Вікіпедія:Портал комуніты

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.23</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Портал комуніты</title>
    <ns>4</ns>
    <id>1701</id>
    <revision>
      <id>171259</id>
      <parentid>171091</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T09:29:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>MediaWiki message delivery</username>
        <id>7850</id>
      </contributor>
      <comment>/* Wikidata Sitelink changes in Recent Changes and Watchlist */ нова секція</comment>
      <origin>171259</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52829" sha1="bduk7twoq61y7jcdkskyphfk6e818tn" xml:space="preserve">{{Шаблона:Вікіпедія:Меню}}
{{Шаблона:Вікіпедія:Портал комуніты}}
__NEWSECTIONLINK__

&lt;!-- Please, put your message below. --&gt;

== Feminism and Folklore 2026 starts soon ==

&lt;div style=&quot;border:8px maroon ridge;padding:6px;&quot;&gt;

[[File:Feminism and Folklore 2026 logo.svg|centre|550px|frameless]]
::&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
&lt;div style=&quot;text-align: center; width: 100%;&quot;&gt;''{{int:please-translate}}''&lt;/div&gt;

;Invitation to Organize Feminism and Folklore 2026 

Dear Wiki Community,

We are pleased to invite Wikimedia communities, affiliates, and independent contributors to organize the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026]]''' writing competition on your local Wikipedia.

The international campaign will run from '''1 February to 31 March 2026''' and aims to improve coverage of feminism, women’s histories, gender-related topics, and folk culture across Wikipedia projects.

;About the Campaign 
'''Feminism and Folklore''' is a global writing initiative that complements the '''[[:c:Commons:Wiki Loves Folklore 2026|Wiki Loves Folklore]]''' photography competition. While Wiki Loves Folklore focuses on visual documentation, this writing campaign addresses the '''gender gap on Wikipedia''' by improving encyclopedic content related to folk culture and marginalized voices.

;What Can Participants Write About? 
Communities can contribute by creating, expanding, or translating articles related to:

* Folk festivals, rituals, and celebrations  
* Folk dances, music, and traditional performances  
* Women and queer figures in folklore  
* Women in mythology and oral traditions  
* Women warriors, witches, and witch-hunting narratives  
* Fairy tales, folk stories, and legends  
* Folk games, sports, and cultural practices  

Participants may work from curated article lists or generate new article suggestions using campaign tools.

;How to Sign Up as an Organizer 
Organizers are requested to complete the following steps to register their community:

# Create a local project page on your wiki [[:m:Feminism and Folklore/Sample|(see sample)]] 
# Set up the campaign using the '''CampWiz''' tool  
# Prepare a local article list and clearly mention:
#* Campaign timeline  
#* Local and international prizes  
# Request a site notice from local administrators [[:mr:Template:SN-FNF|(see sample)]]  
# Add your local project page and CampWiz link to the '''[[:m:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta project page]]'''

;Campaign Tools

The Wiki Loves Folklore Tech Team has introduced tools to support organizers and participants:

* '''Article List Generator by Topic''' – Helps identify articles available on English Wikipedia but missing in your local language Wikipedia. The tool allows customized filters and provides downloadable article lists in CSV and wikitable formats.
* '''CampWiz''' – Enables communities to manage writing campaigns effectively, including jury-based evaluation. This will be the third year CampWiz is officially used for Feminism and Folklore.

Both tools are now available for use in the campaign.  '''[https://tools.wikilovesfolklore.org/ Click here to access the tools]'''

;Learn More &amp; Get Support
For detailed information about rules, timelines, and prizes, please visit the  
'''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 project page]]'''.

If you have any questions or need assistance, feel free to reach out via:
* '''[[:m:Talk:Feminism and Folklore 2026/Project Page|Meta talk page]]'''
* Email us using details on the contact page.

;Join Us 
We look forward to your collaboration and coordination in making Feminism and Folklore 2026 a meaningful and impactful campaign for closing gender gaps and enriching folk culture content on Wikipedia.

Thank you and best wishes,
  
'''[[:m:Feminism and Folklore 2026|Feminism and Folklore 2026 International Team]]'''

----

''Stay connected:''  
[[File:B&amp;W Facebook icon.png|link=https://www.facebook.com/feminismandfolklore/|30x30px]]&amp;nbsp;
[[File:B&amp;W Twitter icon.png|link=https://twitter.com/wikifolklore|30x30px]]
&lt;/div&gt;&lt;/div&gt;

== Invitation to Host Wiki Loves Folklore 2026 in Your Country ==
&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;

&lt;div style=&quot;text-align: center; width: 100%;&quot;&gt;''{{int:please-translate}}''&lt;/div&gt;

[[File:Wiki Loves Folklore Logo.svg|right|150px|frameless]]
Hello everyone,

We are delighted to invite Wikimedia affiliates, user groups, and community organizations worldwide to participate in '''Wiki Loves Folklore 2026''', an international initiative dedicated to documenting and celebrating folk culture across the globe.

;About Wiki Loves Folklore 

'''Wiki Loves Folklore''' is an annual international photography competition hosted on Wikimedia Commons. The campaign runs from '''1 February to 31 March 2026''' and encourages photographers, cultural enthusiasts, and community members to contribute photographs that highlight:
* Folk traditions and rituals  
* Cultural festivals and celebrations  
* Traditional attire and crafts 
* Performing arts, music, and dance  
* Everyday practices rooted in folk heritage  

Through this campaign, we aim to preserve and promote diverse folk cultures and make them freely accessible to the world.

[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026|Project page on Wikimedia Commons]] 

; Host a Local Edition 

As we celebrate the '''eight edition''' of Wiki Loves Folklore, we warmly invite communities to organize a local edition in their country or region. Hosting a local campaign is a great opportunity to:
* Increase visibility of your region’s folk culture  
* Engage new contributors in your community  
* Enrich Wikimedia Commons with high-quality cultural content  

'''[[:c:Commons:Wiki_Loves_Folklore_2026/Organize|Sign up to organize]]:'''  

If your team prefers to organize the competition in ''either February or March only'', please feel free to let us know.

If you are unable to organize, we encourage you to share this opportunity with other interested groups or organizations in your region.

;Get in Touch 
If you have any questions, need support, or would like to explore collaboration opportunities, please feel free to contact us via:

* The project Talk pages  
* Email: '''support@wikilovesfolklore.org'''

We are also happy to connect via an online meeting if your team would like to discuss planning or coordination in more detail.

Warm regards,  

'''The Wiki Loves Folklore International Team'''
&lt;/div&gt;
[[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 14:21, 18 януара 2026 (CET)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Tiven2240@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery/Wikipedia&amp;oldid=29228188 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;ru&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Ежегодный пересмотр Универсального кодекса поведения и Руководства по правоприменению&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;ru&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
Пишу вам, чтобы сообщить о начале ежегодного пересмотра Универсального кодекса поведения (Universal Code of Conduct) и Руководства по его применению. Вы можете вносить предложения по изменениям до 9 февраля 2026 года. Это первый из нескольких этапов ежегодного пересмотра. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Дополнительную информацию и возможность присоединиться к обсуждению можно найти на странице UCoC в Мета-вики]].

[[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Координационный комитет по Универсальному кодексу поведения]] (U4C) — это глобальная группа, деятельность которой направлена на обеспечение справедливого и последовательного применения Универсального кодекса поведения. Эта процедура ежегодного пересмотра была спланирована и реализована U4C. Получить дополнительную информацию и узнать об обязанностях U4C можно, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|ознакомившись с Уставом U4C]].

Пожалуйста, поделитесь этой информацией с другими участниками вашего сообщества там, где это уместно.

— В сотрудничестве с U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|Обсуждение]])&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

22:01, 19 януара 2026 (CET)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=29905753 --&gt;

== Join the sixth Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia! ==

&lt;div lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
[[File:Ukraine’s Cultural Diplomacy Month on Wikipedia 2026.png|right|250px|thumb|link=https://meta.wikimedia.org/wiki/Ukraine%27s_Cultural_Diplomacy_Month_2026|Join our campaign!]]
{{int:please-translate}}

Dear Wikipedians!

[[:m:Special:MyLanguage/Wikimedia Ukraine|Wikimedia Ukraine]], in cooperation with the [[:en:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine|MFA of Ukraine]] and [[:en:Ukrainian Institute|Ukrainian Institute]], has launched the sixth edition of writing challenge &quot;'''[[:m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Ukraine's Cultural Diplomacy Month]]'''&quot;, which lasts from '''1st April''' until '''30th April 2026'''.

The initiative aims to promote knowledge about Ukrainian culture abroad by creating and improving Wikipedia articles in multiple languages. This year marks the sixth edition of the campaign, which will focus on contemporary culture, making today’s artistic voices and practices more visible to international audiences.

🧩'''How to participate?'''

Choose an article from the suggested list → Write an article in your language, or improve an existing one according to the rules → Add your contribution to the contest page and calculate your points → Win prizes and receive a certificate of participation → Become a promoter of truthful knowledge about Ukraine.

🧩'''[[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|Check our main page for more information]]'''.

'''If you are interested in coordinating long-term community engagement for the campaign and becoming a local ambassador, we would love to hear from you! Please let us know your interest.'''

If not, then we encourage you to translate the [[m:Special:MyLanguage/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|landing page of the contest]] and [https://meta.wikimedia.org/wiki/Special:MessageGroupStats?group=Centralnotice-tgroup-UCDM2026banner&amp;messages=&amp;language=en&amp;x=D banner] into your own language.

Also, we set up a [[:m:CentralNotice/Request/Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026|banner]] to notify users of the possibility to participate in this challenge! 

[[:m:User:OlesiaLukaniuk (WMUA)|OlesiaLukaniuk (WMUA)]] ([[:m:User talk:OlesiaLukaniuk (WMUA)|talk]]) 04:35, 1 April 2026 (UTC)
&lt;/div&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем OlesiaLukaniuk (WMUA)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:OlesiaLukaniuk_(WMUA)/list_of_wikis&amp;oldid=28552112 --&gt;

== Request for comment (global AI policy) ==

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}}
A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}}
[[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 02:58, 26 апріля 2026 (CEST)
&lt;/bdi&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=30424282 --&gt;

== &quot;Філтер знеужываня&quot; ==

Інтересно мі, як &quot;[[Хоснователь:Філтер знеужываня|Філтер знеужываня]]&quot; (а праві якым способом) здобыв права [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Список_хоснователїв&amp;group=sysop адміністратора], і то іщі із нуловым чіслом управ. Якый мать змысел бот, кедь од року 2018 не робить в общім ніч? Є то може лем наоко, жебы ся здало, же тота Вікіпедія мать хоць бы даякых адміністраторів? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 22:29, 19 мая 2026 (CEST)

:Тадь ото гибы системноє конто (на профільови так и пише) на автоматичну модерацію. Пуста сторунка внескув у нього видав зато, ож технічно бот не ревертит авадь редаґує дашто, а завертат редаґованя щи сперед тым, як они ся застосувут до даякої статі. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:00, 19 мая 2026 (CEST)
::гм, то єм не подумав, в тім припадї вопросы одпадають. [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 23:12, 19 мая 2026 (CEST)

== &lt;span lang=&quot;uk&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;uk&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC].

Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

[[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 19:14, 27 мая 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=30513860 --&gt;

== Migration to Parsoid ==

Hello everyone! I am glad to inform you that as the next step in the [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification|Parser Unification]] project, Parsoid will soon be turned on as the default article renderer on your wiki. We are gradually increasing the number of wikis using Parsoid, with the intention of making it the default wikitext parser for MediaWiki's next long-term support release. This will make our wikis more reliable and consistent for editors, readers, and tools to use, as well as making the development of future wikitext features easier.

If this disrupts your workflow, don’t worry! You can still opt out through a user preference or turn Parsoid off on the current page using the Tools submenu, as described in the [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]] documentation.

It's important to notice that we've already identified a known issue in your wiki related to mixing html and wikitext table tags. In case you notice this behaviour, please follow [[mw:Parsoid/Parser_Unification/Instructions_for_editors#T417705:_Parsoid_doesn't_close_a_table_row_when_syntax_transitions_from_HTML_to_wikitext_syntax|these instructions]] to fix it.

There is [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Confidence_Framework|more information about our roll-out strategy]] available, including the testing done before we turn on Parsoid for a new wiki.

To report bugs and issues, please look at our [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser_Unification/Known_Issues|known issues]] documentation and if you found a new bug please create a phab ticket and tag the [[phab:project/view/5846|Content Transform Team in Phabricator]].

[[Хоснователь:MSantos (WMF)|MSantos (WMF)]] ([[Діскузія з хоснователём:MSantos (WMF)|діскусія]]) 10:43, 11 юнія 2026 (CEST)

== &lt;span lang=&quot;uk&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Міграція на Parsoid&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;uk&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;em&gt;[[m:Special:MyLanguage/Wikimedia Foundation/Product and Technology/Parsoid Read Views/Read View Announcement|Читати це іншою мовою]]&lt;/em&gt;

Привіт усім! Я радий повідомити вам, що наступним кроком у проекті [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification|Уніфікація парсеру]] буде увімкнення Parsoid як типового візуалізатора статей у вашій вікі. Ми поступово збільшуємо кількість вікі, що використовують Parsoid, з наміром зробити його парсером вікітексту за замовчуванням у наступному випуску MediaWiki з довгостроковою підтримкою. Це зробить наші вікі більш надійними та узгодженими для редакторів, читачів та інструментів, а також полегшить розробку майбутніх функцій вікітексту.

Якщо це шкодить вашому ходу роботи, не переживайте: ви можете вимкнути Parsoid для себе, скориставшись пунктом у підменю «Інструменти» прямо на цій сторінці, як описано у документації [[mw:Special:MyLanguage/Help:Extension:ParserMigration|Extension:ParserMigration]].

Доступна [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Confidence Framework|детальніша інформація про нашу стратегію розгортання]], включно з тестуванням, яке ми проводимо перед увімкненням Parsoid у новій вікі.

Не вагайтесь повідомляти про баги і проблеми: спершу погляньте у нашу документацію [[mw:Special:MyLanguage/Parsoid/Parser Unification/Known Issues|відомих проблем]], і якщо ви знайшли новий баг, створіть для нього нове завдання на Фабрикаторі і тегніть в ньому [[phab:project/view/5846|Content Transform Team]].
&lt;section end=&quot;announcement-content&quot; /&gt;
&lt;/div&gt;

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;[[mw:User:ABreault (WMF)|Content Transform Team]]&lt;/bdi&gt; 00:30, 13 юнія 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем ABreault (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_Foundation/Product_and_Technology/Parsoid_Read_Views/2026-06-15_Wikipedias&amp;oldid=30671393 --&gt;
:Добре [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:28, 21 юнія 2026 (CEST)

== Новый Главный бук ==

Зачну з того, ож типирішньый главный бук є доста архаичным и прыжавучым про нову чилядь. Типирішньый бук за 15 году лем тай утратив актуалность, бо банално не приспособленый до темної темы тай телефону, має малу кваліту образку, тай вцілому, ун доста кривый, што прыжат людий и дає проєктови ищи гуршу репутацію. Тож ищи гуд типирь мы з Halajkovič'ом рішили зробити новый варіянт бока, котрый буде духовно наслідовати типирішньому інтерфийсу, айбо буде вызерати ліпше. Тогды же я зробив варіянт, котрый переосмысльовав старый дізайн, на основі того же дізайна, Halajkovič переробив дізайн з нулы, айбо проєкт ся лишив на гуд, онь до днись, кой мы убєденили сме обадві вирзії бока. [[Користувач:LYTMAN/Тест]] сись варіянт файно вырішив всі проблемы старого бока, став візуално ліпше, при тум не стратив юзабіліту. Ци не против вы, замінити типирішньый Главный бук на сись варіянт?

[[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 23:40, 21 юнія 2026 (CEST)

==== За ==== 

# [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 23:41, 21 юнія 2026 (CEST)

# [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:46, 21 юнія 2026 (CEST)

#[[Хоснователь:Obelick09|Obelick09]] ([[Діскузія з хоснователём:Obelick09|діскусія]]) 07:43, 22 юнія 2026 (CEST)
#[[Хоснователь:Saphu rue|Saphu rue]] ([[Діскузія з хоснователём:Saphu rue|діскусія]]) 15:27, 23 юнія 2026 (CEST)

==== Против ==== 
1. Аж головна сторінка постара технолоґічно, чом бы ю не адаптовати? Ваш варіант дуже далекый, не вижу, обы ун «духовно наслідовав». Наспак, усі елементы стали єднакі и дуже білі (а на моюм компютері чорні, бо штось ищи й не фунґує як бы мало быти).
:: Туй маєте (подля мене) файні приклады — усі responsive:
:: [https://en.wikipedia.org Анґлійська Вікіпедія]
:: [https://he.wikipedia.org Іврітська Вікіпедія]
:: [https://hr.wikipedia.org Горватська Вікіпедія]
:: [https://jv.wikipedia.org Яванська Вікіпедія]
:: --[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:23, 23 юнія 2026 (CEST)

:Проблема з темнов темов и даякі малі проблемы управлині. [[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 13:33, 2 юлія 2026 (CEST)

2. Русины тыж суть «доста архаичны», зато они за тоты рокы створили 10000 статей и ''Головна сторона'' их нич не «прыжала». Не мали ниякый интерес до «темної темы» и не здогадовали ся, же тот «варіянт доста кривый». А «про нову чилядь» треба знати, же Википедия мать свои правила, котрых ся треба держати. А Русины мають кодификованый язык, словникы и граматикы, котры треба честовати, жебы не достати «ищи гуршу репутацію». --[[Хоснователь:Igor Kercsa|Igor Kercsa]] ([[Діскузія з хоснователём:Igor Kercsa|діскусія]]) 21:17, 24 юнія 2026 (CEST)

:1. Як исе скапчано з главным боком? Туй ани обєктівної, ани субєктівної крітікы конкретно главного бока я не вчув им. Я лиш увидів, што вы просто не хочете міняти, &quot;бо вно й так робит&quot;, хоть и бук обєктівно застарів, и хоть исе не майглавноє, што гія вчинити в нашуй вікі, айбо сяка зміна є лем плусом, тым булше, кой вже робота вчинена.
:2. Про мене русины то не лем архаична чилядь, ай молоді люде, котрі в основнум ся хоснувут телефонами, котрі професіонално ся хоснувут компютерами, котрым важна не лем издобность, ай естетічна часть інтерфийса, тым булше, кой такой мало не вшиткі вікії за 15 году пушли вперед и &quot;нова чилядь&quot; привыкла видіти нормалный бук.

:3. Русины то не лем діды з рузных орґанізацій, котрі ся розумівут в етимолоґії. Ай проста чилядь, котра не знає, што такоє ять, як фунґує твирьдый знак, и чого ниґде ниє буквы ґ. Аж ся орьєнтовати на основну авдіторію, то єсть, на булшость простых русину, та може бы добрі писати языком, котрого вни порозумівут? Не ґраматіков Гарайды, котра была булше 80 году типирь, не казковым нереалным койне, не пряшувськым стандартом, котрого наші за свову бисіду не гет біжат принимати, а простов бисідов. Якый хосен из літературного языка, котрый мертвый и не воскресне, доку руснацька бисіда ся не зачне вчити у вошколах. Тай не знаву, до чого се было, кой и так главный бук писаный по пряшувськы.

:4. Якых 10 тисяч статий? Три з половинов тисячі пустых статий за даты, тисяча боку з шаблоном стрыжень, тай щи дакулько тисяч, котрым хыбит тот шаблон. А з нормалных статий, може, дай Бог, тисячі 3, тай то часть из них писана хоть як, а часть ґраматиков, котру не каждый порозуміє (тов же Гарайды, по пряшувськы, по лемкувськы й по бачванськы).
:5. Я честуву тоту ґраматіку, котров пишу ([https://rusynsociety.com/універзалный-пудкарпатськый-русинсь/ УПРС]). Айно, вна не кодіфікована, айбо ю чилядь май принимат, бо вна показує, як годен вызерати народный варіянт літературного русинського писма, и ю годен читати каждый в пудкарпатьови, а за койне гія забыти. И я радый, ож така ґраматіка є, бо чилядь, котра хоче писати &quot;по нашому&quot;, годна тото робити унормовано, а не хоть як, авадь ґраматиков, яка до зуправдного '''живого''' писма русину нич не має. Вы самі ся не додержуєте тої ґраматикы, котров пишете. Чого не кладите твирьді знакы, нашто записуєте рефликсію о*, чом записуєте кы гы хы, а не ки ги хи?
[[Хоснователь:LYTMAN|LYTMAN]] ([[Діскузія з хоснователём:LYTMAN|діскусія]]) 02:06, 27 юнія 2026 (CEST)

==== Здержу ся ====

== RFC about AI-generated content in Wikimedia Commons ==

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Apologies for writing in English, please help translate this message to your language. You are invited to participate in a [[c:Commons:Requests for comment/Policy update for AI content|request for comment on Wikimedia Commons about a policy update for AI content]]. This may affect files that are uploaded to Wikimedia Commons for use on this project. Thank you. [[m:User:Codename Noreste|Codename Noreste]] ([[m:User talk:Codename Noreste|діскусія]])&lt;/bdi&gt; 19:11, 23 юнія 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=30513860 --&gt;

== &lt;span lang=&quot;ru&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;Размещение ссылок на контакты по вопросам права и безопасности в нижнем колонтитуле вашего вики-проекта&lt;/span&gt; ==

&lt;div lang=&quot;ru&quot; dir=&quot;ltr&quot;&gt;
&lt;section begin=&quot;Message&quot;/&gt;
'''Контакты по вопросам права и безопасности'''

Дорогие участники сообщества, Фонд Викимедиа сформировал [[wmf:Special:MyLanguage/Legal:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contact Information|единую страницу с контактами по вопросам права и безопасности]] для размещения в нижних колонтитулах ваших проектов соответствующих ссылок на нее, чтобы обеспечить доступ к достоверной юридической информации. Это нормативное требование. Мы уже разместили эти ссылки в английском, немецком, итальянском, испанском и других проектах Википедии, и мы также скоро добавим это и в ваш вики-проект. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_and_Safety_Contacts_FAQ|Пожалуйста, ознакомьтесь более подробно на странице проекта]] и оставляйте любые комментарии в этой ветке или на [[m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contacts FAQ|странице обсуждений]].

&lt;section end=&quot;Message&quot;/&gt;
&lt;/div&gt;

-- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 15:30, 25 юнія 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&amp;oldid=30731267 --&gt;

== Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) ==

&lt;bdi lang=&quot;en&quot; dir=&quot;ltr&quot; class=&quot;mw-content-ltr&quot;&gt;
Apologies if this has not yet been translated into your wiki's language. {{int:Please-translate}}
You are invited to voice your opinions in a [[:m:Requests for comment/The future of Abstract Wikipedia|request for comment about the future of Abstract Wikipedia]]. {{Int:Feedback-thanks-title}}
[[:m:User:Kowal2701|Kowal2701]] ([[:m:User talk:Kowal2701|talk]])  14:24, 24 юлія 2026 (CEST)
&lt;/bdi&gt;
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем DreamRimmer@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&amp;oldid=30513860 --&gt;

== Context of  the situation with Rue323 ==
This is me trying to provide context of the situation we have in our tiny Rusyn Wikipedia for non-Rusyn speakers in case any questions arise from stewards and other cross-wiki users with administrative access.

For roughly two years there has been a user editing Rusyn Wikipedia, first under the account @[[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]], then @[[Хоснователь:Іван Романескош|Іван Романескош]], then the current @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] (which was initially nicknamed ''Бойкыня Босорканя'' and was a sockpuppetry attempt).

They have produced over a hundred new pages and have been repeatedly called out for low-quality edits and new page creations, including by an ex-administrator Engelseziekte, who nicely asked them to clean up the mess (see [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#Проблемні_статі|this talk page]]). Numerous people have tried to reason with them on multiple occasions.

While a lot of their edits could be taken in good faith, Rusyn Wikipedia simply lacks the resources to go over these articles en masse and make them at least decent, and @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]], despite agreeing to fix the damage they have caused years ago, seems to keep making new articles instead of fixing the old ones; worse yet, their new articles often repeat the same things they have been warned about over and over again: such as pulling untranslated (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Diabolo_menthe Diabolo menthe], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Жупа_Мараморош_(Чехословеньско) Жупа Мараморош (Чехословеньско)]) or unsourced content ([https://rue.wikipedia.org/wiki/Ґут Ґут], [https://rue.wikipedia.org/wiki/Чонкаш Чонкаш]) from other Wikipedias and leaving stubs. They were told about citing sources, encyclopedic style, and other aspects of editing Wikipedia, again, on multiple occasions.

I am still slowly fixing their 2024–2025 stuff myself, but the rate at which they produce new low-quality edits seems to completely outpace me. They also either completely ignore any feedback at this point, talk back in a pretty uncourteous manner seemingly not intending to change anything (see e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія_з_хоснователём:Rue323#c-Rue323-20260831212500-Flipdot-20260831172400 this reply]) or even revert/blank talk pages (e.g. [https://rue.wikipedia.org/wiki/Діскузія:Birthdays_the_Beginning these 3 reverts] of my talk page comment asking them to experiment with articles in sandboxes or local files instead of making new untranslated/empty pages in the main namespace). [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:04, 18 септембра 2026 (CEST)

== Your feedback wanted: Remove ''(Language link added:) and similar'' edits from Special:RecentChanges ==
''(Apologies for posting in English. You can help by translating it)''

Hello, I’m Danny from [[:en:w:Wikimedia_Deutschland|Wikimedia Deutschland’s]] [[m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects|Wikidata For Wikimedia Projects]] team.&lt;br/&gt;
We have been investigating and examining how Wikidata’s use in the [[Special:RecentChanges]] and [[Special:Watchlist]] pages can be made to be more useful, or less ‘noisy’ (fewer edits that have little value to the reader).

We are currently exploring to make a change in the volume and the type of Wikidata edits that appear in these pages, and '''we need your feedback''' to help us ensure this is a positive change for the Wikis and won’t disrupt your workflows.&lt;br/&gt;
Language links are also known as sitelinks or interlanguage links and describe when a Wikidata item is connected to a Wiki, adding it to the language dropdown tool for other connected Wikis.
[[File:Types of Lang Link changes.png|x350px|frame|A variety of &quot;Language Link&quot; edits as seen in the Recent Changes feed]]

The request for feedback is whether you support the removal of these language link edits from the Recent Changes and Watchlist feed, or would you oppose such a change and if so, why?
Please share you thoughts on the dedicated '''[[m:Talk:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Clearer_Wikidata_Edit_Summaries/Hide_Language_Link_edits|metawiki Talk page]]'''. 

Further information about this change: [[m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Clearer_Wikidata_Edit_Summaries/Hide_Language_Link_edits|m:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Hide_Language_Link_edits]]

Thank you for any participation or feedback you give, -- [[m:User:Danny_Benjafield_(WMDE)|User:Danny Benjafield (WMDE)]] 12:20, 21 септембра 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Danny_Benjafield_(WMDE)/MassMessage_test_list&amp;oldid=31065812 --&gt;

== Пропозіція на злїпшіня кваліты: порожнї статї о роках ==
Вітам вас, честованы хоснователї русиньской Вікіпедії! Хотїв бы-м настолити важный вопрос, котрый ся тыкать кваліты нашой енціклопедії. Іде конкретно в припадї множства статей о роках (напр. [[1231]], [[1806]], [[1516]] і т. д.), котры суть фактічно порожнї, обсягують лем надписы секцій („'''Події'''“, „'''Народили ся'''“, „'''Вмерли“''' і т. д.) без жадной інформації. Векшына тых статей была переважно створена хоснователём [https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпеціална:Вклад&amp;end=2013-04-03&amp;hideMinor=1&amp;namespace=0&amp;newOnly=1&amp;start=2012-12-27&amp;tagfilter=&amp;target=Wasiatochko&amp;wpfilters%5B0%5D=associated&amp;dir=prev&amp;offset=20130122071216&amp;limit=1000 Wasiatochko] в періодї од 27. децембра 2012 до 27. януара 2013. Ёго цїлём было правдоподобно звышыти чісло статей на Вікіпедії, але можеме лем гадати.

=== Моя пропозіція ===
:1. Хотїв бы-м предложыти, жебы ся вылучіли тоты статї о роках, котры не обсягують жадного факту. 
:2. Лишыти статї о роках, де є хоць єден факт написаный (о народжіню, смерти, подїї і т. д.).
:3. Вылучіти цалком порожнї статї-стыржнї.
:4. Вернути ся к їх створїню тогды, кедь будеме мати можность наповнити їх обсягом (ручно або ботом).

Дякую за увагу!--[[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 21:01, 25 септембра 2026 (CEST)

:Сякоє гибы уже пуднимав на обговореня вадь маймало побіжно споминав @[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]], айбо так тямлю, ож у резултаті вун ся спер на рішеньови лишити вшыткі такі статі. Я не тямлю, де тото было, айбо ачей ся лишило даґде в архівах, напр. сього такой Портала. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:47, 26 септембра 2026 (CEST)
::Уд себе вповім, ож я не розуміву, нашто давати до кажджої статі при любому споминкови за рокы/даты/стороча и т.&amp;nbsp;д.&amp;nbsp;удкликованя на удповідну сторунку з роком/датов/сторочом. Видит ми ся тото візуалным шумом, задарьным кываньом про читача (бо булшина такый сторунок тото пусті безхосенні статі), и кобы дако быв посправді заінтересованый у даякуй даті, та бы уйшов на таку сторунку через гляданя.
::Мало того, не сохтуєме лінковати з кажджого обычного слова:
:::''„Василь Ковач ся [[Рожденя|родив]] у [[село|селі]] [[Великі Лазы]], у [[Файта|файті]] [[Минулость|даколишнього]] [[село|сільського]] [[корчма]][[корчмарь|ря]] [[Иван|Ивана]] [[Ковач (фамілія)|Ковача]].“''
::…та нашто лінковати з кажджої даты?
::Не сохтує ся так фурт ся удкликовати на сторункы за даты ай у напр.&amp;nbsp;анґліцькуй Вікіпедії, даже попри вто, ож у них они видав будут май заповнені ги туйкы. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 01:57, 26 септембра 2026 (CEST)
:::К тому: „Василь Ковач ся родив у селі Великі Лазы, у файті даколишнього сільського корчмаря [[Иван Ковач|Ивана Ковача]].“ згодный, стачіть одказати лем на то послїднє – на самотного корчмаря, і то є вшытко; што ся тыкать самотных датумів/років/стороч, є ту барз много прічін, о котрых ся дасть подіскутовати, думам, же найдеме сполочны рїшіня;) [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 16:32, 27 септембра 2026 (CEST)
::Гей, @[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] о тім говорив уж скорше, але вырїшыв єм к тому вопросу ся вернути, протоже сі заслужить повторного зважіня. [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 16:12, 27 септембра 2026 (CEST)
:::Но та я ипен приставу на його товдышню думку, ож на сьому етапі тоты статі мож лишати, най бы собі вже были. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:36, 27 септембра 2026 (CEST)
::::А гей, розумім, як то є зо вшыткыма остатнїма статями, ці нї (з такым істым розсягом як в статей за рокы)? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 23:57, 27 септембра 2026 (CEST)

== Обговореня кандидатуры в адміністраторы русинської Вікіпедії ==
Честовані вікіпедішты, даву туй голошіня, ож подав єм заявку в адміністраторы на [[Вікіпедія:Адміністраторы#Flipdot|Вікіпедія:Адміністраторы § Flipdot]] и теперь тамкы йде обговореня мої кандидатуры. — [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:27, 6 октобра 2026 (CEST)

== Wikidata Sitelink changes in Recent Changes and Watchlist ==
''(Apologies for cross-posting in English, translating it will help spread the message)''

Earlier last month, all Wikis were contacted for feedback on our proposal to remove language link changes, this change has already been deployed to Wikisource, Wikibooks, Wikivoyage, Wikiquote, Wikiversity and Wiktionary.

The same change is now being rolled out globally to all Wikipedias on '''October 13, 07:00 UTC'''. Editors will no longer see notifications after this time on their [[Special:RecentChanges|Recent Changes]] and [[Special:Watchlist|Watchlist]] when a link to ''another'' language version of a page is added, removed, or changed in its Wikidata item (it does not affect language link notifications to the home wiki). There will then be a two-week monitoring period to observe if a reduction of high-volume but low-value notifications takes place, or if higher-value changes become easier to identify. Editors who rely on these notifications should be aware of the change and can share feedback or concerns on the  Wikidata For Wikimedia [[m:Talk:Wikidata_For_Wikimedia_Projects/Clearer_Wikidata_Edit_Summaries/Hide_Language_Link_edits|Projects talk page]].&lt;br/&gt;
Wikidata's own Recent Changes page is not affected as it serves as the repository for these changes.

Please reach out if you have any questions, or if your wiki would like to opt-out, thank you! -- [[User:Danny_Benjafield_(WMDE)|Danny Benjafield (WMDE)]] ([[User_talk:Danny_Benjafield_(WMDE)|talk]])  sent via [[Хоснователь:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Діскузія з хоснователём:MediaWiki message delivery|діскусія]]) 11:29, 9 октобра 2026 (CEST)
&lt;!-- Повідомлення надіслано користувачем Danny Benjafield (WMDE)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Danny_Benjafield_(WMDE)/MassMessage_Test_List&amp;oldid=31142775 --&gt;</text>
      <sha1>bduk7twoq61y7jcdkskyphfk6e818tn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вікіпедія:Адміністраторы</title>
    <ns>4</ns>
    <id>3480</id>
    <revision>
      <id>171254</id>
      <parentid>171145</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T05:27:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <comment>/* Обговореня */</comment>
      <origin>171254</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28669" sha1="oygnstw8kwyu9zepkpsfdnh89lfdn5d" xml:space="preserve">{{Політика|ВП:А}}
{{Nutshell|Адміністраторы вто вікіпедішты-волонтеры, котрым ся на русинськуй Вікіпедії довіряє [[/Tools|спеціална серсама]]. Уд них ся чекат, ож будут ся добрі справовати тай справедливо хосновати адміністраторську серсаму.}}
'''Адміністраторы''', знамі ай як '''адміны''' вадь '''системні операторы''' ('''sysop''') тото вікіпедішты з технічными можностями про дакотрі спеціалні дії в гатарах русинської Вікіпедії. Они можут блоковати тай розблокововати хосновацькі конта, редаґовати повнустю защищені сторункы, класти тай забирати защиту сторунок, удаляти, вертати тай перейменововати сторункы без ограничень ги в обычных хосновачув и хосновати подакотрі другі серсамы. Адміністраторы дуставут таку удповідалнусть на волонтерськуй основі по тому, як пруйдут процес затверджіня на посаду в комуніті. Они не робутникы [[фонд Вікімедія|фонда Вікімедія]]. Адміністраторам не мож хосновати адміністраторські серсамы на добытя перевагы у диспуті, в котрому вни сут учасниками.

Вікіпедія на днешньый день має {{NUMBEROFADMINS}}&amp;nbsp;адміністраторув.

== Права адміністратора ==
* '''защита сторунок''': адміністраторы годні редаґовати защищені сторункы тай класти/забирати защиту уд редаґованя; редаґовати сторункы у просторі '''MediaWiki''', котрі обсягувут системні голошіня и другі елементы інтерфейса Вікіпедії.
* '''удаленя сторунок''': адміністраторы годні удаляти сторункы, видіти історію редаґовань удаленых сторунок.
* '''вертаня правок''': адміністраторы годні скоро вертати правкы до сторунок, наприклад до послідньої правы даякого редактора, май легко ги обычні хосновачі.
* '''блокованя тай розблокованя хосновачув''': адміністраторы годні блоковати тай розблокововати хосновачув, IP-адресы и діапазоны IP-адресув. (Ник. [[Шпеціална:Ipblocklist|Шпеціална:Список заблокованых IP-адрес і хоснователїв]])
* перейменовованя сторунок '''без перенапрямльованя''' з пережої назвы;
* '''перейменованя файлув''';
{{main|Поміч:Адміністрованя}}

== Повинності адміністратора ==
Окрем додержаня общых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув Вікіпедії]], адміністраторы мусят:
* слідити за держаньом и обясняти [[Вікіпедія:Правила и приписы|правила и приписы Вікіпедії]];
* боронити сторункы Вікіпедії уд вандалізму тай правковых биток;
* накладовати санкції на хосновачув, котрі удкрыто и очевидно нарушавут правила Вікіпедії;
* удаляти статі тай файлы, котрі пудпадавут пуд критерії [[Вікіпедія:КШВ|скорого удаленя]] вадь нарушавут авторськоє право.

Адміністраторы мусят быти невтралні, безсторонні, помагати вікіпедіштам держати ся [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікеты]], [[Вікіпедія:Невтралный позур|невтралного позору]] и другых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув]]. Адміністраторська позиція тото не лиш права, ай обовязкы.

=== Справованя ===
Адміністраторы мали бы подавати добрый приклад про другых и, як и вшыткі вікіпедішты, справовати ся учтиво. Про адміністраторув ся не чинят уйимкы из політик. Уд адміністраторув ся не чекат ідеалности: пораз чинити хыбы тото нормално, айбо серйозноє вадь реґуларноє деструктивноє справованя годні привести д знятьови з адміністраторської позиції.

=== Удповідалнусть ===
Адміністраторы несут удповідалность за свої дії з адміністративнов серсамов. Вікіпедішты годні слобудно пуддавати сомніву и критиці дії адміністраторув и тото ся ограничує лиш [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікетов]], недопустимустьов личных нападув и [[Вікіпедія:Добра воля|добров вольов]]. Уд адміністраторув ся чекат учтиво удповідати на звіданкы за їхньоє справованя на Вікіпедії тай адміністративні дії. Адміністраторам радно обясняти свої адміністративні дії, кой дако ся за тото звідат.

Аж адміністратор серйозно вадь повторно чинит проблематичні дії, діє против цілий проєкта вадь страчат довіру комуніты, вун годен стратити адміністраторські права через Арбітражный комітет ци пожаданя удкликаня прав. Приклады дій, за котрі ся права адміністратора годні забрати тото:
* злохоснованя адміністративными правами;
* нарушеня базовых політик Вікіпедії (личні напады, неучтивоє справованя, правкові биткы, вандалізм и так дале);
* пудла комунікація (удсутность добрых варовань авадь обяснень дій);
** хоть адміністраторам радно мати включені голошіня и email-ы, тото не мусайно; кедь адміністратор має выключені голошіня, варта тото вказати на своюй дискуснуй сторунці;
* повторні вадь послідовні некомпетентні адміністративні дії.

=== Предузятость ===
Адміністраторам не мож діяти предвзято. Кедь адміністратор має пережу історію из хосновачом и знає, ож може позад того вынести несправедливоє адміністративноє рішеня, радно лишити ситуацію и, аж є можнусть, делеґовати ї другому, непредузятому адміністраторови.

=== Кібербезпека ===
Уд адміністраторув ся чекат, ож будут мати бизувні паролы на контах из адміністраторськыми правами (а щи ліпше&amp;nbsp;— и двафакторну автентикацію (2FA). Позад того, ож из скомпрометованых адміністраторськых конт потенційно мож начинити біды по цілому проєктови, з такого конта будут зняті адміністраторські права, а самоє конто годно быти заблокованоє. Адміністраторам не мож ділити паролы вадь конта з другыми людьми, яка бы не была причина.

== Адміністративні шаблоны ==
У своюй роботі адміністратор годен хосновати [[:Катеґорія:Адміністративны шаблоны|адміністративні шаблоны]].

== Як стати адміністратором? ==
Адміністраторами годні стати хосновачі, котрі на момент подачі кандидатуры мавут:
* маймало 1,000&amp;nbsp;правок у основному просторі;
* маймало 3&amp;nbsp;місяці скушености на Вікіпедії.

Уд адміністраторув ся чекат высокый уровень довіры уд комуніты, того номінації вікіпедіштув без достаточної скушности як правило неуспішні. На момент подачі вадь приятя номінації кандидат бы мав быти активный и честованый у комуніті, знакомый из процедурами и практиками русинської Вікіпедії, мав бы честовати тай розуміти політику тай цілі проєкта.

=== Процедура розникованя заявкы ===
Кандидатуры ся розникувут дискусійов и голосованьом. Кандидат раз подає заявку, де розписує свою проґраму. Лиш єдно конто на чоловіка годно мати адміністративні права; уйимкы ся годні чинити про [[Вікіпедія:Боты|ботув]] из адміністративным доступом.

Бігом 7&amp;nbsp;днув уд подачі вадь приятя кандидатом номінації йде обговореня проґрамы, діялности кандидата и голосованя за кандидатуру. Такый процес позволяє вікіпедіштам май близко ся спознати з кандидатом, його минулыми внесками тай справованьом, веджіньом дискусій и розуміньом ролі, на котру вун ся подає.

* Голосовати годні лиш зареєстровані хосновачі, котрі на момент голосованя мавут маймало 200&amp;nbsp;правок у основному просторі и 1&amp;nbsp;місяць скушености на Вікіпедії; при тому любый вікіпедішта годен коментовати номінацію и класти кандидатови звіданкы.
* Голосовати за себе не мож.
* Єден чоловік має єден голос; голосы з [[Вікіпедія:Бабовка|бабовок]] (алтернативных конт) не будут зараховані.
* Кворум&amp;nbsp;— 5&amp;nbsp;хосновачув (у тум числі голосы „здержали ся“).
* Хосновач ся успішно убират адміністратором, аж набере 70% голосув „за“ (спомежи голосув „за“ тай „против“; голосы „здержали ся“ на голосованя не вливавут).
* По неуспішнуй номінації вадь забратю прав кандидат годен наново быти поданый не скорше як за 60&amp;nbsp;днув.

Паралелно годні ся обговорьовати дакулько кандидатур на адміністраторські позиції; аж ушыткі кандидатуры задоволнявут условія приятя в адміністраторы, ушыткі вни годні стати адміністраторами.

Статус адміністратора давут [[Вікіпедія:Бірократы|хосновачі-бірократы]], за їх удсутности&amp;nbsp;— [[Вікіпедія:Стюарды|стюарды]].

{{Clear}}

== Адміністраторы русинської Вікіпедії ==
[[Шпеціална:Listusers/sysop|Автоматично обновльованый испис]]:
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; border=1 cellspacing=&quot;0&quot; width=100%
|+

! | №&lt;br /&gt;з/п
! |Адміністратор (за абетков)
! |Стаж у Вікіпедії
! |Контакты
! |Додаточні статусы
! |Позначкы
|-----
| 1
| -
| 
|
|
|
|+
|}

=== Бывші адміністраторы ===

=== Поновлені по знятьови з посады адміністраторы ===

== Активні заявкы кандидатув в адміністраторы ==
=== [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ===
* Заяка подана: 18:20, 6 октобра 2026 (CEST)
* Конець: 13.&amp;nbsp;октовбра 2026

==== Проґрама ====
# Позахарьовати хыбні редіректы, котрі ся за послідньый час устигли читаво наплодити (напр. такі ги ''Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте'', ''Калмикія'' и другі).
# Поладити указованя запяток ґрупы lower-alpha (котра теперь ся указує ги lower-alpha 1, lower-alpha 2…, а мала бы указовати а, б, в…) — знаву, як тото вчинити, айбо треба ми права на редаґованя інтерфейса.
# Навести шор из шаблонами, у т.ч. перевести статі на єднакый филь шаблонув про языковый текст (Lang-); позахарьовати выведені з хоснованя вадь домак нехосновані шаблоны ги наприклад {{Tlx|За слободу Ічкерії}}, {{Tlx|Валутний курс}}, {{Tlx|Діалект}}. Вєдно з тым и выведені з хоснованя вадь нехосновані катеґорії: напр. [[:Катеґорія:Статї_написаны_русиньскыма_діалектами|Статї_написаны_русиньскыма_діалектами]], [[:Катеґорія:Статя написана мараморошськым ґваром]], [[:Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом|Статя написана верьховинськым діалектом]], [[:Катеґорія:Статя написана пряшівскым діалектом|Статя написана пряшівскым діалектом]], [[:Катеґорія:За слободу Ічкерії|За слободу Ічкерії]] и так дале.
# Навести шор из жменьов статий, котрі дотеперь не удповідавут базовым стандартам Вікіпедії и за котрі уже варовав пережый адміністратор. За два рокы дуже многі з них так и не были управлені вадь потвержені жерелами, а подакотрі такой сут за предметы, котрі не пудпадавут пуд жаданый Вікіпедійов уровень значимости.
#* Моя понука: курті статі домак без жерел, бездумно скопіровані з другых Вікіпедій — удалити (як в принципі и писав пережый адміністратор), а уд сомнівных статий, котрі щи мож даяк спасти — лишити лиш тоты дарабы, котрі хоть на базовому уровньови удповідавут цілям и стандартам проєкта.
#* Бігом сих двох рокув дало ми ся утягнути з паскудного стану може дві десяткы страшезных статий, айбо у тых масштабах, як їх было наштамповано, реалістично теперь нико вшытко управити не побирує.
#* Тото значит, ож теперішні верзії тых статий бы ся утерли гет, а кобы кось у будучности мав дяку вчинити їх нормално, та просто бы вытворив їх наново и написав таги має быти.
# Буду радый помагати, накулько зможу, другым вікіпедіштам&amp;nbsp;— прошу лишати ми просьбы, звіданкы й пожаданя и другі вповісткы на моюй дискуснуй сторунці, а конкретно пожаданя адміністративных дій мож давати на [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]].

==== За мою пруйшлу діялность на русинськуй Вікіпедії ====
Туй плоды мої роботы майжень за ся говорят ліпше, ги тото бы вповів я. Написав єм, розшырив, доповнив, управив, оформив єм повно статий (неповный испис котрых мож найти ай у [[Хоснователь:Flipdot|мому профілі]]. Оформив єм пару політик Вікіпедії (напр. [[Вікіпедія:Консенсус]], [[Вікіпедія:Невтралный позур]]) подля днешнього консенсуса. Перенюс єм, дописав, поправив многі шаблоны&amp;nbsp;— из недавньых тото наприклад пудпора темної темы про [[Шаблона:Mbox]], [[Шаблона:Shortcut]],. Хоть моє знаня Lua не на тому уровньови, вбы м ся муг побизовати написати даякый модуль цілком сам, айбо перенюс єм (розумно) доста всякых модулюв, котрі нам теперькы годні полегшовати роботу. Стараву ся фурт быти учтивым у дискусіях и даже в конфліктных ситуаціях з свого боку м глядав компромісы вадь лишав ситуацію, обы деексаловати. Нішто й казати, ож такый ипен уровень удповідалности плануву всокотити и в адміністраторськуй позиції.

P.S. Попрошу вас у коментарях обяснити ваші рішеня за/против, и звідати ня, аж маєте вопросы по моюй проґрамі&amp;nbsp;— дуже ми імпонує ідея ипен ''обговореня'' адміністраторськых кандидатур умісто простого ''голосованя'' (штось такоє в принципі мали сьме и дотеперь за неписаным консенсусом, айбо наприклад на анґліцькуй Вікіпедії така процедура прямо прописана в процедурі затверженя адміністраторув).

[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:20, 6 октобра 2026 (CEST)

==== Обговореня ====
''Допишіт у йсю секцію свої коментарі и, аж маєте дяку заголосовати, та в зачаток свого коментаря дайте {{Tlx|За}}, {{Tlx|Против}} авадь {{Tlx|Здержуву ся}}.''

* {{За}}--[[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 18:54, 6 октобра 2026 (CEST)
* {{За}}. Сесь проєкт уже доста активный, обы ся рядити тым способом, котрым бы ся Вікіпедія й мала: через критерії, голосованя, консенсус и так дале. Вірю, ож ваша кандидатура у сьому ділі буде лиш на хосен.--[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:29, 6 октобра 2026 (CEST)
* {{За}}. Были сьме почти рік без адміністратора позад чого были неудобства. Добрі, ож типирь Flipdot дав свою кандидатуру, у його компетентности бизовный єм. Лем інтересує ня, як ипен будут выберати ся статі на стераня. Ци будеме мочи мы, другі хосновачі, предлагати їх? [[Хоснователь: Obelick09|Obelick09]]
:: Само собов мож буде предлагати. На тото мож буде хосновати наприклад [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. Хотів бым пуйти ґрадаційов и першым ділом пудняти вопрос за удаленя тых статий, за котрі&amp;nbsp;— ''у їхньому днешньому стані''&amp;nbsp;— не годен авадь навряд годен быти диспут против удаленя, наприклад довгый час некывані статі без жерел за населені пункты, де інформація бездумно перекопірована з другых Вікіпедій, ги [[Грынява]], [[Скотарьськоє]], [[Переможноє (Львӯвська область)]]. В принципі за булшину проблемных статий уже давно варовав пережый адміністратор у дискусії з їх автором&amp;nbsp;— так ся стало, ож позад удносно малого числа активных вікіпедіштув абсолутну булшину проблемных статий фактично вытворив єден учасник. За мене тот испис быв бы добрым зачатком&amp;nbsp;— айбо ясноє діло, ож часть тых статий, котрі на днесь уже уліпшені до прийнятного стану, варта лишити. Тот процес бизувно не буде закрытый, и я бы дуже хотів, обы честованоє комюніті Вікіпедії активно поучаствовало в процесі дискусії. —&amp;nbsp;[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:13, 7 октобра 2026 (CEST)
* {{За}}. До вас гибы маймало обєктивных притинзій миже всьыми. Айбо думаву, што котрі статі ся мусят зотерти гія буде обсудити зо всьыми май подробно. [[Хоснователь: LYTMAN|LYTMAN]]
:: Ай, такый и є план&amp;nbsp;— выносити на дискусію. Першым ділом мож ся буде узяти за тоты статі, за котрі буде май легко ся договорити, а дале йти по май неєднозначных. —&amp;nbsp;[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:13, 7 октобра 2026 (CEST)
{{За}}. Думаву достойный адмін буде [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]]

== Пережі заявкы кандидатув в адміністраторы ==

[[/Архів|Архів пережых заявок кандидатув в адміністраторы]]

== Удкликаня прав адміністратора ==
Ник. [[#Удповідалнусть|§ Удповідалнусть]]. Про удкликаня прав адміністратора, треба подасти заявку на:
: [[:m:Steward requests/Permissions‎#Removal of access]]
Рішеня за удкликаня прав адміністратора выносит комуніта самої Вікіпедії:
: ''However, the decision to unsysop a person should be made by your community. Not by stewards. Stewards do not punish or decide who is not a good sysop. Stewards only do what the community wants. If community has a problem with a sysop, you need to decide what you want to do, and we will do what you need.''{{efn|„Айбо рішеня за удкликаня прав адміністратора має ся выносити вашов комунітов. Не стюардами. Стюарды не каравут и не рішавут, ко є пудлым адміністратором. Стюарды лиш чинят тото, што хоче комуніта. Кедь комуніта має проблему из адміністраторм, мусите рішити, што хочете вчинити, а мы тото реалізуєме.“}} —&amp;nbsp;[[m:user:Anthere]]
&lt;references group=&quot;lower-alpha&quot; /&gt;

Про удкликаня адміністраторськых прав треба набрати маймало 51% голосув „за“ удкликаня (спомежи голосув „за“ и „против“). Голосованя йде 7&amp;nbsp;днув.

== См. тыж ==
* Штатістіка актівности адміністраторів: [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p за вшыток період], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&amp;tlimit=7884000 за послїднї 3 місяцї], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&amp;tlimit=15768000 за послїднї 6 місяцїв]
* [[:m:Administrators of Wikimedia projects/Wikipedias]]

[[Катеґорія:Вікіпедія:Адміністраторы]]
{{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}}</text>
      <sha1>oygnstw8kwyu9zepkpsfdnh89lfdn5d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Черна (Кошіцькый край)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3937</id>
    <revision>
      <id>171252</id>
      <parentid>160245</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T22:32:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Чєрна (окрес Требішов)]] на [[Черна (Кошіцькый край)]]</comment>
      <origin>160245</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1461" sha1="qccmaq5j6p34726i2164pzlgy430t28" xml:space="preserve">{{Інфобокс Словеньска обец
  |URL знаку = Erb chýba.jpg
  |URL пологы = Mapa nie je.png
  |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]]
  |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]]
  |Реґіон = 
  |Северна шырка = 00° 00' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Выходна довжка = 00° 00' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Надморьска вышка = 
  |Розлога = 
  |Чісло жытелїв = 416
  |Статус ку = 31.12.2004
  |Густота жытельства = 
  |Перша писемна змінка = 
  |Код = 528285
  |ЕЧВ = TV
  |ПСЧ = 076 43 (пошта [[Чєрна над Тїсов]])
  |Передвольба = 
  |Адреса = 
  |Website = 
  |Імейл = 
  |Телефон = 
  |Факс = 
  |Староста = Ladislav Jámbor&lt;ref&gt;{{Список старостів і пріматорів 2010|Ladislav Jámbor}}&lt;/ref&gt;
  |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]]
|}}
'''Чє́рна''' (по {{язык+sk|Čierna}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Окрес Требішов}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>qccmaq5j6p34726i2164pzlgy430t28</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Біблія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6317</id>
    <revision>
      <id>171224</id>
      <parentid>170555</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T11:59:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>171224</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="217161" sha1="5y1x6c2qx3i440lkzvdllz2rkpzmeqw" xml:space="preserve">{{Пудкарпатськый стандарт}}
{{Інфобокс
| image   = [[Файл:Gutenberg Bible, Lenox Copy, New York Public Library, 2009. Pic 01.jpg|300px]]
| caption = [[Ґутенберґова Біблія]], удана Йоганном Ґутенберґом у середині 15.&amp;nbsp;стороча, перша печатна Біблія.
| above   = Біблія
| header1 = Відомості
| data2   = [[Хрістіанство|Християнство]]&lt;br&gt;[[Юдаїзм]]
| label2  = Реліґія
| label3  = Язык ориґінала
| data3   = [[Гебрейскый язык|Іврит]], [[Арамайскый язык|арамайськый язык]] и [[Грецькоє койне|грецькоє койне]]
| label4  = Період
| data4   = Ник. [[Датованя Біблії]]
| label5  = Книгы
| data5   = [[Юдаїзм|Юдаїштськый]] канон: 24&amp;nbsp;книгы&lt;ref&gt;Се число враховує Книгу Самуеля, Книгу Царюв, Дванадцять малых пророкув, Книгу хронік тай Книгы Езры тай Неемії як єдну книгу, бо так они ся рахувут у юдаїзмови. Кідьбы ся тоты раховали поокреме ги у християнстві, та число бы было 39&amp;nbsp;книг. Обадва йсі числа не враховувут [[второканонічні книгы]].&lt;/ref&gt;&lt;br&gt;[[Протестантство|Протестантськый]] канон ([[Лутеранство|лутеранськый]]): 66&amp;nbsp;книг&lt;br&gt;[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] канон: 73&amp;nbsp;книгы&lt;br&gt;[[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицькый]] тай [[Православна церьков|православный]] канон: 76&amp;nbsp;книг&lt;br&gt;Ник. [[Біблійні каноны]]
}}
'''Бі́блія''' ([[Грецькоє койне|гр. койне]] {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} „книгы“), '''Сято́є Писа́ня''', пораз '''Кни́га книг''' є комплет реліґійных текстув, на котрых ся базує [[Хрістіанство|християнство]] тай [[юдаїзм]], тай котрі ся честувут у другых реліґіях, наприклад у [[іслам]]і. Біблія тото [[антолоґія]] (зберька текстув ушылиякых форм), ориґінално написана [[іврит]]ом, [[Арамайськый язык|арамайськым]] языком тай [[Грецькоє койне|грецькым койне]]. Она обсягує настановы, оповіді, [[Поезія|поезію]], [[Пророцтво|пророцтва]] тай другі жанры. Комплет текстув, узнаваных ги часть Біблії у окреме взятуй реліґійнуй традиції вадь комуніті ся кличе біблійным каноном. Прибучникы реліґії типово держат Біблію за продукт божественого вдухновліня, айбо сут разні верзії за інтерпретацію єї текста тай його значіня.

Разні общины збирали реліґійні тексты у вшылиякі офіційні зберькы. Майрання зберька обсяговала перші пять книг Біблії и называла ся по гебрейськы ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}}), а по старогрецькы ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&amp;nbsp;„пять книг“). Друга за старостьов секція была колекційов оповідий тай пророцтв и называла ся ''Невіʼім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}); третя секція, ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягує псалмы, пословиці тай оповіді. ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}) тото алтернативна назывка юдаїштської Біблії, котра ся чинит из першых букв трьох єї компонентув: ''Тора'', ''Невіʼім'' тай ''Кетувім''. [[Масоретськый текст]] тото середньовічна верзія Танаха&amp;nbsp;— написана по гебрейськы тай арамайськы&amp;nbsp;— котра ся рахує авторитативным текстом юдаїштської Біблії у сучаснум рабіністичнум юдаїзмі. [[Септуаґінта]] тото товмачіня Танаха на грецькоє койне, вчиненоє у третюм и другум сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; она ся читаво пересікає из юдаїштськов Біблійов.

Християнство ся зачало ги удросток юдаїзма Другого храма и мало Септуаґінту за основу [[Старый Завіт|Старого Завіта]]. Рання християнська церьков продовжила жыдувську традицію записованя того, што ся виділо божествено вдуховленым, тай інкорпорації такых текстув у авторитативні реліґійні книгы. [[Єванґеліє|Єванґелія]], т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;оповіді за жывут и учіня [[Исус Христос|Христа]], уєдно из посланями Павла и другыма текстами скоро стали основов [[Новый Завіт|Нового Завіта]]. Майстарі часті Біблії, віроятно, датувут ся дас 1200.&amp;nbsp;роками до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а Новый Завіт головно ся сформовав до настаня 4.&amp;nbsp;стороча н.&amp;nbsp;е.

Приблизноє число проданых копій Біблії досігат пяти міліардув, што чинит ї майпродаванов публікаційов за вшыток час. Біблія мала читавый влив як на западні културу тай історію, так и на другі културы по світови. Єї штудованя через біблійный крітіцізм тоже непрямо повливало на културу и історію. Біблія є щий майтовмаченов книгов у світі.

Штудованьом біблійної літературы ся занимат конар наукы пуд назвов [[біблеїстика]].

== Етимолоґія ==
Слово „Біблія“ походит из грецького койне, де {{Lang|grc|τὰ βιβλία ''tà biblía''}} (у єдн.&amp;nbsp;числі {{Lang|grc|βιβλίον ''biblion''}}) значит „книжкы“.&lt;ref&gt;Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;7; Gravett et al. (2008), p.&amp;nbsp;xv.&lt;/ref&gt; Само слово {{Lang|grc|βιβλίον}} зачатково мало буквалноє значіня „звиток“&lt;ref&gt;Beekes (2009), pp.&amp;nbsp;246–247.&lt;/ref&gt; и є димінутивом уд {{Lang|grc|βύβλος ''byblos''}} „еґіпетськый папірус“, котроє возможно пушло уд назвы [[Фінікія|фінікійського]] порта [[Біблос]] (знамого ай ги Ґебал), удкідь еґіпетськый [[папірус]] ся експортовав у Грецію.&lt;ref&gt;Brake (2008), [https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29 p.&amp;nbsp;29].&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite book|last1=Болдирєв|first1=Р. В.|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001331|chapter=біблія|publisher=Наукова думка|place=[[Кієв|Київ]]|editor1-last=Мельничук|editor1-first=О. С.|at=АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні|nopp=yes|ref=ESUM1|volume=Т. 1 : А-Г|title=Етимологічний словник української мови у 7 томах|year=1982|page=с. 190}}&lt;/ref&gt;

Грецькоє {{Lang|grc|τὰ βιβλία}} было „выразом, котрый хосновали геленістичні жыдове на означіня свойих сакралных книг“.&lt;ref&gt;{{cite web |first=Mark |last=Hamilton |title=From Hebrew Bible To Christian Bible {{!}} From Jesus To Christ – The First Christians {{!}} Frontline {{!}} PBS |url=https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |website=www.pbs.org |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20180614021417/https://www.pbs.org/wgbh/pages/frontline/shows/religion/first/scriptures.html |archive-date=14 June 2018 }}&lt;/ref&gt; Штудувучый Біблію ученый Фредерік Файві Брус удзначовав, ож Иван Златоустый первый ухосновав фразу {{Lang|grc|τὰ βιβλία}}, описувучи Старый и Новый Завіт уєдно у свойих „Бесідах на Єванґеліє уд Матея“.&lt;ref&gt;Bruce (1988), p.&amp;nbsp;214.&lt;/ref&gt;

Уд {{Lang-el|τὰ βιβλία τὰ ἅγια ''tà biblía tà hágia''}} „сяті книгы“ ся появила [[Латиньскый язык|латинська]] [[Калька|калка]] {{Lang|la|''biblia sacra''}}.&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Liddell |first1=Henry George |last2=Scott |first2=Robert |title=A Greek-English Lexicon, βιβλίον |url=http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |website=www.perseus.tufts.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191118102635/http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0057%3Aentry%3Dbibli%2Fon |archive-date=18 November 2019 }}&lt;/ref&gt; У середньовічнуй латині тото ся покуртало до {{Lang|la|''biblia''}} тай поступово перечинило ся у назывник єдн.&amp;nbsp;числа, жунського рода ({{Lang|la|''biblia''}}, [[Ґенітив|ґен.]]&amp;nbsp;{{Lang|la|''bibliae''}}); так тото слово ся позычало у языкы европськых народув.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.newadvent.org/cathen/02543a.htm |title=The Catholic Encyclopedia |publisher=Newadvent.org |year=1907 |access-date=23 April 2010 |archive-date=13 June 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100613102636/http://newadvent.org/cathen/02543a.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== Розвуй тай історія ==
Біблія не є єднов книжков; тото зберька книг, сложный розвуй котрых не є до кунця порозумілый. Знає ся, ож Біблія ся писала тай складовала многыма людьми&amp;nbsp;— подля многых ученых авторы булшинов незнамі и сут представителями разных култур и походжінь.&lt;ref&gt;Swenson (2021), p.&amp;nbsp;12; Rogerson (2005), p.&amp;nbsp;21; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Майстарі єї книгы ся зачинали ги пісні, котрі ся передавали усно з поколіня у поколіня.

Британськый изглядовач Біблії Джон К.&amp;nbsp;Річез писав:&lt;ref&gt;Riches (2000), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt;
{{Цитат 2
|Біблійні тексты ся продуковали за період, бігом котрого условія жывота писателюв&amp;nbsp;— політичні, културні, економічні тай еколоґічні&amp;nbsp;— читаво ся удличали. Сут тексты, котрі указувут кочовый стиль жывота, тексты уд людий из устоянов монархійов и култом Храма, тексты из екзиля, тексты, рождені з силного опору чужым правителям, придворні тексты, тексты уд вандрувучых харизматичных проповідникув, тексты уд іншпірованых писателями геленістичного періода. Тото часовый удрізок, котрый обсігат творы [[Гомер]]а, [[Платон]]а, [[Арістотель|Арістотля]], [[Тукідід]]а, [[Софокл]]а, [[Цезарь|Цезаря]], [[Ціцерон]]а тай [[Катулл]]а. Ото період, котрый видів и пуднятя, и падіня Ассірійської імперії (уд 12.&amp;nbsp;по 7.&amp;nbsp;стороча) тай Перської імперії (уд 6.&amp;nbsp;по 4.&amp;nbsp;стороча), [[Александер Великый|Александрові]] кампанії (336–326), розвуй [[Старовікый Рим|Рима]] тай його домінацію у Середньоземноморьови (уд 4.&amp;nbsp;стороча по закладеня [[Принципат]]а), 27&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., згубленя [[Другый храм|Єрусалимського храма]] (70&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) тай пошыреня правліня Рима на часті [[Шкоція|Шкоції]] (84&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.)
|''Джон К. Річез''
}}
[[Файл:Bible_from_1300_(20).jpg|альт=Hebrew Bible from 1300. Genesis.|міні|Книга Бытя у гебрейськуй Біблії, дас&amp;nbsp;1300]]
[[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Звиток Ісаї (1QIsa&lt;sup&gt;a&lt;/sup&gt;), єден из Извиткув Мертвого моря&amp;nbsp;— майстара копія Книгы Ісаї]]
Книгы Біблії ориґінално ся писали тай переписовали вручну на папірусові звиткы.&lt;ref&gt;Lim (2017) pp.&amp;nbsp;7, 47.&lt;/ref&gt; Ориґіналы не дожыли до нашых днув&amp;nbsp;— зато датованя ориґіналного складаня текстув ото тяжкоє діло и предмет горячых дебатув. Хоснувучи комбінованый лінґвістичный тай історіоґрафічный пудход, Роналд Гендел и Ян Йоостен датовали майстарі юдаїштської біблії (пісню Деборы у Судьох&amp;nbsp;5 тай історію Самсона у Судьох&amp;nbsp;16 и 1&amp;nbsp;Самуелови) передмонаршым ранньым желізным віком (дас 1200&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Hendel, Joosten (2018), pp.&amp;nbsp;ix, 98–99, 101, 104, 106.&lt;/ref&gt; [[Звиткы Мертвого моря]], найдені у пещерах Кумрана у 1947.&amp;nbsp;році тото майстарі екзистувучі копії книг юдаїштської Біблії хотьякої довготы, котрі при тум не сут фраґментами, они ся датувут межи 250&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;и 100&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;:13&quot;&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;38, 47; Ulrich (2013), pp.&amp;nbsp;103–104; Brown (2010) VanderKam, Flint (2013), ch.&amp;nbsp;5, ch.&amp;nbsp;3(A); Harris, Platzner (2008), p.&amp;nbsp;22.&lt;/ref&gt;

Припущат ся, ож майдавні рукописы ся писали палеогебрейськым письмом, фильом клинописа, похожым на другі піктоґрамы того періода.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;59.&lt;/ref&gt; Угнатя у Бабілон майскорі спричинило переход на квадратноє арамайськоє письмо межи 5. тай 3.&amp;nbsp;сторочами&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt; Уд часу Звиткув Мертвого моря юдаїштська Біблія ся писала из пропусками межи словами про май легкоє читаня.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;61.&lt;/ref&gt; До 8.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., [[масореты]] додали значкы гласных звукув у текст.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), pp.&amp;nbsp;88–90.&lt;/ref&gt; Левіты вадь писарі сокотили тексты, а поєдны тексты ся все держали ги май авторитативні уд другых.&lt;ref&gt;Wegner (2006), pp.&amp;nbsp;62–63.&lt;/ref&gt; Писарі сокотили тай міняли тексты, мінявучи письмо, обновлювучи архаїчні формы, вносячи поправкы. Тоты гебрейські тексты ся копіровали дуже акуратно.&lt;ref&gt;Wegner (2006), pp.&amp;nbsp;64–65.&lt;/ref&gt;

Сакралні, авторитативні реліґійні тексты ся складовали ушылиякыма реліґійныма комунітами у разні біблійні каноны (офіційні зберькы книг).&lt;ref&gt;Hayes (2012), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt; Майстаров таков зберьков, котра обсягує перві пять книг Біблії, є ''Тора'' („Учіня“, {{Lang-he|תּוֹרָה ''Tōrā''}})&amp;nbsp;— знама ай ги ''Пятикнижа'', ''Пентатевхос'' ({{Lang-grc|πεντάτευχος ''pentáteuchos''}}, букв.&amp;nbsp;„пять книг“)&amp;nbsp;— котра была прията ги юдаїштськый канон до 5.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Друга зберька оповідий и пророцтв пуд назвов ''Невіʼім'' („Пророкы“; {{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəvīʾīm''}}) была канонізована у третюм сторочу&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Третя зберька тото ''Кетувім'' („Писаня“; {{Lang-he|כְּתוּבִים‎ ''Kǝṯuḇim''}}), обсягувуча псалмы, пословиці тай оповіді, была канонізована межи 2.&amp;nbsp;сторочом&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай&amp;nbsp;2.&amp;nbsp;сторочом&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Hayes (2012), pp.&amp;nbsp;9–10.&lt;/ref&gt; Тоты три комплеты книг были написані головно біблійськым івритом, из частями, написаными у арамайськум языкови, котрі вєдно формувут юдаїштську Біблію&amp;nbsp;— ''Танах'' ({{Lang-he|תָּנָ״ךְ‎ ''Tanaḵ''}}; абревіатура из першых букв „Тора“, „Невіʼім“, „Кетувім“).&lt;ref&gt;Lim (2017), p.&amp;nbsp;40.&lt;/ref&gt;

=== Юдаїштська Біблія ===
Сут три важні історичні верзії юдаїштської Біблії: [[Септуаґінта]], [[Масоретськый текст]] тай Самаритянськоє Пятикнижа (котроє обсягує лиш перві пять книг). Они взайимноскапчані, айбо мавут неєднаку історію розвою. Септуаґінта (LXX) тото товмаченя гебрейськых писань и поєдных дотычных текстув на грецькоє койне, котроє подля оцінок ся чинило дас 70–72 писарями тай старшинами спомежи геленістичных жыдув;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts The Old Testament in Greek] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230520031054/https://www.bl.uk/greek-manuscripts/articles/manuscripts-of-the-greek-old-testament%20Greek%20manuscripts|date=20 May 2023}} – Greek manuscripts. British Library. Retrieved 20 May 2023.&lt;/ref&gt; робота над нив ся зачала у Александрії у кунци 3.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай завершила ся у 132.&amp;nbsp;рокови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;Segal (2010), [https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC&amp;pg=PA363 p.&amp;nbsp;363.]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Dorival, Harl, Munnich (1988), p.&amp;nbsp;111.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang [...] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“'' Homolka, Jacob, Chorin (1999), pp. 43ff, Bd.3&lt;/ref&gt; Припущат ся, ож Септуаґінту забештеловав быв Птолемей&amp;nbsp;II.&amp;nbsp;Філаделфус, царь Еґіпта, обы задоволнити потребу головно грецькоязычных жыдовув греко-римської діаспоры.&lt;ref name=&quot;:4&quot; /&gt;&lt;ref&gt;Lavidas (2021), p.&amp;nbsp;30.&lt;/ref&gt; Екзістувучі повні копії Септуаґінты ся датувут уд 3.&amp;nbsp;по&amp;nbsp;5.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а фраґменты&amp;nbsp;— 2.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;45–46, 58; Hayes (2012), ch.&amp;nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), p.&amp;nbsp;250; Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;8, 480; Gravett et al. (2008), p.&amp;nbsp;47; Harris, Platzner (2008), p.&amp;nbsp;27; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Майстарі правкы єї текста ся датувут 1.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref name=&quot;Dines 2004&quot;&gt;{{cite book|last1=Dines|first1=Jennifer|title=The Septuagint|date=2004|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-60152-0|page=4}}&lt;/ref&gt; Фраґменты Септуаґінты ся найшли межи Звитками Мертвого моря; удрізкы єї текста ся найшли ай на папірусі из Еґіпта, датованому 2. тай&amp;nbsp;1.&amp;nbsp;сторочами&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. и&amp;nbsp;1.&amp;nbsp;сторочом нашої еры.&lt;ref name=&quot;Dines 2004&quot; /&gt;{{Rp-primitive|бук=5}}

Масореты зачали розробляти тото, што пак стало авторитативным гебрейськым и арамайськым текстом 24&amp;nbsp;книг юдаїштської Біблії у рабіністичнум юдаїзмі пуд конець талмудського періода (дас 300&amp;nbsp;– дас 500 н.&amp;nbsp;е.), айбо точный датум удефіновати тяжко.&lt;ref name=&quot;:5&quot;&gt;Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&amp;nbsp;30–31.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Wegner (1999), [https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&amp;q=%22Masoretes+inherited%22&amp;pg=PA172 p.&amp;nbsp;172].&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Swenson (2021), [https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ&amp;pg=PA29 p.&amp;nbsp;29].&lt;/ref&gt; У 6. и&amp;nbsp;7.&amp;nbsp;сторочу, три жыдувські комуніты розробили системы про точный запис текста вєдно з вокалізаційов ([[Нікуд (іврит)|нікуд]]) и акцентуаційов ([[Гебрейська кантилація|кантилаційов]]), котрі дустали назывку Масора ({{Lang-he|מָסוֹרָה ''masorá''}}).&lt;ref name=&quot;:5&quot; /&gt; Тоты ранні масоретські учені бывали головно у ґалілейськых варошах [[Тіберіада|Тіберіаді]] тай [[Єрусалим|Єрусалимі]], тай у Бабілонії (на території сучасного [[Ірак|Ірака]]). Бывателі жыдувської комуніты Тіберіады у давнюй Ґалілеї (дас 750–950) учинили переписы юдаїштськых біблійных текстув без стандартизованого текста, на удлику уд бабілонської традиції. Канонічный уговор юдаїштської Біблії (пуд назывков тіберськый іврит), котрый они розробили, тай многі зазначкы, котрі вни написали, зато ся удличали уд бабілонськых.&lt;ref&gt;Phillips (2016), pp.&amp;nbsp;288–291.&lt;/ref&gt; Тота розлука ся рішила стандартизованым Масоретськым текстом у 9.&amp;nbsp;ст.&lt;ref&gt;Lavidas (2021), p.&amp;nbsp;75.&lt;/ref&gt; Майстара повна його копія, котра дожыла доднесь тото [[Лєнінґрадськый кодекс]], датованый дас 1000.&amp;nbsp;роком&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), p.&amp;nbsp;87.&lt;/ref&gt;

Самаритянськоє Пятикнижа тото верзія Торы, котру самаритянська община сокотила уд античности, и котру европські учені найшли у 17.&amp;nbsp;сторочу; майстара єї ужывша копія датує ся дас роком 1100&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;46–49; Ulrich (2013), pp.&amp;nbsp;95–104; VanderKam, Flint (2013), ch.&amp;nbsp;5; Carr (2010), p.&amp;nbsp;8; Bandstra (2009), p.&amp;nbsp;482; Gravett et al. (2008), pp.&amp;nbsp;47–49; Harris, Platzner (2008), pp.&amp;nbsp;23–28.&lt;/ref&gt; Самаритяне включили у тот свуй канон лиш Пятикнижа, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;Тору.&lt;ref&gt;VanderKam, Flint (2013), [https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC&amp;pg=PA91 p.&amp;nbsp;91].&lt;/ref&gt; Они не признавали божественоє авторство вадь іншпірацію у другых книгах юдаїштського Танаха.&lt;ref&gt;Хоть позад мізерного числа дожывшых до нашого часу жерел не мож уповісти набізувно, ож ранні самаритяне удмітовали ай другі книгы Танаха, отець церькви 3.&amp;nbsp;столітя Оріґен пудтвержує, ож самаритяне його часу „принима[ли] лиш Мойсейові книгы.“ {{harvnb|Schaff|1885|loc=[https://www.ccel.org/ccel/schaff/anf04.vi.ix.i.l.html Chapter XLIX]|ps=&amp;#32;(Commentary on John 13:26)}}&lt;/ref&gt; Самаритянська Книга Єгошуа Нуна (Исуса Навина), почасти закладена на Танаховуй Книзі Єгошуа Нуна екзістує, айбо Самаритянами ся держит ги неканонічна світська історична кроніка.&lt;ref&gt;Gaster (1908), [https://books.google.com/books?id=eUCRAfZvwRgC&amp;pg=PA166 p.&amp;nbsp;166].&lt;/ref&gt;

Перва кодексова форма юдаїштської Біблії была уроблена у 7.&amp;nbsp;ст. Кодекс тото предок сучасної книгы. Кодексы ся чинили зогнутьом єдного листа папіруса навпул, што формовало „бокы“; дакулько такых зогнутых листув ся скапчовали у єдну „книгу“, котра была май доступнов и переноснов ги звиткы. Такый формат популаризовали ранні християне. У 1488.&amp;nbsp;рокови была вчинена перва повна печатна верзія юдаїштської Біблії.&lt;ref&gt;Hauser, Watson, Kaufman (2003), pp.&amp;nbsp;31–32.&lt;/ref&gt;

=== Новый Завіт ===
[[Файл:PaulT.jpg|міні|[[Павло (апостол)|Апостол Павло]] на образі „Сятый Павло пише свої посланя“ (дас 1619) Валентіна де Булоня]]
[[Файл:P52_verso.jpg|альт=photo of a fragment of papyrus with writing on it|міні|Папірус&amp;nbsp;52 (щи знамый ги папірус Райландса), 125–175&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., майстарый екзистувучый фраґмент папіруса Нового Завіта, на котрому написані фразы из 18.&amp;nbsp;главы Єванґелія уд Йоана&lt;ref&gt;Orsini, Clarysse (2012), p.&amp;nbsp;470.&lt;/ref&gt;]]
Из ростом популарности християнства у 1.&amp;nbsp;сторочу нашої еры ся появили нові писаня грецькым койне. Християне пак зачали тоты нові писаня кликати ''Новым Завітом'', а Септуаґінту&amp;nbsp;— ''Старым Завітом''. Новый Завіт ся усокотив у май великум числі рукописув ги хотьякый другый стародавньый вытвор. Майранні християнські переписовачі не были вышколеныма писарями. Многі переписы Єванґеліюв и Павловых послань ся чинили простыма християнами за удносно куртый період часу, дуже скоро по написаню ориґіналув. У синоптичных Єванґеліях, у писаньох ранньых Отцюв церькви, уд [[Маркіон Сінопськый|Маркіона]] и у [[Дідахе|Дідасі]] сут доказы, ож християнські документы были у циркулації перед зачатком першого стороча. Павлові посланя были в колобігови щи при його жывоті, а його смерть ся, припущат, настала до 68.&amp;nbsp;року при царьованю Нерона. Ранні християне носили йсі писаня по Римськуй імперії тай товмачили їх на старосірійськый, [[коптськый]], [[етіопськый]], [[Латиньскый язык|латинськый]] и другі языкы.

Изглядовач Нового Завіта Барт Ерман обяснят, як тоты тексты пак были поґруповані у катеґорії:
{{Цитат 2|Бігом ранньых сторочув [екзістованя] церькви, християнські тексты ся копіровали у тых містах, де ся писали вадь де їх переміщовали. Позад того, ож тексты ся переписовали локално, не чудно, ож разні міста выводили разні филі текстуалної традиції. Другыма словами, рукописы у Римі мали много ворошных хыб [помежи собов], бо булшинов были „штатныма“ документами, котрі ся копіровали єден из другого; они не мали читавого влива з бока рукописув, копірованых у Палестині; а написані у Палестині набрали ся свойих рис, котрі были не такі ги у рукописах, найденых у Александрії, у Еґіптови. Ба булше, у ранні стороча церькви подакотрі міста мали ліпшых писарюв ги другі. Сучасні научникы порозуміли, ож писарі у Александрії&amp;nbsp;— котра у античности была читавым інтелектуалным центром&amp;nbsp;— были особено скрупулозні, даже у тот давньый час, тай ож там у Александрії ся десятьруча за десятьрочом сокотила дуже чиста форма текста ранньохристиянськых писань, котру держали уддані тай удносно майстерні християнські переписовачі.|Барт Ерман&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|title=Misquoting Jesus: The Story Behind Who Changed the Bible and Why|url=https://archive.org/details/misquotingjesuss0000ehrm|place=New York|publisher=HarperCollins|year=2005|page=p. 72|nopp=yes}}&lt;/ref&gt;}}Резултатом сього стали текстуалні варіації, котрі сучасні научникы кличут „текстотипами“. Чотыри майшыроко признавані текстотипы тото александрійськый, западный, цезарьськый тай бізантськый.&lt;ref&gt;Parker (2013), pp.&amp;nbsp;412–420, 430–432; Brown (2010) ch.&amp;nbsp;3(A).&lt;/ref&gt;

Католицькый біблійный канон книг быв закладеный на Римському синоді у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;382, пак Гіппонійському у 393 тай Картаґенському у&amp;nbsp;397. Межи 385.&amp;nbsp;тай&amp;nbsp;405.&amp;nbsp;роками н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;рання християнська церьков потовмачила свуй канон на вулґарну латину (народный латинськый язык)&amp;nbsp;— тото товмачіня дустало назву ''Вулґата'' (уд {{Lang-la|Biblia Vulgata}}, {{IPA2|ˈbɪbli.a wʊlˈɡaːta}} „Біблія у народнум языку“).&lt;ref name=&quot;:6&quot;&gt;Lim (2017), pp.&amp;nbsp;40, 46, 49, 58–59; Hayes (2012), ch.&amp;nbsp;1; Brown (2010), ''Intro.''; Carr (2010), pp.&amp;nbsp;3–5; Bandstra (2009), pp.&amp;nbsp;7–8, 480–481; Gravett et al. (2008), pp.&amp;nbsp;xv, 49; Harris, Platzner (2008), pp.&amp;nbsp;3–4, 28, 31–32, 371; Riches (2000), ch.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Уд того часу католицькі християне правили вселенські соборы про стандартизацію свого біблійного канона. Тридентськый собор (1545–1563), котрый католицька церьков справила в удповідь протестантськуй Реформації, затвердив Вулґату офіційным латинськым товмачіньом Біблії.&lt;ref name=&quot;:6&quot; /&gt; Удтовды ся розвили дакулько біблійных канонув. Тото у тому числі: 73-книжный католицькый канон, 66-книжный канон, котрый признає булшина протестантськых деномінацій, 81-книжный етіопськый православный тевагедськый канон и другі.&lt;ref&gt;Riches (2000), pp.&amp;nbsp;7–8.&lt;/ref&gt; Юдаїзм давно затвердив єдиный авторитативный текст, а християнство ниґда не мало єдину верзію; умісто того у християн были многі разні рукописні традиції.&lt;ref&gt;Barton (2019), p.&amp;nbsp;15.&lt;/ref&gt;

=== Варіанты ===
Попри читавоє честованя тай акуратность, из котрыма ся переписовали біблійні тексты, в ушыткых біблійных рукописах сут хыбы переноса, котрі ся называвут варіантами.&lt;ref&gt;Wegner (2006), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Black (1994) p.&amp;nbsp;24.&lt;/ref&gt; Варіантом ся кличе хотьяка девіація межи двома текстами. Текстуалный критик Деніел&amp;nbsp;Б.&amp;nbsp;Воллес обяснює: „Кажджа девіація ся рахує ги єден варіант, не никавучи на вто, кулько рукописув єї фіксує“.&lt;ref&gt;Wallace (2009), p.&amp;nbsp;98.&lt;/ref&gt; Научник Емануел Тов каже, ож тот термін не є оціночным; тото узнаня, ож путі розвоя разных текстув ся розыйшли.&lt;ref&gt;Tov (2001), p.&amp;nbsp;18.&lt;/ref&gt;

Середньовічні рукописы юдаїштської Біблії ся держали ги дуже точні: майавторитативні документы, з котрых ся копіровало у другі тексты.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=The Damascus Keters |url=https://web.nli.org.il/sites/nli/english/collections/jewish-collection/pages/damascus.aspx |website=National Library of Israel |access-date=1 July 2020 |archive-date=28 July 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200728235241/https://web.nli.org.il/sites/NLI/English/collections/jewish-collection/Pages/damascus.aspx |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Айбо при тому, изглядователь юдаїштської Біблії Девід Карр каже, ож и юдаїштські тексты мавут даякі варіанты.&lt;ref&gt;Carr (2011), pp.&amp;nbsp;5–7.&lt;/ref&gt; Булшина вшыткых варіантув трафункові, наприклад ортоґрафічні хыбы, айбо поєдны зміны были нарочні.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt; У юдаїштському текстови „варіанты з памняти“ тото типово случайні розлукы, такі ги шор слув у 1 Кроніках 17:24 тай 2 Самуелови 10:9 тай 13. Варіанты щи обсягувут заміну лексичныма еквівалентами, семантичні тай ґраматичні удликы; май читаві правкы Масоретськых текстув мали бы быти нарочныма.&lt;ref&gt;Carr (2011), pp.&amp;nbsp;5–7, 18, 24, 29, 42, 55, 61, 145, 167&lt;/ref&gt;

Нарочні зміны у тексті Нового Завіта ся чинили про уліпшеня ґраматикы, ліквідацію неточностий и розбіжностий, гармонізацію паралелных фраґментув, комбінацію тай упрощеня дакулькох варіантных прочитань у єдно, тай позад теолоґічных причин.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Royce (2013), pp.&amp;nbsp;461–464, 468, 470–473.&lt;/ref&gt; Изглядовач Старого Завіта Брус&amp;nbsp;К.&amp;nbsp;Волткі замічат, ож про кажджі десять слув зафіксованый єден варіант у недавнюм критичнум уданю юдаїштської Біблії, ''Biblia Hebraica Stuttgartensia,'' т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;осталні 90% юдаїштського текста сут без варіацій. Четвертоє уданя Грецького Нового Завіта Споєного біблійного общества фіксує варіанты, котрі ся кывавут дас 500 из 6900 слув, вадь 7%&amp;nbsp;текста.

== Тематика тай обсяг ==
=== Темы ===
[[Файл:Creation_of_Light.png|міні|''Сотвореня світла'', [[Ґустав Доре]]]]
Оповіді, законы, мудрості, пришты тай унікалні жанры Біблії давут можность діскусії на булшину тем людського єствованя, межи нима: звірі, дерева тай природа,&lt;ref name=&quot;Northcott96&quot;&gt;{{cite book|last1=Northcott|first1=Michael S.|editor1-last=Clark|editor1-first=Stephen R. L.|title=The Environment and Christian Ethics|url=https://archive.org/details/environmentchris0000nort|date=1996|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-57631-4}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|xi}} сосіды,&lt;ref name=&quot;Wayne Grudem&quot;&gt;{{cite book|last1=Grudem|first1=Wayne|title=Christian Ethics: An Introduction to Biblical Moral Reasoning|url=https://archive.org/details/christianethicsi0000unse_r6w7|date=2018|publisher=Crossway|isbn=978-1-4335-4965-6}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|24}} цімборы, роль жун,&lt;ref name=&quot;Barbara J. MacHaffie&quot;&gt;{{cite book|last1=MacHaffie|first1=Barbara J.|title=Her Story Women in Christian Tradition|date=1992|publisher=Fortress Press|isbn=978-1-4514-0402-9}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|203}} секс,&lt;ref&gt;Harper (2013), pp.&amp;nbsp;1–14, 84–86, 88.&lt;/ref&gt; діти, побратя,&lt;ref name=&quot;Chadwick&quot;&gt;Henry Chadwick, The Early Church, {{ISBN|978-0-14-023199-1}}&lt;/ref&gt; природа тай діленя власти,&lt;ref&gt;Praet, Danny (1992–1993). &quot;Explaining the Christianization of the Roman Empire. Older theories and recent developments&quot;. Sacris Erudiri. Jaarboek voor Godsdienstgeschiedenis. A Journal on the Inheritance of Early and Medieval Christianity. 23: 5–119.&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|45–48}} гроші тай економіка,&lt;ref name=&quot;Hargaden&quot;&gt;{{cite book|last1=Hargaden|first1=Kevin|title=Theological Ethics in a Neoliberal Age: Confronting the Christian Problem with Wealth|date=2018|publisher=Wipf and Stock|isbn=978-1-5326-5500-5}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|77}} робота, удношіня,&lt;ref name=&quot;Kieran Cronin&quot;&gt;{{cite book|last1=Cronin|first1=Kieran|title=Rights and Christian ethics|url=https://archive.org/details/rightschristiane0000cron|date=1992|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-41889-8|page=[https://archive.org/details/rightschristiane0000cron/page/n248 223]}}&lt;/ref&gt; смуток, природа радости тай другі.&lt;ref&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;207.&lt;/ref&gt; [[Филозоф|Філозоф]] тай етик Жако Ґеріке додає: „Значіня добра и зла, природа правилного и неправилного, крітерії морали, добрі жерела морали, походжіня тай приятя моралных віровань, онтолоґічный статус моралных норм, моралный авторитет, културный плуралізм, аксіолоґічні тай естетичні гадкы за природу цінности тай красы. Сесе всьо закладено у тексты.“&lt;ref name=&quot;:9&quot;&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;210.&lt;/ref&gt;

Айбо уокремленя тем подакотрых біблійных текстув годно быти проблематичным.&lt;ref&gt;Mittleman (2012), pp.&amp;nbsp;1, 2.&lt;/ref&gt; Булшина Біблії подає ся у оповіднуй формі тай вцілови біблійна нарація не дає прямі настановы, а у поєдных текстах наміреня автора тяжко розшифровати.&lt;ref&gt;Barton (2007) pp.&amp;nbsp;1–3.&lt;/ref&gt; Дефінованя добра тай зла, правилного и неправилного, путь ид розуміню и практиці рідко прямі тай лігавут на читача.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot;&gt;Barton (2019).&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|14}} [[Бог|Буг]] пораз указаный важным елементом [[Сюжет|сужета]], айбо часто за реакцію Бога на події тай його одобреня вадь неодобреня дій персонажув авадь їх провалув дашто вчинити мало вповіджено.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|40}} Автор не коментує, а читачови ся лишат самому думати над написаным.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|40}} Жыдувські філозофы Шалом Кармі тай Давід Шац обяснявут, ож Біблія „часто сопоставлят противорічиві ідеї, без обясненя вадь аполоґетізма.“&lt;ref name=&quot;:10&quot;&gt;Carmy, Shatz (2003), pp.&amp;nbsp;13–14.&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія має гадкы за природу знаня, віровань, истины, інтерпретації, розуміня тай коґнітивных процесув.&lt;ref&gt;Gericke (2012), p.&amp;nbsp;209.&lt;/ref&gt; Етик Майкел&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Фокс пише, ож головна аксіома Книгы Пословиць ото ож „тренованя людського розума вто мусайноє условія правилного и успішного справованя в ушыткых сферах жывота.“&lt;ref&gt;Fox (2007), p.&amp;nbsp;78.&lt;/ref&gt; Біблія учит природі платных арґументув, природі тай моци языка тай його удношіня ид реалности.&lt;ref name=&quot;:9&quot; /&gt; Подля Алана Міттелмана, професора жыдувської філозофії, Біблія дає мінты моралного думаня, котрі ся фокусувут на справованьови тай характері.&lt;ref name=&quot;Barton19&quot; /&gt;{{rp-primitive|3}}&lt;ref&gt;Mittleman (2012), p.&amp;nbsp;17.&lt;/ref&gt;

У біблійнуй метафізиці челядник має слобудну волю, айбо вто удносна тай ограничена слобода.&lt;ref&gt;Brunner (2002), p.&amp;nbsp;494.&lt;/ref&gt; Біч каже, ож християнськый ''волунтарізм'' указує на ''волю'' ги на ядро себе тай ож у людськуй природі „ядро того, кым мы сьме, опреділят ся тым, што мы любиме“.&lt;ref&gt;Beach (1988), pp.&amp;nbsp;25–26.&lt;/ref&gt; Природного закона Біблія ся докывує у Пророках, Римлянах&amp;nbsp;1, Діяньох&amp;nbsp;17 тай книзі Амоса (Амос 1:3–2:5), де другі державы кроме Ізраїля ся держат зодповідныма за свої етичні рішеня даже попри вто, ож не знавут юдаїштського Бога.&lt;ref&gt;Barton (2003), pp.&amp;nbsp;48–50.&lt;/ref&gt; Політичный теоретик Майкел Лабан Волзер находит політику у юдаїштськуй Біблії у завітах, законах и пророцтвах, котрі чинят ранню форму ''почти'' демократичної політичної етикы.&lt;ref&gt;Walzer (2012), p.&amp;nbsp;200.&lt;/ref&gt; Ключові елементы у біблійнуй криміналнуй юстіції ся зачинавут из віры у Бога ги жерело справедливости тай судю над усьыма, у тому числі тыма, ко вызначає справедливость на земли.&lt;ref&gt;Souryal (2015), p.&amp;nbsp;xx.&lt;/ref&gt;

Кармі тай Шац кажут, ож Біблія „указує характер Бога, розказує за сотвореня, закладат метафізику божественого провидіня тай божественого вмішаня, предлагат основу про мораль, обговорює многі рисы людської натуры тай часто подає файно знаму загадку, ож як Буг годен позволяти зло.“&lt;ref name=&quot;:10&quot; /&gt;

=== Юдаїштська Біблія ===
{{ГоловнаСтатя|Юдаїштська Біблія}}
Авторитативный текст юдаїштської Біблії ся бере из Масоретського текста Лєнінґрадського кодекса, датованого 1008.&amp;nbsp;роком. Зато юдаїштську Біблію пораз кличут Масоретськым текстом.&lt;ref&gt;{{cite web |last1=Tov |first1=Professor Emmanuel |title=The Bible and the Masoretic Text |url=https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |website=The Torah.com |access-date=3 July 2022 |archive-date=25 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220525004814/https://www.thetorah.com/article/the-bible-and-the-masoretic-text |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія щи ся знає за назывков Танах ({{Lang-he|תנ&quot;ך}}). Тото удбиват розділеня гебрейськых писань на три часті: Тора („Учіня“), Невіʼім („Пророкы“) тай Кетувім („Писаня“) через хоснованя першых букв кажджого из сих трьох слув.&lt;ref&gt;Metzger &amp; Katz (2010), p.&amp;nbsp;651, footnote&amp;nbsp;1&lt;/ref&gt; Испис обсягу сих трьох частий быв першый раз найденый у бабілонськум Талмуді (дас 550&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;354&lt;/ref&gt;

Танах быв головно написаный біблійным івритом, айбо поєдны малі часті (Ездраш 4:8–6:18 тай 7:12–26, Єреміяш 10:11, Даніел 2:4–7:28)&lt;ref&gt;Ездраш&amp;nbsp;4:8–6:18 тай Ездраш&amp;nbsp;7:12–26, Єреміяш&amp;nbsp;10:11, Даніел&amp;nbsp;2:4–7:28&lt;/ref&gt; написані были біблійнов арамайськов бесідов&amp;nbsp;— языком, котрый на тот момент быв ''[[лінґва франка]]'' булшины семітського світу.&lt;ref name=&quot;Driver&quot;&gt;{{cite web |last1=Driver |first1=Godfrey |author1-link=Sir Godfrey Driver |title=Introduction to the Old Testament |url=http://www.bible-researcher.com/driver1.html |website=www.bible-researcher.com |access-date=30 November 2009 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20091109185323/http://www.bible-researcher.com/driver1.html |archive-date=9 November 2009 }}&lt;/ref&gt;

==== Тора ====
{{ГоловнаСтатя|Тора}}
Тора ({{Lang-he|תּוֹרָה}}) щи ся знає ги „Пять книг [[Моісей|Мойсея]]&lt;nowiki/&gt;“ вадь Пятикнижа.&lt;ref&gt;Barnstone (2009), [[iarchive:isbn 9780393064933/page/647|p.&amp;nbsp;647]]&lt;/ref&gt; Традиційно ся держало, ож тоты книгы надиктовав Мойсейови сам [[Бог|Буг]].&lt;ref&gt;Robinson (2006), p.&amp;nbsp;97&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Cross, Livingstone (2005), p.&amp;nbsp;1072&lt;/ref&gt; Зачинавучи 17.&amp;nbsp;сторочом научникы никали на ориґіналні жерела ги на продукт дакулькох анонімных авторув, припущавучи, ож Мойсей годен быв изкомбіновати окремі жерела у єден текст.&lt;ref&gt;Nahkola (2007), pp.&amp;nbsp;vii, xvi, 197, 204, 216–217&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Baden (2012) p.&amp;nbsp;13.&lt;/ref&gt; Сут разні гіпотезы за вто, коли тай як Тора была скомпонована,&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), p.&amp;nbsp;206&lt;/ref&gt; айбо общый консенсус є такый, ож Тора дустала свою фіналну форму бігом правліня Перської ахеменідської імперії (віроятно 450–350&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.),&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), pp.&amp;nbsp;206–207.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Newsom (2004), p.&amp;nbsp;26.&lt;/ref&gt; вадь у раннюм гелленістичнум періоді (333–164&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.).&lt;ref&gt;Greifenhagen (2003), p.&amp;nbsp;224 n.&amp;nbsp;49.&lt;/ref&gt;

Назывкы книг у івриті дуфлувут перві слова удповідных текстув. Тора ся чинит такыма пятьма книгами:

* Бытя, ''Берешіт'' (בראשית), {{букв|„У зачаткови“}}
* Выход, ''Шемот'' (שמות), {{букв|„Имена“}}
* Левіт, ''Ваїкра'' (ויקרא), {{букв|„И Вун покликав“}}
* Числа, ''Бамідбар'' (במדבר), {{букв|„У пустыни“}}
* Второзаконя, ''Деварім'' (דברים), {{букв|„Слова“}}

&lt;small&gt;(Назвы пяти книг у Торі вчинені з [[Інціпіт|першых слув на зачатку їх текстув]].)&lt;/small&gt;

Перві 11&amp;nbsp;глав книгы Бытя розказувут за [[Наратив сотвореня світа|сотвореня світа]] тай історію ранньых удношінь людства з Богом. Осталні 39&amp;nbsp;глав розказувут за союз Бога из біблійныма патріархами: [[Абрагам]]ом, [[Ісаак]]ом, [[Яков]]ом (вадь Ізраїльом) тай дітьми Якова, „&lt;nowiki/&gt;[[Діти Ізраїля|Дітьми Ізраїля]]&lt;nowiki/&gt;“, а май из [[Йосиф (юдаїштська Біблія)|Йосифом]]; як Буг уповів Абрагамови лишити свою файту тай дум в [[Ур Халдейськый|Урі Халдейському]], поселити ся у [[Канаан]]і тай як Діти Ізраїля перейшли у [[Еґіпет]].

Далші чотыри книгы Торы оповідавут історію Мойсея, котрый жыв через стувкы рокув по патріархах. Ун веде Дітий Ізраїля из еґіпетського рабства ид поновліню завіта з Богом на горі Сінай тай по пустыни, докідь уростає новоє поколіня, готовоє зайти до Канаанської земли. Тора ся кунчат смертьов Мойсея.&lt;ref&gt;Rossel (2007), [https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC&amp;pg=PA355 p.&amp;nbsp;355].&lt;/ref&gt;

Заповіді у Торі давут основу юдаїштського реліґійного закона. Подля традиції є 613&amp;nbsp;заповідий (''taryag mitzvot'').

==== Невіʼім ====
Невіʼім ({{Lang-he|נְבִיאִים ''Nəḇī'īm''}}, „Пророкы“) тото другый головный розділ Танаха межи Торов тай Кетувімом. Она поділена на дві часті, Ранньых Пророкув ({{lang|he|נביאים ראשונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Невіʼім Рішонім''}}, книгы Єгошуа Нуна, Судюв, Самуела тай Царюв) тай Пузньых Пророкув ({{lang|he|נביאים אחרונים|rtl=yes}} {{lang|he-Latn|''Невіʼім Агаронім''}}, книгы Ісаї, Єремії, Езекієля тай Дванадцятьох Малых Пророкув).

Невіʼім розказує за зачаток жыдувської монархії тай єї розділеня на два царьства, Ізраїль тай Юдею, фокусувучи ся на конфлікті межи ізраїльтянами тай другыма народами, конфліктах межи ізраїльтянами, а май на борьбі межи вірячыма у „Господа Бога“ тай чужых богув&lt;ref&gt;„Кажджый царь ся держит авадь добрым, авадь пудлым у чорно-білуй перспективі, подля того, ци ун „чинив добрі“, ци „чинив пудло“ у очах Господа. Така оцінка не удбиват добробыта державы, царьовых успіхув авадь провалув у войнах, моралный клімат тых часув, ай скорше указує статус култового почитаня бігом його правліня. Царі, котрі діяли против ідолопоклонства тай чинили реліґійні реформы ся хвалят, а тоты, котрі одобряли поганські практикы&amp;nbsp;— презиравут ся.“ —&amp;nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA146 p.&amp;nbsp;146].

''“Each king is judged either good or bad in black-and-white terms, according to whether or not he &quot;did right&quot; or &quot;did evil&quot; in the sight of the Lord. This evaluation is not reflective of the well-being of the nation, of the king's success or failure in war, or of the moral climate of the times, but rather the state of cultic worship during his reign. Those kings who shun idolatry and enact religious reforms are singled out for praise, and those who encourage pagan practices are denounced.”'' —&amp;nbsp;Savran (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA146 p.&amp;nbsp;146].&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“The fight against Baal was initiated by the prophets” —&amp;nbsp;Kaufmann (1956a) p.&amp;nbsp;54.&lt;/ref&gt; тай критиці неетичного тай несправедливого справованя ізраїльтянськых еліт и правителюв;&lt;ref&gt;“The immediate occasion of the rise of the new prophecy was the political and social ruin caused by the wars with Israel's northerly neighbour, Aram, which continued for more than a century. They raged intensely during the reign of Ahab, and did not end until the time of Jeroboam II (784–744). While the nation as a whole was impoverished, a few&amp;nbsp;– apparently of the royal officialdom&amp;nbsp;– grew wealthy as a result of the national calamity. Many of the people were compelled to sell their houses and lands, with the result that a sharp social cleavage arose: on the one hand a mass of propertyless indigents, on the other a small circle of the rich. A series of disasters struck the nation&amp;amp;nbsp;– drought, famine, plagues, death and captivity (Amos 4: 6–11), but the greatest disaster of all was the social disintegration due to the cleavage between the poor masses and the wealthy, dissolute upper class. The decay affected both Judah and Israel … High minded men were appalled at this development. Was this the people whom YHWH had brought out of Egypt, to whom He had given the land and a law of justice and right? it seemed as if the land was about to be inherited by the rich, who would squander its substance in drunken revelry. it was this dissolution that brought the prophetic denunciations to white heat.” —&amp;nbsp;Kaufmann (1956b), pp.&amp;nbsp;57–58.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“What manner of man is the prophet? A student of philosophy who runs from the discourses of the great metaphysicians to the orations of the prophets may feel as if he were going from the realm of the sublime to an area of trivialities. Instead of dealing with the timeless issues of being and becoming, of matter and form, of definitions and demonstrations, he is thrown into orations about widows and orphans, about the corruption of judges and affairs of the market place. Instead of showing us a way through the elegant mansions of the mind, the prophets take us to the slums. The world is a proud place, full of beauty, but the prophets are scandalized, and rave as if the whole world were a slum. They make much ado about paltry things, lavishing excessive language upon trifling subjects. What if somewhere in ancient Palestine poor people have not been treated properly by the rich? … Indeed, the sorts of crimes and even the amount of delinquency that fill the prophets of Israel with dismay do not go beyond that which we regard as normal, as typical ingredients of social dynamics. To us a single act of injustice&amp;nbsp;– cheating in business, exploitation of the poor&amp;nbsp;– is slight; to the prophets, a disaster. To us an injustice is injurious to the welfare of the people; to the prophets it is a deathblow to existence; to us an episode; to them, a catastrophe, a threat to the world.” —&amp;nbsp;Heschel (2001), pp.&amp;nbsp;3–4.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;“Samuel is thus a work of national self-criticism. It recognizes that Israel would not have survived, either politically or culturally, without the steadying presence of a dynastic royal house. But it makes both that house and its subjects answerable to firm standards of prophetic justice&amp;nbsp;– not those of cult prophets or professional ecstatics, but of morally upright prophetic leaders in the tradition of Moses, Joshua, Deborah, Gideon, and others …” —&amp;nbsp;Rosenberg (1987), [https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C&amp;pg=PA141 p.&amp;nbsp;141].&lt;/ref&gt; у котрых пророкы мали важну тай провудну роль. Невіʼім ся кунчат узятьом Ізраїля Новоасірійськов імперійов; Юдеї Новобабілонськов імперійов; изниченьом [[Соломонув храм|Храма в Єрусалимі]].

===== Ранні Пророкы =====
Ранні Пророкы вто книгы [[Книга Єгошуа Нуна|Єгошуа Нуна]] (Йозуе, Исуса Навина), [[Книга Судюв|Судюв]], [[Книга Самуела|Самуела]] (Самуїла) тай [[Книга Царюв|Царюв]]. Они обсягувут оповіді, котрі ся зачинавут такой по смерти Мойсея из божым затверджіньом Єгошуа Нуна його наслідником, котрый пак веде народ Ізраїля у Землю Обітовану, тай кунчавут ся увязненьом посліднього царя Юдеї. Держачи Самуела тай Царюв ги окремі книгы, они розказувут за:

* узятя Канаана Єгошуа Нуном ([[Книга Єгошуа Нуна]]),
* борьбу народа за землю ([[Книга Судюв]]),
* просьбу народа ид Богови дасти їм царя, обы вни могли заяти землю у лиці свойих урагув ([[Книгы Самуела]])
* володіня земльов пуд правліньом божествено покладеных царюв из Дома Давыда, котроє ся кунчат угнатьом чужинцями ([[Книгы Царюв]])

===== Пузні Пророкы =====
Пузні Пророкы вто [[Книга Ізаяша|Ізаяш]] (Ісая), [[Книга Єремії|Єреміяш]] (Єремія), [[Книга Езекієля|Езекієль]] тай [[Дванадцять Малых Пророкув]], котрі ся рахувут ги єдна книга:

* [[Озеаш]] (Осія), ''Гошеа'' (הושע) презират поклоніня богам окрем Господа, рувнявучи Ізраїль ид жоні, котра зражує свому чоловікови.
* [[Йоел]] (Йоіл), ''Йоʼел'' (יואל) обсягує смуток и обіцяня уд Бога.
* [[Амос]], ''Амос'' (עמוס) говорит за соціалну справедливость, давучи основу про природноє право через хоснованя го як на вірувучых, так и на невірувучых.
* [[Абдіаш]] (Авдій), ''Овадя'' (עבדיה) розказує за засуженя Едома тай удновленя Ізраїля.
* [[Йонаш]] (Йона), ''Йона'' (יונה) оповідат покаяня Ніневії.
* [[Міхеаш]] (Міхей), ''Міха'' (מיכה) поносит ся на несправедливых правителюв, защищат права бідных тай тягне ся ид миру в світі.
* [[Нагум]] (Наум), ''Нагум'' (נחום) говорит за зниченя Ніневії.
* [[Габакук]] (Авакум), ''Гавакук'' (חבקוק) обертат ся ид Богови лично.
* [[Софоніаш]] (Софонія), ''Цефаня'' (צפניה) голосит за суд, ужываня тай тріумф тых, ко ся лишит.
* [[Аґґей]], ''Гаґай'' (חגי) удбудовує Другый храм.
* [[Захаріаш]] (Захарія), ''Зехаря'' (זכריה) Буг благословлят тых, ко ся кає тай є чистый.
* [[Малахіаш]] (Малахія), ''Малахі'' (מלאכי) управлят кылавоє реліґійноє тай соціалноє справованя.

==== Кетувім ====
[[Файл:Bhs_psalm1.png|міні|[[Гебрейскый язык|Гебрейськый]] текст [[Книга Псалмув|Псалмув]] 1:1–2]]
Кетувім ({{Lang-he|כְּתוּבִים ''Kəṯūḇīm''}} „Писаня“) ото третя тай послідня секція Танаха. Подля юдаїштської традиції ся вірит, ож книгы Кетувім ся писали пуд вдухновліньом Сятого Духа ({{Lang-he|רוח הקודש ''руах га-кодеш''}}) тай сут на уровень ниже за авторитетом ги пророцтва.&lt;ref&gt;Henshaw (1963), p.&amp;nbsp;20.&lt;/ref&gt;

У Масоретськых рукописах (и поєдных печатных уданях) книгы [[Псалтырь|Псалмув]], [[Книга Пословиць|Пословиць]] тай [[Книга Йоба|Йоба]] (Йова) подані у шпеціалному двастовпцьовому виді, што пудчеркує їхньый уднушньый паралелізм. Колективно йсі три книгы ся сохтувут кликати ''Сіфрей Емет'' (акронім назывок у івриті: איוב, משלי, תהלים дає אמ&quot;ת ''Емет'', што по гебрейськы щи значит „истина“). Гебрейська кантилація тото манера уговора ритуалных читань, як они ся писали тай анотововали у Масоретському текстови. Псалмы, Пословиці тай Йоб формувут ґрупу из шпеціалнов системов акцентуації, котра ся хоснує лиш у сих трьох книгах.&lt;ref&gt;Kraus (1993), p.&amp;nbsp;33.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Kraus (1993), p.&amp;nbsp;12.&lt;/ref&gt;

===== Пять извиткув =====
[[Файл:Egon_Tschirch-_Hohelied_Nr._11_(high_resolution).jpg|міні|''Пісня Пісень (Das Hohelied Salomos), No.''&amp;nbsp;''11'' Еґона Чірша, 1923]]
Пять удносно куртых книг [[Пісня Пісень]], [[Книга Рут]] (Книга Руфи), [[Книга Нарікув]] (Плач, Плач Єремії), [[Еклезіаст]] (Книга Казатель) тай Книга Естер колективно ся кличут ''Гамеш Меґіллот''. Тото послідні книгы, зобраті тай затверджені авторитативныма у юдаїштськум каноні, хоть они и не были довершені до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Coogan (2009), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt;

===== Другі книгы =====
[[Файл:Great_Isaiah_Scroll.jpg|міні|Извиток Ізаяша (Ісаї), часть Звиткув Мертвого моря, обсягує практично вшытку Книгу Ізаяша. Датованый 2.&amp;nbsp;столітьом&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.]]
Книгы [[Книга Естер|Естер]], [[Книга Даніела|Даніела]] (Даниїла), [[Ездраш-Нееміяш]]&lt;ref&gt;Ориґінално Ездраш тай Нееміяш были єднов книгов, котрі пак поділили у пузнішых традиціях.&lt;/ref&gt; тай [[Книгы Кронік|Кронікы]] мавут особый стиль, котрый ся не находит ни у якум другум гебрейськум тексті, ни біблійнум, ни позабіблійнум.&lt;ref&gt;Young (2013), p.&amp;nbsp;23.&lt;/ref&gt; Они не написані у нормалному стильови іврита поугнатьового періода. Авторы сих книг мали намірено убрати свуй особый стиль позад незнамых причин.&lt;ref&gt;Young (2013), p.&amp;nbsp;24.&lt;/ref&gt;

* Їхні наративы вшыткі удкрыто описувут удносно пузні події (напр. бабілонську неволю тай далшоє удновліня Сіона).
* Талмудична традиція ушыткым їм приписує пузньоє авторство.
* Дві из них&amp;nbsp;— Даніел тай Ездраш&amp;nbsp;— тото єдині книгы Танаха из читавов частьов, написанов по арамайськы.

===== Шор книг =====
Испис книг Кетувім у тум шорі, як они ся появлявут у майактуалных печатных уданях.

* ''Тегіллім'' ([[Книга Псалмув]]) תְהִלִּים тото антолоґія окремых гебрейськых реліґійных гімнув.
* ''Мішлей'' ([[Книга Пословиць]]) מִשְלֵי ото „зберька зберькув“ за цінності, моралноє справованя, смысел жывота и доброго справованя, тай їх основу у вірі.
* ''Ійов'' ([[Книга Йоба]], Книга Йова) אִיּוֹב розказує за віру, без розуміня вадь управданя страданя.
* ''Шір га-Шірім'' ([[Пісня Пісень]] вадь Пісня Соломона) שִׁיר הַשִׁירִים ([[Песах]]) ото поезія за любов и секс.
* ''Рут'' ([[Книга Рут]]) רוּת ([[Шавуот]]) оповідат історію моабітської жоны Рут, котра рішат ити за Богом Ізраїля тай лишат ся вірнов своюй свекрі, тай як она є за вто обдарована.
* ''Ейха'' ([[Книга Нарікув]]) איכה ([[Тішʼа бе-ав]]) [вадь ''Кіннот'' у івриті] тото зберька поетичных нарікув на згубу Єрусалима у&amp;nbsp;586.&amp;nbsp;році до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.
* ''Когелет'' ([[Еклезіаст]]) קהלת ([[Суккот]]) обсягує мудрості, наструй котрых є предметом диспутув межи научниками: ци они позитивні тай жывоторадосні, ци глубоко песимістичні?
* ''Естер'' ([[Книга Естер]]) אֶסְתֵר ([[Пурім]]) розказує історію жыдувської жоны у Персії, котра стає правительков и спират ґеноцід свого народа.
* ''Даніʼел'' ([[Книга Даніела]]) דָּנִיֵּאל скапчує пророкованя тай есхатолоґію у історії спасіня Богом Даніела так, як Ун спасе Ізраїль.
* ''ʼЕзра'' ([[Книга Ездраша]]–[[Книга Нееміяша]]) עזרא оповідат за удбудову стін Єрусалима по Бабілонському угнатьови.
* ''Діврей га-Ямім'' ([[Книгы Кронік]]) דברי הימים обсягує ґенеалоґію.

Жыдувська текстуална традиція не фіналізовала шор книг у Кетувімі. [[Талмуд|Бабілонськый Талмуд]] ([[Бава Батра]] 14b–15a) дає їх порядок ги: Рут, Псалмы, Йоб, Пословиці, Еклезіаст, Пісня Соломона, Нарікы Єреміяша, Даніел, Звиток Естер, Ездраш, Кронікы.&lt;ref&gt;Rodkinson (2008), p.&amp;nbsp;53.&lt;/ref&gt;

Єдна из май великых розлук помежи бабілонськов и тіберськов біблійныма традиціями вто шор книг. Ізаяш ся кладе по Езекієльови у бабілонськуй; Кетувім ся зачинат Кроніками у тіберськуй, айбо кунчат ся нима у бабілонськуй традиції.&lt;ref&gt;Phillips (2016), p.&amp;nbsp;300–301.&lt;/ref&gt;

Кетувім послідньов из трьох секцій Танаха дустала канонічный статус. Тора годна была быти канонізована Ізраїльом ищи у 5.&amp;nbsp;сторочови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а Ранні тай Пузні Пророкы были канонізовані до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; Кетувім межи тым не быв зафіксованый у каноні до 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Coogan (2009), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt;

Айбо жерела указувут на вто, ож народ Ізраїля додавав тото, што пак стало Кетувімом, у свою сакралну літературу недовго по канонізації пророкув. Щи у 132.&amp;nbsp;рокови&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;Кетувім зачинав ся формовати, айбо на тот момент не мав формалного наголовка. У році 95&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., у своюй роботі „Против Апіона“ Флавій Йозеф ся удносит ид юдаїштськуй Біблії ги д закрытому канонму, у котрум „… нико ся не взяв ани додасти, ани забрати, ани поміняти даже склад…“&lt;ref&gt;Lightfoot (2003), [https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC&amp;pg=PA154 pp.&amp;nbsp;154–155].&lt;/ref&gt; Довгый період по 95&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. божествена іншпірація книг Естер, Пісни Пісень тай Еклезіаста ся пуддавали сомніву.&lt;ref&gt;Henshaw (1963), p.&amp;nbsp;17.&lt;/ref&gt;

=== Септуаґінта ===
{{ГоловнаСтатя|Септуаґінта}}
[[Файл:Codex_Vaticanus_(1_Esdras_1-55_to_2-5)_(The_S.S._Teacher's_Edition-The_Holy_Bible).jpg|міні|Фраґмент [[Септуаґінта|Септуаґінты]]: стовпець унціалної книгы з 1 Ездраша у ''Codex Vaticanus'', дас 325–350&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., основа грецькоязычного уданя тай анґліцькоязычного товмачіня сера Ланцелота Чарлза Лі Брентона]]
[[Файл:KJV_1769_Oxford_Edition,_vol._1.djvu|сторінка=21|міні|Обсяговый бук повної 80-книжної Біблії Короля Якова (King James Bible), котрый переличує „Книгы Старого Завіта“, „Книгы, названі Апокріфами“ тай „Книгы Нового Завіта“]]
Септуаґінта („Товмачіня Сімдесяти“ вадь „LXX“) вто товмачіня юдаїштської Біблії на грецькоє койне, котроє ся зачало у кунци 3.&amp;nbsp;стороча до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.

Бігом того, як ишла робота над товмаченьом, Септуаґінта ся розростала: до зберькы пророцькых писань ся додали вшылиякі [[Гаґіоґраф|гаґіоґрафічні]] роботы. Были придаті д нюй ай поєдны май нові книгы, такі ги Книгы Макабеюв тай Мудрость Сіраха. Сі книгы сут апокріфами, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;книгами, чія автентичность ся пуддає сомніваню. Включеня такых текстув тай обвиненя у подакотрых товмацькых хыбах призвели д тому, ож Септуаґінта ся стала держати тай удмітовати юдаїштами ги „неакуратноє“ товмачіня.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Marcos (2000), p.&amp;nbsp;21.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Подля ''Jewish Encyclopedia'': „The translation, which shows at times a peculiar ignorance of Hebrew usage, was evidently made from a codex which differed widely in places from the text crystallized by the Masorah.“ —&amp;nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Апокріфы належат ид реліґійнуй жыдувськуй літературі, головно періода Другого храма (дас 550 до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;– 70 н.&amp;nbsp;е.); они были зачатково написані в Ізраїльови, Сірії, Еґіптови вадь Персії у гебрейськум, арамайськум, грецькум языках и пробовали розказовати за біблійні темы и персонажув.&lt;ref&gt;Pace (2016), pp.&amp;nbsp;349–350.&lt;/ref&gt; Їхньоє походжіня булшинов покрыто тайнов. Єдна май стара теорія їхнього похоженя правила, ож межи грецькоязычныма жыдами Александрії быв приятый „александрійськый“ канон, айбо пак еся теорія была пролишена.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Сут указаня на вто, ож они не были прияті, кой быв затвердженый осталный юдаїштськый канон.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;82.&lt;/ref&gt; Бізувно ся знає, ож апокріфы ся хосновали у новозавітні часы, айбо „ниґда ся не цитовали ги Писаня.“&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;86.&lt;/ref&gt; У сучасному юдаїзмови апокріфічні книгы ся не принимавут ги автентичні тай не включавут ся у канон. Айбо „етіопські жыдове, пораз названі ''фалашами'', мавут розшыреный канон, у котрый входят поєдны апокріфалні книгы.“&lt;ref&gt;Gerber (1994), pp.&amp;nbsp;[https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC&amp;pg=PA43 43–46].&lt;/ref&gt;

Щи єднов причинов неприятя Септуаґінты юдаїштськыма рабинами стало желаня удграничити свою традицію уд набиравучого обороты християнства.&lt;ref&gt;„[…] die griechische Bibelübersetzung, die einem innerjüdischen Bedürfnis entsprang […] [von den] Rabbinen zuerst gerühmt (.) Später jedoch, als manche ungenaue Übertragung des hebräischen Textes in der Septuaginta und Übersetzungsfehler die Grundlage für hellenistische Irrlehren abgaben, lehte man die Septuaginta ab.“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Homolka|Jacob|Chorin|1999|loc=Bd.3|pp=43ff}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„Two things, however, rendered the Septuagint unwelcome in the long run to the Jews. Its divergence from the accepted text (afterward called the Masoretic) was too evident; and it therefore could not serve as a basis for theological discussion or for homiletic interpretation. This distrust was accentuated by the fact that it had been adopted as Sacred Scripture by the new faith [Christianity] […] In course of time it came to be the canonical Greek Bible […] It became part of the Bible of the Christian Church.“ —&amp;nbsp;{{cite web |title=Bible Translations – The Septuagint |url=http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |publisher=JewishEncyclopedia.com |access-date=10 February 2012 |archive-date=15 March 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315222428/http://jewishencyclopedia.com/articles/3269-bible-translations |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Наконець, рабины заявляли, ож іврит має божественый авторитет на удлику уд арамайського тай грецького языка&amp;nbsp;— хоть тоты бесіды были ''[[Лінґва франка|лінґвами франками]]'' жыдув того періода (а арамайськый язык пак дустав статус сакралного, подобно д івритови).&lt;ref&gt;''Мішна Сота'' (7:2–4 тай 8:1), межи другыма, дискутує на тему сакралности іврита на удлику арамайського вадь грецького языка. Тото подабат на авторитет, котрый ся затвержує за ориґіналным арабськоязычным Кораном подля ісламськых учінь. Зато товмачіня Торы на грецькоє койне ранньыма жыдувськыма рабінами дожыли до сучасности лиш у рідкых фраґментах.&lt;/ref&gt;

==== Правкы из Теодотіона ====
Книга Даніела є всокочена у 12&amp;nbsp;главах Масоретського текста тай у двох май довгых грецькых верзіях: ориґіналнуй Септуаґінті, дас 100&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., тай май пузнюй верзії пуд назвов [[Теодотіон]] дас 2.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. Обадва грецькі тексты обсягувут три додаткы ид Даніелови: молитву Азаріаша тай Пісню Трьох Сятых Дітий; історію за Сусанну тай стареґув; історію за Бела тай шарканя. Товмачіня Теодотіона натулко шыроко ся копіровало у раннюй християнськуй церькви, ож його верзія [[Книга Даніела|Книгы Даніела]] почти перегнала Септуаґінтову. Єронім Стрідонськый у свому передслові до Даніела (407&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) указує удвергнутя Септуаґінтової верзії тої книгы у християнськум хоснованю: „Я … хочу надголосити читачови, ож не подля верзії Септуаґінты, айбо подля верзії самого Теодотіона церьквы публічно читавут Даніела.“&lt;ref&gt;{{cite web |title=St. Jerome, Commentary on Daniel (1958) pp. 15–157 |url=http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |website=www.tertullian.org |access-date=2 February 2022 |archive-date=26 May 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100526033151/http://www.tertullian.org/fathers/jerome_daniel_02_text.htm |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Єронімово передслово щи споминат, ож [[Гекзапла]] обсяговала зазначкы, котрі указовали на пару читавых удлик у обсягови межи Теодотіоновым Даніелом тай май ранньыма верзіями у грецькум и гебрейськум языках.

Даніел Теодотіона май близкый ид ужывшуй у Масоретському текстови верзії, котрый є основов про булшину сучасных товмачень. Теодотіонув Даніел ся подає у авторизованум уданю Септуаґінты, опублікованум Сікстом&amp;nbsp;V.&amp;nbsp;у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1587.&lt;ref&gt;[[wikisource:Catholic Encyclopedia (1913)/Book of Daniel|Catholic Encyclopedia (1913)]]&lt;/ref&gt;

==== Кунцьова форма ====
:'''''Скапчані статі:''''' ''[[Второканонічні книгы]]'', ''[[Біблійні апокріфы]]''

Текстуалні критикы у сучасности дебатувут на тему того, як мож спойити вєдно май ранньый назур на Септуаґінту ги на „неакуратный“ переклад тай обсяг Звиткув Мертвого моря у Кумрані, звиткув, найденых у Ваді Мураббаʼат, Нагал Гевер тай Масаді. Тоты звиткы на 1000–1300&amp;nbsp;рокув май старі ги Лєнінґрадськый текст, датованый 1008&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., котрый є основов про Масоретськый текст.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;40.&lt;/ref&gt; Звиткы пудтвердили булшину Масоретського текста, айбо при тум ся удличавут уд нього, и многі з тых розбіжностий ся вмісто того соглашувут из Септуаґінтов, Самаритянськым Пятикнижам тай грецькым Старым Завітом.&lt;ref name=&quot;:7&quot;&gt;Fitzmeyer (1992), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;

Копії подакотрых текстув, котрі ся проголошовали апокріфами, тоже сут межи Кумранськыма текстами.&lt;ref&gt;Blocher (2004), p.&amp;nbsp;82.&lt;/ref&gt; Давні рукописы Книгы Сіраха, „Псалмы Єгошуа Нуна“, Тобіт тай Посланя Єреміяша, як теперь ся знає, екзистовали у гебрейськуй верзії.&lt;ref&gt;Fitzmeyer (1992), pp.&amp;nbsp;14, 52.&lt;/ref&gt; Септуаґінтові варіації поєдных біблійных книг, наприклад Даніела тай Естер, май довгі ги тоты, што сут у юдаїштському канонови. У Септуаґінті Єреміяш май куртый ги у Масоретськум тексті, айбо покуртаный Єреміяш у івриті быв найденый у Кумрані у пещері&amp;nbsp;№4.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt; Извиткы Ізаяша, Выхода, Єреміяша, Даніела, Самуела указувут важні текстуалні варіанты, удличні уд Масоретського текста.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt; У сучасности Септуаґінта ся розникує ги акуратноє товмачіня иншакої гебрейськоязычної формы вадь ревізії поєдных книг, айбо дале йде діскусія за вто, як майліпше охарактеризовати йсі удличавучі ся тексты.&lt;ref name=&quot;:7&quot; /&gt;

=== Псевдепіґрафічні книгы ===
Псевдепіґрафы вто писемні праці из недобрі приписаным авторством. Робота годна быти псевдепіґрафом, айбо при тум не фалсіфікатом (бо фалсіфікат ото нарочный обман); причины про псевдепіґрафічну природу книг годні быти разні.&lt;ref name=&quot;:8&quot;&gt;Metzger (1972), p.&amp;nbsp;4.&lt;/ref&gt; Наприклад, Єванґеліє Барнабы (Варнавы) ся держит псевдепіґрафічным, бо авторство ся приписує Барнабі, компаніону Апостола Павла, айбо обадва рукописы ся датувут Середньовічам.

Апокріфы тай псевдепіґрафы тото не єдно. Термін „апокріф“ ся тыче писань, котрі себе позиціонувут ги сакралні, айбо не принимавут ся канонами, а псевдепіґрафы тото літературна катеґорія про всі писемні роботы, и канонічні, и апокріфалні. Они годні быти автентичныма вадь неавтентичныма в ушыткых смыслах кромі недобрі присуженого авторства.&lt;ref name=&quot;:8&quot; /&gt;

Термін „псевдепіґраф“ часто ся хоснує про попис многых творув жыдувської реліґійної літературы, написаных межи дас 300&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай&amp;nbsp;300&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.; не вшыткі з них сут псевдепіґрафічными. Термін ищи ся хоснує на книгы Нового Завіта из сомнівным авторством. Межи старозавітными псевдепіґрафами сут:&lt;ref&gt;Harris (1985), pp.&amp;nbsp;vii, 197–221, 223–243.&lt;/ref&gt;
* 3 Макабеї (Макавеї)
* 4 Макабеї
* Вознесіня Мойсея
* Етіопська Книга Еноха (1 Енох)
* Старословянська Книга Еноха (2 Енох)
* Гебрейська Книга Еноха (3 Енох; щи знама ги „Удкровеня Метатрона“ вадь „Книга Ребе Ішмаела, выщого жерця“)
* Книга Юбілеюв
* Сірійськый Апокаліпс Баруха (2 Барух)
* Письмо Арістея (Письмо ид Філократови за товмачіня юдаїштськых писань на грецькый язык)
* Жывот Адама и Євы
* Мучеництво тай Вознесіня Ізаяша
* Псалмы Соломона
* Сібілінські Оракулы
* Грецькый Апокаліпс Баруха (3 Барух)
* Заповіді Дванадцятьох Патріархув

==== Книга Еноха ====
{{ГоловнаСтатя|Книга Еноха}}
Вызначныма псевдепіґрафічныма роботами сут Книгы Еноха: 1&amp;nbsp;Енох (котра ся всокотила лиш у языкови [[ґеез]]), 2&amp;nbsp;Енох (всокотила ся лиш у старославянськум языку), 3&amp;nbsp;Енох (всокотила ся у гебрейськум языку; дас 5–6.&amp;nbsp;ст.). Тото давні жыдувські реліґійні праці, традиційно приписовані пророку [[Енох|Еноху]], прадідови патріарха [[Ной|Ноя]]. Фраґмент Книгы Еноха быв найденый межи кумранськыма звитками, што указує на єї давность.&lt;ref name=&quot;:11&quot;&gt;Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&amp;nbsp;259, 267.&lt;/ref&gt; Май старі часті (головно у Книзі Позирачув) датувут ся дас уд 300&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., а майсвіжо написана часть (Книга Пришт) віроятно была складена у кунци 1.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Fahlbusch, Bromiley (2004), p.&amp;nbsp;411.&lt;/ref&gt;

Книга Еноха не є частьов біблійного канона про булшину жыдув, кромі етіопськых жыдув ([[Бета Ізраїль]]). Булшина християнськых деномінацій и традіцій годні принимати Книгы Еноха ги такі, што мавут якыйись історичный вадь теолоґічный інтерес ци важность. Часть Книгы Еноха ся цитує у Посланьови Юды тай Книзі Жыдув (частьох Нового Завіта), айбо християне обычно держат Книгы Еноха неканонічными.&lt;ref&gt;{{cite web |title=The Book of Enoch and The Secrets of Enoch |url=http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |website=reluctant-messenger.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20140608170257/http://reluctant-messenger.com/enoch.htm |archive-date=8 June 2014 }}&lt;/ref&gt; Уйимкы чинят Етіопська тай Ерітрейська православні тевагедські церьквы.&lt;ref name=&quot;:11&quot; /&gt;

Етіопська Біблія закладена не на грецькуй, и Етіопська церьков має мало иншакоє розуміня канона ги другі християнські традиції.&lt;ref name=&quot;:12&quot;&gt;Stuckenbruck, Erho (2011), pp.&amp;nbsp;261.&lt;/ref&gt; У Етіопії канон не має такої стабілности, айбо и не є домак удкрытый.&lt;ref name=&quot;:12&quot; /&gt; Книга Еноха давно ся тамкы держит божествено вдухновленым писаньом, айбо „писаня“ тай „канон“ про них ото не фурт єдно. Офіційный етіопськый канон має 81&amp;nbsp;книг, айбо тото число ся досігат по разному через разні списы книг, и Книга Еноха пораз ся включат у них, а пораз ніт.&lt;ref name=&quot;:12&quot; /&gt; Днешні доказы закріплювут Книгу Еноха ги канонічну и у Етіопії, и у Ерітреї.&lt;ref name=&quot;:11&quot; /&gt;

=== Християнська Біблія ===
[[File:Gutenberg_Bible_scan.jpg|міні|Бук из [[Йоганн Ґутенберґ|Ґутенберґової]] Біблії]]
Християнська Біблія тото комплет книг, розділеный на Старый и Новый Завіты, котрі християнська деномінація у пруйшлому вадь дотеперь рахує божествено іншпірованым текстом.&lt;ref&gt;Johnson (2012), p.&amp;nbsp;374.&lt;/ref&gt; Рання християнська церьков головно хосновала Септуаґінту, бо тота была написана по грецькы, ворошным языком тої епохы, а носителі арамайського хосновали [[Тарґум|Тарґумы]], товмачіня по арамайськы. Пак были додані посланя апостолув тай єванґелія вєдно з другыма текстами, котрі сформовали Новый Завіт.&lt;ref&gt;Kelly (2000), [https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&amp;pg=PA31 pp.&amp;nbsp;31–32].&lt;/ref&gt;

==== Старый Завіт ====
{{ГоловнаСтатя|Старый Завіт}}
Старый Завіт мав важну роль про християнську церьков уд майпервых єї днув. Изглядатель Біблії Ніколас Томас Райт каже, ож „Исус сам быв глубоко сформованый писанями“.&lt;ref&gt;Wright (2005), p.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Райт додає, ож ранні християне ся вбертали ид тым такой гебрейськым писаньом у свойих провбах порозуміти земный жывут Христа. Они держали „сяті писаня“ ізраїльтян мусайныма настановами про християнув, як тото ілуструвут слова Павла ид Тімотею (Тімофію) (2&amp;nbsp;Тімотей 3:15), указувучи на Месію тай на кулмінацію у Исусі як „новому завіті“, пророкованому Єреміяшом.&lt;ref name=&quot;Wright&quot;&gt;{{harvnb|Wright|2005|p=}}&lt;/ref&gt;

[[Протестантство|Протестантськый]] Старый Завіт 21.&amp;nbsp;стороча тото 39-книжный канон, котрый ся удличат числом книг уд юдаїштського Танаха лиш позад иншакого метода розділеня.

[[Римокатолицька церьков]] признає 46&amp;nbsp;книг свойим Старым Завітом (45 кідь раховати Єреміяша тай його Нарікы єднов книгов),&lt;ref&gt;{{Cite book|title=Catechism of the Catholic Church|chapter-url=https://www.vatican.va/archive/ENG0015/__PR.HTM#:~:text=120%20|chapter=Paragraph 120|year=2019|publisher=Libreria Editrice Vaticana|edition=2nd}}&lt;/ref&gt; а [[Православна церьков|восточноправославна церьков]] признає щи шість книг зверьх того. Тото ся кыват и сірійської верзії Біблії, ''Пешітты'', и біблійного канона Етіопської православної тевагедської церькви.&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot;&gt;„Even though they were not placed on the same level as the canonical books, still they were useful for instruction. … These&amp;nbsp;– and others that total fourteen or fifteen altogether&amp;nbsp;– are the books known as the Apocrypha.“ —&amp;nbsp;Williams (1970), p.&amp;nbsp;141.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Ewert&quot;&gt;„English Bibles were patterned after those of the Continental Reformers by having the Apocrypha set off from the rest of the OT. Coverdale (1535) called them ,Apocrypha‘. All English Bibles prior to 1629 contained the Apocrypha. Matthew's Bible (1537), the Great Bible (1539), the Geneva Bible (1560), the Bishop's Bible (1568), and the King James Bible (1611) contained the Apocrypha. Soon after the publication of the KJV, however, the English Bibles began to drop the Apocrypha and eventually they disappeared entirely. The first English Bible to be printed in America (1782–83) lacked the Apocrypha. In 1826 the British and Foreign Bible Society decided to no longer print them. Today the trend is in the opposite direction, and English Bibles with the Apocrypha are becoming more popular again.“ —&amp;nbsp;Ewert (2010), p.&amp;nbsp;104.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot;&gt;„Fourteen books and parts of books are considered ''Apocryphal'' by Protestants. Three of these are recognized by Roman Catholics also as ''Apocryphal''.“ —&amp;nbsp;Wells (1911), p.&amp;nbsp;41.&lt;/ref&gt;

Позад того, ож каноны писань ся розличавут межи юдаїштами, православными, римокатолицькыми тай протестантськыми християнами, обсяг апокріфікы кажджої комуніты иншакый, як и хоснованя терміна „апокріф“. Про юдаїштув ниєден из апокріфув не є канонічным. Християне называвут есю зберьку „второканонічныма книгами“; грецькі православні мавут про неї термін „Анаґіґноскомена“ ({{Lang-el|Ἀναγιγνωσκόμενα ''Anagignoskómena''}}, букв. „што ся читат, што варта читати“).&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;349.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Тридентськый канон:{{Цитат 2|Айбо кідь кось не принимат ги сакралні тай канонічні названі книгы, цілком из ушыткыма їх частями, як они были хосновані на читаня у Католицькуй церькви, тай як они сут укладені у старуй латинськуй Вулґаті; тай свідомо и нарочно не честує спомнені горі традиції; най му буде [[анатема]].|''Decretum de Canonicis Scripturis'', Тридентськый собор, 8.&amp;nbsp;апріля 1546}}&lt;/ref&gt;

Книгы, включені у католицьку, православну, грецьку и старословянську Біблії тото: Тобіт (Тобіаш, Товіт), Юдіт, Мудрость Соломона, Сірах, Барух (Варух), Письмо Єреміяша (щи названоє 6.&amp;nbsp;главов Баруха), 1&amp;nbsp;Макабеї, 2&amp;nbsp;Макабеї, грецькі додаткы до Естер тай Даніела.&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt;

Грецька православна церьков тай словянські церьквы (у Білоруси, Болгарії, Босні тай Герцеґовині, Горватії, Польщи, Росії, Сівернуй Македонії, Сербії, Словакії, Словенії, Украйині, Чорнуй Горі) щи додавут:&lt;ref&gt;Pace (2016), p.&amp;nbsp;350.&lt;/ref&gt;

* 3 Макабеї
* 1 Ездраш
* Молитва Манассеса (Манассії)
* Псалом 151

2&amp;nbsp;Ездраш (4&amp;nbsp;Ездраш), не записаный у Септуаґінті, не екзистує у грецькому, айбо є у латині. 4&amp;nbsp;Макабеї ся принимавут за канон лиш у Грузинськуй церькви. Тото додаток ид грецькуй православнуй Біблії, и зато пораз ун ся заносит межи апокріфы.&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;20.&lt;/ref&gt;

Сірійськый православный канон обсягує ай:

* Псалмы 151–155
* Апокаліпс Баруха
* Письмо Баруха&lt;ref&gt;McDonald (2021), p.&amp;nbsp;43.&lt;/ref&gt;

Етіопськый старозавітный канон хоснує книгы: Енох тай Юбілеї (котрі ся всокотили лиш на языкови [[ґеез]]), 1–3&amp;nbsp;Етіопські Макабеї, Грецькый Ездраш, 2&amp;nbsp;Ездраш тай Псалом 151.&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot; /&gt;

Управленый ворошный лекціонарій [[Лутеранство|лутеранської]], моравської, реформатської, анґліканської тай методіштської церьквув хоснує апокріфы у літурґіях, подавучи при тум алтернативні читаня из канонічных книг Старого Завіта.&lt;ref&gt;„In all places where a reading from the deuterocanonical books (The Apocrypha) is listed, an alternate reading from the canonical Scriptures has also been provided.“ —&amp;nbsp;{{cite web |url=http://www.commontexts.org/rcl/rcl_introduction_web.pdf |title=The Revised Common Lectionary |year=1992 |publisher=Consultation on Common Texts |access-date=19 August 2015 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150701230910/http://www.commontexts.org/rcl/RCL_Introduction_Web.pdf |archive-date=1 July 2015 }}&lt;/ref&gt; Того уданя Біблії, націлені на хоснованя у лутеранськуй и анґліканськуй церьквах обсягувут чотырнадцять книг Апокріфы, многі з котрых сут приятыма католицьков церьковльов второканонічныма книгами, а кромі того 1&amp;nbsp;Ездраш, 2&amp;nbsp;Ездраш тай Молитва Манассеса, котрі были у додатку ид Вулґаті.&lt;ref&gt;Campbell (2000), pp.&amp;nbsp;336–337.&lt;/ref&gt;

Римокатолицька тай восточноправославна церьквы хоснувут булшину книг Септуаґінты, на удлику уд протестантськых церьквув. По [[Реформация|Реформації]] многі протестантські Біблії яли ся держати юдаїштського канона тай выключати додаточні, апокріфічні з юдаїштської перспективы тексты.
{| class=&quot;toccolours&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;width:75%; margin:auto; clear:center; text-align:left; font-size:85%;&quot;
|- style=&quot;vertical-align:bottom; font-weight:bold;&quot;
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Православный Старый Завіт&lt;ref&gt;McLay (2003), pp.&amp;nbsp;3–4.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Канон ориґіналної старогрецькоязычної Септуаґінты є предметом спорув. Табла указує канон Старого Завіта як ун ся хоснує у сучасности у грецькому православії.&lt;/ref&gt;
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Латинізована грецька назывка
| style=&quot;border-bottom:2px groove #aaa; &quot; |Назывкы по русинськы
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Закон
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Γένεσις}}
|Génesis
|Бытя
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔξοδος}}
|Éxodos
|Выход
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Λευϊτικόν}}
|Leuitikón
|Левіт
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἀριθμοί}}
|Arithmoí
|Числа
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δευτερονόμιον}}
|Deuteronómion
|Deuteronomy
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Історія
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰησοῦς Nαυῆ}}
|Iêsous Nauê
|Йозуе (Исус Навин, Єгошуа Нун)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Κριταί}}
|Kritaí
|Суді
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ῥούθ}}
|Roúth
|Рут
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Αʹ}}&lt;ref&gt;{{lang|grc|Βασιλειῶν}} (''Basileiōn'') тото ґенетив множного числа уд {{lang|grc|Βασιλεῖα}} (''Basileia'').&lt;/ref&gt;
|I Basileiōn
|1 Самуел (Самуїл)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Βʹ}}
|II Basileiōn
|2 Самуел
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Γʹ}}
|III Basileiōn
|1 Царі
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βασιλειῶν Δʹ}}
|IV Basileiōn
|2 Царі
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παραλειπομένων Αʹ}}
|I Paraleipomenon&lt;ref&gt;Т.&amp;nbsp;є. „''Удкладені річи''“ уд {{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}.&lt;/ref&gt;
|1 Кронікы
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παραλειπομένων Βʹ}}
|II Paraleipomenon
|2 Кронікы
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔσδρας Αʹ}}
|I Esdras
|1 Ездраш (Ездра)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἔσδρας Βʹ}}
|II Esdras
|Ездраш–Нееміяш (Ездра–Неемія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Τωβίτ}}&lt;ref&gt;Ищи Τωβείτ вадь Τωβίθ у поєдных жерелах.&lt;/ref&gt;
|Tōbit
|Тобіт (Тобіаш, Товіт)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰουδίθ}}
|Ioudith
|Юдіт
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐσθήρ}}
|Esther
|Естер из додатками
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Αʹ}}
|I Makkabaion
|1 Макабеї (Макавеї)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Βʹ}}
|II Makkabaion
|2 Макабеї
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Γʹ}}
|III Makkabaion
|3 Макабеї
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Мудрость
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμοί}}
|Psalmoi
|[[Книга Псалмув|Псалмы]]
|-
| style=&quot;text-indent:2em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμός ΡΝΑʹ}}
|Psalmos 151
|Псалом 151
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Προσευχὴ Μανάσση}}
|Proseuchē Manassē
|Молитва Манассеcа (Манассії)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰώβ}}
|Iōb
|Йоб (Йов)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Παροιμίαι}}
|Paroimiai
|Пословиці
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐκκλησιαστής}}
|Ekklēsiastēs
|[[Еклезіаст]]
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἆσμα Ἀσμάτων}}
|Asma Asmatōn
|Пісня Пісень (Пісня Соломона)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Σοφία Σαλoμῶντος}}
|Sophia Salomōntos
|Мудрость (Мудрость Соломона)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Σοφία Ἰησοῦ Σειράχ}}
|Sophia Iēsou Seirach
|Сірах (Мудрость Сіраха)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ψαλμοί Σαλoμῶντος}}
|Psalmoi Salomōntos
|Псалмы Соломона&lt;ref&gt;Не сут у православнум каноні, айбо были записані у Септуаґінті. —&amp;nbsp;{{cite web |title=NETS: Electronic Edition |url=http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |website=ccat.sas.upenn.edu |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110729150550/http://ccat.sas.upenn.edu/nets/edition/ |archive-date=29 July 2011 }}&lt;/ref&gt;
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Пророкы
|-
! style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δώδεκα}}
!Dōdeka (букв. Дванадцять)
!Малі Пророкы
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ὡσηέ Αʹ}}
|I Osëe
|Озеаш (Осія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀμώς Βʹ}}
|II Amōs
|Амос
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Μιχαίας Γʹ}}
|III Michaias
|Міхеаш (Міхей)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἰωήλ Δʹ}}
|IV Ioël
|Йоел (Йоіл)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ὀβδίου Εʹ}}&lt;ref&gt;Ґенетив уд „Візія ''Абдіаша''“, первых слув книгы.&lt;/ref&gt;
|V Obdiou
|Абдіаш (Авдій)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἰωνᾶς Ϛ'}}
|VI Ionas
|Йонаш (Йона)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ναούμ Ζʹ}}
|VII Naoum
|Нагум (Наум)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀμβακούμ Ηʹ}}
|VIII Ambakoum
|Габакук (Авакум)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Σοφονίας Θʹ}}
|IX Sophonias
|Софоніаш (Софонія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ἀγγαῖος Ιʹ}}
|X Angaios
|Аґґей
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|{{lang|grc|Ζαχαρίας ΙΑʹ}}
|XI Zacharias
|Захаріаш (Захарія)
|- style=&quot;text-indent:2em&quot;
|Μαλαχίας ΙΒʹ
|XII Malachias
|Малахіаш (Малахія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἠσαΐας}}
|Ēsaias
|Ізаяш (Ісая)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἱερεμίας}}
|Hieremias
|Єреміяш (Єремія)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Βαρούχ}}
|Barouch
|Барух (Варух)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Θρῆνοι}}
|Thrēnoi
|Нарікы (Плач, Плач Єреміяша)
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἐπιστολή Ιερεμίου}}
|Epistolē Ieremiou
|Письмо Єреміяша
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Ἰεζεκιήλ}}
|Iezekiêl
|Езекієль
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Δανιήλ}}
|Daniêl
|Даніел (Даніїл) из додатками
|-
! colspan=&quot;3&quot; |Додаток
|-
| style=&quot;text-indent:1em&quot; |{{lang|grc|Μακκαβαίων Δ' Παράρτημα}}
|IV Makkabaiōn Parartēma
|4 Макабеї&lt;ref&gt;Зачатково ся клали по 3&amp;nbsp;Макабейох тай перед Псалмами, айбо у православному каноні покладені у додаткови.&lt;/ref&gt;
|}

==== Новый Завіт ====
{{ГоловнаСтатя|Новый Завіт}}
Новый Завіт ото назывка другої части християнської Біблії. Хоть подакотрі научникы кажут, ож арамайськый быв ориґіналным языком Нового Завіта,&lt;ref name=&quot;Erbes&quot;&gt;{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |url-status=live }}&lt;/ref&gt; булшина ученых має назор, ож Новый Завіт ся писав говоренов формов грецького койне. Правит ся, ож ото быв при тому читаво семітизованый грецькый язык: сінтакс подабат на говореный грецькый, айбо за стильом бесіда є булшинов похожа на семітські.&lt;ref&gt;Wallace (1996), pp.&amp;nbsp;25–29.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„The New Testament was written in Koine Greek, the Greek of daily conversation. The fact that from the first all the New Testament writings were written in Greek is conclusively demonstrated by their citations from the Old Testament …“ —&amp;nbsp;Aland &amp; Aland (1995), p.&amp;nbsp;52.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„How came the twenty-seven books of the New Testament to be gathered together and made authoritative Christian scripture? 1.&amp;nbsp;All the New Testament books were originally written in Greek. On the face of it this may surprise us.“ —&amp;nbsp;Hunter (1972), p.&amp;nbsp;9.&lt;/ref&gt; Грецькоє койне было ворошным языком, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;лінґвов франков Западної римської імперії уд завойовань Александра Великого (335–323&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) до розвою бізантського грецького (дас 600&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.), а арамайськый быв бесідов Исуса, Апостолув и давнього Близкого Востока.&lt;ref name=&quot;Erbes&quot; /&gt;&lt;ref&gt;„This is the language of the New Testament. By the time of Jesus the Romans had become the dominant military and political force, but the Greek language remained the ,common language‘ of the eastern Mediterranean and beyond, and Greek …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Duff|Wenham|2005|p=xxv}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„By far the most predominant element in the language of the New Testament is the Greek of common speech which was disseminated in the East by the Macedonian conquest, in the form which it had gradually assumed under the wider development …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Blass|Thackeray|2008|p=[https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ&amp;pg=PA2 2]}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;„In this short overview of the Greek language of the New Testament we will focus on those topics that are of greatest importance for the average reader, that is, those with important …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Aune|2010|p=61}}&lt;/ref&gt; Термін „Новый Завіт“ ся увюг у хоснованя у 2.&amp;nbsp;сторочу бігом діспута за вто, ци юдаїштська Біблія має ся включовати вєдно из християнськыма писаня ги сакралный текст.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;3, 4, 7.&lt;/ref&gt;

Общоприято, ож написаный Новый Завіт жыдами. Выведені сут три общі ідеї за вто, як и зашто давні юдаїшто-християне вчинили тай прияли нові тексты за рувноцнні устояным гебрейськым.

Сященик и біблеїшта Джон Бартон пише, ож давні християне навірно просто продовжовали жыдувські традиції записованя тай інкорпорованя свойої віры у авторитативні реліґійні книгы.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Другый пудход удграничує тоты божествено іншпіровані писаня на основі концепції „канона“, котрый ся розвив у 2.&amp;nbsp;ст.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;3–8.&lt;/ref&gt; Третьый обсягує формалізацію канона.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;8–11.&lt;/ref&gt; Подля Бартона, розлука лиш у термінолоґії; йсі ідеї ся скапчувут уєдно, кідь розникувут ся ги три етапы формованя Нового Завіта.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;11, 14–19.&lt;/ref&gt;

При приятьови назора {{Iw|Алберт Карл Зундберґ|Алберта Карла Зундберґа-молодшого|de|Albert C. Sundberg}}, ож „канон“ и „писаня“ тото не єдно, и удповідно „писаня“ давні християне прияли задовго до приятя „канона“, первый из сих етапув быв завершеный удносно рано.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;9–11, 17–18.&lt;/ref&gt; Бартон каже: Теодор Цан дуйшов ид услідкови, ож „до кунця першого стороча уже быв християнськый канон“, айбо тото быв не тот самый канон, котрый ся поклав у далші столітя.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;3.&lt;/ref&gt; Зундберґ каже, ож у перші стороча не было крітеріюв про включеня текстув у „сакралні писаня“ кроме божественого вдухновліня, тай ож нико у 1.&amp;nbsp;сторочу не мав ідеї закрытого канона.&lt;ref&gt;Barton (1998), pp.&amp;nbsp;9–11.&lt;/ref&gt; Єванґелія ся принимали ранньыма вірувучыма ги розказы, передані уд тых Апостолув, котрі лично знали Исуса тай были навчені ним.&lt;ref&gt;Kelly (2000), p.&amp;nbsp;[https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC&amp;pg=PA4 4].&lt;/ref&gt; Далшый біблійный крітіцізм пуддав сомніву авторство и датованя єванґелій.

Шыроко признано, ож християнськый канон, котрый подабав на сучасный, быв приятый отцями церькви в удповідь на многі писаня, котрі тоже заявляли за свою божествену природу, айбо протирічили ортодоксії и были названі [[Єресь|єресьов]].&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;7.&lt;/ref&gt; Третьый етап розвоя, фіналный канон, появив ся у 4.&amp;nbsp;сторочови из серійов синодув, котрі як резултат дали канон Старого тай Нового Завіта, хоснованый доныні. Наслідком Гіппонійського синода 393.&amp;nbsp;року&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. тай роботы Єроніма Стрідонського появила ся ''Вулґата'' ({{Lang-la|Biblia Vulgata}}), латинськоє товмачіня Біблії народнов бесідов, и стала каноном Нового Завіта позад настояня товдышнього Папы, котрый правив, ож канон Вулґаты удповідав рішеням пережых синодув.

Новозавітні книгы уже мали читавый авторитет у кунци 1.&amp;nbsp;– на зачатку 2.&amp;nbsp;стороча.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;14.&lt;/ref&gt; Даже у період свого формованя булшина книг Нового Завіта, котрі ся раховали ''писаньом'', были согласовані. Лінґвішта Стенлі&amp;nbsp;Е.&amp;nbsp;Портер каже, ож „доказы з апокріфічної неєванґелської літературы такі рувно ги з апокріфічных єванґелій&amp;nbsp;— другыми словами, текст грецького Нового Завіта быв удносно твердо зафіксованый тай стабілный на другоє и третьоє стороча“.&lt;ref&gt;Porter (2011), p.&amp;nbsp;198.&lt;/ref&gt; Кой у 4.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;отці церькви затвержовали „канон“, они уже фактично лиш кодифіковали тото, што уже было універзално приятоє.&lt;ref&gt;Barton (1998), p.&amp;nbsp;15.&lt;/ref&gt;

Новый Завіт ото зберька из 27&amp;nbsp;книг&lt;ref&gt;Mears (2007), [https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC&amp;pg=PA439 pp.&amp;nbsp;438–439].&lt;/ref&gt; 4&amp;nbsp;разных жанрув християнської літературы (Єванґелія, Діяня Апостолув, Посланя тай Апокаліпс). Тоты книгы мож поґруповати:

[[Єванґеліє|Єванґелія]]&amp;nbsp;— оповіді за послідні три рокы Исусового жывота, його смерть и воскресіня.

* [[Синоптичні єванґелія]]
** [[Єванґеліє уд Матія]]
** [[Єванґеліє уд Марка]]
** [[Єванґеліє уд Лукы]]
* [[Єванґеліє уд Йоана]]

Наративна література, котра розказує історію дуже раннього апостолського періода.

* [[Діяня Апостолув]]

Павлові посланя, адресовані окремым церьковным ґрупам про рішеня проблем, пудпору тай даваня настановув.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Посланя ид римлянам]]
* [[Первоє посланя ид коринтянам]]
* [[Другоє посланя ид коринтянам]]
* [[Посланя ид ґалатянам]]
* [[Посланя ид ефесянам]]
* [[Посланя ид філіплянам]]
* [[Посланя ид колосянам]]
* [[Первоє посланя тесалонянам]]
* [[Другоє посланя ид тесалонянам]]
{{Div col end}}

Пастырські посланя за церьков, християнські жывут, доктрину и керовництво.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Первоє посланя ид Тімотейови|Первоє посланя ид Тімотейови (Тімофійови)]]
* [[Другоє посланя ид Тімотейови]]
* [[Посланя ид Тітови]]
* [[Посланя ид Філемонови]]
* [[Посланя ид жыдам]]
{{Div col end}}

Католицькі посланя, щи названі общыма вадь малыма посланями.

{{Div col|colwidth=18em}}
* [[Посланя Якова]] пудпорує реліґійный спосуб жывота.
* [[Первоє посланя Петра]] розказує за узвы тай страданя.
* [[Другоє посланя Петра]] оповідат булше за цілі страданя, христолоґію, етику тай есхатолоґію.
* [[Первоє посланя Йоана]] указує, як спознати истинных християн: за їх етиков, прокламаційов Христа у плоти тай по їхнюй любови.
* [[Другоє посланя Йоана]] варує против [[докетізма]].
* [[Третьоє посланя Йоана]] дає хоробрость, силу тай варує.
* [[Посланя Юды]] засужує опонентув.
{{Div col end}}

Апокаліптична література (пророча).

* [[Книга Удкровеня]] (Апокаліпс) пророкує конець світа.

Католицізм, протестантізм и восточноє православіє мавут єднакый 27-книжный новозавітный канон; шор ся удличат межи словянськов, сірійськов и етіопськов традиціями.

==== Канонічні варіації ====

===== Пешітта =====
{{ГоловнаСтатя|Пешітта}}
Пешітта ([[Класичный сірійськый язык|кл.&amp;nbsp;сір.]] {{Lang|syc|ܦܫܺܝܛܬܳܐ}} ''or'' {{lang|syc|ܦܫܝܼܛܬܵܐ}} ''pšīṭtā'') тото стандартна верзія Біблії про церьквы сірійської традиції. Удну біблеїстичных кругув є неуніверзалный консенсус, ож Старый Завіт Пешітты быв потовмаченый на [[сірійськый язык]] из [[Біблійный іврит|біблійного іврита]], навірно у 2.&amp;nbsp;сторочу&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., тай ож Новый Завіт Пешітты быв потовмаченый из грецького языка.&lt;ref&gt;„The Peshitta Old Testament was translated directly from the original Hebrew text, and the Peshitta New Testament directly from the original Greek“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Brock|1988|p=[https://archive.org/stream/TheBibleInTheSyriacTradition/BrockTheBibleInTheSyriacTradition#page/n7/mode/2up 13]}}&lt;/ref&gt; Сесь Новый Завіт, на зачаткови не обсягувучый [[Антілеґомен|спорні книгы]] (2.&amp;nbsp;посланя Петра, 2.&amp;nbsp;посланя Йоана, 3.&amp;nbsp;посланя Йоана, посланя Юды, Удкровеня), став стандартом перед зачатком 5.&amp;nbsp;ст. Пять спорных книг были додаті у Гаркеловуй верзії (616&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.) Томы Гаркелського.&lt;ref name=&quot;Bromiley1995&quot;&gt;„Printed editions of the Peshitta frequently contain these books in order to fill the gaps. D. Harklean Version. The Harklean version is connected with the labours of Thomas of Harqel. When thousands were fleeing Khosrou's invading armies, …“ —&amp;nbsp;{{harvnb|Bromiley|1995|p=976}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Erbes2&quot;&gt;{{cite web |last1=Erbes |first1=Johann E. |title=The Aramaic New Testament: Estrangelo Script: Based on the Peshitta and Harklean Versions |url=https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |website=digitalcommons.andrews.edu |publisher=American Christian Press |access-date=10 April 2022 |pages=259–260 |date=1984 |archive-date=12 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220612205218/https://digitalcommons.andrews.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1646&amp;context=auss |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

===== Канон католицької церькви =====
Канон католицької церькви ся затвержовав Римськым синодом (382), синодом у Гіппонії (393), Картаґенськыма соборами (397 тай 419), Флоренційськым собором (1431–1449) тай Тридентськым собором (1545–1563), што дало в резултаті 46&amp;nbsp;книг Старого Завіта тай 27&amp;nbsp;книг Нового Завіта&amp;nbsp;— в рокаши 73&amp;nbsp;книгы католицької Біблії.&lt;ref&gt;Rüger (1989), p.&amp;nbsp;302.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=Canons and Decrees of the Council of Trent |url=http://www.bible-researcher.com/trent1.html |website=www.bible-researcher.com |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20110805122857/http://www.bible-researcher.com/trent1.html |archive-date=5 August 2011 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Тридентськый собор пудтвердив тот самый испис/канон сакралных писань, котрый уже быв затверженый Гіппонійськым синодом 393.&amp;nbsp;рока, Картаґенськым собором 28.&amp;nbsp;авґуста 397.&amp;nbsp;року, Флоренційськым собором 4.&amp;nbsp;фебруара 1442.&amp;nbsp;року; —&amp;nbsp;{{cite web |title=Council of Basel 1431–45 A.D. Council Fathers |url=http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |website=Papal Encyclicals |language=en |date=14 December 1431 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20130424112748/http://www.papalencyclicals.net/Councils/ecum17.htm |archive-date=24 April 2013 }} – ''[[Папська була|Була]] союза из коптами,'' ''семый параґраф''.&lt;/ref&gt;

===== Етіопськый православный канон =====
Канон Етіопської православної тевагедської церькви май шырокый ги каноны, хосновані булшинов другых християнськых церьквув. У етіопськуй православнуй Біблії є 81&amp;nbsp;книг.&lt;ref name=&quot;Ethiopian&quot;&gt;{{cite web |url=http://www.ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |title=The Ethiopian Orthodox Tewahedo Church |publisher=Ethiopianorthodox.org |access-date=19 November 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101105112040/http://ethiopianorthodox.org/english/canonical/books.html |archive-date=5 November 2010 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Окрем книг Септуаґінты, приятых другыма православныма християнами, етіопськый Старый Завіт хоснує Книгу Еноха тай Книгу Юбілеюв (давні жыдувські книгы, котрі ся всокотили лиш у языку [[ґеез]], айбо на них ся реферувут поєдны канонічні книгы Старого Завіта),&lt;ref&gt;Reinhartz (2021), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt; грецьку Книгу Ездраша тай Апокаліпс Ездраша, 3&amp;nbsp;книгы етіопськых Макабеюв тай псалом&amp;nbsp;151 у кунци [[Псалтырь|Псалтыря]].&lt;ref name=&quot;Wells1911&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;FUP1970&quot; /&gt; Шор книг Старого Завіта ся мало удличат так, ож етіопськый Старый Завіт хоснує Септуаґінтув шор Малых Пророкув, а не юдаїштськый.&lt;ref name=&quot;Ethiopian&quot; /&gt;

=== Апокріфічні книгы Нового Завіта ===
: '''''Скапчана статя:''''' ''[[Апокріфон]]''
Новозавітні апокріфы вто шор писань ранньых християн, котрі розказувут за Исуса и його ученя, природу Бога, ученя Апостолув и їх дії. Подакотрі из сих робут ся держали частьов Писаня подакотрыма ранньыма християнами, айбо зачинавучи з 5.&amp;nbsp;столітя&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. ся появив шырокый консенсус, котрый ограничив Новый Завіт до 27&amp;nbsp;книг сучасного канона.&lt;ref&gt;{{cite book|last=Van Liere|first=Frans|date=2014|title=An Introduction to the Medieval Bible|pages=68–69|publisher=Cambridge University Press|url=https://books.google.com/books?id=Dwd-AgAAQBAJ&amp;pg=PA68|isbn=9780521865784}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Ehrman2003&quot;&gt;{{cite book|last=Ehrman|first=Bart D.|date=2003|title=Lost Christianities: Battles for Scripture and the Faiths We Never Knew|pages=230–231|publisher=Oxford University Press|url=https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&amp;pg=PA230|isbn=9780199756681|access-date=20 May 2023|archive-date=19 January 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230119174747/https://books.google.com/books?id=HHDNe8KmMAIC&amp;pg=PA230|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Римокатолицька, православна тай протестантська церьквы не держат новозавітні апокріфы частьов божествено іншпірованої Біблії,&lt;ref name=&quot;Ehrman2003&quot; /&gt; айбо поєдны орієнталні православні каноны їх такыма признавут. Арменська апостолська церьков у єден час включала у канон Третьоє посланя ид коринтянам, айбо не все го дає в испис до 27&amp;nbsp;канонічных новозавітных книг. Новый Завіт коптської Біблії, приятый Еґіпетськов церьковльов, обсягує два Посланя Клемента.

== Текстуална історія ==
Ориґіналні [[Автоґраф|автоґрафы]], т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;ориґіналні грецькі писаня тай рукописы, написані ориґіналныма авторами Нового Завіта, не дожыли до нашых днув.&lt;ref&gt;[https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&amp;dq=The+autographs%2C+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors%2C+have+not+survived&amp;pg=PA9] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727111232/https://books.google.com/books?id=Ze16lRIzIzcC&amp;pg=PA9&amp;dq=The+autographs,+the+Greek+manuscripts+written+by+the+original+authors,+have+not+survived#v=onepage&amp;q=The%20autographs%2C%20the%20Greek%20manuscripts%20written%20by%20the%20original%20authors%2C%20have%20not%20survived|date=27 July 2020}} Manuscripts and the Text of the New Testament: An Introduction for English Readers by Keith Elliott, Ian Moir – Continuum International Publishing Group, 2000, p. 9&lt;/ref&gt; Айбо історично копії тых ориґіналув екзістувут и передавали ся, всокочовали ся у шорови рукописных традицій. Три головні текстуалні традиції грецького Нового Завіта ся пораз кличут: александрійськым текстотіпом (вцілови ун доста біблійно мінімалістичный), бізантськым текстотіпом (максималістичный) тай западным текстотіпом (пораз чудный). Уєдно вни чинят булшину давньых рукописув. На дуже раннюм етапі розвоя християнство замінило звиткы на [[Кодекс|кодексы]] (предкы зшитых книг) и до 3.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;зберькы біблійных книг уже ся копіровали цілыма комплетами.&lt;ref name=&quot;:13&quot; /&gt;

Позад того, ож ушыткі давні тексты ся писали уд рукы, часто через копірованя из другого рукописного текста, они не сут домак межи собов похожі, ги тото є з печатныма уданями. Розлука межи нима ся держит вцілови незначнов; удликы ся кличут текстуалныма варіантами.&lt;ref&gt;Soulen, Soulen (2001), p.&amp;nbsp;204.&lt;/ref&gt; Варіант ото просто хотьяка варіація помежи двома текстами. Булшина варіантув ся появила трафунково, айбо подакотрі из варіантув нарочні. Нарочні зміны ся чинили, обы уліпшити ґраматику, ліквідовати розбіжності, внести літурґічні правкы, ги наприклад [[Доксолоґія|доксолоґію]] [[Господня молитва|Господньої молитвы]], гармонізовати паралелні стихы вадь изкапчати тай упросити дакулько варіантных прочитань у єдно.&lt;ref&gt;Black (1994), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;

== Влив ==
{{ГоловнаСтатя|Роль християнства у цивілізації}}
Мавучи літературну традицію, котра ся розсігат на два тысячроча, Біблія є єднов из майвливовых писаных робут. Уд практикованя персоналної гіґієны тай до філозофії з етиков, Біблія прямо и непрямо повливала на політику тай закон, войну и мир, сексуалну мораль, побратя тай фамілный жывут, буквы и школованя, [[Уменя|уміня]], [[Економіка|економіку]], соціалну справедливость, [[Медицина|медицину]] и другі сферы діялности челядника.&lt;ref&gt;Riches (2000), ch.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt;

Християнська Біблія&amp;nbsp;— майвыдавана книга у світі из оцінков у булш ги 5&amp;nbsp;міліардув проданых копій.&lt;ref&gt;{{cite web |title=Best-selling book |url=https://www.guinnessworldrecords.com/world-records/best-selling-book-of-non-fiction |publisher=Guinness World Records |access-date=10 May 2025 |date=2021 }}&lt;/ref&gt; Зато Біблія мала читавый влив, особено на западный світ,&lt;ref&gt;{{cite book|title=God, Justice, and Society: Aspects of Law and Legality in the Bible|url=https://archive.org/details/godjusticesociet0000burn|first=Jonathan|last=Burnside|year=2011|isbn=978-0-19-975921-7|page=XXVI|publisher=Oxford University Press|quote=}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite book|title=Readings in Western Religious Thought: The ancient world|url=https://archive.org/details/readingsinwester0000reid|first=Patrick|last=V. Reid|year=1987|isbn=978-0-8091-2850-1|page=[https://archive.org/details/readingsinwester0000reid/page/43 43]|publisher=Paulist Press|quote=}}&lt;/ref&gt; де [[Ґутенберґова Біблія]] была первов книгов, напечатанов у Европі на печатнум станку.&lt;ref&gt;Riches (2000), chs.&amp;nbsp;1, 4.&lt;/ref&gt; Она вчинила внесок у формованя на западі закона, уміня, літературы тай ошколованя.&lt;ref&gt;{{cite book|title=Religion and Spirituality in Psychiatry|url=https://archive.org/details/religionspiritua0000unse_c1o2|first=Harold|last=G. Koenig|year=2009|isbn=978-0-521-88952-0|page=[https://archive.org/details/religionspiritua0000unse_c1o2/page/31 31]|publisher=Cambridge University Press|quote=The Bible is the most globally influential and widely read book ever written. ... it has been a major influence on the behavior, laws, customs, education, art, literature, and morality of Western civilization.}}&lt;/ref&gt;

=== Політика тай право ===
Біблія ся хосновала як на пудпору, так и на опур політичнуй власти. Она была вдухновеньом про револуції и зміны власти, бо в нюй ся часто демонструє, ож Буг убират „слабых и скромных… (Мойсей из бесідным дефектом, дітвак Самуель, Саул из скромної файты, Давыд протув Ґоліята и т.&amp;nbsp;д.)… обы вни противостояли моцным“.&lt;ref&gt;{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=20xMAwAAQBAJ&amp;dq=weak+and+humble+%28the+stammering+Moses%2C+the+infant+Samuel%2C+Saul+from+an+insignificant+family%2C+David+confronting+Goliath%2C+etc.%29+to+confound+the+mighty+-wikipedia&amp;pg=PA123|title=The Subversion of Christianity|first=Jacques|last=Ellul|date=2 June 2011|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-60608-974-3 |via=Google Books}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Ellul, Jacques, The Subversion of Christianity, Eerdman's Publishing Co., 1984, pp. 116, 123&lt;/ref&gt; Біблійні тексты были каталізатором такых політичных концепцій, ги [[демократія]], [[реліґійна терпимость]] и [[Слобода реліґії|реліґійна слобода]];&lt;ref name=&quot;Scribner&quot;&gt;{{cite book|editor1-last=Scribner|editor1-first=Robert W.|editor2-last=Grell|editor2-first=Ole Peter|editor3-last=Scribner|editor3-first=Bob |title=Tolerance and Intolerance in the European Reformation|publisher=Cambridge University Press|location=United Kingdom|year=2002|isbn=978-0-521-89412-8}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|3}} а они у свою очерідь вдухновили вшылиякі кываня: уд [[аболіціонізм]]а у 18. и&amp;nbsp;19.&amp;nbsp;сторочах до [[кываня за громадянські права афроамеричанув]], [[Антіапартеїдноє кываня|антіапартеїдного кываня]] и теолоґії вызволеня у [[Латинска Америка|Латинськуй Америці]]. Біблія была ай жерелом про многі мирні кываня тай провбы скапчати вєдно світ.&lt;ref&gt;Powery, Emerson B. &quot;The Bible and Social Reform: Musings of a Biblical Scholar.&quot; ''The Bible in the American Experience'' 2 (2020): 255.&lt;/ref&gt;

Коріня многых сучасных законув ся просліжувут у Біблії: юридичні ґарантії, справедливость у криміналных процесах, рувность перед законом.&lt;ref&gt;Unterman, Jeremiah. ''Justice for All: How the Jewish Bible Revolutionized Ethics. U of Nebraska Press'', 2017. pp. 23–25&lt;/ref&gt; Судям ся каже не брати взяткы (Второзаконя 16:19), быти неупережеными як ид місным, так ид чужакам (Левіт 24:22; Второзаконя 27:19), як ид безвласным, так ид тым, ко має власть (Левіт 19:15), як ид богатым, так ид убогым (Второзаконя 1:16, 17; Выход 23:2–6); описує ся право на справедливый суд и справедливу кару (Второзаконя 19:15; Выход 21:23–25). Про спеціалну защиту ся уокремлювут майуразливі верствы населеня у патріархалному обществі: діти, жоны, чужакы. (Псалмы 72:2, 4).&lt;ref name=&quot;Christopher Marshall&quot;&gt;{{cite book |last1=Marshall |first1=Christopher |editor1-last=Atkin |editor1-first=Bill |editor2-last=Evans |editor2-first=Katrine |title=Human Rights and the Common Good: Christian Perspectives |date=1999 |publisher=Victoria University Press |location=Wellington, New Zealand |isbn=978-0-86473-362-7 |chapter=&quot;A Little lower than the Angels&quot; Human rights in the biblical tradition}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|47–48}}

Біблія ся держит учеными ги жерело читавого влива на розвуй [[Нація|націй]] и [[націоналізм]]а, раз межи давньыми жыдами, а пак у християнськых обществах. Про давньых жыдув, она была „и націоналнов історійов, и жерелом законув“,&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite journal |last=Millar |first=Fergus |date=1987 |title=Empire, Community and Culture in the Roman near East: Greeks, Syrians, Jews and Arabs |url=https://doi.org/10.18647/1337/JJS-1987 |journal=Journal of Jewish Studies |volume=38 |issue=2 |pages=147–148|doi=10.18647/1337/JJS-1987 |url-access=subscription }}&lt;/ref&gt; и давала основу про закладеня ворошного походжіня, історії, леґіслативных кодексув и културных маркерув, котрі дефіновали жыдувську колективну ідентичность.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Citation |title=Constructing Jewish Nationalism: The Role of Scripture |date=2006 |work=Elements of Ancient Jewish Nationalism |pages=29–30, 48 |editor-last=Goodblatt |editor-first=David |url=https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |access-date=2024-10-08 |place=Cambridge |publisher=Cambridge University Press |doi=10.1017/cbo9780511499067.003 |isbn=978-0-521-86202-8 |archive-date=8 October 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20241008102119/https://www.cambridge.org/core/books/abs/elements-of-ancient-jewish-nationalism/constructing-jewish-nationalism-the-role-of-scripture/9D600C19BF6BA343287CE63CDF2A5C8E |url-status=live |url-access=subscription }}&lt;/ref&gt; Предлагало ся, ож практика реґуларных публічных читань біблійных текстув бігом періода Другого храма помогла передати такі наративы, формувучі ідентичность, май шырокуй жыдувськуй публіці.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Даякі учені пишут, ож великі дарабы юдаїстської Біблії&amp;nbsp;— а май Девтерономістська історія и Чотырикнижа&amp;nbsp;— были написані нарочно про закладеня тай укріпленя окремої ізраельської [[Етнічность|етнічности]] тай [[Націонална ідентичность|націоналної ідентичности]].&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Подакотрі изглядователі націоналізма ги Едріен Гестінґс пишут, ож модель давнього Ізраїля, указана у юдаїстськуй Біблії, породила ориґіналну концепцію нації тай спричинила розвуй націоналізма тай европськых націоналных держав.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;{{Cite book |last=Hastings |first=Adrian |title=The Construction of Nationhood: Ethnicity, Religion and Nationalism |url=https://archive.org/details/constructionofna0000hast |publisher=Cambridge University Press |year=1997 |isbn=0-521-59391-3 |location=Cambridge |pages=[https://archive.org/details/constructionofna0000hast/page/186 186]–187}}&lt;/ref&gt;

=== Соціална удповідалность ===

=== Література, уміня тай култура ===
[[Файл:Regnault,_Henri,_Salomé.jpg|міні|„Саломе“, Анрі Реньо (1870)]]
Біблія прямо и непрямо вливала на літературу: „Сповідь“ [[Сятый Авґустин|сятого Авґустина]] ся шыроко признає за перву автобіоґрафію у западнуй літературі.&lt;ref name=&quot;Wilken 2003 291&quot;&gt;{{cite book|last=Wilken|first=Robert L.|title=The Spirit of Early Christian Thought|url=https://archive.org/details/spiritofearlychr0000wilk_i4u6|publisher=Yale University Press|location=New Haven|year=2003|isbn=978-0-300-10598-8|page=[https://archive.org/details/spiritofearlychr0000wilk_i4u6/page/291 291]}}&lt;/ref&gt; Summa Theologica, написана у 1265–1274, тото „єден из класичных творув історії філозофії тай єдна из майвливовых робут западної літературы“.&lt;ref&gt;Ross, James F., &quot;Thomas Aquinas, ''Summa theologiae'' (c. 1273), Christian Wisdom Explained Philosophically&quot;, in ''The Classics of Western Philosophy: A Reader's Guide'', (eds.) Jorge J. E. Gracia, Gregory M. Reichberg, Bernard N. Schumacher (Oxford: Blackwell Publishing, 2003), p. 165. [https://books.google.com/books?id=6jAcwGItzssC&amp;pg=PA165]&lt;/ref&gt; Обідві йсі роботы вдухновили епічну поезію [[Данте Аліґєрі]] тай його [[Божествена комедія|„Божествену комедію“]], а теолоґія Данте у свою очерідь повливала на такых писателюв, ги [[Вільям Шекспір]]&lt;ref&gt;{{cite web |title=Assurances of faith: How Catholic Was Shakespeare? How Catholic Are His Plays? |url=http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4.htm |last=Voss |first=Paul J. |date=July 2002 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |access-date=19 May 2022 |archive-date=22 February 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110222065053/http://www.crisismagazine.com/julaug2002/feature4. |url-status=dead }}&lt;/ref&gt; и [[Джон Роналд Руєл Толкин|Джон Роналд Руел Толкін]].&lt;ref&gt;{{cite web |title=Tolkien's Catholic Imagination |url=http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |last=Boffetti |first=Jason |date=November 2001 |work=Crisis Magazine |publisher=Morley Publishing Group |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20060821111145/http://www.crisismagazine.com/november2001/feature7.htm |archive-date=21 August 2006 }}&lt;/ref&gt;

Многі из шедеврув западного уміня брали іншпірацію из біблійных тем: уд [[Мікеланджело|Мікеланджеловых]] статуй „Давыд“ и „Пєта“, до „Тайної вечері“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] тай дакулькох [[Рафаел|Рафаеловых]] образув Мадонны. Єва, котра ся не слухат Божої заповіди, є єднов из майзображованых в умілстві перзон.&lt;ref name=&quot;Mati Meyer&quot;&gt;{{cite web |last1=Meyer |first1=Mati |title=Art: Representation of Biblical Women |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |website=Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Ренесанчні образы часто указовали голу жунську фіґуру, а уд 19.&amp;nbsp;стороча особа Далілы ги „&lt;nowiki/&gt;[[фем фатал]]&lt;nowiki/&gt;“ ({{Lang-fr|femme fatale}}) демонструє участь Біблії тай уміня у формованьови тай репрезентації никань жун.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |title=Art: Representation of Biblical Women &amp;#124; Jewish Women's Archive |access-date=19 May 2022 |archive-date=16 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201016195318/https://jwa.org/encyclopedia/article/art-representation-of-biblical-women |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Diane Apostolos-Cappadona&quot;&gt;{{Cite journal|last1=Apostolos-Cappadona|first1=Diane|title=Women in Religious Art|volume=1|journal=Oxford Research Encyclopedia of Religion|publisher=Oxford Research Encyclopedias|doi=10.1093/acrefore/9780199340378.013.208|date=Jul 2016|isbn=978-0-19-934037-8}}&lt;/ref&gt;

Біблія споминат за многі ритуалы очищеня, котрі говорят за чистоту и буквалну, и метафоричну.&lt;ref name=&quot;Warsh&quot;&gt;{{cite book|last=Warsh|first=Cheryl Krasnick|others=Veronica Strong-Boag|title=Children's Health Issues in Historical Perspective|year=2006|publisher=Wilfrid Laurier Univ. Press|quote=... From Fleming's perspective, the transition to Christianity required a good dose of personal and public hygiene ...|isbn=978-0-88920-912-1|page=315}}&lt;/ref&gt; Туалетный етікет у Біблії пудпорує мытя по вшыткых трафунках дефекації, што стало стімулом про вынайденя біде.&lt;ref&gt;{{cite book|title=Contemporary Biology: Concepts and Implications|first=Mary|last=E. Clark|year=2006|isbn=978-0-7216-2597-3|publisher=University of Michigan Press}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |title=A hose: the strange device next to every Finnish toilet |url=https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |website=Big in Finland |date=8 July 2014 |publisher=Curiosities |access-date=21 May 2022 |archive-date=10 May 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220510130712/https://en.biginfinland.com/hose-always-next-every-finnish-toilet/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

=== Критика ===
Критикы держат подакотрі біблійні тексты морално проблематичными. Біблія не пудпорує и не засужує [[рабство]] прямо, хоть у нюй сут дарабы, котрі пуднимавут вопрос рабув; Біблія ся знає хосновати як на пудпору, так и на засуджіня рабства. Біблія ся пораз ай знає хосновати на пуддержку [[Смертна кара|смертної кары]], [[патріархат]]а, нетерпимости позад сексуалности, [[насилство]] [[Тотална война|тоталної войны]] тай [[колоніалізм]] межи другым.

У християнськуй Біблії, звіданка насилства бігом войны пуднимат ся у чотыри способы: [[паціфізм]], [[неспротив]], [[справедлива война]] и [[превентивна война]].&lt;ref name=&quot;Robert G. Clouse&quot;&gt;{{cite book|last=Clouse|first=Robert G.|title=War: Four Christian Views|publisher=BMH Books|location=Winona Lake, Indiana|year=1986}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|13–37}} У юдаїштськуй Біблії сут ''справедливі'' и ''превентивні'' войны, у тум числі в контексті амалекітян, канаанцюв, моабцюв и в текстах книг Выход, Второзаконя, Исуса Навина (Йозуе) и в обох книгах Царюв.&lt;ref name=&quot;A.G.Hunter&quot;&gt;{{cite book|last=Hunter|first=A. G.|editor1-last=Bekkencamp|editor1-first=Jonneke|editor2-last=Sherwood|editor2-first=Yvonne|title=Denominating Amalek: Racist stereotyping in the Bible and the Justification of Discrimination&quot;, in Sanctified aggression: legacies of biblical and post biblical vocabularies of violence|year=2003|publisher=Continuum Internatio Publishing Group|pages=92–108}}&lt;/ref&gt; Біблеїшта Джон Коллінз пише, ож ушытку історію челядь хосновала біблійні тексты про управданя насилства против свойих урагув.&lt;ref&gt;{{cite book|last1=Collins|first1=John J.|title=Does the Bible justify violence?|url=https://archive.org/details/doesbiblejustify00coll|year=2004|publisher=Fortress Press|isbn=978-0-8006-3689-0}}&lt;/ref&gt; Антрополоґ Леонард Ґлік наводит ги сучасный приклад [[юдаїштськый фундаменталізм]] у [[Ізраїль|Ізраїлю]]; [[Шломо Авінер]]а, рабина и теоретика кываня „[[Ґуш Емунім]]“, котрый держит [[Палестинці|палестинцюв]] подабавучыми на біблійных канаанцюв и завто предлагат Ізраїльови „быти готовым губити“ палестинцюв, аж тоты не лишат крайину.&lt;ref&gt;Glick, Leonard B., &quot;Religion and Genocide&quot; у ''The Widening circle of genocide'', Alan L. Berger (Ed). Transaction Publishers, 1994, p. 46.&lt;/ref&gt;

Історик [[Нур Масалга]] має думку, ож [[ґеноцід]] є характерный про біблійні законы и ож они ся інтерпретувут ги божа пудпора забиваня націоналных врагув.&lt;ref&gt;Masalha, Nur, ''The Bible and Zionism: invented traditions, archaeology and post-colonialism in Palestine-Israel, Volume 1'', Zed Books, 2007, pp. 273–276&lt;/ref&gt; Айбо соціолоґы Френк Роберт Чалк и Курт Йонассон пуддавут сомніву „[доцілность] хоснованя терміна [ґеноцід] у контексті ранньых періодув історії“.&lt;ref name=&quot;Frank Robert Chalk&quot;&gt;{{cite book|author1-last=Chalk|author1-first=Frank Robert|author2-last=Jonassohn|author2-first=Kurt|title=The History and Sociology of Genocide: Analyses and Case Studies|url=https://archive.org/details/historysociology00chal|url-access=registration|year=1990|publisher=Yale University Press|location=New Haven, Connecticut|isbn=978-0-300-04445-4|pages=[https://archive.org/details/historysociology00chal/page/3 3], 23–27}}&lt;/ref&gt; Позад того, ож булшина історичных обществ пережывала и практиковала ґеноцід, ун быв у тот час нормалізованый, и його моралноє засуджіня є продуктом сучасної моралі.&lt;ref name=&quot;Frank Robert Chalk&quot; /&gt;{{rp-primitive|27}} Дефініція того, што ся держит насилством, з часом читаво ся розшырила.&lt;ref name=&quot;Matthew Lynch&quot;&gt;{{cite book|last1=Lynch|first1=Matthew|title=Portraying Violence in the Hebrew Bible: A Literary and Cultural Study|date=2020|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-1-108-49435-9}}&lt;/ref&gt;{{rp-primitive|1–2}} Біблія удображує зміны в сприятю насилства єї авторами.&lt;ref name=&quot;Matthew Lynch&quot; /&gt;{{rp-primitive|261}}

Біблеїштка и фемініштка Філіс Трібыл у своюй книзі „Тексты терора“ пуднимат вопрос чотырьох біблійных історій за страданя жун у давнюм Ізраїлі. Она описує Біблію як „зерькало“, што указує челядь, людськый жывут у вшыткуй їх „сятости тай страхоті“.&lt;ref&gt;{{cite book|last1=Trible|first1=Phyllis|title=Texts of Terror: Literary-feminist Readings of Biblical Narratives|url=https://archive.org/details/textsofterrorlit0000trib|publisher=Fortress Press|year=1984|isbn=978-1-4514-1618-3|pages=[https://archive.org/details/textsofterrorlit0000trib/page/1 1]–2}}&lt;/ref&gt;

Джон К.&amp;nbsp;Річез, професор біблійної критикы [[Ґлазґувськый університет|Ґлазґувського університета]] дає такый назур на історичні вливы Біблії:

{{blockquote|[Біблія] вдухновила поєдні майвеликі монументы людської думкы, літературы, уміня; она такой жывила поєдні майгурші проявы людської дикости, еґоїзма и узкодумства. Она потручала чоловікув и жун на акты служіня и хоробрости, на борьбу за услобожіня и розвуй; и вна такой дала ідеолоґічну основу про общества, котрі берут людий у рабство и мечут їх у [[худоба|худобу]].&amp;nbsp;… Она&amp;nbsp;— што навірно майважно&amp;nbsp;— стала жерелом реліґійных и моралных норм, што позволили обществам быти врокаши, старати ся єден за другого и защищати єден другого; и такой тото муцноє чуство приналежности у свою очерідь причинило етнічні, расові и межинародні конфлікты. Другыми словами, она жерело истины, доброты и красы, и в тот такой час вдухновліня про бріхні, дикусть и уродство.{{sfn|Riches|2000|p=134}}}}

== Інтерпретації тай вдухновліня ==
=== Реліґійна важность ===
Біблійні тексты потребувут інтерпретації&amp;nbsp;— тото стало причинов появліня многых назорув и пудходув ид їх розуміню у разных реліґіях.{{sfn|Barton|2019|pp=3, 14}}

Головным жерелом коментарюв и інтерпретацій юдаїштської Біблії є [[Талмуд]] ({{букв|„ученя“}})&amp;nbsp;— зберька давнього усного закона тай коментарюв д ньому.{{sfn|Steinsaltz|2009|pp=3–4}} [[Адін Штайнзалц]] описує го ги „конґломерат законув, леґенд и філозофії, суміш унікалної лоґікы и розумного праґматизма, історії и наукы, быта и гумора“, націленый на штудованя Торы.{{sfn|Steinsaltz|2009|p=4}}

Юдаїзм, християнство тай іслам ушыткі по иншакому інтерпрувут Біблію.{{sfn|Barton|2019|p=542}}

Удну християнства інтерпретації и удношіня ид Біблії ся читаво рузнят залежно уд деномінації.{{sfn|Barton|2019|p=2, 9}}

== Верзії тай товмачіня ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+Товмачіня Біблії по світу (на септембер 2024)&lt;ref&gt;{{cite web |title=2024 Global Scripture Access |url=https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |access-date=14 October 2020 |archive-date=13 October 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201013191504/https://www.wycliffe.net/resources/statistics/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt;
!Число
!Статистика
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |7,396
|приблизно языкув, котрыма говорят у світі на днешньый день
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |3,526
|ищи розробльованых товмачінь на нові языкы
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |1,274
|языкув из потовмаченыма фраґментами Біблії
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |1,726
|языкув из товмаченьом Нового Завіта
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |756
|языкув из повным товмачіньом Біблії (протестантського канона)
|-
| style=&quot;text-align: right;&quot; |3,756
|языкув из якымись товмачінями Біблії
|}
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+Товмачіня Біблії по русинськы&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Ґамбаль |first=Богдан |date=3. 2. 2020 |title=«Най ся друкує!». Святе Писмо в русиньскым языку |url=https://www.lem.fm/naj-sya-drukuye-svyate-pismo-v-rusinskym-yazyku/ |publisher=lem.fm |ref=Gambal20 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Новый Завіт по-русинськы |date=27. мая 2025 |url=https://otcuznyna.com/novyj-zavit-po-rusynsky/ |publisher=[[Отцюзнина (журнал)|Журнал „Отцюзнина“]] |ref=Otcuznyna25 }}&lt;/ref&gt;
!Рук
!Товмачіня
!Авторы
!Варіант русинського языка
!Коментарі
|-
|1989
|''Илустрована библия младих''
|Михал Холошняй
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|
|-
|2006
|''Святе Писмо. Нови Завит''
|о. Тадей Войнович, Янко Рамач, Михал Рамач
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|
|-
|2019
|''Святе Писмо''
|Янко Рамач, Михал Рамач
|[[Паноньско-русиньскый язык|паннонськый]]
|Повноє товмачіня християнської Біблії
|-
|
|''Євангеліє од Іоанна на русинському языкови''
|о. Франтішек Крайняк, Йосиф Кудзей
|пряшувськый
|Товмачіня из церьковнословянського языка
|-
|2024
|''Тетраєвангеліє''
|
|пряшувськый
|
|-
|2025
|''Новый Завіт''&lt;ref&gt;{{Cite web |last1=Медвідь |first1=Петро |author-link=Петро Медвідь |title=Велике торжество в Пряшові. Русины мають свій переклад Нового завіта |url=https://www.lem.fm/velike-torzhestvo-v-pryashovi-rusiny-mayut-svij-pereklad-novoho-zavita/ |publisher=[[ЛЕМ.fm]] |date=2025-11-15 |access-date=2026-09-16 }}&lt;/ref&gt;
|
|пряшувськый
|
|-
|2025
|Новый Завіт
|
|пудкарпатськый
|
|}

== Археолоґічноє тай історичноє зглядованя ==
:'''''Головні статі:''''' ''[[Біблійна археолоґічна школа]], [[Історичность Біблії]], [[Реліґійно мотивована псевдоархеолоґія]]''
:'''''Скапчана статя:''''' ''[[Датованя Біблії]]''
[[Файл:JRSLM_300116_Tel_Dan_Stele_01.jpg|міні|Стела из Тел Дана у Ізраїльськум музеї. Уділена білым послідовность букв: ביתדוד]]
[[Біблійна археолоґія]] тото пуддисципліна [[Археолоґія|археолоґії]], котра ся занимат и проливат світло на гебрейські писаня тай Новый Завіт.&lt;ref&gt;Caraher, Pettegrew (2019), p.&amp;nbsp;19.&lt;/ref&gt; Она ся хоснує про вызначіня способу жывота тай практик людий, котрі жыли у біблійські часы.&lt;ref&gt;Caraher, Pettegrew (2019), p.&amp;nbsp;11.&lt;/ref&gt; Є шырокый шпектрум інтерпретацій у сфері біблійної археолоґії.&lt;ref&gt;Mazar (2003), pp.&amp;nbsp;85–87.&lt;/ref&gt; Єдна из течій тото біблійный максималізм, котрый головно держит ся назора, ож булшина Старого Завіта закладена на історії, хоть и представлена через реліґійну призму свого часу. Подля історика Лестера Л.&amp;nbsp;Ґрабба, є „мало, кідь обще є“ максималіштув у мейнстрімнуй науці.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Grabbe (2017), p.&amp;nbsp;36.&lt;/ref&gt; Біблійный максималізм ся держит крайньов протилежностьов біблійного мінімалізма, котрый рахує Біблію твором чисто повыгнатьовым (5.&amp;nbsp;сторуча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е. и дале).&lt;ref&gt;Davies (2000), p.&amp;nbsp;27.&lt;/ref&gt; Подля Мері-Джоан Лейт, професоркы реліґійных штудій, многі мінімалішты іґноровали доказы давности гебрейського языка у Біблії тай мало ко из них бере до увагы археолоґічні доказы.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt; Булшина штудовачув Біблії тай археолоґув ся розміщувут даґде на шпектрови помежи сима двома крайностями.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;4.&lt;/ref&gt;

Юдаїштська Біблія/Старый Завіт, давні небіблійні тексты тай археолоґія пудпорувут датованя Бабілонської неволи 586.&amp;nbsp;роком&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt; Розкопкы у южнуй Юдеї указувут закономірность нищеня, котрый парує пуд неоассірійськоє спустошеня Юдеї пуд конець 8.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е тай 2&amp;nbsp;Царі&amp;nbsp;18:13.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;6.&lt;/ref&gt; У 1993.&amp;nbsp;рокови у Тел Дані, археолоґ Аврагам Біран найшов фраґмент арамайського написа, стелу из Тел Дана, котра ся датує кунцьом 9.&amp;nbsp;– зачатком 8.&amp;nbsp;ст. и споминат „царя Ізраїля“ тай „дум Давыда“ („бет Давід“). Тото указує на вто, ож Давыд не годен быв быти угаданый у кунци 6.&amp;nbsp;ст., тай на вто, ож царі Юдеї выводили свуй родовод уд когось, ко ся писав Давыд.&lt;ref&gt;Leith (2022), p.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; Айбо не є актуалного археолоґічного доказа екзістованя Царя Давыда, Соломона вадь Первого Храма у 10.&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;до.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е., як тото описує Біблія.&lt;ref&gt;Leith (2022), pp.&amp;nbsp;2–3.&lt;/ref&gt;

== Біблійный крітіцізм ==
[[Файл:Faculté_de_Médecine_Purpan_01.jpg|міні|Жан Аструк, котрого часто кличут „отцьом біблійного крітіцізма“, рельєф на Централнуй болници Тулузького універзитета]]
: '''''Головні статі:''''' ''[[Біблійні штудії]], [[Біблійный крітіцізм]], [[Історичный крітіцізм]], [[Текстуалный крітіцізм]]''

Біблійный крітіцізм тото аналітичноє зглядованя Біблії ги текста, котроє нараблят из вопросами єї історії, авторства, датованя тай авторськых намірув. Ото не то самоє, што критика Біблії, котра є заявов против Біблії як жерела інформації вадь етичных приписув, тай не то самоє, што критика возможных товмацькых хыб.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |archive-url=https://web.archive.org/web/20021029221934/http://www.baptistlink.com/creationists/expondoerrossbinvi.htm |url-status=dead |archive-date=29 October 2002 |title=Expondo Os Erros Da Sociedade Bíblica Internacional |publisher=Baptistlink.com |year=2000 |access-date=13 January 2012 }}&lt;/ref&gt;

Біблійный крітіцізм учинив штудованя Біблії світськым, научным и май демократичным, што навхтема поміняло як челядь розуміє Біблію.&lt;ref&gt;Soulen, Soulen (2001), p.&amp;nbsp;22.&lt;/ref&gt; Біблія перестала ся держати сугубо реліґійным артефактом, а єї інтерпретація перестала быти ограниченов комунітов вірянув.&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;Fishbane (1992), p.&amp;nbsp;129.&lt;/ref&gt; Майкел Фішбейн пише: „Сут тоты, ко видит десакралізацію Біблії серенчливым обстояньом про“ розвуй сучасного світа.&lt;ref&gt;Fishbane (1992), p.&amp;nbsp;121.&lt;/ref&gt; Про многых біблійный крітіцізм „упустив вонка жменю угроз“ християнськуй вірі; про другых ун „указав ся провалом, головно позад гани, ож діахронічноє, линійноє зглядованя годно пудкорити хотьякі звіданя тай проблемы, скапчані з інтерпретаційов“.&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;Harrisville (2014), p.&amp;nbsp;vii.&lt;/ref&gt; Другі вірили, ож біблійный крітіцізм, кідь го брати „без його необґрунтованого высокомірства“, годен быти бізувным жерелом інтерпретації.&lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt; Фішбейн рувнят біблійный крітіцізм из [[Йов (біблійный персонаж)|Йобом]] (Йовом), пророком, котрый розбив „корысливі візії ради май чесного перехода уд божественого ''текстуса'' ид людському“.&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt; Роджерсон каже: біблійный крітіцізм є услобожавучый про тых, ко хоче, обы віра їм была „розумно заоснована тай інтелектуално чесна“.&lt;ref&gt;Rogerson (2000), [[iarchive:oxfordcompaniont00hast/page/298|p.&amp;nbsp;298]].&lt;/ref&gt;

== Ілустрації ==
Майґрандіозні середньовічні Біблії были [[Ілумінованый рукопис|ілуміноваными рукописами]], у котрых текст ся декоровав буквицями, краями (марґіналіями), мініатурныма ілустраціями. До 12.&amp;nbsp;стороча булшина рукописув ся продуковала у монастырях про розміщеня у бібліотеці вадь на бештелунок богатого клієнта. Май великі манастырі часто мали скрипторії&amp;nbsp;— окремі міста про монахув, котрі ся спеціалізовали у выробленьови рукописув, де „окремі малі комнаткы ся вділяли на переписованя книг; они ся розміщовали так, обы кажджый писарь мав си оболок, уходячый на монастырськый пішак.“&lt;ref&gt;Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&amp;pg=PA208 p.&amp;nbsp;208].&lt;/ref&gt; На 14.&amp;nbsp;стороча монахы у скрипторіях зачали брати д собі братув из варошськых скрипторіюв, а май у Парижі, Римі тай Нідерландах.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;45.&lt;/ref&gt;

Жаданя на рукописы уросло было натулко, ож монашеські бібліотекы уже не могли го задоволнити, и зачали залучати у роботу світськых писарюв и ілумінаторув.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;57.&lt;/ref&gt; Тоты люде часто жыли близко коло монастыря и у подакотрых трафунках убирали ся ги монахы, кой заходили до монастыря, айбо могли йти собі гет у кунци дне.&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;65.&lt;/ref&gt; Вызначный приклад ілумінованого рукописа тото Келлська книга, уроблена дас у 800.&amp;nbsp;рокови, котра обсягує чотыри Єванґелія Нового Завіту вєдно из ушылиякыма вводныма текстами тай таблами.

Рукопис „ся заганяв рубрикаторови, котрый додав цвітні наголовкы, буквиці, зазначкы и так дале; а товды&amp;nbsp;— кідь книга ся мала ілустровати&amp;nbsp;— она йшла ілумінаторови“.&lt;ref&gt;Diringer (2013), [https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ&amp;pg=PA213 p.&amp;nbsp;213].&lt;/ref&gt; У трафунках рукописув, котрі йшли на комерцію, писаня „безсомнівно ся обговорьовало на зачаткови роботы межи клієнтом и писарьом (авадь писарьовым аґентом), айбо на тот момент, кой ся писаня заганяло ілумінаторови, уже ся не лишало міста про іновацію.“&lt;ref&gt;De Hamel (1992), p.&amp;nbsp;60.&lt;/ref&gt;&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;200&quot;&gt;
Файл:Bible_chartraine_-_BNF_Lat116_f193.jpg|Біблія 1150.&amp;nbsp;рока, из Скрипторія де Шартре, Христос из анґелами
Файл:Blanche_of_Castile_and_King_Louis_IX_of_France.jpg|Біблія Бланкы Кастильської тай Лудовіка&amp;nbsp;IX., 13.&amp;nbsp;сторуча
Файл:Maciejowski_Bible_Leaf_37_3.jpg|[[Біблія Мацєйовського]], лист&amp;nbsp;37, 3.&amp;nbsp;образчик, Абнер (у центрі у зеленому цурьови) заганят Мікола назад до Давыда.
Файл:Jephthah's_daughter_laments_-_Maciejowski_Bible.JPG|Євтахова донька реве&amp;nbsp;— [[Біблія Мацєйовського]] (Франція, дас&amp;nbsp;1250)
Файл:Whore-babylon-luther-bible-1534.jpg|Розфарблена верзія ілустрації Бабілонської блудниці из товмачіня Біблія Мартіна Лутера 1534.&amp;nbsp;року
Файл:Malnazar_-_Bible_-_Google_Art_Project.jpg|Арменська Біблія, 17.&amp;nbsp;стороча, [[Ілумінованый рукопис|ілумінована]] Малназаром
Файл:Foster_Bible_Pictures_0031-1.jpg|Утіканя из Содома и Гоморры, Біблія Фостера, 19.&amp;nbsp;сторуча
Файл:Kennicott_Bible_305r.l.jpg|Йону промыкат рыба, Перва Кеннікотська Біблія, 1476
&lt;/gallery&gt;

== Ґалерія ==
&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;200&quot; caption=&quot;Біблії&quot;&gt;
Файл:Bibel_Kloster_Paleokastritsa.jpg|Стара Біблія из [[Ґреція|грецького]] монастыря
Файл:Imperial_Bible.jpg|''Імперська Біблія'' вадь ''Віденські коронаційні Єванґелія'' из Відня, Австрія, дас&amp;nbsp;1500
Файл:Kennicott_Bible.jpg|Перва Кеннікотська Біблія, 1476
Файл:A_religious_Baroque_Bible_-_7558.jpg|Барокова]] Біблія
Файл:Lincoln_inaugural_bible.jpg|Біблія, на котруй присягав на своюй первуй інавґурації 16.&amp;nbsp;президент [[Споєны Штаты Америцькы|США]] [[Абрагам Лінколн]] у&amp;nbsp;році&amp;nbsp;1861
Файл:Holy_Bible_The_Improved_Domestic_Bible_London_Schuyler_Smith_&amp;_Co_1880_Maps.jpg|Ілустрована Біблія епохы [[Домова война в США|Громадянської войны]] в Америці
Файл:Bible_and_Key_Divination.jpg|Мініатурна Біблія
Файл:Bibel-1.jpg|Вікторіанська Біблія 1866.&amp;nbsp;року
Файл:Bizzell_Bible_Collection.jpg|Реґалы Біззеллської колекції Біблій у Біззеллськуй меморіалнуй бібліотеці, США
Файл:Leonardo_da_Vinci_-_Annunciazione_(dettaglio).jpg|„Благовіщеня“ [[Леонардо да Вінчі|Леонарда да Вінчія]] (дас 1472–1475), на котрому [[Дїва Марія|Діва Марія]] читат Біблію
&lt;/gallery&gt;

== Жерела ==
{{Refbegin|30em}}
* {{cite book|last1=Aland|first1=Kurt|last2=Aland|first2=Barbara|title=The text of the New Testament : an introduction to the critical editions and to the theory and practice of modern textual criticism|url=https://archive.org/details/textofnewtestame0000alan_v4p7|date=1995|publisher=W.B. Eerdmans|location=Grand Rapids|isbn=978-0-8028-4098-1}}
* {{cite book|editor-last1=Alter|editor-first1=Robert|editor-last2=Kermode|editor-first2=Frank|title=The Literary Guide to the Bible|year=1987|publisher=Harvard University Press|url=https://books.google.com/books?id=O4hYlvzWui8C|isbn=978-0-674-87531-9}}
** {{harvc|last=Savran|first=George|c=I and II Kings|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}}
** {{harvc|last=Rosenberg|first=Joel|c=I and II Samuel|year=1987|in1=Alter|in2=Kermode|ignore-err=no}}
* {{cite book|last1=Aune|first1=David E.|title=The Blackwell Companion to The New Testament|date=22 January 2010|publisher=John Wiley &amp; Sons|isbn=978-1-4443-1894-4|url=https://books.google.com/books?id=ygcgn8h-jo4C|language=en}}
* {{Cite book|last=Baden|first=Joel S.|title=The Composition of the Pentateuch: Renewing the Documentary Hypothesis|publisher=Yale University Press|year=2012|url=https://books.google.com/books?id=CYW7z9tFHisC&amp;q=The+Composition+of+the+Pentateuch%3A+Renewing+the+Documentary+Hypothesis|series=Anchor Yale Reference Library|isbn=978-0-300-15264-7}}
* {{Cite book|last=Bandstra|first=Barry L.|date=2009|orig-date=2004|title=Reading the Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|edition=4th|publisher=[[Wadsworth Cengage Learning]]|isbn=978-0-495-39105-0|oclc=244017850}}
* {{cite book|last1=Barnstone|first1=Willis|title=The Restored New Testament: A New Translation with Commentary, Including the Gnostic Gospels Thomas, Mary, and Judas|date=12 October 2009|publisher=W. W. Norton &amp; Company|isbn=978-0-393-06493-3|url=https://books.google.com/books?id=CakJchHfN1QC|language=en}}
* {{cite journal|last1=Bartkowski|first1=John|title=Beyond Biblical Literalism and Inerrancy: Conservative Protestants and the Hermeneutic Interpretation of Scripture|url=https://archive.org/details/sim_sociology-of-religion_fall-1996_57_3/page/259|journal=Sociology of Religion|date=1996|volume=57|issue=3|pages=259–272|doi=10.2307/3712156|jstor=3712156}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Understanding Old Testament Ethics: Approaches and Expectations|url=https://archive.org/details/understandingold0000bart|date=2003|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22596-4}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=The Nature of Biblical Criticism|date=2007|publisher=Westminster John Knox Press|location=Louisville, Kentucky|isbn=978-0-664-22587-2|url=https://books.google.com/books?id=Vocz7rnZ0IwC}}
* {{cite book|last1=Barton|first1=John|title=Holy Writings, Sacred Text: The Canon in Early Christianity|url=https://archive.org/details/holywritingssacr0000bart_f3t2|date=1998|publisher=Westminster John Knox Press|isbn=978-0-664-25778-1|edition=reprint}}
* {{cite book|last=Barton|first=John|title=A History of the Bible: The Story of the World's Most Influential Book|url=https://archive.org/details/historyofbiblest0000bart|edition=illustrated|year=2019|publisher=Penguin|isbn=978-0-525-42877-0}}
* {{cite book|last1=Beach|first1=Waldo|title=Christian Ethics in the Protestant Tradition|url=https://archive.org/details/christianethicsi0000beac|date=1988|publisher=John Knox Press|isbn=978-0-8042-0793-5}}
* {{cite book|last=Beekes|first=R. S. P.|title=Etymological Dictionary of Greek|year=2009|publisher=Brill|location=Leiden and Boston}}
* {{cite book|last1=Black|first1=David Alan|title=New Testament Textual Criticism: A Concise Guide|url=https://archive.org/details/newtestamenttext00blac|date=1994|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-1074-3|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Blass|first1=Friedrich W.|last2=Thackeray|first2=Henry St. John|author-link2=Henry St. John Thackeray|title=Grammar of New Testament Greek|date=29 August 2008|publisher=Wipf and Stock Publishers|isbn=978-1-7252-2324-0|url=https://books.google.com/books?id=akD7DwAAQBAJ|language=en}}
* {{cite journal|last=Blocher|first=Henri|title=Helpful or Harmful? The &quot;Apocrypha&quot; and Evangelical Theology|journal=European Journal of Theology|volume=13|issue=2|year=2004|pages=81–90}}
* {{cite book|last=Brake|first=Donald L.|title=A visual history of the English Bible: the tumultuous tale of the world's bestselling book|year=2008|publisher=Baker Books|location=Grand Rapids, MI|isbn=978-0-8010-1316-4|url=https://archive.org/details/visualhistoryofe00brak/page/29}}
* {{cite book|last1=Brock|first1=Sebastian|title=The Bible in the Syriac Tradition|date=1988|publisher=St. Ephrem Ecumenical Research Institute}}
* {{cite encyclopedia|last=Bromiley|first=Geoffrey W.|title=The International Standard Bible Encyclopedia: Q–Z|year=1995|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-3784-4}}
* {{cite journal|last=Brown|year=1997|first=Peter|title=''SO Debate'': The World of Late Antiquity Revisited|journal=Symbolae Osloenses|volume=72|issue=1|pages=5–30|issn=1502-7805|doi=10.1080/00397679708590917|url=https://www.academia.edu/37604019|access-date=25 April 2022|archive-date=25 April 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425223626/https://www.academia.edu/37604019|url-status=live}}
* {{cite book|last=Brown|first=Raymond E.|date=2010|orig-date=1997|title=An Introduction to the New Testament|url=https://archive.org/details/introductiontone0000brow_o1d8|series=The Anchor Yale Bible Reference Library|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-0-300-14016-3|oclc=762279536}}
* {{cite book|last=Bruce|first=Frederick|title=The Canon of Scripture|url=https://archive.org/details/canonofscripture0000bruc|publisher=IVP Academic|location=Downers Grove, Illinois|year=1988|isbn=978-0-8308-1258-5}}
* {{cite book|last=Brunner|first=Emil|title=The Divine Imperative: A Study in Christian Ethics|url=https://books.google.com/books?id=cmitRbD4V_MC&amp;pg=PA494|year=2002|publisher=James Clarke &amp; Co.|isbn=978-0-7188-9045-2}}
* {{cite journal|last=Campbell|first=AF|title=Book Review: The Old Testament in Aotearoa New Zealand|url=https://archive.org/details/pacifica_2000_13_1-3/page/336|journal=Pacifica|year=2000|volume=13|issue=3|pages=336–338|doi=10.1177/1030570X0001300307|s2cid=149090942}}
* {{cite book|author1-last=Caraher|author1-first=William R.|author2-last=Pettegrew|author2-first=David K.|title=The Oxford Handbook of Early Christian Archaeology|year=2019|publisher=Oxford University Press|edition=illustrated|editor1-last=Pettegrew|editor1-first=David K.|editor2-last=Caraher|editor2-first=William R.|editor3-last=Davis|editor3-first=Thomas W.|chapter=Introduction|isbn=978-0-19-936904-1}}
* {{cite book|last1=Carmy|first1=Shalom|last2=Shatz|first2=David|editor1-last=Frank|editor1-first=Daniel H.|editor2-last=Learnman|editor2-first=Oliver|title=History of Jewish Philosophy|date=2003|publisher=Routledge|location=London|chapter=The Bible as a Source for Philosophical Reflection}}
* {{Cite book|last=Carr|first=David McLain|title=An introduction to the Old Testament: sacred texts and imperial contexts of the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/introductiontool0000carr|date=2010|publisher=[[Wiley-Blackwell]]|isbn=978-1-4443-1995-8}}
* {{cite book|title=The Formation of the Hebrew Bible: A New Reconstruction|url=https://archive.org/details/formationofhebre0000carr|last=Carr|first=David M.|year=2011|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-990820-2}}
* {{cite book|last1=Coogan|first1=Michael David|title=A Brief Introduction to the Old Testament: The Hebrew Bible in Its Context|date=2009|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-533272-8|url=https://books.google.com/books?id=2rxBAQAAIAAJ|language=en}}
* {{cite book|last=Crislip|year=2005|first=Andrew T.|title=From Monastery to Hospital: Christian Monasticism &amp; the Transformation of Health Care in Late Antiquity|publisher=University of Michigan Press|place=Ann Arbor|isbn=978-0-472-11474-0|url={{googlebooks|r90OUzO9AP8C|plainurl=y}}}}
* {{cite book|title=The Oxford dictionary of the Christian Church|url=https://archive.org/details/oxforddictionary0000unse_f0e0|editor-last1=Cross|editor-first1=F. L.|editor-last2=Livingstone|editor-first2=E. A.|date=2005|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-280290-3|edition=3rd rev.|doi=10.1093/acref/9780192802903.001.0001}}
* {{cite journal|last=Davies|first=Philip|title=What separates a minimalist from a maximalist? Not much|journal=Biblical Archaeology Review|volume=26|issue=2|year=2000}}
* {{cite book|last=De Hamel|first=Christopher|title=Medieval Craftsmen: Scribes and Illuminations|url=https://archive.org/details/scribesilluminat0000deha|location=Buffalo|publisher=University of Toronto|date=1992|isbn=978-0-8020-7707-3}}
* {{cite book|last=Dever|first=William|title=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?|location=Grand Rapids, Michigan|publisher=William B. Eerdmans Publishing Company|date=2003|isbn=978-0-8028-0975-9|title-link=Who Were the Early Israelites and Where Did They Come from?}}
* {{cite book|last1=Diringer|first1=David|title=The Book Before Printing: Ancient, Medieval and Oriental|date=17 January 2013|publisher=Courier Corporation|isbn=978-0-486-14249-4|url=https://books.google.com/books?id=BOjCAgAAQBAJ|language=en}}
* {{cite book|last1=Dorival|first1=Gilles|last2=Harl|first2=Marguerite|last3=Munnich|first3=Olivier|title=La Bible grecque des Septante : du judaïsme hellénistique au christianisme ancien|url=https://archive.org/details/labiblegrecquede0000dori|date=1988|publisher=Editions du Cerf|location=Paris|isbn=978-2-204-02821-9}}
* {{cite book|last1=Duff|first1=Jeremy|last2=Wenham|first2=John William|title=The Elements of New Testament Greek|date=14 April 2005|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-75551-1|url=https://books.google.com/books?id=-YT1IjEjmDkC|language=en}}
* {{cite book|last=Ewert|first=David|title=A General Introduction to the Bible: From Ancient Tablets to Modern Translations|date=11 May 2010|publisher=Zondervan|isbn=978-0-310-87243-6}}
* {{cite book|editor-last1=Fahlbusch|editor-first1=E.|editor-last2=Bromiley|editor-first2=G. W.|title=The encyclopedia of Christianity|volume=4(P–Sh)|date=2004|publisher=Wm. B. Eerdmans|isbn=978-0-8028-2416-5}}
* {{cite book|last1=Fishbane|first1=Michael|title=The Garments of Torah, Essays in Biblical Hermeneutics|year=1992|publisher=Indiana University Press|isbn=978-0-253-11408-2}}
* {{cite book|last=Fitzmeyer|first=Joseph A.|title=Responses to 101 questions on the Dead Sea scrolls|url=https://archive.org/details/responsesto101qu0000fitz|year=1992|publisher=Paulist Press|isbn=978-0-8091-3348-2}}
* {{cite book|last1=Flinn|first1=Frank K.|title=Encyclopedia of Catholicism|date=2007|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-0-8160-7565-2|url=https://books.google.com/books?id=gxEONS0FFlsC|language=en}}
* {{cite book|first1=Mary|last1=Fonseca|title=Weekend Getaways in Louisiana|publisher=Pelican Publishing|year=1996|isbn=978-1-4556-1398-4|url=https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211135118/https://books.google.com/books?id=DGfg8QoWY_EC&amp;q=%22Bible+Museum%22+Biedenharn&amp;pg=PA249|url-status=live}}
* {{cite journal|last1=Fox|first1=Michael V.|title=Ethics and Wisdom in the Book of Proverbs|journal=Hebrew Studies|date=2007|volume=48|pages=75–88|jstor=27913833|doi=10.1353/hbr.2007.0028|s2cid=201749265}}
* {{cite journal|last=Gaster|first=M.|title=A Samaritan Book of Joshua|journal=The Living Age|volume=258|year=1908|url=https://books.google.com/books?id=HbYxAQAAMAAJ|access-date=5 January 2019}}
* {{cite book|last=Geisler|first=Norman L.|title=Inerrancy|url=https://archive.org/details/inerrancy0000unse|date=1980|publisher=Zondervan Pub. House|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-310-39281-1}}
* {{cite book|last1=Geisler|first1=Norman L.|title=A general introduction to the Bible|date=1986|publisher=Moody Press|location=Chicago|isbn=978-0-8024-2916-2|edition=Rev. and expanded}}
* {{cite book|last1=Gerber|first1=William|title=Nuggets of Wisdom from Great Jewish Thinkers: From Biblical Times to the Present|date=1994|publisher=Rodopi|isbn=978-90-5183-727-8|url=https://books.google.com/books?id=DygOmktEvFMC|language=en}}
* {{cite book|last1=Gericke|first1=Jaco|title=The Hebrew Bible and Philosophy of Religion|url=https://archive.org/details/hebrewbiblephilo0000geri_r0k3|date=2012|publisher=Society of Biblical Literature|location=Atlanta, Georgia|isbn=978-1-58983-707-2}}
* {{cite book|last1=Gomes|first1=Alan W.|title=Unitarian Universalism|date=15 December 2009|publisher=Zondervan Academic|isbn=978-0-310-86454-7|url=https://books.google.com/books?id=NhI2o_3hfwAC|language=en}}
* {{cite journal|last=Goshen-Gottstein|first=M. H.|title=The Aleppo Codex and the Rise of the Massoretic Bible Text|journal=The Biblical Archaeologist|volume=42|issue=3|year=1979|pages=145–163|publisher=University of Chicago Press|doi=10.2307/3209386|jstor=3209386|s2cid=188037600}}
* {{cite book|first=Lester L.|last=Grabbe|title=Ancient Israel: What Do We Know and How Do We Know It?: Revised Edition|url=https://books.google.com/books?id=4lzyDQAAQBAJ&amp;pg=PA36|date=23 February 2017|publisher=Bloomsbury Publishing|isbn=978-0-567-67044-1}}
* {{Cite book|last1=Gravett|first1=Sandra L.|last2=Bohmbach|first2=Karla G.|last3=Greifenhagen|first3=F. V.|last4=Polaski|first4=Donald C.|title=An introduction to the Hebrew Bible: a thematic approach|url=https://archive.org/details/introductiontohe0000unse_t6r6|date=2008|publisher=[[Westminster John Knox Press]]|isbn=978-0-664-23030-2|oclc=196303211|ref={{harvid|Gravett et al.|2008}}}}
* {{Cite book|last=Greifenhagen|first=Franz V.|title=Egypt on the Pentateuch's Ideological Map|publisher=Bloomsbury|year=2003|url=https://books.google.com/books?id=r1evAwAAQBAJ&amp;pg=PA207|isbn=978-0-567-39136-0}}
* {{Cite book|last=Grudem|first=Wayne|url=https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|title=Systematic Theology: An Introduction to Biblical Doctrine|publisher=[[Zondervan]]|year=2020|isbn=978-0-310-51797-9|edition=Second|location=Grand Rapids, MI|language=en|archive-url=https://web.archive.org/web/20230719025547/https://books.google.com/books?id=moZrzQEACAAJ|archive-date=19 July 2023|url-status=live}}
* {{cite journal|last1=Gurry|first1=Peter J.|title=The Number of Variants in the Greek New Testament: A Proposed Estimate|journal=New Testament Studies|date=January 2016|volume=62|issue=1|pages=97–121|doi=10.1017/S0028688515000314|s2cid=170822522|url=https://www.repository.cam.ac.uk/handle/1810/250445}}
* {{cite book|last=Harper|year=2013|first=Kyle|title=From Shame to Sin: The Christian Transformation of Sexual Morality in Late Antiquity|publisher=Harvard University Press|place=Cambridge, MA|isbn=978-0-674-07277-0|url={{googlebooks|oBipdkvxpGwC|plainurl=y}}}}
* {{cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|title=Understanding the Bible : a reader's introduction|url=https://archive.org/details/understandingbib0000harr_w2l8|date=1985|publisher=Mayfield Pub. Co|location=Palo Alto, Calif.|isbn=978-0-87484-696-6}}
* {{Cite book|last1=Harris|first1=Stephen L.|first2=Robert Leonard|last2=Platzner|title=The Old Testament: an introduction to the Hebrew Bible|date=2008|orig-date=2003|publisher=[[McGraw-Hill Higher Education]]|isbn=978-0-07-299051-5|edition=2nd|oclc=166317501}}
* {{cite book|last1=Harrisville|first1=Roy A.|title=Pandora's Box Opened: An Examination and Defense of Historical-Critical Method and Its Master Practitioners|year=2014|publisher=Eerdmans|isbn=978-0-8028-6980-7}}
* {{cite book|title=A History of Biblical Interpretation, Vol. 2: The Medieval Though the Reformation Periods|editor1-last=Hauser|editor1-first=Alan J.|editor2-last=Watson|editor2-first=Duane F.|editor3-last=Kaufman|editor3-first=Schuyler|year=2003|publisher=Wm. B. Eerdmans Publishing|isbn=978-0-8028-4274-9}}
* {{Cite book|first=Christine Elizabeth|last=Hayes|title=Introduction to the Bible|date=2012|series=Open Yale Courses|publisher=[[Yale University Press]]|isbn=978-1-283-65655-9|oclc=817828470}}
* {{cite book|author1-last=Hendel|author1-first=Ronald|author2-last=Joosten|author2-first=Jan|title=How Old Is the Hebrew Bible?: A Linguistic, Textual, and Historical Study|year=2018|publisher=Yale University Press|edition=unabridged|isbn=978-0-300-23488-6}}
* {{cite book|last=Henshaw|first=T.|title=The Writings: The Third Division of the Old Testament Canon|publisher=George Allen &amp; Unwin Ltd.|date=1963|url=https://archive.org/details/writingsthirddiv0000hens/mode/2up}}
* {{cite book|last1=Heschel|first1=Abraham Joshua|title=The Prophets|url=https://archive.org/details/prophets0000hesc_y4z7|date=2001|publisher=Perennial|location=New York|isbn=978-0-06-093699-0|edition=1st Perennial classics}}
* {{cite book|last=Hoffmeier|first=James K.|title=Israel in Egypt: The Evidence for the Authenticity of the Exodus Tradition|url=https://archive.org/details/israelinegyptevi0000jame_d2j0|publisher=Oxford University Press|year=1999|edition=illustrated, revised|isbn=978-0-19-513088-1}}
* {{cite book|editor1-last=Homolka|editor1-first=Walter|editor2-last=Jacob|editor2-first=Walter|editor3-last=Chorin|editor3-first=Tovia Ben|title=Die Lehren des Judentums nach den Quellen / 1.|date=1999|publisher=Knesebeck|location=München|isbn=978-3-89660-058-5|edition=Verband der Deutschen Juden}}
* {{cite book|last=Humphrey|first=Edith M.|title=Scripture and Tradition|date=15 April 2013|publisher=Baker Books|isbn=978-1-4412-4048-4}}
* {{cite book|last1=Hunter|first1=Archibald Macbride|title=Introducing the New Testament|date=1972|publisher=SCM Press|isbn=978-0-334-00696-1|url=https://books.google.com/books?id=y7qKHAAACAAJ|language=en}}
* {{cite book|last1=Johnson|first1=Paul|title=History of Christianity|date=2012|publisher=Simon and Schuster|isbn=978-1-4516-8851-1}}
* {{cite book|last1=Kelly|first1=J. N. D.|title=Early Christian Doctrines|date=20 November 2000|publisher=A&amp;C Black|isbn=978-0-8264-5252-8|url=https://books.google.com/books?id=UivDgM0WywoC|language=en}}
* {{cite book|last=Kraus|first=Hans-Joachim|title=Psalms 1–59: A continental commentary|volume=1|publisher=Fortress Press|year=1993|isbn=978-1-4514-0936-9}}
* {{cite book|last=Kraus|first=Matthew A|title=Jewish, Christian, and Classical Exegetical Traditions in Jerome's Translation of the Book of Exodus: Translation Technique and the Vulgate|url=https://archive.org/details/jewishchristianc0000krau|year=2017|publisher=Brill|chapter=The Critical Use of the Septuagint and Versions|isbn=978-90-04-34300-9|ref={{sfnref|Krauss|2017}}}}
* {{cite book|last=Lavidas|first=Nikolaos|title=The Diachrony of Written Language Contact: A Contrastive Approach|publisher=Brill|year=2021|isbn=978-90-04-50356-4}}
* {{Cite book|last=Lim|first=Timothy H.|title=The Dead Sea Scrolls: a very short introduction|date=2017|orig-date=2005|edition=2nd|publisher=[[Oxford University Press]]|isbn=978-0-19-877952-0|oclc=978451657|lccn=2016953719}}
* {{cite journal|last1=Leith|first1=Mary Joan Winn|title=Biblical Israel: History and Historiography to 586 BCE|url=https://www.academia.edu/45001883|journal=The State of Jewish Studies in the Twenty-First Century, Carl Ehrlich, ed. (Berlin/New York: De Gruyter) in Press|access-date=23 February 2022|format=PDF|ref={{sfnref|Leith|2022}}}}
* {{cite book|last1=Lightfoot|first1=Neil R.|title=How We Got the Bible|date=July 2003|publisher=Baker Books|isbn=978-0-8010-1252-5|url=https://books.google.com/books?id=89oz-U-JJ0sC|language=en}}
* {{cite book|last=Marcos|first=Natalio Fernández|title=The Septuagint in context : introduction to the Greek version of the Bible|url=https://archive.org/details/septuagintincont0000fern|year=2000|publisher=Brill|isbn=978-90-04-11574-3}}
* {{cite book|last=Mazar|first=Amihai|chapter=Remarks on Biblical Traditions and Archaeological Evidence Concerning Early Israel|title=Symbiosis, Symbolism, and the Power of the Past. Canaan, Ancient Israel, and Their Neighbors from the Late Bronze Age Through Roman Palestina|year=2003|pages=85–98|publisher=Pennsylvania State University Press|isbn=978-1-57506-081-1|url=https://books.google.com/books?id=yJVpAAAAMAAJ}}
* {{cite book|last=McDonald|first=Lee Martin|title=The Oxford Handbook of the Apocrypha|year=2021|publisher=Oxford University Press|editor-last=Oegema|editor-first=Gerbern S.|chapter=A Canonical History of the Old Testament Apocrypha|isbn=978-0-19-068964-3}}
* {{cite book|last1=McLay|first1=Tim|title=The use of the Septuagint in New Testament research|url=https://archive.org/details/useofseptuaginti0000mcla|date=2003|publisher=W.B. Eerdmans Pub. Co|location=Grand Rapids, Mich.|isbn=978-0-8028-6091-0}}
* {{cite book|last1=Mears|first1=Henrietta C.|title=What the Bible is All About Visual Edition|date=5 February 2007|publisher=Gospel Light Publications|isbn=978-0-8307-4329-2|url=https://books.google.com/books?id=m2Lz7iwklhAC|language=en}}
* {{cite journal|last1=Metzger|first1=Bruce M.|title=Literary Forgeries and Canonical Pseudepigrapha|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-biblical-literature_1972-03_91_1/page/3|journal=Journal of Biblical Literature|date=1972|volume=91|issue=1|pages=3–24|doi=10.2307/3262916|jstor=3262916}}
* {{cite journal|author1-last=Metzger|author1-first=David|author2-last=Katz|author2-first=Steven B.|title=The 'Place' of Rhetoric in Aggadic Midrash|journal=College English|volume=72|issue=6|publisher=National Council of Teachers of English|year=2010|pages=638–653|doi=10.58680/ce201011553|jstor=20749307|url=https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18|ref={{sfnref|Metzger &amp; Katz|2010}}|archive-date=8 July 2024|access-date=17 April 2024|archive-url=https://web.archive.org/web/20240708085814/https://digitalcommons.odu.edu/english_fac_pubs/18/|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Mittleman|first1=Alan L.|title=A Short History of Jewish Ethics: Conduct and Character in the Context of Covenant|date=2012|publisher=Wiley-Blackwell|location=Chichester, West Suffix|isbn=978-1-4051-8942-2}}
* {{cite journal|last=Mowry|first=Lucetta|title=The Early Circulation of Paul's Letters|journal=Journal of Biblical Literature|volume=63|issue=2|year=1944|pages=73–86|doi=10.2307/3262644|jstor=3262644|url=https://www.jstor.org/stable/3262644}}
* {{cite book|last=Nahkola|first=Aulikki|editor1-last=Jarick|editor1-first=John|chapter=The ''Memoires'' of Moses and the Genesis of Method in Biblical Criticism: Astruc's Contribution|title=Sacred Conjectures: The Context and Legacy of Robert Lowth and Jean Astruc|url=https://archive.org/details/sacredconjecture0000unse|year=2007|publisher=T&amp;T Clark|isbn=978-0-567-02932-4}}
* {{Cite book|last=Newsom|first=Carol Ann|title=The Self as Symbolic Space: Constructing Identity and Community at Qumran|publisher=Brill|year=2004|url=https://books.google.com/books?id=j3g7dwFK81IC|isbn=978-90-04-13803-2}}
* {{cite journal|last1=Orsini|first1=Pasquale|last2=Clarysse|first2=Willy|title=Early New Testament Manuscripts and Their Dates|url=https://archive.org/details/ephemerides-theologicae-lovanienses_2012-12_88_4/page/443|journal=Ephemerides Theologicae Lovanienses|date=2012|volume=88|issue=4|pages=443–474|doi=10.2143/ETL.88.4.2957937}}
* {{cite book|author-last=Pace|author-first=Sharon|editor1-last=Chapman|editor1-first=Stephen B.|editor2-last=Sweeney|editor2-first=Marvin A.|title=The Cambridge Companion to the Hebrew Bible/Old Testament|url=https://archive.org/details/cambridgecompani0000unse_u6y8|date=2016|publisher=Cambridge University Press|isbn=978-0-521-88320-7|edition=illustrated|chapter=17 Deuterocanonical/Apocryphal books}}
* {{Cite book|author1-first=David C.|author1-last=Parker|date=2013|chapter=The New Testament text and versions|pages=412–454|editor-first1=James Carleton|editor1-last=Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}}
* {{cite journal|last=Phillips|first=Kim|title=The Masora Magna of two biblical fragments from the Cairo Genizah, and the unusual practice of the scribe behind the Leningrad Codex|year=2016|journal=The Tyndale Bulletin|volume=67|issue=2|doi=10.17863/CAM.11381|s2cid=165565008}}
* {{cite journal|last=Phillips|first=Thomas E.|title=The Genre of Acts: moving toward a consensus?|journal=Currents in Biblical Research|volume=4|issue=3|year=2006|pages=365–396|doi=10.1177/1476993X06064629|s2cid=145271094}}
* {{cite journal|last=Porter|first=Stanley E.|title=Early Apocryphal Non-Gospel Literature and the New Testament Text|journal=Journal of Greco-Roman Christianity and Judaism|volume=8|issue=12|year=2011|pages=192–98|url=http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20221009/http://www.jgrchj.net/volume8/JGRChJ8-9_Porter.pdf|archive-date=9 October 2022|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Price|first1=Charles|title=Becoming Rasta: Origins of Rastafari Identity in Jamaica|date=2009|publisher=NYU Press|isbn=978-0-8147-6768-9|url=https://books.google.com/books?id=OC399TZD2BwC|language=en}}
* {{cite book|last1=Reinhartz|first1=Adele|editor1-last=Dell|editor1-first=Katharine J.|title=The Biblical World|date=2021|publisher=Routledge|isbn=978-1-317-39255-2|edition=2, illustrated|chapter=2, The Apocrypha and Pseudepigrapha}}
* {{cite book|last1=Rezetko|first1=Robert|last2=Young|first2=Ian|title=Historical Linguistics and Biblical Hebrew Steps Toward an Integrated Approach|year=2014|publisher=SBL Press|isbn=978-1-62837-046-1}}
* {{cite book|last1=Rice|first1=John R.|title=Our God-breathed Book: The Bible|date=1969|publisher=Sword of the Lord Publishers|isbn=978-0-87398-628-1|url=https://books.google.com/books?id=4Z_h1Q-iBvwC|language=en}}
* {{cite book|title=The Bible: A Very Short Introduction|url=https://archive.org/details/bibleveryshortin0000rich|last=Riches|first=John|year=2000|publisher=Oxford University Press|location=Oxford|isbn=978-0-19-285343-1}}
* {{cite book|last1=Robinson|first1=George|title=Essential Torah : a complete guide to the five books of Moses|url=https://archive.org/details/essentialtorahco00robi|date=2006|publisher=Schocken Books|location=New York|isbn=978-0-307-48437-6|edition=1st}}
* {{cite book|translator-last=Rodkinson|translator-first=Michael L.|title=The Babylonian Talmud, Vol. 7 of 9: Tract Baba Bathra (Last Gate)|publisher=Forgotten Books|year=2008|orig-date=1918|isbn=978-1-60506-736-0|url=https://books.google.com/books?id=9NUejG2IGPMC|language=en|ref={{sfnref|Rodkinson|2008}}}}
* {{Cite book|last=Rogerson|first=J. W.|author-link=John W. Rogerson|date=2005|orig-date=1999|url=http://archive.org/details/J.w.Rogerson-AnIntroductionToTheBibleRevisedEdition|title=An Introduction to the Bible: Revised Edition|publisher=[[Equinox Publishing (Sheffield)|Equinox Publishing]]|language=English}}
* {{cite book|last1=Rogerson|first1=J. W.|editor1-last=Mason|editor1-first=Alistair|editor2-last=Hastings|editor2-first=Adrian|editor3-last=Hastings|editor3-first=Ed|editor4-last=Pyper|editor4-first=Hugh|title=The Oxford Companion to Christian Thought|year=2000|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-860024-4|chapter=Higher criticism|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont00hast}}
* {{cite book|last1=Rossel|first1=Seymour|title=The Torah: Portion by Portion|date=2007|publisher=Torah Aura Productions|isbn=978-1-891662-94-2|url=https://books.google.com/books?id=AzZlANCOIRgC|language=en}}
* {{cite book|last1=Royce|first1=James R.|editor-last1=Ehrman|editor-first1=Bart|editor-last2=Holmes|editor-first2=Michael W.|title=The Text of the New Testament in Contemporary Research: Essays on the Status Quaestionis|date=2013|publisher=Brill|isbn=978-90-04-23604-2|edition=Revised second|chapter=Scribal tendencies in the transmission of the text of the new testament}}
* {{cite journal|last1=Rüger|first1=Hans Peter|title=The Extent of the Old Testament Canon1|url=https://archive.org/details/sim_bible-translator_1989-07_40_3/page/301|journal=The Bible Translator|date=July 1989|volume=40|issue=3|pages=301–308|doi=10.1177/026009358904000301|s2cid=164995721}}
* {{cite book|title=The Wiley Blackwell Companion to World Christianity|editor-last1=Sanneh|editor-first1=Lamin|editor-last2=McClymond|editor-first2=Michael|year=2016|publisher=John Wiley &amp; Sons|isbn=978-1-118-55604-7}}
* {{cite book|last1=Schaff|first1=Philip|title=Ante-Nicene Fathers|date=1885|url=https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|volume=IV|archive-date=16 March 2022|access-date=16 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316200134/https://ccel.org/ccel/schaff/anf04/anf04.|url-status=live}}
* {{cite book|last1=Schwarz|first1=Leo Walder|last2=Baron|first2=Salo Wittmayer|title=Great Ages and Ideas of the Jewish People|date=1956|publisher=Random House|isbn=978-0-394-60413-8|url=https://books.google.com/books?id=rXUGAQAAIAAJ|language=en}}
** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=Israel In Canaan|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956a}}
** {{harvc|first=Yehezkel|last=Kaufmann|c=The Age of Prophecy|in1=Schwarz|in2=Baron|year=1956|anchor-year=1956b}}
* {{cite book|last1=Segal|first1=Alan|title=Life After Death: A History of the Afterlife in Western Religion|date=23 June 2010|publisher=Crown Publishing Group|isbn=978-0-307-87473-3|url=https://books.google.com/books?id=owd9zig7i1oC|language=en}}
* {{cite book|last1=Soulen|first1=Richard N.|last2=Soulen|first2=R. Kendall|title=Handbook of Biblical Criticism|year=2001|edition=Third|publisher=Westminster John Knox Press|url=https://archive.org/details/handbookofbiblic0000soul_z2x8|isbn=978-0-664-22314-4}}
* {{cite book|last1=Souryal|first1=Sam S.|title=Ethics in Criminal Justice: In Search of the Truth|date=2015|publisher=Routledge|location=New York|isbn=978-0-323-28091-4|edition=6th}}
* {{cite book|last=Steinsaltz|first=Adin|title=The Essential Talmud|publisher=Basic Books|year=2009|isbn=978-0-7867-3541-9}}
* {{cite book|author1-last=Stuckenbruck|author1-first=Loren T.|author2-last=Erho|author2-first=Ted M.|editor1-last=Maeir|editor1-first=Aren M.|editor2-last=Magness|editor2-first=Jodi|editor3-last=Schiffman|editor3-first=Lawrence|title='Go Out and Study the Land' (Judges 18:2): Archaeological, Historical and Textual Studies in Honor of Hanan Eshel|date=2011|publisher=Brill|isbn=978-90-04-20268-9|edition=illustrated|chapter=Book of Enoch and the Ethiopian manuscript tradition: New Data|ref={{sfnref|Stuckenbruck &amp; Erho|2011}}}}
* {{cite book|last1=Swenson|first1=Kristin|title=A Most Peculiar Book: The Inherent Strangeness of the Bible|date=2021|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-065173-2|url=https://books.google.com/books?id=5xQOEAAAQBAJ}}
* {{cite book|last1=Tov|first1=Emanuel|title=Textual Criticism of the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/textualcriticism0000tove_g3e6|date=2001|publisher=Uitgeverij Van Gorcum|isbn=978-90-232-3715-0|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Ulrich|first1=Eugene|date=2013|chapter=The Old Testament text and its transmission|pages=83–104|editor1-first=James Carleton|editor1-last=Paget|editor1-link=James Carleton Paget|editor2-first=Joachim|editor2-last=Schaper|title=Volume 1: From the Beginnings to 600|series=The New Cambridge History of the Bible|publisher=[[Cambridge University Press]]|isbn=978-0-521-85938-7|oclc=774213683}}
* {{Cite book|first1=James C.|last1=VanderKam|first2=Peter W.|last2=Flint|title=The meaning of the Dead Sea scrolls: their significance for understanding the Bible, Judaism, Jesus, and Christianity|date=2013|orig-date=2002|publisher=[[HarperCollins]]|url=https://books.google.com/books?id=SBMXnB4CRpUC|isbn=978-0-06-224330-0|edition=E-book|oclc=856526599}}
* {{cite book|last1=Wallace|first1=Daniel B.|title=Greek Grammar Beyond the Basics: An Exegetical Syntax of the New Testament|date=1996|publisher=Zondervan|url=https://books.google.com/books?id=SfglAQAAIAAJ|isbn=978-0-310-37340-7}}
* {{cite journal|last=Wallace|first=Daniel B.|title=Challenges in New Testament textual criticism for the twenty-first century|url=https://archive.org/details/sim_journal-of-the-evangelical-theological-society_2009-03_52_1/page/79|journal=Journal of the Evangelical Theological Society|volume=52|issue=1|year=2009|pages=79–100}}
* {{cite book|last1=Walzer|first1=Michael|title=In God's Shadow: Politics in the Hebrew Bible|url=https://archive.org/details/ingodsshadowpoli0000walz|date=2012|publisher=Yale University Press|location=New Haven, Connecticut|isbn=978-0-300-18044-2}}
* {{cite book|last=Wegner|first=Paul|title=The Journey From Texts to Translations|year=1999|url=https://books.google.com/books?id=kkVFOTsBOAEC&amp;q=%22Masoretes+inherited%22|publisher=Baker Academic|isbn=978-0-8010-2799-4}}
* {{cite book|last1=Wegner|first1=Paul D.|title=A Student's Guide to Textual Criticism of the Bible: Its History, Methods and Results|date=2006|publisher=InterVarsityPress|isbn=978-0-8308-2731-2|edition=illustrated}}
* {{cite book|last1=Wells|first1=Preston B.|title=The Story of the English Bible|date=1911|publisher=Pentecostal Publishing Company}}
* {{cite book|magazine=Quaker Life|title=Apocrypha : What's that?|volume=11|date=1970|publisher=Friends United Press|last=Williams|first=Melvin G.|url=https://books.google.com/books?id=CA3nAAAAMAAJ}}
* {{cite book|last=Wright|first=Kevin J.|title=The Christian travel planner|year=2008|publisher=Thomas Nelson|isbn=978-1-4016-0374-8|url=https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC|access-date=11 February 2020|archive-date=11 December 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201211134937/https://books.google.com/books?id=onBZhX0H9YkC&amp;q=the+great+passion+play+arkansas+eureka+springs&amp;pg=PA327|url-status=live}}
* {{cite book|last=Wright|first=N. T.|title=The Last Word: Scripture and the Authority of God – Getting Beyond the Bible Wars|url=https://archive.org/details/lastwordscriptur0000wrig|publisher=HarperCollins|date=2005|isbn=978-0-06-087261-8}}
* {{cite journal|last=Young|first=Ian|title=What do we actually know about ancient Hebrew|journal=Australian Journal of Jewish Studies|volume=27|year=2013|pages=11–31}}
* {{cite book|last1=Zuck|first1=Roy B.|title=Basic Bible interpretation|url=https://archive.org/details/basicbibleinterp0000zuck_j3p1|date=1991|publisher=Victor Books|location=Wheaton, Ill.|isbn=978-0-89693-819-9}}
{{Refend}}

== Референції ==
{{Reflist|30em}}

[[Катеґорія:Христианска литература]]</text>
      <sha1>5y1x6c2qx3i440lkzvdllz2rkpzmeqw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Словенія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>8714</id>
    <revision>
      <id>171232</id>
      <parentid>144820</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:59:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/144820|144820]] од хоснователя [[Special:Contributions/Іван Романеску|Іван Романеску]] ([[User talk:Іван Романеску|діскусія]])</comment>
      <origin>171232</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="57275" sha1="mush3g7y23u1qd22v0vz0hoobvx1fho" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна (підк)
|native_name={{lang-sl|Republika Slovenija}}
|conventional_long_name=Република Словенія
| common_name              = Словенія
|image_flag=Flag of Slovenia.svg
|image_coat=Coat of arms of Slovenia.svg
|image_map=EU-Slovenia.svg
|national_motto=
|national_anthem=''[[Zdravljica]]'' &lt;small&gt;(сема строфа)&lt;/small&gt;
|official_languages=[[Словенськый язык|словенськый]], [[Мадярськый язык|мадярськый]]*, [[Таліянськый язык|таліянськый]]*
|capital=[[Любляна]]
|largest_city=capital
|demonym = [[словенці]]
|latd=46 |latm=03 |latNS=N |longd=14 |longm=30 |longEW=E
|government_type=парламентська [[Републіка|република]]
|leader_title1=президент
|leader_name1=[[Наташа Пірц Мусар]]
|leader_title2 = премєр-міністер
|leader_name2 = [[Роберт Голоб]]
|area_rank=153.
|area_magnitude=1_E12
|area_km2=20271
|percent_water=0,7
|population_estimate = 2 094 060
|population_estimate_year = октовбер 2019
|population_estimate_rank = 142.
|population_census = 1 964 036 
|population_census_year = 2002
|population_density_km2 = 103
|population_density_rank = 80.
|GDP_PPP_year = 2018
|GDP_PPP = 75,967 міліарда [[Америцькый долар|доларув США]]
|GDP_PPP_per_capita=$36 741
|HDI_year = 2018
|HDI = 0,902
|HDI_category=&lt;span style=&quot;color:#090;&quot;&gt;дуже высокый&lt;/span&gt;
|currency=[[Евро]]
|currency_code=EUR
|utc_offset=+1
|utc_offset_DST=+2
|drives_on=
|cctld=[[.si]]
|calling_code=+386
|footnotes=* В мадярськых вадь таліянськых общинах.
}}
'''Словенія''' ({{lang-sl|Slovenija}} [[МФА|[slɔˈʋèːnija]]]), офіціално '''Република Словенія''' ({{lang-sl|Republika Slovenija}}, накурто ''RS'') — [[країна]] в южнуй части [[Середня Европа|Середньої Европы]]. Граничит з [[Італія|Італійов]] на западі, на сівері з [[Австрія|Австрійов]], на сіверо-востоці з [[Мадярщина|Мадярщинов]], а на востоці та юзі з [[Хорватія|Хорватійов]]. Из площов 20 271 км² ся рахує єднов из май малых держав Европы. Столиця и такой майбулшый варош є [[Любляна]].

Словенія має 2,094 млн жителюв. 83% сут [[словенці]] по народности, пак значущі меншины сут [[мадяры]], [[таліяне]], [[ромы]] тай родакы з другых републик [[Югославія|бывшої Югославії]]. У подаєдных общинах [[мадярськый язык|мадярськый]] и [[таліянськый язык]]ы мают офіціалный статус паралелно из цілодержавным [[словенськый язык|словенськым]].

Словенія перша зпомежи републик Югославії уголосила независимусть в юнію 1991 года. В 2004 годі ся причленила до [[ЕУ|Европейського союзу]] и [[НАТО]]. В 2007 годі ся причленила ай до [[Еврозона|Еврозоны]], приявши общу валуту [[евро]].

== Історія ==
=== Правік ===
[[Файл:Flûte paléolithique (musée national de Slovénie, Ljubljana) (9420310527).jpg|thumb|left|120px|Кустка [[печерный медвідь|печерного медвідя]] з [[Дівє Бабе]], ачей правічна фловта]]
Територія теперішньої Словенії была заселена з [[правік]]у. Майстарші признакы людського поселеня ся датуют часом дас сперед 250 тыс. годами. В карстовуй печері [[Дівє Бабе]] ся найшла продіркавлена кустка [[печерный медвідь|печерного медвідя]], котра має датованя дас 42-44 тыс. годув назад; тота кустка ся тримле за [[Фловта з Дівє Бабе|правічну фловту]] и годна быти майстаршым у світі найденым музикалным інструментом.

На [[люблянська млака|люблянськуй млаці]] в 2002 годі найшли [[Правічні алпійські жилища на сулаках|остаткы жилищ на сулаках]] віком булш ги 4,5 тыс. годув (теперь ото [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|обєкт світової дідузнины ЮНЕСКО]]), а вєдно з ними майстароє в світі деревляноє колесо. В часі межи [[бронзова доба|бронзовов]] и [[желїзна доба|желізнов добов]] в Словенії были поширені [[културы погребовых урн]] и [[галштатска култура]].

=== Старовік (антика) ===
В [[Старовікый Рим|римську добу]] днешня Словенія была поділена межи провінціями [[Італія (провінція)|Італія]], [[Паннонія]] тай [[Норікум]]. Словенські землі лежали на торговому пути з Італії в Паннонію тай мали оборонноє значеня. Туй были римські поселеня [[Емона]] (теперь [[Любляна]]), Пойтовіо ([[Птуй]]) тай Келея ([[Цельє]]).

[[Славяне|Словянські]] племена перейшли в Алпы в VI. стогудю по тому, як удты пушло ґерманськоє племня [[ланґобарды|ланґобардув]]. Приблизно в 620-х годах алпійські словяне были частьов [[Самова держава|Самової державы]]. По Самовуй смерти в 650-х годах словяне теперішньої [[Карінтія|Карінтії]] сформовали независимоє княжество [[Карантанія|Карантанію]].
[[Файл:Klagenfurt Landhaus Großer Wappensaal Fürstenstein 19072006 6295.jpg|thumb|left|190px|[[Прінцув камінь]], символ [[Карантанія|Карантанського княжества]]]]
=== Середньовік ===
Карантанці перші змежи словян прияли [[хрістіанство|християнство]] в VII. стогудю. У тот само період ся Карантанія стає вазалом [[Баварія|Баварії]], а май пак вєдно з Баварійов частьов [[Імперія Каролінґув|імперії Каролінґув]]. У наслідну добу алпійські словяне помалы страчают свою автономію, котру в процесі політичної и културної ґерманізації замінят [[Франкы|франкська]] [[феодалізм|феодална система]].

До XIV. стогудя булша часть теперішньої Словенії пудпала пуд владу [[Габсбурґы|Габсбурґської династії]]. Майуплывна містна династія, [[ґровфы Цельські]], уфайтовала ся в 1456 годі. Конець середньовіка ся зазначив [[Османсько-габсбурґські войны|турецьков навалов]]. Недовольнусть феодалнов защитов против туркув и новыми податями привели ид великым селянськым восстаням у 1515 г. и 1572-3 гг. (вєдно з хорватами).

=== Ранный нововік ===
Ширеня [[реформация|реформації]] (головно [[лутеранство|лутеранства]]) в XVI. стогудю заклало фундамент розбудовы словенського [[книжный язык|книжного языка]]. Перші книгы по словенськы удав [[Прімож Трубар]] у 1550 годі. Наслідна контрреформація и католицькый абсолутизм загамовали словенську літературу онь до XVIII. стогудя, коли за реформаторської влады [[Мария Терезия|Марії Терезії]] тай сына юй [[Йозеф ІІ.|Йозефа ІІ.]] было заведено повинноє ошколованя из основнов ошколов на словенському языкови. Словенська література оживлят ся такыми фіґурами, як драматик [[Антон Томаж Лінхарт]] и поет [[Валентин Водник]].
[[Файл:Solkanski-most-1906 vir SŽ ŽM Tiri in čas 10-1998.jpg|thumb|[[Солканськый муст]] на ріці [[Сочи]] (1906)]]
XV.-XVII. стогудя ся зазначили далшыми спустошуючыми войнами з [[Османьска імперія|Османськов імперійов]], войнами з [[Венеціанська република|Венеціанськов републиков]] из западного боку, тай далшыми восстанями селян. Стогудньый період мира тай розвиваня ся урвав из [[Наполеоновські войны|наполеоновськыми войнами]]. В період 1805-1813 гг. словенські землі (кроме сіверо-восточных) были частьов [[Іллірські провінції|Іллірськых провінцій]] из столицьов у Любляні.

Словенськов реакційов на [[Весна народув|весну народув 1848 года]] была платформа автономної [[Изъєдинена Словенія|Изъєдиненої Словенії]]. Другым важным політичным напрямом быв [[іллірізм]], авадь ідея зъєдиненя з остатньыми южными словянами. По 1848 году словенська култура и політика заживают уброженя. Из новыми політичными свободами приходят конфлікты межи поколінями: католиками, лібералами тай соціалістами. У ту само добу ся зачинают ай межиетнічні конфлікты на змішаных словенсько-німецькых тай словенсько-таліянськых територіях, котрі ся пак май розгорят по войні.

Починаючи уд 1880 года до першої світової войны еміґровали дас 300 тысяч словенцюв (єден из шести), майбулш у [[США]]. Гурничый опыт еміґранты дуставали щи дома в Словенії, пак робили в Америці банясами: майвелика словенська община ся находит у [[Кливленд, Огайо|Клівленді]] ([[Огайо]]), другі сут у [[Іллінойс]]і, [[Колорадо|Колораді]], [[Міннесота|Міннесоті]], [[Монтана|Монтані]], [[Пенсилвания|Пенсілванії]] тай [[Юта|Юті]]. Попри тум исе быв період індустріалізації. Важным економічным, културным и політичным центром для словенцюв быв ядранськый портовый варош [[Терст]].

=== Перша світова война ===
[[Перша світова война]] принесла Словенії великі страты, май булш позад дванадцяти [[Битвы на ріці Соча|битв на ріці Сочи]], на теперішнюм словенсько-таліянськум пограничу. Соткы тысяч словенцюв рекрутовали в [[австро-мадярськоє войсько]], из них булш ги 30 тысяч загыбли. Соткы тысяч жителюв погранича помістили в [[утікацькый табор|утікацькі таборы]] в Австрії тай Італії. В таліянськых таборах ся з словенськыми втікачами убходили ги з державными ворогами - за час войны дакулько тысяч умерли позад голоду тай хворот.
[[Файл:KongressfallofAH.jpg|thumb|left|Уголошеня [[Держава словенцюв, хорватув и сербув|Державы словенцюв, хорватув и сербув]] в [[Любляна|Любляні]]]]
29. октовбра 1918 народні зборы в [[Любляна|Любляні]] и [[хорватськый парламент]] уголосили независимусть [[Держава словенцюв, хорватув и сербув|Державы словенцюв, хорватув и сербув]]. Пак 1. децембра 1918 Держава СХС ся зъєдинила з [[Сербія|Сербійов]] у [[Корольство сербув, хорватув и словенцюв]] (уд 1929 ся стало называти [[Югославія]]).

[[Сен-Жерменскый мирный договор|Сен-Жерменськый мирный договор (1919)]] постановив провести [[Карінтійськый референдум|референдум]] в етнічно змішануй южнуй [[Карінтія|Карінтії]], де ся вже бороли австрійські войська з югославськыми. На области проведеня референдума, де приблизно 70% людности были словенці, 59% проголосовали за Австрію (межи тым на южнум березі [[Драва|рікы Дравы]] булшина голосув была за Югославію). Ціла область ся так стала частёв Австрії.

[[Рапаллськый договор (1920)]] лишив приблизно 327 тыс. словенцюв (из 1,3 млн) в Італії. По тому, як власть в Італії [[Фашистська Італія|взяли фашисты]], они пудпали пуд насилну [[Таліянізація|таліянізацію]]. Майпознатов в удпорі против фашизма была орґанізація [[ТІҐР]], заоснована в 1927 годі.

=== Меживойнова доба ===
Нестойка ситуація в новуй [[Югославія|Югославії]] из єї многыми політичными крізами в цілому ся характеризовала противеньом межи сербськым центром и націоналнов периферійов. У цілу меживойнову добу словенці май пуддержовали [[Словенська людова партія|Словенську людову партію]], котра ся борола за автономію.

Словенія як економічно майрозвита часть корольства была його промысловым центром. Єї економіка тай промысел ся щи булше розвили в 1920-ті годы, а май пак доста успішно удреаґовали на [[Велика депресія|економічну крізу 1929 года]]. Силно ся розвив ай туризм: словенські курорты (напр. [[Блед]] вадь [[Роґашка Слатина]]) добили собі світової славы. Два майбулші вароші, Любляна и [[Марібор]], были ґрунтовно модернізовані. Важными представителями модерністичної архітектуры были [[Йоже Плечник]], [[Иван Вурник]] и [[Владимир Шубіц]].

=== Друга світова война ===
{| class=&quot;infobox&quot; style=&quot;width: 90px; font-size: 86%&quot;
| {{Image label begin|image=Provincia di Lubiana1941-1943.jpg|width=350}}
{{Image label small|x=0.345|y=0.105|scale=350|text=[[Націстічне Нїмецько|&lt;span style=&quot;color:#0645AD;&quot;&gt;Нацистська Німеччина&lt;/span&gt;]]}}
{{Image label small|x=0.915|y=0.058|scale=350|text=[[Мадярське кральовство|&lt;span style=&quot;color:#0645AD;&quot;&gt;Мадяр-&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;щина&lt;/span&gt;]]}}
{{Image label small|x=0.021|y=0.465|scale=350|text=[[Фашистська Італія|&lt;span style=&quot;color:#0645AD;&quot;&gt;Фаш.&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;Італія&lt;/span&gt;]]}}
{{Image label small|x=0.815|y=0.454|scale=350|text=[[Независима держава Хорватія|&lt;span style=&quot;color:#0645AD;&quot;&gt;Независима&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;держава&lt;br/&gt;&lt;br/&gt;Хорватія&lt;/span&gt;]]}}
{{Image label end}}
|-
| У другуй світовуй войні [[Націстічне Нїмецько|нацистська Німеччина]] (барнаста барва) и [[Мадярске кральовство|гортіювська Мадярщина]] (зелена) анексовали території на сівері, а [[фашистська Італія]] на югови (чорно-біла смугаста часть мапы; чорна часть на западі была частьов Італії уд Рапаллського договора 1920 года). По 1943 г. Німеччина забрала собі ай таліянську окупаційну зону.
|}
[[Державы Оси|Гітлерувська коаліція]] напали на Югославію в апрілю 1941, розбивши ю за дакулько тыжднюв. Словенію поділили межи собов [[Націстічне Нїмецько|Німеччина]] на сівері тай [[Фашистська Італія|Італія]] на югови. Восточный реґіон [[Прекмуря]] (сперед [[Тріанонськый договор|Тріанонськым миром]] часть жуп [[жупа Ваш|Ваш]] и [[жупа Зала|Зала]]) заяла [[Мадярске кральовство|Мадярщина]], а дакулько сел на хорватському гатарови припали [[Независима держава Хорватія|Независимуй державі Хорватії]].

В таліянськуй окупаційнуй зоні ся орґанізовав [[Освободителный фронт Словенії|Освободителный фронт]], часть югославського комуністичного партизанства пуд проводом [[Йосип Броз Тіто|Йосипа Броза Тіта]]. Таліяне против тому спонзоровали містні анти-партизанські отряды. По [[Перемиря межи Італійов и Союзными державами|перемирю межи Італійов и Союзными державами]] в септембру 1943 Німеччина забрала юго-запад Словенії собі тай зъєдинила анти-партизанські отряды в [[Словенськоє домобранство]].

У кунцьови войны на яри 1945 партизаны освободили цілу територію днешньої Словенії (в [[Прекмуря|Прекмурю]] їм помогла ай [[Червена армада]]). В 1947 годі Італія передала Словенії теперішньоє [[Приморя]] по [[Мирный договор з Італійов (1947)|мирному договору]]. Партизаны взяли ай [[Терст]] и часть австрійської [[Карінтія|Карінтії]], айбо сесі реґіоны май пак мусіли лишити позад тиску западных союзникув.

У войні загыбли дас 8% словенського населеня. Мала [[жыде|жидувська]] община в [[Прекмуря|Прекмурю]] была унищена в [[голокауст|голокості]] мадярськых жидув в 1944 годі. Нацисты депортовали булш ги 50 тыс. словенцюв, включно з дітьми, насилно переселеными в німецькі родины. Приблизно 30-40 тыс. чоловікув рекрутовали и заслали на восточный фронт. Таліянські власти депортовали 25 тыс. у [[концентрачный лагер|концентрачні лаґры]]. По войні комуністична власть зводила рахункы з своими противниками. Велика часть німцюв тай таліянув утікла из Словенії.

=== Соціалізм ===
[[Файл:Razgledanje spomenika u Dražgošama.jpg|thumb|[[Йосип Броз Тіто]] и словенськый політик [[Едвард Кардель]] у селі [[Дразґоше]]]]
По войні ся Словенія стала републиков [[СФРЮ|федеративної Югославії]], котра в перші повойнові годы провела [[націоналізація|націоналізацію]] и зачаткы [[колективізація|колективізації]]. В 1948 годі независима політика Югославії стала причинов [[Розкол Тіто-Сталін|конфлікта межи Тітом и Сталіном]]. Противникы режима, межи ними ай словенці, засилали ся в трудові лаґры (майпознатый є [[Голый Оток]]).

Уд 1950-х годув Югославія експериментовала из реформами. Личні и економічні свободы в Югославії были май высокі ги в державах [[Совітськый блок|совітського блока]]. Як федеративна република Словенія мала доста широку автономію. По [[Йосип Броз Тіто|Тітовуй]] смерти в 1980 годі ся зачала економічна и політична кріза. Повторив ся політичный конфлікт межи [[Сербія|Сербійов]] з єдного бока, и Словенійов тай [[Хорватія|Хорватійов]] из другого.

В апрілю 1990 года Словенія провела перші демократичні выборы, на котрых выграла [[Демос (Словенія)|Демократична опозиція]] з дисидентом [[Йоже Пучник]]ом у чолі. 23. децембра 1990 пройшов [[Референдум за независимусть Словенії (1990)|референдум]] за независимусть, де ю пуддержали 88% цілого населеня. Офіційно ся независимусть уголосила 25. юнія 1991 года. 27. юнія из приходом [[Югославська людова армада|югославської армады]] в Словенію зачала ся [[Десятиденна война]]. На конець юлія югославська армада докус лишила Словенію.

=== Независима Словенія ===
В децембрі 1991 года была прията нова [[конституція Словенії]], пак у 1992 законы за [[приватизація|приватизацію]]. У Словенії переход ид [[торжна економіка|торжнуй економіці]] проходив поступно (напротив [[шокова терапія|«шокової терапії»]] в другых покомуністичных державах). Словенія ся причленила до [[ОЗН]] в 1992, до [[ЕУ]] и [[НАТО]] в 2004, тай до [[Еврозона|Еврозоны]] в 2007 годі.

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Relief map of Slovenia.png|thumb|left|Рельєф Словенії]]
Словенія лежит у середнюй авадь юго-восточнуй части Европы пуд [[Алпы|Алпійскыми горами]], на березі [[Середоземне море|Середоземного моря]]. На єї території ся стрічат алпійскый, середоземный и континенталный [[клімат]]. Булш ги половина території є заліснена (булшу частку хащ в Европі мают лиш [[Фінландія]] тай [[Швеція]]).

В сіверо-западнуй части країны домінуют Алпы з майвысшым верьхом Словенії [[Триглав]]ом (2864 м). Из боку моря на юго-западі лежит [[Крас (плато)|плато Карст (Крас)]] из пудземными ріками тай печерами, як напримір [[Постойнська печера]] ци [[Шкоцъянські печеры]]. Словенськый берег [[Ядранске море|Ядранського моря]] тягне ся дас на 47 км уд [[Італія|Італії]] до [[Хорватія|Хорватії]].
[[Файл:Lake Bohinj (9452094709).jpg|thumb|right|[[Бохінськоє озеро]], майбулшоє озеро Словенії.]]
[[Файл:P anguinus2.jpg|thumb|right|[[Proteus anguinus|«Чоловіцьку рыбу»]] мож увидіти в словенськых печерах, напримір у [[Постойнська печера|Постойнськуй печері]].]]
Територія Словенії лежит головно в базені [[Чорне море|Чорного моря]] (81%), менша часть у базені [[Ядранске море|Ядранського моря]]. Майдовжі рікы сут [[Сава]], [[Драва]], [[Мура]], [[Колпа]] и [[Соча]]. Кваліта воды ся рахує єднов з майвысшых в Европі, айбо на промысловых и земледілськых територіях знают быти еколоґічні проблемы.
=== Флора и фавна ===
Словенія має богату, пестру флору и фавну позад свого положеня на границях біоґеоґрафічных реґіонув. При площи розміром 0,004% поверьха Землі туй є представленый 1% біолоґічных видув. Ссавцюв є 75 видув, межи ними [[Marmota|свистуны]], [[Capra ibex|козорогы]] и [[Rupicapra rupicapra|серны]].

Межи [[Carnivora|драпіжниками]] важні сут [[рысь]], [[мачка дика|дика мачка]], [[лисиця]] тай [[шакал]]. Словенія має дас 40-60 [[вовк]]ув и дас 450 [[бурый медвідь|бурых медвідюв]].

Дуже богата є печерна фавна, в котруй мож найти дакулько десяткув [[ендем|ендемічных видув]]. Из печерных хребетных познатый є лиш самый протей ''[[Proteus anguinus]]'', авадь «чоловіцька рыба».

Из [[Cetacea|китовых]] в сіверному Ядрані жиє лиш делфін ''[[Tursiops truncatus]]''.

Змежи богатої птичої фавны мож назвати дакулько [[сововы]]х: [[лелит]]а, [[ухан]]а вадь [[пугач]]а. Далшыми прикладами сут [[ястряб]], [[крачун]], [[чорный дятель|чорна]] и [[зелена жовна]] вадь [[бузёк|бузьок]] (майбулш у [[Прекмуря|Прекмурю]]).

Містных господарськых звірят є 13, из восьми видув (курка, свиня, пес, кунь, увця, коза, пчола, марга). Межи ними сут [[крашськый овчарськый пес]], [[крайнська пчола]] и [[ліпіцанськый кунь]]. Иде робота над убновленьом популації містного [[Пструг мраморный|пструга мраморного]], котрого утиснули чужі виды [[пструг]]а.

У днукашных районах, так ги в цілому в Середнюй Европі, мож найти [[дуб]] и [[бук]]. У горах май ростут [[смерека]], [[ялиця]] и [[сосна]]. [[Липа]] ся рахує за націоналный символ. Границя ліса проходит на высоті 1700-1800 м. В Алпах мож найти всякоє квітя, напр. [[Daphne blagayana|вовчелычку Блаґайову]], [[свічурникы]] (''Gentiana clusii'', ''Gentiana froelichi''), [[Primula auricula|стрінчашку ушкову]], [[Leontopodium nivale|шовкову косицю]], ''[[Cypripedium calceolus]]'', ''[[Fritillaria meleagris]]'' вадь ''[[Pulsatilla grandis]]''.

== Політика ==
{{Multiple image
| align = right
| direction = horizontal
| width = 
| image1 = Srečanje predsednika vlade Roberta Goloba z novoizvoljeno predsednico republike Natašo Pirc Musar (52516619515) (cropped).jpg
| width1 = 132
| alt1 = Nataša Pirc Musar
| caption1 = Президент Републикы Словенії [[Наташа Пірц Мусар]]
| image2 = Robert Golob - 52114942369 (cropped).jpg
| width2 = 125
| alt2 = Robert Golob
| caption2 = Предсідник правительства Републикы Словенії [[Роберт Голоб]]
| total_width = 
}}
Словенія вто [[многопартійна сістема|многопартійна]] [[парламентська демократія]]. [[Голова державы]] є [[президент]], убераный всенародно на пять годув, майбулш на два терміны за собов. Екзекутивну власть має [[правительство Словенії]] (''Vlada Republike Slovenije''), веденоє премєр-міністром. Премєр-міністра и другых мініструв уберат [[Парламент Словенії|Державноє зобраня]], основна палата парламента.

[[Парламент Словенії]] ся складує з Державного зобраня тай Державної рады, т.є. в теорії є двокоморовый, айбо направду парламентські функції має лиш Державноє зобраня. Державноє зобраня має 90 депутатув (по єдному из [[Таліяне|таліянської]] и [[Мадяре|мадярської]] меншин) тай уберат ся на чотыри годы. Державна рада має 40 депутатув, котрі ся непрямо уберают на пять годув и представляют ґрупы інтересув (соціалні, економічні, професійні и реґіоналні).

=== Адміністративноє діленя ===
Словенія ся ділит на 212 общин (из котрых 11 сут варошські), котрі сут єдинов формов [[містна самоуправа|містної самоуправы]]. Общины мают доста широку компетенцію, до котрої входят напр. орґанізація спередшколного ученя и основної здоровничої службы, орґанізація ключовых соціалных служб, теріторіалноє планованя.

Сістема статистичных єдинок [[NUTS]] ділит Словенію на [[Словенія в класифікації NUTS|два макрореґіоны]] (NUTS-2), котрі ся хоснуют у [[реґіонална політіка ЕУ|реґіоналнуй політиці Евроунії]]. Тоты ся пак ділят на 12 далшых реґіонув (NUTS-3).

Неформалні традиційні реґіоны мают коріня в бывшых провінціях [[Австрійска імперія|імперії Габсбурґув]], а то сут [[Приморя]], [[Карінтія]], [[Штаєрмарк]] и [[Крайна]], котра ся дале ділит на Горішню, Долушню и Внуторну Крайну ([[Прекмуря]] было частьов двох [[Жупа (Мадярске кральовство)|мадярськых жуп]]).

== Економіка ==
Словенія має высокый уровень розвитости и стабілный рост економікы. Змежи посткомуністичных держав Словенія має май высокый [[ГДП]] (ВВП) на єдного жителя. Майрозвита часть країны вто середня Словенія из столицьов [[Любляна|Люблянов]]. У 2007. годі Словенія перша змежи новых членув [[ЕУ|ЕС]] прияла валуту [[евро]] (місто [[словенськый толар|словенського толара]]). В 2010. годі ся причленила до [[OECD|Орґанізації економічного сотрудництва и розвою]].

Словенія має добре ошколовану робочу силу и розвиту інфраструктуру. Країна ся находит на важных транспортных путях. Уровень [[Прямі заграничні інвестиції|прямых заграничных інвестицій]] доста низкый, айбо в послідні годы поступно рус. Словенська економіка силно пострадала позад [[Европейська довгова кріза|Европейської довгової крізы]] кунця 2000-х. ГДП зачав назад рости в 2013. годі.

Важными секторами промысла сут електроніка, електричный обладунок, хемікалії, лікарські препараты, текстіл, папірь и папірьова продукція, деревляні выробкы и автомобілі. Почти дві третины жителюв роблят у сфері служб.

=== Туризм === 
[[Файл:Bled Overview.JPG|thumb|right|[[Бледськоє озеро]] и остров]]
Туризм у Словенії вто динамічный сектор економікы, котрый у 2019. годі прямо и непрямо приносив 12,3% цілого [[ГДП]] (ВВП). Вєдно в тому годі было 6,23 млн навщив країны и 15,8 млн ночовань. Туризм достачав 58 тысяч робочых міст. Булшина туристув приходит из великых европейськых рынкув, напримір [[Італія|Італії]], [[Німеччина|Німеччины]], вадь [[Австрія|Австрії]].

Словенія має много розмаїтых природных и културных обєктув для туристув. В столиці [[Любляна|Любляні]] є много вызначных прикладув [[бароко]]вої и [[сецесія|сецесійної]] архітектуры, межи послідньыми сут важні роботы словенського архітектора [[Йоже Плечник]]а. На сіверо-западі ся находят [[Юлійські Алпы]] из [[Бледськоє озеро|Бледськым озером]], долинов рікы [[Соча]], тай горов [[Триглав]], майвысшов у Словенії. Змежи другых верьховинськых ареалув, популарных на лыжованя и вандрованя, мож уділити [[Камницькі Алпы]], [[Караванкы]] тай [[Похоръє]].

Приморськоє [[плато Карст]] дало назву [[карст]]у — природнуй зоні, де вода розтоплює горнину, творячи печеры. Майпознаті печеры в сьому реґіоні сут [[Постойнська печера]] и [[Шкоцъянські печеры]] (на [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|спискови ЮНЕСКО]]). Словенська часть [[Істрія|Істрії]] лежит на березі [[Ядранске море|Ядранського моря]] — туй майважным туристичным пунктом є варош [[Піран]] из архітектуров у стилі венеціанської [[Готична архитектура|ґотикы]].

Береговата країна довкола [[Марібор]]а є позната своим винарьством. Сіверо-восток Словенії богатый на купелі, якыми сут [[Роґашка Слатина]], [[Раденці]], [[Чатеж об Саві]], [[Добрна]] и [[Моравске Топліце]]. Змежи иншых туристичных дестинацій сут історичні вароші [[Птуй]] тай [[Шкофя Лока]], и дакулько замкув, напримір [[Предъямськый замок]].

=== Транспорт ===
[[Файл:Pendolino ETR 310.jpg|thumb|right|[[Хылячый ся поїзд]] [[Pendolino]] ETR 310 на централнуй штації в Любляні]]
Словенія має доста великоє число автострад в порувнаню из середньыми числами в [[ЕУ|ЕС]]. Из розвитям системы скорых дорог Словенія ся фактично стала єднов великов [[Аґломерація|аґломераційов]]. Кваліта иншых дорог ся позад неувагы погуршує. Личні автомобілі сут намного май популарні ги масовый общественный транспорт, котрый тоже значно помалів. Желізниця натеперь перестаріла и позад сього не годна повноцінно конкуровати з дорожным транспортом.

Основным портом у Словенії є [[Копер]]. У сіверному [[Ядранске море|Ядрані]] исе є майбулшый порт подля контейнерного транспорта (принимат такой 590 тыс. [[TEU]] на гуд). Вєдно з тым Копер є щи центром морського пасажирського транспорта, майчасто скапчаного из [[Італія|Італійов]] и [[Хорватія|Хорватійов]]. Май малі порты сут у [[Ізола|Ізолі]] тай [[Піран]]і.

Змежи аеропортув основный є [[Аеропорт Любляна|Аеропорт Йоже Пучника]] в Любляні. Менші межинародні аеропорты сут у [[Марібор]]і и [[Порторож]]у. Майбулшов аеролінійов была державна [[Adria Airways]], айбо в 2019. годі збанкротовала и сперла свою роботу. Попри того Словенія має щи 12 уднушньых аеропортув и єден воєнськый.

== Демоґрафія ==
Густота населеня Словенії — 101 житель на км². Варошськоє населеня числит 65%-79% зависимо уд дефініції. [[Довгота житя|Середня довгота житя]] в 2018 была 81,1 годув (для чоловікув 78,2 а для жун 84 годы).

Майвеликі етнічні ґрупы на переписі з 2002 года были: [[словенці]] (83,1%), [[сербы]] (2%), [[хорваты]] (1,8%), [[боснякы]] (1,6%), [[ромы]] (0,4%), [[мадяры]] (0,3%), [[албанцѣ|албанці]] (0,3%), [[македонцѣ|македонці]] (0,2%), [[таліяне]] (0,1%). 

[[Словенськый язык]], котрый є частьов [[южнословянські языкы|южнословянської ґрупы]], має офіціалный статус на цілуй території Словенії. [[Мадярськый язык|Мадярськый]] и [[таліянськый язык]]ы мают офіціалный статус у змішаных реґіонах попиля мадярського тай таліянського гатарув. [[Ґотшейськый діалект]] нїмецького языка, котрым ся говорило в юго-восточнуй области [[Кочевя]], рахує ся [[Атлас загроженых языкув світу|критично загроженым]]. Ведля даных из 2007 года, 92% словенцюв віком уд 25 до 64 годув знали даякый чужый язык, а 71,8% знали два вадь булше (што была майвысша величина помежи країн ЕС). Из чужых языкув поширені сут хорватськый (знают го 61%), англійськый (56%), німецькый (42%) тай таліянськый (15%).

Подля даных из 2018 г., майбулшов реліґійнов общинов сут [[Римокатолицька церьков|римо-католикы]] (73,4%). Значна часть населеня ся вызначат ги [[атеізм|атеїстув]] (14,7%) вадь [[аґностіцізм|аґностикув]] (3,6%). Межи великых реліґійных меншин мож назвати [[Православна церьков|православных]], [[Іслам|мусулманув]] и [[Протестантство|протестантув]] (в [[Прекмуря|Прекмурю]]). В Словенії щи жиє невеликоє число [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикув]] (в [[Біла Країна|Білуй Країні]] на юго-западі) и [[Юдаїзм|юдеюв]] (в [[Любляна|Любляні]]).

{{Вароші Словенії}}

== Култура ==
[[Файл:Ivan Grohar - Sejalec.jpg|thumb|right|''Сіяч'' ([[Иван Ґрохар]], 1907) — сесь образ ся став метафоров словенцюв и передав процес трансформації селської културы у вароську.]]
=== Уміня ===
==== Вытварництво ====
За майважный період словенського малярьства ся держат XVIII. и XIX. столітя, коли ся оно розвивало в стілях [[неокласіцізм]]а (Матевж Ланґус), [[бідермаєр]]а (Джузеппе Томінц) и [[романтізм]]а (Міхаел Строй). Першу образову выставу орґанізовала малярька-[[реалізм|реалістка]] [[Івана Кобилца]] на кунцьови XIX. столітя. Змежи малярюв-[[імпресіонізм|імпресіоністув]] ся удзначили Матей Стернен, Матія Яма, Ріхард Якопич тай Иван Ґрохар; змежи [[Експресионизм|експресіоністув]] — Вено Пілон и Тоне Краль.

Убнова словенської скулптуры ся зачала уд [[Алойз Ґанґл|Алойза Ґанґла]] (1859–1935), автора люблянськых памнятникув [[Крайна|крайнського]] научника [[Янез Вайкард Валвазор|Янеза Вайкарда Валвазора]] и поета и журналіста [[Валентин Водник|Валентина Водника]], тай статуй Словенського народного театра оперы и балета. По войні скулптуру дале розвивали братя Борис и Зденко Калины тай Якоб Савіншек. Молода версть скулпторув, напр. Янез Болька, Драґо Тршар и Славко Тихец, творили в абстрактнум стілю. Днешні скулпторы, напр. Яков Брдар и Мірсад Беґич, вернули ся ид людськым фіґурам.

Змежи обєктув дізайна майбулшу світову славу має деревляный столець [[Rex (столець)|Rex]] (1952) у скандінавському стілю. Сесь столиць авторства дізайнера інтеръєрув Ніка Краля є частьов сталої выставы данського [[Designsmuseum]], майбулшого скандінавського музея дізайна, тай щи є в колекції Музея модерного уміня (MOMA). Як приклад промыслового дізайна мож назвати перші успішні карвінґові [[лыжі]] [[Elan]] SCX (1993), котрі ся стали єдным из майвызначных пунктув в історії лыжного спорта.

==== Архітектура ====
Архітектуру Словенії заступляют у булшині европейські стілі, котрі годні мати окремішні націоналні признакы. Из [[Романска архитектура|романського]] періода (XI-XIII. ст.) сут всокочені дас 180 примірув церькувної и феодалної архітектуры розличных тіпув. Романську архітектуру пак умінила [[Готична архитектура|ґотична]] (XIII-XVI. ст.), котра ся дале ділит на [[венеціанська ґотика|венеціанську ґотику]] в [[Приморя|Приморю]] и тзв. сіверну ґотику в иншых реґіонах Словенії. У тот само середньовічный період ся появила булша часть словенськых варошув. Земльотрясеня 1511. года понищило великоє число старшых архітектурных памняток; наслідна реконструкція (напр. у [[Любляна|Любляні]]) ся держит за переход ид [[Ренесансна архітектура|ренесанснуй архітектурі]]. Словенськый ренесанс обычно має подобу публичных будов, напр. каштелюв ци варошськых хыж.

[[Барокова архітектура]] прийшла в Словенію в XVII. столітю вєдно з [[контрреформація|контрреформаційов]]. Спершу ся характерізовала венеціанськым вплывом, пак ся уд другої половкы XVIII. столітя май зачинают ширити віднянські архітектурні ідеї. Словенські барокові будовы были булшым ділом не чисто нові, ай реконструовані из старшої середньовічної архітектуры. За центер словенського барока ся тримле Любляна, де ся удбыла масштабна реновація церьквув и горожанськых хыж.

XIX. столітя ся стало в многум зачатком модерної архітектуры. Важноє значеня прияли архітектурна теорія, реґулація будованя. Умножили ся функціоналні тіпы (оздоровні, промыслові итд.), для публичных будов ся появили тіпові проєкты. Для першої половкы столітя характерні [[класіцістічна архітектура|класіцізм]] и [[бідермаєр]]. У Словенії ся по них не зостало много примірув, головно позад незгодливої політічної сітуації в добу наполеоновськых воєн. У другуй половці столітя домінує історізм — спершу як комбінованя елементув розличных стілюв, пузніше ся появляют чисті історічні стілі, з котрых майважніші сут [[неороманіка]], [[неоґотика]], [[неоресенанс]] и [[необароко]]. Перші два ся май часто хосновали для церькувных будов, а неоренесансный стіль быв признаком публичных будов по цілуй Австро-мадярськуй імперії. У контексті урбанізації и націоналізма архітектура дустала щи народні формы, як то позыченый словенцями чеськый ренесанс (напр. Народный дом у [[Марібор]]і) ци німецькый ренесанс (Німецька хыжа в [[Цельє|Целью]]). Дакулько важных примірув неоренесанса были збудовані щи по люблянському земльотрясеню 1895. года, айбо булшоє артістічноє значеня має стіль [[сецесійна архітектура|сецесії]], котрый ся появив иппен у добу обновы города.

Земльотрясеня 1895. года в Любляні принесло шкоду, айбо нараз из нев возмогу провести масштабну реновацію. Мусай было розобрати булш ги 10% варощанськых будов, а на їх місті ся появили нові; булшину остатньых будов треба было рекоструовати. У слідуючому 1896. годі быв приятый новый варошськый план. Хоть у публичных новобудовах дале доміновав історізм, пріватный горожанськый капітал удреаґовав на товдышню віднянську мовду, сецесійный стіль. Булшина люблянськых сецесійных обєктув (котрых є над 80) ся появила в період 1901-1909 гг. и сповняла функцію пріватного бываня и пудузятництва. Першый значный обєкт у стілю сецесії быв Змайськый муст, поставленый в 1901 г. Основна часть будов ся помістила в околици улиці ''Miklošičeva cesta'' межи старым центром и желізницьов. Попри [[ар нуво]] в иншых країнах віднянська, а позад того и словенська сецесія має май раціоналні и ґеометричні формы. В Любляні ся сецесія головно проявлят на фасадах, майбулш украшенями из ростинным ци ґеометричным орнаментом. Орнамент ся майчасто концентрує у горішнюй части будовы. В иншых аспектах обычно видко комбінацію з неоренесансом и необароком. Майважні словенські архітекты сього періода сут Макс Фабіані, котрый ся ошколовав у Відню и там участвовав у формованю сецесії, тай Ціріл Метод Кох, котрому належит майбулшоє число тогочасных люблянськых обєктув. За пузню сецесію ся даколи тримле наслідный народный стіль архітекта [[Иван Вурник|Ивана Вурника]].

Другым варошом Словенії по числу сецесійных памняток є [[Мурська Собота]] на [[Прекмуря|Прекмурю]] (товды мадярська часть монархії), котра в 1910. годі не мала ани три тысячі жителюв. Булшину сих памняток сотворив єден архітект, [[Ласлов Токач]]. У великых містах того періода, [[Марібор]]і тай [[Цельє|Целью]], сецесія представлена слабше. На примір [[Ґрац]]а, столиці провінції, туй ищи дале доміновала архітектура історізма, зато обычно видиме лиш окремі елементы сецесії. Подаєдні сецесійні фасады мож найти всяде по Словенії. Май мало сесь стіль представленый на [[Приморя|Приморю]] — там сут лиш єдиничні приміры.

==== Музика ====
==== Література ====
=== Наука и школованя ===

{{Переклад|sl|Slovenija|5365949|en|Slovenia|976525044}}
{{Переклад|sl|Zgodovina Slovenije|5349305|en|History of Slovenia|972687857}}
{{Штаты Европы}}
{{Европска унія}}
{{НАТО}}

[[Катеґорія:Країны Европы]]
[[Катеґорія:Европска унія]]
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Державы НАТО]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1991]]</text>
      <sha1>mush3g7y23u1qd22v0vz0hoobvx1fho</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Закарпатськый академічный обласный театер кукол «Бавка»</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20758</id>
    <revision>
      <id>171228</id>
      <parentid>142164</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:18:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>171228</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1911" sha1="7xqig0evl33zelu3vmu7s6a36rjopcp" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
[[Файл:Uzhhorod_Puppet_Theatre-7015.jpg|міні|праворуч]]

'''Закарпатськый академічный обласный театер кукол «Бавка»''' ({{Lang-uk|Закарпатський академічний обласний театр ляльок «Бавка»}}) — обласный кукольный театер в вароши [[Ужгород|Ужгороді]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] ([[Україна|Украйина]]), находит ся на площади Театральна, 8. Йсе театер перформаторського мистецтва.

== Історія ==
Созданый в 1980 годови. В 1988 годови достав простору в самому центрі вароша на Театральнуй площади.

Глава колектива нынї директор-художественый ведучый Мирослав Петій, головный режисер — заслужена артистка Украйины Наталія Орешникова, головный художник — Паола Полудена. Трупа складає ся из 15 чоловік, серед якых заслужені артисткы Украйины Світлана Кобзиста і Елла Григоріва.

В 1990 годови колектив ініціовав проведеня Межинародного фестиваля театрув кукол «Інтеркукла», якый став первым форумом в Украйині. В 1997 годови театр быв включеный в Світову асоціацію кукольнику (УНІМА). В 2019 годови быв проведеный XVII фестиваль «Інтеркукла».
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>7xqig0evl33zelu3vmu7s6a36rjopcp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сонячноє затменя 8. апріля 2024 года</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20909</id>
    <revision>
      <id>171235</id>
      <parentid>166887</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:26:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>171235</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1535" sha1="9zqavc9qzkg9j0k1fdeiry0op8k76cc" xml:space="preserve">'''Сонячноє затменя 8. апріля 2024 года'''&amp;nbsp;— повноє сонячноє затменя 139 сароса, повну фазу котрого мож буде наблюдати на території [[Мексіко|Мексикы]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]] и [[Канада|Канады]]. Часточно фазы затменя буде видко в [[Северна Америка|Сївернуй Америці]], и в Западнуй [[Европа|Европі]] тай в Середнюй [[Середня Америка|Америці]]. Йсе затменя є повторьованьом через сарос повного [[Сонячноє затменя|сонячного затменя]] [[29. марец|29. марта]] [[2006]] года. 

{{Універзалный інфобокс}}

Другоє затменя даного сароса стане ся 20. апріля [[2042]] года.

== Анімація затменя ==
[[Файл:SE2024Apr08T.gif]]

Анімація хода затменя

Варош [[Карбондейл (Ілінойс)|Карбондейл]] стане унікалным містом, де будут наблюдати ся 2 повных [[Сонячноє затменя|сонячных затменя]] промином 7 году в 2017 и в [[2024|2024 годах]].

==Одкликованя== 
{{Переклад|uk|Сонячне затемнення 8 квітня 2024 року}}

{{stub}}</text>
      <sha1>9zqavc9qzkg9j0k1fdeiry0op8k76cc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Flipdot</title>
    <ns>2</ns>
    <id>21040</id>
    <revision>
      <id>171230</id>
      <parentid>171131</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:56:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>/* Хосенні шаблоны */</comment>
      <origin>171230</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11806" sha1="q4dfdrmredn77043u05smsh8bi7xhcc" xml:space="preserve">{| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; width: 238px&quot; cellpadding=&quot;0&quot;
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''За мене'''
|-
| {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}}
|-
| {{#babel: rue-N | uk-N | en-3 | ru-3 | de-1 | cs-1 | hu-1 | rsk-1 }}
|}

== Діялность на русинськуй Вікіпедії ==
Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&amp;nbsp;мая&amp;nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&amp;nbsp;— уд 4.&amp;nbsp;фебруара&amp;nbsp;2021.

Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный [[Вікіпедія:Консенсус|консенсус]].

Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''.

Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]].

Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&amp;nbsp;Меґелы]]&amp;nbsp;(2019).

== Треба ми помуч ==
Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі:
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Вилок]]
* [[Пол (біолоґія)]]
{{div col end}}

== Статі ==
Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше).

&lt;!-- {{col-begin}}{{col-2}} --&gt;
== Русинські писателі ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Адамова-Стецович, Леся]]
* [[Береш, Петро]]
* [[Град, Михаил]]
** [[Премія Михаила Града|Премія им.&amp;nbsp;Михаила Града]]
* [[Дуць-Файфер, Олена]]
* [[Завадяк, Иван]]
* [[Рошко, Володимир]]
* [[Ситар, Иван]]
* [[Чухран, Михаил]]
{{div col end}}
&lt;!-- {{col-2}} --&gt;
== Русинські діячі и діячі русинського коріня ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Євґеній Медєші Генц]]
* [[Дітко, Стів]]
* [[Жупан, Євген]]
* [[Завадяк, Михаил]]
* [[Капац, Юрко]]
* [[Лыжечко, Мигаль]]
* [[Сидор, Димитрій]]
* [[Токар, Маріан]]
* [[Шипович, Юрій]]
* [[Русинськый културолоґічный клуб]]
{{div col end}}
&lt;!-- {{col-end}} --&gt;

== Русины 101 ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Говіня]]
* [[Кийзликы]]
* [[Ланґош]]
* [[Няґувська постила]]
* [[Фрыч]]
{{div col end}}

== Населені пункты Пудкарпатя ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Мукачово]]
* [[Ростоватувці]]
{{div col end}}

== Місні гудакы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Ґоша Ґашан]]
* [[hackedface]]
* [[Obšar]]
{{div col end}}

== [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|Статі, котрі мала бы мати кажджа Вікіпедія]] ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Апартеїд]]
* [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]]
* [[Біблія]]
* [[Буенос Айрес]]
* [[Верблюд]]
* [[Годинка]]
* [[Гомер]]
* [[Джойс, Джеймс]]
* [[Дінастія Чінґ]]
* [[Еколоґія]]
* [[Еффельова турня]]
* [[Загрожені виды]]
* [[Інвалідность]]
* [[Йоґа]]
* [[Кенія]]
* [[Комар]]
* [[Кустка]]
* [[Менструація]]
* [[Мнягкуны]]
* [[Мовда]]
* [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]])
* [[Нематоды]]
* [[Німещина]]
* [[Нус]]
* [[Письмова система]]
* [[Пруст, Марсел]]
* [[Реставрація Мейджі]]
* [[Самошкоджіня]]
* [[Статуя Слободы]]
* [[Худоба]]
{{div col end}}

== Політикы тай приписы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Вікіпедія: Адміністраторы]]
* [[Вікіпедія: Невтралный позур]]
* [[Вікіпедія: Консенсус]]
{{div col end}}

== Другоє ==
&lt;!-- {{col-begin}}{{col-2}} --&gt;
{| class=&quot;wikitable&quot;
! !! Статя
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | А
| [[Адміністративноє діленя Украйины]]
|-
| [[Аперітіф]]
|-
| rowspan=&quot;6&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Б
| [[Баклава]]
|-
| [[Бананова республіка]]
|-
| [[Баптізм]]
|-
| [[Біблія]]
|-
| [[Біров, Ласлов]]
|-
| [[Болгарськый язык]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | В
| [[Вінниця]]
|-
| [[Выкричник]]
|-
| [[Вылтава]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Г
| [[Гавел, Вацлав]]
|-
| [[Гвузд]] ([[клинець]])
|-
| [[Гомеричный сміх]]
|-
| [[Горянська ротунда]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ґ
| [[Ґеноцід у Ґазі]]
|-
| [[Ґрісіні]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Д
| [[Давньоруськый язык]]
|-
| [[Діжестіф]]
|-
| [[Донецьк]]
|-
| [[Дьолог, Надія]]
|-
| rowspan=&quot;5&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Е
| [[Евромайдан]]
|-
| [[Еколоґія]]
|-
| [[Емпіризм]]
|-
| [[Емпіричный доказ]]
|-
| [[Ефект Даннінґа–Круґера]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | З
| [[Закарпатська академія умінь]]
|-
| [[Заменгоф, Лудвік Лазарь]]
|-
| [[Звідалник]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | І
| [[Інтелектуална інвалідность]]
|-&lt;!--
|}
{{col-2}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
! !! Статя
|-
--&gt;
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | К
| [[Кваґа]]
|-
| [[Кіплінґ, Радьярд]]
|-
| [[Коледж умінь им. А. Ерделія]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Л
| [[Латвійськый язык]]
|-
| [[Латвія]]
|-
| [[Лінґва франка]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | М
| [[Межинародный фонетичный алфавіт]] ([[МФА]])
|-
| [[Мєлґо, Алберто]]
|-
| [[Молдавськый язык]]
|-
| [[Муцность алкоголя]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | О
| [[Одоакер]]
|-
| [[Оладі]]
|-
| [[Оломовц]]
|-
| [[Опровуд]]
|-
| rowspan=&quot;11&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | П
| [[Палачінта]]
|-
| [[Паленка]]
|-
| [[Пандемія COVID-19]]
|-
| [[Паралімпійські бавища]]
|-
| [[Пешітта]]
|-
| [[Піца]]
|-
| [[Пылзень]]
|-
| [[Поппер, Карл]]
|-
| [[Псавтыря (ритуал)]]
|-
| [[Псавтыря]]
|-
| [[Псалтырь]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Р
| [[Ракія]]
|-
| [[Роналду, Кріштяну]]
|-
| [[Рошко, Михайло]]
|-
| [[Румынськый язык]]
|-
| rowspan=&quot;5&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | С
| [[Само]]
|-
| [[Септуаґінта]]
|-
| [[Снайдер, Тімоті]]
|-
| [[Сумы]]
|-
| [[Сята Моніка]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Т
| [[Тоалет]] ([[заход]])
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | У
| [[Убивство Ірины Фаріон]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ф
| [[Фавн]]
|-
| [[Фавна (божество)]]
|-
| [[ФК Русин|ФК „Русин“]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ч
| [[Чаушеску, Ніколае]]
|-
| [[Чехія]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ш
| [[Шолтес, Банді]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | A
| [[AfrikaBurn]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | B
| [[Burning Man]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | E
| [[Editio princeps]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | P
| [[Pfeilstorch]]
|}
&lt;!-- {{col-end}} --&gt;

== Хосенні шаблоны ==
&lt;div style=&quot;font-family: monospace;&quot;&gt;
{{div col|colwidth=12em}}
* {{Tlx|Пудкарпатськый стандарт}}
* {{Tlx|Пряшівскый штандарт}}
* {{Tlx|Карпаторусинські поселеня 2021}}
* {{Tlx|Небізувноє жерело}}
* {{Tlx|Неенциклопедичный стиль}}
* {{Tlx|В розробку}}
* {{Tlx|Рожд}}
* {{Tlx|Букв}}
* {{Tlx|Досл}}
* {{Tlx|Пор}}
* {{Tlx|Trim}}
* {{Tlx|Em}}
* {{Tlx|Sic}}
{{div col end}}
&lt;/div&gt;

== Файлы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]]
{{div col end}}

== Другі квалітні статі ==
Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії.

{{div col|colwidth=12em}}
* [[Ярослав Гашек]]
* [[Ґриґорій Жаткович]]
* [[Кіріліця]]
* [[Латиньскый алфавіт]]
* [[Потопа (філм)]]
* [[Пруссия]]
* [[Словенія]]
* [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]]
{{div col end}}

== За мене ==
Участвовав єм у русинськых товмаченьох:

* месенджера Telegram;
* [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]];
* вебового ґрафічного редактора Photopea.


{{Userpage}}</text>
      <sha1>q4dfdrmredn77043u05smsh8bi7xhcc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171231</id>
      <parentid>171230</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:57:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>/* Населені пункты Пудкарпатя */</comment>
      <origin>171231</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11827" sha1="qaoiy0c5kwmkzvmwlmyz9s2z2d680x0" xml:space="preserve">{| style=&quot;margin: 1em auto; float: right; margin-left: 10px; width: 238px&quot; cellpadding=&quot;0&quot;
| style=&quot;text-align: center&quot; | '''За мене'''
|-
| {{Хоснователь з Підкарпатя}} {{Хоснователь Telegram}} {{Хоснователь Discord}}
|-
| {{#babel: rue-N | uk-N | en-3 | ru-3 | de-1 | cs-1 | hu-1 | rsk-1 }}
|}

== Діялность на русинськуй Вікіпедії ==
Редаґуву на Русинськуй Вікіпедії уд 20.&amp;nbsp;мая&amp;nbsp;2021; Вікіпедію вцілови&amp;nbsp;— уд 4.&amp;nbsp;фебруара&amp;nbsp;2021.

Теперь головно сохтуву захарьовати, вікізовати, пудганяти пуд єднакый стиль, типоґрафічно уліпшовати екзістувучі статі. Пишу статі за сучасных русинськых діячув и умільцюв и вшылиякі понятя, за обясненьом котрых челядь типово и ходит на Вікіпедії. Пробуву обновити тай доповнити політикы русинської Вікіпедії, обы удображовали актуалный [[Вікіпедія:Консенсус|консенсус]].

Маву таку опінію, ож пріоритетным про русинську Вікіпедію є '''не число статий''', а '''кваліта'''. У такому напрямліньови снажу ся и сам писати туй статі: обы они были красно оформлені, релевантні про цільову авдиторію (= головно русинув); кой сідаву за написаня статі, часто силуву ся довести ї до достаточного обсягу вмісто того, вбы лишити ''[[:Катеґорія:Стыржнї|стыржень]]''.

Майліпше знаву пудкарпатськый варіант [[Русиньскый язык|русинського языка]], айбо м годен писати и по пряшовськы вадь [[Паноньско русиньскый язык|панонськы]].

Хоснуву ґраматику тай ортоґрафію [[Отцюзнина (журнал)|журнала „Отцюзнина“]], котра ся базує на „Ґраматиці русинського языка“ [[Анна Меґела|А.&amp;nbsp;Меґелы]]&amp;nbsp;(2019).

== Треба ми помуч ==
Буду вдячный, аж поможете ми довести до май файного стану такі статі:
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Вилок]]
* [[Пол (біолоґія)]]
{{div col end}}

== Статі ==
Долув найдете ориґіналні статі, написані вадь потовмачені мнов, тай читаво переписані/доповнені, котрі держу доста квалітныма про нашу Вікіпедію (и котрых бы ся хотіло мати булше).

&lt;!-- {{col-begin}}{{col-2}} --&gt;
== Русинські писателі ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Адамова-Стецович, Леся]]
* [[Береш, Петро]]
* [[Град, Михаил]]
** [[Премія Михаила Града|Премія им.&amp;nbsp;Михаила Града]]
* [[Дуць-Файфер, Олена]]
* [[Завадяк, Иван]]
* [[Рошко, Володимир]]
* [[Ситар, Иван]]
* [[Чухран, Михаил]]
{{div col end}}
&lt;!-- {{col-2}} --&gt;
== Русинські діячі и діячі русинського коріня ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Євґеній Медєші Генц]]
* [[Дітко, Стів]]
* [[Жупан, Євген]]
* [[Завадяк, Михаил]]
* [[Капац, Юрко]]
* [[Лыжечко, Мигаль]]
* [[Сидор, Димитрій]]
* [[Токар, Маріан]]
* [[Шипович, Юрій]]
* [[Русинськый културолоґічный клуб]]
{{div col end}}
&lt;!-- {{col-end}} --&gt;

== Русины 101 ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Говіня]]
* [[Кийзликы]]
* [[Ланґош]]
* [[Няґувська постила]]
* [[Фрыч]]
{{div col end}}

== Населені пункты Пудкарпатя ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Вышково]]
* [[Мукачово]]
* [[Ростоватувці]]
{{div col end}}

== Місні гудакы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Ґоша Ґашан]]
* [[hackedface]]
* [[Obšar]]
{{div col end}}

== [[Вікіпедія:Статї, якы повинны быти|Статі, котрі мала бы мати кажджа Вікіпедія]] ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Апартеїд]]
* [[Арабсько-ізраїльськый конфлікт]]
* [[Біблія]]
* [[Буенос Айрес]]
* [[Верблюд]]
* [[Годинка]]
* [[Гомер]]
* [[Джойс, Джеймс]]
* [[Дінастія Чінґ]]
* [[Еколоґія]]
* [[Еффельова турня]]
* [[Загрожені виды]]
* [[Інвалідность]]
* [[Йоґа]]
* [[Кенія]]
* [[Комар]]
* [[Кустка]]
* [[Менструація]]
* [[Мнягкуны]]
* [[Мовда]]
* [[Нарушеня нику]] ([[Сліпота]])
* [[Нематоды]]
* [[Німещина]]
* [[Нус]]
* [[Письмова система]]
* [[Пруст, Марсел]]
* [[Реставрація Мейджі]]
* [[Самошкоджіня]]
* [[Статуя Слободы]]
* [[Худоба]]
{{div col end}}

== Політикы тай приписы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[Вікіпедія: Адміністраторы]]
* [[Вікіпедія: Невтралный позур]]
* [[Вікіпедія: Консенсус]]
{{div col end}}

== Другоє ==
&lt;!-- {{col-begin}}{{col-2}} --&gt;
{| class=&quot;wikitable&quot;
! !! Статя
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | А
| [[Адміністративноє діленя Украйины]]
|-
| [[Аперітіф]]
|-
| rowspan=&quot;6&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Б
| [[Баклава]]
|-
| [[Бананова республіка]]
|-
| [[Баптізм]]
|-
| [[Біблія]]
|-
| [[Біров, Ласлов]]
|-
| [[Болгарськый язык]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | В
| [[Вінниця]]
|-
| [[Выкричник]]
|-
| [[Вылтава]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Г
| [[Гавел, Вацлав]]
|-
| [[Гвузд]] ([[клинець]])
|-
| [[Гомеричный сміх]]
|-
| [[Горянська ротунда]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ґ
| [[Ґеноцід у Ґазі]]
|-
| [[Ґрісіні]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Д
| [[Давньоруськый язык]]
|-
| [[Діжестіф]]
|-
| [[Донецьк]]
|-
| [[Дьолог, Надія]]
|-
| rowspan=&quot;5&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Е
| [[Евромайдан]]
|-
| [[Еколоґія]]
|-
| [[Емпіризм]]
|-
| [[Емпіричный доказ]]
|-
| [[Ефект Даннінґа–Круґера]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | З
| [[Закарпатська академія умінь]]
|-
| [[Заменгоф, Лудвік Лазарь]]
|-
| [[Звідалник]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | І
| [[Інтелектуална інвалідность]]
|-&lt;!--
|}
{{col-2}}
{| class=&quot;wikitable&quot;
! !! Статя
|-
--&gt;
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | К
| [[Кваґа]]
|-
| [[Кіплінґ, Радьярд]]
|-
| [[Коледж умінь им. А. Ерделія]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Л
| [[Латвійськый язык]]
|-
| [[Латвія]]
|-
| [[Лінґва франка]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | М
| [[Межинародный фонетичный алфавіт]] ([[МФА]])
|-
| [[Мєлґо, Алберто]]
|-
| [[Молдавськый язык]]
|-
| [[Муцность алкоголя]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | О
| [[Одоакер]]
|-
| [[Оладі]]
|-
| [[Оломовц]]
|-
| [[Опровуд]]
|-
| rowspan=&quot;11&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | П
| [[Палачінта]]
|-
| [[Паленка]]
|-
| [[Пандемія COVID-19]]
|-
| [[Паралімпійські бавища]]
|-
| [[Пешітта]]
|-
| [[Піца]]
|-
| [[Пылзень]]
|-
| [[Поппер, Карл]]
|-
| [[Псавтыря (ритуал)]]
|-
| [[Псавтыря]]
|-
| [[Псалтырь]]
|-
| rowspan=&quot;4&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Р
| [[Ракія]]
|-
| [[Роналду, Кріштяну]]
|-
| [[Рошко, Михайло]]
|-
| [[Румынськый язык]]
|-
| rowspan=&quot;5&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | С
| [[Само]]
|-
| [[Септуаґінта]]
|-
| [[Снайдер, Тімоті]]
|-
| [[Сумы]]
|-
| [[Сята Моніка]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Т
| [[Тоалет]] ([[заход]])
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | У
| [[Убивство Ірины Фаріон]]
|-
| rowspan=&quot;3&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ф
| [[Фавн]]
|-
| [[Фавна (божество)]]
|-
| [[ФК Русин|ФК „Русин“]]
|-
| rowspan=&quot;2&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ч
| [[Чаушеску, Ніколае]]
|-
| [[Чехія]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | Ш
| [[Шолтес, Банді]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | A
| [[AfrikaBurn]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | B
| [[Burning Man]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | E
| [[Editio princeps]]
|-
| rowspan=&quot;1&quot; style=&quot;text-align: center; font-size: 150%;&quot; | P
| [[Pfeilstorch]]
|}
&lt;!-- {{col-end}} --&gt;

== Хосенні шаблоны ==
&lt;div style=&quot;font-family: monospace;&quot;&gt;
{{div col|colwidth=12em}}
* {{Tlx|Пудкарпатськый стандарт}}
* {{Tlx|Пряшівскый штандарт}}
* {{Tlx|Карпаторусинські поселеня 2021}}
* {{Tlx|Небізувноє жерело}}
* {{Tlx|Неенциклопедичный стиль}}
* {{Tlx|В розробку}}
* {{Tlx|Рожд}}
* {{Tlx|Букв}}
* {{Tlx|Досл}}
* {{Tlx|Пор}}
* {{Tlx|Trim}}
* {{Tlx|Em}}
* {{Tlx|Sic}}
{{div col end}}
&lt;/div&gt;

== Файлы ==
{{div col|colwidth=12em}}
* [[commons:File:Періодічна_таблиця_хемічных_елементів.svg|Періодічна таблиця хемічных елементів.svg]]
{{div col end}}

== Другі квалітні статі ==
Мої перзоналні номінанты на званя добрых статий русинської Вікіпедії.

{{div col|colwidth=12em}}
* [[Ярослав Гашек]]
* [[Ґриґорій Жаткович]]
* [[Кіріліця]]
* [[Латиньскый алфавіт]]
* [[Потопа (філм)]]
* [[Пруссия]]
* [[Словенія]]
* [[Список синаґоґ в Карпатськуй Руси]]
{{div col end}}

== За мене ==
Участвовав єм у русинськых товмаченьох:

* месенджера Telegram;
* [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]];
* вебового ґрафічного редактора Photopea.


{{Userpage}}</text>
      <sha1>qaoiy0c5kwmkzvmwlmyz9s2z2d680x0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Інкська имперія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21194</id>
    <revision>
      <id>171236</id>
      <parentid>170202</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:37:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>171236</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3576" sha1="e5d9wi6p850r0p01dkhs74oeicw5m9k" xml:space="preserve">{{Краина}}
'''Інкска имперія''' ([[Язык Кечуа|кеч.]] ''Tawantin Suyu'', ''Tawantinsuyu'', '''Тауантинсу́йу''') ([[іспаньскый язык|исп.]] ''Imperio incaico'') — [[Индиане|индейскоє]] крайновоє формірованя екзістуючоє у [[Южна Америка|Южнув Америці]] у XI — XVI сторочах, мало території уд [[Колумбия|Колумбійского]] Пасто и до рікы [[Мауле (ріка)|Мауле]] у [[Чіле|Чілі]].

== Вайновоє діло ==
[[Полководці Інкӯв]]

[[Оружиє Інкӯв]]

== Досягы ==
'''Путі'''

основна статя: [[Путі Інкӯв]]

Інкы клали путі сообщенія, у тому числі через горы и джунґлі.

Обща протяга путю̄в была 25,000 км, гі транспорт там ся хосновала [[Лама (жывотноє)|Лама]], коню̄в у Америці не было товды ищи.

'''Почта''' 

Почтові удділеня ся клали по через кажді 3 км, усёго у почтовӯм ділі было задійствовано 10-14 тысяч людий.

И т.д

== Історія ==
'''Правителі''' 

Манко Капака — ~1200

Сінчі Рокі — ~1240

Лёке Юпанке — ~1260 

Майта Капака — ~1290 

Капака Юпанкі — ~1320

Інкі Рокі — ~1350

Явар Уакака — ~1380

Віракочі Інкі — ~1410

Пачакутека Юпанкі (Пачакуті) — 1438-1471

Тупака Інкі Юпанкі — 1471-1493

• [[1492]] — Удкрытя Америкы [[Крістофор Колумб|Колумбом]].

Уайна Капака — 1493-1527

• [[1513]] — Васько Нуньес Де Бальба удкрывать Тихый океан.

• [[1515]] — Укайна Капака получать вістку за білых людий.

• [[1522]] — проба Паскуаля де Даґої проникнути у Інкску Рішу.

Васкарь — 1527-1532 

• [[1528]] — начало домовой во̄йны миже сторонниками законного Рішанина Васкары і ёго брата Атауалпы.

Атауалпа — 1532-1533

• [[1534]] — взятя штурмом [[Куско]] Конкістадорами.

Сайри Тупака — 1544-1561

Титу Кусі Юпанкі — 1561-1570

• [[1569]] — Титу Кусі Юпанкі принимать Християнсиво и позволять миссионерам дійствовати у межах Інкской Рішы.

Тупак Амару І — 1570-1572

Тупак Амару ІІ — 1780-1782.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2 Империя Инков] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1438]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1533]]</text>
      <sha1>e5d9wi6p850r0p01dkhs74oeicw5m9k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Panzerkampfwagen VI Tiger</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21252</id>
    <revision>
      <id>171243</id>
      <parentid>169917</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T18:42:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ Удкоркутована назывка державы</comment>
      <origin>171243</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9927" sha1="i97xcpllrl1omsofmopn48i52lnmshj" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
{{Інфобокс збрань
| назва                = Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. E&lt;br&gt;
Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf. H1
| зображення           = TigerITankTunis.jpg
| розм_зобр            = 300пкс
| альт                 = Тіґер 1 фото
| підпис               = „Тіґер“у [[Туніс]]ови, 1943
| походження           = [[Третьый Райх]]
| тип                  = [[важкий танк]]
&lt;!-- Зазначення типу --&gt;
| є_техніка            = так
&lt;!-- Історія використання --&gt;
| служба               = [[1942]]–[[1945]]
| війни                = [[Друга світова война]]
| розробник            = [[Геншел]], конструктор [[Ервін Адерс]]
| дата_розробки        = 
| виробник             = 
| вартість_одиниці     = [[ℛℳ]] 250 700{{sfn|Zetterling|2000|p=61}}
| дата_виготовлення    = [[1942]]—[[1944]]
| кількість            = 1335
| варіанти             = 

| хар_підпис           = 
| вага                 = 56,9 т
| довжина              = 6,32 м
| част_довжина         = 
| ширина               = 3,7 м
| висота               = 3 м
| діаметр              = 
| обслуга              = 5
| десант               = 
&lt;!-- Характеристики техніки/ракет --&gt;
| броня                = Хромомолібденова, [[Катана гомогенна броня|катана гомогенна]] протиснарядна &lt;br&gt;'''Товщина мм/град:'''{{sfn|Jentz|1993|pp=8, 16}} &lt;br/&gt;&lt;br/&gt; Корпус &lt;br/&gt;лоб: 100 &lt;br&gt;борт: 80 / 0° &lt;br&gt;корма: 80 / 8° &lt;br&gt;дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}} &lt;br/&gt;&lt;br/&gt; Башта &lt;br/&gt;лоб: 100 / 0° &lt;br&gt;[[Маска гармати|маска]]: 90—200 &lt;br&gt;борт: 80 / 0° &lt;br&gt;корма: 80 / 0° &lt;br&gt;дах: 25{{efn|40 мм з лютого 1944}}
| основне_озброєння    = 1×[[Гармата 8,8 см KwK 36|8.8 cm KwK 36 L/56]]&lt;br/&gt;(92 снаряда)
| додаткове_озброєння  = 2×7,92-мм [[кулемет]]и [[MG-34]]
| двигун               = [[Maybach]] [[Maybach HL230|HL230 P45]]
| потужність_двигуна   = 700 [[Кінська сила|к.с.]]
| пп_відношення        = 11,4 кс/т
| корисне_навантаження = 
| трансмісія           = 
| підвіска             = індивідуальна, [[Торсіонна підвіска|торсіонна]]
| кліренс              = 470 мм
| ємність_палива       = 
| дальність_техніки    = шосе: 100 км&lt;br/&gt;бездоріжжя: 60 км
| швидкість            = шосе: 40 км/год&lt;br/&gt;бездоріжжя: 20—25 км/год
| наведення            = 
| керування            = 
}}
'''Panzerkampfwagen VI Tiger Ausf.&amp;nbsp;H1''' авадь '''Ausf.&amp;nbsp;E''', '''Tiger&amp;nbsp;I''' вадь курто „'''Тіґер'''“ (в інвентаризації муніції означеный ги [[Sonderkraftfahrzeug|Sd.Kfz.]]&amp;nbsp;182 вадь Sd.Kfz.&amp;nbsp;181)&amp;nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] тяжкый [[танк]] часӱв [[Друга світова война|Другої світової войны]], прототипом якого быв VK 45.01 (H), учиненый у 1942. році [[Фірма|фірмов]] „Геншел“.

== У боях ==
Первый раз танкы „Тіґер“ приняли бӱй пуд [[Ленинград|Ленінґрадом]] у 1942.&amp;nbsp;році, масово начав ся хосновати у фебруарови-марцёви 1944.&amp;nbsp;року при утраті [[Харьков|Харькова]].{{Жрідло}}

Батальёны де были танкы „Тіґер“ мали класіфікацію „Тяжкый танковый батальйон“. Пудготовков екіпажӯв „Тіґрӱв“ занимався 500-ый учбовый танковый батальйон.{{Жрідло}}

У марцови 1943 рока были даны перві рекомендації по борьбі из „Тіґрами“ нашедші удображіня ня приказах командирӯв танковых зъеденинь.{{Жрідло}}

У [[Курьска Битва|Курьскӯв битві]] было 148&amp;nbsp;танкӯв „Тіґер“.{{Жрідло}}

1.&amp;nbsp;децембра 1942 року „Тіґер“ пудбив из дальности 150&amp;nbsp;м 2&amp;nbsp;союзницькі танкы, на другый динь 6&amp;nbsp;канонӯв, 4&amp;nbsp;британьскых и 2&amp;nbsp;америцькі танкы.{{Жрідло}}

== Операторы ==
Кроме [[Націстічне Нїмецько|Тритього рейха]] танкы Тіґер&amp;nbsp;І хосновала і [[Мадярщина]]. У 1944.&amp;nbsp;році коли [[Красна армія]] уже подступала уд [[Галичина|Галичині]], німці дали мадярам уд 13 до 15 Тіґрӱв модифікації Е, бо мадярські танкы Turán были уже устарівші. Уті танкы увойшли у состав 2.&amp;nbsp;мадярської танкової дивізії. Уни прийняли бӱй біля [[Надвӱрна (Івано-Франкӱвська область)|Надвӱрної]] тай [[Богородичаны (Івано-Франкӱвська область)|Богородичан]] із 1448.&amp;nbsp;самоходно-артилерійськым полком. Там было пудбито 8&amp;nbsp;совєтськых танкӱв і САУ. До [[Битва за Будапешт|битвы за Будапешт]] ушиткі мадярські Тиґры были утрачині.{{Жрідло}}

== Експортный Тиґр для Японії ==
У 1943.&amp;nbsp;році [[Японська імперія|Японія]] рішила купити у [[Націстічне Нїмецько|німцӱв]] танк Тіґер для того, убы скопірувати текнолоґії тай наладити властное выроблення. Німці ся согласили айбо поклали ціну бӱльшу ги у два раза. Зато на танкови была передова німицька електроніка, радіостанції тай група інженерӱв для роботы із ним. У Японії танк мав назву Heavy tank №6 (уд [[Анґліцькый язык|англ]]. Тяжкый танк №6). І хоть, у началови 1944.&amp;nbsp;рока усьо было сплачено, танк до Японії не дойшов. Хотіло ся пириправляти його по морю, айбо чужа авіація бы того зробити не дала тай флот тоже. Такшто было принято рішення перевезти танк на пудводному човнови. Айбо докіть вӱн стояв у портови у [[Бордо]], німцям вӱн сам ся понадобив. Такшто вӱн быв зобратый і удправленый у 101.&amp;nbsp;тяжкый танковый батальйон [[СС]]. Дальше вӱн воював на Западному фронтови де в быв унічтожиный союзниками (Анґлія, США, Франція).{{Жрідло}}

== Предходникы тай наслідникы ==
Перед сирійным выробленньом Тиґра І были похожі проекты танкӱв для прорыва, а іменно [[DW I]], [[DW II]], [[VK 30.01 H]] і [[VK 36.01 H]]. Наслідником став [[Pz. Kpfw. VI Тиґр 2|Тіґер&amp;nbsp;ІІ]] із 1944.&amp;nbsp;року&lt;ref&gt;Німицькі воєнні документы&lt;/ref&gt;{{Жрідло}}

== Модифікації тай бронетехніка зроблена на базі Тиґра 1 ==
[[Sturmtiger]] — САУ із 380-міліметровым реактивным каноном.{{Жрідло}}

[[Panzerbefehlswagen Tiger]] — Тіґер&amp;nbsp;I обладнаный ліпшыми радіостанціями для командування над войсками.&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://www.webcitation.org/5w9XwUhqd?url=http://armor.kiev.ua/Tanks/WWII/Shturmtiger/&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

[[Bergepanzer Tiger I]] — Тіґер&amp;nbsp;I перероблиный на [[БРЕМ]].{{Жрідло}}

== Моделізм ==
У [[Моделізм|моделізмі]] танк „Тигр“ робить ся у розмірох 1:35 японьскыв фірмов „Tamiya“, таліяньскыв фірмов „Italeri“, китайськыв „Dragon“, Російскыв „Звезда“ и китайськыв фірмов „Ryefield model“ у их варіанті представлена модель у розмірі 1:35 из варіантом изповненя выріза борта́, и повным интеръером удну.{{Жрідло}}

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%B3%D1%80_(%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA)#p-lang Тигр (танк)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>i97xcpllrl1omsofmopn48i52lnmshj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Солочин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21297</id>
    <revision>
      <id>171246</id>
      <parentid>171203</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T20:40:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>171246</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4812" sha1="pqhh1gs30fefm6ilziegjadadxjrf69" xml:space="preserve">{{НП}}

'''Солочи́н''' ({{Lang-hu|Királyfiszállás}}) ({{Lang-uk|Солочин}}) ({{Lang-cs|Soločyn, Soločín, Soločina}})&lt;ref&gt;https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:3f4629be-1600-4651-ae1a-e1b64946301f&lt;/ref&gt;({{Lang-ro|Solociîn}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

== Назва ==
Назва села происходить ул слова &quot;солоч&quot; што є назывка на солончакы што суть у тӱв містности.&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Солочин лежить приблизно у 7 км на север уд [[Свалява|Свалявы]], миже горами Крехая и [[Тесаник]], на высоті коло 340 м над морём. Через [[село]] и ёго окрес проходить долина рікы [[Пиня (ріка)|Пиня]].&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

Окрес села богатый буркутами: розвідано є коло 15 буркутӱв, у тӱм числі сіроводнёвый буркут у пуднӱжёви [[Тесаник|Тесаника]]. Позад того Солочин зформовав ся ге &quot;село-курорт&quot;.&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;
== Історія ==
[[Археолоґія|Археолоґічні]] находкы кажуть за заселіня території типирішнёго Солочина ужек у [[I. стороча до н. е.|I]]–[[II. стороча до н. е.|II]] сторочах до н. е. У [[1930]]. році експедиція Мукачӱвського Земського музея имени Легоцького изслідовала могылник у урочищови Пласнины дас у 1,5 км уд [[Село|села]], де были найдені жӱнські мониста и предметы быта.&lt;ref&gt;https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/svalavskyj-rajon/2011-11-24-14-55-22.html&lt;/ref&gt;

[[Село]] первый раз ся споминать у [[1430]]. році. Товды селом ґаздовали ґрофы [[Друґеты]]. У [[1600]]. році у Солочинови были провели списованя, за ним были наразовали у селі 33 кмітӱв, 63 дітвакы, 11 коний, 142 головы маржины, 168 овиць, 79 свиний и 24 уликы.&lt;ref&gt;https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/svalavskyj-rajon/2011-11-24-14-55-22.html&lt;/ref&gt;

У 1703–1711 роках жытелі Солочина участвовали в восстанёви [[Ференц Раковцій|Ференца. II Раковція]] против власти Ґабсбурґӱв. У [[1791]]. році у Мазанчинӱм урочищови была уставблена деривляна цирьков, котра згоріла у [[1868]]. році; у тому же році на її містови поклали нову [[Церьков (храм)|цирьков]].&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1111 людий, из них подля языка:

* [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1106 (99,55%)
* [[Російскый язык|руськый]] — 5 (0,45%)

== Знамі родакы ==

== Знаменитости ==
Главна туристична цінность Солочина изъязана из мінералными водами. У окресох села є санаторій «Квітка полонини», історфя котрого зачала ся из гідроґеолоґічных изслідовань урочища Лугы у [[1946]]. році; санаторій быв удкрытый [[4. фебруар|4. фебруара]] [[1965]]. року.&lt;ref&gt;https://kvitkapolonyny.com/rs_elements/01-main-1-tab/&lt;/ref&gt;

Другый знамый курортный объект — санаторій «Кришталеве джерело». Ищи окрем [[Санаторій|санаторійӱв]] и [[Буркут|буркутӱв]], туристы люблять походы у хащі и горны поблизь Солочина, переже всёго районы гӱр Крехая и [[Тесаник]].&lt;ref&gt;https://go-to.rest/location/transcarpathia/poliana/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>pqhh1gs30fefm6ilziegjadadxjrf69</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171247</id>
      <parentid>171246</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T20:46:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Обывательство */ жрідла</comment>
      <origin>171247</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4890" sha1="ia353izhb6i3xk5l6jpwq3idzq5ztqg" xml:space="preserve">{{НП}}

'''Солочи́н''' ({{Lang-hu|Királyfiszállás}}) ({{Lang-uk|Солочин}}) ({{Lang-cs|Soločyn, Soločín, Soločina}})&lt;ref&gt;https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:3f4629be-1600-4651-ae1a-e1b64946301f&lt;/ref&gt;({{Lang-ro|Solociîn}}) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

== Назва ==
Назва села происходить ул слова &quot;солоч&quot; што є назывка на солончакы што суть у тӱв містности.&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Солочин лежить приблизно у 7 км на север уд [[Свалява|Свалявы]], миже горами Крехая и [[Тесаник]], на высоті коло 340 м над морём. Через [[село]] и ёго окрес проходить долина рікы [[Пиня (ріка)|Пиня]].&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

Окрес села богатый буркутами: розвідано є коло 15 буркутӱв, у тӱм числі сіроводнёвый буркут у пуднӱжёви [[Тесаник|Тесаника]]. Позад того Солочин зформовав ся ге &quot;село-курорт&quot;.&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;
== Історія ==
[[Археолоґія|Археолоґічні]] находкы кажуть за заселіня території типирішнёго Солочина ужек у [[I. стороча до н. е.|I]]–[[II. стороча до н. е.|II]] сторочах до н. е. У [[1930]]. році експедиція Мукачӱвського Земського музея имени Легоцького изслідовала могылник у урочищови Пласнины дас у 1,5 км уд [[Село|села]], де были найдені жӱнські мониста и предметы быта.&lt;ref&gt;https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/svalavskyj-rajon/2011-11-24-14-55-22.html&lt;/ref&gt;

[[Село]] первый раз ся споминать у [[1430]]. році. Товды селом ґаздовали ґрофы [[Друґеты]]. У [[1600]]. році у Солочинови были провели списованя, за ним были наразовали у селі 33 кмітӱв, 63 дітвакы, 11 коний, 142 головы маржины, 168 овиць, 79 свиний и 24 уликы.&lt;ref&gt;https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/svalavskyj-rajon/2011-11-24-14-55-22.html&lt;/ref&gt;

У 1703–1711 роках жытелі Солочина участвовали в восстанёви [[Ференц Раковцій|Ференца. II Раковція]] против власти Ґабсбурґӱв. У [[1791]]. році у Мазанчинӱм урочищови была уставблена деривляна цирьков, котра згоріла у [[1868]]. році; у тому же році на її містови поклали нову [[Церьков (храм)|цирьков]].&lt;ref&gt;https://www.karpaty.info/ua/uk/zk/mk/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1111 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;http://db.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp&lt;/ref&gt;

* [[Україньскый язык|украйинськый]] — 1106 (99,55%)
* [[Російскый язык|руськый]] — 5 (0,45%)

== Знамі родакы ==

== Знаменитости ==
Главна туристична цінность Солочина изъязана из мінералными водами. У окресох села є санаторій «Квітка полонини», історфя котрого зачала ся из гідроґеолоґічных изслідовань урочища Лугы у [[1946]]. році; санаторій быв удкрытый [[4. фебруар|4. фебруара]] [[1965]]. року.&lt;ref&gt;https://kvitkapolonyny.com/rs_elements/01-main-1-tab/&lt;/ref&gt;

Другый знамый курортный объект — санаторій «Кришталеве джерело». Ищи окрем [[Санаторій|санаторійӱв]] и [[Буркут|буркутӱв]], туристы люблять походы у хащі и горны поблизь Солочина, переже всёго районы гӱр Крехая и [[Тесаник]].&lt;ref&gt;https://go-to.rest/location/transcarpathia/poliana/solochyn/&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>ia353izhb6i3xk5l6jpwq3idzq5ztqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Новый Бор</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21298</id>
    <revision>
      <id>171237</id>
      <parentid>148377</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:44:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>171237</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1429" sha1="4dtulfi38rt782ely6goqdshhfs9dvn" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{Місто}}
'''Новый Бор''' ([[Чеськый язык|чес.]] ''Nový Bor'') — [[Місто|варош]] на севері [[Чесько|Чиська]], [[Ліберецкый край]]. 

== Обывательство ==
На [[2024]] рук у варошови жиє 11,412 людий, векшына з них [[Чехы]].

== Памняткы ==
* Реґіоналный музей скла ([[1792]]) и другі историческі стройкы
* Сотні невеликых фабрик по робці скла предлагавуть туристам поникати на процес робкы скла.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1471]] році. У [[1757]] році вун став варошом и получив нову назву Ґайда. У [[1919]] році [[Місто|варош]] войшов у состав [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] а у [[1993]] році у состав [[Чесько|Чиськой Републікы]].

== Ґеоґрафія ==
Высота на якув находить ся [[Місто|варош]] 365 м, вун находиться миже [[Лужицькі Горы|Лужицькыми горами]] и Чиськым плоскогӯрям.

== Удкликованя ==
{{стыржень}}</text>
      <sha1>4dtulfi38rt782ely6goqdshhfs9dvn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Холмець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21845</id>
    <revision>
      <id>171238</id>
      <parentid>165943</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:55:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>171238</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2203" sha1="9x9wf92ruxnca05ocqd9857he8iize4" xml:space="preserve">{{НП}}
'''Холми́ць''', '''Холме́ць''', '''Холме́ц''' авадь '''Ховмці''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Korláthelmec) ([[Україньскый язык|укр]]. Холмець) ([[Польскый язык|пол]]. Chołmeć) — [[село]] у [[Ужгородьскый район|Ужгородському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. 

== Історія ==
На території [[Село|села]] ищи у [[VIII. стороча|VIII]]-[[X. стороча|X]] сторочу фіксувуть поселеня, айбо первый раз иппен [[село]] ся споминать у [[XIII. стороча|XIII]] сторочу, товды же и [[Церьков (храм)|цирьков]] ([[Римокатолицька церьков|римокатолицьку]]).

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рук живе 901 чилядник, из них подля языка:&lt;ref&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt; 

* [[мадяре]] — 460
* [[Українцї|украйинці]] — 432
* [[русы]] — 6
* [[словакы]] — 1
* инні — 2

== Ґалерея ==
[[Файл:С._Холмець,_(Ужгородський_р-н),_літня_панорама,_фото_2018,ФРМ,(Nikon_D5100).jpg|ліворуч|міні|309x309пкс|краёвид близ с. Холмиць, [[2018]]]]

== Удкликованя ==
{{reflist}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]
[[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]]
[[Катеґорія:Ужгородскый район]]</text>
      <sha1>9x9wf92ruxnca05ocqd9857he8iize4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Туричкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21974</id>
    <revision>
      <id>171248</id>
      <parentid>155508</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T21:05:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>171248</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1927" sha1="3h9bt8l1cj18hmb1izrfopjvfxp2zz8" xml:space="preserve">{{Статья в роботѣ|Rue323|3}}

'''Тури́чкы''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kisturjaszög) ([[Україньскый язык|укр]]. Турички) ([[Румуньскый язык|рум]]. Turîcikî) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородському районови]] (бывшый [[Перечинскый район|Перечинськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1552]] році. У [[Село|селі]] быв [[млин]] и дві [[Корчма|корчмы]] Пінцлера и Фелдмана. У [[Село|селі]] были 2 [[Церьков (храм)|цирькви]], обідві згоріли. У [[1998]] році постройили нову [[Церьков (храм)|цирьков]].

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 220 людий, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 99,55%

[[Русы]] — 0,45%

== Туристичны міста ==
• храм Рождества пр. Богородици. [[1998]].

• міста цвітіня білоцвіта
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]</text>
      <sha1>3h9bt8l1cj18hmb1izrfopjvfxp2zz8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Черна (Закарпатьска область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22165</id>
    <revision>
      <id>171250</id>
      <parentid>171207</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T22:31:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Черна (Украйина)]] на [[Черна (Закарпатьска область)]]</comment>
      <origin>171207</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10084" sha1="eztqqb9zqw8imxo06ve8f8fmrhfrpf8" xml:space="preserve">{{Не поплетьте|Чєрна (окрес Требішов)}}
{{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]])|3|w|датум=10:22, 8 октобра 2026 (CEST)}}
'''Че́рна''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Csarnatő) ([[Чеськый язык|чис]]. Černa) ([[Україньскый язык|укр]]. Черна, Чорна) ([[Румуньскый язык|рум]]. Cerna) є [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] (бывшый [[Виноградовскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1351]] році. Ним владіли ґазды замка Ньялаб: [[Драґоші]] а из [[1405]] року рӯд [[Перені]].

У [[1910]] році у [[Село|селі]] жило 828 людий, из них: 

36 [[Мадяре|мадяры]], 119 [[німці]], 693 [[русины]], из них 18 [[Римокатолицька церьков|римокатоликӯв]], 716 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]], 118 [[Юдаїзм|иудею̄в]].

У [[1851]] році [[село]] описує ся так: ''Черна — [[Русины|русиньскоє]] [[село]] у жупі [[Жупа Берег|Береґ]]-[[Жупа Угоча|Угоча]], пиля Ньялаба: из 353 жытелями [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]] и філіалныв [[Церьков (храм)|церквов]]. Лежить пиля пудножжя [[Горы|гӯр]] коло [[Село|села]] [[Велятино]]. . Ёго майблизшоє поштовоє удділеня — [[Виноградово]].&quot;''

== Реліґія ==
Єпископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой єпархії]] [[Михаил Мануіл Ольшавськый|Михаил Мануил Олшавскый]] ([[1743]]-[[1767]]). Вӯн, по розпорядженям рішанинкы [[Мария Терезия|Марії-Терезії]] уд [[21. апріль|21 апріля]] [[1750]] року, обыйшов у [[1751]] році усі парафії [[Жупа Угоча|Угочаньской жупы]]. За кажду из них написав деталні протоколы. За [[село]] Черна лишили ся такі ёго записы:

«Парохія Черна. Се [[село]] адмініструє [[парох]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|новоселицькый]], де типирь [[Священик|священиком]] є Иоан Горзов… ґаздӯв є 16, давуть по віку (віко – єдениця міряня [[Зерно|зерна]], міх у 25-30кг) [[Тинґериця|тинґериці]] єден динь роботы… Против [[Священик|священика]] нич не мавуть. Баба присяжна (котра харить) - є. [[Пѣвцоучитель|Дяк]] ниякого участка не має и нич му не платять. Слободного [[Костелник|церкӯвника]] ниє, того дзвоніня не было. [[Село]] є ґаздӯвством Сиґізмунда Перені. [[Церьков (храм)|Цирьков]]: деривляна, дранков покрыта, из вирьхом. Неизнамо кым была благословлена, находить ся у доброму станови. Євхаристія хранить ся у деривлянӯв коробці, доста чиста. Чаша из принадлежностями металічна… Дзвоны два, типирь благословені. Посячена [[Сятый Михаил|сятому Михаилу]]. Книгы церковні усі.» Єпископ Мукачӯвської єпархії [[Андрій Бачіньскый|Андрій Бачиньскый]] уклав договӯр из заступником главы [[Жупа Угоча|Угочаньской]] намістницькой рады ґрофом Павлом [[Фештетич|Фештетичом]] ([[1729]]-[[1782]]), по якому [[Мадярске кральовство|держава]] брала на ся мусайность дати матеріалну и грошову помӯч на реконштрукцію и ремонт старых и стройку новых [[Церьков (храм)|цирьков]]. У [[Село|селі]] Черна первым здобытком сёго договора стало тото, што у [[1846]] році была построєна [[школа]] из єднокласным приміщеням.

Много усиль ку спорудженю церькви приклали кураторы: Василь Регеці, Василь Кіфор, файты Кіфор, Регеці, Чонко, Лобал, Плиско, Барничко, Ивашко, Тудовшій и Баторик.

Из шематизмӯв видко, што до [[1693]] року Черна была самостойныв парохіёв, а у [[1775]] році споминать ся ге філія парохії села [[Крива (Хустскый район)|Крива]], а из [[1811]] по [[1921]] рӯк – філія [[Село|села]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|Новоселиця]].

Послідньым [[Священик|священиком]] перед заказованём [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католицькой]] церкви быв [[Володимир Попович]] ([[1941]]-[[1949]]), якый [[22. фебруар|22 фебруара]] [[1949]] року перейшов у [[Православна церьков|Православіє]], не звідавучи прихожан перевӯг [[Церьков (храм)|цирьков]] и их до [[Православна церьков|Православія]]. Потӯм за тото быв переведеный на май престижну парохію у [[Королево|Королёво]].

Понявши, што надії на вертаня церкови у ихнёє хоснованя ниє, [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] рішили постройити собі нову [[Церьков (храм)|цирьков]]. Освяченя креста и міста пуд стройку нової церкви Введеня у Храм Пресятої Богородици провӯг владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]] [[9. децембер|9 децембра]] [[2007]] року. Управляв вшыткыми роботами містный парох громады о. Степан Федорко.

Єдным из майважных діл было фінансовоє забезпеченя стройкы храма, якый спроектовав архітектор Василь Черкун. Храм [[21. новембер|21 невембра]] [[2010]] року освятив владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]]. Часть робӯт, изокреме, [[Іконостас|иконостас]] урізьбив о. Тарас Бурлака, якый ныні главить громаду. [[Церьков (храм)|Цирьков]] має чотыри дзвоны (500, 350, 120 и 60кг). Из закупили файты заробӯтчан: Філеї Наталія и Василь, Баторикы Анна и Мигаль.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2187 людий, из них:

* [[Українцї|Украйинці]] — 99,15%
* [[Русы]] — 0,54%
* [[Мадяре|Мадяры]] — 0,22%
* [[Молдавани|Молдаване]] — 0,04%
* [[Румыны]] — 0,04%

== Туристичны міста ==
* у урочищах Плешка, Гурка, [[Млиновці]], Винниця, [[Магуріча]], Березник, Свинарька – мустьєрські и пӯзднёпалеолітичні сліды прожываня людий.
* храм ст. арх. Михаила. [[1896]]

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Берегівскый район]]</text>
      <sha1>eztqqb9zqw8imxo06ve8f8fmrhfrpf8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Fadssdssd</title>
    <ns>2</ns>
    <id>22349</id>
    <revision>
      <id>171256</id>
      <parentid>171216</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T07:47:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <origin>171256</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1301" sha1="jnt86r6lo5pe35m3j9u66c3dt0i4ov7" xml:space="preserve">{{Babel|rue-2|uk|ru|en-2|cu-1}}Здоровля, я є хоснователь з [[Херсоньска область|Херсоньсков області]]. Ся припоїв им [[14. новембра]] [[2024]], нині я ся хосную [[Пряшівськый діалект русиньского|пряшівскым]], [[Верьховинськый діалект русинcького|верховинскым]] і [[Русиньскы діалекты|іншыми діалектамы]].

Также я є редактор і читатель [[Україньска Вікіпедія|Україньской]], [[Російска Вікіпедія|Руской]], [[Старославяньска Вікіпедія|Старославяньской]]&lt;ref&gt;[[:cu:Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd|Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd · Википєдїꙗ]]&lt;/ref&gt; Вікіпедії.

== Переклады і статї ==
Маю я много перекладеных і вытвореных статей, котрі доповняють многоякость [[Русиньска Вікіпедія|тото Вікіпедії]].

* [[UTC+2:00]]
* [[UTC+3:00]]
* [[ТЕТ (телеканал)]]
{{Міряч статей|10|10|gender=Він}}

== Референції ==</text>
      <sha1>jnt86r6lo5pe35m3j9u66c3dt0i4ov7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>UTC+2:00</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22581</id>
    <revision>
      <id>171225</id>
      <parentid>169747</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:03:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <origin>171225</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10310" sha1="2izv3v2a8kv6xacny5ozsg6j9m1qknr" xml:space="preserve">[[Файл:UTC+0200 - 2023.svg|міні|'''Синій''' — [[Зимній час|зимы]], '''блідножовтый''' — цїлий рік; '''оранжовый''' — [[Літній час|Лїтній час]] ([[UTC+1]])]]
'''UTC+2''' ([[Калінінґрадьскій час|Калінінградській час]] ([[MSK-1]]) і [[центральноафирицькый час]] цілый рік; [[Зима|зимы]] — [[выходноевропейський час|выходоевропськый час]]; [[Літо|лїтом]] — [[центральноевропскій час|центральноевропейськый час]]) є [[часова зона]] [[Свѣт|світа]]&lt;ref&gt;[https://24timezones.com/time-zone/utc+2#:~:text=UTC%2B02%20is%20a%20time%20offset%20that%20adds%202,hours%20ahead%20Exact%20time%20in%20UTC%2B2%20right%20now. UTC+2 time zone - 2 hours ahead GMT/UTC] (анґ) &lt;/ref&gt;, кідь ся хоснує в [[Выходна Европа|Выходній Европі]], часті [[Близкый Выход|Близького Выходу]] і центральній [[Африка|Африці]].&lt;ref&gt;[https://dateandtime.info/uk/country.php?code=UA Точний місцевий час в Україні. Котра година зараз в Україні?]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.zeitverschiebung.net/en/abbr/32 CAT - Central Africa Time: Current local time]&lt;/ref&gt;.

{{Языкова норма}}

== Цілый рік ==

* {{BWA}}
* {{Flagicon|Демократічна_републіка_Конґо}}[[Демократічна републіка Конґо|ДРК]] (выходна часть)
* [[Файл:Flag_of_Eswatini.svg|межа|20x20пкс]][[Есватіні]]
* {{Flagicon|Замбія}}[[Замбія]]
* {{Flagicon|Зімбабве}}[[Зімбабве]]
* [[Файл:Flag_of_Lesotho.svg|межа|20x20пкс]][[Лесото]]
* {{Flagicon|Лібія}}[[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Mozambique.svg|межа|20x20пкс]][[Мозамбік]]
* [[Файл:Flag_of_Namibia.svg|межа|20x20пкс]][[Намбія]]
* {{Flagicon|Рванда}}[[Рванда]]
* {{RUS}}
** [[Файл:Flag_of_Kaliningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калінінґрадська область|Калінінградська область]]&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250117124831/https://tochnoye-vremya.ru/tochnoe-vremia-v-kaliningrade/ Точное время Калининград сейчас с секундами]&lt;/ref&gt;
* {{Flagicon|Судан}}[[Судан]]
* {{ZAF}}
* [[Файл:Flag_of_South_Sudan.svg|межа|20x20пкс]][[Южный Судан]]

== Зимы ==

* {{ALA}}
* [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]]
* {{GRE}}
* {{Flagicon|Естонія}}[[Естонія]]
* [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]]
* {{Flagicon|Латвія}}[[Латвія]]
* {{Flagicon|Литва}}[[Литва]]
* {{Flagicon|Лібанон}}[[Лібанон]]
* {{PSE}}
* {{MOL}}
* {{Flagicon|Румуньско}}[[Румуньско]]
* {{UKR}}
* {{Flagicon|Ціпрус}}[[Ціпрус]]
* {{Flagicon|Фіньско}}[[Фіньско]]

'''Зимы (невызнані штаты)'''

* {{Flagicon|Приднѣстровья}}[[Приднѣстровья|Придністровья]]&lt;ref&gt;[https://infoteach.ru/%D0%92%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%8F_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5 Время в Приднестровской Молдавской Республике — Википедия. Что такое Время в Приднестровской Молдавской Республике]{{Dead link|date=January 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Сѣверный Кипр|Северный Ціпрус]]

== Лїтом ==

* {{AUT}}
* [[Файл:Flag_of_Albania.svg|межа|20x20пкс]][[Албанія]]
* {{AND}}
* {{BEL}}
* {{VAT}}
* {{Flagicon|Даньско}}[[Даньско]]
* {{Flagicon|Ґібралтар}}[[Ґібралтар]]
* {{Flagicon|Іспанія}}[[Іспанія]]
* {{Flagicon|Італія}}[[Італія]]
* {{Flagicon|Ліхтенштайн}}[[Лихтенштайн]]
* {{Flagicon|Луксембурьско}}[[Луксембурьско]]
* {{Flag|Монако}}
* {{Flagicon|Мадярьско}}[[Мадярьско]]
* {{Flagicon|Нідерланды}}[[Нідерланды]]
* {{Flagicon|Нїмецько}}[[Німеччина|Нїмецько]]
* {{Flagicon|Норьско}}[[Норьско]]
* {{Flag|Польско}}
* {{Flagicon|Сан Маріно}}[[Сан Маріно]]
* {{SRB}}
* {{Flagicon|Сѣверна Македония}}[[Сѣверна Македония|Северна Македония]]
* [[Файл:Flag of Slovenia (Pantone).svg|межа|20x20пкс]][[Словенія]]
* [[Файл:Flag of Slovakia.svg|межа|20x20пкс]][[Словеньско|Словенсько]]
* {{Flagicon|Франція}}[[Франція]]
* {{Flagicon|Хорватія}}[[Хорватія]]
* {{Flagicon|Чесько}}[[Чесько]]
* {{Flagicon|Чорна Гора}}[[Чорна Гора]]
* {{Flagicon|Швайц}}[[Швайц]]
* {{Flagicon|Швеція}}[[Швеція]]
* {{Flagicon|Норьско}}[[Шпіцберген]] (Норьско)
* {{Flagicon|Норьско}}[[Ян-Маен]] (Норсько)

'''Лїтом (невызнані штаты)'''

* [[Файл:Flag_of_Kosovo.svg|межа|20x20пкс]][[Косово]]&lt;ref&gt;[https://www.timeanddate.com/worldclock/kosovo Time in Kosovo] &lt;/ref&gt;

== Хоснували ся раньше ==

=== Як штандартный час ===

* [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] (1991-2011)&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250123192215/https://telegraf.news/obshhestvo/vsya-evropa-pereshla-na-zimnee-vremya-pochemu-belarus-net-i-kogda-prishlos-perevodit-strelki-na-10-minut-vperjod/ &quot;Вся Европа перешла на зимнее время. Почему белорусы нет и когда им пришлось переводить стрелки на 10 минут?&quot;]&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag_of_the_United_Arab_Republic_(1958–1971),_Flag_of_Syria_(1980–2024).svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Cирия]] (до 2022 року)
* [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданьско]] (до 2022 року)
* [[Файл:Flag_of_Poland.svg|межа|20x20пкс]][[Польско]] (1918-1922)
* [[Файл:Flag_of_Libya.svg|межа|20x20пкс]][[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Russia_(1991–1993,_2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Росія]]:
** [[Московський час|Московськый час]] (част.) (1991-1992)
*** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]][[Карелія]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Tver_Oblast_Flag.png|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Pskov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Псковська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінградська область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Kursk_Oblast_(large_fix).svg|межа|20x20пкс]][[Курьска область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калузька область]] (1924-1930, 1991-1992)
*** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] (1924-1930, 1991-1992)
* [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] (1942-1945, 2016-2022)

=== Лїтом ===

* [[Файл:Flag_of_Algeria.svg|межа|20x20пкс]][[Алжір]]
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Білорусь (під час окупации [[Націстічне Нїмецько|Німецько]])
* [[Болгарія]] (1942-1945)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Україна (під час окупации Німецько)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Молдова (під час окупации Німецько)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Літва (під час окупации Німецько)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Латвія (під час окупации Німецько)
* [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Естонія (під час окупации Німецько)
* [[Файл:Flag_of_Greece.svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]]
* [[Файл:Flag_of_Libya.svg|межа|20x20пкс]][[Лібія]]
* [[Файл:Flag_of_Portugal.svg|межа|20x20пкс]][[Портуґалія]]
* [[Файл:Flag_of_Chad.svg|межа|20x20пкс]][[Чад]]
* [[Файл:Flag_of_Tunisia.svg|межа|20x20пкс]][[Тунис|Туніс]]

== Референції ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Часовы зоны]]
{{Переклад|ru|UTC+2:00|6723}}</text>
      <sha1>2izv3v2a8kv6xacny5ozsg6j9m1qknr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>UTC+3:00</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22599</id>
    <revision>
      <id>171258</id>
      <parentid>169376</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T08:12:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <origin>171258</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13234" sha1="g6jdxjsazs49g90nnqp9fmidjdrekme" xml:space="preserve">[[Файл:Timezones2008 UTC+3.png|міні|'''Блідножовтый''' — цілый рік; '''помаранчевый''' — [[Выходноевропейськый час]], [[UTC+2:00|Ізраільськый штандартный час]], [[UTC+2:00|Егіпетськый штандартный час]] [[Лїтній час|літом]] (апріль — октобер)]]
'''UTC+3''' (айбо [[Московськый час]]; Білоруській час; {{Iw|Выходноафрицькій час|Выходноафрицькій час|d|Q1773949}}) є третя [[часова зона]] [[Свѣт|світу]] пӯсля центрального [[Мерідіан|мерідіана]]. Хоснує ся в 24 [[Штат|штатах]] тай 2 теріторіях як штандартный час.&lt;ref&gt;[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 time zone - 3 hours ahead GMT/UTC]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.timeanddate.com/worldclock/timezone/utc3 Current UTC+3]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://24timezones.com/time-zone/utc+3#:~:text=UTC%2B03%20is,Daylight%20saving%20time). UTC+3 Поточний час в часовому поясі і перелік країн в ньому | Dayspedia]&lt;/ref&gt;

== Цілый рік ==

* {{Flagicon|Росія}}[[Росія]] ([[Московськый час]]; часть)
** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Карелія|Карелія]]
** [[Файл:Flag_of_Komi.svg|межа|20x20пкс]] [[Республіка Комі]]
**  [[Файл:Flag_of_Arkhangelsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Архангельска область]]
*** [[Файл:Flag_of_Nenets_Autonomous_District.svg|межа|20x20пкс]][[Ненецькый автономный округ]]
*** [[архипелаг|архіпелаг]] [[Нова Земля]]
** [[Файл:Flag_of_Vologda_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Вологодська область]]
** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінґрадська область]]
** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]]
** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]]
** [[Файл:Flag_of_Pskov_(Pskov_oblast).svg|межа|20x20пкс]][[Псковська область]]
** [[Файл:Flag_of_Saint_Petersburg.svg|межа|20x20пкс]][[Санкт-Петербург]]
** [[Файл:Flag_of_Moscow,_Russia.svg|межа|20x20пкс]][[Москва]]
** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]]
** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]]
** [[Файл:Flag_of_Vladimir_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Владимірська область]]
** [[Файл:Flag_of_Voronezh_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Воронежська область|Воронезька область]]
** [[Файл:Flag_of_Ivanovo_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Іванівська область|Ивановська область]]
** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калужська область|Калузька область]]
** [[Файл:Flag_of_Kostroma_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Костромська область]]
** [[Файл:Standart_of_governor_Kursk_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Курська область]]
** [[Файл:Flag_of_Lipetsk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ліпецька область]]
** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]]
** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловьска область|Орловська область]]
** [[Файл:Flag_of_Ryazan_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Рязанська область]]
** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська облатсь]]
** [[Файл:Flag_of_Tambov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тамбовська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Tver_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Yaroslavl_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ярославьска область|Ярославська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Kirov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Кіровська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Nizhny_Novgorod_Region.svg|межа|20x20пкс]][[Нижньогородська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Mari_El.svg|межа|20x20пкс]][[Марій Ел]] 
** [[Файл:Flag_of_Tatarstan.svg|межа|20x20пкс]][[Татарстан]] 
** [[Файл:Flag_of_Chuvashia.svg|межа|20x20пкс]][[Чувашія|Чувашия]] 
** [[Файл:Flag_of_Mordovia.svg|межа|20x20пкс]][[Мордовія]] 
** [[Файл:Flag_of_Penza_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Пензеська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Adygea_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Адыґея|Республіка Адыґея]] 
** [[Файл:Flag_of_Volgograd_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Волґоградська область|Волґоґрадська область]]
** [[Файл:Flag_of_Kalmykia.svg|межа|20x20пкс]][[Калмикія]] 
** [[Файл:Flag_of_Krasnodar_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Краснодарський край]]
** [[Файл:Flag_of_Crimea_(Latest_version).svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Крым|Республіка Крым]] (спорна айбо окупована терріторія)&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://gogov.ru/news/887970#:~:text=%D0%9F%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B8%D1%8E%D0%BD%D1%8F%202022%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BB%D0%B8%20%D1%8D%D1%82%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%20%D0%B8%20%D1%81%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9. Кто признал Крым российским на сегодня: список стран в 2025 году]&lt;/ref&gt; 
** [[Файл:Flag_of_Rostov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ростовська область]] 
** [[Файл:Flag_of_Sevastopol.svg|межа|20x20пкс]][[Севастополь]] (спорна айбо окупована терріторія)&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt; 
** [[Файл:Flag_of_Dagestan.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Даґестан|Даґестан]]
** [[Файл:Flag_of_Ingushetia.svg|межа|20x20пкс]][[Інґушетія]]
** [[Файл:Flag_of_Kabardino-Balkaria.svg|межа|20x20пкс]][[Кабардино-Балкарія]]
** [[Файл:Flag_of_Karachay-Cherkessia.svg|межа|20x20пкс]][[Карачаєво-Черкесія]] 
** [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Северна Осетія|Северна Осетія — Аланія]]
** [[Файл:Flag_of_Stavropol_Krai.svg|межа|20x20пкс]][[Ставропольськый край]]
** [[Файл:Flag_of_the_Chechen_Republic.svg|межа|20x20пкс]][[Чечня]] 
* [[Файл:Flag_of_Belarus_(darker_colors).svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] 
* [[Файл:Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|межа|20x20пкс]][[Републіка Абхазія]] (часточно вызнаный штат)&lt;ref&gt;[https://gogov.ru/news/905413 Какие страны признали Абхазию независимой на сегодня в 2025 году]&lt;/ref&gt; 
* [[Файл:Flag_of_North_Ossetia.svg|межа|20x20пкс]][[Южна Осетія]] (часточно вызнаный штат)&lt;ref&gt;[https://alphapedia.ru/w/International_recognition_of_Abkhazia_and_South_Ossetia Международное признание Абхазии и Южной Осетии]&lt;/ref&gt; 
* [[Файл:Flag_of_Iraq.svg|межа|20x20пкс]][[Ірак]] 
* [[Файл:Flag_of_Kuwait_(3-2).svg|межа|20x20пкс]][[Кувейт]] 
* [[Файл:Vlag_bahrein_nu.png|межа|20x20пкс]][[Бахрейн]] 
* [[Файл:Flag_of_Qatar.svg|межа|20x20пкс]][[Катар]] 
* [[Файл:Flag_of_Saudi_Arabia.svg|межа|20x20пкс]][[Саудьска Арабія|Саудська Арабія]] 
* [[Файл:Flag_of_the_Syrian_revolution.svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Сірія]]
* [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] 
* [[Файл:Flag_of_the_Turkish_Republic_of_Northern_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Турицька Републіка Северного Кіпра|Турецька Републіка Северного Ціпруса]] (часточно вызнаный штат)&lt;ref&gt;[https://babel.ua/ru/texts/54622-37-let-nazad-severnyy-kipr-obyavil-o-nezavisimosti-ego-priznaet-i-soderzhit-tolko-turciya-rasskazyvaem-o-stareyshem-zamorozhennom-konflikte-v-evrope-kotoryy-ne-smogli-razreshit-5-gensekov-oon 37 лет назад Северный Кипр объявил о независимости, его признает и содержит только Турция]&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag_of_Yemen.svg|межа|20x20пкс]][[Ємен]] 
* [[Файл:Flag of Eritrea.svg|межа|20x20пкс]][[Ерітрея]] 
* [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданія]] 
* [[Файл:Flag_of_Djibouti.svg|межа|20x20пкс]][[Джібуті]] 
* [[Файл:Flag_of_Ethiopia_(2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Ефіопія]] 
* [[Файл:Flag_of_Somalia.svg|межа|20x20пкс]][[Сомальско]] 
* [[Файл:Flag_of_Somaliland.svg|межа|20x20пкс]][[Сомаліленд]] (часточно вызнаный штат)&lt;ref&gt;[https://www.bbc.com/russian/articles/c23ed3v3353o Израиль первым в мире признал независимость Сомалиленда, отколовшегося от Сомали - BBC]&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag_of_Uganda.svg|межа|20x20пкс]][[Уганда]] 
* [[Файл:Flag_of_Kenya.svg|межа|20x20пкс]][[Кенія]] 
* [[Файл:Flag_of_Tanzania.svg|межа|20x20пкс]][[Танзанія]] 
* [[Файл:Flag_of_the_Comoros.svg|межа|20x20пкс]][[Коморські островы]] ([[Коморы]]) 
* [[Файл:Coat_of_Arms_of_Mayotte.svg|межа|20x20пкс]][[Майотта]] 
* [[Файл:Flag_of_the_French_Southern_and_Antarctic_Lands.svg|межа|20x20пкс]][[Французькі Южні і Антарктичні терріторії]]
** [[Острова Єпарсе]] 
* [[Файл:Flag_of_Madagascar.svg|межа|20x20пкс]][[Мадаґаскар]]

== Хоснують як [[Літо|лїтній час]] ==

* [[Файл:Flag_of_Finland.svg|межа|20x20пкс]][[Фіньско]]
* [[Файл:Flag_of_Åland.svg|межа|20x20пкс]][[Аланды|Aланды]]
* [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]]
* [[Файл:Flag_of_Estonia.svg|межа|20x20пкс]][[Естонія]]
* [[Файл:Flag_of_Latvia.svg|межа|20x20пкс]][[Латвія]]
* [[Файл:Flag_of_Lithuania.svg|межа|20x20пкс]][[Літва]]
* [[Файл:Flag_of_Transnistria_(state).svg|межа|20x20пкс]][[Придністровська Молдавська Републіка|Придністровья]] (невызнаный штат)&lt;ref&gt;[https://suspilne.media/odesa/694702-so-take-neviznane-pridnistrova-ta-za-rahunok-cogo-vono-isnue/ Що таке Придністров'я, невизнана Придністровська молдавська республіка: пояснення — Cуспільне Одеса]&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag_of_Greece_(alternative).svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]]
* [[Файл:Flag_of_Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Ціпрус]]
* [[Файл:Flag_of_Lebanon.svg|межа|20x20пкс]][[Лібанон]]
* [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]]
* [[Файл:Flag_of_Palestine.svg|межа|20x20пкс]][[Палестина (штат)|Палестина]]
* [[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|межа|20x20пкс]][[Україна]]&lt;ref&gt;[https://news.liga.net/ua/other/news/chy-budemo-perevodyty-hodynnyky-na-litniy-chas-u-2025-rotsi Переведення годинників на літній час 2025 – дата й деталі | Новини України | LIGA.net]&lt;/ref&gt;
* [[Файл:Flag_of_Moldova.svg|межа|20x20пкс]][[Молдавия|Молдавія]]

== Жрїдла і зазначкы ==
{{Reflist}}

== Референції ==
[https://time.is/UTC+3 Точный час UTC+3]

{{Переклад|ru|UTC+3:00|142242892}}
[[Катеґорія:Часовы зоны]]</text>
      <sha1>g6jdxjsazs49g90nnqp9fmidjdrekme</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ТЕТ (телеканал)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22741</id>
    <revision>
      <id>171226</id>
      <parentid>171212</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:07:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>171226</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13575" sha1="9cn3nqh8hb5neqt3fqgfv1nsvjd5dow" xml:space="preserve">{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс|label1=Штат|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|label2=Зона транслювання|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|title=ТЕТ|image=[[File:TET logo.svg|110px]]|label3=Язык|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року)|label4=Зачав транслюваня|data4=24. януаря 1992|label5=Властник|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px]]«BREDGAT HOLDINGS LTD»|label6=Зміныв|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px]]4-ый канал Останкіно|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мультіплекс]]|data7=MX-2|label8=Матерыні каналы|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[1+1 International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1 Україна]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2 Марафон]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Бігуді]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]], [[Квартал TV]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[Квартал TV International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Cвіт+]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[УНІАН (телеканал|УНІАН-2]]|label9=Сайт|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}

'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочноукраїньскый [[Гумор|гуморістычный]] [[телеканал]]. Односится до [[Медіаконгломерат|медіаконгломерату]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властник — «BREDGAT HOLDINGS LTD»&lt;ref&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Телеканал '''«ТЕТ-А-ТЕТ»''' быв заложеный в [[1992]] року як малый приватный телеканал з філмамы. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны у вопросах телевізій і радіоспоєння]] выдала «ТЕТ» і ТРК «Кієв» єднаку частоту. [[18. авґуст|18 авґуста]] [[2003]] року «ТЕТ» достав ліцензію на 42-й, а «Кієв» на 30-му зостал ся.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]&lt;/ref&gt;

[[2001]] року «ТЕТ» достав статус реґіональный, а в [[2003]] сполочнонаціональный.

З [[2009]] року «ТЕТ» входит в медіаконгломерат «1+1 Media».

[[14. фебруар|14. фебруаря]] [[2011]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ&lt;ref&gt;[https://detector.media/withoutsection/article/59932/2011-02-07-telekanal-tet-zminyuie-logotyp-zobrazhennya/ Телеканал ТЕТ змінює логотип (+зображення) - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] ся транслує в форматі '''16:9'''&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]&lt;/ref&gt;.

З зачатку [[Російско-україньска война|повнороссяжної інвазії]] [[24. фебруар|24.]] і [[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] телеканал транслюровав інформаційнов марафон «Оборона України»&lt;ref&gt;[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

== Проґрамы ==

=== Гуморістічні проґрамы ===

* &quot;Батли&quot;
* &quot;Ближче до зірок&quot;
* &quot;4 весілля&quot;
* &quot;Бункер&quot;
* &quot;Дім моєї мрії&quot;
* &quot;Ліга сміху&quot;
* &quot;Моя суперродина&quot;
* &quot;Панянка-Селянка
* &quot;Україна неймовірних людей&quot;
* &quot;Я люблю Україну&quot;

* &quot;Розсміши коміка&quot;
* &quot;Він готує, вона керує&quot;
* &quot;Зірки, чутки &amp; Hallywood&quot;
* &quot;Богиня шопінгу&quot;
* &quot;Побачення без фільтрів&quot;
* &quot;Любий, ми переїжджаємо&quot;
* &quot;Мандруй Україною з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Вечірній Квартал&quot;
* &quot;Велике прання&quot;
* &quot;Давай спробуємо&quot;
* &quot;Дивись!&quot;
* &quot;Дивись, хто прийшов!&quot;
* &quot;Життя відомих людей&quot;
* &quot;Казки У&quot;
* &quot;Наші рекорди&quot;
* &quot;О. С.П-студія&quot;
* &quot;Світ навиворіт з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Семеро VJ&quot;
* &quot;Сімейка У&quot;
* &quot;Скажи!&quot;
* &quot;Слухай!&quot;
* &quot;Сміх без правил&quot;
* &quot;СуперЖінка&quot;
* &quot;Форт Буаяр&quot;
* &quot;Хіт-TV&quot;
* &quot;Шоу Оксани Марченко&quot;
* &quot;До світанку&quot;
* &quot;АвтоПані&quot;
* &quot;Кіт. Фактор&quot;
* &quot;Пупсня&quot;
* &quot;Твою маму&quot;
* &quot;У ТЕТа тато/У ТЕТа мама&quot;
* &quot;Nota Bene&quot;
* &quot;ЛавЛавCar&quot;
* &quot;100 в 1&quot;
* &quot;Королева балу&quot;
* &quot;VLOG Шульженко&quot;
* &quot;Найгірший водій країни&quot;
* &quot;ООН&quot;
* &quot;Дурнєв +1&quot;
* &quot;ШпіліВілі&quot;
* &quot;Моду народу&quot;
* &quot;#ОКтет&quot;
* &quot;Любов онлайн&quot;
* &quot;Чортиці у спідницях&quot;
* &quot;17+&quot;
* &quot;Катар News&quot;
* &quot;Сміємось — отже не здаємось&quot;
* &quot;Маскарад&quot;
* &quot;Добрий день, ми з України&quot;
* &quot;Голос країни&quot;
* &quot;Сніданок з 1+1&quot;
* &quot;Сніданок. Вихідний&quot;

=== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[СТС]]&lt;nowiki/&gt;» ===

* &quot;Зніміть це негайно!&quot;
* &quot;Деталі з Тіною Канделакі&quot;
* &quot;Історії в деталях&quot;
* &quot;Рятуйте, ремонт!&quot;
* &quot;Крісло&quot;
* &quot;Шоу Василя Стрельнікова&quot;
* &quot;Тату в Піднебісній&quot;
* &quot;Життя прекрасне&quot;
* &quot;Хороші пісні&quot;
* &quot;Ти-SUPERМОДЕЛЬ&quot;
* &quot;Хороші жарти&quot;
* &quot;Весільний переполох&quot;

=== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[ТНТ]]&lt;nowiki/&gt;» ===

* &quot;Дом-2&quot;
* &quot;Окна&quot; (''Вікна'')
* &quot;Роман з Бузовою&quot;
* &quot;Танці без правил&quot;
* &quot;Убойная лига&quot;
* &quot;Ціна кохання&quot;
* &quot;Слава за хвилину&quot;

== Серіалы ==

* &quot;Вечірка&quot;
* &quot;Волонтери&quot;
* &quot;Встигнути до 30&quot;
* &quot;Дієта №0&quot;
* &quot;Зозулі&quot;
* &quot;Країна У 2.0&quot;
* &quot;Люся інтерн&quot;
* &quot;Одного разу під Полтавою&quot;
* &quot;Ромео і Джульєтта із Черкас&quot;
* &quot;СидОренки-СидорЕнки&quot;
* &quot;Танька і Володька&quot;
* &quot;Якщо чесно&quot;
* &quot;Пригоди Бампера і Суса&quot;
* &quot;100 тисяч хвилин разом&quot;
* &quot;Дикі&quot;
* &quot;Батько рулить&quot;
* &quot;Скажені сусіди&quot;
* &quot;Нове життя Василини Павлівни&quot;
* &quot;#ЯЖЕБАТЬ&quot;
* &quot;Готель «Галіція»&quot;
* &quot;Домашній арешт&quot;
* &quot;Євродиректор&quot;
* &quot;Зірконавти&quot;
* &quot;Країна У&quot;
* &quot;Моя улюблена Страшко&quot;
* &quot;«Найкращий» тиждень мого життя&quot;
* &quot;Одного разу в Одесі&quot;
* &quot;Останній москаль&quot;
* &quot;Папік&quot;
* &quot;Прибулець&quot;
* &quot;Село на мільйон&quot;
* &quot;Хамелеон&quot;

* &quot;100 добрих вчинків Едді МакДауда&quot;
* &quot;Агентство моделей&quot;
* &quot;Баффі — переможниця вампірів&quot;
* &quot;Бібліотекарі&quot;
* &quot;Відьми Іст-Енду&quot;
* &quot;Вісімдесяті&quot;
* &quot;Грозове каміння&quot;
* &quot;Два батька і два сина&quot;
* &quot;Десяте королівство&quot;
* &quot;Добра відьма&quot;
* &quot;Касл&quot;
* &quot;Конан&quot;
* &quot;Корабель&quot;
* &quot;Ксена: принцеса-воїн&quot;
* &quot;Кухня&quot;
* &quot;Маленькі таємниці&quot;
* &quot;H2O: Просто додай води&quot;
* &quot;Надприродне&quot;
* &quot;Ненсі Дрю&quot;
* &quot;Нова сімейка Адамсів&quot;
* &quot;Одіссея&quot;
* &quot;Перші поцілунки&quot;
* &quot;Помста&quot;
* &quot;Пригоди Ширлі Холмс&quot;
* &quot;Рання пташка&quot;
* &quot;Район Беверлі-Гіллз&quot;
* &quot;Район Мелроуз&quot;
* &quot;Світлофор&quot;
* &quot;Секс і місто&quot;
* &quot;Слон і принцеса&quot;
* &quot;Та, що говорить з привидами&quot;
* &quot;Темний оракул&quot;
* &quot;Усі жінки — відьми&quot;
* &quot;Хор&quot;
* &quot;Чи боїшся ти темряви?&quot;
* &quot;Якось у казці&quot;
* &quot;Янгол або демон&quot;

== Мултфілмы ==

* &quot;Губка Боб Квадратні Штани&quot;
* &quot;Козаки. Футбол&quot;
* &quot;Панда Кунг-Фу: Легенди крутості&quot;

* &quot;Аргай&quot;
* &quot;Байдиківка&quot;
* &quot;Барбі: Будинок мрії&quot;
* &quot;Бетті Буп&quot;
* &quot;Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка&quot;
* &quot;Братц&quot;
* &quot;Веселі мелодії&quot;
* &quot;Вперед, Дієго!&quot;
* &quot;Галактичний футбол&quot;
* &quot;Гарфілд та його друзі&quot;
* &quot;Дора-мандрівниця&quot;
* &quot;Елвін і бурундуки&quot;
* &quot;Ескімоска&quot;
* &quot;Зоомагазинчик&quot;
* &quot;Інспектор Ґаджет&quot;
* &quot;Казки Андерсена&quot;
* &quot;Казкова поліція&quot;
* &quot;Качині історії&quot;
* &quot;Кенді-Кенді&quot;
* &quot;Кліфорд&quot;
* &quot;Клуб Вінкс: Школа чарівниць&quot;
* &quot;Кордони світу Діґімонів&quot;
* &quot;Крихітка Мемоль&quot;
* &quot;Кумедні мелодії
* &quot;Лабораторія Декстера&quot;
* &quot;Лис Микита&quot;
* &quot;Лунтик&quot;
* &quot;Мадам Пруданс йде по сліду&quot;
* &quot;Малята-твійнята&quot;
* &quot;Майстри дуелі&quot;
* &quot;Масяня&quot;
* &quot;Маша та Ведмідь&quot;
* &quot;Мері-Кейт та Ешлі у дії!&quot;
* &quot;Монстри проти прибульців&quot;
* &quot;Моряк Попай&quot;
* &quot;Оггі та кукарачі&quot;
* &quot;Пінгвіни Мадагаскару&quot;
* &quot;Пригоди Блінкі Білла&quot;
* &quot;Пригоди Котигорошка та його друзів&quot;
* &quot;Пукка&quot;
* Сандокан&quot;
* Світ Вінкс&quot;
* Скубі-Ду&quot;
* &quot;Смішарики&quot;
* &quot;Смурфики&quot;
* &quot;Мультфільми студії «&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|Союзмультфільм]]&lt;nowiki/&gt;»&quot;
* &quot;Супермен (1940)&quot;
* &quot;Суперпес (1964)&quot;
* &quot;Табалуга&quot;
* &quot;Телепузики&quot;
* &quot;Фіксики&quot;
* &quot;Чаґінтон&quot;
* &quot;Черепашки-ніндзя&quot;
* &quot;Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички&quot;
* &quot;Шалені кролики. Вторгнення&quot;
* &quot;Шахерезада. Нерозказані історії&quot;
* &quot;Шоу Гарфілда&quot;

== Лоґотіпы ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потім чорным)
|24. януара 1992 до 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 до 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 до 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 до 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 до 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 до 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 до 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 до 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 до 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара до 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 до 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая до 4. септембра 2022.
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5 авґуста 2022 — днесь.&lt;ref&gt;[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]&lt;/ref&gt;
|}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]</text>
      <sha1>9cn3nqh8hb5neqt3fqgfv1nsvjd5dow</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171227</id>
      <parentid>171226</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T12:12:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історія */ +мале коректованя</comment>
      <origin>171227</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13575" sha1="5fag3yqgfe4ydmcm4wv55e56oowvtl1" xml:space="preserve">{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс|label1=Штат|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|label2=Зона транслювання|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|title=ТЕТ|image=[[File:TET logo.svg|110px]]|label3=Язык|data3=[[Україньскый язык|українськый]],
[[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року)|label4=Зачав транслюваня|data4=24. януаря 1992|label5=Властник|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px]]«BREDGAT HOLDINGS LTD»|label6=Зміныв|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px]]4-ый канал Останкіно|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мультіплекс]]|data7=MX-2|label8=Матерыні каналы|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[1+1 International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1 Україна]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2 Марафон]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Бігуді]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]], [[Квартал TV]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[Квартал TV International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Cвіт+]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[УНІАН (телеканал|УНІАН-2]]|label9=Сайт|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}

'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочноукраїньскый [[Гумор|гуморістычный]] [[телеканал]]. Односится до [[Медіаконгломерат|медіаконгломерату]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властник — «BREDGAT HOLDINGS LTD»&lt;ref&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Телеканал '''«ТЕТ-А-ТЕТ»''' быв заложеный в [[1992]] року як малый приватный телеканал з філмамы. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны у вопросах телевізій і радіоспоєння]] выдала «ТЕТ» і ТРК «Кієв» єднаку частоту. [[18. авґуст|18 авґуста]] [[2003]] року «ТЕТ» достав ліцензію на 42-й, а «Кієв» на 30-му зостав ся.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]&lt;/ref&gt;

[[2001]] року «ТЕТ» достав статус реґіональный, а в [[2003]] сполочнонаціональный.

З [[2009]] року «ТЕТ» входит в медіаконгломерат «1+1 Media».

[[14. фебруар|14. фебруаря]] [[2011]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ&lt;ref&gt;[https://detector.media/withoutsection/article/59932/2011-02-07-telekanal-tet-zminyuie-logotyp-zobrazhennya/ Телеканал ТЕТ змінює логотип (+зображення) - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] ся транслує в форматі '''16:9'''&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]&lt;/ref&gt;.

З зачатку [[Російско-україньска война|повнороссяжної інвазії]] [[24. фебруар|24.]] і [[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] телеканал транслюровав інформаційный марафон «Оборона України»&lt;ref&gt;[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

== Проґрамы ==

=== Гуморістічні проґрамы ===

* &quot;Батли&quot;
* &quot;Ближче до зірок&quot;
* &quot;4 весілля&quot;
* &quot;Бункер&quot;
* &quot;Дім моєї мрії&quot;
* &quot;Ліга сміху&quot;
* &quot;Моя суперродина&quot;
* &quot;Панянка-Селянка
* &quot;Україна неймовірних людей&quot;
* &quot;Я люблю Україну&quot;

* &quot;Розсміши коміка&quot;
* &quot;Він готує, вона керує&quot;
* &quot;Зірки, чутки &amp; Hallywood&quot;
* &quot;Богиня шопінгу&quot;
* &quot;Побачення без фільтрів&quot;
* &quot;Любий, ми переїжджаємо&quot;
* &quot;Мандруй Україною з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Вечірній Квартал&quot;
* &quot;Велике прання&quot;
* &quot;Давай спробуємо&quot;
* &quot;Дивись!&quot;
* &quot;Дивись, хто прийшов!&quot;
* &quot;Життя відомих людей&quot;
* &quot;Казки У&quot;
* &quot;Наші рекорди&quot;
* &quot;О. С.П-студія&quot;
* &quot;Світ навиворіт з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Семеро VJ&quot;
* &quot;Сімейка У&quot;
* &quot;Скажи!&quot;
* &quot;Слухай!&quot;
* &quot;Сміх без правил&quot;
* &quot;СуперЖінка&quot;
* &quot;Форт Буаяр&quot;
* &quot;Хіт-TV&quot;
* &quot;Шоу Оксани Марченко&quot;
* &quot;До світанку&quot;
* &quot;АвтоПані&quot;
* &quot;Кіт. Фактор&quot;
* &quot;Пупсня&quot;
* &quot;Твою маму&quot;
* &quot;У ТЕТа тато/У ТЕТа мама&quot;
* &quot;Nota Bene&quot;
* &quot;ЛавЛавCar&quot;
* &quot;100 в 1&quot;
* &quot;Королева балу&quot;
* &quot;VLOG Шульженко&quot;
* &quot;Найгірший водій країни&quot;
* &quot;ООН&quot;
* &quot;Дурнєв +1&quot;
* &quot;ШпіліВілі&quot;
* &quot;Моду народу&quot;
* &quot;#ОКтет&quot;
* &quot;Любов онлайн&quot;
* &quot;Чортиці у спідницях&quot;
* &quot;17+&quot;
* &quot;Катар News&quot;
* &quot;Сміємось — отже не здаємось&quot;
* &quot;Маскарад&quot;
* &quot;Добрий день, ми з України&quot;
* &quot;Голос країни&quot;
* &quot;Сніданок з 1+1&quot;
* &quot;Сніданок. Вихідний&quot;

=== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[СТС]]&lt;nowiki/&gt;» ===

* &quot;Зніміть це негайно!&quot;
* &quot;Деталі з Тіною Канделакі&quot;
* &quot;Історії в деталях&quot;
* &quot;Рятуйте, ремонт!&quot;
* &quot;Крісло&quot;
* &quot;Шоу Василя Стрельнікова&quot;
* &quot;Тату в Піднебісній&quot;
* &quot;Життя прекрасне&quot;
* &quot;Хороші пісні&quot;
* &quot;Ти-SUPERМОДЕЛЬ&quot;
* &quot;Хороші жарти&quot;
* &quot;Весільний переполох&quot;

=== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[ТНТ]]&lt;nowiki/&gt;» ===

* &quot;Дом-2&quot;
* &quot;Окна&quot; (''Вікна'')
* &quot;Роман з Бузовою&quot;
* &quot;Танці без правил&quot;
* &quot;Убойная лига&quot;
* &quot;Ціна кохання&quot;
* &quot;Слава за хвилину&quot;

== Серіалы ==

* &quot;Вечірка&quot;
* &quot;Волонтери&quot;
* &quot;Встигнути до 30&quot;
* &quot;Дієта №0&quot;
* &quot;Зозулі&quot;
* &quot;Країна У 2.0&quot;
* &quot;Люся інтерн&quot;
* &quot;Одного разу під Полтавою&quot;
* &quot;Ромео і Джульєтта із Черкас&quot;
* &quot;СидОренки-СидорЕнки&quot;
* &quot;Танька і Володька&quot;
* &quot;Якщо чесно&quot;
* &quot;Пригоди Бампера і Суса&quot;
* &quot;100 тисяч хвилин разом&quot;
* &quot;Дикі&quot;
* &quot;Батько рулить&quot;
* &quot;Скажені сусіди&quot;
* &quot;Нове життя Василини Павлівни&quot;
* &quot;#ЯЖЕБАТЬ&quot;
* &quot;Готель «Галіція»&quot;
* &quot;Домашній арешт&quot;
* &quot;Євродиректор&quot;
* &quot;Зірконавти&quot;
* &quot;Країна У&quot;
* &quot;Моя улюблена Страшко&quot;
* &quot;«Найкращий» тиждень мого життя&quot;
* &quot;Одного разу в Одесі&quot;
* &quot;Останній москаль&quot;
* &quot;Папік&quot;
* &quot;Прибулець&quot;
* &quot;Село на мільйон&quot;
* &quot;Хамелеон&quot;

* &quot;100 добрих вчинків Едді МакДауда&quot;
* &quot;Агентство моделей&quot;
* &quot;Баффі — переможниця вампірів&quot;
* &quot;Бібліотекарі&quot;
* &quot;Відьми Іст-Енду&quot;
* &quot;Вісімдесяті&quot;
* &quot;Грозове каміння&quot;
* &quot;Два батька і два сина&quot;
* &quot;Десяте королівство&quot;
* &quot;Добра відьма&quot;
* &quot;Касл&quot;
* &quot;Конан&quot;
* &quot;Корабель&quot;
* &quot;Ксена: принцеса-воїн&quot;
* &quot;Кухня&quot;
* &quot;Маленькі таємниці&quot;
* &quot;H2O: Просто додай води&quot;
* &quot;Надприродне&quot;
* &quot;Ненсі Дрю&quot;
* &quot;Нова сімейка Адамсів&quot;
* &quot;Одіссея&quot;
* &quot;Перші поцілунки&quot;
* &quot;Помста&quot;
* &quot;Пригоди Ширлі Холмс&quot;
* &quot;Рання пташка&quot;
* &quot;Район Беверлі-Гіллз&quot;
* &quot;Район Мелроуз&quot;
* &quot;Світлофор&quot;
* &quot;Секс і місто&quot;
* &quot;Слон і принцеса&quot;
* &quot;Та, що говорить з привидами&quot;
* &quot;Темний оракул&quot;
* &quot;Усі жінки — відьми&quot;
* &quot;Хор&quot;
* &quot;Чи боїшся ти темряви?&quot;
* &quot;Якось у казці&quot;
* &quot;Янгол або демон&quot;

== Мултфілмы ==

* &quot;Губка Боб Квадратні Штани&quot;
* &quot;Козаки. Футбол&quot;
* &quot;Панда Кунг-Фу: Легенди крутості&quot;

* &quot;Аргай&quot;
* &quot;Байдиківка&quot;
* &quot;Барбі: Будинок мрії&quot;
* &quot;Бетті Буп&quot;
* &quot;Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка&quot;
* &quot;Братц&quot;
* &quot;Веселі мелодії&quot;
* &quot;Вперед, Дієго!&quot;
* &quot;Галактичний футбол&quot;
* &quot;Гарфілд та його друзі&quot;
* &quot;Дора-мандрівниця&quot;
* &quot;Елвін і бурундуки&quot;
* &quot;Ескімоска&quot;
* &quot;Зоомагазинчик&quot;
* &quot;Інспектор Ґаджет&quot;
* &quot;Казки Андерсена&quot;
* &quot;Казкова поліція&quot;
* &quot;Качині історії&quot;
* &quot;Кенді-Кенді&quot;
* &quot;Кліфорд&quot;
* &quot;Клуб Вінкс: Школа чарівниць&quot;
* &quot;Кордони світу Діґімонів&quot;
* &quot;Крихітка Мемоль&quot;
* &quot;Кумедні мелодії
* &quot;Лабораторія Декстера&quot;
* &quot;Лис Микита&quot;
* &quot;Лунтик&quot;
* &quot;Мадам Пруданс йде по сліду&quot;
* &quot;Малята-твійнята&quot;
* &quot;Майстри дуелі&quot;
* &quot;Масяня&quot;
* &quot;Маша та Ведмідь&quot;
* &quot;Мері-Кейт та Ешлі у дії!&quot;
* &quot;Монстри проти прибульців&quot;
* &quot;Моряк Попай&quot;
* &quot;Оггі та кукарачі&quot;
* &quot;Пінгвіни Мадагаскару&quot;
* &quot;Пригоди Блінкі Білла&quot;
* &quot;Пригоди Котигорошка та його друзів&quot;
* &quot;Пукка&quot;
* Сандокан&quot;
* Світ Вінкс&quot;
* Скубі-Ду&quot;
* &quot;Смішарики&quot;
* &quot;Смурфики&quot;
* &quot;Мультфільми студії «&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|Союзмультфільм]]&lt;nowiki/&gt;»&quot;
* &quot;Супермен (1940)&quot;
* &quot;Суперпес (1964)&quot;
* &quot;Табалуга&quot;
* &quot;Телепузики&quot;
* &quot;Фіксики&quot;
* &quot;Чаґінтон&quot;
* &quot;Черепашки-ніндзя&quot;
* &quot;Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички&quot;
* &quot;Шалені кролики. Вторгнення&quot;
* &quot;Шахерезада. Нерозказані історії&quot;
* &quot;Шоу Гарфілда&quot;

== Лоґотіпы ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потім чорным)
|24. януара 1992 до 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 до 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 до 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 до 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 до 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 до 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 до 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 до 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 до 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара до 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 до 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая до 4. септембра 2022.
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5 авґуста 2022 — днесь.&lt;ref&gt;[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]&lt;/ref&gt;
|}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]</text>
      <sha1>5fag3yqgfe4ydmcm4wv55e56oowvtl1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171239</id>
      <parentid>171227</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T16:26:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <origin>171239</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14010" sha1="3yhaekcvag46o42rjt3qpnzb2pjwwnc" xml:space="preserve">{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс|label1=Штат|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|label2=Зона транслюваня|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|title=ТЕТ|image=[[File:TET logo.svg|110px]]|label3=Язык|data3=[[Україньскый язык|україньскый]],
[[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року)|label4=Зачав транслюваня|data4=24. януаря 1992|label5=Властник|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px]]«BREDGAT HOLDINGS LTD»|label6=Зміныв|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px]]4-ый канал Останкіно|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мультіплекс]]|data7=MX-2|label8=Материні каналы|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[1+1 International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1 Україна]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2 Марафон]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Бігуді]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]], [[Квартал TV]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[Квартал TV International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Cвіт+]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[УНІАН (телеканал|УНІАН-2]]|label9=Сайт|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}

'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочноукраїньскый [[Гумор|гуморістычный]] [[телеканал]]. Односится до [[Медіаконгломерат|медіаконгломерату]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властник — «BREDGAT HOLDINGS LTD»&lt;ref&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Телеканал '''«ТЕТ-А-ТЕТ»''' быв заложеный в [[1992]] року як малый приватный телеканал.  [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны у вопросах телевізій і радіоспоєння]] выдала «ТЕТ» і ТРК «Кієв» єднаку частоту. [[18. авґуст|18 авґуста]] [[2003]] року «ТЕТ» достав ліцензію на 42-й, а «Кієв» на 30-му зостав ся. На сїткі ефіра ся находили часы [[Филм|філмів]], [[Мултфільм|мултфілмів]] та [[Серіал|серіалів]]&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]&lt;/ref&gt;.

[[2001]] року «ТЕТ» достав статус реґіональный, а в [[2003]] сполочнонаціональный.

З [[2009]] року «ТЕТ» входит в медіаконгломерат «1+1 Media».

[[14. фебруар|14. фебруаря]] [[2011]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ&lt;ref&gt;[https://detector.media/withoutsection/article/59932/2011-02-07-telekanal-tet-zminyuie-logotyp-zobrazhennya/ Телеканал ТЕТ змінює логотип (+зображення) - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] ся транслує в форматі '''16:9'''&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]&lt;/ref&gt;.

З зачатку [[Російско-україньска война|повнороссяжної інвазії]] [[24. фебруар|24.]] і [[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] телеканал транслюровав інформаційный марафон «Оборона України»&lt;ref&gt;[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

== Сїтка ефіру ==

=== Проґрамы ===

==== Проґрамы «95 квартал» ====

* &quot;Вечірній Квартал&quot;
* &quot;Розсміши коміка&quot;

* &quot;Ліга сміху&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[1+1 (телеканал)|1+1]]&lt;nowiki/&gt;» ====

* &quot;Сніданок з 1+1&quot;
* &quot;Сніданок. Вихідний&quot;
* &quot;Маскарад&quot;
* &quot;Світ навиворіт з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Мандруй Україною з Дмитром Комаровим&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* &quot;Я люблю Україну&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* &quot;Голос країни&quot;
* &quot;Життя відомих людей&quot;

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]&lt;nowiki/&gt;» ====

* &quot;Панянка-Селянка&quot;
* &quot;#ОКтет&quot;
* &quot;Чортиці у спідницях&quot;

* &quot;Батли&quot;
* &quot;4 весілля&quot; (также од 1+1)
* &quot;Ближче до зірок&quot;
* &quot;Найкраща оселя&quot;
* &quot;Любий, ми переїжджаємо&quot;
* &quot;Сімейка У&quot;
* &quot;Казки У&quot;
* &quot;У ТЕТа тато/У ТЕТа мама&quot;
* &quot;Добрий день, ми з України&quot;
* &quot;Моя суперродина&quot;
* &quot;Україна неймовірних людей&quot;
* &quot;Богиня шопінгу&quot;
* &quot;Він готує, вона керує&quot;
* &quot;Зірки, чутки &amp; Hallywood&quot;
* &quot;Побачення без фільтрів&quot;
* &quot;СуперЖінка&quot;
* &quot;ЛавЛавCar&quot;
* &quot;Дивись!&quot;
* &quot;Найгірший водій країни&quot;
* &quot;Сміємось — отже не здаємось&quot;
* &quot;Любов онлайн&quot;
* &quot;Королева балу&quot;
* &quot;Моду народу!&quot;

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[СТС]]&lt;nowiki/&gt;» ====
* &quot;Снимите это немедленно!&quot;
* &quot;Детали с Тиной Канделаки&quot;
* &quot;Історії в деталях&quot;
* &quot;Рятуйте, ремонт!&quot;
* &quot;Кресло&quot;
* &quot;Шоу Василия Стрельникова&quot;
* &quot;Тату в Поднебесной&quot;
* &quot;Жизнь прекрасна&quot;
* &quot;Хорошые песни&quot;
* &quot;Ты-SUPERМОДЕЛЬ&quot;
* &quot;Хорошые шутки&quot;
* &quot;Свадебный переполох&quot;

==== Іншы проґрамы ====
* &quot;Бункер&quot;
* &quot;Дім моєї мрії&quot;
* &quot;Давай спробуємо&quot;
* &quot;Дивись, хто прийшов!&quot;
* &quot;О. С.П-студія&quot;
* &quot;Семеро VJ&quot;
* &quot;Скажи!&quot;
* &quot;Слухай!&quot;
* &quot;Форт Буаяр&quot;
* &quot;Хіт-TV&quot;
* &quot;Шоу Оксани Марченко&quot;
* &quot;Велике прання&quot; (&quot;''Большая стирка&quot;'')
* &quot;До світанку&quot;
* &quot;АвтоПані&quot;
* &quot;Кіт. Фактор&quot;
* &quot;Пупсня&quot;
* &quot;Твою маму&quot;
* &quot;Nota Bene&quot;
* &quot;100 в 1&quot;
* &quot;VLOG Шульженко&quot;
* &quot;ООН&quot;
* &quot;Караоке на майдані&quot;
* &quot;Дурнєв +1&quot;
* &quot;ШпіліВілі&quot;
* &quot;17+&quot;
* &quot;Катар News&quot;

=== Серіалы ===
* &quot;Вечірка&quot;
* &quot;Волонтери&quot;
* &quot;Встигнути до 30&quot;
* &quot;Дієта №0&quot;
* &quot;Зозулі&quot;
* &quot;Країна У 2.0&quot;
* &quot;Люся інтерн&quot;
* &quot;Одного разу під Полтавою&quot;
* &quot;Ромео і Джульєтта із Черкас&quot;
* &quot;СидОренки-СидорЕнки&quot;
* &quot;Танька і Володька&quot;
* &quot;Якщо чесно&quot;
* &quot;Пригоди Бампера і Суса&quot;
* &quot;100 тисяч хвилин разом&quot;
* &quot;Дикі&quot;
* &quot;Батько рулить&quot;
* &quot;Скажені сусіди&quot;
* &quot;Нове життя Василини Павлівни&quot;
* &quot;#ЯЖЕБАТЬ&quot;
* &quot;Готель «Галіція»&quot;
* &quot;Домашній арешт&quot;
* &quot;Євродиректор&quot;
* &quot;Зірконавти&quot;
* &quot;Країна У&quot;
* &quot;Моя улюблена Страшко&quot;
* &quot;«Найкращий» тиждень мого життя&quot;
* &quot;Одного разу в Одесі&quot;
* &quot;Останній москаль&quot;
* &quot;Папік&quot;
* &quot;Прибулець&quot;
* &quot;Село на мільйон&quot;
* &quot;Хамелеон&quot;

* &quot;100 добрих вчинків Едді МакДауда&quot;
* &quot;Агентство моделей&quot;
* &quot;Баффі — переможниця вампірів&quot;
* &quot;Бібліотекарі&quot;
* &quot;Відьми Іст-Енду&quot;
* &quot;Вісімдесяті&quot;
* &quot;Грозове каміння&quot;
* &quot;Два батька і два сина&quot;
* &quot;Десяте королівство&quot;
* &quot;Добра відьма&quot;
* &quot;Касл&quot;
* &quot;Конан&quot;
* &quot;Корабель&quot;
* &quot;Ксена: принцеса-воїн&quot;
* &quot;Кухня&quot;
* &quot;Маленькі таємниці&quot;
* &quot;H2O: Просто додай води&quot;
* &quot;Надприродне&quot;
* &quot;Ненсі Дрю&quot;
* &quot;Нова сімейка Адамсів&quot;
* &quot;Одіссея&quot;
* &quot;Перші поцілунки&quot;
* &quot;Помста&quot;
* &quot;Пригоди Ширлі Холмс&quot;
* &quot;Рання пташка&quot;
* &quot;Район Беверлі-Гіллз&quot;
* &quot;Район Мелроуз&quot;
* &quot;Світлофор&quot;
* &quot;Секс і місто&quot;
* &quot;Слон і принцеса&quot;
* &quot;Та, що говорить з привидами&quot;
* &quot;Темний оракул&quot;
* &quot;Усі жінки — відьми&quot;
* &quot;Хор&quot;
* &quot;Чи боїшся ти темряви?&quot;
* &quot;Якось у казці&quot;
* &quot;Янгол або демон&quot;

=== Мултфілмы ===
* &quot;Губка Боб Квадратні Штани&quot;
* &quot;Козаки. Футбол&quot;
* &quot;Панда Кунг-Фу: Легенди крутості&quot;

* &quot;Аргай&quot;
* &quot;Байдиківка&quot;
* &quot;Барбі: Будинок мрії&quot;
* &quot;Бетті Буп&quot;
* &quot;Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка&quot;
* &quot;Братц&quot;
* &quot;Веселі мелодії&quot;
* &quot;Вперед, Дієго!&quot;
* &quot;Галактичний футбол&quot;
* &quot;Гарфілд та його друзі&quot;
* &quot;Дора-мандрівниця&quot;
* &quot;Елвін і бурундуки&quot;
* &quot;Ескімоска&quot;
* &quot;Зоомагазинчик&quot;
* &quot;Інспектор Ґаджет&quot;
* &quot;Казки Андерсена&quot;
* &quot;Казкова поліція&quot;
* &quot;Качині історії&quot;
* &quot;Кенді-Кенді&quot;
* &quot;Кліфорд&quot;
* &quot;Клуб Вінкс: Школа чарівниць&quot;
* &quot;Кордони світу Діґімонів&quot;
* &quot;Крихітка Мемоль&quot;
* &quot;Кумедні мелодії
* &quot;Лабораторія Декстера&quot;
* &quot;Лис Микита&quot;
* &quot;Лунтик&quot;
* &quot;Мадам Пруданс йде по сліду&quot;
* &quot;Малята-твійнята&quot;
* &quot;Майстри дуелі&quot;
* &quot;Масяня&quot;
* &quot;Маша та Ведмідь&quot;
* &quot;Мері-Кейт та Ешлі у дії!&quot;
* &quot;Монстри проти прибульців&quot;
* &quot;Моряк Попай&quot;
* &quot;Оггі та кукарачі&quot;
* &quot;Пінгвіни Мадагаскару&quot;
* &quot;Пригоди Блінкі Білла&quot;
* &quot;Пригоди Котигорошка та його друзів&quot;
* &quot;Пукка&quot;
* Сандокан&quot;
* Світ Вінкс&quot;
* Скубі-Ду&quot;
* &quot;Смішарики&quot;
* &quot;Смурфики&quot;
* Мультфільми студії «&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|С]]&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|оюзмультфільм]]&lt;nowiki/&gt;»&lt;nowiki/&gt;
* &quot;Супермен (1940)&quot;
* &quot;Суперпес (1964)&quot;
* &quot;Табалуга&quot;
* &quot;Телепузики&quot;
* &quot;Фіксики&quot;
* &quot;Чаґінтон&quot;
* &quot;Черепашки-ніндзя&quot;
* &quot;Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички&quot;
* &quot;Шалені кролики. Вторгнення&quot;
* &quot;Шахерезада. Нерозказані історії&quot;
* &quot;Шоу Гарфілда&quot;

== Лоґотіпы ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потім чорным)
|24. януара 1992 до 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 до 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 до 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 до 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 до 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 до 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 до 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 до 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 до 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара до 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 до 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая до 4. септембра 2022.
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5 авґуста 2022 — днесь.&lt;ref&gt;[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]&lt;/ref&gt;
|}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]</text>
      <sha1>3yhaekcvag46o42rjt3qpnzb2pjwwnc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171260</id>
      <parentid>171239</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T11:48:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <origin>171260</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15532" sha1="abfal3rv58lh6u7a6amhd3fek3fw1iw" xml:space="preserve">{{Перекласти|20261008}}
{{Інфобокс|label1=Штат|data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|label2=Зона транслюваня|data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Україна]]|title=ТЕТ|image=[[File:TET logo.svg|110px]]|label3=Язык|data3=[[Україньскый язык|україньскый]],
[[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року)|label4=Зачав транслюваня|data4=24. януаря 1992|label5=Властник|data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px]]«BREDGAT HOLDINGS LTD»|label6=Зміныв|data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px]]4-ый канал Останкіно|label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мультіплекс]]|data7=MX-2|label8=Материні каналы|data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[1+1 International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[1+1 Україна]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[2+2 Марафон]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Бігуді]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]], [[Квартал TV]], [[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px]][[Квартал TV International]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[Cвіт+]], [[File:Flag of Ukraine.svg|20px]][[УНІАН (телеканал|УНІАН-2]]|label9=Сайт|data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}}

'''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') є сполочноукраїньскый [[Гумор|гуморістычный]] [[телеканал]]. Односится до [[Медіаконгломерат|медіаконгломерату]] [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. Властник — «BREDGAT HOLDINGS LTD»&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:2&quot;&gt;[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Телеканал «'''[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ-А-ТЕТ]]'''» (од назвы «ТОНІС-ЕНТЕР»)  быв заложеный в [[1992]] року як малый приватный телеканал.  [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995]] року [[Націонална рада Україны у вопросах телевізії і радіоспоєння]] выдала «ТЕТ» і ТРК «Кієв» єднаку частоту. За часы злучного екзістованія на сїткі ефіра ся находили [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] та [[Серіал|серіалы]]&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]&lt;/ref&gt;.

В [[2001]] року «ТЕТ» достав статус реґіональный, а в [[2003]] сполочнонаціональный.

В [[2009]] року властником 100% акцій сполочності «Телекомпанія ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит до медіаконгломерату «1+1 Media»&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;:2&quot; /&gt;&lt;ref&gt;https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:3&quot;&gt;[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]&lt;/ref&gt;.

В 2011 рокі телеканал зробив ребрендінґ сїткы ефіру і лоґотіпу&lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

На зачатку [[2014]] року в часї общественой акцій &quot;Бойкот руского кіно&quot; телеканал мав майже 33% кіно руского походженя в ефірі. Після сесь кампанії &quot;[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]&quot; зачав транслюровати проґрамы україньской авадь іноземной продукцій, &lt;ref name=&quot;:3&quot; /&gt;&lt;ref&gt;[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]&lt;/ref&gt;.

З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016]] ся транслує в форматі '''16:9'''&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]&lt;/ref&gt;.

З [[2. марец|2. мареца]] 2020 телеканал має штандарт высокого свойства (HD)&lt;ref&gt;https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/&lt;/ref&gt;.

З зачатку [[Російско-україньска война|повнороссяжної інвазії]] [[24. фебруар|24.]]-[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022]] телеканал транслюровав інформаційный марафон «Оборона України»&lt;ref&gt;[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]&lt;/ref&gt;.

== Сїтка ефіру ==

=== Проґрамы ===

==== Проґрамы «95 квартал» ====

* &quot;Вечірній Квартал&quot;
* &quot;Розсміши коміка&quot;

* &quot;Ліга сміху&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[1+1 (телеканал)|1+1]]&lt;nowiki/&gt;» ====

* &quot;Сніданок з 1+1&quot;
* &quot;Сніданок. Вихідний&quot;
* &quot;Маскарад&quot;
* &quot;Світ навиворіт з Дмитром Комаровим&quot;
* &quot;Мандруй Україною з Дмитром Комаровим&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* &quot;Я люблю Україну&quot; (также од [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]])
* &quot;Голос країни&quot;
* &quot;Життя відомих людей&quot;

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]&lt;nowiki/&gt;» ====

* &quot;Панянка-Селянка&quot;
* &quot;#ОКтет&quot;
* &quot;Чортиці у спідницях&quot;

* &quot;Батли&quot;
* &quot;4 весілля&quot; (также од 1+1)
* &quot;Ближче до зірок&quot;
* &quot;Найкраща оселя&quot;
* &quot;Любий, ми переїжджаємо&quot;
* &quot;Сімейка У&quot;
* &quot;Казки У&quot;
* &quot;У ТЕТа тато/У ТЕТа мама&quot;
* &quot;Добрий день, ми з України&quot;
* &quot;Моя суперродина&quot;
* &quot;Україна неймовірних людей&quot;
* &quot;Богиня шопінгу&quot;
* &quot;Він готує, вона керує&quot;
* &quot;Зірки, чутки &amp; Hallywood&quot;
* &quot;Побачення без фільтрів&quot;
* &quot;СуперЖінка&quot;
* &quot;ЛавЛавCar&quot;
* &quot;Дивись!&quot;
* &quot;Найгірший водій країни&quot;
* &quot;Сміємось — отже не здаємось&quot;
* &quot;Любов онлайн&quot;
* &quot;Королева балу&quot;
* &quot;Моду народу!&quot;

==== Проґрамы «&lt;nowiki/&gt;[[СТС]]&lt;nowiki/&gt;» ====
* &quot;Снимите это немедленно!&quot;
* &quot;Детали с Тиной Канделаки&quot;
* &quot;Історії в деталях&quot;
* &quot;Рятуйте, ремонт!&quot;
* &quot;Кресло&quot;
* &quot;Шоу Василия Стрельникова&quot;
* &quot;Тату в Поднебесной&quot;
* &quot;Жизнь прекрасна&quot;
* &quot;Хорошые песни&quot;
* &quot;Ты-SUPERМОДЕЛЬ&quot;
* &quot;Хорошые шутки&quot;
* &quot;Свадебный переполох&quot;

==== Інши проґрамы ====
* &quot;Бункер&quot;
* &quot;Дім моєї мрії&quot;
* &quot;Давай спробуємо&quot;
* &quot;Дивись, хто прийшов!&quot;
* &quot;О. С.П-студія&quot;
* &quot;Семеро VJ&quot;
* &quot;Скажи!&quot;
* &quot;Слухай!&quot;
* &quot;Форт Буаяр&quot;
* &quot;Хіт-TV&quot;
* &quot;Шоу Оксани Марченко&quot;
* &quot;Велике прання&quot; (&quot;''Большая стирка&quot;'')
* &quot;До світанку&quot;
* &quot;АвтоПані&quot;
* &quot;Кіт. Фактор&quot;
* &quot;Пупсня&quot;
* &quot;Твою маму&quot;
* &quot;Nota Bene&quot;
* &quot;100 в 1&quot;
* &quot;VLOG Шульженко&quot;
* &quot;ООН&quot;
* &quot;Караоке на майдані&quot;
* &quot;Дурнєв +1&quot;
* &quot;ШпіліВілі&quot;
* &quot;17+&quot;
* &quot;Катар News&quot;

=== Серіалы ===
Рускі серіалы
* &quot;Вечірка&quot;
* &quot;Волонтери&quot;
* &quot;Встигнути до 30&quot;
* &quot;Дієта №0&quot;
* &quot;Зозулі&quot;
* &quot;Країна У 2.0&quot;
* &quot;Люся інтерн&quot;
* &quot;Одного разу під Полтавою&quot;
* &quot;Ромео і Джульєтта із Черкас&quot;
* &quot;СидОренки-СидорЕнки&quot;
* &quot;Танька і Володька&quot;
* &quot;Якщо чесно&quot;
* &quot;Пригоди Бампера і Суса&quot;
* &quot;100 тисяч хвилин разом&quot;
* &quot;Дикі&quot;
* &quot;Батько рулить&quot;
* &quot;Скажені сусіди&quot;
* &quot;Нове життя Василини Павлівни&quot;
* &quot;#ЯЖЕБАТЬ&quot;
* &quot;Готель «Галіція»&quot;
* &quot;Домашній арешт&quot;
* &quot;Євродиректор&quot;
* &quot;Зірконавти&quot;
* &quot;Країна У&quot;
* &quot;Моя улюблена Страшко&quot;
* &quot;«Найкращий» тиждень мого життя&quot;
* &quot;Одного разу в Одесі&quot;
* &quot;Останній москаль&quot;
* &quot;Папік&quot;
* &quot;Прибулець&quot;
* &quot;Село на мільйон&quot;
* &quot;Хамелеон&quot;

* &quot;100 добрих вчинків Едді МакДауда&quot;
* &quot;Агентство моделей&quot;
* &quot;Баффі — переможниця вампірів&quot;
* &quot;Бібліотекарі&quot;
* &quot;Відьми Іст-Енду&quot;
* &quot;Вісімдесяті&quot;
* &quot;Грозове каміння&quot;
* &quot;Два батька і два сина&quot;
* &quot;Десяте королівство&quot;
* &quot;Добра відьма&quot;
* &quot;Касл&quot;
* &quot;Конан&quot;
* &quot;Корабель&quot;
* &quot;Ксена: принцеса-воїн&quot;
* &quot;Кухня&quot;
* &quot;Маленькі таємниці&quot;
* &quot;H2O: Просто додай води&quot;
* &quot;Надприродне&quot;
* &quot;Ненсі Дрю&quot;
* &quot;Нова сімейка Адамсів&quot;
* &quot;Одіссея&quot;
* &quot;Перші поцілунки&quot;
* &quot;Помста&quot;
* &quot;Пригоди Ширлі Холмс&quot;
* &quot;Рання пташка&quot;
* &quot;Район Беверлі-Гіллз&quot;
* &quot;Район Мелроуз&quot;
* &quot;Світлофор&quot;
* &quot;Секс і місто&quot;
* &quot;Слон і принцеса&quot;
* &quot;Та, що говорить з привидами&quot;
* &quot;Темний оракул&quot;
* &quot;Усі жінки — відьми&quot;
* &quot;Хор&quot;
* &quot;Чи боїшся ти темряви?&quot;
* &quot;Якось у казці&quot;
* &quot;Янгол або демон&quot;

=== Мултфілмы ===
* &quot;Губка Боб Квадратні Штани&quot;
* &quot;Козаки. Футбол&quot;
* &quot;Панда Кунг-Фу: Легенди крутості&quot;

* &quot;Аргай&quot;
* &quot;Байдиківка&quot;
* &quot;Барбі: Будинок мрії&quot;
* &quot;Бетті Буп&quot;
* &quot;Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка&quot;
* &quot;Братц&quot;
* &quot;Веселі мелодії&quot;
* &quot;Вперед, Дієго!&quot;
* &quot;Галактичний футбол&quot;
* &quot;Гарфілд та його друзі&quot;
* &quot;Дора-мандрівниця&quot;
* &quot;Елвін і бурундуки&quot;
* &quot;Ескімоска&quot;
* &quot;Зоомагазинчик&quot;
* &quot;Інспектор Ґаджет&quot;
* &quot;Казки Андерсена&quot;
* &quot;Казкова поліція&quot;
* &quot;Качині історії&quot;
* &quot;Кенді-Кенді&quot;
* &quot;Кліфорд&quot;
* &quot;Клуб Вінкс: Школа чарівниць&quot;
* &quot;Кордони світу Діґімонів&quot;
* &quot;Крихітка Мемоль&quot;
* &quot;Кумедні мелодії
* &quot;Лабораторія Декстера&quot;
* &quot;Лис Микита&quot;
* &quot;Лунтик&quot;
* &quot;Мадам Пруданс йде по сліду&quot;
* &quot;Малята-твійнята&quot;
* &quot;Майстри дуелі&quot;
* &quot;Масяня&quot;
* &quot;Маша та Ведмідь&quot;
* &quot;Мері-Кейт та Ешлі у дії!&quot;
* &quot;Монстри проти прибульців&quot;
* &quot;Моряк Попай&quot;
* &quot;Оггі та кукарачі&quot;
* &quot;Пінгвіни Мадагаскару&quot;
* &quot;Пригоди Блінкі Білла&quot;
* &quot;Пригоди Котигорошка та його друзів&quot;
* &quot;Пукка&quot;
* Сандокан&quot;
* Світ Вінкс&quot;
* Скубі-Ду&quot;
* &quot;Смішарики&quot;
* &quot;Смурфики&quot;
* Мультфільми студії «&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|С]]&lt;nowiki/&gt;[[Союзмультфілм|оюзмультфільм]]&lt;nowiki/&gt;»&lt;nowiki/&gt;
* &quot;Супермен (1940)&quot;
* &quot;Суперпес (1964)&quot;
* &quot;Табалуга&quot;
* &quot;Телепузики&quot;
* &quot;Фіксики&quot;
* &quot;Чаґінтон&quot;
* &quot;Черепашки-ніндзя&quot;
* &quot;Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички&quot;
* &quot;Шалені кролики. Вторгнення&quot;
* &quot;Шахерезада. Нерозказані історії&quot;
* &quot;Шоу Гарфілда&quot;

== Лоґотіпы ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
|+
!Лоґотіп
!Дата
|-
|назва «ТЕТ» зеленым цвітом
(потім чорным)
|24. януара 1992 до 23. януара 1997 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]]
|З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]]
|З 1. януара 2000 до 31. мая 2001 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]]
|З 1. юня 2001 до 9. октобра 2002 року року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]]
|З 9. октобра 2002 до 13. фебуара 2003 року.
|-
|[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2003 до 23. апріля 2004 року.
|-
|[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]]
|З 24. апріля 2004 до 29. авґуста 2010 року.
|-
|[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]]
|З 30. авґуста 2010 до 13. фебуара 2011 року.
|-
|[[Файл:TET.png|125x125пкс]]
|З 14. фебуара 2011 до 25. юня 2014 року.
|-
|[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]]
|З 26. юня 2014 до 18. януара 2015 року.
|-
|[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]]
|З 19. януара до 17. фебуара 2020 року.
|-
|[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]]
|З 18. фебуара 2020 до 18. мая 2022 року.
|-
|[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]]
|З 19. мая до 4. септембра 2022.
|-
|[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]]
|З 5 авґуста 2022 — днесь.&lt;ref&gt;[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]&lt;/ref&gt;
|}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}}
[[Катеґорія:Телеканалы]]
[[Катеґорія:Українські телеканалы]]</text>
      <sha1>abfal3rv58lh6u7a6amhd3fek3fw1iw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Diabolo menthe</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23428</id>
    <revision>
      <id>171249</id>
      <parentid>171032</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T21:55:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Тематика */</comment>
      <origin>171249</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8097" sha1="owgmktbf7lmz4s8z04f2v89p1nrdpbd" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Diabolo menthe''' (''[[Транслітерація|трансліт]]. {{Transl|Діаболо менте|Діаболо менте}}''; {{Lang-rue|Мятна цітронада}})— [[Франція|французькый]] [[Комедія|комедійно]]-[[Драма|драматичный]] [[Филм|філм]] [[1977]]. року, режисерськый дебӱт [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм розказує за [[Школа|школный]] рӱк двох [[Сестра|сестер]] [[Пудросток|пудросткӱв]] у [[Паріж|Парижови]] у [[1963]]-[[1964]]. рокы. Історія многым основана на животови самої [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;.

== Сӱжет ==
Дійства ся зачинавуть [[Осінь|восени]] [[1963]]. року. 13. рӱчна Анна Вебер и її 15. рӱчна сестра Фредеріка вертавуть ся по [[Вакації|вакаціях]] у [[Паріж|Париж]], и зачинавуть новый шкӱлный рӱк у жӱнському ліцеёви. Их родителі розведені, тому родинный живӱт у них проходить миже матірёв и вӱтцём, котрого они видять лиш час уд часу.&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''https://www.cinematheque.fr/film/49511.ht {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}ml''&lt;/ref&gt;

Анна переживать привычні на її вік проблемы: удношіня из сокласницями, штудії, узир, перві романтичні чуства и снага стати самостойныв. Фредеріка май взросла и независна, зачинать интересовати ся [[Політіка|політиков]], а ищи лиґінями. Их живӱт изкладать ся из школных конфліктӱв, дружіня, первых рандеву, родинных свад и малых каждоднёвых дійств.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.legrandaction.com/films/diabolo-menthe/&lt;/ref&gt;

== Актерськый став ==
Главні ролі у філмови играли:

* Елеонора Кларвейн (Анна Вебер)
* Оділ Мішел (Фредеріка Вебер)
* Анӱк Фержак (мати)
* Мішел Пӱтерфлам (отиць)
* Ів Ренье (Філіп).

Ищи у філмови ся знимали: Коралі Клеман, Марія-Вероніка Морен, Валері Стано, Корін Дакла, Дора Долл, Домінік Лаванан и Март Вілалонґа.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Сотворіня філма ==
Diabolo menthe став первым повнометражным філмом [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Сценарій она написала въедно из Аленом Ле Анрі. Історія многым автобіоґрафічна: дійства проходять у тот же час, кой сама Кӱрі была пудростком, а школа у філмови основана на її особному опытови ошколованя у [[Паріж|парижському]] ліцеёви.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

[[Продуцент|Продуцентами]] філма были Серж Ласкі и Александр Аркаді. Оператором быв Філіп Руссело, монтаж робила Жоел Ван Еффентер, а музику написав Ів Зімон.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;
== Зъёмкы ==
У основному зъёмкы проходили у [[Паріж|Парижови]], у тӱм м у ставбі ліцея Жӱла Феррі на булварови Кліші, котрі хосновали про школні сцены. Зъёмкы проходили из [[1. авґуст|1. авґуста]] по [[27. септембер|27. септембра]] [[1977]]. року.

Окрем [[Паріж|Парижа]], зъёмочна ґрупа знимала у Сен-Обен-сӱр-Мер у департаментови [[Калвадос (Франція)|Калвадос]] и у [[Народна маюрня Пор-Роял-де-Шан|Народнӱв маюрни Пор-Роял-де-Шан]] поблизь Маньї-ле-Амо у департаментови [[Івелін (Франція)|Івелін]].&lt;ref&gt;https://www.l2tc.com/cherche.php?annee=1977&amp;exact=oui&amp;titre=Diabolo+menthe&lt;/ref&gt;

== Тематика ==
''Главна тема філма'' — перехӱд из дітинства ид пудростковому вікови. Через каждоденность Анны и Фредерікы, автор [[Филм|кіна]], [[Діана Кӱрі]] указує перві пробы здобыти самостойнӱсть, удношіня миже сестрами, шкӱлну дисципліну, цімборство, любов и конфлікты из взрослыми.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;

У [[Филм|філмови]] слідно реалноє положіня жӱн и дівок у обществови зачатка [[1960-ы|1960. рокӱв]]. [[Политик|Політичні]] интересы Фредерікы, ограничіня у жӱнському ліцеёви и родинні удношіня указали переміны, проходивші у [[Франція|французькому]] обществови сперед културных перемін кӱнця [[1960-ы|1960. рокӱв]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://vod.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

== Музика ==
[[Музика|Музику]] ид [[Филм|філмови]] быв написав французькый [[композитор]] тай [[Співак|спӱвак]] [[Ів Зімон]]. Ёго пісні и меланхолічноє музичноє оформліня стали важным дарабом атмосферы [[Филм|кіна]] тай пудкреслювуть ёго носталґічный взир на [[Пудросток|пудростковоє]] житя у [[1960-ы|1960. рокы]].&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
По премьері Diabolo menthe одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]] [[1977]]. року. Из часом [[Филм|філм]] став уж замітныв французькыв кінокартинов за [[Пудросток|пудростковый]] вік, и розниковує ся ге важна картина за взросліня дівок у [[Франція|Франції]] 1960-х рокӱв.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/diabolo-menthe&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Французькі Документалні Фільмы]]
[[Катеґорія:Філмы]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>owgmktbf7lmz4s8z04f2v89p1nrdpbd</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171255</id>
      <parentid>171249</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T07:40:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <origin>171255</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8078" sha1="lv8zvdgbldussnnik9o1syv4x2694ma" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Diabolo menthe''' (''[[Транслітерація|трансліт]]. {{Transl|Діаболо менте|Діаболо менте}}''; {{Lang-rue|Мятна цітронада}})— [[Франція|французькый]] [[Комедія|комедійно]]-[[Драма|драматичный]] [[Филм|філм]] [[1977]]. року, режисерськый дебӱт [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм розказує за [[Школа|школный]] рӱк двох [[Сестра|сестер]] [[Пудросток|пудросткӱв]] у [[Паріж|Парижови]] у [[1963]]-[[1964]]. рокы. Історія многым основана на животови самої [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;.

== Сӱжет ==
Дійства ся зачинавуть осіньов [[1963]]. року. 13. рӱчна Анна Вебер и її 15. рӱчна сестра Фредеріка вертавуть ся по [[Вакації|вакаціях]] у [[Паріж|Париж]], и зачинавуть новый шкӱлный рӱк у жӱнському ліцеёви. Их родителі розведені, тому родинный живӱт у них проходить миже матірёв и вӱтцём, котрого они видять лиш час уд часу.&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''https://www.cinematheque.fr/film/49511.ht {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}ml''&lt;/ref&gt;

Анна переживать привычні на ї вік проблемы: удношіня из сокласницями, штудії, узир, пирві романтичні чуства и снага стати самостойныв. Фредеріка май взросла и независна, зачинать інтересовати ся [[Політіка|політиков]], а ищи лиґінями. Их живӱт изкладать ся из школных конфліктӱв, дружіня, первых рандеву, родинных свад и малых каждоденных дійств.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.legrandaction.com/films/diabolo-menthe/&lt;/ref&gt;

== Актерськый став ==
Главні роли у філмови мали:

* Елеонора Кларвейн (Анна Вебер)
* Оділ Мішел (Фредеріка Вебер)
* Анӱк Фержак (мати)
* Мішел Пӱтерфлам (отиць)
* Ів Ренъе (Філіп).

Ищи у філмови ся знимали: Коралі Клеман, Марія-Вероніка Морен, Валері Стано, Корін Дакла, Дора Долл, Домінік Лаванан и Март Вілалонґа.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Сотворіня філма ==
Diabolo menthe став первым повнометражным філмом [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Сценарій она написала въедно из Аленом Ле Анрі. Історія многым автобіоґрафічна: дійства проходять у тот же час, кой сама Кӱрі была пудростком, а школа у філмови основана на її особному опытови ошколованя у [[Паріж|парижському]] ліцеёви.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

[[Продуцент|Продуцентами]] філма были Серж Ласкі и Александр Аркаді. Оператором быв Філіп Руссело, монтаж робила Жоел Ван Еффентер, а музику написав Ів Зімон.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;
== Знимкы ==
У основному знимкы проходили у [[Паріж|Парижови]], у тӱм м у ставбі ліция Жӱла Феррі на булварови Кліші, котрі хосновали про школні сцены. Знимкы проходили из [[1. авґуст|1. авґуста]] по [[27. септембер|27. септембра]] [[1977]]. року.

Окрем [[Паріж|Парижа]], знимочна ґрупа знимала у Сен-Обен-сӱр-Мер у департаментови [[Калвадос (Франція)|Калвадос]] и у [[Народна маюрня Пор-Роял-де-Шан|Народнӱв маюрни Пор-Роял-де-Шан]] поблизь Маньї-ле-Амо у департаментови [[Івелін (Франція)|Івелін]].&lt;ref&gt;https://www.l2tc.com/cherche.php?annee=1977&amp;exact=oui&amp;titre=Diabolo+menthe&lt;/ref&gt;

== Тематика ==
''Главна тема філма'' — перехӱд из дітинства ид пудростковому вікови. Через каждоденность Анны и Фредерікы, автор [[Филм|кіна]], [[Діана Кӱрі]] указує пирві провбы здобыти самостойность, удношіня миже сестрами, шкӱлну дисципліну, цімборство, любов и конфлікты зо старшыми.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;

У [[Филм|філмови]] слідно реалноє положіня жӱн и дівок у обществови зачатка [[1960-ы|1960. рокӱв]]. [[Политик|Політичні]] інтересы Фредерікы, ограничіня у жӱнському ліцеёви и родинні удношіня указали переміны, проходивші у [[Франція|французькому]] обществови сперед културных перемін кӱнця [[1960-ы|1960. рокӱв]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://vod.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

== Музика ==
[[Музика|Музику]] ид [[Филм|філмови]] быв написав французькый [[композитор]] тай [[Співак|спӱвак]] [[Ів Зімон]]. Ёго пісні и меланхолічноє музичноє оформліня стали важным дарабом атмосферы [[Филм|кіна]] тай пудкреслювуть ёго носталґічный взир на [[Пудросток|пудростковоє]] житя у [[1960-ы|1960. рокы]].&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
По премьері Diabolo menthe одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]] [[1977]]. року. Из часом [[Филм|філм]] став уж замітныв французькыв кінокартинов за [[Пудросток|пудростковый]] вік, и розниковує ся ге важна картина за взросліня дівок у [[Франція|Франції]] 1960-х рокӱв.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/diabolo-menthe&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Французькі Документалні Фільмы]]
[[Катеґорія:Філмы]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>lv8zvdgbldussnnik9o1syv4x2694ma</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171257</id>
      <parentid>171255</parentid>
      <timestamp>2026-10-09T07:55:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>LYTMAN</username>
        <id>23698</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>171257</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8078" sha1="ib3adu3etrm5n047mfxyn2s193ei6hh" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Diabolo menthe''' (''[[Транслітерація|трансліт]]. {{Transl|Діаболо менте|Діаболо менте}}''; {{Lang-rue|Мятна цітронада}})— [[Франція|французькый]] [[Комедія|комедійно]]-[[Драма|драматичный]] [[Филм|філм]] [[1977]]. року, режисерськый дебӱт [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм розказує за [[Школа|школный]] рӱк двох [[Сестра|сестер]] [[Пудросток|пудросткӱв]] у [[Паріж|Парижови]] у [[1963]]-[[1964]]. рокы. Історія многым основана на животови самої [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм одержав примію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;.

== Сӱжет ==
Дійства ся зачинавуть осіньов [[1963]]. року. 13. рӱчна Анна Вебер и її 15. рӱчна сестра Фредеріка вертавуть ся по [[Вакації|вакаціях]] у [[Паріж|Париж]], и зачинавуть новый шкӱлный рӱк у жӱнському ліцеёви. Их родителі розведені, тому родинный живӱт у них проходить миже матірёв и вӱтцём, котрого они видять лиш час уд часу.&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;''https://www.cinematheque.fr/film/49511.ht {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}ml''&lt;/ref&gt;

Анна переживать привычні на ї вік проблемы: удношіня из сокласницями, штудії, узир, пирві романтичні чуства и снага стати самостойныв. Фредеріка май взросла и независна, зачинать інтересовати ся [[Політіка|політиков]], а ищи лиґінями. Их живӱт изкладать ся из школных конфліктӱв, дружіня, первых рандеву, родинных свад и малых каждоденных дійств.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.legrandaction.com/films/diabolo-menthe/&lt;/ref&gt;

== Актерськый став ==
Главні роли у філмови мали:

* Елеонора Кларвейн (Анна Вебер)
* Оділ Мішел (Фредеріка Вебер)
* Анӱк Фержак (мати)
* Мішел Пӱтерфлам (отиць)
* Ів Ренъе (Філіп).

Ищи у філмови ся знимали: Коралі Клеман, Марія-Вероніка Морен, Валері Стано, Корін Дакла, Дора Долл, Домінік Лаванан и Март Вілалонґа.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Сотворіня філма ==
Diabolo menthe став первым повнометражным філмом [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Сценарій она написала въедно из Аленом Ле Анрі. Історія многым автобіоґрафічна: дійства проходять у тот же час, кой сама Кӱрі была пудростком, а школа у філмови основана на її особному опытови ошколованя у [[Паріж|парижському]] ліцеёви.&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

[[Продуцент|Продуцентами]] філма были Серж Ласкі и Александр Аркаді. Оператором быв Філіп Руссело, монтаж робила Жоел Ван Еффентер, а музику написав Ів Зімон.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;
== Знимкы ==
У основному знимкы проходили у [[Паріж|Парижови]], у тӱм м у ставбі ліция Жӱла Феррі на булварови Кліші, котрі хосновали про школні сцены. Знимкы проходили из [[1. авґуст|1. авґуста]] по [[27. септембер|27. септембра]] [[1977]]. року.

Окрем [[Паріж|Парижа]], знимочна ґрупа знимала у Сен-Обен-сӱр-Мер у департаментови [[Калвадос (Франція)|Калвадос]] и у [[Народна маюрня Пор-Роял-де-Шан|Народнӱв маюрни Пор-Роял-де-Шан]] поблизь Маньї-ле-Амо у департаментови [[Івелін (Франція)|Івелін]].&lt;ref&gt;https://www.l2tc.com/cherche.php?annee=1977&amp;exact=oui&amp;titre=Diabolo+menthe&lt;/ref&gt;

== Тематика ==
''Главна тема філма'' — перехӱд из дітинства ид пудростковому вікови. Через каждоденность Анны и Фредерікы, автор [[Филм|кіна]], [[Діана Кӱрі]] указує пирві провбы здобыти самостойность, удношіня миже сестрами, шкӱлну дисципліну, цімборство, любов и конфлікты зо старшыми.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/&lt;/ref&gt;

У [[Филм|філмови]] слідно реалноє положіня жӱн и дівок у обществови зачатка [[1960-ы|1960. рокӱв]]. [[Политик|Політичні]] інтересы Фредерікы, ограничіня у жӱнському ліцеёви и родинні удношіня указали переміны, проходивші у [[Франція|французькому]] обществови сперед културных перемін кӱнця [[1960-ы|1960. рокӱв]].&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://vod.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;

== Музика ==
[[Музика|Музику]] ид [[Филм|філмови]] быв написав французькый [[композитор]] тай [[Співак|спӱвак]] [[Ів Зімон]]. Ёго пісні и меланхолічноє музичноє оформліня стали важным дарабом атмосферы [[Филм|кіна]] тай пудкреслювуть ёго носталґічный взир на [[Пудросток|пудростковоє]] житя у [[1960-ы|1960. рокы]].&lt;ref&gt;https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;

== Приятя ==
По премьері Diabolo menthe одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]] [[1977]]. року. Из часом [[Филм|філм]] став уж замітныв французькыв кінокартинов за [[Пудросток|пудростковый]] вік, и розниковує ся ге важна картина за взросліня дівок у [[Франція|Франції]] 1960-х рокӱв.&lt;ref&gt;https://www.cinematheque.fr/film/49511.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/diabolo-menthe&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Французькі Документалні Фільмы]]
[[Катеґорія:Філмы]]
[[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]</text>
      <sha1>ib3adu3etrm5n047mfxyn2s193ei6hh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Birthdays the Beginning</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25126</id>
    <revision>
      <id>171233</id>
      <parentid>171030</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:17:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>171233</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23068" sha1="tc9xgi2brukq2hliv62fpavp18meb2v" xml:space="preserve">{{Інфобокс відеогра
| image = 
| caption = North American cover
| developer = [[Arc System Works]]
| publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}}
| designer = 
| engine = 
| released = '''PlayStation 4'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017&lt;ref name=Release&gt;{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Европа|12. мая, 2017&lt;ref name=Release/&gt;|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|марця 2018|NA|June 5, 2018|Европа|8. юна, 2018|Австр|15. юна, 2018}}
| genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]]
| series = 
| modes = [[Игра на єдного]]
| platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]]
}}
'''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови [[Пісковниця (игры)|пісковниця]] и [[Симулатор бытя|симулатор бога]], розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning |title=Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt; 

{{Статья в роботѣ|Rue323|10}}

== Концепція игры ==
Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/ |title=Harvest Moon Creator on His New Game |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref name=&quot;official&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.birthdaysthebeginning.com/ |title=Birthdays the Beginning - Official Website |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Основный игровый цикл ==
Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током [[Час|часу]]. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.&lt;ref name=&quot;official&quot; /&gt;

Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/ |title=Review: Birthdays the Beginning |website=Destructoid |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Мікрорежим ==
'''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/ |title=Birthdays the Beginning |website=4Gamer.net |access-date=2026-09-19 |language=ja}}&lt;/ref&gt;

Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/ |title=Birthdays the Beginning Review - Quiet &amp; Relaxing |website=CGMagazine |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго.

== Макрорежим ==
'''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot;&gt;{{cite web |url=https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/ |title=Modes - Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях.

У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot; /&gt;

== Рельеф и терраформованя ==
Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/ |title=Birthdays the Beginning - Steam Discussions |website=Steam Community |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Температура ==
'''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/ |title=Birthdays the Beginning Review: Biology in a Box |website=Pixelkin |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=KeenGamer |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/ |title=Game Review: Birthdays the Beginning |website=Simply Binge |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Вода и вогкость ==
'''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;

Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

== Орґанізмы ==
У игрі екзістує 292 виды орґанізмӱв. Исе число включать разні формы живого, появлявущі ся на протязі розвитя [[Свѣт|світа]]. Они обсягавуть величезный діапазон − уд ранньых [[Протозої|протозойӱв]] до [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и чоловіка.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net&lt;/ref&gt;

Каждый орґанізм мать свої условія появліня. Сереґ них годни урахововати ся [[температура]], вогкость, тип окружіня и наявность другых орґанізмӱв, мусайных про удповідный етап розвоя. Тому удкрытя нового вида представлять собов не просто трафункову находку, а резултат сотворіня опереділеної комбінації условій.&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-rewiew-biology-in-a-box/ {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;

== Еволуція ==
'''''Еволучна система''''' — главна часть игры. Нові [[Орґанізм|орґанізмы]] изъязані миже собов поступностёв розвоя, а появліня нового [[Вид (біолоґія)|вида]] часто удкрывать путь ид появлінёви слідувущого. Резултатом, играч пробує провести живӱт свого світа через разні етапы еволучної історії.&lt;ref&gt;''https://www.pcgamer.com/birthdays-the-beginnings-is-a-sandbox-adventure-from-harvest-moon-creator-yasuhiro-wad {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}a/''&lt;/ref&gt;

У игрі суть уложені иппен и спеціалні предметы што помогавуть появляти ся новым видам живого, то суть ''сімня еволуції'' тай ''сімня мутації''.&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Даже при сотворінёви ипної про еволуцію и мутацію бывалної базы, не є ґарантовано ож ваш вид розовье ся у новый ([[Еволуція|еволуціонує]] вадь [[Мутація|мутує]]). [[Вид (біолоґія)|Вид]] годен обстати ся тым же, при [[Катаклізм|катаклізмах]] и зовсім, щезнути путём удумираня.&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Поживовый ланц и удумираня ==
Орґанізмы у игрі образувуть общу [[Екосистема|екосистему]]. Появліня ци заникнутя єдного вида годно вплывати на другі виды, особно же они зависять уд нёго ге уд жрідла поживы. Того сотворіня нового орґанізма часто призводить ид непожаданым наслідкам на уж екзістувущу [[Екосистема|екосистему]].&lt;ref&gt;https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Исе особно важно у сӱжетному режимови: кідь мусайный про далшый розвой орґанізм удумирать, та пак послідувущі етапы еволуції годни быти недоступными. Играчови приходить ся ренововати пережі условія авадь вертати пропавшый вид.&lt;ref&gt;https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/&lt;/ref&gt; 

== Бібліотека орґанізмӱв ==
Каждый найденый и удкрытый орґанізм заносить ся у спеціалну бібліотеку. У ньӱв играч може проникововати информацію за зобраті формы живого и хосновати ї про розуміня далшого розвоя свої [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/&lt;/ref&gt;

Бібліотека помалы стає ся робити у своєобразный каталоґ [[Еволуція|еволучної]] історії вашого світа. Айбо система гляданя истот не є идеална: дакотрі обзоры удмічали, ож по мірі прохождіня стає тяжко так скоро ге сперед тым, находити якыйись орґанізм и опереділяти трібованя ищи не найденых [[Вид (біолоґія)|видӱв]].&lt;ref&gt;https://www.playstationlifestyle.net/review/568373-birthdays-the-beginning-review-an-evolutionary-paradox-ps4/&lt;/ref&gt; 

== Колекціонованя орґанізмӱв ==
Пӱсля появліня нового [[Орґанізм|орґанізма]] ёго треба найти на самӱв земли. Играч мать приблизити ся ид нёму у мікрорежимови и зфотькати го, пӱсля чого информація за истноту заносить ся у бібліотеку. Ото перештацовує назираня за [[Еволуція|еволуціёв]] ищи и у интересну систему збора информації за вашу [[Планета|планету]].

[[Колекціонованя]] ото єдна из довгодобых цілий [[Компютерна бавка|игры]]: офіціалні матеріалы при розробці прямо пудкреслёвали наявнӱсть почти 300 разных орґанізмӱв, а потӱм розробник быв уточнив точноє число — 292.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/&lt;/ref&gt;

== Предметы ==
Окрем переміняня [[Рельеф|рельефа]], играч одержує вышеописані спеціалні предметы, которі позволявуть прискоряти вадь облегчати многі [[Процес|процесы]]. Среґ них є и такі, што зъязані из появлінёсм [[Орґанізм|орґанізмӱв]], [[Еволуція|еволуціёв]] (''сімня еволуції'') вадь перемінянём простора вокруг. Дакотрі предметы особно хосенні товды, кой [[Природа|природноє]] появліня трібного вида занимать забарз много [[Час|часу]].&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Хоснованя предметӱв лишать ся доповнитильным инструментом, а не мусайныв основоі [[Компютерна бавка|игры]]. У дакотрых упробованях их хоснованя ограничує ся вадь стає нежаданым, того играчови приходить ся бізовати ся на основно своє управліня [[Екосистема|екосистемов]].&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Игровый режим ==

== Розмір світа ==

== Игровый час ==

== Взаємодійство орґанізмӱв ==

== Управліня ==

== Візуал ==

== Сотворіня игры ==

== Значіня игры ==

== Приятя ==

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]]
[[Катеґорія:Бавкы про ПК]]
[[Катеґорія:Гры]]
[[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]]
[[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]]
[[Катеґорія:Основаны 2018]]
[[Катеґорія:Основаны 2017]]</text>
      <sha1>tc9xgi2brukq2hliv62fpavp18meb2v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171234</id>
      <parentid>171233</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T13:19:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/171233|171233]] од хоснователя [[Special:Contributions/Halajkovič|Halajkovič]] ([[User talk:Halajkovič|діскусія]])</comment>
      <origin>171234</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23070" sha1="n9lxceainkchxd1v5kb6ohk1b7tfyhv" xml:space="preserve">{{Інфобокс відеогра
| image = 
| caption = North American cover
| developer = [[Arc System Works]]
| publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}}
| designer = 
| engine = 
| released = '''PlayStation 4'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017&lt;ref name=Release&gt;{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Европа|12. мая, 2017&lt;ref name=Release/&gt;|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|марця 2018|NA|June 5, 2018|Европа|8. юна, 2018|Австр|15. юна, 2018}}
| genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]]
| series = 
| modes = [[Игра на єдного]]
| platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]]
}}
'''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови [[Пісковниця (игры)|пісковниця]] и [[Симулатор бытя|симулатор бога]], розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning |title=Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt; 

{{Статья в роботѣ|Rue323|10}}

== Концепція игры ==
Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/ |title=Harvest Moon Creator on His New Game |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref name=&quot;official&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.birthdaysthebeginning.com/ |title=Birthdays the Beginning - Official Website |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Основный игровый цикл ==
Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током [[Час|часу]]. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.&lt;ref name=&quot;official&quot; /&gt;

Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/ |title=Review: Birthdays the Beginning |website=Destructoid |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Мікрорежим ==
'''''Мікрорежим''''' — основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/ |title=Birthdays the Beginning |website=4Gamer.net |access-date=2026-09-19 |language=ja}}&lt;/ref&gt;

Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/ |title=Birthdays the Beginning Review - Quiet &amp; Relaxing |website=CGMagazine |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго.

== Макрорежим ==
'''''Макрорежим''''' — у нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot;&gt;{{cite web |url=https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/ |title=Modes - Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях.

У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot; /&gt;

== Рельеф и терраформованя ==
Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/ |title=Birthdays the Beginning - Steam Discussions |website=Steam Community |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Температура ==
'''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/ |title=Birthdays the Beginning Review: Biology in a Box |website=Pixelkin |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=KeenGamer |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/ |title=Game Review: Birthdays the Beginning |website=Simply Binge |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Вода и вогкость ==
'''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;

Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

== Орґанізмы ==
У игрі екзістує 292 виды орґанізмӱв. Исе число включать разні формы живого, появлявущі ся на протязі розвитя [[Свѣт|світа]]. Они обсягавуть величезный діапазон − уд ранньых [[Протозої|протозойӱв]] до [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и чоловіка.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net&lt;/ref&gt;

Каждый орґанізм мать свої условія появліня. Сереґ них годни урахововати ся [[температура]], вогкость, тип окружіня и наявность другых орґанізмӱв, мусайных про удповідный етап розвоя. Тому удкрытя нового вида представлять собов не просто трафункову находку, а резултат сотворіня опереділеної комбінації условій.&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-rewiew-biology-in-a-box/ {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;

== Еволуція ==
'''''Еволучна система''''' — главна часть игры. Нові [[Орґанізм|орґанізмы]] изъязані миже собов поступностёв розвоя, а появліня нового [[Вид (біолоґія)|вида]] часто удкрывать путь ид появлінёви слідувущого. Резултатом, играч пробує провести живӱт свого світа через разні етапы еволучної історії.&lt;ref&gt;''https://www.pcgamer.com/birthdays-the-beginnings-is-a-sandbox-adventure-from-harvest-moon-creator-yasuhiro-wad {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}a/''&lt;/ref&gt;

У игрі суть уложені иппен и спеціалні предметы што помогавуть появляти ся новым видам живого, то суть ''сімня еволуції'' тай ''сімня мутації''.&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Даже при сотворінёви ипної про еволуцію и мутацію бывалної базы, не є ґарантовано ож ваш вид розовье ся у новый ([[Еволуція|еволуціонує]] вадь [[Мутація|мутує]]). [[Вид (біолоґія)|Вид]] годен обстати ся тым же, при [[Катаклізм|катаклізмах]] и зовсім, щезнути путём удумираня.&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Поживовый ланц и удумираня ==
Орґанізмы у игрі образувуть общу [[Екосистема|екосистему]]. Появліня ци заникнутя єдного вида годно вплывати на другі виды, особно же они зависять уд нёго ге уд жрідла поживы. Того сотворіня нового орґанізма часто призводить ид непожаданым наслідкам на уж екзістувущу [[Екосистема|екосистему]].&lt;ref&gt;https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Исе особно важно у сӱжетному режимови: кідь мусайный про далшый розвой орґанізм удумирать, та пак послідувущі етапы еволуції годни быти недоступными. Играчови приходить ся ренововати пережі условія авадь вертати пропавшый вид.&lt;ref&gt;https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/&lt;/ref&gt; 

== Бібліотека орґанізмӱв ==
Каждый найденый и удкрытый орґанізм заносить ся у спеціалну бібліотеку. У ньӱв играч може проникововати информацію за зобраті формы живого и хосновати ї про розуміня далшого розвоя свої [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/&lt;/ref&gt;

Бібліотека помалы стає ся робити у своєобразный каталоґ [[Еволуція|еволучної]] історії вашого світа. Айбо система гляданя истнот не є идеална: дакотрі обзоры удмічали, ож по мірі прохождіня стає тяжко так скоро ге сперед тым, находити якыйись орґанізм и опереділяти трібованя ищи не найденых [[Вид (біолоґія)|видӱв]].&lt;ref&gt;https://www.playstationlifestyle.net/review/568373-birthdays-the-beginning-review-an-evolutionary-paradox-ps4/&lt;/ref&gt; 

== Колекціонованя орґанізмӱв ==
Пӱсля появліня нового [[Орґанізм|орґанізма]] ёго треба найти на самӱв земли. Играч мать приблизити ся ид нёму у мікрорежимови и зфотькати го, пӱсля чого информація за истноту заносить ся у бібліотеку. Ото перештацовує назираня за [[Еволуція|еволуціёв]] ищи и у интересну систему збора информації за вашу [[Планета|планету]].

[[Колекціонованя]] ото єдна из довгодобых цілий [[Компютерна бавка|игры]]: офіціалні матеріалы при розробці прямо пудкреслёвали наявнӱсть почти 300 разных орґанізмӱв, а потӱм розробник быв уточнив точноє число — 292.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/&lt;/ref&gt;

== Предметы ==
Окрем переміняня [[Рельеф|рельефа]], играч одержує вышеописані спеціалні предметы, которі позволявуть прискоряти вадь облегчати многі [[Процес|процесы]]. Среґ них є и такі, што зъязані из появлінёсм [[Орґанізм|орґанізмӱв]], [[Еволуція|еволуціёв]] (''сімня еволуції'') вадь перемінянём простора вокруг. Дакотрі предметы особно хосенні товды, кой [[Природа|природноє]] появліня трібного вида занимать забарз много [[Час|часу]].&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Хоснованя предметӱв лишать ся доповнитильным инструментом, а не мусайныв основоі [[Компютерна бавка|игры]]. У дакотрых упробованях их хоснованя ограничує ся вадь стає нежаданым, того играчови приходить ся бізовати ся на основно своє управліня [[Екосистема|екосистемов]].&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Игровый режим ==

== Розмір світа ==

== Игровый час ==

== Взаємодійство орґанізмӱв ==

== Управліня ==

== Візуал ==

== Сотворіня игры ==

== Значіня игры ==

== Приятя ==

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]]
[[Катеґорія:Бавкы про ПК]]
[[Катеґорія:Гры]]
[[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]]
[[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]]
[[Катеґорія:Основаны 2018]]
[[Катеґорія:Основаны 2017]]</text>
      <sha1>n9lxceainkchxd1v5kb6ohk1b7tfyhv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ервін Адерс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25164</id>
    <revision>
      <id>171241</id>
      <parentid>171046</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T18:37:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Розробка Тіґрӱв */</comment>
      <origin>171241</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6169" sha1="4pgyt2eq62tiu0ka0bx90fpf0mqltks" xml:space="preserve">{{В розробку}}{{Особа проста
| Имя = Ервін Адерс
| Образчик = [[File:Erwin Aders.jpg|150px]]
| Чинность = [[Инженер]]
| Уроджѣня = 7 мая 1881 гуд
| Мѣсто_роджѣня = Дюсселдорф
| Упокоеня = 6 януара 1974 гуд
| Мѣсто_смерти = Ділленбурґ
}}

'''Е́рвін А́дерс''' ({{lang-de|2|Erwin Aders}}) ([[7. май|7. мая]] [[1881]] — [[6. януар|6. януара]] [[1974]])&amp;nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] [[инженер|инженірь]] и конструктор у галузи [[Машинарьство|машинарьства]], твориць [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тіґер 1]] и його наслідник [[Panzerkampfwagen VI Tiger II|Тіґер 2]].

== Ранні рокы ==
Ервін Адерс родив ся у [[Дӱсселдорф|Дӱсселдорфови]] 7. мая 1881. року. Учив ся у технічному коледжови вароша [[Аахен]], тамкы такой и здав екзамены у [[1906]]. році. Пак робив у дакӱлкох компаніях, што спеціалізовали ся на уробництвови ставбеної тай [[Автомобіл|автомобілної технікы]], а ищи научно-досліднӱв діялности.&lt;ref&gt;Німицька національна бібліотека (GND): Ідентифікатор особы Ервіна Адерса — GND 13695572X&lt;/ref&gt;

== Перва світова война и начало карєры конструктора ==
Цивілноє житя Ервіна Адерса было прервато у 1914. році [[Перша світова война|первыв світовыв войнов]]. У катунах Адерс проходив службу у експеременталнӱв автомобілнӱв части — пудрозділови, у якому вӱн годен быв хосновати свої технічні знаня. Експерементална транспортна часть [[Моторизовані войська|моторизованых войськ]] упробововала не лиш грузовикы тай артилерійські тягачі, а щи удповідала за орґанізацію проґрамы розробкы танка [[A7V Sturmpanzerwagen|A7V]]. Пӱсля войны Адерс робив инженірьом у MAN у [[Нӱрнберґ|Нӱрнберґови]], а у 1925. році став робити у Vogtländische Maschinenfabrik AG (VOMAG) у [[Плауен|Плауенови]], а у 1929. році уже у [[Daimler-Benz]].&lt;ref&gt;{{Книга |автор=Rainer Strasheim |заголовок=The German A7V Tank and the Captured British Mk. IV Tanks of World War I |видавництво=Schiffer Publishing |рік=2010 |isbn=978-0764336546}}&lt;/ref&gt;

Адерс робив у MAN и [[Daimler-Benz]] занимавучи ся бӱлше машинарьством. Айбо обідві исі компанії занимали ся и танкарьством. [[Daimler-Benz]] безпосередно, а у случайови из MAN — танками занимала ся пудконтролна сьӱв команії фірма Gutehoffnungshütte (GHH) из [[Обергавзен|Обергавзена]]. Дисять рокӱв профисійного опыта роботы на ґреміалных позиціях у трьох майбӱлш німицькых компаніях позволили у 1933. році Адерсови стати професором у Технічному універзитетови Аахена. Исе, у далшому, дячило дӱставаню роботы компанії Henschel &amp; Sohn.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |title=blindes-ww2 |accessdate=28 січня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180129140542/http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |archivedate=29 січня 2018 |deadurl=yes }}&lt;/ref&gt;

== Розробка Тіґрӱв ==
{{Неовірене}}
Уд кӱнця 1936. року тай до кӱнця [[Друга світова война|Другої світової войны]], Ервін Адерс быв головным інженірьом тай началником удділа новых розроботок компанії Геншел і Сын АГ у Кассельови. Через рӱк після уступа на посаду, лишив проектуваня паравозӱв, самальотӱв і кранового устакуванія тай цілком ізсередився на танкостроєнію. У 1937-1938 рр. очолював рокаш, котрый ся занимав експереминталными танками прорыва DW 1 тай DW 2.{{Жрідло}}

== Повоєнный пиріод ==
Після войны Адерс робив такой у тӱв галузі, айбо типирька уже на зєдиненӱв фірмі ''Райнштал-Ганомаг-Геншел''. Рахує ся ож вӱн мав удношеня уд розробці мінт типирішньої німицької бронетехнікы, окреме [[Основный бойовый танк|ОБТ]] ''[[Leopard 1 (танк)|Leopard 1]]'' тай [[Бойова машина піхоты|БМП]] ''[[Marder]].''

За споминами сочасникӱв Адерс вӱв доста скромный способ житя тай уникав надмірної увагы, и з чистьов ставив ся уд пудлеглым.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;/&gt;

Умер Ервін Адерс [[6. януар|6. януара]] [[1974]]. року.

== Жерела ==
{{референції}}</text>
      <sha1>4pgyt2eq62tiu0ka0bx90fpf0mqltks</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171242</id>
      <parentid>171241</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T18:37:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Жерела */</comment>
      <origin>171242</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6167" sha1="s7mtuwvi7m8gv4vups3x0eau2tk39lv" xml:space="preserve">{{В розробку}}{{Особа проста
| Имя = Ервін Адерс
| Образчик = [[File:Erwin Aders.jpg|150px]]
| Чинность = [[Инженер]]
| Уроджѣня = 7 мая 1881 гуд
| Мѣсто_роджѣня = Дюсселдорф
| Упокоеня = 6 януара 1974 гуд
| Мѣсто_смерти = Ділленбурґ
}}

'''Е́рвін А́дерс''' ({{lang-de|2|Erwin Aders}}) ([[7. май|7. мая]] [[1881]] — [[6. януар|6. януара]] [[1974]])&amp;nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] [[инженер|инженірь]] и конструктор у галузи [[Машинарьство|машинарьства]], твориць [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тіґер 1]] и його наслідник [[Panzerkampfwagen VI Tiger II|Тіґер 2]].

== Ранні рокы ==
Ервін Адерс родив ся у [[Дӱсселдорф|Дӱсселдорфови]] 7. мая 1881. року. Учив ся у технічному коледжови вароша [[Аахен]], тамкы такой и здав екзамены у [[1906]]. році. Пак робив у дакӱлкох компаніях, што спеціалізовали ся на уробництвови ставбеної тай [[Автомобіл|автомобілної технікы]], а ищи научно-досліднӱв діялности.&lt;ref&gt;Німицька націонална бібліотека (GND): Ідентифікатор особы Ервіна Адерса — GND 13695572X&lt;/ref&gt;

== Перва світова война и начало карєры конструктора ==
Цивілноє житя Ервіна Адерса было прервато у 1914. році [[Перша світова война|первыв світовыв войнов]]. У катунах Адерс проходив службу у експеременталнӱв автомобілнӱв части — пудрозділови, у якому вӱн годен быв хосновати свої технічні знаня. Експерементална транспортна часть [[Моторизовані войська|моторизованых войськ]] упробововала не лиш грузовикы тай артилерійські тягачі, а щи удповідала за орґанізацію проґрамы розробкы танка [[A7V Sturmpanzerwagen|A7V]]. Пӱсля войны Адерс робив инженірьом у MAN у [[Нӱрнберґ|Нӱрнберґови]], а у 1925. році став робити у Vogtländische Maschinenfabrik AG (VOMAG) у [[Плауен|Плауенови]], а у 1929. році уже у [[Daimler-Benz]].&lt;ref&gt;{{Книга |автор=Rainer Strasheim |заголовок=The German A7V Tank and the Captured British Mk. IV Tanks of World War I |видавництво=Schiffer Publishing |рік=2010 |isbn=978-0764336546}}&lt;/ref&gt;

Адерс робив у MAN и [[Daimler-Benz]] занимавучи ся бӱлше машинарьством. Айбо обідві исі компанії занимали ся и танкарьством. [[Daimler-Benz]] безпосередно, а у случайови из MAN — танками занимала ся пудконтролна сьӱв команії фірма Gutehoffnungshütte (GHH) из [[Обергавзен|Обергавзена]]. Дисять рокӱв профисійного опыта роботы на ґреміалных позиціях у трьох майбӱлш німицькых компаніях позволили у 1933. році Адерсови стати професором у Технічному універзитетови Аахена. Исе, у далшому, дячило дӱставаню роботы компанії Henschel &amp; Sohn.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |title=blindes-ww2 |accessdate=28 січня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180129140542/http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |archivedate=29 січня 2018 |deadurl=yes }}&lt;/ref&gt;

== Розробка Тіґрӱв ==
{{Неовірене}}
Уд кӱнця 1936. року тай до кӱнця [[Друга світова война|Другої світової войны]], Ервін Адерс быв головным інженірьом тай началником удділа новых розроботок компанії Геншел і Сын АГ у Кассельови. Через рӱк після уступа на посаду, лишив проектуваня паравозӱв, самальотӱв і кранового устакуванія тай цілком ізсередився на танкостроєнію. У 1937-1938 рр. очолював рокаш, котрый ся занимав експереминталными танками прорыва DW 1 тай DW 2.{{Жрідло}}

== Повоєнный пиріод ==
Після войны Адерс робив такой у тӱв галузі, айбо типирька уже на зєдиненӱв фірмі ''Райнштал-Ганомаг-Геншел''. Рахує ся ож вӱн мав удношеня уд розробці мінт типирішньої німицької бронетехнікы, окреме [[Основный бойовый танк|ОБТ]] ''[[Leopard 1 (танк)|Leopard 1]]'' тай [[Бойова машина піхоты|БМП]] ''[[Marder]].''

За споминами сочасникӱв Адерс вӱв доста скромный способ житя тай уникав надмірної увагы, и з чистьов ставив ся уд пудлеглым.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;/&gt;

Умер Ервін Адерс [[6. януар|6. януара]] [[1974]]. року.

== Жерела ==
{{референції}}</text>
      <sha1>s7mtuwvi7m8gv4vups3x0eau2tk39lv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>171244</id>
      <parentid>171242</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T18:54:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Gazdadev</username>
        <id>36573</id>
      </contributor>
      <comment>/* Розробка Тіґрӱв */ Всьо ушитком доробив най раманиско бере прткладт</comment>
      <origin>171244</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6171" sha1="5lno8ceudfjrfcidl8455eqff90by0c" xml:space="preserve">{{В розробку}}{{Особа проста
| Имя = Ервін Адерс
| Образчик = [[File:Erwin Aders.jpg|150px]]
| Чинность = [[Инженер]]
| Уроджѣня = 7 мая 1881 гуд
| Мѣсто_роджѣня = Дюсселдорф
| Упокоеня = 6 януара 1974 гуд
| Мѣсто_смерти = Ділленбурґ
}}

'''Е́рвін А́дерс''' ({{lang-de|2|Erwin Aders}}) ([[7. май|7. мая]] [[1881]] — [[6. януар|6. януара]] [[1974]])&amp;nbsp;— [[Націстічне Нїмецько|німицькый]] [[инженер|инженірь]] и конструктор у галузи [[Машинарьство|машинарьства]], твориць [[Тяжкый танк|тяжкых танкӱв]], зокрема [[Panzerkampfwagen VI Tiger|Тіґер 1]] и його наслідник [[Panzerkampfwagen VI Tiger II|Тіґер 2]].

== Ранні рокы ==
Ервін Адерс родив ся у [[Дӱсселдорф|Дӱсселдорфови]] 7. мая 1881. року. Учив ся у технічному коледжови вароша [[Аахен]], тамкы такой и здав екзамены у [[1906]]. році. Пак робив у дакӱлкох компаніях, што спеціалізовали ся на уробництвови ставбеної тай [[Автомобіл|автомобілної технікы]], а ищи научно-досліднӱв діялности.&lt;ref&gt;Німицька націонална бібліотека (GND): Ідентифікатор особы Ервіна Адерса — GND 13695572X&lt;/ref&gt;

== Перва світова война и начало карєры конструктора ==
Цивілноє житя Ервіна Адерса было прервато у 1914. році [[Перша світова война|первыв світовыв войнов]]. У катунах Адерс проходив службу у експеременталнӱв автомобілнӱв части — пудрозділови, у якому вӱн годен быв хосновати свої технічні знаня. Експерементална транспортна часть [[Моторизовані войська|моторизованых войськ]] упробововала не лиш грузовикы тай артилерійські тягачі, а щи удповідала за орґанізацію проґрамы розробкы танка [[A7V Sturmpanzerwagen|A7V]]. Пӱсля войны Адерс робив инженірьом у MAN у [[Нӱрнберґ|Нӱрнберґови]], а у 1925. році став робити у Vogtländische Maschinenfabrik AG (VOMAG) у [[Плауен|Плауенови]], а у 1929. році уже у [[Daimler-Benz]].&lt;ref&gt;{{Книга |автор=Rainer Strasheim |заголовок=The German A7V Tank and the Captured British Mk. IV Tanks of World War I |видавництво=Schiffer Publishing |рік=2010 |isbn=978-0764336546}}&lt;/ref&gt;

Адерс робив у MAN и [[Daimler-Benz]] занимавучи ся бӱлше машинарьством. Айбо обідві исі компанії занимали ся и танкарьством. [[Daimler-Benz]] безпосередно, а у случайови из MAN — танками занимала ся пудконтролна сьӱв команії фірма Gutehoffnungshütte (GHH) из [[Обергавзен|Обергавзена]]. Дисять рокӱв профисійного опыта роботы на ґреміалных позиціях у трьох майбӱлш німицькых компаніях позволили у 1933. році Адерсови стати професором у Технічному універзитетови Аахена. Исе, у далшому, дячило дӱставаню роботы компанії Henschel &amp; Sohn.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |title=blindes-ww2 |accessdate=28 січня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180129140542/http://www.blindes-ww2.com/TIGRE/2017/01/15/erwin-aders-le-vrai-pere-des-tigre/ |archivedate=29 січня 2018 |deadurl=yes }}&lt;/ref&gt;

== Розробка Тіґрӱв ==
{{Неовірене}}
Уд кӱнця 1936. року тай до кӱнця [[Друга світова война|Другої світової войны]], Ервін Адерс быв головным інженірьом тай началником удділа новых розроботок компанії Геншел і Сын АГ у Кассельови. Через рӱк пӱсля уступа на посаду, лишив проектуваня паровозӱв, самольотӱв і кранового устакуваня тай цілком ізсередився на танкостроєнію. У 1937-1938 рр. очолникував рокаш, котрый ся занимав експереминталными танками прорыва DW 1 тай DW 2.{{Жрідло}}

== Повоєнный пиріод ==
Після войны Адерс робив такой у тӱв галузі, айбо типирька уже на зєдиненӱв фірмі ''Райнштал-Ганомаг-Геншел''. Рахує ся ож вӱн мав удношеня уд розробці мінт типирішньої німицької бронетехнікы, окреме [[Основный бойовый танк|ОБТ]] ''[[Leopard 1 (танк)|Leopard 1]]'' тай [[Бойова машина піхоты|БМП]] ''[[Marder]].''

За споминами сочасникӱв Адерс вӱв доста скромный способ житя тай уникав надмірної увагы, и з чистьов ставив ся уд пудлеглым.&lt;ref name=&quot;blindes-ww2&quot;/&gt;

Умер Ервін Адерс [[6. януар|6. януара]] [[1974]]. року.

== Жерела ==
{{референції}}</text>
      <sha1>5lno8ceudfjrfcidl8455eqff90by0c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Неля Шовкопляс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25407</id>
    <revision>
      <id>171240</id>
      <parentid>171209</parentid>
      <timestamp>2026-10-08T18:29:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Неовірена информація + нерусинськый текст</comment>
      <origin>171240</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5364" sha1="kwd0o9ebgv7ih06tm2cbtg19wced4et" xml:space="preserve">{{Перекласти/дня}}{{Особа проста|Имя=Неля Шовкопляс|Имя_оригиналне=укр. Шовкопляс Неля Володимирівна|Уроджѣня=26. януара 1987|Мѣсто_роджѣня=[[Барвінкове]], [[Харківска область]], [[УССР]]|Образчик=|Чинность=телеведуча}}

'''Неля Володимирівна Шовкопляс''' ([[Україна|укр]]. ''Шовкопляс Неля Володимирівна''; род. [[26. януара]] [[1987]], [[Барвінкове]], [[Харківска область]], [[УССР]]) — популарізована україньска телеведуча и волонтерка. Знама є головно як ведуча ранішнёго конічного проєкту «Сніданок з 1+1» на телеканалї «1+1 Україна». За єї незвычайный успішный шлях на телебачіня без фаховой освіты єї часто називають «телевізійнов Попелюшков».&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;https://www.slk.kh.ua/news/kultura/nelya-shovkoplyas-televizijna-popelyushka-z-barvinkovogo.html&lt;/ref&gt;

== Біографія и ранні рокы ==
Народила ся 26. януара 1987 року в містї Барвінкове на Харківщинї. В шкільні рокы ективно займала ся творчостёв: співала в хорї, танцювала в ансамблю та писала сценарії для шкільних свят. Хоць мала дитячу мрію стати хірурґом, мати переконала єї спробувати себе в сферї реклами, де б она могла реалізувати свій креатівный потенціал.

Вступила до Харківского націонуалного економічного універзітету, котрый закінчила за фахом «маркетолог-економіст». Од другого курсу універзітету була змушена сама себе забезпечувати, тому шість років працювала торговыв представительков в єдній з косметічных компаній. Також дакілько місяців робила як офіціантка.&lt;ref&gt;https://1plus1.ua/snidanok-z-1-1/novyny/nela-sovkoplas-svatkue-den-narodzenna-cikavi-fakti-pro-veducu-snidanku-z-11&lt;/ref&gt;

== Карієра на телебачіню ==
Прагнучі змінити професію, Неля Шовкопляс вступила на навчання до медіа-школы «1+1 Media School». По закінчіню курсу она проходила стажованя на популярних телевізійних проєктах «Модель XL» та «Танці з зірками» як лінейный продюсер.

У септембрї 2017 року успішно пройшла кастінґ і ся стала новов постійнов ведучов ранкового шоу «Сніданок з 1+1». Працює в ефірї в тандемі з Єгором Гордєєвим. Завдяки щирости, близькости до народу та кардинальній зміні професії здобула велику популарность у глядачів.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

== Участь у «Танцях з зірками» ==
У груднї 2025 року Неля Шовкопляс взяла участь у спеціалному благодійному передноворічному випуску шоу «Танці з зірками» («Рух до життя»), метою котрого быв збір грошей для поранених військових у Superhumans Center. 

Спеціално для шоу ведуча продемонстровала ефектне схудненя майже на 10 кілоґрамів за три тижні інтенсівных репетіцій. У парї з танцівником Максом Леоновим она відкривала проєкт під номером 1, виконавши драйвовый квікстеп під світовый хіт «Where Is My Husband». Виступ отримав високі оцінки від суддів (зокрема 10 балів од Дмитра Монатіка). Телеведуча назвала участь у шоу «шаленов псіхотерапієв» та можливістю підтримати українських захисників.&lt;ref&gt;https://tsn.ua/glamur/tantsi-z-zirkamy-efektno-skhudla-nelia-shovkoplias-pidkoryla-drayvovym-kvikstepom-2988047.html&lt;/ref&gt;

== Жерела и одказы ==
* [https://1plus1.ua/veduchi/nelya-shovkoplyas Сорінка Нелї Шовкопляс на сайті 1+1]
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D1%81_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Статя про Нелю Шовкопляс в україньский Вікіпедії]</text>
      <sha1>kwd0o9ebgv7ih06tm2cbtg19wced4et</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Нікіта Хрущов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25412</id>
    <redirect title="Никита Хрущов" />
    <revision>
      <id>171229</id>
      <timestamp>2026-10-08T12:53:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Никита Хрущов]]</comment>
      <origin>171229</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="ndiv1rzemy0rsphfybrlbupqeahlg89" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Никита Хрущов]]</text>
      <sha1>ndiv1rzemy0rsphfybrlbupqeahlg89</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія з хоснователём:Flipdot</title>
    <ns>3</ns>
    <id>25413</id>
    <revision>
      <id>171245</id>
      <timestamp>2026-10-08T19:07:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Fadssdssd</username>
        <id>31646</id>
      </contributor>
      <comment>/* Убговореня статі */ нова секція</comment>
      <origin>171245</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="917" sha1="mvp16vqm6vgj84x9senznzs0dn5jnkl" xml:space="preserve">== Убговореня статі ==
Добрый вечур/ночі, [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]]. Я хочу достати вашу удповідь про статус [[шаблона:Перекласти]] на сторонкі [[ТЕТ (телеканал)]].

Сесь шаблон вы додалі кедь я написав статю в нелитературном стіле (змішаный русиньскый з україньскым), но днесь я переписав обсяг сторонкы на майже правильном пряшівьском діалекті з помочю иншых хоснователей. Ци можете вы пуддержати змазаня тото вставленя? [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 21:07, 8 октобра 2026 (CEST)</text>
      <sha1>mvp16vqm6vgj84x9senznzs0dn5jnkl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Черна (Украйина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25414</id>
    <redirect title="Черна (Закарпатьска область)" />
    <revision>
      <id>171251</id>
      <timestamp>2026-10-08T22:31:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Черна (Украйина)]] на [[Черна (Закарпатьска область)]]</comment>
      <origin>171251</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="88" sha1="bw8gtakiyp55rfll1t7j3xtaas6vocs" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Черна (Закарпатьска область)]]</text>
      <sha1>bw8gtakiyp55rfll1t7j3xtaas6vocs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чєрна (окрес Требішов)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25415</id>
    <redirect title="Черна (Кошіцькый край)" />
    <revision>
      <id>171253</id>
      <timestamp>2026-10-08T22:32:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Чєрна (окрес Требішов)]] на [[Черна (Кошіцькый край)]]</comment>
      <origin>171253</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="76" sha1="k9ugofg7omax4uzuyhtwu2ipmda3fup" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Черна (Кошіцькый край)]]</text>
      <sha1>k9ugofg7omax4uzuyhtwu2ipmda3fup</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>