Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.23 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 27. юн 0 291 171485 168633 2026-10-12T17:07:48Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171485 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''27. юн''' — 178. [[день]] рока (179. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|187}}. == Подѣи == * [[1906]] — америцка ѣздецка ревия ''Wild West Show'' ([[Коди, Виллиам Фредерик|William F. Cody]] (aka) "Buffalo Bill") мала двѣ выступлѣня в [[Унгвар]]ѣ, а другый день — двѣ в [[Мукачово|Мукачовѣ]]. * [[1984]] — у фінале [[Фотбаловый шампіонат Европы 1984|фотбалового шампіонату Европы в Франції]] гостителї выграли в [[Іспанія|Іспанії]] 2:0. * [[2001]] — быв благословеный [[Теодор Ромжа]], русиньскый мукачовскый єпіскоп і мученик. * [[2007]] — в [[Мукачово|Мукачовѣ]] Виктор Балога з Катеринов Ющенко отворив памятник [[Александер Духнович |Духновичови]] (скулптор [[Михайло Белень|М.&nbsp;Белень]]) и повѣв, якы слова Будителя актуалны про днешню Украину.<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/11442-Viktor-Baloha-i-Kateryna-Iushchenko-vidkryly-v-Mukachevi-pam’iatnyk-Oleksandru-Dukhnovychu Віктор Балога і Катерина Ющенко відкрили в Мукачеві пам’ятник Олександру Духновичу]</ref> == Уродили ся == * [[1877]] — [[Теодор Ройкович]], [[священик]], сполоченскый, културный и церковный дѣятель, публициста, редактор русинскых периодикох. * [[1964]] — [[Анна Плїшкова]] - директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, академічна выкладателька, русиньска журналістка. * [[1969]] — [[Михал Гудак]] - словеньскый модератор і актор русиньской народности. == Умерли == * [[1965]] — [[Василь Латта]], [[педагог]], [[Лингвистика|лингвиста]]. * [[2001]] — [[Степан Попович]], [[Русины|русинськый]] [[дохтор]]-педиатр, дѣточый хирург, [[Кандидат наук|кандидат медичных наук]]. * [[2025]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Театер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]]. == Референции == {{reflist}} {{Commons|June 27}} 2xjqj700regx1bxxtzjugzqgd4sq4u3 Іван Міклош 0 368 171578 167562 2026-10-13T01:06:50Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171578 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ivan Mikloš.jpg|thumb|Іван Міклош]] '''Іван Міклош''' (* [[2. юн|2. юна]] [[1960]], Свідник) є словеньскый економ і політік русиньского походжіня<ref>{{cite web |url=http://www.udol.sk/post/navrat-ku-korinom-ivan-miklos-79/ |title= Навернутя ку корїням - Іван Міклош |publisher=www.udol.sk |accessdate= [[22. марец]] [[2011]]}}</ref>, котрый од року 2010 до року 2012 занимал функцію міністра фінанцій і підпредседу влады в кабінетї Іветы Радічовой, тоты уряды уже выконовав в роках 2002-2006, в часї 1991-1992 быв міністер пріватізації. Женатый і має двох дїти. == Референції == <references/>. {{Стыржень}} {{Lifetime|1960||Міклош, Іван}} [[Катеґорія:Словеньскы політіци русиньского походжіня]] 66rsmmmgex59u8cvtzzi03azd5us6p4 Ідіом 0 374 171559 113325 2026-10-13T00:39:13Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171559 wikitext text/x-wiki '''Ідіом''' (од [[Ґрецькый язык|ґрецького]] ''ιδίωμα'' — «особливость», «своєрідность») — общій термін, уведженый у [[Лінґвістіка|лінґвістіцї]] XX. [[стороча]] для позначіня різных форм єствованя [[Язык|языків]]: [[наріча|наріч]], [[Діалект|діалектів]], [[Говор|говорів]], [[Бісїда (говор)|бісїд]], варіацій літературного языка. Застосовують го абы підкреслити закономірно споєны властности такых языковых форм, або в припадї, коли їх класіфікація, як окремого языка ці діалекту є проблемова або діскутабілна. == Далше чітаня == * В. А. Виноградов. Ідіом. ''Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, Советская энциклопедия, 1990.'' {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] 5n50swtzuirfv20s56m7r9qla1au683 Ізолаты 0 375 171560 159983 2026-10-13T00:41:54Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171560 wikitext text/x-wiki '''Ізолаты''' або '''Ізолованы языкы''' — язык, якый не входить ани в єдну з знамых [[Языкова родина|языковых родин/фамилій]]. Тото є менше чісло [[Язык|языків]] світа (''трохы бівше 100''), якы в ґенеалоґічній сістемі класіфікації, не підпадають під прінціп прибузности своїх фонетічных, ґраматічных і лексемічных роздїлів з іншыма языками і не мають собі близкых языків. Найбівше знамы приміры — [[бурушаськый язык|бурушаськый]], [[шумерскый язык|шумерськый]], [[нівхськый язык|нівхськый]], [[эламскый язык|эламськый]], [[язык хадза|хадза]] языкы. == Далше чітаня == * Campbell, Lyle. (1997). ''American Indian languages: The historical linguistics of Native America''. New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-509427-1. * Goddard, Ives (Ed.). (1996). ''Languages''. Handbook of North American Indians (W. C. Sturtevant, General Ed.) (Vol. 17). Washington, D. C.: Smithsonian Institution. ISBN 0-16-048774-9. * Goddard, Ives. (1999). ''Native languages and language families of North America'' (rev. and enlarged ed. with additions and corrections). [Map]. Lincoln, NE: University of Nebraska Press (Smithsonian Institute). (Updated version of the map in Goddard 1996). ISBN 0-8032-9271-6. * Grimes, Barbara F. (Ed.). (2000). ''Ethnologue: Languages of the world'', (14th ed.). Dallas, TX: SIL International. ISBN 1-55671-106-9. (Online edition: http://www.ethnologue.com/). * Mithun, Marianne. (1999). ''The languages of Native North America''. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-23228-7 (hbk); ISBN 0-521-29875-X. * Sturtevant, William C. (Ed.). (1978-present). ''Handbook of North American Indians'' (Vol. 1-20). Washington, D. C.: Smithsonian Institution. (Vols. 1-3, 16, 18-20 not yet published). == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20070315110155/http://home.bluemarble.net/~langmin/miniatures/isolates.htm Orphans with no Families: Languages missing genetic relationships] {{ref-en}} * [http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=98-16 Список ізолованых языків] на сайтї «Ethnologue» {{ref-en}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] 2fc5mgd887nlzioj0ipzr3crd56afg3 Інформатіка 0 388 171565 167919 2026-10-13T00:47:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171565 wikitext text/x-wiki '''Інформатика''' — наука о інформаціях і їх обробці. В сучасности бывать часто розумена як наука о обробцї інформацій на [[компютер]]ах, зато же теперь ся про обробку інформацій хоснує скоро лем [[компютер]]ова техніка. Початкове значіня того терміну є але шырше і особісто в скоршых добах не быв обмедженый лем на область [[компютер]]ів. Прімарно ся інформатіка занимать штруктуров, ряджінём, уховаванём, добыванём, шырінём і трансфером інформацій. Тыж штудує аплікацію інформацій в орґанізаціях, їх хоснованя в комунікації міджі людми, орґанізаціями і інформачныма сістемами. Ку інформатіцї належать тоты дісціпліны: * [[теорія інформації]] * теорія [[конечный автомат|автоматів]], [[формалный язык|формалных языків]] і [[формална ґраматіка|ґраматік]] * [[кіберентіка]] і [[роботіка]] * [[умела інтеліґенція]] * [[компютерова сімулація]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Технолоґія]] [[Катеґорія:Інформатіка|*]] fzokk54wo078vjhagxggo4fj37x1oit Істинна церков Ісуса 0 397 171571 140218 2026-10-13T00:50:58Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171571 wikitext text/x-wiki {{unibox}} '''"Істинна церков Ісуса"''' — є галузков пентекосталного руху в [[Китай|Китаї]] - гілки [[хрістіанство|християньства]], котра была заснована в першім десятьрочу [[XX. стороча]]. Вытвориня той неконфесной церькви ся датує до року 1917 у [[Пекінґ|Пекіні]], Китай. Чісло вірників є приближно 1,5 млн. на пятёх [[контінент]]ах. Святости: # Святого Духа # Крест # Омываня ніг # Причастя Святого # Субота # Ісус Христос # Свята Бівлія # Спаса # Церков # Судный день {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хрістіанство]] i3kj1ant0p6i5k8zjord1rcjrkpyz0h Світловый рік 0 1039 171500 122492 2026-10-12T22:19:53Z Engelseziekte 2261 меншы языковы оправы 171500 wikitext text/x-wiki '''Світловый рік''' (значка єдиніцї '''ly''', з [[анґліцькый язык|анґл.]] ''light year'') є єдиніця [[Довжка|оддалености]], хоснована головно в [[Астрономія|астрономії]]. Єден світловый рік є оддаленость, котру [[світло]] у [[Вакуум|вакуу]] перейде за єден [[юліаньскый рік]]. Із знамой [[Швыдкость світла|швыдкости світла]] ''c'' ся дасть выраховати, же {{center|1=1&nbsp;ly&nbsp;= 9&nbsp;460&nbsp;730&nbsp;472&nbsp;580&nbsp;800&nbsp;[[metr|m]]&nbsp;≈ 9,46&nbsp;×&nbsp;10<sup>12</sup>&nbsp;[[Кілометер|км]]&nbsp;.}} Світловый рік ''не є'' єдиніцёв часу. Хоснує ся на выражаня оддаленостей в астрономії, передовшыткым в популарній літературї, наприклад про оддалености [[Звізда|звізд]]. В фаховій літературї ся преферує о дашто векша єдиніця [[парсек]]: {{center|1 pc ≈ 3,2617-3,2619 ly}} На куртшы оддалености ся хоснує [[астрономічна єдиніця]]: {{center|63 241 AU ≈ 1 ly}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Астрономія]] fjwhvgvwyaoe9nweol1vwhhpr830naa Іван Гарайда 0 1752 171554 166990 2026-10-13T00:25:31Z Engelseziekte 2261 171554 wikitext text/x-wiki {{Ученый|имя=Иван Гарайда|уроджѣня={{Birth date|1905|01|29}}|мѣсто роджѣня=[[Зарѣчово|Зарічово]]|упокоеня={{Death date and age|1944|12|13|1905|01|29}}|мѣсто смерти=[[Ужгород]]|сферы наук=[[лингвистика]]|образчик= [[Файл:Иван Гарайда.jpg|270px|right]]}} '''Іван Гарайда''' (*[[29. януар]] [[1905]], [[Зарічово]] – †[[13. децембер]] [[1944]], [[Ужгород]]; псевдонимы J.&nbsp;Grammaticus, J.&nbsp;Subcarpaticus) — русиньскый [[лінґвістіка|лінґвіста]], [[педаґоґ]], тлумач, выдаватель, освітитель. Автор [[Граматика Гарайды|граматикы русиньского языка]].<ref name="Поп2010">Поп, 2010</ref> == Жывотна дорога == В 1924 закінчів ґімназію в [[Секешфегервар]]і. В 1924-1928 ся учів право на універзітї в [[Будапешт]]ї, де дістав і докторат права. Дале поступив на філолоґічну факулту універзіты в [[Пейч]]і. Од 1930 быв штіпендантом польской влады на [[Ягеллонска універзіта|Ягеллонскій універзіті]] в [[Краков]]і, де штудовав польско-мадярскы взаимины. Штудія закінчів в 1934 і достав пост професора Ягеллонской універзіты. 6.11.1939 быв вєдно із другыма професорами арештованый [[ґестапо]]м і депортованый до концлаґра [[Заксенгаузен]]. На просьбу рідных ся мадярьска влада добила ёго ослободжіня на ярь 1940. Жебы не быв на очах ґестапу, одышов до [[Ужгород]]у, де быв діректором «[[Подкарпатское Общество Наук|Подкарпатского Общества Наук]]» (ПОН). Быв выдавателём, редактором, коректором літературного публіцістічно-етноґрафічного часопису «[[Литературна недѣля]]» (1941-1944), научного кварталника «[[Зоря-Hajnal]]» (1941-1944), каждомісячника «[[Руська молодеж]]» (1941-1944), каждорічного «Великого сельско-господарского календаря» (1942-1944), тридцятёх книжок серії «Народна библиотека», 40-х выдань серії «Литературно-наукова библиотека», 11-х выдань «Дѣточа библиотека». Вєдно з [[Микола Лелекач|Николаём Лелекачом]] зоставив «Библиоґрафию подкарпатской руськой историѣ литературы» (1942), «Библиоґрафию подкарпатской руськой литературы» (1943), «Загальну библиоґрафию Подкарпатя» (1944). Робив як выскумник, історік і зоставитель словників. Зоставив польско-мадярьскый словник, русиньскый словник чуджых слов, робив над «Русько-мадярским словарем». В [[Ужгород]]ї в року 1941 Гарайда як діректор [[ПОН]] выдав «[[Граматика Гарайды|Грамматику руського языка]]». То быв доста успішный покус о кодіфікацію норем русиньского літературного языка. 17.11.1944 быв арештованый совєтьсков контрарозвідков, обвиненый з «профашістічной аґітації… против коммунистического движения, Советского Союза и демократических ґосударств». Вмер 13.12.1944 в арештї «[[СМЕРШ]]» 4-го Україньского фронту в [[Ужгород]]ї. == Жерела == * '''Іван Поп''': Іван Гарайда (Иванъ Гарайда, Harajda János) //{{ЕКР}} Сс.&nbsp;115–116. == Одказы == * {{cite web |url=http://bachynskyj.blogspot.com/2010/10/blog-post_13.html |author= |title=Іван Гарайда - історик, філолог, редактор, культурно-освітній діяч нашого краю |publisher=Блоґ Івана Бачинського |date=2010 |format=ФОТО РОДИНЫ |accessdate=2020-09-25}} * {{cite web |url=https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-istoriia-zhyttia-sekretarky-pidkarpatskoho-tovarystva-nauk-iulii-opalenyk-ianchyk/ |author=Тетяна Літераті |title=Втрачений Ужгород: історія життя секретарки Підкарпатського товариства наук Юлії Опаленик (Янчик) |publisher=prozahid.com |date=2020-01-27 |format=ФОТО |language=[[Украинскый язык|украинскы]] |accessdate=2020-01-29 }} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1905|1944|Гарайда, Іван}} [[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]] gx85ou5e2tb6744xgtgsl2ekesup7vd 20. фебруар 0 2221 171502 135196 2026-10-12T22:25:55Z Engelseziekte 2261 + Керча 171502 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''20. фебруар''' — 51. [[день]] рока в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|314}} ({{день|315}} в [[Переступный рік|переступнім роцї]]). == Подѣи == == Уродили ся == * [[1886]] — [[Бейла Кун]], [[Мадяре|мадярскый]] [[комунизм|комунистичный]] [[Револуция|револуционарь]] и [[политик]] * [[1920]] — [[Йосиф Архий]], [[педагог]], подкарпатскый [[поет]] * [[1923]] — [[Анна Галгашова]], людова [[писатель]]ка, [[Фолклористика|фолклористка]] * [[1936]] — [[Микола Мушинка]], словеньскый фолклоріста і українознавець русиньского походжіня. * [[1943]] — [[Іґорь Керча]], русинськый [[писатель]] и [[товмач]] == Умерли == {{Commons|February 20}} qazpmxyfhav40g89p6l7jwnpl18l6ss 28. май 0 2288 171486 158846 2026-10-12T17:08:16Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171486 wikitext text/x-wiki {{День рока}} '''28. май''' — 148. [[день]] рока (149. в [[Переступный рік|переступнім роцї]]) в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]]. До кінце рока оставать {{день|217}}. == Подѣи == == Уродили ся == * [[1877]] — [[Максимилиан Волошин]], [[Российска империя|русскый]] и [[СССР|совѣтскый]] [[поет]], [[литературознатель]] и [[малярь]]. *[[1939]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Театер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]]. == Умерли == * [[1910]] — [[Миксат, Калман|Калман Миксат]], мадярскый [[писатель]], [[новинарь]] * [[1916]] — [[Іван Франко]], україньскый поет, прозаік. * [[1929]] — [[Юрко Лажо]], русинскый сполоченскый и културный дѣятель, сенатор Чехословацкого парламента (1920–1925) * [[2018]] — [[Йенс Кристиан Скоу]], [[Дания|данскый]] [[Медик|дохтор]] и [[Биохемия|биохемик]], лавреат [[Нобелова награда|Нобеловой награды з хемии]] (1997) {{Commons|May 28}} l60p69sd5jgyd60htjkgnsipaunn623 1939 0 2465 171487 167654 2026-10-12T17:08:58Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171487 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1939}} {{Рік ся зачінав|1939}} == Подѣи == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== * [[14. марец]] - сейм Словакії выголошує независимоє Словацькоє государство * [[15. марец]] — [[Карпатска Украина]] выголосила независимость (од [[Чехословакия|Чехословакии]]) * [[16. марец]] ** [[Адолф Гітлер|Гітлер]] пудписує в [[Пражськый Град|Пражському Градови]] указ, согласно якому [[Протекторат Богемия и Моравия|Богемія и Моравія]] оголошенї [[протекторат]]ом [[Третий райх|Нїмеччины]]<ref>Курта історія Чехословакії /М.1988 — С.361.</ref>. ** [[Мадярьско|Мадярська]] армія довершує зачату 15. марта операцію по окупації [[Подкарпатя|Пудкарпатя]]<ref name="IstVen.3.899"/>. ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== * [[15. децембер]] — в [[Атланта, Джорджия|Атлантѣ]] одбыла ся премьера [[филм]]а ''Однесены вѣтром'' за [[роман]]ом [[Маргарет Митчелл]], котрый в наступных 30 роках дав найвекшый зыск в истории филмовой продукции. == Уродили ся == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== * [[30. марец]] — [[Ратко Янев]], [[Сѣверна Македония|македонскый]] нуклеарный [[Физика|физик]], [[академик]] ===[[Апріль]]=== * [[25. апріль|25. апрѣль]] — [[Стивен Чепа]], канадскый [[бизнис]]мен, банкарь и [[меценаш]]. ===[[Май]]=== * [[28. май]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Театер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]]. ===[[Юн]]=== * [[2. юн]] — [[Иван Бровди]], [[Русины|русинскый]] [[скулптура|скулптор]] и [[малярь]], носитель честных титулох. ===[[Юл]]=== * [[14. юл]] — [[Карел Готт]], [[Чехия|чешскый]] [[Співак|спѣвак]], филмовый [[актер]], аматерскый [[малярь]]. ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== * [[24. септембер]] — [[Иван Завадяк]], [[Русины|русинськый]] [[писатель]]. ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== == Умерли == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== * [[27. октобер]] — [[Янош Чонка]], [[Мадяре|мадярскый]] [[инженер]] и [[вынаходник]] карбуратора. ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== {{Commons|1939}} rnsb0g4xcrulahu7s2qo3ic3uorrip9 Ё 0 2546 171550 90959 2026-10-13T00:21:24Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171550 wikitext text/x-wiki {{Русиньскый алфавіт}} '''Ё''' є [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]], котра ся хоснує в [[Русиньскый алфавіт|русиньскім]] (девята буква) і (сема буква) в [[Білоруськый язык|білорусьскім]], [[Російскый язык|російскім]] і [[Дунганьскый язык|дунганьскім алфавітах]]. {{Стыржень}} i0sh1ldlvt8mcoekym6wqdhgytzqyf4 Пыхнї 0 2693 171488 162616 2026-10-12T17:09:28Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171488 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Словеньска |руська назва = Пыхнї |оригинална назва = {{ref-sk}} Pichne |застава = Pichne 23 Slovakia.jpg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = На входї до села<!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Регион <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Земплин<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 02 |lat_sec = 19 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 07 |lon_sec = 15 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 0 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = край<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Пряшівскый край|Пряшовскый]] |вид района = Окрес <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Окрес Снина|Снина]] |вид общины = <!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 278<!-- в метрах --> |население = 577<!-- лем само число --> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-57 |почтовый индекс = 069 01 (pošta Snina 1) |вид идентификатора = ŠÚJ <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 20659 |категория в Commons = Pichne |сайт = https://www.pichne.sk |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Пыхнї''' (по {{язык+sk|Pichne}}) суть [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]], оддалене од Снины о 6&nbsp;км на [[сївер]]. Село лежить в середной части грунковатой долины [[Лаборець|Лаборця]]. == Історія == Перва писемна упоминка походить з року 1312, коли село належало ку панству Гуменне.<ref>https://web.archive.org/web/20250718230115/https://www.pichne.sk/historia</ref> В року 1413 Пыхнї официално достали [[валашске право]], хоть валашске обывательство там ся селило уж од зачатку минулого стороча. [[Шолтис]]ы были двая: Штефан и Стан.<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.pichne.sk/zivot-v-obci/historia |title=Osídlenie na valašskom práve |publisher= |format= |quote=Rastúca potreba pracovných síl nútila majiteľov majerov, osád a dedín volať, a za trochu ľahších podmienok i valašské pastiersko chovateľské obyvateľstvo, na dosídlenie pašienkových a lesných odľahlejších priestorov, aby mali z nich väčší úžitok. Už sme spomínali vyššie, že v súvislosti s valašským osídlením sa spomínala v listine z 28. Novembra 1413 dedina Pihna ako majetok Drugetovcov. Bola osídlená valachmi a bývalí v ej i dvaja valašskí vajdovia Štefan a Stan, ktorí súdili menšie spory. Do hodnosti vajdov ich postavili Drugeti. Existujú zhodnosti medzi dedinou Pihna a dnešnými Pichniami: prvá ležala za horami a druhá keď sa postavíme do Vyšného Hrušova alebo do Adidoviec, prvá sa nachádzala v kraji s pomenovaním Gepel, druhá v kraji s rusínskym pomenovaním Krajňa, v jednej i druhej žili dve rodiny pozývačov valašského osídlenia volaných vajdami alebo šoltýsmi. Slovenský historik J. Beňko vo svojej práci Osídlenie severovýchodného Slovenska je tej mienky, že tu ide o zaniknutú dedinu pri Humennom. Je dosť nádeje na dobré vyriešenie. Závažné je, že v Pichniach a v ich okolí prebiehalo osídľovanie valašského obyvateľstva už od začiatku XV. Storočia |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 99 (17,2%) *[[Словаци]] - 419 (72,6%) *[[Українцї]] - 39 (6,8%) *Остатнї - 1 *Нестановлены - 19 (3,3%) ----------------------- Вєдно – 577 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 214 жытелїв (37,1%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. Найвекшы выровызнанёвы громады (2001):<ref>https://archive.is/20130909011407/http://app.statistics.sk/mosmis/eng/scitanie.jsp?txtUroven=440709&lstObec=520659</ref> * [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]] – 39%; * [[Православна церьков|православны]] – 35%; * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]] – 21%. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Зузана Гануделёва]]&nbsp;— языкознателька, бадателька в области діалектолоґії * [[Михайло Гиряк]]&nbsp;— русиньскый педаґоґ і етноґраф * [[Ярослав Сисак]]&nbsp;— герець, директор [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча]], културный дїятель * [[Анна Плїшкова]]&nbsp;— русинска языкознателька (родила ся у Снинї, але дїтинство перебыла у Пыхнях, одкы походила родина). == Референції == <references /> {{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 5m6ki7g30dg96ed0ijx3us8jxxfjwu4 Микола Леонтович 0 2772 171515 141651 2026-10-12T23:12:00Z Halajkovič 33393 171515 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mykola leontovych.jpg|мини|Микола Леонтович]] '''Микола Дмитрович Леонтович''' ([[13. децембра]]<ref>1. децембра [[Юл. кал.]]</ref> [[1877]]&nbsp;— [[23. януара]] [[1921]])&nbsp; быв вызначный [[Україна|україньскый]] музичный складатель. Меджі ёго найзнамішами дїлами належать обробкы україньскых пісень на хор: «[[Щедрик]]», «Дударик», «Зашуміла ліщинонька» і іншы. По [[Октоброва револуция|октобровой револуції 1917]] служыв в совєтьскім державнім апаратї в [[Кієв]]і, быв комісаром Першой україньской державной капелы, преподавателём Музично-драматичного інштітуту им. Лисенка. В роцї 1919 ся вернув до Тульчина, де быв ведучім аматерско-умілецкых колективів Червеной армады.<ref>Кудрицкий&nbsp;А.&nbsp;В.</ref> == Жрідла == * {{Cite book |editor= '''Кудрицкий&nbsp;А.&nbsp;В.''' и др. |title= Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах |publisher= Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1988 |location= Киев |volume= Том&nbsp;2. |isbn= 5-88500-002-6 }}{{ref-ru}} == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1877|1921|Леонтович, Микола Дмитрович}} {{stub}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] r8w0sfbs7e03b6q0schdcgf2qcpzqyi Іван Новак 0 2789 171579 143150 2026-10-13T01:07:14Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171579 wikitext text/x-wiki '''Іван Новак''' (хосновав ай псевд. Ванё Ондавскый, Ванё Запражка, Іван Маковицькый а Іван Мотовило) ([[25. децембер]] [[1897]], [[Вышнїй Верліх]] - [[5. май]] [[1975]], Вышнїй Верліх) - поет, прозаік. гуморіста і сатірік, комедіоґраф. На початку 20-тых років 20. стороча брав участь на розвитку културы в ріднім селї. Ёго заслугов быв у Вышнїм Верліху збудованый културный дом і чітарень. Пізнїше основав і аматерьскый театровый ансамбель, котрому быв режісером і драматурґом. Тот ансамбель быв барз популарный в 30-тых роках. == Творба == * конець 20-тых років 20. стороча – ''Слово про рідных братів'' - роман з часів револуції в Росії. * [[1933]] – ''Відьма босорка'' - театрова комедія, вышла книжно. * 30-ты рокы 20. стороча – ''Дезертир'', ''Когут на ярмаку'', ''Кризис'', ''Тестамент'', ''Хвора'', ''Больван Єдинак'' - комедії і монолоґы * по другій світовій войнї – ''Партизане'' - драматічне дїло о партізаньскій ґрупі Чапаєв. * [[1977]] – ''Пелйустки провесни'' - выбер з творбы. == Жрідла == * Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя ([[1999]]), {{ISBN|80-85137-15-1}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1897|1975|Новак, Іван}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русинскы драматици]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] qm1vsvj64xnxoy1zg3jusgjjz31mnsb Вікіпедія:Адміністраторы 4 3480 171545 171373 2026-10-13T00:17:31Z Flipdot 23893 /* Обговореня */ Відповідь 171545 wikitext text/x-wiki {{Політика|ВП:А}} {{Nutshell|Адміністраторы вто вікіпедішты-волонтеры, котрым ся на русинськуй Вікіпедії довіряє [[/Tools|спеціална серсама]]. Уд них ся чекат, ож будут ся добрі справовати тай справедливо хосновати адміністраторську серсаму.}} '''Адміністраторы''', знамі ай як '''адміны''' вадь '''системні операторы''' ('''sysop''') тото вікіпедішты з технічными можностями про дакотрі спеціалні дії в гатарах русинської Вікіпедії. Они можут блоковати тай розблокововати хосновацькі конта, редаґовати повнустю защищені сторункы, класти тай забирати защиту сторунок, удаляти, вертати тай перейменововати сторункы без ограничень ги в обычных хосновачув и хосновати подакотрі другі серсамы. Адміністраторы дуставут таку удповідалнусть на волонтерськуй основі по тому, як пруйдут процес затверджіня на посаду в комуніті. Они не робутникы [[фонд Вікімедія|фонда Вікімедія]]. Адміністраторам не мож хосновати адміністраторські серсамы на добытя перевагы у диспуті, в котрому вни сут учасниками. Вікіпедія на днешньый день має {{NUMBEROFADMINS}}&nbsp;адміністраторув. == Права адміністратора == * '''защита сторунок''': адміністраторы годні редаґовати защищені сторункы тай класти/забирати защиту уд редаґованя; редаґовати сторункы у просторі '''MediaWiki''', котрі обсягувут системні голошіня и другі елементы інтерфейса Вікіпедії. * '''удаленя сторунок''': адміністраторы годні удаляти сторункы, видіти історію редаґовань удаленых сторунок. * '''вертаня правок''': адміністраторы годні скоро вертати правкы до сторунок, наприклад до послідньої правы даякого редактора, май легко ги обычні хосновачі. * '''блокованя тай розблокованя хосновачув''': адміністраторы годні блоковати тай розблокововати хосновачув, IP-адресы и діапазоны IP-адресув. (Ник. [[Шпеціална:Ipblocklist|Шпеціална:Список заблокованых IP-адрес і хоснователїв]]) * перейменовованя сторунок '''без перенапрямльованя''' з пережої назвы; * '''перейменованя файлув'''; {{main|Поміч:Адміністрованя}} == Повинності адміністратора == Окрем додержаня общых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув Вікіпедії]], адміністраторы мусят: * слідити за держаньом и обясняти [[Вікіпедія:Правила и приписы|правила и приписы Вікіпедії]]; * боронити сторункы Вікіпедії уд вандалізму тай правковых биток; * накладовати санкції на хосновачув, котрі удкрыто и очевидно нарушавут правила Вікіпедії; * удаляти статі тай файлы, котрі пудпадавут пуд критерії [[Вікіпедія:КШВ|скорого удаленя]] вадь нарушавут авторськоє право. Адміністраторы мусят быти невтралні, безсторонні, помагати вікіпедіштам держати ся [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікеты]], [[Вікіпедія:Невтралный позур|невтралного позору]] и другых [[Вікіпедія:Правила и приписы|правил и приписув]]. Адміністраторська позиція тото не лиш права, ай обовязкы. === Справованя === Адміністраторы мали бы подавати добрый приклад про другых и, як и вшыткі вікіпедішты, справовати ся учтиво. Про адміністраторув ся не чинят уйимкы из політик. Уд адміністраторув ся не чекат ідеалности: пораз чинити хыбы тото нормално, айбо серйозноє вадь реґуларноє деструктивноє справованя годні привести д знятьови з адміністраторської позиції. === Удповідалнусть === Адміністраторы несут удповідалность за свої дії з адміністративнов серсамов. Вікіпедішты годні слобудно пуддавати сомніву и критиці дії адміністраторув и тото ся ограничує лиш [[Вікіпедія:Вікіетікета|вікіетікетов]], недопустимустьов личных нападув и [[Вікіпедія:Добра воля|добров вольов]]. Уд адміністраторув ся чекат учтиво удповідати на звіданкы за їхньоє справованя на Вікіпедії тай адміністративні дії. Адміністраторам радно обясняти свої адміністративні дії, кой дако ся за тото звідат. Аж адміністратор серйозно вадь повторно чинит проблематичні дії, діє против цілий проєкта вадь страчат довіру комуніты, вун годен стратити адміністраторські права через Арбітражный комітет ци пожаданя удкликаня прав. Приклады дій, за котрі ся права адміністратора годні забрати тото: * злохоснованя адміністративными правами; * нарушеня базовых політик Вікіпедії (личні напады, неучтивоє справованя, правкові биткы, вандалізм и так дале); * пудла комунікація (удсутность добрых варовань авадь обяснень дій); ** хоть адміністраторам радно мати включені голошіня и email-ы, тото не мусайно; кедь адміністратор має выключені голошіня, варта тото вказати на своюй дискуснуй сторунці; * повторні вадь послідовні некомпетентні адміністративні дії. === Предузятость === Адміністраторам не мож діяти предвзято. Кедь адміністратор має пережу історію из хосновачом и знає, ож може позад того вынести несправедливоє адміністративноє рішеня, радно лишити ситуацію и, аж є можнусть, делеґовати ї другому, непредузятому адміністраторови. === Кібербезпека === Уд адміністраторув ся чекат, ож будут мати бизувні паролы на контах из адміністраторськыми правами (а щи ліпше&nbsp;— и двафакторну автентикацію (2FA). Позад того, ож из скомпрометованых адміністраторськых конт потенційно мож начинити біды по цілому проєктови, з такого конта будут зняті адміністраторські права, а самоє конто годно быти заблокованоє. Адміністраторам не мож ділити паролы вадь конта з другыми людьми, яка бы не была причина. == Адміністративні шаблоны == У своюй роботі адміністратор годен хосновати [[:Катеґорія:Адміністративны шаблоны|адміністративні шаблоны]]. == Як стати адміністратором? == Адміністраторами годні стати хосновачі, котрі на момент подачі кандидатуры мавут: * маймало 1,000&nbsp;правок у основному просторі; * маймало 3&nbsp;місяці скушености на Вікіпедії. Уд адміністраторув ся чекат высокый уровень довіры уд комуніты, того номінації вікіпедіштув без достаточної скушности як правило неуспішні. На момент подачі вадь приятя номінації кандидат бы мав быти активный и честованый у комуніті, знакомый из процедурами и практиками русинської Вікіпедії, мав бы честовати тай розуміти політику тай цілі проєкта. === Процедура розникованя заявкы === Кандидатуры ся розникувут дискусійов и голосованьом. Кандидат раз подає заявку, де розписує свою проґраму. Лиш єдно конто на чоловіка годно мати адміністративні права; уйимкы ся годні чинити про [[Вікіпедія:Боты|ботув]] из адміністративным доступом. Бігом 7&nbsp;днув уд подачі вадь приятя кандидатом номінації йде обговореня проґрамы, діялности кандидата и голосованя за кандидатуру. Такый процес позволяє вікіпедіштам май близко ся спознати з кандидатом, його минулыми внесками тай справованьом, веджіньом дискусій и розуміньом ролі, на котру вун ся подає. * Голосовати годні лиш зареєстровані хосновачі, котрі на момент голосованя мавут маймало 200&nbsp;правок у основному просторі и 1&nbsp;місяць скушености на Вікіпедії; при тому любый вікіпедішта годен коментовати номінацію и класти кандидатови звіданкы. * Голосовати за себе не мож. * Єден чоловік має єден голос; голосы з [[Вікіпедія:Бабовка|бабовок]] (алтернативных конт) не будут зараховані. * Кворум&nbsp;— 5&nbsp;хосновачув (у тум числі голосы „здержали ся“). * Хосновач ся успішно убират адміністратором, аж набере 70% голосув „за“ (спомежи голосув „за“ тай „против“; голосы „здержали ся“ на голосованя не вливавут). * По неуспішнуй номінації вадь забратю прав кандидат годен наново быти поданый не скорше як за 60&nbsp;днув. Паралелно годні ся обговорьовати дакулько кандидатур на адміністраторські позиції; аж ушыткі кандидатуры задоволнявут условія приятя в адміністраторы, ушыткі вни годні стати адміністраторами. Статус адміністратора давут [[Вікіпедія:Бірократы|хосновачі-бірократы]], за їх удсутности&nbsp;— [[Вікіпедія:Стюарды|стюарды]]. {{Clear}} == Адміністраторы русинської Вікіпедії == [[Шпеціална:Listusers/sysop|Автоматично обновльованый испис]]: {| class="wikitable sortable" border=1 cellspacing="0" width=100% |+ ! | №<br />з/п ! |Адміністратор (за абетков) ! |Стаж у Вікіпедії ! |Контакты ! |Додаточні статусы ! |Позначкы |----- | 1 | - | | | | |+ |} === Бывші адміністраторы === === Поновлені по знятьови з посады адміністраторы === == Активні заявкы кандидатув в адміністраторы == === [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] === * Заяка подана: 18:20, 6 октобра 2026 (CEST) * Конець: 13.&nbsp;октовбра 2026 ==== Проґрама ==== # Позахарьовати хыбні редіректы, котрі ся за послідньый час устигли читаво наплодити (напр. такі ги ''Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте'', ''Калмикія'' и другі). # Поладити указованя запяток ґрупы lower-alpha (котра теперь ся указує ги lower-alpha 1, lower-alpha 2…, а мала бы указовати а, б, в…) — знаву, як тото вчинити, айбо треба ми права на редаґованя інтерфейса. # Навести шор из шаблонами, у т.ч. перевести статі на єднакый филь шаблонув про языковый текст (Lang-); позахарьовати выведені з хоснованя вадь домак нехосновані шаблоны ги наприклад {{Tlx|За слободу Ічкерії}}, {{Tlx|Валутний курс}}, {{Tlx|Діалект}}. Вєдно з тым и выведені з хоснованя вадь нехосновані катеґорії: напр. [[:Катеґорія:Статї_написаны_русиньскыма_діалектами|Статї_написаны_русиньскыма_діалектами]], [[:Катеґорія:Статя написана мараморошськым ґваром]], [[:Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом|Статя написана верьховинськым діалектом]], [[:Катеґорія:Статя написана пряшівскым діалектом|Статя написана пряшівскым діалектом]], [[:Катеґорія:За слободу Ічкерії|За слободу Ічкерії]] и так дале. # Навести шор из жменьов статий, котрі дотеперь не удповідавут базовым стандартам Вікіпедії и за котрі уже варовав пережый адміністратор. За два рокы дуже многі з них так и не были управлені вадь потвержені жерелами, а подакотрі такой сут за предметы, котрі не пудпадавут пуд жаданый Вікіпедійов уровень значимости. #* Моя понука: курті статі домак без жерел, бездумно скопіровані з другых Вікіпедій — удалити (як в принципі и писав пережый адміністратор), а уд сомнівных статий, котрі щи мож даяк спасти — лишити лиш тоты дарабы, котрі хоть на базовому уровньови удповідавут цілям и стандартам проєкта. #* Бігом сих двох рокув дало ми ся утягнути з паскудного стану може дві десяткы страшезных статий, айбо у тых масштабах, як їх было наштамповано, реалістично теперь нико вшытко управити не побирує. #* Тото значит, ож теперішні верзії тых статий бы ся утерли гет, а кобы кось у будучности мав дяку вчинити їх нормално, та просто бы вытворив їх наново и написав таги має быти. # Буду радый помагати, накулько зможу, другым вікіпедіштам&nbsp;— прошу лишати ми просьбы, звіданкы й пожаданя и другі вповісткы на моюй дискуснуй сторунці, а конкретно пожаданя адміністративных дій мож давати на [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. ==== За мою пруйшлу діялность на русинськуй Вікіпедії ==== Туй плоды мої роботы майжень за ся говорят ліпше, ги тото бы вповів я. Написав єм, розшырив, доповнив, управив, оформив єм повно статий (неповный испис котрых мож найти ай у [[Хоснователь:Flipdot|мому профілі]]. Оформив єм пару політик Вікіпедії (напр. [[Вікіпедія:Консенсус]], [[Вікіпедія:Невтралный позур]]) подля днешнього консенсуса. Перенюс єм, дописав, поправив многі шаблоны&nbsp;— из недавньых тото наприклад пудпора темної темы про [[Шаблона:Mbox]], [[Шаблона:Shortcut]],. Хоть моє знаня Lua не на тому уровньови, вбы м ся муг побизовати написати даякый модуль цілком сам, айбо перенюс єм (розумно) доста всякых модулюв, котрі нам теперькы годні полегшовати роботу. Стараву ся фурт быти учтивым у дискусіях и даже в конфліктных ситуаціях з свого боку м глядав компромісы вадь лишав ситуацію, обы деексаловати. Нішто й казати, ож такый ипен уровень удповідалности плануву всокотити и в адміністраторськуй позиції. P.S. Попрошу вас у коментарях обяснити ваші рішеня за/против, и звідати ня, аж маєте вопросы по моюй проґрамі&nbsp;— дуже ми імпонує ідея ипен ''обговореня'' адміністраторськых кандидатур умісто простого ''голосованя'' (штось такоє в принципі мали сьме и дотеперь за неписаным консенсусом, айбо наприклад на анґліцькуй Вікіпедії така процедура прямо прописана в процедурі затверженя адміністраторув). [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 18:20, 6 октобра 2026 (CEST) ==== Обговореня ==== ''Допишіт у йсю секцію свої коментарі и, аж маєте дяку заголосовати, та в зачаток свого коментаря дайте {{Tlx|За}}, {{Tlx|Против}} авадь {{Tlx|Здержуву ся}}.'' {{За}}--[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 18:54, 6 октобра 2026 (CEST) {{За}}. Сесь проєкт уже доста активный, обы ся рядити тым способом, котрым бы ся Вікіпедія й мала: через критерії, голосованя, консенсус и так дале. Вірю, ож ваша кандидатура у сьому ділі буде лиш на хосен.--[[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 19:29, 6 октобра 2026 (CEST) {{За}}. Были сьме почти рік без адміністратора позад чого были неудобства. Добрі, ож типирь Flipdot дав свою кандидатуру, у його компетентности бизовный єм. Лем інтересує ня, як ипен будут выберати ся статі на стераня. Ци будеме мочи мы, другі хосновачі, предлагати їх? [[Хоснователь: Obelick09|Obelick09]] : Само собов мож буде предлагати. На тото мож буде хосновати наприклад [[Вікіпедія:Адміністраторська табла|адміністраторську таблу]]. Хотів бым пуйти ґрадаційов и першым ділом пудняти вопрос за удаленя тых статий, за котрі&nbsp;— ''у їхньому днешньому стані''&nbsp;— не годен авадь навряд годен быти диспут против удаленя, наприклад довгый час некывані статі без жерел за населені пункты, де інформація бездумно перекопірована з другых Вікіпедій, ги [[Грынява]], [[Скотарьськоє]], [[Переможноє (Львӯвська область)]]. В принципі за булшину проблемных статий уже давно варовав пережый адміністратор у дискусії з їх автором&nbsp;— так ся стало, ож позад удносно малого числа активных вікіпедіштув абсолутну булшину проблемных статий фактично вытворив єден учасник. За мене тот испис быв бы добрым зачатком&nbsp;— айбо ясноє діло, ож часть тых статий, котрі на днесь уже уліпшені до прийнятного стану, варта лишити. Тот процес бизувно не буде закрытый, и я бы дуже хотів, обы честованоє комюніті Вікіпедії активно поучаствовало в процесі дискусії. —&nbsp;[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:13, 7 октобра 2026 (CEST) {{За}}. До вас гибы маймало обєктивных притинзій миже всьыми. Айбо думаву, што котрі статі ся мусят зотерти гія буде обсудити зо всьыми май подробно. [[Хоснователь: LYTMAN|LYTMAN]] : Ай, такый и є план&nbsp;— выносити на дискусію. Першым ділом мож ся буде узяти за тоты статі, за котрі буде май легко ся договорити, а дале йти по май неєднозначных. —&nbsp;[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 15:13, 7 октобра 2026 (CEST) {{За}}. Думаву достойный адмін буде.[[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] 07:27, 9 октобра 2026 (CEST) :(Не маєте доста правок на акаунтови, обы ваш голос ся зараховав.) [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 02:17, 13 октобра 2026 (CEST) Ушиткі діяня сього хоснователя показувут, што мож му довіряти, завто выказуву свою пуддержку, хуть і без мене туй ся набрало много голосу (нечудно!). [[Хоснователь:ЩирийКозаченько|ЩирийКозаченько]] 16:19, 10 октобра 2026 (CEST) :Голосовати на Вікі годни лиш хосноватилі у котрых бӱлше 200 едітовань, а не 26 ге у вас. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 16:21, 10 октобра 2026 (CEST) ::Вижу, і без мого голоса, сись порядный автор стане адміном, та годен-им супукуйно утерти гет свуй текст, аж ваші слова пудтвердит дако из майстаршых хосноватилю [[Хоснователь:ЩирийКозаченько|ЩирийКозаченько]] ([[Діскузія з хоснователём:ЩирийКозаченько|діскусія]]) 16:24, 10 октобра 2026 (CEST) :::Айно, @[[Хоснователь:Rue323|Rue323]] добрі каже, ож про зарахованя голоса мусай мати булш як 200&nbsp;правок (хоть по часу з вікістажом маєте вшытко добрі). Не мусай удаляти гет коментарь (тото жаданя ся докывує голосув, айбо коментовати заявку годен хотько)&nbsp;— думаву, ож доста бде забрати шаблону из голосом. — [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 16:34, 10 октобра 2026 (CEST) ::::Красно дякуву вам за утвіт, сяк і вчиню [[Хоснователь:ЩирийКозаченько|ЩирийКозаченько]] ([[Діскузія з хоснователём:ЩирийКозаченько|діскусія]]) 16:38, 10 октобра 2026 (CEST) {{Против}}. Даный хосноватиль хоть и не безпудставно, ай хоснує при своёму поліпшінёви Вікі личный конфлікт, мині щи є што писати туй, айбо бо инше не є ож пӱлло. Но позад того голосуву против. На мою думку політика ёго є про проєкт котрый нормалну (у значінёви ефективности и активности) адміністрацію не мав (кідь ціле мав, што м не застав) дуже давно, уж многі рокы, не кажучи уж за доста "реакційні" и непривычні про проєкт реформы, на Вікі з такым спередошньым шором мать быти маймало даякый період перехода (што не было при другых адміністраторах бо они не были подобно даному кандидатови так активні, и Вікіпедія ся лишала така ге была, и многым по ныні є). Не годно быти жебы там де рокы не было жадного шора и фактичных правил/штандартӱв, раз, и уложила ся удносна "диктатура" (удносно того кой адміністратора ниє роками та люба активна власть и контрол ото "диктатура") ид котрӱв не привычно ся будуть ставити подакотрі. Я думаву "переставба" Вікі мать быти не так аґресивна но тым не менш у разы май компромісна и обща. А не класти вшытко вокруо того ож "бо ото адміністратор". [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 16:31, 9 октобра 2026 (CEST) :Из сього лиш тулько мож порозуміти, ож вам бы ся любило й дале не держати стандартув Вікіпедії. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 17:51, 9 октобра 2026 (CEST) :Дякуву за доста деталный коментарь! :{{Tqb|Даный хосноватиль хоть и не безпудставно, ай хоснує при своёму поліпшінёви Вікі личный конфлікт}} :Ци могли бысьте навести приклады того, в чому видите „личный конфлікт“? Я, яка бы не была ситуація, силуву ся ниґда шуга не давати ся до личных выпадув, рішати конфлікты через дискусію и компроміс авадь деескалацію (могли сьте тото, нагодов, видіти и в свойому трафунку&nbsp;— даже аж при стычці опонент указує нечестованя, недобру волю вадь такой иде проту правил Вікіпедії, я воліву деескаловати тай лишити конфлікт ги нарушати правила самому ци обзывати ся в удповідь. :Вам ся могло повидіти, ож я май часто редаґуву статі по вас авадь май часто пишу на вашуй дискусійнуй сторунці, айбо посправді тото не є домак правда, бо я ипен так само пудправляву по внесках другых вікіпедіштув, а пишу вам у дискусію завто, бо вы, правді быти, просіково многым булше як другі хосновачі чините внескы, несовмістимі з цілями и правилами проєкта, вадь нарушаєте правила. Айбо аж поникаєте на другі трафункы, та я рувно так само ініційовав дискусії з другыми учасниками. :Годні сьте навести diff-ы вадь дискусії, ілуструвучі сесе? :{{Tqb|Не годно быти жебы там де рокы не было жадного шора и фактичных правил/штандартӱв, раз, и уложила ся удносна "диктатура"}} :Сесе доста силна заява. Запервоє, на русинськуй Вікіпедії были й сут правила, в тому числі неписані&nbsp;— подакотрі політикы были формално прописані щи на самых зачатках Вікіпедії (напр. за [[Вікіпедія:Енціклопедічный штіл|енциклопедичный стиль]], [[Вікіпедія:Перевірителность|провірителность]]), подакотрі ся брали як само собов ся розумівучі (напр. за вандалізм, хоснованя бабовок и так дале). Мало того, даже тоты політикы, котрі сформуловав на папірьови я, не уссав єм из перста&nbsp;— тото быв уже устояный консенсус, котрый я формалізовав и доповнив (и вшытко тото муг у любый момент пуддасти критиці, а значит потенційному перениканю консенсуса, хотькотрый вікіпедішта). Політикы, правила, приписы Вікіпедій у булшині трафункув так ся и формувут, дуже рідко їх спущавут „изгорі“ фонд Вікімедія, арбітражні комітеты вадь ищи котрісь авторитативні інстанції. :Зашто кличете сесе „диктатуров“? Вікіпедія подля дефініції не є диктатуров и не годна нив быти&nbsp;— вікіпедішты легко годні ініційовати процедуру знятя адміністратора вадь не убирати го у першу очерідь, а сама „власть“ адміністратора дуже и дуже читаво ограничена, и права, котрі тот статус дає, урувнювут ся обовязками. У вас мало неортодоксна и емоційна дефініція диктатуры. :{{Tqb|Я думаву "переставба" Вікі мать быти не так аґресивна}} :Аґресивна? Аж бесіда за мою понуку почистити статі, та тото не є моя ориґінална ідея. Такоє варованя, щи раз пудчерькну, уже условльовав пережый адміністратор щи рокы сперед сим, тото не чисто моя ініціатива и пуд нив не є причины у виді даякої личної неприязни. :{{Tqb|А не класти вшытко вокруо того ож "бо ото адміністратор"}} :Што вас посиловало так подумати? Я, аж чесно, не домак розуміву, што йсе мало бы значити&nbsp;— аж ото натяк, ож я гибы плануву хосновати адміністраторську позицію на досягнутя переваг авадь уйимкув из правил, та мімо. Ниґда м не плановав и не плануву; и, надіву ся, ож ото видко з історії мого перебываня на русинськуй Вікіпедії. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 17:58, 9 октобра 2026 (CEST) == Пережі заявкы кандидатув в адміністраторы == [[/Архів|Архів пережых заявок кандидатув в адміністраторы]] == Удкликаня прав адміністратора == Ник. [[#Удповідалнусть|§ Удповідалнусть]]. Про удкликаня прав адміністратора, треба подасти заявку на: : [[:m:Steward requests/Permissions‎#Removal of access]] Рішеня за удкликаня прав адміністратора выносит комуніта самої Вікіпедії: : ''However, the decision to unsysop a person should be made by your community. Not by stewards. Stewards do not punish or decide who is not a good sysop. Stewards only do what the community wants. If community has a problem with a sysop, you need to decide what you want to do, and we will do what you need.''{{efn|„Айбо рішеня за удкликаня прав адміністратора має ся выносити вашов комунітов. Не стюардами. Стюарды не каравут и не рішавут, ко є пудлым адміністратором. Стюарды лиш чинят тото, што хоче комуніта. Кедь комуніта має проблему из адміністраторм, мусите рішити, што хочете вчинити, а мы тото реалізуєме.“}} —&nbsp;[[m:user:Anthere]] <references group="lower-alpha" /> Про удкликаня адміністраторськых прав треба набрати маймало 51% голосув „за“ удкликаня (спомежи голосув „за“ и „против“). Голосованя йде 7&nbsp;днув. == См. тыж == * Штатістіка актівности адміністраторів: [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p за вшыток період], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&tlimit=7884000 за послїднї 3 місяцї], [http://tools.wikimedia.de/~vvv/adminstats.php?wiki=ruewiki_p&tlimit=15768000 за послїднї 6 місяцїв] * [[:m:Administrators of Wikimedia projects/Wikipedias]] [[Катеґорія:Вікіпедія:Адміністраторы]] {{DEFAULTSORT:{{PAGENAME}}}} 85z2r0684tnlbb8xfbh6fdrmig5u7ia Комаров (окрес Бардеёв) 0 3517 171503 160303 2026-10-12T22:26:22Z Engelseziekte 2261 171503 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Komarov-intravilan.JPG |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = Horný Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 240 |Розлога = 7,99 |Чісло жытелїв = 408 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519367 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 11 (пошта [[Грабовець]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Komárov 55<br />086 11 Hrabovec |Website = |Імейл = обецkomarov@stonline.sk |Телефон = 479 72 47 |Факс = 479 72 47 |Староста = Франтїшек Мігаль<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Мігаль}}</ref> |Політічна партія = Сас |}} '''Комаров''' (по {{язык+sk|Komárov}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 7xcjj2c8n3z6g937jf8h0w9ymdfsft2 Бескидьскы співы 0 3678 171508 19217 2026-10-12T22:56:32Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171508 wikitext text/x-wiki '''Бескидьскы співы''' - поєтічна книжка котру написав [[Штефан Смолей]] з [[Рошківцї|Рошковець]]. Выдана была в роцї [[2008]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] 24l0hgn641lkzrdmda852ttbi8aw9bm 89 Юлія 0 4196 171522 98637 2026-10-12T23:43:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171522 wikitext text/x-wiki [[File:89Julia (Lightcurve Inversion).png|thumb|300px|Астероід 89Julia, тридімензіонално змоделованый (Lightcurve Inversion)]] '''89 Юлія''' — астероід [[головный пояс астероідів|головного поясу]], обявленый [[6. авґуста]] [[1866]] року [[Французы|французькым]] [[астроном]]ом [[Едуард Жан Марі Стефан|Едуардом Стефаном]] у [[Марсельська обсерваторія|Марсельськой обсерваторії]], [[Франція]]. Астероід є названый на честь хрістіаньской святой [[Юлія Корсіканьска|Юлії корсіканьской]], котра померла в [[V. стороча|V. сторочу]]. <ref name="MinorNames">Lutz D. Schmadel. ''Dictionary of minor planet names.'' Springer, 2003. {{nobr|ISBN 978-3-540-00238-3.}} {{ref-en}}</ref> Астероід належыть до [[Астероіды тіпу S|астероідів тіпу S]], не перетинать орбіт Земли, і обертать ся навколо Сонця за 4,07 [[Юліаньскый рік (астрономія)|юліаньскых років]]. == Референції == <references/>. {{DEFAULTSORT:Юлія}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Головный пояс астероідів]] [[Катеґорія:Астероіды тіпу S]] [[Катеґорія:Астрономія]] [[Катеґорія:Астероіды]] 8zob3ak7dnfcxjdzu5iig9jkfgd8gm0 Світивость 0 4601 171510 98847 2026-10-12T22:57:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171510 wikitext text/x-wiki '''Світивость''' удавать просторову густоту [[світловый ток|світлового току]] жрідла в різным напрямі. Світивость годен становити лем про [[жрідло світла|пунктове жрідло]], т.є. про жрідло, котрого розміры суть занедбательны, кідь порівнаме з [[одлеглость|одлеглостёв]] жрідла од контрольного пункта. == Значіня == * Сімбол [[фізікална величіна|величіны]]: ''І'' (''велике і'') * Основна [[фізікална єдиніця|єдиніця]]: ''[[кандела]]'', значка єдиніцї: ''cd'' == Рахованя == Світивость ''І'' в напрямі становленім [[угол|углом]] ''γ'' ся рівнать :<math>I = \frac{\mathrm{d}\Phi}{\mathrm{d}\Omega}</math>, де <math>\mathrm{d}\Omega</math> є [[просторовый угол]], котрого ося лежыть в напрямі становленім углом ''γ'' і <math>\mathrm{d}\Phi</math> є [[світловый ток|ток світлового]] жрідла выжаруючі ся до [[просторовый угол|просторового угла]] <math>\mathrm{d}\Omega</math>. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фізіка]] qjhitfk18qakol377e0047todtlept6 Александер Грабарь 0 5438 171533 167226 2026-10-13T00:03:48Z Flipdot 23893 171533 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Грабарь}} {{Особа проста |Имя=Александер Грабарь |Образчик=[[Файл:Александер Грабарь.jpg|right|250px]] |Чинность= орнітолоґ, педаґоґ, малярь |Уроджѣня={{Birth date and age|1883|08|17}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]] |Упокоеня={{Death date and age|1959|06|30|1883|08|17}}<ref>https://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=49189</ref> |Мѣсто_погребу=[[теметов Калвария]], [[Ужгород]] }} '''Александер Грабарь''' ([[17. авґуста]] [[1883]], [[Будапешт]]&nbsp;– [[30. юн|30. юна]] [[1959]], [[Ужгород]])&nbsp;— русиньскый културный дїятель, [[педаґоґ]] і [[малярь]]. Основатель карпатьской [[орнітолоґія|орнітолоґії]] і автор першых науковых орнітолоґічных робот в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. == Біоґрафія == Народив ся в [[Мадярьско|Мадярьску]] в [[Будапешт]]ї в роцї 1883. Року 1902 скінчів ґімназію в [[Ужгород]]ї і в роцї 1903 публіковав першу наукову роботу уж як штудент біолоґічной факулты в Будапештї, яку закінчів в р. [[1906]]. Потім започав робити на ужгородьскій ґімназії як професор біолоґії. За свій вклад до наукы быв оцїненый діпломом Ужгородьского кралёвского орнітолоґічного товариства. Од року 1944 працовав в Підкарпатьскім краёзнательскім музею. По року 1945 быв доцентом Ужгородьской універзіты. Умер в 1959 в Ужгородї. Ёго найзнаміша робота ''Птаство Подкарпатской Руси'' з року 1931 описує 278 видів авіфауны Підкарпатя і часточно выходного [[Словеньско|Словеньска]]. Єй велике значіня про Русинів є в тім, же была написана по [[Русиньскый язык|русиньскы]] і захопила оріґіналны русиньскы назвы [[птах]]ів. Зозберав унікатну колекцію хижых птахів яка є днесь єдина свого тіпу в [[Україна|Українї]]. Александер Грабарь тыж роспрацовав практічну сістему годовлї гищів у волъєрах. Малёвав країнкы і заряджує ся до підкарпатьской школы країнарїв імпресіоністів. == Творба == * Az urali bagoly fészkelése a Kárpátokban //Természet-tudományi kőzlőny, Budapest, 1903 * Beobachtungen űber die Uraleule //Aquila, t. 32-33, 1935-1926 * Gyps fulvus, Nyctea nivea, Aegolius Teugmalnni * A. nyérc Uyshorodon (Putorius lutreola) //Kárpati vadász Berehovo–Beregszasz, 1928 * Птаство Подкарпатской Руси //Подкарпатська Русь, р.8. Ужгород, 1931 * Туруни Подкарпатской Руси (Carabini Carpathorossiae) // Подкарпатска Русь, р.8. Ужгород, 1931-1932 * Ptactvo na Podkarpatské Rusi // Sbornik Zemské Musejni Společnosti v Užhorodé, 1932 * Уральська сова на Подкарпатскої Руси // Подкарпатска Русь, р. 10 Ужгород, 1933 * Важки Подкарпатскої Руси (Odonata Carpathorossica) * Die Verbreitung des weissen Storches (Ciconia c. ciconia L.) im Hordungarischen Karpathen-vorland in den Jahren 1933-1934 // Aquila. t. 46-49, Budapest, 1939 * Хижое птаство Подкарпаття // Зоря, Hajnal, 1942, Унгвар, I, № 1-2, 1941, II, № 1-2 == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы =111 |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} * [https://web.archive.org/web/20200322204020/http://www.lucanus.org.ua/zoomuz/promuz-ua.htm Зоологічний музей ДВНЗ УжНУ] * [http://aetos.kiev.ua/pdf/berkut/berkut2.pdf Пioнер наукової орнiтологiї на Закарпатті], Беркут, № 2, 1993, стр. 42 - 44 == Екстерны одказы == [http://aetos.kiev.ua/selectrus/hrabar.htm ПТИЦЫ ПОДКАРПАТСКОЙ РУСИ] {{Lifetime|1883|1959|Грабарь, Александер}} [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Орнітолоґія]] p9vvw2beofygosns1hlfwxa84dhzvzu NGC 1 0 6095 171542 120095 2026-10-13T00:11:08Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171542 wikitext text/x-wiki [[Файл:NGC1map.jpg|thumb|right|NGC 1]] '''NGC 1''' є [[шпірална ґалаксія]] далеко дас 190 міліонів [[Світловый рік|світловых років]] і росположена в сосвіздю Пеґаса. {{Стыржень}} {{Переклад|en|NGC 1|324056732}} [[Катеґорія:Шпіралны ґалаксії| 0001]] [[Катеґорія:NGC обєкты]] gmezumh0hxfz19qteb5wiasrnv5ctua Шовінізм 0 6244 171476 171475 2026-10-12T14:45:10Z Halajkovič 33393 171476 wikitext text/x-wiki [[Файл:Шовінізм Chauvinism.jpg|thumb|right|Шовінізм]] '''Шовінізм''' ({{lang-fr|chauvinisme}}, од імена французького [[Наполеон І|наполеоньского]] ґранатника [[Ніколас Шаувін|Н. Шаувіна]], [[сатіра|сатірічной]] фіґуры з [[комедія|комедії]] братів [[Коґніард]]ів) є вірованя в надрядженость справила властной [[нація|нації]], розголошованя націоналной вылучности і бунтованя ненавісти проти другым націям. Годен повісти, же шовіністы вшытко рішать конфліктом, у высшій політіцї войнов. Днесь ся тот термін хоснує і як мужскый або женьскый шовінізм, што значіть віру в надрядженость єдного з поглавей. == Поз. тыж == * [[Расізм]] * [[Націзм]] * [[Фемінізм]] * [[Сексізм]] * [[Націоналізм]] == Референції == {{Переклад|cs|Šovinismus|8418214}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Націоналізм]] [[Катеґорія:Муж]] 900i0dy2lu2cch4s6k12apoonbr2ecp 171495 171476 2026-10-12T19:22:36Z Flipdot 23893 171495 wikitext text/x-wiki [[Файл:Шовінізм Chauvinism.jpg|thumb|right|Шовінізм]] '''Шовіні́зм''' ({{lang-fr|chauvinisme}}, од імена французького [[Наполеон І|наполеоньского]] ґранатника [[Ніколас Шаувін|Н. Шаувіна]], [[сатіра|сатірічной]] фіґуры з [[комедія|комедії]] братів [[Коґніард]]ів) є вірованя в надрядженость справила властной [[нація|нації]], розголошованя націоналной вылучности і бунтованя ненавісти проти другым націям. Годен повісти, же шовіністы вшытко рішать конфліктом, у высшій політіцї войнов. Днесь ся тот термін хоснує і як мужскый або женьскый шовінізм, што значіть віру в надрядженость єдного з поглавей. == Поз. тыж == * [[Расізм]] * [[Націзм]] * [[Фемінізм]] * [[Сексізм]] * [[Націоналізм]] == Референції == {{Переклад|cs|Šovinismus|8418214}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Націоналізм]] [[Катеґорія:Муж]] s8swrgv19s9xw3aolkhcrjo0t1dob4o Рванда 0 6759 171507 161269 2026-10-12T22:53:19Z Halajkovič 33393 /* */ 171507 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс про країну}} '''Рванда''', офіціална назва '''Рвандьска републіка''' ([[Анґліцькый язык|анґліцькы]] ''Republic of Rwanda'', [[Французьскый язык|французьскы]] ''République Rwandaise'', [[Рвандьскый язык|рвандьскы]] ''Repubulika y'u Rwanda'') є маленькый внутроземний штат в [[Середня Африка|Середнїй Африці]]. {{стыржень}} [[Катеґорія:Країны]] fezjy1b2elsqmxacw114h9abt3x10c9 Іван Поп 0 10224 171580 166995 2026-10-13T01:07:44Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171580 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Іван Поп |имя оригиналне = |образчик = [[Файл:Ivan Pop.jpg|200px]] |образчика подпис = |познатый як = енціклопедіста, [[історік]] [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]] |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date|1938|05|26}} |мѣсто роджѣня = [[Страбичово]], [[Підкарпатьска Русь]], [[Чеськословеньско]] |упокоеня = {{Death date and age|2023|09|14|1938|05|26}} |мѣсто смерти = [[Хеб]], [[Чесько]] |причина смерти = |сферы наук = |ученый ступень = доктор іст. наук |alma mater = |главны роботы = |честны титулы = |членство в = |одзнакы = |категория склада =Ruske Slovo <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Іван Поп''' ([[26. май|26. мая]] [[1938]], [[Страбичово]], [[Підкарпатьска Русь]], [[Чеськословеньско]] (нынї [[Закарпатьска область]], [[Україна]]) — [[14. септембра]] [[2023]], [[Хеб]], [[Чесько]]) — [[Русины|русиньскый]] [[історік]], [[културолоґ]], [[політолоґ]], [[русиніста]] і [[богеміста]]. ==Біоґрафія== Штудовав на Історічній факулті [[Ужгородска народна универзита|Ужгородской народной універзіты]], звыдкы го у року 1960 по выкоштруованім політічным (комуністічным) процесу вылучіли. Высоку школу докінчів в [[Москва|Москві]] на Інштітуті славяньскых наук у року 1966. Од року 1967 є дослїдником, спочатку дїяв у Академії наук в [[Москва|Москві]]. Од року 1992 в [[Ужгород]]і в Інштітуті карпатолоґії. У року 1994 мусив одыйти з родинов зос [[Україна|Україны]] наслїдком тиску од україньскых націоналістів і прыхылив ся до [[Чехія|Ческа]], де надале актівнї дїяв. ==Екстерны одказы== * {{cite web |author='''Agáta Pilátová''' |title=Přínos Ivana Popa světové historiografii |url=https://podkarpatskarus.cz/attach/casopis_2_2013.pdf |publisher=Podkarpatská Rus 2/2013 s. 3 |accessdate=2021-04-17}}{{ref-cs}} * {{cite web |title='''Ivan Pop, Dr.Sc.''' |date=2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305034004/http://libri.cz/autori.php?autor=231 |publisher=Libri |url=http://www.libri.cz/autori.php?autor=231 |archivedate=05 Mar 2016 |accessdate=2021-04-17}}{{ref-cs}} * {{cite web |author='''Alena Zemančíková''' |title=Podkarpatská Rus ve vzpomínkách historika a Středoevropana Ivana Popa |format=audio |date=29. květen 2020 |url=https://vltava.rozhlas.cz/podkarpatska-rus-ve-vzpominkach-historika-a-stredoevropana-ivana-popa-8207811 |publisher=Český rozhlas Vltava |accessdate=2021-04-17}}{{ref-cs}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1938|2023|Поп, Іван}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Енциклопедисты]] ovjwcrrvfw5g65com850i06zki0fftx Василь Русиняк 0 10248 171480 169658 2026-10-12T16:57:37Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171480 wikitext text/x-wiki '''Василь Русиняк''' (*[[14. авґуст|14. авґуста]] [[1953]], [[Пряшів]]) - русиньскый актер. Є попередным членом [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]]. Абсолвовав [[Київський державний інштітут ім. Карпенка-Карого|Державный театральный інштітут Карпенка-Карого]] [[Київ|в Києві]]. По скінчіню школованя у [[Пряшів|Пряшові]] і [[Київ|в Києві]] зачав грати в професіоналнім театрї [[Театер Александра Духновіча|Александра Духновіча]]. Як гость выступав і нa сценї другого професіоналного пряшівского театру – [[Театер Йонаша Заборьского|Театру Йонаша Заборьского]]. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20241214071032/http://www.rusynacademy.sk/cms/-1052;-1072;-1090;-1100;-1076;-1072;-1088;-1086;-1076;-1041;-1086;-1075;-1072;,1506.html В. Русиняк на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php В. Русиняк на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] * [http://www.lem.fm/vasil-rusinyak-nominovanyiy-na-dosky/ Василь Русиняк номінованый на DOSKY] {{DEFAULTSORT:Русиняк, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] 72iuefm79n117tmdytxs1jv1xfg6ei0 171481 171480 2026-10-12T16:58:00Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171481 wikitext text/x-wiki '''Василь Русиняк''' (*[[14. авґуст|14. авґуста]] [[1953]], [[Пряшів]]) - русиньскый актер. Є попередным членом [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]]. Абсолвовав [[Київський державний інштітут ім. Карпенка-Карого|Державный театральный інштітут Карпенка-Карого]] [[Київ|в Києві]]. По скінчіню школованя у [[Пряшів|Пряшові]] і [[Київ|в Києві]] зачав грати в професіоналнім театрї [[Театер Александра Духновіча|Александра Духновіча]]. Як гость выступав і нa сценї другого професіоналного пряшівского театру – [[Театер Йонаша Заборьского|Театру Йонаша Заборьского]]. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20241214071032/http://www.rusynacademy.sk/cms/-1052;-1072;-1090;-1100;-1076;-1072;-1088;-1086;-1076;-1041;-1086;-1075;-1072;,1506.html В. Русиняк на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php В. Русиняк на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] * [http://www.lem.fm/vasil-rusinyak-nominovanyiy-na-dosky/ Василь Русиняк номінованый на DOSKY] {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Русиняк, Василь}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] l15fr93spam7gn8eq2tkclm1f5s1s19 Евґен Либезнюк 0 10249 171482 169664 2026-10-12T16:58:52Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171482 wikitext text/x-wiki '''Евґен Либезнюк''' (*[[14. авґуст|14. авґуста]] [[1953]], [[Кіцмань]], (нынї [[Україна]])) - русиньскый актер [[Буковина|буковиньского походжіня]], жыючий на [[Словеньско|Словеньску]]. Є членом [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]] од року 1986<ref>[http://www.presov.sk/portal/?c=12&id=12017 Сайт вістїв міста Пряшів]{{dead link}}</ref>. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20191231174643/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d_9.htm Е. Либезнюк на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php Е. Либезнюк на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] * [https://web.archive.org/web/20160802180627/http://zivot.cas.sk/clanok/190/jevgenij-libeznuk-vecny-cudzinec Е. Либезнюк у часописї Жывот (слов.)] == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Lifetime|1953||Либезнюк, Ев}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] 6lmjy4erdhmg9vpx0iior73eh7bfday Осиф Ткач 0 10251 171483 169437 2026-10-12T17:06:06Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171483 wikitext text/x-wiki '''Осиф Ткач''' (*[[15. януар|15. януара]] [[1950]], [[Будераж]], (нынї [[Україна]])) - русиньскый актер. Є членом [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча в Пряшові]]. Народив ся 15. януара 1950 в Будеражі у [[СССР]], в роцї 1966 ся вєдно з родічами переселив назад до [[Чеськословеньско|Чехословакії]]. По скінчіню середнёй школы у [[Пряшів|Пряшові]] пішов дїяти до драматічного колектіву [[Українськый Народный Театр|Українського Народного Театра]], предходцї Театра Александра Духновіча. Театер го післав штудовати герецтво до [[Київ|Кієва]] (1970 -1974) до [[Кієвскый штатный інштітут Карпенка-Карого|Штатного театралного інштітуту Карпенка-Карого]]. По вернутю ся продовжовав у театралнім дїятельстві. Од р. 1993 до 2014 дїяв у функції умелецького шефа драматічного колектіву ТАД. У сучасности є шпічковым актером колектіву ТАД. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20260608181019/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-5-2015/articles/gerec-osif-tkach-oslaviv-65-rokiv-od-narodzhinja.html О. Ткач на сайті Академії русиньской културы в СР] * [https://web.archive.org/web/20160309073236/http://www.divadload.sk/cinohra.php О. Ткач на сайті Театру Александра Духновіча в Пряшові] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] {{DEFAULTSORT:Ткач, Осиф}} 12d79erj7uilz4195srecp1jb0dqiap Буковина 0 10252 171506 147663 2026-10-12T22:53:16Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171506 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bucovina.JPG|mini|right|250px| Буковина в рамкох Австро-Угорьска (1775-1918)]] '''Буковина''' є термін означуючій історічну теріторію, на котрій ся днесь роспространять днешній [[Сучавськый район]] [[Румуньско|у Румуньску]] і днешня україньска [[Чернівецька область]]. У історії Буковина приналежала і до [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] (1775-1918). Історічный центр Буковины было і є місто [[Чернівцї]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Австро-Угорьско]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія Україны]] cc23qnushxk055kgbz1svzazijqg0he Волынь 0 10375 171494 138437 2026-10-12T18:33:17Z Halajkovič 33393 /* */ 171494 wikitext text/x-wiki [[File:Ukraine-Volhyn.png|thumb|Волынь]] {{Commonscat|Volhynia}} '''Волынь''' ({{lang-be|Валынь}}, {{lang-pl|Wołyń}}, {{lang-uk|Волинь}}) — давнёруськый історічный край у басейні северных притоків рік [[Припять (ріка)|Припять]] і [[Западный Буґ]], на северо-западі сучасной [[Україна|Україны]]. Захоплює сучасны [[Волиньска область|Волыньску]], [[Рівненьска область|Рівненьску области]], западну часть [[Жытомирьска область|Жытомирьской области]] і северны части [[Тернопільска область|Тернопільской области]] і [[Хмельницька область|Хмельницькой области]]. Розлога Волыни є цца. 70 000 км². {{stub}} [[Катеґорія:Историчны области Украины]] [[Катеґорія:Историчны области Польщи]] gpp3jl9dkdnbkryf917nw7vulgcthcx Подолія 0 10419 171493 151240 2026-10-12T18:32:53Z Halajkovič 33393 171493 wikitext text/x-wiki [[File:Ukraine-Podiliya.png|thumb|Поділля в рамках сучасной [[Україна|Україны]]]] '''Подолія''' ({{lang-uk|Поділля, Podillia}}; {{lang-ru|Подо́лье, Podolje}}; {{lang-pl|Podole}})&nbsp;— історічный край, котрий ся находить на середо-западі сучасной [[Україна|Україны]]. Захоплює сучасны области [[Україна|Україны]] — передовшыткым [[Хмельницька область|Хмельницьку область]] і [[Вінницька область|Вінницьку область]], айбо [[Тернопільска область|Тернопільску область]], [[Одеска область|Одеску область]], [[Жытомирьска область|Жытомирьску область]], [[Черкаска область|Черкаску область]], [[Кіровоградьска область|Кіровоградьску область]] і [[Київска область|Київску область]], таксамо і часть [[Молдавія|Молдавії]] - ([[Приднѣстровье|Приднестровя]]). Найвысший пункт Подолії досягує лем 361 метрів н. м. Через Подолію протікають вызначны европскы рікы — [[Днѣстер|Днестер]] і [[Южный Буг]]. Найвекшы міста Подолії суть [[Камянець-Подольскый]] — історічный центер, [[Вінниця]], [[Хмельницькый]], [[Бар (Вінницька область)|Бар]], [[Могилів-Подольскый]], [[Ямполь]] або [[Балта]]. {{stub}} [[Катеґорія:Историчны области Украины]] 3uc7rbq0a8jw0k34ia4wzgy3rn14npu Brexit 0 11346 171529 166254 2026-10-12T23:54:08Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171529 wikitext text/x-wiki [[Файл:Location map of the United Kingdom and the European Union.svg|250px|міні|праворуч|Карта Європейського Союзу:<br/>територія Сполученого Королівства виділена помаранчевим кольором]] '''Выступлїня Споєного кралёвства з Европской унії''', скорочено '''Brexit''' (Брекзіт) — є політічный ціль ґруп конзерватівной опозіції і націоналістів у [[Велика Брітанія|Брітанії]]. Року 2016 одбыв ся референдум, де люде проголосовали за одпоїня.<ref>[https://web.archive.org/web/20160624004335/http://election.news.sky.com/referendum "EU Referendum Results". Sky (United Kingdom) ''англ.'' Вычитано 24. юна 2016.]</ref> == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Выступлїня Споєного кралёвства з Европскей унії]] laacm1oorme2fv1tskzf5kgkyb25ing Microsoft Windows 0 11415 171541 154008 2026-10-13T00:09:43Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 171541 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Windows logo and wordmark - 2021.svg|thumb|лоґотип Windows]] '''Microsoft Windows'''&nbsp;— [[операчна сістема]] од фирмы [[Microsoft Corporation|Microsoft]]. == Історія == Перву верзию [[Microsoft Corporation|Microsoft]] вытворив [[1985|року 1985]]. ==Характеристика== ==Верзиї== {| class="wikitable collapsible collapsed wide" ! colspan="5" | Верзиї Microsoft Windows |- ! Рок !! Зазначка!! Послідня верзия !! Дата окончаня підпоры !! Послідня верзия встроенного позирача |- | [[20. новембра]] [[1985]] | style="background-color:#FFa0a0;" | [[Windows 1.0x]] | 1.04 ([[апріль]] [[1987]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} | rowspan="3" |Нет браузеров |- | [[1. новембра]] [[1987]] | style="background-color:#FFa0a0;" | [[Windows 2.x]]<br />[[Windows 2.x|Windows 2.1x]] | 2.11 ([[13. марца]] [[1989]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} |- | [[22. мая]] [[1990]] | style="background-color:#FFa0a0;" | [[Windows 3.x]] | 3.00a ([[31. октобра]] [[1990]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]] <ref>[http://support.microsoft.com/lifecycle/?LN=en-us&p1=3078&x=10&y=11 Microsoft Support Lifecycle] {{ref-en}}</ref>}} |- | [[18. марца]] [[1992]] | style="background-color:#FFa0a0;" | [[Windows 3.x#Windows 3.1 и более поздние версии|Windows 3.1]] | 3.1 | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} | rowspan="5" | [[Internet Explorer 5]] |- | [[1. октобра]] [[1992]] | style="background-color:#FFa0a0;" | [[Windows 3.x#Windows 3.1 и более поздние версии|Windows для рабочих групп 3.1]] | 3.11 ([[31. децембра]] [[1993]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} |- | [[27. юл|27 юла]] [[1993]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows NT 3.1]] | 3.10.528 SP3 ([[10. новембер|10 новебра]] [[1994]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} |- | [[21. септембер|21 септембра]] [[1994]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows NT 3.5]] | 3.50.807 SP3 ([[21. юн|21 юна]] [[1995]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} |- | [[30. май|30 мая]] [[1995]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows NT 3.51]] | 3.51.1057 SP5 ([[19. септембер|19 септебра]] [[1996]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2001]]}} |- | [[24. авґуст|24 авґуста]] [[1995]] | style="background-color:#FFFF00;" | [[Windows 95]] | 4.00.950C (4.03.1214) ([[26. новембер|26 новебра]] [[1997]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2000]] (осн.) (Retail); [[31. децембер|31 децебра]] [[2001]] (SBL) (ext)}} | [[Internet Explorer 5|Internet Explorer 5.5]] |- | [[29. юл|29 юла]] [[1996]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows NT 4.0]] | 4.00.1381 / SP6a SRP ([[26. юл|26 юла]] [[2001]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[20. юн|20 юна]] [[2002]] (осн.); [[30. юн|30 юна]] [[2003]] (SBL); [[31. децембер|31 децебра]] [[2004]] (ext)}} | rowspan="4" |[[Internet Explorer 6]] |- | [[25. юн|25 юна]] [[1998]] | style="background-color:#FFFF00;" | [[Windows 98]] | 4.10.2222A (SE) ([[5. май|5 мая]] [[1999]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[30. юн|30 юна]] [[2002]] (осн.); [[31. марца|31 марца]] [[2004]] (SBL); [[11. юл|11 юла]] [[2006]](ext)}} |- | [[20. апріль|20 апріля]] [[2000]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows 2000]] | 5.0.2195 / 5.0 SP4 Rollup 1 v2 ([[13. септембер|13 септебра]] [[2005]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. марец|31 марца]] [[2004]] (retail); [[31. марец|31 марца]] [[2005]] (SBL); [[30. юн|30 юна]] [[2005]] (осн); [[13. юл|13 юла]] [[2010]] (ext)}} |- | [[14. септембер|14 септебра]] [[2000]] | style="background-color:#FFFF00;" | [[Windows ME]] | 4.90.9000 ([[14. септембер|14 септебра]] [[2000]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[31. децембер|31 децебра]] [[2003]](осн.); [[30. юн|30 юна]] [[2004]] (SBL) (Retail); [[11. юл|11 юла]] [[2006]] (ext)}} |- | [[24. авґуст|24 авґуста]] [[2001]] (RTM)<br />[[15. октобер|25 октобра]] [[2001]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows XP]] | 5.1.2600.5512 SP3 ([[21. апріль|21 апріля]] [[2008]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[30. септембер|30 септембра]] [[2004]] (RTM); [[10. септембер|10 септембра]] [[2006]] (SP1/SP1a); [[30. юн|30 юна]] [[2008]] (retail); [[14. апріль|14 апріля]] [[2009]] (SP2/SP3 осн.);[[13. юл|13 юла]] [[2010]] (SP2); [[22. октобер |22 октобра ]] [[2010]] (SBL); [[8. апріль|8 апріля]] [[2014]] (ext)}} | rowspan="4" | [[Internet Explorer 8]] |- | [[28. марец|28 марца]] [[2003]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows XP 64-bit Edition]] | 5.2.3790 | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[25. юл|25 юла]] [[2006]]}} |- | [[24. апріль|24 апріля]] [[2003]] | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Server 2003]] | 5.2.3790.3959 SP2 ([[13. марец|13 марца]] [[2007]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[30. юн|30 юна]] [[2009]] (RTM); [[13. юл|13 юла]] [[2010]] (осн.); [[14. юл|14 юла]] [[2015]] (ext)}} |- | [[25. апріль|25 апріля]] [[2005]] | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows XP Professional x64 Edition]] | 5.2.3790.3959 SP2 ([[13. марец|13 марца]] [[2007]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[30. юн|30 юна]] [[2008]] (retail); [[31. януар |31 януара ]] [[2009]] (SBL)}} |- | [[8. новембер|8 новебра]] [[2006]] (RTM)<br />[[30. януар|30 януара]] [[2007]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows Vista]] | 6.0.6001 / SP2 Build 6002 ([[25. май|25 мая]] [[2009]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white| [[13. апріль|13 апріля]] [[2010]] (RTM); [[22. октобер|22 октобра]] [[2010]] (retail); [[12. юл|12 юла]] [[2011]] (SP1); [[22. октобер|22 октобра]] [[2011]] (SBL); [[10. апріль|10 апріля]] [[2012]] (осн.); [[11. апріль|11 апріля]] [[2017]] (ext)}} | rowspan="3" |[[Internet Explorer 9]] |- | [[16. юл|16 юла]] [[2007]] | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Home Server]] | 5.2.4500 ([[16. юл|16 юла]] [[2007]]) | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[8. януар|8 януара]] [[2013]] (ext)}} |- | [[27. фебруар|27 фебруара]] [[2008]] | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Server 2008]] | 6.0.6002 / SP2 build 6002 ([[25. май|25 мая]] [[2009]]) | [[12. юл|12 юла]] [[2011]] (SP1), [[9. юл|9 юла]] [[2015]] (осн.), [[10. юл|10 юла]] [[2018]] (ext) |- | [[13. юл|13 юла]] [[2009]] (RTM)<br />[[22. октобер|22 октобра]] [[2009]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows 7]] | 6.1.7601 / SP1 Build 7601 ([[22. фебруар|22 фебруара]] [[2011]]) | [[9. апріль|9 апріля]] [[2013]] (RTM), [[13. януар|13 януара]] [[2015]] (осн), [[14. януар|14 януара]] [[2020]] (ext) | rowspan="7" | [[Internet Explorer 11]] |- | [[13. юл|13 юла]] [[2009]] (RTM)<br />[[22. октобер|22 октобра]] [[2009]] (продаж) | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Server 2008 R2]] или Windows Server 7 | 6.1.7601 / SP1 Build 7601 ([[22. фебруар|22 фебруара]] [[2011]]) | [[9. юл|9 юла]] [[2015]] (осн.), [[10. юл|10 юла]] [[2018]] (ext) |- | [[6. апріль|6 апріля]] [[2011]] | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Home Server|Windows Home Server 2011]] | 6.1.8400 | style="background-color:#808080;" | {{color|white|[[12. апріль|12 апріля]] [[2016]] (ext)}} |- | [[1. авґуст|1 авґуста]] [[2012]] (RTM)<br />[[4. септембер|4 септебра]] [[2012]] (продаж) | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Server 2012]] | 6.2.9200 ([[26. октобер|26 октобра]] [[2012]]) | [[12. януар|12 януара]] [[2016]](осн), [[10. януар|10 януара]] [[2018]] (ext) |- | [[1. авґуст|1 авґуста]] [[2012]] (RTM)<br />[[26. октобер|26 октобра]] [[2012]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows 8]] | 6.2.9200 ([[26. октобер|26 октобра]] [[2017]]) | [[12. януар|12 януара]] [[2016]] (осн.), [[10. януар|10 януара]] [[2018]] (ext) |- | [[21. авґуст|21 авґуста]] [[2013]] (RTM)<br />[[17. октобер|17 октобра]] [[2013]] (продаж) | style="background-color:#FFFFFF;" | [[Windows Server 2012#Windows Server 2012 R2|Windows Server 2012 R2]] | 6.3.9600 ([[17. октобер|17 октобра]] [[2013]]) | [[9. януар|9 януара]] [[2018]] (осн) [[10. януар|10 януара]] [[2023]] (ext) |- | [[21. авґуст|21 авґуста]] [[2013]] (RTM)<br />[[17. октобер|17 октобра]] [[2013]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows 8.1]] | 6.3.9600 ([[17. октобер|17 октобра]] [[2013]]) | [[9. януар|9 януара]] [[2018]] (осн) [[10. януар|10 януара]] [[2023]] (ext) |- | [[15. юл|15 юла]] [[2015]] (RTM)<br />[[29. юл|29 юла]] [[2015]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows 10]] |10.0.15014 1607 ([[27. януар|27 януара]] [[2017]]) | [[13. октобер|13 октобра]] [[2020]] (осн.), [[14. октобер|14 октобра]] [[2025]] (ext.) |[[Microsoft Edge]] / [[Internet Explorer 11]] (лишеный для зовмісности) |- | [[29. септембер|29 септебра]] [[2016]] (RTM)<br />[[12. октобер|12 октобра]] [[2016]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows Server 2016]] | 1607 (10.0.14393) ([[26. септембер|26 септебра]] [[2016]]) | |[[Internet Explorer 11]] / [[Microsoft Edge]] (лем Chromium) |- | [[14. авґуста]] [[2018]] (RTM)<br />[[13. новембра]] [[2018]] (продаж) | style="background-color:#00C43A;" | [[Windows Server 2019]] | 1809 (10.0.17763) ([[11. новембра]] [[2018]]) | |[[Internet Explorer 11]] / [[Microsoft Edge]] (лем Chromium) |- | colspan="5" |Условные обозначения: |- | colspan="2" |{{легенда|#FFa0a0|Оболочка для [[MS-DOS]]}}||{{легенда|#FFFF00|[[Windows 9x]]}}||{{легенда|#00C43A|[[Windows NT]]}}||{{легенда|#FFFFFF|[[Windows Server]]}} |- | colspan="5" |{{легенда|#808080|Не поддерживается}} |- |'''осн.''' — окончание действия лицензии для первого (основного) релиза |'''SBL''' — окончание срока лицензии для производителей<ref>[http://www.microsoft.com/oem/ru/licensing/sblicensing/Pages/index.aspx Лицензирование для сборщиков систем OEM]</ref> |'''retail''' — окончание срока лицензии для розничных покупателей |'''SPx''' — окончание срока лицензии для различных дополнений ([[Пакет обновления|сервис-паков]]) к системе |'''ext''' — полное окончание поддержки системы |} ==Жерела и одказы== * [http://windows.microsoft.com/ru-ru/windows/home Оф. сайт] == Референції == {{reflist}} {{Commonscat|Microsoft Windows}} [[Катеґорія:Microsoft Windows|*]] 3p6rr5zugw1ko80pj6fpyvoo4hdfg8g Константин Грабарь 0 11563 171535 152331 2026-10-13T00:06:01Z Flipdot 23893 171535 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Грабарь}} {{Везирь | имя = Константин Грабарь | жена = <!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --> | образок = Грабарь Константин.jpg | пост = 3-й губернатор Подкарпатской Руси | монарх = | президент = [[Томаш Гарриг Масарик|Т. Г. Масарик]] | вице-президент = | премьер = | предходник = [[Антоний Бескид]] | наступник = [[Иван Парканий]] | меживлада = <!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --> | зачаток_термина = [[15. фебруар]] [[1935]]<ref name="Д">Делеган М.</ref><ref>Назначеный во функцию президентом 15.фебруара 1935, присягу склав 1. марца, реално зачав робити 20. мая, подля Михаила Делегана, директора Державного архива Закарпатской области.</ref> | конець_термина = [[9. октобер]] [[1938]]<ref name="П">Поп, Иван. Энциклопедия..., с. 143.</ref> | герб = | подпис_герба = | пост2 = Староста [[Ужгород]]а | монарх2 = | президент2 = | премьер2 = | зачаток_термина2 = [[1. януар]] [[1928]] | конець_термина2 = [[20. май]] [[1935]] | предходник2 = | наступник2 = <!-- Дале так само з номерами 3-9 --> | датум_уроджѣня = [[15. авґуст|15. август]] [[1877]] | мѣсто_уроджѣня = [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кралевство]] | датум_смерти = {{Death date and age|1938|12|21|1877|08|15}} | мѣсто_смерти = [[Чертеж (Ужгородскый район)|Чертеж]]<ref name="П"/><ref name="Literati">Літераті, Тетяна (2016)</ref>, [[Чеськословеньско|Чехословакия]] | назывка = | alma_mater = | едукация = | горожанство = чехословацке | народность = Русин | династия = | род = <!-- алтернатива параметру «династия» --> | мати = Гелена Мондок | отець = Леонтин Грабарь | супруга = | супруг = | дѣти = | своина = | профессия = | шаржа = <!-- про военных --> | вѣра = грекокатолицка | награды = | премии = | честна титула = | партия = Аграрна партия<br/> (од р. 1925) | сайт = | категория в Commons = <!-- Назва категории на Викискладѣ --> }} {{Цитат збоку|Содержанье= Уряд губернатора Подкарпатской Руси заведеный в Закарпатю од року 1919 при Чехах. Первым губернатором быв родак Закарпатя америцкый подданый Григорий Жаткович (1886–1967). Знать история и другого губернатора, Антония Бескида (1885–1933). Ай третього а послѣдного, походжѣньом з давной поповской династии, сына Леонтина Грабаря зо Свалявщины, Константина Грабаря (1877–1938). Быв славный своев активнов чинностьов за обновлѣня Ужгорода, як быв мером, а пак старостом. К.&nbsp;Грабарь в 20. рокы 20. стороча протяг водовод и канализацию в центрѣ города, а инициованы ним великы ставебны роботы придали городу майже сучасну подобу. Тото под его веджѣньом Ужгород выбойовав право быти главным городом Подкарпатской Руси. В року 1935 менованый на губернаторство, а в року 1938 телефонным звонком знятый з уряду.|Подпис=<small>Людмила Биксей. Ужгород и ужгородцы</small>|Ширина=250px|Полога=right|Тло=#eee9d9}} '''Константин Грабарь''' ([[15. авґуст|15. августа]] [[1877]], [[Ужгород|Унгвар]], [[Мадярске кралевство]] — [[21. децембер|21. децембра]] [[1938]], [[Чертеж (Ужгородскый район)|Чертеж]], [[Чеськословеньско|Чехословакия]])&nbsp;— [[политик|политичный]], сполоченскый и державный дѣятель, третий губернатор [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. == Биография == Родив ся [[15. авґуст|15. августа]] [[1877]] в [[Ужгород|Унгварѣ]] в священничой фамилии. Отець му, Леонтин Грабарь, быв грекокатолицкый священник в селѣ [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)|Дубровка]]. Мати, Гелена Мондок, была дѣвка унгварского [[каноник]]а Ивана Мондока. Школу и гимназию выходив в [[Ужгород|Унгварѣ]]. По гимназии (1895) быв епископом [[Юлий Фирцак|Юлием Фирцаком]] посланый до духовной [[Семинария|семинарии]] в [[Естергом]], де учив ся в роках 1895–1898.<ref name="МП">Поп, Іван; с. 149.</ref> Довершив богословске образованя в [[Ужгород|Унгварѣ]]. Рукоположеный в духовный стан в року 1901.<ref name="Д"/> Поповав в [[Великы Лучкы|Лучках]] (1901–1908) и [[Дубрӯвка (Ужгородьскый район)|Дубровцѣ]] (1908–1921).<ref name="П"/> === Политична карьера === На политичну сцену выступив во фебруарѣ 1919, коли быв выбраный на посланця Сойму [[Руська Крайна|Руськой Крайны]],<ref name="П"/><ref name="МП"/> створеной в децембрѣ 1918 автономной административно-территориалной части [[Мадярска Людова Република (1918-1919)|Мадярской Людовой Републикы]]. В марцу 1919, на первом и послѣдном засѣданю Сойма инициовав и добив ся принятя ултиматума до мадярской влады, з жаданьом до 8 дни вызначити официалны границѣ [[Руська Крайна|Руськой Крайны]]. В републицѣ став ся коммунистичный переворот, влада нич не одповѣла. Константин Грабарь став ся членом управы [[Централна Руська Народна Рада|Центральной Руськой Народной Рады]] (ЦРНР), котра выголосила суглас з плебисцитом америцкых Русинох о прилучѣню Подкарпатской Руси ку [[Чеськословеньско|Чехословакии]] ([[8. май]] [[1919]]), и быв членом делегации, што еще того мѣсяця повезла до [[Прага|Прагы]] русинску декларацию.<ref name="МП"/><ref name="П"/> На основѣ декларации ЦРНР и [[Сен-Жерменскый договор (1919, малый)|Сен-Жерменского договора]] [[10. септембер|10. септембра]] [[1919]] [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатска Русь]] стала ся автономнов частьов [[Чеськословеньско|Чехословакии]]. === Економична карьера === Од року 1921 лишать священничу карьеру и занимать пост директора Подкарпатского банка (1921–1928),<ref name="МП"/> што мав филиалкы в [[Мукачово|Мукачовѣ]], [[Хуст]]ѣ, [[Рахово|Раховѣ]] и [[Пряшів|Пряшовѣ]]. Активный участник културного, господарского и политичного живота, член [[Кошіцї|Кошицкой]] торговой и промысловой коморы, член дирекции Товаришства кооператорох.<ref name="Д"/> Од року 1923 член муниципалной управы [[Ужгород]]а,<ref name="МП"/><ref name="П"/> а од року 1928 — староста [[Ужгород]]а. В добѣ его староства [[Ужгород]] став ся з провинцийного городка административным центром европейского взора. Скорыма темпами выставили урядовый квартал Галагов, зачав роботу аеропорт,<ref name="Literati (2019)">Літераті, Тетяна (2019)</ref> водовод и канализация, ужгородска електрарня. Резултаты той роботы служать ужгородянам и нынѣ.<ref name="Д"/><ref name="Literati"/><ref>Ігнаці, Наталія</ref> === Губернаторство === Од рока 1925 быв членом провладной Аграрной партии, котра го рекомендовала на пост губернатора. [[15. фебруар]]а [[1935]] президент [[Чеськословеньско|Чехословакии]] назначив Константина Грабаря на пост губернатора [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]], а [[1. марец|1. марца]] [[1935]] новоназначенный губернатор склав присягу.<ref name="Д"/> {{Цитат 2|Хочу, обы Подкарпатска Русь была силна, стойка, сконсолидована, и ей житя базовало ся на споеню всѣх народностных сил. Усилую ся до автономии нашой территории, котра бы благодатно послужила нашому маленькому дому…»|Константин Грабарь, Прага, складаня присягы, [[1. марец]] [[1935]]<ref name="Д"/>}} В часѣ губернаторства Константина Грабаря в столици [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] появила ся помпезна административна будова Крайского уряду подля проекта архитектора Франтишка Крупкы, звана в людовой бесѣдѣ ''Народна рада'', транспортный мост, днесь несучый имя первого президента [[Чеськословеньско|Чехословакии]]. Розвивало ся школство, книговыданя. Будовали ся обытны домы, школы, болницѣ, административны объекты и др. Але политична обстановка не дозволила досягти главны задекларованы политичны цѣли. [[Мюнхенска догварька|Мюнхенска зрада]] активизовала процессы роспаду републикы. На территорию края засылали диверзны группы сѣверны и южны сосѣды. [[2. новембер|2. новембра]] [[1938]] Вѣденскым арбитражом [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатска Русь]] была збавлена южной части, своей столицѣ [[Ужгород]]а и стратила еще два векшы городы, [[Мукачово]] и [[Берегово]]. Вшыткы уряды [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] мали быти евакуованы и зачати переданя территории уже 5.10.1938 и закончити 10.10.1938.<ref>Pop Ivan. Malé dejiny Rusínov, с. 107.</ref> [[9. октобер|9. октобра]] [[1938]] Константин Грабарь резигновав з функции про несуглас з централнов владов, а функции губернатора перебрав Министер про [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатску Русь]] [[Иван Парканий]].<ref name="МП"/><ref name="П"/> Неодовго, зармученый скрахованьом своих амбитных планох, Константин Грабарь одышов на правду Божу [[21. децембер|21. децембра]] [[1938]] в селѣ [[Чертеж (Ужгородскый район)|Чертеж]], в родинном маетку.<ref name="Literati"/> Погреб одбыв ся 23.12.1938. == Интересны факты == * В гимназиалны рокы цимборив зоз старшыма од себе хлопцями, з котрыма грав в музичной бандѣ и мав прозывку «Грипчи», але котры любили дакус и похулиганити; по едном таком хулиганствѣ дознали ся их призвиска и были тяжко покараны, а самого «Грипчия» не нашли, бо его призвиско не знали.<ref name="Literati"/> * По приходѣ совѣтского войска родинный маеток Грабарьох быв конфишкованый, а сын губернатора Мирон-Владимир, дипломованый правник, коли пробовав через суд вернути маеток, быв арештованый и посланый до [[ГУЛАГ|лагрох]].<ref name="Literati"/> * Внукы губернатора, котры унаслѣдовали его силный характер, в року 1998 зачали судовый процес навернѣня маетку и наконець по роках го выграли.<ref name="Literati"/> == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Pop, Ivan. Malé dejiny Rusínov. Vydalo Združenie inteligencie Rusínov Slovenska. Bratislava, 2011. {{ISBN| 978-80-970354-4-0}} S.&nbsp;107 {{ref-sk}} * {{cite web |author= Биксей, Людмила |editor= |date= 2011 |url= http://www.uzhgorod.ws/articles-cult-uzh&people.htm |title= Ужгород и ужгородцы |publisher= Общественно-информационный портал города Ужгорода |format= |quote= <small>Должность губернатора Подкарпатской Руси была введена в Закарпатье с 1919 года при Чехословакии. Первым губернатором был уроженец Закарпатья американский подданный Григорий Жаткович (1886 - 1967 гг.) Вошел в историю и второй губернатор Антон Бескид (1885 - 1933 гг.) И третий и последний, выходец из древней поповской династии Леонтина Грабаря (со Свалявщины) Константин Грабарь (1877 - 1938 гг.) Известный сторонник активных действий за восстановление Ужгорода, будучи мэром, а затем старостой. К.Грабарь в 20 годы 20 века проводил водопровод и канализацию в центре города, а освоенный по его инициативе большой объем строительных работ придал городу почти современный вид. Именно за время своего правления городом отстоял право Ужгорода быть столицей Подкарпатской Руси. С 1935 года назначен губернатором, а в 1938 году телефонным звонком уволен с должности.</small> |language= русскы |accessdate= 2022-08-19 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20160412060705/http://uzhgorod.ws/articles-cult-uzh%26people.htm |archivedate= 2016-04-12 }} * [http://zakarpattya.net.ua/News/33848-Otets-Konstantyn-Hrabar-%E2%80%93-hubernator-Podkarpatskoi-Rusi Делеган, Михайло. Отець Константин Грабар – губернатор Подкарпатської Русі ''(укр.)''.] * {{Cite web |author= Ігнаці, Наталія |title= Константин Грабарь сумел превратить Ужгород из провинциального городка в европейский город (ВИДЕО) |date= 2016-03-05 |publisher= Закарпатський інформаційно-діловий портал uzhgorod.in |url= http://uzhgorod.in/ru/konstantyn-grabar-sumel-prevratyt-uzhgorod-yz-provyntsyalnogo-gorodka-v-evropejskyj-gorod-vydeo/ |accessdate= 2022-08-20}}{{ref-ru}}{{ref-uk}} * {{Cite web |author= Літераті, Тетяна |title= Втрачений Ужгород: історія життя губернатора Підкарпатської Русі Костянтина Грабара |date= 2016-12-09 |publisher= Про Захід |url= https://prozahid.com/content-38900-html/ |accessdate= 2022-08-19}}{{ref-uk}} * {{Cite web |author= Літераті, Тетяна |title= Втрачений Ужгород: як в місті з'явився аеропорт |date= 2019-05-14 |publisher= Про Захід |url= https://prozahid.com/content-73633-html/ |accessdate= 2022-08-20}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= Поп, Іван |chapter= Грабар Костянтин |title= // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |publisher= Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2010 |location= Ужгород |isbn= 978-966-387-044-1 |at= С.&nbsp;149}}{{ref-uk}} * {{Cite book |author= Поп, Иван |chapter= Грабарь Константин |title= // Энциклопедия Подкарпатской Руси |location= Ужгород |publisher= Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001 |isbn= 966-7838-23-4 |at= С.&nbsp;143}}{{ref-ru}} {{Lifetime|1877|1938|Грабарь, Константин}} [[Катеґорія:Русиньскы політіци]] [[Катеґорія:Державны урядници]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] 1t5so4kjr9nidqqu08z2kep40rzssjl Іван Ракітіч 0 12460 171581 128143 2026-10-13T01:08:07Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171581 wikitext text/x-wiki {{Шпортовець | name = Іван Ракітіч | image = 2015 UEFA Super Cup 62 (cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Ivan Rakitić | birthdate = {{Birth date and age|1988|03|10}} | birthplace = [[Rheinfelden]]<ref name="born_in_Rheinfelden_not_Möhlin">[https://www.munzinger.de/search/go/document.jsp?id=01000007374 munzinger.de]</ref>, [[Швейцарія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = [[Французы|Француз]] | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Базел]]<br/>[[ФК Шальке]]<br/>[[ФК Севілья]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2005-2007<br/>2007–2011<br/>2011-2014<br/>2014- | height = 183 | weight = 81 | degree = | spouse = | website = | Commons = Ivan Rakitić. }} '''Іван Ракітіч''' ([[Хорватьскый язык|хор.]] Ivan Rakitić) - є [[Хорватія|хорватьскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 4. == Клуб == 16. юла 2014 подписав 5-рочный контракт з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16 *Копа дель Рей: 2014–15, 2015–16, 2016–17 === Хорватія === * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/rakitic Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20171228090514/http://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=97744/profile/index.html на www.uefa.com] *[https://int.soccerway.com/players/ivan-rakitic/11354/ на www.soccerbase.com] ==Референции== {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хорватьскы фотбалісти]] rsn73ez04qpzd0hbg0zblcbjqvv65ok Чирна 0 12552 171501 167465 2026-10-12T22:21:40Z Engelseziekte 2261 оправа шаблоны 171501 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село в [[Польща|Польщи]] |руська назва = Чирна |оригинална назва = Czyrna {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} |застава = Czyrna cerkiew 1.jpg |опис заставы = Грекокатолицка церква в Чирной |ширина заставы = 250 |герб = |опис герба = |ширина герба = |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 28 |lat_sec = 49 |lon_dir = E |lon_deg = 21 |lon_min = 01 |lon_sec = 09 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 150 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Воеводство |регион = [[Малопольске воеводство|Малопольске]] |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Новосандецкый |вид общины = Гмина |община = Крыниця-Здруй |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = |население = 312 |год переписи = 2009 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-18 |почтовый индекс = 33-380 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0437205 |категория в Commons = Czyrna |сайт = |язык сайта = }} '''Чирна''', {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} Czyrna — село в гминѣ [[Крыниця-Здруй (гмина)|Крыниця-Здруй]] [[Новосандецкый повіт|Новосандецкого повѣта]] [[Малопольске воеводство|Малопольского воеводства]] в [[Польща|Польщи]].<ref>Урядны назвы локалит.</ref> ==Полога== Лежить при [[Словакия|словацкой]] граници, около 10 км на [[сѣверовосток]] од [[Крыниця-Здруй|Крыницѣ-Здроя]], 29 км на [[юговосток]] од [[Новый Сонч|Нового Сонча]] и 102 км на [[юговосток]] од [[Краков]]а. ==История== Село было заложене в року 1574 яко маеток парохиалный.<ref name="ЦСП">Cerkiew św. Paraskewi w Czyrnej.</ref> {{Цитат|Чирна — село в повѣтѣ Грибовском, 506 обыватели переважно руськой народности, парохия на мѣстѣ, деревяна парохиална церква Св. Параскевы. Чирна лежить в недоступных горах, грунт овсяный. |Словник географичный Кральовства Польского (1880)<nowiki>,</nowiki> с. 884.}} == Обывательство == Обывательство в штатных списованях до року 2009, подля Общой Електроничной Системы Евиденции Обывательства (PESEL).<ref name="spis1900">[https://web.archive.org/web/20140225211536/http://wiki-commons.genealogy.net/images/5/54/Oesterreich-12.djvu Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. Bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, tom XII, "Galizien", Wien 1907]</ref><ref>Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej - Tom XII - Województwo Krakowskie i Śląsk Cieszyński, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1925</ref><ref>[http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Woj.krakowskie-Polska_spis_powszechny_1921.pdf Statystyka Polski , t. XXVI, Warszawa 1926, Główny Urząd Statystyczny]</ref><ref>[http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Woj.krakowskie-Polska_spis_powszechny_1931.pdf Statystyka Polski seria C ,z . 88 Warszawa 1938 Główny Urząd Statystyczny]</ref> Штатистикы добрѣ илуструють драматичный спад в часѣ повоенных депортаций мѣстного обывательства до [[Украина|Украины]] и на запад [[Польща|Польщи]]. <timeline> ImageSize = width:540 height:280 PlotArea = left:50 right:20 top:25 bottom:30 TimeAxis = orientation:vertical AlignBars = late Colors = id:linegrey2 value:gray(0.9) id:linegrey value:gray(0.7) id:cobar value:rgb(0.2,0.7,0.8) DateFormat = yyyy Period = from:0 till:700 ScaleMajor = unit:year increment:100 start:0 gridcolor:linegrey ScaleMinor = unit:year increment:50 start:0 gridcolor:linegrey2 PlotData = color:cobar width:19 align:left bar:1857 from:0 till:550 bar:1869 from:0 till:506 bar:1890 from:0 till:531 bar:1900 from:0 till:540 bar:1910 from:0 till:503 bar:1921 from:0 till:493 bar:1931 from:0 till:556 bar:1943 from:0 till:600 bar:1988 from:0 till:231 bar:2002 from:0 till:282 bar:2009 from:0 till:312 PlotData= textcolor:black fontsize:S bar:1857 at: 550 text: 550 shift:(-9,5) bar:1869 at: 506 text: 506 shift:(-9,5) bar:1890 at: 531 text: 531 shift:(-9,5) bar:1900 at: 540 text: 540 shift:(-9,5) bar:1910 at: 503 text: 503 shift:(-9,5) bar:1921 at: 493 text: 493 shift:(-9,5) bar:1931 at: 556 text: 556 shift:(-9,5) bar:1943 at: 600 text: 600 shift:(-9,5) bar:1988 at: 231 text: 231 shift:(-9,5) bar:2002 at: 282 text: 282 shift:(-9,5) bar:2009 at: 312 text: 312 shift:(-9,5) </timeline> == Вѣровызнаня == В другой половцѣ рока 1945 ту служив [[викарь]]ом [[Йоанн Полянскый]], грекокатолицкый священик и русинскый народовець. Од року 1951 грекокатолицка церква Св. Великомученицѣ Варвары фунгуе яко римокатолицкый [[костел]].<ref name="ЦСП"/> ==Жерела и одказы== * [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_I/884 Czyrna w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. I: Aa – Dereneczna. Warszawa 1880, с. 884.] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} * [http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200 '''Урядны назвы локалит''': Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części (Dz.U. z 2013 r. poz. 200). С. 319.] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} * [https://web.archive.org/web/20160614231205/http://www.poczta-polska.pl/hermes/uploads/2013/02/spispna.pdf Poczta Polska S.A.: Oficjalny Spis Pocztowych Numerów Adresowych - październik 2013. С. 201] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} * [https://malopolska.szlaki.pttk.pl/1957-pttk-malopolska-cerkiew-sw-paraskewi-w-czyrnej Cerkiew św. Paraskewi w Czyrnej] {{Реф-инфо|[[Польскый язык|''поль.'']]}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Czyrna|353709}} [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] aomv2z5r6tmi616cji70w5cx2kqto20 Театер Александра Духновича 0 12913 171484 158883 2026-10-12T17:06:53Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171484 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Театер Александра Духновіча]] pksozphcdjthkqsueshl3rbkmxjlc7r Basshunter 0 14213 171525 164977 2026-10-12T23:50:29Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 171525 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{Музиканты | Colour = blue | image = Basshunter, 20 april 2008 in Halmstad.jpg | caption = Basshunter (2008) | image_size = 300 | name = Basshunter | honorific_suffix = | background = solo_singer | native_name = Jonas Erik Altberg | birth_date = {{birth date and age|df=yes|1984|12|12}} | death_date = | birth_place = [[Халмштад]] | genre = [[Eurodance]] | occupation = [[Співак|Cпівак]] | years_active = од 1998 доднесь | associated_acts = Patrik & Lillen, [[Mental Theo|DJ Mental Theo]], [[Stunt]], Lauren Dyson, [[Big Brother]], [[Sandra Gee|Sandra]], [[Dulce María]] | label = [[Extensive Music]], [[Warner Music Sweden]], [[Ultra Records]], [[Broma 16]], [[Warner Music Japan]], [[3 Beat Records]], [[Dance Nation]], Warner Music Germany, Alex Music | website = [https://basshunter.se basshunter.se] }} '''Basshunter''', '''Jonas Erik Altberg''' (* [[22. децембер]] [[1984]], [[Халмштад]]) — [[Співак|співак]]. == Дискография == === Штудиовы албомы === * ''[[The Bassmachine]]'' (2004) * ''[[LOL (^^,)|LOL <(^^,)>]]'' (2006) * ''[[Now You're Gone – The Album]]'' (2008) * ''[[Bass Generation]]'' (2009) * ''[[Calling Time]]'' (2013) === Синглы === * «The Big Show» (2004) * «[[Welcome to Rainbow]]» (2006) * «[[Boten Anna]]» (2006) * «[[Vi sitter i Ventrilo och spelar DotA]]» (2006) * «[[Jingle Bells]]» (2006) * «[[Vifta med händerna]]» (2006) * «[[Now You're Gone]]» (2007) * «[[Please Don't Go]]» (2008) * «[[All I Ever Wanted]]» (2008) * «[[Angel in the Night]]» (2008) * «Russia Privjet (Hardlanger Remix)» (2008) * «[[I Miss You]]» (2008) * «[[Walk on Water]]» (2009) * «Al final» (2009) * «[[Every Morning]]» (2009) * «[[I Promised Myself]]» (2009) * «[[Saturday]]» (2010) * «[[Fest i hela huset]]» (2011) * «[[Northern Light]]» (2012) * «[[Dream on the Dancefloor]]» (2012) * «[[Crash & Burn]]» (2013) * «Calling Time» (2013) * «Elinor» (2013) * «Masterpiece» (2018) * «Home» (2019) * «Angels Ain't Listening» (2020) * «Life Speaks to Me» (2021) * «End the Lies» {{Small|(& Alien Cut)}} (2022) * «[[Boten Anna|Ingen kan slå (Boten Anna)]]» {{Small|([[Victor Leksell]])}} (2023) * «Ja eller nej» {{Small|(x [[Käärijä]])}} (2026) == Одказы == {{Commonscat}} * [https://basshunter.se Официалный сайт] {{Lifetime|1984||Basshunter}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Швеция]] 5ms6cgzf13e9sxs4koipp3asbmtnqmu Капитула 0 14756 171492 112047 2026-10-12T18:28:55Z Halajkovič 33393 +корекція 171492 wikitext text/x-wiki [[File:Procession of the Precious Blood of Jesus Christ-Bruges; Prelatuur Processie.JPG|thumb|<small>Епископ и капитула в процесии, Белгия</small>]] '''Капитула''' ({{lang-la|capitulum}}) — колегия [[каноник]]ох, яка помагать [[епископ]]у в справованю [[епархия|епархии]].<ref name=Ottův >Ottův slovník naučný, том 13, сс, 964–965.</ref><ref name=Révai>Révai nagy lexikona, том 11, с. 230.</ref> == Надзвычайны функции == Кедь [[епископ]] з даякой причины не годен справовати [[епархия|епархию]] (sede impedita), повинность справованя переходить на ''капитулу'', а кедь пост епископа вывольнить ся (sede vacante), капитула под 8 днями мать выбрати змеджи себе его заступника (vicarius capitularis), котрый справуе [[епархия|епархию]], и економа (oeconomus), котрый веде финанции.<ref name=Révai/> Свои капитулы мають и [[монашый орден|монашы ордены]].<ref name="Овсиенко">Овсиенко Ф.Г.: Капитул.</ref> В [[Православна церьков|Православной Церкви]] функции ''капитулы'' несе епископска конзистория.<ref>Кубійович В., том 3, сс. 955–956.</ref> == Капитулы в сучасности == Другый Ватиканскый собор (1962–1965) рекомендовав [[Папа римскый|Папови]] реформовати функции капитулы, створивши еще новы колегиалны органы. По силѣ тых рекомендаций [[папа Павел VI.]] в документѣ Ecclesiae Sanctae (6.8.1966) постановив, же ''капитулы'' в их функции справованя [[епархия|епархии]] вычерять ''Колегия конзултантох'' (од 6 до 12 членох). Компетенция ''капитул'' была ограничена, главнѣ, участьов в богослужбѣ в храмах, а тыж выконаньом окремых повѣрѣнь [[епархия|епархиалного]] [[епископ]]а (Кодекс каноничного права, 1983, канон 503).<ref name="Овсиенко"/> == Жерела == * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989. * Овсиенко Ф.Г.: Капитул. //Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}} Академический Проект) ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}} Гаудеамус) — Сс. 619–620. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Католицтво]] 10u945kmannxlmu6pfp4bc69z9k16u6 Іван Медєші 0 15933 171577 129243 2026-10-13T01:06:34Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171577 wikitext text/x-wiki '''Іван Медєші''' ({{lang-sk|Ivan Medeši}}, 1982 р., [[Вербас]]) — [[Русиньскый язык|русиньскый]] и [[Словацкый язык|словацкый]] [[Войводина|дольноземскый]] [[писатель]]. Публіковати зачав у 2004-ім році в панковім маґазіні Керестурски пендрек. Як співавтор поетічной збіркы Трилоґия із 2006-го року здобыв [[Премія Александра Духновіча|премію А. Духновича]] (2007) за русиньску літературу. У 2007-і році му вышла книжка оповідань під назвов Хтошка од мнє двох нєнормални і в році 2011 „роман ґенерації“ Шпацири по сподку дунца (Шпаціркы по споді фляшкы на завараня, позн. редакції). == Жерела и одказы == * http://www.lem.fm/ivan-medyeshi-medzhi-pyatoma-finalistami-anasoft-litera/ * https://dennikn.sk/1589050/anasoft-literu-ziskal-ivan-medesi-za-jedenie/ * http://www.slovakia-ukraine.com.ua/2019/09/20/%d1%96%d0%b2%d0%b0%d0%bd-%d0%bc%d0%b5%d0%b4%d1%94%d1%88%d1%96-14-%d0%bb%d0%b0%d1%83%d1%80%d0%b5%d0%b0%d1%82-%d0%bb%d1%96%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%83%d1%80%d0%bd%d0%be%d1%97-%d0%bf/ {{Lifetime|1982||Медєші, Іван}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Словацкы писателе]] [[Катеґорія:Писателе Сербии]] fxqnvx0pzxyngo2yp93aljvuczt4ii2 Лученець 0 16397 171600 160684 2026-10-13T11:19:23Z Halajkovič 33393 171600 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Окрес]]не [[мѣсто]] в [[Словакия|Словакии]] |руська назва = Лученець |оригинална назва = {{ref-sk}} Lučenec |застава = |опис заставы = |ширина заставы = |герб = Coat of Arms of Lučenec.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Словакия |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =19 |lat_sec =43 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =40 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Край]]<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Банскобыстрицкый край|Банскобыстрицкый]] |вид района = [[Окрес]] <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Окрес Лученєц|Лученець]] |вид общины = Мѣстскый уряд<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Mestský úrad<br>Novohradská 1<br>984 01 Lučenec |площа =47,79 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 194<!-- в метрах --> |население = 27&nbsp;739<!-- лем само число --> |год переписи = 2019 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-47 |почтовый индекс = 984 01 |вид идентификатора = ŠÚJ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 511218 |категория в Commons = Lučenec |сайт = https://www.lucenec.sk/ |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Лученець''' ({{lang-sk|Lučenec}}, {{lang-hu|Losonc}}, {{lang-de|3|Lizenz}}) — [[окрес]]не [[мѣсто]] [[Словакия|Словакии]] в [[Банскобыстрицкый край|Банскобыстрицком краю]]. Числом обывательох третье найвекше в краю. Лежить в центрѣ историчной [[жупа Новоград|жупы Новоград]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Число обывательох подля списованя в року 2019 (31.12.2019): 27&nbsp;739 особ. === Подля народности === * [[Словаци]] – 18 383 (65,6 %) * [[Мадяры]] – 2 371 (8,3 %) * иншы и невыяснены – 7 721 (27,1 %) === Подля вѣровызнаня === * римокатолици – 56,56 % * без вызнаня – 21,12 % * евангелици (аугсбург.) – 14,47 % * грекокатолици – 0,39 % ай иншы == Одказы == * [http://www.lucenec.sk/ Официалный сайт] {{ref-sk}} * [https://web.archive.org/web/20210512085318/https://www.najkrajsikraj.sk/lucenec/ Туристичны атракции] {{ref-sk}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Lučenec|7031526}} {{stub}} {{Панорама|Lučenec - Rúbanisko II - panoráma - panoramio.jpg|1500px|Панорама Лученця}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] aadzqiiofoh0buntslzcdroiwbk3a9u 171601 171600 2026-10-13T11:20:29Z Halajkovič 33393 /* */ 171601 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Окрес]]не [[мѣсто]] в [[Словакия|Словакии]] |руська назва = Лученець |оригинална назва = {{ref-sk}} Lučenec |застава = Lucenec-lucenec-flag.svg |опис заставы = |ширина заставы = |герб = Coat of Arms of Lučenec.svg |опис герба = |ширина герба = 80 |вид крайны = [[Держава]] <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Словакия |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =19 |lat_sec =43 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =40 |lon_sec =09 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Край]]<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Банскобыстрицкый край|Банскобыстрицкый]] |вид района = [[Окрес]] <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Окрес Лученєц|Лученець]] |вид общины = Мѣстскый уряд<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Mestský úrad<br>Novohradská 1<br>984 01 Lučenec |площа =47,79 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 194<!-- в метрах --> |население = 27&nbsp;739<!-- лем само число --> |год переписи = 2019 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-47 |почтовый индекс = 984 01 |вид идентификатора = ŠÚJ<!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 511218 |категория в Commons = Lučenec |сайт = https://www.lucenec.sk/ |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Лученець''' ({{lang-sk|Lučenec}}, {{lang-hu|Losonc}}, {{lang-de|3|Lizenz}}) — [[окрес]]не [[мѣсто]] [[Словакия|Словакии]] в [[Банскобыстрицкый край|Банскобыстрицком краю]]. Числом обывательох третье найвекше в краю. Лежить в центрѣ историчной [[жупа Новоград|жупы Новоград]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Число обывательох подля списованя в року 2019 (31.12.2019): 27&nbsp;739 особ. === Подля народности === * [[Словаци]] – 18 383 (65,6 %) * [[Мадяры]] – 2 371 (8,3 %) * иншы и невыяснены – 7 721 (27,1 %) === Подля вѣровызнаня === * римокатолици – 56,56 % * без вызнаня – 21,12 % * евангелици (аугсбург.) – 14,47 % * грекокатолици – 0,39 % ай иншы == Одказы == * [http://www.lucenec.sk/ Официалный сайт] {{ref-sk}} * [https://web.archive.org/web/20210512085318/https://www.najkrajsikraj.sk/lucenec/ Туристичны атракции] {{ref-sk}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Lučenec|7031526}} {{stub}} {{Панорама|Lučenec - Rúbanisko II - panoráma - panoramio.jpg|1500px|Панорама Лученця}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] n4mle2ml5tgnjm8utf8yx4apwwx5h0a Rock-H 0 16728 171544 164191 2026-10-13T00:16:31Z Engelseziekte 2261 форматованя 171544 wikitext text/x-wiki [[Файл:Rock-H BWF 2018.jpg|міні|Концерт гурта]] '''Rock-H''' ("Рокаш") — [[Україна|украйинська]] й [[Русины|русинська]] рок-група, взникла в [[2008]] роцї в [[Мукачово|Мукачові]]. Співают на [[Русиньскый язык|русинському]] тай [[Україньскый язык|украйинському]] языку. Сут лавреатами [[Фестівал|фестівала]] "Червона рута"<ref>[https://rutafest.art/load/2011/gurt_rokash_laureat_fest_chervona_ruta_2011_printseska_ua_06_04_13/23-1-0-50 Гурт «Рокаш» - лауреат фест. «Червона рута-2011»]</ref> і півфіналістами проєкта «Свіжа кров» на [[Телевізія|телевізійному]] каналї М1<ref name=":0">[https://mukachevo.net/news/rock-h-iakshcho-nema-trokhy-shalenykh-fanativ-znachyt-hrupa-shchos-ne-te-robyt_60369.html Інтервю з Віктором Янцо]</ref>. Свій штіл кличут «Subkarpathian rock» (підкарпатськый рок)<ref>[https://web.archive.org/web/20160306181952/http://rock-h-orchestra.com.ua/subcarpathian-rock/ ЗАЯВА ГУРТУ РОКАШ: НАШ СТИЛЬ – SUBCARPATHIAN ROCK!]</ref> за історичнов назвов теріторії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатська Русь]], відкы і походит гурт. Переважноє число [[Пісня|пісинь]] гурта — русинськым языком, самі музиканты називают го «русинська бесїда». На зачатку тврочого гляданя были щи піснї украйинськым, [[Анґліцькый язык|анґліцькым]] тай [[Французькый язык|французькым]] языком, айбо з 2011 рока вни не входят у концертный репертуар гурта<ref>[https://mukachevo.rayon.in.ua/topics/387872-mukachivskii-gurt-rock-h-na-svii-lad-perespivav-naividomishu-pisniu-zakarpattia Мукачівський гурт ROCK-H на свій лад переспівав найвідомішу пісню Закарпаття]</ref><ref>https://www.pisni.org.ua/persons/1736.html</ref>. Даякі їхнї піснї сут у [https://www.youtube.com/watch?v=HHtynTxSijE&t=2219s плейлистови русинської рок-музикы (Rusyn Rock Music Playlist)], що на [[YouTube|ютуб]]-каналї [https://www.youtube.com/@myter-myrygashny «Митер Мириґашный»]. == Історія == Гурт [[Осінь|восени]] 2008 рока заложили: * Віктор Янцо — [[Композитор|композітор]]; * Ігор Рибар — [[Ґітара|ґітаріста]], композітор, [[аранжер]], саунд-продуцент. * Владислав Воробиць — бас-ґітаріста. Назву гурта подав Ігор. Вокалістом быв Ондраш Тазінгер, ударником — Василь Логойда. Першый концерт гурта удїяв ся на централній площі у [[Мукачово|Мукачові]] [[25. май|25. мая]] [[2009]] рока. Улїтї 2009 рока новым вокалістом гурта став Іштван Халус<ref>https://rockforsoumusicforever.blogspot.com/p/blog-page_13.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. === 2010 рік === Першов дїланков, у котрому колектив ярко показав ся быв Мукачівськый [[фестівал]] [[Вино|вина]] [[2010]] рока, де презентована на відкритьови пісня «Вінко червеноє» стала неофіціалным [[Гімна|гімном]] феста<ref>[https://web.archive.org/web/20250602114738/https://goloskarpat.info/transcarpathia/mukachevo-u-peredsvyatkovii-pidgotovtsi-festival-c/ Мукачево у передсвятковій підготовці: фестиваль "Червоне вино" отримав новий логотип]</ref>. Ищи у 2010 роцї «Rock-H» переміг у проєктови «Фольк Мюзік», став учасником передачі «Африканські пристрасті»<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/52946/2010-05-13-proekt-shustera-na-pershomu-nazyvatymetsya-afrykanski-prystrasti/ Проект Шустера на Першому називатиметься «Африканські пристрасті»]</ref>. Выйшов до півфінала всеукрайинського конкурса «Свіжа кров» на М1, де колектив підпорював Олег Скрипка<ref name=":0" />, взяв участь у фестівалах «Славське Рок»<ref>[https://web.archive.org/web/20230203140136/https://instytutpolski.pl/kyiv/2010/07/30/%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5-%D1%80%D0%BE%D0%BA-2010/ Польська програма на Славське Рок 2010]</ref>, «Потяг до Яремче», «Берегфест», «Мукачево скликає друзів», «Global battle of the bands», выступив в єдному з першых украйинськых інтернет-концертів, на якый гурт закликав Святослав Вакарчук. === 2011 рік === У [[Марец|марцї]] [[2011]] рока гурт выступив у проґрамі «Підйом» на Новому каналї в межах всеукрайинського туру «Марафон бадьорих ранків» тай узяв участь у телепроєктї «Наша пісня»<ref>https://rock.ua/klub/rock-h</ref>. [[24. марца|24]]—[[30. марец|30. марца]] 2011 року удїяв ся першый концертный тур гурта. За [[Тыждень|тыждинь]] колектив заграв у [[Київ|Кийови]], [[Львів|Львовови]], [[Одеса|Одесї]], [[Дніпро (варош)|Дніпрови]] тай [[Харків|Харкови]]. У [[Апріль|апрїльови]] 2011 рока в гуртови поміняв ся склад. Місто ґітаріста заняв Маръян Криськув, ударником став Володимир Ульянов, до гурта прийшов знаємый бас-ґітаріста Родіон Sun Lion. У [[Октобер|октобрьови]]-[[Новембер|новемброви]] 2011 рока у Львовови удїяло ся записаня дебютного албому колектива. [[29. децембер|29. децембра]] 2011 рока была премєра кліпа «Щедрик»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=UU_3E4s8ILA</ref>. === 2012 рік === [[31. марца]] [[2012]] рока гурт выступив у телемарафонови «Пісня обєднує нас» на Першому Націоналному, котрый увійшов у [[Книга рекордів Ґінеса|Книгу рекордів Ґінеса]], ги майдовшый пісенный телемарафон<ref>[https://detector.media/withoutsection/article/70847/2012-03-31-na-pershomu-startuie-telemarafon-pisnya-obiednuie-nas/ На Першому стартує телемарафон «Пісня об’єднує нас!»]</ref>. Під час концертного сезону [[2012]] рока гурт выступив на фестівалах: «Сонячний напій» в Ужгородї, «Мадяр Фест» у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/96092-Zakarpatskyi-Rokash-vystupyv-na-Madiar-FEST-u-Lvovi-FOTO-VIDEO Закарпатський "Рокаш" виступив на "Мадяр FEST" у Львові] </ref>, «Лемківська ватра» в [[Польща|Польщі]], «ФранкоФест» у Нагуєвичах<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/104514-Zakarpatskyi-Rokash-veze-do-Lvova-novu-pisniu-na-slova-Franka Закарпатський "Рокаш" везе до Львова нову пісню на слова Франка]</ref>, «Володимир» у Володимирі-Волинському, «Підкамінь»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/99515-Pry-vystupi-Rock-H-na-festyvali-Pidkamin-znimaly-kapeliukha-ta-lifchyk-VIDEO При виступі «Rock-H» на фестивалі "Підкамінь" знімали капелюха та ліфчик]</ref>, «Кордон-480» в Нижанковичах, «Мукачево скликає друзів»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/100035-Mukachevo-sklykaie-druziv-2012-v-ochikuvanni-na-Rokash-Without-Limits-ta-Okean-Elzy-VIDEO Мукачево скликає друзів 2012: в очікуванні на Рокаш, Without Limits та Океан Ельзи]</ref>, а щи в офіціалній фан-зоні ЕВРО-2012 у Львовови перед півфіналным матчом шампіоната<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/97946-Zakarpatskyi-Rokash-na-fan-zoni-u-Lvovi-prezentuvav-novi-pisni-FOTO-VIDEO- Закарпатський «Рокаш» на фан-зоні у Львові презентував нові пісні]</ref>. Албом «In Vinko Veritas» добавили у топ 20 украйинськых музикалных албомів за 2012 рік<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/107106-Albom-zakarpatskoho-Rokasha-v-Top--20-muzychnykh-albomiv-2012-roku Альбом закарпатського "Рокаша" в Топ- 20 музичних альбомів 2012] </ref>. === 2013 рік === [[12. януар|12. януара]] [[2013]] рока выйшов другый албом гурта '''«Отава»'''. Представеня албома было на главній сценї 18. фестівала «Червене вино» в Мукачові<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/105416-Rock-H-prezentuvav-u-Mukachevi-Otavu-FOTO «Rock-H» презентував у Мукачеві «Отаву»]</ref>. [[19. марца|13. марца]] 2013 року выйшов кліп на пісню «Співаночка», сценарій, монтаж — Ірина Янцо, оператор-продуцент— Ярослав Мончак<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/107922-Rokash-prezentuvav-novyi-klip-Spivanochka «Рокаш» презентував новий кліп «Співаночка»]</ref>. Выступали на Евромайданї у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/116878-Zakarpatskyi-Rokash-vystupyt-na-IEvroMaidani-u-Lvovi Закарпатський "Рокаш" виступить на ЄвроМайдані у Львові]</ref> тай Кийові<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/117957-Zakarpatskyi-Rokash-sohodni-vystupyt-na-Maidani-v-Kyievi Закарпатський "Рокаш" сьогодні виступить на Майдані в Києві]</ref>. === 2014 рік === На зачаткови [[2014]] рока гурт довершив роботу над третым албомом '''«Білий динь»''', котрый выйшов [[16. марец|16. марца]] того року<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/121472-Novyi-albom-zakarpatskoho-Rokasha-Bilyi-dyn-mozhna-bezkoshtovno-zavantazhyty-v-merezhi Новий альбом закарпатського "Рокаша" "Білий динь" можна безкоштовно завантажити в мережі]</ref><ref>[https://www.youtube.com/playlist?list=PL82gD5V_TTP28FpziHvu0L1Rfc-blIyES '''Rock-H / Рокаш - альбом "Білий динь"''']</ref>, а щи выйшов кліп «Качечка» у двоспівови із Олесьов Киричук<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/123150-Prezentovano-spilnyi-klip-hurtu-Rokash-ta-Olesi-Kyrychuk-VIDEO Презентовано спільний кліп гурту "Рокаш" та Олесі Киричук]</ref>. В єден час із выходом албома лідер гурта Віктор Янцо заголосив про зачаток солної карьєры паралелно з роботов у гуртови, і анонсовав выхід солного албома «Співаночки про любов» на кониць 2014 рока<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/123218-Lider-hurtu-Rokash-Viktor-IAntso-prezentuvav-pershu-pisniu-svoho-solnoho-proektu---Oleno-VIDEO Лідер гурту "Рокаш" Віктор Янцо презентував першу пісню свого сольного проекту - "Олено"]</ref><ref>[https://varosh.com.ua/ludy/viktor-yanco-pro-solnij-proekt-rokash-orkestra-ta-pershij-koncert/ Віктор Янцо про сольний проект, “Рокаш-оркестра” та перший концерт]</ref>. === 2015 рік === У [[Юн|юнї]] [[2015]] рока выйшов кліп «Бескидом Ішла»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=CI7qfZS_iV4 Rock-H / Рокаш - Бескидом iшла (official video)]</ref>. [[3. октобра]] гурт выступив із добродїйным концертом «Rock-H друзі — дітям Джерела» у [[Театер|театрови]] им. Марії Заньковецької у Львовови<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/146000-U-Lvovi-vidbuvsia-blahodiinyi-kontsert-ROCK-H-ta-DRUZI-ditiam-Dzherela У Львові відбувся благодійний концерт "ROCK-H та ДРУЗІ дітям "Джерела"]</ref>. У [[Децембер|децембрі]] гурт анґажує ся у зйомках телевізійної проґрамы «Must be the music» про [[Польща|польськый]] телеканал Polsat, де достає позітивні відкликы тай оцїнкы від членів журі<ref>[https://dailylviv.com/news/kultura/folk-rok-hurt-zi-lvova-yakomu-proponuyut-propysku-v-polshchi-vidryadzhdaie-na-mistsevi-vybory-polovynu-muzykantiv-86673?utm_source=ukrnet_news Фольк-рок гурт зі Львова, якому пропонують прописку в Польщі, відрядждає на місцеві вибори половину музикантів]</ref>. === 2016 рік === На зачаткови рока гурт выпускат четвертый албом '''«Співаночки про любов»''', презентації котрого были в [[Ужгород|Ужгородї]], [[Луцьк|Луцьку]], [[Львів|Львовови]], першый раз гурт дає грубый солный концерт в кийовському клубови «Атлас»<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/152709-Hurt-Rokash-prezentuvav-novyi-albom-Spivanochky-pro-liubov-AUDIO Гурт "Рокаш" презентував новий альбом "Співаночки про любов"]</ref>. === 2017 рік === На зачаткови рока дїяли ся зйомкы надреалістичного кліпа «Катерино», режісером котрого є умілиць з Ужгорода Митер Фесенко<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/167225-Rokash-prezentuvav-siurrealistychnyi-klip-Kateryno-FOTO-VIDEO "Рокаш" презентував сюрреалістичний кліп "Катерино"]</ref>. Сього плодовитого року гурт записує два дуетні сінґлы з гуртом Марина і Компанія: «Млада невіста»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=257uHInDgLg Rock-H / Рокаш та Марина і компанія - МЛАДА НЕВІСТА]</ref> і «Баламут»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=cRkxq0xqGpc Rock-H / Рокаш та Марина і компанія - БАЛАМУТ]</ref>. Саунд-продуцентом обох пісинь є Олександер Сабов. У конци рока свою участь у Рокаши застановлюют ґітаріста Маръян Криськув тай бас-ґітаріста Rodion Sun Lion. До колектива прилучає ся бас-ґітаріста Олег Олексин. === 2018 рік === Діджей Юлїк учинює ремікс на пісню «Катерино»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=x9EsCJlfkbo Rock-H - Катерино (Julik Official Remix)]</ref>. Выходят кліпы «Квіти мої діти» тай «Молода дівчино». Заєдно із Віталійом Телезиным гурт записує пісню «Олено». === 2019 рік === Гурт записує два сінґлы [[Україньскый язык|украйинськым языком]] — «Вона прийшла» і «Не дивись» на слова [[Василь Симоненко|Василя Симоненка]]<ref>[https://zakarpattya.net.ua/News/195602-Zakarpatskyi-Rokash-vidzniav-u-Prazi-klip-na-slova-Vasylia-Symonenka-VIDEO Закарпатський "Рокаш" відзняв у Празі кліп на слова Василя Симоненка] </ref>. Выходят кліпы «До вівтаря», «Під дубиною» (у дуеті з вокалным гуртом Бревіс), «Не споминай» (заєдно з хором Ужгородського Інстітута културы і умілства) Саунд-продуцентом ушиткых сьых пісинь є Володимир Ульянов. === 2020 рік === На зачатку [[Карантин|карантина]] гурт выпустив фіґлярный кліп «Шпіллі-Віллі». Записав піснї «Бо вже весна» і «Верховино, мати моя». === 2021 рік === Выходят кліпы «Верховино, мати моя» (придїленый проблемі вырубованя карпатськых лісїв) тай «Бо вже весна». Гурт записує піснї «Пий до дна» тай «Веду я молоду». === 2022 рік === Рокаш перенїс свій концерт з [[25. фебруар|25.фебруара]] на [[14. май|14. мая]] у Льовови позад [[Російско-україньска война|російської інвазії в Украйину]]<ref>https://www.facebook.com/share/p/1CfnBdBz6p/</ref>. Фінанси, що достали ся від проведеня концерта были переданї на поміч [[Вооружені силы Украйины|ВСУ]]<ref>https://www.facebook.com/share/p/1HSgv6DDf8/</ref><ref>[https://zahid.espreso.tv/rokash-pidtrimae-zbroyni-sili-ukraini-u-lvovim Рокаш підтримає Збройні сили України у Львові]</ref>. === 2023 рік === [[27. юн|27.юна]] удїяла ся премьєра піснї «Дубрі»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=Cxfl08f_yHg</ref>. Ищи того року выйшла «Хвала винограде»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=7pfyKm9zrW8</ref>. === 2024 рік === На зачатку рока, в [[Фебруар|фебруари]], выйшла пісня «Таткова любов» у споминку украйинського воєнного Олексы Яніна "Індєйца", котрый вмер [[7. апріль|7.апрїля]] 2022 рока у [[Маріуполь|Маріуполї]]<ref>https://www.youtube.com/watch?v=2ne_YeCFqPs</ref>. Rock-H заєдно із [[Іван Попович|Іваном Поповичом]] выпустили кліп «Галичаночки»<ref>https://www.youtube.com/watch?v=6u1bzdxqoZ8</ref>. = Офіціалні сайты = * [https://www.youtube.com/user/Rokash100 Youtube] * [https://www.facebook.com/Rock.H.music Facebook] == Жерела и одказы == * [https://hromadske.radio/podcasts/pora-roku/zakarpats-ki-hurty-rokash-i-antsia-nove-zvuchannia-ta-rusyns-ka-besida Закарпатські гурти «Рокаш» і «Анця»: нове звучання та «русинська бесіда»] [[Катеґорія:Ансамблы]] [[Катеґорія:Русиньскы співаци]] [[Катеґорія:Русиньскы ансамблы]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] gvv5bndv80jvbxays5ypz53r6wuxasd Incognito 0 17323 171537 123980 2026-10-13T00:07:25Z Engelseziekte 2261 хыба друку 171537 wikitext text/x-wiki '''Incognito''' (од {{ref-la}} ''in-cognitus'' ''незвѣстный, непознатый'')<ref>Дворецкий И. Х., с. 508.</ref> — особа, обычайно официальна, котра скрывать (не зо злочинныма намѣрами) свое правдиве имя, выступаючи под вымышленым именом.<ref name=Semsucenko>Шемшученко Ю. С.</ref> Тыж ся хоснуе на означѣня поступованя або дѣй, котры суть чинены таков особов, напримѣр: путовати ''incognito''.<ref name=Semsucenko/> Пановници и члены их родин часто звыкли путовати ''incognito''. Кедь пановник путуе ''incognito'', його пановницкый статус не належить брати на увагу, лем го трактовати яко приватну особу.<ref>Révai nagy lexikona, т. 10, с. 580.</ref> В роках 1697–1698 российскый царь [[Петро Великый|Петро І.]] быв первым российскым царьом, котрый про свои особенны интересы лишив просторы России. Путовав яко вояк в шаржи десятника, меном Петро Михайлов в числѣ великой 250-членной дипломатичной выправы, в челѣ котрой официално стояли иншы особы, што му дало можность видѣти и дознати ся овельо вецей, як кедь бы быв путовав яко царь. {{Цитат 2|Собственно говоря, посѣтивъ въ 1697 и 1698 годахъ Германію, Голландію и Англію, Петръ съигралъ грандіозную комедію, подъ невидимкою incognito освободивъ себя отъ царственныхъ обязанностей и возложивъ на своихъ представителей всю докуку оффиціальныхъ сношеній съ иностранными государствами и дворами.| М. А. Веневитиновъ: Русскіе въ Голландіи. Великое посольство 1697–1698. Москва, 1897. С.&nbsp;3.<ref>[https://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Русские_в_Голландии_Великое_посольство_1697-1698_гг._1897.djvu&page=14&uselang=rue]</ref>}} == Жерела и одказы == * '''Révai nagy lexikona'''. 10.&nbsp;köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1914 {{ref-hu}} C.&nbsp;580. * '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976. {{ref-ru}} * [http://cyclop.com.ua/content/view/1105/58/1/14/#28833 Інкогніто] //Юридична енциклопедія : [у 6&nbsp;т.] / ред. кол. '''Шемшученко Ю. С.''' (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т.&nbsp;2 : Д — Й. — 744&nbsp;с. — {{ISBN| 966-7492-00-8}}.{{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Латинскы правны выразы]] g773o8bbzr5h6wuqkfloxsjglpsv5o3 Викарь 0 17518 171491 127625 2026-10-12T18:26:28Z Halajkovič 33393 +корекція 171491 wikitext text/x-wiki [[File:Churgovich.jpg|thumb|{{center|[[Йоанн Чургович]] быв генералный викарь (главный администратор) Мукачовской епархии (1831–1837), од смерти епископа [[Алексѣй Повчий|Алексѣя Повчия]] (1831) аж до менованя нового епископа [[Василий Попович|Василия Поповича]] (1837); але, понеже го выбрала капитула, быв тыж титулованый яко капитуларный викарь}}]] '''Викарь''' ({{lang-la|vicarius}}) — заступник, намѣстник.<ref name=KatRoss>Католическая Россия. Азбука католицизма</ref> == Типы викарьох == === Апостолскый викарь === Апостолскый викарь ({{lang-la|vicarius apostolicus}}) — [[епископ]] або [[священик]], менованый [[Свята Столиця|Святов Столицьов]] на проваджаня апостолского викариата.<ref name=KatRoss/> === Генералный викарь === Генералный викарь ({{lang-la|vicarius generalis}}) — представитель [[Епархия|епархиалного]] [[епископ]]а в общом справованю, означать тоту ж функцию, як ай [[ординарий]].<ref name=KatRoss/> === Епископскый викарь === Епископскый викарь ({{lang-la|vicarius episcopalis}}) — представитель [[Епархия|епархиалного]] [[епископ]]а в ряджѣню.<ref name=KatRoss/> === Капитуларный викарь === Капитуларный викарь ({{lang-la|vicarius capitularis}}) — кедь [[епископ]] з даякой причины не годен справовати [[епархия|епархию]] (sede impedita), повинность справованя переходить на ''капитулу'', а кедь пост епископа вывольнить ся (sede vacante), капитула под 8 днями мать выбрати змеджи себе его заступника (vicarius capitularis).<ref>Révai nagy lexikona</ref> === Парохиалный викарь === [[Парохия|Парохиалный]] викарь ({{lang-la|vicarius paroecialis}}) — [[священик]], помочник пароха, може быти менованый ему на помочь в докончованю пастырского служѣня во вшиткой парохии, в дакотрой ей части ци про дакоторы групы парохианох, а тыж про ровночасне исте служѣня нараз в даколькых парохиях. В парохии годен быти менованый веце як еден парохиалный викарь. Парохиалного викаря менуе [[Епархия|епархиалный]] [[епископ]]; про повинность заступлѣня париха в припадѣ того абсенции.<ref name=KatRoss/> === Судный викарь === Судный викарь судця [[Епархия|епархиалного]] суда, менованый [[Епархия|епархиалным]] [[епископ]]ом, творить единый суд въедно з [[епископ]]ом; але за выимков такых кауз, котры епископ вычленив про себе.<ref name=KatRoss/> == См. тыж == * [[Екзарх]] == Жерела и одказы == * '''Révai nagy lexikona'''. 11. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1914. {{ref-hu}} С.&nbsp;230. * {{cite web |url=http://catholic.ru/modules.php?name=Encyclopedia&op=content&tid=469 |title=Викарий |publisher='''Католическая Россия. Азбука католицизма''' |accessdate=2021-01-28}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Церковны титулы]] reayrkwjlppde21p5hltqayye1q8im5 Игорь Грабарь 0 17666 171532 167415 2026-10-13T00:02:07Z Flipdot 23893 171532 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Грабарь}} {{Особа проста |Имя=Игорь Грабарь |Имя_оригиналне={{lang-hu|Hrabár Igor}} |Категория_склада=Igor Grabar |Образчик=[[File:Igor Grabar 2021 stampsheet of Russia.jpg|230px]] |Образчика_подпис=Автопортрет, 1934,<br>на юбилейной поштовой знамцѣ, 2021 |Чинность=академичный [[малярь]],<br>историк умѣня, рештавратор, [[педагог]] |Уроджѣня={{Birth date|1871|03|25}} |Мѣсто_роджѣня=[[Будапешт]],<br>[[Мадярске кральовство]] |Упокоеня={{Death date and age|1960|05|16|1871|03|25}} |Мѣсто_смерти=[[Москва]],<br>[[СССР]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=теметов Новодевичье, [[Москва]]<ref>https://www.mos.ru/news/item/42971073/</ref> }} '''И́горь Еммануи́лович Гра́барь''' ({{lang-hu|Hrabár Igor}}, {{lang-ru|И́горь Еммануи́лович Граба́рь}}; {{nowrap|13.<sup>([[Юл. кал.]])</sup>/[[25. марец]] [[1871]]}}, [[Будапешт]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– [[16. май]] [[1960]], [[Москва]], [[СССР]])&nbsp;— [[Русины|русинского]] походжѣня [[Российска империя|российскый]] и [[СССР|совѣтскый]] [[Академия Российска|академичный]] [[малярь]], историк умѣня, рештавратор, [[педагог]].<ref name=Butyrski>Бутырский М. Н.</ref><ref name=Pop>Иван Поп</ref><ref>РАН</ref> Обдарованый приходник з [[Угорска Русь|Угорской Руси]] на немале зачудованя окружѣня успѣшно реализовав свои природны даности. Став ся вызнамным [[малярь]]ом, [[умѣлствознатель]]ом, умѣлецкым критиком, рештавратором, педагогом, музейником, прекрасным организатором, аж и архитектором. По добу такой шѣстьдесятьох рокох он, вдякы свому енергичному темпераменту, быв едным з найактивнѣйшых участникох и проводцьох умѣлецкого живота [[СССР]].<ref name=Staratel>Старатель</ref> == Биография == === Походжѣня === Походив з православной родины русинского сполоченского дѣятеля [[Еммануил Грабарь|Еммануила Грабаря]], выбраного концьом {{nowrap|1860-х}} за посланця до мадярского парламента. Дѣдом Грабаря по материнской линии быв [[Адолф Добрянскый]], вызнамный дѣятель [[русофил]]ской ориентации в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], а од року 1881 в [[Галич|Галиции]]. Мати Игоря Грабаря, [[Олга Грабарь]], тыж провадила прорусску просвѣтну чинность в [[Галич|Галиции]]. Неодовго по роджѣню сына Олга Грабарь з дѣтми одышла в маеток отця [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертеж]] в [[Земплин]]ѣ, [[Угорска Русь]], де перейшли дѣточы рокы Игоря. Дѣдо Адолф любив повѣдати внукови о гениалном русском царьови и о славном русском войску в [[Мадярске кральовство|Мадярщинѣ]].<ref name=Hrabar>Игорь Грабарь</ref> {{Цітат|Тоты повѣданя тямлю слабо, як далекый сон, але добрѣ тямлю мое замѣшаня и нехапаня, коли-м чув переказы о тых истых подѣях од чертежскых валалчанох, особно их пережившых, ай од их дѣти, што переповѣдали чутое зо слов родичох, нечекано ем объявив, же геройства, выхвальованы дѣдом, ещи ай по 30 роках проклинали вшиткы обывателе нашого округа. Повѣдали о вшелиякых звѣрствах козакох и „Москальох“… Тямлю, же матерѣ страшили дѣтей приходом „Москальох“, а тото ня остаточно баламутило, але не смѣв ем ся просити од дѣда розъяснѣня того чудного роспору, бо знав ем, же дѣдо не терпить жадны сперечаня.<hr/>Все эти рассказы о русских войсках в Венгрии я помню очень смутно, словно далекие сны, но хорошо помню свое смущение и недоумение, когда, слыша рассказы о тех же событиях от чертежских крестьян, лично их переживших, и их детей, пересказывавших их со слов отцов, я сделал неожиданное открытие, что подвиги, восхваляемые дедом, через 30 лет еще проклинало все население нашего округа. Рассказывали о всяческих зверствах казаков и „москалей“… Помню, что матери пугали детей приходом „москалей"; это меня окончательно сбивало с толку, но я не решался просить у дедушки разъяснения этого странного противоречия, зная, что он не терпел возражений. |Игорь Грабарь: Моя жизнь, 1937, с. 20<ref name=Hrabar/>}} === Штудии === В року 1880 Игоря Грабаря вывезли учити ся на гимназии до [[Российска империя|России]] в Егорьевск Рязанской губернии, де его отець, уже скорше емигровавшый (1876), служив професором нѣмецкого и французского языкох. В року 1882 в его животѣ настали великы перемѣны. Были арештованы дѣдо и мати, обвинены з державной зрады, зашто им грозила кара смерти. В резултатѣ голосного [[львов]]ского [[процес Олгы Грабарь|процеса]] (12. юн – 29. юл) были они оправданы, але дѣдови было заборонено бывати в его [[земплин]]ском маетку и одышов навсе до [[Австрия|Австрии]], а мати з дѣтми — навсе до России. Тот процес им зробив велику славу и честь в России и могли жадати, што хотѣли. Эммануил Грабарь попросив мѣсто гимназиалного професора на югу России и достав го в [[Измаил]]у, а Игорь Грабарь достав можность безплатно штудовати и на штатной штипендии абсолвовав престижный московскый Лицей цѣсаревича Николая (Катковскый лицей, {{nowrap|1882–1889)}}, де еден рок штудий коштовав 1000 рубли, а де ся учили дѣти генералох и министрох. Дале выштудовав право на Санкт-Петербургской универзитѣ {{nowrap|(1889–1893)}}. Едночасно слухав лекции на историко-филологичной факултѣ. В тых роках научив ся сам заробляти собы на прожиток: по универзитных годинах вечерами писав гумористичны тексты и рисовав илустрации про часописы. В року 1894 быв приятый до Императорской Академии умѣня. Тымчасом часопис ''Нива'' финанцовав его вандровку по Европѣ вымѣнов за статьи и вѣстѣ з европского културного живота, котры завязав ся им посылати. В роках {{nowrap|1895–1901}} вандруе по Европѣ и од року 1896 штудуе в мюнхенской приватной школѣ Антона Ажбе. В року 1898 створило ся стоваришѣня ''Свѣт умѣня'', {{ref-ru}} ''Мир искусства'', што мало ровнойменный часопис и стало в центрѣ бойованя, раздѣлившого российскых малярьох на ворожы групы.<ref name=Hrabar/> Грабарь став ся членом нового стоваришѣня, зачав публикацию серии статей ''Письма из Мюнхена'', скоро добыв собѣ репутацию знаменитого критика-есеиста, чии погляды и оцѣнкы выникали точностьов и оригиналностьов. === Историк умѣня, музейник, педагог === Вернувши ся до [[Российска империя|России]], материализовав свои идеи пост[[импресионизм]]а в краинном малярствѣ, став ся ''поетом российской зимы'', выступовав як авторитетный историк и теоретик умѣня. В року 1913 быв выбраный на пост [[куратор]]а (фактично: [[директор]]а) [[Третьяковска галерия|Третьяковской галерии]], де зоставав до року 1925. В роках {{s|1909–1916}} склав перву {{s|6-томну}} ''Историю российского умѣня''.<ref name=Pop/> В роках {{nowrap|1913–1925}} переставив експозицию [[Третьяковска галерия|Третьяковской галерии]] подля историчного принципу, вылѣпшив инвентуру и выдав первый научный каталог галерии (1917), што дозволило галерею перетворити на музей европского типа. Од року 1921&nbsp;— [[професор]] [[Московска штатна универзита|МГУ]], читав курз лекций о научной рештаврации штудентам истории умѣня. Од року 1930 достав велику, подля его слов, особну пензию од влады (Совнаркома), лишив вшиткы административны функции и зачав писати [[мемоары]]. В року 1937 выдав мемуары и вернув ся ку сполоченской чинности:<ref name=Butyrski/> * директор Московского штатного умѣлецкого инштитута им. В. А. Сурикова {{s|(1937–1943)}}; * директор Инштитута малярства, скулптуры и архитектуры Всероссийской академии умѣнь в [[Ленинград]]ѣ {{s|(1943–1946)}}; * научный ведучый обродженых рештаврачных майстерень (по часѣ Всесоюзный умѣлецко-научный рештаврачный центер {{s|им. И. Э. Грабаря}} {{s|(1944–1960)}}; * директор Научно-выгледовного инштитута истории умѣня АН СССР {{s|(1944–1960)}}. ;Честны титулы<ref>Кудрицкий А.В.</ref>: :* 1943 — повный член АН СССР :* 1947 — член Академии умѣнь СССР :* 1956 — Народный малярь СССР == Интересны факты == * Граба́рь в бѣлорусчинѣ и русчинѣ — ото кубикаш.<ref>{{cite web |author=Ирина Ржеусская |title=Человек с повозкой |date=23.08.2017 |url=http://mk.by/2017/08/23/168025/ |publisher=Минский курьер |accessdate=2021-03-28}}{{ref-ru}}</ref> * Зачатком септембра 1908 на спочивку в [[Адлер]]ѣ хыжны увидѣли, же мать при собѣ {{s|300 рублѣ}}; Игорь Грабарь быв нападеный у снѣ, рано го найшли з розбитов головов, дохторы казали спочатку, же не буде жити, пак же не буде ходити, а Грабарь на труц и выжив, и ходив, и мальовав ещи {{s|52 рокы}}.<ref>Моя жизнь, 1937, 221–222</ref> * В року 1933 намальовав портрет доспѣлой дѣвкы, подписаный ''Светлана'', споминаный ай в его мемоарах, што ся став барз популарный, а шепкало ся, же то портрет дѣвкы [[Сталин]]а; але тота была ещи лем {{s|7-рочна}}. * В року 1943 Игорь Грабарь даровав 70 тысяч рублѣ на фонд обороны, о том писала новинка ''Известия, 26.01.1943''. * Игорь Грабарь нигда не быв ограниченый в его вандрованю и походив и [[Европа|Европу]], и [[Сѣверна Америка|Америку]], але отцюзнину своих предкох навщивив лем раз: в року 1955 и подаровав Ужгородскому музею 26 образы и 24 рисункы.<ref name=Pop/> == Жерела и одказы == * '''Бутырский М. Н.''': Грабарь Игорь Эммануилович // {{нп|Православная энциклопедия||ru}}. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2006. — Т.&nbsp;XII. — Сc.&nbsp;246–247. — 752&nbsp;с. — {{s|39 000 экз. —}} {{ISBN|5-89572-017-X}} [https://www.pravenc.ru/text/529734.html Верзия: 9 июня 2011; одчитане: 2021-03-25]{{ref-ru}} * {{cite web |author='''Игорь Грабарь''' |title=Моя жизнь: автомонография. — Москва – Ленинград: "Искусство", 1937 — 375&nbsp;с. |url=https://dlib.kiev.ua/items/show/364 |publisher=Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва |format=text/pdf |accessdate=2021-03-23}} {{ref-ru}} * '''Кудрицкий А.В.''' и др. (ред.): ''Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах''. / Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN| 5-88500-001-8}} с. 456 {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20160307035438/http://www.labasfond.ru/about/memories/507.html '''Александр Лабас''': Воспоминания о современниках / Игорь Грабарь. Одчитане 2021-03-25] {{ref-ru}} * '''Иван Поп''': Грабарь Игорь Эммануилович //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001. — 431&nbsp;с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} Сc.&nbsp;142–143 {{ref-ru}} * [http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-50199.ln-ru Профил Игоря Эммануиловича Грабаря на официалном сайтѣ '''РАН'''] {{ref-ru}} * [http://staratel.com/pictures/ruspaint/183.htm Грабарь Игорь Эммануилович на сайтѣ '''Старатель'''] {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1871|1960|Грабарь, Игорь}} [[Категория:Вытварници]] [[Категория:Педаґоґы]] 97jdthnev9vpbounjl9b88lpzuhe3kl Олга Грабарь 0 17671 171536 167414 2026-10-13T00:07:12Z Flipdot 23893 171536 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Грабарь}} {{Особа проста |Имя=Олга Грабарь |Имя_оригиналне=родж. Олга Добрянска |Категория_склада=Igor Grabar |Образчик=[[File:Владимир, Ольга Адольфовна, Игорь, Эммануил Иванович.jpg|300px]] |Образчика_подпис=Олга Грабарь зоз сынами [[Владимир Грабарь|Владимиром]], [[Игорь Грабарь|Игорьом]]<br> и мужом [[Еммануил Грабарь|Еммануилом Грабарьом]] |Чинность=сполоченска дѣятелька |Уроджѣня=децембер 1843<ref>Genealogy BROWN PAGE 49</ref> |Мѣсто_роджѣня=[[Банска Щавниця]],<br>[[Мадярске кральовство]] |Упокоеня= май, 1930 (86 рокы)<ref name=IgorGrabar313>«В конце апреля 1930 года я написал последний портрет своей матери. Она умирала от рака в возрасте 87 лет... Недели через три она умерла.» И. Грабарь. Моя жизнь, с. 313.</ref> |Мѣсто_смерти=[[Москва]],<br>[[СССР]] |Причина_смерти= раковина<ref name=IgorGrabar313/> |Мѣсто_погребу=Ваганьковскый теметов, [[Москва]]<ref>https://ru.wikipedia.org/wiki/Грабарь,_Ольга_Адольфовна</ref> }} '''О́лга А́долфовна Гра́барь''', родж. ''Олга Добрянска'', {{ref-ru }} ''О́льга Адо́льфовна Граба́рь'', *децембер [[1843]], [[Банска Щавниця]], [[Мадярске кральовство]] – †май, [[1930]], [[Москва]], [[СССР]] — [[Русины|русинска]] сполоченска активистка [[русофил]]ской ориентации, дѣвка [[Адолф Добрянскый|Адолфа Добрянского]], жена [[Еммануил Грабарь|Еммануила Грабаря]], мати [[малярь|маляря]] [[Игорь Грабарь|Игоря Грабаря]] и [[правник]]а [[Владимир Грабарь|Владимира Грабаря]].<ref name=Pop>Иван Поп</ref><ref name=IgorGrabar>Игорь Грабарь</ref> == Биография == Ольга была найстаршов дитинов [[Адолф Добрянскый|Адолфа Добрянского]]. Побрала ся з [[Еммануил Грабарь|Еммануилом Грабарьом]] в року 1863. Сын Грабарьох Владимир родив ся во [[Вѣдень|Вѣдню]] (1865), а Игорь в [[Будапешт]]ѣ (1871), а дѣтство им перейшло в маетку Добрянского — [[Чертижне (окрес Меджилаборце)|Чертижне]] в [[Пряшовскый край|Пряшовском краю]] [[Угорска Русь|Угорской Руси]], де по вымушеной емиграции отця жили з матерьов практично под дозором полиции.<ref name=Pop/> В року 1879 Владимир перебрав ся ку отцьови до [[Российска империя|России]], а по року слѣдом за ним пошов ай его брат Игорь. Их дѣдо — [[Адолф Добряньскый|Адолф Добрянскый]] перебывав в России од року 1875 по 1881, пак перебрав ся до [[Львов]]а. Ту го, ай дѣвку му Олгу, ай ещи даколько галицкых русофилох в року 1882 арештовали и [[Процес Олгы Грабарь|поставили перед суд]] (12. юн – 29. юл) за удайну штатну зраду, котрой ся допустили. Штатна зрада домнѣвала ся в их намѣрѣню одорвати [[Галич|Галицию]] от [[Австрия|Австрии]] и прилучити ку [[Российска империя|России]]. Доказом мали служити их [[русофил]]скы симпатии и контакты з горожанами России. Отець и дѣвка му были главны обвинены, и штатный обвинитель жадав про них кару смерти. Хоть были оправданы через недостаток доказох, Добрянскому заказали бывати в мѣстах, оселеных славянскымах народами, зато выбрав собѣ австрийскый [[Иннсбрук]] и бывав там до своей смерти (1903). А Олга Грабарь по судѣ одышла до [[Измаил]]у, де в тот час перебывав ей муж, а уж до конця живота жила в [[Российска империя|Российской империи]] и [[СССР]].<ref name=Pop/> Перед смертьов тяжко хворѣла. Звекша хвора дрѣмала, но даколи, дас на годину, пробрала ся и упорно позирала десь вперед своима страдалницкыма очима. В еден такый момент Игорь Грабарь за даяку повгодину впамятнив свою матерь, знаючи, же то — ей послѣдный портрет. Олга Грабарь умерла о три тыжднѣ.<ref name=IgorGrabar313/> == Жерела и одказы == * {{cite web |title=Genealogy BROWN PAGE 49 |url=https://www.cisarik.com/BROWN-PAGES-49.htm |accessdate=2021-04-01}}{{ref-en}} * {{cite web |author=Игорь Грабарь |title=Моя жизнь: автомонография. — Москва – Ленинград: "Искусство", 1937 — 375&nbsp;с. |url=https://dlib.kiev.ua/items/show/364 |publisher=Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва |format=text/pdf |accessdate=2021-03-23}} {{ref-ru}} * Иван Поп: Грабарь Ольга (рожд. Добрянская, псевд. Храброва) //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001. — 431&nbsp;с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} С.&nbsp;144 {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1843|1930|Грабарь, Олга}} [[Категория:Русиньскы народны дїятелї]] mia9wfn8gtql2uok2j5s4c89hxybn8j Еммануил Грабарь 0 17677 171538 167418 2026-10-13T00:08:30Z Flipdot 23893 171538 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Грабарь}} {{Особа проста |Имя=Еммануил Грабарь |Имя_оригиналне= Emánuel Manó Hrabár {{ref-hu}} |Категория_склада=Manó Hrabár |Образчик=[[File:Владимир, Ольга Адольфовна, Игорь, Эммануил Иванович.jpg|350px]] |Образчика_подпис= Еммануил Грабарь зоз женов [[Олга Грабарь|Олгов]]<br>и сынами [[Владимир Грабарь|Владимиром]] (злѣва) тай [[Игорь Грабарь|Игорьом]] |Чинность=[[правник]], депутат парламента |Уроджѣня={{Birth date|1831|10|07}} |Мѣсто_роджѣня=[[Дѣлове|Требушаны]],<br>[[Мадярске кральовство]] |Упокоеня=1910 |Мѣсто_смерти=[[Российска империя]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- Точное место захоронения общественного деятеля и юриста Эммануила Ивановича Грабаря (1831–1910) в исторических источниках не зафиксировано. Известно лишь, что он скончался в Российской империи, после чего следы его могилы были утеряны. --> }} '''Еммануи́л Гра́барь''' ({{lang-ru|Эммануи́л Ива́нович Граба́рь}}; {{nowrap|[[7. октобер]] [[1831]]}}, [[Дѣлове|Требушаны]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– [[1910]], [[Российска империя]])&nbsp;— [[Русины|русинскый]] сполоченскый дѣятель, посланець [[парламент]]а, зять [[Адолф Добрянскый|Адолфа Добрянского]], отець российскых [[правник]]а [[Владимир Грабарь|Владимира]] и [[Малярь|маляря]] [[Игорь Грабарь|Игоря Грабарьох]].<ref name=Bona>Bona Gábor</ref> == Биография == === Молоды рокы === Походив з родины грекокатолицкого священика Яноша Грабаря и Юлии Грабарь, родж. Гаджега. Учив ся на гимназии в [[Кошицѣ|Кошицях]]. В роках 1848–1849 служив в мадярском войску, закончив службу в шаржи поручника в [[Мукачово|Мукачовѣ]]. Од року 1850 штудовав [[право]] и зыскав фах [[адвокат]]а. В року 1863 оженив ся з [[Олга Грабарь|Олгов Добрянсков]].<ref name=Bona/> === Посланецка чиннность === Еммануил Грабарь в року 1869 быв выбраный за посланця до мадярского парламента од Верховинского округа [[Жупа Мараморош|жупы Мараморош]], де остро выступовав против политикы помадярчѣня в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], котру зачала в {{nobr|1870-х роках}} мадярска влада, подтримована епископом [[Штефан Панкович|Штефаном Панковичом]]. Быв он неявным фактичным выдавательом сатиричной [[Новинка Сова|''новинкы Сова'']], котра без всякой мѣры нападала штатну и церковну владу. Еммануил Грабарь гледав подтримку ай на меджинародном полю: в ''Московском славянском комитетѣ'' и тѣсно контактовав з [[Российска империя|российскым]] [[дипломат]]ом во [[Вѣдень|Вѣдню]] {{nobr|М. Ф. Раевскым}}.<ref>М. Алмаший, И Поп</ref> === Емиграция === Не маючи широкой подтримкы од домашной сполочности, програв конфронтацию з владов и в року 1871 вымушеный быв емигровати раз до сосѣдной [[Италия|Италии]], де за три рокы быв домашным учительом дѣти российского промысловця Демидова, князя Сан Донато, пак на далшы три рокы ишов з нима до [[Париж]]у, а в року 1876 одышов до [[Российска империя|России]], наконець настало оселив ся в России ай з родинов (1880). По прибытю ту выбрав собѣ намѣсто правничой службы педагогичну, склав испыт при Московском учебном округу на гимназиалного професора нѣмецкого и французского языка и достав мѣсто на [[Прогимназия|прогимназии]] в Егорьевску Рязанской губернии.<ref>Игорь Грабарь, с. 17.</ref> В року 1882 Эммануил Грабарь попросив мѣсто гимназиалного [[професор]]а на югу России и достав го в [[Измаил]]у.<ref>Игорь Грабарь, с. 28.</ref> == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Bona Gábor''' |title=HRABÁR (IVANOVICS) MANÓ |url=https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Bona-bona-tabornokok-torzstisztek-1/hadnagyok-es-fohadnagyok-az-184849-evi-szabadsagharcban-2/h-A86/hrabar-ivanovics-mano-C37/ |publisher=//Tábornokok és törzstisztek az 1848/49. évi szabadságharcban. Heraldika Kiadó, Budapest, 2000. {{ISBN| 9639204129}} }}{{ref-hu}} * '''М. Алмаший, И Поп''': Грабарь Эммануил //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001. — 431&nbsp;с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} С.&nbsp;144 {{ref-ru}} * {{cite web |author='''Игорь Грабарь''' |title=Моя жизнь: автомонография. — Москва – Ленинград: "Искусство", 1937 — 375&nbsp;с. |url=https://dlib.kiev.ua/items/show/364 |publisher=Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва |format=text/pdf |accessdate=2021-03-23}} {{ref-ru}} {{Lifetime|1831|1910|Грабарь, Еммануил}} [[Категория:Правници]] [[Категория:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] lvrhssxjhxvhvektsadc1yvyx5s5k8v 171540 171538 2026-10-13T00:09:13Z Flipdot 23893 171540 wikitext text/x-wiki {{Othernames|Грабарь}} {{Особа проста |Имя=Еммануил Грабарь |Имя_оригиналне={{lang-hu|Emánuel Manó Hrabár}} |Категория_склада=Manó Hrabár |Образчик=[[File:Владимир, Ольга Адольфовна, Игорь, Эммануил Иванович.jpg|350px]] |Образчика_подпис= Еммануил Грабарь зоз женов [[Олга Грабарь|Олгов]]<br>и сынами [[Владимир Грабарь|Владимиром]] (злѣва) тай [[Игорь Грабарь|Игорьом]] |Чинность=[[правник]], депутат парламента |Уроджѣня={{Birth date|1831|10|07}} |Мѣсто_роджѣня=[[Дѣлове|Требушаны]],<br>[[Мадярске кральовство]] |Упокоеня=1910 |Мѣсто_смерти=[[Российска империя]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=<!-- Точное место захоронения общественного деятеля и юриста Эммануила Ивановича Грабаря (1831–1910) в исторических источниках не зафиксировано. Известно лишь, что он скончался в Российской империи, после чего следы его могилы были утеряны. --> }} '''Еммануи́л Гра́барь''' ({{lang-hu|Emánuel Manó Hrabár}}, {{lang-ru|Эммануи́л Ива́нович Граба́рь}}; {{nowrap|[[7. октобер]] [[1831]]}}, [[Дѣлове|Требушаны]], [[Мадярске кральовство]]&nbsp;– [[1910]], [[Российска империя]])&nbsp;— [[Русины|русинскый]] сполоченскый дѣятель, посланець [[парламент]]а, зять [[Адолф Добрянскый|Адолфа Добрянского]], отець российскых [[правник]]а [[Владимир Грабарь|Владимира]] и [[Малярь|маляря]] [[Игорь Грабарь|Игоря Грабарьох]].<ref name=Bona>Bona Gábor</ref> == Биография == === Молоды рокы === Походив з родины грекокатолицкого священика Яноша Грабаря и Юлии Грабарь, родж. Гаджега. Учив ся на гимназии в [[Кошицѣ|Кошицях]]. В роках 1848–1849 служив в мадярском войску, закончив службу в шаржи поручника в [[Мукачово|Мукачовѣ]]. Од року 1850 штудовав [[право]] и зыскав фах [[адвокат]]а. В року 1863 оженив ся з [[Олга Грабарь|Олгов Добрянсков]].<ref name=Bona/> === Посланецка чиннность === Еммануил Грабарь в року 1869 быв выбраный за посланця до мадярского парламента од Верховинского округа [[Жупа Мараморош|жупы Мараморош]], де остро выступовав против политикы помадярчѣня в [[Угорска Русь|Угорской Руси]], котру зачала в {{nobr|1870-х роках}} мадярска влада, подтримована епископом [[Штефан Панкович|Штефаном Панковичом]]. Быв он неявным фактичным выдавательом сатиричной [[Новинка Сова|''новинкы Сова'']], котра без всякой мѣры нападала штатну и церковну владу. Еммануил Грабарь гледав подтримку ай на меджинародном полю: в ''Московском славянском комитетѣ'' и тѣсно контактовав з [[Российска империя|российскым]] [[дипломат]]ом во [[Вѣдень|Вѣдню]] {{nobr|М. Ф. Раевскым}}.<ref>М. Алмаший, И Поп</ref> === Емиграция === Не маючи широкой подтримкы од домашной сполочности, програв конфронтацию з владов и в року 1871 вымушеный быв емигровати раз до сосѣдной [[Италия|Италии]], де за три рокы быв домашным учительом дѣти российского промысловця Демидова, князя Сан Донато, пак на далшы три рокы ишов з нима до [[Париж]]у, а в року 1876 одышов до [[Российска империя|России]], наконець настало оселив ся в России ай з родинов (1880). По прибытю ту выбрав собѣ намѣсто правничой службы педагогичну, склав испыт при Московском учебном округу на гимназиалного професора нѣмецкого и французского языка и достав мѣсто на [[Прогимназия|прогимназии]] в Егорьевску Рязанской губернии.<ref>Игорь Грабарь, с. 17.</ref> В року 1882 Эммануил Грабарь попросив мѣсто гимназиалного [[професор]]а на югу России и достав го в [[Измаил]]у.<ref>Игорь Грабарь, с. 28.</ref> == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * {{cite web |author='''Bona Gábor''' |title=HRABÁR (IVANOVICS) MANÓ |url=https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Bona-bona-tabornokok-torzstisztek-1/hadnagyok-es-fohadnagyok-az-184849-evi-szabadsagharcban-2/h-A86/hrabar-ivanovics-mano-C37/ |publisher=//Tábornokok és törzstisztek az 1848/49. évi szabadságharcban. Heraldika Kiadó, Budapest, 2000. {{ISBN| 9639204129}} }}{{ref-hu}} * '''М. Алмаший, И Поп''': Грабарь Эммануил //Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.&nbsp;Падяка, 2001. — 431&nbsp;с. {{ISBN| 966-7838-23-4}} С.&nbsp;144 {{ref-ru}} * {{cite web |author='''Игорь Грабарь''' |title=Моя жизнь: автомонография. — Москва – Ленинград: "Искусство", 1937 — 375&nbsp;с. |url=https://dlib.kiev.ua/items/show/364 |publisher=Публічна бібліотека імені Лесі Українки м. Києва |format=text/pdf |accessdate=2021-03-23}} {{ref-ru}} {{Lifetime|1831|1910|Грабарь, Еммануил}} [[Категория:Правници]] [[Категория:Педаґоґы]] [[Катеґорія:Посланцьове парламента]] t48ptakxc8t10322spczyua7voqf3hl Єланый Тюхтет 0 18403 171553 130027 2026-10-13T00:24:38Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171553 wikitext text/x-wiki [[File:Мост через реку Тюхтет. Поваренкинская дорога.jpg|230px|thumb|Муст через Тюхтет. 1906—1908 роци.]] '''Єланый Тюхтет'''<ref>{{cite web |url =http://textual.ru/gvr/index.php?card=190092 |title = Государственный водный реестр}}</ref> — ріка у [[Сибирия|Сибирии]], а найме у Красноярской краине. Приток ріци [[Четь]], а устя розміщати ся у селї [[Тюхтет (село)|Тюхтет]]. Довгота — 57 км. ==Притоки== *[[Тайґовый Тюхтет]] (23 км) *[[Шулдат]] (31 км) *[[Ашлет]] (46 км) {{Стыржень}} rqmxhi2vze4tq26ef4ic8asrnctym3s Нагорный Карабах (република) 0 18631 171597 171420 2026-10-13T10:54:47Z Halajkovič 33393 /* */ 171597 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Нагорный Карабах}} {{Держава |Держава= Република Нагорный Карабах |Самоназва= {{ref-hy}} ''Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն<br>Արցախի Հանրապետություն'' |Статус= Бывшый невызнаный штат |Образчик={{Photomontage |photo1a= Flag of Artsakh.svg |photo2a= Emblem of the Republic of Artsakh.svg |size= 90 |position = center |color = transparent |border = 0 }} |Подпис= Застава и герб |Розлога= 3170<ref name="A2020">{{Cite web | publisher = www.kavkaz-uzel.eu | title = Территориальные потери Арцаха в результате второй Карабахской войны (статистика и карты) | url = https://www.kavkaz-uzel.eu/blogs/83781/posts/45972 | accessdate = 2021-01-23 }}{{ref-ru}}</ref> |Обывательство= 150 932<ref name="перепись2015предв">[http://www.stat-nkr.am/hy/2010-11-24-10-40-02/597--2015 Предварительные результаты переписи населения НКР 2015]</ref> (2015) |Столиця=[[Степанакерт]] |ГДП на особу=$3282 (2017) |Интернет-домен= |Часовый пояс=[[UTC+4]] |Телефонный код=+37447 |Категория склада= Republic of Artsakh }} [[Файл:Republic of Artsakh (orthographic projection).svg|thumb|right|260 px|Територии невызнаного Нагорного Карабаха]] [[File:Artsakh Current en.png|right|thumb|260px|{{legend|#FFF9FF|Територия Републикы Арцах по року 2020}}{{legend|#F8C54E|Територия Арцаху, заята Азербайджаном}}]] '''Република Наго́рный Караба́х''' ({{lang-hy|Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն}}), инша тотожна официална назва — '''Република Арца́х''' ({{lang-hy|Արցախի Հանրապետություն}}) — бывшый невызнаный штат на [[Южный Кавказ|Южном Кавказѣ]].<ref name="EB">Encyclopedia Britannica</ref> [[Главный город]] — [[Степанакерт]]. Форма влады — [[президентска република]]. Екзистовав в рокох 1991—2023.<ref name=":0">[https://news.am/arm/news/783778.html Հունվարի 1-ից Արցախի Հանրապետությունը դադարում է գոյություն ունենալ. Արցախի նախագահի հրամանագիրը]</ref> == История == Од року 1805 (а дефинитивно од 1813) Карабахске ханство было под владов [[Российска империя|Российской империи]]. По [[Октоброва револуція|револуции 1917]] националисты, подтриманы заграничнов интервенциев, спровоковали меджиетничны конфликты. Совѣтска влада, установлена в Карабаху в маю 1920, рѣшила проблему так, же [[7. юл]]а [[1923]] створила Нагорнокарабашску автономну область ([[НКАО]]) на територии [[Азербайджанска Совѣтска Социалистична Република|Азербайджанской ССР]]. Отдѣлена од [[Арменска Совѣтска Социалистична Република|Арменской ССР]] на [[запад]]ѣ Карабахскым гребеньом, [[НКАО]] так ся стала меншинсков енклавов вдну Азербайджана и спокойно ся розвивала за многы десятьроча совѣтской влады. Але в року 1988 етничны [[Армены]] Нагорного Карабаха имили ся агитовати за передачу своей области под юрисдикцию Армении, против чого остро выступили як [[Азербайджанска ССР]], так и централна влада [[СССР]]. По роспадѣ [[СССР|Совѣтской Унии]] в року 1991 конфликт ся выострив на войну, и карабашскы [[Армены]], подтриманы силами [[Армения|Армении]] заяли векшу часть [[юг]]о-[[запад]]ного [[Азербайджан]]а, включно з териториов меджи енклавов и границями Армении. Наступны перегваряня — патроном котрых была [[Российска Федерация]] и мала быти так звана «Минска група», што наконець не была реализована — досягли лем догоду о перестанку стрѣляня в року 1994, котра, в основѣ, ся дотримовала. Але далшы догваряня ся компликовали тым, же самовыглашена в року 1992 независима Република Нагорный Карабах реализовала даколько независимых выберанок и референдум в року 2006, на котром была прията новая [[конштитуция]]. [[Азербайджан]] тоты поступы поважовав незаконныма подля меджинародного права, а независимость самовыглашеного енклавного штату не достала меджинародне вызнаня.<ref name="EB"/> 28. септембра 2023 президент Републикы Нагорный Карабах ​Самвел Шахраманян подписав указ о сконченю екзистенции Нагорно-Карабахской Републикы од 1. януара 2024.<ref name=":0" /> Нараз по тому практично вшиткы Армены поутѣкали гет.<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/ru/erevan-cislo-bezencev-iz-nagornogo-karabaha-prevysilo-100-tysac/a-66970286|title=Ереван: Число беженцев из Карабаха превысило 100 тысяч|website=Deutsche Welle|date=2023-09-30|access-date=2023-09-30|archive-date=2023-10-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20231012194038/https://www.dw.com/ru/erevan-cislo-bezencev-iz-nagornogo-karabaha-prevysilo-100-tysac/a-66970286|url-status=live}}</ref> == Днешна ситуация == До року 2020 границѣ Арцаху прилѣгали ку [[юг]]о[[выход]]ной граници [[Армения|Армении]] и [[сѣвер]]ной граници [[Иран]]у, днесь але Арцах лем енклава вдну [[Азербайджан]]у, з [[Армения|Армениев]] споена узкым Лачинскым коридором, контролованым войсковым контингентом [[Российска Федерация|Российской Федерации]]. Зоз даколишных cca 11&nbsp;450&nbsp;km², што были под контролов Републикы Арцах, з ей територии зостали лем cca 3170&nbsp;km²<ref name="A2020"/>. Од ликвидации Нагорного Карабаха односины сторон конфликта ([[Азербайджан]]у ай [[Армения|Армении]]) зостають напяты. 16. януара 2025 на граници межи двома штатами одбыла ся еденадцята встрѣча комисии з делимитации державной границѣ и пограничной безпекы межи сторонами, де ся догварили зачати процес делимитации границь од сѣверного участка – од района точкы стыка границь с [[Грузия|Грузиов]] и дале на южный напрям до границѣ з [[Иран|Ираном]]<ref>{{Cite web|url=https://rus.azatutyun.am/a/33278153.html|title=Армения и Азербайджан договорились провести демаркацию с севера на юг.|lang=ru|website=Радио Свобода|date=2025-01-16|access-date=2025-01-17}}</ref>. == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * {{Cite web |title= "Nagorno-Karabakh" |publisher= Encyclopedia Britannica |date= 12 Nov. 2020 |url= https://www.britannica.com/place/Nagorno-Karabakh |accessdate= 12 July 2022}}{{ref-en}} * {{Cite book |editor= Трёшников А.Ф. |title= Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. |year= 1989 |url= https://archive.org/details/geograficheskiie0000unse_g1k4 |edition= 2-е изд., доп. |location= Москва |publisher= Сов. энциклопедия, 1989.— 592&nbsp;с |at=C.&nbsp;584 |isbn= 5-85270-057-6}}{{ref-ru}} [[Катеґорія:Кавказ]] [[Катеґорія:Невызнаны штаты]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] 36ejc5r12pus6a3gba2z2ngfryyxb74 Ірьске море 0 18744 171567 132336 2026-10-13T00:49:11Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 171567 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ірьске море''' є море в [[Атлантічный океан]]. [[Файл:Irish Sea satellite image.jpg|міні|Ірьске море]] {{Стыржень}} 2hbv1q439yx0tl20wqhq8dnywbpeh7i Ірьскый язык 0 18853 171568 136354 2026-10-13T00:49:36Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 171568 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс язык | name = Ірьскый язык |nativename=''Gaeilge'' | status = [[Западна Европа]] | region = [[Ірьско]], [[Велика Брітанія]], [[Канада]], [[США]] | speakers = 1 166 000 (2006) | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропскы]] | fam2=[[Келтскы языкы|Келтскы]] | fam3=[[Гойделскы языкы|Гойделскы]] | script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]], [[огам]], [[гелскый шріфт]] | nation = *{{flag|Ірьско}} * {{flag|Велика Брітанія}} ** {{flag|Северна Ірьско}} ---- {{flag|Европска унія}} | agency = Рада с ірьского языка | iso1 = ga | iso2 = gle | iso3 = gle | map = [[Файл:Irish speakers in 2011.png|250px|thumb|center]] }} '''Ірьскый язык''' ({{lang-ga|Gaeilge}}) — офіціалный язык [[Ірьско]] і [[Европска унія|Европской Унії]]. [[Катеґорія:Языкы]] {{Стыржень}} o28jelz74g9nybzavn13ixpnrze5mxj 171575 171568 2026-10-13T00:53:18Z Halajkovič 33393 /* */ +буде ся переписовати 171575 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|[[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]])|3|w|датум=02:53, 13 октобра 2026 (CEST)}} {{Інфобокс язык | name = Ірьскый язык |nativename=''Gaeilge'' | status = [[Западна Европа]] | region = [[Ірьско]], [[Велика Брітанія]], [[Канада]], [[США]] | speakers = 1 166 000 (2006) | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропскы]] | fam2=[[Келтскы языкы|Келтскы]] | fam3=[[Гойделскы языкы|Гойделскы]] | script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]], [[огам]], [[гелскый шріфт]] | nation = *{{flag|Ірьско}} * {{flag|Велика Брітанія}} ** {{flag|Северна Ірьско}} ---- {{flag|Европска унія}} | agency = Рада с ірьского языка | iso1 = ga | iso2 = gle | iso3 = gle | map = [[Файл:Irish speakers in 2011.png|250px|thumb|center]] }} '''Ірьскый язык''' ({{lang-ga|Gaeilge}}) — офіціалный язык [[Ірьско]] і [[Европска унія|Европской Унії]]. [[Катеґорія:Языкы]] == Історія == 7n0fm4ip3bhdveymn304h71du68bvul Гимна Австралии 0 19098 171512 141815 2026-10-12T23:05:37Z Halajkovič 33393 171512 wikitext text/x-wiki '''Гимна Австралии''' ({{lang-en|Anthem of Australia}})&nbsp;— «Розвивай ся, прекрасна Австралия» ({{lang-en|Advance Australia Fair}})&nbsp;— национална гимна [[Австралия|Австралии]]. Заменив гимну «[[Гимна Великой Британии|Боже, хрань кральовну]]» як официална национална гимна [[Кральовство сполоченства|Кральовского сполоченства]] в [[1984]] року подля [[референдум]]а. Сама гимна была написана [[Шкоция|шкотскым]] [[композитор]]ом [[Питер Додс Маккормик|Питером Додсом Маккормиком]] в [[1878]] року. == Гимна == [[Файл:Advance Australia Fair.png|thumb|right|200px]] [[Файл:U.S. Navy Band, Advance Australia Fair (instrumental).ogg|center]] {{stub}} dkszq160hqo6zkli0cv45st52s4mamy Іспаньска Вікіпедія 0 19390 171570 145231 2026-10-13T00:50:36Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171570 wikitext text/x-wiki {{Вікіпедія | name = Іспаньска Вікіпедія | screenshot = Wikipedia-logo-v2-es.png | caption = [[Файл:Spanish Wikipedia.png|300px]] | код = es | Датум створїня = [[20. мая]] [[2001]] | Датум досягненя 50 тысяч статей = [[30. мая]] [[2005]] | Датум досягненя 100 тысяч статей = [[8. марца]] [[2006]] | Датум досягненя 500 тысяч статей = [[5. авґуста]] [[2009]] | Датум досягненя 1 міліон статей = [[16. мая]] [[2012]] | Кулькость статей = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость редаґовань = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость хоснователїв = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость адміністраторів = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость сторінок = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Кулькость файлув = <!-- не потрібен за наявності коду --> | Depth = <!-- не потрібен за готовості коду --> | Кулькость вибраных статей = | Кулькость добрых статей = | Головна сторінка = [[:es:|Portada]] | Дані за: = {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} [[{{CURRENTYEAR}}]]}} '''Іспаньска Вікіпедія''' ({{lang-es|Wikipedia en español}})&nbsp;— [[Іспаньскый язык|іспаньскоязычна]] часть [[Вікіпедія|Вікіпедії]]. Была заложена [[20. мая]] [[2001]] року. Днём {{CURRENTDAY}} {{CURRENTMONTHNAMEGEN}} {{CURRENTYEAR}} року іспаньскый оддїл Вікіпедії обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|es|N}} {{plural:статя|статї|статей}}. Зареґістрованы {{NUMBEROF|USERS|es|n}} {{plural:{{NUMBEROF|USERS|es}}|участник|участникы|участників}}, з них {{NUMBEROF|ACTIVEUSERS|es|n}} учинили даяку операцію за послїдны 30 днї. Обще чісло едітовань выносить {{NUMBEROF|EDITS|es|n}}. == Штатістіка == * 30. мая 2005&nbsp;— 50 000 статей. * 8. марца 2006&nbsp;— 100 000 статей. * 5. авґуста 2009&nbsp;— 500 000 статей. * 1. мая 2012&nbsp;— 1 000 000 статей. == Одказы == * {{flagicon|Іспанія}} [[:es:Portada|Іспаньска Вікіпедія&nbsp;— Головна сторінка]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языковы верзії Вікіпедії]] jvveass3mnikdwteib771vsjr341ot7 Івано-Франківскый район 0 19503 171555 148194 2026-10-13T00:27:52Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171555 wikitext text/x-wiki {{Район Україны | назва = Івано-Франківска | статус = действуюча <!--вказати: дїюча або зрушена--> | застава = Flag of Ivan-Frankivsk raion.png | опис заставы = Застава Івано-Франківского району | герб = Coat of arms Ivano-Frankivsk raion.png | опис герба = Герб Івано-Франківского району | розташування = Ivano-Frankivsk in Ukraine.svg | мапа = Ivano-Frankivsk Raion 2020.svg | регіон = [[Івано-Франківска область]] | код КОАТУУ = <!--вказується для ліквідованого району--> | код КАТОТТГ = UA26040000000044761 | хоснованый = [[17. юля]] [[2020]] року | зрушен = | восстановеный = | зрушен 2 = | облікова картка = | жытелів = 556 104 (2022) | площа = 3,913 | густота = 140 | код району = | поштовы індексы = 76000-76490 | центер = м. [[Івано-Франківск]] [[File:Flag of Ivano-Frankivsk.svg|20px|border]] | варошські ради = | селищськы ради = | селянськы ради = | общины = 20 | міста = [[Івано Франківск]],[[Галич]],Рогатин,Тисмениця,[[Солотвин (Івано-Франкӯвська Область)]] | свт = | села = | селища = | рада = | голова ради = | голова РДА = | вебсторонка = | адреса = | вікісховище = | вікімандри = }} '''Івано-Франківскый район''' ({{lang-uk|Івано-Франківский район}})&nbsp;— адміністративный [[район]] [[Івано-Франківска область|Івано-Франківской области]] в [[Україна|Україні]], основаный [[17. юля]] [[2020]] року. Адміністративный центер м. [[Івано-Франківск]]. {{Івано-Франківска область}} [[Катеґорія:Районы Івано-Франківской области]] {{Стыржень}} 5d6snce5w28jmx8yu467zvxaf73pk6c Atomic Heart 0 19745 171523 144714 2026-10-12T23:49:16Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171523 wikitext text/x-wiki [[Файл:Atomic Heart logo.svg|thumb|right|{{center|лоґотіп Atomic Heart}}]] '''Atomic Heart''' ({{lang-rue|Атомове сердце}}) — [[Компютерна ігра|компютерна бавка]] од студії [[Mundfish]], выдана компаніёв [[Focus Entertainment]] [[21. фебруара]] [[2023]] року для [[PlayStation 4]], [[PlayStation 5]], [[Microsoft Windows]], [[Xbox One]] і [[Xbox Series]]. == Сужет == Сужет бавкы ся одбывать в [[1955]]. роцї, в алтернатівній реалности, де [[Совєтьскый союз]] вынайшов [[інтернет]], [[Голоґрафія|голоґрафічну проєкційну сістему]] і вылїпшив робототехніку. Головный герой — шпеціалный аґент [[КГБ|КШБ]] меном П-3, посланый владов розслїдовати залишеный промысловый обєкт. {{Стыржень}} [[Катеґорія: Компютерні бавкы]] 6ffqnfovausd621cakkxib84zat0ru6 Сіціліанська защита 0 19790 171505 138895 2026-10-12T22:51:36Z Halajkovič 33393 171505 wikitext text/x-wiki {{delete}} Сіціліанська защита — шахматный дебют за чорных, є бізувным удвітом на первый ход білых е4, удвітным ходом с5, чорні ся ціплявут ид польови d4. == Історія == Сіціліанська защита ся появила як удвіт на е4, якый ся часто поважовав ги ідеалный дебют, с5 бере под контроль важноє поле, і одходит од [[таліянська партія|таліянської партії]] вадь [[іспанська партія|іспанської партії]], при тум суть варіанты у якых, приміром отровеного пішака, єден недобрый ход веде ид катастрофі. == Варіанты == 1. e4 c5 2. d4 cxd4 3. c3 — ґамбіт Сміта-Мора, білі дуставут лїпшину у розвуйови, айбо жертвувут пішака, поважує ся за недобрый дебют, чорні простыми ходами урівнювут позіцію, ай набывавут лїпшину из часом. 1. e4 c5 2. Kf3 d6 — модерн «сіціліанка», має множество пудвидув 1. e4 c5 2. Kf3 d6 3. d4 cxd4 4. Kxd4 Kf6 5. Kc3 a6 — варіант Найдорфа, єден из майхоснованых, у нього суть такі варіації: * 1. e4 c5 2. Kf3 d6 3. d4 cxd4 4. Kxd4 Kf6 5. Kc3 a6 6. Cg5 e6 (e5?! веде ид комфортнув позіції коня на f5, білі можут погуршити позіцію ходом g6?! за тым може послїдовати жертва коня, 8. f4 gxf5 9. fxe5 Kbd7 (через угрозу Сxf6), айбо пусля того 10. Kd5 добиват чорных. [[Катеґорія:Шахы]] cch2fxcw75ucdilyy7l5ect49pa3s41 C418 0 19885 171530 157406 2026-10-12T23:58:26Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171530 wikitext text/x-wiki {{Музиканты |honorific_prefix = |name = Даніел Розенфелд |honorific_suffix = |image = Daniel Rosenfeld.jpg |image_upright = |image_size = |landscape = <!-- yes, кедь образчик горизонталный, иншак пролишьте --> |alt = |caption = Daniel Rosenfeld (2012) |native_name = Daniel Rosenfeld |alias = C418 |birth_date = {{birth date and age|1989|05|09}} |birth_place = {{flag|НДР}}<br />(теперь {{flag|Нїмецько}}) |origin = [[Нїмцї|Нїмець]] |genre = [[електронічна музика]] |occupation = |instrument = [[синтезатор]], [[клавір]], [[клапковый інштрумент|клапка]] |years_active = 2006– |label = Ghostly International |associated_acts = |website = {{URL|http://c418.org}} |notable_instruments = |module = |module2 = |module3 = }} '''Даніе́л Ро́зенфелд''', тыж знамый під псевдонімом '''C418''' ({{lang-de|Daniel Rosenfeld}}, {{ДН|9.|5|1989}})&nbsp;— [[Нїмецько|нїмецькый]] [[композітор]] і [[музикант]]. Популарность добыв за саундтрек ку відеогрі [[Minecraft]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] {{Lifetime|1989||C418}} rszkzozvzbxh9y7a9es4qogsf538el2 2025 0 20041 171489 161456 2026-10-12T17:10:03Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171489 wikitext text/x-wiki {{TOCright}} {{Навіґація про рокы|2025}} {{Рік ся зачінав|2025}} == Подѣи == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== == Уродили ся == ===[[Януар]]=== ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== ===[[Юл]]=== ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== == Умерли == ===[[Януар]]=== * [[12. януар]] — [[Федака Сергѣй]], историк, крайознатель, писатель ===[[Фебруар]]=== ===[[Марец]]=== ===[[Апріль]]=== ===[[Май]]=== ===[[Юн]]=== * [[1. юн]] — [[Василь Ябур]] — высокошколскый [[педагог]], еден зоз кодификаторох руснацкого литературного языка [[Словакия|Словакии]] * [[27. юн]] — [[Ярослав Сисак]], [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Театер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи [[Русины|Русинами]] [[Словакия|Словакии]]. ===[[Юл]]=== * [[15. юл]] — [[Володимир Микита]], народный малярь Украины (1991), продовжатель класикы закарпатской малярськой школы. ===[[Авґуст]]=== ===[[Септембер]]=== * [[23. септембер]] — [[Клавдия Кардинале]], [[Италия|италиянска]] филмова [[актер]]ка. ===[[Октобер]]=== ===[[Новембер]]=== ===[[Децембер]]=== ckp51iispkdc48oph5m13ea7wge6gxc Імператор Всеросійскый 0 20243 171561 143988 2026-10-13T00:45:44Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171561 wikitext text/x-wiki [[File:Nicholas II of Russia painted by Earnest Lipgart.jpg|thumb|215px|[[Николай II. (Росія)|Николай II.]], послїднїй [[імператор]] [[Російска імперія|Російской імперії]]]] [[File:RomanovsCoatRF.png|thumb|215px|right|Ерб дінастії Романовых]] '''Імператор Всеросійскый''', або '''Імператорка Всеросійска''' ({{lang-ru-dor|Императоръ Всероссійскій, Императрица Всероссійская}}) — быв [[тітул]] [[монарх]]а [[Російска імперія|Російской імперії]] з 1721 по 1917. Імператорьскый тітул быв приятый в споєны перемогой в [[Велика северна война|Северной войны]] і ся являти адаптаціёв царьского тітула під прияту в [[Европа|Европы]] [[Сістема тітулатур|сістему тітулатур]]. Пріставка «Всеросійскый» ся являла продовжыням традічной пріставкы «[[всея Руси]]», што ся хосновала в тітулах [[Росіяне|російскых]] правителїв з часів [[Велике князївство Владимірьске|великых князїв владимірьскых]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Титулы]] d8g7xcf075njxjpj1gvyos3itrc3rmi Williamsburgh Savings Bank Tower 0 20751 171547 142107 2026-10-13T00:20:14Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171547 wikitext text/x-wiki [[Файл:Williamsburgh_Savings_Bank_Tower_January_2023.jpg|міні|праворуч]] Хмародер '''Williamsburgh Savings Bank Tower''', так само знают го як '''One Hanson Place''', йсе хмародер в районі Форт Ґрін в Брукліні, [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йорк]]. Находится на сїверо-восточному кутови Ashland Place и Hanson Place недалеко уд центра Брукліна, ун быв выпроєкторованый компаніями Halsey и McCormackamp. Быв построєный в 1927 - 1929 годах, вто быв новый хмародер Williamsburgh Savings Bank. Ун высотов 512 футу (156м), на ньому сут 41 етаж, быв самов высоков будовов в Бруклінови до 2009 года. {{Стыржень}} byuuffzpk94r8nuf3lbvxi12a61wsgh Bismarck (1939) 0 20763 171528 142220 2026-10-12T23:53:48Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171528 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bundesarchiv_Bild_193-04-1-26,_Schlachtschiff_Bismarck.jpg|міні|праворуч|Лінкор Бісмарк 1940 року]] '''«Бі́смарк»''' ({{lang-de|Bismarck}}) — лінкор нїмецького воєнного флота, єдна из майпопуларных шіф [[Друга світова война|Другої світової войны]]. Названа в честь первого канцлера [[Нѣмецке цѣсарство|Нїмецької імперії]] [[Отто фон Бісмарк|Отта фон Бісмарка]]. В часы свойого первого і єдиного похода в маї 1941. года пудбив го в Данському проливі британськый лінійный крейсер ''«Худ»'' ({{Lang-en|HMS Hood}}). Пусля сього началася вадаска британського флота на «Бісмарка» — по трьох днях тота вадаска на нього ся кончила його утопленьом. == Бойова історія == === Прорыв в Атлантику === [[Файл:Bundesarchiv_Bild_146-1984-055-14,_Schlachtschiff_Bismarck,_nach_Seegefecht.jpg|right|міні|200x200пкс|«Бісмарк» до морского боя, 24 мая 1941 года]] Операція «Рейнські ученя» ({{Lang-de|Rheinübung}}) предвижувала выход «Бісмарка» и тяжкого крейсера «Принц Ойген» ({{Lang-de|Prinz Eugen}}) в Атлантику через Данськый пролив. Головныв цїлю операції были кораблі застачаня на британськых морськых коммунікаціях. == Галерея == <gallery> Bismark Stapellauf 2.jpg|Лінкор «Бісмарк» пусля спуска на воду. Bundesarchiv Bild 193-B30-5-32, Schlachtschiff Bismarck, Schrauben.jpg|Грібні пропейлеры «Бісмарка». Bundesarchiv Bild 101II-MN-1361-21A, Schlachtschiff Bismarck, Kapitän Ernst Lindemann.jpg|Командир «Бісмарка» [[Линдеман, Эрнст|Ернст Ліндеман]] (1894—1941) Bundesarchiv Bild 101II-MN-1364-02, Schlachtschiff Bismarck, Indienststellung.jpg|Пуднятя кормового прапора на «Бісмаркови». Battle Ship Bismarck 24th May 1941 (50341870006).jpg|Лінкор «Бісмарк» в поході. Rodney firing on Bismarck.png|Лінкор «[[HMS Rodney (1925)|Родни]]» убстрілює «Бісмарк». </gallery> {{Стыржень}} rm2vnf15jo345ary8483iqhkgdfqgtb Індоєвропейці 0 20770 171563 142272 2026-10-13T00:46:57Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171563 wikitext text/x-wiki [[Файл:IE_expansion.png|міні|450x450пкс|Схема міграції індоєвропейцю в 4000-1000 гг. до н. е.]] '''Індоєвропе́йці''' — [[Народ|народы]] — носителі [[Индоевропскы языкы|індоєвропейськых языку]]. До індоєвропейцю належат повно давньых и днишньых народу: армены, балты, нїмці, грекы, іллірійці, індійці, іранці, італікы, кельты, словяны, тохары, фракійці, фригійці, хетты. [[Файл:Indo-European_migrations.gif|міні|500x500пкс|Анімірована карта міграції індоєвропейцю по Євразії.]] [[Катеґорія:Старовѣкы народы]] {{Стыржень}} qzsn31gp5y30ne30hhxpk2le1aom5ys Теракт в «Крокус Сіті Холл» 0 20859 171514 144837 2026-10-12T23:07:31Z Halajkovič 33393 171514 wikitext text/x-wiki [[Файл:2024_Crocus_City_Hall_terrorist_attack_5.jpg|міні|праворуч]] '''Теракт в «Крокус Сіті Холл»''' — масовоє стріляня и выбухы<ref name=":2">{{Cite web |url=https://www.interfax.ru/russia/951937 |title=В оперслужбах сообщили о втором взрыве в Crocus City Hall |date=2024-03-22 |publisher=interfax.ru |access-date=2024-03-23 }}</ref>, котрі стали ся [[22. марца]] [[2024]] року около 20:00 по МСК в концертному залі «Крокус Сіті Холл» в [[Красногорськ|Красногорськови]]. Не май мало чим пять нападаючых зачали стріляти по перебываючым в будові, в резултаті чого вмерли як мінімум 145 чоловік (из них шість дїтий<ref name=":1">{{Cite web |url=https://www.rbc.ru/society/23/03/2024/65fe700a9a794782910154ec |title=Минздрав Подмосковья сообщил о гибели троих детей при теракте в «Крокусе» |language=ru |work=РБК |date=2024-03-23 |access-date=2024-03-23 }}</ref>) тай булше 551 достали раненя. Так само в час теракта была пудпалена будова зала. Прозвучали два выбуха<ref>{{Cite web |url=https://www.rbc.ru/society/23/03/2024/65fe700a9a794782910154ec |title=Минздрав Подмосковья сообщил о гибели троих детей при теракте в «Крокусе» |language=ru |work=РБК |date=2024-03-23 |access-date=2024-03-23 }}</ref>. МІД Росії назвало ставшоє ся терактом. Одповідалнусть за ставшоє ся взяло на себе Вілаят Хорасан (афганскоє оддїленя межинародної терористичеської організації Ісламська держава)<ref>{{Cite web |url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/moscow-shooting-concert-hall-attack-russia-ukraine-war-b2517277.html |title=Moscow concert hall attack latest: ISIS claims responsibility for shooting that killed more than 60 people |publisher=independent |archiveurl=https://web.archive.org/web/20240323052738/https://www.independent.co.uk/news/world/europe/moscow-shooting-concert-hall-attack-russia-ukraine-war-b2517277.html |archivedate=23 March 2024 |access-date=23 March 2024 }}</ref>. Точноє число терористу, котрі участвовали в нападі, офіціально не называют, но, по предпущеным даным, їх годно быти дись пять вадь булше. Сообщают про задержаня 12 чоловік в Росії, в тому числови чотыри предположені исповнителі. По сообщеням МВД РФ, всї четверо — іностранці. == Одкликованя == {{Переклад|ru|Теракт в «Крокус Сити Холл»|138055258}} {{stub}} cf5lekx6gcfbsmla3ilxtz20ir5zcj1 Іван Корчок 0 20915 171576 143176 2026-10-13T01:06:15Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171576 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Іван Корчок''' ([[Словеньскый язык|словац]]. ''Ivan Korčok''; род. [[4. апріль|4. апріля]] [[1964]] Банська Быстриця)<ref name="velvyslanec"><cite style="font-style:normal"> ''Velvyslanec'' [online]. MZV SR, [cit. 2020-03-18]. [https://web.archive.org/web/20200319085439/https://www.mzv.sk/web/washington/podujatie/-/asset_publisher/wqZqUP2n3TbP/content/velvyslanec Dostupné online.] {{Wayback|url=https://www.mzv.sk/web/washington/podujatie/-/asset_publisher/wqZqUP2n3TbP/content/velvyslanec|date=20200319085439}}</cite></ref> — дипломат и&nbsp;політик, бывшый міністер іностранных дїл при владі Матовіча, а тош и при владі Геґера. В 2018–2020 годах занимав посаду посла в [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Кандидовав ся на перезидента Словацької републікы на выборах 2024 года, програв в другому турі [[Петер Пеллеґріні|Петрови Пеллеґрінійови]]. == Біографія == В 1983–1987 годах учив ся в Економічному університетови в Братиславі, в 1991–1995 годах докончив аспірантуру Інститута межинародных односин [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Університета Коменського в Братиславі]].<ref name="velvyslanec"/> ==Одкликованя== {{reflist}} {{Переклад|cs|Ivan Korčok}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Уродили ся 1964]] avpq6v80d5utiss7ue7itrka53vofwg Перемышльскый повіт 0 20999 171548 151721 2026-10-13T00:20:47Z Halajkovič 33393 171548 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Перемы́шльскый По́віт''' ([[Україньскый язык|укр]].Перемишльський Повіт) ([[Польскый язык|пол]]. Powiat Przemyśl) ([[Русиньскый язык|русин]]. Перемышльськый Повіт) — повіт на [[Восток|выходови]] [[Польско|Польска]] у [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскому воєводствови]]. Адміністративный центр — [[Перемышль]]. {{Регион}} == Історія == У древности туй жили [[Келты|Кельты]] и Прото-Словяне, у 5-6 [[Стороча|сторочови]] туй оселилися Словяне, у 10 сторочови входило у Состав [[Кієвска Русь|Кийӯвськой Руси]] у [[XII. стороча|XII]] сторочови [[Польско-литовска уния|Полякы]] пробовали пудобрати Варош пуд ся айбо не дало ся им. '''Ґалицкоє Ґаздованя и Руснакы у повітови''' У 1199 рокови сотворила ся [[Галич|уния Волынян и Ґаличан]] уд товды [[Перемышль]] став [[Варош|Варошом]] Реґіоналного значіня, у [[1226|1226-1227]] роках Перемышль быв пуд Мадярськыв коронов, у 1200-ых роках быв націонално Ґалицко-Руснацькым реґіоном, из покон віку у Надсянёви жили Руснакы: [[Замішанці|Замешанці]], [[Лемкы]], и часточно [[Бойкы]], у Період [[Галич|Ґалицького Ґаздованя]] у Повітови стройили ся Церкви, Школы, Монастырі и Базары, у [[1349]] рокови Полякы въедно из Всьым [[Галич|Ґалычыном]] включавуть у свӯй состав Перемышль и окрес. '''Модерный період''' У 1848-49 роках Містні жителі Пуддержали законну Австрійську Власть у сю̄в мижеусобици. У 1910 рокови бӯльшӯсть насіліня Реґіона было Ґаличани. У 1914-15 Рокови Варош Перемышль быв у Осаді [[Російска імперія|Руськых Вӯйськ]] и взятый ними, 25 Апріля 1915 Царь Микула ІІ прибывав у Варош, у 1918 містні Украйинофілы и іміґанты объявили Независну [[Западноукраинска людова република|ЗУНР]], но ужек у перві тыжні были задавленıы Польскыв Армадов и з 1919 до 1939 была у [[Польско|Польскӯв Республіці]] из 1939 до 1941 у [[Украинска ССР|УРСР]], 1941-1945 [[Ґенералноє-Ґобернадорство]] а из 1946 по ныні обратно у составі Польска. == Самостоятелность == У 1084-1141 рокы Екзістовало Абслютно Независноє [[Перемышльсько-Ґалицкоє Княжество]].<ref>https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C <nowiki>https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE</nowiki> <nowiki>https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82</nowiki></ref> <references /> llkbgsw4lmtosp0w2qy9gl322ei205u Хітарь 0 21016 171546 167046 2026-10-13T00:19:41Z Halajkovič 33393 171546 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Хі́тарь'''&nbsp;— [[село]] на [[Україна|Украйині]], у [[Стрийскый район|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]]. Обывательство: 412 чоловік. Орґан містного самоушорованя&nbsp;— Славська сільська рада. == Історія == Село было заселено из [[1572]]. рока, при [[Річ Посполита|Речи Посполитув]] входило в состав [[Руськоє Воєводство|Руського Воєводства]], у [[1772]] році въедно из усьым Ґалычыном войшло у состав Ракуськой Рішы. На [[1. януар|1 януара]] [[1939]] рока у селі жило 1110 людий, 1080 [[Бойкы|Руснакӯв(Бойкӯв)]],<sup>[воздухан...]</sup> 25 Ґаличан Римо-католикӯв, и 5 [[Полякы(Выходні Кресы)|Полякӯв(Кресы)]], у [[1942]] році коло Хітаря [[Ґаличани (Украйнофілы)|Ґаличани Украйнофілы]] создали містный отряд бойовикӯв [[ОУН(Б)]] == Хітарьскоє Урочище == [[Хітарьськоє Урочище]], Урочище розміром у 394 га на выход уд села "[[Хітар|Хітарь]]", пудчинено Славському "Лісгоспови", в Урочищови росте многа [[Смерека (Дерево)|смерека]] і жиє там [[Тритон Карпатськый]]. Урочище є пуд [[Сокальські Бе́скиды|Сокальськыми Бе́скидами]]. 420dqqiibpvqa41uf5tdo62yixfbqmw Індіана 0 21018 171564 143813 2026-10-13T00:47:19Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171564 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag_of_Indiana.svg|міні|праворуч]] {{Регион}} '''Індіа́на''' ({{Lang-en|Indiana}})&nbsp;— [[Штаты США|штат]] [[Споєны Штаты Америцькы|США]], на сївер уд нього находит ся озеро Мічіган; 92,9 тыс. км², 5,7&nbsp;млн обывателю; адміністративный центр Індіанаполіс; копаня [[Камняноє угля|камняного угля]]; промысел (тяжка [[металурґія]], авіоставбництво та автоставбництво) булшусть на сїверї; інтенсивноє свинарство, вырощованя мелая, сорго; садовництво, зеленинарство; 150 тыс. кілометру автострад. ==Історія== Індіана была включена в склад [[Споєны Штаты Америцькы|США]] [[11. децембер|11. децембра]] [[1816|1816 года]], став 19. штатом. == Люди == * Рекс Стаут&nbsp;— америцькый письменик, автор детективных роману, вчинив цикл роману про Ніро Вульфа. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Індіана]] [[Катеґорія:Штаты США]] nmoac4bvqhjv8pd3rajo56wutn07kou Высші Лубянкы 0 21023 171543 159283 2026-10-13T00:11:39Z Halajkovič 33393 171543 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Вы́сші Лубя́нкы''' ({{lang-uk|Вищі Луб'янки}})&nbsp;— [[село]] у [[Україна|Украйині]], у Збаразькув вароськув общині [[Тернопільскый район|Тернопульского района]] [[Тернопільска область|Тернопольської области]]. Находить ся на северо-выходови района. == Історія == У Лубянках быв найденый товстостінный ліпленый горшок, котрый принадлежить Раннёсловянськым племенам. Село первый раз ся споминать [[1463]] році.{{жрідло}} Дійствовали общества: "'''Просвѣта" (из 1920), "Сільськый Ґазда", "Союз Украйинок", "Луг".''' У [[1939]] році у селі жило 1710 чоловік:{{жрідло}} * {{жрідло2|[[Ґаличане|Ґаличан]]}} — 1380 * [[Українцї|Украйинці]] — 290 * [[Поляци|Полякы]] — 30 * [[Жиды]] — 10 == За село == Робить обще-образовательна школа І-ІІ ступенюв, клуб, бібліотека, боввт, пошта и ФАП. Ныні у [[Село|селі]] жиє 1,012 чоловік, {{жрідло2|почти всі [[Ґаличане|Ґаличани]].}} {{stub}} sdi2kuqh8kfdew7gb9ln3ww7x2toatb Ŕ 0 21120 171549 144340 2026-10-13T00:21:10Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171549 wikitext text/x-wiki [[Файл:Latin_letter_R_with_acute.svg|міні|праворуч|буква Ŕ]] '''Ŕ, ŕ''' — буква розширеного [[Латиньскый алфавіт|латинського алфавіта]], хоснує ся в дакулькох языках. Обычно означає єдну из доповненых дрожачых вадь єдноударных фонем. ==Хоснованя== ==='''Баскськый язык'''=== В ортоґрафії баскського языка Сабіно Арана '''Ŕŕ''' хосновало ся як дрыжачый приголосный. Айбо в стандартному баскському алфавітови r хосновало ся в кунцьови склада, а rr — по межи голосными. ==='''Нижньолужицькый язык'''=== Ун хоснує ся в нижньолужицькому языкови для передаваня палаталізованого /rʲ/. ==='''Словацькый язык'''=== У словацькому языкови позначає подовженый складотворный звук [ r̩ː ] ([[Словеньскый язык|словац]]. ''dlhé er''). ==='''Українськый язык'''=== В історичному проєкті українського латинського алфавіта Їречека буква '''Ŕŕ''' хосновала ся на позначеня мнякого звука /rʲ/, наприклад: т'''рь'''ох — t'''ŕ'''och. {{Стыржень}} {{Переклад|uk|Ŕ}} pa7up1kyf8v88vmn4xo7dhfm4zj5v88 Слоповый 0 21300 171552 148696 2026-10-13T00:24:25Z Halajkovič 33393 /* */ 171552 wikitext text/x-wiki {{delete}} '''Сло́повый''' — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жиє 105 людий, из них [[Русины]] — 100% == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече потӯк [[Ліпце (потӯк)|Ліпце]], высота де находить ся [[село]] 356 м. '''Улиці из почтовым індексом''' ул. Лісна. == Історія == [[Село]] ся первый раз споминать у [[1653]] році. Основным промыслом слопӯвчан было вӯчарьство и конюхарьство. Слоповый появився на місті зимӯвникӯв. [[Село]] у [[1991]] році стало частёв [[Україна|Украйины]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Слоповий] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rijv4elyof2h1aouqvf4gafvqtftdog Італошвейцарці 0 21385 171572 151759 2026-10-13T00:51:30Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171572 wikitext text/x-wiki [[Файл:Swiss_languages.png|міні|Розселеня народӯв Швайца, Італошвейцарці позначены салатовым.]] '''Італошвейцарці''' — [[народ]] у [[Швайц|Швайцови]], горожане [[Швайц|Швайца]] из [[Италия|Таліяньскым]] корінём авадь рахувучі [[Ломбардскый язык|Ломбардскый]] авадь [[Таліянськый язык]] рӯдным. Усёго их є 549,000 людий (8,9% Обывательства Швайца). == Происхождіня == Є 2 типы Італошвейцарцю̄в, первый вто переселенци из [[Італія|Італії]] XIX-XX стороч (290,000 людий) и другый вто автохтонны Таліяни живущі у районі [[Тічіно]] и по юзі [[Швайц|Швайца]] (210,000 людий). == Язык == [[Таліянськый язык|Таліянскый язык]] (Тосканьскый діалект) є письменным для Італошвейцарцю̄в. У основному автохтонны Італошвейцарці говорять на Тічіньскому діалекті Таліяньского языка. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%86%D1%8B Италошвейцарцы] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} sve3jclrh7b86s9486j6ad647n52xze Ріксґрансен 0 21473 171496 146288 2026-10-12T19:27:22Z Halajkovič 33393 171496 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Ріксґрансен''' ([[Шведьскый язык|св]]. ''Riksgränsen'') — село у [[Кіруна (комунна)|комунні Кіруна]], [[край Норботтен]], [[Швеція|Свеньску]]. Село є май популярный горнолыжный курорт [[Швеція|Свеньска]]. == Назва == Слово riksgränsen из свеньского языка значить буквално «Крайновый Гатар», бо село є на гатарі из [[Норьско|Норьском]]. == Обывательство == У селі на [[1995]] рӯк живе 55 людий. == Історія == Село основато Саамами у [[1902]] році, товды оно принадлежало [[Свеньско-Норьска Уния|Свеньско-Норьскӯв Униї]]. {{stub}} 3uu4y36llij6a0ba8adk8g9a5mgxrhn Иван Мурник 0 21489 171526 170297 2026-10-12T23:50:38Z Halajkovič 33393 171526 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Мурник Иван Антолович |Образчика_подпис=Мурник Иван Антолович |Мѣсто_роджѣня=[[Имстичово]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] |Мѣсто_смерти=[[Кошыцї|Кошиці]] ([[ріка|р.]] [[Горнад]]), [[Чеськословеньско|ЧССР]] |Уроджѣня=[[22. юн]]а [[1945]] |Чинность=солдат [[КГБ]], младшый офіцірь |Упокоеня=[[21. авґуст]]а [[1968]] [[Имстичово]], тиметӱв у присілкови Центра |Причина_смерти=огнестрільноє раненя }} '''Му́рник Ивáн А́нтолович''' ({{lang-uk|Мурник Іван Антонович}}, {{lang-ru|2|Мурник Иван Антонович}}; род. [[22. юн]]а [[1945]], [[Имстичово]], [[Иршавскый район|Иршавськый район]], [[Украинска ССР|Украйинська ССР]] — ум. [[21. авґуст]]а [[1968]], [[Кошіцї|Кошиці]], [[Чеськословеньско|ЧССР]]) быв [[СССР|советськый]] солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968), мінометник 315. ґвардійськый мотострілковый полк, 128. мотострілкова бриґада, [[Русины|русинського происхождіня]].<ref>https://archive.org/details/1968_20260131</ref> == Біоґрафія == Родив ся Иван Мурник у селі [[Имстичово]] [[Иршавскый район|Иршавського района]], [[Украинска ССР|Украйинської ССР]], присілок Центра у файті Антола Мурника и Терезії Мурник, кӱнчив сиридню школу у селі [[Имстичово]] и уж по кӱнцёвм учобы робив у [[Иршава|Иршаві]], токарь 6-го розряда, у зачатку [[1965]]. року забратый на службу у вӯйська [[КГБ]], продовжав службу при штабови, и пак демобілізованый, [[14. авґуст]]а [[1968]], быв мобілізованый из ткацької фабрикы у [[Иршава|Иршаві]]. [[21. авґуст]]а из зачатком операції «<nowiki/>[[Инвазия Варшавского пакта до Чехословакии|Дунай]]<nowiki/>» по завершіню [[Чеськословеньско|Чехословенська]] у сферу вплыва [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] въедно из свойым полком перейшов гатар из Чехословенськом, того же дне, у динь быв убитый из огнестрільного оружия чехословенськым солдатом при переправі через ріку [[Горнад]] у варошови [[Кошіцї|Кошиці]], пару дньӱв ёго тіло не годни были дӱстати (вись тот час оно было у ріці), кой ёго тіло дӱстали захоронили го у варошови [[Угерскоє Градіштє|Угерскоє Градіште]], уж у септемброви ёго тіло привезли домӱ у [[Имстичово]] для перезахороніня.<ref>https://dunay1968.com/dead.html</ref><ref>https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/</ref> == Памнять == [[File:Выписка Мурник, Иван Антолович.jpg|thumb|Уписка за смирть Мурник Ивана Антоловича: {{ref-ru}} «в связи с действием контрреволюционных элементов»<ref>https://dunay1968.com/pdf/book.pdf</ref>]] Имня Ивана Мурника увіковічено на памнятнӱм монументови у центрі села [[Имстичово]], у [[2023]] році ёму быв покладеный памнятник на місті захороніня у присілкови Центра.{{жрідло}} == Удкликованя == ''Тоты даны суть часточно основаны на даных из удчитовань командіра 315. полка и воєнної части 91026 Бойко и Варламова, розказах родичӱв Ивана и словах сослуживцтӱв Ивана из вароша [[Ростов над Доном|Ростов-над-Доном]]. И на прочых (не суть жрідлами но у жрідлах спомнянуті):'' === Референції === {{reflist}} === Удказы === * [https://peacekeeping-centre.in.ua/Museum/Czechoslovakia/Memory.htm Операция «Дунай» / Погибли в Чехословакии в 1968 году] * [http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1848 Книга пам'яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за кордоном.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://chz.org.ua/stezhkamy-pamyati-operatsiya-dunaj-okupatsiya-chehoslovachchyny/ Стежками пам’яті: операція «Дунай» – окупація Чехословаччини]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://militera.lib.ru/h/20c2/09.html Советские войска в Чехословакии (1968г.)] {{lifetime|1945|1968|Мурник, Иван}} 2rilomdhob4g62aceqlv8k0uohjwi78 Їглава 0 21522 171574 150538 2026-10-13T00:52:32Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171574 wikitext text/x-wiki {{Місто |місцёва назва = [[Чеськый язык|чис.]] ''Jihlava''}} '''Їглава'''<ref>[https://www.unipo.sk/public/media/26403/Pa%C4%8Fak-Dejiny%20KR%20literat%C3%BAry%20a%20kult%C3%BAry.pdf Падяк, В. Історія карпаторусинськой літературы и културы.]</ref>, '''Йиглава''' ([[Чеськый язык|чис.]] ''Jihlava'', [[Нїмецькый язык|нім.]] ''Iglau'') — [[Місто|варош]] у [[Край Высочина|краёви Высочина]], [[Чесько|Чиську]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1233]] році. == Назва == По єднӯв верзії назва иде уд єдноименної рікы, по другӯв же уд німицького слова Igel (яри́й). == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2011]] рӯк живе 50,760 людий, из них векшына [[Чехы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0#p-lang Їглава] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} 88qr7vdjmrev6dsnvnu69aav5x127ba Ідліб 0 21543 171557 166346 2026-10-13T00:32:44Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171557 wikitext text/x-wiki '''Ідлі́б''' ({{lang-ar|ادلب}}) — [[Місто|варош]] на [[Северозапад|северо-западови]] [[Сирия|Сирії‎]]. [[Головне місто|Столиця]] восстаня Салафістӱв у [[Сирия|Сирії]] ([[2024]]). {{Місто}} == Історія == Історично [[Місто|варош]] удограв велику роль, у варошови было много [[Курґан|курґанӱв]] и «мертвых варошӯӱ». '''27 фебруара 2020''' Было учинено авіаудар російскыв авіаціёв по турицькым вѫйськам у [[Сирия|Сирії]]. Умерло 33 солдата и 39 ранені. Того же дне [[Турція|турицька]] колона из 22 машин направила ся у Ідліб. == Економіка == [[Ґрунт]] при варошови дуже родючый, там уращувуть: [[Бавовна|бавовну]], [[зерно]], [[миґдаль]], [[Пшеніця|пшеницю]] и другі сільськоґаздӱвські културы. == Шпорт == У [[Місто|варошови]] фунґує ФК «<nowiki/>[[Умайя (Футбольный клуб)|Умайя]]<nowiki/>». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%BB%D1%96%D0%B1 Ідліб] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Сирии]] [[Катеґорія:Міста Сірії]] 4o4e3gtyqqom4nalpw0deng22a6ol0b Іультін 0 21571 171573 146886 2026-10-13T00:51:50Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171573 wikitext text/x-wiki <!--{{Місто|тіп=Опущеноє село городського типа|назва=Іультін|місцёва назва=чук. Ивыльтиӈ|країна=Росія|край=Чукотськый автономный округ|окрес=Іультіньскый|заложене=1953|часова зона=UTC+12:00|поштовы індексы=686820|жытелїв=0 (2024)}} --> '''Іультін''' ([[Російскый язык|рос]]. ''Иульти́н'') — опущеноє село городського типа в [[Іультіньскый район|Іультінському районі]] [[Чукотськый автономный округ|Чукотського автономного округа]] [[Росія|Росії]]. == Істория == В 1937 році на горі Іультін, пиля будучого села, ґеолоґом В. Н. Миняєвым было одкрыто єдно из векшых в світі містороджіня олова, вольфраму тай молібдена. 18 марца 1938 сюды прийшла перва тракторна колона з техніков тай будматеріалами. В періоді 1941 - 1944 років в зязи з тякжостями воєного часу тай ледовым кліматом практічно не было ниякого завоза матеріальных ресурсув в Іультін, а в 1945 році ун быв законсервірованый. К децембру 1946 рока у обывателю села гет кончилось топливо тай продовольство, они мусили дати в радіоефір сигнал SOS. Екстрена помощ была учинена авіаціёв, путём зметованя груза з літаку.<ref>Почему крупнейший в СССР поселок Иультин остался без жителей и пополнил ряды призраков | Novate: Идеи для жизни | Дзен (dzen.ru)</ref> В условіях риночної економікы уд начала 1990-х років добутя тай обробленя руди стало нерентабельным. В 1995 році в зязи з закрыванём рудника тай горно-обогатительного комбіната было принято рішеня о одмітненя поселіня. В 1998 році Іультін быв выключеный из реєстра населених пунктів. <ref>Иультин – мертвый город настоящих сталкеров - visitnord</ref> == Обывательство == {| class="wikitable" |+ ! colspan="10" |Число обывателю, особ |- |1959 |1970 |1979 |1989 |1990 |1992 |1993 |1994 |1995 |2002 |- |2513 |4033 |4115 |5301 |5125 |пиля 4900 |пиля 4300 |пиля 3700 |пиля 3500 |0 |} == Референції == <references /> {{Стыржень}} sgiqzzsfwkr5xa4omeyjma0zirdmwnh Ёрґ Крон 0 21720 171551 167542 2026-10-13T00:22:14Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171551 wikitext text/x-wiki {{Особа}}'''Ё́рґ Кро́н''' ({{Lang-de|Jörg Krohn}}) (* [[28. новембер|28. новембра]][[1963]], [[Герінґсдорф]], [[Германска демократична република|НДР]]) — бывшый [[Германска демократична република|німицькый]] [[Теніс|тенісіста]] и [[стоматолоґ]]. == Юнӱсть == Ёрґ Крон урӱс на островови [[Уездом (острӱв)|Уездом]], де учив ся игрі у теніс у клубови '''''BSG Aufbau Ahlbeck'''''.<ref>Deutscher Tennis Bund.</ref> == Спортивна карьера == У [[1990]]. році представлявучи BSG Aufbau Ahlbeck, Ёрґ Крон став шампіоном [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови. Сись шампіонат став послідньым у [[Германска демократична република|НДР]] сперед зъединінём [[Нїмецько|Німещины]]. Позад того Ёрґ Крон став послідньым шампіоном [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови.<ref>https://www.tennis.de/dtb.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Стоматолоґічна карьера == У [[1989]]. році Ёрґ Крон кӱнчив учобу за спеціалностёв стоматолоґія. У [[1991]]. році овӱн удкрыв свою приватну клініку у курортному варошови [[Албек]] (ныні район [[Герінґсдорф|Герінґсдорфа]]). Там робить и по ныні.<ref>https://www.zahnarzt-krohn.de/impressum.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Досягнутя == * шампіон [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] (послідньый у історії [[Германска демократична република|НДР]]). * шампіон [[Германска демократична република|НДР]] из [[Теніс|теніса]] у єдиночному розрядови ([[1990]]). == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Німицькі Тенісисты]] o7f7z7cllxkbfxwmygtkwi1s72eljn1 Мізоч 0 21809 171556 165625 2026-10-13T00:29:17Z Halajkovič 33393 171556 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Мі́зоч''' ([[Україньскый язык|укр]]. Мізоч) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Ровненьскый район|Ровненськӱм районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1322]] році. У [[1594]] році [[село]] купив [[Янош Острозькый]]. [[23. септембер|23 септембра]] [[1761]] року [[Село|селу]] ся дає [[Магдебургске право|Маґдебурзькоє право]]. Из [[1. януар|1 януара]] [[1940]] по [[21. януар|21 януара]] [[1959]] року [[Мѣстечко|варощик]] Мізоч быв центром [[Мізоцькый район|Мізоцького района]]. [[27. юн|27 юна]] [[1941]] року [[Націстічне Нїмецько|Німці]] захватили [[село]] и нараз же сотворили жидӯвськоє ґетто. У [[Октобер|окто̄вброви]] [[1942]] року у Мізочови (зад цукрового завода) у шансови было розстріляно 4000 [[Евреи|жидӯв]], из них 2300 были из Мізоча. [[3. новембер|3 новембра]] [[1943]] року воякы [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]] [[Атака партизан УПА на Мізоч|атаковали]] [[село]] якоє товды было у составови [[Рейхскоміссаріат Украйина|Рейхскоміссаріата Украйина]], партизаны розоружили 190 міліціштӱв набратых из бывшых воєннопленных [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]], было убито 10 [[Німці|німцьӱв]], [[Украйиньска повстаньска армія|партизаны]] зтратили 7 солдат. [[4. фебруар|4 фебруара]] [[1944]] року 24-ый мотострілковый полк [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]] пуд командованём М. И. Кірюхіна узяв [[Місто|варош]] Мізоч, [[Мізоцькый район|Мізоцького района]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]. [[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 3owfkdudx629beiyljz5x68kgmnm72k Сойм подкарпатськых русинов 0 21981 171516 169838 2026-10-12T23:12:38Z Engelseziekte 2261 перекласти 171516 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261012231235}} '''Асоціація русиньскых орґанізацій Пудкарпатя «Сойм подкарпатьскых русинов»''' ({{Lang-uk|Асоціація русинських організацій Закарпаття «Сойм підкарпатських русинів»}}) — общественна орґанізація у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]] [[Украйина|Украйины]]. Председа — протоиерей [[Дмитрій Сидор]]. Сойм подкарпатских русинов рахує, што на протя́зі 16 рокӯв управні кругы Киёва уклонявуть ся уд введіня русиньского звіданя у правовоє поле Украйины, проводять на державнӯм уровнёви політику етноцида [[Русины|русиньского народа]]. Главным требованием Сойма являетт ся созданя у соотвітствови иы миженародным правом и волеизъявлінём народа на референдумови [[1. децембер|1 децембра]] [[1991|1991 року]] самоуправныв административно-национальной территории с конституционным названием «<nowiki/>[[Підкарпатьска Русь|Подкарпатская Русь]]<nowiki/>» под международным контролем. На указанном референдуме большинство участников поддержало создание русинской автономии, однако голосование было проигнорировано киевскими властями. Учитывая, что существует законное решение Закарпатского областного совета от [[7. марец|7 марта]] [[2007|2007 года]] «О признании русинской национальности на территории Закарпатской области», отказ официальных властей Украины признать русинский народ Сойм подкарпатских русинов, считает преступным актом и классифицирует деяние властей Украины как направленное на ликвидацию русинского народа и как зафиксированный документально факт геноцида русинов Закарпатья. По заявліням Сидора, орґанізація выражать интересы корінного [[Русины|русиньского]] обывательства реґіона. По думці ёго опонентӯв, діятельность Сидора «мало соотвітствує интересам жителю̄в Закарпатьской области». По думці дакотрых украйиньскых СМИ Сойм подкарпатьскых русинов получав фінансовы средства на пуддержку и розвитя русиньских и русскых воскресных школ Пудкарпатя уд російського управного фонда Русский мир. У юнови 2011 року екстренноє засіданя руководителю̄в молоджавных русиньскых орґанізацій 10-и штатӯв кваліфіковало Сойм, миже инных орґанізацій, ге «маріонетку у руках рішаниньскых спецслужб Російськой Федерації и ЗША»<ref>{{Cite web |url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html |title=На экстренном заседании руководителей молодёжных русинских организаций 10-ти стран о. Дмитрий Сидор с соратниками объявлены «марионетками в руках имперских спецслужб» России и США |access-date=2012-05-22 |archivedate=2014-03-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309011437/http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/10628-na-yekstrennom-zasedanii-rukovoditelej-molodezhnyx-rusinskix-organizacij-10-stran-o-dmitrij-sidor-s-soratnikami-obyavleny-marionetkami-v-rukax-imperskix-specsluzhb-rossii-i-ssha.html }}</ref>. [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Русины]] r1k90ql1eee0ewfcdnqcyic98qwjvo1 Дубы (Хустськый район) 0 22223 171517 151333 2026-10-12T23:18:39Z Halajkovič 33393 171517 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Дубы}} {{НП}} '''Дубы́''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Dubi) ([[Україньскый язык|укр]]. Дуби) ([[Румуньскый язык|рум]]. Dubî) — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1649]] році.{{жрідло}} == Обывательство == [[1930]] р. туй 203 чол., из них: 172 [[німці]], 12 [[Русины|русинӯв]], 19 иноземцю̄в. Реліґійна громада — 192 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]].{{жрідло}} У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 197 людий, из них:{{жрідло}} * [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Ошколованя == У [[Село|селі]] при [[Чеськословеньско|Чехословеньску]] была 1-класна [[Нїмецькый язык|німицька]] [[школа]].{{жрідло}} == Туристичны міста == * купальня «Турецька криниця», де лічили хворых на [[Туберкулоза|сухоты]]. * ріка [[Иршава (ріка)|Иршава]]. == Удкликованя == {{stub}} * [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=30.01.2017&rf7571=11228 Облікова картка на сайті ВРУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170211235500/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=30.01.2017&rf7571=11228|date=11 лютого 2017}} * [http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/7345 Погода в селі Дуби] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170211235553/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/7345|date=11 лютого 2017}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] 2j7spd5zgulbqcb91jbj9956h65pvb1 20278 Чхілейханґ 0 22358 171519 171036 2026-10-12T23:35:46Z Engelseziekte 2261 delete 171519 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''20278 Чхілейханґ''' (20278 Qileihang)&nbsp;— [[Астероид|астероід]] [[Главный пас астероидох|главного пояса]], удкрытый [[20. марец|20. марца]] [[1998]] року. Тіссеранӯв параметр до [[Юпітер (планета)|Юпітера]]&nbsp;— 3,494. == Удкликованя == * 2027 Цілейган — Объемноє інтерактивноє удображеня орбіталного здвига .mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span><span> </span> * [http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net] [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Астероіды]] 92g5ge1g9qymlqkf2sbp9edixunhfft Magyar Jogpárt 0 22385 171539 166307 2026-10-13T00:08:47Z Engelseziekte 2261 delete 171539 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Magyar Jogpárt''' ([[Мадяре|Мадярьска]] партія права) — партія [[Підкарпатьска Русь|пудкарпатьскых]] [[Мадяре|мадярӯв]] сотворена по [[Трианонскый мирный договор|Тріаноньскому договорови]]. У основі партія и її главы критиковали [[Чеськословеньско|чехословеньску]] власть. {{Партия|назва=Magyar Jogpárt|идеология=|датум основаня=[[1920]]|держава=[[Чеськословеньско|Чехословеньску]]|лидеры=Ендре Корлат|сѣдлиско=[[Унґвар]]}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Magyar_Jogp%C3%A1rt Magyar Jogpárt] на Мадярьскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Мадярьскі села на Украйині]] [[Катеґорія:Мадярьскі партії Чехословеньска]] e6uv2vp9a7mt5lmnpcee0ywm55v2qre Пийцликы 0 22392 171513 165981 2026-10-12T23:06:27Z Engelseziekte 2261 171513 wikitext text/x-wiki {| class="infobox" |+ class="infobox-title" id="4" |''Пийцликы''<br /><span class="nobold"><span dir="rtl" class="script-hebrew" style="font-size: 110%; ">פֵּאוֹת</span>&#x200E; (''пейот'')<br /></span><span class="nobold"><span dir="rtl" class="script-hebrew" style="font-size: 110%; ">סִימָנִים</span>&#x200E; (<span title="Hebrew-language romanization">''сіманім''</span>)</span> | colspan="2" class="infobox-image" |[[Файл:Young_hasid.jpg|безрамки]]<div class="infobox-caption">Молодый [[Хасідізм|хасід]]</div> |- ! colspan="2" class="infobox-header" | Тексты [[Галаха|Галахы]], што ся кывают темы: |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Тора]]: | class="infobox-data" |Левіт 19:27 |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Вавилонськый Талмуд|Вавилонськый Талмуд]]: | class="infobox-data" |[[Маккот]] 20a |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Мішне Тора]]: | class="infobox-data" |Авода Кохавім 12:6 |- ! class="infobox-label" scope="row" style="font-weight: normal; white-space: nowrap;" |[[Шулхан Арух]]: | class="infobox-data" |[[Йорег Деа]] 181 |} '''Пийцликы''', '''пийсы''' [[Русиньскый язык|по-русинськы]], '''''пейот''''' [[Гебрейскый язык|по-гебрийськы]], ([[Гебрейскый язык|Єврийськый]]: פֵּאוֹת, романізовано: pēʾōt, "куткы") авадь '''паєс''', то є [[Евреи|гебрийськый]] выраз, што значит боковині волося авадь бакы. Пийцликы носит дакотра часть [[хлопиць|хлопу]] в ортодоксалнуй гебрийськуй сполочности, бо то базовано на товмачіню [[Танах|Танаха]] про заказаня брытити «куткы» головы. Слово «пеа» узначат «куток, бук, край». У рузных традіційох, ги [[Гаредійці|гаридійські]] авадь [[Гасіды|гасідські]], [[Єменські жыды|єменські]] тай [[хардалці|хардалські]], сут не єднакі стілі пийцлику. [[Єменські жыды|Єменські гебриї]] называвут тоты боковины «сіманы» ([[Гебрейскый язык|Гебрийськый]]: סימנים), дословно «знакы», бо довгі закручині пийцликы были узнаков удлічаня уд негебрию в єменськуй сполочности. == Рабинськоє товмачіня == === Причина === Подля [[Маймонід]]а, голіня боковин было [[Язычництво|поганськым]] звыком.<ref>{{Cite web |title=Mishneh Torah, Foreign Worship and Customs of the Nations 12:1 |url=https://www.sefaria.org/Mishneh_Torah,_Foreign_Worship_and_Customs_of_the_Nations.12.1?lang=bi&with=all&lang2=en |access-date=2024-08-07 |website=www.sefaria.org}}</ref> === Спеціфіка === У [[Тора|Торі]] ся пише: «Не убріж куткы головы свойої ([[Гебрейскый язык|Єврейськый]]: פֵּאוֹת)». Слово «пеа» было вытовмачено ги волося сперед ухами, што ся тягнут пудскулю аж до носа ([[Талмуд]] – [[Маккот]] 20а). [[Мішна]] вытовмачила, што правило ся кыват лем хлопу.<ref name="Jewish Encyclopedia">''Jewish Encyclopedia''</ref> Тым ся в даякых кругах став звык позволяти волосьом над ухами рости тай звисати в локончі авадь кругачі. У [[Галахічна література|галахічнуй літературі]] є много діскузій за точну локалізацію пийцлику и способу, як йих не мож выдаляти.<ref>{{cite web|url=http://www.yutorah.org/lectures/lecture.cfm/735346/Rabbi_Aryeh_Lebowitz/Halachos_of_Peyos_Harosh |title=''Halachos Of Payos Harosh'' |publisher=Yutorah.org |access-date=2013-11-10}}</ref> [[Файл:Jewish_haircut.png|міні|Гебрийська стрижка (1657)]] == Спеціфіка по громадах == Кідь ся [[Кабала (вчіня)|кабалістічні вчіня]] поширили на [[Славяне|словлянські]] теріторії, звык носити пийцликы став ся прийнятым и там. У [[1845]] годови [[Російска імперія|Російська імперия]] заборонила тоту практіку.<ref name="Jewish Encyclopedia"/> Крымські [[караїмы]] не носили пийцликы, зато [[крымські татары]] называли йих «зулуфсыз чуфутлар» («жыды без пийцлику»), убы удрузнити йих уд [[крымчакы|крымчаку]], котрых называли «зулуфлы чуфутлар» («жыды з пийцликами»).<ref name=Chabad>[https://www.chabad.org/library/article_cdo/aid/2963669/jewish/Why-Do-Some-Chassidic-Jews-Have-Long-Sidelocks-Peyot.htm Why do some Chassidic Jews have long sidelocks]</ref> Многі [[хасіды]] и [[єменські євреї|єменські гебриї]] («тиймани») дозволявут свойим пийцликам рости доста довгыми. Дакотрі [[Гаредійці|гаридійські]] хлопы тоже удрощувут пийцликы, айбо убрізувут йих або закладавут за уха.<ref name=Chabad /> Дажий у сполочностях, де ношіня пийцлику ниє звычным діля хлопу, молоді хлопці часто удрощувут йих аж до віка [[Бар-міцва|бар-міцвы]]. == Стілі == Довжина и догляд за пийцликами рузнят ся миже гебрийськыми сполочностями. === Єминські гебриї === * Дакотрі традіційні [[єменські євреї|єменські гебриї]] все носят довгі тай тонкі закручині локоны, што часто сягавут аж до горішньої части рукы. Зона, де росте волося й де зачинат ся локон, выглядає акуратно тай чисто. === Гасідські ґрупы === * [[Сатмарські євреї|Сатмарські]] гебриї мавут товсті пийцликы, айбо часто закладавут йих за уха. * [[Белзькі хасіды]] убкручувут свої пийцликы кругом уха тулько раз, кулько гія, без убрізаня. * Многі [[брацлавські хасіды]] носят довгі закручині локоны, так як йихньый [[рабин]] [[Нахман із Бреслава]]. Айбо другі носят рузні стілі, удповідно ид навчінь рабина Нахмана, што не вшиткы мавут носити єдностайноє вбраня.<ref>(Sichot Haran?); The Master of Prayer (from Tales of Rabbi Nachman), where the Master is "not particular about garb at all; see [https://www.youtube.com/watch?v=xDFObUtcrME] for a video showing a variety of styles among Breslevers.</ref> * У [[Хабад|любавичськых]] хасіду пийцликы не сут очевидні, айбо еґзістуют. Доста, убы было волося кругом уха й за ним, якоє мож выдергнути – то ся лічат пийцликы. * Дакотрі [[ґурські хасіды]] пуддыймавут свої пийцликы уд скронь и прячут йих пуд ярмулку. Другі, особенно в [[Ізраіль|Израїльови]], позволявут йим висіти. * [[Скер гасіды]] закручувут свої пийцликы в збиті локоны й лишавут йих выступати сперед ухом. Булшость другых гасіду носит свої пийцликы долу й закручині. === Литвакські ґрупы === [[Литвакські євреї|Литвакські гебриї]] май мало вплинуті кабалістічными практіками, айбо усокочувут пийцликы в дакотрых варіянтах стіля: * Литвакські гебриї часто убрізувут пийцликы, айбо лишавут пару волосин неубрізаных и закладавут йих за уха. Тот стіл май докладно видный у студенту [[Єшива|єшивы]] котрі даколи выдалявут тоты неубрізані волосины, коли у них выроставут бакы. * Учасникы руха [[Бріск]] розчисувут волося прямо долу, просто аж до мочкы уха; пораз частину пийцлику не убрізавут и закручувут йих назад за уха. == Ілустрації == <gallery widths="150" heights="150" perrow="5"> File:Boy_wearing_kippah.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Boy_wearing_kippah.jpg|Хлопиць до віка бар-міцвы из пийцликами File:Rabbi_with_beard_and_payot.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Rabbi_with_beard_and_payot.jpg|Реліґійный жид из бородов и пийцликами, закладеными за уха File:Yemen1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Yemen1.jpg| Єменскый жид (Тиймані) из пийцликами File:Black_jew_of_cochin_with_peyots.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Black_jew_of_cochin_with_peyots.jpg|Жид з пийцликами из [[:en:Kochi|Кочі]], Індія, 1900 File:Kotel_payot1.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Kotel_payot1.jpg|Реліґійный жид из пийцликами, [[:en:Jerusalem|Єрусалим]], Израїль </gallery> == Див. втож == * [[Юдаїзм|Юдаізм]] * [[Гебрейскый язык|Гебрийськый язык]] * [[Евреи|Гебриї]] * [[Стрижка]] [[Катеґорія:Євреї]] [[Катеґорія:Стрижка]] [[Катеґорія:Реліґія]] [[Катеґорія:Юдаїзм]] [[Катеґорія:Гасіды]] == Удкликаня == {{Переклад|язык=en|статя=Payot}} 294ht396p3mbjeas3a649e7ojymnavi Ідліб (провінція) 0 22431 171558 152434 2026-10-13T00:33:04Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171558 wikitext text/x-wiki '''Ідлі́б''' ([[Арабскый язык|араб]]. مُحافظةادلب) — провінція у [[Сирия|Сирії]]. Є на северо-западови крайны. Ділить ся на 5 районӯв. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == На северо-выходови межує из провінціёв [[Алеппо (провінція)|Алеппо]], на югови из провінціёв [[Хама (провінція)|Хама]], на [[Запад|западови]] из провінціёв [[Латакія (провінція)|Латакія]], на [[Сѣвер|северови]] из [[Турція|Турціёв]]. У [[Запад|западнӯв]] части провінції тече ріка [[Ел-Асі (ріка)|Ел-Асі]] (Оронт). == Адміністративноє діленя == Провінція розділена на 5 районӯв: # [[Аріґа (мінтака)|Аріґа]] # [[Гарем (мінтака)|Гарем]] # [[Ідліб (мінтака)|Ідліб]] # [[Джіср-еш-Шугур (мінтака)|Джіср-еш-Шуґур]] # [[Мааррет-ен-Нууман (мінтака)|Мааррет-ен-Нууман]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.statoids.com/usy.html Провінції Сирії] [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Провінції Сирії]] [[Катеґорія:Провінція Ідліб]] {{Стыржень}} rmwjewfcs59fkp23os8gt29tpjnejh9 Іміґрація 0 22464 171562 152584 2026-10-13T00:46:09Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171562 wikitext text/x-wiki {{Не змыльте|[[Еміґрація|Еміґраціёв]]}} [[File:Net Migration Rate.svg|thumb|right|330px|Проценты чістой іміґрації подля 2011: позітівный (синїй), неґатівный (помаранчовый), стабілный (зеленый), i без даных (сірый)]] [[File:Inmigrantes europeos llegando a Argentina.jpg|thumb|Европскы іміґранты, котры приходять до [[Арґентина|Арґентины]]]] '''Іміґрáція''' — процес переселїня обывательства на нове місто, вызнаным певныма, про обывательства привабленыма факторами. Розлишують ся два тіпы іміґрації: леґална іміґрація — переселїня обывательства подля згоды з правныма нормами або за згоды штату, на теріторію котрой приходять іміґранты; і нелеґална іміґрація — переселїня обывательства, котре представляє порушіня правных норм, або ж против волї уряду орґанів штату, на теріторію котрой приходять. == См. тыж == {{Commonscat|Immigration}} {{Переклад|bs|Imigracija|3529189}} == Література == * Christopher Heath Wellman: „[http://plato.stanford.edu/entries/immigration/ Immigration]” в ''Stanford Encyclopedia of Philosophy'' (анґліцькый, залучно літературу) * [https://web.archive.org/web/20100511003914/http://ec.europa.eu/justice_home/doc_centre/immigration/statistics/doc_immigration_statistics_de.htm Einwanderungsstatistiken der Europäischen Union] [[Катеґорія:Іміґрація|*]] {{Стыржень}} fygwon3e9ngy6tykqy6npmxxksdsyvr Брестська область 0 22489 171490 171461 2026-10-12T18:14:22Z Rue323 31002 171490 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Брэсцка вобласць) ([[Російскый язык|рус]]. Брестская область) ([[Україньскый язык|укр]]. Берестейська область) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Берестейська область|сторінки=55}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Ігор Винниченко">{{cite web |title=Українці Берестейщини - автохтони чи іммігранти? |author=Ігор Винниченко |url=http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=4 червня 1999 |website= |publisher=Україна Incognita |accessdate= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=2020-01-13 }}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|2||стаття=Брестська область|автор=|ref=УРЕ}}</ref>}}  * [http://www.brest-region.by/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080213111441/http://brest-region.by/|date=13 лютого 2008}} * [http://www.brestobl.com/ Портал області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070628232505/http://brestobl.com/|date=28 червня 2007}} * [http://tyzhden.ua/History/8186 Українці Берестейщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706110354/http://tyzhden.ua/History/8186|date=6 липня 2011}} // Український тиждень [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] gfsychns127t78u4u8mgkzn9xuawcri 171583 171490 2026-10-13T07:21:09Z Rue323 31002 171583 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови Білоруси. На западови она межить из Польшов, на югови — из Украйинов, на северови — из Гродненськыв и Мінськыв областями, а на выходови — из Гомельськыв областёв. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]]. Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], Пина и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и европськыми зубрами. == Історія == == Обывательство == == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Берестейська область|сторінки=55}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Ігор Винниченко">{{cite web |title=Українці Берестейщини - автохтони чи іммігранти? |author=Ігор Винниченко |url=http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=4 червня 1999 |website= |publisher=Україна Incognita |accessdate= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=2020-01-13 }}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|2||стаття=Брестська область|автор=|ref=УРЕ}}</ref>}}  * [http://www.brest-region.by/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080213111441/http://brest-region.by/|date=13 лютого 2008}} * [http://www.brestobl.com/ Портал області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070628232505/http://brestobl.com/|date=28 червня 2007}} * [http://tyzhden.ua/History/8186 Українці Берестейщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706110354/http://tyzhden.ua/History/8186|date=6 липня 2011}} // Український тиждень [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] no1g866rjw6v2wdx13j1dmehatz4iwh 171587 171583 2026-10-13T08:45:38Z Rue323 31002 171587 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]]. Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], Пина и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и европськыми зубрами. == Історія == Територія типирішнёї Брестсткої области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и Речи Посполитої. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час Первої світової войны часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и Ризькому мирному договорови 1921. року бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у Поліськоє воєводство. У 1939. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована 4. децембра 1939. року, а її типирішні гатары ся зклали у 1954. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час Другої світової войны реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня жидӱвськых общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]]. По войні область розвивала ся ге великый сільськоґаздӱвськый, промысловый и транспортный реґіон. Днишня Брестськая область є єдныв из шістёх областий Білоруси; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луниниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У области на 2019. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть Брест, Пінськ, Кобрин и Барановичі. * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа Поліщукы, статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Берестейська область|сторінки=55}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Ігор Винниченко">{{cite web |title=Українці Берестейщини - автохтони чи іммігранти? |author=Ігор Винниченко |url=http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=4 червня 1999 |website= |publisher=Україна Incognita |accessdate= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=2020-01-13 }}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|2||стаття=Брестська область|автор=|ref=УРЕ}}</ref>}}  * [http://www.brest-region.by/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080213111441/http://brest-region.by/|date=13 лютого 2008}} * [http://www.brestobl.com/ Портал області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070628232505/http://brestobl.com/|date=28 червня 2007}} * [http://tyzhden.ua/History/8186 Українці Берестейщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706110354/http://tyzhden.ua/History/8186|date=6 липня 2011}} // Український тиждень [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] 03m90t4v4qh15sgduybcna0os4d6eyf 171589 171587 2026-10-13T08:51:35Z Rue323 31002 171589 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) ({{Lang-pl|Obwód brzeski}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]]. Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], Пина и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]]. == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]]. По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луниниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У области на 2019. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]]. * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Берестейська область|сторінки=55}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Ігор Винниченко">{{cite web |title=Українці Берестейщини - автохтони чи іммігранти? |author=Ігор Винниченко |url=http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=4 червня 1999 |website= |publisher=Україна Incognita |accessdate= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=2020-01-13 }}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|2||стаття=Брестська область|автор=|ref=УРЕ}}</ref>}}  * [http://www.brest-region.by/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080213111441/http://brest-region.by/|date=13 лютого 2008}} * [http://www.brestobl.com/ Портал області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070628232505/http://brestobl.com/|date=28 червня 2007}} * [http://tyzhden.ua/History/8186 Українці Берестейщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706110354/http://tyzhden.ua/History/8186|date=6 липня 2011}} // Український тиждень [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] gujosizlctgoy89pszvppxqam8g4b7l 171590 171589 2026-10-13T08:58:35Z Rue323 31002 171590 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) ({{Lang-pl|Obwód brzeski}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]]. Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], Пина и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]]. == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]]. По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луниниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У области на 2019. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]]. * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Реліґія == Главныв історичныв христианськыв конфесіёв Брестської области є православіє. У реґіонови суть православні приходы и монастырі, включавучи реліґійні заведеня Бреста, Пінська и другых населеных пунктӱв. Значну історичну роль играть тыж и католицизм, особно у западнӱв части области, де ся щи лишили католицькі храмы и традиції, изъязані из польськым културным наслідём. У области є и протестантські общины, у тому числі баптісты и пятидесятникы. У варошах реґіона тыж є реліґійні общины инных напрямӱ. Історично у Брестови и шорови другых варошӱв жили многочислені жидӱвські общины, айбо Голокауст и дійства Другої світової войны привели ид их катастрофічному занепадови. == Знаменитости == == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Берестейська область|сторінки=55}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Сергійчук ДСВ">{{cite journal |author = [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимир Сергійчук]] |title = Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження |journal = Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |date = 17/2008 |volume = |issue = |pages = 384-389 |doi = |url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 |accessdate = |language = uk |issn = |archive-date = 13 січня 2020 |archive-url = https://web.archive.org/web/20200113213404/http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/15362 }}</ref> <ref name="Ігор Винниченко">{{cite web |title=Українці Берестейщини - автохтони чи іммігранти? |author=Ігор Винниченко |url=http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=4 червня 1999 |website= |publisher=Україна Incognita |accessdate= |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200113214910/http://incognita.day.kyiv.ua/ukrayinczi-berestejshhini-avtoxtoni-chi-immigranti.html |date=2020-01-13 }}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|2||стаття=Брестська область|автор=|ref=УРЕ}}</ref>}}  * [http://www.brest-region.by/ Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080213111441/http://brest-region.by/|date=13 лютого 2008}} * [http://www.brestobl.com/ Портал області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070628232505/http://brestobl.com/|date=28 червня 2007}} * [http://tyzhden.ua/History/8186 Українці Берестейщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110706110354/http://tyzhden.ua/History/8186|date=6 липня 2011}} // Український тиждень [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] rlnj1jzcjjaz68qrd52ai099yfu22ky 171591 171590 2026-10-13T09:14:01Z Rue323 31002 171591 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) ({{Lang-pl|Obwód brzeski}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]].<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/brestskaya-oblast</ref> Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], Пина и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]].<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]].<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луніниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У [[Области Білоруси|области]] на [[2019]]. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]].<ref>https://xn--h1ajim.xn--p1ai/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref><ref>https://www.belstat.gov.by/</ref> Из них подля [[Етнос|народности]]:<ref>списованя обывательства Білоруси 2019. року.</ref> * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Реліґія == Главныв історичныв [[Хрістіанство|христианськыв]] конфесіёв Брестської области є [[Православна церьков|православіє]]. У реґіонови суть православні приходы и монастырі, включавучи реліґійні заведеня [[Брест|Бреста]], [[Пінськ|Пінська]] и другых населеных пунктӱв. Значну історичну роль играть тыж и [[Римокатолицька церьков|католицизм]], особно у западнӱв части области, де ся щи лишили католицькі храмы и традиції, изъязані из польськым културным наслідём.<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> У области є и протестантські общины, у тому числі [[Баптізм|баптісты]] и [[Пятидесятництво|пятидесятникы]]. У варошах реґіона тыж є реліґійні общины инных напрямӱ. Історично у [[Брест|Брестови]] и шорови другых варошӱв жили многочислені [[Евреи|жидӱвські]] общины, айбо [[Голокауст]] и дійства [[Друга світова война|Другої світової войны]] привели ид их катастрофічному занепадови. == Знаменитости == == Удкликованя == [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] fbfnqi5nuzor15zhw023eepbevf5fd3 171592 171591 2026-10-13T09:15:31Z Rue323 31002 171592 wikitext text/x-wiki {{Статья в роботѣ|Rue323|5}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) ({{Lang-pl|Obwód brzeski}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]].<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/brestskaya-oblast</ref> Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], [[Піна (ріка)|Пина]] и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]].<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]].<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луніниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У [[Области Білоруси|области]] на [[2019]]. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]].<ref>https://xn--h1ajim.xn--p1ai/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref><ref>https://www.belstat.gov.by/</ref> Из них подля [[Етнос|народности]]:<ref>списованя обывательства Білоруси 2019. року.</ref> * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Реліґія == Главныв історичныв [[Хрістіанство|христианськыв]] конфесіёв Брестської области є [[Православна церьков|православіє]]. У реґіонови суть православні приходы и монастырі, включавучи реліґійні заведеня [[Брест|Бреста]], [[Пінськ|Пінська]] и другых населеных пунктӱв. Значну історичну роль играть тыж и [[Римокатолицька церьков|католицизм]], особно у западнӱв части области, де ся щи лишили католицькі храмы и традиції, изъязані из польськым културным наслідём.<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> У области є и протестантські общины, у тому числі [[Баптізм|баптісты]] и [[Пятидесятництво|пятидесятникы]]. У варошах реґіона тыж є реліґійні общины инных напрямӱ. Історично у [[Брест|Брестови]] и шорови другых варошӱв жили многочислені [[Евреи|жидӱвські]] общины, айбо [[Голокауст]] и дійства [[Друга світова война|Другої світової войны]] привели ид их катастрофічному занепадови. == Знаменитости == == Удкликованя == [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] flfylbwh90w6fxgrt7w0gm9wxi926rc 171595 171592 2026-10-13T10:47:12Z Rue323 31002 171595 wikitext text/x-wiki '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцская воболасць}}) ({{Lang-ru|Бресткая область}}) ({{Lang-uk|Берестейська область}}) ({{Lang-pl|Obwód brzeski}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. {{Універзалный інфобокс}} == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]].<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/brestskaya-oblast</ref> Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], [[Піна (ріка)|Пина]] и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]].<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]].<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луніниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У [[Области Білоруси|области]] на [[2019]]. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]].<ref>https://xn--h1ajim.xn--p1ai/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref><ref>https://www.belstat.gov.by/</ref> Из них подля [[Етнос|народности]]:<ref>списованя обывательства Білоруси 2019. року.</ref> * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Реліґія == Главныв історичныв [[Хрістіанство|христианськыв]] конфесіёв Брестської области є [[Православна церьков|православіє]]. У реґіонови суть православні приходы и монастырі, включавучи реліґійні заведеня [[Брест|Бреста]], [[Пінськ|Пінська]] и другых населеных пунктӱв. Значну історичну роль играть тыж и [[Римокатолицька церьков|католицизм]], особно у западнӱв части области, де ся щи лишили католицькі храмы и традиції, изъязані из польськым културным наслідём.<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> У области є и протестантські общины, у тому числі [[Баптізм|баптісты]] и [[Пятидесятництво|пятидесятникы]]. У варошах реґіона тыж є реліґійні общины инных напрямӱ. Історично у [[Брест|Брестови]] и шорови другых варошӱв жили многочислені [[Евреи|жидӱвські]] общины, айбо [[Голокауст]] и дійства [[Друга світова война|Другої світової войны]] привели ид их катастрофічному занепадови. == Знаменитости == * '''''Брестська кріпость-вітязь''''' Меморіалный комплекс, присяченый обороні [[Брест|Бреста]] у [[Юн|юнови]] [[1941]]. року. Ёго главні части суть: монумент «Вітязьство», Вічный огинь, Музей обороны и Холмські ворота.<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> * '''''Народный парк "Біловежзька пуща"''''' Єден из майзнамых природных комплексӱв Европы, усокотившый великі масивы старовікых хащӱв. Славить ся европськыми зубрами, природными маршрутами и музеями.<ref>https://belarusiantourism.com/destinations/brest</ref> * '''''Каменицька турня''''' Сериднёвікова оборонитильна турня [[XIII. стороча|XIII]]. стороча, єден из майупознаваных архітектурных памятникӱв Берестейщины. * '''''Маюрьня Пусловськых''''' Неоґотична маюрьня [[XIX. стороча|XIX]]. стороча, знамый турнями, зубчатыми фасадами и зъязёв из історіёв маюрьні [[Тадеуш Косцюшко|Тадеуша Косцюшко]]. * '''''Археолоґічный музей "Берестя"''''' Музей на містови давнёго поселеня, де лишили ся деривляні ставбы и предметы быта сериднёвікового [[Місто|вароша]]. * '''''Бывша Єзуітська колеґія''''' Історичный архітектурный комплекс [[XVII. стороча|XVII]]–[[XVIII. стороча|XVIII]]. стороч, изъязаный из реліґійныв и ошколоватильныв історіёв [[Пінськ|Пінська]].<ref>https://www.tripadvisor.co.uk/Attractions-g2470748-Activities-Brest_Region.html</ref> * '''''Збурянины пляцового комплекса Сапеґ''''' Обстанкы бывшої резиденції рода Сапеґ, колись єдного из значных пляцовых ансамбльӱв [[Великоє Княжество Литовськоє|Великого Княжества Литовського]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] rmfg2k9igxxeyezle58qivj5uc62r6z 171598 171595 2026-10-13T10:56:32Z Halajkovič 33393 /* */ 171598 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Бре́стська о́бласть''' ({{Lang-be|Брэсцкая вобласць}}, {{Lang-ru|Бресткая область}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Брест]]. == Ґеоґрафія == Брестська область лежить на юго-западови [[Білорусь|Білоруси]]. На западови она межить из [[Польско|Польшов]], на югови — из [[Україна|Украйинов]], на северови — из [[Гродненська область|Гродненськыв]] и [[Міньска область|Мінськыв]] областями, а на выходови — из [[Гомельська область|Гомельськыв областёв]]. Площадь области є приблизно 32,8 тыс. км². Адміністративный центр — варош [[Брест]].<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/brestskaya-oblast</ref> Бӱлшу часть території занимать [[Поліся]] — низинныв реґіон из обширными мочарными участками, лісами, ріками и озерами. Сереґ майвеликых рік — [[Припять (ріка)|Припять]], [[Ясельда (ріка)|Ясельда]], [[Піна (ріка)|Пина]] и [[Западный Буг]]. Важныв природныв територіёв є націоналный парк «Біловежзька пуща», знамый свойыми старовікыми хащами и [[Европськый Зубр|европськыми зубрами]].<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> == Історія == Територія типирішнёї Брестської области історично входила у зимлі Великого княжества Литовського и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитої]]. Из [[1566]]. року значна часть тых земиль удносила ся ид Брестському воєводствови. По тритёму розділови Речи Посполитої у [[1795]]. році реґіон став у склад Російської имперії и быв розділеный миже дакӱлкома ґуберніями. У час [[Перша світова война|Первої світової войны]] часть території была окупована німицькыми вӱйсками. По польсько-советськӱв войні и [[Ризькый мирный договор|Ризькому мирному договорови 1921. року]] бӱлша часть реґіона перейшла у склад [[Рѣчь Посполита II.|Польші]], основно у [[Поліськоє воєводство]]. У [[1939]]. році територія была припоєна ид [[Білоруська ССР|Білоруськӱв ССР.]] Брестська область была образована [[4. децембер|4. децембра]] [[1939]]. року по розділови [[Рѣчь Посполита II.|Польши]] миже [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и [[Націстічне Нїмецько|Німещинов]] за [[Пакт Рібентроп-Молотов|пактом Молотова—Рібентропа]], а її типирішні гатары ся изклали у [[1954]]. році. Окремоє місто у історії реґіона занимать оборона Брестської кріпости у юнови 1941. року. У повоєнный період кріпость стала меморіалным комплексом, посяченым дійствам зачатка Великої Вӱтцьӱзняної войны. У час [[Друга світова война|Другої світової войны]] реґіон пережив німицьку окупацію, масові забийства мирного жытельства, зничтожіня [[Евреи|жидӱвськых]] общин и діятильность партизанського кываня. У народнӱв памняти значноє місто занимать [[оборона Брестської кріпости]].<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> По войні область розвивала ся ге великый [[Польногосподарство|сільськоґаздӱвськый]], [[Промысел|промысловый]] и [[Транспорт|транспортный]] реґіон. Днишня Брестська область є єдныв из шістёх областий [[Білорусь|Білоруси]]; її адміністративный центр — [[Брест]], а миже инных великых варошӱв — [[Кобрин]], [[Барановичі]], [[Луніниць]] тай [[Пінськ]]. == Обывательство == У [[Области Білоруси|области]] на [[2019]]. рӱк живе 1.348.115. Майгрубі вароші у области суть [[Брест]], [[Пінськ]], [[Кобрин]] и [[Барановичі]].<ref>https://xn--h1ajim.xn--p1ai/%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref><ref>https://www.belstat.gov.by/</ref> Из них подля [[Етнос|народности]]:<ref>списованя обывательства Білоруси 2019. року.</ref> * [[Білорусы]] — 1.171.853 (86,92%) * [[Русы]] — 97.936 (7,26%) * [[Українцї|Украйинці]] — 37.648 (2,79%) * [[Поляци|Полякы]] — 14.893 (1,10%) * [[Армяне]] — 1.017 (0,08%) Брестська область є вӱтцьӱзнов народа [[Поліщукы]], статус котрых на державному уровнёви є спорный. Того и у списованёви не записані были. == Реліґія == Главныв історичныв [[Хрістіанство|христианськыв]] конфесіёв Брестської области є [[Православна церьков|православіє]]. У реґіонови суть православні приходы и монастырі, включавучи реліґійні заведеня [[Брест|Бреста]], [[Пінськ|Пінська]] и другых населеных пунктӱв. Значну історичну роль играть тыж и [[Римокатолицька церьков|католицизм]], особно у западнӱв части области, де ся щи лишили католицькі храмы и традиції, изъязані из польськым културным наслідём.<ref>https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CR%5CBrestoblast.htm</ref> У области є и протестантські общины, у тому числі [[Баптізм|баптісты]] и [[Пятидесятництво|пятидесятникы]]. У варошах реґіона тыж є реліґійні общины инных напрямӱ. Історично у [[Брест|Брестови]] и шорови другых варошӱв жили многочислені [[Евреи|жидӱвські]] общины, айбо [[Голокауст]] и дійства [[Друга світова война|Другої світової войны]] привели ид их катастрофічному занепадови. == Знаменитости == * '''''Брестська кріпость-вітязь''''' Меморіалный комплекс, присяченый обороні [[Брест|Бреста]] у [[Юн|юнови]] [[1941]]. року. Ёго главні части суть: монумент «Вітязьство», Вічный огинь, Музей обороны и Холмські ворота.<ref>https://www.visit-belarus.com/ru/brestskaya-krepost-brest/</ref> * '''''Народный парк "Біловежзька пуща"''''' Єден из майзнамых природных комплексӱв Европы, усокотившый великі масивы старовікых хащӱв. Славить ся европськыми зубрами, природными маршрутами и музеями.<ref>https://belarusiantourism.com/destinations/brest</ref> * '''''Каменицька турня''''' Сериднёвікова оборонитильна турня [[XIII. стороча|XIII]]. стороча, єден из майупознаваных архітектурных памятникӱв Берестейщины. * '''''Маюрьня Пусловськых''''' Неоґотична маюрьня [[XIX. стороча|XIX]]. стороча, знамый турнями, зубчатыми фасадами и зъязёв из історіёв маюрьні [[Тадеуш Косцюшко|Тадеуша Косцюшко]]. * '''''Археолоґічный музей "Берестя"''''' Музей на містови давнёго поселеня, де лишили ся деривляні ставбы и предметы быта сериднёвікового [[Місто|вароша]]. * '''''Бывша Єзуітська колеґія''''' Історичный архітектурный комплекс [[XVII. стороча|XVII]]–[[XVIII. стороча|XVIII]]. стороч, изъязаный из реліґійныв и ошколоватильныв історіёв [[Пінськ|Пінська]].<ref>https://www.tripadvisor.co.uk/Attractions-g2470748-Activities-Brest_Region.html</ref> * '''''Збурянины пляцового комплекса Сапеґ''''' Обстанкы бывшої резиденції рода Сапеґ, колись єдного из значных пляцовых ансамбльӱв [[Великоє Княжество Литовськоє|Великого Княжества Литовського]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Брест]] [[Катеґорія:Брестьска область]] e4ownzrr9tpr3pyv7l52x68k0dezz28 Чотырикутник 0 22494 171518 152810 2026-10-12T23:25:51Z Engelseziekte 2261 171518 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Square of area 4.png|міні|'''Чотырикутник''']] '''Чотырикутник''' - то є [[многокутник]] із '''4 сторонами''' 492fmruszszkvuwz4ndofn2u92pzhv1 UTC+2:00 0 22581 171588 171225 2026-10-13T08:48:16Z Fadssdssd 31646 171588 wikitext text/x-wiki [[Файл:UTC+0200 - 2023.svg|міні|'''Синій''' — [[Зимній час|зимы]], '''блідножовтый''' — цїлий рік; '''оранжовый''' — [[Літній час|Лїтній час]] ([[UTC+1]])]] '''UTC+2''' ([[Калінінґрадьскій час|Калінінградській час]] ([[MSK-1]]) і [[центральноафирицькый час]] цілый рік; [[Зима|зимы]] — [[выходноевропейський час|выходоевропськый час]]; [[Літо|лїтом]] — [[центральноевропскій час|центральноевропейськый час]]) є [[часова зона]] [[Свѣт|світа]]<ref>[https://24timezones.com/time-zone/utc+2#:~:text=UTC%2B02%20is%20a%20time%20offset%20that%20adds%202,hours%20ahead%20Exact%20time%20in%20UTC%2B2%20right%20now. UTC+2 time zone - 2 hours ahead GMT/UTC] (анґ) </ref>, котра ся хоснує в [[Выходна Европа|Выходній Европі]], часті [[Близкый Выход|Близького Выходу]] і центральній [[Африка|Африці]].<ref>[https://dateandtime.info/uk/country.php?code=UA Точний місцевий час в Україні. Котра година зараз в Україні?]</ref><ref>[https://www.zeitverschiebung.net/en/abbr/32 CAT - Central Africa Time: Current local time]</ref>. {{Языкова норма}} == Цілый рік == * {{BWA}} * {{Flagicon|Демократічна_републіка_Конґо}}[[Демократічна републіка Конґо|ДРК]] (выходна часть) * [[Файл:Flag_of_Eswatini.svg|межа|20x20пкс]][[Есватіні]] * {{Flagicon|Замбія}}[[Замбія]] * {{Flagicon|Зімбабве}}[[Зімбабве]] * [[Файл:Flag_of_Lesotho.svg|межа|20x20пкс]][[Лесото]] * {{Flagicon|Лібія}}[[Лібія]] * [[Файл:Flag_of_Mozambique.svg|межа|20x20пкс]][[Мозамбік]] * [[Файл:Flag_of_Namibia.svg|межа|20x20пкс]][[Намбія]] * {{Flagicon|Рванда}}[[Рванда]] * {{RUS}} ** [[Файл:Flag_of_Kaliningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калінінґрадська область|Калінінградська область]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250117124831/https://tochnoye-vremya.ru/tochnoe-vremia-v-kaliningrade/ Точное время Калининград сейчас с секундами]</ref> * {{Flagicon|Судан}}[[Судан]] * {{ZAF}} * [[Файл:Flag_of_South_Sudan.svg|межа|20x20пкс]][[Южный Судан]] == Зимы == * {{ALA}} * [[Файл:Flag_of_Bulgaria.svg|межа|20x20пкс]][[Болгарія]] * {{GRE}} * {{Flagicon|Естонія}}[[Естонія]] * [[Файл:Flag_of_Israel.svg|межа|20x20пкс]][[Ізраіль]] * {{Flagicon|Латвія}}[[Латвія]] * {{Flagicon|Литва}}[[Литва]] * {{Flagicon|Лібанон}}[[Лібанон]] * {{PSE}} * {{MOL}} * {{Flagicon|Румуньско}}[[Румуньско]] * {{UKR}} * {{Flagicon|Ціпрус}}[[Ціпрус]] * {{Flagicon|Фіньско}}[[Фіньско]] '''Зимы (невызнані штаты)''' * {{Flagicon|Приднѣстровья}}[[Приднѣстровья|Придністровья]]<ref>[https://infoteach.ru/%D0%92%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%8F_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5 Время в Приднестровской Молдавской Республике — Википедия. Что такое Время в Приднестровской Молдавской Республике]{{Dead link|date=January 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> * [[Файл:Flag of the Turkish Republic of Northern Cyprus.svg|межа|20x20пкс]][[Сѣверный Кипр|Северный Ціпрус]] == Лїтом == * {{AUT}} * [[Файл:Flag_of_Albania.svg|межа|20x20пкс]][[Албанія]] * {{AND}} * {{BEL}} * {{VAT}} * {{Flagicon|Даньско}}[[Даньско]] * {{Flagicon|Ґібралтар}}[[Ґібралтар]] * {{Flagicon|Іспанія}}[[Іспанія]] * {{Flagicon|Італія}}[[Італія]] * {{Flagicon|Ліхтенштайн}}[[Лихтенштайн]] * {{Flagicon|Луксембурьско}}[[Луксембурьско]] * {{Flag|Монако}} * {{Flagicon|Мадярьско}}[[Мадярьско]] * {{Flagicon|Нідерланды}}[[Нідерланды]] * {{Flagicon|Нїмецько}}[[Німеччина|Нїмецько]] * {{Flagicon|Норьско}}[[Норьско]] * {{Flag|Польско}} * {{Flagicon|Сан Маріно}}[[Сан Маріно]] * {{SRB}} * {{Flagicon|Сѣверна Македония}}[[Сѣверна Македония|Северна Македония]] * [[Файл:Flag of Slovenia (Pantone).svg|межа|20x20пкс]][[Словенія]] * [[Файл:Flag of Slovakia.svg|межа|20x20пкс]][[Словеньско|Словенсько]] * {{Flagicon|Франція}}[[Франція]] * {{Flagicon|Хорватія}}[[Хорватія]] * {{Flagicon|Чесько}}[[Чесько]] * {{Flagicon|Чорна Гора}}[[Чорна Гора]] * {{Flagicon|Швайц}}[[Швайц]] * {{Flagicon|Швеція}}[[Швеція]] * {{Flagicon|Норьско}}[[Шпіцберген]] (Норьско) * {{Flagicon|Норьско}}[[Ян-Маен]] (Норсько) '''Лїтом (невызнані штаты)''' * [[Файл:Flag_of_Kosovo.svg|межа|20x20пкс]][[Косово]]<ref>[https://www.timeanddate.com/worldclock/kosovo Time in Kosovo] </ref> == Хоснували ся раньше == === Як штандартный час === * [[Файл:Flag_of_Belarus.svg|межа|20x20пкс]][[Білорусь]] (1991-2011)<ref>[https://web.archive.org/web/20250123192215/https://telegraf.news/obshhestvo/vsya-evropa-pereshla-na-zimnee-vremya-pochemu-belarus-net-i-kogda-prishlos-perevodit-strelki-na-10-minut-vperjod/ "Вся Европа перешла на зимнее время. Почему белорусы нет и когда им пришлось переводить стрелки на 10 минут?"]</ref> * [[Файл:Flag_of_the_United_Arab_Republic_(1958–1971),_Flag_of_Syria_(1980–2024).svg|межа|20x20пкс]][[Сирия|Cирия]] (до 2022 року) * [[Файл:Flag_of_Jordan.svg|межа|20x20пкс]][[Йорданьско]] (до 2022 року) * [[Файл:Flag_of_Poland.svg|межа|20x20пкс]][[Польско]] (1918-1922) * [[Файл:Flag_of_Libya.svg|межа|20x20пкс]][[Лібія]] * [[Файл:Flag_of_Russia_(1991–1993,_2-3).svg|межа|20x20пкс]][[Росія]]: ** [[Московський час|Московськый час]] (част.) (1991-1992) *** [[Файл:New_Flag_of_Belgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Білгородьска область|Білгородська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Karelia.svg|межа|20x20пкс]][[Карелія]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Tula_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Тульська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Tver_Oblast_Flag.png|межа|20x20пкс]][[Тверська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Smolensk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Смоленська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Pskov_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Псковська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Oryol_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Орловська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Novgorod_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Новгородська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Murmansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Мурманська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Moscow_oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Московська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Leningrad_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Ленінградська область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Kursk_Oblast_(large_fix).svg|межа|20x20пкс]][[Курьска область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Kaluga_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Калузька область]] (1924-1930, 1991-1992) *** [[Файл:Flag_of_Bryansk_Oblast.svg|межа|20x20пкс]][[Брянська область]] (1924-1930, 1991-1992) * [[Файл:Flag_of_Turkey.svg|межа|20x20пкс]][[Турція]] (1942-1945, 2016-2022) === Лїтом === * [[Файл:Flag_of_Algeria.svg|межа|20x20пкс]][[Алжір]] * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Білорусь (під час окупации [[Націстічне Нїмецько|Німецько]]) * [[Болгарія]] (1942-1945) * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Україна (під час окупации Німецько) * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Молдова (під час окупации Німецько) * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Літва (під час окупации Німецько) * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Латвія (під час окупации Німецько) * [[Файл:Flag_of_Germany_(1935–1945).svg|межа|20x20пкс]]Естонія (під час окупации Німецько) * [[Файл:Flag_of_Greece.svg|межа|20x20пкс]][[Ґреція]] * [[Файл:Flag_of_Libya.svg|межа|20x20пкс]][[Лібія]] * [[Файл:Flag_of_Portugal.svg|межа|20x20пкс]][[Портуґалія]] * [[Файл:Flag_of_Chad.svg|межа|20x20пкс]][[Чад]] * [[Файл:Flag_of_Tunisia.svg|межа|20x20пкс]][[Тунис|Туніс]] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Часовы зоны]] {{Переклад|ru|UTC+2:00|6723}} 5nm37sxps23lpxnpcxipfjdns559xbu 4 (число) 0 22630 171521 168012 2026-10-12T23:41:12Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171521 wikitext text/x-wiki '''4''' ('''чоты́ри, чоты́рька''')&nbsp;— натуралноє [[Чісло|число]] межи [[3 (число)|3]] и [[5 (число)|5]]. Рахує ся нещастливым у даякых [[Азія|азіатьскых]] [[Култура|културах]]. == Математика == * 2<sup>4</sup> = 4<sup>2</sup> = 16 * маймалоє складеноє число. * другож [[Тетраедрне число|тетраедрноє число]]. * первоє [[число Сміта]] * 1/4 — четверть, авадь 25%. == Даты == ** [[4 до н. е.|4 рӯк до н.&nbsp;е.]] ** [[4 рік|4 рӯк]]; ** [[1704]] рӯк ** [[1804]] рік ** [[1904]] рӯк ** [[2004]] рӯк == Музыка == * Позначать ся интервал '''кварта''' == Иппен позерайте == * [[Тетрафобія]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/4_(%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE) 4 (число)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Числа]] {{Стыржень}} 9j5mfe73l8jnkl1deferzoc7ja55bkw ТЕТ (телеканал) 0 22741 171585 171455 2026-10-13T08:27:40Z Fadssdssd 31646 Переміна тексту 171585 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Штат |data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|українськый]], [[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — є сполочно українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Ся удносит ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. З 2009 году властником телеканала є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіоспоєня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Ся кой «ТЕТ» вєдно зо «Кієвом» екзістовав, на сіткы ефіра ся находили [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал достав право на 42 частоту<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2003.]] — сполочно націоналный. У [[2009|2009.]] року властником сут 100% акцій сполочності «ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011|2011.]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ сіткы ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. У фебруарі-марці [[2014|2014.]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|руського]] [[кіно]]" на телеканалі выявили приблизно 33% продукції руського происходу в ефірі. Після сёй акції «ТЕТ» зачав булше транслировати проґрамы тай кіно українського авадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся транслирує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал має стандарт высокого свойства (знама як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] внаслідку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал ся транслировав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сітка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечурный Квартал * "Розсміши коміка" * "Ліга сміху" (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * "Сніданок з 1+1" * "Сніданок. Вихідний" * Маскарад * "Світ навиворіт з Дмитром Комаровим" * "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим" (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * "Життя відомих людей" ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * "#ОКтет" * "Чортиці у спідницях" * "Батли" * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * "Сімейка У" * "Казки У" * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * "Зірки, чутки & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * "Любов онлайн" * "Королева балу" * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * Ты-SUPERМОДЕЛЬ * Файні шутки * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман з Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * "До світанку" * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * "Волонтери" * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * "Євродиректор" * "Зірконавти" * "Країна У" * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * "Останній москаль" * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * "Касл" * "Конан" * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * "Кухня" * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * "С*кс і місто" * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * "Темний оракул" * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козаки. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * "Аргай" * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * "Кліфорд" * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * "Оггі та кукарачі" * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студій «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * "Табалуга" * "Телепузики" * "Фіксики" * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потім чорным) |24. януара 1992 до 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000 ид 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 ид 9. октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002 ид 13. фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003 ид 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 ид 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 ид 13. фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011 ид 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 ид 18. януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара ид 17. фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020 ди 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая ид 4. септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Україньскі телеканалы]] 0bkaprdd9t9pfqnucrd0ikyolsbdgl9 171586 171585 2026-10-13T08:34:25Z Fadssdssd 31646 171586 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Штат |data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|українськый]], [[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — є сполочно українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Ся удносит ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. З 2009 году властником телеканала є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіоспоєня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Ся кой «ТЕТ» вєдно зо «Кієвом» екзістовав, на сіткы ефіра ся находили [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал достав право на 42 частоту<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2003.]] — сполочно націоналный. У [[2009|2009.]] року властником сут 100% акцій сполочності «ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011|2011.]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ сіткы ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. У фебруарі-марці [[2014|2014.]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|руського]] [[кіно]]" на телеканалі выявили приблизно 33% продукції руського происходу в ефірі. Після сёй акції «ТЕТ» зачав булше транслировати проґрамы тай кіно українського авадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся транслирує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал має стандарт высокого свойства (знама як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] внаслідку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал ся транслировав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сітка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечурный Квартал * "Розсміши коміка" * "Ліга сміху" (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * "Сніданок з 1+1" * "Сніданок. Вихідний" * Маскарад * "Світ навиворіт з Дмитром Комаровим" * "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим" (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * "Життя відомих людей" ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * "#ОКтет" * "Чортиці у спідницях" * "Батли" * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * "Сімейка У" * "Казки У" * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * "Зірки, чутки & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * "Любов онлайн" * "Королева балу" * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шутки * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман з Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * "До світанку" * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * "Волонтери" * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * "Євродиректор" * "Зірконавти" * "Країна У" * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * "Останній москаль" * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * "Касл" * "Конан" * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * "Кухня" * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * "С*кс і місто" * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * "Темний оракул" * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козаки. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * "Аргай" * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * "Кліфорд" * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * "Оггі та кукарачі" * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * "Табалуга" * "Телепузики" * "Фіксики" * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потім чорным) |24. януара 1992 до 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000 ид 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 ид 9. октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002 ид 13. фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003 ид 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 ид 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 ид 13. фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011 ид 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 ид 18. януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара ид 17. фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020 ди 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая ид 4. септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] 0hhjyskahoi0v61r01yxlsf0dzsnzgp 171593 171586 2026-10-13T09:52:36Z Fadssdssd 31646 171593 wikitext text/x-wiki {{Перекласти|20261008}} {{Інфобокс |label1=Країна |data1=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |label2=Зона транслації |data2=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Україна]] |title=ТЕТ |image=[[File:TET logo.svg|110px]] |label3=Язык |data3=[[Україньскый язык|українськый]], [[Російскый язык|руськый]] (до 2021 року) |label4=Зачав транслацію |data4=24. януаря 1992 |label5=Властник |data5=[[File:Flag of Cyprus.svg|20px|border]] «BREDGAT HOLDINGS LTD» |label6=Перемінив |data6=[[File:Flag of Russia (1991–1993).svg|20px|border]] 4 телеканал [[Останкіно]] |label7=[[Мультіплекс (ТВ)|Мултіплекс]] |data7=MX-2 |label8=Ближні телеканалы |data8=[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[1+1 International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[1+1 Україна]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[2+2 Марафон]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Бігуді]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Квартал TV]]<br>[[File:International Flag of Planet Earth (Variant).svg|20px|border]] [[Квартал TV International]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Cвіт+]]<br>[[File:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[УНІАН (телеканал)|УНІАН-2]] |label9=Сайт |data9=https://tet.tv/|caption=Лоґотіп (з 2022)}} '''«ТЕТ»''' ([[Анґліцькый язык|анґ.]] '''''T'''onis-'''E'''nter '''T'''elevision'') — є сполочно українськый [[Гумор|гуморный]] [[телеканал]]. Ся удносит ид медіаконґломерату [[1+1 Media|«1+1 Media»]]. З 2009 году властником телеканалу є «Bredgat Holdings Ltd».<ref name=":1">[https://www.pravda.com.ua/news/2009/12/8/4521509/ У телеканалу ТЕТ новий власник | Українська правда]</ref><ref name=":2">[https://dengi.ua/articles/1766594-telekanal-tet-pomenyal-vladelcahtml Телеканал «ТЕТ» поменял владельца - dengi.ua]</ref> == Історія == Телеканал «ТЕТ-А-ТЕТ» (уд {{Lang-fr|tête-à-tête}}) закладеный у [[1992|1992.]] року ги приватный телеканал. [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1995|1995.]] року [[Націонална рада Україны по вопросам телевізії тай радіоспоєня]] надїлила «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» тай [[ТРС «Кієв»]] єднаку частоту. Ся кой «ТЕТ» вєдно зо «Кієвом» екзістовав, на сіткы ефіру ся находили [[Филм|філмы]], [[Мултфільм|мултфілмы]] тай [[Серіал|серіалы]]. Пак, [[18. авґуст|18. авґуста]] [[2003|2003.]] року телеканал достав ліцензію на 42 частоту<ref>[https://web.archive.org/web/20230801232052/https://mediasat.info/ru/2016/02/04/history-of-ukraine-television-14/ История украинского ТВ глазами зрителя. Часть 14 | Mediasat]</ref><ref name=":3">[https://staroetv.su/articles/20-let-legendarnomu-rebrendingu-telekanal-tet-mif-ili-real-nost 20 лет легендарному ребрендингу. Телеканал ТЕТ: миф или реальность?]</ref>. У [[2001|2001.]] року «ТЕТ» достав [[Киёвська область|реґіональный]] статус, а у [[2003|2003.]] — сполочно націоналный. У [[2009|2009.]] року властником сут 100% акцій сполочності «ТЕТ» став «Bredgat Holdings Ltd», після сёго телеканал приналежит ид [[Медіаконґломерат|медіаконґломерату]] «1+1 Media»<ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref>https://media.1plus1.ua/tv-channels/tet</ref>. У [[2011|2011.]] року «ТЕТ» зробив ребрендінґ сіткы ефіру тай лоґотіпу<ref name=":3" /><ref>[https://detector.media/withoutsection/article/59792/2011-02-02-tet-rozpochav-promo-kampaniyu-novogo-sezonu-ilyustratsii/ ТЕТ розпочав промо-кампанію нового сезону (+ілюстрації) - Детектор медіа.]</ref>. У фебруарі-марці [[2014|2014.]] року подля ініціативы "Бойкот [[Росія|руського]] [[кіно]]" на телеканалі выявили приблизно 33% продукції руського происходу в ефірі. Після сёй акції «ТЕТ» зачав булше транслировати проґрамы тай кіно українського авадь іноземного выробеня<ref name=":3" /><ref>[https://gazeta.ua/articles/culture/_vidsotok-rosijskogo-kontentu-na-ukrayinskomu-tb-zalishayetsya-velikim-monitoring/631155 Відсоток російського контенту на українському ТБ залишається великим - моніторинг]</ref>. З [[1. децембер|1. децембра]] [[2016|2016.]] телеканал ся транслирує в форматі '''16:9'''<ref>[https://web.archive.org/web/20161108134159/http://tet.tv/uk/news/view/tet-perekhodyt-na-format-16-9/ ТЕТ переходить на формат 16:9. Новини каналу TET.TV | Офіційний сайт каналу ТЕТ.ТV]</ref>. З [[2. марец|2. марца]] [[2020|2020.]] телеканал має стандарт высокого свойства (знама як HD)<ref>https://detector.media/rinok/article/175248/2020-03-03-22-ta-tet-rozpochaly-movlennya-u-hd/</ref>. Бігом [[24. фебруар|24.]]–[[25. фебруар|25. фебруара]] [[2022|2022.]] внаслідку [[Російсько-украйинська война|повномасштабної інвазії]] телеканал ся транслировав інформаційный марафон «Оборона України»<ref>[https://detector.media/community/article/196816/2022-02-24-11-ta-ukraina-24-pershymy-rozpochaly-marafony/ «1+1» та «Україна 24» першими розпочали марафони - Детектор медіа.]</ref>. == Сітка ефіру == === Проґрамы === ==== Проґрамы «95 квартал» ==== * Вечурный Квартал * "Розсміши коміка" * "Ліга сміху" (также уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) ==== Проґрамы «<nowiki/>[[1+1 (телеканал)|1+1]]<nowiki/>» ==== * "Сніданок з 1+1" * "Сніданок. Вихідний" * Маскарад * "Світ навиворіт з Дмитром Комаровим" * "Мандруй Україною з Дмитром Комаровим" (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Я люблю Україну (тыж уд [[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]) * Голос країны * "Життя відомих людей" ==== Проґрамы «<nowiki/>[[ТЕТ (телеканал)|ТЕТ]]<nowiki/>» ==== * "Панянка-Селянка" * "#ОКтет" * "Чортиці у спідницях" * "Батли" * "4 весілля" (тыж уд 1+1) * Ближе до звізд * "Найкраща оселя" * "Любий, ми переїжджаємо" * "Сімейка У" * "Казки У" * "У ТЕТа тато/У ТЕТа мама" * "Добрий день, ми з України" * "Моя суперродина" * "Україна неймовірних людей" * "Богиня шопінгу" * "Він готує, вона керує" * "Зірки, чутки & Hallywood" * "Побачення без фільтрів" * "СуперЖінка" * ЛавЛавCar * "Дивись!" * "Найгірший водій країни" * "Сміємось — отже не здаємось" * "Любов онлайн" * "Королева балу" * Моду народу! ==== Проґрамы «<nowiki/>[[СТС]]<nowiki/>» ==== * "Снимите это немедленно!" * "Детали с Тиной Канделаки" * "Історії в деталях" * "Рятуйте, ремонт!" * "Кресло" * "Шоу Василия Стрельникова" * "Тату в Поднебесной" * "Жизнь прекрасна" * "Хорошые песни" * "Ты-SUPERМОДЕЛЬ" * Файні шутки * "Свадебный переполох" ==== Проґрамы «ТНТ» ==== * Дом-2 * Окна * "Роман з Бузовой" * "Танцы без правил" * "Убойная лига" * "Цена любови" * "Слава за минуту" ==== Іншы проґрамы ==== * Бункер * "Дім моєї мрії" * "Давай спробуємо" * "Дивись, хто прийшов!" * О. С.П-студія * Семеро VJ * "Скажи!" * "Слухай!" * Форт Буаяр * Хіт-TV * Шоу Оксаны Марченко * "Велике прання" ("''Большая стирка"'') * "До світанку" * "АвтоПані" * Кіт. Фактор * Пупсня * Твою маму * Nota Bene * 100 в 1 * VLOG Шульженко * ООН * Караоке на майдані * Дурнєв +1 * ШпіліВілі * 17+ * Катар News === Серіалы === * "Вечірка" * "Волонтери" * "Встигнути до 30" * "Дієта №0" * "Зозулі" * "Країна У 2.0" * "Люся інтерн" * "Одного разу під Полтавою" * "Ромео і Джульєтта із Черкас" * "СидОренки-СидорЕнки" * "Танька і Володька" * "Якщо чесно" * "Пригоди Бампера і Суса" * "100 тисяч хвилин разом" * "Дикі" * "Батько рулить" * "Скажені сусіди" * "Нове життя Василини Павлівни" * "#ЯЖЕБАТЬ" * "Готель «Галіція»" * "Домашній арешт" * "Євродиректор" * "Зірконавти" * "Країна У" * "Моя улюблена Страшко" * "«Найкращий» тиждень мого життя" * "Одного разу в Одесі" * "Останній москаль" * "Папік" * "Прибулець" * "Село на мільйон" * "Хамелеон" * "100 добрих вчинків Едді МакДауда" * "Агентство моделей" * "Баффі — переможниця вампірів" * "Бібліотекарі" * "Відьми Іст-Енду" * "Вісімдесяті" * "Грозове каміння" * "Два батька і два сина" * "Десяте королівство" * "Добра відьма" * "Касл" * "Конан" * "Корабель" * "Ксена: принцеса-воїн" * "Кухня" * "Маленькі таємниці" * "H2O: Просто додай води" * "Надприродне" * "Ненсі Дрю" * "Нова сімейка Адамсів" * Одіссея * "Перші поцілунки" * "Помста" * "Пригоди Ширлі Холмс" * "Рання пташка" * "Район Беверлі-Гіллз" * "Район Мелроуз" * "Світлофор" * "С*кс і місто" * "Слон і принцеса" * "Та, що говорить з привидами" * "Темний оракул" * "Усі жінки — відьми" * Хор * "Чи боїшся ти темряви?" * "Якось у казці" * "Янгол або демон" === Мултфільмы === * "Губка Боб Квадратні Штани" * Козаки. Футбол * "Панда Кунг-Фу: Легенди крутості" * "Аргай" * "Байдиківка" * "Барбі: Будинок мрії" * "Бетті Буп" * "Білка та Стрілка. Бешкетна сімейка" * Братц * "Веселі мелодії" * "Вперед, Дієго!" * "Галактичний футбол" * "Гарфілд та його друзі" * "Дора-мандрівниця" * "Елвін і бурундуки" * "Ескімоска" * "Зоомагазинчик" * "Інспектор Ґаджет" * "Казки Андерсена" * "Казкова поліція" * "Качині історії" * "Кенді-Кенді" * "Кліфорд" * "Клуб Вінкс: Школа чарівниць" * "Кордони світу Діґімонів" * "Крихітка Мемоль" * "Кумедні мелодії * "Лабораторія Декстера" * "Лис Микита" * Лунтик * "Мадам Пруданс йде по сліду" * "Малята-твійнята" * "Майстри дуелі" * Масяня * "Маша та Ведмідь" * "Мері-Кейт та Ешлі у дії!" * "Монстри проти прибульців" * "Моряк Попай" * "Оггі та кукарачі" * "Пінгвіни Мадагаскару" * "Пригоди Блінкі Білла" * "Пригоди Котигорошка та його друзів" * Пукка * Сандокан * Світ Вінкс * Скубі-Ду * Смішарики * "Смурфики" * Мултфілмы студії «<nowiki/>[[Союзмултфільм|С]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|о]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|ю]]<nowiki/>[[Союзмултфільм|змултфільм]]<nowiki/>»<nowiki/><nowiki/><nowiki/> * "Супермен (1940)" * "Суперпес (1964)" * "Табалуга" * "Телепузики" * "Фіксики" * Чаґінтон * "Черепашки-ніндзя" * "Чіп і Дейл — бурундучки-рятівнички" * "Шалені кролики. Вторгнення" * "Шахерезада. Нерозказані історії" * Шоу Ґарфілда == Історія лоґотіпов == {| class="wikitable" |+ !Лоґотіп !Дата |- |назва «ТЕТ» зеленым цвітом (потім чорным) |24. януара 1992 до 23. януара 1997 року. |- |[[Файл:ТЕТ_97-00.png|125x125пкс]] |З 24. януара 1997 до 30. новембра 2000 року. |- |[[Файл:ТЕТ4_00-01.png|125x125пкс]] |З 1. януара 2000 ид 31. мая 2001 року. |- |[[Файл:ТЕТ_01-02.png|125x125пкс]] |З 1. юня 2001 ид 9. октобра 2002 року року. |- |[[Файл:ТЕТ_02-03.png|125x125пкс]] |З 9. октобра 2002 ид 13. фебуара 2003 року. |- |[[Файл:ТЕТ_03-04.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2003 ид 23. апріля 2004 року. |- |[[Файл:TET_04.jpg|125x125пкс]] |З 24. апріля 2004 ид 29. авґуста 2010 року. |- |[[Файл:TetUA_2010.jpg|125x125пкс]] |З 30. авґуста 2010 ид 13. фебуара 2011 року. |- |[[Файл:TET.png|125x125пкс]] |З 14. фебуара 2011 ид 25. юня 2014 року. |- |[[Файл:TetUA_11logo.jpg|125x125пкс]] |З 26. юня 2014 ид 18. януара 2015 року. |- |[[Файл:Tet_15logo.png|125x125пкс]] |З 19. януара ид 17. фебуара 2020 року. |- |[[Файл:Tet_20logoyellowUA.png|125x125пкс]] |З 18. фебуара 2020 ди 18. мая 2022 року. |- |[[Файл:TETUA_logo(2022).svg|125x125пкс]] |З 19. мая ид 4. септембра 2022. |- |[[Файл:TET_(Ukraine)_(white)_logo.png|125x125пкс]] |З 5 авґуста 2022 — днесь.<ref>[https://tet.tv/ ТЕТ - офіційний сайт телеканалу]</ref> |} == Референції == <references /> {{Переклад|uk|ТЕТ (телеканал)|47555607}} [[Катеґорія:Телеканалы]] [[Катеґорія:Українські телеканалы]] [[Катеґорія:Статї обсягуючі французькый языковый текст]] fk07g1g2ustlvzei8seziublj11qg9n Кобрин 0 22756 171599 155893 2026-10-13T11:08:37Z Halajkovič 33393 171599 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Ко́брин''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Кобрын) ([[Російскый язык|рус]]. Кобрин) ([[Україньскый язык|укр]]. Кобринь, Кобрин) ([[Польскый язык|поль]]. Kobryń) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Кобрынь) — [[Місто|варош]] у [[Кобриньскый район|Кобриньскому районови]], [[Брестьска область|Брестьской области]], [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр [[Кобриньскый район|Кобриньского района]]. {{Місто}} == Назва == По єднӯв из верзій, назва происходить уд літописного [[Народ|народа]] обрӯв (аварӯв). == Ґеоґрафія == Кобрин є при паді [[Ріка|рікы]] [[Кобринка (ріка)|Кобринкы]] у [[Ріка|ріку]] [[Мухавець (ріка)|Мухавець]] у місті її поя из [[Дніпровсько-Бузькый канал|Дніпровсько-Бузькым каналом]], у 52&nbsp;км на [[Восток|выход]] уд [[Брест|Бреста]]. Находить ся у [[Западноє Поліся|Западному Полісёви]] Площадь становить 26 км². == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1287]] році. У [[1589]] році варош одержав самоушорованя у формі [[Магдебургске право|Маґдебурзького права]]: маґістрат во главі из бурґомістром, герб и печать. Позволяло ся слободно занимати ся ремеслом ци торговлёв, держати шинок авадь корчму, хосновали ся державными заходами и вагов, каждый поднеділок быв базар, а двычи на рӯк ([[Осінь|осінёв]] и [[Зима|зимов]])&nbsp;— проводити ярмаркы. [[Евреи|Жиды]], первый спомин за якых мож найти у документови краля Сиґізмунда уд [[1514]] року, одержали руні права из инными жытелями. [[Евреи|Жиды]] Кобрина главным образом заробляли на житя містныв тай мижеварошськыв торговлёв из [[Люблін|Любліном]], корчмами, и иппен таможенными зборами. [[Місто|Варош]] принадналежав Боні Сфорца. За її приказом укопано канал довгый 29&nbsp;км, так именоватый канал Боны. Товды у Кобринови поселило ся пару [[Таліяне|Таліян]]. Скоро варош перийшов до [[Анна Ягелонка|Анны Ягелонкы]]. Из [[1882]] року удкрыто слободноє фунґованя на ділянці Поліськой желізници Піньск&nbsp;— Жабинка. У Кобринови появила ся желізнична станція. У тому же рокови Жидам было заказано орендовати опшаря авадь хыжі. За даными списованя [[1897]] року численность обывательства [[Місто|вароша]] досягла 10 тысяч особ. Жидӯвськоє обывательство становило 6687 особ (69&nbsp;% уд общого обывательства), малорусскым языком говорило 1622 міщанина, великорусскым 1303 жытеля. У тому році уведеня державной монополії на алкоголні напиткы серьёзно похыбило жидӯвськӯв економіцькӯв активности у Кобринови. Ге наслідок, у Кобринови взник жидӯвськый пролетаріат и много жидӯв еміґровали, особенно до [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. У 1918—1919 роках входив у состав [[Україньска людова републіка|Украйиньской Народной Републікы]]. У Кобринови быв сотвореный курінь «Поліської Січі». У [[1990]] році у Кобринови білоруська міліція из антиукрайиньскыми угойками («''Бейте этих [[Украйиньска повстаньска армія|бандеровцев]]! Пусть убираются к себе на [[Львівскый раён|Львовщину]]!''») напала на активістӯв Украйиньского общественно-културного зъединеня, кой послідні продавали на улици украйиньску прессу{{Sfn|Леонюк|1996}}. Из [[1991]] року&nbsp;— у складі незалежної [[Білорусь|Білорусі]]. До «заказаня» (а по факту занепада их самых), білоруськыв властёв дійствовали украйиньскі орґанізації&nbsp;— из 1991 року Украйиньськоє общественно-културноє зъединеня Брестьской области и из 1995 року возоьновленый осередок «Просвіты». У школах №&nbsp;5 и №&nbsp;7 викладалася українська мова. Після ліквідації чільних українських організацій місцеві українські діячі на чолі з Вірою та Володимиром Мурашкевичами стали членами українських асоціацій «Ватра» та УНПС «Берегиня». Указом Президента Білоруси, [[Александр Лукашенко|Александра Лукашенко]] уд [[2002]] року Кобриньскый район и варош Кобрин были зъединені у єдину адміністративно-територіалну єденицю. === Протесты 2020 === У 2020 році Кобрин, ге и векшына варошӯв Білоруси была охвачена протестами. 9 авґуста 2020 року Кобрин быв єдным из 3 первых варошӯв Білоруси (у шорови из [[Ліда (Білорусь)|Лідов]] тай [[Ивацевичі|Ивацевичами]]), де ОМОН опустили свої щиты у знак того, што они удказувуть ся хосновати насильство против демонстрантӯв. == Обывательство == Розподіл обывательства у варошови подля языка за списованём [[1897]] року: {| class="standard" !Язык !Особ !Процент |- |[[Жыдівскы языкы|жыдувскый]] |6731 |64,67&nbsp;% |- |[[Україньскый язык|малорусскый]] |1622 |15,58&nbsp;% |- |[[Російскый язык|великорусскый]] |1303 |12,52&nbsp;% |- |[[Польскый язык|польскый]] |471 |4,53&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |88 |0,85&nbsp;% |- |[[Фіньскый язык|фіньскый]] |59 |0,57&nbsp;% |- |[[Татарьскый язык|татарьскый]] |50 |0,48&nbsp;% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] |28 |0,24&nbsp;% |- |[[Чуваськый язык|чуваськый]] |12 |0,12&nbsp;% |- |[[Румуньскый язык|румыньскый]] |11 |0,11&nbsp;% |- |[[Мещерьскый язык|мещерьскый]] |9 |0,09&nbsp;% |- |[[Булгарьскый язык|болгарьскый]] |5 |0,05&nbsp;% |- |[[Літовскый язык|литовськый]] |4 |0,04&nbsp;% |- |не указали |3 |0,03&nbsp;% |- |инні |12 |0,12&nbsp;% |- !Усёго !10408 !100&nbsp;% |} У варошови на 2009 рӯк живе 51 166 людий, из них: {| class="standard" !Націоналнӯсть !Особ !Процент |- |[[Білорусины|білорусы]] | align="right" |44 659 | align="right" |87,28&nbsp;% |- |[[русы]] | align="right" |3 945 | align="right" |7,71&nbsp;% |- |[[Українцї|украйинці]] | align="right" |1 668 | align="right" |3,26&nbsp;% |- |[[Поляци|полякы]] | align="right" |411 | align="right" |0,80&nbsp;% |- |не указали | align="right" |111 | align="right" |0,22&nbsp;% |- |[[армяне]] | align="right" |54 | align="right" |0,11&nbsp;% |- |[[татары]] | align="right" |51 | align="right" |0,10&nbsp;% |- |[[азербайджанці]] | align="right" |23 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |[[німці]] | align="right" |22 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |[[грекы]] | align="right" |22 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |[[молдаване]] | align="right" |19 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |дві и бӯлше націоналности | align="right" |18 | align="right" |0,04&nbsp;% |- |націоналнӯсть не указана | align="right" |17 | align="right" |0,03&nbsp;% |- |[[Евреи|жиды]] | align="right" |13 | align="right" |0,03&nbsp;% |- |[[Циґане|цигани]] | align="right" |13 | align="right" |0,03&nbsp;% |- |[[Ґрузіны|грузины]] | align="right" |13 | align="right" |0,03&nbsp;% |- |инні | align="right" |106 | align="right" |0,21&nbsp;% |- !Усёго !51 166 !100&nbsp;% |} == Култура == Памняткы: * Петропавловська цирьков (1465). * Микӯльська цирьков (1750). * Парк имени Суворова (1768). * Спаськый монастырь (друга половина XVIII стороча). * Собор Влександра Невського (1864—1868). * Успеньскый костел (1843). * Опшаря [[Александер Суворов|А.&nbsp;Суворова]] из воєнно-історичный музеём. * Старі стройкы торговых шорӯв, жилых хыжӯв. * Памнятник у честь первої побіды над [[Наполеон Бонапарт|Наполеоном]] у [[1812]] році. * Стройка Кобриньской синаґоґы. == Знамі Родаци == * Дмитрій Фальковськый — изнамый украйиньскый поет, родив ся у селі Великі Лепесы, якоє ныні входить у состав вароша. * * Карлов Володимир Дмитріёвич (*1946), украйиньскый и білоруськый науковець, доктор технічных наук, професор, заслуженый дітель наукы и технікы Украйины, полковник запаса ВС СССР. * == Ґалерея == {{Center|<gallery widths="200"> File:Muzeum Suworowa w Kobryniu.JPG|<center>Музей Суворова&nbsp;— бывша украйиньска школа<ref name="Музей Суворова">[http://kobriniq.ru/lichnosti/tak-sozdavalsya-muzey Мартынов А. М. Так создавался музей. // «Интеллектуальная Кобринщина». 26.02.1993] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809232758/http://kobriniq.ru/lichnosti/tak-sozdavalsya-muzey |date=9 Серпня 2016 }} {{ref-ru}}</ref>.</center> File:Kobryn street Suvorovskaya.JPG|<center>Площадь Свободы.</center> File:Kobryn after Dozhinki1.jpg|<center>Улиця Первомайська (бывша [[Піньск]]а).</center> File:Kobryn after Dozhinki4.jpg|<center>Улиця Советьска (бывша [[Брест|Брестьска]]).</center> </gallery>}} == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=<ref name="мова 1897">{{cite web|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=371|назва=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России|вебсайт=www.demoscope.ru|видавець=Демоскоп Weekly|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210225111009/http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=371|дата-архіву=25 Лютого 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=22 листопада 2019}} {{ref-ru}}</ref> <ref name="клімат">{{cite web|url=https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/kobrin-23298/|назва=Kobrin climate: Average Temperature, weather by month, Kobrin weather averages|вебсайт=Climate-Data.org|дата-доступу=17 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190603201824/https://en.climate-data.org/europe/belarus/brest-region/kobrin-23298/|мертвий-url=no|дата-архіву=3 Червня 2019}} {{ref-en}}</ref> <ref name="населення 2009">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|назва=Belarus|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=23 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191002065531/http://pop-stat.mashke.org/belarus-census.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=2 Жовтня 2019}} {{ref-en}}</ref> <ref name="населення 2009 національність">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|назва=Ethnic composition of Belarus 2009|автор=|дата=|вебсайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=23 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160114095101/http://pop-stat.mashke.org/belarus-ethnic-comm2009.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=14 Січня 2016}} {{ref-en}}</ref> <ref name="Хміль">{{Хміль І. Українське Полісся|сторінки=217}}</ref> <ref name="Леонюк 1996">{{Словник Берестейщини|1|стаття=Кобринь|сторінки=156}}</ref> <ref name="ЕСУ">{{ЕСУ|том=|сторінки=|автор=Лебедєва В. М.|стаття=Кобринь|id=8900|ref=}}</ref> <ref name="ЕУ">{{ЕУ|3|1058-1059|стаття=Кобринь}}</ref> <ref name="УЗЕ">{{УЗЕ|2|293|стаття=Кобринь}}</ref>}} * Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — <nowiki>ISBN 966-95063-0-1</nowiki>. * {{SgKP|IV|205|Kobryń}} * [http://prosvit.org/tag/кобринь/ Новини Кобриня] [Архівовано 25 Березня 2022 у Wayback Machine.]. ПроСВІТ. {{Ref-uk}}<span class="ref-info" title="українською мовою">(укр.)</span> * [http://www.ikobrin.ru/3dkobrin Віртуальна подорож по місту на сайті Туристичний Кобрин] [Архівовано 13 Жовтня 2013 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://www.inkobrin.org Інформаційний сайт міста Кобриня] [Архівовано 13 Березня 2022 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ikobrin.ru Туристичний Кобрин] [Архівовано 24 Квітня 2021 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://www.brestobl.com/gorod/centr/12.html Інформація про місто на сайті Берестейської області] [Архівовано 18 Грудня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20051110225633/http://txt.knihi.com/hierb/kobry.gif Coat of Arms] * [http://radzima.org/pub/miesta.php?lang=en&miesta_id1=brkokobr Photos] [Архівовано 16 Липня 2012 у Wayback Machine.] on Radzima.org {{Ref-be}} * [http://stevemorse.org/bereza-and-antopol/kob-hist0.htm Kobryn] [Архівовано 15 Червня 2021 у Wayback Machine.] {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20060115153957/http://www.plisco.pp.ru/friends/kobrin/kobrin.html Музей Суворова в Кобрине] {{Ref-ru}} * [http://www.jewishgen.org/Belarus/newsletter/Kobrin_Synagogue.htm History of the Kobrin Synagogue&nbsp;— Історія Кобринської синагоги] [Архівовано 23 Грудня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-en}} [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] [[Катеґорія:Вароші Білоруси]] [[Катеґорія:Вароші Брестьской области]] [[Катеґорія:Поліся]] [[Катеґорія:Брестьска область]] [[Катеґорія:Основаны 1287]] [[Катеґорія:Кобрин]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] 40ke5ymp6ob1brgi6b5wli07xtkgkmg Кетськый язык 0 22875 171511 166584 2026-10-12T23:02:35Z Halajkovič 33393 171511 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} {{Перекласти/дня|20260625222828}} {{Язык|název=Кетьскый язык|písmo=Кирилиця|ISO6393=ket|mluvčích=153 (2022)|rozšíření=[[Красноярьскый край]], села на ріці Єнисей}}[[Файл:Yeniseian_map_XVII-XX.png|міні|Карта шыріня єнисейськых языкӯв (челленый) у XVII сторочови (приблизно; штриховка) и у кӯнцёви XX стопоча (сплошный фон).]] '''Ке́тськый язы́к''' — [[язык]] корінного малочисленного єнисейського народа [[кеты]], живущого у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Єнисей]] у Туруханському районови [[Красноярьскый край|Красноярьского края]] и у [[Евенкійськый АО|Евенкійськӯм АО]], єдинственный живый представитель єнисейської языкової родины. Письмо про кетськый язык быв сотвореный [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськыми]] лінґвістами раз у 1930-ых рокає, потӯм, наново, у 1980-ых. У 1980-ых были выздані словарі и учебникы, и начало ся учіня кетьского языка у школах у містах компактного проживаня кетӯв{{Sfn|Вернер|1997}}. На території Туруханьского района Красноярьского края и Евенкійського АО кетьскы язык мать статус поощряємого языка. Кетьскый язык находить ся пуд угрозов умераня, у [[2005]] році лишало ся не бӯлше 150 ёго носителю̄в. Кетьскый язык входить у кетьско-югську языкову ґрупу єнисейськой [[Языкова родина|языковой родины]]. == Шыріня кетьского языка == На кетьскому языкови говорять [[кеты]] — представители корінного сибірьского народа, живущого у таёжнӯв части басейна рікы [[Єнисей]] — уд рікы Пудкаменна Тунґуска на югови до рікы Курейка на северови. У [[1989]] році число самых [[Кеты|кетӯв]] у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] составляла 1113 людий, из них 1089 людий жили у [[РСФСР]]. У 1999 році кеты компактно проживали у селах на території Туруханьского района Красноярьского края, расположенных по Єнисеёви и ёго притокам, и иппен у селови Суломай у Евенкійскӯм автономнӯм округови, находящемся на Подкаменной Тунгуске у 80 км горі по течению от её устья. Часть кетов живет в городах, в основном на территории Красноярского края, наибольшая численность городского кетского населения — у Красноярске. К 2002 году кетов насчитывалось примерно 800 человек, только около трети из которых владеют и пользуются родным языком. большинство кетов или совсем не владеют национальным языком, или понимают кетскую речь, но не говорят на нём. Кетский язык находится под угрозой исчезновения — количество его носителей (этнических кетов, для которых он является родным) сократилось с 1225 человек в 1926 году до 537 человек в 1989 году и 365 человек в 2002 году, {{Жрідло2|213 человек в 2010 году и 153 в 2022 году.|9|02|2024}}<sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="не указан источник на утверждение (9 февраля 2024)">источник не указан 397 дней</span></nowiki>''&#x5D;</sup>По результатам полевых социолингвистических исследований 1999—2005 годов лингвисты оценивают число носителей кетского языка в 150 человек. Кетский язык преподаётся в школах в посёлках компактного проживания кетов с конца 20 века. В 1980-х лингвисты под руководством Г. К. Вернера<ref name="Угольков,2002" /> разработали письменность на кириллической графической основе и после издания букварей в 1988 году в Красноярске и 1991 году в Санкт-Петербурге (их авторы — Г. К. Вернер и Г. Х. Николаева) началось преподавание в школах и реальное использование письменного кетского языка<ref name="ОСС ИЭА РАН" />. Єднако у публикаціях кетьского фольклора хосновали ся различны виды транскрипції, но не новый кетьскый алфавіт. На начало 2000-ых кетьска письменность хоснує ся почти што леш у учебных цілях (у школах и ВУЗах), а у практичных цілях кеты хоснувуть руську письменность<ref name="ОСС ИЭА РАН" />. [[Категория:Википедия:Статьи без источников (страна: Россия)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: язык)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с февраля 2024]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] Ентузіасты (кетьска інтеліґенція и учені) пытавуть ся сохранити и кетьскый язык, и културу кетӯв у цілому) у тому тх пудпорює адміністрація Туруханьского района. == Діалекты == Кетьскый язык ділить ся на діалекты, северный (северокетьскьскый), централный (сириднёкетьскый) и южный (южнокетьскый), южнокетьскый пудрозділять ся на пудкаменнотунґуськый и елогуйськый говоры, сериднёкетьскый на южный говор, на котрому говорять жытелі села [[Сургутиха]] и северный, котрый хоснувуть уд села Верещагина до Туруханьска, разниця миже діалектами, и особенно говорами невелика, єднако носители чётко удличавуть свӯй говор уд варіанта сусідӯв. == Фонетика и фонолоґія == Фонолоґіческый состав кетьского языка удличать ся типолоґіческы рідкым сочитанём наявности противопоставленя мнякых и твердых приголосных (фонолоґічно — леш [l], [n] и [s]) и тоновых разниць (до 5 тонӯв у различных говорах).{{Жрідло|9|02|2024}}<sup class="ts-fix-template noprint">&#x5B;''<nowiki><span title="нет источника (9 февраля 2024)">источник<span typeof="mw:Entity"> </span></nowiki>не указан 397 дней<nowiki></span></nowiki>''&#x5D;</sup> [[Категория:Википедия:Статьи без источников (страна: Россия)]] [[Категория:Википедия:Статьи без источников (тип: язык)]] [[Категория:Википедия:Нет источников с февраля 2024|9]] [[Категория:Википедия:Статьи с утверждениями без источников более 14 дней]] == Письмо и алфавіт == У 1930-ы рокы Н. К. Карґер розробив алфавіт сириднёкнтьского діалекта на [[Латиньскый алфавіт|латыньскӯв ґрафіческӯв основі]] и составив букварь, но тот алфавіт не получив великого шыріня: {{Книга |автор=Karger N. K. |год=1934 }}<span class="citation no-wikidata" data-wikidata-property-id="P1343">''K.''&#x20;Bukvar.&nbsp;— Leningrad, 1934.</span> У 1980-ых кетьскый алфавіт быв розробленый наново на основі [[Кіріліця|кирилици]] из дополнительными буквами (приведеный из фонетическым значеням букв)<ref>{{Книга |автор=Werner H. |год=1997 |pages=[https://archive.org/details/dieketischesprac00wern/page/n131 25]—27 |isbn=3-447-03908-6 }}</ref>: {| class="standard" cellpadding="5" style="font-size: 1.5em; line-height: 2.5em; text-align: center" | style="«width:3em;»" |А а<br /><br />/a/, /æ/ | style="«width:3em;»" |Б б<br /><br />/b/ | style="«width:3em;»" |В в<br /><br />/v/ | style="«width:3em;»" |Г г<br /><br />/g/, /ɣ/ | style="«width:3em;»" |Ӷ ӷ<br /><br />/ɢ/, /ʀ/ | style="«width:3em;»" |Д д<br /><br />/d/ | style="«width:3em;»" |Е е<br /><br />/e/, /ɛ/ | style="«width:3em;»" |Ё ё<br /><br />/ə/, /jɔ/ | style="«width:3em;»" |Ж ж<br /><br />/ʐ/ | style="«width:3em;»" |З з<br /><br />/z/ |- | style="«width:3em;»" |И и<br /><br />/i/ | style="«width:3em;»" |Й й<br /><br />/j/ | style="«width:3em;»" |К к<br /><br />/k/ | style="«width:3em;»" |Ӄ ӄ<br /><br />/q/ | style="«width:3em;»" |Л л<br /><br />/l/, /lʲ/ | style="«width:3em;»" |М м<br /><br />/m/ | style="«width:3em;»" |Н н<br /><br />/n/, /nʲ/ | style="«width:3em;»" |Ӈ ӈ<br /><br />/ŋ/ | style="«width:3em;»" |О о<br /><br />/ɔ/ | style="«width:3em;»" |Ө ө<br /><br />/o/ |- | style="«width:3em;»" |П п<br /><br />/p/ | style="«width:3em;»" |Р р<br /><br />/r/, /rʲ/ | style="«width:3em;»" |С с<br /><br />/s/, /sʲ/ | style="«width:3em;»" |Т т<br /><br />/t/ | style="«width:3em;»" |У у<br /><br />/u/ | style="«width:3em;»" |Ф ф<br /><br />/f/ | style="«width:3em;»" |Х х<br /><br />/h/, /x/ | style="«width:3em;»" |Ц ц<br /><br />/t͡s/ | style="«width:3em;»" |Ч ч<br /><br />/t͡ɕ/ | style="«width:3em;»" |Ш ш<br /><br />/ʂ/ |- | style="«width:3em;»" |Щ щ<br /><br />/ɕː/ | style="«width:3em;»" |Ъ ъ<br /><br />/ʌ/ | style="«width:3em;»" |Ә ә<br /><br />/ə/ | style="«width:3em;»" |Ы ы<br /><br />/ɨ/ | style="«width:3em;»" |Ь ь<br /><br />{{Abbr|палат.|палатализация|0}} | style="«width:3em;»" |’<br /><br />{{Abbr|ларинг.|ларингализация|0}} | style="«width:3em;»" |Э э<br /><br />/ɛ/ | style="«width:3em;»" |Ю ю<br /><br />/u/, /ju/ | style="«width:3em;»" |Я я<br /><br />/ja/, /a/, /æ/ |} У учебнӯв літературі обычно уділявуть ся буквы: '''а’ ё’ и’ о’ у’ ъ’ ы’ э’ ю’ я’ аа ии оо уу ъъ ыы ээ'''. == Удкликованя == {{Reflist}} * Каргер Н. К. Кетский язык // Языки и письменность народов Севера. — М.-Л., 1934. — Ч. III. * Дульзон А. П. Очерки по грамматике кетского языка. — Томск, 1964. * Дульзон А. П. Кетский язык. — Томск, 1968. * Вернер, Г. К. Языки мира : Палеоазиатские языки : энцикл. / Институт языкознания РАН. — М. : Индрик, 1997. — 231 с. — (Языки Евразии). — <nowiki>ISBN 5-85759-046-9</nowiki>. * Werner, Heinrich. Die ketische Sprache. — Wiesbaden, 1997. * Казакевич О. А., Хелимский Е. А. Кетский язык // Красная книга языков народов России: Энциклопедический словарь-справочник. Москва, 1994. * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=Под ред. [[Иванов, Вячеслав Всеволодович|Вяч. Вс. Иванова]], [[Топоров, Владимир Николаевич|В. Н. Топорова]], [[Успенский, Борис Андреевич|Б. А. Успенского]] |год=1968 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный= |год=1969 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=Редкол.: [[Алексеенко, Евгения Алексеевна|Е. А. Алексеенко]] (отв. ред.), [[Гохман, Илья Иосифович|И. И. Гохман]], [[Иванов, Вячеслав Всеволодович|Вяч. Вс. Иванов]], [[Топоров, Владимир Николаевич|В. Н. Топоров]]; АН СССР. Ин-т этнографии им. Н.Н. Миклухо-Маклая |год=1982 |ref= }} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный=[[Решетников, Кирилл Юрьевич|К. Ю. Решетников]], [[Старостин, Георгий Сергеевич|Г. С. Старостин]], [[Старостин, Сергей Анатольевич|С. А. Старостин]] |год=1995 |isbn=5-88766-023-6, ISBN 5-02-017905-1 |ref= }} * Вернер Г. К. Словарь кетско-русский и русско-кетский: Учеб. пособие для уч-ся нач. шк. — 2-е изд., перераб., — СПб.: «Издательство „Дрофа“ Санкт-Петербург», 2002. — 240 с. ISBN 5-94745-083-6 * [https://web.archive.org/web/20070320100658/http://lingsib.unesco.ru/ru/languages/ket.shtml.htm Языки народов Сибири, находящиеся под угрозой исчезновения: Кетский язык] * [https://web.archive.org/web/20070514104411/http://minlang.srcc.msu.ru/ Мультимедийная база данных кетского языка] Архивная копия от 14 мая 2007 на Wayback Machine * [https://web.archive.org/web/20210227113055/https://postnauka.ru/longreads/155721 Кетский язык: Язык, оставшийся в одиночестве на просторах Сибири] Архивная копия от 27 февраля 2021 на Wayback Machine * [https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=tngMFZU2DF4& The Sound of the Ket language (Numbers, Greetings, & Sample Text)] Архивная копия от 4 ноября 2021 на Wayback Machine [[Катеґорія:Кетьскый язык]] [[Катеґорія:Кеты]] [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Росії]] [[Катеґорія:Умиравущі языкы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] nqm11nguec7ehdqtwvnj66um59jvsn3 Ісландськый алфавіт 0 22946 171569 157911 2026-10-13T00:50:09Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171569 wikitext text/x-wiki '''Ісландськый [[алфавіт]]''' складує ся із 32 [[Буква|букв]]: {| class="wikitable" style="border-collapse:collapse;" | colspan="33" align="center" bgcolor="#EFEFEF" |Надписові буквы |- | align="center" width="3%" |A | align="center" width="3%" |Á | align="center" width="3%" |B | align="center" width="3%" |D | align="center" width="3%" |Ð | align="center" width="3%" |E | align="center" width="3%" |É | align="center" width="3%" |F | align="center" width="3%" |G | align="center" width="3%" |H | align="center" width="3%" |I | align="center" width="3%" |Í | align="center" width="3%" |J | align="center" width="3%" |K | align="center" width="3%" |L | align="center" width="3%" |M | align="center" width="3%" |[[N (латиніка)|N]] | align="center" width="3%" |O | align="center" width="3%" |Ó | align="center" width="3%" |P | align="center" width="3%" |R | align="center" width="3%" |S | align="center" width="3%" |T | align="center" width="3%" |U | align="center" width="3%" |Ú | align="center" width="3%" |V | align="center" width="3%" |X | align="center" width="3%" |Y | align="center" width="3%" |Ý | align="center" width="3%" |Þ | align="center" width="3%" |Æ | align="center" width="3%" |Ö |- | colspan="33" align="center" |Малї буквы |- | align="center" |a | align="center" |á | align="center" |b | align="center" |d | align="center" |ð | align="center" |e | align="center" |é | align="center" |f | align="center" |g | align="center" |h | align="center" |i | align="center" |í | align="center" |j | align="center" |k | align="center" |l | align="center" |m | align="center" |n | align="center" |o | align="center" |ó | align="center" |p | align="center" |r | align="center" |s | align="center" |t | align="center" |u | align="center" |ú | align="center" |v | align="center" |x | align="center" |y | align="center" |ý | align="center" |þ | align="center" |æ | align="center" |ö |} Він хоснує ся в [[Ісландьскый язык|ісландьскому языку]]. == Історія == Теперішный ісландськый [[алфавіт]] быв учиненый на основі стандарта, котрый сформовав ся в [[XIX. стороча|XIX. сторочі]]. Головну роль в учиненї мав [[Даньско|данськый]] лінґвіста Расмус Крістіан Раск. В конци [[XX. стороча]] алфавіт зась быв поміняный. Буква ''é'' выміняла ''je''. В [[1974]]. році буква ''z'' была відстранена<ref>[https://web.archive.org/web/20210423013159/https://notendur.hi.is/~eirikur/av/stafsetn.htm notendur.hi.is] </ref>. == Розкладка клавіатуры == [[Файл:KB_Iceland.svg|ліворуч|міні|450x450пкс|Ісландська розкладка клавіатуры]] == Одкликаня == * [https://web.archive.org/web/20061206000538/http://bella.mrn.stjr.is/utgafur/islenska.pdf ''«Íslenska, í senn forn og ný».'']  <small class="ref-info" style="cursor:help;" title="на исландском языке">(ісланд.)</small> [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] {{Стыржень}} 5xutnjdlvu49t9qlhsi4nsrqw2rur57 Мирослав 0 23050 171498 169936 2026-10-12T21:31:27Z Halajkovič 33393 +корекція 171498 wikitext text/x-wiki '''Мирóслав''' авадь '''Мирослáв'''&nbsp;— словлянськоє двоосновноє мужськоє имня, што означат ''мирный тай славный''.<ref>''[[Суперанская, Александра Васильевна|Суперанская А. В.]]'' Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. — С. 159.</ref> Пошириноє в западных и южных словлян.<ref name=":0">''Чучка П. П.'' Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 241.</ref> На [[Русь|Руси]] было знаноє из [[XII. стороча|XII стогоддя]].<ref name=":0" /> На зачинаньови [[XX. стороча|XX стогоддя]] заимало популарность у Западнуй Украйині.<ref name=":0" /> Жунська форма имня&nbsp;— '''Мирослава'''. Имня Славомир складатся из тых самых двох словлянськых коріню, айбо навспак (''славный тай мирный''). У [[Русиньскый язык|русинському]] тай [[Україньскый язык|украйинському языках]] хоснувут ся такі курті (домашнї) формы имня: Мирось, Миросько, Мирко, Мирця, Мирко, Миро, Славко.<ref name="ЕСУМ2">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> == Иноязычні варіянты == * {{lang-be|Мiраслаў}} * {{lang-bg|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> * {{lang-pl|Mirosław}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang2|sr|cnr|Мирослав}} * {{lang-uk|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang-cs|Miroslav}}<ref name="ЕСУМ" /> == Люде за котрых є статя == * '''[[Мирослав Зикмунд]]''' — [[Чехы|чешськый]] [[Писатель|писатиль]], вандровник, філмарь, фотоґраф, [[новинарь]]. * '''[[Мирослава Хомяк]]''' — польська языкознатилька, педаґоґ и кодіфікатор [[Лемківскый язык|лемкувського языка]] в [[Польща|Польщи]]. * '''[[Мірослав Лайчак]]''' — [[Словеньско|словенськый]] діпломат [[Русины|русинського]] походжіня. * '''[[Мирослава Копинець|Мирослава Копиниць]]''' — [[Русины|русинська]] співачка народных пісинь. == Пудміткы == {{reflist}} 7960fop356ufsgl3enqmkmkpyq265lo 171499 171498 2026-10-12T21:32:13Z Halajkovič 33393 +корекція2 171499 wikitext text/x-wiki '''Мирóслав''' авадь '''Мирослáв'''&nbsp;— словлянськоє двоосновноє мужськоє имня, што означат ''мирный тай славный''.<ref>''[[Суперанская, Александра Васильевна|Суперанская А. В.]]'' Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. — С. 159.</ref> Пошириноє в западных и южных словлян.<ref name=":0">''Чучка П. П.'' Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — С. 241.</ref> На [[Русь|Руси]] было знаноє из [[XII. стороча|XII стогоддя]].<ref name=":0" /> На зачинаньови [[XX. стороча|XX стогоддя]] заимало популарность у Западнуй Украйині.<ref name=":0" /> Жунська форма имня&nbsp;— '''Мирослава'''. Имня Славомир ся складат из тых самых двох словлянськых коріню, айбо навспак (''славный тай мирный''). У [[Русиньскый язык|русинському]] тай [[Україньскый язык|украйинському языках]] ся хоснувут такі курті (домашнї) формы имня: Мирось, Миросько, Мирко, Мирця, Мирко, Миро, Славко.<ref name="ЕСУМ2">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> == Иноязычні варіянты == * {{lang-be|Мiраслаў}} * {{lang-bg|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]] / Голов. ред. [[Мельничук, Александр Саввич|О. С. Мельничук]]. — К.: [[Наукова думка]], 1989. — Т. 3. — С. 464.</ref> * {{lang-pl|Mirosław}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang2|sr|cnr|Мирослав}} * {{lang-uk|Мирослав}}<ref name="ЕСУМ" /> * {{lang-cs|Miroslav}}<ref name="ЕСУМ" /> == Люде за котрых є статя == * '''[[Мирослав Зикмунд]]''' — [[Чехы|чешськый]] [[Писатель|писатиль]], вандровник, філмарь, фотоґраф, [[новинарь]]. * '''[[Мирослава Хомяк]]''' — польська языкознатилька, педаґоґ и кодіфікатор [[Лемківскый язык|лемкувського языка]] в [[Польща|Польщи]]. * '''[[Мірослав Лайчак]]''' — [[Словеньско|словенськый]] діпломат [[Русины|русинського]] походжіня. * '''[[Мирослава Копинець|Мирослава Копиниць]]''' — [[Русины|русинська]] співачка народных пісинь. == Пудміткы == {{reflist}} fdradwtpwnllld27utf1evxab0roaw5 Ярослав Сисак 0 23524 171479 167531 2026-10-12T16:56:43Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171479 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Ярослав Сисак |Имя_оригиналне={{ref-sk}} Jaroslav Sisák |Категория_склада= |Образчик=[[File:Jaroslav Sisak.jpg|250px]] |Образчика_подпис= |Категория_склада=Ruske Slovo |Чинность=актер, режисер, директор театру |Уроджѣня={{Birth date|1939|05|28}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2025|06|27|1939|05|28}} |Мѣсто_смерти=[[Пряшов]], [[Словакия]] |Причина_смерти= |Мѣсто_погребу=[[Пряшов]], 2.7.2025<ref>https://www.ruskeslovo.com/upokojel-se-jaroslav-sisak-1939-2025/</ref> }} '''Ярослав Сисак''', {{ref-sk}} Jaroslav Sisák (*[[28. май|28. мая]] [[1939]], [[Пыхнї|Пыхнѣ]], [[Чехословакія|Чехословакия]] – †[[27. юн|27. юна]] [[2025]], [[Пряшів|Пряшов]], [[Словакия]]) — [[актер]], [[Театер|театралный]] [[режисер]], [[Театер Александра Духновіча|директор театру]] и дѣятель културы межи Русинами Словакии.<ref name="Медвѣдь">Медвідь, Петро</ref> Сисак учив ся в Педагогичном училищу в [[Пряшів|Пряшовѣ]] (1953–1957); по абсолвованю середной освѣты яко восѣмнадцятьрочный в року 1957 прийшов до драматичного колективу тогдышного {{ref-uk}} "Україньского націоналного театру в Пряшові", де быв актером аж до року 1966, а пак довершив театралну выуку на украинском Инштитутѣ театралного умѣня им. Карпенка-Карого в [[Киев]]ѣ (1966–1971) и вернув ся до театру уже яко режисер. Понад сорок рокы быв працовником "Украинского народного театра в Пряшовѣ": як [[актер]] (1957–1966), [[режисер]] (1971–1981) и директор (1982–1998). Под его веденьом [[театер]] зачав представляти драматизации в [[Русиньскый язык|русинском языку]] (1986), пак быв переименованый на [[Театер Александра Духновіча|Театер Александра Духновича]] (1990) и вшиток репертоар поступно перейшов на [[Русиньскый язык|русинскый язык]]. Ярослав Сисак зачав практику з театром Духновича выступати серед [[Русины|Русинох]] в сосѣдных штатах, и доконця гастроловав з русинскым репертоаром по в Западной Европѣ. Сисак быв ай предсѣдником [[Русиньска оброда|Русинской оброды]] (1995–1996).<ref name="Магочи">Маґочій, Павло Роберт</ref><ref name="Медвѣдь"/> Року 2022 у выдавательствѣ В.&nbsp;Падяка вышла книжка под назвов ''Театер Александра Духновіча у перекладах Ярослава Сысака'', в котрой представлена перекладательска творчость Сисака. Переклады про театер робив до самого высокого вѣку, В аннотации до того выданя суть такы слова: "Єдным из майплодных перекладачів, котры актівно наповнёвали репертоар Театру А.&nbsp;Духновіча творами із многых літератур, быв ... Ярослав Сысак... Книжне выданя репрезентує важну часть перекладацького наслїдства Я.&nbsp;Сысака – дванадцять драматічных творів із словацькой, чеськой, україньской, польской, французьской, російской и другых літератур, а тыж языковы адаптації войводинорусиньскых драматічных творів."<ref>Видавництво Валерія Падяка https://padyak.com/catalog.aspx?type=3</ref> Быв православным вѣруючым, а лишив колегам одказ: "Не плачте, же ем одышов, радуйте ся, же ем быв."<ref>https://www.istream.sk/wp-content/uploads/2025/06/514005358_1551605742780805_8205059452030820596_n-1-768x558.jpg</ref><ref>JAROSLAV SISÁK (*1938 †2025) https://www.rusyn.sk/jaroslav-sisak-1938-2025/</ref> == Жерела == * '''Маґочій, Павло Роберт''': Сисак Ярослав //{{ЕКР}} Стор. 688. * '''Медвідь, Петро''': Вмер Ярослав Сисак. Вызначна особность русиньского театру і возродного руху [https://www.lem.fm/vmer-yaroslav-sisak-vyznachna-osobnost-rusinskoho-teatru-i-vozrodnoho-rukhu/] == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1939|2025|Сисак, Ярослав}} [[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]] [[Катеґорія:Театер]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] n978obksdwpe3pb1ihjgi6ca6dh6iwb Скандербег 0 23704 171509 167535 2026-10-12T22:57:03Z Halajkovič 33393 171509 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Скандербег |Образчик=[[File:Gjergj Kastrioti.jpg|Gjergj Kastrioti.jpg]] |Чинность=князь, албанскый вождь |Уроджѣня=~1405 |Мѣсто_роджѣня= |Упокоеня= {{Death date and age|1468|1|17|1405|0|0}} |Мѣсто_погребу=мавзолей, Лежа, [[Албания]] }} '''Георг Кастриоти''' (Kastrioti) (*~1405<ref>Во векшинѣ класичных енциклопедий зазначеный лем рок уроджѣня, а то в границях 1403–1405. Конкретный датум подають лем историкы на основѣ окремых изглядовань.</ref><ref name="ЕВ">Encyclopaedia Britannicа</ref><ref name="OSN">Ottův slovník naučný</ref><ref name="ЭСБЕ">Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона</ref><ref name="СИЭ">Советская историческая энциклопедия</ref> — †[[17. януар]] [[1468]]), вожда ослободителного боя албанского народа против османскых завойовникох, националный герой [[Албанія|Албании]]. == Биография == Походив из княжого роду Кастриоти. Дѣтваком быв одданый вкупѣ зо старшыма братами в заложникы турецкому султану Мураду&nbsp;II., по часѣ служив в його войску. За талант воеводы заслужив титулу бея и на честь Александра Македонского имя Искендер, одты його турецке имя Skënderbeu (Искендер-бей). Але тайно ладив ся ку бою против султана, мав контакты з його противниками. В битвѣ мадярскых войск под проводом Яноша Гуняди зо султанскыма при Нишу (3. новембер 1443) Скандербег зо своима 300 албанскыма конниками лишив турецкый табор и перейшов на сторону противника. Опираючи ся на [[Албанцѣ|Албанцьох]], поддержавшых його вызву ку ослободителному антиосманскому восстаню, и антиосманскых союзникох зачав бой, замѣреный на выгнаня [[Турци|Туркох]] из албанскых земель. Через недовгый час заяв свой родинный замок Крую и быв выголошеный головов княжества Кастриоти. Выгнав турецкы гарнизоны из цѣлого ряда замкох. Зъединив албанскых феодалох, перетворив народну домобрану на регуларне войско, складене переважно из селян. Под веденьом Скандербега албанскый народ понад 24 рокы отбивав пробы османскых завойовикох восстановити свою владу.<ref name="Календарь">Календарь Z</ref> Скандербег властнив нехотьякый талант державника, знав побороти великы внутро- и вонкашнополитичны тяжкоты, выкликаны сепаратизмом албанскых феодалох, корыстливов политиков Венеции и папского престола. == Жерела == * Skanderbeg //Encyclopaedia Britannicа (онлайн) [https://www.britannica.com/biography/Skanderbeg]] * Skanderbeg //Ottův slovník naučný. Том 23, сс. 252-253. [https://www.digitalniknihovna.cz/nkp/view/uuid:da4a7080-eb9a-11e4-a511-5ef3fc9ae867?page=uuid:9b4ad750-13c0-11e5-a599-5ef3fc9bb22f] * Календарь Z. ДНИ РОЖДЕНИЯ 6 МАЯ. Скандербег. [https://www.calendarz.com/ru/on-this-day/may/6/skanderbeg] * Кастриот, Георг //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Кастриот,_Георг] * ПОВЕСТЬ О СКАНДЕРБЕГЕ. СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА [https://www.vostlit.info/Texts/rus5/Skanderbeg/framepred.htm] * Скандербег //Советская историческая энциклопедия [https://gufo.me/dict/history_encyclopedia/СКАНДЕРБЕГ] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Середновік]] 6cazjzdbtuuwcdfhv0cpiy397w4b548 Ірота 0 23780 171566 160981 2026-10-13T00:48:47Z Engelseziekte 2261 + стыржень 171566 wikitext text/x-wiki {{Локалита|статус=[[Село]] [[Мадярщина|Мадярщины]]|крайна=Мадярщина|оригинална назва=Irota|русинське імя=Ірота|герб=HUN_Irota_Címer.svg|вид крайны=Держава <!--2.гарадича администрации -->|регион=Боршод-Абов-Земплин|вид региона=жупа|район=Еделень|вид района=округ <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->|община=Ірота|вид общины=самосправа <!--5.гарадича администрации -->|lat_deg=48|lon_deg=20|lat_min=23|lat_sec=50|lat_dir=N|lon_min=52|lon_sec=34|lon_dir=E|CoordScale=300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->|руська назва=Ірота|площа=12,34 <!-- в квадр. км -->|население=82<!-- лем само число -->|год переписи=2024|часовый пояс=+1|DST=перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->|телефонный код=(+36)48|почтовый индекс=3786|вид идентификатора=<!--инде може быти инша система -->|язык сайта={{ref-hu}}|сайт=https://www.irota.hu/index.php Irota Község Önkormányzata|категория в Commons=Irota}} '''Ірота''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Irota'') ''—'' [[село]] в [[Мадярьско|Мадярьску]], де жытелї суть переважно потомками [[Русины|Русинів]]. На януар [[2024]]. року мало 82 обывателїв.<ref name=":0">[https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=05005 Irota] [[Мадярскый язык|мад.]] . Helységnévtár. 2024. Magyarország helységnévtára. https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=05005</ref> == Історія села == Перша писемна памятка о селї зостала з року [[1320]] во формі «'''''Irata'''''».<ref name="Község Önkormányzata">Irota Község Önkormányzata.</ref> Перша [[школа]] была в селяньскым домі, в школї до року [[1886]] выука ся вела выключно [[Русиньскый язык|русиньскым языком]].<ref name="Község Önkormányzata"/> == Обывательство == '''Податкы списованя людности в роцї 2022'''<ref name=":0" /> {| class="wikitable" !Народность !Процент |- |мадяре |89,9% |- |русины |30,4% |- |словенцї |1,3% |- |нїмцї |0,0% |- |циганы (ромале) |0,0% |- |словакы |0,0% |- |сербы |0,0% |- |українцї |0,0% |- |полякы |0,0% |- |румуны |0,0% |- |болгары |0,0% |- |армены |0,0% |- |грекы |0,0% |- |горваты |0,0% |- |іншы |2,5% |- |не одповіли |7,6% |- | colspan="2" |''Зазначка: позад можности вказовати двойну націоналность сума може перевысшовати 100%.'' |- ! colspan="2" |Віровызнаня |- |грекокатоликы |49,4% |- |римокатоликы |29,1% |- |реформаты |6,3% |- |євангелікы |0,0% |- |православны хрістіане |0,0% |- |іншы хрістіаньскы деномінації |0,0% |- |іншы католикы |0,0% |- |юдаїсты |0,0% |- |іншы реліґійны общіны, деномінації |0,0% |- |не належать до реліґійных общін, деномінацій |1,3% |- |не одповіли |13,9% |} == Архитектурны памятовища == * Грекокатолицкый храм == Ґалерія == <gallery mode=packed heights=100> Файл:Irota Talentum vendégház.JPG|Гостёва хыжа File:Istenszülő oltalma-templom, Irota.jpg|Храм Покровы Богородицї Файл:Irota.JPG|Улиця в селї Файл:Országos Kéktúra egyedi pecsételőhely Irota Cserehát turistája.jpg|Школа и туристичный притулок </gallery> == Одказы == * [https://www.irota.hu/index.php Irota Község Önkormányzata] == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Русиньскы села в Мадярьску]] hxxq3qpaybz1lggpx4h9h3knb9yx1pq Google 0 23896 171534 162246 2026-10-13T00:04:41Z Engelseziekte 2261 языкова норма, стыржень 171534 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} '''Google''' — ''(по русинськы — Ґуґл)'' найвекша у світі шукача сістема [[Інтернет|інтернета]], котра належыть корпорації Google inc. Заложеный у 1998 роцї Ларри Пейджом и Серґеём Бріном. Перва по популарности сістема, індексує веце як 25 міліардів веб-сторінок. Підтримує шуканя у документах форматів PDF, RTF, Microsoft Word и іншых. Шукача сістема Ґуґл была створена як учебный проєкт штудентів Штатнёй Універзіты Ларри Пейджа и Серґея Бріна. Они у 1996 роцї робили над шукачов сістемов БакРаб, a у 1998 роцї на єй основі створили нову шукачу сістему Ґуґл. Хоць корпорація была заложена 2. септембра 1998 року, a домен Ґуґл.ком зареґістрованный 15. септембра 1997 року, шукач (од 2000 року) даколи славить свій день народжіня и в іншый день: як 7., так и 27. септембра. Слово Ґуґл походить од перекрученого ґуґол — назвы чісла десять на соту степені (10<sup>100</sup>) {{Стыржень}} [[Катеґорія:Інтернет]] [[Катеґорія:Технолоґія]] febe68mvpg3sx4up3gpd5iot0teo7gw Bing 0 23898 171527 162253 2026-10-12T23:51:37Z Engelseziekte 2261 языкова норма, стыржень 171527 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} '''Bing''' — шукача сістема, котра была выроблена меджінароднов корпораційов [[Microsoft Corporation|Microsoft]]. Бінґ быв передставеный ґенералным діректором Майкрософта Штївеном Балмером. Ныні сайт Bing занимає 2-є місце у списку найпопуларнїйшых шукачіх сайтів. == Історія == Осенї 1998 року ся появив сайт Майкрософт Нетворк Шуканя (МСН Шуканя), котрый быв шукача сістема з власным індексом и веб-сканером. Пак, 8. марта 2006 року была представлена бета-верзія Віндовс Лайв Шуканя, котра ся стала фінално доступна 12. септембра 2006 року, замінивши старый МСН Шуканя. Тота нова шукача механіка давала можность людям шукати меджі конкретными тіпами даных (веб-сторінкы, новинкы, образы и інше). 21 марта 2007 року Майкрософт заявив, же Лайв Шуканя перестане быти частёв Windows Live. У фебруарі 2023 року вышла нова верзія Bing, котра має у собі штучный інтелект и працує на основі ChatGPT. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Інтернет]] [[Катеґорія:Технолоґія]] 32z8ogeu8elkp2s5dj5eabcj48lfh2b AfrikaBurn 0 24493 171524 165345 2026-10-12T23:49:52Z Flipdot 23893 171524 wikitext text/x-wiki '''AfrikaBurn''' („АфрікаБырн“) є офіційна реґіонална подія [[Burning Man]],<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/community/afrikaburn-year-round/regional-network |title=Regional Network |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2013-06-05 }}</ref> котра ся справляє у націоналному паркови [[Танква-Кару]] коло Кваґафонтейна ({{Lang-af|Quaggafontein}}, {{Букв}} „фонтан [[Кваґа|кваґы]]<nowiki/>“) у Западнокапськуй провінції [[Южноафриканська республіка|Южноафриканської республікы]]. Подія ся фокусує на [[Уменя|уміньови]], самовыражіню и комуніті: у напувпустыннум середовищу ся дочасно збират лаґровый варощик Танква Тавн (Tankwa Town), кладут ся тематичні лаґры, привозят ся декоровані „моторы-мутанты“ (артмоторы), артінсталації, подакотрі з котрых ся спалювут пуд конець.<ref>{{cite web |url=http://afrikaburn.com/about/what-is-afrikaburn |title=What is AfrikaBurn |publisher=AfrikaBurn |date= |access-date=2015-06-04 }}</ref> Офіційно подія презентує себе містом „декомодизації“: на AfrikaBurn ся нич не продає, кроме [[Люд|леду]], а учасникув закликавут не продавати и не чинити [[бартер]], а дарити без чеканя дустати штось узамін, и закрывати лоґотипы брендув на свойих пожытках. Орґанізаторы выступавут против експлуатації AfrikaBurn [[Інфлуенсер|інфлуенсерами]] вадь на тручаня продуктув. Наголошує ся, ож не мож чинити фото- вадь відеозйомку учасникув без їхнього явного и прямого согласу. У Танква Тавнови заказано ся возити моторами и моторками кроме зареєстрованых „мутантув“ и транспорта екстреных служб (позволяє ся ходити пішо вадь [[Біціґель|біціґльов]]), на літаня воздушным простором над подійов треба дозвул, а хоснованя [[Дрон|дронув]] на території є домак заказаноє.<ref>{{Cite web |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=BASICS |language=en |title=BASICS – Quaggapedia }}</ref> Як и на Burning Man, єдным из головных принципув AfrikaBurn є політика захарьованя за собов „MOOP“ ({{Lang-en|matter out of place}})&nbsp;— вшыткого смітя. Учасникы мавут прихарьовати и забирати гет лепаву, ухосновану на мытя тіла вадь [[чебря]] воду („сіру воду“, {{Lang-en|grey water}}) вадь выпарововати ї спеціалными направами-„евапотронами“; харити останкы [[Ціґаретлик|ціґаретликув]] включно из попілом, їдіня, блискоткы и другоє смітя, обы територія ся лишила у такому самому вадь ліпшому стані ги была до фестиваля.<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/event/ |language=en |title=Event – AfrikaBurn }}</ref><ref>{{Cite web |language=en |url=https://quaggapedia.afrikaburn.com/index.php?title=LEAVE_NO_TRACE |title=LEAVE NO TRACE – Quaggapedia }}</ref> == Історія == ''Afrika Burns Creative Projects'' быв закладеный у 2007.&nbsp;році ги неприбыткова компанія из цільов розвою и координації незалежного реґіоналного южноафриканського [[Burning Man]]. Закладателями были Паул Йорґенсен (котрый задумав AfrikaBurn по тому, як побывав на дакулькох Burning Man и спознав ся из його спувзакладательом [[Лері Гарві|Лерійом Гарвійом]]), Роберт Вейнек, Ліан Фіссер и Майк ’т Сас-Ролфес, Річард Бовсгер и Монік Шісс.<ref>[https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history About the organization. History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517125454/https://www.afrikaburn.com/about/the-organisation/history|date=2021-05-17}} AfricaBurn. 2021. Retrieved 17 May 2021.</ref> Назывка была пак поміняна на AfrikaBurn, обы не было неґативных конотацій из „горіньом Африкы“ и вмісто того быв „бырн у Африці“. AfrikaBurn ся правив кажджоручно уд&nbsp;2007 до 2019.&nbsp;року у приватнуй резервації Стовнгендж (Stonehenge) коло [[Танква-Кару]]. У 2019 неприбыткова компанія Mapula Trust подарила про AfrikaBurn дві фермы поблизь: Кваґафонтейн ({{Lang-af|Quaggafontein}}) и Фаалфонтейн ({{Lang-af|Vaalfontein}})&nbsp;— теперь знамі пуд єднов назывков Кваґафонтейн, розміщені за 30&nbsp;км на юговосток уд Стовнгенджа пуд горов Скоорстиенберґ ({{Lang-af|Skoorsteenberg}}).<ref>{{Cite web |title=Homepage |url=https://land.afrikaburn.com/ |access-date=2021-08-18 |website=New Horizons |language=en-ZA }}</ref> Перші три AfrikaBurn пруйшли у осени, а уд 2010.&nbsp;року дата події была посунута на конець апріля&nbsp;– зачаток мая, што позволило юй припадати на єден авадь два державні сята, а щи май уддалити ся у часі уд Burning Man&nbsp;— обы навщивителі не мусіли убирати межи америцькым и южноафриканськым фестивалями. Кажджый AfrikaBurn має тему, котра ся не силує на учасникув, айбо годна служити вдухновліньом. {| class="wikitable" !Рук !Даты !Місто !Тема !Учасникув !Сан Клан |- |2007 |22–25. новембра |Ферма Стовнгендж |Tribe |~1,000 |[[File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Afrika_Burns,_South_Africa.jpg|250x250пкс]] |- |2008 |16–19. октовбра |Ферма Стовнгендж |Power |~1,200 | |- |2009 |9–13. септембра |Ферма Стовнгендж |Time |~1,600 | |- |2010 |22–27. апріля |Ферма Стовнгендж |Dream |~2,200 | |- |2011 |27. апріля – 2. мая |Ферма Стовнгендж |Stof: the Primal Mud |~4,000 | |- |2012 |25–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Mirage |~5,700 |[[File:San_clan_2012.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2012.jpg|333x333пкс]] |- |2013 |1–6. мая |Ферма Стовнгендж |Archetypes |~7,000 |[[File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_Clan,_AfrikaBurn_2013.JPG|250x250пкс]] |- |2014 |28. апріля – 4. мая |Ферма Стовнгендж |The Trickster |~9,000 |[[File:San_clan_2014.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:San_clan_2014.jpg|250x250пкс]] |- |2015 |27 April - 3 May |Ферма Стовнгендж |The Gift<ref>{{cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |title=2015 Theme the Gift |access-date=2014-09-24 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20141004053933/http://www.afrikaburn.com/the-event/2015-theme-the-gift |archive-date=2014-10-04 }}</ref> |~9,800 |[[File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_San_Clan.JPG|250x250пкс]] |- |2016 |25. апріля - 1. мая |Ферма Стовнгендж |X<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2016-theme-x/ |title=2016 Theme - X |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,700 | |- |2017 |24–30. апріля |Ферма Стовнгендж |Play<ref>{{Cite web |url=http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |title=2017 Theme: Play - AfrikaBurn |access-date=2016-10-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161014034508/http://www.afrikaburn.com/the-event/2017-theme-play |archive-date=2016-10-14 |url-status=dead }}</ref> |~13,000<ref>[http://afrikaburn.com/baardskeerder/w/FzKntNv9Jp6y7UrT1S8Psw/S2eu54CRTuf4MLcSAJB2rA/UoDCS4mybUBWef7634LtvI0Q Baardskeerder]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> | |- |2018 |23–29. апріля |Ферма Стовнгендж |Working Title______________<ref>{{Cite web |url=https://www.afrikaburn.org/year-theme/2018-theme-working-title______________/ |title=2018 Theme - "Working Title______________" |website=AfrikaBurn &#124; Invent the World Anew |accessdate=3 December 2022 }}</ref> |~11,000 | |- |2019 |29. апріля – 5. мая |Ферма Стовнгендж |Ephemeropolis |~11,500 |[[File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2019_San_Clan.jpg|250x250пкс]] |- |2020<ref>Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]. — {{Cite web |url=https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |title=AfrikaBurn 2020 Cancellation Statement |date=13 March 2020 |website=AfrikaBurn |language=en-GB |url-status=live |access-date=13 March 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200318140148/https://www.afrikaburn.com/latest-news/afrikaburn-2020-cancellation-statement |archive-date=2020-03-18 }}</ref> |27 апріля – 3. мая |Ферма Стовнгендж |Afroboratory|''Скасованый позад [[Пандемія COVID-19|пандемії COVID-19]]''<ref>{{cite news|last1=Alex|first1=Alex|url=https://www.channel24.co.za/Music/Stage/afrikaburn-2020-cancelled-20200313|title=AfrikaBurn 2020 cancelled|website=News24|access-date=2020-03-13}}</ref> |- |2021 | |Кваґафонтейн<ref>{{Cite web |url=https://land.afrikaburn.com/ |title=A New Blank Canvas |last=Lyle |first=Travis |date= |website=New Horizons |language=en-ZA |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20191115111511/https://land.afrikaburn.com/ |archive-date=2019-11-15 |access-date=2019-11-15 }}</ref> | colspan="3" |''Скасованый позад пандемічного локдавна'' |- |2022 |25. апріля – 1. мая |Кваґафонтейн |The Elastic Kraal-Art Burning Test |~6,500 |[[File:AfrikaBurnClan2022.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurnClan2022.jpg|центр|338x338пкс|AfrikaBurn Clan 2022 - Clancestors]] |- |2023 |24–30. апріля |Кваґафонтейн |SPACE<ref>{{Cite tweet|user=afrikaburn|number=1560652877819158528|title=Take your protein pills and put your helmet on, because the 2023 AfrikaBurn theme is ... SPACE}}</ref> |~9500 | |- |2024 |30. апріля – 5. мая |Кваґафонтейн |CREATION |~10500<ref>{{Cite web |title=AfrikaBurn 2024 |url=https://radseason.com/event/afrikaburn-tankwa-south-africa/ |access-date=11 May 2024 |website=Rad Season |language=en-ZA }}</ref> |[[File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn2024_Temple.jpg|центр|331x331пкс|AfrikaBurn Temple 2024 - LuminEssence]] |- |2025 |28. апріля – 4. мая |Кваґафонтейн |Out Of The Blue |10728 |- |2026 |27. апріля – 3. мая |Кваґафонтейн |Prism | | |} Исповнительным директором компанії є Лорейн Теннер; исповнительным директором операцій є Дейн Мерісон. [https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members Неисповнительными директорами] сут: Саманта Бендзулла, Ян Бестер, Сідні Матебула, Кунраад Міддел, Нік Раубенгеймер, Мікаел ’т Сас-Ролфес.<ref>{{cite web |date= |title=Afrikaburn Directors |url=https://www.afrikaburn.com/about/governance-transparency/directors-members }}</ref><ref>{{Citation|title=Introduction: Our Dogs, Our Selves|date=2016-01-01|url=http://dx.doi.org/10.1163/9789004328617_002|work=Our Dogs, Our Selves|pages=1–16|publisher=BRILL|doi=10.1163/9789004328617_002|isbn=9789004269163|access-date=2022-05-30|url-access=subscription}}</ref> == Сан Клан == [[File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2015_Clan_burn.JPG|міні|216x216пкс|Спальованя Сан Клана на AfrikaBurn 2015]] Аналоґічно ги на [[Burning Man]] є Man, головна скулптура AfrikaBurn ся кличе Сан Клан (San Clan). Она подабат на наскалні малюнкы санув (бушменув) и символізує ідею єдности тай комуніты. Як и часть другых скулптур на події, она ся палит. Май давно паліня скулптуры ся справляло у нуч суботы, айбо было перенесеноє на нуч пятниці. Ориґіналным Сан Кланом быв многоголовый игравучый дух авторства Ліан Фіссер. == Храм == [[File:AfrikaBurn_2024.jpg|посилання=https://en.wikipedia.org/wiki/File:AfrikaBurn_2024.jpg|міні|438x438пкс|AfrikaBurn 2024, храм „LuminEssence“ Кармел Айвз и тіма]]Частьов AfrikaBurn є храм (авадь ''темпыл'', {{Lang-en|temple}})&nbsp;— місто роздумув и рефлексії, доступноє бігом події и тоже традиційно спальованоє пуд конець фестиваля. === Храмы на AfrikaBurn === * 2007 – [Без назвы] (Бред Баард и Петер Гейз) * 2008 – [Не было храма] * 2009 – „The Temporal“ (Монік Шісс и Бред Баард) * 2010 – [Тот самый, што и у 2009] * 2011 – „Храм пороху“/„The Temple of Dust“ (Адріаан Весселс) * 2012 – „Милосердя“/„Solace“ (Сімон Бенністер и тім) * 2013 – „Compression“ (Сімон Бенністер и тім) * 2014 – „Пудношіня“/„The Offering“ (Сімон Бенністер и тім) * 2015 – „Метаморфоза“/„Metamorphosis“ (Веріті Мод и тім) * 2016 – „Пробуджіня“/„Awakening“ (Веріті Мод и тім) * – „Храм [[Цхам]]<nowiki/>“/„Temple of |Xam“ (Кім Ґудвін и The Dandylions) * 2017 – „Храм вдячности“/„Temple of Gratitude“ (Валтер Бымер и тім) * 2018 – „Оаза“/„Oasis“ (Анушка Кемпкен и тім) * 2019 – „Храм звізд“/„Temple of Stars“ (Валтер Бымер и The Starlights) * 2022 – „Пісня Ґаї“/„Gaia’s Song“ (Кармел Айвз) * 2023 – „Transcendence“ (Кармел Айвз) * 2024 – „LuminEssence“ (Кармел Айвз) == Референції == <references /> 7mhmtw0h0llplrlnn0blm5qvuaqrpv3 Вилок 0 24557 171504 165451 2026-10-12T22:49:25Z Flipdot 23893 171504 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{НП|население=3117<ref>http://web.archive.org/web/20220704164521/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf</ref> |год переписи=2022}} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''', '''Ті́соуйлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має&nbsp;{{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и обувна фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[мер]]ом быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> == Ґалерія == <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> {{Commons category|Vylok}} {{Reflist}} 0pu3yw94vweuchj6y78vsdgo7337eac 171520 171504 2026-10-12T23:36:52Z Flipdot 23893 171520 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} {{НП|население=3117<ref>http://web.archive.org/web/20220704164521/https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_%D0%A1huselnist.pdf</ref> |год переписи=2022}} '''Ви́лок''', май давно '''У́йлок''',<ref>{{Карпаторусинські поселеня 2021|chapter=У́йлок}}</ref> '''Ті́соуйлок''' ({{Lang-uk|Вилок}}; {{Lang-hu|Tiszaújlak}}) тото [[Адміністративноє діленя Украйины#Структура|селище]] в [[Береговськый район|Береговському районі]] [[Закарпатська область|Закарпатської области]] в [[Украйина|Украйині]].<ref name="rada">{{cite web|title= Вилок, Закарпатська область, Виноградівський район|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=29.06.2008&rf7571=11076|work=Райони України і їх структура|publisher=[[Верьховна рада Украйины]]|access-date=2013-01-02|language=uk}}</ref> Має&nbsp;{{Ua-pop-est2022|3,117|textafternum=обывателюв|punct=.}} Розміщеноє дас за 15 (желізницьов) вадь 16 (моторовым путьом)&nbsp;кілометрув<ref name="rada" /> уд [[Виноградово|Виноградова]] и дас за 22&nbsp;км уд [[Берегово|Берегова]] на правум березі [[Тиса|Тисы]]. == Історія == Селище вароського типа уд 1959.&nbsp;року. У 1968 населеня было 3.5&nbsp;тысячі&nbsp;людий. У Вилоку была пилорама и обувна фабрика.<ref>Вилок // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 5. М., «Советская энциклопедия», 1971.</ref> На списованьови людности 2001.&nbsp;року в Украйині у Вилоку нараховали 3,422&nbsp;обывателюв.<ref name=rada/> 80% из них были [[мадяры]], а [[мер]]ом быв Йовжеф Кілб. 26.&nbsp;януара 2024 быв приятый закон, котрый ліквідовав статус „селища вароського типа“, и Вилок став селищом.<ref name="glavnoe">{{cite news |title=Что изменится в Украине с 1 января |url=https://glavnoe.in.ua/ru/novosti/chto-yzmenytsya-v-ukrayne-s-1-yanvarya |work=glavnoe.in.ua |language=ru| date=1 January 2024}}</ref> == Ґалерія == <gallery> File:Vilok (Tiszaujlak) synagogue.jpg|[[Синаґоґа]] File:Tiszaújlaki gazdasági bank épülete 1911-ben.jpg|Будова Тісоуйлоцького бізнісового банка в&nbsp;році&nbsp;1911 File:A Rákóczi Ferenc vezette 1703-1711-es szabadságharc tiszaújlaki hőseinek állított emléktábla az egykori sóház falán.JPG|Меморіална табла героям Войны за незалежность 1703–1711.&nbsp;рокув пуд проводом [[Ференц Раковцій|Ференца Раковція]] на стіні бывшої солярни </gallery> {{Commons category|Vylok}} == Референції == {{Reflist}} acq4p3hrvnimnbh82n5oeno8bz3ktfw Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты 0 25158 171478 170492 2026-10-12T16:55:50Z Engelseziekte 2261 коректный одказ на ТАД 171478 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Infobox | title = Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты | subheader = {{Lang-sk|Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity}} | label1 = Заложена | data1 = 2008 | label2 = Тіп | data2 = научно-освітнїй інштітут | label3 = Місто | data3 = [[Пряшів]] | label4 = Штат | data4 = {{SVK}} | label5 = Універзіта | data5 = [[Пряшівска універзіта]] | label6 = Вебова сторінка | data6 = [https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod Офіціална сторінка] }} '''Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты''' ({{lang-sk|Inštitút rusínskeho jazyka a kultúry Prešovskej univerzity}}) є научно-дослїдна і освітня інштітуція, котра є частёв [[Пряшівска універзіта|Пряшівской універзіты]] в [[Пряшів|Пряшові]] на [[Словакія|Словакії]]. Главным цїлём інштітуту є дослїджованя і кодіфікація [[Русиньскый язык|русиньского языка]] ([[Русиньскый язык на Словакії|пряшівского штандарту]]), як ай приправа педаґоґів про школы з навчанём русиньскім языку.<ref name="unipo">{{cite web |url=https://www.unipo.sk/pracoviska/urjk/uvod |title=Устав русиньского языка і културы ПУ |website=Пряшівска універзіта |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> == Історія == Історія інштітуціоналного дослїджованя русиньского языка в Пряшові ся зачало в януарї 1993, кедь было у рамках орґанізації <nowiki>„</nowiki>[[Русиньска оброда|Русиньска оброда (на Словакії)]]<nowiki>“</nowiki> ({{lang-sk|Rusínska obroda (na Slovensku)}}) заложено першый Інштітут русиньского языка і културы. 1. септембра 1998 быв на Пряшівскій універзітї зрядженый Інштітут націоналных штудій і чуджых языків, котрого частёв ся стало Оддїлїня русиньского языка і културы.<ref name="vlada2015">{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |page=54-55 |access-date=2026-09-19}}</ref> Одтогды ся зачало офіціално навчаня і сістемататічне дослїджованя русиньского языка на універзітній уровни і в роцї універзіта здобыла акредітацію на бакаларьскый штудійный проґрам в одборї русиньскый язык і література.<ref name="vlada2015" /> 1. марца 2008 было тото оддїлїня офіціално перемінено на самостатный Інштітут русиньского языка і културы цїлоуніверзітнов компетенціёв.<ref name="unipo" /> Од року 2014 дїє інштітут в новых просторах на уліцї 17. новембра, де з фінанчных средств фондів [[Европска унія|Европской унії]] будує унікатну шпеціалізовану книжніцю [[Русиністіка|карпаторусиністікы]].<ref name="vlada2015" /> Вдяка тій научній базї ся інштітут став узнаваным меджінародным освітнїм центром, котрый приїмать дослїдників і докторантів з [[Споєны штаты америцькы|США]], [[Канада|Канады]] і европскых країн.<ref name="vlada2015" /> == Штудійный процес == Інштітут понукать высокошкольску освіту у рамках акредітованых штудійных проґрамів на бакаларьскій (Bc.) і маґістерьскій (Mgr.) уровни. Главным замірянём є проґрам „Русиньскый язык і література“, котра ся штудує подля шпеціалізації навчаня академічных предметів (звычайно в комбінації з іншыма дісціплінами), што дозволює абсолвентам стати ся кваліфікованыма педаґоґами.<ref name="unipo" /> Штуденты і будучі педаґоґы мають можность штудовати тоты шпеціалізачны одборы: * Русиньскый язык, література і історія. * Култура, уменя і етноґрафія карпатьскых Русинів. * Методіка навчаня русиньского языка на школах (здобытя компетенцій про роботы в освітнїх інштітуціях).<ref name="vlada2015" /> == Научно-дослїдна чінность == Окрем штандартізації правопису і выдаваня папірёвых словників (головно основного дїла „Правила русиньского правопису“) є єдным з найважнїшых сучасных проєктів інштітуту робота на створїню електронічного Націоналного корпусу русиньского языка в сполупрацы зо Словацьков академіёв наук.<ref>{{cite book |author=[[Василь Ябур|Ябур, В.]], [[Анна Плїшкова|Плішкова, А.]] |title=Сучасный русиньскый літературный язык |location=Пряшів |publisher=Русиньска оброда |year=2005}}</ref> Іде о розсяглу датабазу текстів, котра дозволює лінґвістам дослїджовати реалне хоснованя слов, їх фреквенцію і ґраматічны формы в сучаснім діґіталнім середовиску. Робітници інштітуту тыж реґуларно выконують теренно дослїджованя (експедіції) в русиньскых реґіонах [[Пряшівска Русь|Пряшівской Руси]] з цїлём зберати і зазначовати автентічный етноґрафічный і діалектолоґічный матеріал.<ref>{{cite web |url=https://www.narodnostnemensiny.vlada.gov.sk/site/assets/files/3564/hodnotiaca_sprava_o_podpore_kultur_nm_2015.pdf |title=Hodnotiaca správa o podpore kultúr národnostných menšín za rok 2015 |publisher=Úrad vlády Slovenskej republiky |language=sk |year=2016 |access-date=2026-09-19}}</ref> == Меджінародна лїтня школа == {{Поз. тыж|Studium Carpatho-Ruthenorum (лїтня школа)}} Од року 2010 інштітут каждорочно орґанізує тройтыжднёву Меджінародну лїтню школу русиньского языка і културы ({{lang-sk|Medzinárodná letná škola rusínskeho jazyka a kultúry}}).<ref>{{cite web |author=[[Петро Медвідь]] |date=4.6.2024 |url=https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv |title=Studium Carpatho-Ruthenorum 12-ый раз привітать штудентів |publisher=ЛЕМ.фм |accessdate=9.11.2024 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20241109201837/https://www.lem.fm/studium-carpatho-ruthenorum-12-yj-raz-privitat-shtudentiv/ |archivedate=9.11.2024}}</ref> Тот проєкт споює не лем штудентів зо Словакії, але ай загранічных гостей (зо Северной Америкы, Европы і Україны), котры мають русиньске корїня або ся інтересують о славяньску філолоґію. Проґрам обсягує інтензівны языковы курзы, prednášky з історії і екскурзії по деревяных церьквах в Карпатах.<ref name="unipo" /> == Партнерство == Інштітут актівно сполупрацує з обчаньскыма і културныма орґанізаціями, головно з обществом „Русиньска оброда“ і зо [[Світовый конґрес Русинів|Світовым конґресом Русинів]].<ref name="magocsi">{{cite book |author=[[Павел Роберт Маґочій|Магочій, П. Р.]] |title=Енциклопедія історії та культури карпатських русинів |location=[[Ужгород]] |publisher=Видавництво В. Падяка |year=2010}}</ref> Окрем того інштітут в области [[Русиньска култура|русиньской културы]] вузко сполупрацує з [[Театер Александра Духновіча|Театром Александра Духновіча]] і [[Общество св. Іоанна Крестителя|Обществом св. Івана Крестителя]] при перекладї і языковой редакції церьковной літературы і театралных пєс.<ref name="unipo" /> == Директоры == * ПгДр. [[Юрій Панько]], к.н., быв першым директором інштітуції (в періодї, кедь была частёв орґанізації „Русиньска оброда“ в роках 1993 аж 2008).<ref name="magocsi" /> * доц. ПгДр. [[Анна Плїшкова]], PhD., є директорков офіціалного академічного уставу у рамках Пряшівской універзіты (од року 2008 аж дотеперь).<ref>{{cite book |author=Плішкова, А. |title=Русиньскый язык на Словеньску по роцї 1989 |location=[[Пряшів]] |publisher=[[Світовый конґрес Русинів]] |year=2007}}</ref> == Вызначны особности == З інштітутом повязана научна і педаґоґічна чінность вызначных русиньскых лінґвістів: * [[Василь Ябур]], кодіфікатор русиньского языка, сполуавтор правопису, котрый здобыв золоту медайлу Пряшівской універзіты.<ref>{{cite web |url=https://www.unipo.sk/aktuality/49617 |title=Opustil nás Vasil Jabur, stál pri kodifikácii rusínskeho jazyka |website=[[Пряшівска універзіта]] |date=2025-06-05 |language=sk |access-date=2026-09-19}}</ref> * [[Кветослава Копорова]], доцентка, лінґвістка, авторка учебників. == Референції == {{референції}} [[Катеґорія:Пряшівска універзіта]] [[Катеґорія:Русиньскый язык]] [[Катеґорія:Научны інштітуції]] 82r17trq0m9j0svwzyra95q9be6poxl Шаблона:Неповна часть/doc 10 25322 171531 170806 2026-10-12T23:59:45Z Halajkovič 33393 /* Параметры */ +выправлїня хыбы 171531 wikitext text/x-wiki {{Documentation subpage}} Тота шаблона ся хоснує на означіня порожнїх або барз куртых частей (секцій) в статях. == Хоснованя == Базовый код: <code><nowiki>{{Неповна часть}}</nowiki></code> З параметрами: <code><nowiki>{{Неповна часть|тема|став}}</nowiki></code> == Параметры == * '''1''' (неповинный): Уточнїня темы секції (наприклад: ''історія'', ''етімолоґія'', ''обывательство''). * '''2''' (неповинный): Став секції. Кедь задате слово <code>курта</code>, текст шаблоны ся змінить з „порожня“ на „барз курта“. == Приклады == {| class="wikitable" ! Код шаблоны ! Як буде то вызерати |- | <code><nowiki>{{Неповна часть}}</nowiki></code> | <div style="font-style: italic;">Тота часть статї є затля порожня. Поможте Вікіпедії так, же єй [{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} доповните і розшырите].</div> |- | <code><nowiki>{{Неповна часть|історії}}</nowiki></code> | <div style="font-style: italic;">Тота часть статї о історії є затля порожня. Поможте Вікіпедії так, же єй [{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} доповните і розшырите].</div> |- | <code><nowiki>{{Неповна часть|історії|курта}}</nowiki></code> | <div style="font-style: italic;">Тота часть статї о історії є затля барз курта. Поможте Вікіпедії так, же єй [{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} доповните і розшырите].</div> |- | <code><nowiki>{{Неповна часть|2=курта}}</nowiki></code> | <div style="font-style: italic;">Тота часть статї є затля барз курта. Поможте Вікіпедії так, же єй [{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} доповните і розшырите].</div> |} 3628lrow3z5ip5g57nhfbn0ev0njw6n Діскузія:ТЕТ (телеканал) 1 25440 171477 171445 2026-10-12T16:23:58Z Fadssdssd 31646 /* Перекласти/языкова норма */ Відповідь 171477 wikitext text/x-wiki == Перекласти/языкова норма == Не є ми принципово, котра з тых шаблон (ци {{Tlx|Перекласти}}, ци {{Tlx|Языкова норма}}) ся вкладе до статі, айбо&nbsp;— яка бы не была шаблона&nbsp;— статя написана ламано из колочіньом ушылиякых русинськых стандартув тай украйинського языка. З дозволу @[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] бым перенюс сюды пасмо дискусії за нестандартный правопис сеї статі, бо йсе видав май доброє місто на тоту бесіду. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 10 октобра 2026 (CEST) :Добре @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], у ня впав шаблон після посліднёв зміны. За тото час щи змогу им переписати сторінку. З честованям, ож про спомянуті май хосенні внескы з прошлого обговореня, я сам змінюю удділ "Історія" до лїпшых верзій (з хоснователем @Halajkovič у змінах). [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 00:31, 11 октобра 2026 (CEST) ::Не бизувный єм, ож розуміву, што йсе має значити… :( [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:43, 11 октобра 2026 (CEST) ::Котров ґраматіков властне пиште? Кедь чітам ваш текст, в общім то не вызерать на „пряшівску“, „лемківску“ ани „верьховиньску“ ґраматіку, і прото є про дакотрых хоснователїв дость тяжко порозуміти, што хочете повісти. '''Я''' єм зрозумів, што сьте хотїли повісти хоснователёви @Flipdot, але ваша „ґраматіка“ мать трохы хыб. Было бы можне ся з вами сконтактовати і напрямити вас на тзв. „правилну дорогу“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:10, 11 октобра 2026 (CEST) :::Дякую за вашу одповідь, @[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]]. Як то им писав, мені щи чажко писать русинськой ґраматіков. В минулому текстї ся мав на увазі: „''Добре, @Flipdot, у ня просто впав шаблон після моїй послїдней зміны. Кідь кажучи'' ''із решпектом,'' (кідь ся спомінать) ''вашу цитату "Такі случаї читаво шкодят малоресурсным Вікіпедіям ги русинська, бо на їх переправльованя йде час и силы, котрі бы иншак пушли на май хосенні внескы.", направду я сам переміняю роздїл "Історія" лем найлїпшых верзій (тыж з помічю хоснователя @Halajkovič)“''. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 18:23, 12 октобра 2026 (CEST) :@[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], ци им вылїпшив статю ид языковой нормы? Надіюсь ож мы найдеме потребній способ нагоды. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 19:32, 11 октобра 2026 (CEST) 19om9h97n305rprhlggry64jyoeid7e 171497 171477 2026-10-12T20:23:09Z Flipdot 23893 /* Перекласти/языкова норма */ Відповідь 171497 wikitext text/x-wiki == Перекласти/языкова норма == Не є ми принципово, котра з тых шаблон (ци {{Tlx|Перекласти}}, ци {{Tlx|Языкова норма}}) ся вкладе до статі, айбо&nbsp;— яка бы не была шаблона&nbsp;— статя написана ламано из колочіньом ушылиякых русинськых стандартув тай украйинського языка. З дозволу @[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] бым перенюс сюды пасмо дискусії за нестандартный правопис сеї статі, бо йсе видав май доброє місто на тоту бесіду. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 10 октобра 2026 (CEST) :Добре @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], у ня впав шаблон після посліднёв зміны. За тото час щи змогу им переписати сторінку. З честованям, ож про спомянуті май хосенні внескы з прошлого обговореня, я сам змінюю удділ "Історія" до лїпшых верзій (з хоснователем @Halajkovič у змінах). [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 00:31, 11 октобра 2026 (CEST) ::Не бизувный єм, ож розуміву, што йсе має значити… :( [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:43, 11 октобра 2026 (CEST) ::Котров ґраматіков властне пиште? Кедь чітам ваш текст, в общім то не вызерать на „пряшівску“, „лемківску“ ани „верьховиньску“ ґраматіку, і прото є про дакотрых хоснователїв дость тяжко порозуміти, што хочете повісти. '''Я''' єм зрозумів, што сьте хотїли повісти хоснователёви @Flipdot, але ваша „ґраматіка“ мать трохы хыб. Было бы можне ся з вами сконтактовати і напрямити вас на тзв. „правилну дорогу“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:10, 11 октобра 2026 (CEST) :::Дякую за вашу одповідь, @[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]]. Як то им писав, мені щи чажко писать русинськой ґраматіков. В минулому текстї ся мав на увазі: „''Добре, @Flipdot, у ня просто впав шаблон після моїй послїдней зміны. Кідь кажучи'' ''із решпектом,'' (кідь ся спомінать) ''вашу цитату "Такі случаї читаво шкодят малоресурсным Вікіпедіям ги русинська, бо на їх переправльованя йде час и силы, котрі бы иншак пушли на май хосенні внескы.", направду я сам переміняю роздїл "Історія" лем найлїпшых верзій (тыж з помічю хоснователя @Halajkovič)“''. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 18:23, 12 октобра 2026 (CEST) :@[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], ци им вылїпшив статю ид языковой нормы? Надіюсь ож мы найдеме потребній способ нагоды. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 19:32, 11 октобра 2026 (CEST) ::Она узират мало ліпше, айбо усе щи має жменю проблем. Не порозумійте ня недобрі&nbsp;— ентузіазм ото добрі, айбо самого ентузіазма без базового знаня бесіды не доста. ::И не сприйміт тото ги даяку неприязнь из мого боку, айбо половину вашых дискусійных уповісток я просто-напросто не розуміву, аж чесно, таги наприклад туй „{{Tq|Надіюсь ож мы найдеме потребній способ нагоды}}“ вадь практично всю [[Діскузія:ТЕТ_(телеканал)#c-Fadssdssd-20261012162300-Halajkovič-20261011181000|йсю вповістку]]. Што сьте хотіли тым уповісти? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:23, 12 октобра 2026 (CEST) kfkyu347oztf1wbjr7avaxkkpgky3nz 171584 171497 2026-10-13T08:26:55Z Fadssdssd 31646 171584 wikitext text/x-wiki == Перекласти/языкова норма == Не є ми принципово, котра з тых шаблон (ци {{Tlx|Перекласти}}, ци {{Tlx|Языкова норма}}) ся вкладе до статі, айбо&nbsp;— яка бы не была шаблона&nbsp;— статя написана ламано из колочіньом ушылиякых русинськых стандартув тай украйинського языка. З дозволу @[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] бым перенюс сюды пасмо дискусії за нестандартный правопис сеї статі, бо йсе видав май доброє місто на тоту бесіду. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 23:47, 10 октобра 2026 (CEST) :Добре @[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], у ня впав шаблон після посліднёв зміны. За тото час щи змогу им переписати сторінку. З честованям, ож про спомянуті май хосенні внескы з прошлого обговореня, я сам змінюю удділ "Історія" до лїпшых верзій (з хоснователем @Halajkovič у змінах). [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 00:31, 11 октобра 2026 (CEST) ::Не бизувный єм, ож розуміву, што йсе має значити… :( [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 00:43, 11 октобра 2026 (CEST) ::Котров ґраматіков властне пиште? Кедь чітам ваш текст, в общім то не вызерать на „пряшівску“, „лемківску“ ани „верьховиньску“ ґраматіку, і прото є про дакотрых хоснователїв дость тяжко порозуміти, што хочете повісти. '''Я''' єм зрозумів, што сьте хотїли повісти хоснователёви @Flipdot, але ваша „ґраматіка“ мать трохы хыб. Было бы можне ся з вами сконтактовати і напрямити вас на тзв. „правилну дорогу“. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:10, 11 октобра 2026 (CEST) :::Дякую за вашу одповідь, @[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]]. Як то им писав, мені щи чажко писать русинськой ґраматіков. В минулому текстї ся мав на увазі: „''Добре, @Flipdot, у ня просто впав шаблон після моїй послїдней зміны. Кідь кажучи'' ''із решпектом,'' (кідь ся спомінать) ''вашу цитату "Такі случаї читаво шкодят малоресурсным Вікіпедіям ги русинська, бо на їх переправльованя йде час и силы, котрі бы иншак пушли на май хосенні внескы.", направду я сам переміняю роздїл "Історія" лем найлїпшых верзій (тыж з помічю хоснователя @Halajkovič)“''. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 18:23, 12 октобра 2026 (CEST) :@[[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]], ци им вылїпшив статю ид языковой нормы? Ся надїю, ож што мы ся досягнем якыйсь консензус. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 19:32, 11 октобра 2026 (CEST) ::Она узират мало ліпше, айбо усе щи має жменю проблем. Не порозумійте ня недобрі&nbsp;— ентузіазм ото добрі, айбо самого ентузіазма без базового знаня бесіды не доста. ::И не сприйміт тото ги даяку неприязнь из мого боку, айбо половину вашых дискусійных уповісток я просто-напросто не розуміву, аж чесно, таги наприклад туй „{{Tq|Надіюсь ож мы найдеме потребній способ нагоды}}“ вадь практично всю [[Діскузія:ТЕТ_(телеканал)#c-Fadssdssd-20261012162300-Halajkovič-20261011181000|йсю вповістку]]. Што сьте хотіли тым уповісти? [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 22:23, 12 октобра 2026 (CEST) nuwdtzkzepprr9n4a7eystqgldba5vy Діскузія:Самоходна артилерійська установка 1 25442 171582 171473 2026-10-13T06:20:13Z Rue323 31002 /* Сякі статі ся роблят у сендбоксі/на девайсі */ Відповідь 171582 wikitext text/x-wiki == Сякі статі ся роблят у сендбоксі/на девайсі == До вас буде така сама просьба, як до другого учасника&nbsp;— будьте добрі, не чиніт у основному просторі сякі статі. Ліпше ухоснуйте на тото сендбокс авадь пишіт їх на вашуй направі (компютері/телефоні), докедь не наберете хоть мало булше обсягу тай хоть якісь авторитетні жерела. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 14:57, 11 октобра 2026 (CEST) :Што такоє сендбокс? Я знаву ош уто пісочниця, айбо на Вікі уто што [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 18:59, 11 октобра 2026 (CEST) ::„Сендбокс (пісковиско)“ є властне лем робоча верзія (концепт). Є то місто, де можете вольно кликнути на будьякы ґомбічкы, спробовати сі написати текст і попозерати, як буде вызерати на вебі, без страху, же дашто показите або трафунково пошкодите чуджу готову статю. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:46, 11 октобра 2026 (CEST) ::иппен ищи интересно, ци буде {''статья в роботѣ''} улажена за указані 2 дны? Никавучи на другі ваші статі та на бӱлш менш пристойный вид вам (не без помочи другых) треба ачий ци не місяць. Діло вашоє но треба ся снажити ид бӱлшому, и учити ся на чужых хыбах. Прямо типирь. [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 23:39, 11 октобра 2026 (CEST) :::Постаравуся ниська [[Хоснователь:Gazdadev|Gazdadev]] ([[Діскузія з хоснователём:Gazdadev|діскусія]]) 07:30, 12 октобра 2026 (CEST) ::::актуално? [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 08:20, 13 октобра 2026 (CEST) t3p3boe7towz528rb4ka1qf9ki2chev Азербайджанска Демократична Република 0 25450 171594 2026-10-13T10:10:17Z ~2026-55148-18 37179 Gfgffffffghhbbhchfgdfg 171594 wikitext text/x-wiki Fffffghgygghghgggggfyggyyhhggggghggythhgvvhvgvhgb bvvcfccfggcc tnq800ikjqwfhtsroqrvcorpw2ktj9w 171596 171594 2026-10-13T10:51:28Z Halajkovič 33393 /* */ 171596 wikitext text/x-wiki {{delete}} Fffffghgygghghgggggfyggyyhhggggghggythhgvvhvgvhgb bvvcfccfggcc klexjgnudf3zojyvruxk9yyaw2c0o58