Арабськый алфавіт

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="rue">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіпедія</sitename>
    <dbname>ruewiki</dbname>
    <base>https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.24</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Шпеціална</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Діскузія</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Хоснователь</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Діскузія з хоснователём</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіпедія</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Діскузія ку Вікіпедії</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Діскузія ку файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Діскузія ку MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблона</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Діскузія ку шаблонї</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Поміч</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Діскузія ку помочі</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Катеґорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Діскузія ку катеґорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Арабськый алфавіт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>459</id>
    <revision>
      <id>172616</id>
      <parentid>137673</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:45:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172616</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13617" sha1="d9wao7e4eo27qt2tm90ncgvxjvrjzqp" xml:space="preserve">{{Не є референцій удну текста}}
{{Інфобокс писмо
|name            = Арабске писмо
|тип            = консонантне
|языкы          = [[Арабскый язык|Арабскый]], [[Перьскый язык|перьскый]], [[Курдьскый язык|курдьскый]] й іншы. 
|теріторiя     = [[Аравiйскый повостров]], [[Ближньй Выход]], [[Средня Азiя]], [[Севернa Африка]]
|направленя    = зправа налïво
|знаків         = 28
|статус         = В хоснованю
|вид  = [[Ханаанiйске писмо]]
:[[Финикийске писмо|Финикийске]]
::[[Арамiйске писмо|Арамiйске]]
:::[[Сiрiйске писмо|Сiрiйске]]
::::Арабске
|юнiкодa         = U+0600 — U+06FF &lt;br /&gt;U+0750 — U+077F &lt;br /&gt;U+FB50 — U+FDFF &lt;br /&gt;U+FE70  — U+FEFF
|ISO            = Arab (#160)
|приклад         = Arabic albayancalligraphy.svg
|размер         = 250px
|подпись        = Примiр
}}
[[Файл:Modern Arabic Calligraphy.jpg|thumb|right|200px|Сучасна арабська [[каліґрафія]]]]
'''Ара́бськый алфавiт, ара́бськоє письмо''' вадь '''ара́биця''' тото [[алфавiт]], котрый ся хоснує про передачу [[Арабскый язык|арабского языка]] и дакулькых другых языкув, приміром [[Перьскый язык|перьского]] и дакотрых [[Тюркскы языкы|тюркськых языкув]]. Має 28 букв и пише ся справа наліво.

== Созвукы ==
Кажда из 28&amp;nbsp;букв, oкрeм буквы алiф, стойит за єден созвук. Вонковый вид букв ся мінят залежно уд позиції в слові. Ушыткі буквы єдного словa ся пишут вєдно, окрем шести букв, котрі ся фурт пишут удділно: ([[Аліф|алiф]], [[Даль (буква)|даль]], [[Заль (буква)|заль]], [[Па (буква арабского алфавита)|ра]], [[зай]], [[вав]]).
{{Стыржень}}

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в кунци слова
! в середині слова
! на зачатку слова
! удділно
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺎ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺍ}}
| {{lang-ar2|أَلِف}} [[|Алiф|{{unicode2|’алиф}}]] || — || —
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺐ}} || {{ar2|ﺒ}} || {{ar2|ﺑ}} || {{ar2|ﺏ}}
| {{lang-ar2|بَاء}} [[|Ба (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ба̄’}}]] || {{unicode2|б}} || {{IPA|[b]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺖ}} || {{ar2|ﺘ}} || {{ar2|ﺗ}} || {{ar2|ﺕ}}
| {{lang-ar2|تَاء}} [[|Та (буква арабского алфавита)|{{unicode2|та̄’}}]] || {{unicode2|т}} || {{IPA|[t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺚ}} || {{ar2|ﺜ}} || {{ar2|ﺛ}} || {{ar2|ﺙ}}
| {{lang-ar2|ثَاء}} [[|Са (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̱а̄’}}]] || {{unicode2|с̱}} || {{IPA|[θ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺞ}} || {{ar2|ﺠ}} || {{ar2|ﺟ}} || {{ar2|ﺝ}}
| {{lang-ar2|جِيم}} [[|Джим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|джӣм}}]] || {{unicode2|дж}} || {{IPA|[ʤ], [g]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺢ}} || {{ar2|ﺤ}} || {{ar2|ﺣ}} || {{ar2|ﺡ}}
| {{lang-ar2|حَاء}} [[|Ха (шестая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̣а̄’}}]] || {{unicode2|х̣}} || {{IPA|[ħ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺦ}} || {{ar2|ﺨ}} || {{ar2|ﺧ}} || {{ar2|ﺥ}}
| {{lang-ar2|خَاء}} [[|Ха (седьмая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̮а̄’}}]] || {{unicode2|х̮}} || {{IPA|[x]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺪ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺩ}}
| {{lang-ar2|دَال}} [[|Даль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|да̄ль}}]] || {{unicode2|д}} || {{IPA|[d]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺬ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺫ}}
| {{lang-ar2|ذَال}} [[|Заль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̱а̄ль}}]] || {{unicode2|з̱}} || {{IPA|[ð]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺭ}}
| {{lang-ar2|رَاء}} [[|Ра (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ра̄’}}]] || {{unicode2|р}} || {{IPA|[r]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺰ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺯ}}
| {{lang-ar2|زَاي}} [[|Зайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|за̄й}}]] || {{unicode2|з}} || {{IPA|[z]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺲ}} || {{ar2|ﺴ}} || {{ar2|ﺳ}} || {{ar2|ﺱ}}
| {{lang-ar2|سِين}} [[|Син (буква арабского алфавита)|{{unicode2|сӣн}}]] || {{unicode2|с}} || {{IPA|[s]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺶ}} || {{ar2|ﺸ}} || {{ar2|ﺷ}} || {{ar2|ﺵ}}
| {{lang-ar2|شِين}} [[|Шин (буква арабского алфавита)|{{unicode2|шӣн}}]] || {{unicode2|ш}} || {{IPA|[ʃ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺺ}} || {{ar2|ﺼ}} || {{ar2|ﺻ}} || {{ar2|ﺹ}}
| {{lang-ar2|صَاد}} [[|Сад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̣а̄д}}]] || {{unicode2|с̣}} || {{IPA|[sˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺾ}} || {{ar2|ﻀ}} || {{ar2|ﺿ}} || {{ar2|ﺽ}}
| {{lang-ar2|ضَاد}} [[|Дад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|д̣а̄д}}]] || {{unicode2|д̣}} || {{IPA|[dˁ], [ðˤ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻂ}} || {{ar2|ﻄ}} || {{ar2|ﻃ}} || {{ar2|ﻁ}}
| {{lang-ar2|طَاء}} [[|Та (шестнадцатая буква арабского алфавита)|{{unicode2|т̣а̄’}}]] || {{unicode2|т̣}} || {{IPA|[tˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻆ}} || {{ar2|ﻈ}} || {{ar2|ﻇ}} || {{ar2|ﻅ}}
| {{lang-ar2|ظَاء}} [[|За (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̣а̄’}}]] || {{unicode2|з̣}} || {{IPA|[zˁ], [ðˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻊ}} || {{ar2|ﻌ}} || {{ar2|ﻋ}} || {{ar2|ﻉ}}
| {{lang-ar2|عَيْن}} [[|Айн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|‘айн}}]] || {{unicode2|‘}} || {{IPA|[ʕ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻎ}} || {{ar2|ﻐ}} || {{ar2|ﻏ}} || {{ar2|ﻍ}}
| {{lang-ar2|غَيْن}} [[|Гайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|гайн}}]] || {{unicode2|г}} || {{IPA|[ɣ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻒ}} || {{ar2|ﻔ}} || {{ar2|ﻓ}} || {{ar2|ﻑ}}
| {{lang-ar2|فَاء}} [[|Фа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|фа̄’}}]] || {{unicode2|ф}} || {{IPA|[f]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻖ}} || {{ar2|ﻘ}} || {{ar2|ﻗ}} || {{ar2|ﻕ}}
| {{lang-ar2|قَاف}} [[|Каф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|к̣а̄ф}}]] || {{unicode2|к̣}} || {{IPA|[q]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻚ}} || {{ar2|ﻜ}} || {{ar2|ﻛ}} || {{ar2|ﻙ}}
| {{lang-ar2|كَاف}} [[|Кяф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ка̄ф}}]] || {{unicode2|к}} || {{IPA|[k]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻞ}} || {{ar2|ﻠ}} || {{ar2|ﻟ}} || {{ar2|ﻝ}}
| {{lang-ar2|لاَم}} [[|Лям (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ля̄м}}]] || {{unicode2|ль}} || {{IPA|[l]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻢ}} || {{ar2|ﻤ}} || {{ar2|ﻣ}} || {{ar2|ﻡ}}
| {{lang-ar2|مِيم}} [[|Мим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|мӣм}}]] || {{unicode2|м}} || {{IPA|[m]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻦ}} || {{ar2|ﻨ}} || {{ar2|ﻧ}} || {{ar2|ﻥ}}
| {{lang-ar2|نُون}} [[|Нун (буква арабского алфавита)|{{unicode2|нӯн}}]] || {{unicode2|н}} || {{IPA|[n]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻪ}} || {{ar2|ﻬ}} || {{ar2|ﻫ}} || {{ar2|ﻩ}}
| {{lang-ar2|هَاء}} [[|Ха (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ха̄’}}]] || {{unicode2|х}} || {{IPA|[h]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﻮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﻭ}}
| {{lang-ar2|وَاو}} [[|Уау (буква арабского алфавита)|{{unicode2|уау}}]] || {{unicode2|в}} || {{IPA|[w]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻲ}} || {{ar2|ﻴ}} || {{ar2|ﻳ}} || {{ar2|ﻱ}}
| {{lang-ar2|يَاء}} [[|Йа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|йа̄’}}]] || {{unicode2|й}} || {{IPA|[j]}}
|}

Далшы знакы:

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в концї слова
! в серединї слова
! на зачатку слова
! ôддїлно 
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=4 | {{ar2|ﺀ}}
| rowspan=5 | {{lang-ar2|هَمْزَة}} [[|Хамза (знак)|{{unicode2|хамза}}]]
| rowspan=5 | {{unicode2|’}} || rowspan=5 | {{IPA|[ʔ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺄ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺃ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺈ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺇ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺆ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺅ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺊ}} || {{ar2|ﺌ}} || {{ar2|ﺋ}} || {{ar2|ﺉ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺔ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﺓ}}
| {{lang-ar2|تَاء مَرْبُوطَة}} [[|Та марбута|{{unicode2|та̄’ марбӯт̣а}}]] || — || {{IPA|[h] / [t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻰ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﻯ}}
| {{lang-ar2|أَلِف مَقْصُورَة}} [[|Алiф максура|{{unicode2|’алиф мак̣с̣ӯра}}]] || {{unicode2|а̄}} || {{IPA|[aː] / [a]}}
|}


== Транслiтерацiя ==

{| class=&quot;standard&quot;
! colspan=28| созвукы 
! colspan=3| голосы
! style=&quot;background: none; border: none&quot; colspan=2 |
|-
| {{lang-ar2|ء}}
| {{lang-ar2|ب}}
| {{lang-ar2|ت}}
| {{lang-ar2|ث}}
| {{lang-ar2|ج}}
| {{lang-ar2|ح}}
| {{lang-ar2|خ}}
| {{lang-ar2|د}}
| {{lang-ar2|ذ}}
| {{lang-ar2|ر}}
| {{lang-ar2|ز}}
| {{lang-ar2|س}}
| {{lang-ar2|ش}}
| {{lang-ar2|ص}}
| {{lang-ar2|ض}}
| {{lang-ar2|ط}}
| {{lang-ar2|ظ}}
| {{lang-ar2|ع}}
| {{lang-ar2|غ}}
| {{lang-ar2|ف}}
| {{lang-ar2|ق}}
| {{lang-ar2|ك}}
| {{lang-ar2|ل}}
| {{lang-ar2|م}}
| {{lang-ar2|ن}}
| {{lang-ar2|ه}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| {{lang-ar2|ا}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''арабские буквы'''
|-
| {{unicode2|’}}
| {{unicode2|б}}
| {{unicode2|т}}
| {{unicode2|с̱}}
| {{unicode2|дж}}
| {{unicode2|х̣}}
| {{unicode2|х̮}}
| {{unicode2|д}}
| {{unicode2|з̱}}
| {{unicode2|р}}
| {{unicode2|з}}
| {{unicode2|с}}
| {{unicode2|ш}}
| {{unicode2|с̣}}
| {{unicode2|д̣}}
| {{unicode2|т̣}}
| {{unicode2|з̣}}
| {{unicode2|‛}}
| {{unicode2|ґ}}
| {{unicode2|ф}}
| {{unicode2|к̣}}
| {{unicode2|к}}
| {{unicode2|л}}
| {{unicode2|м}}
| {{unicode2|н}}
| {{unicode2|х}}
| {{unicode2|в}}
| {{unicode2|й}}
| {{unicode2|а̄}}
| {{unicode2|ӯ}}
| {{unicode2|ӣ}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''кириллизация'''
|-
| {{unicode|ʾ}}
| {{unicode|b}}
| {{unicode|t}}
| {{unicode|ṯ}}
| {{unicode|ǧ}}
| {{unicode|ḥ}}
| {{unicode|ḫ}}
| {{unicode|d}}
| {{unicode|ḏ}}
| {{unicode|r}}
| {{unicode|z}}
| {{unicode|s}}
| {{unicode|š}}
| {{unicode|ṣ}}
| {{unicode|ḍ}}
| {{unicode|ṭ}}
| {{unicode|ẓ}}
| {{unicode|ʿ}}
| {{unicode|ġ}}
| {{unicode|f}}
| {{unicode|q}}
| {{unicode|k}}
| {{unicode|l}}
| {{unicode|m}}
| {{unicode|n}}
| {{unicode|h}}
| {{unicode|w}}
| {{unicode|y}}
| {{unicode|ā}}
| {{unicode|ū}}
| {{unicode|ī}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; | станд.
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=3 | '''латинизация'''
|-
| '
|
|
| th
| j
| 7
| kh
|
| dh
|
|
|
| sh
| 9
|
| 6
| dh
| `
| gh
|
| 8
|
|
|
|
|
|
|
|
| oo
| ee
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=2| нестр.
|-
| 2
|
|
|
|
|
| 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ou
|
|-
|}

== Жерела ==
* [https://web.archive.org/web/20030622235221/http://www.al-bab.com/Arab/visual/calligraphy.htm {{ref-en}}
* [http://www.omniglot.com/writing/arabic.htm] на сайтï [[Omniglot]] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080509054422/http://www.islamicart.com/main/calligraphy/]{{ref-en}}
* [http://www.primavista.ru/dictionary/abc/arabic.htm]
* [http://www.ok-board.com/arabic.htm]
* [http://ar.wikisource.org/wiki/%D9%84%D8%B3%D8%A7%D9%86_%D8%A7%D9%84%D8%B9%D8%B1%D8%A8]{{ref-ar}}
* [https://web.archive.org/web/20110129155023/http://nuruliman.ru/arabskijj-alfavit]

[[Катеґорія:Письма]]
[[Катеґорія:Алфавіт]]
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>d9wao7e4eo27qt2tm90ncgvxjvrjzqp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172617</id>
      <parentid>172616</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:46:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172617</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13631" sha1="7d5t9q41zfgjlme62rdfzdr1096v8sl" xml:space="preserve">{{Не є референцій удну текста}}
{{Інфобокс писмо
|name            = Арабськый алфавіт
|тип            = консонантноє
|языкы          = [[Арабскый язык|Арабськый]], [[Перьскый язык|перськый]], [[Курдськый язык|курдськый]] и другі
|теріторiя     = [[Аравiйскый пувострув]], [[Ближньй Выход]], [[Середня Азiя]], [[Севернa Африка]]
|направленя    = справа наліво
|знаків         = 28
|статус         = В хоснованю
|вид  = [[Ханаанiйске писмо]]
:[[Финикийске писмо|Финикийске]]
::[[Арамiйске писмо|Арамiйске]]
:::[[Сiрiйске писмо|Сiрiйске]]
::::Арабске
|юнiкодa         = U+0600 — U+06FF &lt;br /&gt;U+0750 — U+077F &lt;br /&gt;U+FB50 — U+FDFF &lt;br /&gt;U+FE70  — U+FEFF
|ISO            = Arab (#160)
|приклад         = Arabic albayancalligraphy.svg
|размер         = 250px
|подпись        = Примiр
}}
[[Файл:Modern Arabic Calligraphy.jpg|thumb|right|200px|Сучасна арабська [[каліґрафія]]]]
'''Ара́бськый алфавiт, ара́бськоє письмо''' вадь '''ара́биця''' тото [[алфавiт]], котрый ся хоснує про передачу [[Арабскый язык|арабского языка]] и дакулькых другых языкув, приміром [[Перьскый язык|перьского]] и дакотрых [[Тюркскы языкы|тюркськых языкув]]. Має 28 букв и пише ся справа наліво.

== Созвукы ==
Кажда из 28&amp;nbsp;букв, oкрeм буквы алiф, стойит за єден созвук. Вонковый вид букв ся мінят залежно уд позиції в слові. Ушыткі буквы єдного словa ся пишут вєдно, окрем шести букв, котрі ся фурт пишут удділно: ([[Аліф|алiф]], [[Даль (буква)|даль]], [[Заль (буква)|заль]], [[Па (буква арабского алфавита)|ра]], [[зай]], [[вав]]).
{{Стыржень}}

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в кунци слова
! в середині слова
! на зачатку слова
! удділно
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺎ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺍ}}
| {{lang-ar2|أَلِف}} [[|Алiф|{{unicode2|’алиф}}]] || — || —
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺐ}} || {{ar2|ﺒ}} || {{ar2|ﺑ}} || {{ar2|ﺏ}}
| {{lang-ar2|بَاء}} [[|Ба (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ба̄’}}]] || {{unicode2|б}} || {{IPA|[b]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺖ}} || {{ar2|ﺘ}} || {{ar2|ﺗ}} || {{ar2|ﺕ}}
| {{lang-ar2|تَاء}} [[|Та (буква арабского алфавита)|{{unicode2|та̄’}}]] || {{unicode2|т}} || {{IPA|[t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺚ}} || {{ar2|ﺜ}} || {{ar2|ﺛ}} || {{ar2|ﺙ}}
| {{lang-ar2|ثَاء}} [[|Са (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̱а̄’}}]] || {{unicode2|с̱}} || {{IPA|[θ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺞ}} || {{ar2|ﺠ}} || {{ar2|ﺟ}} || {{ar2|ﺝ}}
| {{lang-ar2|جِيم}} [[|Джим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|джӣм}}]] || {{unicode2|дж}} || {{IPA|[ʤ], [g]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺢ}} || {{ar2|ﺤ}} || {{ar2|ﺣ}} || {{ar2|ﺡ}}
| {{lang-ar2|حَاء}} [[|Ха (шестая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̣а̄’}}]] || {{unicode2|х̣}} || {{IPA|[ħ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺦ}} || {{ar2|ﺨ}} || {{ar2|ﺧ}} || {{ar2|ﺥ}}
| {{lang-ar2|خَاء}} [[|Ха (седьмая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̮а̄’}}]] || {{unicode2|х̮}} || {{IPA|[x]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺪ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺩ}}
| {{lang-ar2|دَال}} [[|Даль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|да̄ль}}]] || {{unicode2|д}} || {{IPA|[d]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺬ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺫ}}
| {{lang-ar2|ذَال}} [[|Заль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̱а̄ль}}]] || {{unicode2|з̱}} || {{IPA|[ð]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺭ}}
| {{lang-ar2|رَاء}} [[|Ра (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ра̄’}}]] || {{unicode2|р}} || {{IPA|[r]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺰ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺯ}}
| {{lang-ar2|زَاي}} [[|Зайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|за̄й}}]] || {{unicode2|з}} || {{IPA|[z]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺲ}} || {{ar2|ﺴ}} || {{ar2|ﺳ}} || {{ar2|ﺱ}}
| {{lang-ar2|سِين}} [[|Син (буква арабского алфавита)|{{unicode2|сӣн}}]] || {{unicode2|с}} || {{IPA|[s]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺶ}} || {{ar2|ﺸ}} || {{ar2|ﺷ}} || {{ar2|ﺵ}}
| {{lang-ar2|شِين}} [[|Шин (буква арабского алфавита)|{{unicode2|шӣн}}]] || {{unicode2|ш}} || {{IPA|[ʃ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺺ}} || {{ar2|ﺼ}} || {{ar2|ﺻ}} || {{ar2|ﺹ}}
| {{lang-ar2|صَاد}} [[|Сад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̣а̄д}}]] || {{unicode2|с̣}} || {{IPA|[sˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺾ}} || {{ar2|ﻀ}} || {{ar2|ﺿ}} || {{ar2|ﺽ}}
| {{lang-ar2|ضَاد}} [[|Дад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|д̣а̄д}}]] || {{unicode2|д̣}} || {{IPA|[dˁ], [ðˤ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻂ}} || {{ar2|ﻄ}} || {{ar2|ﻃ}} || {{ar2|ﻁ}}
| {{lang-ar2|طَاء}} [[|Та (шестнадцатая буква арабского алфавита)|{{unicode2|т̣а̄’}}]] || {{unicode2|т̣}} || {{IPA|[tˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻆ}} || {{ar2|ﻈ}} || {{ar2|ﻇ}} || {{ar2|ﻅ}}
| {{lang-ar2|ظَاء}} [[|За (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̣а̄’}}]] || {{unicode2|з̣}} || {{IPA|[zˁ], [ðˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻊ}} || {{ar2|ﻌ}} || {{ar2|ﻋ}} || {{ar2|ﻉ}}
| {{lang-ar2|عَيْن}} [[|Айн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|‘айн}}]] || {{unicode2|‘}} || {{IPA|[ʕ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻎ}} || {{ar2|ﻐ}} || {{ar2|ﻏ}} || {{ar2|ﻍ}}
| {{lang-ar2|غَيْن}} [[|Гайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|гайн}}]] || {{unicode2|г}} || {{IPA|[ɣ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻒ}} || {{ar2|ﻔ}} || {{ar2|ﻓ}} || {{ar2|ﻑ}}
| {{lang-ar2|فَاء}} [[|Фа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|фа̄’}}]] || {{unicode2|ф}} || {{IPA|[f]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻖ}} || {{ar2|ﻘ}} || {{ar2|ﻗ}} || {{ar2|ﻕ}}
| {{lang-ar2|قَاف}} [[|Каф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|к̣а̄ф}}]] || {{unicode2|к̣}} || {{IPA|[q]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻚ}} || {{ar2|ﻜ}} || {{ar2|ﻛ}} || {{ar2|ﻙ}}
| {{lang-ar2|كَاف}} [[|Кяф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ка̄ф}}]] || {{unicode2|к}} || {{IPA|[k]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻞ}} || {{ar2|ﻠ}} || {{ar2|ﻟ}} || {{ar2|ﻝ}}
| {{lang-ar2|لاَم}} [[|Лям (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ля̄м}}]] || {{unicode2|ль}} || {{IPA|[l]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻢ}} || {{ar2|ﻤ}} || {{ar2|ﻣ}} || {{ar2|ﻡ}}
| {{lang-ar2|مِيم}} [[|Мим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|мӣм}}]] || {{unicode2|м}} || {{IPA|[m]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻦ}} || {{ar2|ﻨ}} || {{ar2|ﻧ}} || {{ar2|ﻥ}}
| {{lang-ar2|نُون}} [[|Нун (буква арабского алфавита)|{{unicode2|нӯн}}]] || {{unicode2|н}} || {{IPA|[n]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻪ}} || {{ar2|ﻬ}} || {{ar2|ﻫ}} || {{ar2|ﻩ}}
| {{lang-ar2|هَاء}} [[|Ха (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ха̄’}}]] || {{unicode2|х}} || {{IPA|[h]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﻮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﻭ}}
| {{lang-ar2|وَاو}} [[|Уау (буква арабского алфавита)|{{unicode2|уау}}]] || {{unicode2|в}} || {{IPA|[w]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻲ}} || {{ar2|ﻴ}} || {{ar2|ﻳ}} || {{ar2|ﻱ}}
| {{lang-ar2|يَاء}} [[|Йа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|йа̄’}}]] || {{unicode2|й}} || {{IPA|[j]}}
|}

Далшы знакы:

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в концї слова
! в серединї слова
! на зачатку слова
! ôддїлно 
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=4 | {{ar2|ﺀ}}
| rowspan=5 | {{lang-ar2|هَمْزَة}} [[|Хамза (знак)|{{unicode2|хамза}}]]
| rowspan=5 | {{unicode2|’}} || rowspan=5 | {{IPA|[ʔ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺄ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺃ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺈ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺇ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺆ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺅ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺊ}} || {{ar2|ﺌ}} || {{ar2|ﺋ}} || {{ar2|ﺉ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺔ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﺓ}}
| {{lang-ar2|تَاء مَرْبُوطَة}} [[|Та марбута|{{unicode2|та̄’ марбӯт̣а}}]] || — || {{IPA|[h] / [t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻰ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﻯ}}
| {{lang-ar2|أَلِف مَقْصُورَة}} [[|Алiф максура|{{unicode2|’алиф мак̣с̣ӯра}}]] || {{unicode2|а̄}} || {{IPA|[aː] / [a]}}
|}


== Транслiтерацiя ==

{| class=&quot;standard&quot;
! colspan=28| созвукы 
! colspan=3| голосы
! style=&quot;background: none; border: none&quot; colspan=2 |
|-
| {{lang-ar2|ء}}
| {{lang-ar2|ب}}
| {{lang-ar2|ت}}
| {{lang-ar2|ث}}
| {{lang-ar2|ج}}
| {{lang-ar2|ح}}
| {{lang-ar2|خ}}
| {{lang-ar2|د}}
| {{lang-ar2|ذ}}
| {{lang-ar2|ر}}
| {{lang-ar2|ز}}
| {{lang-ar2|س}}
| {{lang-ar2|ش}}
| {{lang-ar2|ص}}
| {{lang-ar2|ض}}
| {{lang-ar2|ط}}
| {{lang-ar2|ظ}}
| {{lang-ar2|ع}}
| {{lang-ar2|غ}}
| {{lang-ar2|ف}}
| {{lang-ar2|ق}}
| {{lang-ar2|ك}}
| {{lang-ar2|ل}}
| {{lang-ar2|م}}
| {{lang-ar2|ن}}
| {{lang-ar2|ه}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| {{lang-ar2|ا}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''арабские буквы'''
|-
| {{unicode2|’}}
| {{unicode2|б}}
| {{unicode2|т}}
| {{unicode2|с̱}}
| {{unicode2|дж}}
| {{unicode2|х̣}}
| {{unicode2|х̮}}
| {{unicode2|д}}
| {{unicode2|з̱}}
| {{unicode2|р}}
| {{unicode2|з}}
| {{unicode2|с}}
| {{unicode2|ш}}
| {{unicode2|с̣}}
| {{unicode2|д̣}}
| {{unicode2|т̣}}
| {{unicode2|з̣}}
| {{unicode2|‛}}
| {{unicode2|ґ}}
| {{unicode2|ф}}
| {{unicode2|к̣}}
| {{unicode2|к}}
| {{unicode2|л}}
| {{unicode2|м}}
| {{unicode2|н}}
| {{unicode2|х}}
| {{unicode2|в}}
| {{unicode2|й}}
| {{unicode2|а̄}}
| {{unicode2|ӯ}}
| {{unicode2|ӣ}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''кириллизация'''
|-
| {{unicode|ʾ}}
| {{unicode|b}}
| {{unicode|t}}
| {{unicode|ṯ}}
| {{unicode|ǧ}}
| {{unicode|ḥ}}
| {{unicode|ḫ}}
| {{unicode|d}}
| {{unicode|ḏ}}
| {{unicode|r}}
| {{unicode|z}}
| {{unicode|s}}
| {{unicode|š}}
| {{unicode|ṣ}}
| {{unicode|ḍ}}
| {{unicode|ṭ}}
| {{unicode|ẓ}}
| {{unicode|ʿ}}
| {{unicode|ġ}}
| {{unicode|f}}
| {{unicode|q}}
| {{unicode|k}}
| {{unicode|l}}
| {{unicode|m}}
| {{unicode|n}}
| {{unicode|h}}
| {{unicode|w}}
| {{unicode|y}}
| {{unicode|ā}}
| {{unicode|ū}}
| {{unicode|ī}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; | станд.
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=3 | '''латинизация'''
|-
| '
|
|
| th
| j
| 7
| kh
|
| dh
|
|
|
| sh
| 9
|
| 6
| dh
| `
| gh
|
| 8
|
|
|
|
|
|
|
|
| oo
| ee
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=2| нестр.
|-
| 2
|
|
|
|
|
| 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ou
|
|-
|}

== Жерела ==
* [https://web.archive.org/web/20030622235221/http://www.al-bab.com/Arab/visual/calligraphy.htm {{ref-en}}
* [http://www.omniglot.com/writing/arabic.htm] на сайтï [[Omniglot]] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080509054422/http://www.islamicart.com/main/calligraphy/]{{ref-en}}
* [http://www.primavista.ru/dictionary/abc/arabic.htm]
* [http://www.ok-board.com/arabic.htm]
* [http://ar.wikisource.org/wiki/%D9%84%D8%B3%D8%A7%D9%86_%D8%A7%D9%84%D8%B9%D8%B1%D8%A8]{{ref-ar}}
* [https://web.archive.org/web/20110129155023/http://nuruliman.ru/arabskijj-alfavit]

[[Катеґорія:Письма]]
[[Катеґорія:Алфавіт]]
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>7d5t9q41zfgjlme62rdfzdr1096v8sl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172618</id>
      <parentid>172617</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:46:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Арабскый алфавіт]] на [[Арабськый алфавіт]]</comment>
      <origin>172617</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13631" sha1="7d5t9q41zfgjlme62rdfzdr1096v8sl" xml:space="preserve">{{Не є референцій удну текста}}
{{Інфобокс писмо
|name            = Арабськый алфавіт
|тип            = консонантноє
|языкы          = [[Арабскый язык|Арабськый]], [[Перьскый язык|перськый]], [[Курдськый язык|курдськый]] и другі
|теріторiя     = [[Аравiйскый пувострув]], [[Ближньй Выход]], [[Середня Азiя]], [[Севернa Африка]]
|направленя    = справа наліво
|знаків         = 28
|статус         = В хоснованю
|вид  = [[Ханаанiйске писмо]]
:[[Финикийске писмо|Финикийске]]
::[[Арамiйске писмо|Арамiйске]]
:::[[Сiрiйске писмо|Сiрiйске]]
::::Арабске
|юнiкодa         = U+0600 — U+06FF &lt;br /&gt;U+0750 — U+077F &lt;br /&gt;U+FB50 — U+FDFF &lt;br /&gt;U+FE70  — U+FEFF
|ISO            = Arab (#160)
|приклад         = Arabic albayancalligraphy.svg
|размер         = 250px
|подпись        = Примiр
}}
[[Файл:Modern Arabic Calligraphy.jpg|thumb|right|200px|Сучасна арабська [[каліґрафія]]]]
'''Ара́бськый алфавiт, ара́бськоє письмо''' вадь '''ара́биця''' тото [[алфавiт]], котрый ся хоснує про передачу [[Арабскый язык|арабского языка]] и дакулькых другых языкув, приміром [[Перьскый язык|перьского]] и дакотрых [[Тюркскы языкы|тюркськых языкув]]. Має 28 букв и пише ся справа наліво.

== Созвукы ==
Кажда из 28&amp;nbsp;букв, oкрeм буквы алiф, стойит за єден созвук. Вонковый вид букв ся мінят залежно уд позиції в слові. Ушыткі буквы єдного словa ся пишут вєдно, окрем шести букв, котрі ся фурт пишут удділно: ([[Аліф|алiф]], [[Даль (буква)|даль]], [[Заль (буква)|заль]], [[Па (буква арабского алфавита)|ра]], [[зай]], [[вав]]).
{{Стыржень}}

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в кунци слова
! в середині слова
! на зачатку слова
! удділно
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺎ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺍ}}
| {{lang-ar2|أَلِف}} [[|Алiф|{{unicode2|’алиф}}]] || — || —
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺐ}} || {{ar2|ﺒ}} || {{ar2|ﺑ}} || {{ar2|ﺏ}}
| {{lang-ar2|بَاء}} [[|Ба (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ба̄’}}]] || {{unicode2|б}} || {{IPA|[b]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺖ}} || {{ar2|ﺘ}} || {{ar2|ﺗ}} || {{ar2|ﺕ}}
| {{lang-ar2|تَاء}} [[|Та (буква арабского алфавита)|{{unicode2|та̄’}}]] || {{unicode2|т}} || {{IPA|[t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺚ}} || {{ar2|ﺜ}} || {{ar2|ﺛ}} || {{ar2|ﺙ}}
| {{lang-ar2|ثَاء}} [[|Са (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̱а̄’}}]] || {{unicode2|с̱}} || {{IPA|[θ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺞ}} || {{ar2|ﺠ}} || {{ar2|ﺟ}} || {{ar2|ﺝ}}
| {{lang-ar2|جِيم}} [[|Джим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|джӣм}}]] || {{unicode2|дж}} || {{IPA|[ʤ], [g]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺢ}} || {{ar2|ﺤ}} || {{ar2|ﺣ}} || {{ar2|ﺡ}}
| {{lang-ar2|حَاء}} [[|Ха (шестая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̣а̄’}}]] || {{unicode2|х̣}} || {{IPA|[ħ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺦ}} || {{ar2|ﺨ}} || {{ar2|ﺧ}} || {{ar2|ﺥ}}
| {{lang-ar2|خَاء}} [[|Ха (седьмая буква арабского алфавита)|{{unicode2|х̮а̄’}}]] || {{unicode2|х̮}} || {{IPA|[x]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺪ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺩ}}
| {{lang-ar2|دَال}} [[|Даль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|да̄ль}}]] || {{unicode2|д}} || {{IPA|[d]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺬ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺫ}}
| {{lang-ar2|ذَال}} [[|Заль (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̱а̄ль}}]] || {{unicode2|з̱}} || {{IPA|[ð]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺭ}}
| {{lang-ar2|رَاء}} [[|Ра (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ра̄’}}]] || {{unicode2|р}} || {{IPA|[r]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺰ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺯ}}
| {{lang-ar2|زَاي}} [[|Зайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|за̄й}}]] || {{unicode2|з}} || {{IPA|[z]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺲ}} || {{ar2|ﺴ}} || {{ar2|ﺳ}} || {{ar2|ﺱ}}
| {{lang-ar2|سِين}} [[|Син (буква арабского алфавита)|{{unicode2|сӣн}}]] || {{unicode2|с}} || {{IPA|[s]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺶ}} || {{ar2|ﺸ}} || {{ar2|ﺷ}} || {{ar2|ﺵ}}
| {{lang-ar2|شِين}} [[|Шин (буква арабского алфавита)|{{unicode2|шӣн}}]] || {{unicode2|ш}} || {{IPA|[ʃ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺺ}} || {{ar2|ﺼ}} || {{ar2|ﺻ}} || {{ar2|ﺹ}}
| {{lang-ar2|صَاد}} [[|Сад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|с̣а̄д}}]] || {{unicode2|с̣}} || {{IPA|[sˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺾ}} || {{ar2|ﻀ}} || {{ar2|ﺿ}} || {{ar2|ﺽ}}
| {{lang-ar2|ضَاد}} [[|Дад (буква арабского алфавита)|{{unicode2|д̣а̄д}}]] || {{unicode2|д̣}} || {{IPA|[dˁ], [ðˤ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻂ}} || {{ar2|ﻄ}} || {{ar2|ﻃ}} || {{ar2|ﻁ}}
| {{lang-ar2|طَاء}} [[|Та (шестнадцатая буква арабского алфавита)|{{unicode2|т̣а̄’}}]] || {{unicode2|т̣}} || {{IPA|[tˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻆ}} || {{ar2|ﻈ}} || {{ar2|ﻇ}} || {{ar2|ﻅ}}
| {{lang-ar2|ظَاء}} [[|За (буква арабского алфавита)|{{unicode2|з̣а̄’}}]] || {{unicode2|з̣}} || {{IPA|[zˁ], [ðˁ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻊ}} || {{ar2|ﻌ}} || {{ar2|ﻋ}} || {{ar2|ﻉ}}
| {{lang-ar2|عَيْن}} [[|Айн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|‘айн}}]] || {{unicode2|‘}} || {{IPA|[ʕ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻎ}} || {{ar2|ﻐ}} || {{ar2|ﻏ}} || {{ar2|ﻍ}}
| {{lang-ar2|غَيْن}} [[|Гайн (буква арабского алфавита)|{{unicode2|гайн}}]] || {{unicode2|г}} || {{IPA|[ɣ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻒ}} || {{ar2|ﻔ}} || {{ar2|ﻓ}} || {{ar2|ﻑ}}
| {{lang-ar2|فَاء}} [[|Фа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|фа̄’}}]] || {{unicode2|ф}} || {{IPA|[f]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻖ}} || {{ar2|ﻘ}} || {{ar2|ﻗ}} || {{ar2|ﻕ}}
| {{lang-ar2|قَاف}} [[|Каф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|к̣а̄ф}}]] || {{unicode2|к̣}} || {{IPA|[q]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻚ}} || {{ar2|ﻜ}} || {{ar2|ﻛ}} || {{ar2|ﻙ}}
| {{lang-ar2|كَاف}} [[|Кяф (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ка̄ф}}]] || {{unicode2|к}} || {{IPA|[k]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻞ}} || {{ar2|ﻠ}} || {{ar2|ﻟ}} || {{ar2|ﻝ}}
| {{lang-ar2|لاَم}} [[|Лям (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ля̄м}}]] || {{unicode2|ль}} || {{IPA|[l]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻢ}} || {{ar2|ﻤ}} || {{ar2|ﻣ}} || {{ar2|ﻡ}}
| {{lang-ar2|مِيم}} [[|Мим (буква арабского алфавита)|{{unicode2|мӣм}}]] || {{unicode2|м}} || {{IPA|[m]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻦ}} || {{ar2|ﻨ}} || {{ar2|ﻧ}} || {{ar2|ﻥ}}
| {{lang-ar2|نُون}} [[|Нун (буква арабского алфавита)|{{unicode2|нӯн}}]] || {{unicode2|н}} || {{IPA|[n]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻪ}} || {{ar2|ﻬ}} || {{ar2|ﻫ}} || {{ar2|ﻩ}}
| {{lang-ar2|هَاء}} [[|Ха (буква арабского алфавита)|{{unicode2|ха̄’}}]] || {{unicode2|х}} || {{IPA|[h]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﻮ}} || colspan=2 | {{ar2|ﻭ}}
| {{lang-ar2|وَاو}} [[|Уау (буква арабского алфавита)|{{unicode2|уау}}]] || {{unicode2|в}} || {{IPA|[w]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻲ}} || {{ar2|ﻴ}} || {{ar2|ﻳ}} || {{ar2|ﻱ}}
| {{lang-ar2|يَاء}} [[|Йа (буква арабского алфавита)|{{unicode2|йа̄’}}]] || {{unicode2|й}} || {{IPA|[j]}}
|}

Далшы знакы:

{| class=&quot;standard&quot;
|-
! в концї слова
! в серединї слова
! на зачатку слова
! ôддїлно 
! назва
! [[транслiтерацiя]]
! [[транскрипцiя]]
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=4 | {{ar2|ﺀ}}
| rowspan=5 | {{lang-ar2|هَمْزَة}} [[|Хамза (знак)|{{unicode2|хамза}}]]
| rowspan=5 | {{unicode2|’}} || rowspan=5 | {{IPA|[ʔ]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺄ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺃ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺈ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺇ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| colspan=2 | {{ar2|ﺆ}} || colspan=2 | {{ar2|ﺅ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺊ}} || {{ar2|ﺌ}} || {{ar2|ﺋ}} || {{ar2|ﺉ}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﺔ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﺓ}}
| {{lang-ar2|تَاء مَرْبُوطَة}} [[|Та марбута|{{unicode2|та̄’ марбӯт̣а}}]] || — || {{IPA|[h] / [t]}}
|- align=&quot;center&quot; style=&quot;height: 3em&quot;
| {{ar2|ﻰ}} || colspan=2 | — || {{ar2|ﻯ}}
| {{lang-ar2|أَلِف مَقْصُورَة}} [[|Алiф максура|{{unicode2|’алиф мак̣с̣ӯра}}]] || {{unicode2|а̄}} || {{IPA|[aː] / [a]}}
|}


== Транслiтерацiя ==

{| class=&quot;standard&quot;
! colspan=28| созвукы 
! colspan=3| голосы
! style=&quot;background: none; border: none&quot; colspan=2 |
|-
| {{lang-ar2|ء}}
| {{lang-ar2|ب}}
| {{lang-ar2|ت}}
| {{lang-ar2|ث}}
| {{lang-ar2|ج}}
| {{lang-ar2|ح}}
| {{lang-ar2|خ}}
| {{lang-ar2|د}}
| {{lang-ar2|ذ}}
| {{lang-ar2|ر}}
| {{lang-ar2|ز}}
| {{lang-ar2|س}}
| {{lang-ar2|ش}}
| {{lang-ar2|ص}}
| {{lang-ar2|ض}}
| {{lang-ar2|ط}}
| {{lang-ar2|ظ}}
| {{lang-ar2|ع}}
| {{lang-ar2|غ}}
| {{lang-ar2|ف}}
| {{lang-ar2|ق}}
| {{lang-ar2|ك}}
| {{lang-ar2|ل}}
| {{lang-ar2|م}}
| {{lang-ar2|ن}}
| {{lang-ar2|ه}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| {{lang-ar2|ا}}
| {{lang-ar2|و}}
| {{lang-ar2|ي}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''арабские буквы'''
|-
| {{unicode2|’}}
| {{unicode2|б}}
| {{unicode2|т}}
| {{unicode2|с̱}}
| {{unicode2|дж}}
| {{unicode2|х̣}}
| {{unicode2|х̮}}
| {{unicode2|д}}
| {{unicode2|з̱}}
| {{unicode2|р}}
| {{unicode2|з}}
| {{unicode2|с}}
| {{unicode2|ш}}
| {{unicode2|с̣}}
| {{unicode2|д̣}}
| {{unicode2|т̣}}
| {{unicode2|з̣}}
| {{unicode2|‛}}
| {{unicode2|ґ}}
| {{unicode2|ф}}
| {{unicode2|к̣}}
| {{unicode2|к}}
| {{unicode2|л}}
| {{unicode2|м}}
| {{unicode2|н}}
| {{unicode2|х}}
| {{unicode2|в}}
| {{unicode2|й}}
| {{unicode2|а̄}}
| {{unicode2|ӯ}}
| {{unicode2|ӣ}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; colspan=2 | '''кириллизация'''
|-
| {{unicode|ʾ}}
| {{unicode|b}}
| {{unicode|t}}
| {{unicode|ṯ}}
| {{unicode|ǧ}}
| {{unicode|ḥ}}
| {{unicode|ḫ}}
| {{unicode|d}}
| {{unicode|ḏ}}
| {{unicode|r}}
| {{unicode|z}}
| {{unicode|s}}
| {{unicode|š}}
| {{unicode|ṣ}}
| {{unicode|ḍ}}
| {{unicode|ṭ}}
| {{unicode|ẓ}}
| {{unicode|ʿ}}
| {{unicode|ġ}}
| {{unicode|f}}
| {{unicode|q}}
| {{unicode|k}}
| {{unicode|l}}
| {{unicode|m}}
| {{unicode|n}}
| {{unicode|h}}
| {{unicode|w}}
| {{unicode|y}}
| {{unicode|ā}}
| {{unicode|ū}}
| {{unicode|ī}}
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; | станд.
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=3 | '''латинизация'''
|-
| '
|
|
| th
| j
| 7
| kh
|
| dh
|
|
|
| sh
| 9
|
| 6
| dh
| `
| gh
|
| 8
|
|
|
|
|
|
|
|
| oo
| ee
| style=&quot;background-color: #EEEEFF&quot; rowspan=2| нестр.
|-
| 2
|
|
|
|
|
| 5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ou
|
|-
|}

== Жерела ==
* [https://web.archive.org/web/20030622235221/http://www.al-bab.com/Arab/visual/calligraphy.htm {{ref-en}}
* [http://www.omniglot.com/writing/arabic.htm] на сайтï [[Omniglot]] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20080509054422/http://www.islamicart.com/main/calligraphy/]{{ref-en}}
* [http://www.primavista.ru/dictionary/abc/arabic.htm]
* [http://www.ok-board.com/arabic.htm]
* [http://ar.wikisource.org/wiki/%D9%84%D8%B3%D8%A7%D9%86_%D8%A7%D9%84%D8%B9%D8%B1%D8%A8]{{ref-ar}}
* [https://web.archive.org/web/20110129155023/http://nuruliman.ru/arabskijj-alfavit]

[[Катеґорія:Письма]]
[[Катеґорія:Алфавіт]]
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>7d5t9q41zfgjlme62rdfzdr1096v8sl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вірус</title>
    <ns>0</ns>
    <id>564</id>
    <revision>
      <id>172700</id>
      <parentid>169815</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:50:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172700</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6363" sha1="2v8n14uehvhv5c4j4y77h4ubrjyxbqp" xml:space="preserve">[[File:Virus detected warning.jpg|right|150px]]
[[File:The Soviet Union 1964 CPA 3118 stamp (Outstanding Soviet Physicians. Dmitri Ivanovsky (1864-1920), one of the founders of virology).jpg|right|150px]]
'''Вирус''' ({{Lang-la|virus}} „отрова“)&amp;nbsp;— штруктура, находяча ся на граници меджи живым а неживым (небунковый [[организм]]). Тоты найпримитивнѣйшы вирусы, обсягуючы свою [[генетика|генетичну]] информацию во формѣ [[DNA]] або [[RNA]], векшинов суть уложены в капсидѣ зоз даколько мало [[протеин]]ох, творячых вирусовый пакунок. Вирусы самы по собѣ не годны ся репродуковати, множать ся лем в бунках вецей высокоорганизованых [[организм]]ох.&lt;ref&gt;Тимченко А. Д., c. 66.&lt;/ref&gt;

== Объявлѣня и класификация ==
Первым объявительом вирусох быв року 1892 [[Российска империя|российскый]] [[ученый]] [[Дмитрий Ивановскый]]. Было выявлене, же вирусы суть меншы од [[Бактерии|бактерий]], бо они переходять кроз бактериалный филтер. Онь в {{nowrap|1940. роках}}, коли появив ся електронный [[микроскоп]], мож было увидѣти вирусы, зачати их класификацию и штудовати их штруктуру. Вирусы в [[Биология|биологичной]] таксономии занимають свою шпецифичну позицию: то не [[ростлины]], не [[живина]], ани не [[бактерии]], а суть они умѣщены до свого властного [[Царство (биология)|царства]].&lt;ref name=EB&gt;Krug, Robert M. and Wagner, Robert R.&lt;/ref&gt; Розмѣры вирусох суть обычайно в россягу {{nowrap|18 – 450 [[нм]]}}.&lt;ref name=Jersov&gt;Ершов Ф И.&lt;/ref&gt; Меджинародный комитет таксономии вирусох (ICTV) ку року [[2019]] класификовав 6590 [[вид (биология)|виды]] вирусох, котры належать ку 1421 [[род (биология)|роду]].&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200320103754/https://talk.ictvonline.org/taxonomy ICTV Virus Taxonomy: 2019 Release]{{ref-en}}&lt;/ref&gt;

== Чим суть опасны ==
Вирусы суть внутробунковыма паразитами ай [[Инфекчны хвороты|инфекчныма]] агентами, котры выволують охворѣня у людей, [[Живина|живины]], [[Ростлины|ростлин]] и [[Бактерии|бактерий]]. Легко ся передають од хворых ку здоровым, причинены нима хвороты скоро ся ширять и тяжко ся дають лѣчити. Довго думали, же вирусы причинюють лем такы остры инфекции, як [[грипа]], [[Кор|осыпкы (корь)]] и подобны, але теперь суть нагромаджены многы доказы, же вирусы можуть быти причинов хроничных хворот ([[герпес]], вирусный гепатитис и др.).&lt;ref name=Jersov/&gt;

== Як ся варовати ==
В природном окружѣню вирусы проникають до [[организм]]у розличныма путями: воздушно-капковым (респираторным), алиментарным (зо стравов), трансмиссивным (инфекция од хворого ку здоровому), через кожу, сексуалным путем ([[АІДС|АИДС]]), парентерално (инекция, капкадло). Выявили ещи еден путь передачи вирусох&amp;nbsp;— вертикалный: коли ся вирусы передають од матери плоду внутриутробно и выволують тяжкы хвороты новородженых.&lt;ref name=Jersov/&gt;

== Вирусы и медицина ==
Вдякы заведжѣню до клиничной практикы антибиотикох значно упало число хворот од [[Бактерии|бактерий]], и в патологии людей выросла участка вирусных инфекций. Екзистуе тыж вѣкова чувствителность ку вирусам: дѣти окреме подлѣгають векшинѣ вирусох. В цѣлому около 75% вшиткых инфекчных хворот, регистрованых в днешной добѣ, суть вирусны, причому первы четыри масовы позиции занимають остры респираторны охворѣня, грипа, вирусный гепатитис и осыпкы. Економичны шкоды, причиняны вирусныма хворотами суть величезны.&lt;ref name=Jersov/&gt;

== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author=Krug, Robert M. and Wagner, Robert R. |title=Virus (biology) |publisher=Encyclopedia Britannica |date=12 Nov. 2020 |url=https://www.britannica.com/science/virus. |accessdate=2021-04-19}}{{ref-en}}
* {{cite web |author=Ершов Ф И. |title=Вирусы |url=http://www.golkom.ru/kme/03/1-208-1-3.html |publisher=//Краткая Медицинская Энциклопедия, издательство &quot;Советская Энциклопедия&quot;, издание второе, 1989, Москва |accessdate=2021-04-19}}{{ref-ru}}
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}}

== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Біолоґія]]
[[Катеґорія:Здоровя і медіціна]]</text>
      <sha1>2v8n14uehvhv5c4j4y77h4ubrjyxbqp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоґа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>690</id>
    <revision>
      <id>172587</id>
      <parentid>170106</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:48:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172587</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14651" sha1="o1o9ude54doh2892zn7d5w93oluqnsx" xml:space="preserve">[[Файл:Shiva_Bangalore.jpg|альт=Статуя Шівы у йоґовуй позиції лотоса (падмасані)|міні|Статуя [[Шіва|Шівы]] у йоґовуй позиції лотоса (''падмасані'')]]
[[Файл:Patanjali_Statue.jpg|міні|Статуя Панатджалі, автора Йоґа-сутры Патанджалі, у процесі медитації у позиції лотоса]]
{{commonscat|Yoga}}
'''Йо́ґа''' ([[Санскріт|санскрит]] योग &lt;span class=&quot;IPA&quot;&gt;[[Меджінародный фонетічный алфавіт|[joːɡɐ]]]&lt;/span&gt;, буквално „ярмо“ вадь „унія“) є зберька фізичных, менталных и духовных практик авадь дисциплін, котрі ся заклали у [[Старовіка Індія|Давнюй Індії]], цільов котрых є контроль (зато и зязок из „ярмом“) над тілом тай розумом на пути д спасіню&lt;ref&gt;Keown 2004, ''Yoga''.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Johnson 2009, ''Yoga''.&lt;/ref&gt; у гіндуїстськых, [[Джайнізм|джайністськых]] тай [[Будгізм|буддистськых]] традиціях.

Хоть сут верзії, ож йоґа має доведичні коріня, першый спомин за неї ся фіксує у першому тысячрочови до нашої еры. Она ся заклала на ворошных практиках народув восточного басейна [[Ґанґа (ріка)|рікы Ґанґа]], у тому числі на ведичных елементах.&lt;ref&gt;Crangle 1994, бб.&amp;nbsp;1–6.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Crangle 1994, бб.&amp;nbsp;103–138.&lt;/ref&gt; Похожі на йоґові практикы ся споминавут у Ріґведі&lt;ref&gt;Werner 1977.&lt;/ref&gt; тай шорі ранньых Упанішадув,&lt;ref&gt;Ayyangar 1938, б.&amp;nbsp;2.&lt;/ref&gt; айбо системачні концепції йоґы ся появили бігом пятого тай шестого сторочув до н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;у давньоіндійськых кываньох ''санняса'' тай ''шрамана'', у тум числі джайнізмі тай буддизмі.&lt;ref&gt;Samuel 2008, б.&amp;nbsp;8.&lt;/ref&gt; Класичный текст за гіндуїстську йоґу, „Йоґа-сутра Патанджалі“, закладеный на дуалістичнуй ортодокснуй філозофії ''самкхя'' из вливом буддизма, датує ся першыма сторочами нашої еры.&lt;ref&gt;Bryant 2009, б.&amp;nbsp;xxxiv.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Desmarais 2008, бб.&amp;nbsp;16–17.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Bryant (2009, б.&amp;nbsp;xxxiv): „Булшина ученых датувут текст зачатком нашої еры (приблизно першоє-другоє стороча)“.

''„Most scholars date the text shortly after the turn of the Common Era (circa first to second century).“''&lt;/ref&gt; Межи 9.&amp;nbsp;тай 11.&amp;nbsp;сторочами ся зачали появляти тексты за гатга-йоґу, котра ся базує на традиції ''тантра''.

Йоґа має світову популарность, айбо у западнум світі пуд понятьом „йоґа“ розумівут сучасну форму гатга-йоґы тай вид фізичної и релаксувучої вправы,&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Burley 2000, бб.&amp;nbsp;1–2.&lt;/ref&gt; котра ся булшинов чинит ''асанами''&amp;nbsp;— разными поставами тіла;&lt;ref&gt;{{Cite paper|last=De Michelis|first=Elizabeth|url=https://wzukusers.storage.googleapis.com/user-31520575/documents/5a57bf9c24c23ZrCu301/Survey_of_Modern_Yoga_De_Michelis_2007.pdf|title=A Preliminary Survey of Modern Yoga Studies|volume=3 (1)|number=1–19|year=2007|format=PDF|language=анґліцькы|doi=10.1163/157342107X207182|series=Asian Medicine, Tradition and Modernity}}&lt;/ref&gt; традиційна йоґа ся межи тым фокусує на медитації тай сепарації уд земного.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;King 1999, б.&amp;nbsp;67:

„Челядь на западі розуміє пуд йоґов варіацію сучасных пережывань за здоровля тай фізичну форму тай спосуб бороти ся из стресом тай сучасными каждоденными проблемами. Айбо сесе всьо має дуже мало общого из традиційными практиками у гатарах усталеных традицій авадь течій (''сампрадая'') учителя (''ґуру'') тай учня (''шішя''), структурованых подля ієрархічных стадій розвоя тай переплетеных из аскетичным способом жывота тай світониканьом, котрі дуже далекі уд пережывань сучасного западного бывателя великого вароша“.

''„Many westerners see yoga as a variation on the modern concern for health and fitness and a means of overcoming the stresses and strains of modern day living. Most of what passes for yoga in this context, however, bears little relation to traditional practices, institutionalised as they were within established traditions or lineages (sampradaya) of teacher (guru) and pupil (śiṣya), structured according to hierarchical and initiatory stages of development and bound up with an ascetic lifestyle and world-view very different from the concerns of the modern western urbanite.“''&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Jantos 2012, бб.&amp;nbsp;362–363.&lt;/ref&gt; Популаризовали ї індійські ґуру по успішнуй адаптації гіндуїстськым монахом и реліґійным учительом Свамі Вівеканандов йоґы без асан у другуй половині 19.&amp;nbsp;стороча&amp;nbsp;– на зачаткови 20.&amp;nbsp;стороча.&lt;ref&gt;White 2011, б.&amp;nbsp;xvi–xvii, 2.&lt;/ref&gt; Вівекананда познакомив запад из Йоґа-сутров, тай они ся укріпили по популаризації гатга-йоґы у 20.&amp;nbsp;сторочови.&lt;ref&gt;White 2014, бб.&amp;nbsp;xvi–xvii.&lt;/ref&gt;

== Етимолоґія ==
Санскритовый [[Назывникы|назывник]] योग (йоґа) походит уд пня युज् (юдж) „припойовати, зєдновати, опанововати, брати у ярмо“.&lt;ref&gt;Satyananda 2008, б.&amp;nbsp;1.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;Jones &amp; Ryan 2007, б.&amp;nbsp;511.&lt;/ref&gt; Подля верзії Констанс Джонс тай Джеймса Раяна, авторув „Енциклопедії гіндуїзма“, зязок из игом узятый из концентрації ранньых практик конкретно на контрольови над чуствами, а пак назывку виділи ги метафору на „припойованя“ вадь „заярмльованя“ до Бога ци божественного.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;

У „Принстонському словникови буддизма“ Роберт Базвелл тай Доналд Лопез товмачат „yoga“ ги „зязок“, „(само)контроль“ тай за асоціаційов и „духовну дисципліну“.&lt;ref&gt;Buswell &amp; Lopez 2014, ''yoga''.&lt;/ref&gt; У „Вступови до гіндуїзма“ Ґевін Флад капчат контроль над розумом ги його „заярмльованя“.&lt;ref&gt;Flood 1996, б.&amp;nbsp;95.&lt;/ref&gt;

Подля изглядователя гіндуїзма тай буддизма Майкла Бырлія, першый раз слово „йоґа“ ся споминат у гімнови 5.81.1 Ріґведы, присяченому сходячому Богови-Сонцьови, тай інтерпретує ся як „ярмо“ вадь „контроль“.&lt;ref&gt;Burley 2000, б.&amp;nbsp;25.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Aurobindo|first=Sri|title=The Secret of Veda|url=https://archive.org/details/secretofveda0000ghos|year=1916, reprinted 1995|page=[https://archive.org/details/secretofveda0000ghos/page/n540 529]|isbn=978-0-914955-19-1|language=анґліцькы|chapter=A Hymn to Savitri V.81}}&lt;/ref&gt;

Санскритськый ґраматішта-філолоґ Па́ніні у 4.&amp;nbsp;сторочови до н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;писав, ож термін „йоґа“ годен мати два походжіня: ''yujir yoga'' („давати у ярмо“) авадь ''yuj samādhau'' („концентровати ся“).&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Dasgupta|first=Surendranath|year=1975|title=A History of Indian Philosophy|page=226|place=Delhi, India|publisher=Motilal Banarsidass|language=анґліцькы|isbn=81-208-0412-0|volume=Vol. 1}}&lt;/ref&gt; У контексті Йоґа-сутры, традиційні коментаторы рахувут другый варіант правилнов етимолоґійов.&lt;ref&gt;Bryant 2009, б.&amp;nbsp;5.&lt;/ref&gt; Подля першого коментатора Йоґа-сутры Вясы,&lt;ref&gt;Bryant 2009, б.&amp;nbsp;xxxix.&lt;/ref&gt; „йоґа“ значит ''samadhi'', т.є. концентрацію.&lt;ref&gt;{{Cite book|last=Aranya|first=Swami Hariharananda|year=2000|title=Yoga Philosophy of Patanjali with Bhasvati|page=1|location=Calcutta, India|publisher=University of Calcutta|isbn=81-87594-00-4|language=анґліцькы}}&lt;/ref&gt;

За челядника, котрый практикує йоґу вадь ревно ся держит йоґової [[Філозофія|філозофії]], знає ся казати, ож ун ''йоґі'' (योगी, &lt;abbr title=&quot;International Alphabet of Sanskrit Transliteration, „Межинародный алфавіт на транслітерацію санскрита“&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-variant:small-caps&quot;&gt;IAST&lt;/span&gt;&lt;/abbr&gt; ''yogī''); на жун ся хоснує термін ''йоґіні'' (योगिनी, &lt;abbr title=&quot;International Alphabet of Sanskrit Transliteration, „Межинародный алфавіт на транслітерацію санскрита“&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-variant:small-caps&quot;&gt;IAST&lt;/span&gt;&lt;/abbr&gt; ''yoginī'').

== Жерела ==

* {{Cite book|last=Ayyangar|first=T. R. S.|year=1938|title=The Yoga Upanishads|url=https://archive.org/stream/TheYogaUpanishads/TheYogaUpanisadsSanskritEngish1938#page/n3/mode/2up|publisher=The Adyar Library|place=Madras|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|title=The Yoga Sutras of Patañjali: A New Edition, Translation, and Commentary|first=Edwin|last=Bryant|url=https://archive.org/details/yogastrasofpataj0000brya|year=2009|place=New York|publisher=North Point Press|language=анґліцькы|isbn=978-0-86547-736-0}}
* {{Cite book|last=Burley|first=Mikel|title=Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice.|year=2000|publisher=Motilal Banarsidass|location=Delhi|language=анґліцькы|isbn=978-8-1208-1706-7|url=https://archive.org/details/hathayogaitscont0000burl}}
* {{Cite book|year=2014|title=The Princeton Dictionary of Buddhism|publisher=Princeton University Press|language=анґліцькы|last1=Buswell|first1=Robert|first2=Donald|last2=Lopez}}
* {{Cite book|last=Crangle|first=Edward Fitzpatrick|year=1994|title=The Origin and Development of Early Indian Contemplative Practices|publisher=Otto Harrassowitz Verlag|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|last=Desmarais|first=Michele|year=2008|title=Changing Minds: Mind, Consciousness and Identity in Patanjali's Yoga Sutra|publisher=Motilal Banarsidass|language=анґліцькы|isbn=978-8-1208-3336-4}}
* {{Cite book|last=Flood|first=Gavin D.|year=1996|title=An Introduction to Hinduism|url=https://archive.org/details/introductiontohi0000floo_n5j0|publisher=Cambridge University Press|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|last=Jantos|first=Marek|editors=Cobb, Mark|title=Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare|url=https://archive.org/details/isbn_9780199571390|year=2012|publisher=Oxford University Press|isbn=978-0-19-957139-0|chapter=Prayer and Meditation|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|first=W.&amp;nbsp;J.|last=Johnson|title=A Dictionary of Hinduism|url=https://archive.org/details/dictionaryofhind00unse|year=2009|publisher=Oxford University Press|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|last1=Jones|last2=Constance A.|first1=Ryan|first2=James D.|year=2007|title=Encyclopedia of Hinduism|publisher=Facts On File, Inc|chapter=Yoga|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|first=Damien|last=Keown|title=A Dictionary of Buddhism|year=2004|publisher=Oxford University Press|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|last=King|first=Richard|title=Indian Philosophy. An Introduction to Hindu and Buddhist Thought|url=https://archive.org/details/indianphilosophy0000king|year=1999|publisher=Georgetown University Press|language=анґліцькы}}
* {{Cite book|last=Samuel|first=Geoffrey|year=2008|title=The Origins of Yoga and Tantra|url=https://books.google.com/books?id=JAvrTGrbpf4C|publisher=Cambridge University Press|language=анґліцькы|isbn=978-0-521-69534-3}}
* {{Cite book|last=Satyananda|first=Swami|year=1969, reprinted 2008|title=Asana Pranayama Mudra Bandha|place=Munger|publisher=Yoga Publications Trust|format=PDF|language=анґліцькы|isbn=978-81-86336-14-4}}
* {{Cite book|last=Werner|first=Karel|title=Yoga and the Ṛg Veda: An Interpretation of the Keśin Hymn (RV 10, 136). Religious Studies Vol.&amp;nbsp;13, No.&amp;nbsp;3|year=1977|pages=289–302|language=анґліцькы|volume=13|journal=Religious Studies|issue=3}}
* {{Cite book|last=White|first=David Gordon|year=2011|title=Yoga, Brief History of an Idea|series=Yoga in Practice|publisher=Princeton University Press|pages=1–23|format=PDF|language=анґліцькы|url=http://press.princeton.edu/chapters/i9565.pdf}}
* {{Cite book|last=White|first=David Gordon|year=2014|title=The 'Yoga Sutra of Patanjali': A Biography|url=https://archive.org/details/yogasutraofpatan0000whit|publisher=Princeton University Press|language=анґліцькы|isbn=978-1-4008-5005-1}}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>o1o9ude54doh2892zn7d5w93oluqnsx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Капске Місто</title>
    <ns>0</ns>
    <id>697</id>
    <revision>
      <id>172666</id>
      <parentid>121740</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:13:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172666</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="698" sha1="0xtdvcb0j2jl2ydn3a440phx569hsaz" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Капске Місто''' (африканьскы: Kaapstad, анґліцькы: Cape Town, ксгоса: іКапа) є друге найвекше місто [[Южна Африка|Югоафрицькой републікы]], головне місто провінції Western Cape і єдным разом леґіслатівне головне місто Югоафрицькой републікы, резіденцію ту має югоафрицькый парламент і далшы владны інштітуції.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Югоафрицькой Републікы]]
[[Катеґорія:Головны міста]]</text>
      <sha1>0xtdvcb0j2jl2ydn3a440phx569hsaz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каракум</title>
    <ns>0</ns>
    <id>702</id>
    <revision>
      <id>172670</id>
      <parentid>170695</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:14:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172670</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="330" sha1="ndvqxw4s4ojkzii37v51w9424e2d1q6" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Караку́м''' ({{lang-tk|Garagum}}, {{lang-ru|Каракумы}}; в перекладї «чорна пустыня») — є [[пустыня]] в [[Середня Азія|Середнїй Азії]].
{{Універзалный інфобокс}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ґеоґрафія]]</text>
      <sha1>ndvqxw4s4ojkzii37v51w9424e2d1q6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карібске море</title>
    <ns>0</ns>
    <id>709</id>
    <revision>
      <id>172687</id>
      <parentid>121763</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:44:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172687</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="404" sha1="ivw8i175r0qskb2jy39rholwshotj9x" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:La2-demis-caribbean.png|thumb|right|300px|Карібске море]]

'''Карібске море''' — частина [[Атлантічный океан|Атлантічного океану]], міджі [[Южна Америка|Южнов]] а Централнов Америков і Антілскыма островами.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Моря]]</text>
      <sha1>ivw8i175r0qskb2jy39rholwshotj9x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каспіцьке море</title>
    <ns>0</ns>
    <id>710</id>
    <revision>
      <id>172688</id>
      <parentid>170374</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:44:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172688</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="319" sha1="mdncly9teqj9gw751v6kd0098h6iita" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Caspian Sea from orbit.jpg|thumb|right|Каспіцьке море]]

'''Каспіцьке море''' - найвекше безстічне [[озеро]] на [[Земля (планета)|Земли]] у [[Евразія|Евразії]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Озера]]</text>
      <sha1>mdncly9teqj9gw751v6kd0098h6iita</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кагіра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>714</id>
    <revision>
      <id>172640</id>
      <parentid>142351</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:59:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172640</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2637" sha1="92p65m3yegpf1f9w5j45psnamce1bjw" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = 
| місцёва назва          = 
| образок             = 
| образок_розмір       = 
| образок_підпис       = 
| мапа        = 
| прапор                 = 
| попис прапора           = 
| ерб                    = 
| попис ерба              = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = 
| окрес                  =
| реґіон                 = 
| заложене               =
| перша змінка           = 
| аґломерація            = 
| статус                 = 
| подїл                  = 
| жытелїв                = 
| розлога                = 
| ref-площа              = 
| густота                = 
| код                    = 
| коордінаты         = 
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 
| водойма                = 
| станція                = 
| відстань               = 
| желїзніця к            = 
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| етнікон                = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 
| адреса                 = 
| веб-сторінка           =
| пріматор               = 
| позначкы               = 
}}
'''Кагіра''' є головне місто [[Еґіпет|Еґіпта]], найлюднатїше місто [[Африка|африцького контіненту]]. Кагіра сама о собі має 8 250 000 жытелїв (2006).


{{Стыржень}}
{{commons|Кагіра}}
[[Катеґорія:Еґіпет]]
[[Катеґорія:Міста Еґіпта]]
[[Катеґорія:Головны міста]]</text>
      <sha1>92p65m3yegpf1f9w5j45psnamce1bjw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Книга</title>
    <ns>0</ns>
    <id>721</id>
    <revision>
      <id>172720</id>
      <parentid>164084</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:05:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172720</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="492" sha1="qgbd74ffi5dbr62v9jwqtg28l9rkpkk" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Launch of the Book “Үүл” (9).jpg|thumb|Книга]]

'''Книга''' є зошытый або злїпеный звязок листів або складаный арх папіря, картону, [[перґамен]]у ці іншого матеріалу, пописаный, [[друк]]ованый або порожнїй докопы спряженый і зготовленый з обалом.

[[Катеґорія:Култура]]


{{Стыржень}}</text>
      <sha1>qgbd74ffi5dbr62v9jwqtg28l9rkpkk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Князь Лаборець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>724</id>
    <revision>
      <id>172722</id>
      <parentid>147323</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:06:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172722</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="357" sha1="i7rvq5zp03sxkdsgcmec24wq884n5v6" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Князь Лаборець''' (приближно 875 - 892) князь раннофеодалной державы славяньскых племен [[Білы хорваты|Білых хорватів]] міджі Тісов і Дунаём.
[[File:Knaz Laborec.jpg|thumb|]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пановници]]</text>
      <sha1>i7rvq5zp03sxkdsgcmec24wq884n5v6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Компютеровый проґрам</title>
    <ns>0</ns>
    <id>731</id>
    <revision>
      <id>172746</id>
      <parentid>121793</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:19:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172746</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="276" sha1="k76oxro8s9vydnr2w4pmd3ct6c11ylc" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Компютеровый проґрам''' є в [[Інформатіка|інформатіцї]] поступ операцій, котрый пописує реалізацію даной задачі.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Софтвер]]</text>
      <sha1>k76oxro8s9vydnr2w4pmd3ct6c11ylc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крайня Порубка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>744</id>
    <revision>
      <id>172787</id>
      <parentid>160111</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:37:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172787</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1399" sha1="2llo1txy57mlxgyzu3u3cm3x0ngdy7k" xml:space="preserve">{{Інфобокс Словеньска обец
  |URL знаку = Coats of arms of None.svg
  |URL пологы = Mapa nie je.png
  |Образок = Krajna Porubka.jpg
  |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]]
  |Окрес = [[Окрес Свідник|Свідник]]
  |Реґіон = 
  |Северна шырка = 00° 00' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Выходна довжка = 00° 00' 00&lt;nowiki&gt;&quot;&lt;/nowiki&gt;
  |Надморьска вышка = 420
  |Розлога = 3,727
  |Чісло жытелїв = 56
  |Статус ку = 31.12.2004
  |Густота жытельства = 15
  |Перша писемна змінка = [[1582]]
  |Код = 527441
  |ЕЧВ = SK
  |ПСЧ = 090 05 (пошта [[Крайня Поляна]])
  |Передвольба = 0 54
  |Адреса = Obecný úrad Krajná Porúbka
  |Website = 
  |Староста = Мґр. Вєра Дерцова&lt;ref&gt;{{Список старостів і пріматорів 2010|Мґр. Вєра Дерцова}}&lt;/ref&gt;
  |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]]
|}}      
'''Крайня Порубка''' є село на Словеньску в окресї [[Свідник]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;.
{{Окрес Свідник}}
{{Русиньскы села на Словеньску}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>2llo1txy57mlxgyzu3u3cm3x0ngdy7k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кратер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>747</id>
    <revision>
      <id>172793</id>
      <parentid>80931</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172793</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="219" sha1="lc8m83zmphyqdda38mg981aw9qr5h3z" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кратер''' є проглубень (депресія) приближно [[круг]]овой формы на поверьху тїлес в планетарній сістемі.
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>lc8m83zmphyqdda38mg981aw9qr5h3z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Курув</title>
    <ns>0</ns>
    <id>754</id>
    <revision>
      <id>172817</id>
      <parentid>164051</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:53:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172817</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4326" sha1="29cve0tg67fmy01o385dqsubb8q0y6w" xml:space="preserve">{{НП}}
[[Файл:Plan Kurowa 2010.png|міні|Мапа Курова]]
'''Ку́рув''' авадь '''Ку́ров''' ({{Lang-pl|Kurów}}) є [[варош]] у [[Польща|Польщи]], в [[Люблинске воеводство|Люблінському воєводстві]], [[Пулавськый повіт|Пулавському повіті]], [[Ґміна Курув|ґміні Курув]].&lt;ref name=&quot;teryt&quot;&gt;[http://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default GUS. Wyszukiwarka TERYT]&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;roz&quot;&gt;''Rozporządzenie w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części'' ([https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200 Dz. U. z 2013 r. poz. 200]).&lt;/ref&gt; Розміщеный на ріці Курувка и єї притоках, Струзі Курувськуй и Бялці.

Курув тото адміністративный центер ґміны Курув&lt;ref name=&quot;bip&quot;&gt;[http://www.kurow.eu/strona-3416-solectwa.html Strona gminy, sołectwa]&lt;/ref&gt; и римокатолицької парафії Рожденя Пресятої Дівы Марії и сят.&amp;nbsp;Михаила Арханґела.&lt;ref name=&quot;par&quot;&gt;[https://archidiecezjalubelska.pl/parafia/?id=101720 Opis parafii na stronie diecezji]&lt;/ref&gt; Подля списованя людности у 2011.&amp;nbsp;році Курув мав 2,787&amp;nbsp;бывателюв.&lt;ref name=&quot;GUS&quot;&gt;[http://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/21/1/1/1_miejscowosci_ludnosc_nsp2011.xlsx GUS: Ludność - struktura według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.]&lt;/ref&gt; 

== Історія ==
Курув дустав локаційный привілей до 1442.&amp;nbsp;року.&lt;ref&gt;Robert Krzysztofik, Lokacje miejskie na obszarze Polski. Dokumentacja geograficzno-historyczna, Katowice 2007, s. 44–45.&lt;/ref&gt; 31.&amp;nbsp;мая 1870.&amp;nbsp;року быв тот привілей забратый, Курув прикапчали д ґміні Курув у товдышньому новоалександрійському повіті.&lt;ref&gt;Postanowienie z 6 (18) marca 1870, ogłoszone 19 (31) maja 1870 (Dziennik Praw, rok 1870, tom 70, nr 241, s. 97)&lt;/ref&gt; У 1867–1954 село было центром сільської ґміны Курув, у 1954–1972&amp;nbsp;— громады Курув у пулавськум повіті,&lt;ref name=&quot;main&quot;&gt;Uchwała Nr 14 Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 5 października 1954 r. w sprawie podziału na nowe gromady powiatu puławskiego; w ramach Zarządzenia Prezydium Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 23 listopada 1954 r. w sprawie ogłoszenia uchwał Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 5 października 1954 r., dotyczących reformy podziału administracyjnego wsi (Dziennik Urzędowy Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 3 grudnia 1954 r., Nr. 15, Poz. 64)&lt;/ref&gt; а уд 1973.&amp;nbsp;року изась став центром удновленої ґміны Курув.&lt;ref name=&quot;start-1973-LB&quot;&gt;Uchwała Nr XXI/92/72 Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 5 grudnia 1972 w sprawie utworzenia gmin w województwie lubelskim ([https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/561115/edition/533989/content Dziennik Urzędowy Wojewódzkiej Rady Narodowej w Lublinie z dnia 20 grudnia 1972, Nr 12, Poz. 239]).&lt;/ref&gt; У 1975–1998 територія адміністративно належала ид люблінському воєводству.

1.&amp;nbsp;януара 2025.&amp;nbsp;року Курув дустав статус вароша.&lt;ref&gt;[https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20240001152 Dz. U. z 2024 r. poz. 1152.]&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==
* [[Войцех Ярузелскый]] ([[1923]]–[[2014]]) — [[Презідент|президент]] [[Польска Людова Република|ПЛР]] и [[Польска Людова Република|польскый]] [[ґенерал]]. 

== Референції ==
{{референції}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты в Польску]]</text>
      <sha1>29cve0tg67fmy01o385dqsubb8q0y6w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кіншаса</title>
    <ns>0</ns>
    <id>758</id>
    <revision>
      <id>172829</id>
      <parentid>159927</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:57:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172829</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="796" sha1="nyat00e27imjwxg3d9pt9wr29ei6316" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{місто}}
'''Кіншаса''' є головным містом [[Конжська Демократічна Републіка|Конжськой демократічной републікы]] і єдно з найвекшых міст Африкы. Находить ся на берегу рікы Конґо. Актуалне чісло жытелїв за рік 2008 2008 - 9,5 міліонів. З містом Браззавілле на другім берегу рікы творить конурбацію з 12 міліонами жытелїв.
[[File:Kinshasa downtown.jpg|thumb|left]]

{{-|left}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Конжськой Демократічной Републікы]]
[[Катеґорія:Головны міста]]</text>
      <sha1>nyat00e27imjwxg3d9pt9wr29ei6316</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Леонард Ейлер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>771</id>
    <revision>
      <id>172858</id>
      <parentid>114903</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:13:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172858</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="474" sha1="6mbz8q3sw2076v6ls9eay5be4onqo9r" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Leonhard Euler.jpeg|thumb|right|Леонард Ейлер]]

'''Леонард Пол Ейлер''' ([[15. апріля]] [[1707]] [[Басілей]], [[Швайцарія]] – [[18. септембра]] [[1783]] [[Санкт-Петербурґ]], [[Росія]]) быв швайчарьскый [[математік]] і [[Фізіка|фізік]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Математіци]]
[[Катеґорія:Физици]]</text>
      <sha1>6mbz8q3sw2076v6ls9eay5be4onqo9r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лоґічне проґрамованя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>777</id>
    <revision>
      <id>172872</id>
      <parentid>80959</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172872</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1158" sha1="jqvm4aef77xehk1e3cz8r0knog250fd" xml:space="preserve">'''Лоґічне проґрамованя''' є в шыршім значіню хоснованя [[Математічна лоґіка|математічной лоґікы]] як средства про [[проґрамованя]]. Ёго початкы можеме выстоповати аж ку пропозіції [[Джон МкКартс|Джона МкКартса]] '''advice taker''' (порадца) [1958]. У тій пропозіції служыть лоґіка про чісто декларатівну репрезентацію языка і доказователь вет (theorem-prover) або ґенератор моделів (model-generator) ся хоснує як рїшытель проблемів (problem-solver). Рїшіня проблемів ся так дїлить міджі проґраматора (ґарантує правилность проґраму в лоґічній формі) і доказователь вет або ґенератор моделів (одповідать за ефектівне рїшіня проблему).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Проґрамованя]]</text>
      <sha1>jqvm4aef77xehk1e3cz8r0knog250fd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лінґвістіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>788</id>
    <revision>
      <id>172900</id>
      <parentid>149605</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:34:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172900</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="293" sha1="b91r1qyepk0gv8flso3yonqz9ezpk8u" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Языкознавство''' або '''лінґвістіка''' (од {{lang-la|lingua}} — язык) — наука котра дослїджує [[язык]]ы.
{{Універзалный інфобокс}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лінґвістіка| ]]</text>
      <sha1>b91r1qyepk0gv8flso3yonqz9ezpk8u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Література</title>
    <ns>0</ns>
    <id>790</id>
    <revision>
      <id>172903</id>
      <parentid>100544</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:34:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>порожні секції</comment>
      <origin>172903</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5068" sha1="lb4eu8x46wjz2qa7ympij6y4xngvtzs" xml:space="preserve">'''Література''' (з лат. littera = буква) або тыж писаня; в шыршім змыслї слова є то сукупность вшыткых писаных текстів, (з лат. textum = тканина) т.є. вшыткых екзістуючіх писемно зазначеных языковых проявів людства. То єсть література умелецька, наукова, технічна, часописецька, мемоарова і пріватна [[корешпонденція]]. В узшім змыслї слова ся літературов звычайно думать література умелецька, т.є. красна література, [[белетрія]]. Література тыж дїйствує як [[іншпірація]] про другых умелцїв - на мотівы літературных дїл выникають образы, скулптуры, піснї і в модерній добі тыж [[філм]]ы.

== Дїлїня літературы подля функції ==

=== Одборна ===
Обсягує знаня і факты. Выужывать ся про освіту. Шпеціалным видом є популарно-наукова література про шыроку публіку, як сприступнює одборны інформації легко зрозумілов формов.

=== Умелецька ===
Тыж '''красна література''' або '''[[белетрія]]'''; &quot;красна література&quot; є але шыршый термін як белетрія, бо на розлуку од нёй обсягує і [[поезія|поезію]]. Красна (умелецька) література може мати писемну і устну форму (народна словесность є з векшой части частёв умелецькой літературы). Основным одрїзняючім ознаком умелецькой літературы є їй функція: повнить естетічну функцію, т.є. выторгує свого внимателя з реалного жывота і звыразнює самотный ознак, т.є. себе саму, на укор свого переданя.

=== Адміністратівна ===
Комунікачны протоколы, урядны жадости ітд.

== Дїлїня літературы подля формы ==
=== Писана ===
Література захоплена писомнов формов,
=== Устна ===
Передавать ся з ґенерації на ґенерацію.

== Дїлїня літературы подля добы вынику ==
Напр. [[Антічна література|антічна]], [[Барокова література|барокова]]… [[Модерна література|модерна]] література.

== Ґенолоґічне дїлїня літературы ==

=== Ліріка ===
Ліріка (gr. λυρικóς, люрикос – ôдносячы ся до ліры) – єден із трёх літературных розділôв, обôк драмы й епікы.

Обійма твори, іж мавут головным предметом представеня прежываня внутріннёго чутя, преказуванє за помічо́в монологу (рідше діалогу), ôдзначаючым ся субъєктівізмом, пôдпорядкованôй експресівнôй а поетичнôй функціям языка. Центральным елементом твору лірічного ся явля тзв. лірічны пôдмет. Незалежно ôд гатунку язык лірікы вызнача ся (в порôвняні з драмов а епіков) высокым зметафорізованём.

Назва їй бере ся ôд назвы давноґрецкого музичного інштрументу – ліры. Пôд акомпанемент їйже антічні поеты бывали співали свої пісні.

=== Епіка ===
Росповідать оповіданя. Основов є дїёва лінія, може їх мати і бівше.

== Наукы о літературї ==
Літературов ся занимають многы науковых областей, напр. [[літературна історія]], [[літературна теорія]], [[літературна крітіка]] (оцїнёваня літературы) іі.

== Референції ==
{{Переклад|cs|Literatura|7516238}}
{{Sisterlinks|commons=Category:Literature|wikt=literatura|b=Literatura|n=|s=|q=Literatura|v=}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Література| ]]
[[Катеґорія:Уменя]]
[[Катеґорія:Писаня і чітаня]]
[[Катеґорія:Култура]]</text>
      <sha1>lb4eu8x46wjz2qa7ympij6y4xngvtzs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мала Азія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>797</id>
    <revision>
      <id>172936</id>
      <parentid>117823</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:19:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172936</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="559" sha1="6zqjhpkeasqttuivoiksfqmri02wnsm" xml:space="preserve">[[Файл:Anatolia composite NASA.png|thumb|right|Півостров Мала Азія]]

'''Мала Азія''' є півостров, на котрім ся днесь находить азійска часть [[Турція|Турції]]; лежыть міджі Чорным, Середоземным і Еґейскым морём. Історічна римска назва той области є Анатолія (турецькы Анадолу).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Азія]]
[[Катеґорія:Полуостровы]]</text>
      <sha1>6zqjhpkeasqttuivoiksfqmri02wnsm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мао Цзедун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>800</id>
    <revision>
      <id>172929</id>
      <parentid>162042</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172929</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4849" sha1="ro1d8gxdml3w5hh67pbtuo47g0fv8ql" xml:space="preserve">{{Везирь
| имя               = Мао Цзедун 
| жена              = &lt;!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --&gt;
| образок           =Mao Tse Tung (cropped)(2).jpg
| величина_образка  = 250px
| подпис_под_образком =Великый кормиделник 伟大舵手
| пост              = &lt;small&gt;1. Предсѣдник Комунистичной партии Китая&lt;/small&gt;
| монарх            =
| президент         =
| вице-президент    =
| премьер           =
| предходник        =
| наступник         =
| меживлада = &lt;!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --&gt;
| зачаток_термина   = [[20. марец]] [[1943]]
| конець_термина    = [[9. септембер]] [[1976]] 
| герб              =
| подпис_герба      =
| пост2             =
| монарх2           =
| президент2        =
| премьер2          =
| зачаток_термина2  =
| конець_термина2   =
| предходник2       =
| наступник2        =
&lt;!-- Дале так само з номерами 3-9 --&gt;
| датум_уроджѣня    = [[26. децембер]] [[1893]]
| мѣсто_уроджѣня    = [[Шаошан]], [[Хунан]], [[Китай]]
| датум_смерти      = [[9. септембер]] [[1976]] (82 рокы)
| мѣсто_смерти      = [[Пекінґ|Пекин]], [[КНР|Китай]]
| назывка           =
| alma_mater        =
| едукация          =
| горожанство        =
| народность        =
| партия            =
| династия          =
| род               = &lt;!-- алтернатива параметру «династия» --&gt;
| мати              =
| отець             =
| супруга           =
| супруг            =
| дѣти              =
| своина            =
| профессия         =
| шаржа             = &lt;!-- про военных --&gt;
| вѣра              =
| награды           = 
| премии            =
| честна титула     =
| категория в Commons = Mao Zedong
}}
[[File:Ji8, 3-1, Sino-Soviet Friendship, 1950.jpg|thumb|260px|&lt;center&gt;[[Осиф Сталін|Сталин]] и Мао, два найвекшы комунистичны лидры&lt;/center&gt;]]
'''Мао Цзедун''' ({{Кітайскый|毛澤東|毛泽东|Máo Zédōng}}; *[[26. децембер]] [[1893]], [[Шаошан]], [[Хунан]], [[Китай]] – †[[9. септембер]] [[1976]], [[Пекінґ|Пекин]], [[КНР|Китай]]) — быв од януара 1935 секретарьом, а од року 1943 Первым Предсѣдником комунистичной партии Китая. Выграв в домовой войнѣ з националистами и од року 1949 быв найвызначнѣйшым дѣятельом в нововзникнутой [[Кітайска Народна Републіка|Китайской людовой републицѣ]] а то аж до своей смерти в року 1976. Мав официалный титул Великый кормиделник (伟大舵手).

== Выбраны творы ==
* «''О практицѣ''» (實踐論), 1937
* «''Дотычно контроверзий''» (矛盾論), 1937
* «''Против либерализма''» (反對自由主義), 1937
* «''О тяглой войнѣ''» (論持久戰), 1938
* «''О новой демократии''» (新民主主義論), 1940
* «''Служити народу''» (為人民服務), 1944
* «''О правилном рѣшѣню контроверзий вдну народа''» (正确处理人民内部矛盾问题), 1957

Окрем политичных творох, в литературном наслѣдствѣ Мао Цзедуна суть [[верш]]ы (около 20), написаны в классицистичной формѣ добы династии [[Династия Тан|Тан]]. Стихы Мао доднесь суть популарны в краю и в заграничу. Найвецей познаты: ''Чанша'' (长沙, 1925), ''Великый поход'' (长征, 1935), ''Снѣг'' (雪, 1936), ''Одповѣдь Ли Шу-и'' (答李淑一, 1957) и ''Ода ку цвѣткам сливы'' (咏梅, 1961).

==Жерела и одказы==
* Chunhou, Zhang. C. Mao Zedong As Poet and Revolutionary Leader: Social and Historical Perspectives. 2002. {{ISBN| 0739104063}}
* Short, Philip. Mao: A Life. Owl Books, 2001. {{ISBN| 0805066381}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>ro1d8gxdml3w5hh67pbtuo47g0fv8ql</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марк Твейн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>801</id>
    <revision>
      <id>172923</id>
      <parentid>129254</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:16:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172923</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="762" sha1="6acme5ko7q26kpvgkn1m9hsa04678qf" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Mark Twain Sarony.jpg|thumb|right|Марк Твейн]]
[[File:Mark Twain at Stormfield (1909).webm|thumb|Марк Твейн (1909)]]
'''Марк Твейн''' (властным меном '''Сэмюэл Ленгхорн Клеменс''', ''Samuel Langhorne Clemens''; 30. новембра 1835, Флоріда, [[Мізурі]] – [[21. апріль|21. апріля]] [[1910]], Редінґ, [[Конектікат]]) - вызначный америцькый писатель.
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Твейн, Марк}}
[[Катеґорія:Англоязычны писателе]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1835]]
[[Катеґорія:Умерли 1910]]
[[Катеґорія:Писателе США]]</text>
      <sha1>6acme5ko7q26kpvgkn1m9hsa04678qf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марксізм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>803</id>
    <revision>
      <id>172922</id>
      <parentid>170111</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:16:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172922</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5402" sha1="k6inzkjvbawyyuuw2kmz1aaotp52xdh" xml:space="preserve">[[File:Karl Marx 001.jpg|120px|right]]
'''Марксізм''' є політічна пракс, філозофічна і [[Ідеолоґія|ідеолоґічна]] школа, котру основав [[Карл Маркс]] (см. фото) і розвинув [[Фрідріх Енґелс]]. Основным твором політічной економії марксізму є Капітал. На марксістічній ідеолоґії є основаный [[комунізм]].

В сучасности марксізм утратив авторіту ай у абсолутной векшины комуністічных партій світа.&lt;ref&gt;Римашевская Н.М., Галецкий В.Ф., Овсянников А.А. Население и глобализация. — М.: Наука, 2004. — С. 133&lt;/ref&gt;

== Жерела ==
* {{cite book |title=Fidel: A Biography of Fidel Castro|url=https://archive.org/details/fidelbiographyof0000bour|last=Bourne |authorformat=scap|first=Peter G.|date=1986|publisher=Dodd, Mead &amp; Company|location=New York|ref=Bou86}}
* {{cite book |title=The Revolutionary Ideas of Karl Marx|url=https://archive.org/details/revolutionaryide0000call_i2b6|last=Callinicos |authorformat=scap|first=Alex|date=2010|origyear=1983|publisher=Bookmarks|location=Bloomsbury, London|isbn=978-1-905192-68-7|ref=Cal10}}
* {{cite book |title=My Life: A Spoken Autobiography|url=https://archive.org/details/mylifespokenauto0000cast|last1=Castro |authorformat=scap|first1=Fidel|last2=Ramonet|first2=Ignacio (interviewer)|date=2009|publisher=Scribner|location=New York|isbn=978-1-4165-6233-7|ref=Cas09}}
* {{cite book |title=The Real Fidel Castro|url=https://archive.org/details/realfidelcastro00colt_0|last=Coltman |authorformat=scap|first=Leycester|date=2003|publisher=Yale University Press|location=New Haven and London|isbn=978-0-300-10760-9|ref=Col03}}
* {{cite book |title=Prehistorian: A Biography of V. Gordon Childe|last=Green |authorformat=scap|first=Sally|date=1981|publisher=Moonraker Press|location=Bradford-on-Avon, Wiltshire|isbn=0-239-00206-7|ref=Gre81}}
* {{cite book |title=Karl Marx: A Brief Biographical Sketch with an Exposition of Marxism|last=Lenin |authorformat=scap|first=Vladimir|authorlink=Володимир Ленін|date=1967|origyear=1913|publisher=Foreign Languages Press|location=Peking|isbn=|url=http://www.marxists.org/archive/lenin/works/1914/granat/index.htm|accessdate=2014-06-17|nopp=|ref=Len67}}
* {{cite book |title=Wage Labour and Capital|last=Marx |authorformat=scap|first=Karl|authorlink=Карл Маркс|date=1849|publisher=Neue Rheinische Zeitung|location=Germany|isbn=|url=http://www.marxists.org/archive/marx/works/1847/wage-labour/index.htm|accessdate=2014-06-17|nopp=|ref=Mar49}}
* {{cite book |title=A History of Archaeological Thought|url=https://archive.org/details/historyofarchaeo0000trig|edition=2nd|last=Trigger |authorformat=scap|first=Bruce G.|date=2007|publisher=Cambridge University Press|location=New York|isbn=978-0-521-60049-1|nopp=|ref=Tri07}}
* {{cite book |author=Avineri, Shlomo|date=1968|title=The Social and Political Thought of Karl Marx|publisher=Cambridge University Press}}
* {{cite book |author=Dahrendorf, Ralf|title=Class and Class Conflict in Industrial Society|url=https://archive.org/details/classclassconfli0000dahr|date=1959|location=Stanford, CA|publisher=Stanford University Press}}
* Jon Elster, ''An Introduction to Karl Marx''. Cambridge, England, 1986.
* Michael Evans, ''Karl Marx''. London, 1975.
* Stefan Gandler, [http://www.brill.com/products/book/critical-marxism-mexico ''Critical Marxism in Mexico: Adolfo Sánchez Vázquez and Bolívar Echeverría''], Leiden/Boston, Brill Academic Press, 2015. 467 pages. {{ISBN| 978-90-04-22428-5}}.
* {{cite book |author=Kołakowski, Leszek|title=Main Currents of Marxism|date=1976|publisher=Oxford University Press}}
* {{cite book |author=Parkes, Henry Bamford|title=Marxism: An Autopsy|url=https://archive.org/details/marxismautopsy00park|date=1939|location=Boston|publisher=Houghton Mifflin}}
* {{cite encyclopedia |last1=Prychitko |first1=David L.  |last2=  |first2=  |editor= David R. Henderson (.) |encyclopedia=Concise Encyclopedia of Economics |title=Marxism |url=http://www.econlib.org/library/Enc/Marxism.html |date=2008 |edition= 2nd |publisher=Library of Economics and Liberty}}
* Robinson, Cedric J.: ''Black Marxism: The Making of the Black Radical Tradition'', 1983, Reissue: Univ North Carolina Press, 2000
* Rummel, R.J. (1977) ''[http://www.hawaii.edu/powerkills/NOTE12.HTM Conflict In Perspective]'' Chap. 5 ''[http://www.hawaii.edu/powerkills/CIP.CHAP5.HTM Marxism, Class Conflict, and the Conflict Helix]''
* {{cite book |last=Screpanti|first=E|author2=S. Zamagna|date=1993|title=An Outline of the History of Economic Thought|url=https://archive.org/details/outlineofhistory0000scre}}
* Shenfield, S.D. ''[[Владислав Бугера|Vladislav Bugera]]'': [https://web.archive.org/web/20081112101246/http://www.cdi.org/russia/johnson/2008-204.cfm ''Portrait of a Post-Marxist Thinker'']
* {{cite book |author=McLellan, David|title=Marxism After Marx|url=https://archive.org/details/alf.3540.355.430.9.mcl|date=2007|location=Basingstoke|publisher=Palgrave Macmillan}}

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Філозофічны напрямы]]</text>
      <sha1>k6inzkjvbawyyuuw2kmz1aaotp52xdh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мед</title>
    <ns>0</ns>
    <id>816</id>
    <revision>
      <id>172955</id>
      <parentid>164948</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:28:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172955</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="348" sha1="e0t0d34pdl0uigmmm9vei1s1izdkof4" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Runny hunny.jpg|thumb|250px|]]
[[Файл:European honey bee extracts nectar.jpg|thumb|250px|Збераня нектару]]

'''Ме́д''' авадь '''Мӱ́д''' ци '''Мньӱ́д''' — густа солодка маса, яку [[пчолы]] вырабляють з нектару квітїв.
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>e0t0d34pdl0uigmmm9vei1s1izdkof4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Методіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>828</id>
    <revision>
      <id>172973</id>
      <parentid>121779</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172973</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="211" sha1="4knubom9wxj3b18wlcvacb2xpcb7als" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Методіка''' є обще працовный поступ (метода) або [[наука]] о [[метода|методї]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Філозофія]]</text>
      <sha1>4knubom9wxj3b18wlcvacb2xpcb7als</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микулаш Дзурінда</title>
    <ns>0</ns>
    <id>831</id>
    <revision>
      <id>172982</id>
      <parentid>141713</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:15:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172982</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="676" sha1="2o50liclgtypfgcsoeslits2i6d6wyq" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:DzurindaMik2.jpg|мини|right|Микулаш Дзурінда]]
'''Микулаш Дзурінда''' (* [[4. фебруар|4. фебруара]] [[1955]], Спіськый Штвырток) є бывшый председа влады Словеньска і од юла 2010 міністер заграніча у владї Іветы Радічовой. Ёго отець [[Николай Дзурінда]] быв пронаслїдованый за русиньство.
{{Lifetime|1955||Дзурінда, Микулаш}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Словеньскы політіци русиньского походжіня]]</text>
      <sha1>2o50liclgtypfgcsoeslits2i6d6wyq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михайло Балудяньскый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>833</id>
    <revision>
      <id>172986</id>
      <parentid>167185</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:21:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172986</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3390" sha1="aqhoottdox9p6ijtww645ag42t0ngpi" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Михайло Балудяньскый
|Имя_оригиналне=
|Категория_склада=Mikhail_Balugjanskij
|Образчик=[[File:Balugjanskij Mikhail A.jpg|230px]]
|Образчика_подпис=
|Чинность=доктор права, професор, ректор Санкт-Петербургской універзіты
|Уроджѣня={{Birth date|1769|10|07}}
|Мѣсто_роджѣня=Вышна Олшава|Упокоеня={{Death date and age|1847|04|15|1769|10|07}}
|Мѣсто_смерти=Санкт-Петербург
|Причина_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Михайло Балудяньскый''' ({{lang-ru|Михаил Андреевич Балугьянский}}; {{Дн|7.|10|1769|26.|09}}, русиньске село [[Вышня Олшава|Вышня Олшава]] у [[Стропков]]а, [[Словеньско]] — {{Дс|15.|4|1847|3}}, [[Санкт-Петербурґ]]) — [[Росія|російскый]] штатник і економ [[Русины|русиньского]] походжіня, доктор права (1796), професор політічной економії [[Санкт-Петербурґска штатна універзіта|Санкт-Петербурґской універзіты]], ректор Санкт-Петербургской універзіты, сенатор, головна сила в области знаня і на педаґоґічній і політічній сферї [[Росія|Росії]].

== Жерела и одказы ==
* '''Фатѣев А. Н.''' Академическая и государственная дѣятельность М.А.Балудянскаго въ Россіи.- Ужгород, 1931 {{ref-ru}};
* '''Косачевская Е. М.''' Михаил Андреевич Балугьянский и Петербургский университет первой четверти XIX в.- Л., 1971 {{ref-ru}};
* '''Данилюк Д. Д.''' Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.).- Ужгород, 1997 {{ref-uk}}.
* {{Cite web |author='''Капраль М.''' |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?26-9-2019-250-років-од-народжіня-Михаіла-Балудяньского |title=26. 9. 2019: 250 років од народжіня Михаіла Балудяньского |accessdate=2019-09-27}}
* {{Cite web |author='''Шипович Ю.''' |url=https://www.facebook.com/yrscyll/posts/2380142825562389 |title=Балудянському — 250 |accessdate=2019-09-28}}
* {{Cite web |language=[[Русскый язык|русскы]] |publisher='''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'''; т. IIa (1891): Ауто — Банки, с. 833—834 |url=https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Балугьянский,_Михаил_Андреевич |title=Балугьянский, Михаил Андреевич — 250 |accessdate=2019-10-07}}

{{Стыржень}}
{{Lifetime|1769|1847|Балудянскый Михаил}}
[[Катеґорія:Правници]]
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Педаґоґы]]
[[Катеґорія:Економы]]</text>
      <sha1>aqhoottdox9p6ijtww645ag42t0ngpi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Москва</title>
    <ns>0</ns>
    <id>846</id>
    <revision>
      <id>173010</id>
      <parentid>155080</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173010</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5164" sha1="do508i4p1io0btm4r3fg7hrexuvcao0" xml:space="preserve">{{Місто
| тіп                    = місто
| назва                  = Москва
| місцёва назва          = {{lang-ru|Москва}}
| образок             = MoscowCollage.jpg
| образок_розмір       = 
| образок_підпис       = 
| мапа        = Msk blank.svg
| прапор                 = Flag of Moscow, Russia.svg 
| попис прапора           = Прапор Москвы
| ерб                    = Coat of Arms of Moscow.svg
| попис ерба              = Ерб Москвы
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| країна                 = {{RUS}}
| окрес                  =
| реґіон                 = 
| заложене               =
| перша змінка           = [[1147]]
| аґломерація            = Московска
| статус                 = 
| подїл                  = 
| жытелїв                = 13 149 803 (2024)
| розлога                = 
| ref-площа              = 
| густота                = 10 554
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|55|45|N|37|37|E|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 
| водойма                = Москва
| станція                = 
| відстань               = 
| желїзніця к            = 
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| етнікон                = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 
| адреса                 = 
| веб-сторінка           = http://www.mos.ru/
| пріматор               = [[Собянин, Сергей Семёнович|Сергей Собянин]]
| позначкы               = 
}}
'''Мóсква''' ({{lang-ru|Москва́}}, {{IPA2|mɐˈskva}} {{audio|Москва.ogg|высловность}}) — є [[головне місто]] [[Росія|Росії]], місто федералного вызнаму, адміністратівный центер Централного федералного округу і центер [[Московска область|Московской области]] до складу котрый не входить. Обывательство 13 149 803 жытелїв (2024), жыючіма на плосї о розлозї 2561,5 км².

Є єдным з найвекшых міст в [[Европа|Европі]], вєдно з [[Істанбул]]ом ці [[Лондон]]ом. Є політічным, господарьскым і културным центром країны з дас 60 універзітами і множством далшых высокых школ, церькви, театрів, музеї і ґалерей. Резіденцію ту мають вшыткы міністерства, штатны уряды і вызначны фірмы. Тыж є резіденціов патріархів Російской [[Православна церьков|православной церькві]].

Давно туй быв центр [[Московська ґубернія|Московськой ґубернії]].

== Вызнамны родаци ==
&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;120&quot;&gt;
File:Peter de Grote.jpg| [[Петро Великый]]&lt;br&gt;(1672–1725)&lt;br&gt;[[император]]
File:Joseph Kreutzinger - Portrait of Count Alexander Suvorov - WGA12281.jpg| [[Александер Суворов]]&lt;br&gt;(1730–1800)&lt;br&gt;[[Генералиссимус|&lt;small&gt;генералиссимус&lt;/small&gt;]]
File: Portrait of Alexander Pushkin (Orest Kiprensky, 1827).PNG| [[Александр Пушкин]]&lt;br&gt;(1799–1837)&lt;br&gt;[[поет]]
File:Vasily Perov - Портрет Ф.М.Достоевского - Google Art Project.jpg| [[Федор Достоевскый]]&lt;br&gt;(1821–1881)&lt;br&gt;[[писатель]]
&lt;/gallery&gt;
{{Переклад|en|Moscow|1152822079}}
{{Стыржень}}
{{Головні міста країн Европы}}
{{Найвекшы міста міліоникы Росії}}

[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Головны міста]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Найвекшы міста міліоникы Росії]]</text>
      <sha1>do508i4p1io0btm4r3fg7hrexuvcao0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Москва-5 (фотоапарат)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>847</id>
    <revision>
      <id>173009</id>
      <parentid>113792</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173009</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="587" sha1="pf1pyhus3awc5seorj0pxe3haphs2mj" xml:space="preserve">[[Файл:MOSKVA-5 KMZ camera from Evgeniy Okolov collection 1.JPG|thumb]]

'''Москва-5''' — совєтьскый фотоапарат, послїднїй серіовый модел в родинї шкаловых і далекомірных «Москва». Продуковав ся од [[1956]] року по [[1960]] рік Красногорскым заводом в містї [[Красногорск]] Московской области. Вшыткого было выпущено 216457 кусів.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фотография]]</text>
      <sha1>pf1pyhus3awc5seorj0pxe3haphs2mj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музей</title>
    <ns>0</ns>
    <id>849</id>
    <revision>
      <id>173004</id>
      <parentid>165081</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:39:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173004</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2898" sha1="e4r7q3sv39r3tp2j7e33ede2r1x3zqg" xml:space="preserve">[[Image:Harvard Mineralogical Museum, Harvard University, Cambridge MA.jpg|thumb|235px|&lt;small&gt;Музей мінералів Гарвардовой універзіты&lt;/small&gt;]]
[[File:Zyndranowa Skansen Kultury Łemkowskiej stroje 2015.08.28 p.jpg|thumb|235px|&lt;small&gt;Музей лемківской културы, Зындранова&lt;/small&gt;]]
[[File:Carpathian Ethnography Project - team in Stará Ľubovňa, Slovakia 2017.jpg|thumb|235px|&lt;small&gt;Турісты в сканзенї в Старій Любовни&lt;/small&gt;]]
'''Музей''', {{ref-el}} ''μουσεῖον музейон ′святыня муз′''; (множне чісло '''музеї''') є з дефініції Меджінародной музейной рады стала незыскова [[інштітуція]] в службах громады і єй розвоя, отворена [[Сполоченство|обществу]], котра діставать, сокотить, дослїджує і выставлять матеріалны доклады о [[чоловік]]ови і ёго околіцї за цїлём штудій, едукації, выховы і потїшіня.&lt;ref name=&quot;Прохоров&quot;&gt;Большой энциклопедический словарь.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Muzeum.&lt;/ref&gt;

Музей може мати розлічный тематічный фокус, наприклад музеї можуть быти історічны, природонауковы, містописны, або іншы.

== Даякы музеї із одношінём к Русинам ==
* [[Музей лемковской културы в Зиндрановой]]
* [[Музей модерного уменя Енді Варгола у Меджілабірцях]] 
* [[Музей народной архітектуры в Бардеёвскых Купелях]]
* [[Музей народной архітектуры і бываня в Гуменнім]]
* [[Музей Никифора Крыницкого у Крыницї]] 
* [[Музей Русиньской Культуры в Пряшові]]
* [[Народописна експозіція у природі у Свіднику]]

== Жрїдла ==
* '''''Большой энциклопедический словарь.''''' Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}} С.&amp;nbsp;847.

== Одказы ==
* {{Cite web |url=https://aleph.nkp.cz/F/?func=direct&amp;doc_number=000002864&amp;local_base=KTD |title='''Muzeum''' |publisher=Databáze Národní knihovny ČR |language=[[Чешскый язык|чешскы]] |accessdate=2019-11-14}}

== Референції ==
{{Commonscat|Museums}}
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музеї| ]]</text>
      <sha1>e4r7q3sv39r3tp2j7e33ede2r1x3zqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мултіпарадіґматічный язык проґрамованя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>851</id>
    <revision>
      <id>173054</id>
      <parentid>85870</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:57:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173054</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1103" sha1="inkrjvflkd59ldp6zwlv65v9o612fl9" xml:space="preserve">'''Мултіпарадіґматічный язык проґрамованя''' є [[язык проґрамованя]], котрый підпорує веце як єдно проґрамоваче [[парадіґма]]. Ідеёв мултіпарадіґматічного языка проґрамованя є додати [[фреймворк]], в котрім можуть проґраматоры працовати із веце штілами, вольно споёвати конштрукты роздїлных парадіґмат. Головным цілём тых языків проґрамованя є додати проґраматорам найлїпшы інштрументы про роботу, кідь зважыме, же жадне парадіґма не рїшыть вшыткы проблены тов найлегшов і найефектівнїшов дорогов.

== Повязаны статї ==
* [[Scheme]]
* [[Scala (язык проґрамованя)]]
* [[F Sharp|F#]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Языкы проґрамованя]]</text>
      <sha1>inkrjvflkd59ldp6zwlv65v9o612fl9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>855</id>
    <revision>
      <id>173044</id>
      <parentid>100395</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:54:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>меджі-</comment>
      <origin>173044</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1796" sha1="0wsu8u0i3prfh1az8m82ki4mv7yuwqz" xml:space="preserve">[[Файл:Flag of the Red Cross.svg|thumb|right|Застава Червеного Хреста]]
[[Файл:Flag of the Red Crescent.svg|thumb|Застава Червеного Півмісяця]]
[[Файл:Flag of the Red Crystal.svg|thumb|Застава Червеного Крішталю]]
[[Файл:Red Star of David.svg|thumb|Застава Маґен Давід Адом хоснована на теріторії Ізраіля]]

'''Меджінародный рух Червеного Хреста і Червеного Півмісяця''' (скорочоване на Червеный Хрест) є гуманітарный рух в подобі меджінародной незысковой орґанізації. Занимать ся забеспечованём гуманітарной помочі і лїкарьской старостливости в областях, де треба (природны катастрофы, войновы конфлікты, бой з бідов ітд.). Ёго моттом є „the power of humanity“ (сила людьскости). Червеный Хрест є дїленый до народный частей; вшыткого дїять в 185 штатах світа з головнов резіденціов во швайчарьскій Женеві.

Червеный Хрест пробує решпектовати ай реліґійны роздїлы світа, і прото взникнув про мослимскый світ ёго варіант, котрый ся зове Червеный Півмісяць і має єднаке посланя і цїлї як матерьска орґанізація.
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]]</text>
      <sha1>0wsu8u0i3prfh1az8m82ki4mv7yuwqz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мір</title>
    <ns>0</ns>
    <id>859</id>
    <revision>
      <id>173035</id>
      <parentid>81038</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>173035</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="267" sha1="r2qijt71d8c2nq6uozxrck0sylkzgaz" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мір''' означує стан, коли міджі людми, ґрупами і штатами не панує ненавість і конфлікты міджі нима не ведуть к громадному ґвалту.
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>r2qijt71d8c2nq6uozxrck0sylkzgaz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мірослав Лайчак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>860</id>
    <revision>
      <id>173034</id>
      <parentid>97922</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173034</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="939" sha1="owkxoit4hn9d7zczzpwxss673j9ihgo" xml:space="preserve">[[Файл:Msc_2009-Saturday%2C_16.00_-_19.00_Uhr-Moerk_004_Lajcak_(cropped).jpg|thumb|right]]
'''Мірослав Лайчак''' - ([[20. марец|20. марца]] [[1963]], Попрад, [[Словеньско]]) є [[Словеньско|словеньскый]] діпломат [[Русины|русиньского]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.rusin.sk/data/att/4091_subor.pdf|title= Міністер загранічных діл СР |publisher=www.rusin.sk |accessdate= [[6. фебруар]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt; походжіня, занимать функцію Высокого представителя про Босну і Герцеґовину. Од 26. януара 2009 до юла 2010 быв місністер загранічных дїл Словеньска.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Лайчак, Мирослав}}
[[Катеґорія:Дипломаты]]</text>
      <sha1>owkxoit4hn9d7zczzpwxss673j9ihgo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міссісіпі (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>862</id>
    <revision>
      <id>173032</id>
      <parentid>103376</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>173032</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="554" sha1="tgto8prqlibxh5co4bckj8o64spt4tk" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Commonscat|Mississippi River}}
'''Міссісіпі''' є найвекша ріка [[Северна Америка|Северной Америкы]], котра тече [[США|Споєныма Штатами Америцькыма]] од северу на юг і кінчіть в [[Мексіцькый залив|Мексіцькім заливі]].
{{стыржень}}
[[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Рікы США]]
[[Катеґорія:Рікы Сіверной Америкы]]</text>
      <sha1>tgto8prqlibxh5co4bckj8o64spt4tk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міґель де Сервантес</title>
    <ns>0</ns>
    <id>870</id>
    <revision>
      <id>173029</id>
      <parentid>168190</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:51:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>173029</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="755" sha1="nt6yctg5yi0fhbvhmxegxq9kzqqrxs5" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Особа проста
|Имя=Міґель де Сервантес
|Образчик=[[File:Cervantes Jáuregui.jpg|230px]]
|Чинность=[[писатель]]
|Уроджѣня={{birth date|1547|9|29}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Alcalá de Henares]]
|Упокоеня= {{Death date and age|1616|4|22|1547|9|29}}
|Мѣсто_смерти=[[Мадрід|Мадрид]]
|Мѣсто_погребу=
|Категория_склада=Miguel de Cervantes
}}
'''Міґе́ль де́ Серва́нтес''' ([[1547]] – [[1616]]) — быв [[Іспанія|іспаньскый]] [[писатель]].

{{lifetime|1547|1616 |Сервантес, Міґель де}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Писателе Испании]]</text>
      <sha1>nt6yctg5yi0fhbvhmxegxq9kzqqrxs5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калагарі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1674</id>
    <revision>
      <id>172647</id>
      <parentid>140242</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:02:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172647</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="296" sha1="krgc3prtv1ors1zjl52522ersd10dd9" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:LocationKalahari.PNG|thumb|right|200px|Пустыня Калагарі]]
'''Калагарі''', [[пустыня]] в Южній [[Африка|Африцї]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пустыни]]
[[Катеґорія:География Африкы]]</text>
      <sha1>krgc3prtv1ors1zjl52522ersd10dd9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Львів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1729</id>
    <revision>
      <id>172886</id>
      <parentid>170456</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172886</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11772" sha1="4b3dkb4vl5semx76meh9wj6526dziv9" xml:space="preserve">{{Пряшівскый штандарт}}
{{Місто
| тіп                    = [[Список міст в Українї|місто]]
| назва                  = Львів
| місцёва назва          = {{lang-uk|Львів}}
| образок             = Lwów_-_Widok_z_wieży_ratuszowej_01.jpg
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Lviv flag.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Coat of arms of Lviv.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = {{center|Погляд на старе місто Львова&lt;br /&gt;(Центер міста)}}
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| країна               = {{UKR}}
| край                   = [[Львівска область]]
| окрес                  = [[Львівскый раён]]
| реґіон                 = [[Галич|Галіч]]
| заложене               = 
| перша змінка           = [[1256]]&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Lviv_mst|title=Архівована копія|accessdate=3. юнія 2022|archive-date=18. марца 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220318112450/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Lviv_mst}}&lt;/ref&gt;
| аґломерація            = Львівска аґломерація
| статус                 = [[1356]]
| подїл                  = 6 раёнїв
| жытелїв                = 882 000 (2026)
| розлога                = ≈150
| ref-площа              = 
| густота                = 4816  
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|49|49|N|24|00|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 296
| водойма                = р. Зубра, Полтва
| етнікон                = Львівян, Львівянка, Львівяне
| станція                = Львів
| відстань               = 
| желїзніця к            = 575
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 537
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 469
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста        = {{flagicon|Канада}} Вінніпеґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Боснія і Герцеґовина}} Баня Лука&lt;br /&gt;{{flagicon|Чесько}} [[Брно]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Мадярьско}} [[Будапешт]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Литва}} [[Вільно|Вілнюс]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Вроцлав]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Вюрцбурґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Франція}} Кан&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Катовіцї&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Краков|Краків]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Ґрузія}} Кутаісі&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Лодзь&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Люблін&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Мехелен&lt;br /&gt;{{flagicon|Сербія}} [[Новый Сад]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Даньско}} [[Оргус]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} [[Перемышль]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Булгарія}} Пловдів&lt;br /&gt;{{flagicon|Хорватія}} Пула&lt;br /&gt;{{flagicon|Ісланд}} [[Рейкьявик|Рейкявік]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Ізраіль}} Рішон ле-Ціён&lt;br /&gt;{{flagicon|Велика Брітанія}} Рочдейл&lt;br /&gt;{{flagicon|Польско}} Ряшів&lt;br /&gt;{{flagicon|Ґрузія}} [[Тбилиси|Тбілісі]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Фрайбурґ&lt;br /&gt;{{flagicon|Нїмецько}} Франкфурт над Моганом&lt;br /&gt;{{flagicon|Кітай}} Ченґду
| день населеного пункту = 1. недїля мая
| поштовы індексы        = 79000-79490
| адреса                 = 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, +38 (032) 297-58-00
| веб-сторінка           = http://www.city-adm.lviv.ua/
| пріматор               = Андрій Садовий
| позначкы               = 
}}
'''Львів''', по підкарпатьскы '''Львув''' або '''Ильву́в''' ({{lang-uk|Львів}} {{Audio-IPA|Uk-Львів2.oga|[lʲʋʲiu̯]}}) є місто на западній Українї, адміністратівный центер [[Львівска область|Львівской области]], [[Львівскый раён|Львівского раёну]], Львівской містьской громады, народный, културный, школьскый і научный центер країны, великый промысловый центер і доправный вузел, поважоване за сучасне [[головне місто]] на [[Галич|Галічі]] і головне місто западной Україны. Творить Львівску аґломерацію. Подля чіслу обывателїв є пятым найвекшым містом в Українї (717 273 обывателїв ку 1. януару 2022).&lt;ref&gt;Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року [http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf PDF]&lt;/ref&gt;

Львів заложив краль Данило приближно в роках 1231—1235 (перша споминка з року 1256). Около року 1272 місто ся стало головным містом Руського кралёвства (Галічско-волыньского князївства). По смерти князя Юрія II. Львів на веце четыри стороча під владов Польского кралёвства. В роцї 1356 місто дістало [[Магдебургске право|Маґдебурьске право]]; в [[середновік]]у быв Львів важным торговым центром. Почас [[Австрійска імперія|австрійской влады]] ся місто стало центром україньского і польского народного повстаня. По розпаду [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]] восени 1918 быв Львів дакотрый час головным містом [[Западноукраинска людова република|Западоукраїньской народной републікы]], але по україньско-польской битвы за місто в новембрї 1918 припадав [[Рѣчь Посполита II.|Польску]], котрый ёго вызнали на основі меджінародных пактів і договорів в роках 1922—1923. Почас [[Друга світова война|Другой світової войны]] місто обсадив [[Совєтьскый союз]] і нескоро [[Націстічне Нїмецько|Нїмецько]]. По войнї была правно узаконена [[Ялтска конференция|Ялтьска догода]] з року 1945, подля котрой Выходный Галіч і также Львів обстав частёв [[Украинска ССР|Україньской ССР]]. В роцї 1946 меджі Польском і Україньской ССР быв проведженый обмін обывательства, котрый вєдно з наслїдками войны значно вплинув на обывательство Львова. Од року 1991 Львів є частёв [[Україна|Україны]].

Історічный центер Львова занесеный до списка [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Світовой дїдовизны ЮНЕСКО]]. Місто має найвекше чісло архітектурных памняток в Українї.&lt;ref name=&quot;пам'ятки архітектури&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17 Історико-культурний потенціал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100225032259/http://www.meest-tour.com/index.php?id=17|date=25. фебруара 2010}} Посольство України в Фінляндській республіці&lt;/ref&gt; В роцї 2009 быв Львову наданый тітул [[Културне головне місто Україны|Културного головного міста Україны]].&lt;ref&gt;
[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml BBC: Львову присвоєно статус культурної столиці України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090504174934/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2009/04/090428_lviv_culture_oh.shtml|date=4. мая 2009}} BBCUkrainian&lt;/ref&gt; Місто ся періодічно засїдає на ведучіх містах у рамках турістічного годнотіня.&lt;ref name=&quot;підсумки 2009 року&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 Події 2009 року, що змінили Львів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103085130/http://www.city-adm.lviv.ua/news/lviv-zminujetsa/7375-text1 |date=3. януара 2010}} Офіційний портал Львівської міської ради&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Таймс&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&amp;ArticleID=519&amp; ТОП-10 вікендових міст Європи. Львів&amp;nbsp;— третій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130628113243/http://kava.lviv.ua/page.php?name=news&amp;ArticleID=519&amp;|date=28. юнія 2013}} KAVA.lviv.ua&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;zaxid&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/ Львів&amp;nbsp;— третій у рейтингу стратегії залучення прямих іноземних інвестицій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130801120135/http://www.zaxid.net/newsua/2010/2/22/124028/|date=1. авґуста 2013}} zaxid.net&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Стыржень}}
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Львівска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]</text>
      <sha1>4b3dkb4vl5semx76meh9wj6526dziv9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кієв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1730</id>
    <revision>
      <id>172835</id>
      <parentid>171391</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:58:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172835</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6472" sha1="8ngf13tcgjpghtmtl9bvykqplcgj4p5" xml:space="preserve">{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Кієв
| місцёва назва          = {{lang-uk|Київ}}
| образок                = Kyiv montage.png
| образок_розмір         = 
| мапа                   = Kiev map english.png
| мапа_розмір            =
| прапор                 = Flag of Kyiv Kurovskyi.svg
| попис прапора          = Флаґ вароша
| ерб                    = COA of Kyiv Kurovskyi.svg
| попис ерба             = Ерб вароша
| образок_підпис         = 
| уміщіня                = 
| попис уміщіня          = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| країна                 = {{UKR}}
| окрес                  = 
| реґіон                 = 
| заложене               = V сторочча
| перша змінка           = 482
| аґломерація            =  ~3 700 000 (2025)&lt;ref&gt;https://life.kyiv.ua/news/kiv-2025-bilshe-nizh-do-viyni-skilki-lyudey-realno-zhive-v-stolici#google_vignette&lt;/ref&gt;
| статус                 = 1494
| подїл                  = 10 раёнїв
| жытелїв                = 2 952 301 (2022 р.)
| розлога                = 835.58
| ref-площа              = 
| густота                = 3343
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|50|27|N|30|31|E|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 179
| водойма                = [[Днїпр]]
| етнікон                = 
| станція                = Кієв
| відстань               = 
| желїзніця к            = 
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста         =[[Гамбурґ]], [[Марсел]], [[Ліон]], [[Осло]], [[Мадрід]], [[Рим|Рім]], [[Варшава]], [[Мексіко]], [[Паріж]] тай иншы 
| день населеного пункту = послідня недїля мая
| поштовы індексы        = 
| адреса                 = {{ref-uk}} 01044, м.Кієв, вул. Хрещатик, 36
| веб-сторінка           = https://kyivcity.gov.ua
| пріматор               = {{ref-uk}} Кличко Віталій Володимирович
| позначкы               = 
}}
'''Кíєв''',&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Кíєв|194}}&lt;/ref&gt; '''Київ''' або '''Ки́йов''' ({{lang-uk|Київ}}) є [[головне місто]] [[Україна|Україны]]. Кієв ся находить на рїцї [[Днїпр]], в северній части Україны. Має 2 952 301 жытелїв. Перше ся споминать у [[482]] роцї.

В Кієві ся находить Софіївскый собор.

== Історія ==
Кієв закладеный у 5. віцї нашой еры. По леґендї ёго заклала родина Кія, Щека, Хорива і сестры Либідь.

У 862 роцї став головным варошом на [[Кієвска Русь|Руси]] і лишив ним ку 14. віцї.

В 1917 і 1919-21 став столицёв [[Україньска Людова Републіка|УНР]] а в 1918 — Україньской державы.

Із 1934 став столицёв [[УССР|Совєтьской Україны]].

Із 1991 року быв центром Оранжовой револуції і Євромайдана.

В 2022 была Битва за Кієв, окончена розгромом російской армії.

== Екстерны удкликаня ==
* [https://kyivcity.gov.ua/ Офіційний портал міста Київ]
* [[:uk:Історія_Києва|Історія міста Київ]] {{Ref-ua}}
* [[:uk:Київ|Київ]] {{Ref-ua}}
* [[:uk:Київська_Русь|Київська Русь | Русь | Русь-Україна]] {{Ref-ua}}

== Удкликаня ==
{{reflist}}

==Ґалерея==
&lt;gallery mode=&quot;packed&quot; heights=&quot;100&quot;&gt;
File:Bohdan Chmelnický.jpg|Памнятник [[Богдан Хмелницькый|Богдана Хмелницкого]]
File:Saint Sophia Cathedral in Kyiv bell tower P1030751-1.jpg|Храм Св. Софії
File:Chrám svatého Ondřeje (Kyjev).jpg|Храм Св. Андрія
File:St. Volodymyr's Cathedral in Kiev.jpg|Катедрала Св. Владимира
File:St. Michael's Cathedral from belltower.JPG|Храм Св. Михаила
File:St. Nicholas Roman Catholic Cathedral, Kyiv 8.jpg|Катедрала Св. Николая
File:80-382-9007 Видубицький монастир.jpg|Выдубицкый монастырь
File:Golden Gate Kiev 2018 G1.jpg|Золота брама
File:Universität Kiew.jpg|Шевченкова универзита
File:Будинок із химерами 4.jpg|Дом з химерами
File:2017-05-17 Kiev Opera House.jpg|Штатна опера
File:Ukraina-Kiev-National-art-museum-of-Ukraine.jpg|Народный музей уменя
File:Andrijivskiy uzviz 13a-01.JPG|Музей М. Булгакова
File:Maidan Nezalezhnosti view.jpg|Плац Независлости
File:Національний банк України панорама.jpg|Народный банк
File:Маріїнський палац в Києві.jpg|Президентскый палац
&lt;/gallery&gt;
{{Головні міста країн Европы}}
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Україна}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Головны міста]]</text>
      <sha1>8ngf13tcgjpghtmtl9bvykqplcgj4p5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колядкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>1777</id>
    <revision>
      <id>172740</id>
      <parentid>161039</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:16:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172740</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3301" sha1="lvinn5i8t01h2oijc888nysn7gva6ly" xml:space="preserve">'''Колядкы''' – [[Різдво Хрістове|різдвяны]] співы, котры ся співають на русиньскы мелодії. Суть росшырены тыж міджі іншыма славяньскыма і неславяньскыма народами. Їх тексты прославляють народжіня [[Ісус Хрістос|Ісуса]]. Подля традіції колядкы співали в русиньскых селах як неодємну часть каждорічного ціклу різдвяных обрядїв віфлеємцї (яслічкарї), котры были облечены так, жебы корешпондовали з різдвяныма повіданями, ходили з хыжы до хыжы і грали віфлеємскы гры споєны з народжінём Божого сына.

Першы друкованы тексты русиньскых колядок объявили ся в зборниках русиньскых реліґїйных і духовных співів, котры зачали выходити на кінци 19. ст. Міджі першы зборникы присвячены шпеціално тому жанру і надрукованы про потребы [[Мукачевска ґрекокатолицька єпархія|Мукачевской ґрекокатолицькой єпархії]], належали „Коляды, або пѣснѣ на Рождество Христово“ ([[1936]], передрук [[1997]]); першу книгу русиньскых колядок із текстами і музиков зоставив Філарет Колесса ([[1938]]). В часі комуністічной влады ([[1945]] – [[1989]]) верейна презентація колядок на землях, де жыли Русины, была векшинов заказана, хоць ґрекокатолицькому священикови Чеськословеньска – Штефанови Папови ся подарило выдати зборник реліґійных співів („Grekokatolicki duchovňi pisňi“, [[1969]]), в котрім было і пару колядок. В посткомуністічнім періодї співаня колядок зась было можне, зачали ся і выдавать зборникы і музичны записы колядок.

== Поужыта література ==
{{commonscat|Christmas carols}}
* ''Філарет Колесса'', „Старинні мелодії українських обрядових пісень (весільних і колядок) на Закарпатті“, „Науковий зборник Товариства „Просвћта“, — Ужгород 1934, — с. 121–152,
* ''Петръ Линтуръ'', Угро-русскія коляды — Ужгород 1942,
* ''Юрій Туряниця'', „Новорічно-різдвяні обряди і пісні Закарпаття“, „Колядки Закарпаття“ — Ужгород 1993, — с. 5–23.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Култура]]</text>
      <sha1>lvinn5i8t01h2oijc888nysn7gva6ly</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Май</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2005</id>
    <revision>
      <id>172914</id>
      <parentid>118501</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:04:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172914</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="601" sha1="74phkvlz1z7azbdrnp4sxohxxzwstvv" xml:space="preserve">{{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-05-01}}{{Місяцї рока}}
'''Май''' — пятый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|день]].

== Свята і памятны днї ==
* друга недѣля — День матери в [[США]]

{{Commonscat|May}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Май| ]]
[[Катеґорія:Місяцї]]
[[Катеґорія:Фенолоґія]]</text>
      <sha1>74phkvlz1z7azbdrnp4sxohxxzwstvv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Русиньскы села і міста на Словеньску</title>
    <ns>10</ns>
    <id>2035</id>
    <revision>
      <id>173024</id>
      <parentid>171819</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:44:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>173024</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14972" sha1="94la28sois64hpvks4vcjsmcsdcezfh" xml:space="preserve">{{Navbox
|name   = Русиньскы села і міста на Словеньску
|title  = [[Список русиньскых сел на Словеньску|Русиньскы села і міста на Словеньску]]

|group1 = [[Пряшівскый край]]
|list1  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Бардеёв]]
  |list1  = [[Андріёва]]{{·}} '''[[Бардеёв]]'''{{·}} [[Бехерів]]{{·}} [[Біловежа]]{{·}} [[Боґлярка]]{{·}} [[Брезовка]]{{·}} [[Варадка]]{{·}} [[Вышнїй Тварожець]]{{·}} [[Вышня Полянка]]{{·}} [[Гажлин]]{{·}} [[Грабске]]{{·}} [[Гутка]]{{·}} [[Ґаболтів]]{{·}} [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлахів]]{{·}} [[Дубинне]]{{·}} [[Зборів]]{{·}} [[Кожаны]]{{·}} [[Криве]]{{·}} [[Крижы]]{{·}} [[Кружлїв]]{{·}} {{nowrap|[[Кружлївска Гута]] †}}{{·}} [[Курів]]{{·}} [[Ленартів]]{{·}} [[Липова (окрес Бардеёв)|Липова]]{{·}} [[Лївів]]{{·}} [[Лївівска Гута]]{{·}} [[Луків (окрес Бардеёв)|Луків]]{{·}} [[Мальців]]{{·}} [[Микулашова]]{{·}} [[Нижнїй Тварожець]]{{·}} [[Нижня Полянка]]{{·}} [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондавка]]{{·}} [[Ортутова]]{{·}} [[Пітрова]]{{·}} [[Реґетівка]]{{·}} [[Рокытів коло Бардеёва]]{{·}} [[Ряшів]]{{·}} [[Снаків]]{{·}} [[Стебник]]{{·}} [[Стебницька Гута]]{{·}} [[Фрічка]]{{·}} [[Хмелёва]]{{·}} [[Циґелка]]{{·}} [[Шарішске Чорне]]{{·}} [[Шашова]]{{·}} [[Ялинка]]

  |group2 = [[окрес Вранов над Топлёв|окрес Вранов {{nowrap|над Топлёв}}]]
  |list2  = [[Баньске]]{{·}} [[Вавринець]]{{·}} '''[[Вранов над Топлёв]]'''{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Казимир]]''}}{{·}} ''[[Голчіківцї]]''{{·}} ''[[Ґіґлівцї]]''{{·}} ''[[Ґірівцї]]''{{·}} [[Давидів]]{{·}} [[Детрик]]{{·}} ''[[Дяпалівцї]]''{{·}} [[Дюрдёш]]{{·}} ''[[Златник (окрес Вранов над Топлёв)|Златник]]''{{·}} [[Камінна Поруб]]{{·}} [[Матяшка]]{{·}} [[Пискурівцї]]{{·}} [[Просачів]]{{·}} [[Рафаївцї]]{{·}} [[Ременины]]{{·}} ''[[Рудлёв]]''{{·}} [[Руська Воля]]{{·}} [[Руськый Казимір]]{{·}} ''[[Цабов]]''{{·}} ''[[Штефановце (окрес Вранов над Топлёв)|Штефановце]]''{{·}} [[Юскова Воля]]

  |group3 = [[окрес Гуменне]]
  |list3  = [[Адідовцї]]{{·}} [[Берестів над Лабірцём]]{{·}} {{nowrap|[[Валяшківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Грушів]]''}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышня Сітніця]]''}}{{·}} [[Вышня Яблінка]]{{·}} '''[[Гуменне]]'''{{·}} {{nowrap|[[Гуменьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Дїдачів]]{{·}} [[Завада]]{{·}} {{nowrap|[[Збудьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Зубне]]{{·}} ''[[Кошарівцї]]''{{·}} [[Машківцї]]{{·}} [[Нехваль Полянкы]]{{·}} {{nowrap|''[[Нижня Сітніця]]''}}{{·}} [[Нижня Яблінка]]{{·}} [[Пакостів]]{{·}} [[Порубка (окрес Гуменне)|Порубка]]{{·}} [[Притуляны]]{{·}} [[Рогожник]]{{·}} [[Руська Кайня]]{{·}} [[Руська Поруба]]{{·}} ''[[Турцівцї]]''

  |group4 = [[окрес Кежмарок]]
  |list4  = [[Ігляны]]{{·}} [[Мала Франкова]]{{·}} [[Остурня]]

  |group5 = [[окрес Левоча]]
  |list5  = [[Вільшавіця]]{{·}} [[Вышнї Репашы]]{{·}} [[Нижнї Репашы]]{{·}} {{nowrap|[[Попроч]] †}}{{·}} [[Торискы]]

  |group6 = {{nowrap|[[окрес Меджілабірцї]]}}
  |list6  = {{nowrap|[[Борів]] †}}{{·}} [[Валентівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Выдрань]] †}}{{·}} [[Вырава]]{{·}} [[Вышынків]]{{·}} {{nowrap|[[Вышнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышня Радвань]] †}}{{·}} [[Воліця]]{{·}} [[Габура]]{{·}} [[Збійне]]{{·}} [[Збудьска Біла]]{{·}} [[Калинів]]{{·}} [[Красный Брід]]{{·}} {{nowrap|[[Крива Олька]] †}}{{·}} '''[[Меджілабірцї]]'''{{·}} {{nowrap|[[Нижнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижня Радвань]] †}}{{·}} [[Няґів]]{{·}} [[Олька]]{{·}} {{nowrap|[[Полата]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Праврівцї]] †}}{{·}} [[Радвань над Лабірцём]]{{·}} [[Репеїв]]{{·}} [[Рокытівцї]]{{·}} [[Рошківцї]]{{·}} [[Светліцї]]{{·}} {{nowrap|[[Стерківцї]] †}}{{·}} [[Суків]]{{·}} [[Чабалівцї]]{{·}} [[Чабины]]{{·}} [[Чертіжне]]

  |group7 = [[окрес Попрад]]
  |list7  = ''[[Вернар]]''{{·}} [[Шунява]]

  |group8 = [[окрес Пряшів]]
  |list8  = ''[[Абрановце]]''{{·}} [[Брежаны]]{{·}} ''[[Варганёвце]]''{{·}} ''[[Городиско]]''{{·}} [[Ґералтів]]{{·}} ''[[Жатківцї]]''{{·}} ''[[Завадка (окрес Пряшів)|Завадка]]''{{·}} ''[[Квачані (окрес Пряшів)|Квачані]]''{{·}} ''[[Кленов]]''{{·}} {{nowrap|[[Лачнів]] †}}{{·}} ''[[Любовець]]''{{·}} [[Миклушівцї]]{{·}} ''[[Окружна (окрес Пряшів)|Окружна]]''{{·}} '''[[Пряшів]]'''{{·}} [[Руська Нова Весь]]{{·}} {{nowrap|[[Руськы Пекляны]] †}}{{·}} ''[[Седлицї]]''{{·}} ''[[Фулянка]]''{{·}} ''[[Янов (окрес Пряшів)|Янов]]''

  |group9 = [[окрес Сабінов]]
  |list9  = [[Баєрівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Блажів]] †}}{{·}} [[Ганіґовцї]]{{·}} [[Дрєніця]]{{·}} [[Дячів]]{{·}} [[Жакарівцї]]{{·}} [[Лютина]]{{·}} [[Мільпош]]{{·}} [[Олейників]]{{·}} [[Ренчішів]]{{·}} [[Штельбах]]

  |group10 = [[окрес Свідник]]
  |list10  = [[Белеївцї]]{{·}} [[Бенядиківцї]]{{·}} [[Бодружал]]{{·}} [[Ваґринець]]{{·}} [[Вальківцї]]{{·}} [[Вапеник]]{{·}} [[Вышнїй Верлих]]{{·}} [[Вышнїй Комарник]]{{·}} [[Вышнїй Мирошів]]{{·}} [[Вышня Писана]]{{·}} [[Вышня Ядлова]]{{·}} [[Ґаврянець]]{{·}} [[Гінківцї]]{{·}} [[Грабівчік]]{{·}} [[Доброслава]]{{·}} [[Долгоня]]{{·}} [[Дубова]]{{·}} [[Капішова]]{{·}} [[Кечківцї]]{{·}} [[Кобылніця]]{{·}} [[Коріївцї]]{{·}} [[Крайнє Чорне]]{{·}} [[Крайня Быстра]]{{·}} [[Крайня Поляна]]{{·}} [[Крайня Порубка]]{{·}} [[Кружлёва]]{{·}} [[Куримка]]{{·}} [[Ладомирова]]{{·}} [[Матівцї]]{{·}} [[Медведже]]{{·}} [[Мироля]]{{·}} [[Млинарівцї]]{{·}} [[Нижнїй Верлих]]{{·}} [[Нижнїй Комарник]]{{·}} [[Нижнїй Мирошів]]{{·}} [[Нижня Писана]]{{·}} [[Нижня Ядлова]]{{·}} [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Нова Полянка]]{{·}} [[Прикра]]{{·}} [[Пстрина]]{{·}} [[Раківчік]]{{·}} [[Рівне (Словеньско)|Рівне]]{{·}} [[Розтокы]]{{·}} '''[[Свідник]]'''{{·}} [[Свидничка]]{{·}} [[Собош]]{{·}} [[Сорочін]]{{·}} [[Фіяш]]{{·}} [[Цернина]]{{·}} [[Циґла]]{{·}} {{nowrap|[[Шапінець]] †}}{{·}} [[Шарбів]]{{·}} [[Шарішскый Щавник]]{{·}} [[Шеметківцї]]{{·}} [[Штефурів]]{{·}} [[Юркова Воля]]

  |group11 = [[окрес Снина]]
  |list11  = [[Березовець]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Поляна]] †}}{{·}} [[Влыч]]{{·}} [[Вубля]]{{·}} [[Гостовіцї]]{{·}} [[Грабова Розтока]]{{·}} {{nowrap|[[Дара]] †}}{{·}} [[Дуброва (окрес Снина)|Дуброва]]{{·}} [[Збой]]{{·}} {{nowrap|[[Звала]] †}}{{·}} [[Кална Розтока]]{{·}} [[Кленова]]{{·}} [[Ковбасов]]{{·}} [[Колоніця]]{{·}} [[Ладомиров]]{{·}} [[Михайлёв]]{{·}} [[Новоселіця]]{{·}} [[Осадне]]{{·}} [[Паризівцї]]{{·}} [[Прислоп]]{{·}} [[Пчолине]]{{·}} [[Пыхнї]]{{·}} [[Рунина]]{{·}} [[Руська Волова]]{{·}} {{nowrap|[[Руське]] †}}{{·}} [[Руськый Поток]]{{·}} {{nowrap|[[Смулник]] †}}{{·}} '''[[Снина]]'''{{·}} {{nowrap|[[Старина]] †}}{{·}} [[Стащін]]{{·}} [[Стащіньска Розтока]]{{·}} [[Стриговець]]{{·}} {{nowrap|[[Стружніця]] †}}{{·}} [[Тополя]]{{·}} [[Уліч Кривый]]{{·}} [[Чукалівцї]]{{·}} [[Шмыґовець]]{{·}} [[Ялова]]

  |group12 = [[окрес Стара Любовня]]
  |list12  = [[Великый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Великый Сулин]] †}}{{·}} [[Высланка]]{{·}} [[Гайтівка]]{{·}} [[Галиґівцї]]{{·}} [[Гранічне]]{{·}} ''[[Ґромош]]''{{·}} [[Дюркова]]{{·}} {{nowrap|[[Заводя]] †}}{{·}} [[Камюнка]]{{·}} [[Кыёв]]{{·}} [[Кремна]]{{·}} [[Леґнава]]{{·}} [[Литманова]]{{·}} [[Малый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Сулин]] †}}{{·}} [[Матысова]]{{·}} {{nowrap|[[Меджібродя]] †}}{{·}} [[Мнішок над Попрадом]]{{·}} [[Обручне]]{{·}} [[Орлів]]{{·}} [[Орябина]]{{·}} [[Пусте Поле]]{{·}} [[Руська Воля над Попрадом]]{{·}} '''[[Стара Любовня]]'''{{·}} [[Страняны]]{{·}} [[Сулин]]{{·}} [[Удол]]{{·}} [[Чірч]]{{·}} [[Шамброн]]{{·}} [[Шарішске Ястрабя]]{{·}} [[Якубяны]]

  |group13 = [[окрес Стропків]]
  |list13  = [[Бжаны]]{{·}} [[Бокша]]{{·}} [[Брезнічка]]{{·}} [[Брусніця]]{{·}} [[Буківцї (окрес Стропков)|Буківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Вальків]] †}}{{·}} [[Варїхівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Дрїчна]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великы Сташківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великый Буковець]] †}}{{·}} [[Викроп]]{{·}} [[Вільшавка]]{{·}} [[Владыча]]{{·}} [[Войтівцї]]{{·}} [[Вышківцї]]{{·}} [[Вышнїй Грабовець]]{{·}} {{nowrap|[[Вышня Владыча]] †}}{{·}} [[Вышня Ольшава]]{{·}} [[Выслава]]{{·}} [[Гавай]]{{·}} [[Ґрибів]]{{·}} {{nowrap|[[Дрїчна]] †}}{{·}} [[Дуплин]]{{·}} [[Кожухівцї]]{{·}} [[Колбівцї]]{{·}} [[Корункова]]{{·}} [[Кришлівцї]]{{·}} [[Крушынець]]{{·}} [[Ломне]]{{·}} [[Маківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Мала Дрїчна]] †}}{{·}} [[Мала Поляна]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Буковець]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Малы Сташківцї]] †}}{{·}} [[Микова]]{{·}} [[Минївцї]]{{·}} [[Мразівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Нижня Владыча]] †}}{{·}} [[Нижня Ольшава]]{{·}} [[Петеївцї]]{{·}} [[Потічкы]]{{·}} [[Потокы]]{{·}} [[Руськый Кручів]]{{·}} [[Солник]]{{·}} [[Сташківцї]]{{·}} '''[[Стропків]]'''{{·}} {{nowrap|[[Суха]] †}}{{·}} [[Токаїк]]{{·}} ''[[Хітча]]''{{·}} [[Шандал]]{{·}} [[Якушівцї]]
}}

|group2 = [[Кошіцькый край]]
|list2  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Ґелніця]]
  |list1  = [[Гелцманівцї]]{{·}} [[Завадка]]{{·}} [[Койшів]]{{·}} [[Угорна]]

  |group2 = [[окрес Кошіцї-околіця]]
  |list2  = [[Гачава]]

  |group3 = [[окрес Михаловцї]]
  |list3  = [[Гнойне]]{{·}} ''[[Дубравка]]''{{·}} [[Кусин (Словеньско)|Кусин]]{{·}} ''[[Лашківцї]]''{{·}} {{nowrap|[[Поруба під Вігорлатом]]}}{{·}} ''[[Сухе]]''{{·}} [[Фалкушівцї]]{{·}} ''[[Шамудівцї]]''

  |group4 = [[окрес Рожнява]]
  |list4  = [[Пача]]

  |group5 = [[окрес Собранцї]]
  |list5  = [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башківцї]]{{·}} [[Бенятина]]{{·}} {{nowrap|''[[Вышнє Нїмецьке]]''}}{{·}} [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусак]]{{·}} [[Іновець]]{{·}} ''[[Колібабівцї]]''{{·}} [[Конюш]]{{·}} [[Коромля]]{{·}} ''[[Лекарівцї]]''{{·}} [[Нижнє Нїмецьке]]{{·}} [[Підгородь]]{{·}} [[Руська Быстра]]{{·}} [[Руськый Грабовець]]{{·}} '''[[Собранцї]]'''{{·}} [[Хоньковцї]]

  |group6 = [[окрес Спішска Нова Весь]]
  |list6  = {{nowrap|[[Вышнї Словінкы]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Словінкы]] †}}{{·}} [[Порач]]{{·}} [[Словінкы]]

  |group7 = [[окрес Требішов]]
  |list7  = {{nowrap|[[Великый Русков]] †}}{{·}} ''[[Войчіце]]''{{·}} ''[[Дарґов (окрес Требішов)|Дарґов]]''{{·}} {{nowrap|''[[Земплінска Тєпліца]]''}}{{·}} ''[[Кравані (окрес Требішов)|Кравані]]''{{·}} {{nowrap|''[[Нові Русков]]''}}{{·}} [[Русков]]{{·}} ''[[Станковце (окрес Требішов)|Станковце]]''{{·}} ''[[Станча]]''{{·}} ''[[Тырнавка (окрес Требішов)|Тырнавка]]''
}}

|group3 = [[Банскобістріцькый край]]
|list3  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Брезно]]
  |list1  = ''[[Гельпа]]''{{·}} {{nowrap|''[[Завадка над Гроном]]''}}{{·}} ''[[Погорела]]''{{·}} [[Телґарт]]{{·}} ''[[Шумяц]]''
}}
}}&lt;includeonly&gt;[[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]]&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>94la28sois64hpvks4vcjsmcsdcezfh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>173028</id>
      <parentid>173024</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:50:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>173028</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15003" sha1="ixwt89uro4ul066ssntes46jzf592yi" xml:space="preserve">{{Navbox
|name   = Русиньскы села і міста на Словеньску
|title  = [[Список русиньскых сел на Словеньску|Русиньскы села і міста на Словеньску]]

|group1 = [[Пряшівскый край]]
|list1  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Бардеёв]]
  |list1  = [[Андріёва]]{{·}} '''[[Бардеёв]]'''{{·}} [[Бехерів]]{{·}} [[Біловежа]]{{·}} [[Боґлярка]]{{·}} [[Брезовка]]{{·}} [[Варадка]]{{·}} [[Вышнїй Тварожець]]{{·}} [[Вышня Полянка]]{{·}} [[Гажлин]]{{·}} [[Грабске]]{{·}} [[Гутка]]{{·}} [[Ґаболтів]]{{·}} [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлахів]]{{·}} [[Дубинне]]{{·}} [[Зборів]]{{·}} [[Кожаны]]{{·}} [[Криве]]{{·}} [[Крижы]]{{·}} [[Кружлїв]]{{·}} {{nowrap|[[Кружлївска Гута]] †}}{{·}} [[Курів]]{{·}} [[Ленартів]]{{·}} [[Липова (окрес Бардеёв)|Липова]]{{·}} [[Лївів]]{{·}} [[Лївівска Гута]]{{·}} [[Луків (окрес Бардеёв)|Луків]]{{·}} [[Мальців]]{{·}} [[Микулашова]]{{·}} [[Нижнїй Тварожець]]{{·}} [[Нижня Полянка]]{{·}} [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондавка]]{{·}} [[Ортутова]]{{·}} [[Пітрова]]{{·}} [[Реґетівка]]{{·}} [[Рокытів коло Бардеёва]]{{·}} [[Ряшів]]{{·}} [[Снаків]]{{·}} [[Стебник]]{{·}} [[Стебницька Гута]]{{·}} [[Фрічка]]{{·}} [[Хмелёва]]{{·}} [[Циґелка]]{{·}} [[Шарішске Чорне]]{{·}} [[Шашова]]{{·}} [[Ялинка]]

  |group2 = [[окрес Вранов над Топлёв|окрес Вранов {{nowrap|над Топлёв}}]]
  |list2  = [[Баньске]]{{·}} [[Вавринець]]{{·}} '''[[Вранов над Топлёв]]'''{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Казимир]]''}}{{·}} ''[[Голчіківцї]]''{{·}} ''[[Ґіґлівцї]]''{{·}} ''[[Ґірівцї]]''{{·}} [[Давидів]]{{·}} [[Детрик]]{{·}} ''[[Дяпалівцї]]''{{·}} [[Дюрдёш]]{{·}} ''[[Златник (окрес Вранов над Топлёв)|Златник]]''{{·}} [[Камінна Поруб]]{{·}} [[Матяшка]]{{·}} [[Пискурівцї]]{{·}} [[Просачів]]{{·}} [[Рафаївцї]]{{·}} [[Ременины]]{{·}} ''[[Рудлёв]]''{{·}} [[Руська Воля]]{{·}} [[Руськый Казимір]]{{·}} ''[[Цабов]]''{{·}} ''[[Штефановце (окрес Вранов над Топлёв)|Штефановце]]''{{·}} [[Юскова Воля]]

  |group3 = [[окрес Гуменне]]
  |list3  = [[Адідовцї]]{{·}} [[Берестів над Лабірцём]]{{·}} {{nowrap|[[Валяшківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Грушів]]''}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышня Сітніця]]''}}{{·}} [[Вышня Яблінка]]{{·}} '''[[Гуменне]]'''{{·}} {{nowrap|[[Гуменьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Дїдачів]]{{·}} [[Завада]]{{·}} {{nowrap|[[Збудьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Зубне]]{{·}} ''[[Кошарівцї]]''{{·}} [[Машківцї]]{{·}} [[Нехваль Полянкы]]{{·}} {{nowrap|''[[Нижня Сітніця]]''}}{{·}} [[Нижня Яблінка]]{{·}} [[Пакостів]]{{·}} [[Порубка (окрес Гуменне)|Порубка]]{{·}} [[Притуляны]]{{·}} [[Рогожник]]{{·}} [[Руська Кайня]]{{·}} [[Руська Поруба]]{{·}} ''[[Турцівцї]]''

  |group4 = [[окрес Кежмарок]]
  |list4  = [[Ігляны]]{{·}} [[Мала Франкова]]{{·}} [[Остурня]]

  |group5 = [[окрес Левоча]]
  |list5  = [[Вільшавіця]]{{·}} [[Вышнї Репашы]]{{·}} [[Нижнї Репашы]]{{·}} {{nowrap|[[Попроч]] †}}{{·}} [[Торискы]]

  |group6 = {{nowrap|[[окрес Меджілабірцї]]}}
  |list6  = {{nowrap|[[Борів]] †}}{{·}} [[Валентівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Выдрань]] †}}{{·}} [[Вырава]]{{·}} [[Вышынків]]{{·}} {{nowrap|[[Вышнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышня Радвань]] †}}{{·}} [[Воліця]]{{·}} [[Габура]]{{·}} [[Збійне]]{{·}} [[Збудьска Біла]]{{·}} [[Калинів]]{{·}} [[Красный Брід]]{{·}} {{nowrap|[[Крива Олька]] †}}{{·}} '''[[Меджілабірцї]]'''{{·}} {{nowrap|[[Нижнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижня Радвань]] †}}{{·}} [[Няґів]]{{·}} [[Олька]]{{·}} {{nowrap|[[Полата]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Праврівцї]] †}}{{·}} [[Радвань над Лабірцём]]{{·}} [[Репеїв]]{{·}} [[Рокытівцї]]{{·}} [[Рошківцї]]{{·}} [[Светліцї]]{{·}} {{nowrap|[[Стерківцї]] †}}{{·}} [[Суків]]{{·}} [[Чабалівцї]]{{·}} [[Чабины]]{{·}} [[Чертіжне]]

  |group7 = [[окрес Попрад]]
  |list7  = ''[[Вернар]]''{{·}} [[Шунява]]

  |group8 = [[окрес Пряшів]]
  |list8  = ''[[Абрановце]]''{{·}} [[Брежаны]]{{·}} ''[[Варганёвце]]''{{·}} ''[[Городиско]]''{{·}} [[Ґералтів]]{{·}} ''[[Жатківцї]]''{{·}} ''[[Завадка (окрес Пряшів)|Завадка]]''{{·}} ''[[Квачані (окрес Пряшів)|Квачані]]''{{·}} ''[[Кленов]]''{{·}} {{nowrap|[[Лачнів]] †}}{{·}} ''[[Любовець]]''{{·}} [[Миклушівцї]]{{·}} ''[[Окружна (окрес Пряшів)|Окружна]]''{{·}} '''[[Пряшів]]'''{{·}} [[Руська Нова Весь]]{{·}} {{nowrap|[[Руськы Пекляны]] †}}{{·}} ''[[Седлицї]]''{{·}} ''[[Фулянка]]''{{·}} ''[[Янов (окрес Пряшів)|Янов]]''

  |group9 = [[окрес Сабінов]]
  |list9  = [[Баєрівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Блажів]] †}}{{·}} [[Ганіґовцї]]{{·}} [[Дрєніця]]{{·}} [[Дячів]]{{·}} [[Жакарівцї]]{{·}} [[Лютина]]{{·}} [[Мільпош]]{{·}} [[Олейників]]{{·}} [[Ренчішів]]{{·}} [[Штельбах]]

  |group10 = [[окрес Свідник]]
  |list10  = [[Белеївцї]]{{·}} [[Бенядиківцї]]{{·}} [[Бодружал]]{{·}} [[Ваґринець]]{{·}} [[Вальківцї]]{{·}} [[Вапеник]]{{·}} [[Вышнїй Верлих]]{{·}} [[Вышнїй Комарник]]{{·}} [[Вышнїй Мирошів]]{{·}} [[Вышня Писана]]{{·}} [[Вышня Ядлова]]{{·}} [[Ґаврянець]]{{·}} [[Гінківцї]]{{·}} [[Грабівчік]]{{·}} [[Доброслава]]{{·}} [[Долгоня]]{{·}} [[Дубова]]{{·}} [[Капішова]]{{·}} [[Кечківцї]]{{·}} [[Кобылніця]]{{·}} [[Коріївцї]]{{·}} [[Крайнє Чорне]]{{·}} [[Крайня Быстра]]{{·}} [[Крайня Поляна]]{{·}} [[Крайня Порубка]]{{·}} [[Кружлёва]]{{·}} [[Куримка]]{{·}} [[Ладомирова]]{{·}} [[Матівцї]]{{·}} [[Медведже]]{{·}} [[Мироля]]{{·}} [[Млинарівцї]]{{·}} [[Нижнїй Верлих]]{{·}} [[Нижнїй Комарник]]{{·}} [[Нижнїй Мирошів]]{{·}} [[Нижня Писана]]{{·}} [[Нижня Ядлова]]{{·}} [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Нова Полянка]]{{·}} ''[[Округле]]''{{·}} [[Прикра]]{{·}} [[Пстрина]]{{·}} [[Раківчік]]{{·}} [[Рівне (Словеньско)|Рівне]]{{·}} [[Розтокы]]{{·}} '''[[Свідник]]'''{{·}} [[Свидничка]]{{·}} [[Собош]]{{·}} [[Сорочін]]{{·}} [[Фіяш]]{{·}} [[Цернина]]{{·}} [[Циґла]]{{·}} {{nowrap|[[Шапінець]] †}}{{·}} [[Шарбів]]{{·}} [[Шарішскый Щавник]]{{·}} [[Шеметківцї]]{{·}} [[Штефурів]]{{·}} [[Юркова Воля]]

  |group11 = [[окрес Снина]]
  |list11  = [[Березовець]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Поляна]] †}}{{·}} [[Влыч]]{{·}} [[Вубля]]{{·}} [[Гостовіцї]]{{·}} [[Грабова Розтока]]{{·}} {{nowrap|[[Дара]] †}}{{·}} [[Дуброва (окрес Снина)|Дуброва]]{{·}} [[Збой]]{{·}} {{nowrap|[[Звала]] †}}{{·}} [[Кална Розтока]]{{·}} [[Кленова]]{{·}} [[Ковбасов]]{{·}} [[Колоніця]]{{·}} [[Ладомиров]]{{·}} [[Михайлёв]]{{·}} [[Новоселіця]]{{·}} [[Осадне]]{{·}} [[Паризівцї]]{{·}} [[Прислоп]]{{·}} [[Пчолине]]{{·}} [[Пыхнї]]{{·}} [[Рунина]]{{·}} [[Руська Волова]]{{·}} {{nowrap|[[Руське]] †}}{{·}} [[Руськый Поток]]{{·}} {{nowrap|[[Смулник]] †}}{{·}} '''[[Снина]]'''{{·}} {{nowrap|[[Старина]] †}}{{·}} [[Стащін]]{{·}} [[Стащіньска Розтока]]{{·}} [[Стриговець]]{{·}} {{nowrap|[[Стружніця]] †}}{{·}} [[Тополя]]{{·}} [[Уліч Кривый]]{{·}} [[Чукалівцї]]{{·}} [[Шмыґовець]]{{·}} [[Ялова]]

  |group12 = [[окрес Стара Любовня]]
  |list12  = [[Великый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Великый Сулин]] †}}{{·}} [[Высланка]]{{·}} [[Гайтівка]]{{·}} [[Галиґівцї]]{{·}} [[Гранічне]]{{·}} ''[[Ґромош]]''{{·}} [[Дюркова]]{{·}} {{nowrap|[[Заводя]] †}}{{·}} [[Камюнка]]{{·}} [[Кыёв]]{{·}} [[Кремна]]{{·}} [[Леґнава]]{{·}} [[Литманова]]{{·}} [[Малый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Сулин]] †}}{{·}} [[Матысова]]{{·}} {{nowrap|[[Меджібродя]] †}}{{·}} [[Мнішок над Попрадом]]{{·}} [[Обручне]]{{·}} [[Орлів]]{{·}} [[Орябина]]{{·}} [[Пусте Поле]]{{·}} [[Руська Воля над Попрадом]]{{·}} '''[[Стара Любовня]]'''{{·}} [[Страняны]]{{·}} [[Сулин]]{{·}} [[Удол]]{{·}} [[Чірч]]{{·}} [[Шамброн]]{{·}} [[Шарішске Ястрабя]]{{·}} [[Якубяны]]

  |group13 = [[окрес Стропків]]
  |list13  = [[Бжаны]]{{·}} [[Бокша]]{{·}} [[Брезнічка]]{{·}} [[Брусніця]]{{·}} [[Буківцї (окрес Стропков)|Буківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Вальків]] †}}{{·}} [[Варїхівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Дрїчна]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великы Сташківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великый Буковець]] †}}{{·}} [[Викроп]]{{·}} [[Вільшавка]]{{·}} [[Владыча]]{{·}} [[Войтівцї]]{{·}} [[Вышківцї]]{{·}} [[Вышнїй Грабовець]]{{·}} {{nowrap|[[Вышня Владыча]] †}}{{·}} [[Вышня Ольшава]]{{·}} [[Выслава]]{{·}} [[Гавай]]{{·}} [[Ґрибів]]{{·}} {{nowrap|[[Дрїчна]] †}}{{·}} [[Дуплин]]{{·}} [[Кожухівцї]]{{·}} [[Колбівцї]]{{·}} [[Корункова]]{{·}} [[Кришлівцї]]{{·}} [[Крушынець]]{{·}} [[Ломне]]{{·}} [[Маківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Мала Дрїчна]] †}}{{·}} [[Мала Поляна]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Буковець]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Малы Сташківцї]] †}}{{·}} [[Микова]]{{·}} [[Минївцї]]{{·}} [[Мразівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Нижня Владыча]] †}}{{·}} [[Нижня Ольшава]]{{·}} [[Петеївцї]]{{·}} [[Потічкы]]{{·}} [[Потокы]]{{·}} [[Руськый Кручів]]{{·}} [[Солник]]{{·}} [[Сташківцї]]{{·}} '''[[Стропків]]'''{{·}} {{nowrap|[[Суха]] †}}{{·}} [[Токаїк]]{{·}} ''[[Хітча]]''{{·}} [[Шандал]]{{·}} [[Якушівцї]]
}}

|group2 = [[Кошіцькый край]]
|list2  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Ґелніця]]
  |list1  = [[Гелцманівцї]]{{·}} [[Завадка]]{{·}} [[Койшів]]{{·}} [[Угорна]]

  |group2 = [[окрес Кошіцї-околіця]]
  |list2  = [[Гачава]]

  |group3 = [[окрес Михаловцї]]
  |list3  = [[Гнойне]]{{·}} ''[[Дубравка]]''{{·}} [[Кусин (Словеньско)|Кусин]]{{·}} ''[[Лашківцї]]''{{·}} {{nowrap|[[Поруба під Вігорлатом]]}}{{·}} ''[[Сухе]]''{{·}} [[Фалкушівцї]]{{·}} ''[[Шамудівцї]]''

  |group4 = [[окрес Рожнява]]
  |list4  = [[Пача]]

  |group5 = [[окрес Собранцї]]
  |list5  = [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башківцї]]{{·}} [[Бенятина]]{{·}} {{nowrap|''[[Вышнє Нїмецьке]]''}}{{·}} [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусак]]{{·}} [[Іновець]]{{·}} ''[[Колібабівцї]]''{{·}} [[Конюш]]{{·}} [[Коромля]]{{·}} ''[[Лекарівцї]]''{{·}} [[Нижнє Нїмецьке]]{{·}} [[Підгородь]]{{·}} [[Руська Быстра]]{{·}} [[Руськый Грабовець]]{{·}} '''[[Собранцї]]'''{{·}} [[Хоньковцї]]

  |group6 = [[окрес Спішска Нова Весь]]
  |list6  = {{nowrap|[[Вышнї Словінкы]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Словінкы]] †}}{{·}} [[Порач]]{{·}} [[Словінкы]]

  |group7 = [[окрес Требішов]]
  |list7  = {{nowrap|[[Великый Русков]] †}}{{·}} ''[[Войчіце]]''{{·}} ''[[Дарґов (окрес Требішов)|Дарґов]]''{{·}} {{nowrap|''[[Земплінска Тєпліца]]''}}{{·}} ''[[Кравані (окрес Требішов)|Кравані]]''{{·}} {{nowrap|''[[Новый Русков]]''}}{{·}} [[Русков]]{{·}} ''[[Станковце (окрес Требішов)|Станковце]]''{{·}} ''[[Станча]]''{{·}} ''[[Тырнавка (окрес Требішов)|Тырнавка]]''
}}

|group3 = [[Банскобістріцькый край]]
|list3  = {{Navbox|child
  |group1 = [[окрес Брезно]]
  |list1  = ''[[Гельпа]]''{{·}} {{nowrap|''[[Завадка над Гроном]]''}}{{·}} ''[[Погорела]]''{{·}} [[Телґарт]]{{·}} ''[[Шумяц]]''
}}
}}&lt;includeonly&gt;[[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]]&lt;/includeonly&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ixwt89uro4ul066ssntes46jzf592yi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Койшов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2111</id>
    <revision>
      <id>172731</id>
      <parentid>169306</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:11:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172731</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8016" sha1="sihle30qpplic4du3vev5lbw0yv58ja" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = [[Село]] [[Словеньско|Словеньска]] 
 |руська назва   = Койшов
 |оригинална назва = Kojšov {{ref-sk}}
 |застава       = Kojsov11Slovakia9.jpg
 |опис заставы    =  Улиця в селѣ
 |ширина заставы  = 250&lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       = Штат &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Словакия&lt;!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--&gt;
  |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 49 |lat_sec = 54 &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg = 20 |lon_min = 59 |lon_sec = 36 &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны = &lt;!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --&gt;
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        = [[Край (Словакия)|Край]] &lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = [[Кошицкый край|Кошицкый]]
 |вид района         = Окрес&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  [[Окрес Ґелніца|Гелница]]
 |вид общины      = Староста&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Tatiana Andrašková&lt;ref&gt;{{Cite web |title= Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov |publisher= Bratislava: Štatistický úrad SR, 2022-10-30 |url= https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html |accessdate= 2023-03-28}}{{ref-sk}}&lt;/ref&gt; &lt;br/&gt;KDH
 |площа              = 31.8&lt;!-- в квадр. км --&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title= Registre obnovenej evidencie pozemkov |publisher= Bratislava: ÚGKK SR |url= https://www.skgeodesy.sk/sk/ugkk/kataster-nehnutelnosti/registre-obnovenej-evidencie-pozemkov/ |accessdate= 2023-03-28}}{{ref-sk}}&lt;/ref&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 471&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 689&lt;!-- лем само число --&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title= Počet obyvateľov podľa pohlavia – obce (ročne) |publisher= Bratislava: Štatistický úrad SR, rev. 2022-03-31 |url= https://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk |accessdate= 2023-03-28}}{{ref-sk}}&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2021
 |часовый пояс       =  +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +421-53
 |почтовый индекс    =  	055 52
 |вид идентификатора = ŠÚJ&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  543241
 |категория в Commons     = Kojšov 
 |сайт                    = http://www.kojsov.sk/ Kojšov - Oficiálne stránky obce
 |язык сайта              = {{ref-sk}}
}}
[[File:Kojsov11Slovakia2.jpg|thumb|288px|{{center|Грекокатолицкый храм Св. Петра и Павла, 1809}}]]
'''Койшов''' ({{lang-sk|Kojšov}}) — [[село]] в [[Словеньско|Словакии]] в [[Окрес Ґелніца|окресѣ Гелница]]  [[Кошицкый край|Кошицкого краю]]. В [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] ся докус пословачило.

== История ==
В историчных документах ся Койшов споминать найскорше под роком 1368, а наступно аж о сто рокы, коли припадав панству [[Спишскый град|Спишского граду]], котрый належав роду Запольскых, а пак Турзовцьох. Обывателе ся занимали [[Польногосподарство|земледѣлством]], ховом [[быдла]] и [[лѣс]]овыма роботами (рубаня дерева, палѣня деревного угля, тесарство, выроба корыт, мисок, ложок). Жены ткали полотна, покровцѣ и сукна. Од [[XVI. стороча]] в Койшовѣ были и желѣзны гамры, де ся спрацовавала тутешня руда. Традична выроба перетырвала аж до половкы [[XX. стороча]].&lt;ref&gt;Oficiálne stránky obce: História obce.&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

В року 1851 Феньеш Елек так писав о Койшовѣ.
{{Цитат 2|'''Койшов''', жупа Спиш, руське село, на выход од Гелницѣ о повдруга годины ходу: 169 римо и 758 грекокатоликох. Парохия грекокатолицка. Пила и млин. Великы лѣсы. Желѣзны копалнѣ. Землепан — гроф Чаки.| 
{{Цитат 3|Оригиналный текст {{ref-hu}}|'''Koissó''', Szepes vmegyében, orosz falu, Göllniczhez keletre 1 1/2 órányira: 169 római, 758 gör. kath. lak. Gör. kath. parochia. Fürész- és lisztmalmok. Nagy erdők. Vasbányák. F. u. gr. Csáky.|Fényes Elek, Magyarország geográfiai szótára: Koissó}}}}
 
Зложѣня обывательства подля народности в року 2011 радикално иншаке.&lt;ref&gt;{{Cite web |url= https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=knLIczO&amp;CVID=knLIczO |title= Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з poкy 2011 |publisher= Штатістічный уряд Словеньской републікы |accessdate= 2023-03-28 }}{{ref-sk}}&lt;/ref&gt;:
{| class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;35%&quot;
|+ Народностне зложѣня, 2011
|-
! Народность !! Особ !! %%
|-
| [[Словаци]] ||align=right| 711 ||align=right| 96,6
|-
| [[Ромы]] ||align=right| 6 ||align=right| 0,8
|-
| [[Чехы]] ||align=right|1 ||align=right| 0,1
|-
| Нестановлены ||align=right| 18 ||align=right|  2,4
|-
| Довъедна ||align=right| 736 || 
|}

== Вызначны родаци ==
* [[Юрай Якубіско|Юрай Якубиско]] (*1938 – †2023), [[филм]]овый [[режисер]] ай [[сценариста]].

== Екстерны одказы ==
* [http://www.kojsov.sk/ Kojšov - Oficiálne stránky obce] {{ref-sk}}
* {{Cite book |author= Fényes Elek |title= Magyarország geográfiai szótára |at= Koissó |url= https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Lexikonok-magyarorszag-geografiai-szotara-fenyes-elek-BABC3/k-BBD5E/koisso-BC056/ |location= Pest, 1851 |accessdate=2023-03-29}}{{ref-hu}}

== Референции ==
{{reflist}}

{{Окрес Ґелніца}}
{{Пословачены русиньскы села на Словеньску}}

[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]</text>
      <sha1>sihle30qpplic4du3vev5lbw0yv58ja</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Окрес Собранцї</title>
    <ns>10</ns>
    <id>2408</id>
    <revision>
      <id>172579</id>
      <parentid>130754</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:41:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172579</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2068" sha1="0k7ny0zpsnl42fze3r3ea14374y8tb4" xml:space="preserve">{{Окрес Словеньска
 | назва = Окрес Собранцї
 | окрес  = Собранцї
 | міста = '''[[Собранцї]]'''
 | обцы = [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башківцї]]{{·}} ''[[Бенятина]]''{{·}} [[Бежівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Блатна Полянка]]}}{{·}} {{nowrap|[[Блатны Реметы]]}}{{·}} {{nowrap|[[Блатны Ревіща]]}}{{·}} [[Бунківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Великы Ревіща]]}}{{·}} [[Войнатїна]]{{·}} {{nowrap|[[Вышня Рыбниця]]}}{{·}} {{nowrap|[[Вышнє Нїмецьке]]}}{{·}} [[Глівіща]]{{·}} [[Горня]]{{·}} [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусак]]{{·}} {{nowrap|[[Вышнї Реметы]]}}{{·}} [[Єнківцї]]{{·}} [[Загор]]{{·}} ''[[Иновець|Іновець]]''{{·}}  [[Колібабівцї]]{{·}} [[Конюш]]{{·}} ''[[Коромля]]''{{·}} [[Кырчава]]{{·}} [[Крісты]]{{·}} [[Лїкаровцї]]{{·}} {{nowrap|[[Нижня Рыбніця]]}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнє Нїмецьке]]}}{{·}} [[Орїхова]]{{·}} [[Остров (окрес Собранцї)|Остров]]{{·}} [[Петровцї (окрес Собранцї)|Петровцї]]{{·}} [[Пінковцї]]{{·}} ''[[Підгородь]]''{{·}} [[Поростів]]{{·}} [[Порубка (окрес Собранцї)|Порубка]]{{·}} [[Прикопа (окрес Собранцї)|Прикопа]]{{·}} {{nowrap|[[Реметьскы Гамры]]}}{{·}} ''{{nowrap|[[Руська Быстра]]}}''{{·}} [[Руськовцї (окрес Собранцї)|Руськовцї]]{{·}} ''{{nowrap|[[Руськый Грабовець]]}}''{{·}} [[Сейків]]{{·}} [[Сватуш]]{{·}} [[Ташуля]]{{·}} [[Тібава]]{{·}} [[Убреж]]{{·}} [[Фекішівцї]]{{·}} [[Хоньківцї]]{{·}} [[Ясенів (окрес Собранцї)|Ясенів]]
 | села = 
}}&lt;!--
--&gt;&lt;noinclude&gt;{{Documentation}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0k7ny0zpsnl42fze3r3ea14374y8tb4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Мушинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2453</id>
    <revision>
      <id>172976</id>
      <parentid>166989</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:14:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172976</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6153" sha1="1e6qdht44kontp4xhmp3y0pb8wk4pnb" xml:space="preserve">{{Ученый
|noyat = yes!
|имя              = Микола Мушинка
|имя оригиналне   = {{ref-sk}} Mikuláš Mušinka
|образчик         = [[Файл:Мушинка.jpg|230px]]
|образчика подпис = Микола Мушинка, 2011,&lt;br&gt;на Цілосвітовім форумі [[Українцї]]в, [[Київ]]
|познатый як      =
|позната як       = 
|имя при уроджѣню = 
|уроджѣня         = {{Birth date|1936|02|20|2024|09|12}}
|мѣсто роджѣня    = [[Курів]], [[Чеськословеньско]]
|упокоеня         = {{Death date and age|2024|09|12|1936|02|20}}&lt;ref name=&quot;умер1&quot;&gt;{{cite web |author= |editor= |date=17.09.2024 |url=https://www.youtube.com/watch?v=rnPIgc_Zdtw |title=Помер найвідоміший українець Словаччини, дослідник фольклору, україніст Микола Мушинка |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;умер2&quot;&gt;{{cite web |author= |editor= |date=13.09.2024 |url=https://www.aktuality.sk/clanok/fPrsysP/zomrel-profesor-mikulas-musinka/ |title=Zomrel profesor Mikuláš Mušinka |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;умер3&quot;&gt;{{cite web |author= |editor= |date= 13.09.2024|url=https://www.teraz.sk/regiony/vo-veku-88-rokov-zomrel-profesor-mikula/822163-clanok.html |title=Vo veku 88 rokov zomrel profesor Mikuláš Mušinka |publisher= |format= |quote= |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;
|мѣсто смерти     = [[Пряшів]], [[Словеньско]]
|причина смерти   = 
|главны роботы    = 
|категория склада = Ukrainians in Slovakia
|сферы наук= фолклористика
}}
'''Микола Мушинка''' ({{lang-uk|Микола Іванович Мушинка}}, {{lang-sk|Mikuláš Mušinka}}; [[20. фебруар]] [[1936]], [[Курів]], [[Чеськословеньско]] — [[12. септембер]] [[2024]],&lt;ref name=&quot;умер1&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;умер2&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;умер3&quot;/&gt; [[Пряшів]], [[Словеньско]])&amp;nbsp;— [[Словеньско|словеньскый]] [[фолклоріста]] і українознавець карпато-русиньского походжіня, іншоземный член [[Націонална академія наук Україны|Україньской академії наук]]. Дослїджував [[лемкы|лемківскый]] фолклор в [[Югославія|Югославії]], [[Румунія|Румунії]], [[Польща|Польщі]], [[Україна|Українї]], в западных [[Чехія|Чехах]] і [[Морава|Мораві]].

Высшу освіту обтримав на [[Карлова універзіта|Карловій універзітї]] в [[Прага|Празї]], де під веджінём [[Іван Панькевич|{{s|І. Панькевича}}]] та {{s|Є. Врабцовой}} почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї [[1971]] і змушеный быв працовати як [[пастырь]] коров ці як [[котелник]] аж до року [[1990]] коли быв регабілітованый і ся вернув на [[Пряшівска універзіта|Пряшівску універзіту]]. В роцї [[1999]] здобыв тітул [[універзітный професор]].

== Бібліоґрафія ==
* «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» ([[1967]])
* «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, [[1975]])
* «Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження» ([[1968]])
* «Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини» ([[1971]])
* «Фольклорні видання українців Пряшівщини» (Український календар на [[1979]] р., Варшава)
* «[[Заплетал Флоріан|Флоріан Заплетал]] - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259

== Одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20080105153350/http://www.studentske.sk/web.php?sk=Mikulas_Musinka.html&amp;pred=osobnosti Біографія на сервері студентських рефератів]
* [http://lemko.org/history/krasovskiy/diyache/1.html Біоґрафія на сайтї lemko.org]
* [https://web.archive.org/web/20140106185845/http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=289&amp;category=2&amp;skip=20 Микола Мушинка — видатний словак та великий українець]
* [https://www.ua-reporter.com/uk/novosti/15621 Русин-українець Микола Мушинка (Словаччина) переконаний: дві гілки стародавнього народу зберегли свою культурну спадщину разом]
* [https://www.youtube.com/watch?v=D9-JddVrAM8 Інтервю з Миколом Мушинком]
* Датум смерти
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Мушинка, Микола}}
{{lifetime|1936|2024|Мушинка, Микола}}

[[Катеґорія:Русиньскы фолклорісты]]
[[Катеґорія:Научне товаришство Шевченка]]</text>
      <sha1>1e6qdht44kontp4xhmp3y0pb8wk4pnb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Збудьска Біла</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2616</id>
    <revision>
      <id>172523</id>
      <parentid>160662</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:12:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172523</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1510" sha1="s2alsf775a5abxe4wrv1ry1tkojfdbu" xml:space="preserve">{{НП}}

'''Збу́дьска Бі́ла''' ([[Словеньскый язык|сло]]. Zbudská Belá) — [[село]] у [[Словеньско|Словеньску]] у [[Окрес Міджілабірцї|окресі Мижелабӯрці]]. 

== Памняткы ==
У селі є цирьков [[1770]] року и правоМижелабӯрців [[1988]] року.

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 126 людий, из них:
* [[Русины]] — 61,49%
* [[Словакы|Словены]] — 32,30
* [[Циґане|Цигани]] — 3,11%
* [[Українцї|Украйинці]] — 1,86%
* [[Чехы]] — 1,24%

== Знамі Родаци ==
* [[Михайло Бицко|Мигаль Быцько]] — куратор музея Андрія Варгола у [[Меджілабірцї|Мижелабӯрцях]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%B0 Збудська Біла] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
{{Окрес Міджілабірцї}} {{Русиньскы села на Словеньску}}</text>
      <sha1>s2alsf775a5abxe4wrv1ry1tkojfdbu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Млинарівцї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2662</id>
    <revision>
      <id>172629</id>
      <parentid>168408</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:28:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172629</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="397" sha1="9a3gdlm6u6qars9w635fxiyhz3cc0dk" xml:space="preserve">{{НП}}

'''Млинарївцї''' (по {{язык+sk|Mlynárovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Окрес Свідник}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}}</text>
      <sha1>9a3gdlm6u6qars9w635fxiyhz3cc0dk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ладомиров</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2687</id>
    <revision>
      <id>172846</id>
      <parentid>168450</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:03:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172846</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6920" sha1="k07un1empeh4nvv1yiojkknshomglz9" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Село Словакии
 |руська назва   =Ладомиров&lt;!-- обычайно як назва статьи --&gt;
 |оригинална назва =  Ladomirov&lt;!-- словацка, мадярска и т.п.  --&gt;  {{ref-sk}}
 |застава       = Ladomirov-snina-flag.svg
&lt;!-- назва файла, нп.: Zastava.png  --&gt; 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  [[Штат]]&lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Словакия&lt;!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--&gt;
  |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =55 |lat_sec =40  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =17 |lon_sec =50  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны = &lt;!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --&gt;
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  Ladomer, 1567&lt;ref name=&quot;U&quot;&gt;Ferdinand Uličný&lt;/ref&gt;
 |вид региона        = [[Край (Словакия)|Край]]&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Пряшовскый
 |вид района         = Окрес&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  Снинскый
 |вид общины         =Сельскый уряд &lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Obec Ladomirov 
Ladomirov 181&lt;br/&gt;
067 71 Ladomirov
 |площа              = 15,25&lt;!-- в квадр. км --&gt;&lt;ref name=&quot;ЛадомировСт&quot;/&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 308&lt;!-- в метрах --&gt;&lt;ref name=&quot;ЛадомировСт&quot;&gt;{{cite web |author= |editor= |date= |url=http://app.statistics.sk/mosmis/eng/zaklad.jsp?txtUroven=440709&amp;lstObec=520438 |title=Ladomirov |publisher=app.statistics.sk |format= |quote= |language={{ref-en}} |accessdate= 20-12-2025|archiveurl=https://archive.is/20130418170622/http://app.statistics.sk/mosmis/eng/zaklad.jsp?txtUroven=440709&amp;lstObec=520438 |archivedate=18-04-2013 }}&lt;/ref&gt; 
  |население         = 251&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2024
 |часовый пояс       =   +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +421-57
 |почтовый индекс    =  067 71 
 |вид идентификатора = ŠÚJ&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  520438
 |категория в Commons     =  Ladomirov
 |сайт                    =https://obecladomirov.sk&lt;!-- http://www.ХХХХХ.com або URL назва сайта --&gt;  
 |язык сайта              = {{ref-sk}}
}}
'''Ладоми́ров'''&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Ладоми́ров|530}}&lt;/ref&gt; ({{lang-sk|Ladomirov}}) — [[село]] в [[Словеньско|Словакии]] в [[окрес Снина|окресѣ Снина]] [[Пряшівскый край|Пряшовского краю]].

== История ==
Перва писемна упоминка датована роком 1567.&lt;ref name=&quot;ЛадомировСт&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;U&quot;/&gt; На давной печати села зображеный селянин, котрый сыпле зерно з мѣха до гордова. Обывателе жывили ся земледѣлством, скотарством и лѣсныма роботами. В року 1890 на мѣстѣ деревляной поставлена мурована грекокатолицка церква.&lt;ref name=&quot;U&quot;/&gt;&lt;ref&gt;https://obecladomirov.sk/podstranka?stranka=42 Ladomirov: História obce &lt;/ref&gt;

== География ==
Село лежить на автодорозѣ [[Гуменне]] – [[Снина]] – [[Убля]] над Ладомировскым потоком. Найвысша точка в готарѣ села — Велика Пожарина, 425 [[Метры над морьом|м.н.м.]]&lt;ref&gt;https://www.freemap.sk/#map=14/48.927800/22.297300&amp;layers=X&amp;osm-relation=2324012 Freemap Slovakia&lt;/ref&gt; 

== Обывательство ==
{{SK|pop}}
В року 2001 подля [[Народность|народности]] заевидованы:&lt;ref name=&quot;Спис 2001&quot;&gt;{{cite web |author= |editor= |date= |url=http://app.statistics.sk/mosmis/eng/scitanie.jsp?txtUroven=440709&amp;lstObec=520438 |title=Ladomirov: Selected results of 1991 and 2001 census |publisher=Statistical Office of the Slovak Republic |format= |quote= |language={{ref-en}} |accessdate=20-12-2025 |archiveurl= https://archive.is/20130909011404/http://app.statistics.sk/mosmis/eng/scitanie.jsp?txtUroven=440709&amp;lstObec=520438|archivedate=9-09-2013 }}&lt;/ref&gt;
* [[Словакы]] – 85,37%
* [[Чехы]] – 0,53%
* [[Русины]] – 11,97% 
* [[Украинцѣ]] – 1,33%

Подля вѣровызнаня:&lt;ref name=&quot;Спис 2001&quot;/&gt;
* [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]] – 3,19%
* [[Грекокатолицка Церковь|грекокатоликы]] – 61,17%
* [[Православна церьков|православны]] – 27,39%
* [[Атеізм|атеисты]] – 0,27% 
* не одповѣли – 7,98%

== Вызначны родаци ==
* [[Антоній Годинка|Антоний Годинка]] (1864–1946), [[историк]], [[Етноґраф|етнограф]], [[педагог]], [[академик]] Мадярской академии наук

== Жерела ==
* {{Cite book |author='''Ferdinand Uličný'''|editor= |title=Dejiny osídlenia Zemplínskej župy |language= |edition=Vyd. 1. |volume= |chapter= |quote= |location=Michalovce |publisher=Zemplínska spoločnosť |date=2001 |series= |pages=  |isbn=80-968579-1-6 |doi= |url= }}

== Референции ==
&lt;references/&gt;

{{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}}</text>
      <sha1>k07un1empeh4nvv1yiojkknshomglz9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михайлів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2688</id>
    <revision>
      <id>172988</id>
      <parentid>168406</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:23:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172988</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8432" sha1="t5y8ju0bccvv44sy4qx9p0j4wrkomxx" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Село Словакии
 |руська назва   = Михайлов&lt;!-- обычайно як назва статьи --&gt;
 |оригинална назва = Michajlov&lt;!-- словацка, мадярска и т.п.  --&gt;  {{ref-sk}}
 |застава       = Michajlov-snina-flag.svg&lt;!-- назва файла, нп.: Zastava.png  --&gt; 
 |опис заставы    =  &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина заставы  = &lt;!-- в пикселах, нп.: 150 --&gt; 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  [[Штат]]&lt;!--2.гарадича администрации --&gt;
 |крайна           =  Словакия&lt;!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--&gt;
  |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =54 |lat_sec =36  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =20 |lon_sec =50  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны = &lt;!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --&gt;
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  Mihalіo, 1557
 |вид региона        = [[Край (Словакия)|Край]]&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = Пряшовскый
 |вид района         = Окрес&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  Снинскый
 |вид общины         =Сельскый уряд &lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Obec Michajlov
Michajlov 56
067 73 Ubľa
 |площа              = 4,67&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 250&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 81&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2024
 |часовый пояс       =   +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +421-57
 |почтовый индекс    =  067 73 (pošta Ubľa)
 |вид идентификатора = ŠÚJ&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  520489
 |категория в Commons     = Michajlov 
 |сайт                    = https://obecmichajlov.sk/samosprava/obecny-urad/&lt;!-- http://www.ХХХХХ.com або URL назва сайта --&gt;  
 |язык сайта              = {{ref-sk}}
}}
'''Михайлів'''{{#tag:ref|Правопис подля пряшовской кодификации, тыж '''Михайлё́в''';&lt;ref&gt;{{Русиньскый правопис|Михайлё́в|532}}&lt;/ref&gt; фактична тутешня высловность: '''''Михайлув'''''}} ({{lang-sk|Michajlov}}) — [[село]] на [[Словеньско|Словакии]] в [[окрес Снина|окресѣ Снина]] [[Пряшівскый край|Пряшовского краю]]. Лежить в [[Буковскы Верхы|Буковскых верхах]], в долинѣ потока Михайловчик в надморскых вышках 240 аж 400 [[Метры над морьом|м.н.м]]. Сосѣдны села суть [[Кленова]] на [[сѣвер]]у, [[Убля]] на [[восток]]у, [[Дубрава]] и [[Шмиґовець|Шмиговець]] на [[юг]]у, [[Ладомирів|Ладомиров]] на [[запад]]ѣ.

== История ==
Перва писемна упоминка о селѣ под назвов Mihalіo записана в року [[1557]] (по часѣ Mihajlo).&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date= |url= https://www.e-obce.sk/obec/michajlov/2-historia.html|title= Michajlov - História - Okres Snina - E-OBCE.sk |publisher=www.e-obce.sk |format= |quote= |language={{ref-sk}} |accessdate=2025-12-17 |archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;

Назва походить очевидно од имени первого [[шолтис]]а{{--}}Михайло, котрый основав село на закладѣ [[Валашске право|валашского права]] в [[16. стороча|16. сторочу]]. Од зачатку и в току [[17. стороча]] село належало родинѣ Другетох (гуменске панство).&lt;ref name=&quot;U&quot;&gt;{{Cite book |author= Ferdinand Uličný|editor= |title=Dejiny osídlenia Zemplínskej župy |language={{ref-sk}} |edition= Vyd. 1.|volume= |chapter= |quote= |location=Michalovce |publisher=Zemplínska spoločnosť |date=2001 |series= |pages=319–320 из 760  |isbn=80-968579-1-6 |doi= |url= }}&lt;/ref&gt;

В року [[1600]] в селѣ было пять [[Подданство|подданскых]] хыж, а такый розмѣр села передержав ся понад стороча, в року [[1720]] тыж заевидованы пять [[Подданство|подданскых]] хыж.&lt;ref name=&quot;U&quot;/&gt;

Обывателе села платили дань од року [[1567]].&lt;ref name=&quot;U&quot;/&gt;

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

Зложеня обывательства подля народности (2011 р.)&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=knLIczO&amp;CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.&lt;/ref&gt;:
*[[Русины]] - 19 (19,0%)
*[[Словаци]] - 76 (76,0%)
*[[Украинцѣ]] - 3
*[[Чехы]] - 2

[[Русинскый язык]] за материнскый означили 90 особ (90,0% обывательох села).&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&amp;CVID=kKC5u9T&amp;CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.&lt;/ref&gt;

== Памяткы ==
В селѣ мають [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] церкву Рождества Богородицѣ з року [[1841]], выставлену в поздном [[Бароко|бароковом стилу]], котра зберегла ся в добром ставѣ и служить свому назначеню,&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.pamiatkynaslovensku.sk/michajlov-chram-narodenia-panny-marie |title=Michajlov - Chrám Narodenia Panny Márie |publisher=www.pamiatkynaslovensku.sk |format= |quote= |language={{ref-sk}} |accessdate= 2025-12-17|archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt; зарегистрована як културна памятка Словакии.&lt;ref&gt;{{cite web |author= |editor= |date= |url=http://www.pamiatky.sk/po/po/Details?id=17588 |title= Pamiatkový objekt - podrobnosti|publisher=www.pamiatky.sk |format= |quote= |language={{ref-sk}} |accessdate= 2025-12-17|archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;

== Референции ==
{{референции}}
{{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}}</text>
      <sha1>t5y8ju0bccvv44sy4qx9p0j4wrkomxx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Лисенко</title>
    <ns>0</ns>
    <id>2768</id>
    <revision>
      <id>172975</id>
      <parentid>149275</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:14:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172975</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="573" sha1="tujf8lqi8xyv3l2igjktc2j60s0dvmc" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Lysenko-u-foteli.gif|thumb|Микола Лисенко]]
'''Микола Віталійович Лисенко''' ([[22. марца]] [[1842]] - [[6. новембра]] [[1912]])  быв вызначный україньскый музичный складатель, прославив ся передовшыткым як закладатель україньской композіторской школы. 

{{lifetime|1842|1912|Лисенко, Микола Віталійович}}
[[Катеґорія:Композіторы і музиканты]]</text>
      <sha1>tujf8lqi8xyv3l2igjktc2j60s0dvmc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3497</id>
    <revision>
      <id>172774</id>
      <parentid>138046</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:35:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172774</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1203" sha1="fsqud8r0ovlk41j2z9pw3zv6sz3cla8" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Край''' може быти:
*обще: 
**окрай; крайня часть
**країна, область
**заст. власть
*теріторіално-адміністратівна єдиніця
**На Словеньску:
***теріторіална єдиніця штатной адміністрації, посмоть [[край (штатна адміністрація)]] і [[Краї Словеньска|край (Словеньско)]]
**в Чехах: смоть [[Краї Чеська|край (Чехы)]]
**в Росії: смоть [[край (Росія)]]
**в Норьску (fylke): смоть [[край (Норьско)]]
**во Фіньску (län): смоть [[край (Фіньско)]]
**в Швеції (kommun): смоть [[Краї Швеції|край (Швеція)]]
**в Літві (apskritis): смоть [[край (Літва)]]
**в Латвії (novads): смоть [[край (Латвія)]]
**в Естонії (maakond): смоть [[край (Естонія)]]
**в Албанії (qark), смоть [[край (Албанія)]]
**в Ґреції (perifereia), смоть [[край (Ґреція)]]

{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>fsqud8r0ovlk41j2z9pw3zv6sz3cla8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Квіткы з моёй загородкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3648</id>
    <revision>
      <id>172697</id>
      <parentid>127251</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:49:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172697</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="541" sha1="aep3n6k0vc5s2l4nmwk3yjm5zdvrefu" xml:space="preserve">'''Квіткы з моёй загородкы''' - поетічна книжка [[Николай Гвозда|Николая Гвозды]] з [[Ладомирова|Ладомировой]] выдана в роцї [[2002]].
== Жрідла ==
[https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]</text>
      <sha1>aep3n6k0vc5s2l4nmwk3yjm5zdvrefu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мудрость жывота</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3651</id>
    <revision>
      <id>173005</id>
      <parentid>127000</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:39:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173005</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="507" sha1="70tm6cb0epjplfr79lkxllgn7arq87m" xml:space="preserve">'''Мудрость жывота''' - поетічна книжка [[Осиф Кудзей|Осифа Кудзея]] з [[Няґів|Няґова]] публікована в роцї [[2008]].
== Жрідла ==
[https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]</text>
      <sha1>70tm6cb0epjplfr79lkxllgn7arq87m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Манна і оскомина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3655</id>
    <revision>
      <id>172930</id>
      <parentid>126979</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172930</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="520" sha1="bq0amsa8qrd5oaczb9sm401ddf6l7hy" xml:space="preserve">'''Манна і оскомина''' - проза русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Выдана была в роцї [[1995]].
== Жрідла ==
[https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]</text>
      <sha1>bq0amsa8qrd5oaczb9sm401ddf6l7hy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зелена фатаморґана</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3658</id>
    <revision>
      <id>172529</id>
      <parentid>127232</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:24:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172529</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="608" sha1="cjtee6ln3zgc2jxnew2b8slf01drt2y" xml:space="preserve">'''Зелена фатаморґана''' - проза русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Свойскый погляд до глубины людьского жывота. Выдана была в роцї [[2007]].
== Жрідла ==
[https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]</text>
      <sha1>cjtee6ln3zgc2jxnew2b8slf01drt2y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мамо куп мі книжку</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3680</id>
    <revision>
      <id>172933</id>
      <parentid>20494</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:18:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172933</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="289" sha1="2hh1cdy6so5pksw1jwedo4b3scljk87" xml:space="preserve">'''Мамо куп мі книжку''' - антолоґія дїтвачой поезії зозбірана [[Петро Мурянка|Петром Мурянком]]. Выдана в роцї [[1995]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]</text>
      <sha1>2hh1cdy6so5pksw1jwedo4b3scljk87</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Донецька область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3742</id>
    <revision>
      <id>172934</id>
      <parentid>159483</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:18:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6</comment>
      <origin>172934</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8978" sha1="imgpvebbqbz9uib1jooojp5es8v5id0" xml:space="preserve">{{Адміністратівна єдиніця
|назва = Донецька область
|місцёва назва = {{lang-uk|Донецька область}}
|полога = Donetsk in Ukraine.svg
|образок = ХімікФЕСТ(2011-09-17)-1.jpg
|прапор = Flag of Donetsk Oblast.svg
|ерб = Coat of Arms of Donetsk Oblast 1999.svg
|країна = {{UKR}}
|адміністратівный центер = [[Донецьк]] ([[де юре]])&lt;br&gt;[[Краматорьск]]&lt;ref&gt;од 13. юна 2014 до 11. октобра 2014 дочасным адміністратівным центром Донецькой области быв [[Маріуполь]]&lt;/ref&gt; ([[де факто]])
|найвекшы міста = Донецьк, [[Маріуполь]], [[Макіївка]], [[Краматорьск]], [[Словяньск]], [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]], [[Покровск]], [[Єнакієве]], [[Сіверьскодонецьк]]
|входить = 8 раёнів
|хоснованя = [[17. юл]]а [[1932]]
|урядный язык = [[Україньскый язык|україньскый]]
|розлога = 26 517
|обывательство = 4 059 372 
|густота обывательства = 152,97
|етнічны ґрупы = [[Українцї]] (57%)&lt;br&gt;[[Русы|Росіяне]] (38%)&lt;br&gt;[[Ґрекы]] (1,6%)
|вебова сторінка = [https://dn.gov.ua/ Донецька ОДА]&lt;br/&gt;[http://donbassrada.gov.ua/ Донецька облрада]
}}
'''Доне́цька о́бласть''' ({{lang-uk|Донецька область}}) є єдна з областей [[Україна|Україны]], котра лежыть на выходї штату. Єй головне місто є [[Донецьк]], але кедьже в области проходять воєньскы дїяня од року 2014 і єй часть під [[Росія|російсков]] [[Російско-україньска война|окупаціёв]], центер практічно перенесли до [[Краматорьск]]а&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20171019083422/http://mw.ua/UKRAINE/kikhtenko-to-move-donetsk-administration-to-kramatorsk-and-to-leave-power-structures-in-mariupol-119_.html Kikhtenko to move Donetsk administration to Kramatorsk and to leave power structures in Mariupol] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171019083422/http://mw.ua/UKRAINE/kikhtenko-to-move-donetsk-administration-to-kramatorsk-and-to-leave-power-structures-in-mariupol-119_.html |date=19. октобер 2017 }} ''Mirror Weekly, mw.ua''&lt;/ref&gt;. Область гранічіть із [[Луганьска область|Луганьсков]], [[Днїпропетровска область|Днїпропетровсков]], [[Харьковска область|Харьковсков]], [[Запорізька область|Запорізьков областями]] і має граніцю з Ростовсков областёв [[Росія|Росії]].

До новембра 1961 область ся называла Сталіньска, а Донецьк&amp;nbsp;— Сталіно, на честь бывшого совєтьского політіка [[Йосиф Сталин|Йосифа Сталіна]]. В процесї „десталінізації“ была область переменована на нынїшню назву подля рїкы Сіверьскый Донецьк.

Донецька область є єднов із найважнїшых промысловых областей Україны, окреме в тяжкій промысловости, металурґії, углёдобуваню і машынобудованю. Она має тыж і богаты природны ресурсы, як камяне угля.

== Адміністратівне дїлїня ==
До року 2020 область мала дїлїня на 18 раёнів і 28 міст обласного вызнаму з властныма справныма орґанами. По адміністратівній реформі з року 2020 было створено 8 новых раёнів,&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200721124601/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-IX#Text Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів»] 17. 7. 2020.&lt;/ref&gt; з котрых три (Горлівскый, Донецькый, Кальміускый) суть окупованы непризнанов самовыголошенов [[Донецка Людова Република|ДЛР]], і так екзістують лем [[де юре]].
{| class=&quot;wikitable&quot;
|-
! Мапа !! Чісло !! Русиньска назва !! Україньска назва !! Місто
|-
| rowspan=9 align=left|&lt;div style=&quot;position: relative;&quot;&gt;[[File:Donetsk Oblast location map.svg|300px]]{{Image label|x=0.320|y=0.180|text=[[Краматорьскый раён|1]]}}{{Image label|x=0.450|y=0.245|text=[[Бахмутьскый раён|2]]}}{{Image label|x=0.245|y=0.430|text=[[Покровскый раён|3]]}}{{Image label|x=0.565|y=0.460|text=[[Горлівскый раён|4]]}}{{Image label|x=0.230|y=0.665|text=[[Волновахскый Raion|5]]}}{{Image label|x=0.480|y=0.560|text=[[Donetsk Raion|6]]}}{{Image label|x=0.260|y=0.850|text=[[Mariupol Raion|7]]}}{{Image label|x=0.445|y=0.725|text=[[Kalmiuske Raion|8]]}}&lt;/div&gt;
|-
| 1 || Краматорьскый раён || {{lang|uk|Краматорський район}} || [[Краматорьск]]
|-
| 2 || Бахмутьскый раён || {{lang|uk|Бахмутський район}} || [[Бахмут (Донецька область)|Бахмут]]
|-
| 3 || Покровскый раён || {{lang|uk|Покровський район}} || [[Покровск]]
|-
| 4 || Горлівскый раён || {{lang|uk|Горлівський район}} || [[Горлівка]]
|-
| 5 || Волновашскый раён || {{lang|uk|Волноваський район}} || [[Волноваха]]
|-
| 6 || [[Донецькый район|Донецькый раён]]|| {{lang|uk|Донецький район}} || [[Донецьк]]
|-
| 7 || Маріупольскый раён|| {{lang|uk|Маріупольський район}} || [[Маріуполь]]
|-
| 8 || Кальміускый раён || {{lang|uk|Кальміуський район}} || [[Кальміуск]]
|}

== Обывательство ==
[[Файл:Donetsk dynamics ua.png|300px|thumb|Дінаміка етнічного та языкового сложіня обывательства на теріторії Донецькой области]]
[[Файл:Donetska2001languages.PNG|міні|праворуч|300пкс|Найвекше пошырёваня материньского языка у містах і сельрадах Донецькой области подля перепису 2001]]
Подля 1.&amp;nbsp;фебруара 2015 р. обывательство Донецькой области было 4&amp;nbsp;288&amp;nbsp;258&amp;nbsp;людей (10,11% од обывательства [[Україна|Україны]]). Густота 162,49 чоловік/км². Містьске обывательство творить 90,84%. Етнічне зложіня: [[Українцї]] 56,87%, [[русы|Росіяне]] 38,22%, [[Ґреци]] 1,6%, [[Білорусины|Білорусы]] 0,92%, [[Татары]] 0,4%, [[Армяне]] 0,33%, [[Жыде]] 0,18% і іншы.&lt;ref name=&quot;nas&quot;&gt;[http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/zb/06/zb_nas_14.zip Государственная служба статистики Украины. Сборник: Численность наличного населения Украины на 1 января 2015 года. Киев 2015. Ответственная за выпуск Тимошенко Г. М. (doc)]&lt;/ref&gt; Обывательство ся вызначає многонародностым, ту жыють веце 120 етнічных народностей. 

В народностім зложінї обывательства области Українцї переважають над [[Русы|Росіянами]]. У теріторіалнім обывательству векшына часть Українцїв є в северных, северозападных і югозападных раёнах области. У трёх містах ([[Донецьк]], [[Макіївка]] і [[Єнакієве]]) часть Росіян є трохы векшов чім самых Українцїв.

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Україна}}

[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область| ]]</text>
      <sha1>imgpvebbqbz9uib1jooojp5es8v5id0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Запорізька область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3743</id>
    <revision>
      <id>172518</id>
      <parentid>149335</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:04:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172518</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="696" sha1="cb0gfagdsbpatvc43reilnwyw6kpyn2" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Saporischja.png|thumb|250px|Запорізька область.]]

'''Запорі́зька о́бласть''' ([[Україньскый язык|укр]]. ''Запорізька область'') — єдна из областей [[Україна|Україны]], из центром у [[Запоріжя|Запоріжю]].

Мать розлогу 27 180 км² і 1 877 200 жытелїв ([[2005]]).

{{Україна}}

[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Запорізька область]]

[[be-x-old:Запароская вобласьць]]</text>
      <sha1>cb0gfagdsbpatvc43reilnwyw6kpyn2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ивано-Франкӱвська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3744</id>
    <revision>
      <id>172563</id>
      <parentid>172053</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:27:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172563</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2320" sha1="rdx58xvjr4fg7cs6omyakdoqvo1mvsn" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Непотверджено}}
'''Ива́но-Франкӯ́вська о́бласть''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Івано-Франківська область; до [[1962]] року Станіславська область)'' — [[область]] у [[Україна|Украйині]], на [[Запад|западови]] [[Країна|крайны]]. Центр — [[Івано-Франківск|Ивано-Франкӯвськ]].

== Історія ==
У [[XII. стороча|XII]]-[[XIII. стороча|XIII]] сорочах лівобережна часть [[Область|области]] была у составови [[Ґалицькож княжество|Ґалицького княжества]], 90% области же были у [[Вссалітет|вссальных]] удношінях из [[Мадярске кральовство|Мадярами]].{{Жрідло}}

У [[XIV. стороча|XIV]] сторочу припоєна тота зимля ид [[Польскоє кралёвство|Польскому кралёвство]] а потӯм и [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитӯв]], [[Австро-Угорьско|Ракусько-Мадярщині]] и [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]]. У [[1919]]-[[1939]] роках у составови [[Рѣчь Посполита II.|Польска]] ге [[Станіславськоє воєводство]]. У [[1939]]-[[1941]] роках у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[1941]]-[[1944]] рокы у составови [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)|Ґенералного Ґубернаторства]] ге [[Дістрикт Ґаличина]]. У [[1944]]-[[1991]] роках у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], у [[1991]] році [[область]] стала дарабом [[Україна|Украйины]].{{Жрідло}}
{{Стыржень}}
{{Україна}}

[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Івано-Франківска область]]</text>
      <sha1>rdx58xvjr4fg7cs6omyakdoqvo1mvsn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Киёвська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3745</id>
    <revision>
      <id>172710</id>
      <parentid>157715</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:00:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172710</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2702" sha1="979wcco2itik8s0uveh2z1btbl501q4" xml:space="preserve">'''Ки́ёвська о́бласть''' ([[Україньскый язык|укр]]. Київська область) ([[Російскый язык|рус]]. Киевская область) — [[область]] у [[Україна|Украйині]], на [[Сѣвер|северови]] державы, центр — [[Кієв|Кийӯв]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Область]] сотворена [[27. фебруар|27 фебруара]] [[1932]] року. [[24. юн|24 юна]] [[1934]] року у [[Кієв|Кийӯв]] из [[Харьков|Харькова]] перенесли столицю [[Украинска ССР|УССР]]. У [[1954]] році было сотворено [[Черкаска область|Черкаську область]], ид ню̄в удойшло 19 из 98 районӯв а [[Полтавска область|Полтавськӯв области]] передано 2 районы.

[[21. марец|21 марца]] [[2023]] року [[Киёвська областна рада восьмого зозыва]] у́значила рӯк основаня [[Кийӯвщина|Кийӯвщины]] ге [[842]] рӯк.

== Криміналіта ==
Ровень злодійства на [[2012]] рӯк є 88,3 злодіяня на 10,000 людий, из них 40,2 тяжкі авадь дуже тяжкі.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ Криміналіта]&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Область|области]] ([[Кієв|Кийӯв]] не рахує ся) на [[2001]] рӯк живе 1,821,061 чилядник, из них:&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20110504130705/http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/&lt;/ref&gt;

[[Українцї|Украйинці]] (ид ним зараховано и народность [[Поліщукы]]) — 1,684,803

[[Русы]] — 109,322

[[Білорусины|Білорусы]] — 8,698

[[Поляци|Полякы]] — 2,846

[[Армяне]] — 2,341

[[Молдавани|Молдаване]] — 1,515

[[Евреи|Жиды]] — 1,270

[[Азербайджанці]] — 933

[[Татары]] — 902

[[Циґане|Цигани]] — 833

Инні — 7,598


'''Русины''' 

У Киёвськӯв области на [[2001]] рӯк живе 3 [[Русины|русина]], у [[Кієв|Киёвови]] 12.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
{{Україна}}
[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Кыёвска область]]</text>
      <sha1>979wcco2itik8s0uveh2z1btbl501q4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кому што Бог обіцяв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3799</id>
    <revision>
      <id>172747</id>
      <parentid>149482</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:20:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172747</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2165" sha1="1w9m2btlv9wnlqz22pe681j1ehyu48v" xml:space="preserve">'''Кому што Бог обѣцял''' — проза од [[Еміл Кубек|Емила Кубека]]. Написана на початку [[20. стороча]]. Опубликовано в первом томѣ едиции ''Народны повѣсти и стихы'' во выдавательствѣ Обрана, Scranton, Pa, 1922, з подтитулком: Повѣсть з народного житя.
 
Живот емигрантов быв главнов темов америцко-руськой литературы. При ей читаню познаеме и причины емиграции, але и проблемы културной адаптации в Америцѣ и звязи зо старым крайом.  Главнов причинов емиграции з Европы были економичны тяжкости, айбо литература указуе ай на то, же важныма причинами одвандрованя бывала и нещастна любовь и туга за новым приятельством. Америка ся так стала мѣстом, де ся забыло на емоции и хыбы прошлости, де затраченый чоловѣк мог ся очистити од вины и ганьбы. Таку тему мае ай сесе Кубеково повѣданя. Иван Промах, котрый одвандровав до Америкы з причины нероздѣленой любви, по десять роках вертать ся дому. 
Зачинать успѣшно газдовати на зависть валалчанам, але тота стара любовь его не угасла и ставать ся доминуючов и рушаючов силов его далшого поступованя.

== Вонкашны одказы  == 
Повный текст в кириллицѣ [https://rusin8.webnode.ru/news/a1922-komu-shto-bog-ob%d1%a3tsjal/]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньска література]]
[[Катеґорія:Творбы Емила Кубека]]</text>
      <sha1>1w9m2btlv9wnlqz22pe681j1ehyu48v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Країна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3817</id>
    <revision>
      <id>172795</id>
      <parentid>159597</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172795</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="447" sha1="js4i381rx6lexeaohjzgy0kqffcwpzi" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Далшы значіня}}
''Може гледаш [[Алфавітный список країн і теріторій|список країн світа]].''

'''Країна'''- [[Ґеоґрафія|ґеоґрафічный]] реґіон, што є територіёв суверенного [[Штат|штата]].
{{Регион|зложѣня=Админ центр}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны| ]]</text>
      <sha1>js4i381rx6lexeaohjzgy0kqffcwpzi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любош Міхель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3838</id>
    <revision>
      <id>172891</id>
      <parentid>95763</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172891</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="862" sha1="p9zw11grwqk73je2rp8r7fnh471xtgd" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Любош Міхель''' (по {{язык+sk|Ľuboš Micheľ}}; *[[16. май|16. мая]] [[1968]], [[Стропков]]) — до року [[2008]] [[Словеньско|словеньскый]] і міджінародный [[фотбал]]овый арбітер, еден з найлїпшых і найузнаванїйшых арбітрів во світї.

*од [[28. октобер|28. октобра]] [[2008]] — міджінародный манажер україньского фотбалового клуба [[ФК Шахтар Донецк|Шахтар Донецк]]
*[[2006]] - [[2010]] — посланець словеньского [[парламент]]а.

{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Міхель Любош}}
{{Lifetime|1968||Міхель Любош}}
[[Катеґорія:Шпортовы арбітры]]</text>
      <sha1>p9zw11grwqk73je2rp8r7fnh471xtgd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Летадло</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4071</id>
    <revision>
      <id>172859</id>
      <parentid>133363</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:13:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172859</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="842" sha1="2kedsj2a3dtl52juw42obc2hv89iffk" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:מפגן חיל-האוויר (2477265042).jpg|міні|Летадло]]
'''Летадло''' ці '''ероплан''' - є доправне заряджіня котре є годно лїтати
== Дефініція ==
== Части летадла ==
== Другы летадел ==
=== Легшы воздуху ===
суть такы, котры можуть лїтати бо суть легшы [[воздух]]у
- балоны, вздухолодї
=== Тяжшы воздуху ===
суть такы, котры можуть лїтати бо вытворюють тискову силу на носных плохах (крыло, лист ротору ...) - летадла, [[Геликоптер|гелікоптеры]], ховзакы іпод.
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Техніка]]</text>
      <sha1>2kedsj2a3dtl52juw42obc2hv89iffk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міджінародный суд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4107</id>
    <revision>
      <id>173043</id>
      <parentid>141617</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:53:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>меджі-</comment>
      <origin>173043</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1827" sha1="27v5cs1jh1tsewxbmbma2xbivakm7dn" xml:space="preserve">[[Файл:International Court of Justice HQ 2006.jpg|thumb|250px|[[Палац міру]] в [[Гааґ]]у. Резіденція Міджінародного суду]]
'''Меджінародный суд''' ('''МС''') ([[анґліцькый язык|анґліцькы]] ''International Court of Justice'' (скорочіня ''ICJ''), [[Французькый язык|французькы]] ''Cour Internationale de Justice'' (скорочено ''CIJ'')) є головным судным орґаном [[Орґанізація споєный націй]]. Є уміщеный в [[Нідерланды|Нідерландії]] в [[Гааґ]]у в [[Палац міру|Палаці міру]]. Быв зрядженый в року [[1945]] на базї [[Харта ОСН|Харты ОСН]] як наступник [[Сталый двір міджінародной справедливости|Сталого двора міджінародной справедливости]]. Головным документом дїяня того суду є ''Штатут Міджінародного судного двора''. Штатут є в базї згодный зо штатутом свого попередника і творить неоддїлїтельну часть Харты ОСН. ''Їдначій порядок'' собі МС приїмать і мінить сам. Урядным языком є [[французькый язык]] і [[анґліцькый язык]].

Головнов задачов суду є рїшыти споры міджі [[штат]]ами і давати посудкы о правных вопросох на жадость компетентных орґанів.

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]]</text>
      <sha1>27v5cs1jh1tsewxbmbma2xbivakm7dn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міджінародный меновый фонд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4108</id>
    <revision>
      <id>173045</id>
      <parentid>100393</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:54:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>меджі-</comment>
      <origin>173045</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="829" sha1="hkwziz4jzqiwz8n6dktqwapa5e1cnbx" xml:space="preserve">[[Файл:IMF HQ.jpg|thumb|Головна будова Міджінародного менового фонду у Вашінґтонї]]
'''Меджінародный міновый фонд''' (''International Monetary Fund'', скорочено ''IMF'') є меджінародна орґанізація придружена к [[Орґанізація споєных націй|ОСН]], котра собі кладе за цїль злегчіти мінову сполупрацу, підпоровати стабіліту зміновых курзів і посередництвом пожычок підпоровати штаты, котры зазнавають господарьскы проблемы.
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міджінародны фінанчны орґанізації]]</text>
      <sha1>hkwziz4jzqiwz8n6dktqwapa5e1cnbx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міджінародна банка реконштрукції і розвоя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4112</id>
    <revision>
      <id>173046</id>
      <parentid>90962</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:55:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>меджі-</comment>
      <origin>173046</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2327" sha1="s62ww76pqwo5aqubyh6r4czscph6r26" xml:space="preserve">[[Файл:2005IBRD loans and IDA credits.png|міні|праворуч|300пкс|Сума розданых МБРР та [[Меджінародна асоціація розвоя|МАР]] кредітів у світї в процентах про кажду окремо взяту країну в роцї 2005 в порівнаню з лідером [[Індія|Індіов]] (100% = $28 919 000 000).]]
'''Меджінародна банка реконштрукції і розвоя''' ''(МБРР)'' {{lang-en|International Bank for Reconstruction and Development}} ''(IBRD)''&amp;nbsp;—  єдна з пятёх інштітуцій [[Ґрупа Світовой банкы|Ґрупы Світовой банкы]], заснована в [[1945]] роцї. Резіденція&amp;nbsp;— [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]. В чісло участників  банкы входить 187 країн; Україна&amp;nbsp;— участник з 1992&amp;nbsp;р.

== Огляд місії ==
Меджінародна банка реконштрукції і розвоя — основна кредітна установа [[Світова банка|Світовой банкы]]. На роздїл од [[ММФ]] кредітує проєкты економічного розвоя. МБРР — найвекшый [[кредітор]] проектів розвоя в країнах, котры ся розвивають із середнїм рівнём доходку на душу обывательства. Країны, котры подають жадость на вступ до МБРР, мусять спочатку стати членами МВФ. Вшыткы пожычкы ся давають під ґаранціов влад країн-членів. 

== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Міжнародний банк реконструкції та розвитку|11174021}}

== Вонкашнї лінкы ==
* [http://www.worldbank.org/ibrd Сторінка на сайтї Світовой банкы]
* [http://www.bicusa.org Bank Information Center—World Bank]

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міджінародна економіка]]
[[Катеґорія:Міджінародны фінанчны орґанізації]]</text>
      <sha1>s62ww76pqwo5aqubyh6r4czscph6r26</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кава</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4120</id>
    <revision>
      <id>172637</id>
      <parentid>149560</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:55:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172637</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2927" sha1="4rhhxr6vukewip4shnr5xjnappw8df0" xml:space="preserve">[[Файл:Roasted_coffee_beans.jpg|thumb|200px|right|кавовы зерна по пражіню]]
[[Файл:YosriKopi.jpg|thumb|right]]
'''Кава''' є звичайний гірський напій з плодів [[кавовник]]а. Тыж означує порошок, котрых ся на выробу напоя хоснує. Тот ся здобывать помолотём праженого насїня кавовника.

Кава є характерістічна своїм пахом і чорнов фарбов. Обсягує міджі іншым [[Алкалоид|алкалоід]] [[кофеін]], котрый ободрює роботу сердця і про ёго ободряючі ефекты ся кава пє передовшыткым.

Кава ся фахово горовить як змішаня плодів різных сорт [[кавовник]]у. Найчастїше ся стрїчаме з плодами Coffea Robusta і Coffea Arabica (менше хоснованы Excelsa і Liberica ся на торгу находять рідше). На рыхтованя кавы в нашых ґеоґрафічных шырках ся хоснують лем два основны тіпы: кава ''arabica'' і ''robusta''. Арабіка (дас 25% світовой продукції) є кава высшой кваліты з меншым обсягом кофеіну і шырокым спектром делікатных смаків і пахів. Пестує ся у векшых надморьскых вышках, часто на сопковім ґрунтї, ці як лїсова флора (напр. Етіопска кава Гарар ці Вайлд Форест). Зерна суть векшы як у робусты тай під час пражіня і самого готовлїня суть дуже чутливы на теплоту. Робуста є менше тяжка сорта на плеканя. Їй дїл на світовій продукції є дас 75%. К найвекшым продуцентам належыть [[Бразілія]], [[Вєтнам]] і [[Індія]]. Зерна суть меншы, смаково є тота кава веце землиста і міцна. Обсягує двараз веце кофеіну як арабіка. На торгу годен купити і дуже якостны єдносортовы робусты, котры певно годны заінтересовати. 

Кава є по [[Ропа|ропі]] друга найважнїша комодіта і на їй плеканю, спрацованю і дістрібуції к спотребителям бере участь на цїлім світї 500&amp;nbsp;міліонів людей.

== См. тыж ==
* [[Чай]]
* [[Мате]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Напої]]</text>
      <sha1>4rhhxr6vukewip4shnr5xjnappw8df0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кіровоградьска область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4158</id>
    <revision>
      <id>172831</id>
      <parentid>147726</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:57:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172831</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1322" sha1="ngoxm9ubtsnonch50vuj6xt8lwhxtrw" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Kirowohrad.png|250px|right|thumb|Кіровоградьска область]]

'''Кіровоградьска область''' (укр. Кіровоградська область) – є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у [[Кропівныцькі]]м.

Мать розлогу 24 588 км² і 1 1 085 700 жытелїв ([[2005]]).

== Адміністратівне дїлїня ==

Районы Кіровоградьской области:

*[[Голованівський район|Голованівський]] 
*[[Кропивницький район|Кропивницький]]
*[[Новоукраїнський район|Новоукраїнський]] 
*[[Олександрійський район|Олександрійський]]  

== Обывательство ==

* [[Українцї]] — 1 014 616 (90,13%)
* [[Русы]] — 83 929 (7,46%)

=== язык ===
[[Україньскый язык|Українскый язык]] — (88,9%)

[[Російскый язык]] — (10,0){{Україна}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Кіровоградьска область]]</text>
      <sha1>ngoxm9ubtsnonch50vuj6xt8lwhxtrw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Муром</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4163</id>
    <revision>
      <id>173050</id>
      <parentid>140078</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:56:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173050</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1169" sha1="eas180jaksae85jd9vd8ieg65hlrnpo" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Муром
|образок = Troitsky sobor.jpg
|прапор = Flag of Murom (Vladimirskaya oblast).png{{!}}border
|ерб = Coat of Arms of Murom (Vladimir oblast) (1781).png
|край = [[Володимирска область]]
|перша змінка = 862
|жытелїв = 117 300
|надморьска вышка = 115
|веб-сторінка = http://www.murom.info
}}
'''Муром''' — місто в [[Росія|Росії]], адміністратівный центер Муромского району [[Володимирска область|Володимирской области]]. Лежыть у центральній части Росії на ріці [[Ока (ріка)|Ока]]. Перше ся споминать у 862 році.

== Одказы ==
&lt;references/&gt;
* [http://www.surnameindex.info/info/vladimir/murom/murom/index.html Историческая информация о городе Муром] {{ref-ru}}

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Муром| ]]
[[Катеґорія:Володимирска область]]
[[Катеґорія:Міста Росії]]</text>
      <sha1>eas180jaksae85jd9vd8ieg65hlrnpo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крушинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4167</id>
    <revision>
      <id>172806</id>
      <parentid>119652</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:48:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172806</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3706" sha1="hswcu4kt56tdbglqkeogvv2gbvhu6za" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Круши́нка'''&amp;nbsp;— село у [[Васильківскый район (Київська область)|Васильківскім районї]] [[Київска область|Київської області]]. Населїня - близько 347 жытелїв

== Назва ==
Назва походить од такой леґенды: Колись ту проходили хрістіаньскы проповідници. Они зашли до села одпочіти. Їм подали чай із [[крушина|крушинов]]. З тых часїв ся село зове Крушинка.

== Історія ==
Мінімално знама од 1851 року.

У роках Другой Світовой войны зазнала окупації. Селян змушено вывозили на роботы до Нїмецька. Хоць подля слов дакотрых  там были условія працї часто іші лїпшыма як в Українї.

== Природа ==
Село є обколесене дуже малебнов природов, докінце і асфалтова [[драга]] до села є з прекрасныма робустныма тополями, котры были посаджены школярами у 60-тых роках минулого стороча.

[[Файл:Road on travel to Krushynka in Ukraine.jpg|thumb|left|200px|Малебна драга до села з трасы Васильків-Київ (в лїтї 2008).]]

=== Сады ===
В околици села суть колишнї колхозовы сады. Сады занимають значну плоху.

== Транспорт ==
До села од міста Василькова 6 км, од [[Желѣзниця|желїзнічной]] станіцї Глеваха 5 км, од трасы Київ-Васильків 4 км, од села Залізний Бір - 2 км.

=== Обходы ===
Іщі зо совєтьскых часїв у селї быв Продмаг. Він і теперь працює, штоправда із обновленым, практічно київськым сортіментом.
Росположеный у центрї села, по уліцї Київській біля Сільради.

Іщі єден обход, у народї просто генделик, біля такзваного рівчака. 
І третїй обход (одкрытый в 2008 роцї) ся находить за селом.

=== Церьков ===
100 років назад у селї была збудована церьков. У Совєтьскім часї, у 70-ті была розваляна. На части фундаменту зруйнованой церькви была збудована [[школа]].

=== Школа ===
[[Школа]] была збудована за совєтьскых часїв. У 90-ті она ся практічно зруйновала. В звязку з тым крушинськых дїтей перевели до новой [[Школа|школы]] до сусїднёго села Зелений Бір.

== Галерея ==
&lt;gallery&gt;
File:Krushynka17-05-2013KrynytsyaDSCN1375.JPG|
File:Krushynka17-05-2013NatureDSCN1345.JPG|
File:Krushynka17-05-2013NatureDSCN1346.JPG|
File:Krushynka17-05-2013RoadDSCN1332.JPG|
File:Krushynka17-05-2013RoadDSCN1334.JPG|
File:Krushynka17-05-2013nickispeakiDSCN1353.JPG|
&lt;/gallery&gt;

{{Васильківскый район (Київська область)}}

[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]</text>
      <sha1>hswcu4kt56tdbglqkeogvv2gbvhu6za</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луганьска область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4169</id>
    <revision>
      <id>172875</id>
      <parentid>162473</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172875</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1043" sha1="t6wl00v6ap8o3yhzvupzzuau2sjpa7a" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Luhansk.png |250px|right|thumb|Луганьска область]]

'''Луганьска область''' ({{lang-uk|Луганська область}}) – є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у [[Луганьск]]у.

Мать розлогу 26 684 км² і 2 344 200 жытелїв ([[2008]]).

== Адміністратівне дїлїня ==

Районы Луганьской области:

* [[Алчевський район]]
* [[Сіверськодонецький район]]
* [[Луганський район]]
* [[Щастинський район]]
* [[Сватівський район]]
* [[Старобільський район]]
* [[Довжанський район]]
* [[Ровенківський район]]

{{Україна}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Луганьска область]]</text>
      <sha1>t6wl00v6ap8o3yhzvupzzuau2sjpa7a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Миколаївска область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4172</id>
    <revision>
      <id>172979</id>
      <parentid>144948</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:14:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172979</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2628" sha1="iie9lxdy1vai17h7rdd5p7giu5zl08f" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Mykolajiw.png|thumb|250px|Миколаївска область]]

'''Миколаївска область''' ({{lang-uk|Миколаївска область}}) – є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Миколаїв]]. Ся находить на березї [[Чорне море|Чорного моря]].

Мать розлогу 24 598 км² і 1 091 821 жытелїв.

== Адміністратівне дїлїня ==

Районы  Миколаївской области:

До [[2020]] року:
* [[Арбузинський район]] 
* [[Баштанський район]] 
* [[Березанський район]] 
* [[Березнегуватський район]] 
* [[Братський район (Миколаївська область) |Братський район]] 
* [[Веселинівський район]] 
* [[Вознесенський район (Миколаївська область) |Вознесенський район]] 
* [[Врадіївський район]] 
* [[Доманівський район]] 
* [[Єланецький район]] 
* [[Жовтневий район (Миколаївська область) |Жовтневий район]] 
* [[Казанківський район]] 
* [[Кривоозерський район]] 
* [[Миколаївський район (Миколаївська область) |Миколаївський район]] 
* [[Новобузький район]] 
* [[Новоодеський район]] 
* [[Очаківський район]] 
* [[Первомайський район (Миколаївська область) |Первомайський район]] 
* [[Снігурівський район]]
З [[2020]] року:

* [[Баштаньський район|Баштанський район]]
* [[Вознесенський район (Миколаївська область) |Вознесенський район]]
* [[Миколаївський район (Миколаївська область) |Миколаївський район]]
* [[Первомайський район (Миколаївська область) |Первомайський район]]

== Обывательство ==
[[Українцї]] — 1 034 446 (81,91 %)

[[Русы]] — 177 530 (14,06 %){{Україна}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Україна]]
[[Катеґорія:Области Україны]]
[[Катеґорія:Миколаївска область]]</text>
      <sha1>iie9lxdy1vai17h7rdd5p7giu5zl08f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калька</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4206</id>
    <revision>
      <id>172651</id>
      <parentid>121276</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:04:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172651</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2218" sha1="ep5p49xexs4cisg6hb7odqjooh08c53" xml:space="preserve">'''Калька''' (з [[Французькый язык|фр.]] ''calque'' — копія) — языкова єдиніця ([[слово]] ці [[фраза]]), пожычена з іншого [[язык]]а  буквалным (дословным ці докорїнным) переложінём.

Калькы ся дїлять на:&lt;br&gt;
'''Словотворны''' — репродукує ся морфолоґічна штруктура слова:
*«вызерати» — з [[Нїмецькый язык|нїм.]] ''aussehen''
*«світонагляд» — з [[Нїмецькый язык|нїм.]] ''Weltanschauung''
*«православный» — з [[Ґрецькый язык|ґр.]] ''ὀρθόδοξος''
*«свідомость» — з [[Латиньскый язык|лат.]] ''conscientia'' (калька з [[Ґрецькый язык|ґр.]] ''συνείδησις'', кальков з котрого є «совість»)
'''Фразеолоґічны''' — дословноє переложіня ідіоматічного словоспоїня:
*«знаш што?» — з [[Нїмецькый язык|нїм.]] ''weißt du was?''
'''Семантічны''' — пожычіня переносного значіня слова:
*«корїнь» (в языкознавствї) — з [[Латиньскый язык|лат.]] ''radix''

Словотворна калька обычайно є ай семантічнов. Наприклад, «председа», так само як і [[Латиньскый язык|лат.]] ''praesidens'' — не просто тот, хто сидить перед дакым, а тот, хто при сёму выконує даякы функції (ай не є нутно, же десь сидить). 
Даколи передача іншоязычного слова не є цалком точнов: порівн. [[Русиньскый язык|рус.]] «залежати» і [[Російскый язык|рос.]] «зависеть» (обидва з [[Латиньскый язык|лат.]] ''dependere'', де ''pendere'' — «вісїти»).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лінґвістіка]]</text>
      <sha1>ep5p49xexs4cisg6hb7odqjooh08c53</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зындранова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4376</id>
    <revision>
      <id>172541</id>
      <parentid>149546</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:33:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172541</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1349" sha1="kf92lf7o4l9060u6mxb346ram6zjmf7" xml:space="preserve">'''Зындрано́ва''' ([[Україньскый язык|укр]]. Зиндранова) ([[Польскый язык|пол]]. Zyndranowa) — [[село]] на юго-выході [[Польско|Польска]], котроє было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|Лемкӯвськоє]] хотя у [[1962]] Польськыв Властёв было позволено [[Лемкы|Лемкам]] ся вернути у Зындранову. &lt;ref&gt;{{cite web|url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 140 людий, из них векшына [[Русины]] ([[Лемкы]]). 

== Історія ==

[[Село]] первый раз ся споминать у [[1426]] році.

== Знамі Родаци ==
[[Теодор Гоч]] ([[1929]] — [[2018]]) — [[Лемкы|лемкӯвськый]] културный и політическый діятель у [[Польско|Польску]].

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>kf92lf7o4l9060u6mxb346ram6zjmf7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172904</id>
      <parentid>172541</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:37:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172904</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1376" sha1="lkfr3y7v5symu0ezznc6ajgv66q5wc8" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{НП}}
'''Зындрано́ва''' ([[Україньскый язык|укр]]. Зиндранова) ([[Польскый язык|пол]]. Zyndranowa) — [[село]] на юго-выході [[Польско|Польска]], котроє было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|Лемкӯвськоє]] хотя у [[1962]] польськыв властёв было позволено [[Лемкы|Лемкам]] ся вернути у Зындранову.&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2011]] рук живе 140 людий, из них векшына [[Русины]] ([[Лемкы]]). 

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1426]] році.

== Знамі родакы ==
* [[Теодор Гоч]] ([[1929]]—[[2018]]) — [[Лемкы|лемкувськый]] културный и політическый діятель у [[Польско|Польску]].

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]</text>
      <sha1>lkfr3y7v5symu0ezznc6ajgv66q5wc8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Избы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4585</id>
    <revision>
      <id>172565</id>
      <parentid>150508</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:31:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172565</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2028" sha1="j1nx71ajvuz7nemsf47ajrq030eztb3" xml:space="preserve">{{НП}}

'''И́збы''' ({{lang-pl|Izby}}) — [[село]] на [[Юг|юго]]-[[Восток|выходови]] [[Польско|Польска]], котроє было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемкӯвськоє]]&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=www.lemko.org |accessdate=[[1. септембер]] [[2011]]}}&lt;/ref&gt;.

== Знамі Родаци ==
* [[Владимир Хыляк|Володимир Хыляк]] — містный [[Священик|парох]] у 1868-1870 роках.&lt;ref&gt;Левицкій, Иван Ем.: Левицкій, Иван Ем.: ІЕРОНИМЪ АНОНИМЪ [ВЛАДИМІРЪ ИГНАТЬЕВИЧЪ ХИЛЯКЪ]. Біографическій очеркь.// Іеронимъ Анонимъ. Повѣсти и рассказы. Томъ І. Львовъ: Изданіе «Академическаго кружка», 1882. Сс. 292-296. &lt;/ref&gt;

*

[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Населены пункты в Польску]]

== Історія ==

[[Село]] первый раз ся споминать у [[1549]] році. У [[Село|селі]] у [[1769]]-[[1772]] роках быв [[лаґер]] [[Барьска Конфедерація|Барьскых Конфедератӯв]]. До [[1947]] року у [[Село|селі]] жили [[Русины]] ([[Лемкы]]) котрых у́селили у рамкох [[Акція Вісла|Акції «Вісла»]]. 

=== Ныні ===
По выселеню [[Лемкы|лемкӯв]] [[село]] '''[[Білична]]''' ліквідовано, а ёго землі припоєно до [[Село|села]] Избы.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2022]] рӯк живе 174 людий.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>j1nx71ajvuz7nemsf47ajrq030eztb3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Метер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4600</id>
    <revision>
      <id>172971</id>
      <parentid>158042</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172971</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4449" sha1="qlb5inmnyhtd32tuknzf2ww58keij5s" xml:space="preserve">'''Метер''' є основна єдиніця [[довжка|довжкы]], ёго штандартна значка є '''м'''.

'''Дефініція метра''' (із [[система SI|сістемы SI]]): Метер є довжка, котру перейде [[світло]] во [[вакуум|вакуу]] за 1/299&amp;nbsp;792&amp;nbsp;458&amp;nbsp;[[секунда|с]].

== Множіня і&amp;nbsp;дїлы ==
З&amp;nbsp;насобків і &amp;nbsp;дїлів метра ся найчастїше хоснують наступны:

=== Аттометер ===
'''Аттометер''' (значка '''ам''') 10&lt;sup&gt;−18&lt;/sup&gt; метрів, рядом одповідать великости [[кварк]]у

=== Фемтометер ===
'''Фемтометер''' (значка '''фм'''), 10&lt;sup&gt;−15&lt;/sup&gt; метрів або 1&amp;nbsp;біліардтина метра, є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]] хоснованя в&amp;nbsp;ядерній фізіцї, бо рядом одповідать великости атомового ядра. Ядерны фізіци єй на учтивость [[Енріко Фермі|Енріка Ферміго]] неофіціално зовуть '''фермі''' (не мусять ани завести нову значку, бо „фм“ одповідать обидвом назвам).

=== Пікометер ===
'''Пікометер''' (значка '''пм''') є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−12&lt;/sup&gt; ці біліонтина метра.

Напр.&amp;nbsp;[[радіус]] [[атом]]а [[Геліюм|гелія]] є 31&amp;nbsp;пм.

=== Нанометер ===
'''Нанометер''' (значка '''нм''') є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−9&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;міліардтина метра.

Напр.&amp;nbsp;одлеглости [[атом|атомів]] в&amp;nbsp;[[певна латка|певных латках]] суть рядово зломкы (тіпічно четвертина аж пятина) нанометра.

=== Мікрометер ===
'''Мікрометер''' (значка '''µм''' або '''мкм''') є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−6&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;міліонтина метра.

Напр.&amp;nbsp;капка молгы мать дас 10&amp;nbsp;µм.

=== Міліметер ===
'''Міліметер''' (значка '''мм''') є довжкова [[фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−3&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;тісячіна метра.

Удаваня розмірів в&amp;nbsp;міліметрах є ужыване наприклад в конштрукції машын. В&amp;nbsp;міліметрах за становленый час ся тыж удавать тыж множество доджу в&amp;nbsp;[[метеорология|метеоролоґії]]. Єден міліметер доджу значіть, же на каждый квадратный метер нападав єден [[літер]].

=== Центіметер ===
{{См. тыж|Центіметер}}
'''Центіметер''' (значка '''цм''') є довжкова [[фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−2&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;стотина метра.

Удаваня розмірів в&amp;nbsp;центіметрах бывало ужыване наприклад у [[ставебницьтво|ставебницьтви]], згруба в&amp;nbsp;половинї [[20. стороча|20.&amp;nbsp;стороча]] ся але перешло на міліметры. В&amp;nbsp;центіметрах ся тыж удавають вышкы уровни водных токів.

=== Деціметер ===
'''Деціметер''' (значка '''дм''') є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;−1&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;десятина метра.

=== Кілометер ===
'''Кілометер''' (значка '''km''') є довжкова [[Фізікална єдиніця|єдиніця]], 10&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt; ці 1&amp;nbsp;тісяч метрів.

Удаваня оддалености в&amp;nbsp;кілометрах є ужыване наприклад в&amp;nbsp;[[транспорт|транспортї]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Система SI]]</text>
      <sha1>qlb5inmnyhtd32tuknzf2ww58keij5s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сімеон Ольшавськый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4605</id>
    <revision>
      <id>172561</id>
      <parentid>115461</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:25:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172561</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1080" sha1="i7gbq6oez1lvfwh4f4kqv6qz0kvsx4h" xml:space="preserve">'''Симеон Ольшавськый''' (*&lt;ref&gt;Pок уроджѣня непознатый&lt;/ref&gt; [[Ольшавіця|Ольшавиця]] – †[[1738]], [[Мукачово]]) — [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|мукачовскый]] [[епископ]]. [[Папа римскый]] не потвердив его функцию. 

== Жерела ==
* Ivan Pop. Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Libri; Перше выданя ([[2008]]), {{ISBN| 978-80-7277-370-1}}.
* Ольшавський Симеон. // Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN| 80-85137-15-1}}. С.&amp;nbsp;250.

== Референции ==
{{reflist}}
{{stub}}

{{DEFAULTSORT:Ольшавськый, Симеон}}

[[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]]
[[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]]
[[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]]</text>
      <sha1>i7gbq6oez1lvfwh4f4kqv6qz0kvsx4h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Квантованя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4621</id>
    <revision>
      <id>172695</id>
      <parentid>98798</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:49:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172695</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1165" sha1="i7jeq3dnpth4jnm4vubqnabqe9xioi5" xml:space="preserve">'''Квантованя''' є во [[фізіка|фізіцї]] процес, при котрім ся класічны фізікалны обєкты і [[фізікална величіна|величіны]] пописуючі гованя нагороджують одповідаючіма математічныма штруктурами [[квантова теорія|квантовой теорії]] (напр. [[оператор]], [[вовнова фунція]], [[Діракова нотація|статусовый вектор]], дороговый [[інтеґрал]] іпод.) і законами класічной фізікы, пописуючой одношіня міджі величінами, ся черяють одповідаючіма законами [[квантова теорія|квантовой теорії]].

Тото процес уможнює пописати і пояснити квантове хованя сістем і міджііншым і факт, же дакотры величіны набывають лем діскретный годнот.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фізіка]]</text>
      <sha1>i7jeq3dnpth4jnm4vubqnabqe9xioi5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лом світла</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4625</id>
    <revision>
      <id>172869</id>
      <parentid>98410</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172869</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1413" sha1="g6cjgow73jvnq4vshfwafy9vtaxvt7z" xml:space="preserve">[[Файл:Refraction in a ripple tank.png|thumb|Лом світла зображеный вовнами в резервоарї вовностроя]]
[[Файл:Pencil in a bowl of water.png|right|frame|Лом світла у водї]]

Кідь ся [[вовнїня]] дістане ку граніцї двох середовищ, у котрых мать вовнїня різну [[фазова швыдкость|фазову швыдкость]], може дійти при переходї вовнїня тов граніцёв ку змінї напряму шырїня вовнїня. Тот яв ся означує як '''лом вовнїня''' (або тыж '''рефракція'''). Лом вовнїня є обща властность вовнїня выходяча з [[Гуіґенсів прінціп|Гуіґенсового прінціпу]].

== Лом світла ==
'''Лом [[світло|світла]]''' є [[оптіка|оптічный]] яв, ку котрому дійде на граніцї двох середовищ, котрыма світло перейде. Є выслїдком різных швыдкостей шырїня світла в різных середовищах і окрем світла платить про вшытко [[електромаґнетічне жарїня]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фізіка‏‎]]</text>
      <sha1>g6cjgow73jvnq4vshfwafy9vtaxvt7z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лем.fm</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4645</id>
    <revision>
      <id>172854</id>
      <parentid>169430</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:10:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172854</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3435" sha1="2o7n47qzq4iqs1j2qycbiok88ztcggq" xml:space="preserve">'''Радіо Лем.фм''' - єдине [[Лемко|лемківске]] і єдно з двох [[Русиньскый язык|русиньскых]] [[інтернет|інтернетовых]] [[радіо|радій]]. Фунґує під застрїшінём орґанізації [[Руска Бурса]]. Высылать од [[1. юна]] [[2011]]. Проґрамы ідуть 24 годин на день.

== Проґрамы радія ==
=== Інформачны ===
* Вістї 
* Хвіля
* Справозданя/Коментарї
* Пропаґанда
=== Вчіня і едукація ===
* Лекції [[лемківскый язык|лемківского языка]]
* Языковый Гокус Покус
* На крылах історії
* Слуховиско
* А Я[К]...?
* Лемківскій
* З лемківского архіву
* [[Карпатьска Русь|Карпацка Русь]]
* Церковна гомілетика

=== Релації ===
* Діскузії
* Трансмісії і релації
* Рецензії
=== Музика ===
* Духовна музика
* Концерт желань
* Гравце
* Раз Фрас
=== Інчы ===
* Щыро доношу
* Што Настцї по голові ходить
* Боїско

== Редакторы (2011) ==
* Богдан Ґамбаль
* Павльо Малецкій
* Моніка Тылявска (Настка)
* Славко Загорскiй
* Демко Трохановскій
* Наталія Малецка

== Екстерны одказы ==
* [http://www.lem.fm сторінка Лем.фм]
* [https://web.archive.org/web/20160425032731/http://archive-fm.com/fm/l/lem.fm/2014-01-26_3595487_7/%D0%BB%D0%B5%D0%BC_fm_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B9%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8B/ лем.fm - радийо руской бурсы (archive-fm.com)]
* [https://web.archive.org/web/20160822030340/http://www.new.rusynacademy.sk/index.php/novinky-16-2015/articles/bude-1-festival-avtorskoj-lemkivskoj-tvorchosti-moloda-lemkovina.html Академія русинськой культуры в Словенській республіці]
* [https://web.archive.org/web/20160602001057/http://www.ruwega.com/news/fonetika/ Русинська веб-книга]
* [http://www.academia.edu/6885949/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%83%D1%80%D1%81%D1%8B_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%BA%D0%B0%D0%BA_%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%8E%D1%89%D0%B5%D0%B5_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%B8_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%B9  www.academia.edu Социально-коммуникативные ресурсы польских караимов как связующее звено между Украиной и Польшей] ({{lang-ru| }})
* [http://malopolskie-media.info/ malopolskie-media.info &quot;Ruska Bursa&quot; stworzy radio w Gorlicach?] ({{lang-pl| }})
* [http://lemkoassociation.org/2014/04/thalerhof-memorial-day-august-9th/ Thalerhof Memorial Day August 9th ] ({{lang-en| }})
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Русиньскы радія]]</text>
      <sha1>2o7n47qzq4iqs1j2qycbiok88ztcggq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Мигалич</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4653</id>
    <revision>
      <id>172559</id>
      <parentid>34020</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:23:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172559</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1459" sha1="cjea3z2klyrmxbzz3cjggdbc2hhc0p5" xml:space="preserve">'''Микола Мигалич''' (псевд. Орел Татраньскый; {{ДН|||1816}} [[Орябина]], [[Австрійске цісарьство]] - {{ДС|20.|04|1875}}, [[Орябина]], [[Австро-Угорьско]]) быв русиньскый публіціста, фолклоріста, священик і учітель в селї [[Орябина]]. Пропаґатор заснованя крайского музея. Од року [[1850]] публіковав у Віденьскім Вістнику.

== Література ==
* {{книга|автор =[[Михал Шмайда]]|тітул =А іщі вам вінчую|одказ =http://lemko.org/pdf/Szmajda_s.pdf|місто =[[Пряшів]]|выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік =1992 |том = |сторінкы =34 |сторінок =502 |выданя = |isbn =80-08-01151-3 |тіраж =700}}
* {{книга|автор =Колектів авторів|тітул =Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина|одказ = |місто =[[Пряшів]] |выдавательство =Союз русинів-українців Словацької Республіки |рік = [[1999]]|том =217 |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn =80-85137-15-1 |тіраж = }}
{{stub}}
[[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]]</text>
      <sha1>cjea3z2klyrmxbzz3cjggdbc2hhc0p5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Масер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4674</id>
    <revision>
      <id>172948</id>
      <parentid>98799</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172948</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1113" sha1="93e4eit9zwpsxbdmmwvu0s7jnikzv5o" xml:space="preserve">[[Файл:Hydrogen maser.jpg|thumb|right|300px|Часть геліёвого масера]]
'''Масер''' (з анґліцького &quot;'''M'''icrowave '''A'''mplification by '''S'''timulated '''E'''mission of '''R'''adiation&quot;, т.є. зосилованя [[мікрововны|мікрововн]] [[стімулована емісія|стімулованов емісіёв]] [[електромаґнетічне жарїня|жарїня]]) є апарат зосилуючій і ґенеру
чій (мікрововнове) когерентне електромаґнетічне жарїня на основі стімулованой емісії, т.є. на тім самім прінціпі як [[ласер]]. Масер є часто означованый за попередника ласера. Уплатнїня находить окрем іншого і як безшумовый [[зосиловач]] сіґнала в [[радіотелескоп]]ах ці вид [[атомовы годины|атомовых годин]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фізіка]]</text>
      <sha1>93e4eit9zwpsxbdmmwvu0s7jnikzv5o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лумінісценція</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4678</id>
    <revision>
      <id>172878</id>
      <parentid>98403</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172878</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="804" sha1="hsscthgm4utn05fy5tpq2kr7q7upv8i" xml:space="preserve">[[Файл:Bioluminescencekils.jpg|thumb|Приклад [[біолумінісценція|біолумінісценції]] у морьскых раків]]
'''Лумінісценція''' є спонтанне жарїня (звычайно) певных або капалных матеріалів, котре выникать як перебыток жарїня тїлеса над уровнёв ёго [[тепелне жарїня|тепелного жарїня]] в даній [[спектрум|спектралній]] области при даній [[теплота|теплотї]], причім тото жарїня мать істуый час дозвукы, также тырвать до скінчіня впливаня.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фізіка]]</text>
      <sha1>hsscthgm4utn05fy5tpq2kr7q7upv8i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михаил Лучкай</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4689</id>
    <revision>
      <id>172985</id>
      <parentid>146707</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:21:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172985</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2854" sha1="81nt5xml4irdfmlh6uzdyncu5xfnjc5" xml:space="preserve">[[Файл:Grammatica Slavo-Ruthena M Lutskay.jpg|thumb|200px|Славяно-руска граматика ''Grammatica slavo-ruthena''&lt;br&gt;[[Михаил Лучкай|Михайла Лучкая]], 1830.]]
'''Михаил Лучкай''' (рідне призвіско Поп) ([[19. новембра]] [[1789]], Великы Лучкы - [[3. децембра]] [[1843]], [[Ужгород]]) - священик, теолоґ, ученый-історик, языкознавець, фолклоріста, автор першой русиньской ґраматікы в Угорьскій Руси.
==Біоґрафія==
Народив ся в селї [[Великі Лучкы|Великы Лучкы]] в родинї дяка. В року 1816 высвяченый за священика і од року 1818 єпіскопскый книговник і архіварь в [[Ужгород|Ужгородї]], потом в (1828-29) кралёвскый цензор кірілічных книг в Будинї. В року 1831 ся вернув назад до Ужгорода на позіцію книговника. Пак быв протоколістом у єпіскопа Поповіча (1838). Кінцём рока 1840 захворїв, хворый быв аж до марца 1841.
==Творчость==
* {{книга|автор =|тітул =Grammatica Slavo-Ruthena seu Vetero-Slavicae lingua|одказ =http://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=hvd.32044009773961 |місто = |выдавательство =|рік = [[1830]]|том =  |сторінкы =|сторінок = |выданя = |isbn = |тіраж =}}
* {{книга|автор =|тітул =Церковныя беседы|одказ =http://biblioteka.uz.ua/elib/evangelie.djvu |місто = |выдавательство =|рік = [[1831]]|том =  |сторінкы =|сторінок = 337|выданя = |isbn = |тіраж =}}
* {{книга|автор =|тітул =История карпатских русинов|одказ = |місто = |выдавательство =|рік = [[1831]]|том =  |сторінкы =|сторінок = 337|выданя = |isbn = |тіраж =}}
==Література==
* {{книга|автор = Колектів авторів|тітул =Науковый зборник|одказ =http://biblioteka.uz.ua/elib/nauk_zbor.pdf|місто =[[Ужгород]]|выдавательство =ОО. Василіан в Ужгородї|рік =1929 |том = |сторінкы = |сторінок =278|выданя = |isbn = |тіраж =}}
{{Стыржень}}
{{Lifetime|1789|1843|Лучкай, Михаил}}
[[Катеґорія:Русиньскы лінґвісты]]
[[Катеґорія:Русиньскы історіци]]
[[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]]</text>
      <sha1>81nt5xml4irdfmlh6uzdyncu5xfnjc5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монґольска ріша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4706</id>
    <revision>
      <id>172594</id>
      <parentid>146929</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:33:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172594</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1917" sha1="sfokq26u5lq626gbtvescl3tumkgcj8" xml:space="preserve">[[Файл:Flag_of_the_Mongol_Empire_3.png|міні|праворуч]]
{{Краина}}
'''Монґольска ріша''' была другов [[Список найвекшых ріш світа|найвекшыв рішов]] в [[Історія людства|історії людства]]. Екзістовала в [[13. стороча|13.]] і [[14. стороча|14. сторочу]] і в добі свого найвекшого розмаху овладала теріторії о плосї 33&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (22 % сушы). Під [[Монґолы|монґольсков]] владов жыло коло 100 міліонів жытелїв.
[[Файл:Mongol_Empire_map_2.gif|міні|праворуч]]


Монґольска ріша выникла в роцї [[1206]], коли [[Темуджін]] зъєднотив роскыршены [[Монґолы|монґольскы]] кменї і став ся Чінґізханом (&quot;найвысшым пановником&quot;). [[Чінґізхан]] започав могутнов експанзіёв, при котрій была добита [[Китай]], [[Середня Азія]], [[Перзія]], [[Кавказ]] і [[Выходна Европа]]. В роцї [[1241]] ся [[Монґолы|монґольскы]] войска находили і на [[Монґольскый атак на Мораву року 1241|Мораві]] і в [[Угорьско|Угорьску]]. [[Монґолы]] ся тыж пробовали добити [[Індія|Індію]], [[Японія|Японію]], [[Ява|Яву]] і [[Еґіпет]], але безуспішно. При [[татарьскы удары|монґольскых атаках]] вмерло веце як 40 міліонів людей.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Середновік]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]</text>
      <sha1>sfokq26u5lq626gbtvescl3tumkgcj8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172621</id>
      <parentid>172594</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:49:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172621</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1935" sha1="8uldsfbtyxwsjmpg4r773ipdh76bq8l" xml:space="preserve">[[Файл:Flag_of_the_Mongol_Empire_3.png|міні|праворуч]]
{{Краина}}
'''Монґольска ріша''' была другов [[Список найвекшых ріш світа|найвекшов рішов]] в [[Історія людства|історії людства]]. Екзістовала в [[13. стороча|13.]] і [[14. стороча|14. сторочу]] і в добі свого найвекшого розмаху овладала теріторії о плосї 33&amp;nbsp;000&amp;nbsp;000&amp;nbsp;км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; (22% сушы). Під [[Монґолы|монґольсков]] владов жыло коло&amp;nbsp;100&amp;nbsp;міліонів&amp;nbsp;жытелїв.
[[Файл:Mongol_Empire_map_2.gif|міні|праворуч]]

Монґольска ріша выникла в роцї [[1206]], коли [[Темуджін]] зъєднотив роскыршены [[Монґолы|монґольскы]] кменї і став ся Чінґізханом („найвысшым пановником“). [[Чінґізхан]] започав могутнов експанзіёв, при котрій была добита [[Китай]], [[Середня Азія]], [[Перзія]], [[Кавказ]] і [[Выходна Европа]]. В роцї 1241 ся [[Монґолы|монґольскы]] войска находили і на [[Монґольскый атак на Мораву року 1241|Мораві]] і в [[Угорьско|Угорьску]]. [[Монґолы]] ся тыж пробовали добити [[Індія|Індію]], [[Японія|Японію]], [[Ява|Яву]] і [[Еґіпет]], але безуспішно. При [[татарьскы удары|монґольскых атаках]] вмерло веце як 40 міліонів людей.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Середновік]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]</text>
      <sha1>8uldsfbtyxwsjmpg4r773ipdh76bq8l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4753</id>
    <revision>
      <id>172946</id>
      <parentid>148319</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172946</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="295" sha1="ixfitbm3lxcenf260advkr3rngulfpu" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Матка''' є внутрїшнїй поглавный орґан вшыткых [[ссавцї]]в [[саміця|самічого]] [[поглавя]] з вынятком [[яйцороды]]х
{{НП}}{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Органы (анатомия)]]</text>
      <sha1>ixfitbm3lxcenf260advkr3rngulfpu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4805</id>
    <revision>
      <id>173039</id>
      <parentid>166750</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:53:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173039</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2873" sha1="4riqvjmzmhtzye602wpwlkcq33ma2f5" xml:space="preserve">{{Місто}}
'''Мíнск''' ({{lang-be|Менск}}, ''Мінск, Miensk'') є головне і найвекше [[місто]] [[Білорусь|Білоруси]]. В Мінску жыє на плосї 307,9&amp;nbsp;км² 1&amp;nbsp;800&amp;nbsp;000 людей (2007). Місто ся дїлить адміністратівно на 9 раёнів. Густота обывательства є коло 7&amp;nbsp;030 обывателїв на 1&amp;nbsp;км². Місто є головным господарьскым і културным центром Білоруси і резіденціёв [[Сполоченство незалежных штатів|Сполоченства незалежных штатів]].
[[Файл:Minsk 2002.jpg|thumb|200px|Храм Богородицї Дївы Марії]]

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Victory-square.jpg|right|thumb|Вітязный пляц, центер Мінска]]
Мінск лежыть у мірно покорченій і лїснатій країнї в середнїй части Білоруси, середня надморьска вышка є 280 м. 

У рамках теріторіалного дїлїня Білорусь мать окремый статус і є центром [[Міньска область|Міньской области]] і Міньского раёна. 

== Історія ==
=== Середовік ===
Перше спомянутя Мінску є з року [[1067]]. В роцї [[1326]] ся Мінск став частёв Велиого Княжества Литовского і в року [[1499]] здобыв [[Магдебургске право|містьскы права]]. Од року [[1569]] быв головным містом Міньского воєводства в Польско-Літовскій унії. На початку 18. стороча го зничіли Шведы. Як резултат другого дїлїня Польска быв року [[1793]] анектованый [[Росія|Росіёв]].

=== Совєтьска ера ===
По [[Друга світова война|другій світовій войнї]], почас котрой місто окуповали на три рокы [[Нїмцї]], быв Мінск правда перебудованый, але не реконштруованый, як іншы міста. Руіны впали за жертву сталіністічній архітектурї, обявили ся так великы булвары і великолїпы будовы.

== Референції ==
{{Референції}}
{{Головні міста країн Европы}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Мінск| ]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]]</text>
      <sha1>4riqvjmzmhtzye602wpwlkcq33ma2f5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карась</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4808</id>
    <revision>
      <id>172671</id>
      <parentid>82650</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:15:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172671</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="547" sha1="jhvkkpg5pg5o2iiledq6w49f0g55bni" xml:space="preserve">[[Файл:CarassiusCarassius8.JPG|thumb|right|Карась]]
'''Карась''' (''Carassius carassius'') є солодководна вшыткопожераюча [[рыбы|рыба]], котра ся подобать [[карп]]ови. Жыє у теплых стоячіх водах, де ся дожывать коло 10 [[рік|років]] і доростать максімално до 45 [[метер|цм]].
{{Commons|Carassius carassius}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>jhvkkpg5pg5o2iiledq6w49f0g55bni</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кострыш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4814</id>
    <revision>
      <id>172768</id>
      <parentid>91104</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:31:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172768</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="503" sha1="qu69hyxbuerpyqamj7o0u2fc4tp9eia" xml:space="preserve">[[Файл:PercheCommune.jpg|thumb|right|Кострыш]]

'''Кострыш''' ці '''острах''' або '''стрихан''' (''Perca fluviatilis'') є лучовоплутвова [[рыбы|рыба]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] кострышовых (Percidae). Жыє в стоячіх і текучіх водах. Найвекша вага може быти 4,750&amp;nbsp;кґ.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>qu69hyxbuerpyqamj7o0u2fc4tp9eia</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мнюх</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4829</id>
    <revision>
      <id>173000</id>
      <parentid>82672</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:30:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173000</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="658" sha1="dsnnbg3cvnnb5p8iwr4joa6sft6ukhv" xml:space="preserve">[[Файл:Trüsche_Walchensee.jpg|thumb|right|Мнюх]]

'''Мнюх''' (''Lota lota'') є солодководна [[рыбы|рыба]] довга аж 1,2 м і важыть аж 34 кґ.&lt;ref name=&quot;fishbase1&quot;&gt;http://www.fishbase.org/Summary/SpeciesSummary.php?id=310&lt;/ref&gt; Ёго ареал загорнює север [[Северна Америка|Северной Америкы]], [[Европа|Европу]] і север [[Азія|Азії]]. Дожывать ся аж 20 років.&lt;ref name=&quot;fishbase1&quot; /&gt; 

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>dsnnbg3cvnnb5p8iwr4joa6sft6ukhv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Корморан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4930</id>
    <revision>
      <id>172759</id>
      <parentid>112043</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:27:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172759</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2957" sha1="g0v9fg65ffkxmwc78vk0nazyawt0lln" xml:space="preserve">[[Файл:Phalacrocorax carbo1.jpg|thumb|right|Корморан]]
[[Файл:Ab bird 023.jpg|thumb|Кормораны на берегу [[Азовске море|Азовского моря]]]]
[[File:Phalacrocorax carbo MHNT.ZOO.2010.11.46.1.jpg|thumb| ''Phalacrocorax carbo'']]

'''Корморан''' або тыж '''великый баклан''' (''Phalacrocorax carbo'') є перелїтный [[птах]] з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[корморановы]]х. Плаве по уровни воды, ёго довгый на кінцї гаковый [[дзёбак]] є напряменый криво горї. Тыж ся потаплять і ловить [[рыбы]]. Плавача блана споює вшыткы штири палцї на нозї. [[Гнїздо]] собі будує на стромах коло воды. Гнїздить в [[Колонія (біолоґія)|колоніях]]. Родічі кормлять молодята меншыма рыбами.

== Росшырїня ==

Ареал росшырїня корморана є дуже россяглый, загорнює вшыткы контіненты мімо [[Южна Америка|Южну Америку]] і [[Австралія|Австралію]]. В [[Северна Америка|Северній Америцї]] є ёго ареал обмедженый на северовыход, птахы але зимують на югу аж по южну Флоріду ([[США]]). Тыж гнїздить в западнім [[Ґроньско|Ґроньску]]. В [[Европа|Европі]] обывать векшыну [[Атлантічный океан|атлантічного]] побережа, [[Середоморя]] і ряд областей [[Выходна Европа|выходной Европы]]. В [[Африка|Африцї]] зимує на севернім побережу і поздовж Нілу, гнїздить і цїлый рік ся находить на северозападнім побережу, в середнїй і выходній Африцї і в Югоафрицькій републіцї. В Азії гнїздить од середнёй Азії на выход по выходну [[Кітай]], зимує в южній Кітаї і Індії, зимуючі птахы суть позорованы і в юговыходній Азії. Гнїздить тыж у векшынї Австралії окрем централных областей, зимує і на Новім Зеландї.&lt;ref&gt;[http://www.birdlife.org/datazone/speciesfactsheet.php?id=3679 Корморан на BirdLife International (anglicky)]&lt;/ref&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}
{{commons|Phalacrocorax carbo}}

[[Катеґорія:Корморановы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>g0v9fg65ffkxmwc78vk0nazyawt0lln</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колпиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4935</id>
    <revision>
      <id>172737</id>
      <parentid>113125</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172737</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1413" sha1="ivns2o6256us5ijs5j9a9vyjci59tw5" xml:space="preserve">[[Файл:Common Spoonbill.jpg|thumb|right|Колпиця]]
[[Файл:Platalea leucorodia, ZOO Praha 101.jpg|right|thumb|Кормлїня молодят]]
[[File:Platalea leucorodia MHNT.ZOO.2010.11.61.1.jpg|thumb| ''Platalea leucorodia'']]
'''Колпиця''' (''Platalea leucorodia'') є середнї великый вид [[бродуны|бродивого]] [[птах]]а з [[Родина (біолоґія)|родины]] [[ібісовы]]х. Вызначує ся незвычайным тваром дзёбаку, котрый є на шпіцю ложково росшыреный. Дорослы птахы суть чісто білы, зо жовтобурім фляком на груди і хохолков на тылї. Ногы і дзёбак суть червены. Молоды птахы ся одрізняють мясово зафарбленым дзёбаком і чорныма шпіцями леток.

Колпиця гнїздить в мірнім кліматічнім пасмі Европы од Нідерланд на выход по южну і середню Азію, ізолованы малы популації гнїздять тыж на северній половинї Африкы.
{{Стыржень}}
{{commons|Platalea leucorodia}}

[[Катеґорія:Ібісовы]]
[[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]]</text>
      <sha1>ivns2o6256us5ijs5j9a9vyjci59tw5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матвій Астряб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4942</id>
    <revision>
      <id>172947</id>
      <parentid>110235</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172947</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1629" sha1="7gchyl1yuvfz8ls7cuhfuwsfuikrzjk" xml:space="preserve">'''Матвій Астряб''' (*[[1. авґуста]] [[1843]], [[Высова]], [[Лемковина]] - †[[18. януара]] [[1925]], [[Лубны]], дн. [[Полтавска область|Полтавска обл.]], [[Украина]]) - історік, педаґоґ, дїятель лемківского походжіня.

По закінчіню школы в Горліцях року 1862 наступив до Перемышлёвской ґімназії, потім продовжав на Київскій ґімназії. Пак штудовав на Київскій філозофічній факултї. Публіковав ряд науковых історічных робот в україньскій пресї. У Львівскому часописї ''Учитель'' опубліковав статю о жывотї лемків. 

==Жерела и одказы==
* Короткий В.А.: АСТРЯБ Матвій Григорович. //Енциклопедія сучасної України. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44553 &lt;small&gt;''Доступно онлайн''&lt;/small&gt;]
* {{книга|автор =[[Іван Красовскый]]|тітул =Діячі наукі і культури Лемківщини|одказ =|місто =Торонто-[[Львів]]|выдавательство =|рік =2000 |том = |сторінкы = 7,8|сторінок =124 |выданя = |isbn = |тіраж =}} {{ISBN|966-95740-0-5}}
{{Lifetime|1843|1925|Астряб, Матвій}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]]</text>
      <sha1>7gchyl1yuvfz8ls7cuhfuwsfuikrzjk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґорія (біолоґія)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5005</id>
    <revision>
      <id>172692</id>
      <parentid>151991</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:46:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172692</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4357" sha1="tavbl5zguy6iz9xzc428r04lh6u3dz4" xml:space="preserve">{{Біолоґічна класіфікація}}
'''Катеґорія''', точнїше '''таксономічна катеґорія''' (анґліцькы taxonomic rank), тыж '''класіфікачна катеґорія''' є абстрактный термін хоснованый в [[Таксономия (биология)|таксономії]] в біолоґії. Обще означує поставлїня [[таксон]]у у таксономічній єрархії, іншыма словами уровень в єрархічній класіфікації.

== Основны таксономічны катеґорії ==

:{| border=1
|colspan=&quot;7&quot; align=&quot;center&quot; bgcolor=&quot;#C1CDC1&quot; | '''Основны таксономічны катеґорії многоязычно (зоолоґія і ботаніка)'''
|-
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | русиньскы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | латиньскы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | анґліцькы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | нїмецькы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | іспаньскы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | французькы
|align=&quot;center&quot; style=&quot;width:90px;&quot; bgcolor=&quot;#E0EEE0&quot; | японьскы
|-
|[[Царьство (біолоґія)|царьство]]||regnum||kingdom||Reich||reino||règne||界 (kai)
|-
|[[Тіп (біолоґія)|тіп&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;]]||phylum ||phylum||Stamm||filo||phylum||門 (mon)
|-
|[[Оддїл (біолоґія)|оддїл&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;]]||divisio||division||Abteilung||división||embranchement||門 (mon)
|-
|[[Клас (біолоґія)|клас]]||classis||class||Klasse||clase||classe||綱 (kó)
|-
|[[Ряд (біолоґія)|ряд]]||ordo||order||Ordnung||orden||ordre||目 (moku)
|-
|[[Родина (біолоґія)|родина]]||familia||family||Familie||familia||famille||科 (ka)
|-
|[[Рід (біолоґія)|рід]]||genus||genus||Gattung||género||genre||属 (zoku)
|-
|[[Вид (біолоґія)|вид]]||species||species||Art||especie||espèce||種 (šu)
|}

;Позначкы ку таблицї: &lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Хосноване в зоолоґії, в ботаніцї справила стоїть на уровни ''оддїлу''. &lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; Префероване в ботаніцї перед катеґоріёв ''тіп'', котра є брана як за ідентічну.

== Екстерны одказы ==

* [https://web.archive.org/web/20180514074306/http://www.bgbm.fu-berlin.de/iapt/nomenclature/code/SaintLouis/0001ICSLContents.htm International Code of Botanical Nomenclature (Saint Louis Code), Electronic version] (angl.)
* [http://botankod.aquariana.cz/N_obsah.htm Mezinárodní kód botanické nomenklatury (Tokijský kód)]{{Dead link|date=November 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.iczn.org/ The International Commission on Zoological Nomenclature] (angl.)
* [https://web.archive.org/web/20090524144249/http://www.iczn.org/iczn/index.jsp International Code of Zoological Nomenclature (Fourth Edition, effective from 1 January 2000)] (angl.)
* [https://web.archive.org/web/20060525044407/http://www.mollusca.cz/malakologie/kategorie.htm Taxonomické kategorie (zoologického a botanického) systému]
* [https://web.archive.org/web/20051210103348/http://www.museums.org.za/bio/animal_nomenclature.htm How animals are given scientific names] (angl.)

* [https://web.archive.org/web/20101230104903/http://www.bacterio.cict.fr/ List of Prokaryotic names with Standing in Nomenclature] (angl.)
* [https://web.archive.org/web/20070929083605/http://www3.dsmz.de/bactnom/bactname.htm Bacterial Nomenclature Up-to-date] (angl.)

* [https://web.archive.org/web/20060204105225/http://www.gbif.org/prog/ecat/docu/reports/codes_report Report from the Meeting with the Nomenclatural Code organisations at GBIF Secretariat, January 14, 2005] (angl.)
* [https://web.archive.org/web/20051227005024/http://www.life.umd.edu/emeritus/reveal/pbio/nomcl/indx.html Biological Nomenclature in the 21st Century] (angl.)

==Референції==
{{Переклад|cs|Kategorie (biologie)|6996275}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Біолоґічна сістематіка]]</text>
      <sha1>tavbl5zguy6iz9xzc428r04lh6u3dz4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катеґорізація</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5010</id>
    <revision>
      <id>172691</id>
      <parentid>82738</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:45:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172691</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1460" sha1="6har85hv1wbc4fcsb1wzop1u2wnbij3" xml:space="preserve">'''Катеґорізація''' - поступ, у котрім суть думкы і предметы розпознаваны і розлишованы. Катеґорізація значіть, же суть обєкты зґрупованы за шпеціфічным цілём, або властностёв. Катеґорії суть [[множина|множины]] характерізованы ґрупов знаків, котры мають елементы сполочны. Ідеална катеґорізація представлює математічне одношіня міджі субєктівным і обєктівным знанём. Катеґорізація ся базує на выядрованю, проґнозах, дедукціях, рїшінях і вшыткых тпах інтеракції зо середовищом.

Екзістує много теорій і технік катеґорізації. Але в шыршім історічнім контекстї годен познати три ґенерації приступів до катеґорізації:
* Класічна катеґорізація
* Концептуалне зґрупованя
* Теорія прототіпу
==Референції==
{{Переклад|cs|Kategorizace|7370157}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Наукова метода]]
[[Катеґорія:Класіфікачны сістемы]]</text>
      <sha1>6har85hv1wbc4fcsb1wzop1u2wnbij3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луцьк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5085</id>
    <revision>
      <id>172882</id>
      <parentid>154040</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172882</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3312" sha1="79a2jij9vvz9zhxzstswd99t1uh9iq4" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП
&lt;!-- Основные данные --&gt;
|статус                = місто
|русинське iмя         = Луцьк
|застава           = Prapor Lutsk.svg
|опис заставы = Застава Луцка
|ерб           = Herb Lutsk.svg
|опис ерба = Ерб Луцка
|гимн = 
|девиз = 
|країна         = Україна
|размер карты страны     = 280
|область          = Волиньска область
|район            = Луцькый район
|Прежние названия = 
|Состоит из = 
&lt;!-- Даты --&gt;
|Дата основания = [[10. стороча]]
|Первое упоминание = [[1085]]
|статус с       = 1432
|День основания = 
&lt;!-- География --&gt;
|площадь = 41.6
|Климат = 
  |lat_dir = N|lat_deg = 50|lat_min = 44|lat_sec = 52
  |lon_dir = E|lon_deg = 25|lon_min = 19|lon_sec = 28
|Карта страны = Luzk-Ukraine-Map.png
|Карта области = Volyn province location map.svg
|Карта района =
&lt;!-- Население --&gt;
|этнохороним =
|языки = [[Україньскый язык|Україньскый]]
|население = 215 986 (1 січня 2022)
  |Население за дату = 2011 
  |Место по населению в районе = 1
  |Место по населению в области = 1
  |Место по населению в стране = 31
  |Плотность = 5095
  |национальный состав = [[Українцї]], [[Русы]], [[Поляци]], [[Циґане]]
  |конфессиональный состав = [[православіє]], [[католицізм]], 

&lt;!-- Прочие параметры --&gt;
|телефонный код = +380-332
|почтовые индексы = 43000-499
|автомобильный код =
 |вид идентификатора      = 
 |цифровой идентификатор  = 

&lt;!-- Власть --&gt;
|глава = Богдан Будько Анатолійович 
|местное самоуправление = Городской совет
|адрес = 43025 , г.&amp;nbsp;Луцьк, вул.&amp;nbsp;Б. Хмельницького,&amp;nbsp;19
|сайт = [http://www.lutsk.ua]
|Электронная почта = 
&lt;!-- Wikipedia --&gt;
|категория в Commons = Lutsk
}}

'''Луцьк''' ({{lang-uk|Луцьк}}; {{lang-pl|Łuck}}) — [[місто]] на [[Україна|Українї]], 215 986 жытелїв (2022) адміністратівный центер  [[Волиньска область|Волиньской области]].

[[Файл:Lutskadministr.jpg|thumb|left|Будова областной рады в Луцьку]]

{{commonscat|Lutsk}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Обласні центри Україны}}
{{Населены пункты Волиньской области}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Волиньска область]]
[[Катеґорія:Міста Волиньской области]]
[[Катеґорія:Районі центры Волиньской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]</text>
      <sha1>79a2jij9vvz9zhxzstswd99t1uh9iq4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ковель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5086</id>
    <revision>
      <id>172725</id>
      <parentid>164232</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:07:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172725</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1880" sha1="208mpwe211yqjizzfdybioi3sfqtoez" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|образок = Kovel In Ukraine map.png
|прапор = Flag of Kovel.svg
|ерб = Coat of Arms of Kovel.svg
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Ковельскый район]]
|реґіон = [[Волиньска область]]
|заложене = [[1565]]
|статус = [[1565]]
|подїл = 
|жытелїв = 68 562
|розлога = 47.3
|густота = 1450
|водойма = Турія
|станція = Ковель
|відстань = 
|желїзніця к = 453
|автошлях к = 442
|фізічна к = 420
|желїзніця с = 84
|фізічна с = 67
|автошлях с = 72,7
|поштовы індексы = 45000-45014
|адреса = 45000, Волинська обл., м. Ковель, вул. Незалежності, 73, 5-33-21
|веб-сторінка = http://kovelrada.gov.ua/
|пріматор = Олег Кіндер
|позначкы = 
}}
'''Ковель''' ({{lang-uk|Ковель}}, {{lang-pl|Kowel}}) є містом в західнїй [[Україна|Україні]], у центрі [[Волиньска область|Волинської області]]. Админiстративный центр [[Ковельскый район|Ковельского района]]. Находить ся на берегах рiкы Турія, 72 км по штрасi и 84 км по желüзному путёви уд [[Луцьк|Луцька]]. Жиє тамкы 68 562 жытелї. Перше ся споминать у [[1565]] році.

{{Населены пункты Волиньской области}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Ковель| ]]
[[Катеґорія:Ковельскый район]]
[[Катеґорія:Міста Волиньской области]]
[[Катеґорія:Районі центры Волиньской области]]</text>
      <sha1>208mpwe211yqjizzfdybioi3sfqtoez</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Єнківцї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5145</id>
    <revision>
      <id>172576</id>
      <parentid>160096</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:40:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Engelseziekte переменовав сторінку [[Йенківцї]] на [[Єнківцї]]: Назва з помилкою</comment>
      <origin>160096</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="405" sha1="9lj2gwgeuw9n5gcco4n30kpzxgedmll" xml:space="preserve">'''Йенківцї''' (по {{язык+sk|Jenkovce}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Окрес Собранцї}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>9lj2gwgeuw9n5gcco4n30kpzxgedmll</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172578</id>
      <parentid>172576</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:40:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172578</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="403" sha1="e4f5w0uuz79ktal557vlbj6399xv2wt" xml:space="preserve">'''Єнківцї''' (по {{язык+sk|Jenkovce}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Окрес Собранцї}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>e4f5w0uuz79ktal557vlbj6399xv2wt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михал Гудак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5276</id>
    <revision>
      <id>172995</id>
      <parentid>152256</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:27:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172995</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1046" sha1="c6hgshfnp8ttqm5ho3pl8dqnrmsk8v6" xml:space="preserve">[[Файл:Michal_Hudák_(jan._2012).jpg|міні|Михал Гудак]]
'''Михал Гудак''' (* [[27. юн]] [[1969]], [[Пряшів]]) є популярний словеньскый модератор, співак і актор русиньской народности. Жыє в [[Пряшів|Пряшові]] і в [[Братїслава|Братїславі]]. Выштудовав акторство в [[Київ|Києві]].

Перед [[зрахованя обывательства|зрахованём обывательства]] на [[Словеньско|Словеньску]] быв актівным підпорователём, абы собі русиньскы люде записали рідну націоналность. &lt;ref&gt;[http://korzar.sme.sk/c/5868104/michal-hudak-som-hrdy-ze-som-rusin.html Єм гордий, же єм Русин - Новинкы Корзарь (слов.)]&lt;/ref&gt;

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русиньскы акторе]]</text>
      <sha1>c6hgshfnp8ttqm5ho3pl8dqnrmsk8v6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Запоріжя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5370</id>
    <revision>
      <id>172516</id>
      <parentid>165657</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T11:59:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172516</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1794" sha1="4g3f9b6nmvjug2z6i0ogbf07vk35pjk" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Запоріжя
|місцёва назва = {{lang-uk|Запоріжжя}}
|образок = Zaporizhzhia City Administration.jpg
|образок_підпис = Центр міста
|прапор = Прапор міста Запоріжжя (2003).svg
|ерб = Герб Запорожья 2003 года.svg
|край = [[Україна]]
|окрес = 
|реґіон = [[Запорізька область]]
|заложене = [[28. авґуста]] [[1770]]
|перша змінка = 
|аґломерація = 
|статус = [[16. юна]] [[1806]]
|подїл = 7 районів
|жытелїв = 773 689
|розлога = 334
|густота = 2333,6 
|водойма = Днїпр
|станція = Запоріжя
|відстань = 
|желїзніця к = 633
|ref-залізниця к = 
|автошлях к = 544
|ref-автошлях к = 
|фізічна к = 444
|поштовы індексы = 69000-499
|адреса = 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, 224-69-00
|веб-сторінка = http://www.meria.zp.ua/
|пріматор = Сін Олександр Чєнсанович
|позначкы = 
}}

'''Запоріжя''' ({{lang-uk|Запоріжжя}}) є місто в [[Україна|Українї]], 550 000 жытелїв, адміністратівне центрум [[Запорізька область|Запорізькой области]]. Перше ся споминать у [[1770]] роцї.

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Запоріжя| ]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Запорізька область]]</text>
      <sha1>4g3f9b6nmvjug2z6i0ogbf07vk35pjk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кропивницькый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5373</id>
    <revision>
      <id>172803</id>
      <parentid>146193</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:47:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172803</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3735" sha1="oeconj1s223pscl9x8ubjukdyt4i0tk" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Кропивницькый
| місцёва назва          = {{lang-uk|Кропивницький}}
| образок             = Kirowohrad-Ukraine-Map.png
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Flag of Kropyvnytskyi.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Coat of Arms of Kropyvnytskyi.png
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Кіровоградьска область]]
| заложене               = [[1754]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = 
| статус                 = [[1784]]
| подїл                  = 2 райони
| жытелїв                = 216 476
| розлога                = 103 
| ref-площа              = 
| густота                = 2 369
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|48|30|N|32|16|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 
| водойма                = Інгул
| етнікон                = 
| станція                = Кіровоград
| відстань               = 
| желїзніця к            = 362
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 302
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 250
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 
| автошлях с             = 
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 25000-490
| адреса                 = 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 41
| веб-сторінка           = http://www.kr-rada.gov.ua/
| пріматор               = Олександр Саінсус
| позначкы               = 
}}

'''Кропивницькый''', ({{lang-uk|Кропивницький}}, до 1924 ''Елисаветгра́д'', до 1934 ''Зино́вьевск'', до 1939 ''Ки́рово'', до 2016 ''Кировогра́д'', {{lang-uk|Кіровоград}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]], 216 476 жытелїв, адміністратівне центрум [[Кіровоградьска область|Кіровоградьской области]]. Перше ся споминать у [[1754]] році.

== Одказы ==
* [http://www.surnameindex.info/info/kherson/elisavetgrad/elisavetgrad/index.html Историческая информация о городе Елисаветград] {{ref-ru}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Кіровоградьска область]]</text>
      <sha1>oeconj1s223pscl9x8ubjukdyt4i0tk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луганьск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5374</id>
    <revision>
      <id>172874</id>
      <parentid>162398</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172874</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1947" sha1="4ml9bsegeckhdeid345ht12695fypvd" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Луганьск
|місцёва назва = {{lang-uk|Луганськ}}
|образок = Luhansk-Ukraine-map.png
|образок_розмір = 
|образок_підпис = 
|прапор = Flag of Luhansk.svg
|попис прапора = Прапор міста
|ерб = Coat of arms of Luhansk.svg
|попис ерба = Ерб міста
|край = [[Україна]]
|окрес = 
|реґіон = [[Луганьска область]]
|заложене = [[1795]]
|перша змінка = 
|аґломерація = Луганьска
|статус = [[1882]]
|подїл = 4 райони
|жытелїв = 431 109
|розлога = 255 
|ref-площа = 
|густота = 1691 
|код = 
|коордінаты = {{Coord|48|34|N|39|18|E|scale:100000}}
|надморьска вышка = 78
|водойма = Сіверский Донець
|станція = Луганьск
|відстань = 
|желїзніця к = 900
|ref-залізниця к = 
|автошлях к = 860
|ref-автошлях к = 
|фізічна к = 650
|поштовы індексы = 91000-91479
|адреса = 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, 55-12-37
|веб-сторінка = http://gorod.lugansk.ua/
|пріматор = Сергій Кравченко
|позначкы = 
}}

'''Луганьск''' ({{lang-uk|Луганськ}}) є місто в [[Україна|Україні]], 431 109 жытелїв, адміністратівне центрум [[Луганьска область|Луганьской области]]. Перше ся споминать у [[1795]] році.

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Луганьск| ]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Луганьска область]]</text>
      <sha1>4ml9bsegeckhdeid345ht12695fypvd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Миколаїв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5376</id>
    <revision>
      <id>172978</id>
      <parentid>152400</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:14:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172978</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1271" sha1="6p42xjns4c1zgsj5qsw5cmzyzqzbebc" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Миколаїв}}
|окрес = 
|реґіон = [[Миколаївска область]]
|заложене = [[1789]]
|перша змінка = 
|аґломерація = 
|статус = [[1789]]
|жытелїв = 430 000 (2024 р.)
|густота = 1 959
|станція = Миколаїв
|відстань = 
|желїзніця к = 587
|автошлях к = 472
|фізічна к = 403
|адреса = 54009, м. Миколаїв, Адміральська, 20, 35-30-11
|пріматор = Чайка Володимир Дмитрович
|позначкы = 
}}

'''Миколаїв''' ({{lang-uk|Миколаїв}}) є місто в [[Україна|Україні]], 430 000 жытелїв, адміністратівне центрум [[Миколаївска область|Миколаївской области]]. Перше ся споминать у [[1789]] році.

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Областны центры Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Миколаїв| ]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Миколаївска область]]</text>
      <sha1>6p42xjns4c1zgsj5qsw5cmzyzqzbebc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маріуполь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5386</id>
    <revision>
      <id>172949</id>
      <parentid>162389</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172949</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4141" sha1="novw6fku2v3zx8c74py2jawy7y1knyz" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Маріуполь
| місцёва назва          = {{lang-uk|Маріуполь}}&lt;br&gt;{{lang-ru|Мариуполь}}
| образок             = Mariupol collage.png
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Flag of Mariupol.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Mariupol coat.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| країна                   = {{UKR}}
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Донецька область]]
| заложене               = [[1778]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = 
| статус                 = [[1779]]
| подїл                  = 4 райони
| жытелїв                = 486 856&lt;br/&gt;(зараз менше 100 000; 07.06.2022.)
| розлога                = 243.9 
| ref-площа              = 
| густота                = 1996.1
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|47|07|N|37|34|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 22
| водойма                = [[Кальміус]]
| етнікон                = 
| станція                = Маріуполь
| відстань               = 
| желїзніця к            = 933
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 762
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 635
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 
| фізічна с              = 99,6
| автошлях с             = 121
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 87500—87590
| адреса                 = {{ref-uk}} 875     00, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, 70, 33-62-15
| веб-сторінка           = https://www.mariupolrada.gov.ua
| пріматор               =
| позначкы               =   
}}
'''Маріуполь''' ({{lang-uk|Маріуполь}}, {{lang-ru|Мариуполь}}) — є місто в [[Україна|Україні]],   [[Донецька область]]. Находить ся на берегах [[Азовске море|Азовского моря]], 121 км по трасы и 132 км по желізници од [[Донецьк]]а. Перше ся споминать у [[1778]] році. Жыло до року 2022 — 436 569 жытелїв (зараз менше 100 000). Місто находится з [[20. мая]] року [[2022]] под окупаціёв [[Росія|Росії]].

== Інтересны факты ==
Автобус із україньского Маріуполя в [[Україна|Україну]] ходить маршрутов: [[Росія]] → [[Латвія]] → [[Літва]] → [[Польско]] → [[Україна]], и назад тым истым путём.&lt;ref&gt;{{Cite web |title= Из Мелитополя, Бердянска, Мариуполя в Европу (Не через Крым) |url= http://donukrbus.com |publisher= DonUkrBus |accessdate= 2023-04-28 }}{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]</text>
      <sha1>novw6fku2v3zx8c74py2jawy7y1knyz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кривый Ріг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5433</id>
    <revision>
      <id>172800</id>
      <parentid>150819</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:46:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172800</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1527" sha1="cvpkbuxab7kgngrhyv1clcc0yfc7rv6" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кривый Ріг''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кривий Ріг) ([[Російскый язык|рус]]. Кривой Рог) — [[Місто|варош]] у [[Днїпропетровска область|Дніпропетровськӯв области]], [[Україна|Украйины]].

Находить ся на ріці [[Ингулиць]], у централнӯв части [[Україна|Украйины]], 146 км по трасі и 168 км по желізници уд [[Днїпро (місто)|Дніпра]].

{{Місто}}

== Обывательство&lt;ref&gt;https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities&lt;/ref&gt; ==

* [[Українцї|Украйинці]] — (79,09%)

* [[Русы]] — (17,71%)

* [[Білорусины|Білорусы]] — (0,92%)

* [[Евреи|Жиды]] — (0,26%)

== Шпорт ==
У [[Місто|варошови]] є стадіон «Металурґ» умістностёв 29,700 людий, 2 лёдові арены и парашутный клуб «Юный Авіатор».

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1734]] році. У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу туй зачали добывати [[Желїзо|желізну руду]]

== Референции ==
{{50 найвекшых міст Україны}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Днїпропетровска область]]</text>
      <sha1>cvpkbuxab7kgngrhyv1clcc0yfc7rv6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Макіївка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5444</id>
    <revision>
      <id>172935</id>
      <parentid>162390</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:19:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172935</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1772" sha1="71j5gpok0vxdsyyjo1ximw8l3t13spn" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Макіївка}}&lt;br&gt;{{lang-ru|Макеевка}}
|образок = Makeevka 082.jpg
|прапор = Flag of Makiivka.svg
|ерб = Герб Макеевки (1690).jpg
|край = [[Україна]]
|окрес = 
|реґіон = [[Донецька область]]
|заложене = [[1690]]
|перша змінка = 
|аґломерація = Донецько-Макіївска
|статус = [[1925]]
|жытелїв = 358 156
|розлога = 426
|густота = 840.7
|станція = Макіївка
|відстань = 
|желїзніця к = 867
|автошлях к = 713
|фізічна к = 605
|желїзніця с = 20
|фізічна с = 7,8
|автошлях с = 13
|день міста = посдідня неділя авґуста
|адреса = 86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Совєтська, 1, 22-22-45
|веб-сторінка = http://www.makeyevka.dn.ua/
|пріматор = Мальцев Олександр Миколайович
|позначкы = 
}}

'''Макіївка''' ({{lang-uk|Макіївка}}; {{lang-ru|Макеевка}}) є місто в [[Україна|Україні]],  [[Донецька область]]. Находить ся на берегах рычки Грузька, 13 км по штрасi и 20 км по желüзному путёви уд [[Донецьк|Донецька]]. Жиє тамкы 358 156 жытелїв. Перше ся споминать у [[1690]] році.

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Макіївка| ]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]</text>
      <sha1>71j5gpok0vxdsyyjo1ximw8l3t13spn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камяньске</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5446</id>
    <revision>
      <id>172661</id>
      <parentid>168887</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:10:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172661</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3629" sha1="ndrl4hpvf54laiwblu95md2padz255m" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Камянске (чеперушка)}}{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Камяньске
| місцёва назва          = {{lang-uk|Кам'янське}}
| образок             = Dzerzhinsky Square (Dneprodzerzhinsk).jpg
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Flag of Dniprodzerzhynsk.svg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Dneprodzerzhinsk CoA.gif
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Днїпропетровска область]]
| заложене               = [[1750]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = Днїпровска
| статус                 = [[1923]]
| подїл                  = 3 районы
| жытелїв                = 240 000
| розлога                = 138
| ref-площа              = 
| густота                = 809
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|48|31|N|34|35|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 120
| водойма                = Днїпр
| етнікон                = 
| станція                = Днїпродзержинськ
| відстань               = 
| желїзніця к            = 496
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 412
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 366
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 36
| фізічна с              = 27
| автошлях с             = 40
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 51900-51989
| адреса                 = м. Камяньске, пл. Петра Калнышевского, 2, 53-30-70
| веб-сторінка           = http://www.kam.gov.ua/
| пріматор               = Білоусов Андрій Леонідовыч
| позначкы               = 
}}

'''Камяньске''' ({{lang-uk|Кам'янське}}) є місто в [[Україна|Українї]], в [[Днїпропетровска область|Днїпропетровскій области]]. Находить ся на берегах [[Днїпр]]а, о 40 км автодорогов и 36 км желїзницьов од [[Днїпро (місто)|Днїпра]]. Жыє тамкы 230 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1750]] роцї.

==Вызнамны родаци==
* [[Леонид Ильич Брежнев]]


{{commonscat|Category:Dniprodzerzhynsk}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Днїпропетровска область]]</text>
      <sha1>ndrl4hpvf54laiwblu95md2padz255m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кременчук</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5447</id>
    <revision>
      <id>172797</id>
      <parentid>148104</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172797</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1356" sha1="7otv5m36fepft6w9d25yhpammz15fbo" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Кременчук}}
|образок = Collage_of_Kremenchuk.jpg
|заложене = [[1571]]
|перша змінка = 
|аґломерація =511 000 
|статус =[[1649]] 
|подїл = 2 райони
|густота = 2460 
|станція = Кременчук
|відстань = 
|желїзніця с = 119
|фізічна с = 
|автошлях с = 115
|день міста =29 вересня 
|адреса =пл. Перемоги, 2, тел: 73-00-44 
|веб-сторінка = http://www.kremen.gov.ua/
|пріматор = Малецький Віталій Олексійович
|позначкы = 
}}

'''Кременчук''', {{Ref-uk}} ''Кременчук'' — є місто в [[Україна|Україні]],  [[Полтавска область]]. Находить ся на берегах [[Днїпр]]а, 115 км по трасi и 119 км по желізници уд [[Полтава|Полтавы]]. Жиє тамкы 217 710  жытелїв. Перше ся споминать у [[1571]] році.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Полтавской области]]</text>
      <sha1>7otv5m36fepft6w9d25yhpammz15fbo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мелітополь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5509</id>
    <revision>
      <id>172968</id>
      <parentid>149334</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172968</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2291" sha1="7eq0sdmwd8u1isgloq8vssni17u052o" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп = місто
|назва = Мелітополь
|місцёва назва = {{lang-uk|Мелітополь}}
|образок = Location melitopol ukraine.png
|прапор = Prapor of Melitopol.gif
|ерб = Coat of arms Melitopol.svg
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Мелітопольскый район]]
|реґіон = [[Запорізька область]]
|заложене = [[1784]]
|подїл = 
|жытелїв = 156 591
|розлога = 49.66
|надморьска вышка = 38
|водойма = Молочна
|станція = Мелітополь
|відстань = 
|желїзніця с = 112
|фізічна с = 106
|автошлях с = 117
|поштовы індексы = 72300
|адреса = {{ref-uk}} 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 5
|веб-сторінка = http://www.mlt.gov.ua/
|пріматор = {{ref-uk}} Вальтер Сергій Георгійович
|позначкы = 
}}

'''Мелітополь''' ({{lang-uk|Мелітополь}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Запорізька область]]. Находить ся на берегах рікы [[Молочна]], 117 км по трасi и 112 км по желізници уд [[Запоріжжя]]. Жиє тамкы 156 591 жытелїв. Перше ся споминать у [[1784]] році.

== Інтересны факты ==
Автобус із україньского Мелітополя в [[Україна|Україну]] ходить маршрутов: [[Росія]] → [[Латвія]] → [[Літва]] → [[Польско]] → [[Україна]], и назад тым истым путём.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Из Мелитополя, Бердянска, Мариуполя в Европу (Не через Крым) |url=http://donukrbus.com |publisher=DonUkrBus |accessdate=2023-04-28 }} {{ref-ru}}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{reflist}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Мелітополь|Мелітополь]]
[[Катеґорія:Запорізька область]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]</text>
      <sha1>7eq0sdmwd8u1isgloq8vssni17u052o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краматорьск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5513</id>
    <revision>
      <id>172791</id>
      <parentid>165251</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:40:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172791</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3135" sha1="p4k4zwcm9f9geabh9tm63dx253j0es6" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Краматорьск
| місцёва назва          = {{lang-uk|Краматорськ}}
| образок             = Kramatorsk-Ukraine-map.png
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Flag Kramatorsk.jpg
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Coat of arms of Kramatorsk, Ukraine.svg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Донецька область]]
| заложене               = [[1868]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = Краматорьска
| статус                 = [[1932]]
| подїл                  = 
| жытелїв                = 80 000
| розлога                = 305.24
| ref-площа              = 
| густота                = 543.8 
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|48|43|N|37|33|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 
| водойма                = 
| етнікон                = 
| станція                = Краматорьск
| відстань               = 
| желїзніця к            = 748
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 655
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 540
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 98
| фізічна с              = 84
| автошлях с             = 95
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 84300-84390
| адреса                 = 84313, м. Краматорськ, пл. Миру, 2
| веб-сторінка           = http://www.krm.dn.ua/
| пріматор               = Олександр Гончаренко
| позначкы               = 
}}

'''Крамато́рьск''' ({{lang-uk|Крамато́рськ}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Донецька область]]. Жыє тамкы 60 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1868]] роцї.

{{commonscat|Kramatorsk}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]</text>
      <sha1>p4k4zwcm9f9geabh9tm63dx253j0es6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лисичаньск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5664</id>
    <revision>
      <id>172864</id>
      <parentid>162395</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:18:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172864</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1254" sha1="jis1fic7sd8uxe33v58j2nak90bxsh2" xml:space="preserve">{{Delete}}{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Лисичанськ}}
|заложене = [[1710]]
|перша змінка = 
|аґломерація = 
|статус = [[1938]]
|густота = 1199
|желїзніця к = 747
|автошлях к = 719
|желїзніця с = 101
|автошлях с = 96
|адреса = 93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. М. Грушевського, 7
|веб-сторінка = http://lis.gov.ua/
|пріматор = Дунаєв Сергій Володимирович
|позначкы = 
}}

'''Лисичаньск''' ({{lang-uk|Лисичанськ}}) є місто в [[Україна|Україні]],  [[Луганьска область]]. Находить ся на берегах ріки [[Сіверський Донець]], 96 км по штрасi и 101 км по желüзному путёви уд [[Луганьск]]а. Жиє тамкы 105 682 жытелїв. Перше ся споминать у [[1710]] році.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Луганьска область]]</text>
      <sha1>jis1fic7sd8uxe33v58j2nak90bxsh2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конотоп</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5706</id>
    <revision>
      <id>172753</id>
      <parentid>155147</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:22:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172753</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1289" sha1="lky7749bw0w5kykfq7r6t624dqb6at6" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Конотоп}}
|образок = Konotop Montage 2017.png
|окрес = [[Конотопскый район]]
|реґіон = [[Сумска область]]
|заложене = [[XVII стороча]]
|перша змінка = [[1634]]
|статус = [[1648]]
|густота = 918
|водойма = Єзуч
|станція = Конотоп
|відстань = 
|желїзніця к = 221
|автошлях к = 247
|желїзніця с = 129
|автошлях с = 131
|адреса = Сумська область, 41615, м. Конотоп, проспект Миру, 8, 2-34-32
|позначкы = 
}}
'''Конотоп''' ({{lang-uk|Конотоп}}) є місто в [[Україна|Україні]],  [[Сумска область]]. Находить ся на берегах ріки Єзуч, 131 км по штрасi и 129 км по желüзному путёви уд [[Сумы|Сум]]. Жиє тамкы 68 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1634]] році.

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Сумска область]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]</text>
      <sha1>lky7749bw0w5kykfq7r6t624dqb6at6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Костянтинівка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5751</id>
    <revision>
      <id>172769</id>
      <parentid>162578</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:31:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172769</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3440" sha1="8g7ofqc68kilnn8ukdxqv3obnpt67qp" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп                    =
| назва                  = Костянтинівка
| місцёва назва          = Костянтинівка
| образок             = Kostyantinyvka-Ukraine-Map.png
| образок_розмір       = 
| прапор                 = Флаг Константиновки.png
| попис прапора           = Прапор міста
| ерб                    = Герб Константиновки.jpg
| попис ерба              = Ерб міста
| образок_підпис       = 
| уміщіня           = 
| попис уміщіня      = 
| mapx                   = 
| mapy                   = 
| marksize               = 
| край                   = [[Україна]]
| окрес                  = 
| реґіон                 = [[Донецька область]]
| заложене               = [[1870]]
| перша змінка           = 
| аґломерація            = Краматорска
| статус                 = [[1932]]
| подїл                  = 
| жытелїв                = 78 179 (2022)
| розлога                = 66,04
| ref-площа              = 
| густота                = 1183
| код                    = 
| коордінаты         = {{Coord|48|31|N|37|42|W|scale:100000}}
| elevation          = 
| lat_d              = 
| lat_s              = 
| lat_NS             = N
| long_d             = 
| long_m             = 
| long_EW            = E
| coordinates_type   =
| highest            =
| highest_elevation  =
| highest_lat_d      =
| highest_long_d     =
| lowest             =
| lowest_elevation   =
| lowest_lat_d       =
| lowest_long_d      =
| надморьска вышка       = 86
| водойма                = Кривый Торець
| етнікон                = 
| станція                = Костянтинівка
| відстань               = 
| желїзніця к            = 778
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 570
| ref-автошлях к         = 
| фізічна к              = 563
| ref-фізична к          = 
| желїзніця с            = 65
| фізічна с              = 60
| автошлях с             = 72
| братьскы міста        = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы        = 85100-85129
| адреса                 = 85114, вул. Олексія Тихого, 260, 2-50-85
| веб-сторінка           = https://konstrada.gov.ua
| пріматор               = Азаров Олег Анатольевич
| позначкы               = 
}}

'''Костянтинівка''' є місто в [[Україна|Україні]],  [[Донецька область]]. Положене на берегах рікы Кривый Торець, од [[Донецьк]]а оддалене о 72 км автотрасов и 65 км желізницьов. Жытелїв — 4 300 (15.12.2025).&lt;ref&gt;[https://www.rbc.ua/rus/news/kostyantinivka-pid-obstrilami-viyskovi-nazvali-1765811486.html www.rbc.ua/rus/news/kostyantinivka]&lt;/ref&gt; Перше ся споминать в році [[1870]].

{{commonscat|Kostiantynivka}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]</text>
      <sha1>8g7ofqc68kilnn8ukdxqv3obnpt67qp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камінь-Кашырскый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5771</id>
    <revision>
      <id>172663</id>
      <parentid>122997</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:10:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172663</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="624" sha1="e676d2gll591i8cx3bmn5b7qx3iykmf" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Камінь-Кашырскый район''' (укр. Камінь-Каширський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 1747 км² і 62 754 жытелїв. Центер - місто [[Камінь-Кашырскый]].

[[Файл:KaminKashyrskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Камінь-Кашырскый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>e676d2gll591i8cx3bmn5b7qx3iykmf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ківерцівскый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5772</id>
    <revision>
      <id>172826</id>
      <parentid>122998</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172826</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="583" sha1="ejrwripmva7rqh0rl6mbquhoufxy3p4" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ківерцівскый район''' (укр. Ківерцівський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 1414 км² і 64 073  жытелїв. Центер - місто [[Ківерці]].

[[Файл:Kiveretskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ківерцівскый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>ejrwripmva7rqh0rl6mbquhoufxy3p4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Локачиньскый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5773</id>
    <revision>
      <id>172868</id>
      <parentid>123000</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172868</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="577" sha1="b2iou5fhmswifz2rvl6cby193c6x1c4" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Локачиньскый район''' (укр. Локачинський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 712 км² і 23 010 жытелїв. Центер - селище [[Локачі]].

[[Файл:Lokatskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Локачиньскый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>b2iou5fhmswifz2rvl6cby193c6x1c4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луцькый район (1940—2020)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5774</id>
    <revision>
      <id>172884</id>
      <parentid>135014</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172884</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2644" sha1="obpldvlbn71lfxh9nmoqyct0zk2ncvd" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Район Україны
| назва = Луцькый
| статус = зрушена &lt;!--вказати: дїюча або зрушена--&gt; 
| застава = Flag of Lutskyj rajon.gif
| опис заставы = Застава Луцького району 
| герб = Герб Луцького району.png
| опис герба = Герб Луцького району 
| розташування = Volyn in Ukraine.svg
| мапа = Lutskyi-Raion.png
| регіон = [[Волиньска область]] 
| код КОАТУУ = 0722800000 &lt;!--вказується для ліквідованого району--&gt; 
| код КАТОТТГ =  
| хоснованый = [[17. януара]] [[1940]] року
| зрушен = [[17. юля]] [[2020]] року
| восстановеный = 
| зрушен 2 = 
| облікова картка = 
| жытелїв = 66002 (2019)
| площа = 973
| густота = 62.4
| код району = 
| поштовы індексы = 45601—45665
| центер = м. [[Луцьк]] [[File:Prapor Lutsk.svg|20px|border]]
| варошські ради = 
| селищськы ради = 2
| селянськы ради = 29
| общины = 
| міста = 
| свт = 2
| села = 83
| селища = 
| рада = 
| голова ради = {{ref-uk}} Приходько Валентин Васильович
| голова РДА = {{ref-uk}} Кец Володимир Олександрович&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Про призначення В.Кеца головою Луцької районної державної адміністрації Волинської області|url=https://www.president.gov.ua/documents/3942020-rp-34129}}&lt;/ref&gt;
| вебсторонка = {{ref-uk}} [http://lutskadm.gov.ua/ Луцька РДА]&lt;br/&gt;{{ref-uk}} [https://r-rada.lutsk.ua/ Луцька районна рада]
| адреса = {{ref-uk}} 45001 Волинська&amp;nbsp;обл., м.&amp;nbsp;Луцьк, вул.&amp;nbsp;Ковельська, 53
| вікісховище = 
| вікімандри =
}}
'''Луцькый район''' ({{lang-uk|Луцький район}})&amp;nbsp;— є бывшый [[район]] в [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 973 км² і 66 002 жытелїв. Центер&amp;nbsp;— м. [[Луцьк]].

== Референції ==
&lt;references/&gt;

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Луцькый район]]
[[Катеґорія:Бывшы районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>obpldvlbn71lfxh9nmoqyct0zk2ncvd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любешівскый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5775</id>
    <revision>
      <id>172888</id>
      <parentid>123002</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172888</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="580" sha1="6syl9vcsmbfu4ovdwpwzo53iigd6nn1" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Любешівскый район''' (укр. Любешівський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 1450 км² і 35 931 жытелїв. Центер - селище [[Любешів]].

[[Файл:Lyubeshivskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Любешівскый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>6syl9vcsmbfu4ovdwpwzo53iigd6nn1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любомльскый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5776</id>
    <revision>
      <id>172890</id>
      <parentid>123003</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172890</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="576" sha1="nfpkpg5zejrcb3kyse16dokwbntt0kq" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Любомльскый район''' (укр. Любомльський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 1481 км² і 39 867 жытелїв. Центер - місто [[Любомль]].

[[Файл:Lyubomlskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Любомльскый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>nfpkpg5zejrcb3kyse16dokwbntt0kq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маневицькый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5777</id>
    <revision>
      <id>172931</id>
      <parentid>123004</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:18:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172931</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="578" sha1="5xactakiv2m4cyc9w5w7au8jg4ermyv" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Маневицькый район''' (укр. Маневицький район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 2265 км² і 55 357 жытелїв. Центер - селище [[Маневичі]].

[[Файл:Manevytskyi-Raion.png|250px|right]]

{{Волиньска область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Маневицькый район]]
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>5xactakiv2m4cyc9w5w7au8jg4ermyv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камінь-Кашырьскый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5788</id>
    <revision>
      <id>172664</id>
      <parentid>147529</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:10:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172664</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1913" sha1="agcm9dt3miswhwlr5jsh2sdx30uo1yv" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Камінь-Кашырьскый
|місцёва назва = Камінь-Каширський
|образок = 
|образок_розмір = 
|прапор = Flag of Kamin-Kashyrskyi.svg
|ерб = Coat of arms of Kamin-Kashyrskyi.svg
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Камінь-Кашырьскый район]]
|реґіон = [[Волиньска область]]
|заложене = [[XIII стороча]]
|перша змінка =  
|статус = [[1940]]
|подїл = 
|жытелїв = 11 756
|розлога = 14,73
|ref-площа = 
|густота = 798 
|код = 
|коордінаты = {{Coord|51|37|N|24|57|E|scale:100000}}
|надморьска вышка = 155
|водойма = Цирь
|станція = Камінь-Кашырьскый
|відстань = 
|автошлях к = 463
|ref-автошлях к = 
|фізічна к = 410
|ref-фізична к = 
|желїзніця с = 
|фізічна с = 99
|автошлях с = 126
|поштовы індексы = 44500-44505
|адреса = 44500, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, м. Камінь-Каширський, вул. Волі, 2, 2-20-47
}}

'''Камінь-Кашырьскый''' ({{lang-uk|Камінь-Каширський}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Волиньска область]]. Находить ся на берегах рiкы Цирь, 126 км по трасi уд [[Луцьк|Луцька]]. Жиє тамкы 1796 жытелїв. Перше ся споминать у [[XIII. стороча|XIII. сторочі]].

{{Населены пункты Волиньской области}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Волиньской области]]
[[Катеґорія:Районі центры Волиньской области]]</text>
      <sha1>agcm9dt3miswhwlr5jsh2sdx30uo1yv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ківерцї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5789</id>
    <revision>
      <id>172827</id>
      <parentid>155344</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172827</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1443" sha1="qbq5o8x9ns6hitc3asjo2ds4uzu0r93" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|прапор =Kiverci prapor.png
|ерб =Kiverci gerb.png
|окрес = [[Ківерцївскый район]]
|реґіон = [[Волиньска область]]
|заложене = [[1870]]
|перша змінка = 
|статус = [[1951]]
|станція = Ківерцї
|відстань = 
|желїзніця к = 456
|ref-залізниця к = 
|автошлях к = 417
|фізічна к = 369
|желїзніця с = 13
|фізічна с = 12
|автошлях с = 15,8
|адреса = 45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14, 2-26-65
|веб-сторінка = http://www.kivrada.gov.ua/
}}

'''Ківерцї''' ({{lang-uk|Ківерці}}, {{lang-pl|Kiwerce}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Волиньска область]]. Находить ся на берегах рiкы [[Стир]], 15,8 км по штрасї і 12 км по желїзному путёви од [[Луцьк]]а. Жыє тамкы 14200 жытелїв. Перше ся споминать у [[1870]] роцї.

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Населены пункты Волиньской области}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Волиньской области]]
[[Катеґорія:Районні центры Волиньской области]]</text>
      <sha1>qbq5o8x9ns6hitc3asjo2ds4uzu0r93</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любомль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5821</id>
    <revision>
      <id>172889</id>
      <parentid>147528</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172889</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1796" sha1="ezr30zvhuzqca9hmr02f4dggcq7wvwl" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|назва = Любомль
|місцёва назва = Лю́бомль
|образок = 
|прапор = Lyuboml city fl.png
|попис прапора = 
|ерб = Герб Любомля.png
|попис ерба = Ерб міста
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Любомльскый район]]
|реґіон = [[Волиньска область]]
|заложене = [[1287]]
|перша змінка = 
|статус = [[1951]]
|жытелїв = 10 129
|розлога = 11,986
|коордінаты = {{Coord|51|13|N|24|01|E|scale:100000}}
|надморьска вышка = 185
|водойма = Гапа
|станція = Любомль
|відстань = 
|желїзніця к = 466
|ref-залізниця к = 
|автошлях к = 490
|желїзніця с = 133
|фізічна с = 104
|автошлях с = 122
|поштовы індексы = 44300-44305
|адреса = 44300, Волинська обл., Любомльський р-н, м. Любомль, вул. Незалежності, 2, 2-43-90
|веб-сторінка = 
|пріматор = 
|позначкы = 
}}

'''Любомль''' ({{lang-uk|Лю́бомль}}, {{lang-pl|Luboml}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Волиньска область]]. Находить ся на берегах рiкы Гапа, 122 км по трасi и 133 км по желізници уд [[Луцьк]]а. Жиє там 10 129 жытелїв. Перше ся споминать у [[1287]] році.

{{Населены пункты Волиньской области}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Волиньской области]]
[[Катеґорія:Районі центры Волиньской области]]</text>
      <sha1>ezr30zvhuzqca9hmr02f4dggcq7wvwl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кадіївка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5946</id>
    <revision>
      <id>172641</id>
      <parentid>162396</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:59:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172641</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1236" sha1="a2trt1t8kvkyfnwwkuhp3z33z64nypq" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = Кадіївка
|образок = Stakhanov - Cinema Mir.jpg
|окрес = 
|реґіон = [[Луганьска область]]
|заложене = [[XIX стороча]]
|статус = [[1932]]
|подїл = 
|густота = 861
|станція = 
|відстань = 
|желїзніця к = 
|автошлях к = 
|желїзніця с = 
|фізічна с = 91
|автошлях с = 63
|адреса = 
|веб-сторінка = http://www.stakhanov.net.ua/
|пріматор = Борісов Юрій Валерійович
|позначкы = 
}}

'''Кадіївка''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кадіївка) ([[Російскый язык|рус]]. Кадеевка, Стаханов) — [[місто]] у [[Україна|Україні]],  [[Луганьска область]]. Находить ся на далині 63 км по трасi уд [[Луганьск]]а. Жиє там 79 010 жытелїв. Перше ся споминать у [[1932]] році.

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Луганьска область]]</text>
      <sha1>a2trt1t8kvkyfnwwkuhp3z33z64nypq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Куроподобны</title>
    <ns>0</ns>
    <id>5953</id>
    <revision>
      <id>172815</id>
      <parentid>83366</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:52:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172815</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="582" sha1="5xvi4ox8mj78xfd7qwt1r8anebqx28b" xml:space="preserve">[[Файл:Rhode Island Red.jpg|thumb|right|[[Курка]] ''Gallus gallus f. domestica'']]
'''Куроподобны''' (Galliformes) є [[ряд (біолоґія)|ряд]] різно великых птахів, переважно тяжколїтаючіх, стримуючіх ся велё часу на земли, де собі глядають страву і векшынов і гнїздять.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Переклад|cs|Hrabaví|7708004}}
{{Стыржень}}
{{commons|Galliformes}}

[[Катеґорія:Куроподобны]]</text>
      <sha1>5xvi4ox8mj78xfd7qwt1r8anebqx28b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калуш</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6044</id>
    <revision>
      <id>172650</id>
      <parentid>148171</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:04:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172650</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1691" sha1="3gvemiwnyu9y476by2l5ebio5wqdgjk" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
| тіп =
| назва = Калуш
| місцёва назва = Калуш
| прапор = 
| попис прапора = Прапор міста
| ерб = Coat of Arms of Kalush.svg
| попис ерба = Ерб міста
| край = [[Україна]]
| окрес = 
| реґіон = [[Івано-Франківска область]]
| заложене = [[1437]]
| перша змінка = 
| аґломерація = 
| статус = [[1549]]
| подїл = 
| жытелїв = 67 434
| розлога = 64,53
| ref-площа = 
| густота = 1045
| код = 
| коордінаты = {{Coord|49|02|N|24|21|E|scale:100000}}
| водойма = Лімныця
| станція = Калуш
| відстань = 
| желїзніця к = 560
| ref-залізниця к = 
| желїзніця с = 42
| автошлях с = 35
| поштовы індексы = 77300—77309
| адреса = 77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. І.Франка, 1
| веб-сторінка = 
| пріматор = Насалик Ігор Степанович
| позначкы = 
}}

'''Калуш''' є місто в [[Україна|Україні]], [[Івано-Франківска область]]. Находить ся на берегах рікы Лімныця, 35 км по штрасi и 42 км по желізници уд [[Івано-Франківск]]а. Жиє там 67 434 жытелїв. Перше ся споминать у [[1437]] році.

{{commonscat}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Івано-Франківска область]]</text>
      <sha1>3gvemiwnyu9y476by2l5ebio5wqdgjk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коростень</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6045</id>
    <revision>
      <id>172761</id>
      <parentid>153556</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:29:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172761</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1362" sha1="osufrippah1b04ghanx0tj5ucqbprlh" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Коростень
|місцёва назва = Коростень
|образок = 
|ерб = Coat of Arms Korosten.jpg
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Коростеньскый район]]
|реґіон = [[Жытомирьска область]]
|заложене = [[709]]
|статус = [[1589]]
|подїл = 
|жытелїв = 65 647
|розлога = 33,85
|надморьска вышка = 174
|водойма = Уж
|станція = Коростень
|відстань = 
|желїзніця к = 156
|автошлях к = 153
|желїзніця с = 82
|фізічна с = 
|автошлях с = 87
|поштовы індексы = 11500
|адреса = 11500 Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, 44001
|веб-сторінка = http://www.korosten.in.ua/
|пріматор = Москаленко Володимир Васильович
|позначкы = 
}}

'''Коростень''' є місто в [[Україна|Українї]],  [[Жытомирьска область]]. Жыє тамкы 56 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[709]] роцї.

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Жытомирьска область]]</text>
      <sha1>osufrippah1b04ghanx0tj5ucqbprlh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кедайняй</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6055</id>
    <revision>
      <id>172698</id>
      <parentid>140088</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:50:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172698</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1127" sha1="fqoyygdivfdz2e0ql7w1lty4jch5c85" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Кедайняй
|місцёва назва = Kėdainiai
|образок = Kedainiai, 2007-05-06.jpg
|образок_розмір = 230px
|прапор = 
|ерб = Coat of arms of Kedainiai (Lithuania).svg
|край = [[Літва]]
|окрес = [[Каунаський повіт]]
|реґіон = [[Кедайньскый район]]
|заложене = [[1372]]
|жытелїв = 30668
|надморьска вышка = 39
|водойма = Невежіс
|станція = Кедайняй
|відстань = 
|желїзніця к = 156
|автошлях к = 153
|желїзніця с = 82
|автошлях с = 87
|поштовы індексы = LT-57001
|веб-сторінка = http://www.kedainiai.lt/
|пріматор = Рімантас Ділюнас
|позначкы = 
}}

'''Кедайняй''' є місто в [[Літва|Літві]], [[Каунаський повіт]]. Жиє тамкы 30 668 жытелїв. Перше ся споминать у [[1372]] році.

{{stub}}

[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Літва]]</text>
      <sha1>fqoyygdivfdz2e0ql7w1lty4jch5c85</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лідневі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6134</id>
    <revision>
      <id>172902</id>
      <parentid>168121</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:34:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172902</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1829" sha1="s6wn2sdw8l8rmdszjrddmomjh7zn9y2" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Лідневі''' (''lydnevi'') є [[умелый язык|умелым]] [[славяньскы языкы|славяньскым языком]], котрый створив [[Чесько|чеськый]] [[лінґвістіка|языкознатель]] Лібор Штемон.&lt;ref&gt;[http://www.slovio.com/linkis/BergerPlansprachen.pdf Tilman BERGER, &quot;Vom Erfinden slavischer Sprachen&quot;, ''Erscheint in der Festschrift fur Peter Rehder'', München, 2004. Online: &lt;http://www.slovio.com/linkis/BergerPlansprachen.pdf&gt;]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.philol.msu.ru/~sidorova/files/conlangs.pdf М.Ю. Сидорова, О.Н. Шувалова, ''ИНТЕРНЕТ-ЛИНГВИСТИКА: ВЫМЫШЛЕННЫЕ ЯЗЫКИ'', Online: &lt;http://www.philol.msu.ru/~sidorova/files/conlangs.pdf&gt;]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://www.pulib.sk/elpub2/FF/Chovanec1/pdf_doc/58.pdf Adriána STECOVÁ, &quot;Umelé jazyky ako fenomén ľudskej komunikácie&quot;, in Jozef Sipko, Marek Chovanec, Gabriela Harčariková (eds.), ''5. Študentská vedecká konferencia'', ISBN 978-80-555-0169-7, &lt;http://www.pulib.sk/elpub2/FF/Chovanec1/pdf_doc/58.pdf&gt;]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://edicions.talvera.free.fr/bastidas/Joan%20Franc%E9s%20BLANC.%20Las%20lengas%20de%20Libor%20Sztemon%202%20Sorgas%20-%20Jazyky%20Libora%20Sztemone%202%20Pr%E1meny%20%20-%20Libor%20Sztemon%27s%20Conlangs%202%20Sources.pdf Joan Francés Blanc, ''Las lengas de Libor Sztemon 2: Sorgas'', Edicions Talvera, 2009, ISBN 979-10-90696-00-6]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[http://conference.conlang.org/lcc4/speakers/jvslcc4.pdf Jan Van Steenbergen, ''Towards a unified slavic language'', Fourth Language Creation Conference, Groningen, 2011]&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{стыржень}}

[[Катеґорія:Умелы языкы]]
[[Катеґорія:Славяньскы языкы]]</text>
      <sha1>s6wn2sdw8l8rmdszjrddmomjh7zn9y2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зебра</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6197</id>
    <revision>
      <id>172527</id>
      <parentid>160998</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:22:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172527</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="572" sha1="2fx1ctmymcjgttx2x5b2dftnlquf44i" xml:space="preserve">[[Файл:Plains_Zebra_Equus_quagga.jpg|thumb|right|Зебра]]
[[File:Cape Mountain Zebra - Equus zebra zebra.webm|thumb|Зебра]] 
'''Зебра''', то дашто такого як [[кінь]], але мать такы чорны і білы пругы. 

Знаєме три другы зебры: зебра кваґа (Equus quagga), зебра Ґревиго (Equus grevyi) і зебра гірська (Equus zebra). Вшыткы три другы жыють лем в [[Африка|Африцї]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ссавцї]]</text>
      <sha1>2fx1ctmymcjgttx2x5b2dftnlquf44i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172553</id>
      <parentid>172527</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:39:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172553</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="644" sha1="6clnsw0z4t8f30lftpaj7rroiq084ax" xml:space="preserve">[[Файл:Plains_Zebra_Equus_quagga.jpg|thumb|right|Зебра]]
[[File:Cape Mountain Zebra - Equus zebra zebra.webm|thumb|Зебра]] 
'''Зебра''', то дашто такого як [[кінь]], але мать такы чорны і білы пругы.&lt;sup&gt;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[[жирафа|вірю!]]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&lt;/sup&gt;

Знаєме три другы зебры: зебра кваґа (Equus quagga), зебра Ґревиго (Equus grevyi) і зебра гірська (Equus zebra). Вшыткы три другы жыють лем в [[Африка|Африцї]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ссавцї]]</text>
      <sha1>6clnsw0z4t8f30lftpaj7rroiq084ax</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Жирафа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6198</id>
    <revision>
      <id>172554</id>
      <parentid>172483</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:40:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>172554</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="574" sha1="nyi7u8f9ouun1sdl65ed5fi161m2seg" xml:space="preserve">[[Файл:Giraffe_Mikumi_National_Park.jpg|thumb|right|Жирафа]]
'''Жирафа''' (''Giraffa camelopardalis''), то дашто такого як [[кінь]], але мать такый довгый карк.&lt;sup&gt;&lt;nowiki&gt;[&lt;/nowiki&gt;[[зебра|вірю!]]&lt;nowiki&gt;]&lt;/nowiki&gt;&lt;/sup&gt;

Жирафа є высока 5-6 метрів, їсть рослины і жыє в [[Африка|Африцї]]. Знаєме девять піддругів, котры ся розрізняють взорами скуры.

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ссавцї]]</text>
      <sha1>nyi7u8f9ouun1sdl65ed5fi161m2seg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крокодил</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6199</id>
    <revision>
      <id>172802</id>
      <parentid>83481</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:46:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172802</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="323" sha1="qc3vrwppy63vek7wqors9sll9zsk6de" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:NileCrocodile.jpg|thumb|right|Крокодил]]
[[File:Crocodylidae Distribution.png|thumb|550px|Distrubition of crocodiles]]
'''Крокодил''' (родина ''Crocodylidae''), є [[Родина (біолоґія)|родина]] ряду Крокодилообразных.
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>qc3vrwppy63vek7wqors9sll9zsk6de</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маковіця (реґіон)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6206</id>
    <revision>
      <id>172917</id>
      <parentid>52596</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:06:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172917</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="710" sha1="in1buu1ux6xh4o23djkymfjumn9rnko" xml:space="preserve">{{Delete}}
&quot;Маковіця&quot; є теріторія на днешнім [[Словеньско|Словеньску]], оперед [[Шаріська жупа|Шаріськой жупы]], теперь загорнює [[окрес Свідник|окресы Свідник]] і [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]].

== Література ==
* {{книга|автор =[[Антоній Годинка]]|тітул =Як наші духовникы проживали|одказ = |місто = [[Нїредьгаза]]|выдавательство =|рік = [[2006]]|том = |сторінкы =127 |сторінок = |серія =|isbn =978-963-7336-57-7 |тіраж = }}

{{Стыржень}}</text>
      <sha1>in1buu1ux6xh4o23djkymfjumn9rnko</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мурництво</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6383</id>
    <revision>
      <id>173051</id>
      <parentid>119528</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:56:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173051</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1614" sha1="robptpei6ia62uconp3xhvyxvw5zj2e" xml:space="preserve">[[Файл:Dismantled wall showing brickwork.jpg|thumb|right|290px|Стїна з хыбуючов ваковков, котрой справлїня забеспечують мурници. То, што видиме под облупленов ваковков, е муриво, закладный продукт роботы мурника]]

'''Мурництво''' є фах, де мурници працують з [[дерево]]м, [[малта|малтов]], [[цегла|цеглов]] ітд.

В минулости самостойны фахы (як про обкладаня або вакованя) днесь сплынули з мурництвом а тоты роботы выконовують мурници. Та навспак в повязаности з росшырїнём дакотрых ново хоснованых матеріялів в будованю взникають шпеціалізованы мурницкы фахы ([[садрокартон]]арство).

Мурници роблять або самы, або у векшых ґрупах з роздїлїнём роботы під веджінём ведучого будовы.

== Основны мурницкы серсамы ==
* [[келня]]
* [[мурницкый молоток]]
* [[мурницка наберачка]]
* [[гладило]]
* [[оловніця]]
* [[водовага]]
* [[алаші]]

==Література==
*VLASTA-22.5.1952-reportáž o zedničkách

== Референції ==
{{Переклад|cs|Zednictví|8030442}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ставбы]]</text>
      <sha1>robptpei6ia62uconp3xhvyxvw5zj2e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Конверзація</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6387</id>
    <revision>
      <id>172752</id>
      <parentid>134599</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:21:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172752</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1322" sha1="py2p4fa74lvuxwnmhwnwf4hnk378ofp" xml:space="preserve">[[Файл:Thomas Gainsborough 006.jpg|thumb|[[Thomas Gainsborough]]:(Conversation in a Park) The Artist and his Wife]]
'''Конверзація''' є міджілюдьска [[комунікація]], яка може быти „з оч до оч“ або через електронічны медія. Значіть, міджілюдьска комунікація є міджі двома осовами. Представює тото, што ся одбывать міджі вітцём і сыном, келнером і гостём, але тыж тото, кідь ся дахто звідать на драгу в начісто чуджім місцї. Тото ся може односити і на маленькы ґрупы людей, якыма суть родина, камаратя, колеґове в роботї ітд.&lt;br /&gt;
Конверзація мать пять основных фаз: вступ, спередінформацію, властный предмет, одозва назад і завершіня. 

{{Sisterlinks|commons=Category:People in conversation}}

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|cs|Konverzace|8581600}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Людьска комунікація]]
[[Катеґорія:Дорозуміваня]]</text>
      <sha1>py2p4fa74lvuxwnmhwnwf4hnk378ofp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Курыціба</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6675</id>
    <revision>
      <id>172818</id>
      <parentid>83645</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:53:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172818</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="727" sha1="qk4xcavlzh46ap81lsgybx7rf502hwv" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{coord|25|25|0|S|49|15|0|W|display=title}}
[[Файл:Brasão de Armas do Município de Curitiba.png|70px|left]]
[[Файл:'JardimBotanico.BotanicalGarden.CuritibaParanaBrasilBrazil.JPG|thumb| [http://tools.wikimedia.de/~magnus/geo/geohack.php?language=en&amp;params=25_25_47_S_49_16_19_W 	25° 25' 47&quot; S 49° 16' 19&quot; O]]]

'''Курыціба''' (''Curitiba'') - є найвекше [[місто]] Южна [[Бразілія|Бразілії]], 1 828 092 жытелями ([[2008]]).


== Екстерны одказы ==

* http://www.curitiba.pr.gov.br 
* http://www.curitiba-brazil.com
{{Стыржень}}
{{Commons|Curitiba}}

[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Бразілії]]</text>
      <sha1>qk4xcavlzh46ap81lsgybx7rf502hwv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мартін Гавелка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6763</id>
    <revision>
      <id>172952</id>
      <parentid>169495</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:27:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172952</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="910" sha1="pqjbumuw1ub29ext7pqu8zao0rolsjc" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Особа проста
|Имя=Мартін Гавелка
|Образчик=[[File:Mefisto (Městské divadlo Brno).jpg|250px]]
|Категория_склада=Martin Havelka
|Чинность=[[актер]]
|Уроджѣня={{birth date|1958|7|10}}
|Мѣсто_роджѣня= [[Карловы Вары]] 
|Упокоеня={{death date and age|2020|10|2|1958|7|10}}
||Мѣсто_смерти=[[Брно]]
}}
'''Мартін Гавелка''' ([[10. юл]]я [[1958]], [[Карловы Вары]] – [[2. октобер|2. октобра]] [[2020]], [[Брно]])&amp;nbsp;— [[Чесько|чеськый]] [[театр]]овый і [[Філм|філмовый]] [[актер]].

{{Стыржень}}

{{Lifetime|1958|2020|Гавелка, Мартін}}
[[Катеґорія:Филмовы артисты]]
[[Катеґорія:Артисты театра]]
[[Катеґорія:Чесько]]</text>
      <sha1>pqjbumuw1ub29ext7pqu8zao0rolsjc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґреб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6776</id>
    <revision>
      <id>172944</id>
      <parentid>165675</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172944</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="637" sha1="3dqx2twaknq4flqj0rm6z1jnhokgtcp" xml:space="preserve">[[Файл:Maghreb.png|міні|праворуч]]

'''Маґре́б''' ({{lang-ar|المغرب العربي}} {{unicode|al-Maġrib al-ʿArabī}}) значіть на арабскім языку &quot;западный&quot;. Є реґіон в [[Африка|Африцї]] на северї пустынї [[Сагара|Сагары]], западніше од [[Ніл]]у. Конкретно то суть штаты: [[Мароко]], [[Западна Сагара]], [[Алжір]], [[Туніс]], [[Лібія]] і [[Мавританія|Маврітанія]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Історічны реґіоны]]</text>
      <sha1>3dqx2twaknq4flqj0rm6z1jnhokgtcp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иржи Динстбир</title>
    <ns>0</ns>
    <id>8642</id>
    <revision>
      <id>172572</id>
      <parentid>161123</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:37:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172572</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1932" sha1="s3owa6nhrkjtcchcg8tpzcwn3cr9wlk" xml:space="preserve">[[File:JIRI Dienstbier mladsi.jpeg|thumb|right|Иржи Динстбир]]
'''Иржи Динстбир'''  ({{lang-cs|Jiří Dienstbier}}, {{lang-en|George Dienstbier}}; *[[27. май]] [[1969]], [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]]) — [[Чесько|чешcкый]] [[Право|правник]], [[політік]], мaґиcтeр права, авокат, підпредседа Чешской соціалнoй демокраціи.

Kaндидовав на Презідентa [[Чесько|Чешcкой републікы]]: 2013 (Чешскa партія соціално-демократічнa).

== Біоґрафія ==
Родив ся в [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]і, [[Споєны Штаты Америцькы|США]]. Cын  чеськословеньского міністрa заграніча Иржи Динстбирa.

Середню школу і [[Карлова универзита|Карлову універзіту]] aбсолвовав в Прaзї в року 1997, докторат з права здобыв в року 1997.

В 90. роках дїяв як посланець чеськословеньского парламенту.

== Екстерны одказы ==
* [https://web.archive.org/web/20130328044733/http://www.dienstbier2013.cz/ Вебова сторонка Иржи Динстбирa]
* [http://www.ceskatelevize.cz/ivysilani/10252839638-hyde-park-ct24/212411058080521/ Иржи Динстбир нa Чешcкой Телевізії ČT 24 Hyde Park 21. 5. 2012]

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Динстбир, Иржи}}
[[Катеґорія:Уродили ся 1969]]
[[Катеґорія:Жыючі люде]]
[[Катеґорія:Чешскы політіци]]
[[Катеґорія:Карлова універзіта]]</text>
      <sha1>s3owa6nhrkjtcchcg8tpzcwn3cr9wlk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каліґрафія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>8855</id>
    <revision>
      <id>172653</id>
      <parentid>164581</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:05:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172653</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5547" sha1="4l7plzc5atmlabpr9cfeltu4p163fb7" xml:space="preserve">[[Файл:Ustav - cyrrilic writing.gif|thumb|{{center|Уставне писмо ([[кіріліця]])}}]]

'''Каліґрафія''', {{ref-el}} ''κάλλος'' «красне» + ''γραφή'' «писмо»&amp;nbsp;— [[уменя]] красного [[писмо|писма]], &lt;tt&gt;краснопис&lt;/tt&gt;, а также чістописаня. В сучаснім розуміню занимать шыроку шкалу од школьскых взорів писаня до выразно індівідуалных умелецькых композіцій.

Історія писемности&amp;nbsp;— то історія еволуції естетічных понять, што ся розвивають в рамках технічных навыків, швыдкости передачі інформації і матеріалных обмеджінь чоловіка, часу і простору.

== Вонкашнї лінкы ==
=== Україньска каліґрафія ===
* [http://community.livejournal.com/ua_calligraphy/tag/ Україньскый каліґрафічный жывый журнал]
* [https://web.archive.org/web/20090909230945/http://www.cyrillic.org.ua/ua/ Фестівал шрифту й каліґрафії «Свято кіріліцї»]
* [https://web.archive.org/web/20130626131204/http://rutenia.org.ua/ Цїлоукраїнський фестівал каліґрафії та тіпоґрафії «Рутенія»]

=== Западоевропска каліґрафія ===
*[http://www.cynscribe.com/ Cynscribe World Wide Web Calligraphy Directory] 
*[http://www.calligraphyonline.org/ Society of Scribes and Illuminators, London, England]
*[http://www.encre-et-lumiere.com Encre et lumière - французька каліґрафія]

===Ісламска каліґрафія===
*[https://web.archive.org/web/20120608004825/http://www.calligraphyislamic.com/ Calligraphyislamic.com] 
*[https://web.archive.org/web/20070517202836/http://www.kalemguzeli.net/ Kalemguzeli.net]
*[https://web.archive.org/web/20080423225331/http://muze.sabanciuniv.edu/collection/collection.php?lngCollectionID=11&amp;bytLanguageID=2 Muze.sabanciuniv.edu - колекція зразків ісламской каліґрафії]
*[http://international.loc.gov/intldl/apochtml/apochome.html Ісламська каліграфія в Бібліотеці Конгресу США]

===Далекывыходна каліґрафія===
;Китайська
*[https://web.archive.org/web/20190530121554/http://www.skyren-art.com/ Brush Calligraphy Galleries Skyren Art of Chinese calligraphy] 
*[http://www.chinaonlinemuseum.com/calligraphy.php Chinese calligraphy and galleries at China Online Museum] 
*[http://www.chinaonlinemuseum.com/calligraphy-masters.php List of Chinese calligraphers and galleries at China Online Museum] 

;Японьска
* [https://web.archive.org/web/20080614020517/http://www.japancalligraphy.eu/ru/ Shodo — Японська каліграфія]
* [https://web.archive.org/web/20080807223028/http://www.shodo-journal.com/ Shodo Journal research Institute]
* [https://web.archive.org/web/20190530111345/http://www.beyondcalligraphy.com/japanese_calligraphy.html The History of Japanese Calligraphy - історія японської каліграфії]

===Каліґрафія іншых видів письма===
* '''Пенджабска:''' [http://www.scribd.com/full/10549940?access_key=key-2as58gzkpy6mn5n9j56i scribd.com]

== Література ==
*Child, H. ed. (1985) The Calligrapher's Handbook. Taplinger Publishing Co.
*Diringer, D. (1968) ''The Alphabet: A Key to the History of Mankind'' 3rd Ed. Volume 1 Hutchinson &amp; Co. London
*Fraser, M., &amp; Kwiatowski, W. (2006) Ink and Gold: Islamic Calligraphy. Sam Fogg Ltd. London
*Henning, W.E. (2002) An elegant hand : the golden age of American penmanship and calligraphy  ed. Melzer, P. Oak Knoll Press New Castle, Delaware
*Johnston, E. (1909) Manuscript &amp; Inscription Letters: For schools and classes and for the use of craftsmen, plate 6. San Vito Press &amp; Double Elephant Press 10th Impression
*Lamb, C.M. ed. (1956) Calligrapher's Handbook. Pentalic 1976 ed.
*Letter Arts Review
*Claude Mediavilla (2006) Histoire de la Calligraphie Française. Albin Michel, France.
*Mediavilla, C. (1996) Calligraphy. Scirpus Publications
*Pott, G. (2006) Kalligrafie: Intensiv Training Verlag Hermann Schmidt Mainz
*Pott, G. (2005) Kalligrafie:Erste Hilfe und Schrift-Training mit Muster-Alphabeten Verlag Hermann Schmidt Mainz
*Reaves, M., &amp; Schulte, E. (2006) Brush Lettering: An instructional manual in Western brush calligraphy, Revised Edition, Design Books New York.
* Schimmel, Annemarie. (1984) Calligraphy and Islamic Culture. New York Univ. Press. New York.
*Zapf, H. (2007) Alphabet Stories: A Chronicle of technical developments, Cary Graphic Arts Press, Rochester, New York
*Zapf, H. (2006) The world of Alphabets: A kaleidoscope of drawings and letterforms, CD-ROM
*Marns, F.A (2002) Various, copperplate and form, London
*Herbert Becker: Kalligraphie. Die Kunst des schönen Schreibens. E. A. Seemann Verlag, Leipzig 2011, {{ISBN| 978-3-86502-130-4}}
*Julius de Goede: Kalligraphie. Schönschreiben lernen. Weltbild Verlag, Augsburg 1991, {{ISBN| 3-8043-2665-X}}

{{commons|Category:Calligraphy}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Переклад|uk|Каліграфія|12665552}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Каліґрафія]]
[[Катеґорія:Типография]]</text>
      <sha1>4l7plzc5atmlabpr9cfeltu4p163fb7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марта-Марґаріта (остров)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9109</id>
    <revision>
      <id>172953</id>
      <parentid>126981</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:27:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172953</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1769" sha1="o4sy7yk5yzke7ki2274bxndqwpwbi3b" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{coord|48|33|11|N|22|58|40|E|display=title|source:nlwiki}}

'''Марта-Марґаріта'''&amp;nbsp;— [[остров]], якый ся находить на ріцї [[Латориця]], в северозахідній части міста [[Свалява]], у 100-та метрах ниже за током од автомобілового мосту.

Ріка Латориця, лївый приток [[Бодроґ]]у, протікаючій біля острова, ся ділить на два рукавы.

Тот остров ся став дуже популарным місцём серед рыбалок тай одпочивальників.

== Історія ==
26.06.2013 року з острівця &quot;Марта-Маргарита&quot; на Латориці рятувальники евакуювали чоловіка&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20140222014214/http://panorama-mukachevo.com/2013/06/26/55406/ Панорама Мукачева&lt;/ref&gt;.

== Позначкы ==
{{reflist}}
== Жрідла ==
* [http://turizm-karpaty.com.ua/index.php?view_content=2001&amp;lang=ukr Туристичний довідник Карпат]
* [https://maps.google.com.ua/maps?q=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0&amp;hl=uk&amp;ie=UTF8&amp;sll=55.9237,37.863651&amp;sspn=0.006312,0.020299&amp;t=h&amp;hnear=%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2+%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0&amp;z=16 Острів на мапі Google]

[[Катеґорія:Україньскы Карпаты]]
[[Катеґорія:Ріковы островы Україны]]
[[Катеґорія:Островы Закарпатьской области]]</text>
      <sha1>o4sy7yk5yzke7ki2274bxndqwpwbi3b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мяз</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9196</id>
    <revision>
      <id>173048</id>
      <parentid>108871</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:56:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173048</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1773" sha1="fyrzu3su3tjgfacmw45p1wed9v9oeu1" xml:space="preserve">[[File:Human Body-Muscular.jpg|thumb|300px|Мускуларна система [[Homo sapiens]]]]
'''Мязы''', '''мускулы''', '''мышкы''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''μυς — мышка, мускула'';&lt;ref&gt;Henry George Liddell, D.D. and Robert Scott, D.D., с. 987.&lt;/ref&gt; {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''musculus — мышка, мускула'',&lt;ref&gt;Дворецкий И. Х., с. 656.&lt;/ref&gt; роблять рухову (моторну) функцію. Спроста суть мясны тканины, котры ся лучать до костий альбо обволачать людьскы [[орган (анатомия)|орґаны]] а напружїнём рушають нима, пособлюючі фунґованя вшыткого [[организм]]а. [[Бунка (біолоґія)|Бункы]] мязовой тканины ся звуть міоцітами. У цітоплазмї міоцітів ся находять міофібрилы, котры ся складають зо скоротливых [[протеін]]ів. Дякы міофібрилам мязова [[Бунка (біолоґія)|бунка]] може ся напружовати пособіньом нервовых імпульсів.

== Жрідла ==
* Henry George Liddell, D.D. and Robert Scott, D.D. A GREEK-ENGLISH LEXICON. Eighth edition. AMERICAN BOOK COMPANY. NEW YORK, CHICAGO, CINCINNATI. 1901.  
* Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. Изд. второе. М: «Русский язык», 1976.
{{Commonscat|Muscles}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Фізіолоґія]]</text>
      <sha1>fyrzu3su3tjgfacmw45p1wed9v9oeu1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ємен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9489</id>
    <revision>
      <id>172907</id>
      <parentid>162463</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T23:58:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6</comment>
      <origin>172907</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6538" sha1="tthpb5dgo0hee5ciogj6vucyqvkqzgm" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна|image_flag=Flag_of_Yemen.svg|image_coat=Emblem_of_Yemen.svg|image_map=Yemen (orthographic projection).svg|capital=[[Сана]]|official_languages=[[Арабскый язык]]|time_zone=(UTC+3)|cctld=.ye|calling_code=+967}}

'''Є́мен''' ({{lang-ar|اليمن}}), офіціална назва '''Є́меньска Репу́бліка'''&lt;ref&gt;https://zakon.rada.gov.ua/go/v0032832-20 {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt; ({{lang-ar|الجمهوريّة اليمنية}})&amp;nbsp;— є штат на югу Арабского півострова. Сусидіть с [[Саудьска Арабія|Саудьсков Арабіёв]] и [[Оман|Оманом]]. [[Офіціалный язык]] є [[Арабскый язык|Арабчина]]. Головне місто є [[Сана]].

Єменська Республіка была создана 22 мая 1990 року. То ся стало через обєднаня двох держав: Єменської Арабської Республіки (Північный Ємен) та Народної Демократичної Республіки Ємен (Південный Ємен).

== Історія ==
Північна часть країны стала независимов уд [[Османьска імперія|Османської імперії]] у 1918 році. У 1962 році на півночі проголосили Єменську Народну демократичну Республіку, а в 1967 році появила ся Народна Республіка Південного Ємену (з 1970 року — НДРЄ). Помежи двома державами часто были войны у 1971–1972 та 1978 роках. Хоч у 1979 році підписали договор про мир и союз, конфлікты не ставали. У 1986 році на півдню зачепила ся [[Громадяньска война|громадянська война]]. Проєкт конституції єдиної державы представили у 1989 році, а вже у травню 1990 року країны формально ся злучили у Республіку Ємен. Нову конституцію схвалили у 1991 році, але стабільности то не принесла: у 1992 році пошли протесты, а в 1993 році создали коаліційну владу на чолї з Хайдаром Абу Бакром ель-Аттасом.

У 1994 році люде на півдню пробували знову одділити ся, але тото повстаня подавили. З 2004 року в провінції Саада зачепила ся война помежи шиїтами и централнов владов, де загибло май як 700 людей. Сім разів сторони домовляли ся про перемиря, але все го порушали. Лиш у марцу 2010 року бойовики пустили полонених, а президент Алі Абдалла Салех оголосив, што война з шиїтами офіційно скінчена.

Ємен и до арабськых революцій быв дуже нестабільным. Коли у 2012 році президент Салех пушов у відставку, ситуація май погіршала. Днесь то майнебезпечна країна на півострові: там ідут постійні бої з ісламістами, сепаратистами та терористами з «Аль-Каїды». У рейтингу «нестабільних держав» за 2013 рік Ємен быв на 6-му місці у світі&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20150206052056/http://ffp.statesindex.org/rankings-2013-sortable&lt;/ref&gt;.

== Адміністратівный поділ ==
Ємен ділит ся на 22 мухафазы, які розбиті на 333 райони. Тоты дале ділят ся на 2210 підрайонів, а они вже на великы почет сіл — май як 38 тисяч (за даными на 2001 рік).

У фебруарі 2014 року державна комісія предложила переробити країну з унітарної на федеративну. Плановало ся, што Ємен розділять на шість реґіонів, котрі будуть мати велику силу и права у внутрішнюй політицї.

== Культура ==

=== Інтернет ===
Доступ до мережі дають провайдери TeleYemen и AdenNet. Провайдера YemenNet захопили повстанці, тому быв созданый окремый AdenNet.

=== Народні танці ===
Май пошыреный танець — «Аль-бара’». То є бойовый танець из кинджалами, якый учить чоловіків діяти вєдно як одна команда. У танцьови може брати участь до 50 людей. Чим дальше йде танець, тым май скоро стає темп, а тых, што танцюют майгорше, выганяють.

Тыж знамі танці «Аш-шарх» та «Аш-шабвані». У єменськых євреїв є танець «Єменськый крок», якый танцюют и чоловікы, и жены, часто на весіллях.

=== Архітектура ===
Єменська архітектура — то справжньоє чудо. У старій Сані (ЮНЕСКО) будинкы мають по 4–6 поверхів, будуют їх из каменя. Вікна прикрашают білым візерунком, якый называют «камарійя» (місячна), бо вікно має форму півмісяця.

У місті Шибам (прозване «Мангеттеном пустыні») стоять глиняні «хмарочосы» — вежі з саману, які тыж під охоронов [[ЮНЕСКО]].
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Азія]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1990]]</text>
      <sha1>tthpb5dgo0hee5ciogj6vucyqvkqzgm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мÿтершпрох-Ґзелтшафт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9578</id>
    <revision>
      <id>172911</id>
      <parentid>103356</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T00:58:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <comment>корекція написаня</comment>
      <origin>172911</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11537" sha1="dfw3vvo56jlphzzcdyin5ghlnm6ct34" xml:space="preserve">'''Мÿттершпрох-Ґзеллшафт''' (''Muettersproch-Gsellschaft'', «общество рудного языка», накурто ''MSG'') се закладеноє в 1966. годі общество з цілёв сокотити и пропаґовати [[алеманські діалекты]]. 
== Общество ==
=== Членство ===
Общество ся заклало в 1966. у [[Фрайбурґ|Фрайбурґу]]. Оно має высше 3,500 членув, які булшов частёв сут [[Німецькый язык|німецько]]-[[Алеманські діалекты|алеманські]] білінґвы з теріторії бывшого штата [[Баден]]. Они ся убмінюют културным придобытком из другыми алеманськоязычными реґіонами в [[Елзас]]і, [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Лихтенштайн|Ліхтенштайні]], [[Форарлберґ]]у и [[Колонія Товар|Колонії Товар]]. В обществі є много членув з алеманської діаспоры в [[Европа|Европі]] и змежи алеманськых писателюв, поетув и музикантув. У 1975. годі в обществі было 350 членув, у 1977. єдна тысяча итд.&lt;ref&gt;Muettersproch-Gsellschaft: ''Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache.'' Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, p. 10&lt;/ref&gt;
=== Удділеня ===
Штаб общества ся находит у Фрайбурґу уд новембра 2010., ёго доповняют 20 удділень у южному Баденови. Удділеня зберают вшилиякі акції: публичні читаня, лекції, фестивалі. Каждый член общества є єдночасно членом удділеня там, де ун жиє. Члены, жиючі там, де удділень не є, ся можут, айбо не мусят, припросити ид любому удділеню.
=== Презіденты общества ===
* Валтер Фÿслін (Фрайбурґ): 1967—1972
* Клаус Поппен (Фрайбурґ): 1972—2002
* Валтер Мелл ([[Зінґен]]): 2002—2007
* Франц-Йозеф Вінтергалтер, мер вароша [[Оберрід]]: уд 2007 
== Основна діятелность ==
Мÿттершпрох-Ґзеллшафт веде діятелность, направлену на заохоченя заинтересованых у діалекті людий и прикликаня увагы ид обществу. Орґанізація активно пропаґує діалект и боре ся проти презирного позору на нёго. Она хоче указати, ож діалект є важный и цінный діля тых, ко дустав го ги културну дідузнину. Теперішній способ фунґованя общества ся склав при ёго многогуднёму презідентови Клаусови Поппенови. Общество ся занимат многыми видами діятелности:
* Выдало дакулько антолоґій поезії, словник и співник.
* Печатає популарну наліпку ''«Bi uns cha me au alemannisch schwätze»'' («туй мож говорити ай по алеманськы»).
* В 1982. зобрало 37,000 пудписув за булшоє хоснованя діалекта на радію и телевізії.
* Реґуларно зберат конкурсы, наприклад, конкурс лірікы и прозы ''Mir sueche die Beschte'' («Глядаєме майліпшых») в 2004., орґанізованый вєдно з новинков [[Бадіше Цайтунґ]] и телерадіокомпаніёв [[Зÿдвеструндфунк]].
* Зберат семінары за вершованя, публичноє говореня и другі темы, де члены орґанізації можут зліпшити своє знатя діалекта.
* Двараз у годі ся выдає и розсылає ушиткым членам журнал ''Alemannisch dunkt üs guet'' («Нам ся любит алеманська бесіда»), почасти доступный на сайті орґанізації.
* Выдає премію ''Alemannen-Antenne'' робутникам радія и телевізії, удданым алеманському діалекту.
=== Журнал ===
Двараз у годі выходит журнал общества ''Alemannisch dunkt üs guet'' по алеманськы з інформаціёв діля членув. Уд 1967. вышло вже высше 100 выпускув. Основні темы сут ''Us de Gruppe'' («Уд удділень») и ''Des un sell'' («Вшилиячина»). Мимо того в журналі сут представленя новых членув, турістічных міст, новых книг и діскув, ґратулації и некролоґы.&lt;ref&gt;Muettersproch-Gsellschaft: ''Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache.'' Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, p. 21&lt;/ref&gt;
=== Інформація в інтернеті ===
Сайт общества дає інформацію за ёго удділеня, старші выпускы журнала ''Alemannisch dunkt üs guet'' и новины алеманської културы. Мож попозерати зберьку алеманськых вершув уд высше 100 авторув. На страници «Dichte und musiziere» мож почитати біоґрафії, публікації, премії и части робут алеманськых музикантув и поетув.&lt;ref&gt;(als) [http://www.alemannisch.de/ Offizielle Internetseite der Muettersproch-Gsellschaft]&lt;/ref&gt;
=== Бібліотека ===
Бібліотека общества вміщат 900 книг по алеманськы, булшов частёв из Бадена. Сут книгы ай из другых реґіонув. Булше половкы книг были заслані обществу діля рецензії в журналі.&lt;ref&gt;Muettersproch-Gsellschaft: ''Wer mir sin. Was mir welle. Warum mir s welle. Wie mir s mache.'' Gutenbergdruckerei Benedikt Oberkirch, Freiburg 2009, S. 21&lt;/ref&gt;
=== Діалект у школі ===
Ціль общества — прилучити школарюв штата [[Баден-Вюртемберґ]] ид містным франконськым, швабськым и алеманськым діалектам. Дас 60 літераторув, артістув и музикантув нащивляют школы з двогодинными уроками діалекта. Приклады їх роботы вміщені в брошурі ''Діалект у школі'' ([[Німецькый язык|по нім.]] ''Mundart in der Schule'').&lt;ref&gt;[http://www.mundart-in-der-schule.de Website of the association Mundart in der Schule]&lt;/ref&gt; MSG зберат сякі урокы вєдно з [[Геренберґ|геренберзьков]] орґанізаціёв ''schwäbische mund.art''.&lt;ref&gt;[http://www.mund-art.de Website of schwäbische mund.art e.V.]&lt;/ref&gt;
=== Медалія Йоганна Петера Гебела ===
Из 1991. года майвеликоє удділеня орґанізації з реґіона [[Геґау]] из 600 членами вручат Медалію [[Йоганн Петер Гебел|Йоганна Петера Гебела]], алеманського поета и прозаїка, тым, ко ся май прославив хоснованям алеманського діалекта.&lt;ref&gt;(als) [http://www.alemannisch.de/de/regionalgruppen/show.php?id=8 Regional group Hegau of the Muettersproch-Gsellschaft]&lt;/ref&gt;

== Проблемы ==
=== Політізація алеманського языка ===
Так звана [[Австропоп|«діалектна габа»]] 70. годув и німецькоє [[Противядерноє двиганя в Німечині|двиганя против ядернуй енерґії]] привело ид розколу межи членами общества. Актівісты двиганя хотіли посилити близкость из містными людьми и їх правами через актівноє хоснованя діалекта. Веденя общества ся силно поставило против політічної інструменталізації діалекта.&lt;ref&gt;Noth, H. (2000) ''S Kriägsbeil''. In: Badische Zeitung, 23. September 2000. Available: [http://www.noth.net/g12kriagsbeil.htm]&lt;/ref&gt;
=== Выміна поколінь ===
Члены и веденя общества ся непокоят будучностёв самого общества и алеманськых діалектув. По алеманськы говорят збулша старі люде, діалекты ся часто не передают слідуючым поколіням ци не пудтримлюют ся ними. Провто [[Атлас загроженых языкув]] [[ЮНЕСКО]] называт алеманськый язык ''потенційно загроженым'', хоть ёго носителі ся рахуют у міліонах.&lt;ref&gt;http://www.unesco.org/culture/languages-atlas/en/atlasmap/language-id-1011.html&lt;/ref&gt;

Зато сперед обществом стоїт проблема заохочовати родичув передавати язык дітём и прилучати молодіж ид языкови. Общество ся того добиват вшилиякыми способами, наприклад молодіжными конкурсами ци [[Рок-музиков|рок-музиков]]. Реґуларно ся орґанізовуют бесіды в школах (поз. горі). Закы общество оцінює сесю проґраму ги дуже успішну.&lt;ref&gt;(de) [http://www.mundart-in-der-schule.de Internetseite des Arbeitskreises Mundart in der Schule]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;(de) [http://www.mund-art.de Internetseite schwäbische mund.art e.V.]&lt;/ref&gt; MSG фунґує ай ги платформа діля молодого поколіня, де мож представити властні проекты за алеманськый язык и културу.
== Література ==
*''Alemannisch dunkt üs guet,'' Выпускы I/II 2002 – За історію общества.
== Зазначкы ==
{{reflist}}
{{переклад|язык=en|язык2=de|статя=Muettersproch-Gsellschaft|ревізія=613302751|ревізія2=131384206}}
== Вонкашні лінкы ==
* [http://www.alemannisch.de/ Офіційна веб-страниця] (als)
* [http://www.alemannisch.de/eip/pages/ziele.php Цілі общества] (als)

[[Катеґорія: Общества]][[Катеґорія: Ґерманьскы языкы]]</text>
      <sha1>dfw3vvo56jlphzzcdyin5ghlnm6ct34</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кудлівці</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9730</id>
    <revision>
      <id>172814</id>
      <parentid>99435</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:52:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172814</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="761" sha1="9muqiuqf92bg8ghqtvn20iczzvh470k" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Кудлівці]] є історічна часть міста [[Гуменне]], у минулості (до зачатку 20. столїтя) самостойный валал лежачій на севері од міста Гуменне.
Найстарше письменне повідомлїня о Кудлівцёх походить з року 1451.&lt;ref&gt;[http://petermolnar.blog.sme.sk/c/236520/Kudlovce-a-Grofka.html Кудлівці і Грофка (слов.)]&lt;/ref&gt; 
Через Кудлівці тече ріка Кудлівчанка, котра ся южні од центру Гуменного вливать до рікы [[Лаборець]].


== Референції ==
&lt;references/&gt;

[[Катеґорія:Гуменне]]</text>
      <sha1>9muqiuqf92bg8ghqtvn20iczzvh470k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маковіцка струна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>9785</id>
    <revision>
      <id>172916</id>
      <parentid>164806</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:06:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172916</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1445" sha1="875tq2v8rw3kynaie968mdmtgyn2riz" xml:space="preserve">'''Маковіцка струна''' ({{lang-sk|Makovická struna}}) є то найвызнамніше змаганя співу на русиньскый землі. Проходить каждий рік в словеньскым місті [[Бардеёв]] на кінці рока і бере на нім участь приближно 100 словеньскых Русинів (сістема окресных кіл з поступом на цїлословеньске коло). Дїялность змаганя проходить од року 1955&lt;ref&gt;[http://www.rusin.sk/makovicka-struna-znie-40-rokov/ Маковіцка струна звучіть уж 40 років (слов.)]&lt;/ref&gt;. Наперек тому, же подїю орґанізує Звязь такзваных Русинів-Українців Словеньска, мать великый вызнам про Русинів з доводу історії, шыріня русиньскых співанок  (співанкы суть в русиньскым языку) і обсяглості подїї, таксамо як з доводу популарізації русиньской културы міджі векшыновым жытельством северовыходнёй часті Словеньска.

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музика]]
[[Катеґорія:Русины]]</text>
      <sha1>875tq2v8rw3kynaie968mdmtgyn2riz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Караджічево</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10136</id>
    <revision>
      <id>172668</id>
      <parentid>147196</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:14:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172668</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1502" sha1="ta783hj4gvga1qiy2n4wihr03glxg96" xml:space="preserve">{{Delete}}
&lt;!--{{Місто
| тіп =
| назва = Караџићево&lt;br /&gt;
Karadžićevo
| місцёва назва =  
| образок = 
| образок_розмір = 
| образок_підпис = 
| прапор = 
| попис прапора = 
| ерб = 
| попис ерба = 
| уміщіня = 
| попис уміщіня = 
| країна = [[Хорватія]]
| окрес  = 
| реґіон = [[Паннония]]
| заложене = 
| перша змінка = 
| аґломерація = 
| статус = 
| жытелїв = 194 
| розлога = 
| ref-площа = 
| код = 
| коордінаты         = {{Coord|45|19|57|N|18|41|07|E|scale:100000}}
| водойма                = 
| станція                = 
| відстань               = 
| желїзніця к            = 
| ref-залізниця к        = 
| автошлях к             = 
| ref-автошлях к         = 
| желїзніця с            = 
| автошлях с             = 
| день населеного пункту = 
| поштовы індексы = 
| веб-сторінка = 
| пріматор = 
| позначкы = 
}}
--&gt;
'''Караџићево''' ([[Хорватьскый язык|хорв.]]: Karadžićevo; [[Серьбскый язык|серьб.]]: Караџићево) є серьбске [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]].

{{stub}}

[[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]]</text>
      <sha1>ta783hj4gvga1qiy2n4wihr03glxg96</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маркушица</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10137</id>
    <revision>
      <id>172921</id>
      <parentid>140089</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:16:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172921</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="299" sha1="maw10u6pmndz3729qg9mdw8dmm8s32p" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
'''Маркушица''' ({{lang-hr|Markušica}}, {{lang-sr|Маркушица}}) є серьбске [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]].

{{stub}}

[[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]]
[[Катеґорія:Паннония]]</text>
      <sha1>maw10u6pmndz3729qg9mdw8dmm8s32p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Короґ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10138</id>
    <revision>
      <id>172762</id>
      <parentid>140087</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:29:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172762</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="366" sha1="hhd4dfef81j9scvvq001elqgs9wp3tl" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
[[File:Korođ-Kórógy-Корођ-4.jpg|thumb]]
'''Короґ''' ({{lang-hr|Korođ}}, [[Мадярьскый язык|мадяр.]]: Бобота) є мадярьско [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]].

{{stub}}

[[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]]
[[Катеґорія:Паннония]]</text>
      <sha1>hhd4dfef81j9scvvq001elqgs9wp3tl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лабірщіна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10150</id>
    <revision>
      <id>172845</id>
      <parentid>169582</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:03:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172845</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1182" sha1="in31l4jf5c71msopg14ovkba07ull6h" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Лабірщіна''' ({{lang-sk|Laborecko}}) є реґіон на [[Словеньско|Словеньску]] коло русиньского міста [[Меджілабірцї]]. 

Ґеоґрафічно ся практічно збігать з [[окрес Меджілабірцї|окресом Меджілабірцї]], малов частёв засягує до [[Окрес Стропків|окресу Стропків]].

== Референції ==
* [http://www.rusynacademy.sk/rusynski/d/d_102.htm  &quot;Лабірщіна! Оспівана то країна многыма авторами&quot;  - Академія русиньской културы в СР ]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.petrasovsky.itgo.com/whats_new.html  Пісня М. Петрашовского &quot;Лабірщіно моя&quot; ]
* [https://web.archive.org/web/20160625180929/http://www.rusyn.sk/data/att/4153_subor.pdf  &quot;Лабірщіно наша, мій зеленый гаю&quot; - ІНФОРМАЧНЫЙ ДВОТЫЖДЕННИК РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА ]
{{stub}}

[[Катеґорія:Словеньско]]</text>
      <sha1>in31l4jf5c71msopg14ovkba07ull6h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кієвска Русь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10163</id>
    <revision>
      <id>172836</id>
      <parentid>165783</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:58:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172836</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5301" sha1="k26lan6zhyzoi2i8ci1fg0kevmh82em" xml:space="preserve">[[Файл:Location of Kyivan Rus.png|thumb|400px|right|{{center|Кієвска Русь по смерти Ярослава I., рік 1054}}]]
'''Кі́євска Русь''' ({{lang-orv|Роусь, ро́усьскаѧ землѧ́}}) — назва давной славяньской штатной формации, котра екзістовала в середнім віку (9.—11. столїтю) у выходнїй [[Европа|Европі]].&lt;ref&gt;Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території “Руської землі” ІХ - Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ] {{ref-uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]&lt;/ref&gt;. Головным містом быв [[Кієв]]. Штат перестав екзістовати по [[Татарьскы удары|монґолотатарьскых ударах]] у роцї [[1240]].

==Назва==
В цїлой добі своёй екзістенції «Кі́євска Русь» была позната яко земля [[Русь|Русів (Русь)]] ([[Старославяньскый язык]]: {{lang|orv|Рѹ́сьскаѧ землѧ}}, [[середновік]]ый [[грецкый язык]]: {{lang|grc|Ῥῶς}}; [[Арабскый язык]]: الروس ''al-Rūs'', новый [[грецкый язык]] {{lang|grc-x-medieval|Ῥωσία}}, старый французскый {{lang|fro|Russie, Rossie}}, латинскый {{lang|la|Russia}}, а од [[XII. стороча]] тыж Ruthenia.&lt;ref&gt;Назаренко А. В.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Magocsi, Paul R. (2010). &lt;/ref&gt;
 
Термин «Кі́євска Русь» ({{lang|ru|Ки́евская Русь}}) быв сконштруованый в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] в російскій  історіоґрафії, жебы указовати на тогдышный [[головне місто|главный город]].&lt;ref&gt;Толочко А.П.&lt;/ref&gt;
{{Clear}}
{{Цитат 2|...держава, звана «Київска Русь» (ани ай «Давна Русь») ниґда не екзістовала! Нашы далекы предкы невысловно бы ся зачудовали, учувши таку назву своёй державы, бо называли ю «Руськов землёв», а себе, єй обывательство, зберным «Русь», або каждого поокреме «Русином»|
{{Цитат 3|Оріґінал (русс.)|...государство под названием «Киевская Русь»(и даже «Древняя Русь») не существовало никогда!
Наши далекие предки были бы несказанно удивлены, услышав такое наименование страны, в которой волей случая им довелось жить, поскольку называли ее «Руской землей»,«Русью», а себя, ее население, собирательным «русь» или каждый отдельно—«русином»|Толочко А.П.: Химера «Киевской Руси»}}}}
== Звязаны статѣ ==
* [[Варягове]]
* [[Викингове]]
* [[Русь]]

== Жрідла і одказы==
* Magocsi, Paul R. (2010): A History of Ukraine: The Land and Its Peoples. Toronto: University of Toronto Press. {{ISBN| 978-1442610217}}, p. 73. [https://books.google.com.ua/books?id=BNUtdVrw6lIC&amp;pg=PA73&amp;redir_esc=y]
* Назаренко А. В.: Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX—XII вв. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 784 с. — {{ISBN| 5-7859-0085-8}}. Сc. 40, 42—45, 49—50. [http://www.bibliorossica.com/book.html?currBookId=3911][https://www.twirpx.com/file/1650563/]
* Толочко А.П.: Химера Киевской Руси. //Родина, 1999, вып. 8, сс. 29–33.[https://scholar.google.com/citations?user=62rEKmUAAAAJ&amp;hl=en&amp;oi=sra#d=gs_md_cita-d&amp;u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Den%26user%3D62rEKmUAAAAJ%26citation_for_view%3D62rEKmUAAAAJ%3AEUQCXRtRnyEC%26tzom%3D-180]

== Референції ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
{{Переклад|en|Kievan Rus'|894843380}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>k26lan6zhyzoi2i8ci1fg0kevmh82em</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михалївцї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10211</id>
    <revision>
      <id>172997</id>
      <parentid>160692</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:30:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172997</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2745" sha1="5j26wf0stuf5ddg86p756rfprpnaj4v" xml:space="preserve">{{Місто
|тіп =
|назва = Михалївцї
|місцёва назва = Michalovce
|образок = Михалївцї.JPG
|образок_підпис = Центрум Михаловець
|край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]]
|окрес = [[окрес Михалївцї|Михалївцї]]
|реґіон =  [[Земплін]]
|жытелїв = 39.455 
|розлога = 52.81
|надморьска вышка = 114
|поштовы індексы = 07101
|веб-сторінка = http://www.michalovce.sk/
|пріматор = Мирослав Дуфинець&lt;ref&gt;[https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html Voľby do orgánov samosprávy obcí 2022 : Zoznam zvolených starostov [online]. Bratislava: Štatistický úrad SR, 2022-10-30.]&lt;/ref&gt;
|позначкы = 
}}

'''Михалївцї''' (по {{lang-sk|Michalovce}})&amp;nbsp;— місто на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]], адміністратівне центрум [[окрес Михалївцї|Михалївского окресу]]. Є найвекше місто історічного краю [[Земплін]].  

У містї бывать 39.455 людей. 

== Полога ==
{{ПозКарта|Словакия
 |label = Михалївцї
 |position=left
 |lat_deg = 48 |lat_min = 45
 |lon_deg = 21 |lon_min = 54
 |width = 180
 |float = left
 |caption =
}}
Михалївцї лежать на берегах рікы [[Лаборець]]. Од [[Кошіцї|Кошіць]] суть оддалены о 60&amp;nbsp;km на [[выход]], a од [[Ужгород]]а о 35&amp;nbsp;km на [[запад]]. Поблизь на [[выход]] лежить [[Земплинска ширява]], друга найвекша водна плоха штату.

== Історія ==
Найстарша задокументована споминка датована роком 1244, де ся Михалївцї споминають як осада, звана Possessio Mihal.&lt;ref&gt;[https://www.michalovce.sk/sk/clanok/historia-mesta História mesta]&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

== Народностне зложіня ==
Подля штатістік з року 2001:
* [[Словаци]] — 94,57 %
* [[Ромы]] — 2,24 %
* [[Чехы]] — 0,73 %
* [[Українцї]] — 0,47 %
* [[Русины]] — 0,29 %
* ай иншы.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20231001205239/https://volby.statistics.sk/&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Словеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]</text>
      <sha1>5j26wf0stuf5ddg86p756rfprpnaj4v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мона Ліза</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10219</id>
    <revision>
      <id>173018</id>
      <parentid>124104</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173018</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="627" sha1="9xl5zcrwylm2tnrvjpuawolc9xeq7lu" xml:space="preserve">[[File:Мона Ліза.JPG|thumb|Мона Ліза (Джоконда) у Луврі]]
'''Мона Ліза''' (або і '''Джоконда''') - є найзнамнійше і найвызначнійше [[умелецьке діло]] у світі. Находить ся у [[Паріж]]у, [[Франція|Франції]] у музею [[Лувр]]. Діло - образ Мона Ліза вытворив [[Леонардо да Вінчі]], [[Італія|італійскый]] [[Ренесанція|ренесанчный]] малярь.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Умелецькы діла]]</text>
      <sha1>9xl5zcrwylm2tnrvjpuawolc9xeq7lu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лувр</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10221</id>
    <revision>
      <id>172873</id>
      <parentid>158702</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172873</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="373" sha1="shodv3pv8o6yf8gn4u62ukiou5spj9k" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Louvre inner court.JPG|thumb|160px|Внуторный двор музея]]
'''Лу́вер''' або '''Лувр''' є єден із найзнамнїшых і найвызначнїшых [[музей|музеїв]] у світї. Находить ся у [[Паріж]]у, [[Франція|Франції]].
{{stub}}

[[Катеґорія:Музеї]]</text>
      <sha1>shodv3pv8o6yf8gn4u62ukiou5spj9k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лупковскый тунел</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10237</id>
    <revision>
      <id>172880</id>
      <parentid>169579</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172880</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1929" sha1="ig6hztv8dq41n7otnl2dbem8whfl1r5" xml:space="preserve">[[File:Łupków tunnel 01.jpg|thumb|Лупковскый тунел зо словеньской стороны]]
'''Лупковскый тунел''' ({{lang-sk|Lupkovský tunel}}) є [[Желїзніця|желїзнічный]] [[тунел]] споюючій [[юговыход]] [[Польско|Польска]] - історічный реґіон [[Галіч]] з [[северовыход]]ом [[Словеньско|Словеньска]] в просторах [[Лупковскый просмык|Лупковского просмыку]]. Тунел є довгый 416 метрів.  

== Історія ==
Тунел быв уведжений до ходу [[31. май|31. мая]] 1874. Через [[Друга світова война|Другу світову войну]] быв зниченый. В роцї 1946 быв обновленый. Реґуларный [[транспорт]] через тунел фунґовав до 80. років [[20. столїтя]]. Потім быв реґуларный транспорт через тунел обновленый в роцї 1996, але через слабый рух быв реґуларный транспорт запертый в роцї 2000. У сучасности через тунел ся реалізує лем нереґуларный транспорт, хоць ся ведуть рокованя про обновленя реґуларного транспорту.&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://humenne.korzar.sme.sk/c/8193864/medzilaborce-by-chceli-obnovit-zeleznicne-spojenie-s-polskom.html|title= Меджілабірцї бы хотїли обновити желїзнічный транспорт до Польска |publisher=Гуменьскый Корзар {{ref-sk}} |accessdate= [[25. май]] [[2016]]}}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Тунелы]]</text>
      <sha1>ig6hztv8dq41n7otnl2dbem8whfl1r5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лупковскый просмык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10238</id>
    <revision>
      <id>172879</id>
      <parentid>123813</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172879</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="820" sha1="k58lwh1gs5t96lpnz7eujn8d1c0qprf" xml:space="preserve">[[Файл:Tunel-Lupkow-PL.JPG|thumb|Желїзнічный тунел у Лупковскым просмыку]]
'''Лупковскый просмык''', або і '''Лупковскый переход''' ({{lang-pl|Przełęcz Łupkowska}}, {{lang-sk|Lupkovský priesmyk}}) - є просмык у [[Низкы Бескиды|Низкых Бескидох]] на [[Лемковина|выході словеньско-польского погранічя]]. У Лупковскым просмыку ся находить [[Желѣзниця|желїзнічный]] [[Лупковскый тунел]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Просмыкы и сѣдла]]
[[Катеґорія:Просмыкы и сѣдла Польщи]]
[[Катеґорія:Просмыкы и сѣдла Словакии]]</text>
      <sha1>k58lwh1gs5t96lpnz7eujn8d1c0qprf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йосиф Бокшай</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10243</id>
    <revision>
      <id>172586</id>
      <parentid>124863</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:47:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172586</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2123" sha1="jbicbh1l6i27v6afq75jsalk7rzfoii" xml:space="preserve">{{Othernames|Бокшай (чеперушка)|Бокшай}}[[File:Jossyp Bokschaj.jpg|thumb|right|200px| Йосиф Бокшай]]
'''Йосиф Бокшай''' ([[2. октобер|2. октобра]] [[1891]], [[Кобылецка Поляна]] – [[9. октобер|19. октобра]] [[1975]], [[Ужгород]]) - вызначний маляр, ілустратор, заснователь [[Підкарпатьска малярска школа|підкарпатьской малярской школы]], педаґоґ. Довєдна з [[Адалберт Ерделій|А. Ерделійом]] і [[Федор Манайло|Ф. Манайлом]] належали міджі трий ключовы фіґуры той школы.&lt;ref&gt;[http://www.rusyn.hu/ru/kulturalis-ertekeink-es-hagyomanyaink/yyy Наші умілцї ]&lt;/ref&gt;

Умелецьку освіту здобыв на [[Будапешт|Будапештяньскій академії]] умень. 
По прыпоїню [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]] ід [[Чеськословеньско|Чехословакії]] ся актівно запоював до културного жывота Підкарпатя. У 1927-ім році вєдно із далшым вызначным русиньскым малярьом [[Адалберт Ерделій|А. Ерделійом]] засновав в [[Ужгород|Ужгороді]] Публічну школу мальованя.
Є і автором ілустрацій школьскых учебників і монументалных [[іконостас|іконостасовых]] образів на [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьскій Руси]], выходнім [[Словеньско|Словеньску]] і [[Мадярьско|Мадярьску]].  

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]]
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]
[[Катеґорія:Русиньскы малярї]]</text>
      <sha1>jbicbh1l6i27v6afq75jsalk7rzfoii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Злотый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10304</id>
    <revision>
      <id>172533</id>
      <parentid>127235</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:27:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172533</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="667" sha1="arl4jmwnre88p92cbwpfgqu240mfiz1" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:POL 5 złotych rybak 1958.jpg|thumb|140px|5 złotych rybak 1958]]
'''Злотый''' є офіціална [[валута]] у [[Польско|Польску]]. Єден злотый ся ділить на 100 ґрошів.

== Одказы ==
* [http://www.nbp.pl/homen.aspx?f=/en/banknoty/ Польскы банковкы]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.nbp.pl/homen.aspx?f=/en/banknoty/ Польскы монеты]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
[[Катеґорія: Валуты штатів]]
[[Катеґорія:Валуты Европы]]</text>
      <sha1>arl4jmwnre88p92cbwpfgqu240mfiz1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Малі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10323</id>
    <revision>
      <id>172942</id>
      <parentid>97503</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:20:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172942</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="206" sha1="e08z381589sziagcqfl5zmy6r90vdoe" xml:space="preserve">[[File:Flag of Mali.svg|thumb]]

'''Малі''' — внутроземный штат в Африцї. Головне місто є [[Бамако]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны]]</text>
      <sha1>e08z381589sziagcqfl5zmy6r90vdoe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мнихів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10399</id>
    <revision>
      <id>172999</id>
      <parentid>136481</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:30:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172999</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="684" sha1="rrrxjhj46quh3opsmw7kyl18elm3eq6" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Munich skyline.jpg|thumb|250px|right|Мнихів]]
'''Мни́хів, Мнíхов''' або '''Мю́нхен''' ({{lang-de|München}}) — головне місто [[Баварія|Баварії]], котре належыть до [[Нїмецько|Нїмецька]]. Мнихів мать 1 429 584 обывателів (рік 2015).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія: Міста]]
[[Катеґорія:Міста Нїмецька]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Германии]]</text>
      <sha1>rrrxjhj46quh3opsmw7kyl18elm3eq6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Заґреб</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10405</id>
    <revision>
      <id>172520</id>
      <parentid>140311</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:10:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172520</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="580" sha1="n6jigxdmz40ru7hqkvylp1pfj2bai19" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{місто}}
'''Заґреб''' ({{lang-hr|Zagreb}}) — [[головне місто]] [[Хорватія|Хорватії]]. У містї бывать скоро 800 тісяч людей. Місто лежыть на южных выбіжкoх гор [[Медевдніця (горы)]] на ріцї [[Сава]].
[[File:Jelacicplac.jpg|left|450px| Заґреб]]

{{-|left}}
== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Головні міста країн Европы}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]]</text>
      <sha1>n6jigxdmz40ru7hqkvylp1pfj2bai19</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карпаты</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10415</id>
    <revision>
      <id>172683</id>
      <parentid>135923</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:43:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172683</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1402" sha1="7ts01smyb1gm2ndnuzdaswmawnx5wsx" xml:space="preserve">[[Файл:Pop Ivan Massif, Maramures.jpg|thumb|250px| Карпаты]]

'''Карпаты''' ({{lang3|pl|cs|sk|Karpaty}}, {{lang-de|Karpaten}}, {{lang-hu|Kárpátok}}, {{lang-ro|Carpaţi}}, {{lang2|sr|uk|Карпати}})&amp;nbsp;— гірьска сістема у [[Европа|Европі]], тягається од австрійско-чесыкых граніц аж по середину [[Сербія|Сербії]]. Карпаты мають довжку 1.400 кілометрів і переходять через теріторії европскых країн [[Австрія]], [[Чесько]], [[Словеньско]], [[Польско]], [[Мадярьско]], [[Україна]], [[Румуньско]] і [[Сербія]]. Найвысшый берег Карпат є [[Ґерлах (гора)|Ґерлах]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Карпаты]]
[[Катеґорія:Горства Австрии]]
[[Катеґорія:Горства Чехии]]
[[Катеґорія:Горства Словакии]]
[[Катеґорія:Горства Польщи]]
[[Катеґорія:Горства Мадярщины]]
[[Катеґорія:Горства Украины]]
[[Катеґорія:Горства Румынии]]
[[Катеґорія:Горства Сербии]]
[[Катеґорія:Горства Европы]]
[[Катеґорія:Верхы]]</text>
      <sha1>7ts01smyb1gm2ndnuzdaswmawnx5wsx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камянець-Подольскый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10421</id>
    <revision>
      <id>172660</id>
      <parentid>152786</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:09:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172660</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1945" sha1="j3h22utvp1eh7t2enh1cghgtt5v6ttp" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|тіп =
|назва = Камянець-Подольскый
|місцёва назва = {{lang-uk|Кам'янець-Подільський}}
|образок = Каменец-Подольский.png
|прапор = Kamjantec-Podilsky flag.svg 
|ерб = COA Kamjantec-Podilsky.svg
|край = [[Україна]]
|окрес = [[Камянець-Подільскый район]]
|реґіон = [[Хмельницька область]]
|заложене = [[XII стороча]]
|перша змінка = [[1374]]
|статус = [[1374]]
|жытелїв = 103 036
|розлога = 27,871
|коордінаты = {{Coord|48|40|N|26|34|W|scale:100000}}
|водойма = Смотрич
|станція = Камянець-Подольскый
|желїзніця с = 106
|фізічна с = 
|автошлях с = 102
|поштовы індексы = 32300—32315
|адреса = 32300, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, Майдан Відродження, 1
|веб-сторінка = http://kam-pod.gov.ua/
|пріматор = Михайло Євстафійович Сімашкевич
|позначкы = 
}}

'''Камянець-Подольскый''' ({{lang-uk|Кам'янець-Подільський}}) є місто в [[Україна|Україні]] у [[Подолія|Подолії]], сучасна [[Хмельницька область]]. Находить ся на берегах ріки {{iw|Смотрич||uk}}, 102 км по штрасi і 106 км по желізному путёви oд [[Хмельницькый|Хмельницького]]. Жыє тамкы 105 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1374]] роцї.

{{commonscat}}

{{50 найвекшых міст Україны}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Хмельницька область]]</text>
      <sha1>j3h22utvp1eh7t2enh1cghgtt5v6ttp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музей Русиньской Культуры в Пряшові</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10437</id>
    <revision>
      <id>173003</id>
      <parentid>131946</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:39:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173003</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1781" sha1="4busdebzvz98prmp2i3zrzevkrv839s" xml:space="preserve">[[File:Presov13Slovakia637.JPG|thumb|250px|{{center|Табла на музею, Масарикова улиця}} ]]
'''Музей Русиньской Культуры в Пряшові''' —  народописний музей [[Русин|Русинів]] в [[Пряшів|Пряшові]] в [[Словакія|Словакії]], діє в рамкох Словацького Народного Музею, яке є орґанізуваене [[Міністерство културы|Міністерством културы Словацькой републікы]]. Музей был заснованый в децембрі 2006. Од 1. юна 2012 музей дістав новы просторы на ул. Масариковій 20 в Пряшові.

==  Жрідла ==
* [http://www.lem.fm/locations/muzey-rusinskoy-kulturyi-v-pryashovi/ Музей Русиньской Культуры в Пряшові на порталі Лем.фм]
* [https://web.archive.org/web/20191031001711/https://www.snm.sk/?muzeum-rusinskej-kultury-uvodna-stranka Офіціална веб-сторінка музея (слов.)]
* [http://archiw.lem.fm/doperedumania/14f73e8122433f952cff9e31891321e9 Музей Русиньской Культуры в Пряшові Релація о музеї на радію Лем.фм 1]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [http://www.lem.fm/slovatskiy-narodniy-muzey-muzey-rusinskoy-kulturyi-chast-2-vitorok-20-00-god/ Музей Русиньской Культуры в Пряшові Релація о музеї на радію Лем.фм 2]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Музеї|Русины]]
[[Катеґорія:Окрес Пряшів]]
[[Катеґорія:Русины]]</text>
      <sha1>4busdebzvz98prmp2i3zrzevkrv839s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кодань</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10441</id>
    <revision>
      <id>172726</id>
      <parentid>136799</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:08:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172726</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="503" sha1="n9gqog3h1xbjcrzamuj701hiik4fujq" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Nyhavn copenhagen.jpg|thumb|right|225px| Кодань-Новый порт]]
'''Кодань''' — є головне місто [[Даньско|Даньского кралёвства]]. У Кодані жыє 591 тіс. обывателів.

{{Стыржень}}
{{Головні міста країн Европы}}

[[Катеґорія:Головны міста]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Населены пункты Дании]]</text>
      <sha1>n9gqog3h1xbjcrzamuj701hiik4fujq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катедрала</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10452</id>
    <revision>
      <id>172690</id>
      <parentid>98828</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:45:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172690</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="492" sha1="6wimmfbnb3js3d97685c8t3xno3c1ke" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Presov Slovakia 2034.JPG|mini|right|250px|Катедралный храм у [[Пряшівська ґрекокатолицька єпархія|Пряшові]]]]

'''Катедрала''' є [[хрістіанство|хрістіаньскый]] храм, котрый служить як головный храм [[епархія|епархії]] або [[дієцеза|дієцезы]].

[[Катеґорія:Христіанськоє богослужіння]]</text>
      <sha1>6wimmfbnb3js3d97685c8t3xno3c1ke</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ліпско</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10459</id>
    <revision>
      <id>172898</id>
      <parentid>169024</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172898</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="317" sha1="350gstaebx9lmyii57eh42ohro2okzo" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{місто}}
'''Ліпско''' є місто в [[Нїмецько|Нїмецьку]], жыє в нём офіціално 560,472 обывателїв (десяте найвекше місто Нїмецька подля жытельства).

{{stub}}
 
[[Катеґорія:Міста Европы]]</text>
      <sha1>350gstaebx9lmyii57eh42ohro2okzo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Меґалозавр</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10570</id>
    <revision>
      <id>172974</id>
      <parentid>93741</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172974</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="325" sha1="7wro8vum4xhyyydbl2rs51rwkw7y8j6" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Goodrich Megalosaurus.jpg|400px|міні]]'''Меґалозавр'''  , '''«Термінатор»'''  (''Scrotum humanum''  , ''Edmarka rex'' , ''Megalosaurus bucklandii '' , μεγάλοςσαῦρος)-[[Род (біолоґія)|род]] тероподів.[[Катеґорія:Дінозавры]]</text>
      <sha1>7wro8vum4xhyyydbl2rs51rwkw7y8j6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Морава (історічна країна)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10579</id>
    <revision>
      <id>173012</id>
      <parentid>164808</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173012</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5885" sha1="qfsqal28itp1yszuv6pinmicio663wq" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Морава}}
{{Інфобокс країна
| native_name              = {{lang|uk|Морава}}
| conventional_long_name   = 
| common_name              = Морава
| image_flag               = Banner_of_arms_of_Moravia.svg|120px]]
| image_coat               = Znak Moravy.svg|60px]]
| image_map                = EU-Moravia.png
| 
| national_anthem          = 
| official_languages       = [[Ческый]] 
| regional_languages       = [[Моравскый]]
| ethnic_groups = 65.8% [[ Чехы]], 20,3 % [[Мораване]]
|
| demonym                  = Чехі, Мораване
| capital                  = [[Брно]]
| latd=49.5 |latm= |latNS=N|longd=17 |longm= |longEW=E
| largest_city             = capital
| established_event1       = [[Морава]]
| established_date1        = 882
| established_event2       = князївство Моравске
| established_date2        = 1019
| established_event3       = князївство Моравске
| established_date3        = 1192
| established_event4       = Маркгра́фctbo Моравске
| established_date4        = 1192
| established_event5       = Kраїна - Маркгра́фctbo Моравске
| established_date5        = 20. сертемвмбра 1848
| established_event6       = Маркгра́фctbo Моравске
| established_date6        = 30. децембра 1861
| area_km2                 = 22,348.87 
| area_sq_mi               = 233,090 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
| percent_water            = 
| population_estimate      = 3,100,000
| population_estimate_year = 2011
| population_estimate_rank = 
| population_census        = 
| population_census_year   = 2001
| population_density_km2   = 77
| population_density_sq_mi = 199 &lt;!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--&gt;
| population_density_rank  = 
| currency_code            = CZK
| country_code             = UKR
| time_zone                = Cередноевропскый час
| utc_offset               = 
| time_zone_DST            = Cередноевропскый лїтнїй час
| utc_offset_DST           = +3
| drives_on                = right
| cctld                    = [[.cz]]
| calling_code             = [[Telephone numbers in Ukraine|320]]
| footnotes                = {{smallsup|1}} .
}}

[[Image:Map of Moravia.jpg|thumb|right|200px|Мапа Морави 1932]]
[[Image:Czechoslovakia01.png|thumb|right|300px|Чеськословеньскa 1937]]
[[Image:Moravská orlice.jpg|thumb|right|300px|Прапор Морави]]

'''Морава'''&lt;ref&gt;[http://dic.academic.ru/dic.nsf/slovo_o_polku_igoreve/473/Морава|Морава это:]&lt;/ref&gt; (до рока 1918  ''Марка Моравскa'' – ''Маркгра́фство Моравске'') - історичнa країна в [[Середня Европа|середнїй Европі]], на выходї [[Чесько|Чеcкой републікы]], є історичнa терітория ([[Країна|країна]]), єдной із штирёх самосправованых теріторій (країн: [[Чехы]], [[Слезьскo|Слезьско]], [[Словеньско]] і [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьску Русь]]) бывшого [[Чеськословеньско|Чеськословеньскa]]. Гранічіть з Чеськом (Чехыёв) (336 км) на западї, Слезьском (км) на северї, [[Словеньско|Словеньском]] (193 км) на выходї і з [[Австрія|Австріëв]] (Ракуском) (215 км) на югу. Морава (країна) є поріча рікы [[Морава (верхний приток Дуная)|Морави]].

Морава в роках 1918-1949 малa 22.348 км² і 2,61 мілїоні жытелїв. Днесь мать 3,2 мілїоні жытелїв. Ηа Морава жыють передовшыткым (міджі Чехів) [[Мораване]] (Моравяны, Моравакы) і [[Словакы]] як меншына. 

Головным містом Моравы є [[Брно]].

В Мораве є офіціална мена Чеська коруна, кідже є сучастьов [[Чесько|Чеcкой републікы]].

== Мораване ==
* [[Томаш Ґарік Масарік]]
* [[Зіґмунд Фройд]]

== Референції ==
&lt;references/&gt;

== Екстерны одказы ==
{{commonscat|Moravia}}
* [http://www.eparchie-ob.eu Olomoucko-brněnská eparchie/Оломоуцкая и Брненская епархия, οфіційний сайт]
* [http://www.rkcbrno.estranky.cz Греко-католицька парафія в Брно, οфіційний сайт]
* [https://web.archive.org/web/20111012014707/http://drevo-info.ru/articles/13068.html Оломоуцкая и Брненская епархия, οфіційний сайт]
* [http://drevo-info.ru/articles/find/МОРАВИЯ.html МОРАВИЯ - Эта статья ещё не существует!]{{Dead link|date=April 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}
* [https://web.archive.org/web/20170214181608/http://www.mzm.cz/en/home/ Моравскы музей, οфіційний сайт]
* [http://www.moravska-galerie.cz/?lang=en/ Моравский художній музей (Γалеρίя), οфіційний сайт]
* [http://www.mzk.cz/en Моравска Бібліοтека, οфіційний сайт]
* [https://web.archive.org/web/20161026100144/http://www.mza.cz/ Моравский країны Архів, οфіційний сайт]
* [http://www.filharmonie-brno.cz/en/ Φілгармонія Брно Офіційний сайт]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:История Чехии]]
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]</text>
      <sha1>qfsqal28itp1yszuv6pinmicio663wq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лаура Алонсо Падін</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10813</id>
    <revision>
      <id>172851</id>
      <parentid>167860</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:08:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172851</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="729" sha1="3jth7v2v7pshvma49fu1z8hbmfclui4" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{особа проста
|Имя=Лаура Алонсо Падін
|Имя_оригиналне={{ref-es}} Laura Alonso Padin
|Образчик=[[File:Laura Alonso.jpg|200px]]
|Категория_склада=Laura Alonso
|Уроджѣня={{birth date and age|1976|1|2}}
|Мѣсто_роджѣня=
}}
'''Лаура Алонсо Падін''' ({{lang-es|Laura Alonso Padin}}; * [[2. януар]] [[1976]] [[Іспанія]])&amp;nbsp;— [[Іспанія|іспанська]] співачка ([[сопрано]]).


{{Lifetime|1976||Алонсо Падін, Лаура}}
[[Катеґорія:Співаци]]
[[Катеґорія:Іспанія]]
[[Катеґорія:Сопрано]]
[[Катеґорія:Опера]]</text>
      <sha1>3jth7v2v7pshvma49fu1z8hbmfclui4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мартін Шкртел</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10839</id>
    <revision>
      <id>172951</id>
      <parentid>165348</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:27:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172951</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2708" sha1="ejzjwkaycdidkm350ejj80kdgk2c7ym" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Мартин Шкртел
| image = Škrtel Slovakia.jpg
| imagesize = 
| alt = 
| caption = 
| nickname = Шкртьо
| birthname = 
| birthdate = 15. децембер 1985
| birthplace = 
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = оборонець
| nationality = Словак
| ethnicity = 
| citizenship = словацке
| club = ФК Фенербахче
| period = 2008–...
| height = 190
| weight = 83
| degree = Играч рока 2012 (Northwest Football Award)
| spouse = Барбора Шкртелова
| website  = http://www.martin-skrtel.com/profil
| Commons  = Martin Škrtel
}}
[[File:Martin Skrtel 2014.jpg|thumb|left|300px|Liverpool FC v/s Roma &lt;br/&gt;Fenway Park (Boston, Massachusetts) 23.07.2014]]
'''Мартін Шкртел''' ([[Словеньскый язык|слов]]. Martin Škrtel, ур. [[15. децембер]] [[1985]] в [[Гандлова|Гандловой]] [[Окрес Прєвідза|окрес Прьевидза]] [[Тренчіньскый край|Тренчинского края]]) — є словеньскый фотбаловый оборонець, грач ФК Фенербахче (''тур.'' Fenerbahçe SK, Istanbul), де играе под числом 37. Днесь є стабілным членом базовой зоставы словацкой фотбаловой репрезентації и ей капітаном. Свій дебютовый ґол зазначів в кваліфікації о Евро 2008 проти Ціпрусу.

== Облюбеный клуб ==
[[11. януар]]a [[2008]] подписав 4-рочный контракт за 6,5 міліоны лібер з Ліверпулом (Liverpool FC), а так став ся найдрагшым словацкым фотбалістом днешности. За тот клуб играв девять рокы, а поважуе го за свой облюбеный.

== Дотеперішны клубы ==
Играв за клубы:
* Ráztočno (до року 1995) 
* Prievidza (1995 - літо 2002) 
* AS Trenčín (літо 2002 - юл 2004), 
* Зенит Санкт-Петербург (юл 2004 – 2007)
* FC Liverpool (2007-2016)

== Одказы ==
*[https://web.archive.org/web/20201112022247/https://www.martin-skrtel.com/ Особна сторінка Мартіна Шкртела]
*[http://www.sme.sk/c/3672534/Moj-Martin-je-dedinsky-chlapec.html Môj Martin je dedinský chlapec]
{{Стыржень}}
{{lifetime|1985||Шкртел, Мартін}}
[[Катеґорія:Шпортовци]]</text>
      <sha1>ejzjwkaycdidkm350ejj80kdgk2c7ym</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кембріджска універзіта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>10947</id>
    <revision>
      <id>172702</id>
      <parentid>106388</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:51:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172702</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2576" sha1="gc7gszmjp1vsxad0caqrhmlkfzkt0wr" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Универзита
|статус           =  
|назва            =  Кембріджска універзіта
|мѣстна назва     =  University of Cambridge {{Реф-инфо|анґ.|по анґліцькы}}
|образка файл     =  TrinityCollegeCamGreatGate.jpg
|образка розмѣр   =  200px
|образка подпис   =  
|латинска назва   =  
|гесло            =  Hinc lucem et pocula sacrat 
|перва назва      =  
|заложена         =  [[1209]]
|затворена        = 
|тип универзиты   =  
|фонды            =  
|набоженство      = 
|челный пост1     =  Ректор
|челна особа1     =  Давід Сейнсбері
|челный пост2     =  
|челна особа2     =  
|челный пост3     =
|челна особа3     =
|персонал         =  6,645
|факулты          =  
|штуденты         =  
|абсолвенты       =  
|ашпиранты        =  
|докторы          =  111
|професоры        =  116
|город            =  [[:Кембрідж]] 
|округ            =  
|регион           =  
|держава          =  [[:Велика Брітанія]]
|кампус           = 
|сайт             = [http://www.cam.ac.uk]
|адрес            = 
|logo            = 
|категория склада= 
}}

'''Кембріджска універзіта''' ({{lang-en|University of Cambridge}}) — єдна з найстаршых, найвекшых і найвеце престіжных універзіт в [[Великобританія|Великобританії]]. Резіденція - мїсто [[Кембрідж]].

== Історія ==

== Факулты и інштитуты ==
Подля актуалной штруктуры на универзитѣ суть 6 факулт
# Біолоґічна
# Медицинска
# Технічна
# Фізікална

== Ґалерія ==
&lt;gallery mode=packed&gt;
File:TrinityCollegeCamGreatGate.jpg|Капура, Колеґія Трінїті
File:Chapel of Corpus Christi College, Cambridge - 20100915.jpg|
File:Caius.JPG|
File:Pembroke College Cambridge.JPG|Колеґія Прембрук
File:View towards East Range small3.jpg|Колеґія Давнінґ
File:Cambridge Queens' Gatehouse.JPG|[[Queens' College]] Old Gatehouse
&lt;/gallery&gt;

== Одказы ==
*[http://www.cam.ac.uk/ www.cam.ac.uk]

[[Катеґорія:Высокы школы Великобритании]]</text>
      <sha1>gc7gszmjp1vsxad0caqrhmlkfzkt0wr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музичный ансамбл</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11212</id>
    <revision>
      <id>173025</id>
      <parentid>141665</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:45:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173025</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1278" sha1="eky3g9gpuv016nwkcg2dtos6rdn4zvj" xml:space="preserve">[[Файл:MulavinVGStamp2009.JPG|thumb|500px|&lt;center&gt;Беларускі дзяржаўны ансамбль «Песняры»&lt;/center&gt;]]
'''Музичный ансамбл''' (тыж говорово музикантска банда) означать группу двох або веце люди, играючых на инштрументах и/або спѣваючых.

==Назвы подля числа участникох==
Найчастѣйшы суть такы назвы:
* дуо або дует (два участникы)
* трио (три участникы)
* квартет (четыри участникы)
* квинтет (пятеро участникы)
* секстет (шестеро участникы)

==Иншы назвы==
* Вокална группа, спѣваюча без допроводу инштрументох называть ся '''капелла'''.&lt;ref&gt;[https://cs.wikisource.org/wiki/Ott%C5%AFv_slovn%C3%ADk_nau%C4%8Dn%C3%BD/Kapela Ottův slovník naučný/Kapela]&lt;/ref&gt;

==Жерела и одказы==
* Ottův slovník naučný. Třináctý díl. Praha : J. Otto, 1898. s. 950–951.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
{{Commonscat|Musical groups}}
[[Катеґорія:Ансамблы| ]]</text>
      <sha1>eky3g9gpuv016nwkcg2dtos6rdn4zvj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Протинка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11356</id>
    <revision>
      <id>172517</id>
      <parentid>109875</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:04:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172517</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="363" sha1="ouh7w2yf7ckn3v2iiqc2cqy652xfdbw" xml:space="preserve">'''Запята''' ( ''',''' ) є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує як оддїлёвач части речіня. У&amp;nbsp;дакотрых країнах ся повжывать тыж як оддїлёвач десятинных місць.

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>ouh7w2yf7ckn3v2iiqc2cqy652xfdbw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172607</id>
      <parentid>172517</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:29:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172607</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12971" sha1="ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Arabic script|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Used in [[Sindhi language|Sindhi]]&lt;!--Script unspecified.--&gt;, among other languages 
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Used in the Eastern Orthodox liturgical book [[Typikon]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Used in [[Written Chinese|Chinese]] and [[Japanese writing system|Japanese]] writing systems {{see below|{{section link||East Asia}}, below}}
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| [[Vertical Forms|U+FE10]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| [[Vertical Forms|U+FE11]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| [[Small Form Variants|U+FE50]]
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| [[Small Form Variants|U+FE51]]
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Armenian alphabet|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[N'Ko alphabet|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ge'ez script|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Mongolian script|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Manchu alphabet|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Middle Ages|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Lisu language|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Vai syllabary|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Bamum script|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[SignWriting|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172608</id>
      <parentid>172607</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:29:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Запята]] на [[Кома]]</comment>
      <origin>172607</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12971" sha1="ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Arabic script|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Used in [[Sindhi language|Sindhi]]&lt;!--Script unspecified.--&gt;, among other languages 
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Used in the Eastern Orthodox liturgical book [[Typikon]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Used in [[Written Chinese|Chinese]] and [[Japanese writing system|Japanese]] writing systems {{see below|{{section link||East Asia}}, below}}
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| [[Vertical Forms|U+FE10]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| [[Vertical Forms|U+FE11]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| [[Small Form Variants|U+FE50]]
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| [[Small Form Variants|U+FE51]]
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Armenian alphabet|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[N'Ko alphabet|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ge'ez script|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Mongolian script|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Manchu alphabet|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Middle Ages|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Lisu language|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Vai syllabary|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Bamum script|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[SignWriting|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172612</id>
      <parentid>172608</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:32:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Кома]] на [[Протинка]] з вычерянём напрямлїнь</comment>
      <origin>172607</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12971" sha1="ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Arabic script|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Used in [[Sindhi language|Sindhi]]&lt;!--Script unspecified.--&gt;, among other languages 
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Used in the Eastern Orthodox liturgical book [[Typikon]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Used in [[Written Chinese|Chinese]] and [[Japanese writing system|Japanese]] writing systems {{see below|{{section link||East Asia}}, below}}
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| [[Vertical Forms|U+FE10]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| [[Vertical Forms|U+FE11]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| [[Small Form Variants|U+FE50]]
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| [[Small Form Variants|U+FE51]]
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Armenian alphabet|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[N'Ko alphabet|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ge'ez script|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Mongolian script|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Manchu alphabet|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Middle Ages|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Lisu language|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Vai syllabary|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Bamum script|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[SignWriting|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>ss3q0h76u4o5uu8g4owspavnklprqh6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172614</id>
      <parentid>172612</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:32:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172614</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12991" sha1="blipr1m3ar7dxge53fno9mo9f6h5zfq" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''', '''запята''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Arabic script|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Used in [[Sindhi language|Sindhi]]&lt;!--Script unspecified.--&gt;, among other languages 
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Used in the Eastern Orthodox liturgical book [[Typikon]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Used in [[Written Chinese|Chinese]] and [[Japanese writing system|Japanese]] writing systems {{see below|{{section link||East Asia}}, below}}
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| [[Vertical Forms|U+FE10]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| [[Vertical Forms|U+FE11]]
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| [[Small Form Variants|U+FE50]]
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| [[Small Form Variants|U+FE51]]
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Armenian alphabet|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[N'Ko alphabet|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ge'ez script|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Mongolian script|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Manchu alphabet|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Middle Ages|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Lisu language|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Vai syllabary|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Bamum script|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Prachalit Nepal alphabet|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[SignWriting|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Combining character|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>blipr1m3ar7dxge53fno9mo9f6h5zfq</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172615</id>
      <parentid>172614</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:41:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172615</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13239" sha1="2wv9y3e2e1yvhngkm6olcgpqqabj7no" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''', '''запята''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Арабскый алфавіт|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Хоснує ся в [[Сіндгськый язык|сіндгському]] и другых языках
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Хоснує ся у восточноправославнуй літурґійнуй книзі „[[Тіпікон]]“
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[Ідеоґрама|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в [[Китайськоє письмо|китайськуй]] и [[Японськоє письмо|японськуй]] письмовых системах
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| U+FE10
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| U+FE11
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| U+FE50
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| U+FE51
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Арменськый алфавіт|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[Письмо нко|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ґеез|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Монґолськоє письмо|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Манджурськый алфавіт|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Середньовік|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Язык лісу|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Сілабарій ваі|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Письмо бамум|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Непалськый алфавіт|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Непалськый алфавіт|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[Знакопис|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>2wv9y3e2e1yvhngkm6olcgpqqabj7no</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172958</id>
      <parentid>172615</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T02:19:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.6</comment>
      <origin>172958</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13281" sha1="ko0w4mjn2ftwihc8l1d0sdwxjaxqdga" xml:space="preserve">'''Ко́ма''', '''протинка''', '''запята''' '''{{char|,}}''' є [[пунктуація|знак пунктуації]], котрый ся хоснує у многых котекстах и [[язык]]ах. У подакотрых [[шрифт]]ах она ся удмальовує ги курта нахылена вліво линія, піціцько завкруглена вадь пряма; у другых она узират як мініатурна заповнена цифра {{char|9}} из круглым авадь квадратным верьшком. Як правило ся розміщує на [[Базова линія|базовуй линії]]. У многых шрифтах єї форма ся збігат из [[апостроф]]ом авадь єденарнов [[Лабкы|лабков]] {{char|’}}.

Кома ся головно хоснує ги уддільовач частий [[речіня]], наприклад зворотув и трьох и булше переличованых предметув. У&amp;nbsp;дакотрых писемных традиціях нив ся удділявут десяті часті у [[дробы#Десяткова репрезентація|десятковых дробах]].

Слово „кома“ походит уд {{lang-grc|κόμμα}} (''kómma''), котроє зачатково значило удрізаный дарабчик, курту клавзу.&lt;ref name=&quot;EB1911&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Chisholm |first=Hugh |title=Comma |url=https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Comma |year=1911 |volume=6 |page=765|encyclopedia=[[Encyclopædia Britannica]]}}&lt;/ref&gt;

Подакотрі писемні системы хоснувут діакритику (над- ци пудшоровый знак) у формі комы, котрый ся держит за окремый уд [[седія|седії]]. У візантськум и сучаснум [[грецькый язык|грецькум]] над буквами ся кладут силный и слабый придых, котрі ся удповідно означувут над буквов: {{char|ἁ}} тай {{char|ἀ}}. У латвійському, румынському и лівонському правописах ся кома-діакритика хоснує пуд буквов, наприклад {{char|ș}}.

== Історія ==
{{Main|Пунктуація#Історія}}
[[Пунктуація]] ся появила многым май пузно ги [[алфавіт]]ы.

У 3.&amp;nbsp;сторочу до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&amp;nbsp;[[Арістофан Візантськый]] угадав систему из єденарных [[Інтерпункт|цяточок]] ({{lang|grc-Latn|théseis}}) на разнуй высоті, котрі уддільовали стихы тай указовали, кулько дыханя треба на зачитованя кажджого дараба текста наголос.&lt;ref&gt;{{cite book |title= Eats, Shoot &amp; Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation|last= Truss|first= Lynn|year= 2004|publisher= Gotham Books|location= New York|isbn= 1-59240-087-6|page=72}}&lt;/ref&gt; Довгота ся означовала цятков здолув, посередині вадь горі шорика. Про курті дарабы ся цятка {{angbr|·}} клала посередині шора. Удтедь ся узяла концепція комы, хоть таков назывков ся раз кликали не самі знакы, ай клавзы, котрі ся нима роздільовали.

Теперішня візуална форма комы пушла уд [[Слеш (пунктуація)|діаґоналної рискы]] {{char|/}}, котра ся кликала {{Lang-la|virgula suspensiva}}, означовала павзу и была в хоснованю уд 13. по 17.&amp;nbsp;стороча. Сучасну кому першый раз ухосновав таліянськый тіпоґраф [[Алдо Мануціо]].&lt;ref&gt;{{cite web |url= http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |title=Reading Before Punctuation – ''Introduction to Latin Literature'' pamphlet |url-status=dead |archive-url= https://web.archive.org/web/20060902185038/http://www.haverford.edu/classics/courses/2006S/lat101/handouts/no_spaces_aeneid.pdf |archive-date=2 September 2006}}, Haverford College&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop Manuscript Studies, Medieval and Early Modern] {{Webarchive|url= https://web.archive.org/web/20160304203023/http://www.ualberta.ca/~sreimer/ms-course/course/punc.htm#mtop |date=4 March 2016}} – Palaeography: Punctuation glossary&lt;/ref&gt;

== Хоснованя в языках ==
=== Варіанты комы ===
Обычна кома в [[Юнікод]]і ся означує {{unichar|,|юнікодовоє значіня=U+002C|назывка=comma|html=&amp;comma;}}, айбо екзістувут и другі варіації комы.

{{clear}}
:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|+
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ,}}
| U+002C
| {{sc| COMMA}}
| Повнит функцію комы в булшині европськых языкув&lt;br/&gt;Удділят десяті часті в контіненталнуй [[Европа|Европі]], [[Бразілія|Бразілії]] и многых другых [[Латинська Америка|латиноамерицькых]] крайинах (айбо наприклад не у [[Мексіко|Мексиці]])
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ،}}
| U+060C
| [[Арабскый алфавіт|{{sc|ARABIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в ушыткых языках, хоснувучых [[арабськый алфавіт]], и в подакотрых другых алфавітах, у тум числі [[Сірійськый алфавіт|сірійському]] и письмі [[Тана (письмо)|тана]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸲}}
| U+2E32
| {{sc| TURNED COMMA}}
| Транслітераційный знак, указувучый на назалізацію в фонетичному алфавіті palaeotype про [[анґліцькый язык]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⸴}}
| U+2E34
| {{sc| RAISED COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹁}}
| U+2E41
| {{sc| REVERSED COMMA}}
| Хоснує ся в [[Сіндгськый язык|сіндгському]] и другых языках
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹉}}
| U+2E49
| {{sc| DOUBLE STACKED COMMA}}
| Хоснує ся у восточноправославнуй літурґійнуй книзі „[[Тіпікон]]“
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 、}}
| U+3001
| [[Ідеоґрама|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc|COMMA}}
| Хоснує ся в [[Китайськоє письмо|китайськуй]] и [[Японськоє письмо|японськуй]] письмовых системах
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︐}}
| U+FE10
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ︑}}
| U+FE11
| {{sc| PRESENTATION FORM FOR VERTICAL}} [[ideogram|{{sc|IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
| Хоснує ся у вертикалному письмі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹐}}
| U+FE50
| {{sc| SMALL COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ﹑}}
| U+FE51
| {{sc| SMALL}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ，}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF0C]]
| {{sc| FULLWIDTH COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ､}}
| [[Halfwidth and Fullwidth Forms (Unicode block)|U+FF64]]
| {{sc| HALFWIDTH}} [[ideogram|{{sc| IDEOGRAPHIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Подакотрі языкы хоснувут домак иншакі знакы у ролі комы.

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ·}}
| U+00B7
| {{sc| MIDDLE DOT}}
| Хоснує ся ги кома у [[Ґрузинськый язык|ґрузинському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ∘}}
| U+2218
| {{sc| RING OPERATOR}}
| Хоснує ся ги кома в [[малаялам]]і
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ՝}}
| U+055D
| [[Арменськый алфавіт|{{sc|ARMENIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ߸}}
| U+07F8
| [[Письмо нко|{{sc|NKO}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ፣}}
| U+1363
| [[Ґеез|{{sc|ETHIOPIC}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠂}}
| U+1802
| [[Монґолськоє письмо|{{sc|MONGOLIAN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ᠈}}
| U+1808
| [[Манджурськый алфавіт|{{sc|MONGOLIAN MANCHU}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ⹌}}
| U+2E4C
| [[Середньовік|{{sc|MEDIEVAL}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꓾}}
| U+A4FE
| [[Язык лісу|{{sc|LISU}}]] {{sc| PUNCTUATION COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꘍}}
| U+A60D
| [[Сілабарій ваі|{{sc|VAI}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ꛵}}
| U+A6F5
| [[Письмо бамум|{{sc|BAMUM}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑍}}
|data-sort-value=&quot;U+X1144D&quot;| U+1144D
| [[Непалськый алфавіт|{{sc|NEWA}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𑑚}}
|data-sort-value=&quot;U+X1145A&quot;| U+1145A
| [[Непалськый алфавіт|{{sc|NEWA}}]] {{sc| DOUBLE COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𖺗}}
|data-sort-value=&quot;U+X16E97&quot;| U+16E97
| [[Medefaidrin|{{sc|MEDEFAIDRIN}}]] {{sc| COMMA}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| 𝪇}}
|data-sort-value=&quot;U+X1DA87&quot;| U+1DA87
| [[Знакопис|{{sc|SIGNWRITING}}]] {{sc| COMMA}}
|
|}

Екзістує ай шор подабавучых на кому діакритичных знакув, котрі в юнікодовых назывках мавут {{sc|COMMA}}, айбо не хоснувут ся ги [[пунктуація]]. Є ай подобна до комы лежача на базовуй линії лабка (долув у таблі; удповідні высоколежачі и двойні лабкы туй не вказані).

:{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
|-
!scope=&quot;col&quot;|Знак
!scope=&quot;col&quot;|Код у Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Назывка в Юнікоді
!scope=&quot;col&quot;|Коментарі
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʻ}}
| U+02BB
| {{sc| MODIFIER LETTER TURNED COMMA}}
| Хоснує ся ги ''{{lang|haw|[[ʻокіна]]}}'' в [[Гавайськый язык|гавайському языку]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ʽ}}
| U+02BD
| {{sc| MODIFIER LETTER REVERSED COMMA}}
| Указує на слабый придых
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̒}}
| U+0312
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| TURNED COMMA ABOVE}}
| Латвійська надшорова [[седія]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̓}}
| U+0313
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE}}
| Грецькоє [[псілі]] (слабый придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̔}}
| U+0314
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| REVERSED COMMA ABOVE}}
| Грецька [[дасія]] ''{{lang|el|dasia}}'' (силный придых)
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̕}}
| U+0315
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA ABOVE RIGHT}}
|
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍̦}}
| U+0326
| [[Скапчувучый знак|{{sc|COMBINING}}]] {{sc| COMMA BELOW}}
| Діакритичный знак у [[Румынськый язык|румынському]], [[Латвійськый язык|латвійському]], [[Лівонськый язык|лівонському]]
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| &amp;nbsp; ‍᫰}}
| U+1AF0
| Combining character|{{sc|COMBINING DOUBLE COMMA ABOVE}}
|Діакритичный указник [[Тон (лінґвістика)|тону]]&lt;ref&gt;{{cite web|title=L2/24-232: Unicode request for compound tone diacritics III|url=https://www.unicode.org/L2/L2024/24232-compound-tone-diacritics.pdf|date=2024-10-18}}&lt;/ref&gt;
|-
|style=&quot;text-align:center;&quot;| {{big| ‚}}
| U+201A
| {{sc| SINGLE LOW-9 QUOTATION MARK}}
| Удкрывавуча єденарна лабка у подакотрых языках
|}

== Референції ==
{{Reflist}}

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Пунктуація]]</text>
      <sha1>ko0w4mjn2ftwihc8l1d0sdwxjaxqdga</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кенія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11669</id>
    <revision>
      <id>172703</id>
      <parentid>170085</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:52:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172703</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6138" sha1="o0fqv4sdfuv1x3te0h1opq6ah9vastu" xml:space="preserve">[[Файл:Flag of Kenya.svg|міні|Прапор Кенії]]
[[Файл:Location Kenya AU Africa.svg|міні|Кенія в [[Африка|Африці]]]]
'''Ке́нія''' ({{Lang-sw|Kenya}} {{IPA|ˈkɛɲɑ}}), повнов назвов '''Республіка Ке́нія''' ({{Lang-sw|Jamhuri ya Kenya}})&amp;nbsp;— внутроземна держава у Восточнуй [[Африка|Африці]], 27.&amp;nbsp;майвелика крайина за бывательством у світі и 7.&amp;nbsp;у Африці з населеньом 54.2&amp;nbsp;міліоны чоловік на 2026.&amp;nbsp;рук.&lt;ref&gt;{{cite web |date=23 December 2021 |title=Kenya National Bureau of Statistics – Kenya's Top Data Site |url=https://www.knbs.or.ke/ |access-date=11 January 2025 |language=en-US }}&lt;/ref&gt; [[Головне місто|Головным]] и майвеликым варошом Кенії є [[Найробі]]; другый за розміром и майстарый варош тото [[Момбаса]].

На сіверозападі Кенія граничит из [[Южный Судан|Южным Суданом]], на сівер из [[Ефіопія|Ефіопійов]], на восток из [[Сомалія|Сомалійов]], на югозапад из [[Танзанія|Танзанійов]], на запад из [[Уґанда|Уґандов]].

На території Кенії на розкопках у [[Кообі Фора]] были найдені закамінілості майранньых знамых людий, еволуціоновавшых из предкув роду Homo. Май пак там жыли [[вадасы-збирачі]], котрі подабали на сучасных [[Гадза|гадзув]].&lt;ref&gt;{{Cite web |title=African Hunter-Gatherers: Survival, History and Politics of Identity |url=https://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/bitstream/2433/68396/1/ASM_S_26_257.pdf |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20181104052710/https://repository.kulib.kyoto-u.ac.jp/dspace/bitstream/2433/68396/1/ASM_S_26_257.pdf |archive-date=4 November 2018 |access-date=18 October 2021 |website=repository.kulib.kyoto-u.ac.jp }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;researchgate_271694891&quot;&gt;{{cite web |title=The East African Bushmen |url=https://www.researchgate.net/publication/271694891 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20220109200619/https://www.researchgate.net/publication/271694891_The_Myth_of_the_East_African_%27Bushmen%27 |archive-date=9 January 2022 |access-date=18 October 2021 |website=researchgate.net }}&lt;/ref&gt;

== Етимолоґія ==
Республіка Кенія названа на честь [[Кенія (гора)|горы Кенії]]. Майранньый споминок за сучасну назывку горы быв записаный німецькым вандрувником Йоганом Лудвіґом Крапфом у 19.&amp;nbsp;сторочу, кой ун, вандрувучи з караваном пуд проводом вождов Ківойом, увидів гору и зазвідав, як ся кличе. Ківой уповів „Kĩ-Nyaa“ вадь „Kĩlĩma-Kĩinyaa“, гадано позад єї вонкашнього виду, котрый позад чередованя чорного каміня и білого снігу подабав на піря страуса.&lt;ref name=&quot;sullivan&quot;&gt;{{cite book|last=Sullivan|first=Paul|title=Kikuyu Districts|publisher=Mkuki na Nyota Publishers|year=2006|location=Dar es Salaam, Tanzania}}&lt;/ref&gt; У архаїчному [[ґікую]] слово „nyaga“, вадь май часто „manyaganyaga“ хоснує ся на попис дуже яркого предмета. Аґікую, котрі жыют на горі Кенії, у языкови ґікую называвут ї „Kĩrĩma Kĩrĩnyaga“ ({{букв|„гора з яркустьов“}}), а [[ембу]] кличут ї „Ki-nyaga“ вадь „Kirima Kinyaga“. Вшыткі три назывкы мавут єднакоє значіня.&lt;ref&gt;{{cite web |title=History |url=http://www.kenyaembassy.com/aboutkenyahistory.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20160526191351/http://www.kenyaembassy.com/aboutkenyahistory.html |archive-date=26 May 2016 |access-date=13 May 2016 }}&lt;/ref&gt;

Лудвіґ Крапф записав назывку ги Kenia и Kegnia.&lt;ref name=&quot;Krapf&quot;&gt;{{cite book|last=Krapf|first=Johann Ludwig|title=Travels, Researches, and Missionary Labours in Eastern Africa|publisher=Frank Cass &amp; Co. Ltd|year=1860|location=London|author-link=Йоган Лудвіґ Крапф}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;krapf_452&quot;&gt;{{cite journal|last=Krapf|first=Johann Ludwig|author-link=Йоган Лудвіґ Крапф|date=13 May 1850|title=Extract from Krapf's diary|journal=Church Missionary Intelligencer|volume=i|page=452}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;foottit&quot;&gt;{{Cite book|last=Foottit|first=Claire|title=Kenya|url=https://archive.org/details/kenya0000foot|publisher=Bradt Travel Guides Ltd|year=2006|isbn=978-1-84162-066-4|series=The Brade Travel Guide|orig-date=2004}}&lt;/ref&gt; У 1882.&amp;nbsp;році Джозеф Томпсонс, [[Шкоты|шкотськый]] ґеолоґ и натуралішта, указав гору ги „Mount Kenia“.&lt;ref name=&quot;sullivan&quot;&gt;{{cite book|last=Sullivan|first=Paul|title=Kikuyu Districts|publisher=Mkuki na Nyota Publishers|year=2006|location=Dar es Salaam, Tanzania}}&lt;/ref&gt; Назву горы прияли pars pro toto ги назву крайины; при тому вна не зайшла до шырокоприятого офіційного хоснованя бігом раннього колоніалного періода, кой ищи была в хоснованю назва Восточный африканськый протекторат. Офіційну назывку поміняли на Колонія Кенії в 1920.&amp;nbsp;році.

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Африка]]</text>
      <sha1>o0fqv4sdfuv1x3te0h1opq6ah9vastu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микола Овчаров</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11674</id>
    <revision>
      <id>172977</id>
      <parentid>169484</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:14:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не сповнят критерії значимости</comment>
      <origin>172977</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4484" sha1="c15eoiekdugwtt8yza71rfo7lakw1nn" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Писатель проста
|name=Микола Овчаров
| image =  Mykola Ovcharov.jpg
| imagesize = 250px 
| caption = Микола Овчаров у 2025 році
| birthdate = {{Birth date and age|1988|07|09}}
| birthplace = Одеса
| occupation = [[режісер]] 
| language = [[Україньскый язык|україньскый]], [[Руськый язык|руськый]], [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] 
| nationality = [[Українцї|українець]]
| citizenship = [[Україна]]
| education =   
| alma_mater =  
| period = 
| notableworks = Мастер публичных выступлений&lt;!-- or: | notablework = --&gt;
|Commons=Mykola Ovcharov
}}
'''Микола Михайлович Овчаров''' (*[[9. юл]]а [[1988]], [[Одеса]])&amp;nbsp;— україньскый оратор, [[Філм|філмовый]] режісер і сценаріста&lt;ref&gt;https://www.imdb.com/name/nm10582561/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://fspo.udpu.edu.ua/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81-%D0%BF%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82/&lt;/ref&gt;. Прославив ся передовшыткым як закладатель [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Инштитута риторики Миколы Овчарова]].

== Жывотопис ==
Народив ся в м. Одесі. Учився в Київскій державній академії водного транспорту, Київскім народнім універзітеті културы. Робив з передныма державныма і громадскыма орґанізаціями. Автор книжкы «Майстер публичных выступлений» (2017, 2023) і выдань з етікы публичных выступлений.

== Теорія арґументації ==
Микола Овчаров выділив основны три формы арґументації в сучасній риториці.

* Теоретична — научны факты, даны досліджінь, статістіка, аналітіка.
* Практична — практичный приклад зо свого або чуджого досвіду.
* Візуална — доказованя з хоснованьом знамых образів або подій. До каждого арґументу є три вымогы: авторітетность, унікалность, посиліня тезы другым арґументом.

== Бібліоґрафія ==
'''Научно-популярны выданя'''

* 2017 – Майстер публічных выступлїнь
* 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Монохромне выданя
* 2023 – Майстер публічных выступлїнь: Колорове выданя
* 2024 – [[Мала етіка]]
* 2024 – [[Доказова арґументация|Доказова арґументація]]

'''Навчално-методічны выданя'''

* 2025 – Як выховати оратора

'''Періодічны выданя'''

* 2025 – журнал &quot;[[Невідомый оратор]]&quot;&lt;ref&gt;https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова | Невідомий оратор]&lt;/ref&gt;

== Філмы ==
* 2019 – [[Чорна дїра (філм 2019)|Чорна дїра]]

== Жерела и одказы ==
* [[Файл:Facebook New Logo (2015).svg|30px]] [https://www.facebook.com/NicholasOvcharov Офіційна страниця у Facebook]
* [[Файл:YouTube Logo (2005-2011).png|30px]] [https://www.youtube.com/channel/UC2ASGYUmF7GZxVVvqM0eYLQ Канал на YouTube]
* [[Файл:IMDB Logo 2016.svg|30px]] [https://www.imdb.com/name/nm10582561 Микола Овчаров на сайті IMDb]

== Референции ==
{{reflist}}

{{Lifetime|1988||Овчаров, Микола}}
[[Катеґорія:Вытварници]]
[[Катеґорія:Филмовы режиссеры]]
[[Катеґорія:Персоналии:Україна]]
[[Катеґорія:Персоналии 21. стороча]]
[[Катеґорія:Микола Овчаров]]</text>
      <sha1>c15eoiekdugwtt8yza71rfo7lakw1nn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Индоевропскы языкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11697</id>
    <revision>
      <id>172567</id>
      <parentid>133060</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:32:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172567</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3665" sha1="7oz4ekteclnos9n44x3ih1i8i4z2ubw" xml:space="preserve">{{Языкова група
  | назва = Индоевропскы языкы
  | мапа = Indo-European branches map.svg
  | мапы великость = 400 
  | опис = Нынѣшне росширѣня индоевропскых языкох&lt;br&gt;в Евразии:
{{col-begin}}{{col-break}}
{{legend|#00cdff|[[Албаньскый язык|Албанскый]]}}
{{legend|#800080|[[Армяньскый язык|Армянскый]]}}
{{legend|#00d400|Балтицкы}}
{{legend|#008000|[[Славяньскы языкы|Славянскы]]}}
{{legend|#ffa600|Келтскы}}
{{col-break}}
{{legend|#d40000|[[Ґерманьскы языкы|Германскы]]}}
{{legend|#FFDD55|[[Грецкый язык|Грецкый]]}}
{{legend|#000080|Индо-иранскы}}
{{legend|#977f12|Италскы}}
{{legend|#c0c0c0|Не индоевропскы}}
{{col-end}}
  | мапа2 =
  | опис2 =
  | ареал = 
  | говорячых = понад 3 милиарды
  | языкох = понад 500&lt;ref&gt;http://glottolog.org/resource/languoid/id/indo1319 &lt;/ref&gt;
  | класификация = ISO 639-2/5: ine
  | шпецифика =
  | дѣлѣня = 
}}
'''Индоевропскы языкы''' — найросширенѣйша [[язык]]ова родина, представлена днесь во вшитком свѣтѣ.

Ку индоевропскым языкам належать веце-менше родинскы живы и мертвы [[язык]]ы, котры роздѣляють на такы групы:
* [[балтицкы языкы]]
* [[Ґерманьскы языкы|германскы языкы]]
* [[индийскы языкы]]
* [[иранскы языкы]]
* [[италскы языкы]]
* [[келтскы языкы]]
* [[романскы языкы]]
* [[Славяньскы языкы|славянскы языкы]]
[[File:IE countries.svg|thumb|left|upright=1.2|'''Индоевропскы языкы в свѣтѣ'''&lt;br&gt;
'''зелене''': ''векшина языкох ие.'';&lt;br&gt;
'''шалатове''': ''еден з официалных языкох ие.'';&lt;br&gt;
'''небове''': ''еден неофициалный меншиновый язык ие.'']]
&lt;div style=&quot;float:left; text-align:left;width:40%&quot;&gt;
Тоты групы ся еще роздѣляють на подгрупы. Окремы групы чинять [[албаньскый язык|албанскый]], армянскый и [[грецкый язык|грецкый]] язык. Ку индоевропскым языкам односять ся и дакотры одумерлы языкы, напримѣр, фракийскый.
&lt;/div&gt;
{{clear}}

==Жерела и одказы==
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Т. 1, с. 687. {{Реф-инфо|[[Україньскый язык|укр.]]}}
* [https://web.archive.org/web/20171010183735/http://languageserver.uni-graz.at/ls/group?id=4 Датабаза &quot;Языкы свѣта&quot; ''англ.''] {{Реф-инфо|[[Анґліцькый язык|англ.]]}}
* [http://glottolog.org/resource/languoid/id/indo1319 Индоевропскы языкы на Glottolog.org] {{Реф-инфо|[[Анґліцькый язык|англ.]]}}
{{Commonscat|Indo-European languages}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Індоевропскы языкы]]</text>
      <sha1>7oz4ekteclnos9n44x3ih1i8i4z2ubw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>КР Рейкьявик</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11943</id>
    <revision>
      <id>172635</id>
      <parentid>101713</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:53:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172635</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="420" sha1="ig7aqqwtsaw1th9tgyunmx77gvpof5p" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''КР Рейкьявик''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Рейкьявик]], [[Ісландія]]. Быв заложеный року 1899.

== Успіхы ==
*'''[[Челлендж Ліґа]]'''
** '''Шампіоны (3)''': 2003, 2008, 2014.

== Одказы ==
*[http://www.kr.is www.fcvaduz.li]

[[Катеґорія:Фотбаловы клубы]]</text>
      <sha1>ig7aqqwtsaw1th9tgyunmx77gvpof5p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карлес Пудждемон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11976</id>
    <revision>
      <id>172676</id>
      <parentid>135976</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:18:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172676</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3570" sha1="220xg8c1nmculj5zm230o8hk1tc9u18" xml:space="preserve">{{Везирь
| имя               = Карлес  Пучдемон&lt;br /&gt;Carles Puigdemont i Casamajó
| жена              = &lt;!-- Хотьяке значѣня, кедь жена --&gt;
| образок           = Retrat oficial del President Carles Puigdemont cropped.jpg
| величина_образка  = 250px
| подпис_под_образком = 
| пост              =  [[Файл:Coat of Arms of Catalonia.svg|20px]]  Презідент Каталанії [[Файл:Flag of Catalonia.svg|25px]]
| монарх            = Філіп VI
| президент         =
| вице-президент    =
| премьер           =
| предходник        = Артур Мас-и-Гаварро
| наступник         = -
| меживлада = &lt;!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --&gt;
| зачаток_термина   = [[15. януар]] [[2016]]
| конець_термина    = [[27. октобер]] [[2017]]
| герб              =
| подпис_герба      =
| пост2             = Староста [[Амер]]а
| монарх2           =
| президент2        =
| премьер2          =
| зачаток_термина2  = [[19. марец]] [[2011]]
| конець_термина2   = [[15. марец]] [[2015]]
| предходник2       =
| наступник2        =

&lt;!-- Дале так само з номерами 3-9 --&gt;

| датум_уроджѣня    = [[15. авґуст]] [[1962]]
| мѣсто_уроджѣня    = [[Амер]], [[Іспанія]]
| датум_смерти      = 
| мѣсто_смерти      = 
| назывка           =
| alma_mater        =
| едукация          =
| горожанство        = {{flagicon|Іспанія}} [[Іспанія|Іспаньске]]
| народность        = каталан
| династия          =
| род               = &lt;!-- алтернатива параметру «династия» --&gt;
| мати              = 
| отець             = 
| супруга           = Марчела Топор
| супруг            =
| дѣти              =
| своина            =
| профессия         =
| шаржа             = 
| вѣра              = [[Римокатолицька церьков|католицька]]
| награды           = 
| премии            =
| честна титула     =
| партия            = 
| подпис            = Signatura de Carles Puigdemont – transparent background.png
| сайт              =
| категория в Commons = &lt;!-- Назва категории на Викискладѣ --&gt;
}}

'''Карлес  Пучдемон''' ({{lang-ca|Carles Puigdemont}}; [[29. децембра]] [[1962]], Амер, [[Каталанія]],  [[Іспанія]]) — політічный, сполоченьскый и [[штат]]ный дїятель Каталонії, 130. и послїдный презідент Каталанії (Презідент Генералітат). В 2016 дїяв як посланець Каталаньского парламенту, де ся дістав в парламентных вольбах в роцї 2016 за Каталаньску Европску демократічну партію и унію: ''Junt per Si''.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Політіци]]
[[Катеґорія:Презіденты]]
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>220xg8c1nmculj5zm230o8hk1tc9u18</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ужгородськый університет</title>
    <ns>0</ns>
    <id>11990</id>
    <revision>
      <id>172557</id>
      <parentid>171364</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:18:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172557</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="17303" sha1="an6hv9vp66mfpfcgu2xxopj54cf5bd0" xml:space="preserve">{{Куртый попис|Державный університет в Ужгороді, Украйина}}
{{Пудкарпатськый стандарт}}
{{Универзита
| статус           =
| назва            = Ужгородськый університет
| мѣстна назва     = {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}
| образка файл     = UzhU_uni.jpg
| образка розмѣр   = 270px
| образка подпис   = Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14
| латинска назва   =
| гесло            = „Булше знаєме&amp;nbsp;— булше можеме“ ({{lang-uk|Більше знаємо&amp;nbsp;— більше можемо}})&lt;ref&gt;{{Cite web |archiveurl=https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols |accessdate=2026-10-04 |archivedate=2025-12-30 |language=uk |title=Символіка та брендбук |publisher=Ужгородський національний університет }}&lt;/ref&gt;
| перва назва      = Ужгородськый державный університет
| заложена         = {{Birth date and age|1945|07|19}}&lt;ref name=&quot;EIU&quot; /&gt;&lt;br&gt;{{Birth date and age|1945|10|18}}&lt;ref name=&quot;UzhU2026&quot; /&gt;
| затворена        =
| тип универзиты   = державный
| фонды            =
| набоженство      =
| челный пост1     = С. о. ректора
| челна особа1     = Володимир Смоланка
| челный пост2     =
| челна особа2     =
| челный пост3     =
| челна особа3     =
| персонал         = 1300
| факулты          = 20
| штуденты         = дас 17,000&lt;ref name=&quot;Varosh20261001&quot; /&gt;
| абсолвенты       =
| ашпиранты        =
| докторы          = 111
| професоры        = 116
| город            = [[Ужгород]]
| округ            =
| регион           = [[Закарпатська область]]
| держава          = [[Украйина]]
| сайт             = [http://www.uzhnu.edu.ua/ uzhnu.edu.ua]
| адрес            = ул. Університетська, 14 (корпус)&lt;br&gt;пл. Народна, 3 (ректорат)&lt;br&gt;Ужгород, [[Поштовый індекс|88000]]
| logo             = [[Файл:УжУ лого.png|270px]]
| категория склада = University of Uzhhorod
| image_alt        = Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14
}}
[[Файл:Smolanka.jpg|міні|280px|Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка]]
[[Файл:P1360447 пл. Народна, 2 Будинок колишньої чеської жандармерії.jpg|міні|280px|Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, [[Ужгород]]]]
'''Ужгородськый університет''' (курто '''УжУ'''; {{lang-uk|{{Abbr|ДВНЗ|укр. Державний вищий навчальний заклад}} «Ужгородський університет»}}, до 2026 '''Ужгородськый націоналный університет''', '''УжНУ''')&amp;nbsp;— державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації&lt;ref&gt;Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ №&amp;nbsp;582508.&lt;/ref&gt; в [[Ужгород]]і в [[Украйина|Украйині]]. Офіційно закладеный 19.&amp;nbsp;юлія 1945.&amp;nbsp;року. Єден из класичных університетув Украйины.

На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор.

== Історія ==
=== Ужгородськый державный університет (1945–2000) ===
Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесеноє декретом Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]] №16 уд 5.&amp;nbsp;децембра 1944 „''Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні''“:&lt;ref name=&quot;Homonnaj1988&quot;&gt;{{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9|language=uk|pages=40–41}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Chubirko2015&quot;&gt;{{Cite web |last=Чубірко |first=Магдалина |url=https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140 |title=Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки |publisher=RIO News |language=uk |access-date=2026-10-04 |date=2015-09-01 }}&lt;/ref&gt;

{{Цітат у рамці|width=60%|author=Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218|source=''Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»''&lt;ref name=&quot;Homonnaj1988&quot;/&gt;|content=Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет.}}

Дньом закладеня університета ся держит приятя ворошного розпоряджіня „''Про утворення Закарпато-Українського Університету''“ Централного комітета [[КПЗУ]] и Народної Рады [[Закарпатска Украина|Закарпатської Украйины]]; датов того называвут 19.&amp;nbsp;юлія&lt;ref name=&quot;EIU&quot; /&gt; вадь 18.&amp;nbsp;октовбра 1945 (йсю дату держит офіційнов Ужгородськый університет).&lt;ref name=&quot;UzhU2026&quot;&gt;{{Cite web |title=81 рік поступу: Ужгородський університет відкриває нову сторінку |date=2026-10-06 |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/novyny/81-rik-postupu-uzhhorodskyi-universytet-vidkryvaie-novu-storinku |publisher=Ужгородський університет }}&lt;/ref&gt;

У 1946.&amp;nbsp;році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15&amp;nbsp;катедер, 42&amp;nbsp;выкладачі (у т.&amp;nbsp;ч.&amp;nbsp;єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168&amp;nbsp;студентув.&lt;ref name=&quot;EIU&quot;&gt;{{Cite encyclopedia|last=Віднянський|first=Степан Васильович|title=Ужгородський національний університет|url=https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;I21DBN=EIU&amp;P21DBN=EIU&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=eiu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=TRN=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=Uzhhorodskyj_universytet|publisher=Інститут історії України|encyclopedia=Енциклопедія історії України|language=uk|access-date=2026-10-04}}&lt;/ref&gt;

Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв [[Мадярськый язык|мадярського языка]] и літературы про мадярські школы.&lt;ref name=&quot;Homonnaj1988&quot;/&gt;

=== Ужгородськый націоналный університет (2000–2026) ===
19.&amp;nbsp;октовбра 2000.&amp;nbsp;року указом Президента Украйины [[Леонід Кучма|Леоніда Кучмы]] „''Про надання Ужгородському державному університету статусу національного''“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text |title=Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» |date=2000-10-19 |language=uk |publisher=[[Верьховна рада Украйины|Верховна Рада України]] |location=[[Київ]] }}&lt;/ref&gt;

У 2013.&amp;nbsp;році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.&lt;ref name=&quot;Varosh20261001&quot; /&gt;

=== Ужгородськый університет (2026–) ===
3.&amp;nbsp;фебруара 2026.&amp;nbsp;року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из [[Мукачувськый державный університет|Мукачувськым державным університетом]] (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.&lt;ref name=&quot;Varosh20260203&quot;&gt;{{Cite web |last1=Гичка |last2=Чайбинець |first1=Галина |first2=Маріанна |date=2026-02-03 |title=Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) |url=https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/ |publisher=Varosh |language=uk }}&lt;/ref&gt;

Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6.&amp;nbsp;марця 2026.&amp;nbsp;року №&amp;nbsp;215-р&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326 |publisher=Кабінет Міністрів України |title=Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету» |location=[[Київ]] |date=2026-03-06 }}&lt;/ref&gt; тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21.&amp;nbsp;апріля 2026.&amp;nbsp;року №&amp;nbsp;663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27.&amp;nbsp;апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30.&amp;nbsp;септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.&lt;ref name=&quot;Varosh20261001&quot;&gt;{{Cite web |last=Чайбинець |first=Маріанна |date=2026-10-01 |work=Varosh |title=Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу |url=https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/ |language=uk }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399&lt;/ref&gt;

В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас&amp;nbsp;17&amp;nbsp;тысяч студентув) и стратив статус націоналного.&lt;ref name=&quot;Varosh20261001&quot; /&gt;

== Ректоры ==
За свою історію Ужгородськый університет мав 12&amp;nbsp;ректорув:&lt;ref name=&quot;EIU&quot; /&gt;
{|
|+
!Ректор
!Час
|-
|Степан Добош
|авґуст-октовбер 1945
|-
|Аркадій Курішко
|1945–1949
|-
|Григорій Ткаченко&lt;ref name=&quot;Chubirko2015&quot; /&gt;
|1949–1956
|-
|Иван Ленарськый
|1956–1961
|-
|Дмитро Чепур&lt;ref&gt;{{Cite encyclopedia|last=Різак|first=В. М.|url=https://esu.com.ua/article-883094|title=Чепур Дмитро Венедиктович|encyclopedia=Енциклопедія сучасної України|language=uk}}&lt;/ref&gt;
|1961–1977
|-
|Володимир Шульга
|1977–1980
|-
|Володимир Лендєл
|1980–1988
|-
|Володимир Сливка
|1988–2004
|-
|Василь Русин
|2004–2005
|-
|[[Микола Вегеш]]
|2005–2012
|-
|Віталій Ніколайчук (с.о.)
|2012
|-
|Федір Ващук
|2012–2014
|-
|Володимир Смоланка
|2014–
|}

== Факултеты тай інституты ==
На днешньый день у структурі університета є 25&amp;nbsp;удділень (21&amp;nbsp;факултет и чотыри інституты):&lt;ref&gt;{{Cite web |publisher=Ужгородський університет |url=https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety |title=Факультети та навчально-наукові інститути |language=uk }}&lt;/ref&gt;
# Біолоґічный факултет
# Ґеоґрафічный факултет
# Гуманітарный факултет
# Економічный факултет
# Інженерно-технічный факултет (''ІТФ'')
# Медичный факултет
# Медичный факултет №2
# Педаґоґічный факултет
# Факултет економікы, управліня и інженерії
# Факултет здоровля и фізичної воспитаня
# Факултет інформаційных технолоґій (''ФІТ'')
# Факултет історії и межинародных удношінь
# Факултет математикы и цифровых технолоґій
# Факултет межинародных економічных удношінь
# Факултет менеджмента тай індустрії гостинности
# Факултет общественых наук
# Факултет туризма тай межинародных комунікацій
# Факултет чужоземної філолоґії (''ФІФ'')
# Фізичный факултет
# Філолоґічный факултет
# Юридичный факултет
# Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут
# Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы
# Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины
# Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії

== Референції ==
{{Reflist}}

== Література ==
* Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — {{ISBN| 978-966-00-1359-9}}.
* {{Cite book|last=Гомоннай|first=В. В.|year=1988|title=Народна освіта радянського Закарпаття|publisher=Видавництво «Радянська школа»|location=[[Київ]]-[[Ужгород]]|isbn=5-330-00806-9}}
* [http://www.uzhnu.edu.ua/ Веб-сайт УжНУ]
* [https://web.archive.org/web/20170123173024/http://www.uznu.net/ Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)]{{ref-en}}

[[Катеґорія:Высокы школы Украины]]
[[Катеґорія:Ужгородськый університет]]</text>
      <sha1>an6hv9vp66mfpfcgu2xxopj54cf5bd0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марк-Андре тер Штеґен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12473</id>
    <revision>
      <id>172924</id>
      <parentid>167888</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:16:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172924</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1742" sha1="owj9zh8rrql95xaaguyu5cqy1dxl5e1" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Марк-Андре тер Штеґен
| image = Marc-André ter Stegen.jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Marc-André ter Stegen
| birthdate = {{Birth date and age|1992|04|30}} 
| birthplace = [[Мёнхенґладбах]], [[Німецько]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = бранкарь
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club =[[ФК Барцелона]]
| period = 2014-
| height = 187
| weight = 84
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  =Marc-André ter Stegen
}}

'''Марк-Андре тер Штеґен''' ([[Німецькый язык|нім.]] Marc-André ter Stegen) - є [[Германия|німецькый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], бранкарь, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 1.

== Клуб ==
19. юла 2014 подписав 5-рочный контракт за 12 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. 

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== Барцелона ====
*Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16
*[[Копа дел Рей]]: 2014–15, 2015–16, 2016–17
*Шпанєльскы суперпогар: 2016

== Одказы ==
*[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/ter-stegen Сторона ФК Барцелона]
*[https://int.soccerway.com/players/marc-andre-ter-stegen/102525/ на www.soccerbase.com]
{{Стыржень}}
{{Lifetime|1992||Штеґен, Марк-Андре}}
[[Катеґорія:Німецькы фотбалісти]]</text>
      <sha1>owj9zh8rrql95xaaguyu5cqy1dxl5e1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луіс Алберто Суарез</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12475</id>
    <revision>
      <id>172885</id>
      <parentid>103868</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172885</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1653" sha1="28y8mjyuf0pcf6fxgfgcetjll25e4pr" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Луіс Алберто Суарез
| image = U09 Luis Suárez 7540.jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Luis Alberto Suárez
| birthdate = {{Birth date and age|1987|01|24}} 
| birthplace = [[Салто]], [[Уруґвай]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = нападник
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club =[[ФК Барцелона]]
| period = 2014-
| height = 182
| weight = 79
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  = Luis Suárez
}}

'''Луіс Алберто Суарез''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Luis Alberto Suárez) - є [[Уруґвай|уруґвайскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 12.

== Клуб ==
11. юла 2014 подписав 5-рочный контракт за 65 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. 

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== Барцелона ====
*Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16
*[[Копа дел Рей]]: 2014–15, 2015–16, 2016–17
*Шпанєльскы суперпогар: 2016

=== Уруґвай===
*

== Одказы ==
*[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/luis-suarez Сторона ФК Барцелона]
*[https://int.soccerway.com/players/luis-suarez/2290/ на www.soccerbase.com]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпортовци]]</text>
      <sha1>28y8mjyuf0pcf6fxgfgcetjll25e4pr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ліонел Месі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12476</id>
    <revision>
      <id>172899</id>
      <parentid>167680</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172899</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1668" sha1="ru2y3ygzpsysl09ge687dzlpqtet6dh" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Ліонел Меси
| image = Lionel Messi Argentina v Egypt 7 July 2026-112(cropped).jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Lionel Messi
| birthdate = {{Birth date and age|1987|06|24}} 
| birthplace = [[Росарио]], [[Арґентина]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = [[фотбал]]
| specialization = [[нападник]]
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club =[[ФК Барцелона]]
| period = 2014-2026
| height = 170
| weight = 74
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  = Lionel Messi
}}
'''Ліонел Меси''' ({{lang-es|Lionel Messi}}) — є [[Арґентина|арґентинськый]] професіоналный [[фотбал]]іста, нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 1.

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== Барцелона ====
*[[Ла Ліґа]]: 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16, 2017-18, 2018-19
*[[Копа дел Рей]]: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017-18
*[[Шпанєльскы суперпогар]]: 2006, 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2018

=== Арґентина ===
*

== Одказы ==
*[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/messi Сторона ФК Барцелона]
*[https://int.soccerway.com/players/lionel-andres-messi/119/ на www.soccerbase.com]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Арґентинськы фотбалісти]]</text>
      <sha1>ru2y3ygzpsysl09ge687dzlpqtet6dh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Майстровска Ліґа УЕФА</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12491</id>
    <revision>
      <id>172915</id>
      <parentid>103904</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:05:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172915</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="381" sha1="jfbytll9l30ekcagb3lbq2agff11gsh" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Майстровска Ліґа УЕФА''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. UEFA Champions League) - є вырочне фотбалове змаганя, найсоліднїшый клубовы погар на світі. Сучасный шампіон - [[ФК Реал Мадрід]].

[[Катеґорія:Майстровска Ліґа УЕФА]]</text>
      <sha1>jfbytll9l30ekcagb3lbq2agff11gsh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краков</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12526</id>
    <revision>
      <id>172790</id>
      <parentid>163512</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:40:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172790</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="867" sha1="fdus5b7kvh8gvd9gcndg61vt8y8hktu" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|образок = Collage of views of Cracow.PNG 
|образок_розмір = 275px
|заложене = [[1257]]
|аґломерація = 1 498 499
}}
'''Кра́ков''', '''Кра́кув''' або '''Кра́ків''' ({{lang-pl|Kraków}}) є місто [[Польско|Польска]], адміністратівный центер [[Малопольске воеводство|Малопольского воєводства]]. Нынї Краков мать 800,653&amp;nbsp;жытелїв, а в краковскій аґломерації є 1,498,499&amp;nbsp;жытелїв.

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты в Польску]]</text>
      <sha1>fdus5b7kvh8gvd9gcndg61vt8y8hktu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Компот</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12731</id>
    <revision>
      <id>172745</id>
      <parentid>171310</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:19:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172745</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="509" sha1="cfzw1h8jqd7a3monskosup743r5s707" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Не поплетьте|Камшот}}
[[File:Kompot z suszonych sliwek.JPG|thumb|Сливовый кампот]]
'''Компот''' ({{lang-fr|compote}}) — [[десерт]]ный [[напиток]] из фруктӯв авать ягӯд, авать отвар фруктӯв в [[сироп]]і, и ищи смесь сухофруктӯв авать сушеных ягӯд и фруктӯв,  фруктôві авать ягôдні [[консервы]].

[[Катеґорія:Напої]]</text>
      <sha1>cfzw1h8jqd7a3monskosup743r5s707</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клепач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12738</id>
    <revision>
      <id>172715</id>
      <parentid>159939</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:03:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172715</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="643" sha1="onztzgsdetmyubqtcb96sd1mkrlogit" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Клепач''' (клипач) — ручный ударный [[інструмент]] — жилїзный авадь деревляный брусок, насадженый пуд прямым углом на держак. Хоснує ся на забиваня гвоздикӯв (гвӯздя), битя предметӯв и инакшых робӯт. Клепач — єден из май давных інструментӯв, котрї хоснувут люди.

[[File:Hammer and nails.jpg|thumb|left|Клепач из гвӯздями]]

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ручны инштрументы]]</text>
      <sha1>onztzgsdetmyubqtcb96sd1mkrlogit</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Блекiнге</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12987</id>
    <revision>
      <id>172776</id>
      <parentid>140345</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172776</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="446" sha1="pcjisipvp86vfh2t6vz5uw0kkxiozzv" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Блекiнге''' - Повна назва — Край Блекiнге ({{lang-sv|Blekinge län}}). Головне місто - Карлскруна (Karlskrona). офiциална лiтера регiона &quot;K&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;10&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Блекінге}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>pcjisipvp86vfh2t6vz5uw0kkxiozzv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Даларна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12988</id>
    <revision>
      <id>172779</id>
      <parentid>147441</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172779</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="437" sha1="qu0wdx7azuqya8p3dtguhs4aw4hu8sb" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Регион|розлога=28189 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;}}
'''Даларна''', повнов назвов '''Край Даларна''' ({{lang-sv|Dalarnas län}}). Головне місто — Фалун ({{lang-sv|Falun}}), офiціална лiтера реґiона &quot;W&quot;, офiцiaлный код краю &quot;20&quot;.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции|Даларна]]</text>
      <sha1>qu0wdx7azuqya8p3dtguhs4aw4hu8sb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Готланд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12989</id>
    <revision>
      <id>172778</id>
      <parentid>140349</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172778</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="426" sha1="fddt4u6l6iyb3kz720ell4o3johgnkf" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Готланд''' (повна назва ''Край Готланд'', {{lang-sv|Gotlands län}}). Головне місто - Висбю (Visby). офiциална лiтера регiона &quot;I&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;09&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Готланд}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>fddt4u6l6iyb3kz720ell4o3johgnkf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Гавлеборг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12990</id>
    <revision>
      <id>172777</id>
      <parentid>140348</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172777</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="442" sha1="pjytfe1am3yt9lxywlo7g2kebsycwrc" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Гавлеборг''' (повна назва — Край Гавлеборг, {{lang-sv|Gävleborgs län}}). Головне місто - Гавле (Gävle). офiциална лiтера регiона &quot;X&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;21&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Гавлеборг}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>pjytfe1am3yt9lxywlo7g2kebsycwrc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Халланд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12991</id>
    <revision>
      <id>172784</id>
      <parentid>140350</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:37:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172784</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="435" sha1="elsnnnjbiyayryhi6somx6pfb79ogh9" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Халланд''' (повна назва ''Край Халланд'', {{lang-sv|Hallands län}}). Головне місто - Халмштад (Halmstad). офiциална лiтера регiона &quot;N&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;13&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Халланд}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>elsnnnjbiyayryhi6somx6pfb79ogh9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Ямтланд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12992</id>
    <revision>
      <id>172786</id>
      <parentid>145794</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:37:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172786</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="411" sha1="gve7iz8hkcz1207db4psrpwgb5f854u" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{регион}}
'''Ямтланд''' - Повна назва — Край Ямтланд ({{lang-sv|Jämtlands län}}). Головне місто - Eстерсунд (Östersund). офiциална лiтера регiона &quot;Z&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;23&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Ємтланд}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>gve7iz8hkcz1207db4psrpwgb5f854u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Ёнгчёпинг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>12993</id>
    <revision>
      <id>172775</id>
      <parentid>140339</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172775</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="457" sha1="6aljg011vyxutnssue0kc1visouax2l" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Ёнгчёпинг''' - Повна назва — Край Ёнгчёпинг ({{lang-sv|Jönköpings län}}). Головне місто - Ёнгчёпинг (Jönköping). офiциална лiтера регiона &quot;F&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;06&quot;.

{{Стыржень}}

{{DEFAULTSORT:Ёнгчёпинг}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>6aljg011vyxutnssue0kc1visouax2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Кальмар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13000</id>
    <revision>
      <id>172780</id>
      <parentid>142541</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172780</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="596" sha1="126f1nnix1rfwg4pc5di1gf2fpp7w2t" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
[[Файл:Kalmar_castle_(by_Pudelek).JPG|міні|праворуч]]
'''Калмар''' - Повна назва — Край Калмар (Kalmar län) є єден з вісем країв Швеции. Офiциална лiтера регiона &quot;H&quot;. Офiцiaлнi код крайу &quot;08&quot;. Теріторія 11 165км². Популація 243 718.  Густота залюднѣня — 21,8/км².  Головне місто - Калмар (Kalmar).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>126f1nnix1rfwg4pc5di1gf2fpp7w2t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Кроноберг</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13001</id>
    <revision>
      <id>172781</id>
      <parentid>123180</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172781</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="485" sha1="9vgrthkg125um3yfst43p9tmwnmd0vn" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
Кроноберг - Повна назва — Край Кроноберг (Kronobergs län). офiциална лiтера регiона &quot;G&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;07&quot;. Теріторія 8 424км². Популація 197 826.  Густота залюднѣня — 23,5/км².  Головне місто - Вексщo (Växjö).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>9vgrthkg125um3yfst43p9tmwnmd0vn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Норботтен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13002</id>
    <revision>
      <id>172782</id>
      <parentid>159707</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:36:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172782</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="591" sha1="7vlkdl2fpwz9m0v92m1fioc6egu1nfu" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Норрботтен''' (повна назва: Край ''Норрботтен'', {{lang-sv|Norrbottens län}}). офiциална лiтера регiона &quot;BD&quot;. офiцiaлный код краю &quot;25&quot;. Теріторія {{s|97 239 км²}}. Популація 250 969 обывателїв. Густота залюднѣня — 2,6/км². Головне місто - [[Лулео]] (Luleå).

{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Норботтен}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>7vlkdl2fpwz9m0v92m1fioc6egu1nfu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Сконе</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13003</id>
    <revision>
      <id>172783</id>
      <parentid>140351</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:37:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172783</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="616" sha1="7uo0ilqin2o22fys4vbyx4y9qoy5c3u" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
'''Сконе''' (повна назва ''Край Сконе'', {{lang-sv|Skåne län}} / Регіон Сконе, {{lang-sv|Region Skåne}}). офiциална лiтера регiона &quot;М&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;12&quot;. Теріторія {{s|10 968 км²}}. Популація {{s|1 348 607 обывателїв}}. Густота залюднѣня — 123,0/км².  Головне місто - Малме (Malmö).

{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Сконе}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции]]</text>
      <sha1>7uo0ilqin2o22fys4vbyx4y9qoy5c3u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Край Штокголм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13004</id>
    <revision>
      <id>172785</id>
      <parentid>140337</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:37:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172785</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="619" sha1="6ii2137awsv95meq6p7wl24xw02ptp9" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Языкова норма}}
{{регион}}
Штокголм - повна назва — '''Край Штокголм''' ({{lang-sv|Stockholms län}}) / Регіон Штокголм (Region Stockholm). офiциална лiтера регiона &quot;AB&quot;. офiцiaлнi код крайу &quot;01&quot;. Теріторія 6 524 км². Популація 2 315 612 обывателїв.  Густота залюднѣня — 354,9/км². Головне місто — Штокголм (Stockholm).

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Административны части Швеции|Штокголм]]</text>
      <sha1>6ii2137awsv95meq6p7wl24xw02ptp9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мянма</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13041</id>
    <revision>
      <id>173047</id>
      <parentid>164662</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:56:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173047</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5662" sha1="nnzjcxqm1qel3e7etceyhm7949fdaew" xml:space="preserve">{{Інфобокс країна (підк)
|native_name = [[Бурмськый язык|бурм.]] ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော်‌
|conventional_long_name = Републіка Мянмарьскый союз
|image_flag = Flag of Myanmar.svg
|image_coat = State Seal of the Republic of the Union of Myanmar.svg
|image_map = Myanmar (orthographic projection).svg
|national_motto =
|national_anthem =
|official_languages = [[Бурмськый язык|бурмськый]]
|capital = [[Нейпїдо]]
|largest_city = [[Янґон]]
|demonym = 
|latd=19 |latm=45 |latNS=N |longd=96 |longm=6 |longEW=E
|government_type=
|leader_title1 = президент
|leader_name1 = [[Він Мїн]]
|leader_title2 = державна канцеларька
|leader_name2 = [[Аун Сган Су Тсі]]
|area_rank=39.
|area_magnitude=1_E12
|area_km2=676578
|percent_water=3,06
|population_estimate = 
|population_estimate_year = 
|population_estimate_rank = 
|population_census =  53 582 855
|population_census_year = 2017
|population_census_rank = 26.
|population_density_km2 = 76
|population_density_rank = 125.
|GDP_PPP_year = 2019
|GDP_PPP = 355 міліардув [[Америцькый долар|доларув США]]
|GDP_PPP_per_capita=$6 707
|HDI_year = 2018
|HDI = 0,584
|HDI_category=&lt;span style=&quot;color:#ffa501;&quot;&gt;середній&lt;/span&gt;
|currency = [[Кят]]
|currency_code = MMK
|utc_offset = +6:30
|drives_on =
|cctld = [[.mm]]
|calling_code = +95
|footnotes =
}}
'''Мянма''' ([[Бурмськый язык|бурм.]] မြန်မာ, [[МФА|[mjəmà]]], до 1989 '''Бурма'''), офіціално — '''Републіка Мянмарьскый союз''' (ပြည်ထောင်စု သမ္မတ မြန်မာနိုင်ငံတော်‌) — країна в [[Юговыходна Азія|Юговыходній Азії]]. Гранічіть з [[Банґладеш]]ом і [[Індія|Індійёв]] на северозападї, [[Китай]]ом на северовыходї, [[Лаос]]ом и [[Таїланд]]ом на юговыходї; на юзі выходить на [[Андаманьскоє море]] і [[Бенґальскый залив]]. Занимат 10. місто в Азії подля площі. Населїня числит приблизно 54 міліоны (2017)&lt;ref&gt;https://www.worldometers.info/world-population/myanmar-population/&lt;/ref&gt;. Головне місто є [[Нейпїдо]], майбулшый город є [[Янґон]]. Член [[ASEAN|АСЕАН]] (Асоціації держав Юговыходной Азії) уд 1997. рока.

Історія державности в Мянмі ся зачинат уд [[Пю (городські державы)|городськых держав Пю]] в горішнюй и [[Царьства Мон|царьств Мон]] в долушнюй части Мянмы. Ціла Мянма была зъєдинена в 1050-х роках из заоснованьом [[Паґанськоє царьство|Паґанського царьства]]. У сесю добу домінантноє положеня придобыли [[бурмськый язык]] и култура тай будгізм школы [[тгеравада]]. Паґанськоє царьство ся розпало позад монґолської навалы. Мянма была назад изъєдинена в XVI. сторучу [[Імперія Таунґу|імперійов династії Таунґу]], майбулшов у історії Юго-Восточної Азії. Сперед приходом брітанцюв в XIX. сторучу в Мянмі владарила [[династія Конбаун]]. По [[Анґло-бурмські войны|анґло-бурмськым войнам]] ся Мянма стала колонійов Брітанії. Независимусть дустала пак у році 1948. По перевороту 1962. рока настала воєнська діктатура.

Скоро по независимости ся зачала [[домова война|гражданська война]] межи державными силами и дакотрыми из многых етнічных ґруп країны, котра иде дотеперь уже булш ги 70 рокув. Воєнська хунта ся офіційно розформовала в 2011. році, айбо войсько щи ныні має велику політічну роль. Сеся и другі зміны зліпшили межинародні удношеня, айбо убстала ся крітика етнореліґійної сітуації в країні.

Мянма богата на [[жад]], коштувноє каміня, [[ропа|ропу]], природный ґаз и другі мінералні ресурс и має потенціал хоснованя сонячної енерґії. Проблемов є высока економічна нерувнусть. Подля [[Індекс людського розвитя|Індекса людського розвитя]] Мянма ся находит на 145. місті в світі из 188 (2018).

== Референції ==
{{Переклад|en|Myanmar|977269676}}
{{Стыржень}}
{{Асоціація штатів Южновыходной Азії (ASEAN)}}
[[Катеґорія:Країны|Мянма]]
[[Катеґорія:Южновыходна Азія]]</text>
      <sha1>nnzjcxqm1qel3e7etceyhm7949fdaew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кейлор Навас</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13065</id>
    <revision>
      <id>172699</id>
      <parentid>137055</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:50:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172699</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1536" sha1="cde25bf8tsqw45dzou3vmcty75ahaap" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Кейлор Навас
| image = Keylor Navas 2018 (cropped).jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Keylor Navas
| birthdate = {{Birth date and age|1986|12|15}} 
| birthplace = [[Перес Селедон]], [[Коста Ріка]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = бранкарь
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club = [[ФК Реал Мадрід]]
| period = 2014-
| height = 185
| weight = 81
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  =Keylor Antonio Navas Gamboa
}}
'''Кейлор Навас''' ({{lang-es|Keylor Antonio Navas Gamboa}}) — є професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], бранкарь, грач [[ФК Реал Мадрід]], де играе под числом 1.

== Клуб ==
11. юла 2014 подписав 5-рочный контракт за 10 міліонув евро з [[ФК Реал Мадрід]]. 

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== ФК Реал Мадрід====
*Ла Ліґа: 2016–17
*Шпанєльскы суперпогар: 2017

== Одказы ==
*[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/keylor-navas Сторона ФК Реал Мадрід]
*[https://www.bdfutbol.com/en/j/j8651.html на www.bdfutbol.com]
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Навас, Кейлор}}
[[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]]</text>
      <sha1>cde25bf8tsqw45dzou3vmcty75ahaap</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иско</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13067</id>
    <revision>
      <id>172575</id>
      <parentid>106529</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:38:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172575</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1594" sha1="px0tob3ge3o1i85ymrxspz9qwg1f8jn" xml:space="preserve">{{Шпортовець
| name = Иско
| image = Liver-RM (5) (cropped).jpg
| imagesize = 200px
| alt = 
| caption = 
| nickname = 
| birthname = Isco
| birthdate = {{Birth date and age|1992|04|21}} 
| birthplace = [[Беналмадена]], [[Іспанія]]
| deathdate = &lt;!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --&gt;
| deathplace = 
| resting_place = 
| occupation = фотбал
| specialization = полоборонець
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| club =[[ФК Валенція]]&lt;br/&gt;[[ФК Малаґа]]&lt;br/&gt;[[ФК Реал Мадрід]]
| period = 2010-2011&lt;br/&gt;2011–2013&lt;br/&gt;2013-
| height = 178
| weight = 77
| degree = 
| spouse =
| website  =
| Commons  = Francisco Román Alarcón Suárez
}}

'''Іско''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Francisco Román Alarcón Suárez) - є [[Іспанія|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], полоборонець, грач ФК Реал Мадрід, де играе под числом 22.

== Успіхы ==
=== Клуб ===
==== ФК Реал Мадрід ====
*Ла Ліґа: 2016/17
*Шпанєльскы погар: 2013–1
*Шпанєльскы суперпогар: 2017

== Одказы ==
*[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/francisco-roman--alarcon Сторона ФК Реал Мадрід]
*[https://www.bdfutbol.com/en/j/j300520.html на www.fifa.com]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]]
[[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]]</text>
      <sha1>px0tob3ge3o1i85ymrxspz9qwg1f8jn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Криминалистика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13224</id>
    <revision>
      <id>172801</id>
      <parentid>113261</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:46:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172801</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1510" sha1="qfc4lm0oc7xivrizlfyq2074m8ty975" xml:space="preserve">[[File:Sherlock Holmes statue at Meiringen1.jpg|thumb|140px|Шерлок Голмс — литературный образ криминалисты]]
'''Криминалистика''' (од {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''criminalis'' злочинный) — апликована правна наука, штудуюча и роспрацовуюча техничны средства, тактичны поступы, способы и методы збераня, устальованя и штудированя доказох злочина; криминалистика тыж занимать ся превенциов злочинох: техничныма и тактичныма способами, методами и поступами недопущѣня злочинох.&lt;ref&gt;Криминалистика.&lt;/ref&gt;

''Криминалистику треба одличовати од [[Криминология|криминологии]].'' 

==Жерела и одказы==
* Криминалистика. //Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 2. {{ISBN| 5-88500-002-6}}. С. 179.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Криминалистика]]</text>
      <sha1>qfc4lm0oc7xivrizlfyq2074m8ty975</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микробиология</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13401</id>
    <revision>
      <id>172980</id>
      <parentid>113283</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:15:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172980</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1468" sha1="kisx7cx9dvv6obud3uyr67ne9ulebhh" xml:space="preserve">[[File:FDA microbiologist working in a biosafety laboratory tests for high risk pathogens in food.jpg|thumb|Микробиолог за роботов в биобезпечной лаборатории]]
'''Микробиология''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''μικρος'' малый, {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''bios'' живот — наука, котра штудуе [[микроорганизмы]], их штруктуру, [[Физиология|физиологию]] и [[Биохемия|биохемию]], [[Генетика|генетику]], [[Таксономия (биология)|систематику]], их вызнам про живот людей, живу и неживу природу, их росширѣня и роль в циркулации материй в природѣ, а тыж выпрацовуе методы вплыву на животну чинность [[микроорганизмы|микроорганизмох]], их выявлѣня и роспознаня.&lt;ref&gt;Тимченко А. Д., с. 194.&lt;/ref&gt;

==Жерела и одказы==
* Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}.
{{Commonscat|Microbiology}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Микробиология]]</text>
      <sha1>kisx7cx9dvv6obud3uyr67ne9ulebhh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Интернационала (гимна)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13547</id>
    <revision>
      <id>172569</id>
      <parentid>161054</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:35:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172569</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2166" sha1="l40zxe9g1tqkjv55uw4sg2qxq0dc6en" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Интернационала}}
[[File:L'Internationale.jpg|thumb|right|235px|[https://hu.wikipedia.org/wiki/F%C3%A1jl:The_Internationale.ogg Слухати музику]]]
'''Интернационала''' ({{lang-fr|L'Internationale}}) — меджинародна [[Пролетариат|пролетарска]] [[гимна]], партийна гимна [[комунизм|комунистичных]] партий, а в роках 1917–1944 — [[Держава|державна]] гимна [[СССР]]&lt;ref name=&quot;УСЕС&quot;&gt;Украинский советский энциклопедический словарь, том 1, с. 694.&lt;/ref&gt;.

==Авторство==
Текст написав в року 1881 [[Ежен Потье]] и опубликовав го в року 1887. Музику написав [[Пьер Дегейтер]] в року 1888. В [[СССР]] быв текст перекладеный на языкы вшиткых републик.&lt;ref name=&quot;УСЕС&quot;/&gt;

Зачаток русского текста:
{{Цитат|
: Вставай, проклятьем заклеймённый,
: Весь мир голодных и рабов!
: Кипит наш разум возмущённый
: И смертный бой вести готов.
: Весь мир насилья мы разрушим
: До основанья, а затем
: Мы наш, мы новый мир построим, —
: Кто был ничем, тот станет всем.

:: '''Приспѣв:'''
:: Это есть наш последний
:: И решительный бой;
:: С Интернационалом
:: Воспрянет род людской!
}}

==Джерела==
* Украинский советский энциклопедический словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Том 1. {{ISBN| 5-88500-001-8}}.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Гимны]]</text>
      <sha1>l40zxe9g1tqkjv55uw4sg2qxq0dc6en</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колледж Стейшн, Тексас</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13716</id>
    <revision>
      <id>172733</id>
      <parentid>171401</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:14:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172733</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4222" sha1="k2fi8v5urdrq1ac0llb5lhzimv8gwel" xml:space="preserve">{{Локалита
|статус = Универзитне [[мѣстечко]] в [[США]]
|руська назва      = Колледж Стейшн, Тексас
|оригинална назва = College Station, Texas
|застава = TAMUcampus.jpg
|опис заставы       = College Station, сѣдлиско Texas A&amp;M University
|ширина заставы   = 250
|вид крайны = Держава
|крайна = [[США]]
 |lat_dir = N |lat_deg = 30|lat_min = 36|lat_sec = 05 &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = W |lon_deg = 96|lon_min = 18|lon_sec = 52 &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      = type:city
  |CoordScale      = &lt;!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 1 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = +0 &lt;!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
|давны назвы =
|вид района         = Штат&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              = [[Тексас]]
 |вид общины         = Округ&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Бразос
 |площа              = 128,5&lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 103&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 118 064&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2018
 |часовый пояс       =  -6
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +1 979
 |почтовый индекс    =   77840-77845
 |вид идентификатора = &lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  
 |категория в Commons     = College Station, Texas 
 |сайт                    = http://www.cstx.gov/
 |язык сайта              = англ.
}}
'''Колледж Стейшн, Тексас''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} College Station, Texas — универзитне [[мѣстечко]] в штатѣ [[Тексас]], [[США]]. Половку его обывательох чинять штуденты, а другу половку професоры, их родины и люде, заняты в службах. В року 1990 число обывательох было 52&amp;nbsp;456, але в року 2018 вецей як подвоило ся: 118&amp;nbsp;064.&lt;ref&gt;[https://www.theeagle.com/news/local/college-station-council-looks-at-growth-in-budget-workshops/article_f5e20499-d611-5f0b-82e9-d02889bf7baa.html Caitlin Clark: College Station council looks at growth in budget workshops. //The Eagle, Aug 21, 2018] {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;  

Основане в року 1877, коли ту отворили поштову штацию ''College Station'' на [[Желѣзниця|желѣзници]], што днесь называть ся ''Southern Pacific''.&lt;ref&gt;Encyclopaedia Britannica&lt;/ref&gt;

Универзита мать властне летиско ''Easterwood Airport'', положене о пять километры на юго-запад од ''Колледж Стейшн''.&lt;ref&gt;[https://www.flyeasterwood.com/ ''Easterwood Airport'']&lt;/ref&gt;

==Вызнамны особы==
* [[Дерек Бартон]], [[Нобелова награда|Нобелов лавреат]] з [[хемия|хемии]], 1969

==Жерела и одказы==
* [https://www.britannica.com/place/College-Station College Station, Texas, United States. //Encyclopaedia Britannica]
* [https://www.flyeasterwood.com/ Официалный сайт летиска ''Easterwood'']

== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|en|College Station, Texas|0}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты США]]</text>
      <sha1>k2fi8v5urdrq1ac0llb5lhzimv8gwel</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Козмос</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13924</id>
    <revision>
      <id>172730</id>
      <parentid>118543</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:10:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172730</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3141" sha1="g91e6jbe17mpu0qbh78xp5candojerc" xml:space="preserve">[[Файл: Ptolemaicsystem-small.png|thumb|300px| Антична и середновѣка схема свѣта (1539)]] 
'''Козмос''' — [[синоним]]ы ''вселена'', ''универзум'', ''всесвѣт'' — цѣлый физичный простор свѣта, в понятю едного цѣлого.&lt;ref&gt;Cosmos, astronomy. //Encyclopaedia Britannica.&lt;/ref&gt; 

В [[Старовік|античном свѣтѣ]] и [[Середновік|середновѣк]]у переважно интересовали ся филозофичным и религийным аспектами успоряданя свѣта.

Козмос (вселена) загортать меджипланетный, меджизвѣздный, меджигалактичный простор зоз вшиткыма находячими ся в нем объектами. З понятя козмоса (козмичного простору) даколи вылучають [[Земля (планета)|Землю]] з ей [[атмосфера|атмосферов]].&lt;ref&gt;Космос (вселенная). //Большая Советская Энциклопедия.&lt;/ref&gt;

Од року 1957 зачало ся освоеня околоземного и меджипланетного простору, котрый достав назву ''ближного козмосу''.&lt;ref&gt;Климишин І.А.,  Корсунь А.О. (ред.), с. 240.&lt;/ref&gt;

==Етимология==
Слово походить од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} κόσμος, што значить ''порядок'', ''гармония'', ''свѣт'', а поужите е первый раз у [[Питагор]]а, як протиклад хаосу.&lt;ref&gt;Павленко А.Н.: КОСМОС.&lt;/ref&gt; 


==Жерела и одказы==
* [http://astro.lnu.edu.ua/astro/ Климишин І.А.,  Корсунь А.О. (ред.) Астрономічний енциклопедичний словник — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003.  — 548 c.  ISBN 966-613-263-X.] 
* [https://www.britannica.com/science/Cosmos-astronomy Cosmos, astronomy. //Encyclopaedia Britannica.]
* [https://iphlib.ru/greenstone3/library/collection/newphilenc/document/HASH019bdff3018c388089a2579b Павленко А.Н.: КОСМОС. //Новая философская энциклопедия / Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В. С. Стёпин, заместители предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. — 2-е изд., испр. и допол. — М.: Мысль, 2010. — ISBN 978-5-244-01115-9.]
* [http://bse.sci-lib.com/article065166.html Космос (вселенная). //Большая Советская Энциклопедия.]

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Вселена]]</text>
      <sha1>g91e6jbe17mpu0qbh78xp5candojerc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Козмонавт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13926</id>
    <revision>
      <id>172728</id>
      <parentid>111172</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:10:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172728</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2134" sha1="ebmjvar9q9qjn8bdglac64wrce8eo9u" xml:space="preserve">[[File:STS-41-B MMU.jpg|thumb|250px|Козмонавт в отвореном козмосѣ]]
'''Козмонавт''', од ''[[козмос]]'' и {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''ναύτης'' ''nautes моряк'' — [[Homo sapiens|чоловѣк]], котрый выпробовуе або выхосновуе козмичну технику в [[козмичный лет|козмичном летѣ]].&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;&gt;Прохоров А. М., с. 637.&lt;/ref&gt;

Выцвик козмонавтох в [[США]] зачав ся в року 1959, в [[СССР]] в року 1960. Первый козмонавт быв [[Юрий Гагарин]] (1961), первый козмонавт, ступившый на [[Місяць (сателіт)|Мѣсяць]] — [[Нил Армстронг]] (1969).
&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;/&gt; Выцвик козмонавтох в [[Китайска людова република|КЛР]] зачав ся в року 1998.&lt;ref&gt;Yang Liwei, Chinese astronaut.&lt;/ref&gt;

[[США|Америцка]] назва той професии — астронавт, [[Китайска людова република|китайска]] — тайконавт. В сучасности лем три козмичны великодержавы, [[Китайска людова република|Китай]], [[Российска Федерация|Россия]] и [[Споєны Штаты Америцькы|Споены Штаты]], мають технологии и средства, жебы могли высылати козмонавтох до ближного [[козмос]]а.

==Жерела и одказы==
* Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}}
* [https://www.britannica.com/biography/Yang-Liwei Yang Liwei, Chinese astronaut. //Encyclopaedia Britannica]
{{Commonscat|Space exploration}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Козмонавты]]</text>
      <sha1>ebmjvar9q9qjn8bdglac64wrce8eo9u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Козмонавтика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13931</id>
    <revision>
      <id>172729</id>
      <parentid>113277</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:10:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172729</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4923" sha1="4evpkqmzwob2g9n2qvrx94r892byv1z" xml:space="preserve">[[File:Philip Bono Collection Image (25878659593).jpg|right|300px]]
'''Козмонавтика''', од ''[[козмос]]'' и {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''ναύτιλια'' ''nautilia плаваня, вандровка'' — умѣня навигации в [[козмос]]ѣ, комплекс [[наука|наук]] и [[технология|технологий]], потребных про выгледованя и освоеня [[козмос]]а на хосен людства.&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;&gt;Прохоров А. М., с. 637.&lt;/ref&gt; В англозычных жерелах хоснують еквивалентный тому термин ''астронавтика'', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''astronautics''.

Зачатком козмонавтикы быв штарт первого штучного сателита [[Земля (планета)|Земли]] [[4. октобра]] [[1957]] ([[СССР]]).&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;/&gt;

==Астронавтика и аеронавтика==
Козмонавтика тѣсно звязана з [[аеронавтика|аеронавтиков]] (воздухоплавбов ), або авиатиков, уже прото, же выход [[Земля (планета)|земного]] козмичного апарата в [[козмос]] и его навернѣня на [[Земля (планета)|Землю]] подлягають законам [[аеродинамика|аеродинамикы]]. Подобно до [[аеронавтика|аеронавтикы]], в козмонавтицѣ строгы ограничѣня масы, екстремны теплоты и вонкашны силы выжадують шпециалны рѣшѣня, але в [[козмичный лет|козмичном летѣ]], што ся одбывать за границями [[атмосфера|атмосферы]], аппарат и обсада мусять еще пережити высокый [[вакуум]], козмичне [[зарѣня]], иншы небезпечности. З того выплывать, же кандидаты на [[козмонавт]]ох суть найчастѣйше выбираны з числа пилотох бойовой авиации.

==Проблемы козмонавтикы==
Главныма проблемами, котры рѣшать козмонавтика, суть:&lt;ref name=&quot;БЭС&quot;/&gt; 
* теории козмичных летох — вырахункы траекторий тай инше; 
* конштруованя [[ракета|ракет]], ракетовых моторох, палубных систем ряджѣня; 
* конштруованя автоматичных станиць и козмичных лоди, научных пристройох;
* переведжѣня траекторных мѣрянь, организация и забезпечѣня [[орбита|орбит]], станиць и апаратуры;
* вывой медицинско-биологичных палубных систем про животны потребы обсады, компензация неприязнивых факторох про людскый организм (многократне затяжѣня, безваговость, зарѣня и др.); 
* меджинародне правне регулованя проблем хоснованя козмичного простору и планет;
* [[козмодром]]ы, поземны службы.

==Принос козмонавтикы==
Дякуючи вывою козмонавтикы:&lt;ref&gt;What is Astronautics?&lt;/ref&gt; 
* люде достали новы знаня о [[Планета|планетах]] и [[Вселена|вселеной]];
* козмичны администрации отворили вельо новых робочых мѣст и прислужили ся розвою [[Наука|наук]] и [[Технология|технологий]];
* вывинуты сателиты про мониторинг поземных явох, военску безпечность, глобалну [[навигация|навигацию]], [[телекомуникация|телекомуникацию]], [[метеорология|метеорологию]].

==Жерела и одказы==
* Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}}.
* [https://www.wisegeek.com/what-is-astronautics.htm What is Astronautics? //WiseGeek] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} 

{{Commonscat|Astronautics}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Козмонавтика]]</text>
      <sha1>4evpkqmzwob2g9n2qvrx94r892byv1z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінеральна вода</title>
    <ns>0</ns>
    <id>13949</id>
    <revision>
      <id>173040</id>
      <parentid>158323</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:53:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173040</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="663" sha1="qewi5p791tvz6qhzw51fovchhfuamrt" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Газована вода ''' — прохладный напиток из мінеральнôй [[Вода|воды]], насыченôї углекыслым газом.{{жрідло}}

== Виды ==
Екзистує три виды газованôй воды по уровню насыщення углекыслым газом по ГОСТ 28188-2014:{{жрідло}}
* слабогазована при уровньови углекыслого газа выд 0,2 до 0,3%;
* средньогазована — 0,3-0,4%;
* сильногазована — бӯльше 0,4% насыщення.

{{Stub}}
[[Катеґорія:Напої]]</text>
      <sha1>qewi5p791tvz6qhzw51fovchhfuamrt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14288</id>
    <revision>
      <id>172694</id>
      <parentid>158320</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:47:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172694</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="970" sha1="k33nw9lru4sj50ijpmv0np0dyw88dgo" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Катеґорія:їдла]][[Файл:Qatiq and salad from Azerbaijan.jpg|міні|Катик]]
'''Каты́к''' ({{lang-az|qatıq}}, {{lang-ba|ҡатыҡ}}, {{lang-kk|қатық}}, {{lang-ky|катык}}, {{lang-tt|катык}}, {{lang-tk|gatyk}}, {{lang-tj|қатиқ, чакка}}, {{lang-uz|qatiq}}, {{lang-ug|қатиқ}}, {{lang-crh|qatıq}})&lt;ref name=&quot;Похлебкин&quot;&gt;Похлебкин В.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особености. Рецептура).&amp;nbsp;— М.: Пищевая пром-сть, 1980.&amp;nbsp;— 304&amp;nbsp;с.&lt;/ref&gt; — кисломолочный напиток, поширеный у кухнях народўв [[Близкый Выход|Близького]] и [[Середнїй Выход|Сериднього Востôку]].

== Референції ==
{{reflist}}
{{stub}}</text>
      <sha1>k33nw9lru4sj50ijpmv0np0dyw88dgo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>IX. стороча</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14341</id>
    <revision>
      <id>172962</id>
      <parentid>124876</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T09:10:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-55829-78</username>
        <id>37216</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вызнамны подѣи */ 0</comment>
      <origin>172962</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="646" sha1="gzyz98p17gox6frpkx1z2lpk0wt81vp" xml:space="preserve">{{Навигация стороча|9}}

==Вызнамны подѣи==
[[Христианство|Христианска]] [[Европа]] в том сторочу дознала напады [[Арабы|Арабох]], [[Викингове|Викингох]] и [[Мадяре|Мадярох]].o

==Вызнамны подѣи==
* [[896]] — [[Мадяре]], ведены [[Арпад]]ом, осадили ся на [[Велика мадярска низина|Великой мадярской низинѣ]].

==Вынаходы и новоты==

==Жерела и одказы==

== Референции ==

{{Commonscat|9th century}}</text>
      <sha1>gzyz98p17gox6frpkx1z2lpk0wt81vp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172963</id>
      <parentid>172962</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T09:17:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-55829-78</username>
        <id>37216</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вызнамны подѣи */ Християнска Европа ся успішно боронить, покы вікінгове завдали великы шкоды арабско-мусульманьскым цивілізаціям.</comment>
      <origin>172963</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1066" sha1="nscn6b4ubh3nt50ml0nue9xkxupxdus" xml:space="preserve">{{Навигация стороча|9}}

==Вызнамны подѣи==
[[Христианство|Христианска]] [[Европа]] в том сторочу дознала напады [[Арабы|Арабох]], [[Викингове|Викингох]] и [[Мадяре|Мадярох]].
*Християнські Європейці б’ють і відбивають многы з тых арабскых і мадярскых нападів.
*Вікінгове нападають і грабують кілько міст мусульманьскых в западній Европі і в Азії; побіжають арабско-мусульманьскы силы у Севільї в 844 році.

==Вызнамны подѣи==
* [[896]] — [[Мадяре]], ведены [[Арпад]]ом, осадили ся на [[Велика мадярска низина|Великой мадярской низинѣ]].

==Вынаходы и новоты==

==Жерела и одказы==

== Референции ==

{{Commonscat|9th century}}</text>
      <sha1>nscn6b4ubh3nt50ml0nue9xkxupxdus</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172964</id>
      <parentid>172963</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T09:55:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Едітованя хоснователя „[[Special:Contributions/~2026-55829-78|~2026-55829-78]]“ ([[User talk:~2026-55829-78|діскусія]]) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Igor Kercsa|Igor Kercsa]]“</comment>
      <origin>124876</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="645" sha1="oze2awdxtvgejsw3ifacepsalps1sd6" xml:space="preserve">{{Навигация стороча|9}}

==Вызнамны подѣи==
[[Христианство|Христианска]] [[Европа]] в том сторочу дознала напады [[Арабы|Арабох]], [[Викингове|Викингох]] и [[Мадяре|Мадярох]].

==Вызнамны подѣи==
* [[896]] — [[Мадяре]], ведены [[Арпад]]ом, осадили ся на [[Велика мадярска низина|Великой мадярской низинѣ]].

==Вынаходы и новоты==

==Жерела и одказы==

== Референции ==

{{Commonscat|9th century}}</text>
      <sha1>oze2awdxtvgejsw3ifacepsalps1sd6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Инштитут риторики Миколы Овчарова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14428</id>
    <revision>
      <id>172570</id>
      <parentid>158785</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:36:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не сповнят критерії значимости</comment>
      <origin>172570</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3320" sha1="5swc2xstriyrbxpfxtesolgn8403q7w" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Универзита
|статус           =  
|назва            =  Инштитут риторики Миколы Овчарова
|мѣстна назва     =  Інститут риторики Миколи Овчарова {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}&lt;br/&gt;
|образка файл     =  Logo Ovcharov Institute of Rhetoric.jpg
|образка розмѣр   =  270px
|образка подпис   =  Лоґотіп Инштітута реторікы Миколы Овчарова
|латинска назва   =  Ovcharov Institute of Rhetoric
|гесло            =  
|перва назва      =  
|заложена         =  {{Birth date and age|2009|05|20}}
|затворена        = 
|тип универзиты   =  штатна
|фонды            =  
|набоженство      = 
|челный пост1     =  Закладатель
|челна особа1     =  [[Микола Овчаров]]
|челный пост2     =  
|челна особа2     =  
|челный пост3     =
|челна особа3     =
|персонал         =  23
|факулты          =  
|штуденты         =  1576
|абсолвенты       =  
|ашпиранты        =  
|докторы          =  
|професоры        =  
|город            =  [[:Київ]] 
|округ            =  
|регион           =  
|держава          =  [[:Украина]]
|кампус           = 
|сайт             = https://ovcharov.institute/
|адрес            = уліця Хрещатик, 15
|logo            = 
|категория склада= 
}}
'''Инштитут риторики Миколы Овчарова''' — науковий центер, котрый занимать ся риторичныма выгледованями. Заложений в [[20. май]] [[2009]]. Представлять едну з класичных науковіх центрів [[Україна|Украины]]. 

== Історія ==
Заложеный [[Микола Овчаров|Миколом Овчаровом]] у 2009 року, як аналітичный и освітный центер, котрый ся специялізує на вывченю тенденцій розвоя політичної и суспільної реторикы. Діятельность Інштітута реторикы є замірена на подробну аналітику публичної комунікації, конференції и майстер-класы на актуалны темы реторикы, складаня и аналіз рейтінґів майліпшых бісідників.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://ovcharov.institute/about Інститут риторики Миколи Овчарова]&lt;/ref&gt;

== Выдавництво ==
Од 2017 року діє выдавництво Інштітута реторикы. Меджі книгами, котры были выданы: &quot;Майстер публичных выступів&quot; (перше и друге выданя), &quot;Мала етика&quot;, &quot;Доказова арґументація&quot;.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Реторика]]
[[Катеґорія:Микола Овчаров]]</text>
      <sha1>5swc2xstriyrbxpfxtesolgn8403q7w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Леленц</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14538</id>
    <revision>
      <id>172853</id>
      <parentid>111223</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:10:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172853</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1806" sha1="7nwvlhkqw3tphxvv7bfit1xxzdbwukt" xml:space="preserve">[[File:Female baby.jpg|right|200px]]
'''Леленц''' —  державна або публична установа про воспитаня дѣти-сирот до 3-х рочного вѣку. По досягнутю трирочного вѣку неусыновлены хованцѣ леленца переходять до сиротинцьох.&lt;ref&gt;Дом ребенка.&lt;/ref&gt; 

В Мадярском кральовствѣ дѣтину мож было оддати до леленца тайно або анонимно.&lt;ref&gt;Révai nagy lexikona, том 12, сс. 621-622.&lt;/ref&gt; Подля закону з року 1901 отворили 18 леленцы, але пак леленц в [[Виноградово|Севлюши]] реорганизовали во школу-интернат и так зостав еден столичный и 16 вѣдицкых, з котрых еден быв в [[Мукачово|Мукачовѣ]], од року 1903 каждый рок принимали 13-15 тысяч дѣти. В мукачовском леленцу в року 1912 было 2248 дѣти, што было ниже середнього числа по кральовству (3172).&lt;ref&gt;Révai nagy lexikona, том 9, сс. 159-160.&lt;/ref&gt;  

==Жерела и одказы==
* Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
* Дом ребенка. //Казахстан. Национальная энциклопедия, т. 2.Гл. ред. Б. Аяган. — Алматы: Главная редакция «Казак энциклопедиясы», 2005 — 560 с. {{ISBN| 9965-9746-3-2}} C. 192.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Дѣтство]]</text>
      <sha1>7nwvlhkqw3tphxvv7bfit1xxzdbwukt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кюрасао</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14771</id>
    <revision>
      <id>172825</id>
      <parentid>126547</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172825</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="470" sha1="8pm6vid2svaznr6qbuzn23olhka10qs" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:The_colorful_buildings_of_the_Handelskade_in_Willemstad,_Curaçao.jpg|ліворуч|міні|Handelskade in Willemstad, Curaçao]]
'''Кюрасао''' ([[нідерландскый язык|нідер]]. ''Curaçao'',[[папіаменто язык|папіам]]. ''Kòrsou'') -держава берегов [[Венезуела|Венезуелы]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Островы]]</text>
      <sha1>8pm6vid2svaznr6qbuzn23olhka10qs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Августин Штефан (1877–1944)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14869</id>
    <revision>
      <id>172555</id>
      <parentid>169472</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:56:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172555</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15936" sha1="tibb4225yuhwif518asrxauzekw67q6" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Августин Штефан}}
{{Особа проста
|Имя=Августин Штефан
|Имя_оригиналне={{lang-hu|Stefán Ágoston}}
|Образчик=[[File:Stefán Ágoston.png|230px]]
|Образчика_подпис=
|Категория_склада=Avhustyn Shtefan (1877-1944)
|Чинность=адвокат, людовый комисарь, посланець парламента
|Уроджѣня={{Birth date|1877|05|25}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ботар]], [[Мадярске кральовство]]
|Упокоеня={{Death date and age|1944|08|02|1877|05|25}}
|Мѣсто_смерти=[[Рахово]], [[Мадярске кральовство]]
|Мѣсто_погребу=[[Рахово]]
}}
'''Августин Штефан''' ({{lang-hu|Stefán Ágoston}}; *&amp;nbsp;[[25. мая]] [[1877]], [[Ботар]], [[Мадярске кральовство]] – †&amp;nbsp;[[2. авґуст|2. августа]] [[1944]], [[Рахово]], [[Мадярске кральовство]]) — [[правник]], державный урядник, политичный дѣятель [[Русины|русинской]] народной ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].&lt;ref name=&quot;Поп&quot;&gt;Іван Поп: Штефан Аґоштон; Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон).&lt;/ref&gt;

== Живот и карьера ==
=== Штудии и фахова робота ===
Учив ся в [[гимназия]]х [[Сигет]]а и [[Сату Маре]], фах [[правник]]а зыскав на универзитах [[Будапештска универзита|Будапешта]] и [[Универзита Бабеша–Бояи|Коложвара]]. В штудентскых роках став ся пересвѣдченым мадярскым патриотом.&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt; Быв членом Мадярской партии Ардяла (Erdélyi Magyar Párt) и Сполку мадярскых новинарьох (Magyar Újságírók Szövetsége).&lt;ref&gt;А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи.&lt;/ref&gt; В [[Рахово|Раховѣ]] од року 1903 выдавав [[Мадярскый язык|мадярскоязычну]] [[Новины (папірёвы)|новинку]] ''Tiszavölgy'' (Раховщина), а од року 1905 зачав приватну [[адвокат]]ску практику.&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt;

=== Урядництво в Руськой Крайнѣ ===
По створѣню [[Перва мадярска република|Первой мадярской републикы]] кабинет [[Мигаль Карольи|Мигаля Карольи]] активно зачав з проектом [[Русины|русинской]] автономии, уже [[10. децембра]] [[1918]] в [[Будапешт]]ѣ зачали ся конзултации з [[Русины|русинскыма]] представителями и Штефан быв предсѣдником того конзултачного «зъѣзда». Понеже занимав он лоялну позицию ку проекту [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и мав довѣру од влады, быв менованый на пост губернатора (kormányzó), безпосредно подрядженый министрови [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] в [[Будапешт]]ѣ [[Орест Сабов|Орестови Сабову]].&lt;ref&gt;Пушкаш А., сс. 30–32.&lt;/ref&gt; По комунистичном переворотѣ на змѣну кабинетови Карольи приходить Людовый комисариат [[Бейла Кун|Бейлы Куна]], [[21. марца]] [[1919]] [[Орест Сабов]] одмѣтуе прияти пост ''Людового комисаря Руськой Крайны'', а [[24. марца]] [[1919]] на тоту понуку приставать Августин Штефан.&lt;ref name=MKL&gt;Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban.&lt;/ref&gt; Губернаторскы повинности лишать на [[Йосиф Каминскый|Йосифа Каминского]], бывшого секретаря [[Орест Сабов|Ореста Сабова]], и пробуе демократично урядовати в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].&lt;ref name=MAKARK&gt;Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna.&lt;/ref&gt; Августин Штефан не принимав комунистичны идеи, усиловав ся покласти конець той владѣ в [[Руська Крайна|Руськой Крайни]].&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt; 

=== Апрѣльова хроника (1919) ===
Едным зо своих первых рѣшѣнь установив державну платню духовным особам.&lt;ref name=MKL/&gt;&lt;ref name=MAKARK/&gt; Еще [[12. марца]] [[1919]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] было перве засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], выбраного на выберанках [[4. марца]], циже до комунистичного переворота.&lt;ref name=MKL/&gt; Штефан хотѣв захранити тот выбраный народом сойм и по комунистичном переворотѣ.&lt;ref name=Puskas&gt;Пушкаш А., с. 58.&lt;/ref&gt;
* [[8. апріль|8. апрѣля]] [[1919]] было друге засѣданя сойма [[Руська Крайна|Руськой Крайны]], котрый переформатовали в Совѣт [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] и на его чолѣ поклали [[Орест Сабов|Ореста Сабова]].&lt;ref name=MKL/&gt;
* [[9. апріль|9. апрѣля]] Штефан росказав зачати формованя Русинской Червеной Гарды, жебы было кому охранити и реализовати его политичны рѣшѣня.&lt;ref name=MKL/&gt;  Але часу на то уже не было. 
*[[17. апріль|17. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] зобрало ся третье засѣданя Совѣта [[Руська Крайна|Руськой Крайны]] (бывшого сойма), оно стало ся и послѣдным, бо его участникы были розогнаны озброеным мукачовськым директориумом (револучным комитетом).&lt;ref name=MKL/&gt; 
* [[22. апріль|22. апрѣля]] в [[Мукачово|Мукачовѣ]] стала ся антикомунистична збура и директориум быв збавленый влады.&lt;ref name=MKL/&gt;  
* По пару днях збурцѣ были арештованы; Людовый комисарь Руськой крайны Штефан выступив на их обрану и усиловав ся их выбавити од кары.&lt;ref&gt;Пушкаш А., с. 59.&lt;/ref&gt;
* [[29. апріль|29. апрѣля]] [[1919]] чешске и румынске войска зышли ся на линии [[Мукачово]]–[[Берегово]], завершивши окупацию [[Руська Крайна|Руськой Крайны]]  и добу совѣтской влады, котра продержала ся ту лем 40 днѣ.&lt;ref&gt;Пушкаш А., с. 53.&lt;/ref&gt; Августин Штефан укрыв ся до [[Польща|Польщи]] и вернув ся лем а року 1925.&lt;ref name=Puskas/&gt; 

=== Карьера в чехословацкой добѣ ===
В року 1920 быв едным зо закладательох Руськой аграрной партии.&lt;ref&gt;Politické strany,  1861-1938. (Kol. aut.) Brno: Doplněk, 2005. {{ISBN| 80-7239-178-X}} S. 961.&lt;/ref&gt; В роках 1925–1929 быв выбраный за посланця до пражского сойму (Národní shromáždění republiky Československé) и быв активный в комитетѣ социалной политикы и здоровництва.&lt;ref&gt;Augustin Štefan. Poslanecká sněmovna Parlamentu České republiky [http://www.psp.cz/sqw/detail.sqw?org=293&amp;id=3976 &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;]&lt;/ref&gt;

== Погляд на русинскый язык ==
В року 1937 Августин Штефан быв участником дискузии о напрямѣ вывоя русинского языка и обстойовав розвой языка, основаный на мѣстной шпецифицѣ.
{{Цитат 2|А. Штефан одмѣтать и русску и украинску языкову ориентации зато, бо они не суть властивы русинской штатности, а тым и политично шкодливы, суть културно неплодны: подаючи готовы розвиты културы, однимають Русинам творчость. Намѣсто того глядать основу в народѣ и в его одличностях од родинскых племен, акцентуючи провинчность и сепаратизм, котрый вытворила сама история. Подкарпатскы Русины хоть и суть частьов украинского народа, але не хочуть ся одречи од свого имена, не чують ся ани Украинцями, ани Великорусами, их интелигенция не знать идеално ани русскый, ани украинскый язык, але добрѣ спознавать язык свого люду. Тота домашна основа е твердым грунтом на зъедночѣня обох языковых таборох&amp;nbsp;— а тото зъедночѣня оперто на правну основу и е законне. Русинскый люд быв мирныма договорами и конштитуциев повышеный на народ тым, же му была гарантована найширша автономия — автономию достав не великорусскый, ани не украинскый народ, але народ подкарпаторускый, русинскый. Тот народ историев и прихылностьов долѣ просто достав не лем задачу, але повинность, обы ся културно, газдовскы и политично вывинув и поздвиг ку народной самосвѣдомости и вытворив зо себе народ, котрый за 20 рокы буде подля штатистик числити повтретя милионы особ. И тогды перестануть Русины быти народностнов меншинов в штатѣ, стануть ся штатотворным  державным народом, а Украинцѣ и Русы на Подкарпатской Руси можуть быти лем народностныма меншинами. Днешня генерация одповѣдать перед историев за то, ци ся вывинуть Подкарпатскы Русины в русинскый народ, або пропадуть без слѣда в иншом великом народѣ.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (чеш.)|A. Štefan odmítá obě již vyhraněné jazykové orientace, protože jsou státně indiferentní — a tedy politicky škodlivé — a kulturně neplodné, resignujíce na tvůrčí práci z ohledu na vysoké hotové kultury mateřské; hledaje nový základ v lidu a v jeho odlišnosti od příbuzného kmene, řeší tuto otázku akcentem na provinčnost a separatismus, vytvořený historií. Podkarpatští Rusíni jsou sice část národa ukrajinského, ale nechtějí se cítit ani Ukrajinci ani Velkorusy, nevzdávajíce se svého jména; inteligence neumí dokonale ani rusky ani ukrajinsky, zná však dobře jazyk svého lidu. Tento domácí základ jest i bezpečnou půdou pro sjednocení obou jazykových táborů — a toto sjednocení je nadto opřeno o základy právní a zákonné. Rusínský lid byl totiž mírovými smlouvami a ústavní listinou povýšen na národ tím, že mu byla zajištěna nejširší autonomie — autonomii nedostal ani velkoruský ani ukrajinský národ, nýbrž lid podkarpatoruský, rusínský. Tomuto lidu bylo dějinami a přízní osudu přímo uloženo poslání, ba povinnost, aby se kulturně, hospodářsky a politicky vyvinul a povznesl k národnímu sebevědomí a vytvořil ze sebe národ, který za 20 let bude podle statistických výpočtů čítati 2 a l/2 milionu lidí. Tím přestanou být Rusíni národnostní menšinou ve státě a stanou se národem státotvorným a státním; Ukrajinci a Rusové mohou být na P. Rusi toliko národnostními minoritami. Dnešní generace je před dějinami odpovědna za to, vyvinou-li se Podkarp. Rusíni v rusínský národ, anebo zmizejí-li beze stopy ve velkém národě jiném.|Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi.}}}} 

== Жерела и одказы ==
* Володимир Кубійович. Енциклопедія українознавства : Словникова частина, том 10. Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. С. 3896.
* Иван Поп: Штефан Августин (Агоштон). //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN|966-7838-23-4}} С. 414.
* Іван Поп: Штефан Аґоштон. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 824–825.
* [[Андрей Пушкаш|Пушкаш, Андрей]]. Цивилизация или варварство. Закарпатье 1918–1945. Институт славяноведения РАН. Москва. Издательство «Европа». 2006. {{ISBN|5-9739-0083-5}}
* А. Штефан в каталогу Литературного музея Петефи [https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM70421 &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;]
* Antonín Hartl; K jazykovým sporům na Podkarpatské Rusi. // Slovo a slovesnost. Ústav pro jazyk český Akademie věd ČR [http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=258 &lt;small&gt;''Доступне онлайн''&lt;/small&gt;] 
* [http://lexikon.katolikus.hu/R/Ruszka%20Krajna.html Ruszka Krajna a Magyar Katolikus Lexikonban]
* [https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-ruszka-krajna/ Marosi Anita: Kárpátalja anno: Ruszka Krajna]

== Референции ==
{{reflist}}
{{Переклад|hu|Stefán Ágoston|20580577|cs|Augustin Štefan|17108172}}

{{Lifetime|1877|1944|Штефан, Августин}}
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Русиньскы політіци]]
[[Катеґорія:Русиньскы правници]]
[[Катеґорія:Посланцьове парламента]]</text>
      <sha1>tibb4225yuhwif518asrxauzekw67q6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Августин Штефан (1893–1986)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14874</id>
    <revision>
      <id>172556</id>
      <parentid>167305</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:59:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172556</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11744" sha1="drsz71nhuyotx9ii1wy7oc2fvlmzrs5" xml:space="preserve">{{Вецезначность|Августин Штефан}}
{{Особа проста
|Имя=Августин Штефан
|Имя_оригиналне={{lang-hu|Stefán Ágoston}}
|Образчик= {{Фоторамка|Увидьте фото|Ширина=104|Полога=center|Капча=https://grazhda.uz.ua/wp-content/uploads/2018/01/SHTEFAN-portret.jpg|pos=top}}
|Чинность=педагог, публицист, министер школства
|Уроджѣня={{Birth date|1893|01|11}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Порошково]], [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]]
|Упокоеня={{Death date and age|1986|09|04|1893|01|11}}
|Мѣсто_смерти=[[Филаделфия]], [[Пенсилвания]], [[США]]
|Мѣсто_погребу=теметов Святого Духа, Гемптонбург, [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]]
}}
'''Августин Штефан''' ({{lang-hu|Stefán Ágoston}}, *&amp;nbsp;[[11. януара]] [[1893]], [[Порошково]],  [[жупа Унг]], [[Мадярске кральовство]] – †&amp;nbsp;[[4. септембра]] [[1986]], [[Филаделфия]], [[Пенсилвания]], [[США]])&amp;nbsp;— [[педагог]], урядник школства, политичный дѣятель украинской ориентации на [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].&lt;ref name=&quot;Віднянський&quot;&gt;Віднянський С.В.: Штефан Августин Омелянович.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Поп&quot;&gt;Іван Поп: Штефан Августин (в двох енциклопедиях).&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Худанич&quot;&gt;Худанич В.І.: Штефан Августин Омелянович.&lt;/ref&gt;

== Биография ==
=== Штудии и педагогична робота ===
Абсолвовав [[Гимназия|гимназию]] в [[Берегово|Береговѣ]] (1902–1910), [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицку]] [[Богословие|богословску]] [[Семинария|семинарию]] в [[Унгвар]]ѣ (1911–1914), филозофску факулту [[Будапештска универзита|Будапештской универзиты]] (1914–1917). [[Педагогика|Педагогичну]] роботу зачав яко гимназиалный [[професор]] в [[Ужгород]]ѣ (1917–1921), од року 1922 продовжив яко директор Державной торговелной академии в Ужгородѣ (1922–1925), пак и Мукачовской торговелной академии (1925–1938),&lt;ref name=&quot;Віднянський&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Павленко&quot;&gt;Павленко Г.В.: Штефан Августин Емілійович.&lt;/ref&gt; коли з [[1. септембра]] [[1925]] ужгородска влила ся в мукачовску.&lt;ref&gt;Олексій Філіпов: Історії Мукачева чехословацької доби, 2012 — 134 c.{{ISBN| 978-617-596-077-6}} с. 70. [https://books.google.com.ua/books?id=Wo4qvo0EHLgC&amp;pg=PA70&amp;lpg=PA70&amp;dq=Ужгородська+торговельна+академія&amp;source=bl&amp;ots=z6Gy2x4CyK&amp;sig=ACfU3U2GgWLpYVoWIAZufwkqtBG4eV7tnw&amp;hl=uk&amp;sa=X&amp;ved=2ahUKEwiklOzl4bnhAhXtlIsKHZ31BeUQ6AEwBHoECAkQAQ#v=onepage&amp;q=Ужгородська%20торговельна%20академія&amp;f=false &lt;small&gt;''Доступно онлайн''&lt;/small&gt;]&lt;/ref&gt; Фахом его была математика и физика, але интересовав ся и пропаговав уже од штудентскых рокох украинскый язык.&lt;ref name=&quot;Пагиря&quot;&gt;Пагиря В.: Августин Штефан.&lt;/ref&gt; Опубликовав учебникы з математикы (1923) и украинской граматикы (сполуавторство, 1931).&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Віднянський&quot;/&gt; З октобра 1938 по марец 1939 — министер школства [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]].&lt;ref name=&quot;Стерчо&quot;&gt;Стерчо П.: Штефан Авґустин.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt;

=== Политична и народовецка активность ===
Августин Штефан еще в октобрѣ 1918 ходив до [[Вѣдень|Вѣдня]] на догваряня з украинскыма посланцями до сойма на предмет зъеднаня [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] з [[Галичина|Галичинов]], був участником и пропаговав тоту идею на Руськой народной радѣ в [[Хуст]]ѣ [[21. януара]] [[1919]]. Быв активный дѣятель украинского народовецкого руху, сполузакладатель «Просвѣты», Учительской Громады (1929) и ей голова (1938–39); сполузакладатель тыжденника, а пак денника «Русинъ» в Ужгородѣ (1921–23), сполуредактор часописох «Подкарпатська Русь» (1925–36), «Учительський Голос» (1930–39), тыжденника украинской фракции аграрной партии «Земля і Воля» (1934—38). Активно ся зучастнив политичного живота [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]], быв головов ей Сойму ([[15. марец]] [[1939]]).&lt;ref name=&quot;Стерчо&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt;

=== На емиграции ===
По падѣ [[Карпатска Украина|Карпатской Украины]] въедно з торговелнов академиев евакуованый до [[Братислава|Братиславы]], де дале быв ей директором (1939–1940). В роках 1940–1949 быв директором Украинской гимназии в Модржанах (днесь часть [[Прага|Прагы]]) в [[Протекторат Чехы и Морава|Протекторатѣ Чехы и Морава]], з котров в року 1945 быв евакуованый до [[Аугсбург]]а, [[Бавария]]. В року 1949 емигровав до [[США]], де в [[Стемфорд, Коннектикут|Стемфордѣ]] быв професором украинского языка в украинском католицком коледжу (1946–1969). В року 1969 пензионовав и одышов до [[Филаделфия|Филаделфии]], де прожив остаток живота. Лишив мемуарны книгы ''From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine'' (1969),  ''За правду и волю'' (т.&amp;nbsp;1 1973, т.&amp;nbsp;2 1981), котры доимливо повѣдають, як дакотры Русины стали ся активистами украинского народовецкого руху, и популарну биографию ''Августин Волошин — Президент Карпатської України'' (1977).&lt;ref name=&quot;Стерчо&quot;/&gt;&lt;ref name=&quot;Поп&quot;/&gt; Погребеный на украинском теметовѣ Св.&amp;nbsp;Духа в [[Гемптонбург, Ню Йорк|Гемптонбургу, Ню Йорк]].&lt;ref name=&quot;Стерчо&quot;/&gt;

== Интересны факты ==
* Августин Штефан быв внуком [[Евген Фенцик|Евгена Фенцика]], подкарпатского  [[Писатель|писателя]] [[русофил]]ской ориентации.&lt;ref&gt;Магочій П.Р., с.191.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Пагиря&quot;/&gt; 
* Дѣдо быв задоволеный внуком и просив го «добрѣ ся учити, вельо читати и не забывати, же он Русин»;&lt;ref name=&quot;Пагиря&quot;/&gt; в часѣ емиграции в [[США]] в своих книгах и статьях Августин Штефан доказовав, же «закарпатцѣ суть Украинцями, а не Русинами».&lt;ref name=&quot;Віднянський&quot;/&gt; 
* [[Гиадор Стрипскый]] быв братанцьом Олгы Фенциковой, матери Августина Штефана и часто навщѣвляв их родину.
* [[Августин Волошин]] и Августин Штефан были свояци: мати [[Августин Волошин|Волошина]] Емилия Зомбори и баба Штефана Луиза были властны сестры.&lt;ref name=&quot;Пагиря&quot;/&gt;
  
== Жерела и одказы ==
* Віднянський С.В.: Штефан Августин Омелянович. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013.  {{ISBN|966-00-0632-2}}: том 10, 2013 {{ISBN|978-966-00-1359-9}}, с. 662.
* Магочій, Павло Роберт. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь /1848–1948/. Поличка &quot;Карпатського Краю&quot; №3-6 (18). Ужгород. 1994. ISSN 0869–0782.
* Павленко Г.В.: Штефан Августин Емілійович. // Павленко Г.В. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. Ужгород: Патент, 1999. —196 с. {{ISBN|966-7242-10-2}} С. 189.
* Пагиря В.: Августин Штефан. // Василь Пагиря. Я світ узрів під Бескидом... Сторінки історії. — Ужгород: Карпати. 1993 —227 с. {{ISBN| 5-7757-0524-6}}  Сс. 213–218.
* Иван Поп: Штефан Августин. // Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. {{ISBN|966-7838-23-4}} Сс. 413–414.
* Іван Поп: Штефан Августин. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN|978-966-387-044-1}} Сс. 823–824.
* Стерчо П.: Штефан Авґустин. // Володимир Кубійович. Енциклопедія українознавства : Словникова частина, том 10. Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. Сс. 3896–3897.
* Худанич В.І.: Штефан Августин Омелянович. // Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. {{ISBN|978-966-8924-33-0}} Сс. 381–382.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1893|1986|Штефан, Августин}}

[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Русиньскы політіци]]
[[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]]</text>
      <sha1>drsz71nhuyotx9ii1wy7oc2fvlmzrs5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Малый Березный</title>
    <ns>0</ns>
    <id>14933</id>
    <revision>
      <id>172920</id>
      <parentid>147716</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:12:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172920</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8778" sha1="a7jv6jc9oztzhttiwcuagou96bguriu" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
 |руська назва   = Малый Березный
 |оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Малий Березний
 |застава       = Малий Березний.jpg
 |опис заставы    =  Главна улиця села
 |ширина заставы  = 250 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  
 |крайна           =  Украина
  |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =51 |lat_sec =51  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =26 |lon_sec =34  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  Kisberezna, 1398
 |вид региона        = [[Область]]&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
 |вид района         = &lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  [[Ужгородскый район|Ужгородскый]]
 |вид общины         = Сельска громада&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Дубриницко-Малоберезнянска 
 |площа              = 5,4218 &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 193&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 1&amp;nbsp;597&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2001
 |часовый пояс       =  +2
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  	+380 3135
 |почтовый индекс    =  89040
 |вид идентификатора = КОАТУУ&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  	2120883601
 |категория в Commons     = Maliy Bereznyi 
 |сайт                    = https://rada.info/rada/04350955/
 |язык сайта              = укр.
}}
'''Малы́й Бере́зный''',   {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} ''Мали́й Бере́зний'' — [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], бывшом [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]] (од 2020 [[Ужгородскый район]]), оддалене о 4&amp;nbsp;км од бывшого районного центра и о 36&amp;nbsp;км од теперишного.&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;&gt;Тронько П. и др. (ред.), сс.&amp;nbsp;168, 200.&lt;/ref&gt;

В околици села лежить граничный переход до [[Словакия|Словакии]] ([[Убля]]). Село належить ку [[Еврорегион Карпаты|еврорегиону Карпаты]].
Желѣзнична заставка на линии [[:uk:Самбір|Самбор]] – [[Чоп]] Львовской желѣзницѣ.&lt;ref&gt;Заставка М.&amp;nbsp;Березный&lt;/ref&gt;

==Сельска рада==
[[Село]] Малый Березный е центром ''Малоберезнянской сельской рады'', до котрой входять тыж [[Село|села]] [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] и [[Завосина]].&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;/&gt;
;Малоберезнянска сельска рада:
:89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
:Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
:Телефон: (380 3135) 31-3-23
:Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович

==История==
[[File:Монастир 5.jpg|thumb|290px|Монастырь [[Чин св. Василія Великого|чину Святого Василия Великого]]]]
[[File:Печатка.jpg|thumb|Исторична печатка]]
;Мадярска доба:[[Село]] ''Kisberezna'' упомянуте в историчных документах од року 1398  въедно з сосѣдным ''Nagyberezna'', днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.&lt;ref&gt; Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с.&amp;nbsp;174.&lt;/ref&gt;
 
:В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — [[Русины]], 116 — [[Нѣмцѣ]], 85 — [[Мадяре]]; подля вѣровызнаня: 787 — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]], 123 — израелиты, 79 — [[Римокатолицька церьков|римокатолици]].&lt;ref&gt;A történelmi Magyarország...&lt;/ref&gt;

;Чехословацка доба:В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были [[Русины]], 102 — [[Евреи]], 43 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 3 — [[Нѣмцѣ]], 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св.&amp;nbsp;Петра и Павла з року 1789 и  монастырь [[Чин св. Василія Великого|ЧСВВ]] з церквов Св.&amp;nbsp;Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.&lt;ref&gt;Достал Я., с.&amp;nbsp;54.&lt;/ref&gt;

;Украинска доба:Свою [[УССР|украинско-совѣтску]] историю [[село]] зачало писати [[27. октобра]] [[1944]], коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых [[фашизм|фашистох]].&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;/&gt;

== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}}
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}

== Одказы ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919-1938) pdf [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Заставка М.&amp;nbsp;Березный [https://railwayz.info/photolines/station/2073]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.442778&amp;y=48.864167&amp;z=13&amp;source=coor&amp;id=22.442778%2C48.864167]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969.  [http://www.twirpx.com/file/1138147/] {{Cite web |title= МАЛИЙ БЕРЕЗНИЙ, ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ |url= http://ukrssr.com.ua/zakarp/vbereznyanskiy/maliy-berezniy-velikobereznyanskiy-rayon-zakarpatska-oblast |accessdate= 2023-07-13}}{{ref-uk}}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [https://web.archive.org/web/20210613122328/http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]

== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]</text>
      <sha1>a7jv6jc9oztzhttiwcuagou96bguriu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172961</id>
      <parentid>172920</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T08:49:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172961</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8415" sha1="4wznkykhb0mihepd838y4ux8mgdddcx" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = [[Село]] в [[Украина|Украинѣ]]
 |руська назва   = Малый Березный
 |оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Малий Березний
 |застава       = Малий Березний.jpg
 |опис заставы    =  Главна улиця села
 |ширина заставы  = 250 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  
 |крайна           =  Украина
  |lat_dir = N |lat_deg =48 |lat_min =51 |lat_sec =51  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =22 |lon_min =26 |lon_sec =34  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  Kisberezna, 1398
 |вид региона        = [[Область]]&lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = [[Закарпатска область|Закарпатска]]
 |вид района         = &lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  [[Ужгородскый район|Ужгородскый]]
 |вид общины         = Сельска громада&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Дубриницко-Малоберезнянска 
 |площа              = 5,4218 &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 193&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 1&amp;nbsp;597&lt;!-- лем само число --&gt; 
  |год переписи      = 2001
 |часовый пояс       =  +2
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  	+380 3135
 |почтовый индекс    =  89040
 |вид идентификатора = КОАТУУ&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  	2120883601
 |категория в Commons     = Maliy Bereznyi 
 |сайт                    = https://rada.info/rada/04350955/
 |язык сайта              = укр.
}}
'''Малы́й Бере́зный''' ({{lang-uk|Мали́й Бере́зний}})&amp;nbsp;— [[село]] в [[Украина|Украинѣ]], в [[Закарпатска область|Закарпатской области]], бывшом [[Великоберезнянський район|Великоберезнянском районѣ]] (од 2020 [[Ужгородскый район]]), оддалене о 4&amp;nbsp;км од бывшого районного центра и о 36&amp;nbsp;км од теперишного.&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;&gt;Тронько П. и др. (ред.), сс.&amp;nbsp;168, 200.&lt;/ref&gt;

В околици села лежить граничный переход до [[Словакия|Словакии]] ([[Убля]]). Село належить ку [[Еврорегион Карпаты|еврорегиону Карпаты]].
Желѣзнична заставка на линии [[:uk:Самбір|Самбор]] – [[Чоп]] Львовской желѣзницѣ.&lt;ref&gt;Заставка М.&amp;nbsp;Березный&lt;/ref&gt;

== Сельска рада ==
[[Село]] Малый Березный е центром ''Малоберезнянской сельской рады'', до котрой входять тыж [[Село|села]] [[Мирча (Закарпатска область)|Мирча]] и [[Завосина]].&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;/&gt;
;Малоберезнянска сельска рада:
:89040 Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Малий Березний, вул. Центральна, буд. 60 {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}}
:Час роботы: пн-пт 9:00-18:00
:Телефон: (380 3135) 31-3-23
:Голова рады/староста села: Мицода Иван Иванович

== История ==
[[File:Монастир 5.jpg|thumb|290px|Монастырь [[Чин св. Василія Великого|чину Святого Василия Великого]]]]
[[File:Печатка.jpg|thumb|Исторична печатка]]
=== Мадярска доба ===
Село ''Kisberezna'' упомянуте в историчных документах од року 1398  въедно з сосѣдным ''Nagyberezna'', днешным районным центром, и суть то двѣ найстаршы осады района.&lt;ref&gt; Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból, с.&amp;nbsp;174.&lt;/ref&gt;

В року 1910 в селѣ бывали 1006 особ, з них были 798 — [[Русины]], 116 — [[Нѣмцѣ]], 85 — [[Мадяре]]; подля вѣровызнаня: 787 — [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]], 123 — израелиты, 79 — [[Римокатолицька церьков|римокатолици]].&lt;ref&gt;A történelmi Magyarország...&lt;/ref&gt;

=== Чехословацка доба ===
В року 1930 село мало 1036 обывательох, а 850 были [[Русины]], 102 — [[Евреи]], 43 — [[Чехы]] и [[Словаци]], 3 — [[Нѣмцѣ]], 5 — иншых народностей, 33 — чужоземцѣ. Грекокатолицка громада мала 853 вѣрникох, муровану церковь Св.&amp;nbsp;Петра и Павла з року 1789 и  монастырь [[Чин св. Василія Великого|ЧСВВ]] з церквов Св.&amp;nbsp;Тройцѣ з року 1742. В селѣ была четырикласна русинска школа и еден клас чешской школы, поштовый уряд и желѣзнична штация.&lt;ref&gt;Достал Я., с.&amp;nbsp;54.&lt;/ref&gt;

=== Украинска доба ===
Свою [[УССР|украинско-совѣтску]] историю [[село]] зачало писати [[27. октобра]] [[1944]], коли было ослободжене од нѣмецко-мадярскых [[фашизм|фашистох]].&lt;ref name=&quot;Тронько&quot;/&gt;

== Референции ==
{{reflist}}

== Жерела ==
* Достал Я. Підкарпатська Русь. (Закарпаття періоду Чехословацької республіки 1919–1938). Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-966-671-374-5}} [http://www.twirpx.com/file/1775048/]
* Тронько П. и др. (ред.). Історія міст і сіл Української РСР. Том 7. Закарпатська область. Київ, 1969. [http://www.twirpx.com/file/1138147/] {{Cite web |title= МАЛИЙ БЕРЕЗНИЙ, ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ |url= http://ukrssr.com.ua/zakarp/vbereznyanskiy/maliy-berezniy-velikobereznyanskiy-rayon-zakarpatska-oblast |accessdate= 2023-07-13}}{{ref-uk}}
* A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 {{ISBN| 963 85683 3 X}}
* Sebestyén Zsolt: Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Nagybereznai járásból [https://web.archive.org/web/20210613122328/http://mnytud.arts.klte.hu/ht/4/13sebest.pdf]

== Одказы ==
* Заставка М.&amp;nbsp;Березный [https://railwayz.info/photolines/station/2073]
* Мапа высот в околици [https://mapy.cz/zimni?x=22.442778&amp;y=48.864167&amp;z=13&amp;source=coor&amp;id=22.442778%2C48.864167]

[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]</text>
      <sha1>4wznkykhb0mihepd838y4ux8mgdddcx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Моралность</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15226</id>
    <revision>
      <id>173011</id>
      <parentid>113970</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173011</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1628" sha1="et2r63uxpukpotr8cku5wb9vs330w1w" xml:space="preserve">[[File:Todos vienen al olor de mis enaguas, Don Quijote, 15 de noviembre de 1901 (cropped).jpg|right|260px]]
'''Моралность''', {{Реф-инфо|[[Латинскый язык|лат.]]}} ''morális'' ''моралный'', од ''mores'' ''звычаи'' — една зоз форм сполоченской свѣдомости; система поглядох и представ, норм и цѣнностей, котры регулують справованя ся людей.&lt;ref name=&quot;Гончаренко&quot;&gt;Семен Гончаренко, с. 216.&lt;/ref&gt;

Моралность сповнять тыж познавчу, цѣнностну, выховну функции. Зложками моралности суть:
*моралне поступованя (чины, справованя ся чоловѣка); 
* моралны одношѣня;
* морална свѣдомость. 
Нормы и принципы моралности, моралны идеалы, чутя складують ся на систему моралности, котра дефинуе
животну позицию конкретного социалного сполоченства або индивида, ориентуе их во свѣтѣ цѣнностей.&lt;ref name=&quot;Гончаренко&quot;/&gt;

==Жерела и одказы==
* '''Семен Гончаренко''': Український педагогічний словник. — Київ: Либідь, 1997. — 376 с.

{{Commonscat|Morality}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Етічны понятя| ]]</text>
      <sha1>et2r63uxpukpotr8cku5wb9vs330w1w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михал Ковач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15589</id>
    <revision>
      <id>172996</id>
      <parentid>166127</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:27:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172996</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11014" sha1="omq0oyx1dj1l4y3echu0szi1x0xio79" xml:space="preserve">{{ Писатель проста
| name = Михал Ковач
| image = Михал Ковач.jpg
| imagesize =150px
| alt = 
| caption = 
| pseudonym = Задунайов, Иринка Калинова, Дїдо Заградкар, Кирил Пета&lt;ref name=&quot;Дуличенко&quot;&gt;Олександр Дуліченко&lt;/ref&gt;
| birthname = 
| birthdate = {{Birth date|1909|10|27}}
| birthplace = [[Шид]], [[Австро-Мадярщина]]
| deathdate = {{Death date and age|2005|06|17|1909|10|27}}
| deathplace = [[Новый Сад]], [[Сербия и Чорна Гора]]
| resting_place = 
| occupation = [[учитель]], [[новинарь]]
| language = [[Русиньскый язык|русинскый]]
| nationality = 
| ethnicity = 
| citizenship = 
| education = 
| alma_mater = 
| period = 1927–2005
| genre = [[драма]], [[поезия]], [[проза]]
| subject = 
| movement = 
| notableworks = 
| spouse = 
| partner = 
| children = [[Иван Ковач (композитор)|Иван Ковач]]&lt;ref name=&quot;МСЦ&quot;&gt;О. В. Мишанич, Н. С. Стаценко, М. М. Цап.&lt;/ref&gt;
| relatives = 
| awards = 
| signature = 
| signature_alt = 
| website  =
| Commons  =
}}
'''Михал Ковач''', *[[27. октобер]] [[1909]], [[Шид]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[17. юн]] [[2005]], [[Новый Сад]], [[Сербия и Чорна Гора]] — [[учитель]] и еден з найвызнамнѣйшых [[писатель]]ох, [[новинарь]]ох и културно–просвѣтных дѣятельох меджи [[Руснаци у Войводини|войводинскыма Руснаками]] в [[XX. стороча|двадцятом сторочу]].&lt;ref name=&quot;Дуличенко&quot;/&gt;
{{Цитат збоку |Полога=right |Без розрывов=1 |Тло=#eee9d9 |Розмѣр букв=86% |Содержанье=Я знам же шицко живе умрец раз муши,&lt;br&gt;
же ту на жеми нєт раю,&lt;br&gt;лєм нє знам прецо, прецо праве лєм людзе&lt;br&gt;же умрец муша — знаю? |Подпис=Михал Ковач: Чом}}
==Биография==
Михал Ковач родив ся яко пятый дѣтвак в родинѣ [[Желѣзниця|желѣзничаря]] Янка Ковача и Анны Кулич, де были еденадцятеры дѣти. Основну школу и [[Горожанка|горожанку]] выходив в [[Шид]]у, по чому абсолвовав учительску семинарию в [[Крижевцѣ|Крижевцях]] (1929). Учительовав в селах [[жупа Вуковар-Срѣм|жупы Вуковар-Срѣм]], а в року 1931 достав мѣсто учителя в [[Руски Керестур|Руском Керестурѣ]], де активно ся ангажовав в културной роботѣ: режировав в аматерском театрѣ, быв секретарьом ''Руского народного просвѣтного дружства'', быв закладательом и редактором дѣтского часописа [[Наша заградка]] (1937–1941). В року 1941 [[Руски Керестур|Рускый Керестур]] вернув ся до [[Мадярске кральовство|Мадярского кральовства]], и особы, котры там не жили до року 1918, мусѣли одыйти.  В роках 1941–1952 учительовав в [[срѣм]]ском [[Село|селѣ]] [[Бикич Дол]], де быв меджи основателями културно-просвѣтного дружства ''Иван Котляревски'' и мѣстным дописовательом [[Руске Слово|Руского Слова]]. Од року 1952 жив в [[Новый Сад|Новом Садѣ]], де учительовав до року 1966 и быв секретарьом Културно-умѣлецкого дружства ''Максим Горки''. В року 1966 была основана русинска редакция ''Радио Новый Сад'', де став ся автором и редактором програмы ''Културна панорама''. В року 1973 пензионовав и одтогды занимав ся лем литературнов творчостьов.   

== Литературна творба ==
Михал Ковач, подля днешных литературознательох — закладатель основ войводинской русинской литературы и вособлять чисту сущность русинской душѣ. Зачатком его творчости было повѣданя ''Атаманов сын'' (1927). Быв тыж успѣшным [[драматик]]ом, даколько его комедий и драм суть незмѣнно в репертоарѣ [[Руснаци у Войводини|войводинскых Руснакох]].&lt;ref name=&quot;Дуличенко&quot;/&gt;

Выступив и як популаризатор украинскых (И. Драч, Д. Павличко, Б. Олѣйник, М. Винграновскый, Р. Братунь идр.) и подкарпатскых ([[Александер Маркуш|А.&amp;nbsp;Маркуш]], [[Лука Демян|Л.&amp;nbsp;Демян]], Й. Жупан, [[Федор Потушняк|Ф.&amp;nbsp;Потушняк]], М. Томчаний идр.) авторох, з перекладами их на [[Войводина|войводинскый]] вариант [[русинскый язык|русинского языка]]. В часѣ учительства быв тыж автором ряда учебникох про русинскы школы.&lt;ref name=&quot;МСЦ&quot;/&gt;

Творба Михала Ковача выходила в перекладах на [[есперанто]], [[Мадярскый язык|мадярскый]], [[румынскый язык|румынскый]], [[сербскый язык|сербскый]], [[Словацкый язык|словацкый]], [[украинскый язык]]. &lt;ref name=&quot;Винниченко&quot;&gt;Винниченко І. І.&lt;/ref&gt; В [[Украина|Украинѣ]] ся Михал Ковач поважуе за украинского писателя, а его творба за часть украинской литературы.&lt;ref name=&quot;Винниченко&quot;/&gt;&lt;ref&gt;Просалова В. А.&lt;/ref&gt;

{{Цитат 2 |''Михал Ковач днесь стоить меджи нашыма найлѣпшыма майстрами малой прозы. В тому е глубокый майстер, а не мать собѣ пары. Ним ся може гордити не лем литература Бачкы в Югославии и сама Югославия, але и вшитка наша украинска литература''. |{{Цитат 3 |Оригиналній текст (укр.) |Михайло Ковач нині є одним з наших першорядних майстрів малої прози. Тут він майстер глибокий і неповторний. Ним може пишатися не тільки література Бачки в Югославії, сама Югославія, а й уся наша українська література. |Іван Чендей, м. Ужгород.&lt;ref&gt;Чендей І.: Учитель. //Дзвін. Часопис Спілки письменників України. №12(544), грудень 1990, с.&amp;nbsp;15.&lt;/ref&gt;}}}}

===Драма===
* ''Зборнїк театралних фалатох'', 1962.
===Поезия===
* ''Мой швет'', 1964.
* ''Писнї Дїда Заградара'', 1979.
* ''Шветла вечарово'', 1985.
* ''Я дуб червоточни'', 1989.
* ''Хижочко стара'', 1990.
===Проза===
* ''Цихи води'', 1970.
* ''Дзецински швет'',1971.
* ''Гриц Бандурик'', 1972 ([[роман]], сполуавтор Штефан Гудак).
* ''Перши радосци'', 1977.
* ''Цеглярня'', 1982.
* ''Яни Мальовани'', 1981
* ''На окраїску'', 1983.
* ''Глїбоки коренї'', 1987.
* ''Капка по капку живот одцека'', 1988.
* ''Длугока драга номадска'', 1990.
* ''Дияспора'', 1992.

==Жерела и одказы==
* '''Винниченко І.І.''': КОВАЧ Михайло Іванович // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Київ: &quot;Наукова думка&quot;, 2007.— 528&amp;nbsp;с. {{ISBN| 978-966-00-0692-8}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} С.&amp;nbsp;389.
: {{Cite web |url=http://www.history.org.ua/?termin=Kovach_M  |title=КОВАЧ Михайло Іванович |accessdate=2019-10-27}}
* '''Олександр Дуліченко''': Ковач Міхал //'''Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.''' Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} С.&amp;nbsp;341.
* '''О. В. Мишанич, Н. С. Стаценко, М. М. Цап''': Ковач Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — {{ISBN| 944-02-3354-X}}.
: {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7260 |title=КОВАЧ Михайло |date=2013 |format=ФОТО |accessdate=2019-10-27}}
* '''Просалова В. А.''': Українська діаспора: літературні постаті, твори, бібліографічні відомості. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012 — 480&amp;nbsp;с. {{ISBN| 978-966-317-145-6}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} Сс.&amp;nbsp;216–217.

== Референции ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1909|2005|Ковач, Михал}}
{{Переклад|sr|Михајло Ковач|15671224}}
[[Катеґорія:Русинскы драматици]]
[[Катеґорія:Русиньскы новинаре]]
[[Катеґорія:Русиньскы писателї]]
[[Катеґорія:Русиньскы поеты]]</text>
      <sha1>omq0oyx1dj1l4y3echu0szi1x0xio79</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камерна музика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15884</id>
    <revision>
      <id>172655</id>
      <parentid>116953</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:05:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172655</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1331" sha1="qz63c848w2b0xaqxm6ipssmfxnbakrx" xml:space="preserve">[[File:Kammermusik.jpg|thumb|Камерна музика, XVII. стороча]]
'''Ка́мерна му́зика''', од {{ref-la}} ''camera'' ''комната'' — музика про меншый колектив музикантох, инштрументална и/або вокална: соло, дует, трио, квартет, квинтет и т.п.&lt;ref&gt;Большой энциклопедический словарь, с. 533.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Казахстан. Национальная энциклопедия, с. 112.&lt;/ref&gt;

==Жерела и одказы==
* '''''Большой энциклопедический словарь.''''' Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}}
* '''''Казахстан. Национальная энциклопедия.''''' Том 3. Гл. ред. Б. Аяган. — Алматы: Казак энциклопедиясы, 2005. — 560 с.  {{ISBN| 9965-9746-4-0}} {{Реф-инфо|[[Русскый язык|рус.]]}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Класична музика]]
[[Катеґорія:Музична терминология]]</text>
      <sha1>qz63c848w2b0xaqxm6ipssmfxnbakrx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мирослава Копинець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15892</id>
    <revision>
      <id>172983</id>
      <parentid>167652</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:19:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172983</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1855" sha1="4cg23nbn6sp2k5po6x5eeakgkpvk5d7" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Мирослава Копинець
|Образчик=[[File:Мирослава Копинець.jpg|250px]]
|Категория_склада=Myroslava Kopynets
|Чинность=[[Співак|співачка]] 
|Уроджѣня={{birth date and age|1980|2|5}}
|Мѣсто_роджѣня=[[Ужгород]]
|Упокоеня=&lt;!-- {{death date and age|YYYY|MM|DD|1980|2|5}}
 --&gt;
|Мѣсто_смерти=
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Мирослава Копинець''' (до одданя '''Жупанин''', *5. фебруара 1980, [[Ужгород]], [[Украинска ССР|Україньска ССР]], [[СССР]]) — популарна [[Співак|співачка]] русиньскых народных співанок.&lt;ref&gt;{{cite web |author= Володимир Мишанич |editor= |date=2012-3-14 |url=https://zakarpattya.net.ua/News/94077-Uchasnytsia-shou-Holos-krainy-Myroslava-Kopynets-pro-sebe-svoikh-nastavnykiv-ta-naizapovitnishi-mrii |title=Учасниця шоу «Голос країни» Мирослава Копинець про себе, своїх наставників та найзаповітніші мрії |publisher=Закарпаття онлайн |format= |quote= |language= |accessdate=2026-7-20 |archiveurl= |archivedate= }}&lt;/ref&gt;

== Жерела і одказы ==
* https://www.youtube.com/watch?v=xxgWqrrIj4c
* https://zakarpattya.net.ua/News/180866-Myroslava-Kopynets-Meni-talant-bezkoshtovno-distavsia-vid-predkiv-tozh-ia-povynna-riatuvaty-dushi-liudei

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
{{lifetime|1980||Копинець, Мирослава}}

[[Катеґорія:Уродили ся 5. фебруара]]
[[Катеґорія:Русиньскы співаци]]
[[Катеґорія:Русиньскы умелцї]]</text>
      <sha1>4cg23nbn6sp2k5po6x5eeakgkpvk5d7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Апостроф</title>
    <ns>0</ns>
    <id>15939</id>
    <revision>
      <id>172610</id>
      <parentid>117178</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:31:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172610</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2943" sha1="mkvsn7ksg53ms7nchrfc7dy5zoe8a7r" xml:space="preserve">[[Файл:Apostrophe.svg|20px|thumb|&lt;center&gt;Апостроф&lt;/center&gt;]]
'''Апо́строф''' ({{lang-grc|ἀπόστροφος}} „оберненый набок або назад“)&amp;nbsp;— надрядковый знак во видѣ запятой ([[Протинка|протинкы]]).&lt;ref name=&quot;Жеребило&quot;&gt;Жеребило Т.В., с. 7.&lt;/ref&gt;

==Хоснованя==
Апостроф ся поуживать:&lt;ref name=&quot;Жеребило&quot;/&gt;
# на замѣщѣня невыгваряных гласных в перебраных чужоязычных властных именах (Д'Артаньян, Н'джамена, О'Генри);
#  на означѣня мягкости согласных в фонетической транскрибции (мягкы согласны т', д', н', л', с', з'; тя=[т'а]).

В [[Англицкый язык|англицком языку]] и дакотрых иншых може означати тыж вылишеня согласных, ай вецеро вылишеных букв, або и цифер (gov't ← government; Haggyá’ má’ békibe’ ← Haggyátok már békiben; EXPO'98 ← EXPO 1998).

В [[Англицкый язык|англицком языку]] тыж означать посесивность (властництво): ''Jane's and nobody else's Джейнин а ничий иншый.''

В [[Нѣмецкый язык|нѣмецком языку]] апостроф може указовати на вылишену гласну в зачатку, серединѣ або в конци слова абож при злитю двох слов, напр.: ''wie’s ist, hätt’ich''. Даколи тыж означать генитив во словах, законченых на ''s'', напр. «Demosthenes’ Reden».&lt;ref&gt;Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.&lt;/ref&gt;

До року 1928 апостроф в [[Русскый язык|русской]] ортографии поуживали намѣсто ''Ъ'' (твердого знака).&lt;ref name=&quot;Жеребило&quot;/&gt;

В [[Украинскый язык|украинском]] и [[Білоруськый язык|бѣлорусском]] языках апостроф поуживать ся як роздѣловый знак на означѣня роздѣлного выгваряня намѣсто ''Ъ'' (твердого знака).

==Жерела и одказы==
* Жеребило Т.В.: Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – 486 с. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}}
* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. Ia (1890): Алтай — Арагвай, с. 917
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Типография]]</text>
      <sha1>mkvsn7ksg53ms7nchrfc7dy5zoe8a7r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монах</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16063</id>
    <revision>
      <id>173017</id>
      <parentid>117665</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173017</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1391" sha1="crd9v8hm0grvxlx77pzv96ol19l52w5" xml:space="preserve">[[File:Frantiskan.jpg|thumb|Монах-францишкан в Краковѣ]]
'''Мона́х''' або '''мнѣх''' од {{ref-el}} ''μοναχός''  ''самотный'', ''жиючый одсторонено'', походить од {{ref-el}} ''μόνος''  ''еден'', ''самый'' — чоловѣк, приявшый монашый способ живота, цѣлком ся оддавшый занятю [[Молитва|молитвов]], аскетичным и духовным геройскым чинам.&lt;ref&gt;Преподобный Иоанн Лествичник.&lt;/ref&gt;

В старославянчинѣ монахох называли '''иноками''', а монашество – '''иночеством'''&lt;ref&gt;Емил Кубек, с. 92&lt;/ref&gt; од ''иной'' (иншакый).

==Жерела и одказы-==
* '''Kubek Emil''': Ó-szláv-, magyar-, ruthén-, (orosz) német szótár a szentirás olvasásához. 1906. Nyomatott az UNIO könyvnyomda részvénytársaság könyvnyomdájában Ungvárt. 
* {{cite web |url=https://azbyka.ru/monashestvo |title=Монашество |author='''Преподобный Иоанн Лествичник''' |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2020-02-16}}

{{Commonscat|Monks}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Монашество]]</text>
      <sha1>crd9v8hm0grvxlx77pzv96ol19l52w5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Леґія Варшава</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16103</id>
    <revision>
      <id>172861</id>
      <parentid>158168</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:17:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>{{Delete}}</comment>
      <origin>172861</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3389" sha1="ttalw7njzsbdyitrzeskmwmxpyhhjy4" xml:space="preserve">{{Delete}}{{Стыржень}}
{{Infobox football club
| clubname = Леґія Варшава
| nickname = ''Wojskowi'' (Войськові)&lt;br&gt;''Legioniści'' (Леґіонарі)
| image = Legia Warsaw logo.png
| upright = 0.7
| fullname = Legia Warszawa Spółka Akcyjna&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://legia.com/kontakt|title=Kontakt|website=Legia Warsaw|language=pl|access-date=20 March 2022|archive-date=21 March 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321024340/https://legia.com/kontakt|url-status=live}}&lt;/ref&gt;
| founded = 14.&amp;nbsp;марця 1916 ги ''Drużyna Sportowa Legia''
| capacity = 31,103&lt;ref&gt;{{cite web|url=http://stadiumdb.com/stadiums/pol/stadion_wojska_polskiego|title=Stadion Legii|access-date=26 February 2024}}&lt;/ref&gt;
| chairman = Даріуш Мйодускі
| chrtitle = Президент
| mgrtitle = Головный тренер
| manager = Ґонсало Фейо
| league = {{Lang|pl|Ekstraklasa}}
| current = Сезон Леґії Варшава 2024–25
| owner = Даріуш Мйодускі
| stadium = Штадіон Войська Польського
| season = 2024–25
| position = Ekstraklasa, 5. из 18
| website = https://legia.com/
| pattern_la1 = _legia2425h
| pattern_b1 = _legia2425h
| pattern_ra1 = _legia2425h
| pattern_sh1 = _legia2425h
| pattern_so1 = _color_3_stripes_black
| leftarm1 = FFFFFF
| body1 = FFFFFF
| rightarm1 = FFFFFF
| shorts1 = 000000
| socks1 = FFFFFF
| pattern_la2 = _panathinaikos2324h
| pattern_b2 = _legia2324a
| pattern_ra2 = _panathinaikos2324h
| pattern_sh2 = _legia2324a
| pattern_so2 = _3_stripes_white
| leftarm2 = 134A29
| body2 = 134A29
| rightarm2 = 134A29
| shorts2 = FFFFFF
| socks2 = 134A29
| pattern_la3 = _standard2324h
| pattern_b3 = _legia2324T
| pattern_ra3 = _standard2324h
| pattern_sh3 = _standard2324h
| pattern_so3 = _adidaswhitel
| leftarm3 = E60000
| body3 = E60000
| rightarm3 = E60000
| shorts3 = E60000
| socks3 = E60000
}}
'''„Ле́ґія Варша́ва“''' ({{Lang-pl|Legia Warszawa}}) вадь просто '''„Леґія“''' є професійный польськый фотбаловый клуб у вароши [[Варшава]].

== Назывка ==
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Years
!Name
|-
|1916–1918
|Drużyna Sportowa Legia
|-
|1920–1922
|WKS (Wojskowy Klub Sportowy) Warszawa
|-
|1922–1945
|WKS Legia Warszawa
|-
|1945
|I WKS Warszawa
|-
|1945–1949
|I WKS Legia Warszawa
|-
|1949–1957
|CWKS (Centralny Wojskowy Klub Sportowy) Warszawa
|-
|1957–1970-і
|WKS Legia Warszawa
|-
|1970-і–1989
|CWKS Legia Warszawa
|-
|1989–1997
|ASPN (Autonomiczna Sekcja Piłki Nożnej) CWKS Legia Warszawa
|-
|1997
|ASPN CWKS Legia-Daewoo Warszawa
|-
|1997–2001
|SSA (Sportowa Spółka Akcyjna) ASPN CWKS Legia-Daewoo Warszawa
|-
|2001–2003
|SSA ASPN CWKS Legia Warszawa
|-
|2003–2012
|Klub Piłkarski Legia Warszawa Sportowa Spółka Akcyjna
|-
|2012–
|Legia Warszawa Spółka Akcyjna
|}

== Успіхы ==
*'''[[польска ліґа]]'''
**'''Шампіоны''' (15):
*'''[[польскы погар]]'''
**'''Шампіоны''' (20):
*'''[[польскы суперпогар]]'''
**'''Шампіоны''' (4):

== Вонкашні удкликованя ==

* [https://www.legia.com/ Сайт Леґії Варшава]

== Референції ==
[[Катеґорія:Фотбаловы клубы]]
[[Катеґорія:Польско]]</text>
      <sha1>ttalw7njzsbdyitrzeskmwmxpyhhjy4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калабрія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16130</id>
    <revision>
      <id>172646</id>
      <parentid>161565</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:02:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172646</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="653" sha1="c183wsfoqerbmying5bhwiwtkuwkguz" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Calabria in Italy.svg|thumb|120px| Калабрія в Італії]]

'''Калабрія''' є [[реґіон]] і [[полуостров]] [[штат]]у [[Італія]]. [[Полуостров]] мать розлогу {{nobr|15 221,90 кілометрів квадратных}} і жыє на нім около 1,2&amp;nbsp;міліонів жытелів. Головне і найвекше місто Калабрiї є [[Катандзаро]]. Далшы великы міста Калабрїї суть Вібо Валентсіа, Косентса, Кротоне і Редзгі Калабрія.


[[Category:Італія]]</text>
      <sha1>c183wsfoqerbmying5bhwiwtkuwkguz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комунистична партия</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16172</id>
    <revision>
      <id>172748</id>
      <parentid>132164</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:20:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172748</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3131" sha1="cjtsl6lh723r90acq2z725np2z4vbz1" xml:space="preserve">[[File:HammerSickle Tiananmen.jpg|thumb|300px|&lt;center&gt;Площадь Тяньанмен в главном городѣ [[Китайска людова република|Китайской людовой републикы]], 2011&lt;/center&gt;]]
'''Комунистична партия''' — така политична партия, яка мать на програмѣ реализацию социалных принципох [[комунизм]]у (вытворѣня бескласового сполоченства).&lt;ref&gt;Електронна версія «Великої української енциклопедії.&lt;/ref&gt; 

Идеологичны заклады комунистичной партии сформуловали [[Карл Маркс]] и [[Фридрих Енгелс]] в [[Манифест комунистичной партии|Манифестѣ комунистичной партии]], выданом в [[Лондон]]ѣ [[21. фебруара]] [[1848]].

Первый раз комунистична партия [[Октоброва револуція|пришла ку владѣ]] в [[Российска империя|России]] в року 1917. Наступно [[СССР|Совѣтска Уния]] аж до конця [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]] доминовала над комунистичныма партиями по цѣлом свѣтѣ. В року 1948 [[Югославия]] одвергла тоту доминацию, а за нив [[Китайска людова република|Китай]] пошов властнов дорогов.&lt;ref&gt;Encyclopaedia Britannica online.&lt;/ref&gt; 

В сучасности найвекша и найуспѣшнѣйша во свѣтѣ комунистична партия — Комунистична партия Китая, котра в року 2010 числила понад 80 милионы членох, а од року 1949 доднесь е едина и владнуча партия в Китаю. Комунистичны партии суть владнучыма партиями тыж во [[Вьетнам]]ѣ,  [[КЛДР]], на [[Куба|Кубѣ]] и в [[Лаос]]ѣ.

== Интересны факты ==
* В [[Непал]]ѣ суть понад 20 комунистичных партий, котры ся одличують меджи собов в другорядных вопросах.

== Жерела и одказы ==
*  {{Cite web |url=https://www.britannica.com/topic/communist-party-politics |title=Communist Party |publisher='''Encyclopaedia Britannica online''' |accessdate=2020-04-01}} {{ref-en}}
* {{Cite web |url=https://vue.gov.ua/Комуністичні_партії |title=Комуністичні партії |publisher='''Електронна версія «Великої української енциклопедії»''' |accessdate=2020-04-01}} {{ref-uk}}
{{Стыржень}}
{{Commonscat|Communist parties}}
== Референции ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Комунистичны партии]]</text>
      <sha1>cjtsl6lh723r90acq2z725np2z4vbz1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Винниця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16312</id>
    <revision>
      <id>172648</id>
      <parentid>170359</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:03:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історія */</comment>
      <origin>172648</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4502" sha1="k5dyxrovaomun1ar664c7h7edync2p0" xml:space="preserve">{{Куртый попис|Плантація вина (грезна)}}
{{Не поплетьте|Вінниця}}

[[Файл:Vineyards in Burgundy France.jpg|міні|Вид на винницю в [[Бурґундія|Бурґундії]], [[Франція]]]]

[[Файл:Aerial views of vineyards in Autumn in the Alsace wine region of France.webm|міні|Вид на винниці в осени у [[Алзас]]ькому винному реґіоні Франції]]

[[Файл:Vinepyrennees2.jpg|міні|Винниці в реґіоні Ланґедок-Руссільйон, южна Франція]]

[[Файл:Aerial View - Landschaft Markgräflerland1.jpg|міні|Вид на винниці в Маркґрефлерланді, [[Баден]], [[Німещина]]]]

[[Файл:TzovaMay292022 02.jpg|міні|Винниці в [[Юдейські горы|Юдейськых горах]] коло [[Єрусалим]]а]]

'''Винниця''' тото плантація [[Грозно|вина]] (грезна). Винниці ся кладут про [[виноробство]], выробу неалкоголного грезнового соку, [[Грозенкы|грозенок]].

== Історія ==
{{Main|Виноробство}}
Майстарый спомин за виноробство ся датує 6000–5000.&amp;nbsp;роками до&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е.&lt;ref&gt;{{cite news |last1=Keys |first1=David |title=Now that's what you call a real vintage: professor unearths 8,000-year-old wine |url=https://www.independent.co.uk/news/science/now-thats-what-you-call-a-real-vintage-professor-unearths-8000-year-old-wine-84179.html |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20220817/https://www.independent.co.uk/news/science/now-thats-what-you-call-a-real-vintage-professor-unearths-8000-year-old-wine-84179.html |archive-date=2022-08-17 |url-access=subscription |url-status=live |access-date=10 July 2020 |work=The Independent |date=28 December 2003 |language=en}}&lt;/ref&gt; Читавый поступ у виноробстві вчинили [[давні грекы]], айбо сучасні култиваційні технікы ся зачали пошырьовати [[Европа|Европов]] онь у часы розпаду [[Римська імперія|Римської імперії]].&lt;ref name=&quot;Phillips pg 37&quot;&gt;{{cite book |first=R. |last=Phillips |title=A Short History of Wine |page=37 |publisher=Harper Collins |year=2000 |isbn=0-06-093737-8 }}&lt;/ref&gt;

У середньовічнуй Европі твердым пудпоровачом виноробства была [[католицька церьков]], про котру вино было критично важноє в справляньови [[меса|мес]]. Бігом нестабілного [[Середновік|середньовіку]] виноробство практиковали й розвивали манастырі, бо мали ресурсы, безпеку, стабілность и інтерес в уліпшеньови кваліты вин. Їхні винниці были майліпші в Европі, а ''vinum theologium'' („теолоґічноє вино“) ся держало майліпшым уд ушыткых другых вин.

Европські винниці ся засажовали вшылиякыми варіаціями вида ''[[Vitis vinifera]]''. У другуй половині 19.&amp;nbsp;стороча цілый вид быв почти выгубленый, кой до [[Франція|Франції]] з [[Сіверна Америка|Сіверної Америкы]] ненароком привезли овада-шкодника [[Філоксера|філоксеру]]; америцькый вид ''[[Vitis labrusca]]'' мав імунітет уд філоксеры. ''Vitis vinifera'' спасли, [[Скіпленя (ботаніка)|прискіплювучи]] їх до [[Матиця (ботаніка)|матиць]] америцькых сортув, айбо філоксера так ся и лишат угрозов про неприскіплені вина.
[[Файл:Clos-Cal-Mateu.jpg|міні|Винниця на высоті 1300&amp;nbsp;м у [[Сердань|Сердани]], Франція&lt;ref&gt;[https://sainte-leocadie.fr/vigne-la-plus-haute-deurope/ « Clos Cal Mateu »], at ''sainte-leocadie.fr''.&lt;/ref&gt;]]

{{Стыржень}}

== Референції ==
{{Reflist}}</text>
      <sha1>k5dyxrovaomun1ar664c7h7edync2p0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камінны грибы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16334</id>
    <revision>
      <id>172662</id>
      <parentid>119170</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:10:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172662</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="374" sha1="cf3672xthik1xn919epxp9lm2w141tm" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Kamenni gabi.jpg|міні]]
Камінны грибы є зоскупліня скал на юговыході [[Болгарія|Болґарії]] у [[Кырджалійска область|Кырджалійскій области]].
[[Катеґорія:Скалны міста]]
[[Катеґорія:Скалны міста в Болгарії]]</text>
      <sha1>cf3672xthik1xn919epxp9lm2w141tm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маґдебурґ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16350</id>
    <revision>
      <id>172943</id>
      <parentid>145781</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172943</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3034" sha1="r7jprzyg0vtqdrna8wd0qe6471bow8e" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Головне [[город|місто]] нїмецькой сполковой країны {{nowrap|[[Сасько-Ангалт]]}}
 |руська назва   = Маґдебурґ
 |оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Magdeburg,
 |опис заставы    =  
 |ширина заставы  = 150 
 |герб        = Wappen Magdeburg.svg 
 |опис герба       = 
 |ширина герба     = 100 
 |вид крайны       =  Держава
 |крайна           =  Германия
  |lat_dir = N |lat_deg =52|lat_min =8 |lat_sec =  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =11 |lon_min =37 |lon_sec =  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      =
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --&gt; 
 |размер карты страны = 250 &lt;!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --&gt; 
 |давны назвы        =  Magadoburg, Magathaburg
 |вид региона        = Федерална земля
 |регион             = [[Сасько-Ангалт]]
 |площа              = 201 
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 55 
  |население         = 238.697
  |год переписи      = 2018
 |часовый пояс       = +1 
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     = +49 0391, +49 03928
 |почтовый индекс    = 39104–39130 
 |вид идентификатора = &lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  
 |категория в Commons     = Magdeburg
 |сайт                    = http://www.magdeburg.de {{ref-de}}  
 |язык сайта          =   
 }}


[[Файл:Маґдебурґ.jpg|left|360px|Маґдебурґ]]
'''Маґдебурґ''' — головне місто нїмецькой сполковой країны [[Сасько-Ангалт|Сасько-Ангалт]]. Маґдебурґ мать 238.697 обывателів (рік 2018) і є друге найвекше місто той сполковой країны (за [[Галле]]). Маґдебурґ є історічный город. Подля Маґдебурґа ся в середньовіку хосновалі [[Магдебургске право|містскы прівілеґії]].

{{Стыржень}}
[[Катеґорія: Міста]]
[[Катеґорія: Міста Нїмецька]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Германии]]</text>
      <sha1>r7jprzyg0vtqdrna8wd0qe6471bow8e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мелницькы піраміды</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16369</id>
    <revision>
      <id>172967</id>
      <parentid>119252</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172967</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="497" sha1="l36x70anarsu4k2cvbc7328078v88m8" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Мелницькы піраміды.jpg|міні|Мелницькы піраміды]]
'''Мелницькы піраміды''' є скалне [[пісковець|пісковцьове]] місто на югозападї [[Болгарія|Болґарії]] у [[Блаґоєвґрадска область|Блаґоєвґрадской области]].
[[Катеґорія:Скалны міста]]
[[Катеґорія:Скалны міста в Болгарії]]</text>
      <sha1>l36x70anarsu4k2cvbc7328078v88m8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зузана Чапутова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16372</id>
    <revision>
      <id>172539</id>
      <parentid>127472</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:32:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172539</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3487" sha1="61u6j49t4902bi8m1yvs9b2gdv03c1f" xml:space="preserve">{{Везирь
| имя               = Зузана Чапутова
| жена              = красна
| образок           = Zuzana Čaputová (20.6.2019)VII.jpg
| величина_образка  = 200px
| подпис_под_образком =  Zuzana Čaputová

| пост              = 5. Презідентка [[Словеньско|Словеньской републікы]]
| монарх            =
| президент         =
| вице-президент    =
| премьер           =
| предходник        = [[Андрій Кіска]]
| наступник         =
| меживлада = &lt;!-- хотьяке значѣня, кедь еще не зайняв пост --&gt;
| зачаток_термина   = [[15. юн]] [[2019]]
| конець_термина    =

| герб              =
| подпис_герба      =

| пост2             = 
| монарх2           =
| президент2        =
| премьер2          =
| зачаток_термина2  =  
| конець_термина2   = 
| предходник2       = 
| наступник2        = 

&lt;!-- Дале так само з номерами 3-9 --&gt;

| датум_уроджѣня    = {{Birth date and age|1973|06|21}}&lt;!-- дд.мм.рррр --&gt;
| мѣсто_уроджѣня    =
| датум_смерти      = &lt;!-- дд.мм.рррр --&gt;
| мѣсто_смерти      =
| назывка           =
| alma_mater        =
| едукация          =
| горожанство        =
| народность        =
| партия            =
| династия          =
| род               = &lt;!-- алтернатива параметру «династия» --&gt;
| мати              =
| отець             =
| супруга           =
| супруг            =
| дѣти              =
| своина            =
| профессия         =
| шаржа             = &lt;!-- про военных --&gt;
| вѣра              =
| награды           = 
| премии            =
| честна титула     =
| сайт              =
| категория в Commons = &lt;!-- Назва категории на Викискладѣ --&gt;
}}
'''Зузана Чапутова''', {{ref-sk}} ''Zuzana Čaputová'', была пpезідентка [[Словеньско|Словеньской републікы]]. До функції наступила по [[презідентскы вольбы Словеньской републікы 2019|презідентскых вольбах Словеньской републікы в року 2019]], котры выграла по двох рундах.
Походить з міста [[Пезінок]] за юго-западі [[Словеньско|Словеньска]] ''(народила ся у [[Братїслава|Братіславі]])''.
Перед наступом до політікы ся анґажувала як правничка і обшествена актівістка у области людьскых прав. Перед наступом до функції презіденткы была членков політічной партії [[Проґресівне Словеньско (політічна партія)|Проґресівне Словеньско]].
{{Стыржень}}
{{Lifetime|1973||Чапутова, Зузана}}
[[Катеґорія:Державны урядници]]
[[Катеґорія:Презіденты]]</text>
      <sha1>61u6j49t4902bi8m1yvs9b2gdv03c1f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Картерова доктрина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16465</id>
    <revision>
      <id>172686</id>
      <parentid>119673</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:44:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172686</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3289" sha1="gdaivogba7tyyfgoaf04o0bc9ofrkpg" xml:space="preserve">[[File:Jimmy Carter Library and Museum 98.JPG|thumb|140px|Картерова доктрина (Jimmy Carter Library and Museum 98)]]
'''Картерова доктрина''' — нова концепция заграничной политикы [[США]] в зонѣ [[Персийскый залив|Персийского залива]], котру президент [[Джимми Картер]] выголосив перед Конгресом [[23. януара]] [[1980]] во свойом рочном рефератѣ ''О ситуации державы''.  
{{Цитат 2|Регион, котрый теперь огроженый совѣтскым войском в [[Афганистан]]ѣ, мать огромный стратегичный вызнам: там суть понад двѣ третины доважаной [[Ропа|ропы]] во свѣтѣ. Совѣтскы змаганя пановати над Афганистаном привели ку тому, же их войско теперь о 300 миль от Индийского океана и близко ку Ормузской узинѣ, морскому пути, через котрый иде векша часть свѣтовой ропы. [[СССР|Совѣтскый Союз]] теперь пробуе заяти стратегичны позиции, што огрожуе вольне перемѣщѣня ропы з Близкого Востока...&lt;br&gt;
Най буде наша позиция абсолутно ясна: хотьякы пробы вонкашных сил достати контролу над регионом Персийского залива будуть прияты як замах на животно важны интересы Споеных Штатох Америкы, и такый напад буде одбитый вшиткыми потребныма средствами, в том числѣ военсков силов.| 
{{Цитат 3|Оригиналный текст {{ref-en}}|The region which is now threatened by Soviet troops in Afghanistan is of great strategic importance: It contains more than two-thirds of the world's exportable oil. The Soviet effort to dominate Afghanistan has brought Soviet military forces to within 300 miles of the Indian Ocean and close to the Straits of Hormuz, a waterway through which most of the world's oil must flow. The Soviet Union is now attempting to consolidate a strategic position, therefore, that poses a grave threat to the free movement of Middle East oil...&lt;br&gt;
Let our position be absolutely clear: An attempt by any outside force to gain control of the Persian Gulf region will be regarded as an assault on the vital interests of the United States of America, and such an assault will be repelled by any means necessary, including military force.|Jimmy Carter&lt;ref&gt;Jimmy Carter's Third State of the Union Address.&lt;/ref&gt;}}}}

== Жерела и одказы ==
* [https://en.wikisource.org/wiki/Jimmy_Carter%27s_Third_State_of_the_Union_Address Jimmy Carter's Third State of the Union Address]{{ref-en}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Межинародна политика]]
[[Катеґорія:Персийскый залив]]</text>
      <sha1>gdaivogba7tyyfgoaf04o0bc9ofrkpg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Корнеллова универзита</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16515</id>
    <revision>
      <id>172760</id>
      <parentid>119816</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:27:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172760</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4462" sha1="sdyxpgpf35u6xl3mq24znliktkbj9oi" xml:space="preserve">{{Универзита
|статус           =  
|назва            = Корнеллова универзита 
|мѣстна назва     =  Cornell University
|образка файл     = Cornell University seal.svg
|образка розмѣр   =  150px
|образка подпис   =  Печатка универзиты
|латинска назва   =  Universitas Cornelliana
|гесло            =  
|перва назва      =  
|заложена         =  [[19. фебруар]] [[1865]]
|затворена        = 
|тип универзиты   =  приватна, дотована штатом 
|фонды            =  US$7,33 млрд&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.nacubo.org/-/media/Nacubo/Documents/EndowmentFiles/2019-Endowment-Market-Values--Final-Feb-10.ashx? |title=U.S. and Canadian 2019 NTSE Participating Institutions Listed by Fiscal Year 2019 Endowment Market Value, and Percentage Change in Market Value from FY18 to FY19 (Revised) |publisher=National Association of College and University Business Officers and TIAA |accessdate=2020-06-17}}&lt;/ref&gt; (2019)
|набоженство      = 
|челный пост1     = Президент 
|челна особа1     = Martha E. Pollack
|челный пост2     =  
|челна особа2     =  
|челный пост3     =
|челна особа3     =
|персонал         =  
|факулты          =  
|штуденты         =  24&amp;nbsp;027 (fall 2019)&lt;ref name=IRP_E&gt;{{cite web|url=http://irp.dpb.cornell.edu/tableau_visual/factbook-enrollment|title=University Factbook – Student Enrollment|publisher=Cornell University|accessdate=January 6, 2020|date=November 14, 2019}}&lt;/ref&gt;
|абсолвенты       =  
|ашпиранты        =  
|докторы          =  
|професоры        =  
|город            =  [[Итака]], [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]]
|округ            =  
|регион           =  
|держава          =  [[США]]
|кампус           = 
|сайт             = http://cornell.edu/
|адрес            = Ithaca, New York, United States&lt;br&gt;{{Coord|42|26|50|N|76|28|59|W|region:US_type:edu|display=inline}}
|logo            = [[File:Cornell University logo.svg|200px]]
|категория склада= Cornell University
}}
'''Корнеллова универзита''' {{ref-en}} ''Cornell University'' — универзита в [[Итака|Итацѣ]], штат [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]], [[США]], основана в року 1865, названа за своим фундатором, [[Квекеры|квекером]] [[Езра Корнелл|Езром Корнеллом]].&lt;ref&gt;Прохоров А. М., с. 632.&lt;/ref&gt; 

== Закладны числа ==
Универзита входить в число [[Поземковы универзиты и коледжѣ|поземковых универзит]] и в елитну [[Блющова лига|Блющову лигу]]. В року 2019 з общого числа 24&amp;nbsp;027 штудентох 15&amp;nbsp;043 змагали ся о ступень бакалавра и 8&amp;nbsp;984 о ступень магистра и доктора (ашпиранты). Число [[Нобелова награда|нобеловых лавреатох]], звязаных з универзитов сягло 50, а число [[професор]]ох 1&amp;nbsp;684.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.cornell.edu/about/index.cfm |title=Quick Facts |date=June 2020 |accessdate=2020-06-17}}&lt;/ref&gt;

== Интересны факты ==
* Тализман универзиты — великый червеный медвѣдь, але то не мать жадне одношѣня до [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]].
* Универзита мать медицинскый коледж в [[Катар]]у (отвореный в року 2004).

== Жерела и одказы ==
* '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Высокы школы США]]
[[Катеґорія:Блющова лига]]
[[Катеґорія:Поземковы универзиты и коледжѣ]]</text>
      <sha1>sdyxpgpf35u6xl3mq24znliktkbj9oi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16521</id>
    <revision>
      <id>172689</id>
      <parentid>159394</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:45:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172689</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5874" sha1="gcq95t23jdrz6ytrosmc27visv0g36l" xml:space="preserve">{{Держава
|Держава=Катар
|Самоназва= ''араб.'' دولة قطر
|Образчик={{Кратное изображение
 |зона=center
 |зона_подписи=center
 |подпись = Застава и герб 
 |ширина1  = 172
 |ширина2  = 68
 |изобр1  = Flag of Qatar.svg
 |изобр2  = Emblem of Qatar-2022.svg
}}
|Подпис={{coord|25|30||N|51|15||E|scale:1000000}}
|Розлога=11586 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;
|Обывательство= над 3 милионы (2025) &lt;ref&gt;[https://www.worldometers.info/world-population/qatar-population/ Worldometers]&lt;/ref&gt;
|Столиця=[[Довга]] 
|ГДП на особу=$129360
|Интернет-домен=.qa
|Часовый пояс=UTC+3
|Телефонный код=+974
}}
'''Ката́р''' ({{ref-ar}} قطر ''Qatar''), официално '''Штат Ката́ра''' ({{ref-ar}} دولة قطر ''Dawlat Qaṭar'', {{ref-en}} ''The State of Qatar'')&amp;nbsp;— [[Монархія|монархия]] в югозападной Азии, на [[полуостров]]ѣ Катар.&lt;ref name=Prochorov&gt;Прохоров А. М., с. 558.&lt;/ref&gt; Главным городом е [[Довга]].

== Обывательство и штатне заряджѣня ==
Держава зо скоро наростаючым обывательством: днесь (2025) десять разы тельо, як было в року 1986 (300 тыс.),&lt;ref name=Prochorov/&gt; але корѣнне обывательство чинить лем&amp;nbsp;¼, а ¾ суть имигранты, поза городами жие менше як&amp;nbsp;10% обывательства. 

Официалный язык&amp;nbsp;— [[Арабскый язык|арабскый]]. Державна религия&amp;nbsp;— [[ислам]]. Державне заряджѣня&amp;nbsp;— абсолутна [[монархия]]. Глава державы&amp;nbsp;— емир.&lt;ref name=Prochorov/&gt;

== География ==
Низинна пустыня, ровнина. Клима тропична, суха. Середня теплота януара 16°С, юла&amp;nbsp;— 32°С. Атмосферичны падавины до 125&amp;nbsp;мм рочно. Рѣкы не суть, аграрна продукция лем в оазах.&lt;ref name=Prochorov/&gt;

== История ==
Од [[VII.&amp;nbsp;стороча]] в Арабском халифатѣ. В [[XIII. стороча|XIII.]]&amp;nbsp;– [[XIV.&amp;nbsp;стороча]]х под владов емирох [[Бахрейн]]а; в зачатку [[XVI.&amp;nbsp;стороча]]&amp;nbsp;— [[Португалия|Португалцьох]], затым&amp;nbsp;— [[Османска империя|Османской империи]]. В роках 1916–1971 под [[Велика Британия|британскым]] протекторатом.&lt;ref name=Prochorov/&gt;

По безкровном державном переворотѣ в року 1995 (сын одстранив од влады отця) зачали ся радикалны реформы. Створена сателитна новинова агенция Al-Jazeera и Катар зачав доставати векшу вагу в рѣшѣню регионалных конфликтох. В року 2007 Катар досяг найвысшый во свѣтѣ [[ГДП]] на особу.&lt;ref name=CIA/&gt;
[[File:Donald Trump state visit to Qatar, 2025-05-14 P20250514DT-2130.jpg|thumb|250px| Доналд Трамп з визитом до емира Катара Тамим бин Хамад Ал Тани (2025)]]

== Политика ==
По регионалных непокоях в року 2011 Катар хвалив ся свойов подпоров многых регионалных «револуций», наймя в [[Либия|Либии]] и [[Сирия|Сирии]]. Тов политиков погубив одношѣня з [[Бахрейн]]ом, [[Египет|Египтом]], [[Саудска Арабия|Саудсков Арабиов]], [[Споены Арабскы Емираты|Споеныма Арабскыма Емиратами]]. По куртом примирѣню (2014), в року 2017 тоты державы розорвали з Катаром дипломатичны и економичны одношѣня.&lt;ref name=CIA&gt;CIA World Factbook.&lt;/ref&gt; Од року 2022 Катар главный союзник [[Споєны Штаты Америцькы|США]] поза рамками [[НАТО]].&lt;ref&gt;{{cite news |last1=Shear |first1=Michael D. |author-link= |date=31 January 2022 |title=Biden Designates Qatar as a Major Non-NATO Ally |work=The New York Times |url=https://www.nytimes.com/2022/01/31/us/politics/biden-qatar-nato.html |access-date=14 February 2022 |archive-date=16 March 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316091302/https://www.nytimes.com/2022/01/31/us/politics/biden-qatar-nato.html |url-status=live}}&lt;/ref&gt;

== Економика ==
Економика основана на експортѣ сырой ропы и земного газа. При днешном темпѣ експорта ропы застане на дас 56 рокы. Резервы земного газа чинять 13% од свѣтовых.&lt;ref name=CIA/&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/qatar/ |title=Qatar |accessdate=2021-04-10 |publisher='''CIA World Factbook''' }}{{ref-en}}

== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Катар]]
[[Катеґорія:Державы Азии]]</text>
      <sha1>gcq95t23jdrz6ytrosmc27visv0g36l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Константинополь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16562</id>
    <revision>
      <id>172754</id>
      <parentid>141000</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:25:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172754</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2145" sha1="g8c0qm56xtciphdwihlw1ksp85ot4q9" xml:space="preserve">[[Файл:Constantinople.png|right|300px]]
'''Константинополь''', {{ref-el}} ''Κωνσταντινούπολις'' — главный город [[Византска империя|Византской империи]].&lt;ref&gt;Прохоров А. М., с. 621.&lt;/ref&gt; Основаный [[Константин Великый|Константином I.]] в року 324 на мѣстѣ античного города [[Византион]] и освяченый 11. мая 330.&lt;ref name=Popov&gt;Попов И. Н.&lt;/ref&gt; 

В року 1204 спустошеный [[Крижарскы войны|крижарями]] и став ся главным городом [[Латинска империя|Латинской империи]]. В року 1261 выслободженый византийцами, але уже слабнуча [[Византска империя]] не мала можность вернути городови его минулу пышноту. Од конця [[XIV. стороча]]  вецераз быв нападаный, а 29. мая 1453 завойованый [[Турци|Турками]], переименованый на [[Истанбул]] и став ся главным городом [[Османска империя|Османской империи]].&lt;ref name=Popov/&gt;

== см. тыж ==
* [[Софийский собор (Константинополь)]]

== Жерела и одказы ==
* '''Попов И. Н.''' КОНСТАНТИНОПОЛЬ // Большая российская энциклопедия. Том 15. Москва, 2010, стр. 96 [https://web.archive.org/web/20210719184519/https://bigenc.ru/world_history/text/2092043 Оправлене: 2016; Одчитане: 2020-06-24]
* '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}}

{{Commonscat|Constantinople}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Византска империя]]</text>
      <sha1>g8c0qm56xtciphdwihlw1ksp85ot4q9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16585</id>
    <revision>
      <id>172684</id>
      <parentid>120014</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:43:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172684</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2067" sha1="9vski1oitothb3k194ktdyifa0ri7b7" xml:space="preserve">[[File:Piedra-horadada.jpg|thumb|250px|Карстова стѣна, Сеговия, Испания ]]
'''Карст''', од {{ref-de}} ''Karst'' —  процес ростопльованя [[Горнина|горнин]] поверховыма и подземныма водами, в котром ся творять споисты ямины на поверхности и в товщи горнин (карбонатны, сулфатны и др.). Карстом тыж называють карстовы геологичны формы, котры взникають в тых процесах, а можуть они быти велми рознородны: озерця, [[кар]]ы, тивчарѣ, пещеры и т.&amp;nbsp;п.&lt;ref name=Bilecky&gt;Білецький В. С., с. 496.&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Tresnikov&gt;Трёшников А.Ф., с. 121.&lt;/ref&gt;

Термин походить од {{ref-de}} ''Karst'' — нѣмецкой назвы [[вапняник]]ового плато на сѣверозападѣ [[Балканскый полуостров|Балканского полуострова]].&lt;ref name=Bilecky/&gt; Словенска назва [[Крас (география)|того плато]] {{ref-sl}} ''Kras'', прото в русинскых диалектах и в геологичном вызнамѣ понятя ''крас'' — синоним [[карст]]а.  

== Жерела и одказы ==
* '''Білецький В. С.''' Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, — 2004. Том 1. {{ISBN| 966-7804-14-3}} 
* '''Трёшников А.Ф.'''  Географический энциклопедический словарь: Понятия и термины. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — М.: Сов. энциклопедия, 1988.— 432 с. {{ref-ru}} 

{{Commonscat|Karst}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Геоморфология]]</text>
      <sha1>9vski1oitothb3k194ktdyifa0ri7b7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мисионер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16647</id>
    <revision>
      <id>172984</id>
      <parentid>120278</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:20:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172984</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1301" sha1="f87496sxtmptudl02q3zqi6caelh25y" xml:space="preserve">[[File:Rugendas - Aldea des Tapuyos.jpg|thumb|350px|&lt;center&gt;Мисионер серед христианизованых [[Индиане|Индианох]] [[Бразилия|Бразилии]] (автор мальбы Johann Moritz Rugendas, cca 1820)&lt;/center&gt;]]
'''Мисионер''', од {{ref-la}} ''missio посланя, улога'' — шпециалный представитель [[Церковь (организация)|религийной организации]], посланый на еще не освоены територии з цѣльов росширѣня свойой вѣронаукы и зысканя новых вѣрных (неофитох).&lt;ref name=Davydov&gt;Давыдов И. П.&lt;/ref&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Давыдов И. П.''': Миссионерство //Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}} Академический Проект)  ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}} Гаудеамус) {{ref-ru}} Сс. 812–813.

== Референции ==
{{reflist}} 
{{Стыржень}}
[[Категория:Мисионеры]]</text>
      <sha1>f87496sxtmptudl02q3zqi6caelh25y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кавказ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16671</id>
    <revision>
      <id>172638</id>
      <parentid>141188</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:56:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172638</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2209" sha1="nsede1o0iortprihk8g1aqdx1gmln3q" xml:space="preserve">[[File:Caucasus topographic map-ru.svg|right|400px]]
'''Кавказ''' — природный географичный регион в [[Российска Федерация|России]], [[Грузия|Грузии]], [[Армения|Армении]] и [[Азербайджан]]ѣ, меджи [[Чорне море|Чорным]], [[Азовске море|Азовскым]] и [[Каспийске море|Каспийскым]] [[Море|морями]], на [[сѣвер]]ѣ ограниченый [[Кумо-Манычска заглубина|Кумо-Манычсков заглубинов]], на [[юг]]у, понеже природной границѣ не мать, условно границьов [[Армения|Армении]] з [[Турция|Турциев]] ай [[Иран]]ом.&lt;ref name=Petrusina&gt;Петрушина М. Н.&lt;/ref&gt; 

;Членѣня:Плоха региона чинить около 440 тыс. км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;. Регион в найпростѣйшом членѣню дѣлять на [[Сѣверный Кавказ|Сѣверный]] и [[Южный Кавказ]] (на сѣвер и на юг од главного, вододѣлного гребѣня Великого Кавказа).&lt;ref name=Petrusina/&gt;

;Горы:В границях региона лежить  [[Великый Кавказ]] — найвысше в [[Российска Федерация|России]] (а залежно од дефиниции континенталных границь, и в [[Европа|Европѣ]]) горство, од котрого бере назву и цѣлый регион, и [[Малый Кавказ]].&lt;ref name=Petrusina/&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Петрушина М. Н.''' КАВКАЗ // Большая российская энциклопедия. Том 12. Москва, 2008, стр. 356 [https://web.archive.org/web/20210829141445/https://bigenc.ru/geography/text/2031438 Редаговане: 2016; Одчитане: 22.07.2020][https://old.bigenc.ru/geography/text/2031438]

{{Commonscat|Caucasus}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Кавказ]]</text>
      <sha1>nsede1o0iortprihk8g1aqdx1gmln3q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Южный Кавказ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16677</id>
    <revision>
      <id>172645</id>
      <parentid>138099</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:02:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172645</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2854" sha1="ttb9sr5lafpc68q8a0rto0a3q2333qv" xml:space="preserve">[[File:Vector-map of Caucasus.svg|thumb|430px|&lt;center&gt;Южный Кавказ: [[Азербайджан]], [[Армения]], [[Грузия]],&lt;br&gt;
часточно вызнаны [[Републіка Абхазія|Абхазия]] и [[Южна Осетия]]&lt;/center&gt;]]
'''Южный Кавказ''', тыж даколи&lt;ref&gt;[[:ru:Закавказье#Название|Переважно з российскых жерел]]&lt;/ref&gt; '''Закавказя''' ({{lang-hy|Անդրկովկաս}}, {{lang-az|Cənubi Qafqaz}}, {{ref-ka}} ''სამხრეთი კავკასია'', {{lang-ru|Закавка́зье}}) — часть [[Кавказ]]а, [[Геополитика|геополитичный]] [[регион]], положеный на [[юг]] од главного, вододѣлного гребеня [[Великый Кавказ|Великого Кавказа]].&lt;ref name=EB&gt;N. A. Gvozdetsky and Others&lt;/ref&gt;

== Полога ==
Регион Южный Кавказ на [[сѣвер]]ѣ ограниченый гребеньом [[Великый Кавказ|Великого Кавказа]], котрый згруба е и южнов границьов [[Российска Федерация|России]], на [[юг]]у — границями [[Турция|Турции]] и [[Иран]]а, на [[запад]]ѣ [[Чорне море|Чорным]], а на [[выход]]ѣ — [[Каспийске море|Каспийскым морьом]]. Мать плоху 186,1 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, на котрой лежать три независимы державы: Азербайджан, Армения, Грузия, часточно вызнаны [[Републіка Абхазія|Абхазия]] и [[Южна Осетия]].&lt;ref name=EB/&gt; 

== Обывательство ==
Обывательство региона велми таркасте, подобно як то указуе [[Сѣверный Кавказ]], и складовало я од [[Старовік|старовѣку]]. Подля [[Геродот]]а, [[Колхида]], днешна западна часть [[Грузия|Грузии]], была заселена [[Египтяне|Египтянами]]. Через [[стороча]] ту ся одбывала значна миграция и в регионѣ во вельох изолованых мѣстах меджи горами створили собѣ осады малы етничны групы.

== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author='''N. A. Gvozdetsky and Others''' |title=Transcaucasia |publisher=Encyclopædia Britannica |date=April 15, 2011 |url=https://www.britannica.com/place/Transcaucasia |accessdate=2020-07-23}}{{ref-en}}

{{Commonscat|South Caucasus}}

== Референции ==
{{reflist}}

[[Категория:Кавказ]]</text>
      <sha1>ttb9sr5lafpc68q8a0rto0a3q2333qv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коран</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16699</id>
    <revision>
      <id>172756</id>
      <parentid>120538</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:27:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172756</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2047" sha1="oh79dqzw2z1u48m7s8d8fcgx6b81b4y" xml:space="preserve">[[File:FirstSurahKoran.jpg|thumb|200px|Перва часть (сура) Корана, ''ал-Фатига (отворяюча)'', е найкуртша, мать 7 верши (аят)]]
'''Коран''' {{ref-ar}} ''القرآن''  ''ал-кур'ан, читаня, рецитация'' — главна свята книга [[могамедан]]ох, зобраня [[Казаня|казань]], обрядовых и юридичных настановлѣнь, заклинань, [[Молитва|молитв]], поучных историй и притч, повѣданых [[Могамед]]ом в [[Мекка|Меццѣ]] и [[Медина|Мединѣ]].&lt;ref name=Prochorov&gt;Прохоров А. М.&lt;/ref&gt; 

Найдавнѣйшы захранены варианты Корана походять з перелому [[VII. стороча|VII.]] – [[VIII. стороча]].&lt;ref name=Prochorov/&gt; Каноничный вариант походить з [[X. стороча]] и складать ся зоз 114 части (сур), з котрых 90 были записаны в [[Мекка|Меццѣ]], а 24 — в [[Медина|Мединѣ]].&lt;ref name=Acamba&gt;Ацамба Ф. М., Кириллина С. А.&lt;/ref&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Ацамба Ф. М., Кириллина С. А.''': Коран //Энциклопедия религий / Под ред. А.П. Забияко, А.Н. Красникова, Е.С. Элбакян. — М.: Академический Проект, Гаудеамус, 2008. — 1520 с. ({{ISBN| 978-5-8291-1084-0}} Академический Проект)  ({{ISBN| 978-5-98426-067-1}} Гаудеамус) {{ref-ru}} Сс. 701–703.
* '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}} C. 629

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Іслам]]</text>
      <sha1>oh79dqzw2z1u48m7s8d8fcgx6b81b4y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клитика</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16745</id>
    <revision>
      <id>172718</id>
      <parentid>120775</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:04:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172718</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1190" sha1="fcev2mntyn1th7h47h0j6szeh25hm48" xml:space="preserve">'''Кли́тика''', {{ref-grc}} ''κλιτικός'' склонный — ненадголошене слово, котре ся привязуе ку другому, надголошеному, и творить з ним едно [[фонетичне слово]]:&lt;ref&gt;Жеребило Т.В., с. 151.&lt;/ref&gt;
* [[енклитика]] — ненадголошене слово, што стоить за надголошеным;
* [[проклитика]] — ненадголошене слово, што стоить перед надголошеным.

;Примѣры енклитик: по́й '''''лем''''', каза́в '''''ем ти''''', соко́чу '''''го'''''.
;Примѣры проклитик: '''''ку''''' о́сени, '''''лем''''' за́втра, '''''та''''' пра́вда.

== Жерела и одказы ==
* '''Жеребило Т.В.''': Словарь лингвистических терминов. Изд. 5-е, испр. и доп. — Назрань: ООО «Пилигрим», 2010. – 486 с. {{ISBN| 978-5-98993-133-0}}{{ref-ru}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Фонетика]]</text>
      <sha1>fcev2mntyn1th7h47h0j6szeh25hm48</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кубизм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16850</id>
    <revision>
      <id>172812</id>
      <parentid>121268</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:52:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172812</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2071" sha1="bhr2q8iv6f29xtvi3z3n3j1tetjwnzw" xml:space="preserve">[[File:Josef Capek (1887-1945), Harmonikar, Accordion Player, 1919, akquired in 1965.jpg|thumb|250px|&lt;center&gt;Йозеф Чапек (1887-1945): Гармоникарь, 1919&lt;/center&gt;]]
'''Кубизм''', {{ref-fr}} ''cubisme'' од ''cube куб'' — авантгардный пруд во вытварном умѣню первой четвертины [[XX. стороча]]. Вывинув ся во [[Франция|Франции]] ([[Пабло Пикассо]], Жорж Брак, Хуан Грис) и росширив ся на инде. Кубизм высунув на передину формалны експерименты — конштруованя объемной формы через выявлѣня простых устояных геометричных форм (куб, конус, цилиндер), роскладаня зложеных форм на просты.&lt;ref&gt;Прохоров А. М.&lt;/ref&gt;

Кубисты одмѣтовали овѣрены часом теории, же умѣня мать слѣдовати за натуров. Они творили нову реалиту зоз радикално фрагментованых объектох.&lt;ref name=EB&gt;Encyclopædia Britannica&lt;/ref&gt; 

Зачаточно взникшый в [[Малярство|малярствѣ]], кубизм вплынув и на скулптуру ([[Александер Архипенко]]) и архитектуру ([[Ле Корбизье]]).&lt;ref name=EB/&gt;

== Жерела и одказы ==
* '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}} С. 664.
* {{cite web |title=Cubism |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=May 12, 2020|url=https://www.britannica.com/art/Cubism |accessdate=2020-09-02}}{{ref-en}}

{{Commonscat|Cubism}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Умелецькы напрямы]]</text>
      <sha1>bhr2q8iv6f29xtvi3z3n3j1tetjwnzw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кубофутуризм</title>
    <ns>0</ns>
    <id>16852</id>
    <revision>
      <id>172813</id>
      <parentid>121278</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:52:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172813</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2004" sha1="94qza8v43xbuv8u4sslmw61zlejol3r" xml:space="preserve">[[File:The Knife Grinder Principle of Glittering by Kazimir Malevich.jpeg|thumb|250px|&lt;Center&gt;Казимир Малевич: Острич ножох, принцип миганя; 1913&lt;/center&gt;]]
'''Кубофутуризм''' — авантгардный напрям в [[Умѣня|умѣню]] зачатку [[XX. стороча]], споившый в собѣ принципы [[кубизм]]а  и [[футуризм]]а. Од кубизма перебрав роздѣлѣня на окремы геометричны фигуры, контраст фарб и ссувы, од футуризма — рух, енергию, скорость, адорацию свѣта машин.&lt;ref name=Sarabianov&gt;Andrei D. Sarabianov&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Reviakina&gt;Ревякина А. А.&lt;/ref&gt;

Кубофутуризм себе явив передо вшиткым в малярствѣ, скулптурѣ, але и в поезии, де ся указав смѣлыма експериментами з языком.  

== Вызнамны представителе ==
* [[Гийом Аполлинер]]
* [[Александер Архипенко]]
* [[Казимир Малевич]]
* [[Велимир Хлебников]]

== Жерела и одказы ==
* '''Ревякина А. А.''': Футуризм //Николюкин А. Н. (ред.): Литературная энциклопедия терминов и понятий — Институт научной информации по общественным наукам — Москва: НПК «Интелвак», 2001  {{ISBN| 5-93264-026-X}} {{ref-ru}} Сс. 1157–1160.
* {{cite web |author='''Andrei D. Sarabianov''' |title=Cubo-Futurism |publisher=Encyclopædia Britannica |date=December 06, 2019 |url=https://www.britannica.com/art/Cubo-Futurism |accessdate=2020-09-02}}{{ref-en}}

{{Commonscat|Cubo-Futurism}}
== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Умелецькы напрямы]]</text>
      <sha1>94qza8v43xbuv8u4sslmw61zlejol3r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клатовы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17043</id>
    <revision>
      <id>172712</id>
      <parentid>124224</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:01:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172712</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5942" sha1="1m9egyfitkt5a28klezmleom6pm7izg" xml:space="preserve">{{Локалита
 |статус     = Другый найвекшый город [[Плзеньскый край|Плзеньского края]]
 |руська назва   = Клатовы
 |оригинална назва = Klatovy {{ref-cs}}
 |застава       = Klatovy.JPG
 |опис заставы    =  Центер, площадь Миру 
 |ширина заставы  = 300 
 |герб        = &lt;!-- назва файла, нп.: Herb.jpg  --&gt; 
 |опис герба       = &lt;!-- появить ся над фотков --&gt; 
 |ширина герба     = &lt;!-- в пикселах, нп.: 100 --&gt; 
 |вид крайны       =  [[Держава]]
 |крайна           =  Чехия
  |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =23 |lat_sec =44  &lt;!-- землеписна ширка--&gt; 
  |lon_dir = E |lon_deg =13 |lon_min =17 |lon_sec =42  &lt;!-- землеписна довжка--&gt; 
  |CoordAddon      = 
  |CoordScale      = 300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --&gt; 
 |карта страны =  Relief Map of Czech Republic.png
 |размер карты страны = 300 &lt;!-- NB: параметер ''крайна'' без одказа! --&gt; 
 |давны назвы        =  
 |вид региона        =Край &lt;!--3.гарадича администрации--&gt;
 |регион             = [[Плзеньскый край|Плзеньскый]]
 |вид района         = Окрес&lt;!--4.гарадича администрации, предволено: Район --&gt;
 |район              =  Кла́товы
 |вид общины         = Магистрат&lt;!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--&gt;
 |община             = Městský úřad Klatovy&lt;br&gt;nám. Míru 62&lt;br&gt;
 |площа              =80,67 &lt;!-- в квадр. км --&gt;
 |вид высоты         = Надморска вышка &lt;!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--&gt;
 |высота             = 405&lt;!-- в метрах --&gt; 
  |население         = 22 233&lt;ref name=Zakladny&gt;[https://www.klatovy.cz/klatovy/zaklad.asp Закладны информации, 2019]&lt;/ref&gt; 
  |год переписи      = 2019
 |часовый пояс       =  +1
 |DST                = перевод годинкы  &lt;!—пусто значить, же час не переводять --&gt;
 |телефонный код     =  +420 376
 |почтовый индекс    =  339 01
 |вид идентификатора = LAU&lt;!-- локална система кодованя територии--&gt;
 |цифровой идентификатор  =  CZ0322 555771
 |категория в Commons     = Klatovy
 |сайт                    = https://www.klatovy.cz/
 |язык сайта              ={{ref-cs}}{{ref-de}}{{ref-en}} 
}}
'''Кла́товы''',  {{ref-cs}} ''Klatovy'', {{ref-de}} ''Klattau'', {{ref-la}} ''Clatovia''  — [[город]] в [[Чехия|Чехии]], другый найвекшый город [[Плзеньскый край|Плзеньского края]], центер окреса Клатовы.&lt;ref name=Zakladny/&gt;

== Полога ==
Клатовы лежать в подгорю [[Шумава|Шумавы]] о 40 км на [[юг]] од [[Плзень|Плзня]] на меджинародной дорозѣ E53, около 40 км од [[Германия|нѣмецкой]] границѣ.&lt;ref name=Zakladny/&gt;
Вдякы своей полозѣ достав город назывку ''Брама Шумавы''.

== Окрес ==
Од року 1960 Клатовы суть центром окреса розлогов 1940 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;, до котрого входять 84 села и 11 векшых населеных пунктох зо статусом города. Обывательство окреса чинить 87 524 особ.&lt;ref name=Zakladny/&gt;

== История ==
Город основаный в року [[1260]] зо статусом кральовского города. В [[XV. стороча|XV. сторочу]] то была остоя [[гуситы|гуситского]] руху. Ядро города доднесь заховало свою историчну подобу главной площади з формов квадрата о сторонах 100 [[Метер|м]]. При главной площади суть архитектурны памяткы [[XVI. стороча]], бѣжно познаваны, яко Чорна Турня и Бѣла турня. Под костелом Непоскверненого Зачатя Панны Марии находять ся катакомбы, де до року 1783, коли то заказав император Йозеф II., были погребы з мумификациев, а доднесь суть захованы около 30 [[Йезуиты|йезуитскых]] мумий.&lt;ref&gt;[https://www.klatovy.cz/klatovy/fr.asp?tab=snet&amp;id=2426&amp;burl=&amp;pt=HS История Клатовох]&lt;/ref&gt; 
;Символы Клатовох:
&lt;gallery mode=packed heights=80px&gt;
Klatovy-znak.svg|Герб
Flag of Klatovy.svg|Застава
Klatovy old civitas seal ~1580.jpg|Печать
&lt;/gallery&gt;

== Вызнамны родаци ==
* [[Вацлав Матѣй Крамериус]] (1753–1808), выдаватель, [[новинарь]], [[писатель]]
* [[Любор Нидерле]] (1865–1944), [[Славистика|слависта]], [[Антропология|антрополог]], [[етнограф]], [[археолог]] и [[Музей|музейник]]

== Жерела и одказы ==
*  [https://www.klatovy.cz/ Официалный сайт города]

== Референции ==
{{reflist}}
[[Категория:Населены пункты Чехии]]
[[Категория:Плзеньскый край]]</text>
      <sha1>1m9egyfitkt5a28klezmleom6pm7izg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Медвідь (чеперушка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17530</id>
    <revision>
      <id>172956</id>
      <parentid>124812</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:29:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172956</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="536" sha1="itle4a9dcusr6gmz02qqwan5t9azvwo" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Brown bear (Ursus arctos arctos) running.jpg|міні|Бурый медвідь]]
''' [[Медвідь]]''' (''Ursus'') — фамілія грубых уїдных [[Ссавцї|ссавцюв]].

== Далші значиня ==
'''Медвідь''' – фамілійноє имня.
* [[Ференц Медвідь]] – пӯдкарпатськый фотбаліста
* [[Петро Медвідь]] – русинськый [[Новинарь|новинарь]] а актівіста
{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>itle4a9dcusr6gmz02qqwan5t9azvwo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зоология</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17720</id>
    <revision>
      <id>172537</id>
      <parentid>141194</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:31:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172537</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3296" sha1="h1e9l9viq0nqcyslinytagnu3x6zo8t" xml:space="preserve">[[File:Animal diversity October 2007.jpg|right|260px]]
'''Зооло́гия''', од {{ref-grc}} ''ζῷον'' ''живина'' + {{ref-grc}} ''λόγος'' ''учѣня'' — [[наука]] о представителях [[Царство (биология)|царства]] [[Жывотины|животины]], в том числѣ [[Чоловік|чоловѣкови]], в найширшом смыслу.&lt;ref name=Hanson&gt;Hanson, Earl Dorchester&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Sekera&gt;Sekera, Emil&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Pavlov&gt;Павлов Д. С., Чернов Ю. И. и др.&lt;/ref&gt;

Она обсягуе в собѣ як штудии окремых животин и их штруктурных части, аж до молекуларных глубин, так и штудованя популаций животины, цѣлой [[Фауна|фауны]] и взаимоодносин животин меджи собов, з [[Ростлины|ростлинами]] и з неживов околичнов природов.&lt;ref name=Hanson/&gt;

Первы пробы систематизации зоологии учинив [[Аристотел]], и в том духу она ся розвивала через [[Середновік|середновѣк]], аж до [[XVIII. стороча]], коли [[Карл Линней]] акумуловав попередны досягнутя в сучасну зоологичну систематизацию.&lt;ref name=Sekera/&gt;&lt;ref name=Pavlov/&gt;&lt;ref name=Hanson/&gt;

Далшым револучным кроком зоологии [[XIX. стороча]] была теория еволуции [[Чарлз Дарвин|Чарлза Дарвина]], котра заставила одказати ся од статичной линнейовской концепции [[Вид (биология)|видох]], а теорию еволуции, зо свого боку, не мож было порозумѣти, без принципох дѣдичности. И хоть на тот час факторы дѣдичности уже сформуловав [[Грегор Мендел]], Дарвин нич не знав о его роботах, котры мусѣли чекати на свое повторне одкрытя и далшый вывин до [[XX. стороча]].&lt;ref name=Hanson/&gt;

== Жерела и одказы ==
* {{cite web |author='''Hanson, Earl Dorchester''' |title=Zoology |publisher=Encyclopedia Britannica |date=13 Mar. 2019 |url=https://www.britannica.com/science/zoology |accessdate=2021-04-26}}{{ref-en}}
* '''Sekera, Emil''': Zoologie //Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl&amp;nbsp;27. Vyd.&amp;nbsp;J.&amp;nbsp;Otto. V&amp;nbsp;Praze, 1908 {{nowrap|SS. 671–674}}
* '''Павлов Д. С., Чернов Ю. И. и др.''' ЗООЛОГИЯ //Большая российская энциклопедия. Том&amp;nbsp;10. Москва, 2008, {{nowrap|сс. 557–561}} [https://web.archive.org/web/20210426181504/https://bigenc.ru/biology/text/1995912 Верзия: 2016. Одчитане: 2021-04-26][https://old.bigenc.ru/biology/text/1995912]{{ref-ru}}

{{Commonscat|Zoology}}

== Референции ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Категория:Біолоґія]]</text>
      <sha1>h1e9l9viq0nqcyslinytagnu3x6zo8t</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172551</id>
      <parentid>172537</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:18:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172551</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3290" sha1="4uud2xdzgb0s5yklq7db750emclmygi" xml:space="preserve">[[File:Animal diversity October 2007.jpg|right|260px]]
'''Зооло́гия''' (од {{lang-grc|ζῷον}} „живина“ + {{lang|grc|λόγος}} „учѣня“)&amp;nbsp;— [[наука]] о представителях [[Царство (биология)|царства]] [[Жывотины|животины]], в том числѣ [[Чоловік|чоловѣкови]], в найширшом смыслу.&lt;ref name=Hanson&gt;Hanson, Earl Dorchester&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Sekera&gt;Sekera, Emil&lt;/ref&gt;&lt;ref name=Pavlov&gt;Павлов Д. С., Чернов Ю. И. и др.&lt;/ref&gt;

Она обсягуе в собѣ як штудии окремых животин и их штруктурных части, аж до молекуларных глубин, так и штудованя популаций животины, цѣлой [[Фауна|фауны]] и взаимоодносин животин меджи собов, з [[Ростлины|ростлинами]] и з неживов околичнов природов.&lt;ref name=Hanson/&gt;

Первы пробы систематизации зоологии учинив [[Аристотел]], и в том духу она ся розвивала через [[Середновік|середновѣк]], аж до [[XVIII. стороча]], коли [[Карл Линней]] акумуловав попередны досягнутя в сучасну зоологичну систематизацию.&lt;ref name=Sekera/&gt;&lt;ref name=Pavlov/&gt;&lt;ref name=Hanson/&gt;

Далшым револучным кроком зоологии [[XIX. стороча]] была теория еволуции [[Чарлз Дарвин|Чарлза Дарвина]], котра заставила одказати ся од статичной линнейовской концепции [[Вид (биология)|видох]], а теорию еволуции, зо свого боку, не мож было порозумѣти, без принципох дѣдичности. И хоть на тот час факторы дѣдичности уже сформуловав [[Грегор Мендел]], Дарвин нич не знав о его роботах, котры мусѣли чекати на свое повторне одкрытя и далшый вывин до [[XX. стороча]].&lt;ref name=Hanson/&gt;

== Референции ==
{{reflist}}

== Жерела и одказы ==
* {{cite web |last=Hanson |first=Earl Dorchester |title=Zoology |publisher=[[Encyclopædia Britannica]] |date=2019-03-13 |url=https://www.britannica.com/science/zoology |accessdate=2021-04-26}}{{ref-en}}
* Sekera, Emil: Zoologie //Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl&amp;nbsp;27. Vyd.&amp;nbsp;J.&amp;nbsp;Otto. V&amp;nbsp;Praze, 1908 {{nowrap|SS. 671–674}}
* Павлов Д. С., Чернов Ю. И. и др. ЗООЛОГИЯ //Большая российская энциклопедия. Том&amp;nbsp;10. Москва, 2008, {{nowrap|сс. 557–561}} [https://web.archive.org/web/20210426181504/https://bigenc.ru/biology/text/1995912 Верзия: 2016. Одчитане: 2021-04-26][https://old.bigenc.ru/biology/text/1995912]{{ref-ru}}

{{Commonscat|Zoology}}

{{Стыржень}}
[[Категория:Біолоґія]]</text>
      <sha1>4uud2xdzgb0s5yklq7db750emclmygi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мочар</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17799</id>
    <revision>
      <id>173007</id>
      <parentid>157556</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173007</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1693" sha1="3lkmv804x1b8gvjcs7b7c9h0kp6ic0q" xml:space="preserve">[[Файл:Potyond nyár.JPG|міні|280x280пкс|Мочар Пōтьонді на Мадрящині]]
'''Мочар''' — дараб ландшафта, якый ся характеризує надбытком вогкоты. Мочар творить ся на ровенї, у заглубленях на поверхносьти, у котрых дождьова вода збераться і не має де бистро стікати або проникати в водонепроникный ґрунт. Йсе характерна стояча вода в нерах і широкых річных долинах, особенно в низькых дарабах устя.

В даякых містах доста тяжко провести різькый готар межи озером і мочаром.

== Твореня мочару ==
Є два основні путï твореня мочара: із за млаковатостï зимлï або із за заростаня [[Озеро|озер]]. Єдна із главных причин надбытка вогкоты є рельеф - присутство низин куда стïкать ся вода із дождя, сніга ай пӯдземных вод. Млаковатость стає ся в сниженях рельефа, який постоянно або на даякий час заповнюєся водōв, што при иманï пӯдходящого клімата вӯклыкує надбытковой извогченя. 
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Природа]]
[[Катеґорія:Ґеоґрафія]]
[[Катеґорія:Земны утворы]]</text>
      <sha1>3lkmv804x1b8gvjcs7b7c9h0kp6ic0q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лугачовіці</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18186</id>
    <revision>
      <id>172876</id>
      <parentid>128850</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172876</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="585" sha1="3t52ulsz5daj2yio8oiambva4dib9ff" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Лугачовіці - курорт.jpg|thumb|]]
'''Лугачовіці''' {{Реф-инфо|[[Чешскый язык|чеш.]]}} ''Luhačovice'' — курорт і місто у [[Злинскый край|Злінскым краю ]] на [[Морава|Мораві]] у [[Чешска република|Чешскій републиці]].

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Европы]]
[[Катеґорія:Курорты]]
[[Катеґорія:Головны міста]]
[[Катеґорія:Населены пункты Чехии]]</text>
      <sha1>3t52ulsz5daj2yio8oiambva4dib9ff</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мітохондрія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18335</id>
    <revision>
      <id>173031</id>
      <parentid>161323</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:51:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173031</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2404" sha1="obb5ik0ugs8lddkutifz41t6yo9ev59" xml:space="preserve">'''Мітохондрії''' суть мембрановы [[Органела|орґанелы]], находячі ся в [[Цітоплазма|цітоплазмі]] [[Еукариоты|еукаріотичных]] бунках. Є то енергетічне жрідло [[Енерґія|енергії]], затоже оповідать за бункове дыханя а продукцію [[Аденозінтріфосфат|АТП]] в бунцї.

= Зложіня =
Мітохондрія має выразну овалну форму, векшынов  є довга 1-10 μm а є оточена внутрішнёв а вонкашнёв мембранов котра одокремить орґенелу од [[Цітоплазма|цітоплазмы]]. Вонкашня є барьєров меджі внутрішнім середовищом a [[Цітосоль|цітосолёв]]. Внутрішня мембрана оточує основну матерію мітохондрії - матрікс, котрый включать [[Ензім|ензімы]] потрібны на [[Транскріпція|транскріпцію]], трансферову РНК а [[Рібозома|рібозомы]] потрібны на творіня [[Протеін|протеінів]]. Є складена так што бы сотворила крісты, узкы фалды, што збівыють поверьх мамбраны.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20220126101131/https://biologydictionary.net/mitochondrion/&lt;/ref&gt;

= Функція =
Мітохондрії суть продуценты енерґії про бунку через бункове дыханя. Під час бункового дыханя выникне [[Аденозінтріфосфат|аденозінтріфосфат АТП]], котрый є універзалным жрідлом енерґії бункы. Є то процес котрый в конечнім выслїдку сотворить паливо про вунковы актiвіты як бункове дїлїня, цікл Кребсa, рост і бункова смерть, із потравин котры їме.&lt;ref&gt;https://www.thoughtco.com/mitochondria-defined-373367&lt;/ref&gt;

= Референції =
[[Катеґорія:Цитология]]
[[Катеґорія:Органелы]]
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>obb5ik0ugs8lddkutifz41t6yo9ev59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мапуче</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18494</id>
    <revision>
      <id>172928</id>
      <parentid>148963</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172928</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="565" sha1="flwfchtx199cvnpk0vnuhibyzpiik7h" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Mapuche Machis.jpg|міні]]
[[Файл:Mapuche people.jpg|міні]]
'''Мапуче''', самоназва ''Mapuche'' – майвеликый корінный народ [[Чіле]], котрый, окрем того, шчо живе у централных и южных районах [[Чіле]], иппен є у районах западной и юго-западной [[Арґентина|Арґентины]].

== Жерела и одказы ==

== Референции ==


[[Катеґорія:Народы і етніка]]</text>
      <sha1>flwfchtx199cvnpk0vnuhibyzpiik7h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лядова (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18749</id>
    <revision>
      <id>172893</id>
      <parentid>151243</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172893</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1301" sha1="ahfvnn2cyz32s5v2ihb4pphm7aphpsz" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Лядова''' ({{lang-uk|Лядова}}) — ріка в [[Хмельницька область|Хмельницькій]] і [[Вінницька область|Вінницькій областях]] [[Україна|Україны]], лївый приток [[Днѣстер|Дністра]]. Довжка току 93 км, плоха басейну 748 км².

&lt;gallery&gt;
Lyadova River 1.JPG
Lyadova River 2.JPG
Lyadova River 4.JPG
Yaryshiv 12.JPG
Yaryshiv 10.JPG
Міст через р. Лядову с. Котюжани 093.jpg
Кладка через р. Лядову с. Котюжани 157.jpg
Річка Лядова біля с.Котюжани 101.jpg
Річка Лядова між с. Котюжани та с. Вищеольчидаїв.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Жерела ==
* Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
* Гавриков Ю.С. Реєстр річок Вінницької області. — Вінниця: Басейнове управління водними ресурсами річки Південний Буг, 2010. 

[[Катеґорія:Рікы Україны]]</text>
      <sha1>ahfvnn2cyz32s5v2ihb4pphm7aphpsz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монґольскый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18755</id>
    <revision>
      <id>173013</id>
      <parentid>150129</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>173013</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1514" sha1="opzas9kx4vv507edxge2n1ef2k4xe9y" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Інфобокс язык
| name            = Монґольскый язык
| nativename= {{lang|mn|монгол хэл, mongol khel}}&lt;br /&gt;{{MongolUnicode|ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠬᠡᠯᠡ}}
| status         = [[Азія]]
| region          = [[Монґолія]], [[Кітай]], [[Кірґістан]], [[Росія]]
| speakers        = 5,7 млн
| familycolor     = Altaic
| fam1=[[Алтайскы языкы|Алтайска]]
| fam2=[[Монґольскы языкы|Монґольска]]
| script = [[Старомонґольске писмо|старомонґольска]] і [[кіріліця]]
| nation          = {{flag|Монґолія}}&lt;br /&gt;{{flag|Кітай}} (Внутрїшня Монґолія)
| agency          = Штатна рада языка
| notice = 0
| iso1            = mn
| iso2            = mon 
| iso3            = mon
| wikipedia code = mn
| map = [[Файл:Idioma_mongol.png|міні|праворуч]]
}}

[[Файл:“Монгол шуудан” ХХК-ний Стратеги төлөвлөлт , бизнес төлөвлөлт хариуцсан дэд захирал Г.Тэлмэн.webm|thumb|Чоловік, говоре по монгольскы]]
'''Монґольскый язык''' ({{lang-mn|монгол хэл, mongol khel}}) – штатный язык [[Монґолія|Монґолії]]. Основны говорці є [[Монґолы]].

== Референції ==
{{Стыржень}}
{{Reflist}}

[[Катеґорія:Языкы]]</text>
      <sha1>opzas9kx4vv507edxge2n1ef2k4xe9y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Корейскый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18839</id>
    <revision>
      <id>172758</id>
      <parentid>136017</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:27:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172758</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1087" sha1="9jipd1eai35sdojf9psic6tvl8ydv3a" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Інфобокс язык
| name            = Корейскый язык
|nativename=''한국어 ([[Южна Корея]])&lt;br/&gt;조선말 ([[Северна Корея]])''
| status         = Выходна Азія
| region          = [[Северна Корея]], [[Южна Корея]], [[Кітай]], [[Японія]], [[США]], [[Канада]], [[Росія]]
| speakers        = 80 400 000 (2020)
| familycolor     = Altaic
| fam1=
| fam2=
| fam3=
| script = [[ганґыл]], [[ханча]]
| nation          = {{flag|Северна Корея}}&lt;br /&gt;{{flag|Южна Корея}}
| agency          = {{flag|Южна Корея}}:&lt;br /&gt;Націоналный інштітут корейского языка
| iso1            = ko
| iso2            = kor
| iso3            = kor
| map         = [[Файл:Idioma coreano.png|thumb|300px]]
}}
'''Корейскый язык''' – офіціалный язык [[Северна Корея|Северной]] і [[Южна Корея|Южной Кореї]].
[[Катеґорія:Языкы]]
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>9jipd1eai35sdojf9psic6tvl8ydv3a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Литовскый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>18854</id>
    <revision>
      <id>172865</id>
      <parentid>167408</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:18:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172865</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1780" sha1="j5482etlpdmz554sp123ds722oic7sj" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Інфобокс язык
| name            = Літовскый язык
|nativename=''lietuvių kalba''
| status         = [[Восточная Европа]]
| region          = [[Літва]], [[Білорусь]], [[Польща]]
| speakers        = 3 000 000 (2013)
| familycolor     = Indo-European
| fam1=[[Индоевропскы языкы|Индоевропска]]
| fam2=[[Балто-Славяньскы языкы|Балто-Славяньска]]
| fam3=[[Балтіцькы языкы|Балтіцька]]
| fam4=[[Восточнобалтіцькы языкы|Восточнобалтіцька]]
| script = [[Латиньскый алфавіт|латиньске писмо]]
| nation          = [[Файл:Flag of Lithuania.svg|22px|border]] [[Літва]]&lt;br /&gt;[[Файл:Flag of Europe.svg|22px|border]] [[Европска унія]] 
| agency          = Державна комісія літовского языка
| iso1            = lt
| iso2            = lit
| iso3            = [[iso639-3:lit|lit]]
| image         = [[Файл:Map of Lithuanian language.svg|325px|thumb]]
}}
'''Літовскый язык''' ({{lang-lt|lietuvių kalba}}) – [[Восточнобалтіцькы языкы|Восточнобалтіцькый язык]] [[Индоевропскы языкы|индоевропской]] [[Языкова родина|языковой родины]], одна с [[Балтіцькы языкы|Балтіцькый языков]] що входят до большой [[Балто-Славяньскы языкы|Балто-Славяньской подгрупи]]
[[Катеґорія:Языкы]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Індоевропскы языкы]]
[[Катеґорія:Литва]]</text>
      <sha1>j5482etlpdmz554sp123ds722oic7sj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лиман</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19070</id>
    <revision>
      <id>172862</id>
      <parentid>166683</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172862</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2933" sha1="f5l9344gmeejayqexem6etdovai5cbu" xml:space="preserve">{{Delete}}{{НП|население=1600&lt;ref&gt;https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/4137266-evakuacia-tilki-piski-u-limanskij-gromadi-zalisautsa-2-300-ludej.html&lt;/ref&gt;}}
'''Лиман''' ({{lang-uk|Лиман}}), до року 2016 '''Красный Лиман''' ({{lang-uk|Красний Лиман}})&amp;nbsp;— [[місто]] у [[Краматорьскый район|Краматорьскім раёнї]], [[Донецька область|Донецькой области]] [[Україна|Україны]].

== Масмедіум ==
В містї звязь забезпечує лиманьскый цех №3 «Укртелеком» і резортный желїзнічный звязь діштанції сіґналізації і звязи. На теріторії міста приступ ку Інтернету забезпечують інтернетовы провайдеры «Укртелеком», «SaNet», «Satell» і пару фізічных індівідуалных особ.{{жрідло}}

Мобілна комунікація на векшый части теріторії підпорують операторы «Vodafone», «Кієвстар», «Lifecell». В містї суть редакція меджіраённой новины «Зоря», тыжденника «Лиманьска сторона» і містьске комунікачне радіо.{{жрідло}}

== Історія ==
[[Місто]] перше споминать ся у [[1667]] році.{{жрідло}}

== Реліґія ==
* Свято-Покровскый женьскый монастырь — заложеный в роцї 2016 женьскый монастырь УПЦ МП.
* Свято-Петропавловска катедрала&amp;nbsp;— деревяный храм УПЦ МП року 1848 побудовы, згорїв в року 2020.
* Свято-Миколаївска катедрала&amp;nbsp;— УПЦ МП.
* Православны і протестантьскы реліґійны громады.

&lt;gallery&gt;
Петропавлівська церква, 1848.jpg|Петропавловска церьков, 1848.
Свято-Покровський жіночий монастир, Лиман.jpg|Свято-Покровскый женьскый монастырь
Свято-Нікольський храм (Лиман).jpg|Церьков святого Миколы Чудотворця
Свято-Лаврентіївський храм.jpg|Церьков святого Лаврентія Чернїгівского і Ксенії Петербурьской
Церква Іверської ікони Богоматері.jpg|Церьков Івероньской іконы Мати Божой
&lt;/gallery&gt;

== Референції ==
{{stub}}
{{reflist}}

[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]</text>
      <sha1>f5l9344gmeejayqexem6etdovai5cbu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краины Осѣ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19172</id>
    <revision>
      <id>172773</id>
      <parentid>170737</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:35:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172773</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="649" sha1="i5y85dyfglw1voauaykrksjqvn8zpmh" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Flag of the Axis countries.png|thumb|альт=|с верху: [[Нацистична Германия]], [[Японска империя]] и [[Кральовство Италия]]]]
[[Файл:Map of participants in World War II.png|thumb|right]]
'''Краины Осѣ''', '''Гитлеровска коалиция''' ({{lang-de|Achsenmächte}}, {{lang-it2|Potenze dell'Asse}}, {{lang-ja|樞軸國, Sūjikukoku}})&amp;nbsp;— названя союза [[Нацистична Германия|Германии]], [[Японска империя|Японии]] и [[Кральовство Италия|Италии]].

{{stub}}</text>
      <sha1>i5y85dyfglw1voauaykrksjqvn8zpmh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мірошовиці</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19449</id>
    <revision>
      <id>173033</id>
      <parentid>134859</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173033</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2165" sha1="iil8duf8fmceos8lhtdkohj8j639vl4" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Локалита|статус=Село в Чеську|руська назва=Мірошовиці|оригинална назва=(чеськ.) Mirošovice|герб=Mirošovice CoA.png|застава=Mirošovice Flag.png|регион=[[Среднёчешскый край|Среднёчешскый]]|вид региона=Край|район=[[Прага - выход]]|вид района=Окрес|lat_deg=49|lon_deg=14|lat_min=54|lat_sec=36 &lt;!-- землеписна ширка--&gt;|lat_dir=N|lon_min=42|lon_sec=41 &lt;!-- землеписна довжка--&gt;|lon_dir=E|глава=Томаш Звержина|вид главы=Староста|площа=5,37|население=1455|год переписи=2022|часовый пояс=+1|почтовый индекс=251 66|первое упоминание=1250|крайна=Чесько|размер карты страны=250}}

'''Мірошовиці''' вадь '''Мірошовиці у Прагы''' ( [[Чеськый язык|чеськ.]] ''Mirošovice, Mirošovice u Prahy'') - село в [[Окрес Прага - выход|окресу Прага - выход]], [[Среднёчешскый край|Среднёчешского края]], [[Чесько|Чеська]]. 

== Ґеоґрафія ==
Село положене в окресу [[Окрес Прага - выход|Прага - выход]], в 28 км од главного міста [[Прага]]. Через місто проходе [[желєзнїчна дорога 221]], котра споює [[Прага|Прагу]] з [[Чешске Будейовице|Чешскымы Будейовицямы.]] 

Розлога села 5,37 км², почет обывателёв - 1455 (2022). &lt;ref&gt;https://www.mirosovice.cz/&lt;/ref&gt;

== История ==
Перва споминка о селї є роком 1250.&lt;ref&gt;https://www.mirosovice.cz/&lt;/ref&gt;
[[Файл:Mirosovice PH CZ railway station 012.jpg|міні|274x274пкс|Желєзнїчна станція ''Мірошовиці у Прагы'']]

== Референції ==
&lt;references /&gt;
[[Катеґорія:Населены пункты Чехии]]</text>
      <sha1>iil8duf8fmceos8lhtdkohj8j639vl4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йеріхон</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19466</id>
    <revision>
      <id>172580</id>
      <parentid>151684</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:43:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172580</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="423" sha1="3g34iqj3mnvr3t5tg4tpwv6qz4vo81a" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Йеріхо́н''' — [[Місто|варош]], у [[Палестина (штат)|Палестині]], населеный 20,416 жытелями ([[2006]]). Основаный у 9600-10000 годови до н.е, поважує ся за майстарый [[Місто|варош]]. Споминать ся у [[Книга Йехошуа Нуна|Книзї Йехошуа Нуна]].

{{Місто}}</text>
      <sha1>3g34iqj3mnvr3t5tg4tpwv6qz4vo81a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Книга Йехошуа Нуна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19470</id>
    <revision>
      <id>172721</id>
      <parentid>160872</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:05:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172721</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="506" sha1="iem8qdzj1fsu2jtonbnixlkyuhth4wj" xml:space="preserve">{{Delete}}
Книга Йехошуа Нуна — єдна из книг Танаха (Старого Завіта), иде нараз пусля [[Пятикнижіє|Пятикнижія]] і книгы [[Второзаконіє|Второзаконія]]. Розказує ся у нюв за дїятелность [[Йехошуа Нун|Йехошуа Нуна]], взятя [[Йеріхо]] ай вход гебреюв у [[Канаан]].
{{стыржень}}
[[Катеґорія:Библия]]</text>
      <sha1>iem8qdzj1fsu2jtonbnixlkyuhth4wj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йехошуа Нун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19471</id>
    <revision>
      <id>172581</id>
      <parentid>142914</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:44:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172581</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="661" sha1="jaojs6of3ln0ryjne1kpokrb6si2vrv" xml:space="preserve">[[Файл:Collection_Motais_de_Narbonne_-_Josué_arrète_la_course_du_soleil_-_Carlo_Maratta.jpg|міні|праворуч]]

Йехошуа Нун, авадь Йсус Навин — персонаж [[Біблія|Біблії]]. Чолово спомянутый у [[Книга Йехошуа Нуна|Книзї Йехошуа Нуна]], споминат ся і у [[Новый Завіт|Новум Завіті]], у [[Посланя ид гебреям|Посланю ид гебреям]](4:8). Быв лідером гебрейського войска (Изойтя 17:8-16), ай увів гебреюв у [[Канаан]].
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>jaojs6of3ln0ryjne1kpokrb6si2vrv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Луцькый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19501</id>
    <revision>
      <id>172883</id>
      <parentid>135017</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172883</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2267" sha1="30w397zsd12p0sb5ydkmm5b0fjf8h73" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Район Україны
| назва = Луцькый
| статус = дїюча &lt;!--вказати: дїюча або зрушена--&gt; 
| застава = Flag of Lutskyj rajon.gif
| опис заставы = Застава Луцького району 
| герб = Герб Луцького району.png
| опис герба = Герб Луцького району 
| розташування = Volyn in Ukraine.svg
| мапа = Lutsk Raion 2020.svg
| регіон = [[Волиньска область]] 
| код КОАТУУ = &lt;!--вказується для ліквідованого району--&gt; 
| код КАТОТТГ = UA07080000000034745
| хоснованый = [[17. юля]] [[2020]] року
| зрушен = 
| восстановеный = 
| зрушен 2 = 
| облікова картка = 
| жытелїв = 457 287 (2020)
| площа = 5 281,4
| густота = 86,58
| код району = 
| поштовы індексы = 45601—45665
| центер = м. [[Луцьк]] [[File:Prapor Lutsk.svg|20px|border]]
| варошські ради = 
| селищськы ради = 
| селянськы ради = 
| общины = 15
| міста = 5
| свт = 7
| села = 83
| селища = 
| рада = 
| голова ради = {{ref-uk}} Омельчук Олександр Володимирович
| голова РДА = {{ref-uk}} Костик Анатолій Іванович
| вебсторонка = {{ref-uk}} [http://lutskadm.gov.ua/ Луцька РДА]&lt;br/&gt;{{ref-uk}} [https://r-rada.lutsk.ua/ Луцька районна рада]
| адреса = {{ref-uk}} 45001 Волинська&amp;nbsp;обл., м.&amp;nbsp;Луцьк, вул.&amp;nbsp;Ковельська, 53
| вікісховище = 
| вікімандри =
}}
'''Луцькый район''' ({{lang-uk|Луцький район}})&amp;nbsp;— адміністративный [[район]] [[Волиньска область|Волиньской області]] в [[Україна|Україні]], хоснованый [[17. юля]] [[2020]] року. Адміністративный центер м. [[Луцьк]].

{{Волиньска область}}
[[Катеґорія:Районы Волиньской области]]</text>
      <sha1>30w397zsd12p0sb5ydkmm5b0fjf8h73</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Косово і Метохія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19516</id>
    <revision>
      <id>172765</id>
      <parentid>146161</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:29:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172765</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5067" sha1="22iv6ljpx0z57jrdiz8w9ey1ysiin4s" xml:space="preserve">{{Регион
 |статус=Автономна покраїна [[Сербія|Сербії]] 
 |регион=Автономна покраїна Косово і Метохія
 |регион оригинал=&lt;small&gt;{{lang-sr|Аутономна Покрајина Косово и Метохија&lt;br/&gt;Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija}}&lt;br /&gt;{{lang-sq|Krahina Autonome e Kosovës dhe Metohisë}}&lt;small/&gt;
 |образчик= [[Файл:Kosovo and Metohija in Serbia.svg|240px]]
 |подпис=
 |розлога= 10 849 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;&lt;ref name=&quot;srgov&quot;/&gt;
 |обывательство=
1 660 971 (2023)
 |центер=[[Пріштіна]]
 |зложѣня=5 раёнів&lt;ref name=&quot;srgov&quot;&gt;[http://www.srbija.gov.rs/pages/article.php?id=20619 Kosovo-Metohija] {{ref-en}}&lt;/ref&gt;
 |язык=сербскый, албаньскый
 |пост ведучого=Офіс подля Косово і Метохії
 |имя ведучого=Петар Петкович
 |интернет-сайт=
 |категория склада=Kosovo
}}
'''Косово і Метохія, КіМ''' ({{lang-sr|'''К'''осово '''и М'''етохија, Kosovo i Metohija, Косово}}, {{lang-sq|Kosovа dhe Metohiа, Kosova, Kosovë}}), офіціална назва&amp;nbsp;— '''Автономна покраїна Косово і Метохія, АпКіМ''' ({{lang-sr|'''А'''утономна '''П'''окрајина '''К'''осово '''и М'''етохија}}, {{lang-sq|Krahina Autonome e Kosovës dhe Metohisë}})&amp;nbsp;— [[автономия|автономна]] покраїна в складї [[Сербія|Сербской републікы]].&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.srbija.gov.rs/tekst/56753/ustav-republike-srbije.php|title=Устав Републике Србије|last=srbija.gov.rs|website=www.srbija.gov.rs|language=sr|access-date=13. 4. 2021}}&lt;/ref&gt;. На югозападї гранічіть з [[Албанія|Албаніёв]], на [[юг]]у з [[Северна Македонія|Севернов Македоніёв]], на [[запад]]ї з [[Чорна Гора|Чорнов Горов]]. У покраїнї нынї жыє приближно 1,7 міліона жытелїв&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://ask.rks-gov.net/media/1656/procena-stanovnistvo-kosova-2011.pdf|title=Procena stanovništva kosova 2011}}&lt;/ref&gt; [[Урядный язык|Урядныма языкамы]] є [[Серьбскый язык|сербскый]] тай [[албаньскый язык|албаньскый]], адміністратівный центер в містї [[Пріштіна]].

По завершіню [[Напад НАТО на СРЮ|бомбардованя Югославії]] в роцї 1999 Косово і Метохія є під часовов адміністраціёв [[ОЗН]].&lt;ref&gt;{{не перекладено|Резолуція ради безпечности ОЗН 1244|||United Nations Security Council Resolution 1244}}&lt;/ref&gt; &quot;Представникы народа Косова&quot;&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.icj-cij.org/docket/files/141/15987.pdf |title=www.icj-cij.org/docket/files/141/15987.pdf |access-date=04. 01. 2022 |archive-date=21. 08. 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100821055950/http://www.icj-cij.org/docket/files/141/15987.pdf |url-status= }}&lt;/ref&gt; донесли 17. фебруара року 2008 єднострану одлуку о выголошіню независлости Косова і потім прияли Устав Косовской републікы. Независлость Косовской републікы признають 88 з 193 штатів членкы [[ОЗН]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.mfa.gov.rs/sr/index.php/pres-servis/saopstenja/22048--17-?lang=lat |title=Republika Nauru je 17. zemlja koja je povukla priznanje tzv. Kosova&lt;!-- Ботовски генерисан назив --&gt; |access-date=07. 12. 2019 |archive-date=07. 12. 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191207223307/http://www.mfa.gov.rs/sr/index.php/pres-servis/saopstenja/22048--17-%3Flang%3Dlat |url-status=dead }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://www.istinomer.rs/analize/koliko-je-relevantno-sto-pet-milijardi-ljudi-ne-priznaje-kosovo/ Koliko je relevantno što pet milijardi ljudi ne priznaje Kosovo? - Istinomer&lt;!-- Ботовски генерисан назив --&gt;]&lt;/ref&gt;

== Галерия ==
&lt;gallery widths=&quot;140&quot; heights=&quot;90&quot; perrow=&quot;4&quot;&gt;
File:Bogorodica Ljeviska1.jpg|Призрен
File:St. Andrew Church, destroyed by Albanians during the pogrom of Serbs from Kosovo in March 2004.jpg|Подуєво
File:Church of the Holy Saviour - Prizren.jpg|Призрен
File:11-Devic.jpg|Монастир
&lt;/gallery&gt;


== См. тыж ==                                                                   
* [[Косово]],  [[Косово Руське]]   
== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1990]]
[[Катеґорія:Косово і Метохія|*]]</text>
      <sha1>22iv6ljpx0z57jrdiz8w9ey1ysiin4s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марз</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19759</id>
    <revision>
      <id>172925</id>
      <parentid>136174</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172925</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="285" sha1="ebgwgycy6du1019wmjils5xojut5282" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[File:Armenia template.png|thumb|Марзы Арменії]]
'''Марз''' (інша назва — [[область]], {{lang-hy|մարզ}}) — адміністратівна єдиніця [[Арменія|Арменьской републікы]].
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>ebgwgycy6du1019wmjils5xojut5282</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кустендільска область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19762</id>
    <revision>
      <id>172820</id>
      <parentid>140391</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:54:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172820</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="355" sha1="di7x1rvwsqfhunpfymgfgkh2wrgbyj4" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{регион}}
'''Кустендíльска о́бласть''' ({{lang-bg|Област Кюстендил}}) — область на югозападї [[Булгарія|Булгарії]]. Адміністратівный центер — місто [[Кустенділь]].

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Болгария]]</text>
      <sha1>di7x1rvwsqfhunpfymgfgkh2wrgbyj4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йозеф Ґеббелс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20222</id>
    <revision>
      <id>172585</id>
      <parentid>161142</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:46:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172585</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1242" sha1="is9mc45xx4r2y8ath075kzrfck154lg" xml:space="preserve">[[File:Bundesarchiv Bild 146-1968-101-20A, Joseph Goebbels.jpg|right|130px]]
'''Паул Йозеф Ґеббелс''' ({{lang-de|Paul Joseph Goebbels}}; {{ДН|29.|10|1897}}, [[Менхенґладбах]], [[Рейньска провінція]], [[Пруссия|Прусія]], [[Нѣмецке цѣсарство|Нїмецька імперія]] — {{ДС|1.|05|1945}}, [[Берлін]], [[Націстічне Нїмецько]]) — [[Німці|нїмецькый]] [[політік|політічный]] і [[штатный дїятель]]. Быв єдным з найвысшых політіків [[Націстічне Нїмецько|Націстічной Нїмецькы]] та єден з найблизшых довіреных особ [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]]. [[Міністерство пропаґанды Націстічной Нїмецькы|Міністер пропаґанды Націстічной Нїмецькы]] і [[Райхсляйтер]] (од 1933), [[Райхсканцеларь]] ([[30. апріля]] — [[1. мая]] [[1945]]).

{{Стыржень}}
{{Lifetime|1897|1945|Ґебелс, Йозеф}}
[[Катеґорія:Націстічне Нїмецько]]</text>
      <sha1>is9mc45xx4r2y8ath075kzrfck154lg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лѣс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20231</id>
    <revision>
      <id>172895</id>
      <parentid>144535</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172895</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5948" sha1="rmvxxkl1qof3x4nbbrogaw4se4nf6pb" xml:space="preserve">[[File:В окрестностях Нижнего Бестяха.JPG|thumb|{{center|Тайга, Якутия}}]]
[[File:Brussels Zonienwoud.jpg|thumb|{{center|Умѣрена зона. Буковый лѣс, Белгия}}]]
[[File:Misahuallí Ecuador 1070.jpg|thumb|{{center|Тропичны лѣсы, Еквадор}}]]
[[File:Milwaukee Public Museum February 2023 70 (Middle America--Middle American Rain Forest).jpg|thumb|{{center|Тропичны лѣсы, Гватемала}}]]
'''Лѣс''' — зложена екологична система, в котрой [[Дерево|дерева]] суть доминантнов формов живота. Лѣс — найефективнѣйша екосистема природы зоз высоков вагов фотосинтеза, вплываючого ай на ростлинну, ай на животинну системы в рядѣ компликованых органичных взаемных повязань. Лѣсы можуть ся розвивати в розличных условиях, а вид землѣ, ростлинного и животинного свѣта ся розличуе в зависимости од екстремных оддѣянь окружѣня.&lt;ref name=&quot;EB&quot;&gt;Encyclopedia Britannica&lt;/ref&gt;

== Росширеность ==
Лѣсы суть на вшиткых [[континент]]ах, окрем [[Антарктида|Антарктиды]], а занимають над 30% земской певнины. Найвецей полѣснены суть [[Середня Америка|Середня]] и [[Южна Америка]] — 48%, найменше Австралия — 5%. [[Европа]] полѣснена на 27% (без России), [[Сѣверна Америка]] на 25%, [[Азия]] на 19% (без России), [[Африка]] на 18%, [[Австралія (контінент)|Австралия]] на 5%. [[Россия]] полѣснена на 48%.&lt;ref name=&quot;Utkin&quot;&gt;Уткин А. И., Рысин Л. П.&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;margin-left: auto; margin-right: auto; border: none;&quot;
|+ '''Штаты з найвекшыма плохами лѣса, 2010'''&lt;ref&gt;Global Forest Resources Assessment 2010&lt;/ref&gt;
|- 
! &amp;nbsp; !! Штат !! Плоха, млн. [[га]]
|- 
| 1 || [[Российска Федерация]] ||align=&quot;center&quot; |  809
|-
| 2 || [[Бразилия]] ||align=&quot;center&quot; | 520
|-
| 3 || [[Канада]] ||align=&quot;center&quot; | 310
|-
| 4 || [[Споены Штаты Америцкы]] ||align=&quot;center&quot; | 304
|-
| 5 || [[Китайска людова република]] ||align=&quot;center&quot; | 207
|}
== Типы лѣса ==
Жебы лѣсы екзистовали, минимално теплоты в лѣтных мѣсяцях мають быти над {{nowrap|10° C}}, а рочны атмосферичны выпады — над {{nowrap|200 [[мм]]}}. Суть три основны типы лѣса, дефинованы географичнов широкостьов:&lt;ref name=&quot;EB&quot;/&gt;
* тайга (бореалны лѣсы);&lt;ref&gt;{{Cite web |title= Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
|author= Т. Ф. Ефремова |url= https://efremova.slovaronline.com/search?s=Бореальный |quote= Boreal, общий термин, использующийся для описания холодных сев. областей (от Борей ''Boreas''— в греч. мифологии бог сев. ветра). Хвойные леса...}}{{ref-ru}}&lt;/ref&gt;
* лѣсы умѣреной зоны;
* [[Тропы|тропичны]] лѣсы.
В Сѣверной полукули великы плохы занимають иглисты лѣсы (тайга); про тоты характерна односна простота штруктуры и бѣдность видового состава. Дале ку [[юг]]у все вецей зачинають ся лѣсы теплолюбивых широколистных файт, помалы заступаючы иглисты. Штруктура лѣса ся компликуе, росте видова пестрость флоры. Вогкы тропичны лѣсы ся сформовали в тропичном поясѣ по оба бокы [[екватор]]а, де высока вогкость и теплоты через цѣлый рок суть в границях {{nowrap|25–30 °С}}, позарядово рознородны подля видового состава, мають высокы дрѣкы, зложену вецеступньову мозаичну штруктуру; значна часть деревных файт ту суть вѣчнозелены. Богато представлены [[лианы]] и [[епифиты]], што ростуть на дрѣках дерев. Такы лѣсы найвекшы плохы занимають в Латинской Америцѣ.&lt;ref name=&quot;Utkin&quot;/&gt;

== Жерела и одказы ==
* {{Cite web |title= Forest | url= https://www.britannica.com/science/forest |date= 18 May. 2023 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |accessdate= 2023-07-20}}{{ref-en}}
* {{Cite book |chapter= Chapter 2 / Extent of forest resources |title= // '''Global Forest Resources Assessment 2010''' |page= 13 |publisher= FAO |url= https://www.fao.org/3/i1757e/i1757e02.pdf |accessdate= 2023-07-21}}{{ref-en}}
* {{Cite book |author= '''Уткин А. И., Рысин Л. П.''' |chapter= Лес |title= // Большая российская энциклопедия |volume=  Том&amp;nbsp;17 |location= Москва, 2010 |at=  Стр.&amp;nbsp;309–312 |url= https://old.bigenc.ru/biology/text/2141479 |accessdate= 2023-07-21}}{{ref-ru}}
{{Commonscat|Forests}}
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Ботаника]]</text>
      <sha1>rmvxxkl1qof3x4nbbrogaw4se4nf6pb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йозеф</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20253</id>
    <revision>
      <id>172584</id>
      <parentid>143477</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:46:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172584</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="210" sha1="iq9ewhdufcmagapb97eo71ghv1ullc1" xml:space="preserve">{{Стыржень}}
'''Йозеф''' може означовати:
* [[Йозеф Ґеббелс]]
* [[Йозеф Мор]]
* [[Йозеф Каетан Тил]]
* [[Йозеф Тисо]]
{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>iq9ewhdufcmagapb97eo71ghv1ullc1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоганн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20254</id>
    <revision>
      <id>172583</id>
      <parentid>168009</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:45:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172583</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="292" sha1="fox2g5nxwr6l77bcoidppd14a3v6p6y" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Йоганн''' може значіти:
* [[Йоганн Волфґанґ фон Ґете]]
* [[Йоганн Ґутенберґ]]
* [[Йоганн Себастьян Бах]]
* [[Йоганн Кеплер]]
* [[Йоганн Игнац Фелбигер]]

{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>fox2g5nxwr6l77bcoidppd14a3v6p6y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йоанн</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20255</id>
    <revision>
      <id>172582</id>
      <parentid>138595</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:44:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172582</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="273" sha1="5l7hyj8kad4blrvftd3sxg9deujtj8i" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Йоанн''' може означовати:
* [[Йоанн Кизак]]
* [[Йоанн Дулишкович]]
* [[Йоанн Брадач]]
* [[Йоанн Полянскый]]
* [[Йоанн Семедий]]
* [[Йоанн Кутка]]
{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>5l7hyj8kad4blrvftd3sxg9deujtj8i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иван</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20256</id>
    <revision>
      <id>172558</id>
      <parentid>146383</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:23:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - туй годна быти статя за имня Иван</comment>
      <origin>172558</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1058" sha1="ftxvbzu2n7u31azoz4102cgctjzzwk3" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Иван''' може означовати:
* [[Иван Фирцак “Кротон”]]
* [[Иван Франко]]
* [[Иван Зейкан]]
* [[Иван Олбрахт]]
* [[Иван Пастелий]]
* [[Иван Парканий]]
* [[Иван Мацинскый]]
* [[Иван Силвай]]
* [[Иван Мигович]]
* [[Иван Шафранко]]
* [[Иван Кривскый]]
* [[Иван Комловший]]
* [[Мурник, Иван Антолович|Иван Мурник]]
----
'''Іван''' може означовати:
* [[Іван Поп]]
* [[Іван Котляревскый]]
* [[Іван Франко]]
* [[Іван Петровцій]]
* [[Іван Новак]]
* [[Іван Шлепецькый]]
* [[Іван Гарайда]]
* [[Іван Міклош]]
* [[Іван Русенко]]
* [[Іван Мігаліч]]
* [[Іван Ракітіч]]
* [[Іван Югасевич-Склярьскый]]
* [[Іван Орлай]]
* [[Іван Медєші]]
* [[Іван Поливка]]
{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>ftxvbzu2n7u31azoz4102cgctjzzwk3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мичків</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20716</id>
    <revision>
      <id>172998</id>
      <parentid>142561</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:30:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172998</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="544" sha1="3kd1g0j2gyxsm0gjyv8zw7au4lvstnw" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Myczkow_church.jpg|міні|праворуч]]
'''Мичків''' ([[Польскый язык|пол]]. ''Myczków'') ''-'' Село положна в [[Польско|Польщыв]], в [[Підкарпатьске воєводство|воєвідстві підкарпацкым]], в [[Повіт ліскі|повіті лескым]] в [[Ґміна солена|ґміні солена]]. до часу [[Акція Вісла|акциії Вісла]], была то село [[Бойкы|бойковска]].</text>
      <sha1>3kd1g0j2gyxsm0gjyv8zw7au4lvstnw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Китайськый Новый гуд</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20760</id>
    <revision>
      <id>172708</id>
      <parentid>142186</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:58:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172708</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2810" sha1="8gn75muse42yhcg7fgccjwnt3myq6uw" xml:space="preserve">[[Файл:Red_lanterns,_Spring_Festival,_Ditan_Park_Beijing.JPG|міні|праворуч]]

'''Китайськый Новый гуд''', в дословному товмачені называт ся '''Сято весны''' ({{Кітайскый|春節|春节|chūnjié|Чуньцзе}}), з давньых часу йсе сято главноє и самоє довгочасноє в [[Кітайска Народна Републіка|Китайови]] и в другых державах Восточної Азії. Традиційный Новый гуд присяченый ид зимньому новому місяцьови по довершованю повного місячного цикла, одбытого пусля [[Сонцестояня|зимнього сонцестояня]] (на другый новый місяць пусля 21. децембра). В [[Ґреґоріаньскый календарь|григоріанському календарьови]] йсе удповідат одному из дню помежи [[21. януар|21. януара]] и [[21. фебруар|21. фебруара]].

== Міфологія сята ==
Согласно давньому міфови, в началі каждого нового года китайці прячут ся уд чудовища,  котрого кличут Нянь (по-китайськы 年 (nián) значит «гуд»). Нянь приходит в первый динь Нового года, кыбы пожерати худобу, зерно и другу їду, а даколи и селян, особено дїтей. Кыбы защитити себе, жителі клали їду при вході в поміщеня, напроти дверий, з приходом каждого нового года. Согласно переданям, чим булше буде їды, тым май добрым и уступливым буде звірь, а пусля того як Нянь насытит ся вчиненов для нього їдов, ун булше не нападат на людий и лишат їх в покої.

Єдин раз люди увидїли, што Нянь напудив ся малої дїтины, одїту в челленоє цурє и поняли, што ун боїт ся челленого цвіта. З того часа каждый раз, куй приходит Новый гуд, люди вішают челлені лампы и челлені свиткы на оболокы и дверї своїх хыж и пускают феєрверкы. По повірьови, йсі традиції пужают чудовище и примушуют його обходити поселеня.

{{Стыржень}}</text>
      <sha1>8gn75muse42yhcg7fgccjwnt3myq6uw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комі-Пермяцькый округ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20766</id>
    <revision>
      <id>172749</id>
      <parentid>146903</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:20:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172749</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1089" sha1="mkdmrtxovcapixyarf2p22zk5gdn39b" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Flag_of_Komi-Permyak_Okrug.svg|міні|праворуч]]
'''Ко́мі-Пермя́цькый о́круг''' ([[Комі-пермяцькый язык|комі-перм]].  Коми-Пермяцкöй округ) — адміністративно-територіальная єдиниця з особинным статусом в составі [[Пермськый край|Пермського края]], до [[1. децембер|1. децембра]] [[2005|2005 года]] — субєкт [[Росія|Російської Федерації]] (Комі-Пермяцькый автономный округ).

Площадь — 32 770 км². Округ находится на запад уд Уральськых гор, в верхньому басейні Камы. Обыватилю — 106 775 чол. (2019). Адміністративный центр округа — варош Кудымкар.

Три районы Комі-Пермяцького округа приравлені ид районам Крайнього Сївера.</text>
      <sha1>mkdmrtxovcapixyarf2p22zk5gdn39b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комі-пермяцькый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20767</id>
    <revision>
      <id>172751</id>
      <parentid>155931</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:21:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172751</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1809" sha1="4zf2u0qzto6c8yhsmvxx8o7elebir88" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Інфобокс язык
| name = Комі-пермяцькый язык
| nativename = коми-пермяцкӧй кыв, перем коми кыв
| status =
| region = [[Росія]] ([[Комі-Пермяцькый округ]], [[Пермськый край]])
| speakers = ≈ 45,000
| rank =
| familycolor = Uralic
| fam1 = [[Уралскы языкы|Уральська]]
| script =
| nation = {{RUS}}:&lt;br&gt;[[File:Flag of Komi-Permyak Okrug.svg|border|22px]] [[Комі-Пермяцькый округ]]
| agency = 
| iso1 = kv
| iso2 = kom
| iso3 = koi
| map = [[Файл:Komi-Permian language map.svg|міні|праворуч]]
| wikipedia code = koi
}}
[[Файл:5.1a-Komi-languages.png|міні|праворуч]]

'''Ко́мі-пермя́цькый язы́к''' (комі-перм. коми-пермяцкӧй кыв, перем коми кыв) — язык комі-пермякув, належит ид пермськуй групі фіно-угорського коріня [[Уралскы языкы|уральської родины]] языку. Розширеный в [[Комі-Пермяцькый округ|Комі-Пермяцькому окрузі]] [[Пермськый край|Пермського края]].

В ньому сут 4 говора: южный (включає кудымкарсько-іньвенськый, нижньоіньвенськый, оньковськый, нердвинськый діалекты), сїверный (кочевськый, косинсько-камськый, мысовськый, верхлупьинськый діалекты), верхньокамськый и комі-язьвинськый.

На комі-пермяцькому языкови выходит новинка «Кама кытшын».</text>
      <sha1>4zf2u0qzto6c8yhsmvxx8o7elebir88</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каргіно (Пермськый край)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20821</id>
    <revision>
      <id>172675</id>
      <parentid>155650</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:17:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172675</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5115" sha1="tku51db6v8f39cm1ml2ezw1kcpfduvm" xml:space="preserve">'''Каргіно''' — [[село]] в Ильинському городському окрузі&lt;ref name=&quot;ЗПК&quot;&gt;{{Cite web |url=http://docs.cntd.ru/document/553216191 |title=Закон Пермского края от 25.03.2019 № 370-ПК «Об образовании нового муниципального образования Ильинский городской округ» |access-date=2020-07-26 |archivedate=2020-11-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201116130820/http://docs.cntd.ru/document/553216191 }}&lt;/ref&gt; [[Пермськый край|Пермського края]] [[Росія|Росії]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1652]] годі&lt;ref&gt;{{Книга |автор=[[Шумилов, Евгений Николаевич|Шумилов Е. Н.]] |ответственный= |год=2012 |isbn= |ref= }}&lt;/ref&gt;. До марта [[2019]] года входило в состав нынї одстраненої Ивановської селянської громады Ильинського района&lt;ref name=&quot;ЗПК&quot;&gt;{{Cite web |url=http://docs.cntd.ru/document/553216191 |title=Закон Пермского края от 25.03.2019 № 370-ПК «Об образовании нового муниципального образования Ильинский городской округ» |access-date=2020-07-26 |archivedate=2020-11-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201116130820/http://docs.cntd.ru/document/553216191 }}&lt;/ref&gt;.

== Географія ==
Село находит ся в середнюй часті края, в границях сїверо-восточної часті Руської рувнины&lt;ref name=&quot;стп&quot;&gt;{{Cite web |url=https://fgistp.economy.gov.ru/?show_document=true&amp;doc_type=npa&amp;uin=576200000201032014060378 |title=Схема территориального планирования Ильинского муниципального района Пермского края |publisher=Федеральная государственная информационная система территориального планирования (ФГИС ТП) }}&lt;/ref&gt;, на берегах рікы Чормоз, на оддаленості приблизно 27 кілометру (по прямуй) ид сїверо-западови уд селища Ільинського, адміністративного центра округа. Абсолютна высота — 139 метров над [[Уровень моря|уровньом моря]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.geonames.org/552474/kargino.html |title=Kargino |publisher=GeoNames |access-date=2020-07-26 |archivedate=2020-07-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200726220904/https://www.geonames.org/552474/kargino.html }}&lt;/ref&gt;.

; Клімат

Клімат характеризує ся як умірено континентальный, з морознов довгочаснов зимов тай короткым теплым лїтом. Средня многолїтня температура самого студеного місяця (януара) складає −15,3 — −14,7 °С, температура самого теплого (юлія) — 17,4 — 18,2 °С. Средня кулькость осадку — 553 мм. Снїжный покрыв держит ся промином 170—190 дню&lt;ref name=&quot;стп&quot;&gt;{{Cite web |url=https://fgistp.economy.gov.ru/?show_document=true&amp;doc_type=npa&amp;uin=576200000201032014060378 |title=Схема территориального планирования Ильинского муниципального района Пермского края |publisher=Федеральная государственная информационная система территориального планирования (ФГИС ТП) }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==

За переписю 2010 года, было 220 обывателю.

; Половый склад

По даным Всеросійської периписі обывателю 2010 года в половуй структурі населеня чоловіку складає 51,4 %, жун —  48,6 %.

; Національный склад

Согласно результатам периписі 2002 года, в національнуй структурі населеня [[Русы|росіян]] склало 96 % из 229 чол.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://lingvarium.org/russia/BD/02c_Permskaja_obl.xls |author=[[Коряков, Юрий Борисович|Коряков Ю. Б.]] |title=База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России» |access-date=2020-07-26 |archivedate=2020-03-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200327161659/http://lingvarium.org/russia/BD/02c_Permskaja_obl.xls }}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>tku51db6v8f39cm1ml2ezw1kcpfduvm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Металурґія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20824</id>
    <revision>
      <id>172970</id>
      <parentid>143128</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172970</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1795" sha1="gssag96g3thdttpx13p3896vspfaai0" xml:space="preserve">[[Файл:Adolph_Menzel_-_Eisenwalzwerk_-_Google_Art_Project.jpg|міні|300x300пкс|Адольф фон Менцель, ''«Желїзопрокатный завод»'']]
'''Металу́рґія''' ({{Lang-fr|métallurgie}} уд [[Давньогрецькый язык|давн.-грец]]. μεταλλουργός&amp;nbsp;— «желїзороб, рудокоп»)&amp;nbsp;— [[наука]], техніка и фах промысла, які зкапчані з доставаням металу з руд. В ужитковому плані&amp;nbsp;— совокупность зкапчаных помеж собов фаху и стадій выробничого процесу уд копаня сыровины до выпусканя готової [[Продукція|продукції]]&amp;nbsp;— чорных и кольоровых металу тай їх сплаву.

До чорных металу удносят металы й сплавы на основі [[Желїзо|желїза]], марґанця, хрома. Всї другі&amp;nbsp;— кольорові. За фізичными властивостями та призназначеням кольорові металы условно дїлят на ''тяжкі'' ([[мідь]], свиниць, [[Цінк|цинк]], [[Цін|олово]], нікель), ''легкі'' ([[Алуміній|алюміній]], титан, магній), ''дорогі'' ([[золото]], [[Стрібро|срібро]], платина), ''лужні'' (калій, натрій, літій), ''лужно-земильні'' (кальцій, барій, стронцій).

Свойства металу та методы їхньої модифікації изучує металознавство.
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>gssag96g3thdttpx13p3896vspfaai0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камняноє угля</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20827</id>
    <revision>
      <id>172658</id>
      <parentid>142637</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:07:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172658</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="475" sha1="7jz9nr96fjx13yczp0rkcx3xdty9yj0" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Coal_bituminous.jpg|міні|праворуч]]

[[Файл:Struktura_chemiczna_węgla_kamiennego.svg|праворуч|міні|250x250пкс|Хімічна структура угля]]
'''Камняноє́ угля́'''&amp;nbsp;— тверда горюча пожыточна копалина, єдна з виду [[угля]] выкопного, промежный помежи [[Буроє угля|бурым угльом]] і антрацитом.</text>
      <sha1>7jz9nr96fjx13yczp0rkcx3xdty9yj0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маврікій</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20836</id>
    <revision>
      <id>172912</id>
      <parentid>145125</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T00:59:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172912</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4582" sha1="iakk3c4w485bkmlarc4pk84dg7aiel9" xml:space="preserve">[[Файл:Flag_of_Mauritius.svg|міні|праворуч]]

{{Краина}}
'''Републіка Маврікій''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''Republic of Mauritius'',[[Французькый язык|фр]]. ''République de Maurice'') — [[Остров|островна]] держава в юго-восточнуй часті [[Індійскый океан|Індійського океана]], приблизно 900 км на восток уд Мадагаскара.

== Історія ==
Острув быв удкрытый [[Портуґалія|портуґальцями]] в [[1505]]. годови. Першыми колонізаторами были [[Нідерланды|голандці]], котрі заселили острув в [[1638]]. годови, тай назвали го в честь принца [[Moris od Nasaua|Моріса Насауського]]. [[Франція|Французы]] правили островом в XVIII сторочови, и назвали острув ''Іль-де-Франс''. [[Велика Брітанія|Британці]] завоювали острув в [[1810|1810. годови]], и перейменували го на Маврікій.

Маврікій став незалежным в [[1968|1968.]], куй ун став [[Републіка|републіков]]. Маврікій — [[Демокрація|демократична]] держава тай єдна з май розвиненых держав Африкы.

== Провінції ==
[[Файл:2011-06-26_09-16-48_Mauritius_Rivière_du_Rempart_Cap_Malheureux.jpg|праворуч|міні|290x290пкс|Маврікій]]
У острова сут 9 провінцій: 

* [[Blek River Mauricijus|Блек Райв]]
* [[Flak|Флак]]
* [[Grand Port|Ґранд Порт]]
* [[Moka Mauricijus|Мока]]
* [[Pamplemoses|Памплемос]]
* [[Planes Viljems|Пленс Вілджемс]]
* [[Port Luis Mauricijus|Порт Луіс]]
* [[Rivier du Rempart|Райв Ремпарт]]
* [[Savane|Савана]]

Чотыри островы котрі входят в склад Маврікія: 

* [[Agalega ostrva|остров Агалега]]
* [[Kargados Karahos|Каргадос Карахос]]
* Архіпелаґ Чагос
* [[Rodrigez|Родрігес]]

== Географія ==
[[Файл:Mauritius-CIA_WFB_Map.png|посилання=Datoteka:Mauritius-CIA_WFB_Map.png]]

Маврікій вєдно з Реюньомом тай Родрігесом входит в склад [[Maskarenska ostrva|Маскаренськых острову]]. Сись [[Архипелаг|архіпелаґ]] утворив ся в результаті выверженя [[Вулкан|вулкану]]. Маврікій быв утвореный 8-10 міліону году назад. Вулканічної активності в сьому регіоні буш ниє.

Сама высока вершина Маврікія — [[Piton de la Rivier Noar|Пітон-ла-Рівьє-Нуар]] высотов 828 м.

[[Клімат]] на острові тропічный, зима тепла и суха (май-новембер), а лїто душноє и вогкоє (новембер-май). Лїтом острув часто накрывают циклоны.

Столиця и самый великый варош Порт Луі, находит ся на сїверо-западі. Другі великі варошы — Курепайп, Роуз-Хіл, Кватр-Борн тай Вакоас.

==Економіка==

З момента незалежності в 1968 годови Маврікій розвинув економіку, основану на сільському ґаздувстві, при тому промысел и туризм показуют стабільный руст. Каждый гуд прирост валового національного дохода складає 5–6%.

Цукрову тростину урощюют приблизно на 90% обробленых земиль и складає близко 25% експорта. Безроботя на Маврікійови складає около 7%. 

==Одкликованя==
{{Переклад|sh|Маурицијус}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Маврікій|*]]
[[Катеґорія:Країны|Маврікій]]
[[Катеґорія:Державы Африкы|Маврікій]]
[[Катеґорія:Островны штаты|Маврікій]]</text>
      <sha1>iakk3c4w485bkmlarc4pk84dg7aiel9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карськоє море</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20844</id>
    <revision>
      <id>172685</id>
      <parentid>142714</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:43:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172685</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1052" sha1="lt87ows0qbk47th4gk4g06xyjw3ae3f" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Kara_Sea_map.png|міні|Нахоженя Карського моря на карті]]
[[Файл:Карское_море_СВП.jpg|міні|Аерокатер Хівус-10 на березі Карського моря]]
'''Ка́рськоє мо́ре''' ([[Російскый язык|рос]]. Ка́рское мо́ре) — часть [[Северный ледовый океан|Сїверно Ледяного океана]] над [[Сибирия|Сибірю]]. Уд Баренцового моря на западі оддїленый [[Karský prieliv|Карськым проливом]] тай островом Нова земля, а уд Моря Лаптєвых на востоці островом [[Severná zem|Сїверна земля]].

Його довжина 1450 кілометру, ширина 970 кілометру, площа около 880 000 км² а середня глубина 110 м.


==Одкликованя==
{{Переклад|sk|Karské more}}
[[Катеґорія:Море]]</text>
      <sha1>lt87ows0qbk47th4gk4g06xyjw3ae3f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кырґызськый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20858</id>
    <revision>
      <id>172824</id>
      <parentid>142802</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172824</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1080" sha1="f12bgmvj8vvaogjub6gizx4zzw6rxz3" xml:space="preserve">[[Файл:Verbreitungsgebiet_der_kirgisischen_Sprache.PNG|міні|праворуч]]

'''Кырґызськый язык''' (''кыргыз тили'', ''кыргызча'', قىرعىزچا, قىرعىز تىلى) — державный язык [[Кырґызстан|Кырґызстана]], єден з тюркськых языку (кыпчакська група). На кырґызському языкови говорит дись 4,5 млн чоловік, велика їх часть живе в Кырґызстані и етнічно кырґызы. Письмо до 1928 года в [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и до нынї в [[Кітайска Народна Републіка|Китаї]] — арабськый алфавіт. З 1928 до 1940 года хосновав ся латинськый алфавіт. Нынїшньоє письмо — на основі кирилиці.

==Одкликованя==
{{Переклад|be|Кіргізская мова}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>f12bgmvj8vvaogjub6gizx4zzw6rxz3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комі-пермяне</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20885</id>
    <revision>
      <id>172750</id>
      <parentid>143003</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:20:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172750</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1873" sha1="6rcyi58odfaltzo05sjkf6g617bufh9" xml:space="preserve">[[Файл:Komi-permyakkez.jpg|міні|праворуч]]

'''Ко́мі-пермяне́''' (''пермяне́'') вать '''комі-пермя́ны''' (''пермя́ны'') ([[Комі-пермяцькый язык|комі-перм]]. коми-пермяккез) — народ фіно-угорської групы, котрый живе в [[Росія|Російськуй Федерації]].

Живут на сїверо-западї [[Пермськый край|Пермського края]]: на території адміністративно-територіального утвореня в складі краю — [[Комі-Пермяцькый округ|Комі-Пермяцького округа]], в Красновішерському районови, над ріков Язьва&amp;nbsp;— ''язьвинські комі-пермяны'', в Кіровськуй области (в Афанасьєвському районови)&amp;nbsp;— ''зюздинські комі-пермяны''.

Цїла чисельность комі-пермяну на [[2002]] гуд&amp;nbsp;— 125 тысяч чоловік.

== Язык ==
[[Комі-пермяцькый язык]], удносят ид пермськым языкам.

== Релігія ==
За релігійов маймногі Комі-пермяны&amp;nbsp;— [[Православна церьков|православні]], сут и старовірці, донедавна были присутні рудименты дохристиянського віруваня, хотят изновити даякі обычаї тай обряды.


==Одкликованя== 
{{Переклад|uk|Комі-перм'яки}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Народ]]
[[Катеґорія:Народы Росії]]
[[Катеґорія:Комі-пермякы]]</text>
      <sha1>6rcyi58odfaltzo05sjkf6g617bufh9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карбондейл (Ілінойс)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20910</id>
    <revision>
      <id>172673</id>
      <parentid>143126</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:17:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172673</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1498" sha1="ihsk8yfulwe7j40bnixylb3nkhtesnm" xml:space="preserve">[[Файл:Carbondale_Railroad_Memorial.jpg|міні|праворуч]]
{{Місто}}
'''Карбондейл''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''Carbondale'') - варош в округови Джексон, штат [[Ілінойс]]. По даным израхованя обывателю 2010 года, їх число складало 25 902 чоловік. Ун находит ся в Южному Ілінойсі. Карбондейл є центром главного кампуса Южного Ілінойского університета.

Варош засновали в [[1852]], коли Даніель Гармон Браш, Джон Есґілл Коннер и дохтор Вільям Річарт зыскали участок площов 360 акру (1,5 км²) помежи селами Маканда и Де Сото, через якый мала пройти жилїзна дорога, и вна лежала бы межи варошами Мерфісборо тай Маріон. Браш назвав йсе місто Карбондейл из за великых покладу [[Угля|угля]]. Первый поїзд якый прибыв у Карбондейл по главнуй лінії, котра протягала ся из [[Кагіра|Каїра]] на сївер, в Динь независимості в 1854 году.

==Одкликованя== 
{{Переклад|cs|Carbondale (Illinois)}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>ihsk8yfulwe7j40bnixylb3nkhtesnm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вірово</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20962</id>
    <revision>
      <id>172989</id>
      <parentid>172083</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:25:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172989</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1280" sha1="7s6690piggix1fwwx4vp4ef178xlb2z" xml:space="preserve">{{Delete}}{{НП}}
'''Вірово''' ({{lang-pl|Wirów}})&amp;nbsp;— є [[Підляшукы|підляське]] [[село]] на выходї [[Польско|Польска]], котре было [[Русины (чеперушка)|старорусиньскы]].
== Галерия ==
&lt;gallery widths=&quot;140&quot; heights=&quot;90&quot; perrow=&quot;4&quot;&gt;
File:DPS w Wirowie.jpg|[[Монастырь]]
File:Plebana cerkiew św. Serafina Wirów.jpg|[[Православна церьков]]
File:Cerkiew św. serafima z sarowa w wirowie.jpg|Церьков
File:Kościół pw. św. Antoniego w Wirowie.JPG|Церьков                                                          
File:Nagrobek archimandryty Arkadiusza.jpg|Хрест                                                                                                                                                                                                                                         &lt;/gallery&gt;
* [https://web.archive.org/web/20240422232140/http://lublin.cerkiew.pl/pocztowki.php?id=270 Вірово - (Православна церьков, Монастырь)]                                                            
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Старорусиньскы села в Польску]]</text>
      <sha1>7s6690piggix1fwwx4vp4ef178xlb2z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Перемышльскый повіт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>20999</id>
    <revision>
      <id>172905</id>
      <parentid>171548</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:48:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+delete</comment>
      <origin>172905</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3982" sha1="2mbzu2pjqp9ncryud0kgaa3bk7ripxs" xml:space="preserve">{{delete}}
{{непотверджено}}
'''Перемы́шльскый По́віт''' ([[Україньскый язык|укр]].Перемишльський Повіт) ([[Польскый язык|пол]]. Powiat Przemyśl) ([[Русиньскый язык|русин]]. Перемышльськый Повіт) — повіт на [[Восток|выходови]] [[Польско|Польска]] у [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскому воєводствови]]. Адміністративный центр — [[Перемышль]].

{{Регион}}

== Історія ==
У древности туй жили [[Келты|Кельты]] и Прото-Словяне, у 5-6 [[Стороча|сторочови]] туй оселилися Словяне, у 10 сторочови входило у Состав [[Кієвска Русь|Киювськой Руси]] у [[XII. стороча|XII]] сторочови [[Польско-литовска уния|Полякы]] пробовали пудобрати Варош пуд ся айбо не дало ся им.

=== Ґалицкоє ґаздованя и Руснакы у повітови ===
У 1199 рокови сотворила ся [[Галич|уния Волынян и Ґаличан]] уд товды [[Перемышль]] став [[Варош|Варошом]] реґіоналного значіня, у [[1226|1226-1227]] роках Перемышль быв пуд Мадярськыв коронов, у 1200-ых роках быв націонално Ґалицко-руснацькым реґіоном, из покон віку у Надсянёви жили Руснакы: [[Замішанці|Замешанці]], [[Лемкы]], и часточно [[Бойкы]], у Період [[Галич|Ґалицького ґаздованя]] у повітови стройили ся церкви, школы, монастырі и базары, у [[1349]] рокови Полякы въедно из всьым [[Галич|Ґалычыном]] включавуть у свуй состав Перемышль и окрес.

=== Модерный період ===
У 1848-49 роках Містні жителі пуддержали законну австрійську власть у сю̄в мижеусобици.

У 1910 рокови бульшӯсть насіліня Реґіона было &quot;Ґаличани&quot;.{{жрідло}}

У 1914-15 рокови варош Перемышль быв у осаді [[Російска імперія|руськых вуйськ]] и взятый ними, 25 апріля 1915 царь Микула ІІ прибывав у варош, у 1918 містні Украйинофілы и іміґанты&lt;sup&gt;[хто?]&lt;/sup&gt; объявили независну [[Западноукраинска людова република|ЗУНР]], но ужек у перві тыжні были задавленıы польскыв армадов и з 1919 до 1939 была у [[Польско|Польскув републіці]] из 1939 до 1941 у [[Украинска ССР|УРСР]], 1941-1945 [[ґенералноє-ґобернадорство]] а из 1946 по ныні обратно у составі Польска.

== Самостоятелность ==
У 1084-1141 рокы Екзістовало Абслютно Независноє [[Перемышльсько-Ґалицкоє Княжество]].&lt;ref&gt;https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C

&lt;nowiki&gt;https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE￼&lt;/nowiki&gt;

&lt;nowiki&gt;https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82￼&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;
&lt;references /&gt;</text>
      <sha1>2mbzu2pjqp9ncryud0kgaa3bk7ripxs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Катрун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21017</id>
    <revision>
      <id>172693</id>
      <parentid>171417</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:46:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172693</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1178" sha1="l8ct542rt8aqc9xkk00lci4fxbro5rj" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП|этнохороним=Катруняне}}
{{непотверджено}}
'''Катру́н''' ({{Lang-ar|القطرون}}) — [[Місто|варош]] у [[Округ Мурзук|округови Мурзук]] на [[юг]]ови [[Лібія|Лівії]]. 

== Історія ==
[[Село]] было основаноє у [[XVI. стороча|XVI. сторочови]] [[Феццан|Феццанськыми]] жытелями (на тот час Катрун и окрес были у составови [[Османьска імперія|Османської имперії]]. Давно ото была абсолутно необывана долина „[[Ваді ал Кіхма]]“. 

== За сам варош и окрес ==
[[Реґіон]] славить ся свойыми палмами, так ге они там много ростуть, из [[Місто|вароша]] и через нёго идуть торговці из [[Лібія|Лівії]], [[Чад|Чада]] и [[Ніґер|Ніґера]].

== Обывательство ==
У основному [[Арабы]], Тебу і мішані Ніґеры. 
 
{{stub}}</text>
      <sha1>l8ct542rt8aqc9xkk00lci4fxbro5rj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Австро-угорська монархія у слові и образі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21074</id>
    <revision>
      <id>172592</id>
      <parentid>144048</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:07:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вонкашні лінкы */</comment>
      <origin>172592</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3530" sha1="ivslq401a9z9bys37logc4arpirv7lz" xml:space="preserve">[[Файл:Az Osztrák–Magyar Monarchia Írásban és Képben.jpg|thumb|Обкладка мадярського выданя енциклопедії.]]
{{Multiple image
| align = right
| direction = horizontal
| width = 
| image1 = Roskovics - Bojker junge Frau von Hidegpatak.jpg
| image2 = Roskovics - Bojker Mann von Hidegpatak.jpg
| footer = Жона и чоловік из Студеного. Ілустрації [[Игнатій Рошкович|Игнатія Рошковича]] до статі [[Антоній Годинка|Антонія Годинкы]] «Русины».
}}

'''Австро-угорська монархія у слові и образі''' ([[Німецькый язык|нім.]] ''Die österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild'', [[Мадярскый язык|мад.]] ''Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben'') — многотомна [[краєпис]]на [[енціклопедія|енциклопедія]] [[Австро-Угорьско|Австро-Угорщины]], выдана у 1886–1902 роках. Проєкт почав [[Рудолф (кронпрінц Австрії)|кронпрінц Рудолф]] у 1883 році.

Енциклопедія подає історичный, ґеоґрафічный и етноґрафічный опис земель и народув Австро-Угорщины, ушореный за реґіоналным принципом. Была выдана на двох языках: по-німецькы (у 24 томах) и по-мадярськы (у 21 томі). Редактором німецького выданя быв писатель, професор історії и ґеоґрафії [[:de:Joseph von Weilen|Йозеф фон Вайлен]], а мадярського — писатель [[Мор Йокаї]]. До енциклопедії увойшли 587 статей уд 432 авторув, помежи котрых и сам кронпрінц Рудолф.

Інформацію за [[Карпатьска Русь|Карпатську Русь]] мож найти у томах, приділеных [[Галич]]ині (1898) и [[Вышня Угорщина|Вышнюй Угорщині]] (1900). Ид роботі над сими двома томами приклали ся авторы многых авторитетных публікацій за карпатськых русинув. Наприклад, окремі статі написали [[Иван Верхратскый|Иван Верхратськый]] («Русинські діалекты»), [[Антоній Годинка]] («Русины»), [[Тивадар Легоцкый|Тивадар Легоцькый]] («[[Жупа Берег|Бережанська вармедь]]») авадь [[Мигаль Финцицкый|Мигаль Фінціцькый]] («[[Жупа Унґ|Ужанська вармедь]]»).

== Вонкашні лінкы ==
* [https://de.wikisource.org/wiki/%C3%96sterreich#Kronprinzenwerk Лінкы на вшиткі томы енциклопедії по німецькы (Internet Archive)]
* [https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/OMMonarchia-az-osztrak-magyar-monarchia-irasban-es-kepben-1 Цілый мадярськый текст енциклопедії (Arcanum)]
{{Переклад|de|Kronprinzenwerk|238312721|hu|Az Osztrák–Magyar Monarchia Írásban és Képben|26028791}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Енциклопедии]]</text>
      <sha1>ivslq401a9z9bys37logc4arpirv7lz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172597</id>
      <parentid>172592</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:03:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172597</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3562" sha1="6c37h66c366eksjgflhle34t1i59uwa" xml:space="preserve">[[Файл:Az Osztrák–Magyar Monarchia Írásban és Képben.jpg|thumb|Обкладка мадярського выданя енциклопедії.]]
{{Multiple image
| align = right
| direction = horizontal
| width = 
| image1 = Roskovics - Bojker junge Frau von Hidegpatak.jpg
| image2 = Roskovics - Bojker Mann von Hidegpatak.jpg
| footer = Жона и чоловік из Студеного. Ілустрації [[Игнатій Рошкович|Игнатія Рошковича]] до статі [[Антоній Годинка|Антонія Годинкы]] «Русины».
}}

'''Австро-угорська монархія у слові и образі''' ([[Німецькый язык|нім.]] ''Die österreichisch-ungarische Monarchie in Wort und Bild'', [[Мадярскый язык|мад.]] ''Az Osztrák-Magyar Monarchia Írásban és Képben'') — многотомна [[краєпис]]на [[енціклопедія|енциклопедія]] [[Австро-Угорьско|Австро-Угорщины]], выдана у 1886–1902 роках. Проєкт почав [[Рудолф (кронпрінц Австрії)|кронпрінц Рудолф]] у 1883 році.

Енциклопедія подає історичный, ґеоґрафічный и етноґрафічный опис земель и народув Австро-Угорщины, ушореный за реґіоналным принципом. Была выдана на двох языках: по-німецькы (у 24 томах) и по-мадярськы (у 21 томі). Редактором німецького выданя быв писатель, професор історії и ґеоґрафії Йозеф фон Вайлен&lt;sup&gt;[[:de:Joseph von Weilen|&lt;nowiki&gt;[de]&lt;/nowiki&gt;]]&lt;/sup&gt;, а мадярського — писатель [[Мор Йокаї]]. До енциклопедії увойшли 587 статей уд 432 авторув, помежи котрых и сам кронпрінц Рудолф.

Інформацію за [[Карпатьска Русь|Карпатську Русь]] мож найти у томах, приділеных [[Галич]]ині (1898) и [[Вышня Угорщина|Вышнюй Угорщині]] (1900). Ид роботі над сими двома томами приклали ся авторы многых авторитетных публікацій за карпатськых русинув. Наприклад, окремі статі написали [[Иван Верхратскый|Иван Верхратськый]] («Русинські діалекты»), [[Антоній Годинка]] («Русины»), [[Тивадар Легоцкый|Тивадар Легоцькый]] («[[Жупа Берег|Бережанська вармедь]]») авадь [[Мигаль Финцицкый|Мигаль Фінціцькый]] («[[Жупа Унґ|Ужанська вармедь]]»).

== Вонкашні лінкы ==
* [https://de.wikisource.org/wiki/%C3%96sterreich#Kronprinzenwerk Лінкы на вшиткі томы енциклопедії по німецькы (Internet Archive)]
* [https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/OMMonarchia-az-osztrak-magyar-monarchia-irasban-es-kepben-1 Цілый мадярськый текст енциклопедії (Arcanum)]
{{Переклад|de|Kronprinzenwerk|238312721|hu|Az Osztrák–Magyar Monarchia Írásban és Képben|26028791}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Енциклопедии]]</text>
      <sha1>6c37h66c366eksjgflhle34t1i59uwa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Модрушско-Фиумска Жупа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21101</id>
    <revision>
      <id>173001</id>
      <parentid>171332</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:31:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173001</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="886" sha1="jmhhxlsbwb1ts9y1x08v2qj1xsghd2l" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{непотверджено}}
{{Регион}}
'''Модрушско-Фиумска Жупа''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Modrus-Fiume vármegye'', [[Хорватьскый язык|горв.]] ''Modruško-Riječka županija'') — бывша [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупа]] у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]], провінція [[Горватія-Славония|Горватія-Славония]]. Ныні є у составі [[Хорватія|Горватії]], центром быв [[варош]] [[Оґулин]].

== Обывательство ¹⁹¹⁰&lt;sup&gt;[штілічно]&lt;/sup&gt; ==
* [[Мадяре|Мадяры]] — 0,8%
* [[Німці]] — 1%
* [[Хорваты|Горваты]] — 65,7%
* [[Сербы]] — 32,3%
** Усёго: 231,654 обывателю̄в

{{stub}}</text>
      <sha1>jmhhxlsbwb1ts9y1x08v2qj1xsghd2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любанішта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21110</id>
    <revision>
      <id>172887</id>
      <parentid>151351</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172887</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1658" sha1="043k9i1i6codbld80i0t1vfjjsojeun" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Любані́шта''' ([[Македоньскый язык|мкд]]. Љубаништа) — [[село]] у [[Македония|Македониї]], на юго-западови крайны.

{{НП}}

Є у составі [[Община|общины]] [[Охридь]].

== Реліґія ==
У [[Село|селі]] є [[Монастырь]] ст. Наума.

Май векша реліґія у селови [[Православна церьков|Православіє]].

== Історія ==
По штатистиці [[Секретарь|секретаря]] Болґарской Екзахиї на [[1905]] р. у селови жиє 360 обывателя, [[Ґрекы|Грекы]] вірникы́ [[Константінополскый Патриархат|Константінополского Патриархата]].

Болґарска Пропаґанда называла их Грекоманами ([[Славяне|Словяни]] перейшовші у [[Грекы]]).

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк жиє 171 обыватель 98% (167) из них [[Македонцѣ|Македонці]] и 2% (4) [[Албанцѣ|Албанці]]. 

== Удкликованя ==

====== Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://sr.m.wikipedia.org/wiki/%D0%89%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%88%D1%82%D0%B0 Љубаништа] на Сирбськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). ======</text>
      <sha1>043k9i1i6codbld80i0t1vfjjsojeun</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зборна Чехії по хокейови</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21140</id>
    <revision>
      <id>172522</id>
      <parentid>144480</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:12:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172522</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4773" sha1="rb9rsxs9uusvmuztq2d3srr0mwo5j90" xml:space="preserve">[[Файл:Turin_2006_République_tchèque.jpg|міні|Чеські хокеїсты в білых майках на Олімпійськых іграх в Турині 2006]]
'''Зборна Чехії по хокейови''' заступає [[Чесько|Чехію]] на межнародных турнірах по хокейови, на чемпіонатови світа, олімпійськых іграх и кубкови Світа. Нив управляє Чеська федерація хокея. Появила ся вна в 1993. годї, пусля розпада [[Чеськословеньско|Чехословакії]], коли й розпала ся зборна Чехословакії (они были дустали 6 титулу чемпіона світа). Чехія была выбрана директором IIHF як наслїдник Чехословацької зборної, и были включені до елітної ґрупы чемпіону світа.

== Ґалерея майок зборної ==
{| class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;40%&quot;
| align=&quot;center&quot; |1993
| align=&quot;center&quot; |ZOH 1994
| align=&quot;center&quot; |MS 1994
| align=&quot;center&quot; |1995
| align=&quot;center&quot; |MS 1996
|-
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1993.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1993.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1994_(WOG).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1994_(WOG).png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1994_(WC).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1994_(WC).png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1995.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1995.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1996_(WC).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1996_(WC).png|271x271пкс]]
|}
{| class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;40%&quot;
| align=&quot;center&quot; |1996–1997
| align=&quot;center&quot; |1998–2002
| align=&quot;center&quot; |2003–2005
| align=&quot;center&quot; |SP 2004
| align=&quot;center&quot; |2006–2008
|-
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1996_(WCH).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1996_(WCH).png|293x293пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_1998-2002.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_1998-2002.png|293x293пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2003.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2003.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2004_(WCH).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2004_(WCH).png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2006.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2006.png|271x271пкс]]
|}
{| class=&quot;wikitable&quot; width=&quot;40%&quot;
| align=&quot;center&quot; |2009–2013
| align=&quot;center&quot; |2014
| align=&quot;center&quot; |2015–2018
| align=&quot;center&quot; |SP 2016
| align=&quot;center&quot; |ZOH 2018
| align=&quot;center&quot; |2019–2021
|-
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2009.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2009.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2014.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2014.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2015.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2015.png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_team_jerseys_2016_(WCH).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_team_jerseys_2016_(WCH).png|271x271пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_ice_hockey_team_jerseys_2018_(WOG).png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_ice_hockey_team_jerseys_2018_(WOG).png|293x293пкс]]
| align=&quot;center&quot; |[[Файл:Czech_Republic_national_ice_hockey_team_jerseys_2019_IHWC.png|посилання=Soubor:Czech_Republic_national_ice_hockey_team_jerseys_2019_IHWC.png|293x293пкс]]
|}
Майка из левом на грудях хосновала ся в 2018–2023. годах. Йся майка была показана ​​хокейнов асоціаційов для избераня гонорару, айбо ї вид многым не полюбив ся.

==Удкликованя== 
{{Переклад|cs|Česká hokejová reprezentace|23952800}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>rb9rsxs9uusvmuztq2d3srr0mwo5j90</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Молдавскый Гусарскый Полк</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21168</id>
    <revision>
      <id>173020</id>
      <parentid>144654</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173020</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1734" sha1="jk60jdwf7l3h50xmz501dro2zj4lefx" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Молдавскый Гусарскый Полк''' ([[Російскый язык|рус]]. Молдавский Гусарский Полк) — Вайновоє Кавалерійскоє формірованя екзістуючоє у межах Елизаветґрадьской Ґуберниї і Вӯйска [[Запоріжя|Запорозького]].

== Роты полка ==
1-ва рота посад Павловськ (Новоукрайинка)

2-га рота посад Выська

3-тя рота посад Піщаный Брӯд 

І т.д

== Гісторія ==
Полк мав ся складати из [[Молдавани|Молдаван]] и [[Румыны|Валахӯв]] [[Османьска імперія|Османьской Рішы]], но позад их вірности султанови Полк состояв из [[Козакы|Козакӯв]] и [[Українцї|Малоросӯв]], у Павловскому Редутови (ныні Новоукрайинка) быв штаб Полка.

== Командіры ==
• 1759-1765 — Полковник ґраф Иван Мигалёвич Пудгорічані.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%83%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA Молдавський Гусарський Полк] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>jk60jdwf7l3h50xmz501dro2zj4lefx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зулкадары</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21187</id>
    <revision>
      <id>172540</id>
      <parentid>171053</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:32:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172540</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="828" sha1="3olge5eu2b9bkhfswi86ibjhf5ispi0" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Непотверджено}}
'''Зулкадары''' ({{lang-az|Zülqədər eli}}) — [[Тюркы|туркоманьскоє]] племня державы Кызылбашӯв.

== Гісторія ==
Зулкадары были родом из [[Мала Азія|Анатолиї]], У [[1500]] році переселилися у Азербайджан і присягнули [[Сефевіды (династія)|Сефевідам]] на вірность.

У [[Азербайджан|Азербайджанови]] они жили у районах [[Дербент|Дербента]], [[Ганджа|Ґянджі]] и [[Арран|Аррана]].

Потӯм '''Зулкадарам''' были даровані землі у [[Фарс|Фарсови]] и [[Керман|Керманови]].

{{stub}}</text>
      <sha1>3olge5eu2b9bkhfswi86ibjhf5ispi0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иоаникій Зийкан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21199</id>
    <revision>
      <id>172571</id>
      <parentid>150396</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:36:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172571</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2007" sha1="6rc4qxkz39hfjsbos3zubjyrkq5czo1" xml:space="preserve">'''Иоаникій Зийкан''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ioanniskiy Zeikan) ([[Російскый язык|рус]]. Иоанникий Зейкан; род. ? с. [[Имстичово]] — ум. [[8. новембер|8 новембер]] [[1686]], [[Мукачово]]) — епископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой Епархиї]] и [[Православна церьков|пудкарпатьскый Православный]] и [[Грекокатолицка Церковь|Уніацькый]] пӯп [[XVII. стороча|17 стороча]].

{{Особа}}

== Живот ==
Родився у [[Имстичово|селови Имстичово]], [[Жупа Берег|Жупа Береґ]], [[Мадярске кральовство|Мадярьскоє кралёвство]], [[Австрійска імперія|Ракуська Ріша]].

У [[1651]] році [[Трансилвания|Трансілваньска]] княгиня Лораньфі, вдова [[Дюрдь Ракоці І|Дюрдя Ракоці І]] высвячує го у попы, у [[1654]] вӯн уж [[Епископ|Епіскоп]].

У [[1654]]-[[1686]] (из перерывами) быв [[Епископ|Епіскопом]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой Униатськой Епархиї]].

У [[1654]] році приняв [[Ужгородьска унія|Унию]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%97%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D0%BD Йоаникій Зейкан] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>6rc4qxkz39hfjsbos3zubjyrkq5czo1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лопушня (Ивано-Франкӱвська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21214</id>
    <revision>
      <id>172870</id>
      <parentid>168990</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172870</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2803" sha1="mz0tewal21r2fhpi0431yde04pkhvc5" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Лопушня́''' ({{Lang-uk|Лопушня}}) ({{Lang-pl|Łopuszna}}) — [[село]] у [[Івано-Франківскый район|Ивано-Франкӱвському райнови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӱвської области]], [[Україна|Украйины]]. 

{{НП}}

== Історія ==

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 282 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20160304173142/http://database.ukrcensus.gov.ua/mult/dialog/varval.asp?lang=2&amp;ma=19a050501_02_026&amp;multilang=en&amp;path=..%2Fdatabase%2Fcensus%2F05%2F01%2F&amp;ti=19a050501_02_026.%20distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20ivano-frankivska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&lt;/ref&gt;

* [[Україньскый язык|украйинськый]] — 282
*

== Археолоґія ==
Село Лопушня изнама свойым &quot;Лопушнянськым Сятовидом&quot;. То є камняна скулптура, дохристиянської добы, її найшли у [[XIX. стороча|XIX]]. сторочови у ріці Липиця, йӱв єднозначно бӱлше тысячі рокӱв; по даным из [[XIX. стороча|XIX]]. стороча мож уяснити ож у идола было 4 лиця и 4 ногы.&lt;ref&gt;https://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_zberezhena_pamyatka_dohrystyyanskoi_doby__lopushanskyy_svitovyd_323496&lt;/ref&gt;

Знамо ож у [[1848]]. році статую найшли коло села Лопушня, у ріці, и пӱп из села [[Вышня Липиця]], и розказав жытилям унести идола на берег, и розбити голову и тулуб. Потӱм, уцілілі ногы идола перенесли у село, и на них установили крест, у чисть побіды [[Хрістіанство|християнства]] над [[Язычництво|язычництвом]]. Въедно из статуёв, найшли и камняный стовб из 4 лицями, вӱн уцілів.&lt;ref&gt;https://iftourism.com/blog/opilski-skarbi-mandri-nezvidanim-gorbogir-yam-rogatinshchini?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://zbruc.eu/node/37642?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

У [[1910]]. році обстанкы идола зфотоґрафовав и описав изслідоватиль и краёзнавиць, Вадим Щербаковськый.&lt;ref&gt;https://zbruc.eu/node/37642?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Івано-Франківска область]]</text>
      <sha1>mz0tewal21r2fhpi0431yde04pkhvc5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кольчин (Люблінськоє Воєводство)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21215</id>
    <revision>
      <id>172739</id>
      <parentid>149257</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:16:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172739</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1690" sha1="60cdyl2oo6p1qr4m3nwbm71f682pr1k" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кольчин''' ([[Підляшукы|пуд]]. Кольчін) ([[Польскый язык|пол]]. Kołczyn) — [[Підляшукы|пудляськоє]] [[село]] у [[Польско|Польску]], [[Люблинске воеводство|Люблінськоє воєводство]].

{{НП}}

== Історія ==
У [[1869]]-[[1870|70]] [[Рік|роках]] експедиція [[Павло Чубиньскый|Павла Чубиньского]] зазначать ош у [[Село|селі]] живуть [[Волыняне (народ)|Волыняне]] [[Ґрекокатолицька церьков|уніакы]].

У [[1975]]-[[1998]] роках было у составі [[Білопудляськоє воєводство|Білопудляського воєводства]].

== Обывательство ==
У [[2011]] році у [[Село|селі]] жило 180 людий: 36 діти, 103 взрослі, 41 пінзійонер.

Бӯльшӯсть містных є [[Поляци|Полякы]], айбо є невелика громада дас у 40 чоловік из [[Підляшукы|Пудляшан]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%87%D0%B8%D0%BD_(%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE) Колчин] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>60cdyl2oo6p1qr4m3nwbm71f682pr1k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Китайськоє писаня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21217</id>
    <revision>
      <id>172707</id>
      <parentid>144886</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:58:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172707</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2954" sha1="9e8bxv8b6mxh6mb8ozrp2d8kwo08vt3" xml:space="preserve">'''Китайськоє писаня''' ({{Lang-zh|中文}}; [[Пінїнь|піньїнь]]: zhōngwén, «китайськоє писаня»)&amp;nbsp;— стародавньый и цїлохоснованый метод записа [[Кітайскый язык|китайського языка]]. Китайські ієрогліфы пошорені за логосилабічным принципом, а не абетковым. Каждый знак&amp;nbsp;— єдносилабічноє [[слово]], так называєма логоґрама, вадь єдносилабічна складова даякого слова. [[Гиероглиф|Ієрогліф]] вадь ієрогліфічна комбінація позначают фізичні обєкты, абстрактні понятя вадь выговор.

Знакы китайського писаня ({{Lang-zh|漢字 / 汉字}}; [[Пінїнь|піньїнь]]: hànzì, ханьцзы, «буквы [[Дінастія Ган|Хань»]]). Они шыроко хоснуют ся не лиш в [[Китай|Китайови]], ай и в японському и корейському писаньови, а до [[1945|1945.]] года [[Тии-ном|хосновали ся]] у [[Вєтнам|Вєтнамови]]. У контекстови інтернаціоналізації, писаня, захоснованого на китайському, называют CJK (Chinese, Japanese, Korean) вадь CJKV (з добавленьом Vietnamese). У 20. стогудї китайськоє писаня пережило розкол через політичный розкол самого Китая на [[Кітайска Народна Републіка|КНР]] и [[Тайван|Републіку Китай]]. В останюй хоснуют традиційну систему писаня, а в першуй&amp;nbsp;— спрощену.

Число китайськых ієрогліфу, согласно из китайськым класичным словником Кансі, складає 47 035 знаку. Бульше половины из них сут архаїзмами и у нынїшньому китайському языкови не хоснуют ся. Обычно, образованый китаїць знає 4&amp;nbsp;— 5 тисяч ієрогліфу. Кроме ієрогліфу є спеціальна латыниця для фонетичної передачі [[Кітайскый язык|китайського языка]].
[[Файл:Hanzi.svg|праворуч|міні|200x200пкс|Традиційный (из лїва) и [[Упрощены гиероглифы|спрощеный]] запис (из права) китайського слова ''ханьцзи''.]]

==Удкликованя== 
{{Переклад|uk|Китайська писемність|41792924}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>9e8bxv8b6mxh6mb8ozrp2d8kwo08vt3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Космічноє лїтаня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21221</id>
    <revision>
      <id>172764</id>
      <parentid>157358</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:29:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172764</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4312" sha1="0uwxdym2o700d6uzurkegxzoth0taor" xml:space="preserve">'''Космічноє лїтаня''' — вандрованя вадь перевезеня через космос. Ясної границї помежи [[Земля (планета)|Земльов]] и космосом не є, и Межинароднов авіаційнов федераційов была принята границьов высота 100 км уд [[Земля (планета)|Землї]] (лінія Кармана). Кыбы на такуй высоті лїтаючый апарат лїтав из-за дїяня аеродинамічных сил, має быти в ньогоперва космічна скорость&lt;ref name=&quot;МАФ&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.fai.org/astronautics/100km.asp |title=Presentation of the Karman separation line, used as the boundary separating Aeronautics and Astronautics |author=Sanz Fernández de Córdoba |authorlink= |coauthors= |date=2004-06-21 |format= |work= |publisher=Официальный сайт [[Международная авиационная федерация|Международной авиационной федерации]] |access-date=2010-12-26 |language=en |archiveurl=https://www.webcitation.org/618QHms8h?url=http://www.fai.org/astronautics/100km.asp |archivedate=2011-08-22 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;Мембрана-Граница&quot;&gt;{{Cite web |author= |authorlink= |coauthors= |date=2009-04-10 |url=http://www.membrana.ru/lenta/?9208 |title=Найдена ещё одна граница космоса |format= |work= |publisher=[[Мембрана (веб-сайт)|Мембрана]] |access-date=2010-12-12 |language= |archivedate=2011-08-22 |archiveurl=https://www.webcitation.org/618QQ63zS?url=http://www.membrana.ru/particle/13656 }}&lt;/ref&gt;, што робит лїтаня май скоро [[Орбитальный космический полёт|орбітальным]], чим [[Аэродинамический полёт|аеродинамічным]]&lt;ref name=&quot;РИА Новости-Граница&quot;&gt;{{Cite web |author=Андрей Кисляков |authorlink= |coauthors= |date=2009-04-16 |url=http://www.rian.ru/analytics/20090416/168315963.html |title=Где начинается граница космоса? |format= |work= |publisher=[[РИА Новости]] |access-date=2010-09-04 |language= |archiveurl=https://www.webcitation.org/618QJBBzM?url=http://ria.ru/analytics/20090416/168315963.html |archivedate=2011-08-22 }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |author= |authorlink= |coauthors= |date=2009-04-10 |url=http://lenta.ru/news/2009/04/10/boundary/ |title=Ученые уточнили границу космоса |format= |work= |publisher=[[Lenta.ru]] |access-date=2010-09-04 |language= |archivedate=2012-02-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120224005957/http://www.lenta.ru/news/2009/04/10/boundary/ }}&lt;/ref&gt;. Класичный роздїл помежи авіа- и космічными лїтанями все май бульш розмыває ся из-за розвиваня [[Суборбитальный космический корабль|суборбитальных космічных кораблю]] и орбітальных самольоту.

Первый [[чоловік]], якый полетів у космос — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|совітськый]] [[Козмонавт|космонавт]] [[Юрій Ґаґарін|Юрій Ґаґарин]]. [[День козмонавтикы|12. апріля 1961. года]] на космічному корабльови «Восток», запущеный быв из космодрома «Байконур», ун пролитів по [[Орбита|орбітї]] кругом Землї, 108 мінут находив ся в космосови, и успішно вернув ся на [[Земля (планета)|рудну планету]].
[[Файл:Proton_rocket_launch.jpg|праворуч|міні|381x381пкс|Ракета-носитель «Протон» выводит на орбіту модуль МКС «Звізда» в [[2000|2000. годови]].]]

==Удкликованя== 
{{Переклад|ru|Космический полёт|135880349}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Козмичны леты]]</text>
      <sha1>0uwxdym2o700d6uzurkegxzoth0taor</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кубаньска Рада</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21232</id>
    <revision>
      <id>172811</id>
      <parentid>158523</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:51:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172811</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2312" sha1="qd4adt03h7vt2ap74i4hmklfdohqbrp" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Куба́ньска Ра́да''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Кубанська Законодавча Рада) ([[Російскый язык|рус]]. Кубанская Рада)'' — законодавча орґанізація Кубантского козачого вӯйська и [[Кубаньска Людова Републіка|Кубаньской ЛР]], сотворена у [[Апріль|апрілёви]] [[1917]] року. Пӯсля [[Октоброва револуція|Окто̄вберской реболуції]] борола ся из [[Совєтьскый союз|Советьскыв]] властёв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20101124024228/http://admkrai.kuban.ru/content/section/736/detail/23898&lt;/ref&gt;

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
Была образовата по [[Фебруарска реболуція|Фебруарськӯв реболуції]] ге Кубаньска вӯйськова рада (воєнный округ), у окто̄вброви 1917 стала краёвыв радов.

Отаманом быв убратый [[А.П. Філімонов]], Кубаньска краёва рада зачала збирати ся на обговоріня важных діл края.

== Кӯниць екзістованя и Советьска власть. ==
Законодавча рада у новемброви [[1917]] року убрала нову управу, 28 януара 1918 року слідувучи прикладови [[Україньска Людова Републіка|УЛР]], Кубань провозглашать независность КЛР, из столицёв у [[Краснодар|Екатеринодарови]]. У [[1920]] рада перестала екзістовати.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Кубанская Рада] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>qd4adt03h7vt2ap74i4hmklfdohqbrp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мукачово (Башкортостан)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21262</id>
    <revision>
      <id>173026</id>
      <parentid>147049</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:45:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173026</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1413" sha1="4q85kbbhqce4vccndktt72ucvydutk5" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Мукачово (значеня)}}
'''Мукачово''' ([[Російскый язык|рус]]. Мукачево; [[Башкортськый язык|баш]]. Моҡас; [[Казахськый язык|каз]].  Мукач) — село у [[Кугарчиньскый район|Кугарчиньскӯм районі]] [[Башкортостан|республікы Башкортостан]], [[Росія|Ро̄сія]].

{{НП}}

== Назва ==
Назва села Мукачово (Курмішкіно) происходить уд антропоніма Мокас. 

== Обывательство ==
На 2002 рӯк у селі жиє 167 людий из них:

Башкорты — 135 (81%)

[[Русы|Руські]] — 32 (19%)

У 2009 у селі жило 173 людий 

У 2010 — 149 людий.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%BE_(%D0%9A%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Мукачево (Кугарчинский район)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>4q85kbbhqce4vccndktt72ucvydutk5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мукачово (значеня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21263</id>
    <revision>
      <id>173027</id>
      <parentid>145071</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:45:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173027</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="390" sha1="b7oq8adzyqovemrlrf8cxqckgaa9ac9" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мукачово''' — топонім:

* [[Мукачово]] — варош обласного значеня в Закарпатськуй области Україны, адміністративный центр Мукачовського района.
* [[Мукачово (Башкортостан)|Мукачово]] — село в Башкортостанови.</text>
      <sha1>b7oq8adzyqovemrlrf8cxqckgaa9ac9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>К</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21323</id>
    <revision>
      <id>172588</id>
      <parentid>145285</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:48:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Вилучено перенаправлення на [[Г]]</comment>
      <origin>172588</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10" sha1="ojdjkvlhcec6arpfgtwm59d2wkd8rvp" xml:space="preserve">{{Delete}}</text>
      <sha1>ojdjkvlhcec6arpfgtwm59d2wkd8rvp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кірібаті</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21337</id>
    <revision>
      <id>172832</id>
      <parentid>164137</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:57:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172832</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1374" sha1="3594cmxbt2o6vbypgaec3ipsksupkm3" xml:space="preserve">[[Файл:Flag of Kiribati.svg|міні|Прапор Кірібаті]]
'''Кірібаті''', офіціална назва '''Републіка Кірібаті''' ([[Кирибатскый язык|кир]]. '''Ribaberikin Kiribati'''&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20210204143718/https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/kiribati/&lt;/ref&gt;, [[Анґліцькый язык|анґл]]. '''Republic of Kiribati''''') —'' є островный штат, што лежить у [[Тихый океан|Тихому океані]], мать розлогу 726 км² і 105 432 особ.

== Референції ==
{{Краина|прапор=Flag of Kiribati.svg|ерб=Coat of arms of Kiribati.svg|місцёва назва=Ribaberikin Kiribati, Republic of Kiribati|назва=Кірібаті|герб_підпис=Ерб|прапор_підпис=Прапор|map=Kiribati on the globe (Polynesia centered).svg|країна=Кирибати|засноване=12. юл 1979|жытелїв=105 432 (2005)|розлога=726 км²|густота=137/км²|код країны=KI / KIR / 296|країна карта=GilbertIslands.jpg}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Країны]]
[[Катеґорія:Островны штаты]]
[[Катеґорія:Державы Австралии и Океании]]
[[Катеґорія:Кирибати]]</text>
      <sha1>3594cmxbt2o6vbypgaec3ipsksupkm3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Фǐксiки (удаліть сисю статю)</title>
    <ns>1</ns>
    <id>21345</id>
    <revision>
      <id>173055</id>
      <parentid>145518</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T11:20:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ +delete</comment>
      <origin>173055</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="1w2qa2zh5d3h5j5dpknvoj27z3d9qzk" xml:space="preserve">{{delete}}

== О ==

Што за детскіі УкраїнІ аёроелан заб'ю? Шо вы там курите, мож и мені? [[Хоснователь:Іван Романеску|Іван Романеску]] ([[Діскузія з хоснователём:Іван Романеску|діскузія]]) 16:40, 25 юнія 2024 (CEST)</text>
      <sha1>1w2qa2zh5d3h5j5dpknvoj27z3d9qzk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крайстчерч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21396</id>
    <revision>
      <id>172788</id>
      <parentid>150372</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:38:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172788</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2272" sha1="qry1gy8ak4lewcxjzl37qpssvavrg5h" xml:space="preserve">{{Місто
|місцёва назва = {{lang-en|Christchurch}}&lt;br /&gt;{{lang-mri|Ōtautahi}}
|прапор =
|ерб = Christchurch coat of arms shield.svg
|країна = {{flag|Новый Зеланд}}
|розлога = 1,426
|жытелїв = 396,200
|братьскы міста = {{flagicon|Австралія}} [[Аделаіда]], [[Австралія]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Кітай}} [[Ланчжоу]], [[Кітай]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Кітай}} [[Ухан]], [[Кітай]]&lt;br /&gt;{{flagicon|США}} [[Сіетл]], [[США]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Японія}} [[Курашікі]], [[Японія]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Анґлія}} [[Крайстчерч (Дорсет)|Крайстчерч]], [[Анґлія]]&lt;br /&gt;{{flagicon|Южна Корея}} [[Сонґпа]], [[Южна Корея]]
}}
'''Кра́йстчерч''' ({{lang-en|Christchurch}}, {{lang-mri|Ōtautahi}}) — є найвекшым [[місто]]м на Южнім острові і другым найвекшым містом за чіслом обывательства в урбаністічный области во [[Новый Зеланд|Новім Зеландї]], по [[Окленд]]ї. Крайстчерч є головным центром в Кентерберьскім реґіонї, поблизку середнёго центра выходного побережя Южного острова, на выходї Кентерберьскых рівнин. Лежыть близко южного конця Пеґасова залива і гранічіть на [[выход]]ї з [[Тихый океан|Тихым океаном]] а на [[юг]]у з полостровом Банкс. Ріка Ейвон тече через середину міста, а великый урбаный парк лежыть вздовж єй берегів. Крайстчерч має репутацію як 'анґліцьке' місто подля на свою архітектурну ідентічность і пошырене призвіско &quot;Гарден Сіті&quot; через подобности до садовых міст в [[Анґлія|Анґлії]].

{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Населены пункты Нового Зеланда]]</text>
      <sha1>qry1gy8ak4lewcxjzl37qpssvavrg5h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Красна (Тячӱвськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21400</id>
    <revision>
      <id>172543</id>
      <parentid>171161</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:46:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Красна (Тячӯвськый район)]] на [[Красна (Тячӱвськый район)]]</comment>
      <origin>171161</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1135" sha1="8d1jueks748pxbekng3lelho9h2b0qx" xml:space="preserve">'''Красна''' авадь '''Тарачкрасна''' ([[україньскый язык|укр]]. Красна) ([[Мадярскый язык|мад]]. Tarackraszna; ''до 1946 '''Красношора''')'' — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячувськум районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Історія ==
Село основали у кунци [[XV. стороча]]. У [[1912]] році у селі учинили школу. У часы [[Перша світова война|Первої світової войны]] у селі быв [[Концентрачный лагер|концентрак]] для італьяньскых военнопленных, у тот же час у селі построїли [[Пілорама|пілораму]].{{жрідло}}

== Обывательство ==
У селі на [[2001]] рук у селі жило 2960 людий из них векшына [[Украйинці]].{{жрідло}}

== Удкликованя ==
{{stub}}</text>
      <sha1>8d1jueks748pxbekng3lelho9h2b0qx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Круглый (значеня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21418</id>
    <revision>
      <id>172804</id>
      <parentid>149289</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:47:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172804</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1497" sha1="8iowyq1t3sx62ptk85upq688h57e6tf" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Круглый''' — сисю назву мать пару ґеоґрафічных объектӯв у [[Росія|Росії]] и [[Україна|Украйині]].

== {{UKR}} ==

• [[Круглый (Раховскый район)|Круглый]] — [[село]] у [[Раховскый район|Раховському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]].

== {{RUS}} ==

• [[Круглый (Воронезька область)|Круглый]] — [[село]] у [[Бутурліновскый район|Бутурліновскому районови]], [[Воронезька Область|Воронезькой области]], [[Росія|Росії]].

• [[Круглый (Републіка Мордовія)|Круглый]] — [[село]] у [[Зубово-По̄ляньскый район|Зубово-По̄ляньскому районови]], [[Мордовія|Републікы Мордовія]].

== Удкликованя ==
{{Чеперушка}}
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Круглий (значення)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>8iowyq1t3sx62ptk85upq688h57e6tf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лазещина (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21429</id>
    <revision>
      <id>172847</id>
      <parentid>169025</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:04:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172847</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1289" sha1="3kvfuwzmjrk2im452nz5qhyx6rl1awa" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Lazeshchyna_River.jpg|міні|Лазещина у зимі]]

'''Лазе́щина''' — ріка у [[Раховскый район|Раховскому районови]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. Ліва притока [[Чорна Тиса (рѣка)|Чорной Тисы]] (басейн [[Дунай|Дуная]]). Ріка дає назву селови [[Лазещина]].

== Притокы ==
* [[Зимир (ріка)|Зимир]], [[Регенӯв (ріка)|Регенӯв]], [[Стебна (ріка)|Стебна]], [[Форесок (ріка)|Форесок]] (праві)
* [[Лопушанка (ріка)|Лопушанка]], [[Студеный (ріка)|Студеный]] (ліві).

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Лазещина (річка)]  на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{stub}}</text>
      <sha1>3kvfuwzmjrk2im452nz5qhyx6rl1awa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Малый Тартолц (село)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21431</id>
    <revision>
      <id>172939</id>
      <parentid>147036</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:20:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172939</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="949" sha1="ofjqzn3gnruvtogzbsb1n3va1egflyw" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Малый Тартолц''' авадь '''Алічень''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Aliceni) ([[Мадярскый язык|мад]]. Kistartolc) — село у [[Повіт Сатмар|повітови Сатмар]] у [[Румуньско|Румыниї]], комунна [[Тыршолц (комунна)|Тыршолц]].

{{НП}}

== Обывательство ==
У селі на [[2002]] рӯк жило 416 людий, из них:

[[Румыны]] — 100%

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%A1%D0%B0%D1%82%D1%83-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5)# Алічень (Сату-Маре)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>ofjqzn3gnruvtogzbsb1n3va1egflyw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Молдаване</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21442</id>
    <revision>
      <id>173022</id>
      <parentid>151276</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173022</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3559" sha1="nquvn34081l2gj079p6ev7vozti8cxw" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Народ
|group=  Молдаване 
|image=  [[Файл:Collage_of_Moldovan_women_PMM.jpg|322px]]
|image_caption = 
|population   =   3,5 млн 
|region1      =   [[Европа]]
|pop1         =   3,5 млн 
|ref1         =  
|region2      = 
|pop2         = 
|ref2         =  
...
|languages    =  Молдавскый, [[Російскый язык|Руськый]], [[Україньскый язык|Украйиньскый]], [[Румуньскый язык|Румыньскый]]  --&gt;
|religions    = [[Православна церьков|Православіє]], [[Католицька церьков|Католицька цирьков]] 
|related      = Румыны и Влахы 
|footnotes = 
}}
'''Молдава́не''' ([[Румуньскый язык|рум]]. moldoveni) ([[Молдавскый язык|молд]]. молдовень) — романоязычный народ зформовався на території нынішнёї [[Румыния|Румыниї]], [[Україна|Украйины]], [[Молдавия|Молдовы]] и [[Приднѣстровья|ПМР]].

Обща численность 3,5 млн людий.

== У Бессарабиї ==
• 1860: 600,000

• 1871: 692,000

• 1897: 920,919

• 1930: 1,620,000

== Проблема соотношіня из Румынами ==
По [[1991]] році цілый шор Румыньскых и Молдавськых політикӯв заявляли же Молдавани є єден народ из [[Румыны|Румынами]].

Президент [[Молдавия|Молдавії]] (2012-2016 р.) Микула Тімофті часто заявляв же Румыния и Молдавія сут отдільні крайны айбо живут у них у основному Румыны и ош Молдавськой Нації не екзістує.

Президент Молдавії Владімір Воронін (2001-2009) напротив же заявляв ош «94% корінных жытелю̄в Молдавії сут Молдавани а не [[Румыны]].

== Молдавани за гатаром ==
Молдавани мавуть великі діаспоры по всёму світу, 600,000 Молдаван не живуть у [[Молдавия|Молдавії]], дас 260,000 Молдаван живуть у [[Україна|Украйині]], 177,000 у [[Приднѣстровья|ПМР]], 77,500 у [[Росія|Росії]], 68,500 у [[Італія|Італії]], 21,000 у [[Портуґалія|Портуґалії]], 15,000 у [[Румуньско|Румыниї]] (почти всі корінні), 14,000 у [[Казахстан|Казахстанови]], 10,000 у [[Ґреція|Ґреції]] и у другых крайнах. У [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]] живе ~1000 Молдаван.

== Реліґія ==
Векшына Молдаван суть [[Православна церьков|Православні]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5 Молдаване] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

[[Катеґорія:Народы і етніка]]</text>
      <sha1>nquvn34081l2gj079p6ev7vozti8cxw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колорадо-Спрінґс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21444</id>
    <revision>
      <id>172736</id>
      <parentid>146173</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:15:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172736</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1851" sha1="4nmylqkcop2i123zygnukivueuygs3i" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто}}
'''Колорадо-Спрінґс''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Colorado Springs) ([[Шпанєльскый язык|ісп]]. Colorado Springs) — варош у окрузі [[Ел-Пасо (округ)|Ел-Пасо]], [[Колорадо|Штат Колорадо]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]].

== Історія ==
Варош основато у [[1871]] році ге туристичноє місто, позад многочисленных анґліцькых турістӯв варош прозвали «Малинькым Лондоном», другым по Пайкс-Пік є природный парк-монумент «&lt;nowiki/&gt;[[Сад Богӯв (Колорадо-Спрінґс)|Сад Богӯв]]&lt;nowiki/&gt;». По [[Битва на Перл-Гарбор|битві на Перл-Гарбор]] у варошови и у окресі строять воєнні базы.

== Обывательство ==
У варошови на [[2020]] рӯк живе 478,961 чилядник, из них по рассі:

• Білі — 78,8% 

• [[Афроамериканци]] — 6,3%

• [[Азіаты]] — 3,0%

• [[Индиане|Індійці]] — 1,0%

• Выходци из [[Тихый океан|Тихоокеаньскых островӯв]] — 0,3%

• Инні — 5,5%

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE-%D0%A1%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%81 Колорадо-Спрінгс]  на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>4nmylqkcop2i123zygnukivueuygs3i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мараморош (реґіон)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21447</id>
    <revision>
      <id>172927</id>
      <parentid>170434</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172927</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4441" sha1="crgf6x9y4jz0q3ebw9rfqmp05gptz3g" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Непотверджено}}
{{Регион}}
'''Марамо́рош''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Maramureş) ([[Україньскый язык|укр]]. Мармарощина) ([[Латиньскый язык|лат]]. Marmatia) ([[Мадярскый язык|мад]]. Máramaros) — [[Русины|русиньскый]] етно-історическый реґіон у [[Карпаты|Карпатах]].

Ныні северна її часть є у составі [[Україна|Украйины]] ото є [[Тячовскый район|Тячӯвськый]], [[Межгорскый район|Міжгірьскый]], [[Хустськый район|Хустськый]] и [[Раховскый район|Раховскый]] районы, «&lt;nowiki/&gt;[[Северный Мараморош]]&lt;nowiki/&gt;».

А южна її часть є у повітах [[Сатмар (повіт)|Сатмар]] и [[Мараморош (повіт)|Мараморош]] [[Румуньско|Румыниї]], «&lt;nowiki/&gt;[[Южный Мараморош]]&lt;nowiki/&gt;». Главні центры — [[Хуст]], [[Сигет|Сіґет-Мараморош]] и [[Бая-Маре]]. Етніческы реґіон є разнообразный у ню̄м живуть — [[Румыны]], [[Русины]], [[Молдавани]], [[Поляци|Полякы]], [[Русы|Руські]], [[Циґане|Цигани]], [[Мадяре|Мадяры]], [[Армяни]], [[Словакы|Словены]], [[Болгары|Болґары]], [[Німці]], [[Ціпзерьскі Німці]] и [[Українцї|Украйинці]].{{Жрідло}}

Деревляні цирьквы реґіона Мараморош включены [[ЮНЕСКО]] у число памнятникӯв всесвітнёго наслідя.{{Жрідло}}

== Історія ==
Из [[V. стороча|V]].&amp;nbsp;стороча у Марамороші живуть [[Славяне|Словяни]], у XI.&amp;nbsp;сторочу туды прийшли Мадяры и основали жупу Боршова.{{Жрідло}}

Перва згадка назывкы &quot;Мараморош&quot; стрічат ся у грамоті 1199. года&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;Віднянський С.В. '''МАРАМОРОЩИНА''' [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во &quot;Наукова думка&quot;, 2009. - 790 с&lt;/ref&gt;.

Українські історикы вказувут, што [[Жупа Мараморош|жупу (комітат) Мараморош]] выділили пуд сив назвов у 1385 годі&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

У [[1342]].&amp;nbsp;році Мараморошськый воєвода Богдан пудняв восстаніє.{{Жрідло}}

Потӯм Мараморош быв знамый за свої соляні шахты и бокорашӯв.{{Жрідло}}

У [[1920]].&amp;nbsp;році [[Трианонскый мирный договор|по Тріанону]] 60% реґіона удойшла до [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] а 40% [[Румуньско|Румыниї]]&lt;ref&gt;Тріанонський мирний договір з Угорщиною: умови та наслідки (2017). http://jur-academy.kharkov.ua/news/6455/&lt;/ref&gt;

На начало [[XX. стороча|XX]].&amp;nbsp;стороча у [[Жупа Мараморош|Жупі]] жило 269,000 людий векшына из них [[Русины]].{{Жрідло}}

У [[1946]] Северный Мараморош удойшов ид [[Украинска ССР|Украйиньскӯв ССР]] а южный обстався за [[Румуньско|Румыниёв]].{{Жрідло}}

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%88_(%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C) Мармарош (область)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>crgf6x9y4jz0q3ebw9rfqmp05gptz3g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калюс (Украйина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21451</id>
    <revision>
      <id>172652</id>
      <parentid>146176</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:04:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172652</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="964" sha1="j6ydojlorb3ajrmaoyedaq1ag13qwq3" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто}}
[[Файл:Калюський_заказник_02.jpg|міні]]

'''Ка́люс''' — бывшый варош у [[Україна|Украйині]], [[Хмельницька область|Хмельницькой области]], затопленый Дністровскым водохранилищем. [[27. октобер|27 окто̄вбра]] [[1981]] быв ліквідоватый.

== Історія ==
Варош первый раз ся споминать у [[1242]] році.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%81_(%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0) Калюс (Україна)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>j6ydojlorb3ajrmaoyedaq1ag13qwq3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ивандинь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21453</id>
    <revision>
      <id>172562</id>
      <parentid>151768</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:27:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172562</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2122" sha1="f4sh42fnbtkp8scdkr1yz8rj2u63vab" xml:space="preserve">'''Ивандинь''' (Иваны) — народноє [[сято]] восточных славян, сяткує ся {{OldStyleDate|7. юл|||24. юн}}, присяченоє лїтньому сонцестояньови{{Sfn|Виноградова, Толстая|1999}} и май великому росцвітаньови природы&lt;ref&gt;{{Cite web |language=ru |url=https://ethnomuseum.ru/materialy-po-ehtnografii/russkie-narodnye-prazdniki-i-obryady/vesenne-letnie-prazdniki-i-obryady/ivan-kupala/ |title=Иван Купала |author=Зимина Татьяна Александровна |publisher=[[Российский этнографический музей]] |access-date=2020-06-24 |archivedate=2020-06-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200626024431/https://ethnomuseum.ru/materialy-po-ehtnografii/russkie-narodnye-prazdniki-i-obryady/vesenne-letnie-prazdniki-i-obryady/ivan-kupala/ }}&lt;/ref&gt;. По часови и назві совпадає из [[Хрістіанство|християнськым]] сятом Руздва Иоанна Предтечі, уд якого и бере свою назву: так як имня Иоанна — Креститель, из грецького товмачит ся купатель, понурятиль в воду. У календарному циклови симетричный [[Різдво Хрістове|Руздвови]], из якым вяжут ся в біблійськых и богослужебных, нравоучительных текстах. Ивандинь и Петровый динь даякі изглядоватилї рахуют єдиным сятом лїтнього цикла{{Sfn|Соколова|1979}}.
[[Файл:Соколов_Ночь-на-Ивана-Купалу_1856.jpg|міні|І. І. Соколов «''Ночь на Ивана Купалу»'' (1856). Нижньотагільськый художницькый музей образописных умільств]]

==Удкликованя== 
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
{{Переклад|ru|Иван Купала|138759120}}</text>
      <sha1>f4sh42fnbtkp8scdkr1yz8rj2u63vab</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Краёва</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21456</id>
    <revision>
      <id>172794</id>
      <parentid>149119</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172794</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1076" sha1="qfjiam3c25fvl4rpmpd1mclpq48dwqc" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|країна = {{flagicon|Румуньско}} [[Румуньско|Румыния]]
}}
'''Краёва''' ({{lang-ro|Craiova}}, {{lang-sr|Краjова, Krajova}}) — [[Місто|варош]] у [[Румыния|Румыниї]], адміністративный центр повіта [[Долж (повіт)|Долж]] над [[Ріка|ріков]] [[Жіу (ріка)|Жіу]].

== Знамі Родаци ==
• [[Микула Петреску]] (1871—1931) — румыньскый карикатурист.

• [[Ніку Константінеску]] (1840—1905) — румыньскый політик.

И другі.

== Култура ==
По [[Букурешт|Бухарестови]], Краёва занимать другоє місто по кӯлькости [[Історія|історичных]] и [[Култура|културных]] памняток, [[Церьков (храм)|цирьков]], пляцӯв и инных строёк.

== Удкликованя ==
{{Переклад|uk|Крайова|34380682}}</text>
      <sha1>qfjiam3c25fvl4rpmpd1mclpq48dwqc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кіфликы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21464</id>
    <revision>
      <id>172833</id>
      <parentid>148625</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:58:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172833</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1833" sha1="bh0p4cl6bni2gj0rcmhtnyjx4ilxme0" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
[[Файл:Vanillekipferl WMAT2017 02.jpg|міні|Кіфликы]]
'''Кі́фликы''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Vanillekipferl'') — [[Русины|русиньскоє]], [[Нїмецько|німицькоє]], [[Мадярьско|мадярьскоє]], [[Швайц|швайцкоє]], [[Словеньско|словеньскоє]], [[Австрія|ракуськоє]], [[Польско|польскоє]] и [[Чесько|чиськоє]] празничноє солодкоє [[Їджіня|ідіня]] у формі пӯвмісяце.

== Происхождіня ==
Кіфликы происходят из [[Австрія|Ракуська]], их сохтовали печи на [[Рождество|Ро̄ждество]] у формі исламского пӯвмісяце, в честь побіждіня [[Османьска імперія|Турок]] у битві за [[Відень|Вену]]. 

== У Русиньскӯв Културі ==
У Русиньскӯв Културі кіфликы сут неудъемлима часть празничного стола, печуть их обычно по празниках и присыпавут пудров (не фурт) и на значимі события: Похороны, комашня, гостина и т.д.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BF%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BB Ваніллекіпферл] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>bh0p4cl6bni2gj0rcmhtnyjx4ilxme0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зеніця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21475</id>
    <revision>
      <id>172531</id>
      <parentid>158704</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:26:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172531</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1646" sha1="halr1oqldj75qdr1qung0zaq2zh3c8b" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто}}
'''Зені́ця''' ({{lang-sr|Зеница}}, {{lang-bs|}} і [[Хорватьскый язык|гор.]] ''Zenica'') — варош у [[Боснія і Герцеґовина|Босні и Герцеґовині]], на [[Босна (ріка)|ріці Босна]].

== Братьскі Вароші ==
* [[Турція]] — [[Ушкӯдарь]]
* [[Турція]] — [[Каршіяка]]
* [[Босна і Герцеґовина|Босна и Ґерцеґовина]] — [[Яйце (Варош)|Яйце]]
* [[Казахстан|Казазстан]] — [[Темыртау]]
* [[Швеція|Свеньско]] — [[Лулео]]
* [[Мадярьско|Мадярщина]] — [[Залаеґерсеґ]]
* [[Сѣверна Македония|Македонія]] — [[Велес]]
* [[Румуньско|Румыния]] — [[Гунедоара]]
* [[Нїмецько|Німицько]] — [[Гельзенкірхен]]
* [[Італія]] — [[Фьёренцуола-д'Арда]]

== Знамі Родаци ==
* [[Сандра Багарич]] (род. [[1974]]) — горватьска спӯвачка.
* [[Фенан Салчинович]] (род. [[1987]]) — босаньскый футболіст.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Зениця] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{stub}}</text>
      <sha1>halr1oqldj75qdr1qung0zaq2zh3c8b</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґжехоткы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21488</id>
    <revision>
      <id>172589</id>
      <parentid>146443</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:03:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172589</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1541" sha1="nkct4cyge7vudag55asmaqvll358wbw" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{Інфобокс Польске село
  |Місцёва назва = Grzechotki
  |URL знаку = Coats of arms of None.svg
  |URL пологы = {{ПозКарта|Польско
 |label   = Ґжеготкы
|lat_dir = N |lat_deg =  |lat_min = 
|lon_dir = E |lon_deg =  |lon_min = 
 |width   = 250
 |float   = center
}}
  |Образок = 
  |Попис образка = Выгляд на Ізбы
  |Воєводство = [[Варміньско-Мазурскоє воєводство|Варміньско-Мазурскоє]]
  |Повіт = [[Бранёвскый повіт|Бранёвскый]]
  |Ґміна = [[Ґміна Баранёво]]
  |Северна шырка = 
  |Выходна довжка = 
  |Розлога = 
  |Чісло жытелїв = 73
  |Статус ку = 2022
  |Густота жытельства = 
  |Перша писемна змінка = 
  |Код = 0148398
  |ЕЧВ = 
  |ПСЧ = 
  |Телефон = 
  |Староста =
}}
'''Ґжего́ткы''' ([[Польскый язык|пол]]. Grzechotki) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Rehfeld) ([[Російскый язык|рус]]. Гжехотки) — село у [[Ґміна Баранёво|ґміні Баранёво]], [[Бранёвскый повіт]], [[Варміньско-Мазурскоє воєводство]].

== Обывательство ==
У селі на [[2011]] рӯк живе 73 людий, векшына из них [[Поляци|Полякы]].

{{stub}}</text>
      <sha1>nkct4cyge7vudag55asmaqvll358wbw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172590</id>
      <parentid>172589</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:03:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Ґжеготкы]] на [[Ґжехоткы]]: Назва з помилкою</comment>
      <origin>172589</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1541" sha1="nkct4cyge7vudag55asmaqvll358wbw" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{Інфобокс Польске село
  |Місцёва назва = Grzechotki
  |URL знаку = Coats of arms of None.svg
  |URL пологы = {{ПозКарта|Польско
 |label   = Ґжеготкы
|lat_dir = N |lat_deg =  |lat_min = 
|lon_dir = E |lon_deg =  |lon_min = 
 |width   = 250
 |float   = center
}}
  |Образок = 
  |Попис образка = Выгляд на Ізбы
  |Воєводство = [[Варміньско-Мазурскоє воєводство|Варміньско-Мазурскоє]]
  |Повіт = [[Бранёвскый повіт|Бранёвскый]]
  |Ґміна = [[Ґміна Баранёво]]
  |Северна шырка = 
  |Выходна довжка = 
  |Розлога = 
  |Чісло жытелїв = 73
  |Статус ку = 2022
  |Густота жытельства = 
  |Перша писемна змінка = 
  |Код = 0148398
  |ЕЧВ = 
  |ПСЧ = 
  |Телефон = 
  |Староста =
}}
'''Ґжего́ткы''' ([[Польскый язык|пол]]. Grzechotki) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Rehfeld) ([[Російскый язык|рус]]. Гжехотки) — село у [[Ґміна Баранёво|ґміні Баранёво]], [[Бранёвскый повіт]], [[Варміньско-Мазурскоє воєводство]].

== Обывательство ==
У селі на [[2011]] рӯк живе 73 людий, векшына из них [[Поляци|Полякы]].

{{stub}}</text>
      <sha1>nkct4cyge7vudag55asmaqvll358wbw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коломыя</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21501</id>
    <revision>
      <id>172734</id>
      <parentid>164554</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:14:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172734</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3621" sha1="jme3khi9hfgnjmfd8qjemb6bvpqlx0o" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-uk|Коломия}}
|країна = {{UKR}}
|жытелїв = 67 000 (2025){{жрідло}}
}}
'''Коломы́я''' ({{lang-uk|Коломия}}) — [[місто|варош]] у [[Коломыйськый район|Коломыйському районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӱвської области]], [[Україна|Украйины]].

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2022]] рӱк живе 62,990 людий&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20150501101951/http://www.ifstat.gov.ua/&lt;/ref&gt;.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1240]] році. У [[1405]] році получив [[Магдебургске право|Маґдебурзькоє право]], стройили ся цехы, столярькы и бовты.

У [[1772]] році варош став частёв [[Австрійска імперія|Австрійської Имперії]], у [[1781]] році войшов у состав [[Станіславськый округ|Станіславського округа]].

У [[1880]] році туй на 3 рокы быв арестоватый [[Иван Франко]]. 

У 1918-1919 роках варош быв у составови [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]], у [[1920]] році войшов у состав [[Рѣчь Посполита II.|Польска]], и став другым по значимости варошом [[Галич|Ґаличины]].

[[18. авґуст|18. авґуста]] [[1991]] было удкрыто памнятник [[Штефан Бандера|Штефанови Бандері]].

== Коломыйкы ==
Коломыї довжні свойыв назвов [[Коломыйка|коломыйкы]] — русинські народні пісні бытового авадь общественного характера.

Наприклад: «Коломыя не помыя, Коломыя варош, В Коломыї такі дівкы ге з пшеници кісто».

== Знамі Родаци ==
* [[Білоскурськый, Яков|Яков Білоскурськый]] (1885—1977) — слодат и общественный діятель.
* [[Зорза, Віктор|Віктор Зорза]] (1925—1996) — британськый журналіст жидӱвського присхождіня.
* [[Цісик, Олег|Олег Цісик]] (1922—1949) — член [[Организация Украиньскых Націоналістӯв|ОУН]], [[Украинофил|Украйинофіл]] и [[Партизане|партизанин]], член [[Україньска повсталецька армада|УПА]].

== Удкликованя ==
Тоті дані суть часточно або цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F Коломия] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становленоє).
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]</text>
      <sha1>jme3khi9hfgnjmfd8qjemb6bvpqlx0o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Корейска ріша</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21503</id>
    <revision>
      <id>172757</id>
      <parentid>146471</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:27:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172757</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3171" sha1="arwded1x46ghzx7qnf57y2xe3qhdv6y" xml:space="preserve">{{Заникла держава|názov=Корейска ріша|originálny názov=대한 제국|pred 1=Чосон|pred 1 vlajka=Flag_of_the_King_of_Korea_(1882–1907).svg|po 1 vlajka=Flag of Japan (1870–1999).svg|po 1=Японьска ріша|vlajka=Flag_of_Korea_(1899).svg|znak=Imperial_emblem_of_Korean_empire.svg|rok vzniku=1897|rok zániku=1910|mapa=Korea_(orthographic_projection).svg|hlavné mesto=Хансон (днись [[Соул]])|rozloha=220 750|jazyky=[[Корейскый язык|корейскый]]|počet obyvateľov=13 000 000 (1907)|štátne zriadenie=[[абсолутна монархія]] (де - юре)
[[дуалістічна монархія]] (де - факто)|vznik=17. авґуста 1897|zánik=29. авґуста 1910}}

'''Корейска ріша''' ([[Корейскый язык|кор.]] 대한 제국 ) - історичный корейскый штат, котрый екзіштовав уд [[Реставрація Кванму|реставрації Кванму]] 1897 року дов аннексії Кореї [[Японьска ріша|Японьсков рішов]] в 1910 року.

== Взник рішы ==
Пусля смерти жоны краль Коджон в 1896 року испрятав ся в російскому посольстві в [[Соул|Соулу]]. К тому часу японьскоє вмішаня в внутрину політику Кореї стало глубокым. На ключових постах в штаті были японці вадь прояпоньскі містні чиновникы. Корейска влада перестала контроловати ситуацію в штаті. Набирало силу рух за независимость Кореї.

Обы спасти політичну ситуацію в штаті краль [[Коджон]] проголосив Корею рішов тай о началови нової епохы Кванму. Себе ун учиныв первым цісарём Кореї. Айбо де - факто цісарска влада была уже неспособна контроловати ситуацію в штаті, што пак дойшло з часом до аннексії Кореї [[Японьска ріша|Японьсков рішов]].&lt;ref&gt;Medieval and Early Modern History::NATIONAL MUSEUM OF KOREA&lt;/ref&gt;

== Кронологія ==

* [[17. авґуст|17 авґуста]] [[1897]] - Проголошіня рішы
* [[17. новембер|17 новембра]] [[1905]] - Встановліня японьского протектората
* [[24. юл|24 юла]] [[1907]] - Нова смлова з Японіёв о сполупраці
* [[29. авґуст|29 авґуста]] [[1910]] - припоєня к [[Японьска ріша|Японьскуй ріші]]

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1897]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1910]]</text>
      <sha1>arwded1x46ghzx7qnf57y2xe3qhdv6y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Косиця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21516</id>
    <revision>
      <id>172763</id>
      <parentid>146533</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:29:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172763</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1544" sha1="jyi8lfiqsjuyk1u675au9oblsemmf7d" xml:space="preserve">[[Файл:Flower_poster_2.jpg|міні]]
'''Косиця''' ({{Lang-la|flos, -oris}}, [[Давньогрецькый язык|давн.-грец]]. ἄνθος, -ου) — система органу насїняного розмноженя косичаных [[Ростлины|ростлин]].

Косиця вто переміненый, покуртаный и ограниченый в ростї спороносный паросток, приспособленый для твореня спор и гамет, тай для проведеня полового процеса, котрый довершає твореня [[Плод (ботаніка)|плода]] из насїньом. Єдина роль косицї як особенної морфолоґічної структуры скапчана из тым, што в ньому повностю излученї всї процесы безполого и полового розмноженя. Разниця помежи шышками голонасїных ростлин уд косиць, в тому, што його в результатови запыленя пыльця попадає на головку стовпика, а не на семенозачаток, при наступаючому половому процесови семенозачаткы в косичаных розвивают ся в насїньови в серединї заязка.

==Удкликованя== 
{{Переклад|ru|Цветок|138430051}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>jyi8lfiqsjuyk1u675au9oblsemmf7d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монґольска Людова Републіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21531</id>
    <revision>
      <id>173014</id>
      <parentid>147155</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173014</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4965" sha1="iozd24par2oki8xvf42a61vx5w53ugi" xml:space="preserve">{{Заникла держава|názov=Монґольска Людова Републіка|originálny názov=Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс|pred 1=Монґолія (1911 - 1921)|pred 1 vlajka=Flag_of_Bogd_Khaanate_Mongolia.svg|po 1 vlajka=Flag_of_Mongolia.svg|po 1=Монґолія|vlajka=Flag_of_the_Mongolian_People's_Republic_(1945–1992).svg|článok o vlajke=Застава (1945 - 1992)|znak=State_emblem_of_the_People's_republic_of_Mongolia_(1960–1992).svg|článok o znaku=Герб МЛР (1960 - 1992)|rok vzniku=1924|rok zániku=1992|rozloha=1 564 116|hlavné mesto=Улан-Батор|štátne zriadenie=[[соціалізм]]&lt;br&gt;[[комунізм]]|jazyky=[[монґольскый язык]]|počet obyvateľov=2 000 000 (1989)|mapa=Mongolian_People's_Republic_Orthographic_projection.svg}}

'''Монґольска Людова Републіка''' (МЛР; [[Монґольскый язык|монґ.]] ''Бүгд Найрамдах Монгол Ард Улс'') — соціалістичный штат в Выходнуй Азії, екзіштовав уд 1924 дов 1992 рока. Высшим орґаном влады быв [[Великый народный хурал]].

== Істория ==
29 децембра 1911 року Монґолія проголосила независимость уд [[Ріша Цін|ріші Цін]]. Штат возглавив теократічный правитель [[Богдо-геген VIII]]. В 1911 - 1921 роках Монґолія была не вызнаным штатом, пуд протекторатом [[Російска імперія|Російскої ріші]] тай автономіёв в складови Кітая. Лїтом 1919 року кітайска армада ліквідовала монґольску автономію, айбо в 1921 року оны были угнані Азійсков дівізіёв пуд командованём [[Роман фон Унґерн-Штернберґ|Романа Федоровича фон Унґерн - Штернберґа]].

1 новембра 1921 рока влада приняла &quot;Клятвену смлоуву&quot;, котрым Богдо-геген фактично лишив ся права влияти на державні рішеня. Сперед тым 30 октобра удкрыв ся Малый Хурал, котрый быв радительным орґаном при владі. В склад сего орґана входили міністри, представителї арату, князї, представителї ламаітского духовництва. Пусля смерти Богдо-гегена, монархія была ліквідована, тай 26 новембра 1924 року была проголошена Монґольска Людова Републіка, принята конштітуція, проголошенов высшим орґаном державної влады Великоє Народноє Собраниє. &lt;ref&gt;Конституция Монгольской народной республики 1924 | Конституции государств (стран) мира (archive.ph)&lt;/ref&gt;

Уд 1961 рока МЛР є членом [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]]. Дов 1990 рока в Монґолії екзіштовала однопартійна комуністічна система влады штату, што было пудпорована дякувучи фінансовуй тай воєнуй помощи [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]].

В маю 1990 року, пусля народных продемократічных демонстрацій, монґольска комуністічна партія стратила свою монополію на владу в штаті. &lt;ref&gt;Монгольская демократическая революция — Википедия (wikipedia.org)&lt;/ref&gt;В юлі 1990 были проведені всенародні выборы, тай до управліня штату прийшла демократічна партія, а пак і вецепартійна коаліція.

Нова конштітуція была принята в 1992 року, назва &quot;Людова Републіка&quot; была одмітнута, Монґолія стала републіков з парламентськым управлінём тай президентом, што выбират ся на всенародных выборах.

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1924]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1992]]</text>
      <sha1>iozd24par2oki8xvf42a61vx5w53ugi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Матяш Ракоші</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21552</id>
    <revision>
      <id>172945</id>
      <parentid>167161</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:26:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172945</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2721" sha1="rx3etru9g3ngltqloqv50mjeuwx9h6t" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Матяш Ракоші
|Чинность=[[политик]]
|Уроджѣня={{birth date|1892|03|9}}
|Мѣсто_роджѣня=Ада, [[Мадярске кральовство|Мадярськоє Корольство]]
|Образчик=[[File:Mátyás Rákosi General Secretary of the Hungarian Communist Party (cropped).jpg|230px]]
|Упокоеня= {{death date and age|1971|02|5|1892|03|9}}
|Мѣсто_смерти=[[Нижнїй Новгород|Горькый]], [[РСФСР]]
|Мѣсто_погребу=
}}
'''Матяш Ракоші''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Rákosi Mátyás''), уродженый '''Розенфелд''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Rosenfeld Mátyás''), у поєдных документах '''Матвій Йозефович Ракоші''' ([[Російскый язык|рос]]. ''Матвей Иосифович Ракоши''), [[9. марец|9. марця]] [[1892]], Ада, [[Мадярске кральовство|Мадярськоє Корольство]], [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщина]] — [[5. фебруар|5. фебруара]] [[1971]], [[Нижнїй Новгород|Горькый]], [[РСФСР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СРСР]]) — [[Мадярьско|мадярськый]] державный, політічный и партійный дїятіль, ґенералный секретарь ЦК Мадярськой комуністичной партії ([[1945]]-[[1948]]), Первый секретарь ЦК Мадярськой робочой партії (1948-[[1956]]), председатіль Рады Мініструв Мадярськой Народной Републикы ([[1952]]-[[1953]]).

У період його влады на Мадярах ся одбыв переход од режім народной демократії д [[Соціалізм|соціалістічнуй]] державі ай шіковна [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|радянізація]] Мадярув, што тягла за собов масові репресії. По трьох роках по смерти Сталїна, по якомусь часови по ХХ нараді КПСС, приявшуй постанову &quot;За култ особы а його выслідкы&quot; быв загнаный в одставку.

==Удкликованя== 
{{Переклад|ru|Ракоши, Матьяш|135103676}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Умерли 1971]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1892]]</text>
      <sha1>rx3etru9g3ngltqloqv50mjeuwx9h6t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мурава (ріка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21557</id>
    <revision>
      <id>173053</id>
      <parentid>146669</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:57:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173053</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="956" sha1="nq8p6dxtx2ypm51ijcij6bxmsbm4z9l" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мурава''' — ріка у [[Самарьска область|Самарьскӯв области]], [[Росія|Росії]], довжка рікы 21 км.

== Даны водного реєстра ==
Ріка є у Нижнёволжскому басейновому окрузі. Річный басейн рікы — [[Волґа]], уд Куйбышевского водохранилища до запада у [[Каспіцьке море|Каспій]].

Код объекта у воднӯм реєстрови — 11010000812112100008197.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Мурава] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>nq8p6dxtx2ypm51ijcij6bxmsbm4z9l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Красноїльськ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21561</id>
    <revision>
      <id>172792</id>
      <parentid>147020</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172792</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1359" sha1="mm3qokbosl6q2b22tbo13kfa394btbq" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Красноїльск''' ([[Україньскый язык|укр]]. Красноїльськ) ([[Румуньскый язык|рум]]. Crasna Ilschi) — варощик у [[Чернівецькый район|Чернівецькому районови]], [[Чернівецька область|Чернівецькой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Історія ==
Село первый раз ся споминать у [[1431]] році. У [[XIX. стороча|XIX]]—[[XX. стороча|XX]] сторочах туй была німицька колонія. 

== Обывательство ==
У варощикови на [[2022]] рӯк живе 10,444 людий, из них на [[2001]] рӯк:

[[Русины]]([[Гуцулы]]) и [[Українцї|Украйинці]] — 5,49%

[[Русы|Руські]] — 1,45%

[[Румыны]] — 92,28%

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA Красноїльськ] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>mm3qokbosl6q2b22tbo13kfa394btbq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Микула Чудотвориць</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21569</id>
    <revision>
      <id>172981</id>
      <parentid>162386</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:15:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172981</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2380" sha1="pct3rrazowz3nkddxa3d593f84xoz6a" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Мику́ла Чудотво́риць''' авадь '''Сяты́й Микола́й''' ([[Ґрецькый язык|гре]]. Άγιος Νικόλαος — святый Миколай; дас 270 рӯк Патара, Лікія — дас 345 рӯк [[Мира (варош)|Миры]], Лікія) — сятый архіжпископ [[Мира (варош)|Мир Лікійськых]], на Выході є покровитель путувущых, заключеных и сирӯт, на западі покровитель почти вшыткых слою̄в общества, айбо у основі [[Дїтина|дітий]]. 

== Біоґрафія (животопись) ==
По житію, сятитель Миколай родився у [[III. стороча|III]] сторочу у ґрецькӯв колонії Патара на території нынішнёї [[Турція|Турції]].

Миколай быв дуже реліґіозный и посятив вись живӯт [[Хрістіанство|Християнству]]. Кой ёго родителі умерли та вӯн дав унаслідованы гроші нуждавущымся. 

'''Леґенда за міх у коменови'''

По католицькӯм преданю, міх верженый у вызӯр приземлився пуд комено де ся сушило цуря, удтӯть и пришов обычай вішати штрімфлі на подаркы [[Санта-Клаус|Санта-Клауса]].

Знамо много чуд учиненых Миколаём, єдно из них было спасеня морякӯв уд бурі молитвов ст. Миколая.

По смерти тіло Микулы начало мироточити и стало объектом паломничес ва.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9_%D0%A7%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86 Николай Чудотворец] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>pct3rrazowz3nkddxa3d593f84xoz6a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каракалпакстан (варощик)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21577</id>
    <revision>
      <id>172669</id>
      <parentid>171828</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:14:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172669</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="923" sha1="c7f10i5vp1sisg8ohdf0nonzussfrup" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{непотверджено}}
{{НП}}
'''Каракалпакста́н''' ([[Каракалпакскый язык|кар.]] ''Qaraqalpaqstan'', {{lang-uz|Qaraqalpaqstan}}, {{lang-ru|Каракалпакия}}) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Кунґрадьскый район|Кунґрадьскому районови]], [[Републіка Каракалпакстан|Републікы Каракалпакстан]], [[Узбекістан|Узбекистана]].

== Обывательство ==
У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[1989]] рук жило 3,013 людий.

== Ґеоґрафія ==
[[Мѣстечко|Варощик]] є на плато [[Устюрт (плато)|устюрт]]. Недалеко є [[Заставка желѣзницѣ|желізнична]] станція на лінії [[Бейнеу]] — [[Найманкуль]].

{{stub}}</text>
      <sha1>c7f10i5vp1sisg8ohdf0nonzussfrup</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Маруа</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21581</id>
    <revision>
      <id>172950</id>
      <parentid>166349</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:27:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172950</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1686" sha1="nilb618xotkqf0izur89yiak0erkjbn" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Місто
|місцёва назва = {{lang-fr|Maroua}}
|країна = {{flag|Камерун}}
}}
'''Ма́руа''' ({{lang-fr|Maroua}}) — [[Місто|варош]] на [[Север|северови]] [[Камерун]]а.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2010|2010.]] рӱк живе 330,410 людий.

== Економіка ==
У Маруа є етноґрафічный [[музей]]. Сільськоґаздӱвська продукція учинена туй продає ся у вшыткый [[Камерун]]. Иппен же важні части містної економікы суть гоначарьство и шивканьство.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/place/Maroua&lt;/ref&gt;

== Реліґія ==
У [[Місто|варошови]] є [[Протестантство|протестантськый]] храм и пару [[Мечет|мечетьӱв]].

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є у [[Север|севернӱв]] части [[Камерун|Камеруна]], при пуднӱжёви гӱр Мандара. [[Місто|Варош]] є при [[Ріка|ріці]] [[Кальяо (ріка)|Кальяо]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B0 Маруа] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

[[Катеґорія:Населены пункты Камеруну]]</text>
      <sha1>nilb618xotkqf0izur89yiak0erkjbn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кветославов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21584</id>
    <revision>
      <id>172696</id>
      <parentid>160671</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:49:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172696</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="923" sha1="fchze6i2u7e6mb6bha7uv1tisun7c6q" xml:space="preserve">{{НП}}

'''Кветосла́вов''' ([[Словеньскый язык|сло]]. Kvetoslavov) — [[село]] у окресі [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]], [[Трнавскый край|Трнавского края]], [[Словеньско|Словеньска]].

== Історія ==
Село первый раз ся споминать у [[1230]] році.

{{SK|pop}}

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2#p-lang Кветославов] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>fchze6i2u7e6mb6bha7uv1tisun7c6q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Малый Узинь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21590</id>
    <revision>
      <id>172940</id>
      <parentid>147015</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:20:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172940</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1257" sha1="mkwkp1mxkbbdyf9v9a0zy4rhfe3pf3a" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Малы́й У́зинь''' ([[Російскый язык|рус]]. Малый Узень) — село у [[Саратовска область|Саратовськӯв области]], [[Росія|Росії]].

{{НП}}

== Історія ==
Село основато у [[1747]] році [[Русы|Рускыми]] и [[Українцї|Украйинцями]].

Днись у селі є школа, удділеня связи и хыжа културы.

== Обывательство ==
У селі на [[2002]] рӯк живе 1640 людий, из них векшына [[Русы]].

== Ґеоґрафія ==
Село є на ріці [[Малый Узинь (ріка)|Малый Узинь]] до май близкої желізничной станції 4 км.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%A3%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE) Малий Узень (село)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>mkwkp1mxkbbdyf9v9a0zy4rhfe3pf3a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Макс Штірнер</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21653</id>
    <revision>
      <id>172918</id>
      <parentid>147545</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:07:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172918</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="888" sha1="pfldy2veex3em20h4e9rvn4dghw063r" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Max stirner.jpg|thumb|Макс Штірнер, шарж [[Фрідріх Енгельс|Фрідріха Енгельса]]]]
'''Макс Штірнер''' ([[25. септембер]]а [[1806]], [[Байройт]]&amp;nbsp;— [[28. юн|28. юн]] [[1856]], [[Берлін]]) быв вызначный німецкый [[Филозоф|філозоф]], основатель анархічного індивідуалізму. В 1845 році выдав книгу «Єдиный і його властність», в котрій розвинув сістему анархізму.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/biography/Max-Stirner&lt;/ref&gt;

{{-|left}}
== Референції ==
{{reflist}}
{{Lifetime|1806|1856|Штірнер, Макс}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Філозофы]]
[[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]]</text>
      <sha1>pfldy2veex3em20h4e9rvn4dghw063r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Чечегов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21657</id>
    <revision>
      <id>173056</id>
      <parentid>160767</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T11:30:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>173056</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="874" sha1="l9bnp7p33h2fv2zbbo08nwvvy3uwkep" xml:space="preserve">{{непотверджено}}
{{НП}}
'''Чечегов''' ([[Словеньскый язык|сло]]. Čečehov) ([[Мадярскый язык|мад]]. Zuhogó) — [[село]] у [[Окрес Михалївцї|окресі Михайловці]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], [[Словеньско|Словеньску]].

== Історія ==
Село основатоє у [[1410]] році.

== Ґеоґрафія ==
Через село тече [[Чечеговськый канал]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У селі на [[2023]] рук жило 388 людий, из них 96% [[Словакы]].

== Удкликованя ==
{{reflist}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]</text>
      <sha1>l9bnp7p33h2fv2zbbo08nwvvy3uwkep</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ильїч (Темрюцькый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21681</id>
    <revision>
      <id>172566</id>
      <parentid>147762</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:31:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172566</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1168" sha1="pidalz4rnoaezbubkru4gen8obzkp50" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ильїч''' ([[Російскый язык|рус]]. Ильич) ([[Україньскый язык|укр]]. Ільїч, Ілліч) — село у [[Темрюцькый район|Темрюцькому районови]], [[Краснодарськый край|Краснодарського края]], [[Росія|Росії]].{{НП}}

== Економіка ==
Векшына жытелю̄в робить у [[Кавказ (порт)|Портови Кавказ]] и на містнӯм колхозі, у послідньый час зачало ся розвитя [[Туризм|туризма]].

== Обывательство ==
У селі на [[2002]] рӯк живе дас 2000 людий, из них векшына [[Русы]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [[:uk:Ілліч_(Темрюцький_район)|Ілліч (Темрюцький район)]] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>pidalz4rnoaezbubkru4gen8obzkp50</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кременецькый раён</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21687</id>
    <revision>
      <id>172796</id>
      <parentid>147825</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:41:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172796</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1039" sha1="sda9qtnyz5d5lc5v6lo00gnbamd1w7i" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Регион|статус=[[Раён]] [[Україна|Украины]]|регион=Кременецькый раён|регион оригинал={{lang-uk|Кременецький район}}|образчик=[[Файл:Flag of Kremenets Raion in Ternopil Oblast.svg|180px]]|подпис=[[Прапор]]|розлога=2650,7 км²|обывательство=140 900 осіб (2021).|центер=[[Кременець]]|язык=[[Україньскый язык|україньскый]]}}

'''Кременецькый раён''' ([[Україньскый язык|укр]]. ''Кременецький район'') — раён в [[Тернопільска область|Тернопільской области]]. Адміністративний центр — [[Кременець]]. Мать розлогу 2650,7 км².

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Раёны Тернопільской области]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 2020]]</text>
      <sha1>sda9qtnyz5d5lc5v6lo00gnbamd1w7i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хохлы (Орловська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21700</id>
    <revision>
      <id>172550</id>
      <parentid>172472</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:11:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>+стыржень</comment>
      <origin>172550</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2773" sha1="mblyjxfghjhwurmlf7bvo4ablnz3xnl" xml:space="preserve">
'''Хохлы́''' ({{Lang-ru|Хохлы}}) — [[село]] у [[Новосільскый район|Новосільськӱм районови]], [[Орловска Область|Орловської области]], [[Росія|Росії]].

{{НП}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є на рунині у богатӱв на руду земли у 6 км уд села [[Хворостянка (Орловська область)|Хворостянка]].

== Історія ==
[[Село]] основали [[Українцї|Малоросійські]] переселенці [[козакы]], село ся называло Єлизаветин хутор. Назва ''«Хохлы»'' прийшла ид селови из формы назывкы.&lt;ref&gt;{{книга |автор=Ашихмина Е. Н. |тітул=Историческая топонимика Орловской области: монография |ответственный= под ред. И. Л. Ашихмина |ссылка= |місто=[[Орел (город)|Орёл]] |выдавательство=«Издатель Александр Воробьёв» |рік=2014 |сторінок=364 |страницы= |isbn=978-5-91468-146-0|ref= }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;1862I&quot;&gt;{{книга |автор=Левшин В. |тітул=Списки населённых мест Российской империи по сведениям 1859—1862 гг. Тульская губерния |ответственный=под ред. Е. Огородникова |місто={{СПб.}} |выдавательство=Центральный статистический комитет МВД |рік=1862 |язык=ru}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;2001H&quot;&gt;{{книга |автор= |тітул=Справочник «Новый Кеппен». Приходы Тульской епархии (по данным клировых ведомостей, 1915—1916 гг.) |ответственный=сост. Д. Н. Антонов |ссылка=http://www.auditorium.ru/books/437/keppen_index.htm |місто={{М.}} |выдавательство=Институт «Открытое общество» |рік=2001 |язык=ru |access-date=2024-06-25 |archive-date=2005-10-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20051028095847/http://www.auditorium.ru/books/437/keppen_index.htm |url-status=bot: unknown }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[[Ревизские сказки]]. ГАОО ([[Государственный архив Орловской области]]), г. Орёл. Фонд 760, опись 1)&lt;/ref&gt;
{{Стыржень}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2010]]. рӱк живе 11 людий.&lt;ref&gt;http://www.webcitation.org/6N3pNF33v&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>mblyjxfghjhwurmlf7bvo4ablnz3xnl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кайла (Румыния)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21753</id>
    <revision>
      <id>172643</id>
      <parentid>149872</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:01:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172643</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2152" sha1="3a36b3ntsg4k7rsninat7tkwehsnohd" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Кайла}}'''Ка́йла''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Caila) ([[Мадярскый язык|мад]]. Kajla)&amp;nbsp;— [[село]] у повітови [[Быстриця-Назодь]] в [[Румуньско|Румыниї]]. Входить у состав [[Шынтеряґ (комунна)|комунны Шынтеряґ]].
{{НП}}
[[Село]] є у  329&amp;nbsp;км на северо-запад уд [[Букурешт|Бухареста]], 10&amp;nbsp;км на запад уд [[Быстриця (варош)|Быстриці]], 71&amp;nbsp;км на сверо-выході [[Клуж-Напока|Клуж-Напокы]].

== Обывательство ==
По даным переписа обывательства [[2002]] року у [[Село|селі]] жили 355 людий, из них 352 (99,2&amp;nbsp;%) [[румыны]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.kia.hu/konyvtar/erdely/erd2002/etnii2002.zip |title=Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor |language=румунською |access-date=2011-12-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120119074225/http://www.kia.hu/konyvtar/erdely/erd2002/etnii2002.zip |archivedate=2012-01-19 }}&lt;/ref&gt;. Рӯдным языком 354 людий (99,7&amp;nbsp;%) назвали [[Румуньскый язык|румыньскый]] &lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.kia.hu/konyvtar/erdely/erd2002/limba_materna2002.zip |title=Recensământul Populaţiei şi al Locuinţelor |language=румунською |access-date=2011-12-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120119080347/http://www.kia.hu/konyvtar/erdely/erd2002/limba_materna2002.zip |archivedate=2012-01-19 }}&lt;/ref&gt;.
&lt;references /&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0_(%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F) Кайла (Румунія)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>3a36b3ntsg4k7rsninat7tkwehsnohd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Малацкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21782</id>
    <revision>
      <id>172938</id>
      <parentid>162413</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:19:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172938</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1309" sha1="gmvqhuonzhc7x8fngu6b83hhfr2nrdo" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}

'''Малацкы́''' ({{Lang-sk|Malacky}}, {{Lang-hu|Malacka}}, нім. Malatzka, Kirchlee, Kyrchle)&amp;nbsp;— [[Місто|варош]], центр окреса [[Окрес Малацкы|Малацкы]], в [[Братїславскый край|Братіславскім краю]], [[Словеньско|Словеньску]].

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

=== У варошови на 2023 рӯк живе 18,804 людий, из них: ===

* [[Словакы|Словены]]&amp;nbsp;— 96,65&amp;nbsp;%
* [[Чехы]]&amp;nbsp;— 1,58&amp;nbsp;%
* [[Мадяре|Мадяры]]&amp;nbsp;— 0,41&amp;nbsp;%
* [[Циґане|Цигани]]&amp;nbsp;— 1,01&amp;nbsp;%
* [[Німці]]&amp;nbsp;— 0,04&amp;nbsp;%

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8 Малацьки] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

== Референції ==
&lt;references/&gt;

[[Катеґорія:Міста Словеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]</text>
      <sha1>gmvqhuonzhc7x8fngu6b83hhfr2nrdo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колут</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21792</id>
    <revision>
      <id>172738</id>
      <parentid>150062</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:16:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172738</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1587" sha1="468j7x8vym1aaasbtamhssdqtgz7lfn" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Колут''' ([[Серьбскый язык|серб]]. Колут, Kolut) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Kolluth) ([[Мадярскый язык|мад]]. Küllőd) — [[село]] у [[Западно-Бацькый округ|Западно-Бацькӯм округови]], [[Войводина|Воєводина]], [[Сербія]].

{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк живе 1736 людий, из них:

* [[сербы]]&amp;nbsp;— 1359&amp;nbsp;— 79,47%;
* [[Югославы|юґославы]]&amp;nbsp;— 133&amp;nbsp;— 7,77%;
* [[Хорваты|горваты]]&amp;nbsp;— 128&amp;nbsp;— 7,48%;
* [[Мадяре|мадяры]]&amp;nbsp;— 28&amp;nbsp;— 1,63%;

Инні &amp;nbsp;— дас дисяток разных етносӯв, изокрем: [[Македонцѣ|македонці]], [[румыны]], [[бунєвци]], [[німці]] и даже пару [[Русины|русинӯв]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%82#%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Колут] на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене
[[Катеґорія:Русиньскы села подля країны]]
[[Катеґорія:Войводина]]
[[Катеґорія:Населены пункты Сербії]]</text>
      <sha1>468j7x8vym1aaasbtamhssdqtgz7lfn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Курська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21794</id>
    <revision>
      <id>172816</id>
      <parentid>170648</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:52:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172816</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1593" sha1="4kwyd5oqs8bdd1xwso8nyc62nh2mnp4" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ку́рьска о́бласть''' ([[Російскый язык|рус.]] Курская область) ([[Україньскый язык|укр]]. Курська область) ([[Слобожаньскый язык|слоб]]. Курьска область, Курьская область)– [[область]] у составови [[Росія|Росії]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
У [[XIV. стороча|XIV]]-[[XVI. стороча|XVI]] сторочу туй были выходны границі [[Великоє Княжество Литовскоє|Литвы]], май великым поселенями были [[Курьск]] (учиненый при [[Кієвска Русь|Руси]]) и [[Рыльск]]. У [[1547]] році были тоты зимлі у составови [[Русске царство|Росії]].

[[13. юн|13 юна]] [[1934]] року была сотворена Курьска область.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:pl:Obwód_kurski|Obwód kurski]] на Польскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
[[Катеґорія:Области Росії]]
[[Катеґорія:Административны части Росії]]
[[Катеґорія:Области]]
[[Катеґорія:Курьска область]]
[[Катеґорія:Росія]]</text>
      <sha1>4kwyd5oqs8bdd1xwso8nyc62nh2mnp4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мізоч</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21809</id>
    <revision>
      <id>173042</id>
      <parentid>171556</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:53:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173042</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2873" sha1="6zaytfuwwxpmxrj7h8ankokqp6rtmv8" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{непотверджено}}
{{НП}}
'''Мі́зоч''' ([[Україньскый язык|укр]]. Мізоч) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Ровненьскый район|Ровненськӱм районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1322]] році.

У [[1594]] році [[село]] купив [[Янош Острозькый]]. 

[[23. септембер|23 септембра]] [[1761]] року [[Село|селу]] ся дає [[Магдебургске право|Маґдебурзькоє право]].  

Из [[1. януар|1 януара]] [[1940]] по [[21. януар|21 януара]] [[1959]] року [[Мѣстечко|варощик]] Мізоч быв центром [[Мізоцькый район|Мізоцького района]]. [[27. юн|27 юна]] [[1941]] року [[Націстічне Нїмецько|Німці]] захватили [[село]] и нараз же сотворили жидӯвськоє ґетто. У [[Октобер|окто̄вброви]] [[1942]] року у Мізочови (зад цукрового завода) у шансови было розстріляно 4000 [[Евреи|жидӯв]], из них 2300 были из Мізоча. 

[[3. новембер|3 новембра]] [[1943]] року воякы [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]] [[Атака партизан УПА на Мізоч|атаковали]] [[село]] якоє товды было у составови [[Рейхскоміссаріат Украйина|Рейхскоміссаріата Украйина]], партизаны розоружили 190 міліціштӱв набратых из бывшых воєннопленных [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]], было убито 10 [[Німці|німцьӱв]], [[Украйиньска повстаньска армія|партизаны]] зтратили 7 солдат. 

[[4. фебруар|4 фебруара]] [[1944]] року 24-ый мотострілковый полк [[Робочо Селяньска Челлена Катуна|РСЧК]] пуд командованём М. И. Кірюхіна узяв [[Місто|варош]] Мізоч, [[Мізоцькый район|Мізоцького района]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Украинска ССР|УССР]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]]. 

[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]</text>
      <sha1>6zaytfuwwxpmxrj7h8ankokqp6rtmv8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Инстасамка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21818</id>
    <revision>
      <id>172568</id>
      <parentid>172382</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:33:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>непотверджено</comment>
      <origin>172568</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3592" sha1="2iweollggh6z1cxhwaygchy40nxe553" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
{{Особа}}
'''Инстаса́мка''' (''Instasamka''), справжнёє имня — '''Да́рья Євґе́нӱвна Єро́пкіна''' (до 12. марця 2025 — '''Зотє́єва''')&lt;ref&gt;https://www.thevoicemag.ru/stars/news/12-03-2025/instasamka-pomenyala-familiyu-cherez-chetyre-goda-posle-svadby-s-moneyken/&lt;/ref&gt; ({{lang-ru|Дарья Евгеньевна Еропкина}}; род. [[11. май|11 мая]] [[2000]], [[Тобольськ]], [[Тюменська область]]) — [[Росія|російська]] [[Поп-култура|поп]]-[[Співак|спӱвачка]], [[реп]]-[[Співак|спӱвачка]] и тіктокер; сперед того — инстаблоґер. Дӱстала знамости из помӱчов искусственно сотвореных инфоповодӱв и провокаційного образа.

== Біоґрафія ==
Родила ся [[11. май|11 мая]] [[2000]] року у [[Тобольськ|Тобольськови]]. По єднӯв информациї у 9 класі ї изключили из школы (причина не изнама) по другӯв же информациї она кӯнчила [[Школа|школу]] и прступила у Тобольскый технікум айбо угнали ї удтӯть позад того ож не ходила туды часто.

По кӯнцю не успішной учобы жила у [[Чехов (Московська область)|Чехові]], [[Московська область|Московськой области]]. Її родителі — [[Подузятник|бізнесмены]]. У Дарьї є ищи и младша сестра Рита.

'''Карєра'''

У [[2017]] році зачала укладати відео бисідного характера у Инстаґрамови ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''Instagram'') пуд псевдонімом «Президентша», потӯм узяла си псевдонім ''Instasamka''. Зачала для свойых відео и розвоя сотворяти искуственны инфоповоды, такі ге пудставноє ограбліня и аварію, інциденты из курєрами [[Яндекс. Ідіня]] и візажістами.

У [[2019]] році упустила новы албомы Born to fleks и «Трипл Малыш», релізы представляють собов світлі и неганьбливі образци [[Реп|репа]] «новой школы». 

На [[2024]] рӯк є фіґурантка центра «&lt;nowiki/&gt;[[Миротворець (центр)|Миротворець]]&lt;nowiki/&gt;».

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [[:ru:Инстасамка|Инстасамка]] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
[[Катеґорія:Жыючі люде]]
[[Катеґорія:Музиканты]]
[[Катеґорія:Русскоязычны музыканты]]
[[Катеґорія:2000]]
[[Катеґорія:11. май]]
[[Катеґорія:Реперы Росії]]
[[Катеґорія:Инстасамка]]
[[Катеґорія:Тобольск]]
[[Катеґорія:Співакы]]
[[Катеґорія:Співаци]]</text>
      <sha1>2iweollggh6z1cxhwaygchy40nxe553</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коцєвякы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21823</id>
    <revision>
      <id>172799</id>
      <parentid>165545</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:44:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172799</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5595" sha1="0ay1y14a6ll35n1gv6yo3mc2d8kgnsi" xml:space="preserve">{{Народ
| group = Коцєвякы
| image = [[Файл:POL Kociewie flag.svg|300пкс]]
| image_caption = 
| genealogy = 
| regions = [[Коцєвє]], [[Польща]]
| languages = коцєвськый, [[Польськый язык|польськый]]
| population = 0 (списованя 2002)&lt;br&gt;3065 (списованя 2011)&lt;ref name=&quot;gudaszewski&quot; /&gt;
}}
'''Коцєвя́кы''' ({{Lang-pl|Kociewiacy}}) сут етноґрафічнов ґрупов [[Полякы|полякув]], котра быват у ентокултурнум реґіоні [[Коцєвє]] у сівернуй [[Польща|Польщи]], адміністративно поділенум межи поморськым и куявсько-поморськым воєводствами. Приказувут коцєвякы коцєвяцьков бесідов, котра ся держит за діалект [[Польськый язык|польської]].

== Ідентичность ==
Коцєвякы тото реґіонална&lt;ref name=&quot;Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna&quot;&gt;{{cite book|author=Główny Urząd Statystyczny|date=January 2013|title=Ludność. Stan i struktura demograficzno-społeczna|trans-title=Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011|url=http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/LUD_ludnosc_stan_str_dem_spo_NSP2011.pdf|language=pl|publisher=Główny Urząd Statystyczny|accessdate=12 December 2014}}&lt;/ref&gt; етноґрафічна ґрупа. У списованьови 2011.&amp;nbsp;року 3,065&amp;nbsp;чоловік ся приголосило коцєвяками (3,053&amp;nbsp;из них приголосили ся ай ид поляками&amp;nbsp;— заявили, ож сут поляками, айбо наголосили на коцєвському реґіонови), а на списованю 2002.&amp;nbsp;року нико так ся не ідентифіковав.&lt;ref name=&quot;gudaszewski&quot;&gt;{{Cite book|url=https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/22/1/1/struktura_narodowo-etniczna.pdf|title=Struktura narodowo-etniczna, językowa i wyznaniowa ludności Polski. Narodowy Spis Powszechny Ludności i Mieszkań 2011.|last=Gudaszewski|first=Grzegorz|publisher=Główny Urząd Statystyczny|date=November 2015|isbn=978-83-7027-597-6|location=Warsaw|pages=132–137}}&lt;/ref&gt;

== Бесіда ==
Коцєвяцька бесіда на удлику уд сосідньої [[Кашубськый язык|кашубської]] май близка ид літературнуй польськуй, и дуже подабат на куявську, натулько, ож подакотрі польські научникы їх класифікувут варіантами єдного діалекта.&lt;ref&gt;{{cite book|last=Fischer|first=Adam|title=Lud polski – podręcznik etnografji Polski|publisher=Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich|location=Lwów, Warszawa, Kraków|year=1926|language=polish}}&lt;/ref&gt; Коцєвяцька бесіда має языковый IETF-теґ {{code|pl-kociewie}}.&lt;ref name=&quot;IETF&quot;&gt;{{cite web |title=IETF language subtag registry |url=https://www.iana.org/assignments/language-subtag-registry/language-subtag-registry |publisher=IANA |access-date=10 September 2021 |language=en |date=2021-08-06 }}&lt;/ref&gt;

=== Коцєвяцька гімна ===
[[File:Kociewie.ogg|міні|Коцєвська гімна, співана моложавськым фолк клубом из Пелпліна]]
7.&amp;nbsp;марця 2003.&amp;nbsp;року Коцєвськым конґресом была прията гімна, написана Бернардом Сихтов:&lt;ref&gt;{{cite journal|last1=Gillmeister|first1=Kamila|last2=Jędrysiak|first2=Tadeusz|last3=Zdrojewski|first3=Lech J.|title=Kociewie - Mała Ojczyzna: Kociewie na mapie Polski – jego położenie, herb i hymn|journal=Dziedzictwo kulturowe kociewia a turystyka|date=2020|page=32|url=https://issuu.com/fundacja_oko-lice_kultury/docs/dziedzictwo_kulturowe_kociewia_a_turystyka_2020_eb|publisher=Dziedzictwo Kulturowe|language=Polish|isbn=978-83-65365-53-8}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite journal|last1=Kilian|first1=Przemysɫaw|title=Czy są nam potrzebne kongresy?|journal=Kociewski Magazyn Regionalny: Kwartalnik spoɫeczno-kulturalny|date=2015|volume=4|issue=91|pages=11–13|url=https://skarbnica.tczew.pl/8737/kociewski-magazyn-regionalny-nr-91/|language=Polish|issn=0860-1917}}&lt;/ref&gt;
&lt;poem lang=&quot;pl-kociewie&quot;&gt;
'''Hymn Kociewski'''
Pytasz sia dzie Kociewiaki
majó swoje dómy.
Swe pachnónce chlybam pola,
swoje sochy, bruny.
Dzie Wierzyca, Wda
przy śrebrnym fal śpsiywie,
Niesó woda w dal, 
tam nasze Kociewie.&lt;ref&gt;{{cite book |last1=Sychta |first1=Bernard |author-link1=Bernard Sychta |chapter=Hymn kociewski |editor1-last=Möller |editor1-first=Mirosława |editor2-last=Oller |editor2-first=Grzegorz |title=Elementarz Gwary Kociewskiej: Gadómy po naszamó |date=2008 |publisher=Ognisko |location=Starogard Gdański |isbn=978-83-928733-0-3 |page=74 |language=pl-kociewie}}&lt;/ref&gt;
&lt;/poem&gt;
&lt;poem lang=&quot;pl-kociewie&quot;&gt;
'''Гімна коцєвська'''
Звідаш ся де Коцєвякы
мавут свої домы.
Свої пахнучі хлібом поля,
свої плугы, бороны.
Де Вєжыця, Вда
сріберными габами скоро,
Несе воду в далину,
там нашоє Коцєвє.
&lt;/poem&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Народность]]
[[Катеґорія:Народы і етніка]]</text>
      <sha1>0ay1y14a6ll35n1gv6yo3mc2d8kgnsi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зубриця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21824</id>
    <revision>
      <id>172538</id>
      <parentid>165270</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:31:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172538</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2118" sha1="60nioe21w5tp5zr0atxtf6knld4nw2z" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Зубри́ця''' ([[Польскый язык|пол]]. Zubrzyca) ([[Україньскый язык|укр]]. Зубриця) — [[село]] у [[Дрогобичскый раён|Дрогобицькӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Школа ==
У [[Село|селі]] у [[1937]] році была основана зачаточна [[школа]] из єдным [[Педагог|учителём]].

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 157 людий, из них векшына [[Українцї|Украйинці]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1578]] році.

У [[Фебруар|фебруарови]] [[1940]] року [[НКВД]] услали у [[Сибірь]] 9 [[Поляци|Полякӯв]]. У [[1944]] році [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]] замордовали 20 [[Поляци|Полякӯв]] из [[Село|села]] Зубриця.

У [[Село|селі]] у [[1871]] році учинена [[Православна церьков|Православна]] [[Церьков (храм)|Цирьков]]. [[Село]] раз было [[Присілок|присілком]] [[Село|села]] [[Головськоє]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F Зубриця] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{stub}}

[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]</text>
      <sha1>60nioe21w5tp5zr0atxtf6knld4nw2z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Липа (Калуськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21839</id>
    <revision>
      <id>172863</id>
      <parentid>155549</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:18:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172863</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3794" sha1="m0x053e7lkrpluuu52u9td0lgnwhtvt" xml:space="preserve">{{Delete}}{{Вецезначность|Липа (значення){{!}}Липа}}
{{НП}}
'''Ли́па''' ([[Україньскый язык|укр]]. Липа) ([[Польскый язык|пол]]. Lipa) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуськӯм районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

== Ґеоґрафія ==
Через [[село]] протікать єдноименный потӯк [[Липа (потӯк)|Липа]], на якому є [[водопад]] (2&amp;nbsp;м). На юго-западі уд [[Село|села]] бере зачаток потӯк [[Глубокый (потӯк при Липі)|Глубокый]], а на юго-выході&amp;nbsp;— потӯк [[Быстрый (потӯк при Липі)|Быстрый]].

== Історія ==
У [[1939]] році у [[Село|селі]] жило 440 людий (410 [[Русины|русинӯв]] ([[Бойкы|бойкӯв]]), 5 [[Поляци|полякӯв]], 25 [[Евреи|жидӯв]]). 

[[15. октобер|15 окто̄вбра]] [[1944]] у большевицькӯв «засаді» у урочищови «Глубокый» пиля [[Село|села]] Липа умер из всьым штабом Федор Полёвый, псевдо «Поль», командир старшиньской школы «Оліні». 

У окресі [[Село|села]] є урочище Розтокы, гора [[Яворина (гора)|Яворина]], де из [[1988]] сохтувуть честовати памнять згыблых воякӯв [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]]. Каждый рӯк тысячі [[Українцї|украйинцю̄в]] давуть туй дань памняти згыблым борцям из [[Комунизм|большевизмом]].

== Знамі Родаци ==

* [[Кос Микула]]&amp;nbsp;— вызначный діятель [[Орґанізація Украйиньскых Націоналістӯв|ОУН]], [[Край|краёвый]] проводник СЗУЗ (северо-западных «украйиньскых» земиль).

== Ґалерея ==
&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Файл:Водоспад_Гуркало_Липівське.jpg|Водопад
Файл:С._Липа.JPG|Храм Знесіня Господнёго (УГКЦ)
Файл:Клуб_в_с._Липа.jpg|Клуб 
Файл:Школа_в_с._Липа.jpg|Школа
Файл:Пам'ятник_в_с._Липа.jpg|Памнятник
Файл:Капличка_в_с._Липа.jpg|Капличка
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_(%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)#/languages Липа (Калуський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Івано-Франківска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]
[[Катеґорія:Липа (Калуськый район)]]</text>
      <sha1>m0x053e7lkrpluuu52u9td0lgnwhtvt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кошмак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21841</id>
    <revision>
      <id>172789</id>
      <parentid>149144</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:40:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172789</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2891" sha1="tiyajliytsu37zvjmrgkjr67rqhmmlc" xml:space="preserve">'''Кошма́к''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кошмак) ([[Російскый язык|рус]]. Кошмак) — [[село]] у [[Звенигородьскый район|Звенигородьскӯм районови]], [[Черкаска область|Черкаськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 275 людий, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 268

[[Русы]] — 5

Инні — 2

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1714]] році ге [[Українцї|Украйиньскоє]] (Малорусскоє) [[село]] у [[Таращаньска волость|Таращаньскӯв волости]], [[Кийӯвськоє воєводство|Кийӯвського воєводства]], [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Речи Посполитой]].

== Знамі Родаци ==

* [[Мальченко, Олег Евґенович|Мальченко Олег Евґенович]] (род. [[1969]])&amp;nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[Історік|історик]], [[Ученый|науковиць]], дослідователь [[Історія|історії]] [[Артилерія|артилерії]]. [[Доктор наук|Доктор]] [[Історія|історичных наук]].

== Иппен позерайте ==

* [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83_1932%E2%80%941933_(%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C) Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)]

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%BC%D0%B0%D0%BA Кошмак] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Delete}}
[[Катеґорія:Черкаска область]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Кошмак]]
[[Катеґорія:Села]]</text>
      <sha1>tiyajliytsu37zvjmrgkjr67rqhmmlc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Любінь (Люблінськоє воєводство)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21854</id>
    <revision>
      <id>172892</id>
      <parentid>169675</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:29:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172892</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1339" sha1="ck4xmrmmnkn9s65zoiiob04mlosfnwu" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
'''Лю́бінь''' авадь '''Лю́бень'''  ({{lang-pl|Lubień}}, {{lang-uk|Любінь, Любень}}) — [[село]] у [[Володавськый повіт|Володавськӯм повітови]], [[Люблинске воеводство|Любліньского воєводства]], [[Польско|Польску]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1608]] році, товды же и [[Церьков (храм)|цирьков]] [[Православна церьков|православна]].{{жрідло}}

У [[1943]] році у селі жило 528 [[Українцї|украйинцю̄в]] и 145 [[Поляци|полякӯв]]. У [[1947]] році у рамках [[Акція Вісла|операції «Вісла»]] [[Польска Людова Република|польскыв]] армадов из [[Село|села]] было уселено 99 [[Українцї|украйинцю̄в]].{{жрідло}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 234 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]].{{жрідло}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Села Польска]]
[[Катеґорія:Населены пункты Польска]]</text>
      <sha1>ck4xmrmmnkn9s65zoiiob04mlosfnwu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Максимець</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21859</id>
    <revision>
      <id>172919</id>
      <parentid>149248</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:07:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172919</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1775" sha1="ql8av908xcuzeq1matuaivtne8p030q" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Максимець (значеня)}}'''Максиме́ць''' ([[Польскый язык|пол]]. Maksymiec) ([[Україньскый язык|укр]]. Максимець) &amp;nbsp;— [[село]] у [[Надвӯрняньскый район|Надвӯрняньскӯм районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]]. Принадлежить ид Пасічняньскӯв сільськӯв громаді.
{{НП}}

== Школа ==
У [[Село|селі]] є общеобразована школа I—II ступеню̄в, фелдшерско-акушерскый пункт на 1 кабінет, дом културы, бібліотека.

На території села зареґістрована парафія Украйиньской греко-католицькой цирьквы «Покровы Пресятой Богородици», отиць Ґриґорій Данчишин.

== Ґеоґрафія ==
У [[Село|селі]] потӯк [[Максимець (потӯк)|Максимець]] падать у [[Ріка|ріку]] [[Быстриця Надвӯрняньска|Быстрицю Надвӯрняньску]].
[[Катеґорія:Гуцульскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]</text>
      <sha1>ql8av908xcuzeq1matuaivtne8p030q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мыта</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21867</id>
    <revision>
      <id>173049</id>
      <parentid>155507</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:56:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173049</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1941" sha1="0w46i9og5qvl91djnr0ecyhdmkemo2e" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мы́та''' авадь '''Ми́та''' ([[Україньскый язык|укр]]. Мита) ([[Польскый язык|пол]]. Myta) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйськӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. 

{{НП|страна=Україна}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 283 людий, из них: 

[[Українцї|Украйинці]] — 100%

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1570]] році.

&amp;nbsp;На [[XIX. стороча|XIX]] [[стороча]] [[село]] было у составови [[Турчаньскый повіт|Турчаньского повіта]], [[Кралёвство Ґаліції и Лодомерії|Кралёвства Ґаліції и Лодомерії]].

== Знамі Родаци ==

* [[Василь Шышканинець]] ([[1921]]—[[1948]]) (псевдо: '''«Бӯр»''')&amp;nbsp;— поруччик [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]], [[адютант]] курінного «Рена», командир сотні «Ударникы-3»; умер близ [[Село|села]].
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]
[[Катеґорія:Львівска область]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Мыта]]
[[Катеґорія:Русины]]</text>
      <sha1>0w46i9og5qvl91djnr0ecyhdmkemo2e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кілва (острӱв)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21874</id>
    <revision>
      <id>172828</id>
      <parentid>166973</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:57:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172828</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1312" sha1="7fmgfjkiniu02cuwkbjyps5s0t730rj" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кі́лва''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. Kilwa Island) — майвеликый [[Остров|острӯв]] на озері [[Мверу]]. Входить у состав [[Замбія|Заммбії]]. Приблизна площадь — 25 км². У [[2012]] році на островови проживало поверх 800 чоловік, у основі біженцю̄в из [[Демократічна републіка Конґо|Демократичной републікы Конґо]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу на острові ставали торговці-суахілі, которі, ге ся рахує, дали му назву у честь єдноименного острова у [[Індійскый океан|Індійськӯм океанови]]. На ныні на [[Остров|острові]] Кілва є пограничный пост [[Замбія|Замбії]] и поселеня біженцю̄в из [[Демократічна републіка Конґо|Конґо]].
[[Катеґорія:Ґеоґрафія Замбії]]
[[Катеґорія:Замбія]]
[[Катеґорія:Озерны острова Африкы]]</text>
      <sha1>7fmgfjkiniu02cuwkbjyps5s0t730rj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>На Берегови (Шляхтова)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21879</id>
    <revision>
      <id>172542</id>
      <parentid>155442</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:45:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172542</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="498" sha1="k7bloz3o1wb5bqrwcnf8f4hro187mxg" xml:space="preserve">{{НП}}

'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], Новотарзького повіта, [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>k7bloz3o1wb5bqrwcnf8f4hro187mxg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172545</id>
      <parentid>172542</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:52:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172545</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="883" sha1="h1jv3xproq951wsfwh81z0a1ejfu4lt" xml:space="preserve">{{НП}}

'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].&lt;ref&gt;https://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>h1jv3xproq951wsfwh81z0a1ejfu4lt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172546</id>
      <parentid>172545</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:53:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[На Березі (Шляхтова)]] на [[На Берегови (Шляхтова)]]</comment>
      <origin>172545</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="883" sha1="h1jv3xproq951wsfwh81z0a1ejfu4lt" xml:space="preserve">{{НП}}

'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].&lt;ref&gt;https://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>h1jv3xproq951wsfwh81z0a1ejfu4lt</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172548</id>
      <parentid>172546</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:54:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172548</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="923" sha1="br6vhkdwo0yb90t6ke4x53floy3cdic" xml:space="preserve">{{НП|этнохороним=Бережане}}

'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].&lt;ref&gt;https://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>br6vhkdwo0yb90t6ke4x53floy3cdic</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172549</id>
      <parentid>172548</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:10:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172549</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="934" sha1="qf2knd6r6h9ytdrq1662hb24g80ue75" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП|этнохороним=Бережане}}

'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].&lt;ref&gt;https://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>qf2knd6r6h9ytdrq1662hb24g80ue75</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172552</id>
      <parentid>172549</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T13:30:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */ +не є НП</comment>
      <origin>172552</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="884" sha1="8z3dkn2y6gyl1zcs19id0cie7xks9wx" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''На Бе́регови''' ({{Lang-pl|Na Brzegu}}) — [[присілок]] [[Село|села]] [[Шляхтова]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]], [[Польско|Польші]].&lt;ref&gt;https://eteryt.stat.gov.pl/eTeryt/rejestr_teryt/udostepnianie_danych/baza_teryt/uzytkownicy_indywidualni/wyszukiwanie/wyszukiwanie.aspx?contrast=default&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Rozporządzenie Ministra Administracji i Cyfryzacji z dnia 13 grudnia 2012 r. w sprawie wykazu urzędowych nazw miejscowości i ich części&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шляхтова]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]</text>
      <sha1>8z3dkn2y6gyl1zcs19id0cie7xks9wx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Келімане</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21883</id>
    <revision>
      <id>172701</id>
      <parentid>149465</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:51:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172701</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2296" sha1="n5r9x4cs0g3zysjaxlvrbdt5j4ynwsv" xml:space="preserve">'''Келіма́не''' ([[Портуґальскый язык|порт]]. Quelimane) — [[Місто|варош]] на выході [[Мозамбік|Мозамбіка]], важный [[порт]] берега Суахілі. 

{{Місто}}

== Історія ==
Сися зимля первый раз удкрыта [[Портуґалія|портуґальцями]] у [[1498]] році пуд час первой морьской експедиції у [[Індія|Індію]] на главі из [[Васко да Ґама|Васком да Ґамов]]. [[Портуґалія|Портуґальці]] назвали містну [[Ріка|ріку]] Ріо Бонш Сінаш ([[Портуґальскый язык|порт]].&amp;nbsp;— ''Rio dos Bons Sinais'', нынішня назва&amp;nbsp;— р. Квакуа (''Quaqua'')), по кӯлько иппен туй они первый раз за час вандрованя стрітили людий, які уповіли им, што ужек віділи великі кораблі. Исе пудказало портуґальцям, што они на вірному путёви и што скоро они найдуть кораблі и містных лоцманӯв, што годни будуть указати им путь до [[Індія|Індії]].

Поселеня основано [[Портуґалія|портуґальцями]] у [[1530]] році. Одержало статус вароша у [[1942]] році. У яри [[1856]] року [[Місто|варош]] обходив из свойыв експедиціёв [[Давид Лівінґстон]].

== Транспорт ==
Мать порт, четвертый за значеням у крайні. Аеропорт.

== Економіка ==
Продуктова сфера&amp;nbsp;— переробка сільськоґаздӯвського сыря, рыбны промысел.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:1530]]
[[Катеґорія:Вароші Мозамбіка]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Мозамбіка]]
[[Катеґорія:Міста]]</text>
      <sha1>n5r9x4cs0g3zysjaxlvrbdt5j4ynwsv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обывательство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21886</id>
    <revision>
      <id>172657</id>
      <parentid>162421</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:07:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/162421|162421]] од хоснователя [[Special:Contributions/~2025-41188-34|~2025-41188-34]] ([[User talk:~2025-41188-34|діскусія]]) +jbmnt</comment>
      <origin>172657</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1290" sha1="lz8f4yhekc7n5ey1yzpqidk1uhnead8" xml:space="preserve">[[File:Population density.png|thumb|right|240px|Розложіня світового обывательства]] 
'''Обывáтельство, жы́тельство''' або '''населїня''' є цалковый чісло людей, котры жыють на певнім [[штат]]ї або в теріторії. Термін ся хоснують про вызначіня чіслу людей в містах, селах, реґіонах або штатах. Обывательство може быти роздїлене подля розлічных крітеріях, як є етнічность, вік, поглавя, одбыток роботы, і так дале. В демоґрафії обывательство є обєктом выскуму, жебы розуміти ёго дістрібуцію, рост або упадок, і іншы характерістікы, котры впливають на розвой соціалного і економічного жывота даной области.&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/science/population-biology-and-anthropology Britannica. Population. Biology and anthropology]&lt;/ref&gt;

== Референції == 
{{Commonscat}}
{{reflist}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Демоґрафія]]</text>
      <sha1>lz8f4yhekc7n5ey1yzpqidk1uhnead8</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172659</id>
      <parentid>172657</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:08:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>172659</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1283" sha1="h7ohklfbb3sxdg5rmnn4f0eqzhsyqky" xml:space="preserve">[[File:Population density.png|thumb|right|240px|Розложіня світового обывательства]] 
'''Обывáтельство, жы́тельство''' або '''населїня''' є цалкове чісло людей, котры жыють на певнім [[штат]]ї або в теріторії. Термін хоснують про вызначіня чіслу людей в містах, селах, реґіонах або штатах. Обывательство може быти роздїлене подля розлічных крітеріях, як є етнічность, вік, поглавя, одбыток роботы, і так дале. В демоґрафії обывательство є обєктом выскуму, жебы розуміти ёго дістрібуцію, рост або упадок, і іншы характерістікы, котры впливають на розвой соціалного і економічного жывота даной области.&lt;ref&gt;[https://www.britannica.com/science/population-biology-and-anthropology Britannica. Population. Biology and anthropology]&lt;/ref&gt;

== Референції == 
{{Commonscat}}
{{reflist}}
{{stub}}

[[Катеґорія:Демоґрафія]]</text>
      <sha1>h7ohklfbb3sxdg5rmnn4f0eqzhsyqky</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крынкы (Херсоньска область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21915</id>
    <revision>
      <id>172808</id>
      <parentid>149618</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:51:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172808</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1763" sha1="jclk7djdpd2337f6gcx1fzmgiapdcj7" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кры́нкы''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кринки) ([[Російскый язык|рус]]. Крынки) — [[село]] у [[Херсоньскый район|Херсоньскӯм районови]], [[Херсоньска область|Херсоньской области]], [[Україна|Украйины]], из [[24. фебруар|24 фебруара]] [[2022]] окупіровано [[Росія|Росіёв]].

{{НП}}

== Російська окупація ==
[[24. фебруар|24 фебруара]] [[2022]] року [[село]] окупіровали ВС РФ.

[[6. юн|6 юна]] [[2023]] [[село]] затоплено при [[Знищіня Каховськой ҐЕС|знищіню Каховськой ҐЕС]].

[[Октобер|Окто̄вбер]]-[[Юл]] [[2023]]-[[2024]] року вели ся бої за [[село]] миже Украйиньскыв и Російськыв арміёв.

В ході ожесточенных бою̄в [[село]] было повнӯстю зничтожено.

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1785]] році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 991 чилядник, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 894

[[Русы]] — 92

Инні — 5

На [[2024]] рӯк у [[Село|селі]] живе 0 людий.
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Херсоньска область]]
[[Катеґорія:Крынкы]]</text>
      <sha1>jclk7djdpd2337f6gcx1fzmgiapdcj7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Переможноє (Львӱвська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21917</id>
    <revision>
      <id>172990</id>
      <parentid>165271</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Переможноє (Львӯвська область)]] на [[Переможноє (Львӱвська область)]]</comment>
      <origin>165271</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2509" sha1="9n5vb9np9ety48nd54nh3cufgvb4as8" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
'''Перемо́жноє''' ''(до [[1946]] року — Хлопы) ([[Україньскый язык|укр]]. Переможне)'' ''([[Польскый язык|пол]]. Peremożne, Chłopy)'' — [[село]] у [[Львівскый раён|Львӯвськӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1427]] році.{{Жрідло}}

У [[1942]] році у [[Село|селі]] было 80% [[Поляци|Полякӯв]] и 20%  [[Українцї|Украйинцю̄в]]. У [[1946]]-[[1947]] році у рамкох [[Акція Вісла|Операції «Вісла»]] у [[село]] перевезли сотні [[Русины|Русинӯв]] из [[Лемковина|Лемковины]] и [[Западна Бойкӯвщина|Западной Бойкӯвщины]].{{Жрідло}} У [[1946]] році у [[Село|селі]] заробив колхоз «Більшовик».

== Инфраструктура ==
• Садик-Ясла «Цвітуча Черишня».

• [[Школа]] I-III ступеню̄в имени Андрія Халака.

• Народный дом.

== Знамі Родаци ==
{{stub}}
* [[Халак, Андрій Юріёвич|Халак Андрій Юріёвич]] ([[1995]]—[[2022]])&amp;nbsp;— старшый солдат Вооруженых сил [[Україна|Украйины]], участник [[Російско-україньска война|русо-украйиньской во̄йны]].
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села за областю Україны]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села депортованых Русинӯв у Украйині]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Лемківскы села у Украйині]]</text>
      <sha1>9n5vb9np9ety48nd54nh3cufgvb4as8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Переможноє (Львӱвська область)</title>
    <ns>1</ns>
    <id>21920</id>
    <revision>
      <id>172992</id>
      <parentid>151058</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Діскузія:Переможноє (Львӯвська область)]] на [[Діскузія:Переможноє (Львӱвська область)]]</comment>
      <origin>149638</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="390" sha1="k75w2ysj5n21cg6kyk01s5xl0alyjzo" xml:space="preserve">== Назва ==

будьякы населены пункты ся не перекладають. Може быти &quot;Переможноє&quot; од україньского &quot;Переможне&quot; але не &quot;Побідноє&quot; [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 22:02, 17 септембра 2024 (CEST)</text>
      <sha1>k75w2ysj5n21cg6kyk01s5xl0alyjzo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лодзькоє воєводство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21944</id>
    <revision>
      <id>172867</id>
      <parentid>157421</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:21:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172867</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12699" sha1="33h2pg7m5xmwrk0l5yt8zqr8n8qdp2l" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ло́дзькоє воєво́дство''' ([[Польскый язык|пол]]. Województwo łódzkie)&amp;nbsp;— єдно из 16 [[Воеводства в Польщи|воєводств]] [[Польско|Польска]]. Є у центрі [[Країна|крайны]]. Столицёв (адміністративным центром) воєводства є [[Місто|варош]] [[Лодзь]]. У реґіонови Пйонтек є ґеометричный центр [[Польско|Польска]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Воеводства в Польщи|Воєводство]] сотворило ся [[18. авґуст|18 авґуста]] [[1945]] року.

* [[1975]]&amp;nbsp;— 1 079 200
* [[1980]]&amp;nbsp;— 1 127 800
* [[1985]]&amp;nbsp;— 1 149 100
* [[1990]]&amp;nbsp;— 1 139 500
* [[1995]]&amp;nbsp;— 1 116 300
* [[1998]]&amp;nbsp;— 1 099 700

== Ґеоґрафія ==
Площадь&amp;nbsp;— 18 218,95 км². Лісистӯсть Лодзького воєводства майнизка у всю̄м [[Польско|Польску]]&amp;nbsp;— 21,2&amp;nbsp;%, што объяснять ся высокым розвитём [[Місто|вароськых]] ґаздӯвств.

=== Розміщеня ===
Лодзькоє воєводство є у юго-централнӯм [[Польско|Польску]]. Межує:

* на [[Запад|западови]] из [[Великопольскоє воєводство|Великопольськым воєводством]],
* на [[Юг|югови]] из [[Опольскоє воєводство|Опольскым]], [[Шлезия (воеводство)|Шлезькым]] и [[Святокрижске воеводство|Сятокрызькыми]] воєводствами,
* на [[Восток|выходови]] из [[Мазовецкоє воєводство|Мазовецкым]] воєводством,
* на [[Сѣвер|северови]] из Куявсько-Поморскым воєводством.

== Вароші ==
{{Scroll Gallery|Файл:Lodz manufaktura 01.jpg|Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s|Файл:Manufaktura panorama Łódź.jpg|Centrum Manufaktura|Файл:Łódź, Manufaktura - fotopolska.eu (85351).jpg|Centrum Manufaktura|Файл:Łódź - Pałac Izraela Poznańskiego.jpg|Pałac Izraela Poznańskiego|Файл:Pałac Maurycego Poznańskiego z 1896 r, obecnie muzeum sztuki - panoramio.jpg|Pałac Poznańskich|Файл:Przędzalnia w zespole zabudowy fabryczno-mieszkalnej Księży Młyn I.jpg|Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie|Файл:Ksiezy Mlyn remiza.jpg|Remiza na Księżym Młynie|Файл:Ksiezy Mlyn domy.jpg|Osiedle robotnicze na Księżym Młynie|Файл:Pałac, ob. Muzeum Kinematografii.jpg|Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii|Файл:Palac Scheiblerow Lodz.jpg|Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej|Файл:Palac Herbsta2.jpg|Pałac Edwarda Herbsta|Файл:Lodz Grohmann's Factory Gate 2010-05 R.jpg|Beczki Grohmana|Файл:Domek Traugotta Grohmana Łódź.JPG|Dworek i pałac Grohmana|Файл:Biała Fabryka w Łodzi.jpg|Biała Fabryka|Файл:BGPŁ.jpg|Fabryka Fryderyka Schweikerta|Файл:Mickiewicza Lodz 2.jpg|Nowoczesne centrum Łodzi|Файл:Lodz Manhattan-01.jpg|Łódzki Manhattan|Файл:Plac Wolnosci 10.jpg|Plac Wolności|Файл:Plac Wolnosci 11.jpg|Piotrkowska|Файл:Ulica Piotrkowska in Lodz.JPG|Piotrkowska|Файл:Atlas Arena during volleyball match 2.jpg|Atlas Arena podczas meczu|Назва=[[Лодзь]]|ширина=250|розташування=right|рамка=lightblue|тло=mamoth|відступ_зліва=1em}}{{Scroll Gallery|Файл:Piotrków Trybunalski Gmach Sądu.jpg|[[Пйотркув Трибунальський]] - будівля [[Окружний суд|окружного суду]]|Файл:Pabianice centrum.jpg|вулиця Замкова в центрі [[Пабяниці|Паб'яниць]]|Файл:Pabianice tkalnia.jpg|стара фарика Krusche&amp;Ender в Паб'яницях|Файл:Jan Rode Willa.JPG|Вілла Родего в [[Томашів Мазовецький|Томашеві Мазовецькому]]|Файл:Belchatow-elektrownia.jpg|Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові|Файл:Zgierz-kosciol.jpg|[[Kościół św. Katarzyny Aleksandryjskiej w Zgierzu|Kościół św. Katarzyny w Zgierzu]]|Файл:Skierniewice Dworzec.jpg|Скерневиці - [[Скерневиці (станція)|залізничний вокзал]]|Файл:Skierniewice Rynek.jpg|[[Поща Ринок в Скерневицях]]|Файл:Ratusz w Radomsku.jpg|[[Радомська ратуша]]|Файл:Kutno, Ratusz, mur., 1 poł. XIX (bakel2006).jpg|[[Ратуша в Кутні]]|Файл:PL ZdWola Laska street.jpg|вулиця Ласка в [[Здунська воля|Здунській волі]] – осьова вулиця міста|Файл:PL ZdWola Maximilian house.jpg|[[Dom Urodzenia św. Maksymiliana Kolbe w Zduńskiej Woli|Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zduńskiej Woli]]|Файл:Fara sieradz.jpg|[[Kolegiata Wszystkich Świętych w Sieradzu|Kolegiata w Sieradzu]]|Файл:NowyRynekSieradz.jpg|Sieradzki rynek|Файл:34.bazylika w Łowiczu.jpg|[[Bazylika katedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Mikołaja w Łowiczu|Bazylika katedralna w Łowiczu]]|Файл:Ratusz w Łowiczu.JPG|Klasycystyczny [[Ratusz w Łowiczu|ratusz łowicki]]|Файл:RatuszWielun2.JPG|[[Велюнська ратуша|Ратуш]] і Красовська брала в Велюні|Файл:Opoczno (js).jpg|[[Опочнянський замок]]|Файл:Kolegiata Lask tył.jpg|Gotycki tył [[Kolegiata Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny i św. Michała Archanioła w Łasku|kolegiaty w Łasku]]|Файл:POL Rawa Mazowiecka 1.jpg|Kościół i były zakon jezuitów w [[Rawa Mazowiecka|Rawie Mazowieckiej]]|Файл:Zamek Królewski w Łęczycy.jpg|[[Zamek Królewski w Łęczycy]]|Файл:Leczyca ratusz.jpg|[[Ratusz w Łęczycy]]|Файл:Brzeziny, &amp;#346;w. Anny 1.JPG|Jedna z ulic w centrum [[Brzeziny|Brzezin]]|Файл:Wieruszów, Podzamcze, kościół pw. św. Rocha.jpg|Drewniany kościółek w [[Wieruszów|Wieruszowie]]|Файл:Kosciol sw Katarzyny w Poddębicach.jpg|[[Kościół św. Katarzyny Męczennicy w Poddębicach|Kościół św. Katarzyny w Poddębicach]]|Файл:Pajeczno-53.jpg|[[Pajęczno]] z lotu ptaka|Файл:Warta rynek Panorama1.jpg|Rynek w [[Warta (miasto)|Warcie]]|Файл:Ratusz Warta.jpg|[[Ratusz w Warcie|Warcki ratusz]]|Файл:Warta church.jpg|[[Kościół i klasztor pw. Wniebowzięcia NMP w Warcie|Klasztor w Warcie]]|Файл:Uniejów Castle.jpg|[[Zamek w Uniejowie]]|Файл:Walewice palac.JPG|thumb|Pałac w [[Walewice (wieś w powiecie łowickim)|Walewicach]]|Назва=повітові міста лодзького воєводства|ширина=250|розташування=right|рамка=lightblue|тло=mamoth|відступ_зліва=1em}}
{| class=&quot;wikitable zebra sortable&quot; 
! bgcolor=&quot;#FCCCCC&quot; |Місто
! bgcolor=&quot;#FCCCCC&quot; |Населення
! bgcolor=&quot;#FCCCCC&quot; |Площа
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Łódź_COA.svg|31x31пкс]] '''Лодзь'''
|708.554
|293,25
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Piotrków_Trybunalski_COA_1.svg|27x27пкс]] Пйотркув Трибунальськый
|75.732
|67,24
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Pabianice_COA.svg|26x26пкс]] Пабьяниці
|67.462
|32,99
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:Herb_Tomaszowa_Mazowieckiego.png|26x26пкс]] Томашов Мазовецкый
|64.712
|41,3
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Bełchatów_COA_old.svg|28x28пкс]] Белхатув
|59.469
|34,64
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Zgierz_COA.svg|28x28пкс]] Зґеж
|57.458
|42,33
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Skierniewice_COA.svg|28x28пкс]] Скерневиці
|48.693
|36,08
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Kutno_COA_1.svg|26x26пкс]] Кутно
|48.123
|33,59
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Radomsko_COA.svg|35x35пкс]] Радомсько
|47.560
|51,43
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Zduńska_Wola_COA.svg|27x27пкс]] Здунська Воля
|43.430
|24,57
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Sieradz_COA.svg|29x29пкс]] Сєрадз
|43.195
|51,22
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:Łowicz Coat of arms 2025.png|28x28пкс]] Лович
|29.280
|23,42
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Wieluń_COA.svg|30x30пкс]] Велюнь
|23.451
|16,87
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Opoczno_COA.svg|24x24пкс]] Опочно
|22.100
|24,75
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Aleksandrów_Łódzki_COA.svg|28x28пкс]] Александров Лодзькый
|21.257
|13,82
|-
| align=&quot;left&quot; |[[Файл:POL_Ozorków_COA.svg|29x29пкс]] Озоркӯв
|20.136
|15,46
|}

== Адміністративный поділ ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot; align=&quot;center&quot;
! class=&quot;sortbottom&quot; |п/п
! class=&quot;unsortable&quot; |Ґерб
!Повіт
!Главный варош
!Площадь&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;small&gt;[км²]&lt;/small&gt;
!Обывательство&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;small&gt;(30 юна 2014)&lt;/small&gt;
!Густота залюдненя &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;small&gt;[особ/км²]&lt;/small&gt;
|-
|1
|[[Файл:POL_powiat_bełchatowski_COA.svg|30x30пкс]]
|Белхатовськый
|Белхатов
|967,60
|113.157
|117
|-
|2
|[[Файл:POL_powiat_brzeziński_COA.svg|28x28пкс]]
|Брезинськый
|Бжезіны
|358,56
|30.909
|86
|-
|3
|[[Файл:POL_powiat_kutnowski_COA.svg|28x28пкс]]
|Кутновськый
|Кутно
|886,86
|100.194
|113
|-
|4
|[[Файл:POL_powiat_łaski_COA.svg|27x27пкс]]
|Ласький
|Ласьк
|618,23
|50.670
|82
|-
|5
|[[Файл:POL_powiat_łęczycki_COA.svg|27x27пкс]]
|Ленчицький
|Ленчиця
|772,75
|51.469
|67
|-
|6
|[[Файл:POL_powiat_łowicki_COA.svg|29x29пкс]]
|Ловицький
|Лович
|988,17
|80.144
|81
|-
|7
|[[Файл:POL_powiat_łódzki_wschodni_COA.svg|28x28пкс]]
|Східнолодзький
|Лодзь (Łódź)
|499,76
|69.991
|140
|-
|8
|[[Файл:POL_powiat_opoczyński_COA.svg|27x27пкс]]
|Опочинський
|Опочно
|1040,19
|77.919
|75
|-
|9
|[[Файл:POL_powiat_pabianicki_COA_1.svg|27x27пкс]]
|Паб'яницький
|Пабьяниці
|492,18
|119.596
|243
|-
|10
|[[Файл:POL_powiat_pajęczański_COA.svg|29x29пкс]]
|Паєнчанський
|Паєнчно
|803,82
|52.390
|65
|-
|11
|[[Файл:POL_powiat_piotrkowski_COA.svg|28x28пкс]]
|Пйотрковський
|Пйотркув Трибунальскый
|1428,74
|91.568
|64
|-
|12
|[[Файл:POL_powiat_poddębicki_COA.svg|27x27пкс]]
|Поддембицький
|Поддембіце
|881,21
|41.836
|47
|-
|13
|[[Файл:POL_powiat_radomszczański_COA_2000-2024.svg|28x28пкс]]
|Радомщанський
|Радомсько
|1442,57
|116.039
|80
|-
|14
|[[Файл:POL_powiat_rawski_COA.svg|28x28пкс]]
|Равський
|Рава-Мазовецка
|646,20
|49.499
|77
|-
|15
|[[Файл:POL_powiat_sieradzki_COA.svg|29x29пкс]]
|Серадзький
|Сєрадз
|1490,83
|119.847
|80
|-
|16
|[[Файл:POL_powiat_skierniewicki_COA.svg|25x25пкс]]
|Скерневицький
|Скерневиці
|753,57
|38.249
|51
|-
|17
|[[Файл:POL_powiat_tomaszowski_(łódzki)_COA.svg|27x27пкс]]
|Томашовський
|Томашов-Мазовецкый
|1024,79
|119.492
|117
|-
|18
|[[Файл:POL_powiat_wieluński_COA.svg|29x29пкс]]
|Велюнський
|Велюнь
|926,48
|77.542
|84
|-
|19
|[[Файл:POL_powiat_wieruszowski_COA.svg|29x29пкс]]
|Верушовський
|Верушов
|577,13
|42.227
|73
|-
|20
|[[Файл:POL_powiat_zduńskowolski_COA.svg|29x29пкс]]
|Здунськовольський
|Здунська Воля
|369,23
|67.834
|184
|-
|21
|[[Файл:POL_powiat_zgierski_COA.svg|29x29пкс]]
|Згерський
|Зґеж
|855,18
|164.916
|193
|-
|22
|[[Файл:POL_Łódź_COA.svg|31x31пкс]]
|Лодзь (Łódź)
|–
|293,25
|708.554
|2416
|-
|23
|[[Файл:POL_Piotrków_Trybunalski_COA_1.svg|27x27пкс]]
|Пйотркув Трибунальський
|–
|67,24
|75.732
|1126
|-
|24
|[[Файл:POL_Skierniewice_COA.svg|28x28пкс]]
|Скерневиці
|–
|34,41
|48.693
|1415
|- class=&quot;sortbottom&quot;
|'''Разом'''
|–
|'''24'''
|'''21'''
|'''18 218,95'''
|'''2 508 464'''
|'''138'''
|}
[[Катеґорія:Воеводства в Польщи]]
[[Катеґорія:Лодзькоє воєводство]]
[[Катеґорія:Польско]]</text>
      <sha1>33h2pg7m5xmwrk0l5yt8zqr8n8qdp2l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Межовоє (Покровськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21947</id>
    <revision>
      <id>172966</id>
      <parentid>149815</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172966</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2120" sha1="95cjupmfjemmjzmcjl5nub5wgny4tp7" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Межовоє}}'''Межово́є''' ([[Україньскый язык|укр]]. Межове) ([[Російскый язык|рус]]. Межевое) — [[село]] у [[Покровськый район|Покровськӯм районови]], [[Донецька область|Донецькой области]], [[Україна|Украйины]].
{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] окупіроватоє [[Росія|росіянами]] из [[19. авґуст|19 авґуста]] [[2024]] року&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://t.me/DeepStateUA/20159 |title=🔄 Мапу оновлено&amp;#33; |publisher=✙DeepState✙🇺🇦 |date=20 серпня 2024 |archiveurl=http://web.archive.org/web/20240902235044/https://t.me/DeepStateUA/20159 |archivedate=2 вересня 2024 |access-date=15 вересня 2024 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 36 людий, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 76,58%

[[Русы]] — 41,67

Значеня є поверх 100% позад двойної націоналности.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B5_(%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Межове (Покровський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Донецькой области]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Донецька область]]
[[Катеґорія:Покровскый район]]
[[Катеґорія:Межовоє]]</text>
      <sha1>95cjupmfjemmjzmcjl5nub5wgny4tp7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Крымськоє ханство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21950</id>
    <revision>
      <id>172807</id>
      <parentid>151283</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:51:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172807</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5146" sha1="1solaqvfoinmlhtqk6iarqotkku4d9d" xml:space="preserve">{{Заникла держава|originálny názov=Крымськоє ханство|rok vzniku=1449|rok zániku=1783|hlavné mesto=[[Бахчисарай]], [[Каффа]], [[Солхат]]|jazyky=[[Крымскотатарьскый язык]], [[Турецькый язык| Турицькый язык]]|počet obyvateľov=~ 4,2 млн|národnostné zloženie=[[Крымські Татары]], [[Турци| Туркы]], [[Молдавани| Молдаване]]|názov=Qırım Hanlığı|pred 1=Золота Орда|pred 1 vlajka=GoldenHorde1300.png|najdlhšia rieka=[[Днїпр| Дніпро]], [[Дон]], [[Кубань]]|štátne zriadenie=[[Орда]], [[Монархія]]|materský štát=[[Золота Орда]]|po 1 vlajka=Flag of Oryol ship (variant).svg|po 1=Русске царство|mapa=BlackSea1600 ru.svg|vlajka=Flag of Crimean Khanate (Clearer).png}}

'''Кры́мськоє ха́нство''', авадь '''Кры́мськый ханат'''&lt;ref name=&quot;ВУЕ&quot;&gt;{{Cite web |url=https://vue.gov.ua/Кримський_ханат |title=Велика українсьа енциклопедія — Кримський ханат |access-date=22 квітня 2022 |archivedate=25 лютого 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225175949/https://vue.gov.ua/Кримський_ханат }}&lt;/ref&gt; ({{Lang-crh|&lt;big&gt;قريم خانلغى&lt;/big&gt;}}, нынішньым крымськотатарськым&amp;nbsp;— ''Qırım Hanlığı''), самоназва&amp;nbsp;— '''Крымськый престол и Кипчацькый степ'''&lt;ref name=&quot;ЕІУ&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;Дом&quot;&gt;''[[Домановський Андрій Миколайович|Домановський А. М.]]'' [https://folio.com.ua/system/books/samples/000/000/237/original/Домановский_Крымское_хансто.pdf?1536370638 «Осколок Золотой Орды, или Загадки рождения Крымского ханства»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200630164622/https://folio.com.ua/system/books/samples/000/000/237/original/Домановский_Крымское_хансто.pdf?1536370638}}&amp;nbsp;— 2017. Харків, сторінка 11&lt;/ref&gt; (крым.-тат. تخت قريم و دشت قپچاق,) транслітерация нынішньым крымськотатарськым&amp;nbsp;— ''Taht-ı Qırım ve Deşt-i Qıpçaq'')&amp;nbsp;— станово-представницька історична крымськотатарська держава династії Ґераю̄в. Екзістовала у [[1441]]–[[1783]] роках и основана Хаджі Ґераём. Занимала територію [[Крым|Крыма]], степӯв Северного Причорноморя у мижерічю [[Днѣстер|Дністра]] и [[Дон|Дона]], а иппен земиль северной Кубани. Входила у число так именованых исламськых пороховых рішӯв.
[[Файл:De_Landschappen_der_Percoptize_en_Nogaize_Tartares,_Circassen,_P_Van_der_Aa_(Leiden,_1707).jpg|міні|300x300пкс|Крымськый ханат на карті 1707 року. Наліво&amp;nbsp;— Украйина, направо&amp;nbsp;— Московія.]]

== Удкликованя ==
{{Scroll Gallery|Файл:Scythian_kingdom_in_the_Pontic_steppe.jpg|Причорноморський степ VII—III&amp;nbsp;ст. до н.&amp;nbsp;е.|Файл:450_roman-hunnic-empire-pt.svg|[[Імперія гунів]] за правління [[Аттіла|Аттіли]].|Файл:GökTürk_Empire.jpg|[[Тюркський каганат]] (''Менгу Ель, Вічний Ель'').|Файл:Западно-Тюркский_каганат.jpg|[[Західний тюркський каганат]].|Файл:Map_of_Old_Great_Bulgaria_es.svg|[[Стара Велика Болгарія|Велика Булгарія]] за хана [[Кубрат]]а.|Файл:Chasaren.jpg|[[Хозарський каганат]].|Файл:Kypchak_steppe_11-12.png|[[Кипчацький каганат]], або [[Половецьке поле|Дешт-і Кипчак]].|Файл:Golden Horde Uzbek.png|[[Золота Орда]]|Файл:Caffa_and_Theodoro_2.svg|Кримській півострів до [[Османське завоювання південного Криму (1475)|османського завоювання узбережжя]].|Файл:Map_of_the_Crimean_Khanate_at_its_maximum_extent.svg|Межа експансії Кримського ханства на теренах [[Золота Орда|Улусу Джучі]] станом на 1523 рік{{sfn|Темушев|2021|с=1026}}.|Назва=&lt;small&gt;Карти земель в історії&lt;/small&gt;|ширина=250|розташування=right}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Заниклы штаты]]
[[Катеґорія:1783]]
[[Катеґорія:Историчны области России]]
[[Катеґорія:Крымскотатарьскый язык]]
[[Катеґорія:Крымськоє ханство]]</text>
      <sha1>1solaqvfoinmlhtqk6iarqotkku4d9d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мала Розтока</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21966</id>
    <revision>
      <id>172677</id>
      <parentid>161626</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:19:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172677</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2641" sha1="dbbh7b0m4gthww2990ukxqig7rlxcfp" xml:space="preserve">'''Мала́ Ро́зтока''' ({{Lang-uk|Мала Розтока}}, {{Lang-hu|Szőllősrosztoka}}, {{Lang-ro|Mala Roztoka}}) ''(до 1946 — Уґочанська Розтока)'' — [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]] (бывшый [[Иршавскый район|Иршавськый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|население=510|год переписи=2001}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1631]]. році.&lt;ref&gt;Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi. [[Ужгород]]: 1922. стор 19. онлайн: [https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:18f55b20-a118-11e8-ba56-5ef3fc9bb22f Туй]&lt;/ref&gt;

До [[1946]]. року [[село]] называло ся Уґочанська Розтока. [[25. юн|25. юна]] [[1946]]. року Президіум Верховної Рады УССР дав указ „за усокочіня історичных назв и уточніня назв населеных пунктӱв Закарпатської области”, пӱсля чого Уґочанська Розтока стала ся называти Мала Розтока.&lt;ref&gt;https://dspace.uzhnu.edu.ua/items/12336316-6ab0-4886-9da3-eb2bdaf3c3b0&lt;/ref&gt; 
== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 510 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&amp;ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&amp;path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&amp;lang=2&amp;multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]&lt;/ref&gt;

[[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,80%

[[Російскый язык|руськый]] — 0,20%

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Мала Розтока]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]</text>
      <sha1>dbbh7b0m4gthww2990ukxqig7rlxcfp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Исаї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21972</id>
    <revision>
      <id>172574</id>
      <parentid>171431</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:38:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172574</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6196" sha1="8fesdlzxzfs59k4mplx4gab8tvpi1u5" xml:space="preserve">'''Иса́ї''' авадь '''Иса́йӱв''' (у містному языкови. '''''Іса́їв'''/'''Іса́ї''''') ({{Lang-uk|Ісаї, Ісаїв}}, {{Lang-pl|Isaje}}) — [[село]] у [[Самбірьскый раён|Самбӱрському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|прежние имена=Isaje, Ісаїв|население=939|год переписи=2001|этнохороним=Исаяне}}

== Назва ==
Назва села происходить уд имени [[Священик|священика]] Исая Дудзинського, котрого рахувуть основатилём села.&lt;ref&gt;https://travels.in.ua/uk-UA/locality/24961/isai-village&lt;/ref&gt;

== Історія ==
[[Село]] первый паз ся споминать у [[1459]]. році. У [[1552]]. році кралиця Бона подарила селови дараб земли обы уставбити [[костел]], котрый не усокотив ся до днись. По документам [[XVIII. стороча|XVIII]]. стороча, у селови было сім цирькӱвцьӱв, у каждому присілкови, и тыж фунґовало 10 водяных млинӱв. Исаї были єдным из містных центрӱв ґаздӱвства, де проводили ся базары и ярмаркы.&lt;ref&gt;https://risu.ua/do-boykiv-u-karpati_n81967&lt;/ref&gt;

Главным історичным памнятником села стала деривляна цирьков Сятого Архістратиґа Михаила, уставблена у [[1663]]. році майстром Иллём Пантелеймоном. Храм не єден раз реставровали, а ка-май у [[1801]] и [[1875]]. роках. У [[1722]]. році у Исаях заложили чотыриярусну деривляну дзвӱнницю, котра служила ищи и вхӱдными воротами у цирьковный двӱр.&lt;ref&gt;https://karpaty.rocks/pl/node/14684&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://decerkva.org.ua/isai.html&lt;/ref&gt; 

У [[1928]]–[[1938]]. роках у селі заложили нову камняну цирьков Сятого Михаила за проєктом архітектора Євґена Нагірного. Пуд час [[Перша світова война|Первої світової войны]] старый деривляный храм дӱстав поруху уд шрапнелы; сліды трафляня ся лишили при входови. У [[2018]]. році стан храма признали аварійным и зачали повну реставрацію, котра шла сім рокӱв. Удновлену [[Церьков (храм)|цирьков]] осятили [[9. новембер|9. новембра]] [[2025]]. року.&lt;ref&gt;https://lvivoblrada.gov.ua/u-seli-isayi-vidrestavruvaly-khram-sv-ar/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.ukr.net/ru/news/details/lviv/86104202.html&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 939 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20160826163643/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_046&amp;ti=19A050501_02_046.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Lvivska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&amp;path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F02%2F&amp;lang=2&amp;multilang=en&lt;/ref&gt;

* [[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,89%
* инні — 0,11%

== Реліґія ==
====Стара цирьков====
Стара цирьков у Исаях была заложена у [[1663]]. році. Заложив ї [[Православна церьков|православный]] священик Илля Пантелеймон из Перемышльської єпархії. Была много раз реконструёвана и прияла [[Ґрекокатолицька церьков|унію]].&lt;ref&gt;https://www.pslava.info/IsajiS_CerkSvMyxajilaStara,213531.html&lt;/ref&gt;[[Файл:Львiвщина_Туркiвського_р-ну,_с._Iсаiв,_Михайлiвська_ц-ва_1663_року_(5).jpg|ліворуч|міні|Стара цирьков ст. Арханґела Михаила у наш час.]]
====Нова цирьков====
Нова мурована з камене цирьков зачала ся ставбити містными унияками у [[1928]]. році. Была долажена у [[1938]]. році, но пробыла реліґійным центром недовго, такой пӱсля [[Друга світова война|Другої світової войны]] цирьков закрыли [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|комуністы]], а удну церкви учинили сільськоґаздӱвськый склад.&lt;ref&gt;https://www.pslava.info/IsajiS_CerkSvMyxajilaNova,213607.html&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы==

* [[Кузан, Марьян Штефанович|Кузан Марьян Штефанович]]&amp;nbsp;— [[Франція|французькый]] [[композитор]] и [[Диригент|дириґент]] быв родом из села Исаї. 

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]
[[Катеґорія:Львівска область]]
[[Катеґорія:Исаї]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]</text>
      <sha1>8fesdlzxzfs59k4mplx4gab8tvpi1u5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Иршавськый мӯст</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21978</id>
    <revision>
      <id>172573</id>
      <parentid>156046</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:38:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172573</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1421" sha1="f8l29gbt4b40nix4siqpnyafkqj3nq5" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ирша́вськый мӯ́ст'''&amp;nbsp;— історичный [[Міст|мӯст]], є [[Архітектура|архітектурныв]] памнятков [[Місто|вароша]] на правӯв притоці [[Ріка|рікы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]]&amp;nbsp;— на ріці [[Иршавка]] у центрі [[Иршава|Иршавы]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Міст|Мӯст]] построєно у [[1924]] році. Стройив ся [[Міст|мӯст]] из [[1923]] року по [[1924]] рӯк.{{Жрідло}}

== Ґалерея ==
[[Файл:Іршавський_міст.jpg|центр|міні|714x714пкс|Иршавськый мӯст зимов]]

== Удкликованя ==

* [http://www.mukachevo.net/ua/News/view/51808-Мости-історії-річки-Боржава-ФОТО Мости історії річки Боржава] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911151611/http://www.mukachevo.net/ua/News/view/51808-Мости-історії-річки-Боржава-ФОТО|date=11 вересня 2012}}
[[Катеґорія:Иршава]]
[[Катеґорія:Мосты Пудкарпатя]]
[[Катеґорія:Архитектура]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]]</text>
      <sha1>f8l29gbt4b40nix4siqpnyafkqj3nq5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Литовська Републіка (1918–1940)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21980</id>
    <revision>
      <id>172866</id>
      <parentid>158789</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:21:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172866</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3664" sha1="meb26p2mamqtg18rlmnvf6dgmhbi3a9" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
{{Заникла держава|názov=Литовська Републіка|po 1=Литовська Советьска Соціалістична Републіка|po 1 vlajka=Flag of the Lithuanian Soviet Socialist Republic (1953–1988).svg|jazyky=[[Літовскый язык|Литовськый язык]]|hlavné mesto=[[Каунас]] (1919-1939) 
[[Вільнюс]] (1918-1919; 1939-1940)|mapa=Lithuania 1929-1938.svg|rok zániku=3 авґуста 1940|rok vzniku=16 фебруара 1918|štátne zriadenie=[[Републіка]]|po 2=Націстічне Нїмецько|po 2 vlajka=Flag of Germany (1935–1945).svg|vlajka=Flag of Lithuania (1918–1940).svg|pred 1=Російска імперія|pred 1 vlajka=Flag of Russia.svg|pred 2=Нѣмецке цѣсарство|pred 2 vlajka=Flag of Germany (1867–1918).svg}}

'''Лито́вська Репу́бліка''' ([[Літовскый язык|лит]]. Lietuvos Respublika)&amp;nbsp;— держава на северови Европы, што екзістовала из 1918 по 1940 рӯк. Столицёв державы у 1918—1919 роках быв [[Вільно|Вільнюс]], айбо пӯсля Польсько-литовської во̄йны перейшов під контроль [[Рѣчь Посполита II.|Польської Республіки]], столиця Литви була тимчасово перенесена до міста [[Каунас]].

== Здобытя независности ==
[[Файл:Bermontians_planes_captured_by_the_Lithuanian_Army.jpg|ліворуч|міні|Трофейні самолёты Западної добровольчої армады, які литовська армада захватила пӯсля бою̄в пуд Радвілішкісом у 1919 році.]]
16 фебруара 1918 року у [[Вільно]] Литовська Таріба (Рада Литвы) прогласила независнӯсть державы. Исе ужек другоє за пару місяцю̄в проглашеня литовського штата пӯсля [[Брест-Литовскый мир (9. фебруар 1918)|Брест-Литовського мира]], 9 фебруара 1918 року. 

== Мемельськый край ==
[[22. марец|22 марца]] [[1938]] року [[Націстічне Нїмецько|Німицько]] удправило Литві ультиматум по якому она мала передати Німцям Мемельськый край. Того же дне быв пудписаный договӯр за ненапад.

== Ліквідація ==
1 септембра 1939 року Німці предлагали Литві вернути си Віленщину айбо Литва ся удказала. у септемброви того же року [[СССР]] окуповали тоты зимлі. 14 юна 1940 року СССР загнав Литві ультиматум по якому та мала розпустити сейм, управа мала подати у удставку а Советьска поміч мала увеличиьи свӯй континґент, президент Литвы Антонас Сметона того же дне приняв го. 15 юна была зформована нова управа котра уж 3 авґуста припойила Литву ид СССР ге ЛССР.
[[Файл:MerkysA.jpg|міні|319x319пкс|Президент Литвы Антонас Мяркіс]]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Литва]]</text>
      <sha1>meb26p2mamqtg18rlmnvf6dgmhbi3a9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монґолы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21994</id>
    <revision>
      <id>173015</id>
      <parentid>155451</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>173015</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="975" sha1="boqodrz00dhvp0jtuumv4s9avmtzfxt" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Інфобокс Етнічна ґрупа|group=Монґолы|population=~10,000,000|regions=[[Монґолія]], [[Кітайска Народна Републіка|Китай]]|region1=[[Монґолія]] 2,400,000|region2=[[Кітайска Народна Републіка|Китай]] 6,800,000|languages=[[Монґольскый язык]], [[Кітайскый язык|Китайськый язык]]|religions=[[Будгізм|Буддизм]] и [[Шаманізм]]}}'''Монґо́лы''' ''([[Монґольскый язык|мон]]. Монголчууд)'' — [[народ]] [[Монґолоїд|монґолоїдної]] рассы, основноє обывательство [[Монґолія|Монґолії]] и северных районӯв [[Кітайска Народна Републіка|Китая]].
[[Катеґорія:Народы і етніка]]
[[Катеґорія:Монґолы]]
[[Катеґорія:Азія]]</text>
      <sha1>boqodrz00dhvp0jtuumv4s9avmtzfxt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Земплінські Гамры</title>
    <ns>0</ns>
    <id>21998</id>
    <revision>
      <id>172530</id>
      <parentid>160663</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:26:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172530</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1629" sha1="4hew7jcqjahfwet7o9zjgyxdimnqlo8" xml:space="preserve">'''Зе́мплінські Га́мры''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Zemplínske Hámre) ([[Мадярскый язык|мад]]. Józsefhámor) ([[Україньскый язык|укр]]. Земплінські Гамри) — [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Сніна]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]].{{НП}}

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк 1,249 людий, из них:
* [[Словакы|словены]]&amp;nbsp;— 97,78&amp;nbsp;%
* [[чехы]]&amp;nbsp;— 0,47&amp;nbsp;%
* [[Українцї|украйинці]]&amp;nbsp;— 0,32&amp;nbsp;%
* [[Русины|русини]]&amp;nbsp;— 0,24&amp;nbsp;%
* '''Из них по вірі''':
*

* [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]]&amp;nbsp;— 95,41&amp;nbsp;%,
* [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]]&amp;nbsp;— 0,87&amp;nbsp;%,
* [[Православна церьков|православні]]&amp;nbsp;— 0,40&amp;nbsp;%,
* не рахувуть себе вірувучыми авадь не приналежать до аниєдної вышечпомненої церкви&amp;nbsp;— 2,29&amp;nbsp;%

== Референції ==
&lt;references/&gt;
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Села Словеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]]</text>
      <sha1>4hew7jcqjahfwet7o9zjgyxdimnqlo8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Орда</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22014</id>
    <revision>
      <id>172631</id>
      <parentid>155254</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:37:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172631</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3753" sha1="31y5ts84ctu73pnssygczn9opia92v6" xml:space="preserve">'''Орда́''' (из [[Половецькый язык|половецького]]: ''orda'', «зобраня», «двӱр») — у [[X. стороча|X]]—[[XVIII. стороча|XVIII]] ст. тип общественно-воєнной орґанізації кочовых народӱв Евразійського степа. Аналоґ [[Племня|племени]] авадь [[Фамилія|рода]]. Даякі успішні орды утворёвали державы —  [[Ханство|ханства]]. Синонімы — «юрт» (''юрта'', «рӱд, племня») и «улус» («крайна»).

{{Універзалный інфобокс}}

== Орды ==
[[Етимология|Етимолоґічно]], слово «орда» происходить уд монґольського слова «ордо» авадь турицького «орта», што означать сторону, удділеня, шатер авадь напрям, товмачить ся ге обоз, табор авадь пляц, палатка, місто власти авадь кралёвського двора.

У рамкох [[Монґолы|монґольськой]] [[Ріша Ляо|ріші Ляо]], слово «ордо» хосновало ся по удношіню до окружавущого середовища майважных людий у крайні (ге [[Европа|Европейського]] кралёвського двора), включавучи рабӯв, слуг и охранникӯв. [[Император|Рішанины]], рішанинкы и [[Князь|князі]] мали свої орды.

Потӯм у европейськӯв історичнӯв літературі позад сотвореня негативного образа давньых степовых народӯв Азії исе слово набывать негативного значеня (штось тіпа «воєнна-банда душманӯв-кочевникӯв-загарбникӯв»).

Назвов Орда (из великої буквы) прийнято позначати общественно-політичну воєнну, структуру сотворену [[Чінґізхан|Чінґіз-ханом]] у [[XIII. стороча|XIII]]&amp;nbsp;ст. у степах [[Евразія|Евразії]].

== Знамі орды ==
У [[Росія|руськӯв]] а потӯм [[Україна|украйиньскӯв]] и російськӯв історичнӯв науці ордов прийнято называти любу общественно-політичну, воєнну структуру кочевникӯв Великого Евразійського степа до XIII&amp;nbsp;ст. Так, мож стрітитит спомин за скіфські и сарматські орды, тюркські орды, орды Аттілы, булґарські, половецькі и инні.

На югови [[Україна|Украйины]] наприклад у сириднёвічови екзістовали такі орды:

* [[Білгородьска орда|Білгородьска]] (Буджацька, Добружанська, Малых ногаю̄в)
* [[Джамбойлуцька орда|Джамбойлуцька]] (Перекопська)
* [[Єдисаньска орда|Єдисаньска]] (Очакӯвська)
* [[Єдичкульська орда|Єдичкульська]]
* [[Крымськоє ханство|Крымська]]

== Иппен позерайте ==

* [[Юрта]]
* [[Ордос]]

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Военскы едноткы]]</text>
      <sha1>31y5ts84ctu73pnssygczn9opia92v6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172633</id>
      <parentid>172631</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:43:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172633</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3758" sha1="ju2v3oiejtttt7m6h9k9tn9q4zgn7ib" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
'''Орда́''' (из [[Половецькый язык|половецького]]: ''orda'', «зобраня», «двӱр») — у [[X. стороча|X]]—[[XVIII. стороча|XVIII]] ст. тип общественно-воєнной орґанізації кочовых народӱв Евразійського степа. Аналоґ [[Племня|племени]] авадь [[Фамилія|рода]]. Даякі успішні орды утворёвали державы —  [[Ханство|ханства]]. Синонімы — «юрт» (''юрта'', «рӱд, племня») и «улус» («крайна»).

== Орды ==
[[Етимология|Етимолоґічно]], слово «орда» происходить уд монґольського слова «ордо» авадь турицького «орта», што означать сторону, удділеня, шатер авадь напрям, товмачить ся ге обоз, табор авадь пляц, палатка, місто власти авадь кралёвського двора.

У рамкох [[Монґолы|монґольськой]] [[Ріша Ляо|ріші Ляо]], слово «ордо» хосновало ся по удношіню до окружавущого середовища майважных людий у крайні (ге [[Европа|Европейського]] кралёвського двора), включавучи рабӯв, слуг и охранникӯв. [[Император|Рішанины]], рішанинкы и [[Князь|князі]] мали свої орды.

Потӯм у европейськӯв історичнӯв літературі позад сотвореня негативного образа давньых степовых народӯв Азії исе слово набывать негативного значеня (штось тіпа «воєнна-банда душманӯв-кочевникӯв-загарбникӯв»).

Назвов Орда (из великої буквы) прийнято позначати общественно-політичну воєнну, структуру сотворену [[Чінґізхан|Чінґіз-ханом]] у [[XIII. стороча|XIII]]&amp;nbsp;ст. у степах [[Евразія|Евразії]].

== Знамі орды ==
У [[Росія|руськӯв]] а потӯм [[Україна|украйиньскӯв]] и російськӯв історичнӯв науці ордов прийнято называти любу общественно-політичну, воєнну структуру кочевникӯв Великого Евразійського степа до XIII&amp;nbsp;ст. Так, мож стрітитит спомин за скіфські и сарматські орды, тюркські орды, орды Аттілы, булґарські, половецькі и инні.

На югови [[Україна|Украйины]] наприклад у сириднёвічови екзістовали такі орды:

* [[Білгородьска орда|Білгородьска]] (Буджацька, Добружанська, Малых ногаю̄в)
* [[Джамбойлуцька орда|Джамбойлуцька]] (Перекопська)
* [[Єдисаньска орда|Єдисаньска]] (Очакӯвська)
* [[Єдичкульська орда|Єдичкульська]]
* [[Крымськоє ханство|Крымська]]

{{Стыржень}}

== Иппен позерайте ==
* [[Юрта]]
* [[Ордос]]

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Военскы едноткы]]</text>
      <sha1>ju2v3oiejtttt7m6h9k9tn9q4zgn7ib</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Московська ґубернія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22015</id>
    <revision>
      <id>173008</id>
      <parentid>164963</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:40:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173008</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2594" sha1="9mm4noqv7p6j01yciq8unp6crybckii" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Mosgubsovdep.jpg|праворуч|міні|173x173пкс|Печать Московського ґубернського совіта депутатӯв РСФСР{{Універзалный інфобокс}}]]
'''Моско́вська ґубе́рнія''' ([[Російскый язык|рус]]. Московская губерния)&amp;nbsp;— адміністративно-територіална единка у [[Російска імперія|Російськӯв ріші]] [[1708]]–[[1917]] рокӯв, [[Російська републіка|Російськӯв републіці]] [[1917]] року и [[РСФСР]] [[1917]]–[[1929]] рокӯв. Центр&amp;nbsp;— [[Москва]]. Сотворена [[1708]] року на основі [[Московськый уїзд|Московського уїзда]] [[Русске царство|Московського царства]]. До [[1918]] року складалася из 13 [[Уїзд|уїздӯв]], пӯсля&amp;nbsp;— из [[1. октобер|1 окто̄вбра]] [[1929]] року перечинена на [[Московська область|Московську область]].

== Історія ==
Ґубернія сотворена у [[1708]] році.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20110927062523/http://geo.1september.ru/2001/15/2.htm Адмін. переміны у Росії за 300 рокӯв]&lt;/ref&gt;

== Уїзды ==

# Богородьскый
# Бронницькый
# Верейскый
# Волоколамськый
# Дмитровськый
# Звенигородьскый
# Клинськый
# Коломенськый
# Можайськый
# Московськый
# Подольськый
# Рузськый
# Серпуховськый.

== Обывательство ==
У ґубернії на [[1897]] рӯк жило 2 433 356 людий, из них векшына [[Русы|Великороссы]]. 14 [[Місто|варошӯв]], 166 [[Волость (Російська ріша)|волостий]].

== Література ==

* [https://web.archive.org/web/20180913195553/http://chigirin.narod.ru/book.html#mos Памятная книжка Московской губернии на 1908 год] [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]{{Ref-ru}}
[[Катеґорія:Историчны земли подля краины]]
[[Катеґорія:Историчны области России]]
[[Катеґорія:Російска імперія]]
[[Катеґорія:Московска область]]</text>
      <sha1>9mm4noqv7p6j01yciq8unp6crybckii</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Юрко Капац</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22018</id>
    <revision>
      <id>172837</id>
      <parentid>167600</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T21:28:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* growthexperiments-addlink-summary-summary:2|1|0 */</comment>
      <origin>172837</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9683" sha1="lejbe2dcq7sfevgw4ub576k7q6erq9y" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя = Юрко Капац
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2020/11/kapac1_front-768x367.jpg}}
|Ошкола = Чеськый аґрарный університет у Празі
|Чинность = блоґер, активіста, товмач, закладатель русинськых онлайн-проєктув, член Общества приятелюв Пудкарпатської Руси
|Мѣсто_роджѣня = [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]]
|Уроджѣня = [[8. септембер|8.&amp;nbsp;септембра]] [[1998]]
|Мѣсто_погребу=
}}

'''Юрко Капац''' ([[8. септембер|8.&amp;nbsp;септембра]] [[1998]], [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]]) є [[Русины|русинськый]] блоґер, активіста, [[Перекладатель|товмач]], закладатель русинськых інтернетовых проєктув ги „RUE \\ Русинськый портал“ (тай вебсайта), „іҐазета“, „Рудні казкы“, перенесеня „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]] у [[Інтернет|вебовый формат]]. Член [[Чесько|чеської]] орґанізації „Общество приятелюв Пудкарпатської Руси“ ({{Lang-cs|Společnost přátel Podkarpatské Rusi}}). Булшу часть свого живота жиє в [[Міґрація|еміґрації]] на [[Чесько|Чехах.]]&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |author=Каріна Муляр |publication-date=18. новембра 2020|title=«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год. |at=Lem.fm |url=https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-22/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

== Ранньый живот ==
Родив ся [[8. септембер|8.&amp;nbsp;септембра]] [[1998]] у [[Новоє Давыдково|Новому Давыдкові]], де удходив такой перші чотыри класы [[Школа|ошколы]]. Уд рожденя до 9&amp;nbsp;рокув рус у воспитаньови бабкы; родакы му по роботі ходили за гатар, головно на [[Чесько|Чехы]]. У 2009.&amp;nbsp;рокови го першый раз узяли д собі на літо у [[Прага|Прагу]], обы дітвак у тум числі ся помалы адаптовав до чеської ошколы, у котру го май пак у тому такой році дали. Пак ся учив у Середнюй промысловуй електротехнічнуй ошколі в Ужлабіні в Празі ({{Lang-cs|Střední průmyslová škola elektrotechnická a gymnázium v Úžlabině}}).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Першыма приспівками Капаца до русинського кываня стало чиненя образчикув из русинськов лексиков про русинські рокаші у соціалнуй сітці „Вконтакте“. Тым Юрко ся занимав у свої 14&amp;nbsp;рокув.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Творьба ==

=== RUE \\ Русинськый портал тай Rueportal.eu ===
[[15. януар|15.&amp;nbsp;януара]] [[2018|2018.]]&amp;nbsp;рока вытворив інформаційну сторунку „RUE \\ Русинськый портал“ у соціалнуй сітці Facebook. У яри [[2018|2018.]]&amp;nbsp;рока у проєкта ся появив и вебсайт [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu], на основі котрого пак ся розміщовали и другі вебові ініціативы Капаца.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Перидня хыжа {{!}} rueportal |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

==== [https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/ Книговниця] ====
Цифрова бібліотека, котра обсягує русинсько- и чужоязычну белетристичну, школовалну, періодичну, лінґвістичну тай історичну літературу. 

==== [https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk Словник] ====
Проєкт ся начав из діґіталізованых „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]], адаптованых про вебовый формат из гляданьом межи словниковыма статями, айбо на днешньый день урус у аґреґатор дакулкох словникув, котрый ся потихы доповнят „розшыреным словником“, у котрый ся пишут слова, не найдені у другых уданых дотеперь словниках.

==== [https://jazyk.rueportal.eu/prykazky Приказкы тай пословиці] ====
Зобрата з разных жерел база містных тай не лиш приказок.

==== [https://www.rueportal.eu/maps/ Мапы] ====
Діґіталні верзії діалектолоґічных мап Пудкарпатя из „Лінґвістичного атласа украйинськых народных говорув Закарпатської области УРСР“ [[Йосип Дзендзелѣвскый|Й.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Дзендзелівського]] тай коментарії ид ним.

==== [https://poezija.rueportal.eu/ Карпаторусинська поезія] ====
Пудсайт про публікацію поезії из розділом на авторув, зберькы тай тематику.

==== [https://www.rueportal.eu/gazeta/ іҐазета] ====
Архів публікацій новостного тай інформаційного характера тай інтервю из русинськыма персоналіями.

==== [https://www.rueportal.eu/kazky/ Рудні казкы] ====
Цільов пудпроєкта „Рудні казкы“ стало всокоченя локалных казок у русинськуй бесіді; основов про тото стала книга „Казкы Верьховины“, у котруй творы были напечатані у російському языкови — їх Капац потовмачив [[Русиньскый язык|по русинськы]].&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске
областне научно-културолоґічне общество імени Александра
Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=84|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}&lt;/ref&gt; Поєдны творы дустали ай авдіо у начитці [[Мигаль Лыжечко|Мигаля Лыжечка]].&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Рудні казкы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/kazky/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

=== Товмацька діятелность ===
Занимат ся товмаченьом прозовых творув: из яри 2022.&amp;nbsp;рока робит над тай періодично публікує русинськоє товмаченя „Переміны“ [[Франц Кафка|Франца Кафкы]] у „Алманахови днешньої русинської літературы“.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Юрко Капац ся дуклав ид русинськым товмаченям месенджера Telegram, [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]] (локалізація была офіціално додана у бавку [[26. октобер|26.&amp;nbsp;октовбра]] [[2022]]).&lt;ref&gt;{{Cite web |language=русинськы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/projekty/ |title=Проєкты }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Minecraft — перва компюторна бавка из руснацьков бисїдов |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/blog/minecraft-po-rusnacky/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt; Уд марця [[2024|2024.&amp;nbsp;рока]] товмачит тітулкы д аніме „Наруто“; на септембер 2024 потовмачені сут перші 16&amp;nbsp;епізодув.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Еденъ коногськый сирохманъ {{!}} Наруто по-русинськы |at=Telegram |url=https://t.me/narutorue |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
* [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu]

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{DEFAULTSORT:Капац, Юрко Юрійович}}
{{Lifetime|1998||Капац, Юрко}}
[[Катеґорія:Родакы Нового Давыдкова]]</text>
      <sha1>lejbe2dcq7sfevgw4ub576k7q6erq9y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172960</id>
      <parentid>172837</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T08:31:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172960</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9642" sha1="p18fglx5t5gq4dpg5wlg6iyadwhaq7g" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя = Юрко Капац
|Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90
|link=https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2020/11/kapac1_front-768x367.jpg}}
|Ошкола = Чеськый аґрарный університет у Празі
|Чинность = блоґер, активіста, товмач, закладатель русинськых онлайн-проєктув, член Общества приятелюв Пудкарпатської Руси
|Мѣсто_роджѣня = [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]]
|Уроджѣня = [[8. септембер|8.&amp;nbsp;септембра]] [[1998]]
|Мѣсто_погребу=
}}

'''Юрко Капац''' (8.&amp;nbsp;септембра 1998, [[Новоє Давыдково]], [[Мукачовськый район]]) є [[Русины|русинськый]] блоґер, активіста, [[Перекладатель|товмач]], закладатель русинськых інтернетовых проєктув ги „RUE \\ Русинськый портал“ (тай вебсайта), „іҐазета“, „Рудні казкы“, перенесеня „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]] у [[Інтернет|вебовый формат]]. Член [[Чесько|чеської]] орґанізації „Общество приятелюв Пудкарпатської Руси“ ({{Lang-cs|Společnost přátel Podkarpatské Rusi}}). Булшу часть свого живота жиє в [[Міґрація|еміґрації]] на [[Чесько|Чехах.]]&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |author=Каріна Муляр |publication-date=18. новембра 2020|title=«Голосы Русинів Підкарпатя» – середа, 18.10 год. |at=Lem.fm |url=https://www.lem.fm/holosy-rusiniv-pidkarpatya-sereda-18-10-hod-22/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

== Ранньый живот ==
Родив ся 8.&amp;nbsp;септембра 1998 у [[Новоє Давыдково|Новому Давыдкові]], де удходив такой перші чотыри класы [[Школа|ошколы]]. Уд рожденя до 9&amp;nbsp;рокув рус у воспитаньови бабкы; родакы му по роботі ходили за гатар, головно на [[Чехія|Чехы]]. У 2009.&amp;nbsp;рокови го першый раз узяли д собі на літо у [[Прага|Прагу]], обы дітвак у тум числі ся помалы адаптовав до чеської ошколы, у котру го май пак у тому такой році дали. Пак ся учив у Середнюй промысловуй електротехнічнуй ошколі в Ужлабіні в Празі ({{Lang-cs|Střední průmyslová škola elektrotechnická a gymnázium v Úžlabině}}).&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

Першыма приспівками Капаца до русинського кываня стало чиненя образчикув из русинськов лексиков про русинські рокаші у соціалнуй сітці „''Вконтакте''“. Тым Юрко ся занимав у свої 14&amp;nbsp;рокув.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;

== Творьба ==

=== RUE \\ Русинськый портал тай Rueportal.eu ===
[[15. януар|15.&amp;nbsp;януара]] [[2018|2018.]]&amp;nbsp;рока вытворив інформаційну сторунку „RUE \\ Русинськый портал“ у соціалнуй сітці Facebook. У яри [[2018|2018.]]&amp;nbsp;рока у проєкта ся появив и вебсайт [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu], на основі котрого пак ся розміщовали и другі вебові ініціативы Капаца.&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Перидня хыжа {{!}} rueportal |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

==== [https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/ Книговниця] ====
Цифрова бібліотека, котра обсягує русинсько- и чужоязычну белетристичну, школовалну, періодичну, лінґвістичну тай історичну літературу.

==== [https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk Словник] ====
Проєкт ся начав из діґіталізованых „Русько-русинського“ тай „Русинсько-руського“ [[Словник|словникув]] [[Іґорь Керча|Іґоря Керчі]], адаптованых про вебовый формат из гляданьом межи словниковыма статями, айбо на днешньый день урус у аґреґатор дакулкох словникув, котрый ся потихы доповнят „розшыреным словником“, у котрый ся пишут слова, не найдені у другых уданых дотеперь словниках.

==== [https://jazyk.rueportal.eu/prykazky Приказкы тай пословиці] ====
Зобрата з разных жерел база містных тай не лиш приказок.

==== [https://www.rueportal.eu/maps/ Мапы] ====
Діґіталні верзії діалектолоґічных мап Пудкарпатя из „Лінґвістичного атласа украйинськых народных говорув Закарпатської области УРСР“ [[Йосип Дзендзелѣвскый|Й.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Дзендзелівського]] тай коментарії ид ним.

==== [https://poezija.rueportal.eu/ Карпаторусинська поезія] ====
Пудсайт про публікацію поезії из розділом на авторув, зберькы тай тематику.

==== [https://www.rueportal.eu/gazeta/ іҐазета] ====
Архів публікацій новостного тай інформаційного характера тай інтервю из русинськыма персоналіями.

==== [https://www.rueportal.eu/kazky/ Рудні казкы] ====
Цільов пудпроєкта „Рудні казкы“ стало всокоченя локалных казок у русинськуй бесіді; основов про тото стала книга „Казкы Верьховины“, у котруй творы были напечатані у російському языкови — їх Капац потовмачив [[Русиньскый язык|по русинськы]].&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;{{Cite book|language=русинськы|editors=Юрій Шиповіч, Петро Медвідь|publisher=Обчаньске здружіня Русин Медія, Закарпатьске
областне научно-културолоґічне общество імени Александра
Духновіча, Русиньскый културолоґічный клуб|page=84|year=2022|title=Aлманах днешньой підкарпатьской русиньской літературы|url=https://www.rueportal.eu/knyhovnyca/almanach-22/}}&lt;/ref&gt; Поєдны творы дустали ай авдіо у начитці [[Мигаль Лыжечко|Мигаля Лыжечка]].&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Рудні казкы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/kazky/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

=== Товмацька діятелность ===
Занимат ся товмаченьом прозовых творув: из яри 2022.&amp;nbsp;рока робит над тай періодично публікує русинськоє товмаченя „Переміны“ [[Франц Кафка|Франца Кафкы]] у „Алманахови днешньої русинської літературы“.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt; Юрко Капац ся дуклав ид русинськым товмаченям месенджера Telegram, [[Компютерна бавка|компютерної бавкы]] [[Minecraft]] (локалізація была офіціално додана у бавку [[26. октобер|26.&amp;nbsp;октовбра]] [[2022]]).&lt;ref&gt;{{Cite web |language=русинськы |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/projekty/ |title=Проєкты }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Minecraft — перва компюторна бавка из руснацьков бисїдов |at=Rueportal.eu |url=https://www.rueportal.eu/blog/minecraft-po-rusnacky/ |language=русинськы }}&lt;/ref&gt; Уд марця [[2024|2024.&amp;nbsp;рока]] товмачит тітулкы д аніме „Наруто“; на септембер 2024 потовмачені сут перші 16&amp;nbsp;епізодув.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Еденъ коногськый сирохманъ {{!}} Наруто по-русинськы |at=Telegram |url=https://t.me/narutorue |language=русинськы }}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;

== Вонкашні удкликованя ==
* [https://rueportal.eu/ Rueportal.eu]

{{DEFAULTSORT:Капац, Юрко Юрійович}}
{{Lifetime|1998||Капац, Юрко}}
[[Катеґорія:Родакы Нового Давыдкова]]</text>
      <sha1>p18fglx5t5gq4dpg5wlg6iyadwhaq7g</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зарічноє (Стрыйськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22019</id>
    <revision>
      <id>172519</id>
      <parentid>157583</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:06:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172519</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2333" sha1="2pb9t5q6iryd7l9fx7d1m77ige8jd36" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
'''Зарі́чноє''' ''([[Польскый язык|пол]]. Balicze Zarzeczne) ([[Україньскый язык|укр]]. Зарічне) (до [[1946]] — Баличі Зарічні)'' — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйськӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. 

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1723]] рӯк.

[[23. юн|23 юна]] [[2020]] року позад силных злив уйшла из берегӯв [[ріка]] [[Турянка (Львӯвська область)|Турянка]], пуд час [[Повінь|повені]] было пудтоплено [[село]] Зарічноє, было пудтоплено близко 100 [[Хыжа|хыж]] и 105 опшарь&lt;ref&gt;{{Cite web |title=У Львівській області вийшла з берегів річка, затоплено село |url=https://www.rbc.ua/ukr/news/lvovskoy-oblasti-vyshla-beregov-reka-zatopleno-1592904407.html |access-date=2020-06-23 |language=ru |archivedate=26 червня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200626163343/https://www.rbc.ua/ukr/news/lvovskoy-oblasti-vyshla-beregov-reka-zatopleno-1592904407.html }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило  людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}&lt;/ref&gt;

[[Україньскый язык|украйиньскый]] — 99,82%

инні — 0,18%

== Ґалерея ==
{{Center|&lt;gallery style=&quot;margin:2px auto; text-align:center&quot;&gt;
Файл:Зарічне2011.JPG|
Файл:Зарічне2011 1.JPG|
Файл:Зарічне2011 3.JPG|
&lt;/gallery&gt;}}

== Иппен позерайте ==

* [[Соколовська ґміна]]

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]</text>
      <sha1>2pb9t5q6iryd7l9fx7d1m77ige8jd36</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лімна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22026</id>
    <revision>
      <id>172901</id>
      <parentid>155506</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:34:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172901</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1900" sha1="jd7gf7klkxld62sxaga01s8mgpfaq10" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Лі́мна''' авадь '''Ло́мна''' ([[Польскый язык|пол]]. Łomna) ([[Україньскый язык|укр]]. Лімна) — [[село]] у [[Самбірьскый раён|Самбӯрському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1519]] році.

=== Происхождіня назвы ===
Містні жытелі думавуть, што давно [[село]] называлося Ломна, и ися назва происходить уд слова «ломати». Єднак, скорше всёго у основі назвы лежить [[Румуньскый язык|румыньскоє]] лемн «дерево». [[Румыны|Волохы]] были єдными из первых жытелю̄в [[Село|села]], якоє было основаноє приблизно у [[XV. стороча|XV]] сторочу. За леґендов, у [[Село|селі]] было поставлено крест на честь пребываня туй [[Маркіян Шашкевич|Маркіяна Шашкевича]].

== Памняткы ==
Близ [[Село|села]] на [[Гора|горі]] стойить фігура сятого Йосафата.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1216 людий, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 99,84% 

Инні — 0,16% 

== Соціална сфера ==
Сиридня школа, народный дом на 360 особ, бібліо̄тека (10 500 книг), поштовоє удділеня, дисять бовтӯв.

У [[Село|селі]] робить болниця на 35 міст.</text>
      <sha1>jd7gf7klkxld62sxaga01s8mgpfaq10</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колач</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22030</id>
    <revision>
      <id>172732</id>
      <parentid>158172</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:12:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>непотверджено</comment>
      <origin>172732</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3406" sha1="3zyil5oujvbv8lqj4z3oy8gn43paudi" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
&lt;gallery class=&quot;center&quot; widths=&quot;220&quot; heights=&quot;160&quot;&gt;
&lt;/gallery&gt;
[[Файл:Chocolate_cupcakes_with_cream_icing_and_red_sprinkles.jpg|праворуч|міні|Човколадні колачі]]
[[Файл:Колачи_домачи_какао.jpg|міні|Коричневі колачі из какао]]
[[Файл:Dobos_cake_(Gerbeaud_Confectionery_Budapest_Hungary).jpg|праворуч|міні|[[Добош Торта|Добош торта]] єдна из первых видӯв колача]]
'''Кола́ч''' авадь '''шитими́ні''' — солодкі добринькы причинены многыми добавниками, главны инґредієнты колача є [[мед]] авадь [[цукор]], [[масло]], [[молоко]], [[оріхы]] и друга [[овоцина]], [[яйця]], [[Чоколада|човколада]] авадь [[какао]] и всяка [[овоцина]] и [[мармелада]]).&lt;ref&gt;{{Cite book|title=Речник српскога језика|date=2011|publisher=Матица српска|location=Нови Сад|pages=537}}&lt;/ref&gt; Може быти различного облика, аци майчасто є круглого ци прямоуголного обліка. Істяникы и кіста называвуть ся ''сытні колачі'' авадь ''колачиды''.

== Історія ==
Колачі и посластици были ищи из древньых часӯв. Пекли их [[Старовікый Еґіпет|старі еґиптяне]], [[Старовіке Ґрецько|ґрекы]], Римляни. Китайськый изюм, молоко у порошкови, у свю̄м товару мав го каждый торговиць, путник и вандраш [[Марко Поло]]. Перві колачі из солодкого сыра (сира и меда), своёверзна подоба торты и сыра (чізкейк) учиненоє у [[Старовіке Ґрецько|Ґрецьку]] у час первой Олімпіады , у 776 році до. н. е.

Старі ґрекы за колач звали πλακοῦς (''plakous''), што є изнамо уд речи за „равно“, πλακόεις (''plakoeis''). Печена є из мукы помішаной из яйцьми, молоком, оріхома и медом. Плацента ся пекла на падиментови за упічку авадь косиці на упічку.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=whatscookingamerica.net |date=June 2016 |url=https://whatscookingamerica.net/History/CakeHistory.htm }}&lt;/ref&gt;

== Ґалерея ==
&lt;gallery class=&quot;center&quot; widths=&quot;220px&quot; heights=&quot;160px&quot;&gt;
Файл:Birthday_cake.jpg|посилання=Датотека:Birthday_cake.jpg|Украшена торта
Файл:Halloween_cake.JPG|посилання=Датотека:Halloween_cake.JPG|Торта за нӯч вестиця у обліку дыні
Файл:At_the_Seattle_Bridal_Show2.jpg|посилання=Датотека:At_the_Seattle_Bridal_Show2.jpg|Свальбна торта на свальбнӯв представі. 
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==
* [[Колач (кулінарія)]]
* [[Торта]]
* [[Упічка]]

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Їдла]]</text>
      <sha1>3zyil5oujvbv8lqj4z3oy8gn43paudi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Збойник</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22052</id>
    <revision>
      <id>172521</id>
      <parentid>150413</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:11:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172521</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1112" sha1="ikqkdzkn5vowhwfvx33occ1f61gwuen" xml:space="preserve">[[Файл:Landsknechte.jpg|міні|400x400пкс|Банда найманцю̄в. ]]
'''Збо́йник'''&amp;nbsp;— ге правило, [[злодій]], [[жулик]], [[Чоловік|чилядина]], яка чинить [[Збой (діло)|збой]], т. е [[грабитель]] и [[убийця]], харциза.

Въедно из тым у [[Література|літературі]] и народных переказох шыреный образ чиляди, яка у безвыходнӯв ситуації пӯшла на зрушеня порядка и закона, пӯшла против власти и гнобленя из цілёв борьбы за справедливӯсть, мести авадь помочи нужденным. Исе такі історичні ци літературні персонажі ге [[Робін Ґуд]], [[Никола Шугай|Микула Шугай]].
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Криминалне право]]
[[Катеґорія:Русиньскы збойници]]
[[Катеґорія:Збойници]]</text>
      <sha1>ikqkdzkn5vowhwfvx33occ1f61gwuen</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камерун</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22061</id>
    <revision>
      <id>172656</id>
      <parentid>150446</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:07:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172656</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2544" sha1="4rlq0ob8tsje7tbvdhtsxu4zoiyp2qm" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Камеру́н''' авадь '''Репу́бліка Камеру́н''' ([[Французькый язык|фр]]. Cameroun) ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Caneroon) — [[Країна|крайна]] у [[Середня Африка|Централнӯв Африці]], мать [[Берегова лінія|берегову лінію]] у 320 км.

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Rhumsiki_Peak.jpg|ліворуч|міні|Вулканічный нек у Камерунови.]]
Камерун занимать 475&amp;nbsp;442&amp;nbsp;км²&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/DYB2003/Table03.pdf |title=Population by sex, rate of population increase, surface area and density / Demographic Yearbook 2004 (United Nations Statistics Division) |access-date=17 вересня 2019 |archivedate=8 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190808000616/https://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/DYB2003/Table03.pdf }}&lt;/ref&gt; и є 53-ыв за площадёв крайнов у світови. Исе мало бӯлше, ге [[Швеція]] вадь штат [[Калифорния|Каліфорнія]]; крайну мож поруняти за розмірами из [[Папуа Нова Ґвінея|Папуа Новыв Ґвінеёв]]. Камерун розділеный на пять основных ґеоґрафічных зон, шчо удрознявуть ся домінувучыми фізичными, кліматичными и озелененныма особенностями.

== Історія ==

Камерун быв [[Нѣмецке цѣсарство|німицькыв]] колоніёв из [[1884]] року; пуд час [[Перша світова война|Первой світовой во̄йны]] крайна была захвачена союзными силами и поділена миже [[Велика Брітанія|Великыв Британіёв]] и [[Франція|Франціёв]]. У 1960 Камерун получив независность, а у 1961 розшырилася у бӯк Ніґерії.

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Державы Африкы]]
[[Катеґорія:Державы Сполоченства Народох]]
[[Катеґорія:Основаны 1960]]
[[Катеґорія:Колонії Нїмецька]]
[[Катеґорія:Камерун]]</text>
      <sha1>4rlq0ob8tsje7tbvdhtsxu4zoiyp2qm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Медьє</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22062</id>
    <revision>
      <id>172965</id>
      <parentid>152970</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:11:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172965</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2434" sha1="98ywpmav6gtu7q1q1lu246ivlaq7vl7" xml:space="preserve">'''Ме́дьє''' ({{Lang-hu|megyék}}, у єднині: ''megye'' — [[жупа]], из [[2023]] року хоснує ся термін '''варме́дьє''' — [[Місто|вароська]] ''[[область]]'') — адміністративна единка [[Мадярьско|Мадярщины]] яка є дарабом [[Реґіон|реґіонӯв]] [[Країна|крайны]].

== Поділ ==
Мадярщина розділена на 19 вармедьє и варош, прируняный ид вармедьє (''főváros'', «столиця») — [[Будапешт]]. Нынішнёє адміністративноє діленя было уведеноє у 1950 році. Вармедьє дале пудрозділявуть ся на 175 ярашӯв (''járások'', у єднині: ''járás''). Столиця Будапешт пудрозділять ся на 23 районы (''kerületek'', у єднині: ''kerület'').

Є 23 вароша из правами вармедьє (''vármegyei jogú városok'', у єднині: ''vármegyei jogú város''). Містні администрації сих варошӯв мавуть исполнительну власть, айбо они не являвуть ся независными територіалными единками.

== Придаткы ==
Иппен є сім варошӯв из правами медьє у доповненя ид центрам медьє:

* Ерд (медьє Пешт)
* Дунауйварош (медьє Фиєр)
* Годмезёвашаргей (медьє Чонґрад-Чанад)
* Надьканижа (медьє Зала)
* [[Шопрон]] (медьє Дьёр-Мошон-Шопрон)
* Байя (медьє Бач-Кышкун)
* [[Естергом|Естерґом]] (медьє Комаром-Естерґом)

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%8C%D0%B5 Медье] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Административны части Мадярщины]]
[[Катеґорія:Медьє]]
[[Катеґорія:Мадярьско]]</text>
      <sha1>98ywpmav6gtu7q1q1lu246ivlaq7vl7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мальдівы на літньых дітвацькых Олімпійськых играх 2014</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22066</id>
    <revision>
      <id>172941</id>
      <parentid>159957</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:20:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172941</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3582" sha1="kt01lnsem9ggyaiwtaq9fpvnxn5aeow" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''[[Малдивы|Мальдівы]] на літньых дітвацькых Олімпійськых играх [[2014]]''', проходившых у [[Кітайска Народна Републіка|китайскӯм]] Нанкінови из [[16. авґуст|16]] по [[28. авґуст|28 авґуста]], были представлены трёма спортсменами у двох видах спорта.

== Состав и резултаты ==

=== [[Файл:Athletics_pictogram.svg|30x30пкс]] Легка атлетика ===
[[Малдивы|Мальдівы]] представляв єден спортсмен.

&lt;small&gt;'''Леґенда''': '''Q''' — фінал А (медальный), '''qB''' — финал B (без медалю̄в), '''qC''' — фінал С (без медалю̄в), '''qD''' — фінал D (без медалю̄в), '''qE''' — фінал E (без медалю̄в).&lt;/small&gt;

==== Юноши ====
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;font-size:90%&quot;
! rowspan=&quot;2&quot; |Спортсмен
! rowspan=&quot;2&quot; |Дисципліна
! colspan=&quot;2&quot; |Предварителный раунд
! colspan=&quot;2&quot; |Финал
|- style=&quot;font-size:95%&quot;
!Резултат
!Місто
!Результат
!Место
|- align=&quot;center&quot;
| align=&quot;left&quot; |[[Хусейн Фахуми]]
| align=&quot;left&quot; |[[Лёгкая атлетика на летних юношеских Олимпийских играх 2014 — бег на 100 метров (юноши)|100 метрӯв]]
|26,89
|33 '''qD'''
| colspan=&quot;2&quot; | 
|}

=== [[Файл:Swimming_pictogram.svg|30x30пкс]] Плаваня ===
[[Малдивы|Мальдівы]] представляли два плавця.

==== Юноши ====
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;font-size:90%&quot;
! rowspan=&quot;2&quot; |Спортсмен
! rowspan=&quot;2&quot; |Дисципліна
! colspan=&quot;2&quot; |Предварителный заплыв
! colspan=&quot;2&quot; |Полуфинал
! colspan=&quot;2&quot; |Финал
|- style=&quot;font-size:95%&quot;
!Час
!Місто
!Время
!Место
!Время
!Место
|- align=&quot;center&quot;
| rowspan=&quot;2&quot; align=&quot;left&quot; |[[Мухаммед Мутазим Аднан]]
| align=&quot;left&quot; |[[Плавание на летних юношеских Олимпийских играх 2014 — 50 метров вольным стилем (юноши)|50 метрӯв вольным стилём]]
|27,03
|43
| colspan=&quot;4&quot; |Завершил выступление
|- align=&quot;center&quot;
| align=&quot;left&quot; |[[Плавание на летних юношеских Олимпийских играх 2014 — 50 метров баттерфляем (юноши)|50 метрӯв баттерфляём]]
|28,57
|44
| colspan=&quot;4&quot; |Завершил выступление
|}

==== Дівкы ====
{| class=&quot;wikitable&quot; style=&quot;font-size:90%&quot;
! rowspan=&quot;2&quot; |Спортсмен
! rowspan=&quot;2&quot; |Дисципліна
! colspan=&quot;2&quot; |Предварителный заплыв
! colspan=&quot;2&quot; |Полуфинал
! colspan=&quot;2&quot; |Финал
|- style=&quot;font-size:95%&quot;
!Час
!Місто
!Время
!Место
!Время
!Место
|- align=&quot;center&quot;
| align=&quot;left&quot; |[[Айшат Баджина]]
| align=&quot;left&quot; |[[Плавание на летних юношеских Олимпийских играх 2014 — 50 метров вольным стилем (девушки)|50 метрӯв вольным стилём]]
|32,90
|45
| colspan=&quot;4&quot; |Завершила выступление
|}
[[Катеґорія:Мальдівы на дітвацькых Олімпійськых играх]]
[[Катеґорія:Олімпійскы гры]]</text>
      <sha1>kt01lnsem9ggyaiwtaq9fpvnxn5aeow</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Меммінґен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22071</id>
    <revision>
      <id>172969</id>
      <parentid>156111</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172969</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="787" sha1="72izgvyhb69l0e9zxji7jihlendqkgo" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Меммінґе́н''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Memmingen) — [[Місто|варош]] и [[вароськый округ]] ([[Нїмецькый язык|нім]]. kreisfreie Stadt), ФЗ [[Швабія]], [[Нїмецько|Німицько]].{{Місто}}

== Транспорт ==
Пиля вароша є важный перетин автобанӯв и . Через варош проходить федералный автобан. Станція Меммінґен&amp;nbsp;— желізници, шчо сполучать [[Мнихів|Мнихов]] и Ліндау (Баварія), а иппен Ульм&amp;nbsp;— Оберстдорф.
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Нїмецька]]</text>
      <sha1>72izgvyhb69l0e9zxji7jihlendqkgo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Згары</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22087</id>
    <revision>
      <id>172524</id>
      <parentid>155481</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:17:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172524</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1565" sha1="8c8l0hanppmm9nfwaxk5er8mx8enq5j" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Зга́ры''' ([[Польскый язык|пол]]. Zhary) ([[Україньскый язык|укр]]. Згари) — [[село]] у [[Надвӯрняньскый район|Надвӯрняньскӯм районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є у 35 км уд [[Надвӯрна|Надвӯрної]] у [[Горганы|Ґорґанох]].

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 29 людий, из них:

[[Українцї|Украйинці]] — 100%

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[XIX. стороча|XIX]] [[Стороча|сторочу]].

== Удкликованя ==

* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=07.04.2009&amp;rf7571=13879 Згари на сайті Верховної Ради]{{Dead link|date=липень 2019}}

[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Гуцульскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Згары]]</text>
      <sha1>8c8l0hanppmm9nfwaxk5er8mx8enq5j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Музей археолоґії Батурина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22108</id>
    <revision>
      <id>173002</id>
      <parentid>150714</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:39:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173002</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3136" sha1="cehmdbmlk9491mc5lul6de1ix5iivma" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Музе́й археоло́ґії Бату́рина'''&amp;nbsp;— [[музей]] у [[Місто|варошови]] [[Батурин]] [[Бахмацькый район|Бахмацького района]] [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]], входить у состав Націоналного історико-културного заповідника «Гетьманська столиця».
{{Універзалный інфобокс}}{{Вонкове медиум|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=pSzW8_p02y0&amp;t=2s Відеоекскурсія]}}{{Вонкове медиум|audio1=[https://izi.travel/ru/d59e-muzey-arheologiyi-baturina/uk Аудіоекскурсія]}}

== Історія музея ==
Удкрытя [[Музей|Музея]] археолоґії Батурина одбыло ся [[22 януара]] [[2009]]&amp;nbsp;р., у Динь соборності [[Україна|Украйины]], Президентом [[Віктор Ющенко|Віктором Ющенком]].

== Експозиція ==
[[Файл:Воскресенська_школа_-Батурин_6.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Зал «Батурин стародавній»]]
[[Файл:Воскресенська_школа_-Батурин_5.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Фраґмент експозиції «Батурин козацької доби»]]
Тематика музея охвачує значный проміжок часу&amp;nbsp;— уд первых людий на зимлях Батурина и до згыбели вароша 13 (2) новембра 1708&amp;nbsp;р.

Дякувучи планомірным каєдорӯчным розкопкам Музей археолоґії Батурина продовжує поповняти ся раритетными експонатами.

У музеёви орґанізовувуть ся выставкы, проводяться тематичні занятя на ученицьку молоджаву, лекції.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Музею археології Батурина&amp;nbsp;— 10 років |url=https://chernihivregion.travel/novyny/item/562-muzeiu-arkheolohii-baturyna-10-rokiv |date=1 лютого 2019 |access-date=23 квітня 2020 }}{{Dead link}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2625200-muzej-arheologii-baturina-vidvidalo-ponad-100-tisac-turistiv.html |title=За 10 років Музей археології Батурина відвідали понад 100 тисяч туристів. |access-date=13 жовтня 2020 |archivedate=18 лютого 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220218054732/https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2625200-muzej-arheologii-baturina-vidvidalo-ponad-100-tisac-turistiv.html }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==

[[Катеґорія:Основаны 2009]]
[[Катеґорія:Музеї]]
[[Катеґорія:Історія]]
[[Катеґорія:Батурин]]
[[Катеґорія:Чернїгівска область]]</text>
      <sha1>cehmdbmlk9491mc5lul6de1ix5iivma</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Колониці (Лемковина)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22114</id>
    <revision>
      <id>172735</id>
      <parentid>150758</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:14:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172735</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1603" sha1="c6l354rpl034dpwi1uzedrkk49vo4gb" xml:space="preserve">'''Коло́ниці''' ([[Польскый язык|пол]]. Kołonice) ([[Україньскый язык|укр]]. Колониці) — бывшоє [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Балігород|Балигород]], [[Ліськый повіт|Ліського повіта]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского воєводства]], [[Польско|Польска]]. [[Село]] до [[Акція Вісла|акції «Вісла»]] было [[Лемкы|лемкӯвськоє]].{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1522]] році ге Колониче.
[[Файл:Колоничі_на_карті_кін._18_ст..JPG|міні|Колониці на карті кӯн. [[XVIII. стороча|XVIII]] ст.]]

== Обывательство ==
Вшыткі [[Русины]] ([[Лемкы]]) были у́селені из [[Село|села]] у [[1946]]-[[1947]] роках у рамкох [[Акція Вісла|Акції «Вісла»]]. Єдинственна памнятка за [[село]] є старый [[Теметов|тиметӯв]]: 3 бетонны надгробкы и крест.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Села Польска]]
[[Катеґорія:Колониці]]
[[Катеґорія:Польско]]</text>
      <sha1>c6l354rpl034dpwi1uzedrkk49vo4gb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Літо</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22116</id>
    <revision>
      <id>172622</id>
      <parentid>172464</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:54:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172622</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2764" sha1="e4bzrhuq4f966r1cgugwug2wh9awe8a" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Лі́то''' авадь '''лї́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/summer-season&lt;/ref&gt; 

== Происхождіня назвы ==

== Астрономія и клімат ==

== Природа ==

Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].&lt;ref&gt;https://www.rhs.org.uk/&lt;/ref&gt;

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв птиць у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.&lt;ref&gt;https://www.nwf.org/&lt;/ref&gt;

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичныє сохтӱв.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/season&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==

[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>e4bzrhuq4f966r1cgugwug2wh9awe8a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172623</id>
      <parentid>172622</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:56:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172623</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2681" sha1="cxc3s05japt8azckcovdp2ir1lmus1w" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Лі́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/summer-season&lt;/ref&gt; 

== Природа ==

Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].&lt;ref&gt;https://www.rhs.org.uk/&lt;/ref&gt;

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв птиць у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.&lt;ref&gt;https://www.nwf.org/&lt;/ref&gt;

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/season&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>cxc3s05japt8azckcovdp2ir1lmus1w</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172624</id>
      <parentid>172623</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:00:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Нерелевантні референції на головні сторункы</comment>
      <origin>172624</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2605" sha1="9udulhtosh92hjjybjqj8fyss5uyxph" xml:space="preserve">'''Лі́то'''&amp;nbsp;— єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/summer-season&lt;/ref&gt;

== Природа ==

Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].{{Жрідло}}

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв птиць у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.{{Жрідло}}

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/season&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>9udulhtosh92hjjybjqj8fyss5uyxph</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172626</id>
      <parentid>172624</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:16:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172626</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5214" sha1="78wis90c36djxdj4d8s14ss8j5h6xns" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Лі́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/summer-season&lt;/ref&gt;.

== Происхождіня назвы ==
Лінґвісты Н. М. Шанськый и Т. А. Боброва, розниковувуть праславянськоє *lěto ге суфіксалное производноє уд тої же основы, что и [[Литовскый язык|литовськоє]] lėnas («мнякый, сопокӱйный») и индоевропськоє *lē- («слабіти»). Буквалноє значіня слова начално трактовало ся ге «час, кой слабіє зимня скута земли и воды». Раз так называли ярь, а потӱм значіня закріпило ся за самыв теплыв поров року.&lt;ref&gt;«Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов» Н. М. Шанського и Т. А. Бобрової.&lt;/ref&gt;

Слово возводить ся [[Лінґвістіка|лінґвістом]] А. В. Семеновым напряму ид индоевропськӱв основі leto што значило «час сонячного світла и тепла». Ге родацькі паралелы приводять ся староирландськоє laithe («динь») и праґерманськое *lēþ- (шведські діалектні формы låding — «ярь»).&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» А. В. Семенова.&lt;/ref&gt;

Согласно другӱв гіпотезі, «літо» історично пӱшло уд [[Праславянськый язык|праславянського]] [[Часослово|часослова]] *lěją («лляти»). У старовік оно могло означати «сас дождьӱв» у прототиклад зимі — часови сніга. Учені находять паралелы у [[Литовскый язык|литовському языкови]]: lytùs / lietus, товмачить ся ге «дощ».&lt;ref&gt;https://indsi.ru/2023/09/01/%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D0%B7-%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0-2/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» Г. А. Крылова; Словарь Макса Фасмера из коментарями О. Н. Трубачова.&lt;/ref&gt;
== Природа ==

Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].&lt;ref&gt;https://www.rhs.org.uk/&lt;/ref&gt;

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв [[Птахы|птиць]] у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.&lt;ref&gt;https://www.nwf.org/&lt;/ref&gt;

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/season&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>78wis90c36djxdj4d8s14ss8j5h6xns</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172627</id>
      <parentid>172626</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:20:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Природа */</comment>
      <origin>172627</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6183" sha1="pz76idy51y2elnsfkjirklqgr9z6dxw" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Лі́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref&gt;https://www.britannica.com/science/summer-season&lt;/ref&gt;.

== Происхождіня назвы ==
Лінґвісты Н. М. Шанськый и Т. А. Боброва, розниковувуть праславянськоє *lěto ге суфіксалное производноє уд тої же основы, что и [[Литовскый язык|литовськоє]] lėnas («мнякый, сопокӱйный») и индоевропськоє *lē- («слабіти»). Буквалноє значіня слова начално трактовало ся ге «час, кой слабіє зимня скута земли и воды». Раз так называли ярь, а потӱм значіня закріпило ся за самыв теплыв поров року.&lt;ref&gt;«Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов» Н. М. Шанського и Т. А. Бобрової.&lt;/ref&gt;

Слово возводить ся [[Лінґвістіка|лінґвістом]] А. В. Семеновым напряму ид индоевропськӱв основі leto што значило «час сонячного світла и тепла». Ге родацькі паралелы приводять ся староирландськоє laithe («динь») и праґерманськое *lēþ- (шведські діалектні формы låding — «ярь»).&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» А. В. Семенова.&lt;/ref&gt;

Согласно другӱв гіпотезі, «літо» історично пӱшло уд [[Праславянськый язык|праславянського]] [[Часослово|часослова]] *lěją («лляти»). У старовік оно могло означати «сас дождьӱв» у прототиклад зимі — часови сніга. Учені находять паралелы у [[Литовскый язык|литовському языкови]]: lytùs / lietus, товмачить ся ге «дощ».&lt;ref&gt;https://indsi.ru/2023/09/01/%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D0%B7-%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0-2/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» Г. А. Крылова; Словарь Макса Фасмера из коментарями О. Н. Трубачова.&lt;/ref&gt;
== Природа ==
Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.rhs.org.uk/education-learning/school-gardening/resources/food-growing/month-by-month-guide-to-food-growing-summer-term |title=Month by month guide to food growing: summer term |website=Royal Horticultural Society (RHS) |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/season/ |title=Season |website=National Geographic Education |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв [[Птахы|птиць]] у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Educational-Resources/Wildlife-Guide/Understanding-Conservation |title=Understanding Conservation: Phenology |website=National Wildlife Federation (NWF) |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Magazines/National-Wildlife/2023/Spring/Conservation/Phenology |title=Out of Sync |website=National Wildlife Federation |date=2023-03-31 |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/season |title=Season |website=Encyclopædia Britannica |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>pz76idy51y2elnsfkjirklqgr9z6dxw</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172628</id>
      <parentid>172627</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:22:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>172628</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6274" sha1="pfjjylls24n6ctb165jol694a50v4ty" xml:space="preserve">{{unibox}}
'''Лі́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.&lt;ref name=&quot;britannica-summer&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/summer-season |title=Summer |website=Encyclopædia Britannica |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

== Происхождіня назвы ==
Лінґвісты Н. М. Шанськый и Т. А. Боброва, розниковувуть праславянськоє *lěto ге суфіксалное производноє уд тої же основы, что и [[Литовскый язык|литовськоє]] lėnas («мнякый, сопокӱйный») и индоевропськоє *lē- («слабіти»). Буквалноє значіня слова начално трактовало ся ге «час, кой слабіє зимня скута земли и воды». Раз так называли ярь, а потӱм значіня закріпило ся за самыв теплыв поров року.&lt;ref&gt;«Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов» Н. М. Шанського и Т. А. Бобрової.&lt;/ref&gt;

Слово возводить ся [[Лінґвістіка|лінґвістом]] А. В. Семеновым напряму ид индоевропськӱв основі leto што значило «час сонячного світла и тепла». Ге родацькі паралелы приводять ся староирландськоє laithe («динь») и праґерманськое *lēþ- (шведські діалектні формы låding — «ярь»).&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» А. В. Семенова.&lt;/ref&gt;

Согласно другӱв гіпотезі, «літо» історично пӱшло уд [[Праславянськый язык|праславянського]] [[Часослово|часослова]] *lěją («лляти»). У старовік оно могло означати «сас дождьӱв» у прототиклад зимі — часови сніга. Учені находять паралелы у [[Литовскый язык|литовському языкови]]: lytùs / lietus, товмачить ся ге «дощ».&lt;ref&gt;https://indsi.ru/2023/09/01/%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D0%B7-%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0-2/&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;«Этимологический словарь русского языка» Г. А. Крылова; Словарь Макса Фасмера из коментарями О. Н. Трубачова.&lt;/ref&gt;
== Природа ==
Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.rhs.org.uk/education-learning/school-gardening/resources/food-growing/month-by-month-guide-to-food-growing-summer-term |title=Month by month guide to food growing: summer term |website=Royal Horticultural Society (RHS) |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/season/ |title=Season |website=National Geographic Education |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв [[Птахы|птиць]] у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Educational-Resources/Wildlife-Guide/Understanding-Conservation |title=Understanding Conservation: Phenology |website=National Wildlife Federation (NWF) |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Magazines/National-Wildlife/2023/Spring/Conservation/Phenology |title=Out of Sync |website=National Wildlife Federation |date=2023-03-31 |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/season |title=Season |website=Encyclopædia Britannica |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Рочный цікл]]
[[Катеґорія:Лїто]]</text>
      <sha1>pfjjylls24n6ctb165jol694a50v4ty</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>М</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22127</id>
    <revision>
      <id>172910</id>
      <parentid>150807</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T00:55:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172910</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="994" sha1="3pij70vizz2migf2vzpjx8fkw3sw0ac" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}'''М'''&amp;nbsp;— буква [[Русиньскый алфавіт|русиньского]] и инных словяньскых алфавітӯв. Сімнадцята буква [[Русиньскый алфавіт|русиньского алфавіта]]. За формов накресленя&amp;nbsp;— видоизмінена кирилична буква ''[[Файл:Early_Cyrillic_letter_Myslite.png|30x30пкс]]'' («мыслите»), што происходить из [[Візантьска ріша|візантійського]] уставного письма.

== Звукы ==

* [m] ('''м''')&amp;nbsp;— дзвӯнкый губно-губный носовый
* [m̥] (твердый мы)&amp;nbsp;— глухый губно-губный носовый
* [ɱ] (твердый '''мы́''')&amp;nbsp;— дзвӯнкый губно-зубный носовый
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:М]]</text>
      <sha1>3pij70vizz2migf2vzpjx8fkw3sw0ac</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кал</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22161</id>
    <revision>
      <id>172644</id>
      <parentid>159961</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:01:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172644</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2003" sha1="b6rd5q7t6sx22d9tdy9xifl8ne1dxxg" xml:space="preserve">{{Delete}}
[[Файл:Rakiura_889.jpg|міні|267x267пкс|Кал на пути.]]
'''Ка́л''' — розкысла уд [[Вода|воды]] зимля, [[ґрунт]].

Є иппен и даякый хосен из кала наприклад '''Лічебні Калы''' тото намул моря ци озера котрый хоснувуть про лічіня хворот кожі.

== Интересны факты ==
У [[Южна Корея|южнокорейському]] варошови [[Поренне]], котрый є на берегови Жовтого моря, зачав ся єден из майвеселых вкрай популарных [[Фестівал|фестивалю̄в]]. Называть ся вӯн Фестиваль лічебного кала и проходить на майвеликому пляжови вароша Поренне&amp;nbsp;— Течхоне.&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/Gallery/55664 |title=Фестиваль кала у Южнӯв Кореї 2012 |access-date=25 окто̄вбра 2012 |archivedate=24 фебруара 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130224155434/http://tyzhden.ua/Gallery/55664 }}&lt;/ref&gt;

== Приміткы ==
{{Reflist}}

== Удкликованя ==

* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf Багно] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210311000512/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part1.pdf|date=11 березня 2021}} // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 65. — 1000 екз.

== Иппен позерайте ==

* [[Каловый вулкан]]
* [[Лічебні калы]]
[[Катеґорія:Земля]]
[[Катеґорія:Кал]]</text>
      <sha1>b6rd5q7t6sx22d9tdy9xifl8ne1dxxg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Черна (Закарпатьска область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22165</id>
    <revision>
      <id>172894</id>
      <parentid>172463</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172894</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9354" sha1="iqds93rumqe7hahhh949rf2p1cnjj9p" xml:space="preserve">{{Редаґує ся|00:33, 17 октобра 2026 (CEST)~}}
{{Непотверджено}}
{{Не поплетьте|Чєрна (окрес Требішов)}}
'''Че́рна''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Csarnatő) ([[Чеськый язык|чис]]. Černa) ([[Україньскый язык|укр]]. Черна, Чорна) ([[Румуньскый язык|рум]]. Cerna) є [[село]] на [[Україна|Українї]] [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] (бывшый [[Виноградовскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1351]] році. Ним владіли ґазды замка Ньялаб: [[Драґоші]] а из [[1405]] року рӯд [[Перені]].

У [[1910]] році у [[Село|селі]] жило 828 людий, из них:

36 [[Мадяре|мадяры]], 119 [[німці]], 693 [[русины]], из них 18 [[Римокатолицька церьков|римокатоликӯв]], 716 [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]], 118 [[Юдаїзм|иудею̄в]].

У [[1851]] році [[село]] описує ся так: ''Черна — [[Русины|русиньскоє]] [[село]] у жупі [[Жупа Берег|Береґ]]-[[Жупа Угоча|Угоча]], пиля Ньялаба: из 353 жытелями [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикӯв]] и філіалныв [[Церьков (храм)|церквов]]. Лежить пиля пудножжя [[Горы|гӯр]] коло [[Село|села]] [[Велятино]]. . Ёго майблизшоє поштовоє удділеня — [[Виноградово]].&quot;''

== Реліґія ==
Єпископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой єпархії]] [[Михаил Мануіл Ольшавськый|Михаил Мануил Олшавскый]] ([[1743]]-[[1767]]). Вӯн, по розпорядженям рішанинкы [[Мария Терезия|Марії-Терезії]] уд [[21. апріль|21 апріля]] [[1750]] року, обыйшов у [[1751]] році усі парафії [[Жупа Угоча|Угочаньской жупы]]. За кажду из них написав деталні протоколы. За [[село]] Черна лишили ся такі ёго записы:

«Парохія Черна. Се [[село]] адмініструє [[парох]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|новоселицькый]], де типирь [[Священик|священиком]] є Иоан Горзов… ґаздӯв є 16, давуть по віку (віко – єдениця міряня [[Зерно|зерна]], міх у 25-30кг) [[Тинґериця|тинґериці]] єден динь роботы… Против [[Священик|священика]] нич не мавуть. Баба присяжна (котра харить) - є. [[Пѣвцоучитель|Дяк]] ниякого участка не має и нич му не платять. Слободного [[Костелник|церкӯвника]] ниє, того дзвоніня не было. [[Село]] є ґаздӯвством Сиґізмунда Перені. [[Церьков (храм)|Цирьков]]: деривляна, дранков покрыта, из вирьхом. Неизнамо кым была благословлена, находить ся у доброму станови. Євхаристія хранить ся у деривлянӯв коробці, доста чиста. Чаша из принадлежностями металічна… Дзвоны два, типирь благословені. Посячена [[Сятый Михаил|сятому Михаилу]]. Книгы церковні усі.» Єпископ Мукачӯвської єпархії [[Андрій Бачіньскый|Андрій Бачиньскый]] уклав договӯр из заступником главы [[Жупа Угоча|Угочаньской]] намістницькой рады ґрофом Павлом [[Фештетич|Фештетичом]] ([[1729]]-[[1782]]), по якому [[Мадярске кральовство|держава]] брала на ся мусайность дати матеріалну и грошову помӯч на реконштрукцію и ремонт старых и стройку новых [[Церьков (храм)|цирьков]]. У [[Село|селі]] Черна первым здобытком сёго договора стало тото, што у [[1846]] році была построєна [[школа]] из єднокласным приміщеням.

Много усиль ку спорудженю церькви приклали кураторы: Василь Регеці, Василь Кіфор, файты Кіфор, Регеці, Чонко, Лобал, Плиско, Барничко, Ивашко, Тудовшій и Баторик.

Из шематизмӯв видко, што до [[1693]] року Черна была самостойныв парохіёв, а у [[1775]] році споминать ся ге філія парохії села [[Крива (Хустскый район)|Крива]], а из [[1811]] по [[1921]] рӯк – філія [[Село|села]] [[Новоселиця (Виноградовскый район)|Новоселиця]].

Послідньым [[Священик|священиком]] перед заказованём [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католицькой]] церкви быв [[Володимир Попович]] ([[1941]]-[[1949]]), якый [[22. фебруар|22 фебруара]] [[1949]] року перейшов у [[Православна церьков|Православіє]], не звідавучи прихожан перевӯг [[Церьков (храм)|цирьков]] и их до [[Православна церьков|Православія]]. Потӯм за тото быв переведеный на май престижну парохію у [[Королево|Королёво]].

Понявши, што надії на вертаня церкови у ихнёє хоснованя ниє, [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]] рішили постройити собі нову [[Церьков (храм)|цирьков]]. Освяченя креста и міста пуд стройку нової церкви Введеня у Храм Пресятої Богородици провӯг владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]] [[9. децембер|9 децембра]] [[2007]] року. Управляв вшыткыми роботами містный парох громады о. Степан Федорко.

Єдным из майважных діл было фінансовоє забезпеченя стройкы храма, якый спроектовав архітектор Василь Черкун. Храм [[21. новембер|21 невембра]] [[2010]] року освятив владыка [[Милан Шашик|Мілан Шашик]]. Часть робӯт, изокреме, [[Іконостас|иконостас]] урізьбив о. Тарас Бурлака, якый ныні главить громаду. [[Церьков (храм)|Цирьков]] має чотыри дзвоны (500, 350, 120 и 60кг). Из закупили файты заробӯтчан: Філеї Наталія и Василь, Баторикы Анна и Мигаль.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2187 людий, из них:

* [[Українцї|Украйинці]] — 99,15%
* [[Русы]] — 0,54%
* [[Мадяре|Мадяры]] — 0,22%
* [[Молдавани|Молдаване]] — 0,04%
* [[Румыны]] — 0,04%

== Туристичны міста ==
* у урочищах Плешка, Гурка, [[Млиновці]], Винниця, [[Магуріча]], Березник, Свинарька – мустьєрські и пӯзднёпалеолітичні сліды прожываня людий.
* храм ст. арх. Михаила. [[1896]]

[[Катеґорія:Села Закарпатьской области]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]]
[[Катеґорія:Закарпатьска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Берегівскый район]]</text>
      <sha1>iqds93rumqe7hahhh949rf2p1cnjj9p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Козаковка (Болеховська вароська рада)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22174</id>
    <revision>
      <id>172727</id>
      <parentid>151052</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:08:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172727</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3928" sha1="no8mthfwd6vxvfaiwjbkn8fudif09hq" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Бряза}}'''Козако́вка''' (до [[1946]] року — '''Бря́за''' ци '''Брє́за''') ([[Україньскый язык|укр]]. Козаківка) ([[Польскый язык|пол]]. Kozakiwka) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуськӯм районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. 
{{НП}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є у 42&amp;nbsp;км уд [[Долина|Долины]] и за 27&amp;nbsp;км уд желізничної станції [[Болехово (станція)|Болехово]]. 

При въїздови у [[село]] є малоизнамі [[Водопад|водопады]]&amp;nbsp;— Козаковськый и [[Козачі Слёзы]]. У [[Село|селі]] [[ріка]] [[Бесарабка (ріка)|Бесарабка]] паде у [[Сукіль (ріка)|Сукіль]].

== Історія ==
Туй найдено [[Стрібро|стрібряну]] [[Римска империя|римську]] монету [[II. стороча до н. е.|II&amp;nbsp;ст.&amp;nbsp;н.&amp;nbsp;е]].

[[Село]] первый раз ся споминать у [[1578]] році.

== Инфраструктура ==
У [[Село|селі]] є єдинадцятьрӯчна [[школа]], [[клуб]], [[бібліотека]], [[медпункт]], [[бовт]], [[удділення споя]], [[ощадкаса]].

== Реліґійны стройкы ==

* [[Церьков (храм)|Цирьков]] ст. [[Иоан Предтеча|Иоана Предтечі]] (построєна реліґійныв громадов [[Ґрекокатолицька церьков|УГКЦ]] у [[1996]] році).

== Лісництво ==
У Козаковці є [[лісництво]] Болеховського лісокомбіната. На території, пудчиненый Козаковському лісництвови, є такі природоохранні території:

=== Заказникы ===

* [[Щавнянська Маґура]]
* [[Маґура]]
* [[Федов]]
* [[Гырява]]

=== Заповідноє урочище ===

* [[Тусулы]]

=== Памняткы природы ===

* [[Тис ягодный]]
* [[Щавна]]

== Знамі Родаци ==
• [[Юрій Мушак]] — знамый [[ученый]] выпускник Віденьского універзитета, [[професор]] кафедры античной [[Література|літературы]] [[Львӯвськый універзитет|Львӯвського універзитета]].

== Ґалерея ==
&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Файл:Kozakivka_enter.JPG|Въїзд до Козаковкы
Файл:Пам'ятник_в_с._Козаківка.JPG|Памнятник
Файл:Знак_с._Козаківка.JPG|Знак с. Козаковка
Файл:Юрій_Мушак.JPG|Памнятник Юріёви Мушакови
Файл:Водоспад_Козачі_сльози.jpeg|Водопад Козачі слёзы
Файл:Козаківський_водоспад.JPG|Козаковськшй водопад
&lt;/gallery&gt;
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]</text>
      <sha1>no8mthfwd6vxvfaiwjbkn8fudif09hq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кызылорда</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22221</id>
    <revision>
      <id>172822</id>
      <parentid>171421</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172822</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7634" sha1="rkklsdrxycdluelcap9hasi95o2xehk" xml:space="preserve">'''Кызылорда́''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қызылорда) — [[Місто|варош]] на [[Восток|выходови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр [[Кызылордыньска область|Кызылордыньской области]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Файл:Veselovski-1898-Yakub-Bek.jpg|ліворуч|міні|209x209пкс|Жакыпбек (Якуббек), портрет из єдноименной книгы Н. Веселовского]]
[[Файл:BrullovKP_PtVPerovskogoGTG.jpg|міні|242x242пкс|Карл Брюллов. «Портрет генерал-адъютанта графа Василия Алексеевича Перовского», [[1837]] рӯк]]
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1820]] році.

Из [[1867]] року уїздный [[Місто|варош]] ''Перовск'' Сырдарьиньской области, центр уїзда. Были удкрыті начальні школы, начали фунґовати тиґляный завод, вітряні млины, майстерні, лавкы.

По здачи у експлуатацію [[Желѣзниця|желізници]] [[Оренбурґ]] — [[Ташкент]] у [[1905]] році у [[Місто|варошови]] построєні хыжі [[Вокзал|вокзала]] и [[Желізничноє депо|депо]].

[[30. октобер|30 окто̄вбра]] [[1917]] року у Перовску была установлена власть [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советӯв]].

У [[1925]]-[[1927]] роках [[Головне місто|столиця]] [[Казахська АСР|Казахськой АСР]] у составови [[РСФСР]].
[[Файл:Perovsk_city_coa_1909.gif|міні|154x154пкс|Герб Перовска, утвержденый у [[1909]] році.]]
[[17. юн|17 юна]] [[1997]] року указом [[Президент Казахстана|Президента Казахстана]] транскрипція назвы [[Місто|вароша]] измінена из ''Кзыл-Орды'' на '''''Кызылорду''''', а назва [[Область|области]] из ''Кзыл-Ордыньской'' на '''''Кызылордыньску'''''.

== Обывательство ==
На [[1. октобер|1 окто̄вбра]] [[2022]] року [[обывательство]] [[Місто|вароша]] было 277 678 людий, у составови території вароського акімата проживало 348 370 людий&lt;ref name=&quot;Stat2022&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT470856 |title=Численность населения Республики Казахстан по полу в разрезе областей, городов, районов, районных центров и поселков на 1 октября 2022 года |publisher=Комитет по статистике Министерства национальной экономики Республики Казахстан |access-date=2022-12-20 |archivedate=2022-11-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20221114094949/https://www.stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT470856 }}&lt;/ref&gt;.

Націоналный состав (на начало [[2021]] року)&lt;ref name=&quot;etno2021&quot;&gt;{{Cite web |url=https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT414397 |title=Численность населения Казахстана по отдельным этносам на начало 2021 года {{XLSlink}} |author= |work=[[Комитет по статистике МНЭ РК|Комитет по статистике Министерства национальной экономики Казахстана]] |date= |publisher= |language=ru |access-date=2021-05-01 |archivedate=2021-05-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210502165841/https://stat.gov.kz/api/getFile/?docId=ESTAT414397 }}&lt;/ref&gt;:

* [[казахы]] — 293 225 чол. (93,72 %);
* [[русы]] — 9465 чол. (3,03 %);
* [[корейці]] — 6000 чол. (1,86 %);
* [[татары]] — 1186 чол. (0,38 %);
* [[узбекы]] — 1129 чол. (0,36 %);
* [[чеченці]] — 385 чол. (0,12 %);
* [[Турци|туркы]] — 208 чол. (0,07 %);
* [[Українцї|украйинці]] — 171 чол. (0,05 %);
* [[кыргызы]] — 150 чол. (0,05 %);
* [[башкіры]] — 112 чол. (0,04 %);
* [[азербайджанці]] — 112 чол. (0,04 %);
* [[уйгуры]] — 106 чол. (0,03 %);
* [[грекы]] — 93 чол. (0,03 %);
* инні — 704 чол. (0,23 %;
* усёго — 312 861 чол. (100,00 %).

== Транспорт ==
Ціна проїзда на общественнӯм транспортови станом на [[юл]] [[2024]] року — 85 [[тенґе]].{{жрідло}}

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Кызылорда,_вокзал.jpg|Желізнодорожный вокзал
Файл:Мечеть_Айтбая,_Кызылорда,_2009.jpg|Мечеть Айтбая
Файл:Казанская_церковь,_Кызылорда,_2009.jpg|Сято-Казанськый храм
&lt;/gallery&gt;&lt;gallery&gt;
Файл:Кызылорда._привокзальная_площадь_IMG_20220625_133322.jpg|Привокзальна площадь
Файл:Кызылорда._Привокзальная_площадь_IMG_20220625_133315.jpg|Привокзальна площадь
Файл:Кызылорда_IMG_20220625_132141.jpg|Кызылорда
Файл:Кызылорда_Микрорайон_IMG_20220625_132213.jpg|Мікрорайон 
Файл:Кызылорда_Торговый_дом_IMG_20220625_132223.jpg|Торговый дом
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* [https://web.archive.org/web/20120921074110/http://www.e-kyzylorda.gov.kz/ Кызылординская область (официальный сайт)]
* [https://web.archive.org/web/20161107194755/http://geoportal.e-kyzylorda.gov.kz/ Карта Кызылординской и города Кызылорда (официальный интерактивный геопортал)]
* [http://www.kyzylorda-city.kz город Кызылорда (официальный сайт)] Архивная копия от 16 октября 2007 на Wayback Machine
* [https://web.archive.org/web/20090919183606/http://www.kyzylorda-zhastar.kz/content/istoriya-goroda История города Кызылорда] Архивная копия от 19 сентября 2009 на Wayback Machine
* [https://web.archive.org/web/20140710222052/http://kzl.kz/ Кызылординский регион (сайт)]
* [http://vector-images.com/image.php?epsid=11540&amp;lang=rus Герб Перовска образца 1909 года]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Вароші Казахстана]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Казахстана]]
[[Катеґорія:Казахстан]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]</text>
      <sha1>rkklsdrxycdluelcap9hasi95o2xehk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Метех</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22229</id>
    <revision>
      <id>172972</id>
      <parentid>151364</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:13:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172972</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1136" sha1="ssr9hxjcx9t0ro0m83czylkfmy3jrpr" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ме́тех''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Метех) ([[Албаньскый язык|алб]]. Metehu) ([[Босняцькый язык|босн]]. Meteh) — [[Боснякы|босняцькоє]] [[село]] у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Плав (община)|Плав]], [[Чорна Гора]].{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2003]] рӯк живе 452 людий, из них:

[[Боснякы]] — 390

[[Сербы]] — 20

[[Чорногорцѣ|Чорногорци]] — 7

[[Албанцѣ|Албанци]] — 6

[[Мусулмане (народ)|Мусулмане]] — 27

Инні — 2

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Чорной Горы]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]</text>
      <sha1>ssr9hxjcx9t0ro0m83czylkfmy3jrpr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ивановці (Дністровськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22232</id>
    <revision>
      <id>172564</id>
      <parentid>169818</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T14:27:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172564</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2543" sha1="tilqx3m09ncn2nobzxjx54utzey5kil" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Стыржень}}
{{Вецезначность|Ивановці (Мукачовськый район)}}
{{НП}}
'''Ива́новці''' ({{Lang-uk|Іванівці}}; {{Lang-ro|Ianăuți}}) — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровськӯм районови]], [[Чернівецька область|Чернівецькой области]], [[Україна|Украйины]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1604]] році.{{Жрідло}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3237 людий, из них:&lt;ref name=&quot;населіня 2001 язык&quot;/&gt;

[[Українцї|Украйинці]] — 98,92%

[[Русы]] — 0,71%

[[Молдаване]] — 0,18%

[[Білорусины|Білорусы]] — 0,06%

[[Армяне]] — 0,03%

== Памняткы ==
[[Файл:Вигляд_на_лівий_берег.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|[[Поливанӯв яр]]]]

* [[Поливанӯв яр]]&amp;nbsp;— ландшафтный заказник містного значеня.

== Удкликованя ==
{{Reflist|refs=
&lt;ref name=&quot;населіня 2001 язык&quot;&gt;{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Чернівецька область}}&lt;/ref&gt;}}

* [http://a9765395.0fees.net/ Сайт школи с. Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307073420/http://a9765395.0fees.net/}}
* [http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391 Погода в селі Іванівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081008071734/http://weather.in.ua/ua/chernovickaja/9391}}
* [https://web.archive.org/web/20110720155034/http://dediserver.eu/hosting/ethnodoc/data/MO_Hotin_1930.pdf Land: Territorium der heutigen Republik Moldau, 1930 Teil Rumäniens&amp;nbsp;— Bezeichnung: Die registrierte Wohnbevölkerung nach Nationalität und Muttersprache 1930&amp;nbsp;— Bezirk Hotin]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]]
[[Катеґорія:Чернівецька область]]</text>
      <sha1>tilqx3m09ncn2nobzxjx54utzey5kil</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міліція Южной Осетії</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22259</id>
    <revision>
      <id>173041</id>
      <parentid>159086</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:53:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173041</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1314" sha1="atp8peu2jcyd474bo8c8k7j6wko9amy" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мілі́ція Ю́жной Осе́тії''' — [[Штат|державна]] служба занимавуща ся обезпечінём [[Безопасность|безопасности]] и [[Охрана|охраны]] людий и собственности у [[Южна Осетія|Южнӯв Осетії]]. Штаб — [[Цхінвал]].{{Універзалный інфобокс}}

== Задачі ==

* Защита живота и здоровля личности.
* Варованя, пресіченя, уявленя, розкрытя кримінала и адміністративных правонарушень.
* Охрана общественного порядка.
* Защита частной и державной собственности уд преступных посягательств.

== Штруктура ==

* Штаб.
* Кримінална міліція.
* Милиция общественной безопасности.
* Слідственноє управліня.
* Управліня собственной безопасности.
* Вароські и районні органы міліції.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{stub}}
[[Катеґорія:Міліція]]
[[Катеґорія:Южна Осетія]]</text>
      <sha1>atp8peu2jcyd474bo8c8k7j6wko9amy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Капушаньскі Клячаны</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22276</id>
    <revision>
      <id>172667</id>
      <parentid>160665</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:13:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172667</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1496" sha1="90ms59jtfdj1m9v3b18nt99kg0uclcf" xml:space="preserve">{{См. тыж|Клячаны (значеня)}}
{{НП}}
'''Капуша́ньскі Кляча́ны''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Kaposkelecsény) ([[Словеньскый язык|словен]]. Kapušianske Kľačany) — [[село]] у окресови [[Окрес Михалївцї|Михаловці]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], [[Словеньско|Словеньску]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1315]] році.

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У [[Село|селі]] на [[2017]] рӯк живе 941 чилядник, из них:

[[Мадяре|Мадяры]] — 75%

[[Циґане|Цигани]] — 18%

[[Словакы|Словены]] — 7%

== Инфраструктура ==
У [[Село|селі]] є [[бібліотека]] и [[футболноє поле]].

== Транспорт ==
Автопуть 3756 (Cesty III. triedy).

== Удкликованя ==
{{Reflist}}* {{офіційний сайт||громади}}
{{obce}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Окрес Михаловце]]
[[Катеґорія:Села Словеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Мадярьскы села на Словеньску]]</text>
      <sha1>90ms59jtfdj1m9v3b18nt99kg0uclcf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лендєл, Золтан Золтанович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22292</id>
    <revision>
      <id>172855</id>
      <parentid>159215</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:12:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172855</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2436" sha1="jisiiallsm4i0r5xgv124f137ovwqgc" xml:space="preserve">{{Othernames|Лендєл}}'''Ле́ндєл Зо́лтан Зо́лтанович''' ''([[Мадярскый язык|мад]]. Lengyel Zoltán) ([[Україньскый язык|укр]]. Золтан Ленд'єл)'' — [[Україна|украйиньскый]] [[Политик|політик]] [[Мадяре|мадяро]]-[[Русины|русиньского]] происхождіня&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://politrada.com/dossier/Zoltal-Zoltanovich-Lendel/&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;, 171. мер [[Мукачово|Мукачова]], член партії «&lt;nowiki/&gt;[[Єдиный центр (партія)|Єдиный центр]]&lt;nowiki/&gt;».&lt;ref&gt;https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Lengyel_Zolt%C3%A1n_(polg%C3%A1rmester)&lt;/ref&gt;
{{Особа}}

== Біоґрафія ==
Родив ся [[5. юл|5 юла]] [[1946]] року у [[Свалява|Сваляві]]. [[Отець|Отиць]] быв главным [[Бухгалтер|бухгалтером]] на [[Завод|заводови]] меблю̄в, а [[мати]] «учетничков». Учив ся у Львӯвськӯм універзитетови им. Ивана Франка. У [[Апріль|апрілёви]] [[2006]] главный секретарь [[Мукачовська вароська рада|Мукачовськой вароськой рады]] а у [[Новембер|новемброви]] [[2008]] року избраный мером [[Мукачово|Мукачова]].

[[Гобі]]&amp;nbsp;— [[Баскетбал|баскетбол]], [[плаваня]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
* [https://web.archive.org/web/20100228045020/http://gazeta-mukachevo.com/2010/02/23/801/ Золтан Ленд'єл. Добробут і краще життя залежать від кожного з нас]
* [https://web.archive.org/web/20090907062029/http://zakarpattya.edc.org.ua/ua/person/1751_Lendiel_Zoltan_Zoltanovych Закарпатська обласна організація партії «Єдиний Центр»] [Архівовано 7 вересня 2009 у Wayback Machine.]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1946]]
[[Катеґорія:Украйиньскі політикы]]
[[Катеґорія:Родакы Свалявы]]
[[Катеґорія:Меры Мукачова]]
[[Катеґорія:Люде]]
[[Катеґорія:Жыючі люде]]</text>
      <sha1>jisiiallsm4i0r5xgv124f137ovwqgc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172856</id>
      <parentid>172855</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:12:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>не суть!</comment>
      <origin>172856</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2409" sha1="jqcxxbgo4wjq21xzp3mk2n4upjkx6ye" xml:space="preserve">'''Ле́ндєл Зо́лтан Зо́лтанович''' ''([[Мадярскый язык|мад]]. Lengyel Zoltán) ([[Україньскый язык|укр]]. Золтан Ленд'єл)'' — [[Україна|украйиньскый]] [[Политик|політик]] [[Мадяре|мадяро]]-[[Русины|русиньского]] происхождіня&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://politrada.com/dossier/Zoltal-Zoltanovich-Lendel/&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;, 171. мер [[Мукачово|Мукачова]], член партії «&lt;nowiki/&gt;[[Єдиный центр (партія)|Єдиный центр]]&lt;nowiki/&gt;».&lt;ref&gt;https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Lengyel_Zolt%C3%A1n_(polg%C3%A1rmester)&lt;/ref&gt;
{{Особа}}

== Біоґрафія ==
Родив ся [[5. юл|5 юла]] [[1946]] року у [[Свалява|Сваляві]]. [[Отець|Отиць]] быв главным [[Бухгалтер|бухгалтером]] на [[Завод|заводови]] меблю̄в, а [[мати]] «учетничков». Учив ся у Львӯвськӯм універзитетови им. Ивана Франка. У [[Апріль|апрілёви]] [[2006]] главный секретарь [[Мукачовська вароська рада|Мукачовськой вароськой рады]] а у [[Новембер|новемброви]] [[2008]] року избраный мером [[Мукачово|Мукачова]].

[[Гобі]]&amp;nbsp;— [[Баскетбал|баскетбол]], [[плаваня]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
* [https://web.archive.org/web/20100228045020/http://gazeta-mukachevo.com/2010/02/23/801/ Золтан Ленд'єл. Добробут і краще життя залежать від кожного з нас]
* [https://web.archive.org/web/20090907062029/http://zakarpattya.edc.org.ua/ua/person/1751_Lendiel_Zoltan_Zoltanovych Закарпатська обласна організація партії «Єдиний Центр»] [Архівовано 7 вересня 2009 у Wayback Machine.]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Русины]]
[[Катеґорія:Уродили ся 1946]]
[[Катеґорія:Украйиньскі політикы]]
[[Катеґорія:Родакы Свалявы]]
[[Катеґорія:Меры Мукачова]]
[[Катеґорія:Люде]]
[[Катеґорія:Жыючі люде]]</text>
      <sha1>jqcxxbgo4wjq21xzp3mk2n4upjkx6ye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Керкена</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22296</id>
    <revision>
      <id>172705</id>
      <parentid>158445</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:53:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172705</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1906" sha1="bt4fpalr99kgva4mrfzjzoh4udkt4wg" xml:space="preserve">{{Delete}}

'''Керке́на''' авадь '''Керке́ньскі островы́''' ({{Lang-ar|جزر قرقنة}})&amp;nbsp;— ґрупа [[Остров|островӯв]] у [[Середоземне море|Сереґземному морёви]], на выходному берегови [[Тунис|Туніса]] у затоці [[Ґабес (затока)|Ґабес]]. Площадь архіпелаґа&amp;nbsp;— 160 км². Складать ся из двох великых островӯв Гарбі (Западный) и Шерґі (Выходный) тай ищи шорик малых незаселеных островӯв.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20170821002739/http://www.mediterraneanislands.org/island.php?island=kerkennah&lt;/ref&gt;

{{Універзалный інфобокс}}

== Обывательство ==
&amp;nbsp;[[Обывательство]] — 14 400 жытелю̄в. Главный населеный пункт&amp;nbsp;— [[Рамла]] (на о. [[Шерґі]]).

== Транспорт ==
Главный путь до островӯв&amp;nbsp;— паром из в. [[Сфакс]]. На главных островах проложеный автомобілный путь популарні [[таксі]] и рейсові [[Автобус|автобусы]].

== Иппен позерайте ==

* [[Европські анклавы у Севернӯв Африці до 1830]]
* [[Музей наслідя Керкеньскых островӯв]]

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Островы Середоморя]]
[[Катеґорія:Островы Туніса]]
[[Катеґорія:Островы]]
[[Катеґорія:Островы подля морь]]
[[Катеґорія:Островы подля державы]]
[[Катеґорія:Островы подля континентох]]
[[Катеґорія:Африка]]</text>
      <sha1>bt4fpalr99kgva4mrfzjzoh4udkt4wg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Круче</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22302</id>
    <revision>
      <id>172805</id>
      <parentid>162660</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:48:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172805</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1811" sha1="0yabade5o7v19h67r6b0pu0c0t5ku4j" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кру́че''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Круче/Kruče) ([[Босняцькый язык|босн]]. Kruče) ([[Албаньскый язык|алб]]. Krruçi, Kërruçi) ([[Серьбскый язык|серб]]. Круче) — [[село]] у [[Общины Чорной Горы|общині]] [[Ульцинь (община)|Ульцинь]], [[Чорна Гора]].{{НП}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2003]] рӯк живе 161 чилядник, из них:

[[Албанцѣ|Албанци]] — 54,03%

[[Чорногорцѣ|Чорногорци]] — 20,48%

[[Сербы]] — 17,39%

Инні — 8,09%&lt;ref&gt;&lt;nowiki&gt;https://www.monstat.org/cg/page.php?id=536&amp;pageid=322&lt;/nowiki&gt;&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5 Круче] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

''[https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&amp;pageid=322 Даны за обывательство].''
[[Катеґорія:Села общины Ульцинь]]
[[Катеґорія:Населены пункты Чорной Горы]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]]</text>
      <sha1>0yabade5o7v19h67r6b0pu0c0t5ku4j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ліхтенштейні</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22310</id>
    <revision>
      <id>172896</id>
      <parentid>165817</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172896</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1975" sha1="ohgc90foyjw75iotubj2di2q0aje8ld" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП|население=12|год переписи=2020}}
'''Лі́хтенстейні''' ({{lang-et|Lihtensteini}}) є [[село]] у волости [[Ряпина (волость)|Ряпина]], уїзд [[Пылавмаа (уїзд)|Пылавмаа]], [[Естонія|Естонії]].

== Ґеоґрафія ==
[[Файл:Meenikunno_raba_laukad.jpg|міні|310x310пкс|&lt;center&gt;&lt;small&gt;[[Мочар|Болото]] у заповедникови Мєеникунно&lt;/small&gt;&lt;/center&gt;]]
На території [[Село|села]] є заповідник Мєеникунно.&lt;ref&gt;{{Cite web |language=et |url=https://infoleht.keskkonnainfo.ee/default.aspx?state=9;1069147473;eng;eelisand;;&amp;comp=objresult=ala&amp;obj_id=-1978201976 |title=Kaitsealune ala või üksikobjekt: Meenikunno looduskaitseala (KLO1000641) |author= |work=EELIS Infoleht |date= |publisher=Keskkonnaagentuur |access-date=2020-06-21 |archivedate=2020-06-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200622081423/https://infoleht.keskkonnainfo.ee/default.aspx?state=9;1069147473;eng;eelisand;;&amp;comp=objresult=ala&amp;obj_id=-1978201976 }}&lt;/ref&gt;

[[Село]] є на высоті 78 метрӯв над морём.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2020]] рӯк живе 12 людий, из них:

[[Есты]] — 100%

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1866]] році.&lt;ref&gt;https://arhiiv.eki.ee/dict/knr/index.cgi?Q=lihtensteini&amp;F=M&amp;C06=ru&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села Естьска]]
[[Катеґорія:Населены пункты Естьска]]</text>
      <sha1>ohgc90foyjw75iotubj2di2q0aje8ld</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ліхтенштайн (значіня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22311</id>
    <revision>
      <id>172897</id>
      <parentid>165507</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:33:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172897</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1422" sha1="2q5xxq6cigdmh7bm028h7qb18zsbn85" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ліхтеншта́йн''' ({{Lang-de|Liechtenstein, Lichtenstein}}):

* [[Лихтенштайн|Ліхтенштайн]] — княжество, штат у  Централнӱв Европі, носящый имня княжеського рода Ліхтенштайнӱв.
* Ліхтенштайн &lt;small&gt;({{Lang-de|Gemeinde}})&lt;/small&gt; — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Нїмецько|Німещині]] у федералнӱв земли [[Баден-Вӱртемберґ]].
* Ліхтенштайн — варош у Німещині, у федералнӱі земли Саксонія.
* Ліхтенштайн — пещера, археолоґічный памнятник пӱзднёго бронзового віка.
* [[Ліхтенштейні|Ліхтенштайні]] — село у уїздови Пылвамаа, Естонія.

== Другі значіня ==

* [[Лихтенштейн (персонаж)|Ліхтенштайн]] — персонаж аніме «Хеталія и державы Оси».
* «Ліхтенштейн»[анґл.] — серія німицькых [[Авиаціонны РЛС|авіаціонных РЛС]] періода Другої світовой во̄йны.
{{Чеперушка|НПы|фамилии|замки|другое}}
[[Катеґорія:Чеперушкы]]
[[Катеґорія:Лихтенштайн]]</text>
      <sha1>2q5xxq6cigdmh7bm028h7qb18zsbn85</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ландскруна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22324</id>
    <revision>
      <id>172849</id>
      <parentid>151874</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:04:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172849</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4882" sha1="3gseu2qe8jzl81kitwztxdq176o33pf" xml:space="preserve">'''Ландскру́на''' авадь '''Ландскро́на''' ([[Шведьскый язык|свен]] и [[Даньскый язык|дан]]. Landskrona) — [[Місто|варош]] у лені [[Сконе (лен)|Сконе]], на берегови протокы [[Ересунн]], [[Швеція|Свеньско]].

{{Місто}}

== Історія ==
Ландскруна є у выгоднӯв про судна [[Бухта|бухті]]. Поселеня одержало права [[Місто|вароша]] у [[1413]] році, оно удогравало важливу роль у історії [[Швеція|Свеньска]] и [[Даньско|Данії]]. [[Місто|Варош]] пуддержав звергнутого даньского краля [[Христіан ІІ|Христіана II]] и уступив против даньской [[Реформация|Реформації]] [[1535]] року. Краль [[Христіан III]] постройив у Ландскрунови замок про оборону бухты; стройка ся кӯнчила у [[1560]] році. У [[1656]] Ландскруна и окрес удойшли до [[Швеція|Свеньска]]. [[Місто|Варош]] ге удобный и добрі защищеный порт плановали перечинити на великый торговый центр. [[Замок]] укріпили новыми [[Бастіон|бастіонами]]; площадь у межох зарвы сягла 400×400&amp;nbsp;м; замок признали майсилным и майсовременным у Скандинавії. По облозі [[8. юл|8 юла]]&amp;nbsp;— [[2. авґуст|2 авґуста]] [[1676]] року варошом наново завладіли датчане. Дале Ландскруна помалы зтрачать своє значеня. Пуд час довгых свено-даньскых во̄йн свеньскыв морьскыв базов стала [[Карлскруна]], май уддалена уд даньскых берегӯв. Функції торгового центра перейшли до [[Малме|Мальмё]], хоть там и была непрстроєна (до кӯнця XVIII&amp;nbsp;ст.) удобна гавань. Вароські укріпленя были розшырені у [[1747]]—[[1788]] роках, айбо ужек у [[1822]] році ухвалили рішеня за их знесеня. [[1869]] року ландскруньскый [[ґарнізон]] розпустили. Стіны и зарвы укріплень сохранили ся.

== Знамі Родаци ==

* [[Якоб Левін]] (*[[1890]]&amp;nbsp;— †[[1945]])&amp;nbsp;— [[Швеція|свеньскый]] [[футболіст]], защитник.
* [[Майґуль Акселссон]] (* [[1947]]) — [[Швеція|свеньска]] [[Писатель|писателька]], [[Журналістіка|журналіст]] и [[Соціолоґія|соціолоґ]]-изслідователь.
* [[Алвар Гулстранд]] ([[1862]]—[[1930]])&amp;nbsp;— [[офталмолоґ]], лауреат Нобелю̄вської премії из фізіолоґії и медицины ([[1911]]).
* [[Анна Труберґ]] (* [[1974]])&amp;nbsp;— [[Швеція|свеньскый]] [[Политик|політик]], [[писатель]], [[блоґер]] и [[Перекладатель|товмач]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* [http://www.landskrona.se/ Офіційний сайт міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929135047/http://www.landskrona.se/|date=29 вересня 2007}}
* [https://web.archive.org/web/20070307163120/http://hd.se/landskrona/ Landskrona Posten (місцева газета)]
* Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%B0 Ландскруна] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Ландскруна]]
[[Катеґорія:Лен Сконе]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Вароші Свеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Швеции]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]</text>
      <sha1>3gseu2qe8jzl81kitwztxdq176o33pf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клехӯвка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22333</id>
    <revision>
      <id>172716</id>
      <parentid>151933</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:03:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172716</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3151" sha1="34e0pdcuy3ie4ztj9lw9zeg64u07kad" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кле́хӯвка''' авадь '''Клехо́вка''' ([[Україньскый язык|укр]]. Клехівка) ([[Білоруськый язык|біл]]. Клэхіўка) ([[Російскый язык|рус]]. Клеховка) — [[село]] у [[Фастовськый район|Фастовському районови]], [[Киёвська область|Кийӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|оригинальное название=Клехівка}}

== Історія ==
У 1930-ых роках у селі быв колхоз «Ударник». Пуд час Другой світовой во̄йны у селі у [[1941]]-[[1943]]&amp;nbsp;роках дійствовав дуже силный низовый осередок ОУН. У селі жив глава Фастовської ОУН Кравченко В. С. («Довгый»), якый у [[1943]] році быв командиром містного удділеня [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]], містом дислокації якого было урочище «Вовчый Яр» пиля села. Ёго місто головы провода Фастовської ОУН у [[1943]] році заняв містный жытель Охрим Кабанець («Евґен»), якый из удділенями УПА пӯшов у Западну Украйину.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 313 людий, из них подля языка:

[[Україньскый язык|Украйинці]] — 96,49%

[[Російскый язык|Русы]] — 2,88%

Инні — 0,13%

== Реліґія ==
[[18. новембер|18 новембра]] [[2000]] року у [[Село|селі]] освячено Патріархом УПЦ Кийӯвського Патріархата Святійшым Філаретом новозведену цирьков Ст. Архистратига Михаила. Ися стройка настоятель церкви о. Михаил Данилӯв и віряни села зачали из закладеня нарізного камене [[16. май|16 мая]] [[1999]] року, а [[21. новембер|21 новембра]] того року у храмови ужек было удслужено перву літурґію.

== Удкликованя ==

* Наслены пункты, што пГолодоморауд Голодомору 1932—1933 (Кийӯвська область)
{{Фастівська міська громада}}
&lt;references /&gt;
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Кыёвска область]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]</text>
      <sha1>34e0pdcuy3ie4ztj9lw9zeg64u07kad</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мараморошськый діалект (румынськый язык)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22354</id>
    <revision>
      <id>172926</id>
      <parentid>166150</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:17:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>непотверджено</comment>
      <origin>172926</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="15277" sha1="ru8x090bxtvxheboax8u53y9wkpgtfi" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
'''Мараморошськый діялект''' ци субдіялект ({{Lang-ro|graiul maramureșean}}) тото єден из діялекту [[Румуньскый язык|румынського языка]] (дако-румынського). Його ґеоґрафічноє пошириня ся приблизно збігат из історичным реґіоном [[Мараморош (Реґіон)|Мараморошом]], котрый ныні є розділеным меже [[Румуньско|Румынійов]] тай [[Україна|Украйинов]].

== Класіфікація ==
Мараморошськый діялект надлежит ид ґрупі удносно фраґментованых трансілванськых рузновиду, в рокаши из [[Крішаньська ґвара|крішанськым діялектом]]. Сесе кладе го до сіверної ґрупы [[Румынські ґвары|румынськых діялекту]], котра так само включат [[Молодовська ґвара|молдовськый діялект]]. И [[банатська ґвара|банатськый діялект]], удокремлено уд южної ґрупы, до котрої надлежит лем валашськый субдіялект.

У контекстови переходных тай дуже фраґментованых языковых рузновиду [[Трансилвания|Трансілванії]] класіфікація мараморошського діялекта гий удокремоленого рузновида є чажков. Подобно, як из крішанськым діалектом, авадь ищи булше, тота чажкость є скапчана из малов кулкостьов характерных фонетічных особностю. Позад того лум зглядачу, особливо в раньых стадіях зглядованя румынськых діялекту, не признавали екзістованя удокремленого мараморошського діялекта. Сякоє никаня мали [[Ґустав Ваіґанд]], [[Александру Філіппіде]], [[Йорґу Йордан]] и [[Емануел Василію]] тай другі. У май пузньых зглядовань признавало ся екзістованя того рузновида, айбо из даяков опатрностьов. Уто заставило дакотрых ученых (уприклад [[Еміл Петровічі]] и [[Секстіл Пушкарію]]) розробляти рузні класіфікації у залежности уд крітирію, подля котрых мараморошськый рузновид ся признає авадь нє. Днишні класіфікації, зотворині [[Ромулус Тодоран|Ромулусом Тодораном]], [[Йон Котеану|Йоном Котеану]] тай другыми, признавут марамороськый діялект ги окремый.

== Ґеоґрафічноє поширіня ==
Мараморошськый діялект є пошириным у границях історійного реґіона Мараморош, што включат теріторії [[Румуньско|Румынії]] тай [[Україна|Украйины]]. У Румынії ареал того діялекта ся покрыват сіверно-выходну частину повіта Мараморош, вздовж долин [[Тиса|Тисы]], [[Вышово|Вышова]], [[Мара (Іза)|Мары]] и [[Косау]]; читава часть носитилю жиє у [[Сигет|Сиготі]], [[Вышово|Вышова]] и [[Борша|Борші]]. В [[Україна|Украйині]] носитилі діялекта ся находят у выходнуй части [[Закарпатска область|Закарпатської области]] (сіверный Мараморош),майгруба йихня діяспора є у [[Солотвиньська селищна громада (Закарпатська область)|Солотвинськуй варощиковуй громаді]], тай йих число ся меншит.

== Субдіялекты ==
Хоть діялект поширеный на малому просторови, го мож розділити на три ґрупы, головно подля лексічных особенностю:&lt;ref&gt;Universitatea din Timișoara, ''Analele Universității din Timișoara'', 1969, p. 274&lt;/ref&gt;

* широка централна частина, котра є май репрезентатівнов;
* сіверно-западна частина, котра має вплыв уд діялекта края Оаш;
* юго-выхудна часть.

== Особливости ==
Много особенностю є сполочні из [[Крішаньська ґвара|крішанськым діалектом]], другыма сусідньыма трансилванскыма рузновидами и дакотрыма особенностями [[Молодовська ґвара|молдавського діялекта]].

=== Фонетічні особенности ===
* Серидні голосні {{IPA|[e, ə, o]}} наближавут ся до {{IPA|[i, ɨ, u]}}, авадь до серидньых позіцій. Май часто мінят ся {{IPA|[e]}} на {{IPA|[i̞]}}: {{IPA|[di̞, di̞ la]}} місто літературного de, de la.
* коли {{IPA|[e]}} находит ся у двох послідовных складах, пирьвоє {{IPA|[e]}} розкрыват ся на {{IPA|[ɛ]}}: {{IPA|[ˈfɛte]}} (літературне ''fete'' {{IPA|[ˈfete]}}).
* [[Діфтонґ]] {{IPA|[o̯a]}} [[Монофтонґованя|монофтонґує ся]] на {{IPA|[ɔ]}}: {{IPA|[uˈʃɔrə, ˈnɔptʲe]}} місто літературного ''ușoară'' {{IPA|[uˈʃo̯arə]}}, ''noapte'' {{IPA|[ˈno̯apte]}}.
* По конзонантови {{IPA|[s, z, ʃ, ʒ, t͡s, d͡z, r]}} перидні голосні роблят ся централными, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґує ся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[ˈsɨŋɡur, ˈsarə, ˈzamə, ʒɨr, t͡sɨn, d͡zɨ]}} f місто літературного ''singur'', ''seară'', ''zeamă'', ''jir'', ''țin'', ''zi''.
* Конзонанты {{IPA|[t͡ʃ, d͡ʒ]}} мавут май малу [[Палаталізация|палаталізацію]], ги у літературному языкови, и посериднювут слідувучоє {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}: {{IPA|[t͡ʃər, d͡ʒər]}} місто літературного ''cer'', ''ger''.&lt;ref&gt;Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 159&lt;/ref&gt;
* По губных конзонанту, {{IPA|[e]}} стає {{IPA|[ə]}}, а діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґує ся на {{IPA|[a]}}: {{IPA|[mərɡ, ˈmarɡə, pə]}} місто літературного ''merg'', ''meargă'', ''pe''.
* Надголошеный діфтонґ {{IPA|[e̯a]}} монофтонґує ся на {{IPA|[ɛ]}}в кунцьовых позіціях: {{IPA|[aˈvɛ, vrɛ]}} місто літературного ''avea'', ''vrea''.
* Діфтонґ {{IPA|[ja]}} мінят ся на {{IPA|[je]}} у даякых словах: {{IPA|[bəˈjet, muˈjet]}} місто літературного ''băiat'', ''muiat''.
* [[Девокалізаця|Девокалізовані]] {{IPA|[i, u]}} находят ся в кунцьовых позиціях: {{IPA|[pəkuˈrarʲ, ˈt͡ʃərʲʷ]}} місто літературного ''păcurar'', ''cer''.
* Діфтонґ {{IPA|[ɨj]}} монофтонґує ся на {{IPA|[ɨ]}}: {{IPA|[ˈkɨnʲe, ˈmɨnʲe, ˈpɨnʲe]}} місто літературного ''câine'', ''mâine'', ''pâine''.
* Етімолоґічноє {{IPA|[ɨ]}} усокочує ся у словах, гий ''îmblu'', ''îmflu'', ''întru'' (літературне ''umblu'', ''umflu'', ''intru'').
* [[Архаїзмы|Архаічні]] {{IPA|[d͡z, d͡ʒ]}} усокочувут ся у словах, гий {{IPA|[d͡zɨk, d͡ʒos, d͡ʒok]}} (літературноє {{IPA|[zik, ʒos, ʒok]}}).&lt;ref&gt;Matilda Caragiu-Marioțeanu, ''Compendiu de dialectologie română'', Editura Științifică și Enciclopedică, 1975, p. 171&lt;/ref&gt;
* Конзонанты {{IPA|[l, n]}} палаталізувут ся сперед перидньыми голосными: {{IPA|[ˈlʲemnʲe, ˈvinʲe]}} місто ''lemne'', ''vine''.
* Палаталізація губных сперед перидньыми голосными має особенні формы:
** {{IPA|[p]}} стає {{IPA|[ptʲ]}}: {{IPA|[ˈptʲelʲe]}} місто ''piele'';
** {{IPA|[b]}} стає {{IPA|[bdʲ]}}: {{IPA|[ˈbdʲinʲe]}} місто ''bine'';
** {{IPA|[m]}} стає {{IPA|[mnʲ]}}: {{IPA|[mnʲik]}} місто ''mic'';
** {{IPA|[f]}} стає {{IPA|[s]}}: {{IPA|[sə ˈsije]}} місто ''să fie'';
** {{IPA|[v]}} стає {{IPA|[z]}}: {{IPA|[ˈzjerme]}} місто ''vierme''.

* Присвуйный артікел є незмінный: a meu, a mea, a mei, a mele („муй/моє“, поруняйте из літературным al meu, a mea, ai mei, ale mele).
* Проґсімалні займенникы ближе ид свойим латінськым коріням: aista, aiasta.
* даякі [[часослова]] 1 і 4 [[Конюґация|конюґацій]] не берут [[Суфикс|суфіксы]] -ez и -esc: lucră, mă rușin, străluce („ун робит“, „я ганьблю ся“, „ун сяє“, поруняйте з літературным lucrează, mă rușinez, strălucește). Айбо суфікс -esc даколи появляє ся у часословах, што го не мавут у літератури: împărțăsc, omorăsc, simțăsc („я розділюву“, „я убиваву“, „я чуву“, поруняйте из împart, omor, simt).
* У вкремых формах часослув звук {{IPA|[n]}} замінят ся инакыма звуками: {{IPA|[spuj, viw, viˈind]}} („я кажу“, „я йду“, поруняйте из ''spun, vin''). Ся особенность є сполочнов из валашськым діялектом.
* Помучноє слово в складенуй формі перфекта діля 3-ої особы є ''o'' у єднині і ''or / o'' у множині: {{IPA|[o d͡zɨs, or d͡zɨs]}} („ун указав“, „уни вказали“, поруняйте із ''a zis, au zis'').
* Формы тритьої особы субжунктива, єднины и множины, вызиравут сяк: ''să deie, să steie, să beie, să vreie'', із кунцьом{{IPA|[ˈeje]}}, в тот час гий у літературному языкови є ''să dea'', ''să stea'', ''să bea'', ''să vrea'', ending in {{IPA|[ˈe̯a]}}.
* Плусквамперфект можут будовати ся аналітічно: ''m-am fost dus, am fost venit'' („я быв пуйшов“, „я быв прийшов“, поруняйте из літературным ''mă dusesem, venisem'').
* Часослова ''a aduce'' („приносити“) і ''a veni'' („приходити“) мавут особні імператівні формы: ''adă, vină'' (літературноє ''adu, vino'').
* Є сполочна тендинція скорочовати слова: ''o fo'' (літературне ''a fost''), ''Gheo'' ( вмісто ''Gheorghe'', мужськоє имня) и т. д.

=== Лексічні особенности ===
* Специфічні слова: ''a cușăi'' („смаковати“, літературноє ''a gusta''), ''cocon'' („дітина“, літературноє ''copil''), ''pup'' („бутон косиці“, літературноє ''boboc''), ''potică'' („патика“, літературноє ''farmacie''), ''zierme'' („змія“, літературноє ''șarpe'').

=== Приклады ===
Мараморошськый діялект: {{IPA|[sə ˈrɔɡə lu dumnʲeˈd͡zəw ɨʃ ˈfat͡ʃə ˈkrut͡ʃə ʃɨ ˈd͡zɨt͡ʃə ‖ ˈdɔmnʲe aˈd͡ʒutəm ‖ ʃɨ feˈmɛja jɛ ũ wow ʃɨl ˈspard͡ʒə dʲe kar ka səj sije uˈʃɔrə arəˈtura ka ʃɨ wowu]}}

Румынськый літературный штандарт: ''Se roagă lui Dumnezeu, își face cruce și zice: Doamne, ajută-mi. Și femeia ia un ou și-l sparge de car, ca să-i fie ușoară arătura, ca și oul.''

Товмачіня по русинськы: „Уна ся молит ид Богови, ерстит ся тай говорит: ‚Боже, поможи ми. А жона бере яйце тай розбиват го уб вуз, убы плугованя было леткоє, ги яйце.“

== Бібліоґрафія ==
* Ilona Bădescu, [https://web.archive.org/web/20120407025704/http://cis01.central.ucv.ro/litere/idd/cursuri/an_3/dialectologie/dialectologie_an3_badescu.pdf „Dialectologie“], навчалный матеріал для Універзідії в Крайови (румынськый).
* Vasile Ursan, [https://web.archive.org/web/20120120003357/http://www.revistatransilvania.ro/arhiva/2008/pdf/numarul1/art18.pdf „Despre configurația dialectală a dacoromânei actuale“], ''Transilvania'' (new series), 2008, No. 1, pp.&amp;nbsp;77–85 (in Romanian)
* Elena Buja, Liliana Coposescu, Gabriela Cusen, Luiza Meseșan Schmitz, Dan Chiribucă, Adriana Neagu, Iulian Pah, [https://web.archive.org/web/20110821193751/http://meridium.unistrapg.it/sites/meridium.unistrapg.internal/files/Country_report_RO_90_pagini_1_aprilie_2010_final.pdf ''Raport de țară: România''], звід крайины для Проґрамы цілийоживотного ошколованя MERIDIUM (румынськый).

== Пудміткы ==
&lt;references /&gt;
== Далшоє читаня ==
* Mioara Avram, Marius Sala, ''Enciclopedia limbii române'', Editura Univers Enciclopedic, 2001 (in Romanian)

== Никай втож ==
* [[Румуньскый язык|Румынськый язык]]
* [[Румыньська фонолоґія|Румынська фонолоґія]]
* [[Румыньскі діалекты|Румынські діалекты]]
* [[Крішанськый діалект]]
* [[Банатськый діалект]]
* [[Молдовськый діалект]]

== Удкликаня ==
{{Переклад|язык=en|статя=Maramureș dialect}}
[[Катеґорія:Румыния]]
[[Катеґорія:Мараморош]]
[[Катеґорія:Діалекты]]
[[Катеґорія:Языкознавство]]</text>
      <sha1>ru8x090bxtvxheboax8u53y9wkpgtfi</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мурино (Ленінградьска область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22361</id>
    <revision>
      <id>173052</id>
      <parentid>152120</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:57:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173052</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1364" sha1="abbt81mp67nykj900js3kqj25od2772" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Му́рино''' авадь '''Му́ріно''' ([[Російскый язык|рус]]. Мурино) ([[Фіньскый язык|фін]]. Muurila) — [[Місто|варош]] у [[Всеволжськый район|Всеволжському районови]], [[Ленінградьска область|Ленінградьской области]], [[Росія|Росії]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1676]] році.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BE Муріно] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).
[[Катеґорія:Мурино]]
[[Катеґорія:Санкт-Петербурґ]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>abbt81mp67nykj900js3kqj25od2772</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Климово (Брянська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22364</id>
    <revision>
      <id>172717</id>
      <parentid>171356</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:03:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172717</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2446" sha1="9afl5cwjh4pd9808xv1vxflscri5tye" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
{{непотверджено}}
{{Вецезначность|Климово}}
'''Кли́мово''' ({{lang-ru|2|Климово}}, {{lang-uk|Климів}}, {{lang-be|Клімава}}) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Климовськый район|Климовському районови]], [[Бряньска область|Бряньской области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Климовськый район|Климовського района]].


== Ґеоґрафія ==
[[Мѣстечко|Варощик]] є ріці [[Ірпа (ріка)|Ірпа]], правӯв притоці [[Ріка|рікы]] [[Снов (ріка)|Снов]], за 10&amp;nbsp;км уд гатара из [[Україна|Украйинов]].

== Історія ==
[[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1708]] році.

== Економіка ==
У [[Мѣстечко|варощикови]] робить конзервный [[завод]], швейна фабрика тай крохмално-паточный комбінат.

== Знамі Родаци ==
[[Шведов, Игорь Александрович|Шведов Игорь Александрович]]&amp;nbsp;— [[артист]], [[писатель]]. Народный артист [[Украинска ССР|УССР]].

== Удкликованя ==
{{stub}}
{{Reflist}}

* Ігор Роздобудько. [http://www.haidamaka.org.ua/page_perbilstar.html Переселенці на Стародубщину&amp;nbsp;— білорусы та старообрядці. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.] [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]

* [https://web.archive.org/web/20140119111506/http://www.panoramio.com/map/#lt=52.385868&amp;ln=32.183418&amp;z=5&amp;k=2&amp;a=1&amp;tab=1 Галерея та супутниковий знімок]
* [https://web.archive.org/web/20081014142445/http://terrus.ru/cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&amp;id=32 База даних Росії]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Слобожане]]</text>
      <sha1>9afl5cwjh4pd9808xv1vxflscri5tye</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінськ Світ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22365</id>
    <revision>
      <id>173038</id>
      <parentid>171693</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>непотверджено</comment>
      <origin>173038</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4404" sha1="1tco9hyy8l8cq2hpz7738d7qe25htw7" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
'''Мі́нськ Сві́т''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Мінск-Свет) ([[Російскый язык|рус]]. Минск Мир) давно '''Мі́нськ Сі́ті''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Мінск-Сіці) ([[Російскый язык|рус]]. Минск-Сити) — строящый ся район [[Мінск|Мінска]].

{{НП|оригинальное название=Мінск-Свет}}

== Давно бывша містность ==
Ставба нового комерційного жилого района зачато у Октябрьському районови Мінська, у переділах улиць Брилёвська — Аеродромна — Южна маґістрала, и [[Улица лейтенанта Кижеватова (Минск)|улици Лейтенанта Кіжеватова]], на севернӱм берегови рікы Лошиця. Район ставбить ся на місті історичного аеропорта «Мінськ-1», завода № 407 Цивілної авіації, топливної базы аеропорта, опытно-механічного завода «Аґротехконмаш», 214. комбіната желізобетонных уробӱв, жилої малоштокової застройкы и приватного сектора по улицям Вільямса, Докучаєва и Фізкултурного переулка (Колонія).

== Ставба ==
У [[2017]]. році быв построєный и введеный у строй первый жилый комплекс «Діадема». У 2019 році первый у районови дітьскый садик. На юл 2022 року построєні жилі дома у кварталах «Азія», «Африка», «Евразія», «Еміратс Люкс». Веде ся стройка у кварталах «Світові танці», «Средиземноморьскый», «Тропіцькі острова», «Западна Европа», «Южна Америка» и др. На 90 % возведена станція метро «Аеродромна». У 2018—2020 роках ишла реконструкція улици Аеродромной, а иппен стройка її розвязкы из улицёв Жуковского и проспектом Мира, котра є частёв нового района. У 2021-2022 роках реконструёвана часть улици Брілёвской котра примыкать ид мікрорайонови въедно из розвязков из улицями Кіжеватова и Казинця. За [[2019]]—[[2021]] рокы построєні и введены у строй нові улици Белґрадьска, Михаила Савицького, Леоніда Левіна, Ніколы Теслы. Достраює ся проспект Мира и улиця Игоря Лученка. Веде ся стройка сириднёї школы и двох дітьскых садикӯв и поліклінікы.&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20161113230954/http://realty.ej.by/business-building/2014/06/13/kak_stroitsya_mayak_minska.html&lt;/ref&gt;
[[Файл:Minsk-City_residential_complex_(July_2019).jpg|ліворуч|міні|300x300пкс|Перва очерідь ставбы (квартал «Еміраты»), юл 2019. року.]]
[[Файл:Aeradromnaja_street_(Minsk,_Belarus)_—_Аэродромная_улица_(Минск,_Беларусь)_p03.jpg|ліворуч|міні|300x300пкс|Квартал «Еміраты», юл 2019. року.]]

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}

* [https://web.archive.org/web/20080708115303/http://news.tut.by/111690.html Интервью с первым вице-президентом ООО «ИТЕРА Груп» Валерием Коротковым] Архивная копия от 8 июля 2008 на Wayback Machine
* [https://web.archive.org/web/20101231042719/http://mk.by/2010/10/08/30148/ «Минск-Сити»: Уровнь первый]
[[Катеґорія:Діловы кварталы]]
[[Катеґорія:Мінск]]
[[Катеґорія:Білорусія]]</text>
      <sha1>1tco9hyy8l8cq2hpz7738d7qe25htw7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міхалкова (окрес Зволен)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22370</id>
    <revision>
      <id>173030</id>
      <parentid>160693</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:51:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173030</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1628" sha1="3473gxwfl7k7du4pzg6n3egzdmqplby" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Міхалко́ва''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Michalková) ([[Польскый язык|пол]]. Michalková) ([[Мадярскый язык|мад]]. Zólyommihályi) — [[село]] у окресови [[Окрес Зволен|Зволен]], [[Банскобыстріцькый край|Баньскобыстрицькый край,]] [[Словеньско|Словеньску]].

{{НП}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1786]] році.

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У [[Село|селі]] на [[2021]] рӯк живе 37 людий.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Міхалкова_(округ_Зволен)|Міхалкова (округ Зволен)]] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).

== Референції ==
&lt;references/&gt;

[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Словеньска]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Основаны 1786]]
[[Катеґорія:Обцы окреса Зволен]]</text>
      <sha1>3473gxwfl7k7du4pzg6n3egzdmqplby</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кийзликы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22374</id>
    <revision>
      <id>172706</id>
      <parentid>163799</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:54:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>порожні секції</comment>
      <origin>172706</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9064" sha1="4uyim29897yiaeecn96g5pkmsihlyqo" xml:space="preserve">{{Інфобокс
| title = Кийзликы
| image = [[Файл:Potato_pancakes.jpg|250px]]
| caption = Кийзликы
|label1=Реґіон|data1=Централна, восточна и сіверна [[Европа]]|label2=Головні інґредієнты|data2=[[Крумплі]], [[мука]], [[яйця]], [[олуй]]|label3=Назывкы по русинськы|data3=кийзликы, кремзликы, ґуґлі, ресельованикы, ріпляникы}}
'''Ки́йзликы''', '''кре́мзликы''', '''ґу́ґлі''', '''ресел(ь)о́ваникы''', '''рі́пляникы''' тото їдіня из реселованых [[Крумплі|крумплюв]], часто переколоченых из [[Яйце|яйцьом]] авадь [[Крохмал|крохмалом]] про зязку, и жареных у [[Олуй|олойови]] на [[Палачінтош|палачінтоши]]. Елемент многых европськых кухонь; екзістує повно варіацій и назывок.

== У вшылиякых културах ==
Кийзликы сут у многых европськых кухнях, у тум числі:

* русинськуй (''кийзликы'', ''кремзликы'', ''ґуґлі'', ''ресельованикы'', ''ріпляникы'');
* чеськуй ({{Lang-cs|bramborák}}, ''{{lang|cs|cmunda}}'', ''{{lang|cs|vošouch}}'');
* словацькуй ({{Lang-sk|zemiakové placky}});
* мадярськуй ({{Lang-hu|tócsni}}, ''{{lang|hu|bandurák}}'', ''{{lang|hu|bere}}'', ''{{lang|hu|beré}}'', ''{{lang|hu|berhe}}'', ''{{lang|hu|bramborák}}'', ''{{lang|hu|cicedli}}'', ''{{lang|hu|cicege}}'', ''{{lang|hu|ekcer}}'', ''{{lang|hu|enge-menge}}'', ''{{lang|hu|gaspi}}'', ''{{lang|hu|görhöny}}'', ''{{lang|hu|hadi rántotta}}'', ''{{lang|hu|harula}}'', ''{{lang|hu|huláble}}'', ''{{lang|hu|kugli}}'', ''{{lang|hu|kremzli}}'', ''{{lang|hu|krumplibaba}}'', ''{{lang|hu|krumplimálé}}'', ''{{lang|hu|krumpliprósza}}'', ''{{lang|hu|lapcsánka}}'', ''{{lang|hu|lapotya}}'', ''{{lang|hu|lapotyka}}'', ''{{lang|hu|lapsi}}'', ''{{lang|hu|lepcsánka}}'', ''{{lang|hu|lepkepotyi}}'', ''{{lang|hu|mackó}}'', ''{{lang|hu|macok}}'', ''{{lang|hu|matutka}}'', ''{{lang|hu|nyist}}'', ''{{lang|hu|picskedli}}'', ''{{lang|hu|plácki}}'', ''{{lang|hu|prósza}}'', ''{{lang|hu|ragujla}}'', ''{{lang|hu|recsege}}'', ''{{lang|hu|rösztike}}'', ''{{lang|hu|siligó}}'', ''{{lang|hu|taccs}}'', ''{{lang|hu|toksa}}'', ''{{lang|hu|tócsi}}'');
* польськуй ({{Lang-pl|placki ziemniaczane}});
* румынськуй ({{Lang-ro|tocini}}, ''{{Lang|ro|tocinei}}'');
* украйинськуй ({{Lang-uk|деруни}}, ''{{Lang|uk|драники}}'', ''{{Lang|uk|драніки}}'', ''{{Lang|uk|картопляники}}'', ''{{Lang|uk|пляцки}}'', ''{{Lang|uk|тертюхи}}'', ''{{Lang|uk|терчаники}}'');
* білоруськуй ({{Lang-be|дранікі}});
* російськуй ({{Lang-ru|драники}});
* німецькуй и австрійськуй ({{Lang-de|Kartoffelpuffer}}, ''{{lang|de|Reibekuchen}}'', ''{{lang|de|Reiberdatschi}}'', ''{{lang|de|Erdäpfelpuffer}}'', ''{{lang|de|Erdäpfellaibchen}}'');
* нідерландськуй ({{Lang-nl|aardappelpannenkoek}}, ''{{lang|nl|reifkoeken}}'', ''{{lang|nl|reifjes}}'');
* луксембурськуй ([[Луксембургскый язык|лукс.]] ''{{lang|lb|Gromperekichelcher}}'');
* жыдувськуй ({{Lang-yi|לאַטקע}} ''{{lang|yi-Latn|latka/latkes}}'',&lt;ref&gt;Comprehensive Yiddish–English Dictionary, 359&lt;/ref&gt; {{Lang-he|לביבה}} ''{{lang|he-Latn|levivah}}'', у мн.&amp;nbsp;числі {{lang|he|לביבות}} ''{{lang|he-Latn|levivot}}'');
* латвійськуй ({{Lang-lv|kartupeļu pankūkas}});
* литовськуй ({{Lang-lt|bulviniai blynai}});
* болґарськуй ({{Lang-bg|пататник, патетник}});
* ірландськуй ({{Lang-ga|bacstaí}}, {{Lang-en|boxty}});
* таліянськуй ({{Lang-it|frittelle di patate}});
* и многых другых, котрі тоже ріхтувут похожоє їдіня.
[[Файл:Kartoffelpuffer.jpg|міні|Кийзликы у [[Австрія|Австрії]]]]
У [[Іспанія|Іспанії]] кийзликы ся кличут {{Lang-es|tortillitas de patatas}}; [[Мексіко|Мексиці]] у поєдных реґіонах&amp;nbsp;— ''{{Lang|es|tortitas de papa}}'' вадь ''{{Lang|es|camaron}}''. Сут реґіоны Мексикы, де такоє їдіня ся чинит у [[говіня]] вадь по пятницях.

У [[Німещина|Німещині]] місні кийзликы ся їдят ги соленый [[ґарнір]] авадь солодкый [[десерт]] из яблычнов мачанков&lt;ref&gt;{{cite web |archive-url=https://web.archive.org/web/20120220012928/http://whatscookingdad.com/potato-pancakes/ |archive-date=2012-02-20 |title=Potato pancakes recipe at &quot;Whats Cooking Dad?&quot; |publisher=Whatscookingdad.com |date=2009-01-06 |access-date=2011-12-25 |url=http://whatscookingdad.com/potato-pancakes/ }}&lt;/ref&gt; авадь [[Яфина|яфинами]], цукром и [[Кориця|корицьов]]; они ся часто їдят на базарах и фестивалях у май студену погоду.

У [[Швайц|Швайцови]] ся їст варіація без яйця тай мукы, котра ся кличе {{Lang-de|rösti}}; у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]] ріхтувут [[Гешбравн|гешбравны]] ({{Lang-en|hash brown}}), тоже без яєць и мукы. У таліянськуй Таранті ся їдят {{Lang-it|frittelle di patate alla tarantina}}, чинені з крумплюв, соли тай твердого сыра ''canestrato pugliese'' из вувцьового и кузлячого молока.

=== Шведські ''raggmunkar'', ''potatisplättar'', ''rårakor'' тай ''potatisbullar'' ===
[[Файл:Raggmunk_.jpg|міні|{{Lang-sv|Raggmunk}} из свининов и брусницьов]]
У [[Швеція|Швеції]] сут чотыри місні верзії кийзликув:

* ''{{lang|sv|Raggmunkar}}'': у кісто на палачінты из пшеничної мукы, молока тай яйця ся реселувут сырі крумплі; они ся жарят у маслі тай узиравут ги палачінты.&lt;ref&gt;[https://www.koket.se/grundrecept-pa-raggmunk ''Köket: Grundrecept på raggmunk''] (Swedish only) Linked 2019-02-14&lt;/ref&gt;
* ''{{lang|sv|Potatisplättar}}'': так само, айбо крумплі ся варят перед реселованьом.&lt;ref&gt;[https://www.koket.se/potatisplattar-2 ''Köket: Potatisplättar''] (Swedish only) Linked 2019-02-14&lt;/ref&gt;
* ''{{lang|sv|Rårakor}}'': варіант, котрый май подабат на гешбравны тай rösti, т.&amp;nbsp;є.&amp;nbsp;реселовані сырі крумплі ся формувут у палачінты и жарят ся у маслі без кіста. Їх знавут подавати из сметанов, черленов цибульов тай икров ''Kalix Löjrom''.&lt;ref&gt;[https://www.koket.se/raraka-grundrecept ''Köket: Råraka, grundrecept''] (Swedish only) Linked 2019-02-14&lt;/ref&gt;
* ''{{lang|sv|Potatisbullar}}'': грубі палачінтовидні шайбы из топтаных крумплюв и яєць, котрі ся друблят на крыхты тай жарят ся у маслі. У Швеції ся знавут продавати у бовтах готовыми.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20220319083048/https://www.hemtrevligt.se/hemmetsjournal/recept/potatisbullar-10949/ ''Hemmets Journal: Potatisbullar''] (Swedish only) Linked 2019-02-14&lt;/ref&gt;

Ушыткі чотыри варіації ся традиційно подавут из жареным [[Бекон|беконом]] и брусницьовым джемом.

== Процес ріхтованя ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Tertiuhy1.jpg|1. Крумплі, яйце тай цибуля
Файл:Tertiuhy2.jpg|2. Реселованя крумплюв
Файл:Tertiuhy3.jpg|3. Настойованя крумплюв
Файл:Tertiuhy4.jpg|4. Зливаня лишньої воды
Файл:Tertiuhy5.jpg|5. Реселованя цибулі
Файл:Tertiuhy6.jpg|6. Додаваня яйця, поприґы тай соли
Файл:Tertiuhy7.jpg|7. Готовоє кісто
Файл:Tertiuhy9.jpg|8. Формованя кийзликув и жареня на олойови
Файл:Tertiuhy10.jpg|9. Готові кийзликы
Файл:Tertiuhy11.jpg|10. Кийзликы, подані из сметанов
&lt;/gallery&gt;

== Ник. щи ==

* [[Палачінта]]
* [[Оладі]]

== Референції ==
&lt;references /&gt;

[[Катеґорія:Їдла]]</text>
      <sha1>4uyim29897yiaeecn96g5pkmsihlyqo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кобакы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22377</id>
    <revision>
      <id>172723</id>
      <parentid>165020</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:06:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172723</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6067" sha1="0g6f0q50vpyttufbkkdayw6up6jh73p" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кобакы́''' авадь '''Кобаки́''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Kobakî) ([[Україньскый язык|укр]]. Кобаки) ([[Російскый язык|рус]]. Кобаки) ([[Польскый язык|пол]]. Kobaki)  — [[село]] у [[Косовськый район|Косовському районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|первое упоминание=1442|этнохороним=Кобаковчане, Кобаковци|население=2506&lt;ref&gt;https://rada.info/upload/users_files/04354389/bf485c459dd3bdde4e031618f7f221c5.doc&lt;/ref&gt;|год переписи=2023}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1442]] році.

У [[1986]] році построєно дітьскый садик на 140 міст, якый было признано ліпшым дітьскым садиком у УССР. Архітектор В.&amp;nbsp;Тимофійчук.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 2734 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
|2705
|98.94%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|19
|0.70%
|-
|[[Арменьскый язык|армяньскый]]
|8
|0.29%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|2
|0.07%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|2734
|100%
|}

== Реліґія ==
Цирьков Воздвижения Честного Хреста Господнёго [[1852]]&amp;nbsp;р. згоріла у [[1950]]&amp;nbsp;р., у [[1994]]&amp;nbsp;р. построєна нова цирьков Воздвижения Честного Хреста Господнёго принадлежить до ПЦУ. Настоятель о. Иван Голомеджук.

Цирьков [[Микула Чудотвориць|Сятого Миколая]] [[1852]]&amp;nbsp;р. принадналежить до ПЦУ. Настоятель митр. прот. Павло Слободян (из [[2000]] р).

Свято-Юріёвськый чоловічый монастырь принадналежить до Ивано-Франкӯвськой епархії ПЦУ. Намісник и игумен Ювеналій (Зінченко).

Цирьков Введения у Храм Пресятої Дівы Марії [[2012]]&amp;nbsp;р. принадлежить до УГКЦ. Настоятель о. Василь Петрӯв

Храм на честь Боголюбської иконы Божої Матери. Принадлежав до [[Україньска православна церьков (Московскый патріархат)|УПЦ МП]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ivano-frankivsk.church.ua/2015/07/02/parafiya-xramu-bogolyubskoji-ikoni-bozhoji-materi-sela-kobaki-kosivskogo-rajonu-vidznachila-prestolne-svyato/ |title=Парафія храму Боголюбської ікони Божої Матері села Кобаки Косівського району відзначила престольне свято |access-date=1 Грудня 2016 |archivedate=1 Грудня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161201143955/http://ivano-frankivsk.church.ua/2015/07/02/parafiya-xramu-bogolyubskoji-ikoni-bozhoji-materi-sela-kobaki-kosivskogo-rajonu-vidznachila-prestolne-svyato/ }}&lt;/ref&gt;.

== Знамі Родаци ==
• [[Осічный, Митер Павлович|Осічный Митер Павлович]] ([[1885]]—[[1962]]) — [[Украинска ССР|украйиньскый]] [[поет]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* {{SgKP|IV|200|Kobaki, pow. kosowski}}
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=ELIB&amp;P21DBN=ELIB&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=online_G&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=FF=&amp;S21STR=00000362/110 Діло] [Архівовано 31 Січня 2022 у Wayback Machine.].&amp;nbsp;— 1884.&amp;nbsp;— С. 4.

* [https://web.archive.org/web/20160422024121/http://kobaky.kosiv.net/ Офіційний сайт села Кобаки Косівського району]
* [http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/kosvskij-rajon/kobaki.html Кобаки&amp;nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131019133318/http://imsu-ivano-frankivsk.com/mista-i-sela-ivano-frankivskoi-oblasti/kosvskij-rajon/kobaki.html}} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&amp;nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область.&amp;nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971.&amp;nbsp;— 639 с.)
* [https://web.archive.org/web/20151222172940/http://www.ukrainica.org.ua/ukr/projects/sela_ukraini/istorii_sel/1193-1193 ІСТОРІЯ СЕЛА КОБАКИ НА КОСІВЩИНІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222172940/http://www.ukrainica.org.ua/ukr/projects/sela_ukraini/istorii_sel/1193-1193}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Гуцульскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]</text>
      <sha1>0g6f0q50vpyttufbkkdayw6up6jh73p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мрак</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22381</id>
    <revision>
      <id>173006</id>
      <parentid>161241</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:39:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173006</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10387" sha1="cnto4set93wvdi4ctxpw5gb62s3d1o9" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мра́к''' — густый малый [[Додж|дощ]], цяткы якого видко ге у завислому виді. Часто мраком называвуть [[туман]] [[Змирькы|кой ся змирькать]].

{{Універзалный інфобокс|nocat=Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Вітаємо в буфері обміну Gboard. Скопійований текст зберігатиметься тут.Натисніть й утримуйте скопійований сегмент, щоб закріпити його. Незакріплені сегменти буде видалено через 1 годину.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Закріплюйте, додавайте й видаляйте скопійовані сегменти за допомогою значка &quot;Змінити&quot;.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.Торкніться скопійованого сегмента, щоб вставити його в текстове поле.}}

== У літературі ==
''«Сіроє осінньёє рано курив ся дрӯбныв мжичков»'' (Михайло Коцюбиньскый, II, 1955, 244); ''«Дощ у исю минут почти став, сіяла ся леш мжичка, основавши дрӯбныв сітков далеку першпективу улиці»'' (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 495); ''«Быв густый туман, и якась уїдлива сиза мжичка запорошила цуря, ініём осіла на чубах»'' (Василь Козаченко, Сердце матери, 1947, 100)

== Иппен позерайте ==

* [[Додж|Дощ]]
* [[Воздушны опады|Атмосферны опады]]

== Удкликованя ==
{{Reflist|2|refs=}}

* [https://web.archive.org/web/20111226143942/http://www.planetguide.net/book/chapter_2/water_cycle.html Dr. Chowdhury's Guide to Planet Earth. The Water Cycle. Retrieved on 2006-10-24.]
* [https://web.archive.org/web/20151007070952/http://sum.in.ua/s/mzhychka Академічний тлумачний словник (1970—1980)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151007070952/http://sum.in.ua/s/mzhychka|date=7 жовтня 2015}}

* Туман, мряка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1939-1940. — 1000 екз.
[[Катеґорія:Метеорология]]
[[Катеґорія:Дощ]]</text>
      <sha1>cnto4set93wvdi4ctxpw5gb62s3d1o9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Котор (община)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22382</id>
    <revision>
      <id>172772</id>
      <parentid>152250</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:32:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172772</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2382" sha1="dy9fxv5gn1385uhehdszvznxbyu9anz" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Общи́на Ко́тор''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Општина Котор) ([[Серьбскый язык|серб]]. Општина Котор) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Kotorrit) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]] на берегови [[Ядранске море|Ядраньского моря]]. Адміністративный центр — [[Котор]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Обывательство ==
У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2003]] рӯк живе 22,947 людий, из них:
{| class=&quot;wikitable&quot;
! width=&quot;100px&quot; |Народ
! width=&quot;80px&quot; |Число
! width=&quot;80px&quot; |Процент
|-
|[[Чорногорцѣ|чорногорци]]
| align=&quot;right&quot; |10.741
| align=&quot;right&quot; |46,80 %
|-
|[[сербы]]
| align=&quot;right&quot; |7.094
| align=&quot;right&quot; |30,91 %
|-
|[[Хорваты|горваты]]
| align=&quot;right&quot; |1.762
| align=&quot;right&quot; |7,67 %
|-
|не узначилися из націёв
| align=&quot;right&quot; |2.165
| align=&quot;right&quot; |9,43 %
|-
|неизнамі
| align=&quot;right&quot; |1.185
| align=&quot;right&quot; |5,19 %
|-
|'''Усёго'''
| align=&quot;right&quot; |'''22 947''
| align=&quot;right&quot; |'''100,00 %'''
|}

== Населены пункты общины ==

== Удкликованя ==

* [https://web.archive.org/web/20060908121542/http://www.visit-montenegro.com/english/gradovi/kotor.htm Ознайомчий сайт про Чорногорію і, зокрема, сторінка которської общини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060908121542/http://www.visit-montenegro.com/english/gradovi/kotor.htm|date=8 вересня 2006}}
* [https://web.archive.org/web/20110221034435/http://www.cg.opstinakotor.org/ Сайт-сторінка общини Котор]
* [https://web.archive.org/web/20110221034435/http://www.cg.opstinakotor.org/ На сайті UNESCO - «Natural and Culturo-Historical Region of Kotor»]
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Общины Чорной Горы]]
[[Катеґорія:Чорна Гора]]</text>
      <sha1>dy9fxv5gn1385uhehdszvznxbyu9anz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кагул (варош)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22387</id>
    <revision>
      <id>172639</id>
      <parentid>161533</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:58:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172639</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3900" sha1="exm4bbmndn047aw6et5d7ugpn3djh5s" xml:space="preserve">{{Непотверджено}}
{{Вецезначность|Кагул (ріка)}}
{{Місто}}

'''Кагу́л''' ([[Румуньскый язык|рум]]. ''Cahul'') — [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Молдавия|Молдавії]], [[Кагульскый район]]. Адміністративный центр [[Кагульскый район|Кагульского района]].

== Назва ==
Офіціално варошом Кагул став у [[Децембер|децемброви]] [[1835]] року, вӯн одержав свою назву на честь Побіды російськых вӯйськ над турицькыв армадов при ріці Кагул у [[1770]] році. До того часу поселеня называло ся раз '''Шкея''', потӯм&amp;nbsp;— '''Фрумоаса''' (Файноє), и первый раз было спомнено у государёвых грамотах на зачатку [[XVI. стороча|XVI стороча]].

== Ґеоґрафія ==
Кагул є на удкрытому місті из невеликым зходом до [[Ріка|рікы]]. [[Місто|Варош]] добре спланованый. Невелика притока [[Прут (ріка)|Прута]], ріка [[Фрумоаса (ріка)|Фрумоаса]], ділить го на дві неруні части&amp;nbsp;— северну и южну.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1502]] році.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2004]] рӯк живе 35,488 людий, из них:

* [[Молдаване]] — 59,7%
* [[Русы]] — 17,1%
* [[Українцї|Украйинці]] — 11%
* [[Болгары]] — 6,7%
* [[Ґаґаузы]] — 3,3%
* Инні — 2,2%

== Шпорт ==
У [[Місто|варошови]] є команда ФК «Кагул-2005», яка выступать у [[Молдавия|молдавському]] дивізіонови «А».

== Братьскі Вароші ==
* [[Меджидія]], [[Румуньско|Румыния]]
* [[Васлуй (місто)|Васлуй]], [[Румуньско|Румыния]]

== Ґалерея ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Cahul,CaleaRepublicii.jpg
Файл:Ioan_Vodă._Foto_1.jpg
Файл:Catedrala_„Sf._Mihail”,_monument_ocrotit_de_stat_amplasat_în_Cahul_01.jpg
Файл:Catedrala_„Sf._Mihail”,_monument_ocrotit_de_stat_amplasat_în_Cahul_02.jpg
Файл:Catedrala_„Sf._Mihail”,_monument_ocrotit_de_stat_amplasat_în_Cahul_03.jpg
Файл:Catedrala_„Sf._Mihail”,_monument_ocrotit_de_stat_amplasat_în_Cahul_05.jpg
Файл:Cahul,sanatorium.jpg
Файл:Cahul_Pascua_06_012.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
* [https://web.archive.org/web/20081006041447/http://www.cagul.webstolica.ru/ Сайт про Кагул&amp;nbsp;— Південну столицю Молдови]
* [https://web.archive.org/web/20091102000325/http://www.levyi.web-box.ru/sociale/istkagul/ Історія південної столиці]
* [https://web.archive.org/web/20090701064605/http://www.cahulfest.net/index.ru.html Фестивалі Кагула]
* [https://web.archive.org/web/20210116055312/http://www.cahul.net/ Сайт про Кагул й Молдову] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210116055312/http://cahul.net/|date=16 січня 2021}}
* [https://web.archive.org/web/20120415045601/http://www.kagul.ru/ Сайт міста Кагула]
{{Стыржень}}

[[Катеґорія:Основаны 1502]]
[[Катеґорія:Курорты]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Вароші Молдавії]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]</text>
      <sha1>exm4bbmndn047aw6et5d7ugpn3djh5s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Костёва</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22396</id>
    <revision>
      <id>172770</id>
      <parentid>152455</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:32:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172770</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3730" sha1="nphygytfichr0spmb5vjjvhr0zejg7i" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ко́стёва''' ([[Польскый язык|пол]]. Kosztowa) ([[Україньскый язык|укр]]. Костева) — [[село]] у [[Перемышльскый повіт|Перемышльскӯм повітови]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского воєводства]], [[Польско|Польску]].

{{НП|первое упоминание=1433|население=415|год переписи=2012|этнохороним=Костёвци}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є у 5 кілометрох на северо-запад уд центра [[Ґмина|ґміны]] [[Село|села]] [[Дубецько]], 32 кілометры на запад уд центра повіта [[Місто|вароша]] [[Перемышль|Перемышля]] и 31 кілометр на юго-выход уд центра [[Воеводства в Польщи|воєводства]]&amp;nbsp;— [[Місто|вароша]] [[Ряшӯв]].

== Назва ==
Принадлежить до ґрупы присвойных назв и происходить уд имени «Костя».

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1433]] році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 415 людий.

== Удкликованя ==
{{Reflist|2|refs=&lt;ref name=nsp&gt;{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}}
 |title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.
 |trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}&lt;/ref&gt;
&lt;ref name=age&gt;Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок&amp;nbsp;— 18-59 років {{cite web
 |url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
 |title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej
 |trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]]
 |date=
 |accessdate=14 серпня 2018
 |archive-date=20 вересня 2018
 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180920122727/http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html}}&lt;/ref&gt;}}

* [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/7825/file.pdf Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини.&amp;nbsp;— Львів: Наклад ААЛ, 1936.&amp;nbsp;— С. 45—46] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
* [https://web.archive.org/web/20200923152712/https://www.apokryfruski.org/kultura/nadsanie/kosztowa/ Apokryf Ruski] [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] 
[[Катеґорія:Апостолска Администрация Лемковины]]
[[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]</text>
      <sha1>nphygytfichr0spmb5vjjvhr0zejg7i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мозырь</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22398</id>
    <revision>
      <id>173023</id>
      <parentid>152456</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:43:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173023</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10055" sha1="mm4w4f708zyhjsft6b7mbxanh1losfl" xml:space="preserve">'''Мо́зырь''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Мазыр) ([[Україньскый язык|укр]]. Мозир) ([[Російскый язык|рус]]. Мозырь) — [[Місто|варош]] у [[Гомельска область|Гомельскӯв области]], [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр [[Мозырьскый район|Мозырьского района]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1155]] році.&lt;gallery heights=&quot;120&quot; mode=&quot;packed&quot;&gt;
Файл:Mazyr,_Kijeŭskaja._Мазыр,_Кіеўская_(1914).jpg|[[Кієв|Кийӯвська]] улиця у Мозырёви, на зачатку [[XX. стороча|XX]] стороча
Файл:Mazyr,_Piatnickaja._Мазыр,_Пятніцкая_(1912).jpg|Цирьков Сятої Параскевы Пятниці у Мозырёви, [[1912]] рӯк
Файл:Mazyr2.JPG|Православный собор сятого Михаила
Файл:Mazyr3.JPG|Площадь Леніна
&lt;/gallery&gt;У [[1954]] році Мозырь тай Мозырьскый район войшли у состав Гомельской области.

[[28. фебруар|28 фебруара]] [[2022]] року из території вароша Мозырь, у ходови пуддержкы російськой инвазії у Украйину, у бӯк [[Україна|Украйины]] было нанесено ракетный удар у 02:31 за міньскым часом (01:31 за кийӯвськым)&lt;ref&gt;{{Cite web |title=В Україну із Білорусі прилетіла ще одна ракета |url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1965774-v-ukrayinu-iz-bilorusi-priletila-sche-odna-raketa |access-date=2022-03-12 |language=uk |archivedate=2 березня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302211059/https://www.unn.com.ua/uk/news/1965774-v-ukrayinu-iz-bilorusi-priletila-sche-odna-raketa }}&lt;/ref&gt;.

3 марца 2022 року стало изнамо, што у мозырьскӯ вароськӯв болници принимавуть величезноє число раненых російськых солдат, які брали участь у російськӯв инвазії у Украйину, а морґ быв переповненый натӯлько, што у нёну даже не стачило міст&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Морги білоруського міста забиті трупами путінських вояків, знищених під Києвом |url=https://apostrophe.ua/ua/news/society/2022-03-03/morgi-belorusskogo-goroda-zabityi-trupami-putinskih-voyak-unichtojennyih-pod-kievom/261275 |access-date=2022-03-12 |language=uk |archivedate=3 березня 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220303172602/https://apostrophe.ua/ua/news/society/2022-03-03/morgi-belorusskogo-goroda-zabityi-trupami-putinskih-voyak-unichtojennyih-pod-kievom/261275 }}&lt;/ref&gt;.

== Промысел ==

* Нефтепереробна&amp;nbsp;— ВАТ «Мозырьскый нефтепереробный завод»
* Хімічна
* Неітехімічна
* Машиностройна
* Металообробна
* Деревообробна
* Легка&amp;nbsp;— ВАТ &quot;Мозырьска швейна фабрика&quot;Надекс&quot;
* Ідіня&amp;nbsp;— ВАТ «Мозырьсоль», Етанол
* Услугы&amp;nbsp;— ПІКП Полесьепроект&amp;nbsp;— філія-проектні роботы, ОДО Террастройпроект-плюс&amp;nbsp;— проектні роботы, стройны роботы, поліґрафія
&lt;gallery heights=&quot;120&quot; mode=&quot;packed&quot;&gt;
Файл:Mozyr2362.JPG|Фабрика «Надекс»
Файл:Мозырь._Речное_пароходство..JPG|Річноє пароплавство
Файл:Mazyr,_Belarus_-_panoramio_(12).jpg|Річноє пароплавство
Файл:Мозырь._Пивзавод..JPG|Пивный завод
&lt;/gallery&gt;

== Шпорт ==
Основні шпортивні объекты: басейн, 3 стадіоны, горнолыжный комплекс, школа олімпійського резерва Републікы Білорусь.

== Знамі Родаци ==

* [[Захарова, Олена Ивановна|Захарова Олена Ивановна]] (род.[[1907]])&amp;nbsp;— советьскый ученый у области біолоґії и агротехнікы вина.
* [[Пікман Ізраїль Цуріелевіч|Пікман Израиль Цуріелевич]] ([[1918]]—[[1995]])&amp;nbsp;— советьскый кінооператор и режисер, фотоґраф.
* [[Сытник, Ксенія|Ксенія Сытник]]&amp;nbsp;— побідителниця дітиньского піснёвого конкурса Евровызор [[2005]].
* [[Фінберґ, Михаил Якович|Фінберґ Михаил Якович]] (род. [[21. фебруар|21 фебруара]] [[1947]])&amp;nbsp;— изнамый [[диригент|дириґент]] и глава оркестра, народный артист [[Білорусь|Білоруси]], [[професор]].
* [[Суховєй, Світлана Ивановна|Суховєй Світлана Ивановна]] (* [[1952]])&amp;nbsp;— [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советьска]] и [[Білорусь|білоруська]] кіно и театрална [[актриса]].

== Ґалерея ==
&lt;gallery heights=&quot;130&quot; mode=&quot;packed&quot;&gt;
Файл:Мозырь._Центр_города..JPG|Центр вароша 
Файл:Мазыр._Забудова_Замкавай_гары_(01).jpg|Цирьков на Замковӯв горі
Файл:Мозырский_замок.jpg|Реконштрукция Мозырьского замка
Файл:Mazyr,_Belarus_-_panoramio_(14).jpg|Вид на центр
Файл:Mozyr_tram_fantrip._Мозырь_-_Mazyr,_Belarus_-_panoramio_(375).jpg|Памнятник ВВВ, Міг-15
&lt;/gallery&gt;&lt;gallery heights=&quot;130&quot; mode=&quot;packed&quot;&gt;
Файл:Mazyr,_Belarus_-_panoramio_(13).jpg|Приватный сектор
Файл:Mazyr_centre.jpg|Центр из вышкы птичого полёта
Файл:Мазыр._Касцёл_Святога_Міхала_Арханёла_і_кляштар_цыстэрцыянак_(02).jpg|Костел Сятого Арханґела Михаила
Файл:Mozyr2784.JPG|Готель «Припять»
Файл:Mazyr,_Belarus_-_panoramio_(8).jpg|Новый мікрорайон
Файл:Ghetto_Mozyr_01d.jpg|Памнятник жертвам ґетто
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|refs=&lt;ref name=&quot;клімат&quot;&gt;{{cite web|url=https://en.climate-data.org/europe/belarus/homiel-raion/mazyr-3458/|назва=Mazyr climate: Average Temperature, weather by month, Mazyr weather averages|вебсайт=Climate-Data.org|дата-доступу=17 січня 2020|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190712003336/https://en.climate-data.org/europe/belarus/homiel-raion/mazyr-3458/|мертвий-url=no|дата-архіву=12 липня 2019}} {{ref-en}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;Словник Берестейщини&quot;&gt;{{Словник Берестейщини|том=2|сторінки=145|стаття=Поліське староство|ref=}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;ЕУ&quot;&gt;{{ЕУ|5|1636|Мозир}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;Новг літопис&quot;&gt;{{книга|заголовок=Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов|посилання=http://litopys.org.ua/novglet/novg39.htm#page476|місце=Москва-Ленинград|видавництво=Издательство Академии Наук СССР|рік=1950|сторінки=475-477}}&lt;/ref&gt;}}

* [http://glaza.info/ Газета міста Мозир «Полісся СВОИМИ ОЧИМА»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090121131707/http://glaza.info/}}
* [http://glaza.info/board/ Приватні оголошення в місті Мозир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090121131722/http://glaza.info/board}}
* [http://mymozyr.info/ Міський портал Мозир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090106012336/http://mymozyr.info/}}
* [http://nadex.by/ Сайт ВАТ «МШФ» Надекс] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090108030833/http://www.nadex.by/}}
* [https://web.archive.org/web/20110721232925/http://www.slaviya.info/ Сайт футбольного клубу «Славія-Мозир»]
* [https://web.archive.org/web/20090212085954/http://www.mozyr-etanol.com/ Сайт Етанол]
* [https://web.archive.org/web/20140929110229/http://vseogomele.net/other/?other=cities&amp;material=1&amp;in=10 Геральдика міста Мозир]
* [https://web.archive.org/web/20081211052643/http://www.mosyrianka.blog.tut.by/ Мозир древній. Життя дореволюційного Мозир&amp;nbsp;— невідомі сторінки]
* [https://web.archive.org/web/20090105213245/http://foto.mymozyr.info/ Фото міста Мозир] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090105213245/http://foto.mymozyr.info/}}
* {{SgKP|VI|754|Mozyrz}}
{{Гомельська область}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]]
[[Катеґорія:Вароші Гомельской области]]</text>
      <sha1>mm4w4f708zyhjsft6b7mbxanh1losfl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Знаменськоє (Чечня)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22408</id>
    <revision>
      <id>172536</id>
      <parentid>164789</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:29:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172536</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4618" sha1="4dzm4y8gj7yoisouukths82bgv90ndf" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Зна́менськоє''' ([[Чеченьскый язык|чеч]]. Чӏулга-Юрт) ([[Осетиньскый язык|осет]]. Знаменское) ([[Російскый язык|рус]]. Знаменское) — [[село]] у [[Надтеречный район|Надтеречному районови]], [[Чечня|Чеченська Републіка]], [[Росія]].

{{НП|русское название=Знаменьскоє}}

== Історія ==
[[Село]] основано у [[1809]]. році ге Чулык-юрт ([[Чеченьскый язык|чеч]]. Чӏулга-Юрт).

У [[1944]]. році по депортації чеченцьӱв и инґушӱв тай ліквідації Чечено-Инґушськой АССР село Мундар-юрт, было переименовано у Знаменськоє&lt;ref&gt;[http://www.ingusheti.ge/?cat=ingusheti&amp;cat2=Я.%20ПАТИЕВ.%20ИНГУШИ:%20ДЕПОРТАЦИЯ,%20ВОЗВРАЩЕНИЕ,%20РЕАБИЛИТАЦИЯ.%201944-2004&amp;id=88&amp;name_array=~В%20ОБЪЕКТИВЕ%20ИСТОРИИ~Дзурдзукские%20ворота~Я.%20ПАТИЕВ.%20ИНГУШИ:%20ДЕПОРТАЦИЯ,%20ВОЗВРАЩЕНИЕ,%20РЕАБИЛИТАЦИЯ.%201944-2004&amp;id_array=~47~51~88&amp;read Указ Президії Верховної Ради РРФСР про перейменування деяких сільських рад та населених пунктів Грозненської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220328102613/http://www.ingusheti.ge/?cat=ingusheti&amp;cat2=Я.%20ПАТИЕВ.%20ИНГУШИ:%20ДЕПОРТАЦИЯ,%20ВОЗВРАЩЕНИЕ,%20РЕАБИЛИТАЦИЯ.%201944-2004&amp;id=88&amp;name_array=~В%20ОБЪЕКТИВЕ%20ИСТОРИИ~Дзурдзукские%20ворота~Я.%20ПАТИЕВ.%20ИНГУШИ:%20ДЕПОРТАЦИЯ,%20ВОЗВРАЩЕНИЕ,%20РЕАБИЛИТАЦИЯ.%201944-2004&amp;id_array=~47~51~88&amp;read|date=28 березня 2022}} (див. Документ №&amp;nbsp;100)&lt;/ref&gt;.

Из [[1. фебруар|1. фебруара]] [[1963]]. року адміністрація Надтеречного района ЧИАССР переносить ся из [[Місто|вароша]] Нижньый Наур у [[село]] Знаменськоє&lt;ref name=&quot;wwhp&quot;&gt;{{Cite web |url=http://wwhp.ru/chech.htm |title=Адміністративно-територіальний поділ Чеченської Республіки |access-date=24 березня 2015 |archiveurl=https://www.webcitation.org/65apLWrw1?url=http://wwhp.ru/chech.htm |archivedate=20 лютого 2012 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2002]]. рӯк живе 11 072 людий, из них:

* [[Чеченци]]&amp;nbsp;— 9264 чол. (96,3&amp;nbsp;%)
* [[Русы]]&amp;nbsp;— 254 чол (2,6&amp;nbsp;%)
* Инні&amp;nbsp;— 102 чол. (1,1&amp;nbsp;%)

== Ґалерея ==
&lt;gallery perrow=&quot;12&quot; widths=&quot;200px&quot; heights=&quot;200px&quot;&gt;
Файл:Гимназия_№10_с.Знаменское.jpg|Ґімназія №10 села Знаменськоє
Файл:IMG_20180411_080638ЧӀулга-Юртара_берийн_беш_&quot;Теремок&quot;.jpg|Дітськый садик «Теремок» у селови Знаменськоє.
Файл:IMG_20180107_110738_HDR.jpg|Дітська бібліотека.
Файл:IMG_20180107_105726_HDR.jpg|Стройка поліції по Надтеречному районови.
Файл:Микрорайон_Кадырова_в_Знаменском.jpg|Мікрорайон Кадырова у Знаменському.
Файл:Въездная_арка_в_Знаменском_микрорайоне.jpg|Въїздна арка у Знаменському мікрорайонови.
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Знаменське (Чечня) на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Чечні]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Села Чечні]]</text>
      <sha1>4dzm4y8gj7yoisouukths82bgv90ndf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Меджуречье (Рудо)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22418</id>
    <revision>
      <id>172957</id>
      <parentid>152377</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:30:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172957</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2221" sha1="0mnrpy1msvfpcnbhojifuxnt89l3w1l" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Меджуречье''' ([[Серьбскый язык|серб]]. Међуречје) ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Међуречје) ([[Босняцькый язык|босн]]. Međurečje) — [[село]] у [[Общины Босны и Герцеґовины|общині]] [[Рудо (община)|Рудо]], [[Републіка Сербска|Републікы Серьбской]], [[Боснія і Герцеґовина|БиГ]].

{{НП|прежние имена=Međurečje|официальный язык=[[Босняцькый язык|Босняцькый]] и [[Серьбскый язык|Серьбскый]], у бытови иппен хоснує ся и [[Чорногорьскый язык|Чорногорьскый]]|население=171|год переписи=2013|национальный состав=[[Сербы]] и [[Боснякы]]|этнохороним=Меджуречане|первое упоминание=1878}}

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2013]] рӯк живе 171 чилядник, из них на [[1991]] рӯк:

(265 людий) 

[[Сербы]] — 183

[[Мусулмане (народ)|Мусулмане]] — 57

Инні — 25

== Иппен позерайте ==
{{Reflist}}

* [[Рудо (община)|Община Рудо]]

== Удкликованя ==

* [https://www.b92.net/biz/vesti/srbija.php?yyyy=2018&amp;mm=01&amp;dd=02&amp;nav_id=1342705 Босанско острво у Србији, и у пасуљу нешто траже (Б92, 2. јануар 2018)]
* [http://www.politika.rs/scc/clanak/401835/Glava-u-jednoj-noge-u-drugoj-drzavi Глава у једној, ноге у другој држави („Политика”, 12. април 2018)]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Боснії і Герцеґовины]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Анклавы]]</text>
      <sha1>0mnrpy1msvfpcnbhojifuxnt89l3w1l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Алексій Петров</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22427</id>
    <revision>
      <id>172909</id>
      <parentid>170197</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T00:13:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6</comment>
      <origin>172909</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6702" sha1="bccyqcc1zebkq5ai7ejxw8zcehfcwab" xml:space="preserve">[[Файл:Aleksej-Petrov-1935.png|right|thumb]]

{{Othernames|Петров}}

'''Алексі́й Леоні́дович Петро́в''' ({{Lang-ru|Петров Алексей Леонидович}}; *[[16. марец|16. марца]] [[1859]]&amp;nbsp;– †[[5. януар|5. януара]] [[1932]])&amp;nbsp;— [[Російска імперія|російськый]] и [[Чехословакія|чехословацькый]] [[Історік|історик]], [[Педагог|педаґоґ]] и [[Лінґвістіка|лінґвішта]], зглядоватиль історії [[Карпатська Русь|Карпатської Руси]].

== Біоґрафія ==
Родив ся Алексій Леонідович Петров [[16. марец|16. марца]] [[1859]]. року у [[Санкт-Петербурґ|Петербурґови]] у файті протоиєрея. Кӱнчив ґімназію у Санкт-Петербурґови ([[1876]]), історико-філолоґічный факултет Петербурзького універзитета ([[1880]]). Укладав історію у петербурзькых ґімназіях, а из [[1887]] професор славянознавства Вышшых жӱнськых курсӱв, а по тому&amp;nbsp;— Петербурзького універзитета ([[1890]]–[[1922]]). У [[1922]]. році еміґровав у [[Чеськословеньско|Чехословенсько]], жив у [[Прага|Празі]]. Быв дійсным членом [[Научне товаришство Шевченка|Научного общества им. Т. Шевченка]] у [[Львів|Львовови]], почестным членом Общества им. А. Духновича. [[5. януар|5. януара]] [[1932]].&amp;nbsp;року умер пӱсля тяжкої хвороты, захраненый вӱн быв на знаменитому Ольшанському тиметовови у [[Прага|Празі]].

== Творьба ==
Вись ёго научный доробок присяченый изучіню [[Історія|історії]] [[Карпатська Русь|Пудкарпатя]] и [[Угорска Русь|Угорської Руси]]. Первый раз прибыв у [[Угорска Русь|Угорську Русь]] у 1885. році, потӱм у 1890, 1897 и 1911. Из 1922 каждого року приїзджав на [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатську Русь]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӱвську Русь]], изучав туй книжні зберькы и архівні матеріалы. У резултатови довгої роботы из-пуд рукы А.&amp;nbsp;Л.&amp;nbsp;Петрова уходять 9 выпускӱв „Матеріалы для історії Угорської Руси“ (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ). За перві шість томӱв сёго вызданя вӱн одержує у  Петербурзькому універзитетови, де робив, ученый ступінь маґістра (1907), а потӱм доктора славянознавства (1911).

=== Книгы ===

* ''Материалы для истории Угорской Руси'' (СПб., 1905–1914, т. І-VII; Прага, 1923–1932, т. VIII-ІХ)
* ''К вопросу о словенско-русской этнографической границе''&amp;nbsp;— Ужгород, 1923
* [[Грамота 1404. року|''Древнѣйшая церковнославянская грамота 1404 г. о карпаторусской территоріи к основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше'']]&amp;nbsp;— Ужгород, 1927
* ''Древнѣйшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г.''&amp;nbsp;— Ужгород, 1929
* ''Древнѣйшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391–1498 гг.'' (Прага, 1930)
* ''Задачи карпаторусской историографии''&amp;nbsp;— Прага, 1930
* [http://www.slovakeana.sk/index.php?option=com_slovakiana_display&amp;c=form&amp;view=form&amp;Itemid=1&amp;rowid=4552 Národopisná mapa Uher podle úředního lexikonu osad z roku 1773 - Praha, 1924] {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}

== Удкликованя ==

* ''Віднянськый С. В''. [http://history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Petrov_O Петров Алексій Леонідович] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії Украйины НАН Украйины. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 193. — &lt;nowiki&gt;ISBN 978-966-00-1142-7&lt;/nowiki&gt;.

* Иван Поп. Енциклопедія Підкарпатської Руси. Видавництво В. Падяка.&amp;nbsp;— Ужгород, 2001

* Петров Алексій Леонідович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний  словник-довідник. [https://web.archive.org/web/20260530224748/https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_6.pdf Випуск 6.  Біографічна  частина:  Н–Я] /  Відп.  ред. М.М.  Варварцев. —  К.:  Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.102-103
* [https://web.archive.org/web/20120330060622/http://mediacentr.info/The_newspaper_Europa_Center/patriarh-karpatorusskoj-istoriografii-aleksej-petrov-k-80-letiju-so-dnja-smerti__30463 Патриарх карпаторусской историографии Алексей Петров (к 80-летию со дня смерти)]
&lt;references /&gt;
[[Катеґорія:Уродили ся 1859]]
[[Катеґорія:Персоналії подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Умерли 1932]]
[[Катеґорія:Умерли у Празі]]
[[Катеґорія:Родакы Санкт-Петербурґа]]
[[Катеґорія:Умерли 5. януара]]
[[Катеґорія:Родили ся 16. марца]]
[[Катеґорія:Історіци]]
[[Катеґорія:Русиньскы історіци]]</text>
      <sha1>bccyqcc1zebkq5ai7ejxw8zcehfcwab</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кстово</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22428</id>
    <revision>
      <id>172810</id>
      <parentid>170667</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:51:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172810</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2151" sha1="l3of4vjc6o5e7wet6uxszq9qq1y3ypy" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ксто́во''' ([[Російскый язык|рус]]. Кстово) — [[Місто|варош]] у [[Нижегородьска область|Нижегородьскӯв области]], [[Росія|Росії]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[XIV. стороча|XIV]] сторочови.

Варошоутворювущоє предприятя&amp;nbsp;— ТОВ «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез».

Єдныв из главных памняток [[Місто|вароша]] є шпортивный комплекс [[«Всесвітня академія самбо»]].

== Відомі уродженці ==

* [[Валерія Федорович]]&amp;nbsp;— [[Росія|російська]] [[актриса]] [[Театер|театра]] и [[кіно]]. Майвелику популарнӯсть здобыла по ролям Катерины Семёновой у телесеріалови «&lt;nowiki/&gt;[[«Кухня» (серіал)|Кухня]]&lt;nowiki/&gt;» и Наташі у телесеріалови [[«Ужити Потӯм» (серіал)|«Ужити Потӯм»]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{stub}}

* http://kstovo.ru [Архівовано 10 апріля 2020 у Wayback Machine.] Кстовськый портал. Актуальні новини міста {{Ref-ru}}
* http://kstovo-adm.ru [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Кстовського муніципального району {{Ref-ru}}
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Кстово]]</text>
      <sha1>l3of4vjc6o5e7wet6uxszq9qq1y3ypy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Леово</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22432</id>
    <revision>
      <id>172857</id>
      <parentid>157337</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:12:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172857</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2627" sha1="gphogp8zanhrse44pfbn1ngw880ztpt" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Непотверджено}}
{{Стыржень}}
'''Лео́во''' авадь '''Лео́ва''' ([[Молдавскый язык|молд]]. Леово) ([[Румуньскый язык|рум]]. Leova) ([[Російскый язык|рус]]. Леова) ([[Україньскый язык|укр]]. Леова) — [[Місто|варош]] у [[Леовськый район|Леовському районови]], [[Молдавия|Молдавії]]. Андміністративный центр [[Леовськый район|Леовського района]].

{{Місто|місцёва назва=Леово, Леова, Leova}}

== Герб ==
''Дата принятя'': [[1934]] рӯк.{{Жрідло}}

''Описаня'': У члленому щитови стріберный зубчатый пояс, за якым стоить лев. Щит увінчаный стріберныв коронов из 3 вышками.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1496]] році.{{Жрідло}}

У часы [[Молдавська Советьска Соціалістична Републіка|МССР]] у Леові робили ефіроолойный, маслосыроробный и виноробный заводы. У [[1972]] році [[Місто|варош]] мав 9,2 тыс. жытелю̄в, а у [[1991]] році&amp;nbsp;— 12,2 тысяч чоловік.{{Жрідло}}

== Знамі родаци ==
[[Фігман, Яков Илліч|Яков Илліч Фігман]] — [[поет]], дітьскый [[писатель]] ([[Гебрейскый язык|иврит]] и [[ідиш]]).

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%B2%D0%B0#p-lang Леова] на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Молдавии]]
[[Катеґорія:Основаны 1496]]
[[Катеґорія:Молдавия]]</text>
      <sha1>gphogp8zanhrse44pfbn1ngw880ztpt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кишинёв (муніципій)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22433</id>
    <revision>
      <id>172709</id>
      <parentid>152454</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:58:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172709</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3495" sha1="flhzcz88466en7m2n9271nd6dls75o5" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кишинё́в'''&amp;nbsp;([[Румуньскый язык|рум]]. Municipiul Chișinău) — адміністративно-територіална єдениця другого уровня [[Молдавия|Републікы Молдова]]. Вӯн включать до свого состава столицю крайны, '''[[Кишиньов|Кишинёв]]''', 6 варошӯв тай 12 комун што близко из Кишинёвови, общыв площадёв 572 км².

У состав муніципія Кишинёв входять: Кишинёв, 6 варошӯв (Сынджера, Дурлешты, Ватра (варош), Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) тай 25 населеных пунктӯв, споєных у 13 комун: (Бечой, Бик, Бреїла, Бубуєч, Будешть, Бунець, Ведулень, Гідігіч, Гоян, Гоянул-Ноу, Гретьєшть, Гулбоака, Гумулешть, Доброджа, Думбрава, Келтуйторі, Колоніца, Кондріца, Крузешть, Ревака, Стеучень, Стрейстень, Тогатін, Трушень, Феурешть, Фрумушика, Чероборта, Чореску).

== Пріматор ==
Пріматор&amp;nbsp;— представницька тай исполнителна посада муніципалной рады, што убирать ся общым, руным, прямым, тайным тай слободным голосованям. Вӯн иппен є главов муніципалной державной адміністрації. Годен брати участь у засіданях муніципалной рады тай мать право рішати всі звіданя, што пудлягавуть дебатам.&lt;ref name=&quot;lege&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20210804121817/http://lex.justice.md/md/366632/ Legea Nr. 136 din 17.06.2016 privind statutul municipiului Chișinău] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210804121817/http://lex.justice.md/md/366632/|date=4 Серпня 2021}} lex.justice.md&lt;/ref&gt;

== Претор ==
Претор&amp;nbsp;— особа, призначена на посаду пріматором. Вӯн є представитель пріматора (ґенералного мера) у каждому секторови и управлять ся законодавством, положенями ґенералного мера тай реґламентом. Преторови помагавуть віце-преторы, які призначавуть ся на посаду тай ослобождавуть ся из посады пріматором за пропозиціёв претора.

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2_(%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%96%D0%B9) Кишинів (муніципій)] на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Административны части Молдавии]]
[[Катеґорія:Молдавия]]</text>
      <sha1>flhzcz88466en7m2n9271nd6dls75o5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Косӱвськый аеродром</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22436</id>
    <revision>
      <id>172771</id>
      <parentid>169522</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:32:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172771</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3308" sha1="qh613zjycbg0n6usng29k943sisb94d" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ко́сӯвськый аеродро́м''' ― приватный&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://sla.kiev.ua/fields/item/aerodrom-kosov-ivano-frankovskaja-obl_.html |title=Аэродром &quot;Косов&quot; (Ивано-Франковская обл.) / Аэродромы / СЛА - Сверхлегкая и малая авиация |language=ru |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213010239/http://sla.kiev.ua/fields/item/aerodrom-kosov-ivano-frankovskaja-obl_.html }}&lt;/ref&gt; аеродром у с. Черганӯвка (Смодна) Косӯвського района, Ивано-Франкӯвськой области. Давно туй проводили ся парашутні скаканя&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.kosivart.com/forum/index.php?topic=397.0 |title=Стрибки з парашутом у Косові |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213010635/http://www.kosivart.com/forum/index.php?topic=397.0 }}&lt;/ref&gt;, обдбывали ся авіашоу тай указні выступы. На даный момент аеродром не сертифікованый (ниє го у [https://web.archive.org/web/20170815071808/http://www.avia.gov.ua/uploads/documents/11408.pdf переліку] сертифікованых ДАСУ). У советьскі часы сюды ишли рейсы на Ан-2 из Ивано-Франкӯвська через [[Коломыя|Коломыю]]. 

Принадлежить ФОП Яворському Александрови Павловичови (ПП «Явсон»). Ивано-Франкӯвська облрада робить многоє на возобновліня роботы аеродрома.

== Иппен позерайте ==

* [[Пядикы (аеродром)]]

== &lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://kosiv.org/kosivschina/1175-kosivshchyna-kosivskyj-transport.html |title=Косівщина. Косівський транспорт - Косів та Косівщина * інформаційний сайт |author=http://kosiv.net/ |first=infoland - |language=uk-ua |access-date=2017-12-12 |archivedate=13 грудня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171213033708/http://kosiv.org/kosivschina/1175-kosivshchyna-kosivskyj-transport.html }}&lt;/ref&gt; Удкликованя ==

* [https://web.archive.org/web/20171213011328/http://wrw.if.ua/programa-lojalnost/nash-partneri/prikarpatska-ditjacho-yunacka-sportivna-asoc-ac-ja-malo-av-ac.html Прикарпатська дитячо-юнацька спортивна асоціація малої авіації]
* [https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/poloti-yavsona-nad-soboyu Польоти Явсона... над собою] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171013071952/https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/poloti-yavsona-nad-soboyu}}
* [https://www.facebook.com/100007938215874/videos/1700335650241026/ Фрагмент фільму «Буси для снігової баби»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191027053127/https://www.facebook.com/100007938215874/videos/1700335650241026/}}
{{Reflist}}
[[Катеґорія:Аеродромы]]

{{Стыржень}}</text>
      <sha1>qh613zjycbg0n6usng29k943sisb94d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лужкы (Калуськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22438</id>
    <revision>
      <id>172877</id>
      <parentid>152470</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:23:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172877</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3544" sha1="c5f2nfxoval8ak0z35m69xq75w8wrvh" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Лужкы (значеня)}}'''Лужкы́''' ([[Польскый язык|пол]]. Łużki) ([[Україньскый язык|укр]]. Лужки) ([[Румуньскый язык|рум]]. Lujkî) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуськӯм районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].
{{НП|оригинальное название=Лужки|этнохороним=Лужковци}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1710]] році.

== Инфраструктура ==
Лужкы мавуть прямоє [[Автобус|автобусноє]] споєня из районным центром, [[Місто|варошом]] [[Долина (варош)|Долина]].

== Знамі Родаци ==

* [[Ярослав Лесю̄в]]&amp;nbsp;— єден из активных участникӯв Украйиньского Націоналного Фронта Украйиньской Гельсінськой спілкы, [[поет]], [[священик]] [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католицькой церкви]];

* [[Юсип, Митер Якимович|Юсип Митер Якимович]] (* 1942)&amp;nbsp;— [[писатель]], [[журналіст]], літературный [[критик]], [[публіцист]], общественный діятель.

== Ґалерея ==
&lt;gallery widths=&quot;200&quot; heights=&quot;150&quot;&gt;
Файл:Краєвид_села_Лужки,_Долинський_район.jpg
Файл:Церква_в_селі_Лужки.jpg
Файл:Меморіальна_дошка_освячення_церкви_в_Лужках.jpg
Файл:Клуб_у_Лужках.jpg|Клуб
Файл:Школа_у_Лужках.jpg|Бывша [[школа]]
Файл:Дорога_через_село_Лужки.jpg
Файл:Овеча_кошара.jpg
Файл:Вид_на_село_Лужки_Долинського_району.jpg
Файл:Автобусна_зупинка_село_Лужки.jpg
Файл:Село_Лужки.jpg
Файл:Річка_Лужанка_в_селі_Лужки_5.jpg
Файл:Отара_овець_біля_села_Лужки.jpg
Файл:Отара_овець_неподалік_села_Лужки.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%B8_(%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD) Лужки (Калуський район)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]</text>
      <sha1>c5f2nfxoval8ak0z35m69xq75w8wrvh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Калуськый район</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22445</id>
    <revision>
      <id>172649</id>
      <parentid>165346</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:03:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172649</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1918" sha1="75ajc7z26ysgv75l9pmggtexlgxqh8t" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ка́луськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Калуський район) ([[Польскый язык|пол]]. Rejon kałuski) — [[район]] у [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]].

Адміністративный центр — [[Калуш]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Район]] сотворено сонласно до постановы Верховной Рады Украйины №&amp;nbsp;807-IX від 17 юла 2020 року. У ёго состав вошли: Болеховська, Калуська, Долинська вароські, Выгодська, Войниловська, Брошнӯв-Осадська, Перегӯнська, Рожнятовська селищні, Витвицька, Верхняньска, Новицька, Дубӯвська, Спаська сільські територіалны общины.

== Знамі Родаци ==

* [[Kristonko]] — [[Україна|украйиньска]] [[Співак|спӯвачка]] тай [[блоґер]];
* [[Митер Варварук]] — [[Україна|украйиньскый]] [[блоґер]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* [https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/ Калуська РДА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}}
* [http://kalushrr.gov.ua/ Калуська районна рада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055659/http://kalushrr.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}}
[[Катеґорія:Районы Івано-Франківской области]]
[[Катеґорія:Калуськый район]]
[[Катеґорія:Калуш]]</text>
      <sha1>75ajc7z26ysgv75l9pmggtexlgxqh8t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Компас</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22461</id>
    <revision>
      <id>172744</id>
      <parentid>152569</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:18:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172744</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3438" sha1="lragbjc6kjebc9qz7m6ywscbjngoj51" xml:space="preserve">[[Файл:Plastic-compass.jpg|міні|Компас]]
'''Ко́мпас''', у морякӯв принятоє наголошіня '''компа́с''' ([[Нідерландьскый язык|нід]]. kompass; {{Lang-la|compassus}}&amp;nbsp;— «круг, шар, обход»)&amp;nbsp;— пристрой на оріентованя на земнӯв верхнині и у гӯрничих выробках удносно напряма маґнітного авадь [[Мерідіан|ґеоґрафічного меридіана]]. Указує напрям ґеоґрафічного авадь маґнітного меридіана, служить на оріентованя до сторӯн [[Свѣт|світа]]. 

За построєнём компасы поділявуть на маґнітні, гіроскопічні, радіокомпасы, спеціалні (гӯрничый компас, астрономічный компас). Их хоснувуть у навіґації, ґеодезії, воєннӯм ділі и т.д.

== Історія ==
[[Файл:Amalfi2.jpg|міні|Памнятник Флавіо Джоя у рӯдному Амалфі, Італія|ліворуч]]
Первыми учинили компас [[Китай|китайці]]. Хоть є Ольмекськый артефакт —&amp;nbsp;гематит (датованый до [[1000 до н. е.|1000]] року до н.&amp;nbsp;е.), што можек хосновали ге маюніт, хоть и є инні верзії.

Періі китайські компасы хосновали на май точноє урунёваня нахождіня новых хыжӯв и другых строёк, по принципам феншуй. Перва письменна споминать у ''[[Книга ґазды долины Диявола|Книзі ґазды долины Диявола]]'' (鬼谷子, [[IV. стороча до н. е.|IV стороча до н.е.]]). На дале компас попав у Европу. За путь и час прибытя компаса у Европу є доста верзій, можек за посредництва [[Арабы|арабӯв]].

За леґендов, унаходником бусоли (компаса, за якым мож уизначати маґнітні азимуты) быв таліяньскый лоцман и унаходник Флавіо Джоя ([[1300]]&amp;nbsp;— ?), жытель вароша Амалфі у Неаполітаньмкому кралёвствови. Вӯв первым помістив [[Маґнет|маґніт]], привезеный [[Марко Поло]] из [[Китай|Китая]], на иглу и у фіёвку из склянчаныв крышков. Декоровав бусоль ліліями тай особенно удзначив позначку на север на знак пошаны до тогочасного ґазды Неаполя, сына французького краля Людовіка VIII, Карла Анжуйського{{Sfn|Wagner L.|1995}}.

== Иппен позерайте ==

* [[Азимут]]
* [[Маґнітноє схыленя]]
* [[Нактоуз]]

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Геодезия]]
[[Катеґорія:Навигация]]
[[Катеґорія:Оріентація]]</text>
      <sha1>lragbjc6kjebc9qz7m6ywscbjngoj51</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мала етіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22471</id>
    <revision>
      <id>172937</id>
      <parentid>161108</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:19:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не сповнят критерії значимости</comment>
      <origin>172937</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2614" sha1="5ym6lcj37mx3vmw7hxt56yc8vxk5xgx" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мала етіка''' ({{lang-uk|Мала етика}})&amp;nbsp;— книжка україньского філософа і оратора [[Микола Овчаров|Миколы Овчарова]]. Опублікована в 2024 році.
== Зміст ==
Мала етіка — філософско-етична праца Миколы Овчарова, котра розкрывать вічны етічны вопросы, такы як добро і зло, щастя, свобода, почливость ку собі і другым. Окрем того, автор обертать ся ку сучасным етічным выкликам, такым як толерантность, фемінізм, раціоналне споживаня, а тыж представлять етікет в діловім і особистім спілкованю, правила діґіталной комунікації і справованя в громадскых містах. Кажда глава кінчить ся даскількома порадами і етічныма вправами, котры поможуть чітателю вдосконалити етічны аспекты в каждоденнім жывоті.
Книжка дає можливость задумати ся над складныма вопросами, котры не мають єднозначных одповідей, але їх обговоріня є ключом ку проґресу і розвою. Цільом книжкы є підпора взаємодії чоловіка на основах почливости із собов, сполочностьов, природов і Всесвітом — жебы досягнути гармонію і щастя.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20241224213245/https://rhetoric-hall.com/books/mala-etyka Мала етика | Інститут риторики ім.Д.Кеннеді]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://interfax.com.ua/news/press-release/1037292.html Інтерфакс Україна. Без по батькові і табу на парфуми. Микола Овчаров презентував «Малу етику» та «Доказову аргументацію»]&lt;/ref&gt;
== Жерела и одказы ==
* [[Файл:Facebook New Logo (2015).svg|30px]] [https://www.facebook.com/mala.etyka Офіційна страниця у Facebook]
== Референции ==
{{reflist}}
[[Катеґорія:Книгы подля типу]]
[[Катеґорія:Етіка]]
[[Катеґорія:Микола Овчаров]]</text>
      <sha1>5ym6lcj37mx3vmw7hxt56yc8vxk5xgx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Молдавска демократічна републіка</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22474</id>
    <revision>
      <id>173021</id>
      <parentid>153607</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173021</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4611" sha1="q4iu89sfsx1ar322s89la14v8tyw80t" xml:space="preserve">{{Заникла держава
  | názov = Молдавска демократічна републіка
  | originálny názov = {{small|Republica Democratică Moldovenească&lt;br /&gt;Молдавская Демократическая Республика}}
  | rok vzniku = 1917
  | rok zániku = 1918
  | pred 1 = Бесарабска ґубернія
  | pred 1 vlajka = Coat of arms of Bessarabia Governorate 1878.svg
  | pred 2 = Російска СФСР
  | pred 2 vlajka = Flag RSFSR 1918 04 02.gif
  | pred 3 = Одеська совєтьска републіка
  | pred 3 vlajka = Red flag.svg
  | po 1 = Румуньске кралёвство
  | po 1 vlajka = Flag of Romania.svg
  | po 2 = 
  | po 2 vlajka = 
  | vlajka = First flag of the Moldovan Democratic Republic (version 2).svg
  | velikost vlajky = 110px
  | článok o vlajke = Прапор
  | znak = COA from Flag of Sfatul Tarii.svg
  | velikost znaku = 100px
  | článok o znaku = Ерб
  | mapa = Bessarabia.png
  | mapa poznámka = 
  | velikost mapy = 220px
  | hlavné mesto = [[Кішінєв]]
  | rozloha = 
  | rozloha poznámka = 
  | nejvyšší bod = 
  | nejvyšší bod poznámka = 
  | počet obyvateľov = 2 700 000 
  | počet obyvateľov poznámka = &lt;small&gt;(1917)&lt;/small&gt;
  | jazyky = [[Румуньскый язык|румуньскый]], [[Російскый язык|російскый]], [[Молдавскый язык|молдавскый]]
  | národnostní složení = 
  | náboženstvo = [[православіє]]
  | mena = 
  | predstaviteľ = Іон Інкулець
  | titul predstavitelia = Презідент
  | predstaviteľ 2 =
  | titul predstavitelia 2 =
  | štátne zriadenie = [[републіка]]
  | sousedské státy = [[Rumunské království]], [[Ukrajinská sovětská socialistická republika]]
  | vznik = [[1917]] - выголошіня независлости
  | zánik = [[1918]] - припоїня ку Румуньску
}}
'''Молда́вска демократічна републіка''' ({{lang-ro|Republica Democratică Moldovenească}}) — быв курточасный [[штат]], котрого автономію од [[Російска імперія|Російской імперії]] выголосила [[Сфатул Церій]] в Бесарабії 2. децембра 1917, репрезентатівным орґаном обывательству реґіону, котрый выбрали в октобрї-новембрї 1917 почас зачатку російской револуції з фебруара того самого року і з розпадом політічной силы в Російской імперії.&lt;ref&gt;[http://depts.washington.edu/cartah/text_archive/clark/bc_18.shtml Charles Upson Clark - The creation of Bessarabian Republic]&lt;/ref&gt;.

Молдавска демократічна републіка была спочатку выголошена частёв новой федератівной Росії, але 24. януара 1918 выголосила независлость. Во выголошіню декларації Сфатул Церій з 2. децембра 1917 ся дословно пише:
„Бесарабія, опираючі ся на свою історічну минулость, одтеперь выголошує Молдавску демократічну републіку, котра ся припоє ку Російской федератівной демократічной републікы як партнер з рівныма правами” ({{lang-ro|Basarabia, sprijinindu-se pe trecutul său istoric, se declară de azi înainte Republică Democratică Moldovenească, care va intra în alcătuirea republicei federative democratice rusești, ca părtaș cu aceleași drepturi}}).&lt;ref&gt;''Unirea Basarabiei și a Bucovinei cu România 1917-1918.'' Documente. Antologie de Ion Calafeteanu și Viorica -Pompilia Moisuc. Editura Hyperion Chișinău, 1995, p. 117&lt;/ref&gt;

Днями 27. марца/9. апріля 1918 Сфатул Церій, ведучій орґан републікы, одголосовала споїня Молдавской демократічной републікы з [[Румыньскоє кралёвство|Румуньском]].

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Бывшы штаты]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1917]]
[[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1918]]</text>
      <sha1>q4iu89sfsx1ar322s89la14v8tyw80t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22488</id>
    <revision>
      <id>173037</id>
      <parentid>171686</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>173037</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2221" sha1="3xpomwobjg4uh2hkbdt67t1zly1zruh" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мі́ньска о́бласть''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Мінская вобласць) ([[Російскый язык|рус]]. Минская область) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Ґеоґрафія ==
Міньска область межує из вшыткыми инными областями [[Білорусь|Білоруси]] и не мать гатарӯв из сусідньыми [[Штат|державами]]. Площадь области становить 39,9 тыс. км² (близко 20&amp;nbsp;% території [[Країна|крайны]]). Максимална протяга из [[Запад|запада]] на [[Восток|выход]]&amp;nbsp;— 240&amp;nbsp;км, из [[Сѣвер|севера]] на [[юг]]&amp;nbsp;— 315&amp;nbsp;км. Майвышня вышка&amp;nbsp;— [[Дзержиньска гора]] (345&amp;nbsp;м над морём).

Майвеликы [[Ріка|рікы]]:

* [[Березина]]
* [[Ниман]]
* [[Вілія (Няріс)]].

== Історія ==
[[Область]] сотворена [[15. януар|15 януара]] [[1938]] року.

== Обывательство ==
У [[Область|области]] на [[2019]] рӯк живе 1 471 240 людий, из них векшына [[Білорусины|Білорусы]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Мінська область] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}}
[[Катеґорія:Области]]
[[Катеґорія:Области Білоруси]]
[[Катеґорія:Административны части Білоруси]]
[[Катеґорія:Основаны 1938]]
[[Катеґорія:Білорусія]]</text>
      <sha1>3xpomwobjg4uh2hkbdt67t1zly1zruh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Керестур</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22505</id>
    <revision>
      <id>172704</id>
      <parentid>171613</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:52:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172704</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1039" sha1="ey6v32ya5lc73uuk2jrgecmnrx64xzm" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{непотверджено}}
{{НП}}
'''Кересту́р''' ({{lang-ro|Cherestur}}, {{lang-sr|Крстур}}, {{lang-hu|Pusztakeresztúr}}) — [[село]] у комуні [[Беба-веке (комунна)|Беба-веке]], [[Тіміш (жудец)|повіт Тіміш]], [[Румуньско|Румыния]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1274]] році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк живе 475 людий, из них:

* [[Мадяре|Мадяры]] — 377
* [[Румыны]] — 83
* [[Циґане|Цигани]] — 11

{{stub}}

[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Румынии]]</text>
      <sha1>ey6v32ya5lc73uuk2jrgecmnrx64xzm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коморські островы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22507</id>
    <revision>
      <id>172743</id>
      <parentid>152827</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:18:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172743</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3210" sha1="kzoeauc63qslv754u35ma3wqq48tjq9" xml:space="preserve">{{Регион}}
'''Комо́рські островы́''' (комор. ''Komori''; {{Lang-ar|جزر القمر}}, {{Lang-fr|Les Comores}}) — [[Архипелаг|архіпелаґ]] вулканічного происхоженя в [[Індійскый океан|Індійському океанови]], в сївернуй части Мозамбікського пролива помежи Мадаґаскаром и [[Африка|Африков]]. Площадь 2238 км². Обывательство приблизно 900 тис. людий (2010), главным образом народ анталоатра (коморцї).

Острова Нгазіджа (Ґранд-Комор), Ндзуанї (Анжуан), Мвалї (Мохелї), риф [[Вайе (риф)|Вайе]] и шор другых&lt;ref name=&quot;топокарты&quot;&gt;{{Cite web |author= |url=http://loadmap.net/ |title=Топографические карты мира |language=ru |access-date=2015-04-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150322203440/http://loadmap.net/ |archivedate=2015-03-22 }}&lt;/ref&gt; формуют републіку Союз Коморськых Острову. Острова Майотта (Маоре), Паманзї, Мзамборо и др. складают французськый заморськый реґіон Майотта, якый так само хотят Коморы.

На главному острові Нгазиджа є дїючый вулкан Картала&lt;ref&gt;{{Книга |автор= |ответственный=Гл. ред. [[Мещеряков, Николай Леонидович|Н. Л. Мещеряков]] |год=1937 |isbn= }}&lt;/ref&gt;.

== Состав ==
[[Файл:Comoros_506px.jpg|міні|474x474пкс]]
Архипелаґ складає ся из 4 великых, 2 невеликых и пару дисятку малых острову.

== Географія ==
Острова горнї (высота до 2300 м). Окруженї кораловыми рифами. Клімат тропічный, вогкый и горячый. Число осадку: уд 1100 до 3000 мм в гуд. Вирхнї частї берегу гор покрытї густыми тропічными хащами, дулу находят ся саваны и корчові гущи. Круглый гуд є опасность зараженя [[Маларія|малярійов]]. Май высока точка — дїючый вулкан Картала (2361 м).

Геологічно май старый остров — Майотта, його протяглость — 39 км, ширина — 22 км, сама высока точка — гора [[Бенара]] ({{Lang-fr|Mont Bénara}}, 660 м). Из-за вулканічного происхоженя в даякых районах землї доста родючі. Кораловый риф, окружающый велику часть острова, застачає його рыбов и охраняє місні суды.

==Удкликованя== 
{{Reflist}}
{{Переклад|ru|Коморские острова|140449208}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>kzoeauc63qslv754u35ma3wqq48tjq9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Камала Гарріс</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22508</id>
    <revision>
      <id>172654</id>
      <parentid>167952</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:05:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172654</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2527" sha1="rytcvh8i9uibpw0kxutgkmv1dsu8iir" xml:space="preserve">{{Особа проста
|Имя=Камала Гарріс
|Образчик=[[File:Kamala Harris Vice Presidential Portrait.jpg|250px]]
|Категория_склада=Kamala Harris
|Чинность=віцепрезидентка [[США]] (2021–2025)
|Уроджѣня={{birth date and age|1964|10|20}}
|Мѣсто_роджѣня= [[Оукленд]], [[Калифорния|Каліфорнія]]
}}
'''Ка́мала Де́ві Га́рріс''' ({{lang-en|Kamala Devi Harris}}; {{ДН|20.|10|1964}},, [[Споєны Штаты Америцькы|США]]) — америцькый політік і адвокат, котра была 49. віцепрезідентом [[Споєны Штаты Америцькы|Споєных штатів америцькы]] од року 2021, служыла сполочно з презідентом [[Джо Байден|Джо Байденом]]. Была першов женов на главі віцепрезіденткы (2021—2025), же робило єй найвысшов женов урядником во владї в історії США, і тыж першов афроамерицьков і азійскоамерицьков на тій главі. Гарріс суть кандідатков од Демократічной партії на пост презіденткы на вольбах 2024. Она была в Сенатї Споєных штатів америцькы од 2017 до 2021 як молодша сенаторка од [[Калифорния|Каліфорнії]], а передовшыткым як ґенералный прокурор Каліфорнії.

== Біоґрафія ==
Камала Гарріс ся народила 20. октобра 1964 в Оклендї, Каліфорнія. Выросла в родинї еміґрантів: єй мама, Шамала Ґопалан, была науковицёв з [[Індія|Індії]], а отець, Доналд Гарріс, професором економії, походив із [[Ямайка|Ямайкы]]. Выросла в многокултурнім жывотнім окружінї, котре значно вплинуло на єй світонагляд і усвідомлїня важности бой за соціалну справедливость.

{{Стыржень}}
{{lifetime|1964||Гарріс, Камала Деві}}

[[Катеґорія:Политици США]]
[[Катеґорія:Політічны лідеры]]</text>
      <sha1>rytcvh8i9uibpw0kxutgkmv1dsu8iir</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михал (арханґел)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22541</id>
    <revision>
      <id>172994</id>
      <parentid>153013</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:26:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172994</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2949" sha1="2st8bgi6w7onlmn58br0qad8dat40zz" xml:space="preserve">[[File:Rublev Arhangel Mikhail.jpg|thumb|Андрей Рублёв, ікона арханґеля Михала (часть деісуса зо Звєніґорода), темпера на панелї, зачаток 15. стороча, днесь Штатна Третяковска ґалерія, [[Москва]]]]
'''Архáнґел Ми́хал''' або '''Ми́хал архáнґел''' ({{lang-he|מיכאל}} ''Micha'el'', {{lang-el|Μιχαήλ}} ''Mikhaḗl'', {{lang-ar|ميخائيل ، مِيكَالَ ، ميكائيل}} ''Mika'il'', ''Mikal'' або ''Mīkhāʾīl'', дослова «''Хто є як [[Бог]]''», «''Богу подобный''») — єден із [[арханґел]]ів в [[Юдаїзм|юдаістічній]], [[Хрістіанство|хрістіаньскій]] і [[іслам]]скій традіції. [[Католицька церьков|Католицька]] і [[православна церьков]] называють го '''святый Михал арханґел''' або просто '''святый Михал''' і почітають го як вождя небесных войск. Іщі в [[Православна церьков|православії]] го называють Архістратіґом, же означує «глава святого войска ангелів і арханґелів».

[[Ґрекокатолицька церьков]] ославлює свято арханґела Михала сполочно зо святом остатных безтїловых сил 8. новембра. Новембер быв выбраный сімболічно на почесть девятёх ангельскых хорів як 9. місяць од марца, котрый быв зачатком року.

== Покровитель в католицькій церькви ==
В католицькій церькви святый арханґел Михал є покровителём Церькви, покровителём в бою против спокус і діавола, торговцїв, рыцарїв, войсковых, парашутістів, моряків, поліцайтів, пекарїв, апатыкарїв, санїтарїв, выробків ваг, токарїв, крайцїв, малярїв, склярїв, златників, лударїв, одливаючім, радіомеханіків, банковых служебників, бідных, помераючіх, цінтарїв, доброй смерти, при бурях і непогоды.&lt;ref&gt;[http://www.zivotopisysvatych.sk/michal-archanjel Michal, archanjel]&lt;/ref&gt;

==Ґалерея==
&lt;gallery&gt;
Menologion of Basil 043.jpg
Peter Paul Rubens 082.jpg
Roslin5.jpg
St Michael Raphael.jpg
Saint Michel combattant le dragon.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Референції ==
{{reflist}}
{{Стыржень}}
{{commonscat|Archangel Michael}}</text>
      <sha1>2st8bgi6w7onlmn58br0qad8dat40zz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Овал</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22605</id>
    <revision>
      <id>172630</id>
      <parentid>153327</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:32:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172630</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="811" sha1="ppxp6t8o9rj3x48p5uyx7f82sz78q4x" xml:space="preserve">'''Ова́л''' (уд {{Lang-la|ovum}}&amp;nbsp;— [[яйце]])&amp;nbsp;— замкнута [[Опуклӱсть|опукла]] плоска [[лінія]]. При тому пуд [[Опуклӱсть|опуклӱстёв]] розумівуть свойство [[Крива|кривої]] мати из любыв [[Пряма|прямыв]] не бӱлше [[2 (число)|двох]] (дійсных) общых [[Точка|точок]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Удкликованя ==

* [http://mathworld.wolfram.com/Oval.html Mathworld] [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] {{Ref-en}}
[[Катеґорія:Кривы]]
[[Катеґорія:Ґеометрія]]
[[Катеґорія:Геометричны фигуры]]
[[Катеґорія:Овал]]</text>
      <sha1>ppxp6t8o9rj3x48p5uyx7f82sz78q4x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172632</id>
      <parentid>172630</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:42:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172632</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="822" sha1="emvrltrz6dgwqhj9f92iqba9fgsobek" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ова́л''' (уд {{Lang-la|ovum}}&amp;nbsp;— [[яйце]])&amp;nbsp;— замкнута [[Опуклӱсть|опукла]] плоска [[лінія]]. При тому пуд [[Опуклӱсть|опуклӱстёв]] розумівуть свойство [[Крива|кривої]] мати из любыв [[Пряма|прямыв]] не бӱлше [[2 (число)|двох]] (дійсных) общых [[Точка|точок]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Удкликованя ==

* [http://mathworld.wolfram.com/Oval.html Mathworld] [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] {{Ref-en}}
[[Катеґорія:Кривы]]
[[Катеґорія:Ґеометрія]]
[[Катеґорія:Геометричны фигуры]]
[[Катеґорія:Овал]]</text>
      <sha1>emvrltrz6dgwqhj9f92iqba9fgsobek</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Летичӱв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22613</id>
    <revision>
      <id>172860</id>
      <parentid>171360</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:15:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172860</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7073" sha1="f58guzjfvuilruupolgegu64c8od6ez" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Ле́тичӯв''' ([[Україньскый язык|укр]]. Летичів) ([[Російскый язык|рус]]. Летичев) ([[Румуньскый язык|рум]]. Letîciv) ([[Польскый язык|пол]]. Latyczów) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Хмельницькый район|Хмельницькому районови]], [[Хмельницька область|Хмельницькой области]], [[Україна|Украйины]].{{НП|первое упоминание=1265|дата основания=XII. стороча}}

== Історія ==
Територія, де ныні находить ся [[населеный пункт]], была заселена людьми доста давно. Свідінями того стали уявлені туй археолоґічні находкы&amp;nbsp;— керамічні уробы тай знарядя труда часӯв трипӯльской културы, [[Бронзова доба|добы бронзы]], остаткы поселень раннёсловяньского часу.

[[Мѣстечко|Варощик]] первый раз ся споминать у [[1265]] році.

== Обывательство ==
У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2001]] рӯк живе 10883 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
| align=&quot;right&quot; |97,44&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |2,03&amp;nbsp;%
|-
|инні
| align=&quot;right&quot; |0,53&amp;nbsp;%
|}

== Образованя ==

* [[Летичівський НВК №1|Летичӯвськый НВК №1]]
* [[Летичівська ЗОШ №2|Летичӯвська ООШ №2]]

== Интересні факты ==
[[Файл:Fish_market_in_Letychiv_01.jpg|праворуч|міні|[[Рыбы|Рыбный]] [[базар]] у Летичовови. [[2013]] рӯк.]]

* Рыбный базар Летичова изнамыц и за переділами [[Хмельницька область|Хмельницькой области]]. Продає ся на нёму [[Рыбы|рыба]], урощена та уймана у великых ставках коло варощика.
* Селище відоме своїми коронними [[Їджіня|стравами]]&amp;nbsp;— '''оселедець по-летичӯвськы'''&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=OSWWCc6kfvs |title=Оселедець по-летичівськи. Відео приготування |access-date=17 березня 2021 |archivedate=22 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191222224446/https://www.youtube.com/watch?v=OSWWCc6kfvs&amp;feature=youtu.be&amp;list=PL3W-qP0YtCFjrI1muVq3ZtMXWAi_0yeG7 }}&lt;/ref&gt; (простый [[короп]] превращать ся у изысканого подобного до норьского [[Оселедець|оселедця]]) тай '''короп у кертовині по-летичӯвськы''' ([[короп]], затушеный у [[Сметана|сметані]] из [[Кертовина|кертовинов]]).

== Ґалерея ==
&lt;gallery widths=&quot;100&quot; heights=&quot;100&quot; class=&quot;center&quot; style=&quot;center&quot;&gt;
Файл:Letichev_Assumption_Church.jpg|Успенська цирьков
Файл:Чудотворний_образ_Богородиці_з_Летичова.jpg|Чудотворный образ Богородици из Летичова
Файл:Костел_Успiння_Дiви_Марiї_DSC_1482.JPG|Домініканьскый монастырь
Файл:Letichev_Castle1_1917.jpg|Летичӯвськый замок ([[1917]])
Файл:Orda-Latyczov.jpg|Подобенка Летичова, [[Наполеон Орда]]
Файл:Домініканський_костел._Гравюра_ХІХ_ст..jpg|Домініканьскый костел. Гравюра ХІХ ст.
Файл:Костел._Листівка_поч._ХХ_ст..jpg|Костел. Образчик зачатка ХХ ст.
Файл:Летичів_Пам'ятник_Тарасу_Шевченку.jpg| Памнятник Тарасови Шевченкови.
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* [[Летичовська рунина]]

== Удкликованя ==

* ''В.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Михайловський''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Letichіv Летичів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822125737/http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Letichіv|date=22 серпня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 129. — &lt;nowiki&gt;ISBN 978-966-00-1028-1&lt;/nowiki&gt;.
* ''Н.&amp;nbsp;П.&amp;nbsp;Климанська''. [https://web.archive.org/web/20160822080423/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=46779 Летичів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822080423/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=46779|date=22 серпня 2016}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-02-2074-X&lt;/nowiki&gt;.
* {{Книга |автор=І. Курус, Л. Баженов, Ю. Боєв та ін. |часть= |Вікітека= |ответственный= |місто=Київ |год=2010 |том= |сторінок=320 |серія= |isbn=978-966-425-010-5 }}
{{Reflist}}

* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A007?rdat1=26.07.2008&amp;rf7691=8813 Облікова картка]{{Dead link|date=липень 2019}}
* [http://www.letychiv.ucoz.ua/index/history/0-4 Історія нашого міста] {{Webarchive|date=17 червня 2010}}
* [http://www.castles.com.ua/let.html Летичів. Замок в столиці рибного царства.// Замки та храми України] {{Webarchive|date=29 травня 2010}}
* [https://web.archive.org/web/20150402105334/http://letychiv.jimdo.com/ Летичівщина у фотографіях]
* {{SgKP|V|99|Latyczów}}
* [https://df.news/2023/04/08/khmelnychchyna-u-letychivskij-hromadi-vyrishyly-zaboronyty-diialnist-upts-mp/ Хмельниччина: у Летичівській громаді вирішили заборонити діяльність УПЦ (МП)]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Летичӯв]]</text>
      <sha1>f58guzjfvuilruupolgegu64c8od6ez</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комарно (Словеньско)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22615</id>
    <revision>
      <id>172741</id>
      <parentid>162412</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:17:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172741</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2387" sha1="jo4o0h1d34yvydjt9y7kd0y8pophzqr" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кома́рно''' ({{Lang-sk|Komárno}}, {{Lang-hu|Komárom}}, [[Серьбскый язык|серб]]. Коморан, )&amp;nbsp;— [[Місто|варош]] и адміністративный центр [[Окрес|окреса]]‚ в [[Окрес Комарно|окресі Комарно]], [[Нїтряньскый край|Нітраньскім краю]], [[Словеньско|Словеньску]].

{{Місто}}

== Ґеоґрафія ==
[[Місто|Варош]] є на [[Ріка|ріках]] [[Дунай]] тай [[Ваг]] и [[Стара Нітра]]; Врбовському каналови; Ландорьскому каналови и каналови Коларово-Каменична.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1075]] році.

== Обывательство ==
{{SK|pop}}

У [[Місто|варошови]] на [[2011]] рӯк живе 34 349 людий, из них:

[[Мадяре|Мадяры]] — 18 006

[[Словакы|Словены]] — 11 509

[[Чехы]] — 232

[[Циґане|Цигани]] — 141

[[Німці]] — 21

[[Українцї|Украйинці]] — 19

[[Русины]] — 7

== Знамі Родаци ==
• [[Ференц Леґар|Франц (Ференц) Леґар]] ([[1870]]—[[1948]]), автор многых мадяроязычных оперет («Весела вдова», «Ґроф Люксембурґ» и т.д), симфонічных и хорових творӯв, и иппен [[Романс|романсӯв]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}* {{Офіційний сайт||громади міста}} {{Ref-sk}}

{{obce}}
[[Катеґорія:Населены пункты на Дунаї]]
[[Катеґорія:Міста Словеньска]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Словакии]]
[[Катеґорія:Комарно (Словеньско)]]
[[Катеґорія:Основаны 1075]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]</text>
      <sha1>jo4o0h1d34yvydjt9y7kd0y8pophzqr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кухче</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22624</id>
    <revision>
      <id>172821</id>
      <parentid>165870</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:54:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172821</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4176" sha1="k918x7fopnymib85i42mei0j0ld1f6h" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кухче́''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кухче) ([[Білоруськый язык|біл]]. Кухчэ) ([[Російскый язык|рус]]. Кухче) — [[село]] у [[Варашськый район|Варашському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].{{НП}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село|Селом]] тече [[ріка]] [[Залізницька (ріка)|Залізницька]], яка паде у [[Ріка|ріку]] [[Веселуха (ріка)|Веселуху]]. [[Село]] є у [[Реґіон|реґіонови]] [[Поліся]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1561|1561.]] році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 818 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
| align=&quot;right&quot; |99,88&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,12&amp;nbsp;%
|}

== Органы власти ==
[[Кухченьска сільська рада]]

== Инфраструктура ==
[[Клуб]], [[бібліотека]]

Кухченська общоошколоватильна школа І—ІІІ ступеньӱв, дітськый садик, фелдшерсько-акушерськый пункт, удділеня споя.

== Знамі родакы ==
• [[Анатолій, Порфиріёвич Харковець|Анатолій Порфиріёвич Харковець]] — посмертно удостоєный званя [[Герой Советського Союза|Героя Советського Союза]].&lt;ref&gt;[{{Cite web |url=http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7969 |title=Сайт «Герои страны» {{ref-ru}} |access-date=29 січня 2015 |archivedate=12 квітня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210412144844/http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7969 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%85%D1%87%D0%B5 Кухче] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist|refs=&lt;ref name=&quot;населення 1989&quot;&gt;{{БД Держстату України|тип=1989|регіон=Рівненська область}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001&quot;&gt;{{БД Держстату України|тип=2001 с|регіон=Рівненська область}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;населення 2001 мова&quot;&gt;{{БД Держстату України|тип=2001 мова|регіон=Рівненська область}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;Бібліотеки Зарічненщини&quot;&gt;{{cite web |author1=Валентина Тумаш |title=Бібліотеки Зарічненщини на початку ХХ століття – Слово Просвіти |url=http://slovoprosvity.org/2019/12/11/biblioteky-zarichnenshchyny-na-pochatku-khkh-stolittia/ |publisher=[[Слово Просвіти]] |accessdate=20 грудня 2019 |language=uk |date=11 грудня 2019 |archive-date=13 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191213184406/http://slovoprosvity.org/2019/12/11/biblioteky-zarichnenshchyny-na-pochatku-khkh-stolittia/ }}&lt;/ref&gt;}}
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]</text>
      <sha1>k918x7fopnymib85i42mei0j0ld1f6h</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Здолбунӱв</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22631</id>
    <revision>
      <id>172526</id>
      <parentid>169526</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:19:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172526</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7172" sha1="cpm072zkz735xidzoaexj3i15vkhjvh" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Здолбу́нӯв''' ([[Польскый язык|поль]]. Zdołbunów) ([[Білоруськый язык|біл]]. Здалбуніў) ([[Україньскый язык|укр]]. Здолбунів) ([[Російскый язык|рус]]. Здолбунов) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Здолбунув) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненьскому районови]], [[Рівненьска область|Ровненьской области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у 1497 році.

[[21. октобер|21 окто̄вбра]] [[2012]] року у Здолбунові торжественно удкрыто первоє на [[Рівненьска область|Ровненщині]] погрудя [[Штефан Бандера|Штефанови Бандері]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |language=uk |title=Блог Дмитра Світодара |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328095556/http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |archivedate=2016-03-28 |access-date=2013-07-23 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 24 417 людий, из них:
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Націоналнӯсть
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[русы]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|инні
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румыньскый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польскый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|инні
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Братьскі вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}

* ''С.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Вознюк, О.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Себастіянська.'' {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16734 |title=Здолбунів }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160807130939/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16734}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — С. 479—480. — &lt;nowiki&gt;ISBN 978-966-02-5721-4&lt;/nowiki&gt;.
* ''Є.&amp;nbsp;М.&amp;nbsp;Скляренко.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Zdolbuniv&lt;nowiki&gt; Здолбунів}} &lt;/nowiki&gt;{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160806142216/http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Zdolbuniv}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 321. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-00-0610-1&lt;/nowiki&gt;.
* [http://www.zdolbyniv.rv.ua/index.php/pro-misto/2-brief-history-of-the-zdolbuniv/%7Ctitle=Коротка&lt;nowiki&gt; історична довідка про Здолбунів}} &lt;/nowiki&gt;{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190723163213/http://www.zdolbyniv.rv.ua/index.php/pro-misto/2-brief-history-of-the-zdolbuniv/}}

* {{Cite web |url=http://www.zdolbyniv.rv.ua/ |title=Офіційний сайт Здолбунівської міської ради }} [Архівовано 14 березня 2011 у Wayback Machine.]
* [http://www.zdolbuniv.com/%7Ctitle=Інформаційний&lt;nowiki&gt; портал Здолбунова та Здолбунівського району}} [Архівовано 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.]&lt;/nowiki&gt;
* {{Cite web |url=http://www.newlife.rv.ua/ |title=Офіційний сайт Здолбунівської міської газети «Нове життя» }} [Архівовано 1 листопада 2010 у Wayback Machine.]
* {{Cite web |url=http://zdolbunivcity.net/ |title=Інформаційно-аналітичний портал про Здолбунів від громадської організації ЗЕОН }} [Архівовано 6 серпня 2013 у Wayback Machine.]
* {{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20130926061520/http://zdolbuniv.rv.ua/ |title=Здолбунів ONLINE&amp;nbsp;— всі новини, заходи і оголошення на одному сайті |work=zdolbuniv.rv.ua }}
* {{Cite web |url=http://www.svitodar.org/zdolbunivskyj-internet/ |title=Здолбунівський Інтернет&amp;nbsp;— повний каталог сайтів Здолбунівщини }} [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.]
* {{SgKP|XIV|541|Zdołbunów}}
* {{Cite web |url=http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~shtetm~-1060437 |title=Zdolbunov, Ukraine }} {{Ref-en}}
* {{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Bhz3aBuUvQA |title=Прогулянка по місту Здолбунів (відео) }} [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
* {{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20131222102437/http://smgn.com.ua/2013/07/zdolbuniv-misto-kontrastiv/ |title=Фоторепортаж про Здолбунів }}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӯв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]
[[Катеґорія:Руські поселеня на Украйині]]
[[Катеґорія:Руські вароші на Украйині]]</text>
      <sha1>cpm072zkz735xidzoaexj3i15vkhjvh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172605</id>
      <parentid>172526</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:21:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172605</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7515" sha1="mgjpg8au5rrfrtuuh8tchnmbpb3khzx" xml:space="preserve">'''Здолбу́нӱв''' ({{Lang-uk|Здолбунів}}, {{Lang-pl|Zdołbunów}}, {{Lang-be|Здалбуніў}}) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1497]]. році. 

У документови великого князя литовського Александра поселеня фіґурує пуд назвов Долбунӱв и передає ся князёви Константинови Острозькому. Типирішня форма назвы хосгує ся из 1629. року. Происхождіня назвы объяснявуть дакӱлкома верзіями: ёго асоціювуть як из словом «довбати», позад добытя ґрийды, так и из назвов славянського племени дулібӱв.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt; 

По Люблінськӱв унії 1569. року поселения трафило у склад Речи Посполитої. У 1793–1795. роках оно перейшло пуд власть Російської имперії. У XIX. сторочови розвой Здолбунова прискорив ся дякувучи прокладінёви чепез нёго желізниці: у 1873. році через варощик прӱйшла лінія Кийӱв—Брест, а у 1884. році быв уставбленый цийментный завод. Вокруг вокзала и паровозного депо сформовав ся новый варошськый центр.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;

У 1903. році Здолбунӱв дӱстав быв статус вароша. До зачатка XX. стороча вӱн став важным желізничным и промысловым центром Волыни. У 1919. році у містнӱв желізничнӱв штації быв штаб Армии Украйинської Народної Републікы на чолі из Симоном Петлюров. Током 1920–1939. рокӱв варош быв пуд польськыв властёв и у 1925. році став центром Здолбунӱвського повіта Волынського воєводства.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;

У септемброви 1939. року Здолбунӱв перейшов у склад Советського Союза и став районным центром Ровенської области. Пуд час Другої світової войны варош довгый час быв пуд німицькыв окупаціёв и входив у Райхскомісаріат Украйина. По войні у варошови продовжив ся развой промысловости, уробництва циймента, желізничної инфраструктуры и пудприємств и ставбеної галузи. У независнӱв Украйині Здолбунӱв усокотив значіня промымлового и транспортного центра Ровенської области.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt;

[[21. октобер|21. октовбра]] [[2012]]. року у Здолбуновови было удкрыто первоє на [[Рівненьска область|Ровненщині]] погрудя [[Штефан Бандера|Штефанови Бандерови]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |language=uk |title=Блог Дмитра Світодара |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328095556/http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |archivedate=2016-03-28 |access-date=2013-07-23 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]]. рӱк живе 24 417 людий, из них:&lt;ref&gt;https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[русы]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|инні
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румынськый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польськый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|инні
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Туристичні міста ==
* Костел святых апостолӱв Петра и Павла — католицькый храм, уставбленый у зачаткови XX. стороча. Въедно из православными и ґреко-католицькыми храмами вароша вӱн чинить ґрупу реліґійных памнятникӱв, знаму ге «Петропавлӱвська трӱйця Здолбунова».

* Здолбунӱвськый краёзнавчый музей — музей, удкрытый у 2011. році у старӱв части вароша. Присяченый містнӱв історії и културнӱв дідӱзнині Здолбунӱвщины; у ёго експозиціях представлені матеріалы за історію вароша и района.

* Гідропарк — зона припочинку тз водоємами и зелеными посажінями. Ипный про прогулкы и назор за птицями, обывавущыми у сих містах.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы ==
== Братські вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӱв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>mgjpg8au5rrfrtuuh8tchnmbpb3khzx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172606</id>
      <parentid>172605</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T16:27:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172606</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7965" sha1="mb9k82uj9zqcq2xzozagyryephayx5m" xml:space="preserve">'''Здолбу́нӱв''' ({{Lang-uk|Здолбунів}}, {{Lang-pl|Zdołbunów}}, {{Lang-be|Здалбуніў}}) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1497]]. році. 

У документови великого князя литовського Александра поселеня фіґурує пуд назвов Долбунӱв и передає ся князёви Константинови Острозькому. Типирішня форма назвы хосгує ся из 1629. року. Происхождіня назвы объяснявуть дакӱлкома верзіями: ёго асоціювуть як из словом «довбати», позад добытя ґрийды, так и из назвов славянського племени дулібӱв.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt; 

По Люблінськӱв унії 1569. року поселения трафило у склад Речи Посполитої. У 1793–1795. роках оно перейшло пуд власть Російської имперії. У XIX. сторочови розвой Здолбунова прискорив ся дякувучи прокладінёви чепез нёго желізниці: у 1873. році через варощик прӱйшла лінія [[Кієв|Кийӱв]]—[[Брест]], а у 1884. році быв уставбленый цийментный завод. Вокруг вокзала и паровозного депо сформовав ся новый варошськый центр.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;

У [[1903]]. році Здолбунӱв дӱстав быв статус вароша. До зачатка XX. стороча вӱн став важным желізничным и промысловым центром Волыни. У 1919. році у містнӱв желізничнӱв штації быв штаб Армии Украйинської Народної Републікы на чолі из Симоном Петлюров. Током 1920–1939. рокӱв варош быв пуд польськыв властёв и у 1925. році став центром Здолбунӱвського повіта Волынського воєводства.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;

У септемброви 1939. року Здолбунӱв перейшов у склад [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Советського Союза]] и став районным центром Ровенської области. Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] варош довгый час быв пуд німицькыв окупаціёв и входив у Райхскомісаріат Украйина. По войні у варошови продовжив ся развой промысловости, уробництва циймента, желізничної инфраструктуры и пудприємств и ставбеної галузи. У независнӱв Украйині Здолбунӱв усокотив значіня промымлового и транспортного центра Ровенської области.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt;

[[21. октобер|21. октовбра]] [[2012]]. року у Здолбуновови было удкрыто первоє на [[Рівненьска область|Ровненщині]] погрудя [[Штефан Бандера|Штефанови Бандерови]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |language=uk |title=Блог Дмитра Світодара |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328095556/http://www.svitodar.org/vidkryttya-pohruddya-stepanu-banderi-u-misti-zdolbuniv/ |archivedate=2016-03-28 |access-date=2013-07-23 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]]. рӱк живе 24 417 людий, из них:&lt;ref&gt;https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[русы]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|инні
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румынськый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польськый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|инні
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Туристичні міста ==
* Костел святых апостолӱв Петра и Павла — католицькый храм, уставбленый у зачаткови XX. стороча. Въедно из православными и ґреко-католицькыми храмами вароша вӱн чинить ґрупу реліґійных памнятникӱв, знаму ге «Петропавлӱвська трӱйця Здолбунова».

* Здолбунӱвськый краёзнавчый музей — музей, удкрытый у 2011. році у старӱв части вароша. Присяченый містнӱв історії и културнӱв дідӱзнині Здолбунӱвщины; у ёго експозиціях представлені матеріалы за історію вароша и района.

* Гідропарк — зона припочинку тз водоємами и зелеными посажінями. Ипный про прогулкы и назор за птицями, обывавущыми у сих містах.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы ==

* [[Нонна Копыстянська]] ([[1924]]—[[2013]]) — літературознавиць, [[Филология|філолоґ]], доктор філолоґічных наук.&lt;ref&gt;https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-vidznachyly-storichnyy-iuviley-profesorky-nonny-kopystianskoi/&lt;/ref&gt;

== Братські вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӱв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>mb9k82uj9zqcq2xzozagyryephayx5m</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172625</id>
      <parentid>172606</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T17:06:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <origin>172625</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7440" sha1="84qdiw2j7ji40lfzwd41mncfyhc4gr5" xml:space="preserve">'''Здолбу́нӱв''' ({{Lang-uk|Здолбунів}}, {{Lang-pl|Zdołbunów}}, {{Lang-be|Здалбуніў}}) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1497]]. році.{{Жрідло}} 

У документови великого князя литовського Александра поселеня фіґурує пуд назвов Долбунӱв и передає ся князёви Константинови Острозькому. Типирішня форма назвы хосгує ся из 1629. року. Происхождіня назвы объяснявуть дакӱлкома верзіями: ёго асоціювуть як из словом «довбати», позад добытя ґрийды, так и из назвов славянського племени дулібӱв.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;{{Небізувноє жерело}} 

По Люблінськӱв унії 1569. року поселения трафило у склад Речи Посполитої. У 1793–1795. роках оно перейшло пуд власть Російської имперії. У XIX. сторочови розвой Здолбунова прискорив ся дякувучи прокладінёви чепез нёго желізниці: у 1873. році через варощик прӱйшла лінія [[Кієв|Кийӱв]]—[[Брест]], а у 1884. році быв уставбленый цийментный завод. Вокруг вокзала и паровозного депо сформовав ся новый варошськый центр.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;{{Небізувноє жерело}}

У [[1903]]. році Здолбунӱв дӱстав быв статус вароша. До зачатка XX. стороча вӱн став важным желізничным и промысловым центром Волыни. У 1919. році у містнӱв желізничнӱв штації быв штаб Армии Украйинської Народної Републікы на чолі из Симоном Петлюров. Током 1920–1939. рокӱв варош быв пуд польськыв властёв и у 1925. році став центром Здолбунӱвського повіта Волынського воєводства.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;{{Небізувноє жерело}}

У септемброви 1939. року Здолбунӱв перейшов у склад [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Советського Союза]] и став районным центром Ровенської области. Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] варош довгый час быв пуд німицькыв окупаціёв и входив у Райхскомісаріат Украйина. По войні у варошови продовжив ся развой промысловости, уробництва циймента, желізничної инфраструктуры и пудприємств и ставбеної галузи. У независнӱв Украйині Здолбунӱв усокотив значіня промымлового и транспортного центра Ровенської области.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]]. рӱк живе 24 417 людий, из них:&lt;ref&gt;https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[росіяне]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|другі
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румынськый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польськый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|другі
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Туристичні міста ==
* Костел святых апостолӱв Петра и Павла — католицькый храм, уставбленый у зачаткови XX. стороча. Въедно из православными и ґреко-католицькыми храмами вароша вӱн чинить ґрупу реліґійных памнятникӱв, знаму ге «Петропавлӱвська трӱйця Здолбунова».{{Жрідло}}

* Здолбунӱвськый краёзнавчый музей — музей, удкрытый у 2011. році у старӱв части вароша. Присяченый містнӱв історії и културнӱв дідӱзнині Здолбунӱвщины; у ёго експозиціях представлені матеріалы за історію вароша и района.{{Жрідло}}

* Гідропарк — зона припочинку тз водоємами и зелеными посажінями. Ипный про прогулкы и назор за птицями, обывавущыми у сих містах.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы ==

* [[Нонна Копыстянська]] ([[1924]]—[[2013]]) — літературознавиць, [[Филология|філолоґ]], доктор філолоґічных наук.&lt;ref&gt;https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-vidznachyly-storichnyy-iuviley-profesorky-nonny-kopystianskoi/&lt;/ref&gt;

== Братські вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӱв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>84qdiw2j7ji40lfzwd41mncfyhc4gr5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172678</id>
      <parentid>172625</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:22:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Історія */</comment>
      <origin>172678</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7469" sha1="j6uriamp5gfxo3oa88xd4sc8qp3uype" xml:space="preserve">'''Здолбу́нӱв''' ({{Lang-uk|Здолбунів}}, {{Lang-pl|Zdołbunów}}, {{Lang-be|Здалбуніў}}) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1497]]. році.{{Жрідло}} 

У документови великого князя литовського Александра поселеня фіґурує пуд назвов Долбунӱв и передає ся князёви Константинови Острозькому. Типирішня форма назвы хоснує ся из [[1629]]. року. Происхождіня назвы объяснявуть дакӱлкома верзіями: ёго асоціювуть як из словом «довбати», позад добытя ґрийды, так и из назвов славянського племени дулібӱв.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt; 

По Люблінськӱв унії 1569. року поселения трафило у склад Речи Посполитої. У 1793–1795. роках оно перейшло пуд власть [[Російска імперія|Російської имперії]]. У XIX. сторочови розвой Здолбунова прискорив ся дякувучи прокладінёви чепез нёго желізниці: у 1873. році через варощик прӱйшла лінія [[Кієв|Кийӱв]]—[[Брест]], а у 1884. році быв уставбленый цийментный завод. Вокруг вокзала и паровозного депо сформовав ся новый варошськый центр.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;{{Небізувноє жерело}}

У [[1903]]. році Здолбунӱв дӱстав быв статус вароша. До зачатка XX. стороча вӱн став важным желізничным и промысловым центром Волыни. У 1919. році у містнӱв желізничнӱв штації быв штаб Армии Украйинської Народної Републікы на чолі из Симоном Петлюров. Током 1920–1939. рокӱв варош быв пуд польськыв властёв и у 1925. році став центром Здолбунӱвського повіта Волынського воєводства.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;{{Небізувноє жерело}}

У септемброви 1939. року Здолбунӱв перейшов у склад [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Советського Союза]] и став районным центром Ровенської области. Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] варош довгый час быв пуд німицькыв окупаціёв и входив у Райхскомісаріат Украйина. По войні у варошови продовжив ся развой промысловости, уробництва циймента, желізничної инфраструктуры и пудприємств и ставбеної галузи. У независнӱв Украйині Здолбунӱв усокотив значіня промымлового и транспортного центра Ровенської области.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]]. рӱк живе 24 417 людий, из них:&lt;ref&gt;https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[росіяне]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|другі
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румынськый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польськый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|другі
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Туристичні міста ==
* Костел святых апостолӱв Петра и Павла — католицькый храм, уставбленый у зачаткови XX. стороча. Въедно из православными и ґреко-католицькыми храмами вароша вӱн чинить ґрупу реліґійных памнятникӱв, знаму ге «Петропавлӱвська трӱйця Здолбунова».{{Жрідло}}

* Здолбунӱвськый краёзнавчый музей — музей, удкрытый у 2011. році у старӱв части вароша. Присяченый містнӱв історії и културнӱв дідӱзнині Здолбунӱвщины; у ёго експозиціях представлені матеріалы за історію вароша и района.{{Жрідло}}

* Гідропарк — зона припочинку тз водоємами и зелеными посажінями. Ипный про прогулкы и назор за птицями, обывавущыми у сих містах.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы ==

* [[Нонна Копыстянська]] ([[1924]]—[[2013]]) — літературознавиць, [[Филология|філолоґ]], доктор філолоґічных наук.&lt;ref&gt;https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-vidznachyly-storichnyy-iuviley-profesorky-nonny-kopystianskoi/&lt;/ref&gt;

== Братські вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӱв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>j6uriamp5gfxo3oa88xd4sc8qp3uype</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172679</id>
      <parentid>172678</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:25:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Обывательство */    Цитат из словника Игоря Керчі: железную дорогу строили пленные Русские, сербы и итальянцы, а на постое были они у наших людей = желїзницю будовали плїнні Русы, Сербы ай Таліане, а на квартелю были ту у нашых людий;     Русские=Русы/Руські (тыж є у словникови), Росіяне суть вшыткі жытелі Росії (нація), не народность.</comment>
      <origin>172679</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7478" sha1="bvitxg8j2tfzbf5cg5ksdrpi3zk8o30" xml:space="preserve">'''Здолбу́нӱв''' ({{Lang-uk|Здолбунів}}, {{Lang-pl|Zdołbunów}}, {{Lang-be|Здалбуніў}}) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненському районови]], [[Рівненьска область|Ровненської области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1497]]. році.{{Жрідло}} 

У документови великого князя литовського Александра поселеня фіґурує пуд назвов Долбунӱв и передає ся князёви Константинови Острозькому. Типирішня форма назвы хоснує ся из [[1629]]. року. Происхождіня назвы объяснявуть дакӱлкома верзіями: ёго асоціювуть як из словом «довбати», позад добытя ґрийды, так и из назвов славянського племени дулібӱв.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt; 

По Люблінськӱв унії 1569. року поселения трафило у склад Речи Посполитої. У 1793–1795. роках оно перейшло пуд власть [[Російска імперія|Російської имперії]]. У XIX. сторочови розвой Здолбунова прискорив ся дякувучи прокладінёви чепез нёго желізниці: у 1873. році через варощик прӱйшла лінія [[Кієв|Кийӱв]]—[[Брест]], а у 1884. році быв уставбленый цийментный завод. Вокруг вокзала и паровозного депо сформовав ся новый варошськый центр.&lt;ref name=&quot;:1&quot;&gt;https://zdgromada.gov.ua/history-dovidka/&lt;/ref&gt;{{Небізувноє жерело}}

У [[1903]]. році Здолбунӱв дӱстав быв статус вароша. До зачатка XX. стороча вӱн став важным желізничным и промысловым центром Волыни. У 1919. році у містнӱв желізничнӱв штації быв штаб Армии Украйинської Народної Републікы на чолі из Симоном Петлюров. Током 1920–1939. рокӱв варош быв пуд польськыв властёв и у 1925. році став центром Здолбунӱвського повіта Волынського воєводства.&lt;ref name=&quot;:1&quot; /&gt;{{Небізувноє жерело}}

У септемброви 1939. року Здолбунӱв перейшов у склад [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|Советського Союза]] и став районным центром Ровенської области. Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] варош довгый час быв пуд німицькыв окупаціёв и входив у Райхскомісаріат Украйина. По войні у варошови продовжив ся развой промысловости, уробництва циймента, желізничної инфраструктуры и пудприємств и ставбеної галузи. У независнӱв Украйині Здолбунӱв усокотив значіня промымлового и транспортного центра Ровенської области.&lt;ref&gt;https://esu.com.ua/article-16734&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]]. рӱк живе 24 417 людий, из них:&lt;ref&gt;https://2001.ukrcensus.gov.ua/results/&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
|92.83%
|-
|[[росіяне|русы]]
|5.57%
|-
|[[Білорусины|білорусы]]
|0.48%
|-
|[[Поляци|полякы]]
|0.43%
|-
|[[чехы]]
|0.20%
|-
|другі
|0.49%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Язык
!Число
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
|23075
|94.50%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
|1234
|5.05%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
|36
|0.15%
|-
|[[Румуньскый язык|румынськый]]
|20
|0.08%
|-
|[[Польскый язык|польськый]]
|17
|0.07%
|-
|[[Нїмецькый язык|німицькый]]
|2
|0.01%
|-
|другі
|33
|0.14%
|- class=&quot;sortbottom&quot;
!Усёго
|24417
|100%
|}

== Туристичні міста ==
* Костел святых апостолӱв Петра и Павла — католицькый храм, уставбленый у зачаткови XX. стороча. Въедно из православными и ґреко-католицькыми храмами вароша вӱн чинить ґрупу реліґійных памнятникӱв, знаму ге «Петропавлӱвська трӱйця Здолбунова».{{Жрідло}}

* Здолбунӱвськый краёзнавчый музей — музей, удкрытый у 2011. році у старӱв части вароша. Присяченый містнӱв історії и културнӱв дідӱзнині Здолбунӱвщины; у ёго експозиціях представлені матеріалы за історію вароша и района.{{Жрідло}}

* Гідропарк — зона припочинку тз водоємами и зелеными посажінями. Ипный про прогулкы и назор за птицями, обывавущыми у сих містах.&lt;ref&gt;https://zdgromada.gov.ua/pasport-hromady/&lt;/ref&gt;
== Знамі родакы ==

* [[Нонна Копыстянська]] ([[1924]]—[[2013]]) — літературознавиць, [[Филология|філолоґ]], доктор філолоґічных наук.&lt;ref&gt;https://lnu.edu.ua/u-lvivskomu-universyteti-vidznachyly-storichnyy-iuviley-profesorky-nonny-kopystianskoi/&lt;/ref&gt;

== Братські вароші ==

* [[Маршалтаун (Айова)|Маршалтаун]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16868.html |title=Здолбунів, Рівненська область, та Маршалтаун, штат Айова, стали містами-побратимами |work=decentralization.gov.ua |access-date=2023-07-14 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Здолбунӱв]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>bvitxg8j2tfzbf5cg5ksdrpi3zk8o30</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кіш (Хормозган)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22636</id>
    <revision>
      <id>172834</id>
      <parentid>167776</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:58:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172834</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1905" sha1="ch4plhfq77cwhlvvh7j1cnbjz3g1j3p" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП|статус=Місто|страна=Іран|русинське iмя=Кіш|оригинальное название={{lang-fa|کیش}}|вид региона=Остан|регион=Хормозган|вид района=Шахрестан|район=Бендер-Ленге|население=20 667|часовой пояс=+3:30|официальный язык=Перьскый язык|национальный состав=Персы, арабы|год переписи=2006|вид высоты=Высота над морьом|CoordAddon=26°33′19″N 53°59′06″E}}
[[Файл:Kish map.png|міні|Карта міста]]
'''Кіш''' ({{Lang-fa|كيش}}) є [[Курорт|курортный]] і [[Порт|портовый]] [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Іран|Ірана]], [[остан]] [[Хормозган]]. Находить ся на северови [[Кіш (острів)|рівноменного острова]].&lt;ref&gt;[https://infoteach.ru/%D0%9A%D0%B8%D1%88_(%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%B0%D0%BD) Киш (Хормозган)]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20250128134201/https://iranmag.ru/ostrov-kish/ Остров Киш - отдых]&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20241208222158/http://www.fallingrain.com/world/IR/11/Kish.html Ґеоґрафічні даны]&lt;/ref&gt;

== Джерела та одказки ==
{{Reflist}}''Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї [[:ru:Киш_(Хормозган)|Киш]] на Російській Вікіпедії.''
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Міста Ірану]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]</text>
      <sha1>ch4plhfq77cwhlvvh7j1cnbjz3g1j3p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Костопӱль</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22646</id>
    <revision>
      <id>172767</id>
      <parentid>169524</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:31:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172767</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5848" sha1="rdp77ez2xg3wjif5r7kxooxiswulfny" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Косто́пӯль''' ([[Польскый язык|поль]]. Kostopol) ([[Білоруськый язык|біл]]. Кастопаль) ([[Україньскый язык|укр]]. Костопіль) ([[Російскый язык|рус]]. Костополь) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Костапуль) — [[Місто|варош]] у [[Ровненьскый район|Ровненьскому районови]], [[Рівненьска область|Ровненьской области]], [[Україна|Украйины]].

{{Місто|місцёва назва=Костопіль, Костапуль, Кастопаль|жытелїв=30 000}}

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1648]] році.

У [[1987]] році до території [[Місто|вароша]] припоювуть [[Село|села]] Перемінка тай Хмизопӯль, які ставуть мікрорайонами.

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 30,467 людий, из них:
{| class=&quot;standard&quot;
!Націоналнӯсть
!Процент
|-
|[[Українцї|украйинці]]
| align=&quot;right&quot; |96,21&amp;nbsp;%
|-
|[[русы]]
| align=&quot;right&quot; |2,76&amp;nbsp;%
|-
|инні
| align=&quot;right&quot; |1,03&amp;nbsp;%
|}

=== Язык ===
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
| align=&quot;right&quot; |97,28&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |2,46&amp;nbsp;%
|-
|инні
| align=&quot;right&quot; |0,26&amp;nbsp;%
|}

== Култура ==
[[Файл:Братська_могила_воїнів_армії_УНР,_м.Костопіль,_вул._Грушевського,_біля_церкви.jpg|праворуч|міні|271x271пкс|Братьска могыла 29 воякӯв Армады УНР в. Костопӯль]]
[[22. май|22 мая]] [[1995]] року одбыло ся удкрытя памнятника [[Тарас Шевченко|Тарасови Шевченкови]]. [[25. септембер|25 септембра]] [[1996]] року исполнителный комітет Костопӯльскої вароської рады затверджать типирішньый герб и флаг Костополя. У [[Септембер|септемброви]] [[2015]] у [[Голівуд|Голівудови]] змонтовано документалный [[Филм|фільм]] за Костопӯль. 

[[12. юл|12 юла]] [[2015]] року удкрыто [[фонтан]].

== Братьскі вароші ==
[[Алгона (Вашингтон)|Алгона]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://decentralization.ua/news/18599 |title=Алгона і Костопіль стали партнерами |work=decentralization.ua |access-date=2024-09-16 }}&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist|2|refs=&lt;ref name=&quot;клімат&quot;&gt;{{cite web|url=https://en.climate-data.org/europe/ukraine/rivne-oblast/kostopil-33040/|назва=Kostopil climate: Average Temperature, weather by month, Kostopil weather averages|вебсайт=Climate-Data.org|дата-доступу=17 жовтня 2019|url-архіву=https://web.archive.org/web/20191017185955/https://en.climate-data.org/europe/ukraine/rivne-oblast/kostopil-33040/|мертвий-url=no|дата-архіву=17 жовтня 2019}} {{ref-en}}&lt;/ref&gt;

&lt;ref name=&quot;н2019&quot;&gt;{{cite book |title=Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року |date=2019 |publisher=Державна служба статистики України |location=Киів |page=61 |pages=83 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |accessdate=17 жовтня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190626071443/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |archivedate=26 червня 2019 |deadurl=no }}&lt;/ref&gt;}} 

* [https://web.archive.org/web/20150202133954/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.06.2008&amp;rf7571=27791 Облікова картка м. Костопіль на сайті ВРУ]
* [http://kostopil-rada.gov.ua/ Офіційний сайт Костопільської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111028034958/http://kostopil-rada.gov.ua/|date=28 жовтня 2011}}
* [http://www.jewishgen.org/yizkor/pinkas_poland/pol5_00168.html «Kostopol»&amp;nbsp;— Encyclopedia of Jewish Communities in Poland, Volume V (Kostopil, Ukraine)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200405145913/https://www.jewishgen.org/yizkor/pinkas_poland/pol5_00168.html|date=5 квітня 2020}} {{Ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20190123122717/http://www.fcgoryzont.com.ua/ ФК «Горизонт» міста Костопіль]
* [https://kostopilnews.com/ Інформаційний портал міста Костопіль]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Ровенской области]]
[[Катеґорія:Костопӯль]]
[[Катеґорія:Основаны 1648]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Міста Україны]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>rdp77ez2xg3wjif5r7kxooxiswulfny</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Копачі</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22682</id>
    <revision>
      <id>172755</id>
      <parentid>168076</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:26:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172755</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6434" sha1="029c57o2ehbfyikb37mxq4tjb8nc6fe" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Копачі́''' ([[Російскый язык|рус]]. Копачи) ([[Україньскый язык|укр]]. Копачі) ([[Польскый язык|поль]]. Kopaczi) ([[Білоруськый язык|біл]]. Капачы) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Копачи) — бывшоє [[село]] у [[Иванковськый район|Иванковському районови]], [[Киёвська область|Киёвської области]], [[Україна|Украйины]]. Удселено у [[1986]] році.

{{НП|оригинальное название=Копачі, Копачи, Kopaczi, Капачы|первое упоминание=1685|прежние имена=Копачи, Kopaczi|этнохороним=Копачане|климат=Умірено континенталный}}

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1685]]. році.

Бурно розвивало ся у [[1980-ы|1980-ых]], сперед аваріёв у [[Село|селі]] было 1114 людий.

Пӱсля [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на ЧАЕС]] [[26. апріль|26. апріля]] [[1986]] [[село]] было силно знехареноє, ліквідовато путём повного знищіня и спеціално засыпаноє землёв. Лежить у 10-кілометровӱв [[Чорнобыльска зона удчуджіня|зоні удчуждіня ЧАЕС]]. У сись час територія незаселена (при експедиції [[Самоселы|самоселӱв]] не уявили). Село стало любимым містом разных [[Быдла|быдел]].

Жытельӱв Копачӱв переселили у [[село]] [[Лехнӯвка (Броварськый район)|Лехнӱвка]] Броварського района.

Територія [[Село|села]] згоріла пуд час [[Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020|хащовых пожарӱв у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020]].&lt;ref name=&quot;n1&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tsn.ua/ukrayina/scho-znischiv-vogon-yaki-naslidki-kudi-distalosya-zabrudnene-povitrya-use-pro-pozhezhu-u-chornobilskiy-zoni-1530108.html |title=Пожежа у Чорнобилі: що знищив вогонь, рівень радіації і які загрози для людей на 17 квітня |publisher=TCH.ua |author= |date=17 квітня 2020 |access-date= |language= |archivedate=21 квітня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200421040245/https://tsn.ua/ukrayina/scho-znischiv-vogon-yaki-naslidki-kudi-distalosya-zabrudnene-povitrya-use-pro-pozhezhu-u-chornobilskiy-zoni-1530108.html }}&lt;/ref&gt;

== Ґалерія ==

=== Дітьськый садик ===
&lt;gallery&gt;
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5728.jpg
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5726.jpg
Файл:Chernobyl_Exclusion_Zone.jpg
Файл:Černobyl,_40.jpg
Файл:Kopachi_3_Wikiexpedition_2013.JPG
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5740.jpg
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5757.jpg
Файл:Chornobyl_2013VictoriyaSantmatovaDSCN1447.JPG
Файл:Kopachi_015.JPG
Файл:Вікіекспедиція_в_Чорнобиль_33.JPG
Файл:Chernobyl_zone_-_kindergarten2.jpg
Файл:Chornobyl_2013VictoriyaSantmatovaDSCN1445.JPG
Файл:Kopachi_021.JPG
Файл:Kopachi_020.JPG
Файл:Остатки_хозяйственных_построек_за_зданием_детского_сада_в_селе_Копачи_Чернобыльского_района.JPG
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5753.jpg
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5759.jpg
Файл:2013-05-24_Tschernobyl_-_Kopatschi_-_5761.jpg
Файл:Kopachi_13.jpg
Файл:Тропинка,_ведущая_к_зданию_детского_сада_в_селе_Копачи_Чернобыльского_района.JPG
&lt;/gallery&gt;

=== Памнятник ===
&lt;gallery&gt;
Файл:CHERNOBYL_MEMORIAL_UKRAINE_SEP_2013_(10005114266).jpg
Файл:Kopachi_-_monument_01.jpg
Файл:Kopachi_-_monument_02.jpg
Файл:Kopachi_03.jpg
Файл:Kopachi_07.jpg
&lt;/gallery&gt;

=== Общі фото ===
&lt;gallery&gt;
Файл:Chornobyl_wikiexpedition_51.JPG
Файл:Kopachi_16.jpg
Файл:Kopachi_8.JPG
Файл:Radiation_Chornobyl_Exclusion_Zone.JPG
Файл:Kopachi_29.JPG
Файл:Kopachi_7.JPG
Файл:Kopachi_01.jpg
Файл:Vroeger_was_hier_het_dorp_Kopachi.jpg
&lt;/gallery&gt;

== Иппен позерайте ==

* [[Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні у апрілёви 2020|Хащові пожары у Чорнобыльскӱв зоні 2020]]

== Удкликованя ==

* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=12.06.2012&amp;vf7551=185 Офіційне рішення про зняття села з обліку]{{Dead link|date=квітень 2019}}
* http://chernobylpeople.ucoz.ua/publ/chernobylskij_rajon/naselennye_punkty/kuda_pereekhali_zhiteli_ehvakuirovannykh_naselennykh_punktov/18-1-0-112 [Архівовано 26 червня 2012 у WebCite]
* [http://chernobylpeople.ucoz.ua/publ/chernobylskij_rajon/chernobylskij_rajon/ischeznuvshie_khramy/17-1-0-93 Исчезнувшие Храмы] [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.]
* {{SgKP|XV_cz.2|118|Kopacze}}
* [https://web.archive.org/web/20160308191819/https://splitmaps.com/web#lat=51.35602484&amp;lng=30.12914658&amp;map%5B1%5D%5Blayer%5D=1&amp;map%5B1%5D%5Bzoom%5D=17&amp;map%5B2%5D%5Blayer%5D=2&amp;map%5B2%5D%5Bzoom%5D=12&amp;map%5B3%5D%5Blayer%5D=5&amp;map%5B3%5D%5Bzoom%5D=13 Копачі на мапах в 19 столітті]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Киёвськой области]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Бывшы населены пункты]]
[[Катеґорія:Заникли 1986]]
[[Катеґорія:Основаны 1685]]
[[Катеґорія:Населены пункты ЧЗУ]]</text>
      <sha1>029c57o2ehbfyikb37mxq4tjb8nc6fe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кызылордынська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22701</id>
    <revision>
      <id>172823</id>
      <parentid>170650</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:56:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172823</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8421" sha1="krb0l9nalva25i5zwgx9bb854fukgp8" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кызылорды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қызылорда облысы) ([[Російскый язык|рус]]. Кызылординская область) ([[Татарьскый язык|тат]]. Кызылурда өлкәсе) — [[область]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Кызылорда]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Область]] основана [[15. януар|15 януара]] [[1938]] року.

== Адміністративноє діленя ==
{| class=&quot;standard&quot; align=&quot;center&quot;
|+
!№
!Район
!Площадь,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;км²
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1989]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1999]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2009]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2021]])
!Центр
!АО
!НП
|-
|1
|Аральскый район
| align=&quot;right&quot; |55545,74
| align=&quot;right&quot; |71533
| align=&quot;right&quot; |68382
| align=&quot;right&quot; |70562
| align=&quot;right&quot; |77211
|Аральськ
| align=&quot;right&quot; |24
| align=&quot;right&quot; |50
|-
|2
|Жалагаськый район
| align=&quot;right&quot; |28736,40
| align=&quot;right&quot; |39847
| align=&quot;right&quot; |39553
| align=&quot;right&quot; |35695
| align=&quot;right&quot; |35483
|Жалагаш
| align=&quot;right&quot; |15
| align=&quot;right&quot; |17
|-
|3
|Жанакорганьмкый район
| align=&quot;right&quot; |15433,69
| align=&quot;right&quot; |62459
| align=&quot;right&quot; |67563
| align=&quot;right&quot; |70128
| align=&quot;right&quot; |78742
|Жанакорган
| align=&quot;right&quot; |26
| align=&quot;right&quot; |34
|-
|4
|Казаліньскый район
| align=&quot;right&quot; |37597,06
| align=&quot;right&quot; |70129
| align=&quot;right&quot; |68777
| align=&quot;right&quot; |72315
| align=&quot;right&quot; |77107
|Айтеке-бі
| align=&quot;right&quot; |21
| align=&quot;right&quot; |42
|-
|5
|Кармакшиньскый район
| align=&quot;right&quot; |26755,80
| align=&quot;right&quot; |40688
| align=&quot;right&quot; |45355
| align=&quot;right&quot; |50106
| align=&quot;right&quot; |51730
|Жосали
| align=&quot;right&quot; |14
| align=&quot;right&quot; |22
|-
|6
|Сырдарьиньскый район
| align=&quot;right&quot; |42606,35
| align=&quot;right&quot; |36252
| align=&quot;right&quot; |39100
| align=&quot;right&quot; |38085
| align=&quot;right&quot; |37616
|Теренозек
| align=&quot;right&quot; |14
| align=&quot;right&quot; |14
|-
|7
|Чиїлійськый район
| align=&quot;right&quot; |32394,28
| align=&quot;right&quot; |72180
| align=&quot;right&quot; |73896
| align=&quot;right&quot; |75306
| align=&quot;right&quot; |83808
|Шиєлі
| align=&quot;right&quot; |23
| align=&quot;right&quot; |38
|-
|1
|Байконурьска в.а.
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |28776
| align=&quot;right&quot; |36175
| align=&quot;right&quot; |34295
|Байконир
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |1
|-
|2
|Кызылордыньска в.а.
| align=&quot;right&quot; |1151,64
| align=&quot;right&quot; |183299
| align=&quot;right&quot; |193589
| align=&quot;right&quot; |230422
| align=&quot;right&quot; |338939
|[[Кызылорда|Кизилорда]]
| align=&quot;right&quot; |9
| align=&quot;right&quot; |16
|}

== Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] ==
[[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ:
{| class=&quot;standard&quot; align=&quot;center&quot;
|+
!№
!Населеный пункт
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1989]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1999]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2009]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2021]])
|-
|1
|'''[[Кызылорда]]'''
| align=&quot;right&quot; |151791
| align=&quot;right&quot; |157364
| align=&quot;right&quot; |188682
| align=&quot;right&quot; |271309
|-
|2
|Айтеке-бі
| align=&quot;right&quot; |32059
| align=&quot;right&quot; |33441
| align=&quot;right&quot; |38046
| align=&quot;right&quot; |44502
|-
|3
|'''Аральськ'''
| align=&quot;right&quot; |30801
| align=&quot;right&quot; |30347
| align=&quot;right&quot; |29987
| align=&quot;right&quot; |36004
|-
|4
|Шиєлі
| align=&quot;right&quot; |28484
| align=&quot;right&quot; |28621
| align=&quot;right&quot; |29632
| align=&quot;right&quot; |35972
|-
|5
|'''Байконур'''
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |28776
| align=&quot;right&quot; |36175
| align=&quot;right&quot; |34295
|-
|6
|Жанакорган
| align=&quot;right&quot; |18939
| align=&quot;right&quot; |20708
| align=&quot;right&quot; |22716
| align=&quot;right&quot; |31910
|-
|7
|Тасбуґет
| align=&quot;right&quot; |15369
| align=&quot;right&quot; |16922
| align=&quot;right&quot; |18875
| align=&quot;right&quot; |27590
|-
|8
|Жосалы
| align=&quot;right&quot; |19509
| align=&quot;right&quot; |18997
| align=&quot;right&quot; |18983
| align=&quot;right&quot; |20182
|-
|9
|Жалагаш
| align=&quot;right&quot; |12726
| align=&quot;right&quot; |14486
| align=&quot;right&quot; |13479
| align=&quot;right&quot; |15106
|-
|10
|Теренозек
| align=&quot;right&quot; |9069
| align=&quot;right&quot; |9408
| align=&quot;right&quot; |9132
| align=&quot;right&quot; |11437
|-
|11
|Кызылжарма
| align=&quot;right&quot; |4045
| align=&quot;right&quot; |4126
| align=&quot;right&quot; |5484
| align=&quot;right&quot; |11274
|-
|12
|Торетам
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |5976
| align=&quot;right&quot; |9548
| align=&quot;right&quot; |11004
|-
|13
|Саксаульскый
| align=&quot;right&quot; |7481
| align=&quot;right&quot; |8347
| align=&quot;right&quot; |9296
| align=&quot;right&quot; |10870
|-
|14
|Махамбетова
| align=&quot;right&quot; |2220
| align=&quot;right&quot; |2386
| align=&quot;right&quot; |3780
| align=&quot;right&quot; |10100
|+
|}

== Обывательство ==
[[Обывательство]]&amp;nbsp;— 814931 особа ([[2021]]; 678794 у [[2009]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |title=Перепис за 2009 рік |access-date=12 грудня 2014 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6EkePwOI3?url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |archivedate=27 лютого 2013 }}&lt;/ref&gt;; 624991 у [[1999]], 576387 у [[1989]]).

Націоналный состав (станом на [[2016]] рӯк):

* [[Казахстан|казахы]]&amp;nbsp;— 734254 особы (95,97&amp;nbsp;%)
* [[русы]]&amp;nbsp;— 15166 особ
* [[корейці]]&amp;nbsp;— 7773 особы
* [[Турци|туркы]]&amp;nbsp;— 1642 особы
* [[татары]]&amp;nbsp;— 1632 особы
* [[узбекы]]&amp;nbsp;— 1496 особ
* [[чеченці]]&amp;nbsp;— 793 особы
* [[Українцї|украйинці]]&amp;nbsp;— 318 особ
* [[азербайджанці]]&amp;nbsp;— 253 особы
* [[кыргызы]]&amp;nbsp;— 223 особы
* [[башкиры]]&amp;nbsp;— 174 особы
* [[уйгуры]]&amp;nbsp;— 164 особы
* [[німці]]&amp;nbsp;— 161 особа
* [[грекы]]&amp;nbsp;— 133 особы
* [[молдаване]]&amp;nbsp;— 103 особы
* [[марійці]]&amp;nbsp;— 96 особ
* [[Білорусины|білорусы]]&amp;nbsp;— 91 особа
* инні&amp;nbsp;— 586 осою

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* [https://web.archive.org/web/20120921074110/http://www.e-kyzylorda.gov.kz/ Офіційний сайт акимату Кизилординської області]
* [https://web.archive.org/web/20070927024734/http://www.brif.kz/maps/kizilorda_region.php Кизилординська область, дані 1999 року]
* [https://web.archive.org/web/20070930014603/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=204740439 Карта Кизилординської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930014603/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=204740439}}
* [https://web.archive.org/web/20071030124730/http://forum.ordanet.kz/ Кизилординський форум на «ORDANET»]
* [http://velopiter.spb.ru/rep/aral/ Відродженний Арал-2006] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081011214455/http://velopiter.spb.ru/rep/aral/}}
* [https://web.archive.org/web/20070927001051/http://www.kazpravda.kz/index.php?uin=1152520370&amp;act=archive_date&amp;day=28&amp;month=4&amp;year=2005 Великі перспективи Приаралля]
* [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/кизилординська-область Погода у Кизилординській області. Казахстан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220326013446/http://ua.sinoptik.ua/казахстан/кизилординська-область}}
[[Катеґорія:Области Казахстана]]
[[Катеґорія:Области]]
[[Катеґорія:Кызылордыньска область]]
[[Катеґорія:Казахстан]]
[[Катеґорія:Основаны 1938]]</text>
      <sha1>krb0l9nalva25i5zwgx9bb854fukgp8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мангыстауська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22710</id>
    <revision>
      <id>172932</id>
      <parentid>167026</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:18:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172932</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7222" sha1="hsifowp2jcpxhnsi5ce9yd27iba9q1w" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Мангыста́уська о́бласть''' ([[Російскый язык|рус]]. Мангистауская область) ([[Каракалпацькый язык|кара]]. Mańǵıstaw wálayatı) ([[Казахськый язык|каз]]. Маңғыстау облысы) ([[Узбецькый язык|узб]]. Mangʻistau viloyati) — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Актау]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Історія ==
[[Область]] сотворена [[20. марец|20. марця]] [[1973]]. року.

== Ґеоґрафія ==
Область є на выходному берегови [[Каспіцьке море|Каспійського моря]], на великӯв части полуострова Манґыстау, межить: на северови из Атырауськыв и северо-выходови из [[Актюбіньска область|Актюбіньскыв]] [[Область|областями]], на югови&amp;nbsp;— из [[Туркменістан|Туркменістаном]] и на выходови&amp;nbsp;— из [[Узбекістан|Узбекистаном]].

[[Клімат]] різко-континенталный, украй посушлившй. Серидня температура у [[Януар|януарови]] −7&amp;nbsp;°C, у [[Юл|юлови]] +27&amp;nbsp;°C (у окремі дны максимална температура превышать +40&amp;nbsp;°C). Опадӯв усёго выпадає близко 100—150&amp;nbsp;мм на рӯк.

== Майвеликі населены пункты ==
Населены пункты из числом обывательства поверх 10000 особ:
[[Файл:Адми_деление_Мангыстауской_области.png|міні|218x218пкс|Адміністративноє діленя Манґыстауськой области]]
{| class=&quot;standard&quot; align=&quot;center&quot;
|+
!№
!Населеный пункт
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1989]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[1999]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2009]])
!Обывательство,&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;особ ([[2021]])
|-
|1
|'''Актау'''
| align=&quot;right&quot; |159245
| align=&quot;right&quot; |143396
| align=&quot;right&quot; |166962
| align=&quot;right&quot; |251855
|-
|2
|'''Жанаозен'''
| align=&quot;right&quot; |48339
| align=&quot;right&quot; |48871
| align=&quot;right&quot; |91332
| align=&quot;right&quot; |72425
|-
|3
|Бейнеу
| align=&quot;right&quot; |11913
| align=&quot;right&quot; |14299
| align=&quot;right&quot; |32452
| align=&quot;right&quot; |55842
|-
|4
|Рахат
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |35468
|-
|5
|Манґыстау
| align=&quot;right&quot; |10703
| align=&quot;right&quot; |12433
| align=&quot;right&quot; |14818
| align=&quot;right&quot; |33141
|-
|6
|Баскудук
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |14215
| align=&quot;right&quot; |31534
|-
|7
|Атамекен
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |22428
| align=&quot;right&quot; |29294
|-
|8
|Кызылтобе
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |15157
| align=&quot;right&quot; |25188
|-
|9
|Шетпе
| align=&quot;right&quot; |10581
| align=&quot;right&quot; |10237
| align=&quot;right&quot; |12223
| align=&quot;right&quot; |16762
|-
|10
|Батыр
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |16621
|-
|11
|Тенґе
| align=&quot;right&quot; |4572
| align=&quot;right&quot; |11080
| align=&quot;right&quot; |16688
| align=&quot;right&quot; |15894
|-
|12
|Жетыбай
| align=&quot;right&quot; |8988
| align=&quot;right&quot; |9153
| align=&quot;right&quot; |11326
| align=&quot;right&quot; |13541
|-
|13
|Кендерлі
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |12868
|-
|14
|Акшукур
| align=&quot;right&quot; |3008
| align=&quot;right&quot; |3347
| align=&quot;right&quot; |6230
| align=&quot;right&quot; |12279
|-
|15
|Курик
| align=&quot;right&quot; |10629
| align=&quot;right&quot; |6701
| align=&quot;right&quot; |8118
| align=&quot;right&quot; |11466
|-
|16
|Даулет
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; | -
| align=&quot;right&quot; |4800
| align=&quot;right&quot; |10135
|+
|}

== Обывательство ==
&amp;nbsp;Обывательство — 735008 особ ([[2021]]; 485392 у [[2009]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |title=Перепис за 2009 рік |access-date=2019-05-23 |archivedate=2013-05-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130513004943/http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf }}&lt;/ref&gt;, 314669 у [[1999]], 322677 у [[1989]]).

Націоналный состав (станом на [[2016]] рӯк):

* [[казахы]]&amp;nbsp;— 565694 особы (90,26&amp;nbsp;%)
* [[русы]]&amp;nbsp;— 38248 особ (6,1%)
* [[азербайджанці]]&amp;nbsp;— 5715 особ
* [[каракалпакы]]&amp;nbsp;— 2242 особы
* [[узбекы]]&amp;nbsp;— 2146 особ
* [[лезґіны]]&amp;nbsp;— 1955 особ
* [[Українцї|украйинці]]&amp;nbsp;— 1954 особы
* [[татары]]&amp;nbsp;— 1707 особ
* [[армяне]]&amp;nbsp;— 1072 особы
* [[корейці]]&amp;nbsp;— 848 особ
* [[чеченці]]&amp;nbsp;— 664 особы
* [[кыргызы]]&amp;nbsp;— 640 особ
* [[Ґрузіны|грузины]]&amp;nbsp;— 397 особ
* [[німці]]&amp;nbsp;— 296 особ
* [[удіны]]&amp;nbsp;— 235 особ
* [[Білорусины|білорусы]]&amp;nbsp;— 214 особ
* [[осетины]]&amp;nbsp;— 201 особа
* инні&amp;nbsp;— 2546 особ

== Удкликованя ==
{{Reflist|2}}

* [https://web.archive.org/web/20190830125543/http://mangystau.gov.kz/ Офіційний сайт акімату Мангистауської області] [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}}
* [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Мангистауська-область Погода у Мангистауській області. Казахстан] [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.]
* [https://web.archive.org/web/20121205131226/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&amp;rgn_id=11 Казахстан. Мангистауська область] [Архівовано 5 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160304191439/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=279169327 Карта Мангистауської області (південна частина колишньої Гур'євської області)] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Rubricon.com.
* [https://web.archive.org/web/20090517021154/http://aqtau.chachin.ru/vocab.htm Природа Мангишлака] на Aqtau.chachin.ru. {{Ref-en}}&lt;span class=&quot;ref-info&quot; title=&quot;англійською мовою&quot;&gt;(англ.)&lt;/span&gt;, {{Ref-ru}}
[[Катеґорія:Области]]
[[Катеґорія:Области Казахстана]]
[[Катеґорія:Административны части Казахстана]]
[[Катеґорія:Основаны 1073]]
[[Катеґорія:Манґыстау]]</text>
      <sha1>hsifowp2jcpxhnsi5ce9yd27iba9q1w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Костанайська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22747</id>
    <revision>
      <id>172766</id>
      <parentid>154194</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:30:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172766</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3361" sha1="jj4nd9nfsgcqcl8mgd0tt78l1qe068l" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Костана́йська о́бласть''' авадь '''Кустана́й''', '''Костана́й''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қостанай облысы) ([[Україньскый язык|укр]]. Костанайська область) ([[Татарьскый язык|тат]]. Костанай өлкәсе) ([[Російскый язык|рус]]. Костанайская область) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Костанай облусу) ([[Білоруськый язык|біл]]. Кастанайская вобласць) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Gebiet Qostanai) — [[область]] на [[Сѣвер|северови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Костанай]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Ґеоґрафія ==
Область є значныв міров у [[Западно-Сибірьска рунина|Западно-Сибірьскӯв рунині]] и у Зауральскому плато. Майвеликі рікы — Тобол, Тургай. Много озер. Домінує чорноземный ґрунт, каштонові и буроземні ґрунты. Область богата хащами

== Історія ==
[[Область]] сотворена [[29. юл|29 юла]] [[1936]] року.

== Обывательство ==
[[Обывательство]] Костанайськой области поліетнічноє из преобладанём [[Русы|Русӯв]] и [[Казахы|Казахӯв]]. 

У [[Область|области]] на [[2010]] рӯк живе 882 018 людий. По списованёви [[2009]] року подля [[Обывательство|обывательства]] было:

[[Русы]] — 42,98%

[[Казахы]] — 37,14%

[[Українцї|Украйинці]] — 9,58%

[[Німці]] — 3,16%

[[Татары]] — 1,92%

[[Білорусины|Білорусы]] — 1,71%

Инні — 3,51%

== Школованя ==
У [[Область|области]] є областный педаґоґіческый институт, 8 спецаілных заведень образованя, [[Школа|школы]] и [[Ліцей|ліцеї]].

== Култура ==
У [[Область|области]] є Драматичный театр, ґеолоґічный и краёзнавческый музеї.

== Медицина ==
У [[Область|области]] окрем многых болниць містного типа є и заведеня оздоровителного типа реґіоналного уровня, наприклад у варощикови Боровськый є [[Кумыс]][[Медик|олічебный]] [[санаторій]].

== Удкликованя ==
Тоты даны суть часточно або цалком точны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Костанайська область] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).</text>
      <sha1>jj4nd9nfsgcqcl8mgd0tt78l1qe068l</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Злынка (Росія)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22803</id>
    <revision>
      <id>172534</id>
      <parentid>154535</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:27:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172534</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4347" sha1="36jugo8und4lbhvokhdtuflucsblrlj" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Вецезначность|Злинка (значеня)}}'''Злы́нка''' ([[Російскый язык|рус]]. Злынка) ([[Україньскый язык|укр]]. Злинка) ([[Білоруськый язык|біл]]. Злынка) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Злынка) — [[Місто|варош]] у [[Злынковськый район|Злынковському районови]], [[Бряньска область|Бряньской области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Злынковськый район|Злынковського района]].
{{Місто}}

== Ґеоґафія ==
[[Місто|Варош]] є на [[Ріка|ріці]] [[Злынка (ріка)|Злынка]], лівӯв притоці Ипуті, у 5&amp;nbsp;км уд граници из [[Білорусь|Білорусёв]].

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1682]] році.

У [[1700]] році [[Стародуб|Стародубськым]] маґістратом быв складеный акт передчи земиль уд сіл Денисковичі и Лисі до новосотвореной слободы. Сись рӯк офіціално и рахує ся датоі основаня Злынкы.

У [[XVIII. стороча|XVIII]]—[[XIX. стороча|XIX]] сторочах Злынка дуже славилася свойыи майстрами різьбы по дереву. У [[1986]] році силно пострадала уд [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльскӯв АЕС]]. У кӯнци [[2004]] року невеличке містечко Злинка несподівано потрапило в центр політичного скандала. Даякі російські вплывові вызданя опубліковали информацію за то, што глава Злынковського района [[Бряньска область|Брянщины]] Николай Зівако збирається припойити свӯй район у состав [[Україна|Украйины]]. Дуже скоро тота информація была опровержена, но [[Николай Зивако|Николаёви Зивакови]] тота публікація коштовала посады районного главы.

== Економіка ==
У [[Місто|варошови]] фунґувуть швабликова фабрика, конзервный завод, лісництво. Є 2 [[Школа|школы]].

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* Ігор Роздобудько. [http://www.haidamaka.org.ua/page_suczstarstar.html Сучасна Стародубщина. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140606211946/http://www.haidamaka.org.ua/page_suczstarstar.html|date=6 червня 2014}}

* [https://web.archive.org/web/20140119111506/http://www.panoramio.com/map/#lt=52.426605&amp;ln=31.735554&amp;z=5&amp;k=2&amp;a=1&amp;tab=1 Галерея та супутниковий знімок]
* [http://goroda.novozybkov.ru/zlynka Галерея] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090731154844/http://goroda.novozybkov.ru/zlynka/|date=31 липня 2009}}
* [http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/zlynka/index.html Енциклопедія «Мой город»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090513053225/http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/zlynka/index.html|date=13 травня 2009}}
{{Брянська область}}
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Міста]]
[[Катеґорія:Міста подля країны]]
[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Поліся]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Вароші Бряньской области]]</text>
      <sha1>36jugo8und4lbhvokhdtuflucsblrlj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зденка Гаскова</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22805</id>
    <revision>
      <id>172525</id>
      <parentid>167107</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:17:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172525</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4896" sha1="5iwkrgug6vwj56ozjnsgkljkhzorwgd" xml:space="preserve">{{ Писатель
|name = Зденка Гаскова
|image = Zdenka Hásková 2.jpg
|imagesize = 
|alt = 
|caption = 
|pseudonym = 
|birthname = 
|birthdate = {{Birth date and age|1878|05|28}}
|birthplace = [[Градіштко]]
|deathdate = {{Death date and age|1946|11|07|1878|05|28}}
|deathplace = [[Прага]]
}}
'''Зденка Гаскова''' ({{lang-cs|Zdenka Hásková}}; {{ДН|28.|05|1878}}, [[Градіштко]]&lt;ref name=&quot;matrika&quot;&gt;[http://ebadatelna.soapraha.cz/d/12751/212 Matriční záznam o narození a křtu] farnost Svatý Kilián &lt;/ref&gt;, [[Австро-Угорьско]] — {{ДС|7.|11|1946}}, [[Прага]], [[Чеськословеньско]])&lt;ref name=&quot;forst&quot;&gt;{{Cite conference
 | first = Med
 | last = Jaroslav
 | authorlink = Jaroslav Med
 | title = Zdenka Hásková
 | others = [[Vladimír Forst]] a kolektiv
 | conference = Lexikon české literatury : osobnosti, díla, instituce
 | publisher = Academia
 | location = Praha
 | year = 1993
 | isbn = 80-200-0468-8
 | id = 2/I. H–J
 | pages = 85–86
}}
&lt;/ref&gt; — [[Чесько|чеська]] [[писатель]]ка, [[новинарь]]ка, [[перекладатель]]ка зо [[Словіньскый язык|словіньского]], літературна і театрална референтка, жена писателя Віктора Дыка.&lt;ref&gt;[[Jiří Opelík|OPELÍK, Jiří]], [[Vilém Závada|ZÁVADA, Vilém]]. ''Viktor Dyk: opustíš-li mne...''. 1. vyd. Praha: Československý spisovatel, 1973, 122 s.&lt;/ref&gt;

== Жывот ==
Народила ся в родинї [[Градіштко|градіштьского]] адміністратора школы Йозефе Гаска (1849—1896) і ёго жены Марії, родженой Волешаковой (1856—??).&lt;ref name=&quot;matrika&quot; /&gt; Была середнёв з трёх дїтей. Од року 1883 была родина глашена до поліції в [[Прага|Празї]] (отець быв уведженый як учітель на пензії).&lt;ref&gt;[http://digi.nacr.cz/prihlasky2/index.php?action=link&amp;ref=czarch:CZ-100000010:874&amp;karton=161&amp;folium=837 Národní archiv, Policejní ředitelství I, konskripce, karton 161, obraz 837, Hásek Josef] a {{cite book | first = Vojtěch | last = Kryšpín | author-link = Vojtěch Kryšpín | title = Obraz činnosti literární učitelstva českoslovanského za posledních 100 let | url = http://kramerius.nkp.cz/kramerius/handle/ABA001/10082157 | publisher = M. Knapp | location = Praha | year = 1885 | pages = 422 | chapter = Hásek Josef Stanisl.}}&lt;/ref&gt;

== Ґалерія ==
&lt;center&gt;&lt;gallery widths=&quot;145&quot; heights=&quot;145&quot;&gt;
Файл:Zdenka Dyková 1929.jpg|Зденка Гаскова, 1929.
Файл:Zdenka Dyková Viktor Dyk 1929.jpg|Середы у Дыків: справа Зденка Гаскова, адміністратор Зафук, Ян Опольскый, Віктор Дык, Франтїшек Кобліга, 1929.
Файл:Viktor Dyk s ženou.jpg Зденка Гаскова з мужом [[Віктор Дык|Вікторем Дыком]] na lázeňské kolonádě.
Файл:Manželé Dykovi a přátelé.jpg|Manželé Dykovi ([[Viktor Dyk]] vpravo, opírající se o hůl; Zdenka Hásková-Dyková v horní řadě druhá zprava, sedící a hledící směrem k manželovi).
Файл:Zdenka Hásková 2.jpg|Зденка Гаскова зо штудійных років.
Файл:Zdenka Hásková.jpg|Zdenka Hásková-Dyková з профілу.
&lt;/gallery&gt;&lt;/center&gt;

== Одказы ==
=== Референції ===
{{reflist}}

=== Екстерны одказы ===
{{Commonscat}}
{{lifetime|1878|1946|Гаскова, Зденка}}
* [https://web.archive.org/web/20070311100917/http://ipac.svkkl.cz/aRL/kl-arec.php?id=p0202122 Zdenka Hásková] na stránkách Středočeské vědecké knihovny v Kladně
* Uhrová Eva: Anna Honzáková a jiné dámy, Praha 2012, {{ISBN|978-80-260-3152-9}}
* [https://web.archive.org/web/20160519180756/http://albina.ff.cuni.cz/index.php/Zdenka_H%C3%A1skov%C3%A1 Ženy v vědě do roku 1945: Zdenka Hásková]
* {{cite thesis
 | first = Bajaja Elisová
 | last = Jitka
 | publisher = Univerzita Palackého, Pedagogická fakulta
 | title = Žena a spisovatelka Zdenka Hásková
 | url = https://theses.cz/id/ftqt23/bakalsk-prce-FINAL.Jitka-Bajaja-Elisova.txt
 | type = Bakalářská práce
 | work = Daniel Jakubíček
 | place = Olomouc
 | date = 2015
 | access-date = 2018-12-07
}}

=== Література ===
* {{Cite conference
 | first = Med
 | last = Jaroslav
 | authorlink = Jaroslav Med
 | title = Zdenka Hásková
 | others = [[Vladimír Forst]] a kolektiv
 | conference = Lexikon české literatury : osobnosti, díla, instituce
 | publisher = Academia
 | location = Praha
 | year = 1993
 | isbn = 80-200-0468-8
 | id = 2/I. H–J
 | pages = 85–86
}}
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>5iwkrgug6vwj56ozjnsgkljkhzorwgd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зимно</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22811</id>
    <revision>
      <id>172532</id>
      <parentid>154564</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:26:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172532</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6385" sha1="9bgd5d17f7lzvuxeikqisjw5vks3ltg" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Зи́мно''' авадь '''Зи́мнёє''' ([[Україньскый язык|укр]]. Зимне) ([[Російскый язык|рус]]. Зимнее) ([[Білоруськый язык|біл]]. Зымнэ) ([[Польскый язык|поль]]. Zimno) ([[Поліщуцькый язык|пол]]. Зымнэє) (у містнӯм языкови «Зимно») — [[село]] у [[Володимирьскый район|Володимирьскому районови]], [[Волыньска область|Волыньской области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село|Селом]] тече [[ріка]] [[Луга (ріка)|Луга]].

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1450]] році.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 942 людий, из них подля языка:
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйиньскый]]
| align=&quot;right&quot; |98,94&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,95&amp;nbsp;%
|-
|[[Білоруськый язык|білоруськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,11&amp;nbsp;%
|}

== Памняткы ==
[[Файл:Monastery_in_Zimnee_(Ukraine).jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Зимненьскый монастырь]]

* Зимненьскоє городище&amp;nbsp;— єден из найбільш ранніх укріплених пунктӯв на землях [[Славяне|славян]] у період раннёго [[Середновік|середньовічя]] ([[VI. стороча|VI]]—[[IX. стороча|IX стороча]]).
* Зимненьскый Сято-Успеньскый Святогорьскый ставропігійный жӯньскый монастырь&amp;nbsp;— єден из майстарых у Украйині, построєный при князёви [[Владимир Святославич|Володимирови Великому]].

== Знамі Родаци ==

* [[Андрощук, Володимир Иванович|Андрощук Володимир Иванович]] (род''. у [[Горичӯв|Горичові]]'')&amp;nbsp;— [[кінорежисер]]-[[документаліста]], [[режисер]]-[[постановщик]] 10-серійного історичного [[Филм|фільма]] «Час збирати каміня».
* [[Вавринюк, Юрій Иванович|Вавринюк Юрій Иванович]] ([[1963]], Зимно)&amp;nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[поет]], публіцист, редактор журнала «Благовісник».
* [[Хомік, Юрій Микулаёвич|Хомік Юрій Микулаёвич]] ([[1963]]—[[2019]])&amp;nbsp;— солдат Вооруженых Сил Украйины, участник [[Російско-україньска война|Русо-Украйиньской во̄йны]].

== Удкликованя ==

* ''В.&amp;nbsp;А.&amp;nbsp;Католик''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16112 Зимне] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808090815/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16112|date=8 серпня 2016}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-02-2074-X&lt;/nowiki&gt;.
* ''В.&amp;nbsp;Д.&amp;nbsp;Баран''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Zymne_pamyatka Зимне] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160807184955/http://www.history.org.ua/?encyclop&amp;termin=Zymne_pamyatka|date=7 серпня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 357. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-00-0610-1&lt;/nowiki&gt;.
* {{SgKP|XIV|617|Zimno, ''Ziemno'', wś nad Ługiem}}&amp;nbsp;— S. 617.  
* [https://web.archive.org/web/20071210103821/http://wolyn.ovh.org/ippw/005.htm dr Mieczysław Orłowicz. ''Ilustrowany przewodnik po Wołyniu''.&amp;nbsp;— Kowel&amp;nbsp;— Włodzimierz&amp;nbsp;— Poryck, 1929.&amp;nbsp;— Cz. 5].  &lt;span class=&quot;ref-info&quot; title=&quot;польською мовою&quot;&gt;(пол.)&lt;/span&gt;

* Зи́мне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.162

* [https://web.archive.org/web/20140313010816/http://www.vvadm.gov.ua/ukr/miscevi%20rady/zumne.html Паспорт села Зимне]
* [http://www.castles.com.ua/zymne.html Замки та храми України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161018025128/http://www.castles.com.ua/zymne.html|date=18 жовтня 2016}}
* [http://community.livejournal.com/ua_travels/1060176.html Святогорський Успенський монастир]
* [https://luchanka.info/uk/eternal/velychna-sakralnist-volyni-istoriya-ta-arhitektura-monastyrya-u-zymnomu Велична сакральність Волині: історія та архітектура монастиря у Зимному]
[[Катеґорія:Села Волиньской области]]
[[Катеґорія:Зимно]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Україны]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты Волиньской области]]
[[Катеґорія:Поліся]]</text>
      <sha1>9bgd5d17f7lzvuxeikqisjw5vks3ltg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Михайлов (репер)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22814</id>
    <revision>
      <id>172987</id>
      <parentid>154591</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:23:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172987</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3963" sha1="5f1mqsc5trt6obwmem0bib9x2c3u72w" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Михайлов''', настоящоє имня '''Міхал Михайлов''' (* [[1. септембер|1. септембра]] [[1991]] [[Керецькы]], [[Україна]]), чеськый репер з українськым коріньом и єдна з выразных фіґур модерного брненського хіп-хопа.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Michajlov: Nejsem na to hrdej brácho |url=https://www.nedelnichvilkapoezie.cz/2018/12/michajlov-nejsem-na-to-hrdej-bracho.html }}&lt;/ref&gt; Народив ся в [[Україна|Українї]] а в 12 году переїхав ид своюй маттири у [[Брно]], котра пришла сюды по роботї, 3 годы май скорі. Вывчив ся на автомеханіка, и робив у автосервісови, перед тым як добив ся успіха у репови. 

У настоящый час ун робит пуд лейблом 1312 Records, членом якого є репер [[Daniel Vardan|Даніель Вардан]], з котрым ун пушов з лейбла Brno Reprezent, [[Robin Tent|Робін Тент]] и продюсер [[Marys|Марыс]]. Михайлов сотрудує з многыми популярными артистами, такі як Сепар, [[Dame|Дам]], Маняк, [[Tafrob|Тафроб]], [[Opia|Опіа]], Рест, Рен Данґ, авадь [[Martin Matys|Мартін Матис]].

== Проблемы из законом ==
[[Файл:Free_Michajlov,_Hviezdoslavova,_Brno-Slatina.jpg|міні|Надпись „Free Michajlov“ в Брно-Слатїне з часа, коли Михайлов быв у тюрмі]]
1. юнія 2016 Міськый суд у Брнови приговорив його на 5 году лишеня слободы условно, за нанесеня тяжкых тїлесных пошкоджень, лишеня права на управляня транспортными средствами на 1,5 года, 250 часу общественых робот и штраф 18 тисяч [[Чеська коруна|корун]]. 3. авґуста 2017 года ун сїв за руль у нетверезому видови, а 4. апріля 2018 Міськый суд у Брнови приговорив його на 3 годы тюрмы, котрі ун зачав сидїти 21. юнія того самого года.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Brněnský rapper Michajlov si jde na rok sednout #FreeMichajlov |url=http://www.shut-down.cz/2018/06/12/brnensky-rapper-michajlov-si-jde-nejmene-na-rok-sednout-freemichajlov/ |date=2018-06-12 |language=cs-CZ }}&lt;/ref&gt; Айбо його срок скоротили почти в два разы, а 3. фебруара 2020 года ун дустав слободу.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=V base jsem nenapsal ani větu, odpočinul jsem si od toho všeho, tvrdí Michajlov, jenž změnil priority a určitý postoj k sobě i okolí |url=https://www.bbarak.cz/michajlov-zmenil-jsem-priority-a-urcity-postoj-k-sobe-i-okoli-casem-se-roztridi-i-lidi-ktery-mam-kolem-sebe/ |language=cs }}&lt;/ref&gt;

== Дискоґрафія ==
* Somar – Promo Solo (2011)
* Somar &amp; ShortyBeats – Bez Iluze EP (2012)
* Somar – Obyčejnej chlapec (2014)
* Somar &amp; Placek – Street Life EP (2015)
* Michajlov – Ronin (2017)
* Michajlov &amp; Daniel &amp; Marys – Mezi řádky (2017)
* Michajlov – 1991 (2018)
* Michajlov – Limit (2020)
* Michajlov &amp; Robin Tent – FIFA STREET EP (2021)
* Michajlov – La Haine (2022)
* Michajlov – FREE EP (2023)
* Michajlov – ROOTS (2024)

== Удкликованя ==
{{Переклад|cs|Michajlov (rapper)|24352892}}
&lt;references /&gt;
{{Стыржень}}
=== Вонкашнї удкликованя ===

* [http://www.hiphopstage.cz/tag/michajlov/ Михайлов на HipHop Stage]
[[Катеґорія:Жыючі люде]]</text>
      <sha1>5f1mqsc5trt6obwmem0bib9x2c3u72w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Клей</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22842</id>
    <revision>
      <id>172713</id>
      <parentid>157834</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:02:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172713</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5142" sha1="rjhmt8w3k3coniq4igymvks974vwoqj" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}'''Кле́й''' — [[розтворник]], дисперсія ци розплав у основі высокомолекулярных орюанічных авадь неорґанічных речовин природных авадь искусственных, які хоснувуть про зъединеня (склеёваня) матеріалӯв. Зліпліня проходить унаслідок формованя миже склеёваными поверхностями и клеёвым прошарком мӯцных адгезійных пою̄в, обусловленых мижемолекулярныв и мижеатомныв взаємодією. Адгезійный пой усилює ся взаимныв дифузіёв атомӯ матеріалӯв, що контактувуть.

Про доброє приляганя єден из матеріалӯв&amp;nbsp;— клей&amp;nbsp;— мать быти пластичным, а другый&amp;nbsp;— твердым.

Клеї чаще всёго являвуть собов вязкі рідины авадь [[Паста|пасты]], клеї-розплавы являвуть собов тверді матеріалы тай можуть быти у виді плёнкы, стрыжню̄в, брускӯв, ґранул.
[[Файл:AdhesivesForHouseUse001.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Разні виды клею]]

== Компоненты клею̄в ==
Основным [[Компонент|компонентом]] клею̄в є высокомолекулярна сполока из адгезійными властивостями, до якої годни прибавляти ся [[Розтворник|розтворникы]], затвердители, каталізаторы, пластифікаторы, зкріпители и т.д.

[[Розтворник|Розтворникы]] ([[Алкоголы|спірты]], [[бензин]]) обезпечувуть необходиму вязкӯсть клею, затверджувачі тай каталізаторы переводять клеёвый прошарок из вязкого у твердый стан, ускорявучи реакції [[Полімеризація|полімеризації]] авадь [[Поліконденсація|поліконденсації]].

Пластифікаторы поліпшувуть приляганя шара клею до склеёваных поверхностий. Зкріпители&amp;nbsp;— мінеральні порошкы, што зкріплювуть клеёвоє зъединеня.
[[Файл:Jbweldpackage.jpg|праворуч|міні|376x376пкс|Епоксидный клей]]
[[Файл:AdhesivesForHouseUse002.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей ПВА]]
[[Файл:AdhesivesForHouseUse004.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей на основі нітрата целюлозы]]

* Из высокым питомым опором. Основный токопроводный компонент&amp;nbsp;— дрӯбнодисперсный ґрафіт.

Токопроводный клей [[Контактол|«Контактол»]] базує ся на основі дрӯбнодисперсного пороха стрібра и синтетичных смол.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* Краткая химическая энциклопедия. Т. 2.&amp;nbsp;— М.: ГНИ «Советская энциклопедия», 1963.
* [http://www.twirpx.com/file/267260/ Вакуленко М.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Тлумачний словник із фізики : {6644 статті} / М.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Вакуленко, О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Вакуленко.&amp;nbsp;— К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.&amp;nbsp;— 767 с.]
* Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — &lt;templatestyles src=&quot;Comment/styles.css&quot; /&gt;Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-7804-14-3&lt;/nowiki&gt;.
* Технологія виробництва виробів з пластмас і композитів: Навч. посібник / О.&lt;nowiki&gt;&lt;span typeof=&quot;mw:Entity&quot; id=&quot;mwvw&quot;&gt;&amp;&lt;/nowiki&gt;nbsp;&lt;nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/nowiki&gt;В.&lt;nowiki&gt;&lt;span typeof=&quot;mw:Entity&quot; id=&quot;mwwA&quot;&gt;&amp;&lt;/nowiki&gt;nbsp;&lt;nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/nowiki&gt;Суберляк, П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Баштанник.&amp;nbsp;— К.: ІСДО, 1995.&amp;nbsp;— 164 с.
* [https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3 Квітка В. Природний клей для склеювання деревини // Деревообробник.&amp;nbsp;— 2013.&amp;nbsp;— №&amp;nbsp;3.&amp;nbsp;— с. 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3|date=18 Жовтня 2014}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Клей]]
[[Катеґорія:Клеї]]</text>
      <sha1>rjhmt8w3k3coniq4igymvks974vwoqj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172714</id>
      <parentid>172713</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:02:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172714</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5140" sha1="rkyvb2ozl3tjsqqjdcrg2cqp8xn5ez0" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}'''Клей''' — [[розтворник]], дисперсія ци розплав у основі высокомолекулярных орюанічных авадь неорґанічных речовин природных авадь искусственных, які хоснувуть про зъединеня (склеёваня) матеріалӯв. Зліпліня проходить унаслідок формованя миже склеёваными поверхностями и клеёвым прошарком мӯцных адгезійных пою̄в, обусловленых мижемолекулярныв и мижеатомныв взаємодією. Адгезійный пой усилює ся взаимныв дифузіёв атомӯ матеріалӯв, що контактувуть.

Про доброє приляганя єден из матеріалӯв&amp;nbsp;— клей&amp;nbsp;— мать быти пластичным, а другый&amp;nbsp;— твердым.

Клеї чаще всёго являвуть собов вязкі рідины авадь [[Паста|пасты]], клеї-розплавы являвуть собов тверді матеріалы тай можуть быти у виді плёнкы, стрыжню̄в, брускӯв, ґранул.
[[Файл:AdhesivesForHouseUse001.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Разні виды клею]]

== Компоненты клею̄в ==
Основным [[Компонент|компонентом]] клею̄в є высокомолекулярна сполока из адгезійными властивостями, до якої годни прибавляти ся [[Розтворник|розтворникы]], затвердители, каталізаторы, пластифікаторы, зкріпители и т.д.

[[Розтворник|Розтворникы]] ([[Алкоголы|спірты]], [[бензин]]) обезпечувуть необходиму вязкӯсть клею, затверджувачі тай каталізаторы переводять клеёвый прошарок из вязкого у твердый стан, ускорявучи реакції [[Полімеризація|полімеризації]] авадь [[Поліконденсація|поліконденсації]].

Пластифікаторы поліпшувуть приляганя шара клею до склеёваных поверхностий. Зкріпители&amp;nbsp;— мінеральні порошкы, што зкріплювуть клеёвоє зъединеня.
[[Файл:Jbweldpackage.jpg|праворуч|міні|376x376пкс|Епоксидный клей]]
[[Файл:AdhesivesForHouseUse002.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей ПВА]]
[[Файл:AdhesivesForHouseUse004.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей на основі нітрата целюлозы]]

* Из высокым питомым опором. Основный токопроводный компонент&amp;nbsp;— дрӯбнодисперсный ґрафіт.

Токопроводный клей [[Контактол|«Контактол»]] базує ся на основі дрӯбнодисперсного пороха стрібра и синтетичных смол.

== Удкликованя ==
{{Reflist}}

* Краткая химическая энциклопедия. Т. 2.&amp;nbsp;— М.: ГНИ «Советская энциклопедия», 1963.
* [http://www.twirpx.com/file/267260/ Вакуленко М.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Тлумачний словник із фізики : {6644 статті} / М.&amp;nbsp;О.&amp;nbsp;Вакуленко, О.&amp;nbsp;В.&amp;nbsp;Вакуленко.&amp;nbsp;— К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.&amp;nbsp;— 767 с.]
* Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — &lt;templatestyles src=&quot;Comment/styles.css&quot; /&gt;Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — &lt;nowiki&gt;ISBN 966-7804-14-3&lt;/nowiki&gt;.
* Технологія виробництва виробів з пластмас і композитів: Навч. посібник / О.&lt;nowiki&gt;&lt;span typeof=&quot;mw:Entity&quot; id=&quot;mwvw&quot;&gt;&amp;&lt;/nowiki&gt;nbsp;&lt;nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/nowiki&gt;В.&lt;nowiki&gt;&lt;span typeof=&quot;mw:Entity&quot; id=&quot;mwwA&quot;&gt;&amp;&lt;/nowiki&gt;nbsp;&lt;nowiki&gt;&lt;/span&gt;&lt;/nowiki&gt;Суберляк, П.&amp;nbsp;І.&amp;nbsp;Баштанник.&amp;nbsp;— К.: ІСДО, 1995.&amp;nbsp;— 164 с.
* [https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3 Квітка В. Природний клей для склеювання деревини // Деревообробник.&amp;nbsp;— 2013.&amp;nbsp;— №&amp;nbsp;3.&amp;nbsp;— с. 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3|date=18 Жовтня 2014}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Клей]]
[[Катеґорія:Клеї]]</text>
      <sha1>rkyvb2ozl3tjsqqjdcrg2cqp8xn5ez0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Медвідь бурый</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22894</id>
    <revision>
      <id>172959</id>
      <parentid>155747</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T05:32:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Obelick09</username>
        <id>32400</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* */</comment>
      <origin>172959</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9023" sha1="0dgg0yh1chzmskfqjqpx1etxdf3nbbj" xml:space="preserve">{{Таксобокс|name=Медвідь бурый|image=Brown_bear.jpg|image_caption=|image2=|status=LC|status_system=IUCN3.1|image2_caption=|domain=[[Еукариоты]] (Eukaryota)|regnum=[[Живина]] (Animalia)|phylum=[[Хордовы]] (Chordata)|classis=[[Ссавцї]] (Mammalia)|ordo=[[Дикі]] (Carnivora)|familia=[[Медведї]] (Ursidae)|genus=[[Медвідь]] (''Ursus'')|species=''Медвідь бурый''|binomial=''Ursus arctos''|binomial_authority=[[Карл Лінней|Linnaeus]], 1758|synonyms=|range_map=Ursus arctos range_map.svg|range_map_caption=|subdivision_ranks=|subdivision=}}'''Медві́дь бу́рый''' (''Ursus arctos'')&amp;nbsp;— вид дикых [[Ссавцї|ссавцїв]] родины медве́жых (Ursidae). Сесь звірь є майзнатнїйшым видом свої родины, єдным з майгрубых наземных драпежників у світї й майбільшым драпежником в [[Карпаты|Карпатах]].&lt;ref&gt;https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/&lt;/ref&gt;

== Вызир ==
Вызир бурого медведя тіповый для медведїв вцїлови. У нёго моцный раменатый [[тулуп]] із высоков [[Зашиёк|зашийков]], масивна голова з невеликыми [[Ухо|ухами]] тай [[Око|очима]]. Хвіст куртый (6,5—21 см), часто доцїле спрятаный у вовнї. [[Лапа (стопа, нога)|Лабы]] моцнї, з грубыми невыпущуючыми пазурями довжинов 8—15см, пятопалї, талпаші. Вовна густа, звычаём пофарблена рівномірно авадь з даякым потемнїнём основного колора на пыску тай лабах.

== Роспросторяня тай чисельность ==
В історичнї часы бурый медвідь быв обычайным звірём на всій теріторії [[Европа|Европы]], включаючи [[Велика Брітанія|Велику Брітанію]] тай [[Ірьско|Ірландію]], у сїверній [[Африка|Африці]] (Атласкі горы), в [[Азія|Азії]] ёго суцілный ареал покрывав усю лїсову зону. В [[Северна Америка|Сїверній Америцї]] сесь вид обывав в западній частинї [[Контінент|контіненту]] від [[Аляска|Аляскы]] до сївера [[Мексіко|Мексикы]].

Теперь бурый медвідь на частинї історичного ареалу выныщеный, а инде ёго чисельность дуже скоротила ся.

В цїлому в світї начислює ся дас 200 тисяч бурых медведїв.

В Украйинї бурый медвідь обыває в [[Украинскы Карпаты|Карпатах]], де, за даными працовників Карпатского Біосферного заповідника, осїнёв [[2005]] року начисляло ся близько 200 звірїв. Сталых популацій бурого медведя на теріторії Украйины за гранёв Карпатскых гор не єствує.

== Стража ==
Бурого медведя заднесено до Черленого Списку МСОП як «вид із майменшым газардом» («Least concern»)&lt;ref&gt;{{IUCN|41688|Ursus arctos|18.05.2017}}&lt;/ref&gt;.

== Годованя ==
[[Файл:Brown_Bear_Feeding_on_Salmon_1.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Бурый медвідь, якый їмат рыбу]]
Не позираючи на то, шо бурый медвідь приналежат до драпежників, полёваня грубої добычі&amp;nbsp;— лосїв, кабанїв, оленїв&amp;nbsp;— чинят далеко не вшиткі з них. Основным полёвницкым приёмом бурых медведїв є вартованя жертвы в засїдцї, а пак шустрый рывок до неї з росстояня дакількох десятків метрів.

В основному ж бурый вемідь їсть переважно ягодами, [[Плод (ботаніка)|плодами]], оріхами, зелеными ростинами, [[Хробач|хробачами]], их личинками, [[Рыбы|рыбов]] (особливо під час масового гнерезду). Айбо сёї їды він звычаём зїдат дуже повно. Годуючись на овсяных полях, медведї зїдают великоє число зерна, а щи більше казят тай вытоптуют. Силно пошкожуют вни і [[Дерево|дерева]], на котрі выдирают ся за плодами авадь кедровыми оріхами.

== Спосіб живота ==
[[Файл:Grizzlybears_ChrisServheenUSFWS.jpg|праворуч|міні|200x200пкс|Бурі медведї в націоналному парку Еллоустоун, ЗША]]
Майтіповыми містами живота бурого медвідя є глухі [[Лѣс|лїсы]] з полом, шо перемежают ся з [[Мочар|мочарями]], [[По̄ляна|полянами]], водозборами. У лїсї бурый медвідь находит притулок, відкритї участкы служат му місцём для гляданя їды. Великоє значеня для годованя медведїв мают поля овса.

Тримле ся медвідь єдинаком, самкы&amp;nbsp;— з медвежатами всякого віку. 

[[Літо|Лїтом]] медвідь налажовує ся на відпочинок, лягаючи прямо на землю серед травы, крячів, у моховы,&amp;nbsp;— лем  обы місто было доста вылагодным тай відокремленым. [[Осінь|Осїнёв]] же медведї готуют ґавру для зимованя. Часто ґавры нахожуют ся в ямах під сокочінём полому авадь коренїв упавшых дерев.
[[Файл:Bear-footprint.jpg|ліворуч|міні|200x200пкс|Відпечаток правої передної лабы бурого медвідя]]
Зависимо від [[Клімат|кліматичных]] тай инчакых варунків медведї находят ся в ґавру із [[Октобер|октобра]]&amp;nbsp;— [[Новембер|новембра]] до [[Марец|марца]]&amp;nbsp;— [[Апріль|апрїля]].

Наперекор росширеній думци, медведї в дїйсноє заспаня не впадают. Их стан правилніше назвати зимовым сном, завто шо вны сокотят повну житяспособность.

В даякі [[Рік|рокы]], через неурожай основных кормів, медведї не встигают осїнёв добре відгодовати ся, і зимов не лягают в заспаня. Позад сёго вны стают бездомными «швондерами», і є дуже опасными для челядника при стрітенї.

== Зазначкы ==
{{Reflist|2}}

== Одкликаня ==

* [http://www.karpaty.com.ua/?chapter=7&amp;item=139 Бурий ведмідь // Українські Карпати] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060906092402/http://karpaty.com.ua/?chapter=7&amp;item=139|date=6 вересня 2006}}
* [http://x.archaeology.nsc.ru/Home/pub/Data/?html=bear311.htm&amp;id=550 А.&amp;nbsp;Ю.&amp;nbsp;Майничева. Образ медведя в русском прикладном искусстве]{{Dead link|date=April 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Ref-ru}}
* [http://redbook-ua.org/item/ursus-arctos-linnaeus/ Ведмідь бурий в Червоній книзі України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416210342/http://redbook-ua.org/item/ursus-arctos-linnaeus/|date=16 квітня 2014}}
* [https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/ Король Карпат – бурий ведмідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211018181040/https://go-to.rest/blog/king-carpathian-brown-bear/|date=18 жовтня 2021}}
[[Катеґорія:Ссавцї]]
[[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]]
[[Катеґорія:Живина]]</text>
      <sha1>0dgg0yh1chzmskfqjqpx1etxdf3nbbj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Момент силы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22904</id>
    <revision>
      <id>173019</id>
      <parentid>155133</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>173019</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3579" sha1="tol3soz15g4nmks75pxghlbqggje6pe" xml:space="preserve">[[Файл:Drehmoment.svg|міні|Момент силы]]
'''Моме́нт си́лы''', '''оберта́льный момент''', '''крутны́й момент'''&amp;nbsp;— векторна фізична величина, што руняє ся векторному добуткови радіус-вектора, проведеного уд заданої точкы (удносно якої ун розраховує ся) до точкы прикладеня силы, на вектор сьої силы. Момент силы є міров стараня, зацїленый на переміну скоростї обертового руха тїла.

Момент силы обычно позначают латинськов буквов &lt;math&gt;\mathbf{M}&lt;/math&gt; и міряют в [[Система SI|SI]] в Н &lt;math&gt; \cdot &lt;/math&gt; [[Метер|м]], што ся сохраняє из розмірністьов [[Енерґія|енерґії]].

== Опредїленя ==
[[Файл:Torque_animation.gif|праворуч|обрамити|Залежностї межи [[Сила|силов]] ''F'', моментом силы ''τ'' (''M''), імпульсом ''p'' и моментом імпульса ''L'']]
Момент [[Сила|силы]] &lt;math&gt; \mathbf{F} &lt;/math&gt;, яка дїє на матеріальну точку из радіус-вектором
&lt;math&gt; \mathbf{r}  &lt;/math&gt; опридїляє ся як

: &lt;math&gt; \mathbf{M_0}  = \mathbf{r} \times \mathbf{F} &lt;/math&gt;.

товгды то є векторным добутком радіус-вектора &lt;math&gt; \mathbf{r}  &lt;/math&gt; на силу &lt;math&gt; \mathbf{F} &lt;/math&gt;.

Момент силы&amp;nbsp;— ото вектор перпендикулярный як до радіус-вектора точкы, так и до силы, яка на йсю точку дїє.

За абсолютнов величинов момент силы ся руняє добуткови силы на плече авадь

: &lt;math&gt; M_0 = Fr \sin\alpha \,&lt;/math&gt;,

де α&amp;nbsp;— кут помежи напрямом силы и радіус-вектором точкы.

Момент силы адитивна величина, то є момент сил, што дїют на систему матеріальных точок, дорівнює сумі моменту сил, які дїют на окремі точкы системы.

: &lt;math&gt; \mathbf{M}  = \sum_i \mathbf{r}_i \times \mathbf{F}_i &lt;/math&gt;

Характерным свойством момента силы є то, што в останю формулу входят лиш вонкошнї силы, а взаємодїяня матеріальных точок помежи собов мож не враховувати, бо согласно из третьым законом Нютона силы, які дїют на пару точок рунї за величинов и оберненї за напрямом. Из сим фактом, легко показати, што плече такых сил руняє ся нульови.

== Механіка Лагранжа ==
При обертаньови тїла кругом даякої осї, природнов узагальненов координатов є кут поворота &lt;math&gt; \varphi &lt;/math&gt;.

У сьому трафункови момент силы грає роль пообщеної силы

: &lt;math&gt; M = \frac{\partial \mathcal{L}}{\partial \varphi} &lt;/math&gt;,

==Удкликованя== 
{{Переклад|uk|Момент сили|43992096}}</text>
      <sha1>tol3soz15g4nmks75pxghlbqggje6pe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Коцібан</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22939</id>
    <revision>
      <id>172798</id>
      <parentid>172459</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:44:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172798</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3694" sha1="b142wkt1knpjbwv0qic71wf2f2c1qi0" xml:space="preserve">[[Файл:Ahjuroobid.JPG|праворуч|міні|301x301пкс|Коцібаны разных розмірӱв]]
'''Коціба́н''', '''клю́ка''', '''кльӱ́вка''', '''кута́ч''', '''ґербево́ш''', '''шірга́к''' ци '''шірга́н''', зрідка '''кочерга́'''&lt;ref name=&quot;rueportal&quot;&gt;{{cite web | url = https://jazyk.rueportal.eu/mapy/27 | title = Карта 27 | work = Карпаторусинськый інформачный портал | accessdate = 2026-10-15 | language = rue}}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— [[Желїзо|желізный]] прут из розплесканым загнутым кӱнцём на суваня дрыв и грани у [[Шпор|шпорови]], прочищіня [[Рушт|руштӱв]] у [[Шпор|шпорови]] и угрібаня из ниї жару, [[Попіл|попела]].

== Происхождіня назвы ==
* '''Коцібан'''&amp;nbsp;— скорше всёго происходить уд [[Тӱрцькі языкы|тӱрцького]] слова közägü (значіня: тычка/прут обы гребсти грань у ватрі) и коріня közä (пудгрібати грань), кӱнчаня -бан додало ся путём [[Русиньскый язык|русинського]] словотвора.{{Жрідло}}
* '''Шірга́к''' (ци '''шірга́н''')&amp;nbsp;— пряма зычка из [[Нїмецькый язык|німицького языка]]{{Жрідло}} ({{Lang-de|2|Shürhaken}}).&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://www.duden.de/rechtschreibung/Schuerhaken | title = Schürhaken, der | work = Duden | accessdate = 2026-10-15 | language = de}}&lt;/ref&gt;
* '''Кочерга'''&amp;nbsp;— [[Славяньскы языкы|общославянське]] слово, што означать желізный прут котрым мішавуть грань у ватрі.&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://goroh.pp.ua/Етимологія/кочерга | title = Етимологія слова кочерга | work = Словник «Горох» | accessdate = 2026-10-15 | language = uk}}&lt;/ref&gt;

== Хоснованя ==
Коцібан хоснувуть у бытови обывателі приватных хыжӱв жебы дистанційно дручати дрыва тай грань у шпорови жебы не попечи рукы. Из шырінём новӱтньых систем обогріва коцібаны стали ся хосновати май рідко, айбо дотипирь реґуларно хоснувуть ся у хыжах котрі ся грівуть шпором вадь кандаловом.

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Fireplace_poker.jpg|Коцібан
Файл:Braskamin.JPG|Коцібан коло шпора
Файл:Fire_poker_cupped_hand,_Etruscan_bronze,_500_BC,_Prague_Kinsky,_NM-H10_1228,_142133.jpg|Етруськый бронзовый коцібан. 500. року до н. е. маюрьня Кунськых, [[Прага]].
Файл:Bouffadou.jpg|Буффаду́ — порожнистый копач на розведіня огне и пудгрібаня грани, традиційно хоснує ся у [[Окситанія|Окситанії]]
Файл:2_graweyes.jpg|Коцібан и ключка
Файл:Graweye_dins_feu.jpg|Коцібан у шпорови
Файл:Hand_made_fire_stoker.jpg|Коцібаны из багроподобными наконечниками
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпоры]]
[[Катеґорія:Кухонноє діло]]</text>
      <sha1>b142wkt1knpjbwv0qic71wf2f2c1qi0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172838</id>
      <parentid>172798</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T21:37:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>/* Происхождіня назвы */</comment>
      <origin>172838</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3606" sha1="ax5gntoqu8bs0ahzdpsql05mz6cr54d" xml:space="preserve">[[Файл:Ahjuroobid.JPG|праворуч|міні|301x301пкс|Коцібаны разных розмірӱв]]
'''Коціба́н''', '''клю́ка''', '''кльӱ́вка''', '''кута́ч''', '''ґербево́ш''', '''шірга́к''' ци '''шірга́н''', зрідка '''кочерга́'''&lt;ref name=&quot;rueportal&quot;&gt;{{cite web | url = https://jazyk.rueportal.eu/mapy/27 | title = Карта 27 | work = Карпаторусинськый інформачный портал | accessdate = 2026-10-15 | language = rue}}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— [[Желїзо|желізный]] прут из розплесканым загнутым кӱнцём на суваня дрыв и грани у [[Шпор|шпорови]], прочищіня [[Рушт|руштӱв]] у [[Шпор|шпорови]] и угрібаня из ниї жару, [[Попіл|попела]].

== Происхождіня назвы ==
* '''Коцібан'''&amp;nbsp;— скорше всёго происходить уд [[Тӱрцькі языкы|тӱрцького]] слова közägü (значіня: тычка/прут обы гребсти грань у ватрі) и коріня közä (пудгрібати грань), а до того додало ся кӱнчаня -бан.
* '''Шірга́к''' (ци '''шірга́н''')&amp;nbsp;— пряма зычка из [[Нїмецькый язык|німицького языка]]{{Жрідло}} ({{Lang-de|2|Shürhaken}}).&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://www.duden.de/rechtschreibung/Schuerhaken | title = Schürhaken, der | work = Duden | accessdate = 2026-10-15 | language = de}}&lt;/ref&gt;
* '''Кочерга'''&amp;nbsp;— [[Славяньскы языкы|общославянське]] слово, што означать желізный прут котрым мішавуть грань у ватрі.&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://goroh.pp.ua/Етимологія/кочерга | title = Етимологія слова кочерга | work = Словник «Горох» | accessdate = 2026-10-15 | language = uk}}&lt;/ref&gt;

== Хоснованя ==
Коцібан хоснувуть у бытови обывателі приватных хыжӱв жебы дистанційно дручати дрыва тай грань у шпорови жебы не попечи рукы. Из шырінём новӱтньых систем обогріва коцібаны стали ся хосновати май рідко, айбо дотипирь реґуларно хоснувуть ся у хыжах котрі ся грівуть шпором вадь кандаловом.

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Fireplace_poker.jpg|Коцібан
Файл:Braskamin.JPG|Коцібан коло шпора
Файл:Fire_poker_cupped_hand,_Etruscan_bronze,_500_BC,_Prague_Kinsky,_NM-H10_1228,_142133.jpg|Етруськый бронзовый коцібан. 500. року до н. е. маюрьня Кунськых, [[Прага]].
Файл:Bouffadou.jpg|Буффаду́ — порожнистый копач на розведіня огне и пудгрібаня грани, традиційно хоснує ся у [[Окситанія|Окситанії]]
Файл:2_graweyes.jpg|Коцібан и ключка
Файл:Graweye_dins_feu.jpg|Коцібан у шпорови
Файл:Hand_made_fire_stoker.jpg|Коцібаны из багроподобными наконечниками
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпоры]]
[[Катеґорія:Кухонноє діло]]</text>
      <sha1>ax5gntoqu8bs0ahzdpsql05mz6cr54d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172839</id>
      <parentid>172838</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T21:48:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172839</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3622" sha1="99z533ib6h1g3phaueffjui4ymyu55d" xml:space="preserve">[[Файл:Ahjuroobid.JPG|праворуч|міні|301x301пкс|Коцібаны разных розмірӱв]]
'''Коціба́н''', '''клю́ка''', '''кльӱ́вка''', '''кута́ч''', '''ґербево́ш''', '''шірга́к''' ци '''шірга́н''', зрідка '''кочерга́'''&lt;ref name=&quot;rueportal&quot;&gt;{{cite web | url = https://jazyk.rueportal.eu/mapy/27 | title = Карта 27 | work = Карпаторусинськый інформачный портал | accessdate = 2026-10-15 | language = rue}}&lt;/ref&gt;&amp;nbsp;— [[Желїзо|желізный]] прут из розплесканым загнутым кӱнцём на суваня дрыв и грани у [[Шпор|шпорови]], прочищіня [[Рушт|руштӱв]] у [[Шпор|шпорови]] и угрібаня из ниї жару, [[Попіл|попела]].

== Происхождіня назвы ==
* '''Коцібан'''&amp;nbsp;— скорше всёго происходить уд [[Тӱрцькі языкы|тӱрцького]] слова közägü (значіня: тычка/прут обы гребсти грань у ватрі) и коріня közä (пудгрібати грань), а до того додало ся кӱнчаня -бан.{{Жрідло}}
* '''Шірга́к''' (ци '''шірга́н''')&amp;nbsp;— пряма зычка из [[Нїмецькый язык|німицького языка]]{{Жрідло}} ({{Lang-de|2|Shürhaken}}).&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://www.duden.de/rechtschreibung/Schuerhaken | title = Schürhaken, der | work = Duden | accessdate = 2026-10-15 | language = de}}&lt;/ref&gt;
* '''Кочерга'''&amp;nbsp;— [[Славяньскы языкы|общославянське]] слово, што означать желізный прут котрым мішавуть грань у ватрі.&lt;ref&gt;{{cite web | url = https://goroh.pp.ua/Етимологія/кочерга | title = Етимологія слова кочерга | work = Словник «Горох» | accessdate = 2026-10-15 | language = uk}}&lt;/ref&gt;

== Хоснованя ==
Коцібан хоснувуть у бытови обывателі приватных хыжӱв жебы дистанційно дручати дрыва тай грань у шпорови жебы не попечи рукы. Из шырінём новӱтньых систем обогріва коцібаны стали ся хосновати май рідко, айбо дотипирь реґуларно хоснувуть ся у хыжах котрі ся грівуть шпором вадь кандаловом.

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Fireplace_poker.jpg|Коцібан
Файл:Braskamin.JPG|Коцібан коло шпора
Файл:Fire_poker_cupped_hand,_Etruscan_bronze,_500_BC,_Prague_Kinsky,_NM-H10_1228,_142133.jpg|Етруськый бронзовый коцібан. 500. року до н. е. маюрьня Кунськых, [[Прага]].
Файл:Bouffadou.jpg|Буффаду́ — порожнистый копач на розведіня огне и пудгрібаня грани, традиційно хоснує ся у [[Окситанія|Окситанії]]
Файл:2_graweyes.jpg|Коцібан и ключка
Файл:Graweye_dins_feu.jpg|Коцібан у шпорови
Файл:Hand_made_fire_stoker.jpg|Коцібаны из багроподобными наконечниками
&lt;/gallery&gt;

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Шпоры]]
[[Катеґорія:Кухонноє діло]]</text>
      <sha1>99z533ib6h1g3phaueffjui4ymyu55d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Монолоґ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>22999</id>
    <revision>
      <id>173016</id>
      <parentid>155912</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:42:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173016</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1861" sha1="j7slktdat45i9ssj49vuhbdmx5cn696" xml:space="preserve">У [[Драма|драмі]] '''моноло́ґ''' (уд {{Lang-el|μονόλογος}}, из μόνος ''mónos'' „сам“ тай λόγος ''lógos'' „слово, бесіда“) є бесіда, выповіджена єдным персонажом, часто вбы проговорити свої думкы вголос авадь адресовати другого персонажа ци авдиторію. Монолоґы часто ся стрічавут як у драматичных медіах (пєсах, [[Кіно|кінах]]), так и другых, наприклад у [[Поезія|поезії]]. 

== Похожі прийомы ==
Монолоґы мавут повно ворошного из другыми літературными прийомами, наприклад [[Солілоквій|солілоквіями]], [[Апостроф (драма)|апострофами]] тай [[Апарт|апартами]]. Айбо межи сима прийомами є розлука.

У монолоґах, як и у, наприклад, солілоквіях, задіяный лиш єден голос, айбо солілоквій ся адресує лиш самому собі вадь авдиторії, а не другому персонажови. Бігом апострофув персонаж ся вбертат ид придуманому челядникови, нежывому предмету ци ідеї. Апарты сут май курті ги переличені сперед сим прийомы, їх не чувут другі персонажі даже у тых ситуаціях, кой лоґічно мали бы (наприклад кой апарт перебиват [[діалоґ]] того персонажа з дакым другым).
{{Стыржень}}</text>
      <sha1>j7slktdat45i9ssj49vuhbdmx5cn696</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Комашня</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23065</id>
    <revision>
      <id>172742</id>
      <parentid>165622</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:17:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172742</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4700" sha1="fq2q1czvxb6vf4lutk01r0o7ruv259f" xml:space="preserve">'''Кома́шня'''&amp;nbsp;— колективна трапеза у памнять за умершым, учинена [[Фамилія|родичами]] у [[Хыжа|хыжи]] де жив покӱйник, у динь [[Похороны|похорон]], на [[Сорокова Псавтыря|сороковый динь по смерти]] и т.д{{Sfn|Толстая|2009}}.

== Комашня у русинӱв ==
Комашня у русинӱв є традиційным обрядом колективної трапезы у чисть умершого, чинить ся у хыжи де жив покӱйник, часто на проведіня такых міроприємств убирать ся єдно приміщеня. По похоронах люди ся вертавуть из [[Теметов|тиметова]] у двӱр де жив покӱйник, там, май часто жоны из числа родичӱв и сосідӱв парувуть гостину, часто пӱстну, обычно на комашню ся чинять такі стравы ге булі топтані, рыба печена, левеш, кнедликы из пудливов, на столови часто є варена «на́сухо» пасуля «дзёбачка». Из [[Алкогол|алкогола]] на столови є [[палинка]], солодкі воды, зрідка вино. Не чинити комашню у [[Русины|русинӱв]] рахує ся великым [[Грѣх|гріхом]] сперед душов умершого, не чинять комашню хыба по смерти самоубийци авадь дітины, а кідь и роблять та кличуть лиш майблизкых родичӱв, ямашӱв и даколи сосідӱв.&lt;ref&gt;https://localhistory.org.ua/rubrics/word/komashnia/&lt;/ref&gt;

== Иппен позерайте ==

* [[Рокова Псавтыря|Роковины]]
* [[Смертный лист]]
* [[Смерть]]
* [[Псалтырь]]
* [[Псавтыря (ритуал)|Псавтыря]]

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
* Поминки / Толстая С. М. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 162—169. — &lt;nowiki&gt;ISBN 5-7133-0703-4&lt;/nowiki&gt;, 978-5-7133-1312-8.
* {{Книга |автор=Епископ Афанасий (Сахаров) |год=1999 |isbn=5-7868-0054-7 |ref=Епископ Афанасий (Сахаров) }}
* {{Книга |часть=Поминки |автор=[[Беловинский, Леонид Васильевич| Л. В. Беловинский]] |ответственный=под ред. {{nobr|Н. Ерёминой}} |год=2007 |isbn=978-5-699-24458-4 }}
* ''Королёва С. Ю., Брюханова М. А.'' [https://www.academia.edu/36989472/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D1%8B%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B0._%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%8F._2018._2._%D0%A1.16-29_%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%BE_%D1%81_%D0%9C.%D0%90._%D0%91%D1%80%D1%8E%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9_ Чердынская похоронно-поминальная причеть: бытование, обрядовая лексика, мотив вестки-грамотки] // Вестник Пермского университета. Российская и зарубежная филология. Т. 10, вып. 2. — Пермь, 2018. —С.16-29.
* {{Статя|автор=Власкина Т. Ю.|год=2004}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Траур]]
[[Катеґорія:Псавтыря]]</text>
      <sha1>fq2q1czvxb6vf4lutk01r0o7ruv259f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Міністерство културы Словеньской републікы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23104</id>
    <revision>
      <id>173036</id>
      <parentid>170528</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T10:52:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>173036</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8544" sha1="bznz5lpay5ojn6bxmeq7vl7r1zw7xxv" xml:space="preserve">{{Пряшівскый штандарт}}
{{Infobox
 | name         =
 | bodystyle    = width: 23em; font-size: 89%

 | titlestyle   = 
 | abovestyle   = background-color: #E9EAEE
 | subheaderstyle =
 | title        =
 | above        = Міністерство културы Словеньской републікы
 | subheader    = {{lang-sk|Ministerstvo kultúry Slovenskej republiky}}
 | subheader2   =

 | imagestyle   = 
 | captionstyle = 
 | image        = [[File:Bratislava 2007-3-28-15.jpg|200px]]
 | caption      = Банковый палац (в центрї), резіденція міністерства
 | headerstyle  = 
 | labelstyle   =
 | datastyle    = 

 | header1 = 
 | label1 = Штат
 | data1 = {{flag|Словеньско}}
 | header2 = 
 | label2 = Заложіня
 | data2 = 12. децембра 1989
 | header3 = 
 | label3 = Резіденція
 | data3 = [[Намістя Словеньского народного повстаня (Братїслава)|Нам. СНП]] ч. 33, [[Братїслава]]
 | header4 =
 | label4 = Чісло працовників
 | data4 = 221 &lt;small&gt;(2019)&lt;/small&gt;&lt;ref&gt;''Aktuálny ročný komponent výročnej správy Ministerstva kultúry Slovenskej republiky za rok 2019'' [онлайн]. Bratislava: Ministerstvo kultúry SR, Май 2020, [цітація 2021-02-17]. [https://www.culture.gov.sk/wp-content/uploads/2020/09/aktualny_rocny_komponent_vyrocnej_spravy_za_rok_2019.pdf Доступно онлайн.]&lt;/ref&gt;
 | header5 =
 | label5 = Буджет
 | data5 = 255 193 734 € &lt;small&gt;(2019)&lt;/small&gt;&lt;ref&gt;''Výdavky štátneho rozpočtu na rok 2019'' [онлайн]. Slovlex, [цітація 2019-09-11]. [https://static.slov-lex.sk/pdf/prilohy/SK/ZZ/2018/370/20190101_4934676-2.pdf Доступно онлайн.]&lt;/ref&gt;
 | header6 =
 | label6 = Міністер
 | data6 = Мартіна Шимковічова ([[Словеньска народна партія|СНП]])
 | label7 = Штатный секретарь
 | data7 = [[Маріо Марушка]]&lt;br/&gt;[[Тібор Бернатяк]]&lt;ref&gt;''Štátny tajomník 2 MK SR'' [онлайн]. Bratislava: Ministerstvo kultúry SR, [цітація 2024-02-05]. [https://www.culture.gov.sk/ministerstvo/statny-tajomnik-2-mk-sr/ Доступно онлайн.]&lt;/ref&gt;
 | label8 = Веб-сторінка
 | data8 = [http://www.culture.gov.sk/ mksr.sk]
}}
'''Міністéрство култýры Словéньской републíкы''' ({{lang-sk|Ministerstvo kultúry Slovenskej republiky}})&lt;ref&gt;Zákon č. 37/2010 Z.z.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Zákon č. 403/2010 Z.z.&lt;/ref&gt; — централный орґан штатной справы [[Словеньско|Словеньской републікы]] про области [[Култура|културы]].

== Назва ==
Меджі 1. юлом і 31. октобром 2010 — '''Міністéрство култýры і турістíчного рýху Словéньской републíкы''' ({{lang-sk|Ministerstvo kultúry a cestovného ruchu Slovenskej republiky}}).

== Сфера дїятельства міністерства ==
* штатный язык, 
* охрана памяткового фонду, културной дїдовизны і книговництво, 
* уменя, 
* авторьске право і права повязаны з авторьскым правом, 
* освітове дїятельство і людова умелецька выроба, 
* підпора културы [[Народностна меншына|народностных меншын]], 
* підпора културы [[Словаци|Словаків]] жыючіх в загранічі, 
* презентація словеньской културы в загранічі,
* одношіня з церьквами і набоженьскыма сполочностями, 
* медії і авдіовізія.

== Міністер културы ==
:''Поз. тыж'': [[Список міністрів културы Словеньской републікы]]
Міністерство културы веде і за ёго дїятельство одповідає міністер културы, котрый ся призначать [[презідент]]ом Словеньска на предлогу премєра Словеньска.

Днешнёй міністерков є од 23. октобра 2023 Мартіна Шимковічова ([[Словеньска народна партія|СНП]]).&lt;ref&gt;TASR. VIDEO: Prezidentka vymenovala novú vládu, povedie ju R. Fico. ''teraz.sk'' (Bratislava: TASR), 2023-10-25. [https://www.teraz.sk/slovensko/prezidentka-z-caputova-vymenovala-r/750123-clanok.html Доступно онлайн] [цітація 2023-10-25]&lt;/ref&gt;

== Штатный секретарь міністерства культуры ==
Міністра културы в часї ёго непритомности заступує в рамках ёго прав і повинности штатный секретарь. Міністер може повірити тыж в іншых припадів штатного секретаря, абы го заступовали в рамках ёго прав і повинности. Штатный секретарь має порадный голос при заступованю міністра на засїданы влады. Штатного секретаря призначать і одкликать влада на предлогу міністра културы.

По парламентных вольбах в року 2020 пособили на міністерстві двоє штатны секретарї, Радослав Куташ (без політ. приналежности) і Владимир Долінай (номінант партії [[За людей]]). Штатный секретарь Долінай, котрый пособив в урядї од 1. юлія 2020, 25. юлія 2020 традічно загынув при транспортній гаварії.&lt;ref&gt;TASR. Pri nehode zahynul štátny tajomník ministerstva kultúry Dolinay. SME (Bratislava: Petit Press), 2020-07-25.  [https://domov.sme.sk/c/22454279/pri-nehode-zahynul-statny-tajomnik-ministerstva-kultury-dolinay.html Доступно онлайн] [цітація 2020-10-22]. ISSN [https://search.worldcat.org/search?q=n2:1335-4418 1335-4418].&lt;/ref&gt; На ёго місто од 21. октобра 2020 наступила {{iw|Zuzana Kumanová|Зузана Куманова|sk}} (За людей), котра хоче ся присвятити културї народностных меншын.&lt;ref&gt;Ministerstvo kultúry SR. ''Novou štátnou tajomníčkou rezortu kultúry je Zuzana Kumanová'' [онлайн]. Bratislava: Ministerstvo kultúry SR, [цітація 2020-10-22]. [https://web.archive.org/web/20201023170532/http://www.culture.gov.sk/aktuality-ministerstva-kultury-36.html?id=2303 Доступно онлайн.] Архівоване 2020-10-23 з [https://www.culture.gov.sk/aktuality-ministerstva-kultury-36.html?id=2303 оріґіналу.]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Од 1. юлія 2010 подля закона ч. 37/2010 З. з., котрым ся мінить і доповнює закон ч. 575/2001 З. з. о орґанізації дїятельства влады і орґанізації централной штатной справы в змінї нескоршых предписів перешли компетенції в области турістічного руху з Міністерства господарства [[Словеньско|СР]] на новый централный орґан штатной управы про область турістічного руху, а то Міністерство културы і турістічного руху СР. 

== Референції ==
{{reflist}}

== Екстерны одказы ==
{{Переклад|sk|Ministerstvo kultúry Slovenskej republiky|7974612}}
* [http://www.culture.gov.sk Офіціална сторінка Міністерства културы Словеньской републікы]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міністерство културы Словеньской републікы| ]]
[[Катеґорія:Міністерства Словеньской републікы|Културы]]
[[Катеґорія:Култура на Словеньску]]</text>
      <sha1>bznz5lpay5ojn6bxmeq7vl7r1zw7xxv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Курьск</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23339</id>
    <revision>
      <id>172819</id>
      <parentid>158212</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:54:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172819</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3041" sha1="i9yle2r0i1dj536ohnnt5bnletgr883" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Otheruses|Курьск}}
{{НП|статус=Варош|страна=Росія|оригинальное название={{lang-ru|Курск}}|застава=Flag of Kursk.png|опис заставы=Прапор Курьска|ерб=Kursk city COA.svg|опис ерба=ерб Курьска|регион=Курьска область|вид региона=Область|район=Курьскый район|вид района=Район|община=місто Курьск|вид общины=Містьскый округ|вид главы=Мер|глава=Іґор Куцак|первое упоминание=1032|статус с=1095|дата основания=1032|официальный язык=Російскый язык|площадь=208,2|высота центра НП=250|население=434&amp;nbsp;696|год переписи=2025|агломерация=[[Курська алгомерація|Курьска]]|национальный состав=[[Русы]],[[українці]] та іншы|конфессиональный состав=[[Православна церьков|Православні]] та іншы|часовой пояс=+3|автомобильный код=46|телефонный код=+7 4712|почтовый индекс=305000|этнохороним=Куря́нін, куря́нка, куря́не|русинське iмя=Курьск|lat_deg=51|lat_min=43|lon_min=11|lon_deg=36|add1n=Награды}}
{{Стыржень}}
'''Ку́рьск''' ({{Lang-ru|Курск}}) є [[Місто|варош]] областного вызнаму в юго-централній [[Росія|Росії]], адміністратівный центер [[Курьска область|Курьской области]]. Находить ся в 519&amp;nbsp;км од [[Москва|Москвы]], в центрї [[Курьска область|Курьской области]]. Має 434 696&amp;nbsp;обывателїв&lt;ref&gt;[https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/%D0%A1hisl_MO_01-01-2025.xlsx Кулькость постійного обывательства Російськой Федерації за муніципальнымы образованями на 1 януарь 2025.] Федеральна служба державної статістики (25 апріля 2025).&lt;/ref&gt;. Першый раз ся споминать у [[1032]].&amp;nbsp;році.&lt;ref&gt;[https://web.archive.org/web/20200721092131/http://www.kurskobl.ru/kursk-history/ Історія Курьска]&lt;/ref&gt;

== Референції ==
&lt;references /&gt;
{{Переклад|ru|Курск|3159}}


[[Катеґорія:Міста подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]
[[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]]
[[Катеґорія:Міста Курьской області]]
[[Катеґорія:Міста Европы]]</text>
      <sha1>i9yle2r0i1dj536ohnnt5bnletgr883</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Казатель</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23351</id>
    <revision>
      <id>172642</id>
      <parentid>158211</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:00:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не сповнят критерії значимости</comment>
      <origin>172642</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3417" sha1="5epu192x93axmieyw3qdaqaqktxc74r" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Непотверджено}}
'''Казатель''' є русиньскый термін, котрый означать '''особу, котра проповідать Божє слово''' – то значіть проповідника. В [[Христианска Церковь|християньскій]] традиції є казатель чоловік (або зрїдкаво і жена), котрий має духовне посланя, звычайно служыть при богослужіню і тлумачить [[Біблія|Святе писмо]].

Казателі суть присутны в різных християньскых конфесіях – у [[Православна церьков|православній]], [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькій]], [[Калвинизм|реформованій]], [[Евангельска церков|євангеліцькій]] і [[Баптістічна церков|баптистскій]]. У церквях реформачного тіпу ([[Протестантизм|у протестантизмі]]), є термін казатель часто хоснованый замісто слова «[[духовный|духовник]]» або «[[пастыр]]».

== Історія казательства в русиньскій духовній традиції ==
Казательство має глибокы корінї в духовній історії карпатскых Русинів. Уж в середньовічу мали русиньскы громады своїх православных і ґрекокатолицькых попів, котры не лем служыли літурґію, але і казали проповіди у народнім языку. Тоты проповіди служыли на освіту вѣруючіх, на моральне укріпліня, і тлумаченя Святого писма.

У часах [[Габсбурьска монархія|Габсбурґской монархії]] (18. і 19. столітя) было казательство часто єдиным способом, як духовник міг бісїдовати зо своїм народом про актуалны духовны і общественны темы. Проповідї ся часто записували, перекладали, і шырили в рукописній або друкованій формі.

У 20. столітю казательство мало важну улогу в піддержаню русиньской духовной і културной ідентіты, особливо в діаспорі (США, Канада), де русиньскы пастырі проповідували у русиньскым языку, чім охороняли язык і віру перед асіміляційов.

== Повязаны темы ==
* [[Проповідь]]
* [[Духовный]]
* [[Біблія]]
* [[Церква]]

== Зовнішнї лінкы ==
* [https://sk.wikipedia.org/wiki/Kazate%C4%BEska_%C4%8Dinnos%C5%A5 Словеньска Вікіпедія – Kazateľská činnosť]{{Dead link|date=June 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}

[[Катеґорія:Реліґія]]
[[Катеґорія:Християньство]]</text>
      <sha1>5epu192x93axmieyw3qdaqaqktxc74r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Класічна археолоґія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23355</id>
    <revision>
      <id>172711</id>
      <parentid>157783</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:01:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172711</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2458" sha1="88ks78i8m7j4eam8ws7kdc7p1dhwwr2" xml:space="preserve">'''Класічна археолоґія''' є наукова дісціпліна, котра ся занимать досліджованьом матеріалных позостатків і културных артефактів старовікых цівілізацій, передовшыткым [[Старовіка Ґреція|Старого Ґрецька]] і [[Старовікый Рим|Старого Риму]].  

Тота область археолоґії є тісно звязана зос [[класічны штудії|класічныма штудіями]] і хоснує комбінацію історічных, лінґвістичных і матеріалных жрідел на то, жебы реконштруовала жывот, архітектуру, уміня, реліґію і щоденну реалність старовекых медітераньскых култур.

== Основны області досліджованя ==
Класічна археолоґія ся фокусує на періоды:
* [[Архаїчна епоха]] (приблизно 8.–6. стор. пер. Хр.)
* [[Класічна Ґреція|Класічне Ґрецько]] (5.–4. стор. пер. Хр.)
* [[Геленістична епоха]]
* [[Римска републіка]] і [[Римске цісарство]]

== Методолоґія ==
Класічны археолоґы хоснують технікы як:
* теренны розкопкы,
* аналіза керамікы, статуй і надписів ([[епіґрафіка]]),
* топоґрафічне і архітектонічне картованя старовікых місць.

== Значіня ==
Класічна археолоґія має велике значіня про розумлїня основ европской културной традиції, вливу античных цівілізацій на модерне уменя, політіку і філозофію.

== Повязаны темы ==
* [[Археолоґія]]
* [[Старовіка Ґреція]]
* [[Старовікый Рим]]
* [[Класічны штудії]]

== Зовнішнї лінкы ==
* [https://en.wikipedia.org/wiki/Classical_archaeology Classical archaeology – англіцка Вікіпедія]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Археолоґія]]
[[Катеґорія:Старовік]]</text>
      <sha1>88ks78i8m7j4eam8ws7kdc7p1dhwwr2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Л</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23514</id>
    <revision>
      <id>172844</id>
      <parentid>158723</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:02:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172844</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="678" sha1="jujibvs6k2s83k0tnwseyymcgm6e20r" xml:space="preserve">{{Кіріліця}}'''Л''', '''л''' («лы»)&amp;nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилиці]]. У языках, што ї хоснувуть, позначать ясенный боковый апроксімант [l], ретрофлексный боковый апроксімант [ɭ]. Є у всьых кириличных алфавітах. У русинському языкови&amp;nbsp;— 18-а буква алфавіта, позначать ясенный боковый апроксімант приголосный.
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Кірілічны буквы]]
[[Катеґорія:Буквы за алфавітом]]</text>
      <sha1>jujibvs6k2s83k0tnwseyymcgm6e20r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кобасна (село)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23518</id>
    <revision>
      <id>172724</id>
      <parentid>158925</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:07:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172724</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5551" sha1="mit3hs1fyc30834t5w6iyobnsdddj3e" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{НП}}
'''Коба́сна''' авадь '''Ковба́сна''' ({{Lang-ru|Колбасна}}; [[Молдавскый язык|молд.]] ''Кобасна'', {{lang-ro|Kobasna}}, {{lang-uk|Ковбасна}})&amp;nbsp;— [[село]] у [[Рыбницькый район|Рыбницькому районови]] у [[Молдавия|Молдавії]] ([[Придністровська Молдавська Републіка]]). Центр сільськой рады.

У [[Село|селі]] фунґує пункт пропуска на граници из [[Україна|Украйинов]] Кобасна—Домниця.{{жрідло}}

По списованёви обывательства [[2004]] року у [[Село|селі]] жило 1936 людий.{{жрідло}}

== Памняткы ==
* Ґранітный монумент, присяченый памняти [[Голокауст|розстріляных у зачаткови 1942 року жидӯв]].
* Михайло-Архангельска цирьков&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://russian-church.ru/viewpage.php?cat=moldova&amp;page=11 |title=Русские церкви. |access-date=7 листопада 2016 |archivedate=27 вересня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110927013525/http://russian-church.ru/viewpage.php?cat=moldova&amp;page=11 }}&lt;/ref&gt;.
* Братьска могыла згыблых у період Великой Вӯтцю̄зняной во̄йны&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://2.bp.blogspot.com/-hEJVhkOm-Do/UGbtjS28ghI/AAAAAAAAANA/NHUxKIRbH1o/s1600/памятник.png |title=Памятник погибшим односельчанам в Великой Отечественной войне. |access-date=21 червня 2022 |archivedate=18 січня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140118162331/http://2.bp.blogspot.com/-hEJVhkOm-Do/UGbtjS28ghI/AAAAAAAAANA/NHUxKIRbH1o/s1600/памятник.png }}&lt;/ref&gt;.

== Арсенал ==
{{main|Склад боєприпасӯв у селі Кобасна}}Воєнні склады у селі Кобасна были сотворені у 1940. роках. У советьскый час 1411. асб (артилерійський склад боєприпасӯв) быа стратеґічным арсеналом западного войськового округа СССР. Айбо основну часть боєприпасӯв сюды завезли по уведеню советьскых вӯйськ из території [[Германска демократична република|НДР]], [[Чехословакія|Чехословеньска]] и другых европскых держав. Станом на 2000 рӯк, обсягы технікы и боєприпасӯв, што принадлежать [[Росія|Росії]], у Придністровлю складали близко 42 000 тонн. Из 2000 по 2004 рӯк удсю̄ть было увезено ци знищено на місті близко 50 % вооружіня, воєнной технікы и боєприпасӯв. У даний час на складови за разными оцінками уд 19 000&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ava.md/news/010195-o-poseshenii-sklada-boepripasov-v-n-p-kolbasna-rossiiskimi-i-ukrainskimi-ekspertami.html |title=О посещении склада боеприпасов в н. |access-date=7 листопада 2016 |archivedate=30 січня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160130013025/http://ava.md/news/010195-o-poseshenii-sklada-boepripasov-v-n-p-kolbasna-rossiiskimi-i-ukrainskimi-ekspertami.html }}&lt;/ref&gt; до 21 500 тонн боєприпасӯв: снаряды, авіабомбы, міны, ґранаты, патроны объемом 2500 желізничных вагонӯв. Из них 57 % прострочені про хоснованя и транспортованя. За даякыми відомостями часть арсеналу и воєнна техніка увезені авадь знищені.

== Розоружіня ==
На шорови діскузій міністрӯв неєдноразово обговорёвало ся звіданя до сприятя Украйинов уведеня воєнных из базы.&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Україна підтримує прагнення Молдови щодо виведення з її території військової бази РФ - Полторак |url=http://www.unian.ua/politics/1609881-ukrajina-pidtrimue-pragnennya-moldovi-schodo-vivedennya-z-jiji-teritoriji-viyskovoji-bazi-rf-poltorak.html |work=unian.ua |date=07.11.2016 |access-date=7 листопада 2016 |archivedate=8 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161108051219/http://www.unian.ua/politics/1609881-ukrajina-pidtrimue-pragnennya-moldovi-schodo-vivedennya-z-jiji-teritoriji-viyskovoji-bazi-rf-poltorak.html }}&lt;/ref&gt; 

== Удкликованя ==
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села подля краины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля країны]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Молдавии]]
[[Катеґорія:Населены пункты Придністровля]]
[[Катеґорія:Рыбницькый район]]</text>
      <sha1>mit3hs1fyc30834t5w6iyobnsdddj3e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мадярьска Комуністична Партія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23709</id>
    <revision>
      <id>172913</id>
      <parentid>162509</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:04:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172913</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3365" sha1="6zt19djan7pol9d47ri2rwgp6kfhj8i" xml:space="preserve">{{Партия|статус=Заникла партия|назва=Маґярска Комуністична Партія|назва иншоязычна=Magyar Kommunista Párt|образчик=[[File:Logo_of_the_Hungarian_Communist_Party.svg|50px]]|датум основаня=[[5. новембер]] [[1944]]|датум розвязаня=[[12. юн]] [[1948]]|идеология=[[комунизм]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Hungarian Communist Party}}

'''Мадярьска Комуністична Партія''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Magyar Kommunista Párt'', '''МКП''') была [[Комунистична партия|комуністична]] [[Комунистична партия|партія]] в [[Мадярьско|Мадярьску]], котра існувала в меджівойновім періоді і коротко і по Другій світовій війні. Партія рад была основана [[24. новембер|24-го новембра]] [[1918]] року під назвов '''Партія Комуністів в Мадярьску''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Kommunisták Magyarországi Pártja'', '''КМП''').

У [[1919]] році, під веджіньом [[Бейла Кун]], партія пришла до влады і основала короткотырвалу [[Мадярска Совѣтска Република|Мадярьску Совєтьску Републіку]] (март – авґуст [[1919]]). Тота републіка была повалена [[Румуньско|румуньсков]] армійов, а лідеры партії (в тім чіслї і Кун) мусили еміґровати – найперше до [[Відень|Відня]], потім до [[Москва|Москвы]].

В часі меджі войнами партія діяла в еміґрації і утратила барз членів. В часі Другої світової войны змінила назву на '''Партія Миру''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Békepárt''), але уж в [[1944]] році ся вернула ку комуністичній ідеолоґії і вернула стару назву.

По войні ся партія вернула до влады. Під веджіньом [[Матяш Ракоші|Матяша Ракоші]] компартія зліквідовала другы політичны партії і в [[1948]] році злучіла ся з соціал-демократами, з котрыма створила '''Мадярьску Партію Трудящіх''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Magyar Dolgozók Pártja''), котра стала єдинов владнов партійов в країні.

Партія была членом [[Комунистична Интернационала|Комінтерны]], а пізніше і Комінформу.

== Екстерны одказы ==
* [https://kronologia-archivum.retorki.hu/kronologia/a-magyar-kommunista-part-megalakulasa-1 A Magyar Kommunista Párt megalakulása]
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Комунистичны партии]]
[[Катеґорія:Політіка Мадярщины]]</text>
      <sha1>6zt19djan7pol9d47ri2rwgp6kfhj8i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лорев</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23833</id>
    <revision>
      <id>172871</id>
      <parentid>161546</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:22:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete - не є обсягу</comment>
      <origin>172871</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3882" sha1="r6q67z10vepxo9wxzucewi4nfhq5qas" xml:space="preserve">{{Delete}}
{{Локалита|статус=[[Село]] [[Мадярщина|Мадярщины]]|крайна=Мадярщина|руська назва=Лорев|оригинална назва=Lórév|герб=HUN_Lórév_Címer.svg|застава=Flag_of_Lórév_(variant).svg|ширина заставы=100px|вид крайны=Держава &lt;!--2.гарадича администрации --&gt;|регион=Пешт|вид региона=жупа|район=Рацкеве|вид района=округ &lt;!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --&gt;|община=Лорев|вид общины=самосправа &lt;!--5.гарадича администрации --&gt;|lat_deg=47|lon_deg=18|lat_min=07|lat_dir=N|lon_min=54|lon_dir=E|CoordScale=300000 &lt;!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --&gt;|площа=9,88 &lt;!-- в квадр. км --&gt;|население=294 &lt;!-- лем само число --&gt;|год переписи=2025|часовый пояс=+1|DST=перевод годинкы &lt;!—пустый параметер значить, же час не переводять --&gt;|телефонный код=(+36)24|почтовый индекс=2309|вид идентификатора=&lt;!--инде може быти инша система --&gt;|язык сайта={{ref-hu}}|сайт=https://lorev.hu/  Lórév Község Önkormányzata|категория в Commons=Lórév}}

'''Лорев''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Lórév''; [[Серьбскый язык|серб.]] ''Ловра'') ''—'' [[село]] в [[Мадярьско|Мадярьску]]. На януар [[2025]]. року мало 294 обывателїв.&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;[https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&amp;p_id=09140 Lórév] [[Мадярскый язык|мад.]] . Helységnévtár. 2025. Magyarország helységnévtára. https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&amp;p_id=09140&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
'''Податкы списованя людности в роцї 2022&lt;ref name=&quot;:0&quot; /&gt;'''
{| class=&quot;wikitable&quot;
!Народность
!Процент
|-
|мадяре
|83,2%
|-
|сербы
|45,2%
|-
|болгары
|2,4%
|-
|циганы (ромале)
|1,0%
|-
|горваты
|0,7%
|-
|словенцї
|0,3%
|-
|нїмцї
|0,0%
|-
|словакы
|0,0%
|-
|українцї
|0,0%
|-
|полякы
|0,0%
|-
|румуны
|0,0%
|-
|армены
|0,0%
|-
|грекы
|0,0%
|-
|русины
|0,0%
|-
|іншы
|1,4%
|-
|не одповіли
|12,7%
|-
| colspan=&quot;2&quot; |''Зазначка: позад можности вказовати двойну націоналность сума може перевысшовати 100%.''
|-
! colspan=&quot;2&quot; |Віровызнаня
|-
|православны хрістіане
|37,0%
|-
|римокатоликы
|12,7%
|-
|реформаты
|9,6%
|-
|грекокатоликы
|0,3%
|-
|євангелікы
|0,0%
|-
|іншы хрістіаньскы деномінації
|0,0%
|-
|іншы католикы
|0,0%
|-
|юдаїсты
|0,0%
|-
|іншы реліґійны общіны, деномінації
|0,0%
|-
|не належать до реліґійных общін, деномінацій
|5,8%
|-
|не одповіли
|34,6%
|}

== Атракції ==

* Православна храм
* Римокатолицькый храм

== Ґалерія ==
&lt;gallery&gt;
Файл:Görögkeleti templom (7116. számú műemlék) 5.jpg
Файл:Lórév, Zichy kápolna - légi fotó.jpg
Файл:Zichy-emlékkápolna (római katolikus kápolna) (7115. számú műemlék).jpg
&lt;/gallery&gt;

== Одказы ==

* [https://www.lorev.hu Lórév Község Önkormányzata] {{Ref-hu}}

== Референції ==
&lt;references responsive=&quot;1&quot;&gt;&lt;/references&gt;
[[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]]</text>
      <sha1>r6q67z10vepxo9wxzucewi4nfhq5qas</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кабардино-Балкарія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23907</id>
    <revision>
      <id>172636</id>
      <parentid>162296</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:55:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172636</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4969" sha1="q14qenoqbyi7b0ocl2uznwc102stxgn" xml:space="preserve">'''Кабардино-Балкарія''', або '''Кабардино-Балкарська Республіка''', — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у Сїверо-Кавказькый федералный округ. Головне місто — Налчік. Державны языкы суть: кабардино-черкеськый, карачаєво-балкарськый и руськый. Граничить з Карачаєво-Черкесійов (на западі), зо Ставропольскым крайом (на сїверї), з Республіков Сїверна Осетія-Аланія и з [[Ґрузія|Ґрузійов]] (на юзі). Была заснована 1 септембра 1921 року як Кабардинська автономна область. Од 1992 року носить назву Кабардино-Балкарська Республіка.

== Ґеоґрафія ==
Кабардино-Балкарська республіка розміщена у централній части сїверного макросклона Кавказу. Терїторія республікы є подїлена на три основны ґеоморфолоґічны зоны — гірську, предгірську и рівнинну. Гірська и предгірна зоны занимають векшу частку терїторії. Рівнинна зона обгортає сїверо-выходну частку республікы. Через терїторію республікы паралелно єдно од другого ся простерають 5 основных хребтів Великого Кавказу: Пастбіщный (або Крїдовый), Лїсистый, Скалистый, Боковый и Головный (або Вододїлный). Найвысша точка: гора Ельбрус (5642 метрів, западна верьшина) — є найвысша точка Росії, [[Кавказ|Кавказу]] и [[Европа|Европы]]. Через западну верьшину Ельбруса проходить адмініштратівна граніця Кабардино-Балкарії и Карачаєво-Черкесії, при тім выходна верьшина горы (5621 метрів), як и векша частка склонів, є у межах КБР. Максімална довгость із сївера на юг: 167 кілометрів. Максімална довгость із выхода на запад: 123 кілометрів.

== Історія ==
До сотворїня днешнёй республікы на єй терїторії были розміщены дві історічны области — Кабарда и Балкарія. Кабарда ся складала з двох князівств: Велика Кабарда и Мала Кабарда, и занимала равнинну и предгірну частку днешнёй республікы. Балкарія, котра была подїлена на пять гірськых общин, занимала головнї гірськы и высокогірны раёны.

У 1921 роцї Кабарда и Балкарія разом з другыма областями Централного Кавказу вступили у состав Горськой АССР. 1 септембра 1921 року Кабардиньскый округ вышов із составу Горськой автономной республікы, a пак 16 януара 1922 року за ним пішла и Балкарія. Кабардино-Балкарська автономна область была сотворена у 1922 роцї, у 1936 роцї преобразована у АССР.

У роках [[Друга світова война|Другой світовой войны]] у Кабардино-Балкарії была сформована 115-а Кабардино-Балкарська кавалерійська дівізія, котра ся била у Битві за Кавказ и Сталінґрадьскій битві. У 1942 роцї векша частка республікы была окупована. 11 януара 1943 року Кабардино-Балкарія была повном ослободжена. У 1944 роцї у зв'язку з выселеням балкарців была перейменована у Кабардиньску АССР, од 1957 року — зато Кабардино-Балкарська АССР. У 1950-х и 1960-х роках были поставлены великы промисловы підприємства.

{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Субєкты Росії]]</text>
      <sha1>q14qenoqbyi7b0ocl2uznwc102stxgn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Карачаєво-Черкесія</title>
    <ns>0</ns>
    <id>23909</id>
    <revision>
      <id>172595</id>
      <parentid>162283</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:36:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172595</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5673" sha1="lw778awj0t72gmayhz0y9adgsrf1jv4" xml:space="preserve">
{{Delete}}

'''Карачаєво-Черкесія''', або '''Карачаєво-Черкеська Республіка''', — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у Сїверо-Кавказькый федералный округ.

Головне містом — город Черкеськ.

Державны языкы суть: [[Абхазьскый язык|абазиньскый]], карачаєвськый, ноґайськый, [[Російскый язык|руськый]] и черкеськый.

Граничить з Краснодарськым крайом (на западі), зо Ставропольскым крайом (на сїверї), з Кабардино-Балкарськов Республіков (на выходї) и з [[Ґрузія|Ґрузійов]] (на юзі).

Была заснована 12 януара 1922 року як Карачаєво-Черкеська автономна область, а у 1992 роцї была преобразована у республіку.

== Ґеоґрафія ==
Карачаєво-Черкесія є у предгорях сїверо-западного [[Кавказ|Кавказу]] и находить ся у европейской части Росії.

Складає ся з 10 муніціпалных раёнів (Абазиньскый, Карачаєвськый и др.) и двох ґородів республічного подпорядкованя — Карачаєвска и Черкеська.

Клімат є помірно теплый, з коротков зимов и теплым, продовжітелным лїтом. Про клімат є значна велика довгость сонячного сіяня. Середня температура януара −10,2 градуса, юлія +22,6 градуса. Середнёрочно є од 480 до 2020 міліметрів опадів.

Більша частка (около 86%) республікы є розташована у гірській місцевости. Выдїляють ся три зоны: предгірна равнина, предгоря и горы Кавказу. На граніцї з Кабардино-Балкарійов є гора Ельбрус, котрой дві верьшины суть найвысшыма верьшинами Европы.

У республіцї є достаток водных ресурсів: около 132 озер, множество водопадів. Протїкає 174 рїк, найвекшы з якых — Кубань, Великый и Малый Зеленчук.

Недра суть богаты на мінералы: камняне угля, ґраніт, мармор, руды и ґлины. Є велика запас лїчебных мінералных вод.

Карачаєво-Черкесія є у зоні гірськых степів и шыроколистных лїсів. На терїторії республікы є ряд заповіданых природных терїторій, в тім чіслї Тебердиньскый націоналный парк.

Республіка є у часовому пасмї Московськый час.

== Історія ==
Гірська частка Карачаєво-Черкесії у концї першого тысячроча н.е. входила у державу аланів. Заховали ся ту і памяткы той добы (хрістіаньскы храмы).

Од первой половины XIX віка (по Адріанополському міру 1828 року) терїторія є у составі Росії як Баталпашиньскый отдїл Кубаньской области.

Од 1918 року ту ся установлює совітська влада. З 20 януара 1921 року была частков Горськой АССР.

12 януара 1922 року была сотворена Карачаєво-Черкеська автономна область (КЧАО), котрой центром была станіця Баталпашиньска (днешный Черкеськ).

26 апріля 1926 року КЧАО была подїлена на Карачаєвську АО и Черкеськый націоналный округ.

12 октобра 1943 року Карачаєвська АО была ліквідована, a карачаєвцї 2 новембра 1943 року были депортованы до Середнёй Азії и Казахстана.

По реабілітації карачаєвців 12 януара 1957 року Черкеська АО была преобразована назад у Карачаєво-Черкеську АО.

30 новембра 1990 року было принято рїшыня про сотвореня Карачаєво-Черкеськой Совітськой Соціалістічной Республікы (КЧССР).

28 марта 1992 року на референдумі векшына населіня высловила ся проти роздїлїня.

21 апріля 1992 року Карачаєво-Черкеська автономна область была преобразована у Карачаєво-Черкеську республіку.

У новшій історії, керівниками республікы были Борис Ебзеєв (од 2008 року) и Рашид Темрезов (од 2011 року).</text>
      <sha1>lw778awj0t72gmayhz0y9adgsrf1jv4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172672</id>
      <parentid>172595</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:16:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172672</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5660" sha1="grxih1mc7kmrqri8eg6txij6hz7anfm" xml:space="preserve">{{Delete}}

'''Карачаєво-Черкесія''', або '''Карачаєво-Черкеська Республіка''', — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у Сїверо-Кавказькый федералный округ. Головне місто — Черкеськ. Державны языкы суть: [[Абхазьскый язык|абазиньскый]], карачаєвськый, ноґайськый, [[Російскый язык|руськый]] и черкеськый. Граничить з Краснодарськым крайом (на западі), зо Ставропольскым крайом (на сїверї), з Кабардино-Балкарськов Республіков (на выходї) и з [[Ґрузія|Ґрузійов]] (на юзі). Была заснована 12 януара 1922 року як Карачаєво-Черкеська автономна область, а у 1992 роцї была преобразована у республіку.

== Ґеоґрафія ==
Карачаєво-Черкесія є у предгорях сїверо-западного [[Кавказ|Кавказу]] и находить ся у европейской части Росії. Складає ся з 10 муніціпалных раёнів (Абазиньскый, Карачаєвськый и др.) и двох городів республічного подпорядкованя — Карачаєвска и Черкеська. Клімат є помірно теплый, з коротков зимов и теплым, продовжітелным лїтом. Про клімат є значна велика довгость сонячного сіяня. Середня температура януара −10,2 градуса, юлія +22,6 градуса. Середнёрочно є од 480 до 2020 міліметрів опадів. Більша частка (около 86%) республікы є розташована у гірській місцевости. Выдїляють ся три зоны: предгірна рівнина, предгоря и горы Кавказу. На граніцї з Кабардино-Балкарійов є гора Ельбрус, котрой дві верьшины суть найвысшыма верьшинами Европы. У республіцї є достаток водных ресурсів: около 132 озер, множество водопадів. Протїкає 174 рїк, найвекшы з якых — Кубань, Великый и Малый Зеленчук. Недра суть богаты на мінералы: камняне угля, ґраніт, мармор, руды и ґлины. Є велика запас лїчебных мінералных вод. Карачаєво-Черкесія є у зоні гірськых степів и шыроколистных лїсів. На терїторії республікы є ряд заповіданых природных терїторій, в тім чіслї Тебердиньскый націоналный парк. Республіка є у часовому пасмї Московськый час.

== Історія ==
Гірська частка Карачаєво-Черкесії у концї першого тысячроча н.е. входила у державу аланів. Заховали ся ту і памяткы той добы (хрістіаньскы храмы). Од первой половины XIX віка (по Адріанополському міру 1828 року) терїторія є у составі Росії як Баталпашиньскый отдїл Кубаньской области. Од 1918 року ту ся установлює совітська влада. З 20 януара 1921 року была частков Горськой АССР. 12 януара 1922 року была сотворена Карачаєво-Черкеська автономна область (КЧАО), котрой центром была станіця Баталпашиньска (днешный Черкеськ). 26 апріля 1926 року КЧАО была подїлена на Карачаєвську АО и Черкеськый націоналный округ. 12 октобра 1943 року Карачаєвська АО была ліквідована, a карачаєвцї 2 новембра 1943 року были депортованы до Середнёй Азії и Казахстана. По реабілітації карачаєвців 12 януара 1957 року Черкеська АО была преобразована назад у Карачаєво-Черкеську АО. 30 новембра 1990 року было принято рїшыня про сотвореня Карачаєво-Черкеськой Совітськой Соціалістічной Республікы (КЧССР). 28 марта 1992 року на референдумі векшына населіня высловила ся проти роздїлїня. 21 апріля 1992 року Карачаєво-Черкеська автономна область была преобразована у Карачаєво-Черкеську республіку. У новшій історії, керівниками республікы были Борис Ебзеєв (од 2008 року) и Рашид Темрезов (од 2011 року).

{{Стыржень}}</text>
      <sha1>grxih1mc7kmrqri8eg6txij6hz7anfm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Марс (чеперушка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24186</id>
    <revision>
      <id>172954</id>
      <parentid>163523</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T01:27:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172954</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="400" sha1="n40dx17ccoullfz5pz70j1rat3d38pp" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Марс''' має дакулько значінь:

* [[Марс (планета)|Марс]]&amp;nbsp;— четверта за шором планета Сонячної системы.
* [[Марс (мітолоґія)|Марс]]&amp;nbsp;— давньоримськый бог войны, аналоґ давньогрецького бога [[Арес|Ареса]].
{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>n40dx17ccoullfz5pz70j1rat3d38pp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Знаменськ</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24416</id>
    <revision>
      <id>172535</id>
      <parentid>164784</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:29:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>а Байконур туй при чому?</comment>
      <origin>172535</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9094" sha1="naj8zj3bog2vf9uia8tcp2bhqdx5tmo" xml:space="preserve">{{Місто}}

'''Зна́менськ''' ({{Lang-ru|Знаменск}}) — [[Місто|варош]] у [[Астраханська область|Астраханськӱв области]], [[Росія|Росії]].  Адміністративный центр — [[ЗАТО Знаменськ]], и [[Поліґон Капустин Яр|поліґона Капустин Яр]].

== Назва ==
У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советську]] епоху [[Місто|варош]] ся называв «Капустин Яр-1».

== Ґеоґрафія ==
Знаменськ є майсеверный варош у Астраханськӱв области, є на Прикаспійськӱв низині на лівому высокому берегови єрика [[Подстепка]]&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://mapm38.narod.ru/map1/im38128.html |title=Топографическая карта M-38-128. Капустин Яр |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=26 листопада 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191126004246/http://mapm38.narod.ru/map1/im38128.html }}&lt;/ref&gt;.  Высота над морём — 6 м&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://ru.climate-data.org/location/58462/ |title=Климат: Знаменск — Климатический график, График температуры, Климатическая таблица — Climate-Data.org |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=28 вересня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170928005617/https://ru.climate-data.org/location/58462/ }}&lt;/ref&gt;.

По автомобілнӱв дорозі далина до областного центра — [[Місто|вароша]] [[Астрахань]] є 350 кілометрӱв, до майблизкого [[Місто|вароша]] [[Ленінськ (Волґоґрадська область)|Ленінськ]], [[Волґоґрадська область|Волґоґрадської области]] — 44 км.

== Історія ==
Варош быв основаный у зъязи из формованём и стройков у [[1947]]. році полігона поблизь села Капустин Яр. Місто полігона было узначено 3. юна 1947. року постановов Рады Міністрӱв СССР и ЦК ВКП (б) № 2642-817&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.kapyar.ru/index.php?pg=110 |title=История полигона Капустин Яр |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=28 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191228184818/http://www.kapyar.ru/index.php?pg=110 }}&lt;/ref&gt;.

Из зачатку будущый Знаменськ складав ся из баракӱв, у якых жили перві ракетникы. Бӱлша часть воєннослужащых была розселена по землянках, шатрах а хыжах села Капустин Яр. Зачинавучи из 1949. року зачали появляти ся перві фінські хыжкы. Капіталні хыжі, казармы, адміністративні стройкы будущого вароша зачали стройити ся у [[1951]]. році. Дас раз у рӱк здавало ся по пару хыжӱв, у основі дваштоковых. У [[1962]]. році воєнный варощик одержав наименованя ''Знаменськ'' из приданём поштового адреса ''Капустин Яр-1''&lt;ref name=&quot;autogenerated1&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 |title=Знаменськ |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=28 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191228185133/http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 }}&lt;/ref&gt;.

У кӱнци 1980. рокӱв у варошови зачали стройити ся многоытокові хыжі, урӱс иппен новый мікрорайон, містными жытелями названый Простоквашино. 14. юла [[1992]]. року варош набыв статуса закрытого адміністративно-територіалного образованя у составови Астраханської области. 27. януара [[1993]]. року Капустин Яр-1 офіціално переименованый у ''Знаменськ'' &lt;ref name=&quot;autogenerated1&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 |title=Знаменськ |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=28 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191228185133/http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 }}&lt;cite class=&quot;citation web cs1&quot; data-ve-ignore=&quot;&quot;&gt;[https://web.archive.org/web/20191228185133/http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 Знаменськ]. Архів [http://www.kapyar.ru/index.php?pg=108 оригіналу] за 28 грудня 2019&lt;span class=&quot;reference-accessdate&quot;&gt;. Процитовано 9 грудня 2019&lt;/span&gt;.&lt;/cite&gt;&lt;/ref&gt;. 8. децембра [[1996]]. року уюрані представницькый орґан власти, котрый є варошськоє представницькоє Збираня у составови 11 депутатӱв и исполнительный орґан власти є Адміністрація ЗАТО. 25. октовбра [[1996]]. року зареґістрованый статут закрытого адміністративно-територіалного образованя ''варош Знаменськ'' &lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.kapyar.ru/index.php?pg=430 |title=Місто Знаменськ - Капустин Яр |access-date=9 грудня 2019 |archivedate=28 грудня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191228184829/http://www.kapyar.ru/index.php?pg=430 }}&lt;/ref&gt;.

== Обывательство ==
{| class='standard'
|-
! Народнӯсть || Число, чол. || Процент
|-
|Русы || align=&quot;right&quot; | 19 219 || align=right | 78,04 %
|-
|Казахы || align=&quot;right&quot; | 1498 || align=right | 6,08 %
|-
|Татары || align=right | 443 || align=right | 1,80 %
|-
|Украйинці || align=&quot;right&quot; | 345 || align=right | 1,40 %
|-
|Азербайджанці || align=&quot;right&quot; | 117 || align=right | 0,48 %
|-
|Кумыкы || align=&quot;right&quot; | 113 || align=right | 0,46 %
|-
|Лезґіны || align=&quot;right&quot; | 111 || align=right | 0,45 %
|-
|Армяне || align=right | 98 || align=right | 0,40 %
|-
|Аварці || align=&quot;right&quot; | 82 || align=right | 0,33 %
|-
|Білорусы || align=&quot;right&quot; | 81 || align=right | 0,33 %
|-
|Чеченці || align=&quot;right&quot; | 70 || align=right | 0,28 %
|-
|Калмыкы || align=&quot;right&quot; | 66 || align=right | 0,27 %
|-
|Табасараны || align=right | 63 || align=right | 0,26 %
|-
|Чуваші || align=&quot;right&quot; | 57 || align=right | 0,23 %
|-
|Дарґінці || align=&quot;right&quot; | 45 || align=right | 0,18 %
|-
|Башкыры || align=&quot;right&quot; | 39 || align=right | 0,16 %
|-
|Тувинці || align=&quot;right&quot; | 30 || align=right | 0,12 %
|-
|Таджикы || align=&quot;right&quot; | 28 || align=right | 0,11 %
|-
|Марійці || align=&quot;right&quot; | 28 || align=right | 0,11 %
|-
| Другі&lt;ref&gt;'''Агулы''' (1), '''Адыгейцы''' (5), '''Арабы''' (2), '''Ассирийцы''' (1), '''Британцы''' (1), '''Буряты''' (4), '''Вьетнамцы''' (1), '''Греки''' (2), '''Грузины''' (18), '''Дунгане''' (1), '''Евреи''' (4), '''Езиды''' (3), '''Ингуши''' (9), '''Кабардинцы''' (7), '''Карачаевцы''' (2), '''Киргизы''' (1), '''Коми-пермяки''' (1), '''Корейцы''' (9), '''Курды''' (2), '''Лакцы''' (3), '''Литовцы''' (2), '''Молдаване''' (17), '''Мордва''' (11), '''Немцы''' (13), '''Ногайцы''' (2), '''Осетины''' (9), '''Поляки''' (10), '''Рутульцы''' (1), '''Талыши''' (7), '''Кряшены''' (1), '''Турки''' (13), '''Туркмены''' (5), '''Удмурты''' (6), '''Узбеки''' (18), '''Хакасы''' (1), '''Черкесы''' (5), '''Шорцы''' (1), '''Эстонцы''' (1), '''Якуты''' (1), '''Указавшие другие ответы о национальной принадлежности''' (165), '''Нет национальной принадлежности''' (28), '''Лица, в переписных листах которых национальная принадлежность не указана''' (1702)&lt;/ref&gt; || align=&quot;right&quot; | 2095 || align=right | 8,51 %
|-
| Усёго || align=&quot;right&quot; | 24 628 || align=right | 100,00 %
|}

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Міста Росії]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты России]]</text>
      <sha1>naj8zj3bog2vf9uia8tcp2bhqdx5tmo</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Зелена (Дністровськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24444</id>
    <revision>
      <id>172528</id>
      <parentid>167592</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T12:22:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172528</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4078" sha1="mblgbrs3v0qx15e4wkt1rad5gtcjaqd" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Зеле́на''' ''({{Lang-uk|Зелена}}) ({{Lang-ro|Zelena, Elena}})'' ''([[Молдавськый язык|молд]]. Зелена)'' — [[село]] у [[Дністровськый район|Дністровському районови]], [[Чернівецька область|Чернівицької области]], [[Україна|Украйины]].

{{НП|этнохороним=Зеленяне|прежние имена=Elena|год переписи=2001|население=1975}}

== Ґеоґрафія ==
Через [[село]] тече [[ріка]] [[Зелена (ріка)|Зелена]], ліва притока [[Прут (ріка)|Прута]]. Далина до [[Кельменці|районного центра]] становить близко 22 км и проходить автопутём Т 2613, якый переходить у Р63.

== Історія ==
[[Село]] основано [[2. апріль|2. апріля]] [[1605]]. року.&lt;ref&gt;https://ukrssr.com.ua/cherniv/kelmenets/zelena-kelmenetskiy?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt; 

Пӱсля Російсько-Турицької войны 1806-1812 рокӱв за мирным договором у Букурештови, Княжество Молдова было розділено на 2 части и її выходна часть (Бессарабія) войшла у состав [[Російска імперія|Російської Имперії]].

За даными на [[1859]] .рӱк у панському селови Зелена, Хотинського уїзда Бессарабської ґубернії, жило 136 особ (71 чоловічого пола тай 65 — жӱнського), нарахововало ся 70 дворовых ґаздӱвств.

Станом на [[1886]]. рӱк у селови Зелена, Липканської волости, жило 385 особ, было 195 дворовых ґаздӱвств, была православна цирьков.

Пуд час Револуції у Росії на території Бессарабської ґубернії было провозглашено [[Молдавска демократічна републіка|Молдавську Демократичну Републіку]]. Про безопасность новообразоватої державы, Парламент републікы — Сфатул Церій обратив ся ид Управі Румыниї про помӱч. Пӱсля сёго румынські вӱйська были уведені на територію МДР на обезпечіня безопасности и порядка.

Розумівучи приближіня большевикӱв, «про усокочіня слободы и безопасности обывательства Бессарабії», Сфатул Церій проголосовав за вхождіня републікы у состав Кралёвства Румыния ''на правах автономії''.

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 1975 людий, из них подля языка:&lt;ref&gt;https://web.archive.org/web/20140731182036/http://db.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp&lt;/ref&gt;
{| class=&quot;standard&quot;
!Язык
!Процент
|-
|[[Україньскый язык|украйинськый]]
| align=&quot;right&quot; |98,99&amp;nbsp;%
|-
|[[Російскый язык|руськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,66&amp;nbsp;%
|-
|[[Молдавськый язык|молдавськый]]
| align=&quot;right&quot; |0,35&amp;nbsp;%
|}

== Удкликованя ==

[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Черновицкой области]]
[[Катеґорія:Населены пункты Украины]]
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавіту]]</text>
      <sha1>mblgbrs3v0qx15e4wkt1rad5gtcjaqd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кличов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24648</id>
    <revision>
      <id>172719</id>
      <parentid>171842</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:05:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172719</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11542" sha1="2ametaq5mfyt1xfrq6b96gqkcykq1kw" xml:space="preserve">{{Місто|місцёва назва=Клічаў, Кличев|катойконім=Кличовляне|братьскы міста=Сальськ}}

'''Кли́чов''' авадь '''Кли́чев''' ({{Lang-be|Клі́чаў}}, {{Lang-ru|Кличев}}) — [[Місто|варош]] у [[Могилёвська область|Могилёвськӱв области]], [[Білорусь|Білоруси]] на [[Ріка|ріці]] [[Вольса (ріка)|Вольса]]. Адміністративный центр [[Кличовськый район|Кличовського района]].

== Символіка ==
Ґерб утвержденый Указом Президента Републікы Білорусь 3. януара 2005. року, указом № 1&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://etalonline.by/document/?regnum=p30500001&amp;q_id=8608528 |title=Указ Президента Республики Беларусь от 3 января 2005 года № 1 &quot;Об учреждении официальных геральдических символов административно-территориальных единиц Могилевской области&quot; }}&lt;/ref&gt; и зареґістрованый у Державному ґералдичному реґістрови Републікы Білорусь, 6. януара 2005. року № Б-41&lt;ref name=&quot;:02&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gs.archives.gov.by/?page_id=2209 |title=Геральдические символы |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230812133948/https://gs.archives.gov.by/?page_id=2209 |archivedate=2023-08-12 |access-date= }}&lt;/ref&gt;. Одобреный рішінём Кличовського районного Совіта депутатӱв уд 25. септембра 2003. року № 3-7&lt;ref name=&quot;:12&quot;&gt;{{Cite web |url=http://klichev.gov.by/region/geraldic/ |title=Кличевский райисполком. Геральдика |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220617011610/http://klichev.gov.by/region/geraldic/ |archivedate=2022-06-17 |access-date= }}&lt;/ref&gt;. 

Фана утверждена Указом Президента Републікы Білорусь, 24. авґуста 2006. року № 526&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://etalonline.by/document/?regnum=p30600526&amp;q_id=8608532 |title=Указ Президента Республики Беларусь от 24 августа 2006 года № 526 &quot;Об учреждении официальных геральдических символов административно-территориальных единиц Могилевской области&quot; }}&lt;/ref&gt; и зареґістрированый у Державному ґералдичному реґістрови Републікы Білорусь 29. авґуста 2006. року № Б-94&lt;ref name=&quot;:02&quot;&gt;{{Cite web |url=https://gs.archives.gov.by/?page_id=2209 |title=Геральдические символы |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230812133948/https://gs.archives.gov.by/?page_id=2209 |archivedate=2023-08-12 |access-date= }}&lt;/ref&gt;. Одобреный рішінём Кличовського районного Совіта депутатӱя уд 16. септембра 2005. року № 11-6&lt;ref name=&quot;:12&quot;&gt;{{Cite web |url=http://klichev.gov.by/region/geraldic/ |title=Кличевский райисполком. Геральдика |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220617011610/http://klichev.gov.by/region/geraldic/ |archivedate=2022-06-17 |access-date= }}&lt;/ref&gt;.

== Історія ==
[[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1592]]. році.&lt;ref&gt;Енциклопедія ВКЛ. ст 109.&lt;/ref&gt; У [[1865]]. році у Кличовови споминать ся [[Православна церьков|православна]] [[Церьков (храм)|цирьков]].

== Обывательство ==
У [[Місто|варошови]] на [[2025]]. рӱк живе 7.249 людий.

'''Число обывательства'''&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://www.citypopulation.de/Belarus.html |title=Belarus: Regions, Major Cities &amp; Towns — Statistics &amp; Maps on City Population |access-date=2011-11-05 |archivedate=2011-03-07 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110307065503/http://citypopulation.de/Belarus.html }}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;:122&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/1fd/m8rjdl8603e7eza52sufglw21em8gdks.pdf |title=Национальный статистический комитет Республики Беларусь. Численность населения на 1 января 2025 года. |archivedate=2025-03-30 |access-date=2025-04-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20250330075701/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/1fd/m8rjdl8603e7eza52sufglw21em8gdks.pdf }}&lt;/ref&gt; :
{| align=&quot;center&quot; border=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;5&quot; cellspacing=&quot;2&quot; style=&quot;border:1px solid #AAAAAA;&quot; width=&quot;70%&quot;
|- bgcolor=&quot;#AAAAFF&quot;
|+ style=&quot;font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em&quot; |Обывательство&lt;ref name=&quot;:122&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/1fd/m8rjdl8603e7eza52sufglw21em8gdks.pdf |title=Национальный статистический комитет Республики Беларусь. Численность населения на 1 января 2025 года. |archivedate=2025-03-30 |access-date=2025-04-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20250330075701/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/1fd/m8rjdl8603e7eza52sufglw21em8gdks.pdf }}&lt;/ref&gt;
|- bgcolor=&quot;#eeeeff&quot;
!Рӱк
![[1865]]
!1897
![[1933]]
![[1939]]
![[1959]]
![[1970]]
![[1979]]
![[1989]]
!2009
![[2020]]
!'''[[2023]]'''
![[2025]]
|- bgcolor=&quot;#f7f9ff&quot;
|'''Число обывательства'''
| align=&quot;center&quot; |427
| align=&quot;center&quot; |528
| align=&quot;center&quot; |1 900
| align=&quot;center&quot; |2 313
| align=&quot;center&quot; |3 283
| align=&quot;center&quot; |4 683
| align=&quot;center&quot; |7 021
| align=&quot;center&quot; |8 073
| align=&quot;center&quot; |7 100
| align=&quot;center&quot; |7 200
|{{Increase}} 7 321&lt;ref name=&quot;:0&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/a5d/ldk4wixkq91lgnvvgplqizlt02u8d43a.pdf |title=Национальный статистический комитет Республики Беларусь. Численность населения на 1 января 2023 года |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210411075302/https://www.belstat.gov.by/upload/iblock/697/697dc2034d34e960ceb6176db4e13d01.pdf |archivedate=2021-04-11 |access-date= }}&lt;/ref&gt;
|{{Decrease}}7 249&lt;ref name=&quot;:122&quot; /&gt;
|}

== Ошколованя ==
Фунґувує аґрарно-технічна бурса, 2 серидні школы, УПК, школа умілств и спортивна школа, 2 бібліотекы.

Кличовська державна аґрарно-технічна бурса ладить технікӱв-механікӱв и технікӱв-електрикӱв про [[Польногосподарство|сільськоє ґаздӱвство]] по проґрамам сериднёго спеціалного ошколованя, и иппен спеціалістӱв по експлуатації и ремонтови сільськоґаздӱвської технікы по проґрамам професіонално-технічного ошколованя&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://kgatk.by/abiturientam/specialnosti/ |title=Специальности |access-date=2019-04-09 |archivedate=2019-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190412001738/http://kgatk.by/abiturientam/specialnosti/ }}&lt;/ref&gt;.

== Култура ==

* Дом културы
* Краёзнавчый музей&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://klichev.museum.by |title=Учреждение культуры «Кличевский краеведческий музей» }}&lt;/ref&gt;
* Музей Боёвої славы имени Героя Советського Союза Ф. И. Ковалёва&lt;ref&gt;{{Cite web |url=http://sch2.klichev.edu.by/ru/main.aspx?guid=24101 |title=Музей боевой славы имени Героя Советского Союза Филиппа Ивановича Ковалёва }}&lt;/ref&gt;

== Дійства и міроприємства ==

* У [[2017|2017. році]] пройшов областный фестівал «Дажынкi».
* Каждорӱчный краёвый фестівал традиційных култур «Клiч над Вольсай»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://pravo.by/novosti/novosti-pravo-by/2023/december/76320/ |title=В Кличеве ежегодно будут проводить фестиваль традиционных культур «Клiч над Вольсай» }}&lt;/ref&gt;.
* Каждорӱчно проводить ся еко-арт фестівал «Острова Дулібы»

== СМИ ==
Выздає ся новинка «Сцяг саветаў»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://www.klichew.by/ |title=Интернет-портал «Сцяг саветаў» |access-date=2023-09-08 |archivedate=2023-08-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20230812132516/https://www.klichew.by/ }}&lt;/ref&gt;.

== Братські вароші ==

* [[Сальськ]], [[Росія]]

== Знамі родакы ==

* [[Капилевич, Ґриґорій Вулфович|Капилевич Ґриґорій (Ґірш) Вулфович]] (1918—1999) — [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] діятиль сферы ошколованя, педаґоґ. Директор Йошкар-Олинського технолоґічного технікума Марійської АССР (1961—1981). Заслуженый учитиль школы РСФСР (1979), заслуженый учитиль школы Марійської АССР (1968). Участник [[Друга світова война|Другої світової войны]]. Член [[Комунистична партия Совѣтского Союзу|ВКП(б)]].
* [[Харлап, Анатолій Дмитріёвич|Харлап Анатолій Дмитріёвич]]— білоруськый політик, бывшый міністр промысловости [[Білорусь|Републікы Білорусь]] и посол [[Білорусь|Републікы Білорусь]] у [[Китайска людова република|Китаёви]].
* [[Крутой, Дмитрій Николаёвич|Крутой Дмитрій Николаёвич]] —білоруськый політик, нынішньый глава адміністрації президента Републікы Білорусь, бывшый посол Білоруси у Росії. (Родив ся у Білыничах, айбо урӱс вӱн у Кличовови, Дмитрій Николаёвич провӱг своє дітинство туй).

== Иппен позерайте ==

* [[Білорусь]]
* [[Ґетто у Кличовови]]
* [[Могилёвська область]]

== Удкликованя ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]]
[[Катеґорія:Вароші Білоруси]]
[[Катеґорія:Могилёв]]
[[Катеґорія:Міста]]</text>
      <sha1>2ametaq5mfyt1xfrq6b96gqkcykq1kw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>К (паровоз)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24721</id>
    <revision>
      <id>172634</id>
      <parentid>167534</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T18:52:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>172634</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2266" sha1="qs22iyk4ce5pxc0ljcqm6yyc7gx5b3i" xml:space="preserve">{{Універзалный інфобокс}}

'''Парово́з К''' ('''Коло́менский''', назывка — '''Кукушка''' «Зазуля») — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій [[Ж (паровоз)|Ж]] и [[З (паровоз)|З]]. Є первым [[Російска імперія|російськым]] [[Паровоз|паровозом]] у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).&lt;ref&gt;В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.&lt;/ref&gt;

У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами.

Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74 тон, порожня вага 65,5 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.&lt;ref&gt;В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.&lt;/ref&gt;

== Література ==
[[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]]
[[Катеґорія:Транспортны средства]]</text>
      <sha1>qs22iyk4ce5pxc0ljcqm6yyc7gx5b3i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Halajkovič/common.css</title>
    <ns>2</ns>
    <id>24722</id>
    <revision>
      <id>172906</id>
      <parentid>168297</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:57:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <origin>172906</origin>
      <model>css</model>
      <format>text/css</format>
      <text bytes="539" sha1="hc6n2ofhyppoyzlbbwx978hsmyojxi3" xml:space="preserve">@import url('https://fonts.googleapis.com/css2?family=Lora:ital,wght@0,400;0,700;1,400;1,700&amp;display=swap');

body {
    font-family: 'Lora', 'Georgia', 'Times New Roman', serif !important;
}

.mw-parser-output {
    font-size: 1.1em !important;
    line-height: 1.6 !important;
}

.mw-logo-icon {
    content: url('https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/7/71/Undertale_yellow_soul.svg?utm_source=commons.wikimedia.org&amp;utm_campaign=index&amp;utm_content=original') !important;
    width: 50px !important;
    height: 50px !important;
}</text>
      <sha1>hc6n2ofhyppoyzlbbwx978hsmyojxi3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кіров (Гомельська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24796</id>
    <revision>
      <id>172830</id>
      <parentid>168241</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:57:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172830</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3433" sha1="pgx68kufjlm9ardrvqn390cqf9ieqpm" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''Кі́ров''' (до [[1939]] — '''''Мухає́ды'''''&lt;ref&gt;Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пуд ред. В. П. Лемцюгової. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. &lt;/ref&gt;) ({{Lang-be|Кіраў, Мухаеды|}}) ({{Lang-ru|Киров}}) — [[село]] у [[Наровлянськый район|Наровлянському районови]], [[Гомельська область|Гомельської области]], [[Білорусь|Білоруси]].{{НП|прежние имена=Мухаеды, Махаеды|первое упоминание=1394|население=216|год переписи=2016|этнохороним=Кіровляне}}

== Ґеоґрафія ==
[[Село]] є у 214 км уд областного центра — [[Гомель|Гомеля]]. [[Село]] є у реґіонови [[Поліся]].&lt;ref&gt;Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 8.&lt;/ref&gt;

== Історія ==
[[Село]] первый раз ся споминать у [[1394]]. році.&lt;ref&gt;Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год, собранные и изданные под редакцией Владимира Антоновича и Константина Козловского. — Киев: Университетская типография, 1868. № 37&lt;/ref&gt;.

У 1942-1943. роках [[Націстічне Нїмецько|німці]] знищили у селі сотні жытельӱв у рамкох каратильных операцій.&lt;ref&gt;Без срока давности. Беларусь: преступления нацистов и их пособников против мирного населения на оккупированной территории БССР в годы Великой Отечественной войны. Гомельская область. Сборник архивных документов и материалов / сост.: А. Р. Дюков, В. Д. Селеменев (рук.) [и др.]; редкол.: А. К. Демянюк [и др.]. — Минск: НАРБ; М.: Фонд «Историческая память», 2021. С. 433&lt;/ref&gt; На фронтови [[Друга світова война|Другої світової войны]] згыб 141 вояк из села.&lt;ref&gt;Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 2, кн. 2. Гомельская вобласць / С.В. Марцэлеў; рэдкал.: Г.П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Менск: БелЭн, 2005. — 520 с.: іл. &lt;nowiki&gt;ISBN 985-11-0330-6&lt;/nowiki&gt;. С. 146&lt;/ref&gt;

== Обывательство ==
У [[Село|селі]] на [[2004]]. рӱк жили 388 людий.

== Удкликованя ==

[[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]]
[[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]]
[[Катеґорія:Населены пункты]]
[[Катеґорія:Села]]
[[Катеґорія:Села Білоруси]]</text>
      <sha1>pgx68kufjlm9ardrvqn390cqf9ieqpm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ібаракі-кен</title>
    <ns>0</ns>
    <id>24875</id>
    <revision>
      <id>172908</id>
      <parentid>169422</parentid>
      <timestamp>2026-10-17T00:00:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>22034</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6</comment>
      <origin>172908</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22336" sha1="lp6oc8y6zzzwe0bozxlmm80dt77o8wc" xml:space="preserve">'''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''&lt;ref&gt;http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387&lt;/ref&gt; — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншу]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]].

{{Універзалный інфобокс}}

== Назва ==
Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована [[ружа]], што є символом края.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]&lt;/ref&gt;

== Ґеоґрафія ==
Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из [[Фукушіма-кен]], а на западови из [[Тоґічі-кен]], на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд [[Чіба-кен|Чібы]] и [[Сайтама-кен|Сайтамы]]. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі.

Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро [[Кашуміґаура]], што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины.

Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.&lt;ref&gt;[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]&lt;/ref&gt;

== Історія ==
Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт.

У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії.

Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро.

По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.&lt;ref&gt;https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university&lt;/ref&gt;

== Адміністративноє діліня ==
Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 [[Шічёсон|шічёсоны]], миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба,  Цучіура, Хітачінака и Кашіма.

=== Вароші ===
Испис варошӱв кена:
* [[Бандо (варош)|Бандо]];
* [[Дзёсо]];
* [[Інашікі]];
* [[Ішіока (варош)|Ішіока]];
* [[Ітако (варош)|Ітако]];
* [[Камішу]];
* [[Касама]];
* [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]];
* [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]];
* [[Кітаібаракі]];
* [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]];
* [[Міто (Ібаракі)|Міто]];
* [[Мория (город)|Морія]];
* [[Нака (город)|Нака]];
* [[Намеґата]];
* [[Омітама]];
* [[Рюґасакі]];
* [[Сакураґава]];
* [[Шімоцума]];
* [[Такахаґі]];
* [[Тікусей]];
* [[Торіде]];
* [[Ушіку]];
* [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]];
* [[Хітачінака]];
* [[Хітачіомія]];
* [[Хітачіота]];
* [[Хокота]];
* [[Цукуба]];
* [[Цукубамірай]];
* [[Цутіура]];
* [[Юкі (варош)|Юкі]].

=== Ґуны ===
[[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам:

* [[Хіґашіібаракі]];
** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]];
** [[Оараі]];
** [[Шіросато]];
* [[Нака (Ібаракі)|Нака]];
** [[Токай (мура)|Токай]];
* [[Куджі (ґун)|Куджі]];
** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]];
* [[Інашікі (уезд)|Інашікі]];
** [[Амі (Японія)|Амі]];
** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]];
** [[Міхо (мура)|Міхо]];
* [[Юкі (ґун)|Юкі]];
** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]];
* [[Сашіма]];
** [[Ґока]];
** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]];
* [[Кітасома]];
** [[Тоне (мачі)|Тоне]].

== Обывательство ==
На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;

== Економіка ==
Краёва економіка включать у ся великый промысел, научно-технічный сектор и сільськоє ґаздӱвство. Сам кен занимать дуже выгодну позицію, поблизь [[Токіо|Токё]], мать великі промыслові плошины, и єдну из майбӱлшых слободных територій здалых на заставбу. У [[Хітачі]] зформовав ся кластер [[Машинарьство|машинарьськых]] и [[Електротехніка|електротехнічных]] пудприємств, а побережя [[Кашімв|Кашімы]] є центром ропнохемічної и металурґічної промысловости.&lt;ref&gt;https://www.jetro.go.jp/en/invest/region/data/ibaraki.html?_previewDate_=null&amp;_tmpCssPreview_=0&amp;revision=0&amp;viewForce=1&amp;utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Сільськоє ґаздӱвство є и было ачий ци не майважным конарём економікы. Наприклад: у [[2024]]. році обща ціна усёї продукції што ю продали была 549,4 млрд єн, и из [[2018]]. року занимать тритёє місто по продажам сільґазд&lt;ref&gt;= ''сельхоз'' у [[Російскый язык|руському языкови]]. ''Куртанка'' из '''сільськоґаздӱ́вської'''&lt;/ref&gt; продукції у крайні. Особо велика роль є зеленинарьства, садовины и косиць: на ростлинарьство у [[2024]]. році приходило ся 48% сільґазд продукції. Ібаракі-кен тыж є єдным из майгрубых уробникӱв [[Рис|риса]] и скотарьської продукції.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/nourinsuisan/noseisaku/senryaku/5sonota/sanshutsugaku.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Одліка Ібаракі — [[Цукуба]], єден из грубых научно-изслідоватильськых центрӱв [[Японія|Японії]]. Туй изконцентровані державні изслідоватильські институты, універзитеты и пудприємства высокотехнолоґічных конарьӱв. У варошови розвивавуть ся робототехніка, біотехнолоґії, еколоґічні технолоґії и передовоє продукованя; наприклад у [[Цукуба|Цукубі]] є Центр передовых изслідовань полупроводникӱв AIST, заложеный у [[2023]]. році про розвой технолоґій будущности.&lt;ref&gt;https://unit.aist.go.jp/sfrc/index_en.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Што лоґічно, важный є тыж и транспорно-лоґістичный сектор. Порты Ібаракі и Кашіма суть ге выходні и северні &quot;ворота столичного реґіона&quot;: порт Ібаракі зъединять [[Хітачі]], [[Оарай]] и [[Хітачі-Нака]] и обслуговує навалочні грузы, контейнерові перевезіня, автомобілові паромы тай судна типа RORO. Уддільныв перевагов є добра комунікація из усьым реґіоном [[Канто (реґіон)|Канто]], и близость до [[Токіо|Токё]].&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/doboku/ibako/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Ищи ге жрідло доходӱв росте туризм. У 2024. році туристичні траты у Ібаракі-кен сягли 444,7 млрд єн, што бӱлше на 24,4% уд 2023. року. Кен прияв 61,8 млн туристӱв; сереґ майнавщівленых міст суть [[Цукуба (гора)|гора Цукуба]], придорожна штація Мічі-но-Екі Джёсо и народный парк Хітачі-Кайхін.&lt;ref&gt;https://ibarakinews.jp/news/newsdetail.php?f_jun=17528442780412&amp;utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt; 

== Наука ==
[[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Култура ==
Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы  у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.&lt;ref&gt;https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО.

Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє.

У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».&lt;ref&gt;https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Знаменитости ==
Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.&lt;ref&gt;https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.

[[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых &quot;народных парках&quot; Ібаракі-кен.

А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.&lt;ref&gt;https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&amp;locale_autoredirect_optout=true&lt;/ref&gt;

== Символы кена ==
[[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности.

Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт.

Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.&lt;ref&gt;https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html&lt;/ref&gt;

== Знамі родакы ==
* [[Токуґава Міцкуні]] (1628-1701) — [[даймё]] у [[Міто]] и єден из майзнамых представитильӱв рода Міто-Токуґава. Быв покровитилём історичных изслідовань и написаня “Дайніппонші”. Внӱс великый вклад у розвой [[Култура|културы]] у варошови [[Міто]].&lt;ref&gt;https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;
* [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.
* [[Токуґава Наріакі]] (1800-1860) — даймё у Міто, реформатор періода Едо.&lt;ref&gt;https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.
* [[Фуджіта Токо]] (1806-1855) — [[Японія|японськый]] ученый и політичный мыслитиль, быв близкый совітник Токуґавы Наріакі и провказав великый вплыв на ідеї зъязані из императорськый властёв и вонкашныв політиков Японії у період Едо.&lt;ref&gt;https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;.
* [[Ёкояма Тайкан]] (1868-1958) — єден из майзнамых японськых малярьӱв [[XX. стороча]], родив ся у Міто. Єден из основатильӱв Японської академії Красных Умілств и мав значиму роль у розвоёви современної японської живописи.&lt;ref&gt;https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com&lt;/ref&gt;

== Удкликованя ==
{{референції}}

[[Катеґорія:Реґіон Канто]]
[[Катеґорія:Кены Японії]]
[[Катеґорія:Ібаракі-кен]]
[[Катеґорія:Ібаракі]]
[[Катеґорія:Япония]]
[[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]]</text>
      <sha1>lp6oc8y6zzzwe0bozxlmm80dt77o8wc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Канако</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25014</id>
    <revision>
      <id>172665</id>
      <parentid>169168</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:12:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172665</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6483" sha1="cwmxfkv4pulibty1u15y1wv45az81lv" xml:space="preserve">{{Infobox
| title       = Канако
| image       = 
| caption     = 
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = 
| label1  = Род
| data1   = Женьскый
| header2 = Походжіня
| label3  = Слово/мено
| data3   = Японьске
| label4  = Значіня
| data4   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.

== Писомны формы ==
Формы в [[канджі]] можуть обсяговати:
* 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“
* 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

{{хрестне мено}}
{{Стыржень}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>cwmxfkv4pulibty1u15y1wv45az81lv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172674</id>
      <parentid>172665</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:17:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Зрушена верзія [[Special:Diff/172665|172665]] од хоснователя [[Special:Contributions/Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[User talk:Engelseziekte|діскусія]]) + Як в статї може стояти шаблона „стыржень“, кедь є сама статя перекладана з анґліцькой Вікіпедії?</comment>
      <origin>172674</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6462" sha1="te99o5vmd5zr5mc7n86tqmsir6ge8m7" xml:space="preserve">{{Infobox
| title       = Канако
| image       = 
| caption     = 
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = 
| label1  = Род
| data1   = Женьскый
| header2 = Походжіня
| label3  = Слово/мено
| data3   = Японьске
| label4  = Значіня
| data4   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.

== Писомны формы ==
Формы в [[канджі]] можуть обсяговати:
* 加奈子, „приданя, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“
* 香奈子, „аромат, (само о собі не мать жадне значіня), дїтя“
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

{{хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>te99o5vmd5zr5mc7n86tqmsir6ge8m7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172840</id>
      <parentid>172674</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T21:58:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+доповнїня</comment>
      <origin>172840</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12517" sha1="qvct3yowl82gcq01vcj5wl9fiwo52b3" xml:space="preserve">{{Infobox
| bodyclass   = ib-given-name
| bodystyle   = width: 22em; font-size: 90%;
| above       = Канако
| abovestyle  = background-color: #efefef; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;
| subheader   = {{lang-ja|かなこ / カナコ}} (''Kanako'')
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = Антропонімічны даны
| label1  = Род
| data1   = Женьскый
| header2 = Походжіня
| label3  = Слово/мено
| data3   = Японьске
| label4  = Значіня
| data4   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
| label5  = Реґіон шырїня
| data5   = [[Японія]], японьска діаспора ([[США]], [[Бразілія]])
| label6  = Повязаны мена
| data6   = Кана, Канае, Канамі, Канано
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є традічне женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.&lt;ref name=&quot;breen&quot;&gt;{{Cite book |last=Breen |first=Jim |title=Japanese Names (ENAMDICT) |publisher=Electronic Dictionary Research and Development Group |location=Melbourne |year=2020 |url=https://www.edrdg.org/enamdict/enamdict_doc.html |language=en}}&lt;/ref&gt; Належить ку класічному антропонімічному тіпу женьскых мен з концёвым суфіксом '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}} — „дїтя“), котрый в японьскім меннім словнику доміновав почас 20. стороча.&lt;ref name=&quot;o'neill&quot;&gt;{{Cite book |last=O'Neill |first=P. G. |title=Japanese Names: A Comprehensive Index by Characters and Readings |publisher=Weatherhill |location=New York — Tokyo |year=1972 |isbn=978-0834800601 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Історія і етімолоґія ==
З морфолоґічного погляду ся мено складать з двойскладовой основы '''''Кана-''''' ({{lang-ja|かな}}) і класічного женьского форманту '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}}, дословно – „дїтя“).&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;

В історічній традіції ся звык придавати суфікс ''-ко'' к женьскым менам обявив в періодї Геян (794–1185) меджі дворанов арістокраціёв і членами цісарьской родины. По рештаврації Мейджі (1868) і заведжіню єднотного родинного реґістра ''косекі'' ся мінять кончачі на ''-ко'' розшырили во вшыткых верствах японьской сполочности.&lt;ref name=&quot;plutschow&quot;&gt;{{Cite book |last=Plutschow |first=Herbert |title=Japan's Name Culture: The Significance of Names in a Religious, Political and Social Context |publisher=Routledge / Curzon Press |location=London |year=1995 |isbn=978-1873410424 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Писомны формы ==
В японьскім писмі ся мено записує з помочі сілабічного алфавіту гіраґана ({{lang-ja|かなこ}}) або катакана ({{lang-ja|カナコ}}). Формы в канджі можуть обсяговати веце як дві десяткы комбінацій, од котрых залежить конкретне значіня мена:&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;pon-navi&quot;&gt;{{Cite web |url=https://namae-yurai.net/ |title=かなこ (Kanako) — 名前由来net (Japanese Name Etymology and Statistics Database) |website=Namae-Yurai |publisher=Recruit Lifestyle / Pon-Navi |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* 加奈子, „приданя, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 香奈子, „аромат, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ 
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ 
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ 
* 佳奈子, „добрый/красный, (фонетічне канджі ''на''), дїтя“
* 夏菜子, „лїто, зеленина, дїтя“
* 奏子, „гармонія/музика, дїтя“

== Демоґрафічны штатістікы ==
Подля даных з меджінародных демоґрафічных датабаз (переважно ''Forebears'' і ''Namespedia'') і народных антропонімічных дослїджовань поїстёвень ''Meiji Yasuda Life'' належить мено Канако меджі шыроко пошыреных женьскых мен в Японії з выразнов ґенераціёв і віковов дінаміков:&lt;ref name=&quot;forebears&quot;&gt;{{Cite web |url=https://forebears.io/forenames/kanako |title=Kanako Forename Definition, Meaning and Demographics |website=Forebears |publisher=Forebears Demographic Database |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;meiji&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.meijiyasuda.co.jp/enjoy/ranking/ |title=生まれ年別の名前調査 (Annual Survey of Baby Names by Birth Year) |website=Meiji Yasuda Life Insurance Company |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Чісленость і ґеоґрафічне розложіня:''' на цїлосвітовій уровни є веце як 45–50 тісяч реґістрованых носителёк того мена (приближно 96% з них жыє в Японії). Коло Японії суть найчісленїшы ґрупы носителёк зазначены в японьскій діаспорї в [[США]] (передовшыткым в штатах [[Гавай (США)|Гавай]] і [[Каліфорнія]]), [[Бразілія|Бразілії]], [[Канада|Канадї]] і [[Велиа Брітанія|Великій Брітанії]].&lt;ref name=&quot;forebears&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;namespedia&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.namespedia.com/details/Kanako |title=Kanako — Meaning of Kanako, Usage and Statistics |website=Namespedia |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Вікова дінаміка в Японії:''' верьх популарности того мена припав на 70. рокы – першу половину 90. років (послїдня фаза масовой перевагы мен кончачіх на ''-ко'' в періодї Шова і в раннїм періодї Гейсей). Од конця 90. років 20. стороча ся фреквенція удїлёваня того мена новородженцём поступно знижыла в prospech двойскладовой формы ''Кана'' ({{lang-ja|かな}}) або варіантів кончачіх на ''-но'' і ''-мі''&lt;ref name=&quot;meiji&quot; /&gt;

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

{{Хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>qvct3yowl82gcq01vcj5wl9fiwo52b3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172841</id>
      <parentid>172840</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T21:59:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Фіктівны поставы */</comment>
      <origin>172841</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12569" sha1="goe29hkwcbfgfndydaq32twrnca4ho5" xml:space="preserve">{{Infobox
| bodyclass   = ib-given-name
| bodystyle   = width: 22em; font-size: 90%;
| above       = Канако
| abovestyle  = background-color: #efefef; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;
| subheader   = {{lang-ja|かなこ / カナコ}} (''Kanako'')
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = Антропонімічны даны
| label1  = Род
| data1   = Женьскый
| header2 = Походжіня
| label3  = Слово/мено
| data3   = Японьске
| label4  = Значіня
| data4   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
| label5  = Реґіон шырїня
| data5   = [[Японія]], японьска діаспора ([[США]], [[Бразілія]])
| label6  = Повязаны мена
| data6   = Кана, Канае, Канамі, Канано
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є традічне женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.&lt;ref name=&quot;breen&quot;&gt;{{Cite book |last=Breen |first=Jim |title=Japanese Names (ENAMDICT) |publisher=Electronic Dictionary Research and Development Group |location=Melbourne |year=2020 |url=https://www.edrdg.org/enamdict/enamdict_doc.html |language=en}}&lt;/ref&gt; Належить ку класічному антропонімічному тіпу женьскых мен з концёвым суфіксом '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}} — „дїтя“), котрый в японьскім меннім словнику доміновав почас 20. стороча.&lt;ref name=&quot;o'neill&quot;&gt;{{Cite book |last=O'Neill |first=P. G. |title=Japanese Names: A Comprehensive Index by Characters and Readings |publisher=Weatherhill |location=New York — Tokyo |year=1972 |isbn=978-0834800601 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Історія і етімолоґія ==
З морфолоґічного погляду ся мено складать з двойскладовой основы '''''Кана-''''' ({{lang-ja|かな}}) і класічного женьского форманту '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}}, дословно – „дїтя“).&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;

В історічній традіції ся звык придавати суфікс ''-ко'' к женьскым менам обявив в періодї Геян (794–1185) меджі дворанов арістокраціёв і членами цісарьской родины. По рештаврації Мейджі (1868) і заведжіню єднотного родинного реґістра ''косекі'' ся мінять кончачі на ''-ко'' розшырили во вшыткых верствах японьской сполочности.&lt;ref name=&quot;plutschow&quot;&gt;{{Cite book |last=Plutschow |first=Herbert |title=Japan's Name Culture: The Significance of Names in a Religious, Political and Social Context |publisher=Routledge / Curzon Press |location=London |year=1995 |isbn=978-1873410424 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Писомны формы ==
В японьскім писмі ся мено записує з помочі сілабічного алфавіту гіраґана ({{lang-ja|かなこ}}) або катакана ({{lang-ja|カナコ}}). Формы в канджі можуть обсяговати веце як дві десяткы комбінацій, од котрых залежить конкретне значіня мена:&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;pon-navi&quot;&gt;{{Cite web |url=https://namae-yurai.net/ |title=かなこ (Kanako) — 名前由来net (Japanese Name Etymology and Statistics Database) |website=Namae-Yurai |publisher=Recruit Lifestyle / Pon-Navi |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* 加奈子, „приданя, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 香奈子, „аромат, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ 
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ 
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ 
* 佳奈子, „добрый/красный, (фонетічне канджі ''на''), дїтя“
* 夏菜子, „лїто, зеленина, дїтя“
* 奏子, „гармонія/музика, дїтя“

== Демоґрафічны штатістікы ==
Подля даных з меджінародных демоґрафічных датабаз (переважно ''Forebears'' і ''Namespedia'') і народных антропонімічных дослїджовань поїстёвень ''Meiji Yasuda Life'' належить мено Канако меджі шыроко пошыреных женьскых мен в Японії з выразнов ґенераціёв і віковов дінаміков:&lt;ref name=&quot;forebears&quot;&gt;{{Cite web |url=https://forebears.io/forenames/kanako |title=Kanako Forename Definition, Meaning and Demographics |website=Forebears |publisher=Forebears Demographic Database |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;meiji&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.meijiyasuda.co.jp/enjoy/ranking/ |title=生まれ年別の名前調査 (Annual Survey of Baby Names by Birth Year) |website=Meiji Yasuda Life Insurance Company |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Чісленость і ґеоґрафічне розложіня:''' на цїлосвітовій уровни є веце як 45–50 тісяч реґістрованых носителёк того мена (приближно 96% з них жыє в Японії). Коло Японії суть найчісленїшы ґрупы носителёк зазначены в японьскій діаспорї в [[США]] (передовшыткым в штатах [[Гавай (США)|Гавай]] і [[Каліфорнія]]), [[Бразілія|Бразілії]], [[Канада|Канадї]] і [[Велиа Брітанія|Великій Брітанії]].&lt;ref name=&quot;forebears&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;namespedia&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.namespedia.com/details/Kanako |title=Kanako — Meaning of Kanako, Usage and Statistics |website=Namespedia |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Вікова дінаміка в Японії:''' верьх популарности того мена припав на 70. рокы – першу половину 90. років (послїдня фаза масовой перевагы мен кончачіх на ''-ко'' в періодї Шова і в раннїм періодї Гейсей). Од конця 90. років 20. стороча ся фреквенція удїлёваня того мена новородженцём поступно знижыла в prospech двойскладовой формы ''Кана'' ({{lang-ja|かな}}) або варіантів кончачіх на ''-но'' і ''-мі''&lt;ref name=&quot;meiji&quot; /&gt;

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>goe29hkwcbfgfndydaq32twrnca4ho5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172843</id>
      <parentid>172841</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:02:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Демоґрафічны штатістікы */</comment>
      <origin>172843</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12571" sha1="gnpdqvpausrbaj98ie4fsl5apxatcwg" xml:space="preserve">{{Infobox
| bodyclass   = ib-given-name
| bodystyle   = width: 22em; font-size: 90%;
| above       = Канако
| abovestyle  = background-color: #efefef; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;
| subheader   = {{lang-ja|かなこ / カナコ}} (''Kanako'')
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = Антропонімічны даны
| label1  = Род
| data1   = Женьскый
| header2 = Походжіня
| label3  = Слово/мено
| data3   = Японьске
| label4  = Значіня
| data4   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
| label5  = Реґіон шырїня
| data5   = [[Японія]], японьска діаспора ([[США]], [[Бразілія]])
| label6  = Повязаны мена
| data6   = Кана, Канае, Канамі, Канано
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є традічне женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.&lt;ref name=&quot;breen&quot;&gt;{{Cite book |last=Breen |first=Jim |title=Japanese Names (ENAMDICT) |publisher=Electronic Dictionary Research and Development Group |location=Melbourne |year=2020 |url=https://www.edrdg.org/enamdict/enamdict_doc.html |language=en}}&lt;/ref&gt; Належить ку класічному антропонімічному тіпу женьскых мен з концёвым суфіксом '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}} — „дїтя“), котрый в японьскім меннім словнику доміновав почас 20. стороча.&lt;ref name=&quot;o'neill&quot;&gt;{{Cite book |last=O'Neill |first=P. G. |title=Japanese Names: A Comprehensive Index by Characters and Readings |publisher=Weatherhill |location=New York — Tokyo |year=1972 |isbn=978-0834800601 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Історія і етімолоґія ==
З морфолоґічного погляду ся мено складать з двойскладовой основы '''''Кана-''''' ({{lang-ja|かな}}) і класічного женьского форманту '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}}, дословно – „дїтя“).&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;

В історічній традіції ся звык придавати суфікс ''-ко'' к женьскым менам обявив в періодї Геян (794–1185) меджі дворанов арістокраціёв і членами цісарьской родины. По рештаврації Мейджі (1868) і заведжіню єднотного родинного реґістра ''косекі'' ся мінять кончачі на ''-ко'' розшырили во вшыткых верствах японьской сполочности.&lt;ref name=&quot;plutschow&quot;&gt;{{Cite book |last=Plutschow |first=Herbert |title=Japan's Name Culture: The Significance of Names in a Religious, Political and Social Context |publisher=Routledge / Curzon Press |location=London |year=1995 |isbn=978-1873410424 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Писомны формы ==
В японьскім писмі ся мено записує з помочі сілабічного алфавіту гіраґана ({{lang-ja|かなこ}}) або катакана ({{lang-ja|カナコ}}). Формы в канджі можуть обсяговати веце як дві десяткы комбінацій, од котрых залежить конкретне значіня мена:&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;pon-navi&quot;&gt;{{Cite web |url=https://namae-yurai.net/ |title=かなこ (Kanako) — 名前由来net (Japanese Name Etymology and Statistics Database) |website=Namae-Yurai |publisher=Recruit Lifestyle / Pon-Navi |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* 加奈子, „приданя, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 香奈子, „аромат, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ 
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ 
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ 
* 佳奈子, „добрый/красный, (фонетічне канджі ''на''), дїтя“
* 夏菜子, „лїто, зеленина, дїтя“
* 奏子, „гармонія/музика, дїтя“

== Демоґрафічны штатістікы ==
Подля даных з меджінародных демоґрафічных датабаз (переважно ''Forebears'' і ''Namespedia'') і народных антропонімічных дослїджовань поїстёвень ''Meiji Yasuda Life'' належить мено Канако меджі шыроко пошыреных женьскых мен в Японії з выразнов ґенераціёв і віковов дінаміков:&lt;ref name=&quot;forebears&quot;&gt;{{Cite web |url=https://forebears.io/forenames/kanako |title=Kanako Forename Definition, Meaning and Demographics |website=Forebears |publisher=Forebears Demographic Database |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;meiji&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.meijiyasuda.co.jp/enjoy/ranking/ |title=生まれ年別の名前調査 (Annual Survey of Baby Names by Birth Year) |website=Meiji Yasuda Life Insurance Company |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Чісленость і ґеоґрафічне розложіня:''' на цїлосвітовій уровни є веце як 45–50 тісяч реґістрованых носителёк того мена (приближно 96% з них жыє в Японії). Коло Японії суть найчісленїшы ґрупы носителёк зазначены в японьскій діаспорї в [[США]] (передовшыткым в штатах [[Гавай (США)|Гавай]] і [[Каліфорнія]]), [[Бразілія|Бразілії]], [[Канада|Канадї]] і [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]].&lt;ref name=&quot;forebears&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;namespedia&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.namespedia.com/details/Kanako |title=Kanako — Meaning of Kanako, Usage and Statistics |website=Namespedia |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Вікова дінаміка в Японії:''' верьх популарности того мена припав на 70. рокы – першу половину 90. років (послїдня фаза масовой перевагы мен кончачіх на ''-ко'' в періодї Шова і в раннїм періодї Гейсей). Од конця 90. років 20. стороча ся фреквенція удїлёваня того мена новородженцём поступно знижыла в prospech двойскладовой формы ''Кана'' ({{lang-ja|かな}}) або варіантів кончачіх на ''-но'' і ''-мі''&lt;ref name=&quot;meiji&quot; /&gt;

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>gnpdqvpausrbaj98ie4fsl5apxatcwg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172848</id>
      <parentid>172843</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:04:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>+корекція</comment>
      <origin>172848</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12571" sha1="fttgi1kx0g1qhqvsvjey9u8cdig8knm" xml:space="preserve">{{Infobox
| bodyclass   = ib-given-name
| bodystyle   = width: 22em; font-size: 90%;
| above       = Канако
| abovestyle  = background-color: #efefef; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;
| subheader   = {{lang-ja|かなこ / カナコ}} (''Kanako'')
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = Антропонімічны даны
| label2  = Род
| data2   = Женьскый
| header3 = Походжіня
| label4  = Слово/мено
| data4   = Японьске
| label5  = Значіня
| data5   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
| label6  = Реґіон шырїня
| data6   = [[Японія]], японьска діаспора ([[США]], [[Бразілія]])
| label7  = Повязаны мена
| data7   = Кана, Канае, Канамі, Канано
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є традічне женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.&lt;ref name=&quot;breen&quot;&gt;{{Cite book |last=Breen |first=Jim |title=Japanese Names (ENAMDICT) |publisher=Electronic Dictionary Research and Development Group |location=Melbourne |year=2020 |url=https://www.edrdg.org/enamdict/enamdict_doc.html |language=en}}&lt;/ref&gt; Належить ку класічному антропонімічному тіпу женьскых мен з концёвым суфіксом '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}} — „дїтя“), котрый в японьскім меннім словнику доміновав почас 20. стороча.&lt;ref name=&quot;o'neill&quot;&gt;{{Cite book |last=O'Neill |first=P. G. |title=Japanese Names: A Comprehensive Index by Characters and Readings |publisher=Weatherhill |location=New York — Tokyo |year=1972 |isbn=978-0834800601 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Історія і етімолоґія ==
З морфолоґічного погляду ся мено складать з двойскладовой основы '''''Кана-''''' ({{lang-ja|かな}}) і класічного женьского форманту '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}}, дословно – „дїтя“).&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;

В історічній традіції ся звык придавати суфікс ''-ко'' к женьскым менам обявив в періодї Геян (794–1185) меджі дворанов арістокраціёв і членами цісарьской родины. По рештаврації Мейджі (1868) і заведжіню єднотного родинного реґістра ''косекі'' ся мінять кончачі на ''-ко'' розшырили во вшыткых верствах японьской сполочности.&lt;ref name=&quot;plutschow&quot;&gt;{{Cite book |last=Plutschow |first=Herbert |title=Japan's Name Culture: The Significance of Names in a Religious, Political and Social Context |publisher=Routledge / Curzon Press |location=London |year=1995 |isbn=978-1873410424 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Писомны формы ==
В японьскім писмі ся мено записує з помочі сілабічного алфавіту гіраґана ({{lang-ja|かなこ}}) або катакана ({{lang-ja|カナコ}}). Формы в канджі можуть обсяговати веце як дві десяткы комбінацій, од котрых залежить конкретне значіня мена:&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;pon-navi&quot;&gt;{{Cite web |url=https://namae-yurai.net/ |title=かなこ (Kanako) — 名前由来net (Japanese Name Etymology and Statistics Database) |website=Namae-Yurai |publisher=Recruit Lifestyle / Pon-Navi |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* 加奈子, „приданя, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 香奈子, „аромат, (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ 
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ 
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ 
* 佳奈子, „добрый/красный, (фонетічне канджі ''на''), дїтя“
* 夏菜子, „лїто, зеленина, дїтя“
* 奏子, „гармонія/музика, дїтя“

== Демоґрафічны штатістікы ==
Подля даных з меджінародных демоґрафічных датабаз (переважно ''Forebears'' і ''Namespedia'') і народных антропонімічных дослїджовань поїстёвень ''Meiji Yasuda Life'' належить мено Канако меджі шыроко пошыреных женьскых мен в Японії з выразнов ґенераціёв і віковов дінаміков:&lt;ref name=&quot;forebears&quot;&gt;{{Cite web |url=https://forebears.io/forenames/kanako |title=Kanako Forename Definition, Meaning and Demographics |website=Forebears |publisher=Forebears Demographic Database |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;meiji&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.meijiyasuda.co.jp/enjoy/ranking/ |title=生まれ年別の名前調査 (Annual Survey of Baby Names by Birth Year) |website=Meiji Yasuda Life Insurance Company |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Чісленость і ґеоґрафічне розложіня:''' на цїлосвітовій уровни є веце як 45–50 тісяч реґістрованых носителёк того мена (приближно 96% з них жыє в Японії). Коло Японії суть найчісленїшы ґрупы носителёк зазначены в японьскій діаспорї в [[США]] (передовшыткым в штатах [[Гавай (США)|Гавай]] і [[Каліфорнія]]), [[Бразілія|Бразілії]], [[Канада|Канадї]] і [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]].&lt;ref name=&quot;forebears&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;namespedia&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.namespedia.com/details/Kanako |title=Kanako — Meaning of Kanako, Usage and Statistics |website=Namespedia |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Вікова дінаміка в Японії:''' верьх популарности того мена припав на 70. рокы – першу половину 90. років (послїдня фаза масовой перевагы мен кончачіх на ''-ко'' в періодї Шова і в раннїм періодї Гейсей). Од конця 90. років 20. стороча ся фреквенція удїлёваня того мена новородженцём поступно знижыла в prospech двойскладовой формы ''Кана'' ({{lang-ja|かな}}) або варіантів кончачіх на ''-но'' і ''-мі''&lt;ref name=&quot;meiji&quot; /&gt;

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>fttgi1kx0g1qhqvsvjey9u8cdig8knm</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172850</id>
      <parentid>172848</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:07:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Писомны формы */</comment>
      <origin>172850</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="12568" sha1="tg8yn8vsmoh1rbht1zklmcistn6pswy" xml:space="preserve">{{Infobox
| bodyclass   = ib-given-name
| bodystyle   = width: 22em; font-size: 90%;
| above       = Канако
| abovestyle  = background-color: #efefef; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;
| subheader   = {{lang-ja|かなこ / カナコ}} (''Kanako'')
| headerstyle = background-color: #efefef;

| header1 = Антропонімічны даны
| label2  = Род
| data2   = Женьскый
| header3 = Походжіня
| label4  = Слово/мено
| data4   = Японьске
| label5  = Значіня
| data5   = Значіня ся одлишать в залежности од поужытых знаків канджі
| label6  = Реґіон шырїня
| data6   = [[Японія]], японьска діаспора ([[США]], [[Бразілія]])
| label7  = Повязаны мена
| data7   = Кана, Канае, Канамі, Канано
}}
'''Кана́ко''' ({{lang-ja|かなこ, カナコ}}) є традічне женьске [[Японці|японьске]] хрестне мено.&lt;ref name=&quot;breen&quot;&gt;{{Cite book |last=Breen |first=Jim |title=Japanese Names (ENAMDICT) |publisher=Electronic Dictionary Research and Development Group |location=Melbourne |year=2020 |url=https://www.edrdg.org/enamdict/enamdict_doc.html |language=en}}&lt;/ref&gt; Належить ку класічному антропонімічному тіпу женьскых мен з концёвым суфіксом '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}} — „дїтя“), котрый в японьскім меннім словнику доміновав почас 20. стороча.&lt;ref name=&quot;o'neill&quot;&gt;{{Cite book |last=O'Neill |first=P. G. |title=Japanese Names: A Comprehensive Index by Characters and Readings |publisher=Weatherhill |location=New York — Tokyo |year=1972 |isbn=978-0834800601 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Історія і етімолоґія ==
З морфолоґічного погляду ся мено складать з двойскладовой основы '''''Кана-''''' ({{lang-ja|かな}}) і класічного женьского форманту '''''-ко''''' ({{lang-ja|子}}, дословно – „дїтя“).&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;

В історічній традіції ся звык придавати суфікс ''-ко'' к женьскым менам обявив в періодї Геян (794–1185) меджі дворанов арістокраціёв і членами цісарьской родины. По рештаврації Мейджі (1868) і заведжіню єднотного родинного реґістра ''косекі'' ся мінять кончачі на ''-ко'' розшырили во вшыткых верствах японьской сполочности.&lt;ref name=&quot;plutschow&quot;&gt;{{Cite book |last=Plutschow |first=Herbert |title=Japan's Name Culture: The Significance of Names in a Religious, Political and Social Context |publisher=Routledge / Curzon Press |location=London |year=1995 |isbn=978-1873410424 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Писомны формы ==
В японьскім писмі ся мено записує з помочі сілабічного алфавіту гіраґана ({{lang-ja|かなこ}}) або катакана ({{lang-ja|カナコ}}). Формы в канджі можуть обсяговати веце як дві десяткы комбінацій, од котрых залежить конкретне значіня мена:&lt;ref name=&quot;breen&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;pon-navi&quot;&gt;{{Cite web |url=https://namae-yurai.net/ |title=かなこ (Kanako) — 名前由来net (Japanese Name Etymology and Statistics Database) |website=Namae-Yurai |publisher=Recruit Lifestyle / Pon-Navi |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* 加奈子, „приданя (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 香奈子, „аромат (фонетічне канджі ''на'', само о собі не мать жадне значіня), дїтя“ 
* 佳南子, „добрый, гардый і т. д., юг, дїтя“ 
* 香菜子, „аромат, зеленина, дїтя“ 
* 可南子, „приятельный, юг, дїтя“ 
* 佳奈子, „добрый/красный (фонетічне канджі ''на''), дїтя“
* 夏菜子, „лїто, зеленина, дїтя“
* 奏子, „гармонія/музика, дїтя“

== Демоґрафічны штатістікы ==
Подля даных з меджінародных демоґрафічных датабаз (переважно ''Forebears'' і ''Namespedia'') і народных антропонімічных дослїджовань поїстёвень ''Meiji Yasuda Life'' належить мено Канако меджі шыроко пошыреных женьскых мен в Японії з выразнов ґенераціёв і віковов дінаміков:&lt;ref name=&quot;forebears&quot;&gt;{{Cite web |url=https://forebears.io/forenames/kanako |title=Kanako Forename Definition, Meaning and Demographics |website=Forebears |publisher=Forebears Demographic Database |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;&lt;ref name=&quot;meiji&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.meijiyasuda.co.jp/enjoy/ranking/ |title=生まれ年別の名前調査 (Annual Survey of Baby Names by Birth Year) |website=Meiji Yasuda Life Insurance Company |language=ja |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Чісленость і ґеоґрафічне розложіня:''' на цїлосвітовій уровни є веце як 45–50 тісяч реґістрованых носителёк того мена (приближно 96% з них жыє в Японії). Коло Японії суть найчісленїшы ґрупы носителёк зазначены в японьскій діаспорї в [[США]] (передовшыткым в штатах [[Гавай (США)|Гавай]] і [[Каліфорнія]]), [[Бразілія|Бразілії]], [[Канада|Канадї]] і [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]].&lt;ref name=&quot;forebears&quot; /&gt;&lt;ref name=&quot;namespedia&quot;&gt;{{Cite web |url=https://www.namespedia.com/details/Kanako |title=Kanako — Meaning of Kanako, Usage and Statistics |website=Namespedia |language=en |access-date=2026-10-16}}&lt;/ref&gt;
* '''Вікова дінаміка в Японії:''' верьх популарности того мена припав на 70. рокы – першу половину 90. років (послїдня фаза масовой перевагы мен кончачіх на ''-ко'' в періодї Шова і в раннїм періодї Гейсей). Од конця 90. років 20. стороча ся фреквенція удїлёваня того мена новородженцём поступно знижыла в prospech двойскладовой формы ''Кана'' ({{lang-ja|かな}}) або варіантів кончачіх на ''-но'' і ''-мі''&lt;ref name=&quot;meiji&quot; /&gt;

== Особности з тым меном ==
* Канако Абе (阿部 加奈子; {{нар}} 1973), японьска діріґентка, писателька і піаністка
* Канако Доморі (堂森 佳南子; {{нар}} 1975), японьска теністка на возику
* Канако Еномото (榎本 加奈子; {{нар}} 1980), японьска артістка і моделка
* Канако Фукаура (深浦 加奈子; 1960–2008), японьска артістка
* Канако Гаґінаґа (萩永 佳奈子; {{нар}} 1975), японьска біжкыня
* Канако Гіґучі (樋口 可南子; {{нар}} 1958), японьска артістка
* Канако Гірай (平井 香菜子; {{нар}} 1984), японьска волейбалістка
* Канако Гірамацу (平松 可奈子; {{нар}} 1991), колишня членка японьской ідоловой ґрупы SKE48
* Канако Інукі (犬木 加奈子; {{нар}} 1958), японьска авторка манґы і ілустраторка
* Канако Іто (いとう かなこ; {{нар}} 1973), японьска співачка
* Канако Іто (фотбалістка) (伊藤 香菜子; {{нар}} 1983), японьска фотбалістка
* Канако Касе (加瀬 加奈子; {{нар}} 1980), японьска професіонална біціґлістка
* Канако Кітао (北尾 佳奈子; {{нар}} 1982), японьско-америцька сінхронізована плавкыня
* Канако Кобаяші (小林 花奈子; {{нар}} 1998), японьска грачка реґбі
* Канако Кондо (近藤 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска даберка і співачка
* Канако Міцугаші (三橋 加奈子; {{нар}} 1978), японьска артістка і даберка
* Канако Міямото (宮本 佳那子; {{нар}} 1989), японьска артістка і співачка
* Канако Момота (百田 夏菜子; {{нар}} 1994), японьска співачка і артістка
* Канако Морікасі (森崎 可南子; {{нар}} 1996), японьска теністка
* Канако Муракамі (村上 佳菜子; {{нар}} 1994), японьска красокорчулярька
* Канако Мурата (村田 夏南子; {{нар}} 1993), японьска боёвнічка змішаных боёвых умень і колишня запаснічка
* Канако Найто (内藤 香菜子; 1980 – 2019), японьска волейбалістка
* Канако Ніші (西 加南子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Ніші (писателька) (西 加奈子; {{нар}} 1977), японьска писателька і умелкыня
* Канако Оґата (緒方 かな子; {{нар}} 1973), японьска співачка і телевізна особность
* Канако Омура (大村 加奈子; {{нар}} 1976), японьска волейбалістка
* Канако Оцуджі (尾辻 かな子; {{нар}} 1974), японьска політічка і актівістка
* Канако Сакаі (酒井 香奈子; {{нар}} 1986), японьска даберка
* Канако Тагара (田原 可南子; {{нар}} 1994), японьска артістка і співачка
* Канако Такацукі (高槻 かなこ; {{нар}} 1993), японьска даберка і співачка
* Канако Танікава (谷川 可奈子; {{нар}} 1970), японьска біціґлістка
* Канако Татено (立野 香菜子; {{нар}} 1981), японьска даберка
* Канако Тоджо (東條 加那子; {{нар}} 1984), японьска даберка
* Канако Ураі (浦井 佳奈子; {{нар}} 1981), японьска професіонална запаснічка, новинарька і умелкыня
* Канако Ватанабе(渡部 香生子; {{нар}} 1996), японьска плавкыня
* Канако Янаґігара (柳原 可奈子; {{нар}} 1986), японьска артістка і комічка
* Канако Йонекура (米倉 加奈子; {{нар}} 1976), японьска бедмінтоністка

== Фіктівны поставы ==
* Канако Ясака (八坂 神奈子), постава з гры &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Mountain of Faith]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; зо серії „Touhou Project“
* Канако Курусу (来栖 加奈子), постава зо серії легкых романів „Oreimo“
* Канако Кецукане (決鐘 仮名子), постава у фанушиковскій грї к [[пріквел]]у &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt; під назвов &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[Undertale Yellow]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;
* Канако Мімура (三村 かな子), постава в герній серії &lt;nowiki&gt;„&lt;/nowiki&gt;[[The Idolmaster Cinderella Girls]]&lt;nowiki&gt;“&lt;/nowiki&gt;

== Референції ==
{{референції}}
{{Хрестне мено}}
{{DEFAULTSORT:Канако}}
[[Катеґорія:Японьскы женьскы хрестны мена]]
[[Катеґорія:Женьскы хрестны мена]]</text>
      <sha1>tg8yn8vsmoh1rbht1zklmcistn6pswy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кріштяну Роналду</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25071</id>
    <revision>
      <id>172809</id>
      <parentid>170081</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T20:51:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>+ стыржень</comment>
      <origin>172809</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="13662" sha1="ij0nqlcscvc98fg8423i9ufgega1pew" xml:space="preserve">{{Куртый попис|Портуґалськый професійный фотбалішта}}
{{Не поплетьте|Роналдо|Роналдіню}}
[[Файл:Cristiano_Ronaldo_Croatia_v_Portugal_2_July_2026-075_(cropped).jpg|міні|Кріштяну Роналду за націоналну зборну Портуґалії в 2026.&amp;nbsp;році]]
'''Кріштя́ну Рона́лду душ Са́нтус Аве́йру''', знамый ги '''Кріштяну Роналду''' вадь '''CR7''' ({{Lang-pt|Cristiano Ronaldo dos Santos Aveiro}} {{IPA|[kɾiʃˈtjɐnu ʁuˈnaldu duʃ ˈsɐ̃tuz‿aˈvɐjɾu], [kɾɨʃˈ-]}}; рожд.&amp;nbsp;5.&amp;nbsp;фебруара 1985, [[Фуншал]], [[Мадейра]], [[Портуґалія]]) є портуґалськый професійный [[фотбал]]ішта, нападник и капітан клуба Ал-Наср Саудської професійної ліґы и портуґалської націоналної зборної. Ун ся держит за єдного з майліпшый бавлячув у історії фотбалу; має пять [[Золота лобда|Золотых лобд]] [[ФІФА]], три нагороды ги Майліпшый бавляч року межи чоловіками [[УЕФА]], чотыри Золоті копачкы. Быв пятьраз уголошеный Майліпшым бавлячом у світі ФІФА.

Кріштяну Роналду&amp;nbsp;— єден из майнагородженых професійных фотбаліштув: за свою карєру ун уйграв 35&amp;nbsp;трофеюв, у тум числі пять чемпіонськых ліґ УЕФА, дві націоналні ліґы УЕФА и Европськый чемпіонат УЕФА. Ун держит рекорд за майвеликоє число: ґолув (140) и ґоловых передач (42) у чемпіонськуй лізі; ґолув (14) и ґоловых передач (8) у Европському чемпіонаті; межинародных выступув за націоналну зборну (233), межинародных ґолув межи чоловіками (146), межинародных побід (141). Ун єдиный бавляч, котрый забив 100&amp;nbsp;ґолув за чотыри разні клубы и фінішовав из майвеликым числом ґолув у чотырьох разных домашньых ліґах. Професійно вун выступив булш як 1,300&amp;nbsp;раз и забив булш як 970 офіційных ґолув за дорослу карєру за клуб и зборну, што го чинит майуспішным забивачом ґолув за вшыток час.

== Біоґрафія ==
Кріштяну Роналду душ Сантус Авейру ся родив 5.&amp;nbsp;фебруара 1985.&amp;nbsp;року у районі Сан Педру в [[Фуншал]]і, столици автономного реґіона [[Мадейра]] в [[Портуґалія|Портуґалії]]. Урус у сосідньому районі Санту Антоніу.&lt;ref&gt;{{Cite news|url=https://www.dn.pt/dossiers/desporto/cristiano-ronaldo/perfil/interior/pelos-caminhos-de-ronaldo-1298338.html |newspaper=Diário de Notícias |title=Desporto – Pelos caminhos de Ronaldo |date=6 July 2009 |access-date=22 July 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170808072949/http://www.dn.pt/dossiers/desporto/cristiano-ronaldo/perfil/interior/pelos-caminhos-de-ronaldo-1298338.html |archive-date=8 August 2017}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=http://www.marca.com/en/football/real-madrid/2017/02/05/5896528d22601db9458b4599.html |last=Jimenez |first=Ruben |title=Cristiano turns 32 |work=Marca |location=Spain |date=5 February 2017 |access-date=22 July 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170715151746/http://www.marca.com/en/football/real-madrid/2017/02/05/5896528d22601db9458b4599.html |archive-date=15 July 2017 }}&lt;/ref&gt; Його мати, Марія Долорес душ Сантус Вівейрус Авейру, робила поварихов и харитьов.&lt;ref&gt;{{Cite web |date=6 July 2018 |title=Família de Cristiano Ronaldo inaugura restaurante em Gramado: 'Me apaixonei pela cidade', diz irmã |url=https://g1.globo.com/rs/rio-grande-do-sul/noticia/familia-de-cristiano-ronaldo-inaugura-restaurante-em-gramado-me-apaixonei-pela-cidade-diz-irma.ghtml |access-date=20 November 2023 |website=G1 |language=pt-br |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120134441/https://g1.globo.com/rs/rio-grande-do-sul/noticia/familia-de-cristiano-ronaldo-inaugura-restaurante-em-gramado-me-apaixonei-pela-cidade-diz-irma.ghtml |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=26 April 2023 |title=Cristiano Ronaldo, do início humilde à grandeza no futebol |url=https://bomdia.ch/cristiano-ronaldo-do-inicio-humilde-a-grandeza-no-futebol/ |access-date=20 November 2023 |website=BOM DIA Suíça |language=pt |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120134442/https://bomdia.ch/cristiano-ronaldo-do-inicio-humilde-a-grandeza-no-futebol/ |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Його втець, Хосе Дініс Авейру, быв муніципалным загородником (садовником) про місну власть Санту Антоніу и пудробляв завідувучым екіпірованьом у фотбаловому клубі Андоріня.&lt;ref name=&quot;LittleBee&quot;&gt;{{cite web |title=The 'little bee' who always cried – the story of young Ronaldo's path to greatness in Madeira |url=http://www.goal.com/en-us/news/the-little-bee-who-always-cried-the-story-of-young-ronaldos-path-/k927thno26e41b42er1z9zhqo |work=Goal |first=Ben |last=Hayward |date=23 June 2017 |access-date=23 August 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170830041632/http://www.goal.com/en-us/news/the-little-bee-who-always-cried-the-story-of-young-ronaldos-path-/k927thno26e41b42er1z9zhqo |archive-date=30 August 2017}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=José Dinis: &quot;O meu filho é uma força da natureza&quot; |url=https://www.record.pt/futebol/futebol-nacional/liga-betclic/sporting/detalhe/jose-dinis-o-meu-filho-e-uma-forca-da-natureza |access-date=20 November 2023 |website=www.record.pt |language=pt-PT |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120132119/https://www.record.pt/futebol/futebol-nacional/liga-betclic/sporting/detalhe/jose-dinis-o-meu-filho-e-uma-forca-da-natureza |url-status=live }}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |date=18 June 2011 |title=Deixou a Madeira em lágrimas e chegou ao topo do Mundo |url=https://www.dn.pt/gente/deixou-a-madeira-em-lagrimas-e-chegou-ao-topo-do-mundo-1881777.html |access-date=20 November 2023 |website=www.dn.pt |language=pt-PT |archive-date=20 November 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20231120132753/https://www.dn.pt/gente/deixou-a-madeira-em-lagrimas-e-chegou-ao-topo-do-mundo-1881777.html |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Отець Роналду служив у портуґалськуй армії бігом Портуґалської колоніалної войны и участвовав у бойовых діях в [[Анґола|Анґолі]]; тото го травматизовало так, ож ушыткый жывут мав проблему з алкоголізмом.&lt;ref&gt;{{cite book|last1=Doyle|first1=Brian|title=Cristiano Ronaldo: World-Beater|url=https://archive.org/details/cristianoronaldo0000doyl|date=2017|pages=[https://archive.org/details/cristianoronaldo0000doyl/page/13 13]}}&lt;/ref&gt; Через прабабку, Ізабел да Пєдаде, рождену на острові Сан Вісенті (товды [[Портуґалськоє Кабу Верде]]), Роналду має [[Кабу Верде|кабувердські]] коріня.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Cristiano Ronaldo tem 'costela' cabo-verdiana |url=https://expresso.sapo.pt/actualidade/cristiano-ronaldo-tem-costela-cabo-verdiana=f491641 |first=Pedro |last=Miguel Neves |work=Sapo Expresso |access-date=23 July 2017 |language=pt |archive-url=https://web.archive.org/web/20170713163733/http://expresso.sapo.pt/actualidade/cristiano-ronaldo-tem-costela-cabo-verdiana=f491641 |archive-date=13 July 2017}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Sousa |first=Hugo Daniel |date=12 January 2015 |title=O que mais distingue Cristiano Ronaldo dos outros? A potência |url=https://www.publico.pt/2015/01/12/desporto/noticia/o-que-mais-distingue-cristiano-ronaldo-dos-outros-a-potencia-1681928 |access-date=16 January 2024 |website=PÚBLICO |language=pt |archive-date=16 January 2024 |archive-url=https://web.archive.org/web/20240116215951/https://www.publico.pt/2015/01/12/desporto/noticia/o-que-mais-distingue-cristiano-ronaldo-dos-outros-a-potencia-1681928 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

Роналду має старшого брата Угу и дві сестры, котрых звут Елма и Ліліана Катя.&lt;ref name=&quot;AtFeet&quot;&gt;{{#invoke:cite|web|last=Lewis |first=Tim |url=https://www.theguardian.com/football/2008/jun/08/manchesterunited.portugal |title=He's got the world at his feet |work=The Guardian |location=London |date=8 June 2008 |access-date=5 November 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130927042123/http://www.theguardian.com/football/2008/jun/08/manchesterunited.portugal |archive-date=27 September 2013 |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Їх отець честовав президента США Роналда Рейґана и назвав на його честь Роналду.&lt;ref&gt;{{cite news|url=https://www.washingtonpost.com/news/early-lead/wp/2016/01/19/cristiano-ronaldo-was-named-after-ronald-reagan-no-really/|title=Cristiano Ronaldo was named after Ronald Reagan. No, really.|quote=My parents named me after [Ronald Reagan] because they both liked this name and thought it sounded strong. [...] I know that my father admired him.|last=Payne|first=Marissa|newspaper=Washington Post|via=GQ|date=19 January 2016|access-date=23 June 2023|archive-date=6 March 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230306034422/https://www.washingtonpost.com/news/early-lead/wp/2016/01/19/cristiano-ronaldo-was-named-after-ronald-reagan-no-really/|url-status=live}}&lt;/ref&gt; Мати Роналду розказала, ож позад [[Худоба|худобы]], алкоголізма чоловіка и позад того, ож уже мали повно дітий, хотіла вчинити [[аборт]], кой уношовала Роналду, айбо єї дохтор удказав ся правити таку операцію.&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Cristiano Ronaldo's mother: I wanted an abortion, but God said no |url=https://www.eurosport.co.uk/football/liga/2014-2015/cristiano-ronaldos-mother-i-wanted-an-abortion-but-god-said-no_sto4979169/story.shtml |access-date=26 January 2021 |publisher=[[Eurosport]] |date=5 November 2015}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web |title=Ronaldo's mother reveals she tried to abort her son |url=https://www.independent.ie/sport/soccer/other-soccer/ronaldos-mother-reveals-she-tried-to-abort-her-son-30441371.html |access-date=30 June 2022 |work=Irish independent |date=18 July 2014 |archive-date=30 June 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220630105713/https://www.independent.ie/sport/soccer/other-soccer/ronaldos-mother-reveals-she-tried-to-abort-her-son-30441371.html |url-status=live }}&lt;/ref&gt; Роналду урус у біднуй [[Католицизм|католицькуй]] файті, мусів ділити комнату з братом и сестрами,&lt;ref&gt;{{cite news |title=Cristiano Ronaldo spills all to his 'close friend' Jasmine about women, football, cars... and money |url=https://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/cristiano-ronaldo-spills-all-to-his-close-friend-139054 |date=3 July 2011 |work=Daily Mirror |access-date=21 August 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130819214735/http://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/cristiano-ronaldo-spills-all-to-his-close-friend-139054 |archive-date=19 August 2013}}&lt;/ref&gt; и продовжує ідентифіковати себе католиком у дорослум віці.&lt;ref&gt;{{Cite web |last=Rhodes |first=Charlie |date=17 December 2018 |title=Cristiano Ronaldo: &quot;Juventus? As a group, it is better than Real Madrid&quot; |url=https://sportslens.com/news/cristiano-ronaldo-juventus/ |access-date=4 August 2023 |website=Sportslens.com }}&lt;/ref&gt; У юности вун ідолізовав бразільськых фотбаліштув [[Роналду]] и [[Роналдіню]].&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://m.allfootballapp.com/news/EPL/%E2%80%9CLeft-a-beautiful-history-in-football%E2%80%9D-%E2%80%93-Ronaldo-reveals-his-2-idols-in-the-game/2750394 |title=&quot;Left a beautiful history in football&quot; – Ronaldo reveals his 2 idols in the game &amp;#124; All Football |website=m.allfootballapp.com |access-date=2 March 2025 |archive-date=5 March 2026 |archive-url=https://web.archive.org/web/20260305105722/https://m.allfootballapp.com/news/EPL/%E2%80%9CLeft-a-beautiful-history-in-football%E2%80%9D-%E2%80%93-Ronaldo-reveals-his-2-idols-in-the-game/2750394 |url-status=live }}&lt;/ref&gt;

== Референції ==
{{Reflist}}
{{Стыржень}}
{{Lifetime|1985||Роналду, Кріштяну душ Сантус Авейру}}
[[Катеґорія:Фотбал]]
[[Катеґорія:Фотбалісты]]</text>
      <sha1>ij0nqlcscvc98fg8423i9ufgega1pew</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Birthdays the Beginning</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25126</id>
    <revision>
      <id>172596</id>
      <parentid>171384</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T15:45:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <origin>172596</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28069" sha1="fco2jl1czny363fqow1rzptdj1i67te" xml:space="preserve">{{Інфобокс відеогра
| image = 
| caption = North American cover
| developer = [[Arc System Works]]
| publisher = {{vgrelease|JP|Arc System Works|WW|[[NIS America]]}}
| designer = 
| engine = 
| released = '''PlayStation 4'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|19. януара, 2017|Америка|9. мая, 2017&lt;ref name=Release&gt;{{cite web |last=Romano |first=Sal |date=21. децембра, 2016 |url=https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |title=Birthdays the Beginning delayed to May 9 in North America, May 12 in Europe |website=Gematsu |access-date=May 8, 2023 |archive-date=May 8, 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20230508185919/https://www.gematsu.com/2016/12/birthdays-beginning-delayed-may-9-north-america-may-12-europe |url-status=live }}&lt;/ref&gt;|Европа|12. мая, 2017&lt;ref name=Release/&gt;|AU|May 26, 2017}}'''Windows'''{{vgrelease|WW|May 9, 2017 (on day of PS4 NA release)}}'''Switch'''&lt;br /&gt;{{vgrelease|Японія|марця 2018|NA|June 5, 2018|Европа|8. юна, 2018|Австр|15. юна, 2018}}
| genre = [[Симулатор бытя]], [[пісковниця (игры)|пісковниця]]
| series = 
| modes = [[Игра на єдного]]
| platforms = [[PlayStation 4]], [[Microsoft Windows]], [[Nintendo Switch]]
}}
'''Birthdays the Beginning''' ({{Lang-rue|Дні рождіня: Зачаток}}) ({{Lang-ja|バースデイズ・ザ・ビギニング}}, ''Bāsudeizu za Biginingu'') — [[Компютерна бавка|игра]] у жанрови [[Пісковниця (игры)|пісковниця]] и [[Симулатор бытя|симулатор бога]], розроблена [[TOYBOX]] и [[ARC SYSTEM WORKS]] при продуцентованёви [[Ясухіро Вада|Ясухіро Вады]]. Играч появлять ся у кубічному світови и мать переробити ёго рельеф, температуру и окружавущі условія так, жебы у ньӱм росли и розвивали ся различні формы живота, уд майпростых [[Орґанізм|орґанізмӱв]], до [[Ростлины|ростлин]], [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и [[Чоловік розумный|чоловіка]]. Игра уйшла на [[PC]] и [[PlayStation]] у [[2017]]. році.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://nisamerica.com/games/birthdays-beginning |title=Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt; 

== Игровый процес ==
Играч не управлять истнотами вадь ростлинами напряму. Замісто того управлявучи условіями их живота, мінявучи температуру, высоту повирьхности, воду, и инноє. Играч робить простӱр де орґанізмы годни ся розмножати, появляти, [[Еволуція|еволуціоновати]], [[Мутація|мутовати]], удмирати и розвивати. Продуцент игры [[Ясухіро Вада]] объясняв концепцію через интерес ид тому, як у цілому взникать живот на [[Земля (планета)|земли]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/articles/harvest-moon-creator-on-his-new-game-and-how-stard/1100-6445583/ |title=Harvest Moon Creator on His New Game |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Игра представлять [[Свѣт|світ]] у виді ґіґантського куба, у межох котрого играч годен творити [[горы]], [[Низина|низины]], [[Море|моря]], [[Остров|островы]] и другі части рельефа. При тому сотвореный світ стає не просто декоративныв картов: переміна рельефа вплывать на [[клімат]] и тым самым на далшоє розвитя [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref name=&quot;official&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.birthdaysthebeginning.com/ |title=Birthdays the Beginning - Official Website |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Игровый процес робить ся вокруг повторіня двох основных дійств: переміняти світ и гадковати за током [[Час|часу]]. У зачатку играч зпирать час и терраформує повирьх земли, пак переводить світ у режим протіканя часу, и никать, як появлявуть ся орґанізмы и як ся розвивавуть. Пак играч изпирать ток часу, и вертать ся у режим терраформованя, аж треба перемінити глубину у [[Море|морёви]], покласти камінь теплини/студени и т.д.&lt;ref name=&quot;official&quot; /&gt;

Так игра фурт дає играчови переключати ся миже активным управлінём и никанём на резултаты свойых трудӱв. По мірі розвитя світа процес стає май продуманым и тяжкым, наприклад появліня єдного орґанізма годно привести ид появлінёви другого, а же пропаде якый ись вид, та то скорше всёго замітно повплывать на далші етапы розвитя.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/ |title=Review: Birthdays the Beginning |website=Destructoid |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

== Игрові режимы ==
=== Мікрорежим ===
Основный режим прямої взаємодії из світом. У нёму час ся изпирать, а играч дӱстає возмогу літати над зимлёв и міняти її повирьх. Основна дія то є пуднятя и пущаня блокӱв рельефа, дякувучи чому образувуть ся низины, [[Горб|горбы]], [[Гора|горы]], [[Море|моря]], [[Озеро|озера]], [[Водопад|водопады]] и другі.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/ |title=Birthdays the Beginning |website=4Gamer.net |access-date=2026-09-19 |language=ja}}&lt;/ref&gt;

Пуднятя и пущаня земли мать наслідкы не лиш про візуалный вид карты. Рельеф изъязаный из температуров світа, пуднятя знижать ї, а понижіня чинить ї май великыв.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.cgmagonline.com/review/game/birthdays-beginning-review-quiet-relaxing/ |title=Birthdays the Beginning Review - Quiet &amp; Relaxing |website=CGMagazine |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Ищи у мікрорежимови мож никати за уже екзістувущыми орґанізмами, збирати разні предметы, и удкрывати нові найдені формы живности. Потӱм орґанізм переносить ся у бібліотеку де указує ёго фото, назва, рекомендовані условія живота и друга информація за нёго.

=== Макрорежим ===
У нёму час опят занчинать ити, а играч не знаимать ся иппен редаґованём світа, ай никать за проходящыми у світови процесами. Ток часу мож ускоряти, авадь никати у режимови реалного часу.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot;&gt;{{cite web |url=https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/ |title=Modes - Birthdays the Beginning |publisher=NIS America |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Иппен у сёму режимови проходить бӱлша часть подій у екосистемі и [[Свѣт|світови]]. Орґанізмы появлявуть ся, удумиравуть, розпложувуть ся, а даколи щезавуть. У игрі суть спеціалні уповісткы за стан живых орґанізмӱв, позволявущі гадковати за перемінами у их популаціях.

У сӱжетному режимови играч проходить величезні уднуигрові періоды часу, аж до дакӱлкох міліардӱв рокӱв. При тому сись колосалный час изтискать ся до удносно короткого игрового процеса.&lt;ref name=&quot;official_modes&quot; /&gt;

== Терраформованя, температура и вода ==
Основный инструмент играча є міняня высоты блокӱв. Пуднятя их горі помагать творити горы и высоты, а опущаня долӱ, впадины и водні просторы. Позад кубічної системы світа каждоє такоє міняня є єдночасно локалным мінянём ландшафта и дарабом общої кліматично-ґеоґрафічної системы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot;&gt;{{cite web |url=https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=GameSpot |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Терраформованя мать ограничіня у видови енерґії/здоровля ''аватара'' (тото є персонаж играча). Дійства тратять тот ресурс, и играч не годен цілый час провести за переставбов світа у мікрорежимови. Обы удновити енерґію треба перейти у макрорежим (режим де иде ток часу).&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

Спеціалні инструменты (тратять много енерґії) годни локално упростити вам пуднятя температуры — ''камінь тепла'', и її понижіня — ''камінь студени'', у межох 31x31 блокӱв. Усёго их є по 3 штукы, их мож класти, а пак по непотребі забирати и переміщати у другоє місто на карті.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://steamcommunity.com/app/525700/discussions/0/2741975115069938246/ |title=Birthdays the Beginning - Steam Discussions |website=Steam Community |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

'''''Температура''''' — єден из майважных параметрӱв у Birthdays the Beginning. Она опереділять які истноты годни жити у разных частях світа. Тому играчови приходить ся не лиш ставбити красный [[ландшафт]], а и урахововати кліматичні наслідкы.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/ |title=Birthdays the Beginning Review: Biology in a Box |website=Pixelkin |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Самої лиш ґлобалної температуры мало про [[Еволуція|еволуцію]], у світі суть многі локалні удмінности у температурі, тому самої лиш сериднёї температуры по світови не є доста про появліня нового орґанізма вадь ёго розвитя. Даколи ліпше учинити уддільну область — наприклад невеликого розміра низину близко ид [[Водоєм|водоємови]].&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://www.keengamer.com/articles/reviews/birthdays-the-beginning-review-ps4/ |title=Birthdays the Beginning Review |website=KeenGamer |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

Тому міняня температуры стає єдныв из главных стратеґічных механік. Играч годен сотворити условія про [[Еволуція|еволуцію]] єдного орґанізма, а дале пак изпозоровати як тоты переміны учинили тото місто не май ипным про другый орґанізм.&lt;ref&gt;{{cite web |url=https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/ |title=Game Review: Birthdays the Beginning |website=Simply Binge |access-date=2026-09-19 |language=en}}&lt;/ref&gt;

'''Вода''' — є ищи єдным важным елементом околища. Знижувучи высоту блокӱв, играч годен творити моря, озера, и прочі водні обводы, а спеціалні предметы давуть возмогу робити прісну воду и [[Ріка|рікы]]. Исе необходно про формована ипных условій про разні орґанізмы.&lt;ref name=&quot;gamespot_review&quot; /&gt;

Розличавуть ся условія, изъязані из водов и вогкостёв суши. Тому даже при пудходящӱв температурі орґанізм годен не появити ся, кідь поблизь ниє затрібованого типа водного простора, авадь кідь ниє доста вогкости.&lt;ref name=&quot;cgmag&quot; /&gt;

== Орґанізмы, еволуція и колекціонованя ==

=== Орґанізмы ===
У игрі екзістує 292 виды орґанізмӱв. Исе число включать разні формы живого, появлявущі ся на протязі розвитя [[Свѣт|світа]]. Они обсягавуть величезный діапазон − уд ранньых [[Протозої|протозойӱв]] до [[Дінозавры|динозаврӱв]], [[Ссавцї|ссавцьӱв]] и чоловіка.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net&lt;/ref&gt;

Каждый орґанізм мать свої условія появліня. Сереґ них годни урахововати ся [[температура]], вогкость, тип окружіня и наявность другых орґанізмӱв, мусайных про удповідный етап розвоя. Тому удкрытя нового вида представлять собов не просто трафункову находку, а резултат сотворіня опереділеної комбінації условій.&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-rewiew-biology-in-a-box/ {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}&lt;/ref&gt;

'''''Еволучна система''''' — главна часть игры. Нові [[Орґанізм|орґанізмы]] изъязані миже собов поступностёв розвоя, а появліня нового [[Вид (біолоґія)|вида]] часто удкрывать путь ид появлінёви слідувущого. Резултатом, играч пробує провести живӱт свого світа через разні етапы еволучної історії.&lt;ref&gt;''https://www.pcgamer.com/birthdays-the-beginnings-is-a-sandbox-adventure-from-harvest-moon-creator-yasuhiro-wad {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}a/''&lt;/ref&gt;

У игрі суть уложені иппен и спеціалні предметы што помогавуть появляти ся новым видам живого, то суть ''сімня еволуції'' тай ''сімня мутації''.&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Даже при сотворінёви ипної про еволуцію и мутацію бывалної базы, не є ґарантовано ож ваш вид розовье ся у новый ([[Еволуція|еволуціонує]] вадь [[Мутація|мутує]]). [[Вид (біолоґія)|Вид]] годен обстати ся тым же, при [[Катаклізм|катаклізмах]] и зовсім, щезнути путём удумираня.&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

Орґанізмы у игрі образувуть общу [[Екосистема|екосистему]]. Появліня ци заникнутя єдного вида годно вплывати на другі виды, особно же они зависять уд нёго ге уд жрідла поживы. Того сотворіня нового орґанізма часто призводить ид непожаданым наслідкам на уж екзістувущу [[Екосистема|екосистему]].&lt;ref&gt;https://simplybinge.com/2017/05/game-review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Исе особно важно у сӱжетному режимови: кідь мусайный про далшый розвой орґанізм удумирать, та пак послідувущі етапы еволуції годни быти недоступными. Играчови приходить ся ренововати пережі условія авадь вертати пропавшый вид.&lt;ref&gt;https://www.gamespot.com/reviews/birthdays-the-beginning-review/1900-6416685/&lt;/ref&gt;

=== Бібліотека ===
Каждый найденый и удкрытый орґанізм заносить ся у спеціалну бібліотеку. У ньӱв играч може проникововати информацію за зобраті формы живого и хосновати ї про розуміня далшого розвоя свої [[Екосистема|екосистемы]].&lt;ref&gt;https://pixelkin.org/2017/05/09/birthdays-the-beginning-review-biology-in-a-box/&lt;/ref&gt;

Бібліотека помалы стає ся робити у своєобразный каталоґ [[Еволуція|еволучної]] історії вашого світа. Айбо система гляданя истнот не є идеална: дакотрі обзоры удмічали, ож по мірі прохождіня стає тяжко так скоро ге сперед тым, находити якыйись орґанізм и опереділяти трібованя ищи не найденых [[Вид (біолоґія)|видӱв]].&lt;ref&gt;https://www.playstationlifestyle.net/review/568373-birthdays-the-beginning-review-an-evolutionary-paradox-ps4/&lt;/ref&gt; 

Пӱсля появліня нового [[Орґанізм|орґанізма]] ёго треба найти на самӱв земли. Играч мать приблизити ся ид нёму у мікрорежимови и зфотькати го, пӱсля чого информація за истноту заносить ся у бібліотеку. Ото перештацовує назираня за [[Еволуція|еволуціёв]] ищи и у интересну систему збора информації за вашу [[Планета|планету]].

=== Колекціонованя ===
[[Колекціонованя]] ото єдна из довгодобых цілий [[Компютерна бавка|игры]]: офіціалні матеріалы при розробці прямо пудкреслёвали наявнӱсть почти 300 разных орґанізмӱв, а потӱм розробник быв уточнив точноє число — 292.&lt;ref&gt;https://www.4gamer.net/games/353/G035395/20170123085/&lt;/ref&gt;

Окрем переміняня [[Рельеф|рельефа]], играч одержує вышеописані спеціалні предметы, которі позволявуть прискоряти вадь облегчати многі [[Процес|процесы]]. Среґ них є и такі, што зъязані из появлінёсм [[Орґанізм|орґанізмӱв]], [[Еволуція|еволуціёв]] (''сімня еволуції'') вадь перемінянём простора вокруг. Дакотрі предметы особно хосенні товды, кой [[Природа|природноє]] появліня трібного вида занимать забарз много [[Час|часу]].&lt;ref&gt;https://www.destructoid.com/reviews/review-birthdays-the-beginning/&lt;/ref&gt;

Хоснованя предметӱв лишать ся доповнитильным инструментом, а не мусайныв основоі [[Компютерна бавка|игры]]. У дакотрых упробованях их хоснованя ограничує ся вадь стає нежаданым, того играчови приходить ся бізовати ся на основно своє управліня [[Екосистема|екосистемов]].&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Игровый режим ==
У игрі суть дані 3 режимы игры: сӱжетный, Dino challenge и Слободна игра (Free Play). [[Компютерна бавка|Игровый]] процес у каждому из режимӱв ся рознить.&lt;ref&gt;https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/&lt;/ref&gt;

=== Сӱжетный ===
Сӱжетный режим єдночасно мать роль кампанії и научіня. Играч проходить дакӱлко етапӱв історії світа, поступно спознає ся из механіками и продвигать ся по еволучному ланцови ид заданым [[Орґанізм|орґанізмам]]. Началні світы невеликі, потӱм их розмір стає бӱлшый.&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

По офіціалным даным, сӱжетный режим обсягує почти пять міліардӱв рокӱв часу удну игры, розробникы указовали, ож такый масштаб то є приблизно 30 годин реалного игрового часу.

=== Dino challenge ===
„Dino Challenge“ — режим май оръентованый на задачі. Замісто сопокӱйної игры играчови треба сотворити конкретный орґанізм за установленый час. Миже цільӱв май часто суть [[Дінозавры|динозавры]] гий [[еораптор]] и [[Тіранозавр|тиранозавр]]. По прохождінёви упробованя мож повторяти, пробувучи поліпшити резултаты игры на час.

=== Слободна игра ===
„Free Play“ ({{lang-rue|Слободна гра}}) знимать значну часть ограничінь кампанії и позволять без спіхованя творити свою екосистему. Мож убирати розмір [[Свѣт|світа]] и експериментовати из разными варіантами розвоя живины без мусайности слідовати сӱжетнӱв лінії.&lt;ref&gt;https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/&lt;/ref&gt;

Якраз слободна игра дуже добрі розкрывато пісковницькый бӱк Birthdays the Beginning: мож сотворяти вшелиякі світы, никати за алтернативным розвоём живины и даже поміщать у єднӱв екосистемі орґанізмы, котрі у реалнӱв історії [[Земля (планета)|Земли]] ниґда не жили єдночасно.&lt;ref&gt;https://www.birthdaysthebeginning.com/&lt;/ref&gt;

== Розмір світа ==
Розмір вашого кубічного світа дуже вплывать на простӱр, доступный про творіня [[Екосистема|екосистемы]]. Офіціалні матеріалы игры спеціално демонструвуть перехӱд уд невеликых світӱв ид ка-май грубым и предлагавуть поруняти их розміры миже собов.

Великый світ дає бӱлше простора на творьбу разных [[Кліматична зона|кліматичных зон]] и розміщіня [[Орґанізм|орґанізмӱв]], товды кой малинькый світ силує чинити май компактну и збиту [[Екосистема|екосистему]]. Того тото як убирати розмір світа є не лиш візуалным, ай и [[Компютерна бавка|игровым]] рішінём.&lt;ref&gt;https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/&lt;/ref&gt;

== Игровый час ==
Єдныв из функцій Birthdays the Beginning — читавоє прискоріня часу. Играч не никать на еволуцію у реалному масштабови, ай годен переводити світ у режим «прискореный ток часу». Тото позволять за курту игру увідіти процесы, которі удну реалного світа занимавуть міліоны вадь міліарды рокӱв.&lt;ref&gt;https://birthdaysthebeginning.com/sp/mode/&lt;/ref&gt;

При тому чеканя є частёв механікы. Дакотрі [[истноты]] объявлявуть ся такой почти нараз по учинінёви пригодных условій для них, а другі трібувуть довгого час за ними гадковати. Тому игра комбінує активноє управліня из періодами, кой играчови приходить ся просто позволити екосистемі розвивати ся.&lt;ref&gt;https://www.outcyders.net/review/birthdays-the-beginning-review-open-door-get-on-floor-everyone-evolve-that-dinosaur&lt;/ref&gt;

== Взаємодійство орґанізмӱв ==

== Управліня ==

== Візуал ==

== Сотворіня игры ==

== Значіня игры ==

== Приятя ==

== Удкликованя ==
{{reflist}}

[[Катеґорія:Статї обсягуючі японьскый языковый текст]]
[[Катеґорія:Бавкы про ПК]]
[[Катеґорія:Гры]]
[[Катеґорія:Гры про PlayStation 4]]
[[Катеґорія:Гры про Nintendo Switch]]
[[Катеґорія:Основаны 2018]]
[[Катеґорія:Основаны 2017]]</text>
      <sha1>fco2jl1czny363fqow1rzptdj1i67te</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лексикон (чеперушка)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25176</id>
    <revision>
      <id>172852</id>
      <parentid>170038</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:10:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>delete</comment>
      <origin>172852</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1445" sha1="qf108zot2vdu1qz494li7xuu8gggk40" xml:space="preserve">{{Delete}}
'''[[Лексикон]]''' авадь '''лексика''' тото словниковый запас даякого языка, сферы, ґрупы людий ци челядника.

Окрем того '''лексикон''' авадь '''лексика''' щи ся годно хосновати на:
* [[Словник]]
* [[Енциклопедичный словник]]
* [[Испис слув]]
* [[Лексикон славенороськый]] („''Леѯіконъ славенорωсскїй и именъ тлъкованїє''“), церьковнословянсько-рутенськый словник Памва Беринды
* [[Суда (словник)]], словник 10.&amp;nbsp;стороча, котрый ся по латинськы называт {{Lang|la|Sudae Lexicon}}

== Компютерна техніка ==
* [[Лексикон (проґрама)]], совєтськый [[текстовый редактор]] и [[Текстовый процесор|процесор]]

== Скапчані статі ==
* [[Лексикоґрафія]], пудрозділеня [[лінґвістикы]], котроє ся занимат словниками, тай процес искладеня словникув
* [[Лексиколоґія]], пудрозділеня лінґвістикы, котроє ся занимат лексиков даякого языка

{{Чеперушка}}</text>
      <sha1>qf108zot2vdu1qz494li7xuu8gggk40</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Красна (Тячӯвськый район)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25496</id>
    <redirect title="Красна (Тячӱвськый район)" />
    <revision>
      <id>172544</id>
      <timestamp>2026-10-16T12:46:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Красна (Тячӯвськый район)]] на [[Красна (Тячӱвськый район)]]</comment>
      <origin>172544</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="82" sha1="nyg1k92rmsdv55i3pi111cj1vcy6qk3" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Красна (Тячӱвськый район)]]</text>
      <sha1>nyg1k92rmsdv55i3pi111cj1vcy6qk3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>На Березі (Шляхтова)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25497</id>
    <redirect title="На Берегови (Шляхтова)" />
    <revision>
      <id>172547</id>
      <timestamp>2026-10-16T12:53:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[На Березі (Шляхтова)]] на [[На Берегови (Шляхтова)]]</comment>
      <origin>172547</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="76" sha1="nrxcdrtcgk0b6z7iogh5jssu0x384hl" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[На Берегови (Шляхтова)]]</text>
      <sha1>nrxcdrtcgk0b6z7iogh5jssu0x384hl</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Австрійске цісарьство</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25498</id>
    <redirect title="Австрійска імперія" />
    <revision>
      <id>172560</id>
      <timestamp>2026-10-16T14:23:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Австрійска імперія]]</comment>
      <origin>172560</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="49" sha1="rlrdymoajeux5pv44m5jw710g448nzg" xml:space="preserve">#redirect [[Австрійска імперія]]</text>
      <sha1>rlrdymoajeux5pv44m5jw710g448nzg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Йенківцї</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25499</id>
    <redirect title="Єнківцї" />
    <revision>
      <id>172577</id>
      <timestamp>2026-10-16T14:40:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <comment>Engelseziekte переменовав сторінку [[Йенківцї]] на [[Єнківцї]]: Назва з помилкою</comment>
      <origin>172577</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="50" sha1="p2x405hnbtkeinu2bvuq5o9dzhkq9y3" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Єнківцї]]</text>
      <sha1>p2x405hnbtkeinu2bvuq5o9dzhkq9y3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґжеготкы</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25500</id>
    <redirect title="Ґжехоткы" />
    <revision>
      <id>172591</id>
      <timestamp>2026-10-16T15:03:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>Halajkovič переменовав сторінку [[Ґжеготкы]] на [[Ґжехоткы]]: Назва з помилкою</comment>
      <origin>172591</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52" sha1="kgz4lbg1l68f23k0qc33cnw9xbsj6zu" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґжехоткы]]</text>
      <sha1>kgz4lbg1l68f23k0qc33cnw9xbsj6zu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Angbr</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25501</id>
    <redirect title="Шаблона:Angle bracket" />
    <revision>
      <id>172593</id>
      <timestamp>2026-10-16T15:27:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Angle bracket]]</comment>
      <origin>172593</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="42" sha1="8veog14rgd4fgdqqvm0wo48iaefjeuz" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Шаблона:Angle bracket]]</text>
      <sha1>8veog14rgd4fgdqqvm0wo48iaefjeuz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Large</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25502</id>
    <revision>
      <id>172598</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:09:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: &lt;span style=&quot;font-size:120%&quot;&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt; {{Documentation}} &lt;/noinclude&gt;</comment>
      <origin>172598</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="85" sha1="gb9jg7srxpcm0n8wv0k3unldj3qzdrc" xml:space="preserve">&lt;span style=&quot;font-size:120%&quot;&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;
{{Documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gb9jg7srxpcm0n8wv0k3unldj3qzdrc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Big</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25503</id>
    <redirect title="Шаблона:Large" />
    <revision>
      <id>172599</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:10:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Large]]</comment>
      <origin>172599</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="34" sha1="0dx6znxfz5e5bpq6pvhkj3tjqeb5zqg" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Шаблона:Large]]</text>
      <sha1>0dx6znxfz5e5bpq6pvhkj3tjqeb5zqg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Smallcaps</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25504</id>
    <revision>
      <id>172600</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:11:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;ifsubst | 1=&lt;span style=&quot;font-variant:small-caps;&quot;&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt; | 2=&lt;templatestyles src=&quot;smallcaps/styles.css&quot;/&gt;&lt;span class=&quot;smallcaps {{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;#if:{{yesno|{{{small|}}}}}|smallcaps-smaller}}&quot;&gt;{{{1&lt;noinclude&gt;|Lorem ipsum dolor sit amet.&lt;/noinclude&gt;}}}&lt;/span&gt; }}&lt;noinclude&gt; {{documentation}} &lt;/noinclude&gt;</comment>
      <origin>172600</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="373" sha1="6botjmd8jjvxlhsamzcttbx9h5cniey" xml:space="preserve">{{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;ifsubst | 1=&lt;span style=&quot;font-variant:small-caps;&quot;&gt;{{{1}}}&lt;/span&gt; | 2=&lt;templatestyles src=&quot;smallcaps/styles.css&quot;/&gt;&lt;span class=&quot;smallcaps {{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;#if:{{yesno|{{{small|}}}}}|smallcaps-smaller}}&quot;&gt;{{{1&lt;noinclude&gt;|Lorem ipsum dolor sit amet.&lt;/noinclude&gt;}}}&lt;/span&gt; }}&lt;noinclude&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6botjmd8jjvxlhsamzcttbx9h5cniey</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Sc</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25505</id>
    <redirect title="Шаблона:Smallcaps" />
    <revision>
      <id>172601</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:11:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Smallcaps]]</comment>
      <origin>172601</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="38" sha1="st4n7mb22nurrge24wjrgrsbovqh0dr" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Шаблона:Smallcaps]]</text>
      <sha1>st4n7mb22nurrge24wjrgrsbovqh0dr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Smallcaps/styles.css</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25506</id>
    <revision>
      <id>172602</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:12:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: /* {{pp-template}} Styling for Template:Smallcaps */ span.smallcaps { 	font-variant: small-caps; }  span.smallcaps-smaller { 	font-size: 85%; }</comment>
      <origin>172602</origin>
      <model>sanitized-css</model>
      <format>text/css</format>
      <text bytes="143" sha1="8lffmue4iv1b62pje3u895huur4gnpe" xml:space="preserve">/* {{pp-template}}
Styling for Template:Smallcaps */
span.smallcaps {
	font-variant: small-caps;
}

span.smallcaps-smaller {
	font-size: 85%;
}</text>
      <sha1>8lffmue4iv1b62pje3u895huur4gnpe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Smallcaps2</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25507</id>
    <revision>
      <id>172603</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:13:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;ifsubst|1=|2=&lt;templatestyles src=&quot;smallcaps/styles.css&quot;/&gt;}}&lt;span class=&quot;smallcaps smallcaps-smaller&quot;&gt;{{{1|&lt;noinclude&gt;Aa&lt;/noinclude&gt;}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt; &lt;!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt; {{documentation}} &lt;/noinclude&gt;</comment>
      <origin>172603</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="292" sha1="0zj4w0vx457smmqo90kmzustdowgxgy" xml:space="preserve">{{&lt;includeonly&gt;safesubst:&lt;/includeonly&gt;ifsubst|1=|2=&lt;templatestyles src=&quot;smallcaps/styles.css&quot;/&gt;}}&lt;span class=&quot;smallcaps smallcaps-smaller&quot;&gt;{{{1|&lt;noinclude&gt;Aa&lt;/noinclude&gt;}}}&lt;/span&gt;&lt;noinclude&gt;
&lt;!-- Add categories and interwikis to the /doc subpage, not here! --&gt;
{{documentation}}
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0zj4w0vx457smmqo90kmzustdowgxgy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шаблона:Sc2</title>
    <ns>10</ns>
    <id>25508</id>
    <redirect title="Шаблона:Smallcaps2" />
    <revision>
      <id>172604</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:13:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Шаблона:Smallcaps2]]</comment>
      <origin>172604</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="39" sha1="fe9kh6iuvkd4e4cuwwgs4nzqb49efq4" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Шаблона:Smallcaps2]]</text>
      <sha1>fe9kh6iuvkd4e4cuwwgs4nzqb49efq4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Запята</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25509</id>
    <redirect title="Кома" />
    <revision>
      <id>172609</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:29:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Запята]] на [[Кома]]</comment>
      <origin>172609</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="44" sha1="kwvwbvuzqk5g4l13agokguarlw0ksx7" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Кома]]</text>
      <sha1>kwvwbvuzqk5g4l13agokguarlw0ksx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кома</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25511</id>
    <redirect title="Протинка" />
    <revision>
      <id>172613</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:32:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Кома]] на [[Протинка]] з вычерянём напрямлїнь</comment>
      <origin>172613</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52" sha1="jcar7nf8d8lec6nj0g3j85q19130187" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Протинка]]</text>
      <sha1>jcar7nf8d8lec6nj0g3j85q19130187</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Арабскый алфавіт</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25512</id>
    <redirect title="Арабськый алфавіт" />
    <revision>
      <id>172619</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:46:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Flipdot переменовав сторінку [[Арабскый алфавіт]] на [[Арабськый алфавіт]]</comment>
      <origin>172619</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="69" sha1="dablde80f4w8i2gyennllh7prs92gmg" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Арабськый алфавіт]]</text>
      <sha1>dablde80f4w8i2gyennllh7prs92gmg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Ґрузинськый язык</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25513</id>
    <redirect title="Ґрузіньскый язык" />
    <revision>
      <id>172620</id>
      <timestamp>2026-10-16T16:47:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Flipdot</username>
        <id>23893</id>
      </contributor>
      <comment>Напрямлїня на [[Ґрузіньскый язык]]</comment>
      <origin>172620</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="45" sha1="knbb4ufb3pohim3spfbz9oey8x9id4e" xml:space="preserve">#REDIRECT [[Ґрузіньскый язык]]</text>
      <sha1>knbb4ufb3pohim3spfbz9oey8x9id4e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Канако</title>
    <ns>1</ns>
    <id>25514</id>
    <revision>
      <id>172680</id>
      <timestamp>2026-10-16T19:27:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <comment>/* Стыржень */ нова секція</comment>
      <origin>172680</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="977" sha1="iizhxbatbbvc64rexgf7zqspp9oyyni" xml:space="preserve">== Стыржень ==
@[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]] туй не йде бесіда за вто, удкі узятый матеріал статі. Статус стыржня має оцінити, ци статя має глубоку енциклопедичну інформацію на свою тему. Сеся статя лиш дефінує Канако як японськоє имня, а пак подає список люди з имньом Канако. Які годні быти стандарты енциклопедичної статі за имня? Думаю, ож при имньови варта знати за його історію и демоґрафічну статистику. Приклад мож видіти у [[:en:John (given name)]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:27, 16 октобра 2026 (CEST)</text>
      <sha1>iizhxbatbbvc64rexgf7zqspp9oyyni</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172681</id>
      <parentid>172680</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:34:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Стыржень */ Відповідь</comment>
      <origin>172681</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1930" sha1="gd2z0hgozoia5st8058x1qoxgsp1v3p" xml:space="preserve">== Стыржень ==
@[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]] туй не йде бесіда за вто, удкі узятый матеріал статі. Статус стыржня має оцінити, ци статя має глубоку енциклопедичну інформацію на свою тему. Сеся статя лиш дефінує Канако як японськоє имня, а пак подає список люди з имньом Канако. Які годні быти стандарты енциклопедичної статі за имня? Думаю, ож при имньови варта знати за його історію и демоґрафічну статистику. Приклад мож видіти у [[:en:John (given name)]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:27, 16 октобра 2026 (CEST)

:Добрї, кедь к тій назві придам веце інформації, не буде ся потім статя поважовати за „стыржень“? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 21:34, 16 октобра 2026 (CEST)</text>
      <sha1>gd2z0hgozoia5st8058x1qoxgsp1v3p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172682</id>
      <parentid>172681</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T19:38:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Engelseziekte</username>
        <id>2261</id>
      </contributor>
      <comment>/* Стыржень */ Відповідь</comment>
      <origin>172682</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2366" sha1="q2yojc272jgx4sxf972som9al2stz9q" xml:space="preserve">== Стыржень ==
@[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]] туй не йде бесіда за вто, удкі узятый матеріал статі. Статус стыржня має оцінити, ци статя має глубоку енциклопедичну інформацію на свою тему. Сеся статя лиш дефінує Канако як японськоє имня, а пак подає список люди з имньом Канако. Які годні быти стандарты енциклопедичної статі за имня? Думаю, ож при имньови варта знати за його історію и демоґрафічну статистику. Приклад мож видіти у [[:en:John (given name)]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:27, 16 октобра 2026 (CEST)

:Добрї, кедь к тій назві придам веце інформації, не буде ся потім статя поважовати за „стыржень“? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 21:34, 16 октобра 2026 (CEST)
::Айно, тот мустер указує, ож статя подає лиш елементарну інформацію за свуй субєкт. Аж додасте булше інформації, та йсе уже не буде релевантноє. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:38, 16 октобра 2026 (CEST)</text>
      <sha1>q2yojc272jgx4sxf972som9al2stz9q</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>172842</id>
      <parentid>172682</parentid>
      <timestamp>2026-10-16T22:01:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Halajkovič</username>
        <id>33393</id>
      </contributor>
      <comment>/* Стыржень */ Відповідь</comment>
      <origin>172842</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3161" sha1="5sggszxf710frlkt2p75saokpk9wg5j" xml:space="preserve">== Стыржень ==
@[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]] туй не йде бесіда за вто, удкі узятый матеріал статі. Статус стыржня має оцінити, ци статя має глубоку енциклопедичну інформацію на свою тему. Сеся статя лиш дефінує Канако як японськоє имня, а пак подає список люди з имньом Канако. Які годні быти стандарты енциклопедичної статі за имня? Думаю, ож при имньови варта знати за його історію и демоґрафічну статистику. Приклад мож видіти у [[:en:John (given name)]]. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:27, 16 октобра 2026 (CEST)

:Добрї, кедь к тій назві придам веце інформації, не буде ся потім статя поважовати за „стыржень“? [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 21:34, 16 октобра 2026 (CEST)
::Айно, тот мустер указує, ож статя подає лиш елементарну інформацію за свуй субєкт. Аж додасте булше інформації, та йсе уже не буде релевантноє. [[Хоснователь:Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[Діскузія з хоснователём:Engelseziekte|діскусія]]) 21:38, 16 октобра 2026 (CEST)
:::{{Готово}}. [[Хоснователь:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;H&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#333&quot;&gt;l&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#4d4d4d&quot;&gt;a&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#666&quot;&gt;j&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;k&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#999&quot;&gt;o&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#aaa&quot;&gt;v&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#b5b5b5&quot;&gt;i&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;č&lt;/span&gt;]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|&lt;span style=&quot;color:#bbb&quot;&gt;д&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#a0a0a0&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#808080&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#606060&quot;&gt;к&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#404040&quot;&gt;у&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#202020&quot;&gt;с&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#1a1a1a&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color:#000&quot;&gt;я&lt;/span&gt;]]) 00:01, 17 октобра 2026 (CEST)</text>
      <sha1>5sggszxf710frlkt2p75saokpk9wg5j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Хоснователь:Rue323/sandbox</title>
    <ns>2</ns>
    <id>25515</id>
    <revision>
      <id>172881</id>
      <timestamp>2026-10-16T22:28:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: '''Аду́ліс''' ({{Lang-grc|Άδουλις}}, {{Lang-la|Aduliton}}) — давньый портовый варош на берегови [[Челленоє море|Челленого моря]], на території днишнёї [[Еритрея|Еритреї]], при заливови Зула. У [[старовік]] и ранньый [[Середновік|сериднёвік]] быв єдным из майважных центрӱв тор...</comment>
      <origin>172881</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2329" sha1="suird5j72bg4915kgp2l784r8quzf44" xml:space="preserve">'''Аду́ліс''' ({{Lang-grc|Άδουλις}}, {{Lang-la|Aduliton}}) — давньый портовый варош на берегови [[Челленоє море|Челленого моря]], на території днишнёї [[Еритрея|Еритреї]], при заливови Зула. У [[старовік]] и ранньый [[Середновік|сериднёвік]] быв єдным из майважных центрӱв торговли на югови [[Челленоє море|Челленого моря]], и быв майгрубым портом [[Аксумськоє царство|Аксумського царства]].&lt;ref&gt;https://academic.oup.com/edited-volume/43506/chapter/364132532&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://link.springer.com/article/10.1007/s10437-014-9172-5&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;https://www.jstor.org/stable/j.ctvh1dpst&lt;/ref&gt; 

Адуліс досяг особого значіня у перві стороча [[Нашой еры|нашої еры]] и у периід розцвіта Аксумського царства, кой [[торговля]] через Челленоє море годила економічному и політичному розвоёви держав [[Африканьскый ріг|Африцького Рога]]. Археолоґічні изслідованя уявили на місті вароша сліды трималого заселіня, обществені ставбы и християнські култові поставли, удблискувущі переміны у ёго архітектурі и реліґійному животови. Систематичноє изучіня памнятника продовжать ся из хоснованём новӱтньых методӱв археолоґії, ґеофізикы и цифрової документації.&lt;ref&gt;https://publires.unicatt.it/it/publications/archaeological-research-at-adulis-the-eritrean-italian-joint-proj-4/&lt;/ref&gt; 

== Ґеоґрафія ==

== Назва ==

== Історія ==

== Торговля ==

== Реліґія и култура ==

== Заник вароша ==

== Археолоґія ==

== Історія археолоґічных изслідовань ==

== Значіня у Історії ==

== Удкликованя ==</text>
      <sha1>suird5j72bg4915kgp2l784r8quzf44</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Переможноє (Львӯвська область)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>25516</id>
    <redirect title="Переможноє (Львӱвська область)" />
    <revision>
      <id>172991</id>
      <timestamp>2026-10-17T10:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Переможноє (Львӯвська область)]] на [[Переможноє (Львӱвська область)]]</comment>
      <origin>172991</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="92" sha1="4pzntedkfvs42mc6a24pmqisd0dxpwh" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Переможноє (Львӱвська область)]]</text>
      <sha1>4pzntedkfvs42mc6a24pmqisd0dxpwh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Діскузія:Переможноє (Львӯвська область)</title>
    <ns>1</ns>
    <id>25517</id>
    <redirect title="Діскузія:Переможноє (Львӱвська область)" />
    <revision>
      <id>172993</id>
      <timestamp>2026-10-17T10:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Rue323</username>
        <id>31002</id>
      </contributor>
      <comment>Rue323 переменовав сторінку [[Діскузія:Переможноє (Львӯвська область)]] на [[Діскузія:Переможноє (Львӱвська область)]]</comment>
      <origin>172993</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="109" sha1="hayucn2rdoc8355h9848lh4b9xnupr6" xml:space="preserve">#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Діскузія:Переможноє (Львӱвська область)]]</text>
      <sha1>hayucn2rdoc8355h9848lh4b9xnupr6</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>