Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 397 173469 171571 2026-10-17T23:53:19Z Halajkovič 33393 173469 wikitext text/x-wiki '''"Істинна церков Ісуса"''' — є галузков пентекосталного руху в [[Китай|Китаї]] - гілки [[хрістіанство|християньства]], котра была заснована в першім десятьрочу [[XX. стороча]]. Вытвориня той неконфесной церькви ся датує до року 1917 у [[Пекінґ|Пекіні]], Китай. Чісло вірників є приближно 1,5 млн. на пятёх [[контінент]]ах. Святости: # Святого Духа # Крест # Омываня ніг # Причастя Святого # Субота # Ісус Христос # Свята Бівлія # Спаса # Церков # Судный день {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хрістіанство]] 60ei2hodskoq4ju7hixgjhtztm93p7o 0 513 173226 168312 2026-10-17T17:46:11Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Буківцї (окрес Стропков)]] на [[Буківцї (окрес Стропків)]]: Назва з помилкою 160615 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Буковець}} {{Інфобокс_Словеньска_обец |URL прапора = Bukovce-stropkov-flag.svg |URL знаку = Coat_of_arms_of_Bukovce.png |URL пологы = Okres stropkov.png |Образок = Bukovce.jpg |Попис образка = Погляд на Буковець |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 49° 15' 18<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 42' 41<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 235 |Розлога = 11,061 |Чісло жытелїв = 549 |Статус ку = 31.12.2022 |Густота жытельства = 573 |Перша писемна змінка = [[1379]] |Код = 527181 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 22 |Передвольба = |Адреса = |Website = [http://www.bukovce.ocu.sk] |Імейл = obecbukovce@ba.telecom.sk |Телефон = +421 54 749 32 20 |Факс = +421 54 749 32 20 |Староста = Ярослав Палічка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ярослав Палічка}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Букóвець''' або '''Букíвцї'''<ref>Буківцї (Bukovce) // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. – С. 522.'''</ref> ({{lang-sk|Bukovce}}) — є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. Днешнє село взникло злучінём Малого і Великого Буківця в року 1964. == Історія == В [[Історія|історічных зазнамах]] є село Великый Буковець першый раз спомянуте в року [[1379]] коли належало родинї феодалів Цударівцям. В XV. сторочу было частёв Маковицького панства, од року 1569 належало Стропковскому панству. Малый Буковець ся першыраз споминать в 1652 як часть Маковицького панства. В року 1742 збудовали монастырь василінанів, котрый ся в року 1782 став маєтком Мукачовской єпархії. Од року 1767 належало родинї Сірмаї. На кінцї 19. стороча была масова еміґрація Буківянів за океан до [[США]]. В часї [[Перша світова война|першой світовой войны]] было село на фронтовій лінії. Населїня ся занимало головно польногосподарьством і выпалёванём деревяного угля. В року 1929 зачала працовати лїсна пилка "Шаламун Розенберґ". В [[Друга світова война|другій світовій войнї]] было село значно пошкоджене. Старша будова школы поставлена в 1891, нова школа выбудована в 1957-60. Село было електріфіковане в року 1958, в 1964 у Великых і Малых Буківцях одбыло ся злучіня, в 1972 быв зробленый водовод, 1972-74 быв поставленый културный дім, в 1993 проведена ґазіфікація. == Ґеоґрафія == Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11 км². Буківцї лежать приближно за девять кілометрів на северовыходї од [[Стропков]]а в долины рікы Хотчанка, лївой притокы [[Ондава|Ондавы]]. Теріторія около Буковця приналежна до [[Ондавска высочіна|Ондавской высочіны]], котра формує югозападну часть [[Низкы Бескиды|Низкых Бескідів]] і ся зливати з [[Лаборьска высочіна|Лаборьской высочінов]] на [[выход]]ї. Мать около 549 жытелїв. == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == Подля списованя людей в року 2001, 52.6% мать [[Словеньскый язык|словеньскый]] материньскый язык і 47.4% [[Русиньскый язык|русиньскый]]. Но у селї жыє тыж чіслена [[Циґане|циґаньска]] меншына котра ся пише міджі [[Словакы|Словаків]]. == Реліґія == Подля списованя людей в року 2001, 92.1% суть ґрекокатолицькой, 5.3% православной і 2.6% римокатолицькой віры. == Памяткы == <gallery> Файл:Bukovce, Gréckokatolícky chrám.jpg|[[Церьков (храм)|Ґрекокатолицька церьков]] </gallery> * Василіаньскый монастырь [[Букова Гірка (монастырь)|Букова Гірка]] (захована церьков і капліця) * Храм святого Димитрія поставленый в року 1891 в необароковім штілі. * Йозефінка (технічна памятка - [[дорога]] котра споёвала Земплін з Польском) * Воєньскый цінтерь з [[Перша світова война|першой світовой войны]] (находить ся у верьхнїй части цівільного цінтеря, похованых там 9 австрійскый і 11 російскых вояків) == Вызначны родаци і жытелї == * [[Арсеній Коцак]] * [[Андрій Поливка]] * [[Іван Поливка]] * [[Андрій Шлепецькый (церьковный дїятель)]] * [[Іван Шлепецькый]] * [[Андрій Шлепецькый|Андрій Шлепецькый (высокошкольскый педаґоґ і публіціста)]] * [[Павло Маскалик]] == Жрідла == * Колектів авторів: Краєзнавчий словник Русинів-Українцив Пряшівщина,Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя ([[1999]]), {{ISBN| 80-85137-15-1}} * https://web.archive.org/web/20071116010355/http://www.statistics.sk/mosmis/eng/run.html == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 7i72eaex4ie08bfo5sambo9blt09w60 0 583 173504 141819 2026-10-18T00:11:49Z Halajkovič 33393 173504 wikitext text/x-wiki '''Гінді''' (हिन्दी, даколи हिंदी, транслітероване гінді) є [[індоевропскы языкы|індоевропскый язык]], хоснованый передовшыткым в северній і середнїй Індії. Є єдным з найвеце хоснованых языків в Індії і в сучасности 3. найужыванїшый язык на світї. Є найвызначнїшым з 23 офіціалных языків країны і материньскым языком дас 337 000 000 людей. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Індія]] 0ultb6um2dtyfm7mgockw30okziwsx9 0 702 173505 172670 2026-10-18T00:12:00Z Halajkovič 33393 173505 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Караку́м''' ({{lang-tk|Garagum}}, {{lang-ru|Каракумы}}; в перекладї «чорна пустыня») — є [[пустыня]] в [[Середня Азія|Середнїй Азії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] 0o45vykjyeruw6rztoh1y78caxpbb1v 0 788 173506 172900 2026-10-18T00:12:10Z Halajkovič 33393 173506 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Языкознавство''' або '''лінґвістіка''' (од {{lang-la|lingua}} — язык) — наука котра дослїджує [[язык]]ы. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лінґвістіка| ]] oy25r3fw6a5kxtjfgy3q4rv8g38ezp7 0 799 173507 140228 2026-10-18T00:12:19Z Halajkovič 33393 173507 wikitext text/x-wiki '''Манжелство''' є правна і обчаньска [[інштітуція]], котра творить леґіслатівну базу [[Родина|родины]]. Традіція манжельского обряду, права і повинности в манжелстві, способ выберу [[партнер]]а, чісло і поглавя партнерів і право вступити до манжелства ся можуть одрізняти в залежности на културї. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Сполоченскы инштитуции]] [[Катеґорія:Родина]] h8yvb3p0dnf8sauw1uudfl3rdvd3z0r 0 871 173064 140036 2026-10-17T13:21:29Z Engelseziekte 2261 delete 173064 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Найробі''' є головне і найвекше місто [[Кенія|Кенії]], котре ся находить на югозападї країны. Є найгустїше обываным містом выходной [[Африка|Африкы]] і моментално в нім жыє коло 3 міліонів людей (2006). {{Стыржень}} {{commons|Найробі}} [[Катеґорія:Міста Кенї]] [[Катеґорія:Головны міста]] damtw87b1bg5bwq6r2kag8xqkldwekj 0 873 173069 169436 2026-10-17T13:24:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173069 wikitext text/x-wiki {{Фоторамка|Перше чісло «Народных Новинок» вышло [[21. авґуст|21. авґуста]] [[1991]]. На тот час быв то двойтыжденник, а мав важну улогу в унормованю русиньского языка.<br/> Увидьте фото|align=right|pos=top|width=250 |link=https://scontent-iev1-1.xx.fbcdn.net/v/t39.30808-6/782148121_28564638079808023_2247567036497965929_n.jpg?stp=dst-jpg_tt6&cstp=mx2048x1488&ctp=s2048x1488&_nc_cat=107&ccb=1-7&_nc_sid=127cfc&_nc_ohc=YepFhHHFCX4Q7kNvwHLdcBg&_nc_oc=AdrmubOY3B52zGQmapP2AIAXbazJRxl0tKpRSghqmbvqboYNHEV90rL2Q6XbzNID8VE&_nc_zt=23&_nc_ht=scontent-iev1-1.xx&_nc_gid=gVSe3MnndLBJo0_Yfxq-wQ&_nc_ss=7f2a8&oh=00_AQHgSHouzWPJkQU-OljludITH4PtoXhy-NXbnBoiGrnlhw&oe=6A978C09}} '''Народны новинкы''' быв [[Русины|русиньскый]] тыжденник на Словакії. Зачали выходити в 1991. роцї як першы пореволучны новинкы на Словакії [[Русиньскый язык|по русиньскы]]. В 1991–2003. роках были пресовым орґаном [[Русиньска оброда|Русиньской оброды на Словакії]]. Од 2017. року ся споїли з новинками [[Інфо Русин]] до єдной ґазеты під назвов [[НН інфо Русин]]. Шефредактором Народных новинок быв [[Александер Зозуляк]]. == Вонкашнї лінкы == * [https://web.archive.org/web/20070205015000/http://narodny-novynky.presov.sk/ Архів чісел за період 2001–2005] * [https://web.archive.org/web/20220127080324/http://rusynacademy.sk/master_rus.html Архів чісел за період 2005–2015] * [http://cms3.rusynacademy.sk/?2016-%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%8B Архів чісел за 2016. рік]{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русинскы новинкы]] 8oii8bv0gjy1japvq003aobjygloxti 0 877 173078 168228 2026-10-17T13:29:08Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173078 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Naguib Mahfouz HR.jpg|thumb|Наґіб Магфуз]] [[File:Nobel prize medal.svg|50px|left]] '''Наґіб Магфуз''' (* [[11. децембер|11. децембра]] [[1911]], [[Кагіра]] - [[30. авґуст]]а [[2006]]) быв [[еґіпет]]ьскый писатель романів, носитель [[Нобeлiвска премія|Нобелівской премії]] за літературу за рік 1988. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Писателе Египта]] [[Катеґорія:Нобеловы лавреаты з литературы]] {{lifetime|1911 |2006 |Магфуз, Наґіб }} prrn41zzvx715sru9bvvfzimei9gobv 0 887 173125 144977 2026-10-17T14:32:27Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173125 wikitext text/x-wiki [[File:Nikola-Suhaj-hrob.JPG|thumb|Гріб Николы Шугая в Колочаві]] '''Никола Шугай''' (''Микола Петрович Сюгай'' / ''Miklós Szuhaj''; [[3. апріль|3. апріля]] [[1898|1898]] [[Колочава|Колочава]] - [[16. авґуст|16. авґуста]] [[1921|1921]] [[полонина]] Жалопка) быв в згодї з єдным поглядом підкарпатьскый народный ґерой, в згодї з другым поглядом злочінець, котрый ся сперав справедливости права. В каждім припадку ся про книгу [[Іван Олбрахт|Ивана Олбрахта]] выданой першый раз в року 1933, став ґероём. == Смоть тыж == * [[Закарпатска трилогия]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы збойници]] np481w3mdk8xtbmlt8rgc3ccaamslje 0 893 173150 151550 2026-10-17T14:49:43Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173150 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of the Netherlands.svg|thumb|альт=|Прапор Нідерландів]] '''Нідерланды''' або '''Голандія''' ({{lang-nl|Nederland}} {{Audio-IPA|Nederland.ogg|[ˈneːdərlɑnt]}}) — єдна з трёх країн Голандьского кралёвства лежача в северозападній [[Европа|Европі]]. Нідерланды є означіня історічной низко положеной теріторії в околицї устя рік Рін, Шелда і Маза, згруба одповідаючій теріторіям днешнїх штатів Нідерланды (Голандія), [[Белґія]] і [[Луксембурьско|Луксембурьско]] про котры ся вжыла назва [[Бенелукс]]. Голандія є інакше звычайне означіня про цїлу Голандію, походить але з назвы бывалого грофства Голандія, котре загорнює днешнї провінції Северну і Южну Голандію. Нідерланды є членом Европской унії од року 1957. B Нідерландах є офіціална мена [[Евро]]. Густота залюднїня — 417,5/км² (2019). {{Краина}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{Бенелукс}} {{ЕУ}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Нидерланды| ]] [[Катеґорія:Бенелукс]] [[Катеґорія:Штаты ЕУ]] [[Катеґорія:Державы НАТО]] kwxbxkdkd33fni5yyvya8mkut4ji52z 0 894 173153 139936 2026-10-17T14:50:02Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173153 wikitext text/x-wiki [[Файл:Nick Holonyak Jr.jpg|thumb|right|Нік Голоняк]] '''Нік Голоняк молодшый''' ({{lang-en|Nick Holonyak, Jr.}}; *[[3. новембер]], [[1928]], Зеіґлер, [[Ілінойс]] – †[[18. септембер]] [[2022]], Урбана, [[Ілінойс]]) — [[США|америцкый]] фізік, [[вынаходник]]. Кідь працовав як конзултачный науковець в лабораторії General Electric Company в Сіракус, [[Ню Йорк (штат)|Ню Йорк]], быв названый "отець світло-емітуючой діоды". Ёго родиче были [[Русины|карпатьскы Русины]]. Выштудовав за електротехнічного інжінїра на універзітї в Ілінойс. В року 1960 створив першый полуводічовый ласер і першу видительну LED в року [[1962]]. В року [[1989]] здобыв Едісонову медайлу ''За міморядну карєру в области електротехникы і принос ку значному злїпшыню в области полуводічів і пристроїв.'' В року [[1995]] быв оціненый Японьсков цінов за Вызначный принос до баданя практічной аплікації LED (light emitting diodes) і ласерів. В року [[2003]] быв оціненый IEEE Medal of Honor. В року 2012 іщі все працовав на оддїлїню Електрічного і компютерового інжінїрства в [[Ілінойс]]і. Умер во віку 93 рокы. == Екстерны одказы == * [http://www.ieee.org/organizations/history_center/legacies/holonyak.html IEEE Legacies] * [https://web.archive.org/web/20070928062101/http://www.technology.gov/Medal/2002/bios/Nick_Holonyak-Jr.pdf#search='Nick%20Holonyak%20bardeen' Nick_Holonyak-Jr US National Medal of Technology], 2002. * [http://www.aip.org/history/ohilist/30533.html Oral History interview transcript with Nick Holonyak 23 March 2005, American Institute of Physics, Niels Bohr Library and Archives] {{Стыржень}} {{Lifetime|1928|2022|Голоняк, Нік}} [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] [[Катеґорія:Русиньскы фізіци]] 1swhq7j2k7qlu0xwd5dpjngp0kb9ii3 0 895 173154 100415 2026-10-17T14:50:08Z Engelseziekte 2261 delete 173154 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Santi di Tito - Niccolo Machiavelli's portrait headcrop.jpg|thumb|right|[[Санті ді Тіто]], портрет Макіавелліго, 2. пол. 16. ст. (детайл)]] [[File:Machiavel Offices Florence.jpg|thumb|right|Нікколо Макіавеллі]] '''Нікколо Макіавеллі''' (3. мая 1469 Флоренція – 21. юна 1527 Флоренція) быв таліяньскый політік, діпломат, писатель, історік і воєньскый теоретік. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіци]] m1kk975h5jmoatnlg3lg75b2eutcdwr 0 897 173156 139088 2026-10-17T14:50:19Z Engelseziekte 2261 delete 173156 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Egypt Nil.jpg|thumb|right|Ніл]] '''Ніл''' (арабскы النيل‎ [ан-ніл], староеґіпетскы ''ітеру'') є друга найдовша [[ріка]] світа, протїкать выходнов [[Африка|Африков]] з югу на север в довжцї 6 671 км. Басейн рікы мать розлогу дас 915 000 км². {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Африкы]] [[Катеґорія:Рікы Египта]] [[Катеґорія:Рікы Судана]] [[Катеґорія:Рікы Южного Судана]] [[Катеґорія:Рікы Уганды]] fw32hxmw086vfhyflaljiplstw2k541 0 898 173157 168150 2026-10-17T14:50:25Z Engelseziekte 2261 delete 173157 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Ніл Армстронґ |Имя_оригиналне= {{ref-en}} Neil Armstrong |Образчик=[[Файл:Neil Armstrong pose.jpg|200px]] |Чинность=[[козмонавт]] |Уроджѣня={{birth date|1930|8|5}} |Мѣсто_роджѣня= [[Вапаконет]], [[Огайо]] |Упокоеня={{death date and age|2012|8|25|1930|8|5}} |Мѣсто_смерти=[[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]] |Категория_склада=Neil Armstrong }} '''Ніл Армстронґ''' ([[5. авґуста]] [[1930]] [[Вапаконет]], [[Огайо]] – † [[25. авґуста]] [[2012]] [[Вашінґтон (місто)|Вашінґтон]]) быв [[США|америцькый]] [[пілот]] і [[астронавт]], першый [[чоловік]] котрый став на поверх [[Місяць (сателіт)|Місяця]]. {{Біоґрафічный стыржень}} {{lifetime|1930 | 2012|Армстронґ, Ніл}} {{Commons}} [[Катеґорія:Уродили ся 1930]] [[Катеґорія:Козмонавты]] [[Катеґорія:Умерли 2012]] sp0xr53og56hl5joljeqqyw4wcikxnc 0 899 173164 139085 2026-10-17T14:51:20Z Engelseziekte 2261 delete 173164 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Niger river at Koulikoro.jpg|thumb|right|ріка коло Коулікоро]] '''Ніґер''' (од берберского неґірен – чорный) є [[ріка]] в Западній Африцї на теріторії Ґуінеї, [[Малі]], [[Ніґер]]у, [[Бенін]]у і [[Ніґерія|Ніґерії]]. Є то третя найвекша ріка в [[Африка|Африцї]] і по довжцї і по великости басейну по [[Ніл]]і і [[Конґо (ріка)|Конґу]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] 5fbiq5p89jkkeddu0sigm1mhvavdyak 0 901 173158 172443 2026-10-17T14:50:34Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173158 wikitext text/x-wiki {{Куртый попис|Крайина в Европі}} {{Пудкарпатськый стандарт}} {{Інфобокс країна | conventional_long_name = Федерална республіка Німещина | native_name = {{lang-de|Bundesrepublik Deutschland}} | image_flag = Flag_of_Germany.svg | image_coat = Coat_of_arms_of_Germany.svg | common_name = Німещина | national_anthem = „Das Lied der Deutschen“ (Пісня німцюв){{efn|У 1952–1990.&nbsp;роках ушытка „Das Lied der Deutschen“ была націоналнов гімнов, айбо лиш третьый куплет ся співав на офіційных подіях. Уд 1991.&nbsp;року гімнов затверженый сам третьый куплет.<ref name="PresidentsOffice">{{cite web |url=http://www.bundespraesident.de/DE/Amt-und-Aufgaben/Wirken-im-Inland/Repraesentation-und-Integration/repraesentation-und-integration-node.html |title=Repräsentation und Integration |publisher=Bundespräsidialamt |language=de |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307221541/http://www.bundespraesident.de/DE/Amt-und-Aufgaben/Wirken-im-Inland/Repraesentation-und-Integration/repraesentation-und-integration-node.html |archivedate=7 March 2016 |accessdate=13 April 2026}}</ref>}}<br />(Пісня німцюв)<br /><div style="display:inline-block;margin-top:0.4em;">{{center|[[Файл:Nationalhymne der Bundesrepublik Deutschland.mp3]]}} | image_map = EU-Germany_(orthographic_projection).svg | map_caption = Німещина на [[ґлобус]]і | map_width = 250px | image_map2 = EU-Germany.svg | map_caption2 = Німещина в [[Европська унія|Европськуй унії]] | map2_width = 250px | capital = [[Берлін]]{{efn|Берлін є єдинов конституційнов столицьов и [[де юре]] урядовым центром, айбо даколишня столиця Федералної республікы Німещины, [[Бон (Німещина)]], має спеціалный титул „федералного вароша“ ({{lang-de|Bundesstadt}}) и є урядовым центром про 16 міністерств.<ref>{{cite web |url=https://www.deutschland.de/en/topic/politics/the-german-federal-government |website=deutschland.de |title=The German Federal Government |date=23 January 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200430004825/https://www.deutschland.de/en/topic/politics/the-german-federal-government |archivedate=30 April 2020 |url-status=live }}</ref>}} | largest_city = capital | official_languages = [[Німецькый язык]]{{efn|[[Европська хартія реґіоналных ци меншиновых языкув|Европськов хартійов реґіоналных ци меншиновых языкув]] ся признавут [[Данськый язык|данськый]], [[Нижньонімецькый язык|нижньонімецькый]], [[Лужицькі языкы|лужицькі]], [[Ромськый язык|ромськый]] и [[Фризькый язык|фризькый]].<ref>{{cite web |url=https://blogs.loc.gov/law/2018/09/the-protection-of-minority-and-regional-languages-in-germany/ |publisher=Library of Congress |last=Gesley |first=Jenny |title=The Protection of Minority and Regional Languages in Germany |date=26 September 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200525092638/https://blogs.loc.gov/law/2018/09/the-protection-of-minority-and-regional-languages-in-germany/ |archivedate=25 May 2020 |url-status=live}}</ref>}} | demonym = [[Німці]] | government_type = Федеративна [[парламентська республіка]] | leader_title1 = Президент | leader_name1 = [[Франк-Валтер Штайнмаєр]] | leader_title2 = [[Канцлер Німещины|Канцлер]] | leader_name2 = [[Фрідріх Мерц]] | legislature = {{hlist|[[Бундестаґ]]| [[Бундесрат]]}} | area_km2 = 357,022 | area_rank = №63 | population_estimate = {{Decrease}} 83,467,117<ref>{{cite web |url=https://www.destatis.de/EN/Themes/Society-Environment/Population/Current-Population/Tables/liste-current-population-basis-2022.html |title=Population by nationality and sex (quarterly figures) |publisher=[[Федерална статистична служба Німещины|DESTATIS]] | accessdate=17 September 2026 }}</ref> |population_census={{IncreaseNeutral}} 82,719,540<ref name="Census2022.DE">{{cite web|url=https://www.zensus2022.de/DE/Ergebnisse-des-Zensus/_inhalt.html#toc-2 |title=Ergebnisse des Zensus 2022 – Bevölkerung (15.05.2022) |publisher=[[Федерална статистична служба Німещины|Destatis]] |date=25 June 2024 |language=de |archiveurl=https://web.archive.org/web/20250703074423/https://www.zensus2022.de/DE/Ergebnisse-des-Zensus/_inhalt.html |archivedate=3 July 2025 |url-status=live }}</ref> | population_estimate_year = Q4 2025 | population_census_year = 2022 | population_census_rank = №19 | population_density_rank = №63 | GDP_PPP = {{increase}} $6.408&nbsp;тріліона<ref name="IMFWEO.DE">{{cite web |url=https://data.imf.org/en/Data-Explorer?datasetUrn=IMF.RES:WEO(9.0.0) |title=World Economic Outlook Database (April 2026 Edition) |publisher=[[Межинародный валутный фонд|International Monetary Fund]]|date=14 April 2026}}</ref> | GDP_PPP_year = 2026 | GDP_PPP_rank = №6 | GDP_PPP_per_capita = {{increase}} $76,747<ref name="IMFWEO.DE" /> | GDP_PPP_per_capita_rank = №23 | GDP_nominal = {{increase}} $5.453&nbsp;trillion<ref name="IMFWEO.DE" /> | GDP_nominal_year = 2026 | GDP_nominal_rank = №3 | GDP_nominal_per_capita = {{increase}} $65,303<ref name="IMFWEO.DE" /> | GDP_nominal_per_capita_rank = №19 | Gini = {{increase}} 30.1<ref name="eurogini">{{cite web|url=https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/tessi190/default/table?lang=en|title=Gini coefficient of equivalised disposable income|publisher=Eurostat|accessdate=13 April 2026|archive-date=9 October 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201009091832/https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/tessi190/default/table?lang=en|url-status=live}}</ref> | Gini_year = 2025 | HDI = {{increase}} 0.959 | HDI_year = 2023 | HDI_rank = №5 | currency = [[Евро]] (€) | currency_code = EUR | time_zone = [[Централноевропськый час|CET]] | utc_offset = +1 | utc_offset_DST = +2 | time_zone_DST = [[Централноевропськый літньый час|CEST]] | date_format = {{hlist|День, місяць, рук|Рук, місяць, день}}|calling_code=+49 }} :''Тото статя за крайину. Про другі понятя ник. [[Німещина (чеперушка)]]'' '''Німещина'''<ref group="lower-alpha">По пряшувськы '''''Нїмецько'''''.</ref> ({{Lang-de|Deutschland}}, {{Audio-IPA|De-Deutschland.ogg|[ˈdɔʏtʃlant]}}), повнов назвов '''Федерална республіка Німещина''', курто '''ФРН'''<ref group="lower-alpha">По пряшувськы '''''Сполкова Републіка Нїмецько''''', курто '''''СРН'''''.</ref> ({{Lang-de|Bundesrepublik Deutschland}} {{Audio-IPA|De-Bundesrepublik_Deutschland.ogg|[ˈbʊndəsʁepuˌbliːk ˈdɔʏtʃlant]}}, ''{{Lang|de|BRD}}'') є крайина в [[Западна Европа|Западнуй]] и [[Централна Европа|Централнуй Европі]]. Лежит межи [[Балтськоє море|Балтськым]] и [[Сіверноє море|Сіверным морьом]], на югови досігат [[Алпы]]. Чинит ся 16&nbsp;землями и має цілковоє бывательство булш як 83&nbsp;міліонув&nbsp;чоловік. Німещина&nbsp;— майнаселена держава [[Европська унія|Европської унії]]. Має гатар из [[Данія|Данійов]] на сівері, [[Польща|Польщов]] и [[Чехія|Чехійов]] на восток, з [[Австрія|Австрійов]] и [[Швайц|Швайцом]] на юг, [[Франція|Франційов]], [[Луксембурґ|Луксембурґом]], [[Белґія|Белґійов]] и [[Нідерланды|Нідерландами]] на запад. [[Головне місто|Головным]] и майнаселеным [[Варош|варошом]] Німещины є [[Берлін]]; головным фінансовым центром&nbsp;— [[Франкфурт]]; майвелика аґломерація тото Рурськый реґіон. [[Розлога]] Німещины&nbsp;— 357,578&nbsp;км². Заселеня території днешньої Німещины ся зачало у [[старшый палеоліт]]. Уд неоліта и дале ї заселяли вшылиякі племена, головно [[Келтські племена|келтські]] и [[Ґерманські племена|ґерманські]]. Римляне кликали реґіон Germania. У 962.&nbsp;році [[Німецькоє корольство]] чинило читаву часть [[Сященна римська імперія|Сященної римської імперії]]. У 16.&nbsp;сторочови сіверні німецькі реґіоны стали центром протестантської [[Реформація|Реформації]]. По Наполеонувськых войнах и розпаді Сященної римської імперії в 1806.&nbsp;році в 1815 была сформована [[Німецька конфедерація]]. Скапчаня Німещины в сучасну націоналну державу ([[Німецька імперія|Німецьку імперію]]) ся стало в 1871.&nbsp;році пуд проводом [[Прусія|Прусії]]. По [[Перша світова война|Першуй світовуй войні]] и [[Німецька револуція 1918–1919|револуції 1918–1919.&nbsp;рокув]] вмісто імперії ся вытворила [[Ваймарська республіка]]. У 1933.&nbsp;році націшты дустали власть&nbsp;— тото привело д покладеньови тоталітарної диктатуры ([[Третьый райх|Третього райха]]), [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] и [[Голокауст|Голокаустови]]. У 1949.&nbsp;році по войні и [[Окупація Німещины Союзниками|окупації Союзниками]], Німещина ся лишила розділена на дві окремі державы з ограниченым суверенітетом: Федералну республіку Німещину (ФРН) вадь [[Западна Німещина|Западну Німещину]] и Німецьку демократичну республіку (НДР) вадь [[Восточна Німещина|Восточну Німещину]]. Западна Німещина была закладным членом [[Европськоє економічноє общество|Европського економічного общества]], а Восточна&nbsp;— комуніштськов державов [[Восточный блок|Восточного блока]] и закладным членом [[Варшавськый пакт|Варшавського пакта]]. По [[Мирна револуція (НДР)|мирнуй револуції]], котра зверла комуніштськый уряд у Восточнуй Німещині, 3.&nbsp;октовбра 1990 стала ся реуніфікація Німещины, и Восточна Німещина зайшла до складу ФРН. Німещина&nbsp;— розвинута держава з муцнов, майвеликов у Европі подля номіналного [[ГДП]] економіков. Німещина є читавов силов у дакулькох індустріалных, научных и технолоґічных секторах; третьым майвеликым експортером и імпортером. Німещина ся шыроко держит за вливову державу, є членом многых межинародных орґанізацій и форумув: у тум числі [[ЕУ]] (уд 1957), [[НАТО]], [[ОСН]] (Німещина щи й належит до ґрупы фурташных членув [[Рада безпекы ОСН|Рады безпекы ОСН]], [[P5+1]]), [[Рада Европы|Рады Европы]], Европської космічної аґенції, [[G4]], [[G7]], [[Межинародный валутный фонд|Межинародного валутного фонда]], Орґанізації економічної сполупраці и розвою, Орґанізації безпекы и сполупраці в Европі (ОБСЕ), Світової торгової орґанізації. Німещина є третьов крайинов за числом памняток [[Світова дідузнина ЮНЕСКО|світової дідузнины ЮНЕСКО]] и має такых 55, з котрых 52&nbsp;— културні памняткы. Офіціалнов валутов Німещины є уд 2002.&nbsp;року [[евро]]. Оно прийшло на заміну [[Нїмецька марка|німецькуй марці]]. == Етимолоґія == Німецька самоназва ([[ендонім]]) ''{{Lang|de|Deutschland}}'', ориґінално {{lang|gmh|diutisciu land}} („німецькі землі“), походит уд deutsch, котроє в свою очерідь иде уд староверьхньонімецького {{lang|goh|diutisc}} „народный“ уд {{lang|goh|diot}} авадь {{lang|goh|diota}} „челядь“, котроє ся ориґінално хосновало на удличованя языка простого народа уд [[Латинськый язык|латинського]] и його [[Романські языкы|романськых наслідникув]]. Тото походит уд [[Праґерманськый язык|праґерманського]] {{lang|gem-x-proto|[[wikt:Reconstruction:Proto-Germanic/þiudiskaz|*þiudiskaz]]}} „народный“ уд {{lang|gem-x-proto|[[wikt:Reconstruction:Proto-Germanic/þeudō|*þeudō]]}}, уд [[Праіндоевропськый язык|праіндоевропського]] {{lang|ine-x-proto|[[wikt:Reconstruction:Proto-Indo-European/tewtéh₂|*tewtéh₂-]]}} „челядь“, з котрого ся вывела и назва племени [[Тевтонці|тевтонцюв]].<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=iKfYGNwwNVIC&pg=PA523|title=Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutschen, Band II|last1=Lloyd|first1=Albert L.|last2=Lühr|first2=Rosemarie|last3=Springer|first3=Otto|publisher=Vandenhoeck & Ruprecht|year=1998|isbn=978-3-525-20768-0|pages=699–704|language=German|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150911012455/https://books.google.com/books?id=iKfYGNwwNVIC&pg=PA523|archivedate=11 September 2015|url-status=live}} (for {{lang|goh|diutisc}}). {{cite book|last1=Lloyd|first1=Albert L.|title=Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutschen, Band II|year=1998|publisher=Vandenhoeck & Ruprecht|isbn=978-3-525-20768-0|pages=685–686|url=https://books.google.com/books?id=iKfYGNwwNVIC&pg=PA516|last2=Lühr|first2=Rosemarie|last3=Springer|first3=Otto|language=German|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150916000730/https://books.google.com/books?id=iKfYGNwwNVIC&pg=PA516|archivedate=16 September 2015}} (for {{lang|goh|diot}}).</ref> == Адміністратівне дїлїня == Нїмецько ся од року 1990 дїлить на 16 сполковых штатїв (нїмецькы: ''Bundesländer''). [[Файл:Germany, administrative divisions (+districts) - de - colored.svg|left|340px]] Сполковы штаты в Нїмецьку: * [[Баден-Віртенберґ]], (головне місто [[Штуттґарт]]) * [[Баварія]], (головне місто [[Мнихів]]) * [[Берлін]], (єдночасно i головне місто того сполкового штату) * [[Бранденбурґ]], (головне місто [[Подступім]]) * [[Бремен]], (головне місто [[Бремен]]) * [[Гамбурґ]], (єдночасно i головне місто того сполкового штату) * [[Гессен]], (головне місто [[Вісбаден]]) * [[Мекленбурьско-Передня Померанія]], (головне місто [[Шверін]]) * [[Нижнє Сасько]], (головне місто [[Ганновер]]) * [[Райнланд-Фалц]], (головне місто [[Майнц]]) * [[Зарланд]], (головне місто [[Зарбрікен]]) * [[Сасько]], (головне місто [[Дреждяны]]) * [[Сасько-Ангалт]], (головне місто [[Маґдебурґ]]) * [[Севернє Поріня-Вестфалія]], (головне місто [[Дісселдорф]]) * [[Турінґія]], (головне місто [[Ерфурт]]) * [[Шлезвіцько-Голштайн]], (головне місто [[Кіл]]) == Запяткы == <references group="lower-alpha" /> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} {{Европска унія}} {{НАТО}} [[Катеґорія:Країны Европы|Німецько]] [[Катеґорія:Европска унія]] [[Катеґорія:Країны]] [[Катеґорія:Державы НАТО]] [[Катеґорія:Германия]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1990]] 64v8vaqze15wsppmlmu9nmn00dindp7 0 903 173173 142869 2026-10-17T17:13:18Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173173 wikitext text/x-wiki [[Файл:Mona Lisa, by Leonardo da Vinci, from C2RMF retouched.jpg|thumb|Мона Ліса, [[Леонардо да Вінчі]] (1452–1519]] '''Образотворче уменя''' є візуалне уменя. Можеме го дїлити на зображоваче уменя, ці міметічне уменя, абстрактне уменя, народне уменя ітд. Головныма областями образотворчого уменя є малярьство, [[скулптура]], [[архітектура]], [[фотоґрафія]] ітд. В сучаснім уменю ся роздїл міджі образотворчімя сортами выразно стерать. Обявують ся новы технікы. Найконтроверзнїша з них є наприклад перформанс. Образотворче уменя продукують образотворчі умелци, теоретічно ся нима занимають історіци уменя. Од самого ремесла дїлить образотворче уменя передовшыткым оріґіналный вклад автора, снагу ословити позерача, охабити го пережыти подобны емоції, як котры вели автора ку вытворїню дїла. == См. тыж == * [[Вытварництво]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Уменя]] aeci7jazdjfsnv1kmvyzyohsxrd5vvn 0 908 173210 138361 2026-10-17T17:37:23Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173210 wikitext text/x-wiki [[Файл:Olympic flame at opening ceremony 2004.jpg|thumb|<small>Вступный церемоніал на ЛОГ2004</small>]] '''Олімпійскы гры''' ([[староґрецькый язык]]: ''οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες'' - гоі олуъмпіакоі́ аґō̑нес)&nbsp;— меджінародны шпортовы конкурзы, якы ся конають кажды штири рокы під еґідов [[Меджінародный олімпійскый комітет|Меджінародного олімпійского комітету]]. Виды шпорту, якы входять до проґраму Олімпійскых гер ся называють олімпійскыма. Олімпійскы гры ся дїлять на лїтнї і зимушны і одбывають ся кажды штири рокы, в рік множеный штирёма. {| class="wikitable" !Рік !Гры ! colspan="2" |Гоститель ! colspan="6" rowspan="9" | |- ! colspan="4" |Олімпійскы гры лїтнї |- !1896 |I. |Атены |Ґреція |- !1900 |II. |Париж |Франция |- !1904 |III. |Сент Луис |США |- !''1906'' |<small>''Позашоровы''</small><ref>Тоты гры, в зачатку вызнаваны Меджинародным олимпийскым комитетом, суть в далшом току не вызнаваны за олимпийскы и не мають свого шорового числа.</ref> |Атены |Ґреція |- !1908 |IV. |Лондон |Велика Британия |- !1912 |V. |Штокголм |Швеция |- !1916 |VI. |Берлин |Германия |- | colspan="4" |<small>Одволаны через [[Перша світова война|Першу світову войну]]</small> ! rowspan="7" | !Рік !Гры ! colspan="2" |Гоститель ! rowspan="53" | |- !1920 |VII. |Антверпен |Белгия ! colspan="4" |Олімпійскы гры зимушнї |- !1924 |VIII. |Париж |Франция !1924 |I. |Шамони | Франция |- !1928 |IX. |Амстердам |Нідерланды !1928 |II. |Санкт Мориц | Швайц |- !1932 |X. |Лос Анджелес |США !1932 |III. |Лейк Плесид | США |- !1936 |XI. |Берлин |Германия !1936 |IV. |Гармиш-Партенкирхен | Германия |- !1940 |XII. |Гелсинки |Фіньско !1940 |V. |Гармиш-Партенкирхен | Германия |- | colspan="9" |<small>Одволаны через [[Друга світова война|Другу світову войну]]</small> |- !1944 |XIII. |Лондон |Велика Британия ! !1944 |VI. |Кортина д'Ампеццо | Італія |- | colspan="9" |<small>Одволаны через [[Друга світова война|Другу світову войну]]</small> |- !1948 |XIV. |Лондон |Велика Британия ! rowspan="19" | !1948 |VII. |Санкт Мориц | Швайц |- !1952 |XV. |Гелсинки |Фіньско !1952 |VIII. |Осло | Норьско |- !1956 |XVI. |Мелбурн |Австралія !1956 |IX. |Кортина д'Ампеццо | Італія |- !1960 |XVII. |Рим |Італія !1960 |X. |Скво Велли | США |- !1964 |XVIII. |Токіо |Японія !1964 |XI. |[[Иннсбрук]] | [[Австрія]] |- !1968 |XIX. |[[Мексіко Сіті]] |[[Мексіко]] !1968 |XII. |Гренобл | Франция |- !1972 |XX. |Мнихів |Германия !1972 |XIII. |Саппоро | Японія |- !1976 |XXI. |Монреал |Канада !1976 |XIV. |[[Иннсбрук]] | [[Австрія]] |- !1980 |XXII. |Москва |СССР !1980 |XV. |Лейк Плесид | США |- !1984 |XXIII. |Лос Анджелес |США !1984 |XVI. |Сараево | Боснія і Герцеґовина |- !1988 |XXIV. |Соул |Южна Корея !1988 |XVII. |Калгари | Канада |- !1992 |XXV. |Барселона |Іспанія !1992 |XVIII. |Албервил | Франция |- !1996 |XXVI. |Атланта |США !1994 |XIX. |Лиллегаммер | Норьско |- !2000 |XXVII. |Сідні |Австралія !1998 |XX. |Нагано | Японія |- !2004 |XXVIII. |Атены |Ґреція !2002 |XXI. |Солт Лейк Сити | США |- !2008 |XXIX. |Пекінґ |Кітайска Народна Републіка !2006 |XXII. |Турин | Італія |- !2012 |XXX. |Лондон |Велика Британия !2010 |XXIII. |Ванкувер | Канада |- !2016 |XXXI. |Ріо де Жанейро |Бразілія !2014 |XXIV. |Сочи | Россия |- !2020 |XXXII. |Токіо |Японія |} == См. тыж == * [[Античны Олімпійскы гры]] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Олімпійскы гры]] [[Катеґорія:Шпорт]] 09lcygeg2fg28av1zeko1680b0vrbge 0 911 173508 159303 2026-10-18T00:12:31Z Halajkovič 33393 173508 wikitext text/x-wiki '''Опера́чна па́мять''' ''([[Анґліцькый язык|анґл]]. random-access memory, память з прямым приступом)'' є в [[Інформатіка|інформатіцї]] тіп [[Електронічна память|електронічной памятї]], котра уможнує приступ до хоцьякой єй части за конштантный час без огляду на єй фізічне уміщіня (на роздїл од секвенчных памятей як [[маґнетічна паска]], [[оптічный діск]] ці [[твердый діск]]). Зато є дословный переклад [[Анґліцькый язык|анґліцького]] „random“ в подобі ''„память з трафунковым приступом“'' водячій в заблуканя і вгоднїше є хосновати термін память з прямым приступом, як є зазначено высше. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Електронічна память]] [[Катеґорія:Скорочіня]] rhptvzppcuo4234oarx8ko2ceo25y2u 0 913 173202 162743 2026-10-17T17:35:48Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173202 wikitext text/x-wiki {{Организация | název = Орґанізація Зъєдиненых Націй | obrázek = Flag of the United Nations.svg | velikost obrázku = 120 | popisek = | mapa = United Nations (Member States and Territories).svg | velikost mapy = 360 | popisek mapy = | mapa2 = | zkratka = | motto = | předchůdce = | nástupce = | zakladatel = | vznik = | zánik = | typ = | forma = | účel = меджинародна | sídlo = [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]] | místo = | působnost = политична, гуманитарна | členové = [[Алфавітный список країн і теріторій#Независимы штаты-члены ОЗН (193+1)|194 штаты]] | jazyk = [[Арабскый язык|арабскый]],<br> [[кітайскый язык|кітайскый]],<br> [[анґліцькый язык|анґліцькый]],<br> [[Французькый язык|французькый]],<br> [[російскый язык|російскый]],<br> [[шпанєльскый язык|шпанєльскый]] | generální tajemník = António Guterres (од року 2017) | lídr titul = | lídr jméno = | lídr2 titul = | lídr2 jméno = | lídr3 titul = | lídr3 jméno = | lídr4 titul = | lídr4 jméno = | lídr5 titul = | lídr5 jméno = | klíčové osoby = | hlavní orgán = | předsednictví = | mateřská organizace = | přidružení = | rozpočet = | počet zaměstnanců = | počet dobrovolníků = | web = | poznámky = | dřívější název = | ičo = }} '''Орґанізація Зъєдиненых Націй''' (ОЗН), анґліцькы ''United Nations Organization (UNO)'', тыж Споєны нації (скорочіня ся не хоснує), анґліцькы ''United Nations (UN)'', ґлобална міджінародна орґанізація, котра была заснована [[24. октобра]] [[1945]] на конференції у [[Сан Франциско|Сан-Франциску]] на основі Харты Зъєдноченых Націй. Декларованов метов дїялности орґанізації є підпора і посилніня [[мір]]у і меджінародной безпекы і розвиток співпрацї меджі [[свѣт|державами світу]].<ref name=UN>United Nations</ref> ;Головны органы ОЗН: [[Ґенералне громаджіня ОЗН]], [[Рада безпечности ОЗН]], [[Секретаріат ОЗН]] ([[Ґенералный секретар ОЗН]] ся выберать Ґенералным громаджінём подля рекомендації Рады Безпечности на 5 років), [[Меджінародный Суд]], [[Економічна і соціална рада ОЗН]]; [[Рада зо Справ ОЗН]]; штабна резіденція ся находить у [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорку]].<ref name=UN/> ;Штатут:Штатут ОЗН быв выпрацованый делегатами 50 держав на конференции в Сан Франциско {{nowrap|25–26.04.1945}}, приятый нима {{nowrap|26.06.1945}} (серед них — [[УССР]] і [[Білорусь]]). Мало за тым до нього ся прилучила [[Польща]], котра так стала ся 51. державов-закладательков ОЗН. Офіціално ОЗН зачала свою єствованя {{nowrap|24.10.1945}}, коли вступив до силы Штатут, тот день каждорочно ся славить як [[День ОЗН]].<ref name=Matvienko>Матвієнко В.</ref> ;Членство:У роцї 2020 ОЗН мать [[Алфавітный список країн і теріторій#Независимы штаты-члены ОЗН (193+1)|193 штатів-членів]]. Орґанізація ся фінансує з повинных і добровольных приспівків од своїх штатів-членів. Офіціалны языкы ОЗН суть [[Арабскый язык|арабскый]], [[кітайскый язык|кітайскый]], [[анґліцькый язык|анґліцькый]], [[Французькый язык|французькый]], [[російскый язык|російскый]] і [[шпанєльскый язык|шпанєльскый]] язык.<ref name=UN/> ;Буджет:Буджет ся складать з приспівків держав-членок, котры ся выраховують в пропорции од [[ГДП]]. З той причины 75% буджету платять десять найбогатшых держав світу.<ref name=Matvienko/> == Жрідла == * '''Матвієнко В.''': Організація Об'єднаних Націй, ООН //Політична енциклопедія. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. {{ISBN|978-966-611-818-2}} Сс. 517–518. {{ref-uk}} == Одказы == * [https://www.un.org Официалный сайт '''United Nations'''] {{Commonscat|United Nations}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:ОЗН]] [[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]] rjv68qvzpg2gjovshkvhvgjqu19r8xh 0 919 173212 165815 2026-10-17T17:40:43Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173212 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Hk protest against implementation of national education 6.jpg|міні|Індоктринація в класі, включіня політичного зміста в навчальный матеріал або выкладателі, які зловжывають свойов ролёв індоктринації учнів, суперечать цілям ошколованя, яка домагать ся слободы думкы і критичного мышліня.]] '''Ошколованя''' є сукупность познаня, котре чоловік обтримує освітов, навчанём тай штудіов шпеціфічных знань. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Гуманітны і соціалны наукы]] 85gp4aet8j833cfb6ne34zcmoni6cgk 0 920 173270 167639 2026-10-17T21:32:49Z Engelseziekte 2261 delete 173270 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{особа проста |Имя = Пабло Пікассо |Образчик = [[File:Pablo picasso 1.jpg|200px]] |Категория_склада = Pablo Picasso |Чинность = [[малярь]], [[скулптор]] |Уроджѣня = {{birth date|1881|10|25}} |Мѣсто_роджѣня = |Упокоеня = {{death date and age|1973|4|8|1881|10|25}} |Мѣсто_погребу = }} '''Пабло Діеґо Хосе Франсіско де Паула Хуан Непомусено Марія де лос Ремедіос Сіприано де ла Сантісіма Трінідад Кліто Руїс і Пікассо''' (''Pablo Diego José Francisco de Paula Juan Nepomuceno María de los Remedios Cipriano de la Santísima Trinidad Clito Ruiz y Picasso''; [[25. октобер|25. октобра]] [[1881]] – [[8. апріль|8. апріля]] [[1973]]) быв іспаньскый. ==Одказы== https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Pablo_Picasso {{Стыржень}} {{lifetime|1881|1973|Пікассо, Пабло}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Персоналии 20. стороча]] [[Катеґорія:Испания]] 9f1fmk1rz5ytubslkdh2xfb92312nxu 0 922 173272 142552 2026-10-17T21:33:20Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173272 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pavol Godjic.jpg|thumb|right|Блаженый Павло Ґойдіч]] '''Павeл Петрo Ґойдіч''' – ([[17. юл]] [[1888]] [[Руськы Пекляны]] - [[17. юл]] [[1960]] [[вязниця Леополдов]]) быв вызнамный сын русиньского народа, [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькый]] [[монах]], [[єпіскоп]] і [[мученик]]. В роцї [[2001]] ёго [[Папа Йоанн Павел II.|папа Ян Павел II.]] выголосив за [[благословеный|благословеного]], в роцї [[2008]] му комісія при [[Яд Вашем]] признала тітул [[справедливый міджі народами]].<ref>[https://web.archive.org/web/20180730171051/http://www.yadvashem.org/righteous/stories/gojdic.html Павел Петро Ґойдіч] - [https://www.yadvashem.org/ Yad Vashem] - official site {{ref-en}}</ref> == Екстерны одказы == [http://gojdic.wbl.sk/cast_Vianocneho_prihovoru_P.P.GOJDICA_z_r._1937_americkym_Rusinom.WAV Слово єпіскопа Ґойдіча] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1888|1960|Ґойдіч, Павел Петро}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы єпіскопы]] [[Катеґорія:Русиньскы мученици]] [[Катеґорія:Грекокатолицкы епископы]] b9n99zdm44cmuy3ym7315l2zl5z3jag 0 923 173274 121806 2026-10-17T21:35:11Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173274 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Павло Маскалик''' (* [[26. юн|26. юна]] [[1942]], [[Буковець]]) - театралный і філмовый актер. {{DEFAULTSORT:Маскалик, Павло}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Филмовы артисты]] [[Катеґорія:Артисты театра]] mezz00ukdk44kgetjyht1n2d0v1ba4o 0 926 173291 120860 2026-10-17T21:56:25Z Engelseziekte 2261 delete - дублує статю Парадигма 173291 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Вецезначность|Парадигма}} '''Парадіґма''' (ґрецькы παράδειγμα парадеіґма = взор, примір, модел) даякый [[взор]] одношінь ці взор (формула) [[мыслїня]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Філозофічны понятя]] mdqbrlwz8canwi16axiav0pqzauesao 0 928 173299 143221 2026-10-17T21:59:40Z Engelseziekte 2261 delete 173299 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{місто}} '''Париж''' ({{lang-fr|Paris}}) є [[головне місто]] [[Франція|Франції]]. Тыж є цетром реґіону Île-de-France, загорнюючого Паріж і єй передмістя і сучасно сама творить єден з франзузьскых департементів (франц.: département de Paris). <gallery> Paris-Seine-112-Petit Pont-2017-gje.jpg|Seine, Petit Pont Paris-Musee Guimet-102-Place d'Iena-2017-gje.jpg|Musée Guimet Paris-Palais du Luxembourg-108-2017-gje.jpg|Palais du Luxembourg Paris-Notre Dame-164-zum Chor-2017-gje.jpg|Notre Dame Paris-Sainte-Chapelle-104-2017-gje.jpg|Sainte-Chapelle Paris-Palais de Justice-112-Quai des Orfevres-2017-gje.jpg|Palais de Justice Paris-Rue Mouffetard-128-Meeresfruechte-2017-gje.jpg|Marché à la Rue Mouffetard Paris-von Montmartre-136-p13-2017-gje.jpg|Vue depuis Montmartre </gallery> == Референції == <references /> {{Головні міста країн Европы}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Паріж| ]] [[Катеґорія:Населены пункты Франции]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Европы]] ljuek8i1gycfe4avrejl0r9k1w6df08 0 929 173302 81100 2026-10-17T22:08:22Z Engelseziekte 2261 delete 173302 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Педаґоґіка''' (ґрец. παιδαγωγική — майстерство выхованя) — наука про шпеціалну орґанізоване цїлеспрямоване і сістематічне дїяня про формованя людей — про обсяг, формы і методы выховованя, освіту і навчаня. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Гуманітны і соціалны наукы]] gea6hgfk254lyi2t7iryn9ehfx5aw1c 0 933 173307 163027 2026-10-17T22:11:47Z Engelseziekte 2261 delete 173307 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[file:Persian Language Location Map.svg|frameless|right|Мапа пошырёваня перьского языка (фарсі)]] '''Пе́рськый язы́к''' ({{lang-fa|فارسی}}, ''fārsi'' — фарсі) — є [[Индоевропскы языкы|індоевропскый язык]], приналежный до югозападной ґрупы [[Іраньскы языкы|іраньскых языків]]. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Іраньскы языкы]] cmy6a5pxpjbmy9bq4ovjrus1rozvqf2 0 937 173315 161083 2026-10-17T22:20:44Z Engelseziekte 2261 delete 173315 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Porträt des Komponisten Pjotr I. Tschaikowski (1840-1893).jpg|thumb]] '''Петро́ Ільї́ч Чайко́вскый''' ({{lang-ru|Пётр Ильич Чайковский}}; {{ДН|7.|5|1840|25.|4}}, {{iw|Воткіньск||ru|Воткинск}}, [[Вятьска ґубернія]], [[Російска імперія]]&nbsp;— {{ДС|6.|11|1893|25.|10}}, [[Санкт-Петербург]], [[Російска імперія]]) — російскый музичный складатель. {{lifetime|1840|1893|Чайковскый, Петро Ілліч}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] [[Катеґорія:Російска імперія]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] [[Катеґорія:Персоналии:Санкт-Петербурґ]] lq7cthmdiyhiw8wdtepnqsmphtv7yq2 0 940 173319 98555 2026-10-17T22:27:00Z Engelseziekte 2261 delete 173319 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:US Navy 021105-N-0685W-001 Quartermaster duties on the ship's bridge.jpg|міні|Писаня]] '''Писаня''' є процес зазначіня інформацій на медіум так, же ся дасть чітати іншым людям і в будучности. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Інформація]] aah6srndo4r5q9douo6bfevh69ebn3h 0 943 173323 161038 2026-10-17T22:28:45Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173323 wikitext text/x-wiki [[Файл:Galileo Gaspra Mosaic.jpg|thumb|Планетка [[Ґаспра (планетка)|951 Ґаспра]] на фотоґрафії сонды [[Сонда Ґалілео|Ґалілео]]]] '''Планетка''' є мале тїлесо обігаюче коло [[Сонце|Сонця]] або іншой [[Звізда|звізды]] (там ся тоты тїлеса лем предпокладають, дотеперь не была обявена жадна планетка у іншой звізды), взглядом ку малій вазї векшынов неправиделного твару. В [[Сонячна сістема|сонячній сістеми]] ся такы тїлеса находять переважно в просторї міджі [[Марс (планета)|Марсом]] і [[Юпітер (планета)|Юпітером]]. == Приклады == * [[Божньемцова (астероид)|(3628) Божньємцова]] — названа на честь чеськой [[писатель]]кы, [[Божена Ньемцова|Божены Ньємцовой]]. * [[(4170) Semmelweis]] — названа на честь [[Игнац Земмелвайс|Иґнаца 3еммелвайса]]. * [[4781 Sládkovič]] — названа на честь [[Андрей Сладкович|Андрея Сладковича]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Астрономія]] [[Катеґорія:Планеткы| ]] as5wadxy24mr0k5u5uubhyza90bo9xe 0 950 173341 165294 2026-10-17T22:52:24Z Engelseziekte 2261 delete 173341 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:37-svaghi, caccia,Taccuino Sanitatis, Casanatense 4182..jpg|thumb|right|Вадаска є з чоловіком споєна о прадавна, ці їманя мамутів ці дикых пацят]] '''Полёваня''' або '''вада́ска''' — в біолоґії і етолоґії актівіта при котрій є перенаслїдоване даяке звіря чоловіком за цілём ёго забитя про добытя [[їджіня]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Култура]] a3v6umg223e9zgamd7erjatxi5iwbdb 0 951 173343 105859 2026-10-17T22:52:38Z Engelseziekte 2261 delete 173343 wikitext text/x-wiki {{Delete}} Слово '''поліморфізм''' має веце значінь: * [[Поліморфізм (проґрамованя)]] – властность языка проґрамованя * [[Ґенетічный поліморфізм]] – переменливость істых усеків ґеному ** [[Єднонуклеотідовый поліморфізм]] – тзв. СНП, роздїлы в єдній базї ** [[Поліморфізм довжкы рестрікчный фраґментів]] – розділы в довжцї ланцочків ДНК взниклых штїпанём шпеціфічныма ензімами * [[Поліморфізм (хемія)]] – появлїня істой змішанины в пару крісталічный формах {{Чеперушка}} f3xi8stgyy605l96xqt554byrv30er9 0 966 173395 87661 2026-10-17T23:29:57Z Engelseziekte 2261 delete 173395 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Продукція''' може быти: * [[выроба]] річей ** [[сукупность]], [[резултат]] выробы річей (напр. походячі із [[польногосподарьска выроба|польногосподарьской выробы]] або [[промыслова выроба|промысловой выробы]]) * [[умелецька творба]] ** [[продукція (уменя)]] – господарьске і технічне місце роботы забезпечуюче умелецьку творбу ** [[продукція (філм)]] - фаза при вытваряню філма * [[демонштрація]] [[умелець]]кых або [[артістіка|артістічных]] выконів * [[Біолоґія|біолоґічна]] або [[Орґаніка|орґанічна]] творба даякого матеріалу ** [[продукція (еколоґія)]] – множество [[Орґанічный матеріал|орґанічного матеріалу]] ([[Біомаса|біомасы]]) вытворене даяков жывов природнов сістемов ([[Орґанізм|орґанізмом]], [[Популація|популаціёв]], [[Екосістема|екосістемов]], [[Біоценоза|біоценозов]]) {{Чеперушка}} [[Катеґорія:Технолоґія]] oa254ol5b2lue2h8mrhpgib8s5ezp8o 0 967 173389 142168 2026-10-17T23:29:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173389 wikitext text/x-wiki [[Файл:New_shot_of_Proxima_Centauri,_our_nearest_neighbour.jpg|міні|праворуч]] '''Проксіма Центаурі''' тыж В 645 Центаурі во вздалености 4,22 [[Світловый рік|світловых років]] (приближно 1,3 pc або 43×1012 кілометрів) є найближша [[звізда]] [[Сонячна сістема|сонячной сістемы]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Звізды]] sg7k0df9v9sfj1cpnodoov4u0uok8p1 0 968 173388 126699 2026-10-17T23:29:18Z Engelseziekte 2261 delete 173388 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс языка проґрамованя| name = Prolog | logo = | year = [[1972|1972]] | paradigm = [[Лоґічне проґрамованя|лоґічне проґрамованя]] | developer = [[Алан Кольмерауер|Алан Кольмерауер]] | genre = [[Язык проґрамованя|Язык проґрамованя]] | dialects = ISO Пролоґ, Едінбурґ Пролоґ | }} '''Пролоґ''' — язык [[Лоґічне проґрамованя|лоґічного проґрамованя]]. {{Языкы проґрамованя}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы проґрамованя]] nty8zlub0chyrh4itlf4fueggr5ld6d 0 976 173548 157263 2026-10-18T09:29:16Z Engelseziekte 2261 delete 173548 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Publius Ovidius Naso.jpg|thumb|right|190px|Овідій - новодоба ілустрація]] '''Публій Овідій Насо''' (20. марца 43 п.н.е. Сулмо – 17 н.е. (або пізнїше) Томіс, днешня Константа (на берегу [[Чорне море|Чорного моря]] в Румунії) быв рімскый [[поет]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Поеты]] aoewm15gvvs74iv7h2kr8bx6dntx8qd 0 978 173567 85507 2026-10-18T09:42:00Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173567 wikitext text/x-wiki [[Файл:Oviedo el viajero JMM.JPG|thumb|Скулптура венована феномену путованя. [[Овіедо]], [[Іспанія]]]] '''Путованя''' означать [[транспорт]] людей котры беруть участь на путї ці вылетї або дїю ці час выстигуючій персону ці обєкт ідучій з єдного місця на друге. Причіны про путованя загорняють: * [[Турізм]] – путованя за [[Рекреація|рекреаціов]]. Може ся їднати як о путованя саме, або путованя може быти лем нутне условія про досягнутя желаной дестінації. * [[Навщіва]] приятелїв ці родины * [[Обход]] * [[Доходжаня]] – реґуларна участь на різных рутинных актівітах, як робота, штудіум ці працовна стріча. * [[Міґрація]] – путованя за цілём започатя нового жывота на іншым місцї; є наповнянём жывота [[Кочовник|кочовників]] * [[Путь|Путї]] – путованя з [[Реліґія|реліґійных]] причін {{Стыржень}} [[Катеґорія:Путованя]] 9arffo2d9usedxxp5jhxp1oyfwzxa15 0 986 173509 150988 2026-10-18T00:12:48Z Halajkovič 33393 173509 wikitext text/x-wiki '''Ракові́на''' або тыж '''вы́рост''' є гетероґенна ґрупа [[хворота|хворот]], котрых сполочным ознаком є, же дакотра популація властных бунк орґанізму ся вырве контролї і зачне релатівно автономно рости, і кідь за нормалной сітуації суть бункы способны свою [[Мутація|мутацію]] детековати і справити, або і холем роскласти апоптозов. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] bxoe11wbluca9ehnle84njedoz3vtb9 0 1050 173510 159928 2026-10-18T00:12:58Z Halajkovič 33393 173510 wikitext text/x-wiki '''Скали́сты гóры''' ({{lang-en|Rocky Mountains}}) — велике горьске пасмо на западї [[Северна Америка|Северной Америкы]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Горы]] l0ktotya1nrdr5emx7djxh7q8yl0wdn 0 1169 173571 81318 2026-10-18T10:56:18Z Halajkovič 33393 /* */ 173571 wikitext text/x-wiki '''Функціоналне проґрамованя''' належить меджі декларатівных прінціпів проґрамованя. [[Алонзо Чурч]] створив формалный вычісловательный модел званый λ-калкул. Тот модел служить як основа про функціоналны языкы. {{stub}} [[Катеґорія:Проґрамованя]] 2f17iurf7wzyl693tpdlaugvrlhc1a3 173574 173571 2026-10-18T11:21:52Z Engelseziekte 2261 173574 wikitext text/x-wiki '''Функціоналне проґрамованя''' належить ку декларатівным прінціпам проґрамованя. [[Алонзо Чурч]] створив формалный вычісловательный модел званый λ-калкул. Тот модел служить як основа про функціоналны языкы. {{stub}} [[Катеґорія:Проґрамованя]] mtlg0uqvgrkm33ksv0nu49tpfgbqzus 0 1700 173144 118509 2026-10-17T14:42:00Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173144 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-10-01}}{{Місяцї рока}} '''Октобер''' — десятый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|October}} [[Катеґорія:Октобер| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] k8v5b3sb090nvz8gcfdfsxumfzq4mkg 0 1989 173140 118505 2026-10-17T14:41:13Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173140 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-06-01}}{{Місяцї рока}} '''Юн''' — шестый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 30 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|June}} [[Катеґорія:Юн| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] chi555xsmf3r8ehwq5lww7luqiqt0n1 0 1991 173142 118506 2026-10-17T14:41:47Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173142 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-07-01}}{{Місяцї рока}} '''Юл''' — семый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|July}} [[Катеґорія:Юл| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] 5o2jqjpmcsuwscwvpvz6d0y67036xjs 0 1998 173138 118503 2026-10-17T14:41:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173138 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-02-01}}{{Місяцї рока}} '''Фебруар''' — другый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 29 [[День|днїв]] в [[високосный рік|високосні]] і 28 в звичайні роцї. {{Стыржень}} {{Commonscat|February}} [[Катеґорія:Фебруар| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] 4oebmwgo2lt6ypzhmne24snr8qvsih9 0 1999 173137 152761 2026-10-17T14:40:37Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173137 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-01-01}}{{Місяцї рока}} '''Януар''' — першый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|днїв]]. == Хрістіаньскы свята у януарї == * [[Різдво Хрістове|Рождество Хрістове]] ([[7. януар|7 януара]]) {{Стыржень}} {{Commonscat|January}} [[Катеґорія:Януар| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] qttn03h1m6vr6q1xva140b1vy3nq6bv 0 2000 173139 154224 2026-10-17T14:41:08Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173139 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-03-01}}{{Місяцї рока}} '''Марец''' — третїй [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|March}}{{Стыржень}} [[Катеґорія:Марец| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] itullyemy9g6wfqvzztft099op3cf7l 173141 173139 2026-10-17T14:41:40Z Engelseziekte 2261 173141 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-03-01}}{{Місяцї рока}} '''Марец''' — третїй [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 31 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|March}} [[Катеґорія:Марец| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] e7kr5mvsnxiokul6xqnvbo5f24h30tr 0 2014 173143 118508 2026-10-17T14:41:53Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173143 wikitext text/x-wiki {{Календарь на септембер}}{{Місяцї рока}} '''Септембер''' — девятый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 30 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|September}} [[Катеґорія:Септембер| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] 9q3ydbida90hvyg076nluj2h7vcxi5x 0 2015 173130 118510 2026-10-17T14:39:15Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173130 wikitext text/x-wiki {{Календарь на місяць|date={{CURRENTYEAR}}-11-01}}{{Місяцї рока}} '''Новембер''' — єденадцятый [[Місяць (календарьный)|місяць]] [[рік|рока]] в [[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґоріаньскім календарю]], він має 30 [[день|днїв]]. {{Стыржень}} {{Commonscat|November}} [[Катеґорія:Новембер| ]] [[Катеґорія:Місяцї]] [[Катеґорія:Фенолоґія]] 2gnoc4olpdov69gt2tiq0qtxv0325w4 10 2035 173171 173028 2026-10-17T17:12:57Z Halajkovič 33393 173171 wikitext text/x-wiki {{Navbox |name = Русиньскы села і міста на Словеньску |title = [[Список русиньскых сел на Словеньску|Русиньскы села і міста на Словеньску]] |group1 = [[Пряшівскый край]] |list1 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Бардеёв]] |list1 = [[Андріёва]]{{·}} '''[[Бардеёв]]'''{{·}} [[Бехерів]]{{·}} [[Біловежа]]{{·}} [[Боґлярка]]{{·}} [[Брезовка]]{{·}} [[Варадка]]{{·}} [[Вышнїй Тварожець]]{{·}} [[Вышня Полянка]]{{·}} [[Гажлин]]{{·}} [[Грабске]]{{·}} [[Гутка]]{{·}} [[Ґаболтів]]{{·}} [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлахів]]{{·}} [[Дубинне]]{{·}} [[Зборів]]{{·}} [[Кожаны]]{{·}} [[Криве]]{{·}} [[Крижы]]{{·}} [[Кружлїв]]{{·}} {{nowrap|[[Кружлївска Гута]] †}}{{·}} [[Курів]]{{·}} [[Ленартів]]{{·}} [[Липова (окрес Бардеёв)|Липова]]{{·}} [[Лївів]]{{·}} [[Лївівска Гута]]{{·}} [[Луків (окрес Бардеёв)|Луків]]{{·}} [[Мальців]]{{·}} [[Микулашова]]{{·}} [[Нижнїй Тварожець]]{{·}} [[Нижня Полянка]]{{·}} [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондавка]]{{·}} [[Ортутова]]{{·}} [[Пітрова]]{{·}} [[Реґетівка]]{{·}} [[Рокытів коло Бардеёва]]{{·}} [[Ряшів]]{{·}} [[Снаків]]{{·}} [[Стебник]]{{·}} [[Стебницька Гута]]{{·}} [[Фрічка]]{{·}} [[Хмелёва]]{{·}} [[Циґелка]]{{·}} [[Шарішске Чорне]]{{·}} [[Шашова]]{{·}} [[Ялинка]] |group2 = [[окрес Вранов над Топлёв|окрес Вранов {{nowrap|над Топлёв}}]] |list2 = [[Баньске]]{{·}} [[Вавринець]]{{·}} '''[[Вранов над Топлёв]]'''{{·}} ''[[Голчіківцї]]''{{·}} ''[[Ґіґлівцї]]''{{·}} ''[[Ґірівцї]]''{{·}} [[Давидів]]{{·}} [[Детрик]]{{·}} ''[[Дяпалівцї]]''{{·}} [[Дюрдёш]]{{·}} ''[[Златник (окрес Вранов над Топлёв)|Златник]]''{{·}} [[Камінна Поруб]]{{·}} [[Матяшка]]{{·}} [[Пискурівцї]]{{·}} [[Просачів]]{{·}} [[Рафаївцї]]{{·}} [[Ременины]]{{·}} ''[[Рудлёв]]''{{·}} [[Руська Воля]]{{·}} [[Руськый Казимір]]{{·}} ''[[Цабов]]''{{·}} ''[[Штефановце (окрес Вранов над Топлёв)|Штефановце]]''{{·}} [[Юскова Воля]] |group3 = [[окрес Гуменне]] |list3 = [[Адідовцї]]{{·}} [[Берестів над Лабірцём]]{{·}} {{nowrap|[[Валяшківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Грушів]]''}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышня Сітніця]]''}}{{·}} [[Вышня Яблінка]]{{·}} '''[[Гуменне]]'''{{·}} {{nowrap|[[Гуменьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Дїдачів]]{{·}} [[Завада]]{{·}} {{nowrap|[[Збудьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Зубне]]{{·}} ''[[Кошарівцї]]''{{·}} [[Машківцї]]{{·}} [[Нехваль Полянкы]]{{·}} {{nowrap|''[[Нижня Сітніця]]''}}{{·}} [[Нижня Яблінка]]{{·}} [[Пакостів]]{{·}} [[Порубка (окрес Гуменне)|Порубка]]{{·}} [[Притуляны]]{{·}} [[Рогожник]]{{·}} [[Рокытів коло Гуменного]]{{·}} [[Руська Кайня]]{{·}} [[Руська Поруба]]{{·}} ''[[Турцівцї]]'' |group4 = [[окрес Кежмарок]] |list4 = [[Ігляны]]{{·}} [[Мала Франкова]]{{·}} [[Остурня]] |group5 = [[окрес Левоча]] |list5 = [[Вільшавіця]]{{·}} [[Вышнї Репашы]]{{·}} [[Нижнї Репашы]]{{·}} {{nowrap|[[Попроч]] †}}{{·}} [[Торискы]] |group6 = {{nowrap|[[окрес Меджілабірцї]]}} |list6 = {{nowrap|[[Борів]] †}}{{·}} [[Валентівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Выдрань]] †}}{{·}} [[Вырава]]{{·}} [[Вышынків]]{{·}} {{nowrap|[[Вышнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышня Радвань]] †}}{{·}} [[Воліця]]{{·}} [[Габура]]{{·}} [[Збійне]]{{·}} [[Збудьска Біла]]{{·}} [[Калинів]]{{·}} [[Красный Брід]]{{·}} {{nowrap|[[Крива Олька]] †}}{{·}} '''[[Меджілабірцї]]'''{{·}} {{nowrap|[[Нижнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижня Радвань]] †}}{{·}} [[Няґів]]{{·}} [[Олька]]{{·}} {{nowrap|[[Полата]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Праврівцї]] †}}{{·}} [[Радвань над Лабірцём]]{{·}} [[Репеїв]]{{·}} [[Рокытівцї]]{{·}} [[Рошківцї]]{{·}} [[Светліцї]]{{·}} {{nowrap|[[Стерківцї]] †}}{{·}} [[Суків]]{{·}} [[Чабалівцї]]{{·}} [[Чабины]]{{·}} [[Чертіжне]] |group7 = [[окрес Попрад]] |list7 = ''[[Вернар]]''{{·}} [[Шунява]] |group8 = [[окрес Пряшів]] |list8 = ''[[Абрановце]]''{{·}} [[Брежаны]]{{·}} ''[[Варганёвце]]''{{·}} {{nowrap|[[Городиско]] †}}{{·}} [[Ґералтів]]{{·}} {{nowrap|[[Жатківцї]] †}}{{·}} ''[[Завадка (окрес Пряшів)|Завадка]]''{{·}} ''[[Квачані (окрес Пряшів)|Квачані]]''{{·}} ''[[Кленов]]''{{·}} {{nowrap|[[Лачнів]] †}}{{·}} ''[[Любовець]]''{{·}} [[Миклушівцї]]{{·}} ''[[Окружна (окрес Пряшів)|Окружна]]''{{·}} '''[[Пряшів]]'''{{·}} [[Руська Нова Весь]]{{·}} {{nowrap|[[Руськы Пекляны]] †}}{{·}} ''[[Седлицї]]''{{·}} ''[[Фулянка]]''{{·}} ''[[Янов (окрес Пряшів)|Янов]]'' |group9 = [[окрес Сабінов]] |list9 = [[Баєрівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Блажів]] †}}{{·}} [[Ганіґовцї]]{{·}} [[Дрєніця]]{{·}} [[Дячів]]{{·}} [[Жакарівцї]]{{·}} [[Лютина]]{{·}} [[Мільпош]]{{·}} [[Олейників]]{{·}} [[Ренчішів]]{{·}} [[Штельбах]] |group10 = [[окрес Свідник]] |list10 = [[Белеївцї]]{{·}} [[Бенядиківцї]]{{·}} [[Бодружал]]{{·}} [[Ваґринець]]{{·}} [[Вальківцї]]{{·}} [[Вапеник]]{{·}} [[Вышнїй Верлих]]{{·}} [[Вышнїй Комарник]]{{·}} [[Вышнїй Мирошів]]{{·}} [[Вышня Писана]]{{·}} [[Вышня Ядлова]]{{·}} [[Ґаврянець]]{{·}} [[Гінківцї]]{{·}} [[Грабівчік]]{{·}} [[Доброслава]]{{·}} [[Долгоня]]{{·}} [[Дубова]]{{·}} [[Капішова]]{{·}} [[Кечківцї]]{{·}} [[Кобылніця]]{{·}} [[Коріївцї]]{{·}} [[Крайнє Чорне]]{{·}} [[Крайня Быстра]]{{·}} [[Крайня Поляна]]{{·}} [[Крайня Порубка]]{{·}} [[Кружлёва]]{{·}} [[Куримка]]{{·}} [[Ладомирова]]{{·}} [[Матівцї]]{{·}} [[Медведже]]{{·}} [[Мироля]]{{·}} [[Млинарівцї]]{{·}} [[Нижнїй Верлих]]{{·}} [[Нижнїй Комарник]]{{·}} [[Нижнїй Мирошів]]{{·}} [[Нижня Писана]]{{·}} [[Нижня Ядлова]]{{·}} [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Нова Полянка]]{{·}} ''[[Округле]]''{{·}} [[Прикра]]{{·}} [[Пстрина]]{{·}} [[Раківчік]]{{·}} [[Рівне (Словеньско)|Рівне]]{{·}} [[Розтокы]]{{·}} '''[[Свідник]]'''{{·}} [[Свидничка]]{{·}} [[Собош]]{{·}} [[Сорочін]]{{·}} [[Фіяш]]{{·}} [[Цернина]]{{·}} [[Циґла]]{{·}} {{nowrap|[[Шапінець]] †}}{{·}} [[Шарбів]]{{·}} [[Шарішскый Щавник]]{{·}} [[Шеметківцї]]{{·}} [[Штефурів]]{{·}} [[Юркова Воля]] |group11 = [[окрес Снина]] |list11 = [[Березовець]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Поляна]] †}}{{·}} [[Влыч]]{{·}} [[Вубля]]{{·}} [[Гостовіцї]]{{·}} [[Грабова Розтока]]{{·}} {{nowrap|[[Дара]] †}}{{·}} [[Дуброва (окрес Снина)|Дуброва]]{{·}} [[Збой]]{{·}} {{nowrap|[[Звала]] †}}{{·}} [[Кална Розтока]]{{·}} [[Кленова]]{{·}} [[Ковбасов]]{{·}} [[Колоніця]]{{·}} [[Ладомиров]]{{·}} [[Михайлёв]]{{·}} [[Новоселіця]]{{·}} [[Осадне]]{{·}} [[Паризівцї]]{{·}} [[Прислоп]]{{·}} [[Пчолине]]{{·}} [[Пыхнї]]{{·}} [[Рунина]]{{·}} [[Руська Волова]]{{·}} {{nowrap|[[Руське]] †}}{{·}} [[Руськый Поток]]{{·}} {{nowrap|[[Смулник]] †}}{{·}} '''[[Снина]]'''{{·}} {{nowrap|[[Старина]] †}}{{·}} [[Стащін]]{{·}} [[Стащіньска Розтока]]{{·}} [[Стриговець]]{{·}} {{nowrap|[[Стружніця]] †}}{{·}} [[Тополя]]{{·}} [[Уліч Кривый]]{{·}} [[Чукалівцї]]{{·}} [[Шмыґовець]]{{·}} [[Ялова]] |group12 = [[окрес Стара Любовня]] |list12 = [[Великый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Великый Сулин]] †}}{{·}} [[Высланка]]{{·}} [[Гайтівка]]{{·}} [[Галиґівцї]]{{·}} [[Гранічне]]{{·}} ''[[Ґромош]]''{{·}} [[Дюркова]]{{·}} {{nowrap|[[Заводя]] †}}{{·}} [[Камюнка]]{{·}} [[Кыёв]]{{·}} [[Кремна]]{{·}} [[Леґнава]]{{·}} [[Литманова]]{{·}} [[Малый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Сулин]] †}}{{·}} [[Матысова]]{{·}} {{nowrap|[[Меджібродя]] †}}{{·}} [[Мнішок над Попрадом]]{{·}} [[Обручне]]{{·}} [[Орлів]]{{·}} [[Орябина]]{{·}} [[Пусте Поле]]{{·}} [[Руська Воля над Попрадом]]{{·}} '''[[Стара Любовня]]'''{{·}} [[Страняны]]{{·}} [[Сулин]]{{·}} [[Удол]]{{·}} [[Чірч]]{{·}} [[Шамброн]]{{·}} [[Шарішске Ястрабя]]{{·}} [[Якубяны]] |group13 = [[окрес Стропків]] |list13 = [[Быстре]]{{·}} [[Бжаны]]{{·}} [[Бокша]]{{·}} [[Брезнічка]]{{·}} [[Брусніця]]{{·}} [[Буківцї (окрес Стропков)|Буківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Вальків]] †}}{{·}} [[Варїхівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Дрїчна]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великы Сташківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великый Буковець]] †}}{{·}} [[Викроп]]{{·}} [[Вільшавка]]{{·}} [[Владыча]]{{·}} [[Войтівцї]]{{·}} [[Вышківцї]]{{·}} [[Вышнїй Грабовець]]{{·}} {{nowrap|[[Вышня Владыча]] †}}{{·}} [[Вышня Ольшава]]{{·}} [[Выслава]]{{·}} [[Гавай]]{{·}} [[Ґрибів]]{{·}} {{nowrap|[[Дрїчна]] †}}{{·}} [[Дуплин]]{{·}} [[Кожухівцї]]{{·}} [[Колбівцї]]{{·}} [[Корункова]]{{·}} [[Кришлівцї]]{{·}} [[Крушынець]]{{·}} [[Ломне]]{{·}} [[Маківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Мала Дрїчна]] †}}{{·}} [[Мала Поляна]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Буковець]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Малы Сташківцї]] †}}{{·}} [[Микова]]{{·}} [[Минївцї]]{{·}} [[Мразівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Нижня Владыча]] †}}{{·}} [[Нижня Ольшава]]{{·}} [[Петеївцї]]{{·}} [[Потічкы]]{{·}} [[Потокы]]{{·}} [[Руськый Кручів]]{{·}} [[Солник]]{{·}} [[Сташківцї]]{{·}} '''[[Стропків]]'''{{·}} {{nowrap|[[Суха]] †}}{{·}} [[Токаїк]]{{·}} ''[[Хітча]]''{{·}} [[Шандал]]{{·}} [[Якушівцї]] }} |group2 = [[Кошіцькый край]] |list2 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Ґелніця]] |list1 = [[Гелцманівцї]]{{·}} [[Завадка]]{{·}} [[Койшів]]{{·}} [[Угорна]] |group2 = [[окрес Кошіцї-околіця]] |list2 = [[Гачава]] |group3 = [[окрес Михаловцї]] |list3 = [[Гнойне]]{{·}} ''[[Дубравка]]''{{·}} [[Кусин (Словеньско)|Кусин]]{{·}} ''[[Лашківцї]]''{{·}} {{nowrap|[[Поруба під Вігорлатом]]}}{{·}} ''[[Сухе]]''{{·}} [[Фалкушівцї]]{{·}} ''[[Шамудівцї]]'' |group4 = [[окрес Рожнява]] |list4 = [[Пача]] |group5 = [[окрес Собранцї]] |list5 = [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башківцї]]{{·}} [[Бенятина]]{{·}} {{nowrap|''[[Вышнє Нїмецьке]]''}}{{·}} [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусак]]{{·}} [[Іновець]]{{·}} ''[[Колібабівцї]]''{{·}} [[Конюш]]{{·}} [[Коромля]]{{·}} ''[[Лекарівцї]]''{{·}} [[Нижнє Нїмецьке]]{{·}} [[Підгородь]]{{·}} [[Руська Быстра]]{{·}} [[Руськый Грабовець]]{{·}} '''[[Собранцї]]'''{{·}} [[Хоньковцї]] |group6 = [[окрес Спішска Нова Весь]] |list6 = {{nowrap|[[Вышнї Словінкы]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Словінкы]] †}}{{·}} [[Порач]]{{·}} [[Словінкы]] |group7 = [[окрес Требішов]] |list7 = {{nowrap|[[Великый Русков]] †}}{{·}} ''[[Войчіце]]''{{·}} ''[[Дарґов (окрес Требішов)|Дарґов]]''{{·}} {{nowrap|''[[Земплінска Тєпліца]]''}}{{·}} ''[[Кравані (окрес Требішов)|Кравані]]''{{·}} {{nowrap|''[[Новый Русков]]''}}{{·}} ''[[Станковце (окрес Требішов)|Станковце]]''{{·}} ''[[Станча]]''{{·}} ''[[Тырнавка (окрес Требішов)|Тырнавка]]'' }} |group3 = [[Банскобістріцькый край]] |list3 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Брезно]] |list1 = ''[[Гельпа]]''{{·}} {{nowrap|''[[Завадка над Гроном]]''}}{{·}} ''[[Погорела]]''{{·}} [[Телґарт]]{{·}} ''[[Шумяц]]'' }} }}<includeonly>[[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]]</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> 63s7yrgkk7qug76fhbab2tb57k7s7lp 173258 173171 2026-10-17T18:09:58Z Halajkovič 33393 173258 wikitext text/x-wiki {{Navbox |name = Русиньскы села і міста на Словеньску |title = [[Список русиньскых сел на Словеньску|Русиньскы села і міста на Словеньску]] |group1 = [[Пряшівскый край]] |list1 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Бардеёв]] |list1 = [[Андріёва]]{{·}} '''[[Бардеёв]]'''{{·}} [[Бехерів]]{{·}} [[Біловежа]]{{·}} [[Боґлярка]]{{·}} [[Брезовка]]{{·}} [[Варадка]]{{·}} [[Вышнїй Тварожець]]{{·}} [[Вышня Полянка]]{{·}} [[Гажлин]]{{·}} [[Грабске]]{{·}} [[Гутка]]{{·}} [[Ґаболтів]]{{·}} [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлахів]]{{·}} [[Дубинне]]{{·}} [[Зборів]]{{·}} [[Кожаны]]{{·}} [[Криве]]{{·}} [[Крижы]]{{·}} [[Кружлїв]]{{·}} {{nowrap|[[Кружлївска Гута]] †}}{{·}} [[Курів]]{{·}} [[Ленартів]]{{·}} [[Липова (окрес Бардеёв)|Липова]]{{·}} [[Лївів]]{{·}} [[Лївівска Гута]]{{·}} [[Луків (окрес Бардеёв)|Луків]]{{·}} [[Мальців]]{{·}} [[Микулашова]]{{·}} [[Нижнїй Тварожець]]{{·}} [[Нижня Полянка]]{{·}} [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондавка]]{{·}} [[Ортутова]]{{·}} [[Пітрова]]{{·}} [[Реґетівка]]{{·}} [[Рокытів коло Бардеёва]]{{·}} [[Ряшів]]{{·}} [[Снаків]]{{·}} [[Стебник]]{{·}} [[Стебницька Гута]]{{·}} [[Фрічка]]{{·}} [[Хмелёва]]{{·}} [[Циґелка]]{{·}} [[Шарішске Чорне]]{{·}} [[Шашова]]{{·}} [[Ялинка]] |group2 = [[окрес Вранов над Топлёв|окрес Вранов {{nowrap|над Топлёв}}]] |list2 = [[Баньске]]{{·}} [[Вавринець]]{{·}} '''[[Вранов над Топлёв]]'''{{·}} ''[[Голчіківцї]]''{{·}} ''[[Ґіґлівцї]]''{{·}} ''[[Ґірівцї]]''{{·}} [[Давидів]]{{·}} [[Детрик]]{{·}} ''[[Дяпалівцї]]''{{·}} [[Дюрдёш]]{{·}} ''[[Златник (окрес Вранов над Топлёв)|Златник]]''{{·}} [[Камінна Поруб]]{{·}} [[Матяшка]]{{·}} [[Пискурівцї]]{{·}} [[Просачів]]{{·}} [[Рафаївцї]]{{·}} [[Ременины]]{{·}} ''[[Рудлёв]]''{{·}} [[Руська Воля]]{{·}} [[Руськый Казимір]]{{·}} ''[[Цабов]]''{{·}} ''[[Штефановце (окрес Вранов над Топлёв)|Штефановце]]''{{·}} [[Юскова Воля]] |group3 = [[окрес Гуменне]] |list3 = [[Адідовцї]]{{·}} [[Берестів над Лабірцём]]{{·}} {{nowrap|[[Валяшківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышнїй Грушів]]''}}{{·}} {{nowrap|''[[Вышня Сітніця]]''}}{{·}} [[Вышня Яблінка]]{{·}} '''[[Гуменне]]'''{{·}} {{nowrap|[[Гуменьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Дїдачів]]{{·}} [[Завада]]{{·}} {{nowrap|[[Збудьскый Рокытів]] †}}{{·}} [[Зубне]]{{·}} ''[[Кошарівцї]]''{{·}} [[Машківцї]]{{·}} [[Нехваль Полянкы]]{{·}} {{nowrap|''[[Нижня Сітніця]]''}}{{·}} [[Нижня Яблінка]]{{·}} [[Пакостів]]{{·}} [[Порубка (окрес Гуменне)|Порубка]]{{·}} [[Притуляны]]{{·}} [[Рогожник]]{{·}} [[Рокытів коло Гуменного]]{{·}} [[Руська Кайня]]{{·}} [[Руська Поруба]]{{·}} ''[[Турцівцї]]'' |group4 = [[окрес Кежмарок]] |list4 = [[Ігляны]]{{·}} [[Мала Франкова]]{{·}} [[Остурня]] |group5 = [[окрес Левоча]] |list5 = [[Вільшавіця]]{{·}} [[Вышнї Репашы]]{{·}} [[Нижнї Репашы]]{{·}} {{nowrap|[[Попроч]] †}}{{·}} [[Торискы]] |group6 = {{nowrap|[[окрес Меджілабірцї]]}} |list6 = {{nowrap|[[Борів]] †}}{{·}} [[Валентівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Выдрань]] †}}{{·}} [[Вырава]]{{·}} [[Вышынків]]{{·}} {{nowrap|[[Вышнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Вышня Радвань]] †}}{{·}} [[Воліця]]{{·}} [[Габура]]{{·}} [[Збійне]]{{·}} [[Збудьска Біла]]{{·}} [[Калинів]]{{·}} [[Красный Брід]]{{·}} {{nowrap|[[Крива Олька]] †}}{{·}} '''[[Меджілабірцї]]'''{{·}} {{nowrap|[[Нижнє Збійне]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Чабины]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижня Радвань]] †}}{{·}} [[Няґів]]{{·}} [[Олька]]{{·}} {{nowrap|[[Полата]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Праврівцї]] †}}{{·}} [[Радвань над Лабірцём]]{{·}} [[Репеїв]]{{·}} [[Рокытівцї]]{{·}} [[Рошківцї]]{{·}} [[Светліцї]]{{·}} {{nowrap|[[Стерківцї]] †}}{{·}} [[Суків]]{{·}} [[Чабалівцї]]{{·}} [[Чабины]]{{·}} [[Чертіжне]] |group7 = [[окрес Попрад]] |list7 = ''[[Вернар]]''{{·}} [[Шунява]] |group8 = [[окрес Пряшів]] |list8 = ''[[Абрановце]]''{{·}} [[Брежаны]]{{·}} ''[[Варганёвце]]''{{·}} {{nowrap|[[Городиско]] †}}{{·}} [[Ґералтів]]{{·}} {{nowrap|[[Жатківцї]] †}}{{·}} ''[[Завадка (окрес Пряшів)|Завадка]]''{{·}} ''[[Квачані (окрес Пряшів)|Квачані]]''{{·}} ''[[Кленов]]''{{·}} {{nowrap|[[Лачнів]] †}}{{·}} ''[[Любовець]]''{{·}} [[Миклушівцї]]{{·}} ''[[Окружна (окрес Пряшів)|Окружна]]''{{·}} '''[[Пряшів]]'''{{·}} [[Руська Нова Весь]]{{·}} {{nowrap|[[Руськы Пекляны]] †}}{{·}} ''[[Седлицї]]''{{·}} ''[[Фулянка]]''{{·}} ''[[Янов (окрес Пряшів)|Янов]]'' |group9 = [[окрес Сабінов]] |list9 = [[Баєрівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Блажів]] †}}{{·}} [[Ганіґовцї]]{{·}} [[Дрєніця]]{{·}} [[Дячів]]{{·}} [[Жакарівцї]]{{·}} [[Лютина]]{{·}} [[Мільпош]]{{·}} [[Олейників]]{{·}} [[Ренчішів]]{{·}} [[Штельбах]] |group10 = [[окрес Свідник]] |list10 = [[Белеївцї]]{{·}} [[Бенядиківцї]]{{·}} [[Бодружал]]{{·}} [[Ваґринець]]{{·}} [[Вальківцї]]{{·}} [[Вапеник]]{{·}} [[Вышнїй Верлих]]{{·}} [[Вышнїй Комарник]]{{·}} [[Вышнїй Мирошів]]{{·}} [[Вышня Писана]]{{·}} [[Вышня Ядлова]]{{·}} [[Ґаврянець]]{{·}} [[Гінківцї]]{{·}} [[Грабівчік]]{{·}} [[Доброслава]]{{·}} [[Долгоня]]{{·}} [[Дубова]]{{·}} [[Капішова]]{{·}} [[Кечківцї]]{{·}} [[Кобылніця]]{{·}} [[Коріївцї]]{{·}} [[Крайнє Чорне]]{{·}} [[Крайня Быстра]]{{·}} [[Крайня Поляна]]{{·}} [[Крайня Порубка]]{{·}} [[Кружлёва]]{{·}} [[Куримка]]{{·}} [[Ладомирова]]{{·}} [[Матівцї]]{{·}} [[Медведже]]{{·}} [[Мироля]]{{·}} [[Млинарівцї]]{{·}} [[Нижнїй Верлих]]{{·}} [[Нижнїй Комарник]]{{·}} [[Нижнїй Мирошів]]{{·}} [[Нижня Писана]]{{·}} [[Нижня Ядлова]]{{·}} [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Нова Полянка]]{{·}} ''[[Округле]]''{{·}} [[Прикра]]{{·}} [[Пстрина]]{{·}} [[Раківчік]]{{·}} [[Рівне (Словеньско)|Рівне]]{{·}} [[Розтокы]]{{·}} '''[[Свідник]]'''{{·}} [[Свидничка]]{{·}} [[Собош]]{{·}} [[Сорочін]]{{·}} [[Фіяш]]{{·}} [[Цернина]]{{·}} [[Циґла]]{{·}} {{nowrap|[[Шапінець]] †}}{{·}} [[Шарбів]]{{·}} [[Шарішскый Щавник]]{{·}} [[Шеметківцї]]{{·}} [[Штефурів]]{{·}} [[Юркова Воля]] |group11 = [[окрес Снина]] |list11 = [[Березовець]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Поляна]] †}}{{·}} [[Влыч]]{{·}} [[Вубля]]{{·}} [[Гостовіцї]]{{·}} [[Грабова Розтока]]{{·}} {{nowrap|[[Дара]] †}}{{·}} [[Дуброва (окрес Снина)|Дуброва]]{{·}} [[Збой]]{{·}} {{nowrap|[[Звала]] †}}{{·}} [[Кална Розтока]]{{·}} [[Кленова]]{{·}} [[Ковбасов]]{{·}} [[Колоніця]]{{·}} [[Ладомиров]]{{·}} [[Михайлёв]]{{·}} [[Новоселіця]]{{·}} [[Осадне]]{{·}} [[Паризівцї]]{{·}} [[Прислоп]]{{·}} [[Пчолине]]{{·}} [[Пыхнї]]{{·}} [[Рунина]]{{·}} [[Руська Волова]]{{·}} {{nowrap|[[Руське]] †}}{{·}} [[Руськый Поток]]{{·}} {{nowrap|[[Смулник]] †}}{{·}} '''[[Снина]]'''{{·}} {{nowrap|[[Старина]] †}}{{·}} [[Стащін]]{{·}} [[Стащіньска Розтока]]{{·}} [[Стриговець]]{{·}} {{nowrap|[[Стружніця]] †}}{{·}} [[Тополя]]{{·}} [[Уліч Кривый]]{{·}} [[Чукалівцї]]{{·}} [[Шмыґовець]]{{·}} [[Ялова]] |group12 = [[окрес Стара Любовня]] |list12 = [[Великый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Великый Сулин]] †}}{{·}} [[Высланка]]{{·}} [[Гайтівка]]{{·}} [[Галиґівцї]]{{·}} [[Гранічне]]{{·}} ''[[Ґромош]]''{{·}} [[Дюркова]]{{·}} {{nowrap|[[Заводя]] †}}{{·}} [[Камюнка]]{{·}} [[Кыёв]]{{·}} [[Кремна]]{{·}} [[Леґнава]]{{·}} [[Литманова]]{{·}} [[Малый Липник]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Сулин]] †}}{{·}} [[Матысова]]{{·}} {{nowrap|[[Меджібродя]] †}}{{·}} [[Мнішок над Попрадом]]{{·}} [[Обручне]]{{·}} [[Орлів]]{{·}} [[Орябина]]{{·}} [[Пусте Поле]]{{·}} [[Руська Воля над Попрадом]]{{·}} '''[[Стара Любовня]]'''{{·}} [[Страняны]]{{·}} [[Сулин]]{{·}} [[Удол]]{{·}} [[Чірч]]{{·}} [[Шамброн]]{{·}} [[Шарішске Ястрабя]]{{·}} [[Якубяны]] |group13 = [[окрес Стропків]] |list13 = [[Бжаны]]{{·}} [[Быстре]]{{·}} [[Бокша]]{{·}} [[Брезнічка]]{{·}} [[Брусніця]]{{·}} [[Буківцї (окрес Стропків)|Буківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Вальків]] †}}{{·}} [[Варїхівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Велика Дрїчна]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великы Сташківцї]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Великый Буковець]] †}}{{·}} [[Викроп]]{{·}} [[Вільшавка]]{{·}} [[Владыча]]{{·}} [[Войтівцї]]{{·}} [[Вышківцї]]{{·}} [[Вышнїй Грабовець]]{{·}} {{nowrap|[[Вышня Владыча]] †}}{{·}} [[Вышня Ольшава]]{{·}} [[Выслава]]{{·}} [[Гавай]]{{·}} [[Ґрибів]]{{·}} {{nowrap|[[Дрїчна]] †}}{{·}} [[Дуплин]]{{·}} [[Кожухівцї]]{{·}} [[Колбівцї]]{{·}} [[Корункова]]{{·}} [[Кришлівцї]]{{·}} [[Крушынець]]{{·}} [[Ломне]]{{·}} [[Маківцї]]{{·}} {{nowrap|[[Мала Дрїчна]] †}}{{·}} [[Мала Поляна]]{{·}} {{nowrap|[[Малый Буковець]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Малы Сташківцї]] †}}{{·}} [[Микова]]{{·}} [[Минївцї]]{{·}} [[Мразівцї]]{{·}} {{nowrap|[[Нижня Владыча]] †}}{{·}} [[Нижня Ольшава]]{{·}} [[Петеївцї]]{{·}} [[Потічкы]]{{·}} [[Потокы]]{{·}} [[Руськый Кручів]]{{·}} [[Солник]]{{·}} [[Сташківцї]]{{·}} '''[[Стропків]]'''{{·}} {{nowrap|[[Суха]] †}}{{·}} [[Токаїк]]{{·}} ''[[Хітча]]''{{·}} [[Шандал]]{{·}} [[Якушівцї]] }} |group2 = [[Кошіцькый край]] |list2 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Ґелніця]] |list1 = [[Гелцманівцї]]{{·}} [[Завадка]]{{·}} [[Койшів]]{{·}} [[Угорна]] |group2 = [[окрес Кошіцї-околіця]] |list2 = [[Гачава]] |group3 = [[окрес Михаловцї]] |list3 = [[Гнойне]]{{·}} ''[[Дубравка]]''{{·}} [[Кусин (Словеньско)|Кусин]]{{·}} ''[[Лашківцї]]''{{·}} {{nowrap|[[Поруба під Вігорлатом]]}}{{·}} ''[[Сухе]]''{{·}} [[Фалкушівцї]]{{·}} ''[[Шамудівцї]]'' |group4 = [[окрес Рожнява]] |list4 = [[Пача]] |group5 = [[окрес Собранцї]] |list5 = [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башківцї]]{{·}} [[Бенятина]]{{·}} {{nowrap|''[[Вышнє Нїмецьке]]''}}{{·}} [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусак]]{{·}} [[Іновець]]{{·}} ''[[Колібабівцї]]''{{·}} [[Конюш]]{{·}} [[Коромля]]{{·}} [[Лекарівцї]]{{·}} [[Нижнє Нїмецьке]]{{·}} [[Підгородь]]{{·}} [[Руська Быстра]]{{·}} [[Руськый Грабовець]]{{·}} '''[[Собранцї]]'''{{·}} [[Хоньковцї]] |group6 = [[окрес Спішска Нова Весь]] |list6 = {{nowrap|[[Вышнї Словінкы]] †}}{{·}} {{nowrap|[[Нижнї Словінкы]] †}}{{·}} [[Порач]]{{·}} [[Словінкы]] |group7 = [[окрес Требішов]] |list7 = {{nowrap|[[Великый Русков]] †}}{{·}} ''[[Войчіце]]''{{·}} ''[[Дарґов (окрес Требішов)|Дарґов]]''{{·}} {{nowrap|''[[Земплінска Тєпліца]]''}}{{·}} ''[[Кравані (окрес Требішов)|Кравані]]''{{·}} {{nowrap|''[[Новый Русков]]''}}{{·}} ''[[Станковце (окрес Требішов)|Станковце]]''{{·}} ''[[Станча]]''{{·}} ''[[Тырнавка (окрес Требішов)|Тырнавка]]'' }} |group3 = [[Банскобістріцькый край]] |list3 = {{Navbox|child |group1 = [[окрес Брезно]] |list1 = ''[[Гельпа]]''{{·}} {{nowrap|''[[Завадка над Гроном]]''}}{{·}} ''[[Погорела]]''{{·}} [[Телґарт]]{{·}} ''[[Шумяц]]'' }} }}<includeonly>[[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]]</includeonly><noinclude>{{Documentation}}</noinclude> p1q4w0f3wjkqz1tm3hachliizewbabs 0 2592 173169 168387 2026-10-17T15:52:26Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Руськый Казимир]] на [[Руськый Казимір]]: Назва з помилкою 160630 wikitext text/x-wiki {{НП}} [[Файл:Vyšný Kazimír - kostol 2.jpg|thumb|200px|Greek Catholic church]] '''Вышнїй Казимир''' ({{lang-sk|Vyšný Kazimír}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов над Топлёв]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == == Жрідла == == Екстерны одказы == {{Commonscat|Vyšný Kazimír}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20110208025006/http://www.vysnykazimir.sk/ Vyšný Kazimír - Oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{Окрес Воронов над Топлёв}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] ttv7d8436jkyw3k0ikskin0q7slwato 0 2693 173562 171488 2026-10-18T09:40:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173562 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село Словеньска |руська назва = Пыхнї |оригинална назва = {{ref-sk}} Pichne |застава = Pichne 23 Slovakia.jpg<!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = На входї до села<!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = Регион <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Земплин<!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 02 |lat_sec = 19 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg = 22 |lon_min = 07 |lon_sec = 15 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 0 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = край<!--3.гарадича администрации--> |регион = [[Пряшівскый край|Пряшовскый]] |вид района = Окрес <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = [[Окрес Снина|Снина]] |вид общины = <!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 278<!-- в метрах --> |население = 577<!-- лем само число --> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-57 |почтовый индекс = 069 01 (pošta Snina 1) |вид идентификатора = ŠÚJ <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = 20659 |категория в Commons = Pichne |сайт = https://www.pichne.sk |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Пыхнї''' (по {{язык+sk|Pichne}}) суть [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]], оддалене од Снины о 6&nbsp;км на [[сївер]]. Село лежить в середной части грунковатой долины [[Лаборець|Лаборця]]. == Історія == Перва писемна упоминка походить з року 1312, коли село належало ку панству Гуменне.<ref>https://web.archive.org/web/20250718230115/https://www.pichne.sk/historia</ref> В року 1413 Пыхнї официално достали [[валашске право]], хоть валашске обывательство там ся селило уж од зачатку минулого стороча. [[Шолтис]]ы были двая: Штефан и Стан.<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://www.pichne.sk/zivot-v-obci/historia |title=Osídlenie na valašskom práve |publisher= |format= |quote=Rastúca potreba pracovných síl nútila majiteľov majerov, osád a dedín volať, a za trochu ľahších podmienok i valašské pastiersko chovateľské obyvateľstvo, na dosídlenie pašienkových a lesných odľahlejších priestorov, aby mali z nich väčší úžitok. Už sme spomínali vyššie, že v súvislosti s valašským osídlením sa spomínala v listine z 28. Novembra 1413 dedina Pihna ako majetok Drugetovcov. Bola osídlená valachmi a bývalí v ej i dvaja valašskí vajdovia Štefan a Stan, ktorí súdili menšie spory. Do hodnosti vajdov ich postavili Drugeti. Existujú zhodnosti medzi dedinou Pihna a dnešnými Pichniami: prvá ležala za horami a druhá keď sa postavíme do Vyšného Hrušova alebo do Adidoviec, prvá sa nachádzala v kraji s pomenovaním Gepel, druhá v kraji s rusínskym pomenovaním Krajňa, v jednej i druhej žili dve rodiny pozývačov valašského osídlenia volaných vajdami alebo šoltýsmi. Slovenský historik J. Beňko vo svojej práci Osídlenie severovýchodného Slovenska je tej mienky, že tu ide o zaniknutú dedinu pri Humennom. Je dosť nádeje na dobré vyriešenie. Závažné je, že v Pichniach a v ich okolí prebiehalo osídľovanie valašského obyvateľstva už od začiatku XV. Storočia |language= |accessdate= |archiveurl= |archivedate= }}</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 99 (17,2%) *[[Словаци]] - 419 (72,6%) *[[Українцї]] - 39 (6,8%) *Остатнї - 1 *Нестановлены - 19 (3,3%) ----------------------- Вєдно – 577 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 214 жытелїв (37,1%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. Найвекшы выровызнанёвы громады (2001):<ref>https://archive.is/20130909011407/http://app.statistics.sk/mosmis/eng/scitanie.jsp?txtUroven=440709&lstObec=520659</ref> * [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолици]] – 39%; * [[Православна церьков|православны]] – 35%; * [[Римокатолицька церьков|римокатолици]] – 21%. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Зузана Гануделёва]]&nbsp;— языкознателька, бадателька в области діалектолоґії * [[Михайло Гиряк]]&nbsp;— русиньскый педаґоґ і етноґраф * [[Ярослав Сисак]]&nbsp;— герець, директор [[Театер Александра Духновіча|Театру Александра Духновіча]], културный дїятель * [[Анна Плїшкова]]&nbsp;— русинска языкознателька (родила ся у Снинї, але дїтинство перебыла у Пыхнях, одкы походила родина). == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Окрес Снина}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 118j2ikz0w0yxjabnbfxna66d9s7g4u 0 2725 173204 161953 2026-10-17T17:36:05Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173204 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Cело <!--(Місто Словеньска / Город в России …)--> |руська назва =Орябина |оригинална назва =Jarabina {{ref-sk}} |застава = Jarabina GL1.2.jpg |опис заставы = Выгляд на село |ширина заставы = 300 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Штат <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Словакия |lat_dir = N |lat_deg = 49 |lat_min = 20 |lat_sec = 05 |lon_dir = E |lon_deg = 20 |lon_min = 39 |lon_sec = 22 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- тот параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Регион |регион = Замагуря |вид района = [[Край (Словакия)|Край]]<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Пряшовскый |вид общины = Окрес <!--5.гарадича администрации --> |община = Стара Любовня |площа = 22,9 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота =587 <!-- в метрах --> |население = 917 <!-- лем само число --> |год переписи = 2017 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-52 |почтовый индекс = 065 31 |вид идентификатора = ŠÚJ <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = 526771 |категория в Commons = Jarabina |сайт = http://obecjarabina.sk/ |язык сайта = {{ref-sk}} }} '''Орябина''' (по {{язык+sk|Jarabina}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>: *[[Русины]] - 369 (41,9%) *[[Словаци]] - 336 (38,1%) *[[Українцї]] - 73 (8,3%) *[[Ромы]] - 65 (7,4%) *[[Чехы]] - 3 *[[Поляци]] - 1 *Нестановлены - 34 (3,9%) [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 472 жытелїв (53,6%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-09-02.</ref>. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Михал Барновскый]] - історік * [[Николай Барновскый|Mиколай Барновскый]] - малярь * [[Єва Біссова]] - писателька і малярька * [[Йосиф Булик|Oсиф Булик]] - фармацевтічный хемік i біотехнолоґ, науковець * [[Юстина Матяшовска]], русинска [[писатель]]ка * [[Микола Мигалич]] - русиньскый публіціста * [[Майкл Стренк]], морскый піхотинець [[США]] (Русиньскый іміґрант) ==Референції== <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} otif0ht0uj8m8u08dbr316y3zfcsjqy 0 2808 173128 166059 2026-10-17T14:38:49Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173128 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Бескид}} {{ Писатель проста | name = Николай Бескид | image = Николай Бескид.jpg | imagesize = 250px | alt = | caption = | pseudonym = | birthname = | birthdate = {{Birth date|1883|06|29}} | birthplace = [[Болдогкеваралйа]] | deathdate = {{Death date and age|1947|12|10|1883|06|29}} | deathplace = [[Кошицѣ]] | resting_place = ? | occupation = грекокатолицкый [[священик]], [[историк]] | language = | nationality = Русин | ethnicity = | citizenship = [[Мадярске кральовство]], [[Чехословакия]] | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = | notableworks = | spouse = | partner = | children = | relatives = [[Александер Бескид]], брат<br>[[Гавриил Бескид]], стрый | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = }} '''PhDr. Николай Бескид''' ({{nowrap|*[[29. юн]] [[1883]]}}, [[Болдогкеваралйа]], [[Мадярске кральовство]] – {{nowrap|†[[10. децембер]] [[1947]]}}, [[Кошіцї]]) — [[священик]], * [[історік]], [[Література|літературознатель]], [[Русофил|русофіл]].<ref name=Kovac>Федір Ковач, с. 40.</ref> == Біоґрафія == Сын [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкого]] [[священик]]а пряшівской єпархії Александра Бескида (1854–1923), брат [[Александер Бескид|Александра Бескида (1887–1975)]],<ref>Peter Krajňak, ml.</ref> [[Стрый (родина)|стрый]] [[Гавриил Бескид|Мґр. Гавриила Бескида (*1929)]].<ref name=Koporova>ПгДр. Кветослава КОПОРОВА</ref> В року 1900 окончів ґімназію в [[Пряшів|Пряшові]]. По закончіню духовного семінаря ся в 1906 став [[священик]]ом. Тітул доктора філозофії здобыв в року 1910. Робив як архіварь ґр.кат єпархії у [[Пряшов]]і (од 1906), там ся став секретарём єпіскопа (од 1908) і членом єпархіалной рады (1912). Прожывав в селї [[Леґнава]] (1923-45) де быв і [[священик]]ом (1923-28). В Пряшові выдавав [[Русофил|русофільскы]] новины ''Голос русского народа'' і основав ''Русскую народную партію''. Працовав в товаристві ім. [[Александер Духновіч|А. Духновіча]]. == Творба == * [[1920]] – ''Карпатская Русь'' * [[1928]] – ''Карпаторусская древность'' * [[1928]] – ''Поэзія Попрадова'' * [[1929]] – ''Ю. И. Ставровский-Попрадов'' * [[1930]] – ''А. В. Духнович и его поэзия'' * [[1930]] – ''Т. Г. Масарик'' * [[1933]] – ''Карпаторусская правда'' * [[1934]] – ''Духновичи'' * ''Кирилица и глаголица'' == Жрідла == * {{cite web |title=BESKYD, Nikolaj, PhDr. |date= |author='''Peter Krajňak, ml.''' |publisher=ZOE |url=http://www.zoe.sk/?osobnosti&meno=BESKYD%2C+Nikolaj%2C+PhDr. |accessdate=2020-11-30}}{{ref-sk}} * '''Федір Ковач''': Бескид Микола //{{КСРУ}} * {{cite web |title=Жывот і дїятельство Др. Н. Бескида в публіцістіцї і научных публікаціях од року 1947, але главно по 1989 роцї |date=27.11.2007 |author='''ПгДр. Кветослава КОПОРОВА''' |publisher=rusynacademy.sk |url=http://www.rusynacademy.sk/rusynski/history_1.htm |accessdate=2020-11-30}} * http://popovichtibor.blogspot.com/2010/08/125.html <!-- Мертвы або неадекватны одказы * http://katalog.shpl.ru/shrubr.php?rid=504&base=shpl_gcat&rbase=rpred * http://rusk.ru/st.php?idar=325650 * http://www.rusyn-rusnak.szm.com/files/veliki_rusini/n_beskyd.htm --> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1883|1947|Бескид, Николай}} [[Катеґорія:Русиньскы історіци]] poiz5202rk1ih4sq6hov3h33l0z1xy2 0 2850 173187 152535 2026-10-17T17:18:11Z Engelseziekte 2261 delete 173187 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто | тіп = | назва = Одеса | місцёва назва = {{lang-uk|Одеса}} | образок = | образок_розмір = | прапор = Flag of Odesa.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of Arms of Odesa.svg | попис ерба = Ерб Одесы | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Одеска область]] | заложене = [[1794]] | перша змінка =1415 рік | аґломерація = | статус = [[1794]] | подїл = 3 районы | жытелїв = 1 010 537 (01.01.2022) | розлога = 236,9 | ref-площа = | густота = 4256 | код = | коордінаты = {{Coord|46|29|N|30|43|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 50 | водойма = | етнікон = | станція = Одеса | відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 65000—65480 | адреса = | веб-сторінка = omr.gov.ua | пріматор = | позначкы = }} '''Одеса''' ({{lang-uk|Одеса}}) є місто в [[Україна|Українї]]. Ся находить на березї [[Чорне море|Чорного моря]]. Має 997 000 жытелїв. == Одказы == <references/> * [[:uk:Одеса|Одеса (укр)]] * [[:uk:Історія_Одеси|Історія міста Одеса (укр)]] * [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Odesa_mst Енциклопедія історії України - Одеса (укр)] {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Міста Европы]] [[Катеґорія:Одеска область]] ku1ax0nh9ec1lunhwhhuepqj1slucna 0 3462 173361 169442 2026-10-17T23:17:46Z Engelseziekte 2261 173361 wikitext text/x-wiki '''Премія [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]]''' є дана за нaйлїпшы творы в поезії ці в прозї писаных по русиньскы. Премія помагать хоснованю русиньского языка в творах, котры приносять вызнамный вклад до русиньской красной літературы. Премія є фінанцована [[Штефан Чепа|Штефаном Чепом]] з [[Торонто|Торонта]] і выдавать ся [[Карпато-русиньскый научный центер|Карпато-русиньскым научным центром]] у [[США]]. На теперїшнїй час ся перестала выдавати<ref>{{cite web |author=Петро Медвідь |date=21.4.2022 |url=https://www.lem.fm/rusinskoho-nobela-zasluzhat-sobi-dalshy |title=Русиньского «Нобела» заслужать собі далшы |publisher=lem.fm |language=русиньскы |accessdate=13.8.2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220813115648/https://www.lem.fm/rusinskoho-nobela-zasluzhat-sobi-dalshy/ |archivedate=13.8.2022 }}</ref>. * [[1997]] — [[Дюра Папгаргаї]] * [[1998]] — [[Іван Петровцій]] * [[1999]] — [[Марія Мальцовска]] («[[Під русиньскым небом]]») * [[2000]] — [[Штефан Сухый]] * [[2001]] — [[Іван Калинич]] * [[2002]] — [[Петро Мурянка]] * [[2003]] — [[Николай Ксеняк]] * [[2004]] — [[Владимір Фединишинець]] * [[2005]] — [[Агнета Бучко Папгаргаї]] («Стриберни мотиль») * [[2006]] — [[Любка Сегеди Фалц|Любкa Сeґeди Фaлц]] («Класки») * [[2007]] — [[Славко Вінаї]], [[Наташа Рибович]], [[Іван Медєші|Иван Медєши]] («Трилоґия») * [[2008]] — [[Іріна Гарді-Ковачевіч|Ирина Гарди-Ковачевич]] («Єднозложносц») * [[2009]] — [[Олена Дуць-Файфер]] («По обох странах думкы») * [[2010]] — [[Осиф Кудзей]] («Мудрость жывота», «Байкы забавляйкы», «Байкарёвы думы») * [[2011]] – [[Наталия Канюх]] («Дом мур брудна рика мост») * [[2012]] — [[Юрко Харитун]] («Мої жалї») * [[2013]] – [[Владимир Кирда Болхорвес]] («Опиванє з витром и з огньом») * [[2014]] – [[Штефан Смолей]] («Бурї над Бескидами») * [[2015]] — [[Людміла Шандалова]] («Подьте дїти, што Вам повім») * [[2016]] – [[Василь Ябур]] (за вклад до кодіфікації русиньского языка) == Жрідла == * http://www.rusynacademy.sk{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * {{cite web |url=https://rusynlit.sk/index.php/ocinina/ |title=Оцїнїня |website=rusynlit.sk |publisher=[[Сполок русиньскых писателїв Словакії]] }} <references /> [[Катеґорія:Русины]] [[Катеґорія:Премія Александра Духновіча| ]] [[Катеґорія:Награды]] sr5w6jp2svvqs1461991gnskyi7z6ci 0 3498 173184 167626 2026-10-17T17:17:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173184 wikitext text/x-wiki [[File:Okresy.png|thumb|Окресы Чех по року 2007]] [[File:Okresy97 Slovakia.svg|thumb|Окресы Словакии по року 1997]] '''Окрес''' ({{lang-cs|}}и {{lang-sk|okres}}) — звычайне [[Словеньско|словацке]] и [[Чесько|чешске]] означѣня середних административных единиць, котры суть высшы як [[село]] або [[мѣсто]], але низшы як [[край]]. Назва походить од {{lang-de|3|Kreis}} — круг, обвод.<ref>Ministerstvo spravodlivosti SR</ref><ref>Okres</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |url=https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1996/221/vyhlasene_znenie.html |title=Zákon Národnej rady Slovenskej republiky č. 221/1996 Z. z. o územnom a správnom usporiadaní Slovenskej republiky |date=1996-07-03 |publisher='''Ministerstvo spravodlivosti SR''' |accessdate=2020-07-20}} {{ref-sk}} * {{cite web |url=https://babelnet.org/synset?id=bn%3A03890978n&orig=okres&lang=CS |title='''Okres''' |date= |publisher= |accessdate=2023-02-06}}{{ref-en}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Окресы в Чехах]] nzd2v26w7y8y6cuwzet5hcxmsvzbtnx 0 3647 173106 127011 2026-10-17T14:25:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173106 wikitext text/x-wiki '''Не ганьб ся, Русине!''' - поєтічна книжка котру написав [[Штефан Смолей]] з [[Рошківцї|Рошковець]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] 59j15b7qd50tajd0iku1z1ezp78g8lh 173239 173106 2026-10-17T17:48:00Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173239 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Не ганьб ся, Русине!''' - поєтічна книжка котру написав [[Штефан Смолей]] з [[Рошківцї|Рошковець]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] bsvpq6sb8lh72ucfqblh0z5481o3j2n 0 3648 173234 172697 2026-10-17T17:47:20Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173234 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Квіткы з моёй загородкы''' - поетічна книжка [[Николай Гвозда|Николая Гвозды]] з [[Ладомирова|Ладомировой]] выдана в роцї [[2002]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] qo0eoyedmd27jx33wivrfdtp4t2rpa4 0 3649 173250 127085 2026-10-17T17:49:53Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173250 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Сповідь Русина''' - поетічна книжка [[Николай Гвозда|Николая Гвозды]] з [[Ладомирова|Ладомировой]] выдана в роцї [[2006]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] fgp9diyo6tvbwpbnde9b91t9d7lfnip 0 3651 173238 173005 2026-10-17T17:47:55Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173238 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Мудрость жывота''' - поетічна книжка [[Осиф Кудзей|Осифа Кудзея]] з [[Няґів|Няґова]] публікована в роцї [[2008]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] gvvfzn0wogj611gwb93jj64rh9xcvey 0 3653 173240 127023 2026-10-17T17:48:16Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173240 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''О камюньскых майстрах''' - книжка [[Николай Ксеняк|Николая Ксеняка]] описуюча жывот русиньскый дротарїв. Вышла в роцї [[1994]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] rg1yuxn9zzyq5tsh10v785iuwmacoc5 0 3654 173254 127129 2026-10-17T17:50:42Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173254 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Як біда Русинів з дому выганяла''' - книжка [[Николай Ксеняк|Николая Ксеняка]] вказує погляд до жывота чоловіка жыючого в часах 20. стороча. Вышла в роцї [[2002]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] trykfm94crpwgw3g1mx7qoajdlj6ert 0 3655 173236 172930 2026-10-17T17:47:39Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173236 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Манна і оскомина''' - проза русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Выдана была в роцї [[1995]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] rdde7ao44swwdscvlo2ni9ibmxu0lkv 0 3656 173257 140688 2026-10-17T18:07:05Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173257 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{unibox}} '''Під русиньскым небом''' — біоґрафічна [[проза]] русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. За тоту прозу была авторка оцїнена [[Премія Александра Духновіча|Преміёв А. Духновіча]] за русиньску літературу. Выдана была в роцї [[1998]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:1998]] [[Катеґорія:Творбы Марії Мальцовской|Мальцовска, Марія]] 9dvlrjbgquplyg2j5tr3x4cmvmt076p 173512 173257 2026-10-18T00:13:06Z Halajkovič 33393 173512 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Під русиньскым небом''' — біоґрафічна [[проза]] русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. За тоту прозу была авторка оцїнена [[Премія Александра Духновіча|Преміёв А. Духновіча]] за русиньску літературу. Выдана была в роцї [[1998]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:1998]] [[Катеґорія:Творбы Марії Мальцовской|Мальцовска, Марія]] r43uf24upsjrmmi29chyo7mvmsblo23 0 3657 173246 127061 2026-10-17T17:49:22Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173246 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Русиньскы арабескы''' - зборник куртых проз русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Выданый быв в роцї [[2002]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] k2icvfhiei8oml560juypix7xwiabzo 0 3658 173263 172529 2026-10-17T20:18:06Z Engelseziekte 2261 173263 wikitext text/x-wiki '''Зелена фатаморґана''' — книжка русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Выдана в 2007. роцї ужгородьскым [[Выдавательство Валерія Падяка|Выдавательством Валерія Падяка]]. Послїдня авторчина книжка, выдана за єй жывота, подля літературных крітіків верьх єй творчости.<ref name="pavlic" /> Часть книжкы была перевыдана в переглядовій публікації творів Мальцовской «Найкрасша приповідка» (2012). Прозовый твір розповідать о жывотї Ількы, дївчати з русиньского села, котре ся дістане на штудії до великого міста. Там ся стане жертвов знасилнїня і рїшыть ся про [[аборт|інтеррупцію]]. Вертать ся до родного села, де сама выховлює сына Сватя. Другу половину книжкы творять одношіня матери і сына: Сватё ся стане завіслый од [[марігуана|марігуаны]], і мати не є му годна помочі. ; Жанер і композіція Жанрове зарядїня твору не є єднозначне. Авторка і дакотры крітікы го означують як „роман в новелах“,<ref name="kornajova" /> покы Івана Сливкова го з теоретічного погляду поважує за [[новела (литература)|новелу]]: цїлым текстом ся тягне єден лайтмотів (утерпіня главной протаґоністкы), чісло постав є мале, дїя ся розвивать на основі єдной удалости, а твір кінчіть выразнов поінтов з нечеканым звратом.<ref name="slyvkova" /> [[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]] тыж підкреслює, же авторка собі намісто традічной белетрістікы выбрала тяжкый жанр малой прозы, котрый жадать велику писательску майстерность. Розповідь не іде хронолоґічно: авторка часто робить екскурзы до минулого, чім контрастує позітівы минулости з неґатівами сучасности і тримать чітателя в напятю.<ref name="almasij" /> ; Поставы Векшына вызначных постав твору походить зо женьского світа.<ref name="slyvkova" /> Протаґоністка Ілька переходить в псіхолоґічнім вывої од наівного дївчати к страченым ілузіям і од грызїня сумлїня к намаганю очістити ся, кедь собі добровольно волить нелегкый жывот слободной матери.<ref name="pavlic" /> Контрастнов поставов є єй давна сполубываюча Вал — богата, школована і самосвідома правнічка, котра ся але на концю твору обявить як захранкыня.<ref name="slyvkova" /><ref name="rusynko" /> Далшы женьскы поставы творять Ільчина мати, котра сімболізує традіції, село і старый світ; сусїдка Вєрка, котра сама не може мати дїти; і Жыдівка Ганка, єдина, котра ся ку одшмарёваній штудентцї односить ласкаво.<ref name="slyvkova" /> ; Інтерпретація і оцїнїня Міхал Павліч поважує „Зелену фатаморґану“ за найлїпшый текст з авторчиной творчости. Подля нёго є персона Ількы комплексом табуізованых сітуацій — є жертвов сексуалного атаку, виннічков грїху інтеррупції і слободнов матерёв на селї — і патрить к вынятковым явам в русиньскій літературї на Словакії.<ref name="pavlic" /> Івана Сливкова твір заряджує, выходячі з феміністічных теорій, ку так званій естетіцї утерпіня, про котру суть тіпічны шокуючі і інтімны женьскы темы. Указує тыж на то, же знасилнена жена внимать як грїх свій властный скуток, а не зробленый на нїй злочін.<ref name="slyvkova" /> [[Елейн Русинко]] в творї видить одход од моралной алеґорії ку реалному жывоту: поставы суть сивы, не білы або чорны, а проблемы ся не піддавають фарізейскому напоминаню. Порівнує го з пєсов [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]] «Добродѣтель превышает богатство», де ся в подобній сітуації місто дроґ обявлять палїнка; на роздїл од Духновічового світа 19. стороча, де ся добро од зла легко розпознало, поставы Мальцовской жыють в світї, де вину і невину ясно розпознати не мож.<ref name="rusynko" /> Інтерпретації закінчіня твору ся розходять. Сама авторка повіла: „Люблю гепіенды. Главный герой в романї дістав другу шансу.“<ref name="kornajova" /> Русинко наспак пише, же заключіня Ільчиной історії є неісте і хыбить в нїм момент справедливости,<ref name="rusynko" /> а резуме ку книжному выданю конштатує, же проблем зіставать отвореный.<ref name="slyvkova" /> == Референції == <references> <ref name="pavlic">{{Статя |автор = Міхал Павліч |тітул = Сучасна русиньска література по роцї 1989 на Словакії |одказ = https://journals.akademicka.pl/rrb/en/article/view/1168 |выданя = [[Річник Руской Бурсы]] |том = 15 |рік = 2019|сторінкы = 183—204|doi = 10.12797/RRB.15.2019.15.06}}</ref> <ref name="slyvkova">{{Статя |автор = Ivana Džundová [Slivková] |тітул = Zelená fatamorgána Márie Maľcovskej |одказ = https://www.unipo.sk/sites/default/files/content/83244/Rusinsky-spisovny-jazyk-na-Slovensku.pdf |автор выданя = [[Анна Плїшкова]] (ед.) |выданя = Русиньскый списовный язык на Словеньску 1995—2010 і сучасна русиньска література |місто = [[Пряшів]] |выдавательство = Пряшівска універзіта в Пряшові |рік = 2010|сторінкы = 92—102|isbn = 978-80-555-0297-7}} (поз. тыж в [https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/13/501/ русиньскім перекладї])</ref> <ref name="rusynko">{{Статя |автор = [[Елейн Русинко]] |тітул = Найкрасша приповідка |одказ = https://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/01/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.pdf |автор выданя = [[Марія Мальцовска]] |выданя = Найкрасша приповідка |місто = [[Пряшів]] |выдавательство = Сполок русиньскых писателїв Словеньска |рік = 2012 |сторінкы = 6–13 |isbn = 978-80-89441-26-6}}</ref> <ref name="kornajova">{{Статя |автор = Анна Корнаёва |тітул = Писательцї вчаровав родный край |одказ = https://www.rusynacademy.sk/image/nn%2039-2010.pdf |выданя = [[Народны новинкы]] (р. XX, ч. 39) |рік = 2010 |сторінкы = 1, 3}}</ref> <ref name="almasij">{{Статя |автор = [[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]] |тітул = Была тото фатаморґана, або скаліченый світ чесных людей? |одказ = https://www.rusynacademy.sk/image/06-2007.pdf |выданя = Русин (р. XVII, ч. 6) |рік = 2007|сторінкы = 15—16}}</ref> </references> == Література == * МАЛЬЦОВСКА, Марія: ''Зелена фатаморґана.'' Ужгород: Выдавательство Валерія Падяка, 2007, 148 с. ISBN 978-966-387-009-0. * [https://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/01/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.pdf МАЛЬЦОВСКА, Марія: ''Найкрасша приповідка.'' Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2012, 284 с. ISBN 978-80-89441-26-6 ]. [[Катеґорія:Русиньска література]] acbtffrfbm19cwzes1ztrtm44qqz0sa 173279 173263 2026-10-17T21:41:50Z Flipdot 23893 173279 wikitext text/x-wiki '''Зелена фатаморґана''' — книжка русиньской писателькы [[Марія Мальцовска|Марії Мальцовской]]. Выдана в 2007.&nbsp;роцї ужгородьскым [[Выдавательство Валерія Падяка|Выдавательством Валерія Падяка]]. Послїдня авторчина книжка, выдана за єй жывота, подля літературных крітіків верьх єй творчости.<ref name="pavlic" /> Часть книжкы была перевыдана в переглядовій публікації творів Мальцовской «Найкрасша приповідка» (2012). Прозовый твір розповідать о жывотї Ількы, дївчати з русиньского села, котре ся дістане на штудії до великого міста. Там ся стане жертвов знасилнїня і рїшыть ся про [[аборт|інтеррупцію]]. Вертать ся до родного села, де сама выховлює сына Сватя. Другу половину книжкы творять одношіня матери і сына: Сватё ся стане завіслый од [[марігуана|марігуаны]], і мати не є му годна помочі. == Жанер і композіція == Жанрове зарядїня твору не є єднозначне. Авторка і дакотры крітікы го означують як „роман в новелах“,<ref name="kornajova" /> покы Івана Сливкова го з теоретічного погляду поважує за [[новела (литература)|новелу]]: цїлым текстом ся тягне єден [[лайтмотів]] (утерпіня главной протаґоністкы), чісло постав є мале, дїя ся розвивать на основі єдной удалости, а твір кінчіть выразнов поінтов з нечеканым звратом.<ref name="slyvkova" /> [[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]] тыж підкреслює, же авторка собі намісто традічной белетрістікы выбрала тяжкый жанр малой прозы, котрый жадать велику писательску майстерность. Розповідь не іде хронолоґічно: авторка часто робить екскурзы до минулого, чім контрастує позітівы минулости з неґатівами сучасности і тримать чітателя в напятю.<ref name="almasij" /> == Поставы == Векшына вызначных постав твору походить зо женьского світа.<ref name="slyvkova" /> Протаґоністка Ілька переходить в псіхолоґічнім вывої од наівного дївчати к страченым ілузіям і од грызїня сумлїня к намаганю очістити ся, кедь собі добровольно волить нелегкый жывот слободной матери.<ref name="pavlic" /> Контрастнов поставов є єй давна сполубываюча Вал&nbsp;— богата, школована і самосвідома правнічка, котра ся але на концю твору обявить як захранкыня.<ref name="slyvkova" /><ref name="rusynko" /> Далшы женьскы поставы творять Ільчина мати, котра сімболізує традіції, село і старый світ; сусїдка Вєрка, котра сама не може мати дїти; і Жыдівка Ганка, єдина, котра ся ку одшмарёваній штудентцї односить ласкаво.<ref name="slyvkova" /> == Інтерпретація і оцїнїня == Міхал Павліч поважує „Зелену фатаморґану“ за найлїпшый текст з авторчиной творчости. Подля нёго є персона Ількы комплексом табуізованых сітуацій&nbsp;— є жертвов сексуалного атаку, виннічков грїху інтеррупції і слободнов матерёв на селї&nbsp;— і патрить к вынятковым явам в русиньскій літературї на Словакії.<ref name="pavlic" /> Івана Сливкова твір заряджує, выходячі з феміністічных теорій, ку так званій естетіцї утерпіня, про котру суть тіпічны шокуючі і інтімны женьскы темы. Указує тыж на то, же знасилнена жена внимать як грїх свій властный скуток, а не зробленый на нїй злочін.<ref name="slyvkova" /> [[Елейн Русинко]] в творї видить одход од моралной алеґорії ку реалному жывоту: поставы суть сивы, не білы або чорны, а проблемы ся не піддавають фарізейскому напоминаню. Порівнує го з пєсов [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]] „''Добродѣтель превышает богатство''“, де ся в подобній сітуації місто дроґ обявлять палїнка; на роздїл од Духновічового світа 19.&nbsp;стороча, де ся добро од зла легко розпознало, поставы Мальцовской жыють в світї, де вину і невину ясно розпознати не мож.<ref name="rusynko" /> Інтерпретації закінчіня твору ся розходять. Сама авторка повіла: „Люблю гепіенды. Главный герой в романї дістав другу шансу.“<ref name="kornajova" /> Русинко наспак пише, же заключіня Ільчиной історії є неісте і хыбить в нїм момент справедливости,<ref name="rusynko" /> а резуме ку книжному выданю конштатує, же проблем зіставать отвореный.<ref name="slyvkova" /> == Референції == <references> <ref name="pavlic">{{Статя |автор = Міхал Павліч |тітул = Сучасна русиньска література по роцї 1989 на Словакії |одказ = https://journals.akademicka.pl/rrb/en/article/view/1168 |выданя = [[Річник Руской Бурсы]] |том = 15 |рік = 2019|сторінкы = 183—204|doi = 10.12797/RRB.15.2019.15.06}}</ref> <ref name="slyvkova">{{Статя |автор = Ivana Džundová [Slivková] |тітул = Zelená fatamorgána Márie Maľcovskej |одказ = https://www.unipo.sk/sites/default/files/content/83244/Rusinsky-spisovny-jazyk-na-Slovensku.pdf |автор выданя = [[Анна Плїшкова]] (ед.) |выданя = Русиньскый списовный язык на Словеньску 1995—2010 і сучасна русиньска література |місто = [[Пряшів]] |выдавательство = Пряшівска універзіта в Пряшові |рік = 2010|сторінкы = 92—102|isbn = 978-80-555-0297-7}} (поз. тыж в [https://rusynlit.sk/index.php/2018/10/13/501/ русиньскім перекладї])</ref> <ref name="rusynko">{{Статя |автор = [[Елейн Русинко]] |тітул = Найкрасша приповідка |одказ = https://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/01/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.pdf |автор выданя = [[Марія Мальцовска]] |выданя = Найкрасша приповідка |місто = [[Пряшів]] |выдавательство = Сполок русиньскых писателїв Словеньска |рік = 2012 |сторінкы = 6–13 |isbn = 978-80-89441-26-6}}</ref> <ref name="kornajova">{{Статя |автор = Анна Корнаёва |тітул = Писательцї вчаровав родный край |одказ = https://www.rusynacademy.sk/image/nn%2039-2010.pdf |выданя = [[Народны новинкы]] (р. XX, ч. 39) |рік = 2010 |сторінкы = 1, 3}}</ref> <ref name="almasij">{{Статя |автор = [[Михаил Алмашій|Михайло Алмашій]] |тітул = Была тото фатаморґана, або скаліченый світ чесных людей? |одказ = https://www.rusynacademy.sk/image/06-2007.pdf |выданя = Русин (р. XVII, ч. 6) |рік = 2007|сторінкы = 15—16}}</ref> </references> == Література == * МАЛЬЦОВСКА, Марія: ''Зелена фатаморґана.'' Ужгород: Выдавательство Валерія Падяка, 2007, 148 с. ISBN 978-966-387-009-0. * [https://rusynlit.sk/wp-content/uploads/2020/01/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0.pdf МАЛЬЦОВСКА, Марія: ''Найкрасша приповідка.'' Пряшів: Сполок русиньскых писателїв Словеньска, 2012, 284 с. ISBN 978-80-89441-26-6 ]. [[Катеґорія:Русиньска література]] ewbv0lwj6y69926ocf3zs9g044owo1x 0 3659 173244 127041 2026-10-17T17:49:05Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173244 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Приповідкова лучка''' - книга приповідок про дїтей. Написана русиньсков писательков [[Марія Мальцовска|Маріёв Мальцовсков]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:Дѣтска литература]] tv189mg0jnnmtx02ydqspdoesztsk59 0 3662 173247 127062 2026-10-17T17:49:28Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173247 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Русиньскый співник''' - зборник русиньскых співанок од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выданый в роцї [[1994]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] 43zyd9veie69gj85190253mm12p1974 0 3663 173232 127221 2026-10-17T17:46:47Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173232 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Енді сідать на машыну вічности''' - поезія од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выдана в роцї [[1995]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] lpkxszkimkv10x3kl0rt8qymhwyifo2 0 3664 173255 127128 2026-10-17T17:50:48Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173255 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Як Руснакы релаксують''' - зборник гуморістічных росповідань од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выданый в роцї [[1997]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] 1b2ql5zsqr3zajwct4xcbeo4hnvl6qh 0 3665 173222 171632 2026-10-17T17:45:34Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173222 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Азбукарня''' - книга поезії про дїти і молодеж од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выдана в роцї [[1994]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] 7lhme98al26gzvdt7u5tqwf5txi83fk 0 3666 173223 171679 2026-10-17T17:45:42Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173223 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Аспірін''' - книга поезії од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выдана в роцї [[2006]]. == Жрідла == * {{Статя|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/|archivedate=2015-03-04|тітул=Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989|выданя=Človek a spoločnosť|одказ=http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/|автор=Alena Blichová|номер=2|рік=2009}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] 1xhfpuavnex92q1mre5hwziff2y196s 0 3667 173249 127082 2026-10-17T17:49:50Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173249 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Слон на Кычарї''' - книга поезії про дїти і молодеж од [[Штефан Сухый|Штефана Сухого]]. Выдана в роцї [[2007]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] [[Катеґорія:Русиньска література]] g4z1y3q49zfxd31eeq84qjmqxqea0q9 0 3669 173231 172191 2026-10-17T17:46:41Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173231 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{unibox}} '''Гуслї з явора''' - книга поезії од [[Юрій Харітун|Юрія Харітуна]]. Выдана в роцї [[1995]]. == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] cd1aco5dxv14qpkun8xdz9fs6xzw97u 173513 173231 2026-10-18T00:13:13Z Halajkovič 33393 173513 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Гуслї з явора''' - книга поезії од [[Юрій Харітун|Юрія Харітуна]]. Выдана в роцї [[1995]]. == Жрідла == * [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] bheneo8vzgjjmzfr8gfyte0d7zu1e44 0 3671 173224 171683 2026-10-17T17:45:50Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173224 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Аура''' — книжка поезії од авторкы [[Мірослава Лацова-Гупцеёва|Мірославы Лацова-Гупцеёвой]]. Выдана в роцї [[2006]]. == Жрідла == [https://web.archive.org/web/20150304133147/http://www.saske.sk/cas/zoznam-rocnikov/2009/2/5840/ Тенденції розвоя русиньской літературы в Словакії по року 1989] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] iu44l9rodifxzj16pf493v0li3u6hsb 0 3673 173225 171707 2026-10-17T17:46:10Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173225 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Байкарёвы думы''' - книжка баёк [[Осиф Кудзей|Осифа Кудзея]] з [[Няґів|Няґова]] публікована в роцї [[2009]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] bvll1a0ux35ggc7o3i47c7rx8a6dyip 0 3675 173233 19211 2026-10-17T17:46:54Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173233 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Жменї родной землї''' - проза о русиньскых дротарях од [[Николай Ксеняк|Николая Ксеняка]] публікована в роцї [[2009]]. [[Катеґорія:Русиньска література]] 0njza7yoktv0l6ifl5n3rg6e2yysq7i 0 3676 173228 171708 2026-10-17T17:46:17Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173228 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ба́йкы-забавля́йкы''' — книжка-зберька дітиньскых баёк [[Осиф Кудзей|Осифа Кудзея]] з [[Няґів|Няґова]], была опублікована в роцї [[2008]].<ref>https://www.rusinskyjazyk.sk/wp-content/uploads/2019/12/Kolysocka_1_2_2017.pdf</ref> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] jkk8mssvh3135f4cp8c7q7ol4fs1446 0 3677 173253 19216 2026-10-17T17:50:40Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173253 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Юрковы пригоды''' - поєтічна книжка котру написав [[Штефан Смолей]] з [[Рошківцї|Рошковець]]. Выдана была в роцї [[2007]]. [[Катеґорія:Русиньска література]] bnlohb8ie0xrshrvrbvm873wniw5oz0 0 3678 173229 171508 2026-10-17T17:46:24Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173229 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Бескидьскы співы''' - поєтічна книжка котру написав [[Штефан Смолей]] з [[Рошківцї|Рошковець]]. Выдана была в роцї [[2008]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] mamulvl3nbj5j1wqfuh641uq5i0bsrj 0 3680 173235 172933 2026-10-17T17:47:35Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173235 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Мамо куп мі книжку''' - антолоґія дїтвачой поезії зозбірана [[Петро Мурянка|Петром Мурянком]]. Выдана в роцї [[1995]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] oi8y5dkhkqnkv5ly4d1t38ocphc8xkq 0 3703 173337 140317 2026-10-17T22:45:38Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173337 wikitext text/x-wiki {{Місто |образок = Podolsk 500.jpg |образок_підпис = Центер міста з люфту |реґіон = [[Московска область]] |окрес = Подольскый район |статус = 1791 |позначкы = }} '''Подольск'''&nbsp;— [[місто]], адміністратівный центер {{iw|Подольскый район|Подольского району|ru|Подольский район}}, [[Московска область]], [[Росія]]. Лежыть у западній части Росії в долинї р. Пахра, притокы р. Москва, 36 км на юг од [[Москва|Москвы]]. == Історія == Місто Подольск выросло із села Подол, статус міста мать од 1791 р. На місцї сучасного міста колиська жыли фінско-угорськы (головно [[меря]]) і балтськи племена, од 9-10 ст. і славянськы племена, головно [[вятичі]]. == Културны памяткы == === Храмы === У містї є дакілько православных храмів, найзнамішы суть Троїцькый собор збудованый в 1819—1832 роках і Воскресенська церьков, котра ся першый раз споминать в 1627-1628 роках. === Іншы памяткы === * Подольскый [[краезнавчій музей]] у дворі (палаці) "Івановскоє" (рус. усадьба «Ивановское»). Експозиція є посвячена історії міста і его околїцї. * Історично-меморіалный [[музей]] «Подолє» * Дом културы ([[мултіфункчна гала]]) «Октобер» (рус.«Октябрь») * Подольскый [[драматічный театр]] * Подольска [[експозічна гала]] == Господарьство == Уж перед револуціёв місто было силне промыслове центрум, в 70-их роках ту было коло 70 заводів, днесь є ту розвинутый атомовый промысел і фунґує ту веце як 10 [[завод]]ів. == Жытелї == У містї жыє 183 095 жытелїв. Переважна часть суть [[православна церьков|православны]], незначну часть творять [[мусульманы]] і вірникы іншых церьков. == Шпорт == * гокеевый клуб «Крила совєтов» грать на зимнім штадіоні «Витязь» * [[футбаловый клуб]] «Витязь» грать на футбаловім штадіоні «Труд» * тенісова академія * шпортовы клуби [[волейбал]]у, [[бокс]]у, [[джудо]], [[пінпонг]]у {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Московска область]] bflc1ae7i3099zwmai3akwlfl1fr4um 0 3727 173237 57786 2026-10-17T17:47:52Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173237 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Молитва русина''' - книга поезії од [[Роман Пищальник|Романа Пищальника]]. Выдана в роцї [[2002]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] gx64cg1b99m0dj7pn8ftin69v5wwdwm 0 3741 173451 172493 2026-10-17T23:47:01Z Halajkovič 33393 173451 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Жытомирьска область''' (укр. Житомирська область) є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у [[Жытомир|Жытомирї]]. Мать розлогу 29 832 км² і 1 299 000 жытелїв ([[2008]]). {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Жытомирьска область]] 8w59dgnoegpc7x7d5yoc5905ggducnw 0 3745 173450 172710 2026-10-17T23:46:51Z Halajkovič 33393 173450 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ки́ёвська о́бласть''' ([[Україньскый язык|укр]]. Київська область) ([[Російскый язык|рус]]. Киевская область) — [[область]] у [[Україна|Украйині]], на [[Сѣвер|северови]] державы, центр — [[Кієв|Кийӯв]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[27. фебруар|27 фебруара]] [[1932]] року. [[24. юн|24 юна]] [[1934]] року у [[Кієв|Кийӯв]] из [[Харьков|Харькова]] перенесли столицю [[Украинска ССР|УССР]]. У [[1954]] році было сотворено [[Черкаска область|Черкаську область]], ид ню̄в удойшло 19 из 98 районӯв а [[Полтавска область|Полтавськӯв области]] передано 2 районы. [[21. марец|21 марца]] [[2023]] року [[Киёвська областна рада восьмого зозыва]] у́значила рӯк основаня [[Кийӯвщина|Кийӯвщины]] ге [[842]] рӯк. == Криміналіта == Ровень злодійства на [[2012]] рӯк є 88,3 злодіяня на 10,000 людий, из них 40,2 тяжкі авадь дуже тяжкі.<ref>[https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ Криміналіта]</ref> == Обывательство == У [[Область|области]] ([[Кієв|Кийӯв]] не рахує ся) на [[2001]] рӯк живе 1,821,061 чилядник, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20110504130705/http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/</ref> [[Українцї|Украйинці]] (ид ним зараховано и народность [[Поліщукы]]) — 1,684,803 [[Русы]] — 109,322 [[Білорусины|Білорусы]] — 8,698 [[Поляци|Полякы]] — 2,846 [[Армяне]] — 2,341 [[Молдавани|Молдаване]] — 1,515 [[Евреи|Жиды]] — 1,270 [[Азербайджанці]] — 933 [[Татары]] — 902 [[Циґане|Цигани]] — 833 Инні — 7,598 '''Русины''' У Киёвськӯв области на [[2001]] рӯк живе 3 [[Русины|русина]], у [[Кієв|Киёвови]] 12. == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} {{Україна}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Кыёвска область]] 5li4zmaf5c8pz2fzysrilueh87eg18a 0 3786 173095 167749 2026-10-17T13:34:01Z Engelseziekte 2261 delete 173095 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{особа проста |Имя=Ян Муха |Образчик=[[File:Jan_Mucha_2009.jpg|200px]] |Категория_склада=Ján Mucha |Чинность=[[фотбал]]іста |Уроджѣня={{birth date|1982|12|5}} |Мѣсто_роджѣня= [[Бела над Цірохов]] |Мѣсто_погребу= }} '''Ян Муха''' ({{lang-sk|Ján Mucha}}; * [[5. децембер|5. децембра]] [[1982]], [[Бела над Цірохов]])&nbsp;— [[фотбал]]іста, [[бранкарь]] [[анґліцько]]го клуба Евертон з міста [[Ліверпул]] і [[словеньско]]й народной репрезентації, участник Шампіонату світа [[2010]] в [[Южна Африка|Южній Африцї]]. {{Стыржень}} {{Lifetime|1982||Муха, Ян}} [[Катеґорія:Фотбалісти]] krdzs6n00k2o9j42caflzsxoy426ea5 0 3788 173252 127112 2026-10-17T17:50:35Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173252 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Цукрикы з материнськов наповнянков''' - прозаічна книга [[Василь Молнар|Василя Молнара]]. Пише ся у ній о жытї Русинів на Підкарпатю. == Жрідла == https://web.archive.org/web/20110115022936/http://www.rusyn.com.ua/?rl=f#004 [[Катеґорія:Русиньска література]] ksdr8sbho1osz399witcm9re966iu4j 0 3792 173251 127098 2026-10-17T17:50:02Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173251 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Тямте нас!''' - збірка поезії од [[Володимир Танчинець|Володимира Тан­чин­ця]]. Выдана была в роцї [[2002]]. == Одказы == https://web.archive.org/web/20110115023026/http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] goub2jfqhm652np09bpj0fqsvvs5xvt 0 3793 173245 127058 2026-10-17T17:49:14Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173245 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Русине, віруй!''' - збірка поезії од [[Володимир Танчинець|Володимира Тан­чин­ця]]. Выдана была в роцї [[2010]]. == Одказы == https://web.archive.org/web/20110115023026/http://www.rusyn.com.ua/?rl=news2&arch=0&num=2 [[Катеґорія:Русиньска література]] 0xbksc6p7bw4ki9wrq1up9ewb3731gp 0 3794 173243 20480 2026-10-17T17:48:38Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173243 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Песник для маковецкой руской детви''' - збірка поезії написана [[Александер Павловіч|Александром Павловічом]]. Выдана была в роцї [[1860]]. [[Катеґорія:Русиньска література]] g8tvj4kierqochotkh5xab30kn3gd2e 0 3795 173230 171858 2026-10-17T17:46:33Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173230 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Венец стихотворений''' - зборник поезії написаный [[Александер Павловіч|Александром Павловічом]]. Выданый быв аж по авторовій смерти в роцї [[1920]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] ttbntl1d7aa8alqjjc58m636hxeyq9l 0 3796 173221 121460 2026-10-17T17:45:15Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173221 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Єдно виданіє''' - проза од [[Еміл Кубек|Еміла Кубека]]. Написана на початку 20. стороча. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:Творбы Емила Кубека]] 9p192h7c6nvti5n9l0ncoi6e2j7f82h 0 3797 173242 156843 2026-10-17T17:48:31Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173242 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Стыржень}} '''Пасхальный дар'''&nbsp;— проза од [[Еміл Кубек|Еміла Кубека]]. Написана на початку [[20.&nbsp;стороча]]. Опубликована в 1.&nbsp;томі 4-томного зобраня „Народны повістї и стихы“ в выдавательстві Обрана, Scranton, Pa, в року [[1922]]. == Одказ == * [http://rusin8.webnode.ru/news/velikodnyj-dar/ Повный текст кирилликов.] [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:Творбы Емила Кубека]] 8min00exx2e5h02q6so6yw4bobn5aze 0 3798 173241 120659 2026-10-17T17:48:28Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173241 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Після дождя — сонце''' - проза од [[Еміл Кубек|Еміла Кубека]]. Написана на початку 20. стороча. [[Катеґорія:Русиньска література]] [[Катеґорія:Творбы Емила Кубека]] 4cvkko8x7copjus7zpqfb7e07qxj7iw 0 3854 173122 101525 2026-10-17T14:31:26Z Engelseziekte 2261 delete - поз. Земплін 173122 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Нижнїй Земплін''' - южна часть історічного краю [[Земплін]] на [[Словеньско|Словеньску]]. Центром Нижнёго Земпліна є місто [[Требішов]]. [[Катеґорія:Историчны области Словакии]] [[Катеґорія:Регионы Словакии]] hbvut0mudhe3gy7mynnczl3b898rbal 0 4043 173577 97636 2026-10-18T11:53:40Z Flipdot 23893 173577 wikitext text/x-wiki [[Файл:Budvar-mug.JPG|250px|right|Пувлітер Будвару]] '''Пиво''' є [[квашіня|квашене]] слабе [[алкоголове питя]] вырабляне в [[пивовар]]ї з [[зерновы културы|зернового]] [[слад]]у, [[вода|воды]] і [[хмель|хмелю]] помочов [[квасинкы|пивоварьскых квасинок]] (''Saccharomyces cerevisiae ssp.''), котре ся тїшыть великій облюбі. '''Пиво''' се алкогольноє питя, выробльованоє в процесі [[пивоваріня|варіня]] и [[ферментація|ферментації]] (квашіня) [[крохмаль|крохмалюв]] из [[зернові културы|зерновых култур]]&nbsp;— майчасто [[солод]]ового [[ячмінь|ячміня]], айбо хоснувут ся ай [[пшениця]], [[мелай]] (тенґериця), [[ріж]] и [[овес]]. Зерна ся трощат, обы крохмаль ся перечинив на цукры, котрі ся розчинювут у воді и формувут пивноє сусло. Ферментація сусла дружджами выділят [[етанол]] и [[карбонація|карбонує]] пиво. Пиво тото єден из майстарых и майшыроко вжываных алкогольных питюв у світі и єден из майпопуларных питюв домак. Булшина сучасных пив ся варит из [[хміль]]ом, што додає їм гурькоты и другых смакув и фунґує як природный [[конзервант]] и [[стабілізатор (хемія)|стабілізатор]]. Про смак ся годні додавати (вадь заміняти хміль) ай другі інґредієнты, наприклад [[ґрут]], травы вадь [[овоча]]. У комерційному пивоваріню карбонація часто не природна, ай штучна. Пиво ся пакує як правило у склянкы тай алумінійові банкы и часто доступноє ги „чопованоє“ з крана у [[паб]]ах и [[бар]]ах. Пивна індустрія&nbsp;— ґлобалный бізніс, котрый чинят як читаві мултинаціоналні корпорації, так и малі місні выробникы. Сучасноє пиво має [[Муцность алкоголя|муцнусть]] в районі 4–6%. Пиво ся споминат у подакотрых старых письмовых памнятках: [[законы Хаммурапія|законах Хаммурапія]] (1750&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.), де ся пише за реґулацію пивоваріня; в молитві ид мезопотамськуй богыні пива „Гімна д Нінкасі“, де ся описує рецепт пива. Пиво творит пласт културы многых народув и асоціює ся из соціалными традиціями. Аж го пити надміру, пиво годно шкодити здоровлю и є [[карціноґен]]ом 1.&nbsp;катеґорії подля [[Межинародна аґенція зглядованя раку|Межинародної аґенції зглядованя раку]] (IARC). == Історія == === Правік === [[Файл:Stèle Mercenaire syrien 18ème dynastie Neues Museum image éclaircie et perspective corrigée.jpg|міні|[[Давньый Еґипет|Давньоеґипетськый]] образ, [[18.&nbsp;династія]], правліня [[Ахнатон]]а, дас&nbsp;1300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., на котрому сірійськый найомник пє пиво з трубочкы. Еґипетськый музей у Берліні]] Пиво&nbsp;— єдно из майстарых алкогольных питюв у світі.<ref>{{cite book |first=Ben |last=McFarland |year=2009 |title=World's Best Beers: One thousand craft brews from cask to glass |url=https://books.google.com/books?id=SHh-4M_QxEsC&pg=PA10 |publisher=Sterling Publishing |isbn=978-1-4027-6694-7 |page=10}}</ref> Майранньый археолоґічный доказ ферментації тото остаткы пива консистенції каші, котрым 13,000&nbsp;рокув&nbsp;— тото пиво ся хосновало напувкочувным [[Натуфєн|натуфськым]] народом про ритуалну трапезу. Найшли їх у [[пещера Ракефет|пещері Ракефет]] у горах [[Кармел]] коло [[Хайфа|Хайфы]] в днешньому сіверному [[Ізраїль|Ізраїлю]].<ref name="BBC 2018 oldest brewery">{{cite news |title='World's oldest brewery' found in cave in Israel, say researchers |date=15 September 2018 |website=BBC News |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-45534133 |access-date=15 September 2018}}</ref><ref>{{cite news |title=13,000&nbsp;year-old brewery discovered in Israel – the oldest in the world |url=https://www.timesofisrael.com/13000-year-old-brewery-discovered-in-israel-the-oldest-in-the-world/ |date=2018-09-12 |last1=Borschel-Dan |first1=Amanda |newspaper=The Times of Israel |access-date=16 September 2018}}</ref> Бігом розкопок ся были найшли доказы того, ож пиво ся варило у [[Ґыбеклі Тепе]] бігом [[Докерамічный неоліт|докерамічного неоліта]] (дас 8500&nbsp;– 5500&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>{{cite journal |last1=Dietrich |first1=Oliver |last2=Heun |first2=Manfred |last3=Notroff |first3=Jens |last4=Schmidt |first4=Klaus |last5=Zarnkow |first5=Martin |date=September 2012 |title=The role of cult and feasting in the emergence of Neolithic communities. New evidence from Göbekli Tepe, south-eastern Turkey |journal=Antiquity |volume=86 |issue=333 |pages=674–695 |doi=10.1017/S0003598X00047840 |doi-access=free}}</ref> Майранньый ясный хемічный доказ пивоваріня з ячміня датованый дас&nbsp;3500&nbsp;–3100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и найденый на розкопках у [[Ґодін Тепе]] в горах [[Заґрос]] у западному [[Іран]]і.<ref name=McGovern-2009>{{cite book |last=McGovern |first=Patrick |year=2009 |title=Uncorking the Past |isbn=978-0-520-25379-7 |pages=66–71|publisher=University of California Press }}</ref><ref>{{cite news |title=Jar in Iranian ruins betrays beer drinkers of 3500 B.C. |url=https://www.nytimes.com/1992/11/05/world/jar-in-iranian-ruins-betrays-beer-drinkers-of-3500-bc.html |date=1992-11-05 |last1=Wilford |first1=John Noble |newspaper=[[The New York Times]] |access-date=10 November 2010}}</ref> === Ранні цівілізації === Пиво записаноє в письмовуй історії [[Давньый Еґипет|давнього Еґипта]],<ref>{{cite encyclopedia |title=Beer |encyclopedia=[[Encyclopædia Britanica]] |edition=online |url=https://www.britannica.com/eb/article-66615/beer |access-date=27 August 2023 |via=Britannica.com}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Homan |first1=Michael M. |date=June 2004 |title=Beer and its drinkers: An ancient Near Eastern love story |journal=Near Eastern Archaeology |volume=67 |issue=2 |pages=84–95 |doi=10.2307/4132364 |jstor=4132364 |s2cid=162357890 }}</ref> и археолоґы шпекулувут, ож пиво годно было быти важным фактором у формації цівілізацій.<ref>{{cite news |title=Archeologists link rise of civilization and beer's invention |date=8 November 2010 |website=CBS News |url=http://www.cbsnews.com/news/archeologists-link-rise-of-civilization-and-beers-invention/ |access-date=10 November 2010}}</ref> [[Шумеры]] пили вшылиякі пива: вусям ячмінных филюв, дванадцять пшеничных и три из суміші зерен.<ref name="Gately 2008">{{Cite book |last=Gately |first=Iain |title=Drink: A Cultural History of Alcohol |date=2008 |publisher=Penguin Publishing Group |isbn=978-1-4406-3126-9 |location=East Rutherford |pages=3–4}}</ref> Вірило ся, ож шумерська богыня [[Нінкасі]] позирала за процесом пивоваріня, и выроба тай дистрибуція пива ся тамкы приписовали жонам.<ref name="Gately 2008"/> Дас&nbsp;5000&nbsp;рокув&nbsp;теперь робутникам в [[Урук|Уруці]] (теперь [[Ірак]]) ся плотило за роботу пивом.<ref>{{cite magazine |last=George |first=Alison |date=22 June 2016 |title=The world's oldest paycheck was cashed in beer |magazine=New Scientist |url=https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625140953/https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-date=2016-06-25}}</ref> Бігом ставбы [[Еґипетські піраміды|еґипетськых пірамід]] кажджый робутник дуставав у день чотыри-пять літрув пива, котрі фунґовали як спожыва и освіжіня&nbsp;— тото мало критичну роль у процесі ставбы.<ref>{{cite magazine |first=Abigail |last=Tucker |date=August 2011 |title=The beer archaeologist |magazine=Smithsonian Magazine |url=https://www.smithsonianmag.com/history/the-beer-archaeologist-17016372/ |access-date=30 October 2023 }}</ref> Подакотрі майранні шумерські писаня обсягувут споминкы за пиво: наприклад молитва ид богыні Нінкасі „Гімна д Нінкасі“,<ref>{{cite journal |last=Prince |first=J. Dyneley |year=1916 |title=A Hymn to Ninkasi |journal=The American Journal of Semitic Languages and Literatures |volume=33 |issue=1 |pages=40–44 |doi=10.1086/369806 |doi-access=free}}</ref> котра паралелно фунґовала як спосуб затямити рецепт пива у културі, де было мало грамотных людий; в пораді Ґілґамешови уд богыні [[Шідурі]] („Наповнюй си черево, весели ся день и нуч!“), записануй в „<nowiki/>[[Епос за Ґілґамеша|Епосі за Ґілґамеша]]<nowiki/>“, она годна была маймало часточно мати на гадці ипен питя пива.<ref>{{cite journal |last1=Hartman |first1=L.F. |last2=Oppenheim |first2=A.L. |year=1950 |title=On beer and brewing techniques in ancient Mesopotamia |journal=Supplement to the Journal of the American Oriental Society |volume=10}}</ref> [[Дощкы з Еблы]], найдені в 1974 в [[Ебла|Еблі]], [[Сірія]], указувут, ож у вароши пиво ся варило щи в 2500.&nbsp;році&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Dumper, Stanley. 2007, p. 141.</ref> Ферментованоє питя з [[ріж]]а и овоча ся чинило в [[Китай|Китаї]] у дас&nbsp;7000&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. На удлику уд [[саке]], на сахаризацію ріжу ся не хосновала [[плісінь]]; вмісто того, вун ся скорше всього ладив про ферментацію жваньом авадь солодованьом.<ref>{{cite journal |last1=McGovern |first1=Patrick E. |last2=Zhang |first2=Juzhong |last3=Tang |first3=Jigen |last4=Zhang |first4=Zhiqing |last5=Hall |first5=Gretchen R. |last6=Moreau |first6=Robert A. |last7=Nuñez |first7=Alberto |last8=Butrym |first8=Eric D. |last9=Richards |first9=Michael P. |last10=Wang |first10=Chen-Shan |last11=Cheng |first11=Guangsheng |last12=Zhao |first12=Zhijun |last13=Wang |first13=Changsui |display-authors=5 |year=2004 |title=Fermented beverages of pre- and proto-historic China |journal=[[PNAS]] |volume=101 |issue=51 |pages=17593–17598 |doi=10.1073/pnas.0407921102 |pmid=15590771 |pmc=539767 |bibcode=2004PNAS..10117593M |doi-access=free}}</ref><ref>{{cite web |title=Li wine: The beer of ancient China |date=15 July 2009 |series=China Beer Festivals |volume=2009 |website=echinacities.com |url=http://www.echinacities.com/Special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |access-date=21 September 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090719014915/http://www.echinacities.com/special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |archive-date=19 July 2009}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Wang |first1=Jiajing |last2=Liu |first2=Li |last3=Ball |first3=Terry |last4=Yu |first4=Linjie |last5=Li |first5=Yuanqing |last6=Xing |first6=Fulai |title=Revealing a 5,000-y-old beer recipe in China |journal=[[PNAS]] |volume=113 |issue=23 |date=2016-06-07 |pmid=27217567 |pmc=4988576 |doi=10.1073/pnas.1601465113 |doi-access=free |pages=6444–6448 |bibcode=2016PNAS..113.6444W |url=https://www.pnas.org/content/pnas/113/23/6444.full.pdf }}</ref> Записано, ож бігом [[Ведичный період|ведичного періода]] в [[Давня Індія|давнюй Індії]] пила ся [[Сура (алкогольноє питя)|сура]], котра подабала на пиво.<ref name="Eraly2002">{{cite book |first=Abraham |last=Eraly |year=2002 |title=Gem in the Lotus |publisher=Penguin Books |isbn=978-93-5118-014-2 |page=165 |url=https://books.google.com/books?id=YokatCwNG90C&pg=PT165}}</ref><ref name="Prakash2005">{{cite book |first=Om |last=Prakash |year=2005 |title=Cultural History of India |publisher=New Age International |isbn=978-81-224-1587-2 |page=503 |url=https://books.google.com/books?id=nzpYb5UOeiwC&pg=PA503 |access-date=8 October 2013}}</ref> У 4.&nbsp;сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. грецькый філозоф [[Ксенофон]] записав у свойих вандрованях, ож у [[Арменія|Арменії]] сохтовали з трубочок пити „ячмінноє вино“.<ref>{{cite magazine |last=Vann |first=Karine |date=13 September 2017 |title=Armenia might be one of the oldest and youngest beer-making countries in the world |magazine=Smithsonian Magazine |url=http://www.smithsonianmag.com/travel/armenia-might-be-one-oldest-and-youngest-beermaking-countries-world-180964860/}}</ref><ref>{{cite book |last=Hornsey |first=Ian Spencer |url=https://books.google.com/books?id=QqnvNsgas20C&pg=PA132 |title=A History of Beer and Brewing |date=2003 |publisher=Royal Society of Chemistry |isbn=978-0-85404-630-0 |pages=132–133}}</ref> == Класифікація == Пиво ся класифікує и оцінює подля фарбы, муцности тай гурькоты. Сучасноє пиво як правило має 4–6% [[Муцность алкоголя|муцности]].<ref name="BBC News 2010">{{cite news |title=World's strongest beer reclaimed |website=BBC News |date=16 February 2010 |url=https://news.bbc.co.uk/1/hi/scotland/north_east/8517607.stm |access-date=5 August 2015}}</ref> Гурькота ся замірює за шкалов IBU ({{Lang-en|International Bitterness Units}}), котра ся врокаши дефінує Америцькым обществом хемікув-пивоварув и Европськов конвенційов пивоварень.<ref>{{cite web |url=http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php |title=The Analysis Committee |access-date=5 August 2009 |author=European Brewery Convention |quote=The EBC Analysis Committee also works closely together with the 'American Society of Brewing Chemists' (ASBC) to establish so-called 'International methods' with world-wide recognition of applicability. A partnership declaration between EBC and ASBC has been signed. The integration of the IOB methods of analysis and EBC methods is nearing completion. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090519041640/http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php|archive-date=19 May 2009}}</ref> Межинародна шкала была розроблена на основі европської (EBU, {{Lang|en|European Bitterness Units}}), и значіня гурькоты мавут быти ідентичні.<ref>{{cite web |url=http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |title=Beer and Brewing Glossary|access-date=5 August 2009 |author=Lehigh Valley Homebrewers |year=2007 |quote=IBUs (International Bittering Units) – The accepted worldwide standard for measuring bitterness in beer, also known as EBU, based on the estimated alpha acid percentage of the hops used and the length of time they are boiled. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080924090107/http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |archive-date=24 September 2008}}</ref> === Фарба === [[Файл:Paulaner.jpg|міні|upright|[[Paulaner]] dunkel&nbsp;– темный лаґер]] Фарбу пива вызначат солод.<ref>[https://books.google.com/books?id=5PVTAAAAMAAJ&q=The+color+of+beer+is+first+of+all+determined+by+the+malt+type. Google Books] Fritz Ullmann, ''Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry'' Vol A-11 pp455, VCH (1985), {{ISBN|3-527-20103-3}}</ref> Майчаста фарба&nbsp;— світлоянтарьовый, позад хоснованя світлых солодув. Світлый лаґер и світлый ель тото терміны про пива, вчинені з солоду, сушеного и жареного на [[кокс]]ови. Кокс ся першый раз ухосновав на тот процес у 1642.&nbsp;році, айбо лиш дас у 1703 першый раз ся схосновав термін „світлый ель“.<ref>[http://www.ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm British Bitter] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100203045718/http://ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm |date=3 February 2010 }} "A beer style or a way of life?", RateBeer (January 2006). Retrieved 30 September 2008.</ref><ref>Martyn Cornell, ''Beer: The Story of the Pint'', Headline (2004), {{ISBN|0-7553-1165-5}}</ref> Булшина днешнього пива ся варит на основі рецепта світлого лаґера, вареного в 1842 у [[Пылзень|Пылзньови]], теперь [[Чехія]].<ref>[http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html BeerHunter] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20100712053442/http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html |date=12 July 2010 }} Michael Jackson, "A Czech-style classic from Belgium", Beer Hunter Online (7 September 1999). Retrieved 20 September 2008.</ref> Темноє пиво ся як правило варит из світлосолодової вадь лаґерносолодової основны з малов дольов май темного солоду. Другі фарбива&nbsp;— наприклад [[карамель]]&nbsp;— тоже ся знавут хосновати на затемненя пива. Дуже темні пива, ги [[ставт]]ы, хоснувут темный вадь чорный солод из май довгым процес його обжаркы.<ref>[https://books.google.com/books?id=gtKOyU9ci1MC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA320 Google Books] Costas Katsigris, Chris Thomas, ''The Bar and Beverage Book'' pp320, John Wiley and Sons (2006), {{ISBN|0-471-64799-3}}</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=QDpi_6VnhegC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA228 Google Books] J. Scott Smith, Y. H. Hui, ''Food Processing: Principles and Applications'' pp228, Blackwell Publishing (2004), {{ISBN|0-8138-1942-3}}</ref> {{Стыржень}} == Референції == {{Reflist}} == Далшоє читаня == {{refbegin|colwidth=25em|small=yes}} * {{cite encyclopedia |title=Encyclopaedia of Brewing |first=Christopher |last=Boulton |isbn=978-1-4051-6744-4 |date=August 2013 |location=Chichester, UK |publisher=Wiley-Blackwell |ref=none}} * {{cite book |first1=Tom |last1=Colicchio |date=October 2011 |title=The Oxford Companion to Beer |editor1-first=Garrett |editor1-last=Oliver |editor-link1=Garrett Oliver |series=Oxford Companion To&nbsp;... |edition=1st hardcover |pages=960 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-536713-3 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Christine P. |editor1-last=Rhodes |editor2-first=Pamela B. |editor2-last=Lappies |date=October 1997 |title=The Encyclopedia of Beer |edition=paperback reprint |pages=509 |publisher=Henry Holt & Co |location=New York, NY |isbn=978-0-8050-5554-2 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first1=Tim |last1=Webb |first2=Stephen |last2=Beaumont |title=The World Atlas of Beer: The essential guide to the beers of the world |date=October 2012 |edition=hardcover |location=New York, NY |publisher=Sterling Epicure |isbn=978-1-4027-8961-8 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first=David |last=Kenning |year=2010 |title=Beers of the World: Over 350&nbsp;classic beers, lagers, ales, and porters |edition=hardcover |location=Bath, UK |publisher=Parragon |isbn=978-1-4454-0878-1 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Mark W. |editor1-last=Patterson |editor2-first=Nancy |editor2-last=Hoalst-Pullen |year=2023 |title=The Geography of Beer: Policies, perceptions, and place |edition=hardcover |location=Cham |publisher=Springer |isbn=978-3-031-39007-4 |ref=none}} {{refend}} == Вонкашні удкликованя == * [[:commons:Category:Beer|Пиво]] на [[Вікімедія Коммонс]] * [[:wikisource:Portal:Beer|Пиво]] на [[Вікіжерела]]х [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] 5pkluzo1q1t7dqmqc34ge9imx3b0nwz 173578 173577 2026-10-18T11:54:22Z Flipdot 23893 /* Фарба */ 173578 wikitext text/x-wiki [[Файл:Budvar-mug.JPG|250px|right|Пувлітер Будвару]] '''Пиво''' є [[квашіня|квашене]] слабе [[алкоголове питя]] вырабляне в [[пивовар]]ї з [[зерновы културы|зернового]] [[слад]]у, [[вода|воды]] і [[хмель|хмелю]] помочов [[квасинкы|пивоварьскых квасинок]] (''Saccharomyces cerevisiae ssp.''), котре ся тїшыть великій облюбі. '''Пиво''' се алкогольноє питя, выробльованоє в процесі [[пивоваріня|варіня]] и [[ферментація|ферментації]] (квашіня) [[крохмаль|крохмалюв]] из [[зернові културы|зерновых култур]]&nbsp;— майчасто [[солод]]ового [[ячмінь|ячміня]], айбо хоснувут ся ай [[пшениця]], [[мелай]] (тенґериця), [[ріж]] и [[овес]]. Зерна ся трощат, обы крохмаль ся перечинив на цукры, котрі ся розчинювут у воді и формувут пивноє сусло. Ферментація сусла дружджами выділят [[етанол]] и [[карбонація|карбонує]] пиво. Пиво тото єден из майстарых и майшыроко вжываных алкогольных питюв у світі и єден из майпопуларных питюв домак. Булшина сучасных пив ся варит из [[хміль]]ом, што додає їм гурькоты и другых смакув и фунґує як природный [[конзервант]] и [[стабілізатор (хемія)|стабілізатор]]. Про смак ся годні додавати (вадь заміняти хміль) ай другі інґредієнты, наприклад [[ґрут]], травы вадь [[овоча]]. У комерційному пивоваріню карбонація часто не природна, ай штучна. Пиво ся пакує як правило у склянкы тай алумінійові банкы и часто доступноє ги „чопованоє“ з крана у [[паб]]ах и [[бар]]ах. Пивна індустрія&nbsp;— ґлобалный бізніс, котрый чинят як читаві мултинаціоналні корпорації, так и малі місні выробникы. Сучасноє пиво має [[Муцность алкоголя|муцнусть]] в районі 4–6%. Пиво ся споминат у подакотрых старых письмовых памнятках: [[законы Хаммурапія|законах Хаммурапія]] (1750&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.), де ся пише за реґулацію пивоваріня; в молитві ид мезопотамськуй богыні пива „Гімна д Нінкасі“, де ся описує рецепт пива. Пиво творит пласт културы многых народув и асоціює ся из соціалными традиціями. Аж го пити надміру, пиво годно шкодити здоровлю и є [[карціноґен]]ом 1.&nbsp;катеґорії подля [[Межинародна аґенція зглядованя раку|Межинародної аґенції зглядованя раку]] (IARC). == Історія == === Правік === [[Файл:Stèle Mercenaire syrien 18ème dynastie Neues Museum image éclaircie et perspective corrigée.jpg|міні|[[Давньый Еґипет|Давньоеґипетськый]] образ, [[18.&nbsp;династія]], правліня [[Ахнатон]]а, дас&nbsp;1300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., на котрому сірійськый найомник пє пиво з трубочкы. Еґипетськый музей у Берліні]] Пиво&nbsp;— єдно из майстарых алкогольных питюв у світі.<ref>{{cite book |first=Ben |last=McFarland |year=2009 |title=World's Best Beers: One thousand craft brews from cask to glass |url=https://books.google.com/books?id=SHh-4M_QxEsC&pg=PA10 |publisher=Sterling Publishing |isbn=978-1-4027-6694-7 |page=10}}</ref> Майранньый археолоґічный доказ ферментації тото остаткы пива консистенції каші, котрым 13,000&nbsp;рокув&nbsp;— тото пиво ся хосновало напувкочувным [[Натуфєн|натуфськым]] народом про ритуалну трапезу. Найшли їх у [[пещера Ракефет|пещері Ракефет]] у горах [[Кармел]] коло [[Хайфа|Хайфы]] в днешньому сіверному [[Ізраїль|Ізраїлю]].<ref name="BBC 2018 oldest brewery">{{cite news |title='World's oldest brewery' found in cave in Israel, say researchers |date=15 September 2018 |website=BBC News |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-45534133 |access-date=15 September 2018}}</ref><ref>{{cite news |title=13,000&nbsp;year-old brewery discovered in Israel – the oldest in the world |url=https://www.timesofisrael.com/13000-year-old-brewery-discovered-in-israel-the-oldest-in-the-world/ |date=2018-09-12 |last1=Borschel-Dan |first1=Amanda |newspaper=The Times of Israel |access-date=16 September 2018}}</ref> Бігом розкопок ся были найшли доказы того, ож пиво ся варило у [[Ґыбеклі Тепе]] бігом [[Докерамічный неоліт|докерамічного неоліта]] (дас 8500&nbsp;– 5500&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>{{cite journal |last1=Dietrich |first1=Oliver |last2=Heun |first2=Manfred |last3=Notroff |first3=Jens |last4=Schmidt |first4=Klaus |last5=Zarnkow |first5=Martin |date=September 2012 |title=The role of cult and feasting in the emergence of Neolithic communities. New evidence from Göbekli Tepe, south-eastern Turkey |journal=Antiquity |volume=86 |issue=333 |pages=674–695 |doi=10.1017/S0003598X00047840 |doi-access=free}}</ref> Майранньый ясный хемічный доказ пивоваріня з ячміня датованый дас&nbsp;3500&nbsp;–3100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и найденый на розкопках у [[Ґодін Тепе]] в горах [[Заґрос]] у западному [[Іран]]і.<ref name=McGovern-2009>{{cite book |last=McGovern |first=Patrick |year=2009 |title=Uncorking the Past |isbn=978-0-520-25379-7 |pages=66–71|publisher=University of California Press }}</ref><ref>{{cite news |title=Jar in Iranian ruins betrays beer drinkers of 3500 B.C. |url=https://www.nytimes.com/1992/11/05/world/jar-in-iranian-ruins-betrays-beer-drinkers-of-3500-bc.html |date=1992-11-05 |last1=Wilford |first1=John Noble |newspaper=[[The New York Times]] |access-date=10 November 2010}}</ref> === Ранні цівілізації === Пиво записаноє в письмовуй історії [[Давньый Еґипет|давнього Еґипта]],<ref>{{cite encyclopedia |title=Beer |encyclopedia=[[Encyclopædia Britanica]] |edition=online |url=https://www.britannica.com/eb/article-66615/beer |access-date=27 August 2023 |via=Britannica.com}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Homan |first1=Michael M. |date=June 2004 |title=Beer and its drinkers: An ancient Near Eastern love story |journal=Near Eastern Archaeology |volume=67 |issue=2 |pages=84–95 |doi=10.2307/4132364 |jstor=4132364 |s2cid=162357890 }}</ref> и археолоґы шпекулувут, ож пиво годно было быти важным фактором у формації цівілізацій.<ref>{{cite news |title=Archeologists link rise of civilization and beer's invention |date=8 November 2010 |website=CBS News |url=http://www.cbsnews.com/news/archeologists-link-rise-of-civilization-and-beers-invention/ |access-date=10 November 2010}}</ref> [[Шумеры]] пили вшылиякі пива: вусям ячмінных филюв, дванадцять пшеничных и три из суміші зерен.<ref name="Gately 2008">{{Cite book |last=Gately |first=Iain |title=Drink: A Cultural History of Alcohol |date=2008 |publisher=Penguin Publishing Group |isbn=978-1-4406-3126-9 |location=East Rutherford |pages=3–4}}</ref> Вірило ся, ож шумерська богыня [[Нінкасі]] позирала за процесом пивоваріня, и выроба тай дистрибуція пива ся тамкы приписовали жонам.<ref name="Gately 2008"/> Дас&nbsp;5000&nbsp;рокув&nbsp;теперь робутникам в [[Урук|Уруці]] (теперь [[Ірак]]) ся плотило за роботу пивом.<ref>{{cite magazine |last=George |first=Alison |date=22 June 2016 |title=The world's oldest paycheck was cashed in beer |magazine=New Scientist |url=https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625140953/https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-date=2016-06-25}}</ref> Бігом ставбы [[Еґипетські піраміды|еґипетськых пірамід]] кажджый робутник дуставав у день чотыри-пять літрув пива, котрі фунґовали як спожыва и освіжіня&nbsp;— тото мало критичну роль у процесі ставбы.<ref>{{cite magazine |first=Abigail |last=Tucker |date=August 2011 |title=The beer archaeologist |magazine=Smithsonian Magazine |url=https://www.smithsonianmag.com/history/the-beer-archaeologist-17016372/ |access-date=30 October 2023 }}</ref> Подакотрі майранні шумерські писаня обсягувут споминкы за пиво: наприклад молитва ид богыні Нінкасі „Гімна д Нінкасі“,<ref>{{cite journal |last=Prince |first=J. Dyneley |year=1916 |title=A Hymn to Ninkasi |journal=The American Journal of Semitic Languages and Literatures |volume=33 |issue=1 |pages=40–44 |doi=10.1086/369806 |doi-access=free}}</ref> котра паралелно фунґовала як спосуб затямити рецепт пива у културі, де было мало грамотных людий; в пораді Ґілґамешови уд богыні [[Шідурі]] („Наповнюй си черево, весели ся день и нуч!“), записануй в „<nowiki/>[[Епос за Ґілґамеша|Епосі за Ґілґамеша]]<nowiki/>“, она годна была маймало часточно мати на гадці ипен питя пива.<ref>{{cite journal |last1=Hartman |first1=L.F. |last2=Oppenheim |first2=A.L. |year=1950 |title=On beer and brewing techniques in ancient Mesopotamia |journal=Supplement to the Journal of the American Oriental Society |volume=10}}</ref> [[Дощкы з Еблы]], найдені в 1974 в [[Ебла|Еблі]], [[Сірія]], указувут, ож у вароши пиво ся варило щи в 2500.&nbsp;році&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Dumper, Stanley. 2007, p. 141.</ref> Ферментованоє питя з [[ріж]]а и овоча ся чинило в [[Китай|Китаї]] у дас&nbsp;7000&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. На удлику уд [[саке]], на сахаризацію ріжу ся не хосновала [[плісінь]]; вмісто того, вун ся скорше всього ладив про ферментацію жваньом авадь солодованьом.<ref>{{cite journal |last1=McGovern |first1=Patrick E. |last2=Zhang |first2=Juzhong |last3=Tang |first3=Jigen |last4=Zhang |first4=Zhiqing |last5=Hall |first5=Gretchen R. |last6=Moreau |first6=Robert A. |last7=Nuñez |first7=Alberto |last8=Butrym |first8=Eric D. |last9=Richards |first9=Michael P. |last10=Wang |first10=Chen-Shan |last11=Cheng |first11=Guangsheng |last12=Zhao |first12=Zhijun |last13=Wang |first13=Changsui |display-authors=5 |year=2004 |title=Fermented beverages of pre- and proto-historic China |journal=[[PNAS]] |volume=101 |issue=51 |pages=17593–17598 |doi=10.1073/pnas.0407921102 |pmid=15590771 |pmc=539767 |bibcode=2004PNAS..10117593M |doi-access=free}}</ref><ref>{{cite web |title=Li wine: The beer of ancient China |date=15 July 2009 |series=China Beer Festivals |volume=2009 |website=echinacities.com |url=http://www.echinacities.com/Special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |access-date=21 September 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090719014915/http://www.echinacities.com/special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |archive-date=19 July 2009}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Wang |first1=Jiajing |last2=Liu |first2=Li |last3=Ball |first3=Terry |last4=Yu |first4=Linjie |last5=Li |first5=Yuanqing |last6=Xing |first6=Fulai |title=Revealing a 5,000-y-old beer recipe in China |journal=[[PNAS]] |volume=113 |issue=23 |date=2016-06-07 |pmid=27217567 |pmc=4988576 |doi=10.1073/pnas.1601465113 |doi-access=free |pages=6444–6448 |bibcode=2016PNAS..113.6444W |url=https://www.pnas.org/content/pnas/113/23/6444.full.pdf }}</ref> Записано, ож бігом [[Ведичный період|ведичного періода]] в [[Давня Індія|давнюй Індії]] пила ся [[Сура (алкогольноє питя)|сура]], котра подабала на пиво.<ref name="Eraly2002">{{cite book |first=Abraham |last=Eraly |year=2002 |title=Gem in the Lotus |publisher=Penguin Books |isbn=978-93-5118-014-2 |page=165 |url=https://books.google.com/books?id=YokatCwNG90C&pg=PT165}}</ref><ref name="Prakash2005">{{cite book |first=Om |last=Prakash |year=2005 |title=Cultural History of India |publisher=New Age International |isbn=978-81-224-1587-2 |page=503 |url=https://books.google.com/books?id=nzpYb5UOeiwC&pg=PA503 |access-date=8 October 2013}}</ref> У 4.&nbsp;сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. грецькый філозоф [[Ксенофон]] записав у свойих вандрованях, ож у [[Арменія|Арменії]] сохтовали з трубочок пити „ячмінноє вино“.<ref>{{cite magazine |last=Vann |first=Karine |date=13 September 2017 |title=Armenia might be one of the oldest and youngest beer-making countries in the world |magazine=Smithsonian Magazine |url=http://www.smithsonianmag.com/travel/armenia-might-be-one-oldest-and-youngest-beermaking-countries-world-180964860/}}</ref><ref>{{cite book |last=Hornsey |first=Ian Spencer |url=https://books.google.com/books?id=QqnvNsgas20C&pg=PA132 |title=A History of Beer and Brewing |date=2003 |publisher=Royal Society of Chemistry |isbn=978-0-85404-630-0 |pages=132–133}}</ref> == Класифікація == Пиво ся класифікує и оцінює подля фарбы, муцности тай гурькоты. Сучасноє пиво як правило має 4–6% [[Муцность алкоголя|муцности]].<ref name="BBC News 2010">{{cite news |title=World's strongest beer reclaimed |website=BBC News |date=16 February 2010 |url=https://news.bbc.co.uk/1/hi/scotland/north_east/8517607.stm |access-date=5 August 2015}}</ref> Гурькота ся замірює за шкалов IBU ({{Lang-en|International Bitterness Units}}), котра ся врокаши дефінує Америцькым обществом хемікув-пивоварув и Европськов конвенційов пивоварень.<ref>{{cite web |url=http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php |title=The Analysis Committee |access-date=5 August 2009 |author=European Brewery Convention |quote=The EBC Analysis Committee also works closely together with the 'American Society of Brewing Chemists' (ASBC) to establish so-called 'International methods' with world-wide recognition of applicability. A partnership declaration between EBC and ASBC has been signed. The integration of the IOB methods of analysis and EBC methods is nearing completion. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090519041640/http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php|archive-date=19 May 2009}}</ref> Межинародна шкала была розроблена на основі европської (EBU, {{Lang|en|European Bitterness Units}}), и значіня гурькоты мавут быти ідентичні.<ref>{{cite web |url=http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |title=Beer and Brewing Glossary|access-date=5 August 2009 |author=Lehigh Valley Homebrewers |year=2007 |quote=IBUs (International Bittering Units) – The accepted worldwide standard for measuring bitterness in beer, also known as EBU, based on the estimated alpha acid percentage of the hops used and the length of time they are boiled. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080924090107/http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |archive-date=24 September 2008}}</ref> === Фарба === [[Файл:Paulaner.jpg|міні|upright|[[Paulaner]] dunkel&nbsp;– темный лаґер]] Фарбу пива вызначат солод.<ref>[https://books.google.com/books?id=5PVTAAAAMAAJ&q=The+color+of+beer+is+first+of+all+determined+by+the+malt+type. Google Books] Fritz Ullmann, ''Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry'' Vol A-11 pp455, VCH (1985), {{ISBN|3-527-20103-3}}</ref> Майчастый колер&nbsp;— світлоянтарьовый, позад хоснованя світлых солодув. Світлый лаґер и світлый ель тото терміны про пива, вчинені з солоду, сушеного и жареного на [[кокс]]ови. Кокс ся першый раз ухосновав на тот процес у 1642.&nbsp;році, айбо лиш дас у 1703 першый раз ся схосновав термін „світлый ель“.<ref>[http://www.ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm British Bitter] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100203045718/http://ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm |date=3 February 2010 }} "A beer style or a way of life?", RateBeer (January 2006). Retrieved 30 September 2008.</ref><ref>Martyn Cornell, ''Beer: The Story of the Pint'', Headline (2004), {{ISBN|0-7553-1165-5}}</ref> Булшина днешнього пива ся варит на основі рецепта світлого лаґера, вареного в 1842 у [[Пылзень|Пылзньови]], теперь [[Чехія]].<ref>[http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html BeerHunter] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20100712053442/http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html |date=12 July 2010 }} Michael Jackson, "A Czech-style classic from Belgium", Beer Hunter Online (7 September 1999). Retrieved 20 September 2008.</ref> Темноє пиво ся як правило варит из світлосолодової вадь лаґерносолодової основны з малов дольов май темного солоду. Другі фарбива&nbsp;— наприклад [[карамель]]&nbsp;— тоже ся знавут хосновати на затемненя пива. Дуже темні пива, ги [[ставт]]ы, хоснувут темный вадь чорный солод из май довгым процес його обжаркы.<ref>[https://books.google.com/books?id=gtKOyU9ci1MC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA320 Google Books] Costas Katsigris, Chris Thomas, ''The Bar and Beverage Book'' pp320, John Wiley and Sons (2006), {{ISBN|0-471-64799-3}}</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=QDpi_6VnhegC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA228 Google Books] J. Scott Smith, Y. H. Hui, ''Food Processing: Principles and Applications'' pp228, Blackwell Publishing (2004), {{ISBN|0-8138-1942-3}}</ref> {{Стыржень}} == Референції == {{Reflist}} == Далшоє читаня == {{refbegin|colwidth=25em|small=yes}} * {{cite encyclopedia |title=Encyclopaedia of Brewing |first=Christopher |last=Boulton |isbn=978-1-4051-6744-4 |date=August 2013 |location=Chichester, UK |publisher=Wiley-Blackwell |ref=none}} * {{cite book |first1=Tom |last1=Colicchio |date=October 2011 |title=The Oxford Companion to Beer |editor1-first=Garrett |editor1-last=Oliver |editor-link1=Garrett Oliver |series=Oxford Companion To&nbsp;... |edition=1st hardcover |pages=960 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-536713-3 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Christine P. |editor1-last=Rhodes |editor2-first=Pamela B. |editor2-last=Lappies |date=October 1997 |title=The Encyclopedia of Beer |edition=paperback reprint |pages=509 |publisher=Henry Holt & Co |location=New York, NY |isbn=978-0-8050-5554-2 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first1=Tim |last1=Webb |first2=Stephen |last2=Beaumont |title=The World Atlas of Beer: The essential guide to the beers of the world |date=October 2012 |edition=hardcover |location=New York, NY |publisher=Sterling Epicure |isbn=978-1-4027-8961-8 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first=David |last=Kenning |year=2010 |title=Beers of the World: Over 350&nbsp;classic beers, lagers, ales, and porters |edition=hardcover |location=Bath, UK |publisher=Parragon |isbn=978-1-4454-0878-1 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Mark W. |editor1-last=Patterson |editor2-first=Nancy |editor2-last=Hoalst-Pullen |year=2023 |title=The Geography of Beer: Policies, perceptions, and place |edition=hardcover |location=Cham |publisher=Springer |isbn=978-3-031-39007-4 |ref=none}} {{refend}} == Вонкашні удкликованя == * [[:commons:Category:Beer|Пиво]] на [[Вікімедія Коммонс]] * [[:wikisource:Portal:Beer|Пиво]] на [[Вікіжерела]]х [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] ifst941tjbe82muh1lpb1qs8icufytt 173579 173578 2026-10-18T11:54:41Z Flipdot 23893 173579 wikitext text/x-wiki [[Файл:Budvar-mug.JPG|250px|right|Пувлітер Будвару]] '''Пиво''' се алкогольноє питя, выробльованоє в процесі [[пивоваріня|варіня]] и [[ферментація|ферментації]] (квашіня) [[крохмаль|крохмалюв]] из [[зернові културы|зерновых култур]]&nbsp;— майчасто [[солод]]ового [[ячмінь|ячміня]], айбо хоснувут ся ай [[пшениця]], [[мелай]] (тенґериця), [[ріж]] и [[овес]]. Зерна ся трощат, обы крохмаль ся перечинив на цукры, котрі ся розчинювут у воді и формувут пивноє сусло. Ферментація сусла дружджами выділят [[етанол]] и [[карбонація|карбонує]] пиво. Пиво тото єден из майстарых и майшыроко вжываных алкогольных питюв у світі и єден из майпопуларных питюв домак. Булшина сучасных пив ся варит из [[хміль]]ом, што додає їм гурькоты и другых смакув и фунґує як природный [[конзервант]] и [[стабілізатор (хемія)|стабілізатор]]. Про смак ся годні додавати (вадь заміняти хміль) ай другі інґредієнты, наприклад [[ґрут]], травы вадь [[овоча]]. У комерційному пивоваріню карбонація часто не природна, ай штучна. Пиво ся пакує як правило у склянкы тай алумінійові банкы и часто доступноє ги „чопованоє“ з крана у [[паб]]ах и [[бар]]ах. Пивна індустрія&nbsp;— ґлобалный бізніс, котрый чинят як читаві мултинаціоналні корпорації, так и малі місні выробникы. Сучасноє пиво має [[Муцность алкоголя|муцнусть]] в районі 4–6%. Пиво ся споминат у подакотрых старых письмовых памнятках: [[законы Хаммурапія|законах Хаммурапія]] (1750&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.), де ся пише за реґулацію пивоваріня; в молитві ид мезопотамськуй богыні пива „Гімна д Нінкасі“, де ся описує рецепт пива. Пиво творит пласт културы многых народув и асоціює ся из соціалными традиціями. Аж го пити надміру, пиво годно шкодити здоровлю и є [[карціноґен]]ом 1.&nbsp;катеґорії подля [[Межинародна аґенція зглядованя раку|Межинародної аґенції зглядованя раку]] (IARC). == Історія == === Правік === [[Файл:Stèle Mercenaire syrien 18ème dynastie Neues Museum image éclaircie et perspective corrigée.jpg|міні|[[Давньый Еґипет|Давньоеґипетськый]] образ, [[18.&nbsp;династія]], правліня [[Ахнатон]]а, дас&nbsp;1300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., на котрому сірійськый найомник пє пиво з трубочкы. Еґипетськый музей у Берліні]] Пиво&nbsp;— єдно из майстарых алкогольных питюв у світі.<ref>{{cite book |first=Ben |last=McFarland |year=2009 |title=World's Best Beers: One thousand craft brews from cask to glass |url=https://books.google.com/books?id=SHh-4M_QxEsC&pg=PA10 |publisher=Sterling Publishing |isbn=978-1-4027-6694-7 |page=10}}</ref> Майранньый археолоґічный доказ ферментації тото остаткы пива консистенції каші, котрым 13,000&nbsp;рокув&nbsp;— тото пиво ся хосновало напувкочувным [[Натуфєн|натуфськым]] народом про ритуалну трапезу. Найшли їх у [[пещера Ракефет|пещері Ракефет]] у горах [[Кармел]] коло [[Хайфа|Хайфы]] в днешньому сіверному [[Ізраїль|Ізраїлю]].<ref name="BBC 2018 oldest brewery">{{cite news |title='World's oldest brewery' found in cave in Israel, say researchers |date=15 September 2018 |website=BBC News |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-45534133 |access-date=15 September 2018}}</ref><ref>{{cite news |title=13,000&nbsp;year-old brewery discovered in Israel – the oldest in the world |url=https://www.timesofisrael.com/13000-year-old-brewery-discovered-in-israel-the-oldest-in-the-world/ |date=2018-09-12 |last1=Borschel-Dan |first1=Amanda |newspaper=The Times of Israel |access-date=16 September 2018}}</ref> Бігом розкопок ся были найшли доказы того, ож пиво ся варило у [[Ґыбеклі Тепе]] бігом [[Докерамічный неоліт|докерамічного неоліта]] (дас 8500&nbsp;– 5500&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>{{cite journal |last1=Dietrich |first1=Oliver |last2=Heun |first2=Manfred |last3=Notroff |first3=Jens |last4=Schmidt |first4=Klaus |last5=Zarnkow |first5=Martin |date=September 2012 |title=The role of cult and feasting in the emergence of Neolithic communities. New evidence from Göbekli Tepe, south-eastern Turkey |journal=Antiquity |volume=86 |issue=333 |pages=674–695 |doi=10.1017/S0003598X00047840 |doi-access=free}}</ref> Майранньый ясный хемічный доказ пивоваріня з ячміня датованый дас&nbsp;3500&nbsp;–3100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и найденый на розкопках у [[Ґодін Тепе]] в горах [[Заґрос]] у западному [[Іран]]і.<ref name=McGovern-2009>{{cite book |last=McGovern |first=Patrick |year=2009 |title=Uncorking the Past |isbn=978-0-520-25379-7 |pages=66–71|publisher=University of California Press }}</ref><ref>{{cite news |title=Jar in Iranian ruins betrays beer drinkers of 3500 B.C. |url=https://www.nytimes.com/1992/11/05/world/jar-in-iranian-ruins-betrays-beer-drinkers-of-3500-bc.html |date=1992-11-05 |last1=Wilford |first1=John Noble |newspaper=[[The New York Times]] |access-date=10 November 2010}}</ref> === Ранні цівілізації === Пиво записаноє в письмовуй історії [[Давньый Еґипет|давнього Еґипта]],<ref>{{cite encyclopedia |title=Beer |encyclopedia=[[Encyclopædia Britanica]] |edition=online |url=https://www.britannica.com/eb/article-66615/beer |access-date=27 August 2023 |via=Britannica.com}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Homan |first1=Michael M. |date=June 2004 |title=Beer and its drinkers: An ancient Near Eastern love story |journal=Near Eastern Archaeology |volume=67 |issue=2 |pages=84–95 |doi=10.2307/4132364 |jstor=4132364 |s2cid=162357890 }}</ref> и археолоґы шпекулувут, ож пиво годно было быти важным фактором у формації цівілізацій.<ref>{{cite news |title=Archeologists link rise of civilization and beer's invention |date=8 November 2010 |website=CBS News |url=http://www.cbsnews.com/news/archeologists-link-rise-of-civilization-and-beers-invention/ |access-date=10 November 2010}}</ref> [[Шумеры]] пили вшылиякі пива: вусям ячмінных филюв, дванадцять пшеничных и три из суміші зерен.<ref name="Gately 2008">{{Cite book |last=Gately |first=Iain |title=Drink: A Cultural History of Alcohol |date=2008 |publisher=Penguin Publishing Group |isbn=978-1-4406-3126-9 |location=East Rutherford |pages=3–4}}</ref> Вірило ся, ож шумерська богыня [[Нінкасі]] позирала за процесом пивоваріня, и выроба тай дистрибуція пива ся тамкы приписовали жонам.<ref name="Gately 2008"/> Дас&nbsp;5000&nbsp;рокув&nbsp;теперь робутникам в [[Урук|Уруці]] (теперь [[Ірак]]) ся плотило за роботу пивом.<ref>{{cite magazine |last=George |first=Alison |date=22 June 2016 |title=The world's oldest paycheck was cashed in beer |magazine=New Scientist |url=https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625140953/https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-date=2016-06-25}}</ref> Бігом ставбы [[Еґипетські піраміды|еґипетськых пірамід]] кажджый робутник дуставав у день чотыри-пять літрув пива, котрі фунґовали як спожыва и освіжіня&nbsp;— тото мало критичну роль у процесі ставбы.<ref>{{cite magazine |first=Abigail |last=Tucker |date=August 2011 |title=The beer archaeologist |magazine=Smithsonian Magazine |url=https://www.smithsonianmag.com/history/the-beer-archaeologist-17016372/ |access-date=30 October 2023 }}</ref> Подакотрі майранні шумерські писаня обсягувут споминкы за пиво: наприклад молитва ид богыні Нінкасі „Гімна д Нінкасі“,<ref>{{cite journal |last=Prince |first=J. Dyneley |year=1916 |title=A Hymn to Ninkasi |journal=The American Journal of Semitic Languages and Literatures |volume=33 |issue=1 |pages=40–44 |doi=10.1086/369806 |doi-access=free}}</ref> котра паралелно фунґовала як спосуб затямити рецепт пива у културі, де было мало грамотных людий; в пораді Ґілґамешови уд богыні [[Шідурі]] („Наповнюй си черево, весели ся день и нуч!“), записануй в „<nowiki/>[[Епос за Ґілґамеша|Епосі за Ґілґамеша]]<nowiki/>“, она годна была маймало часточно мати на гадці ипен питя пива.<ref>{{cite journal |last1=Hartman |first1=L.F. |last2=Oppenheim |first2=A.L. |year=1950 |title=On beer and brewing techniques in ancient Mesopotamia |journal=Supplement to the Journal of the American Oriental Society |volume=10}}</ref> [[Дощкы з Еблы]], найдені в 1974 в [[Ебла|Еблі]], [[Сірія]], указувут, ож у вароши пиво ся варило щи в 2500.&nbsp;році&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Dumper, Stanley. 2007, p. 141.</ref> Ферментованоє питя з [[ріж]]а и овоча ся чинило в [[Китай|Китаї]] у дас&nbsp;7000&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. На удлику уд [[саке]], на сахаризацію ріжу ся не хосновала [[плісінь]]; вмісто того, вун ся скорше всього ладив про ферментацію жваньом авадь солодованьом.<ref>{{cite journal |last1=McGovern |first1=Patrick E. |last2=Zhang |first2=Juzhong |last3=Tang |first3=Jigen |last4=Zhang |first4=Zhiqing |last5=Hall |first5=Gretchen R. |last6=Moreau |first6=Robert A. |last7=Nuñez |first7=Alberto |last8=Butrym |first8=Eric D. |last9=Richards |first9=Michael P. |last10=Wang |first10=Chen-Shan |last11=Cheng |first11=Guangsheng |last12=Zhao |first12=Zhijun |last13=Wang |first13=Changsui |display-authors=5 |year=2004 |title=Fermented beverages of pre- and proto-historic China |journal=[[PNAS]] |volume=101 |issue=51 |pages=17593–17598 |doi=10.1073/pnas.0407921102 |pmid=15590771 |pmc=539767 |bibcode=2004PNAS..10117593M |doi-access=free}}</ref><ref>{{cite web |title=Li wine: The beer of ancient China |date=15 July 2009 |series=China Beer Festivals |volume=2009 |website=echinacities.com |url=http://www.echinacities.com/Special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |access-date=21 September 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090719014915/http://www.echinacities.com/special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |archive-date=19 July 2009}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Wang |first1=Jiajing |last2=Liu |first2=Li |last3=Ball |first3=Terry |last4=Yu |first4=Linjie |last5=Li |first5=Yuanqing |last6=Xing |first6=Fulai |title=Revealing a 5,000-y-old beer recipe in China |journal=[[PNAS]] |volume=113 |issue=23 |date=2016-06-07 |pmid=27217567 |pmc=4988576 |doi=10.1073/pnas.1601465113 |doi-access=free |pages=6444–6448 |bibcode=2016PNAS..113.6444W |url=https://www.pnas.org/content/pnas/113/23/6444.full.pdf }}</ref> Записано, ож бігом [[Ведичный період|ведичного періода]] в [[Давня Індія|давнюй Індії]] пила ся [[Сура (алкогольноє питя)|сура]], котра подабала на пиво.<ref name="Eraly2002">{{cite book |first=Abraham |last=Eraly |year=2002 |title=Gem in the Lotus |publisher=Penguin Books |isbn=978-93-5118-014-2 |page=165 |url=https://books.google.com/books?id=YokatCwNG90C&pg=PT165}}</ref><ref name="Prakash2005">{{cite book |first=Om |last=Prakash |year=2005 |title=Cultural History of India |publisher=New Age International |isbn=978-81-224-1587-2 |page=503 |url=https://books.google.com/books?id=nzpYb5UOeiwC&pg=PA503 |access-date=8 October 2013}}</ref> У 4.&nbsp;сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. грецькый філозоф [[Ксенофон]] записав у свойих вандрованях, ож у [[Арменія|Арменії]] сохтовали з трубочок пити „ячмінноє вино“.<ref>{{cite magazine |last=Vann |first=Karine |date=13 September 2017 |title=Armenia might be one of the oldest and youngest beer-making countries in the world |magazine=Smithsonian Magazine |url=http://www.smithsonianmag.com/travel/armenia-might-be-one-oldest-and-youngest-beermaking-countries-world-180964860/}}</ref><ref>{{cite book |last=Hornsey |first=Ian Spencer |url=https://books.google.com/books?id=QqnvNsgas20C&pg=PA132 |title=A History of Beer and Brewing |date=2003 |publisher=Royal Society of Chemistry |isbn=978-0-85404-630-0 |pages=132–133}}</ref> == Класифікація == Пиво ся класифікує и оцінює подля фарбы, муцности тай гурькоты. Сучасноє пиво як правило має 4–6% [[Муцность алкоголя|муцности]].<ref name="BBC News 2010">{{cite news |title=World's strongest beer reclaimed |website=BBC News |date=16 February 2010 |url=https://news.bbc.co.uk/1/hi/scotland/north_east/8517607.stm |access-date=5 August 2015}}</ref> Гурькота ся замірює за шкалов IBU ({{Lang-en|International Bitterness Units}}), котра ся врокаши дефінує Америцькым обществом хемікув-пивоварув и Европськов конвенційов пивоварень.<ref>{{cite web |url=http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php |title=The Analysis Committee |access-date=5 August 2009 |author=European Brewery Convention |quote=The EBC Analysis Committee also works closely together with the 'American Society of Brewing Chemists' (ASBC) to establish so-called 'International methods' with world-wide recognition of applicability. A partnership declaration between EBC and ASBC has been signed. The integration of the IOB methods of analysis and EBC methods is nearing completion. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090519041640/http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php|archive-date=19 May 2009}}</ref> Межинародна шкала была розроблена на основі европської (EBU, {{Lang|en|European Bitterness Units}}), и значіня гурькоты мавут быти ідентичні.<ref>{{cite web |url=http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |title=Beer and Brewing Glossary|access-date=5 August 2009 |author=Lehigh Valley Homebrewers |year=2007 |quote=IBUs (International Bittering Units) – The accepted worldwide standard for measuring bitterness in beer, also known as EBU, based on the estimated alpha acid percentage of the hops used and the length of time they are boiled. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080924090107/http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |archive-date=24 September 2008}}</ref> === Фарба === [[Файл:Paulaner.jpg|міні|upright|[[Paulaner]] dunkel&nbsp;– темный лаґер]] Фарбу пива вызначат солод.<ref>[https://books.google.com/books?id=5PVTAAAAMAAJ&q=The+color+of+beer+is+first+of+all+determined+by+the+malt+type. Google Books] Fritz Ullmann, ''Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry'' Vol A-11 pp455, VCH (1985), {{ISBN|3-527-20103-3}}</ref> Майчастый колер&nbsp;— світлоянтарьовый, позад хоснованя світлых солодув. Світлый лаґер и світлый ель тото терміны про пива, вчинені з солоду, сушеного и жареного на [[кокс]]ови. Кокс ся першый раз ухосновав на тот процес у 1642.&nbsp;році, айбо лиш дас у 1703 першый раз ся схосновав термін „світлый ель“.<ref>[http://www.ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm British Bitter] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100203045718/http://ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm |date=3 February 2010 }} "A beer style or a way of life?", RateBeer (January 2006). Retrieved 30 September 2008.</ref><ref>Martyn Cornell, ''Beer: The Story of the Pint'', Headline (2004), {{ISBN|0-7553-1165-5}}</ref> Булшина днешнього пива ся варит на основі рецепта світлого лаґера, вареного в 1842 у [[Пылзень|Пылзньови]], теперь [[Чехія]].<ref>[http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html BeerHunter] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20100712053442/http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html |date=12 July 2010 }} Michael Jackson, "A Czech-style classic from Belgium", Beer Hunter Online (7 September 1999). Retrieved 20 September 2008.</ref> Темноє пиво ся як правило варит из світлосолодової вадь лаґерносолодової основны з малов дольов май темного солоду. Другі фарбива&nbsp;— наприклад [[карамель]]&nbsp;— тоже ся знавут хосновати на затемненя пива. Дуже темні пива, ги [[ставт]]ы, хоснувут темный вадь чорный солод из май довгым процес його обжаркы.<ref>[https://books.google.com/books?id=gtKOyU9ci1MC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA320 Google Books] Costas Katsigris, Chris Thomas, ''The Bar and Beverage Book'' pp320, John Wiley and Sons (2006), {{ISBN|0-471-64799-3}}</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=QDpi_6VnhegC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA228 Google Books] J. Scott Smith, Y. H. Hui, ''Food Processing: Principles and Applications'' pp228, Blackwell Publishing (2004), {{ISBN|0-8138-1942-3}}</ref> {{Стыржень}} == Референції == {{Reflist}} == Далшоє читаня == {{refbegin|colwidth=25em|small=yes}} * {{cite encyclopedia |title=Encyclopaedia of Brewing |first=Christopher |last=Boulton |isbn=978-1-4051-6744-4 |date=August 2013 |location=Chichester, UK |publisher=Wiley-Blackwell |ref=none}} * {{cite book |first1=Tom |last1=Colicchio |date=October 2011 |title=The Oxford Companion to Beer |editor1-first=Garrett |editor1-last=Oliver |editor-link1=Garrett Oliver |series=Oxford Companion To&nbsp;... |edition=1st hardcover |pages=960 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-536713-3 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Christine P. |editor1-last=Rhodes |editor2-first=Pamela B. |editor2-last=Lappies |date=October 1997 |title=The Encyclopedia of Beer |edition=paperback reprint |pages=509 |publisher=Henry Holt & Co |location=New York, NY |isbn=978-0-8050-5554-2 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first1=Tim |last1=Webb |first2=Stephen |last2=Beaumont |title=The World Atlas of Beer: The essential guide to the beers of the world |date=October 2012 |edition=hardcover |location=New York, NY |publisher=Sterling Epicure |isbn=978-1-4027-8961-8 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first=David |last=Kenning |year=2010 |title=Beers of the World: Over 350&nbsp;classic beers, lagers, ales, and porters |edition=hardcover |location=Bath, UK |publisher=Parragon |isbn=978-1-4454-0878-1 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Mark W. |editor1-last=Patterson |editor2-first=Nancy |editor2-last=Hoalst-Pullen |year=2023 |title=The Geography of Beer: Policies, perceptions, and place |edition=hardcover |location=Cham |publisher=Springer |isbn=978-3-031-39007-4 |ref=none}} {{refend}} == Вонкашні удкликованя == * [[:commons:Category:Beer|Пиво]] на [[Вікімедія Коммонс]] * [[:wikisource:Portal:Beer|Пиво]] на [[Вікіжерела]]х [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] j8fs4sv6yqqt3haoejjkdjv0mc0imgw 173580 173579 2026-10-18T11:55:02Z Flipdot 23893 173580 wikitext text/x-wiki [[Файл:Budvar-mug.JPG|250px|right|Пувлітер Будвару]] '''Пиво''' се [[алкогол|алкогольноє питя]], выробльованоє в процесі [[пивоваріня|варіня]] и [[ферментація|ферментації]] (квашіня) [[крохмаль|крохмалюв]] из [[зернові културы|зерновых култур]]&nbsp;— майчасто [[солод]]ового [[ячмінь|ячміня]], айбо хоснувут ся ай [[пшениця]], [[мелай]] (тенґериця), [[ріж]] и [[овес]]. Зерна ся трощат, обы крохмаль ся перечинив на цукры, котрі ся розчинювут у воді и формувут пивноє сусло. Ферментація сусла дружджами выділят [[етанол]] и [[карбонація|карбонує]] пиво. Пиво тото єден из майстарых и майшыроко вжываных алкогольных питюв у світі и єден из майпопуларных питюв домак. Булшина сучасных пив ся варит из [[хміль]]ом, што додає їм гурькоты и другых смакув и фунґує як природный [[конзервант]] и [[стабілізатор (хемія)|стабілізатор]]. Про смак ся годні додавати (вадь заміняти хміль) ай другі інґредієнты, наприклад [[ґрут]], травы вадь [[овоча]]. У комерційному пивоваріню карбонація часто не природна, ай штучна. Пиво ся пакує як правило у склянкы тай алумінійові банкы и часто доступноє ги „чопованоє“ з крана у [[паб]]ах и [[бар]]ах. Пивна індустрія&nbsp;— ґлобалный бізніс, котрый чинят як читаві мултинаціоналні корпорації, так и малі місні выробникы. Сучасноє пиво має [[Муцность алкоголя|муцнусть]] в районі 4–6%. Пиво ся споминат у подакотрых старых письмовых памнятках: [[законы Хаммурапія|законах Хаммурапія]] (1750&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.), де ся пише за реґулацію пивоваріня; в молитві ид мезопотамськуй богыні пива „Гімна д Нінкасі“, де ся описує рецепт пива. Пиво творит пласт културы многых народув и асоціює ся из соціалными традиціями. Аж го пити надміру, пиво годно шкодити здоровлю и є [[карціноґен]]ом 1.&nbsp;катеґорії подля [[Межинародна аґенція зглядованя раку|Межинародної аґенції зглядованя раку]] (IARC). == Історія == === Правік === [[Файл:Stèle Mercenaire syrien 18ème dynastie Neues Museum image éclaircie et perspective corrigée.jpg|міні|[[Давньый Еґипет|Давньоеґипетськый]] образ, [[18.&nbsp;династія]], правліня [[Ахнатон]]а, дас&nbsp;1300&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е., на котрому сірійськый найомник пє пиво з трубочкы. Еґипетськый музей у Берліні]] Пиво&nbsp;— єдно из майстарых алкогольных питюв у світі.<ref>{{cite book |first=Ben |last=McFarland |year=2009 |title=World's Best Beers: One thousand craft brews from cask to glass |url=https://books.google.com/books?id=SHh-4M_QxEsC&pg=PA10 |publisher=Sterling Publishing |isbn=978-1-4027-6694-7 |page=10}}</ref> Майранньый археолоґічный доказ ферментації тото остаткы пива консистенції каші, котрым 13,000&nbsp;рокув&nbsp;— тото пиво ся хосновало напувкочувным [[Натуфєн|натуфськым]] народом про ритуалну трапезу. Найшли їх у [[пещера Ракефет|пещері Ракефет]] у горах [[Кармел]] коло [[Хайфа|Хайфы]] в днешньому сіверному [[Ізраїль|Ізраїлю]].<ref name="BBC 2018 oldest brewery">{{cite news |title='World's oldest brewery' found in cave in Israel, say researchers |date=15 September 2018 |website=BBC News |url=https://www.bbc.co.uk/news/world-middle-east-45534133 |access-date=15 September 2018}}</ref><ref>{{cite news |title=13,000&nbsp;year-old brewery discovered in Israel – the oldest in the world |url=https://www.timesofisrael.com/13000-year-old-brewery-discovered-in-israel-the-oldest-in-the-world/ |date=2018-09-12 |last1=Borschel-Dan |first1=Amanda |newspaper=The Times of Israel |access-date=16 September 2018}}</ref> Бігом розкопок ся были найшли доказы того, ож пиво ся варило у [[Ґыбеклі Тепе]] бігом [[Докерамічный неоліт|докерамічного неоліта]] (дас 8500&nbsp;– 5500&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.).<ref>{{cite journal |last1=Dietrich |first1=Oliver |last2=Heun |first2=Manfred |last3=Notroff |first3=Jens |last4=Schmidt |first4=Klaus |last5=Zarnkow |first5=Martin |date=September 2012 |title=The role of cult and feasting in the emergence of Neolithic communities. New evidence from Göbekli Tepe, south-eastern Turkey |journal=Antiquity |volume=86 |issue=333 |pages=674–695 |doi=10.1017/S0003598X00047840 |doi-access=free}}</ref> Майранньый ясный хемічный доказ пивоваріня з ячміня датованый дас&nbsp;3500&nbsp;–3100&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. и найденый на розкопках у [[Ґодін Тепе]] в горах [[Заґрос]] у западному [[Іран]]і.<ref name=McGovern-2009>{{cite book |last=McGovern |first=Patrick |year=2009 |title=Uncorking the Past |isbn=978-0-520-25379-7 |pages=66–71|publisher=University of California Press }}</ref><ref>{{cite news |title=Jar in Iranian ruins betrays beer drinkers of 3500 B.C. |url=https://www.nytimes.com/1992/11/05/world/jar-in-iranian-ruins-betrays-beer-drinkers-of-3500-bc.html |date=1992-11-05 |last1=Wilford |first1=John Noble |newspaper=[[The New York Times]] |access-date=10 November 2010}}</ref> === Ранні цівілізації === Пиво записаноє в письмовуй історії [[Давньый Еґипет|давнього Еґипта]],<ref>{{cite encyclopedia |title=Beer |encyclopedia=[[Encyclopædia Britanica]] |edition=online |url=https://www.britannica.com/eb/article-66615/beer |access-date=27 August 2023 |via=Britannica.com}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Homan |first1=Michael M. |date=June 2004 |title=Beer and its drinkers: An ancient Near Eastern love story |journal=Near Eastern Archaeology |volume=67 |issue=2 |pages=84–95 |doi=10.2307/4132364 |jstor=4132364 |s2cid=162357890 }}</ref> и археолоґы шпекулувут, ож пиво годно было быти важным фактором у формації цівілізацій.<ref>{{cite news |title=Archeologists link rise of civilization and beer's invention |date=8 November 2010 |website=CBS News |url=http://www.cbsnews.com/news/archeologists-link-rise-of-civilization-and-beers-invention/ |access-date=10 November 2010}}</ref> [[Шумеры]] пили вшылиякі пива: вусям ячмінных филюв, дванадцять пшеничных и три из суміші зерен.<ref name="Gately 2008">{{Cite book |last=Gately |first=Iain |title=Drink: A Cultural History of Alcohol |date=2008 |publisher=Penguin Publishing Group |isbn=978-1-4406-3126-9 |location=East Rutherford |pages=3–4}}</ref> Вірило ся, ож шумерська богыня [[Нінкасі]] позирала за процесом пивоваріня, и выроба тай дистрибуція пива ся тамкы приписовали жонам.<ref name="Gately 2008"/> Дас&nbsp;5000&nbsp;рокув&nbsp;теперь робутникам в [[Урук|Уруці]] (теперь [[Ірак]]) ся плотило за роботу пивом.<ref>{{cite magazine |last=George |first=Alison |date=22 June 2016 |title=The world's oldest paycheck was cashed in beer |magazine=New Scientist |url=https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-url=https://web.archive.org/web/20160625140953/https://www.newscientist.com/article/2094658-the-worlds-oldest-paycheck-was-cashed-in-beer/ |archive-date=2016-06-25}}</ref> Бігом ставбы [[Еґипетські піраміды|еґипетськых пірамід]] кажджый робутник дуставав у день чотыри-пять літрув пива, котрі фунґовали як спожыва и освіжіня&nbsp;— тото мало критичну роль у процесі ставбы.<ref>{{cite magazine |first=Abigail |last=Tucker |date=August 2011 |title=The beer archaeologist |magazine=Smithsonian Magazine |url=https://www.smithsonianmag.com/history/the-beer-archaeologist-17016372/ |access-date=30 October 2023 }}</ref> Подакотрі майранні шумерські писаня обсягувут споминкы за пиво: наприклад молитва ид богыні Нінкасі „Гімна д Нінкасі“,<ref>{{cite journal |last=Prince |first=J. Dyneley |year=1916 |title=A Hymn to Ninkasi |journal=The American Journal of Semitic Languages and Literatures |volume=33 |issue=1 |pages=40–44 |doi=10.1086/369806 |doi-access=free}}</ref> котра паралелно фунґовала як спосуб затямити рецепт пива у културі, де было мало грамотных людий; в пораді Ґілґамешови уд богыні [[Шідурі]] („Наповнюй си черево, весели ся день и нуч!“), записануй в „<nowiki/>[[Епос за Ґілґамеша|Епосі за Ґілґамеша]]<nowiki/>“, она годна была маймало часточно мати на гадці ипен питя пива.<ref>{{cite journal |last1=Hartman |first1=L.F. |last2=Oppenheim |first2=A.L. |year=1950 |title=On beer and brewing techniques in ancient Mesopotamia |journal=Supplement to the Journal of the American Oriental Society |volume=10}}</ref> [[Дощкы з Еблы]], найдені в 1974 в [[Ебла|Еблі]], [[Сірія]], указувут, ож у вароши пиво ся варило щи в 2500.&nbsp;році&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е.<ref>Dumper, Stanley. 2007, p. 141.</ref> Ферментованоє питя з [[ріж]]а и овоча ся чинило в [[Китай|Китаї]] у дас&nbsp;7000&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. На удлику уд [[саке]], на сахаризацію ріжу ся не хосновала [[плісінь]]; вмісто того, вун ся скорше всього ладив про ферментацію жваньом авадь солодованьом.<ref>{{cite journal |last1=McGovern |first1=Patrick E. |last2=Zhang |first2=Juzhong |last3=Tang |first3=Jigen |last4=Zhang |first4=Zhiqing |last5=Hall |first5=Gretchen R. |last6=Moreau |first6=Robert A. |last7=Nuñez |first7=Alberto |last8=Butrym |first8=Eric D. |last9=Richards |first9=Michael P. |last10=Wang |first10=Chen-Shan |last11=Cheng |first11=Guangsheng |last12=Zhao |first12=Zhijun |last13=Wang |first13=Changsui |display-authors=5 |year=2004 |title=Fermented beverages of pre- and proto-historic China |journal=[[PNAS]] |volume=101 |issue=51 |pages=17593–17598 |doi=10.1073/pnas.0407921102 |pmid=15590771 |pmc=539767 |bibcode=2004PNAS..10117593M |doi-access=free}}</ref><ref>{{cite web |title=Li wine: The beer of ancient China |date=15 July 2009 |series=China Beer Festivals |volume=2009 |website=echinacities.com |url=http://www.echinacities.com/Special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |access-date=21 September 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090719014915/http://www.echinacities.com/special/Beer-Festival/Content.aspx?n=3223 |archive-date=19 July 2009}}</ref><ref>{{cite journal |last1=Wang |first1=Jiajing |last2=Liu |first2=Li |last3=Ball |first3=Terry |last4=Yu |first4=Linjie |last5=Li |first5=Yuanqing |last6=Xing |first6=Fulai |title=Revealing a 5,000-y-old beer recipe in China |journal=[[PNAS]] |volume=113 |issue=23 |date=2016-06-07 |pmid=27217567 |pmc=4988576 |doi=10.1073/pnas.1601465113 |doi-access=free |pages=6444–6448 |bibcode=2016PNAS..113.6444W |url=https://www.pnas.org/content/pnas/113/23/6444.full.pdf }}</ref> Записано, ож бігом [[Ведичный період|ведичного періода]] в [[Давня Індія|давнюй Індії]] пила ся [[Сура (алкогольноє питя)|сура]], котра подабала на пиво.<ref name="Eraly2002">{{cite book |first=Abraham |last=Eraly |year=2002 |title=Gem in the Lotus |publisher=Penguin Books |isbn=978-93-5118-014-2 |page=165 |url=https://books.google.com/books?id=YokatCwNG90C&pg=PT165}}</ref><ref name="Prakash2005">{{cite book |first=Om |last=Prakash |year=2005 |title=Cultural History of India |publisher=New Age International |isbn=978-81-224-1587-2 |page=503 |url=https://books.google.com/books?id=nzpYb5UOeiwC&pg=PA503 |access-date=8 October 2013}}</ref> У 4.&nbsp;сторочу&nbsp;до&nbsp;н.&nbsp;е. грецькый філозоф [[Ксенофон]] записав у свойих вандрованях, ож у [[Арменія|Арменії]] сохтовали з трубочок пити „ячмінноє вино“.<ref>{{cite magazine |last=Vann |first=Karine |date=13 September 2017 |title=Armenia might be one of the oldest and youngest beer-making countries in the world |magazine=Smithsonian Magazine |url=http://www.smithsonianmag.com/travel/armenia-might-be-one-oldest-and-youngest-beermaking-countries-world-180964860/}}</ref><ref>{{cite book |last=Hornsey |first=Ian Spencer |url=https://books.google.com/books?id=QqnvNsgas20C&pg=PA132 |title=A History of Beer and Brewing |date=2003 |publisher=Royal Society of Chemistry |isbn=978-0-85404-630-0 |pages=132–133}}</ref> == Класифікація == Пиво ся класифікує и оцінює подля фарбы, муцности тай гурькоты. Сучасноє пиво як правило має 4–6% [[Муцность алкоголя|муцности]].<ref name="BBC News 2010">{{cite news |title=World's strongest beer reclaimed |website=BBC News |date=16 February 2010 |url=https://news.bbc.co.uk/1/hi/scotland/north_east/8517607.stm |access-date=5 August 2015}}</ref> Гурькота ся замірює за шкалов IBU ({{Lang-en|International Bitterness Units}}), котра ся врокаши дефінує Америцькым обществом хемікув-пивоварув и Европськов конвенційов пивоварень.<ref>{{cite web |url=http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php |title=The Analysis Committee |access-date=5 August 2009 |author=European Brewery Convention |quote=The EBC Analysis Committee also works closely together with the 'American Society of Brewing Chemists' (ASBC) to establish so-called 'International methods' with world-wide recognition of applicability. A partnership declaration between EBC and ASBC has been signed. The integration of the IOB methods of analysis and EBC methods is nearing completion. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20090519041640/http://www.europeanbreweryconvention.org/EBCmain/commiteesgroups/index.php|archive-date=19 May 2009}}</ref> Межинародна шкала была розроблена на основі европської (EBU, {{Lang|en|European Bitterness Units}}), и значіня гурькоты мавут быти ідентичні.<ref>{{cite web |url=http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |title=Beer and Brewing Glossary|access-date=5 August 2009 |author=Lehigh Valley Homebrewers |year=2007 |quote=IBUs (International Bittering Units) – The accepted worldwide standard for measuring bitterness in beer, also known as EBU, based on the estimated alpha acid percentage of the hops used and the length of time they are boiled. |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20080924090107/http://www.lehighvalleyhomebrewers.org/glossary.html |archive-date=24 September 2008}}</ref> === Фарба === [[Файл:Paulaner.jpg|міні|upright|[[Paulaner]] dunkel&nbsp;– темный лаґер]] Фарбу пива вызначат солод.<ref>[https://books.google.com/books?id=5PVTAAAAMAAJ&q=The+color+of+beer+is+first+of+all+determined+by+the+malt+type. Google Books] Fritz Ullmann, ''Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry'' Vol A-11 pp455, VCH (1985), {{ISBN|3-527-20103-3}}</ref> Майчастый колер&nbsp;— світлоянтарьовый, позад хоснованя світлых солодув. Світлый лаґер и світлый ель тото терміны про пива, вчинені з солоду, сушеного и жареного на [[кокс]]ови. Кокс ся першый раз ухосновав на тот процес у 1642.&nbsp;році, айбо лиш дас у 1703 першый раз ся схосновав термін „світлый ель“.<ref>[http://www.ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm British Bitter] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100203045718/http://ratebeer.com/Beer-News/Article-579.htm |date=3 February 2010 }} "A beer style or a way of life?", RateBeer (January 2006). Retrieved 30 September 2008.</ref><ref>Martyn Cornell, ''Beer: The Story of the Pint'', Headline (2004), {{ISBN|0-7553-1165-5}}</ref> Булшина днешнього пива ся варит на основі рецепта світлого лаґера, вареного в 1842 у [[Пылзень|Пылзньови]], теперь [[Чехія]].<ref>[http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html BeerHunter] {{Webarchive |url=https://web.archive.org/web/20100712053442/http://www.beerhunter.com/documents/19133-000262.html |date=12 July 2010 }} Michael Jackson, "A Czech-style classic from Belgium", Beer Hunter Online (7 September 1999). Retrieved 20 September 2008.</ref> Темноє пиво ся як правило варит из світлосолодової вадь лаґерносолодової основны з малов дольов май темного солоду. Другі фарбива&nbsp;— наприклад [[карамель]]&nbsp;— тоже ся знавут хосновати на затемненя пива. Дуже темні пива, ги [[ставт]]ы, хоснувут темный вадь чорный солод из май довгым процес його обжаркы.<ref>[https://books.google.com/books?id=gtKOyU9ci1MC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA320 Google Books] Costas Katsigris, Chris Thomas, ''The Bar and Beverage Book'' pp320, John Wiley and Sons (2006), {{ISBN|0-471-64799-3}}</ref><ref>[https://books.google.com/books?id=QDpi_6VnhegC&dq=roasted+malts+color+beer&pg=PA228 Google Books] J. Scott Smith, Y. H. Hui, ''Food Processing: Principles and Applications'' pp228, Blackwell Publishing (2004), {{ISBN|0-8138-1942-3}}</ref> {{Стыржень}} == Референції == {{Reflist}} == Далшоє читаня == {{refbegin|colwidth=25em|small=yes}} * {{cite encyclopedia |title=Encyclopaedia of Brewing |first=Christopher |last=Boulton |isbn=978-1-4051-6744-4 |date=August 2013 |location=Chichester, UK |publisher=Wiley-Blackwell |ref=none}} * {{cite book |first1=Tom |last1=Colicchio |date=October 2011 |title=The Oxford Companion to Beer |editor1-first=Garrett |editor1-last=Oliver |editor-link1=Garrett Oliver |series=Oxford Companion To&nbsp;... |edition=1st hardcover |pages=960 |publisher=Oxford University Press |isbn=978-0-19-536713-3 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Christine P. |editor1-last=Rhodes |editor2-first=Pamela B. |editor2-last=Lappies |date=October 1997 |title=The Encyclopedia of Beer |edition=paperback reprint |pages=509 |publisher=Henry Holt & Co |location=New York, NY |isbn=978-0-8050-5554-2 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first1=Tim |last1=Webb |first2=Stephen |last2=Beaumont |title=The World Atlas of Beer: The essential guide to the beers of the world |date=October 2012 |edition=hardcover |location=New York, NY |publisher=Sterling Epicure |isbn=978-1-4027-8961-8 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |first=David |last=Kenning |year=2010 |title=Beers of the World: Over 350&nbsp;classic beers, lagers, ales, and porters |edition=hardcover |location=Bath, UK |publisher=Parragon |isbn=978-1-4454-0878-1 |ref=none}} * {{cite encyclopedia |editor1-first=Mark W. |editor1-last=Patterson |editor2-first=Nancy |editor2-last=Hoalst-Pullen |year=2023 |title=The Geography of Beer: Policies, perceptions, and place |edition=hardcover |location=Cham |publisher=Springer |isbn=978-3-031-39007-4 |ref=none}} {{refend}} == Вонкашні удкликованя == * [[:commons:Category:Beer|Пиво]] на [[Вікімедія Коммонс]] * [[:wikisource:Portal:Beer|Пиво]] на [[Вікіжерела]]х [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] 9bj01c8tpev198esyszl702nnccp3mp 0 4072 173316 141699 2026-10-17T22:22:43Z Engelseziekte 2261 delete 173316 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Петро Кралюк на місцях партизанської слави (1).jpg|мини|Петро Кралюк на месцах партізанской глоріі]] '''Петро Михайлович Кралюк''' (род. 23 фебруара 1958, Ківерци) — [[Україна|українскій]] философ, пісатель, публіцист. Доктур [[Філозофія|философии]], заслужений деятєль наукі і технікі Украіни, професор Національного університета «Острожская академія» {{Стыржень}} 397tesrentzdipu8k4xeaoo2wps40ni 0 4174 173186 162474 2026-10-17T17:18:03Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173186 wikitext text/x-wiki '''Оде́ська о́бласть''' ([[Україньскый язык|укр]]. Одеська область) — майвелика [[область]] [[Україна|Украйины]] на [[Юг|югови]] державы, на берегови [[Чорне море|Чорного моря]]. Адміністративный центр — [[Одеса]]. {{Універзалный інфобокс}} == Адміністративноє діленя == Районы Одеськой области * [[Ізмаїльский район]] * [[Одеський район]] * [[Болградський район]] * [[Білгород-Дністровський район]] * [[Розділянський район]] * [[Подільский район]] * [[Березівський район]] == Історія == Ищи у [[VII. стороча до н. е.|VII]]-[[III. стороча до н. е.|III]] сторочах до. н. е на Одещині селили ся [[Грекы]], изнамі [[Місто|вароші]] ге [[Тіра]] ([[Білгород-Дністровськый]]), [[Кілія]], [[Ніконій]], коло границь области были и поселеня [[Ольвія]] и [[Борисфен (варош)|Борисфен]]. У степах Одещины у разні часы кочовали [[Сарматы]], [[Скіфы]] и [[Гуны]], у VII-XIII сторочах туй кочовали тюркы, [[Авары]], [[Печенігы]], [[Булґары]], [[Торкы]], [[Половці]] и другі. Из [[1240]] року по [[XIV. стороча|XIV]] стороча пудчиняв ся реґіон Крымському улусови [[Золота Орда|Золотої Орды]]. При [[Монґольска ріша|Монґолах]] из руїн [[Тіра|Тіры]] основав ся [[Місто|варош]] [[Аккерман]] ([[Білгород-Дністровськый]]), у [[XIV. стороча|XIV]] сторочу степы и приморьску зону захватили [[Великоє Княжество Литовськоє|Литовці]] а [[Буджак]] [[Молдавьскоє княжество|Молдаване]]. У [[XVI. стороча|XVI]] сторочу Одещину ділили Туркы из Литовцями, даколи тоты зимлі контроловали и [[Крымськоє ханство|Крымські]] мурзы из [[Джамбойлуцька орда|Джамбойлука]] и [[Єдинсаньска орда|Єдинсана]] а подаґде туй кочовали и другі [[Орда|Орды]], довгый час векшынов людий туй были [[Одезіты]] ([[Славяне|словяне]]), [[Молдавани|Молдаване]], [[Болгары|Болґары]], [[Турци|Туркы]] айбо майвеликыв общинов были [[Ногайці]]. У [[1792]]-[[1797]] роках Одещина завоёвовала ся Росіёв. У 1917-1921 пуд контролём ОСР, Білої Армады ґенерала Вранеґеля, УНР и Украйиньской Державы. У 1922-1941 у составови [[УССР]], [[СССР]]. У 1940 припоєный ид области Буджак, у 1941-1944 у составови Румыниї. У 1944-1991 у составови СССР. Из 1991 року и по ныні входить у состав Украйины, 24 фебруара 2022 року острӯв [[Острӯв Зміїный|Зміїный]] захвачено Росіёв, у 2023 році вӯйська ҐУР убили из острова ВС РФ. На островови до [[2022]] року было село [[Білоє (Зміїный)|Білоє]]. == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2001]] рӯк живе 2,456,000 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 1,542,000 [[Русы]] — 508,500 [[Болгары|Болґары]] — 150,700 [[Молдавани|Молдаване]] — 123,800 [[Ґаґаузы]] — 27,600 [[Евреи|Жиды]] — 13,400 [[Білорусины|Білорусы]] — 12,800 [[Армяне]] — 7,400 [[Циґане|Цигани]] — ~4,000 [[Поляци|Полякы]] — 3,200 [[Німці]] — 2,900 [[Ґрузіны|Грузины]] — 2,800 [[Азербайджанці]] — 2,800 [[Татары]] — 2,600 [[Грекы]] — 2,100 [[Албанцѣ|Албанци]] — 1,900 [[Арабы]] — 1,300 Инні — 45,600 '''Русины''' У Одеськӯв области на [[2001]] рӯк живе 3 [[Русины|русинӯв]].{{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Одеска область]] 4d7vyvqnlqf7thjlorx8uyu7c0hlxc0 173449 173186 2026-10-17T23:46:43Z Halajkovič 33393 173449 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Оде́ська о́бласть''' ([[Україньскый язык|укр]]. Одеська область) — майвелика [[область]] [[Україна|Украйины]] на [[Юг|югови]] державы, на берегови [[Чорне море|Чорного моря]]. Адміністративный центр — [[Одеса]]. == Адміністративноє діленя == Районы Одеськой области * [[Ізмаїльский район]] * [[Одеський район]] * [[Болградський район]] * [[Білгород-Дністровський район]] * [[Розділянський район]] * [[Подільский район]] * [[Березівський район]] == Історія == Ищи у [[VII. стороча до н. е.|VII]]-[[III. стороча до н. е.|III]] сторочах до. н. е на Одещині селили ся [[Грекы]], изнамі [[Місто|вароші]] ге [[Тіра]] ([[Білгород-Дністровськый]]), [[Кілія]], [[Ніконій]], коло границь области были и поселеня [[Ольвія]] и [[Борисфен (варош)|Борисфен]]. У степах Одещины у разні часы кочовали [[Сарматы]], [[Скіфы]] и [[Гуны]], у VII-XIII сторочах туй кочовали тюркы, [[Авары]], [[Печенігы]], [[Булґары]], [[Торкы]], [[Половці]] и другі. Из [[1240]] року по [[XIV. стороча|XIV]] стороча пудчиняв ся реґіон Крымському улусови [[Золота Орда|Золотої Орды]]. При [[Монґольска ріша|Монґолах]] из руїн [[Тіра|Тіры]] основав ся [[Місто|варош]] [[Аккерман]] ([[Білгород-Дністровськый]]), у [[XIV. стороча|XIV]] сторочу степы и приморьску зону захватили [[Великоє Княжество Литовськоє|Литовці]] а [[Буджак]] [[Молдавьскоє княжество|Молдаване]]. У [[XVI. стороча|XVI]] сторочу Одещину ділили Туркы из Литовцями, даколи тоты зимлі контроловали и [[Крымськоє ханство|Крымські]] мурзы из [[Джамбойлуцька орда|Джамбойлука]] и [[Єдинсаньска орда|Єдинсана]] а подаґде туй кочовали и другі [[Орда|Орды]], довгый час векшынов людий туй были [[Одезіты]] ([[Славяне|словяне]]), [[Молдавани|Молдаване]], [[Болгары|Болґары]], [[Турци|Туркы]] айбо майвеликыв общинов были [[Ногайці]]. У [[1792]]-[[1797]] роках Одещина завоёвовала ся Росіёв. У 1917-1921 пуд контролём ОСР, Білої Армады ґенерала Вранеґеля, УНР и Украйиньской Державы. У 1922-1941 у составови [[УССР]], [[СССР]]. У 1940 припоєный ид области Буджак, у 1941-1944 у составови Румыниї. У 1944-1991 у составови СССР. Из 1991 року и по ныні входить у состав Украйины, 24 фебруара 2022 року острӯв [[Острӯв Зміїный|Зміїный]] захвачено Росіёв, у 2023 році вӯйська ҐУР убили из острова ВС РФ. На островови до [[2022]] року было село [[Білоє (Зміїный)|Білоє]]. == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2001]] рӯк живе 2,456,000 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 1,542,000 [[Русы]] — 508,500 [[Болгары|Болґары]] — 150,700 [[Молдавани|Молдаване]] — 123,800 [[Ґаґаузы]] — 27,600 [[Евреи|Жиды]] — 13,400 [[Білорусины|Білорусы]] — 12,800 [[Армяне]] — 7,400 [[Циґане|Цигани]] — ~4,000 [[Поляци|Полякы]] — 3,200 [[Німці]] — 2,900 [[Ґрузіны|Грузины]] — 2,800 [[Азербайджанці]] — 2,800 [[Татары]] — 2,600 [[Грекы]] — 2,100 [[Албанцѣ|Албанци]] — 1,900 [[Арабы]] — 1,300 Инні — 45,600 '''Русины''' У Одеськӯв области на [[2001]] рӯк живе 3 [[Русины|русинӯв]]. {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Одеска область]] dzmdlbytwaba30v2g6co1xe43xjujze 0 4175 173340 144895 2026-10-17T22:52:18Z Engelseziekte 2261 delete 173340 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Poltawa.png|thumb|250px|Полтавска область]] '''Полтавска область''' ({{lang-uk|Полтаська область}}) – є єдна з [[Область (Украина)|областей]] [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Полтава]]. Лежить на лївом березї [[Днїпр|Днїпра]]. Мать розлогу {{nowrap|28 748 км²}} і {{nowrap|1 496 592 жытелїв}} ([[2010]]). == Адміністратівне дїлїня == Районы Полтавской области по реформі року 2020: * [[Кременчуцький район]] * [[Лубенський район]] * [[Миргородський район]] * [[Полтавский район]] == Обывательство == Подля списованя року 2001:<ref>http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/</ref> * [[Українцї]] — 1 481 167 (91,36%) * [[Русы]] — 117 071 (7,22 %) * [[Білорусины]] — 6 309 (0,39 %) == Референции == {{reflist}} {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Полтавска область]] etufwytqogewhnybw8je1042adx4wle 0 4227 173370 127040 2026-10-17T23:25:24Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173370 wikitext text/x-wiki [[Файл:Perrault1.jpg|right|thumb|Образчік ''Мамы Гусы'', як чітать приповідкы: [[Ґуставе Доре]]]] '''Приповідка''' є звычайно курте епічне росповіданя, в котрім ся дуже часто обявують надприродны або выдуманы бытости, як наприклад [[лїсна жінка|лїсны жінкы]] або [[драк|дракы]]). Оріґінално іде о народный [[жанер]], найчастїше писаный в [[проза|прозї]]. В модерній добї ся термін приповідка заужывав тыж про росповіданя, котре кінчіть незвычайно серенчливо "приповідковым" романтічным кінцём. Спочатку не были росповіданя, котры бы сьме днесь назвали приповідками самостоячій жанер. Приповідкы як самостоячій жанер вычленили аж писателї в часї [[ренесанція|ренесанції]]. Тот термін быв наслїдно певно укотвеный дїлами многых литератів. О приповідках панує скреслена представа, же были становлены про дїти а же все мусять кінчіти добрї. Але єсть знамых велё (нелем авторьскых) приповідок, якых конець не годен означіти за добрый і нияк не были выдуманы про дїти. Тоты приповідкы были якысь прикладовым росповіданём о людьскых властностях тай были росповіданы, коли уж дїти ішли спати. Звычайным цілём приповідкы є побавити, ці поучіти чітателя. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|cs|Pohádka|10618892}} == Одказы == [https://web.archive.org/web/20130803023017/http://www.radio.rusyny.org/%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2/prypovidky/ Русиньскы приповідкы в архіві радія Русин ФМ] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фолклор]] [[Катеґорія:Литературны жанры]] jzzdk1d5xivzdm1typ3wcjhzlh8n8qt 0 4245 173181 138574 2026-10-17T17:14:11Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173181 wikitext text/x-wiki [[Файл:Berries in Berlin.jpg|thumb|right|270px|Овоцина]] [[Файл:Fruit Stall in Barcelona Market.jpg|270px|thumb|right|Понука овоцины. Сільске продаваня в&nbsp;[[Барцелона|Барцелонї]]]] Як '''овоцину''' справила означуєме солодкы їдлы [[плод (ботаніка)|плоды]], або [[насїня]] вецерочных [[рослины|рослин]], найчастїше стромів. Наука, котра ся занимать годночінём єднотливых [[сорта|сорт]] овоцин, ся зове ''[[помолоґія]]''. Старорімсков богынёв овоцины ці овоцинарьства была [[Помона]], інакше розумена як [[персоніфікація]] овоцины. Овоцина є барз вызначным жрідлом [[вітамін]]ів. Овоцины звычайно дїлиме на [[овоцины мірного пасу]], тропічны і [[субтропічны овоцины]]. Не екзістує єднотна дефініція терміну овоцина. Єдинов можностёв, як точно становити што є а што не є овоцинов, є становити тото договором і таксатівно выменовати. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Овоцина| ]] bdij92ew0eu0uayuzejj84mzb61yz9k 0 4613 173208 109251 2026-10-17T17:36:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173208 wikitext text/x-wiki У своїм оріґіналнім значіню представлює '''оптіка''' часть [[Фізіка|фізікы]], котра ся занимать [[світло|світлом]], ёго шырїнём в різных середовищах і на їх граніцях, занимать ся взаємным пособінём світла і [[латка|латкы]], бадать подстату світла і далшы явы, котры суть зо світлом повязаны. Світло є але лем частёв [[електромаґнетічне спектрум|спектра]] [[електромаґнетічне жарїня|електромаґнетічного жарїня]]. Тыж остатнї виды жарїня мають велике множество властностей, котры є вгодне пописовати средством оптікы. Опітку є так можне розуміти як ''науку о [[жарїня|жарїню]]''. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фізіка]] [[Катеґорія:Оптіка]] r9hswwqh3rdkc7yzdzmknbovjde46yo 0 4728 173308 142296 2026-10-17T22:16:58Z Engelseziekte 2261 173308 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус=Здомашнене звіря |образчик=[[Файл:Montage of dogs.jpg|300px]] |образчика подпис= Файты псох |назва=Пес домашный |домена= [[Еукариоты]] (Eukaryota) |царство= [[Живина]] (Animalia) |подцарство= |надфиль= |филь= [[Хордовы]] (Chordata) |подфиль= |инфрафиль= |надтип= |тип= |подтип= |надклас= |клас= [[Ссавцї|Ссавце]] (Mammalia) |подклас= |инфраклас= |магнус-ряд= |надряд= |гранд-ряд= |мирус-ряд= |ряд= [[Драпежници]] (Carnivora) |подряд= |инфраряд= |парвус-ряд= |надродина= |родина= [[Псовы]] (Canidae) |подродина= |надплемено= |племено= |подплемено= |надрод= |род= [[Вовци]] (Canis) |подрод= |вид= [[Вовк|Вовк обычайный]] (Canis lupus) |подвид= |научна назва= Canis lupus familiaris Linnaeus, 1758 | категория склада=Dogs }} '''Пес домашнїй ''' (''Canis lupus ''f.'' familiaris'') є доместікованый [[підвид]] [[вовк]]а, найстарше доместіковане звіря зо вшыткых. Предпокладать ся, же быв [[удомашнїня|доместікованый]] перед мінімално 15&nbsp;000 роками. Є підозрїня, же потім дішло мінімално в дакотрых популаціях к помішаню з [[шакал]]ом, тота теорія але не є шыроко приїмана. Найстаршы археолоґічны найджіня походять з [[Турція|Турції]] (Цаіону, 9500 п.н.е.) і зо [[Шкотьско|Шкотьска]] (Стар Кар, 7500 п.н.е.). Псы суть зображены на [[Еґіпет|еґіптьскых]] і мезопотамскых кресбах (3000-2000 п.н.е.), кресбы вказують і куртоногы племена або псы з беленґаючіма ухами. Пес є чоловіком хоснованый на ряд актівіт і грав велику роль в людьскій [[історія|історії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ссавцї]] mmecqtj6i5qhtez6ztd4c0bi4f3vovm 0 4827 173511 171704 2026-10-18T00:13:01Z Engelseziekte 2261 173511 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Бабець | status = LC | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref name = iucn>{{cite iucn |author=Ford, M. |year=2024 |title=''Cottus gobio'' |article-number=e.T259224371A135085385 |doi=10.2305/IUCN.UK.2024-2.RLTS.T259224371A135085385.en}}</ref> | image = Cottus gobio (in situ).jpg | image_width = 250px | image_caption = | regnum = Animalia | phylum = Chordata | classis = Actinopterygii | divisio = Teleostei | ordo = Perciformes | subordo = Бабцьові (Cottoidei) | familia = Бабцьові (Cottidae) | genus = Бабець (''Cottus'') | species = '''''C. gobio''''' | binomial = ''Cottus gobio'' | binomial_authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], 1758 | synonyms = {{Collapsible list|bullets = true|title=<small>Список</small> | ''Cottus gobio gobio'' <small>Linnaeus, 1758</small> | ''Cottus affinis'' <small>Heckel, 1837</small> | ''Cottus ferrugineus'' <small>Bonaparte, 1846</small> | ''Cottus ferrugineus'' <small>Kner, 1858</small> | ''Cottus gobio macrostomus'' <small>Jeitteles, 1863</small> | ''Cottus gobio jaxartensis'' <small>Berg, 1916</small> | ''Cottus jaxartensis'' <small>Berg, 1916</small> | ''Cottus gobio roseus'' <small>Odenwall, 1927</small> | ''Cottus gobio pellegrini'' <small>Vladykov, 1931</small> | ''Cottus gobio pellegrini'' <small>Băcescu & Băcescu-Mester, 1964</small> }} | synonyms_ref = <ref>https://www.fishbase.org/summary/SpeciesSummary.php?genusname=Cottus&speciesname=gobio</ref> }} '''Бабець''' (''Cottus gobio'') є поширена в [[Европа|Європі]] солодководна [[рыба]]. Булшу часть дня лежит пуд каміньом, вартуючи на добычу. Його темный цвіт [[камуфлаж|пряче го]] на камінистум днови.<ref>{{Книга|автор = Вадим Владыков |тітул = Рыбы Подкарпатской Руси и их главнѣйшіе способы ловли |одказ = https://biblioteka.uz.ua/elib/riba.pdf |місто = [[Ужгород]] |рік = 1926 |сторінкы = 28–30 |сторінок = 147}}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} {{Commons|Cottus gobio}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] im598ejxzofo24mwk9zj2hsyhv8h3dl 0 4836 173320 169081 2026-10-17T22:27:05Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173320 wikitext text/x-wiki [[Файл:Misgurnus_fossilis_2009_G1.jpg|right|thumb|Пискôрь]] '''Пискорь''' або тыж '''чік''' (''Misgurnus fossilis'') є солодководна рыба. Кислік підїмать нелем через [[жабры]] але і помочов лыґаня вздуху, котрый є спрацованый в [[кышка]]х. {{Стыржень}} {{commonscat|Misgurnus fossilis}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] o3qq0euiq30xm6bxjpp2foanlk46k9v 0 4895 173570 110129 2026-10-18T10:00:22Z Engelseziekte 2261 таксобокс 173570 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Малый крохаль|regnum=[[Animal]]ia|phylum=Chordata|classis=[[Птахы]] (Aves)|ordo=[[Зубчатоклювы]] (Anseriformes)|familia=[[Качковы]] (Anatidae)||genus=Крохаль (''Mergus'')|species='''''M. albellus'''''|binomial=''Mergus albellus''|status=LC|status_system=IUCN3.1|image=Zwergsaeger_maenchen_weibchen.jpg|image_caption=Самець (горї) і саміця малого крохаля|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} [[File:Mergellus albellus MHNT.ZOO.2010.11.33.1.jpg|thumb| ''Mergellus albellus'']] '''Малый крохаль''' (''Mergellus albellus'') є мала [[качковы|качка]] з [[род (біолоґія)|роду]] крохалїв (''Mergus''). В многім є подобнїша чернетям (''Aythya'') як крохалям. Самець у свадьбянім шатї є переважно білый, з чорнов кресбов на голові і боках, чорнов масков перед оком і коло ока, як лїтать та видно чорны крыла з поздовж білым фляком. Саміця і самцї в простім шатї суть барнастосивы, з ґаштаново барнастым чолом і тимём і з білыма лицями. Гнїздить в северьскых лїсах близко озер і рік. {{commons|Mergellus albellus}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Качковы|крохаль]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] n9ntcouazdxnkzjzun4lt6zvwf2lcjd 0 4898 173569 109950 2026-10-18T09:54:13Z Engelseziekte 2261 таксобокс 173569 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|name=Середнїй крохаль|regnum=[[Animal]]ia|phylum=Chordata|classis=[[Птахы]] (Aves)|ordo=[[Зубчатоклювы]] (Anseriformes)|familia=[[Качковы]] (Anatidae)||genus=Крохаль (''Mergus'')|species='''''M. serrator'''''|binomial=''Mergus serrator''|status=LC|status_system=IUCN3.1|image=Mergus serrator.jpg|binomial_authority=[[Карл Лінней|Лінней]], 1758}} [[File:Mergus serrator MHNT.ZOO.2010.11.30.1.jpg|thumb| ''Mergus serrator'']] '''Середнїй крохаль''' (''Mergus serrator'') є велика потаплява качка і вєдно з [[великый крохаль|великым крохалём]] і [[малый крохаль|малым]] вид крохаля (''Mergus''), котрый ся находить на теріторії [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]]. == Попис == Середнїй крохаль росте до 52–58&nbsp;цм, важыть 750–1360&nbsp; ґ і розпятя крыл мать дас 67–82&nbsp;цм. Дорослый самець мать сивочорный хырбет, чорнобілы крыла, сивы бокы і хвіст, барнастобілый карк, зелену голову з выразныма пірками і выразно червеным [[дзёбак]]ом. Саміця ся од самця выразно одрізнять, є скоро цала сива з білым зафарблїнём на бріху і крылах і буров головов, на котрій мать выразнїшы хохолкы як самець. Часто бывать замінёвана з барз подобнов саміцёв великого крохаля, на роздїл од котрого є дакус менша і мать омного менше выразну граніцю меджі бурым карком і світлов грудёв. == Розшырїня == Середнїй крохаль є шыроко розшыреный птах, гнїздить на солодководных озерах і ріках в [[Северна Америка|Северній Америцї]], [[Ґроньско|Ґроньску]], [[Европа|Европі]] і [[Азія|Азії]]. Є перелїтный і на зиму реґуларно одлїтать до южнїшых локаліт з мірнїшым кліматом. {{commons|Mergus serrator}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Качковы|крохаль]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 3excdlqnvfkiilyg26cf66vzz2nueqn 0 4919 173556 126737 2026-10-18T09:39:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173556 wikitext text/x-wiki [[Файл:Podiceps cristatus 1 (Marek Szczepanek).jpg|thumb|right|Пірникоза велика свадьбянім шатї]] [[File:Podiceps cristatus MHNT.ZOO.2010.11.38.1.jpg|thumb| ''Podiceps cristatus'']] [[File:Great crested grebe (Podiceps cristatus) in the wild.webm |thumb |Podiceps cristatus]] '''Пірникоза велика''' (''Podiceps cristatus'') є середнё великый водяный птах з ряду [[пірникозовы]]х і найвекшый представитель того ряду в&nbsp;[[Европа|Европі]]. Жыє на вшыткых [[контінент]]ах [[Выходна півкуля|выходной півкулї]] і так є єднов з найросшыренїшых пирникоз світа. Про жывот преферує глубшы водны пологы богаты на їджіня і поросты тростинкы, котре їм служыть як скрыша і місце про гнїздїня. {{Стыржень}} {{commons|Podiceps cristatus}} [[Катеґорія:Пірникозовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] qlhktx6w2h5o54ykcmldkvmzt4zlo71 0 4921 173555 157059 2026-10-18T09:39:19Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173555 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | image = Podiceps auritus (13909539717).jpg | image_caption = ''P. a. auritus'' у свадьбянім шатї у [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурґу]], [[Росія]] | status = VU | status_system = IUCN3.1 | status_ref = <ref name="iucn status 12 November 2021">{{cite book |author=BirdLife International |date=2018 |title=''Podiceps auritus'' |volume=2018 |page=e.T22696606A132066871 |doi=10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T22696606A132066871.en |access-date=12 November 2021}}</ref> | genus = Podiceps | species = P. auritus | authority = ([[Carl Linnaeus|Linnaeus]], [[10th edition of Systema Naturae|1758]]) | range_map = Slavonian Grebe-location-map-en.svg | range_map_caption = {{legend0|#F1F53D|Ареал розведеня|border=1px solid gray}}&nbsp;&nbsp;&nbsp;{{legend0|#F58821|Зимовый ареал|border=1px solid gray}} | synonyms = *''Colymbus auritus'' {{small|Linnaeus,&nbsp;1758}} *'''''Pliodytes lanquisti''''' {{small|Murray,&nbsp;1967}} *''[[Podiceps dixi]]'' {{small|Brodkorp,&nbsp;1963}}? *''[[Podiceps howardae]]'' {{small|Storer,&nbsp;2001}}? *''[[Podiceps pisanus]]'' {{small|(Shufeldt,&nbsp;1913)}}? |name=Пірникоза ушаста|ordo=Podicipediformes|familia=Podicipedidae|phylum=Chordata|regnum=Animalia|domain=Eukaryota|classis=Aves}} [[Файл:Podiceps auritus oisillons.jpg|thumb|right|Пірникоза ушаста (у свядьбянім шатї з молодятами)]] '''Пірникоза ушаста''' (''Podiceps auritus'') є малый аж середнї великый вид [[Пірникозовы|пірникозы]]. В свадьбянім шатї мать выразно жовте піря за оком і червену передню сторону карку і груди. У простім шатї мать тмаве тимя і задню часть тылу, остро оддїлены од блых лиць і боків карку; граніця міджі світлым і тмавым зафарблїнём проходить просто через [[око]]. Гнїздить переважно на плыткых, густо зароснутых озерах. [[Файл:Horned Grebe.jpg|left|thumb|Пірникоза ушаста у простім шатї]] [[File:Podiceps auritus MHNT.ZOO.2010.11.39.7.jpg|thumb|left| ''Podiceps auritus'']] {{Стыржень}} {{commons|Podiceps auritus}} [[Катеґорія:Пірникозовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 6ikp0wuy9s5t45xoysgkujwx2yhnnv3 0 5035 173558 142955 2026-10-18T09:39:49Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173558 wikitext text/x-wiki [[Файл:Shipot.jpg|міні|праворуч]] '''Підземна вода''' загорнює вшытку [[вода|воду]], яка ся находить під земнов поверьхнёв, особливо у [[пор]]ах міджі частіцями [[ґрунт (педолоґія)|ґрунту]] а в місцях, де є нарушена контінуіта [[горнина|горнин]]. Дослїджованём підземной воды ся занимать [[гідроґеолоґія]]. Підземна вода творить коло 20 % світовых засоб воды, хоснує ся часто як жрідло воды. == Формы == Вода під земнов поверьхнёв може быти притомна у формах: * Адсорбчна – вода, котру помочов [[слабы вязебны інтеракції|слабых вязебных інтеракцій]] [[адсорбція|адсорбують]] частіцї горнины. * Капіларна – вода, котрой рух становлюють переважно [[капіларный яв|капіларны явы]]. Находить ся в ''капіларнім пасмі'' міджі [[уровень підземной воды|уровнёв підземной воды]] і зменов поверьхнёв. * Ґравітачна – вода, котрый рух становлюють головно ефекты ґравітачной силы. Кідь ся єднотливы капкы воды споюють і творять довгодобе або тырвале [[тїлесо]]. == Походжіня == Векшына воды під земнов поверьхнёв походить зо всяку поверьхнёй воды, тота ся кличе ''вадозна'' підземна вода. Часть той воды може быти довгу ґеолоґічну епоху заперта міджі непропустныма верствами і тоту підземну воду пак означуєме як ''фосілну''. Як выступує з внутра Земли, іде о ''ювенілну'' підземну воду. Tота може выверати наприклад у вулканічных областях і тектонічных ломах. Вода котра зістане в седіментї, котрый ся до нёй укладав, ся зове ''конатна''. {{Переклад|cs|Podzemní voda|7357027}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Виды воды]] qts1lcq1jl3lyg7culpllt7ofcwn71w 0 5059 173514 167801 2026-10-18T00:13:28Z Halajkovič 33393 173514 wikitext text/x-wiki [[Файл:Accipiter gentilisAAP045CA.jpg|thumb|right|Ястряб голубятник]] '''Ястряб голубятник''' (''Accipiter gentilis''), є середнё великый [[хищі|хищ]] з [[родина (біолоґія)|родины]] [[ястрябовы]]х, росшыреный по цілій [[Европа|Европі]] аж на їй северну і северозападну часть, в [[Северна Азія|северній Азії]], [[Турція|Турції]], [[Іран]]ї, [[Тібет]]ї, [[Японія|Японії]] і у [[Северна Америка|Северній Америцї]]. == Попис == * Довжка тїла ([[самець]]): 49-57 цм * Довжка тїла ([[саміця]]): 58-64 цм * Роспятя крыл (самець): 93-105 цм * Роспятя крыл (саміця): 108-127 цм * Вага (самець): 570-950 ґ * Вага (саміця): 970-1750 ґ Ястряб голубятник є найвекшый представитель [[рід (біолоґія)|роду]] ''Accipiter''.<ref name= redp>https://web.archive.org/web/20120209023932/http://redpath-museum.mcgill.ca/Qbp/birds/Specpages/northerngoshawk.htm</ref> Мать курты шыроко закулятены крыла, довгый хвіст, вгодный про лїтаня поміджі стромы, силны пазуры, плоху голову, куртый шпіцятый дзёбак і буры аж помаранчовы очі. Самець мать сиву верьхню сторону тїла зо синїм надыхом, білы бровы і білый спід зо сивыма смугами. Саміця є выразно векша як самець і на роздїл од нёго мать верьхню часть тїла зо сивым надыхом. Молоды птахы суть зверьху буры і місто вовнок на грудї мають дакілько бурых фляків. == Хованя == [[Файл:Accipiter gentilis 1672.ogv|left|thumb|200px|Ястряб голубятник при атаку]]] Ястряб голубятник є на векшынї теріторії сталым птахом, і кідь у дакотрых локалітах, напр. у [[Канада|Канадї]] або северній Азії, [[міґрація|міґрує]] до южнїшых областей. Жыє скрытым способом жывота з богатшым поростом і збачіти го годен лем рідко, за стравов ся але даколи выдасть і до одкрытой країны. На уловок чекать зо своёй позоровательнї і потім выконує атак несподїванов швыдкостёв. Справила іде о опортуністічного хища, котрого стравов суть звычайно меншы виды птахів, окремо пак [[голуб]]ы, ластївкы, воровлї, хоць можуть напасти і векшы виды, наприклад бажанты або водны птахы, аж до великости дикой качкы. Ястраб голубятник ся аж на час гнїздиня скоро нияк не озывать, на гнїздї выдавать повторяны кейкавы шкрякы „кекекекекекекекеке“. [[Файл:Acc nest.jpg|thumb|250px|Молодята]] [[File:Accipiter gentilis MHNT.ZOO.2010.11.84.2.jpg|thumb| ''Accipiter gentilis'']] К своїм гнїздовым локалітам ся вертать міджі [[марец|марцом]] і [[апріль|апрілём]] і на яйцях сїдить од апріля до [[юн]]а. Гнїздовы плохы суть векшынов зароснуты великыма і силныма стромами, на котрых ястряб гнїздить. Кладе 2 аж 5 яєць о великости 59×45 мм і вагов коло 60 ґ. Свої яйця собі твердо хоронить і остро атакує і на векшы виды [[хищі]]в. Інкубачна доба тырвать 28 аж 38 днїв і на яйцях сидять обоми родічі. Молодята опущають гнїздо по 35 днях жывота і лїтати зачінають згруба о десять днїв пізнїше. Молоды птахы можуть зістати близко своїх родічів аж по добу єдного рока жывота. Ястряб голубятник не мать велё природных неприятелїв і час од часу є ловленый векшыма видами канї, або пугачами, хоць тоты хищі бывають самы жертвами самых ястрябів в часї гнїздиня, коли ся у них обявує несподївана аґресія.<ref name=redp /> == Жрідла і референції == {{commonscat}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20110605053141/http://www.biolib.cz/cz/taxon/id8522/ Biolib] * [http://www.priroda.cz/lexikon.php?detail=918 Příroda.cz] {{Переклад|cs|Jestřáb lesní|7138661}} [[Катеґорія:Ястрябовы]] [[Катеґорія:Птаство Підкарпатьской Руси]] 7c4jqktbav15kyjazxy7sg8yq1mgdmr 0 5377 173339 148368 2026-10-17T22:52:10Z Engelseziekte 2261 delete 173339 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Полтава}} |заложене = [[899]] |перша змінка = |аґломерація = Полтавска |статус = [[1174]] |густота = 4 035 |станція = Полтава |відстань = | жытелїв = 287 135 |желїзніця к = 333 |автошлях к = 339 |фізічна к = 300 |желїзніця с = |фізічна с = |автошлях с = |адреса = 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, 56-25-88 |веб-сторінка = http://www.rada-poltava.gov.ua/ |пріматор = секретарь міськой рады Олександр Шамота |позначкы = }} '''Полта́ва''' ({{lang-uk|Полта́ва}}) є місто в [[Україна|Україні]], 287 135 жытелїв, адміністратівне центрум [[Полтавска область|Полтавской области]]. Перше ся споминать у [[899]] році. == Референції == <references/> {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Полтавской области]] t3uynxllyyls9iralyxm53dk5yq3kyc 0 5453 173123 140664 2026-10-17T14:32:18Z Engelseziekte 2261 delete 173123 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |тіп = |назва = Нижнїй Новгород |образок = Nizhny Novgorod Montage 2022.png |прапор = Flag of Nizhny Novgorod.svg{{!}}border |ерб = Coat of Arms of Nizhny Novgorod.svg |край = [[Нижегородска область]] |окрес = |реґіон = |перша змінка = 1221 |жытелїв = 1 263 873 |густота = 3077 |коордінаты = {{Coord|56|16|N|43|55|E|scale:100000}} |надморьска вышка = 200 |поштовы індексы = 603000-603999 |адреса = |веб-сторінка = http://www.admgor.nnov.ru }} '''Нижнїй Новгород''' ({{lang-ru|Нижний Новгород}})&nbsp;— місто в [[Росія|Росії]], адміністратівный центер [[Нижегородска область|Нижегородской области]]. Лежыть у центральній части Росії на ріці [[Волга]]. Перше ся споминать у [[1221]]. році. {{Стыржень}} {{Найвекшы міста міліоникы Росії}} [[Катеґорія:Нижнїй Новгород| ]] [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Нижегородска область]] [[Катеґорія:Найвекшы міста міліоникы Росії]] hterye7e5wyldjt2wfy8n4vde5p8vxw 0 5467 173192 167141 2026-10-17T17:24:31Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173192 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс писатель <!-- for more information see [[:Template:Infobox Writer/doc]] --> | name = Октав Мірбо (Octave Mirbeau) | image = Octave Mirbeau.jpg | caption = | birthdate = {{Birth date and age|1848|2|16}} | birthplace = Тревьер, [[Франція]] | deathdate = {{Датум смерти і вік|1917|2|16|1848|2|16}} | deathplace = [[Паріж]], [[Франція]] | occupation = [[Романописець]] | language = [[Французькый язык|французькый]] | period = 1873–1913 | spouse = | children = 0 | genre = Импрессионізм | political movement = [[Анархізм]] | notableworks = ''Le Journal d’une femme de chambre'' | influences = [[Лев Толстой]], [[Федор Достоєвскый]] | influenced = | signature = }} '''Октав Мірбо''' (Octave Mirbeau) ([[16. фебруар]]а [[1848]] – [[16. фебруар]]а [[1917]]) быв [[Французы|французькый]] [[писатель]], прозаік, драматік і есеіста. == Творы == * ''Le Calvaire'' (1886) * ''L'Abbé Jules'' (1888). * ''Sébastien Roch'' (1890). * ''Les Mauvaisbergers'' (1897). * ''Le Jardin des supplices'' (1899). * ''Le Journal d'une femme de chambre'' (1900). * ''Les affaires sont les affaires'' (1903). * ''Farces et moralités'' (1904). * ''La 628-E8'' (1907). * ''Le Foyer'' (1908). * ''Dingo'' (1913). * ''Contes cruels'' (1990). * ''Combats esthétiques'' (1993). * ''Combats littéraires'' (2006). * ''Correspondance générale'' (2003-2006-2009). == Література == * ''Cahiers Octave Mirbeau'' (1994-2012). == Екстерны одказы == * [http://mirbeau.asso.fr/ Société Octave Mirbeau]. * [http://mirbeau.asso.fr/dicomirbeau/ ''Dictionnaire Octave Mirbeau'']. {{Стыржень}} {{lifetime|1848|1917 | Мірбо, Октав}} [[Катеґорія:Французскы писателе]] n11xniytspgluxl56slqg2qygsl5jgx 0 5511 173165 146978 2026-10-17T14:51:25Z Engelseziekte 2261 delete 173165 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Нікополь}} |образок = Здание городской администрации г. Никополь.jpg |прапор = Флаг Никополя.jpg |ерб = Герб города Никополь.jpg |реґіон = [[Днїпропетровска область]] |заложене = [[1652]] |перша змінка = |аґломерація = Нїкопольска |статус = [[1782]] |густота = 2 414 |станція = Нїкополь |відстань = |желїзніця к = 546 |автошлях к = 512 |фізічна к = 421 |фізічна с = 108 |автошлях с = 122 |адреса = м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 3, 5-04-76 |пріматор = Токар Руслан Іванович |позначкы = }} '''Нїкополь''' ({{lang-uk|Нікополь}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Днїпропетровска область]]. Находить ся на берегах рікы [[Днїпр]], 122 км по штрасї од [[Днїпро (місто)|Днїпра]]. Жыє тамкы 50 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1652]] роцї. == Референції == <references /> {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Днїпропетровска область]] 0ndx9si8gj2b00zru4mnhu3bl8cdlkz 0 5661 173277 159462 2026-10-17T21:36:45Z Engelseziekte 2261 delete 173277 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто | тіп = | назва = Павлоград | місцёва назва = {{lang-uk|Павлоград}} | образок = Pavlograd Central Avenue.jpeg | образок_розмір = | прапор = Прапор Павлограда.png | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of arms of Pavlohrad.png | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Днїпропетровска область]] | заложене = [[1779]] | перша змінка = | аґломерація = Павлоградьска | статус = [[1784]] | подїл = | жытелїв = 101 430 (2022)<ref name="Статистика2022">http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Стор. 16</ref> | розлога = 59,3 | ref-площа = | густота = 1710 | код = | коордінаты = {{Coord|48|31|N|35|52|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 71 | водойма = Самара | станція = Павлоград | відстань = | желїзніця к = 595 | ref-залізниця к = | автошлях к = 528 | ref-автошлях к = | фізічна к = 438 | ref-фізична к = | желїзніця с = 87 | фізічна с = 64 | автошлях с = 75 | етнікон = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 51400—51429 | адреса = 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 95, 6-04-04 | веб-сторінка = http://pavlograd-official.org/ | пріматор = Метелиця Іван Сергійович | позначкы = }} '''Павлоград''' ({{lang-uk|Павлоград}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Днїпропетровска область]]. Находить ся на берегах рікы [[Самара (ріка)|Самара]], Оддалене 75 км по автотрасї і 87 км по желїзници од [[Днїпро (місто)|Днїпра]]. Жыє там 101430 жытелїв (2022).<ref name="Статистика2022"/> Перше ся споминать у [[1779]] роцї.<ref>Верменич Я.В. ПАВЛОГРАД [Електронний ресурс] http://www.history.org.ua/?termin=Pavlohrad_mst (останній перегляд: 27.07.2025)</ref> == Референції == {{reflist}} {{Commonscat|Pavlohrad}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Днїпропетровска область]] q9dmghtlomt68fjqruu93sxf95zdol2 10 5723 173479 172206 2026-10-17T23:56:47Z Engelseziekte 2261 173479 wikitext text/x-wiki <includeonly>{| class="infobox biota" style="text-align: left; width: 200px; font-size: 100%" |- ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}}| }}" | {{#if:{{{name|}}}|{{{name}}}|{{PAGENAME}} }}{{#if:{{{temporal_range|}}}|<br /><small>Часовый період: {{{temporal_range}}}</small>}} |- {{#if:{{{image|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[file:{{{image}}}{{!}}{{#if:{{{image_width|}}}|{{{image_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{image_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{image_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{image_caption}}} {{!}}- }} }} {{#if:{{{image2|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[file:{{{image2}}}{{!}}{{#if:{{{image2_width|}}}|{{{image_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{image2_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{image2_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{image2_caption}}} {{!}}- }} }} |- colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{#if:{{{status|}}}|{{tаксобокс/species|{{{status_system|}}}|{{{status|}}}|{{{status_ref|}}}|extinct={{{extinct|}}} }} }} |-{{#if:{{{status2|}}}|{{tаксобокс/species|{{{status2_system|}}}|{{{status2|}}}|{{{status2_ref|}}}|extinct={{{extinct|}}} }} }} |- ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" | {{#if:{{{virus_group|{{{virus|}}}}}}|[[Virus classification]]|{{#if:{{{ichnos|}}}|[[Trace fossil classification]]|{{#if:{{{veterovata|}}}|[[Veterovata|Eggshell classification]]|[[Біолоґічна класіфікація]]}} }} }} {{#if: {{{classification_status|}}} | ({{{classification_status}}}) | }}{{#if:{{{edit link|}}}|{{edit taxonomy|{{{parent|}}} | {{{edit link}}} }} }} |- {{#if:{{{parent|}}}| {{tаксобокс/{{#if:{{{virus|}}}|virus t|t}}axonomy|{{{parent}}}|{{{display_taxa|}}}|authority={{{authority|}}}|parent_authority={{{parent_authority|}}}|grandparent_authority={{{grandparent_authority|}}}|greatgrandparent_authority={{{greatgrandparent_authority|}}}|greatgreatgrandparent_authority={{{greatgreatgrandparent_authority|}}}|bold first={{#if:{{{species|}}}|link|bold}} }} }} {{#if:{{{virus_group|}}}|{{taxonomy|rank=Group |link= {{#switch:{{lc:{{{virus_group}}} }} |i=Group I <small>([[dsDNA virus|dsDNA]])</small> |ii=Group II <small>([[ssDNA virus|ssDNA]])</small> |iii=Group III <small>([[dsRNA virus|dsRNA]])</small> |iv=Group IV <small>([[Positive-sense ssRNA virus|(+)ssRNA]])</small> |v=Group V <small>([[Negative-sense ssRNA virus|(-)ssRNA]])</small> |vi=Group VI <small>([[ssRNA-RT virus|ssRNA-RT]])</small> |vii=Group VII <small>([[dsDNA-RT virus|dsDNA-RT]])</small> |{{{virus_group}}} }} }} }} {{#if:{{{unranked_superdomain|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superdomain}}} | auth={{{unranked_superdomain_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superdomain|}}}|{{taxonomy|rank=Superdomain|link={{{superdomain}}} | auth={{{superdomain_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_domain|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_domain}}} | auth={{{unranked_domain_authority|}}} }} }} {{#if:{{{domain|}}}|{{taxonomy|rank=[[Домена (біолоґія)|Домена]]|link={{{domain}}} | auth={{{domain_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superregnum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superregnum}}} | auth={{{unranked_superregnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superregnum|}}}|{{taxonomy|rank=Superkingdom|link={{{superregnum}}} | auth={{{superregnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_regnum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_regnum}}} | auth={{{unranked_regnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{regnum|}}}|{{taxonomy|rank=[[Царьство (біолоґія)|Царьство]]|link={{{regnum}}} | auth={{{regnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subregnum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subregnum}}} | auth={{{unranked_subregnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subregnum|}}}|{{taxonomy|rank=[[Царьство (біолоґія)|Підцарьство]]|link={{{subregnum}}} | auth={{{subregnum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superdivisio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superdivisio}}} | auth={{{unranked_superdivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superdivisio|}}}|{{taxonomy|rank=Superdivision|link={{{superdivisio}}} | auth={{{superdivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superphylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superphylum}}} | auth={{{unranked_superphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superphylum|}}}|{{taxonomy|rank=[[Тіп (біолоґія)|надтіп]]|link={{{superphylum}}} | auth={{{superphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_divisio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_divisio}}} | auth={{{unranked_divisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{divisio|}}}|{{taxonomy|rank=[[Оддїл (біолоґія)|Оддїл]]|link={{{divisio}}} | auth={{{divisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_phylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_phylum}}} | auth={{{unranked_phylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{phylum|}}}|{{taxonomy|rank=[[Тіп (біолоґія)|Тіп]]|link={{{phylum}}} | auth={{{phylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subdivisio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subdivisio}}} | auth={{{unranked_subdivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subdivisio|}}}|{{taxonomy|rank=Subdivision|link={{{subdivisio}}} | auth={{{subdivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subphylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subphylum}}} | auth={{{unranked_subphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subphylum|}}}|{{taxonomy|rank=[[Тіп (біолоґія)|Підтіп]]|link={{{subphylum}}} | auth={{{subphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_infraphylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_infraphylum}}} | auth={{{unranked_infraphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{infraphylum|}}}|{{taxonomy|rank=Infraphylum|link={{{infraphylum}}} | auth={{{infraphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_microphylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_microphylum}}} | auth={{{unranked_microphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{microphylum|}}}|{{taxonomy|rank=Microphylum|link={{{microphylum}}} | auth={{{microphylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_nanophylum|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_nanophylum}}} | auth={{{unranked_nanophylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{nanophylum|}}}|{{taxonomy|rank=Nanophylum|link={{{nanophylum}}} | auth={{{nanophylum_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superclassis|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superclassis}}} | auth={{{unranked_superclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superclassis|}}}|{{taxonomy|rank=[[Клас (біолоґія)|Надклас]]|link={{{superclassis}}} | auth={{{superclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_classis|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_classis}}} | auth={{{unranked_classis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{classis|}}}|{{taxonomy|rank=[[Клас (біолоґія)|Клас]]|link={{{classis}}} | auth={{{classis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subclassis|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subclassis}}} | auth={{{unranked_subclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subclassis|}}}|{{taxonomy|rank=Subclass|link={{{subclassis}}} | auth={{{subclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_infraclassis|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_infraclassis}}} | auth={{{unranked_infraclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{infraclassis|}}}|{{taxonomy|rank=Infraclass|link={{{infraclassis}}} | auth={{{infraclassis_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_magnordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_magnordo}}} | auth={{{unranked_magnordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{magnordo|}}}|{{taxonomy|rank=Magnorder|link={{{magnordo}}} | auth={{{magnordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superordo}}} | auth={{{unranked_superordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superordo|}}}|{{taxonomy|rank=[[Ряд (біолоґія)|надряд]]|link={{{superordo}}} | auth={{{superordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_ordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_ordo}}} | auth={{{unranked_ordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{ordo|}}}|{{taxonomy|rank=[[Ряд (біолоґія)|Ряд]]|link={{{ordo}}} | auth={{{ordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subordo}}} | auth={{{unranked_subordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subordo|}}}|{{taxonomy|rank=[[Ряд (біолоґія)|підряд]]|link={{{subordo}}} | auth={{{subordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_infraordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_infraordo}}} | auth={{{unranked_infraordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{infraordo|}}}|{{taxonomy|rank=Infraorder|link={{{infraordo}}} | auth={{{infraordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_parvordo|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_parvordo}}} | auth={{{unranked_parvordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{parvordo|}}}|{{taxonomy|rank=Parvorder|link={{{parvordo}}} | auth={{{parvordo_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_zoodivisio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_zoodivisio}}} | auth={{{unranked_zoodivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{zoodivisio|}}}|{{taxonomy|rank=Division|link={{{zoodivisio}}} | auth={{{zoodivisio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_zoosectio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_zoosectio}}} | auth={{{unranked_zoosectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{zoosectio|}}}|{{taxonomy|rank=Section|link={{{zoosectio}}} | auth={{{zoosectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_zoosubsectio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_zoosubsectio}}} | auth={{{unranked_zoosubsectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{zoosubsectio|}}}|{{taxonomy|rank=Subsection|link={{{zoosubsectio}}} | auth={{{zoosubsectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_superfamilia|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_superfamilia}}} | auth={{{unranked_superfamilia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{superfamilia|}}}|{{taxonomy|rank=[[Родина (біолоґія)|Надродина]]|link={{{superfamilia}}} | auth={{{superfamilia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_familia|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_familia}}} | auth={{{unranked_familia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{familia|}}}|{{taxonomy|rank=[[Родина (біолоґія)|Родина]]|link={{{familia}}} | auth={{{familia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subfamilia|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subfamilia}}} | auth={{{unranked_subfamilia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subfamilia|}}}|{{taxonomy|rank=Subfamily|link={{{subfamilia}}} | auth={{{subfamilia_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_supertribus|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_supertribus}}} | auth={{{unranked_supertribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{supertribus|}}}|{{taxonomy|rank=Supertribe|link={{{supertribus}}} | auth={{{supertribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_tribus|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_tribus}}} | auth={{{unranked_tribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{tribus|}}}|{{taxonomy|rank=[[Тріба]]|link={{{tribus}}} | auth={{{tribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subtribus|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subtribus}}} | auth={{{unranked_subtribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subtribus|}}}|{{taxonomy|rank=Subtribe|link={{{subtribus}}} | auth={{{subtribus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_alliance|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_alliance}}} | auth={{{unranked_alliance_authority|}}} }} }} {{#if:{{{alliance|}}}|{{taxonomy|rank=Alliance|link={{{alliance}}} | auth={{{alliance_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_genus|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_genus}}} | auth={{{unranked_genus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{genus|}}}| {{taxonomy|rank=[[Род (біолоґія)|Род]]|link={{{genus}}}|auth={{{genus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subgenus|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subgenus}}} | auth={{{unranked_subgenus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subgenus|}}}|{{taxonomy|rank=Subgenus/noitalics|link={{{subgenus}}} | auth={{{subgenus_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_sectio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_sectio}}} | auth={{{unranked_sectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{sectio|}}}|{{taxonomy|rank=Sectio/noitalics|link={{{sectio}}} | auth={{{sectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subsectio|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subsectio}}} | auth={{{unranked_subsectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subsectio|}}}|{{taxonomy|rank=Subsectio|link={{{subsectio}}} | auth={{{subsectio_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_series|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_series}}} | auth={{{unranked_series_authority|}}} }} }} {{#if:{{{series|}}}|{{taxonomy|rank=Series|link={{{series}}} | auth={{{series_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subseries|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subseries}}} | auth={{{unranked_subseries_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subseries|}}}|{{taxonomy|rank=Subseries|link={{{subseries}}}|auth={{{subseries_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_species_group|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_species_group}}} | auth={{{unranked_species_group_authority|}}} }} }} {{#if:{{{species_group|}}}|{{taxonomy|rank=Species group|link={{{species_group}}} | auth={{{species_group_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_species_subgroup|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_species_subgroup}}} | auth={{{unranked_species_subgroup_authority|}}} }} }} {{#if:{{{species_subgroup|}}}|{{taxonomy|rank=Species subgroup|link={{{species_subgroup}}} | auth={{{species_subgroup_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_species_complex|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_species_complex}}} | auth={{{unranked_species_complex_authority|}}} }} }} {{#if:{{{species_complex|}}}|{{taxonomy|rank=Species complex|link={{{species_complex}}} | auth={{{species_complex_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_species|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_species}}} | auth={{{unranked_species_authority|}}} }} }} {{#if:{{{species|}}}|{{taxonomy|rank=[[Вид (біолоґія)|Вид]]|link={{{species}}} | auth={{{species_authority|}}} }} }} {{#if:{{{unranked_subspecies|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_subspecies}}} | auth={{{unranked_subspecies_authority|}}} }} }} {{#if:{{{subspecies|}}}|{{taxonomy|rank=[[Вид (біолоґія)|Підвид]]|link={{{subspecies}}} | auth={{{subspecies_authority|}}} }} }} |- {{#if:{{{unranked_variety|}}}|{{taxonomy|rank=unranked|link={{{unranked_variety}}} | auth={{{unranked_variety_authority|}}} }} }} {{#if:{{{variety|}}}|{{taxonomy|rank=Variety|link={{{variety}}} | auth={{{variety_authority|}}} }} }} |- {{#if:{{{binomial|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Бінарна номенклатура|Бінарна назва]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''<span class="binomial">{{{binomial}}}</span>'''<br /><small>{{{binomial_authority|}}}</small> }} |- style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{#if:{{{trinomial|}}}| ! colspan=2 {{!}} [[{{#switch:{{{regnum|}}}|[[Animalia]]|[[Animal]]ia|Animalia=Trinomen|[[Plantae]]|[[Plant]]ae|Plantae|[[Fungi]]|[[Fungus|Fungi]]|Fungi|[[Archaeplastida]]|Archaeplastida=Infraspecific name (botany)|Trinomen}}|Trinomial name]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''<span class="trinomial">{{{trinomial}}}</span>'''<br /><small>{{{trinomial_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_genus|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour|}}} }}"{{!}} [[Type genus]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_genus}}}<br /><small>{{{type_genus_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_ichnogenus|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour|}}} }}"{{!}} [[Type genus|Type ichnogenus]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_ichnogenus}}}<br /><small>{{{type_ichnogenus_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_oogenus|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour|}}} }}"{{!}} [[Type genus|Type oogenus]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_ichnogenus}}}<br /><small>{{{type_oogenus_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_species|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Тіповый вид]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_species}}}<br /><small>{{{type_species_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_ichnospecies|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Type species|Type ichnospecies]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_ichnospecies}}}<br /><small>{{{type_ichnospecies_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_oospecies|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Type species|Type oospecies]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_oospecies}}}<br /><small>{{{type_oospecies_authority|}}}</small> }} |- {{#if:{{{type_strain|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Type strain]] {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{type_strain}}} }} |- {{#if:{{{subdivision|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} {{{subdivision_ranks}}} {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: left" {{!}} {{{subdivision|}}} }} |- {{#if:{{{possible_subdivision|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} {{{possible_subdivision_ranks}}} {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: left" {{!}} {{{possible_subdivision|}}} }} |- {{#if:{{{diversity|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[{{{diversity_link}}}|Diversity]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Articles using diversity taxbox]] | }} {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} {{{diversity|}}} {{!}}- }} {{#if:{{{range_map|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[Файл:{{{range_map}}}{{!}}{{#if:{{{range_map_width|}}}|{{{range_map_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{range_map_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{range_map_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{range_map_caption}}} {{!}}- }} }} {{#if:{{{binomial2|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{binomial2}}}'''<br /><small>{{{binomial2_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{trinomial2|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{trinomial2}}}'''<br /><small>{{{trinomial2_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{range_map2|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[Файл:{{{range_map2}}}{{!}}{{#if:{{{range_map2_width|}}}|{{{range_map2_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{range_map2_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{range_map2_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{range_map2_caption}}} {{!}}- }} }} {{#if:{{{binomial3|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{binomial3}}}'''<br /><small>{{{binomial3_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{trinomial3|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{trinomial3}}}'''<br /><small>{{{trinomial3_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{range_map3|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[Файл:{{{range_map3}}}{{!}}{{#if:{{{range_map3_width|}}}|{{{range_map3_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{range_map3_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{range_map3_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{range_map3_caption}}} {{!}}- }} }} {{#if:{{{binomial4|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{binomial4}}}'''<br /><small>{{{binomial4_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{trinomial4|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} '''{{{trinomial4}}}'''<br /><small>{{{trinomial4_authority|}}}</small> {{!}}- }} {{#if:{{{range_map4|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center" {{!}} [[Файл:{{{range_map4}}}{{!}}{{#if:{{{range_map4_width|}}}|{{{range_map4_width}}}|frameless}}{{!}}alt={{{range_map4_alt|}}}]] {{!}}- {{#if:{{{range_map4_caption|}}}| {{!}} colspan=2 style="text-align: center; font-size: 88%" {{!}} {{{range_map4_caption}}} }} }} |- {{#if:{{{synonyms|}}}| ! colspan=2 style="text-align: center{{#if:{{{colour|}}}|{{;}} background-color{{COLON}} {{{colour}}} }}" {{!}} [[Сінонім (таксономія)|Сінонімы]]{{{synonyms_ref|}}} {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: left" {{!}} {{{synonyms}}} {{!}}- }} {{#if:{{{footer|}}}| {{!}}- {{!}} colspan=2 style="text-align: left" {{!}} {{{footer}}} {{!}}- }} |}<!-- Define any categories to be displayed on the page here: Species microformat: -->{{#ifeq:{{NAMESPACE}}|{{ns:0}}|[[Катеґорія:Articles with 'species' microformats]]}}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> brvzlvt4dehwgapsjt1hyvbauh9d0rl 10 5726 173496 43856 2026-10-18T00:03:48Z Engelseziekte 2261 173496 wikitext text/x-wiki {{#if:{{{2|}}}| ! colspan = 2 {{!}} [[Загрожені виды|Ступінь огрожіня]] {{!}}- {{!}} colspan = 2 {{!}} <div style = "text-align: center">{{#if:{{{1|}}}|{{#switch:{{{1}}}<!-- ************* * IUCN2.3 * ************* --> | iucn2.3 | IUCN2.3 = {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[file:Status iucn2.3 EX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List extinct species]] | }} | EW | ew = [[file:Status iucn2.3 EW.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Выгынутый в природї {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List extinct in the wild species]] | }} | CR | cr = [[file:Status iucn2.3 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Крітічно огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]] | }} | EN | en = [[file:Status iucn2.3 EN.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List endangered species]] | }} | VU | vu = [[file:Status iucn2.3 VU.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Зранительный {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List vulnerable species]] | }} | LR | lr = [[file:Status iucn2.3 blank.svg|link = |alt = ]]<br />Lower risk {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]] | }} | CD | cd | LR/CD | lr/CD | LR/cd | lr/cd = [[file:Status iucn2.3 CD.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Завислый на захованю {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List conservation dependent species]] | }} | NT | nt | LR/NT | lr/NT | LR/nt | lr/nt = [[file:Status iucn2.3 NT.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Близко огрожіня {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List near threatened species]] | }} | LC | lc | LR/LC | lr/LC | LR/lc | lr/lc = [[file:Status iucn2.3 LC.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Найменше знепокоївый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List least concern species]] | }} | DD | dd = [[file:Status iucn2.3 blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Хыбуючі дата {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List data deficient species]] | }} | NE | ne = ''Not evaluated'' | NR | nr = ''Not recognized'' | PE | pe = [[file:Status iucn2.3 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Крітічно огроженый, possibly extinct {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]] |}} | PEW | pew = [[file:Status iucn2.3 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Крітічно огроженый, possibly extinct in the wild {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]] | }} | '''''Invalid status''''' {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]] | }} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[IUCN Red List|IUCN 2.3]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * IUCN3.1 * ************* -->| iucn | IUCN | iucn3.1 | IUCN3.1 = {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[file:Status iucn3.1 EX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List extinct species]] | }} | EW | ew = [[file:Status iucn3.1 EW.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Выгынутый в природї {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List extinct in the wild species]] | }} | CR | cr = [[file:Status iucn3.1 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Крітічно огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]] |}} | EN | en = [[file:Status iucn3.1 EN.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List endangered species]] | }} | VU | vu = [[file:Status iucn3.1 VU.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Зранительный {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List vulnerable species]] |}} | NT | nt = [[file:Status iucn3.1 NT.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Близко огрожіня {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List near threatened species]] | }} | LC | lc = [[file:Status iucn3.1 LC.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Найменше знепокоївый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List least concern species]] |}} | DD | dd = [[file:Status iucn3.1 blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br/>Хыбуючі дата {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List data deficient species]] |}} | NE | ne = ''Not evaluated'' | NR | nr = ''Not recognized'' | PE | pe = [[file:Status iucn3.1 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Крітічно огроженый]], possibly extinct {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]] |}} | PEW | pew = [[file:Status iucn3.1 CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Крітічно огроженый]], possibly extinct in the wild {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:IUCN Red List critically endangered species]]|}} | '''''Invalid status'''''[[Катеґорія:Invalid conservation status]] }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[IUCN Red List|IUCN 3.1]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * EPBC * ************* -->| epbc | EPBC = {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[file:Status EPBC EX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act extinct biota]] |}} | EW | ew = [[file:Status EPBC EW.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутый в природї]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act extinct in the wild biota]]|}} | CR | cr = [[file:Status EPBC CR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Крітічно огроженый species|Крітічно огроженый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act critically endangered biota]] |}} | EN | en = [[file:Status EPBC EN.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Огрожены виды|Огроженый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act endangered biota]]|}} | VU | vu = [[file:Status EPBC VU.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Зранительны виды|Зранительный]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act vulnerable biota]] |}} | CD | cd = [[file:Status EPBC CD.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Dependent]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:EPBC Act conservation dependent biota]] |}} | DL | dl | Delisted = [[file:Status EPBC DL.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Delisted | '''''Invalid status''''' {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]]|}} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[Environment Protection and Biodiversity Conservation Act 1999|EPBC Act]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * TNC * ************* -->| tnc | TNC | natureserve | NatureServe = {{#switch:{{{2}}} | GX | gx = [[file:Status TNC GX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Presumed [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Presumed Extinct species]]|}} | GH | gh = [[file:Status TNC GH.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Possibly [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Possibly Extinct species]]|}} | G1 | g1 = [[file:Status TNC G1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Critically Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Critically Imperiled species]] |}} | G2 | g2 = [[file:Status TNC G2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Imperiled species]] |}} | G3 | g3 = [[file:Status TNC G3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Vulnerable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Vulnerable species]] |}} | G4 | g4 = [[file:Status TNC G4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Apparently Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Apparently Secure species]] |}} | G5 | g5 = [[file:Status TNC G5.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Secure species]]|}} | GU | gu = [[file:Status TNC blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Unrankable | TX | tx = [[file:Status TNC TX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Presumed [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Presumed Extinct species]]|}} | TH | th = [[file:Status TNC TH.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Possibly [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Possibly Extinct species]]|}} | T1 | t1 = [[file:Status TNC T1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Critically Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Critically Imperiled species]]|}} | T2 | t2 = [[file:Status TNC T2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Imperiled species]] |}} | T3 | t3 = [[file:Status TNC T3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Vulnerable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Vulnerable species]]|}} | T4 | t4 = [[file:Status TNC T4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Apparently Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Apparently Secure species]]|}} | T5 | t5 = [[file:Status TNC T5.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:NatureServe Secure species]] |}} | TU | tu = [[file:Status TNC T blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Unrankable | '''''Invalid status''''' {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]]|}} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[NatureServe conservation status|NatureServe]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * ESA * ************* -->| esa | ESA = {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[file:Status ESA EX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | E | e | LE | le = [[file:Status ESA LE.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Огрожены виды|Огроженый]] | T | t | LT | lt = [[file:Status ESA LT.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Threatened species|Threatened]] | DL | dl | Delisted = [[file:Status ESA DL.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Delisted | '''''Invalid status'''''[[Катеґорія:Invalid conservation status]] }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[Endangered Species Act|ESA]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * COSEWIC * ************* -->| cosewic | COSEWIC = {{#switch:{{{2}}} | X | x = [[file:Status COSEWIC X.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | XT | xt = [[file:Status COSEWIC XT.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Extirpated (Canada) | E | e = [[file:Status COSEWIC E.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Огрожены виды|Огроженый]] | T | t = [[file:Status COSEWIC T.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Threatened species|Threatened]] | SC | sc = [[file:Status COSEWIC SC.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Special Concern | NAR | nar = [[file:Status COSEWIC NAR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Найменше знепокоївый|Not at risk]] | '''''Invalid status'''''[[Катеґорія:Invalid conservation status]] }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[Committee on the Status of Endangered Wildlife in Canada|COSEWIC]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * DECF * ************* -->| decf | DECF = {{#switch:{{{2}}} | X | x = [[file:Status DECF X.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Declared Rare&nbsp;— Presumed [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | R | r = [[file:Status DECF R.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Declared [[Rare species|rare]] | P1 | p1 = [[file:Status DECF P1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Priority One&nbsp;— Poorly Known Taxa | P2 | p2 = [[file:Status DECF P2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Priority Two&nbsp;— Poorly Known Taxa | P3 | p3 = [[file:Status DECF P3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Priority Three&nbsp;— Poorly Known Taxa | P4 | p4 = [[file:Status DECF P4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Priority Four&nbsp;— Rare Taxa | DL | dl | Delisted = [[file:Status DECF DL.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Delisted | '''''Invalid status'''''[[Катеґорія:Invalid conservation status]] }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[Declared Rare and Priority Flora List|DEC]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * QLDNCA * ************* -->| qldnca | QLDNCA = {{#switch:{{{2}}} | EW | ew = [[Выгынутый в природї]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act extinct in the wild biota]]|}} | EN | en = [[Огрожены виды|Огроженый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act endangered biota]]|}} | VU | vu = [[Зранительны виды|Зранительный]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act vulnerable biota]]|}} | R | r = Rare {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act rare biota]]|}} | NT | nt = [[Near Threatened]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act near threatened biota]]|}} | LC | lc = [[Найменше знепокоївый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Nature Conservation Act least concern biota]]|}} | '''''Invalid status''''' {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]]|}} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[Nature Conservation Act 1992|NCA]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * CITES * ************* -->| CITES | cites = {{#switch:{{{2}}} | CITES_A1 = [[CITES]] Appendix I | CITES_A2 = [[CITES]] Appendix II | CITES_A3 = [[CITES]] Appendix III | '''''Invalid status''''' {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]]|}} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[CITES]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ************* * NZTCS * ************* -->| nztcs | NZTCS = {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[file:Status NZTCS EX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | NC | nc = [[file:Status NZTCS NC.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Nationally Critical | NE | ne = [[file:Status NZTCS NE.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Nationally Endangered | NV | nv = [[file:Status NZTCS NV.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Nationally Vulnerable | SD | sd = [[file:Status NZTCS SD.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Serious Decline | GD | gd = [[file:Status NZTCS GD.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Gradual Decline | SP | sp = [[file:Status NZTCS SP.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Sparse | RR | rr = [[file:Status NZTCS RR.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Range Restricted | '''''Invalid status'''''[[Катеґорія:Invalid conservation status]] }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|[[New Zealand Threat Classification System|NZ TCS]]}}){{{3|}}}</small></div><!-- ******************** * No status system * ******************** -->| {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | CR | cr = [[Крітічно огроженый species|Critically Endangered]] | EN | en = [[Огрожены виды|Огроженый]] | {{{2}}} }}<small>&nbsp;({{#if:{{{status_text|}}}|[[{{{status_text|#Conservation status}}}|See text]]|{{{1}}}}}){{{3|}}}</small> {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes with an unrecognised status system]]|}} }} | {{#switch:{{{2}}} | EX | ex = [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} | EW | ew = [[Выгынутя|Выгынутый]]&nbsp;in&nbsp;the&nbsp;wild {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Species extinct in the wild]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | CR | cr = Крітічно огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Крітічно огроженый species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | EN | en = Огроженый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Endangered species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | VU | vu = Зранительный {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Vulnerable species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | NT | nt = [[Near Threatened]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Near Threatened species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | LC | lc = Найменше знепокоївый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Найменше знепокоївый species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | SE | se | SECURE | Secure | secure = Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | DD | dd = [[Data Deficient]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | DOM | dom | DOMESTICATED | Domesticated | domesticated = Domesticated {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Domesticated animals]]|}} | PE | pe = [[file:Status_none_PE.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Крітічно огроженый]], possibly extinct {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Крітічно огроженый species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | PEW | pew = [[file:Status_none_PEW.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Крітічно огроженый]], possibly extinct in the wild {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Крітічно огроженый species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | CITES_A1 = [[CITES]] Appendix I {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | CITES_A2 = [[CITES]] Appendix II {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | CITES_A3 = [[CITES]] Appendix III {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} | FOSSIL | Fossil | fossil = Fossil | PRE | Pre | pre = Prehistoric {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Invalid conservation status]]|}} | text | Text | TEXT = ''See text'' | LR/CD | lr/CD | LR/cd | lr/cd = [[file:Status iucn2.3 CD.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Dependent]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | LR/NT | lr/NT | LR/nt | lr/nt = [[file:Status iucn2.3 NT.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Near Threatened]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Near Threatened species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | LR/LC | lr/LC | LR/lc | lr/lc = [[file:Status iucn2.3 LC.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Найменше знепокоївый {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Найменше знепокоївый species]][[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | GX | gx = [[file:Status TNC GX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Presumed [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }} {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | GH | gh = [[file:Status TNC GH.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Possibly [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | G1 | g1 = [[file:Status TNC G1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Critically Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | G2 | g2 = [[file:Status TNC G2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | G3 | g3 = [[file:Status TNC G3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Vulnerable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | G4 | g4 = [[file:Status TNC G4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Apparently Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | G5 | g5 = [[file:Status TNC G5.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | GU | gu = [[file:Status TNC blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Unrankable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | TX | tx = [[file:Status TNC TX.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Presumed [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}} {{#if:{{{extinct|}}}|&nbsp;({{{extinct}}}) }}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | TH | th = [[file:Status TNC TH.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Possibly [[Выгынутя|Выгынутый]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | T1 | t1 = [[file:Status TNC T1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Critically Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | T2 | t2 = [[file:Status TNC T2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Imperiled {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | T3 | t3 = [[file:Status TNC T3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Vulnerable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | T4 | t4 = [[file:Status TNC T4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Apparently Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | T5 | t5 = [[file:Status TNC T5.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Secure {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | TU | tu = [[file:Status TNC T blank.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Unrankable {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | R | r = [[file:Status DECF R.svg|frameless|link=|alt=]]<br />Declared [[Rare species|rare]] {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | P1 | p1 = [[file:Status DECF P1.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Codes for Western Australian Flora|Priority One]]&nbsp;— Poorly Known Taxa {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | P2 | p2 = [[file:Status DECF P2.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Codes for Western Australian Flora|Priority Two]]&nbsp;— Poorly Known Taxa {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | P3 | p3 = [[file:Status DECF P3.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Codes for Western Australian Flora|Priority Three]]&nbsp;— Poorly Known Taxa {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | P4 | p4 = [[file:Status DECF P4.svg|frameless|link=|alt=]]<br />[[Conservation Codes for Western Australian Flora|Priority Four]]&nbsp;— Rare Taxa {{#ifeq: {{NAMESPACEE}} | {{ns: 0}} | [[Катеґорія:Taxoboxes needing a status system parameter]]|}}<!--This case is subject to deletion once status systems are added--> | {{{2}}} }}<small>{{{3|}}}</small></div> }} }}<noinclude>{{documentation}}</noinclude> 4cycfrwideo58siwtpm98xt08i04los 0 5753 173194 170845 2026-10-17T17:26:37Z Engelseziekte 2261 delete 173194 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Не поплетьте|Александрія}} {{Місто | статус = 1784 | станція = Олександрія | автошлях с = 75 | адреса = 28000 м. Олександрія, пр. Соборний, 59 | пріматор = Цапюк Степан Кирилович | позначкы = | жытелїв=76 097<ref name="Derzhstat2022">[http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf Чисельність наявного населення України на 1 січня (2022)], Держастат України</ref>}} '''Олександрі́я''' ({{lang-uk|Олександрі́я}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Кіровоградьска область]]. Находить ся на берегах ріки Інгулець, 75&nbsp;км по штрасi уд [[Кропивницькый|Кропивницького]]. В 2022.&nbsp;році мало бывательство 76&nbsp;097&nbsp;чоловік.<ref name="Derzhstat2022" /> Першый раз ся споминать у 1754.&nbsp;році. {{Стыржень}} == Референції == <references/> * [http://www.surnameindex.info/info/kherson/alexandria/alexandria/index.html Историческая информация о городе Александрия] {{ref-ru}} [[Катеґорія:Олександрія| ]] [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Кіровоградьска область]] nm1yd90jewr64zcsz4re6wg17uye6l8 0 5781 173448 150148 2026-10-17T23:46:16Z Halajkovič 33393 173448 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Турійскый район''' ([[Україньскый язык|укр]]. Турійський район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 1205 км² і 26 570 жытелїв. Центер - селище [[Турійськ|Турійск]]. {{Волиньска область}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Турійскый район]] [[Катеґорія:Районы Волиньской области]] i8vwwv6kh1unodn0ve0dfk1y97qqt47 0 5784 173133 161161 2026-10-17T14:39:40Z Engelseziekte 2261 delete 173133 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |тіп = |назва = Нововолиньск |місцёва назва = Нововолинськ |образок = |образок_розмір = |прапор = Flag of Novovolynsk.svg |ерб = Coat of Arms of Novovolynsk.svg |край = [[Україна]] |окрес = |реґіон = [[Волиньска область]] |заложене = <nowiki>[[1488]</nowiki> |перша змінка =завтра на пари |статус = [[1957]] |подїл =всім пр ми дуже поважаємо крутих богданів |жытелїв = 1 |розлога = 17 |густота = 3121 |код = |коордінаты = {{Coord|50|44|N|24|09|E|scale:100000}} |надморьска вышка = 225 |станція = ЧЕСНЮК МАКСИМ ЇСТЬ НА 2 ШАХТІ |відстань = |желїзніця к = 532 |ref-залізниця к = |автошлях к = 515 |ref-автошлях к = |фізічна к = 451 |ref-фізична к = |желїзніця с = |фізічна с = 81 |автошлях с = 97,4 |поштовы індексы = 45400-45489 |адреса = 45400, Волинська область, м. Нововолинськ, пр-т Дружби, 27, 4-12-02 |веб-сторінка = http://www.novovolynsk-rada.gov.ua/ |пріматор = Сапожніков Віктор Борисович |позначкы = }} '''Нововолиньск''' ({{lang-uk|Нововолинськ}}) є місто на западі [[Волиньска область|Волиньской области]], западна [[Україна]]. Жиє тамкы 59 000 жытелї. Перше ся споминать у [[1951]] році. {{Населены пункты Волиньской области}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Волиньской области]] bgsszrqx5kffxd2awskeqwfa8sx5fb9 0 6016 173151 152048 2026-10-17T14:49:46Z Engelseziekte 2261 delete 173151 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |тіп = |назва = Нїжин |місцёва назва = Ніжин |образок = Nizhyn-Ukraine-Map.PNG |прапор = Nizhyn prapor.png |ерб = Nizhyn gerb.png |край = [[Україна]] |окрес = |реґіон = [[Чернїгівска область]] |заложене = [[1078]] |перша змінка = |аґломерація = |статус = [[1625]] |подїл = |жытелїв = 74 058 |розлога = 50,5 |водойма = Остер |станція = Нїжин |відстань = |фізічна с = 80 |поштовы індексы = 16600 |адреса = 16600, Чернігівска обл., м. Ніжин, пл. Івана Франка, 1 |веб-сторінка = http://www.nizhynrada.org/ |пріматор = Приходько Михайло Васильович |позначкы = }} '''Ні́жин''' — [[Місто|варош]] у [[Україна|Украйині]], [[Чернїгівска область|Чернігӯвська область]]. Находить ся на берегах рікы [[Остер]]. Адміністративный центр [[Ніжиньскый район|Ніжиньского района]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1078]] році.<ref>https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/berestiana-gramota-zi-zvenigoroda-iakii-maizhe-tisiacha-rokiv/</ref> == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2001]] рӯк живе 71,058 людий, из них:<ref>https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities</ref>. [[Україньскый язык|Украйинці]] — 90,23% [[Русы]] — 7,13% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,39% [[Циґане|Цигани]] — 0,19% [[Евреи|Жиды]] — 0,18% [[Армяне]] — 0,12% Инні — 1,76% == Удкликованя == [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] 722g0fzo6ru12gjs9w6py121jvmutwq 0 6041 173304 155241 2026-10-17T22:11:35Z Engelseziekte 2261 delete 173304 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |тіп = |назва = Первомайськ |місцёва назва = Первомайськ |прапор = Flag of Pervomaisk in Mykolaiv Oblast.svg |ерб = Coat of arms of Pervomaisk, Mykolaiv Oblast.jpg |край = [[Україна]] |окрес = |реґіон = [[Миколаївска область]] |заложене = [[1676]] |статус = [[1773]] |подїл = |жытелїв = 66 965 |розлога = 25,14 |коордінаты = {{Coord|48|02|N|30|51|E|scale:100000}} |водойма = Южный Буг |станція = Первомайськ |відстань = |желїзніця к = 317 |желїзніця с = 315 |автошлях с = 169 |поштовы індексы = 55200-55219 |адреса = 55213, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 3 |веб-сторінка = http://www.pervomaisk.mk.ua/ |пріматор = Людмила Григорівна Дромашко }} '''Первомайськ''' є місто в [[Україна|Україні]], [[Миколаївска область]]. Находить ся на берегах ріки [[Южный Буг]], 169 км по штрасi и 315 км по желüзному путёви уд [[Миколаїв|Миколаєва]]. Жиє тамкы 56 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1676]] році. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Миколаївска область]] l1zdbildkb8zutzlptz2f1nqu8t0wlw 0 6043 173334 169087 2026-10-17T22:45:15Z Engelseziekte 2261 delete 173334 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |прапор = Flag of Pokrovsk, Ukraine.png |ерб = Pokrovsk gerb.png |край = [[Україна]] |реґіон = [[Донецька область]] |заложене = [[1875]] |статус = [[1938]] |жытелїв = 77 612 |розлога = 39,3 |коордінаты = {{Coord|48|16|N|37|10|E|scale:100000}} |водойма = Грышинка |станція = Покровськ |відстань = |желїзніця к = 735 |автошлях к = 638 |фізічна к = 537 |желїзніця с = 66 |фізічна с = 53,8 |автошлях с = 62 |поштовы індексы = 85300-85309 |адреса = 85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, пл. Шибанкова, 11, 2-12-47 |веб-сторінка = http://www.pokrovsk-rada.gov.ua/ |пріматор = Ляшенко Андрій Геннадійович }} '''Покровск''',{{Ref-uk}} ''Покровськ'' — є місто в [[Україна|Україні]], [[Донецька область]]. Находить ся на берегах ріки Грышинка, 62 км по штрасi и 66 км по желüзному путёви уд [[Донецьк]]а. Жиє тамкы 1 200 жытелїв. Перше ся споминать у [[1875]] році. {{commonscat}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Донецька область]] 3dabeffz4cyg1cvvoylaaw2z80w2mto 0 6122 173374 151751 2026-10-17T23:25:50Z Engelseziekte 2261 delete 173374 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |тіп = |назва = Прилукы |місцёва назва = Прилуки |образок = |образок_розмір = |прапор = Flag of Pryluky.png |попис прапора = Прапор міста |край = [[Україна]] |окрес = |реґіон = [[Чернїгівска область]] |заложене = [[1085]] |перша змінка = |аґломерація = |статус = [[1924]] |подїл = |жытелїв = 52 000 |розлога = 42 |коордінаты = {{Coord|50|35|N|32|23|W|scale:100000}} |водойма = Удай |станція = Прилукы |желїзніця с = 150 |фізічна с = |автошлях с = 165 |поштовы індексы = 17500 - 17511 |адреса = вул. Незалежності, 82 |веб-сторінка = http://pryluky.org/ |пріматор = Беркут Юрій Володимирович |позначкы = }} '''Прилукы''' є місто в [[Україна|Українї]], [[Чернїгівска область]]. Находить ся на берегах ріки [[Удай]], 165 км по штрасї и 150 км по желїзному путёви од [[Чернїгів|Чернїгова]]. Жыє тамкы 52 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1085]] роцї. {{commonscat|Pryluky}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] 8pdbnttv1ogmkyjotf3m1zkgzc2ies9 0 6247 173074 159730 2026-10-17T13:28:18Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173074 wikitext text/x-wiki [[File:NSDAP-Logo.svg|thumb|Сімбол [[Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія|Націоналсоціалістічной нїмецькой роботницькой партії]]]] '''Націонáлный соціалíзм''' або '''нáродный соціалíзм''' ({{lang-de|Nationalsozialismus}}), веце знамый під куртов назвов '''нацíзм''' — [[Тоталітарізм|тоталітна]] [[ідеолоґія]] офіціално заведжена [[Діктатура|діктатуров]] в [[Нїмецько|Нїмецьку]] (тзв. [[Націстічне Нїмецько|Третїй райх]]) в роках [[1920]]–[[1930]] через [[Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія|Націоналсоціалістічной нїмецькой роботницькой партії]] ({{lang-de|Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei}}, ''NSDAP'', ''НСДАП''). По приходу до влады в роцї 1933 НСДАП створила політічный режім під веджінём [[Адолф Гітлер|Адолфа Гітлера]], тыж званый як націоналный соціалізм. Націонална соціалістічна ідеолоґія комбінує елементы [[соціалізм]]у, [[націоналізм]]у, [[панґерманізм]]у (преферованя расы перед націёв і ідеёв зъєдиненой ґерманьской Европы), [[фашізм]]у, [[расізм]]у (окремо [[антісемітізм]]у) тай [[Евґеніка|евґенікы]]. Побудована [[Адолф Гітлер|Адолфом Гітлером]] тоталітного штату, яка зачала [[Друга світова война|Другу світову войну]], была поражена (1945), а націоналный соціалізм быв засудженый Нюрнберьскым трибуналом (1946) як "злочин против мира і против людства".<ref name=Halusko>Галушко К.Ю.</ref> Практикы націоналного соціалізму по року 1933 мало чим ся одличують од практик іншых тоталітных режімів (большевицького, маоістьского і подобных), они были напрямованы на заведжіня тоталной партійной контролы над вшыткыма сферами сполоченьского живота ай насаджіня сістемного терору против людей іншакых пересвідчінь.<ref name=Halusko/> == Література == * '''Галушко К.Ю.''': НАЦИЗМ // Енциклопедія історії України: Т. 7: / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2010. — 728 с. [http://www.history.org.ua/?termin=Natsyzm Одчитане: 08.09.2020] * [[Götz Aly]]: ''Hitlers Volksstaat. Raub, Rassenkrieg und nationaler Sozialismus''. Fischer, Frankfurt am Main 2005, ISBN 3-10-000420-5. * [[Kurt Bauer (Historiker)|Kurt Bauer]]: ''Nationalsozialismus. Ursprünge, Anfänge, Aufstieg und Fall''. Böhlau, Wien [u.&nbsp;a.] 2008, ISBN 978-3-8252-3076-0. * [[Wolfgang Benz]], [[Hermann Graml]], [[Hermann Weiß (Historiker)|Hermann Weiß]] (Hrsg.): ''[[Enzyklopädie des Nationalsozialismus]]''. dtv, München 1997 (5. erw. Auflage München 2007, ISBN 978-3-423-34408-1). * [[Karl Dietrich Bracher]]: ''Die deutsche Diktatur. Entstehung, Struktur, Folgen des Nationalsozialismus''. Ullstein, Berlin 1997, ISBN 3-548-26501-4 (Propyläen-Taschenbuch, ungekürzte Ausgabe, auf der Grundlage der 7. Auflage). * [[Michael Burleigh]]: ''Die Zeit des Nationalsozialismus. Eine Gesamtdarstellung.'' 2. Auflage, Fischer, Frankfurt am Main 2000, ISBN 3-10-009005-5. * Michael Burleigh, [[Wolfgang Wippermann]]: ''The Racial State. Germany 1933–1945.'' Cambridge University Press, 1991, ISBN 0-521-39114-8. * [[Richard J. Evans]]: ''Das Dritte Reich.'' 3 Bände: ** ''Aufstieg.'' DVA, Frankfurt am Main 2004, ISBN 3-421-05652-8. ** ''Diktatur.'' DVA, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-421-05653-5. ** ''Krieg.'' DVA, Frankfurt am Main 2009, ISBN 978-3-421-05800-3. * [[Norbert Frei]]: ''Der Führerstaat. Nationalsozialistische Herrschaft 1933 bis 1945.'' Neuausgabe, Beck’sche Reihe, München 2013, ISBN 978-3-406-64449-8. * Hermann Graml, Wolfgang Benz, [[Hans Buchheim]], [[Hans Mommsen]] (Hrsg.): ''Der Nationalsozialismus. Studien zur Ideologie und Herrschaft.'' Fischer-TB, Frankfurt am Main 1993, ISBN 3-596-11984-7. * [[Michael Grüttner]]: ''Das Dritte Reich. 1933–1939'' (=&nbsp;[[Handbuch der deutschen Geschichte]], Band 19). Klett-Cotta, Stuttgart 2014, ISBN 978-3-608-60019-3. * [[Walther Hofer]] (Hrsg.): ''Der Nationalsozialismus. Dokumente 1933–1945.'' Fischer Bücherei, Frankfurt am Main 1957, ISBN 3-596-26084-1. * [[Ian Kershaw]]: ''Der NS-Staat. Geschichtsinterpretationen und Kontroversen im Überblick''. Rowohlt Verlag, Reinbek bei Hamburg 1989, ISBN 3-498-03462-6. * [[Gerd Krumeich]] (Hrsg.): ''Nationalsozialismus und Erster Weltkrieg''. Klartext Verlag, Essen 2010, ISBN 978-3-8375-0195-7. * [[Franz Leopold Neumann|Franz Neumann]]: ''[[Behemoth (Franz Neumann)|Behemoth. Struktur und Praxis des Nationalsozialismus 1933–1944]].'' Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt am Main 1984, ISBN 3-596-24306-8. * [[Gerhard Paul (Historiker)|Gerhard Paul]]: ''Aufstand der Bilder. Die NS-Propaganda vor 1933.'' 2. Auflage, Bonn 1992, ISBN 3-8012-5015-6. * [[Ernst Piper]]: ''Kurze Geschichte des Nationalsozialismus von 1919 bis heute.'' Verlag Hoffmann und Campe, Hamburg 2007, ISBN 978-3-455-50024-0. * [[Michael von Prollius]]: ''Das Wirtschaftssystem der Nationalsozialisten 1933–1939. Steuerung durch emergente Organisation und Politische Prozesse.'' Paderborn 2003, ISBN 3-506-76948-0. * [[Michael Ruck (Politikwissenschaftler)|Michael Ruck]]: ''Bibliographie zum Nationalsozialismus.'' Zwei Bände mit CD-ROM. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2000, ISBN 3-534-14989-0. * [[Hermann Schmitz (Philosoph)|Hermann Schmitz]]: ''Adolf Hitler in der Geschichte.'' Bouvier, Bonn 1999, ISBN 3-416-02803-1. * [[Adam Tooze]]: ''Ökonomie der Zerstörung. Die Geschichte der Wirtschaft im Nationalsozialismus.'' Siedler Verlag, München 2007, ISBN 978-3-88680-857-1 (zuerst engl. 2006: ''Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy''). * [[Henry A. Turner]]: ''Die Großunternehmer und der Aufstieg Hitlers.'' Siedler Verlag, Berlin 1985, ISBN 3-88680-143-8. * [[Hans-Ulrich Wehler]]: ''Der Nationalsozialismus. Bewegung, Führerherrschaft, Verbrechen 1919–1945.'' C.H. Beck, München 2009, ISBN 978-3-406-58486-2. * [[Michael Wildt]]: ''Geschichte des Nationalsozialismus.'' Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2008, ISBN 978-3-8252-2914-6. * [[Wolfgang Wippermann]]: ''Der konsequente Wahn. Ideologie und Politik Adolf Hitlers.'' Bertelsmann Lexikon Verlag, Gütersloh 1989, ISBN 3-570-03950-1. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|cs|Nacismus|8518962}} == Одказы == {{Commonscat|National Socialism}} {{Стыржень}} * [[Адолф Гітлер]] * [[Йозеф Ґеббелс]] [[Катеґорія:Націзм| ]] [[Катеґорія:Націстічне Нїмецько]] [[Катеґорія:Політічны ідеолоґії]] [[Катеґорія:Аріософія]] ihmolyrezscs5isi5eu90ne72ymsqo0 0 6433 173332 141675 2026-10-17T22:44:59Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173332 wikitext text/x-wiki [[Файл:Paul McCartney black and white 2010.jpg|мини|right|Пол Меккартні (2010. рік)]] Сер '''Джеймс Пол МекКартні''' ({{lang-en|James Paul McCartney}}), знамый як '''Пол МекКартні''' (* [[18. юн]] [[1942]], [[Ліверпул]], [[Споєне Кралёвство]]) є [[Велика Брітанія|брітаньскый]] співак і музичный композітор, член музичной ґрупы [[The Beatles]]. Пісня МекКартні ''Yesterday'' (підписана за устным договором з партнером [[Джон Леннон|Джоном Ленноном]] менами обадвох авторів - Леннон-МекКартні) є подля Ґіннессовой книгы рекордів найвыужыванїша пісня в поп-музицї. Сам МекКартні є поважованый за найуспїшнїшого музичного композитора в історії. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Співаци]] [[Катеґорія:Музиканты]] iitwlkpzpvh6bmih30yy5w295thoemy 0 6574 173200 130231 2026-10-17T17:35:36Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173200 wikitext text/x-wiki [[Файл:Methane-2D-dimensions.svg|thumb|right|250px|Штруктура молекулы [[метан]]у: найпростїшого [[Угльоводы|угльовода]].]] [[Файл:Methane-CRC-MW-3D-balls.png|міні|right|150px|Молекула [[метан]]у]] '''Орґанічна хемія''' — єдна з найважнїшых областей [[хемія|хемії]], яка вчіє штруктуру і властности [[орґанічну злученины|орґанічных злученин]]. ''Орґанічныма'' ся зовуть злученины [[карбон]]у з іншыми елементами. Здатность [[карбон]]у зъєдиняти ся з векшынов елементів тай утворёвати молекулы різного складу і будовы обусловлює вшелиячіну орґанічных злученин (до кінця [[XX. стороча]] їх чісло перевышыло 10 млн, зараз бівше 20 млн). Орґанічны злученины грають ключову роль в єствованю [[жывы орґанізмы|жывых орґанізмів]]. Орґанічна хемія — конарь [[наука|наукы]], яка ся занимать роспрацованём метод сінтезы і штудірованём будовы, властностей, реакціовой здатности орґанічных злученин різных класів. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Органічна хімія|10251642}} == Література == * Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. {{ISBN| 978-966-335-206-0}} * ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98 * Гупало О. П. Органічна хімія : підручник / О. П. Гупало, О. П. Тушницький. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2010. — 431с. — {{ISBN| 978-966-346-414-5}} * Органічна хімія [Текст] : підручник для студ. вищих навч. закл. І-ІІ рівнів акредитації та учнів загальноосвітніх шкіл з класами поглибленого вивчення хімії / В. П. Черних, І. С. Гриценко, Н. М. Єлисєєва; ред. В. П. Черних. — Харків : Оригінал, 2004. — 464 с. : іл. — {{ISBN| 966-615-235-5}} — {{ISBN| 966-649-014-5}} * Ластухін Ю. О. Органічна хімія / Ю. О Ластухін, С. А. Воронов. — Львів: Центр Європи, 2001. — 868 с. — {{ISBN| 966-7022-19-6}} * Штеменко Н. І. Органічна хімія та основи статичної біохімії / Штеменко Н. І., Соломко З. П., Авраменко В. І. — Дніпропетровськ. Видавництво ДНУ, 2003. — 644 с. — {{ISBN| 966-551-117-3}} * Clayden, Jonathan; Greeves, Nick; Warren, Stuart; Wothers, Peter (2012). ''Organic Chemistry'' (2nd ed.). Oxford University Press. — 1250 p. — {{ISBN| 978-019-927-029-3}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Орґанічна хемія|*]] f3hhgwmt1fdp12deuegbck20kshse4d 0 6726 173516 168862 2026-10-18T00:13:35Z Halajkovič 33393 173516 wikitext text/x-wiki '''Гіндустані'''&nbsp;— [[Індоіраньскы языкы|індоіраньскый]] [[язык]] або ґрупа близкых діалектів, якый домінує в [[Северна Індія|Северній Індії]] і [[Пакістан]]ї і звычайно ся лучіть на дві головны підґрупы: [[гінді]] і [[урду]]. Гіндустані в ёго двох варіантах (гінді й урду) є другым (з іншых даных - третїм) языком на світї по чіслї носителїв по кітайскім (може ай по анґліцькім).<ref>[https://web.archive.org/web/20110927062910/http://www2.ignatius.edu/faculty/turner/languages.htm The World's Most Widely Spoken Languages]</ref> == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Гіндустані|11213481}} == Тыж посмоть == * [[Гінді]] * [[Урду]] * [[Індоарійскі языкы]] == Література == === Словникы === * Henry Blochmann (1877). English and Urdu dictionary, romanized (8 ed.). Calcutta: Printed at the Baptist mission press for the Calcutta school-book society. pp. 215. * John Thompson Platts (1884). A dictionary of Urdū, classical Hindī, and English (reprint ed.). London: H. Milford. pp. 1259. * Platts J. T., A dictionary of Urdū, classical Hindī and English, Nataraj Books, ISBN: 1881338606 * Mānak hindī koṣ. Khaṇḍ 1—5, Prayāg, 1962—66; * Hindī śabdasāgar, Bhāg 1—11, Vārānasī, 1965—75. * Русско-хинди словарь, под ред. В. М. Бескровного, М., 1957; * Хинди-русский словарь, т. 1—2, под ред. В. М. Бескровного, М., 1972; * Русско-урду словарь, под ред. Зоэ Ансари и Л. М. Померанцева, М., 1959; * Урду-русский словарь, под ред. Зоэ Ансари, М., 1964; === Ґраматікы === * John Dowson (1872). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language. London: Trübner & Co.. pp. 264. * John Thompson Platts (1874). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. Volume 6423 of Harvard College Library preservation microfilm program. London: W.H. Allen. pp. 399. * John Thompson Platts (1892). A grammar of the Hindūstānī or Urdū language. London: W.H. Allen. pp. 399. * John Dowson (1908). A grammar of the Urdū or Hindūstānī language (3 ed.). London: K. Paul, Trench, Trübner & Co., ltd.. pp. 264. * Platts J. T., A grammar of the Hindūstānī or Urdū language, London, 1920. === Общі огляды, підручники === * Asher, R. E. (1994). Hindi. In Asher (Ed.) (pp.&nbsp;1547–1549). * Asher, R. E. (Ed.). (1994). ''The Encyclopedia of language and linguistics''. Oxford: Pergamon Press. ISBN 0-08-035943-4. * Bailey, Thomas G. (1950). ''Teach yourself Hindustani''. London: English Universities Press. * Chatterji, Suniti K. (1960). ''Indo-Aryan and Hindi'' (rev. 2nd ed.). Calcutta: Firma K.L. Mukhopadhyay. * Dua, Hans R. (1992). Hindi-Urdu as a pluricentric language. In M. G. Clyne (Ed.), ''Pluricentric languages: Differing norms in different nations''. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-012855-1. * Dua, Hans R. (1994). Hindustani. In Asher (Ed.) (pp.&nbsp;1554). * Rai, Amrit. (1984). ''A house divided: The origin and development of Hindi-Hindustani''. Delhi: Oxford University Press. ISBN 0-19-561643-X. * Зограф Г. А., Хинди, урду и хиндустани (об употреблении терминов), «Краткие сообщения института востоковедения», 1956, т. 18; * Зограф Г. А., Хиндустани на рубеже XVIII—XIX вв., М.. 1961; * Шаматов А. Н., Классический дакхини. (Южный хиндустани XVII в.), М., 1974. * Чернышёв В. А., Диалекты и литературный хинди, М., 1969. == Вонкашнї лінкы == * [http://www.ethnologue.com/show_family.asp?subid=1326-16 Hindustani] ''Ethnologue'' * [http://www.facebook.com/KhanAcademyHamariBoli Khan Academy (Hindi-Urdu): годины гінді і урду] * [http://dsal.uchicago.edu/dictionaries/shakespear/ Shakespear, John. A Dictionary, Hindustani and English. 3rd ed., much enl. London: Printed for the author by J.L. Cox and Son: Sold by Parbury, Allen, & Co., 1834.] * [http://encyclopedia.jrank.org/HIG_HOR/HINDOSTANI_properly_Hindustani_.html Encyclopædia Britannica, 11th Edition: Hindostani] * [https://web.archive.org/web/20030217173457/http://members.aol.com/yahyam/hindustani.html Hindi, Urdu, Hindustani, ''khaRî bolî''] * [https://web.archive.org/web/20060923205724/http://www.uiowa.edu/~incinema/Hindinote.html Hindi? Urdu? Hindustani? Hindi-Urdu?] * [https://web.archive.org/web/20110719045055/http://adaniel.tripod.com/hindustani.htm History of Hindustani] - Історія гіндустані * [https://web.archive.org/web/20190912023522/http://www.lexicool.com/dlink.asp?ID=0FW3HU5663&L1=34&L2=44 Hindi/Urdu-English-Kalasha-Khowar-Nuristani-Pashtu Comparative Word List] - порівнаваючі спискы лексікы * [https://web.archive.org/web/20060615203847/http://indolink.com/Poetry/ Hindustani Poetry] - поезія языком гіндустані * [https://web.archive.org/web/20060827233430/http://polyglot.lss.wisc.edu/lss/staff/erica/CALL/hindi.html Hindi-Urdu online resources] - інтернет-ресурсы про Гіндустані {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы Пакістану]] [[Катеґорія:Языкы Індії]] [[Катеґорія:Індоевропскы языкы]] 4sec8qqissbr6i5twx0v1viv6e8mnl5 0 6727 173517 157668 2026-10-18T00:13:42Z Halajkovič 33393 173517 wikitext text/x-wiki '''Свагілі''', самоназва '''Кісвагілі'''&nbsp;— [[язык]], якым бісїдує коло 100&nbsp;млн людей у выходній Африцї ([[Танзанія]], [[Кенія]] ітд). Свагілі&nbsp;— найбівшый з языків банту і єден з найзначнішых языків Африканьского контіненту. Будучі языком міджіетнічного контакту, свагілі є пошыреный на великій теріторії Выходной і Централной Африкы, од побережа Індійського океану на выходї до централных областей ДРК на западї, од Сомалі на северї до Мозамбіку на югу. Свагілі є державным языком в [[Танзанія|Танзанії]], [[Кенія|Кенії]] і [[Уґанда|Уґандї]]. Він ся шыроко хоснує также в [[Руанда|Руандї]], [[Бурунді]], [[Замбія|Замбії]], [[Малаві]], на [[Коморьскы островы|Коморьскых островах]] і на [[Мадаґаскар]]ї. Свагілі&nbsp;— єдиный африканьскый язык, якый обтримав статус працовного языка Африцькой унії (з 2004). == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Суахілі|11167536}} == Література == * Wilhelm J.G. Möhlig, Bernd Heine: ''Swahili Grundkurs'' mit Übungsbuch und CD, Rüdiger Köppe Verlag, Köln 2010, ISBN 978-3-89645-575-8 * M. A. Mohammed: ''Modern Swahili Grammar'', East African Educational Publishers, Nairobi 2001, ISBN 9966-46-761-0. * Rupert Moser: ''Leitfaden Kiswahili'', Phil.-hist. Fakultät, Institut für Sozialanthropologie, Bern 2005. * E. C. Polomé: ''Swahili Language Handbook'', Center for Applied Linguistics, Washington 1967. * Beat Wandeler: ''Lehrbuch des Swahili für Anfänger'', Helmut Buske Verlag, Hamburg 2005, ISBN 978-3-87548-396-3. * Cosmo Lazaro: ''Lehrbuch der Alltagssprache Swahili'', mit Audio-CD und Video-DVD, Verlag AM-CO Publishers, Köln 2004, ISBN 978-3-9806714-4-6. * Gudrun Miehe, Wilhelm J.G. Möhling (Hrsg.): ''Swahili-Handbuch''. Rüdiger Köppe Verlag, Köln 1995, ISBN 978-3-927620-06-3. * [https://web.archive.org/web/20110716165827/http://www.njas.helsinki.fi/pdf-files/vol12num3/ogechi.pdf Nathan Oyori Ogechi: ''On language rights in Kenya''] (PDF) In: ''Nordic Journal of African Studies'' 12(3), 2003, S.&nbsp;277-295 * Ashton, E. O. ''Swahili Grammar: Including intonation.'' Longman House. Essex 1947. ISBN 0-582-62701-X. * Irele, Abiola and Biodun Jeyifo. ''The Oxford encyclopedia of African thought, Volume 1''. Oxford University Press US. New York City. 2010. ISBN 0-19-533473-6 * [https://web.archive.org/web/20070609191850/http://kcl.ac.uk/content/1/c6/01/42/29/paper23.pdf Blommaert, Jan: Situating language rights: English and Swahili in Tanzania revisited] (sociolinguistic developments in Tanzanian Swahili) — Working Papers in Urban Language & Literacies, paper 23, University of Gent 2003 * {{cite journal | last1 = Brock-Utne | first1 = Birgit | year = 2001 | title = Education for all – in whose language? | url = | journal = Oxford Review of Education | volume = 27 | issue = 1| pages = 115–134 | doi = 10.1080/03054980125577 }} * Chiraghdin, Shihabuddin and Mathias Mnyampala. ''Historia ya Kiswahili''. Oxford University Press. Eastern Africa. 1977. ISBN 0-19-572367-8 == Вонкашнї лінкы == {{commons|Category:Swahili language}} * [http://www.mavicanet.com/directory/ukr/12376.html Словникы свагілі]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://web.archive.org/web/20120620140053/http://www.kamusiproject.org/ Kamusi Project] Internet Living Swahili Dictionary * [https://web.archive.org/web/20121005034134/http://llmap.org/languages/swh.html Visit LL-Map link for more information on Swahili] * [http://multitree.org/codes/swh Visit MultiTree for more information on Swahili] * [http://en.wikivoyage.org/wiki/Swahili_phrasebook Swahili phrasebook on Wikivoyage] * [http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=swh Ethnologue report on Swahili]; [http://www.ethnologue.com/show_language.asp?code=swc Ethnologue report on Swahili, Congo] * [https://web.archive.org/web/20180605174759/http://www.lmp.ucla.edu/Profile.aspx?LangID=17&menu=004%2F UCLA report on Swahili] * [https://web.archive.org/web/20130513175353/http://www.panafril10n.org/wikidoc/pmwiki.php/PanAfrLoc/Swahili PanAfrican localisation page on Swahili] * [http://www.inst.at/trans/11Nr/ogwana11.htm Swahili Yesterday, Today and Tomorrow: Factors of Its Development and Expansion] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Банту языкы]] [[Катеґорія:Свагілі]] l97bup480ufmb955vvwedmivxobuqbn 10 6731 173259 125466 2026-10-17T18:12:08Z Halajkovič 33393 Напрямлїня на [[Шаблона:Русиньскы села і міста на Словеньску]] 173259 wikitext text/x-wiki #redirect [[Шаблона:Русиньскы села і міста на Словеньску]] tc1md72ehdcmeazlu67telvaiufg5zd 0 6737 173447 167496 2026-10-17T23:46:02Z Halajkovič 33393 173447 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Боснія і Герцеґовина''', '''БіГ''' ({{lang2|bs|hr|Bosna i Hercegovina, BiH}}, {{lang-sr|Босна и Херцеговина, БиХ}}) — [[штат]] лежачій юговыходній [[Европа|Европі]] на [[Балканскый полуостров|Балканьскім півострові]]. [[Головне місто]] — [[Сараєво]]. По списованю 2020 року у Боснії і Герцеґовинї живе 3 475 000<ref>[http://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&language=en&pcode=tps00001&tableSelection=1&footnotes=yes&labeling=labels&plugin=1 ec.europa.eu]</ref> людий. Густота залюдненя — 68,5/км². == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Штаты Европы}} [[Катеґорія:Країны|Боснія і Герцеґовина]] [[Катеґорія:Боснія і Герцеґовина]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1992]] k3vlgc318qrx8s22q9hz5achdn4d267 0 6752 173363 164102 2026-10-17T23:24:37Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173363 wikitext text/x-wiki '''Притиск (акцент)''' == В русиньскім языку == В [[Русиньскый язык|русиньскім]] літературнім языку є акцент '''вольный''' або '''різномістный''' і '''погыбливый''', або '''движный''', то значіть, же не є закрїпленый за даякым подля порядку складом і не зістає все на єднім складї в різных формах того самого [[Слово|слова]]. Акцент може быти на складї: '''– першім:''' мáма, бáба, кáша, нéсти, вáша; '''– другім:''' співáти, сїдáти, колóти, робúти; '''– третїм:''' малёвáти, ворожы´ти, зеленїти, почістúти; '''– четвертім:''' повымітáти, поприношáти, поперечíтовати, повыдавáти; '''– послїднїм:''' душá, росá, осá, малá (жень. род адъєкт. малый) і т. д. Свою позіцію сі акцент заховує у векшынї слов на тій самій части слова при словозмінї (фор- мотворїню). В русиньскім языку є дость і такых прикладів, кідь акцент '''переходить на іншу морфему в різных формах того самого слова''', што указує на ёго погыбливость, напр.: * нóга, нóгы, нóзї – з ногóв, ногáми, ногáм; * збéрам, збéраш, збéрать – зберáме, зберáте, зберáють; * дванáдцять – дванадцятёх, дванадцятём і т. д. Внаслїдку різномістности і погыбливости акцента, він може мати змыслорозлишуючу і форморозлишуючу функцію. То значіть, же може діференцовати значіня двох (або веце) слов і двох форм того самого слова, напр.: * мукá (із зерна) – мýка (тяжоба, трапа, смуток), * зáмок (в дверях) – замóк (є мокрый од доджу, воды), * кóса (з волося) – косá (польногосподарьскый інштрумент) * мáла (дашто їй патрило) – малá придавник ж. р. (од малый), * жéну (1. особа єд. ч. од гнати) – женý (акузатів єд. ч. од женá), * на бéрезї (локал єд. ч. од берег) – на берéзї (локал єд. ч. од береза); * жéны (ном. мн. ч.) – жены´ (ґен. єд. ч.), * сéла (ном. мн. ч.) – селá (ґен. єд. ч.) і т. д. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лінґвістіка|Лінґвістіка]] pzrv9em3ahx86hbb59hrar7436zh737 0 7728 173358 140814 2026-10-17T23:14:30Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173358 wikitext text/x-wiki В '''ґалерії прапорів незалежных штатів''' предложені штатні [[прапор]]ы [[де факто]] незалежных штатів. <gallery> Файл:Flag of the Taliban.svg|{{center|[[Афґаністан]]}} Файл:Flag of Albania.svg|{{center|[[Албанія]]}} Файл:Flag of Algeria.svg|{{center|[[Алжір]]}} Файл:Flag of Andorra.svg|{{center|[[Андорра]]}} Файл:Flag of Angola.svg|{{center|[[Анґола]]}} Файл:Flag of Antigua and Barbuda.svg|{{center|[[Антіґуа і Барбуда]]}} Файл:Flag of Argentina.svg|{{center|[[Арґентіна]]}} Файл:Flag of Armenia.svg|{{center|[[Арменія]]}} Файл:Flag of Australia.svg|{{center|[[Австралія]]}} Файл:Flag of Austria.svg|{{center|[[Австрія]]}} Файл:Flag of Azerbaijan.svg|{{center|[[Азербайджан]]}} Файл:Flag of the Bahamas.svg|{{center|[[Багамы|Багамскы островы]]}} Файл:Flag of Bahrain.svg|{{center|[[Бахрейн]]}} Файл:Flag of Bangladesh.svg|{{center|[[Банґладеш]]}} Файл:Flag of Barbados.svg|{{center|[[Барбадос]]}} Файл:Flag of Belarus.svg|{{center|[[Білорусь]]}} Файл:Flag of Belgium.svg|{{center|[[Белґія]]}} Файл:Flag of Belize.svg|{{center|[[Беліз]]}} Файл:Flag of Benin.svg|{{center|[[Бенін]]}} Файл:Flag of Bhutan.svg|{{center|[[Бгутан]]}} Файл:Flag of Bolivia (state).svg|{{center|[[Болівія]]}} Файл:Flag of Bosnia and Herzegovina.svg|{{center|[[Боснія і Герцеґовина]]}} Файл:Flag of Botswana.svg|{{center|[[Ботсвана]]}} Файл:Flag of Brazil.svg|{{center|[[Бразілія]]}} Файл:Flag of Brunei.svg|{{center|[[Бруней]]}} Файл:Flag of Bulgaria.svg|{{center|[[Булгарія]]}} Файл:Flag of Burkina Faso.svg|{{center|[[Буркіна Фасо]]}} Файл:Flag of Burundi.svg|{{center|[[Бурунді]]}} Файл:Flag of Vanuatu.svg|{{center|[[Вануату]]}} Файл:Flag of the Vatican City.svg|{{center|[[Ватікан]]}} Файл:Flag of the United Kingdom (1-2).svg|{{center|[[Велика Брітанія]]}} Файл:Flag of Vietnam.svg|{{center|[[Вєтнам]]}} Файл:Flag of Venezuela.svg|{{center|[[Венезуела]]}} Файл:Flag of Cambodia.svg|{{center|[[Камбоджа]]}} Файл:Flag of Cameroon.svg|{{center|[[Камерун]]}} Файл:Flag of Canada.svg|{{center|[[Канада]]}} </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Країны| ]] [[Катеґорія:Прапоры| ]] igo8d0p95d5e9xxn6n6wtoaxemmw5nt 0 8643 173172 136231 2026-10-17T17:13:15Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173172 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''О́бласть''' — адміністратівно-теріторіална єдиніця [[Арменія|Арменії]]<ref>[http://www.gov.am/ru/regions/ Регионы]</ref>, [[Білорусь|Білорусї]], [[Булгарія|Булгарії]], [[Казахстан]]а, [[Кірґістан|Кырґызька]], [[Таджікістан]]а, [[Узбекістан]]а і [[Україна|Україны]], єдиніця федералного дїлїня сучасной [[Росія|Росії]]. == Примітки == {{reflist}} [[Катеґорія:Адміністратівны дїлїня]] 3hhrk8wa9yglkfqmduzixl7gd84axzv 0 8645 173317 151886 2026-10-17T22:22:48Z Engelseziekte 2261 delete 173317 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Петро Оґірко''' (род. [[1923]], [[Любачов]], [[Польско]] - [[2001]]) , [[монах]], уніатьскый дїятель [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицькой церкви]]. {{Особа|Имя=Петро Оґірко|Уроджѣня=1923|Мѣсто_роджѣня=Любачов, Польско|Чинность=Священик|Упокоеня=2001}} Ґрекокатолицька церьков (Католицька церьков візантьского обряду, ) є выходны католицькы церькви , котры мають літурґію візантьского обряду. Тоты церькви дїяють в середнїй і выходній [[Европа|Европі]] ([[Польско]], [[Словеньско]], [[Україна]] ітд.). [[Римокатолицька церьков]] з нима узко сполупрацує і тримле їх за часть єдиной [[католицька церьков]]. Ґрекокатолицькы церькви узнавають авторіту папу римского і здїляють з римокатолицьков церьквов доґматічну науку. Літурґія є служена в візантьскім обрядї. == Родина == На западї [[Україна|Україны]]. * [https://web.archive.org/web/20130703223016/http://beta.wikiversity.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9E%D0%B3%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%BE Петро Оґірко] *[http://www.youtube.com/watch?v=8G0TPvQLs9c Петро Оґірко] == Одказы == *[http://www.catholic-hierarchy.org/diocese/dstuk.html Слуга Божий Оґірко Петро ] *[http://www.scribd.com/doc/16351420/The-Ukrainian-Weekly-197818 Петро Оґірко]{{Dead link|date=August 2021 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} *[https://web.archive.org/web/20110414222556/http://www.scribd.com/doc/16321372/The-Ukrainian-Weekly-198424 Петро Оґірко] *[https://web.archive.org/web/20151107063731/http://archives.timesleader.com/2001/2001_18/2001_12_11_PETER_OHIRKO.html#ixzz2JTubEMsq Слуга Божий Оґірко Петро ] {{Lifetime|1923|2001|Оґірко Петро}} [[Катеґорія:Духовенство]] 4yu3lc2hksdnabskdy5y3hc47qmr75g 0 8726 173305 143255 2026-10-17T22:11:39Z Engelseziekte 2261 delete 173305 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{місто | місцёва назва = {{lang-ru|Первома́йск}} | країна = {{RUS}} }} '''Первома́йськ''' ({{lang-ru|Первома́йск}}; до року [[1951]] — '''Ташыно''', {{lang-ru|Ташино}}) — місто в [[Росія|Росії]], [[Первомайськый раён|Первомайського раёна]], [[Нижнёгородьска область|Нижнёгородьской области]]. Населїня 13 223 жителїв ([[2021]] р.). == Референції == {{reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста Европы]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] 09yjchvpnhqdg34d5lespipj0o65owd 10 9007 173262 172387 2026-10-17T20:17:18Z Engelseziekte 2261 173262 wikitext text/x-wiki <includeonly><span class="citation" {{#if:{{{ref|}}}|id="{{anchorencode:CITEREF{{{ref}}}{{{рік|}}}}}"}}>{{#if:{{{автор|}}}|''{{{автор}}}''.&nbsp; }}{{#if:{{{одказ|}}} | [{{{одказ}}} {{{назва|{{{тітул}}}}}}] | {{{назва|{{{тітул}}}}}} }}{{#if:{{{lang|}}}{{{language|}}}{{{язык|}}} | {{#ifexist: Шаблон:ref-{{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}} | {{ref-{{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}}}} | &#32;({{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}}) }} }}{{#if:{{{оріґінал|}}}|&#32;= {{{оріґінал}}} }}{{#switch:{{#if:{{{автор выданя|}}}|а}}{{#if:{{{выданя|}}}|и}} |аи=&#32;// ''{{{автор выданя}}}''. {{{выданя}}} |а=&#32;// ''{{{автор выданя}}}'' |и=&#32;// ''{{{выданя}}}'' }}{{#if:{{{тип|}}}|&#32;: {{{тип}}} }}{{#if:{{{ответственный|}}}|&#32; / {{{ответственный}}} }}.{{#switch:{{#if:{{{місто|{{{місце|}}}}}}|м}}{{#if:{{{выдавательство|}}}|и}}{{#if:{{{рік|}}}|г}} |миг=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}: {{{выдавательство}}}, {{{рік}}}. |ми=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}: {{{выдавательство}}}. |мг=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}, {{{рік}}}. |иг=&nbsp;— {{{выдавательство}}}, {{{год}}}. |м=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}. |и=&nbsp;— {{{выдавательство}}}. |г=&nbsp;— {{{рік}}}. }}{{#if:{{{выпуск|}}}|&nbsp;— В.&nbsp;{{{выпуск}}}. }}{{#if:{{{volume|}}}|&nbsp;— Vol.&nbsp;{{{volume}}}. }}{{#if:{{{band|}}}|&nbsp;— Band&nbsp;{{{band}}}. }}{{#if:{{{том|}}}|&nbsp;— Т.&nbsp;{{{том}}}. }}{{#if:{{{номер|}}}|&nbsp;— №&nbsp;{{{номер}}}. }}{{#if:{{{сторінкы|}}}|&nbsp;— С.&nbsp;{{{сторінкы}}}. }}{{#if:{{{pages|}}}|&nbsp;— P.&nbsp;{{{pages}}}. }}{{#if: {{{seite|}}}|&nbsp;— S.&nbsp;{{{seite}}}. }}{{#if:{{{isbn|}}}{{{ISBN|}}}|&nbsp;— ISBN {{{isbn}}}. }}{{#if:{{{issn|}}}{{{ISSN|}}}|&nbsp;— [[ISSN]] {{ISSN search link|{{{issn|{{{ISSN}}}}}}}}. }}{{#if:{{{DOI|}}}{{{doi|}}}|&nbsp;— {{DOI|{{{DOI|{{{doi}}}}}}}} }}{{#if:{{{bibcode|}}}|&nbsp;— {{bibcode|{{{bibcode|}}}}} }}{{#if:{{{arxiv|}}}{{{arXiv|}}}|&nbsp;— {{arxiv|{{{arxiv|{{{arXiv}}}}}}}} }}{{#if: {{{pmid|}}}{{{PMID|}}}|&nbsp;— PMID {{{pmid}}}. }}{{#if:{{{archivedate|}}} | &#32;<small>[{{{archiveurl}}} Архівна копія] з ориґінала {{#iferror: {{#time: j xg Y | {{{archivedate}}}}} | {{{archivedate}}}}}.</small> }}{{#if:{{{название|}}} | <div style="background:#FF8080">Этот шаблон использует устаревший параметр «название». Пожалуйста, отредактируйте эту статью, заменив «название» на «заглавие».</div> }}{{#if:{{{город|}}} | <div style="background:#FF8080">Этот шаблон использует устаревший параметр «город». Пожалуйста, отредактируйте эту статью, заменив «город» на «место».</div> }}</span></includeonly><noinclude> {{doc}}<!-- Пожалуйста, добавляйте категории и интервики на страницу документации! --> </noinclude> n0ick0zhubwxa034dw9xcassmid67se 173265 173262 2026-10-17T20:29:41Z Engelseziekte 2261 173265 wikitext text/x-wiki <includeonly><span class="citation" {{#if:{{{ref|}}}|id="{{anchorencode:CITEREF{{{ref}}}{{{рік|}}}}}"}}>{{#if:{{{автор|}}}|''{{{автор}}}''.&nbsp; }}{{#if:{{{одказ|}}} | [{{{одказ}}} {{{назва|{{{тітул}}}}}}] | {{{назва|{{{тітул}}}}}} }}{{#if:{{{lang|}}}{{{language|}}}{{{язык|}}} | {{#ifexist: Шаблон:ref-{{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}} | {{ref-{{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}}}} | &#32;({{{язык|{{{lang|{{{language}}}}}}}}}) }} }}{{#if:{{{оріґінал|}}}|&#32;= {{{оріґінал}}} }}{{#switch:{{#if:{{{автор выданя|}}}|а}}{{#if:{{{выданя|}}}|и}} |аи=&#32;// ''{{{автор выданя}}}''. {{{выданя}}} |а=&#32;// ''{{{автор выданя}}}'' |и=&#32;// ''{{{выданя}}}'' }}{{#if:{{{тип|}}}|&#32;: {{{тип}}} }}{{#if:{{{ответственный|}}}|&#32; / {{{ответственный}}} }}{{#switch:{{#if:{{{місто|{{{місце|}}}}}}|м}}{{#if:{{{выдавательство|}}}|и}}{{#if:{{{рік|}}}|г}} |миг=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}: {{{выдавательство}}}, {{{рік}}}. |ми=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}: {{{выдавательство}}}. |мг=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}, {{{рік}}}. |иг=&nbsp;— {{{выдавательство}}}, {{{год}}}. |м=&nbsp;— {{{місто|{{{місце}}}}}}. |и=&nbsp;— {{{выдавательство}}}. |г=&nbsp;— {{{рік}}}. }}{{#if:{{{выпуск|}}}|&nbsp;— В.&nbsp;{{{выпуск}}}. }}{{#if:{{{volume|}}}|&nbsp;— Vol.&nbsp;{{{volume}}}. }}{{#if:{{{band|}}}|&nbsp;— Band&nbsp;{{{band}}}. }}{{#if:{{{том|}}}|&nbsp;— Т.&nbsp;{{{том}}}. }}{{#if:{{{номер|}}}|&nbsp;— №&nbsp;{{{номер}}}. }}{{#if:{{{сторінкы|}}}|&nbsp;— С.&nbsp;{{{сторінкы}}}. }}{{#if:{{{pages|}}}|&nbsp;— P.&nbsp;{{{pages}}}. }}{{#if: {{{seite|}}}|&nbsp;— S.&nbsp;{{{seite}}}. }}{{#if:{{{isbn|}}}{{{ISBN|}}}|&nbsp;— ISBN {{{isbn}}}. }}{{#if:{{{issn|}}}{{{ISSN|}}}|&nbsp;— [[ISSN]] {{ISSN search link|{{{issn|{{{ISSN}}}}}}}}. }}{{#if:{{{DOI|}}}{{{doi|}}}|&nbsp;— {{DOI|{{{DOI|{{{doi}}}}}}}} }}{{#if:{{{bibcode|}}}|&nbsp;— {{bibcode|{{{bibcode|}}}}} }}{{#if:{{{arxiv|}}}{{{arXiv|}}}|&nbsp;— {{arxiv|{{{arxiv|{{{arXiv}}}}}}}} }}{{#if: {{{pmid|}}}{{{PMID|}}}|&nbsp;— PMID {{{pmid}}}. }}{{#if:{{{archivedate|}}} | &#32;<small>[{{{archiveurl}}} Архівна копія] з ориґінала {{#iferror: {{#time: j xg Y | {{{archivedate}}}}} | {{{archivedate}}}}}.</small> }}{{#if:{{{название|}}} | <div style="background:#FF8080">Этот шаблон использует устаревший параметр «название». Пожалуйста, отредактируйте эту статью, заменив «название» на «заглавие».</div> }}{{#if:{{{город|}}} | <div style="background:#FF8080">Этот шаблон использует устаревший параметр «город». Пожалуйста, отредактируйте эту статью, заменив «город» на «место».</div> }}</span></includeonly><noinclude> {{doc}}<!-- Пожалуйста, добавляйте категории и интервики на страницу документации! --> </noinclude> 1unriz5sx4ppne0stys7k622g53ouia 0 9123 173286 127498 2026-10-17T21:44:09Z Engelseziekte 2261 173286 wikitext text/x-wiki '''Пандемія''' (з. [[Ґрецькый язык|ґр.]] παν «пан»&nbsp;— вшытко + δήμος «[[демос]]»&nbsp;— народ)&nbsp;— [[епідемія]], яка ся характерізує шырїнём [[інфекційне захворїня|інфекційного захворїня]] на теріторії цїлой країны, теріторіях сусїднїх держав, а в окремых припадах і велё країнах світа. Характерізує ся абсенціов [[імуніта|імуніты]] в [[людство|людства]], або [[вакціна|вакціны]]. Серед інфекційных хворот, якы наберали россяг пандемії суть [[чума]], [[холера]], [[хрипка]]. == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Пандемія|13130191}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Медицина]] [[Катеґорія:Епідеміолоґія]] [[Катеґорія:Епідемії]] pljih2hsx2izlkxis2d0sto240lrdps 0 9322 173071 164774 2026-10-17T13:25:59Z Engelseziekte 2261 delete 173071 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Языкова норма}} '''Насморк''' (у медицині риніт; уд грец. rinos — нӱс) — запалення слызистої оболонкы носа. Появляться уд вірусӱв, бактирій, студини, уд запорошаного авать загазованого воздуха. Риніт годен быти симптомом простуды. Кіть довго ни лічити та годен стати хронічным. == Народна медицина == * Насморк сохтувуть лічити каплями із соку алое, меду і т.п. * У кітайськӱв медицині іспользувуть акупунктуру {{Стыржень}} r5pn9xx6gpevdzzvh17rmducnh6at3m 0 9452 173338 168199 2026-10-17T22:51:55Z Engelseziekte 2261 delete 173338 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Поло́шково''' ({{lang-be|Пало́шкава}}) є [[село]] (од року 2010 – аґромістечко) в [[Білорусія|Білорусї]] ([[Могилёвська область|Могилівска область]], [[Климовичськый район|Клiмовицькый район]]). Має 345 жытелїв (2007. рік). == Ґеоґрафія== Полошково ся находить во выходній части Білорусії на [[Ріка|ріцї]] Сосновка, 136 км по автомобіловій дорозї од міста [[Могилёв]]. == Історія== [[File:Полошково 18 век РГАДА.JPG|thumb|left|Полошково на мапі (1783 рок)]]Перше ся споминать в 1712 році як село в Польско-Літовскій унії, в році 1772 припоєне до [[Росія|Россії]]. В XIX сторочу ту жыло дас 500 людей, занимаючіх ся [[польногосподарство]]м і ремеслом. В часї [[Друга світова война |Другій світовій войнї]] село окуповали [[Вермахт|Нїмцї]] (1941–1943). Од року 1991 є частёв независлой Білорусї. Днесь жытелi роблять в польногосподарстві і на службах. == Жрідла== Палошкава // Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т. 6, кн. 2. Магілёўская вобласць / рэдкал.: Т.У.Бялова і інш. — Мінск : БелЭн, 2009. — 592 с.: іл. ISBN 978-985-11-0440-2. С. 122-123. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Білорусии]] a5uc9st1wuu0ydvc8j0uq0rjosshyr1 0 9485 173068 121784 2026-10-17T13:24:21Z Engelseziekte 2261 delete 173068 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Народна гімна''' є єден із [[Народный сімбол|народных сімболів]] країны ці народу. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Народны гимны]] p4cgbgknhc70j0oeynhprkni6v74uf3 0 9486 173059 110501 2026-10-17T13:19:52Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173059 wikitext text/x-wiki [[File:Nad Tatrou 1851.gif|right|300px]] [[File:Nad Tatrou sa blýska.ogg|thumb|280px|Мелодия гимны ''Nad Tatrou sa blýska'']] '''Nad Tatrou sa blýska''', русинскы '''Над Татров ся блискать''' є [[Народна гімна]] [[Словакія|Словакії]]. Текст написав [[Янко Матушка]]. Як гімна суть поужыты перша і друга строфа. == Словеньскый текст == <poem class="odsad"> Nad Tatrou sa blýska hromy divo bijú, nad Tatrou sa blýska hromy divo bijú. Zastavme ich bratia veď sa ony stratia, Slováci ožijú. Zastavme ich bratia veď sa ony stratia, Slováci ožijú. To Slovensko naše posiaľ tvrdo spalo, to Slovensko naše posiaľ tvrdo spalo. Ale blesky hromu vzbudzujú ho k tomu, aby sa prebralo. Ale blesky hromu vzbudzujú ho k tomu, aby sa prebralo. </poem> == Русиньскый текст<ref>Руська читанка для І. клясы гимназійної и горожаньских шкіл, Підкарпатьска Русь 1922</ref> == <poem class="odsad"> Блискає на Татрах, громы грозно грянуть, Выдержім их, братя, силою завзятя, Словаки повстануть! То Словеньско наше доси твердо спало, Але блиски грому збудять єго к тому, Абы оно встало! </poem> {{Commonscat|National Anthem of Slovakia}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Словеньско]] [[Category:Народны гимны]] 9u35wndcb81ol7cqnas6izzgnr6jax2 0 9656 173124 149755 2026-10-17T14:32:22Z Engelseziekte 2261 delete 173124 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Низкы Бескиды''' (по {{lang-sk|''Nízke Beskydy''}}, по {{lang-pl|''Beskid Niski''}}) є [[горы|гірьскый хырбет]] на [[Словеньско|Словеньску]] і в [[Польско|Польску]]. Ґеоморфолоґічно належать до [[Вонкашнї Выходны Карпаты|Вонкашнїх Выходных Карпат]]. {{Універзалный інфобокс}}{{стыржень}} [[Катеґорія:Гірьскы хребты на Словеньску]][[Катеґорія:Гірьскы хребты в Польску]] 71rsdbeqjmvagb7zxhtyjix3t8rqbbh 173495 173124 2026-10-18T00:03:25Z Halajkovič 33393 173495 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Низкы Бескиды''' (по {{lang-sk|''Nízke Beskydy''}}, по {{lang-pl|''Beskid Niski''}}) є [[горы|гірьскый хырбет]] на [[Словеньско|Словеньску]] і в [[Польско|Польску]]. Ґеоморфолоґічно належать до [[Вонкашнї Выходны Карпаты|Вонкашнїх Выходных Карпат]]. {{стыржень}} [[Катеґорія:Гірьскы хребты на Словеньску]] [[Катеґорія:Гірьскы хребты в Польску]] 2eu2r2wa4ej1nz131b1fi8wn34fkrrz 0 9703 173120 97532 2026-10-17T14:30:02Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173120 wikitext text/x-wiki {{Geobox | Region <!-- *** Heading *** --> | name = Нижня Австрія | native_name = Niederösterreich | category = федерална земля <!-- *** Image *** --> | image = | image_caption = <!-- *** Symbols *** --> | flag = Flag of Lower Austria.svg | symbol = Niederösterreich CoA.svg | symbol_type = Герб <!-- *** Country etc. *** --> | country = Австрія | country_flag = 1 | capital = [[Санкт Пелтен]] <!-- *** Locations *** --> | highest = Шнейберґ | highest_elevation = 2 076 <!-- *** Dimensions *** --> | area = 19177.78 <!-- *** Population *** --> | population = 1 625 485 | population_date = 1.1.2014 | population_density = 84.76 <!-- *** History & management *** --> | mayor = [[Ервін Прелл]] | mayor_type = Голова | mayor_party = [[ÖVP]] <!-- *** Codes *** --> | code1 = AT-3 | code1_type = [[ISO 3166-2:AT|ISO 3166-2]] <!-- *** Free frields *** --> | free = 4 [[Штатутарне місто|статутарні вароші]] и 21 [[окрес]] | free_type = Поділ | free1 = 573 (из того<br>75 варошув и<br>326 торговых общин) | free1_type = Поселеня <!-- *** Maps *** --> | map = Austria noe.svg | map_caption = Нижня Австрія в границях Австрії <!-- *** Websites *** --> | website = [http://www.noe.gv.at/ www.noe.gv.at] }} '''Нижня Австрія''' або і '''Нижнє Ракусько''' ([[німецькый язык|по нім.]] ''Niederösterreich'') се [[Землї Австрії|федерална земля]] на сіверовостоці [[Австрія|Австрії]]. == Ґеоґрафія == Булша часть Нижнёї Австрії долинна вадь бережковита. Середня и восточна части сут у [[Віденська котлина|Віденськуй котлині]], што лежит дас на 200-250 м над морём. Гористі землі сут на юзі ([[Звестнякові Алпы]]) и западі (горы [[Мангартсберґ]]). Верьхы Алп мают булш ги 2000 м, Мангартсберґы май низькі. У середнюй части Нижнёї Австрії тече [[Дунай]], майкрасный на западі, в долині [[Вахау]], котра входит у [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|културну дідузнину ЮНЕСКа]]. Нижня Австрія граничит из [[Землї Австрії|австрійськыми землями]] [[Верьхня Австрія|Верьхнёв Австріёв]] (на западі), [[Штаєрмарк]]ом (на юзі) и [[Бурґенланд]]ом (на юговостоці), из [[Чехія|Чехіёв]] на сівері и [[Словакія|Словакіёв]] на востоці. Нижня Австрія окружат [[Відень]], котрый быв її частёв до 31. децембра 1921. года, а земелнов столицёв онь до 10. юлія 1986. года. == Населеня == У Нижнюй Австрії жиє булш ги міліон 600 тысяч людий, змежи [[Землї Австрії|австрійськых земель]] се друга майнаселена по [[Відень|Відню]]. Число населеня майбулш росте у середнюй части краю, близько Відня. Земля населена [[Нїмцї|австрійськыми німцями]], традіційні меншины не сут. {{Нижня Австрія}} {{Землї Австрії}} {{переклад|sr|Доња Аустрија|10018020}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Землї Австрії]][[Катеґорія:Нижня Австрія]] lgdhy4g9o672ycfmg6eunxf11mypdt3 0 10133 173303 140042 2026-10-17T22:08:27Z Engelseziekte 2261 delete 173303 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Пачетин''' ({{lang-hr|Pačetin}}; {{lang-sr|Пачетин}}) є серьбске [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]]. {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]] [[Катеґорія:Паннония]] cpw2t304gdxghl22erk9pt6ojowhchj 0 10134 173219 140254 2026-10-17T17:41:39Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173219 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Острово''' ({{lang-hr|Ostrovo}}; {{lang-sr|Острово}}) є серьбске [[село]] в [[Хорватія|Хорватії]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]] [[Катеґорія:Паннония]] 5ehnjco8u1m7oiccanptgmn3tsa10k5 0 10135 173109 140068 2026-10-17T14:26:21Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173109 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Негославци''' ({{lang-hr|Negoslavci}}, {{lang-sr|Негославци}}) є [[сербы|серьбске]] [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]]. {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]] [[Катеґорія:Паннония]] kme2cc8k2mez5amd2p89pjlazqi2ts5 0 10151 173345 121799 2026-10-17T22:59:24Z Engelseziekte 2261 delete 173345 wikitext text/x-wiki {{Delete}} Поріча є часть країны, з котрой стікать [[вода]] до конкретной [[ріка|рікы]]. Поріча творить [[річна сістема|річну сістему]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] jdmd36cnz80py40wxoe18mpdyaai3wz 0 10154 173176 139299 2026-10-17T17:13:48Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173176 wikitext text/x-wiki [[Файл:ОСИК логотип.jpg|міні|{{center|Емблема орґанізації}}]] '''Общество св. Іоанна Крестителя''' (Сполок св. Яна Крестителя; Чин св. Яна Крестителя) - русиньска културна орґанізація. Орґанізація была заснована в септембрі рока 1862 русиньскыма народныма дїятелямі [[Александер Духновіч|А. Духновічом]], [[Адолф Добряньскый|А. Добряньскым]] і [[Осиф Ґаґанець|О. Ґаґанцём]] в [[Пряшів|Пряшові]]. Членамі общества былі вызначны русиньскы дїятелї выходного [[Словеньско|Словеньска]], словеньскы писателї і журналісты ай російскы славісты дїючы в [[Австрійска імперія|Австрійскій імперії]]. Проґрамом общества было културне, реліґійне і народне взростаня Русинів, передовшыткым через матеріалну, духовну і освітну поміч про русиньскых ґрекокатолицькых штудентів. Общество так заложыло в [[Пряшів|Пряшові]] інтернат про штудентів з немаєтных родин, якый ся называв Алумнеум. Общество заникнуло в роцї 1874. Было оновене в роцї 2003. <ref>[http://www.artos.wbl.sk/Obscestvo-sv-Joana-Krestitea.html Часопис Артос]</ref> == Література == * {{книга|автор = [[Іван Поп]] - |тітул = Ivan Pop: Dějiny Podkarpatské Rusi v datech|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2005]]|том = |сторінкы =536|сторінок = |серія = |isbn =80-7277-237-6 |тіраж =1600 }} <!-- Тото жрідло не мать нич до темы == Жрідла == * [http://www.rusynacademy.sk/image/rusyn_4-2015.pdf Часопис Русин, стор. 12] --> == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Пряшів]] pjjt9jrcw0ekcqjutqu89qb78sjkgl2 0 10166 173177 152662 2026-10-17T17:13:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173177 wikitext text/x-wiki '''Общество св. Василія Великого''' (Сполочность св. Василя Великого) - вызначна русиньска орґанізація. Резіденція общества была в [[Ужгород]]і. Общество было засноване в р. 1865. == Дїялность == Головнов задачов общества было забезпечіти парафії [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской]] і [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|Пряшівской]] дієцез учебниками про русиньскы школы, выдаваня русиньскых вістїв, літературных алманахів і роченків. == Література == * {{книга|автор = [[Іван Поп]] - |тітул = Ivan Pop: Dějiny Podkarpatské Rusi v datech|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2005]]|том = |сторінкы =536|сторінок = |серія = |isbn =80-7277-237-6 |тіраж =1600 }} == Жрідла == * [https://archive.org/stream/podkarpatskrusob00chme/podkarpatskrusob00chme_djvu.txt Chmelař, Jilím, Nečas: PODKARPATSKÁ RUS-ческ.] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] fb9s7gyjkqcbto1y8fhx1tqzvktzj93 0 10177 173446 165651 2026-10-17T23:45:46Z Halajkovič 33393 173446 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Чеськословеньско''', або '''Чехослова́кія''' ({{lang-cs|Československo}}, {{lang-sk|Česko-Slovensko}}) быв [[штат]], котрый екзістовав в середній [[Европа|Европі]] в роках 1918–1939 і потім в роках 1945–1992. Головне і найвекше місто Чеськословеньска была [[Прага]]. == Назвы == * 1918–1920: '''[[Перша Чеськословеньска републіка|Републіка чесько-словеньска]]''' (РЧС)/'''Чесько-словеньскый штат'''<ref>{{cite web|url=http://www.pitt.edu/~votruba/qsonhist/spellczechoslovakia.html|title=Czecho-Slovakia or Czechoslovakia|accessdate=29. 3. 2009|last=Votruba|first=Martin|work=Slovak Studies Program|publisher=University of Pittsburgh |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131015043127/http://www.pitt.edu/~votruba/qsonhist/spellczechoslovakia.html|archivedate=15. 10. 2013}}</ref> * 1920–1938: '''Чеськословеньска републіка''' (скорочіня ЧСР), або Чеськословеньско * 1938–1939: '''[[Друга чеськословеньска републіка|Чесько-Словеньска републіка]]''', або Чесько-Словеньско * 1945–1960: '''[[Третя Чеськословеньска републіка|Чеськословеньска републіка]]''' (скорочіня ЧСР), або Чеськословеньско; * 1960–1990: '''[[Чеськословеньска соціалістічна републіка]]''' (ЧССР), або Чехословеньско * 1990: '''[[Чеськословеньска федератівна републіка]]''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чеськословеньско''' (чеська верзія) і '''Чесько-словеньска федератівна републіка''' або '''Чесько-Словеньско''' (скорочіня ЧСФР) (словеньска верзія) * 1990–1992: '''[[Чеська і Словеньска Федератівна Републіка]]''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чеськословеньско''' (чеська верзія) і '''Чесько і Словеньска Федератівна Републіка''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чесько-Словеньско''' (словеньска верзія) == Історія == === 1918–1939 === Чеськословеньско взникло 28. октобра [[1918]]<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN| 978-80-87173-47-3}}</ref> выголосінём [[Народный выбор чеськословеньскый|Народного выбору]] на основі [[Версайскый договор|Версайскых міровых договорів]]. Од 14. марцу 1939 до маю 1945, коли ся скінчіла [[Друга світова война|война]], штат неекзістовав. Адміністратівнї было Чеськословеньско од року 1920 ділене на штірі провінції — [[Чехы]], [[Морава а Слезьско|Мораву а Слезьско]], [[Словеньско]] і [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьску Русь]]. === 1945–1993 === У року 1945 Чеськословеньско взникло [[де юре]] у передвойновых гранїцёх, але од [[29. юн]]а [[1945]] уж без [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], котру Чеськословеньско мусіло передати [[СССР|Совітскому Союзу]]. Дотепер дефінітівный конец штату Чеськословеньско значів датум [[1. януар]]а [[1993]], коли ся Чеськословеньско мірно розпало. == Обывательство == Чеськословеньско в роках 1918-1939 мало 140.446 км² і 15 мілїонів жытелїв. У роках 1945-1993 мало 127.876 км² і 15 мілїонів жытелїв. == Ґеоґрафічна полога == Теріторія Чеськословеньска засяговала на землі сучасных штатів [[Чесько]], [[Словеньско]], [[Україна]] і [[Польско]]. == Екстерны одказы == * [http://www.britannica.com/topic/Czechoslovak-history Історія Чеськословеньска - Encyclopædia Britannica (англ.)] * Les Guides Bleus Europe Centrale - Hachette == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Чехословакия]] [[Катеґорія:История Чехии]] [[Катеґорія:История Словеньска]] [[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] bp2ddd18qk9znqb13j2i62mmfixf9hx 0 10217 173559 162416 2026-10-18T09:40:00Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173559 wikitext text/x-wiki {{Місто | місцёва назва = {{lang-sk|Piešťany}} | країна = {{SVK}} }} '''Пєштяны''' ({{lang-sk|Piešťany}})&nbsp;— місто на [[Словеньско|Словеньску]], в [[Трнавнскый край|Трнавнскім краю]], адміністратівне центрум [[окрес Пєштяны|Пєштянского окресу]]. У містї бывать нецілых 30.000 людей, по тым, як ся од міста одділила містьска часть [[Банка (село)|Банка]]. == Історія == [[File:Пєштяны.JPG|thumb|Барлоламач у Пєштянох (Словеньско)]] == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Окрес Пєштяны}} [[Катеґорія:Пєштяны| ]] [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Трнавнскый край]] k7u1vsz6i2jq4p679ddl2hxbzk3d2jh 0 10284 173201 131694 2026-10-17T17:35:42Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173201 wikitext text/x-wiki [[Файл:OSCE-Permanent Council.JPG|right|250px|ОБСЕ]] '''Орґанізація про беспечность і сполупрацю в Европі''' - ''' ''ОБСЕ'' ''', анґліцькы Organization for Security and Co-operation in Europe (''OSCE'') є міджінародна беспечностна орґанізація. Членами орґанізації суть 56 штатів зос [[Европа|Европы]], [[Середня Азия|Середнёй Азії]] і [[Северна Америка|Северной Америкы]]. Цїлями орґанізації суть підпора і розвиток демокраціії, превенція локалных конфліктів, обнова міру, просаджованя колектівной беспечності, забеспечіня соціалной справедливості і охрана жывотного середовиска. Резіденція орґанізації є у [[Відень|Віднї]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міджінародны орґанізації]] kla8mi5xu16dfulm3w0owwdejzv0faf 0 10286 173288 130402 2026-10-17T21:44:36Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173288 wikitext text/x-wiki [[Файл:George H W Bush and Pope John Paul II (cropped).jpg|thumb|right|Папа Йоан Павел ІІ.]] '''Папа Йоан Павел ІІ''' (*[[18. май|18. мая]] [[1920]], [[Вадовіце]] - [[Польща]] — †[[2. апріль|2. апріля]] [[2005]], [[Ватікан]]) — за порядком 264. [[Папа римскый|папа римскый]], [[теолоґ]], [[поет]], [[драматік]], [[інтелектуал]], [[філозоф]]. [[Понтіфікат]] папы Йоана Павла ІІ. тримав од [[16.октобер|16. октобра]] [[1978]] до [[2. апріль|2. апріля]] [[2005]] року. ==Біоґрафія== Папа Йоан Павел ІІ. ся народив [[18. май|18. мая]] [[1920]] як Карел Войтыла (польскы: Karol Wojtyła) ся народив як за порядком другий сын бывшого офіцера [[Австро-Угорьско|габсбурґской]] армады Карла Войтылы ст. і Емілії, родженой Качоровской. [[27. апріль|27. апріля]] 2014 быв выголошений у [[Католицька церьков|католицькій церкви]] за святого. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Христианскы святы]] [[Катеґорія:Папы]] 0yk4f9vvenuoxnij7jdb5dntx5j3mg3 0 10292 173101 167280 2026-10-17T13:35:46Z Engelseziekte 2261 delete 173101 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа проста |Имя=Райми, Али |Образчик=[[File:AliRaymiTGE.jpg|230px]] |Чинность=боксер |Уроджѣня={{Birth date and age|1973|12|7}} |Мѣсто_роджѣня=[[Мекка]], [[Саудска Арабия]] |Упокоеня={{Death date and age|2015|5|23|1973|12|7}} |Причина_смерти=бомбардованя |Мѣсто_смерти=Сана, [[Йемен]] |Мѣсто_погребу= }} '''Али Райми''' ([[7. децембер]] [[1973]], [[Мекка]] — [[23. май]] [[2015]], [[Йемен]]) — вшиткы 25 витязства на профессионалном рингу добыв нокавтом, при тому первы 21 докончив в первой рундѣ, осягши так свѣтовый рекорд.<ref>[https://web.archive.org/web/20151030165622/http://novayagazeta-ug.ru/note/u5012/2015/05/28/120325 Боксер рекордсмен Али Райми загынув при бомбардованю Йемена]</ref><ref>[http://www.boxnews.com.ua/Boxer/13875/Ali-Raymi Али Райми - Боксер - Новины бокса - BOXNEWS.com.ua]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170803142820/http://fightnews.ru/category/tegi/ali-raymi Али Райми на FightNews.RU]</ref> == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1973|2015}} [[Катеґорія:Шпортовци]] nbme473mr1i47q201oor6bi4baatrft 0 10387 173364 141995 2026-10-17T23:24:50Z Engelseziekte 2261 delete 173364 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Pripyat_near_Mozyr.jpg|міні|праворуч]] {{Вецезначность|Припять}} '''Припять''' - є єднов з найдовшых рік на [[Україна|Україні]] і [[Европа|Европы]]. Тече на теріторії [[Білорусія|Білорусії]] і [[Україна|Україны]]. Довжка рікы є 775 км. Коло міста [[Чорнобыль]] ся вливать до водозбіру рікы [[Днїпр]] і так там кінчыть свою путь. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Білоруси]] [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] 0k1riussvkkn83chqpw7pb8bbtcgykv 0 10411 173281 100805 2026-10-17T21:43:30Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173281 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Палермо - головне місто Сіцілії.jpg|thumb|Головне місто Сіцілії - Палермо]] '''Палермо''' є головне і найвекше місто [[Сіцілія|Сіцілії]]. Має 656 тіс. жытелїв. [[Катеґорія:Населены пункты Италии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] 08d4aaxt3r6it4pyyc52hxq7zu0jg9a 0 10431 173197 136808 2026-10-17T17:34:59Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173197 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:OSLO-NO-05 05 ubt.jpeg|thumb|right|225px|Осло]] '''Осло''' — є головне місто [[Норьско|Норьска]]. Мать 658. тіс. обывателїв. {{Стыржень}} {{Головні міста країн Европы}} [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Европы]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Норвегии]] fgswrp7mo3188c1j8iu86b9a2cyt1t4 0 10442 173346 121801 2026-10-17T22:59:29Z Engelseziekte 2261 delete 173346 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Line0535.jpg|thumb|right|225px| порт]] '''Порт''' є місце на берегу [[море|моря]] або [[ріка|рікы]], де котвять [[шыфа|шыфы]] або [[човен|човны]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Транспорт]] 5xfr972xd710vs9zxv7qx1j2sq6cfee 0 10573 173530 140805 2026-10-18T00:16:39Z Halajkovič 33393 173530 wikitext text/x-wiki '''Віслока''' є ріка у юго-выходнім [[Польско|Польску]]. [[File:Poland-Mielec-river Wisłoka-2.jpg|thumb|left|250px|Ріка Віслока]] {{-|left}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Польска]] [[Катеґорія:Рікы што зачінають на русиньскых землях]] [[Катеґорія:Підкарпатьске воєводство]] 91v53mkjisuh3ms3b9jak1fzwopauzz 0 10575 173198 141489 2026-10-17T17:35:03Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173198 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Osława w Czaszynie Jesienią 01.jpg|right|250px|Ріка Ослава]] '''Ослава''' є ріка у юго-выходнім [[Польско|Польску]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Польска]] [[Катеґорія:Рікы што зачінають на русиньскых землях]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] eaydmcupxjkhmq2fkd4aknd7c8qv8ez 0 10837 173102 127031 2026-10-17T13:35:51Z Engelseziekte 2261 delete 173102 wikitext text/x-wiki {{Delete}} <!--{{Писатель | name = Петер Пучек | image = Peter Puček | birthname = | birthdate = 9. септембера 1995 | birthplace = [[Словеньско]] | deathdate = | deathplace = | occupation = фотбаліста | nationality = Словак | ethnicity = | language = | genre = | citizenship = | period = | spouse = | children = | awards = }}--> {{Шпортовець | name = Петер Пучек | image = | imagesize = | alt = | caption = | nickname = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1995|09|09}} | birthplace = | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбаліста | specialization = нападник | nationality = [[Словаци|Словак]] | ethnicity = | citizenship = | club = | period = | height = 187 cm | weight = | degree = | awards = | spouse = | website = | Commons = }} '''Петер Пучек''' ([[Словеньскый язык|слов]]. Peter Puček, ур. [[9. септембер|9. септембера]] [[1995]], [[Словеньско]]) — професіоналный словацькый фотбаліста, котрый в сучасности грать за МШК Жіліна. ==Одказы== *[http://www.eurofotbal.cz/hraci/peter-pucek-56966/ Петер Пучек на eurofotbal.cz (чеш.)] *[https://web.archive.org/web/20170319195917/http://www.fortunaliga.sk/fortuna-liga/hrac/2342/peter-pucek Петер Пучек на Fortuna Liga (слов.)] {{lifetime|1995||Пучек, Петер}} [[Катеґорія:Шпортовци]] 3lmm5zqx53w6uz9ytgfsb0qywsmt4gk 0 10838 173103 167859 2026-10-17T13:35:54Z Engelseziekte 2261 delete 173103 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{особа проста |Имя=Павол Пенкса |Чинность=фотбаловый бранкарь |Уроджѣня={{birth date and age|1985|11|7}} |Мѣсто_роджѣня= }} '''Павол Пенкса''' ({{lang-sk|Pavol Penksa}}; ур. [[7. новембер]] [[1985]], )&nbsp;— то словеньскый фотбаловый бранкарь. Започінав грати у ''ФК Спішска Нова Весь''. Од року 2016 выступать за клуб 1. Татран Прешов. == Одказы == * [http://int.soccerway.com/players/pavol-penksa/83566/ Павол Пенкса на Soccerway.com (анґл.)] * [http://www.transfermarkt.com/pavol-penksa/profil/spieler/80913 Павол Пенкса на transfermarkt.com (анґл.] {{stub}} {{lifetime|1985||Пенкса, Павол}} [[Катеґорія:Шпортовци]] hvg6kkrt8fhc6225hyp5ev99p509t59 0 11305 173132 166745 2026-10-17T14:39:32Z Engelseziekte 2261 173132 wikitext text/x-wiki {{Публикация | статус = Русинска новинка | назва = Сова | назва иншоязычна = | образчик = [[File:Sova-1871-1.png|330px]] | образчика подпис = | автор = <!-- автор/авторка/авторове --> | редактор = <!-- редактор/редакторка/редакторы --> | авдио награня = | назва оригинала = | товмач = <!-- товмач/товмачка/товмаче --> | илустратор = <!-- илустратор/илустраторка/илустраторы --> | обкладка роботы = | держава = [[Мадярске кральовство]] | язык = русинскый («[[язычие]]») | едиция = двотыжденник | число выпуска = | темы = <!-- тема/темы --> | жанры = <!-- жанер/жанры --> | выдаватель = [[Общество св. Василія Великого|Общество Св. Василия Великого]] | датум появы = 1871 | тип медиа = полиграфия | число сторон = 8 | награда = <!-- награда/награды --> | isbn = | зазначкы = | категория склада = Periodics of Carpathian Ruthenia }} '''Новинка ''Сова''''' — илустрована сатирична новинка [[русофил]]ского характера, выдавана в [[Ужгород|Унгварѣ]] и [[Будапешт]]ѣ од юла 1871. Перве число вышло [[2. юл]]а [[1871]] в [[Ужгород|Унгварѣ]]. За редактора и выдавателя быв означеный [[Виктор Кимак]]. Але фактичный выдаватель быв [[Еммануил Грабарь]].<ref name="MP">Магочій П.Р., Поп І., с. 700.</ref> ==Предистория== Межи членами [[Общество св. Василія Великого|Общества Св. Василия Великого]], дописователями [[Новинка Свѣтъ|новинкы Свѣт]], редактором котрой быв [[Виктор Кимак]], и в читательскых кругах настав розкол межи радикалныма [[русофил]]ами, котры подтримовали редактора и основнов массов читательства, прихыленых идеи умѣрености, неконфликтованя з властями державы и епархии. [[2. фебруар|2. фебруара]] [[1871]] на засѣданю [[Общество св. Василія Великого|Общества Св. Василия Великого]] [[Виктор Кимак]] быв одстраненый з поста редактора. ==Нова новинка== По одстранѣню од редакторства [[Виктор Кимак]] призвав группу русинскых писательох и публицистох ([[Анатолій Кралицькый|Анатолий Кралицкый]], [[Євґеній Фенцик|Евгений Фенцик]], [[Иван Силвай]], [[Кирил Сабов]]) до участи в новой сатиричной новинцѣ ''Сова'', де продовжив нападати на [[епископ]]а и державну политику. В истории новинарства [[Мадярске кралевство|Мадярского кралевства]] се быв уникатный случай, коли публициста систематично нападав высше церковне веджѣня.<ref name="Pop">Поп И., с. 346.</ref> По первом числѣ ''Совы'' [[епископ]] домог ся од властника печатнѣ перестати з выпуском новинкы. Виктор Кимак продовжив выдавати новинку в [[Будапешт]]ѣ, де вышли еще четыри числа, покы новинку не заказали.<ref name="MP"/> Непознатым зостав автор ядовитых карикатур на [[епископ]]а [[Штефан Панкович|Панковича]].<ref name="Pop"/> Редактор [[Виктор Кимак]] по таком поворотѣ подѣй рѣшив за лѣпше емигровати до [[Росія|России]], де зостав до конця живота. ==Жерела и одказы== * Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. С. 700. * Недзѣльскій, Евгеній. Очеркъ карпаторусской литературы. Изданіе Подкарпаторусскаго Народопросвѣтительнаго Союза въ Ужгородѣ. Ужгородъ, 1932. Сс. 186–187. * Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. С. 346. * [https://web.archive.org/web/20180207215214/http://rusyns-library.org/sova-1-1871-g-20-iyunya-satiricheskaya-gazeta-ungvar/ “Сова”, №1, 1871 г., 20 июня – сатирическая газета, Унгвар] == Референции == {{reflist}} {{DEFAULTSORT:Сова, новинка}} [[Катеґорія:Русинскы новинкы]] cfi7u6hm6673kqiiox6qn921mw3nhi5 0 11308 173378 137015 2026-10-17T23:27:12Z Engelseziekte 2261 173378 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Портовый город |руська назва = Прогресо |оригинална назва = Progreso ''(исп.)'' |застава = Estatua de Miguel Castro - panoramio.jpg |опис заставы = статуя Мигуела Кастро и пристанне моло |ширина заставы = 300<!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Мексико <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg = 21 |lat_min = 16 |lat_sec = 58 |lon_dir = W |lon_deg = 89 |lon_min = 39 |lon_sec = 49 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 параметер затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Штат |регион = Юкатан |вид района = <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = |вид общины = Муниципалита <!--5.гарадича администрации --> |община = Прогресо |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 2 <!-- в метрах --> |население = 35519 <!-- лем само число --> |год переписи = 2005 |часовый пояс = -6 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +52-969 |почтовый индекс = 97320 |вид идентификатора = <!--инде може быти инша система --> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Progreso, Yucatán |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com --> |язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) --> }} '''Прогресо''' (''исп.'' Progreso) — портовый город в [[Мексіко|Мексику]], штат [[Юкатан (штат)|Юкатан]], административный центер муниципалиты Прогресо. Обывательство, подля списованя-2005, было 35519 особ. == Полога == Город находить ся на сѣверном березѣ повострова [[Юкатан (повостров)|Юкатан]], 25 км на сѣвер од [[Мерида (Юкатан)|Мериды]] столицѣ штата [[Юкатан (штат)|Юкатан]].<ref name=EB>Encyclopedia Britannica</ref> == История == Город был основаный Хуаном Мигуелем Кастро, подля декрету з дня [[25. фебруар]]а [[1856]] президента Мексика [[Игнасио Комонфорт]]а.Главна туристична атракция — памяткы доколумбовой културы майя.<ref name=Administracion>Administracion portuaria integral de Progreso S.A. de S.V.</ref> == Економика == Город жие з рыбного промысла, туристикы и контайнерового транспортованя. В року 1989 отворене нове пристанне [[моло]] довжков 6,5 км, способне до пристаня найвекшых лодьох. == Жерела и одказы == * {{cite web |title=Progreso |date=21 Nov. 2014 |publisher= '''Encyclopedia Britannica''' |url=https://www.britannica.com/place/Progreso |accessdate= 11 August 2021}}{{ref-en}} * {{cite web |title=History |publisher= '''Administracion portuaria integral de Progreso S.A. de S.V.''' |url=https://www.puertosyucatan.com/ap/historia_en.htm |accessdate= 11 August 2021}}{{ref-en}} == Фотогалерея == <gallery mode="packed"> Файл: Faro-progreso-mx.JPG |Маяк в Прогресо Файл: Beach at Progreso, Yucatán.JPG |Плажа в Прогресо Файл: Progreso, Yucatán (08).jpg | Плажова улиця Файл:Carnival Freedom in Progreso Mexico.jpg|Крузер при молу в Прогресо </Gallery> == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Мексика]] my0u7q1apt5u20hysmcf46mft55gm8p 0 11480 173297 164847 2026-10-17T21:59:10Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173297 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Село |руська назва = Пархов |оригинална назва = Parchów ''пол.'' |застава = Parchów --Ruina pałacu (zetem) 02.jpg |опис заставы = Руина палацу |ширина заставы = 250 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100, 150… --> |вид крайны = Держава <!--2.гарадича администрации --> |крайна = Польща |lat_dir = N |lat_deg = 51 |lat_min = 28 |lat_sec = 24 |lon_dir = E |lon_deg = 15 |lon_min = 56 |lon_sec = 48 |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 150 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Воеводство |регион = [[Долна Шлезия (воеводство)|Долна Шлезия]] (dolnośląskie) |вид района = Повѣт<!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район --> |район = Полковицкый (polkowicki) |вид общины = Гмина <!--5.гарадича администрации --> |община = Хотянов (Chocianów) |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!--(Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = <!-- в метрах --> |население = 568<ref name=GUS>[http://stat.gov.pl/download/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5670/21/1/1/1_miejscowosci_ludnosc_nsp2011.xlsx GUS: Ludność - struktura według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.]</ref> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять --> |телефонный код = +48-76 |почтовый индекс = 59-140 |вид идентификатора = SIMC |цифровой идентификатор = 0363197 |категория в Commons = Parchów |сайт = <!-- http://www.ХХХХХ.com --> |язык сайта = <!-- нп. (мад., анг.) --> }} '''Пархов''' ({{lang-pl|Parchów}}, нараз по войнѣ: Пархотин, {{lang-pl|Parchocin}}<ref>Pierwsza powojenna mapa Polski wydana przez WIG Sztabu Generalnego w roku 1945</ref>) – [[село]] в [[Польско|Польщи]], положене в [[Воеводство Долна Шлезия|воеводствѣ Долна Шлезия]] на новоодзысканых землях (1945). == Административна належность == В роках 1945-1954 належало до гмины Пархов. В роках 1975–1998 входила до Легницкого воеводства. ==Вызначны родаци== * [[Петро Трохановскый]] — поет, сполоченскый и културный дѣятель == Памяткы == Подля реестру памяток Народного Инштитуту Наслѣдства:<ref name="nid">[http://www.nid.pl/pl/Informacje_ogolne/Zabytki_w_Polsce/rejestr-zabytkow/zestawienia-zabytkow-nieruchomych/DLN-rej.pdf Rejestr zabytków nieruchomych woj. dolnośląskiego, str.138] Вычитано 25.9.2012.</ref> * евангелицкый цинтерь, римокатолицкый [[костел]] зо зачатку XIX ст. * палаты з року 1702 * дубово-березова алея == Референции == {{reflist}} {{Переклад|pl|Parchów|contents|ID=372349}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] bk64r2tgs9r8kvjs8nlh8ymdw3kl6mv 0 11883 173149 101547 2026-10-17T14:49:34Z Engelseziekte 2261 delete 173149 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Sunset over Neva river.jpg|thumb|right|{{ref-ru}} Закат над покрытой льдом Невой (центр Санкт-Петербурга)]] '''Нєва''' - ріка в [[Росія|Росії]] в [[Европа|Европі]]. Цілкова довжка є 74 км. Свою путь закінчує втоком до [[Фіньскый залив|Фіньского залива]] [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]]. Міста на ріке суть [[Шлиссельбург]], Кировск, Отрадное, [[Санкт-Петербурґ]]. == Референції == {{reflist}} == Одказы == [[Катеґорія:Рікы Росії]] h4kyvtrnl8lb2vernespabp6e6fhbjb 0 11893 173289 156389 2026-10-17T21:52:46Z Engelseziekte 2261 обновлѣня 173289 wikitext text/x-wiki [[Файл:Pope_Leo_XIV_3_(3x4_cropped).png|thumb|upright|250px|{{center|267. Папа римскый [[Папа Лев XIV.|Лев XIV.]]}}]] {{Commonscat|Popes}} '''Папа''' ({{Реф-инфо|лат.|латинске}} ''papa'' и {{Реф-инфо|грец.|грецке}} παπάς, ''papas'', здробнѣлый выраз про отця) — глава [[Католицька церьков|Католицкой Церкви]] и найвысшый представитель гиерархии [[Римокатолицька церьков|Римокатолицкой Церкви]], а тыж [[Епископ|бискуп]] мѣста [[Рим]]. Римска диецезия означать ся еще яко [[Свята столиця]] (або Апостолска столиця) и мать статус субъекта межинародного права. Подля католицкой наукы Папа римскый е намѣстником [[Ісус Хрістос|Исуса Христа]] на [[Земля (планета)|Земли]] и наступцьом святого [[Апостол Петро|апостола Петра]] а занимать тото поставлѣня доживотно. Кедь поставленый Папа римскый умре, або кедь ся вздасть свого уряду, зыйдуть ся з цѣльов выбраня нового главы [[Католицька церьков|Католицкой Церкви]] [[кардинал]]ове, котры суть во вѣку до 80 рокы, на [[конклав]]. Папа римскый мусить быти выбраный найменше двома третинами притомных кардиналох. В сучасности 267. Папа римскый [[Папа Лев XIV.|Лев XIV.]] быв выбраный на конклавѣ 8. мая 2025 по тому, што 21. апрѣля 2025, на [[Великдень|Великодный Понедѣлок]] по тяжкой хворотѣ умер его передходця [[Папа Францишек]].<ref>{{cite web |title=Robert Prevost of the United States is named Pope Leo XIV |url=https://apnews.com/live/conclave-pope-catholic-church-updates-5-8-2025 |publisher =Associated Press News |accessdate = 17.10.2026 |url-status= |archive-url= |archive-date=}}</ref><ref>{{cite web |title=Pope Francis has died on Easter Monday at age of 88 |url=https://www.vaticannews.va/en/pope/news/2025-04/pope-francis-dies-on-easter-monday-aged-88.html |publisher =Vatican News |accessdate = 21.04.2025 |url-status= |archive-url= |archive-date=}}</ref> ==Одказы== * [https://cs.wikisource.org/wiki/Ott%C5%AFv_slovn%C3%ADk_nau%C4%8Dn%C3%BD/Pape%C5%BE Ottův slovník naučný/Papež]{{ref-cs}} * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона/Папство]{{ref-ru}} * [http://www.vatican.va Официалный сайт Святого престола (the Holy See)] {{ref-en}} {{ref-la}} {{ref-it}} {{ref-fr}} {{ref-pt}} {{ref-es}} {{ref-de}} {{ref-ar}} ==Референции== {{reflist}} [[Катеґорія:Папы| ]] [[Катеґорія:Папство]] [[Катеґорія:Єпіскопы]] [[Катеґорія:Католицтво]] cjkbzm8lnnhp2kjxk17ex13rkfwip8h 0 11950 173168 169743 2026-10-17T14:54:14Z Flipdot 23893 173168 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Кріштяну Роналду|Роналдіню}} {{Шпортовець | name = Роналдо | image = 12.12.2025 – Cerimônia de lançamento do SBT News - 54980664160 (cropped2).jpg | imagesize = | alt = | caption = | nickname = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1976|09|18}}<ref name="birthdate">Подля Ronaldo: The Journey of a Genius (2005) Джеймса Мослія, Роналду ся родив 18.&nbsp;септембра, айбо быв записаный 22.&nbsp;септембра.</ref> | birthplace = [[Ріо де Жанейро]]<ref>{{Cite web |title=Ronaldo Nazário, o fenômeno |url=https://revistatrip.uol.com.br/trip/ronaldo-nazario |access-date=25 September 2023 |website=Trip |date=30 January 2009 |language=pt-br |archive-date=5 December 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221205211641/https://revistatrip.uol.com.br/trip/ronaldo-nazario |url-status=live }}</ref> | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[фотбал]]іста | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club = | period = 1993–2011 | height = 1.83 м | weight = | degree = Шампіон світу 2002 | spouse = | website = | Commons = Ronaldo }} '''Рона́лду Луі́з Наза́рю ді Лі́ма''' ({{lang-pt|Ronaldo Luis Nazário de Lima}} {{IPA|[ʁoˈnawdu luˈiz‿naˈzaɾju dʒi ˈlimɐ]}}; 18.&nbsp;септембра 1976),<ref name="birthdate"/> знамый просто як '''Роналду''' вадь за кличками O&nbsp;Fenômeno вадь R9, тото бывшый [[Бразілія|бразільськый]] професіоналный [[фотбал]]ішта, нападник, шыроко держаный за єдного из майліпшых фотбаліштув в історії.<ref>{{cite web |url =https://www.nytimes.com/2014/06/11/sports/soccer/on-team-of-all-time-greats-pele-shines-brightest.html |title =On Team of All-Time Greats, Pelé Shines Brightest |author =Rob Hughes |newspaper=[[The New York Times]] |date =10 June 2014 |accessdate = 18 July 2025 |archiveurl =https://web.archive.org/web/20200726135158/https://www.nytimes.com/2014/06/11/sports/soccer/on-team-of-all-time-greats-pele-shines-brightest.html |archivedate =26 July 2020}}</ref> За свою карєру добыв тітулы чемпіона світу (1994, 2002) и майліпшого фотбалішта світу подля [[FIFA]] (1996, 1997, 2002). [[Файл:Ronaldo_Real_Madrid.jpg|міні|Роналду (посередині) бавит за Реал Мадрід, 2005.&nbsp;рук]] [[Файл:Ronaldo Pallone d'oro 1997.jpg|міні|Роналдова Золота лобда 1997. На днешньый день ун маймолодый нагороженый нив фотбалішта.]] Роналду зачав свою карєру в спортивнум клубі Круйзеру и в 1994.&nbsp;році перейшов до ПСВ&nbsp;Айндговена. До [[ФК Барселона|Барселоны]] го взяли в 1996 за товды рекордну трансферну суму. Кой му было 20&nbsp;рокув, быв названый Майліпшым фотбаліштом світу 1996 подля FIFA и так став маймолодым носительом того тітула. В 1997.&nbsp;році [[Інтер Мілан]] побив рекорд трансфера&nbsp;— Роналду товды став другым бавлячом по [[Дієґо Марадона|Дієґови Марадоні]], ко двараз побив світовый рекорд трансферної сумы. В 21&nbsp;рук дустав Золоту лобду 1997 и дотеперь є маймолодым нагороженым нив фотбаліштом. До 23&nbsp;рокув Роналду забив булше 200&nbsp;ґолув про клуб и націоналну зборну, айбо позад серії травм коліна и удновліня мусів почти три рокы спочивати. У 2002.&nbsp;році перейшов у [[ФК Реал Мадрід|Реал Мадрід]] и уйграв [[Ла Ліґа|Ла Ліґу]] 2002–03. В 2007.&nbsp;році перейшов до [[ФК Мілан|Мілану]], а в 2009.&nbsp;— в [[Корінтіанс Пауліста|Корінтіанс]]. За бразільську зборну забавив 98&nbsp;мачув, забив 62&nbsp;ґолы и є єї третьый майуспішный забивач ґолув. У фебруарі 2010 Роналду пудписав продовжіня контракта з Корінтіанс до кунця 2011 и вповів, ож по тому пуйде в удставку.<ref>{{cite news|title=Brazil star Ronaldo to retire in 2011|agency=CNN|url=http://edition.cnn.com/2010/SPORT/football/02/22/brazil.ronaldo.retires/index.html|access-date=22 September 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20220811205954/http://edition.cnn.com/2010/SPORT/football/02/22/brazil.ronaldo.retires/index.html|archive-date=11 August 2022}}</ref><ref>{{Cite news|date=22 February 2011|title=Ronaldo Renews Corinthians Contract, Will Retire In 2011|work=[[Reuters]]|url=https://www.reuters.com/article/uk-soccer-latam-brazil-ronaldo-idUKTRE61L4KK20100222|archive-url=https://web.archive.org/web/20220811210024/https://www.reuters.com/article/uk-soccer-latam-brazil-ronaldo-idUKTRE61L4KK20100222|archive-date=11 August 2022}}</ref> У фебруарі 2011, кой Корінтіанс убыли з Копа Лібертадорес 2011, Роналду уголосив, ож иде з фотбалу и завершує свою 18-ручну карєру.<ref name="Retirement">{{cite news|last=Gallas|first=Daniel|date=14 January 2011|title=Ronaldo's troubled farewell|work=BBC Sport|url=https://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/9397354.stm|access-date=14 February 2011|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20220811212457/http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/9397354.stm|archive-date=11 August 2022}}</ref><ref>{{Cite news|date=13 February 2011|title=Ronaldo confirma o fim da carreira (In Portuguese)|language=pt|publisher=GloboEsporte|url=http://globoesporte.globo.com/futebol/times/corinthians/noticia/2011/02/para-jornal-ronaldo-confirma-o-fim-da-carreira-esta-na-hora.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20220811212500/http://globoesporte.globo.com/futebol/times/corinthians/noticia/2011/02/para-jornal-ronaldo-confirma-o-fim-da-carreira-esta-na-hora.html|archive-date=11 August 2022}}</ref><ref>{{cite web |url=http://soccernet.espn.go.com/news/story/_/id/880463/emotional-ronaldo-confirms-retirement-from-football?cc=5739 |title=Ronaldo confirms retirement |date=14 January 2011 |work=ESPN Soccernet |access-date=14 February 2011 |archive-date=28 June 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110628223154/http://soccernet.espn.go.com/news/story/_/id/880463/emotional-ronaldo-confirms-retirement-from-football?cc=5739 |url-status=dead }}</ref> Причинами назвав буль и [[гіпотіреоїдізм]],<ref name="GloboRetirement">{{cite web |url=http://globoesporte.globo.com/futebol/noticia/2011/02/emocionado-ronaldo-revela-hipotiroidismo-e-da-adeus-ao-futebol.html |title=Emocionado, Ronaldo atribui adeus às dores e ao hipotireoidismo |date=14 February 2011 |access-date=6 January 2021 |publisher=GloboEsporte.com |author=Carlos Augusto Ferrari e Leandro Canônico |archive-date=25 July 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180725111158/http://globoesporte.globo.com/futebol/noticia/2011/02/emocionado-ronaldo-revela-hipotiroidismo-e-da-adeus-ao-futebol.html |url-status=live }}</ref> за котрый узнав бігом тестованя в 2007.&nbsp;році, кой бавив за Мілан.<ref>{{cite news|title=Brazil soccer legend Ronaldo retires|agency=CNN|url=http://edition.cnn.com/2011/SPORT/football/02/14/football.ronaldo.brazil.barcelona/index.html|access-date=4 September 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20110214215817/http://edition.cnn.com/2011/SPORT/football/02/14/football.ronaldo.brazil.barcelona/index.html|archive-date=14 February 2011}}</ref> {{Стыржень}} == Референції == {{Reflist}} {{lifetime|1976||Роналдо Луіз Назарю ді Ліма}} [[Катеґорія:Шпортовци]] rcejij1fx4by375saribnvbxie8gnr5 0 12432 173163 123052 2026-10-17T14:51:16Z Engelseziekte 2261 delete 173163 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Нішава (ріка).jpg|thumb|ріка Нішава у місті Ніш]] '''Нішава''' є европска ріка, котра тече через штаты [[Булгарія]], де прамінить і [[Сербія]], де ся вливать до рікы [[Южна Морава]] на запад од міста [[Ніш]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Сербии]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] 7kl4whcixhx7jk9dgsqaj9q0hq0i9ss 0 12435 173100 123286 2026-10-17T13:35:42Z Engelseziekte 2261 delete 173100 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Рафаель Алькантара | image = Naples vs Barcelone - Genève - aout 2014 - Rafael Alcántara.jpg | imagesize = 180px | alt = | caption = | nickname = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1993|02|12}} | birthplace = [[Сан Пауло]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Бацелона Б]]<br/>[[ФК Барцелона]]<br/>[[Цельта де Виго|Цельта]] | period = 2011-2013<br/>2011–<br/>2013-2014 | height = 174 | weight = 76 | degree = | spouse = | website = | Commons = Rafa Alcántara. }} '''Рафаель Алькантара''' ([[Портуґальскый язык|порт]]. Rafael Alcántara) - є [[Бразілія|бразільскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], стрідополяр, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 12. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16 *Копа дель Рей: 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Ліґа Шампіонув: 2014–15 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/rafinha_alcantara Сторона ФК Барцелона] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпортовци]] f72l4f9vlm1h142bzf5d57o2nwhjqya 0 12436 173162 140369 2026-10-17T14:51:13Z Engelseziekte 2261 delete 173162 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{місто}} '''Ніш''' є місто у [[Сербія|Сербії]], на югу країны. Через місто тече ріка [[Нішава]]. У роцї 2011 мав Ніш 190 230 обывателів. [[File:Ніш.jpg|thumb|left|Ніш, Сербія]] {{-|left}} == Референції == <references /> {{stub}} [[Катеґорія:Міста Сербії]] fgru7l52cdeb1l85a7iaxn1e1gvoqxg 0 12456 173092 121928 2026-10-17T13:33:07Z Engelseziekte 2261 delete 173092 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Лукас Дінь | image = Lucas Digne, PSG.JPG | imagesize = 150px | alt = | caption = | nickname = | birthname = | birthdate = {{Birth date and age|1993|07|20}} | birthplace = [[Мо]], [[Франція]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = [[Французы|Француз]] | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Лілль]]<br/>[[ФК Парі Сен-Жермен]]<br/>[[ФК Рома]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2011-2013<br/>2013–2016<br/>2015-2016<br/>2016- | height = 178 | weight = 76 | degree = | spouse = | website = | Commons = Lucas Digne }} '''Лукас Дінь''' ([[Французькый язык|фр.]]. ''Lucas Digne'') - є [[Франція|французькый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 19. == Клуб == 13. юла 2016 подписав 5-рочный контракт за 16.5 міліоны евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Франція ==== *Ліґа 1: 2013–14, 2014–15 *Французькый погар: 2014–15 === Шпанєлско === *Копа дель Рей: 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/lucas-digne Сторона ФК Барцелона] *[https://www.lequipe.fr/Football/FootballFicheJoueur35795.html на www.lequipe.fr] *[http://www.soccerbase.com/players/player.sd?player_id=60944 на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Французькы фотбалісти]] mg79ii9wd47yv4u2srjdgpi83sfz2rd 0 12458 173079 171667 2026-10-17T13:29:57Z Engelseziekte 2261 delete 173079 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Андрес Інієста | image = Andrés Iniesta (cropped).jpg | imagesize = 230px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Andrés Iniesta | birthdate = {{Birth date and age|1984|05|11}} | birthplace = [[Фуентеальбілья]], [[Шпанєлско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = стрідополяр | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона Б]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2001-2003<br/>2003– | height = 179 | weight = 78 | degree = | spouse = | website = | Commons = Andrés Iniesta. }} '''Андрес Інієста''' ([[Шпанєльскый язык|шпан.]] Andrés Iniesta) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], стрідополяр, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 8. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16 *Копа дель Рей: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/a-iniesta Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20171215020435/http://www.fifa.com/fifa-tournaments/players-coaches/people=183857/index.html на www.fifa.com] *[https://int.soccerway.com/players/andres-iniesta-lujan/329/ на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] e1plg5etyuw38rlf0x3k8sq6w7dm61x 0 12460 173094 171581 2026-10-17T13:33:18Z Engelseziekte 2261 delete 173094 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Іван Ракітіч | image = 2015 UEFA Super Cup 62 (cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Ivan Rakitić | birthdate = {{Birth date and age|1988|03|10}} | birthplace = [[Rheinfelden]]<ref name="born_in_Rheinfelden_not_Möhlin">[https://www.munzinger.de/search/go/document.jsp?id=01000007374 munzinger.de]</ref>, [[Швейцарія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = [[Французы|Француз]] | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Базел]]<br/>[[ФК Шальке]]<br/>[[ФК Севілья]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2005-2007<br/>2007–2011<br/>2011-2014<br/>2014- | height = 183 | weight = 81 | degree = | spouse = | website = | Commons = Ivan Rakitić. }} '''Іван Ракітіч''' ([[Хорватьскый язык|хор.]] Ivan Rakitić) - є [[Хорватія|хорватьскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 4. == Клуб == 16. юла 2014 подписав 5-рочный контракт з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16 *Копа дель Рей: 2014–15, 2015–16, 2016–17 === Хорватія === * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/rakitic Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20171228090514/http://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=97744/profile/index.html на www.uefa.com] *[https://int.soccerway.com/players/ivan-rakitic/11354/ на www.soccerbase.com] ==Референции== {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хорватьскы фотбалісти]] 7nvrc7si6x2vv04bab98hqt69rr2vhf 0 12462 173093 166508 2026-10-17T13:33:12Z Engelseziekte 2261 delete 173093 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Усман Дембеле | image = Dembele170727-2 (cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Ousmane Dembélé | birthdate = {{Birth date and age|1997|05|15}} | birthplace = [[Вернон]], [[Франція]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = [[Французы|Француз]] | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Стад Ренн]]<br/>[[ФК Борусія Дортмунд]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2015-2016<br/>2016–2017<br/>2017-- | height = 178 | weight = 78 | degree = | spouse = | website = | Commons = Ousmane Dembélé. }} '''Усман Дембеле''' ([[Французькый язык|фра.]]. Ousmane Dembélé) - є [[Франція|французькый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 11. == Клуб == 25. авґуста 2017 подписав 5-рочный контракт за 100 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Борусія ==== *ДФБ-Покал: 2016–17 === Франція=== * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/ousmane-dembele Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20160305005436/http://www.fff.fr/equipes-de-france/tous-les-joueurs/fiche-joueur/2543485973-ousmane-dembele на www.lequipe.fr] *[https://int.soccerway.com/players/ousmane-dembele/320112/ на www.soccerbase.com] [[Катеґорія:Французькы фотбалісти]] [[Катеґорія:Фотбалісты]] rfqo9qlf4xaw3lsqzspbyjlddlrd9mk 0 12470 173080 123142 2026-10-17T13:30:03Z Engelseziekte 2261 delete 173080 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Деніс Суарез | image = Denis Suárez (3).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Denis Suárez | birthdate = {{Birth date and age|1994|01|06}} | birthplace = [[Сальседа де Каселас]], [[Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2016- | height = 176 | weight = 78 | degree = | spouse = | website = | Commons = Denis Suárez }} '''Деніс Суарез''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Denis Suárez) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 6. == Клуб == 4. юла 2016 подписав 4-рочный контракт за 3.8 міліоны евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *[[Копа дель Рей]]: 2016–17 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/suarez Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/denis-suarez-hernandez/149750/ на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] na340vnunyjpcmjxqerhf43r6f8rtr2 0 12471 173091 168236 2026-10-17T13:33:03Z Engelseziekte 2261 delete 173091 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Нелсон Семедо | image = Nélson Semedo 27 Fenerbahçe 20260805 (3) (cropped).JPG | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Nélson Semedo | birthdate = {{Birth date and age|1993|11|16}} | birthplace = [[Сальседа де Каселас]], [[Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2017- | height = 180 | weight = 78 | degree = | spouse = | website = | Commons = Nélson Semedo }} '''Нелсон Семедо''' ([[Портуґальскый язык|порт.]] Nélson Semedo) - є [[Портуґалія|портуґальскый ]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 2. == Клуб == 13. юла 2017 подписав 5-рочный контракт за 30 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Бенфіка ==== *Примейра Ліґа: 2015–16, 2016–17 *Портуґальскый погар з фотбалу: 2016–17 ==== Барцелона ==== *Суперкопа Еспана: 2017 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/nelson-semedo Сторона ФК Барцелона] *[http://www.soccerbase.com/players/player.sd?player_id=86072 на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Портуґальскы фотбалісти]] o75dvocoypv1ifw8zk0jd3j4nr4xdmx 0 12473 173089 172924 2026-10-17T13:32:35Z Engelseziekte 2261 173089 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Марк-Андре тер Штеґен | image = Marc-André ter Stegen.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Marc-André ter Stegen | birthdate = {{Birth date and age|1992|04|30}} | birthplace = [[Мёнхенґладбах]], [[Німецько]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = бранкарь | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2014- | height = 187 | weight = 84 | degree = | spouse = | website = | Commons =Marc-André ter Stegen }} '''Марк-Андре тер Штеґен''' ([[Німецькый язык|нім.]] Marc-André ter Stegen) - є [[Германия|німецькый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], бранкарь, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 1. == Клуб == 19. юла 2014 подписав 5-рочный контракт за 12 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16 *[[Копа дел Рей]]: 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2016 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/ter-stegen Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/marc-andre-ter-stegen/102525/ на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} {{Lifetime|1992||Штеґен, Марк-Андре}} [[Катеґорія:Німецькы фотбалісти]] 67x703104z4i8yhegb4gwyj9lvd7dl1 0 12475 173098 172885 2026-10-17T13:35:30Z Engelseziekte 2261 delete 173098 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Луіс Алберто Суарез | image = U09 Luis Suárez 7540.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Luis Alberto Suárez | birthdate = {{Birth date and age|1987|01|24}} | birthplace = [[Салто]], [[Уруґвай]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2014- | height = 182 | weight = 79 | degree = | spouse = | website = | Commons = Luis Suárez }} '''Луіс Алберто Суарез''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Luis Alberto Suárez) - є [[Уруґвай|уруґвайскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 12. == Клуб == 11. юла 2014 подписав 5-рочный контракт за 65 міліонув евро з [[ФК Барцелона]]. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2014–15, 2015–16 *[[Копа дел Рей]]: 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2016 === Уруґвай=== * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/luis-suarez Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/luis-suarez/2290/ на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпортовци]] 3r01ff3od0uwdl932wu3lzh09z4k8z1 0 12476 173096 172899 2026-10-17T13:34:04Z Engelseziekte 2261 delete 173096 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Ліонел Меси | image = Lionel Messi Argentina v Egypt 7 July 2026-112(cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Lionel Messi | birthdate = {{Birth date and age|1987|06|24}} | birthplace = [[Росарио]], [[Арґентина]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = [[фотбал]] | specialization = [[нападник]] | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2014-2026 | height = 170 | weight = 74 | degree = | spouse = | website = | Commons = Lionel Messi }} '''Ліонел Меси''' ({{lang-es|Lionel Messi}}) — є [[Арґентина|арґентинськый]] професіоналный [[фотбал]]іста, нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 1. == Успіхы == === Клуб === ==== Барцелона ==== *[[Ла Ліґа]]: 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16, 2017-18, 2018-19 *[[Копа дел Рей]]: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2017-18 *[[Шпанєльскы суперпогар]]: 2006, 2009, 2010, 2011, 2013, 2016, 2018 === Арґентина === * == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/messi Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/lionel-andres-messi/119/ на www.soccerbase.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Арґентинськы фотбалісти]] 1yinr6b3vh0i1giefnu5iyrxb3c54oa 0 12477 173097 103849 2026-10-17T13:34:08Z Engelseziekte 2261 delete 173097 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Хавієр Маскерано | image = 2017 FRIENDLY MATCH RUSSIA v ARGENTINA - Javier Mascherano.jpg | imagesize = 150px | alt = | caption = | nickname = El Jefecito | birthname = Javier Mascherano | birthdate = {{Birth date and age|1984|06|08}} | birthplace = [[Сан Лоренсо]], [[Арґентина]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2010– | height = 174 | weight = 78 | degree = | spouse = | website = | Commons =Javier Mascherano }} '''Хавієр Маскерано''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]]. Javier Mascherano) - є [[Арґентина|арґентинськый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 14. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16 *[[Копа дел Рей]]: 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2011, 2013, 2016 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/mascherano Сторона ФК Барцелона] *[http://www.soccerbase.com/players/player.sd?player_id=38150 на www.soccerbase.com] [[Катеґорія:Арґентинськы фотбалісти]] 7st63ghjv2d042vvq44r9mwycj82c46 0 12482 173086 172486 2026-10-17T13:31:22Z Engelseziekte 2261 delete 173086 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Жорді Алба | image = Russia-Spain 2017 (11).jpg | imagesize = 150px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Jordi Alba | birthdate = {{Birth date and age|1989|03|12}} | birthplace = [[Лоспіталет де Лёбреґат]], [[Шпанєлско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Валенсія]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2009-2012<br/>2012– | height = 178 | weight = 77 | degree = | spouse = | website = | Commons = Jordi Alba }} '''Жорді Алба''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Jordi Alba) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 18. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2012–13, 2014–15, 2015–16 *Шпанєльскы погар: 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2013, 2016 *Майстровска Ліґа УЕФЗ: 2014–15 *Суперпогар УЕФЗ: 2015 === Шпанєлско === *Середоземне гры: 2009 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/jordi-alba Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20171228021143/http://www.fifa.com/fifa-tournaments/players-coaches/people=306954/index.html на www.fifa.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] 5h6i5qxrvks0gqfsnkpmf1ubb5394cm 0 12483 173082 172481 2026-10-17T13:30:20Z Engelseziekte 2261 delete 173082 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Жерард Піке | image = Gerard Piqué 2017.jpg | imagesize = 150px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Gerard Piqué | birthdate = {{Birth date and age|1987|02|2}} | birthplace = [[Барцелона]], [[Іспанія|Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = оборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Манчестер Юнайтед]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2004-2008<br/>2008– | height = 194 | weight = 85 | degree = | spouse = | website = | Commons = Gerard Piqué }} '''Жерард Піке''' ([[Каталаньскый язык|кат.]] Gerard Piqué Bernabéu) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 3. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16 *Шпанєльскы погар: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2009, 2010, 2011, 2013, 2016 *Майстровска Ліґа УЕФЗ: 2008–09, 2010–11, 2014–15 *Суперпогар УЕФЗ: 2009, 2015 === Шпанєлско === *Майстровство світу: 2010 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/pique Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/gerard-pique-bernabeu/10605/ на int.soccerway.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] mbco2jvj72nvo3vfemf2q553yefnmfy 0 12485 173090 133639 2026-10-17T13:32:40Z Engelseziekte 2261 delete 173090 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Андре Ґоміс | image = André Filipe Tavares Gomes.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = André Gomes | birthdate = {{Birth date and age|1993|07|30}} | birthplace = [[Ґріжо]], [[Портуґалія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = стреподіяр | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Валенсія]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2015-2016<br/>2016– | height = 188 | weight = 77 | degree = | spouse = | website = | Commons = André Gomes }} '''Андре Ґоміс''' ({{lang-pt|André Gomes}}) — є [[Портуґалія|портуґальскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], стреподіяр, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 21. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Шпанєльскы погар: 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2016 === Портуґалія === *Майстровство Европы: 2016 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/andre-gomes Сторона ФК Барцелона] *[http://www.soccerbase.com/players/player.sd?player_id=67561 на www.fifa.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Портуґальскы фотбалісти]] kspos2za9awdvfflao345x7lmvddjoc 0 12486 173081 172480 2026-10-17T13:30:10Z Engelseziekte 2261 delete 173081 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Жерард Деулофеу | image = Gerard Deulofeu (1).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Gerard Deulofeu | birthdate = {{Birth date and age|1994|03|13}} | birthplace = [[Ріударенес]], [[Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Евертон]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2015-2016<br/>2016– | height = 177 | weight = 72 | degree = | spouse = | website = | Commons = Gerard Deulofeu }} '''Жерард Деулофеу''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Gerard Deulofeu) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 16. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2012–13 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/deulofeu Сторона ФК Барцелона] *[http://www.bdfutbol.com/en/j/j8641.html на www.fifa.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] if4iifvbdqr9j1tiv2hcxrfief4y6w7 0 12487 173105 143163 2026-10-17T13:36:33Z Engelseziekte 2261 delete 173105 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Паулінё | image = Jose Paulo Bezerra Maciel Junior 2013.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Gerard Deulofeu | birthdate = {{Birth date and age|1988|07|25}} | birthplace = [[Сан Пауло]], [[Бразілія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = стреподіяр | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона]] | period = 2017– | height = 181 | weight = 72 | degree = | spouse = | website = | Commons = Gerard Deulofeu }} '''Жозе Пауло Безера''' ({{lang-pt|José Paulo Bezerra}}) — є [[Бразілія|бразільскый]] професіоналный [[фотбал]]іста, стреподіяр, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 15. == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/paulinho Сторона ФК Барцелона] *[https://int.soccerway.com/players/jose-paulinho-bezerra-maciel-junior/31974/ на www.fifa.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бразільскы фотбалісти]] 95rmjrnn3lohf5tnzvkk8qz8md9r4fg 0 12493 173085 127512 2026-10-17T13:31:05Z Engelseziekte 2261 delete 173085 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Серхіо Бускетс | image = 2015 UEFA Super Cup 61.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Sergio Busquets | birthdate = {{Birth date and age|1988|07|16}} | birthplace = [[Сабадел]], [[Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = стредополяр | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Барцелона Б]]<br/>[[ФК Барцелона]] | period = 2007-2008<br/>2008– | height = 189 | weight = 79 | degree = | spouse = | website = | Commons = Sergio Busquets }} '''Серхіо Бускетс''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Sergio Busquets) - є [[Шпанєльско|шпанєльскы]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Барцелона]], де играе под числом 5. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Барцелона ==== *Ла Ліґа: 2008–09, 2009–10, 2010–11, 2012–13, 2014–15, 2015–16 *Шпанєльскы погар: 2008–09, 2011–12, 2014–15, 2015–16, 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2009, 2010, 2011, 2013, 2016 *[[Майстровска Ліґа УЕФА]]: 2008–09, 2010–11, 2014–15 *Суперпогар УЕФЗ: 2009, 2011, 2015 ==== Шпанєльско ==== *Майстровство світу:2010 == Одказы == *[https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2017-2018/sergio Сторона ФК Барцелона] *[https://web.archive.org/web/20180101100123/http://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=250002704/profile/index.html на www.fifa.com] [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] aqieouo2bvnz1ee612fmwg2pvq06ju9 0 12722 173529 140009 2026-10-18T00:16:28Z Halajkovič 33393 173529 wikitext text/x-wiki [[File:EAN-13-ISBN-13.svg|thumb|250px|Смугокод EAN-13 (товарный код) е унификованый з книжковым ISBN-13]] '''ISBN''' — '''International Standard Book Number''' {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} — '''меджинародный штандартный код книгы''', што ю еднозначно идентификуе, циже не може быти инша книга з такым кодом. Далше выданя той самой книгы мусить достати новый код ISBN (окрем додаточного наклада без жадных змѣн). То саме выданя в твердой обкладцѣ и в мягкой обкладцѣ мусять мати окремы коды ISBN. Таксамо полиграфичне и вебове выданя мусять быти з окремыма кодами. Коды ISBN были заведены в року 1970. Код ISBN мать быти умѣщеный на реверзѣ титулового листа в нижном лѣвом кутѣ, але може быти тыж еще дублованый инде.<ref name="Bradley">Bradley Ph.</ref> == Бюрократична организация == [[File:Logo ISBN.png|thumb|Logo ISBN]] Меджинародна агенция ISBN находить ся в [[Лондон]]у: :International ISBN Agency :48-49 Russell Square :London :WC1B 4JP :UK Кажда держава-участничка мать свою националну агенцию, котра веде регистрацию книг, выдавать коды ISBN и формуе потребны про то кодификаторы. == Штруктура кода ISBN == До року 2007 коды были 10-циферны, од року 2007 суть 13-циферны. 13-циферный код ISBN е унификованый зоз смугокодом товара. В 13-значном кодѣ первы три цифры суть 978 (зарезервованы суть еще 979). Тоты цифры не значать нич инше, лем то же товаром е книга. За тыма цифрами, оддѣлены од себе чарков, слѣдують четыры групы цифр, котры идентификують конкретне выданя.<ref name="Bradley"/> # Держава або языкова область: 0 и 1 — англоязычны краи, 2 — франкоязычны, 3 — нѣмецкоязычны, 4 — японскы, 5 — русскоязычны (дакоторы державы бывшого [[СССР]], [[Россия]]), 7 — китайскы, 80 — [[Чехия]] и [[Словакия]], 86 – [[Сербия]], 600 — [[Иран]], 953 — [[Хорватия]], 966 — [[Украина]], 985 — [[Білорусь|Бѣлорусь]] # Выдавательство: выдаватель доставать код од националной агенции, а тот код мать тым менше цифер, чим векше е выдавательство # Порядкове число книгы того выдавателя: про великы выдавательства мать веце цифер # Контролна цифра: выраховуе ся про 13-цифровы коды а про 10-цифровы подля иншакых алгоритмох Поужитя вариабилной довжкы кода в штруктурѣ (окрем контролной цифры, котра все лем едноцифрова) застачать добру приспособивость до потреб каждой державы-участничкы. Ту суть илустративны примѣры:<ref>New World Encyclopedia.</ref> {| class="wikitable" |- ! ISBN !! Держава/ареал !! Выдаватель |- | 99921-58-10-7 || [[Катар]] || NCCAH, Doha |- | 9971-5-0210-0 || [[Сингапур]] || World Scientific |- | 960-425-059-0 || [[Греция]] || Sigma Publications |- | 80-902734-1-6 || [[Чехия]], [[Словакия]] || Taita Publishers |- | 1-84356-028-3 || [[Споене кральовство Великой Британии и Сѣверной Ирландии|Споене Кральовство]] || Simon Wallenberg Press |- | 0-684-84328-5 || Англоязычный || Scribner |- | 0-8044-2957-X || Англоязычный || Frederick Ungar |- | 0-85131-041-9 || Англоязычный || J. A. Allen & Co. |- | 0-943396-04-2 || Англоязычный || Willmann–Bell |- | 0-9752298-0-X || Англоязычный || KT Publishing |} == Контролна цифра == === Про 13-цифровый код === Напримѣр, <nowiki>ISBN-13</nowiki> контролну цифру про '''978-0-306-40615-''?''''' вырахуеме так: <!-- This is what we'd like to do, but it is far too wide. :<math>\textstyle \begin{array}{rlllllllllllll} s &{}= 1 \times 9 &{}+ 3 \times 7 &{}+ 1 \times 8 &{}+ 3 \times 0 &{}+ 1 \times 3 &{}+ 3 \times 0 &{}+ 1 \times 6 &{}+ 3 \times 4 &{}+ 1 \times 0 &{}+ 3 \times 6 &{}+ 1 \times 1 &{}+ 3 \times 5 \\ &{}= 9 &{}+21 &{}+ 8 &{}+ 0 &{}+ 3 &{}+ 0 &{}+ 6 &{}+ 12 &{}+ 0 &{}+ 18 &{}+ 1 &{}+ 15 \\ &{}= 93 \end{array}</math> --> s = 9×1 + 7×3 + 8×1 + 0×3 + 3×1 + 0×3 + 6×1 + 4×3 + 0×1 + 6×3 + 1×1 + 5×3 = 9 + 21 + 8 + 0 + 3 + 0 + 6 + 12 + 0 + 18 + 1 + 15 = 93 93 / 10 = 9 остаток 3 10 – 3 = 7 (контролна цифра доповнять суму так, жебы ся дѣлила на 10 без остатка) Циже контролна цифра буде 7, а цѣлый 13-цифровый код <nowiki>ISBN 978-0-306-40615-7</nowiki>. === Про старый 10-цифровый код === Кажда з цифер 10-циферного кода ISBN, злѣва направо мать ''вагу'', спадаючу од 10 до 1. Множиме цифру на ей ''вагу'', и складеме продукты. Резултат мать ся дѣлити без остатка на 11. Напримѣр, контролну цифру <nowiki>ISBN-10</nowiki> про код '''0-306-40615-''?''''' вырахуеме так: :<math> \begin{align} s &= (0\times 10)+(3\times 9)+(0\times 8)+(6\times 7)+(4\times 6)+(0\times 5)+(6\times 4)+(1\times 3)+(5\times 2)\\ &= 130 \end{align} </math> Додавши 2 ку 130 достанеме число, котре ся дѣлить без остатка на 11 (132 = 12 x 11) &minus; лем тото число '''в диапазонѣ од 0 до 10''' е валушне. Зато контролна цифра мать быти 2, а комплетный код <nowiki>ISBN 0-306-40615-2</nowiki>. Кедь е потребне додавати 10, жебы задоволити варунок дѣлѣня на 11 без остатка, тогды за контролну цифру пишуть 'X'. == Жерела и одказы == * [https://web.archive.org/web/20171011030329/https://www.theindexer.org/files/18-1/18-1_025.pdf '''Bradley, Philip''' (1992). "Book numbering: The importance of the ISBN" (PDF). (245KB). The Indexer. 18 (1): 25–26.] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [http://www.newworldencyclopedia.org/entry/International_Standard_Book_Number ISBN. //'''New World Encyclopedia.'''] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} * [http://www.isbn-international.org/ The International ISBN Agency] {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} {{Commonscat|ISBN}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|International Standard Book Number|0}} [[Катеґорія:ISBN| ]] [[Катеґорія:Идентификация]] ewuuc0qt8m8gpl6d24pvc47ewnsgh0w 0 12736 173248 123155 2026-10-17T17:49:38Z Engelseziekte 2261 delete 173248 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''"Сад русинської поезії"''' - первый зборник стихўв изданый молодым писатильом и поетом [[Михаил Чикивдя|Михаілом Чикивдьом]] 15 октовбра 2016 рôку. У зборнику містит ся 35 стихўв на усяку тематику. Май бўльш у стихах описує ся любôв поета до Вўтчизны и русинського народа. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньска література]] jx0qr6i5mzwyrioc1xzizll9qmupy2u 0 12748 173331 105112 2026-10-17T22:42:10Z Engelseziekte 2261 delete 173331 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Поливка''' * [[Іван Поливка]] (нар. 12. фебруара 1866) — педаґоґ, фолклоріста, културный діятель і літерат. * [[Михайло Поливка]] (*10. марец 1868, Бережничка, жупа Земплин, Мадярске кральовство — †12. марец, 1944, Руски Керестур, Вайдашаг, Мадярске кральовство) — педагог и школный администратор серед Русинох Войводины, автор учебникох, дѣточый писатель, публициста. == Референции == {{reflist}} {{Чеперушка}} e25nzmfcjcavdgw88efbj07n3yi4bkg 0 12761 173160 137626 2026-10-17T14:51:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173160 wikitext text/x-wiki {{Народ |group = Нѣмцѣ<br>''Самоназва: Deutsche'' | image = [[File:Famousgermans2.jpg|250px]] | image_caption = <small>[[Мартін Лутер|Martin Luther]], [[Людвіґ ван Бетховен|Ludwig van Beethoven]], [[Отто фон Бісмарк|Otto von Bismarck]], [[Фрідріх Ніцше|Friedrich Nietzsche]], [[Конрад Аденауер|Konrad Adenauer]], [[Папа Бенедикт XVI.|Papa Benedikt XVI]], [[Ангела Меркел|Angela Merkel]], [[Клавдия Шиффер|Claudia Schiffer]]</small> |population = По цѣлом свѣтѣ: 100-150 млн.<ref name="Europe 2011 p. 171">"Ethnic Groups of Europe: An Encyclopedia" by Jeffrey Cole (2011), p. 171; "Estimates of the total number of Germans in the world range from 100 million to 150 million, depending on how German is defined,&nbsp;..."</ref> |region1 = [[Германия]] |pop1 = 68,052,000<ref>[http://www.bamf.de/SharedDocs/Anlagen/DE/Publikationen/Migrationsberichte/migrationsbericht-2015.pdf Bundesamt für Migration und Flüchtlinge: Migrationsbericht 2015. Сс. 213–215. Одчитане 28 March 2017 ]</ref> |region2 = [[США]] |pop2 = 46,047,113 (спад)<ref>[http://factfinder.census.gov/bkmk/table/1.0/en/ACS/14_1YR/B04006 U.S. Census Bureau: American FactFinder - Results. Одчитане 20 December 2017]</ref> |region3 = [[Бразилия]] |pop3 =12,000,000 (спад)<ref>[http://america.aljazeera.com/articles/2014/7/3/a-little-piece-ofgermanyintheheartofbrazil.html Ich bin ein brasileiro: Finding a little piece of Germany in Brazil - Al Jazeera America, 26 February 2016]</ref><ref>[http://www.german-times.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1127&Itemid=68 The German Times Online - German Roots - Gisele Bundchen. 2 April 2013]</ref> |region4 = [[Аргентина]] |pop4 = 3,541,600 (спад)<ref>[http://worldpopulationreview.com/countries/argentina-population/ Argentina Population in World Population Review]</ref> |region5 = [[Канада]] |pop5 = 3,322,405 (спад)<ref>[http://www12.statcan.gc.ca/census-recensement/2016/dp-pd/hlt-fst/imm/Table.cfm?Lang=E&T=31&Geo=01 Statistics Canada.]</ref> |region6= [[Чиле]] |pop6=500,000 (спад)<ref>[http://www.dw.de/alemanes-en-chile-entre-el-pasado-colono-y-el-presente-empresarial/a-14958983-1 Alemanes en Chile: entre el pasado colono y el presente empresarial. //Deutsche Welle. 31 March 2011 ]</ref> |region7 = [[Нидерланды]] |pop7 = 368,512<ref>[http://statline.cbs.nl/StatWeb/publication/?DM=SLEN&PA=37325eng&D1=0&D2=0&D3=0&D4=0&D5=0-1,84,102,139,145,210,225&D6=a&LA=EN&HDR=G2,G3,G4,T&STB=G1,G5&VW=T CBS StatLine - Population; sex, age, origin and generation, 1 January. Одчитане 20 December 2017]</ref> |region8 = [[Италия]] |pop8 = 310,900<ref>[https://joshuaproject.net/countries/IT Country: Italy. Joshua Project. Одчитане 2017-02-10]</ref> |region9 = [[Австрия]] |pop9 = 186,891 <ref>[http://www.statistik.at/wcm/idc/idcplg?IdcService=GET_PDF_FILE&RevisionSelectionMethod=LatestReleased&dDocName=071715 Bevölkerung zu Jahresbeginn seit 2002 nach detaillierter Staatsangehörigkeit //Statistics Austria; 14 June 2016. Одчитане 1 August 2016]</ref> |region10 = [[Казахстан]] |pop10 = 181,958<ref>[http://www.joshuaproject.net/countries/KZ Country: Kazakhstan. Joshua Project. Одчитане 12 March 2018]</ref> |region11 = [[Польща]] |pop11 = 178,409<ref>[http://stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/Przynaleznosc_narodowo-etniczna_w_2011_NSP.pdf Przynależność narodowo-etniczna ludności – wyniki spisu ludności i mieszkań 2011 (PDF). Одчитане 20 December 2017]</ref> |region12 = [[Мадярщина]] |pop12 = 131,951<ref>[http://www.ksh.hu/docs/hun/xftp/idoszaki/nepsz2011/nepsz_03_00_2011.pdf 2011. ÉVI NÉPSZÁMLÁLÁS : 3. Országos adatok (PDF). Одчитане 20 December 2017]</ref> |region13 = [[Мексико]] |pop13 = 15,000-40,000<ref>[https://books.google.com/books?id=GJadNj49S-wC&pg=PA318&dq=Mexico+german&hl=es&sa=X&ei=veLoT5uIOMiJ6QGk7rGODQ&redir_esc=y#v=onepage&q=Mexico+german&f=false Horst Kopp: Area Studies, Business and Culture: Results of the Bavarian Research Network Forarea. LIT Verlag Münster. Одчитане 20 December 2017 via Google Books]</ref> |region14 = [[Уругвай]] |pop14 = 40,000<ref>[http://www.auswaertiges-amt.de/EN/Aussenpolitik/Laender/Laenderinfos/01-Nodes/Uruguay_node.html Auswärtiges Amt: Federal Foreign Office - Uruguay. Одчитане 20 December 2017]</ref> |region15 = [[Румыния]] |pop15 = 36,000<ref>[http://www.spiegel.de/politik/ausland/klaus-johannis-erhaelt-spitzenamt-in-regierungspartei-a-885204.html Rumänien: Ethnischer Deutscher erhält Spitzenamt in Regierungspartei. 23 February 2013. Одчитане 20 December 2017 via Spiegel Online]</ref> |region16 = [[Норвегия]] |pop16 = 27,593<ref>[https://www.ssb.no/statistikkbanken/selectvarval/saveselections.asp Personer med innvandringsbakgrunn, etter innvandringskategori, landbakgrunn og kjønn] SSB, retrieved 13 July 2015</ref><ref>[http://www.utlandsjobb.nu/landsfakta/fakta-om-norge/ Fakta om Norge. Одчитане 2016-12-23 з Utlandsjobb.nu]</ref> |region17 = [[Доминиканска република]] |pop17 = 25,000<ref>{{cite web|url=http://www.auswaertiges-amt.de/diplo/en/Laender/DominikanischeRepublik.html|title=Federal Foreign OfficeDominican Republic|date=20 October 2006|website=Web.archive.org|accessdate=20 December 2017|deadurl=bot: unknown|archiveurl=https://web.archive.org/web/20061020225950/http://www.auswaertiges-amt.de/diplo/en/Laender/DominikanischeRepublik.html|archivedate=20 October 2006|df=dmy-all}}</ref> |region18 = [[Чехия]] |pop18 = 21,216<ref>[https://www.czso.cz/documents/11292/27914491/1612_c01t14.pdf/4bbedd77-c239-48cd-bf5a-7a43f6dbf71b?version=1.0 Český statistický úřad (CZ)]</ref> |langs=<center>[[Нїмецькый язык|Нѣмецкый язык]]</center> |rels=<center>'''В минулости:'''<br>2/3 [[Протестантизм|протестанты]]<br>1/3 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]]<br>'''Днесь:'''<br>1/3 [[Протестантизм|протестанты]]<br>1/3 [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]]<br>1/3 [[Атеизм|атеисты]] |related= <center>иншы [[Германскы народы]]</center> }} '''Нѣмцѣ''', самоназва ''Deutsche'' — [[народ]], походячый од давных Германох, днесь населяючый [[Австрия|Австрию]], [[Германия|Германию]], [[Лихтенштайн]], [[Швайц]]. В каждоденном животѣ попри литературном языку бесѣдують диалектами. В културѣ Нѣмцьох заховав ся ряд мѣстных особитостей од далекой давнины; найвекшы роздѣлы суть меджи сѣверныма и южныма Нѣмцями. Окрем общой самоназвы, жиють и мѣстны назвы: Бавораци, Швабы, Сасы и др. ==Жерела и одказы== * [https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8B,_%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F Германцы. //Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, т. VIIIa (1893): Германия — Го, с. 523—528.] * [http://bse.sci-lib.com/article081072.html Немцы в Большой Советской Энциклопедии.] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Переклад|en|Germans|0}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] i9cxl3g7o0a5g0jwnll2bt56byhrwt3 0 13029 173088 106272 2026-10-17T13:31:59Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173088 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Ференц Пушкаш | image = Ferenc Puskás.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Purczeld Ferenc | birthdate = {{Birth date|1927|04|01}} | birthplace = [[Будапешт]], [[Мадярщина]] | deathdate = {{Death date and age|2006|11|17|1927|04|01}} | deathplace = [[Будапешт]] | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = Мадяр | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Хонвед Будапешт]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 1943-1955<br/>1955–1966 | height = 177 | weight = | degree = | spouse = | website = | Commons = Ferenc Puskás }} '''Ференц Пушкаш''' ([[Мадярскый язык|мад.]] Ferenc Puskás) - быв [[Мадярщина|мадярскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], нападник. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Хонвед Будапешт ==== *Мадярська ліґа: 1949–50, 1950, 1952, 1954, 1955 == Одказы == *[https://www.bdfutbol.com/en/j/j7862.html] [[Катеґорія:Мадярскы фотбалисты]] 4cf2jlwc9i053r4595rlxc5a3m0w16r 0 13053 173560 130727 2026-10-18T09:40:07Z Engelseziekte 2261 delete 173560 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Вецезначность|Петровци (вызнамы)}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Znak Piotrowice i krzyż.jpg |Штат = [[Польско]] |Край = [[Мазовєцкый край|Мазовєцкый]] |Окрес = [[Окрес Отвоцк|Отвоцк]] |Реґіон = [[Карчев]] |Северна шырка = 52° 00' 15" <nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 16' 32" <nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 96 |Розлога = 8 |Чісло жытелїв = 352 |Статус ку = 2013 |Густота жытельства = 44 |Перша писемна змінка = [[XI Стороча]] |Код = |ЕЧВ = WOT |ПСЧ = 05-480 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = (+48) 22 |Факс = |Староста = Ёанна Єдліньска<ref>http://www.karczew.pl/asp/pl_start.asp?typ=14&menu=99</ref> |Політічна партія = |}} '''Пётровіце''' ([[Польскый язык|Поль.]] Piotrowice) є [[село]] в [[Окрес Отвоцк|окресї Отвоцк]] в [[Мазовєцкый край|Мазовєцкім краю]] на юговыходї [[Польско|Польска]]. == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты в Польску]] cnd1cx7grjzcwc2ddsohprhqmhw5crq 0 13066 173087 167889 2026-10-17T13:31:30Z Engelseziekte 2261 delete 173087 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Матео Ковачич | image = Mateo Kovačić (cropped).JPG | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Mateo Kovačić | birthdate = {{Birth date and age|1994|05|36}} | birthplace = [[Лінц]], [[Австрія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = полоборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Дінамо Заґреб]]<br/>[[ФК Інтер]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 2010-2013<br/>2013–2015<br/>2015 | height = 178 | weight = 79 | degree = | spouse = | website = | Commons = Mateo Kovačić }} '''Матео Ковачич''' ([[Хорватьскый язык|хор.]] Mateo Kovačić) - є [[Хорватія|хорватьскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], полоборонець, грач [[ФК Реал Мадрід]], де играе под числом 23. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Реал Мадрід ==== *Ла Ліґа: 2016/17 *Шпанєльскы суперпогар: 2017 == Одказы == *[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/mateo-kovacic Сторона ФК Реал Мадрід] *[https://web.archive.org/web/20181211025523/https://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=250023551/profile/index.html на www.uefa.com] {{Стыржень}} {{Lifetime|1994||Ковачич, Матео}} [[Катеґорія:Фотбалісты]] [[Катеґорія:Хорватьскы фотбалісти]] [[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]] 1t3h2nqt1zrpejx5szl3z7wynjomuo9 0 13067 173083 172575 2026-10-17T13:30:41Z Engelseziekte 2261 delete 173083 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Иско | image = Liver-RM (5) (cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Isco | birthdate = {{Birth date and age|1992|04|21}} | birthplace = [[Беналмадена]], [[Іспанія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = полоборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Валенція]]<br/>[[ФК Малаґа]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 2010-2011<br/>2011–2013<br/>2013- | height = 178 | weight = 77 | degree = | spouse = | website = | Commons = Francisco Román Alarcón Suárez }} '''Іско''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Francisco Román Alarcón Suárez) - є [[Іспанія|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], полоборонець, грач ФК Реал Мадрід, де играе под числом 22. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Реал Мадрід ==== *Ла Ліґа: 2016/17 *Шпанєльскы погар: 2013–1 *Шпанєльскы суперпогар: 2017 == Одказы == *[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/francisco-roman--alarcon Сторона ФК Реал Мадрід] *[https://www.bdfutbol.com/en/j/j300520.html на www.fifa.com] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] [[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]] f4md90o2axpphbwks4f2rfab9tg7jcw 0 13068 173107 113290 2026-10-17T14:25:50Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173107 wikitext text/x-wiki [[File:Reflex hammer.jpg|thumb|250 px|Неврологичный клепачик, поуживаный про сконтролованя нервовых рефлексох.]] '''Невроло́гия''', з {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''νεῦρον'', 'нервове волокно' и ''-λογία'', 'наука' — медико-биологична наука, штудуюча штруктуру и функции нервового укладу в нормѣ и в патологии, закономѣрности ей [[филогенеза|филогенезы]] и [[онтогенеза|онтогенезы]].<ref>Тимченко А. Д., с. 212.</ref> Дохтор або дохторка, котры працують в том медичном фаху называють ся '''невро́лог''' або '''неврологи́чка'''. ==Жерела и одказы== * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}. {{Commonscat|Neurology}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Медицинскы фахы]] rl5wz4gupv6f2kmbw7gmf5wf86bng1z 0 13086 173104 140605 2026-10-17T13:36:30Z Engelseziekte 2261 delete 173104 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Ґарет Бейл | image = Liver-RM (2) (cropped).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Gareth Bale | birthdate = {{Birth date and age|1989|07|16}} | birthplace = [[Кардіф]], [[Велс]], [[Анґлія]], [[Велика Брітанія]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = нападник | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Саутгемптон]]<br/>[[ФК Тотенхем Хотспер]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 2006-2007<br/>2007–2013<br/>2013- | height = 186 | weight = 81 | degree = | spouse = | website = | Commons = Gareth Bale }} '''Ґарет Бейл''' ({{lang-en|Gareth Bale}}) — є [[Анґлія|анґліцькый]] професіоналный [[фотбал]]іста, нападник, грач [[ФК Реал Мадрід]], де играе под числом 11. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Реал Мадрід ==== *Ла Ліґа: 2016–17 *Шпанєльскы суперпогар: 2017 == Одказы == <!-- the following are attributes of other person *[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/mateo-kovacic Сторона ФК Реал Мадрід] *[https://web.archive.org/web/20181211025523/https://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=250023551/profile/index.html на www.uefa.com] --> [[Катеґорія:Фотбал]] [[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]] 6lrzvuzw0ki12ihpxp83fo1e5dlfvxo 0 13088 173076 127480 2026-10-17T13:28:46Z Engelseziekte 2261 delete 173076 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Начо | image = Nacho Fernández.jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = José Ignacio Fernández Iglesias | birthdate = {{Birth date and age|1990|01|18}} | birthplace = [[Мадрід]], [[Шпанєльско|Шпа]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = полоборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Реал Мадрід Б]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 2009-2013<br/>2011- | height = 178 | weight = 79 | degree = | spouse = | website = | Commons = José Ignacio Fernández Iglesias }} '''Начо або Хосе Іґнаціо Фернандез''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] José Ignacio Fernández Iglesias) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], полоборонець, грач [[ФК Реал Мадрід]], де играе под числом 6. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Реал Мадрід ==== *Ла Ліґа: 2016/17 *Копа дель Рей: 2013, 2014 *Шпанєльскы суперпогар: 2012, 2017 *[[Майстровска Ліґа УЕФА]]: 2014, 2016, 2017 == Одказы == *[https://www.realmadrid.com/en/football/squad/jose-i-fernandez-iglesias Сторона ФК Реал Мадрід] <!-- other person *[https://web.archive.org/web/20181211025523/https://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=250023551/profile/index.html на www.uefa.com] --> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] [[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]] [[Катеґорія:Фотбалісты]] m8ls1lo0ox0tr0nzw7w8zom68o8n7rr 0 13089 173084 127479 2026-10-17T13:31:01Z Engelseziekte 2261 delete 173084 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Шпортовець | name = Серхіо Рамос | image = Russia-Spain 2017 (6).jpg | imagesize = 200px | alt = | caption = | nickname = | birthname = Sergio Ramos | birthdate = {{Birth date and age|1986|03|30}} | birthplace = [[Камас (Шпанєльско)|Камас]], [[Шпанєльско]] | deathdate = <!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> | deathplace = | resting_place = | occupation = фотбал | specialization = полоборонець | nationality = | ethnicity = | citizenship = | club =[[ФК Севилья Б]]<br/>[[ФК Севилья]]<br/>[[ФК Реал Мадрід]] | period = 2003-2004<br/>2004-2005<br/>2005 | height = 186 | weight = 79 | degree = | spouse = | website = | Commons = Sergio Ramos }} '''Серхіо Рамос''' ([[Шпанєльскый язык|шпа.]] Sergio Ramos) - є [[Шпанєльско|шпанєльскый]] професіоналный [[Фотбал|фотбаліста]], оборонець, грач [[ФК Реал Мадрід]], де играе под числом 4. == Успіхы == === Клуб === ==== ФК Реал Мадрід ==== *Ла Ліґа: 2006–07, 2007–08, 2011–12, 2016–17 *Копа дель Рей: 2010–11, 2013–14 *Шпанєльскы суперпогар: 2008, 2012, 2017 *[[Майстровска Ліґа УЕФА]]: 2013–14, 2015–16, 2016–17, 2017–18 *Суперпогар УЕФА: 2014, 2016, 2017 == Одказы == *[http://www.realmadrid.com/en/football/squad/sergio-ramos-garcia Сторона ФК Реал Мадрід] <!-- this is other person *[https://web.archive.org/web/20181211025523/https://www.uefa.com/teamsandplayers/players/player=250023551/profile/index.html на www.uefa.com] --> [[Катеґорія:Шпанєльскы фотбалісти]] [[Катеґорія:Грачі ФК Реал Мадрід]] lnj91gjmnna313eqjle3t4qfwoik0bc 0 13237 173112 131049 2026-10-17T14:27:04Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173112 wikitext text/x-wiki [[Image:Tissue necrosis following bite from Bothrops asper PLoS Medicine.jpg|thumb|130px|Некроза ногы, причинена укушѣньом гада.]] '''Некроза''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''νεκρός'' ''мертвый'', е ненаворотный заник животных функций окремого органа або части тѣла, [[смерть]] [[Бунка (біолоґія)|буньок]] и ткани.<ref>Тимченко А. Д., с. 215.</ref> ==Причины== Некроза може мати [[Етиология|етиологию]]: * механичну — поранѣня, вибрация, порухы кровобѣгу; * термичну — попалѣня або померзнутя; * зарѣньову — [[рентген]], [[радар]], [[микрогабовый варич]], [[протон]]ы, [[невтрон]]ы, [[електрон]]ы; * хемичну и др. ==Жерела и одказы== * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988.{{ISBN| 5-11-000102-2}}. == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Патология]] 6t1fulbltrjglq1qqvjei1mpco54zbu 0 13405 173196 162906 2026-10-17T17:28:02Z Engelseziekte 2261 173196 wikitext text/x-wiki {{Таксон |статус= Середоморскый овоциновый стром |образчик= [[File:Old olive tree in Maslina Kaštela, Croatia.jpg|300px]] |образчика подпис= 1500-рочный стром в Хорватии |назва= Олива европска<!-- назва таксона --> |домена= <!-- Regio --> |царство= Ростлины Plantae<!-- Regnum --> |подцарство= Судиновы Tracheobionta<!-- Subregnum --> |надфиль= <!-- Superphylum --> |филь= <!-- Phylum --> |подфиль= <!-- Subphylum --> |инфрафиль= <!-- Infraphylum --> |надтип= <!-- Superdivisio --> |тип= Крытосеменны Magnoliophyta<!-- Divisio --> |подтип= <!-- Subdivisio --> |надклас= <!-- Superclassis --> |клас= Высшы дводѣложны Rosopsida<!-- Classis --> |подклас= <!-- Subclassis --> |инфраклас= <!-- Infraclassis --> |магнус-ряд= <!-- Magnordo --> |надряд= <!-- Superordo --> |гранд-ряд= <!-- Grandordo --> |мирус-ряд= <!-- Mirordo --> |ряд= Губоцвѣты Lamiales<!-- Ordo --> |подряд= <!-- Subordo --> |инфраряд= <!-- Infraordo --> |парвус-ряд= <!-- Parvordo --> |надродина= <!-- Superfamilia --> |родина= Оливовиты Oleaceae<!-- Familia --> |подродина= <!-- Subfamilia --> |надплемено= <!-- Supertribus --> |племено= <!-- Tribus --> |подплемено= <!-- Subtribus --> |надрод= <!-- Supergenus --> |род= Олива Olea<!-- Genus --> |подрод= <!-- Subgenus --> |вид= Олива европска Olea europaea<!-- Species --> |подвид= <!-- Subspecies --> |научна назва= Olea europaea L. 1753<!-- латинска назва, автор, рок --> | категория склада= Olea europaea }} '''Олива европска''', {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} Olea europaea — вѣчнозеленый субтропичный стром оддавна култивованый в [[Середоморя|Середоморю]]. Вызнамна потравинова, фармацевтична и косметична ростлина. ==Опис== Олива европска некултивована е низкый, тернистый корч, култивована — стром без терня вышкы 5–7 м. Листя супротивне, копиовате, силне, на рубах стрѣбернисто-сѣде. Дробны цвѣткы суть в пазухах листкох и складають ся в грезна. Плод — костковиця дробна овална, в недозрѣлом станѣ зелена, дозрѣла — темнолилова, аж чорна. Розознавать ся понад 40 шляхетных файт, котры ся розмножують скѣплѣньом и очкованьом.<ref name="Вендис">Olivovník evropský na botanika.wendys.cz</ref> Родити зачинать по семи роках, около 20 рокы зачинать давати добру уроду, около 150 рокы урода спадать. Стром жие понад 1500 рокы.<ref>Маслина европейская.</ref> ==Хоснованя== Гланым продуктом е высокоцѣнный оливовый олай, але тыж оливкы ся закладують до оцта, або олая и соли.<ref name="Вендис"/> ==См. тыж== * [[Олива (плод)]] ==Жерела и одказы== * [http://botany.cz/cs/olea-europaea/ Olivovník evropský na botany.cz] * [https://web.archive.org/web/20170829121842/http://botanika.wendys.cz/index.php/19-fr-polivka-uzitkove-a-pametihodne-rostliny-cizich-zemi/1094-olivovnik-evropsky-olea-europaea Olivovník evropský na botanika.wendys.cz] * [https://web.archive.org/web/20190923082835/https://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/biologiya/MASLINA_EVROPESKAYA.html МАСЛИНА ЕВРОПЕЙСКАЯ] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|cs|Olivovník evropský|0}} ==Галерия== <gallery mode=packed hights=90> Файл:Olea europaea M 1.jpg|Цвѣт оливы европской Файл:Old olive tree in Karystos, Euboia, Greece.jpg|Старый стром в [[Греция|Греции]] File:Alm10SDLFilabres1.jpg|Плантация в [[Испания|Испании]] File:Olives (MOUFLA) CL1. J Weber (2) (23122198116).jpg|Оливовый грезен Файл:Olea europaea g2.jpg|Зобраны [[Олива (плод)|оливкы]] </gallery> [[Катеґорія:Ростлины]] [[Катеґорія:Оливовиты]] iiv278i7yobod6vvnaecad8twmbjxtc 0 13899 173207 136985 2026-10-17T17:36:29Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173207 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Другый найвекшый город Дании |руська назва = Оргу́с |оригинална назва = Aarhus |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = Coat of arms of Aarhus.svg |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = 110 |вид крайны = Держава |крайна = Дания <!-- do not put link here! --> |lat_dir = N |lat_deg =56 |lat_min =09 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =10 |lon_min =13 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = type:adm1st |CoordScale = 1000000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 10 км/цм --> |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Регион |регион = Середня Ютландия (Midtjylland) |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = |вид общины = Община<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Оргус |площа = 91<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 0-105<!-- в метрах --> |население = 273&nbsp;077<!-- лем само число --> |год переписи = 2018 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +45&nbsp;8 |почтовый индекс = 8000, 8200, 8210, 8220, 8230 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Aarhus |сайт = https://aarhus.dk/english/ |язык сайта = англ. }} '''Оргу́с''', {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}} ''Aarhus'', е другый найвекшый город [[Дания|Дании]], на зачатку рока 2018 число его обывательох было 273&nbsp;077 особ.<ref name="Стат">{{cite web|url=http://www.statbank.dk/BY1 | title = Population by urban areas, age and sex | publisher = Statistics Denmark | language = | date = 26 June 2016 | accessdate = 26 June 2016}} {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}}</ref> ==История== Оргус познатый од [[X. стороча|10. стороча]], суть архитектурны памяткы, романо-готичный храм и церквы з [[XI. стороча|11.]]–[[XV. стороча|15.&nbsp;ст]], музей-сканзен давной людовой архитектуры.<ref name="Трешников">Трёшников А.Ф., с. 358.</ref> ==Економика== Главны секторы економикы: машинарство, потравинарство, хемичный и текстилный промысел.<ref name="Прохоров">Прохоров А. М., с. 945.</ref> Важный морскый пристав. ==Демография и образованя== Обывательство Оргуса и молодше, и лѣпше образоване сопротив середного уровня в [[Дания|Дании]] дякуючи высокой локалной концентрации образовных инштитуций.<ref name="Ojylbu">{{cite web|url=http://vbn.aau.dk/en/publications/fremtidens-byudvikling-i-oestjylland%2874466d00-7cf0-11dc-97b9-000ea68e967b%29.html|format=PDF|title=Fremtidens Byudvikling i Østjylland|year=2007|author =((Peter Bro, PhD-studerende, MSc, Aalborg Universitet))|author2=((Henrik Harder, Lektor, PhD HD.O MAA, Aalborg Universitet))|language=|accessdate=10 July 2014}} {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}}</ref> Понад 40% обывательох мають академичный ступень, а лем 14% суть без матуры або фахового вышколу.<ref>{{cite web|url=http://www.noegletal.dk/|title=ØIMs Kommunale Nøgletal, Aarhus Kommune, Andel 25-64-årige med videregående uddannelse|publisher=Økonomi og Indenrigsministeriet|accessdate=8 December 2014|language=}} {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}}</ref> Найвекшов вѣковов групов суть 20- аж 29-рочны, а середный вѣк е 37¹/₂, так же Оргус е наймолодшым городом [[Дания|Дании]].<ref name="Danmarks Statistik: FOLK1">{{cite web|url=http://www.statistikbanken.dk/|title=FOLK1: Folketal den 1|publisher=Danmarks Statistik|accessdate=8 December 2014|language=Danish}} {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.statistikbanken.dk/|title=GALDER: Gennemsnitsalder 1. januar efter kommune og køn|publisher=Danmarks Statistik|accessdate=8 December 2014|language=Danish}} {{Реф-инфо|[[Данскый язык|дан.]]}}</ref> ==Жерела и одказы== * Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}}. * Трёшников А.Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. {{ISBN| 5-85270-057-6}}. * [https://aarhus.dk/english/ Официалный сайт общины Оргус] == Референции == {{reflist}} {{Переклад|en|Aarhus|0}} {{Стыржень}} <gallery mode=packed> Dk og isbjerget.png|Залив Оргус Aarhus Universitets hovedbygning set fra parken-cropped.jpg|Оргусска универзита Aarhus Universitet - Lake and library.jpg|Парк универзиты Bikes in Aarhus.jpg|Паркинг на штации Raaes House Aarhus B.jpeg|Школа архитектуры </gallery> [[Катеґорія:Населены пункты Дании]] 3ey5nphgn0sruzx7pdlee6izel0qhn3 0 13948 173390 120744 2026-10-17T23:29:30Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173390 wikitext text/x-wiki [[Файл:Листок - panoramio.jpg|міні|Лист - лаборатôрія роботы фотосонтеза у ростлинах]] '''Продуценты''' - ото [[орґанізм]]ы, кутрі спосôбні производити [[Органичны злученины|органічиські вещества]] из неорганіческых, вшиткі уни є автотрофы. Исе в основнôму зелині ростлины (синтизувут органічиські вещества из неорганічиськых у процисі [[фотосинтез]]а),айбо дакôтрі виды бактирўв-хемотрофўв способні на чисто хімічный синтез органікы без сонячного світла. Продуценты занимавут первôє місто у їдловôму ланцови. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] erolybfm6q7xu6md6v9l0bgofbri7br 0 13955 173099 140412 2026-10-17T13:35:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173099 wikitext text/x-wiki {{особа}} [[Файл:Khabib Nurmagomedov 2.png|міні]] '''Хаб́іб Абдулман́апович Нурмагом́едов''' (ав. ХIабиб Нурмухlамадов; ур. [[20. септембер]] [[1988]], Сільд, Цумадінськôму район, Дагестанська АРСР, [[СССР]]) — російсыкий бôєць змішаных бойовых искуств, котрый выступат пўд егідôв Абсолютного бôйцôвського чемпіонату (англ. Ultimate Fighting Championship, UFC), у ôктôвбрі [[2018]] рôку — другоє місто у абсолютнôму рейтингови бôйцюв(пўсля тжковеса Даніеля Кормє), чемпіон у легкўм висі. За національностю авариць. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпортовци]] [[Катеґорія:Персоналии:Росія]] m3a8y3115k4lyczrz7g8isdktxjp0sx 0 13970 173528 140197 2026-10-18T00:16:18Z Halajkovič 33393 173528 wikitext text/x-wiki [[File:Bundesarchiv Bild 183-P0201-0018, Andreas Henze.jpg|right|260px]] '''Скок з тычов''' — [[атлетика|атлетична]] дисциплина, в котрой [[шпортовець]] мусить перескочити горизонталну латку, послугуючи ся довгов еластичнов тычов. Тота дисциплина стала ся [[Олимпийскы бависка|олимпийскым]] [[шпорт]]ом про мужи од року [[1896]], а про жены од року 2000.<ref name="ЕБ">Pole vault. // Encyclopaedia Britannica</ref> Латка е умѣщена на двох стоянах так, же легко з них упаде, кедь ся ку ней дотулити. Шпортовець мать три пробы, а проба ся поважуе за успѣшну, кедь шпортовець перелетѣв над латков, а она зостала недотулена. Тот шпорт е техничный, а резултат моцно зависить од тычи. Первы тычи были з тяжкого дерева, в року 1904 пришли [[бамбусовы]], а в сучасности ся хоснують [[склоламинат]]овы. Диаметер и довжка тычи не лимитованы.<ref name="ЕБ"/> Первы [[Олімпійскы гры|олимпийскы]] рекорды были под 4 [[Метер|м]], в сучасности суть над 6 [[Метер|м]] у мужох и над 5 [[Метер|м]] у жен. == Найславнѣйшы скакачѣ == {| class="wikitable" <hiddentext>generated with [[:de:Wikipedia:Helferlein/VBA-Macro for EXCEL tableconversion]] V1.7<\hiddentext> |- ! colspan="2" | '''Рекорд''' (м) ! '''Шпортовець''' ! '''Держава''' ! '''Датум''' ! '''На первой позиции''' |- | colspan="6" align="center"| ''Под голым небом'' |- | ''Мужѣ'' | 6,14 | [[Сергей Бубка]] | [[Украина]] | align="center" | [[31. юл]] [[1994]] | 1985-доднесь |- | ''Жены'' | 5,06 | [[Елена Исинбаева]] | [[Российска Федерация|Россия]] | align="center" | [[28. авґуст|28. август]] [[2009]] | 2004-доднесь |- | colspan="6" align="center"| ''Закрыты залы'' |- | ''Мужѣ'' | 6,16 | [[Рено Лавиллени]] | [[Франция]] | align="center" | [[15. фебруар]] [[2014]] | 2014-доднесь |- | ''Жены'' | 5,03 | [[Дженнифер Сур]] | [[США]] | align="center" | [[30. януар]] [[2016]] | 2016-доднесь |} == Одказы == * [https://www.britannica.com/sports/pole-vault Pole vault. // Encyclopaedia Britannica] {{Commonscat|Pole vault}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Скок з тычов| ]] [[Катеґорія:Атлетичны дисциплины]] nsjls6tg8kaxe0q2w3eb3c9n4mlxef0 0 14009 173067 158327 2026-10-17T13:24:01Z Engelseziekte 2261 delete 173067 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Наркоз''' — загальноє знибôлюваня, подобноє до состоянія штучного сну, из пôвнôв, авать частичнôв втратôв сознанія и втратôв бôльовôї чутливости. {{stub}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] kdy86xakj6h7i5ae2o0b32nidncj4gl 0 14162 173318 109966 2026-10-17T22:26:04Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173318 wikitext text/x-wiki [[File:Flag of Edward England.svg|220px|right]] [[File:Jones, Paul, the Pirate (full-length caricature) - NARA - 535745.tif|thumb|210px|Jones, Paul, the Pirate (cartoon)]] '''Пират''', од {{Реф-инфо|[[Латиньскый язык|лат.]]}} ''pirata'' з {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''πειρατής'' ''peiratēs'', од [[часослова]] ''πειράομαι'' ''peiráomai'' 'пробовати; подникати'<ref>H. G. Lidell, R. Scott: A GREEK-ENGLISH LEXICON. 8th edition. NEW YORK, CHICAGO, CINCINNATI, 1897. P. 1168.</ref> — бандита, розбойник на [[Море|морю]].<ref name="Прохоров">Прохоров А. М., с. 1007.</ref> Пиратство — в меджинародном [[Право|правѣ]] — незаконне заятя, рабунок або потоплѣня торговой або цивилной шифы, учиненый во вольному [[Море|морю]] приватныма або державныма кораблями; яко пиратство ся квалификуе нападнутя под час [[Война|войны]] шиф, понорок, човнох и военскых летадел на торговы шифы невтралных держав. Нормы меджинародного [[Право|права]] в бою з пиратством были кодификованы в Женевской конвенции о вольном [[Море|морю]] з року 1958 и в Конвенции [[ОЗН]] з морского [[Право|права]] року 1982. ==Жерела и одказы== * Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. {{ISBN|5-85270-015-0}} * [http://www.thewayofthepirates.com Facts about Fictional and Real Pirates] {{Commonscat|Pirates}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Пираты]] fkhip9ck1yzal7lq4039y3ihhjn9xzk 0 14281 173527 150321 2026-10-18T00:16:11Z Halajkovič 33393 173527 wikitext text/x-wiki '''Хаш''' ([[Арменьскый язык|арм]]. խաշ, [[Ґрузіньскый язык|груз]]. ხაში) — рідкоє горячоє блюдо, разновидность [[Суп|супӯв]]. Єдно из майдавных блюд, якоє было шыреноє по всёму [[Кавказ|Кавказу]] и [[Южный Кавказ|Закавказзю]], , мала ритуалный характер. спершу исе было ідіня для ковдушӯв. == Ігрідієнты == [[Файл:Хаш на столе.jpg|альт=Хаш|міні]] * Яловичі лабы * Жулудок * Часнок * Зилінь [[Катеґорія:Їдла]] gu31aibjq897tjoz6xdmk86djdfhu2p 0 14390 173518 169337 2026-10-18T00:14:52Z Halajkovič 33393 173518 wikitext text/x-wiki '''Аерофон''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''αήρ воздух'' + ''φωνή звук'' — такый [[музичны инштрументы|музичный инштрумент]], котрый выдавать [[звук]] в резултатѣ хвѣяня стовпця [[воздух]]у в тѣлѣ инштрумента. Екзистуе велике множество шпециализованых типох [[музичны инштрументы|музичных инштрументох]], основаных на том принципѣ.<ref>aerofony. In: ''Malá encyklopedie hudby''. V Supraphonu 1. vyd. Praha: Supraphon, 1983. s. 16-17.</ref><ref>Aerofóny. //Encyclopaedia Beliana. Zväzok 1. (A – Belk), s. 62.</ref><ref>Келдыш Г.В. (ред.), с. 47.</ref> ==Жерела и одказы== * {{Cite book |title= Malá encyklopedie hudby |edition=1. |location=Praha |publisher=Supraphon |date=1983 }} * {{Cite book |title= //Encyclopaedia Beliana. Encyklopedický ústav SAV|chapter=Aerofóny |volume=Zväzok 1. (A – Belk) |date=1999 |publisher=Veda |location=Bratislava |edition=1. |isbn=80-224-0554-X |pages=696}} * {{Cite book |editor=Келдыш Г.В. |chapter=Аэрофоны |title=Музыкальный энциклопедический словарь |url=https://archive.org/details/muzykalnyientsik0000unse |location=Москва |publisher=Советская Энциклопедия |date=1990 |isbn=5-85270-033-9}} {{Commonscat|Aerophones}} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sk|Aerofón|0}} [[Катеґорія:Аерофоны]] 4hxme3039zwkd1yegccrk0gx56dhy3e 0 14469 173061 165030 2026-10-17T13:20:21Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173061 wikitext text/x-wiki [[File:Naramiennik Porucznik land.png|thumb|60px|Польща]] [[File:2 kov - poručnik.png|thumb|60px|Сербия]] [[File:Army-SVK-OF-01a.svg|thumb|60px|Словакия]] [[File:Army-USA-OF-01a.svg|thumb|60px|США]] [[File:CzArmy 2011 OF1a-Nadporuchik shoulder.svg|thumb|60px|Чехия]] '''Надпоручник''' — военска шаржа, высша од [[поручник]]а а низша од [[капитан (шаржа)|капитан]]а.<ref>Ottův slovník naučný, том 17, с. 974.</ref><ref>Révai nagy lexikona, том 7, с. 741.</ref> ==Аналог в нынѣшных армадах== {| class="wikitable" |- ! Належность !! Назва шаржы |- | Категория [[NATO]] || OF1a (офицерскый ранг 1а — старшый) |- | [[Польща]] || Porucznik (Поручник) |- | [[РСФСР|Россия]] || Старший лейтенант |- | [[Сербия]] || Поручник |- | [[Словакия]] || Nadporučík (Надпоручик) |- | [[США]] || First Lieutenant (Ферст лютенант) |- | [[Украина]] || Старший лейтенант |- | [[Чехия]] || Nadporučík (Надпоручик) |} ==Аналог в историчных войсках== {| class="wikitable" |- ! Належность !! Назва шаржы |- | [[Австро-Мадярщина]] (1914-1918) || Oberleutnant (Оберлойтнант)<ref>[http://army.armor.kiev.ua/titul/avstria.shtml Таблица званий армии Австро-Венгерской империи (Die kaiserliche und konigliche Armee Oesterreich-Ungarns Reich) 1914-1918г.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> |- | [[Российска империя]] (1884-1917) || Поручик<ref>[https://web.archive.org/web/20130806073258/http://army.armor.kiev.ua/titul/rusarm1884-1917.php Таблицы званий Русской Армии / Русская армия 1884-1917 гг.]</ref> |} ==Жерела и одказы== * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * [http://army.armor.kiev.ua/titul/avstria.shtml Таблица званий армии Австро-Венгерской империи (Die kaiserliche und konigliche Armee Oesterreich-Ungarns Reich) 1914-1918г.]{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://web.archive.org/web/20130806073258/http://army.armor.kiev.ua/titul/rusarm1884-1917.php Таблицы званий Русской Армии / Русская армия 1884-1917 гг.] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Военскы шаржы]] 6rr8iia3vg959uwuiymikiaf3kziv5p 0 14842 173066 165100 2026-10-17T13:23:45Z Engelseziekte 2261 173066 wikitext text/x-wiki {{Бой |конфликт = Напад [[НАТО]] на [[СРЮ]] |часть = [[Косовска война|Косовской войны]] |образок = Bombed building on ulica knez milosa.JPG |опис = Урядна будова в [[Београд]]ѣ, збуряна [[НАТО]]м |час = [[24. марец]] [[1999]] — [[10. юн]] [[1999]] |мѣсто = [[Союзна Република Югославия]] |casus = етноцид |територия= утрата Косова |резултат = Косово перешло под меджинародну контролу |противник1= {{flag|НАТО}} |противник2= {{flag|СРЮ}} |велитель1= {{flagicon|НАТО}} Весли Кларк |велитель2= {{Flagicon image|Flag of the President of Yugoslavia (1993–2003).svg|size=22px}} Слободан Милошевич |сила1 = |сила2 = |страты1 = |страты2 = |страты3 = |зазначкы = }} '''Напад НАТО на СРЮ''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''Operation Allied Force'' ''операция «Споенецка сила»'' — военна операция [[НАТО]] против [[Союзна Република Югославия|Союзной Републикы Югославии]] в часѣ од [[24. марца]] до [[10. юна]] [[1999]] в добѣ [[Косовска война|войны в Косовѣ]]. [[Союзна Република Югославия]] была обвинена з того, же в [[Косово|Косовѣ]] допущать ся етничных чисток [[Албанцѣ|Албанцьох]], югославскы безпечностны силы твердили, же они ведуть операции против озброеных албанскых терористох, подтримованых зо загранича. Дипломатичным способом заставити выгнаня [[Албанцѣ|Албанцьох]] и донутити [[СРЮ]] одтягнути войско з Косова не удало ся. Засяг [[НАТО]] став ся без сугласу [[Рада безпечности ОЗН|Рады безпечности ОЗН]], против того были [[Российска Федерация|Россия]] и [[Китайска людова република|Китай]]. Бомбардованя зачали ся з атак на военскы цѣлѣ, была парализована система протилетецкой обороны, чим ся НАТО добило необмедженого панованя во воздуху. Дале летецкы атакы продовжили ся цѣлы 78 днѣ и были намѣрены на розбитя инфраштруктуры, економикы, школ, медицинскых капацит, медий, културных памяток, церков и монастырей.<ref>NATO WAR CRIMES.</ref> Шкоды, причинены СРЮ шацованы од 30 до 100 милиард америцкых доларох. Сумарне число людскых жертв не е урядно выголошене, а сербскы одгады суть од 1200 до 2500 мертвых и около 6000 раненых.<ref name="Беоковић">Жртве бомбардовања нису пребројане.</ref> Бѣженцями ся стали даколко сто тысяч [[Албанцѣ|Албанцьох]] Косова. Великыма шкодами и жертвами была [[СРЮ]] принучена подписати догоду и вывести войско з Косова, котре перешло под контролу миротворных сил. Въедно зо сербскым войском одышли около 200 тысяч косовскых [[Сербы|Сербох]], чим ся [[Сербия]] з числом бѣженцьох 500 тысяч достала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[https://www.danas.rs/drustvo/srbija-ima-najvise-izbeglica-u-evropi/ Srbija ima najviše izbeglica u Evropi.]</ref> НАТО в нападѣ поужило и заказаный меджинародным правом вызброй, напримѣр казетовы и радиоактивны бомбы. Резултатом того были до року 2004 зарегистрованы 30 тысяч новозахворѣлых на раковину, а зоз умертностьов з той причины [[Сербия]] стала на перву позицию в [[Европа|Европѣ]].<ref>[http://www.rts.rs/page/stories/sr/story/125/Društvo/1869769/Srbija+prva+u+Evropi+po+stopi+smrtnosti+od+raka+.html Srbija prva u Evropi po stopi smrtnosti od raka.]</ref> {{Цитат 2|Первый раз за свою историю НАТО не крыло ся за масков «оборонной организации», а указало ся як агрессор, што напав невтралну державу и забрав од ней часть територии.|{{Цитат 3|Оригиналный текст (русс)|Впервые в своей истории НАТО открыто показало себя не как «оборонительная» организация, а как агрессивный блок, напавший на нейтральную страну и насильно отторгнувший от нее часть территории.|Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ.}}}} ==Жерела и одказы== * Андреев М.В. Современные проблемы взаимодействия СБ ООН с региональными организациями в сфере обеспечения международного права и безопасности. //Вестник ТИСБИ. - 2001. - № 1. [https://web.archive.org/web/20190327091123/http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1216623 <small>''Доступне онлайн''</small>] * Јелена Беоковић: Жртве бомбардовања нису пребројане. //Политика, 23.03.2010 [http://www.politika.rs/scc/clanak/128656/Жртве-бомбардовања-нису-пребројане <small>''Доступне онлайн''</small>] * Артем Кирпиченок: ДВАДЦАТЬ ЛЕТ АТАКЕ НА ЮГОСЛАВИЮ. //Ліва, інтернет-журнал, 24.03.2019 [http://liva.com.ua/dvadczat-let-atake-na-yugoslaviyu.html?fbclid=IwAR0TDz3FWjZywEFZGX4gPJX8h7sHO5JxGR5pDsV7txSuFxAA_rRqq52dce8{{Dead link|date=May 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} <small>''Одчитане 26.03.2019''</small> ] * [http://www.slobodan-milosevic.org/nato.htm NATO WAR CRIMES] == Референции == {{reflist}} {{Commonscat|1999 NATO bombing of Yugoslavia}} {{Переклад|sr|НАТО бомбардовање СРЈ|21766506|ru|Бомбардировки Югославии (1999)|98850489}} [[Катеґорія:Войны 20. стороча]] 98ulsamzwerv3ruthzahx5blnfbjo5x 0 15382 173273 165902 2026-10-17T21:33:53Z Flipdot 23893 173273 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя = Елейн Русинко |имя оригиналне = Elaine Rusinko |образчик = {{Фоторамка|Увидьте фото|pos=top|align=center|width=90 |link=http://www.cms3.rusynacademy.sk/files/rusinko-elaine.gif}} |познатый як = |позната як = |имя при уроджѣню = |уроджѣня = {{Birth date and age|1949|08|07}} |мѣсто роджѣня = [[Коулдейл, округ Скулкил]], [[Пенсилвания]], [[США]] |упокоеня = <!-- {{Death date and age|РРРР|ММ|ДД|1949|08|07}} --> |мѣсто смерти = |причина смерти = |сферы наук = [[филология]]<br> русинистика |ученый ступень = Ph.D. (русскый язык и литература) 1976 |alma mater = [[Бравнова универзита]], Провиденс, Род Айленд |главны роботы = |честны титулы = вызнамна професорка (од выд-ва ''Marquis Who’s Who'')<ref name=Prabook/> |членство в =инштитуции, надации: * Литературна награда А.&nbsp;Духновича од Штефана Чепы, предсѣдничка комисии, 1997<ref name="МП"/> * Карпаторусинскый выгледовный центер, Окала, Флорида, вицепрезидент, 2002<ref name=Prabook/> * Карпаторусинске Общество, Вашингтонска секция, вицепрезидент<ref name=Prabook/> |одзнакы = |категория склада = <!-- лем сама назва, напр.: Marie Curie --> }} '''Елейн Русинко''' ({{date|19490807||a}}, [[Коулдейл, округ Скулкил]], [[Пенсилвания]], [[США]])&nbsp;— универзитна [[професор]]ка и културна активистка [[Русины|русинского]] оброджѣня в [[США]].<ref name="МП">Павло Роберт Маґочій, с. 652.</ref> == Биография == === Штудии === В року 1971 достала ступень бакаларя на Мерилендской универзитѣ, а в року 1976 — ступень доктора филозофии Ph.D. на [[Бравнова универзита|Бравновой универзитѣ]] в Провиденс, Род Айленд.<ref name=Prabook>Elaine Rusinko, language educator.</ref> === Карьера === * 1977–1980 сполупрацовничка Заграничной службы Информачной агенции США во [[Вашингтон (мѣсто)|Вашингтону]] Помочна професорка русского языка и литературы на Бакнеллской универзитѣ, Луисбург, [[Пенсилвания]]. * 1980–2018 позарядова професорка русского языка и литературы на Мерилендской универзитѣ округа Балтимор. * 2018 пензионовала.<ref name=PAK>Asoc prof. Dr. Patricia Ann KRAFCIK.</ref><ref name=Prabook/> == Роботы русинской тематикы == Елейн Русинко в штудиях русинской литературы выуживать постколониалну теорию. Проанализовала творчость [[Александер Духнович|Александра Духновича]], переклала по [[Англицкый язык|англицкы]] ''Добродѣтель превысшает богатство'' (''Virtue Is More Important Than Riches, 1994'') и творчость Григория Тарковича (1996). Русинску литературу [[XVIII. стороча|XVIII.]]–[[XX. стороча]] розобрала в монографии ''Straddling Borders: Subcarpatian Rusyn Literature in Post-Colonial Perspective'' (2003).<ref name="МП"/> == Личный живот == Елейн Русинко походить з родины Василя Русинка и Анастасии Гавронски, емигрантох з Карпатского региона. 14.&nbsp;юла 1980 створила родину зоз Стюартом Ротенбергом. Дѣти: Бенджамин Самуел Ротенберг, Юлия Анна Ротенберг.<ref name=Prabook/> == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Павло Роберт Маґочій: Русинко Елейн (Risinko Elaine) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П.Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. {{ISBN| 978-966-387-044-1}} {{Реф-инфо|[[Украинскый язык|укр.]]}} * {{cite web |author= |editor= |date= |url=https://prabook.com/web/elaine.rusinko/313614 |title=Elaine Rusinko, language educator |publisher=Prabook |format= |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-08-29 |archiveurl= |archivedate= }} * {{cite web |author=Asoc prof. Dr. Patricia Ann KRAFCIK |editor= |date= |url=http://www.cms3.rusynacademy.sk/?9-9-2019-Перше-нас-заінтересовало-єй-призвіско-–-Русинко-потім-єй-робота |title=It was her name "Rusinko" that first attracted us, then her work (ELAINE RUSINKO: ON THE OCCASION OF HER 70TH BIRTHDAY) |publisher= |format=русинскый переклад |language=[[Англицкый язык|англицкы]] |accessdate=2019-09-13 |archiveurl= |archivedate= }} {{Lifetime|1949||Русинко, Елейн}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] [[Катеґорія:Филологы]] [[Катеґорія:Русиньскы Америчане]] ma86eyadkpg1p96d942l3m6j5t79wvc 0 15482 173445 141129 2026-10-17T23:45:35Z Halajkovič 33393 173445 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Третє болгарьске царьство''' ({{lang-bg|Трета българска държава}})&nbsp;— была держава на юго–выході [[Европа|Европы]] і тримала в рокох [[1908]]–[[1946]]. Головне місто державы была [[Софія]]. == Царьове == *1908 – 1918: [[Фердінанд I]] *1918 – 1943: [[Боріс III]] *1943 – 1946: [[Сімеон II]] [[File:Знак булгарского царя.jpg|thumb|left|Знак болгарьского царя Сімеона ІІ.]] {{-|left}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:История Болгарии]] [[Катеґорія:Історічны штаты]] [[Катеґорія:Історічны штаты у Европі]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1908]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1946]] 2sks4dvx3o7mryu6yt1rx6sdsniqgyi 0 15780 173115 137329 2026-10-17T14:28:24Z Engelseziekte 2261 delete 173115 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Непереступный рік''', або '''звычайный''' [[рік]], а протикладї до [[Переступный рік|переступного]], є такый, што мать 365&nbsp;[[День|днїв]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Календарь|Р]] [[Катеґорія:Єдиніцї часу]] fqxi2ic6zrykwfy2k4zpxrzyx4bjobw 0 15929 173444 169443 2026-10-17T23:45:14Z Halajkovič 33393 173444 wikitext text/x-wiki '''Сполок русиньскых писателїв Словеньска''' / '''Spolok rusínskych spisovateľov Slovenska'''<ref>https://web.archive.org/web/20230719183607/https://rusynlit.sk/</ref> [[Пряшовскый литературный сполок|Пряшівскый літературный сполок]] (Літературноє заведеніє пряшевскоє,​​ 1850—1856)​​ — попередник Сполку [[Русины|русиньскых]] [[Писатель|писателїв]] як наслїдователя выдаваня красной літературы в народнім языку Русинів. Алманахы Сполку русиньскых писателїв ся стали простором на публікацію плеяды уж знамых новодобых русиньскых авторів — Миколая Ксеняка, Михала Павука, Михала Гиряка, Штефана Сухого, Штефана Смолея, Гелены Ґіцовой-Міцовчіновой, Юрка Харитуна, Мірославы Лацовой, Штефана Ладижіньского, Петра Ялча, Кветы Мороховічовой-Цвик,... але таксамо їх самостатных поетічных або прозовых збірок. == Жерела и одказы == * К. Копорова. [https://web.archive.org/web/20211018101555/https://rusynlit.sk/index.php/2018/09/11/378/ СПОЛОК РУСИНЬСКЫХ ПИСАТЕЛЇВ І ЁГО РОЛЬ В ПЕСТОВАНЮ ЛІТЕРАТУРНОГО ЯЗЫКА РУСИНІВ НА СЛОВАКІЇ] * https://web.archive.org/web/20200925053608/http://cms3.rusynacademy.sk/?12-3-2016-%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA-%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D1%81%D0%BA%D1%8B%D1%85-%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%97%D0%B2-%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%97 [[Катеґорія:Русиньскы орґанізації]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Словеньско]] [[Катеґорія:Организации в Словакии]] 9hha5euqrqybhrcfi9f7mxsi93wf9xc 0 15954 173366 132083 2026-10-17T23:25:01Z Engelseziekte 2261 delete 173366 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Припять''' може означовати: * [[Припять (ріка)|Припять]] — [[ріка|рѣка]] в [[Бѣлорусь|Бѣлоруси]] и [[Украина|Украинѣ]], приток [[Днѣпер|Днѣпра]] * [[Припять (мѣсто)|Припять]] — заникле [[мѣсто]] в [[Украина|Украинѣ]]. {{Чеперушка-етм}} bgtghwfc1ov3g4dglrc421hb0ff95bx 0 16124 173278 169895 2026-10-17T21:41:49Z Engelseziekte 2261 173278 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс | above = Пандемія COVID-19 | label1 = | data1 = | label2 = Хворота | data2 = Тяжкый острый респіраторный синдром коронавірус 2 (SaRS-CoV-2) | label3 = Локація | data3 = Ґлобално | label4 = [[Нуловый пацієнт]] | data4 = [[Вухан]], [[Кітайска Народна Републіка|Китайська народна республіка]] | label5 = Статус | data5 = Пандемія подля [[СООЗ]]: 11. марця 2020<ref name="rt2" /> Обществена угроза здоровлю межинародного значіня: 30. януара 2020 – 5. мая 2023 (3 рокы, 3 місяці и 5 днув) | label6 = Потверджені заражіня | data6 = 775&nbsp;886&nbsp;783<ref name=":0" /> | label7 = Потверджені смерті | data7 = 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0" /> }} '''Пандемія [[COVID-19]]''' вадь '''пандемія коронавіруса''', причинена тяжкым острым респіраторным синдромом коронавірус 2 ({{Lang-en|severe acute respiratory syndrome coronavirus 2}} ци курто ''SARS-CoV-2''),<ref name="rt1">{{Cite web |url=https://www.lem.fm/sumar-dnya-na-12-martsya-2020-r/ |title=Сумар дня на 12. марця 2020 р. Пандемія коронавіруса |publisher=www.lem.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-12 }}</ref> зачала ся из спалаху інфекції в децембрі 2019 в [[Кітайска Народна Републіка|китайському]] [[Вухан]]і. Дале ся хворота пошырила [[Азія|Азійов]] і выйшла на межинародну уровень у році 2020. [[Світова орґанізація охороны здоровя|Світова орґанізація охороны здоровля]] обявила спалах хвороты общественов угрозов здоровлю межинародного значіня ({{Lang-en|public health emergency of international concern}}, курто ''PHEIC''), а пандемійов означила 11.&nbsp;марця.<ref name="rt2">{{Cite web |url=https://www.rusyn.fm/spravy/zahranicie/%d0%b3%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0-%d0%bf%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b5%d0%bc%d1%96%d1%97-%d1%94-%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%bb%d0%bd%d0%b0/ |title=ГРОЗЬБА ПАНДЕМІЇ Є РЕАЛНА |publisher=rusyn.fm |language=русиньскы |accessdate=2020-03-10 }}</ref> Позад пандемії коронавіруса по світови ся стало читавоє соціалноє й економічноє зрушеня; у [[Споєні штаты Америкы|Споєных штатах Америкы]] економіка пережыла майвелику рецесію з часув [[Велика депресія|Великої депресії]].<ref>{{Cite web |title=The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression |url=https://blogs.imf.org/2020/04/14/the-great-lockdown-worst-economic-downturn-since-the-great-depression/ |at=IMF Blog |language=анґліцькы }}</ref> Пошыреноє было панічноє купованя, уд чого ся ставали дефіціты бытовых товарув. [[Ошколованя|Ошколовалні]] інституції тай обществені міста ся у многых юріздикціях часточно вадь цілком закрывали, а плановані події ся скасововали вадь переносили на далші рокы. Популаризовали ся дістанційна робота тай ошколованя. Пандемія пудняла вопросы [[Дезінформація|дезінформації]] и баланса межи общественов охоронов здоровля тай індивідуалными правами. [[Файл:Ntuc_super_store,_Singapore_(49505410793).jpg|альт=Ntuc super store, Singapore (49505410793)|міні|297x297пкс|Наслідком ґлобалного страху стало панічноє купованя бытовых товарув: тоалетного папіря, воды, лашкы, антисептикув, хліба, рішкаші и їх далша нестача у бовтах (подобенка за фебруар 2020, [[Сінґапур]]).]] [[СООЗ]] удкликала статус надзвычайної ситуації у общественуй охороні здоровля межинародного значіня 5.&nbsp;марця 2023.<ref>{{Cite web |publication-date=8. мая 2023 |title=WHO declares end to COVID global health emergency |at=Reuters |url=https://www.reuters.com/business/healthcare-pharmaceuticals/covid-is-no-longer-global-health-emergency-who-2023-05-05/ |language=анґліцькы }}</ref> У 2024.&nbsp;році хворота щи ходила, айбо експерты вжек не были бизувні за актуалнусть статуса пандемії.<ref>{{Cite web |at=TIME |url=https://time.com/6898943/is-covid-19-still-pandemic-2024/ |title=Experts Can't Agree If We're Still in a Pandemic |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=Is COVID-19 Still a Pandemic? |at=The Brink |url=https://www.bu.edu/articles/2024/is-covid-19-still-a-pandemic/ |language=анґліцькы }}</ref> На авґуст 2024 COVID-19 причинив 7&nbsp;057&nbsp;132<ref name=":0">{{Cite web |title=Coronavirus Pandemic (COVID-19) |at=Our World in Data |url=https://ourworldindata.org/coronavirus |language=анґліцькы }}</ref> потверджені [[Смерть|смерті]], айбо тото число ся бере ги май малоє уд реалної цифры. Вшылиякі екстраполовані проґнозы потенційного реалного числа смертий уд коронавіруса мали уд 18.2 до 33.5&nbsp;міліонув фаталных трафункув на новембер 2023, як голосило уданя The&nbsp;Economist'',''<ref>{{Cite web |url=https://web.archive.org/web/20240208015904/https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-estimates |title=The pandemic's true death toll |language=анґліцькы |at=The Economist }}</ref><ref>{{Cite web |title=Tracking covid-19 excess deaths across countries |at=The Economist |url=https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-tracker |language=анґліцькы }}</ref> и булш як 18.5&nbsp;міліонув смертий на апріль 2023 подля податкув америцького Інститута статистикы за здоровля.<ref>{{Cite web |at=Institute for Health Metrics and Evaluation |url=https://covid19.healthdata.org/ |title=COVID-19 Projections |language=анґліцькы }}</ref> Тоты податкы творять наприклад и смерті позад пріорітетув и ограничінь у закладах охороны здоровля, а щи позад нежеланя челяди лічити ся.<ref>{{Cite web |url=https://reason.com/2020/04/29/what-excess-deaths-do-and-dont-tell-us-about-covid-19/ |at=Reason |language=анґліцькы |title=What 'Excess Deaths' Do and Don't Tell Us About COVID-19 }}</ref> Перша потведжена смерть ся трафила у [[Вухан]]і 9.&nbsp;януара 2020.<ref>{{Cite web |archivedate=6. фебруара 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200206091324/https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |language=анґліцькы |at=New York Times |url=https://www.nytimes.com/2020/01/23/world/asia/china-coronavirus.html |title=Coronavirus Death Toll Climbs in China, and a Lockdown Widens |publication-date=23. януара 2020 }}</ref> Пандемія COVID-19 є пятов у рейтінґови майсмертелных [[Пандемія|пандемій]] и [[Епідемія|епідемій]]. На зачатку ся сохтовало называти варіанты коронавіруса за містами їх ідентифікації, наприклад варіант „делта“ (B.1.617.2) ся раз кликав „індійськым варіантом“, айбо май пак на тото СООЗ уже хосновала [[Ґрецькый алфавіт|назывкы грецькых букв]]. == Варіанты == Подакотрі варіанты COVID-19 были означені [[СООЗ]] ги „выкликавучі неспокуй“ ({{ref-en}} ''{{Lang|en|variants of concern}}'', курто ''{{Lang|en|VoC}}''). Майфайно знамі пять варіантув, котрі силно ся пошырили й дустали шырокоє усвітленя у медіах. {| class="wikitable" |+Варіанты !Назва !Означіня !Ідентифікованый !Докынуті крайины !Пріорітет |- |Алфа |B.1.1.7 |[[Споєноє корольство]] |190 |VoC |- |Бета |B.1.351 |[[Южноафрицька републіка|Южна Африка]] |140 |VoC |- |Делта |B.1.617.2 |[[Індія]] |170 |VoC |- |Ґамма |P.1 |[[Бразілія]] |90 |VoC |- |Омікрон |B.1.1.529 |[[Ботсвана]] |149 |VoC |} == Сімптомы == Люди з єднаков інфекційов COVID-19 годні мати иншакі симптомы. Часті симптомы вто: * головный буль; * страта запаху и смаку (до 88% вшыткых трафункув заражіня мали сесь симптом);<ref>{{Cite web |at=World Journal of Clinical Cases |title=COVID-19: An overview and a clinical update |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7809683 |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7243036 |at=BMJ |title=Features of 20,133 UK patients in hospital with COVID-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study |language=анґліцькы }}</ref><ref>{{Cite web |title=The neurological manifestations of COVID-19: a review article |at=Neurological Sciences |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7262683 |language=анґліцькы }}</ref> * забитый нус; * кашланя; * буль у мускулах; * горячка; * діарея; * проблемы з дыханьом; * слабусть. == Передача == [[Файл:04.02_總統視察「中央流行疫情指揮中心」_49726568957_66543b616e_o.jpg|альт=President Tsai Ing-wen inspects the Central Epidemic Command Center on April 2, 2020.|міні|425x425пкс|Популарна профілактична міра&nbsp;— маска на лиці, як ї туй носить [[Тайван|тайванська]] [[Презідент|президентка]] Цхай Інвен.]] Коронавірус ся головно пошырює респіраторным путьом: люде вдыхавуть друбні часткы, котрі давуть у воздух хворі на коронавірус: дыхавучи, приказувучи, кашлавучи вадь кыхавучи.<ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8721651 |at=Science |title=Airborne transmission of respiratory viruses }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8049599 |at=Lancet |title=Ten scientific reasons in support of airborne transmission of SARS-CoV-2 }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url= |at=Annual Review of Biomedical Engineering |title=Fluid Dynamics of Respiratory Infectious Diseases }}</ref><ref>{{Cite web |language=анґліцькы |url=https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7275719 |at=Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America |title=The airborne lifetime of small speech droplets and their potential importance in SARS-CoV-2 transmission }}</ref> Межи способами профілактикы популарні были [[Вакцинация|скіпленя (вакцинація)]], держаня „соціалної“ дистанції тай ношіня масок на лицьови в публічных містах, перебываня дома, кой не є важної причины быти вонка, реґуларноє мытя и дезінфекція рук.<ref>{{Cite web |url=https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/prevent-getting-sick/prevention.html |title=COVID-19: How to protect yourself and others |language=анґліцькы |at=U.S. Centers for Disease Control and Prevention }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public |title=Advice for the public on COVID-19 – World Health Organization |language=анґліцькы |at=www.who.int }}</ref> == Факторы різіку == Тримле ся, ож майвеликым фактором різіку в смертности уд COVID-19 быв и є старшый вік. == Одказы == *[https://gisanddata.maps.arcgis.com/apps/opsdashboard/index.html#/bda7594740fd40299423467b48e9ecf6 Вірус у світі] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Здоровя і медіціна]] cnp0jobnaorpuro9gc0ybt3t8b2sm1m 0 16141 173129 120931 2026-10-17T14:38:58Z Engelseziekte 2261 173129 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Нимфа}} [[File:Cicada molting animated-2.gif|thumb|110px|Вывой [[цикада|цикады]] в стадии нимфы]] '''Ни́мфа''', {{ref-grc}} ''νύμφη'' ''невѣста, дѣвча'' — традична назва ларвалной стадии вывоя дакоторых [[членкаре|членкарьох]] з неповнов метаморфозов (клѣщѣ пауковиты и ряд груп [[Инсекты|инсектох]]), преимагинална стадия вывоя [[членкаре|членкарьох]], котры не мають стадию [[кукелка|кукелкы]].<ref name="Тимченко">Тимченко А. Д., с. 217.</ref> Организмы в стадии нимфы суть подобны з доростлов формов ([[имаго]]), але не мають половы органы, або суть они невывинуты, так же не суть способны на розмножованя.<ref name="Тимченко"/> Стадии неповной метеморфозы суть: яйце, нимфа (недоростла форма), [[имаго]] (доростла форма). ==Жерела и одказы== * '''Тимченко А. Д.''' ''Краткий медико-биологический словарь''. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}} {{ref-ru}} == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Біолоґія]] mrltnhlnqd51b1yh5ijiio5doiz83z1 0 16225 173544 140895 2026-10-18T09:21:50Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173544 wikitext text/x-wiki '''Протон''' є [[субатомарна частиця]] з ''позитивным'' [[Електрічный набой|електрічным набоём]]. [[Атомове ядро]] обсягуе протоны і [[невтрон]]ы . {{Стыржень}} [[Катеґорія:Частицьова физика]] [[Катеґорія:Субатомарны частицы]] 03igta00scxvwx8sw3apbe5hvmakghk 0 16260 173565 141756 2026-10-18T09:41:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173565 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Административна часть [[Санкт-Петербург]]а |руська назва = Пушкин |оригинална назва = {{ref-ru}} Пушкин |застава = Flag of Pushkin (St Petersburg).png |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = 90 |герб = Coat of Arms of Pushkin (St Petersburg).png |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = 40 |вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Россия |lat_dir = N |lat_deg =59 |lat_min =43 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =30 |lon_min =25 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 200 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Сарска мыза, 1710 |вид региона = <!--3.гарадича администрации--> |регион = |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = |вид общины = Комунита<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Город Пушкин |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = <!-- в метрах --> |население = 111&nbsp;205 |год переписи = 2019 |часовый пояс = +3 |DST = |телефонный код = +7 812 |почтовый индекс = 196601-196609 |вид идентификатора = ОКАТО |цифровой идентификатор = 40294501 |категория в Commons = Pushkin (town) |сайт = http://mo-gorodpushkin.ru/ |язык сайта = {{ref-ru}} }} '''Пушкин''' ({{ref-ru}} ''Пушкин'', до року 1917 — '''Царске Село''' ({{ref-ru}} ''Царское Село'')) — муниципална формация, котра в сучасности мать статус административной части [[Санкт-Петербург]]а. Обывательство города Пушкин чинить 111&nbsp;205 особ (2019).<ref>Численность постоянного населения.</ref> В добѣ Российской империи была ту резиденция российскых императорох, днесь в городѣ Пушкин находить ся парково-палацовый комплекс [[Царске село]], котрый записаный до [[Світова дїдовизна ЮНЕСКО|Свѣтовой дѣдовизны UNESCO]]. == Жерела и одказы == * {{cite web |url=http://mo-gorodpushkin.ru/ |title='''Муниципальное образование город Пушкин''' |accessdate=2020-04-24}} {{ref-ru}}{{ref-ru}} * {{cite web |url=https://petrostat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/petrostat/resources/bef87d0049a8a9d19766df3fbd401489/%D0%A1%D0%9F%D0%B1+%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB+%D0%BD%D0%B0+01.01.2019+.pdf |title='''Численность постоянного населения''' в разрезе муниципальных образований Санкт-Петербурга по состоянию на 1 января 2019 года |accessdate=2020-04-24}} {{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Clear}} <gallery mode=packed heights=100px> Pushkin, Saint Petersburg, Russia - panoramio (117).jpg|Панорама города Широкая,3.JPG|Улиця Широка 3930. Pushkin. Moskovskaya street, 32.jpg|Улиця Московска Pushkin town center.jpg|В центрѣ города </gallery> [[Катеґорія:Населены пункты России]] ia8e7pz2vshmg5z73387dyp0i4zgdzi 0 16345 173328 119181 2026-10-17T22:37:26Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173328 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Побиты каміня.jpg|міні]] Побиты каміня є незвычайне зоскупліня скал на выході [[Болгарія|Болґарії]] у [[Варненьска область|Варненьскій области]]. [[Катеґорія:Скалны міста]] [[Катеґорія:Скалны міста в Болгарії]] m5q3l4tdp69nxdvu5f2k0g4grx9w4z9 0 16596 173276 120056 2026-10-17T21:36:30Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173276 wikitext text/x-wiki '''Пад''' є морфолоґічнов катеґоріов, котров [[флектівны языкы]] звычайно выражають одношіня [[Назывникы|назывників]] ку другым членам речіня. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґраматіка]] 9butaexe7kb1mz4fgmpfx84d7bj38iw 0 16648 173174 152090 2026-10-17T17:13:26Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173174 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] в [[Хорватия|Хорватии]] |руська назва = Обрг |оригинална назва = Obrh {{ref-hr}} |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации --> |крайна = [[Хорватия]] |lat_dir = N |lat_deg =45 |lat_min =35 |lat_sec =20 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =15 |lon_min =21 |lon_sec =20 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Жупа<!--3.гарадича администрации--> |регион = Карловацка |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = |вид общины =Община <!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = [[Рибник]] |площа = <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 160<!-- в метрах --> |население = 7<ref name=census>Census of Population, Households and Dwellings 2011<!-- лем само число --></ref> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = (+385) 047 |почтовый индекс = 47272 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = |сайт = |язык сайта = }} '''Обрг''' — [[село]] в [[Хорватия|Хорватии]], административно припадне общинѣ [[Рибник]] [[Карловацка жупа|Карловацкой жупы]]. == Полога == Лежить о 18 км на сѣверозапад од [[Карловац|Карловця]] и о 2 км на [[сѣвер]] од центра общины [[Рибник]], на горбку над потоком Обрг. == Обывательство == {| class="wikitable" style="margin: 0.5em auto; text-align: center;" |- ! colspan="16" | Обывательство по роках<ref>[http://www.dzs.hr - Republika Hrvatska - Državni zavod za statistiku: Naselja i stanovništvo Republike Hrvatske 1857.-2001.]</ref><ref>https://web.archive.org/web/20140819030849/http://www.dzs.hr/Hrv_Eng/publication/2011/SI-1441.pdf</ref> |- | [[1857]] || [[1869]] || [[1880]] || [[1890]] || [[1900]] || [[1910]] || [[1921]] || [[1931]] || [[1948]] || [[1953]] || [[1961]] || [[1971]] || [[1981]] || [[1991]] || [[2001]] || [[2011]] |- | 0 || 0 || 0 || 19 || 10 || 22 || 30 || 41 || 43 || 44 || 35 || 27 || 10 || 12 || 15 || 7 |- |} == Вызнамны родаци == {{ПозКарта |Хорватия |width=150 |float=right |label=Обрг |caption={{center|Обрг на мапѣ Хорватии}} |lat_deg=45|lat_min=35|lat_sec=20|lon_deg=15|lon_min=21|lon_sec=20}} * [[Юрай Крижанич]], [[загреб]]скый [[каноник]], [[писатель]], [[Лингвистика|лингвиста]], еден з найпервых представительох [[панславизм]]а == Атракции == В дубровцѣ над закрутов потока мож еще видѣти руины даколишного родинного каштеля Крижаничох. == Жерела и одказы == * {{cite web |url=https://www.dzs.hr/Hrv_Eng/publication/2011/SI-1441.pdf |title='''Census of Population, Households and Dwellings 2011''', First Results by Settlements |publisher=Croatian bureau of statistics |format=PDF, page 94 |accessdate=2020-07-14}}{{ref-hr}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Населены пункты Хорватии]] {{Переклад|hu|Obrh (Ribnik)|22501660}} {{Стыржень}} 2aox61l21t3bofbgltihuoz6f0u274y 0 16747 173383 120784 2026-10-17T23:28:06Z Engelseziekte 2261 173383 wikitext text/x-wiki '''Прозодия''' або '''прозодика''', {{ref-grc}} ''προσῳδία надголос, рефрен'' — система выгваряня надголошеных и ненадголошеных, довгых и куртых складох в речи.<ref>Евгеньева А.П.</ref> Прозодичны властности языка односять ся не ку сегментам ([[звук]]ам, [[фонема]]м), але ку так званым супрасегментным (надсегментным) компонентам речи, довжым од окремого сегмента, — ку [[Склад (язык)|складу]], [[Слово|слову]], [[синтагма|синтагмѣ]] (интоначно-змысловому блоку, обсягуючому обычайно даколько слов) и ку [[реченя|реченю]]. Одповѣдно, прозодичным властностям характерна тырвалость, неточковость их реализации.<ref name=Krugosvet>Энциклопедия «Кругосвет»</ref> == Складовы тоны == Майже половка обывательох [[Земля (планета)|Землѣ]] говорить [[язык]]ами, в котрых ся склады або слова выгваряють розличныма тонами (высокый H, низкый L, середний M — Афричане, [[Индиане]]; або наростовый ци спадаючый тон — [[Китай]], [[Вьетнам]]). Од тона слово може достати цѣлком иншый вызнам, напримѣр, в африцком языку ''ефик'':<ref name=Krugosvet/> * akpa (HH 'рѣка'); * akpa (LH 'первый'); * akpa (HM 'умерать'). == Прозодия слова == В прозодии слова главнов властностьов зоставать надголос. [[Чешскый язык|Чешскый]] и [[Мадярскый язык|мадярскый]] языкы мають надголос, фиксованый на первый склад, [[французскый язык|французскый]] и векшина туркийскых — на послѣдний. Меджи [[Русины|Русинами]] [[Лемкы]] и [[Руснаци у Войводини|войводянскы Руснаци]] — на передпослѣдный. == Жерела и одказы == * Просодия //'''Евгеньева А.П.''' (гл. ред.) Словарь русского языка. Том ІІІ П&nbsp;–&nbsp;Р. Издание второе. — Москва: АН СССР. Ин-т русского языка. Изд-во «Русский язык», 1983. — 752 с. {{ref-ru}} С. 524. * {{cite web |title=Просодия языковая |publisher='''Энциклопедия «Кругосвет»''' |url=https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/PROSODIYA_YAZIKOVAYA.html |accessdate=2020-08-12}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Категория:Фонетика]] j092zs72h862lvyhlwb68n72bdx70no 0 16843 173062 121518 2026-10-17T13:20:41Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173062 wikitext text/x-wiki [[File:Salvador Dali The Rainbow 1972.jpg|thumb|250px|<center>[[Салвадор Дали]]: Дуга, 1972</center>]] '''Надреализм''', {{ref-fr}} ''surréalisme'' — напрям в [[Умѣня|умѣню]] [[XX. стороча]], котрый выголосив за жерело умѣня сферу подсвѣдомости (инстинкты, сны, галуцинации), а за метод — розрыв логичных споѣнь и их замѣщѣня вольныма асоциациями.<ref name=Prochorov>Прохоров А. М.</ref> Часом роджѣня надреализма поважують рок 1924, коли появили ''Манифест надреализма'' основателя и незмѣнного лидера того напряму [[Андре Бретон]]а (1896–1966). Надреализм закончив свою активность скоро по смерти Бретона (о «конци надреализма» написав в статьи ''Четверта пѣснь, 1969'' споенець Бретона Жан Шустер).<ref name=Dubin>Дубин С. Б.</ref> Автором термина ''надреализм'' быв [[Гийом Аполлинер]]<ref>Encyclopædia Britannica</ref> и его поважують за предходника того напряму. В [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] в духу надреализма активно выступовав [[Федор Потушняк]], а в том починаню не найшов порозумѣня од критикы.<ref>Русинська Веб-книга</ref> == Жерела и одказы == * '''Прохоров А. М. '''(гл. ред.): Большой энциклопедический словарь — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. {{ISBN| 5-85270-015-0}} {{ref-ru}} С. 1298. * '''Дубин С. Б.''': Сюрреализм //Николюкин А. Н. (ред.): Литературная энциклопедия терминов и понятий — Институт научной информации по общественным наукам — Москва: НПК «Интелвак», 2001 {{ISBN| 5-93264-026-X}} {{ref-ru}} Сс. 1050–1054. * {{cite web |title=Surrealism |publisher='''Encyclopædia Britannica''' |date=May 28, 2020 |url=https://www.britannica.com/art/Surrealism |accessdate=2020-08-31}}{{ref-en}} * {{cite web |title=О поетах и критиках |publisher='''Русинська Веб-книга''' |date=2015-09-03 |url=https://rusin8.webnode.ru/news/o-poetakh-i-kritikakh/ |accessdate=2020-09-03}} {{Commonscat|Surrealism}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Категория:Умелецькы напрямы]] [[Категория:Надреализм]] jchiqoyuuq8ved5weziwdfbm67p8h0t 0 17427 173185 124542 2026-10-17T17:17:51Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173185 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Озон''' — проста субстанція [[оксиген]]у — O₃ — [[ґаз]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґазы]] qyesrmwvei8dzep1y6r038q8lx9refk 0 17663 173183 125520 2026-10-17T17:16:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173183 wikitext text/x-wiki '''Озерлаг''', повнов назвов {{ref-ru}} ''Озёрный лагерь'', ишы назвы {{ref-ru}} ''Озёрный ИТЛ'', ''Особый лагерь №7'', ''Особлаг №7'' — [[Особые лагеря|особый лагер]] про политичных арештантох, што входив до системы лагрох [[ГУЛАГ]]а.<ref name=Smirnov>Смирнов М. Б.</ref><ref name="irk.ru-1">Шестакова С.</ref> Озерлаг быв найвекшый лагерный комплекс в [[СССР]]. Ту едночасно тримали до {{nowrap|40 тысяч}} арештантох. Быв подѣленый на лагерны пункты, розметаны од [[Тайшет]]а до, тогды ещи [[Село|села]], [[Братск]]а. В цѣлой России были лем шѣсть подобных лагрох. Сюды звозили з иншых лагрох засудженых подля статьи 58. Мѣсто выбрали нароком: ту пановала вогкота и погниль. Котры ту трафили, фурт ся мучили застудами, од страшных вѣтрох твари мали обморожены.<ref name="irk.ru-1"/> == История == Лагер быв створеный 7. децембра 1948 и екзистовав, найменше до 1. януара 1960.<ref name=Smirnov/> Задачов лагра была выставба [[Желѣзниця|желѣзницѣ]] [[БАМ]]. Поважуе ся, же «комсомолскый десант» высадив ся на БАМѣ зачатком {{nowrap|70-х}} рокох. Але уже задовго до того, в роках 1938 – 1957, руками арештантох потягли {{nowrap|700 [[км]]}} желѣзничной штрекы од [[Тайшет]]а до [[Усть-Кут]]а.<ref name="irk.ru-1"/> == Жерела и одказы == * {{cite web |editor='''Смирнов М. Б.''' |title=Система исправительно-трудовых лагерей в СССР |date=1998 |url=http://old.memo.ru/history/nkvd/gulag/ |accessdate=2021-03-23}} * {{cite web |author='''Шестакова С.''' |date=19 ноября 2004 |url=http://pressa.irk.ru/friday/2004/46/012001.html |title=Подземная кухня Озерлага |publisher=pressa.irk.ru |accessdate=2021-03-23 |deadlink=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110315145856/http://pressa.irk.ru/friday/2004/46/012001.html |archivedate=2011-03-15}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Категория:ГУЛАГ]] 6bqtu55k3gwhvwnjuekaqylxwe9lu6v 0 17801 173209 152765 2026-10-17T17:36:51Z Engelseziekte 2261 173209 wikitext text/x-wiki [[Файл:Eestisse_opteerunud_inimesed_Narvas,_RM_F_1505_16.tif|thumb|Подля договору 2.02.1920 [[Естонія|Естония]] зыскала независимость од [[Российска Федерация|Российской Федерации]] и гражданы обох [[Штат|держав]] достали право вернути ся собѣ до своей отцюзнины. На фото (Нарва, 1921) — оптанты, переселяючѣ ся до [[Естонія|Естонии]].]] '''Опта́ция''', од {{ref-la}} ''optatio'' — воля, слободный выбор;<ref>Дворецкий И. Х.</ref> — в [[Меджинародне право|меджинародном правѣ]] выбор [[Горожанство|горожанства]] особами, котры мають мѣшане горожанство, або суть на територии, што змѣнила штатну належность. В широком смыслѣ оптация означать право выбора горожанства при хотьякой причинѣ и не все е способом [[Горожанство|зысканя горожанства]].<ref name=Butkevic>Буткевич О. В.</ref> Оптация переважно ся одбывать при териториалных змѣнах (змѣнах штатной належности територии). Особы, што жиють на територии, яка переходить од едного штату ку иншому, достають право оптации подля договора меджи дотычныма штатами, котрым ся вызначать порядок и термин оптации. Оптация обсягуе дозвол штату, горожанство якого ся страчать, але и дозвол штату, горожанство якого ся зыскуе.<ref name=Butkevic/> ;Виды оптации<ref name=Butkevic/>: * Позитивна — выбор горожанства «на хосен» даякого штату. * Негативна — зречѣня ся особов едного зоз своих горожанств. * Рекламация — поданя особов органам влады жадости обновити горожанство в припадѣ, кедь оно наслѣдком териториалных змѣн было страчене и не обновлять ся автоматично; * Реоптация — право особы на поновну оптацию в добѣ граничного термину, означеного в меджинародном договорѣ. * Етнична оптация — право оптации особы на основѣ ей етничной идентичности. * Нулова оптация — дозвол горожанам зыскати горожанство иншого штату, але без утраты властного горожанства, аж и так, кедь законодавство того иншого штату не вызнавать бипатризм (мѣшане горожанство). == Жерела и одказы == * '''Буткевич О. В.''': Оптація //Українська дипломатична енциклопедія: {{nowrap|у 5-ти т.}} / редкол.: {{nowrap|Д. В. Табачник}} (голова) та ін.; худож.-оформлювач {{nowrap|О. М. Іванова}}. — Харків: Фоліо, 2013. — {{nowrap|Т. 4. — 469 с}}. {{ISBN|978-966-03-6649-7}} {{nowrap|Сс. 24–25.}} {{ref-uk}} * '''Дворецкий И. Х.''' Латинско-русский словарь. {{nowrap|Изд. второе}}. {{nowrap|М: «Русский язык», 1976}}. {{nowrap|С. 708.}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Межинародне право]] [[Катеґорія:Держава]] pwtmtoqrjyobn3atf8ql9usmmwig4wa 173260 173209 2026-10-17T19:19:16Z Flipdot 23893 173260 wikitext text/x-wiki [[Файл:Eestisse_opteerunud_inimesed_Narvas,_RM_F_1505_16.tif|thumb|Подля договору 2.02.1920 [[Естонія|Естония]] зыскала независимость од [[Российска Федерация|Российской Федерации]] и гражданы обох [[Штат|держав]] достали право вернути ся собѣ до своей отцюзнины. На фото (Нарва, 1921) — оптанты, переселяючѣ ся до [[Естонія|Естонии]].]] '''Опта́ция''' (од {{lang-la|optatio}}) „воля, слободный выбор“)<ref>Дворецкий И. Х.</ref>&nbsp;— в [[Меджинародне право|меджинародном правѣ]] выбор [[Горожанство|горожанства]] особами, котры мають мѣшане горожанство, або суть на територии, што змѣнила штатну належность. В широком смыслѣ оптация означать право выбора горожанства при хотьякой причинѣ и не все е способом [[Горожанство|зысканя горожанства]].<ref name=Butkevic>Буткевич О. В.</ref> Оптация переважно ся одбывать при териториалных змѣнах (змѣнах штатной належности територии). Особы, што жиють на територии, яка переходить од едного штату ку иншому, достають право оптации подля договора меджи дотычныма штатами, котрым ся вызначать порядок и термин оптации. Оптация обсягуе дозвол штату, горожанство якого ся страчать, але и дозвол штату, горожанство якого ся зыскуе.<ref name=Butkevic/> == Виды оптации == <ref name=Butkevic/>: * Позитивна — выбор горожанства „на хосен“ даякого штату. * Негативна — зречѣня ся особов едного зоз своих горожанств. * Рекламация — поданя особов органам влады жадости обновити горожанство в припадѣ, кедь оно наслѣдком териториалных змѣн было страчене и не обновлять ся автоматично; * Реоптация — право особы на поновну оптацию в добѣ граничного термину, означеного в меджинародном договорѣ. * Етнична оптация — право оптации особы на основѣ ей етничной идентичности. * Нулова оптация — дозвол горожанам зыскати горожанство иншого штату, але без утраты властного горожанства, аж и так, кедь законодавство того иншого штату не вызнавать бипатризм (мѣшане горожанство). == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Буткевич О. В.: Оптація //Українська дипломатична енциклопедія: {{nowrap|у 5-ти т.}} / редкол.: {{nowrap|Д. В. Табачник}} (голова) та ін.; худож.-оформлювач {{nowrap|О. М. Іванова}}. — Харків: Фоліо, 2013. — {{nowrap|Т. 4. — 469 с}}. {{ISBN|978-966-03-6649-7}} {{nowrap|Сс. 24–25.}} {{ref-uk}} * Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. {{nowrap|Изд. второе}}. {{nowrap|М: «Русский язык», 1976}}. {{nowrap|С. 708.}}{{ref-ru}} [[Катеґорія:Межинародне право]] [[Катеґорія:Держава]] 5i8nnrx68kz2bxqtu34l6a3dcorxdn3 173264 173260 2026-10-17T20:21:41Z Engelseziekte 2261 173264 wikitext text/x-wiki [[Файл:Eestisse_opteerunud_inimesed_Narvas,_RM_F_1505_16.tif|thumb|Подля договору 2.02.1920 [[Естонія|Естония]] зыскала независимость од [[Российска Федерация|Российской Федерации]] и гражданы обох [[Штат|держав]] достали право вернути ся собѣ до своей отцюзнины. На фото (Нарва, 1921) — оптанты, переселяючѣ ся до [[Естонія|Естонии]].]] '''Опта́ция''' (од {{lang-la|optatio}} „воля, слободный выбор“)<ref>Дворецкий И. Х.</ref>&nbsp;— в [[Меджинародне право|меджинародном правѣ]] выбор [[Горожанство|горожанства]] особами, котры мають мѣшане горожанство, або суть на територии, што змѣнила штатну належность. В широком смыслѣ оптация означать право выбора горожанства при хотьякой причинѣ и не все е способом [[Горожанство|зысканя горожанства]].<ref name=Butkevic>Буткевич О. В.</ref> Оптация переважно ся одбывать при териториалных змѣнах (змѣнах штатной належности територии). Особы, што жиють на територии, яка переходить од едного штату ку иншому, достають право оптации подля договора меджи дотычныма штатами, котрым ся вызначать порядок и термин оптации. Оптация обсягуе дозвол штату, горожанство якого ся страчать, але и дозвол штату, горожанство якого ся зыскуе.<ref name=Butkevic/> == Виды оптации == * Позитивна — выбор горожанства „на хосен“ даякого штату. * Негативна — зречѣня ся особов едного зоз своих горожанств. * Рекламация — поданя особов органам влады жадости обновити горожанство в припадѣ, кедь оно наслѣдком териториалных змѣн было страчене и не обновлять ся автоматично; * Реоптация — право особы на поновну оптацию в добѣ граничного термину, означеного в меджинародном договорѣ. * Етнична оптация — право оптации особы на основѣ ей етничной идентичности. * Нулова оптация — дозвол горожанам зыскати горожанство иншого штату, але без утраты властного горожанства, аж и так, кедь законодавство того иншого штату не вызнавать бипатризм (мѣшане горожанство).<ref name=Butkevic/> == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Буткевич О. В.: Оптація //Українська дипломатична енциклопедія: {{nowrap|у 5-ти т.}} / редкол.: {{nowrap|Д. В. Табачник}} (голова) та ін.; худож.-оформлювач {{nowrap|О. М. Іванова}}. — Харків: Фоліо, 2013. — {{nowrap|Т. 4. — 469 с}}. {{ISBN|978-966-03-6649-7}} {{nowrap|Сс. 24–25.}} {{ref-uk}} * Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. {{nowrap|Изд. второе}}. {{nowrap|М: «Русский язык», 1976}}. {{nowrap|С. 708.}}{{ref-ru}} [[Катеґорія:Межинародне право]] [[Катеґорія:Держава]] catzy4l18zshzd0xywg325cnzd3sxvr 0 18211 173145 142872 2026-10-17T14:48:59Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173145 wikitext text/x-wiki [[Файл:Нуклеоплазма.jpg|міні|праворуч]] '''Нуклеоплазма''', або каріоплазма, єден з типів [[Протоплазма|протоплазмы]], што находить ся в [[Бункове ядро|бунковом ядрі]] а є ограніченый [[Ядерна мембрана|ядернов мембранов]] . Нуклеоплазма є дуже візкознов текутинов (колоїдный розток протеінів) што обколесує [[хроматін]] і [[Бункове ядро|ядро]]<ref>https://web.archive.org/web/20141112192640/http://www.onlinedics.ru/slovar/med/n/nukleoplazma-_nucleoplasm_-karioplazma-_karyoplasm.html</ref>. У нуклеоплазми розпущены много матерії, наприклад, [[Нуклеотид|нуклеотіды]], потрібны про реплікації ДНА а [[Ензім|ензімы]] што проводять різны ядерны процесы. {{Переклад|uk|Нуклеоплазма|4366312}} {{Стыржень}} == Референції == [[Катеґорія:Біолоґія]] 1isuidyws4x8ne6f1mn6u972e7l4ygm 0 18215 173545 131997 2026-10-18T09:22:13Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173545 wikitext text/x-wiki '''Протоплазма''' — внутрішный обсяг жывой [[Бунка (біолоґія)|бункы]], єй [[Бункове ядро|ядро]] а [[цітоплазма]].<ref>https://web.archive.org/web/20211211083014/http://www.onlinedics.ru/slovar/bes/p/protoplazma.html</ref> Є огранічена [[Бункова мембрана|бунковов мембранов]].<ref>https://www.biologyonline.com/dictionary/protoplasm</ref> == Референції == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] eb3jhdxoqmvl06odm5rqbg9e4boicvz 0 18229 173359 137590 2026-10-17T23:15:37Z Engelseziekte 2261 delete 173359 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Prachovske skaly CZ 02.jpg|міні]] '''Праховскы скалы''' ({{lang-cs|Prachovské skály}}) — є зоскупліня пісковых ([[пісковець]]) скал у [[Чесько|Чеську]] у [[Краловоградецкый край|Краловоградецкым краї]]. Суть частёв природной резервації і Хороненой области [[Чеськый рай]]. [[Катеґорія:Скалны міста]] [[Катеґорія:Скалны міста в Чеську]] e2h1th7i6huvvyx4u1ysr0ki9r0oszu 0 18276 173213 129354 2026-10-17T17:40:53Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173213 wikitext text/x-wiki [[File:Очковська могыла.jpg|thumb|Очковська могыла зос бронзовой добы на Словеньску]] '''Очковська могыла''' є могыла на Словеньску зос [[Бронзова доба|бронзовой добы]]. Быв ту похованый незнамый князь [[Велатїцка култура|Велатїцкой културы]]. Очковська могыла є націонална културна памятка Словеньской републікы. Находить ся пры селі [[Очков]] у окресі [[Нове місто над Вагом]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бронзова доба]] [[Катеґорія:Могылы]] nkph6imw3rv0u05w6s9c8n6koaypvli 0 18285 173135 136869 2026-10-17T14:39:53Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173135 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = Варош в Германии<!--(Місто Словеньска / Город в России …)--> |руська назва = Нойбуков<!-- обычайно як назва статьи --> |оригинална назва = {{ref-de}} ''Neubukow''<!-- словацка, мадярска и т.п. --> |застава = <!-- назва файла, нп.: Zastava.png --> |опис заставы = <!-- появить ся над фотков --> |ширина заставы = <!-- в пикселах, нп.: 150 --> |герб = Wappen Neubukow.svg<!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = 80<!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Германия <!-- Do not put link here for the location map accuracy (if used)!--> |lat_dir = N |lat_deg =54 |lat_min =01 |lat_sec = 50 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =11 |lon_min =40 |lon_sec =10 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |карта страны = <!-- локачна мапа штату (имплицитно дасть мапу свѣта) --> |размер карты страны = 150 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Земля<!--3.гарадича администрации--> |регион = Меклебург – Передня Померания |вид района = <!--4.гарадича администрации, предволено: Район --> |район = Росток |вид общины = Мерия<!--5.гарадича администрации ПОВИННЫЙ ПАРАМЕТЕР!--> |община = Am Markt 1<br>18233 Neubukow |площа = 25,12<!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 15<!-- в метрах --> |население = 3937<!-- лем само число --><ref>Федералный штатистичный уряд</ref> |год переписи = 30.09.2021 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +49 38294 |почтовый индекс = 18233 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Neubukow |сайт = https://www.neubukow.de |язык сайта = Варош Шлимана{{ref-de}} }} '''Нойбуков''' {{ref-de}} ''Neubukow'' — варош [[Германия|Германии]], в земли Мекленбург – Передня Померания, в округу Росток. == История == Назва вароша походить од славянского слова ''бук'' во формѣ адъектива ''буковый'', а то одображено ай на гербѣ. Уже в року 1260 задокументована его латинска назва ''novum oppidum Bukow'' (новый город Буков). == Вызнамны родаци == * [[Гайнрих Шлиман]] (1822–1890), объявитель [[Троя|Трои]] == Жерела и одказы == * {{Cite web |url= https://www.statistikportal.de/de/gemeindeverzeichnis |title='''Федералный штатистичный уряд''' |date= 30.09.2021 |format= Abfrage : Neubukow |accessdate=2022-01-10}}{{ref-de}} * {{Cite web |url= https://www.neubukow.de |title= Schliemannstadt Neubukow |date= |format= '''Официалный сайт''' |accessdate=2022-01-10}}{{ref-de}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Clear}} <gallery mode=packed heights= 100> Neubukow Rathaus.jpg|Радниця Голландская ветряная мельница г. Нойбуков.jpg|Вѣтряный млин Водяная мельница г. Нойбуков.jpg|Водяный млин NeubukowSchliemannTafel.jpg|Памятна табла Шлимана </gallery> [[Катеґорія:Населены пункты Германии]] p3q3l128slunccux3jef2avq8x16lnv 0 18402 173180 150461 2026-10-17T17:14:04Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173180 wikitext text/x-wiki [[File:Ob river -a.jpg|thumb|230px|{{center|Зачаток Оби}}]] '''Обь''' ([[сибирськый говур|сиб. гов]]. '''Об''', татар. '''Омар''', ненец. '''Саля ям''') — крупна [[ріка]] у [[Западна Сибирия|Западнов]] [[Сибирия|Сибирии]], майдовжа [[ріка]] у [[Россия|России]]. Довжина — 3650 км (в комплексї з Иртышом творить семый майдовжый [[водоток]] світа — 5410 км). Зачинать ся од збиванкы рік [[Бия|Бии]] и [[Катунь|Катуни]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы Азии]] [[Катеґорія:Рікы Росії]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Сибирия]] [[Катеґорія:Карське море]] 13aegc2jtahpewm56s1qxb6mb43vrnl 0 18548 173155 145325 2026-10-17T14:50:15Z Engelseziekte 2261 delete 173155 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Нікозія''' є головне і найвекше місто [[Ціпрус]]у. Має 313 400 жытелїв. Часть міста под контролем самовыголошеной [[Турицька Републіка Северного Кіпра|Турецькой републікы Северного Ціпруса]]. {{Місто |official_name=Нікозія |назва=Нікозія |місцёва назва=Λευκωσία |країна= {{flag|Ціпрус}} |реґіон=[[Нікозія (раён)|Нікозія]] |imagesize=300px |образок=Nicosia 01-2017 img23 View from Shacolas Tower.jpg |жытелїв=313 400 }} {{Стыржень}} {{Головні міста країн Европы}} [[Катеґорія:Головны міста]] 3auhh21jbecs9d81kly0gxhnxuxeg56 0 18689 173566 163985 2026-10-18T09:41:52Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173566 wikitext text/x-wiki [[File:Владимир Путин (2025-05-22) cropped.jpg|250 px|right]] '''Володи́мир Володи́мирович Пу́тін''' ([[Російскый язык|рос.]] Владимир Владимирович Путин) — російськый державный тай [[Политик|політичный дїятель]], бывшый офіцер [[КГБ|совітцької розвідкы]]<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=HjQkAQAAIAAJ&q=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&dq=Пу%CC%81тін%C2%A0колишній+офіцер+радянської+розвідки&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwir97SRy4LkAhVEb1AKHfFCCOoQ6AEIKTAA|title=Галерея шпионажа|last=Шаваев|first=Андрей Гургенович|date=2009|year=|publisher=Инфра-М|location=Росія|pages=12|language=ru|trans_title=Галерея шпіонажу|isbn=9785160034362|quote=''... офицер советской внешней разведки ... Ксения Владимировна Бржезовская ...''}}</ref>. Типиришньый [[Презідент|президент]] [[Росія|Російської Федерації]] и верховный главнокомандовач оружейных сил Російської Федерації Нюші з 7. мая 2012 года <ref>{{Cite web|title=Владимир Путин вступил в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/57416|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. Полковник запаса (1999). Типиришньый державный робочый РФ Нюші 1. класа (1997). [[Кандидат наук|Кандидат економічних наук]] (1997). == Глава державы == === Виконуючый обов’язкы президента (1999—2000) === 31. децембра 1999 року, по відставці президента [[Борис Николаевич Ельцин|Бориса Ельцина]], Володимир Путін был призначеный виконувачом обов’язків президента Російської Федерації. На момент призначеня одночасно займав посаду Головы Уряда РФ<ref>{{Cite web|title=Президент России Борис Ельцин, объявив сегодня о своей отставке с поста главы государства, возложил исполнение обязанностей Президента на Председателя Правительства Владимира Путина|url=http://kremlin.ru/events/president/news/37381|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. === Президентські выборы 2000 року === У березні 2000 року Володи́мир Пу́тін взяв участь у президентських выборах у Російській Федерації. За офіційными результатами Центральної виборчої комісії РФ, переміг у першому турі, набравши більш як 53&nbsp;% голосів виборців<ref>{{Cite web|title=2000 Presidential elections|url=https://web.archive.org/web/20130704020705/http://www2.essex.ac.uk/elect/database/indexElections.asp?country=RUSSIA&election=ru2000presidential|language=en|last=|first=|date=|publisher=University of Essex. Archived}}</ref>. 7. мая 2000 року вступив на посаду президента Російської Федерації<ref>{{Cite web|title=В Кремле состоялся торжественный прием по случаю вступления Владимира Путина в должность Президента России|url=http://kremlin.ru/events/president/news/38107|language=ru|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>. == Спортовна кар’єра == Володимир Путін у молодости занимав ся єдиноборствами. Є майстром спорта из самбо (1973) и джудо (1975). Чемпіон Ленінграда з джудо (1976). У 1998 році удостоєный званя заслуженого тренера Росії из самбо. {{Презіденты Росії}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] [[Катеґорія:Презіденты Росії]] [[Катеґорія:Уродили ся 1952]] 9odu7yzwnd4j5cugwzf5zm93q17mz9o 0 18741 173220 132570 2026-10-17T17:42:03Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173220 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Остров Мен''' ({{lang-en|Isle of Man}}; {{lang-gv|Ellan Vannin}}) — островный [[штат]] в [[Ірьске море|Ірьскім морю]] в западній [[Европа|Европі]]. [[Файл:Flag of the Isle of Man.svg|міні|Прапор]] [[Файл:Europe-Isle of Man.svg|міні|Остров Мен]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бритскы Островы]] [[Катеґорія:Островы Атлантичного океану]] g5ngbq9psdi3gwwzfdsl059x7lgiuk0 0 18818 173519 140917 2026-10-18T00:15:00Z Halajkovič 33393 173519 wikitext text/x-wiki '''ISO 4217''' — меджінародный [[штандарт]], котрый має трёхбуквовы коды [[міна|валут]] и назвы, приятым [[Меджінародна орґанізація по штандартізації|Меджінародной орґанізаціёв по штандартізації]] (ISO). {{softredirect|w:en:ISO 4217#Active codes (List One)}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Валуты]] [[Катеґорія:ISO]] c7m2e8wmoh9y56jq03ie8o3m6gxadak 0 19092 173193 133811 2026-10-17T17:25:20Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173193 wikitext text/x-wiki [[Файл:Occupied Japan.png|thumb|right|Окупирована Япония:<br/>1 - японска метрополия, окупирована [[США]]<br/>2 - Тайвань [[Анексия|анексованый]] Китаем<br/>3 - Южный Сахалин и курилскы острова (Курилы), анексованы [[СССР]]<br/>4 - Корея разделена на америцку и совѣтску зону окупации<br/>5 - Квантунска область окупирована СССР<br/>6 - Южна-Манчжурска желѣзниця анексованы Китаем<br/>7 - южно-тихоокеанскый мандат, окупирована США]] '''Окупация Японии союзными войсками''' ({{lang-ja|連合国軍占領下の日本}}, {{lang-en|Occupation of Japan}})&nbsp;— началась в [[1945]]–[[1952]] роков после капитулации в [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]]. Быв период проведеня [[Токийскый процес|Токийского процесу]], была принята нова [[конштитуция]], зачаток восстановеня японской [[економика|економикы]]. {{Стыржень}} molyf9rptku0apt1nwzxaelkedhfh8m 0 19133 173293 133953 2026-10-17T21:57:23Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173293 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Rio Paraguay.jpg|thumb|right|250px|Ріка біля міста [[Асуньсйон]]]] [[Файл:River paraguay map.PNG|thumb|right|200px]] '''Параґвай''' ({{lang-es|Río Paraguay}}, {{lang-pt|Rio Paraguai}})&nbsp;— [[ріка]] в [[Южна Америка|Южной Америкы]], довжка току 2621 км. bm468bmsddzol301bmwsx2rsoul30ga 0 19134 173294 140277 2026-10-17T21:57:35Z Engelseziekte 2261 delete 173294 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Параґвай''' може означовати: * [[Параґвай]]&nbsp;— штат в середнїй части Южной Америкы. * [[Параґвай (ріка)]]&nbsp;— ріка в Южной Америкы, довжка току є 2621 км. {{Чеперушка}} t4qzpojqfn3wxpwy3s34ieeuslf5htq 0 19274 173309 146779 2026-10-17T22:17:23Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173309 wikitext text/x-wiki {{Бой | конфликт = Перша російско-чеченьска война<br />{{lang-ce|Дуьххьара нохчи-оьрсийн тӀом}}<br />{{lang-ru|Первая российско-чеченская война}} | часть = | образок = Evstafiev-chechnya-palace-gunman.jpg | опис = Бої за презідентьскый палац у [[Грозном]]у в [[1995]] | час = [[11. децембра]] [[1994]]&nbsp;— [[31. авґуста]] [[1996]] | мѣсто = [[Чечня]], [[Росія]] | casus = | територия = | резултат = [[де факто]] часточно признаня независлости [[ЧРІ|Чеченьской Републікы Ічкерія]] | противник1 = {{flagicon|Росія}} [[Росія]] | противник2 = {{flagicon|Чеченска Република Ичкерѣя}} [[ЧРІ]] | велитель1 = {{flagicon|Росія}} [[Борис Ельцин|Борис Єльцин]] | велитель2 = {{flagicon|Чеченска Република Ичкерѣя}} [[Джохар Дудаєв]] [[Умер во бою|†]] | сила1 = | сила2 = | страты1 = | страты2 = | зазначкы = }} '''Перша російско-чеченьска война''' ({{lang-ce|Дуьххьара нохчи-оьрсийн тӀом}}, {{lang-ru|Первая российско-чеченская война}}), '''Перша чеченьска война''', также '''Перша чеченьска кампанія''' ({{lang-ru|Первая чеченская кампания}})&nbsp;— воєньскый конфлікт меджі [[Росія|Російсков федераціёв]] і нововыголошенов [[Чеченьска републіка Ічкерія|Чеченьсков републіков Ічкерія]] в 1994—1996 роках за чеченьску независлость. == Прічіны конфлікту == Перша чеченьска война, котра была од 1994 по 1996, мала свої корїня при розпадї Совєтьского союза і битву за независлость. Чеченьска републіка Ічкерія выголосила про свою независлость в роцї 1991 під веджіням [[Джохар Дудаєв|Джохара Дудаєва]]. Тото не было прияте [[Росія|Росіёв]], котра хотїла утримати контроль над своїма теріторіями. Проблема меджі Чечнёв і Росіёв поступно росла, што привело до конфлікту. == Першы конфлікты == [[File:Evstafiev-helicopter-shot-down.jpg|thumb|213px|Російскый гелікоптера котрый быв збитый чеченьскыма боёвыками поблизку головного міста [[Чечня|Чечнї]] [[Ґрозный|Ґрозного]]]] Война ся зачала в децембрї роцї 1994, кедь російске войско вступило на теріторію Чечнї з метов одновлїня контролю. Начали ся важкы бої, з найзначнішыма боями в століцї, Грознім. Чеченцї хосновали партізаньску тактіку, знаня терену і мобілїту про атаки на російскы войска. Война была позначена великым чіслом порушінь людьскых прав і гуманітарнов крізов. Ґолод, депортації і масовы вбивства были недобрым явлїнём в періодї войны. Тоты події, были першыма конфліктами, мали серіозны наслідкы по обидві стороны і про цїлу Російску федерацію. == Література == * Smith, Sebastian. *Allah's Mountains: The Battle for Chechnya*. I.B.Tauris, 2005. * Dunlop, John B. *Russia Confronts Chechnya: Roots of a Separatist Conflict*. Cambridge University Press, 1998. * Politkovskaya, Anna. *A Dirty War: A Russian Reporter in Chechnya*. Harvill Press, 2001. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Чеченьскы войны]] kkpvgcxahhixvsl65jf8xz5t5lngnvn 0 19462 173520 140210 2026-10-18T00:15:12Z Halajkovič 33393 173520 wikitext text/x-wiki '''Аббадон''' (давньо-гебр ‏אבדון‏‎, Ǎḇaddōn) — [[анґел]] безодні у [[хрістіанство]]ви, а у иудаїзмови як єдно из міст ада (Пс. 87:12, Йов. 26:6), ай як створа (Йов. 28:22). {{stub}} [[Катеґорія:Мифология]] l9ow6uvsykwmu2gstul70s4lq19njzm 0 19680 173443 166977 2026-10-17T23:44:59Z Halajkovič 33393 173443 wikitext text/x-wiki {{Не поплетьте|Сербія}} {{Регион}} '''Репу́бліка Се́рбска''' ({{lang-sr|Република Српска}}, {{lang2|bs|hr|Republika Srpska}}) є [[штат]]не утворїня на [[Балканьскый півостров|балканьскім півострові]], являти ся єдным з двох політічных утворїнь, складовых [[Боснія і Герцеґовина|Боснії і Герцеґовины]], наряду из [[Федерація Боснії і Герцеґовины|федераціёв Боснії і Герцеґовины]]. Головне місто — [[Баня Лука]]. {{stub}} 8ub0fpquq5rmm9sgjqdhhaohgvrbsyp 0 19761 173311 149391 2026-10-17T22:17:37Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173311 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Область |назва = Перніцька область |місцёва назва = {{lang-bg|Област Перник}} |полога = Pernik in Bulgaria.svg |країна = {{flag|Булгарія}} |входить = 6 общины |хоснованя = [[8. януар]]а [[1999]] |плоха = 2 392 |населїня = 133 530 (2011) |густота населїня = 55,82 |етнічны ґрупы = [[Булгары]], [[Циґане]] тай іншы ґрупы |вебова сторінка = http://www.pernik.e-gov.bg/ }} '''Пе́рніцька о́бласть''' ({{lang-bg|Област Перник}}) — область на западї [[Булгарія|Булгарії]]. Адміністратівный центер — місто [[Пернік]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Болгария]] c5lic233mvlcfjeygjx65eeexhb2twq 0 19832 173146 138898 2026-10-17T14:49:15Z Engelseziekte 2261 delete 173146 wikitext text/x-wiki {{Delete}} Ньютоновы законы рушаня — фізичні законы, одкрыті [[Ісаак Ньютон|Ісааком Ньютоном]]. === Первый закон === Нынішньоє формульованя: Суть такі сістемы одчисленя, які суть інерціалными, односно якых матеріалні точкы, коли на них не дїют ниякі силы (вадь не дїют силы взаимновыважені), суть у станови покуя вадь вываженого прямолінійного рушаня. Формульованя Ньютона: === Другый закон === Нынішньоє формулованя: У інерціалнув сістемі одчисленя приспішеня, котроє дустає матеріална точка из постоянов масов, прямо сорозмірно рувнодїючів вшыткых прикладеных до ниї сил, и обернуто сорозмірно ї масі. Формульованя Ньютона: === Тритьый закон === Нынішньоє формульованя: Матеріалні точкы кооперувут єден з другым силами, мавучими єднаку природу ай направлеными по прямув, што зкапчує отї точкы, рувні по модулю ай сопротивноє по направленю. Формульованя Ньютона: [[Катеґорія:Фізіка]] [[Катеґорія:Ісаак Ньютон]] r4bo7znz441f2tyywvqtax9izmbrynl 0 20258 173313 138603 2026-10-17T22:19:37Z Engelseziekte 2261 delete 173313 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Петер''' може означовати: * [[Петер Паул Рубенс]] * [[Петер Пучек]] * [[Петер Шворц]] {{Чеперушка}} 9ydu8z90ts52hllzxci9emkg6zb6lsq 0 20259 173271 138612 2026-10-17T21:33:02Z Engelseziekte 2261 delete 173271 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Павел''' може означовати: * [[Павел Петро Ґойдіч]] * [[Павел Цибере]] * [[Павел Стефановскый]] * [[Павел Роберт Маґочій]] {{Чеперушка}} fkkbi8qhe5ct0aax6prf30wzbi0rabi 0 20260 173126 138608 2026-10-17T14:32:31Z Engelseziekte 2261 delete 173126 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Николай''' може означовати: * [[Николай Бард]] * [[Николай Гвозда]] * [[Николай Чернышевскый]] * [[Николай Лобачевскый]] * [[Николай Бескид]] * [[Николай Нодь]] {{Чеперушка}} 177xhftuv5qaaf23lbzkqjwjictugqw 0 20291 173073 139777 2026-10-17T13:28:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173073 wikitext text/x-wiki '''Націонална русиньска самосправа''', ці тыж '''Русиньска штатна самосправа в Мадярьску''' ({{lang-hu|Országos Ruszin Önkormányzat}}) — є самосправа, котру має [[Русины в Мадярьску|русиньскый]] [[народ]] в [[Мадярьско|Мадярьску]], подля з законами Мадярьска. == Історія == Мадярьскый парламент прияв закон про права націоналных і етнічных меншын в [[Мадярьско|Мадярьску]], котрый предповідав конштітучне право [[Меншына|меншын]] творити орґаны містьской самосправы і самосправы меншын. У роцї 1994 в Мадярьску одбыли ся містьскы выборы, якы першыраз в історії дали можность вшыткым меншынам вырїшыти, ці хотять они самоорґанізовати ся, і вызначіти, як они будуть позіціоновати себе на політічный арены Мадярьска. Меншыны хосновали тоту правову можность. == Референції == {{Переклад|hr|Rusinska državna samouprava u Mađarskoj|3416673}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Русиньска діаспора]] pu6ew1ikgeflvru7i48cjmsfe4q40pr 0 20699 173521 172029 2026-10-18T00:15:20Z Halajkovič 33393 173521 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Новы́й Рӯ́к''' – [[Сято|праздник]], котрый зачинать новый рӯк. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Праздникы]] [[uk:Новий Рік]] 61crggchw00avnwvdxmqv5ccuo33x9x 0 20795 173189 151930 2026-10-17T17:21:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173189 wikitext text/x-wiki {{Місто}} [[Файл:Karviná_přehled.jpg|міні|Гербы округа Карвіна]] '''Окрес Карвіна''' ся находит в чеськуй [[Сілезія|Сілезії]], адміністративно входит в [[Моравскошлезскый край|Моравськосілезькый край]]. Його адміністративным центром є варош Карвіна. На сїверо-западі граничит з окресом Опава, на западі з окресом Острава-місто, на югови з окресом Фрыдек-Містек, всі вни входят в Моравськосілезькый край. На востоці и на сївері граничит з [[Польско|Польщов]]. В округ входит 5 адміністративных району муніципалітету, котрі єднакі районам муніципалітетам з делеговаными уповномачами: [[Файл:Karviná-ORP.svg|міні|Районы округа]] * [[Богумін]] * Ческы Тєшин * [[Гавіржов]] * Карвіна * Орлова {{Стыржень}} [[Катеґорія:Окресы в Чехах]] be3zn04bobezul75o6qezb0b3474wzl 0 20823 173199 142663 2026-10-17T17:35:23Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173199 wikitext text/x-wiki {{Місто}} '''О́сака''' ({{lang-ja|大阪市}}) — третьый по обывательству [[варош]] [[Японія|Японії]], котрый находит ся в южнуй часті острова [[Хонсю]], коло горла рікы [[Йодо]] в [[Осакский залив|заливі Осака]]. З 1956 года має статус [[Державный город в Японии|вароша]]. Площадь вароша складає 223,00 км², обывателю — 2 685 481 чоловік (1. авґуста 2014), густота обывателю — 12 042,52 чол./км². Осака, є [[Список городов Японии|третьым по обывательству варошом Японії]], рахує ся третьым по безпечності варошом на Землі (пусля [[Токіо]] и [[Сінґапур]]а). == Географія == [[Файл:Osaka satellite map.jpg|мини|слева|200пкс|[[Осакськый залив]] и ріка [[Йодо]] из космоса]] Осака находит ся в западнуй часті префектуры Осака, в середині острова [[Хонсю]]. У вароша є выход ид Внутрішньому Японському морьови. Рельєф Осакы рувнинный. Сама высока точка — гора Нова Цурумі в районі Цурумі, высотов 37,5 м. Самая низька точка — містнусть Яматода в районі Нісі-Йодогава, она находит ся на позначці −2,21 ниже уровня моря.<ref>{{Cite web |url=https://www.weforum.org/agenda/2019/09/safest-cities-tokyo-singapore-osaka-security-urbanization-economist-intelligence-unit/ |title=Tokyo is the world’s safest city, according to the Economist Intelligence Unit {{!}} World Economic Forum |access-date=2020-10-27 |archivedate=2020-10-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201031060136/https://www.weforum.org/agenda/2019/09/safest-cities-tokyo-singapore-osaka-security-urbanization-economist-intelligence-unit/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.mentalfloss.com/article/506561/tokyo-tops-list-safest-cities-world-new-report-says |title=Tokyo Tops List of Safest Cities in the World, New Report Says {{!}} Mental Floss |access-date=2020-10-27 |archivedate=2020-10-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201030190335/https://www.mentalfloss.com/article/506561/tokyo-tops-list-safest-cities-world-new-report-says }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.nippon.com/en/japan-data/h00534/tokyo-ranked-world%E2%80%99s-safest-city.html |title=Tokyo Ranked World’s Safest City {{!}} Nippon.com |access-date=2020-10-27 |archivedate=2020-10-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201030202746/https://www.nippon.com/en/japan-data/h00534/tokyo-ranked-world%E2%80%99s-safest-city.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.japantimes.co.jp/news/2019/08/30/national/tokyo-ranked-worlds-safest-city-third-consecutive-year-economist-intelligence-unit/ |title=Tokyo stays on top for third year, with Osaka No. 3 in ranking of world’s safest cities {{!}} The Japan Times |access-date=2020-10-27 |archivedate=2020-10-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201031013603/https://www.japantimes.co.jp/news/2019/08/30/national/tokyo-ranked-worlds-safest-city-third-consecutive-year-economist-intelligence-unit/ }}</ref>. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} mkoqjdtzv93tgytvvojko00u8wg14am 0 20884 173205 142987 2026-10-17T17:36:15Z Engelseziekte 2261 delete 173205 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто}} '''Орша''' ([[Білоруськый язык|біл]]- О́рша) — варош в Вітебськуй областї на сїверо-востоцї [[Білорусь|Білорусі]], близько до границі з [[Росія|Російов]]. Обывателю в сьому вароші 103 тысячі. == Історія == Перші спомины про варош сут в [[1067]]. годови. Нынї Орша вто промысловый варош, тай є єдным з майважных жилїзничных узлу Білорусі тай всьої [[Выходна Европа|восточної Европы]]: туй стрічают ся жилїзничні лінії [[Варшава]] – [[Мінск]] – [[Москва]] и [[Санкт-Петербурґ]] – Вітебськ – Жмеринка – [[Одеса]], в котрых сут жилїзничні переїзды, и три жилїзничні станції. == Люди == * Лев Выготськый (1896–1934) – психолог російського, єврейського похоженя. * [[Володимир Караткевіч]] (1930–1984) – білоруськый писатель, поет и драматик. * Павел Севяринець (* 1976) – білоруськый журналіст и християнсько-демократичный політик. ==Одкликованя== {{Переклад|cs|Orša}} cunbwfeey7ea8j6r0z5jqb7wtw1cys6 0 20909 173522 171235 2026-10-18T00:15:31Z Halajkovič 33393 173522 wikitext text/x-wiki '''Сонячноє затменя 8. апріля 2024 года'''&nbsp;— повноє сонячноє затменя 139 сароса, повну фазу котрого мож буде наблюдати на території [[Мексіко|Мексикы]], [[Споєны Штаты Америцькы|США]] и [[Канада|Канады]]. Часточно фазы затменя буде видко в [[Северна Америка|Сївернуй Америці]], и в Западнуй [[Европа|Европі]] тай в Середнюй [[Середня Америка|Америці]]. Йсе затменя є повторьованьом через сарос повного [[Сонячноє затменя|сонячного затменя]] [[29. марец|29. марта]] [[2006]] года. Другоє затменя даного сароса стане ся 20. апріля [[2042]] года. == Анімація затменя == [[Файл:SE2024Apr08T.gif]] Анімація хода затменя Варош [[Карбондейл (Ілінойс)|Карбондейл]] стане унікалным містом, де будут наблюдати ся 2 повных [[Сонячноє затменя|сонячных затменя]] промином 7 году в 2017 и в [[2024|2024 годах]]. ==Одкликованя== {{Переклад|uk|Сонячне затемнення 8 квітня 2024 року}} {{stub}} gbeqhwa0t5b9sbn4cqxceeg0drh0ddb 0 20912 173314 166888 2026-10-17T22:20:27Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173314 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Пе́тер Пеллеґрі́ні''' ([[Словеньскый язык|словац]]. ''Peter Pellegrini''; род. [[6. октобер|6. октовбра]] [[1975]], Банська-Быстриця, [[Чеськословеньско|Чехословакія]]) — [[Словеньско|словацькый]] політичный и державный дїятель. Президент Словацької Републікы из 15. юнія 2024 года. Лідер партії «Голос — соціална демократія». Предсїдник Націоналної рады Словакії з 25. октовбра 2023 года<ref name="pravda">{{Cite web |author=Adriána Belej Majerčínová |url=https://spravy.pravda.sk/domace/clanok/686149-ustanovujuca-schodza-nr-sr-poslanci-zlozia-sluby-volit-sa-bude-sef-parlamentu-podpredsedovia-aj-predsedovia-vyborov/ |title=Pellegriniho zvolili za predsedu NR SR, v rozprave mu Matovič tvrdo vynadal. Menovanie vlády sa posúva |language=sk |publisher=Pravda |date=2023-10-25 |access-date=2023-10-25 }}</ref> и в 2014—2016 годах. У минулости — премєр-міністер Словакії (2018—2020). 6. апріля 2024 года быв выбраный президентом Словакії, став посаду в юнії 2024 года. == Біографія == Родив ся 6. октовбра 1975 года в Банськуй-Быстриці в Чехословакії. Выштудованый економіст, учив ся на економічному факултетови Університета Матея-Бела в Банськуй-Быстрици тай на Технічнум університетови в [[Кошіцї|Кошицях]]. Робив в компанії ''Hiljo-Slovakia'', быв помочником депутата парламента. ==Одкликованя== {{Переклад|ru|Пеллегрини, Петер}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Жыючі люде]] t1utg4pd2qd38d9wrnyy4eheorinwsr 0 20917 173494 156358 2026-10-18T00:02:27Z Halajkovič 33393 173494 wikitext text/x-wiki '''Квадратный кілометер''', тыж '''км²''' — єдиніця вимірёваня плохы, же є [[квадрат (ґеометрія)|квадратом]]. Квадратный кілометер ся складать з єдного міліону квадратных метрів ці з 100 [[гектар]]ів. Скорочіне позначіня квадратного кілометра — «км²» ({{lang-la|km²}}) або «кв. км». Назва «кілометер квадратный» є складовов з трёх слов: [[метер]] — ''metro cattolico'' (в перекладї з [[Таліаньскый язык|таліаньского]] є універзална міра<ref>{{citation|title=Misura Universale|year=1675}}</ref>); кіло — множнык 103 ці 1000; квадратный — для позначкы єдиніцы выміру розлогы (двомірного обєкта). == Одказы == * [http://commercial_dictionary.academic.ru/728/квадратный_километр Справочный коммерческий словарь.&nbsp;— М.: Издание Центросоюза. Под редакцией проф. Н.&nbsp;Г.&nbsp;Филимонова. 1926.] [https://web.archive.org/web/20211028201301/https://commercial_dictionary.academic.ru/728/квадратный_километр] 8. апріль 2024 {{ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120512082757/http://uazakon.com/big/text262/pg1.htm Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96] {{ref-uk}} == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Квадратний кілометр|35140180}} [[Катеґорія:Единкы плохы]] etik4ng95zn2upzo6vug7cmgctk34n7 0 20960 173167 170269 2026-10-17T14:51:39Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173167 wikitext text/x-wiki [[Файл:Deutsche_Bundesbank_by_Matthew_Bisanz.jpg|праворуч|міні|260x260пкс|Будова Нїмецького Бундесбанка, установа-емітента нїмецької маркы в 1957—2001 годах]] '''Нїме́цька ма́рка''' ({{Lang-de|Deutsche Mark}}; курто '''DM''', у межинароднуй банковськуй термінолоґії '''DEM''', в обычнуй бисїдї '''D-Mark''' вадь курто '''Mark''', в анґлоязычных країнах май булше говорят '''Deutschmark''')&nbsp;— бывша валюта [[Нїмецько|Нїмеччины]]. Йиї пустили в обіг [[1948]] года на території [[Сполкова републіка Нїмецько (1949—1990)|Западної Нїмеччины]]. 1990 года стала грошовыв єдиницьов зкапчаної Нїмеччины. Руняла ся 100 пфеніґам ({{Lang-de|Pfennig}}, курто: pf). В обігови были купікы номіналом 1, 2, 5, 10, 50 пфеніґу и 1, 2, 5 марок тай банкноты в 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 и 1000 марок. Центральный банк&nbsp;— Нїмецькый Бундесбанк. Дякуючи строгуй монетарнуй полїтиці Бундесбанку, нїмецька марка за час свого бытя мала «твердый» обміный курс до другых валют и была другов за популярностьов резервнов валютов у світі. З [[1. януар|1. януара]] [[2002|2002 года]] в Нїмеччині ввели [[евро]]. Міняня на нову валюту проводили за курсом 1,95583 маркы за єдно евро. ==Одкликованя== {{Переклад|uk|Німецька марка|41908763}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Марка]] [[Катеґорія:Валуты]] [[Катеґорія:Валуты Европы]] [[Катеґорія:Валуты штатів]] cgtqisz07gog8nqa42ha7lpg9wq9x4l 0 20994 173335 143598 2026-10-17T22:45:20Z Engelseziekte 2261 delete 173335 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Чеперушка}} * [[Подґоріца]] — головне і найвекше місто Чорной Горы. rekn56pi0twzcwrtdjwi9c383f43ziw 0 20995 173336 143599 2026-10-17T22:45:27Z Engelseziekte 2261 delete 173336 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-cnr|Podgorica, Подгорица}} |країна = {{flag|Чорна Гора}} }} '''Подґо́ріца''' ({{lang-cnr|Podgorica, Подгорица}}) — [[головне місто|головне і найвекше місто]] [[Чорна Гора|Чорной Горы]]. == Референції == {{reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Чорной Горы]] [[Катеґорія:Головны міста]] [[Катеґорія:Міста Чорной Горы]] {{Головні міста країн Европы}} fglggbgrxro3hrespreigxz4pwnys1s 0 21002 173442 172460 2026-10-17T23:44:23Z Halajkovič 33393 173442 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Регион}} '''(По́льскоє) Ґенера́лноє Ґуберна́торство''' ({{lang-de|Generalgouvernement}}, {{lang-pl|Generalne Gubernatorstwo}}, {{lang-uk|Генеральна губернія, Ґенеральна губернія}}) — адміністративно-територіалноє образованя на території окупріоватой из [[1939]] року [[Польско|Польска]]. Сотовореноє [[12. октобер|12. окто̄вбра]] [[1939]], перестало екзістовати [[2. фебруар]]а [[1945]] року. Столиця — [[Краков|Кракӯв]], [[Лодзь]]. == Історія == Території Польска ся называли «Ґенералноє Ґубернаторство» у [[Російска імперія|Російськӯв ріші]] до [[1916]] року ([[De jure|де-юре]] до [[1918]]).{{жрідло}} Польскоє Ґенералноє Ґубернаторство сотворено [[26. октобер|26. окто̄вбра]] [[1939]] року по указу [[фӯрер]]а [[Націстічне Нїмецько|Німицького Рейха]] [[Адолф Гітлер|Адолфа Ґітлера]] уд [[12. октобер|12. окто̄вбра]] того же року. До [[31. юл]]а [[1940]] року называлося «''Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete''» («''Ґенералноє Ґубернаторство на окупіроваты Польскі земли''»). Ґенералноє Ґубернаторство ділило ся на 5 [[Дістрикт|дістриктӯв]]: [[Дістрикт Кракӯв|Кракӯв]], [[Дістрикт Радом|Радом]], [[Дістрикт Варшава|Варшава]], [[Дістрикт Люблін|Люблін]] и [[Дістрикт Ґаличина|Ґаличина]] (из [[1941]] року). Ґубернатором быв [[Ґанс Франк]], ёго замістник [[Бюлер, Ёзеф|Ёзеф Бюлер]]. Столиця — [[Краков|Кракӯв]]. Май великы права мали [[Німці]], дале ишли [[Українцї|Украйинці]], и уж потӯм [[Поляци|Полякы]] а ищи ниже были [[Евреи|Жиды]].{{жрідло}} У ходови Вісло-Одерской стратеґіцько-наступателной операції РСЧК узяли [[Краков|Кракӯв]] и вшыткоє Ґенералноє Ґубернаторство. На ёго місті сотворили [[Польска Людова Република|Польску НР]] а Ґенералноє Ґубернаторство признали преступныв орґанізаціёв, Ґанс Франк же быв розстріляный.<ref>https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/;3904740</ref> == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} 7aj9y879rxgk4dqlh17hvhfm0182jzy 0 21009 173119 162510 2026-10-17T14:29:48Z Engelseziekte 2261 delete 173119 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}}{{Місто |місцёва назва = {{lang-sr|Неготин, Negotin}} |прапор = Flag of Negotin.svg |країна = {{SRB}} }} '''Неґотін''' ([[Серьбскый язык|серб]]. Неготин) ([[Власькый язык|влас]]. Negotin) ([[Булгарьскый язык|болґар]]. Неготин) — [[Місто|варош]] у выходнӯв [[Сербія|Сербії]]. Адміністративный центр [[Община Неґотін|Общины Неґотін]]. == Історія == Из давна туй жили [[Влахы]], [[Сербы]], [[Румыны]] и [[Болгары|Болґары]], у [[XVI. стороча|XVI]] сторочови первый раз ся споминать у Турицькых документох, у [[1804]] році туй ся удбыло первоє Анти-Турицькоє Восстаніє. == Туристичны Міста == У [[Список Объектӯв Всесвітнёго Наслідя ЮНЕСКО у Сербії]] входять [[Неґотинські Пивниці]]{{Жрідло}}. == Обывательство{{Жрідло}} == [[Сербы]] — 92,49% [[Влахы]] — 1,49% [[Циґане|Ромы]] — 1,16% [[Чорногорцѣ|Чорноґорці]] — 0,42% [[Югославы|Юґославы]] — 0,34% [[Македонцѣ|Македонці]] — 0,29% [[Румыны]] — 0,27% [[Болгары|Болґары]] — 0,18% [[Албанцѣ|Албанці]] — 0,16% [[Хорваты|Горваты]] — 0,16% [[Мусульмани (Націоналность)]]— 0,07% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,06% [[Словінці]] — 0,03% [[Українцї|Украйинці]] — 0,02% [[Німці]]— 0,01% [[Русы|Руські]] — 0,01% Неупознато — 1,90% [[Катеґорія:Населены пункты Сербії]] [[Катеґорія:Міста Сербії]] 5ccc8r0u90vjrk7ccmee7y32an4mciu 0 21030 173354 149932 2026-10-17T23:09:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173354 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flag of Rusyns 2007.svg|міні|[[Флаґ русинів|Прапор Русинів]]]] '''Прапор, флаґ''', '''фана''' ці '''застава''' є дараб полотна, обычайно прямокутной формы, з орнаментом і різныма цвітами. Наука, котра штудує прапоры, кличе ся вексілолоґія (од {{Lang-la|vexillum}} „прапор“). == Курагов == Єдным із видів прапорів є [[Хрістіанство|хрістіаньска]] церьковна курагов, котра ся найвеце поужывать у [[Православна церьков|православных]] літурґіях і [[Ґрекокатолицька церьков|выходнім обряді]]. == См. тыж == * [[Прапоры незалежных штатів]] == Література == *Crouthers, David D. [[1978]]. ''Flags of American history.'' Ill. Nicholas Zarrelli. Maplewood Novae Caesareae: Hammond. ISBN 0843730803. *Healy, Donald T., et Peter J. Orenski. [[2003]]. ''Native American flags.'' Praefatio Carl Waldman. Normanniae: University of Oklahoma Press. ISBN 0806135565. *Kaye, Ted. [[2006]]. ''Good flag, bad flag: how to design a great flag.'' Trentoniae Novae Caesareae: North American Vexillological Association. ISBN 9780974772813, ISBN 097477281X. *Quaife, Milo Milton, Melvin J. Weig, et Roy E. Appleman, eds. [[1961]]. ''The history of the United States flag, from the Revolution to the present, including a guide to its use and display.'' Praefatio Roger Butterfield. Adumbrationes Elmo Jones. Novi Eboraci: Harper. *Smout, Arthur Henry. [[1968]]. ''The flag book, Australia; when, where and how to fly or display flags correctly.'' Brisbane: Lions International, Australia, District 210K. *World Book. [[2005]]. ''World Book's Encyclopedia of Flags.'' Sicagi: World Book. ISBN 0716679000. *Znamierowski, Alfred. [[2010]]. ''World Encyclopedia of Flags,'' ed. retractata. Londinii: Southwater (Anness Publishing). ISBN 1844768953, ISBN 978-1844768950. {{Стыржень}} {{Commonscat|Flags}} [[Катеґорія:Прапоры]] iieekeuagmvmtlnpqupb5z7mmtxivjy 0 21079 173348 151424 2026-10-17T23:00:44Z Engelseziekte 2261 delete 173348 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''По́нтий Пила́т''' ([[Латиньскый язык|лат]]. Pontius Pilatus) — римскый [[Протекторат Иудея (6-135)|Протект Иудеї]] 27-37 р. н.е, служив при [[Тиберій|Імператорови Тиберійови]]. Вӯв суд над [[Исус Христос|Исусом Христом]] и приказав го розопъяти. У [[Етиопия|Ефиопії]] ёго динь ся празднує [[19. юн|19]] авадь 25 [[Юн|юна]]. {{Особа}} == Понтій Пилат у художестві и културі == "Майстер и Марґарита" [[Мигаль Булґаков|Мигаля Булґакова]] , "Прокуратор Иудеї" [[Анатол Франс|Анатола Франса]] , У [[Кіно|кінови]] здойнялося много картин за ёго особу: Зіґмунд Любин "Игра Пристрастя". [[Фінландія|Фінляндия]], 1898. Жове Бавъера "Исус из Назарета", 1942. Безил Сідней "Саломия", 1953. [[ЗША]] Річард Бун "Плащениця", 1953. [[ЗША]] И инні. == Удкликованя == ''Тоты данны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%82 Понтій Пілат (Україна)] на Україньскій Вікіпедії (число ревізії не было становлене'' rwx8twlu6c3icj7jbnnuv3e3w6f0l3g 0 21089 173116 151423 2026-10-17T14:29:32Z Engelseziekte 2261 delete 173116 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-be|Нясвіж}} |країна = {{BLR}} }} '''Не́свіжь''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Нясві́ж) ([[Російскый язык|рус]]. Несвиж) ([[Тарашкевиця|біл]] -тар. Нясьвіж) — [[Місто|варош]] у [[Білорусь|Білорусі]], [[Міньска Область|Міньской области]], [[Несвізькый Район|Несвізького Района]]. == Історія == [[Варош]] основаный у [[XIII. стороча|XIII]] стороччови, [[Князь|князём]] му быв [[Юра Ярополкович Несвізькый]], у [[1492]] році князём быв Петрашко Кы́шка. [[Петро Монтиґердович "Білый"]] получив Несвіжь уд князя [[Великоє Княжество Литовськоє|ВКЛ]] . При пуддержці [[Італія|Таліянськых]] архітекторӯв у [[1583]] році быв залаже́ный замок у Несвіжови. [[Місто|Варош]] мав у [[XVI. стороча|XVI]]-[[XVIII. стороча|XVIII]] сторочови мав архів а у [[XVIII. стороча|18]] ст. мав свою [[Новинка|ґазету]] на [[Літовскый язык|Литовськӯм]] і [[Білоруськый язык|Білоруськӯм]] [[Язык|языках]]. У [[1812]] році владарь замка пуддержав [[Наполеон Бонапарт|Наполеона І]] а кой тот про́грав во̄йну та владарь замка лишив го. Ныні пла́нувуть возобновити [[Каплиця|каплицю]] и ищи пару объектӯв у замкови. == Интересны Факты == [[Несвізькый замок]] є на Купюрі 100,000 [[Білоруськый рубль|Білоруськых Рублю̄в]]. == Обывательствво == У [[2004]] році у [[Місто|варошови]] жило 14,3 тысячі людий. У [[2006]] році — 12,3 тысячі У [[2018]] році — 15,808 01.01.2024 — 15,968 == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B6 Несвіж (Україна)] на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). n0ffvj1hfhlgs7i73dncqbeggtykn8v 0 21106 173310 147068 2026-10-17T22:17:27Z Engelseziekte 2261 delete 173310 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Персенеж''' ([[Французькый язык|фр]]. Perceneige) — [[село]] у [[Франція|Франції]], [[реґіон]] [[Бурґундия-Франш-Комте]]. {{НП}} == Економіка == Уровинь економічно активных людий высокый, 69% на 2010 рӯк. У 2010 році у селі ся числило 408 опшарь. Сиридньый дохӯд жителя 18,838 [[Евро|Євро]] == Обывательство == 2010 рӯк: 936 обывателю̄в 01.01.2021: 935 обывателю̄в У селі є [[408]] опшарь . == Референції == http://www.ign.fr/affiche_rubrique.asp?rbr_id=1087&CommuneId=80634{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%B6 Перснеж] на україньскій Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). pnw0fwbfn6yimpocj7nwuitz5nm0tr6 0 21112 173070 147788 2026-10-17T13:25:22Z Engelseziekte 2261 delete 173070 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Наро́ды мо́ря''' — група [[Народ|народӯв]] Сереґземного мо́ря які начали міґрацію у час [[Катастрофа Бронзового Віку|Катастрофы Бронзового Віку]], XIII стороча до н.е. , ид границям [[Древньый Єґипет|Єґипта]] и державы [[Хетты (народ)|Хеттӯв]], из [[Балканскый полуостров|Балкан]] и Італії. == Плоды Міґрації == [[Файл:Pulasti (Philistine) and Tsakkaras (painting).png|справа|400px|thumb]] [[File:Migration map of Greek tribes at the turn of II - I millennium BC-ru.svg|мини|справа|400px|Карта переселеня ґрецькых племен в II - I тысячороччови до н. е.]] [[Історік|Гісторикы]] рахувуть плодами [[Міґрація|Міґрації]] народы: [[Ґараманты]], [[Фластимляни|Фластимля́ни]], [[Етрускы|Етру́скы]], [[Фригы]] и [[Сикулы|Сикулы́]]. [[Нашестя «народӯв моря»|Нашестя '''«народӯв моря»''']] прине́сло из собов зничтожіня многых выходно-сереґземноморскых варошӯв, хоть [[Рамзес ІІІ]] розсіяв утi народы и заставив их лишитися його державы. == Знамі Изследователі == • [[Дрюс Роберт]] • [[Ясур-Ландау Асаф]] • [[Зінґер Ітмар]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8B_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F Народы моря] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). f9qi31m0gt2bhhh94egsc1r6q5z0mmi 0 21119 173349 147793 2026-10-17T23:00:51Z Engelseziekte 2261 delete 173349 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:West_slavs_9th-10th_c..png|міні|праворуч|<small>Розселеня Лехітьскых племен. Поморяны зго̄рі коло Полян и Мазовшан.</small>]] '''Поморяны''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Pomoranen) ([[Польскый язык|пол]]. Pomorzanie) ([[Літовскый язык|лит]]. Pamarėnai) — западно словяньскоє племня жившоє у VI-XVIII сторочах у [[Реґіон|реґіонови]] [[Поморя]] авадь [[Померанія]]. == Історія == У 10 ст. Князь [[Мешко І]] пудкорив Поморян, у XI сторочови Поморяни пудняли восстаніє против [[Польско-литовска уния|Полякӯв]] и получили независность. Князь [[Вратіслав І]] крестив Померанію, У 1180-ых у Померанію зачали селитися Німці, позад во̄йн из [[Даньско|Даньском]] і зпустошінём зимиль Померанія радо принимала поселенцю̄в. По даякӯв информації Поморяни жили і в [[Лівоньскый Орден|Лівониї]]. == Иппен позерайте == [[Поморьскый язык]] [[Поморя]] [[Полабскі Словяни]] [[Висла|Вісла]] [[Датсько-Помераньскі Во̄йны]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B5 Поморяне] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rf8nosm7mzdn6w120weudj05rg29vdt 0 21130 173136 147797 2026-10-17T14:40:03Z Engelseziekte 2261 delete 173136 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Норік''' ([[Латиньскый язык|лат]]. Noricum) ([[Словіньскый язык|сло]]. Noriško) ([[Баварьскый язык|бав]]. Noricum) — римска провінція екзістуюча у 16 р. до. н.е — 476 роках, на зимлёх нынішнёго [[Австрія|Ракуська]] и [[Словенія|Словенії]]. == Ґеоґрафія == У Римскый час Норік быв миже [[Паннония|Панноніёв]] і Рецьку, бӯльша часть провінції была горы і хащі, на север уд провінції текла ріка [[Дунай]]. == Історія == У VI-V сторочови до н.е [[Іллірія|Іллірійскоє]] племня Норік захватило обшырні землі миже ріков [[Сава]] і [[Дунай|Дунайом]]. Столицёв товды іщи независного княжества была [[Норея]]. [[Римска империя|Рымляни]] раховали сисю зимлю за необходиму позад великых заляг желіза. У 16 р. до. н.е из [[Тавріскы|Таврісками]] (народ Норіка) вайновав [[Публій Силій Нервош]], а ужек через рӯк княжество пудкорилося Тиберійови і Друзови котрі были полководцями Рымлян. У 401 році Вандалы захватили прибережный '''Норік''' зничтоживши варош [[Лавріяк (варош)|Лавріяк]]. У 430-431 роках у '''Норікови''' бушовало восстаніє котроє подавив [[Аецій]]. У 456 році племня "[[Ругы (племня)|Ругы]]" пудчинили часть Норіка. У 467-72 роках у '''Норікови''' жили [[Остготы]]. У 476 році [[Одоакр]] напав на Норік из свойым вӯйськом и у́тіснив Рымлян из провінції. У кӯнцёви V сторочча бӯльша часть крайны была пуд Остготами і леш северо-западна часть была пуд Баварьскым Кралёвством. У VI-VIII сторочах у крайні ся селили [[Карантаны]]. Северо-выход реґіона до начала IX сторочча быв пуд [[Аварскый Каґанат|Аварами]]. == Знамі Родаци == • ст. мч. [[Флоріан]] [[250]]-[[304]] р. — Началник вайнового округа у Области и раннёхристиянськый мученик. == Лідеры == Еккео — 200 р. до. н.е Боро Тінео Атта Андаматёш Екрітусір — 60 р. до. н.е Воккіо — 60-45 р. до. н.е '''Екзістованя сих є сомнительноє''': Немет Ґазаторікс Ексінґома Свіекка Сонґе == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA#p-lang Норик] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). occ3j8e3bflwpfpcziwzl35514vji02 0 21136 173523 171757 2026-10-18T00:15:39Z Halajkovič 33393 173523 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Біґа́рь''' авадь '''Па́лиця''' ([[Україньскый язык|укр]]. Палиця) ([[Російскый язык|рус]]. Палка) ([[Анґліцькый язык|анґ]]. Club) — май простоє оружиє, кусок дрыва изуженый у місті де оно ся держить, крайня часть часто служить поразительным елементом. == Виды == '''Біта''' — спортивный инвентарь, што часто ся хоснує гі оружиє. '''Булава''' — Тычка из [[Круг|шар]]<nowiki/>ообразным кӯнцём, часто из желізными шыпами. '''Кнобкері''' — Традиціонныц [[Южна-Африканьска Република|Южно-Африканьскый]] біґарь. '''Окопна тычка''' — Тычка шчо ся хосновала гі оружиє у часы [[Перша світова война|І світовой во̄йны]]. '''Шылийла''' — Традиціонна [[Ирландия|Ирська]] угнута Тычка из шарообразным кӯнцём. '''Ханбо''' — [[Японія|Японьска]] тычка довготов у 90 [[Цент (міряня)|центӯв]]. '''Бумеранґ''' — у́гнута метательна '''тычка'''. И другі. == Приказкы == • Не ботов, та тычков — єднако • Тычку веречи — дуже близько • Ко хоче пса ударити, тычку на́йде (Из записий М. Номіса ). == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%8F) Палиця] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 4qw8b6kzch7ybxhrwiro3ttesj0g8ga 0 21138 173552 147801 2026-10-18T09:30:49Z Engelseziekte 2261 delete 173552 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пудхащовый''' ([[Російскый язык|рус]]. Подлесный) ([[Україньскый язык|укр]]. Підлісний) — [[село]] у [[Гулькевицькый район|Гулькевицькӯм районі,]] [[Краснодарьскый край|Краснодарьского края]], [[РФ]]. == Обывательство == [[2010]] р. — 175 людий, ~90% [[Русы|Руські]] ~10% инні. Обывательство ся из [[Час|часом]] увеличує, што є не типічно для исёго реґіона и для [[Росія|Росії]] у цілому. == Улиці == • ул. Бурна • ул. Челлена == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B9_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%8C) Подлесный] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 2tnn3nh8bt6is5rdrio9ya9c9erjdg9 0 21157 173490 168444 2026-10-18T00:01:37Z Halajkovič 33393 173490 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Шідзуо́ка''' ([[Японьскый язык|яп]]. 静岡県; Шідзуока-кен, японськоє уговоріня: [[:en:Help:IPA/Japanese|[ɕi.(d)zɯꜜ.o.ka, ɕi.(d)zɯ.o.kaꜜ.keɴ]]]<ref>Научно-изслідоватильськый институт телерадіёвіщаня NHK, ред. (24. мая 2016. року). NHK 日本語発音アクセント新辞典(на японському языкови). Выдатильство NHK.</ref>)&nbsp;— кен, находит ся в реґіонови [[Реґіон Чубу|Чубу]] на острові [[Хоншю]], [[Японія|Японія]]. Адміністративный центр&nbsp;— варош [[Шідзуока]]. Площадь кена 7780,50&nbsp;км², обывательство&nbsp;— 3&nbsp;699&nbsp;527&nbsp;чоловік (1.&nbsp;авґуста 2014), густота обывательства&nbsp;— 475,49&nbsp;чол./км². == Ґеоґрафія == [[Файл:MtFuji_FujiCity.jpg|міні]] Префектура на западї граничит из префектуров Аїчі, на сїверо-западї&nbsp;— префектуров Наґано, а на сїверо-востоцї из префектуров Канаґава. Шізуока омыває ся водами [[Тихый океан|Тихого океана]] в заливови Суруґа. На западови префектура переходит Японські Альпы, а дале на сїверї находит ся гора Фуджі, а май на [[восток]]&nbsp;— пувостров [[Ідзу (пувострув)|Ізу]]. == Історія == Префектура раз была роздїлена на провінцію Тотомі, провінцію Суруґа и провінцію Ізу. Выразным фактом префектуры є то, што она є отцюзнинов первого шогуна Токуґава. Провінція была пуд властьов Токуґава Іеясу, докить ун не завойовав території клана Годжо в реґіонови Канто. Пусля сього ун прикапчав ся ид Ода Нобунаґе и передав території пуд його управляня. Пусля того як ун став шоґуном, Токуґава вернув землї своюй родині.{{Жрідло}} == Символіка == [[Файл:Flag_of_Shizuoka_Prefecture.svg|міні|Прапор префектуры Шізуока]] Емблема префектуры была оглашена 6.&nbsp;авґуста 1968.&nbsp;года, а прапор&nbsp;— 26.&nbsp;авґуста. Синьый цвіт прапора означає Тихый океан, што символізує розвиваня и успішность префектуры<ref>{{Cite web |url=http://www.pref.shizuoka.jp/a_content/info/profile/kensei/trademark.html |title=県章・県旗 |publisher=Shizuoka Prefecture |access-date=2010-06-14 |language=ja |archiveurl=https://www.webcitation.org/65WUNpKdT?url=http://www.pref.shizuoka.jp/a_content/info/profile/kensei/trademark.html# |archivedate=2012-02-17 }}</ref>. Косичков префектуры была выбрана 21.&nbsp;септембра 1965.&nbsp;года азалія, деревом&nbsp;— османтус душистый (27.&nbsp;децембра 1966), а птицьов&nbsp;— чорна райська мухоловка (2.&nbsp;октовбра 1964)<ref>{{Cite web |url=http://www.pref.shizuoka.jp/a_content/info/profile/kensei/flowerbird.html |title=県の鳥・花・木 |publisher=Shizuoka Prefecture |access-date=2010-06-14 |language=ja |archiveurl=https://www.webcitation.org/65WURho2u?url=http://www.pref.shizuoka.jp/a_content/info/profile/kensei/flowerbird.html# |archivedate=2012-02-17 }}</ref>. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Сидзуока (префектура)|135754823}} 9ndvuab1kbppdd4reg3yqkcoyimyx39 0 21174 173397 170881 2026-10-17T23:30:03Z Engelseziekte 2261 delete 173397 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Провідєнія''' ({{lang-ru|2|Провидения}}) — село у [[Чукотскый Автономный Округ|Чукотскому Автономному Округови]], [[Росія|Росії]]. == Назва == [[Село]] назвато на честь Бухты котрӯв назву дав [[Брітаньска імперія|Британьскый]] моряк Томаш Мур у [[1848]] рокови.{{жрідло}} == Реліґія == У 1997 році у селови была удкрыта [[Православна церьков|Православна цирьков]].{{жрідло}} == Історія == У 1660 році [[Курбат Иванов]] добрався до сёї бухты. У 1937 році началося актівноє строительство [[Село|Села]] і [[Порт|порта]].{{жрідло}} [[10. май|10 мая]] 1946 року село было офіціално основаноє, ид 2000 рокови Село мало мати 12,000 насіліня по задумці, і предлагалося назвати село в честь Семена Дежнёва.{{жрідло}} У 1990-ых село Уреликы і Провідєнія зъеденили.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] живе на [[2023]] рӯк 2213 людий.{{жрідло}} Глава [[Село|села]] и общины Пудхащовый Евґен Віталіёвич.{{жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F Провидения] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене) {{stub}} j417nrplgdhea5m38g3nw3byomudjpv 0 21180 173557 144721 2026-10-18T09:39:37Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173557 wikitext text/x-wiki '''Пінї́нь''' ([[Кітайскый язык|кит]]. 拼音, [[Пінїнь|пін]]. pīnyīn), повна офіціальна назва '''Ханюй пінїнь''' ([[Кітайскый язык|кит]]. 汉语拼音, [[Пінїнь|пін]]. Hànyǔ pīnyīn, ''«Запис звуку китайського языка»'')&nbsp;— май розширеный стандарт латинізуваня [[Кітайскый язык|китайського языка]] (мандаринського діалекта), позначеня звуку китайського из помаганям латинської абеткы. Пінїнь быв вчиненый в кунцьови 50. году [[XX. стороча|XX. стогудя]], офіціально принятый на континентальнуй частї [[Китай|Китая]] в [[1979|1979.]] годї и принятый як межинародный стандарт у [[1991|1991.]] годї. Пінїнь так само хоснуют для написаня [[Гиероглиф|ієрогліфу]] на компютерови тай для гляданя слов у словниках. Альтернативна назва&nbsp;— «'''китайськый фонетичный алфавіт'''» (КФА). ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Піньїнь|42509229}} {{Стыржень}} hzl8sylbp4vfs41qlf9vvylo8jhj93w 0 21201 173287 144801 2026-10-17T21:44:17Z Engelseziekte 2261 delete 173287 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Panka Wooden Catholic Church RB.jpg|міні|226x226пкс|Костьол Михайла]] '''Панка''' — село в [[Україна|Україні]], у [[Чернівецький район|Чернівецькому району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. == Гісторія == Село було засноване в XV. строча. В [[2020]] році увійшло до складу [[Чернівецького району]]. == Обывательство == === язык<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref> === [[Україньскый язык|Українскый язык]] — 2404 (97.37%) [[Румуньскый язык|Румыньскый язык]] — 31 (1.26%) [[Російскый язык]] 31 (1.26%) [[Польскый язык]] 1 (0.04%) == Референции == [[Катеґорія:Чернівецька область]] [[Катеґорія:Села Україны]] a30bsqr6gcyisf9aqeyk2pzewzzojmk 0 21203 173568 168071 2026-10-18T09:42:07Z Engelseziekte 2261 delete 173568 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Пути́ла''' є село на [[Буковина|Буковинї]], в [[Выжницькый раён|Выжницькому раёну]] [[Чернівецька область|Чернівецькой области]]. Лежыть на [[Ріка|рїцї]] [[Путилка (рїка)|Путилка]] == Історія == Перша споминка о селї было в роцї [[1501]].<ref>http://ukrssr.com.ua/cherniv/putilskiy/putila-putilskiy</ref> В роцї 1991 стало частёв [[Україна|Україны]]. == Обывательство == Обывательство з року [[2022]] є 3374 особ. === Язык === * [[україньскый язык]] — (98,56%) * [[російскый язык]] — (1,07%) == Референції == {{референції}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Чернівецька область]] [[Катеґорія:Села Україны]] qxn0k14jcd0chyl8uc5fsjqgl79off8 0 21204 173360 151624 2026-10-17T23:15:43Z Engelseziekte 2261 delete 173360 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Прекму́ря''' ([[Словіньскый язык|словін]]. Prekmurje) ([[Мадярскый язык|мад]]. Muravidék) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Prekmurje) — історическа область у [[Словенія|Словіньску]] и [[Мадярьско|Мадярщині]], то є Зона шыріня Прекмурьскых говорӯв. {{Універзалный інфобокс}} Ландшафт доста руный но даколи є пудоймы на холмы у оддаліню уд рікы [[Мура (ріка)|Мура]]. == Історія == У [[800|800-ых]] роках зимля входила у состав Блатонского княжества. У [[894]] році захвачено [[Мадярске кральовство|Мадярами]] и злучено ид [[Мадярске кральовство|Мадярьскому княжествови]] (886-1000), '''Прекмуря''' было Южна часть [[Жупа Ваш|Жупы Ваш]] и западной [[Жупа Зала|жупы Зала]]. Жило там 90,000 Словінцю̄в протестантӯв, у [[1920]] році по [[Трианонскый мирный договор|Тріанону]] быв прилученый ид [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох|КСХС]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%B5 Прекмурье] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 3gfpbtw5pit3naqpg7cqis78p4nk9hp 173491 173360 2026-10-18T00:01:47Z Halajkovič 33393 173491 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Прекму́ря''' ([[Словіньскый язык|словін]]. Prekmurje) ([[Мадярскый язык|мад]]. Muravidék) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Prekmurje) — історическа область у [[Словенія|Словіньску]] и [[Мадярьско|Мадярщині]], то є Зона шыріня Прекмурьскых говорӯв. Ландшафт доста руный но даколи є пудоймы на холмы у оддаліню уд рікы [[Мура (ріка)|Мура]]. == Історія == У [[800|800-ых]] роках зимля входила у состав Блатонского княжества. У [[894]] році захвачено [[Мадярске кральовство|Мадярами]] и злучено ид [[Мадярске кральовство|Мадярьскому княжествови]] (886-1000), '''Прекмуря''' было Южна часть [[Жупа Ваш|Жупы Ваш]] и западной [[Жупа Зала|жупы Зала]]. Жило там 90,000 Словінцю̄в протестантӯв, у [[1920]] році по [[Трианонскый мирный договор|Тріанону]] быв прилученый ид [[Кральовство Сербох, Хорватох и Словенцьох|КСХС]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BC%D1%83%D1%80%D1%8C%D0%B5 Прекмурье] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 3vi1j6nejfjf9gb7r7v75w8ffbpxki0 0 21205 173441 172076 2026-10-17T23:44:10Z Halajkovič 33393 173441 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Вы́жницькый райо́н''' — [[район]] у [[Україна|Україні]], [[Чернівецька область]]. Мать розлогу 903,4 км²<ref>https://web.archive.org/web/20210123004928/https://decentralization.gov.ua/areas/0372/rayons</ref> и 90 716 ([[2020]]) жителей. == Історія == Быв сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. == Референции == {{stub}} {{reflist}} {{Чернівецька область}} [[Катеґорія:Районы Чернівецькой области]] eysjk0sd4as6n6p8hhdczg98lbipkdz 0 21222 173218 148018 2026-10-17T17:41:33Z Engelseziekte 2261 delete 173218 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Pannonia popolazioni png.png|міні|Давні племена приблизно I. віка н. е.; Осы находять ся в вирьхню̄м дарабови карты]] [[Файл:Roman Empire 125.png|міні|Римська ріша ок. 125 рока н. е.; Осы находят ся ид Югови уд Татр]] '''Осы''' ([[Польскый язык|пол]]. Osii) — выходно [[Келты|келтскоє]] племня, живущоє у хащовӯв и гӯрськӯв крайні. [[Язык]] и сохташ '''Осӯв''' указує ош они сут потомкы Иллирійцю̄в. Платили [[дань]] [[Сарматы|Сарматам]] и [[Квады|Квадам]]. '''Осы''' жили на зимлёх нынішнёго [[Ґемер (реґіон)|централного]] [[Словеньско|Словеньска]] и северной [[Мадярщина|Мадярщины]]. По другӯв же верзії они жили іщи и на юзі [[Польско|Полска]], тай у окресі [[Ужгород|Ужгорода]] и [[Берегово|Береґсаса]]. == Споминаня Тацитом у ёго роботі "Ґермания" == Оріґіналный текст на [[Латиньскый язык|латыни]] «Retro Marsigni, Cotini, Osi, Buri terga Marcomanorum Quadorumque claudunt. E quibus Marsigni et Buri sermone cultuque Suebos referunt: Cotinos Gallica, Osos Pannonica lingua coarguit non esse Germanos, et quod tributa patiuntur.» по русиньскы: {{Цитат| «Из зада́ Марсіґны, Котіны, Осы и Буры закрывавут тыл Маркоманӯв и Квадӯв Из них Марсіґны и буры по языку и цурю напоминавуть Свебӯв. Галлскый язык котінӯв и панноньскых осӯв обличать не-Ґерманьскоє их происхождіня, а руно и вто, што слобӯдно платять дань.»|}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%8B_(%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F) Осы (племя)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). pik2k7meprij7z77l639jm43jfbb3or 0 21224 173329 168470 2026-10-17T22:37:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173329 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ilustration_of_The_Tale_of_Genji.jpg|міні|<small>Єдна из сцен нарисована ид 20 томови «Повісти за Ґендзі»</small>]] '''«Повість за Ґендзі»''' ({{lang-ja|源氏物語}}, げんじものがたり, «Ґе́ндзі моноґата́рі») — памнятка класічной [[Японьска література|японьской літературы]], лірична повість [[Жанр (література)|жанра]] Моноґатарі періода Хейъян. Ділиться на 54 томы, написаны у 1001-1005 роках. Автор: [[Мурасакі Сікібу]]. == Персонажі == * Ґендзі * Леді Кіріцубо * Рішанин Кіріцубо * Судзаку * То но Тюдзё * Первый Міністр (правый) * Другый Міністр (лівый) * Омуёбу * Фудзіцуба * Аой (Яой) * Кі но Камі * Іё но суке * Уцусимі * Тюдзё * Нокіба но Оґі * Кореміцу * Князь Хёбу * Коґімі * Кітаяма но Амаґімі * Сёнаґон * Мурасакі * Юґао * Леді Рокудзё * Укон == Танка, хосноваты у повісті == У романови хосновато 514 танка разных поетӯв епохы Хайъян, миже ними танка: Оварі-но, Фудзівара но Тосіюкі, Кі но Цураюкі, Сенекіара-сю, Сестра Оно но Коматі, Оварі-но Хаманусі, Сканоуе но Коренори и другых. == Товмачіня == На [[анґліцькый язык]] товмачився 5 раз: Сумацу Кентё (1882), Артуром Вийли (1926-1933), Едвародом Сайденстікером (1976), Гелен Маккалов (1994, урывкы) и Роялом Тайлером (2001). На Чиськый товмачено Карлом Фіалов ([[Чеськый язык|чиськ]]. «Pribeh Prince Gendziho») На другы языкы ся тоже товмачило, иппен и на [[україньскый язык|украйиньскый]]. == У Массовӯм указаню == === Кіно === * Повість за Ґендзі (1951) * Нова повість за Ґендзі (1961) * Повість за Ґендзі (1966) [[Кон Ітікава]] === Опера === * Повість за Ґендзі (1999) [[Мікі Мінору]] и другі. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D2%90%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D1%96 Повість про Ґендзі] на Украйинськӯв [[Вікіпедія|Вікіпедії]] (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} aw0doebob9dzohj937vqoiy1smu1u4x 0 21231 173072 158053 2026-10-17T13:27:10Z Engelseziekte 2261 delete 173072 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} {{Особа}} '''Анастаси́я Вячесла́вӯвна (На́стя) Ивлє́єва''' (кой была "уддана" '''Узеню́к''' <ref>https://www.gazeta.ru/culture/news/2023/12/17/21944569.shtml</ref>; род. [[8. марец|8 марца]] [[1991]], [[Розметелёво]], [[Ленінґрадьска область]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[РСФСР]]) — [[Росія|російська]] телеведуща, блоґер, актріса. Май знама ге Instagram-блоґер и ведуща украйиньской телепередачі "Орел и Решка". У децемброви 2023 року Настя орґанізовала [["Гола вичӯрниця“ Насті Ивлеёвой|"голу" вечорницю]], пӯсля того ї обвинили у пропаґанді нетрадиціонных цінностий{{Жрідло}}. == Біоґрафія == Родила ся [[8. марец|8 марца]] [[1991]] року у [[Село|селі]] [[Розметелёво]], [[Ленінґрадьска область]], [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[РСФСР]]. По кӯнцю учобы у [[Школа|школі]] поступила у [[Санкт-Петербурґска штатна універзіта|Санкт-Петербурзькый Крайновый Універзитет]], факултет рекламы и связи из обществом. У [[2015]] році переїхала у [[Москва|Москву]]. У [[2013]] році завела свӯй Instagram-блоґ, на [[1. май|1 мая]] [[2024]] її основный блоґ _agentgirl_ у Инстаґрамі мать 17,9 млн пудпищикӯв. Мать и свӯй акаунт у [[Tik-tok]] и у [[YouTube]] послідньый мать 4,6 млн пудпищикӯв айбо из [[Децембер|децембра]] [[2023]] року [[Відео|відеа]] ся не укладавуть. == Лічный живӯт == По переїзді у Москву зачала ходити из солістом рокаша "Челсі" Арсеном Бородіным, они ся познакомили ищи у 2011 році у [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербурзі]], у окто̄вброви 2017 пара ся розстала. 13 юна 2018 року заявила ош встрічать ся из гудаком (кіть му творбу мож так назвати) Алексійом Узенюком, май знамый ге «Елджей». 5 септембра 2019 року Настя ся уддала за Узенюка и взяла си го фамілію, она стала Анастасия Вячеславӯвна Узенюк, 9 юла (руно як ї партнерови ся сповнило 25 рокӯв) заявила ож они ся розставуть. == Общественна позіція == У [[2017]] році была у [[Автономна републіка Крым|Крымови]], за што ю̄в и заказали у [[2019]] році вїзд у [[Україна|Украйину]] на 3 рокы. У [[2020]] році пуддержовала [[Алексій Навальный|Алексія Навального]], а кой го отравили "Новічком" та желала му "Скорше поправитися". [[Марец]] [[2022]] року. Настя Ивлєєва уступила против [[Російско-україньска война|Російской аґресії против Украйины]] и призвала [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] "Лишити ся кровопролытя"{{Жрідло}}. [[29. фебруар|29 фебруара]] [[2024]] року у свою̄м ТҐ- каналі заявила ош, по никаню посланя [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]] ид федералным зборам готова го пуддержати на выборах [[2024]] року. [[2. май|2 мая]] [[2024]] року была на окупіроватых Росіёв теріторіёх{{Жрідло}}. {{См. тыж|Псевдореферендумы на окупіроватых Росіёв територіях Украйины}} Уповіла ош ниґда не пуддержовала А. Навального а леш была членом "популарного кываня", купила за свої гроші БПЛА на ВС [[Росія|РФ]]. == Фіґлі == Знама миже молодого поколіня ге автор мема "Пися пятнадцать сантиметров". Появилося вно у єдному из епізодӯв ї интервю у Митра Дудя де она условила желаный розмір полового органа якый має быти у ї партнера. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%B5%D0%B2%D0%B0,_%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8F Ивлеева, Настя] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). hzsf95tslgdv0sxrnjmctqzhk7jijzv 0 21232 173524 172811 2026-10-18T00:15:47Z Halajkovič 33393 173524 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Куба́ньска Ра́да''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Кубанська Законодавча Рада) ([[Російскый язык|рус]]. Кубанская Рада)'' — законодавча орґанізація Кубантского козачого вӯйська и [[Кубаньска Людова Републіка|Кубаньской ЛР]], сотворена у [[Апріль|апрілёви]] [[1917]] року. Пӯсля [[Октоброва револуція|Окто̄вберской реболуції]] борола ся из [[Совєтьскый союз|Советьскыв]] властёв.<ref>https://web.archive.org/web/20101124024228/http://admkrai.kuban.ru/content/section/736/detail/23898</ref> == Історія == Была образовата по [[Фебруарска реболуція|Фебруарськӯв реболуції]] ге Кубаньска вӯйськова рада (воєнный округ), у окто̄вброви 1917 стала краёвыв радов. Отаманом быв убратый [[А.П. Філімонов]], Кубаньска краёва рада зачала збирати ся на обговоріня важных діл края. == Кӯниць екзістованя и Советьска власть. == Законодавча рада у новемброви [[1917]] року убрала нову управу, 28 януара 1918 року слідувучи прикладови [[Україньска Людова Републіка|УЛР]], Кубань провозглашать независность КЛР, из столицёв у [[Краснодар|Екатеринодарови]]. У [[1920]] рада перестала екзістовати. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Кубанская Рада] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). atc18qz4cvg7xqpuv0myih90kt90zcp 0 21233 173563 145017 2026-10-18T09:40:58Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173563 wikitext text/x-wiki [[Файл:Vehnäpelto_6.jpg|міні|альт=Пшеніця|Пшениця]] '''Пшені́ця''' ([[Латиньскый язык|лат]]. Tríticum) рӯд тавлянистых, трав сімейства злакы, май многа зернова култура у світі. == Происхождіня == '''Пшеніця''' происходить из [[Мезопотамія|Мезопотамиї]], май віроятноє місто зарождіня пшеніці є окрес [[Місто|вароша]] [[Диярбакырь]] у [[Турція|Турції]]. == Хоснованя == По данным [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]] 90% зерна пшеніці иде на корм худобі, на корм жвачным жывотным иде и сіно, сенаж и другі. Из пшеніці роблять [[Мука|муку]] котра ся хоснує на упіканя [[Хлїб|хліба]] и другых мучных продуктӯв, и на робку травляного масла, из '''пшеніці''' варить ся [[Віскі]], [[Палинка]] и [[Пиво]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0#p-lang Пшеница] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} 3eovgandv6p2yr7dfenp6ixza5vkwg5 0 21238 173127 145149 2026-10-17T14:32:36Z Engelseziekte 2261 delete 173127 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Николай II.''' і '''Миколай II''': * [[Николай II. (Росія)|Николай II.]] (1868—1918) — російскый імператрр (1894—1917). * [[Николай II. (папа римскый)|Николай II.]] (ум. 1061) — папа римскый (1059—1061). * [[Николай II. (патріарх Александровскый)|Николай II.]] — патріарх Александровскый (1263—1276). * [[Николай II. Мекленбурьскый]] (пом. 1225) — князь Мекленбурґа (1219—1225). * [[Николай II. Хрисоверг]] (пом. 991) — патріарх Константінопольскый (979—991). *[[Миколай II. Немодліньскый]] (пом. 1297) — князь Немодліньскый (1276—1297). {{Чеперушка}} fxnmbdhkpw4b3d928hh7frlt94ae10k 0 21240 173075 154549 2026-10-17T13:28:28Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173075 wikitext text/x-wiki [[File:NSDAP-Logo.svg|thumb|right|Сімбол НСДАП]] '''Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія''', '''НСДАП''' ({{lang-de|Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei}}, курто ''NSDAP'') — [[Націзм|націстічна]] [[політічна партія]] котра была головнов партіёв в [[Нїмецько|Нїмецьку]] з року 1933. Єй лідером быв [[Адолф Гітлер]], котрый тыж быв головным в [[Націстічне Нїмецько|Націстічнім Нїмецьку]] з фебруара 1933 по апріль 1945. == Історія == Партія ся розвивала з меншых політічных ґруп, переважно націоналістічно орьєнтованых, котры постали по [[Перша світова война|Першій світовій войны]]. В роцї 1918 в [[Бремен]]ї была заложена ліґа з назвов ''Freier Ausschuss für einen deutschen Arbeiterfrieden'' (Вольный комітет за слободу робітників). {{sfn|Kershaw, Ian|p=82}} == Референції == {{reflist}} == Література == *{{cite book | last = Kershaw | first = Ian | title = Hitler: A Biography | url = https://archive.org/details/hitlerbiography0000kers | publisher = W. W. Norton & Company | location = New York | year = 2008 | isbn = 0-393-06757-2 | ref = harv }} {{Стыржень}} jxx2f10qb6prig3cv9dntpzixvgf6kn 0 21241 173191 170906 2026-10-17T17:22:10Z Engelseziekte 2261 delete 173191 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Універзалный інфобокс}} '''О́круг Ря́шӯв''' авадь '''Жешувськый уї́зд''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Bezirk Rzeszów'') ([[Російскый язык|рус]]. ''Округ Жешув'') ([[Польскый язык|пол]]. ''Powiat rzeszowski'') — адміністративна єдениця екзістовавша у [[1867]]-[[1918]] роках у [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщині]], адміністративный центр [[Місто|варош]] [[Ряшӯв (варош)|Ряшӯв]]. == Історія == Площадь округа у [[1879]] році мала 707,19 км<sup2</sip>, и мав 117,721 обывателя. Округ мав 121 населеный пункт и 4 районных суда, у Ряшові, Глогуві, Стшыжуві и Тычині. У [[1915]] році входив у состав Перемышльской ґубернії образованой на занятӯв російськыми вӯйськами території [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщины]]. По [[Перша світова война|первӯв світовӯв войні]] округ таге и ціла [[Галич|Ґаличина]] войшли у состав [[Польско|Польска]] ([[1921]]). == Удкликованя == {{stub}} fgb45xlohsoqlolg3ihrrwgmberwcgr 173440 173191 2026-10-17T23:43:57Z Halajkovič 33393 173440 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''О́круг Ря́шӯв''' авадь '''Жешувськый уї́зд''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Bezirk Rzeszów'') ([[Російскый язык|рус]]. ''Округ Жешув'') ([[Польскый язык|пол]]. ''Powiat rzeszowski'') — адміністративна єдениця екзістовавша у [[1867]]-[[1918]] роках у [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщині]], адміністративный центр [[Місто|варош]] [[Ряшӯв (варош)|Ряшӯв]]. == Історія == Площадь округа у [[1879]] році мала 707,19 км<sup2</sip>, и мав 117,721 обывателя. Округ мав 121 населеный пункт и 4 районных суда, у Ряшові, Глогуві, Стшыжуві и Тычині. У [[1915]] році входив у состав Перемышльской ґубернії образованой на занятӯв російськыми вӯйськами території [[Ракусько-Угорьско|Австро-Мадярщины]]. По [[Перша світова война|первӯв світовӯв войні]] округ таге и ціла [[Галич|Ґаличина]] войшли у состав [[Польско|Польска]] ([[1921]]). == Удкликованя == {{stub}} k9kvbclb110uzodnoxfr3z5xo3389ma 0 21254 173525 169473 2026-10-18T00:15:56Z Halajkovič 33393 173525 wikitext text/x-wiki '''«Та́йм»''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. ''Тime'', дословно — [[час]]) — америцькый журнал тыжднёвик из штаб-квартиров у [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йоркови]]. Єдно из май старых и вплывовых выздань у [[ЗША]], журнал мать [[Азія|Азійську]], [[Океанія|Океанійську]] и [[Европа|Европську]] філії. Знамый за аналітичні коментарі за світову и вӱтцьӱзняну [[Політіка|політику]] [[ЗША]], рейтинґам, такым ге «Чоловік року» и т.д. {{Стыржень}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%B9%D0%BC_(%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB) Time (журнал)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). sau6kgf3hgxlxbv645pnsj64kbv5n14 0 21272 173333 171789 2026-10-17T22:45:08Z Engelseziekte 2261 delete 173333 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Pocutia.png|міні|Покутя]] {{непотверджено}} '''Поку́тя''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Pocuția) ([[Російскый язык|рус]]. Покутье) ([[Україньскый язык|укр]]. Покуття) ([[Польскый язык|пол]]. Pokucie) — културно самобытный реґіон и історична область у Украйині, миже ріками [[Прут (ріка)|Прут]] и [[Черемош (ріка)|Черемош]]. У XIV сторочу южні мало обжиті зимлі бывшого Ґалицько-Волынського княжества. Были заселені выходными славянами ([[Русины]], и Ґаличане на северо-выходови). Културным центром реґіона быв варош [[Коломыя]]. Назва происходить уд вароша [[Куты]] вадь май вірогодно уд слова "кут"<ref>https://archive.org/details/etymol2014/page/n383/mode/1up?view=theater</ref>, Покутя є иппен и центром [[Гуцульщина|Гуцульщины]]. == Історія == У [[1498]]. році Покутя войшло у состав [[Молдавськоє княжество|Молдавського княжества]]. У [[1531]]. році Полякы вернули собі Покутя, иппен позирайте статю «<nowiki/>[[Битва при Обертыні]]<nowiki/>». У [[1772]]. році Покутя припоєно ид [[Австрійска імперія|Австрійськӱв Имперії]], у 1914-1917. роках было пуд окупаціёв [[Російска імперія|Російської Имперії]]. У 1918-1919. роках было пуд окупаціёв [[Западноукраинска людова република|ЗУЛР]] и [[УЛР]]. У [[1921]]. році Покутя войшло у состав [[Рѣчь Посполита II.|Польши]]. У 1939-41. было у составови [[СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. У 1941-1944. роках Покутя было у составови [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)|Ґенерал-Ґубернаторства]]. У 1945-91. роках опят у составови [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], [[Украинска ССР|УССР]]. Из [[1991]] и до ныні у составі [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӱвської области]] [[Україна|Украйины]]. == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} 15uo7irxiz2k9a83w41i54z73z2ti2j 0 21273 173352 145134 2026-10-17T23:06:41Z Engelseziekte 2261 delete 173352 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''По́стіль''' (уд «постелити») • Постіль — вшытко што ся стелит на припочиваня и сон: матрац, паплан, про̄стінь и другоє. • Постіль — місто де чилядник годен спати. • Постіль — май шырока грань тиґлы. • Постіль — слой мертвых пчӯл у лишеному уликови. == Фамілія == • [[Постіль, Ґійом]] — французькый філозоф-містик. • [[Постіль, Марія Маґдалина]] — францисканьска терціарка, [[монахыня]], сята. • [[Постіль, Крістіан Ґенріх]] — німицькый поет і лібретист. == Удкликованя == {{Чеперушка}} Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C#p-lang Постель] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). l791erywyf5qq7ws6ifdcryjhoqqvn5 0 21284 173216 145148 2026-10-17T17:41:17Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173216 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Father with child.jpg|thumb|Отець і ёго дїтина]] '''Отець''' або '''нянё''' ('''няньо''') — [[хлоп]], якый суть єдным разом з [[Жена|женов]] членом родины і може быти головным в [[Фамилія|родинї]]. == См. тыж == * [[Мама]] * [[Патроним|Патронім]] * [[Хлоп]] * [[Динь нянька]] [[Катеґорія:Родина]] [[Катеґорія:Чоловік]] [[Катеґорія:Онтогенеза чоловіка]] 53yqfl8vw14gp83yt2slw3mqu9pkjlw 0 21298 173134 171237 2026-10-17T14:39:45Z Engelseziekte 2261 delete 173134 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{непотверджено}} {{Місто}} '''Новый Бор''' ([[Чеськый язык|чес.]] ''Nový Bor'') — [[Місто|варош]] на севері [[Чесько|Чиська]], [[Ліберецкый край]]. == Обывательство == На [[2024]] рук у варошови жиє 11,412 людий, векшына з них [[Чехы]]. == Памняткы == * Реґіоналный музей скла ([[1792]]) и другі историческі стройкы * Сотні невеликых фабрик по робці скла предлагавуть туристам поникати на процес робкы скла. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1471]] році. У [[1757]] році вун став варошом и получив нову назву Ґайда. У [[1919]] році [[Місто|варош]] войшов у состав [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] а у [[1993]] році у состав [[Чесько|Чиськой Републікы]]. == Ґеоґрафія == Высота на якув находить ся [[Місто|варош]] 365 м, вун находиться миже [[Лужицькі Горы|Лужицькыми горами]] и Чиськым плоскогӯрям. == Удкликованя == {{стыржень}} ph0ozo6znk3i5y533kszapzkzq7njay 0 21305 173195 158661 2026-10-17T17:26:59Z Engelseziekte 2261 delete 173195 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}}{{Особа}} '''Оле́на Ясініцька-Волошин''' (1882-1980) — советьска и польска піаністка, дириґентка, [[педаґоґ]], {{жрідло2|[[Русины|русиньского]] ([[Бойкы|бойкӯвського]]) происхождіня.}} == Біоґрафія == Родила ся у [[1882]] році у [[Село|селі]] [[Тырява Сӯльна]] на гатарови миже [[Бойкы|Бойкӯвськыми]] и [[Долиняне (Надсяня)|Долиняньскыми]] зимлями.{{жрідло}} Кӯнчила [[Відень|Віденьску]] конзерваторію, робила дириґентков у Вышню̄м музыкалнӯм институтови у [[Львів|Львовови]].{{жрідло}} Обучила многых піаністӯв такых ге: Ераст Бурачинськый, Катерина Гвоздіцька, Микула Колесса, Ірина Любчак-Крых, Оксана Федак-Драгомирицька, Неоніла Цегельска-Дмитрук.{{жрідло}} Была у еміґрациї у [[Польско|Польску]], [[ЗША]] и [[Нїмецько|Німицьку]] де укладала фортепіано до 84 рокӯв.<ref>https://lnma.edu.ua/about-us/pro-akademiyu/2/</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0 Ясеницька-Волошин Олена] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} [[Катеґорія:Уродили ся 1882]] [[Катеґорія:Умерли 1980]] kiofb6159q0bkdsui66t13ymadrma1h 0 21307 173300 145235 2026-10-17T22:02:05Z Engelseziekte 2261 delete 173300 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Особа}} '''Пауль Олаф Педерсон Станґ''' ([[10. януар|10. януара]] [[1888]] – [[14. децембер|14. децембра]] [[1923]]) норвезькый фотоґраф самоук из Стонґфьорда, якый не никаючи на його малї годы, лишив пусля себе велику колекцію знимку, які документіруют розвиваня промыслового сообщества кругом первого алюмінійового завода в сїверному реґіонови в Стонґфьордови. == Животопис == Попри 1910 - 1914 году сам робив на алюмінійовому заводї уд його заснованя в 1908 годї, и до 1923 года, коли умер. В 1999 годї уйшла книга из фотоґрафіями Стонґфьорд''-албумет: Nordens første aluminiumsverk: bilete frå eit gamalt industrisamfunn''. Фотоґрафії в книзї складают ся в основному з того, што фоткав Пауль. == Ґалерея == <gallery heights="200" widths="200"> Файл:AS_Stangfjorden_Elektrokemiske_Fabriker.jpg|посилання=Soubor:AS_Stangfjorden_Elektrokemiske_Fabriker.jpg|Електрохімічный завод Станґфьорден, приблизно 1910 г. Файл:"Plankerenne"_at_Liljevatnet_lake.jpg|посилання=Soubor:"Plankerenne"_at_Liljevatnet_lake.jpg|Планкеренне коло озера Лілєватнет Файл:"Slå_på_ring",_Folkefjellet._(4545523352).jpg|посилання=Soubor:"Slå_på_ring",_Folkefjellet._(4545523352).jpg|Традиційный таниць „Slå på ring“, горы Фолькефєллет Файл:Boy_in_stroller_(4545512042).jpg|посилання=Soubor:Boy_in_stroller_(4545512042).jpg|Хлопчик в возикови, 1910 Файл:Children_in_rain_coats,_ca._1920._(4597740005).jpg|посилання=Soubor:Children_in_rain_coats,_ca._1920._(4597740005).jpg|Дїти в плащах, приблизно 1920 Файл:SFFf-1989091.163303_(4544908027).jpg|посилання=Soubor:SFFf-1989091.163303_(4544908027).jpg|Чоловік на лодцї, 1910 Файл:SFFf-1989091.162746_(4598331594).jpg|посилання=Soubor:SFFf-1989091.162746_(4598331594).jpg|Груповый портрет 5. двоюрудных братий и сестер. Ґерд Гіорт, Пер Тернер, Сільвія Тернер, Джон Тернер и Лів Гіорт, 1910 Файл:SFFf-1989091.162776_(4545501272).jpg|посилання=Soubor:SFFf-1989091.162776_(4545501272).jpg|Два лиґіні тручают ся на улицї, 1910 Файл:SFFf-1989091.162777_(4544868563).jpg|посилання=Soubor:SFFf-1989091.162777_(4544868563).jpg|Жона и чоловік ріжут каміня для камняної стїны, 1910 </gallery> ==Удкликованя== {{Переклад|cs|Paul Stang|21990383}} [[Катеґорія:Умерли 1923]] [[Катеґорія:Уродили ся 1888]] slmp7oro4bh583ey0vyycmqeqsa4rff 0 21318 173175 145282 2026-10-17T17:13:40Z Engelseziekte 2261 delete 173175 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''О́буда''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Óbuda) — бывшый [[варош]] а ныні район у [[Будапешт|Будапештови]], Обуда по [[Мадярскый язык|мадярскы]] значить «Стара Буда». == Братьскі Вароші == • [[Амстелвен]], [[Нідерланды|Нидерланды]] • [[Бемово]], [[Польско]] • [[Кошицѣ|Кошиці]], [[Словеньско|Словеньску]] • [[Удіне]], [[Італія]] • [[Биллингхайм]], [[Німецько|Німицько]] • [[Стерлінґ]], [[Шкоция]] • [[Меркуря-Чук]], [[Румыния]] == Туристичны Міста == • Музей Кішцелли • Кралёвы купални (залажены у 1570 році) • Музей [[Голокауст|Голокоста]] • Авінкум — розтроще́ный рымскый варош • Вілла Ґеркулеса == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B0_(%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%88%D1%82) Обуда (Будапешт)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). j5jy5mbzit1gov8rrmnh2cn9ft7hudr 0 21321 173211 145283 2026-10-17T17:40:24Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173211 wikitext text/x-wiki {{Delete}} ojdjkvlhcec6arpfgtwm59d2wkd8rvp 0 21335 173147 164869 2026-10-17T14:49:20Z Engelseziekte 2261 delete 173147 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто}} '''Ньїрьлу́ґош''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nyírlugos) — [[Мѣстечко|варощик]] и ярашськый центр у [[медьє]] [[Сабольч-Сатмар-Береґ|Саболч-Сатмар-Береґ]], [[Мадярщина]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2010]] рӱк жило 2789 людий, из них: [[Мадяре|Мадяры]] — 93% [[Циґане|Цигани]] — 7% == Интересні факты == • Мано Когутович у [[1880]] році называть Ньїрьлуґош анклавом розеленя [[Русины|Русинӱв]] • Варощик находить ся у традичных зимлёх розселеня Альфьёдскых Русинӱв • Варощик мать не типічну на Мадярскых варощикӱв назву, из того уходить ош варош мать [[Русины|русинську]] назву. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D1%8C%D1%97%D1%80%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%88&wprov=rarw1#p-lang Ньїрлугош] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 39cj1a1tr7idywur0lkxwb0m2ehf00d 0 21346 173282 145355 2026-10-17T21:43:43Z Engelseziekte 2261 delete 173282 wikitext text/x-wiki {{Delete}} * [[Палестина (реґіон)|Палестина]] — історічный реґіон на [[Близкый Выход|Близкім Выходї]]. * [[Палестинська автономія]] — перехідна форма самовизначіня [[палестинці|палестиньского народу]]. * [[Палестина (штат)|Палестиньскый штат]] — взниклый нынїшный штат. * [[Візантійска Палестина]] — період в історії Палестины, кедь вона была під владов [[Візантійска імперія|Візантії]]. {{Чеперушка}} ej684dsup4ifbu234lci4gueeciq6wg 0 21392 173493 150484 2026-10-18T00:02:07Z Halajkovič 33393 173493 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Пско́вська о́бласть''' ({{lang-ru|Псковская область}}) — субъект [[РФ]], у составови [[Северо-западный федералный округ|Северо-западного федералного округа]]. Адмін центр — [[Псков]]. [[Обывательство]] — 581,147 людий, векшына из них [[Русы|Руські]]. {{Стыржень}} pu12qgjufbg67ed3dckreyo8da5l54g 173547 173493 2026-10-18T09:25:52Z Engelseziekte 2261 delete 173547 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Пско́вська о́бласть''' ({{lang-ru|Псковская область}}) — субъект [[РФ]], у составови [[Северо-западный федералный округ|Северо-западного федералного округа]]. Адмін центр — [[Псков]]. [[Обывательство]] — 581,147 людий, векшына из них [[Русы|Руські]]. {{Стыржень}} 6iid8tmyqm5vat5fyl43lrebogb5uom 0 21407 173312 156112 2026-10-17T22:17:45Z Engelseziekte 2261 delete 173312 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто}} '''Перно''' (н-луж и в-луж. Pěrno) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Pirna) — варош у [[Нїмецько|Німицьку]] у федералнӯв земли Саксония. == Обывательство == У варошови на [[2020]] рӯк жило 38,284 людий, векшына из них [[Німці]] айбо є и не мало [[Лужичане|Лужичан]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B0 Пірна] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} 2r6hndsm1d05e37yfeycx3mb1ea58ks 0 21437 173372 145942 2026-10-17T23:25:42Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173372 wikitext text/x-wiki [[Файл:Portrait_of_a_father.jpg|міні]] '''Приматы''' (''Primates'', уд [[Латиньскый язык|лат]]. ''Primas'' — «Первый») — єдна з май бульше прогресивных [[Ряд (біолоґія)|ряду]] плацентарных савцю, яка включає, у тому числови, малф и чоловіку. == Вонкошный выгляд == Приматам характерні пяти перстова сильно рухома верхня конечность (рукы), противоставленя великого перста другым (для бульшости), ногті. Тїло бульшости примату покрытоє волосьом, а у лемуру и даякых шыроконосых малф сут ще и пудшерсток, из-за чого їх волосє мош назвати настоящым кожушком. Для многых виду характерні: манта, грива, борода, вуста и другі «парады». ==Удкликованя== {{Переклад|be|Прыматы|4328480}} {{Стыржень}} ozhy8xupru0ncvxnspv7dkzspeogule 0 21493 173471 170910 2026-10-17T23:54:16Z Halajkovič 33393 173471 wikitext text/x-wiki [[Файл:Magyaro_ÉK_határváltozásai_1937-40.png|міні]] {{Регион}} '''Бе́резька адміністра́ция''' ({{lang-hu|Beregi közigazgatási kirendeltség}}) — адміністративна единка у составі [[Пудкарпатьскоє ґубернаторство|Пудкарпатьского ґубернаторства]] екзістовавша из [[15. марец|15. марца]] [[1939]] по [[28. октобер|28. окто̄вра]] [[1944]] року у составі [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. == Історія == [[15. марец|15. марца]] [[1939]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] вернуло ся у состав [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] єдночасно было введено воєнноє управліня котроє перейшло у гражданьскоє [[7. юл|7. юла]] того же року из центром у [[Мукачово|Мукачові]]. == Адміністративноє діленя == * Альшоверецкый округ (1941 рӯк, 32 села, 21,638 людий). * Сольвскый округ (1941 рӯк, 34 села, 42,291 людий). * Мукачӯвськый округ (1941 рӯк, 73 села, 73,735 людий). * Иршавскый округ (1941 рӯк, 50 сіл, 78,229 людий). До [[1919]] року 11 сіл Иршавского округа принадлежали [[Жупа Угоча|жупі Уґоча]], 5 малых и 2 великі села принадлежали [[Жупа Мараморош|жупі Мараморош]]. == Удкликованя == {{stub}} c53qmaoqllyxey8fptyln35gn0608g7 0 21500 173439 171331 2026-10-17T23:43:47Z Halajkovič 33393 173439 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Регион}} [[Файл:Pozsony_county_map.jpg|міні]] '''Жу́па По́жонь''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Pozsony vármegye) ([[Словеньскый язык|сло]]. Bratislavská župa) ([[Чеськый язык|чис]]. Prešpurská župa) ([[Моравскый язык|мор]]. Prešpurská župa) — [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупа]] у [[Мадярске кральовство|Мадярьскум кралёвствови]] на обох берегах [[Дунай|Дуная]], адміністративный центр — [[Прешпурк|Пожонь]]. == Обывательство == У [[1890]] році у жупі жило 331,370 людий, [[Словакы]], [[Мадяре|Мадяры]], [[Німці]], [[Чехы]], [[Мораване|Мораваны]], [[Евреи|Жиды]], [[Циґане|Цигани]] и другі. Основноє занятя жытелюв: Вучарьство, торгувля, промышленнусть, землеробство. {{stub}} br6rr8xdosj30a8dgmtwjq4ytpciz37 0 21530 173190 170904 2026-10-17T17:22:06Z Engelseziekte 2261 delete 173190 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''О́круг Ра́шка''' ({{lang-sr|Рашки управни округ}}) — округ у [[Сербія|Сербиї]], у реґіоні Шумадия и Западна [[Сербія|Сербия]]. Округ назватый у честь [[Рашка (реґіон)|Рашкы]], історичного реґіона. Столиця — [[Кралёво]]. == Адміністративноє діленя == Округ ділить ся на 5 общин: * [[Тутін (община)|Тутін]] * [[Кралёво (община)|Кралёво]] * [[Рашка (община)|Рашка]] * [[Новый Пазар (община)|Новый Пазар]] * [[Врнячка-Баня (община)|Врнячка-Баня]] == Обывательство == У округови на [[2011]] рӯк живе 188,208 [[Сербы|сербӯв]] (60,9%), 105,488 [[Боснякы|Боснякӯв]] (34,1%), 5,255 [[Мусульмани (народ)|Мусульман]] (1,7%), 2,435 [[Циґане|Циган]] (0,8%) и другі.{{жрїдло}} == Удкликованя == {{stub}} drw4cmnxazi3xyd4mlpgg5lsk5ufi1g 0 21539 173118 146756 2026-10-17T14:29:39Z Engelseziekte 2261 delete 173118 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс Польске село |Місцёва назва = Niegłowice |URL знаку = |URL пологы = {{ПозКарта|Польско |label = Неґловиці }} |Воєводство = [[Пудкарпатьскоє воєводство|Пудкарпатьскоє]] |Повіт = [[Ясловскый повіт|Ясловскый]] |Ґміна = [[Ґміна Ясло]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 917 |{{Село}} Інфобокс Польске село пол. Niegłowice }} '''Неґло́виці''' ([[Польскый язык|пол]]. Niegłowice) ([[Україньскый язык|укр]]. Неґловиці) — село на юзі [[Польско|Польска]] у [[Ґміна Ясло|ґміні Ясло]], [[Повіт Ясло|Ясловского повіта]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского Воєводства]], пиля вароша [[Ясло]]. == Обывательство == У селі на [[2011]] рӯк живе 917 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D2%91%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%96 Неґловиці] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rnjiebdc14rhogshyo4qrwbhv77os3a 0 21545 173166 146624 2026-10-17T14:51:31Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173166 wikitext text/x-wiki {{Заникла держава|názov=Нїмецька Нова Ґвінея|originálny názov=Deutsch-Neuguinea|rok vzniku=1885|rok zániku=1915|jazyky=[[нїмецькый]]|vlajka=Flag_of_German_New_Guinea.svg|znak=Proposed_Coat_of_Arms_New_Guinea_1914.svg|mapa=LocationGermanNewGuinea.png|štátne zriadenie=колонія|rozloha=242 476|hlavné mesto=Фіншхафен (1885 - 1891) Фридрих-Вилгелм-Хафен (1891 - 1899) Хербертсхё (1899 - 1910) Рабаул (1910 - 1915)|po 1 vlajka=Flag_of_Australia.svg|po 1=Австралія|po 2=Японьска ріша|po 2 vlajka=Flag_of_Japan_(1870–1999).svg|počet obyvateľov=600 400}}'''Нїмецька Нова Ґвінея''' ([[Нїмецькый язык|нїм]]. ''Deutsch-Neuguinea'') — колонія [[Нѣмецке цѣсарство|Нїмецької ріші]], екзіштовавшого уд 1885 дов 1915 року. <ref>Glossar | Proveana</ref> == Істория == На зачаткови 1880-х року на острови Нова Ґвінея свою колонию мали лем [[Нідерланды]] (она была в западнуй части). Выходна част острова не мала поданство ньи однуй з европськых держав. Нїмецька ріша, усилила свої позициї на світовуй арені тай мавши торгові інтереси, рішила ся схосновати ситуацию. Айбо в 1883 році британьскый комісар [[Квінсленд|Квінсленда]] проголосив о покровителстви [[Велика Брітанія|Великої Британії]] над усьий южно-выходнуй части острова Нова Ґвінея. [[Нѣмецке цѣсарство|Нїмецько]] в 1884 році заложила Новоґвінейску компанию, котра одправила на остров свого аґента Фридриха Фінша, поклавши нїмецьку заставу над северо-выходнуй части острова Нова Ґвінея тай островом Нова Британія. Исе учинило широкоє недоволство в Квінсленді. В резултати, на зачатку 1885 рока было проголошено о британьскому покровителствови северо-выходнуй части Нової Ґвінеї, котру недавно захватило Нїмецько. Айбо пусля учиненого давліня з страни Нїмецька в апрілю 1885 рока было подписана смлова, по котрому Нїмецьку одходило северо-выходна част Нової Ґвінеї, доставши назву [[Земля Кайзера Вилгелма]] тай [[Архипелаг Бисмарка]], а Великой Британії южно-выходна част. Пусля зачатка Первой світовой войны в сектембру 1914 рока Земля Кайзера Вилгелма, Архипелаг Бисмарка тай [[Науру]] были захоплені австралійсков армадов. В октобру 1914 рока Марианскі, Каролинскі тай [[Маршалові острови]] были без боя здаті японьскуй армаді.<ref>German Colonies in the Pacific | National Library of Australia (nla.gov.au)</ref> == Референції == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1885]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1915]] [[Катеґорія:Колонії Нїмецька]] gk3roc9i1wrhke1aexpgxkrnm0xmsh7 0 21629 173058 147411 2026-10-17T13:18:39Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173058 wikitext text/x-wiki [[Файл:NASA_seal.svg|міні|Печатка НАСА]] '''Національноє управляня з аеронавтикы и изглядованя космічного простора''' ({{Lang-en|National Aeronautics and Space Administration (NASA)}})&nbsp;— агентство уряда [[Споєны Штаты Америцькы|США]], заснованоє [[1958]] года для изглядованя у галузї аеронавтикы и космічных лїтань. Штаб-квартира НАСА находит ся у [[Вашінґтон (місто)|Вашинґтонови]]; основна площадка&nbsp;— на мысови Канаверал у Космічному центрови Кеннедї на [[Флоріда|Флориді]]. Перша космічна програма НАСА зачала ся в 1958 годови из запуска космічного апарата «Піонер», якый збирав інформацію для подальшых пілотованых лїтань, май знамым из якых стало лїтаня на [[Місяць (сателіт)|Місяць]] «Аполлона-11» 16—24. юлія 1969 года. ==Історія створеня== НАСА было вчинено через реорганізацію америцького Національного консультативного комітета з аеронавтикы ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''National Advisory Committee for Aeronautics авадь NACA''), якый уд 1946 года занимав ся изученьом в области ставбы ракет и розробив першый у світови надзвуковый лїтак Bell X-1. Уд зачатка 1950. году йсе агентство перешло ид розробцї [[Штучный сателит|штучных супутнику]] [[Земля (планета)|Землї]] тай проєкту, реалізація якых бы дозволила їх успішноє выведеня на земну орбіту. Главным конкурентом США в освоєньови космічного простора товгды быв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]], космічна програма якого ся розвивала стрімкыми темпами. При зачатках космічної еры вопросы изгляданя космоса выходили из чисто научної площины тай удогравали велику роль в удносинах двох світовых наддержав и баланса силы помежи ними. Товгды было принято рішеня реорганізувати НАСА, вчинити на базї нього управляня з новыми повномочиями, в компетенцію якого бы входило координовати всї америцькі мирнї програмы з освоєня космічного простора. Такым способом, 29. юлія 1958 года было вчинено Національноє управляня з аеронавтикы и изглядованя космічного простора вадь НАСА. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|НАСА|43012014}} {{Стыржень}} nr1cwe5pmmp0al0f42dj3la2412r0tu 0 21645 173131 165704 2026-10-17T14:39:22Z Engelseziekte 2261 delete 173131 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП|этнохороним=Новоястрябчане|национальный состав=[[Поляци|полякы]]|население=1232|год переписи=2022|высота центра НП=255|прежние имена=Jastrząbka Nowa|почтовый индекс=33-151}} '''Но́ва Ястря́бка''' авадь '''Но́ва Ястшо́мбка''' ({{lang-pl|Nowa Jastrząbka}}) (до [[1965]] — ''Jastrząbka Nowa'') — [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лися Ґура (ґміна)|Лися Ґура]], [[Тарновськый повіт]], [[Малопольске воеводство|Малопольськоє воєводство]], [[Польско|Польша]]. == Присілкы == У [[Село|селі]] є такі офіціално указані [[Присілок|присілкы]]: Яблонєц, Пнякі, Барткувка, Кракув, Козлувка, Подкосьцєле, Подлесє, Подсмикове, Подвеселе, Витромби, Домброва, Подґуже, Глюпа Весь.<ref>https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20130000200</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2022]]. рӱк живе 1232 людий.<ref>https://bdl.stat.gov.pl/bdl/metadane/cechy/4182</ref>. == Реліґія == У [[Село|селі]] є [[костел]] Сятого Сердця Христа, вӱн внесеный у список сокоченых памняток [[Польско|Польської Републікы]].<ref>https://www.wuoz.malopolska.pl/wp-content/uploads/2023/07/Rejestr-zabytk%C3%B3w-powiaty-lipiec-2023.pdf</ref> == Удкликованя == Тоті дані суть часточно авадь цалком основані на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%AF%D1%81%D1%82%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%B1%D0%BA%D0%B0 Нова Ястшомбка] на Украйинськӱв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} smhebjehmx0ku1vcrbawmijuleqpfwi 0 21656 173283 155295 2026-10-17T21:43:49Z Engelseziekte 2261 delete 173283 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Па́ма''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. ''Pama'') ''([[Хорватьскый язык|горв]]. Bijelo Selo)'' — [[село]] на [[Восток|выходови]] [[Австрія|Ракуська]], у земли [[Бурґенланд]].[https://www.gemeinde-pama.at/] {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2023]] рӯк живе 1282 людий, у [[Село|селі]] представлена велика община [[Хорваты|Горват]].[https://www.statistik.at/atlas/blick/?gemnr=10715&gemnam=Pama] == Знамі Родаци == • [[Бучолич, Рудолф|Рудолф Бучолич]] — [[Австрія|ракуськый]] [[режисер]] и почестный жытель [[Село|села]]. == Історія == По кӯнцёви во̄йн [[Австрійска імперія|Ракуськой Рішы]] и [[Османьска імперія|Османьской Рішы]] у [[1683]] році, котры ся кӯнчили наудачныв облогов [[Відень|Відня]] [[село]] опустіло, на місто [[Німці|Німцю̄в]] сюды прибыли [[Бурґенланд|Бурґенландьскі]] [[Хорваты|Горваты]] из южных сел реґіона. У [[1898]] році [[село]] узяло мадярьску назву Mosonkörtvélyes. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D0%B0 Пама] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Населены пункты Австрии]] {{Стыржень}} m77h4xti7jer3r4hktgl3ses573cy44 0 21684 173438 149448 2026-10-17T23:43:35Z Halajkovič 33393 173438 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Чернівецькый район''' ([[Україньскый язык|укр]]. Чернівецький район) — єден из трёх районӯв [[Чернівецька область|Чернівецькой области]] сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. Центр района — [[Чернівцї|Чернівці]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Чернівецький район] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} {{reflist}} {{Чернівецька область}} [[Катеґорія:Районы Чернівецькой области]] nscgfgqsomd3rp93a3krhkzfttjd8bv 0 21710 173437 172326 2026-10-17T23:43:25Z Halajkovič 33393 173437 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ді́стрикт Лю́блін''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Distrikt Lublin , [[Польскый язык|пол]]. Dystrykt lubelski)&nbsp;— адміністративно-територіална единка [[Ґенералноє Ґубернаторство (Німицько)|Ґенерал Ґубернаторства]] из [[26. октобер|26 окто̄вбра]] [[1939]] до [[25. юл|25 юла]] [[1944]]. У 1940 році занимала площадь 26 848 км², a у 1942&nbsp;— 26 560 км²<ref name="gawrysзewski">{{Cite book||}}</ref>. Ид дістриктови принадлежали етніцькы [[Українцї|украйиньскі]] и [[Волыняни|волыняньскі]] зимлі [[Холмщина|Холмщины]] и [[Подляхске воеводство|Пудляшшя]]. == Історія == [[Файл:Dystrykt_krakowski_1.png|ліворуч|міні|320x320пкс|Дістрикты Кракӯв, Варшава, Радом и Люблін 1941—1945 рокӯв]] [[Файл:Wysiedlanie-Zamojszczyzna.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Польскі землеробы пуд час уселеня из Замойского крач, зима 1942/1943]] [[Файл:Bundesarchiv_Bild_183-L25365,_Polen,_Kontrolle_durch_deutsche_Soldaten.jpg|міні|250x250пкс|Економічна експлуатація любліньского села&nbsp;— дорожньый контрол из цілёв противодійства нелеґалному забитю жывотных.]] Дістрикт Люблін было сотворено [[26. октобер|26 окто̄вбра]] [[1939]] року: * главным образом из території бывшого Люблінського воєводства [[Рѣчь Посполита II.|Другої Речі Посполитой]] за изъятком Седлецкого повіта, а иппен: ** вароського повіта Люблін и земелных (сільскых) повітӯв: Більского, Білґорайського, Холмского, Грубешӯвського, Ґарволіньского (южна половина), Яновського, Красноставьского, Любартовського, Люблінского, Луковського (без северо-западной части), Пулавского, Радинського, Томашӯвського, Володавского и Замойського. * иппен из дараба території бывшого Львӯвського воєводства , [[Рѣчь Посполита II.|Другої Речі Посполитой]] а иппен: ** земелных повітӯв: Ярославського (северна часть), Ланьцутского (північно-східний край), Любачӯвського (северо-западна половина), Ніжанского (северо-выходна треть), Равського (северо-выходный дараб), Сокальского (западна половина) и Тарнобжезького (дві северо-выходны области). У [[Новембер|новемброви]] [[1939]] року сотворено вароськый повіт ({{Lang-de|Stadtkreis}}) у Холмови. [[28. новембер|28 листопада]] [[1939]] учинено управу за управліня польскыв общинов. [[1. януар|1 януара]] [[1940]] затверджено повітовый статус варошӯв Люблін и Холм и поділено територію Люблінського дістрикта на 10 староств ({{Lang-de|Kreishauptmannschaften}}): * Крайсгауптманшафт [[Бяла Подляска|Біла Пудляська]] ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Biala Podlaska}}): у составови Більского и северного дараба Володавского повіта * Крайсгауптманшафт Білгорай ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Bilgoraj}}): у составови Білґорайського и дараба Замосцьского, Ярославского, Ланьцутского и Тарнобжезького повітӯв * Крайсгауптманшафт Холм ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Chelm}}): у составови Холмского и основного дараба Володавского повіта. * Крайсгауптманшафт Грубешӯв ([[Нїмецькый язык|нім]]. Kreishauptmannschaft Hrubieszow): у составови Грубешӯвського и дараба Томашӯвського і Сокальского повітӯв. * Крайсгауптманшафт Янов-Любельскый ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Janow Lubelski}}): у складі Яновського и дараба Тарнобжезького повітӯв. * Крайсгауптманшафт Красностав ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Krasnystaw}}): у составови Красноставского повіта * Крайсгауптманшафт Люблін-Ланд ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Lublin-Land}}): у срставови Люблінского повіта * Крайсгауптманшафт Пулавы ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Pulawy}}): у составови Пулавского и дараба Гарволінского повітӯв * Крайсгауптманшафт Радин ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Radzyn}}): у составови Радинского и Любартовского повітӯв и дараба Лукӯвского и Володавского повітӯв * Крайсгауптманшафт Замосьць ({{Lang-de|Kreishauptmannschaft Zamosc}}): у составови векшой части Замостського і Томашӯвського повітӯв и дараба Любачовського и Равського повітӯв. У маёви 1940 року Холм передато назад ид Холмскому повітови ([[1. октобер|1 окто̄вбра]] [[1941]] року варошови вернуто ёго історичну назву «Холм»). [[1. септембер|1 септембра]] [[1941]] часть крайсгауптманшафта Радзин войшла у крайсгауптманшафт Люблін-Ланд (земли бывшого польського Любартівського повіту без [[Ґмина|ґмін]] Чемерни́кы, Дубова, Лисобыкы, Міхӯв, Парчӯв и Вельке), и иппен у крайсгауптманшафт Пулавы (ґміны Лисобыкы, Міхӯв и Вельке из бывшого польского Любартовского повіта). [[30. септембер|30 септембра]] [[1942]] перенесено адміністративный центр Яновського повіта из Янова у Красник, a в окто̄вброви 1942 измінено назву староства на крайсгауптманшафт Янов-Любельскі-ін-Красник. [[30. септембер|30 септембра]] [[1943]] гміну Ходель уділено из состава крайсгауптманшафта Люблін-Ланд и включено у состав крайсгауптманшафта Пулавы. По німицькому переписови обывательства у Ґенерал Ґуберанаторствови на 1943 рӯк жило: {| class="wikitable" !УДК !Волынян и Украйинцю̄в |- |Грубиторіяхськый |1 тыс. |- |Грубешӯвскый |72 тыс. |- |Тарногородськый |бл. 34 тыс. |- |Люблін без вароша |бл. 34 тыс. |- |[[Бяла Подляска|Більскый]] |бл. 18 тыс. |- |Красноставскый |бл. 5 тыс. |- |Радинскый |бл. 5 тыс. |- |Люблінскый |бл. 5 тыс. |} Проблемами украйинського и волыняньского обывательства у Люблінському дістриктови опікувався Украйиньскый централный комітет у Люблінови, главов котрого раз быв Володимир Тимцюрак, а май потӯм [[Лонгин Голейко]]. На [[1. януар|1 януара]] [[1944]] року Люблінскый дістрикт складався из 11 повітӯв (вароськый повіт Люблін ({{Lang-de|Stadt Lublin}}) + 10 крайсгауптманшафтӯв). На території дістрикта розміщовався єден из майвеликых лаґерӯв смерти пуд час [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]]&nbsp;— зничтожителный леґер Белжец.<ref name=":0">{{Cite web |url=https://reibert.info/threads/masovij-rozstril-jevrejiv-u-misti-stanislav.570540/ |title=Масовий розстріл євреїв у місті Станіслав |access-date=11 лютого 2019 |archivedate=12 лютого 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190212130710/https://reibert.info/threads/masovij-rozstril-jevrejiv-u-misti-stanislav.570540/ }}</ref> == Ґубернаторы дістрикта == * Фрідріх Шмідт (1939&nbsp;— марца 1940) * Ернст Цёрнер (31 марца 1940&nbsp;— 10 апріля 1943) * Ріхард Вендлер (27 мая 1943&nbsp;— юла 1944) <references /> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD Дистрикт Люблін] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії<ref name=":0" /> {{Стыржень}} lny9fh4yfnk9qwaofunldea4mznnm92 0 21722 173371 162962 2026-10-17T23:25:31Z Engelseziekte 2261 delete 173371 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Вецезначность|Приморьск}} {{НП}} '''Приморьск''' ({{lang-ru|2|Приморск}}, {{lang-de|2|Fischhausen}}) — [[Місто|варош]] у [[Балтійськый район|Балтійському районови]], [[Калінінґрадьска область|Калінінґрадьской области]], [[Росія|Росії]]. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2019]] рӯк живе 1961 людий, из них векшына [[Русы]].<ref>[http://www.gks.ru/free_doc/doc_2019/bul_dr/mun_obr2019.rar Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года]</ref> == Удкликованя == {{референції}} Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA_(%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C) Приморськ (Калініградська область)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Росії]] pxzykvuko23nurdeyonhwpzhs7et3w5 0 21727 173117 148329 2026-10-17T14:29:35Z Engelseziekte 2261 delete 173117 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Неум''' ([[Хорватьскый язык|горв]] и [[Босняцькый язык|босн]]. Opština Neum; [[Серьбскый язык|серб]]. Општина Неум) — [[Боснія і Герцеґовина|босаньска]] община, котра є у [[Ґерцоґовиньско-Неретваньскый кантон|Ґерцоґовиньско-Неретваньскому кантонови]] [[Боснія і Герцеґовина|Федерації Босны и Ґерцоґовины]]. Адміністративным центром є [[Місто|варош]] [[Неум]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%83%D0%BC_(%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0) Неум (громада)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Общины Федерації Босны и Ґерцоґовины]] [[Катеґорія:Громада]] pgg638y9ggs9n1r4ezobfzlb8oybdlz 0 21756 173436 157503 2026-10-17T23:43:16Z Halajkovič 33393 173436 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Молда́вськоє кня́жество''' (''Молдавія'', ''Молдова''; ''западно-сл. Молдославия'', [[Церковнославянскый язык|церк.-слав]]. Землѧ Молдавскаѧ<ref>''Руссев Н.'' {{Cite web |url=https://cyberleninka.ru/article/n/spornye-voprosy-nachalnoy-istorii-moldavskogo-srednevekovogo-gosdarstva/viewer |title=Спорные вопросы начальной истории Молдавского средневекового государства |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511092838/https://cyberleninka.ru/article/n/spornye-voprosy-nachalnoy-istorii-moldavskogo-srednevekovogo-gosdarstva/viewer |archivedate=2021-05-11 }} // Журнал «Русин», № 2 (20), 2010</ref>, [[Молдавскый язык|молд]]. Пріnціпатꙋл Молдовеĭ, Цара Мѡлдовєй, Цара Молдовей, ''Земля Молдовлахійска'', {{Lang-el|Ροσοβλαχια}} «Русо-Влахія», {{Lang-tr|Bogdania}}) — [[Країна|крайна]], што екзістовала у [[XIV. стороча|XIV]]—[[XIX. стороча|XIX сторочах]] на території нынішнёй [[Молдавия|Молдавії]], части [[Румуньско|Румыниї]] и [[Україна|Украйины]]. Културно и історичеськы зязаноє из [[Валаськоє Княжество|Валаськым княжеством]], [[Русь|Русёв]], [[Болгарьскоє Царство|Болгаріёв]] и [[Османьска імперія|Османьскыв Рішов]]. {{Стыржень}} iz1powznnzjndh7yriue66qmx07x54w 0 21760 173159 171472 2026-10-17T14:50:42Z Engelseziekte 2261 delete 173159 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Німицька инвазия у Люксембурґ''' — воєнная операція Вооруженых сил [[Націстічне Нїмецько|Тритёго Рейха]] по захватови території [[Луксембурьско|Люксембурґа]]; составна часть Французькой кампанії у [[1940]] рокови. {{Бой|конфликт=Німицька инвазия у Люксембурґ|мѣсто=[[Луксембурґ|Люксембурґ]]|резултат=Побіда Німицька и установліня окупації|противник1={{flagicon|Націстічне Нїмецько}} [[Націстічне Нїмецько|Тритьый Рейх]]|противник2={{flagicon|Луксембурґ}} [[Луксембурґ|Люксембурґ]]<br> {{flagicon|Франція}} [[Франція]] ---- {{flagicon|Велика Брітанія}} [[Велика Британія]]|час=10 мая 1940}} == До во̄йны == У яри [[1940]] рока начали ся роботы выбудованя ряда блокпостӯв на выходнӯв граници [[Луксембурьско|Люксембурґа]] и [[Націстічне Нїмецько|Німицька]]. Укріпленя, знамы ге лінія Шустера, у основі были учинены из [[Сталь|сталі]] и [[бетон]]а. По звекшіню числа люксембурзькых вӯйськ на німицькӯм гатарови [[9. май|9 мая]] [[1940]] року укріпленя лінії Шустера были [[Демонтаж|демонтованы]]. == Хӯд инвазиї == У 6:35 рана [[10. май|10. мая]] [[1940]] року німицькый Вермахт, начав єдночасно инвазию на територію Люксембурґа, [[Нідерланды|Нидерландӯв]] и [[Белґія|Белґії]] по плану операції «Ґелб». Почти ниякого одпора на території Люксембурґа німцям не было дано. У 8:00 рана у Люксембурґ зашли французькі вӯйська — 3. кавалерійска дивізія, 1. бриґада, спагы и танкова рота. Єднако, через пару годин французькі вӯйська лишили Люксембурґ, не вступив у бої против німцю̄в. За динь німці окуповали крайну. Файта монарха и управа утікли у Францию. Німицькі вӯйська скоро прӯйшли по території крайны и уйшли ид границям из Белґіёв, на наступаня на [[Франція|Францию]]. == Одказы == * [https://web.archive.org/web/20120819193027/http://www.istorya.ru/book/ww2/index.php История второй мировой войны. 1939–1945] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120819193027/http://www.istorya.ru/book/ww2/index.php |date=2012-08-19}} {{ref-ru}} == Література == * Club des Jeunes ELL: Lëtzebuerger am Krich 1940-1945: eng kleng Natioun erzielt / Club des jeunes, cop. 2001 Luxemburg: Sankt Paulus ISBN 2-9599925-1-2 * Club des Jeunes ELL: «D'Krichjoeren 1940-45 zu Lëtzebuerg. Wéi eng Jugend de Krich erlieft huet.» / Club des Jeunes ELL, cop. 1997, Sankt-Paulus ISBN 2-9599925-0-4 == Одказ == * [http://www.holocaustresearchproject.org/nazioccupation/luxembourg.html Destruction of the Jews of Luxembourg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190702022454/http://www .holocaustresearchproject.org/nazioccupation/luxembourg.html |date=2019-07-02 }} * [https://web.archive.org/web/20110921055423/http://www.stamp-collecting-world.com/germanoccupation_lux.html German Occupation Luxembourg] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110921055423/http://www.stamp -collecting-world.com/germanoccupation_lux.html |date=2011-09-21 }} == Відео == * [http://www.youtube.com/watch?v=a-r7fQ2Tn24 The Battle of Belgium & The fall of Eben Emael] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140601141420/ http://www.youtube.com/watch?v=a-r7fQ2Tn24 |date=2014-06-01}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%9B%D1%8E%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3 Немецкое вторжение в Люксембург] на російськӯв Вікіпедії. j7rl8h43l8qjg93mtllufvjebqxmumo 0 21774 173526 167554 2026-10-18T00:16:03Z Halajkovič 33393 173526 wikitext text/x-wiki '''Бо́ркут'''&nbsp;— [[Ртуть|ртутноє]] родовище на териториї [[Україна|Украйины]] ([[Подкарпатя|Пудкарпатя]]). Удкрытоє у [[1950-ы|1950]]-ых рокӯв. [[Вулкан|Вулканоґенного]] типа, споєно из невеликым (до 1 км²) діоритовым куполом у глиняных удкладах міоцена. Главный рудный мінерал&nbsp;— щілныц кристалічный [[цінабаріт]], котрый часто асоціює ся из [[Метациннабарит|метацінабаритом]]. Розраблять ся пудземным способом. {{stub}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%82 Боркут] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Ртутны родникы]] b6b5rvveh3cy44lfsngxqd4x9f7ytdm 0 21779 173330 156490 2026-10-17T22:37:39Z Engelseziekte 2261 delete 173330 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пограни́чный по́ст «Гры́нява»''' ([[Польскый язык|пол]]. Placówka Straży Granicznej I linii „Hryniawa”) — удділеня охраны [[Рѣчь Посполита II.|Польско]]-[[Румуньско|Румыньского]] гатара у составі Пригатарных вӯйськ [[Рѣчь Посполита II.|Польска]] у [[Село|селі]] [[Грынява]].<ref>https://web.archive.org/web/20170101004308/http://ssh.apsl.edu.pl/baza/wydawn/ssh018/gorynski.pdf</ref> == Служба == У [[1926]] році у [[Село|селі]] [[Грынява]] быв пост таможенной охраны входящый у состав поста «Устярікы». [[16. май|16 мая]] [[1928]] року пост став уддільным ге охранна единка. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://pl.m.wikipedia.org/wiki/Plac%C3%B3wka_Stra%C5%BCy_Granicznej_I_linii_%E2%80%9EHryniawa%E2%80%9D Placówka Straży Granicznej I linii „Hryniawa”] на Польскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). c6izxdcn73zoylt2ktzego0g1tqfqml 0 21785 173549 155882 2026-10-18T09:30:09Z Engelseziekte 2261 delete 173549 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} {{Стыржень}} '''Пудби́вана''' ци '''запра́вляна пасу́ля''' є традичноє русинськоє їдіня, сербанка, основными інґредієнтами котрої сут головно молоко тай пасуля. Окрем того, хоснувут ся на ріхтованя пудбиваної пасулі сметана, мука, мнясо (а май&nbsp;— буженоє). gpys78hnmkwfoc4gnozmhayvi0b3gel 0 21794 173452 172816 2026-10-17T23:47:49Z Halajkovič 33393 173452 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Ку́рьска о́бласть''' ([[Російскый язык|рус.]] Курская область) ([[Україньскый язык|укр]]. Курська область) ([[Слобожаньскый язык|слоб]]. Курьска область, Курьская область)– [[область]] у составови [[Росія|Росії]]. == Історія == У [[XIV. стороча|XIV]]-[[XVI. стороча|XVI]] сторочу туй были выходны границі [[Великоє Княжество Литовскоє|Литвы]], май великым поселенями были [[Курьск]] (учиненый при [[Кієвска Русь|Руси]]) и [[Рыльск]]. У [[1547]] році были тоты зимлі у составови [[Русске царство|Росії]]. [[13. юн|13 юна]] [[1934]] року была сотворена Курьска область. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:pl:Obwód_kurski|Obwód kurski]] на Польскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Области Росії]] [[Катеґорія:Административны части Росії]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Курьска область]] [[Катеґорія:Росія]] lekdu0pbeb9lplyoea867dc2mbmyebq 0 21807 173453 172101 2026-10-17T23:47:58Z Halajkovič 33393 173453 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Га́йду-Бі́гар''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Hájdu-Bihar) — [[медьє]] на выході [[Мадярьско|Мадярщины]] пиля гатара из [[Румуньско|Румыніёв]]. Межує из медьє Яс-Надькун-Солнок, [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], Бекеш и [[Боршод-Абов-Земплін]]. Адміністративный центр — [[Дебрецен]]. == Історія == Медьє Гайду-Бігарь появилося пӯсля [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]], по зъединеню 2 медьє Гайду и Бігарь. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83-%D0%91%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%80 Гайду-Бігар] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Мадярьско]] [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Реґіоны Мадярщины]] [[Катеґорія:Гайду-Бігарь]] c7ommkdqh31kzb9ajl91o1iwxldtqn7 0 21814 173551 149185 2026-10-18T09:30:40Z Engelseziekte 2261 delete 173551 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пудпӯ́льноє''' ([[Україньскый язык|укр]]. Підпільне) — [[село]] у [[Новомоскый район|Новомосковськӯм районови]], [[Днїпропетровска область|Дніпропетровской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 256 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 255 [[Русы]] — 1 == Історія == [[Село]] основано потомками [[Козакы|козакӯв]], у час [[Голодомор (1932-1933)|голодомора]] [[1932]]-[[1933]] рокӯв [[село]] пострадало и почти у́мерло. == Ґеоґрафія == [[Село]] є на [[Ріка|ріці]] [[Пудпӯльна (ріка)|Пудпӯльна]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Підпільне|Підпільне]] на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Населены пункты Дніпропетровской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] if8hzpm7woaq577o03y1pdj7cd5nxl3 0 21852 173203 155526 2026-10-17T17:35:55Z Engelseziekte 2261 delete 173203 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Оря́ва''' авадь '''Ора́ва''' ([[Польскый язык|пол]]. Orawa) ([[Україньскый язык|укр]]. Орява) — [[село]] у [[Стрыйскый раён|Стрыйськӯм районови]], [[Львів|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Инфраструктура == [[Файл:Church_of_the_Nativity_Blessed_Virgin_Mary_(wood)_1882._Oriava.JPG|ліворуч|міні|200x200пкс|Деривляна [[Православна церьков|православна]] [[Церьков (храм)|цирьков]] у [[Село|селі]]]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 633 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 99,53 [[Русы]] — 0,16% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,16% [[Поляци|Полякы]] — 0,16% == Знамі Родаци == * [[Данькевич, Лука|Данькевич Лука]] ([[1791]]—[[1867]])&nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[писатель]], [[байкарь]], [[Священик|пӯп]], общественный діятель; * [[Меклиш Петро Матвійович|Меклиш Петро Матвіёвич]] ([[1968]])&nbsp;— [[Україна|украйиньскый]] [[Малярство|малярь]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D1%8F%D0%B2%D0%B0 Орява] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Львівска область]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] 8h0gjdcm5k0h7b2mdz88mra3q6x48bw 0 21868 173531 171731 2026-10-18T00:17:28Z Halajkovič 33393 173531 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} ??? == Повістка дня == Ініціатором зозыва конференції уступило [[Портуґалія|портуґальска]] управа, представивша никаню другых колоніалных держав т. и. «розову карту», котра задумовала зъединеня портуґальскых колоніях у [[Анґола|Анґолі]] и [[Мозамбік|Мозамбікови]] у єдину колонію. Планы [[Портуґалія|портуґальцю̄в]] заблоковала [[Велика Брітанія|Великобританія]], розниковувуща всю [[Африка|Африку]] ид югу уд [[Екватор|екватора]] ге собственну сферу интересӯв. [[Франція|Франция]] и [[Нѣмецке цѣсарство|Німицько]] хотіли пудняти на конференції проблему демаркації сфер вплыва у [[Сагара|Сахарі]]. Основным звіданём, єднако, став статус [[Слободна держава Конґо|Слободного штата Конґо]], служившого шірмов для белґійской [[Колоніалізм|колоніалной експансії]] у басейнови [[Ріка|рікы]] [[Конґо (ріка)|Конґо]], незадовго до сёго изслідовано такыми первопроходцями, ге [[Ґенрі Мортон Стенлі]] и [[Пьер де Браза]]. Активнӯсть у басейнови [[Конґо (ріка)|Конґо]] [[Белґія|белґійцю̄в]] и [[Франція|французӯв]] приводила ид выдавлёваню из [[Реґіон|реґіона]] [[Портуґалія|портуґальцю̄в]], за пару [[Стороча|стороч]] торгувущыми из конґолезкыми правителями. Ґенералный акт, принятый конференціёв из подачі председовавшого на ню̄в канцлера [[Отто фон Бісмарк|Бісмарка]], не леш признав законнӯсть ставшых ся колоніалных захватӯв, но и первый раз закріпив обязанности [[Країна|крайн]], наложены на них єствованём сфер вплыва. У частности, провозглашався принцип ефективной окупації, призывавшый крайны добывати сырянину у своцых колоніях и пускати ёго у оборот, а при неваловшности самым осваёвати богатства колонії — допускати ид ґаздованю на її території другі [[Штат|державы]] и ихні картелі. == Послідства == Пудхлестнув суперництво [[Імперіалізм|имперіалістическых]] держав у Африці, провозглашеный конференціёв принцип эфективной оккупації, привӯг ид активізаці колонізації контінента. [[Файл:Scramble-for-Africa-1880-1913-v2.png|альт=|без|міні|365x365пкс|Изруняня Африкы у 1880 и 1913 роках.]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Новембер]] [[Катеґорія:Подїї]] [[Катеґорія:Події 1884 року]] [[Катеґорія:1884]] [[Катеґорія:Колонії Нїмецька]] [[Катеґорія:Колониалны коледжѣ]] [[Катеґорія:XIX. стороча]] [[Катеґорія:Берліньска конференція (1884)]] io8nko1gjh7wqjay7od23qqqb6lwge8 0 21869 173532 171872 2026-10-18T00:17:36Z Halajkovič 33393 173532 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Восстаня́ Ма́джі-Ма́джі''' ({{Lang-de|Maji-Maji-Aufstand}})&nbsp;— восстаня [[1905]]–[[1907]]-ых рокӯв народӯв [[Танзанія|Танзанії]] против Німицькой колоніалной адміністрації. == Історія == Причинов восстаня послужило усиленя репресивных мір и жестокі законы колоніалных управ, котрі пуднимали обсяг робліня [[Бавовна|бавовны]] у южных реґіонах колонії. Вшытко исе проходило у убыль интересам містного африканьского и індійського обывательства и невеликого султаната, екзіствовашого у реґіонови. Репресивны законы, такі, ге налог на смітя ци заказованя на охоту, усилили недовольство людий, и у кӯнцю того улилося у вооруженоє восстаня.{{Жрідло}} Восстаня зачали [[20. юл|20.]]&nbsp;[[20. юл|юла]] [[1905]].&nbsp;року троє людий: двоє чоловікӯв из племен ''мвурі'' и ''опунда'', и жона из племени ''опунда''. Они зничтожили плантації хлопчатника близ сел Кіпатуму и Надетте на території племени ''матумбі'' у континенталнӯм секторі портового вароша [[Кілва (варош)|Кілва]]. Май пак ид начатому восстаню прикапчали ся і другі племена тай народы.{{Жрідло}} Читаву ролу у восстаню мав чоловік на имня Кінджікітіле Нгвале, што походив з района племени „матумбі“. У юнію-юлію [[1904]].&nbsp;года місні жителі прийняли го ги пророка. Заклав секту маджі-маджі («маджі» на [[Свагілі|свагілі]] значит «вода»).{{Жрідло}} Місні люде віровали, што годні ся будут боронити з помочов маґії ''маджі-маджі'', котра мала перечиньовати зброю німицькых колоністу на воду.{{Жрідло}} И так векшына жертв восстаня умерла не уд німицького оружия, а уд голода, бо німицькі колоніалні вӯйська у [[1907|1907.]]&nbsp;[[1907|році]] спалили вшыткі села, поля и хащу. Ид кӯнцю метежа практицькы всё містноє обывательство было истреблено.{{Жрідло}} Дакотрі вӯйська метежникӯв продовжали партизаньску во̄йну до тых пӯр, докӯть у юлови [[1908|1908. рока]] не были захвачены и казнены.{{Жрідло}} == Значіня == У [[Танзанія|Танзанії]] восстаня Маджі-Маджі рахує ся дуже важным дійством у [[Історія Танзанії|націоналнӯв історії]].^{[''кым?'']} [[Джуліус Ньерере]]&nbsp;— первый президент зъединеной [[Танзанія|Танзанії]]&nbsp;— назвав повстанцю̄в піонерами кываня за націоналноє зъединеня державы, котроє у [[1964]].&nbsp;році ознаменовало ся сотворінём єдиного независного штата.{{Жрідло}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Колонії Нїмецька]] [[Катеґорія:Танзания]] [[Катеґорія:Історія Танзанії]] [[Катеґорія:Історія]] [[Катеґорія:Африка]] [[Катеґорія:1900-ы]] [[Катеґорія:1905]] [[Катеґорія:1907]] rdxly90b61476v2d6gpmj5mpbrtxkkg 0 21873 173468 149476 2026-10-17T23:53:01Z Halajkovič 33393 173468 wikitext text/x-wiki [[Файл:City_of_Kilwa,_1572.jpg|міні|Вид вароша Кілва на гравюрі 1572 року]] {{Інфобокс о країнї}} '''Султана́т Кі́лва''' — [[Середновік|сириднёвіковый]] [[штат]] из центром на єдноименнӯм [[Остров|острові]], находившый ся на території, [[Мозамбік|Мозамбіка]], [[Кенія|Кенії]] и [[Танзанія|Танзанії]]. У період розцвіта власть султаната простирала ся на вись берег юго-выходной африкы. Основаный у [[X. стороча|X сторочу]] Алі бін ел-Хасаном Ширазі, персидьскым князём из [[Шираз|Шираза]]<ref>{{Книга |автор=James Hastings |год=2003 |pages=847 }}</ref>. Ид [[XIII. стороча|XIII]] сторочу [[Берег Сухалі]] зашов у сферу вплыва [[Султанат Аджуран|Аджурана]]. == Історія == Історія Кілвы зачинать ся дас у [[960]]—[[1000 рік|1000]] роках. По леґенді, Алі бін ел-Хасан Ширазі быв єдным из семи сынӯв правителя [[Шираз|Шираза]], сыном абіссінськой рабыні. По смерти вӯтця, братя лишили Алі всякого наслідства. Уйдя пуд парусом из [[Ормуз|Ормуза]], Алі бін ел-Хасан из файтов и ґрупов послідователю̄в удправилися у [[Моґадішо]], главный торговый [[Місто|варош]] выходного берега [[Африка|Африкы]]. Єднак Алі не поладив из властёв вароша [[Моґадішо]] и быв скоро изгнаный из [[Місто|вароша]]. Удправившися на юг дулӯ берегом, Алі укупив, ге утверждать леґенда, острӯв Кілва у містных банту. По єднӯв літописи (Strong, [[1895]]), Кілва изначально принадлежав материковому кралёви банту Альмулі, а у отлив зъязовався из сушов узкым перешыйком. Краль согласилсився продати го Алі ібн ал-Хасанови за тӯлько удрізӯв цвітных тканий, кӯлько доста было бы, обы покрыти окрес острова. Кой краль потӯм передумав и попробовав забрати острӯв наново, персы перекопали перешыёк — и Кілва став островом. Нахождіня острова Кілва учинила го май важным центром выходно африцькой торговлі, чим Моґадішо. Острӯв скоро начав приманёвати купцю̄в и переселенцю̄в из Севера, включавучи [[Персия|Персію]] и Аравію. За пару рокӯв [[Місто|варош]] быв доста великым, обы основати зависноє уд себе поселеня на сусідню̄м острові Мафія. У [[1505]] році [[Франсиско де Алмейда]] привӯг свӯй флот у гавань Кілвы и усадив на острӯв десант у 500 портуґальскых солдат, обы изгнати Ібраґіма (типирь уже еміра) из вароша. Алмейда установив на тронови упомянутого Мугаммада Арконе, уже ге портуґальского вассала. Портуґальці учинили форт (Форт Сантьяґу) у Кілві и лишили ґарнізон пуд командованём Педру Феррейры Фоґасы, обы сохраняти контрол за варошом. Портуґальска управа мало кому пришла ся по души. Особенно притісняли містных жытелю̄в портуґальскі меркантилістьскі законы, заказааші любым суднам, окрем портуґальскых, ведіня торговлі у [[Місто|варошах]]. [[Катеґорія:Африка]] [[Катеґорія:Історія Танзанії]] [[Катеґорія:Середновік]] [[Катеґорія:960]] [[Катеґорія:1505]] 14woqy81fji13u27rbf9plmuqkhx6mj 0 21874 173533 172828 2026-10-18T00:17:42Z Halajkovič 33393 173533 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Кі́лва''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. Kilwa Island) — майвеликый [[Остров|острӯв]] на озері [[Мверу]]. Входить у состав [[Замбія|Заммбії]]. Приблизна площадь — 25 км². У [[2012]] році на островови проживало поверх 800 чоловік, у основі біженцю̄в из [[Демократічна републіка Конґо|Демократичной републікы Конґо]]. == Історія == У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу на острові ставали торговці-суахілі, которі, ге ся рахує, дали му назву у честь єдноименного острова у [[Індійскый океан|Індійськӯм океанови]]. На ныні на [[Остров|острові]] Кілва є пограничный пост [[Замбія|Замбії]] и поселеня біженцю̄в из [[Демократічна републіка Конґо|Конґо]]. [[Катеґорія:Ґеоґрафія Замбії]] [[Катеґорія:Замбія]] [[Катеґорія:Озерны острова Африкы]] dg46q4p55z4cdo8hn0vtwll6gzapzfa 0 21875 173534 149419 2026-10-18T00:17:50Z Halajkovič 33393 173534 wikitext text/x-wiki '''Улиця Ґетьмана Мазепы''' ({{Lang-uk|Вулиця Гетьмана Мазепи}}) — єдна из древньых улиць [[Місто|вароша]] [[Рівне|Ровно]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rivne.org/history/soborna.htm |title=Вулиця Шосейна (сучасна Соборна). Уривок |access-date=2010-08-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101018000043/http://www.rivne.org/history/soborna.htm |archivedate=2010-10-18 }}</ref>. Названа у честь ґетьмана Украйины Ивана Степановича Мазепы. Пролягать уд [[Улица Шевченко (Ровно)|улиці Шевченко]] до [[Улица Симона Петлюры (Ровно)|улиці Шимона Петлюры]]. Протяга улиці 0,29 км. Улиця проходить по території жилого масива. До переименованя у [[1991]] році улиця носила названя «улиця Комсомольска». == Історія == Улиця взникла у [[XVIII. стороча|ХVІІІ]] сторочу и носила названя «улиця Німицька». Названя происходить майжек уж жившых на ню̄в німцю̄в-фабрикантӯв. У [[Авґуст|авґустови]] [[1912]] року улиця была переименована у Бородіньску на честь побіды русскы вӯйськ над [[Наполеон Бонапарт|Наполеоном]]. Миже [[1914]] и [[1920]] роками улиця мала назву — Французька, а у 30-х роках ї назвали на честь польского и французьского маршала Фердинанда Фоша — Улиця Маршала Фоша. У час німицькой окупації улиця носила назву «улиця Ґетьмана Мазепы». У повоєнный час и до [[1991]] року улиця называлася Комсомольскыв. Пӯсля провозглашіня независности Украйины она наново стала улицёв Ґетьмана Мазепы<ref>{{Cite web |url=http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1027&Itemid=25 |title=Прищепа О. Вулиця Німецька : вулицями старого міста Рівного / О. Прищепа // Рівне вечірнє. — 1994. — 31 трав. — С. 7. |access-date=2010-08-20 |archivedate=2014-02-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140224205649/http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1027&Itemid=25 }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Иван Мазепа]] [[Катеґорія:Рівне]] sysunlsp4urkttogn2a1rozkpp7lu36 0 21876 173110 170772 2026-10-17T14:26:32Z Engelseziekte 2261 delete 173110 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} '''Недзи́ця''' ([[Польскый язык|пол]]. Niedzica) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Netzdorf)&nbsp;— [[село]] у [[Польско|Польши]], у [[Ґмина|ґміні]] [[Лапше Нижнёє (ґміна)|Лапше Нижнёє]] [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольського воєводства]]. {{НП|этнохороним=Недзицяне}} У [[1975]]—[[1998]] роках [[село]] принадлежало ид [[Новосондецькоє воєводство|Новосондецького воєводствови]]. == Ґеоґрафія == У [[Село|селі]] тече [[Остурнянськый потӱк]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1320]]. році. Товды же и споминать ся [[Німці|німицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] у [[Готична архитектура|ґотичному]] штілови. У [[1939]]-[[1945]] роках [[село]] было у составови [[Перва Словенська републіка|Словенської републікы]]. У [[2014]]. році [[присілок]] сёго [[Село|села]] Недзиця-Замок было удкапчано уд [[Село|села]] и было сотворено [[село]] [[Недзиця-Замок]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2021]]. рӱк живе 2153 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]] и [[Ґуралі]]. Історицькы значну часть людий у [[Село|селі]] складали [[Русины]] ([[Лемкы]]) и [[Ґуралі]], из часом [[Русины]] вадь переселили ся из [[Село|села]] вадь были депортованы авадь золлялися из [[Ґуралі|Ґуралями]] у єден етнос, жытелі [[Село|села]] говорять [[Спіськый говор|Спіськым говором]] [[Ґуральскый язык|Ґуральского языка]]. По [[Друга світова война|другӯв світовӯв во̄йні]] у [[село]] зачали заселяти ся [[Поляци|Полякы]]. [[Катеґорія:Села Польска]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Малопольске воеводство]] [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Недзиця]] {{stub}} 7kfih9zus75hk8cnkm3scfg0q6asfnh 0 21877 173111 157644 2026-10-17T14:26:43Z Engelseziekte 2261 delete 173111 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} {{Стыржень}} '''Нєдзи́ця-За́мок''' ([[Польскый язык|пол]]. Niedzica-Zamek, [[Мадярскый язык|мад]]. Nedecvár)&nbsp;— [[село]] у [[Ґмина|ґміні]] [[Лапше Нижнёє (ґміна)|Лапше Нижнёє]], [[Новотарзькый повіт|Новотарзького повіта]], [[Малопольске воеводство|Малопольского воєводства]], [[Польско]]. {{НП}} == Памняткы == * [[Замок Дунайиць]] [[XIV. стороча|XIV]] стороча. * Тиметӯв файты Соломон пуд скалов Ґро́бы. <gallery widths="160" hights="160"> Файл:Niedzica_Castle_Czorsztyn_01.jpg|посилання=Plik:Niedzica_Castle_Czorsztyn_01.jpg|Замок Дунайиць Файл:Zamek_w_Niedzicy_Dunajec.jpg|посилання=Plik:Zamek_w_Niedzicy_Dunajec.jpg|Замок из юга Файл:012._Niedzica.jpg|посилання=Plik:012._Niedzica.jpg|Стіны замка Файл:Niedzica,_zabytkowy_spichlerz_a1.jpg|посилання=Plik:Niedzica,_zabytkowy_spichlerz_a1.jpg|Зернохранилище </gallery> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1320]] році ге присілок [[Село|села]] [[Недзиця|Нєдзиця]], туй и быв основаный [[Замок Дунайиць]].{{Жрідло}} [[1. януар|1 януара]] [[2014]] року присілок Нєдзиця-Замок быв уділеный у уддільноє [[село]] Нєдзиця-Замок.{{Жрідло}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Недзиця-Замок]] [[Катеґорія:Малопольске воеводство]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Польска]] [[Катеґорія:Населены пункты]] 3rar6cnq83nz0gj5uqc0xdfrkh7stid 0 21897 173474 172084 2026-10-17T23:54:59Z Halajkovič 33393 173474 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261014180900}} {{Непотверджено}} '''Выходнофри́зькый язы́к''' — єден из [[Ґерманьскы языкы|ґерманськых языкӯв]]. Выходнофризькый язык на ныні почти умер, на ньӱм на ныні говорить порядка 2000 людий у [[Нїмецько|Німещині]]. == Історія == === Древнёвыходнофризькый === [[Файл:OosterlauwersFries_in_hedendaagse_gebieden.PNG|міні|250x250пкс|Условна область хоснованя древнёвыходнофризького языка. Челленыв лініёв указана границя миже емськым и везерськым діалектами.]] Уже у древнёфризькый період ріка Лауерс у днишньых Нидерландах оаховала ся границёв миже діалектами фризького языка. На ныні древнёфризькый язык изнамшй по письменным жрідлам 1200 — 1550 рокӯв. До того часу примерно от 500 года известно лишь несколько источников, таких как рунические надписи или отдельные слова в юридических документах, таких как Фризская правда [[Карл I. Великый|Карла Великого]]. Но даже в этом законе проводится различие между областями по обеим сторонам Лауэрса. Это различие будет впоследствии отражено в диалектах. === «Дефризифікація» === Дас миже 1400 и 1550 роками фризькый літературный язык быв уітесненый нидерландськым вадь нижнёнімицькым літературным языком во всю̄в Фрисландії мижн Влі и Везером, ото значить ож и ид западу, так и ид выходу уд Лауерса. Сись переходный процес ид выходу уд Лауерса у фризькӯв научнӯв літературі обычно называвуть «дефризифікаціёв». Єднак позад свої фризоцентричности сись термін часто пудвергає ся критиці, и вмісто нёго выбирать ся такый термін, ге «онімечованя». Єднак ид западу уд Лауерса фризькый народный язык обставався у значителнӯв степени незатронутым сим процесом. У фризькых Оммеландах процес «дефризифікації» просліжує ся дуже рано, ужек у первӯв четверти XV стороча туй на нижнёнімицькӯм языкови, миже инного, были написані консервативны у языковӯм смыслови правові тексты. Єднак днись тяжко поняти, як прошов уход уд древнёфризького языка и перехӯд на нижнёнімицькый язык. Зачасту фризькый язык перемежав ся из нижнёнімицькым вплоть до посліднёй треті XV стороча, даколи до XVI стороча. Тым не меншек, ни єден діалект Оммеландӯв не проекзістовав до нововыходнофризького періода. Скоро по зтраті фризького языка фризы Оммеландӯв так само зтратили и свою фризькую идентичность у ході образованя провінції Ґрёнінґен. === Нововыходнофризькый === Період нововыходнофризького наступив ужек товды, кой старый язык став чим-ись у роді изъятка. Бӯлш ранні даны хоснованя выходнофризького языка (уддільні слова и ґрупы слӯв, особенно у мікротопонімах) у всьых районах Выходной [[Фрисландія|Фрисландії]] мож найти у 3-томнӯм зборникови выходнофризскых документӯв, изданнӯм Е. Фрідлендером и Г. Мёлманном у [[1447]] році. У [[1568]] році у [[Геппенс|Геппенсови]] умер Міннерт Фокен, послідньый пастор у Еверландови, проповідовавшый на фризькӯм; у Упгантови у [[1632]] году Имел Аґена написав фризькую свадебну поему; у [[Гарлинґерланд|Гарлинґерландови]] у [[1691]] році инокрайинный пастор Йоганнес Кадовіус Мӯллер описав у ''Memoriale linguae Frisicae''<ref>{{Книга |автор=Bernd Rieken |год=2005 |isbn=3-8309-1499-7 }}</ref> у словарях и текстовых примірах ищи екзістовавшый там, но ужек находившыйся пуд силным нижнёнімицькым вплывом фризькый язык. У земли [[Вурстен]] ид выходу уд Везера список слӯв містного выходнофризького діалекта быв записаный у [[1688]] пастором Л. Вестінґом. У [[1700]] році выходнофризькым, майжек, владіли леш немногі пожилі люди у северо-выходнӯв части Взходнофризького полуострова, особенно у Гарлінґерландови. И по ту сторону Везера у дост силно изоловннӯм Вурстенови містный діалект из [[1720]] рока бӯлше не передавався слідующому поколіню. Ид [[1800]] рокови фризькый язык пропав натӯлько давно, што ужек пару дисятьроч по тому лінґвіст Ґенріх Ґеорґ Ерентраут у [[Еверланд|Еверландови]] даже не змӯг уже найти осознаня того, што колись туй говорили на фризькӯм языкови. Изъятком были леш дві олденбурзькі общины [[Затерланд]] и [[Ванґероґе]], у котрых были ищи живі выходнофризькі діалекты. Ванґероґе ге обособленный [[Олденбурґ|олденбурзькый]] острӯв у [[Северне море|Севернӯм морю]] и Затерланд ге тяжкодоступный острӯв у болотистӯв містности сохранили свӯй язык позад уєдинености. Штормовы приливы, тым не меншек, рішили судьбу ванґероґського діалекта у [[1854]] році. По великым ламкам на острові векшына жытелю̄в острова переселилися у Фарель и не вернулися потӯм при новӯм заселеню острова. Послідньый фриз, владівший ванґероґськым діалектом, умер к [[1950]] у (поселеня Ной-Ванґероґе). Въедно из ним иппен умерла вся ґрупа везерськых фризькых діалектӯв. Такым образом, днись леш затерландськый фризькый остав ся живым. == Днишня ситуація == Днись на выходнофризькӯм языкови говорять дас 2000 человік, и леш у Затерландови. У бывшых фризоязычных областях мож ищи часто найти фризькоє наслідя у именах и фаміліях, а иппен у ґеоґрафіческых наименованях. [[Катеґорія:Фризькі языкы]] [[Катеґорія:Языкы Німицька]] [[Катеґорія:Языкы]] m4igv3dyrwbnn6564hgeeja65uhyiwf 0 21917 173306 172990 2026-10-17T22:11:43Z Engelseziekte 2261 delete 173306 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} '''Перемо́жноє''' ''(до [[1946]] року — Хлопы) ([[Україньскый язык|укр]]. Переможне)'' ''([[Польскый язык|пол]]. Peremożne, Chłopy)'' — [[село]] у [[Львівскый раён|Львӯвськӯм районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1427]] році.{{Жрідло}} У [[1942]] році у [[Село|селі]] было 80% [[Поляци|Полякӯв]] и 20% [[Українцї|Украйинцю̄в]]. У [[1946]]-[[1947]] році у рамкох [[Акція Вісла|Операції «Вісла»]] у [[село]] перевезли сотні [[Русины|Русинӯв]] из [[Лемковина|Лемковины]] и [[Западна Бойкӯвщина|Западной Бойкӯвщины]].{{Жрідло}} У [[1946]] році у [[Село|селі]] заробив колхоз «Більшовик». == Инфраструктура == • Садик-Ясла «Цвітуча Черишня». • [[Школа]] I-III ступеню̄в имени Андрія Халака. • Народный дом. == Знамі Родаци == {{stub}} * [[Халак, Андрій Юріёвич|Халак Андрій Юріёвич]] ([[1995]]—[[2022]])&nbsp;— старшый солдат Вооруженых сил [[Україна|Украйины]], участник [[Російско-україньска война|русо-украйиньской во̄йны]]. [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села депортованых Русинӯв у Украйині]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] [[Катеґорія:Лемківскы села у Украйині]] 0mtxkra0cn3y4qdse4qlouqhl6v21je 0 21943 173063 162415 2026-10-17T13:21:00Z Engelseziekte 2261 delete 173063 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Надька́пош''' авадь '''Вели́кі Капуша́ны''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Veľké Kapušany) ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagykapos) — [[Місто|варош]] на Выході [[Словеньско|Словеньска]], в [[Окрес Михалївцї|окресі Міхаловці]]‚ в [[Кошіцькый край|Кошицькім краю]]. {{Місто}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1211]] році у жупі [[Жупа Унґ|Унґ]]. == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Місто|варошови]] на [[2023]] рӯк живе 8479 людий, из них на [[2001]] рӯк: * [[Мадяре|Мадяры]]&nbsp;— 57,0&nbsp;%, * [[Словакы|Словены]]&nbsp;— 35,9&nbsp;%, * [[Циґане|Цигани]]&nbsp;— 4,3&nbsp;%, * [[Українцї|Украйинці]]&nbsp;— 1,0&nbsp;%, * Инні. '''Реліґія ''': За изписом [[2001]] року реліґіозный состав [[Місто|вароша]] такый: * [[Римокатолицька церьков|Римокатоликы]]&nbsp;— 49,5&nbsp;%, * [[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католикы]]&nbsp;— 12,3&nbsp;%, * [[Атеізм|Атеїсты]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%%, * Инні. == Ґалерея == <gallery> Файл:Nagykapos03.JPG|[[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]] Файл:Nagykapos01.JPG|Памнятник у центрі [[Місто|вароша]] </gallery> == Референції == <references/> [[Катеґорія:Окрес Михаловце]] [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Надькапош]] [[Катеґорія:Мадярьскі вароші на Словеньску]] [[Катеґорія:1211]] e4pmkftcuzrcxo5d4whxm8a5zu2fkpf 0 21944 173467 172867 2026-10-17T23:52:36Z Halajkovič 33393 173467 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Ло́дзькоє воєво́дство''' ([[Польскый язык|пол]]. Województwo łódzkie)&nbsp;— єдно из 16 [[Воеводства в Польщи|воєводств]] [[Польско|Польска]]. Є у центрі [[Країна|крайны]]. Столицёв (адміністративным центром) воєводства є [[Місто|варош]] [[Лодзь]]. У реґіонови Пйонтек є ґеометричный центр [[Польско|Польска]]. == Історія == [[Воеводства в Польщи|Воєводство]] сотворило ся [[18. авґуст|18 авґуста]] [[1945]] року. * [[1975]]&nbsp;— 1 079 200 * [[1980]]&nbsp;— 1 127 800 * [[1985]]&nbsp;— 1 149 100 * [[1990]]&nbsp;— 1 139 500 * [[1995]]&nbsp;— 1 116 300 * [[1998]]&nbsp;— 1 099 700 == Ґеоґрафія == Площадь&nbsp;— 18 218,95 км². Лісистӯсть Лодзького воєводства майнизка у всю̄м [[Польско|Польску]]&nbsp;— 21,2&nbsp;%, што объяснять ся высокым розвитём [[Місто|вароськых]] ґаздӯвств. === Розміщеня === Лодзькоє воєводство є у юго-централнӯм [[Польско|Польску]]. Межує: * на [[Запад|западови]] из [[Великопольскоє воєводство|Великопольськым воєводством]], * на [[Юг|югови]] из [[Опольскоє воєводство|Опольскым]], [[Шлезия (воеводство)|Шлезькым]] и [[Святокрижске воеводство|Сятокрызькыми]] воєводствами, * на [[Восток|выходови]] из [[Мазовецкоє воєводство|Мазовецкым]] воєводством, * на [[Сѣвер|северови]] из Куявсько-Поморскым воєводством. == Вароші == {{Scroll Gallery|Файл:Lodz manufaktura 01.jpg|Dawna przędzalnia Poznańskiego, dzisiaj hotel andel’s|Файл:Manufaktura panorama Łódź.jpg|Centrum Manufaktura|Файл:Łódź, Manufaktura - fotopolska.eu (85351).jpg|Centrum Manufaktura|Файл:Łódź - Pałac Izraela Poznańskiego.jpg|Pałac Izraela Poznańskiego|Файл:Pałac Maurycego Poznańskiego z 1896 r, obecnie muzeum sztuki - panoramio.jpg|Pałac Poznańskich|Файл:Przędzalnia w zespole zabudowy fabryczno-mieszkalnej Księży Młyn I.jpg|Przędzalnia Karola Scheiblera na Księżym Młynie|Файл:Ksiezy Mlyn remiza.jpg|Remiza na Księżym Młynie|Файл:Ksiezy Mlyn domy.jpg|Osiedle robotnicze na Księżym Młynie|Файл:Pałac, ob. Muzeum Kinematografii.jpg|Pałac Scheiblera – obecnie Muzeum Kinematografii|Файл:Palac Scheiblerow Lodz.jpg|Pałac Scheiblerów przy Piotrkowskiej|Файл:Palac Herbsta2.jpg|Pałac Edwarda Herbsta|Файл:Lodz Grohmann's Factory Gate 2010-05 R.jpg|Beczki Grohmana|Файл:Domek Traugotta Grohmana Łódź.JPG|Dworek i pałac Grohmana|Файл:Biała Fabryka w Łodzi.jpg|Biała Fabryka|Файл:BGPŁ.jpg|Fabryka Fryderyka Schweikerta|Файл:Mickiewicza Lodz 2.jpg|Nowoczesne centrum Łodzi|Файл:Lodz Manhattan-01.jpg|Łódzki Manhattan|Файл:Plac Wolnosci 10.jpg|Plac Wolności|Файл:Plac Wolnosci 11.jpg|Piotrkowska|Файл:Ulica Piotrkowska in Lodz.JPG|Piotrkowska|Файл:Atlas Arena during volleyball match 2.jpg|Atlas Arena podczas meczu|Назва=[[Лодзь]]|ширина=250|розташування=right|рамка=lightblue|тло=mamoth|відступ_зліва=1em}}{{Scroll Gallery|Файл:Piotrków Trybunalski Gmach Sądu.jpg|[[Пйотркув Трибунальський]] - будівля [[Окружний суд|окружного суду]]|Файл:Pabianice centrum.jpg|вулиця Замкова в центрі [[Пабяниці|Паб'яниць]]|Файл:Pabianice tkalnia.jpg|стара фарика Krusche&Ender в Паб'яницях|Файл:Jan Rode Willa.JPG|Вілла Родего в [[Томашів Мазовецький|Томашеві Мазовецькому]]|Файл:Belchatow-elektrownia.jpg|Копальня брунатного вугілля i електронні в Белхатові|Файл:Zgierz-kosciol.jpg|[[Kościół św. Katarzyny Aleksandryjskiej w Zgierzu|Kościół św. Katarzyny w Zgierzu]]|Файл:Skierniewice Dworzec.jpg|Скерневиці - [[Скерневиці (станція)|залізничний вокзал]]|Файл:Skierniewice Rynek.jpg|[[Поща Ринок в Скерневицях]]|Файл:Ratusz w Radomsku.jpg|[[Радомська ратуша]]|Файл:Kutno, Ratusz, mur., 1 poł. XIX (bakel2006).jpg|[[Ратуша в Кутні]]|Файл:PL ZdWola Laska street.jpg|вулиця Ласка в [[Здунська воля|Здунській волі]] – осьова вулиця міста|Файл:PL ZdWola Maximilian house.jpg|[[Dom Urodzenia św. Maksymiliana Kolbe w Zduńskiej Woli|Dom urodzin Maksymiliana Marii Kolbego w Zduńskiej Woli]]|Файл:Fara sieradz.jpg|[[Kolegiata Wszystkich Świętych w Sieradzu|Kolegiata w Sieradzu]]|Файл:NowyRynekSieradz.jpg|Sieradzki rynek|Файл:34.bazylika w Łowiczu.jpg|[[Bazylika katedralna Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny i św. Mikołaja w Łowiczu|Bazylika katedralna w Łowiczu]]|Файл:Ratusz w Łowiczu.JPG|Klasycystyczny [[Ratusz w Łowiczu|ratusz łowicki]]|Файл:RatuszWielun2.JPG|[[Велюнська ратуша|Ратуш]] і Красовська брала в Велюні|Файл:Opoczno (js).jpg|[[Опочнянський замок]]|Файл:Kolegiata Lask tył.jpg|Gotycki tył [[Kolegiata Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny i św. Michała Archanioła w Łasku|kolegiaty w Łasku]]|Файл:POL Rawa Mazowiecka 1.jpg|Kościół i były zakon jezuitów w [[Rawa Mazowiecka|Rawie Mazowieckiej]]|Файл:Zamek Królewski w Łęczycy.jpg|[[Zamek Królewski w Łęczycy]]|Файл:Leczyca ratusz.jpg|[[Ratusz w Łęczycy]]|Файл:Brzeziny, &#346;w. Anny 1.JPG|Jedna z ulic w centrum [[Brzeziny|Brzezin]]|Файл:Wieruszów, Podzamcze, kościół pw. św. Rocha.jpg|Drewniany kościółek w [[Wieruszów|Wieruszowie]]|Файл:Kosciol sw Katarzyny w Poddębicach.jpg|[[Kościół św. Katarzyny Męczennicy w Poddębicach|Kościół św. Katarzyny w Poddębicach]]|Файл:Pajeczno-53.jpg|[[Pajęczno]] z lotu ptaka|Файл:Warta rynek Panorama1.jpg|Rynek w [[Warta (miasto)|Warcie]]|Файл:Ratusz Warta.jpg|[[Ratusz w Warcie|Warcki ratusz]]|Файл:Warta church.jpg|[[Kościół i klasztor pw. Wniebowzięcia NMP w Warcie|Klasztor w Warcie]]|Файл:Uniejów Castle.jpg|[[Zamek w Uniejowie]]|Файл:Walewice palac.JPG|thumb|Pałac w [[Walewice (wieś w powiecie łowickim)|Walewicach]]|Назва=повітові міста лодзького воєводства|ширина=250|розташування=right|рамка=lightblue|тло=mamoth|відступ_зліва=1em}} {| class="wikitable zebra sortable" ! bgcolor="#FCCCCC" |Місто ! bgcolor="#FCCCCC" |Населення ! bgcolor="#FCCCCC" |Площа |- | align="left" |[[Файл:POL_Łódź_COA.svg|31x31пкс]] '''Лодзь''' |708.554 |293,25 |- | align="left" |[[Файл:POL_Piotrków_Trybunalski_COA_1.svg|27x27пкс]] Пйотркув Трибунальськый |75.732 |67,24 |- | align="left" |[[Файл:POL_Pabianice_COA.svg|26x26пкс]] Пабьяниці |67.462 |32,99 |- | align="left" |[[Файл:Herb_Tomaszowa_Mazowieckiego.png|26x26пкс]] Томашов Мазовецкый |64.712 |41,3 |- | align="left" |[[Файл:POL_Bełchatów_COA_old.svg|28x28пкс]] Белхатув |59.469 |34,64 |- | align="left" |[[Файл:POL_Zgierz_COA.svg|28x28пкс]] Зґеж |57.458 |42,33 |- | align="left" |[[Файл:POL_Skierniewice_COA.svg|28x28пкс]] Скерневиці |48.693 |36,08 |- | align="left" |[[Файл:POL_Kutno_COA_1.svg|26x26пкс]] Кутно |48.123 |33,59 |- | align="left" |[[Файл:POL_Radomsko_COA.svg|35x35пкс]] Радомсько |47.560 |51,43 |- | align="left" |[[Файл:POL_Zduńska_Wola_COA.svg|27x27пкс]] Здунська Воля |43.430 |24,57 |- | align="left" |[[Файл:POL_Sieradz_COA.svg|29x29пкс]] Сєрадз |43.195 |51,22 |- | align="left" |[[Файл:Łowicz Coat of arms 2025.png|28x28пкс]] Лович |29.280 |23,42 |- | align="left" |[[Файл:POL_Wieluń_COA.svg|30x30пкс]] Велюнь |23.451 |16,87 |- | align="left" |[[Файл:POL_Opoczno_COA.svg|24x24пкс]] Опочно |22.100 |24,75 |- | align="left" |[[Файл:POL_Aleksandrów_Łódzki_COA.svg|28x28пкс]] Александров Лодзькый |21.257 |13,82 |- | align="left" |[[Файл:POL_Ozorków_COA.svg|29x29пкс]] Озоркӯв |20.136 |15,46 |} == Адміністративный поділ == {| class="wikitable sortable" align="center" ! class="sortbottom" |п/п ! class="unsortable" |Ґерб !Повіт !Главный варош !Площадь<br /><br /><small>[км²]</small> !Обывательство<br /><br /><small>(30 юна 2014)</small> !Густота залюдненя <br /><br /><small>[особ/км²]</small> |- |1 |[[Файл:POL_powiat_bełchatowski_COA.svg|30x30пкс]] |Белхатовськый |Белхатов |967,60 |113.157 |117 |- |2 |[[Файл:POL_powiat_brzeziński_COA.svg|28x28пкс]] |Брезинськый |Бжезіны |358,56 |30.909 |86 |- |3 |[[Файл:POL_powiat_kutnowski_COA.svg|28x28пкс]] |Кутновськый |Кутно |886,86 |100.194 |113 |- |4 |[[Файл:POL_powiat_łaski_COA.svg|27x27пкс]] |Ласький |Ласьк |618,23 |50.670 |82 |- |5 |[[Файл:POL_powiat_łęczycki_COA.svg|27x27пкс]] |Ленчицький |Ленчиця |772,75 |51.469 |67 |- |6 |[[Файл:POL_powiat_łowicki_COA.svg|29x29пкс]] |Ловицький |Лович |988,17 |80.144 |81 |- |7 |[[Файл:POL_powiat_łódzki_wschodni_COA.svg|28x28пкс]] |Східнолодзький |Лодзь (Łódź) |499,76 |69.991 |140 |- |8 |[[Файл:POL_powiat_opoczyński_COA.svg|27x27пкс]] |Опочинський |Опочно |1040,19 |77.919 |75 |- |9 |[[Файл:POL_powiat_pabianicki_COA_1.svg|27x27пкс]] |Паб'яницький |Пабьяниці |492,18 |119.596 |243 |- |10 |[[Файл:POL_powiat_pajęczański_COA.svg|29x29пкс]] |Паєнчанський |Паєнчно |803,82 |52.390 |65 |- |11 |[[Файл:POL_powiat_piotrkowski_COA.svg|28x28пкс]] |Пйотрковський |Пйотркув Трибунальскый |1428,74 |91.568 |64 |- |12 |[[Файл:POL_powiat_poddębicki_COA.svg|27x27пкс]] |Поддембицький |Поддембіце |881,21 |41.836 |47 |- |13 |[[Файл:POL_powiat_radomszczański_COA_2000-2024.svg|28x28пкс]] |Радомщанський |Радомсько |1442,57 |116.039 |80 |- |14 |[[Файл:POL_powiat_rawski_COA.svg|28x28пкс]] |Равський |Рава-Мазовецка |646,20 |49.499 |77 |- |15 |[[Файл:POL_powiat_sieradzki_COA.svg|29x29пкс]] |Серадзький |Сєрадз |1490,83 |119.847 |80 |- |16 |[[Файл:POL_powiat_skierniewicki_COA.svg|25x25пкс]] |Скерневицький |Скерневиці |753,57 |38.249 |51 |- |17 |[[Файл:POL_powiat_tomaszowski_(łódzki)_COA.svg|27x27пкс]] |Томашовський |Томашов-Мазовецкый |1024,79 |119.492 |117 |- |18 |[[Файл:POL_powiat_wieluński_COA.svg|29x29пкс]] |Велюнський |Велюнь |926,48 |77.542 |84 |- |19 |[[Файл:POL_powiat_wieruszowski_COA.svg|29x29пкс]] |Верушовський |Верушов |577,13 |42.227 |73 |- |20 |[[Файл:POL_powiat_zduńskowolski_COA.svg|29x29пкс]] |Здунськовольський |Здунська Воля |369,23 |67.834 |184 |- |21 |[[Файл:POL_powiat_zgierski_COA.svg|29x29пкс]] |Згерський |Зґеж |855,18 |164.916 |193 |- |22 |[[Файл:POL_Łódź_COA.svg|31x31пкс]] |Лодзь (Łódź) |– |293,25 |708.554 |2416 |- |23 |[[Файл:POL_Piotrków_Trybunalski_COA_1.svg|27x27пкс]] |Пйотркув Трибунальський |– |67,24 |75.732 |1126 |- |24 |[[Файл:POL_Skierniewice_COA.svg|28x28пкс]] |Скерневиці |– |34,41 |48.693 |1415 |- class="sortbottom" |'''Разом''' |– |'''24''' |'''21''' |'''18 218,95''' |'''2 508 464''' |'''138''' |} [[Катеґорія:Воеводства в Польщи]] [[Катеґорія:Лодзькоє воєводство]] [[Катеґорія:Польско]] 51f9fj5trvmetevbnywgcw14f24h900 0 21948 173466 172489 2026-10-17T23:52:22Z Halajkovič 33393 173466 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Жу́па Сатма́р''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Szatmár vármegye) ([[Латиньскый язык|лат]]. comitatus Szatmariensis) ([[Румуньскый язык|рум]]. comitatul Sătmar) — [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупа]] у [[Мадярске кральовство|Мадярьскӯм кралёвствови]]. Столицёв быв [[Місто|варош]] [[Надькарой]], [[Мадярскый язык|мад]]. Nagykároly. Векшына зимлі жупы ныні у повітови [[Сатмар (повіт)|Сатмар]] и [[Мараморош (повіт)|Мараморош]], [[Румуньско|Румыния]], медьє [[Сабольч-Сатмар-Береґ]], [[Мадярьско|Мадярщина]], и невеликый дараб коло [[Село|села]] [[Велика Паладь]], [[Україна|Украйина]]. == Історія == [[Жупа (Мадярске кральовство)|Жупа]] основана у [[1000 рік|1000]] році.{{Жрідло}} == Обывательство == === 1900 === Число жытелю̄в жупы Сатмар у [[1900]] році была 367 570 тысяч людий, складала ся из далшых народӯв<ref name=":0">{{Cite web |url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_23.html |title=KlimoTheca :: Könyvtár |publisher=Kt.lib.pte.hu |date= |access-date=2013-05-18 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6JBpvbR0d?url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar%2Fkt06042201%2F0_0_3_pg_23.html |archivedate=2013-08-27 }}</ref>, сереґ них: '''Обывательство:''' * [[Мадяре|Мадяры]]: 235 015 (63,9&nbsp;%) * [[Румыны]]: 118 770 (32,3&nbsp;%) * [[Німці]]: 11 763 (3,2&nbsp;%) * [[Словакы|Словены]]: 449 (0,1&nbsp;%) * [[Русины]]: 279 (0,0&nbsp;%) * [[Хорваты|Горваты]]: 246 (0,0&nbsp;%) * [[Сербы]]: 20 (0,0&nbsp;%) * Инні: 1 028 (0,3&nbsp;%) '''Реліґія:''' * [[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католикы]]: 156 063 (42,5&nbsp;%) * [[Калвинизм|Калвіністы]]: 118 866 (32,3&nbsp;%) * [[Римокатолицька церьков|Римокатоликы]]: 62 803 (17,1&nbsp;%) * [[Юдаїзм|Иудеї]]: 26 405 (7,2&nbsp;%) * [[Православна церьков|Православні]]: 2 260 (0,6&nbsp;%) * Лютеране: 1 049 (0,3&nbsp;%) * Унітарії: 40 (0,0&nbsp;%) * Инні: 84 (0,0&nbsp;%) === 1910 === '''Обывательство:''' * [[Мадяре|Мадяры]]: 268 385 (67,7&nbsp;%) * [[Румыны]]: 119 760 (30,2&nbsp;%) * [[Німці]]: 6 670 (1,7&nbsp;%) * [[Словакы|Словены]]: 425 (0,0&nbsp;%) * [[Русины]]: 114 (0,0&nbsp;%) * [[Хорваты|Горваты]]: 66 (0,0&nbsp;%) * [[Сербы]]: 27 (0,0&nbsp;%) * Инні: 1 185 (0,3&nbsp;%) '''Реліґія:''' * [[Ґрекокатолицька церьков|Греко-католикы]]: 168 870 (42,6&nbsp;%) * [[Калвинизм|Калвіністы]]: 126 826 (32,0&nbsp;%) * [[Римокатолицька церьков|Римокатоликы]]: 67 924 (17,1&nbsp;%) * [[Юдаїзм|Иудеї]]: 29 468 (7,4&nbsp;%) * [[Православна церьков|Православні]]: 2 202 (0,6&nbsp;%) * Лютеране: 1 237 (0,3&nbsp;%) * Унітарії: 46 (0,0&nbsp;%) * Другі авадь не указали: 59 (0,0&nbsp;%) == Адміністративноє діленя == {| class="wikitable" ! colspan="2" |Округы (''{{Lang-hu|járás}}'') |- !Округ !Адм. центр |- |{{Lang-hu|Nagykároly}} |Надькарой |- |{{Lang-hu|Szatmárnémeti}} |[[Сату Маре|Сатмар]] |- |{{Lang-hu|Csenger}} |Ченґер |- |{{Lang-hu|Fehérgyarmat}} |Фегердёрмот |- |{{Lang-hu|Mátészalka}} |Матийсалка |- |{{Lang-hu|Szinérváralja}} |Сейнирваралья |- |{{Lang-hu|Nagybánya}} |[[Бая-Маре|Надьбанья]] |- |{{Lang-hu|Nagysomkút}} |Надьшомкут |- |{{Lang-hu|Erdőd}} |Ердёд |- ! colspan="2" |Жупаньскі округы (''{{Lang-hu|törvényhatósági jogú város}}'') |- | colspan="2" |{{Lang-hu|Szatmárnémeti}}, [[Сату Маре|Сату-Маре]] |- ! colspan="2" |Окружні округы(''{{Lang-hu|rendezett tanácsú város}}'') |- | colspan="2" |{{Lang-hu|Nagykároly}}, [[Карей]] |- | colspan="2" |{{Lang-hu|Nagybánya}}, [[Бая-Маре]] |- | colspan="2" |{{Lang-hu|Felsőbánya}}, [[Бая-Маре]] |} == Удкликованя == * [https://real-eod.mtak.hu/5566/ Список немешськых родин жупы Сатмар] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1920]] [[Катеґорія:Административны части Мадярщины]] [[Катеґорія:Жупа Сатмар]] [[Катеґорія:Мадярске кральовство]] p7rkll9adoltgyrj0u1q7us8u768vxu 0 21952 173347 149870 2026-10-17T23:00:29Z Engelseziekte 2261 delete 173347 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''По́прик''' ([[Латиньскый язык|лат]]. naevus) — урожены пігментны авадь безпігментны цяткы появлявучі ся на [[Кожа|кожи]] авадь радужнӯв оболчци [[Око|ока]].  {{Стыржень}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/w/index.php?oldid=139959850 Родинка] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене)? [[Катеґорія:Дерматолоґія]] [[Катеґорія:Поприк]] cq582k3ef5wdbql2vnyv85bmrl1r2zn 0 21978 173473 172573 2026-10-17T23:54:48Z Halajkovič 33393 173473 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ирша́вськый мӯ́ст'''&nbsp;— історичный [[Міст|мӯст]], є [[Архітектура|архітектурныв]] памнятков [[Місто|вароша]] на правӯв притоці [[Ріка|рікы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]]&nbsp;— на ріці [[Иршавка]] у центрі [[Иршава|Иршавы]]. == Історія == [[Міст|Мӯст]] построєно у [[1924]] році. Стройив ся [[Міст|мӯст]] из [[1923]] року по [[1924]] рӯк.{{Жрідло}} == Ґалерея == [[Файл:Іршавський_міст.jpg|центр|міні|714x714пкс|Иршавськый мӯст зимов]] == Удкликованя == * [http://www.mukachevo.net/ua/News/view/51808-Мости-історії-річки-Боржава-ФОТО Мости історії річки Боржава] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911151611/http://www.mukachevo.net/ua/News/view/51808-Мости-історії-річки-Боржава-ФОТО|date=11 вересня 2012}} [[Катеґорія:Иршава]] [[Катеґорія:Мосты Пудкарпатя]] [[Катеґорія:Архитектура]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] 70vashzpqoosepvq47m4gopw4t5kdx6 0 21985 173465 150103 2026-10-17T23:52:08Z Halajkovič 33393 173465 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Сумськы́й райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Сумський район) ([[Російскый язык|рус]]. Сумской район) — бывшый район на [[Восток|выході]] [[Україна|Украйины]] у [[Сумска область|Сумськӯв области]]. Центр — [[Сумы]]. == Історія == Сумськый район быв сотвореный [[7. марец|7 марца]] [[1923]] року на основі [[Сумська волость|Сумськой]] и [[Чернеччинська волость|Чернеччинськой волостий]]. У [[XIV. стороча|XIV]] сторочу миже [[Путивль|Путивлём]] и [[Ромны|Ромнами]] майвеликым [[Місто|варошом]] была [[Хотінь]]. == Обывательство == {| rules="all" style="border: 1px solid #999" !Націоналнӯсть !Людий по нації !Процент |- |[[Українцї|украйинці]] | align="right" |58448 | align="right" |93,07&nbsp;% |- |[[русы]] | align="right" |3545 | align="right" |5,64&nbsp;% |- |[[Білорусины|білорусы]] | align="right" |306 | align="right" |0,49&nbsp;% |- |[[армяне]] | align="right" |70 | align="right" |0,11&nbsp;% |- |[[Циґане|цигани]] | align="right" |40 | align="right" |0,06&nbsp;% |- |инні | align="right" |391 | align="right" |0,62&nbsp;% |} {| rules="all" style="border: 1px solid #999" !Язык !Людий по языку !Процент |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] | align="right" |58920 | align="right" |93,82&nbsp;% |- |[[Російскый язык|руськый]] | align="right" |3448 | align="right" |5,49&nbsp;% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] | align="right" |149 | align="right" |0,24&nbsp;% |- |[[Арменьскый язык|армяньскый]] | align="right" |50 | align="right" |0,08&nbsp;% |- |[[Азербайджанськый язык|азербайджанськый]] | align="right" |20 | align="right" |0,03&nbsp;% |- |инні | align="right" |213 | align="right" |0,34&nbsp;% |} [[Катеґорія:Сумска область]] [[Катеґорія:Сумськый район]] [[Катеґорія:Слобожане]] i19p4pqs0jnetbc9lm9ncqj2wf5igjj 0 21995 173477 172346 2026-10-17T23:55:43Z Halajkovič 33393 173477 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Еміра́т''' ({{Lang-ar|امير‎}}, amīr — владыка, вождь) — [[Штат|держава]], владіня, ґаздӯвство из еміром у крайнах [[Іслам|мусулманського]] Выхода. <ref>{{Cite web |title=Definition of emirate {{!}} Dictionary.com |url=https://www.dictionary.com/browse/emirate |access-date=2019-12-04 |language=en |archivedate=20 лютого 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160220062531/http://dictionary.reference.com/browse/emirate }}</ref> Адміністративно-територіална єдинка [[Саудьска Арабія|Саудӯвськой Аравії]], котрыв ґаздує емір (князь) из кралёвськой файты. == Нынішні еміраты == * {{Flagcountry|Afghanistan}} (емірат иы [[2021]] року) * {{Flagcountry|Qatar}} (емірат из [[1878]] року) * {{Flagcountry|Kuwait}} (емірат из [[1757]] року) * {{Flagcountry|United Arab Emirates}} (споєны из [[1971]] року) ** [[Абу-Дабі (емірат)|Емірат Абу-Дабі]] ** [[Файл:Flag_of_Ajman.svg|20x20пкс]] Емірат Аджман ** [[Файл:Flag_of_Dubai.svg|20x20пкс]] [[Дубай (емірат)|Емірат Дубай]] ** [[Ел-Фуджайра (емірат)|Емірат Ел-Фуджайра]] ** [[Файл:Flag_of_Sharjah_and_Ras_Al_Khaimah.svg|21x21пкс]] Емірат Рас-ел-Гайма (припойив ся у фебруарови [[1972]] року) ** [[Шарджа (емірат)|Емірат Шарджа]] ** [[Файл:Flag_of_Umm_al-Qaiwain.svg|20x20пкс]] Емірат Умм-ел-Кайвайн [[Катеґорія:Монархия]] [[Катеґорія:Еміраты]] gw4bev513r97d1s3a0nucgydvhgv5hv 0 22003 173057 168298 2026-10-17T13:18:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173057 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}} '''Н, н''' («ны») — буква кирилици. У языках, што ї хоснують, позначать ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ŋ]. Є у вськых кириличных алфавітах. У русиньскому языкови — 18-а буква алфавіта, позначать ясенный носовый приголосный. == Фонетичны особенности == В русиньскім языкови буква «Н» означат ясенный носовый приголосный звук [n]. При єго виговорі повітря проходить через носову порожнину. == Приклады == * На початку слова: нога, ніч, неділя, народити. * У середині слова: книга, онук, синя, конопли. * На конці слова: день, конь, син, тень. == Компьютерны коды == У стандарті Юнікод: * Велика Н: U+041D * Мала н: U+043D == Ник. тыж == * [[Русиньскый алфавіт]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] d4x4l0fnyfg81yv0uz51dhfri8noyyp 0 22004 173464 171330 2026-10-17T23:51:59Z Halajkovič 33393 173464 wikitext text/x-wiki {{Регион}} {{непотверджено}} '''Жу́па Ґе́мер''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Gömör vámegye) ([[Словеньскый язык|словен]]. Gemerská Župa) — [[Жупа (Мадярске кральовство)|жупа]] у [[Мадярске кральовство|Мадярщині]], сотворена у [[1000 рік|1000]] році. Центр — [[Рімавска Собота]]. == Історія == [[Жупа (Мадярске кральовство)|Жупа]] была сотворена у [[1000 рік|1000]] році. == Обывательство == Жупа Ґемер асоціює ся из 3 етніцькыми ґрупами, [[Німці]], [[Мадяре|Мадяры]] и [[Словакы]], из сотворінём [[Мадярске кральовство|Мадярьского кралёвства]] многі Німці ишли сюды копати [[Баня|бані]]. Тото сказовало ся и на назвах наприклад село [[Оххтіна|Охтіна]], уд німицького. ocht — вусюм. При [[Чеськословеньско|Чехословеньску]] векшынов людий туй были Словакы и Мадяры. Здавна туй селили ся и [[Русины]] што є и у топонімах наприклад: [[Руски Ґемер]]. {{stub}} [[Катеґорія:Жупы Мадярского кральовства]] [[Катеґорія:Историчны земли подля краины]] [[Катеґорія:Историчны области Мадярщины]] [[Катеґорія:Историчны области Словакии]] 1j2m164x00i6wfqcb958gp0njid3ad5 0 22014 173206 172633 2026-10-17T17:36:19Z Engelseziekte 2261 delete 173206 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} '''Орда́''' (из [[Половецькый язык|половецького]]: ''orda'', «зобраня», «двӱр») — у [[X. стороча|X]]—[[XVIII. стороча|XVIII]] ст. тип общественно-воєнной орґанізації кочовых народӱв Евразійського степа. Аналоґ [[Племня|племени]] авадь [[Фамилія|рода]]. Даякі успішні орды утворёвали державы — [[Ханство|ханства]]. Синонімы — «юрт» (''юрта'', «рӱд, племня») и «улус» («крайна»). == Орды == [[Етимология|Етимолоґічно]], слово «орда» происходить уд монґольського слова «ордо» авадь турицького «орта», што означать сторону, удділеня, шатер авадь напрям, товмачить ся ге обоз, табор авадь пляц, палатка, місто власти авадь кралёвського двора. У рамкох [[Монґолы|монґольськой]] [[Ріша Ляо|ріші Ляо]], слово «ордо» хосновало ся по удношіню до окружавущого середовища майважных людий у крайні (ге [[Европа|Европейського]] кралёвського двора), включавучи рабӯв, слуг и охранникӯв. [[Император|Рішанины]], рішанинкы и [[Князь|князі]] мали свої орды. Потӯм у европейськӯв історичнӯв літературі позад сотвореня негативного образа давньых степовых народӯв Азії исе слово набывать негативного значеня (штось тіпа «воєнна-банда душманӯв-кочевникӯв-загарбникӯв»). Назвов Орда (из великої буквы) прийнято позначати общественно-політичну воєнну, структуру сотворену [[Чінґізхан|Чінґіз-ханом]] у [[XIII. стороча|XIII]]&nbsp;ст. у степах [[Евразія|Евразії]]. == Знамі орды == У [[Росія|руськӯв]] а потӯм [[Україна|украйиньскӯв]] и російськӯв історичнӯв науці ордов прийнято называти любу общественно-політичну, воєнну структуру кочевникӯв Великого Евразійського степа до XIII&nbsp;ст. Так, мож стрітитит спомин за скіфські и сарматські орды, тюркські орды, орды Аттілы, булґарські, половецькі и инні. На югови [[Україна|Украйины]] наприклад у сириднёвічови екзістовали такі орды: * [[Білгородьска орда|Білгородьска]] (Буджацька, Добружанська, Малых ногаю̄в) * [[Джамбойлуцька орда|Джамбойлуцька]] (Перекопська) * [[Єдисаньска орда|Єдисаньска]] (Очакӯвська) * [[Єдичкульська орда|Єдичкульська]] * [[Крымськоє ханство|Крымська]] {{Стыржень}} == Иппен позерайте == * [[Юрта]] * [[Ордос]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Военскы едноткы]] ll1gb8iv5ug05sbg14fufrt86fwhxc4 0 22015 173463 173008 2026-10-17T23:51:47Z Halajkovič 33393 173463 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} [[Файл:Mosgubsovdep.jpg|праворуч|міні|173x173пкс|Печать Московського ґубернського совіта депутатӯв РСФСР]] '''Моско́вська ґубе́рнія''' ([[Російскый язык|рус]]. Московская губерния)&nbsp;— адміністративно-територіална единка у [[Російска імперія|Російськӯв ріші]] [[1708]]–[[1917]] рокӯв, [[Російська републіка|Російськӯв републіці]] [[1917]] року и [[РСФСР]] [[1917]]–[[1929]] рокӯв. Центр&nbsp;— [[Москва]]. Сотворена [[1708]] року на основі [[Московськый уїзд|Московського уїзда]] [[Русске царство|Московського царства]]. До [[1918]] року складалася из 13 [[Уїзд|уїздӯв]], пӯсля&nbsp;— из [[1. октобер|1 окто̄вбра]] [[1929]] року перечинена на [[Московська область|Московську область]]. == Історія == Ґубернія сотворена у [[1708]] році.<ref>[https://web.archive.org/web/20110927062523/http://geo.1september.ru/2001/15/2.htm Адмін. переміны у Росії за 300 рокӯв]</ref> == Уїзды == # Богородьскый # Бронницькый # Верейскый # Волоколамськый # Дмитровськый # Звенигородьскый # Клинськый # Коломенськый # Можайськый # Московськый # Подольськый # Рузськый # Серпуховськый. == Обывательство == У ґубернії на [[1897]] рӯк жило 2 433 356 людий, из них векшына [[Русы|Великороссы]]. 14 [[Місто|варошӯв]], 166 [[Волость (Російська ріша)|волостий]]. == Література == * [https://web.archive.org/web/20180913195553/http://chigirin.narod.ru/book.html#mos Памятная книжка Московской губернии на 1908 год] [Архівовано 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]{{Ref-ru}} [[Катеґорія:Историчны земли подля краины]] [[Катеґорія:Историчны области России]] [[Катеґорія:Російска імперія]] [[Катеґорія:Московска область]] iky4acgigp0lnej8gxl8k3qpikk0s0g 0 22021 173476 155773 2026-10-17T23:55:31Z Halajkovič 33393 173476 wikitext text/x-wiki [[Файл:Kumis.jpg|міні|275x275пкс|Кумыс]] [[Файл:Mare_milking_Suusamyr.jpg|міні|275x275пкс|Доєня кобылы]] '''Кумы́с''' (уд тюркського, {{Lang-ba|ҡымыҙ}}, {{Lang-tt|qımız}}, каз. қымыз, кирг. кымыз, якут. кымыс, {{Lang-tr|kımız}}, {{Lang-uz|qimiz}}, монг. айраг)<ref>https://dal.slovaronline.com/amp/14517-KUMYIS</ref>&nbsp;— квасный напиток из кобылячого молока, одержаный упослідок квасномолочного и спіртового бродіня. Кумыс містить етиловый спірт и вӯстовый алдеґід. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Алкоголічны напої]] dhs7weqscp7tj344x304aj0q0wvphiu 0 22025 173462 170646 2026-10-17T23:51:32Z Halajkovič 33393 173462 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Хоти́ньскый райо́н''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Хотинський район)'' — бывшый [[район]] у [[Чернівецька область|Чернівецькӯв области]], [[Україна|Украйины]], на [[Запад|западови]] [[Країна|крайны]]. Центр — [[Хотин]]. == Історія == Перві поселеня у [[Хотин|Хотинови]] были у. [[VIII. стороча|VIII]] сторочу. У [[X. стороча|X]]-[[XI. стороча|XI]] сторочу [[район]] быв у составови [[Кієвска Русь|Руси]], у [[XII. стороча|XII]]-[[XIV. стороча|XIV]] у составови [[Ґалицькоє княжество|Ґалицького княжества]] и [[Кралёвство Русь|Кралёвства Руського]]. У [[XIV. стороча|XIV]] сторочу [[район]] став дарабом [[Молдавьскоє княжество|Молдавії]]. Хотиньскый район сотворено у [[Септембер|септемброви]] [[1940]] року. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[2001]] рӯк живе 68,888 людий, из них: {| rules="all" style="border: 1px solid #999" !Націоналность !Людий по нації !Процент |- |[[Українцї|Украйинці]] | align="right" |66060 | align="right" |91,25&nbsp;% |- |[[Молдавани|Молдаване]] | align="right" |5102 | align="right" |7,05&nbsp;% |- |[[Русы]] | align="right" |927 | align="right" |1,28&nbsp;% |- |[[Білорусины|Білорусы]] | align="right" |79 | align="right" |0,11&nbsp;% |- |[[Румыны]] | align="right" |59 | align="right" |0,08&nbsp;% |- |Инні | align="right" |171 | align="right" |0,24&nbsp;% |} [[Катеґорія:Заникли 2020]] [[Катеґорія:Основаны 1940]] ppeu15nta1s33jtlea1hvmg5e804kuq 0 22027 173327 155477 2026-10-17T22:37:21Z Engelseziekte 2261 delete 173327 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''По̄́ляна'''&nbsp;([[Польскый язык|пол]]. Połana) ([[Україньскый язык|укр]]. Поляна) — [[село]] у [[Самбірьскый раён|Самбӯрському районови]], [[Львівска область|Львӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 240 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Туристичны міста == У [[Село|селови]] є [[замок Ґербуртӯв]]. == Жрідла == * «Перепись [[Церьков (храм)|цирьков]] и [[Обывательство|обывательства]] [[Старосамбӯрщина|Старосамбӯрщины]]. [[1928]] рӯк» [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] [[Катеґорія:Бойковскы села на Украйині]] 1vyfyy6iztm0v8mxb5osojdoxdzsjie 0 22036 173472 172292 2026-10-17T23:54:35Z Halajkovič 33393 173472 wikitext text/x-wiki '''До́бош то́рта''' ({{Lang-hu|dobostorta}})&nbsp;— традиційный [[Мадярьско|мадярськый]] [[колач]], што складать ся из шістёх шарӱв [[Бісквіт|бісквіта]] из [[Чоколада|човколадным]] кремом и карамелныв ґлазурёв. Колач названый на имня свого автора, мадярського кондитера Йовжефа Добоша. У [[1885]]. році про Мадярську націоналну выставку вӱн придумав свӱй шедевр&nbsp;— торту, яка не прогрекне! Грекне хыба через 10 дньӱв. На новӱтньый на тот час розвиток холодилної технікы ото было дуже важно. Свӱй рецепт Добош опубліковав у [[1906]]. році, и у нынішньӱв [[Мадярьско|Мадярщині]] Добош Торту роблять по ориґіналному рецептови.<ref>http://www.europeancuisines.com/Hungary-Dobos-Dobosh-Torte-Torta-Chocolate-Buttercream-Layer-Cake</ref> Добош Торта быв любимым колачом императриці [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] Елизаветы, жоны Франца Йосипа. Добош торта експортовала ся у сосідні [[Країна|крайны]] у спеціално уробленых деривляных коробкох. == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Колачі]] [[Катеґорія:Мадярьска кухня]] l61mwlc1jx8mhpb29dh569s1yuur56m 0 22055 173535 150434 2026-10-18T00:17:59Z Halajkovič 33393 173535 wikitext text/x-wiki '''Пудкарпа́тьска краёва́ орґаніза́ція [[Комунистична партия Чехословакии|Комуністи́чной па́ртії Чехослове́ньска]]''' — составна часть Комуністичной партії Чехословеньска ([[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]). == Історія == Сотворена у маёви [[1921]] року пӯсля входа у КПЧ у статусови краёвой орґанізації Миженародної (интернаціональной) соціалістичної партії Пудкарпатьской Руси (екзістовала уд марца 1920 року)&nbsp;— первої комуністичної партії у [[Карпатьска Русь|Пудкарпатю]] по ёго входа у состав [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] у [[1919]] році. У рокы [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]] пуд час окупації Пудкарпатя мадярами много членӯв партії брало участь у партизаньскому кываню. Из [[1924]] року комуністы брали участь у выборах у чехословеньскый парламент и хосновали ся значныв пуддержков майбідных верств обывательства. По ослобождіню Пудкарпатя Челленыв армадов [[19. новембер|19 новембра]] [[1944]] року одбылася краёва партизаньска конференція, што при активнӯв участи політроботникӯв Челленой армады прогласила сотвореня [[Комунистична партия Закарпатской Украины|Комуністичной партії Закарпатьской Украйины]], яка заглавила процес «споя Пудкарпатьской Украйины из УССР».&nbsp;— Рішенём ЦК ВКП(б) уд [[15. децембер|15 децембра]] [[1945]] року її было прийнято у [[Комунистична партия Совѣтского Союзу|ВКП(б)]]. == Жрідла и література == * <nowiki><i id="mwJg">Віднянський С. В</i></nowiki>. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_krayova_org_kompartii Закарпатська крайова організація Комуністичної партії Чехословаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630021614/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_krayova_org_kompartii|date=30 червня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 199. — <nowiki>ISBN 966-00-0610-1</nowiki>. * ''М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш, М.&nbsp;Ю.&nbsp;Токар''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14622 Закарпатський крайовий комітет Комуністичної партії Чехословаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160701215104/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14622|date=1 липня 2016}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — <nowiki>ISBN 966-02-2074-X</nowiki>. * [[Иван Гранчак|Гранчак І. М.]] Олекса Борканюк&nbsp;— полум'яний борець за визволення Закарпаття. —&nbsp;Київ, 1956. * Сливка Ю.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwOw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Ю.&nbsp;Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929—1937&nbsp;рр.&nbsp;— Київ, 1960. * Хланта О.&nbsp;В.&nbsp;Їх вели комуністи.&nbsp;— Ужгород, 1962. * Співак Б.&nbsp;І.&nbsp;Нарис історії революційної боротьби трудящих Закарпаття в 1930—1945 роках.&nbsp;— Львів, 1963. * Ротман М. Напередодні другої світової.&nbsp;— Ужгород, 1964. * Шляхом Жовтня: Боротьба трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення, за возз'єднання з Радянською Україною: Збірник документів, т. 1-6.&nbsp;— Ужгород, 1957—1967. * Співак Б.&nbsp;І.&nbsp;Комуніст Іван Мондок.&nbsp;— Ужгород, 1969. * Великий Жовтень і розквіт возз'єднаного Закарпаття.&nbsp;— Ужгород, 1970. * Нариси історії Закарпатської обласної партійної організації.&nbsp;— Ужгород, 1980. * Нариси історії Закарпаття, т. 2.&nbsp;— Ужгород, 1995. [[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]] [[Катеґорія:Заникли 1945]] [[Катеґорія:Основаны 1921]] bp3nsxstcib0r27yt7x5zytotrhtayp 173550 173535 2026-10-18T09:30:25Z Engelseziekte 2261 delete 173550 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пудкарпа́тьска краёва́ орґаніза́ція [[Комунистична партия Чехословакии|Комуністи́чной па́ртії Чехослове́ньска]]''' — составна часть Комуністичной партії Чехословеньска ([[Комунистична партия Чехословакии|КПЧ]]). == Історія == Сотворена у маёви [[1921]] року пӯсля входа у КПЧ у статусови краёвой орґанізації Миженародної (интернаціональной) соціалістичної партії Пудкарпатьской Руси (екзістовала уд марца 1920 року)&nbsp;— первої комуністичної партії у [[Карпатьска Русь|Пудкарпатю]] по ёго входа у состав [[Чеськословеньско|Чехословеньска]] у [[1919]] році. У рокы [[Друга світова война|Другой світовой во̄йны]] пуд час окупації Пудкарпатя мадярами много членӯв партії брало участь у партизаньскому кываню. Из [[1924]] року комуністы брали участь у выборах у чехословеньскый парламент и хосновали ся значныв пуддержков майбідных верств обывательства. По ослобождіню Пудкарпатя Челленыв армадов [[19. новембер|19 новембра]] [[1944]] року одбылася краёва партизаньска конференція, што при активнӯв участи політроботникӯв Челленой армады прогласила сотвореня [[Комунистична партия Закарпатской Украины|Комуністичной партії Закарпатьской Украйины]], яка заглавила процес «споя Пудкарпатьской Украйины из УССР».&nbsp;— Рішенём ЦК ВКП(б) уд [[15. децембер|15 децембра]] [[1945]] року її было прийнято у [[Комунистична партия Совѣтского Союзу|ВКП(б)]]. == Жрідла и література == * <nowiki><i id="mwJg">Віднянський С. В</i></nowiki>. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_krayova_org_kompartii Закарпатська крайова організація Комуністичної партії Чехословаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630021614/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_krayova_org_kompartii|date=30 червня 2016}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 199. — <nowiki>ISBN 966-00-0610-1</nowiki>. * ''М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш, М.&nbsp;Ю.&nbsp;Токар''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14622 Закарпатський крайовий комітет Комуністичної партії Чехословаччини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160701215104/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14622|date=1 липня 2016}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — <nowiki>ISBN 966-02-2074-X</nowiki>. * [[Иван Гранчак|Гранчак І. М.]] Олекса Борканюк&nbsp;— полум'яний борець за визволення Закарпаття. —&nbsp;Київ, 1956. * Сливка Ю.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwOw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Ю.&nbsp;Революційно-визвольна боротьба на Закарпатті в 1929—1937&nbsp;рр.&nbsp;— Київ, 1960. * Хланта О.&nbsp;В.&nbsp;Їх вели комуністи.&nbsp;— Ужгород, 1962. * Співак Б.&nbsp;І.&nbsp;Нарис історії революційної боротьби трудящих Закарпаття в 1930—1945 роках.&nbsp;— Львів, 1963. * Ротман М. Напередодні другої світової.&nbsp;— Ужгород, 1964. * Шляхом Жовтня: Боротьба трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення, за возз'єднання з Радянською Україною: Збірник документів, т. 1-6.&nbsp;— Ужгород, 1957—1967. * Співак Б.&nbsp;І.&nbsp;Комуніст Іван Мондок.&nbsp;— Ужгород, 1969. * Великий Жовтень і розквіт возз'єднаного Закарпаття.&nbsp;— Ужгород, 1970. * Нариси історії Закарпатської обласної партійної організації.&nbsp;— Ужгород, 1980. * Нариси історії Закарпаття, т. 2.&nbsp;— Ужгород, 1995. [[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]] [[Катеґорія:Заникли 1945]] [[Катеґорія:Основаны 1921]] ahki0pxfv3wmk1yjgiye3oqdv25ksa2 0 22057 173536 172487 2026-10-18T00:18:06Z Halajkovič 33393 173536 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Жуде́ц''' авадь '''По́віт''' ([[Румуньскый язык|рум]]. județ) — адміністративно-територіална единка [[Румуньско|Румыниї]] I уровня, и иппен адміністративно-територіална единка [[Молдавия|Молдавії]] у [[1998]]—[[2003]] роках. [[Румуньско|Румыния]] розділена на 41 жудец и 1 [[Муніципія|муніципію]], што не входить у аниєден из них ([[2003]]). == Історія == Первый раз жудецы были уведені у [[XV. стороча|XV]] сторочу. [[Румыны|Румыньскый]] [[судья]]&nbsp;— '''жуд''' ([[Румуньскый язык|рум]]. jude), исполняв судебні и адміністративны функції. Нынішньый адміністративный поділ на жудецы было установлено у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу за прикладом [[Франція|французькых]] департаментӯв&nbsp;— у каждому жудецови быв призначеный [[префект]], якый быв представником управы жудеца и містным [[Староста|старостов]]. [[Комуністична партія Румыниї|Комуністична партія]] измінила систему жудецӯв словяньскыв системов [[Район|районӯв]], айбо у [[1968]] році жудецы были возобновлены. == Иппен позерайте == * [[Адміністративный поділ Румыниї]] * [[Повіты Румыниї]] * [[Повіты Молдавії]] * [[SIRUTA]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Историчны области Румынии]] [[Катеґорія:Административны части Румыниї]] [[Катеґорія:Румыния]] [[Катеґорія:Молдавия]] siua4delxwlrs8y6mg8vgeqc1epjea8 0 22059 173065 150440 2026-10-17T13:21:34Z Engelseziekte 2261 delete 173065 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Вецезначность|Намюр (провінція)}}'''Намю́р''' ([[Валоньскый язык|вал]]. Nameur) ([[Нідерландьскый язык|нід]]. Namen) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Namur) ([[Французькый язык|фр]]. Namur) — [[Місто|варош]] у централнӯв [[Белґія|Белґії]], адмін. центр провінції [[Намюр (провінція)|Намюр]].{{Місто}} == Історія == У [[VII. стороча|VII]] ст. [[Меровінґы]] постройили [[кріпость]] у місті впадіня [[Ріка|рікы]] [[Самбра]] у [[Маас]]. У [[908]] році взникло [[Графство Намюр|ґрафство Намюр]]. == Туристичны міста == * [[Цитадель Намюр]] * Цирьков Сен-Лу * Намюрськый собор == Знамі Родаци == * [[Фелісьєн Ропс]] — майстер [[Живопись|живописа]]. == Ґалерея == <gallery> Файл:01-Namur-290305_(3).jpg|Жамбськый мӯст из видом на кріпость Файл:Rue_des_brasseurs.jpg|Квартал пивоварӯв Файл:2h_Namur_13.jpg|Купол собора Файл:Namur_by_Night_1_Luc_Viatour.jpg|Ночный Намюр Файл:01-Namur-100109_(1)_JPG.jpg|Зимньый Намюр Файл:Namur_cathedral.jpg|Собор Файл:Arcs_namur.jpg|Бефруа & Товарна біржа </gallery> [[Катеґорія:Міста Белґії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Белґія]] ibtvgwk36uig55hcbdl78981ez1zxwr 0 22060 173475 171857 2026-10-17T23:55:13Z Halajkovič 33393 173475 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:Ukrainian_State_1918_divisions.png|міні|Адмінистративно-територіалноє діленя Украйиньского Штата. Зелена пунктирна лінія — територіалны претензії по «украйиньскому» обывательству на тых землях.]] [[Файл:Map_of_Ukraine_for_Paris_Peace_Conference.jpg|міні|Границі Украйины, заявлены делеґаціёв [[Україньска людова републіка|УНР]] на Паризькӯв мирнӯв конференції (1919—1920)]] '''Вели́ка [[Україна|Укра́йина]]''' ({{Lang-uk|Велика Україна}}) — ирредентисташська політична концепція. Термін «Велика Украйина» быв первый раз хоснованый у трудах М. Грушевського. У началови [[1918]]. року М. Грушевськый писав, што, удділивши ся уд [[Російска імперія|Російської Имперії]], «украйинці» получили возмогу творити не леш «слободну и независну Украйину», но и «Украйину Великую», великую не територіёв, ци богатством, авадь господством над другыми, а вышше всёго, «соціално-моралными цінностями», воплощіням котрых мали были быти «высока» наука, култура, искусство. У ёго представліню, Велика Украйина мала была стати «палладіумом демократичных вольностий» и «аренов націоналного порозуміня». Въедно из «украйинцями» у ньӱв, мавучи права автономії, слободно жили бы другі народности. У далшӱм, пуд терміном Велика Украйина пуднимало ся иппен инноє: сформулованоє украйинськыми політичными діятилями представліня за Украйину из бӱлшыв територіёв и вплывом, ге типирішня, котра має обыймати усі «украйинські» етнічні території. == Історія украйинського ирредентизма == Дисять заповедий Украйиньской народной партії были сформулованы її лідером Миколаём Міхновскым у [[1904]] році. Тоты заповеди были своёго рода кодексом партии. Они призывали ид построєню «єдиной, неділимой, уд [[Карпаты|Карпат]] до [[Кавказ|Кавказа]] самостойной, слободной, [[Демокрація|демократицькой]] [[Україна|Украйины]] — республікы робочых людий»<ref>{{Статя|автор=Tymofiy Zinkevych|год=2018-05-18|выпуск=3—4|issn=2078-8142|DOI=10.35423/2078-8142.2016.3-4.18}}</ref>. == Состав реґіонӯв «Великой Украйины» == Украйиньскый ірредентизм предполагав припой територій на выходови, северови и западови, потӯм вошедшых у состав [[Росія|РФ]], [[Польско|Польска]], [[Мадярьско|Мадярщины]], [[Словеньско|Словеньска]], [[Ґрузія|Ґрузії]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдавия|Молдавії]], [[Румуньско|Румыниї]] и територій ныні зайнятых «<nowiki/>[[Україна|Украйинов]]<nowiki/>»: * [[Стародубщина]] и [[Сіверщина]], ид [[Сѣвер|северови]] уд [[Черніговщина|Черніговщины]]; * [[Слобожанщіна|Выходна Слобожанщина]], юго-выходны дарабы [[Курьска область|Курьской]], [[Білгородьска область|Білгородьской]] и [[Воронезька область|Воронезькой]] [[Область|областий]]: * [[Донщина]], северо-западна часть [[Ростовська область|Ростовськой]] [[Область|области]]; * [[Кубань]] и [[Ставрополя]]. На [[Запад|западови]] же, исі реґіоны включавуть: * [[Подністровье]], лівый берег [[Днѣстер|Дністра]] у [[Молдавия|Молдавії]] ([[Приднѣстровья|Придністровье]] ''(de facto'') / западна [[Молдавия|Молдавія]] (''de jure'')); * [[Пряшӯвська Русь]], северо-выходна часть [[Словеньско|Словеньска]]: [[Пряшівскый край|Пряшӯвськый край]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], заселеный у векшыні [[Русины|Русинами]]; * [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], ныні [[Закарпатска область|Закарпатьска область]] [[Україна|Украйины]], у якӯв {{жрідло2|~90% людий были [[Русины]]}}. * Юго-выходна територія [[Польско|Польска]]: в удношіню [[Люблинске воеводство|Любліньского]] и [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского]] [[Воеводства в Польщи|воєводств]]; * [[Закерзоня]] и [[Перемышльщина|Перемышльщины]]: [[Лемковина]] ([[Руська народна републіка Лемків|Лемко-Русиньска Републіка]], [[Републіка Команча]]), [[Бойкӯвщина]], [[Надсяня]], [[Любачӯвщина]], [[Холмщина]], [[Южноє Пудляшя]]; * [[Берестейщина]] и [[Піщина]], юго-западна часть [[Білорусь|Білоруси]]: [[Брестська область|Брестськой]] и [[Гомельска область|Гомельской]] [[Область|областий]] ([[Піньска область]]); * [[Южный Мараморош]] и [[Южна Буковина]], север [[Румуньско|Румыниї]]: території [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] и [[Сучава (повіт)|Сучавы]], {{жрідло2|заселены [[Русины|Русинами]] и [[Буковиньскі Русины|Буковиньскыми Русинами]]}}. == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:История Украины]] [[Катеґорія:Ірредентізм]] [[Катеґорія:Україна]] fofqrbc3hceff9pr10e3ohios8yx22j 0 22061 173461 172656 2026-10-17T23:51:16Z Halajkovič 33393 173461 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Камеру́н''' авадь '''Репу́бліка Камеру́н''' ([[Французькый язык|фр]]. Cameroun) ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Caneroon) — [[Країна|крайна]] у [[Середня Африка|Централнӯв Африці]], мать [[Берегова лінія|берегову лінію]] у 320 км. == Ґеоґрафія == [[Файл:Rhumsiki_Peak.jpg|ліворуч|міні|Вулканічный нек у Камерунови.]] Камерун занимать 475&nbsp;442&nbsp;км²<ref>{{Cite web |url=https://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/DYB2003/Table03.pdf |title=Population by sex, rate of population increase, surface area and density / Demographic Yearbook 2004 (United Nations Statistics Division) |access-date=17 вересня 2019 |archivedate=8 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190808000616/https://unstats.un.org/unsd/demographic/products/dyb/DYB2003/Table03.pdf }}</ref> и є 53-ыв за площадёв крайнов у світови. Исе мало бӯлше, ге [[Швеція]] вадь штат [[Калифорния|Каліфорнія]]; крайну мож поруняти за розмірами из [[Папуа Нова Ґвінея|Папуа Новыв Ґвінеёв]]. Камерун розділеный на пять основных ґеоґрафічных зон, шчо удрознявуть ся домінувучыми фізичными, кліматичными и озелененныма особенностями. == Історія == Камерун быв [[Нѣмецке цѣсарство|німицькыв]] колоніёв из [[1884]] року; пуд час [[Перша світова война|Первой світовой во̄йны]] крайна была захвачена союзными силами и поділена миже [[Велика Брітанія|Великыв Британіёв]] и [[Франція|Франціёв]]. У 1960 Камерун получив независность, а у 1961 розшырилася у бӯк Ніґерії. == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Державы Африкы]] [[Катеґорія:Державы Сполоченства Народох]] [[Катеґорія:Основаны 1960]] [[Катеґорія:Колонії Нїмецька]] [[Катеґорія:Камерун]] m0nqcj5wblmxctx6mkkzrwh2iu10csy 0 22063 173537 157551 2026-10-18T00:18:17Z Halajkovič 33393 173537 wikitext text/x-wiki {{Стыржень}} [[Файл:Gato_negro.JPG|міні|200x200пкс|Чорна [[мачка]] на чорнӯм фонови.]] '''Чо́рный''' — [[цвіт]], неєствованя [[Світловый поток|світлового потока]]. [[Цвіт]] є [[Нехроматическы цвіта|нехроматическым]], и не мать [[Уддтінок|уддтінка]] ге и [[Білый (цвіт)|білый]] из [[Сірый (цвіт)|сірым]]. == Исскуство == Картина «<nowiki/>[[Чорный Квадрат]]<nowiki/>» Кіно «Люди у Чорному» == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82 Чёрный цвет] и [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80 Чорний колір] на Руськӯв и Украйиньскых Вікіпедіях (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Цвіты]] qew2e1ekvbuwxzzpvu3usknvms7a27f 0 22079 173460 171780 2026-10-17T23:50:58Z Halajkovič 33393 173460 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Бі́лгородьска о́бласть''' ([[Російскый язык|рус]]. ''Белгородская область'') — [[область]] на [[Юг|югови]] [[Росія|Росії]]. Центр — [[Бєлґород|Білгород]]. == Ґеоґрафія == [[Область]] є у [[Реґіон|реґіонови]] [[Слобожанщіна|Слобожанщина]], майвысока точка 277 м. == Історія == [[Область]] состворена на [[Різдво Хрістове|Рождество]], [[6. януар|6 януара]] [[1954]] року у составови [[РСФСР]]. == Обывательство == {| class="sortable standard" !Націоналность !число у [[2002]] році, тыс. особ<ref>{{Cite web |url=[http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 |title= |archiveurl=https://www.webcitation.org/64vB3cy04?url=http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 |archivedate=24 січня 2012 |language=ru }}</ref> |- |[[Русы]] |1404,0 |- |[[Українцї|Украйинці]] и [[Слобожане]] |57,8 |- |[[Армяне]] |7,8 |- |[[Білорусины|Білорусы]] |4,9 |- |[[Азербайджанці]] |4,5 |- |[[Турци|Туркы]] |4,0 |- |[[Татары]] |3,4 |- |[[Німці]] |2,2 |- |[[Молдавани|Молдоване]] |2,0 |- |[[Циґане|Цигани]] |1,8 |- |[[Ґрузіны|Грузины]] |1,1 |- |<small>указані народы из чиселностю поверх 1000 особ </small> |} === Націоналный состав по районох 2010<ref>{{Cite web |url=http://belg.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/belg/ru/census_and_researching/census/national_census_2010/score_2010/ |title=Итоги::Белгородстат |access-date=2016-04-30 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160410185413/http://belg.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/belg/ru/census_and_researching/census/national_census_2010/score_2010/ |archivedate=2016-04-10 }}</ref> === {| class="wikitable sortable" ! !русы !украйинці и слобожане !армяне |- |м. [[Бєлґород|Білгород]] |94,1&nbsp;% |3,4&nbsp;% |0,5&nbsp;% |- |Губкінськый район |96,6&nbsp;% |1,6&nbsp;% |0,2&nbsp;% |- |Старооскольськый район |95,2&nbsp;% |2,3&nbsp;% |0,7&nbsp;% |- |Алєксєєвськый район |97,1&nbsp;% |1,3&nbsp;% |0,3&nbsp;% |- |Бєлгородський район |92,0&nbsp;% |4,8&nbsp;% |0,5&nbsp;% |- |Борисовський район |93,5&nbsp;% |3,1&nbsp;% |0,4&nbsp;% |- |Валуйський район |95,2&nbsp;% |2,0&nbsp;% |0,5&nbsp;% |- |Вейделєвський район |94,7&nbsp;% |2,9&nbsp;% |0,3&nbsp;% |- |Волоконовський район |95,3&nbsp;% |1,7&nbsp;% |0,8&nbsp;% |- |Грайворонський район |91,7&nbsp;% |4,4&nbsp;% |0,8&nbsp;% |- |Івнянський район |94,0&nbsp;% |2,3&nbsp;% |1,3&nbsp;% |- |Корочанський район |92,9&nbsp;% |2,7&nbsp;% |0,2&nbsp;% |- |Красненський район |97,2&nbsp;% |1,2&nbsp;% |0,1&nbsp;% |- |Красногвардєйський район |97,6&nbsp;% |1,0&nbsp;% |0,5&nbsp;% |- |Красноярузький район |91,8&nbsp;% |3,1&nbsp;% |0,4&nbsp;% |- |Новооскольський район |94,1&nbsp;% |2,4&nbsp;% |0,3&nbsp;% |- |Прохоровський район |90,6&nbsp;% |2,9&nbsp;% |0,6&nbsp;% |- |Ракитнянський район |93,8&nbsp;% |2,4&nbsp;% |0,4&nbsp;% |- |Ровенський район |91,5&nbsp;% |6,9&nbsp;% |0,6&nbsp;% |- |Чернянський район |94,2&nbsp;% |1,9&nbsp;% |0,8&nbsp;% |- |Шебекинський район |93,2&nbsp;% |3,5&nbsp;% |0,7&nbsp;% |- |Яковлевський район |93,4&nbsp;% |3,5&nbsp;% |0,3&nbsp;% |- |'''Бєлгородська область''' |'''94,4&nbsp;%''' |'''2,8&nbsp;%''' |'''0,5&nbsp;%''' |} == Адміністративно-територіаный устрой области == === Районы === * Алексєєвський район * Бєлгородський район * Борисовський район * Валуйський район * Вейделєвський район * Волоконовський район * Грайворонський район * Івнянський район * Корочанський район * Красненський район * Красногвардєйський район * Красноярузький район * Новооскольський район * Прохоровський район * Ракитянський район * Ровенський район * Старооскольський район * Чернянський район * Шебекинський район * Яковлевський район === Вароші === <div align="center"> {| style="margin: 0 2em 0 2em" | bgcolor="#C0C0C0" |''' Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч осіб''' ([[2007]]) |- | {| border="0" cellpadding="0" cellspacing="1" width="600" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" width="35%" | [[Бєлґород|Бєлгород]] | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" width="15%" |348,2 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" width="35%" | Ракитне | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" width="15%" |10,4 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | [[Старый Оскiл|Старий Оскол]] | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |219,1 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Ровеньки | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |9,7 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Губкін | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |86,3 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Прохоровка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |9,6 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Шебекіно | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |45,6 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Сєвєрний | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |9,1 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Алексєєвка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |39,3 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Пролетарський | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |8,6 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Валуйки | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |35,9 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Томаровка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |8,0 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Строїтель | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |21,4 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Бірюч | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |8,0 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;" | Новий Оскол | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |20,3 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Красна Яруга | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |7,9 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Разумне | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |16,3 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Івня | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |7,9 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Чернянка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |15,1 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Майський | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |7,4 (2003) |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Борисовка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |14,1 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Октябрський | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |7,1 |- align="left" | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Волоконовка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |11,7 | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" | Вейделєвка | style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;" |7,1 |} |} </div> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Области Росії]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Слобожане]] [[Катеґорія:Російско-україньска война]] acl7ih7u9i9lwugyubrtgvtzvwstjde 0 22093 173538 162495 2026-10-18T00:18:28Z Halajkovič 33393 173538 wikitext text/x-wiki '''Telegram''' вадь '''Telegram Messenger''' („'''Телеґрам'''“) є многоплатформовый „хмарный“ сервіс, [[соціална сітка]] и [[Месенджер (софтвер)|месенджер]], запущеный на iOS 14.&nbsp;авґуста 2013 и на Android 20.&nbsp;октовбра 2013. Предлагає публічні ґрупові чаты тай каналы, обмін файлами, жыві транслації, [[Кунцьовоє шифрованя|кунцьово зашифровані]] голосові и відеозвонкы тай опціонално кунцьово зашифровані личні чаты.<ref>{{Cite web |title=Telegram introduces end-to-end encrypted video calls |url=https://thenextweb.com/apps/2020/08/14/telegram-introduces-end-to-end-encrypted-video-calls/ |date=14 серпня 2020 |access-date=29 березня 2021 |archivedate=1 березня 2021 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210301150437/https://thenextweb.com/apps/2020/08/14/telegram-introduces-end-to-end-encrypted-video-calls/ }}</ref> Telegram закладеный у 2013.&nbsp;році Павлом и Ніколайом Дуровыми. Його серверы розміщені у разных ґеоґрафічных локаціях, а штабквартира є у [[Дубай|Дубаї]], [[Споєны Арабскы Еміраты|Споєных Арабськых Еміратах]]. == Історія == Telegram быв закладеный у 2013.&nbsp;році братами Павлом и Ніколайом Дуровыми, котрі сперед тым розробили російську соціалну сітку VKontakte.<ref name="DurovTI22414">{{cite news|url=http://articles.economictimes.indiatimes.com/2014-04-22/news/49318882_1_social-network-vkontakte-pavel-durov-founder-mark-zuckerberg|title=Pavel Durov left Russia after being pushed out|date=22 April 2014|access-date=23 April 2014|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140424024304/http://articles.economictimes.indiatimes.com/2014-04-22/news/49318882_1_social-network-vkontakte-pavel-durov-founder-mark-zuckerberg|archive-date=24 April 2014|publisher=Agence France-Presse|via=Economic Times}}</ref> У 2014.&nbsp;році они лишили VKontakte, заявивши, ож єї забрав російськый уряд. Павел продав быв свою частку в компанії тай пушов гет из Росії по провбах опирати ся властям.<ref name=":0" /> Ніколай розробив протокол MTProto, котрый став основов Telegram, а Павел му дав фінанчну пудпору через свуй фонд Digital Fortress.<ref name="TechCrunch">{{cite web|url=https://techcrunch.com/2013/10/27/meet-telegram-a-secure-messaging-app-from-the-founders-of-vk-russias-largest-social-network/|title=Meet Telegram, A Secure Messaging App From The Founders Of VK, Russia's Largest Social Network|last=Shu|first=Catherine|date=27 October 2013|website=TechCrunch|access-date=18 March 2016|archive-date=26 November 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151126020419/http://techcrunch.com/2013/10/27/meet-telegram-a-secure-messaging-app-from-the-founders-of-vk-russias-largest-social-network/|url-status=live}}</ref> Компанія Telegram зареєстрована на Британськых Вірджінськых островах<ref name="Telegram Messenger Inc – RIPE NCC">{{Cite web|url=https://www.ripe.net/membership/member-support/list-of-members/vg/telegram/|title=Members ordered by country code|website=RIPE Network Coordination Centre}}</ref> тай ги LLC (дружество из ограниченов удповідалностьов) у Дубаї.<ref>{{cite web|title = Telegram Messenger on the App Store|url = https://apps.apple.com/app/telegram-messenger/id686449807|website = App Store|access-date = 19 November 2015|archive-date = 19 May 2019|archive-url = https://web.archive.org/web/20190519201602/https://itunes.apple.com/app/telegram-messenger/id686449807|url-status = live}}</ref><ref>[https://www.dnb.com/business-directory/company-profiles.telegram_fz_llc.adcbb6d4f706fd666c04a7b5c9178b02.html Telegram FZ LLC – Dun & Bradstreet]</ref> Она не публікує інформацію за вто, де ся орендувут офісы вадь через котрі юридичні особы ся оформлює оренда, указувучи на потребу „защищати команду уд нежеланого влива“, а хосновачув уд урядовых тискув.<ref>{{Cite news|title=Lunch with the FT: Pavel Durov|url=https://www.ft.com/content/21c5c7f2-20b1-11e5-ab0f-6bb9974f25d0|newspaper=Financial Times|access-date=19 November 2015|first=John|last=Thornhill|date=3 July 2015|archive-date=19 September 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160919235800/http://www.ft.com/cms/s/0/21c5c7f2-20b1-11e5-ab0f-6bb9974f25d0.html|url-status=live}}</ref> По выходу з Росії Павла Дурова у 2014.&nbsp;році ун заявляв, ож ся возит из державы в державу из малов командов проґраміштув, котра ся чинила из&nbsp;15&nbsp;основных членув.<ref name=":0">{{Cite news|title = Once Celebrated in Russia, the Programmer Pavel Durov Chooses Exile|url = https://www.nytimes.com/2014/12/03/technology/once-celebrated-in-russia-programmer-pavel-durov-chooses-exile.html|newspaper = [[The New York Times]]|date = 2 December 2014|access-date = 19 November 2015|first = Danny|last = Hakim|archive-date = 6 September 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150906024632/http://www.nytimes.com/2014/12/03/technology/once-celebrated-in-russia-programmer-pavel-durov-chooses-exile.html|url-status = live}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-telecoms-mobileworld-telegram-idUSKCN0VW2CM|title=Telegram app free-speech advocate no stranger to Apple-FBI woes|newspaper=Reuters|date=23 February 2016|via=www.reuters.com|access-date=12 August 2019|archive-date=12 May 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190512140540/https://www.reuters.com/article/us-telecoms-mobileworld-telegram-idUSKCN0VW2CM|url-status=live|last1=Auchard|first1=Eric}}</ref> Єден ексробутник VK заявив, ож Telegram мав робутникув у [[Санкт-Пітєрбурґ|Санкт-Пітєрбурзі]]; Павел Дуров казав, ож команда Telegram у 2014 розмістила штабквартиру в Берліні, Німещина, айбо не дустала посвідкы на бываня про вшыткых членув команды и поміняла юрисдикцію на зачаткови 2015.<ref name="Turton-2017-09-29">{{cite web|last1=Turton|first1=William|title=What isn't Telegram saying about its connections to the Kremlin?|url=https://theoutline.com/post/2348/what-isn-t-telegram-saying-about-its-connections-to-the-kremlin|website=The Outline|access-date=11 October 2017|date=29 September 2017|archive-date=18 May 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190518221134/https://theoutline.com/post/2348/what-isn-t-telegram-saying-about-its-connections-to-the-kremlin|url-status=live}}</ref><ref name="TheVergeKorea">{{cite web |last=Brandom |first=Russell |date=6 October 2014 |title=Surveillance drives South Koreans to encrypted messaging apps |url=https://www.theverge.com/2014/10/6/6926205/surveillance-drives-south-koreans-to-encrypted-messaging-apps |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20151106162327/http://www.theverge.com/2014/10/6/6926205/surveillance-drives-south-koreans-to-encrypted-messaging-apps |archive-date=6 November 2015 |access-date=19 November 2015 |website=[[The Verge]]}}</ref> Уд 2017.&nbsp;року компанія ся базує у Дубаї. Датацентры розміщені по разных юрисдикціях, обы уменшити різікы тиска з боку урядовых інституцій.<ref>{{Cite news |last=Hakim |first=Danny |date=2 December 2014 |title=Once Celebrated in Russia, the Programmer Pavel Durov Chooses Exile |language=en-US |work=The New York Times |url=https://www.nytimes.com/2014/12/03/technology/once-celebrated-in-russia-programmer-pavel-durov-chooses-exile.html |access-date=19 August 2022 |issn=0362-4331}}</ref><ref name=":5">{{Cite web |last=Newton |first=Casey |date=26 August 2024 |title=How Telegram played itself |url=https://www.platformer.news/telegram-durov-arrest-france-explainer/ |access-date=28 August 2024 |website=Platformer |language=en}}</ref> Компанія арґументує тото потребов „защищати податкы, котрі не покрывавут ся кунцьовым шифрованьом“. == Критика тай контроверзії == Telegram ся пуддавав авадь пуддає критиці позад шора причин: * протирічачых заяв за монетизацію тай спувробутництво из державными урядами; * удсутство вадь низку прозорость у обробці запросув из боку державных орґанув; * нарушеня авторськых прав хосновачами;<ref>{{cite news|title=Spain's High Court orders block on Telegram messaging app as a precautionary measure|url=https://www.euronews.com/next/2024/03/23/spains-high-court-orders-block-on-telegram-messaging-app-as-a-precautionary-measure |work=Euronews |date=23 March 2024 |language=en}}</ref><ref>{{cite news|title=High Court orders temporary suspension of Telegram's services in Spain|url=https://www.reuters.com/world/europe/high-court-orders-temporary-suspension-telegrams-services-spain-2024-03-23/ |work=[[Reuters]] |date=23 March 2024 |language=en}}</ref> * подачу представителям [[Европська унія|Европської унії]] неправдивої статистикы за число хосновачув (про реґулацію подля місных законув за цифрові сервісы);<ref name="Financial Times">{{Cite news |last1=Klasa |first1=Adrienne |last2=Foy |first2=Henry |last3=Hancock |first3=Alice |last4=Tamma |first4=Paola |date=28 August 2024 |title=EU investigating Telegram over user numbers |url=https://www.ft.com/content/1f96e66d-00fe-46ca-9cb8-73e526125922 |access-date=12 November 2024 |work=Financial Times}}</ref> * хоснованя месенджера про продаж и купованя заказаных субстанцій;<ref>{{Cite journal |last1=Dewey |first1=Matías |last2=Buzzetti |first2=Andrés |date=February 2024 |title=Easier, faster and safer: The social organization of drug dealing through encrypted messaging apps |journal=Sociology Compass |language=en |volume=18 |issue=2 |article-number=e13175 |doi=10.1111/soc4.13175 |issn=1751-9020|doi-access=free }}</ref> терористичну діялность;<ref>{{cite web|title = Telegram Now Seeing 12BN Daily Messages, Up From 1BN In February|url = https://techcrunch.com/2015/09/21/telegram-now-seeing-12bn-daily-messages-up-from-1m-in-february/|website = TechCrunch|access-date = 19 November 2015|first = Natasha|last = Lomas| date=21 September 2015 |archive-date = 27 November 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20151127133011/http://techcrunch.com/2015/09/21/telegram-now-seeing-12bn-daily-messages-up-from-1m-in-february/|url-status = live}}</ref> шыріня незаконної порноґрафії, у тум числі діточої;<ref>{{cite web|url=https://english.republika.mk/news/macedonia/one-of-the-girls-whose-pictures-were-shared-in-a-telegram-group-demands-action/|title=One of the girls whose pictures were shared in a Telegram group demands action|date=27 January 2021|website=Republika English|access-date=28 January 2021|archive-date=27 January 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210127134346/https://english.republika.mk/news/macedonia/one-of-the-girls-whose-pictures-were-shared-in-a-telegram-group-demands-action/|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|url=https://mashable.com/article/nudes-revenge-porn-crime-telegram/|title=Telegram's massive revenge porn problem has made these women's lives hell|date=29 October 2020|website=Mashable|access-date=28 January 2021|archive-date=28 January 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210128165434/https://mashable.com/article/nudes-revenge-porn-crime-telegram/|url-status=live}}</ref><ref>{{cite web|url=https://theprint.in/tech/rape-videos-child-porn-terror-telegram-anonymity-is-giving-criminals-a-free-run/307959/|title=Rape videos, child porn, terror — Telegram anonymity is giving criminals a free run|date=19 October 2019|website=The Print|access-date=28 January 2021|archive-date=8 February 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210208201355/https://theprint.in/tech/rape-videos-child-porn-terror-telegram-anonymity-is-giving-criminals-a-free-run/307959/|url-status=live}}</ref> шыріня приватної інформації людий без їх согласу; и другі незаконні цілі. Telegram має дакулько ресурсув про модерацію и прозорость модерації, наприклад офіційні каналы, де ся публікує статистика за заблоковані акаунты, чаты, каналы, хосновані про нелеґалну діялность; тай методы на скаргы на нелеґалный обсяг.<ref>{{cite web |url=https://t.me/s/stopCA |title=Stop Child Abuse – Telegram |website=Telegram |access-date=24 September 2021 |url-status=live |archive-date=15 November 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211115225608/https://t.me/s/stopCA }}</ref><ref>{{cite web |url=https://edition.cnn.com/2021/01/15/asia/south-korea-telegram-digital-sex-intl-hnk-dst/index.html |title=South Korea is cracking down on digital sex crimes. Has it done enough? |date=17 January 2021 |website=CNN |access-date=24 September 2021 |url-status=live |archive-date=24 September 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210924162734/https://edition.cnn.com/2021/01/15/asia/south-korea-telegram-digital-sex-intl-hnk-dst/index.html }}</ref> З боку украйинськых властий и публікы Telegram пораз ся обвиняє у спувробутництві из російськыми спецслужбами.<ref>{{Cite web |title=Що не так із Telegram? • Ukraїner |url=https://ukrainer.net/telegram/ |date=2023-04-11 |access-date=2023-08-23 |first=Kateryna |author=Yuzefyk }}</ref> == Референції == [[Катеґорія:Windows]] sq71pomgnikf8v30l3fbxpkcc8yxode 0 22106 173539 171175 2026-10-18T00:18:37Z Halajkovič 33393 173539 wikitext text/x-wiki '''Ескімо́сы''' авадь '''Інуї́ты''' — [[народ]] [[Монґолоїдна расса|монґолоїдної]] рассы основноє [[обывательство]] дакотрых реґіонӯв [[Аляска|Аляскы]] и [[Чукотка|Чукоткы]]. У світі всёго є коло 17000 людий того народа, у основі у [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] и [[Канада|Канаді]]. == Ґалерея == <gallery> Файл:Eskimo_group_-_NARA_-_523819.jpg|Ескімосы ([[1894]]) Файл:Noatak-Alaska01.jpg|Ескімосы на каяках. [[Аляска]], [[1929]] рӯк Файл:Alaskan_Inuit_winter_home_1900.jpg|Ескімосы у традичнӯв [[Хыжа|хыжи]] Файл:Igloo_inner.jpg|[[Іґлу]] Файл:Yupik_shaman_Nushagak.jpg|[[Шаман]] Файл:Siberian-eskimo-Nabogatova-.PNG|Ескімоска из іклом [[Морж|моржа]] Файл:Uelen_Yaranga_1913.JPG|Ескімосы перед яранґов у [[Уелен|Уеленови]], [[1913]] рӯк Файл:North_Pole_eskimos.jpg|Чотыри ескімоса, які сопровождали Роберта Пірі и Метью Ґенсона у ихню̄м пути до [[Северный пол|северного полюса]] Файл:Dance_mask,_probably_of_tunghat,_Southwest_Alaska_Eskimo,_collected_in_Kushunak,_probably_in_1905_-_Native_American_collection_-_Peabody_Museum,_Harvard_University_-_DSC05634.JPG|[[Маска]] на ритуалні танці Файл:Nunivak_maskette.jpg|[[Маска]] нунівак Файл:Eskimo_Family_NGM-v31-p564.jpg|Ескімосы из [[Дїтина|дітинов]] Файл:Eskimo_children_I.jpg|Ескімоські діти у [[Берингово море|Беринговому морёви]] </gallery> {{stub}} [[Катеґорія:Народы Росії]] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Ескімосы]] [[Катеґорія:Канада]] [[Катеґорія:Росія]] [[Катеґорія:Споєны Штаты Америцькы]] a2rvau4f1lclfks5q9ddrbvxawy2667 0 22108 173540 173002 2026-10-18T00:18:46Z Halajkovič 33393 173540 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Музе́й археоло́ґії Бату́рина'''&nbsp;— [[музей]] у [[Місто|варошови]] [[Батурин]] [[Бахмацькый район|Бахмацького района]] [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]], входить у состав Націоналного історико-културного заповідника «Гетьманська столиця». {{Вонкове медиум|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=pSzW8_p02y0&t=2s Відеоекскурсія]}}{{Вонкове медиум|audio1=[https://izi.travel/ru/d59e-muzey-arheologiyi-baturina/uk Аудіоекскурсія]}} == Історія музея == Удкрытя [[Музей|Музея]] археолоґії Батурина одбыло ся [[22 януара]] [[2009]]&nbsp;р., у Динь соборності [[Україна|Украйины]], Президентом [[Віктор Ющенко|Віктором Ющенком]]. == Експозиція == [[Файл:Воскресенська_школа_-Батурин_6.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Зал «Батурин стародавній»]] [[Файл:Воскресенська_школа_-Батурин_5.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Фраґмент експозиції «Батурин козацької доби»]] Тематика музея охвачує значный проміжок часу&nbsp;— уд первых людий на зимлях Батурина и до згыбели вароша 13 (2) новембра 1708&nbsp;р. Дякувучи планомірным каєдорӯчным розкопкам Музей археолоґії Батурина продовжує поповняти ся раритетными експонатами. У музеёви орґанізовувуть ся выставкы, проводяться тематичні занятя на ученицьку молоджаву, лекції.<ref>{{Cite web |title=Музею археології Батурина&nbsp;— 10 років |url=https://chernihivregion.travel/novyny/item/562-muzeiu-arkheolohii-baturyna-10-rokiv |date=1 лютого 2019 |access-date=23 квітня 2020 }}{{Dead link}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2625200-muzej-arheologii-baturina-vidvidalo-ponad-100-tisac-turistiv.html |title=За 10 років Музей археології Батурина відвідали понад 100 тисяч туристів. |access-date=13 жовтня 2020 |archivedate=18 лютого 2022 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220218054732/https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2625200-muzej-arheologii-baturina-vidvidalo-ponad-100-tisac-turistiv.html }}</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Основаны 2009]] [[Катеґорія:Музеї]] [[Катеґорія:Історія]] [[Катеґорія:Батурин]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] m3aoggwvtvrrfad1hcw4h9n83z6fs3x 0 22109 173541 158026 2026-10-18T00:19:13Z Halajkovič 33393 173541 wikitext text/x-wiki '''Тарантиньска Вікіпедія''' ([[Тарантиньскый язык|тарантин]]. ''Uicchipèdie'')&nbsp;— языковый розділ [[Вікіпедія|Вікіпедії]] [[Тарантиньскый язык|тарантиньскым языком]]. Сотворена у [[2006]] році. Тарантиньска Вікіпедія на [[11. октобер|11 окто̄вбра]] [[2024]] року містить 9487 статий, 12 075 зареґістрованых хосновачӯв, 22 активных дописувачӯв, 3 адміністраторӯв. Общоє число сторінок у тарантиньскӯв Вікіпедії&nbsp;— 18 867, редаґовань — 149 854, загруженых файлӯв — 155<ref name="s" />. Глубина (уровинь розвитя языкового розділа) тарантиньской Вікіпедії дуже мала и становить леш 7.8 пунктӯв<ref name="s" />. == Штатистика == * Авґуст 2007&nbsp;— сотворена 100-та статя<ref name="tcsv">[https://web.archive.org/web/20160306031759/http://stats.wikimedia.org/EN/TablesCurrentStatusVerbose.htm Статистика Вікіпедії.] {{Ref-en}}</ref>. * Авґуст 2007&nbsp;— сотворена 1 000-на статя<ref name="tcsv" />. * Авґуст 2007&nbsp;— сотворена 5 000-на статя. == Иппен позерайте == * [[:ru:Википедия:Список_Википедий|Повний список Вікіпедій]] == Приміткы == {{Reflist}} == Удкликованя == [https://roa-tara.m.wikipedia.org/wiki/Pagene_Prengep%C3%A1le Сайт тарантиньской Вікіпедії Мобілный] [[:roa-tara:Pagene_Prengepále|сайт тарантиньской Вікіпедії]] * [https://web.archive.org/web/20240926155022/https://stats.wikimedia.org/EN/TablesWikipediaROA_TARA.htm Статистика тарантиньской Вікіпедії на stats.wikimedia.org.] {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою ">(англ.)</span> [[Катеґорія:Вікіпедії]] euu4kffxwf7p81soicnvlf12fxjbq6r 173542 173541 2026-10-18T00:54:53Z Halajkovič 33393 173542 wikitext text/x-wiki '''Тарантиньска Вікіпедія''' ([[Тарантиньскый язык|тарантин]]. ''Uicchipèdie'')&nbsp;— языковый розділ [[Вікіпедія|Вікіпедії]] [[Тарантиньскый язык|тарантиньскым языком]]. Сотворена у [[2006]] році. == Штатістіка == Тарантіньска Вікіпедія днесь обсягує {{NUMBEROF|ARTICLES|roa-tara|N}} статей. Є зареґістрованых {{NUMBEROF|USERS|roa-tara|N}} хоснователїв, з котрых {{NUMBEROF|ACTIVEUSERS|roa-tara|N}} є актівных. {{NUMBEROF|ADMINS|roa-tara|N}} хоснователїв мать права адміністратора. Цїлкове чісло управ є {{NUMBEROF|EDITS|roa-tara|N}}. Подля чісла статей заберать тарантіньска Вікіпедія {{Вікіпедії подля чісла статей|roa-tara}}. місто меджі вшыткыма языковыма верзіями Вікіпедії. == Поз. тыж == * [[:ru:Википедия:Список_Википедий|Повный список Вікіпедій]] == Приміткы == {{Reflist}} [[Катеґорія:Вікіпедії]] 8fav26zx70nb6acjgu2obmq70wyxmbh 0 22115 173492 150764 2026-10-18T00:01:56Z Halajkovič 33393 173492 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Бали́город''' ([[Польскый язык|пол]]. Gmina Baligród) ([[Україньскый язык|укр]]. Гміна Балигород) — [[Ґмина|ґміна]] у [[Ліськый повіт|Ліськӯм повітови]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьского воєводства]], [[Польско|Польска]]. На юго-выходови [[Країна|крайны]]. == Історія == [[Ґмина|Ґміна]] є на давньых [[Русины|русиньскых]] етнічных зимлях. Сотворена из 1.08.1934 у составови Ліського повіта Львӯвського воєводства из дотогочасных сільськых громад: [[Балігород|Балигород]], Быстре, Тисовець, [[Яблонкы]], Кельчава, [[Колониці (Лемковина)|Колоничі]], Лубне, [[Мхава]], Рябе, Розтокы Долішні, [[Стежниця]]<ref name="Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595">{{Cite web |url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 |title=Dz.U. z 1934 r. Nr 68, poz. 595 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 21 липня 1934 року про поділ Ліського повіту в Львівському воєводстві на гміни (сільські муніципалітети) |access-date=14 квітня 2016 |archivedate=7 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307203742/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340680595 }}</ref>. == Адміністративноє діленя == У ґміну входять солтиства: [[Балігород|Балигород]], Загочӯвля, Жерденка, Кельчава, [[Мхава]], Новосілкы, Розтокы Долішні, [[Стежниця]], Тисовець, [[Яблонкы]] и другі села: Быстре, Жерниця Вышня, Жерниця Нижня, [[Колониці (Лемковина)|Колониці]], Лубне, Рябе. Станом на [[31. децембер|31 децембра]] [[2011]] у [[Ґмина|ґміні]] жило 3226 особ. == Обывательство == На [[31. децембер|31 децембра]] [[2011]] року. {| class="wikitable" !Опис ! colspan="2" |Усёго ! colspan="2" |Чоловікы ! colspan="2" |Жоны |- |єдениця |особ | % |осіб | % |осіб | % |- |всё |'''3226''' |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |- |вароськоє |0 |100 |0 | |0 | |- |сільськоє |3226 |100 |1604 |49.72 |1622 |50.28 |} == Реліґія == До у́селеня [[Русины|русинӯв]] у [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] и депортації у [[1947]] році у рамкох «<nowiki/>[[Акція Вісла|акції Вісла]]<nowiki/>» [[Село|села]] [[Ґмина|ґміны]] належали до [[Парафія|парафій]] [[Перемышльска єпархія|Перемышльскої єпархії]]:<ref>{{Cite web |url=http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html |title=Шематизм Перемиськои єпархії |access-date=22 вересня 2015 |archivedate=8 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170808033858/http://dds.edu.ua/ua/component/abook/book/11-history/57-shematyzm-peremyszl-1936.html }}</ref> == Сусідні ґміны == Ґміна Балигород межує из такыми ґмінами: [[Загірє|Загӯря]], [[Команьча|Команча]], [[Ліско|Лісько]], [[Солина]], [[Тісна]]. == Удкликованя == [[Катеґорія:Ліськый повіт]] [[Катеґорія:Ґміны Польска]] [[Катеґорія:Ґміны Пудкарпатьского воєводства]] [[Катеґорія:Польско]] [[Катеґорія:Административны части Польщѣ]] [[Катеґорія:Лемкы]] ky38lm03ls91xxycjkmatihwjc2wrxg 0 22116 173268 172628 2026-10-17T21:15:21Z Halajkovič 33393 +доповнїня 173268 wikitext text/x-wiki {| class="infobox" style="width: 22em; font-size: 90%; text-align: left; background-color: #f8f9fa; border: 1px solid #a2a9b1; float: right; clear: right; margin: 0 0 1em 1em; padding: 0.2em;" |- ! colspan="2" style="text-align: center; background-color: #ffe699; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em;" | Лїто |- | colspan="2" style="text-align: center; padding: 4px;" | [[Файл:Wheat fields in Ukraine-5965.jpg|260px]]<div style="font-size: 85%; padding-top: 2px;">Лїтнїй пейзаж</div> |- ! colspan="2" style="text-align: center; background-color: #ffe699; padding: 0.3em;" | [[Северна півкуля]] |- ! style="padding: 0.2em 0.5em; width: 45%;" | Календарьны місяцї | style="padding: 0.2em 0.5em;" | [[Юн]], [[юл]], [[авґуст]] |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Календарьный період | style="padding: 0.2em 0.5em;" | 1. юна — 31. августа |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Астрономічный період | style="padding: 0.2em 0.5em;" | од лїтнёго сонцестояня (21. юна) до осїннёй рівноденности (22.–23. септембра) |- ! colspan="2" style="text-align: center; background-color: #ffe699; padding: 0.3em;" | [[Южна півкуля]] |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Календарьны місяцї | style="padding: 0.2em 0.5em;" | [[Децембер]], [[януар]], [[фебруар]] |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Календарьный період | style="padding: 0.2em 0.5em;" | 1. децембра — послїднїй день фебруара |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Астрономічный період | style="padding: 0.2em 0.5em;" | од зимного сонцестояня до ярьнёй рівноденности |- ! colspan="2" style="text-align: center; background-color: #ffe699; padding: 0.3em;" | Особливости |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Погода і клімат | style="padding: 0.2em 0.5em;" | Найтеплїша пора року, довгы днї |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | В природї | style="padding: 0.2em 0.5em;" | Богате квітнутя, дозрїваня овоцины і бобуль |- ! style="padding: 0.2em 0.5em;" | Традіції і подїї | style="padding: 0.2em 0.5em;" | Лїтнє сонцестояня, вакації |- | colspan="2" style="text-align: center; background-color: #eef4fa; padding: 0.4em; border-top: 1px solid #a2a9b1;" | ← [[Ярь]] &nbsp;'''•'''&nbsp; [[Осїнь]] → |} '''Лі́то''' — єдна из пӱр року у помірных широтах, є миже [[Ярь|ярёв]] и [[Осінь|осінёв]]. Про літо характерні май высока температура воздуха, довгый світловый динь и сезонові переміны у животови ростлин и быдел. У літі [[Земля (планета)|Зимля]] крутить ся вокруг Сонця пуд нахылом земної оси.<ref name="britannica-summer">{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/summer-season |title=Summer |website=Encyclopædia Britannica |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref> == Происхождіня назвы == Лінґвісты Н. М. Шанськый и Т. А. Боброва, розниковувуть праславянськоє *lěto ге суфіксалное производноє уд тої же основы, что и [[Литовскый язык|литовськоє]] lėnas («мнякый, сопокӱйный») и индоевропськоє *lē- («слабіти»). Буквалноє значіня слова начално трактовало ся ге «час, кой слабіє зимня скута земли и воды». Раз так называли ярь, а потӱм значіня закріпило ся за самыв теплыв поров року.<ref>«Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов» Н. М. Шанського и Т. А. Бобрової.</ref> Слово возводить ся [[Лінґвістіка|лінґвістом]] А. В. Семеновым напряму ид индоевропськӱв основі leto што значило «час сонячного світла и тепла». Ге родацькі паралелы приводять ся староирландськоє laithe («динь») и праґерманськое *lēþ- (шведські діалектні формы låding — «ярь»).<ref>«Этимологический словарь русского языка» А. В. Семенова.</ref> Согласно другӱв гіпотезі, «літо» історично пӱшло уд [[Праславянськый язык|праславянського]] [[Часослово|часослова]] *lěją («лляти»). У старовік оно могло означати «сас дождьӱв» у прототиклад зимі — часови сніга. Учені находять паралелы у [[Литовскый язык|литовському языкови]]: lytùs / lietus, товмачить ся ге «дощ».<ref>https://indsi.ru/2023/09/01/%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D0%B7-%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0-2/</ref><ref>«Этимологический словарь русского языка» Г. А. Крылова; Словарь Макса Фасмера из коментарями О. Н. Трубачова.</ref> == Природа == Літо мать важну роль у циклах роста ростлин. К многых реґіонах у сись час проходить активный рост, цвітіня и достиганя [[Плод (ботаніка)|плодӱв]]. Сільськоє ґаздӱвство хоснує літньый сезон на урощованя и збӱр многых култур, хоть конкретні срокы зависять уд клімата, высоты над уровнём моря, числа осдакӱв и особностий [[Ґрунт|ґрунта]].<ref>{{Cite web |url=https://www.rhs.org.uk/education-learning/school-gardening/resources/food-growing/month-by-month-guide-to-food-growing-summer-term |title=Month by month guide to food growing: summer term |website=Royal Horticultural Society (RHS) |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://education.nationalgeographic.org/resource/season/ |title=Season |website=National Geographic Education |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref> У [[Быдла|быдел]] літом проходять періоды розплода, урощованя потомства и напарованя запасӱв на [[Зима|зиму]]. У многых видӱв [[Птахы|птиць]] у сись час проходить гніздованя, а доступнӱсть ідла и довгота дня вплывавуть на быдел. При тому сезонові циклы рознять ся у зависности уд міста житя и біолоґії конкретного вида.<ref>{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Educational-Resources/Wildlife-Guide/Understanding-Conservation |title=Understanding Conservation: Phenology |website=National Wildlife Federation (NWF) |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.nwf.org/Magazines/National-Wildlife/2023/Spring/Conservation/Phenology |title=Out of Sync |website=National Wildlife Federation |date=2023-03-31 |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref> Літо мать значноє културноє и общественноє значіня. У разных державах и културах из ним изъязані школні канікулы, вакації, фестівалы, сезонові праздникы и активный припочинок на удкрытому воздухови. Традиції літнёго припочиваня и сяткованя разні по реґіонох, зависять уд містного клімата, [[Календарь|календаря]] и історичных сохтӱв.<ref>{{Cite web |url=https://www.britannica.com/science/season |title=Season |website=Encyclopædia Britannica |language=en |access-date=2026-10-16}}</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Лїто]] edi3p88ohtwufs1jrd47e5mj9lklkdl 0 22117 173503 172283 2026-10-18T00:06:07Z Halajkovič 33393 173503 wikitext text/x-wiki '''Димедро́л''' (''дифенгідрамін ({{Lang-en|diphenhydramine (DPH)}}); МНН: 2-(diphenylmethoxy)-N, N-dimethylethanamine''; b-диметиламіноетилового ефіра бензгідролу гідрохлорид)&nbsp;— противоалерґічный дохторськый препарат, што знимать спазмы бронхӯв и кышечника, розшырює кровоносні сосуды, при лічінёви кропивниці, даякых дерматитӯв и при розладах сна ге снотворноє <ref name="AHSP2016">{{Cite web |title=Diphenhydramine Hydrochloride |url=https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |publisher=American Society of Health-System Pharmacists |access-date=28 вересня 2016 |date=6 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160915002404/https://www.drugs.com/monograph/diphenhydramine-hydrochloride.html |archivedate=15 вересня 2016 }}</ref>. == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хемичны субстанции]] njpluqr5vkewmeldaff8x5bgv5nwlw5 0 22118 173470 172223 2026-10-17T23:54:06Z Engelseziekte 2261 таксобокс 173470 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс | name = Голубінка | image = Russula.emetica.-.lindsey.jpg | image_width = 250px | image_caption = Тіповый вид ''[[Russula emetica]]'' | domain = Eukaryota | regnum = Fungi | divisio = Basidiomycota | classis = Agaricomycetes | ordo = Голубінкові (Russulales) | familia = Голубінкові (Russulaceae) | genus = '''Голубінка''' (''Russula'') | genus_authority = [[Хрістіан Гендрік Персон|Pers.]], 1797 | type_species = ''[[Russula emetica]]'' | type_species_authority = [[Хрістіан Гендрік Персон|Pers.]], 1796 }} '''Голубі́нка''' (''Russula'' „червенисті“)&nbsp;— [[Род (біолоґія)|руд]] [[Грибы|грибув]] у родині [[Голубінковы|Голубінковых]] (''Russulaceae''). Має поверьх 1500&nbsp;[[Вид (біолоґія)|видув]], стрічат ся на ушиткых континентох.<ref>{{cite web |url=https://www.catalogueoflife.org/data/taxon/7B7X |title=Russula Pers. |publisher=Catalogue of Life |accessdate=14.10.2026}}</ref> Голубінка ся упознає по крехкуй мнякушці и ребрах, многі єї виды мают клебанчикы ясної барвы. Окремі виды тяжко розпознати без мікроскопічного вадь хімічного аналізу. Многі голубінкы добрі їсти, айбо часть из них токсичні сырі.<ref>{{Книга|автор = Geoff Dann |тітул = Edible Mushrooms: A forager's guide to the wild fungi of Britain, Ireland and Europe |місто = London |выдавательство = Green Books |рік = 2023 |сторінкы = 98–99 |isbn = 978-0-8578-4397-5}}</ref> Знає ся єден смертоносный вид, ''R. subnigricans'' (Восточна Азія).<ref>{{Статя |автор = Masanori Matsuura et al |тітул = Identification of the toxic trigger in mushroom poisoning |doi = 10.1038/nchembio.179 |выданя = Nature chemical biology |том = 5 |номер = 7 |рік = 2009 |сторінкы = 465–467}}</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Грибы]] 86dghj6zhayctf2wn4d9rxjmgq4g39d 0 22124 173502 150796 2026-10-18T00:05:56Z Halajkovič 33393 173502 wikitext text/x-wiki '''Протоиєре́й''' ({{Lang-el|πρωτοιερεός}} «первосвященик», з πρώτος «первый» + ίερεός [[Священик|«священник»]])&nbsp;— титул, што дає ся особі білого духовенства, не награда у [[Православна церьков|православнӯв]] церкви. Обычно бывать настоятелём храма. Посяченя у протоиєрея одбывать ся через [[Хіротесія|хіротесію]]. {{stub}} [[Катеґорія:Церковны титулы]] ttmazefq5cu7vjm7qc9f7qti03s0ev0 0 22142 173298 159099 2026-10-17T21:59:22Z Engelseziekte 2261 delete 173298 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Па́рціум''' ({{Lang-la|Partium}}, {{Lang-hu|Részek}})&nbsp;— латыньскоє наименованя реґіона на север и запад уд [[Трансилвания|Ардяла]]. [[Файл:Partium1570.PNG|міні|300x300пкс|Розділ Выходно-Мадярьского кралёвства у 1570 році. Парціум — жовто-горячый.]] {{stub}} [[Катеґорія:Историчны регионы Румынии]] [[Катеґорія:История Словеньска]] [[Катеґорія:Историчны области Мадярщины]] nr5z4mucq3pewif0mcvvono9j70r40o 0 22154 173501 155769 2026-10-18T00:05:40Z Halajkovič 33393 173501 wikitext text/x-wiki '''Операти́вна ґру́па УПА́-За́пад'''&nbsp;— структурна єдиниця [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]]. Фунґовала на території [[Галич|Ґаличины]], [[Буковина|Буковины]], [[Закерзоня]], [[Лемковина|Лемковины]], [[Замішанщина|Замішанщины]], [[Надсяня]] и [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], южного [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӯвськой Руси]] (из [[1945]] року). Сотворена на базі членӯв Украйиньской народной самообороны (УНС). == Командиры УПА-Запад == * [[Луцькый, Александр Андріёвич|Луцькый Александр Андріёвич]]-«Андрієнко»: [[5. децембер|5 децембра]] [[1943]]&nbsp;— [[26. януар|26 януара]] [[1944]] року. (Исполняв фунції командира УПА-Запад) * [[Сидор, Василь Митрович|Сидор Василь Митрович]]: «Шелест»: [[26. януар|26 януара]]&nbsp;— [[14. апріль|14 апріля]] [[1949]] року. == Штруктура == === Бігом 1944 року у состав УПА-Запад входило 8 воєнных округ === # '''ВО-1 «Башта»'''&nbsp;— в. [[Львів|Львӯв]], Розточя, полігон. Командир: '''«Хмара»''' (Харькӯв Віктор). У септемброви—окто̄вброви 1944 розформована, припоєна ид ВО-2 «Буг»; # '''ВО-2 «Буг»'''&nbsp;— [[Львівска область|Львӯвщина]]. Командиры: '''«Ярема»''' (Лында Остап), а из юна [[1944]] року&nbsp;— '''«Вороный»''' (Левкович Василь); # '''ВО-3 «Лысоня»'''&nbsp;— територія [[Тернопільска область|Тернопӯльщины]] по [[Днѣстер|Дністер]]. Командиры: '''«Остап»''' (Полёвый Омелян), из 27 септембра 1944 року '''«Бондаренко»''' (Якубовськый Володимир); # '''ВО-4 «Говерла»'''&nbsp;— [[Ивано-Франкӯвська область]]. Командиры: '''«Гуцул»''' (Бутковськый Иван), из другої половины 1944&nbsp;— '''«Грім»''' (Твердохліб Микула); # '''ВО-5 «Маківка»'''&nbsp;— [[Стрыйскый раён|Стрыйщина]], [[Дрогобичскый раён|Дрогобиччина]], [[Самбірьскый раён|Самбӯрщина]], [[Туркӯвськый район|Туркӯвщина]] ([[Дрогобицька область]]). Командиры: '''«Орел»''' (Вӯльшинськый Богдан), '''«Дзвінчук»''' (Белейлович Иван); у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля»; # '''ВО-6 «Сян»'''&nbsp;— [[Закерзоня]]. Командиры: '''«Ударник»''' (Яков Чорній, † 23.12.1944); '''«Орест»''' (Онишкевич Мирослав); # '''ВО-7 «Сучава»'''&nbsp;— [[Буковина]]. Мала охватовати районы Южной Буковины и [[Мараморош (Реґіон)|Мармороша]], єднак пребывала у станови орґанізації, командира Ґрупы не бшло призначено, реално екзістовав ТВ «Буковинськый»; у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля»; # '''ВО-8 «Срібна»'''&nbsp;— [[Карпатьска Русь|Пудкарпатя]]. Командира Ґрупы не было призначено; у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля». === Станом на 1945 рӯк одбыла ся реорґанізація УПА-Запад === # '''ВО-2 «Буг»''' (з 1.09.1944 вкл. в себе ВО-1 «Башта»)&nbsp;— Командир: '''«Вороный»''' (Левкович Василь); # '''ВО-3 «Лысоня»'''&nbsp;— Командир: '''«Бондаренко»''' (Якубовськый Володимир); # '''ВО-4 «Говерла»''' (Приказом командира '''УПА-Запад''' уд 25 новембра 1944 до ниї включено ВО-5 «Макӯвка», ВО-7 «Сучава», ВО-8 «Срібна»)&nbsp;— Командир: '''«Грӯм»''' (Твердохліб Микула); # '''ВО-6 «Сян»''' (иы 11.1944 до 04.1945 входила до '''ВО-2 «Буг»''')&nbsp;— Командир: '''«Орест»''' (Онишкевич Мирослав). == Сотні и курені УПА-Запад == === &nbsp;Авґуст — децембер 1944 === * '''ВО-1 «Башта»''' ** «Холодноярци» (командир '''«Град»'''); ** «Переяславци» (командир '''«Дністер»'''). * '''ВО-2 «Буг»''' ** «Гонти» (командир '''«Гонта»'''); ** «Дружинникы» (командир '''«Шугай»'''); ** «Романовичі» (командири '''«Вартовий»''', '''«Ткаченко»'''); ** «Гайдамакы» (командир '''«Юрченко»'''); ** «Львы» (быв розбитый у стычках из фронтовыми частями РСЧКА и переформоватый у курінь «Журбы»)(командир '''«Дир»'''); ** «Журбы» (командир '''«Дир»'''); ** «Галайды» (командир '''«Ем»''', '''«Лис»'''), ** «Залізняка» (из новембра 1944&nbsp;р.&nbsp;— «Месники») (командир '''«Залізняк»'''); ** «Вовкы» (командир '''«Ягода»'''), ** «Летуна» (командир '''«Летун»'''). * '''ВО-3 «Лысоня»''' ** «Бережаньскый» (командир '''«Остап»'''); ** «Бережанський ІІ» (командир '''«Бондаренко»''', '''«Крук»'''); ** «Рогатиньскый» (командир '''«Роман»''', '''«Яструб»'''); ** «Тернопільський» (командир '''«Чугайстер»'''); ** «Чортківський» (командир '''«Гордієнко»''', '''«Бистрий»'''). * '''ВО-4 «Говерла»''' ** «Буковинський» (командир '''«Перебийніс»'''); ** «Перемога» (командир '''«Степовий»'''); ** «Гайдамаки» (командир '''«Скуба»'''); ** «Гуцульський» (командир '''«Книш»'''); ** «Карпатський» (командир '''«Лісовий»'''); ** «Загроза» (командир '''«Ромко»'''); ** «Промінь» (командир '''«Журавель»'''); ** «Скажені» (командир '''«Різун»'''); ** «Бескид» (командир '''«Довбуш»'''); ** «Довбуш» (командир '''«Гамалія»'''); ** «Сивуля» (командир '''«Іскра»'''); ** «Смертоносці» (командир '''«Благий»'''). * '''ВО-5 «Маківка»''' ** «Бойки»(командир '''«Трясило»'''); *** окремі сотні: *** «Басейн» (командир '''«Біль»'''); *** «Булава» (командир '''«Зелений»'''); *** «Вовки» (командир '''«Кармелюк»'''). * '''ВО-6 «Сян»''' ** «Лютий» (командир '''«Євген»'''); ** «Лемківський» (командир '''«Рен»'''). ** И пак другі. * '''ВО-2 «Буг»''' # '''ТВ-11 «Пліснисько»''' (№&nbsp;11, Золочівський територіальний відтинок): сотні «Витязі», «Дружинники», «Непоборні», «Русичі». # '''ТВ-12 «Климів»''' (№&nbsp;12, Сокальський): сотні «Галайда І», «Галайда ІІ», «Кочовики», «Перебийніс», «Пролом», «Тигри». # '''ТВ-13 «Розточчя»''' (№&nbsp;12, Львівський): курені «Холодноярці», «Переяслави». # '''ТВ-14 «Асфальт»''' (№&nbsp;14, Городоцький): сотні «Журби І», «Журби ІІ», «Наддніпрянці І», Наддніпрянці ІІ". # '''ТВ-15 «Яструб»''' (№&nbsp;15, Рогатинський): сотня «Сурмачі». * '''ВО-3 «Лисоня»''' # '''ТВ-16 «Серет»''' (№&nbsp;16, Тернопільський): сотні «Бурлаки», «Рубачі», «Сіроманці». # '''ТВ-17 «Бережани»''' (№&nbsp;17, Бережанський): сотні «Гайдамаки», «Лісовики», «Холодноярці», «Риболовці». # '''ТВ-18 «Стрипа»''' (№&nbsp;18, Чортківський): сотні «Сірі Вовки», «Чорноморці». # '''ТВ-19 «Камінець»''' (№&nbsp;19, [[Камянець-Подольскый|Кам'янець-Подільський]]): сотня «Кия». * '''ВО-4 «Говерла»''' # '''ТВ-20 «Чернівці»''' (№&nbsp;20, Чернівецький), власних відділів не мав. # '''ТВ-21 «Гуцульщина»''' (№&nbsp;21, Коломийський): сотні «Сурма», «ім. Колодзінського», «Дністер», «ім. Богуна», «Березівська», «імені Гонти», «Черемош», «Чорногора», «Трембіта», «імені Богдана Хмельницького», «імені Симона Петлюри». # '''ТВ-22 «Чорний ліс»''' (№&nbsp;22, Станіславівський): курені «Підкарпатський», «Дзвони», «Смертоносці», «Сивуля», «Бескид». # '''ТВ-23 «Магура»''' (№&nbsp;23, Калуський): сотні «Летуни», «Вітрогони», «Круки», «Рисі», «Бистриця», «Журавлі», «Хорти», «Опришки». # '''ТВ-24 «Маківка»''' (№&nbsp;24, Дрогобицький): курінь «Бойки», окремі сотні&nbsp;— «Басейн», «Булава», «Вовки». # '''ТВ-25 «Закарпаття»''' (№&nbsp;25, Закарпатський), власних відділів не мав. * '''ВО-6 «Сян»''' # '''ТВ-26 «Лемко»''' (№&nbsp;26, Лемківський): курені «Лемкӯвськый», «Перемиський». # '''ТВ-27 «Бастіон»''' (№&nbsp;27, Любачівський): курінь «Месники» (п'ятисотенного складу). # '''ТВ-28 «Данилів»''' (№&nbsp;28, Холмщина): курінь «Вовки» (трисотенного складу). [[Катеґорія:Основаны 1943]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:1943]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Історія Европы]] ohsyvr7801hlykh4anjxvxrp4jv1b1j 0 22167 173114 161853 2026-10-17T14:28:03Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173114 wikitext text/x-wiki '''Неонаци́зм''' ([[Давньогрецькый язык|давньогрец]]. νέος — новый + [[Націзм|нацизм]]; ''новый нацизм, новый націонал-соціалізм''{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}, новочасный ''нацизм''<ref name="VogelsangLarsen">{{Cite web |language=en |url=http://www.holocaust-education.dk/eftertid/nynazisme.asp |title=Neo-Nazism |author=Peter Vogelsang, Brian B. M. Larsen |publisher=The Danish Center for Holocaust and Genocide Studies |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071109212637/http://www.holocaust-education.dk/eftertid/nynazisme.asp |archivedate=2007-11-09 |access-date=2007-12-08 |quote=Neo-Nazism is the name for a modern offshoot of Nazism. It is a radically right-wing ideology, whose main characteristics are extreme nationalism and violent xenophobia. Neo-Nazism is, as the word suggests, a modern version of Nazism. In general, it is an incoherent right-extremist ideology, which is characterised by 'borrowing' many of the elements that constituted traditional Nazism |year=2002 }}</ref>) — кываня, якоє пусля [[Друга світова война|Другої світової войны]]{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}} скапчало [[Ултраправы|ультраправі]]{{Sfn|Carlisle|2005}}<ref name="VogelsangLarsen" /> екстриміскі{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}<ref name="VogelsangLarsen" />, [[Націоналізм|націоналістичні]]{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}<ref name="CaklKalibová">{{Cite web |language=en |url=http://czechkid.eu/si1310.html |title=Neo-Nazism |author=Ondřej Cakl & Klára Kalibová |publisher=Faculty of Humanities at Charles University in Prague, Department of Civil Society Studies |access-date=2007-12-08 |quote=Neo-Nazism: An ideology which draws upon the legacy of the Nazi Third Reich, the main pillars of which are an admiration for Adolf Hitler, aggressive nationalism (“nothing but the nation”), and hatred of Jews, foreigners, ethnic minorities, homosexuals and everyone who is different in some way. |year=2002 |archivedate=2018-12-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181226110257/http://czechkid.eu/si1310.html }}</ref> орґанізації, ідеологічно близкі ид старому нїмецькому [[Націзм|нацизмови (націонал-соціалізмови)]] вадь прямо рахуючі ся наслїдниками [[Націоналсоціалістічна нїмецька роботницька партія|Націонал-соціалістичної нїмецької робочої партії]] (НСДАП){{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}. Основу неонацизма складає ідея превосходства «білої расы»{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}, «арійської расы»{{Sfn|Goodrick-Clarke|2002}} и «свойого народа»{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}. Главными противниками «арійцю» рахуют ся євреї{{Sfn|Goodrick-Clarke|2002}}, утвержує ся существованя «всесвітнього жидомасонського заговора». Неонацисты непризнают авадь оправдуют Холокост{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}. Неонацизм направленый так само проти людий другых рас и народу, так само и імігранту{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}<ref name="CaklKalibová">{{Cite web |language=en |url=http://czechkid.eu/si1310.html |title=Neo-Nazism |author=Ondřej Cakl & Klára Kalibová |publisher=Faculty of Humanities at Charles University in Prague, Department of Civil Society Studies |access-date=2007-12-08 |quote=Neo-Nazism: An ideology which draws upon the legacy of the Nazi Third Reich, the main pillars of which are an admiration for Adolf Hitler, aggressive nationalism (“nothing but the nation”), and hatred of Jews, foreigners, ethnic minorities, homosexuals and everyone who is different in some way. |year=2002 |archivedate=2018-12-26 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181226110257/http://czechkid.eu/si1310.html }}</ref>. Шыроко роспростерта ідея настаючуй «сятуй расовуй войнї»{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}. Часть неонацистськых груп які закликовуют ид созданьови революціоным путьом фашистської державы. Для неонацизма характерна тяга вчинити общество на основі жосткої ієрархії{{Sfn|Шнирельман|2010}}. Из 1945 года неонацизм вадь усиляв ся, вадь слабів, так як соціальнї, економічнї и поколїнські факторы робили його ідеологію бульш вадь май мало притяговальный для представителям общества{{Sfn|Rogers|2005}}. В шорови країн принятї законы проти дїяня неонацистськых орґанізацій и хоснованя нацистськых символу{{Sfn|Неонацизм — статья из БРЭ|2013}}. [[Файл:British_Movement_WP_90186.jpg|міні|280x280пкс|Марш Британського кываня, около 1979 года]] ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Неонацизм|140249358}} {{Стыржень}} nbby8unmjjooxroz5jea7ifg4m9x95f 0 22179 173179 167670 2026-10-17T17:14:00Z Engelseziekte 2261 delete 173179 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:AdministrativnaCG.PNG|праворуч|міні|240x240пкс|Адміністративноє діленя Чорной Горы на 2020 рӯк.]] У адміністративнӯм планови '''[[Чорна Гора]]''' ділить ся на 25 общин ({{Lang-cnr|}}и [[Серьбскый язык|серб]]. opština/општина). {| class="wikitable sortable" width="90%" ! rowspan="2" |№ !Герб ! rowspan="2" |Назва ! colspan="2" |Площадь ! colspan="2" |Обывательство (2019) ! rowspan="2" |Плотность<br /><br />(чол/км²) ! rowspan="2" |Векшына обывательства (2011)<ref>https://web.archive.org/web/20250702080254/https://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/knjiga_prvi%20rezultati%281%29.pdf</ref> ! rowspan="2" |Основный язык комунікації ! rowspan="2" |Домінувуща реліґія |- ! !км² !Місто !чол. !Місто |- |1 |[[Файл:CoatAN.jpg|центр|35x35пкс]] |Андрієвиця | align="center" |283 |17 | align="center" |4585 |20 | align="center" |18 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (61,86%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |2 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Bar.png|центр|44x44пкс]] |[[Бар (община)|Бар]] | align="center" |598 |8 | align="center" |42048 |4 | align="center" |70 | align="center" bgcolor="pink" |черногорци (46,50%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорьскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |3 |[[Файл:FinalniGrbBerane1.png|альт=|центр|37x37пкс]] |Беране | align="center" |544 |10 | align="center" |31874 |7 | align="center" |52 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (42,96%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |4 |[[Файл:BijeloPoljeWeapon.png|центр|35x35пкс]] |Биело-Поле | align="center" |924 |4 | align="center" |42191 |3 | align="center" |50 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (35,96%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |5 |[[Файл:Budva-grb.gif|центр|53x53пкс]] |[[Будва (община)|Будва]] | align="center" |122 |23 | align="center" |22061 |11 | align="center" |157 | align="center" bgcolor="pink" |чорногорци (48,19%) | align="center" bgcolor="lightblue" |серьбскый | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |6 |[[Файл:Coat_of_arms_of_Gusinje.svg|центр|35x35пкс]] |[[Гусине (община)|Гусине]] | align="center" |157 |22 | align="center" |4027 |21 | align="center" |26 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (42,64%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |7 |[[Файл:Coat of Arms of Danilovgrad.svg|центр|35x35пкс]] |Даниловград | align="center" |501 |11 | align="center" |18284 |12 | align="center" |37 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (64,19%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |8 |[[Файл:Amblem_of_Zabljak.png|центр|52x52пкс]] |Жабляк | align="center" |445 |12 | align="center" |3081 |22 | align="center" |8 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (50,43%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православіє |- |9 |[[Файл:Kolasin_coat.gif|центр|35x35пкс]] |Колашин | align="center" |897 |6 | align="center" |7228 |18 | align="center" |9 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (57,42%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |10 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Kotor.png|центр|47x47пкс]] |[[Котор (община)|Котор]] | align="center" |335 |15 | align="center" |22753 |9 | align="center" |67 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (48,88%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |11 |[[Файл:Mojkovac_coa.png|центр|35x35пкс]] |Мойковац | align="center" |367 |14 | align="center" |7553 |17 | align="center" |23 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (59,12%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |12 |[[Файл:Niksic_Coat-of-Arms.svg|центр|35x35пкс]] |Никшич | align="center" |2065 |1 | align="center" |69203 |2 | align="center" |35 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (63,70%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |13 | |Петница | align="center" |173 |21 | align="center" |5482 |19 | align="center" |32 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (83,02%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |14 |[[Файл:PlavWeapon.png|центр|35x35пкс]] |[[Плав (община)|Плав]] | align="center" |328 |16 | align="center" |9081 |16 | align="center" |28 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (51,90%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |15 |[[Файл:Pljevlja-grb.png|центр|35x35пкс]] |[[Плевля (община)|Плевля]] | align="center" |1346 |3 | align="center" |27006 |6 | align="center" |23 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (57,07%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |16 |[[Файл:Pluzine_coa.png|центр|35x35пкс]] |[[Плужіне]] | align="center" |854 |7 | align="center" |2613 |23 | align="center" |4 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (65,65%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |17 |[[Файл:Middle_Coat_of_Arms_of_Podgorica.svg|центр|45x45пкс]] |[[Главный град Подґориця|Подгорица]] | align="center" |1399 |2 | align="center" |201631 |1 | align="center" |133 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (57,35%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |18 |[[Файл:Rozaje_Coat_of_Arms.svg|центр|45x45пкс]] |[[Рожае (община)|Рожае]] | align="center" |432 |13 | align="center" |23024 |8 | align="center" |53 | align="center" bgcolor="#7fffd4" |бошняки (83,91%) | align="center" bgcolor="#7fffd4" |боснийский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |19 |[[Файл:MNE_Tivat_COA.svg|центр|35x35пкс]] |[[Тиват (община)|Тиват]] | align="center" |46 |24 | align="center" |15069 |14 | align="center" |305 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (33,25%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |20 |[[Файл:Coat_of_arms_of_Tuzi.svg|центр|35x35пкс]] |[[Тузи (община)|Тузи]] | align="center" |236 |19 | align="center" |12096 |15 | align="center" |67 | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанцы (68,44%) | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанский | align="center" bgcolor="lightyellow" |католичество |- |21 |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Ulcinj.svg|центр|35x35пкс]] |[[Ульцинь (община)|Ульцинь]] | align="center" |255 |18 | align="center" |20191 |10 | align="center" |78 | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанцы (70,66%) | align="center" bgcolor="lightyellow" |албанский | align="center" bgcolor="#7fffd4" |ислам |- |22 |[[Файл:Grb_HN.svg|центр|35x35пкс]] |[[Херцег-Нови (община)|Херцег-Нови]] | align="center" |235 |20 | align="center" |30597 |5 | align="center" |131 | align="center" bgcolor="lightblue" |сербы (48,89%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |23 |[[Файл:Cetinje_Coat-of-Arms.svg|центр|35x35пкс]] |[[Цетине (община)|Цетине]] | align="center" |899 |5 | align="center" |15181 |13 | align="center" |19 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (90,54%) | align="center" bgcolor="pink" |черногорский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |24 |[[Файл:Šavnik_Montenegro_COA.svg|центр|35x35пкс]] |[[Шавник (община)|Шавник]] | align="center" |553 |9 | align="center" |1558 |24 | align="center" |4 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (53,82%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |- |25 | |Зета[англ.] | align="center" |153 | | align="center" |16206 | | align="center" |106 | align="center" bgcolor="pink" |черногорцы (65,15%) | align="center" bgcolor="lightblue" |сербский | align="center" bgcolor="lightblue" |православие |} == Иппен позерайте == * [[Націоналный состав по общинам Чорной Горы]] * [[Населены пункты Чорной Горы]] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] 1gldxbxshc6lk35vejk6qckpcwzrkrs 0 22180 173321 151074 2026-10-17T22:27:24Z Engelseziekte 2261 delete 173321 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Lake_Plav3.JPG|праворуч|міні|220x220пкс|Плавськоє озеро]] '''Пла́в''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]] и [[Серьбскый язык|серб]]. Општина Плав) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Plavës) — [[Громада|община]] на [[Восток|выходови]] [[Чорна Гора|Чорной Горы]]. У [[Фебруар|фебруарови]] [[2014]] року из общины уділили общину [[Гусине (община)|Гусине]]. {{Універзалный інфобокс}} == Обывательство == У [[2019]] році число [[Обывательство|обывательства]] составляла 9 081 людий. По переписови [[2011]] року обывательство туй на 51,90 % было из [[Боснякы|боснякӯв]], 18,88 % — [[Сербы|сербӯв]], 16,01 % — [[Албанцѣ|албанцю̄в]], 6,27 % — [[Чорногорцѣ|чорногорцю̄в]].   == Ґалерея == <gallery> Файл:Lake_Plav1.JPG|[[Плавськоє озеро]] Файл:WK402_WikipediaWeekendTirana2015_Visitor_077.JPG| [[Проклецкі горы|Проклецкі]] горы Файл:Plav_-_Redzepagica_Kula_-_tvrz_muslimskeho_hodnostare.jpg|Башня Реджепагича </gallery> == Референції == {{Reflist}} == Удкликованя == * [https://www.plav.me/ Официальный сайт общины Плав] Архивная копия от 24 декабря 2021 на Wayback Machine [[Катеґорія:Адміністративноє діленя Чорной Горы]] [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] 9udssru0zgd1fp84ppejwf0rgqb7th8 173459 173321 2026-10-17T23:50:41Z Halajkovič 33393 173459 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} [[Файл:Lake_Plav3.JPG|праворуч|міні|220x220пкс|Плавськоє озеро]] '''Пла́в''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]] и [[Серьбскый язык|серб]]. Општина Плав) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Plavës) — [[Громада|община]] на [[Восток|выходови]] [[Чорна Гора|Чорной Горы]]. У [[Фебруар|фебруарови]] [[2014]] року из общины уділили общину [[Гусине (община)|Гусине]]. == Обывательство == У [[2019]] році число [[Обывательство|обывательства]] составляла 9 081 людий. По переписови [[2011]] року обывательство туй на 51,90 % было из [[Боснякы|боснякӯв]], 18,88 % — [[Сербы|сербӯв]], 16,01 % — [[Албанцѣ|албанцю̄в]], 6,27 % — [[Чорногорцѣ|чорногорцю̄в]].   == Ґалерея == <gallery> Файл:Lake_Plav1.JPG|[[Плавськоє озеро]] Файл:WK402_WikipediaWeekendTirana2015_Visitor_077.JPG| [[Проклецкі горы|Проклецкі]] горы Файл:Plav_-_Redzepagica_Kula_-_tvrz_muslimskeho_hodnostare.jpg|Башня Реджепагича </gallery> == Референції == {{Reflist}} == Удкликованя == * [https://www.plav.me/ Официальный сайт общины Плав] Архивная копия от 24 декабря 2021 на Wayback Machine [[Катеґорія:Адміністративноє діленя Чорной Горы]] [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] k2cb323w9251zu4gmbyk4cfd351f782 0 22191 173500 171851 2026-10-18T00:05:11Z Halajkovič 33393 173500 wikitext text/x-wiki '''Ва́ла''' (алтернативны назвы — '''''вале''', '''ала''', '''уала''', '''валба''', '''віле''''') — [[народ]], живущый на северо-западови [[Ґана|Ґаны]], миже [[Ріка|ріками]] [[Чорна Волта]] и [[Кулпон]]. == Обывательство == [[Народ]] мать коло 100,000 людий, говорять они на языкови валі. == Реліґія == Векшына людий сёго народа є [[Могамедан|мусулмане]]-сунніты а дакотры суть и [[Римокатолицька церьков|католикы]]. == Култура == Живуть вала у глинобитных [[Хыжа|хыжах]], из соломяными стріхами и глиняными [[Стіна|стінами]]. Стройкы, предназначені про [[Быдла|скӯт]], у основі круглі. Каждоднёвоє цуря вала — набедренна повязка. На великі [[Праздник|праздникы]] вала надівавуть довгі білі [[Сорочка|сорочкы]] из [[Лён|лёна]] авадь [[Бавовна|бавовны]]. == Література == * Попов В. А. Вала // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. — ISBN <nowiki>ISBN 5-85270-155-6</nowiki>. * Санаев А. Уругуру. — М. : РИПОЛ Классик, 2009. — 334 с. — <nowiki>ISBN 978-5-386-01689-0</nowiki>. * Шаповалова О. А. Африка. — М., 2003. — 382 с. — <nowiki>ISBN 5-275-00734-5</nowiki>. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Народы Ґаны]] 8bjongd86bmmpzp3f3yb1ud67za2818 0 22199 173564 167787 2026-10-18T09:41:20Z Engelseziekte 2261 173564 wikitext text/x-wiki [[Файл:Бджола_в_медозборі.jpg|міні]] [[Файл:Бджола_в_астрі.jpg|міні]] '''Пчола́''' (''Anthophila'', або ''Apiformes'')&nbsp;— рӯд у файті Apoidea літучых [[Хробач|хробачӯв]] шора перетинчастокрылых (часть сёї файты приналежить ку общественных хробачӯв), породнена из осами и [[Мурянкы|муряньками]]. Є близко 20 тысяч видӯв пчол. Их мож уявити на всьых континентах, окрем [[Антарктіда|Антарктиды]]. Пчолы привыкли істи нектар и порох, хоснувучи нектар главным образом ге жрідло [[Енерґія|енерґії]], а порох на одержаня [[Протеін|білкӯв]] и инных живилных сполок. == Опис == [[Файл:Schéma_abeille-tag.svg|ліворуч|міні|274x274пкс|Анатомія пчолы.]] Пчолы мавуть довгый хоботок, якым они хоснувуть ся про усасованя нектара ростлин. У них иппен є уста (авадь сяжкы), каждый из якых складать ся из 13 сеґментӯв у [[Самець|самцю̄в]] и 12 сеґментӯв у [[Саміця|самок]]. Вшыткі пчолы мавуть дві пары крыл, задня пара за розміром май мала уд переднёї; леш у пары видӯв у єдної касты крыла дуже короткі, што робить полёт пчолы тяжкыв авадь невозможныв роботов. На заднёму кӯнцёви тіла векшына пчол мать жало. Много видӯв пчол малоизучені. Розмір пчол хлипать ся уд 2,1&nbsp;мм у карликової пчолы (Trigona minima) до 39&nbsp;мм у вида ''Megachile pluto'', што жиє у [[Індонезія|Індонезії]]. === Пчолины «танці» === Методом комунікації общественных пчол є, так именовані, «танці». Повертавучи ся по розвідці у [[улик]], пчола робить дакотры кываня&nbsp;— «танцює». За сими кыванями инні пчолы дознавуть ся за ото, у якому напрямови и на якӯв приблизно далині уд улика є медоносноє місто. Сись язык «танцю̄в» удзначать ся высокыв професіоналностёв и условностёв кываня. === Продукты пчолярьства === Пчолы роблять много продуктӯв, миже них такі: мед, воск, отрава (пчолина), маточноє молоко, порох, перґа, пудмор, забрус и другі.{{Div col|cols=3}} * [[мед]] * [[прополіс]] * [[воск]] * [[маточноє молоко]] * [[пчолина отрава]] * [[порох]] * [[Перга (пилок)|перга]] * [[забрус]] * [[Пчолиный пудмор|пудмор]] {{Div col end}} == Интересны факты == [[1. юн|1 юна]] [[2023]] року, [[Велика Брітанія|британьскоє]] вызданя Sun оповістило, што у [[Споєны Арабскы Еміраты|ЗАЕ]] уведено ґенетично модифікованых пчолиных маток, котры годни удержовати высокі [[Температура|температуры]], які годни сягати 45-50&nbsp;°С, при якӯв пчолы не годни ужити. == Ґалерея == <gallery widths="160" heights="120" perrow="5"> Файл:AMI_-_Bienen_von_Malia.jpg|''Пчола-богиня из Маллії, [[Крета|Крит]]'' Файл:Bdgola_R.jpg|''Памнятна золота монета НБУ присячена пчолі'' Файл:Paul_de_Longpré_-_roses_and_bumblebee,_1898.jpg| ''Роза и пчола, Пол де Лонпре'' Файл:Echniacea-bee.jpg|''Пчола на косици [[Ехінацея|ехінацеї]]'' Файл:Бджола_за_роботою._Київ,_19.04.2016.2.jpg|''Пчола за роботов. Кийӯв, 19.04.2016'' Файл:Coat_of_arms_of_Brussels_(Napoleon).svg|''Герб [[Брусел|Брюсселя]] добы [[Наполеон Бонапарт|Наполеона]] из пчолов.'' Файл:Wietzendorf_Imker_01.JPG|''Памнятник пчолярёви у варощикови Вітцендорф, Нижнёє Сасько.'' Файл:Bee-balloons.JPG|''Воздушны шары у виді пчол, [[Гамилтон (Онтарио)|Гамілтон]], [[Канада]]'' Файл:Погруддя_Петра_Прокоповича_в_Івано-Франківську.jpg|''Погруддя бджоляра Петра Прокоповича, [[Івано-Франківск|Івано-Франківськ]]'' </gallery> == Референції == {{Reflist}} == Література == * ''Радченко В. Г., Песенко Ю. А.'' Биология пчел (Hymenoptera, Apoidea). СПб.: Зоол. ин-т РАН.&nbsp;— [[1994]].&nbsp;— 350 с. * ''Гринфельд Э. К.'' Происхождение и развитие антофилии у насекомых.&nbsp;— Л.: Изд-во ЛГУ, 1978&nbsp;— 203 с. * ''Определитель насекомых европейской части СССР.'' Т. III. Перепончатокрылые. Первая часть. // Подотряд Apocrita&nbsp;— Стебельчатобрюхие (Арнольди К. В. и др.) / под общ.ред. Г.&nbsp;С.&nbsp;Медведева.&nbsp;— Ленинград: «Наука», 1978.&nbsp;— С. 279—518.&nbsp;— 584 с.&nbsp;— (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР; вып.119.).&nbsp;— 3500 экз. * ''Danforth, B.N., J. Fang, S. Sipes, S.G. Brady & E. Almeida'' (2004). [http://www.entomology.cornell.edu/BeePhylogeny/ ''Phylogeny and molecular systematics of bees (Hymenoptera: Apoidea).''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100621012454/http://www2.entomology.cornell.edu/BeePhylogeny/|date=21 червня 2010}} Cornell University, Ithaca, NY.] * ''Donovan, B.J.'' Apoidea (Insecta: Hymenoptera). Fauna of New Zealand,&nbsp;— 2007, 57. * ''Engel, M.S.'' [http://digitallibrary.amnh.org/dspace/bitstream/2246/2786/1/N3476.pdf pdf Family-group names for bees (Hymenoptera: Apoidea)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070715232143/http://digitallibrary.amnh.org/dspace/bitstream/2246/2786/1/N3476.pdf|date=15 липня 2007}}. American Museum Novitates, 2005&nbsp;— 3476: 1-33. * ''Michener, C.D.'' The bees of the world, second edition.''Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 2007 −953 pp.'' * Буренин Н. Л., Котова Г.&nbsp;Н.&nbsp;Справочник по пчеловодству.-2-е изд., перераб. и доп.-М.: Колос, 1984.-286 с. * Полищук В. П., Пилипенко В.&nbsp;П.&nbsp;Пчеловодство: Справочное пособие.-К.: Выща шк., 1990.- 312с.: ил. * Родионов В. В., Шабаршов И.&nbsp;А.&nbsp;Если вы имеете пчел.&nbsp;— 5-е изд., перераб. и доп.&nbsp;— М.: Агропромиздат, 1988.&nbsp;— 367 с.: ил. == Удкликованя == * Бчєла, Бчола. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 133-134. * [https://archive.org/stream/slovnyksymvoliv#page/n47/mode/2up Бджола] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAsc">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>П.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAsg">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Коцура, О.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAso">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>І.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwAss">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Потапенка, В.&nbsp;В.&nbsp;Куйбіди.&nbsp;— 5-е вид.&nbsp;— Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015.&nbsp;— С. 48–50.&nbsp;— 912 с. * [https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_01_А-Б#page/n77/mode/2up Бджола] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 77. — 1000 екз. * [http://biotechny.com/edulib/books/radchenko1994_biologija_apoidea.pdf В.&nbsp;Г.&nbsp;Радченко, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Песенко Біологія бджіл (Hymenoptera, Apoidea) Під редакцієй Г.&nbsp;С.&nbsp;Мєдвєдєва) (рос.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211006041132/http://biotechny.com/edulib/books/radchenko1994_biologija_apoidea.pdf|date=6 жовтня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20110404153423/http://antclub.ru/lib/brian-m-v/obshchestvennye-nasekomye Книга «Суспільні комахи» Майкл Брайен (рос.)] * [https://web.archive.org/web/20150203213314/http://podmor.com.ua/ukr/view_articles.php?id=15 Цікаві факти про бджіл] * [http://www.discoverlife.org/20/q?search=Apoidea All Living Things Визначення та зображення бджолиних Apoidea. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210501110646/https://www.discoverlife.org/20/q?search=Apoidea|date=1 травня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20061002024313/http://www.earthlife.net/insects/solbees.html Solitary Bees Популярне введення в світ Apoidea. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061002024313/http://www.earthlife.net/insects/solbees.html|date=2 жовтня 2006}} * [http://www.bombus.it/pdf/fiori_e_api/fiori_e_api.pdf Бджоли на квітах Європи. (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929060623/http://www.bombus.it/pdf/fiori_e_api/fiori_e_api.pdf|date=29 вересня 2007}}. * [https://web.archive.org/web/20090618113113/http://research.calacademy.org/research/entomology/Entomology_Resources/Hymenoptera/sphecidae/Genera_and_species_PDF/introduction.htm Історія класифікації надродини (англ.)] * [https://subject.com.ua/agriculture/apiculture/370.html Корми бджіл] * [https://www.medyk-vedmedyk.ua/news/naytsikavishe-z-jittya-bdjil/ Найцікавіше з життя бджіл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210127172754/https://www.medyk-vedmedyk.ua/news/naytsikavishe-z-jittya-bdjil/|date=27 січня 2021}} * [https://web.archive.org/web/20210205142644/https://laskovo.biz.ua/shho-idjat-bdzholi/ Що їдять бджоли] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210205142644/https://laskovo.biz.ua/shho-idjat-bdzholi/|date=5 лютого 2021}} * [https://dpss-ks.gov.ua/novini/yak-pravilno-organizuvati-zimivlyu-bdzhil Зимівля бджіл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210131115033/https://dpss-ks.gov.ua/novini/yak-pravilno-organizuvati-zimivlyu-bdzhil|date=31 січня 2021}} * How Do Bee Stingers Work? Stated Clearly на YouTube&nbsp;— відео з докладним описом дії жала бджоли [[Катеґорія:Хробач]] [[Катеґорія:Пчолы]] [[Катеґорія:Быдла]] s8bqaftpq53jw6vk3wudctd01q6m1vw 0 22227 173458 172190 2026-10-17T23:50:32Z Halajkovič 33393 173458 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Гуси́не''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Гусиње) ([[Босняцькый язык|босн]]. Gusinje) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]] коло граници из [[Албанія|Албаніёв]]. == Історія == [[Общины Чорной Горы|Община]] у [[2014]] році уокремлена из общины [[Плав (община)|Плав]].<ref>https://www.vijesti.me/vijesti/politika/244052/kako-je-gusinje-docekalo-status-opstine-ostvarili-san-dug-sest-decenija</ref> == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2011]] рӯк живе 4027 людий, из них: [[Боснякы]] — 42,6% [[Албанцѣ|Албанци]] — 40,8% [[Мусулмане (народ)|Мусулмане]] — 9,4% [[Сербы]] — 3,6% [[Чорногорцѣ|Чорногорци]] — 2,2% Инні — 1,3% == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] gg6y4eaj11rheahehb6j5jh2zjzi1zy 0 22238 173499 172119 2026-10-18T00:05:00Z Halajkovič 33393 173499 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Гла́вный гра́д Подґо́риця''' авадь '''Общи́на Подґо́риця''' ([[Серьбскый язык|серб]] и [[Чорногорьскый язык|чорн]]. Главни град Подгорица) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Podgoricës) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]] коло граници из [[Албанія|Албаніёв]]. Адміністративный центр — [[Подґоріца|Подґориця]]. == Історія == По законови за столицю уд [[27. октобер|27. окто̄вбра]] [[2005]] року. Бывша [[Общины Чорной Горы|община]] [[Подґоріца|Подґориця]] стає главным градом ''Подґориця'' (Службени лист РЦГ, број 65/05). == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2011]] рӯк живе 185,937 людий, из них: [[Чорногорцѣ|Чорногорци]] — 106,642 [[Сербы]] — 43,248 [[Албанцѣ|Албанци]] — 9,538 [[Циґане|Цигани]] — 3,988 [[Боснякы]] — 3,687 Инні — 5,820 Неизнамо — 8,892 '''Реліґія''' [[Православна церьков|Православні]] — 145,575 [[Могамедан|Мусулмане]] — 20,883 [[Римокатолицька церьков|Римокатоликы]] — 7,947 И другі [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] 4uix75xmu5108g7s4v13z4x3b07w0e8 0 22246 173161 159206 2026-10-17T14:51:07Z Engelseziekte 2261 delete 173161 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Німши́н''' ([[Польскый язык|пол]]. Niemszyn, давня назва Niemczyn) ([[Україньскый язык|укр]]. Німшин) — [[село]] у [[Ивано-Франкӯвськый район|Ивано-Франкӯвськӯм районови]] (бывшый [[Галицькый район]]), [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1437]] році.{{Жрідло}} У [[1939]] році у [[Село|селі]] жило 920 людий.{{Жрідло}} <ref>{{Книга |автор=[[Кубійович Володимир Михайлович|Кубійович В.]] |часть= |ответственный= |місто=Вісбаден |год=1983 |том= |сторінок= |серія= |isbn=3-447-02376-7 }}</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 523 людий.{{Жрідло}} == Знамі Родаци == * [[Михашула Михайло Василёвич]] (19.04.1923 - 13.01.2005) — общественный діятель, педаґоґ, первый директор школы. * [[Кумановськый, Микула Павлович|Кумановськый Микула Павлович]] (1846, с. [[Иванє]], ныні [[Тернопільска область|Тернопӯльська область]]&nbsp;— [[18. новембер|18 новембра]] [[1924]], с. Німшин)&nbsp;— украйиньскый цитрист, [[композитор]], священик.<ref>{{Книга |автор=Муха А.&nbsp;І. |часть= |ответственный= |місто=Київ |год=2004 |том= |сторінок=164 |серія= |isbn= }}</ref> * [[Михайлюк Тетяна Василівна|Михайлюк Татяна Василёвна]]&nbsp;— президент Миженародной орґанізації волонтерӯв AIESEC International. * [[Николин, Петро Михайлович|Николин Петро Михайлович]]&nbsp;— аспірант Ивано-Франкӯвського НУНиГ. * [[Цибух, Иван Володимирович|Цибух Иван Володимирович]]&nbsp;— заступник главного дохтора Ґалицькой ЦРЛ. * [[Цибух, Зеновій Богданович|Цибух Зеновій Богданович]]&nbsp;— сільськый староста. * [[Ратайчук, Анна Володимировна|Ратайчук Анна Володимировна]]&nbsp;— укладач філолоґії Одеського державного універзитета. * [[Шекета Василь Іванович|Шекета Василь Иванович]]&nbsp;— украйиньскый [[ученый]], професор, доктор технічных наук, завідувач кафедры інженерії програмного обезпеченя Ивано-Франкӯвського НУНиГ. * [[Яцкӯв, Роман Романович|Яцкӯв Роман Романович]] ( 1980)&nbsp;— [[ученый]], доктор наук, робить у Академії наук Чиська. == Удкликованя == {{Reflist|2}} * {{SgKP|VII|100|Niemszyn}} * ''Коваль І., Духович Н.'' [http://galslovo.if.ua/index_old.php?st=2324 Іконка з Бовшева&nbsp;— шедевр світового християнського мистецтва XII ст.]{{Dead link|date=June 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=5914 Незабаром громаду у Німшині звеселять канонічні дзвони]{{Dead link|date=June 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты Ивано-Франковской области]] h1bzxjf7kw2k9nr93boucvqlhda4cl7 0 22247 173498 151488 2026-10-18T00:04:48Z Halajkovič 33393 173498 wikitext text/x-wiki '''По̄́ляна''' — удкрытый участок у [[Лѣс|хащи]]. Основна [[флора]] — [[Трава|травы]] и малоє [[корчӯля]]. Годна образововати ся слідством неваловшности ґрунта у сю̄м місті обеспечовати питаня и/авадь закріпленя дерев (фурташні по̄ляны), авадь слідством урубкы, паданя великого дерева из ламаням май малых пиля нёго, бурелома и т. д. (временні по̄ляны). Поляны у хащи є участками, де годни розвивати ся нехарактерны про лісового біотопа травляні общества (из преобладаням трав и/авадь корчӯля), а иппен сопутствующі виды [[быдла]]. По̄ляны є составным елементом [[Лѣс|хащи]]. == Иппен позерайте == * Пасіка * Опушка [[Катеґорія:Географична терминология]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] kyt4oib5yxxmh0cgg9frvsshyvuah4u 0 22252 173497 151517 2026-10-18T00:04:20Z Halajkovič 33393 173497 wikitext text/x-wiki '''1560-ы́''' — [[Десятьроча|дисятьроча]] у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу. Означать промежуток миже [[1560]] и [[1570]] [[Рік|роками]]. == Дійства == * Цілоє [[Десятьроча|дисятьроча]] ишла [[Лівоньска во̄йна]]. * У [[1569]] році пудписаням [[Любліньска унія|Любліньской унії]] сотворена [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполита]]. * У [[1564]] році закрыто [[Лоршськый монастырь]]. == Монархы == * Кралиця [[Анґлія|Анґлії]] [[Алжбета I. Анґліцька|Елизавета I]]. * Московськый царь [[Иван Грозный]]. * До [[1564]] року рішанин [[Священна римска імперія|Священной Римськой ріші]] [[Фердинанд I]], потӯм&nbsp;— [[Максиміліан II]] * Краль [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Польска]]&nbsp;— [[Сиґізмунд II Авґуст]]. == Родили ся == '''1564''', [[Марло, Крістофер|'''Марло, Крістофер''']] — [[Анґлія|анґліцькый]] [[Драматург|драматурґ]] и [[поет]]. == Умерли == [[Катеґорія:16. стороча]] [[Катеґорія:1560-ы]] 64olasz4ktxa6ptiexom4sumxjmt9j0 0 22253 173489 151525 2026-10-18T00:00:52Z Halajkovič 33393 173489 wikitext text/x-wiki [[Файл:Steppe_flora,_Wild_flowers,_Rostov-on-Don,_Russia.jpg|міні|300x300пкс|Цвіт дикої травы літом.]] '''Трава́''' — жива форма высшых ростинь из недовго живучыми надземными стеблами. Травы мают листя и стебла, што удмирают у конци веґетаційного періода на поверьхности земли. Они не мавуть фурташного стовбура над земльов. Травянисты ростлины сут єдноручні (терофиты), дворучні, так и многоручні. == Дефініція == Майбулше у [[Ботаніка|ботаніцї]] «правдивов травов» называєме род тонконогых трав. Є много видув травляных ростин, котрі по простому тоже кличут травами, ото є шор як єднодольного тай дводольного ростиня. Не позираючи на научну дефініцію, люди сохтуют кликати «травов» хоть-якоє травлянистоє ростиня, стебло (надь) котрого не деревляніє, не твердне, тай удмират по завершеньови репродуктівної функції (цвітіня). == Роля в екосістемі == Поверьхность трав є містом (тай часто каталізатором<ref>''Evyatar Erell.'' [https://digital.library.adelaide.edu.au/dspace/bitstream/2440/58698/8/02chapters1-3.pdf Predicting air temperatures in city streets on the basis of measured reference data] // University of Adelaide, South Australia. — 2005.</ref><ref>''Yingying Xu.'' [https://hrcak.srce.hr/index.php?show=clanak&id_clanak_jezik=277480 A Novel method for monitoring urban dew condensation and its application] // Tehnički vjesnik. — 2017.</ref>) конденсації росы, котра в засушливых клімах є основным жерелом воды. Значит у містах из засушливов клімов трава є основов екосістему. Булше водяної пары, яка пак ся конденсує у росу, приходит из воздуха, а не из земли<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=l_ayqXuxfssC&pg=PA329#v=onepage&q&f=false Experimental research on the role of dew in arid ecosystem of Gobi desert, inner Mongolia] // Research Basins and Hydrological planning. — 2004.</ref><ref>''XueFa Wen.'' [https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00442-011-2091-0 Dew water isotopic ratios and their relationships to ecosystem water pools and fluxes in a cropland and a grassland in China] // Ecosystem ecology. — 2011.</ref> . Кым май высока трава, тым ся булше збират росы. Завто аж ся трава дуже накурто косит, та появлят ся потреба ю часто поливати. Частоє кошіня травы дуже на курту высоту без реґуларного поливаня приводит землю у пустыный вид. == Значеня діла люди == Травляноє ростиня має читавоє значеня діла економікы и кулруры людства. Хоснує ся як кормовый ресурс діла домашньої худобы, на выробу папіря (маймало з 2400 рока до нашої еры). Многі зернові травы хоснувут ся людьми на їду, межи котрыми пшениця, ярець, и многі другі. Кроме того у подакотрых културах травы мают и другі декоратівні, реліґійні, авадь медічні функції. == Удкликованя == <references /> [[Катеґорія:Травы]] [[Катеґорія:Флора]] [[Катеґорія:Ростлины]] {{Стыржень}} b2zt1775z4av9zie1ed5j33ddkt4bfi 0 22255 173488 168618 2026-10-18T00:00:40Z Halajkovič 33393 173488 wikitext text/x-wiki '''Стрілбо́ва масакра́ у нача́льнӯв шко́лі «Робб»''' у варошови Ювалде (штат [[Техас]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]) богужаль стала ся [[24. май|24 мая]] [[2022|2022 року]]. == Масакра == 18-рӯчный [[Сальвадор Роландо Рамос|Салвадор Роландо Рамос]] ({{Lang-en|Salvador Rolando Ramos}}, 16 мая 2004 — 24 мая 2022), дійствовавшый у єдиночку, удкрыв огинь у учебнӯм місті, забарикадовав ся у хыжи школы, а потӯм быв убитый сотрудниками правоохранителных органӯв<ref name="bbc 1">{{Cite web |author= |url=https://www.bbc.com/russian/news-61574101 |title=Стрельба в начальной школе в Техасе: погибли 14 детей и их учитель, нападавший убит |language= |work= |publisher=[[Русская служба Би-би-си]] |date=2022-05-24 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220529090917/https://www.bbc.com/russian/news-61574101 }}</ref><ref name="рбк 1">{{Cite web |author= |url=https://www.rbc.ru/society/24/05/2022/628d22459a794774234f86be |title=В Техасе произошла стрельба в начальной школе |language= |work= |publisher=[[РБК]] |date=2022-05-24 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220524185737/https://www.rbc.ru/society/24/05/2022/628d22459a794774234f86be }}</ref><ref name="медуза 1">{{Cite web |author= |url=https://meduza.io/feature/2022/05/25/v-tehase-18-letniy-starsheklassnik-otkryl-strelbu-v-nachalnoy-shkole |title=В Техасе 18-летний старшеклассник открыл стрельбу в начальной школе Погибли 14 детей и учитель, подозреваемый убит |language= |work= |publisher=[[Meduza]] |date=2022-05-25 |access-date=2022-05-25 |archivedate=2022-05-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220524233542/https://meduza.io/feature/2022/05/25/v-tehase-18-letniy-starsheklassnik-otkryl-strelbu-v-nachalnoy-shkole }}</ref>. Сперед нападіням на школу Рамос ранив свою 66-рӯчну бабку у голову<ref name="dw возросло число жертв">{{Cite web |author= |url=https://www.dw.com/ru/v-tehase-14-detej-pogibli-pri-strelbe-v-nachalnoj-shkole/a-61921568 |title=Возросло число жертв стрельбы в начальной школе в Техасе |language= |work= |publisher=[[Deutsche Welle]] |date=2022-05-25 |access-date=2022-05-24 |archivedate=2022-05-28 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220528033958/https://www.dw.com/ru/v-tehase-14-detej-pogibli-pri-strelbe-v-nachalnoj-shkole/a-61921568 }}</ref>. Ґубернатор Техаса Ґреґ Еботт каже, што у резултатови нападіня умерла 21 особа, из них 19 дітий и двоє взрослых<ref name="dw возросло число жертв" />. Ищи 17 особ были ранені. 24 мая 2022 року пікап за рулём котрого быв убийця зойшов у кювет пиля школы, учителька класа 102 уйшла вон из ищи єдныв особов думавучи што у чоловіка за рулём став ся сердечный приступ, айбо по приближіню ид машині вӯн удкрыв по ним огинь, уж через 2 минуты у школі были поліція, тым часом кой их командир Піт Арідонте не быв на місті позад чого 70 минут по вызовох учителькы многі силовикы у школі не могли нормално изполняти свою роботу позад того что не было командованя. Кроз дас 20 минут по стрілбі ид 911 поступив звонок уд 10-рӯчной дівкы из класа 112 де тота за почти пӯвгодины раз кликала на помӯч упоминавучи што у класови много мертвы́х и раненых а дале просто лишала ся на споёви про координацію. По 70 минутох бездійства офіцеры округа Ювалде удкрыли двирі класа де ся крыв убийця, тот удкрыв огинь и мало не застрілив єдного из поліцейськых попавши му у голову, такой товды вӯн быв забитый, за час докӯть поліція не могла пробрати ся у клас де быв убийця было евакуёвано много дітий из инных класӯв. Исе самоє массовоє убийство у школах ЗША из децембра 2012 року, кой у началнӯв школі у Сенді Гук было убито 27 особ. 27 мая стало изнамо, што анонім пожертвовав порядка 175 тыс. доларӯв, понӯстю покрыв траты на похороны жертв масакры<ref>{{Cite web |title=Анонимный донор покрыл все расходы на похороны жертв стрельбы в Техасе |url=https://www.rbc.ru/society/28/05/2022/629144df9a7947662efa1119 |publisher=РБК |date=2022-05-28 |access-date=2022-05-27 |archivedate=2022-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220527234739/https://www.rbc.ru/society/28/05/2022/629144df9a7947662efa1119 }}</ref>. == Діскузія за заказованя оборота оружия у ЗША == [[Файл:President Biden Delivers Remarks on the Robb Elementary School Shooting in Uvalde, Texas.webm|ліворуч|міні|220x220пкс|Річ Байдена по масакрі у Ювалде.]] Массовоє убийство у Ювалде привело ид очереднӯв активизації діскузії у ЗША за оборот огнестрілного оружия. Президент ЗША [[Джо Байден]] и віце-президент Камала Гарріс учинили заявы через пару годин по траґедії у Техасови. Чекать ся, што у близші місяці будуть иниціёваны изміны у законодательствови, ге тото было у 2012 році по масакрі у школі у Сенді Гук. 27 мая бывшый президент ЗША [[Доналд Трамп]] призвав позволити амери учителям, пройшовшым необходимоє парованя, носити оружиє у школах<ref>{{Cite web |title=Трамп призвал разрешить американским учителям носить оружие в школах |url=https://www.rbc.ru/politics/28/05/2022/629155609a794768d7146d3a |publisher=РБК |date=2022-05-28 |access-date=2022-05-27 |archivedate=2022-05-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220527234740/https://www.rbc.ru/politics/28/05/2022/629155609a794768d7146d3a }}</ref>. == Иппен позерайте == * [[Стрілбова масакра у Буффало (2022)]] * [[Стрілба у Ню-Йоркськӯм метрополітенови 2022)]] == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Школьскы масакры]] [[Катеґорія:24. май]] [[Катеґорія:2022 рӯк у Техасови]] [[Катеґорія:Стрілбові масакры у ЗША]] qg3rlyinlpbt892axabtgr77cig5etj 0 22257 173261 167533 2026-10-17T20:10:45Z Halajkovič 33393 /* Удкликованя */ 173261 wikitext text/x-wiki '''Ре́ч''' авадь '''Ре́чь''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}) ({{Lang-sr|Реч}}) ({{Lang-sq|Reç}}) — [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]], [[Чорна Гора]]. [[Село]] є на [[Юг|югови]] [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села Реч происходить уд албанської фамілії '''''Ке́речі'''''. Первым ґаздов села быв Ґьён Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}). Пак слово Керечі изкурило ся у Реч.<ref>Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1413]]. році.<ref>Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]]. рӱк живе 61 чилядник, из них: [[Албанцѣ|Албанци]] — 60 Инні — 1 == Знамі родакы == * [[Марк Ґьёнай]] ({{Lang-en|Mark Gjonaj}}) (*[[1968]]) — [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Политик|політик]] [[Албанцѣ|албанського]] происхождіня.<ref>[https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/ https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/]</ref> == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} 0g1xftlj1sem65wr5b4eyc5raomxoy7 173266 173261 2026-10-17T20:35:43Z Flipdot 23893 173266 wikitext text/x-wiki '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села Реч происходить уд албанської фамілії '''''Ке́речі'''''. Первым ґаздов села быв Ґьён Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}). Пак слово Керечі изкурило ся у Реч.<ref>Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1413]]. році.<ref>Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Знамі родакы == * [[Марк Ґьёнай]] ({{Lang-en|Mark Gjonaj}}) (*[[1968]]) — [[Споєны Штаты Америцькы|америцькый]] [[Политик|політик]] [[Албанцѣ|албанського]] происхождіня.<ref>[https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/ https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/https://www.nydailynews.com/2012/04/23/realtor-seeks-to-become-first-albanian-american-elected-in-bronx-but-assembly-incumbent-has-party-support/]</ref> == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} r6f3x35r33rlpl6yhnlst2xlyhn4nbg 173267 173266 2026-10-17T20:42:49Z Flipdot 23893 173267 wikitext text/x-wiki '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походит уд албанської фамілії Ке́речі позад першого [[Бирув|бирова]] Дьона Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у 1413.&nbsp;році.<ref name=":1" /> == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} bon68a1bpw9hfthclg2ahhum1824ujf 0 22259 173487 173041 2026-10-18T00:00:31Z Halajkovič 33393 173487 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Мілі́ція Ю́жной Осе́тії''' — [[Штат|державна]] служба занимавуща ся обезпечінём [[Безопасность|безопасности]] и [[Охрана|охраны]] людий и собственности у [[Южна Осетія|Южнӯв Осетії]]. Штаб — [[Цхінвал]]. == Задачі == * Защита живота и здоровля личности. * Варованя, пресіченя, уявленя, розкрытя кримінала и адміністративных правонарушень. * Охрана общественного порядка. * Защита частной и державной собственности уд преступных посягательств. == Штруктура == * Штаб. * Кримінална міліція. * Милиция общественной безопасности. * Слідственноє управліня. * Управліня собственной безопасности. * Вароські и районні органы міліції. == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Міліція]] [[Катеґорія:Южна Осетія]] doa3t6ahxj6rw4mkfk1hd7l2nk2e2rf 0 22260 173456 151572 2026-10-17T23:50:11Z Halajkovič 33393 173456 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Ю́жна Осе́тія''' ({{Lang-os|Хуссар Ирыстон}} [ˈχus:ɒr iˈrəston], офіціално: '''Репу́бліка Ю́жна Осе́тія''' ({{Lang-os|Республикӕ Хуссар Ирыстон}} [resˈpublikʰæ ˈχus:ɒr iˈrəston]), авадь '''Держа́ва Ала́нія'''{{Efn|«Названия ''Республика Южная Осетия'' и ''Государство Алания'' равнозначны» — [https://rsogov.org/republic/constitution Конституция РЮО, ст. 1, п. 1] (Сайт [[Правительство Республики Южная Осетия|Правительства РЮО]])}} ({{Lang-os|Паддзахад Алани}} [pʰɒtt͡sɒˈχɒd ɒˈlɒni]) — часточно признаный штат на [[Южный Кавказ|Южному Кавказови]], провозглашеный на миженародно признаннӯв території [[Ґрузія|Грузії]]. Не мать выхода и [[Чорне море|морю]]. Звіданя за миженародно-правовӯм статусови Южной Осетії є спорным: независность републікы признана пятьма штатами — членами ОЗН ([[Росія]], [[Венеcуела|Венесуела]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rferl.org/content/Chavez_Visits_Russia_To_Discuss_Arms_Energy_Deals/1819273.html |title=Chavez Recognizes South Ossetia, Abkhazia As Independent – Radio Free Europe/Radio Liberty © 2009 |date=2009-09-10 |publisher=Rferl.org |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090926205435/http://www.rferl.org/content/Chavez_Visits_Russia_To_Discuss_Arms_Energy_Deals/1819273.html |archivedate=2009-09-26 |access-date=2010-06-22 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.rferl.org/content/Chavez_Visits_Russia_To_Discuss_Arms_Energy_Deals/1819273.html |title=Venezuela recognizes S. Ossetia, Abkhazia as independent – Chavez |publisher=Russian news and analysis online &#124; 'RIA Novosti' newswire |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090926205435/http://www.rferl.org/content/Chavez_Visits_Russia_To_Discuss_Arms_Energy_Deals/1819273.html |archivedate=2009-09-26 |access-date=2010-06-22 }}</ref>, [[Никарагуа|Нікараґуа]]<ref>{{Cite web |url=http://sputniknews.com/world/20080904/116538071.html |title=Nicaragua recognizes South Ossetia and Abkhazia &#124; Top Russian news and analysis online &#124; 'RIA Novosti' newswire |publisher=En.rian.ru |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151018061449/http://sputniknews.com/world/20080904/116538071.html |archivedate=2015-10-18 |access-date=2010-06-22 }}</ref>, [[Науру]], [[Сирия|Сирія]]<ref>{{Cite web |url=http://agenda.ge/news/101503/eng |title=Syria recognises independence of Georgia's occupied Abkhazia and South Ossetia |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180529193147/http://agenda.ge/news/101503/eng |archivedate=2018-05-29 |access-date=2018-05-29 }}</ref>) и трём непризнанными и часточно признанными штатами. У документох [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]] розниковує ся ге територія [[Ґрузія|Грузії]]. {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Грузия]] [[Катеґорія:Часточно вызнаны штаты]] [[Катеґорія:Южна Осетія]] <references group="lower-alpha" /> buhmtigbhqmsp5v3ilh27cfyf43dy14 0 22268 173188 165856 2026-10-17T17:18:17Z Engelseziekte 2261 delete 173188 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Оградза́ны''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Ohradzany, Ochránce) ([[Мадярскый язык|мад]]. Göröginye) ([[Польскый язык|пол]]. Ohradzany) — [[село]] у [[Окрес Гуменне|окресови Гуменне]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1317]]. році. == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 652 людий, из них подля народности: * [[Словакы|Словены]] — 97,59% * [[Русины]] — 0,32% * Инні — 2,09% == Удкликованя == {{Reflist}} == Екстерны одказы == * [http://www.ohradzany.ocu.sk/ сайт села] * [https://web.archive.org/web/20100728234724/http://www.e-obce.sk/obec/ohradzany/ohradzany.html дані про село на сайті www.e-obce.sk] * [http://app.statistics.sk/mosmis/sk/scitanie.jsp?txtUroven=410106&lstObec=520560 дані про національний та конфесійний склад населення села на сайті Статистичного уряду Словаччини]{{Dead link|date=липень 2019}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Пословачены русиньскы села на Словеньску]] [[Катеґорія:Окрес Гуменне]] [[Катеґорія:Основаны 1317]] gxta0i1raoo87vt9s1l1fqf5nvmq6zv 0 22270 173486 161567 2026-10-18T00:00:14Z Halajkovič 33393 173486 wikitext text/x-wiki '''Вооруже́ні Си́лы Укра́йины''' ('''ВСУ'''; {{lang-uk|Збройні сили України}} (''ЗСУ'')&nbsp;— воєнноє формованя, на якоє соотвітственно ид [[Конституція Украйины|Конституції Украйины]] покладені здачі из [[Оборона|обороны]] [[Україна|Украйины]], защита її суверенітета, територіалной цілосности и недопытности<ref name="law_umf">{{Cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 |title=Закон України «Про Збройні Сили України» |access-date=20 лютого 2015 |archivedate=30 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120330165053/http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 }}</ref>. Штруктурно поділено на 3 виды и 3 уддільні роды вӯйськ/сил. Вооружені Силы Украйины обезпечувуть здержаня вооруженой аґресії против [[Україна|Украйины]] и обрану ю̄в, охрану воздушного простора державы и пудводного простора у межох територіалных вод Украйины, а иппен беруть участь у міроприємствах, спрямованых на борьбу из [[Терорізм|тероризмом]]<ref name="law_umf">{{Cite web |url=http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 |title=Закон України «Про Збройні Сили України» |access-date=20 лютого 2015 |archivedate=30 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120330165053/http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20120330165053/http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 Закон України «Про Збройні Сили України»]. ''«Офіційний портал Верховної Ради України»''. Архів [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1934-12 оригіналу] за 30 березня 2012<span class="reference-accessdate">. Процитовано 20 лютого 2015</span>.</cite></ref>. == Удкликованя == [https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/03/z-2022-roku-rozpochnetsya-postupove-zbilshennya-groshovogo-zabezpechennya-vijskovih/ • Офіційний сайт МОУ. Бюджет 2022] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220208212022/https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/03/z-2022-roku-rozpochnetsya-postupove-zbilshennya-groshovogo-zabezpechennya-vijskovih/|date=8 лютого 2022}} Процитовано 8 лютого 2022. {{stub}} [[Катеґорія:Военскы едноткы]] [[Катеґорія:ВСУ]] [[Катеґорія:Україна]] hpzjtp2bsjsoqk9gw6g4fb7q63wvko0 0 22271 173485 153895 2026-10-18T00:00:04Z Halajkovič 33393 173485 wikitext text/x-wiki '''Коле́кторна у́лиця''' ({{lang-uk|Колекторна вулиця}}) — улиця у Дарницькому районови [[Місто|вароша]] [[Кієв|Киёва]], містности Бортничі, Осокоркы. Пролягать уд Харкӯвськой площади до улиці Маслёвка. Наскрізного проїзда улицёв ниє. Прилучавуть ся Камньска улиця, проулкы Высоковольтный и Колекторный, озера Вырлиця и Тягле. == Історія == Улиця взникла у 50-ты рокы [[XX. стороча|XX стороча]] пуд назвов ''Нова''. Нынішня назва — из [[1957]] року. == Застройка == Улиця ся начинать уд Харьковской площади у селі [[Бортничі]], тягне ся на юго-выход и юг уд озера Вырлиця, дале на север уд озер Тяглоє и Небреж, по жилому масивови Осокоркы. Застройка улиці у основному є промышленыв зонов. На [[септембер]] [[2021]] року сквозного путе по улици ниє. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F Вулиця Колекторна] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Улиці Киёва]] 4h1qcwc03enxkkwtvds1ku6h7wriwks 0 22283 173457 167509 2026-10-17T23:50:22Z Halajkovič 33393 173457 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''У́льцинь''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Општина Улцињ/Opština Ulcinj) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Ulqinit) ([[Серьбскый язык|серб]]. Општина Улцињ) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]], на [[Юг|югови]] [[Штат|державы]]. Адміністративный центр — [[Ульцинь]]. Накурто та [[Общины Чорной Горы|община]] рахує ся [[Албанцѣ|Албаньскым]] анклавом у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]]. [[Общины Чорной Горы|Община]] граничить из [[Албанія|Албаніёв]] и мать берегову лінію по [[Ядранске море|Ядраньскому морёви]]. == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2003]] рӯк живе 20,290 людий, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> {| class="wikitable" ! width="100px" |Народность ! width="80px" |Число по нації ! width="80px" |[[Процент]] |- |[[Албанцѣ|албанци]] | align="right" |14.638 | align="right" |72,14&nbsp;% |- |[[Чорногорцѣ|чорногорци]] | align="right" |2.421 | align="right" |11,93&nbsp;% |- |[[сербы]] | align="right" |1.509 | align="right" |7,43&nbsp;% |- |[[Мусулмане (народ)|мусулмане]] | align="right" |681 | align="right" |3,35&nbsp;% |- |[[боснякы]] | align="right" |297 | align="right" |1,46&nbsp;% |- |не узначили ся из націёв | align="right" |186 | align="right" |0,91&nbsp;% |- |неизнамі | align="right" |558 | align="right" |2,78&nbsp;% |- |'''Усёго''' | align="right" |'''20.290'' | align="right" |'''100,00&nbsp;%''' |} [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]] [[Катеґорія:Села общины Ульцинь]] [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] == Населены пункты общины == {| | * '''[[Амбула]] ''(Ambula)'''''<nowiki/>'','' * [[Біла Гора (Чорногорія)|Біла Гора]] ''(Bijela Gora)'', * [[Бойке (Чорногорія)|Бойке]] ''(Bojke)'', * [[Брайше]] ''(Brajše)'', * [[Братиця (Чорногорія)|Братиця]] ''(Bratica)'', * [[Бріска Гора]] ''(Briska Gora)'', * [[Владимир (Чорна Гора)|Владимир]] ''(Vladimir)'', * [[Горішня Клезна|Горӯшня Клезна]] ''(Gornja Klezna)'', * [[Горішній Штой|Горӯшньый Штой]] ''(Gornji Štoj)'', * [[Джурке]] ''(Ćurke)'', | * [[Дарза]] ''(Darza)'', * [[Долішня Клезна|Доня Клезна]] ''(Donja Klezna)'', * [[Долішній Штой|Дойні Штой]] ''(Donji Štoj)'', * [[Драгінє (Чорногорія)|Драгінє]] ''(Draginje)'', * [[Зогань|Зоґань]] ''(Zoganj)'' * [[Каліман (Чорногорія)|Каліман]] ''(Kaliman)'', * [[Кодре]] ''(Kodre)'', * [[Колонза]] ''(Kolonza)'', * [[Косічі|Косіці]] ''(Kosići)'', * [[Краварі]] ''(Kravari)'', | * [[Круче]] ''(Kruče)'', * [[Крута (Чорногорія)|Крута]] ''(Kruta)'', * [[Круте (Чорногорія)|Круте]] ''(Krute)'', * [[Лесковац (Чорногорія)|Лесковац]] ''(Leskovac)'', * [[Лісний Бір (Чорногорія)|Лісный Бӯр]] ''(Lisna Bore)'', *[[Меджреч]] (Međreč), *[[Міде]] (''Mide''), *[[Можура]] (Možura), *[[Пістула]] (Pistula), | * * * [[Салч]] ''(Salč)'', * [[Светі Джордже]] ''(Sveti Đorđe)'', * [[Сукобін]] ''(Sukobin)'', * [[Сутєл]] ''(Sutjel)'', * [[Ульцинь]] (''Ulcinj'') * [[Фрасканьєл]] ''(Fraskanjel)'', * [[Шас]] ''(Šas)'', * [[Штодра]] ''(Štodra)'', |} == Удкликованя == [http://www.budva.net/ Сайт за тот реґіон]. 3cpegdc2mx6zczi90jh84ld7dsitqwe 0 22290 173478 172245 2026-10-17T23:56:40Z Halajkovič 33393 173478 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Фо́ча''' ({{lang-bs|Subregija Foča}}, {{lang-hr|Podregija Foča}}, {{lang-sr|Субрегија Фоча}}) — [[субреґіон]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськув]], [[Боснія і Герцеґовина|БиГ]].<ref>[https://www.vladars.net/sr-SP-Cyrl/Vlada/Documents/ProstorniPlan.pdf територіалный план Републікы Сербськой до 2015 року]</ref> == Ґеоґрафія == Субреґіон Фоча є на выходови крайны. Адміністративным центром [[реґіон]]а є [[Місто|варош]] [[Фоча]]. Мать 2 общины ({{lang2|bs|hr|općina}}, {{lang-sr|општина, opština}}): * [[Фоча (община)|Фоча]] — в. [[Фоча]] * [[Чайниче (община)|Чайниче]] — в. [[Чайниче]] == Иппен позерайте == * [[Адміністративноє діленя Босны и Герцеґовины]] == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Реґіоны Републікы Сербськой]] [[Катеґорія:Регионы Европы]] pdr4wz32u0jmpa299rryy12558ulgux 0 22296 173480 172705 2026-10-17T23:56:53Z Halajkovič 33393 173480 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Керке́на''' авадь '''Керке́ньскі островы́''' ({{Lang-ar|جزر قرقنة}})&nbsp;— ґрупа [[Остров|островӯв]] у [[Середоземне море|Сереґземному морёви]], на выходному берегови [[Тунис|Туніса]] у затоці [[Ґабес (затока)|Ґабес]]. Площадь архіпелаґа&nbsp;— 160 км². Складать ся из двох великых островӯв Гарбі (Западный) и Шерґі (Выходный) тай ищи шорик малых незаселеных островӯв.<ref>https://web.archive.org/web/20170821002739/http://www.mediterraneanislands.org/island.php?island=kerkennah</ref> == Обывательство == &nbsp;[[Обывательство]] — 14 400 жытелю̄в. Главный населеный пункт&nbsp;— [[Рамла]] (на о. [[Шерґі]]). == Транспорт == Главный путь до островӯв&nbsp;— паром из в. [[Сфакс]]. На главных островах проложеный автомобілный путь популарні [[таксі]] и рейсові [[Автобус|автобусы]]. == Иппен позерайте == * [[Европські анклавы у Севернӯв Африці до 1830]] * [[Музей наслідя Керкеньскых островӯв]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Островы Середоморя]] [[Катеґорія:Островы Туніса]] [[Катеґорія:Островы]] [[Катеґорія:Островы подля морь]] [[Катеґорія:Островы подля державы]] [[Катеґорія:Островы подля континентох]] [[Катеґорія:Африка]] o7sgqptsn8bjqzl0xxt976norjg0q3q 0 22298 173481 158446 2026-10-17T23:58:09Z Halajkovič 33393 173481 wikitext text/x-wiki '''Парасе́льскі островы́''' (''Парацельскі островы'')&nbsp;— [[Архипелаг|архіпелаґ]] у Южнокитайському морёви [[Тихый океан|Тихого океана]]. Складать ся из близко 130 невеликых кораловых островӯв, рифӯв и банок, розметаных на площади у почти 15 000 км². Островы поділявуть ся на дві основні ґрупы: Амфітрайт, што включать 6 низовинных узкых островкӯв из піщаными обмілинами, мілководными [[Лагуна|лаґунами]] и рифами, тай Кресент, яка є у 8 островӯв, котры є у формі пӯвмісяця из глыбоков лаґунов посередині. Окремо уд сих двох ґруп є островы Лінкольн и Трайтон, а иппен пару скал, рифӯв и банок. Парасельскі островы находять ся за 230&nbsp;км на [[юг]] уд китайського острова Хайнань и за 200&nbsp;км на [[Восток|выход]] уд [[Вєтнам|Вєтнама]], а иппен у 37 милях на запад уд [[Головний морський шлях|Головного морського путе]]. Ґеоґрафічні координаты: 16°30' сев.ш., 112°00' вых.д.<ref>[https://tools.wmflabs.org/geohack/geohack.php?pagename=Paracel_Islands&params=16_30_N_112_00_E_type:isle GeoHack&nbsp;— Paracel Islands]{{Ref-en}}</ref> Парасельскі островы обставуть ся запрятаным жрідлом напрягы у Азійсько-Тихоокеаньскому реґіонови. Их значимость полягать у стратеґічно важному містонахождіня и багатӯв на [[Гидрокарбоны|углёводні]] області шелфа. У марцови 2013 року Вєтнам обвинив китайцю̄в у обстрілови вєтнамського рыбацького човна недалеко уд Парасельскых островӯв.<ref>[http://ipress.ua/news/kytay_vidkryv_spirni_ostrovy_dlya_turystiv_18242.html Китай удкрыв спорні островш у Южно-Китайському морёви для туристӯв]{{Ref-uk}}</ref> Архіпелаґ фіґурує містом боёвых дійств про карту «Шторм на Параселах» (Paracel Storm) у компютернӯв игрі Battlefield 4.<ref>{{cite web |url=https://www.ign.com/wikis/battlefield-4/Paracel_Storm |title=Paracel Storm - Battlefield 4 Guide |website=IGN |date=2020-01-28 |lang=en |accessdate=2026-10-18}}</ref> == Иппен позерайте == * [[Островы Спратлі]] * [[Лінія девяти пунктирӯв]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Сайт ЦРУ: [https://web.archive.org/web/20140924120533/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/pf.html Парасельскі островы]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Островы]] [[Катеґорія:Островы Тихого океану]] [[Катеґорія:Спорны території]] [[Катеґорія:Парасельскі островы]] [[Катеґорія:Тайван]] [[Катеґорія:Вєтнам]] [[Катеґорія:Бруней]] 0y75zw2xqjbtd2t7nxop35yh9oy9g1l 0 22299 173482 151915 2026-10-17T23:58:33Z Halajkovič 33393 173482 wikitext text/x-wiki [[Файл:North_Danger_Reef_nautical_chart_of_1911_(cropped).jpg|міні|Карта рифа (1911)]] '''Се́верный Опа́сный Ри́ф''' ([[Вєтнаньскый язык|вєт]]. Cụm Song Tử) ([[Кітайскый язык|кит]]. 双子群礁) ([[Пінїнь|пінї]]. Shuāngzǐ Qúnjiāo) — єден из рифӯв [[Островы Спратлі|островӯв Спратлі]] у [[Южнокитайськоє море|Южнокитайському морёви]] на [[запад]] уд [[Опасна Земля (Южнокитайськоє море)|Опасной Земли]]. == Історія == Первый раз риф освойили торговці из [[Чампа|Чампы]] но потӯм рифом заинтересовав ся [[Вєтнамська Ріша|Вєтнам]]. У [[1935]] році риф де-юре управляв ся [[Франція|Французами]], товды же [[Републіка Китай|Китай]] заявив за претензії на риф назвавши го «Близни́кы» ([[Кітайскый язык|кит]]. 双子群礁). У [[1954]] році [[Франція|Французы]] дали тот риф Южному Вєтнамови. У [[1970]] році [[Філіпіны|Фліпіны]] захватили острӯв [[Юго-Западный Кей]]. У [[1975]] році Вєтнам удбив [[Остров|острӯв]] доста ориґіналным способом. [[Вєтнам|Вєтнамці]] удправили Вєтнамськых [[Проституция|проституток]] на [[Остров|острӯв]], так солдаты [[Філіпіны|Філіпін]] удправили ся въедно из ними на острӯв [[Юго-Выходный Кей]], кой кӯнчила ся [[буря]] котра товды ишла [[Філіпіны|Філіпінці]] котры ся вернули из чудом позерали як на [[Остров|островови]] облажує ся рота [[Вєтнам|Вєтнамськых]] солдат. == Особности Северного Опасного Рифа == [[Файл:North_Danger_Reef-Landsat_7-April_2000.jpg|міні|Landsat 7 подобенка ([[2000]])]] Зачинавучи на северо-западови и идучи против годинкової стрілкы на юго-запад: * [[North Reef (Spratly Islands)|Северный Риф]] ({{Coord|11|28|N|114|23|E}}) ** Северный перевал * Северо-Выходный Кей ({{Coord|11|27|N|114|21|E}}) - light on NE side * [[Shira Islet|Островок Шира]] ** Сиридньый перевал * Юго-Западный Кей ({{Coord|11|26|N|114|20|E}}) - позначено огником ** Западный перевал - Н * [[Jenkins Patches|Пачі Дженкінса]] ** Западный перевал - С * [[Южный Риф (Южнокитайськоє море)|Южный Риф]] ({{Coord|11|23.3|N|114|17.9|E}}) - SW of the Reef ** South Pass == Иппен позерайте == * [[Список морьскых объектӯв на островах Спратлі]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.oceangrafix.com/chart/zoom?chart=93044 NGA Chart 93044] shows the area NW of Dangerous Ground * [https://web.archive.org/web/20160304064435/http://www.seabreezenauticalbooks.com/wp-content/uploads/2013/06/nga-chart-930422.jpg NGA Chart 93042] shows the detail of North Danger Reef * <ref group="Лоцманьскі указаня по путёви кроз риф">https://msi.nga.mil/api/publications/download?key=16694491/SFH00000/Pub161bk.pdf&type=view</ref> [[Катеґорія:Рифы]] [[Катеґорія:Северный Опасный Риф]] [[Катеґорія:Островы Спратлі]] 8cwoc9bxf3dgsbj47rvxmeh918dcos3 0 22304 173483 151798 2026-10-17T23:58:41Z Halajkovič 33393 173483 wikitext text/x-wiki '''Боснякы́ у Се́рбиї''' ([[Босняцькый язык|босн]]. Bošnjaci u Srbiji) ([[Хорватьскый язык|горв]]. Bošnjaci Srbije) ([[Серьбскый язык|серб]]. Бошњаци у Србији) — [[Націонална меншина|націонална меншына]] у [[Сербія|Сербиї]]. У основі живуть они у [[Реґіон|реґіонови]] [[Санджак]], коло [[Косово|Косова]]. == Політика == [[Файл:Prvomajska_ulica_sa_pogledom_na_Altun-alem_džamiju.JPG|праворуч|міні|301x301пкс| Улиця Первомайська у Новому Пазарови]] Перва велика політична орґанізація боснякӯв из Санджака одбыла ся на конференції у Сєници, яка одбыла ся у [[Авґуст|авґустови]] [[1917]] року пуд час [[Австро-Угорьско|ракусько-мадярьской]] окупації Санджака. Боснійські представникы на конференції рішили просити ракусько-мадярьску власть удокремити Санджак и Новшй Пазар уд Сербії и Чорной Горы и припоциьи го ку Босні и Герцеґовині авадь хоть бы надати ёму автономію у реґіонови.{{Sfn|Kamberović|2009}} По кӯнцёви [[Перша світова война|Первой світовой во̄йны]] и сотвореня [[Кральовство Югославия|Кралёвства сербӯв, горватӯв и словенцю̄в]] у 1918 році реґіон Санджак иппен став частёв новосотвореной крайны. На выборах до Конституційной асамблеї, што одбылися у 1920 році, боснякы у Санджакови проголосовали за Народну радикалну партію. Головныв причинов пуддержка радикалӯв стала обіцянка, дана парі вплывовых боснякӯв, одердати компенсацію за зтрату земиль пуд час аґрарной реформы.{{Sfn|Crnovršanin|Sadiković|2001}} Мусулмане у Санджакови орґанізовали ся въедно из албанцями у партію Джеміет, яка была на території [[Косово|Косова]], [[Сѣверна Македония|Северной Македонії]] и Санджака. Главныв цілёв Джеміета была защита интересӯв боснякӯі и албан̄в. Джеміет было основано у 1919 році у [[Скопие|Скопию]] и главлено [[Неджип Драга|Неджипом Драгов]], а потӯм ёго братом [[Фергат Бей Драга|Фергатом Бей Драгов]]. По основаню партії у Скопию її удділеня скоро были основані у Косово, Санджакови. Окружні и общинні удділення у Санджакови были основаны на зборах Джеміета, што одбыли ся у Новому Пазарови у 1922 році. Стріча была дуже популарна, и она хотіла босняцьку єдность намісто розкола разными політичными партіями. Єдныв из майважных політичных фігур боснякӯв у частині Санджаку, розташованій у Сербії, був муфтій [[Муамер Зукорлич]], який керував відродженням боснійської територіальної та інституційної організації в Сербії, Чорногорії та Боснії та Герцеговині. == Реліґія == По переписови [[2011]] року, почти усі боснякы у [[Сербія|Сербиї]] є [[Могамедан|мусулманами]] (99,5&nbsp;%). Инні не є реліґійными авадь не заявили за свою [[Реліґія|реліґію]].<ref>{{Cite web |url=https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CERD/Shared%20Documents/SRB/INT_CERD_ADR_SRB_24619_E.doc |title=Population by national affiliation and religion, Census 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210308091439/https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CERD/Shared%20Documents/SRB/INT_CERD_ADR_SRB_24619_E.doc |archivedate=2021-03-08 |access-date=2018-12-26 }}</ref> [[Боснякы]] складавуть основу (75&nbsp;%) [[Іслам в Сербії|мусулманьской общины у Сербиї]], товды кой векшына другых мусулман є етнічными [[Албанцѣ|албанцями]] авадь [[Циґане|циганами]]. == Демоґрафія == Боснякы, етнічна меншина, у основі проживавуть у юго-западнӯв Сербиї, у реґіонови Санджак, якый ныні розділеный миже державами [[Сербія]] и [[Чорна Гора]]. Боснякы, які у языкови самі ся называвуть ''санджакліє'', є векшына у трёх из шести общин сербськой части Санджака: Новый Пазар (77,1&nbsp;%), Тутін (90&nbsp;%) и Сєніца (73,8&nbsp;%) и складають общу векшыну 59,6&nbsp;%. Варош Новый Пазар є културным центром Боснякӯв у Сербиї. Много Боснякӯв из реґіона Санджак переїхали у [[Турція|Турцію]] по падіню Османьской ріші. За многі рокы велика община боснякӯв из реґіона Санджак у́їхала у другі крайны, такі ге [[Боснія і Герцеґовина|Босна и Герцеґовина]], [[Турція]], [[Нїмецько|Німицько]], [[Швеція|Свеньско]], [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]], [[Канада]], [[Австралія]] и т.д. Другу ґрупу утворюювуть боснякы, які прибыли из Босны и Герцеґовины до великых варошӯв Сербиї за [[XX. стороча|XX]] стороча ге економічні и мижеюгославські міґранты. Ныні векшына боснякӯв є мусулманами-сунітами и держать ханафітську секту, майвеликої и майстарої исламської юриспруденції у сунітському исламови. Даякі у сёму реґіонови, які ідентифікувуть себе ге боснякы, роблять исе позад реліґійной ідентичность ге мусулмане, айбо є етнічными [[Албанцѣ|албанцями]] и живуть у селах (Бороштиця, Доліче, Угао), котры є реґіонови Пештер. Они приняли боснійську ідентичность пуд час переписӯв через змішаны бракы у період екзістованя [[Социалистична Федеративна Република Югославия|СФР Югославії]] авадь через соціално-політичну дискримінацію албанцю̄в по розпадови [[Социалистична Федеративна Република Югославия|СФРЮ]]. == Знамі Родаци == * [[Еюп Ґанич]] — бывшый [[Презідент|президент]] Федерації Босны и Герцеґовины * [[Расім Ляїч]] — віце-премєр-міністр управы Сербиї и міністр вонкашной и уднушнёй торговлі и телекомунікацій * [[Сулейман Углянин]] — президент Партії дії Санджака и Боснійськой націоналной рады. * [[Діна Джанкович]] — міс [[Сербия и Чорна Гора|Сербія и Чорна Гора]] [[2005]]. == Иппен позерайте == * [[Боснійсько-сербьскі удношіня]] * [[Боснякы Чорной Горы]] * [[Ислам у Сербиї|Тслам у Сербиї]] * [[Мусулмане (народ)]] * [[Выход мусулман из Сербиї (1862)]] == Удкликованя == {{Reflist}} === Жрідла ===   * [http://www.bosniak.org/ Конгрес боснійців Північної Америки] * [https://web.archive.org/web/20141103162241/http://sandzakpress.net/ Sandzakpress.net] [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Народы Сербії]] [[Катеґорія:Боснія і Герцеґовина]] aqdxxw6jr7zjiqr4z76lddp1fsut3yg 2 22317 173269 151817 2026-10-17T21:21:43Z Engelseziekte 2261 173269 wikitext text/x-wiki '''Список карпаторусинськых сел''' == Карпаторусинські села == === А === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Абовуйлок]] | Abaújlak | [[Мадярщина]] | [[Жупа Боршод-Абов-Земплин]], округ Сіксов | [[Жупа Абов-Турня]], округ Сіксов | 1806 | |- | [[Абовсолнок]] | Abaújszolnok | [[Мадярщина]] | [[Жупа Боршод-Абов-Земплин]], округ Сіксов | [[Жупа Абов-Турня]], округ Сіксов | 1806 | |- | [[Абранка]] | Абранка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Мукачовськый район]] | [[Жупа Береґ]], округ Свалява | 1900–1921 | |- | [[Андрашувці]] | Андріївка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Ужгородськый район]] | [[Жупа Унґ]], округ Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Андріёва]] | Andrejová | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окрес Бардейов | [[Жупа Шариш]], округ Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Андриівка]] | Andrzejówka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство]], повіт Новый Санч, ґміна Мушина | Повіт Новый Санч | 1900–1921 | |- | [[Анталувці]] | Анталовці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Ужгородськый район]] | [[Жупа Унґ]], округ Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Арданово]] | Арданово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Береговськый район]] | [[Жупа Береґ]], округ Мукачово | 1900–1921 | |} === Н === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Нижня Ґадь]] | Alsógagy | [[Мадярщина]] | [[Жупа Боршод-Абов-Земплин]], округ Енч | [[Жупа Абов-Турня]], округ Черегат | 1806 | |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} == Села з вызначным процентом карпатськых русинув == p0ophrkrczl4r9fy2batvcvnkou398s 173573 173269 2026-10-18T11:12:56Z Engelseziekte 2261 A-Ba 173573 wikitext text/x-wiki '''Список карпаторусинськых сел''' == Карпаторусинські села == === А === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Абовуйлок]] | Abaújlak | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Сіксов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Сіксов | 1806 | |- | [[Абовсолнок]] | Abaújszolnok | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Сіксов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Абов-Турня]], окр.&nbsp;Сіксов | 1806 | |- | [[Абранка]] | Абранка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Свалява | 1900–1921 | |- | [[Андрашувці]] | Андріївка | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Андріёва]] | Andrejová | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окр.&nbsp;Бардейов | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Шариш]], окр.&nbsp;Бардейов | 1900–1921 | |- | [[Андриівка]] | Andrzejówka | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство|Малопольськоє в-ство]], пов.&nbsp;Новый Санч, ґм.&nbsp;Мушина | [[Ґаліція]], пов.&nbsp;Новый Санч | 1900–1921 | |- | [[Анталувці]] | Анталовці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Ужгородськый район|Ужгородськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Унґ]], окр.&nbsp;Середньоє | 1900–1921 | |- | [[Арданово]] | Арданово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область|Закарпатська обл.]], [[Мукачовськый район|Мукачовськый р-н]] | [[Мадярске кральовство|Угорщина]], [[Береґ]], окр.&nbsp;Мукачово | 1900–1921 | |} === Б === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Бабичі]] | Бабичі | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Мукачовськый район]] | Угорщина, [[Жупа Береґ]], Верховинськый округ | 1900–1921 | |- | [[Баєрівцї]] | Bajerovce | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окрес Сабінов | Угорщина, [[Жупа Шариш]], округ Липаны | 1900–1921 | |- | [[Бактакейк]] | Baktakék | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Енч | Угорщина, [[Жупа Абов-Турня]], округ Сіксов | 1806 | |- | [[Балутянка]] | Bałucianka | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство]], повіт Коросно, ґміна Рыманув | [[Ґаліція]], повіт Санок | 1900–1921 | |- | [[Бальниця]] | Balnica | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство]], повіт Санок, ґміна Команча | [[Ґаліція]], повіт Ліско | 1900–1921 | |- | [[Баниця]] | Banica | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство]], повіт Ґорлиці, ґміна Устя Руськоє | [[Ґаліція]], повіт Ґрибув | 1900–1921 | |- | [[Баньске]] | Banské | [[Словакія]] | [[Пряшовськый край]], окрес Вранов над Топльов | Угорщина, [[Жупа Земплин]], округ Вранов | 1900–1921 | |- | [[Баранинці]] | Баранинці | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Ужгородськый район]] | Угорщина, [[Жупа Унґ]], округ Ужгород | 1900–1921 | |- | [[Барбово]] | Барбово | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Мукачовськый район]] | Угорщина, [[Жупа Береґ]], округ Мукачово | 1900–1921 | |- | [[Барвінок]] | Barwinek | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство]], повіт Коросно, ґміна Дукля | [[Ґаліція]], повіт Коросно | 1900–1921 | |- | [[Бахлява]] | Bachlawa | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство]], повіт Ліско, ґміна Ліско | [[Ґаліція]], повіт Ліско | 1900–1921 | |- | [[Бачків]] | Bačkov | [[Словакія]] | [[Кошицькый край]], окрес Требішов | Угорщина, [[Жупа Землин]], округ Сечовці | 1806 | |- | [[Башківці]] | Baškovce | [[Словакія]] | [[Кошицькый край]], окрес Собранці | Угорщина, [[Жупа Унґ]], округ Собранці | 1900–1921 | |- | [[Башков]] | Baskó | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Ґынц | Угорщина, [[Жупа Абов-Турня]], округ Ґынц | 1806 | |- | [[Бервінкош]] | Барвінок | [[Украйина]] | [[Закарпатська область]], [[Ужгородськый район]] | Угорщина, [[Жупа Унґ]], округ Ужгород | 1900–1921 | |- | [[Бортне]] | Bartne | [[Польща]] | [[Малопольськоє воєводство]], повіт Ґорлиці, ґміна Санкова | [[Ґаліція]], повіт Ґорлиці | 1900–1921 | |} === Н === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Нижня Ґадь]] | Alsógagy | [[Мадярщина]] | [[Боршод-Абов-Земплин]], окр. Енч | Угорщина, [[Жупа Абов-Турня]], округ Черегат | 1806 | |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} === Р === {|class="wikitable sortable" ! Назва ! Державным языком ! Держава ! Адміністративна єдиниця ! Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) ! Період ! Зазначкы |- | [[Рудавка Яслиска]] | Rudawka Jaśliska | [[Польща]] | [[Пудкарпатськоє воєводство]], повіт Коросно, ґміна Яслиска | [[Ґаліція]], повіт Санок | 1900–1921 | заниклоє |- | Назва | Назва | Держава | Адміністративна єдиниця | Адміністративна єдиниця (зач. XX ст.) | Період | |} == Села з вызначным процентом карпатськых русинув == tipyibzx2u6g3q9peb9sejj8nqg23z5 0 22328 173455 169520 2026-10-17T23:49:53Z Halajkovič 33393 173455 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Тверьска́ ґубе́рнія''' ([[Російскый язык|рус]]. Тверская губерния) — адміністративно-територіална єдениця у [[1796]]—[[1917]] у составови [[Російска імперія|Російськой ріші]], у [[1917]]—[[1929]] — у составови [[РСФСР]]. Площадь — 56 837 верст² (64 686 км²). Тверьска ґубернія была образована у [[1796|1796 році]] на містови [[Тверьскоє намістничество|Тверьского намістничества]], учрежденого [[25. новембер|25 новембра]] [[1775]] року. Адміністративный центр — [[Тверь]]. == Адміністративноє діленя == У момент образованя Тверьска ґубернія включала 9 уїздӯв: Бежецкый, Вышнёволоцкый, Зубцовскый, Кашинскый, Новоторжскый, Осташковскый, Ржевськый, Старицькый, Тверьскый. У 1803 році были воссоздані упразднены при образованю ґубернії уїзды: Весьегонскый, Калязинскый и Корчевскый. Из 1803 до 1918 року у состав ґубернії входило 12 уїздӯв: === Заштатный варош === {| class="wikitable" !№ !Варош !Обывательство (1897) !Входить у !Ерб |- |1 |Красный Холм |2514 чол. |Весьегонскый уїзд |[[Файл:Coat_of_Arms_of_Krasny_Kholm_(Tver_oblast)_(1781).png|альт=|43x43пкс]] |- |} [[Файл:Карта_волостей_Тверской_губернии.jpg|міні|350x350пкс|Волости Тверьской ґубернії.]] == Обывательство == [[Файл:2009_Stamp_of_Russia._Men's_Hat._Tver'_Province.jpg|праворуч|міні|216x216пкс|Поштова марка [[Росія|Росії]], [[2009|2009 рӯк]].]] Націоналный состав на [[1897|1897 рӯк]]<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1500 |title=Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2009-03-04 |archivedate=2013-10-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131005015833/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1500 }}</ref>: {| class="wikitable" !Уїзд ![[русы]] ![[карелы]] |- |Ґубернія цалком |92,8 % |6,7 % |- |Бежецкый |80,8 % |19,0 % |- |Весьегонскый |83,7 % |16,2 % |- |Вышнёволоцкый |83,4 % |15,5 % |- |Зубцовскый |98,7 % |1,2 % |- |Калязинскый |99,9 % |… |- |Кашинскый |99,9 % |… |- |Корчевскый |99,8 % |… |- |Новоторжскый |89,1 % |10,6 % |- |Осташковскый |98,8 % |… |- |Ржевськый |99,3 % |… |- |Старицькый |99,8 % |… |- |Тверьскый |97,9 % |… |} == Зруняня из Тверьскыв областёв == {| class="wikitable" ! !Площадь !Обывательство |- |'''Тверьска ґубернія''', [[1913|1913 рӯк]] |65,1 тыс.км² |2351,1 тыс.чол. |- |[[Тверьска область]], [[2010|2010 рӯк]] |84,2 тыс.км² |1353,5 тыс.чол. |} == Карты == <gallery widths="170" heights="170"> Файл:Tver_in_Russian_Empire_(1914).svg|Містонахождіня ґубернії у Російськӯв ріші. Файл:Tver_governorate_1821.jpg|Ґенералн карта Тверьской ґубернії из Ґеоґрафіческого атласа Російськой ріші, Падышева. [[1821]] рӯк. Файл:Tver_gub_N.png|Карта адміністративного діленя Тверьской ґубернії. Файл:TverskayaGiO.png|Територія ґубернії и области на карті Файл:Карта-схема_по_двухверстной_карте_Тверской_губернии_1853г..jpg|Карта-схема учинена на основі споя листӯв двухверстной топоґрафіческой межовой карты А.И. Менде [[1853]] р. </gallery> == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20130422164751/http://blacksearcher.ru/forum/viewtopic.php?t=70 Списки населенных мест Тверской губернии 1862], [https://web.archive.org/web/20140606230418/http://boxpis.ru/svg/?p=1590 Электронный геокодированный вариант СНМ], [https://web.archive.org/web/20210727000832/http://boxpis.ru/gk-g/aesnmf.php?name=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%81&p_name=0&p_name_and=0&pri_s=%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%B5&pri_p=0&obj_s=%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8C&obj_p=0&kj_1=500&kj_2=100000&kj_p=0&p_user=0 База данных по СНМ в комплексе с архивной и современной картой] * [https://web.archive.org/web/20250414140957/https://new.runivers.ru/maps/eiler/08/ Карта Тверского наместничества (1792 г)] * Карта Тверского наместничества (1796 г). Малоформатный атлас Российской империи. * Карта Тверской губернии (1800 г). Лист 14. Атлас Российской империи. * Карта Тверской губернии (1821 г). «Географический атлас Российской империи, Царства Польского и Великого Княжества Финляндского» * [http://runivers.ru/maps/AtlasRossiiskoyImperii51/8/ Карта Тверской Губернии (1835 г). «Атлас Российской Империи, содержащий в себе 51 губернию, 4 области, Царство Польское и Княжество Финляндское».] * [https://web.archive.org/web/20250119090304/https://new.runivers.ru/maps/podratlas/56/ Карта Тверской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года] * [https://web.archive.org/web/20161011094448/http://boxpis.ru/gk-g/v3_3vall_google.php?u=navigate&l=34.960211&b=57.039234&m=13&dl=-0.0005150&db=0.0034560&nm=osm&nm2=Tv2v&sw=2&em_ks=0&kml_n=1&kml_f=http%3A%2F%2Fboxpis.ru%2Fkml%2Ft_u.kml&lang=ru Двухверстная топографическая межевая карта Тверской губернии съёмки А. И. Менде (Мендт)], 1853 г. (автоматизированный просмотр с современными картами и космическими снимками) * [https://ru.wikisource.org/wiki/Категория:ЭСБЕ:Тверская%20губерния ЭСБЕ:Тверская губерния] * [http://book-olds.ru/BookLibrary/44005-Pamyatnyie-kn-Tverskoy-gub.html Книги по истории Тверской губернии, Справочные и Памятные книжки] / Библиотека Царское Село [[Катеґорія:Тверьска ґубернія]] [[Катеґорія:Историчны области России]] gn9wsjpf9uo8whlddqtul93y820f91h 0 22331 173454 171767 2026-10-17T23:49:44Z Halajkovič 33393 173454 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Бу́два''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. и [[Серьбскый язык|серб]]. ''општина Будва'') — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]]. Адміністративный центр — [[Будва]]. == Ґеоґрафія == [[Общины Чорной Горы|Община]] є на [[Юг|югови]] [[Чорна Гора|Черной Горы]], на побережю [[Ядранске море|Ядраньского моря]]. Занимать площадь у 122 км². == Населены пункты == У состав общины входять далшы населены пункты: {| | * Бечичи (''Bečići'') * [[Близикуче]] (''Blizikuće'') * Бореті (''Boreti'') * [[Браичи]] (''Brajići'') * [[Брда (Будва)|Брда]] (''Brda'') * Будва (''Budva'') * [[Бульярица]] (''Buljarica'') * [[Вити До]] (''Viti Do'') * [[Дробничи]] (''Drobnići'') * [[Дженаши]] (''Đenaši'') * [[Жуковица]] (''Žukovica'') | * [[Илино Брдо]] (''Ilino Brdo'') * [[Калудерац]] (''Kaluderac'') * [[Катун Режевичи]] (''Katun Reževići'') * [[Крстац (Черногория)|Крстац]] (''Krstac'') * [[Кульяче]] (''Kuljače'') * [[Лапчичи]] (''Lapčići'') * [[Марковичи (Черногория)|Марковичи]] (''Markovići'') * [[Новоселье (Черногория)|Новоселье]] (''Novoselje'') * [[Петровац на Мору]] (''Petrovac na Moru'') * [[Побори]] (''Pobori'') * [[Подбабац]] (''Podbabac'') | * [[Подострог]] (''Podostrog'') * Пржно (''Pržno'') * [[Приевор (Будва)|Приевор]] (''Prijevor'') * [[Радженовичи (Черногория)|Радженовичи]] (''Rađenovići'') * [[Риека Режевичи]] (''Rijeka Reževići'') * Свети-Стефан (''Sveti Stefan'') * [[Станишичи (Черногория)|Станишичи]] (''Stanišići'') * [[Тудоровичи]] (''Tudorovići'') * [[Чами До]] (''Čami Do'') * [[Челобрдо]] (''Čelobrdo'') * [[Чучуке]] (''Čučuke'') |} == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2017]] рӯк живе 20982 людий, из них на [[2011]] рӯк: {| class="standard" ! style="background-color:#FFBA80" |Націоналнӯсть ! style="background-color:#FFBA80" |Число по нації ! style="background-color:#FFBA80" |Процент |- |[[Чорногорцѣ|Черногорци]] |9.262 |48,19 % |- |[[Сербы]] |7.247 |37,71 % |- |Инні |1.559 |8,11 % |- |Не указали |1.150 |5,98 % |} == Удкликованя == [http://www.budva.net/ Официальный сайт общины Будва] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] p4rv3rbjj7c969iujb1prrqajku5gxs 0 22334 173484 172367 2026-10-17T23:59:45Z Halajkovič 33393 173484 wikitext text/x-wiki '''Еґи́петьскі пірамі́ды'''&nbsp;— майвелика [[Архітектура|архітектурна]] памнятка [[Старовікый Еґіпет|Стародавнёго Еґипта]], єдно из семи чудес світа. [[Піраміда|Піраміды]]&nbsp;— величезні камляні стройкы пірамідалной, ступінчатой ци баштоподобной формы, построєны ге гробниці про фараонӯв [[Старовікый Еґіпет|Стародавнёго Еґипта]]. Усёго у Еґиптови найдено 118 пірамід (на 2008 рӯк).<ref>{{Cite web |url=http://news.discovery.com/archaeology/ |title=Архівована копія |access-date=17 жовтня 2010 |archivedate=12 жовтня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101012044507/http://news.discovery.com/archaeology/ }}</ref> За инными даными число пірамід, што ся сохранили, сягать 238<ref>{{Cite web |url=http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1140 |title=Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с. |access-date=19 квітня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150427054711/http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1140 |archivedate=27 квітня 2015 }}</ref>. == Майвеликі піраміды == {| class="wikitable" !Фараон !Датування !Місцезнаходження !Розмір !Примітки |- !Хуфу (Хеопса) |~ 2589—2566 до н.&nbsp;е. |Гіза |230&nbsp;м, h=146 м |Хеопса, Велика Піраміда |- |- !Хафра (Хафрена) |~ 2558—2532 до н.&nbsp;е. |Гіза |210&nbsp;м, h=143 м | |- |- !Джосер |~ 2630—2612 до н.&nbsp;е. |Саккара |121 × 109 м h=62 м |«Ступінчата» |- |- !Снофру |~ 2612—2589 до н.&nbsp;е. | |219 м h= 105 м |«Рожева» |- !Снофру |~ 2612—2589 до н.&nbsp;е. | |189 м h= 105 м |«Ламана» |- !Снофру |~ 2612—2589 до н.&nbsp;е. |Мейдум |144 м h= 94 м |«Ламана» |- |} == Ранні піраміды и мастабы == Предходниками пірамід были так именовані «мастабы», заранялны хыжі, што складали ся из пудземної захрянялной камеры и прямоуголной камляной стройкы над землёв. == Пӯздні піраміды == Из кӯнцём IV династії стройка пірамід еґипетьскыми царями не стала, айбо их розміры и качество конструкції стали домак гӯршыми. Векшына них на сьогодні нагадують піщані горби. [[Файл:PyramidOfUserkaf.jpg|праворуч|міні|[[Пірамида Усеркафа|Піраміда Усеркафа]] у Саккарі. На заднёму планови піраміда Теті I]] Піраміды царю̄в V—VI династій сохранили сохранили стародавньый свод похоронных текстӯв&nbsp;— так именовані Тексты пірамід. Піраміды иппен стройили царі и переходного періода (наприклад, Мерикара) и 11 династії (майизнама&nbsp;— Аменемхета III). == Уднушня конструкція пірамід == За конструкціёв Еґипетьскі піраміды мож поділити на два класы:1) Монолітичні стройкы из пудогнаных камляных блокӯв (піраміды Хеопса, Джосера и инні бӯлші піраміды, што удносять до піка стройкы 4 династії). Исі піраміды мавуть доста тяжку систему коридорӯв из паров уднушньых захранялных камер. Входы у піраміду розміщали ся на высоті пары десяткӯв метрӯв над землёв. У даякых припадках они были запрятані, айбо даколи и спеціално позначали ся шліфованям части плит облицёваня. 2) Піраміды из камене на строителному розтворі (Ранні піраміды и піраміды 6 и далшых династій) сохранили ся гӯрше, айбо иппен містять систему коридорӯв и захранялных камер. == Піраміды у исскустві == Піраміда Хеопса была знята у фільмови «Transformers 2». Герой фентезі романа Роджера Желязны "Сись безсмертный" домагать ся демонтажа Еґипетьскых пірамід, ге бы на зниманя фільма за их сотвореня. '''Леся Украйинка. «Напис в руїні»'''. ''Фотовізуалізація из аудіозаписом'': https://www.youtube.com/watch?v=tlSdfMdFdOI {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210728093208/https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=tlSdfMdFdOI|date=28 липня 2021}} == Иппен позерайте == * [[Некропол Ґізы]] * [[Список еґипетьскых пірамід]] * [[Монумент Йонагуні]] * [[Піраміда]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B4%D0%B8 Єгипетські піраміди] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} * Лауер Ж.-Ф. Загадки египетских пирамид. М., 1966. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Піраміды]] [[Катеґорія:Еґипетьскі піраміды]] [[Катеґорія:Еґіпет]] dz9g9wwvdqbyn73nql3a3azhm9kwpyh 0 22346 173152 167576 2026-10-17T14:49:56Z Engelseziekte 2261 delete 173152 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ні́жиньскый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Ніжинський район) ([[Російскый язык|рус]]. Нежинский район) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Нїжин|Ніжин]]. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Район]] сотворено [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. До того територія [[Район|района]] входила у состав ліквідованых у тот же час [[Ніжиньскый район (1923—2020)|Ніжиньского (1923—2020)]], [[Бахмацькый район|Бахмацького]], [[Бобровицькый район|Бобровицького]], [[Борзняньскый район|Борзняньского]], [[Носовськый район|Носовського]] [[Район|районӯв]] и [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Нїжин|Ніжин]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Ніжинський район] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} * [http://nizhyn-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Ніжинської районної ради] [[Катеґорія:Ніжиньскый район]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] 2vhq6mru4vc9x0nlizdm4lk266vvjad 173428 173152 2026-10-17T23:38:19Z Halajkovič 33393 173428 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Ні́жиньскый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Ніжинський район) ([[Російскый язык|рус]]. Нежинский район) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Нїжин|Ніжин]]. == Історія == [[Район]] сотворено [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. До того територія [[Район|района]] входила у состав ліквідованых у тот же час [[Ніжиньскый район (1923—2020)|Ніжиньского (1923—2020)]], [[Бахмацькый район|Бахмацького]], [[Бобровицькый район|Бобровицького]], [[Борзняньскый район|Борзняньского]], [[Носовськый район|Носовського]] [[Район|районӯв]] и [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Нїжин|Ніжин]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Ніжинський район] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} * [http://nizhyn-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Ніжинської районної ради] [[Катеґорія:Ніжиньскый район]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] 9abnk21xwmu392e8q25d7ja1u90kmvg 0 22355 173429 172319 2026-10-17T23:38:34Z Halajkovič 33393 173429 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Не поплетьте|Карный лаґер Думен||гору}} '''Ду́мен'''&nbsp;— [[гора]], вышка [[Украинскы Карпаты|Украйинськых Карпат]]. Лежить на южному краёви (хребтови) горного масива [[Свидовиць]]. Высота&nbsp;— 1376&nbsp;м над [[Уровень моря|морём]]. Мать [[Овал|овалну]] форму. == Удкликованя == * {{Cite web |url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19513 |title=Думен |publisher=Енциклопедія Сучасної України |date=2008 |author=І. П. Ковальчук |access-date= }} [[Катеґорія:Горы]] [[Катеґорія:Карпаты]] [[Катеґорія:Закарпатьска область]] [[Катеґорія:Думен]] ffff2rqdf9pw53sep1hhwkib61c5i5m 0 22359 173148 166010 2026-10-17T14:49:30Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173148 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Нюфаундленд (значеня)}}'''Нюфа́ундленд и Лабрадо́р''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Newfoundland and Labrador) ([[Инуітьскый язык|инуі]]. Akamassiss) ([[Мікмак (язык)|мікм]]. Ktaqamkuk) ([[Французькый язык|фр]]. Terre-Neuve-et-Labrador) — провінція [[Канада|Канады]], тото [[Остров|острӱв]] [[Нюфаундленд]] и полуострӱв [[Лабрадор]]. Провінція ся припойила ид [[Канада|Канаді]] у [[1949]]. році. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == Первый раз у Нюфаундленд прибыли поселенці-европейці, [[Вікінґове|вікінґы]] из [[Ісланд|Ісландії]], ищи [[1001]]. року: раз до [[Ґронсько|Ґренландії]], відтак до острова Баффіна, до Лабрадора и Ньюфаундленда. Назвали они исі зимлі «''[[Маркленд]]''» авадь «Землі Лісӱв»&nbsp;— и постройили туй своє первоє поселеня, якоє, годно быти, пробыло усёго леш пару рокӱв. У [[1497]]&nbsp;р. Джон Кабот прибыв до Нюфаундленда, усадився у районови Бонавісты и установивши флаг [[Анґлія|Анґлії]], прогласив имням краля Генріха VIII землі исі британьскыми. [[Файл:Joseph_Smallwood_signing_Newfoundland_into_Confederation.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс| Пудписаня акта припоєня Нюфаундленда ид Канадьскӱв Конфедерації [[31. марец|31 марца]] [[1949]]&nbsp;р.]] На берегови Нюфаундленда были и [[Французы|французькі]] поселеня, які у основному занимали ся иманём рыбы. Слідством [[Семирӱчна война|Семирӱчної войны]] [[Франція]] зазнала поражіня и удказала ся уд усьых колонії у [[Северна Америка|Севернӯв Америці]], айбо налягала на право держати два малинькі островы Сен-Пъер и Мікелон пиля берега Нюфаундленда, які мали великоє значеня про рыболовлю: они и ныні лишавуть ся землями [[Франція|Франції]]. [[Перша світова война|Перва світова война]] мала великый и затяжный ефект не и на общество, так и на історію Нюфаундленда и Лабрадора. Почти четверть ёго [[Обывательство|обывательства]] — 5482 ос. удбыло на фронт, из якых приблизно 1500 умерло и 2300 ранено. До [[1949]]&nbsp;р. Нюфаундленд и Лабрадор мали статус независной колонії, а у [[1949]]. році люди проголосовали за припоєня ид [[Канада|Канаді]], из удмінными им історіёв, економіков, културов и політичными установами. [[Файл:Oil_platform_in_the_North_Sea.jpg|праворуч|міні|250x250пкс| Розробка нефтяных родовищ&nbsp;— економічноє будущоє провінції.]] == Обывательство == Історично [[обывательство]] провінції складало ся у основі при Европскӯв еміґрації. Векшына обывательства Нюфаундленда и Лабрадора происходить многым из [[Анґлія|Анґлії]] и [[Ірьско|Ирська]]. У [[2001]]&nbsp;р. 2,9&nbsp;% людий было корінными народами. Етніцькый состав провінції склав ся такым образом: {| class="wikitable" !Крайна происхождіня !Число !Процент |- |[[Анґлія]] |200,120 |39,39&nbsp;% |- |[[Ірьско|Ирсько]] |100,260 |19,73&nbsp;% |- |[[Шкоция|Шкоція]] |30,295 |5,96&nbsp;% |- |[[Франція]] |27,785 |5,47&nbsp;% |- |[[Индиане|Америцькі индіане]] |16,030 |3,16&nbsp;% |- |[[Народы севера]] |7,445 |1,47&nbsp;% |- |[[Нїмецько|Німицько]] |6,275 |1,24&nbsp;% |- |[[Метисы]] |6,120 |1,20&nbsp;% |- |[[Уелс]] |2,790 |0,55&nbsp;% |} == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20060907195055/http://www2.marianopolis.edu/nfldhistory/index.html Історія Ньюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20150223121716/http://www.heritage.nf.ca/society/economy.html Обзор економікы Нюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20031106121807/http://encarta.msn.com/encnet/refpages/RefArticle.aspx?refid=761554355&pn=4 Енциклопедія Енкарта] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Административны части Канады]] [[Катеґорія:Провинции Канады]] [[Катеґорія:Основаны 1949]] [[Катеґорія:Нюфаундленд и Лабрадор]] 1du5xgsl80zula6ksvdfaj8g50h60h6 173430 173148 2026-10-17T23:38:53Z Halajkovič 33393 173430 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Нюфа́ундленд и Лабрадо́р''' ([[Анґліцькый язык|анґл]]. Newfoundland and Labrador) ([[Инуітьскый язык|инуі]]. Akamassiss) ([[Мікмак (язык)|мікм]]. Ktaqamkuk) ([[Французькый язык|фр]]. Terre-Neuve-et-Labrador) — провінція [[Канада|Канады]], тото [[Остров|острӱв]] [[Нюфаундленд]] и полуострӱв [[Лабрадор]]. Провінція ся припойила ид [[Канада|Канаді]] у [[1949]]. році. == Історія == Первый раз у Нюфаундленд прибыли поселенці-европейці, [[Вікінґове|вікінґы]] из [[Ісланд|Ісландії]], ищи [[1001]]. року: раз до [[Ґронсько|Ґренландії]], відтак до острова Баффіна, до Лабрадора и Ньюфаундленда. Назвали они исі зимлі «''[[Маркленд]]''» авадь «Землі Лісӱв»&nbsp;— и постройили туй своє первоє поселеня, якоє, годно быти, пробыло усёго леш пару рокӱв. У [[1497]]&nbsp;р. Джон Кабот прибыв до Нюфаундленда, усадився у районови Бонавісты и установивши флаг [[Анґлія|Анґлії]], прогласив имням краля Генріха VIII землі исі британьскыми. [[Файл:Joseph_Smallwood_signing_Newfoundland_into_Confederation.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс| Пудписаня акта припоєня Нюфаундленда ид Канадьскӱв Конфедерації [[31. марец|31 марца]] [[1949]]&nbsp;р.]] На берегови Нюфаундленда были и [[Французы|французькі]] поселеня, які у основному занимали ся иманём рыбы. Слідством [[Семирӱчна война|Семирӱчної войны]] [[Франція]] зазнала поражіня и удказала ся уд усьых колонії у [[Северна Америка|Севернӯв Америці]], айбо налягала на право держати два малинькі островы Сен-Пъер и Мікелон пиля берега Нюфаундленда, які мали великоє значеня про рыболовлю: они и ныні лишавуть ся землями [[Франція|Франції]]. [[Перша світова война|Перва світова война]] мала великый и затяжный ефект не и на общество, так и на історію Нюфаундленда и Лабрадора. Почти четверть ёго [[Обывательство|обывательства]] — 5482 ос. удбыло на фронт, из якых приблизно 1500 умерло и 2300 ранено. До [[1949]]&nbsp;р. Нюфаундленд и Лабрадор мали статус независной колонії, а у [[1949]]. році люди проголосовали за припоєня ид [[Канада|Канаді]], из удмінными им історіёв, економіков, културов и політичными установами. [[Файл:Oil_platform_in_the_North_Sea.jpg|праворуч|міні|250x250пкс| Розробка нефтяных родовищ&nbsp;— економічноє будущоє провінції.]] == Обывательство == Історично [[обывательство]] провінції складало ся у основі при Европскӯв еміґрації. Векшына обывательства Нюфаундленда и Лабрадора происходить многым из [[Анґлія|Анґлії]] и [[Ірьско|Ирська]]. У [[2001]]&nbsp;р. 2,9&nbsp;% людий было корінными народами. Етніцькый состав провінції склав ся такым образом: {| class="wikitable" !Крайна происхождіня !Число !Процент |- |[[Анґлія]] |200,120 |39,39&nbsp;% |- |[[Ірьско|Ирсько]] |100,260 |19,73&nbsp;% |- |[[Шкоция|Шкоція]] |30,295 |5,96&nbsp;% |- |[[Франція]] |27,785 |5,47&nbsp;% |- |[[Индиане|Америцькі индіане]] |16,030 |3,16&nbsp;% |- |[[Народы севера]] |7,445 |1,47&nbsp;% |- |[[Нїмецько|Німицько]] |6,275 |1,24&nbsp;% |- |[[Метисы]] |6,120 |1,20&nbsp;% |- |[[Уелс]] |2,790 |0,55&nbsp;% |} == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20060907195055/http://www2.marianopolis.edu/nfldhistory/index.html Історія Ньюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20150223121716/http://www.heritage.nf.ca/society/economy.html Обзор економікы Нюфаундленда] * [https://web.archive.org/web/20031106121807/http://encarta.msn.com/encnet/refpages/RefArticle.aspx?refid=761554355&pn=4 Енциклопедія Енкарта] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Административны части Канады]] [[Катеґорія:Провинции Канады]] [[Катеґорія:Основаны 1949]] [[Катеґорія:Нюфаундленд и Лабрадор]] pas205gkfpm7aszv5kfdzns558yj2b1 0 22376 173431 172488 2026-10-17T23:39:02Z Halajkovič 33393 173431 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Жу́па Марамо́рош''' (даколи иппен '''Великосе́влюшська жу́па''', [[Чеськый язык|чис]]. ''Marmarošská župa'')&nbsp;— єдна из жуп, одиниць територіального управліня у [[Карпатьска Україна|Пудкарпатьскӯв Руси]] у рамкох Первой [[Чеськословеньско|Чехословеньской]] Републікы. Жупа была сотворена путём уокремленя уд мадярьской [[Жупа Мараморош|Жупы Мараморош]]. Екзістовала у 1920—1926 роках, рад мала площадь 3&nbsp;758 км², пӯсля 1921 року потӯм 6&nbsp;037 км². Ёго адміністративным центром мав быти [[Хуст]], айбо органы власти дочасно розмістили ся у селах [[Великый Бычков|Великый Бычкӯв]], Слатиньскі Долы и [[Виноградово|Севлюш]]. == Історія == {{Перекласти/дня|20261016113105}} Кой у первӯв половині [[1919]] року чехословеньска армада окуповала велику часть [[Підкарпатьска Русь|Пудкарпатьской Руси]], 6 юна 1919 року была неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил за час удхода [[Мадярска Совѣтска Република|мадярьскых комуністичных]] і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там [[Мадярске кральовство|Угорщиною]].Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського [[Жупа Мараморош|Мармароського комітату]]. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920&nbsp;р.<ref>{{Cite book|title=Dějiny Podkarpatské Rusi v datech|publisher=Libri|pages=312|isbn=80-7277-237-6}}</ref> Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920&nbsp;р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту. На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.<ref name="Rychlík55">{{Cite book|title=Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946|publisher=Vyšehrad|pages=55–56|isbn=978-80-7429-768-7}}</ref> Початковий центр угорського округу, місто [[Сигет|Мармароський Сігіт]], відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах [[Великый Бычков|Великий Бичків]] (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і [[Виноградово|Севлюш]] (?–1926).<ref>{{Cite book|title=Encyklopedie českých právních dějin, V. svazek Pa–Právni|publisher=Vydavatelství a nakladatelství Aleš Čeněk v koedici s Key Publishing|pages=427|isbn=978-80-7380-638-5}}</ref> Остаточним центром жупи мав стати [[Хуст]].<ref>{{Cite book|title=Podkarpatská Rus (všeobecný zeměpis se zvláštním zřetelem k životu lidu)|publisher=Česká grafická unie|pages=213–214}}</ref> == Ґеоґрафія == Жупа Мараморош была на выходови Пудкарпатьской Руси, у районови рік [[Тиса]], [[Теребля (рѣка)|Теребля]] и [[Тересва (рѣка)|Тересва]]. Она становила майвшходну часть первой Чехословеньской Републікы и межовала из трёх сторӯн из другыми державами: на северови тай выходови из Польскрм, на югови из Румыниёв и на юго-западови из Мадярщинов. Леш на западови она межовала из Чехословеньскыв Жупов Береґ (и сотвореныв у 1921 році з Мукачовськыв жупов). == Адміністративоє діленя == До реорґанізації у [[1921]] році Жупа Мараморош была поділена на чотыри округы: Великый Бочков, Рахово, Тересва и Тячово. По реорґанізації жуп у 1921 році и далшому спою жуп ситуація поміняла ся, и Жупа Мараморош складала ся из шести округӯв (Хуст, Рахово, Севлюш, Тересва, Тячово и Воловоє).<ref>{{Cite web |title=Demografický vývoj Podkarpatské Rusi v letech 1919-1937 |url=https://www.czechdemography.cz/res/archive/001/000187.pdf |pages=17 |publisher=Czechdemography.cz }}</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B6%D1%83%D0%BF%D0%B0_(%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0) Мармароська жупа (Чехословаччина)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Підкарпатьска Русь]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1920]] [[Катеґорія:Основаны 1920]] [[Катеґорія:Заникли 1926]] qs4oabedkk44tbng8ws1lyjseasoryq 0 22381 173432 173006 2026-10-17T23:39:55Z Halajkovič 33393 173432 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Мра́к''' — густый малый [[Додж|дощ]], цяткы якого видко ге у завислому виді. Часто мраком называвуть [[туман]] [[Змирькы|кой ся змирькать]]. == У літературі == ''«Сіроє осінньёє рано курив ся дрӯбныв мжичков»'' (Михайло Коцюбиньскый, II, 1955, 244); ''«Дощ у исю минут почти став, сіяла ся леш мжичка, основавши дрӯбныв сітков далеку першпективу улиці»'' (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 495); ''«Быв густый туман, и якась уїдлива сиза мжичка запорошила цуря, ініём осіла на чубах»'' (Василь Козаченко, Сердце матери, 1947, 100) == Иппен позерайте == * [[Додж|Дощ]] * [[Воздушны опады|Атмосферны опады]] == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=}} * [https://web.archive.org/web/20111226143942/http://www.planetguide.net/book/chapter_2/water_cycle.html Dr. Chowdhury's Guide to Planet Earth. The Water Cycle. Retrieved on 2006-10-24.] * [https://web.archive.org/web/20151007070952/http://sum.in.ua/s/mzhychka Академічний тлумачний словник (1970—1980)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151007070952/http://sum.in.ua/s/mzhychka|date=7 жовтня 2015}} * Туман, мряка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1939-1940. — 1000 екз. [[Катеґорія:Метеорология]] [[Катеґорія:Дощ]] ccfwh4urf3x59kfr9mbt1o676ot4q98 0 22382 173433 172772 2026-10-17T23:40:09Z Halajkovič 33393 173433 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Общи́на Ко́тор''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Општина Котор) ([[Серьбскый язык|серб]]. Општина Котор) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Kotorrit) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]] на берегови [[Ядранске море|Ядраньского моря]]. Адміністративный центр — [[Котор]]. == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2003]] рӯк живе 22,947 людий, из них: {| class="wikitable" ! width="100px" |Народ ! width="80px" |Число ! width="80px" |Процент |- |[[Чорногорцѣ|чорногорци]] | align="right" |10.741 | align="right" |46,80 % |- |[[сербы]] | align="right" |7.094 | align="right" |30,91 % |- |[[Хорваты|горваты]] | align="right" |1.762 | align="right" |7,67 % |- |не узначилися из націёв | align="right" |2.165 | align="right" |9,43 % |- |неизнамі | align="right" |1.185 | align="right" |5,19 % |- |'''Усёго''' | align="right" |'''22 947'' | align="right" |'''100,00 %''' |} == Населены пункты общины == == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20060908121542/http://www.visit-montenegro.com/english/gradovi/kotor.htm Ознайомчий сайт про Чорногорію і, зокрема, сторінка которської общини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060908121542/http://www.visit-montenegro.com/english/gradovi/kotor.htm|date=8 вересня 2006}} * [https://web.archive.org/web/20110221034435/http://www.cg.opstinakotor.org/ Сайт-сторінка общини Котор] * [https://web.archive.org/web/20110221034435/http://www.cg.opstinakotor.org/ На сайті UNESCO - «Natural and Culturo-Historical Region of Kotor»] {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] [[Катеґорія:Чорна Гора]] irn64dyngpps929via2444eitxsszhi 0 22386 173434 171623 2026-10-17T23:40:37Z Halajkovič 33393 173434 wikitext text/x-wiki '''Автоматиза́ція'''&nbsp;— єдно из напрямлінь научно-технічного проґреса, якый спрямовано на хоснованя самореґулованых технічных частий, економіко-математичных методӯв и систем управліня, што звӯлнявуть чилядь уд участя у процесах одержаня, перечиненя, передаваня и хоснованя [[Енерґія|енерґії]], матеріалӯв ци [[Інформація|інформації]], существенно уменшавуть міру сёї участи ци трудомістность чиненых операцій. Пиля терміна автоматичный, хоснує ся значеня ''автоматизованый'', што означать доста великый ступінь участя чиляди у якомусь процесови.<ref>{{Cite book|url=http://archive.org/details/endofwork00jere|title=The end of work : the decline of the global labor force and the dawn of the post-market era|last=Internet Archive|first=Jeremy|date=1995|publisher=New York : G.P. Putnam's Sons|isbn=978-0-87477-779-6}}</ref> == Управны способы == === Системы управліня === ''Управліня послідовностёв'', у якому робить ся запроґрамована очереднӯсть [[Дискретный вибов|дискретных]] операцій, часто основаноє на елементох системной лоґікы, складовыв якої є стан системы. Система управліня пуднимачом, є прикладом послідовного управліня. == Иппен позерайте == * [[Кібернетика]] == Удкликованя == {{reflist}} * «Енциклопедія кібернетики», відповідальний ред. [[Виктор Глушков|В. Глушков]], 2 тт., укр. вид.[[1973]], рос. вид. [[1974]]; * ''Іванов&nbsp;А.&nbsp;О.'' Теорія автоматичного керування: Підручник.&nbsp;— Дніпро: Дніпровська політехніка.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 250&nbsp;с. * Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — <nowiki>ISBN 978-966-317-004-6</nowiki>. * [https://web.archive.org/web/20110611031107/http://www.cinterion.com/m2m-world/explore.html Cinterion M2M World] * Основи автоматики та автоматизації: навч. посіб. / Є.&nbsp;П.&nbsp;Пістун, І.&nbsp;Д.&nbsp;Стасюк; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Львів, 2014.&nbsp;— 333 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 303—304. * Сопрунюк П. М., Юзевич В. М., Огірко О. І., Луговий П.&nbsp;В. Автоматизація математичних обчислень для оцінки параметрів поверхневих шарів // Відбір і обробка інформації. 2000.-Вип.14(90) с.151-156. * Acemoglu, Daron, and Pascual Restrepo. “Automation and New Tasks: How Technology Displaces and Reinstates Labor.” The Journal of Economic Perspectives, vol. 33, no. 2, [[American Economic Association]], 2019, pp.&nbsp;3–30, JSTOR 26621237. * Norton, Andrew. Automation and Inequality: The Changing World of Work in the Global South. [[International Institute for Environment and Development]], 2017, JSTOR resrep02662. * Danaher, John. “The Case for Technological Unemployment.” Automation and Utopia: Human Flourishing in a World without Work, Harvard University Press, 2019, pp.&nbsp;25–52, DOI:10.2307/j.ctvn5txpc.4. * Reinsch, William, and Jack Caporal. “The Digital Economy & Data Governance.” Key Trends in the Global Economy through 2030, edited by Matthew P. Goodman and Scott Miller, Center for Strategic and International Studies (CSIS), 2020, pp.&nbsp;18–21, JSTOR resrep26050.6. * Shiller, Robert J. “Automation and Artificial Intelligence Replace Almost All Jobs.” Narrative Economics: How Stories Go Viral and Drive Major Economic Events, Princeton University Press, 2019, pp.&nbsp;196–211, DOI:10.2307/j.ctvdf0jm5.19. {{Reflist|2}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Техніка]] [[Катеґорія:Автоматизація]] [[Катеґорія:Діловодство]] qe1pzlg79y3cwjykeug036cuplmp985 0 22388 173419 171644 2026-10-17T23:36:10Z Halajkovič 33393 173419 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Але́ппо''' ([[Арабскый язык|араб]]. مُحافظةحلب) — [[Провінції Сирії|провінція]] у [[Сирия|Сирії]]. == Обывательство == Алеппо&nbsp;— майнаселена провінція крайны, [[обывательство]] становить почти 23% [[Обывательство|обывательства]] [[Сирия|Сирії]]. Обывательство представлено у основі [[Арабы|арабами]]. У северных округах проживавуть иппен [[курды]] и [[Сирійські туркмени|сирійські туркмены]]. У [[Місто|варошах]] иппен проживавуть [[армяне]] и [[сирійські християни]]. {| style="margin: 0 1em 0 1em" | bgcolor="#B9FFC5" |{{Center|'''Вароші мухафазы Халеб за числом обывательства (2004, рӯк) '''}} |- bgcolor="#F0FFF0" | {| border="0" cellpadding="0" cellspacing="1" width="480" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Халеб | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 2 132 100 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Джарабулус]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 25 705 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Манбідж | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 99 497 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Нубболь|Нуббол]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 21 039 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Сафіра | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 63 708 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Телл-Ріфат | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 20 514 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Ел-Баб | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 63 069 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Дейр-Хафір]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 18 948 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Айн-ал-Араб | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 44 821 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Марі (місто, Сирія)|Марі]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 16 904 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Афрін | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 36 562 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Дар-ель-Ізза|Дар-ел-Ізза]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 13 525 |- align="left" bgcolor="#F0FFF0" | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |Аазаз | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 31 623 | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;font-weight:bold;" width="35%" |[[Тадеф]] | style="font-family:Verdana Arial;font-size:12px;" width="15%" | 12 360 |} |} == Адміністративноє діленя == Провінція розділена на 11 округӯв: # [[Аазаз (округ)|Аазаз]] # Айн-ел-Араб # [[Алеппо (район)|Алеппо]] # Афрін # [[Джарабулус]] # [[Джебель-Сем'ан|Джебел-Семан]] # [[Дейр-Хафір]] # Ел-Баб # [[Ель-Атаріб|Ел-Атаріб]] # [[Манбідж (район)|Манбідж]] # Сафіра {{Алеппо (мапа)}} == Иппен позерайте == * [[Курды у Сирії]] * [[Алеппо]] == Удкликованя == * [http://www.statoids.com/usy.html Провінції Сирії] [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Провінція Алеппо]] [[Катеґорія:Провінції Сирії]] [[Катеґорія:Административны части Сирии]] [[Катеґорія:Сирия]] fd5zayk3hmnexpznopdiv5di8tg9j3w 0 22391 173420 152264 2026-10-17T23:36:19Z Halajkovič 33393 173420 wikitext text/x-wiki '''Кагу́л''' ([[Молдавскый язык|молд]]. Кахул) ([[Румуньскый язык|рум]]. Cahul) ([[Україньскый язык|укр]]. Кагул) ([[Російскый язык|рус]]. Кагул) — [[ріка]] котра паде у [[озеро]] [[Кагул (озеро)|Кагул]] у [[Кагульскый район|Кагульскому районови]], [[Молдавия|Молдавії]] и [[Одеська область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. == Ґеоґрафія == Бере своє начало уд потока у балці Моранда, што на северови [[Село|села]] [[Лебеденко (Кагульскый район)|Лебеденко]] ([[Молдавия|Молдавія]]), паде у озеро [[Кагул (озеро)|Кагул]] на запад уд села Нова Етулія. По топоґрафіцькӯв карті, приустёва часть протікать по граници [[Молдавия|Молдавії]] и [[Україна|Украйины]], на сервісови google.com.ua/maps ріка паде у озеро Кагул на граници Молдавії и Украйины. У истокӯв пересыхать, сотворено пару ставкӯв. Нижньый ток (на юг уд села Вулканешты и до устя) и часточно у вирьхню̄м току (миже селами Гутул и Сатук) упрямлено у канал из двухсторонньыв дамбов, шыринов 8-25 м и глубинов 1-1,3 м. Правый берег долины у вирьхню̄м току рікы силно изрізан балками и промыинами, а у нижню̄м току лівый берег изрізан. Приустёва часть долины занята плавнями. За час [[Додж|дождю̄в]] ріка наповнять ся [[Вода|водов]]{{Жрідло|17|11|2018}}. '''Притокы:''' (уд истока до устя) # балка Вале-Урсоя л # балка Гаваноса л # балка Резышия л # балка Флемында п # балка Хумі л # балка Гелджагула л # балка Унгурулуй п # балка Карабібар л == Історія == Ріка Кагул изнама за побіду П.А.Румянцева над турками 21 юла (1 авґуста) 1770 року. Битва была пиля села [[Вулканешты (Молдавія)|Вулканешты]] пуд час русско-турицькой во̄йны 1768—1774 рокӯв и кӯнчила ся розгромом турицькой армії. == Удкликованя == {{Reflist}} *   * Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — 108—109 с. * Лист карты L-35-81 Кагул. Масштаб: 1 : 100 000. Состояние местности на 1972 год. Издание 1984 г. * Лист карты L-35-93 Галац. Масштаб: 1 : 100 000. Состояние местности на 1971 год. Издание 1984 г. [[Катеґорія:Рікы Молдавии]] [[Катеґорія:Дунай]] [[Катеґорія:Кагул (ріка)]] pajrbd4wzfeeyr6n2ea5zzciry408my 0 22405 173553 152322 2026-10-18T09:32:43Z Engelseziekte 2261 delete 173553 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пусто́є''' ([[Російскый язык|рус]]. Пустое) ([[Україньскый язык|укр]]. Пусте) — [[хутор]] у [[Медвеньскый район|Медвеньскӯм районови]], [[Курьска область|Курьской области]], [[Росія|Росії]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2010]] рӯк живе 21 чилядник, из рих [[Русы]] — 100% == Инфраструктура == У [[Хутор|хуторови]] 11 [[Хыжа|хыжӯв]]<ref name="inf">{{Cite web |url=https://publichnaya-kadastrovaya-karta.com/kurskaya/medvenskij_pustoe?obj=85615 |title=Информація про объект недвижимости: хутор Пустоє |publisher=publichnaya-kadastrovaya-karta.com |language=ru |access-date=2022-04-18 }}</ref>. == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Росії]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Курьской области]] k3bikrwnhklf0i507e98ftz3hc473vf 0 22416 173421 172305 2026-10-17T23:36:27Z Halajkovič 33393 173421 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Доне́цькый райо́н'''&nbsp;([[Україньскый язык|укр]]. Донецький район) ([[Російскый язык|рус]]. Донецкий район) — [[район]] у [[Донецька область|Донецькӯв области]] [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Донецьк]]. Є на дочасно окупованӯв території Донецькой области. Сотвореный [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року. == Територіалні общины == У составови района 6 територіалных общин: * Амвросіёвська вароська община * Донецька вароська община * Іловайська вароська община * Макіёвська вароська община * Харцизька вароська община * Ясиноватьска вароська община == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Донецький район] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Районы Донецькой области]] [[Катеґорія:Донецькый район]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] 0ymtwj1871i7olcucwf58cporo2dpq6 0 22425 173284 157833 2026-10-17T21:43:56Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173284 wikitext text/x-wiki [[Файл:Anzob_mountains.jpg|міні|Зарафшанськый хребет коло [[Анзоб|Анзобського]] перевала]] '''Паміро-Алай'''&nbsp;— горна система на юго-востоцї Центральної Азії на юг уд Ферганської долины и на сївер уд Амудар'ї. Адміністративно находит ся на території [[Таджікістан|Таджикистана]], часточно&nbsp;— у [[Кырґызстан|Кырґызстанови]] (на сїверо-востоцї), [[Узбекістан|Узбекистанови]] (на западови) и [[Туркменістан|Туркменістанови]] (на юго-западї); восточный и часточно южный край заходит в [[Китай]] и [[Афґаністан]]. Складає ся з трьох основных частий: Гісаро-Алай, Таджицька депресія тай Памір. Сїверными хребтами Паміро-Алая є Алайськый и Туркестанськый, які украшают из юга Ферганську долину. Уд лінії сих хребту в районови Матчинського горного вузла (высоты бульше 5600 м) удходит Зеравшанськый хребет, якый протїгат ся на запад май на юг Зеравшана. Для сих трьох хребту характернї зубчастї пасма, гострі вершины, горнольодовикові формы рельєфа. Уд Зеравшанського хребта з южного бока удходит могучый Гісарськый хребет. На юг уд Гісарського хребта находит ся Таджицька депресія, у якуй находит ся много удносно невысокых складчастых хребту, што протїгают ся з сїверо-востока на юго-запад и юг-южный запад, в планови злегка выгнутых и зверненых горбу на сїверо-запад. Паміро-Алай&nbsp;— май груба область горного оледянїня: туй нараховуют бульше 10&nbsp;600 льодовику на площі 9820&nbsp;км². == Література == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — <nowiki>ISBN 57740-0828-2</nowiki>. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Паміро-Алай|41925085}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Горы]] [[Катеґорія:Горна система]] 900zdfylvq60gwaguty5qq6ycjs5ptw 0 22431 173422 171558 2026-10-17T23:36:37Z Halajkovič 33393 173422 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ідлі́б''' ([[Арабскый язык|араб]]. مُحافظةادلب) — провінція у [[Сирия|Сирії]]. Є на северо-западови крайны. Ділить ся на 5 районӯв. == Ґеоґрафія == На северо-выходови межує из провінціёв [[Алеппо (провінція)|Алеппо]], на югови из провінціёв [[Хама (провінція)|Хама]], на [[Запад|западови]] из провінціёв [[Латакія (провінція)|Латакія]], на [[Сѣвер|северови]] из [[Турція|Турціёв]]. У [[Запад|западнӯв]] части провінції тече ріка [[Ел-Асі (ріка)|Ел-Асі]] (Оронт). == Адміністративноє діленя == Провінція розділена на 5 районӯв: # [[Аріґа (мінтака)|Аріґа]] # [[Гарем (мінтака)|Гарем]] # [[Ідліб (мінтака)|Ідліб]] # [[Джіср-еш-Шугур (мінтака)|Джіср-еш-Шуґур]] # [[Мааррет-ен-Нууман (мінтака)|Мааррет-ен-Нууман]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.statoids.com/usy.html Провінції Сирії] [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} [[Катеґорія:Провінції Сирії]] [[Катеґорія:Провінція Ідліб]] {{Стыржень}} 08haoud5n9uy9u1yztdrw03tki77w7j 0 22434 173554 152447 2026-10-18T09:39:10Z Engelseziekte 2261 delete 173554 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Пі́стинь''' ([[Польскый язык|пол]]. Pistyń) ([[Україньскый язык|укр]]. Пістинь) ([[Румуньскый язык|рум]]. Pistîn) — [[село]] у [[Косӯвськый район|Косовському районови]], [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на берегови [[Ріка|рікы]] [[Пістинька (ріка)|Пістинькы]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1375]] році. [[Село]] довгый час принадлежало родови [[Бучацькі (рӯд)|Бучацькых]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 3921 чилядник, из них подля языка: [[Україньскый язык|Украйиньскый]] — 3912 [[Російскый язык|Руськый]] — 6 [[Румуньскый язык|Румыньскый]] — 2 [[Білоруськый язык|Білоруськый]] — 1 == Знамі Родаци == [[Кошак, Петро Ґриґоріёвич|Кошак Петро Ґриґоріёвич]] ([[1864]] - [[1941]]) — майстер косовської керамікы, [[гончарь]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%8C Пістинь] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). px3peovec9qgo13pq4swncnd1k4ih9i 0 22445 173423 172649 2026-10-17T23:36:48Z Halajkovič 33393 173423 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Ка́луськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Калуський район) ([[Польскый язык|пол]]. Rejon kałuski) — [[район]] у [[Ивано-Франкӯвська область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Калуш]]. == Історія == [[Район]] сотворено сонласно до постановы Верховной Рады Украйины №&nbsp;807-IX від 17 юла 2020 року. У ёго состав вошли: Болеховська, Калуська, Долинська вароські, Выгодська, Войниловська, Брошнӯв-Осадська, Перегӯнська, Рожнятовська селищні, Витвицька, Верхняньска, Новицька, Дубӯвська, Спаська сільські територіалны общины. == Знамі Родаци == * [[Kristonko]] — [[Україна|украйиньска]] [[Співак|спӯвачка]] тай [[блоґер]]; * [[Митер Варварук]] — [[Україна|украйиньскый]] [[блоґер]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/ Калуська РДА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055650/https://kalushrda.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}} * [http://kalushrr.gov.ua/ Калуська районна рада] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211031055659/http://kalushrr.gov.ua/|date=31 жовтня 2021}} [[Катеґорія:Районы Івано-Франківской области]] [[Катеґорія:Калуськый район]] [[Катеґорія:Калуш]] sksyfuzqpavs7ndhgm6d9x7qsanpqku 0 22450 173424 167574 2026-10-17T23:36:56Z Halajkovič 33393 173424 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Черні́гӯвськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Чернігівський район) ([[Російскый язык|рус]]. Черниговский район) ([[Білоруськый язык|біл]]. Чарнігаўскі раён) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Чернїгів|Чернігӯв]]. == Історія == [[Район]] сотворено [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року. Давно територія района входила у состав ліквідованых у тот же час Чернігӯвського (1923—2020), Городняньского, Козелецького, Куликовського, Ріпкиньского районӯв тай [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Чернїгів|Чернігӯв]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://chern-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Чернігівської районної ради] [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] 268orf7kx95qtfb2v9yoipxox6g7xhj 0 22477 173546 152659 2026-10-18T09:23:05Z Engelseziekte 2261 delete 173546 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Прошо́виці''' ([[Польскый язык|пол]]. Proszowice) — [[Місто|варош]] у [[Прошовицькый повіт|Прошовицькому повітови]], [[Малопольске воеводство|Малопольского воєводства]], [[Польско|Польска]]. Адміністративный центр [[Прошовицькый повіт|Прошовицького повіта]].{{Місто}} == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2011]] рӯк живе 6270 людий, из них векшына [[Поляци|Полякы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%96 Прошовиці] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Польска]] hjndx13eyrfif2qxbmifsdvc9jt49yk 0 22488 173425 173037 2026-10-17T23:37:04Z Halajkovič 33393 173425 wikitext text/x-wiki {{Регион}} {{Delete}} '''Мі́ньска о́бласть''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Мінская вобласць) ([[Російскый язык|рус]]. Минская область) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Мінск]]. == Ґеоґрафія == Міньска область межує из вшыткыми инными областями [[Білорусь|Білоруси]] и не мать гатарӯв из сусідньыми [[Штат|державами]]. Площадь области становить 39,9 тыс. км² (близко 20&nbsp;% території [[Країна|крайны]]). Максимална протяга из [[Запад|запада]] на [[Восток|выход]]&nbsp;— 240&nbsp;км, из [[Сѣвер|севера]] на [[юг]]&nbsp;— 315&nbsp;км. Майвышня вышка&nbsp;— [[Дзержиньска гора]] (345&nbsp;м над морём). Майвеликы [[Ріка|рікы]]: * [[Березина]] * [[Ниман]] * [[Вілія (Няріс)]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[15. януар|15 януара]] [[1938]] року. == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2019]] рӯк живе 1 471 240 людий, из них векшына [[Білорусины|Білорусы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Мінська область] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Білорусія]] 7oxlsi0z47jnztvqjx6p6gvx4d9o33a 0 22496 173561 154415 2026-10-18T09:40:13Z Engelseziekte 2261 delete 173561 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Regular pentagon.png|міні|'''Пятокутник''']] '''Пятокутник''' - то є [[многокутник]] із '''5 сторонами''' {{Стыржень}} irt0unmerv32muhe2qvlhshetwodh36 0 22510 173426 171680 2026-10-17T23:37:14Z Halajkovič 33393 173426 wikitext text/x-wiki '''Áсфалт''' ({{Lang-el|ασφαλτος}}&nbsp;— «горна смола», «асфалт»)&nbsp;— строителный яжущый матеріал. == Природный и искусственный асфалт == [[Файл:Asphalt_plant_pic.jpg|альт=|міні|250x250пкс|Асфальтовый завод]] * Асфалт&nbsp;— продукт фізико-хемічної переміны бітума. Продукт природного окысніня (увітрёваня) нафты&nbsp;— язкый чорный бітум, што складать ся у основі из [[карбон]]а (80&nbsp;%), [[гідроґен]]а (10&nbsp;%) тай [[оксіґен]]а (10&nbsp;%). * ''Искуственна асфалтобетонна зміш''&nbsp;— зміш бітума из подрӯбнеными мінеральными матеріалами, які пудвышавуть ёго стойкӯсть. Искусственный асфалтт хоснує ся у виді дорожнёго асфалтового покрытя (13–60&nbsp;% бітума) авадь асфалтояжучої речовины. Природный и штучный асфалт хоснувуть про разні асфалтобетонні змішкз и главным образом про изготовленя литого асфалтового бетона, из якого роблять покрытя дорӯг и тротуарӯв, падимента промышленных строёк и т. д. Асфалт хоснувуть иппен про заливкы швӯв дорожньых (бетонных и блочных) покрыть тай у гідротехнічнӯв стройці. == Иппен позерайте == * [[Асфалтобетон]] * [[Асфалтові лакы]] * [[Асфалто-смолисті речовины]] * [[Асфалтоукладалник]] * [[Гудрон]] == Удкликованя == * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Шаблона:Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * Білецький В. С. Асфальт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асфальт {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ставебны материалы]] [[Катеґорія:Нефтепродукты]] 1wiwt1wkglm0xxxzjow8kv4cxll0i7h 0 22511 173182 165349 2026-10-17T17:14:22Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173182 wikitext text/x-wiki {{Таксобокс|regnum=[[Animal]]ia|phylum=[[Chordate|Chordata]]|name=Овцебык|genus='' [[Ovibos]] ''|species='''''O. moschatus'''''|binomial=''Ovibos moschatus''|status=LC|status_system=iucn3.1|image=Ovibos moschatus qtl3.jpg|classis=[[Mammalia]]|ordo=[[Artiodactyla]]|familia=[[Bovidae]]|binomial_authority=Zimmermann, 1780|tribus=[[Ovibovini]]}} '''Овцебы́к''', авадь '''му́скусный бы́к''' (''Ovibos moschatus, мускокс, [[Анґліцькый язык|анґл]]. muskox'')&nbsp;— єдинственный на ныні представник рода ''Ovibos'' из [[Родина (біолоґія)|файты]] [[быкові]] (Bovidae). == Врагы и охрана == Врагами овцебыкӯв є вовци, білі и бурі [[Медвідь бурый|медведі]], [[Россомаха|россомахы]], и [[Чоловік розумный|люди]]. Овцебыкы доста силні быдла и годни дати удпор хищникам и защитити своє потомство. У час опасности старавуть ся тікати, кідь же ото немож реалізовати, то збивавуть ся у круг и кой хищник наближать ся, єден из самцю̄в атакує го и нарас ся вертать у круг авадь стадо пудходить ид нёму. Сись спосӯб є ефективным против вшыткых природных врагӯв. Коли же стадо атакує чоловік, то овцебыкы, што прикрывавуть свойыми тілами молодняк, лишавуть ся незрушимыми даже кой по них удкрывавуть огонь. Из зачатку XX стороча є угроза знищіня вида позад массовой охоты на Овцебыка. Из цілёв охраны овцебыкӯв сотворено заповідні території у Канаді и Ґренландії. Численнӯсть популяцій, што попали пуд охрану, росте: обычно наводять цифры 80–130 тысяч особин. == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20160305215149/http://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=2046:-ovibos-moschatus-zimmermann-1780&catid=205:euroaziatski&Itemid=134 Вівцебик&nbsp;— Ovibos moschatus / Zimmermann, 1780] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305215149/http://www.huntingukraine.com/index.php?option=com_content&view=article&id=2046:-ovibos-moschatus-zimmermann-1780&catid=205:euroaziatski&Itemid=134|date=5 березня 2016}}. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Быкові]] [[Катеґорія:Быдла]] [[Катеґорія:Ссавцї]] [[Катеґорія:Найменше знепокоївый (LC)]] iz1xmq6qxdxefil6cb02rx9i80sf869 0 22513 173427 165231 2026-10-17T23:37:26Z Halajkovič 33393 173427 wikitext text/x-wiki '''Фанта́стика''' (уд дав.-гр. φανταστική&nbsp;— исскуство ''представліня, фантазія'')&nbsp;— [[жанр]] художньых творӯв, у якому при помочи добавліня у́думаных елементӱв створює ся світ, удмінный уд світа сёгоденного, [[Свѣт|реалного]]. Основныв ознаков фантастикы є наявнӱсть у творі фантастичного допущіня&nbsp;— [[Фактор|фактора]], якый неизнамый авадь невозможный у реалному [[Свѣт|світі]]. У [[Література|літературі]] фантастика&nbsp;— жанр літературных напрямӱв, што на противіс [[Реализм (литература)|літературному реалізмови]] (якый зъединять напрямы, што описувуть современні авадь прошлі дійства, што є привычными тай обычайными удповідно до современных представлінь) описувуть явища, котрі рахувуть ся ныні невозможными (научна фантастика), несовершенимыми тай принципово невозможнимы удповідно до общепринятых даных современной [[Наука|наукы]] (фентезі, [[Приповідка|казка]], містика тай фантастика ужасӱв), описувуть страхы всесвіиа и булущі катастрофы ци их наслідя (фантастика ужасӱв, [[Апокаліпсис (жанр)|апокаліптична]] тай постапокаліптична фантастика) у реалному авадь казковому світови ци зображувуть алтернативный взгляд на історичні дійства авадь на ґеоґрафію світа (алтернативна фантастика). == Удкликованя == {{Reflist|2}} * Фантастика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — [[Кієв|Київ]] : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 522-523. * [https://web.archive.org/web/20160111001750/http://dailysciencefiction.com/story Список основних тем фантастики][Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20140716173312/http://www.slavcenteur.ru/Proba/Kovtun/kovtun_fantobjekt.pdf Е.&nbsp;Н.&nbsp;Ковтун. Фантастика как объект научного исследования] [Архівовано 16 липня 2014 у Wayback Machine.] (стаття){{Ref-ru}} * [http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/2008-09-11/40526 Українська фантастика: ми є!] [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]{{Ref-uk}} * [http://argo-unf.at.ua/load/kozlov_ivan/3 Аргонавти Всесвіту] [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]&nbsp;— вебсайт україномовної фантастики.{{Ref-uk}}<span class="ref-info" title="українською мовою">(укр.)</span> * [https://web.archive.org/web/20160205013734/http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/overview/548/ Кілька слів про українську фантастику] [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] * [http://archivsf.narod.ru/1926/vsesvit/index.htm Бібліографія фантастики в журналі «Всесвіт»] [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] * Літературозновчий словник-довідник/ За ред. Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Коваліва, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремка.&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2007.&nbsp;— 752 с. * Todorov, Tzvetan (1975-01-01). [https://books.google.com/books?id=GkfzchghgcQC ''The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre''] {{Ref-en}}. Cornell University Press.&nbsp;ISBN 0801491460. * Stableford, Brian (2006-09-06). [https://books.google.com/books?id=pH9sBgAAQBAJ ''Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia''] {{Ref-en}}. Routledge.ISBN 9781135923730. * Parrinder, Patrick (2014-09-25). [https://books.google.com/books?id=hzmgBAAAQBAJ ''Science Fiction: A Critical Guide''] {{Ref-en}}. Routledge.ISBN 9781317872658. [[Катеґорія:Жанры]] [[Катеґорія:Литературны напрямы]] [[Катеґорія:Литературны жанры]] [[Катеґорія:Кіно]] [[Катеґорія:Фантастика]] 22fpqsja3oakjap8ictoeebooyqz3fu 0 22519 173414 171917 2026-10-17T23:34:51Z Halajkovič 33393 173414 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ві́тебська о́бласть''' ({{Lang-be|Віцебская вобласць}}, {{Lang-ru|Витебская область}}, {{Lang-pl|Obwód witebski}}, {{Lang-lv|Vitebskas apgabals}}) — [[область]] у [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Вітебськ]]. == Ґеоґрафія == Вітебська область лежить на северови [[Білорусь|Білоруси]] и межить из [[Росія|Росіёв]], [[Латвія|Латвіёв]] и [[Літва|Литвов]]. Адміністративный центр — варош [[Вітебськ]]. Площадь области изкладать приблизно 40,1 тыс. км².<ref>https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/005/391.htm</ref> Бӱлша часть її території удносить ся ид [[Білоруськоє Поозеря|Білоруському Поозерёви]], про котроє характерно чередованя низин, горбистых рувнин, вышин и мореновых пасмӱв. Область знама великшм числом озер: сереґ майбӱлшых — Освейськоє, Лукомськоє, Дривяты, Дрисвяты, Снуды и Струсто.<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/vitebskaya-oblast</ref> Майбӱлша ріка реґіона — [[Западна Двіна]], што тече через [[Вітебськ]] и другі населені пункты. Южна и выходна части области споєні из поводём [[Днїпр|Дніпра]]. Хащі основно [[Смеречина|смерекові]] и мішані; на території области суть народный парк «Браславські озера» и часть [[Березинськый біосферный заповідник|Березинського біосферного заповідника]].<ref>https://www.km.ru/turizm/encyclopedia/vitebskaya-oblast</ref> == Історія == Територія днишнёї Вітебської области у [[Середновік|Сериднёвік]] была як у Полоцькому так у Вітебському княжествах. Дале пак она входила у Великоє княжество Литовськоє, а по [[Люблінська унія|Люблінськӱв унії]] [[1569]]. року — у [[Польско-литовска уния (1569–1795)|Річ Посполиту]]. По розділах Річи Посполитої усі тоті зимлі оказали ся пуд властёв [[Російска імперія|Російської имперії]].<ref>https://www.evitebsk.com/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref><ref>https://gufo.me/dict/geographical_names/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref>{{Небизувноє жерело}} У [[1924]]. році основна часть території бывшої Витебської ґубернії была передана из [[РСФСР]] у [[Білоруська ССР|Білоруську ССР]]. [[15. януар|15. януара]] [[1938]]. року Вітебська область была образована ге адміністративно-територіална єдиниця у [[Білоруська ССР|БССР]]. У [[1944]]. році часть території была передана у новосотворену [[Полоцька область|Полоцьку область]], котра у [[1954]]. році была скасована; її районы были розділені миже сосідньыми областями.<ref>https://www.evitebsk.com/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref>{{Небизувноє жерело}} Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] область была окупована німицькыми вӱйськами. На її території діяли партизанські формованя, а многі населені пункты зазнали великых порух уд боёвых дійств и каратильных операцій. По войні доста скоро удновили ся вароші, промысел, транспорт и сільськоє ґаздӱвство. Из [[1991]]. року Вітебська область є частёв независної [[Білорусь|Републікы Білорусь]].<ref>https://monoreel.ru/%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C</ref> == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2019]]. рӱк живе 1 135 731 чилядниик, из них 77,2% жили у варошах и 22,8 жили у селах.<ref>https://documents1.worldbank.org/curated/en/244621616390741872/pdf/Long-Term-Care-in-Belarus.pdf</ref> Из них подля народности:<ref>[https://new.cisstat.org/documents/20143/415623/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%2B%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%2B%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F%2B%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%2B%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C.pdf/f9643793-204c-aeff-2d2e-ce92dd526d4d?t=1643201279185 Списованя у Білоруси 2019. року]</ref> * [[Білорусы]] — 934.925 * [[Русы]] — 138.075 * [[Українцї|Украйинці]] — 17.993 * [[Поляци|Полякы]] — 9.806 * [[Евреи|Жиды]] — 1.561 * [[Циґане|Цигани]] — 1.231 * [[Туркмены]] — 1.178 * [[Литовці]] — 944 * [[Армяне]] — 940 * [[Азербайджанці]] — 599 * [[Латыші]] — 388 * [[Молдаване]] — 306 * [[Німці]] — 291 * [[Ґрузіны|Ґрузины]] — 235 * [[Узбекы]] — 205 * [[Арабы]] — 198 * [[Китайці]] — 156 * [[Таджикы]] — 133 * [[Казахы]] — 117 * [[Чуваші]] — 113 <gallery class="left" heights="160px" widths="220px"> Файл:Belarusians_in_Viciebskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|alt=Доля білорусӱв по районах|Доля [[Білорусины|білорусӱв]] по районах     Файл:Russians_in_Viciebskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|alt=Доля русӱв по районах|Доля [[Русы|русӱв]] по районах  Файл:Poles_in_Viciebskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|Доля [[Поляци|полякӱв]] по районах </gallery> == Реліґія == У области історично представлені [[Православна церьков|православіє]], [[Римокатолицька церьков|католіцизм]] и [[старообрядство]], тыж разні [[Протестантство|протестантські]] общины, [[Юдаїзм|иудаізм]] тай [[Іслам|ислам]]. [[Православна церьков|Православні]] общины майбӱлш многочислені; католіцизм май шыреный на западови области, де живуть [[Поляци|полякы]]. А старообрядці же селили ся туй ищи сотні рокӱв типирь.<ref>https://www.ompds.ru/wp-content/uploads/2018/06/Sbornik_nauchnykh_statey_Religia_i_obschestvo-12.pdf</ref> Подля публікацій сайта Katolik.life, на зачаток [[2025]]. року у Вітебськӱв области фунґовали 525 зареґістрованых реліґійных общин, представлявшых 18 конфесій. Сереґ них было 280 [[Православна церьков|православных]] общин, 85 [[Римокатолицька церьков|римо-католицькых]], 48 общин [[Евангельска церков|християн віры єванґельської]] и другі реліґійні орґанізації. Исі цифры указувуть лиш число самых общин, а не число вірувущых; офіціалноє списованя обывательства не дає статистикы по реліґійнӱв принадлежности жытельӱв Вітебської области.<ref>[https://katolik.life/rus/news/tserkov/item/5729-poyavilas-statistika-po-chislu-obshchin-v-regionakh-belarusi-skolko-prikhodov-uzhe-ne-proshli-registratsiyu.html https://katolik.life]</ref> == Вызнамні міста == * [[Софійськый собор (Полоцьк)]]&nbsp;— єден из майзначных памнятникӱв історії и архітектуры [[Білорусь|Білоруси]], и історії добы Полоцького княжества. * [[Народный парк „Браславські озера“]]&nbsp;— природный край из многочислеными озерами, хащами и островами, популарна про припочинок и туризм. * Меморіалный комплекс „Прорыв“&nbsp;— памнятноє місто, присяченоє партизанам и памняти дійствам [[Друга світова война|Другої світової войны]].<ref>https://tur-ray.ru/vitebskaya-oblast-dostoprimechatelnosti.html</ref> == Иппен позерайте == * [[Вітебськоє княжество]] * [[Вітебськоє воєводство]] * [[Адміністративноє діліня Білоруси|Адміністративноє діленя Білоруси]] * [[Полоцько-Лепелська партизанська зона|Полоцько-Лепелска партизанська зона]] * [[Каратильна операція «Зимнёє чаровство»]] * [[Каратильна операція «Ярьськый праздник»]] == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:1938]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] [[Катеґорія:Вітебська область]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] 1uqjh7h76cg4s3nejk625xru19ytxj1 0 22535 173301 157665 2026-10-17T22:08:18Z Engelseziekte 2261 delete 173301 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Вецезначность|Пенза (значеня)}}'''Пе́нза''' авадь '''Пенза́''' ([[Російскый язык|рус]]. Пенза) ([[Татарьскый язык|тат]]. Пенза) ([[Мокшаньскый язык|мокш]]. Пенза ош) ([[Ерзяньскый язык|ерзян]]. Пенза) — [[Місто|варош]] на [[Запад|западови]] [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Пензиньска область|Пензиньской области]]. {{Місто}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1663]] році, основана же Пенза, [[Козакы|Козаками]] и [[Мокша|Мокшанами]]. == Адміністративноє діленя == У [[Місто|варошови]] чотыри районы: * Желізнодорожньый * Леніньскый * Октябрьскый * Первомайськый == Иппен позерайте == * [[3189 Пенза]]&nbsp;— [[Астероид|астероід]], названый на честь [[Місто|вароша]]. == Удкликованя == {{Reflist|1}} * [https://web.archive.org/web/20160223105328/http://www.penza-gorod.ru/ Офіційний сайт адміністрації міста] {{Ref-ru}} * [http://bazarpnz.ru/ Комерційні і приватні оголошення м. Пензи] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20070703220956/http://spravkapnz.ru/ Пенза&nbsp;— організації, заводи, фабрики, магазини. Регіональний каталог підприємств] {{Ref-ru}} * [http://penza-online.ru/ Інформаційний портал «Пенза-Онлайн»] {{Ref-ru}} * [http://www.mypenza.com/ Моя Пенза. Велика фотогалерея, дошка оголошень, форум, чат] {{Ref-ru}} * [http://www.penza-trv.ru/ ГТРК «Пенза». Головні новини Пензенського регіону] {{Ref-ru}} * [http://jll.smallcodes.com/commons/layout/partUploaderView.jsp?CM=FILEVIEW&FILE_TO_UPLOAD=WF_10735_LIVRE_1_2006_Parlons+Mordve.pdf%2B%2B%2Bapplications%5Cwebwork%5Csite_jll%5Clocal%5Cdocument%5C010735.LIVRE_1_2006_Parlons+Mordve.pdf&TREATASATTACH=no Parlons mordve (erzya et mokša)] * [http://penzahroniki.ru/index.php/publikatsii/139-sobolev-a-n/1483-krovavyj-maj-v-penze Кровавый май в Пензе]{{Dead link|date=May 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Пенза]] [[Катеґорія:Пензиньска область]] [[Катеґорія:Росія]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста]] h457c4lsvnl72mhccmohnci99hhu9uf 0 22571 173415 167501 2026-10-17T23:34:58Z Halajkovič 33393 173415 wikitext text/x-wiki '''Ґеоґра́фія Се́верної Коре́ї''' — є природні баръеры и части у межох [[Корейска Людова Демократична Република|Северної Кореї]]. Северна Корея граничить из: [[Кітайска Народна Републіка|Китаём]], [[Южна Корея|Южныв Кореёв]] и [[Росія|Росіёв]]. Мать выход до [[Японськоє море|Японського]] и [[Жовтоє море|Жовтого моря]]. == Ґеоґрафічноє положіня == [[Корейска Людова Демократична Република|Северна Корея]] лежить у [[Восток|выходнӱв]] части [[Азія|Азії]], занимать северный бӱк [[Корейськый полуостров|Корейського полуострова]]. На северови держава граничить из [[Китайска людова република|Китаём]], на северо-выходови из [[Росія|Росіёв]] ([[Приморськый край]]), на югови из [[Южна Корея|Републіков Корея]]. Западный берег омывать ся [[Жовтоє море|Жовтым]] и [[Корейськоє море|Корейськым морём]], выходні же [[Выходноє море|Выходным морём]]. Обща площадь [[Корейска Людова Демократична Република|державы]] изкладать 120.538 км², из них 120.408 км² паде на [[Суша|сушу]], а 130 км² на [[Територіалні воды|воды]].<ref>https://theworldfactbook.org/country/north-korea.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Рельєф == Пиля 80% території Северної Кореї тото суть горы и горбы, розділені глубокыми річными долинами. Май широкі рунины суть на западови державы. Выход же є практично фурт гӱрськый. Серидня вышка над морём — ~600 метрӱв.<ref>https://geographic.org/world_fact_book_2013/korea_north/korea_north_geography.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Майвышша точка Северної Кореї є вулкан [[Пектусан]], высокый 2744 метры, є на граници из Китайськыв Народныв Републіков. Овӱн рахує ся історично активным вулканом и є єдным из май изнамых природных объектӱв на Корейському полуостровови.<ref>https://www.worldfactbook.co/edition.php?country=north-korea&year=2025&utm_source=chatgpt.com</ref> == Ґеолоґія == Основу території изкладавуть давні докембрійські кристалічні породы. За міліоны рокӱв горні системы силно ся нищили, у наслідок чого у Севернӱв Кореї у основі невысокі горні хребты и плато. У державі суть шырені залягы угле, цинка, олова, міди, ґрафіта, маґнезіта и желізної руды.<ref>https://www.worldfactbook.co/country.php?slug=north-korea&utm_source=chatgpt.com</ref> == Клімат == [[Клімат Северної Кореї]] уміреный [[Монсун|монсуновый]]. [[Зима]] продовга и студена пуд вплывом сибірського антициклона, а [[літо]] теплоє и вогкоє. Бӱлшина упадӱв паде у час літнёго [[Монсун|монсуна]], то є місяці из [[Юн|юна]] по [[септембер]]. Серидня температура у [[Януар|януарови]] значно ся рознить по крайні, кой на северови -20 °C та на [[Юг|югови]] и на побережёви буде значно май бӱлш. Май теплый місяць є [[юл]], товды уд 20 до 27 °C. Вшытко тото зависить уд высоты и близости моря.<ref>[https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/ https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/https://www.cia.gov/stories/story/spotlighting-the-world-factbook-as-we-bid-a-fond-farewell/]</ref><ref>ЦРУ. Публічный звіт уд 4. фебруара 2026. року</ref> == Водні ресурсы == ==== Рікы ==== Майвелика ріка Северної Кореї є ріка [[Амноккан]], котра тече вздовж почти цілої границі из [[Китайска людова република|Китаём]]. Ищи суть великі рікы то [[Туманґан]] што є границёв из [[Росія|Росіёв]], тай [[Тендоґан]], [[Імджінґан]], [[Чхончхонґан]]. Бӱлша часть рік бере начало из кырничок у горах и мать быстрый ток, што благоприємствує воднӱв енерґетиці.<ref>https://theworldfactbook.org/country/north-korea.html?utm_source=chatgpt.com</ref> ==== Озера ==== Природных грубых озер у крайні доста немного. Май изнамым є озеро [[Чхонджі (озеро)|Чхонджі]] (Небесноє озеро), на вирьхови [[Пектусан|Пектусана]]. Значну роль у водно-ресурсному аспектови ґеоґрафії играть и наявность искусственных водозборӱв, хоснованых про добытя едектроенерґії и орошіня сільськоґаздӱвськых земиль.<ref>https://geographic.org/world_fact_book_2013/korea_north/korea_north_geography.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Ростлинный и Звіринный світ == ==== Ростлины ==== Хащі заяли 64% території [[Корейска Людова Демократична Република|Северної Кореї]]. У гӱрськых районах много є иппен хвойных хащ из ялинками, соснов, піхтов. У май нижых краях май ростуть широколисті [[Лѣс|хащі]], де суть [[Дуб|дубы]], [[липа]], [[клен]].<ref>https://theworldfactbook.org/country/north-korea.html?utm_source=chatgpt.com</ref> ==== Звірі ==== Звіриный світ [[Корейска Людова Демократична Република|Северної Кореї]] (у актуаліті так иппен) май гӱрше знамый позад запертости державы. Изнамо ож живуть там [[Медвідь бурый|бурі медведі]], чорні ґімалайські медведі, [[Козуля|козулі]], [[Выдра|выдры]], [[Кабан|дикуны]], [[Олень цятнистый|цятнисті олені]], и многочисленні виды [[Птахы|птиць]]. Шор рідкых видӱв перебывавуть пуд державныв охранов позад угрозы удумираня и зменшіня території обываня.<ref>https://geographic.org/world_fact_book_2013/korea_north/korea_north_geography.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Природні ресурсы == [[Корейска Людова Демократична Република|Северна Корея]] мать значні запасы хосенных копалин. Ка май є на угиль, ґрафіт, мідь, олово, звисть, драґомітні металы, цинк, желізна руда, маґнезіт. Окрем того дякувучи горному рельєфови, держава мать великый гідроенерґетичный потенціал.<ref>https://theworldfactbook.org/country/north-korea.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Иппен позерайте == * [[Ґеоґрафія Републікы Корея]] * [[Ґеолоґія Корейського полуострова]] * [[Гідроґеолоґія Корейського полуострова]] * [[Сейсмічность Корейського полуострова]]. == Удкликованя == * [[Катеґорія:Ґеоґрафія Северной Кореї]] {{stub}} bf7miav64ca7dmhfxwk2stwggeub224 0 22572 173416 158528 2026-10-17T23:35:12Z Halajkovič 33393 173416 wikitext text/x-wiki '''Насе́леный пу́нкт''' — населеноє місто, [[Місто|варош]], [[село]], [[Мѣстечко|варощик]], [[хутор]], [[присілок]], первична єдениця розселеня [[Чоловік розумный|людий]] у межох єдного земелного баръера. == Історія == Первоначално постоянні поселеня взникли на самовольно захваченых територіях. Покӯльку особенно важным [[Геополитика|ґеополітичным]] фактором для усьых давньых світовых [[Цівілізація|цивілізацій]] и крайн были моря тай рікы&nbsp;— они узначали не напрямы міґрацій и заселеня, так и завоёваня и колонізації. Моря тай [[Ріка|рікы]] часто были межов и гатаром разных [[Етнос|етносӯв]]. Ґеополітичноє нахождіня крайн Централно-Выходной Европы бӯлшыв міров споєноє из [[Рік|ріками]] у системі «море&nbsp;— ріка&nbsp;— вододіл (волок, канал, перевал)&nbsp;— ріка&nbsp;— море». Они мали особенно важноє значеня у розвитю не уднушнёй, так и вонкашнёй торговлі. Торговля и гляданя новых торговых путю̄в, які мали воєнно-політичноє значеня, были причинов багатьох давніх конфліктӯв и мали необычано великоє значеня для розвитя державотворчых и градотворчых процесӯв (изокреме и на новых територіях).<ref name="Томенчук">Томенчук Б. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/2009_1/Tomenchyk.pdf Баварський Географ і річкові шляхи та гради в геополітиці середньовічної Європи]{{Dead link|date=квітень 2019}} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/ Карпати: людина, етнос, цивілізація. Науковий журнал]{{Dead link|date=квітень 2019}}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/karlec/2009_1/index.htm 2009, №&nbsp;1]{{Dead link|date=квітень 2019}}</ref> == У правилах дорожнёго кываня == У правилах дорожнёго кываня '''населеный пункт'''&nbsp;— застроєна територія (даже на папірёви), въїзды на яку и у́їзды из якої позначавуть ся дорожньыми знаками 5.45, 5.46, 5.47 тай 5.48, и годно ся супроводжовати знаками 5.53 тай 5.54.<gallery> Файл:UA_road_sign_5.49_(2021).svg|5.45. Начало населеного пункта Файл:UA_road_sign_5.50_(2021).svg|5.46. Кӯниць населеного пункта Файл:UA_road_sign_5.51_(2021).svg|5.47. Начало населеного пункта Файл:UA_road_sign_5.52_(2021).svg|5.48. Кӯниць населеного пункта Файл:UA_road_sign_5.53.svg|5.53. Начало застройкы населеного пункта Файл:UA_road_sign_5.54.svg|5.54. Кӯниць застройкы населеного пункта </gallery> == Иппен позерайте == * Поселеня Горного Типа * Адміністративно-територіална єдениця == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name="kabmin_traffic_law">[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran16#n16 ПОСТАНОВА № 1306 Про Правила дорожнього руху] - [[Кабінет Міністрів України]]</ref>}} * Поселення // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 158. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * [http://leksika.com.ua/12780212/legal/naseleniy_punkt Населений пункт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200809151644/https://leksika.com.ua/12780212/legal/naseleniy_punkt|date=9 серпня 2020}} // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-04-4</nowiki>. [[Катеґорія:Населены пункты]] 9xhwlltsusqqzzfur981r1z7q0isyze 0 22579 173214 168749 2026-10-17T17:41:01Z Engelseziekte 2261 delete 173214 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Очере́тино''' ([[Російскый язык|рус]]. Очеретино) ([[Україньскый язык|укр]]. Очеретине) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Покровськый район|Покровськӯм районови]], [[Донецька область|Донецькой области]], [[Україна|Украйины]]. [[Мѣстечко|Варощик]] из [[5. май|5 мая]] [[2024]] року окупіроватый ВС РФ. {{НП}} == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] основаный у [[1880]] році. До [[1917]] року быв [[Тиґла|тиґляный]] [[завод]]. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2001]] рӯк живе 4068 людий, из них подля языка: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число !Процент |- |[[Російскый язык|руськый]] |2218 |54.52% |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] |1817 |44.67% |- |[[Арменьскый язык|армяньскый]] |10 |0.25% |- |[[Циганськый язык|циганськый]] |9 |0.22% |- |[[Нїмецькый язык|німицькый]] |3 |0.07% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |2 |0.05% |- |[[Польскый язык|польскый]] |1 |0.02% |- |[[Румуньскый язык|румыньскый]] |1 |0.02% |- |инні |7 |0.18% |- class="sortbottom" !Усёго |4068 |100% |} == Реліґія == У Очеретино є Сято-Илліньскый храм Авдіёвського благочиня Донецькой епархії [[Україньска православна церьков (Московскый патріархат)|Украйиньской Православной Церкви МП]]. == Знамі Родаци == * [[Кириченко, Иван Василёвич|Кириченко Иван Василёвич]] ([[1916]]—[[2000]])&nbsp;— украйиньскый живописець. * [[Подушкоя Зиновій Ґриґорович|Подушко Зиновій Ґриґорович]] ([[1887]]—[[1963]])&nbsp;— [[Малярство|художник]], офіцер Армады [[Україньска людова републіка|УНР]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://bse.sci-lib.com/article085999.html Большая Советская Энциклопедия] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20140313105053/http://ukrssr.ru/Donezkaja.obl/JAsinovatskij.rajon/Oczeretino.html ІМСУ] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Донецькой области]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Покровскый район]] 360eh9azcvq09k1eifgcshh9jnmichu 0 22586 173217 159960 2026-10-17T17:41:26Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173217 wikitext text/x-wiki '''О́сінь'''&nbsp;— єдна из чотырёх [[Поры року|пӯр року]] миже [[Літо|літом]] тай [[Зима|зимов]]. Осінь&nbsp;— переходный сезон, кой стає замітным уменшіня світлового дне тай поступово знижать ся сириднёсуточна [[температура]] [[Воздух|воздуха]]. Складать ся из трёх [[Місяць (календарьный)|місяцю̄в]]: у [[Северна півкуля|Северному полушаріёви]]&nbsp;— [[Септембер|септембра]], [[Октобер|окто̄вбра]] тай [[Новембер|новембра]], у [[Южна півкуля|южному]]&nbsp;— [[Марец|марца]], [[Апріль|апріля]] тай [[Май|мая]]. == Астрономічна осінь == Астрономічна осінь наступать май пӯздно календарной: {| class="wikitable" border="1" ! ![[Метеорология|Календарна]] ![[Астрономія|Астрономічна]] |- |Северноє полушаріє |1 септембра&nbsp;— 30 новембра |Осіннёє руноденя (22-23 септембра)&nbsp;— зимнёє сонцестояня (21-22 децембра) |- |Южноє полушаріє |1 марца&nbsp;— 31 мая |Осіннёє руноденя (20-21 марца) — зимнёє сонцестояня (20-21 юна) |} За числом енерґії, што приходить уд [[Сонце|Сонця]], руноденя має быти серединов удповідных сезонӯв, єднак залержка у измінох температуры (обособленна фізичными властивостями воды и суши) задержує кліматичны переміны у руняню из астрономічными. Температурна задержка зависить уд положіня містности, того у єдных народӯв руноденя розниковувуть ге середину осени, у инных&nbsp;— начало. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Осінь]] 0xz1pj0iwftvwecq3nbqmqwlhi6p9jp 0 22603 173417 157832 2026-10-17T23:35:24Z Halajkovič 33393 173417 wikitext text/x-wiki '''Пробле́ма'''&nbsp;— тяжкоє про понятя [[Теорія|теоретичноє]] авадь практичноє звіданя, што трібує розъязаня, [[Вивчення|изучіня]], изслідованя. Проблема&nbsp;— объект (звіданя, хыба ци потреба чогось, завада уд надлишка ци наявности чогось, процес) явище такоє гі стимул дійства затрібователного характера&nbsp;— неудоволеный попыт ци нереалізовані потребы (нестача, одсутнӯсть авадь наявнӯсть хоть чого), дефект, хыба, ци угроза што мусить ціленаправлено ліквідовати проблему путём ухыленя взаємодійства ци переміны стана объекта, себе ци свого ставліня до дійств. == Розъязаня == План вирішення проблемного звіданя из взгляда менеджмента и системного аналіза углядить так{{Sfn|Осовська Г. В.|2003}}{{Sfn|Дем'яненко С. І.|2005}}{{Sfn|Шоробура І. М.|2015}}: * ''Формулёваня проблемы.'' *: Уокремленя и формулёваня ключовых звідань, што трібувуть рішіня. Узначеня областий на які тоты рішіня вплывавуть. * ''Оцінка релевантной информації.'' *: Збӯр, обробка и аналіз усёї доступної информації, што дотулят ся проблемы. Пудготовка аналітичных выводӯв. * ''Постановка цілий тай задач.'' *: Розмежованя общых цілий и конкретных специфічных задач на пути досягнутя. * ''Выбор конкретного напряма дійства.'' *: Найдіня баланса миже елементами ризка, обсягами роботы, яку буде мусай учинити, ресурсами, удведеным часом тай резултатами. * ''Планованя и контроль исполніня.'' *: Розподіл задач у иерархії исполнителю̄в (делеґованя), складаня ґрафікӯв исполніня уддільных етапӯв, инштрукцій, удповідалных особ, авадь изрунялных трафаретӯв. * ''Оцінка исполеных дійств.'' *: Узначеня накӯлько тоты дійства наблизили до рішіня поставленой проблемы, рішили ї, авадь леш углыбили ї. Соудношіня запланованых резултатӯв из досягнутыми. == Приклады == * [[Проблема (література)]] * [[Соціална проблема]] * [[Технічна проблема]] * [[Проблема остановкы]] * [[Проблема 2038 року]] * [[Проблема 2000 року]] == Иппен позерайте == * [[Припущіня]] * [[Ґіпотеза]] * [[Ситуація]] * [[Теорія]] == Удкликованя == {{Reflist|2|refs=}} * Проблема // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 524. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — <nowiki>ISBN 966-531-128-X</nowiki>. * ''І. Бичко''. Ситуація // ФЕС, с.585 * {{Книга |тітул=Дем'яненко С. І. |ответственный= |місто={{К.}} |рік=2005 |сторінок=347 |isbn= |ref=Дем'яненко С. І. }} * {{Книга |тітул=Осовська Г. В. |ответственный= |місто={{К.}} |рік=2003 |сторінок= |isbn= |ref=Осовська Г. В. }} * {{Книга |тітул=Слободянюк А. В., Андрущенко Н. О. |часть=1.5.4 Процес ухвалення рішення |ответственный= |місто={{comment|Вінниця|Вінниця}} |рік=2010 |сторінок=120 |isbn= |ref=Слободянюк А. В. }}<templatestyles src="Comment/styles.css" />{{Книга |тітул=Слободянюк А. В., Андрущенко Н. О. |часть=1.5.4 Процес ухвалення рішення |ответственный= |місто={{comment|Вінниця|Вінниця}} |рік=2010 |сторінок=120 |isbn= |ref=Слободянюк А. В. }} * {{Книга |тітул=Шоробура І. М. та ін. |ответственный= |місто={{К.}} |рік=2015 |сторінок= |isbn=978-966-2597 |ref=Шоробура І. М. }} * Проблема // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 274. * Проблема // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — <nowiki>ISBN 978-966-346-923-2</nowiki>. {{ac}} [[Катеґорія:Мышліня]] [[Катеґорія:Розъязаня задач]] [[Катеґорія:Лоґіка]] 2k5hbrwjxco6fae5c6zkcfq8mi1mz1b 0 22605 173418 172632 2026-10-17T23:35:40Z Halajkovič 33393 173418 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ова́л''' (уд {{Lang-la|ovum}}&nbsp;— [[яйце]])&nbsp;— замкнута [[Опуклӱсть|опукла]] плоска [[лінія]]. При тому пуд [[Опуклӱсть|опуклӱстёв]] розумівуть свойство [[Крива|кривої]] мати из любыв [[Пряма|прямыв]] не бӱлше [[2 (число)|двох]] (дійсных) общых [[Точка|точок]]. * [http://mathworld.wolfram.com/Oval.html Mathworld] [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] {{Ref-en}} [[Катеґорія:Кривы]] [[Катеґорія:Ґеометрія]] [[Катеґорія:Геометричны фигуры]] [[Катеґорія:Овал]] sb8t4mn7mzbwpyf0non4e3jsr1qcryc 0 22609 173409 172180 2026-10-17T23:33:39Z Halajkovič 33393 173409 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Гро́дненьска о́бласть''' ([[Білоруськый язык|біл]]. Гродзненская вобласць) ([[Російскый язык|рус]]. Гродненская область) ([[Польскый язык|пол]]. Obwód grodzieński) ([[Літовскый язык|лит]]. Gardino sritis) — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Білорусь|Білоруси]]. Адміністративный центр — [[Гродно]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[20. септембер|20 септембра]] [[1944]] року. [[Файл:Hrodna_Region_1944-1946.jpg|ліворуч|міні|Гродненьска область у 1944—1946&nbsp;роках.]] [[Файл:Гродненская_область_в_1944-1954.jpg|ліворуч|міні|Гродненьска область у 1946—1954&nbsp;роках.]] == Обывательство == [[Файл:BelarusHrodnaRegion.png|праворуч|міні|Місто области на карті Білоруси.]] У [[Область|области]] на [[2009]] рӯк живе 1 062 381 чилядник, их них: {| class="standard" ! !1959 !1970 !1979 !1989 !1999 !2009 |- |Білорусы |646 718 |729 381 |698 420 |702 208 |738 216 |715 249 |- |Полякы |332 430 |276 507 |299 250 |300 836 |294 090 |230 810 |- |Русы |72 250 |86 145 |99 597 |124 250 |119 200 |87 451 |- |Украйинці |12 004 |16 230 |18 677 |23 401 |21 166 |14 983 |- |Литовці |… |4 224 |3 427 |3 087 |2 964 |2 153 |- |Татары |2 075 |2 086 |2 177 |2 462 |2 161 |1 710 |- |Армяне |… |193 |191 |461 |1 049 |905 |- |Азербайджанці |… |142 |194 |526 |581 |678 |- |Жиды |3 744 |3 199 |2 653 |2 208 |938 |537 |- |Цигани |… |226 |330 |376 |452 |372 |- |Німці |… |171 |276 |435 |669 |329 |- |Молдаване |… |151 |274 |471 |415 |319 |- |Грузины |… |169 |167 |224 |285 |264 |- |'''Усёго''' |'''1 076 789''' |'''1 120 395''' |'''1 127 465''' |'''1 163 608''' |'''1 185 178''' |'''1 072 381''' |} {| class="standard" ! !1959 !1970 !1979 !1989 !1999 !2009 |- |Білорусы |&nbsp;60,06&nbsp;% |&nbsp;65,10&nbsp;% |&nbsp;61,95&nbsp;% |&nbsp;60,35&nbsp;% |&nbsp;62,29&nbsp;% |&nbsp;66,70&nbsp;% |- |Полякы |&nbsp;30,87&nbsp;% |&nbsp;24,68&nbsp;% |&nbsp;26,54&nbsp;% |&nbsp;25,85&nbsp;% |&nbsp;24,81&nbsp;% |&nbsp;21,52&nbsp;% |- |Русы |&nbsp;6,71&nbsp;% |&nbsp;7,69&nbsp;% |&nbsp;8,83&nbsp;% |&nbsp;10,68&nbsp;% |&nbsp;10,06&nbsp;% |&nbsp;8,15&nbsp;% |- |Украйинці |&nbsp;1,11&nbsp;% |&nbsp;1,45&nbsp;% |&nbsp;1,66&nbsp;% |&nbsp;2,01&nbsp;% |&nbsp;1,79&nbsp;% |&nbsp;1,40&nbsp;% |- |Литовці |&nbsp;… |&nbsp;0,38&nbsp;% |&nbsp;0,30&nbsp;% |&nbsp;0,27&nbsp;% |&nbsp;0,25&nbsp;% |&nbsp;0,20&nbsp;% |- |Татары |&nbsp;0,19&nbsp;% |&nbsp;0,19&nbsp;% |&nbsp;0,19&nbsp;% |&nbsp;0,21&nbsp;% |&nbsp;0,18&nbsp;% |&nbsp;0,16&nbsp;% |- |Армяне |&nbsp;… |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,04&nbsp;% |&nbsp;0,09&nbsp;% |&nbsp;0,08&nbsp;% |- |Азербайджанці |&nbsp;… |&nbsp;0,01&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,05&nbsp;% |&nbsp;0,05&nbsp;% |&nbsp;0,06&nbsp;% |- |Жиды |&nbsp;0,35&nbsp;% |&nbsp;0,29&nbsp;% |&nbsp;0,24&nbsp;% |&nbsp;0,19&nbsp;% |&nbsp;0,08&nbsp;% |&nbsp;0,05&nbsp;% |- |Цигани |&nbsp;… |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,03&nbsp;% |&nbsp;0,03&nbsp;% |&nbsp;0,04&nbsp;% |&nbsp;0,03&nbsp;% |- |Німці |&nbsp;… |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,04&nbsp;% |&nbsp;0,06&nbsp;% |&nbsp;0,03&nbsp;% |- |Молдаване |&nbsp;… |&nbsp;0,01&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,04&nbsp;% |&nbsp;0,04&nbsp;% |&nbsp;0,03&nbsp;% |- |Грузины |&nbsp;… |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,01&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |&nbsp;0,02&nbsp;% |} <gallery class="left" heights="240" widths="200"> Файл:Belarusians_in_Hrodzienskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|Дараб білорусӯв по районох{{legend|#b00|>90%}}{{legend|#f44|80–90%}}{{legend|#f88|70–80%}}{{legend|orange|60–70%}}{{legend|#fd9|50–60%}}{{legend|#ff9|40–50%}}{{legend|white|<40%}} Файл:Poles_in_Hrodzienskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|Дараб полякӯв по районох{{legend|Black|>50%}}{{legend|Indigo|30–50%}}{{legend|DarkMagenta|20–30%}}{{legend|MediumOrchid|10–20%}}{{legend|Plum|5–10%}}{{legend|Thistle|2–5%}}{{legend|White|<2%}} Файл:Russians_in_Hrodzienskaja_voblasć,_Belarus_(2009_census).png|Дараб русӯв по районох{{legend|#009|>10%}}{{legend|#33f|8–10%}}{{legend|#66f|5–8%}}{{legend|#aaf|<5%}} </gallery> == Вароші == Вароші из обывательством поверх 20 тысяч особ: {| class="standard" align="center" |+ !Назва вароша !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) |- |[[Гродно]] | align="right" |338200 |- |[[Ліда (варош)|Ліда]] | align="right" |95800 |- |[[Слонім]] | align="right" |50800 |- |[[Вовковыйськ]] | align="right" |46500 |- |[[Смаргонь]] | align="right" |36900 |- |[[Новогрудок]] | align="right" |30800 |+ |} == СМИ == * [[«Рэгіянальная газета»]] ({{Lang-rue|Реґіонална новинка}})&nbsp;— каждотыжднёва общественно-політична новинка [[Білоруськый язык|білоруськым языком]]. == Знамі Родаци == * [[Мокржецькый, Сіґізмунд Александрович|Мокржецькый Сіґізмунд Александрович]]&nbsp;— професор, ентомолоґ и фітопатолоґ, изслідователь Біловежской пущи. * [[Володось, Микула Леонтіёвич|Володось Микула Леонтіёвич]] — советьскый тай украйиньскый сердцёво-судинный хірурґ и ученый. Дохтор медициньскых наук. Лауреат Премії им. О. М. Бакулєва. == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20060516013530/http://region.grodno.by/ Гродненський обласний виконавчий комітет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060516013530/http://region.grodno.by/|date=16 травня 2006}} * [https://web.archive.org/web/20081121130640/http://www.emaps-online.com/rus_win/maps/oblast/obl_grodno/map.shtml Карти області й районів, плани міст] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081121130640/http://www.emaps-online.com/rus_win/maps/oblast/obl_grodno/map.shtml|date=21 листопада 2008}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Білоруси]] [[Катеґорія:Гродно]] [[Катеґорія:Гродненьска область]] [[Катеґорія:Административны части Білоруси]] suarl169tz07wpsxhn11bwj2xyju29q 0 22616 173410 153373 2026-10-17T23:34:03Z Halajkovič 33393 173410 wikitext text/x-wiki '''Ту́р''', авадь '''Бы́к пе́рвісный''' ({{Lang-la|Bos primigenius}}; {{Lang-en|aurochs}}, иппен изнамый ге {{Lang-la|urus, ure}})&nbsp;— [[Вид (біолоґія)|вид]] вымерлых дикых представникӯв рода бык (''Bos''). Є собственно предок [[Корова|свійського быка]] (великої рогатої худобы). Быв ширеный у [[Европа|Европі]], Централӯв и юго-выходнӯв [[Азія|Азії]], севернӯв [[Африка|Африці]]. Жив у [[Лѣс|хащах]], [[Лісостеп|лісостепови]], [[Степ|степах]]. == Синонімы == * ''Bosurus minutus'' (1911) * ''Bos. namadicus'' (1859) * ''Bos taurus'' * ''Bos indicus'' * ''Bos urus'' == Пудвиды == * †''Bos primigenius primigenius'' (Bojanus, 1827)&nbsp;— евразійськый тур. * †''Bos primigenius namadicus'' (Falconer, 1859)&nbsp;— індійськый тур. * †''Bos primigenius africanus'' або ''mauretanicus'' (Thomas, 1881)&nbsp;— североафриканьскый тур. == Общый опис == Тур&nbsp;— великый бык (жива маса до 1200&nbsp;кг, высота у холці&nbsp;— до 200 см), из тяжкыв [[Голова|головов]], довгыми развитыми [[Рогы|рогома]], высокыми, мӯцными лабами, чорної, чорно-бурої и челленої мастий.<ref name="Підпала" /> Тур удзначав ся великыв силов, скоростёв, злым норовом.<ref name="Бусенко" /> Самка тура за період лактації давала 500—700&nbsp;кг молока.<ref name="Підпала" />Современнв велика рогата худоба происходить уд пары разновидӯв дикого тура, миже якых уділявуть такі: европскый, азійськый тай африканьскый. О.&nbsp;О.&nbsp;Браунер довӯг близку подобнӯсть тура и сірої степової худобы не леш за будовов [[Череп|черепа]], а и [[Скелет|скелета]].{{Center|<gallery widths="160px" heights="150px" perrow="4"> Файл:Bos_primigenius_Vig_uroksen.jpg|[[Скелет]] тура Файл:Bos_primigenius_Czaszka_tura.jpg|[[Череп]] тура Файл:Aurochs reconstruction.jpg|Реконштрукція евразійського пудвида тура (''B. p. primigenius'') по обстанкох, найденых у [[Брауншвейг|Брауншвейгови]] Файл:Aurochs liferestoration.jpg|Порівняння розмірів тура, бика свійського та людини Файл:Indian Aurochs B p namadicus 3.jpg|Відтворення індійського підвиду (''B. p. namadicus'') та умов його проживання Файл:Lascaux painting.jpg|Наскельні доісторичні зображення турів у [[Печера Ласко|печері Ласко]] </gallery>}} == Символіка == * Тур&nbsp;— єден из [[Славяне|словяньскых]] народных символӯв. Згаданий в ряді художніх творів, народних казках, переказах та бувальщинах. * Голова тура&nbsp;— старый символ и герб Молдавії, [[Молдавськоє княжество|Молдавського княжества]] т [[Буковина|Буковины]]. Гербова леґенда, у якӯв охота на тура споєна из основаням Молдавськой державности, описана у Словяно-молдавському літописови 1359—1504 рокӯв. {{Center|<gallery> Тур аверс.jpg|[[Тур (стріберна монета)]]<br/>аверс Тур реверс.jpg|[[Тур (стріберна монета)]]<br/>реверс Coat of arms of Moldavia.svg|[[Герб Молдавії]] Wappen_Herzogtum_Bukowina.png|[[Герб Буковины]] POL_województwo_kaliskie_IRP_COA.svg|[[Каліськый тур|Каліш]] POL_Bielsk_Podlaski_COA.svg|[[Герб Бялы Пудляськой]] Турівка._Згурівський_район_Київської_області.jpg [[Герб села Турівка]] </gallery>}} == Иппен позерайте == * [[Ватуссі]] * [[6043 Аврокс]]&nbsp;— [[Астероид|астероід]], назватый на честь сёго [[быдла]] ([[Анґліцькый язык|анґліцька]] назва). * [[Туров]] == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_9_T_Kh/page/n77/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Тур] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — <nowiki>ISBN 5-7707-4049-3</nowiki>. * Підпала Т.&nbsp;В.&nbsp;Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини: Навч. посібник,&nbsp;— Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с. 22-24 * Тур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006. * Тур // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1940-1941. — 1000 екз. [[Катеґорія:Ссавцї]] [[Катеґорія:Быкові]] [[Катеґорія:Быкы]] [[Катеґорія:Вымерлі ссавці]] aka611glkbpx5g0etukz8oxbdzdobji 0 22629 173344 168738 2026-10-17T22:55:10Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173344 wikitext text/x-wiki [[Файл:Ukraine-Polissya.png|міні|300x300пкс|Поліся]] '''Полі́ся'''<ref>[[Білоруськый язык|біл]]. ''Палессе'', [[Польскый язык|пол.]] ''Polesie'', [[Російскый язык|рус]]. ''Полесье'', [[Україньскый язык|укр]]. ''Полісся''.</ref> — [[реґіон]] у [[Выходна Европа|Выходнӯв Европі]] у составови 4 [[Штат|держав]], [[Польско]], [[Росія]], [[Білорусь]] и [[Україна|Украйина]]. Лежить при [[Ріка|ріці]] [[Западный Буг]] и [[Припять]]. Корінноє [[обывательство]] — [[Поліщукы]]. == Ґрунты == Близко 70&nbsp;% території Поліся покрывавуть попільнякові (пудзолисті) ґрунты, 15&nbsp;%&nbsp;— болотяні и торфово-болотяні ґрунты{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Фауна == Позад діяльности людий &nbsp;— так ге массова охота, даякі виды пропали из Поліся зовсім, авадь же ихньый ареал змістив ся на [[Сѣвер|север]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. Ищи у [[XVII. стороча|XVII]] сторочови на Полісю трафляли ся [[Тур|туры]] и [[Зубр|зубры]], у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочови водили ся [[Білка летяга|білкы-летягы]], у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу&nbsp;— [[Россомаха|россомахы]], [[Медвідь (чеперушка)|медведі]] и [[Лось|лосі]]{{Sfn|Кубійович|Сидорук-Паульс|1955—2003}}. == Історія == [[Файл:Polissia,_1613.jpg|міні|300x300пкс|Поліся на карті Великого Княжества Литовського («Карті Радзивила») від Віллема Блау та Гесселя Ґеррітца, виданій у 1613 році в Амстердамі. Осібно на мапі подане пояснення: «''Підлісся (Podlesia), інші називають Полісся (Polesia), містні жытелі называвуть Поліся (Polesio)&nbsp;— часть Литвы, межить из Волынёв, лісистоє и болотистоє, уд того и дӯстало назву. Мед и рыба у такому достаткови, што усі сусідні краї уживавуть рыбу удсю̄ть. Сушать вон и уставлявуть на продаж''».]] Первый раз назва «Поліся» споминать ся у Ипатьевському літописови у 1274 році, кой луцькый князь Мстислав Данилович «шелъ бяшеть от Копыля воюя по Полѣсью» (ныні варош Копыль&nbsp;— районный центр [[Міньска область|Міньской области]], [[Білорусь]]){{Sfn|Андрощук|2011}}. Из [[XV. стороча|XV]] стороча термін ''Поліся'' зачинать хосновати ся у письменных жрідлах (раз&nbsp;— у «Історії Польска» Яна Длуґоша), а из XVII стороча&nbsp;— на картах (раз&nbsp;— на карті Великого Княжества Литовського уд Томаша Маковського, учиненӯв у [[Амстердам|Амстердамови]] у 1613 році){{Sfn|Андрощук|2011}}. [[Файл:Chornobyl_radiation_1996_(uk).svg|міні|Карта радіоактивного знехаріня изотопом цезія-137 станом на [[1996]] рӯк унаслідок [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльскӯв АЕС]]]] == Карты == {{Center|<gallery widths="185" heights="150"> Geological map of Polissia, 1874.jpg|Ґеолоґічна карта Поліся, 1874 рӯк Levelling map of Polissia, 1874.jpg|Мапа Полісся з позначенням ходових ліній загального [[нівелювання]], 1874 рік Hydrographic map of Polissia, 1898.jpg|Гідрографічна мапа Полісся за даними 1874-1898 років Hypsometric map of Polissia, 1898.jpg|[[Гіпсометричні карти|Гіпсометрична мапа]] Полісся, 1898 рік </gallery>}} == Ґалерея == {{Center|<gallery widths="150" heights="150"> Ivan Ivanovich Shishkin - Marsh in Polesia, 1890.jpg|[[Шишкін Іван Іванович|Иван Шышкін]]. «Поліські болота», 1890 рӯк Museum_of_Folk_Architecture_and_Ethnography_in_Pyrohiv_2393.jpg|Поліська [[пасіка]] тай Воскресеньска цирьков из села [[Кисоричі]], [[Ровненьска область]]. [[Націоналный музей народної архітектуры и быта Украйины]] Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden building - 2397.jpg|Окружный двӯр из села [[Соловьї (Старовижівський район)|Солов'ї]], [[Волыньска область]]. Національний музей народної архітектури та побуту України Museum of Folk Architecture and Ethnography in Pyrohiv - old wooden house - 2392-1.jpg|Поліська [[пасіка]] та Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненська область. Національний музей народної архітектури та побуту України Иван Иванович Шишкин - Берёзовый лес.jpg|Поліський краєвид </gallery>}} == Иппен позерайте == * [[Украйиньскоє Поліся]] * [[Поліщукы]] * [[Поліщуцькый язык]] * [[Берестейщина]] * [[Пінщина]] * [[Пудляшя]] * [[Стародубщина]] == Удкликованя == {{Reflist|1|group="ком."}}{{Reflist|2|refs=<ref name="ПСРЛ">{{ПСРЛ|2|873}}</ref> <ref name="ЕСЛГНПД">{{книга |частина = Полѣсьє |автор = |заголовок = Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі |посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001418 |відповідальний = Відп. ред. [[Стрижак Олексій Сильвестрович|О.С.Стрижак]] |місце = {{К.}} |видавництво = [[Наукова думка]] |рік = 1985 |том = |сторінок = 256 |сторінки = 107 |isbn = |ref = ЕСЛГНПР }}</ref> <ref name="УЗЕ">{{УЗЕ|2|1096|стаття=Полісся}}</ref> <ref name="УРЕ">{{УРЕ|8|476|стаття=Полісся|ref=}}</ref> <ref name="Порицька">{{cite web |author1=Порицька О. |title=Полісся |url=http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ |website=http://bervy.org.ua |publisher=Берви |accessdate=16 березня 2020 |language=uk |date=23 серпня 2013 |archive-date=16 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200216155504/http://bervy.org.ua/2013/08/polissya/ }}</ref>}}  * Традиційна архітектура регіонів України: Полісся / А.&nbsp;Г.&nbsp;Данилюк; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка.&nbsp;— Л. : Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001.&nbsp;— 147 c.&nbsp;— Бібліогр.: 135 назв. * Література та культура Полісся / Відп. ред. та упоряд. Г.&nbsp;В.&nbsp;Самойленко та ін.; Ніжинський держ. педагогічний ін-т ім. М.&nbsp;В.&nbsp;Гоголя.&nbsp;— Ніжин: Наука-Сервіс, 1990—2001. * Природні ресурси прісних підземних вод Українського Полісся: [монографія] / Г.&nbsp;О.&nbsp;Білявський ; [відп. ред. А.&nbsp;Є.&nbsp;Бабинець ; рец.: К.&nbsp;М.&nbsp;Варава, І.&nbsp;Ф.&nbsp;Вовк] ; АН УРСР, Ін-т геолог. наук.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1971.&nbsp;— 127 с. : табл. * Українське Полісся: фізико-геогр. нарис / О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич ; [ред. В.&nbsp;І.&nbsp;Шпортюк ; ред. мап І.&nbsp;П.&nbsp;Лебедєв].&nbsp;— Київ: Рад. шк., 1962.&nbsp;— 161, [3] с., [3] арк. мап: мапи, рис., табл., фот. * Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — 255 с. * {{SgKP|VIII|579|Polesie}} * ''Ясь О.'' Експедиція 1932&nbsp;р. для обстеження промисловості Правобережного (Київського) Полісся як незавершений науковий проєкт Олександра Оглоблина // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / Відп. ред. І. Гирич і Л. Рудницький.&nbsp;— Нью-Йорк; Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 2021. –&nbsp; С. 211—231. https://www.academia.edu/63850306 * ''Сагайдак Андрій.'' Загублений світ Полісся. Природа та люди великих боліт.&nbsp;— К.: Віхола, 2024. * ''Bieder Hermann''. Спроби нормування західнополіської літературної мікромови в Білорусі // Acta Polonico-Ruthenica.&nbsp;— Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego, 2001.&nbsp;— T. VI.&nbsp;— C. 429—437. * [https://web.archive.org/web/20200216121437/http://www.polissia.com/ Полісся | Історія, культура, традиції та природа Полісся] [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] * ''Бужанський&nbsp;А.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/buzhanskyj-a-rika-prypyat-ta-yiyi-doplyvy-stari-vodni-shlyahy-mizh-dorichchyam-chornogo-morya-i-baltykom-georrafichno-arheologichna-studiya/ Ріка Прип'ять та її допливи. Старі водні шляхи між доріччям Чорного моря і Балтиком (географічно-археологічна студія).] [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.]&nbsp;— Вінніпег: Інститут дослідів Волині, 1966.&nbsp;— 40&nbsp;с., мапа * Мойсієнко В. [http://eprints.zu.edu.ua/9653/1/Монографія.pdf Фонетична система українських поліських говорів у XVI—XVII&nbsp;ст.] [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] Монографія.&nbsp;— Житомир, 2006.&nbsp;— 446 с. * Пазинич В. Г [https://web.archive.org/web/20220108225156/https://www.academia.edu/3535261/Origin_of_Polesie_lakes_and_parabolic_dunes Походження Поліських озер та параболічних дюн] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (Пазинич В. Г. Происхождение Полесских озер и параболических дюн, Pazynych V. Origin of Polesie lakes and parabolic dunes) [[Катеґорія:Ґеоґрафія Волиньской области]] [[Катеґорія:Историчны области Украины]] [[Катеґорія:Поліся]] [[Катеґорія:Историчны области Білоруси]] [[Катеґорія:Білорусія]] [[Катеґорія:Регионы Европы]] {{Стыржень}} 1y2vbmo60768ftp6b0drf00ml3v689m 0 22638 173411 167578 2026-10-17T23:34:13Z Halajkovič 33393 173411 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ро́вненьскый райо́н''' ({{lang-uk|Рівненський район}}, [[Російскый язык|рус.]] ''Ровненский район'', {{lang-pl|Rejon rówieński}}, {{жрідло2|[[Поліщуцькый язык|пол.]] ''Ривнэньськыj раён''}}) — [[район]] у [[Рівненьска область|Ровненьскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Рівне|Ровно]]. == Ґеоґрафія == Площадь — 7216,6 км². На [[Сѣвер|северови]] межить из [[Сарненьскый район|Сарненьскым районом]], на [[Югозапад|юго-западови]] — из [[Дубеньскый район|Дубеньскым районом]]. == Історія == [[Район]] сотвореный [[20. януар|20 януара]] [[1940]] року. [[21. януар|21 януара]] [[1959]] року ид Ровненьскому районови были припоєны части територій упраздненых [[Александрійськый район (Ровненьска область)|Александрійського]] и [[Тучиньскый район|Тучиньского]] районӯв. [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року<ref>{{Cite web |language=uk |url=http://www.golos.com.ua/article/333466 |title=Про утворення та ліквідацію районів |work=www.golos.com.ua |access-date=2020-07-18 |archivedate=2021-07-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210709121303/http://www.golos.com.ua/article/333466 }}</ref> у резултатови адміністративно-територіалной реформы [[район]] был '''''укрупненый''''', у ёго состав войшли території: * Ровненьского района, * Березновського района, * Гощаньского района, * Здолбунӯвського района, * Корецького района, * Костопольского района, * Острозького района, * и иппен [[Місто|варошӯв]] областного значеня [[Рівне|Ровно]] и [[Острог (Украйина)|Острог]]. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[2022]] рӯк живе 625 543 людий.{{жрідло}} == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=12.08.2011&rf7571=28168 Учетная карточка района на сайте Верховной рады Украины]{{Ref-uk}} [[Катеґорія:Ровненьскый район]] [[Катеґорія:Рівненьска область]] [[Катеґорія:Рівне]] [[Катеґорія:Районы Ровненьской области]] [[Катеґорія:Волынь]] ln90n3zh64iwtvz7gsf3ruxvb1t0ui8 0 22648 173412 171778 2026-10-17T23:34:20Z Halajkovič 33393 173412 wikitext text/x-wiki '''Біго́р''', '''Біга́р''' ([[Румуньскый язык|рум]]. ''Munţii Bihorului'', [[Мадярскый язык|мад]]. ''Bihar-hegység, Bihari-havasok'') — [[Горы|горный]] масив на [[Запад|западови]] [[Румуньско|Румыниї]] миже [[Ріка|ріками]] [[Крішул-Алб]] на [[Юг|югови]] тай [[Крішул-Репеде]] на [[Сѣвер|северови]]. Складеный [[Лупок|кристалічными сланцями]] и [[Ґраніт|ґранітами]], [[Мезозой|мезозойськыми]] [[Піщаник|піщаниками]], [[Конґломерат|конґломератами]], [[Глиняный сланець|глиняными сланцями]], [[Вапняник|вапняками]] є загаслі [[Вулкан|вулканы]]. Майвирьхня вышка&nbsp;— [[гора]] [[Кукурбета]], 1849&nbsp;м. На берегах [[Бук|букові]] и хвойні хащі; земледілство до 1200&nbsp;м. Горы Бігор богаті на залягы [[Желізна руда|желізных руд]] и [[Боксит|бокситӯв]]. Населены пункты: Брад, Васкеу, [[Штей (Бігор)|Штей]], [[Феріче (Бігор)|Феріче]], Нукет, Белца, [[Арьєшень]], [[Аврам Янку (Алба)|Аврам Янку]], [[Кымпень (Бігор)|Кымпень]], [[Абруд (Бігор)|Абруд]] и другі. == Удкликованя == * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. == Карты == [[Файл:Apuseni_in_Romania.jpg|ліворуч|міні|Схема гӯр Западной Румыниї]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Румынии]] [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма]] [[Катеґорія:Румыния]] 5efigirh48qwfkxuapn7e4va9ajh8gb 0 22666 173113 153641 2026-10-17T14:27:46Z Engelseziekte 2261 delete 173113 wikitext text/x-wiki {{Delete}} * '''нео-''' — префікс, походить од {{lang-grc|νέα}}, што значить '''новый'''. * [[Нео (Матрікс)|Нео]] — фіктівна постава зо серії філмів ''[[Матрікс]]''. * [[Нео (язык)|нео]] — меджінародный помочный плановый язык. {{чеперушка}} b4dacrxsglzek1hwsu4uys3okzqjlh9 0 22677 173413 165811 2026-10-17T23:34:27Z Halajkovič 33393 173413 wikitext text/x-wiki '''Чорно́быльська зо́на удчуждіня́'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Чорнобильська Зона відчудження) ([[Білоруськый язык|біл]]. Зона адчужэння Чарнобыльскай АЭС) ([[Російскый язык|рус]]. Чернобыльская зона отчуждения) — заказана про слободный доступ територія, што зазнала интенсивного знехаріня довгоживущыми радіонуклідами у наслідкови [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльськӱв АЕС]]. Зона установлена у [[1986]], пӱсля евакуації чиляди из 30-кілометрової зоны вокруг станції. Площадь території&nbsp;— 2576,9 км². У зоні удчуждіня, и иппен зоні бизӱвного (мусайного) удселеня проведено закрытя містных рад. == Класіфікація зоны == Чорнобыльська зона включать север Вышгородського района [[Киёвська область|Киёвської области]], де є: сама електростанція, вароші [[Чорнобыль]] тай [[Припять (мѣсто)|Припять]], север Вышгородського района Киёвської области (у тому числі варощик Поліськоє тай варощик Вільча), и иппен часть [[Жытомирьска область|Жытомирської области]] аж до граници из [[Білорусь|Білорусёв]]. == Державноє управліня == Територіёв управлять Державноє аґентство Украйины из управліня зонов удчуждіня, што входить у состав Міністерства еколоґії и природных ресурсӱв Украйины. {{Панорама|Chernobyl and Pripyat - June 2013.jpg|937px|Панорама нынішнёї зонз удчуждіня}} == Сотворіня спеціалного заказника == [[13. авґуст|13. авґуста]] [[2007]]. року [[Президент Украйины]] [[Віктор Ющенко]] пудписав Указ за сотворіня на території площадёв у 48 870 гектарӱв у межох зоны удчуждіня и зоны бизӱвного (мусайного) удселеня ([[Киёвська область]]) общозоолоґічного заказника общодержавного значіня&nbsp;— «Чорнобыльськый спеціалный»<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |access-date=27 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140306142203/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |archivedate=6 березня 2014 }}</ref>. == Воєнноє хоснованя == У авґустови 2019. року Націонална ґвардія Украйины пудтвердила, што періодично проводить у [[Припять (мѣсто)|Припяти]] воєнні учіня «бій у місті»<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2019/08/01/chornobil-yak-poligon/ |title=Нацгвардія використовує Чорнобиль як полігон |author= |date=2019-08-01 |work=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |archiveurl= |archivedate= |access-date=1 серпня 2019 }}</ref>. 24. фебруара 2022. року у ходови Російського вторжіня на Украйину російські вӱйська зайшли на територію зоны удчуєдіня, пересікши границю из Білорусёв. Чорнобыльська атомна електростанція была захвачена, а персонал станції обстав ся у пудвішеному станови. == Ґалерея == {{Панорама|New Safe Confinement March 2016.jpg|937px|Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком}}{{Панорама|THE CHERNOBYL PLANT UKRAINE SEP 2013 (9916365725).jpg|937px|Панорама АЕС після катастрофи}} == Иппен позерайте == * Чорнобыльска атомна електростанція * [[Чорнобыльська катастрофа|Чорнобыльска катастрофа]] * [[Припять (мѣсто)|Припять]] * [[Чорнобыль]] * Новый чорнобыльскый саркофаг * Оформляндія * Чормет * Радіоактивноє знехаріня * [[S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоигор)]] * Хащові пожары у Чорнобыльскӯв зоні 2020 == Удкликованя == * [https://dazv.gov.ua/ua Державне Агентство України з управління Зоною Відчуження] * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/15/#32518 Зона безумовного (обов'язкового) відселення] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-00-8</nowiki>. * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/16/#33944 Зона відчуження] // Юридична енциклопедія * [https://web.archive.org/web/20090903141112/http://www.chornobyl.in.ua/pollution_rn_ua.htm '''Характеристика зони відчуження ЧАЕС.'''] Детальна інформація про історію створення та сучасний стан покинутих, радіаційно-забрудених територій. * [http://markian.info/ '''Маркіян Камиш''']&nbsp;— український письменник, провідною темою творів якого є Чорнобильська Зона. * [http://lplaces.com/ua '''Репортажі з покинутих містечок та сіл чорнобильської зони відчуження.'''] * [http://glavred.info/print/articles/17684.prn ''Тетяна Катриченко''. Доступний Чорнобиль. На скільки влада планує відкрити зону відчуження? // Главред, 24.12.2010]{{Dead link|date=серпень 2019}} * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/380049 Юрій АНДРЕЄВ: Придатною для життя 10-кілометрова зона не стане ніколи // Країна, №&nbsp;68 за 22.04.2011] * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/379752 Чи може Чорнобильська зона бути ефективною&nbsp;— експерт про проблеми ЧАЕС // Країна, №&nbsp;68, 22.04.2011] * http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/700/2007. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про оголошення природної території загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний». * [https://youtube/tjL0pVYvyGs https://youtu.be/tjL0pVYvyGs]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Чорнобильська зона відчуження. Жовтень 2019 року. * [https://suspilne.media/683862-mindovkilla-predstavilo-strategiu-rozvitku-cornobilskoi-zoni-vidcuzenna/ Міндовкілля представило стратегію розвитку Чорнобильської зони відчуження] * [https://ips.ligazakon.net/document/KR240049 Про схвалення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024 - 2032 роки] [[Катеґорія:Кыёвска область]] [[Катеґорія:ЧЗУ]] [[Катеґорія:Чорнобыльська катастрофа]] mn8hh4xudn1onfhrkzopfj0ze0jo4p4 0 22681 173408 153753 2026-10-17T23:33:18Z Halajkovič 33393 173408 wikitext text/x-wiki '''Копа́ч''' — обычно довгый, прямый кусок [[Дерево|дерева]], май часто без рӯсок и без листя. Иппен копачом мож раховати довгый прямый предмет из любого матеріала, валовшного сохраняти форму. Позад доступности є єдным из май древньых предметӯв быта чоловіка и [[Приматы|приматӯв]]. Хосновали ся ге орудия труда, так и оружиє, и иппен при многых играх, у котрых исполнять функції шпортивного инвентаря авадь самі бавкы (у 2008 році копач быв включеный у число експонатӯв Націоналного зала славы бавок у [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]). У усовершенствованому виді многі предметы дойшли и до нашых дню̄в. == Сфера хоснованя == === Быт === * [[Палочкы для іды]] * [[Посох]] * [[Рычаг]] * [[Бота]] * [[Частокол]] * палиця [[Ковбаса|ковбасы]] * Селфі-тычка === Оружиє === * [[Бо (посох)]] * [[Булава]] * [[Біґарь]] * [[Піка]] * [[Біґарь|Дубина]] * [[Кӯл]] * [[Фалака]] === Шпорт === * [[Біта]] * [[Кий]] * [[Клюшка]] * [[Лыжні палиці]] * [[Турник]] === Култура === * [[Чарӯвна паличка]] * ''Копач исполнять у'' дикых народӯв ту роль у обрядах, яку у народӯв културных игрть жезл и во многых припадках є прототипом посліднёго. Уполномочение посрідством передачи копача (авадь жезла) стрічаеть ся у многых народӯв. У старинных [[Німці|німицькых]] законах и юридическых обычаях копач мав дакӯлько символическых значень, май часто усёго служила признаком власти и уполномочіня. == Иппен позерайте == * [[Палочка-выручалочка]] * [[Біґарь]] * [[Паличка]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Grimm. ''Dentsche Rechtsaltet.'' — 1828 г., C. 133—137; * ''Zeitschrift für Ethnologie'', 1882—1884. [[Катеґорія:Етноґрафія]] [[Катеґорія:Копачі]] [[Катеґорія:Зброя]] rtyb9vxnhk3hb5hz7jfw1v2dgn49t0o 0 22698 173407 171634 2026-10-17T23:33:01Z Halajkovič 33393 173407 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Актюбі́ньска о́бласть'''&nbsp;([[Російскый язык|рус]]. Актюбинская область) ([[Каракалпацькый язык|карак]]. Aqtóbe wálayatı) ([[Узбецькый язык|узб]]. Oqtoʻba viloyati) ([[Татарьскый язык|тат]]. Актүбә өлкәсе) ([[Україньскый язык|укр]]. Актюбінська область) ([[Казахськый язык|каз]]. Ақтөбе облысы) — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Актобе]]. == Історія == [[Область]] сотворена у [[1932]] році. Адміністративный центр раз ся называв — [[Актобе|Актюбіньск]]. == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: • [[Актобе]] • [[Кандышагаш]] • [[Хромтау]] • [[Шалкар (Актюбіньска область)|Шалкар]] • [[Алга (варош)|Алга]] == Обывательство == [[Обывательство]] — &nbsp;[[2021]]; 757768 у [[2009]], 682558 у [[1999]], 735380 у [[1989]]). [[Обывательство]] Актюбіньской области&nbsp;— поліетнічноє. Націоналный состав обывательства станом на [[2016]] рӯк: * [[казахы]]&nbsp;— 681871 особа (81,68&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 100934 особы (12,09&nbsp;%) * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 22906 особ * [[татары]]&nbsp;— 9394 особы * [[німці]]&nbsp;— 5703 особы * [[корейці]]&nbsp;— 1466 особ * [[молдаване]]&nbsp;— 1427 особ * [[чеченці]]&nbsp;— 1304 особы * [[узбекы]]&nbsp;— 1301 особа * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 1218 особ * [[азербайджанці]]&nbsp;— 1188 особ * [[башкиры]]&nbsp;— 787 особ * [[болгары]]&nbsp;— 704 особы * [[армяне]]&nbsp;— 520 особ * [[чуваши]]&nbsp;— 253 особы * [[марійці]]&nbsp;— 251 особа * [[мордва]]&nbsp;— 195 особ * инні&nbsp;— 3386 осіб == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20130824090957/http://www.aktobe.gov.kz/ Офіціалный сайт акімата Актюбіньской області]и {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130824090957/http://www.aktobe.gov.kz/|date=24 серпня 2013}}  , {{Ref-en}}, {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Актюбінська-область Погода у Актюбіньскӯв области. Казахстан] * [https://web.archive.org/web/20121204050537/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=2 Казахстан. Актюбіньска область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121204050537/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=2|date=4 грудня 2012}} {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Актюбіньска область]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] 2uzaxr40nipxli9e6ys6d9pmguex56x 0 22701 173406 172823 2026-10-17T23:32:51Z Halajkovič 33393 173406 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Кызылорды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қызылорда облысы) ([[Російскый язык|рус]]. Кызылординская область) ([[Татарьскый язык|тат]]. Кызылурда өлкәсе) — [[область]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Кызылорда]]. == Історія == [[Область]] основана [[15. януар|15 януара]] [[1938]] року. == Адміністративноє діленя == {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Аральскый район | align="right" |55545,74 | align="right" |71533 | align="right" |68382 | align="right" |70562 | align="right" |77211 |Аральськ | align="right" |24 | align="right" |50 |- |2 |Жалагаськый район | align="right" |28736,40 | align="right" |39847 | align="right" |39553 | align="right" |35695 | align="right" |35483 |Жалагаш | align="right" |15 | align="right" |17 |- |3 |Жанакорганьмкый район | align="right" |15433,69 | align="right" |62459 | align="right" |67563 | align="right" |70128 | align="right" |78742 |Жанакорган | align="right" |26 | align="right" |34 |- |4 |Казаліньскый район | align="right" |37597,06 | align="right" |70129 | align="right" |68777 | align="right" |72315 | align="right" |77107 |Айтеке-бі | align="right" |21 | align="right" |42 |- |5 |Кармакшиньскый район | align="right" |26755,80 | align="right" |40688 | align="right" |45355 | align="right" |50106 | align="right" |51730 |Жосали | align="right" |14 | align="right" |22 |- |6 |Сырдарьиньскый район | align="right" |42606,35 | align="right" |36252 | align="right" |39100 | align="right" |38085 | align="right" |37616 |Теренозек | align="right" |14 | align="right" |14 |- |7 |Чиїлійськый район | align="right" |32394,28 | align="right" |72180 | align="right" |73896 | align="right" |75306 | align="right" |83808 |Шиєлі | align="right" |23 | align="right" |38 |- |1 |Байконурьска в.а. | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |28776 | align="right" |36175 | align="right" |34295 |Байконир | align="right" | - | align="right" |1 |- |2 |Кызылордыньска в.а. | align="right" |1151,64 | align="right" |183299 | align="right" |193589 | align="right" |230422 | align="right" |338939 |[[Кызылорда|Кизилорда]] | align="right" |9 | align="right" |16 |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Кызылорда]]''' | align="right" |151791 | align="right" |157364 | align="right" |188682 | align="right" |271309 |- |2 |Айтеке-бі | align="right" |32059 | align="right" |33441 | align="right" |38046 | align="right" |44502 |- |3 |'''Аральськ''' | align="right" |30801 | align="right" |30347 | align="right" |29987 | align="right" |36004 |- |4 |Шиєлі | align="right" |28484 | align="right" |28621 | align="right" |29632 | align="right" |35972 |- |5 |'''Байконур''' | align="right" | - | align="right" |28776 | align="right" |36175 | align="right" |34295 |- |6 |Жанакорган | align="right" |18939 | align="right" |20708 | align="right" |22716 | align="right" |31910 |- |7 |Тасбуґет | align="right" |15369 | align="right" |16922 | align="right" |18875 | align="right" |27590 |- |8 |Жосалы | align="right" |19509 | align="right" |18997 | align="right" |18983 | align="right" |20182 |- |9 |Жалагаш | align="right" |12726 | align="right" |14486 | align="right" |13479 | align="right" |15106 |- |10 |Теренозек | align="right" |9069 | align="right" |9408 | align="right" |9132 | align="right" |11437 |- |11 |Кызылжарма | align="right" |4045 | align="right" |4126 | align="right" |5484 | align="right" |11274 |- |12 |Торетам | align="right" | - | align="right" |5976 | align="right" |9548 | align="right" |11004 |- |13 |Саксаульскый | align="right" |7481 | align="right" |8347 | align="right" |9296 | align="right" |10870 |- |14 |Махамбетова | align="right" |2220 | align="right" |2386 | align="right" |3780 | align="right" |10100 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]]&nbsp;— 814931 особа ([[2021]]; 678794 у [[2009]]<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |title=Перепис за 2009 рік |access-date=12 грудня 2014 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6EkePwOI3?url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |archivedate=27 лютого 2013 }}</ref>; 624991 у [[1999]], 576387 у [[1989]]). Націоналный состав (станом на [[2016]] рӯк): * [[Казахстан|казахы]]&nbsp;— 734254 особы (95,97&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 15166 особ * [[корейці]]&nbsp;— 7773 особы * [[Турци|туркы]]&nbsp;— 1642 особы * [[татары]]&nbsp;— 1632 особы * [[узбекы]]&nbsp;— 1496 особ * [[чеченці]]&nbsp;— 793 особы * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 318 особ * [[азербайджанці]]&nbsp;— 253 особы * [[кыргызы]]&nbsp;— 223 особы * [[башкиры]]&nbsp;— 174 особы * [[уйгуры]]&nbsp;— 164 особы * [[німці]]&nbsp;— 161 особа * [[грекы]]&nbsp;— 133 особы * [[молдаване]]&nbsp;— 103 особы * [[марійці]]&nbsp;— 96 особ * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 91 особа * инні&nbsp;— 586 осою == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20120921074110/http://www.e-kyzylorda.gov.kz/ Офіційний сайт акимату Кизилординської області] * [https://web.archive.org/web/20070927024734/http://www.brif.kz/maps/kizilorda_region.php Кизилординська область, дані 1999 року] * [https://web.archive.org/web/20070930014603/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=204740439 Карта Кизилординської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930014603/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=204740439}} * [https://web.archive.org/web/20071030124730/http://forum.ordanet.kz/ Кизилординський форум на «ORDANET»] * [http://velopiter.spb.ru/rep/aral/ Відродженний Арал-2006] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081011214455/http://velopiter.spb.ru/rep/aral/}} * [https://web.archive.org/web/20070927001051/http://www.kazpravda.kz/index.php?uin=1152520370&act=archive_date&day=28&month=4&year=2005 Великі перспективи Приаралля] * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/кизилординська-область Погода у Кизилординській області. Казахстан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220326013446/http://ua.sinoptik.ua/казахстан/кизилординська-область}} [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Кызылордыньска область]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Основаны 1938]] d47gqip7ic9sj5rd9m0wo925oilr5t0 0 22710 173405 172932 2026-10-17T23:32:43Z Halajkovič 33393 173405 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Мангыста́уська о́бласть''' ([[Російскый язык|рус]]. Мангистауская область) ([[Каракалпацькый язык|кара]]. Mańǵıstaw wálayatı) ([[Казахськый язык|каз]]. Маңғыстау облысы) ([[Узбецькый язык|узб]]. Mangʻistau viloyati) — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Актау]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[20. марец|20. марця]] [[1973]]. року. == Ґеоґрафія == Область є на выходному берегови [[Каспіцьке море|Каспійського моря]], на великӯв части полуострова Манґыстау, межить: на северови из Атырауськыв и северо-выходови из [[Актюбіньска область|Актюбіньскыв]] [[Область|областями]], на югови&nbsp;— из [[Туркменістан|Туркменістаном]] и на выходови&nbsp;— из [[Узбекістан|Узбекистаном]]. [[Клімат]] різко-континенталный, украй посушлившй. Серидня температура у [[Януар|януарови]] −7&nbsp;°C, у [[Юл|юлови]] +27&nbsp;°C (у окремі дны максимална температура превышать +40&nbsp;°C). Опадӯв усёго выпадає близко 100—150&nbsp;мм на рӯк. == Майвеликі населены пункты == Населены пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: [[Файл:Адми_деление_Мангыстауской_области.png|міні|218x218пкс|Адміністративноє діленя Манґыстауськой области]] {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Актау''' | align="right" |159245 | align="right" |143396 | align="right" |166962 | align="right" |251855 |- |2 |'''Жанаозен''' | align="right" |48339 | align="right" |48871 | align="right" |91332 | align="right" |72425 |- |3 |Бейнеу | align="right" |11913 | align="right" |14299 | align="right" |32452 | align="right" |55842 |- |4 |Рахат | align="right" | - | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |35468 |- |5 |Манґыстау | align="right" |10703 | align="right" |12433 | align="right" |14818 | align="right" |33141 |- |6 |Баскудук | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |14215 | align="right" |31534 |- |7 |Атамекен | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |22428 | align="right" |29294 |- |8 |Кызылтобе | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |15157 | align="right" |25188 |- |9 |Шетпе | align="right" |10581 | align="right" |10237 | align="right" |12223 | align="right" |16762 |- |10 |Батыр | align="right" | - | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |16621 |- |11 |Тенґе | align="right" |4572 | align="right" |11080 | align="right" |16688 | align="right" |15894 |- |12 |Жетыбай | align="right" |8988 | align="right" |9153 | align="right" |11326 | align="right" |13541 |- |13 |Кендерлі | align="right" | - | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |12868 |- |14 |Акшукур | align="right" |3008 | align="right" |3347 | align="right" |6230 | align="right" |12279 |- |15 |Курик | align="right" |10629 | align="right" |6701 | align="right" |8118 | align="right" |11466 |- |16 |Даулет | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |4800 | align="right" |10135 |+ |} == Обывательство == &nbsp;Обывательство — 735008 особ ([[2021]]; 485392 у [[2009]]<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf |title=Перепис за 2009 рік |access-date=2019-05-23 |archivedate=2013-05-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130513004943/http://www.stat.kz/p_perepis/DocLib1/Население%20рус%201%20том.pdf }}</ref>, 314669 у [[1999]], 322677 у [[1989]]). Націоналный состав (станом на [[2016]] рӯк): * [[казахы]]&nbsp;— 565694 особы (90,26&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 38248 особ (6,1%) * [[азербайджанці]]&nbsp;— 5715 особ * [[каракалпакы]]&nbsp;— 2242 особы * [[узбекы]]&nbsp;— 2146 особ * [[лезґіны]]&nbsp;— 1955 особ * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 1954 особы * [[татары]]&nbsp;— 1707 особ * [[армяне]]&nbsp;— 1072 особы * [[корейці]]&nbsp;— 848 особ * [[чеченці]]&nbsp;— 664 особы * [[кыргызы]]&nbsp;— 640 особ * [[Ґрузіны|грузины]]&nbsp;— 397 особ * [[німці]]&nbsp;— 296 особ * [[удіны]]&nbsp;— 235 особ * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 214 особ * [[осетины]]&nbsp;— 201 особа * инні&nbsp;— 2546 особ == Удкликованя == {{Reflist|2}} * [https://web.archive.org/web/20190830125543/http://mangystau.gov.kz/ Офіційний сайт акімату Мангистауської області] [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Мангистауська-область Погода у Мангистауській області. Казахстан] [Архівовано 7 січня 2022 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20121205131226/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=11 Казахстан. Мангистауська область] [Архівовано 5 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20160304191439/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=279169327 Карта Мангистауської області (південна частина колишньої Гур'євської області)] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Rubricon.com. * [https://web.archive.org/web/20090517021154/http://aqtau.chachin.ru/vocab.htm Природа Мангишлака] на Aqtau.chachin.ru. {{Ref-en}}<span class="ref-info" title="англійською мовою">(англ.)</span>, {{Ref-ru}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1073]] [[Катеґорія:Манґыстау]] 8efty9e36hkgc8coq0k5nvj7ws7pt78 0 22712 173404 172475 2026-10-17T23:32:35Z Halajkovič 33393 173404 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Жамбы́льска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Жамбыл облысы) ([[Узбецькый язык|узб]]. Jambul viloyati) ([[Татарьскый язык|тат]]. Җамбыл өлкәсе) ([[Російскый язык|рус]]. Жамбылская область) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Жамбыл облусу) — [[область]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Тараз]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[14. октобер|14 окто̄вбра]] [[1939]] року. [[2. септембер|2 септембра]] [[2019]] року у состав области была уключена територія площадёв 10,92 км² из состава [[Алматыньска область|Алматыньской области]]. == Адміністративноє діленя == [[Область]] поділена на 10 районӯв тай 1 вароську адміністрацію: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Населення,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[1999]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2009]]) !Населення,<br /><br />осіб ([[2021]]) !Центр !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Байзацькый район | align="right" |4500 | align="right" |64417 | align="right" |69495 | align="right" |83931 | align="right" |102864 |Сарикемер | align="right" |18 | align="right" |43 |- |2 |Жамбыльскый район | align="right" |4300 | align="right" |61234 | align="right" |65441 | align="right" |73313 | align="right" |86564 |Асса | align="right" |17 | align="right" |42 |- |3 |Жуалиньскый район | align="right" |4200 | align="right" |46011 | align="right" |47427 | align="right" |50391 | align="right" |54072 |імені Бауиржана Момишули | align="right" |14 | align="right" |49 |- |4 |Кордайськый район | align="right" |8983,92 | align="right" |109604 | align="right" |104652 | align="right" |124684 | align="right" |156270 |Кордай | align="right" |19 | align="right" |41 |- |5 |Меркеньскый район | align="right" |7100 | align="right" |75622 | align="right" |73698 | align="right" |76753 | align="right" |87864 |Мерке | align="right" |14 | align="right" |45 |- |6 |Мойинкумськый район | align="right" |50400 | align="right" |46307 | align="right" |34316 | align="right" |31130 | align="right" |28752 |Мойинкум | align="right" |16 | align="right" |24 |- |7 |Сарысуськый район | align="right" |31300 | align="right" |81192 | align="right" |48594 | align="right" |41105 | align="right" |43538 |Жанатас | align="right" |10 | align="right" |25 |- |8 |Таласькый район | align="right" |12200 | align="right" |76468 | align="right" |53451 | align="right" |50537 | align="right" |48453 |Каратау | align="right" |14 | align="right" |24 |- |9 |Турара Рискулова район | align="right" |10500 | align="right" |65388 | align="right" |61454 | align="right" |63691 | align="right" |67216 |Кулан | align="right" |15 | align="right" |42 |- |10 |Шуськый район | align="right" |12030,30 | align="right" |102075 | align="right" |95380 | align="right" |94669 | align="right" |105298 |Толе-бі | align="right" |19 | align="right" |35 |- |11 |Таразька м.а. | align="right" | - | align="right" |310679 | align="right" |335154 | align="right" |331925 | align="right" |418368 |Тараз | align="right" | - | align="right" |1 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Тараз''' | align="right" |306715 | align="right" |330125 | align="right" |320634 | align="right" |418368 |- |2 |'''Шу''' | align="right" |37395 | align="right" |34999 | align="right" |36531 | align="right" |44814 |- |3 |Кордай | align="right" |23345 | align="right" |24854 | align="right" |27443 | align="right" |38012 |- |4 |Сарыкемер | align="right" |14743 | align="right" |15563 | align="right" |24314 | align="right" |32043 |- |5 |'''Каратау''' | align="right" |41825 | align="right" |28281 | align="right" |26639 | align="right" |28045 |- |6 |'''Жанатас''' | align="right" |53401 | align="right" |25927 | align="right" |20731 | align="right" |25018 |- |7 |Толе-бі | align="right" |16348 | align="right" |17860 | align="right" |19000 | align="right" |19771 |- |8 |Сортобе | align="right" |8400 | align="right" |10758 | align="right" |14646 | align="right" |19458 |- |9 |Кулан | align="right" |13261 | align="right" |12294 | align="right" |15380 | align="right" |18572 |- |10 |Масанчі | align="right" |7398 | align="right" |8926 | align="right" |13606 | align="right" |17631 |- |11 |Мерке | align="right" |16726 | align="right" |12882 | align="right" |13467 | align="right" |17133 |- |12 |имени Бауиржана Момышулы | align="right" |10664 | align="right" |11687 | align="right" |12491 | align="right" |15284 |- |13 |Асса | align="right" |8189 | align="right" |7868 | align="right" |8640 | align="right" |12892 |- |14 |Сарымолдаєва | align="right" |4363 | align="right" |8241 | align="right" |8422 | align="right" |11556 |- |15 |Луговоє | align="right" |10449 | align="right" |9876 | align="right" |10242 | align="right" |10872 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 1199259 особ ([[2021]]; 1022129 у [[2009]], 989062 у [[1999]], 1038997 у [[1989]]). === Націоналный состав === Обывательство Жамбыльской области&nbsp;— поліетнічноє. Станом на [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 69,2&nbsp;%, инні&nbsp;— 30,8&nbsp;%: * [[Казахстан|казахы]]&nbsp;— 722627 особ (69,23&nbsp;%) * [[русы]]&nbsp;— 141829 особ (13,59&nbsp;%) * [[дунганы]]&nbsp;— 42404 особы (4,06&nbsp;%) * [[Турци|туркы]]&nbsp;— 29354 особы (2,81&nbsp;%) * [[узбекы]]&nbsp;— 24986 особ (2,39&nbsp;%) * [[курды]]&nbsp;— 13220 особ (1,27&nbsp;%) * [[корейці]]&nbsp;— 12452 особы (1,19&nbsp;%) * [[азербайджанці]]&nbsp;— 12185 особ (1,17&nbsp;%) * [[татары]]&nbsp;— 10651 особа (1,02&nbsp;%) * [[кыргызы]]&nbsp;— 7752 особы (0,74&nbsp;%) * [[німці]]&nbsp;— 6695 особ (0,64&nbsp;%) * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 3888 особ (0,37&nbsp;%) * [[уйгуры]]&nbsp;— 2783 особы (0,27&nbsp;%) * [[чеченці]]&nbsp;— 2548 особ (0,24&nbsp;%) * [[грекы]]&nbsp;— 1637 особ (0,16&nbsp;%) * [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 870 особ (0,08&nbsp;%) * инні&nbsp;— 7962 особы (0,76&nbsp;%) == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.zhambyl.kz Офіційний сайт акимату Жамбилської області] [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20120918230354/http://www.kaz.stat.kz/digital/naselsenie_kz/Pages/default.aspx Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення] [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20090524025325/http://www.rubricon.com/showbigimg.asp?id=224976685 Карта області на Рубриконі] [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.] * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/жамбилська-область Погода у Жамбилській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20120914180230/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=6 Казахстан. Жамбилська область] [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1939]] [[Катеґорія:Тараз]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:СССР]] 457fsvpbrx7syedc4yiqd5c268lf5aa 0 22723 173403 170656 2026-10-17T23:31:58Z Halajkovič 33393 173403 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Караганды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қарағанды облысы) ([[Російскый язык|рус]]. Карагандинская область) ([[Узбецькый язык|узб]]. Qaragʻandi viloyati) ([[Татарьскый язык|тат]]. Караганды өлкәсе) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Караганды облусу) ([[Україньскый язык|укр]]. Карагандинська область) — [[область]] у [[Центр|центрови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Караганда]]. {{Універзалный інфобокс}} == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. Застройка области из сотворіням промышленной инфраструктуры зачала ся у рокы [[Йосиф Сталин|сталіньской]] индустріалізації силами заключеных и спецпоселенцю̄в, миже якых было дуже много [[Русы|русӯв]] и [[Українцї|украйинцю̄в]]&nbsp;— до днись ся сохранила велика [[Русы|руська]] и [[Українцї|украйиньска]] [[Громада|община]]. Далшыми волнами переселеня словян были кампанія «освоєня цілины и перелоговых земиль», проґрамы переселеня тай цілёвого направліня выпускникӯв вышӯв [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року из [[Запад|западной]] части [[Область|области]] была сотворена нова [[Улытауська область]]. == Адміністративноє діленя == У состав области уходять 7 районӯв и 6 вароськых адміністрацій, прируняных до районӯв: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |6725,29 | align="right" |91425 | align="right" |69149 | align="right" |57207 | align="right" |59241 |Абай | align="right" |15 | align="right" |37 |- |2 |Актогайськый район | align="right" |51996,75 | align="right" |32809 | align="right" |24051 | align="right" |19233 | align="right" |16198 |Актогай | align="right" |17 | align="right" |36 |- |3 |Бухар-Жырауськых район | align="right" |14365,68 | align="right" |77700 | align="right" |65774 | align="right" |60010 | align="right" |54003 |Ботакара | align="right" |29 | align="right" |67 |- |4 |Каркараліньскый район | align="right" |35472,36 | align="right" |69082 | align="right" |52762 | align="right" |42722 | align="right" |31495 |Каркараліньск | align="right" |25 | align="right" |72 |- |5 |Нуриньскый район | align="right" |46326,30 | align="right" |47706 | align="right" |39236 | align="right" |26177 | align="right" |22655 |Нура | align="right" |25 | align="right" |36 |- |6 |Осакаровськый район | align="right" |11261,47 | align="right" |55763 | align="right" |44317 | align="right" |35221 | align="right" |30467 |Осакаровка | align="right" |23 | align="right" |55 |- |7 |Шетськый район | align="right" |65694,05 | align="right" |73234 | align="right" |54341 | align="right" |45715 | align="right" |38549 |Аксу-Аюлы | align="right" |25 | align="right" |73 |- |8 |Балхашська в.а. | align="right" |5915,91 | align="right" |100533 | align="right" |74517 | align="right" |75453 | align="right" |78084 |Балхаш | align="right" |2 | align="right" |3 |- |9 |Караґандыньска в.а. | align="right" |497,80 | align="right" |613971 | align="right" |437177 | align="right" |460039 | align="right" |509027 |[[Караганда]] | align="right" | - | align="right" |2 |- |10 |Приозерьска в.а. | align="right" |54,52 | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |Приозерьск | align="right" | - | align="right" |1 |- |11 |Сараньска в.а. | align="right" |161,04 | align="right" |77896 | align="right" |52217 | align="right" |50310 | align="right" |42646 |Сарань | align="right" |1 | align="right" |2 |- |12 |Теміртауська в.а. | align="right" |311,47 | align="right" |226983 | align="right" |181344 | align="right" |176496 | align="right" |176870 |Теміртау | align="right" |1 | align="right" |2 |- |13 |Шахтиньска в.а. | align="right" |236,19 | align="right" |96654 | align="right" |66593 | align="right" |56001 | align="right" |58164 |Шахтиньск | align="right" |3 | align="right" |4 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Караганда]]''' | align="right" |613797 | align="right" |436864 | align="right" |459778 | align="right" |508824 |- |2 |'''Теміртау''' | align="right" |212382 | align="right" |170481 | align="right" |169590 | align="right" |171019 |- |3 |'''Балхаш''' | align="right" |86609 | align="right" |65431 | align="right" |68833 | align="right" |75548 |- |4 |'''Шахтиньск''' | align="right" |64862 | align="right" |58652 | align="right" |35997 | align="right" |38923 |- |5 |'''Сарань''' | align="right" |63624 | align="right" |42957 | align="right" |42058 | align="right" |33699 |- |6 |'''Абай''' | align="right" |46533 | align="right" |33066 | align="right" |25550 | align="right" |28602 |- |7 |'''Приозерьск''' | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]] Караґандыньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значителну часть обывательства области становлять казахы&nbsp;— 44,7&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 39,2&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 2,5&nbsp;%. Инні націоналності становлять мало бӯлше 5,5&nbsp;%. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.karaganda-region.kz/ Офіційний сайт акимату Карагандинської області] [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://www.karcci.kz/ Торгово-промислова палата Карагандинської області] [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20121203160939/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=8 Казахстан. Карагандинская область] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/карагандинська-область Погода у Карагандинській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Караґандыньска область]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1932]] [[Катеґорія:Казахстан]] pwl40u9x85j0giuk68om39dr043r4jx 173435 173403 2026-10-17T23:41:31Z Halajkovič 33393 173435 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Караганды́ньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қарағанды облысы) ([[Російскый язык|рус]]. Карагандинская область) ([[Узбецькый язык|узб]]. Qaragʻandi viloyati) ([[Татарьскый язык|тат]]. Караганды өлкәсе) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Караганды облусу) ([[Україньскый язык|укр]]. Карагандинська область) — [[область]] у [[Центр|центрови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Караганда]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. Застройка области из сотворіням промышленной инфраструктуры зачала ся у рокы [[Йосиф Сталин|сталіньской]] индустріалізації силами заключеных и спецпоселенцю̄в, миже якых было дуже много [[Русы|русӯв]] и [[Українцї|украйинцю̄в]]&nbsp;— до днись ся сохранила велика [[Русы|руська]] и [[Українцї|украйиньска]] [[Громада|община]]. Далшыми волнами переселеня словян были кампанія «освоєня цілины и перелоговых земиль», проґрамы переселеня тай цілёвого направліня выпускникӯв вышӯв [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року из [[Запад|западной]] части [[Область|области]] была сотворена нова [[Улытауська область]]. == Адміністративноє діленя == У состав области уходять 7 районӯв и 6 вароськых адміністрацій, прируняных до районӯв: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !АО !НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |6725,29 | align="right" |91425 | align="right" |69149 | align="right" |57207 | align="right" |59241 |Абай | align="right" |15 | align="right" |37 |- |2 |Актогайськый район | align="right" |51996,75 | align="right" |32809 | align="right" |24051 | align="right" |19233 | align="right" |16198 |Актогай | align="right" |17 | align="right" |36 |- |3 |Бухар-Жырауськых район | align="right" |14365,68 | align="right" |77700 | align="right" |65774 | align="right" |60010 | align="right" |54003 |Ботакара | align="right" |29 | align="right" |67 |- |4 |Каркараліньскый район | align="right" |35472,36 | align="right" |69082 | align="right" |52762 | align="right" |42722 | align="right" |31495 |Каркараліньск | align="right" |25 | align="right" |72 |- |5 |Нуриньскый район | align="right" |46326,30 | align="right" |47706 | align="right" |39236 | align="right" |26177 | align="right" |22655 |Нура | align="right" |25 | align="right" |36 |- |6 |Осакаровськый район | align="right" |11261,47 | align="right" |55763 | align="right" |44317 | align="right" |35221 | align="right" |30467 |Осакаровка | align="right" |23 | align="right" |55 |- |7 |Шетськый район | align="right" |65694,05 | align="right" |73234 | align="right" |54341 | align="right" |45715 | align="right" |38549 |Аксу-Аюлы | align="right" |25 | align="right" |73 |- |8 |Балхашська в.а. | align="right" |5915,91 | align="right" |100533 | align="right" |74517 | align="right" |75453 | align="right" |78084 |Балхаш | align="right" |2 | align="right" |3 |- |9 |Караґандыньска в.а. | align="right" |497,80 | align="right" |613971 | align="right" |437177 | align="right" |460039 | align="right" |509027 |[[Караганда]] | align="right" | - | align="right" |2 |- |10 |Приозерьска в.а. | align="right" |54,52 | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |Приозерьск | align="right" | - | align="right" |1 |- |11 |Сараньска в.а. | align="right" |161,04 | align="right" |77896 | align="right" |52217 | align="right" |50310 | align="right" |42646 |Сарань | align="right" |1 | align="right" |2 |- |12 |Теміртауська в.а. | align="right" |311,47 | align="right" |226983 | align="right" |181344 | align="right" |176496 | align="right" |176870 |Теміртау | align="right" |1 | align="right" |2 |- |13 |Шахтиньска в.а. | align="right" |236,19 | align="right" |96654 | align="right" |66593 | align="right" |56001 | align="right" |58164 |Шахтиньск | align="right" |3 | align="right" |4 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом [[Обывательство|обывательства]] поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Караганда]]''' | align="right" |613797 | align="right" |436864 | align="right" |459778 | align="right" |508824 |- |2 |'''Теміртау''' | align="right" |212382 | align="right" |170481 | align="right" |169590 | align="right" |171019 |- |3 |'''Балхаш''' | align="right" |86609 | align="right" |65431 | align="right" |68833 | align="right" |75548 |- |4 |'''Шахтиньск''' | align="right" |64862 | align="right" |58652 | align="right" |35997 | align="right" |38923 |- |5 |'''Сарань''' | align="right" |63624 | align="right" |42957 | align="right" |42058 | align="right" |33699 |- |6 |'''Абай''' | align="right" |46533 | align="right" |33066 | align="right" |25550 | align="right" |28602 |- |7 |'''Приозерьск''' | align="right" | - | align="right" |11033 | align="right" |13479 | align="right" |10909 |+ |} == Обывательство == [[Обывательство]] Караґандыньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значителну часть обывательства области становлять казахы&nbsp;— 44,7&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 39,2&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 4,6&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 2,9&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 2,5&nbsp;%. Инні націоналності становлять мало бӯлше 5,5&nbsp;%. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.karaganda-region.kz/ Офіційний сайт акимату Карагандинської області] [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}}, {{Ref-en}} * [http://www.karcci.kz/ Торгово-промислова палата Карагандинської області] [Архівовано 24 вересня 2008 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20121203160939/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=8 Казахстан. Карагандинская область] [Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/карагандинська-область Погода у Карагандинській області. Казахстан] [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Караґандыньска область]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 1932]] [[Катеґорія:Казахстан]] 53c6du64vl9uaxphnt0vfkeu8wfmt4q 0 22730 173402 166172 2026-10-17T23:31:43Z Halajkovič 33393 173402 wikitext text/x-wiki '''YouTube''' ''(уд [[Анґліцькый язык|анґл]]. you — ты, і «tube» — (труба, телик'' (жарґ. Телевізор) є [[Споєны Штаты Америцькы|амеріканськым]] [[Социалмедия|соціялномедійным]] сирвісом и онлайн-платформов на діліня відео, што є властностьов компанії [[Google]]. YouTube быв закладеный [[14. фебруар|14. фебруваря]] [[2005]] [[2005|года]] трьома бывшыми заміснаными [[PayPal]] – [[Стів Чен|Стівом Ченом]], [[Чад Герлі|Чадом Герлі]] тай [[Джавад Карім|Джавадом Карімом]]. Главна концеларія є в [[Сан-Бруно]], [[Калифорния|Каліфорнія]]. То є друга май часто навщивный интернет-бук на свiті по [[Google Search]]. У [[Януар|янувари]] [[2024]] [[2024|года]] YouTube мав булше 2,7 міліярду місячных актівных уживатилю, што в рокаши позирали булше гий 1 міліярду годин відео каждый динь.<ref name="1 billion hours">{{cite web |title=You know what's cool? A billion hours |url=https://blog.youtube/news-and-events/you-know-whats-cool-billion-hours |last1=Goodrow |first1=Cristos |date=February 27, 2017 |url-status=live |archive-url=https://web.archive.org/web/20200806062438/https://blog.youtube/news-and-events/you-know-whats-cool-billion-hours/ |via=YouTube |language=en-US |archive-date=August 6, 2020 |access-date=April 19, 2021 }}</ref> Каждый динь на платформу ся убтирьхає ся понад 500 годин відео.<ref name="500 hours per minute">{{cite news|title=More Than 500 Hours Of Content Are Now Being Uploaded To YouTube Every Minute|work=[[TubeFilter]]|location=Los Angeles, CA|url=https://www.tubefilter.com/2019/05/07/number-hours-video-uploaded-to-youtube-per-minute/|last1=Loke Hale|first1=James|access-date=June 10, 2019|archive-date=January 5, 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20230105143621/https://www.tubefilter.com/2019/05/07/number-hours-video-uploaded-to-youtube-per-minute/|url-status=live|date=May 7, 2019}}</ref><ref name=":0">{{cite web |last=Neufeld |first=Dorothy |date=January 27, 2021 |title=The 50 Most Visited Websites in the World |url=https://www.visualcapitalist.com/the-50-most-visited-websites-in-the-world/ |access-date=December 6, 2021 |website=Visual Capitalist |language=en-US |archive-date=December 10, 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210024145/https://www.visualcapitalist.com/the-50-most-visited-websites-in-the-world/ |url-status=live }}</ref> Сполочно є на YouTube около 14,8 міліярду відео.<ref name=":1">{{Cite news|last=Germain|first=Thomas|date=February 13, 2025|title=How a computer that 'drunk dials' videos is exposing YouTube's secrets|url=https://www.bbc.com/future/article/20250213-youtube-at-20-a-computer-that-drunk-dials-online-videos-reveals-statistics-that-google-doesnt-want-you-to-know|access-date=February 13, 2025|work=[[BBC]]}}</ref> [[13. новембер|13. новимбря]] [[2006]] [[2006|года]] Google купив YouTube за 1,65 міліярду долару.<ref>{{cite news|last=Hooker|first=Lucy|date=February 1, 2016|title=How did Google become the world's most valuable company?|language=en-GB|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/business-35460398|access-date=May 26, 2021|archive-date=May 26, 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210526191009/https://www.bbc.com/news/business-35460398|url-status=live}}</ref> Google розширив бізнес-модела YouTube, убы не заробляти лем на рекламі, айбо й на платному контентови, наприклад, кінах и ексклюзівных відеох. Так само є YouTube Premium – платна пудписка, вбы мож позерати відео без рекламы. YouTube участвує у проґрамі [[AdSense|Google AdSense]], што приносит приходок и платформі, и творцям контента. У [[2023]] [[2023|годови]] приходок уд рекламы на YouTube дотягнув 31,7 міліярды долару, што на 2 % булше, ги у [[2022]] [[2022|годі]].<ref>{{Cite web |title=Alphabet Q1 2024 Earnings Release |url=https://abc.xyz/assets/91/b3/3f9213d14ce3ae27e1038e01a0e0/2024q1-alphabet-earnings-release-pdf.pdf |website=Alphabet Investor Relations |access-date=November 1, 2024 }}</ref> Меже четвертым кварталом 2023 и тритьым кварталом 2024 года приходок уд рекламы й пудписок перевысив 50 міліярды долару.<ref>{{Cite web |title=Google CFO Discusses YouTube's Advertising and Subscription Revenue |url=https://www.businessinsider.com/google-cfo-analysts-ai-subscription-growth-2024-9 |website=Business Insider |access-date=November 1, 2024 }}</ref> Потум, як Google купив YouTube, платформа розширилa ся понад сам интернет-бук – появили ся мобілні аплікації, телевізійні вирзії й интеґрація з другыми платформами. Відео на YouTube ся ділят до рузных катеґорій: [[музичні кліпы]], [[Новины (папірёвы)|новины]], [[Короткометражні кіна|короткометражні]] і [[повнометражні кіна]], [[Документалні кіна|документалкы]], [[трейлеры|трийлеры]], [[Потук заживо|потокы заживо]], [[Влоґ|влоґы]] тай другоє. Булшина контента є уд личных творцю ([[Ютубер|ютуберу]]), айбо и грубі медійні компанії мавут свої [[Ютуб каналы|каналы]], вбы дотягти ся до булшої авдіторії. YouTube мав грубинськый вплыв на [[сполоченство]], [[Популарна култура|популарну културу]] й [[інтернет-тренды|интернет-тренды]]. Ун зотворив новоє поколіня [[Селебріті|селибріту]] й [[Мултіміліонер|мултіміліоніру]]. Айбо платформа часто крітікує ся позад поширіня [[Дезінформация|дезінформації]], порушіня [[Авторьскоє право|авторскых прав]], проблемы з пріватностьов уживатилю, [[Цензура|строгої цензуры]], пудверганя небезпеци дітий и ниєдностайноє выконаня правил платформы. == Історія лоґотіпа == {{Center|<gallery> Файл:Youtube logo.jpg|2005-2011 Файл:Logo of YouTube (2013-2015).svg|2013-2015 Файл:Logo of YouTube (2015-2017).svg|2015-2017 Файл:YouTube Logo 2017.svg|2017-2024 Файл:YouTube 2024.svg|із 2024 </gallery>}} == Удкликаня == {{reflist}} 4x8al8d7pjuhomzk389h0qrp5vfbztv 0 22746 173401 171776 2026-10-17T23:31:37Z Halajkovič 33393 173401 wikitext text/x-wiki '''Буря́тськый язы́к''' ('''бур.''' ''буряад хэлэн'' {{IPA|[bʊˈrʲaːt xɤ̞.ˈlɤ̞ŋ]}}),<ref>https://www.ethnologue.com/language/bua/</ref> в китайськуй номенкулатурі '''барґу-бурятськый діалект''' [[Монґольськый язык|монґольського языка]], в совєтськых роботах до 1956.&nbsp;року '''бурято-монґольськый язык'''<ref>''Тодаева Б. Х.'' Монгольские языки и диалекты Китая. [[Москва]], 1960.</ref>&nbsp;— [[язык]] [[Монґольскый язык|монґольской]] языковой ґрупы. Основными носителями суть [[Буряты]]. [[Урядный язык|Офіціалный язык]] у: [[Бурятія|Бурятії]], [[Усть-Ордыньскый Бурятьскый округ|Усть-Ордыньскӯм Бурятьскӯм округови]] и [[Аґіньскый Бурятьскый округ|Аґіньскӯм Бурятьскӯм округови]]. == Класіфікація == Удносить ся ид централнӯв ґрупі монґольскых языкӯв. Нынішньый літературный штандарт основує ся на Хориньскому діалектови.{{Жрідло}} У штандартови [[ISO 639]] класіфікує ся ге макроязык и мать языковый код bua; про реґіоналны варіанты языка уділені уддільні коды.<ref>{{Cite web |url=http://www-01.sil.org/iso639-3/documentation.asp?id=bua |title=bua {{!}} ISO 639-3<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2017-03-18 |archive-date=2017-09-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170923003234/http://www-01.sil.org/iso639-3/documentation.asp?id=bua |url-status=live }}</ref> * bxr — бурятьскый ([[Росія]]) * bxu — бурятьскый ([[Кітайска Народна Републіка|Китай]]) * bxm — бурятьскый ([[Монґолія]]) == Шыреня == У Росії Бурятьскый язык шыреный у основі у Забайкальскому краёви и Републіці Бурятія.<ref>https://en.m.wikipedia.org/wiki/2002_Russian_census</ref>{{Небізувноє жерело|sure=y}} У Монґолії шыреный у тайзі вздовж гатара из Росіёв у аймаках: Дорнод, Хентій, Сленґе и Хувсґел.{{Жрідло}} У Китаёви шыреный у Уднушню̄в Монґолії и говорять на унікалному діалектови «Барґутьскый діалект».{{Жрідло}} Усёго число говорящых по Бурятьскы колыше ся уд 318 000 до 369 000 людий. Из них тотална векшына [[Буряты]].{{Жрідло}} == Бурятьска Вікіпедія == На Вікіпедії екзістує языковый розділ на Бурятьскӯм языкови «Бурятьска Вікіпедія», перва правка учинена у 2010 році.<ref>https://bxr.m.wikipedia.org/w/index.php?diff=prev&oldid=1&title=Main_Page</ref> На 20:56 (UTC) 19 фебруара 2025 року розділ мать 2850 статий, 11 232 сторінкы, 16 415 участникӯв, 2 адміністраторы, 17 участникӯв совершенили якісь дійства за послідні 30 дню̄в; общоє число правок сягать 73 302.<ref>https://bxr.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%81%D1%85%D0%B0%D0%B9:%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} Тоты даны суть часточно або цалком точны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D1%8F%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA Бурятский язык] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} nqzj4o5s5vx17kygvsl37gt3v3pq2qt 0 22747 173400 172766 2026-10-17T23:31:28Z Halajkovič 33393 173400 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Костана́йська о́бласть''' авадь '''Кустана́й''', '''Костана́й''' ([[Казахськый язык|каз]]. Қостанай облысы) ([[Україньскый язык|укр]]. Костанайська область) ([[Татарьскый язык|тат]]. Костанай өлкәсе) ([[Російскый язык|рус]]. Костанайская область) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Костанай облусу) ([[Білоруськый язык|біл]]. Кастанайская вобласць) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Gebiet Qostanai) — [[область]] на [[Сѣвер|северови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Костанай]]. == Ґеоґрафія == Область є значныв міров у [[Западно-Сибірьска рунина|Западно-Сибірьскӯв рунині]] и у Зауральскому плато. Майвеликі рікы — Тобол, Тургай. Много озер. Домінує чорноземный ґрунт, каштонові и буроземні ґрунты. Область богата хащами == Історія == [[Область]] сотворена [[29. юл|29 юла]] [[1936]] року. == Обывательство == [[Обывательство]] Костанайськой области поліетнічноє из преобладанём [[Русы|Русӯв]] и [[Казахы|Казахӯв]]. У [[Область|области]] на [[2010]] рӯк живе 882 018 людий. По списованёви [[2009]] року подля [[Обывательство|обывательства]] было: [[Русы]] — 42,98% [[Казахы]] — 37,14% [[Українцї|Украйинці]] — 9,58% [[Німці]] — 3,16% [[Татары]] — 1,92% [[Білорусины|Білорусы]] — 1,71% Инні — 3,51% == Школованя == У [[Область|области]] є областный педаґоґіческый институт, 8 спецаілных заведень образованя, [[Школа|школы]] и [[Ліцей|ліцеї]]. == Култура == У [[Область|области]] є Драматичный театр, ґеолоґічный и краёзнавческый музеї. == Медицина == У [[Область|области]] окрем многых болниць містного типа є и заведеня оздоровителного типа реґіоналного уровня, наприклад у варощикови Боровськый є [[Кумыс]][[Медик|олічебный]] [[санаторій]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком точны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Костанайська область] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). msqdrkee00wdh0yjstixo4wea1ca6hp 0 22748 173399 164707 2026-10-17T23:30:48Z Halajkovič 33393 173399 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Жетысу́ська о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Жетісу облысы) ([[Україньскый язык|укр]]. Жетисуська область) ([[Узбецькый язык|узб]]. Yettisuv viloyati) ([[Татарьскый язык|тат]]. Җидесу өлкәсе) ([[Російскый язык|рус]]. Жетысуская область) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Gebiet Schetissu) ([[Уйгурьскый язык|уйг-кир]]. Жетиса вилайити) — [[область]] на [[Восток|выходови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Талдыкорган]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року. == Обывательство == [[Обывательство]] Жетысуської области поліетнічноє, из преобладанём [[Казахы|Казахӱв]] и [[Русы|Русӱв]]. У [[Область|области]] на [[2022]] рӱк живе 698 987 людий, из них на [[2023]] рӱк: [[Казахы]] — 76,21% [[Русы]] — 11,91% [[Уйгуры]] — 6,30% [[Корейці]] — 1,37% [[Татары]] — 0,99% Инні — 3,22% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B5%D1%82%D1%8B%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C Жетысуская область] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} oso10vynclp1rd80psi5rc22y5rh0tt 0 22753 173060 170550 2026-10-17T13:20:15Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173060 wikitext text/x-wiki '''Наднародне право''' є форма меджінародного права, котра є заложена на обмеджены взаємных прав суверенных штатів меджі собов. Роздїл од меджінародного публічного права, кедьже в наднароднім праві штатів прямо передають своє право прияти судны рїшіня на основі договору в сполочный трібунал. Рада безпечности ОЗН і повязаны єй орґанізації, такы як Меджінародный суд, суть єдиныма узнаваныма на цїлім світї наднародныма трібуналами. == Наднародне право Европской унії == 18. апріля 1951 Договору о заложіню Европского сполоченства угля і оцілї была підписана в [[Паріж]]і, вытворила першу наднародну орґанізацію (Европске сполоченство угля і оцілї, ЕСУО) і вытворив подмінкы наднародного права з тым, же вытворила самостатну сістему інштітуцій, котры не підлїгать членьскым штатам і суть заложены на правных наднародного права. Далшыма прикладами суть право ЕУ, право Африцькой унії. == Екстерны одказы == *[https://web.archive.org/web/20120630173459/http://www.comunidadandina.org/ingles/sudamerican.htm Югоамерицьке сполоченство народів] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Межинародне право]] m6f1wqcj47ybm58h82jtgbfhqgtcovr 0 22771 173275 170014 2026-10-17T21:36:09Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173275 wikitext text/x-wiki '''Павлі́на''' авадь '''Па́вла'''&nbsp;— [[Жена|женоче]] имня, женоча форма имня Павлін. Пішло від {{Lang-la|Paulina}}&nbsp;— женочої формы имени ''{{Lang|la|Paulinus}}'', вытвореного від коґномена ''{{Lang|la|Paulus}}'' („маленькый“). Знаменує ся як „маленька“, „скромна“.<ref>https://www.behindthename.com/name/paulina</ref><ref>https://world-names.info/first-name/paulina</ref> == Иншакыми языками == * {{Lang-en|Paulina, Pauline (Lina)}} * {{Lang-be|Паўліна (Паўлінка, Паўлюся)}} * {{Lang-el|Παυλίνα ''Paulina''}} * {{Lang-es|Paulina}} * {{Lang-it|Paulina}} * {{Lang-pl|Paulina}} * {{Lang-pt|Paulina}} * {{Lang-ru|Павлина, Паулина}} * {{Lang-ro|Paulina}} * {{Lang-sr|Павлина/Pavlina, Паулина/Paulina}} * {{Lang-sk|Pavlina}} * {{Lang-fr|Pauline}} * {{Lang-cs|Pavlína}} == Зазначка == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Особові имена]] [[Катеґорія:Жӱнські имена]][[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] 0kec7gcqhopwwr794fa59ik5zxbol53 0 22778 173398 172515 2026-10-17T23:30:14Z Halajkovič 33393 173398 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''За́падноказахстаньска о́бласть''' ([[Казахськый язык|каз]]. Батыс Қазақстан облысы) ([[Україньскый язык|укр]]. Західноказахстанська область) ([[Каракалпацькый язык|кар]]. Batıs Qazaqstan wálayatı) ([[Російскый язык|рус]]. Западно-Казахстанская область) ([[Татарьскый язык|тат]]. Көнбатыш Казакъстан өлкәсе) — [[область]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Уральськ]]. == Ґеоґрафія == [[Файл:Західно-Казахстанська_область_в_1960.jpg|міні|Западноказахстаньска область у [[1960]]]] Западноказахстаньска область занимать северну часть Прикаспійської низовины, што є рунинов, про яку характерні обшырні піщані масивы и западины, зайняті іноді солеными озерами и [[Сори|сорамі]]. На северови&nbsp;— южні удрогы Общого Сирта (гора ''Ичка'', 259 м), а на выходови&nbsp;— окрайины [[Пудуральськоє плато|Пудуральського плато]]. == Історія == [[Область]] сотворена [[10. марец|10 марца]] [[1932]] року. == Обывательство == [[Обывательство]]&nbsp;— 675655 особ ([[2021]]; 598880 у [[2009]], 616800 у [[1999]], 629991 у [[1989]]). [[Обывательство]] Западноказахстаньской области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1 януара]] [[2010]] року значну частину населення області становили [[казахы]]&nbsp;— 71,4&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 22,4&nbsp;%, [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 2,4&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[Білорусины|білорусы]]&nbsp;— 0,4&nbsp;%. Инні націоналности становлять близко 1,9&nbsp;% уд общого числа обывательства края. == Адміністративнож діленя == Область поділять ся на 12 районӯв и 1 вароську адміністрацію: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />осіб ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Центр !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Акжаицькый район | align="right" |25716,05 | align="right" |52110 | align="right" |50773 | align="right" |42971 | align="right" |36199 |Чапаєв | align="right" |18 | align="right" |49 |- |2 |Байтерецькый район | align="right" |7421,34 | align="right" |59572 | align="right" |56611 | align="right" |55420 | align="right" |58466 |Перемітне | align="right" |22 | align="right" |68 |- |3 |Бокейордыньскый район | align="right" |19200,00 | align="right" |18267 | align="right" |19507 | align="right" |16668 | align="right" |14480 |Сайхін | align="right" |7 | align="right" |23 |- |4 |Бурліньскый район | align="right" |5600,00 | align="right" |42062 | align="right" |48958 | align="right" |53235 | align="right" |58138 |Аксай | align="right" |14 | align="right" |28 |- |5 |Жангалыньскый район | align="right" |20800,00 | align="right" |21210 | align="right" |23560 | align="right" |23505 | align="right" |21501 |Жангала | align="right" |9 | align="right" |22 |- |6 |Жанібецькый район | align="right" |8213,23 | align="right" |21272 | align="right" |19511 | align="right" |16896 | align="right" |14554 |Жанібек | align="right" |9 | align="right" |18 |- |7 |Казталовськый район | align="right" |18605,81 | align="right" |39300 | align="right" |38703 | align="right" |32908 | align="right" |27432 |Казталовка | align="right" |16 | align="right" |48 |- |8 |Каратобиньскый район | align="right" |10000,00 | align="right" |22054 | align="right" |21115 | align="right" |16879 | align="right" |13629 |Каратобе | align="right" |8 | align="right" |22 |- |9 |Сыримськый район | align="right" |11888,43 | align="right" |34561 | align="right" |30569 | align="right" |21575 | align="right" |17369 |Жимпіти | align="right" |12 | align="right" |31 |- |10 |Таскалиньскый район | align="right" |8100,00 | align="right" |21588 | align="right" |20645 | align="right" |17202 | align="right" |16348 |Таскала | align="right" |9 | align="right" |28 |- |11 |Теректиньскый район | align="right" |7967,57 | align="right" |45485 | align="right" |43194 | align="right" |38269 | align="right" |38720 |Теректи | align="right" |15 | align="right" |49 |- |12 |Чингірлауськый район | align="right" |7889,89 | align="right" |26565 | align="right" |21799 | align="right" |16116 | align="right" |13032 |Шингирлау | align="right" |8 | align="right" |25 |- |13 |Уральська вароська адміністрація | align="right" |731,33 | align="right" |225945 | align="right" |221855 | align="right" |247236 | align="right" |345787 |[[Уральськ]] | align="right" |4 | align="right" |8 |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == [[Населеный пункт|Населены пункты]] из числом обывательства: {| class="standard" align="center" !рхп !аоелениы пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''[[Уральськ]]''' | align="right" |199835 | align="right" |194905 | align="right" |202161 | align="right" |247467 |- |2 |[[Зачаганьск]] | align="right" |12090 | align="right" |12906 | align="right" |27065 | align="right" |58356 |- |3 |'''Аксай''' | align="right" |18237 | align="right" |28953 | align="right" |32873 | align="right" |36293 |- |4 |[[Деркул]] | align="right" |8385 | align="right" |8606 | align="right" |9786 | align="right" |28407 |+ |} == Знамі Родаци == * [[Магамбет Утемісов]]&nbsp;— [[Казахстан|казахськый]] [[поет]] и єден из главарю̄в восстаня против [[Російска імперія|Російськой Рішы]]. * [[Салім Айткулов]]&nbsp;— [[герой Советьского Союза]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://www.bko.gov.kz/ Офіційний сайт акимату Західноказахстанської області] [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]  , {{Ref-ru}} * [http://ua.sinoptik.ua/казахстан/Західноказахстанська-область/ Погода у Західноказахстанській області. Казахстан] [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] * [https://web.archive.org/web/20120913052811/http://www.kz.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.main&rgn_id=7 Казахстан. Західноказахстанська область] [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.] {{Ref-ru}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Западноказахстаньска область]] [[Катеґорія:Уральськ]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] 8c9cpwsqd10sg70ysftjgtdsk6as1t8 0 22779 173396 167572 2026-10-17T23:30:02Z Halajkovič 33393 173396 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Херсо́ньскый райо́н''' ([[Російскый язык|рус]]. Херсонский район) ([[Україньскый язык|укр]]. Херсонський район) — [[район]] у [[Херсоньска область|Херсоньскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. [[Район]] є на [[Запад|западови]] [[Область|области]]. Адміністративный центр — [[Херсон]]. == Історія == [[Район]] сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. У составови [[Район|района]] території по оба бокы [[Ріка|рікы]] [[Днїпр|Дніпро]]. [[30. септембер|30 септембра]] [[2022]] року [[Росія]], яка на тот час окуповала почти усю територію района, [[Псевдореферендумы на окупіроватых Росіёв територіях Украйины|заявила за анексію области через референдум за припоєня ид Росії]]. У ходови контрнаступательной операції што шла из [[29. авґуст|29 авґуста]] по [[11. новембер|11 новембра]], [[Вооружені силы Украйины|Вооружені Силы Украйины]] заняли правобережну [[Херсоньска область|Херсонщину]] уключно из [[Головне місто|столицёв]] — [[Херсон|Херсоном]] из пуд російськой окупації. [[Росія]] контролірує лівобережну часть и претендує на усю територію [[Херсоньска область|области]]. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[1. януар|1 януара]] [[2020]] року живе 464,4 тысячі людий.<ref>https://www.minregion.gov.ua/press/news/novi-rajony-karty-sklad/</ref> == Удкликованя == * Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» {{Reflist}} [[Катеґорія:Херсоньска область]] [[Катеґорія:Херсоньскый район]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Районы Херсоньской области]] [[Катеґорія:Херсон]] 8gclwkhsd31eqbtpxvevfqg1yi0n4i8 0 22816 173393 166168 2026-10-17T23:29:47Z Halajkovič 33393 173393 wikitext text/x-wiki '''Буковель''' авадь '''Буковяль<ref>Німчук Василь. Буковель чи Буков'яль? // НЗ ТНПУ. Сер: Мовознавство. — 2017. — 1(27) — ISNN 978-966-7425-97-5</ref>'''— популарный усьосезонный курорт у [[Україна|Украйині]] в [[Карпаты|Карпатах]], май грубый [[гурьськолжный курорт]] [[Выходна Европа|выхудної Европы]] з сполочнов довжинов трас 58 км.<ref>{{Cite web |url=https://openskimap.org/?obj=26a9807d860d8692b4fde7a7620e033168068131#12.5/48.36463/24.40216 |title=OpenSkiMap.org |work=openskimap.org |access-date=2025-01-31 }}</ref> Курорт розміщіный в селови [[Поляниця (Надвірнянськый район)|Поляниця]], коло пудножа єднойменної горы [[Буковяль (гора)|Буковяль]] на высоті 920 метру над руньом моря. Май высока точка курорта&nbsp;— [[Довга (гора)|г.]] [[Довга (гора)|Довга]]&nbsp;— 1372&nbsp;м. Зимньый сезон може проходити з децимбря до апріля. == Назва == Назва курорта походит уд назвы горы [[Буковяль (гора)|Буковяль]], коло пудножа якої го постройили. == Ґеоґрафія == Курорт розміщіный не далеко уд села [[Поляниця]] Ивано-Франкувської области, за 30&nbsp;км уд вароша [[Яремча]] и за 100 кіломийтру на сіверный запад уд вароша [[Івано-Франківск|Ивано-Франкувськ]]. Буковяль розміщіный на пятьох горах: Буковяль (1127 м), [[Бульчинёха (гора)|Бульчиньоха]] (1455&nbsp;м, Буковяль дуйшов до 1150 м), [[Довга (гора)|Довга]] (1373 м), [[Бабин Погар]] (1 180 м), [[Чорна Клева]] (1 241 м)..Позад сего курорт має булше гий 75&nbsp;км трас всьых руню чажкости. Буковяль розміщіный на теріторії базийна р. [[Прутиць Яблыницькый]], лівої притокы р. [[Прут]] (базийн [[Дунай|Дуная]]). На р. [[Гнилиця (ріка)|Гнилиця]] (лівуй притоци р. [[Прутиць Яблыницькый]]) у [[2012|2012 годі]] зроблино штучноє озеро,&nbsp;майгрубоє штучноє озеро в Украйині — Озеро Молодости, площов 6,8 га (такой карпатськоє озеро [[Синевир]]). Май близка жилізнопутьова штація&nbsp;— [[Татарув-Буковяль (жилізнопутёва станція)|Татарув-Буковяль]] (близко 15 кіломийтру). == Історія курорта == Історія курорта зачинат ся з 2000, коли меже ТзОВ «Скорзонера» та фірмов «Горизонт АЛ» было укладено договор про зотворіня турістічно-рекреацічного комплекса цілогуднього функціонованя. Было проведено передпройиктні зглядованя теріторії, роздивли ся возможні варіянты розміщіня гурьськолыжных полю й осю канатных доруг пирьвої очериди. До зглядовань теріторії, а тож зотворіня майстер-плана были залучині проводні заграничні компанії, ай австрійська фірма ''Plan-Alp'' тай канадська ''Ecosign''. Пуд куниць 2001 зроблині штартові роботи по запускови пирьвої канатної дорогы комплекса&nbsp;— вытяга довжинов 691&nbsp;м на сіверному схылі горы Буковяль. Паралелно з будовництвом канатної дорогы розробляли ся варіянти розміщіня парнокрісилної канатної дорогы на сіврно-заподному схылі горы Буковяль. У сектемброви-октоброви 2002 сись проєкт реалізовано канатнов дорогов довжинов 1000&nbsp;м. У 2003 удкрыли другый схыл&nbsp;— трасы 2А і двокрісилного вытяга. У 2004 удкрыто трасу 7А, на якуй розміщино бугелный пудйомник и зачато актівну пудготовку до зотворіня масштабної гурьськолижної арены. У 2012 курорт выділино майбулш шустроростучым гурьськым курортом світа. У 2015—2017 годах ціфрова аґенція [[Postmen]] проводила на курортови майвысокогурьські в Украйині шпортівні перемаганя сирії Sport Weekends: Sprint Triathlon Cup, Mountain UltraSwim, Triathlon Olympic Cup, 100 БукоМиль&nbsp;— Bukovel 160km UltraTrail, Vertical Run, Endurance UltraTrail, 1/2 Iron Triathlon. У децимбрьови 2016 выслідком націоналізації ПриватБанку часть курорта Буковяль перийшла у личность державы У октобрьови 2018 державну частку выставлино на продаваня. {| class="wikitable" |+Навщивеность<ref>{{Cite web |url=https://tvoemisto.tv/exclusive/yak_rozvyvaietsya_bukovel_ta_shcho_u_popyti_sered_turystiv_172611.html |title=Як розвивається Буковель та що у попиті серед туристів |work=tvoemisto.tv |access-date=2025-01-30 }}</ref> ! !2003/2004 сезон !2004/2005 сезон !2006/2007 сезон !2008/2009 сезон !2010/2011 сезон !2023 !2024 |- |Сполочно |48 тисяч |206 тисяч |400 тисяч |850 тисяч |1,2 міліоны |2,3 міліоны |2,5 міліоны |- |Меже них инозимцю | | | | |8-10&nbsp;% | | |} == Инфраструктура == <gallery mode="packed" widths="200"> Файл:Буковель_Оглядове_колесо_2023.jpg|Колесо никаня Файл:Большое_озеро_курорта_Буковель.png|Грубоє озеро Файл:Малое_озеро_Буковеля.png|Малоє озеро з еколоґічнов сістемов пудыгріваня Файл:Арт-об'єкт_i_love_bukovel.jpg|Арт-обєкт «I love bukovel» Файл:Коттеджи_гостиницы_"Буковель".png|Котиджі тай готела Radisson Blu Bukovel Файл:Буковель_Озеро_Молодості.jpg|Озеро Молодости </gallery>Колесо никаня має высоту 45 мийтру.<ref>{{Cite web |url=https://bukovel.com/entertainments/koleso-ogliadu |title=КОЛЕСО ОГЛЯДУ |work=Буковель. Гірськолижний та SPA курорт в Карпатах |language=uk |access-date=2025-02-07 }}</ref> Буковяльськый аквапарк "Мавка" є майгрубым у выхуднуй [[Европа|Европі]]. === Трасы тай вытягы === [[Файл:Трассы_курорта.jpg|міні|220x220пкс|Гурьськолыжні трасы курорту]] [[Файл:Сноу_Парк_курорта_Буковель.jpg|міні|220x220пкс|Сноупарк курорту на трасі 8А]] Трасы проходят на шпеціялно пудготовленых схылах из травянов основов. Всі обладнані сніговыми пушками тай засокочині уд прямого сонцового заря. Трасы приготовлювут діля лыжаня шпеціялнов снігонапильовалнов тай сніготрамбовалнов техніков. [[Прожекторне освітлення|Освітліня]] 7 трас (1C, 1E, 2A, 2B, 7A, 14A і 14B) позволяє лыжати ся й вечурь.<ref>{{Cite web |title=Статус витягів і трас |url=https://bukovel.com/status/map |work=Буковель. Гірськолижний та SPA курорт в Карпатах |access-date=2023-08-29 |language=uk }}</ref> [[Файл:Подъёмник_курорта_Буковель.jpg|міні|220x220пкс|Чотырьохкрісилный вытяг]] У сезон на курорті функціонувут 19 вытягу з сполочнов пропускнов возможностьов приблизно 35 тис душ на год.<ref>{{Cite web |title=Doppelmayr group |url=https://www.doppelmayr.com/wissen-entdecken/referenzprojekt-4-clf-easyrider-chair-new-zealand/ |work=Doppelmayr group |access-date=2023-08-29 |language=de |first=Florian Hausberger {{!}} P8 |author=Marketing }}</ref><ref>{{Cite web |title=Doppelmayr group |url=https://www.doppelmayr.com/referenzprojekte/referenzprojekt-6-cld-b-waidoffen/ |work=Doppelmayr group |access-date=2023-08-29 |language=de |first=Florian Hausberger {{!}} P8 |author=Marketing }}</ref> Єдночасно, комфортно на схылах курорта можут лыжати ся 20 тым душ. * '''Кулькость трас:''' 68<ref name=":03">{{Cite web |title=Статус витягів і трас |url=https://bukovel.com/status |work=Буковель. Гірськолижний та SPA курорт в Карпатах |access-date=2023-08-29 |language=uk }}</ref> * '''Довжина трас:''' уд 300 ид 2353&nbsp;м. * '''Класіфікація трас''': сині, черлині, чорні, могул (№1В) тай фрі-райд (є шпортівні трасы тай біятлонна траса) * '''Перепад высот''': уд 40 ид 285&nbsp;м. 19 вытягу, ай именно:<ref name=":0">{{Cite web |title=Статус витягів і трас |url=https://bukovel.com/status |work=Буковель. Гірськолижний та SPA курорт в Карпатах |access-date=2023-08-29 |language=uk }}</ref> * 1 — шостикріселный (№ 3) * 13— чотырикрісилні (№№ 1, 2R, 5, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 22) * 1 — двокріселный (№ 2) * 1 — трикріселный (№ 9) * 3 — буґела (№ 6, 7R, M) === Bukovel Ski School === [[Файл:Снежная_пушка_Буковеля.png|міні|220x220пкс|Снігова пушка]] [http://bukovelskischool.com/ Bukovel Ski School] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929075921/http://bukovelskischool.com/|date=29 вересня 2013}}&nbsp;— гурьськолыжна тай сноуборд ошкола «Буковяль» была заложена у 2001&nbsp;г. менеджерами гурьськолыжного курорта «Буковяль» и тренерами з гурьськолыжного шпорта тай сноубордінґа. Діятилность ошколы напрямлена на учіня людий всьых годовых катеґорій, пудготовку професійных шпортсману, пропаґанду здорового способа житя тай гурьськолыжного шпорта. Bukovel Ski School є главным орґанізатором перемагань гурьськолыжного шпорта тай сноубордінґа дітий, аматору, шпортсману тай инструктору&nbsp;— булшоє 30 перемагань у зимньый сезон. У літньый період ошкола занимат ся орґанізаційов проґрамы дітинського шпортівно-оздоровитильного табора «Буковяль», котрый функціонує на теріторії курорта, а тоже проводит рузні забавы для навщивитилю ТК «Буковяль». Bukovel Ski School тоже є орґанізатором масштабных благодійных соціялных проєкту («Ставай на лыжи», «Шпортівна сикція», «Раді діти»), што напрямлині на популарізацію гурьсько-лыжного шпорта меже дітий, юных шпортсмену, учню ошкол-интернату. Постояными партнерами Bukovel Ski School є: [[Мініштерство ошколованя і наукы Украйины|Міністерство ошколованя й наукы Украйины]], [[Мініштерство моложавы тай шпорта Украйины|Міністерство моложавы тай шпорта Украйины]], [[Федерація лыжного шпорта Украйины]], [[Націоналный олімпійськый комітет Украйины]]. Всі инструкторы ошколи были ошколовані удповідно д меженаровым штандартам парованя инструктору з гурьсько-лыжного та сноуборд шпорта&nbsp;— ISIA. === Bukovel Bike Park === [https://web.archive.org/web/20130927203813/http://bukovelbikepark.com/uk/ Bukovel Bike Park]&nbsp;— біциґльопарк на теріторії турістічного комплекса Буковяль. Парк убладнаный трасами для рузных дісціплін гурьського біциґльошпорта (маунтінбайкінґ MTB): Cross-Country, DownHill. * Довжина трас для біциґльованя&nbsp;— 46,7 км * Довжина трас для шустрого спуска&nbsp;— 4,7 км Байк Парк предкладає 10 маршруту рузного руня чажкости тай прочажности&nbsp;— уд убдвилявчых трас ид DownHill і SuperD. За сезон в парк приходят булше 6000 турісту. Bukovel Bike Park є орґанізатором тай основнов локаційов проведіня многых біциґльоперемагань, ай именно каждогудньых Bukovel Grand Bike Fest, Націоналный DownHill чемпіонат Украйины, Bukovel DH. === Біятлонна траса тай стрілище === Папірьова робота по звединю комплекса зачала ся щи у 2018 годі з выділиня земли. Айбо утвирьдити проєкт тай получити уд державы гроші получило ся не зразу. Зачали будовати Біятлонну трасу тай стрілище в тому же 2019 годі.<ref>{{Cite web |url=https://glavcom.ua/sport/news/biatlonna-trasa-dlya-kubka-svitu-v-bukoveli-foto-z-masshtabnogo-budivnictva-645962.html |title=Біатлонна траса для Кубка світу в Буковелі. Фото з масштабного будівництва |date=2019-12-11 |work=ГЛАВКОМ |language=uk |access-date=2024-07-29 }}</ref> Роботи розділили на три очереди: перва - траса на 4 кіломийтры, стрілище на 32 огньовых рубижі, сістемы засніжиня, освітльованя. Друга и тритя – то є трібуна на три тисячі людий (буде возможность закласти тож часову трібуну), тунели, цоколна платформа, адмінхыжа, асфалтованя трасы діля лыжоролеру, готелі-хыжкы для шпортсману, комнаты діля сокочіня збруї та допінґ-контрола, коментаторьські, медія-центр. На новимбирь 2020 года, на біятлоннуй арині было встановлино стрілища, котроє розрахованоє на 32 установкы, а не 30, гий на булшости стадіона, оконано основі земляні роботи.<ref>{{Cite web |url=https://suspilne.media/sport/81102-ak-vigladatime-novij-biatlonnij-stadion-u-bukoveli-video/ |title=Як виглядатиме новий біатлонний стадіон у Буковелі: відео |author=Віталій Кравченко |first=суспільне-спорт |date=19 листопада 2020, 12:48 |work=суспільне |language=українська |access-date=29 липня 2024 року }}</ref> Фактічно было оконано всі роботи 1 очереди. В децимбрьови того же года пройшли пирьві перемаганя. На сектимбирь 2021, на комплексови проведено основі асфалтні тай бетонні роботы трас, частково змонтовано освітльованя. У 2024 годі проєкт продовжує розвой, розширювут ся трасы, продовжує ся модернізація сістем, проведено асвалтованя булшости доружок. У кунци 2024 года на трасі пройшов другый у сезоні 2023/24 Чемпіонат Украйины з біятлона.<ref>{{Cite web |url=https://suspilne.media/sport/712200-rozklad-cempionatu-ukraini-z-biatlonu-koli-i-aki-gonki-vidbudutsa-2/ |title=Розклад чемпіонату України з біатлону: коли і які гонки відбудуться |author=Суспільне-спорт (Євген Мороз) |first=Євген Мороз |date=23 березня, 08:58 |work=Суспільне-спорт |publisher=Суспільне-спорт |language=українська |access-date=29 липня, 2024 року }}</ref> === VODA day&night club === [https://web.archive.org/web/20160917073136/http://bukovel.com/winter/service/79 VODA day & night club] – то є комплекс забав й услуг. Літом принимає до 1500 Навщитилю, гий уддыхавут на шезлонґах на берегови озера, в надувному аквапарка, в релакс-зоні тай коло грубого базийна. Також, кроме динного уддыханя, гості можут забавляти ся нучными шов-проґрамами тай выступами артісту з унікалної сцены на воді. Зимов робит релакс-зона, што вміщат до 200 людий. Гостям предкладає ся цілый комплекс услуг: римська парна, серидньоземноморьська сауна тай фінська савна з возможностьов реґульованя вогкости, котра зроблина з канадського кедра, што має рекреаційну силу тай природным чудами ароматом. Кроме того, діля зліпшіня імунітета тай збываня уд многых битюгу мож провідати соляну яскыню. === Меженародный дітинськый центр «Артек-Буковель» === {{main|Миженародный дітинськый центр «Артек-Карпаты»}}Дітинськый табор «Артек», по аниксії Крыма [[Росія|Російськов Федераційов]] мусив быв перийти в [[Карпаты]]<ref>{{Cite web|url=http://vsikarpaty.com/ua/novyny/58-artek-karpaty.html|title=«Артек» перебрався на Буковель (Всі Карпати, 12 червня 2014)|accessdate=31 жовтня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20141031204624/http://vsikarpaty.com/ua/novyny/58-artek-karpaty.html|archivedate=31 жовтня 2014|deadurl=yes}}</ref>. У 2014 годі позад старань команды артека тай компанії «Ресорт Менеджмент Ґруп» при помочи туристічного комплекса «Буковель» и Департамента ошколованя, наукы, файты, моложавы тай шпорта Ивано-Франкувської ОДА было зотворено Меженародный дітинськый центр «Артек-Буковель». Пирьва зміна табора зачала ся&nbsp;— 16 юля 2014 года. «Артек-Буковель» готовый прийняти за єдну зміну на уддыханя 1500 дітий, а за ціле літо&nbsp;— булше 10 000. Зимов в сезоні 2014—2015 году МДЦ «Артек-Буковель» планує прийняти перву свою зимню зміну, и перийти на цілогодню роботу. На 2023 гуд Меженародный дітинськый центр «Артек-Буковель» продовжує функціоновати. Наприклад літом центр прийняв 1200 дітий из дітинськых дому родинного типа з помочов фінансової пудпоры [[Фундація Олены Зеленської|Фундації Олени Зеленської]]. Проґрама каждого заїзда передвижує походы, квесты, творьбові конкурсы, стрічі з знатными людми, а тоже много шпортівных актівностю.<ref>{{Cite web|title=Bukovel спільно з Фундацією Олени Зеленської подарують літній відпочинок дітям із ДБСТ|url=https://bukovel.com/news/bukovel-spilno-z-fundatsiieiu-oleni-zelenskoyi-podaruiut-litnii-vidpochinok-ditiam-iz-dbst|website=Буковель. Гірськолижний та SPA курорт в Карпатах|accessdate=2023-08-29|language=uk}}</ref> == Перспектівы розвоя курорта == [[Файл:Буковель005.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C005.jpg|міні|Променад коло грубого озера. Зліва видно постройкы аквапарка тай апарт-готела]] [[Файл:Буковель_Церква_Усіх_Святих_України.jpg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D1%81%D1%96%D1%85_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%85_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg|міні|Цирьква усьых Сятых Украйины]] Курорт актівно розвоює ся&nbsp;— фурт проводят ся роботы з розширіня инфраструктуры тай прокладіня новых лыжных трас, булша часть постройок была зроблена в послідні пару году. Майстер план розвоя Буковяля передвижує закладная 26 грубых вытягу з сумарнов продуктівністьов 57000 душ на годину й стройка трас сполочнов площадьов 379 гектару, што позволит комфортно умістити 19500 турісту єдночасно. Пуслі окончіня пятого, посліднього етапа постройкы курорт буде мати 118 кіломийтру гурьськолыжных трас, што позволит курорту прийти до числа 50 майбулшых гурьськолыжных курорту світа. Сполочный план тож передвижує зотворіня 13200 спалных міст в готелах на теріторії курорта, 13380 міст в хыжках розміщыных у близкости до схылу, 3650 міст у котеджах и 3160 міст в жытовых хыжках діля робутнику курорта (всього 33390 спалных міст). Про даный курорт из сполочнов устностьов булше 20000 чиляди тоже заплановано 2500 міст паркованя машин на денных автостоянках (включавучи 2000 міст у двох грубых парковалных потройках). * жилізнопутьова часть; * канатна дорога Яремче-Буковяль; * готелный комплекс економ-класа про студенту з дансінґами тай аквапарком;<ref>{{Cite web|url=http://firtka.if.ua/?action=show&id=23725|title=До "Буковелю підведуть залізницю та збудують аквапарк (firtka.if.ua, 30 липня 2012)|accessdate=30 липня 2012|archive-date=6 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160306221719/http://firtka.if.ua/?action=show&id=23725}}</ref> * крытый паркінґ на 3000 машин; * ледовый палац; * нові трасы; * [[гаф-пайп]]. На літо 2023 года актівно роблятся слідувущі проєкты:<ref>{{Cite web|title=Війна не перешкода. На Буковелі планують масштабно розвивати інфраструктуру {{!}} ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття|url=https://vikna.if.ua/news/category/all/2022/03/19/131796/view|website=Vikna|accessdate=2023-08-29|language=uk}}</ref> — акумулювучый галаштув №3 для сніговых сістем ТК «Буковяль». Сполочна площадь галаштова— 4,4 га, площадь водного зиркала — 2,1 га, обєм воды — 150 тис. кубічных мийтру; — колесо никаня. Площадь — майже 9 га, площадь забудовы — 643,8 кв. мийтры (включає операторну, касу, санузлы тай другоє), высота колеса никаня — 45 м (се буде єдно з майгрубых колес никаня в Украйині, такої высоти колесо никаня поклали в Одисі у 2011 годі й тогды вно было майгрубым в [[Україна|Украйині]].). — аквапарк на чотыри повирьхы. Площадь участка — булше гий 3,7 га, площадь забудовы  — майже 8 тис кв. мийтру, пропускна возможность — 1100 душ. — строят ся нові готелы тай апартаменты === Крітіка розвоя курорта === Розширіня тай розстройка курорта нищит унікалну [[Екосістема|екосістему]] місности, курорт стає грубым варошом у горах.<ref>{{Cite web|title=“Місто посеред Карпат”: Коломойський хоче збудувати у Карпатах ще два мегакурорти|url=https://politerno.com.ua/2023/02/23/misto-posered-karpat-kolomojskyj-hoche-zbuduvaty-u-karpatah-shhe-dva-megakurorty/#}}</ref> Позад [[Ґлобалне потеплїня|міняня клімата]] вчині проґнозувут щезаня грубої части гурьськолыжных курорту у Европі, включавучи Украйинські.<ref>{{Cite web|title=Глобальне потепління може призвести до нестачі снігу та закриття гірськолижних курортів Європи, - вчені|url=https://espreso.tv/globalne-poteplinnya-mozhe-prizvesti-do-nestachi-snigu-ta-zakrittya-girskolizhnikh-kurortiv-evropi-vcheni}}</ref> == Ґалерія == <gallery> File:Bukovel SkiResort lift.jpg File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (8).JPG File:Bukovel Haski.jpg File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (6).JPG File:Snowcat Bukovel.jpg File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (5).JPG File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (4).JPG File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (3).JPG File:Ukrainian ski- and spa-resort "Bukovel" 2012 (2).JPG File:Буковель-етно-парк.jpg File:Буковель005.jpg File:Буковель3.jpg File:Буковель Озеро Молодості.jpg File:Горнолыжный курорт - БУКОВЕЛЬ 002.JPG File:Горнолыжный курорт - БУКОВЕЛЬ 007.JPG </gallery> == Никай втож == * [[Гурьськолижный курорт]] * [[Куршевел]] * [[Земмерінґ (гурьськолижный курорт)|Земмерін]]<nowiki/>[[Земмерінґ (гурьськолижный курорт)|нґ]] == Пудміткы == <references responsive="1"></references> == Удсиланя == * [https://web.archive.org/web/20130925210648/http://bukovel.com/ Офіційный сайт курорта Буковяль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130925210648/http://bukovel.com/|date=25 вересня 2013}} * [https://t.me/bukovel_resort Офіційный Telegram канал] * [https://www.youtube.com/watch?v=ePUBfj-c7F4 Буковяль зимов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220428091255/https://www.youtube.com/watch?v=ePUBfj-c7F4|date=28 квітня 2022}} * [http://zymaghory.com/tourism/bukovel-interesting/ukr Буковяль – ТОП 10 інтересных міст літом] kwifrb2cajqm6vmbuiuqzaj43nhr44v 0 22839 173392 170545 2026-10-17T23:29:39Z Halajkovič 33393 173392 wikitext text/x-wiki [[Файл:Menno_Simonsz.gif|праворуч|міні|244x244пкс|Менно Сімонс (1496—1561)&nbsp;— основатель менонізму]] '''Меноні́ты'''&nbsp;— [[Хрістіанство|християньскоє]] [[Протестантство|протестантьскоє]] кываня, якоє принадлежить до церковної общины [[Анабаптизм|анабаптистӯв]]. Основаноє Менно Сімонсом віра пропаґує мирноє сожитя у світьскому обществови, одсутность насильства, ненасильницькі методы протеста и розязаня спорных звідань, пацифізм. У свойых роботах [[Менно Сімонс]] сформуліровав и формалізовав практику май ранньых основателю̄в [[Швайц|Швайца]], причому ранні практикы менонітӯв ґрунтовали ся на вірі, ге у місію, так и у службу [[Ісус Хрістос|Исусови]], якої первістні послідователі анабаптистӯв додержовали ся из великым убіждінём, не никавучи преслідованя из боку разных римокатолицькых тай протестантьскых держав. У [[Свѣт|світі]] у [[2006]] році налічовало ся 1,5&nbsp;млн менонітӯв ([[2006]]). При [[Катарина II. Велика|Катерині II]] переселені из [[Нїмецько|Німицька]] и [[Нідерланды|Голландії]] у южномалороссійські степы. Удтак они переселилися до [[Северна Америка|Северной]] и [[Южна Америка|Южной Америкы]]: майвеликі у [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]], [[Канада|Канаді]] и [[Демократічна републіка Конґо|Демократичнӯв Републіці Конґо.]] Меноніты проживавуть авадь у уддільных общинах, авадь розпорошені миже містного обывательства у порядку пійсятёх держав [[Свѣт|світу]]. == Історія == Менонітство взникло у [[1530]]. рокы у ході [[Реформация|реформаціонного]] кываня у [[Нідерланды|Нідерландах]], у якому брали участь радикалні и уміренні [[Анабаптизм|анабаптисты]] (уд [[Ґрецькый язык|грец]]. «Наново крещені»). Раннёє нашарованя менонітьскых віровань было кодифіковано у Дордрехтьскӯв сповіді віры [[1632]] році, но разні реліґіозні менонітьскі ґрупы не додержувуть ся общого и єдиного признаня ци [[Реліґія|віры]]. == Иппен позерайте == * [[Меноніты у Украйині]] == Удкликованя == {{Reflist|2}} * Марочко В. І. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Menonity_v_Ukraini Меноніти в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200824084855/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Menonity_v_Ukraini|date=24 серпня 2020}} // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1028-1</nowiki>. * Меноніти // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 954-955. — 1000 екз. * [https://ure-online.info/encyclopedia/menonity/ Меноніти] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія * ''Dietrich Neufeld''. [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/neufeld-d-mennonitentum-in-der-ukraine-schicksalsgeschichte-sagradowkas/ Mennonitentum in der Ukraine: Schicksalsgeschichte Sagradowkas] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211204032200/https://diasporiana.org.ua/ukrainica/neufeld-d-mennonitentum-in-der-ukraine-schicksalsgeschichte-sagradowkas/|date=4 грудня 2021}}. Emden : Selbstverlag, 1922. 40&nbsp;s.   [[Катеґорія:Хрістіанство]] [[Катеґорія:Пацифізм]] [[Катеґорія:Меноніты]] [[Катеґорія:Реліґія]] [[Катеґорія:Віра]] [[Катеґорія:Анабаптизм]] 4t9o4ax490fwc12m3c8gb3312w67vfb 0 22842 173391 172714 2026-10-17T23:29:30Z Halajkovič 33393 173391 wikitext text/x-wiki '''Клей''' — [[розтворник]], дисперсія ци розплав у основі высокомолекулярных орюанічных авадь неорґанічных речовин природных авадь искусственных, які хоснувуть про зъединеня (склеёваня) матеріалӯв. Зліпліня проходить унаслідок формованя миже склеёваными поверхностями и клеёвым прошарком мӯцных адгезійных пою̄в, обусловленых мижемолекулярныв и мижеатомныв взаємодією. Адгезійный пой усилює ся взаимныв дифузіёв атомӯ матеріалӯв, що контактувуть. Про доброє приляганя єден из матеріалӯв&nbsp;— клей&nbsp;— мать быти пластичным, а другый&nbsp;— твердым. Клеї чаще всёго являвуть собов вязкі рідины авадь [[Паста|пасты]], клеї-розплавы являвуть собов тверді матеріалы тай можуть быти у виді плёнкы, стрыжню̄в, брускӯв, ґранул. [[Файл:AdhesivesForHouseUse001.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Разні виды клею]] == Компоненты клею̄в == Основным [[Компонент|компонентом]] клею̄в є высокомолекулярна сполока из адгезійными властивостями, до якої годни прибавляти ся [[Розтворник|розтворникы]], затвердители, каталізаторы, пластифікаторы, зкріпители и т.д. [[Розтворник|Розтворникы]] ([[Алкоголы|спірты]], [[бензин]]) обезпечувуть необходиму вязкӯсть клею, затверджувачі тай каталізаторы переводять клеёвый прошарок из вязкого у твердый стан, ускорявучи реакції [[Полімеризація|полімеризації]] авадь [[Поліконденсація|поліконденсації]]. Пластифікаторы поліпшувуть приляганя шара клею до склеёваных поверхностий. Зкріпители&nbsp;— мінеральні порошкы, што зкріплювуть клеёвоє зъединеня. [[Файл:Jbweldpackage.jpg|праворуч|міні|376x376пкс|Епоксидный клей]] [[Файл:AdhesivesForHouseUse002.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей ПВА]] [[Файл:AdhesivesForHouseUse004.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Клей на основі нітрата целюлозы]] * Из высокым питомым опором. Основный токопроводный компонент&nbsp;— дрӯбнодисперсный ґрафіт. Токопроводный клей [[Контактол|«Контактол»]] базує ся на основі дрӯбнодисперсного пороха стрібра и синтетичных смол. == Удкликованя == {{Reflist}} * Краткая химическая энциклопедия. Т. 2.&nbsp;— М.: ГНИ «Советская энциклопедия», 1963. * [http://www.twirpx.com/file/267260/ Вакуленко М.&nbsp;О.&nbsp;Тлумачний словник із фізики : {6644 статті} / М.&nbsp;О.&nbsp;Вакуленко, О.&nbsp;В.&nbsp;Вакуленко.&nbsp;— К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.&nbsp;— 767 с.] * Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — <templatestyles src="Comment/styles.css" />Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — <nowiki>ISBN 966-7804-14-3</nowiki>. * Технологія виробництва виробів з пластмас і композитів: Навч. посібник / О.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwvw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>В.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwwA">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Суберляк, П.&nbsp;І.&nbsp;Баштанник.&nbsp;— К.: ІСДО, 1995.&nbsp;— 164 с. * [https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3 Квітка В. Природний клей для склеювання деревини // Деревообробник.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— с. 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141018055506/http://issuu.com/derevoobrobnyk/docs/do-3|date=18 Жовтня 2014}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Клей]] [[Катеґорія:Клеї]] 0vswxelluslcrrh6w4rfgttvmkz8st5 0 22861 173322 154845 2026-10-17T22:28:44Z Halajkovič 33393 173322 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Місто}} '''Ґёдёллё́''' ({{lang-hu|Gödöllő}}, {{lang-de|Getterle}}, {{lang-sk|Jedľovo, Jedľová, Gedelov}}) — [[Місто|варош]] у [[медьє]] [[Пешт (медьє)|Пешт]], [[Мадярьско|Мадярщина]]. == Ґеоґрафія и транспорт == Варош є у 30 кілометрох на северо&выход уж Будапешта, зъединеный из столицёв лініёв привароського транспорта HÉV (Örs vezér tere&nbsp;— Gödöllő). Час у путёви до станції Örs vezér tere на выходови Будапешта, де мож учинити пересадку на вароськоє метро, занимать близко 50 минут. Окрем того, миже Будапештом и Ґёдёллё є автобусноє сполучіня. Також мож додьрати ся до Ґёдёллё из Будапешта и [[Поїзд|поїздом]] из Выходного вокзала, час у путёви до Ґёдёллё становить близко 30 минут. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1349]] році. [[Файл:Gödöllő_-_Palace.jpg|ліворуч|міні|260x260пкс|Кралёвськый пляц]] У [[XVIII. стороча|XVIII сторочови]] варош принадлежав ґрофови Антолови Ґрашшалковичови, радникови императрици [[Мария Терезия|Марії Терезії]]. У 30-ых роках XVIII стороча Ґрашшалкович задумав ґрандіозный проект&nbsp;— постройити у Ґёдёллё прекрасный пляц. Будучи ревносным католиком, ґроф збирав ся оточити свій палац будинками спеціально приглашеных колоністӯв, які исповідуювуть [[Римокатолицька церьков|католицизм]], сотворивши, такым образом, построєный из [[0 (число)|ноля]] [[Католицька церьков|католицькый]] [[Місто|варош]]. Стройка пляца зачала ся у 1733 році за проектом архітектора А. Майєргоффера, стройка и поибераня уднушньых интеръерӯв шла поверх 25 рокӯв, аж до [[1760]] року. Пляц став єдным из шедеврӯв мадярьского [[бароко]] и образцёв до архітектурного наслідованя. Вокруг пляца быв розбитый величезный парк. Паралелно стройили ся и хыжі колоністӯв, які заселяли переселенці, у основному, из католицькых земель [[Нїмецько|Священной Римской Имперії]]. Пӯсля завершіня стройкы императриця Марія Терезія прибыла у Ґёдёллё, ю̄в было учинено розкошный приём. У [[1763]] році Ґёдёллё одержав право на проведеня ярмарок. [[Файл:Godollo_palace2.JPG|ліворуч|міні|260x260пкс|Главный фасад пляца]] У [[1841]] році лінія князю̄в Ґрашшалковичӯв обірвалася, [[1867]] році пляц одержав у ґаздӯвство рішанин Франц Йосип и ёго жоні Елизаветі «ге подарок на коронацію уд мадярьского народа». Пара превратила Ґёдёллё у свою літню резиденцію и переименовала го у Кралёвськый пляц. У [[1920]]—[[1944]] роках пляц принадлежав [[Міклош Горті|Міклошови Горті]], [[Регент|реґентови]] [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. Варош пляца быв повнӯстю перестроєный и залаженый, у основному, безликыми типічными хыжами епохы соціалізма. У [[1994]] році зачало ся помалы обновліня пляцового комплекса. До [[2007]] року повнӯстю удреставровані централный корпус и ёго уднушні интеръеры, тривають роботи у бічних флігелях і павільйонах парку. == Памняткы == [[Файл:Godollo_-_Elisabeth1.jpg|міні|200x200пкс|Памнятник императриці Елизаветі]] * ''Кралёвськый пляц'' (Пляц Ґрашшалковичӯв)&nbsp;— бароковый шедевр, єдна из майизнамых пляцовых опшарь Мадярщины. У даный час на удреставрованшых площадях є музейный комплекс, на другых идуть роботы. У пляцови заслужувуть обы их поникати обновлені интеръеры рішаниньскых покою̄в, и иппен пляцова каплиця ст. Иоана Непомуцького. У южному крылови пляца маж ознакомити ся из театром епохы бароко, сотвореным у 1780-ых. Пляц є окруженый парком площадёв 29 га. * ''Елизаветиньскый парк''. Часть пляцового парка, названа у честь загиблої уд рук терориста Елизаветы. У центрови парка&nbsp;— статуя императрици. * ''Вароськый музей''. Находить ся у майстарӯв сохраненӯв хыжи вароша(1662). Фунґувуть фурташні выставкы, присячені мадярьскому исскуствови. * ''Аґрарный універзитет''. Провідный державный высшій навчалный заклад Мадярщины. == Братьскі вароші == * [[Бад-Ішль]] ([[Австрія|Ракусько]]) * [[Лаксенбург]] ([[Австрія|Ракусько]]) * Тӯрнгаут ([[Белґія]]) * [[Айхах]] ([[Нїмецько|Німицько]]) * [[Гісен]] ([[Нїмецько|Німицько]]) * [[Богор]] ([[Індонезія|Индонезія]]) * [[Вальдеморо]] ([[Іспанія|Испанія]]) * Чжанчжоу ([[Китай]]) * Вагенінґен ([[Нідерланды]]) * [[Жывець (варош)|Жывець]] ([[Польско]]) * [[Меркуря Чук]] ([[Румуньско|Румыния]]) * [[Сента]] ([[Сербія]]) * [[Дунайська Стреда]] ([[Словеньско]]) * [[Берегово]] ([[Україна|Украйиа]]) * [[Форсса]] ([[Фіньско]]) * [[Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав]] ([[Чесько|Чисько]]) == Удкликованя == {{reflist}} * [http://www.godollo.hu/ Офіціална сторінка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120108144303/http://www.godollo.hu/|date=8 січня 2012}} [[Катеґорія:Пешт (медьє)]] [[Катеґорія:Основаны 1349]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] a4p1s2u1eh7gwc59x1qcajwqhzeipde 173324 173322 2026-10-17T22:32:32Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ґёдёллё]] на [[Ґеделле]] з вычерянём напрямлїнь 173322 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Місто}} '''Ґёдёллё́''' ({{lang-hu|Gödöllő}}, {{lang-de|Getterle}}, {{lang-sk|Jedľovo, Jedľová, Gedelov}}) — [[Місто|варош]] у [[медьє]] [[Пешт (медьє)|Пешт]], [[Мадярьско|Мадярщина]]. == Ґеоґрафія и транспорт == Варош є у 30 кілометрох на северо&выход уж Будапешта, зъединеный из столицёв лініёв привароського транспорта HÉV (Örs vezér tere&nbsp;— Gödöllő). Час у путёви до станції Örs vezér tere на выходови Будапешта, де мож учинити пересадку на вароськоє метро, занимать близко 50 минут. Окрем того, миже Будапештом и Ґёдёллё є автобусноє сполучіня. Також мож додьрати ся до Ґёдёллё из Будапешта и [[Поїзд|поїздом]] из Выходного вокзала, час у путёви до Ґёдёллё становить близко 30 минут. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1349]] році. [[Файл:Gödöllő_-_Palace.jpg|ліворуч|міні|260x260пкс|Кралёвськый пляц]] У [[XVIII. стороча|XVIII сторочови]] варош принадлежав ґрофови Антолови Ґрашшалковичови, радникови императрици [[Мария Терезия|Марії Терезії]]. У 30-ых роках XVIII стороча Ґрашшалкович задумав ґрандіозный проект&nbsp;— постройити у Ґёдёллё прекрасный пляц. Будучи ревносным католиком, ґроф збирав ся оточити свій палац будинками спеціально приглашеных колоністӯв, які исповідуювуть [[Римокатолицька церьков|католицизм]], сотворивши, такым образом, построєный из [[0 (число)|ноля]] [[Католицька церьков|католицькый]] [[Місто|варош]]. Стройка пляца зачала ся у 1733 році за проектом архітектора А. Майєргоффера, стройка и поибераня уднушньых интеръерӯв шла поверх 25 рокӯв, аж до [[1760]] року. Пляц став єдным из шедеврӯв мадярьского [[бароко]] и образцёв до архітектурного наслідованя. Вокруг пляца быв розбитый величезный парк. Паралелно стройили ся и хыжі колоністӯв, які заселяли переселенці, у основному, из католицькых земель [[Нїмецько|Священной Римской Имперії]]. Пӯсля завершіня стройкы императриця Марія Терезія прибыла у Ґёдёллё, ю̄в было учинено розкошный приём. У [[1763]] році Ґёдёллё одержав право на проведеня ярмарок. [[Файл:Godollo_palace2.JPG|ліворуч|міні|260x260пкс|Главный фасад пляца]] У [[1841]] році лінія князю̄в Ґрашшалковичӯв обірвалася, [[1867]] році пляц одержав у ґаздӯвство рішанин Франц Йосип и ёго жоні Елизаветі «ге подарок на коронацію уд мадярьского народа». Пара превратила Ґёдёллё у свою літню резиденцію и переименовала го у Кралёвськый пляц. У [[1920]]—[[1944]] роках пляц принадлежав [[Міклош Горті|Міклошови Горті]], [[Регент|реґентови]] [[Мадярске кральовство|Мадярщины]]. Варош пляца быв повнӯстю перестроєный и залаженый, у основному, безликыми типічными хыжами епохы соціалізма. У [[1994]] році зачало ся помалы обновліня пляцового комплекса. До [[2007]] року повнӯстю удреставровані централный корпус и ёго уднушні интеръеры, тривають роботи у бічних флігелях і павільйонах парку. == Памняткы == [[Файл:Godollo_-_Elisabeth1.jpg|міні|200x200пкс|Памнятник императриці Елизаветі]] * ''Кралёвськый пляц'' (Пляц Ґрашшалковичӯв)&nbsp;— бароковый шедевр, єдна из майизнамых пляцовых опшарь Мадярщины. У даный час на удреставрованшых площадях є музейный комплекс, на другых идуть роботы. У пляцови заслужувуть обы их поникати обновлені интеръеры рішаниньскых покою̄в, и иппен пляцова каплиця ст. Иоана Непомуцького. У южному крылови пляца маж ознакомити ся из театром епохы бароко, сотвореным у 1780-ых. Пляц є окруженый парком площадёв 29 га. * ''Елизаветиньскый парк''. Часть пляцового парка, названа у честь загиблої уд рук терориста Елизаветы. У центрови парка&nbsp;— статуя императрици. * ''Вароськый музей''. Находить ся у майстарӯв сохраненӯв хыжи вароша(1662). Фунґувуть фурташні выставкы, присячені мадярьскому исскуствови. * ''Аґрарный універзитет''. Провідный державный высшій навчалный заклад Мадярщины. == Братьскі вароші == * [[Бад-Ішль]] ([[Австрія|Ракусько]]) * [[Лаксенбург]] ([[Австрія|Ракусько]]) * Тӯрнгаут ([[Белґія]]) * [[Айхах]] ([[Нїмецько|Німицько]]) * [[Гісен]] ([[Нїмецько|Німицько]]) * [[Богор]] ([[Індонезія|Индонезія]]) * [[Вальдеморо]] ([[Іспанія|Испанія]]) * Чжанчжоу ([[Китай]]) * Вагенінґен ([[Нідерланды]]) * [[Жывець (варош)|Жывець]] ([[Польско]]) * [[Меркуря Чук]] ([[Румуньско|Румыния]]) * [[Сента]] ([[Сербія]]) * [[Дунайська Стреда]] ([[Словеньско]]) * [[Берегово]] ([[Україна|Украйиа]]) * [[Форсса]] ([[Фіньско]]) * [[Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав]] ([[Чесько|Чисько]]) == Удкликованя == {{reflist}} * [http://www.godollo.hu/ Офіціална сторінка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120108144303/http://www.godollo.hu/|date=8 січня 2012}} [[Катеґорія:Пешт (медьє)]] [[Катеґорія:Основаны 1349]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Міста Мадярьску]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] a4p1s2u1eh7gwc59x1qcajwqhzeipde 0 22872 173290 170761 2026-10-17T21:55:36Z Engelseziekte 2261 перекласти 173290 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261017215534}} {{Універзалный інфобокс}} '''Паради́чка'''<ref>[https://web.archive.org/web/20230127114930/https://www.kolyba.org.ua/p/14744-paradichka Парадичка | П | Колиба - портал про Закарпаття]</ref> (''Lycopersicon'')&nbsp;— [[Вид (біолоґія)|вид]] цвітковых [[Ростлины|ростлин]] из роду паслін файты паслёновы. == Опис == Єднорӯчна (у тропічных зонах&nbsp;— многорӯчна) [[Травы|травяниста]] авадь наполовинукорчова [[Ростлины|ростлина]], стебло высокоє 40—120&nbsp;см. Цвіте у [[Юн|юнови]]&nbsp;— [[Септембер|септемброви]]. Листя непарноперисторозсічені, из довгасто-яйцеподобными листочками. [[Косиця|Цвіт]] двополовый, дрӯбный, жовтый, на довгых стеблах, зобрані полустріхами. [[Плод (ботаніка)|Плӯд]]&nbsp;— велика шарообразна авадь удовжена, сочна, мясиста, два- авадь многокамерна ягода. == Хоснованя == Изнамо сім [[Вид (біолоґія)|видӯв]] парадичок, які дико ростуть у [[Тропічна Америка|тропічнӯв Америці]]. Майважноє ґаздӯвськоє значеня мать жден вид: [[Парадичка обычайна|Парадичка проста]] (''L. esculentum'')&nbsp;— [[Кертовина|кертовинна култура]]. Плоды містять великоє число [[Витамин|вітамінӯв]] (B<nowiki><sub id="mwKA">1</sub></nowiki>, B<nowiki><sub id="mwKg">2</sub></nowiki>, C, P, PP), провітамін A, [[Угльоводы|цукры]] (2.1—8.8&nbsp;%), яблочну и цитринову кислоту тай мінеральні речовины. Парадичкы ідять сырыми, вареными, солеными, мариноваными; зи них роблять томатный сок, томат-пюре. Даколи рӯд парадичка зъединявуть из родом паслін ({{Lang-la|Solanum}}). [[Файл:Tomato_003.jpg|альт=|ліворуч|міні|267x267пкс|Закладены парадичкы]] == Історія == Вӯтцю̄знина парадичок&nbsp;— [[Середня Америка|Централна]] и [[Южна Америка]], де и до ныні трафлявуть ся дикі и наполовинокултурні формы парадичок. Одомашнили их жытелі Мексики, што дали ростлині и її плодам назву «чі-томатль» («великый фізаліс»). За добы ацтекӯв парадичкы добавляли до соусӯв, пекои, тушили, и даже сплачовали ними дань<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}</ref>. У [[1498]] році [[Крістофор Колумб|Христофор Колумб]] первый раз привӯз парадичкы у [[Іспанія|Испанію]] и [[Портуґалія|Портуґалію]]. [[Европаны|Европейци]] зкуртили ихню назву до «томат». Перві описы ростлины походять из [[Італія|Італії]] первой половины XVI стороча. У [[1544]] році Пьетро Андреа Матіолі (''Pietro Andrea Matthioli'') у своёму описови ростлины назвав ї «Pomi d'oro» (золотоє яблоко), а у 1554 році вӯн увӯг [[Латиньскый язык|латыньскый термін]] ''Mala aurea'', што мать такый же перевод. У [[XVII. стороча|XVII]] и [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочах тоты ростлины хосновали у основному ге декоративні. У Севернӯй Америці парадичкы даякый час уважали смертельно отруйными. Но, изнама леґенда за тото, што из розказа Анґліцького краля [[Ґеорґ III|Ґеорґа III]] тыми «челлеными ягодами» пытали ся «отровити» борця за независтность [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашинґтона]], який, звичайно ж, вдало пережив «атентат», є угадков, придуманыв у [[1959]] році<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів»]. ''Еспресо. 2020-11-04''. Архів [https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv оригіналу] за 17 листопада 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 28 грудня 2020</span>.</cite></ref>. Були також відомі окремі випадки медичного використання&nbsp;— в англійському [[Переклад (языконаука)|перекладі]] книги Турнафорта (''Tournafort'') «''The Complete Herbal''» ([[1719]]) ся згадує, што вже в той час плоди парадичкӯв їли в Італії. А ужек у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII]] стороча, согласно из енциклопедіёв «Британіка», хоснованя плодӯв парадичок у ідіня стало привычным и буденным. == Перезапыленя == Парадичка удносить ся до самозапыльных ростлин, хоть у южных областях деякі сорти перезапилюються між собою. Оды исскуственно получити гібрид миже двома сортами, треба удалити уручну пылякы из цвіта материньского стебла и перенести на приймочку маточкы пылок другого сорта. Уникнути перезапыленя мож леш у теплици без доступа хробачӯв авадь изоляціёв суцвітя ци уддільного стебла, плӯд из якого буде зхосновано на одержаня [[насіня]]. === Даякі сорты парадичок === [[Файл:Індетермінантні_помідори_Кронос_F1.jpg|праворуч|міні|267x267пкс|Урощованя парадичкы 'Кронос' у парникови.]] * [[Білый ґіґант (сорт парадичок)|Білый ґіґант]] * Воловоє сердце * Черишенькы * [[Зелена сосиска]] * Зеленый Черокі * [[Золото скіфів (помідори)|Золото скіфӯв]] * [[Кронос (помідор)|Кронос]] * [[Черрі (помідор)|Чері]] * [[Штамбові томати|Штамбові томаты]] * Чорный принц == Иппен позерайте == * [[Уробництво парадичок у світі]] * [[Помопля]]&nbsp;— [[гібрид]] [[Парадичка|парадичкы]] и [[Бандурка|булі]] * [[Нӯж на томаты]] * [[Томатна паста]] * [[Томатный сок]] * [[Томатный соус]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. * {{Книга |автор=[[Бернардіно де Саагун]] |назва=Загальна історія Нової Іспанії. Книги X-XI: Знання ацтеків з медицини й ботаніки |ответственный= |місто=К. |год=2013 |сторінок=218 |серія= |isbn=978-617-7085-07-1 |ref=Саагун }} * Томати, помідори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1911. — 1000 екз. [[Катеґорія:Парадичка]] [[Катеґорія:Паслін]] [[Катеґорія:Кертовина]] [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Овощництво]] s8init1ormp0iurwvh2g1egv0e4ce3b 173387 173290 2026-10-17T23:28:57Z Halajkovič 33393 173387 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261017215534}} '''Паради́чка'''<ref>[https://web.archive.org/web/20230127114930/https://www.kolyba.org.ua/p/14744-paradichka Парадичка | П | Колиба - портал про Закарпаття]</ref> (''Lycopersicon'')&nbsp;— [[Вид (біолоґія)|вид]] цвітковых [[Ростлины|ростлин]] из роду паслін файты паслёновы. == Опис == Єднорӯчна (у тропічных зонах&nbsp;— многорӯчна) [[Травы|травяниста]] авадь наполовинукорчова [[Ростлины|ростлина]], стебло высокоє 40—120&nbsp;см. Цвіте у [[Юн|юнови]]&nbsp;— [[Септембер|септемброви]]. Листя непарноперисторозсічені, из довгасто-яйцеподобными листочками. [[Косиця|Цвіт]] двополовый, дрӯбный, жовтый, на довгых стеблах, зобрані полустріхами. [[Плод (ботаніка)|Плӯд]]&nbsp;— велика шарообразна авадь удовжена, сочна, мясиста, два- авадь многокамерна ягода. == Хоснованя == Изнамо сім [[Вид (біолоґія)|видӯв]] парадичок, які дико ростуть у [[Тропічна Америка|тропічнӯв Америці]]. Майважноє ґаздӯвськоє значеня мать жден вид: [[Парадичка обычайна|Парадичка проста]] (''L. esculentum'')&nbsp;— [[Кертовина|кертовинна култура]]. Плоды містять великоє число [[Витамин|вітамінӯв]] (B<nowiki><sub id="mwKA">1</sub></nowiki>, B<nowiki><sub id="mwKg">2</sub></nowiki>, C, P, PP), провітамін A, [[Угльоводы|цукры]] (2.1—8.8&nbsp;%), яблочну и цитринову кислоту тай мінеральні речовины. Парадичкы ідять сырыми, вареными, солеными, мариноваными; зи них роблять томатный сок, томат-пюре. Даколи рӯд парадичка зъединявуть из родом паслін ({{Lang-la|Solanum}}). [[Файл:Tomato_003.jpg|альт=|ліворуч|міні|267x267пкс|Закладены парадичкы]] == Історія == Вӯтцю̄знина парадичок&nbsp;— [[Середня Америка|Централна]] и [[Южна Америка]], де и до ныні трафлявуть ся дикі и наполовинокултурні формы парадичок. Одомашнили их жытелі Мексики, што дали ростлині и її плодам назву «чі-томатль» («великый фізаліс»). За добы ацтекӯв парадичкы добавляли до соусӯв, пекои, тушили, и даже сплачовали ними дань<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}</ref>. У [[1498]] році [[Крістофор Колумб|Христофор Колумб]] первый раз привӯз парадичкы у [[Іспанія|Испанію]] и [[Портуґалія|Портуґалію]]. [[Европаны|Европейци]] зкуртили ихню назву до «томат». Перві описы ростлины походять из [[Італія|Італії]] первой половины XVI стороча. У [[1544]] році Пьетро Андреа Матіолі (''Pietro Andrea Matthioli'') у своёму описови ростлины назвав ї «Pomi d'oro» (золотоє яблоко), а у 1554 році вӯн увӯг [[Латиньскый язык|латыньскый термін]] ''Mala aurea'', што мать такый же перевод. У [[XVII. стороча|XVII]] и [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочах тоты ростлины хосновали у основному ге декоративні. У Севернӯй Америці парадичкы даякый час уважали смертельно отруйными. Но, изнама леґенда за тото, што из розказа Анґліцького краля [[Ґеорґ III|Ґеорґа III]] тыми «челлеными ягодами» пытали ся «отровити» борця за независтность [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] [[Джордж Вашінґтон|Джорджа Вашинґтона]], який, звичайно ж, вдало пережив «атентат», є угадков, придуманыв у [[1959]] році<ref name=":0">{{Cite web |url=https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv |title=Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів» |work=Еспресо. 2020-11-04 |access-date=28 грудня 2020 |archivedate=17 листопада 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="true">[https://web.archive.org/web/20201117032750/https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv Олексій Мустафін. Томатний детектив. Навіщо помідорам стільки «псевдонімів»]. ''Еспресо. 2020-11-04''. Архів [https://espreso.tv/article/2020/11/03/tomatnyy_detektyv_navischo_pomidoram_stilky_psevdonimiv оригіналу] за 17 листопада 2020<span class="reference-accessdate">. Процитовано 28 грудня 2020</span>.</cite></ref>. Були також відомі окремі випадки медичного використання&nbsp;— в англійському [[Переклад (языконаука)|перекладі]] книги Турнафорта (''Tournafort'') «''The Complete Herbal''» ([[1719]]) ся згадує, што вже в той час плоди парадичкӯв їли в Італії. А ужек у кӯнци [[XVIII. стороча|XVIII]] стороча, согласно из енциклопедіёв «Британіка», хоснованя плодӯв парадичок у ідіня стало привычным и буденным. == Перезапыленя == Парадичка удносить ся до самозапыльных ростлин, хоть у южных областях деякі сорти перезапилюються між собою. Оды исскуственно получити гібрид миже двома сортами, треба удалити уручну пылякы из цвіта материньского стебла и перенести на приймочку маточкы пылок другого сорта. Уникнути перезапыленя мож леш у теплици без доступа хробачӯв авадь изоляціёв суцвітя ци уддільного стебла, плӯд из якого буде зхосновано на одержаня [[насіня]]. === Даякі сорты парадичок === [[Файл:Індетермінантні_помідори_Кронос_F1.jpg|праворуч|міні|267x267пкс|Урощованя парадичкы 'Кронос' у парникови.]] * [[Білый ґіґант (сорт парадичок)|Білый ґіґант]] * Воловоє сердце * Черишенькы * [[Зелена сосиска]] * Зеленый Черокі * [[Золото скіфів (помідори)|Золото скіфӯв]] * [[Кронос (помідор)|Кронос]] * [[Черрі (помідор)|Чері]] * [[Штамбові томати|Штамбові томаты]] * Чорный принц == Иппен позерайте == * [[Уробництво парадичок у світі]] * [[Помопля]]&nbsp;— [[гібрид]] [[Парадичка|парадичкы]] и [[Бандурка|булі]] * [[Нӯж на томаты]] * [[Томатна паста]] * [[Томатный сок]] * [[Томатный соус]] == Удкликованя == {{Reflist}} * Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. * {{Книга |автор=[[Бернардіно де Саагун]] |назва=Загальна історія Нової Іспанії. Книги X-XI: Знання ацтеків з медицини й ботаніки |ответственный= |місто=К. |год=2013 |сторінок=218 |серія= |isbn=978-617-7085-07-1 |ref=Саагун }} * Томати, помідори // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1911. — 1000 екз. [[Катеґорія:Парадичка]] [[Катеґорія:Паслін]] [[Катеґорія:Кертовина]] [[Катеґорія:Їдла]] [[Катеґорія:Овощництво]] 53w1wyy1xud2e059wh0z7hbprbfw6o1 0 22891 173367 155008 2026-10-17T23:25:06Z Engelseziekte 2261 delete 173367 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Приполя́рный''' ([[Російскый язык|рус]]. Приполярный) ([[Україньскый язык|укр]]. Приполярний) ([[Татарьскый язык|тат]]. Приполярный) — [[Мѣстечко|варощик]] у [[Березовськый район (Ханты-Мансійськый АО)|Березовському районови]], [[Ханты-Мансійськый АО|Ханты-Мансійського автономного округа]], [[Тюменьска область|Тюменьской области]], [[Росія|Росії]]. {{НП}} == Історія == [[Мѣстечко|Варощик]] основаный у [[1977]] році. == Обывательство == У [[Мѣстечко|варощикови]] на [[2002]] рӯк 1162 людий, из них: [[Русы]] — 76% [[Українцї|Украйинці]] — 12% [[Татары]] — 8% Инні — 4% == Удкликованя == {{Reflist}} * [[:uk:Шаблон:Карта/Бк/P|Аркуш карты]] [http://www.google.com/search?hs=uOq&q=%22P-40-36%22&btnG=%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%BA&lr=&aq=f&oq= P-40-36.] * [http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=63.206093&lon=59.735413&z=13&show=/7665821/ru/ На Вікімапії] [Архівовано 22 червня 2007 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Росія]] bc4fi07jdx9gp2m8pqmiwvagud5ynn4 0 22907 173353 170539 2026-10-17T23:06:46Z Engelseziekte 2261 delete 173353 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} '''Поса́да Рыбо́тицька''' ([[Польскый язык|пол]]. Posada Rybotycka) ([[Україньскый язык|укр]]. Посада Риботицька) — [[село]] у [[Ґміна Фредрополь|ґміні Фредрополь]], [[Перемышльскый повіт|повіт Перемышль]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє воєводство]], [[Польско|Польску]]. [[Село]] є у рамках прожываня [[Русины|Русиньской]] етнічной ґрупы — [[Долиняне (Надсяня)|Долиняне]]. {{НП|оригинальное название=Posada Rybotycka|первое упоминание=1367|прежние имена=Posada Rybotycka, Посада Риботицька|население=58|год переписи=2001|этнохороним=Посадо-Рыботяне|агломерация=Бірчаньска}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у 17&nbsp;км уд [[Перемышль|Перемышля]] и у 11&nbsp;км уд [[Фредрополь|Фредрополя]], над [[Ріка|ріков]] [[Вігор (ріка)|Вігор]], на [[запад]] уд [[Село|села]] [[Рыботич (Перемышльскый повіт)|Рыботич]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1367]] році. У [[1945]] році [[Русины]] из [[Село|села]] были переселены у [[село]] [[Жнибороды]], [[Тернопільска область|Тернопӯльска область]], [[Украинска ССР|УССР]]. У [[1975]]-[[1998]] роках [[село]] принадлежало до [[Перемышльскоє воєводство|Перемышльского воєводства]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 58 людий. == Удкликованя == {{Reflist|refs=<ref name=nsp>{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}} |title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. |trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}</ref> <ref name=age>Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок&nbsp;— 18-59 років {{cite web |url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html |title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej |trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=14 серпня 2018}}</ref>}} * «Аксманичі. [[Село]] у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010.— C. 46. * {{SgKP|VIII|840|Posada (7) Rybotycka}}.— S. 840.   * Реконструкція церкви у Посаді Риботоцькій [[Катеґорія:Ґміна Фредрополь]] [[Катеґорія:Русиньскы села]] [[Катеґорія:Долиняньскі села у Польску]] b7gkl30ajx6iqh8kocj3j4taw2auoi5 0 22916 173386 170193 2026-10-17T23:28:50Z Halajkovič 33393 173386 wikitext text/x-wiki '''Clash Royale''' — мобілна бавка в жанрови [[Стратеґія в реалном часу|RTS]] з елементами [[Колекціона карточна бавка|ККБ]], доступна на платформах [[Android]] тай [[iOS]], выпущена [[2. марца]] [[2016]] року компаніёв [[Supercell]]. Розміщає ся в єдній игровій вселеній із ''Clash of Clans.'' == Ґеймплей == Ґеймплей будує ся на битвах, в котрых вам треба знищовати вражі башты унікалными картами, а щи боронити свої башты від врага. У каждого играча по 3 башты: дві башты прінцезы і єдна башта краля. Знищованя єдної із башт прінцез приносит єдну корону. Знищованя башты краля соперника приводит до моменталної побіды.<ref>{{Cite web |url=https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ |title=‘Clash Royale’ Review – A Hybrid of Card Games, RTS, MOBA, and Awesome – TouchArcade |work=web.archive.org |date=2018-08-13 |access-date=2022-09-05 |archivedate=2018-08-13 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180813072842/https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ }}</ref> У прінцезн більша шкода і скорша скорость атакы, но менше здоровля, чим у краля. За побіду, играч достає трофеї, скрынї, монеты и короны, дякуючи котрым він може просувати ся по Pass Royale і доставати доповнителнї удостоєня. Играч перед боём може наладити свою игрову колоду, выбравши вісїм карт, котрыми він і бде бавити. Кажда карта стойит опредїленоє число еліксіра, котрый призберує ся з опредїлёнов частотов в плынутї всёї битвы. Играч може бавити сам, авадь прилучити ся до ''клана'', що замыкат у собі до 50 играчів. Выйграючи бої на хосен клана, ёго участникы переганяют ся у рейтінґовій таблицї тай достают сполнї нагороженя. Дарованя свойых карт кланови дає опыт. === Карты === Колода играча — се 8 выбраных ним давнїше карты, які стало хоснуют ся в бою. Міняти карты в колодї мож перед боём. Карты выпадают в поєдинку трафунковым способом доты, докы бой не кінчит ся. Кажда слїдуюча з них має час «набиваня» послїдь хосонованя передущої, під час якого стає недоступнов і фарбит ся в сїрый колор. За рідкістю карти поділяються на 4 типи: # '''''Звыклї''''' ({{lang-en|Common}}) — майросширенї, трафляют ся часто, майже з каждої скрынї. # '''''Рідкостнї'''''({{lang-en|Rare}}) — стрічают ся в 20 раз рідше звыклых. # '''''Епічні''''' ({{lang-en|Epic}}) — стрічают ся в 10 раз рідше рідкосных. # '''''Леґендарні''''' ({{lang-en|Legendary}}) — стрічают ся в 20 раз рідше епічных.<ref>[https://web.archive.org/web/20171224155436/http://clashroyale.wiki/resources/cards/ Clash Royale Wiki]</ref> Всёго в бавцї 102 карты. З них: 27 — звыклі, 27 — рідкостні, 31 — епічні, 19 — леґендарні. Колоды мож формовати по любеній стратеґії.<ref>[https://web.archive.org/web/20171224213607/http://clashroyale.wiki/decks/ Clash Royale Wiki]</ref> == Рецензія == На момент реліза ''Clash Royale'' достала переважно позітивнї відкликы, а Елі Ходап з ''[https://toucharcade.com/ TouchArcade]'' назвав ї «абсолутно феноменалнов» у свому пятизвіздному обзорови.<ref>[https://web.archive.org/web/20180813072842/https://toucharcade.com/2016/03/02/clash-royale-review/ ‘Clash Royale’ Review – A Hybrid of Card Games, RTS, MOBA, and Awesome]</ref> Гарі Слейтер з ''[https://www.pocketgamer.com/ Pocket Gamer]'' поставив бавцї оцїнку 9/10, уповівши: «Се безмірно повно хосенного задоволеня, даґде вна заимаюча, і туй є контент, якый бде заимати вас [[Тыждень|тыжнями]], кідь не [[Місяць (календарьный)|місяцями]]<nowiki/>».<ref>[https://www.pocketgamer.com/clash-royale/clash-royale-get-ready-to-rumble-and-then-rumble/ Clash Royale - Get ready to rumble, and then rumble]</ref> У статї для ''[https://geek.com/ Geek.com]'' Джеймс Плафке розкрітиковав «''Clash Royale'' за то, що вна дїйсно інтересна — даже май більше, ги ''Clash of Clans'' — ходь творитиль хронічно вадит играчови насоложовати ся нив».<ref>[https://web.archive.org/web/20170712082611/https://www.geek.com/games/clash-royale-is-the-best-game-its-own-developer-doesnt-want-you-to-play-1648888/ Clash Royale is the best game its own developer doesn’t want you to play]</ref> == Одкликаня == * [http://clashroyale.com/ Офіційна вебова сторонка] * [https://clashroyale.wiki/ Clash Royale Wiki] == Зазначкы == [[Катеґорія:Бавкы про Android]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] lm96rvu8dam87zxuxaxbz9fo4ywahnz 0 22991 173385 155868 2026-10-17T23:28:39Z Halajkovič 33393 173385 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Аба́йська о́бласть''' авадь '''Аба́й''' ([[Казахськый язык|каз]]. Абай облысы) ([[Російскый язык|рус]]. Абайская область) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Абай облусу) ([[Татарьскый язык|тат]]. Абай өлкәсе) — [[область]] на [[Восток|выходови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр — [[Семей]]. == Історія == [[14. октобер|14 окто̄вбра]] [[1939]] року из частий Выходноказахстаньской та Алматыньской областий была сотворена '''Семипалатиньска область''', при сёму центр Выходноказахстаньской области перенесено из Семипалатинтска до Усть-Каменогорьска. [[3. май|3 мая]] [[1997]] року Семипалатиньска область была ліквідована, територія увійшла до складу Східноказахстанської області. [[8. юн|8 юна]] [[2022]] року на території бывшой Семипалатиньской области из западной части Выходноказахстаньской области была сотворена Абайська область. == Обывательство == У [[Область|области]] на [[2025]] рӯк живе 601 849 людий, из них:<ref>https://stat.gov.kz/region/</ref> [[Казахы]] — 78,78% [[Русы]] — 16,00 [[Татары]] — 1,84 [[Німці]] — 1,39 [[Українцї|Украйинці]] — 0,53 [[Уйгуры]] — 0,18 Инні — 1,28% == Адміністративноє діленя == У кӯнцёви [[2023]] року у составови области было утворено два новых района: Жанасемейський из части Семейськой вароськой адміністрації тай Маканчиньскый из части Урджарьского района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. Область ділить ся на 10 районӯв тай 2 вароські адміністрації: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район, вароська адміністрація !Площадь,<br /><br />км² !Обывтельство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывтельство,<br /><br />особ ([[2021]]) !К-ть<br /><br />АО !К-ть<br /><br />НП |- |1 |Абайськый район | align="right" |20093 | align="right" |21743 | align="right" |17885 | align="right" |15258 | align="right" |14240 | align="right" |9 | align="right" |11 |- |2 |Аксуатьскый район | align="right" |13562 | align="right" |33319 | align="right" |28355 | align="right" |21276 | align="right" |19916 | align="right" |9 | align="right" |27 |- |3 |Аягозькый район | align="right" |49588 | align="right" |95872 | align="right" |84220 | align="right" |77001 | align="right" |66956 | align="right" |23 | align="right" |51 |- |4 |Бескарагайськый район | align="right" |11400 | align="right" |35194 | align="right" |28140 | align="right" |22210 | align="right" |18296 | align="right" |10 | align="right" |28 |- |5 |Бородуліхиньскый район | align="right" |7200 | align="right" |57581 | align="right" |49122 | align="right" |40167 | align="right" |33647 | align="right" |18 | align="right" |49 |- |6 |Жанасемейськый район | align="right" |27544,01 | align="right" |34671 | align="right" |28473 | align="right" |25228 | align="right" |20868 | align="right" |14 | align="right" |32 |- |7 |Жарминьскый район | align="right" |23403,80 | align="right" |74874 | align="right" |60247 | align="right" |44831 | align="right" |37460 | align="right" |19 | align="right" |50 |- |8 |Кокпектиньскый район | align="right" |9099,00 | align="right" |32591 | align="right" |24452 | align="right" |18375 | align="right" |13932 | align="right" |9 | align="right" |28 |- |9 |Маканчиньскый район | align="right" |11374,66 | align="right" |42326 | align="right" |37035 | align="right" |32135 | align="right" |27467 | align="right" |11 | align="right" |18 |- |10 |Урджарьскый район | align="right" |12039,06 | align="right" |66251 | align="right" |58277 | align="right" |46270 | align="right" |43643 | align="right" |16 | align="right" |35 |- |1 |Курчатовська в.а. | align="right" | - | align="right" | - | align="right" |9305 | align="right" |10127 | align="right" |10411 | align="right" | - | align="right" |1 |- |2 |Семейська в.а. | align="right" | - | align="right" |335906 | align="right" |269574 | align="right" |299264 | align="right" |303210 | align="right" | - | align="right" |1 |+ |} == Майвеликі [[Населеный пункт|населены пункты]] == Ниже дано список населеных пунктӯв из числом обывательства бӯлше ге 10 тысяч особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Семей''' | align="right" |334402 | align="right" |269574 | align="right" |299264 | align="right" |303210 |- |2 |'''Аягоз''' | align="right" |42729 | align="right" |38470 | align="right" |37537 | align="right" |42351 |- |3 |Урджар | align="right" |18058 | align="right" |16830 | align="right" |17320 | align="right" |17296 |- |4 |Маканчі | align="right" |13915 | align="right" |13125 | align="right" |12242 | align="right" |11929 |- |5 |Калбатау | align="right" |12585 | align="right" |11809 | align="right" |10214 | align="right" |10763 |- |6 |'''Курчатов''' | align="right" | - | align="right" |9305 | align="right" |10127 | align="right" |10411 |+ |} == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Области]] [[Катеґорія:Административны части Казахстана]] [[Катеґорія:Казахстан]] [[Катеґорія:Основаны 2022]] kv1h820s0ih4tuz6bmwm249q81dtnrm 0 23428 173384 171400 2026-10-17T23:28:15Z Halajkovič 33393 173384 wikitext text/x-wiki '''Diabolo menthe''' (''[[Транслітерація|трансліт]]. {{Transl|Діаболо менте|Діаболо менте}}''; {{Lang-rue|Мятна цітронада}})— [[Франція|французькый]] [[Комедія|комедійно]]-[[Драма|драматичный]] [[Филм|філм]] [[1977]]. року, режисерськый дебӱт [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм розказує за [[Школа|школный]] рӱк двох [[Сестра|сестер]] [[Пудросток|пудросткӱв]] у [[Паріж|Парижови]] у [[1963]]-[[1964]]. рокы. Історія многым основана на животови самої [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Філм одержав примію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]].<ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref>. == Сӱжет == Дійства ся зачинавуть осіньов [[1963]]. року. 13. рӱчна Анна Вебер и її 15. рӱчна сестра Фредеріка вертавуть ся по [[Вакації|вакаціях]] у [[Паріж|Париж]], и зачинавуть новый шкӱлный рӱк у жӱнському ліцеёви. Их родителі розведені, тому родинный живӱт у них проходить миже матірёв и вӱтцём, котрого они видять лиш час уд часу.<ref>https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/</ref><ref>''https://www.cinematheque.fr/film/49511.ht {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}ml''</ref> Анна переживать привычні на ї вік проблемы: удношіня из сокласницями, штудії, узир, пирві романтичні чуства и снага стати самостойныв. Фредеріка май взросла и независна, зачинать інтересовати ся [[Політіка|політиков]], а ищи лиґінями. Их живӱт изкладать ся из школных конфліктӱв, дружіня, первых рандеву, родинных свад и малых каждоденных дійств.<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref><ref>https://www.legrandaction.com/films/diabolo-menthe/</ref> == Актерськый став == Главні роли у філмови мали: * Елеонора Кларвейн (Анна Вебер) * Оділ Мішел (Фредеріка Вебер) * Анӱк Фержак (мати) * Мішел Пӱтерфлам (отиць) * Ів Ренъе (Філіп). Ищи у філмови ся знимали: Коралі Клеман, Марія-Вероніка Морен, Валері Стано, Корін Дакла, Дора Долл, Домінік Лаванан и Март Вілалонґа.<ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Сотворіня філма == Diabolo menthe став первым повнометражным філмом [[Діана Кӱрі|Діаны Кӱрі]]. Сценарій она написала въедно из Аленом Ле Анрі. Історія многым автобіоґрафічна: дійства проходять у тот же час, кой сама Кӱрі была пудростком, а школа у філмови основана на її особному опытови ошколованя у [[Паріж|парижському]] ліцеёви.<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref> [[Продуцент|Продуцентами]] філма были Серж Ласкі и Александр Аркаді. Оператором быв Філіп Руссело, монтаж робила Жоел Ван Еффентер, а музику написав Ів Зімон.<ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Знимкы == У основному знимкы проходили у [[Паріж|Парижови]], у тӱм м у ставбі ліция Жӱла Феррі на булварови Кліші, котрі хосновали про школні сцены. Знимкы проходили из [[1. авґуст|1. авґуста]] по [[27. септембер|27. септембра]] [[1977]]. року. Окрем [[Паріж|Парижа]], знимочна ґрупа знимала у Сен-Обен-сӱр-Мер у департаментови [[Калвадос (Франція)|Калвадос]] и у [[Народна маюрня Пор-Роял-де-Шан|Народнӱв маюрни Пор-Роял-де-Шан]] поблизь Маньї-ле-Амо у департаментови [[Івелін (Франція)|Івелін]].<ref>https://www.l2tc.com/cherche.php?annee=1977&exact=oui&titre=Diabolo+menthe</ref> == Тематика == ''Главна тема філма'' — перехӱд из дітинства ид пудростковому вікови. Через каждоденность Анны и Фредерікы, автор [[Филм|кіна]], [[Діана Кӱрі]] указує пирві провбы здобыти самостойность, удношіня миже сестрами, шкӱлну дисципліну, цімборство, любов и конфлікты зо старшыми.<ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref><ref>https://www.canalplus.com/cinema/diabolo-menthe/h/310243_40099/resume-casting/</ref> У [[Филм|філмови]] слідно реалноє положіня жӱн и дівок у обществови зачатка [[1960-ы|1960. рокӱв]]. [[Политик|Політичні]] інтересы Фредерікы, ограничіня у жӱнському ліцеёви и родинні удношіня указали переміны, проходивші у [[Франція|французькому]] обществови сперед културных перемін кӱнця [[1960-ы|1960. рокӱв]].<ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/ddiabolo-menth {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref><ref>https://vod.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref> == Музика == [[Музика|Музику]] ид [[Филм|філмови]] быв написав французькый [[композитор]] тай [[Співак|спӱвак]] [[Ів Зімон]]. Ёго пісні и меланхолічноє музичноє оформліня стали важным дарабом атмосферы [[Филм|кіна]] тай пудкреслювуть ёго носталґічный взир на [[Пудросток|пудростковоє]] житя у [[1960-ы|1960. рокы]].<ref>https://boutique.arte.tv/detail/diabolo_menthe</ref><ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref> == Приятя == По премьері Diabolo menthe одержав премію [[Луі Делӱк|Луі Делӱка]] [[1977]]. року. Из часом [[Филм|філм]] став уж замітныв французькыв кінокартинов за [[Пудросток|пудростковый]] вік, и розниковує ся ге важна картина за взросліня дівок у [[Франція|Франції]] 1960-х рокӱв.<ref>https://www.cinematheque.fr/film/49511.html</ref><ref>https://adrc-asso.org/patrimoine/diffusion/films-et-cycles/diabolo-menthe</ref> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Французькі Документалні Фільмы]] [[Катеґорія:Філмы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] ps30628trn7l8880pr9d136v8dkckv5 0 23473 173382 172512 2026-10-17T23:28:04Z Halajkovič 33393 173382 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Занґіла́ньскый райо́н''' авадь '''Занґіла́н''' ({{Lang-az|Zəngilan rayonu}}) ([[Арменьскый язык|арм]]. Զանգելանի շրջան) ([[Російскый язык|рус]]. Зангеланский район) — адміністративно-територіална єдениця у юго-западнӯв части Републікы [[Азербайджан]], де-факто район быв узятый пуд контроль армяньскыми силами [[Осінь|осінёв]] [[1993]] року у ходови [[Война у Карабахови|Карабаського конфлікту]] и до адде контроловав ся непризнаныв [[Нагорный Карабах (република)|Нагорно-Карабаськыв Републіков]]. Согласно до адміністративно-територіалного діленя НКР, територія Занґіланьского района уключена у состав Кашатазького района. Факт окупації Занґіланьского района признано и осужденл резолуціями [[Рада безпечности ОЗН|Рады Безопасности ОЗН]] №884 уд 12 новембра 1993 року <ref>https://web.archive.org/web/20110503185053/http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1993/res884.htm</ref> и Ґенералной Асамблеї ОЗН №62/243 уд 25 апріля 2008 року , у якых, изокреме, пудтверждено територіалну цілоту [[Азербайджан|Азербайджана]] и суть трібованя уведеня армяньскых сил. Адміністративный центр – варош [[Занґілан]]. == Ґеоґрафія == '''Занґіланьскый район''' находить ся на юго-западови републікы, на север уд рікы Аракс, граничить из [[Арменія|Арменіёв]] тай [[Іран|Ираном]]. На території района у основному представлено мезозойськый рельєф, шырены [[Ґрийда|ґрийдяні]], вулканічні и осадочны породы. Обстанкы Юрьского и Ґрийдяного періодӯв, шырені на горных територіях, принадлежать до періода 150-200 тыс. рокӯв тому. На території є вершины Барбар и Салафір (2270 м), ися горна гряда переходить у Аракську ущілину поблизь Аґбенда, Веґналі. Як ити на села Собу-Топ-Даллаклі – друга гряда, што начинать ся из Шукуратазькой высочины и пускать ся ближе до Аракса. Територія района богата на хосенні копалины: молібден, [[золото]], мурничі матеріалы, [[Вапняник|вапняк]] и т.д. == Історія == [[Файл:Mausoleum_in_Mamedbeyli-IMG_8021.JPG|міні|267x267пкс|Мавзолей ибн Мухаммада аль-Хаджа]] У Середнёвічёви провінція Ковсакан была відомішою пуд назвою коіпости Грхаму, што была там. Пуд час опреділеня границь советьскых републік у состав Капаньского району Аомяньской ССР войшла леш волость Ачанан, и леш западна часть была уключена у состав Арменії, а выходні, майсприятливы території войшли у состав Азербайджаньской ССР. Туй у [[1930]] році было сотворено Занґіланьскый адміністративный район. 29 окто̄вбра [[1993]] року район перейшов пуд контроль армяньскшх вооруженых сил. На території района находять ся історичні памняткы, што охранявуть ся державов: у селі Хаджіаллы — кругова вышка, у селі Мамедбейлі — [[Мавзолей Яхъї ибн Мухаммада аль-Хаджа|восьмиуголна гробниця Яхъї ибн Мухаммада аль-Хаджа]] ([[1304]]—[[1305]]) . == Удкликованя == {{Reflist}} * [https://web.archive.org/web/20181018200519/http://azerbaijan.az/_Districts/_districts_r.html На сайтови Azerbaijan] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Районы Азербайджана]] [[Катеґорія:Азербайджан]] [[Катеґорія:Основаны 1930]] q8bja0h6duuogusxkff2hmdyrryi928 0 23511 173121 162161 2026-10-17T14:30:44Z Engelseziekte 2261 delete 173121 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Нижнёлужи́цькый язы́к''' (самоназваня: ''Dolnoserbšćina'') є єден зо двох [[лужіцькы языкы|лужіцькых языків]] ([[Лужіцька підґрупа]]), котрый ся хоснують на теріторії [[Нїмецько|Нїмецька]], передовшыткым в штатї [[Сасько]]. == Повязаны темы == * [[Вышнёлужіцькый язык]] * [[Лужічане]] * [[Лужіця]] * [[Западославяньскы языкы]] == Зовнішнї лінкы == * [https://dsb.wikipedia.org/ нижнёлужіцька Вікіпедія] * [https://en.wikipedia.org/wiki/Lower_Sorbian_language Lower Sorbian – англіцька Вікіпедія] [[Катеґорія:Славяньскы языкы|нижнёлужіцькый]] [[Катеґорія:Западославяньскы языкы]] [[Катеґорія:Меншыновы языкы в Европі]] 4ow3ke6364pnxbfbuv7v3e1hrqe2we0 0 23522 173108 165278 2026-10-17T14:26:09Z Engelseziekte 2261 delete - не сповнят критерії значимости 173108 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Публикация | статус = | назва = Невідомый оратор | назва иншоязычна = | образчик = [[Файл:Nevidomyi orator journal cover.png|300px]] | образчика подпис = Обкладинка першого выпуску журналу «Невідомый оратор» (2025) | автор = [[Микола Овчаров]] | редактор = [[Микола Овчаров]] | авдио награня = | назва оригинала = Невідомий оратор <br /> Unknown orator | товмач = | илустратор = [[Микола Овчаров]] | обкладка роботы = | держава = | язык = | едиция = | число выпуска = | темы = [[Реторика]] | жанры = | выдаватель = [[Инштитут риторики Миколы Овчарова]] | датум появы = 21 юна 2025 | тип медиа = полиграфия, дигитална | число сторон = | награда = | isbn = | зазначкы = | категория склада = }} '''Невідомый оратор''' — научно-популярный журнал, присвяченый ораторскому мыстецтву. Першый випуск журналу присвяченый ораторскому мыстецтву та невербалній комунікації. Засновник і головный редактор выданя — [[Микола Овчаров]].<ref name=":0">[https://ovcharov.institute/unknown-orator Інститут риторики Миколи Овчарова Невідомий оратор]</ref> == Історія == Автор ідеї, засновник і головный редактор выданя – Микола Овчаров, фахівець з ораторської майстерности. Журнал быв основаный в 2025 році як первый специялізованый журнал о риториці і ораторскім мыстецтві.<ref name=":0" /> == Характеристіка == Особливістьом журналу є гармонійне поєднаня научно-популярного стилю выкладу з елементами візуалного мыстецтва. Автор всіх статей, фотоґрафій та ілюстрацій — Микола Овчаров. Візуалны елементы не лише роблять контент більш естетічным і прывабливым, але й допомагають краще зрозуміти та запам'ятати ключовы ідеї.<ref name=":1">[https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ Google books]</ref> Кожный випуск журналу присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва. Першый випуск повністю присвяченый темі мовы тіла – загадковій і потужній системі невербалных сіґналів, яка відіграє ключову роль у спілкованю та публічных выступах.<ref name=":1" /> == Выданя == Журнал выходыть трьома мовамы: українскоґо, анґлійскоґо та арабскоґо. Кожный випуск присвяченый окремій темі ораторского мыстецтва.<ref name=":0" /> === Випуск 1: Мова тіла === * '''Українска верзія''' — доступна в ґуґл плей * '''Анґлійска верзія''' — "Unknown Orator: Issue 1. Body language" * '''Арабска верзія''' — "الخطيب المجهول: الموضوع 1. لغة الجسد" Першый випуск цілком присвяченый темі мовы тіла. На сторінках журналу можна найти поглыблены статї, што розкрывають різны аспекты невербалної комунікації – від її еволюційных корїнів та културных особливостей до практічных технік для покращаня навычок публічных выступів. Усї матеріялы супроводжують ся авторскыма ілюстраціями та фотоґрафіями.<ref name=":0" /> == Цілї і завданя == Чытателї дізнають ся, як «чытати» невербалны сіґналы іншых людей, адаптовати своє невербалне мовленя до ситуації, уныкати порошыреных помылок та проявляти свою харізму.<ref name=":0" /> == Доступность == Журнал доступный: * В ґуґл плей маркеті * На офіційнім сайті [[Инштитут риторики Миколы Овчарова|Інштітута риторікы Миколы Овчарова]] * В інстаґрамі (@unknown.orator) == Одказы == * [https://ovcharov.institute/unknown-orator Офіційный сайт журналу] * Українска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=uIpdEQAAQBAJ ґуґл плей] * Анґлійска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=ZpRjEQAAQBAJ ґуґл плей] * Арабска верзія в [https://play.google.com/store/books/details?id=4o1jEQAAQBAJ ґуґл плей] * [https://www.instagram.com/unknown.orator Інстаґрам] журналу == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Реторика]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]][[Катеґорія:Журналы]][[Катеґорія:Ораторске мыстецтво]] [[Катеґорія:Научно-популярны выданя]] izf9za2fcg5gtn3nupsgzrr1qs7gwyu 0 23600 173215 162963 2026-10-17T17:41:07Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173215 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Оха́''' ({{lang-ru|2|Оха}}, [[Нівхськый язык|нів.]] ''Выргыт'') — [[Місто|варош]] у [[Охинськый вароськый округ|Охинському вароському округови]], [[Охинськый район|Охинського района]], [[Сахалінська область|Сахалінської области]], [[Росія|Росії]]. == Історія == У [[1880]] році у районови типирішнёго вароша было удкрыто родовище [[Ропа|ропы]], у зъязи из чим взник [[Шатер|шатрово]]-[[Ґрунт|зимляный]] табор, пак перечиненый на варощик Охе, потому&nbsp;— Оха. За 1920—1925 рокы варош быв пуд японськыв окупаціёв{{Sfn|Вся Россия. Энциклопедия|2001}}. Перва промышленна ропа добыта у [[1923]] році. У [[1927]] році туй быв сотвореный трест «Сахалиннефть»{{Sfn|Охотское море. Энциклопедия|2009}}. Статус варошу мать из [[1938]] року. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2019]] рӯк живе 20391 чилядник. Из [[1995]] по [[2016]] рокы [[Місто|варош]] лишила трить людий, причинов тому став [[Землетрясїня|землетряс]] у [[Нефтегорськ (Сахалін)|п. Нефтегорськ]] у 100 км удсю̄ть. Векшына уїхавшых переселила ся на [[Евразія|материк]].<ref>https://web.archive.org/web/20100218214305/http://pressa.irk.ru/kopeika/2005/20/003001.html</ref> == Економіка == Варош є великым центром ропної тай газової промышленности [[Сахалін|Сахаліна]]. Майвеликоє промышленноє пудприємство&nbsp;— ВО ''«Сахалинморнефтнгаз»''. Иппен фунґувуть: ТЕЦ; заводы желізобетонных уробӯв, стіновыз матеріалӯв, механічный, деревообробный; пудприємства [[Їджіня|пищового]] промысла. У [[Місто|варошови]] фунґує Сахалінськыйинаучно-изслідовательный и проектный институт «СахалинНГПИморнефть»{{Sfn|Вся Россия. Энциклопедия|2001}}. == Ґалерея == {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" |[[Файл:OkhaCity.png|межа|287x287пкс]] |[[Файл:4jAUmrpGyMUdk.jpg|межа|275x275пкс]] |[[Файл:Okha11.jpg|межа|244x244пкс]] |[[Файл:Okha2.jpg|межа|243x243пкс]] |[[Файл:Okha4.jpg|межа|242x242пкс]] |} == Удкликованя == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Росії]] djbi3iz4qy2r3h5owdrlj92n0z0roce 0 23824 173295 165173 2026-10-17T21:58:38Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173295 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва=Партія Пошаны і Свободы|назва иншоязычна=Tisztelet és Szabadság Párt|образчик=[[File:TISZA_2024.svg|150px]]|датум основаня=[[23. октобер]] [[2020]]|идеология=[[Конзерватівізм]]<br />[[Лібералізм]]|сѣдлиско=[[Ягер]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Tisza Party}} '''Партія Пошаны і Свободы''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Tisztelet és Szabadság Párt'', скорочено '''TISZA''') — [[Конзерватівізм|консервативна]] [[політічна партія]] в [[Мадярьско|Мадярьскій]], основана в [[2020]] році. Часто є знана під коротков назвов '''Партія Тиса''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Tisza Párt'').<ref>''[https://suspilne.media/1046299-v-ugorsini-zrostae-pidtrimka-opozicijnoi-partii-tisa-opituvanna/ В Угорщині зростає підтримка опозиційної партії "Тиса" — опитування]'' ([[Україньскый язык|укр.]]) [https://suspilne.media/ Суспільне Новини]</ref> Партія здобыла загородну значінь у [[2024]] році, коли під веджіньом Петра Мадяра выступила на выборах до [[Европскый парламент|Европскый парламенту]] і на місцовых выборах у [[Будапешт|Будапештї]].<ref>[https://www.dw.com/uk/peter-madar-v-comu-sekret-uspihu-oponenta-viktora-orbana/a-72277526 Петер Мадяр: в чому секрет успіху опонента Віктора Орбана?] ([[Україньскый язык|укр.]]) [https://www.dw.com/uk Deutsche Welle]</ref> За лем три місяці підготовкы, без розвинутої загородної орґанізації, Тиса здобыла друге місце на обидвох выборах — што є безпрецедентно швидкым успіхом в [[Мадярьско|мадярьскій]] [[Політіка|політицї]]. Тым самым партія стала головным конкурентом [[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|Фідесу]], котрый є при владі уж чотырнадцять років.<ref>[https://www.valaszonline.hu/2024/06/10/onkormanyzati-ep-valasztas-magyar-peter-orban-viktor-eredmeny-velemeny/ ''A jövő tényleg elkezdődött – győzött, de húsz éve nem roppant ekkorát a Fidesz''] ([[Мадярскый язык|мад.]]) [https://www.valaszonline.hu/ Válasz Online]</ref> Партія у парламентных выборах, котры проходили [[12. апріль|12-го апріля]] [[2026]]-го року, здобыла дві третины надполовичного выбору, котрый закінчів 16-річный режім Віктора Орбана і [[Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|Фідесу]].<ref>[https://telex.hu/english/2026/04/13/igy-nezett-ki-a-nap-amikor-a-tisza-part-elsoporte-orban-viktor-16-eve-fennallo-rendszeret-english The day the Tisza Party swept away Viktor Orbán’s 16-year regime] ([[Анґліцькый язык|анґл]].) [https://telex.hu/ Телекс]</ref> == Одказы == * [https://magyartisza.hu/ magyartisza.hu]{{Ref-hu}} == Референции == <references responsive="1"></references> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] [[Катеґорія:Партія Тиса]] acjqvvwpehmnbhfvyxvn4r6g3no0h3t 0 23903 173381 171724 2026-10-17T23:27:49Z Halajkovič 33393 173381 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} {{Регион}} '''Башкортостан''' або '''Републіка Башкортостан''' ('''Башкірія''') — субєкт [[Росія|Российской Федероції]], республіка у єй составі. Входить у Приволжськый федералный округ. Головне містом — город Уфа. Граничить з Пермськым крайом, Свердловсков, Челябинсков, Оренбурзьков областями, Республіков Татарстан и Удмуртськов Республіков. 28 новембра 1917 року было проголошено сотворїня Башкурдістана (Малой Башкірії). 20 марта 1919 року у резултатї підписаня угоды меджі башкірськым и совітськым владами была сотворена Башкірська Совітська Республіка. Ныні названя республіка носить од 25 фебруара 1992 року. == Клімат == Клімат є контіненталный. Середнёрочна температура: плюс 0,3 градуса у горах и плюс 2,8 градуса на равнинї. Середня температура януара: мінус 18 градусів, юлія: плюс 18 градусів. Кілько сонячных днїв у роцї ся мінять од 287 в Аксёнові и Белорецку до 261 у Уфі (найменше чісло днїв припадає на децембер и януар, найвекше — на лїтнї мїсяцї). Середнїй абсолютный мінімум температуры воздуха чінить мінус 41 градус, абсолютный максімум: плюс 42 градусы. Постійный переход температуры воздуха через 0 градусів настає 4–9 апріля весною и 24–29 октобра осїнню, у гірськых раёнах відповідно 10–11 апріля и 17–21 октобра. Кілько днїв з позітівнов температуров воздуха 200–205, у горах 188–193. Середня дата послїднёго замороза 21–30 мая, найпізнїша 6–9 юнія, a у сїверных и гірськых раёнах 25–30 юнія. Середня дата першого замороза 10–19 септембра, найранійша 10–18 авґуста. У роцї выпадає 300 до 600 міліметрів опадів, ся наблюдає досить різка діференціація опадів по терїторії республікы. На западных схилах Уральскых гір рочна сума опадів досягає 640 до 700 міліметрів, на выходных схилах не перевысшує 300–500 міліметрів, у западній равнинній части чінить 400–500 міліметрів. 60–70 процентів опадів выпадає у теплоє время рока. Найранійша дата зъявлїня снїгового покрыва — 12–20 септембра, найранійша дата утворїня постійного снїгового покрыва — 16–24 октобра, у гірськых раёнах — 5–12 октобра, середня дата установлїня снїгового покрыва — 3–13 новембра. Середня дата схода снїгового покрыва — 14–24 апріля. Кілько днїв із снїговым покрывом чінить 153–165, у гірськых раёнах — 171–177. Середня и найвекша вышка снїгового покрыва 36–55 сантіметрів, максімална вышка може досягати 106–126 сантіметрів. {{Стыржень}} qfp7p6q3alebw2wz8ofyi1uhxfmo10b 0 23935 173394 167708 2026-10-17T23:29:48Z Engelseziekte 2261 перекласти 173394 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261017232946}} '''Продюсер''' — довїрена особа кінокомпанії, што ведет розробку и выробу [[Філм|філма]]. Він контролює фінансы, ідею та орґанізацію: шукат спонсорів, наймат [[Актер|акторів]], [[Режисер|режисерів]] и [[Сценариста|сценаристів]], а щи затверджує монтаж и прокат. Головноє завдання продюсера — зорґанізовати вшиткы этапы выробы філма и зробити всьо, бы він успішно вышов на екраны. Даколи продюсер може быти заєдно и режисером ці актором. == Виды продюсерів == * '''Продюсер''' — створює условія для выробы філма. Він ініціює проєкт, наймать персонал, координує бюджет и догварять ся з дістрібюторами од зачатку розробкы аж до прокату. * '''Ісполнітельный продюсер''' — у великых проєктах то представитель студії ці великый інвестор. Він позерать за фінансами и творчістьов, но не мішать ся у техніку. У малых проєктах ним може быти сценарист ці спонсор, котрый дав гроші, но не має вплыву на процес. == Історія == Система продюсерів зародила ся в кінцї 1910-х років у Голлівудї, бы завести особну одповідность за творчі, орґанізаційні та фінансові вопросы. У довойновому америцькому кіні продюсер мав векшый вплыв, як режисер. Класичным взірцьом быв Ірвінґ Тальберґ, на честь котрого Американська кіноакадемія заложила награду для найліпшых продюсерів. 97eofqj25e090eo0yextliknt3dsbou 0 23936 173362 162439 2026-10-17T23:21:11Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173362 wikitext text/x-wiki [[Файл:ПриватБанк.png|міні|Лоґотип банку]] '''ПриватБанк''' — майвеликый банк [[Україна|Украіны]], што займать четвертину цїлоі банківськоі системы и держыть третину вклади народа. Головный офіс є у [[Дніпро (варош)|Днїпрї]], а за границёв банк має філіалї в [[Латвія|Латвіі]], [[Портуґалія|Портуґаліі]], [[Італія|Італіі]] та на [[Ціпрус|Кіпрі]]. Банку належыть сервіс LiqPay. У 2016 роцї держава го націоналізовала. Позад того, як президентом став [[Володимир Зеленьскый|Володимир Зеленськый]], бывшы властникы пробовали тото рішеня одмінити, через што МВФ мав остры претензіі. == Історія == Банк заложили 19 марта 1992 рока Геннадій Боґолюбов и Ігор Коломойськый. У 1996 роцї він першым у краінї пристав до системы VISA, а пізнїше запустив інтернет-банкінґ «Приват24». На 2013 рік банк мав понад 50% вшыткых платіжных карт в Украінї и майвеликы активы. Через тяжку економіку у 2015 роцї рейтинґові аґенції Fitch и S&P понизили рейтинґ банка до рівня дефолту («RD» та «SD») через проблемы з выплатами по боргах. Но банк выстояв и первым у 2018 роцї привів у краіну Apple Pay. == Властникы та націоналізація == До 2016 рока головныма властниками были Ігор Коломойськый та Геннадій Боґолюбов (курта група «Приват»). === Націоналізація === Через великы боргы та кредиты «своїм» компаніям (97% корпоративного портфеля, за словами НБУ), банк визнали неплатоспроможным. 18 грудня 2016 рока Кабінет Міністрів рїшив передати 100% акцій державі в особі Міністерства фінансів. Націоналізацію підтримали МВФ та Світовый банк як условіє для фінансовоі допомогы Украінї. == Премії та награды == 16 мая 2019 рока сервіс Приват24 другый раз позад себе взяв награду FinAwards 2019 у номінації «Найліпшый інтернет-банк». {{Стыржень}} h7kxjp1ww3bq41nr08z8joexhxrc6ol 0 23937 173280 171788 2026-10-17T21:42:24Z Engelseziekte 2261 173280 wikitext text/x-wiki [[Файл:SARS-CoV-2 without background.png|міні|3D-модель SARS-CoV-2]] '''COVID-19''' — тяжка респіраторна інфекція, яку вызывает вірус SARS-CoV-2. Хворота може проходити як легка застуда, но часто дає осложненя на легенї (пневмонія), [[Сердце|серце]], ниркы та [[Печунка|печінку]]. 80% людей выздоровлюють самі, но для старых и хворих (діабет, астма) вірус барз опасный. Позад хвороты може лишити ся «постковідный синдром». == Симптомы == Найчастішими признаками коронавірусу є высока температура, сухый кашіль, сильна усталость та страта смаку або нюху. Декутрі люде можуть відчувати біль у горлї, ломоту в тїлї, головный біль, мати діарею ці сып на шкірї. Окремо стоїть страта нюху, яка часто буває без температуры и тривать приблизно вісім днюв. Майже опасными признаками, при котрых треба зараз звертати ся за медицинськов помочов, є задышка, тяжкость при диханю, біль або тиск у грудях, а також страта можливости говорити ці рухати ся. == Епідемологія == [[Пандемія COVID-19]] почала ся в кінцї 2019 рока в китайськім місті Ухань, де выявили нову пневмонію. Вже у марцї 2020 рока ВООЗ признала се пандеміёв. Головнов проблемов стало то, што дуже много людей захворіли заєдно, через што лікарнї не могли дати собі раду з нагрузков. Важливо было не так лїкувати, як спомалити поширеня віруса, бы розтягнути епідемію во часі. Хоть хворіють люди вшыткых вікув, май тяжко хвороту переносять тоті, котрі мають понад 60 рокув і хронічні хвороты. Більшість випадків, а то 81%, проходять у легкув формі. Вчені думали, што вірус любить холод и сухый воздух, но чїткої сезонности, як у грипа, по состояню на 2025 рік щи не выявили. Вірус, скорше всього, лишить ся з нами як звычайна застуда на довгый час. == Порівняння COVID-19 з грипом == Віруси грипа и ковіда ширять ся похоже — через каплї при кашлю ці бесїдї. Но межи ними є велика розниця. Грип часто переносять дїти, а ковідом майперше хоріють дорослі, од котрых уже заражають ся дїти. Ковід бїльш заразный: єден хорый передає вірус 2–2.5 людям, тоді як при грипі — лиш 1.3 особах. Симптомы схожі, но при ковідї часто пропадає нюх ці смак, а рівень кисню в крови може впасти навіть без видимых ознак. Обидві хвороты можуть быти тяжкыми, но ковід честіш дає осложненя у виді згустків крови (тромбів) у судинах та ударів по нирках. У групах риска при грипі є и дїти, а при ковідї — головно старші люде. Наука доказує, што ковід опаснїшый за грип, бо він честіш веде до шпыталя и смерти, а його лїчіня обходить ся дорожче. {{Стыржень}} qs6zslpv9gihkxncvx7mbuxshvl7z5n 173285 173280 2026-10-17T21:44:04Z Flipdot 23893 173285 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:SARS-CoV-2 without background.png|міні|3D-модель SARS-CoV-2]] '''COVID-19''' — тяжка респіраторна інфекція, яку вызывает вірус SARS-CoV-2. Хворота може проходити як легка застуда, но часто дає осложненя на легенї (пневмонія), [[Сердце|серце]], ниркы та [[Печунка|печінку]]. 80% людей выздоровлюють самі, но для старых и хворих (діабет, астма) вірус барз опасный. Позад хвороты може лишити ся «постковідный синдром». == Симптомы == Найчастішими признаками коронавірусу є высока температура, сухый кашіль, сильна усталость та страта смаку або нюху. Декутрі люде можуть відчувати біль у горлї, ломоту в тїлї, головный біль, мати діарею ці сып на шкірї. Окремо стоїть страта нюху, яка часто буває без температуры и тривать приблизно вісім днюв. Майже опасными признаками, при котрых треба зараз звертати ся за медицинськов помочов, є задышка, тяжкость при диханю, біль або тиск у грудях, а також страта можливости говорити ці рухати ся. == Епідемологія == [[Пандемія COVID-19]] почала ся в кінцї 2019 рока в китайськім місті Ухань, де выявили нову пневмонію. Вже у марцї 2020 рока ВООЗ признала се пандеміёв. Головнов проблемов стало то, што дуже много людей захворіли заєдно, через што лікарнї не могли дати собі раду з нагрузков. Важливо было не так лїкувати, як спомалити поширеня віруса, бы розтягнути епідемію во часі. Хоть хворіють люди вшыткых вікув, май тяжко хвороту переносять тоті, котрі мають понад 60 рокув і хронічні хвороты. Більшість випадків, а то 81%, проходять у легкув формі. Вчені думали, што вірус любить холод и сухый воздух, но чїткої сезонности, як у грипа, по состояню на 2025 рік щи не выявили. Вірус, скорше всього, лишить ся з нами як звычайна застуда на довгый час. == Порівняння COVID-19 з грипом == Віруси грипа и ковіда ширять ся похоже — через каплї при кашлю ці бесїдї. Но межи ними є велика розниця. Грип часто переносять дїти, а ковідом майперше хоріють дорослі, од котрых уже заражають ся дїти. Ковід бїльш заразный: єден хорый передає вірус 2–2.5 людям, тоді як при грипі — лиш 1.3 особах. Симптомы схожі, но при ковідї часто пропадає нюх ці смак, а рівень кисню в крови може впасти навіть без видимых ознак. Обидві хвороты можуть быти тяжкыми, но ковід честіш дає осложненя у виді згустків крови (тромбів) у судинах та ударів по нирках. У групах риска при грипі є и дїти, а при ковідї — головно старші люде. Наука доказує, што ковід опаснїшый за грип, бо він честіш веде до шпыталя и смерти, а його лїчіня обходить ся дорожче. {{Стыржень}} 360pygvd4f9o7bodygl5n1drri4enac 0 23977 173296 162719 2026-10-17T21:58:51Z Engelseziekte 2261 v 173296 wikitext text/x-wiki {{Партия|назва иншоязычна=Party of European Socialists|назва=Партія європейських соціалістів|образчик=[[File:Party_of_European_Socialists.svg|100px]]|датум основаня=[[9. новембра]] [[1992]]|идеология=[[Соціалізм|Соціал-демократія]]|сѣдлиско=[[Брусел]], [[Белґія]]|держава=[[Европска унія]]|категория склада=Party of European Socialists|сайт=[https://pes.eu/ pes.eu]}} '''Партія європейськых соціалістів''' ([[Анґліцькый язык|анґл.]] ''Party of European Socialists''; '''PES''') є соціално-демократічна [[Політічна партія|політична партія]] в [[Европскый парламент|Европарламенті]]. Перед выборами року [[1999]] была найчисленніша в [[Европскый парламент|Европарламенті]], но днесь тот фракція займать друге місце подля числа депутатів парламенту. PES складат ся з політічных партій на уровни штатів з цілой Европской економічной зоны тай із [[Велика Брітанія|Споєного Кралёвства]]. Теперь веде їй презідент, Штефан Лёвен, бывшый [[премєр-міністер]] [[Швеція|Швецка]]. Їхня політична ґрупа в [[Европскый парламент|Европарламенті]] є Прогресивний альянс соціалістів і демократів. == Одказы == * [https://pes.eu/ pes.eu] * [https://www.socialistsanddemocrats.eu/who-we-are/our-partners/pes PES | Socialists and Democrats] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Социализм]] [[Катеґорія:Европска політика]] koklazpfvr9hcz2s6b8lcw2crevba0a 0 23994 173356 162829 2026-10-17T23:11:25Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173356 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс прапор|Image=Flag of Hungary.svg|Name=Прапор Мадярщини|Adoption=[[23. май]] [[1957]]|Proportion=1:2}} '''Прапор Мадярщины''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Magyarország zászlaja'') є рівна горизонтална триколора червеной, білой і зеленой фарбы. В такій формі є офіційна застава [[Мадярьско|Мадярьска]] од [[23. май|23. мая]] [[1957]] року. Червена фарба символізує кров [[Мадяре|мадярськых]] [[Патріотізм|патріотів]], што ся проляла в борюбі за независлість [[Мадярьско|Мадярщины]]. Біла фарба є символом етичной чистоты і благородства ідеалів [[Мадяре|мадярського народа]]. Зелена фарба є символом надїї на ліпше будуче краю. {{Commonscat}} == Фарбы == [[Фарба|Фарбы]] [[Мадярьско|мадярського]] [[Прапор|прапора]] суть вызначены в офіціалнім документі MSZ 1361:2009: {| class="wikitable" ![[Файл:Flag_of_Hungary.svg|посилання=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Flag_of_Hungary.svg|40x40пкс]] Кольорова схема ! style="background:#ce2939;color:#fff" |Яскраво червеный ! style="background:#fff" |Білый ! style="background:#477050;color:#fff" |Тёмно зелене |- |[[:uk:Pantone|Pantone]] |18-1660 TCX Tomato |Білий |18-6320 TCX Fairway |- |[[:uk:Lab|CIELAB]] |44.0, 60.0, 32.0 |100.0, 128.0, 128.0 |37.5, 26.0, 144.0 |- |[[:uk:RGB_color_model|RGB]] |206, 41, 57<ref name="pantonered">{{Cite web|title=PANTONE 18-1660 TCX Tomato|url=https://www.pantone.com/color-finder/18-1660-TCX|accessdate=2023-01-30|archive-date=2021-07-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20210724151605/https://www.pantone.com/color-finder/18-1660-TCX}}</ref> |255, 255, 255 |71, 112, 80<ref name="pantonegreen">{{Cite web|title=PANTONE 18-6320 TCX Fairway|url=https://www.pantone.com/color-finder/18-6320-TCX|accessdate=2023-01-30|archive-date=2021-09-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20210918145809/https://www.pantone.com/color-finder/18-6320-TCX}}</ref> |- |[[:uk:Кольори_HTML|HEX]] |#CE2939<ref name="pantonered" /> |#FFFFFF |#477050<ref name="pantonegreen" /> |} == Ґалерея == <gallery mode="nolines" widths="200" heights="200"> Файл:Flag of Hungary with arms.svg|Неофіційный цивілный прапор Мадярьска Файл:Flag of Hungary with arms (state).svg|Неофіційный штатный прапор Мадярьска Файл:Flag of Hungary vertical.svg|Державный прапор Мадярьска (вертикална версія) </gallery> == Референции == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Мадярьско]] 55fydxftzbkxp3lp730psx4vkgm1jev 0 23999 173575 170624 2026-10-18T11:32:46Z Halajkovič 33393 /* Діскоґрафія */ +доповнїня 173575 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{Infobox | name = | bodystyle = width: 23em; font-size: 89% | titlestyle = | abovestyle = background-color: #E9EAEE | subheaderstyle = | title = | above = Нежеґоль | subheader = [[російскый язык|рос.]] і {{lang-uk|Нежеголь}} | subheader2 = | imagestyle = | captionstyle = | image = | caption = | headerstyle = background-color: #E9EAEE | labelstyle = | datastyle = | header1 = Основна інформація | label1 = | data1 = | header2 = | label2 = Жанер | data2 = паґан метал<br>НСБМ<br>фолк метал | header3 = | label3 = Рокы | data3 = 2004–{{abbr|п. ч.|притомный час|0}} | header4 = | label4 = Штат | data4 = {{RUS}} (давнїше)<br>{{UKR}} ({{abbr|п. ч.|притомный час|0}}) | header5 = | label5 = Язык | data5 = [[Російскый язык|російскый]]<br>[[Україньскый язык|україньскый]] | header6 = | label6 = Тематіка | data6 = [[поганство]]<br>[[шкандінавска мітолоґія]]<br>[[націоналный соціалізм]]<br>[[націоналізм]]<br>[[война]]<br>[[Русь|Руська земля]] | label7 = Лейбел | data7 = Militant Zone | label8 = Зложіня | data8 = Александр | label9 = Сполупраца | data9 = [[M8L8TH]] | header10 = {{url|https://militant.zone/}} }} '''Неже́ґоль'''&nbsp;є російско-україньска паґан металова ґрупа з міста Шебєкіно в [[Білгородьска область|Бєлґородьскій области]], соловый проєкт музиканта меном Александр.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://vot-tak.tv/84671360/koncert-kiev |title=«Мы боролись с этим государством задолго до того, как это стало мейнстримом‎». В Киеве впервые с начала войны выступили музыканты из России |author=S.A |first=Telewizja Polska |work=vot-tak.tv |language=ru |access-date=2025-03-16 }}</ref><ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://nezhegol.narod.ru/hist.htm |title=Нежеголь - ИНТЕРВЬЮ CASUS BELLI'zine |author=Paganshikoff |date=2007-10-21 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2007-10-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021233039/https://nezhegol.narod.ru/hist.htm }}</ref> Поменованый по рівноменній рїцї в Бєлґородьскій области.<ref>{{Cite web |url=http://www.nneformat.ru/reviews/?id=7532 |title=НЕЖЕГОЛЬ - "Асгарда Рейд" {{!}} Рецензии {{!}} Наш НеФормат |work=www.nneformat.ru |access-date=2025-03-16 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://nezhegol.narod.ru/intSamotvorec.doc |title=НЕЖЕГОЛЬ - Интервью журналу Самотворец (Россия) 2007 |archivedate=2018-03-04 |access-date=2025-03-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180304102631/http://nezhegol.narod.ru/intSamotvorec.doc }}</ref> == Історія == В роцї 2004 Александр створив дві демо нагваркы, котры были реалізованы посередництвом публікованя на інтернетї.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> В авґустї 2005 была докончіна робота на албумі „От сердца к солнцу“, котра перебігала од яри того істого року. Албум вышов в лімітованім выданю в чіслї 500 копій на лейблї Ancient Nation Productions.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> В роцї 2006 выходить на лейблї „Armour Get Dawn“ албум „Маршем Грома в Парад Осенних Ночей“, котрый представлює новый уровень в творчости Александра, котрый вжыває шыроку шкалу інштрументалных новинок.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref><ref>{{Cite web |url=https://nezhegol.narod.ru/hist.htm |title=Нежеголь - ИНТЕРВЬЮ CASUS BELLI'zine |author=Paganshikoff |date=2007-10-21 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2007-10-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021233039/https://nezhegol.narod.ru/hist.htm }}</ref> В роцї 2007 выходить на лейблї „Armour Get Dawn“ албум „Копится Ярость“.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> В роцї 2008 выходить на лейблї „Lost Reich Records“ албум „Истоки“.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> Окрем семох оріґіналных пісень обсяговав албум ай кавер верзію складбы „Lost Wisdom“ од ґрупы Burzum. В роцї 2009 вышло на лейблї „Lost Reich Records“ в чіслї 300 копій выходить лімітоване выданя в форматї CD-R з професіоналным дізайном двох першых демо награвок Нежеґоль „Край“ та „На Севере Мира“, доповнене верзіёв піснї „Absurd“&nbsp;— „Stahl Blitz Kalt“.<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 |title=Всё о группе «Нежеголь» {{!}} Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal |date=2016-04-12 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2016-04-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">[https://web.archive.org/web/20160412011254/http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 Всё о группе «Нежеголь» | Hard Liberty - Black Metal, Pagan Metal, Viking Metal]. ''web.archive.org''. 12 квітня 2016. Архів [http://www.hardliberty.ru/band.php?letter=ru&id=29 оригіналу] за 12 квітня 2016<span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> В роцї 2010 ся Александр споїв з тверьсков ґрупов M8L8TH і сполочныма силами выдали спліт „Молодь Вотана“, де было од ґрупы „Нежеголь“ презентованы штыри трекы, котры вышли в скоршых албумах і были переграваны в тім сплітї: „Хель“, „Маршем Грому в Парад Осінніх Ночів“, „Скреготом Сталі Мечі Заспівають“ і „Сонця Промені“. Спліт быв награный в штудії обома ґрупами нараз. Зложіня ґрупы „Нежеголь“ было розшырене членами ґрупы M8L8TH, вдяка чому піснї здобыли якостнїшого звучаня. В роцї 2012 выходить на лейблї „Lost Reich Records“ повноформатовый албум „Асгарда Рейд“, котрый быв оголошеный уж в роцї 2010, але за дакотрым проблем з портуґальскым лейблом „Fronteuropa Records“, вышов аж о два рокы пізнїше. Ліріка к тім албуму написали Александр і Алексей Лёвкін з M8L8TH. Єдна з композіцій, „Вічна земля під нашими ногами“, была іншпірована баладов „Пісні Амергіна“, котра была подля вшыткого написана в 13. столїтю до нашой еры.<ref>{{Cite web |url=https://nezhegol.narod.ru/hist.htm |title=Нежеголь - ИНТЕРВЬЮ CASUS BELLI'zine |author=Paganshikoff |date=2007-10-21 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2007-10-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021233039/https://nezhegol.narod.ru/hist.htm }}</ref> В роцї 2022 выходить албум „Молодёжь“ на лейблї „Militant Zone“.<ref>{{Cite web |url=https://nezhegol.narod.ru/hist.htm |title=Нежеголь - ИНТЕРВЬЮ CASUS BELLI'zine |author=Paganshikoff |date=2007-10-21 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2007-10-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021233039/https://nezhegol.narod.ru/hist.htm }}</ref> Музиканты російскых ултраправіцёвых музичных проєктів, конкретно M8L8TH, My Skin Is Multicam, Ares і „Нежеголь“ суть членами Російского добровольницького збору (РДЗ).<ref name=":1">{{Cite web |url=https://vot-tak.tv/84671360/koncert-kiev |title=«Мы боролись с этим государством задолго до того, как это стало мейнстримом‎». В Киеве впервые с начала войны выступили музыканты из России |author=S.A |first=Telewizja Polska |work=vot-tak.tv |language=ru |access-date=2025-03-16 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">S.A, Telewizja Polska. [https://vot-tak.tv/84671360/koncert-kiev «Мы боролись с этим государством задолго до того, как это стало мейнстримом‎». В Киеве впервые с начала войны выступили музыканты из России]. ''vot-tak.tv'' <span class="cs1-ref-lang" title="російською мовою">(рос.)</span><span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> == Зложіня == * Александр&nbsp;— музика, ліріка, вокал == Діскоґрафія == {{mainref|<ref>{{Cite web|url=https://www.metal-archives.com/bands/Нежеголь/74973|title=Нежеголь - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives|website=www.metal-archives.com|access-date=2025-01-25}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.discogs.com/ru/artist/3091509-Нежеголь?srsltid=AfmBOorr4dWmZFjQe5aTI_2aTZC4-Lnzru050JxZvCVmK78Gp_kyY7_m|title=Нежеголь|website=Discogs|language=ru|access-date=2025-01-26}}</ref>}} {| class="wikitable" |+ !Рік !Назва !Позначкы |- |2004 |''Край'' |Демо |- |2004 |''На Севере Мира'' |Демо |- |2005 |''От Сердца к Солнцу'' |Повноформатовый албум |- |2006 |''Маршем Грома в Парад Осенних Ночей'' |Повноформатовый албум |- |2007 |''Копится Ярость'' |Повноформатовый албум |- |2008 |''Истоки'' |Повноформатовый албум |- |2011 |''WotanJugend'' |Спліт албум |- |2012 |''Асгарда Рейд'' |Повноформатовый албум |- |2014 |''Нож Блестит Холодно'' |Колаборація |- |2014 |''Украина'' |Сінґел |- |2015 |''Клич Молодости'' |Компілація |- |2020 |''Зори'' |Сінґел |- |2022 |''На могилах героев'' |Сінґел |- |2022 |''Raven'' |Сінґел |- |2022 |''Молодёжь'' |Повноформатовый албум |- |2024 |''Солнцестояние'' |Сінґел |- |2024 |''FPV на Волчанск!'' |Сінґел |- |2024 |''WotanJugend 2.0'' |Албум-колаборація |- |2025 |''Песни окопов'' |Повноформатовый албум |- |2025 |''FPV на Волчанск! (Heathen Metal version)'' |Сінґел |} == Крітіка == Нежеґоль, таксамо як остатнї російскы NSBM ґрупы, є в Росії крітізованы за шырїня [[Неонацизм|націоналносоціалістічной пропаґанды]].<ref>{{Cite web |url=https://nezhegol.narod.ru/hist.htm |title=Нежеголь - ИНТЕРВЬЮ CASUS BELLI'zine |author=Paganshikoff |date=2007-10-21 |work=web.archive.org |access-date=2025-03-16 |archivedate=2007-10-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071021233039/https://nezhegol.narod.ru/hist.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.nneformat.ru/reviews/?id=7532 |title=НЕЖЕГОЛЬ - "Асгарда Рейд" {{!}} Рецензии {{!}} Наш НеФормат |work=www.nneformat.ru |access-date=2025-03-16 }}</ref> Алексей Лёвкін, основатель ґрупы M8L8TH, в коментарї к музичным проєктам як M8L8TH, „Нежеголь“ і „Шепіт рун“, поперає їх приналежность к націоналносоціалістічной ідеолоґії і твердить, же основов їх музикы є европска, конкретно старовіка европска історія, міты і подїї минулости.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://vot-tak.tv/84671360/koncert-kiev |title=«Мы боролись с этим государством задолго до того, как это стало мейнстримом‎». В Киеве впервые с начала войны выступили музыканты из России |author=S.A |first=Telewizja Polska |work=vot-tak.tv |language=ru |access-date=2025-03-16 }}<cite class="citation web cs1" data-ve-ignore="">S.A, Telewizja Polska. [https://vot-tak.tv/84671360/koncert-kiev «Мы боролись с этим государством задолго до того, как это стало мейнстримом‎». В Киеве впервые с начала войны выступили музыканты из России]. ''vot-tak.tv'' <span class="cs1-ref-lang" title="російською мовою">(рос.)</span><span class="reference-accessdate">. Процитовано 16 березня 2025</span>.</cite></ref> == Референції == {{Reflist|2}} 0swwg5rqokygv6qn8s24apmr5afegmp 0 24424 173380 171877 2026-10-17T23:27:33Z Halajkovič 33393 173380 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Выходноказахста́нська о́бласть'''&nbsp;авадь просто '''Вы́ходный Казахста́н''' ({{Lang-ru|Восточно-Казахстанская область}}) ({{Lang-de|Ostkasachstan}}) ''([[Казахськый язык|каз]]. Шығыс Қазақстан облысы)'' ''([[Татарьскый язык|тат]]. Көнчыгыш Казакъстан өлкәсе)'' — [[Область|адміністративна область]] у выходнӱв части [[Казахстан|Казахстана]], на граници из [[Росія|Росіёв]] и [[Китайска людова република|Китаём]]. [[Область]] сотворена у [[1932]]. році. У [[1997]]. році у її состав была включена територія [[Семипалатинська область|Семипалатинської области]]. У [[2022]]. році из западної части сотворена нова [[Абайська область]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Місто|варош]] [[Оскемен]]. Главна и майвелика ріка&nbsp;— Иртыш, на якӱв суть 3 [[Гидроелектрарня|ГЕС]]&nbsp;— Бухтармынська, Шульбінська и Оскменська. Озера Алакёл, Зайсан, Маркакёл, Сасыккёл. == Адміністративноє діленя == У кӱнци [[2023]]. року у составови области было учмнено два новых района: Маркакёлськый из части Курчумського района тай Улкен-Нарынськый из части Катон-Карагайського района<ref>[https://adilet.zan.kz/rus/docs/U2300000424 Указ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан»] - Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан {{Ref-ru}}</ref>. {| class="standard" align="center" |+ !№ !Район !Площадь,<br /><br />км² !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) !Число<br /><br />АО !Число<br /><br />НП |- |1 |Алтайськый район | align="right" |10500 | align="right" |111860 | align="right" |93727 | align="right" |77672 | align="right" |62393 | align="right" |15 | align="right" |44 |- |2 |Глубоковськый район | align="right" |7300 | align="right" |77578 | align="right" |67329 | align="right" |63581 | align="right" |57533 | align="right" |17 | align="right" |40 |- |3 |Зайсанськый район | align="right" |10500 | align="right" |41842 | align="right" |39556 | align="right" |34593 | align="right" |36153 | align="right" |9 | align="right" |34 |- |4 |Катон-Карагайськый район | align="right" |9407,77 | align="right" |24777 | align="right" |23380 | align="right" |15336 | align="right" |10316 | align="right" |7 | align="right" |27 |- |5 |Курчумськый район | align="right" |12169,69 | align="right" |31632 | align="right" |26030 | align="right" |19490 | align="right" |15246 | align="right" |7 | align="right" |21 |- |6 |Маркакёлськый район | align="right" |11029,17 | align="right" |22493 | align="right" |19027 | align="right" |12477 | align="right" |7814 | align="right" |5 | align="right" |23 |- |7 |Самарськый район | align="right" |5476 | align="right" |24572 | align="right" |21294 | align="right" |16304 | align="right" |12302 | align="right" |8 | align="right" |22 |- |8 |Тарбагатайськый район | align="right" |10170 | align="right" |37241 | align="right" |37234 | align="right" |25849 | align="right" |20017 | align="right" |8 | align="right" |31 |- |9 |Уланськый район | align="right" |9610 | align="right" |57554 | align="right" |45699 | align="right" |39079 | align="right" |34067 | align="right" |18 | align="right" |45 |- |10 |Улкен-Нарынськый район | align="right" |3782,98 | align="right" |24422 | align="right" |21769 | align="right" |14720 | align="right" |11709 | align="right" |6 | align="right" |21 |- |11 |Шемонаїхинськый район | align="right" |4000 | align="right" |67555 | align="right" |57815 | align="right" |49202 | align="right" |42449 | align="right" |11 | align="right" |33 |- |1 |Ріддерська в.а. | align="right" | - | align="right" |71134 | align="right" |65116 | align="right" |58916 | align="right" |52555 | align="right" | - | align="right" |11 |- |2 |Оскеменська а.а. | align="right" |546,49 | align="right" |333466 | align="right" |320234 | align="right" |314953 | align="right" |368692 | align="right" | - | align="right" |8 |+ |} == Майвеликі населені пункты == Населені пункты из числом обывательства поверх 10000 особ: {| class="standard" align="center" |+ !№ !Населеный пункт !Обывательство,<br /><br />особ ([[1989]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[1999]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |1 |'''Оскемен''' | align="right" |324478 | align="right" |310950 | align="right" |303720 | align="right" |349463 |- |2 |'''Ріддер''' | align="right" |68706 | align="right" |56269 | align="right" |50500 | align="right" |45859 |- |3 |'''Алтай''' | align="right" |52838 | align="right" |43894 | align="right" |39320 | align="right" |36360 |- |4 |'''Шемонаїха''' | align="right" |23607 | align="right" |19924 | align="right" |19127 | align="right" |18448 |- |5 |'''Зайсан''' | align="right" |16970 | align="right" |16021 | align="right" |14389 | align="right" |18430 |- |6 |'''Глубокоє''' | align="right" |12553 | align="right" |10527 | align="right" |9652 | align="right" |10677 |+ |} == Обывательство == Обывательство&nbsp;— 731.246 особ ([[2021]]; 742.172 у [[2009]], 838.210 у [[1999]], 926.126 у [[1989]]).<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/kaz_pop.php</ref> Обывательство Выходноказахстанської области&nbsp;— поліетнічноє. На [[1. януар|1. януара]] [[2010]]. року значну часть обывательства области становили [[казахы]]&nbsp;— 54,5&nbsp;%, [[русы]]&nbsp;— 40,5&nbsp;%, [[татары]]&nbsp;— 1,5&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 1,4&nbsp;%. Другі народности складавуть мало бӱлше 2&nbsp;% уд общого числа обывательства края. Выходноказахстанська область єден из немногых реґіонӱв Казахстана де наглядать ся фурташный (окрем [[2010]]. року) спад числа обывательства. == Економіка == * [[Жезкентськый горно-обогатитильный комбінат]]&nbsp;— пудприємство по добычи и обогащінёви [[Колчедано-поліметалові руды|колчедано-поліметаловых руд]]. == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Основаны 1932]] [[Катеґорія:Выходноказахстанська область]] [[Катеґорія:Области Казахстана]] [[Катеґорія:Адміністратівне дїлїня штатів Азії]] rkiv0yxdf8g4qy4cczgajsax9y6wq7t 0 24427 173379 165038 2026-10-17T23:27:15Z Halajkovič 33393 173379 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Ре́йкъянеспайр''' ({{Lang-is|Reykjanesbær}}, ісландськоє уговоріня: ​[ˈreicjaːnɛsˌpair̥], — община, што є на полуостровови Рейкъянес у [[Ісланд|Ісландії]]<ref name="samband">{{Cite web |title=Reykjanesbær |url=https://www.samband.is/sveitarfelogin/vesturland/reykjanesbaer/ |work=/www.samband.is |publisher=Samband íslenskra sveitarfélaga ''[Ассоциация исландских общин]'' |access-date=2021-05-26 |language=is |archiveurl= |archivedate= |location=Reykjavík }}</ref>. У состав общины входять такі вароші ге Кеплавік, Нъярдвік, село [[Гапнір]], и зачинавучи из [[2006|2006. року]] Аусбру — бывша воєнна авіабаза [[НАТО|Североатлантичного альянса]]. Рейкъянесбайр є єдныв из маймалых по території, но у тот же час єдныв из майвеликых по людности общин крайны. Обывательство общины складать 19.676 чоловік ([[2021]]), а територія 145 км²<ref name="citypopulation.de">{{Cite web |url=https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ |title=All Urban Settlements (Iceland): Municipalities & Urban Localities - Population Statistics, Charts and Map |work=citypopulation.de |publisher= |access-date=2021-05-18 |language=en |archivedate=2021-01-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210119215234/https://www.citypopulation.de/en/iceland/towns/ }}</ref>. == Історія == Община Рейкъянесбайр была образована [[11. юн|11. юна]] [[1994]]. року у резултатови зъединіня сільської общины Гапнархреппюр и двух варошськых общин Кеплавікюрбайр и Нъярдвікюрбайр.<ref name="Sambands">{{Книга |автор=Magnús Karel Hannesson, Karl Björnsson |часть=Reykjanesbær |ответственный= |год=2010 }}</ref>. == Ґеоґрафія == Община є на западови полуострова Рейкъянес у реґіонови Судурнес. Зимлі общины на западови граничать из зимлями общины Судурнесъябайр, а на выходови из Ґріндавікурбайр. На северо-выходови ид зимлям Рейкъянеспайр примыкать невелика часть общины Воґар. == Култура и спорт == Рейкъянеспайр є єдныв из май културно развитых общин [[Ісланд|Ісландії]]. У общині є дакӱлко музейӱв (у том чисови музей «Мир Вікінґӱв», удкрытый у [[2009]]. році у Нъярдвікови, главным експонатом котрого є Ґокстадськый корабиль, Ісландськый музей рок-н-ролла, котрый демонструє історію ісландської поп и рок-музикы из [[1920]]. року по наш час), великоє число цирьквӱв (у тӱм числови каміняна церковь у Нъярдвике постройкы [[1886]]. року, цирьков села [[Гапнір]] (Кіркьювохскіркья), построєна у [[1861]]. році и т. д. Община Рейкъянеспайр є єдным из майглавных спортивных центрӱв Ісландії. Майвеликый спортивный клуб общины — Keflavík (у тӱм числови и Фотьбалный клуб Кеплавік — чотыриразовый шампіон Ісландії). Має ся иппен много малинькых клубӱв, такых гк Njarðvík, Golfklúbbur Suðurnesja, Hestamannafélagið Máni, ÍRB и HKR. == Братські вароші == * [[Керава]], [[Фіньско|Фінляндія]] * [[Троллхеттан]], [[Швеція]] == Обывательство == == Ґалерія == <gallery class="center" mode="nolines" widths="220" heights="170" align="center" caption="Рейкьянеспайр"> Файл:Church_Hafnir_Iceland_2004.jpg|Кіркьювохскіркья у Гапнірови Файл:Keflavík_(1).jpg|Улиця у Кеплавікови Файл:Keflavik_Kirche.jpg|Цирьков у Кеплавікови Файл:Keflavik_town_from_the_harbor.jpg|Порт у Кеплавікови Файл:Ytri-Njarðvíkurkirkja_-_panoramio.jpg|Цирьков у Ньярдвікови </gallery> == Удкликованя == [[Катеґорія:Общины Судурнеса]] [[Катеґорія:Общины Ісландії]] 0vq5sbyj5rf7zkekd91dgxi5nuem5y0 0 24472 173077 165863 2026-10-17T13:29:04Z Engelseziekte 2261 delete - не є обсягу 173077 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Партия|назва=Рух Наша Отцюзнина|назва иншоязычна=Mi Hazánk Mozgalom|образчик=[[File:Logo_of_Mi_Hazánk_(wordmark).svg|150px]]|датум основаня=[[23. юна]] [[2018]]|держава=[[Мадярьско]]|идеология=[[Патріотізм]]|категория склада=Mi Hazánk Mozgalom}} '''На́ша Отцю́знина''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Mi Hazánk Mozgalom'', куртанка — '''MHM''') — ултра-права [[політічна партія|політична партія]] у [[Мадярьско|Мадярщині]], основана у [[2020|2018]]. році. == Одказы == * [https://mihazank.hu/ mihazank.hu]{{Ref-hu}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] 0sfbnofr1mzfemlbswmvep5wvwt9ool 0 24590 173377 165618 2026-10-17T23:26:29Z Halajkovič 33393 173377 wikitext text/x-wiki '''Архе́й''' (др.-греч. ἀρχαῖος — «древньый») — єден из чотырёх еонӱв історії Земли, осягавущый час уд 4,031 ±0,003 до 2,5 млрд рокӱв назад. Зачав ся по кӱнцёви Пӱзнёго тяжкого бомбардованя дас 3,8 млрд рокӱв назад и продовжав ся до Квасородного дійства коло 2,5 млрд рокӱв назад. Архей осягать період уд первых усокотившых ся цільных горных пород, ужек мавшых сліды развитої прокаріотичного житя у формі повноцінных бактеріалных матӱв, до появліня [[Еукариоты|еукаріот]]. Термін «архей» предложив у [[1872]]. році америцькый ґеолоґ Джеймс Дана. Архей розділеный на чотыри еры (уд майбӱлш пӱзнёї до майбӱлш раннёї): * неоархей (2,8—2,5 млрд рокӱв назад), * мезоархей (3,2—2,8 млрд рокӱв назад), * палеоархей (3,6—3,2 млрд рокӱв назад), * еоархей (4,031±0,003—3,6 млрд рокӱв назад). == Живот и атмосфера == Біота Земли у архейськый еон представляла собов общины анаеробных прокаріот. Ґеобіолоґічні изслідованя осадковых пород архея кажуть, ож прокаріотичный живот на Земли екзістовав бӱлше 3,7-3,8 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle |title=Найдены строматолиты возрастом 3,7 млрд лет — древнейшие следы жизни на Земле • Елена Наймарк • Новости науки на «Элементах» • Палеонтология, Геология |publisher=elementy.ru |language=ru |access-date=2018-07-31 |archivedate=2018-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180731123640/https://elementy.ru/novosti_nauki/432822/Naydeny_stromatolity_vozrastom_3_7_mlrd_let_drevneyshie_sledy_zhizni_na_Zemle }}</ref>, но вопрос за тото, коли взник [[Фотосінтеза|оксиґенный фотосинтез]], до типирь обстає ся без доброго удвіта. Перві окамінілости, на котрых, ге думать ся, удпечатали ся нитчаті фотосинтезувущі орґанізмы, были датовані у 3,4 млрд рокӱв. У тот же період активно формувуть ся многі ныні екзістувущі и розвідані залежі сіры, ґрафіта, желіза и нікеля. У ранньӱм архёви атмосфера и гідросфера, по-видкому, представляли змфшану парогазову масу, котра мӱцныв и плотныв плінов закутовала усю планету. Проникнӱсть її про сонячні лучі была дуже слаба, того и на повирьхови Земли цариі мрак. Парогазова пліна складала ся из парӱв воды и даякого числа квасных дымӱв. Йӱв присущна была высока хемічна активнӱсть, у наслідок чого она активно воздійствовала на базалтовый повирьх Земли. Горный ландшафт, руно ге и глубокі упадины, на Земли не екзістовали. Рахує ся, ож плотнӱсть и давліня атмосферы у пӱзнёму архёви были значно выше нынішньых, єднак по резултатам дакотрых новых изслідовань их значіня уступали современным май бӱлш ге у два разы<ref>{{Статя|lang=}}</ref>. У епоху архея проходила діференціація парогазової пліны на атмосферу и гідросферу. Архейськый океан быв мілкым, а воды ёго представляли кріпкый и паскудно квасный солянчаный розтвор<ref>[https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html Докембрийский этап геологической истории] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140102194132/http://www.worldcam.ru/geologicheskoe/176-dokembriyaskiy.html}}.</ref>. Согласно изслідованёви Танаі Кардона (Tanai Cardona) и ёго колеґ из Имперського коледжа Лондона оксиґенный фотосинтез (фотосистема II) объявив ся у раннёму археёви 3,5 млрд рокӱв назад, задовго до появліня первых цианобактерій и «квасородної катастрофы», трафившої ся 2,45 млрд рокӱв назад<ref>{{Cite web |url=http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ |title=Новая датировка отодвинула появление фотосинтеза на миллиард лет дальше в прошлое |access-date=2018-12-01 |archivedate=2018-12-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181202070630/http://sci-dig.ru/biology/novaya-datirovka-otodvinula-poyavlenie-fotosinteza-na-milliard-let-dalshe-v-proshloe/ }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Архей]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] [[Катеґорія:Історія Земли]] mxy825w9nvgufaa9xh6kwm6j92s840y 0 24597 173543 168963 2026-10-18T09:21:10Z Engelseziekte 2261 + стыржень 173543 wikitext text/x-wiki '''Протерозо́й''' (др.-греч. πρότερος «первый, старшый» + ζωή «живот») — ґеолоґічный еон, осягувущый період уд 2500 до 538,8 ±0,6 млн рокӱв назад.<ref>https://stratigraphy.org/ICSchart/ChronostratChart2024-12.pdf</ref> Прийшов на заміну [[Архей|археёви]] и замінив ся фанерозоём. Майдовгый еон у історії Земли, ишовшый 1 .961.000 рокӱв. У многых енциклопедіях [[XX. стороча]] даколи пише ся ге '''протерозойська ера''', '''езозойська ера''' авадь '''езозойська ґрупа періодӱв''' Протерозой характеризує ся колосалными перемінами у біосфері, атмосфері и [[Литосфера|літосфері]] Земли. Кідь у спередошнёму археёви атмосфера практично не зодержала слободный квасород, та ужек у зачаткови протерозоя (2.460 млрд рокӱв назад) проходить Великый квасородный збыток<ref>https://arxiv.org/abs/1907.13567?utm_</ref>, у резултатови котрого процент квасорода у атмосфері став май великым на 2% (циже 10% уд нынішнёго уровня). За сим избӱлшінём послідовало первоє у історії Земли масовоє удумираня — Квасородна катастрофа, покӱлку вся живнӱсть товды была ищи анаеробныв (циже бездыхалныв). Щи єдным наслідком сёї катастрофы стало Ґуронськоє оледініня, пробывшоє дас 300 млн рокӱв и ставшоє майдовгым у історії планеты. Пиля 2,1 млрд рокӱв назад появили ся перві [[Еукариоты|еукаріоты]], у тӱм числі многоклітні (Франсвілська біота). Пиля 2.100—1.800 млрд рокӱв назад насочіня атмосферы воздухом зперло ся, а сама планета была у удноснӱв кліматичнӱв и тектонічнӱв стабілности, у течение около миллиарда лет. Даный період (1.800 млрд—~800 млн рокӱв назад) знамый ге ''Лудный міліард''. Иппен у сись час появили ся перві водорослі (у тому числі челлені), и так само взникли меёз и половоє розмножіня. Приблизно 1 міліард рокӱв типирь взникли перві [[грибы]]<ref name="Ars Technica 2019">{{Cite web |last=Timmer |first=John |title=Billion-year-old fossils may be early fungus |work=[[Ars Technica]] |date=2019-05-22 |url=https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |access-date=2019-05-23 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523003551/https://arstechnica.com/science/2019/05/billion-year-old-fossils-may-be-early-fungus/ |archivedate=2019-05-23 }}</ref>, а мало потӱм (близко 665 млн рокӱв назад) и перві [[быдла]]. 850 млн рокӱв назад зачало ся Неопротерозойськоє квасородноє збытя, за котрым 717 млн рокӱв назад послідовало Стертськоє, а за тым и Маріноанськоє оледініня. Думать ся, ож лёды сягали [[Екватор|екватора]], того исі оледініня изнамі ге «Зимля-сніжок». У послідньый період протерозоя, едіакарськый, объявила ся перва бизӱвно изнама фауна многоклітных быдел — едіакарська біота. == Періодизація == Протерозой ділиться на 3 еры:<ref>https://www.britannica.com/science/Precambrian/Precambrian-geology?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>http://www.ucmp.berkeley.edu/precambrian/proterozoic.php</ref> * [[палеопротерозой]]; * [[мезопротерозой]]; * [[неопротерозой]]. == Камай значні збытя == * Квасородна катастрофа у палеопротерозоёви, и объявліня [[Озонова пліна|озонової пліны]] [[Земля (планета)|планеты]]. Давно была думка<span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">, ож через 600 млн рокӱв по зачаткови протерозоя, коло 2 млрд рокӱв назад, зодержаня квасоррода сягло так именоватої «точкы Пастера»</span> — 1% уд усёго обсяга у нынішньӱв атмосфері. [[Ученый|Учені]] мнять, ож такої концентрації квасорода доста было про тото, обы забезпечити устойчиву животодійность єдноклітоньых аеробных орґанізмӱв. Ныні <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">же, доказано, ож не май пӱзно 2,4 млрд рокӱв назад обсяг квасорода у атмосфері уже досяг приблизно 10 % уд типирішнёго — стала ся квасородна катастрофа.</span> * <span class="ts-fix-text" style="-webkit-box-decoration-break: clone">Формованя бӱлш-менш типирішнёго</span> объёма світового океана<ref>{{Cite web |url=http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html |title=История атмосферы и гидросферы |access-date=2010-10-29 |archivedate=2011-02-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110208013827/http://www.seapeace.ru/oceanology/atmosphere/669.html }}</ref>. * Майдовгоє у історії Земли [[ґуронськоє оледініня]] (2,4—2,1 млрд рокӱв назад); дакӱлко апох ґлобалного оледініня у пӱзнёму [[Неопротерозой|неопротерозоёви]]. * Появліня многоклітньых орґанізмӱв: губкы, [[грибы]]. * Резултатом животодійности прокаріот (бактерій и єдноклетных водоросльӱв, жившых, видко, и на суши, у плінках воды миже мінералными частицями у зонох часточного затопліня поблизь водозборӱв) стало образованя [[Ґрунт|ґрунта]]. === Зимля-сніжок === В резултатови природної еволуції [[Сонце]] давало все май много світа, у архёви и протерозоёви, світимость Сонця повышать ся на 6 % каждый міліард рокӱв. У резултатови Зимля стала одержовати бӱлше тепла уд Сонця у протерозоёви. Тым не менш Зимля не нагрівать ся. Замісто того ''ґеолоґічна літопись'' указує, што у зачаткови протерозоя Зимля значно студенить ся. Леднякові удложіня, найдені у Южнӱв Африці, датувуть ся дас у 2,2 млрд рокӱв, а дані палеомаґнітных умірёвань указувуть на их положіня у районови [[Екватор|екватора]]. Такым образом, оледініня, изнамоє ге Ґуронськоє, видав, было ґлобалным. Дакотрі учені предполагавуть, ож исе, и послідувущі протерозойські ледові періоды были натӱлко серьёзными, што планета была повнӱстю заморожена уд полӱв до екватора. Ота гіпотеза называть ся Зимля-сніжок. Ледовый період коло 2,3 млрд рокӱв назад мӱг быти прясо узваный увеличінём концентрації [[Оксиген|квасорода]] у атмосфері, што привело ид уменшінёви зодержаня [[Метан|метана]] (CH₄). [[Метан]] є силным парниковым газом, но из оксиґеном реаґує из образованём — менш ефективного парникового газа. Кой слободный квасород появив ся у атмосфері, концентрація метана годна была різко знизити ся, што и привело ид уменшінёви парникового ефекта и устужінёви. === Лудный міліард === Промижка уд 1,8 до 0,72 млрд рокӱв назад примітный тектонічныв и кліматичныв стабілностёв, низкым уровнём квасорода у атмосфері и дуже помалыв еволуціёв живых орґанізмӱв, удкӱть и назва. Лудный міліард осягує статерійськый період [[Палеопротерозой|палеопротерозоя]], всьый [[мезопротерозой]] и тонійськый період [[Неопротерозой|неопротерозоя]]. == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Протерозой]] [[Катеґорія:Історія Землі]] [[Катеґорія:Ґеолоґічні еоны]] cgp6doct9mt8rto82hao0mhpl1ifpwi 0 24692 173376 172347 2026-10-17T23:26:10Z Halajkovič 33393 173376 wikitext text/x-wiki '''Е́ндербері''' ({{Lang-en|Enderbury Island}}) — небываємый атол у архіпелаґови Фенікс ([[Кірібаті]]). Є у 299 км на юг уд [[Екватор|екватора]]. == Ґеоґрафія == [[Файл:Enderbury_Map.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Карта атола Ендербері]] Удрозныв особностёв острова є доста малинька [[лагуна|лаґуна]], бӱлше подобна на ставок. Площадь лаґуны изкладать 42 га<ref>{{Книга |автор=Ray Pierce, Nautonga Anterea, Glen Coulston, Graham M Wragg |ответственный= |год=2011 |isbn=978-982-9130-07-5 }}</ref>. Лаґуна представлять собов неглубокый (не бӱлше 1.5 метрӱв глубинов) гӱрко-соленый водозбӱр из соленӱстёв у 305 проміле, што у 10 раз выше, ге у океанови и аналоґічно концентрації сольӱв у Мертвӱм морю (300-310 проміле). Вода лаґуны рознить ся уд другых дуже высокым зодержанём [[Мідь|міди]] — у 1200 раз бӱлше, ге концентрація міди у морськӱв воді. Природа даного феномена не ясна. Довгота острова из севера на юг приблизно 4,8 км, из запада на выход — 1,6 км. Бӱлша часть острова покрыта травами, ипоміёв. На атолови иппен росте дакӱлко дерев кокосової палмы. Пляж острова зформованый из піщаника и обломкӱв коралӱв. На островови дуже велика популація морськых птиць, у основному [[Чорна крачка|чорных крачок]]. Єдинственный ссавиць острова — [[Мышь домова|мала мыш]].<ref>BirdLife International. Kiribati Bird Data.</ref> == Історія == [[Файл:Enderbury_palms.jpg|міні|250x250пкс|Суровый ландшафт острова]] Остров Ендербері быв удкрытый у [[1823|1823. році]] капітаном британського китобӱйного судна ''«Трензит»'', Джеймсом Дж. Коффіном. Типирішня назва атола є изкаженыв фамиліёв ґазды лондонської китӱбойної компанії — Семюела Ендербі ({{Lang-en|Samuel Enderby}}) ([[1756]]—[[1829]]). Острӱв, предположительно, до открытия европейцами был известен полинезийцам.<ref>William H. Stanton. The Great United States Exploring Expedition. University of California Press, 1975.</ref> У апрілёви [[1860|1860. року]] на Ендербері зачала ся добыча [[гуано]]. Пік активности розробок на островови прийшов ся на 1870-і рокы, коли ''«Фенікс гуано компані»'' за 64 дня добыла 6 тысяч тон гуано. Добыча курячок морськых птиць, широко хоснувучого ся у тоті часы ге цінноє азотное и [[фосфорноє удобріня]], продовжала ся аж до [[1877|1877. року]]. Великыв похыбков у ходови розробок гуано были пудводні рифы коло берегӱв атола, котрі значно затрудняли пудхӱд ид островови великых корабльӱв. У [[1899|1899. році]] острӱв Ендербері быв зданый у оренду «Тихоокеанськох компанії», но якых-ись пудтверждінь розробок на островови гуано сив компаніёв не усокотили ся.<ref>Brown D. W., Gulbrandsen R. A. Chemical Composition of a Saline Lake on Enderbury Island.</ref> [[3. марец|3. марця]] [[1938|1938. року]] Ендербері, ге и сосідньый острӱв Кантон, быв объявленый президентом [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] [[Франклін Рузвелт|Франкліном Д. Рузвелтом]] територіёв Зъединеных штатӱв, котра перешла пуд юрисдикцію Департамента уднушньых діл ЗША. [[6. марец|6. марця]] [[1938|1938. року]] на Ендербері усадили ся были америцькі колонішты, сотворивші на островови лаґер. На протязі далшых 50 рокӱв Ендербері быв кондомініумом [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] и [[Велика Брітанія|Великобританії]]. Острӱв мӱг бы быти пудходящшм проміжутковым пунктом на панамериканські полёты у [[Австралія|Австралію]] и [[Новый Зеланд|Нову Зеландію]], хоть никоґда и не хосновав ся у сих цілях. Пуд час [[Друга світова война|Другої світової войны]] обывателі Ендербері были евакуёвані, а вшыткі ставбы знищені, жебы их не годни были зхосновати [[Японьска ріша|японці]]. У типирішньый час острӱв незаселеный и є територіёв [[Кірібаті|Републікы Кірібаті]]. Острӱв є частёв заповідника "Островы Фенікс" и сокотить ся як [[Кірібаті|державов]] так и [[ЮНЕСКО]].<ref>Government of Kiribati. Phoenix Islands Protected Area.</ref> == Література == * Эндербери // Элоквенция — Яя. — М. : Советская энциклопедия, 1957. — С. 57. — (Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. Б. А. Введенский ; 1949—1958, т. 49). == Удкликованя == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Атолы]] [[Катеґорія:Островы Фенікс]] [[Катеґорія:Островы]] [[Катеґорія:Островы Тихого океану]] [[Катеґорія:Кирибати]] f59v2ow60uj3zigrzwp1dyao06pwvzh 0 24721 173375 172634 2026-10-17T23:25:58Z Halajkovič 33393 173375 wikitext text/x-wiki '''Парово́з К''' ('''Коло́менский''', назывка — '''Кукушка''' «Зазуля») — [[Російска імперія|російськый]] пасажирськый [[паровоз]], упущавшый ся из [[1907]] по [[1914]] рокы. Заводськый тип 114. Быв розробленый инженірями Коломенського завода Е. Е. Нолтейном и К. Н. Сушкіным про заміну паровозӱв серій [[Ж (паровоз)|Ж]] и [[З (паровоз)|З]]. Є первым [[Російска імперія|російськым]] [[Паровоз|паровозом]] у котрого топка была унесена над рамов (айбо лишила ся миже ведущыми ґолесами).<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> У [[1911]]. році было зачато уробництво ёго усиленої верзії — [[Ку (паровоз)|Ку]]. Быв моцным и надійным локомотивом, котрый хосновав ся про ведіня курьерськых поїздӱв. У зъязи из появлінём май моцного и надійного паровоза серії С, паровозы К были переведені на перевезеня миже варошами. Розвивав скорӱсть до 105 км/год, службова вага 74 тон, порожня вага 65,5 тон. Довгота му складала 10,6 метрӱв.<ref>В. А. Раков. Паровозы серии К // Локомотивы отечественных железных дорог 1845-1955. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва: «Транспорт», 1995.</ref> == Література == [[Катеґорія:Паровозы подля алфавіта]] [[Катеґорія:Транспортны средства]] ci7xce2m4groqmwp2z3w3f0k6mdfdbm 0 24815 173178 171809 2026-10-17T17:13:57Z Halajkovič 33393 /* Села і міста */ 173178 wikitext text/x-wiki {{Поз. тыж|Русины на Словеньску|русиньскый язык на Словеньску}} В тім списку є уведженых 340{{efn|З цїлковой кількости 340 сел было 324 сел перевзятых із словника „Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником“ (2019). Цїлково словник обсягує 335 приналежных записів, але по вылучіню 10 окресных міст і єдного технічного дуплікату (село [[Пітрова]] є там уведжена двараз) зіставать рівно 324 унікатных назв сел. Далшых 14 сел было доповненых на основі „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2015). Дві адміністратівны части села ([[Нижня Владыча]] і [[Попроч]]) были приданы на основі Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 35/2023 Зб. з.}} сел (в тім чіслї адміністратівных частей) і 10 окресных міст (цїлково 350 сел і місто) на [[Словеньско|Словеньску]], в котрых компактно жыють або в минулости жыли [[Русины]]. Офіціалный статус і право на хоснованя языків народностных меншын выпливать переважно з Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., котрым быв выданый список сел, в котрых жыє якнайменше 20% обывателїв приналежачіх к народностній меншынї.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1999/221 | title = Nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z., ktorým sa vydáva zoznam obcí, v ktorých občania SR patriaci k národnostnej menšine tvoria najmenej 20 % obyvateľstva | date = 1999 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=221/1999|group=lower-alpha}}}}</ref> Тото наряджіня было доповнене наряджінём влады Словеньской републікы ч. 534/2011 Зб. з. о означіню сел в языках народностных меншын.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2011/534/20120101 | title = Nariadenie vlády SR č. 534/2011 Z. z., ktorým sa mení a dopĺňa nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z. | date = 2011 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=534/2011|group=lower-alpha}}}}</ref> Новелізація платить од 1. януара 2012. Список сел уведженый у „Правилах русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником“ (2019) выходить таксамо з діалектолоґічных робот лінґвістів, котры в минулости записовали, штудовали і научно описовали діалекты [[Русины на Словеньску|Русинів на Словеньску]] і їх характерістічны знакы зафіксовали в атласах.{{efn|Іде о тоты роботы: Ганудель, З.: ''Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. 3 томи''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1981 – 1989; Prešov: Vydavateľstvo Exco, 2001; Латта, В.: ''Атлас українських говорів Східної Словаччини''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1991.}}<ref>{{cite book | last1 = Плїшкова | first1 = А. | last2 = Копорова | first2 = К. | last3 = Ябур | first3 = В. | title = Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником | year = 2019 | publisher = Пряшівска універзіта в Пряшові | location = Пряшів | isbn = 978-80-555-2323-1}}</ref> На основі того список сел уведженых у „Правилах русиньского правопису“ є векшый у порівнаню з наряджінями влады Словеньской републікы (ч. 221/1999 Зб. з. і ч. 35/2023 Зб. з.), бо фіксує і села, в котрых в минулости компактно і в домінантній мірї жыли Русины. Треба зазначіти, же значна часть тых сел прошла в сучасности силнов або повнов [[Словакізація|словакізаціёв]]. Їх заряджіня до списку выходить з їх історічного походжіня і приналежности к автохтонному русиньскому етнокултурному ареалу, котрый зазначіли языкознателї почас експедіцій в другій половинї 20. стороча. Список обсягує таксамо села з первістным русиньскым жытельством, котры в 20. сторочу з обєктівных прічін заникли (села Стариньской долины, область Блажова, Домашы) або ся споїли з прилеглым селом або містом, ці мають днесь статус адміністратівной части села/міста ({{lang-sk|časť obce}}). Дакотры назвы сел были доповнены подля „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2012–2015). В списку суть уведжены ай назвы 10 окресных міст – 9 в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] і 1 в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] (означены товстым шріфтом), главно тых [[окрес]]ів, у котрых компактно жыють Русины а їх назвы ся часто вжывають у розлічных публікаціях выдаваных в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. == Села і міста == {| class="wikitable sortable" ! № !! Русиньска назва !! Словеньска назва !! Окрес !! Край !! Референції |- | 1 || [[Адідовцї|Адíдовцї]] || Adidovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok">Панько, Ю. Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – Пряшів, 2015. – С. 918–927.</ref> |- | 2 || [[Андріёва|Андріё́ва]] || Andrejová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 3 || [[Баєрівцї|Баєрíвцї]] || Bajerovce || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 4 || [[Баньске|Бáньске]] || Banské || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 5 || '''[[Бардеёв|Бардеё́в]]''' || '''Bardejov''' || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 6 || [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башкíвцї]] || Baškovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 7 || [[Белеївцї|Белеї́вцї]] || Belejovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 8 || [[Бенядиківцї|Бенядикíвцї]] || Beňadikovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 9 || [[Бенятина|Беня́тина]] || Beňatina || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 10 || [[Березовець|Березóвець]] || Berezovec || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 11 || [[Берестів над Лабірцём|Бéрeстів над Лáбірцём]] || Brestov nad Laborcom || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 12 || [[Бехерів|Бехéрів]] || Becherov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 13 || [[Быстре|Бы́стре]] || Bystrá || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>стара назва Быстра</ref><ref name="NARIADENIE">{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2023/35 | title = Nariadenie vlády SR č. 35/2023 Z. z. o zozname obcí s národnostnou menšinou (15 %) | date = 2023-01-25 | publisher = Slov-Lex | accessdate = 2025-11-24 | language = sk}}</ref> |- | 14 || [[Біловежа|Біловéжа]] || Biloveža || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 15 || [[Бжаны|Бжáны]] || Bžany || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 16 || [[Блажів|Блáжів]] || Blažov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села Штéльбах)</ref> |- | 17 || [[Боґлярка|Боґля́рка]] || Bogliarka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 18 || [[Бодружал|Бодружáл]] || Bodružal || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 19 || [[Бокша|Бóкша]] || Bokša || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 20 || [[Борів|Бóрів]] || Borov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Medzilaborce">(днесь часть міста [[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]])</ref> |- | 21 || [[Брежаны|Брежáны]] || Brežany || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 22 || [[Брезнічка|Брезнíчка]] || Breznička || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 23 || [[Брезовка|Брезóвка]] || Brezovka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 24 || [[Брусніця|Бруснíця]] || Brusnica || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 25 || [[Буківцї (окрес Стропків)|Букíвцї]] || Bukovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 26 || [[Вавринець|Ваври́нець]] || Vavrinec || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 27 || [[Ваґринець|Ваґри́нець]] || Vagrinec || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 28 || [[Валентівцї|Валентíвцї]] || Valentovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 29 || [[Валяшківцї|Валя́шківцї]] || Valáškovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь воєньскый обвод)</ref> |- | 30 || [[Вальків|Валькíв]] || Valkov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 31 || [[Вальківцї|Валькíвцї]] || Valkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 32 || [[Вапеник|Вапéник]] || Vápeník || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 33 || [[Варадка|Варáдка]] || Varadka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 34 || [[Варїхівцї|Варїхíвцї]] || Varechovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 35 || [[Велика Дрїчна|Вели́ка Дрї́чна]] || Veľká Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča">(днесь часть села [[Владыча|Влады́ча]])</ref> |- | 36 || [[Велика Поляна|Вели́ка Пóляна]] || Veľká Poľana || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 37 || [[Великы Сташківцї|Вели́кы Сташкíвцї]] || Veľké Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Staškovce">(днесь часть села [[Сташківцї|Сташкíвцї]])</ref> |- | 38 || [[Великый Буковець|Вели́кый Букóвець]] || Veľký Bukovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Bukovce">(днесь часть села [[Буківцї (окрес Стропків)|Букíвцї]])</ref> |- | 39 || [[Великый Сулин|Вели́кый Сýлин]] || Veľký Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín">(днесь часть села [[Сулин|Сýлин]])</ref> |- | 40 || [[Великый Липник|Вели́кый Ли́пник]] || Veľký Lipník || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 41 || [[Великый Русков|Вели́кый Рýсков]] || Veľký Ruskov || [[окрес Требішов|Требішов]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref>(днесь часть села [[Новый Русков|Новы́й Рýсков]])</ref> |- | 42 || [[Вільшавіця|Вільшáвіця]] || Oľšavica || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшáвіця)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 43 || [[Вільшавка|Вільшáвка]] || Oľšavka || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшáвка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 44 || [[Высланка|Выслáнка]] || Výslanka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 45 || [[Выслава|Выслáва]] || Výslava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 46 || [[Выдрань|Вы́дрань]] || Vidraň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Medzilaborce"/> |- | 47 || [[Викроп|Ви́кроп]] || Výkrop || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вы́кріп)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 48 || [[Вырава|Вырáва]] || Výrava || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 49 || [[Вышынків|Вышынкíв]] || Oľšinkov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшынкíв)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 50 || [[Вышківцї|Вышкíвцї]] || Vyškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 51 || [[Вышнє Збійне|Вы́шнє Збíйне]] || Vyšné Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Zbojné">(днесь часть села [[Збійне|Збíйне]])</ref> |- | 52 || [[Вышнї Репашы|Вы́шнї Репáшы]] || Vyšné Repaše || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 53 || [[Вышнї Словінкы|Вы́шнї Словíнкы]] || Vyšné Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Slovinky">(днесь часть села [[Словінкы|Словíнкы]])</ref> |- | 54 || [[Вышнї Чабины|Вы́шнї Чаби́ны]] || Vyšné Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Čabiny">(днесь часть села [[Чабины|Чаби́ны]])</ref> |- | 55 || [[Вышнїй Верлих|Вы́шнїй Вéрлих]] || Vyšný Orlík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вы́шнїй Óрлик)</ref> |- | 56 || [[Вышнїй Грабовець|Вы́шнїй Грáбовець]] || Vyšný Hrabovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 57 || [[Вышнїй Комарник|Вы́шнїй Комáрник]] || Vyšný Komárnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 58 || [[Вышнїй Мирошів|Вы́шнїй Ми́рошів]] || Vyšný Mirošov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 59 || [[Вышнїй Тварожець|Вы́шнїй Тварóжець]] || Vyšný Tvarožec || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 60 || [[Вышня Владыча|Вы́шня Влады́ча]] || Vyšná Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 61 || [[Вышня Ольшава|Вы́шня Ольшáва]] || Vyšná Oľšava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 62 || [[Вышня Писана|Вы́шня Писáна]] || Vyšná Pisaná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 63 || [[Вышня Полянка|Вы́шня Пóлянка]] || Vyšná Polianka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 64 || [[Вышня Радвань|Вы́шня Рáдвань]] || Vyšná Radvaň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Radvaň">(днесь часть села [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]])</ref> |- | 65 || [[Вышня Яблінка|Вы́шня Я́блінка]] || Vyšná Jablonka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 66 || [[Вышня Ядлова|Вы́шня Ядлóва]] || Vyšná Jedľová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 67 || [[Владыча|Влады́ча]] || Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 68 || [[Влыч|Влы́ч]] || Ulič || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва У́ліч)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 69 || [[Войтівцї|Войтíвцї]] || Vojtovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 70 || [[Воліця|Волíця]] || Volica || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 71 || '''[[Вранов над Топлёв|Врaнóв над Тóплёв]]''' || '''Vranov nad Topľou''' || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 72 || [[Вубля|Вýбля]] || Ubľa || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 73 || [[Габура|Габýра]] || Habura || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 74 || [[Гавай|Гáвай]] || Havaj || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 75 || [[Гажлин|Гáжлин]] || Hažlín || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 76 || [[Гайтівка|Гайтíвка]] || Hajtovka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 77 || [[Ганіґовцї|Ганіґóвцї]] || Hanigovce || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 78 || [[Гачава|Гачáва]] || Hačava || [[окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 79 || [[Галиґівцї|Галиґíвцї]] || Haligovce || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 80 || [[Гелцманівцї|Гелцманíвцї]] || Helcmanovce || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 81 || [[Гнойне|Гнóйне]] || Hnojné || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 82 || [[Гінківцї|Гінкíвцї]] || Hunkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Гункíвцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 83 || [[Городиско|Городи́скo]] || Hradisko || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Терня]])</ref> |- | 84 || [[Гостовіцї|Гостóвіцї]] || Hostovice || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 85 || [[Грабівчік|Грáбівчік]] || Hrabovčík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 86 || [[Грабова Розтока|Грáбова Рóзтока]] || Hrabová Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 87 || [[Грабске|Грáбске]] || Hrabské || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 88 || [[Гранічне|Гранíчне]] || Hraničné || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 89 || '''[[Гуменне|Гумéнне]]''' || '''Humenné''' || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 90 || [[Гуменьскый Рокытів|Гумéньскый Рокы́тів]] || Humenský Rokytov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Rokytov pri Humennom">(днесь часть села [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]])</ref> |- | 91 || [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусáк]] || Husák || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 92 || [[Гутка|Гýтка]] || Hutka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 93 || [[Ґаболтів|Ґабóлтів]] || Gaboltov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 94 || [[Ґаврянець|Ґавря́нець]] || Gavartov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 95 || [[Ґералтів|Ґерáлтів]] || Geraltov || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 96 || [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлáхів]] || Gerlachov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 97 || [[Ґрибів|Ґри́бів]] || Hribov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 98 || [[Давидів|Дави́дів]] || Davidov || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 99 || [[Дара|Дáра]] || Dara || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 100 || [[Детрик|Дéтрик]] || Detrík || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 101 || [[Дїдачів|Дїдáчів]] || Dedinka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 102 || [[Доброслава|Доброслáва]] || Dobroslava || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 103 || [[Долгоня|Долгóня]] || Dlhoňa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 104 || [[Дрєніця|Дрєнíця]] || Drienica || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Шóма)</ref> |- | 105 || [[Дрїчна|Дрї́чна]] || Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 106 || [[Дубинне|Дуби́нне]] || Dubinné || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 107 || [[Дубова|Дубóва]] || Dubová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 108 || [[Дуброва (окрес Снина)|Дубрóва]] || Dúbrava || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 109 || [[Дуплин|Дýплин]] || Duplín || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 110 || [[Дячів|Дя́чів]] || Ďačov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 111 || [[Дюрдёш|Дю́рдёш]] || Ďurďoš || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 112 || [[Дюркова|Дюркóва]] || Ďurková || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 113 || [[Жакарівцї|Жакарíвцї]] || Jakovany || [[окрес Прящів|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 114 || [[Жатківцї|Жаткíвцї]] || Žatkovce || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Ґералтів]])</ref> |- | 115 || [[Завада|Завáда]] || Závada || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 116 || [[Завадка|Завáдка]] || Závadka || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 117 || [[Заводя|Зáводя]] || Závodie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín"/> |- | 118 || [[Збійне|Збíйне]] || Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 119 || [[Збой]] || Zboj || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 120 || [[Зборів|Збóрів]] || Zborov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 121 || [[Збудьска Біла|Збýдьска Бíла]] || Zbudská Belá || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 122 || [[Збудьскый Рокытів|Збýдьскый Рокы́тів]] || Zbudský Rokytov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Rokytov pri Humennom"/> |- | 123 || [[Звала|Звáла]] || Zvala || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 124 || [[Зубне|Зýбне]] || Zubné || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 125 || [[Ігляны|Ігля́ны]] || Ihľany || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Годермарк)</ref> |- | 126 || [[Іновець|Íновець]] || Inovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 127 || [[Калинів|Кали́нів]] || Kalinov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 128 || [[Кална Розтока|Кáлна Рóзтока]] || Kalná Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 129 || [[Калный]] || - || - || - || {{efn|name="не екзістує"|Таке село не екзістує.}} |- | 130 || [[Камюнка|Камю́нка]] || Kamienka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 131 || [[Камінна Поруб|Камíнна Пóруб]] || Kamenná Poruba || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 132 || [[Капішова|Капішóва]] || Kapišová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 133 || [[Кечківцї|Кечкíвцї]] || Kečkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 134 || [[Кыёв|Кы́ёв]] || Kyjov || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 135 || [[Кленова|Кленóва]] || Klenová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 136 || [[Кобылніця|Кобы́лніця]] || Kobylnice || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 137 || [[Кожаны|Кожáны]] || Kožany || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 138 || [[Кожухівцї|Кожухíвцї]] || Kožuchovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 139 || [[Койшів|Кóйшів]] || Kojšov || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 140 || [[Ковбасов|Ковбасóв]] || Kolbasov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 141 || [[Колбівцї|Колбíвцї]] || Kolbovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 142 || [[Колоніця|Колонíця]] || Kolonica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 143 || [[Конюш|Кóнюш]] || Koňuš || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 144 || [[Коріївцї|Корії́вцї]] || Korejovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Кореї́вцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 145 || [[Коромля|Корóмля]] || Koromľa || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 146 || [[Корункова|Корункóва]] || Korunková || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 147 || [[Крайня Быстра|Крáйня Бы́стра]] || Krajná Bystrá || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 148 || [[Крайня Поляна|Крáйня Пóляна]] || Krajná Poľana || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 149 || [[Крайня Порубка|Крáйня Пóрубка]] || Krajná Porúbka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 150 || [[Крайнє Чорне|Крáйнє Чóрне]] || Krajné Čierne || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 151 || [[Красный Брід|Крáсный Брід]] || Krásny Brod || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 152 || [[Кремна|Крéмна]] || Kremná || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 153 || [[Крива Олька|Кри́ва Óлька]] || Krivá Oľka || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Олька|Óлька]])</ref> |- | 154 || [[Криве|Кри́ве]] || Krivé || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 155 || [[Крижы|Кри́жы]] || Kríže || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 156 || [[Кришлівцї|Кришлíвцї]] || Krišlovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || {{efn|У „Правилах русиньского правопису“ (2019) ся уваджать несправна назва „Кришківцї“. Тота форма є чісто друкованов хыбов ([[переклеп]]ом), при котрой было букву „л“ трафунком замінено буквов „к“. Реална історічна і фонетічна справна назва села походить зо словеньского оріґіналу „Krišľovce“ і має звучати як „Кришлівцї“. Вшыткы одводжены формы, створены з несправного корїня, суть зато тыж несправны і взникли механічным копірованём той друкованой хыбы.}} |- | 157 || [[Кружлїв|Крýжлїв]] || Kružlov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 158 || [[Кружлёва|Кружлё́ва]] || Kružlová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 159 || [[Кружлївска Гута|Кружлї́вска Гýта]] || Kružlovská Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь містна часть села [[Кружлїв|Крýжлїв]])</ref> |- | 160 || [[Крушынець|Крушы́нець]] || Kružinec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 161 || [[Куримка|Кури́мка]] || Kurimka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 162 || [[Курів|Кýрів]] || Kurov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 163 || [[Кусин (Словеньско)|Кýсин]]|| Kusín || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 164 || [[Ладомиров|Ладоми́ров]] || Ladomirov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 165 || [[Ладомирова|Ладоми́рова]] || Ladomirová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 166 || [[Лачнів|Лáчнів]] || Lačnov || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 167 || [[Леґнава|Леґнáва]] || Legnava || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 168 || [[Лекарівцї|Лекарíвцї]] || Lekárovce || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 169 || [[Ленартів|Ленáртів]] || Lenartov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 170 || [[Липова (окрес Бардеёв)|Липóва]]|| Lipová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 171 || [[Литманова|Литманóва]] || Litmanová || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 172 || [[Лївів|Лї́вів]] || Livov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 173 || [[Лївівска Гута|Лї́вівска Гýта]] || Livovská Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 174 || [[Ломне|Лóмне]] || Lomné || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 175 || [[Луків (окрес Бардеёв)|Лýків]]|| Lukov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 176 || [[Лютина|Люти́на]] || Ľutina || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 177 || [[Маківцї|Макíвцї]] || Makovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 178 || [[Мала Дрїчна|Малá Дрї́чна]] || Malá Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 179 || [[Мала Поляна|Малá Пóляна]] || Malá Poľana || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 180 || [[Мала Франкова|Малá Франкóва]] || Malá Franková || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 181 || [[Малый Буковець|Малы́й Бýковець]] || Malý Bukovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Bukovce"/> |- | 182 || [[Малый Липник|Малы́й Ли́пник]] || Malý Lipník || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 183 || [[Малый Сулин|Малы́й Сýлин]] || Malý Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín"/> |- | 184 || [[Малы Сташківцї|Малы́ Сташкíвцї]] || Malé Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Staškovce"/> |- | 185 || [[Мальців|Мáльців]] || Malcov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 186 || [[Матівцї|Матíвцї]] || Maťovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 187 || [[Матысова|Матысóва]] || Matysová || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 188 || [[Матяшка|Матя́шка]] || Matiaška || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 189 || [[Машківцї|Машкíвцї]] || Maškovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 190 || [[Медведже|Медвéдже]] || Medvedie || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 191 || [[Меджібродя|Меджібрóдя]] || Medzibrodie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 192 || '''[[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]]''' || '''Medzilaborce''' || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(тыж Лáборець)</ref> |- | 193 || [[Миклушівцї|Миклушíвцї]] || Miklušovce || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 194 || [[Микова|Микóва]] || Miková || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 195 || [[Микулашова|Микулашóва]] || Mikulášová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Никлё́ва)</ref> |- | 196 || [[Минївцї|Минї́вцї]] || Miňovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 197 || [[Мироля|Мирóля]] || Miroľa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 198 || [[Михайлёв|Михайлё́в]] || Michajlov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 199 || [[Мільпош|Мíльпош]] || Milpoš || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 200 || [[Млинарівцї|Млинарíвцї]] || Mlynárovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 201 || [[Мнішок над Попрадом|Мнíшок над Пóпрадом]] || Mníšek nad Popradom || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 202 || [[Мразівцї|Мразíвцї]] || Mrázovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 203 || [[Нехваль Полянкы|Нехвáль Пóлянкы]] || Nechválova Polianka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 204 || [[Нижнє Збійне|Ни́жнє Збíйне]] || Nižné Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Zbojné"/> |- | 205 || [[Нижнє Нїмецьке|Ни́жнє Нї́мецьке]] || Nižné Nemecké || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 206 || [[Нижнї Репашы|Ни́жнї Репáшы]] || Nižné Repaše || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 207 || [[Нижнї Словінкы|Ни́жнї Словíнкы]] || Nižné Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Slovinky"/> |- | 208 || [[Нижнї Чабины|Ни́жнї Чаби́ны]] || Nižné Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Čabiny"/> |- | 209 || [[Нижнїй Верлих|Ни́жнїй Вéрлих]] || Nižný Orlík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ни́жнїй Óрлик)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 210 || [[Нижнїй Комарник|Ни́жнїй Комáрник]] || Nižný Komárnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 211 || [[Нижнїй Мирошів|Ни́жнїй Ми́рошів]] || Nižný Mirošov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 212 || [[Нижнїй Тварожець|Ни́жнїй Тварóжець]] || Nižný Tvarožec || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 213 || [[Нижня Владыча|Ни́жня Влады́ча]] || Nižná Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/><ref name="NARIADENIE"/> |- | 214 || [[Нижня Ольшава|Ни́жня Ольшáва]] || Nižná Oľšava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 215 || [[Нижня Писана|Ни́жня Пи́сана]] || Nižná Pisaná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 216 || [[Нижня Полянка|Ни́жня Пóлянка]] || Nižná Polianka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 217 || [[Нижня Радвань|Ни́жня Рáдвань]] || Nižná Radvaň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Radvaň"/> |- | 218 || [[Нижня Яблінка|Ни́жня Я́блінка]] || Nižná Jablonka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 219 || [[Нижня Ядлова|Ни́жня Ядлóва]] || Nižná Jedľová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 220 || [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Новá Пóлянка]]|| Nová Polianka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 221 || [[Новоселіця|Новосéліця]] || Nová Sedlica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 222 || [[Няґів|Ня́ґів]] || Ňagov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 223 || [[Обручне|Обрýчне]] || Obručné || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 224 || [[Олейників|Олéйників]] || Olejníkov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 225 || [[Олька|Óлька]] || Oľka || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 226 || [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондáвка]]|| Ondavka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 227 || [[Орлів|Орлíв]] || Orlov || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 228 || [[Ортутова|Ортутóва]] || Ortúťová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 229 || [[Орябина|Оряби́на]] || Jarabina || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 230 || [[Осадне|Осáдне]] || Osadné || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Телéпівцї)</ref> |- | 231 || [[Остурня|Остýрня]] || Osturňa || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 232 || [[Пакостів|Пáкостів]] || Pakostov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 233 || [[Паризівцї|Пари́зівцї]] || Parihuzovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 234 || [[Пача|Пáча]] || Pača || [[окрес Рожнява|Рожнява]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 235 || [[Петеївцї|Петеї́вцї]] || Petejovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 236 || [[Пыхнї|Пыхнї́]] || Pichne || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 237 || [[Пискурівцї|Пискурíвцї]] || Piskorovce || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 238 || [[Підгородь|Пíдгородь]] || Podhoroď || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 239 || [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 240 || [[Полата|Полáта]] || Poľata || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 241 || [[Попроч|Пóпроч]] || Podproč || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Вільшавіця|Вільшáвіця]])</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 242 || [[Порач|Пóрач]] || Poráč || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 243 || [[Поруба під Вігорлатом|Пóруба під Вігорлáтом]] || Poruba pod Vihorlatom || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 244 || [[Порубка (окрес Гуменне)|Пóрубка]]|| Porúbka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 245 || [[Потокы|Пóтокы]] || Potoky || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 246 || [[Потічкы|Пóтічкы]] || Potôčky || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 247 || [[Праврівцї|Праврíвцї]] || Pravrovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Репеїв|Репеї́в]])</ref> |- | 248 || [[Прикра|При́кра]] || Príkra || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 249 || [[Прислоп|При́слоп]] || Príslop || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 250 || [[Притуляны|Притуля́ны]] || Prituľany || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 251 || [[Просачів|Просáчів]] || Prosačov || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 252 || '''[[Пряшів|Пря́шів]]''' || '''Prešov''' || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 253 || [[Пстрина|Пстри́на]] || Pstriná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 254 || [[Пусте Поле|Пустé Пóле]] || Pusté Pole || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 255 || [[Пчолине|Пчоли́не]] || Pčoliné || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 256 || [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]] || Radvaň nad Laborcom || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 257 || [[Раківчік|Ракíвчік]] || Rakovčík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 258 || [[Рафаївцї|Рафаї́вцї]] || Rafajovce || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 259 || [[Реґетівка|Реґетíвка]] || Regetovka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 260 || [[Ременины|Ремени́ны]] || Remeniny || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 261 || [[Ренчішів|Ренчíшів]] || Renčišov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 262 || [[Репеїв|Репеї́в]] || Repejov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 263 || [[Рівне (Словеньско)|Рíвне]] || Rovné || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 264 || [[Рогожник|Рогóжник]] || Rohožník || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 265 || [[Розтокы|Рóзтокы]] || Roztoky || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 266 || [[Рокытів коло Бардеёва|Рокы́тів коло Бардеё́ва]] || Rokytov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 267 || [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]] || Rokytov pri Humennom || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 268 || [[Рокытівцї|Рокы́тівцї]] || Rokytovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 269 || [[Рошківцї|Рошкíвцї]] || Roškovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 270 || [[Рунина|Рунинá]] || Runina || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 271 || [[Русков|Рýсков]] || - || - || - || {{efn|name="не екзістує"}} |- | 272 || [[Руська Быстра|Рýська Бы́стра]] || Ruská Bystrá || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 273 || [[Руська Волова|Рýська Волóва]] || Ruská Volová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 274 || [[Руська Воля|Рýська Вóля]] || Ruská Voľa || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 275 || [[Руська Воля над Попрадом|Рýська Вóля над Пóпрадом]] || Ruská Voľa nad Popradom || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 276 || [[Руська Кайня|Рýська Кáйня]] || Ruská Kajňa || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 277 || [[Руська Нова Весь|Рýська Новá Весь]] || Ruská Nová Ves || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 278 || [[Руська Поруба|Рýська Пóруба]] || Ruská Poruba || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 279 || [[Руське|Рýське]] || Ruské || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 280 || [[Руськы Пекляны|Рýськы Пекля́ны]] || Ruské Pekľany || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Любовець|Лю́бовець]])</ref> |- | 281 || [[Руськый Грабовець|Рýськый Грáбовець]] || Ruský Hrabovec || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 282 || [[Руськый Казимір|Рýськый Казимíр]] || Vyšný Kazimír || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 283 || [[Руськый Кручів|Рýськый Крýчів]] || Kručov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 284 || [[Руськый Поток|Рýськый Пóток]] || Ruský Potok || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Рýськый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 285 || [[Ряшів|Ря́шів]] || Rešov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 286 || [[Светліцї|Свéтліцї]] || Svetlice || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вилáґы)</ref> |- | 287 || '''[[Свідник|Свíдник]]''' || '''Svidník''' || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 288 || [[Свидничка|Свидни́чка]] || Svidnička || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Свіднíчка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 289 || [[Словінкы|Словíнкы]] || Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 290 || [[Смулник|Смýлник]] || Smolník || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 291 || [[Снаків|Снáків]] || Snakov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 292 || '''[[Снина|Сни́на]]''' || '''Snina''' || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 293 || '''[[Собранцї|Сóбранцї]]''' || Sobrance || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 294 || [[Собош|Сóбош]] || Soboš || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 295 || [[Солник|Сóлник]] || Solník || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 296 || [[Сорочін|Сорóчін]] || Stročín || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 297 || '''[[Стара Любовня|Стáра Любóвня]]''' || '''Stará Ľubovňa''' || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 298 || [[Старина|Старинá]] || Starina || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 299 || [[Сташківцї|Сташкíвцї]] || Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 300 || [[Стащін|Стащíн]] || Stakčín || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 301 || [[Стащіньска Розтока|Стащíньска Рóзтока]] || Stakčínska Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 302 || [[Стебник|Стéбник]]|| Stebník || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 303 || [[Стебницька Гута|Стéбницька Гýта]] || Stebnícka Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 304 || [[Стерківцї|Стеркíвцї]] || Sterkovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Чабалівцї|Чабалíвцї]])</ref> |- | 305 || [[Страняны|Страня́ны]] || Stráňany || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Фóльварк)</ref> |- | 306 || [[Стриговець|Стри́говець]] || Strihovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(містна назва Стри́вець)</ref> |- | 307 || '''[[Стропків|Стрóпків]]''' || '''Stropkov''' || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 308 || [[Стружніця|Стружнíця]] || Ostrožnica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 309 || [[Суків|Сýків]] || Sukov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 310 || [[Сулин|Сýлин]] || Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 311 || [[Суха|Сýха]] || Suchá || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 312 || [[Телґарт|Тéлґарт]] || Telgárt || [[окрес Брезно|Брезно]] || [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькый]] || |- | 313 || [[Токаїк|Токáїк]] || Tokajík || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 314 || [[Тополя|Топóля]] || Topoľa || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 315 || [[Торискы|Тори́скы]] || Torysky || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 316 || [[Угорна|Угóрна]] || Úhorná || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 317 || [[Удол|У́дол]] || Údol || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва У́як)</ref> |- | 318 || [[Уліч Кривый|У́ліч Кри́вый]] || Uličské Krivé || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 319 || [[Фалкушівцї|Фалкушíвцї]] || Falkušovce || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 320 || [[Фіяш|Фíяш]] || Fijaš || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 321 || [[Фрічка|Фрíчка]] || Frička || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 322 || [[Хмелёва|Хмелё́ва]] || Chmeľová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 323 || [[Хоньковцї|Хóньковцї]] || Choňkovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 324 || [[Цернина|Церни́на]] || Cernina || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 325 || [[Циґелка|Циґéлка]] || Cigeľka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 326 || [[Циґла|Ци́ґла]] || Cigeľ || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 327 || [[Чабалівцї|Чабалíвцї]] || Čabalovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 328 || [[Чабины|Чаби́ны]] || Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 329 || [[Чертіжне|Чертíжне]] || Čertižné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 330 || [[Чірч]] || Čirč || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 331 || [[Чукалівцї|Чукалíвцї]] || Čukalovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 332 || [[Шамброн|Шáмброн]] || Šambron || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 333 || [[Шандал|Шáндал]] || Šandal || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 334 || [[Шапінець|Шапíнець]] || Šapinec || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Округле|О́кругле]])</ref> |- | 335 || [[Шарбів|Шáрбів]] || Šarbov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 336 || [[Шарішске Чорне|Шарíшске Чóрне]] || Šarišské Čierne || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 337 || [[Шарішскый Щавник|Шарíшскый Щáвник]] || Šarišský Štiavnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 338 || [[Шарішске Ястрабя|Шарíшске Я́страбя]] || Šarišské Jastrabie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(містна назва Я́стреб)</ref> |- | 339 || [[Шашова|Шашóва]] || Šašová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 340 || [[Шеметківцї|Шеметкíвцї]] || Šemetkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 341 || [[Шмыґовець|Шмы́ґовець]] || Šmigovec || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 342 || [[Штельбах|Штéльбах]] || Tichý Potok || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ти́хый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 343 || [[Штефурів|Штефýрів]] || Štefurov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 344 || [[Шунява|Шýнява]] || Šuňava || [[окрес Попрад|Попрад]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 345 || [[Юркова Воля|Юркóва Вóля]] || Jurkova Voľa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 346 || [[Юскова Воля|Ю́скова Вóля]] || Juskova Voľa || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 347 || [[Якубяны|Якубя́ны]] || Jakubany || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 348 || [[Якушівцї|Якушíвцї]] || Jakušovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 349 || [[Ялинка|Яли́нка]] || Jedlinka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Яли́нкы)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 350 || [[Ялова|Ялóва]] || Jalová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} == Література == * [[Анна Плїшкова|Плїшкова, А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова, К.]], [[Василь Ябур|Ябур, В.]] і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – [[Пряшів]]: [[Пряшівска універзіта]], 2019. – С. 521-542 – 544 с. – ISBN 978-80-555-2323-1 * [[Юрій Панько|Панько, Ю.]] Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – [[Пряшів]]: [[Русиньска оброда на Словеньску]], 2015. – С. 918-927 – 928 с. – ISBN 978-80-89755-05-9 9mr1pcefapzlrzy3434a2z1zt42vinn 173256 173178 2026-10-17T18:02:39Z Halajkovič 33393 /* Села і міста */ 173256 wikitext text/x-wiki {{Поз. тыж|Русины на Словеньску|русиньскый язык на Словеньску}} В тім списку є уведженых 340{{efn|З цїлковой кількости 340 сел было 324 сел перевзятых із словника „Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником“ (2019). Цїлково словник обсягує 335 приналежных записів, але по вылучіню 10 окресных міст і єдного технічного дуплікату (село [[Пітрова]] є там уведжена двараз) зіставать рівно 324 унікатных назв сел. Далшых 14 сел было доповненых на основі „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2015). Дві адміністратівны части села ([[Нижня Владыча]] і [[Попроч]]) были приданы на основі Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 35/2023 Зб. з.}} сел (в тім чіслї адміністратівных частей) і 10 окресных міст (цїлково 350 сел і місто) на [[Словеньско|Словеньску]], в котрых компактно жыють або в минулости жыли [[Русины]]. Офіціалный статус і право на хоснованя языків народностных меншын выпливать переважно з Наряджіня влады Словеньской републікы ч. 221/1999 Зб. з., котрым быв выданый список сел, в котрых жыє якнайменше 20% обывателїв приналежачіх к народностній меншынї.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/1999/221 | title = Nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z., ktorým sa vydáva zoznam obcí, v ktorých občania SR patriaci k národnostnej menšine tvoria najmenej 20 % obyvateľstva | date = 1999 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=221/1999|group=lower-alpha}}}}</ref> Тото наряджіня было доповнене наряджінём влады Словеньской републікы ч. 534/2011 Зб. з. о означіню сел в языках народностных меншын.<ref>{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2011/534/20120101 | title = Nariadenie vlády SR č. 534/2011 Z. z., ktorým sa mení a dopĺňa nariadenie vlády SR č. 221/1999 Z. z. | date = 2011 | publisher = Slov-lex (Ministerstvo spravodlivosti SR) | accessdate = 2025-11-22 | language = sk | ref = {{subst:refn|name=534/2011|group=lower-alpha}}}}</ref> Новелізація платить од 1. януара 2012. Список сел уведженый у „Правилах русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником“ (2019) выходить таксамо з діалектолоґічных робот лінґвістів, котры в минулости записовали, штудовали і научно описовали діалекты [[Русины на Словеньску|Русинів на Словеньску]] і їх характерістічны знакы зафіксовали в атласах.{{efn|Іде о тоты роботы: Ганудель, З.: ''Лінгвістичний атлас українських говорів Східної Словаччини. 3 томи''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1981 – 1989; Prešov: Vydavateľstvo Exco, 2001; Латта, В.: ''Атлас українських говорів Східної Словаччини''. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури, 1991.}}<ref>{{cite book | last1 = Плїшкова | first1 = А. | last2 = Копорова | first2 = К. | last3 = Ябур | first3 = В. | title = Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником | year = 2019 | publisher = Пряшівска універзіта в Пряшові | location = Пряшів | isbn = 978-80-555-2323-1}}</ref> На основі того список сел уведженых у „Правилах русиньского правопису“ є векшый у порівнаню з наряджінями влады Словеньской републікы (ч. 221/1999 Зб. з. і ч. 35/2023 Зб. з.), бо фіксує і села, в котрых в минулости компактно і в домінантній мірї жыли Русины. Треба зазначіти, же значна часть тых сел прошла в сучасности силнов або повнов [[Словакізація|словакізаціёв]]. Їх заряджіня до списку выходить з їх історічного походжіня і приналежности к автохтонному русиньскому етнокултурному ареалу, котрый зазначіли языкознателї почас експедіцій в другій половинї 20. стороча. Список обсягує таксамо села з первістным русиньскым жытельством, котры в 20. сторочу з обєктівных прічін заникли (села Стариньской долины, область Блажова, Домашы) або ся споїли з прилеглым селом або містом, ці мають днесь статус адміністратівной части села/міста ({{lang-sk|časť obce}}). Дакотры назвы сел были доповнены подля „Словацько-русиньского словника“ [[Юрій Панько|Юрія Панька]] (2012–2015). В списку суть уведжены ай назвы 10 окресных міст – 9 в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] і 1 в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] (означены товстым шріфтом), главно тых [[окрес]]ів, у котрых компактно жыють Русины а їх назвы ся часто вжывають у розлічных публікаціях выдаваных в [[Русиньскый язык|русиньскім языку]]. == Села і міста == {| class="wikitable sortable" ! № !! Русиньска назва !! Словеньска назва !! Окрес !! Край !! Референції |- | 1 || [[Адідовцї|Адíдовцї]] || Adidovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok">Панько, Ю. Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – Пряшів, 2015. – С. 918–927.</ref> |- | 2 || [[Андріёва|Андріё́ва]] || Andrejová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 3 || [[Баєрівцї|Баєрíвцї]] || Bajerovce || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 4 || [[Баньске|Бáньске]] || Banské || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 5 || '''[[Бардеёв|Бардеё́в]]''' || '''Bardejov''' || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 6 || [[Башківцї (окрес Собранцї)|Башкíвцї]] || Baškovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 7 || [[Белеївцї|Белеї́вцї]] || Belejovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 8 || [[Бенядиківцї|Бенядикíвцї]] || Beňadikovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 9 || [[Бенятина|Беня́тина]] || Beňatina || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 10 || [[Березовець|Березóвець]] || Berezovec || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 11 || [[Берестів над Лабірцём|Бéрeстів над Лáбірцём]] || Brestov nad Laborcom || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 12 || [[Бехерів|Бехéрів]] || Becherov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 13 || [[Быстре|Бы́стре]] || Bystrá || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Быстра)</ref><ref name="NARIADENIE">{{cite web | url = https://www.slov-lex.sk/pravne-predpisy/SK/ZZ/2023/35 | title = Nariadenie vlády SR č. 35/2023 Z. z. o zozname obcí s národnostnou menšinou (15 %) | date = 2023-01-25 | publisher = Slov-Lex | accessdate = 2025-11-24 | language = sk}}</ref> |- | 14 || [[Біловежа|Біловéжа]] || Biloveža || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 15 || [[Бжаны|Бжáны]] || Bžany || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 16 || [[Блажів|Блáжів]] || Blažov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села Штéльбах)</ref> |- | 17 || [[Боґлярка|Боґля́рка]] || Bogliarka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 18 || [[Бодружал|Бодружáл]] || Bodružal || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 19 || [[Бокша|Бóкша]] || Bokša || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 20 || [[Борів|Бóрів]] || Borov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Medzilaborce">(днесь часть міста [[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]])</ref> |- | 21 || [[Брежаны|Брежáны]] || Brežany || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 22 || [[Брезнічка|Брезнíчка]] || Breznička || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 23 || [[Брезовка|Брезóвка]] || Brezovka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 24 || [[Брусніця|Бруснíця]] || Brusnica || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 25 || [[Буківцї (окрес Стропків)|Букíвцї]] || Bukovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 26 || [[Вавринець|Ваври́нець]] || Vavrinec || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 27 || [[Ваґринець|Ваґри́нець]] || Vagrinec || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 28 || [[Валентівцї|Валентíвцї]] || Valentovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 29 || [[Валяшківцї|Валя́шківцї]] || Valáškovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь воєньскый обвод)</ref> |- | 30 || [[Вальків|Валькíв]] || Valkov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 31 || [[Вальківцї|Валькíвцї]] || Valkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 32 || [[Вапеник|Вапéник]] || Vápeník || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 33 || [[Варадка|Варáдка]] || Varadka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 34 || [[Варїхівцї|Варїхíвцї]] || Varechovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 35 || [[Велика Дрїчна|Вели́ка Дрї́чна]] || Veľká Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča">(днесь часть села [[Владыча|Влады́ча]])</ref> |- | 36 || [[Велика Поляна|Вели́ка Пóляна]] || Veľká Poľana || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 37 || [[Великы Сташківцї|Вели́кы Сташкíвцї]] || Veľké Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Staškovce">(днесь часть села [[Сташківцї|Сташкíвцї]])</ref> |- | 38 || [[Великый Буковець|Вели́кый Букóвець]] || Veľký Bukovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Bukovce">(днесь часть села [[Буківцї (окрес Стропків)|Букíвцї]])</ref> |- | 39 || [[Великый Сулин|Вели́кый Сýлин]] || Veľký Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín">(днесь часть села [[Сулин|Сýлин]])</ref> |- | 40 || [[Великый Липник|Вели́кый Ли́пник]] || Veľký Lipník || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 41 || [[Великый Русков|Вели́кый Рýсков]] || Veľký Ruskov || [[окрес Требішов|Требішов]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref>(днесь часть села [[Новый Русков|Новы́й Рýсков]])</ref> |- | 42 || [[Вільшавіця|Вільшáвіця]] || Oľšavica || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшáвіця)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 43 || [[Вільшавка|Вільшáвка]] || Oľšavka || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшáвка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 44 || [[Высланка|Выслáнка]] || Výslanka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 45 || [[Выслава|Выслáва]] || Výslava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 46 || [[Выдрань|Вы́дрань]] || Vidraň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Medzilaborce"/> |- | 47 || [[Викроп|Ви́кроп]] || Výkrop || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вы́кріп)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 48 || [[Вырава|Вырáва]] || Výrava || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 49 || [[Вышынків|Вышынкíв]] || Oľšinkov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ольшынкíв)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 50 || [[Вышківцї|Вышкíвцї]] || Vyškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 51 || [[Вышнє Збійне|Вы́шнє Збíйне]] || Vyšné Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Zbojné">(днесь часть села [[Збійне|Збíйне]])</ref> |- | 52 || [[Вышнї Репашы|Вы́шнї Репáшы]] || Vyšné Repaše || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 53 || [[Вышнї Словінкы|Вы́шнї Словíнкы]] || Vyšné Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Slovinky">(днесь часть села [[Словінкы|Словíнкы]])</ref> |- | 54 || [[Вышнї Чабины|Вы́шнї Чаби́ны]] || Vyšné Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Čabiny">(днесь часть села [[Чабины|Чаби́ны]])</ref> |- | 55 || [[Вышнїй Верлих|Вы́шнїй Вéрлих]] || Vyšný Orlík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вы́шнїй Óрлик)</ref> |- | 56 || [[Вышнїй Грабовець|Вы́шнїй Грáбовець]] || Vyšný Hrabovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 57 || [[Вышнїй Комарник|Вы́шнїй Комáрник]] || Vyšný Komárnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 58 || [[Вышнїй Мирошів|Вы́шнїй Ми́рошів]] || Vyšný Mirošov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 59 || [[Вышнїй Тварожець|Вы́шнїй Тварóжець]] || Vyšný Tvarožec || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 60 || [[Вышня Владыча|Вы́шня Влады́ча]] || Vyšná Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 61 || [[Вышня Ольшава|Вы́шня Ольшáва]] || Vyšná Oľšava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 62 || [[Вышня Писана|Вы́шня Писáна]] || Vyšná Pisaná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 63 || [[Вышня Полянка|Вы́шня Пóлянка]] || Vyšná Polianka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 64 || [[Вышня Радвань|Вы́шня Рáдвань]] || Vyšná Radvaň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Radvaň">(днесь часть села [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]])</ref> |- | 65 || [[Вышня Яблінка|Вы́шня Я́блінка]] || Vyšná Jablonka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 66 || [[Вышня Ядлова|Вы́шня Ядлóва]] || Vyšná Jedľová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 67 || [[Владыча|Влады́ча]] || Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 68 || [[Влыч|Влы́ч]] || Ulič || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва У́ліч)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 69 || [[Войтівцї|Войтíвцї]] || Vojtovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 70 || [[Воліця|Волíця]] || Volica || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 71 || '''[[Вранов над Топлёв|Врaнóв над Тóплёв]]''' || '''Vranov nad Topľou''' || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 72 || [[Вубля|Вýбля]] || Ubľa || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 73 || [[Габура|Габýра]] || Habura || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 74 || [[Гавай|Гáвай]] || Havaj || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 75 || [[Гажлин|Гáжлин]] || Hažlín || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 76 || [[Гайтівка|Гайтíвка]] || Hajtovka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 77 || [[Ганіґовцї|Ганіґóвцї]] || Hanigovce || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 78 || [[Гачава|Гачáва]] || Hačava || [[окрес Кошіцї-околіця|Кошіцї-околіця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 79 || [[Галиґівцї|Галиґíвцї]] || Haligovce || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 80 || [[Гелцманівцї|Гелцманíвцї]] || Helcmanovce || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 81 || [[Гнойне|Гнóйне]] || Hnojné || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 82 || [[Гінківцї|Гінкíвцї]] || Hunkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Гункíвцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 83 || [[Городиско|Городи́скo]] || Hradisko || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Терня]])</ref> |- | 84 || [[Гостовіцї|Гостóвіцї]] || Hostovice || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 85 || [[Грабівчік|Грáбівчік]] || Hrabovčík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 86 || [[Грабова Розтока|Грáбова Рóзтока]] || Hrabová Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 87 || [[Грабске|Грáбске]] || Hrabské || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 88 || [[Гранічне|Гранíчне]] || Hraničné || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 89 || '''[[Гуменне|Гумéнне]]''' || '''Humenné''' || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 90 || [[Гуменьскый Рокытів|Гумéньскый Рокы́тів]] || Humenský Rokytov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Rokytov pri Humennom">(днесь часть села [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]])</ref> |- | 91 || [[Гусак (окрес Собранцї)|Гусáк]] || Husák || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 92 || [[Гутка|Гýтка]] || Hutka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 93 || [[Ґаболтів|Ґабóлтів]] || Gaboltov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 94 || [[Ґаврянець|Ґавря́нець]] || Gavartov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 95 || [[Ґералтів|Ґерáлтів]] || Geraltov || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 96 || [[Ґерлахів (окрес Бардеёв)|Ґерлáхів]] || Gerlachov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 97 || [[Ґрибів|Ґри́бів]] || Hribov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 98 || [[Давидів|Дави́дів]] || Davidov || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 99 || [[Дара|Дáра]] || Dara || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 100 || [[Детрик|Дéтрик]] || Detrík || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 101 || [[Дїдачів|Дїдáчів]] || Dedinka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 102 || [[Доброслава|Доброслáва]] || Dobroslava || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 103 || [[Долгоня|Долгóня]] || Dlhoňa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 104 || [[Дрєніця|Дрєнíця]] || Drienica || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Шóма)</ref> |- | 105 || [[Дрїчна|Дрї́чна]] || Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 106 || [[Дубинне|Дуби́нне]] || Dubinné || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 107 || [[Дубова|Дубóва]] || Dubová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 108 || [[Дуброва (окрес Снина)|Дубрóва]] || Dúbrava || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 109 || [[Дуплин|Дýплин]] || Duplín || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 110 || [[Дячів|Дя́чів]] || Ďačov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 111 || [[Дюрдёш|Дю́рдёш]] || Ďurďoš || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 112 || [[Дюркова|Дюркóва]] || Ďurková || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 113 || [[Жакарівцї|Жакарíвцї]] || Žakarovce || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 114 || [[Жатківцї|Жаткíвцї]] || Žatkovce || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Ґералтів]])</ref> |- | 115 || [[Завада|Завáда]] || Závada || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 116 || [[Завадка|Завáдка]] || Závadka || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 117 || [[Заводя|Зáводя]] || Závodie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín"/> |- | 118 || [[Збійне|Збíйне]] || Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 119 || [[Збой]] || Zboj || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 120 || [[Зборів|Збóрів]] || Zborov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 121 || [[Збудьска Біла|Збýдьска Бíла]] || Zbudská Belá || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 122 || [[Збудьскый Рокытів|Збýдьскый Рокы́тів]] || Zbudský Rokytov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Rokytov pri Humennom"/> |- | 123 || [[Звала|Звáла]] || Zvala || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 124 || [[Зубне|Зýбне]] || Zubné || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 125 || [[Ігляны|Ігля́ны]] || Ihľany || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Годермарк)</ref> |- | 126 || [[Іновець|Íновець]] || Inovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 127 || [[Калинів|Кали́нів]] || Kalinov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 128 || [[Кална Розтока|Кáлна Рóзтока]] || Kalná Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 129 || [[Калный]] || - || - || - || {{efn|Таке село не екзістує.}} |- | 130 || [[Камюнка|Камю́нка]] || Kamienka || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 131 || [[Камінна Поруб|Камíнна Пóруб]] || Kamenná Poruba || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 132 || [[Капішова|Капішóва]] || Kapišová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 133 || [[Кечківцї|Кечкíвцї]] || Kečkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 134 || [[Кыёв|Кы́ёв]] || Kyjov || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 135 || [[Кленова|Кленóва]] || Klenová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 136 || [[Кобылніця|Кобы́лніця]] || Kobylnice || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 137 || [[Кожаны|Кожáны]] || Kožany || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 138 || [[Кожухівцї|Кожухíвцї]] || Kožuchovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 139 || [[Койшів|Кóйшів]] || Kojšov || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 140 || [[Ковбасов|Ковбасóв]] || Kolbasov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 141 || [[Колбівцї|Колбíвцї]] || Kolbovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 142 || [[Колоніця|Колонíця]] || Kolonica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 143 || [[Конюш|Кóнюш]] || Koňuš || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 144 || [[Коріївцї|Корії́вцї]] || Korejovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Кореї́вцї)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 145 || [[Коромля|Корóмля]] || Koromľa || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 146 || [[Корункова|Корункóва]] || Korunková || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 147 || [[Крайня Быстра|Крáйня Бы́стра]] || Krajná Bystrá || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 148 || [[Крайня Поляна|Крáйня Пóляна]] || Krajná Poľana || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 149 || [[Крайня Порубка|Крáйня Пóрубка]] || Krajná Porúbka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 150 || [[Крайнє Чорне|Крáйнє Чóрне]] || Krajné Čierne || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 151 || [[Красный Брід|Крáсный Брід]] || Krásny Brod || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 152 || [[Кремна|Крéмна]] || Kremná || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 153 || [[Крива Олька|Кри́ва Óлька]] || Krivá Oľka || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Олька|Óлька]])</ref> |- | 154 || [[Криве|Кри́ве]] || Krivé || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 155 || [[Крижы|Кри́жы]] || Kríže || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 156 || [[Кришлівцї|Кришлíвцї]] || Krišlovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || {{efn|У „Правилах русиньского правопису“ (2019) ся уваджать несправна назва „Кришківцї“. Тота форма є чісто друкованов хыбов ([[переклеп]]ом), при котрой было букву „л“ трафунком замінено буквов „к“. Реална історічна і фонетічна справна назва села походить зо словеньского оріґіналу „Krišľovce“ і має звучати як „Кришлівцї“. Вшыткы одводжены формы, створены з несправного корїня, суть зато тыж несправны і взникли механічным копірованём той друкованой хыбы.}} |- | 157 || [[Кружлїв|Крýжлїв]] || Kružlov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 158 || [[Кружлёва|Кружлё́ва]] || Kružlová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 159 || [[Кружлївска Гута|Кружлї́вска Гýта]] || Kružlovská Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь містна часть села [[Кружлїв|Крýжлїв]])</ref> |- | 160 || [[Крушынець|Крушы́нець]] || Kružinec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 161 || [[Куримка|Кури́мка]] || Kurimka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 162 || [[Курів|Кýрів]] || Kurov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 163 || [[Кусин (Словеньско)|Кýсин]]|| Kusín || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 164 || [[Ладомиров|Ладоми́ров]] || Ladomirov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 165 || [[Ладомирова|Ладоми́рова]] || Ladomirová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 166 || [[Лачнів|Лáчнів]] || Lačnov || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 167 || [[Леґнава|Леґнáва]] || Legnava || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 168 || [[Лекарівцї|Лекарíвцї]] || Lekárovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 169 || [[Ленартів|Ленáртів]] || Lenartov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 170 || [[Липова (окрес Бардеёв)|Липóва]]|| Lipová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 171 || [[Литманова|Литманóва]] || Litmanová || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 172 || [[Лївів|Лї́вів]] || Livov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 173 || [[Лївівска Гута|Лї́вівска Гýта]] || Livovská Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 174 || [[Ломне|Лóмне]] || Lomné || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 175 || [[Луків (окрес Бардеёв)|Лýків]]|| Lukov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 176 || [[Лютина|Люти́на]] || Ľutina || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 177 || [[Маківцї|Макíвцї]] || Makovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 178 || [[Мала Дрїчна|Малá Дрї́чна]] || Malá Driečna || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 179 || [[Мала Поляна|Малá Пóляна]] || Malá Poľana || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 180 || [[Мала Франкова|Малá Франкóва]] || Malá Franková || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 181 || [[Малый Буковець|Малы́й Бýковець]] || Malý Bukovec || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Bukovce"/> |- | 182 || [[Малый Липник|Малы́й Ли́пник]] || Malý Lipník || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 183 || [[Малый Сулин|Малы́й Сýлин]] || Malý Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Sulín"/> |- | 184 || [[Малы Сташківцї|Малы́ Сташкíвцї]] || Malé Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Staškovce"/> |- | 185 || [[Мальців|Мáльців]] || Malcov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 186 || [[Матівцї|Матíвцї]] || Maťovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 187 || [[Матысова|Матысóва]] || Matysová || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 188 || [[Матяшка|Матя́шка]] || Matiaška || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 189 || [[Машківцї|Машкíвцї]] || Maškovce || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 190 || [[Медведже|Медвéдже]] || Medvedie || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 191 || [[Меджібродя|Меджібрóдя]] || Medzibrodie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 192 || '''[[Меджілабірцї|Меджілáбірцї]]''' || '''Medzilaborce''' || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(тыж Лáборець)</ref> |- | 193 || [[Миклушівцї|Миклушíвцї]] || Miklušovce || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 194 || [[Микова|Микóва]] || Miková || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 195 || [[Микулашова|Микулашóва]] || Mikulášová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Никлё́ва)</ref> |- | 196 || [[Минївцї|Минї́вцї]] || Miňovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 197 || [[Мироля|Мирóля]] || Miroľa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 198 || [[Михайлёв|Михайлё́в]] || Michajlov || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 199 || [[Мільпош|Мíльпош]] || Milpoš || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 200 || [[Млинарівцї|Млинарíвцї]] || Mlynárovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 201 || [[Мнішок над Попрадом|Мнíшок над Пóпрадом]] || Mníšek nad Popradom || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 202 || [[Мразівцї|Мразíвцї]] || Mrázovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 203 || [[Нехваль Полянкы|Нехвáль Пóлянкы]] || Nechválova Polianka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 204 || [[Нижнє Збійне|Ни́жнє Збíйне]] || Nižné Zbojné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Zbojné"/> |- | 205 || [[Нижнє Нїмецьке|Ни́жнє Нї́мецьке]] || Nižné Nemecké || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 206 || [[Нижнї Репашы|Ни́жнї Репáшы]] || Nižné Repaše || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 207 || [[Нижнї Словінкы|Ни́жнї Словíнкы]] || Nižné Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || <ref name="Slovinky"/> |- | 208 || [[Нижнї Чабины|Ни́жнї Чаби́ны]] || Nižné Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Čabiny"/> |- | 209 || [[Нижнїй Верлих|Ни́жнїй Вéрлих]] || Nižný Orlík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ни́жнїй Óрлик)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 210 || [[Нижнїй Комарник|Ни́жнїй Комáрник]] || Nižný Komárnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 211 || [[Нижнїй Мирошів|Ни́жнїй Ми́рошів]] || Nižný Mirošov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 212 || [[Нижнїй Тварожець|Ни́жнїй Тварóжець]] || Nižný Tvarožec || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 213 || [[Нижня Владыча|Ни́жня Влады́ча]] || Nižná Vladiča || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/><ref name="NARIADENIE"/> |- | 214 || [[Нижня Ольшава|Ни́жня Ольшáва]] || Nižná Oľšava || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 215 || [[Нижня Писана|Ни́жня Пи́сана]] || Nižná Pisaná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 216 || [[Нижня Полянка|Ни́жня Пóлянка]] || Nižná Polianka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 217 || [[Нижня Радвань|Ни́жня Рáдвань]] || Nižná Radvaň || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Radvaň"/> |- | 218 || [[Нижня Яблінка|Ни́жня Я́блінка]] || Nižná Jablonka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 219 || [[Нижня Ядлова|Ни́жня Ядлóва]] || Nižná Jedľová || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 220 || [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Новá Пóлянка]]|| Nová Polianka || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 221 || [[Новоселіця|Новосéліця]] || Nová Sedlica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 222 || [[Няґів|Ня́ґів]] || Ňagov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 223 || [[Обручне|Обрýчне]] || Obručné || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 224 || [[Олейників|Олéйників]] || Olejníkov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 225 || [[Олька|Óлька]] || Oľka || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 226 || [[Ондавка (окрес Бардеёв)|Ондáвка]]|| Ondavka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 227 || [[Орлів|Орлíв]] || Orlov || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 228 || [[Ортутова|Ортутóва]] || Ortúťová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 229 || [[Орябина|Оряби́на]] || Jarabina || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 230 || [[Осадне|Осáдне]] || Osadné || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Телéпівцї)</ref> |- | 231 || [[Остурня|Остýрня]] || Osturňa || [[окрес Кежмарок|Кежмарок]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 232 || [[Пакостів|Пáкостів]] || Pakostov || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 233 || [[Паризівцї|Пари́зівцї]] || Parihuzovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 234 || [[Пача|Пáча]] || Pača || [[окрес Рожнява|Рожнява]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 235 || [[Петеївцї|Петеї́вцї]] || Petejovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 236 || [[Пыхнї|Пыхнї́]] || Pichne || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 237 || [[Пискурівцї|Пискурíвцї]] || Piskorovce || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 238 || [[Підгородь|Пíдгородь]] || Podhoroď || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 239 || [[Пітрова|Пітрóва]] || Petrová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 240 || [[Полата|Полáта]] || Poľata || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 241 || [[Попроч|Пóпроч]] || Podproč || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Вільшавіця|Вільшáвіця]])</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 242 || [[Порач|Пóрач]] || Poráč || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 243 || [[Поруба під Вігорлатом|Пóруба під Вігорлáтом]] || Poruba pod Vihorlatom || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 244 || [[Порубка (окрес Гуменне)|Пóрубка]]|| Porúbka || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 245 || [[Потокы|Пóтокы]] || Potoky || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 246 || [[Потічкы|Пóтічкы]] || Potôčky || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 247 || [[Праврівцї|Праврíвцї]] || Pravrovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Репеїв|Репеї́в]])</ref> |- | 248 || [[Прикра|При́кра]] || Príkra || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 249 || [[Прислоп|При́слоп]] || Príslop || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 250 || [[Притуляны|Притуля́ны]] || Prituľany || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 251 || [[Просачів|Просáчів]] || Prosačov || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 252 || '''[[Пряшів|Пря́шів]]''' || '''Prešov''' || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 253 || [[Пстрина|Пстри́на]] || Pstriná || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 254 || [[Пусте Поле|Пустé Пóле]] || Pusté Pole || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 255 || [[Пчолине|Пчоли́не]] || Pčoliné || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 256 || [[Радвань над Лабірцём|Рáдвань над Лáбірцём]] || Radvaň nad Laborcom || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 257 || [[Раківчік|Ракíвчік]] || Rakovčík || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 258 || [[Рафаївцї|Рафаї́вцї]] || Rafajovce || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 259 || [[Реґетівка|Реґетíвка]] || Regetovka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 260 || [[Ременины|Ремени́ны]] || Remeniny || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 261 || [[Ренчішів|Ренчíшів]] || Renčišov || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 262 || [[Репеїв|Репеї́в]] || Repejov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 263 || [[Рівне (Словеньско)|Рíвне]] || Rovné || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 264 || [[Рогожник|Рогóжник]] || Rohožník || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 265 || [[Розтокы|Рóзтокы]] || Roztoky || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 266 || [[Рокытів коло Бардеёва|Рокы́тів коло Бардеё́ва]] || Rokytov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 267 || [[Рокытів коло Гуменного|Рокы́тів коло Гумéнного]] || Rokytov pri Humennom || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 268 || [[Рокытівцї|Рокы́тівцї]] || Rokytovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 269 || [[Рошківцї|Рошкíвцї]] || Roškovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 270 || [[Рунина|Рунинá]] || Runina || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 271 || [[Русков|Рýсков]] || - || - || - || {{efn|???}} |- | 272 || [[Руська Быстра|Рýська Бы́стра]] || Ruská Bystrá || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 273 || [[Руська Волова|Рýська Волóва]] || Ruská Volová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 274 || [[Руська Воля|Рýська Вóля]] || Ruská Voľa || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 275 || [[Руська Воля над Попрадом|Рýська Вóля над Пóпрадом]] || Ruská Voľa nad Popradom || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 276 || [[Руська Кайня|Рýська Кáйня]] || Ruská Kajňa || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 277 || [[Руська Нова Весь|Рýська Новá Весь]] || Ruská Nová Ves || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 278 || [[Руська Поруба|Рýська Пóруба]] || Ruská Poruba || [[окрес Гуменне|Гуменне]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 279 || [[Руське|Рýське]] || Ruské || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 280 || [[Руськы Пекляны|Рýськы Пекля́ны]] || Ruské Pekľany || [[окрес Пряшів|Пряшів]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Любовець|Лю́бовець]])</ref> |- | 281 || [[Руськый Грабовець|Рýськый Грáбовець]] || Ruský Hrabovec || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 282 || [[Руськый Казимір|Рýськый Казимíр]] || Vyšný Kazimír || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 283 || [[Руськый Кручів|Рýськый Крýчів]] || Kručov || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 284 || [[Руськый Поток|Рýськый Пóток]] || Ruský Potok || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Рýськый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 285 || [[Ряшів|Ря́шів]] || Rešov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 286 || [[Светліцї|Свéтліцї]] || Svetlice || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Вилáґы)</ref> |- | 287 || '''[[Свідник|Свíдник]]''' || '''Svidník''' || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 288 || [[Свидничка|Свидни́чка]] || Svidnička || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Свіднíчка)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 289 || [[Словінкы|Словíнкы]] || Slovinky || [[окрес Спішска Нова Весь|Спішска Нова Весь]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 290 || [[Смулник|Смýлник]] || Smolník || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 291 || [[Снаків|Снáків]] || Snakov || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 292 || '''[[Снина|Сни́на]]''' || '''Snina''' || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 293 || '''[[Собранцї|Сóбранцї]]''' || Sobrance || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 294 || [[Собош|Сóбош]] || Soboš || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 295 || [[Солник|Сóлник]] || Solník || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 296 || [[Сорочін|Сорóчін]] || Stročín || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 297 || '''[[Стара Любовня|Стáра Любóвня]]''' || '''Stará Ľubovňa''' || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 298 || [[Старина|Старинá]] || Starina || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 299 || [[Сташківцї|Сташкíвцї]] || Staškovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 300 || [[Стащін|Стащíн]] || Stakčín || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 301 || [[Стащіньска Розтока|Стащíньска Рóзтока]] || Stakčínska Roztoka || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 302 || [[Стебник|Стéбник]]|| Stebník || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 303 || [[Стебницька Гута|Стéбницька Гýта]] || Stebnícka Huta || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 304 || [[Стерківцї|Стеркíвцї]] || Sterkovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Чабалівцї|Чабалíвцї]])</ref> |- | 305 || [[Страняны|Страня́ны]] || Stráňany || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Фóльварк)</ref> |- | 306 || [[Стриговець|Стри́говець]] || Strihovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(містна назва Стри́вець)</ref> |- | 307 || '''[[Стропків|Стрóпків]]''' || '''Stropkov''' || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 308 || [[Стружніця|Стружнíця]] || Ostrožnica || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 309 || [[Суків|Сýків]] || Sukov || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 310 || [[Сулин|Сýлин]] || Sulín || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 311 || [[Суха|Сýха]] || Suchá || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Vladiča"/> |- | 312 || [[Телґарт|Тéлґарт]] || Telgárt || [[окрес Брезно|Брезно]] || [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькый]] || |- | 313 || [[Токаїк|Токáїк]] || Tokajík || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 314 || [[Тополя|Топóля]] || Topoľa || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 315 || [[Торискы|Тори́скы]] || Torysky || [[окрес Левоча|Левоча]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 316 || [[Угорна|Угóрна]] || Úhorná || [[окрес Ґелніця|Ґелніця]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 317 || [[Удол|У́дол]] || Údol || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва У́як)</ref> |- | 318 || [[Уліч Кривый|У́ліч Кри́вый]] || Uličské Krivé || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 319 || [[Фалкушівцї|Фалкушíвцї]] || Falkušovce || [[окрес Михаловцї|Михаловцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 320 || [[Фіяш|Фíяш]] || Fijaš || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 321 || [[Фрічка|Фрíчка]] || Frička || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 322 || [[Хмелёва|Хмелё́ва]] || Chmeľová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 323 || [[Хоньковцї|Хóньковцї]] || Choňkovce || [[окрес Собранцї|Собранцї]] || [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] || |- | 324 || [[Цернина|Церни́на]] || Cernina || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 325 || [[Циґелка|Циґéлка]] || Cigeľka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 326 || [[Циґла|Ци́ґла]] || Cigeľ || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 327 || [[Чабалівцї|Чабалíвцї]] || Čabalovce || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 328 || [[Чабины|Чаби́ны]] || Čabiny || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 329 || [[Чертіжне|Чертíжне]] || Čertižné || [[окрес Меджілабірцї|Меджілабірцї]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 330 || [[Чірч]] || Čirč || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 331 || [[Чукалівцї|Чукалíвцї]] || Čukalovce || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 332 || [[Шамброн|Шáмброн]] || Šambron || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 333 || [[Шандал|Шáндал]] || Šandal || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 334 || [[Шапінець|Шапíнець]] || Šapinec || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(днесь часть села [[Округле|О́кругле]])</ref> |- | 335 || [[Шарбів|Шáрбів]] || Šarbov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 336 || [[Шарішске Чорне|Шарíшске Чóрне]] || Šarišské Čierne || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 337 || [[Шарішскый Щавник|Шарíшскый Щáвник]] || Šarišský Štiavnik || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 338 || [[Шарішске Ястрабя|Шарíшске Я́страбя]] || Šarišské Jastrabie || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(містна назва Я́стреб)</ref> |- | 339 || [[Шашова|Шашóва]] || Šašová || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 340 || [[Шеметківцї|Шеметкíвцї]] || Šemetkovce || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 341 || [[Шмыґовець|Шмы́ґовець]] || Šmigovec || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 342 || [[Штельбах|Штéльбах]] || Tichý Potok || [[окрес Сабінов|Сабінов]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Ти́хый Пóтік)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 343 || [[Штефурів|Штефýрів]] || Štefurov || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 344 || [[Шунява|Шýнява]] || Šuňava || [[окрес Попрад|Попрад]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref name="Panko_Dodatok" /> |- | 345 || [[Юркова Воля|Юркóва Вóля]] || Jurkova Voľa || [[окрес Свідник|Свідник]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 346 || [[Юскова Воля|Ю́скова Вóля]] || Juskova Voľa || [[окрес Вранов над Топлёв|Вранов над Топлёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 347 || [[Якубяны|Якубя́ны]] || Jakubany || [[окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 348 || [[Якушівцї|Якушíвцї]] || Jakušovce || [[окрес Стропків|Стропків]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |- | 349 || [[Ялинка|Яли́нка]] || Jedlinka || [[окрес Бардеёв|Бардеёв]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || <ref>(стара назва Яли́нкы)</ref><ref name="NARIADENIE"/> |- | 350 || [[Ялова|Ялóва]] || Jalová || [[окрес Снина|Снина]] || [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] || |} == Позначкы == {{notelist}} == Референції == {{референції}} == Література == * [[Анна Плїшкова|Плїшкова, А.]], [[Кветослава Копорова|Копорова, К.]], [[Василь Ябур|Ябур, В.]] і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – [[Пряшів]]: [[Пряшівска універзіта]], 2019. – С. 521-542 – 544 с. – ISBN 978-80-555-2323-1 * [[Юрій Панько|Панько, Ю.]] Словацько-русиньскый словник. Друга часть П - Ж. – [[Пряшів]]: [[Русиньска оброда на Словеньску]], 2015. – С. 918-927 – 928 с. – ISBN 978-80-89755-05-9 9mi9bw74ql0zqls7bewxz6v0oa901yu 0 24875 173373 172908 2026-10-17T23:25:44Z Halajkovič 33393 173373 wikitext text/x-wiki {{Регион}} '''Ібара́кі''' ({{Lang-ja|茨城県}}; ''Ібаракі-кен; [[Діалект Ібаракі|ібар]]. いばらぎけん, Ібараґі-кен/えばらぎけん, Ебараґі-кен)''<ref>http://www1.tmtv.ne.jp/~kadoya-sogo/ibaraki-i.html</ref><ref>https://japanknowledge.com/articles/blognihongo/entry.html?entryid=387</ref> — [[кен]] у [[Канто (реґіон)|реґіонови Канто]], острӱв [[Хоншу]], [[Японія]]. Є на берегови [[Тихый океан|Тихого океана]], знама свойым розвоём, технолоґічностёв и [[Діалект Ібаракі|интересным діалектом]]. == Назва == Назва [[Кен|кена]] происходить уд історичного топоніма ''Ібаракі'', знамого щи у давньых японськых жерел. У тому числови споминать ся первый раз письмово у ''Хітачі-фудокі'' изкладеному у [[VIII. стороча|VIII. сторочови]].<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> Назва 茨城 складать ся из знакӱв, первый то є «тирня» а другый є «за́мок», то є — «Тернистый замок». На офіціалнӱв символіці кена нарисована [[ружа]], што є символом края.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com Интернет-сайт кена Ібаракі]</ref> == Ґеоґрафія == Ібаракі-кен положеный на северо-выхолови реґіона Канто, у 30-150 км уд центры [[Токіо|Токё]]. На выход уходить у Тихый океан, на северови граничить из [[Фукушіма-кен]], а на западови из [[Тоґічі-кен]], на югови границя значныв міров проходить по ріці Тоне, што удділять Ібаракі уд [[Чіба-кен|Чібы]] и [[Сайтама-кен|Сайтамы]]. Адміністративный центр кена — варош [[Міто (Ібаракі)|Міто́]].<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com</ref>. Площадь кена сягать 6.098 км². Север и северо-запад кена то суть у основі горы: туй суть южні удгоря горных систем Яміцо и Абукумы. Друга же часть кена то є почти лиш сама руня. Через ниї течуть рікы Тоне, Нака и Куджі. Єдным из майгрубых водозборӱв у Ібаракі-кен є озеро [[Кашуміґаура]], што є на ёго югови. Тыж значну роль у ґеоґрафії мать як берег Тихого океана, так и озера, рікы, горы, рунины. Погода у Ібаракі-кен удносно мняка руняно из северными районами Хоншю. Кодо Міто серидня рӱчна температура сягала 14.1 °C у 1991-2020. А у рӱк паде около 1368 мм осадкӱв. У варошови Дайґо, што є у горнӱв северо-западнӱв части кена, клімат май прохладный, там температура серидня за рӱк 12.6 °C.<ref>[https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/?utm_source=chatgpt.com Погода у Ібаракі-кен]</ref> == Історія == Зимлі Ібаракі мавуть давню історію, ужек у [[VIII. стороча|VIII]]. сторочови край описав ся у єдному из немногых описӱв Японії у тот час — Хітачі-фудокі. Там Ібаракі описує ся теплыв и плодородныв зимлёв, котра богата на ресурсы и удобна про живӱт. У старовік бӱлша часть кена входила у состав провінції Хітачі. Особо важну роль играв край у період Едо. У Міто были опшаря рода Токуґава. Позад близости ид Едо и выгодного положіня на морськых и сухопутных путях Міто став важным політичным и културно-економічным центром Японії. Дале описує ся сись край у ''Дайніппонші'' (Велика Історія Японії) котрый ся писав 249 рокӱв, товды у Ібаракі розвивала ся култура и економіка, а [[Конфуцианство|конфуціанство]] шырило ся доста скоро. По [[Реставрація Мейджі|реставрації Мейджі]] адміністративный шор реґіона неєдноразово міняв ся. Нынішньый Ібаракі-кен учинив ся у резултатови адміністративної реформы у [[1871]]. році, у [[1875]]. році были утверждені и границі кена, котрі близкі ид днишньым.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Бігом [[XX. стороча|XX]]. стороча у Ібаракі-кен розвивать ся транспорт, промысел, туризм и енерґетика. Образовали ся промыслові центры Кашіма и Хітачі. У [[1998]]. році удкрыв ся морськый порт Хітачінака.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/profile/history.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. Важным варошом став Цукуба, се є ''наукоград'' и туй є бӱлша часть изслідоватильськых офісӱв. То є ачий ци не главный научный центр [[Японія|Японії]]. Туй є знамый по цілому світови універзитет Цукуба.<ref>https://studyinjapan.krjc.kg/university/tsukuba-university</ref> == Адміністративноє діліня == Станом на наш час (2026. рӱк) Ібаракі-кен ділить ся на 44 [[Шічёсон|шічёсоны]], миже них вароші, ма́чі (варощикы) и му́ры (села). Адміністративный центр — Міто. Майвеликі вароші суть Міто, Хітачі, Цукуба, Цучіура, Хітачінака и Кашіма. === Вароші === Испис варошӱв кена: * [[Бандо (варош)|Бандо]]; * [[Дзёсо]]; * [[Інашікі]]; * [[Ішіока (варош)|Ішіока]]; * [[Ітако (варош)|Ітако]]; * [[Камішу]]; * [[Касама]]; * [[Кашіма (Ібаракі)|Кашіма]]; * [[Касуміґаура (варош)|Касуміґаура]]; * [[Кітаібаракі]]; * [[Коґа (Ібаракі)|Коґа]]; * [[Міто (Ібаракі)|Міто]]; * [[Мория (город)|Морія]]; * [[Нака (город)|Нака]]; * [[Намеґата]]; * [[Омітама]]; * [[Рюґасакі]]; * [[Сакураґава]]; * [[Шімоцума]]; * [[Такахаґі]]; * [[Тікусей]]; * [[Торіде]]; * [[Ушіку]]; * [[Хітачі (Ібаракі)|Хітачі]]; * [[Хітачінака]]; * [[Хітачіомія]]; * [[Хітачіота]]; * [[Хокота]]; * [[Цукуба]]; * [[Цукубамірай]]; * [[Цутіура]]; * [[Юкі (варош)|Юкі]]. === Ґуны === [[Мачі Японії|Мачі]] и [[Муры Японії|муры]] по ґунам: * [[Хіґашіібаракі]]; ** [[Ібаракі (мачі)|Ібаракі]]; ** [[Оараі]]; ** [[Шіросато]]; * [[Нака (Ібаракі)|Нака]]; ** [[Токай (мура)|Токай]]; * [[Куджі (ґун)|Куджі]]; ** [[Дайґо (мачі)|Дайґо]]; * [[Інашікі (уезд)|Інашікі]]; ** [[Амі (Японія)|Амі]]; ** [[Кавачі (Ібаракі)|Кавачі]]; ** [[Міхо (мура)|Міхо]]; * [[Юкі (ґун)|Юкі]]; ** [[Ятіё (мачі)|Ятіё]]; * [[Сашіма]]; ** [[Ґока]]; ** [[Сакаі (Ібаракі)|Сакаі]]; * [[Кітасома]]; ** [[Тоне (мачі)|Тоне]]. == Обывательство == На 1. юла 2026. року у Ібаракі-кен жило коло 2.78 млн чиляди, из них 101.790 суть иноземці. Обывательство кена у послідні дисятьроча маліє позад старіня, хоть міґрація у кен часточно покрывать тоту проблему. За юн 2026. року обывательство змаліло на 932 людий, 1602 умерло, 670 прийшло.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/kikaku/tokei/fukyu/tokei/betsu/jinko/getsu/jinko2607.html?utm_source=chatgpt.com</ref> По даным управы Ібаракі-кен число иноземцьӱв увеличує ся: из 88.829 у януарови 2025 до 101.790 у юлови 2026. У краёви живуть многі народности. Окрем [[Японці|японцьӱв]], сереґ майбӱлшых общин суть [[вьетнамці]], [[філіпінці]], [[китайці]], [[бразильці]] и [[индонезійці]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/gikai/report/mirai/05/setsumeichoshu4.pdf?utm_source=chatgpt.com {{Dead link|date=October 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Економіка == Краёва економіка включать у ся великый промысел, научно-технічный сектор и сільськоє ґаздӱвство. Сам кен занимать дуже выгодну позицію, поблизь [[Токіо|Токё]], мать великі промыслові плошины, и єдну из майбӱлшых слободных територій здалых на заставбу. У [[Хітачі]] зформовав ся кластер [[Машинарьство|машинарьськых]] и [[Електротехніка|електротехнічных]] пудприємств, а побережя [[Кашімв|Кашімы]] є центром ропнохемічної и металурґічної промысловости.<ref>https://www.jetro.go.jp/en/invest/region/data/ibaraki.html?_previewDate_=null&_tmpCssPreview_=0&revision=0&viewForce=1&utm_source=chatgpt.com</ref> Сільськоє ґаздӱвство є и было ачий ци не майважным конарём економікы. Наприклад: у [[2024]]. році обща ціна усёї продукції што ю продали была 549,4 млрд єн, и из [[2018]]. року занимать тритёє місто по продажам сільґазд<ref>= ''сельхоз'' у [[Російскый язык|руському языкови]]. ''Куртанка'' из '''сільськоґаздӱ́вської'''</ref> продукції у крайні. Особо велика роль є зеленинарьства, садовины и косиць: на ростлинарьство у [[2024]]. році приходило ся 48% сільґазд продукції. Ібаракі-кен тыж є єдным из майгрубых уробникӱв [[Рис|риса]] и скотарьської продукції.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/nourinsuisan/noseisaku/senryaku/5sonota/sanshutsugaku.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Одліка Ібаракі — [[Цукуба]], єден из грубых научно-изслідоватильськых центрӱв [[Японія|Японії]]. Туй изконцентровані державні изслідоватильські институты, універзитеты и пудприємства высокотехнолоґічных конарьӱв. У варошови розвивавуть ся робототехніка, біотехнолоґії, еколоґічні технолоґії и передовоє продукованя; наприклад у [[Цукуба|Цукубі]] є Центр передовых изслідовань полупроводникӱв AIST, заложеный у [[2023]]. році про розвой технолоґій будущности.<ref>https://unit.aist.go.jp/sfrc/index_en.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Што лоґічно, важный є тыж и транспорно-лоґістичный сектор. Порты Ібаракі и Кашіма суть ге выходні и северні "ворота столичного реґіона": порт Ібаракі зъединять [[Хітачі]], [[Оарай]] и [[Хітачі-Нака]] и обслуговує навалочні грузы, контейнерові перевезіня, автомобілові паромы тай судна типа RORO. Уддільныв перевагов є добра комунікація из усьым реґіоном [[Канто (реґіон)|Канто]], и близость до [[Токіо|Токё]].<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/doboku/ibako/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Ищи ге жрідло доходӱв росте туризм. У 2024. році туристичні траты у Ібаракі-кен сягли 444,7 млрд єн, што бӱлше на 24,4% уд 2023. року. Кен прияв 61,8 млн туристӱв; сереґ майнавщівленых міст суть [[Цукуба (гора)|гора Цукуба]], придорожна штація Мічі-но-Екі Джёсо и народный парк Хітачі-Кайхін.<ref>https://ibarakinews.jp/news/newsdetail.php?f_jun=17528442780412&utm_source=chatgpt.com{{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> == Наука == [[Цукуба]] є главный научный центр края. Там є комплекс лабораторій, коледжӱв, універзитет и изслідоватильськых офісӱв. На [[2023]]. рӱк там обывало 17.084 изслідоватиля, из них 8.488 были у ступени доктора наук.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/news/mame/index.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Култура == Ібаракі-кен ге и уся Японія мать унікалну културу, наприклад, єдныв из майзнамых традицій є Касама-які. То є кераміка котру чинять у варошови Касама. Касама є главным центром гончарьства у Ібаракі-кен, и сокотить своє старовікоє ремесло. Каждорӱчно проходить фестівал керамікы у котрӱм беруть участь, часто бӱлше 200 майстерньӱв.<ref>https://www.ibarakiguide.jp/sp/special/kasama_himatsuri.html?utm_source=chatgpt.com</ref> Тыж єдным из главных по значимости културных фестівалӱв є Хітачі-сакура-мацурі, што проходить кажду ярь, у варошови Хітачі. Главныв ёго културныв подіёв є Хітачі-фурюмоно — велика платформа высотов у 15 метрӱв котра зклавши ся, стає сценов про кукольноє представліня. Ся традиція взникла ищи у XVII. сторочови и входить у испис нематеріалного културного наслідя ЮНЕСКО. Современна же култура Ібаракі-кен, то суть умілицькі центры, музеї, театралні и літературні міроприємства, и особно то суть концерты и поп-култура. У кенови реґуларно проходить Ібаракійськый фестівал умілств. Є музей керамічного ремела Ібаракі-кен и музей и современного умілства. Културный портал кена публікує концерты, уставкы, и другоє. У послідні рокы общественность и власти Ібаракі розвивавуть проєкты на переділови културы и современної масової културы, включавучи уддільно проґрамы ге «Ібаракі × аніме».<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/event.html?utm_source=chatgpt.com</ref> == Знаменитости == Майзнамыми знаменитыми містами є сад [[Кайраку-ен]] у Міто, гора Цукуба, озеро Кашуміґаура и Народный парк Хітачі.<ref>https://visit.ibarakiguide.jp/en/?utm_source=chatgpt.com</ref>. [[Народный парк Хітачі]] є єдныв из майзнамых знаменитостий Ібаракі-кен. Там у великых полях цвітуть немофілы, челлені кохії и другі косиці. Подобні поля мож стрітити у другых "народных парках" Ібаракі-кен. А варош [[Оарай]], мать як популарні сереґ містных пляжі, так и реліґійні объекты. [[Сінтоїзм|Синтоістські]] храмы ге Оарай-Ісосакі, Каміісо-но-Торіі, и [[Будгізм|будгійськый]] храм Ґеншішіншу Ґанню.<ref>https://www.getyourguide.com/uk-ua/oarai-isosaki-shrine-l239971/?visitor-id=96OXJ8V0U12NVKAUZDWU08Z1OROAOGW3&locale_autoredirect_optout=true</ref> == Символы кена == [[Ґерб Ібаракі]] представлять собов штилізованый розкрывавущый ся бутон ружі. Мотив ґерба изъязаный из природов края и розвоём, творьбу, кываня уперед, стремліня ид будучности. Ґерб офіціално приятый 13. новембра 1991. року. Цвіт-символ кена є '''''«Ібаракі-блю»''''' — насыченый темно-синьый цвіт. Динь Ібаракі-кен удмічать ся 13. новембра, каждый рӱк. Иппен того дня кен быв образованый императором Мейджі, у чисть того є праздник у Ібаракі-кен.<ref>https://www.pref.ibaraki.jp/bugai/koho/kenmin/kenminnohi/kenmin/bosyu.html</ref> == Знамі родакы == * [[Токуґава Міцкуні]] (1628-1701) — [[даймё]] у [[Міто]] и єден из майзнамых представитильӱв рода Міто-Токуґава. Быв покровитилём історичных изслідовань и написаня “Дайніппонші”. Внӱс великый вклад у розвой [[Култура|културы]] у варошови [[Міто]].<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref> * [[Мамія Ріндзо]] (1780-1844) — [[Японія|японськый]] [[Путованя|вандраш]] и [[картоґраф]], знамый свойыв експедиціёв на [[Сахалін]], и уложінём карт северної [[Японія|Японії]].<ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Токуґава Наріакі]] (1800-1860) — даймё у Міто, реформатор періода Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Фуджіта Токо]] (1806-1855) — [[Японія|японськый]] ученый и політичный мыслитиль, быв близкый совітник Токуґавы Наріакі и провказав великый вплыв на ідеї зъязані из императорськый властёв и вонкашныв політиков Японії у період Едо.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin/senjin22.html?utm_source=chatgpt.com</ref>. * [[Ёкояма Тайкан]] (1868-1958) — єден из майзнамых японськых малярьӱв [[XX. стороча]], родив ся у Міто. Єден из основатильӱв Японської академії Красных Умілств и мав значиму роль у розвоёви современної японської живописи.<ref>https://www.bunkajoho.pref.ibaraki.jp/senjin.html?utm_source=chatgpt.com</ref><ref>https://www.nippon.com/en/guide-to-japan/pref08/?utm_source=chatgpt.com</ref> == Удкликованя == {{референції}} [[Катеґорія:Реґіон Канто]] [[Катеґорія:Кены Японії]] [[Катеґорія:Ібаракі-кен]] [[Катеґорія:Ібаракі]] [[Катеґорія:Япония]] [[Катеґорія:Адміністративноє діліня Японії]] 6f8p95dz471frmu5heu6f9m38fqxk78 0 24960 173369 168985 2026-10-17T23:25:20Z Halajkovič 33393 173369 wikitext text/x-wiki '''«Послідньый динь літа»''' ({{Lang-pl|Ostatni dzień lata}}) — [[Польска Людова Република|польська]] романтична кінодрама режисера [[Тадеуш Конвицькый|Тадеуша Конвицького]] по ёго же сценаріёви, здойнята у [[1958]]. році. У нёму зыграли Ян Махульськый и Ирена Лясковська.<ref>https://ru.kinorium.com/49031/</ref> == Сӱжет == Дійства у філмови проходять у послідньый динь літа на пустыннӱм [[Балтіцьке море|балтійськӱм]] пляжови. Геройӱв всёго двоє, молодый чоловік и зріла жона; они єдинокі, за их плечами травмувучі спомины за войну. Лиш у переддинь удъїзда чоловік удважив ся пудыйти ид жоні за котрыв позерав бігом усёго вікенда.<ref>https://ru.kinorium.com/49031/</ref> == Актеры == * [[Ян Махульськый]] * [[Ирена Лясковська]] == Критика == «Послідньый динь літа» став дебӱтныв картинов Тадеуша Конвицького — ид 1958. рокови изнамого писатиля и літературного консултанта штудії «Кадр Філм»<ref name="bfi">{{Cite web |url=https://www2.bfi.org.uk/sites/bfi.org.uk/files/downloads/bfi-press-release-martin-scorsese-presents-masterpieces-of-polish-cinema-2015-03-03.pdf |title=Martin Scorsese Presents: Masterpieces of Polish Cinema |language=en |work=[[British Film Institute]] |date=2015-03-02 |access-date=2024-05-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20231216083604/https://www2.bfi.org.uk/sites/bfi.org.uk/files/downloads/bfi-press-release-martin-scorsese-presents-masterpieces-of-polish-cinema-2015-03-03.pdf |archivedate=2023-12-16 }}</ref> Вӱн быв здойнятый за скромну суму у 10 000 злотых из участёв усёго двох актерӱв. У Польши картину прияли доста стыдко, айбо завто она одержала главный приз Венеційського кінофестівала у номінації документалных и куртомийтражных філмӱв и Ґран-прі за експерименталный філм Брӱсселського миженародного фестівала<ref name="Filmpolski">{{Cite web |url=http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/12142 |title=Ostatni dzień lata |language=pl |work=FilmPolski.pl |access-date=2024-05-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100620133944/http://www.filmpolski.pl/fp/index.php/12142 |archivedate=2010-06-20 }}</ref>. Пак польські критикы переникали своє удношіня ид філмови. У 1974. році вӱн дӱстав Премію любитильӱв кіно ''Samowar'' ге ліпшый філм ид 30. рӱчови Польської Народної Републікы<ref name="Filmpolski" />, а у цілому роботы Конвицького стали частёв канона польського кіно<ref>{{Cite web |title=The Last Day of Summer – Tadeusz Konwicki |url=https://culture.pl/en/work/the-last-day-of-summer-tadeusz-konwicki |author=Birkholc, Robert |language=pl |work=Culture.pl |date=2014-04 |access-date=2024-05-14 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191228181422/https://culture.pl/en/work/the-last-day-of-summer-tadeusz-konwicki |archivedate=2019-12-28 }}</ref>. За думков Ч. А. Мілвертона из америцького часописа ''Film Quarterly'', «Послідньый динь літа» «докус не шедевр, айбо исе май узначна фабуларна картина польської кіношколы, што уйшла на екранах» у [[Споєны штаты америцькы|ЗША]]. Пол Рота у рецензії про британськыц часопис ''Sight &amp;amp; Sound'' назвав роботу Конвицького «зааершеным філмом» из «економіёв штіла и вміста тай єдночасно из векшынов важных елементӱв». Польськый теоретик и історик кіно Тадеуш Любельськый раховав, ож «Послідньый динь літа» — «аванґардный філм нової габы»<ref>{{Книга |автор=Tadeusz Lubelski |часть=Trzy fazy polskiej Nowej Fali: Konwicki – Skolimowski – Zanussi |год=2017 |ответственный=Andrzej Gwóźdź, Margarete Wach (red.) |isbn=978-8-3798-2278-2 }}</ref>. За думков Анджея Яхимчика из ''Millenium Film Journal'', «Послідньый динь літа» — єден из май важных польськых філмӱв пооктовбрової добы. Америцькый режисер Мартін Скорцезе відів исе кіно єдным из шедеврӱв польського кінематоґрафа тай у 2014. році убрав го на презентацію у ЗША и Канаді на фестівалови польського кіна ''Scorsese Presents: Masterpieces of Polish Cinema''<ref name="bfi" /><ref>{{Cite web |url=https://www.vice.com/pl/article/nnxxxg/polskie-filmy-martina-scorsese |title=Polskie filmy Martina Scorsese |author=Paweł Mączewski |language=pl |work=[[Vice (журнал)|Vice.com]] |date=2014-02-05 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210412203240/https://www.vice.com/pl/article/nnxxxg/polskie-filmy-martina-scorsese |archivedate=2021-04-12 |access-date=2021-04-12 }}</ref>. == Удкликованя == [[Катеґорія:Психолоґічні філмы]] cy4c1upi6sww57a7jj1hfil0lvs1z5f 0 25077 173368 169694 2026-10-17T23:25:07Z Halajkovič 33393 173368 wikitext text/x-wiki '''Ка́мі-Оґа́ва''' ''({{Lang-ja|上小川駅}}; [[Ромаджі|ром]]. Kami-Ogawa-eki; [[хіраґана]]. かみおがわえき)'' — [[Заставка желѣзницѣ|штація]] [[Выходно-Японська желізниця|Выходно-Японської желізниці]], на [[Лінія Суйґун|лінії Суйґун]], принадлежить компанії [[JR East]], є у [[Корофуджі (Ібаракі-кен)|оадзі Корофуджі]], [[Дайґо|мачі Дайґо]], [[Ібаракі-кен]].<ref>'''''Тыжднёвик JR: вшыткі штації и вшыткі депо''''', № 42, штація '''''Міто'''''<nowiki/>''', штація Хітачіота, штація Такахаґі и ищи 74 штації. [https://publications.asahi.com/ «Енциклопедія-тыжднёвик Asahi»], 9. юна 2013. року, стор. 25.'''</ref> == Історія == Желізнодорожна штація Камі-Оґава была заложена [[15. авґуст|15. авґуста]] [[1925]]. року.<ref name="kanpo_1925">[https://ndl.go.jp 鉄道省告示第149号.] 官報. 10. авґуста 1925.</ref> == За штацію == [[Заставка желѣзницѣ|Желізнодорожна штація]] є наземныв и мать дві протикладні бокові платформы, обслуговувущі два путі. Платформы зъединені миже собов надземным пішоходным мостом. Штація не облажена автоматичными турнікетами, єднак на ньӱв установлені терміналы на читаня безконтактных транспортных карт (Suica). Камі-Оґава робить у безпілотнӱм режимови (без фурташного штата робӱтникӱв), а управліня маршрутом [[Поїзд|поїздӱв]] проводить ся через централізовану систему CTC. Камі-Оґава є недалеко уд штації [[Фукурода (штація)|Фукурода]] и штації [[Сайґане (штація)|Сайґане]].<ref name="jreast_info"> {{cite web |url=https://www.jreast.co.jp/estation/station/info.aspx?StationCd=484 |title=駅情報（上小川駅）：JR東日本 |publisher=East Japan Railway Company |language=японськы |accessdate=2026-09-12}} </ref> == Пасажироток == Штація мать невелику хоснованость позад удтока чиляди у вароші и природного уменшіня обывательства (старіня нації). Сериднёє число на динь є 34 пасажира, из них 26 хоснувуть реґуларні проїздні білеты, а 8 то нереґуларні пасажиры.<ref name="passenger_2024">[https://ndl.go.jp 各駅の乗車人員 (2024年度).] JR東日本 (JR East).</ref> == Иппен позерайте == * [[Японська желізниця]] * [[Ібаракі-кен]] * [[Дайґо]] * [[Желѣзниця|Желізниця]] * [[Заставка желѣзницѣ|Желізнична штація]] == Удкликованя == tahezrlgd4kesbu913mf5uo2zjocvan 0 25157 173365 170145 2026-10-17T23:24:52Z Halajkovič 33393 173365 wikitext text/x-wiki '''Паралелоґра́м''' ({{Lang-grc|παραλληλόγραμμον}}) — [[чотыриуголник]] , у котрого обадві пары протикладных бокӱв суть паралелні. Є єден из основных видӱв [[Чотыриуголник|чотыриуголникӱв]] и служить общыв формов про [[Простокутник|простоуголник]], [[ромб]] и [[Квадрат (ґеометрія)|квадрат]].<ref>https://www.mathopenref.com/quadrilateral.htm</ref> == Узначіня и построїня == Паралелоґрам мать чотыри вирьхы, чотыри бокы и чотыри уднушньых угла. Дві пары ёго протикладных бокӱв лежать на паралелных прямых. Тому протикладні прямі мавуть єднаку довготу, а протикладні углы — єднаку величину.<ref>https://www.mathsisfun.com/geometry/parallelogram.html</ref> Паралелоґрам мож опереділити не лиш по двом парам паралелных бокӱв. Чотыриуголник тыж є паралелоґрамом, кідь обадві пары ёго протикладных бокӱв руні, вадь кідь єдна пара протикладных бокӱв єдночасно руна и паралелна. Исі признакы позволявуть упознати паралелоґрам при рішінёви [[Ґеометрія|ґеометричных]] задач.<ref>https://www.mathopenref.com/parallelogram.html</ref> Ид спец. видам паралелоґрама удносить ся [[простоуголник]] у котрого усі углы прямі, так иппен ромб у котрого усі бокы руні, и [[Квадрат (ґеометрія)|квадрат]] што у єдночас є и [[ромб]] и простоуголник. Того исі [[Ґеометрічна фіґура|фіґуры]] наслідувуть основні даности паралелоґрама.<ref>https://www.mathopenref.com/rectangle.html</ref>. == Даности == Єдна из главных даностий паралелоґрама є у тому, ож ёго протикладні бокы єдночасно паралелні и руні по довготі. Протикладні углы тыж руні. Два сосідньых угла у сумі давуть 180°, циже суть додатковыми.<ref>https://www.mathopenref.com/parallelogram.html</ref><ref>https://www.mathsisfun.com/geometry/parallelogram.html</ref> [[Діаґонала|Діаґоналы]] паралелоґрама зъединявуть протикладні вирьхы. У точці перерізованя кажда [[діаґонала]] ділить ся другыв діаґоналов надвоє: обадві части каждої діаґоналы мавуть єднакову довготу. Ота даность є єдным из основных признакӱв паралелоґрама и хоснує ся у ґеометричных доказах.<ref>https://www.mathopenref.com/common-core.html</ref> Каждая [[діаґонала]] иппен розділять паралелоґрам на два єднакых по площади [[Триуголник|триуголникы]]. Дякувучи тому многі задачі за площадь паралелоґрама мож извести ид задачам за триуголникы.<ref>https://www.cut-the-knot.org/proofs/ParaIsRect.shtml</ref> == Площадь и обвод == На учисліня [[Площа|площади]] паралелоґрама хоснує ся учиніня основы на удповідну му высоту: {{Цитат|1=S=ah}} Высота — ото перпендикуларна далина миже убраным основанём и протикладным му боком. Кідь протикладный бӱк положеный так, ож ёго приходить ся подумкы продовжати, высота всё єдно мірять ся перпендикуларно основанёви. Тому довготу нахыленого бока не мож автоматично принимати за высоту.<ref>https://www.mathopenref.com/parallelogram.html</ref> Периметр паралелоґрама єднакый сумі довгот всьых чотырёх бокӱв. Покӱлку протикладні бокы єднакі, ёго мож учислити по формулі: {{Цитат|1=P=2(a+b)}} де a и b довготы двох сосідньых бокӱв.<ref>https://www.mathsisfun.com/geometry/parallelogram.html</ref> == Виды и хоснованя даностий == [[Простоуголник]] мож розникововати ге паралелоґрам из чотырьма прямыми углами. [[Ромб]] є паралелоґрамом, у котрого усі бокы суть руні. Квадрат злучать обадва ограничіня: у нёго и усі бокы руні, и вшыткі углы прямі. Даности паралелоґрамӱв хоснувуть ся не лиш у шкӱлнӱв ґеометрії. Форма и даности паралелоґрама хоснувуть ся у разныї ґеометричных построїнях и механізмах. Наприклад, на основі изъязаных паралелоюрамӱв робить пантоґраф — механізм, позволявущый копіровати и переміняти масштаб подобенок. == Удкликованя == qp670wreb1q9lahxa7g77qxntlefywo 0 25207 173292 170234 2026-10-17T21:56:48Z Engelseziekte 2261 delete 173292 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Чеперушка}} '''Парале́ла''' (уд {{lang-grc|parallēlos}} — ''досл.'' близ идущый)<ref>https://jazyk.rueportal.eu/slovnyk</ref> * [[Паралела]] — лінія січіня повирьха планеты плоскостёв, паралелної плоскости [[Екватор|екватора]]. * [[Аналоґія|Паралела]] — термін, означавущый аналоґічность у [[Наука|науках]], [[Літературознавство|літературознавствови]]. * [[Паралела (ґеометрія)|Паралела]] — пряма, не перетинавуща ся из другыв прямыв. * [[Ров|Паралела]] — обкопаня про обезпечіня [[Обсада|обсады]] [[Кріпость|кріпости]]. * [[Паралелні класы|Паралела]] — вшыткі класы єдного року ошколованя авадь ґрупы єдного уровня у ошколовнӱм заведінёви. == Удкликованя == ro1m8fcau69rdr2d363mwdngaijt0cj 10 25475 173326 172397 2026-10-17T22:37:13Z Halajkovič 33393 173326 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span style="font-size: 90%; color: #444;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: #eef4fa; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <table style="width:100%; background:transparent; text-align:center; border-collapse:collapse;"> <tr> {{#if:{{{ерб|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></td>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></td>}} </tr> </table> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{войводство|}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{войводство|}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|Громада}}}}} | data5 = {{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор --> | label13 = {{{тіп_председы|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|Председа}}}}}}} | data13 = {{{председа|{{{пріматор|{{{староста|}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}} км²}} | label16 = Надморьска вышка | data16 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}} | label17 = Водоєм | data17 = {{{водоєм|}}} | label18 = Обывательство | data18 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}} особ {{#if:{{{рік_обывательства|}}}|({{{рік_обывательства}}})}}}} | label19 = Густота | data19 = {{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}} особ/км²}} | label20 = Народностне зложіня | data20 = {{{народностне_зложіня|}}} | label21 = Реліґійне зложіня | data21 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header22 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label23 = Часове пасмо | data23 = {{{часове_пасмо|}}} | label24 = Поштовый код | data24 = {{{поштовый_код|}}} | label25 = Телефонный код | data25 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label26 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data26 = {{{код|}}} | label27 = День міста | data27 = {{{день_міста|}}} | label28 = Офіціална сторінка | data28 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data29 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 9sibibpz86xwrm6aqyjgehzwfsbwfgg 173342 173326 2026-10-17T22:52:31Z Halajkovič 33393 173342 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span style="font-size: 90%; color: #444;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <table style="width:100%; background:transparent; text-align:center; border-collapse:collapse;"> <tr> {{#if:{{{ерб|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></td>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></td>}} </tr> </table> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{войводство|}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{войводство|}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|Громада}}}}} | data5 = {{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор --> | label13 = {{{тіп_председы|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|Председа}}}}}}} | data13 = {{{председа|{{{пріматор|{{{староста|}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}} км²}} | label16 = Надморьска вышка | data16 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}} | label17 = Водоєм | data17 = {{{водоєм|}}} | label18 = Обывательство | data18 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}} особ {{#if:{{{рік_обывательства|}}}|({{{рік_обывательства}}})}}}} | label19 = Густота | data19 = {{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}} особ/км²}} | label20 = Народностне зложіня | data20 = {{{народностне_зложіня|}}} | label21 = Реліґійне зложіня | data21 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header22 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label23 = Часове пасмо | data23 = {{{часове_пасмо|}}} | label24 = Поштовый код | data24 = {{{поштовый_код|}}} | label25 = Телефонный код | data25 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label26 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data26 = {{{код|}}} | label27 = День міста | data27 = {{{день_міста|}}} | label28 = Офіціална сторінка | data28 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data29 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<noinclude> {{Documentation}} </noinclude> htgaul7i9xdg3d75czih4dji9bl1c96 173350 173342 2026-10-17T23:02:55Z Halajkovič 33393 173350 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard ib-country-{{{штат|{{{країна|default}}}}}} | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span class="ib-settlement-type" style="font-size: 90%;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <table style="width:100%; background:transparent; text-align:center; border-collapse:collapse;"> <tr> {{#if:{{{ерб|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></td>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></td>}} </tr> </table> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{войводство|}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{войводство|}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|Громада}}}}} | data5 = {{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор --> | label13 = {{{тіп_председы|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|Председа}}}}}}} | data13 = {{{председа|{{{пріматор|{{{староста|}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}} км²}} | label16 = Надморьска вышка | data16 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}} | label17 = Водоєм | data17 = {{{водоєм|}}} | label18 = Обывательство | data18 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}} особ {{#if:{{{рік_обывательства|}}}|({{{рік_обывательства}}})}}}} | label19 = Густота | data19 = {{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}} особ/км²}} | label20 = Народностне зложіня | data20 = {{{народностне_зложіня|}}} | label21 = Реліґійне зложіня | data21 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header22 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label23 = Часове пасмо | data23 = {{{часове_пасмо|}}} | label24 = Поштовый код | data24 = {{{поштовый_код|}}} | label25 = Телефонный код | data25 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label26 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data26 = {{{код|}}} | label27 = День міста | data27 = {{{день_міста|}}} | label28 = Офіціална сторінка | data28 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data29 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<templatestyles src="Шаблона:Інфобокс місто/styles.css" /><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> o2hj25am175q5ks6x0l2izrpom35ei3 173355 173350 2026-10-17T23:09:41Z Halajkovič 33393 173355 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard {{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Словеньско | Словакія = ib-svk | Україна | Украйина = ib-ukr | Польско | Польща = ib-pol | Чехія | Чесько = ib-cze | Мадярьско | Мадярщина = ib-hun | Румунія | Румуньско | Румынія = ib-rou | Сербія | Сербско | Хорватія | Хорватьско | Горватія = ib-srb | Росія = ib-rus | #default = ib-def }} | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span class="ib-settlement-type" style="font-size: 90%;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <table style="width:100%; background:transparent; text-align:center; border-collapse:collapse;"> <tr> {{#if:{{{ерб|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></td>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<td style="width:50%; vertical-align:middle; padding:4px;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></td>}} </tr> </table> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{войводство|}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{войводство|}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|Громада}}}}} | data5 = {{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор --> | label13 = {{{тіп_председы|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|Председа}}}}}}} | data13 = {{{председа|{{{пріматор|{{{староста|}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{{розлога}}} км²}} | label16 = Надморьска вышка | data16 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}} | label17 = Водоєм | data17 = {{{водоєм|}}} | label18 = Обывательство | data18 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}} особ {{#if:{{{рік_обывательства|}}}|({{{рік_обывательства}}})}}}} | label19 = Густота | data19 = {{#if:{{{густота|}}}|{{{густота}}} особ/км²}} | label20 = Народностне зложіня | data20 = {{{народностне_зложіня|}}} | label21 = Реліґійне зложіня | data21 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header22 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label23 = Часове пасмо | data23 = {{{часове_пасмо|}}} | label24 = Поштовый код | data24 = {{{поштовый_код|}}} | label25 = Телефонный код | data25 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label26 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data26 = {{{код|}}} | label27 = День міста | data27 = {{{день_міста|}}} | label28 = Офіціална сторінка | data28 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data29 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<templatestyles src="Шаблона:Інфобокс місто/styles.css" /><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 3smt59hnx95feu1mascpl59rz57qss8 0 25518 173170 2026-10-17T15:52:27Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Руськый Казимир]] на [[Руськый Казимір]]: Назва з помилкою 173170 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Руськый Казимір]] i6favs4t8sv4hyrsyot6108u1svgr3m 0 25519 173227 2026-10-17T17:46:12Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Буківцї (окрес Стропков)]] на [[Буківцї (окрес Стропків)]]: Назва з помилкою 173227 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Буківцї (окрес Стропків)]] klw47ko1tgj616p0j9vcflvvr3zy90u 0 25520 173325 2026-10-17T22:32:33Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Ґёдёллё]] на [[Ґеделле]] з вычерянём напрямлїнь 173325 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ґеделле]] c934bk7ywtectuzl32xkzyn7y00hzp4 10 25521 173351 2026-10-17T23:04:26Z Halajkovič 33393 Створена сторінка: .ib-settlement-type { opacity: 0.75; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-settlement th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-settlement th.infobox-header { background-color: #2a3038 !important; color: #ffffff !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словеньско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словеньско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-... 173351 sanitized-css text/css .ib-settlement-type { opacity: 0.75; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-settlement th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-settlement th.infobox-header { background-color: #2a3038 !important; color: #ffffff !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словеньско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словеньско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словакія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Словакія th.infobox-header { background-color: #383854 !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Україна th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Україна th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Украйина th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Украйина th.infobox-header { background-color: #243b54 !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Польско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Польско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Польща th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Польща th.infobox-header { background-color: #4f2d37 !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Чехія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Чехія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Чесько th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Чесько th.infobox-header { background-color: #2b424f !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Мадярьско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Мадярьско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Мадярщина th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Мадярщина th.infobox-header { background-color: #2b4736 !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Румунія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Румунія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Румуньско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Румуньско th.infobox-header { background-color: #4f4424 !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Сербія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Сербія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Хорватія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Хорватія th.infobox-header { background-color: #3f354f !important; } html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Росія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-night .ib-country-Росія th.infobox-header { background-color: #284728 !important; } @media (prefers-color-scheme: dark) { html.skin-theme-clientpref-os .ib-settlement th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-settlement th.infobox-header { background-color: #2a3038 !important; color: #ffffff !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Словеньско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Словеньско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Словакія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Словакія th.infobox-header { background-color: #383854 !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Україна th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Україна th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Украйина th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Украйина th.infobox-header { background-color: #243b54 !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Польско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Польско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Польща th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Польща th.infobox-header { background-color: #4f2d37 !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Чехія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Чехія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Чесько th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Чесько th.infobox-header { background-color: #2b424f !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Мадярьско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Мадярьско th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Мадярщина th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Мадярщина th.infobox-header { background-color: #2b4736 !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Румунія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Румунія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Румуньско th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Румуньско th.infobox-header { background-color: #4f4424 !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Сербія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Сербія th.infobox-header, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Хорватія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Хорватія th.infobox-header { background-color: #3f354f !important; } html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Росія th.infobox-above, html.skin-theme-clientpref-os .ib-country-Росія th.infobox-header { background-color: #284728 !important; } } gqaaoiz009vbo27bccu2qftr8d2dcno 173357 173351 2026-10-17T23:12:11Z Halajkovič 33393 173357 sanitized-css text/css .ib-settlement-type { opacity: 0.8; } .ib-settlement.ib-def th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(180, 195, 210, 0.35), rgba(180, 195, 210, 0.35)) !important; } .ib-settlement.ib-svk th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(155, 145, 220, 0.38), rgba(155, 145, 220, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-ukr th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(90, 165, 245, 0.38), rgba(90, 165, 245, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-pol th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(235, 130, 160, 0.38), rgba(235, 130, 160, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-cze th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(100, 180, 210, 0.38), rgba(100, 180, 210, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-hun th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(110, 190, 140, 0.38), rgba(110, 190, 140, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-rou th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(220, 185, 90, 0.38), rgba(220, 185, 90, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-srb th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(165, 135, 205, 0.38), rgba(165, 135, 205, 0.38)) !important; } .ib-settlement.ib-rus th[colspan="2"] { background-image: linear-gradient(rgba(110, 200, 110, 0.38), rgba(110, 200, 110, 0.38)) !important; } cps8aqc8ntrtuequnrqa0s0hzka1p2o 0 25522 173515 2026-10-18T00:13:35Z Engelseziekte 2261 Напрямлїня на [[Рыбы]] 173515 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Рыбы]] s1v645i252wamhq4qmpo0es7sg9i8ly 0 25523 173572 2026-10-18T11:09:13Z Engelseziekte 2261 Напрямлїня на [[Жупа Берег]] 173572 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Жупа Берег]] 9pcs7qc22uf8v1jponqkeq6ci3oqagr 0 25524 173576 2026-10-18T11:39:31Z Flipdot 23893 Напрямлїня на [[Епос о Гилгамешови]] 173576 wikitext text/x-wiki #REDIRECT [[Епос о Гилгамешови]] 7y98wbkyrujdyatq7g204yd9goqmq1y