Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 1968 0 229 174342 148374 2026-10-21T18:44:00Z Halajkovič 33393 /* Умерли */ 174342 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1968}} {{Рік ся зачінав|1968}} == Подѣи == * Взникла ґрупа [[Deep Purple]]. * Взникла ґрупа [[Led Zeppelin]]. * [[26. юн]] — [[США]] вернули [[Япония|Японии]] [[остров]] [[Иводжима]], котрый окуповали в року 1945, але зоставили собѣ военску базу з летиском. * [[21. авґуст|21. август]] — зачала ся [[инвазия Варшавского пакта до Чехословакии]] * [[1. новембер]] — взникло популарне трио [[Golden Kids]] ([[Гелена Вондрачкова]], [[Марта Кубишова]], [[Вацлав Нецкарж]]). *Стала ся незалежнусть [[Маврікій|Маврікія]]. == Уродили ся == * [[16. май]] — [[Любош Міхель]], до року 2008 словеньскый і міджінародный фотбаловый арбітер, еден з найлїпшых і найузнаванїйшых арбітрів во світї. * [[9. септембер]] — [[Лила Давнс]], [[Мексико|мексицка]] [[Співак|спѣвачка]], [[Актер|геречка]], авторка текстох и [[композитор]]ка. == Умерли == * [[21. марец]] — [[Михаил Мондич]], русинскый русскоязычный писатель. * [[27. марец]] — [[Юрій Ґаґарін]] - совєтьскый козмонавт, першый чоловік, котрый вылетїв до весміру (12. апріля 1961). * [[4. апріль]] ** [[Мартін Лутер Кінґ]] - америцькый баптістічный казатель, єден з найвызначнїшых ведучіх Афроамерицького руху за людьскы права. ** [[Франтишек Тихый]], чешскый [[педагог]], [[поет]], [[филолог]], [[перекладатель]]. * [[16. май]] — [[Лука Демян]], подкарпатскый [[фолклор]]иста и [[писатель]]. * * [[14. юл]] — [[Константин Паустовскый]], русскый [[СССР|совѣтскый]] [[писатель]] и [[новинарь]]. * [[3. октобер]] — [[Димитрий Попович]], [[священик]], [[педагог]], [[писатель]]. * [[10. новембер]] — [[Никифор Дровняк]] - русиньскый (лемківскый) наівный малярь. {{Commons|1968}} dt7613bxynk2va3wnlxlt6jmndm0a0x Албанія 0 423 174436 139948 2026-10-21T20:56:49Z Rue323 31002 174436 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс країна |native_name = ''Republika e Shqipërisë'' |conventional_long_name = Албаньска Републіка |common_name = Albania |national_anthem = (<small>''national''</small>)<br />''Ti, Shqipëri, më jep nder, më jep emrin Shqiptar'' <br /> (<small>''You Albania give me honor, you give me the name Albanian''</small>) (<small>''traditional''</small>)<br/> ''[[Himni i Flamurit]]''<br /><small>("Hymn to the Flag")</small> |image_flag = Flag of Albania.svg |image_coat = Coat of arms of Albania.svg |symbol_type = Coat of arms |image_map = Europe-Albania.svg |map_caption = {{map caption|location_color=green|region=Europe|region_color=dark grey|legend=Location Albania Europe.png}} |official_languages = [[Албаньскый язык|албаньскый]]<sup>1</sup> |capital = [[Тірана]] |latd = 41 |latm = 20 |latNS = N |longd = 19 |longm = 48 |longEW = E |largest_city = [[Тірана]] |government_type = [[Parliamentary republic]] |leader_title1 = [[List of heads of state of Albania|Презідент]] |leader_name1 = [[Bujar Nishani]] |leader_title2 = [[List of Prime Ministers of Albania|Премєр Міністр]] |leader_name2 = [[Еді Рама]] |area_rank = 139th |area_magnitude = 1 E10 |area_km2 = 28748 |area_sq_mi = 11100 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |percent_water = 4.7 |population_estimate = 3,195,000<ref name="Instat Albaniaref">[http://www.instat.gov.al/al/themes/popullsia/publications/books/2017/popullsia-e-shqip%C3%ABris%C3%AB,-1-janar-2017.aspx Instituti I Statistikave - ! Janar 2017]</ref> |population_estimate_year = 2010 |population_estimate_rank = 136th |population_census = |population_census_year = |population_density_km2 = 111.1 |population_density_sq_mi = 327.8 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]--> |population_density_rank = 63 |GDP_PPP_year = 2009 |GDP_PPP = $22.823 billion<ref name=imf2>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2010/01/weodata/weorept.aspx?sy=2007&ey=2010&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=914&s=NGDPD%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CLP&grp=0&a=&pr.x=73&pr.y=15 |title=Albania|publisher=International Monetary Fund|accessdate=21 April 2010}}</ref> |GDP_PPP_rank = |GDP_PPP_per_capita = $7,163<ref name=imf2/> |GDP_PPP_per_capita_rank = |GDP_nominal_year = 2009 |GDP_nominal = $12.185 billion<ref name=imf2/> |GDP_nominal_rank = |GDP_nominal_per_capita = $3,911<ref>http://www.google.com/publicdata?ds=wb-wdi&met=ny_gdp_pcap_cd&idim=country:ALB&dl=en&hl=en&q=albanian+gdp+per+capita</ref> |GDP_nominal_per_capita_rank = |Gini = 26.7 |Gini_year = 2005 |Gini_category = <span style="color:#090;">low</span> |HDI_year = 2007 |HDI = {{increase}} 0.818 |HDI_rank = 70th |HDI_category = <span style="color:#090;">high</span> |sovereignty_type = [[:en:History of the Albanian state|Formation]] |established_event1 = [[League of Lezhë]] |established_date1 = 2 March 1444 |established_event2 = Independence from the [[Османьска імперія]] |established_date2 = 28 November 1912 |established_event3 = [[:en:Constitution of Albania|Current Constitution]] |established_date3 = 28 November 1998 |currency = [[Albanian lek|Lek]] |currency_code = ALL |country_code = AL |time_zone = [[Central European Time|CET]] |utc_offset = +1 |time_zone_DST = [[Central European Summer Time|CEST]] |utc_offset_DST = +2 |demonym = Albanian |drives_on = right |cctld = [[.al]] |calling_code = [[:en:Telephone numbers in Albania|355]] |footnote1 = Greek, [[Macedonian language|Macedonian]] and other regional languages are government-recognized minority languages. }} '''Албанія''' ({{lang-sq|Shqipëria}}), офіціално '''Албаньска Републіка''' ({{lang-sq|Republika e Shqipërisë}})&nbsp;— середоморьскый штат в юговыходній [[Европа|Европі]] на [[Балканскый полуостров|Балканах]]. На северу сусїдить з [[Чорна Гора|Чорнов Горов]], на северовыходї з [[Косово|Косовом]], на выходї з [[Сѣверна Македония|Севереныв Македоніёв]] і на юговыходї з [[Ґреція|Ґреціёв]]. == Референції == <references/> {{Штаты Европы}} {{НАТО}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Албанія| ]] [[Катеґорія:Країны|Албанія]] [[Катеґорія:Країны Европы]] [[Катеґорія:Державы НАТО]] 6t4sghb5udd5tysos1qhlf71944ooe5 Умм Кулсум 0 1139 174225 162931 2026-10-21T17:34:41Z Engelseziekte 2261 delete 174225 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Umm Kulthum 1969.jpg|thumb|right|Умм Кулсум]] '''Умм Кулсум''' ({{lang-ar|أم كلثوم}}; дас [[4. мая]] [[1904]] – [[3. фебруара]] [[1975]]) была еґіптска співачка і музикантка. В арабскім світї належала меджі найзнамішы і найоблюбенїшы співачкы і єй албумы в продаваности перевысшують тыж много іншых арабскых албумів. == Діскоґрафія == * ''Aghadan alqak («Shall I see you tomorrow?») maqam ajam (1971) * ''Ana Fi Entezarak («I am waiting for you») (1943) * ''Alf Leila wa Leila («One Thousand and One Nights»)…..maqam nahawand (1969) * ''Arouh li Meen or Arook Lemeen («Whom Should I Go To»)…….maqam rast (1958) * ''Al Atlal («The Ruins»)……maqam huzam (1966) * ''Amal Hayati"; Sono («Hope of My Life») (1965) * ''Ansak Ya Salam («Forget you? Come on!») (1961)maqam rast * ''Aqbal al-layl («Night has arrived») (1969) * ''Araka asiya al-dam («I see you refusing to cry») (1964) * '' 'Awwidt 'ayni («I accustomed my eyes») (1957) maqam kurd * ''Baeed Anak («Away From You»)…….maqam bayyati (1965) * ''Betfaker fi Meen («Who Are You Thinking Of?»)…..maqam bayati (1963) * ''Dalili Ehtar («I am lost») (1955) maqam kurd * ''Dhikrayatun (Qessat Hobbi or the story of my love) («memories»)(1955) * ''El Hobb Kolloh («All The Love»)…….maqam rast (1971) * ''Ental Hobb («You Are The Love»)…….maqam nahwand (1965) * ''Enta Omri — Sono («You Are the love of my life»)…….. maqam kurd (1964) * ''Es’al Rouhak («Ask yourself»)maqam hugaz kar (1970) * ''Fakarouni («They reminded me»)…….maqam rast (1966) * ''Fit al-ma' ad ("It Is Too Late"or «the rendezvous is over») Sono Cairo…….maqam sikah (1967) * ''Gharib' Ala Bab erraja («Stranger at the door of hope») (1955) * ''Ghulubt asalih («Tired of forgiving») (1946) * ''Hadeeth el Rouh («The Talk of The Soul»)……maqam kurd (1967) * ''Hagartek or Hajartak («I left You») EMI (1959) * ''Hasibak lil-zaman («I will leave you to Time») (1962) * ''Hathehe Laylati («This is My Night»)……maqam bayyati (1968) * ''Hayart Albi Ma’ak («You Confused My Heart»)……maqam nahwand (1961) * ''Hakam 'alayna al-haw’a («Love has ordered me») (1973) * ''Hobb Eih («Which Love»)…..maqam bayyati (1960) * ''Howwa Sahih El-Hawa Ghallab («Is love really stronger?») (1960)maqam saba * ''Kull al-ahabbah («All the friends») (1941) * ''La Diva — CD, EMI Arabia, 1998 * ''La Diva II — CD, EMI Arabia, 1998 * ''La Diva III — CD, EMI Arabia, 1998 * ''La Diva IV — CD, EMI Arabia, 1998 * ''La Diva V — CD, EMI Arabia, 1998 * ''Leilet Hobb («a Night of Love») (1973)maqam nahawand * ''Lel Sabr Hedod («Patience Has Limits»)……maqam sikah (1964) * ''Lessa Faker («You Still Remember»)…….maqam ajam (1960) * ''Men Agl Aynayk («For your eyes») (1972) * ''Othkorene («Remember Me») (1939) * ''Raq il Habeeb («My Beloved Tendered Back») (1941) * ''Retrospective — Artists Arabes Associes * ''Rihab al-huda (al-Thulathiyah al-Muqaddisah) («the paths to repentance or the holly trinity»)(1972) * ''Rubaiyat Al-Khayyam («Quatrains of Omar Khayyám»)…….maqam rast (1950) * ''Sirat el Houb («Tale of Love»)…….maqam sikah (1964) * ''Toof we Shoof («Wander and wonder») (1963) * ''The Classics — CD, EMI Arabia, 2001 * ''Wi-darit il-ayyam («And Time Passed By»)…….maqam nahwand (1970) * ''Ya Karawan («O Plover») (1926) * ''Yali Kan Yashqiq Anini («You who enjoyed my cries») (1949) * ''Ya Msaharny («You that keeps me awake at night») (1972) maqam rast * ''Ya Zalemny («You who were unjust to me») (1954)maqam kurd * ''Zalamna El Hob («We Have Sinned Against Love») (1962) == Література == {{refbegin}} * {{cite book |last=Danielson |first=Virginia |title=The Voice of Egypt: Umm Kulthum, Arabic Song, and Egyptian Society in the Twentieth Century |url=https://archive.org/details/voiceofegyptummk00dani |url-access=registration |year=1997 |publisher=University of Chicago Press |location=Chicago }} * Virginia Danielson. "Umm Kulthūm". ''Grove Music Online''. ''Oxford Music Online''. [[Oxford University Press]]. Web. 20 July 2016. * ''Halfaouine: Boy of the Terraces'' (film, 1990). This DVD contains an extra feature short film that documents Arab film history, and it contains several minutes of an Umm Kulthum public performance. * {{cite journal |title=Umm Kulthoum |journal=Al-Ahram Weekly |date=3–9 February 2000 |url=http://weekly.ahram.org.eg/2000/467/umm6.htm |access-date=22 October 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060829184420/http://weekly.ahram.org.eg/2000/467/umm6.htm |archive-date=29 August 2006 |url-status=dead }} – articles and essays marking the 25th anniversary of the singer's death * {{cite web |title=Profile of Umm Kulthum and her music that aired on the May 11, 2008, broadcast of NPR's ''Weekend Edition Sunday'' |website=NPR.org |url=https://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=90326836 }} * {{cite web |url=https://www.bbc.co.uk/radio4/history/greatlives/soueif_kulthum.shtml |title=Adhaf Soueif on Um Kulthum |work=[[Great Lives]] |publisher=BBC Radio 4 |date=22 November 2002 |access-date=4 February 2012 }} * {{cite podcast |host=[[BBC World Service]] |title=Um Kulthum |work=Witness |date=2 February 2012 |url=http://downloads.bbc.co.uk/podcasts/worldservice/witness/witness_20120203-1130a.mp3 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120205112203/http://downloads.bbc.co.uk/podcasts/worldservice/witness/witness_20120203-1130a.mp3 |url-status=dead |archive-date=5 February 2012 |access-date=4 February 2012 |ref=none }} * {{cite web|title=Oum Kalsoum exhibition at the Institute Du Monde Arabe, Paris, France|url=http://www.viaeuropa.com/exhibitions-and-tours-society-amp-civilization-oum-kalsoum-the-fourth-pyramid-paris-75056-e354620.aspx|access-date=13 July 2008|archive-date=8 September 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090908032854/http://www.viaeuropa.com/exhibitions-and-tours-society-amp-civilization-oum-kalsoum-the-fourth-pyramid-paris-75056-e354620.aspx|url-status=dead}} from Tuesday, 17 June 2008 to Sunday, 2 November 2008 * {{cite web |title=Umm Kulthum lyrics and English translation |url=https://arabicsonglyrics.com/category/artist/um-kalthum/ |website=Arabic Song Lyrics |access-date=27 August 2019 |archive-date=8 February 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210208113237/https://arabicsonglyrics.com/category/artist/um-kalthum/ |url-status=dead }} * Murat Özyıldırım, Arap ve Turk Musikisinin 20. yy Birlikteligi, Bağlam Yay. (Müzik Bilimleri Serisi, Edt. V. Yildirim), Istanbul Kasım 2013. {{refend}} == Вонкашнї одказы == * [http://almashriq.hiof.no/egypt/700/780/umKoulthoum/ Umm Kulthoum], подробны інформації, звуковы награвкы * [https://web.archive.org/web/20100828120532/http://krwetatnt.net/vb/f187/ Umm Kulthoum at krwetatnt — вебова сторінка на слухання пісень Умм Кулсум]{{ref|en}} * [https://web.archive.org/web/20060829184420/http://weekly.ahram.org.eg/2000/467/umm6.htm «Umm Kulthoum»], ''Al-Ahram Weekly'' * [http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=90326836 Profile of Umm Kulthum and her music that aired 11 травня 2008 року, broadcast of NPR’s Weekend Edition Sunday] * [http://www.bbc.co.uk/radio4/history/greatlives/soueif_kulthum.shtml Умм Кулсум в проґрамі BBC Great Lives] * [https://web.archive.org/web/20090908032854/http://www.viaeuropa.com/exhibitions-and-tours-society-amp-civilization-oum-kalsoum-the-fourth-pyramid-paris-75056-e354620.aspx Oum Kalsoum exhibition at the Institute Du Monde Arabe, Paris, France.] {{Стыржень}} {{lifetime|1904|1975|Кулсум, Умм}} [[Катеґорія:Музиканты]] 8yx4995nb6m6qo822b6mm1ctcvkmyzd Федеріко Фелліні 0 1146 174240 109736 2026-10-21T17:38:25Z Engelseziekte 2261 delete 174240 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Federico Fellini NYWTS 2.jpg|thumb|right|Федеріко Фелліні]] '''Федеріко Фелліні''' ([[20. януар]]а [[1920]] Ріміні – 31. октобра [[1993]] Рім) быв таліяньскый філмовый режісер і сценаріста. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] 7lch0d4ktvo8vgwbkdcoymosbdg97e4 Фернан Маґеллан 0 1151 174244 115840 2026-10-21T17:39:57Z Engelseziekte 2261 delete 174244 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Ferdinand_Magellan.jpg|thumb|right|Фернан Маґеллан]] '''Фернан Маґеллан''', {{ref-pt}} ''Fernão de Magalhães'', {{ref-es}} ''Fernando Magallanes'', {{ref-la}} ''Ferdinand Magellan''; ярь [[1480]], Саброса, [[Португалия|Портуґалія]] – [[27. апріля]] [[1521]], Мактан, [[Филипины|Філіпіны]] — портуґальскый [[мореплавець]], котрый служыв [[Испания|Шпанєльску]]. {{Стыржень}} {{Lifetime|1480|1521|Магеллан, Фернан}} [[Катеґорія:Вандровници]] a6zkhm4yg5o88yr3jdtwpvomop8p5cz Флексарет 0 1153 174476 133317 2026-10-21T21:46:47Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174476 wikitext text/x-wiki [[Файл:Direto da Česká Republika - Meopta Flexaret.jpg|thumb|right|Фотоапарат Флексарет автомат]] '''Flexaret''' є значка [[фотоапарат]]ів вырабляных в Ческій републіцї во фірмі [[Meopta]] од року [[1939]] до року [[1970]]. Вшыткы моделы суть двойокы [[Зеркаловка|зеркаловкы]] з алумуніовым тїлом фотоґрафуючій на [[звітковый філм]]. Дакотры моделы были по вложіню шпеціалного адаптера способны працовати з [[кінофілм]]ом 35 мм. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Техніка]] [[Катеґорія:Фотография]] sw4sely8fb3c7eldkb4y5oacz148ogq Фонд Вікімедія 0 1154 174478 92606 2026-10-21T21:47:46Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174478 wikitext text/x-wiki [[Файл:Wikimedia-logo.svg|right|thumb|Емблем надації Вікімедія, створене хоснователём Вікіпедії меном „Neolux“]] '''Фонд Вікімедія''' (Wikimedia Foundation Inc.) є фонд, котрый веде проєкты [[Вікіпедія]], [[Вікісловник]], [[Вікіцітаты]], [[Вікікнигы]], [[Вікіжрідла]], [[Вікісклад]], [[Вікіновины]] і [[Віківерзіта]]. Была заложена 20. юна 2003 закладателём Вікіпедії Джімі Валесом як некомерчна орґанізація подля законів штату Флоріда (США). Цілём фонду є підпора і розвой вікі проєктів і забезпечіня, же вшыток обсяг тых проєктів зістане задарьмо. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фонд Вікімедія|*]] fkmdosxqtmvcua47ct4fklxdthgo8il Франсіско Ґойя 0 1158 174250 167814 2026-10-21T17:41:28Z Engelseziekte 2261 delete 174250 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{особа проста |Имя=Франсіско Ґойя |Имя_оригиналне={{ref-es}} Francisco José de Goya y Lucientes |Образчик=[[File:Goya selfportrait.jpg|200px]] |Образчика_подпис=Автопортрет |Категория_склада=Francisco de Goya |Чинность=[[малярь]], рытець |Уроджѣня={{birth date|1746|3|30}} |Мѣсто_роджѣня=Фуендетодос |Упокоеня={{death date and age|1828|4|16|1746|3|30}} |Мѣсто_смерти=Бордо |Мѣсто_погребу= }} '''Франсіско-Хосе де Ґойя''' ({{lang-es|Francisco José de Goya y Lucientes}}; *[[30. марец|30. марца]] [[1746]], Фуендетодос, біля Сараґосы&nbsp;— † [[16. апріль|16. апріля]] [[1828]], Бордо)&nbsp;— [[Іспанія|іспаньскый]] [[малярь]] і рытець. == Референції == <references /> {{Стыржень}} {{Lifetime|1746|1828|Ґойя, Франсіско}} {{DEFAULTSORT:Ґойя, Франсіско}} [[Катеґорія:Вытварници]] [[Катеґорія:Бароковы маляре]] [[Катеґорія:Персоналии:Испания]] 6pku3h811tc1rstpp84v5i5m97g20q2 Франц Боас 0 1159 174251 121894 2026-10-21T17:41:42Z Engelseziekte 2261 delete 174251 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:FranzBoas.jpg|thumb|Франц Боас]] '''Франц Боас''' (9. юла 1858, Мінден, Вестфалско, [[Нїмецько]] - 21. децембра 1942, [[Ню Йорк (місто)|Ню Йорк]]) быв америцькый піонїр модерной [[Антрополоґія|антрополоґії]]. Часто званый „Отець америцькой антрополоґії“. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Антрополоґія]] 8pvvijgqqnjgebjikjx6lus5b8g7bl3 Франц Кафка 0 1160 174252 167136 2026-10-21T17:42:06Z Engelseziekte 2261 delete 174252 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{писатель |name = Франц Кафка |image = Franz Kafka, 1923.jpg |imagesize = 250px |alt = |caption = |pseudonym = |birthname = |birthdate = {{birth date and age|1883|7|3}} |birthplace = [[Прага]] |deathdate = {{death date and age|1924|6|3|1883|7|3}}<!-- {{Death date and age|YYYY|MM|DD|YYYY|MM|DD}} --> |deathplace = [[Клостернойбург]], [[Австрія|Австрия]] |resting_place = Новый жидовскый теметов, Прага |occupation = [[писатель]] | signature = Franz Kafka's signature.svg }} '''Франц Кафка''' (''Franz Kafka''; [[3. юл]]а [[1883]], [[Прага]] – [[3. юн]]а [[1924]], Кіерлінґ коло Клостернойбурґ) - празькый писатель жыдівского походжіня, єден з літературно найвпливнїшых писателїв 20. стороча. {{lifetime|1883|1924 |Кафка, Франц}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Писателї]] 1bmig0xpnn0xjw9s76a6qjujohxmgn2 Франц Шуберт 0 1161 174273 141653 2026-10-21T18:01:24Z Engelseziekte 2261 174273 wikitext text/x-wiki [[Файл:Franz_Schubert.jpg|мини|right|Франц Шуберт]] '''Франц Шуберт''' ([[31. януар]]а [[1797]] – [[19. новембра]] [[1828]]) быв австрійскый музичный композітор часів ранного романтізму. Мав выняткову способность выстигнутя лірічных і романтічный налад і великый мелодічный талент; [[Ференц Ліст]] о нїм говорив як і „найпоетічнїшым зо вшыткых музикантів“. {{lifetime|1797|1828|Шуберт, Франц}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] hfqtwwkhga1x12lt0y5sepu9sl3yvht Французькый язык 0 1162 174253 142050 2026-10-21T17:42:22Z Engelseziekte 2261 delete 174253 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс язык | name = Французькый язык | nativename = français | region = [[Франція]], [[Луксембурґ]], [[Белґія]], [[Монако]], [[Швейцарія]], [[Гайти|Гаїті]], [[Канада]] і колишнї африцькы колонії | speakers = {{flag|Франція|civil}}<br/>{{flag|Белґія|civil}}<br/>{{CAN}}<br/>{{flag|Луксембурґ}}<br/>{{flag|Монако}}<br/>колишнї африцькы колонії<br/>(окрем: [[Алжір]]а, [[Мароко]], [[Туніс]]а і [[Мауретанія|Мауретанії]]) ---- {{flag|ОЗН}}<br/>{{flag|ЕУ}} | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | fam2=[[Італьскы языкы|Італьска]] | fam3 = [[Романьскы языкы|Романьска]] | fam4 = [[Ґальскы-романьскы языкы|Ґальско-романьска]] | fam5 = [[Ольскы языкы|Ольска]] | nation = | iso1 = fr | iso2 = fra (T) / fre (B) | iso3 = fra | map = [[Файл:Countries where French is an official language.svg|frameless|center|upright=1.5]] }} '''Французькый язык''' є романьскый [[язык]], котрым ся бісїдує передовшыткым у [[Франція|Франції]], [[Белґія|Белґії]], [[Швайцарія|Швайцарії]], [[Канада|Канадї]] і в много країнах [[Африка|Африкы]]. == Екстерны одказы == * https://web.archive.org/web/20201109220353/http://www.zapfrench.com/ - слободный сервіс по учіню французького языка {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] m3wjwd4vvhclf6bxf44uqrlv1f6dwgz Фредерік Шопен 0 1164 174254 141727 2026-10-21T17:42:38Z Engelseziekte 2261 delete 174254 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Chopin, by Wodzinska.JPG|мини|right|Фредерік Шопен]] '''Фредерік Шопен''' рідным меном Фредерік Францішек Шопен ([[22. фебруар]]а або [[1. марца]] [[1810]] – [[17. октобра]] [[1849]]) быв польско-французьскый композітор класічной музикы і клавірный віртуоз часів романтізму, котрый ся прославив як „поет клавіра“. {{lifetime|1810|1849|Шопен, Фредерік}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] prl7n5zhw8xodd0evm7kcumesibkbo8 Френк Ллойд Райт 0 1166 174255 121625 2026-10-21T17:42:53Z Engelseziekte 2261 delete 174255 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Frank_Lloyd_Wright_portrait.jpg|thumb|right|Френк Ллойд Райт - портрет]] '''Френк Ллойд Райт''' ([[8. юн|8. юна]] [[1867]] – [[9. апріль|9. апріля]] [[1959]]) быв єдным з найвызначнїшых америцькых архітекторів. Народив ся як перша дїтина Віліамса Керіго Райта і Енн Ллойд Джонс-Райтовой. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Архитекторы‎]] eaee9l70a2r5qpmez1qo7gpsnecs9b3 Фрідріх Ніцше 0 1168 174257 168977 2026-10-21T17:43:20Z Engelseziekte 2261 delete 174257 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{особа проста |Имя=Фрідріх Ніцше |Образчик=[[Файл:Nietzsche1882.jpg|250px]] |Категория_склада=Friedrich Nietzsche |Чинность= [[Филозоф|філозоф]] |Уроджѣня={{birth date|1844|10|15}} |Мѣсто_роджѣня=Рокен піля Лутзену близко Ліпска |Упокоеня={{death date and age|1900|8|25|1844|10|15}} |Мѣсто_смерти=Вімар |Мѣсто_погребу= }} '''Фрідріх Вілгелм Ніцше''' ([[15. октобер|15. октобра]] [[1844]], Рокен піля Лутзену близко Ліпска – [[25. авґуст]]а [[1900]], Вімар) быв ідеями оріґіналный нїмецькый [[Филозоф|філозоф]] і класічный [[Филология|філолоґ]]. == Жерела == * Manuel Knoll/ Barry Stocker (Hrsg.): Nietzsche as Political Philosopher, Berlin/Boston 2014. * Günter Abel: ''Nietzsche. Die Dynamik der Willen zur Macht und die ewige Wiederkehr.'' 2., erweiterte Auflage. De Gruyter, Berlin/ New York 1998, ISBN 3-11-015191-X (Versuch der Klärung des häufig missverstandenen Begriffes). * Keith Ansell Pearson (Hrsg.): ''A Companion to Nietzsche.'' Blackwell, Oxford/Malden 2006, ISBN 1-4051-1622-6. * Maudemarie Clark: ''Nietzsche on Truth and Philosophy.'' Cambridge University Press, Cambridge 1990, ISBN 0-521-34850-1. * Gilles Deleuze: ''Nietzsche und die Philosophie.'' Europäische Verlagsanstalt, Hamburg 1976, ISBN 3-434-46183-3 (Klassiker der französischen Nietzsche-Rezeption). * Jacques Derrida: ''Sporen. Die Stile Nietzsches.'' Corbo e Fiore, Venedig 1976 (versucht zu zeigen, dass Nietzsches Denken kein Zentrum hat). * Günter Figal: ''Nietzsche. Eine philosophische Einführung.'' Reclam, Stuttgart 1999, ISBN 3-15-009752-5. * Eugen Fink: ''Nietzsches Philosophie.'' Stuttgart 1960. * Erich Heller: ''Die Wiederkehr der Unschuld und andere Essays.'' Suhrkamp, Frankfurt am Main 1977. * Karl Jaspers: ''Nietzsche. Einführung in das Verständnis seines Philosophierens.'' De Gruyter, Berlin/New York 1981 (Erstauflage 1935), ISBN 3-11-008658-1 (Jaspers sucht als Philosoph und als Psychiater Zugang zu Nietzsches Denken.). * Walter Arnold Kaufmann: ''Nietzsche: Philosopher, Psychologist, Antichrist'', Princeton University Press, Princeton, N.J. 1950, 4. Auflage. 1974; deutsche Übersetzung: ''Nietzsche: Philosoph – Psychologe – Antichrist.'' Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1988, ISBN 3-534-80023-0 (wichtiges Werk der angelsächsischen Nietzsche-Interpretation). * Domenico Losurdo: ''Nietzsche, der aristokratische Rebell: Intellektuelle Biographie und kritische Bilanz.'' 2 Bände. Argument/Inkrit, Berlin 2009, ISBN 978-3-88619-338-7. * Mazzino Montinari: ''Friedrich Nietzsche: Eine Einführung.'' De Gruyter, Berlin/New York 1991, ISBN 3-11-012213-8 (von einem der Herausgeber der Kritischen Gesamtausgabe Nietzsches). * Wolfgang Müller-Lauter: ''Nietzsche. Seine Philosophie der Gegensätze und die Gegensätze seiner Philosophie''. De Gruyter, Berlin/ New York, 1971. * Barbara Neymeyr, Andreas Urs Sommer (Hrsg.):''Nietzsche als Philosoph der Moderne.'' Universitätsverlag Winter, Heidelberg 2012. ISBN 978-3-8253-5812-9 * Raoul Richter: ''Friedrich Nietzsche. Sein Leben und sein Werk.'' 4. Auflage. Meiner, Leipzig 1922 ([https://archive.org/stream/friedrichnietzsc00rich#page/n3/mode/2up Digitalisat]). * Wiebrecht Ries: ''Nietzsche zur Einführung.'' Junius, Hamburg 2004, ISBN 3-88506-393-X. * Georg Römpp: ''Nietzsche leicht gemacht.'' (= ''[[Uni-Taschenbücher|UTB]].'' 3718). Böhlau, Köln/Weimar 2013, ISBN 978-3-8252-3718-9. * Hans-Martin Schönherr-Mann: ''Friedrich Nietzsche'' (= ''[[Uni-Taschenbücher|UTB]].'' 3001). Fink, Paderborn 2008, ISBN 978-3-8252-3001-2. * Stefan Lorenz Sorgner, H. James Birx, Nikolaus Knoepffler (Hrsg.): ''Wagner und Nietzsche: Kultur-Werk-Wirkung: Ein Handbuch.'' Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 2008, ISBN 978-3-499-55691-3. * Werner Stegmaier: ''Friedrich Nietzsche zur Einführung.'' Junius, Hamburg 2011, ISBN 978-3-88506-695-8. * Bernhard H. F. Taureck: ''Nietzsche-ABC.'' Reclam, Leipzig 1999, ISBN 3-379-01679-9. * Gianni Vattimo: ''Nietzsche: Eine Einführung.'' Metzler, Stuttgart 1992, ISBN 3-476-10268-8. * Claus Zittel: ''Selbstaufhebungsfiguren bei Nietzsche''. Königshausen & Neumann 1995, ISBN 3-8260-1082-5. * ''Ницше Ф.'' Полное собрание сочинений: В 13 томах / Пер. с нем. В. М. Бакусева, Ю. М. Антоновского, Я. Э. Голосовкера и др.; Ред. совет: А. А. Гусейнов и др.; Ин-т философии РАН. — М.: Культурная революция, 2005-. * ''Ницше Ф.'' Полное собрание сочинений: В 13 томах: Т. 12: Черновики и наброски, 1885—1887 гг. — М.: Культурная революция, 2005. — 556 с. — ISBN 5-902764-07-6 * ''[[Владислав Бугера|Бугера В.]]'' Социальная сущность и роль философии Ницше. — М.: КомКнига, 2010. — ISBN 978-5-484-01062-2. * ''Марков, Б. В.'' Человек, государство и Бог в философии Ницше. — СПб.: Владимир Даль: Русский остров, 2005. — 786 с. — (Мировая Ницшеана). — ISBN 5-93615-031-3, ISBN 5-902565-09-X * ''Нордау М.'' Фридрих Ницше // Вырождение. — М.: Республика, 1995.— 400 с. — (Прошлое и настоящее). ISBN 5-250-02539-0 {{Стыржень}} {{Lifetime|1844|1900|Ницше, Фридрих}} {{DEFAULTSORT:Ніцше, Фрідріх}} {{Lifetime|1844|1900|Ніцше, Фрідріх}} [[Катеґорія:Філозофы]] shutxbl0jgdedz1aglukvmvg5sz1wmn Фібоначчі 0 1170 174483 98784 2026-10-21T21:49:16Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174483 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fibonacci2.jpg|thumb|right|Фібоначчі]] '''Леонардо Фібоначчі''' (коло 1180? - 1250) (тыж знамый як Леонардо з Пісы, Леонардо Пісано, Леонардо Біґолло, Леонардо Боначчі ці лем Фібоначчі) быв середовікый таліяньскый математік. Вызначно підпорив хоснованя арабскых чісел в [[Европа|Европі]]. Є по нїм названа Фібоначчіго поступность. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Математіци]] ihgljckiakr1ggbyzksx9mutubxhsg6 Хазарьска ріша 0 1177 174486 141132 2026-10-21T21:51:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174486 wikitext text/x-wiki [[File:Chasaren.jpg|thumb|Хазарьска ріша]] '''Хазарьска ріша''' є назва заниклого штату на меджі выходной [[Европа|Европы]] і [[Азія|Азії]], котры в часї свого розмаху в 8. і 9. сторочу загорнёвав области од долнёго [[Днїпр]]у і [[Крым]]у аж ку [[Каспіцьке море|Каспіцькому морю]] і [[Сѣверный Кавказ|северовыходного Кавказу]]. Ріша взникла в роках [[661]]–[[678]] на тросках Великой Булгарії. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 650]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры заникли 969]] g2mq88ajwtidj34s9lvdivbm68k3cum Хемічный елемент 0 1180 174488 151949 2026-10-21T21:52:43Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174488 wikitext text/x-wiki '''Хемічный елемент''' є матерія, зложена з [[атом]]ів єднакого тіпу. == Кількость елементів == В&nbsp;природї ся находить 92&nbsp;елементів, далшы елементы были створены штучно. Вшыткы елементы годны быти ушорены до [[Періодічна сістема елементів|періодічной сістемы елементів]]. Ку року 2016 познаты 118 елементів.<ref>[https://www.npr.org/sections/thetwo-way/2016/06/09/481410462/hello-nihonium-scientists-name-4-new-elements-on-the-periodic-table RICHARD GONZALES: Hello, Nihonium. Scientists Name 4 New Elements On The Periodic Table]</ref>. == [[Протонове чісло]] == Становлюючов ознаков елементів є [[протонове чісло]]&nbsp;– кількость [[протон]]ів в&nbsp;[[атомове ядро|ядрї]] [[атом]]у. Елемент з&nbsp;1&nbsp;[[протон]]ом в&nbsp;[[атомове ядро|ядрї]] є [[гідроґен]], елемент з&nbsp;92&nbsp;[[протон]]ами в&nbsp;ядрї є [[уран (елемент)|уран]]. Іншы елементы в&nbsp;природї мають кількость [[протон]]ів міджі 1 тай&nbsp;92. Елементы з&nbsp;[[протонове чісло|протоновым чіслом]] векшым як&nbsp;92 і&nbsp;штучно створены елементы з&nbsp;[[протонове чісло|протоновым чіслом]] векшым як&nbsp;92 суть ''нестабілныма'' тай&nbsp;самовольно ся роспадують (природна [[радіоактівіта]]). == Важны властности елементів == Важныма властностями елементів суть: * [[атомова маса]], * [[моларна вага]], * [[густота]], * [[електронова конфіґурація]], * [[електронеґатівіта]], * звычайны [[оксідачне чісло|оксідачны чісла]], * [[теплове росшырїня]], * [[теплота топлїня]], * [[теплота кыплїня]], * [[період напівроспаду]] (у&nbsp;радіоактівных елементів). == Алфавітный указовач хемічных елементів == {{main|Періодічна сістема елементів}} Позначкы: # Аґреґатный стан простой субстанції вказаный за [[нормалны условія|нормалных условій]] # Назва за ДСТУ 2439-94 вказана лем тогды, коли ся одрізнять од обще хоснованой назвы {| class="wikitable sortable" |+ ! |Назва ! |Сімбол ! |[[Протонове чісло]] ! |[[Атомова маса]] ! |[[Період періодічной сістемы елементів|Період]] ! |[[Ґрупа періодічной сістемы|Ґрупа]] ! |Підґрупа ! |Характерістіка елементу і простой субстанції ! |Назва за ДСТУ 2439-94 ! |Другы назвы |----- | [[Азот]] | [[N]] | 7 | 14,01 | 2 | 5 | головна | [[неметал]]; ґаз | Нітроґен | |----- |[[Актіній]] |[[Ac]] |89 |227 |7 |3 |побочна |[[Переходны металы|переходный елемент]] | | |----- | [[Алуміній]] | [[Al]] | 13 | 26,98 | 3 | 3 | головна | [[метал]] | | |----- | [[Америцій]] | [[Am]] | 95 | 227 | 7 | 3 | побочна | [[Актіноїди|актіноїд]] | | |----- | [[Арґон]] | [[Ar]] | 18 | 39,95 | 3 | 8 | | [[Інертны ґазы|інертный ґаз]] | | |----- | [[Арзен]] | [[As]] | 33 | 74,92 | 4 | 5 | головна | [[неметал]] | | |----- | [[Астат]] | [[At]] | 85 | 186,2 | 6 | 7 | головна | [[неметал]], [[галоґен]] | | |----- |[[Барій]] |[[Ba]] | 56 | 137,34 | 6 | 2 | головна | [[земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |----- |[[Берілій]] |[[Be]] |4 |9,01 |2 |2 |головна |[[земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |----- |[[Берклій]] |[[Bk]] |97 |247 |7 |3 |побочна |[[актіноїд]] | | |----- |[[Бор]] |[[B]] |5 |10,81 |2 |3 |головна |[[неметал]] | | |----- |[[Бром]] |[[Br]] |35 |79,91 |4 |7 |головна |[[неметал]], [[галоґен]]; [[рідина]] | | |----- |[[Ванадій]] |[[Ванадій|V]] |23 |50,94 |4 |5 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Бісмут]] |[[Bi]] |83 |208,98 |6 |5 |головна |[[метал]] | |Вісмут |----- |[[Волфрам]] |[[W]] |74 |183,85 |6 |6 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Гідроґен]] |[[Гідроґен|H]] |1 |1,01 |1 |1 | |[[неметал]]; [[ґаз]] |Гідроґен | |----- |[[Ґадоліній]] |[[Gd]] |64 |157,25 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]]; метал |Ґадоліній | |----- |[[Галій]] |[[Ga]] |31 |69,72 |4 |3 |головна |[[метал]] |Ґалій | |----- |[[Гафній]] |[[Hf]] |72 |148,49 |6 |4 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Гелий|Гелій]] |[[He]] |2 |4,00 |1 |8 | |[[інертный ґаз]] | | |----- |[[Ґерманій]] |[[Ґерманій|Ge]] |32 |72,59 |4 |4 |головна |[[метал]] |Ґерманій | |----- |[[Голмій]] |[[Ho]] |67 |164,93 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Діспрозій]] |[[Dy]] |66 |162,50 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Ербій]] |[[Er]] |68 |167,26 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Европій]] |[[Eu]] |63 |151,96 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Желїзо]] |[[Fe]] |26 |55,85 |4 |8 |[[тріада заліза]] |[[переходный елемент]] |Ферум | |----- |[[Золото]] |[[Au]] |79 |196,97 |6 |1 |побочна |[[переходный елемент]] |Аурум | |----- |[[Індій]] |[[In]] |49 |114,82 |5 |3 |головна |[[метал]] | | |----- |[[Ірідій]] |[[Ir]] |77 |192,2 |6 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Ітербій]] |[[Yb]] |70 |173,04 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Ітрій]] |[[Y]] |39 |88,91 |5 |3 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Йод]] |[[Йод|I]] |53 |126,90 |5 |7 |головна |[[неметал]], [[галоґен]] | | |----- |[[Кадмій]] |[[Cd]] |48 |112,40 |5 |2 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Калій]] |[[K]] |19 |39,10 |4 |1 |головна |[[Алкалны металы|алкалный метал]] | | |----- |[[Каліфорній]] |[[Cf]] |98 |249 |7 |3 |побочна |[[актіноїд]] | | |----- |[[Калцій]] |[[Ca]] |20 |40,08 |4 |2 |головна |[[Земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |----- |[[Карбон]] |[[Вуглець|C]] |6 |12,01 |2 |4 |головна |[[неметал]]; має [[алотропны формы]] |Карбон | |----- |[[Кобальт]] |[[Co]] |27 |58,93 |4 |8 |[[тріада желїза]] |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Кремній]] |[[Si]] |14 |28,09 |3 |4 |головна |[[неметал]] |Сіліцій | |----- |[[Кріптон]] |[[Kr]] |36 |83,8 |4 |8 | |[[інертный ґаз]] | | |----- |[[Ксенон]] |[[Xe]] |54 |131,30 |5 |8 | |[[інертный ґаз]] | | |----- |[[Кюрій]] |[[Cm]] |96 |247 |7 |3 |побочна |[[актіноїд]] | | |----- |[[Лантан]] |[[La]] |57 |138,91 |6 |3 |побочна |[[метал]] | | |----- |[[Літій]] |[[Li]] |3 |6,94 |2 |1 |головна |[[Алкалны металы|алкалный метал]] | | |----- |[[Лютецій]] |[[Lu]] |71 |174,97 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Магній]] |[[Mg]] |12 |24,31 |3 |2 |головна |[[Земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |----- |[[Манґан (елемент)|Манґан]] |[[Mn]] |25 |54,94 |4 |7 |побочна |[[переходный елемент]] |Манґан |Манган |----- |[[Менделєвій]] |[[Md]] |101 |256 |7 |3 |побочна |[[актиноід]] | | |----- |[[Мідь]] |[[Cu]] |29 |63,54 |4 |1 |побочна |[[переходный елемент]] |Купрум | |----- |[[Молібден]] |[[Mo]] |42 |95,94 |5 |6 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Натрій]] |[[Na]] |11 |22,99 |3 |1 |головна |[[Алкалны металы|алкалный метал]] | | |----- |[[Неодім]] |[[Nd]] |60 |144,24 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Неон]] |[[Ne]] |10 |20,18 |2 |8 | |[[інертный ґаз]] | | |----- |[[Нептуній]] |[[Np]] |93 |237 |7 |3 |побочна |[[актіноїд]] | | |----- |[[Нікель]] |[[Ni]] |28 |58,71 |4 |8 |[[тріада желїза]] |[[переходный елемент]] |Нікель, Нікол | |----- |[[Ніобій]] |[[Nb]] |41 |92,91 |5 |5 |побочна |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Нобелій]] |[[No]] |102 |256 |7 |3 |побочна |[[актіноїд]] | | |----- |[[Оксиген]] |[[Оксиген|O]] |8 |16,0 |2 |6 |головна |[[неметал]], [[халькоген]]; [[ґаз]] |Оксиґен | |----- |[[Олово]] |[[Pb]] |82 |207,19 |6 |4 |головна |[[метал]] |Плюмбум | |---- |[[Осмій]] |[[Os]] |76 |190,2 |6 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Паладій]] |[[Pd]] |46 |106,4 |5 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Платина]] |[[Pt]] |78 |195,09 |6 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |----- |[[Плутоній]] |[[Pu]] |94 |242 |7 |3 |побочна |[[актиноід]] | | |----- |[[Полоній]] |[[Po]] |84 |210 |6 |6 |головна |[[неметал]], [[халькоген]] | | |----- |[[Празеодім]] |[[Pr]] |59 |140,91 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |----- |[[Прометій]] |[[Pm]] |61 |147 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |---- |[[Протактіній]] |[[Pa]] |91 |231 |7 |3 |побочна |[[актиноід]] | | |---- |[[Радій]] |[[Ra]] |88 |226 |7 |2 |головна |[[Земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |---- |[[Радон]] |[[Rn]] |86 |222 |6 |8 | |[[інертный ґаз]] | | |---- |[[Реній]] |[[Re]] |75 |186,2 |6 |7 |побочна |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Родій]] |[[Rh]] |45 |102,9 |5 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Ортуть]] |[[Hg]] |80 |200,6 |6 |2 |побочна |[[переходный елемент]], [[рідина]] |Меркурій | |---- |[[Рубідій]] |[[Rb]] |37 |85,47 |5 |1 |головна |[[Алкалны металы|алкалный метал]] | | |---- |[[Рутеній]] |[[Ru]] |44 |101,07 |5 |8 |[[тріада платины]] |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Самарій]] |[[Sm]] |62 |150,35 |6 |3 |побочна |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Селен]] |[[Селен|Se]] |34 |78,96 |4 |6 |головна |[[неметал]], [[халькоген]] | | |---- |[[Сірка]] |[[Сірка|S]] |16 |32,06 |3 |6 |головна |[[неметал]], [[халькоген]] |Сулфур | |---- |[[Скандій]] |[[Sc]] |21 |44,96 |4 |3 |побочна |[[метал]] | | |---- |[[Стрібро]] |[[Ag]] |47 |107,87 |5 |1 |побочна |[[переходный елемент]] |Арґентум | |---- |[[Стібій]] |[[Sb]] |51 |121,75 |5 |5 |головна |[[метал]] | |антімон, сурма |---- |[[Стронцій]] |[[Sr]] |38 |87,62 |5 |2 |головна |[[Земноалкалны металы|земноалкалный метал]] | | |---- |[[Талій]] |[[Tl]] |81 |204,37 |6 |3 |головна |[[метал]] | | |---- |[[Тантал (хемічный елемент)|Тантал]] |[[Ta]] |73 |180,95 |6 |5 |побочна |[[метал]] | | |---- |[[Телур]] |[[Te]] |52 |127,60 |5 |6 |головна |[[неметал]], [[халькоген]] | | |---- |[[Тербій]] |[[Tb]] |65 |158,92 |6 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |---- |[[Технецій]] |[[Tc]] |43 |99 |5 |7 |побочна |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Тітан (хемічный елемент)|Тітан]] |[[Ti]] |22 |47,90 |4 |4 |побочна |[[переходный елемент]] | | |---- |[[Торій]] |[[Th]] |90 |232,04 |7 |3 |побочна |[[актиноід]] | | |---- |[[Тулій]] |[[Tm]] |69 |168,93 |7 |3 |побочна |[[лантаноід]] | | |---- |[[Уран (елемент)|Уран]] |[[U]] |92 |238,03 |7 |3 |побочна |[[актиноід]] | | |---- |[[Флуор]] |[[F]] |9 |19,00 |2 |17 | |[[неметал]], [[галоґен]] | | |---- |[[Хлор]] |[[Cl]] |17 |35,45 |3 |17 | |[[неметал]], [[галоґен]] | | |---- |[[Цін]] |[[Sn]] |50 |118,69 |5 |4 |головна |[[метал]] |Станум |цін, оливо |---- |[[Цінк]] |[[Zn]] |30 |65,38 |4 |2 |побочна |[[метал]] | | |---- |[[Цірконій]] |[[Zr]] |40 |91,22 |5 |4 |побочна |[[переходный елемент]] | | |+ |} == Референції == {{Переклад|cs|Chemický prvek|8906832|uk|Хімічний елемент|9946398}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хемічны елементы|*]] [[Катеґорія:Хемія]] 34ig256yqbqel1o1yg2mc2fm9zptbhb Холодна война 0 1185 174352 158208 2026-10-21T18:47:08Z Engelseziekte 2261 delete 174352 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Cold War Map 1959.svg|right|thumb|коло 1960]] Термін '''Холодна война''' ся хоснує про конфлікт міджі [[народ]]ами, котрый не загорнює [[Война|воєньскы]] акції, але є заміряный передовшыткым на акції [[Економіка|економічны]] ці [[Політіка|політічны]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Історія]] ej4g2kpa1unr3i98npdvrw13q6xkgdf Чанакя 0 1194 174375 85523 2026-10-21T18:56:34Z Engelseziekte 2261 delete 174375 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Чанакя''' (в санскртї चाणक्य) (дас 350 п.н.е.-283 п.н.е.), даколи тыж называный Каутілъя або Вішнуґупта, быв конзултант Чандраґупты Мауръї, першого пановника Мауръёвской рішы. {{Стыржень}} qxc2eaflg4q2nhkwrbxckmjl4p020fz Чарлз Дарвін 0 1195 174376 100432 2026-10-21T18:57:01Z Engelseziekte 2261 delete 174376 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Charles_Darwin_aged_51.jpg|thumb|Чарлз Дарвін у віцї 51 років ([[1859]]/[[1860]])]] '''Чарлз Дарвін''' [{{IPA|tʃɑrlz 'dɑː.wɪn|lang}}] (12. фебруара 1809 – 19. апріля 1882) быв анґліцькый вченый і закладатель еволучной біолоґії. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Биологы]] 7lq3r8c8ak2kq390pko8ivswhkxtee7 Чорне море 0 1208 174465 159575 2026-10-21T21:41:48Z Engelseziekte 2261 delete 174465 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Schwarzes Meer map without text.png|thumb|right|Чорне море]] [[File:Чорне море в Болгарії.jpg|thumb|[[Чорне море]] у [[Болгарія|Болгарії]] коло [[Синеморец|Синеморця]]]] '''Чорне море''' — море міджі [[Европа|Европов]] і Западнов [[Азія|Азіов]] (проходить водна меджа міджі Европов і Малов Азіов). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Моря]] [[Катеґорія:Середоземне море]] j1vb9pwkm95l2w4173dzn5ww5unewa7 Шанґгай 0 1213 174468 98699 2026-10-21T21:43:55Z Engelseziekte 2261 delete 174468 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Shanghai Skyline, Dec2014.jpg|thumb|right|]] '''Шанґгай''' є з 24 632 000 жытелями (2015) найлюднатїше [[місто]] [[Кітайска Народна Републіка|Кітаї]] і вызначный господарьскый центер той країны. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Кітайской Народной Републікы‎]] gaqswg1dw2cklryd88spzo379er7lq5 Шарл де Ґолл 0 1215 174469 91094 2026-10-21T21:44:12Z Engelseziekte 2261 delete 174469 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:De Gaulle-OWI.jpg|thumb|right|Шарл де Ґолл]] '''Шарл Андрее Жозеф Марі де Голл''' (фр. Charles André Joseph Marie de Gaulle) ([[22. новембра]] [[1890]] — [[9. новембра]] [[1970]]) — французькый ґенерал, першый презідент Пятой републікы в 1958–1969. {{lifetime|1890|1970|}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політічны лідеры]] 8sue6tne2z7mbezzu4z5byu0drl6li4 Ябко 0 1238 174510 155266 2026-10-21T22:00:25Z Engelseziekte 2261 delete 174510 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Fuji apple.jpg|thumb|Ябко одроды Фуджі]] '''Я́бко''' ці '''я́блыко''', '''я́блоко''' є єдно найбіжнїшых видів овоцины, нелем в середнїй Европі. Є плодом [[Яблінь|яблонї]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Овоцина]] [[de:Kulturapfel#Früchte]] hqjy8nb5ntaqvmyxy5n32h3vtzuzc6q Язык 0 1239 174277 142564 2026-10-21T18:03:28Z Engelseziekte 2261 чудна табличка 174277 wikitext text/x-wiki '''Язык''' представлює сістему сімболів, знамых як [[лексема|лексемы]]. Наука, котра дослїджує язык в елементах, будові, розвитю і функції ся называть языкознавство або [[лінґвістіка]]. Людьскый язык як способ комунікації є природный феномен. На світї є много природных языків (т.є. тых, котры выникли натуралнов еволуціёв), но так само екзістують і штучны языкы як наприклад [[есперанто]], а і многы языкы проґрамованя, як [[Java]] або [[Python]]. {{Commons|Language}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы| ]] kdlob9sw4q5aeyh41xrktj333vakult Языкова родина 0 1241 174544 159227 2026-10-21T22:11:58Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174544 wikitext text/x-wiki '''Языкова родина''' або '''Языкова фамилія''' (''ґенеалоґічна класіфікація языків'') – є сістема класіфікації языків, якій в їй основі даный прінціп прибузности. Сесь прінціп ся базує на єствуваню частых і усталеных сістемных фонетічных, ґраматічных і лексемічных роздїлів, котры закономірно споєны міджі собов в близкых языках. Єднакы [[Язык|языкы]] ся комбінують у підґрупы, ґрупы (ветвы), фамилії або родины, а тыж на великы сістемы - надродины (''гіперфамилії''). Вшыткых рахуєме коло 240 языковых фамилій, бівше 100 [[Ізолаты|ізолатів]] і до 100 [[Некласіфікованы языкы|некласіфікованых языків]]. До языковой фамилії входять вшыткы класіфікованы їй языкы із їх [[Ідіом|ідіомом]] — міджі собов споєны языкы + [[наріча]] + [[Діалект|діалекты]] + [[Говор|говоры]] + [[Говірка|говірки]]. Найбівше легшым способом класіфікації такого значного чісла языковых фамілій є не ґенетічный, а ґеоґрафічный — за певнинами або [[Контінент|контінентами]], а про меншы ґрупы - реґіонами. * [[Европа]] + [[Азія]]: вшыткого '''21''' языковых родин/фамилій, '''4''' ізолатів і '''12''' некласіфікованых языків. * [[Африка]] і Южно-Западна [[Азія]]: вшыткого '''28''' языковых родин/фамилій, '''10''' ізолатів і '''10''' некласіфікованых языків. * [[Океанія]]: «папуаньскы» і австральскы языкы - вшыткого '''100''' языковых родин/фамилій і '''32''' ізолатів. * [[Северна Америка]] (''у тім чіслї Месоамерика''): вшыткого '''42''' языковых родин/фамилій, '''28''' ізолатів і '''6''' некласіфікованых языків. * [[Южна Америка]]: '''55''' языковых родин/фамилій, '''43''' ізолатів і '''77''' некласіфікованых языків. == Далше чітаня == * Meillet A., Gohen М. Les langues du monde. Paris, 1952; * Иванов В.&nbsp;В.&nbsp;Генеал. классификация языков и понятие языкового родства. М., 1954; * Шарадзенидзе Т.&nbsp;С.&nbsp;Классификации языков и их принципы. Тбилиси, 1955; * Pinnow Н. J. Die nordamerikanischen Indianersprachen. Wiesbaden, 1964; * Greenberg J. H. The Languages of Africa. Bloomington&nbsp;— The Hague, 1966; * Voegelin C. S., Voegelin F. M. Classification and Index of the World's Languages. N. J.&nbsp;— Amsterdam, 1977; * Teop. основы классификации языков мира. Проблема родства. М., 1982; * Языки и диалекты мира. М., 1982; * Ruhlen M. A Guide to the World's Languages, v. 1. Genetic Classification. Draft, 1983; * Sala M., Vintila&nbsp;— Radulescu I. Les langues du monde. Petite encyclopédie. Bucureşti&nbsp;— Paris, 1984. == Екстерны одказы == * [http://www.ethnologue.com/language_index.asp Список і опис языків на сайтї Етнолоґ] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20070513063103/http://dicts.info/languages2.php Назвы языків різныма языкамі] {{ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20110618013204/http://etheo.org/ Проєкт ETHEO: Языкы народів світа] {{ref-en}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Языкы]] 7jsp0triz5et5ju9jj92etknsowd69b Якушівцї 0 1244 174546 160256 2026-10-21T22:12:34Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174546 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Jakusovce.jpg |Попис образка = Погляд на Якушівцї |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = Východné Slovensko |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 550 ha |Чісло жытелїв = 55 |Статус ку = 31.12.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1454 |Код = 527343 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 31 (пошта [[Колбівцї]]) |Передвольба = 054 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 054/7499109 |Факс = |Староста = Ян Сметанка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ján Smetanka}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Якушівцї''' є невелике русиньске село (теперь Стропківскый окрес), котре ся находить в северній части Ондавской верьховины в долинї малого потічка, котрый ся вливать до потока [[Бруснічка]] і вєдно течуть до рікы [[Ондавa|Ондавы]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} 5xb25sucvgxth54kslr94afsepeiqbm Ґалілео Ґалілей 0 1254 174289 117633 2026-10-21T18:17:31Z Engelseziekte 2261 delete 174289 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґалілео Ґалілей''' (15. фебруара 1564, Піса – 8. януара 1642, Арчетрі) быв тосканьскый астроном, філозоф і фізік тїсно звязаный з науковов револуціов. ==Галерия== <gallery mode=packed heights=100px> Galileo_by_leoni.jpg|Ґалілео Galileo facing the Roman Inquisition.jpg|Перед судом </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Астрономы]] 7dkn3d8jel0ux1e1nuc5n6soamo8nke Ґеорґ Фрідріх Гендел 0 1259 174295 141652 2026-10-21T18:20:38Z Engelseziekte 2261 delete 174295 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Haendel.jpg|мини|right|Ґеорґ Фрідріх Гендел]] '''Ґеорґ Фрідріх Гендел''' ([[23. фебруар]]а [[1685]] Галле – [[14. апріля]] [[1759]] [[Лондон]]) быв нїмецькый музичный композітор. {{lifetime|1685|1759|Гендел, Ґеорґ Фрідріх}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Композіторы і музиканты]] 2pl58se7huny3tkhc5ppgauf2u7gjod Ґраматіка 0 1264 174305 98490 2026-10-21T18:25:30Z Engelseziekte 2261 delete 174305 wikitext text/x-wiki {{Delete}}В [[Лінґвістіка|лінґвістіцї]] є '''ґраматіка''' сукупность лоґічных і штруктуралных правил, котрыма є ряджена будова [[Речіня|речінь]], фраз і [[Слово|слов]] в даякім природным [[язык]]у. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лінґвістіка]] bj76jfx1df83pzug4s259vdysf1d4og Ґітара 0 1269 174320 81416 2026-10-21T18:31:23Z Engelseziekte 2261 delete 174320 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Guitar 1.jpg|thumb|160px|right|Класічна 6-струнна ґітара]] '''Ґітара''' — струновый музичный інштрумент з родины лутен. Звук ся створює вібраціов струн, і зосилнює ся резонатором — деков [[iнштрументу]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Музичны інштрументы]] 1k0vjim8m4yx1lyfn5cll6byfa5pkxx Шаблона:Перекласти 10 1761 174902 91782 2026-10-22T11:48:56Z Flipdot 23893 174902 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>#time:YmdHis}}}}}}}<noinclude> ---- Шаблона придавать статї до [[:Category:Статї про переклад]]. '''Хоснованя:''' Вкладать ся за помочі ''subst'': :<code><nowiki>{{subst:Перекласти}}</nowiki></code> [[Category:Шаблоны про управы статей|Перекласти]] </noinclude> c08wobxullqvvi6iws1kkp3iq370dk2 Шаблона:Перекласти/дня 10 1763 174886 169107 2026-10-22T11:22:44Z Flipdot 23893 174886 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>#time:YmdHis}}}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>#time:YmdHis}}}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> pbvgx875lfpv6e5zv43q94c6zfp28mu 174887 174886 2026-10-22T11:27:12Z Flipdot 23893 174887 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{{{CURRENTTIMESTAMP}}}}}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{CURRENTTIMESTAMP}}}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> qdri1in420c6bwx3eklvlu9so9jbgpa 174888 174887 2026-10-22T11:27:26Z Flipdot 23893 174888 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{CURRENTTIMESTAMP}}}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{CURRENTTIMESTAMP}}}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> lbz8v2pxjudhc1myexkdo1i8htczmbj 174889 174888 2026-10-22T11:31:38Z Flipdot 23893 174889 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTTIMESTAMP}}}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTTIMESTAMP}}}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> bnd2tkqnc57fc6leitxccqk6ajgmhkl 174890 174889 2026-10-22T11:32:11Z Flipdot 23893 174890 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTTIMESTAMP}}}}} +{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTTIMESTAMP}}}}} +7 days +{{<includeonly>subst:</includeonly>CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> t9o7gd628e6gieud3vv7g5an5oxvrcd 174900 174890 2026-10-22T11:40:52Z Flipdot 23893 174900 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Перекласти | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) написана не по [[русинськый язык|русинськы]] и потребує товмачіня.''' | fix = Кедь ся за тыжджень не перекладе, статя (вадь дараб из чужоязычным текстом) буде стерта. Годні сьте помочи Вікіпедії <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} потовмачивши]</span> ї по русинськы.<br><small>Час означіня: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|}}} +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.<br>Час стертя: {{#time:j. n. Y H:i|{{{1|}}} +7 days +{{CURRENTUTCOFFSET}} hours}} CEST.</small> | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }}<noinclude> {{doc-inline}} [[Катеґорія:Варованя]] [[Катеґорія:Шаблоны про управы статей]] {{doc-end}} </noinclude> 23jb7a25tbd74lcr3ot367wet99rl6o Ґ 0 2067 174291 113523 2026-10-21T18:17:50Z Engelseziekte 2261 delete 174291 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Русиньскый алфавіт}} '''Ґ''' є [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]], котра ся хоснує (пята буква) в [[Русиньскый алфавіт|русиньскім]], [[Україньскый алфавіт|україньскім]] і [[Урумскый алфавіт|урумскім алфавітах]]. egiaa7cgigr7bfxi95hifgb8sm38sp7 1945 0 2457 174343 164390 2026-10-21T18:44:15Z Halajkovič 33393 /* Уродили ся */ 174343 wikitext text/x-wiki {{Навіґація про рокы|1945}} == Подѣи == * [[4. фебруар]] — зачала ся [[Ялтска конференция]] антигитлеровской коалиции о планах остаточного розгрома неприятеля и повойновой организации свѣта. * [[11. фебруар]] — закончила ся [[Ялтска конференция]] антигитлеровской коалиции о планах остаточного розгрома неприятеля и повойновой организации свѣта. * [[15. апріль|15. апрѣль]] — в [[Краков]]ѣ указало ся перве число тыжденника [[Пшекруй]]. * [[9. юн]] — под тиском [[СССР]] подписана догода о передачи [[Чехословакия|Чехословакиов]] [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] и територии около [[Чоп]]а [[СССР|Совѣтскому Союзови]]. * [[26. юн]] — зачала ся [[Лондонска конференция (1945)|Лондонска конференция]] о приготовлѣню суда над главныма военныма злочинцями [[Нацистична Германия|Нацистичной Германии]]. * [[29. юн]] — подписаный договор [[Чехословакия|ЧСР]] и [[СССР]] о [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украинѣ]] * [[16. юл]] — в [[Пустыня|пустыни]] под [[Аламогордо]] было докончене успѣшне выпробованя.атомовой бомбы [[США]]. * [[17. юл]] — зачала ся [[Потсдамска конференция]] о повойновом урегулованю в [[Европа|Европѣ]]. * [[19. юл]] — ЦК<ref>Централный комитет.</ref> [[КПЗУ]] и Народна Рада [[Закарпатска Украина|Закарпатской Украины]] прияли сполочне наряджѣня «Про утворення Закарпато-Українського Університету {{Реф-инфо|укр.|по украинскы}}», тым была заложена [[Ужгородска народна универзита]] (УжНУ). * [[2. авґуст|2. август]] — закончила ся [[Потсдамска конференция]] о повойновом урегулованю в [[Европа|Европѣ]]. * [[6. авґуст|6. август]] — [[Гирошима]] знищена [[Атомовы бомбардованя Гирошимы и Нагасаки|атомовов бомбов]] * [[8. авґуст|8. август]] — закончила ся [[Лондонска конференция (1945)|Лондонска конференция]] о приготовлѣню суда над главныма военныма злочинцями [[Нацистична Германия|Нацистичной Германии]]. * [[9. авґуст|9. август]] — город [[Нагасаки]] знищеный [[Атомовы бомбардованя Гирошимы и Нагасаки|атомовов бомбов]] * [[25. септембер]] — створеный [[Закарпатскый народный хор|Закарпатскый ансамбл пѣснѣ и танцю]] * [[24. новембер]] — в Пряшовѣ створеный [[Театер Александра Духновича]], зачаточно "Ukrajinské národné divadlo, družstvo, s r.o. v Prešove". * [[29. новембер]] — ликвидована [[Кральовство Югославия|монархия]] и створена [[Федеративна Народна Република Югославия]]. == Уродили ся == * [[26. януар]] — [[Пол Роберт Магочи]], [[США|америцкый]] [[историк]] [[Русины|русинско]]-[[Мадяре|мадярского]] походжѣня. * [[24. май]] — [[Іван Петровцій]], [[Русины|русиньскый]] [[поет]], [[писатель]] з [[Карпатьска Русь|Підкарпатя]]. == Умерли == * [[1. марец]] — [[Майкл Стренк]], [[США|америцкый]] герой [[Друга світова война|Другой свѣтовой войны]], [[Русин]] по роду. * [[7. марец]] — [[Димитрий Вакаров]], 24-рочный подкарпатскый поет. * [[12. апріль]] — [[Франклін Рузвелт]] - америцькый політік * [[30. апріль]] — [[Адолф Гітлер]] - нїмецькый націстічный політік * [[19. юл]] — [[Августин Волошин]], украинскый [[политик]]. * [[28. октобер]] — [[Иван Мураний]], [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[педагог]] и културный дѣятель, [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкый]] [[священик]]. * [[27. новембер]] — [[Иван Рознѣйчук]], украинскый [[Подкарпатска Русь|подкарпатскый]] [[учитель]] и [[писатель]]-сатирик, познатый як Марко Бараболя. {{Commonscat|1945}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Рокы]] c7yl5e51uz6sont54dya33z3lyjxrpz Ѣ 0 2548 174382 151001 2026-10-21T18:59:11Z Engelseziekte 2261 delete 174382 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Русиньскый алфавіт}} '''Ѣ''', '''ѣ''' ('''ять''') є історічна [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]], котра ся нынї хоснує тілько в [[Церьковнославяньскый язык|церьковнославяньскім]] алфавітї. В [[Старославяньскый язык|старославяньскім]] алфавітї ять є 30. буквов. В [[Русиньскый алфавіт|русіньскім алфавітї]] и [[Булгарьскый язык|болгарьскім алфавітї]] ся хосновала до [[1945]]. рока. (тыж. смоть: [[Граматика Гарайды|Граматика Ивана Гарайды]]). 7othnncommgtlw8ajzchfqxitv72aie Ґаболтів 0 2566 174768 168338 2026-10-21T23:35:38Z Engelseziekte 2261 delete 174768 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґабултів''' (по {{язык+sk|Gaboltov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} 9qgzkze6e3v4yt9kvw791fzleubwpez Руськый Казимір 0 2592 174850 173169 2026-10-22T08:21:20Z Engelseziekte 2261 delete 174850 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} [[Файл:Vyšný Kazimír - kostol 2.jpg|thumb|200px|Greek Catholic church]] '''Вышнїй Казимир''' ({{lang-sk|Vyšný Kazimír}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов над Топлёв]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == == Жрідла == == Екстерны одказы == {{Commonscat|Vyšný Kazimír}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20110208025006/http://www.vysnykazimir.sk/ Vyšný Kazimír - Oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{Окрес Воронов над Топлёв}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] f75jmav8ndmdwdp7pro6n3u60z8ojsn 174852 174850 2026-10-22T08:22:08Z Engelseziekte 2261 Зрушена верзія [[Special:Diff/174850|174850]] од хоснователя [[Special:Contributions/Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[User talk:Engelseziekte|діскусія]]) 174852 wikitext text/x-wiki {{НП}} [[Файл:Vyšný Kazimír - kostol 2.jpg|thumb|200px|Greek Catholic church]] '''Вышнїй Казимир''' ({{lang-sk|Vyšný Kazimír}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Воронов над Топлёв|окресї Воронов над Топлёв]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == == Жрідла == == Екстерны одказы == {{Commonscat|Vyšný Kazimír}} <references/> * [https://web.archive.org/web/20110208025006/http://www.vysnykazimir.sk/ Vyšný Kazimír - Oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{Окрес Воронов над Топлёв}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] ttv7d8436jkyw3k0ikskin0q7slwato Баєрівцї 0 2636 174455 160441 2026-10-21T21:35:35Z Rue323 31002 174455 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Баєрівцї''' (по {{язык+sk|Bajerovce}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Сабінов|окресї Сабінов]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Сабінов}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} na2vmpo8wbap3fud33rixysq56s5kgz Орлів 0 2724 174450 168402 2026-10-21T21:34:15Z Rue323 31002 174450 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Орло́в''' (по {{язык+sk|Orlov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>: *[[Русины]] - 81 (11,7%) *[[Словаци]] - 599 (86,6%) *[[Чехы]] - 3 *[[Українцї]] - 2 *Нестановлены - 7 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 233 жытелїв (33,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>. ==Референції== <references /> == Екстерны одказы == * [http://www.obecorlov.sk/ Orlov - oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{icon eng}} {{Commonscat|Orlov}} {{Стыржень}} {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} r4g9jdk5aouru7u7kwnqp8rzevpwy72 174452 174450 2026-10-21T21:34:40Z Rue323 31002 174452 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Орлі́в''' (по {{язык+sk|Orlov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>: *[[Русины]] - 81 (11,7%) *[[Словаци]] - 599 (86,6%) *[[Чехы]] - 3 *[[Українцї]] - 2 *Нестановлены - 7 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 233 жытелїв (33,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-29.</ref>. ==Референції== <references /> == Екстерны одказы == * [http://www.obecorlov.sk/ Orlov - oficiálne stránky obce] {{icon slk}} {{icon eng}} {{Commonscat|Orlov}} {{Стыржень}} {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} tiv2038i6ieoqndz66z80rxwgjthbi4 Ґрибів 0 2745 174311 160646 2026-10-21T18:28:03Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174311 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Gribov erb.jpg |URL пологы = Okres stropkov.png |Образок = Gribov.jpg |Попис образка = Pohľad na Gribov |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 7,94 |Чісло жытелїв = 187 |Статус ку = 31.12.2021 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527289 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 22 (пошта [[Буковець]]) |Передвольба = |Адреса = https://www.obecgribov.sk/ |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Владислав Зубер<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владислав Зубер}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Ґрибів''' ({{lang-sk|Gribov}}) — є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Історія == В [[Історія|історічных зазнамах]] є село першый раз спомянуте в року [[1414]]. В року 1600 там было 7 селяньскых будов, будова шолтеса, православна церьков і парафія. В 1618 млин належав двом родинам шолтисів в якых служыло 6 родин желярів. В тім самім роцї ту жыло 9 селяньскых родин і православный священик. В року 1711 ся село вылюднило. Новы обывателї ся занимали польногосподарьством, годовлёв худобы, ці роботов в лїсї. До [[Перша світова война|Першой світовой войны]] у хотарю працовали дві пилы. == Ґеоґрафія == Село лежыть во вышцї 239 метрів над морём на плосї 11&nbsp;км². Мать около 560 жытелїв. == Обывательство == {{SK|pop}} == Вызначны родаци і жытелї == * [[Йосиф Мулик]] (1944–), писатель і публіціст.<ref>Федір Ковач, Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина, с.&nbsp;230.</ref> == Жрідла == * Колектів авторів: '''Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина'''. Союз русинів-українців Словацької Республіки; Перше выданя ([[1999]]), {{ISBN| 80-85137-15-1}} * [https://www.obecgribov.sk/ Сайт села] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}}{{Русиньскы села на Словеньску}} qsxcwa9utq1igj929lldih1inne0duc Руськый Кручів 0 2749 174851 168385 2026-10-22T08:21:25Z Engelseziekte 2261 delete 174851 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Krucov.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 234 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527793 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 32 (пошта [[Мінївцї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Анна Кертісова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Анна Кертісова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Кручів''' (по {{язык+sk|Kručov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} eo7pt8aq2gbyw2kkmtnvk5yvxq3bjk7 174853 174851 2026-10-22T08:22:13Z Engelseziekte 2261 Зрушена верзія [[Special:Diff/174851|174851]] од хоснователя [[Special:Contributions/Engelseziekte|Engelseziekte]] ([[User talk:Engelseziekte|діскусія]]) 174853 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Krucov.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 234 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527793 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 32 (пошта [[Мінївцї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Анна Кертісова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Анна Кертісова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Кручів''' (по {{язык+sk|Kručov}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Стропков}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} bdb3wzvihqahzcgt8bn3n9e3vuzr0hh Херсон 0 2784 174345 159581 2026-10-21T18:45:45Z Engelseziekte 2261 delete 174345 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто | тіп = | назва = Херсон | місцёва назва = {{lang-uk|Херсон}} | образок = Cherson-Ukraine-Map.png | образок_розмір = | прапор = Flag of Kherson.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of arms of Kherson.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Херсоньска область]] | заложене = [[1778]] | перша змінка = | аґломерація = Херсоньска | статус = [[1778]] | подїл = 3 райони | жытелїв = 328 985 | розлога = 145 | ref-площа = | густота = 1691 | код = | коордінаты = {{Coord|46|38|N|32|36|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 41 | водойма = Днїпр | етнікон = | станція = Херсон | відстань = | желїзніця к = 582 | ref-залізниця к = | автошлях к = 538 | ref-автошлях к = | фізічна к = 446 | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 73000-480 | адреса = 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, тел. 22-34-57 | веб-сторінка = http://www.city.kherson.ua/ | пріматор = Сальдо Володимир Васильович | позначкы = }} '''Херсон''' ({{lang-uk|Херсон}}) є місто в [[Україна|Українї]]. Ся находить на [[Днїпр]]і, в южнїй части Україны. Має 66 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1778]] році. {{stub}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Обласні центри Україны}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Херсоньска область]] bnz1gc8h6sa49eehmovzkvkmy2ikrjb Окрес Попрад 0 3266 174830 160533 2026-10-22T08:13:21Z Engelseziekte 2261 delete 174830 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Slovakia presov poprad.png|thumb|right|350px]] {{Регион}} '''Окрес Попрад''' ({{lang-sk|Okres Poprad}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. Мать розлогу 1 124 км² і 104 348 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Попрад, окрес}} {{Пряшівскый край}} {{Окрес Попрад}} [[Катеґорія:Окрес Попрад]] [[Катеґорія:Пряшівскый край]] ja670kxjke0ujjdmyqc69fm3f0x5n9o Жіліньскый край 0 3320 174645 160656 2026-10-21T22:50:33Z Engelseziekte 2261 delete 174645 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Адміністратівна єдиніця |назва = Жіліньскый край |місцёва назва = {{lang-sk|Žilinský kraj}} |полога = Zilinsky kraj in Slovakia.svg |зображіня = Bytča Castle in Bytča, Bytča District, Slovakia, 2016 June - 3.jpg |прапор = Zilinsky vlajka.svg |ерб = Coat of Arms of Žilina Region.svg |країна = {{SVK}} |адміністратівный центер = [[Жіліна]] |найвекшы міста = Жіліна |входить = 11 окресів |хоснованя = [[24. юл]]а [[1996]] |урядный язык = |розлога = 6 809 |населїня = 691 613 |густота населїня = 101,56 |етнічны ґрупы = [[Словакы]], [[Чехы]], [[Циґане]] |вебова сторінка = {{URL|https://www.zilinsky-kraj.sk/}} }} '''Жіліньскый край''' (по {{язык+sk|Žilinský kraj}}) — є єден з вісем [[Краї Словеньска|країв]] [[Словеньско|Словеньска]], котрый лежыть в северній части з центром у [[Жіліна|Жілінї]]. Мать розлогу 6 809 км² і 691 613 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Окресы == [[File:Zilina okresy.png‎|right|thumb|300px|Окресы Жіліньского края]] * [[окрес Бітча]] (Okres Bytča) * [[окрес Долный Кубін]] (Okres Dolný Kubín) * [[окрес Жіліна]] (Okres Žilina) * [[окрес Кісуцке Нове Место]] (Okres Kysucké Nové Mesto) * [[окрес Ліптовскый Мікулаш]] (Okres Liptovský Mikuláš) * [[окрес Мартін]] (Okres Martin) * [[окрес Наместово]] (Okres Námestovo) * [[окрес Ружомберок]] (Okres Ružomberok) * [[окрес Тврдошін]] (Okres Tvrdošín) * [[окрес Турчянскы Теплїці]] (Okres Turčianske Teplice) * [[окрес Чадца]] (Okres Čadca) == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Краї на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край|*]] {{Жіліньскый край}} q0xifbhl83ljmh4bw4ptn48861eq1sm Окрес Кошіцї I 0 3333 174674 160512 2026-10-21T23:00:56Z Engelseziekte 2261 delete 174674 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кошіцї I''' (по {{язык+sk|Okres Košice I}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]]. Мать розлогу 86 км² і 67 648 жытелїв (2007). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кошіцї I, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] jyk3zdckatf93e7ehk9ifu1rba6vy3t Окрес Кошіцї II 0 3334 174675 160513 2026-10-21T23:00:59Z Engelseziekte 2261 delete 174675 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кошіцї II''' (по {{язык+sk|Okres Košice II}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]]. Мать розлогу 79,6 км² і 79 437 жытелїв (2021). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кошіцї II, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] nd85x8b074hr5fgafpaujaz4xgxec1k Окрес Кошіцї III 0 3335 174676 160514 2026-10-21T23:01:03Z Engelseziekte 2261 delete 174676 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кошіцї III''' (по {{язык+sk|Okres Košice III}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]]. Мать розлогу 16,9 км² і 28 135 жытелїв (2021). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кошіцї III, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] 2x8ak5u45j5qbef0wystgvn08y31hi7 Окрес Кошіцї IV 0 3336 174677 160515 2026-10-21T23:01:09Z Engelseziekte 2261 delete 174677 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кошіцї IV''' (по {{язык+sk|Okres Košice IV}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]]. Мать розлогу 60,4 км² і 57 015 жытелїв (2021). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кошіцї IV, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] owc78tiw3dxe1uvgy8k2rcmnaftcmqr Окрес Кошіцї-околіця 0 3337 174678 160511 2026-10-21T23:01:12Z Engelseziekte 2261 delete 174678 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кошіцї-околіця''' (по {{язык+sk|Okres Košice-okolie}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]]. Мать розлогу 1 533,9 км² і 128 348 жытелїв (2021). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кошіцї-околіця, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Кошіцькый край]] iulvph5c6dijot7dciubs8qcuh7t9d5 Окрес Битча 0 3363 174550 163938 2026-10-21T22:14:59Z Engelseziekte 2261 delete 174550 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Окрес Бітча''' (по {{язык+sk|Okres Bytča}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 281,6 км² і 30 991 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Бітча, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] h79txz4fohd691jo9kciqo641bx0kaa Окрес Долный Кубін 0 3364 174642 160501 2026-10-21T22:48:18Z Engelseziekte 2261 delete 174642 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Долный Кубін''' (по {{язык+sk|Okres Dolný Kubín}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 490,3 км² і 39 441 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Долный Кубін, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] 1jrtmt8yhwgsbl4u3jwtpq784lh477t Окрес Жіліна 0 3365 174644 160506 2026-10-21T22:50:29Z Engelseziekte 2261 delete 174644 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Жіліна''' (по {{язык+sk|Okres Žilina}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 815 км² і 157 900 жытелїв ([[2008]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Жіліна, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] mk5o18hp20dc6k35cirnpwlrrwe2vxn Окрес Кисуцьке Нове Место 0 3366 174663 163942 2026-10-21T22:56:25Z Engelseziekte 2261 delete 174663 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Кісуцке Нове Место''' (по {{язык+sk|Okres Kysucké Nové Mesto}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 173,7 км² і 34 042 жытелїв ([[2009]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Кісуцке Нове Место, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] t53qtua1z7wedqv4jbj7dcnrl4m4x7q Окрес Ліптовскый Мікулаш 0 3367 174690 160521 2026-10-21T23:06:22Z Engelseziekte 2261 delete 174690 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Ліптовскый Мікулаш''' (по {{язык+sk|Okres Liptovský Mikuláš}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 1340,7 км² і 73 464 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ліптовскый Мікулаш, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] o5d14jwimzl44fc586l2a0xwr8mtui6 Окрес Мартін 0 3368 174726 160523 2026-10-21T23:18:14Z Engelseziekte 2261 delete 174726 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Мартін''' (по {{язык+sk|Okres Martin}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 736 км² і 98 015 жытелїв ([[1996]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Мартін, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] 7oo92sgbdh226qcgequ4nlwlh4kshsg Окрес Наместово 0 3369 174739 160526 2026-10-21T23:23:21Z Engelseziekte 2261 delete 174739 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Наместово''' (по {{язык+sk|Okres Námestovo}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 691 км² і 59 379 жытелїв ([[2009]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Наместово, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] lqmy1gujenzlsqwljdrt0cey38k5bz3 Окрес Ружомберок 0 3370 174847 166753 2026-10-22T08:18:09Z Engelseziekte 2261 delete 174847 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион|обывательство=56022 особы (2025)}} '''О́крес Ружомбе́рок''' (по {{язык+sk|Okres Ružomberok}}) — [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 647 км² і 57 392 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ружомберок, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] kt8dvy5y05wgw8he90d2ra2dzqgodak Окрес Тврдошін 0 3371 174812 160552 2026-10-21T23:50:39Z Engelseziekte 2261 delete 174812 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Тврдошін''' (по {{язык+sk|Okres Tvrdošín}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 479 км² і 34 123 жытелїв ([[1996]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Тврдошін, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] tjnzcui4a3kid97l7y72pesqesj1uti Окрес Турчаньскы Тепліцї 0 3372 174801 163944 2026-10-21T23:46:11Z Engelseziekte 2261 delete 174801 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Турчянскы Теплїці''' (по {{язык+sk|Okres Turčianske Teplice}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 393 км² і 16 832 жытелїв ([[1996]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Турчянскы Теплїці, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] nhxyv8mer33yaz2mjnloxr33tg5l6zt Окрес Чадця 0 3373 174782 163946 2026-10-21T23:40:49Z Engelseziekte 2261 delete 174782 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Чадца''' (по {{язык+sk|Čadca}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Жіліньскый край|Жіліньскім краю]]. Мать розлогу 761 км² і 92 651 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Чадца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Жіліньскый край]] oq8gsdzlrrwnhc2y9zym71l28lqe0fu Банскобыстріцькый край 0 3379 174554 160605 2026-10-21T22:16:19Z Engelseziekte 2261 delete 174554 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Адміністратівна єдиніця |назва = Банскобыстріцькый край |місцёва назва = {{lang-sk|Banskobystrický kraj}} |полога = Banskobystricky kraj in Slovakia.svg |зображіня = Symbol Španej doliny - panoramio.jpg |прапор = Banskobystricky vlajka.svg |ерб = Coat of Arms of Banská Bystrica Region.svg |країна = {{SVK}} |адміністратівный центер = [[Банска Бістріця]] |найвекшы міста = Банска Быстріця |входить = 13 окресів |хоснованя = [[24. юл]]а [[1996]] |урядный язык = |розлога = 9 454,44 |населїня = 617 777  |густота населїня = 65,34 |етнічны ґрупы = [[Словакы]], [[Мадяре]], [[Цыґане]], [[Чехы]] |вебова сторінка = {{URL|https://www.vucbb.sk/}} }} '''Банскобыстріцькый край''' (по {{язык+sk|Banskobystrický kraj}}) — єден з вісем [[Краї Словеньска|країв]] [[Словеньско|Словеньска]], котрый лежыть на югоцентралній части з центром у [[Банска Быстріця|Банскій Быстріцї]]. Мать розлогу 9 454,4 км² і 617 777 жытелів ([[2022]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Окресы == [[File:Banska okresy.png|right|thumb|300px|Окресы Банскобістріцького края]] * [[окрес Банска Бістріца]] (Okres Banská Bystrica) * [[окрес Банска Штявніца]] (Okres Banská Štiavnica) * [[окрес Брезно]] (Okres Brezno) * [[окрес Дєтва]] (Детва) (Okres Detva) * [[окрес Жарновіца]] (Okres Žarnovica) * [[окрес Жяр над Гроном]] (Okres Žiar nad Hronom) * [[окрес Зволен]] (Okres Zvolen) * [[окрес Крупіна]] (Okres Krupina) * [[окрес Лученєц]] (Лученец) (Okres Lučenec) * [[окрес Полтар]] (Okres Poltár) * [[окрес Ревуца]] (Okres Revúca) * [[окрес Рімавска Собота]] (Субота) (Okres Rimavská Sobota) * [[окрес Великый Кртіш]] (Okres Veľký Krtíš) == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Краї на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край|*]] {{Банскобістріцькый край}} o86h4rar8kz8xgo978eagg3ctk18gav Окрес Баньска Бістріця 0 3380 174552 163922 2026-10-21T22:15:14Z Engelseziekte 2261 delete 174552 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Окрес Банска Бістріца''' (по {{язык+sk|Okres Banská Bystrica}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 809,4 км² і 110 982 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Банска Бістріца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] 61tuhnpfomia9f49sn7xahwxyuzaypb Окрес Баньска Штявніця 0 3381 174553 163924 2026-10-21T22:15:20Z Engelseziekte 2261 delete 174553 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Окрес Банска Штявніца''' (по {{язык+sk|Okres Banská Štiavnica}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 292,3 км² і 16 794 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Банска Штявніца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] 3f3ly3jvtgfawmfkp3rgfqwqnvzi3aw Окрес Брезно 0 3382 174575 160495 2026-10-21T22:22:39Z Engelseziekte 2261 delete 174575 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Брезно''' (по {{язык+sk|Okres Brezno}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 1 265,2 км² і 64 397 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Брезно, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] lkkltyixn93ezrjaap5vs3lkpajb8ow Окрес Детва 0 3383 174643 163928 2026-10-21T22:50:20Z Engelseziekte 2261 delete 174643 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Дєтва''' (по {{язык+sk|Okres Detva}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 449,2 км² і 32 787 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Дьетва, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] s1t0f3k52kr05vjyj7wh4wvbktl5qny Окрес Жарновіця 0 3384 174648 163932 2026-10-21T22:50:46Z Engelseziekte 2261 delete 174648 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Жарновіца''' (по {{язык+sk|Okres Žarnovica}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 425,5 км² і 26 944 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Жарновіца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] 8zv5515qsmqsm8jtcky2eh9fmclvpvl Окрес Жяр над Гроном 0 3385 174652 160505 2026-10-21T22:51:06Z Engelseziekte 2261 delete 174652 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Жяр над Гроном''' (по {{язык+sk|Okres Žiar nad Hronom}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 517,6 км² і 47 800 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Жяр над Гроном, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] lbghoigaiotwbrzirl4rhdfneemn76p Окрес Зволен 0 3386 174657 160507 2026-10-21T22:54:34Z Engelseziekte 2261 delete 174657 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Зволен''' (по {{язык+sk|Okres Zvolen}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 759 км² і 67 594 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Зволен, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] aizl6u98jjuj9vzzo9gjq1j0tfo608q Окрес Крупіна 0 3387 174684 160516 2026-10-21T23:04:45Z Engelseziekte 2261 delete 174684 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Крупіна''' (по {{язык+sk|Okres Krupina}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 584,9 км² і 22 644 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Крупіна, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] 87z70gyuzilzv082cfcegb75n4d3kqm Окрес Лученєц 0 3388 174708 160520 2026-10-21T23:11:55Z Engelseziekte 2261 delete 174708 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Лученєц''' (по {{язык+sk|Okres Lučenec}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 825,6 км² і 73 047 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Лученєц, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] pkey8zjwhkbd76yzc1mg9aqoo39nw9j Окрес Полтар 0 3389 174832 160532 2026-10-22T08:13:30Z Engelseziekte 2261 delete 174832 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Slovakia_banskabystrica_poltar.png|міні|праворуч]] {{Регион}} '''Окрес Полтар''' (по {{язык+sk|Okres Poltár}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 476,1 км² і 22 626 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Полтар, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] 6ec21cbl8948h171d23jplazfhoael7 Окрес Ревуця 0 3390 174844 163930 2026-10-22T08:17:57Z Engelseziekte 2261 delete 174844 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Ревуца''' (по {{язык+sk|Okres Revúca}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 730,4 км² і 40 506 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ревуца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] cgteb07u3jzifuttgiuevz7o1zfgxoq Окрес Рімавска Собота 0 3391 174838 160541 2026-10-22T08:16:36Z Engelseziekte 2261 delete 174838 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Рімавска Собота''' (по {{язык+sk|Okres Rimavská Sobota}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 1 471,1 км² і 82 544 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Рімавска Собота, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] 0jq2741c3mqpwk33ygroc65nfb0k4co Окрес Великый Кртіш 0 3392 174593 160497 2026-10-21T22:30:22Z Engelseziekte 2261 delete 174593 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Великый Кртіш''' (по {{язык+sk|Okres Veľký Krtíš}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Банскобістріцькый край|Банскобістріцькім краю]]. Мать розлогу 842,2 км² і 46 003 жытелів ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Великый Кртіш, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Банскобістріцькый край]] ebdliuj6phk5ytdcdg84rpz12v47qwh Тренчаньскый край 0 3400 174802 163887 2026-10-21T23:46:15Z Engelseziekte 2261 delete 174802 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Тренчаньскый край''' ({{язык+sk|Trenčiansky kraj}}) є єден з вісем країв [[Словеньско|Словеньска]], котрый лежыть в северо-западній части з центром у [[Тренчін]]ї. Мать розлогу 4 501 км² і 609 828 жытелів ([[2008]]). Окресы Тренчіньского края: * [[окрес Бановце над Бебравов]] (Okres Bánovce nad Bebravou) * [[окрес Ілава]] (Okres Ilava) * [[окрес Міява]], Миява (Okres Myjava) * [[окрес Нове Место над Вагом]], Нове Місто над Вагом (Okres Nové Mesto nad Váhom) * [[окрес Партізаньске]] (Okres Partizánske) * [[окрес Поважска Бістріца]] (Okres Považská Bystrica) * [[окрес Прєвідза]] (Okres Prievidza) * [[окрес Пухов]] (Okres Púchov) * [[окрес Тренчін]] (Okres Trenčín) == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Тренчіньскый край}} mpghn6l9n2hth7syri0bwv3b2lppl6e Окрес Бановцї над Бебравов 0 3401 174551 163926 2026-10-21T22:15:05Z Engelseziekte 2261 delete 174551 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Окрес Бановце над Бебравов''' (по {{язык+sk|Okres Bánovce nad Bebravou}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 462 км² і 38 385 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Бановце над Бебравов, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] 7u2ro2iay47fm4cugfze6dqkvk13tm1 Окрес Ілава 0 3402 174549 160483 2026-10-21T22:14:54Z Engelseziekte 2261 delete 174549 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Окрес Ілава''' (по {{язык+sk|Okres Ilava}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 358 км² і 60 703 жытелів ([[2009]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ілава, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] o6e57veyjmbkzvjx80mnr8qr2kltyzj Окрес Миява 0 3403 174714 163962 2026-10-21T23:14:03Z Engelseziekte 2261 delete 174714 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Міява''' (по {{язык+sk|Okres Myjava}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 326 км² і 29 938 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Міява, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] t1zdhmm29snmc7rszj27rz4rtmqvtul Окрес Нове Место над Вагом 0 3404 174740 160527 2026-10-21T23:25:06Z Engelseziekte 2261 delete 174740 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Нове Место над Вагом''' (по {{язык+sk|Okres Nové Mesto nad Váhom}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 485 км² і 63 998 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Нове Место над Вагом, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] 9mq78dckx129qujw7zwojbqmtcisnky Окрес Партізаньске 0 3405 174753 160529 2026-10-21T23:28:58Z Engelseziekte 2261 delete 174753 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Партізаньске''' (по {{язык+sk|Okres Partizánske}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 301 км² і 48 353 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Партізаньске, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] dikkr4ox4iu8hngcf7b6kfbdc8832yi Окрес Поважска Бістріця 0 3420 174826 163966 2026-10-22T08:11:46Z Engelseziekte 2261 delete 174826 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Поважска Бістріца''' (по {{язык+sk|Okres Považská Bystrica}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 463 км² і 65 150 жытелів ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Поважска Бістріца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] ofn1y1j1ttmpi5tuabl43fubdqtyrt4 Окрес Прєвідза 0 3421 174833 160535 2026-10-22T08:14:44Z Engelseziekte 2261 delete 174833 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Прєвідза''' (по {{язык+sk|Okres Prievidza}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 960 км² і 140 441 жытелїв ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Прєвідза, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] am3uhhuvuoej1nhplqizv882itm7sac Окрес Пухов 0 3422 174836 160536 2026-10-22T08:14:57Z Engelseziekte 2261 delete 174836 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Пухов''' (по {{язык+sk|Okres Púchov}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 375 км² і 46 222 жытелїв ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Пухов, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] kw4z82qp1ij3rxjpm7x9qqt96t2v6iy Окрес Тренчін 0 3423 174803 160554 2026-10-21T23:46:24Z Engelseziekte 2261 delete 174803 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Тренчін''' (по {{язык+sk|Okres Trenčín}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Тренчіньскый край|Тренчіньскім краю]]. Мать розлогу 675 км² і 113 563 жытелїв ([[2001]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Тренчін, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Тренчіньскый край]] fb2gnwoutmqakrc7afnpgw1ipl3v6qo Окрес Златї Моравцї 0 3426 174662 163954 2026-10-21T22:54:53Z Engelseziekte 2261 delete 174662 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Злате Моравце''' (по {{язык+sk|Okres Zlaté Moravce}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 521,2 км² і 42 955 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Злате Моравце, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] 74gbhffdaom0hjw9vu3u7avxczjl4p8 Окрес Комарно 0 3427 174672 160510 2026-10-21T23:00:11Z Engelseziekte 2261 delete 174672 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Комарно''' (по {{язык+sk|Okres Komárno}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 1 100,3 км² і 106 876 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Комарно, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] 7gxskm253wvs4o1n1t250eb2um0f1zy Окрес Левіцї 0 3428 174696 163956 2026-10-21T23:08:45Z Engelseziekte 2261 delete 174696 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Левіце''' (по {{язык+sk|Okres Levice}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 1 551,1 км² і 118 343 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Левіце, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] dzxatjcqrr6cpq3klke1k054wzsly7d Окрес Нїтра 0 3429 174738 160528 2026-10-21T23:23:17Z Engelseziekte 2261 delete 174738 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Вецезначность|Нѣтра (вызнамы)}} {{Регион}} '''Окрес Нїтра''' (по {{язык+sk|Okres Nitra}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 870,7 км² і 163 802 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Нїтра, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] 1v9s0q8nvv01y4z52bc72pbzxxew7k5 Окрес Шаля 0 3430 174780 160558 2026-10-21T23:38:51Z Engelseziekte 2261 delete 174780 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Шаля''' (по {{язык+sk|Okres Šaľa}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 355,9 км² і 54 095 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Шаля, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] 75oinkuzv2bk2e1y2c4vmb99u05emhz Тырнавскый край 0 3441 174800 163891 2026-10-21T23:46:08Z Engelseziekte 2261 delete 174800 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Тырнавскый край''' ({{язык+sk|Trnavský kraj}}) є єден з вісем країв [[Словеньско|Словеньска]], котрый лежыть в юго-западній части з центром у [[Тырнава|Тырнаві]]. Мать розлогу 4 158 км² і 561 525 жытелїв ([[2009]]). {{Регион}} Окресы Трнавского края: * [[окрес Дунайска Стреда]] (Okres Dunajská Streda) * [[окрес Глоговець]] (Okres Hlohovec) * [[окрес Ґаланта]] (Okres Galanta) * [[окрес Пєщаны]] (Okres Piešťany) * [[окрес Сеніця]] (Okres Senica) * [[окрес Скаліця]] (Okres Skalica) * [[окрес Тырнава]] (Okres Trnava) == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Тырнавскый край}} ldrr718n5s680m86yeinbk0j7r8ws3y Братїславскый край 0 3442 174574 160614 2026-10-21T22:22:35Z Engelseziekte 2261 delete 174574 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Адміністратівна єдиніця |назва = Братїславскый край |місцёва назва = {{lang-sk|Bratislavský kraj}} |полога = Bratislavsky kraj in Slovakia.svg |зображіня = Bratislava Panorama R01.jpg |прапор = Bratislavsky vlajka.svg |ерб = Coat of Arms of Bratislava Region.svg |країна = {{SVK}} |адміністратівный центер = [[Братїслава]] |найвекшы міста = Братїслава |входить = 8 окресів |хоснованя = [[24. юл]]а [[1996]] |урядный язык = |розлога = 2 052,6 |населїня = 732 757 |густота населїня = 356,99 |етнічны ґрупы = [[Словакы]], [[Мадяре]], [[Чехы]] |вебова сторінка = {{URL|https://bratislavskykraj.sk/}} }} '''Братїславскый край''' ({{язык+sk|Bratislavský kraj}}) — є єден з вісем [[Краї Словеньска|країв]] [[Словеньско|Словеньска]], котрый лежыть в юго-западній части з центром у [[Братїслава|Братїславі]]. Мать розлогу 2 052,6 км² і 732 757 жытелїв ([[2023]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Окресы == [[File:Bratislava okresy.png|right|thumb|300px|Окресы Братїславского края]] * [[окрес Братїслава I]] (Okres Bratislava I) * [[окрес Братїслава II]] (Okres Bratislava II) * [[окрес Братїслава III]] (Okres Bratislava III) * [[окрес Братїслава IV]] (Okres Bratislava IV) * [[окрес Братїслава V]] (Okres Bratislava V) * [[окрес Малацкы]], Малацкі (Okres Malacky) * [[окрес Пезінок]], Пезинок (Okres Pezinok) * [[окрес Сенєц]] (Okres Senec) == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Краї на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край|*]] {{Братїславскый край}} jeu4sh804todmoryicfprozcyu3xx1e Окрес Братїслава I 0 3443 174569 160490 2026-10-21T22:22:15Z Engelseziekte 2261 delete 174569 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Братїслава I''' (по {{язык+sk|Okres Bratislava I}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 9,6 км² і 46 080 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Братїслава I, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] dvclodnrsf8zl6d5btw6avu8odsz2kf Окрес Братїслава II 0 3444 174570 160491 2026-10-21T22:22:19Z Engelseziekte 2261 delete 174570 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Братїслава II''' (по {{язык+sk|Okres Bratislava II}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 92,5 км² і 125 179 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Братїслава II, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] 525seo71a542uf253r1bwzkejkrsfmv Баня (окрес Стропков) 0 3465 174556 171717 2026-10-21T22:17:51Z Engelseziekte 2261 delete 174556 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Bana.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 250 |Розлога = |Чісло жытелїв = 192 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527114 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Baňa 47<br />091 01 Стропков |Website = |Імейл = |Телефон = +421 54 742 27 09 |Факс = |Староста = Франтїшек Шланґ<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Шланґ}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Баня''' (по {{язык+sk|Baňa}}) є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} 62iwx27tcywzh4d4irmw08n8xnxmg50 Тісінець 0 3469 174816 174167 2026-10-21T23:50:54Z Engelseziekte 2261 delete 174816 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Tisinec.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 14' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 38' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 195 |Розлога = 3758 |Чісло жытелїв = 428 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 114/km |Перша писемна змінка = 1379 |Код = 527912 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Качмар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Качмар}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Тісінець''' (по {{язык+sk|Tisinec}} ) є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} iyhmsyxk3lw64ebvqa04dg292n6w6w9 Тураны над Ондавов 0 3471 174805 174149 2026-10-21T23:48:52Z Engelseziekte 2261 delete 174805 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Turany_nad_Ondavou.jpg |Попис образка = Погляд на Тураны над Ондавов |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 402 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1567 |Код = 527939 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 090 33 |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Turany nad Ondavou 100, 09033 Turany nad Ondavou |Website = |Імейл = obecturany@zoznam.sk |Телефон = +421 54 749 12 11 |Факс = |Староста = Вєра Пунджакова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Вєра Пунджакова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Тураны над Ондавов''' (по {{язык+sk|Turany nad Ondavou}} ) є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} 4sddfdj9ks30cyx1c4e907h9zj2g66i Шандал 0 3472 174537 160342 2026-10-21T22:09:55Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174537 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Sandal2.jpg |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стропков|Стропков]] |Реґіон = Пряшівскый край |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 260 m |Розлога = 10,89 |Чісло жытелїв = 300 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1391 |Код = 527866 |ЕЧВ = SP |ПСЧ = 091 01 (пошта [[Стропков]]) |Передвольба = 054 |Адреса = Šandal č. 15 |Website = |Імейл = obecsandal@pobox.sk |Телефон = 054/7422308 |Факс = |Староста = Ян Сливка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Сливка}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Шандал''' (по {{язык+sk|Šandal}} ) є [[село]] в [[окрес Стропков|окресї Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стропков}} j9qs1chp0kehypgqlryhvj5g1pay91h Велика Лїсна 0 3473 174591 171856 2026-10-21T22:30:13Z Engelseziekte 2261 delete 174591 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Velka Lesna Border Sign.JPG |Попис образка = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = Spišský |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 605 |Розлога = |Чісло жытелїв = 494 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1278 |Код = 527068 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 34 |Передвольба = 052 |Адреса = Obecný úrad Veľká Lesná 58, 065 34, Veľká Lesná |Website = |Імейл = |Телефон = +421 (0)52/428 42 93 |Факс = +421 (0)52/428 42 93 |Староста = Ян Міхна<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Міхна}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Велика Лїсна''' (по {{язык+sk|Veľká Lesná}}) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Стара Любовня}} f4y3l6t3ptenpc4pp8galm1x22vs08g Вышнї Ружбахы 0 3475 174607 160279 2026-10-21T22:35:30Z Engelseziekte 2261 delete 174607 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Vyšne Ružbachy a2.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Замаґуря]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1296 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 527092 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 02 (пошта [[Ружбахы - купелї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Дудьяк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Дудьяк}}</ref> |Політічна партія = NEKA |}} '''Вышнї Ружбахы''' (по {{язык+sk|Vyšné Ružbachy}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} k4tmed99cjfbg4fbri0nbouavnlgrwo Галиґівцї 0 3482 174613 168334 2026-10-21T22:39:14Z Engelseziekte 2261 delete 174613 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 21' 33<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 26' 50<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 506 |Розлога = 11,384863 |Чісло жытелїв = 683 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 60 |Перша писемна змінка = 1338 |Код = 526711 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 34 (пошта [[Велика Лїсна]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мілан Волчек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Волчек}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Галіґівцї''' (по {{язык+sk|Haligovce}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} 5voydqfj903y182aw9adkofhide5huj Гнїздне 0 3483 174624 160290 2026-10-21T22:40:55Z Engelseziekte 2261 delete 174624 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Hniezdne kirche.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш (реґіон)|Спіш]] |Северна шырка = 49° 18' |Выходна довжка = 20° 38' |Надморьска вышка = 539 |Розлога = 17,98 |Чісло жытелїв = 1397 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 78 |Перша писемна змінка = 1286 |Код = 526720 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 01 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Hniezdne č. 1 |Website = |Імейл = |Телефон = 432 30 36 |Факс = 432 17 120 |Староста = Ing. Віктор Селеп<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Віктор Селеп}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Гнїздне''' (по {{язык+sk|Hniezdne}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} pw5w103su8e2l9s60r07sdyoiy9uv2e Хмельніця 0 3485 174791 160341 2026-10-21T23:43:30Z Engelseziekte 2261 delete 174791 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 18' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 44' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 528 |Розлога = 12.64 km² |Чісло жытелїв = 918 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 72,63 ob/km² |Перша писемна змінка = |Код = 526754 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 064 01 (пошта [[Стара Любовня]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Chmeľnica<br /> číslo 103<br /> 06401 Стара Любовня<br /> |Website = www.chmelnica.ocu.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Штефан Шімскый<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Штефан Шімскый}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Хмельніця''' (по {{язык+sk|Chmeľnica}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} p4yb17729dd9ohdd9peb3iyumi9g19y Колачков 0 3486 174673 160302 2026-10-21T23:00:13Z Engelseziekte 2261 delete 174673 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш (реґіон)|Спіш]] |Северна шырка = 49° 16' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 37' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 758 |Розлога = 8,67 |Чісло жытелїв = 1043 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 120 |Перша писемна змінка = [[1312]] |Код = 526797 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 11 (пошта [[Нова Любовня]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Kolačkov 30 |Website = |Імейл = |Телефон = 432 20 33 |Факс = 436 31 31 |Староста = Ян Горанскый<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Горанскый}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Колачков''' (по {{язык+sk|Kolačkov}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} l3f9fr1vmd54bh9l8y8kbtjhog9q64y Лацкова 0 3487 174695 160308 2026-10-21T23:08:39Z Engelseziekte 2261 delete 174695 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 172 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1408 |Код = 526827 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 01 (пошта [[Гнїздне]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Марек Ґаллік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марек Ґаллік}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Лацкова''' (по {{язык+sk|Lacková}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} fo58bkdqrx4uuxoq1hw6az7e9k0yu4j Ломнічка (окрес Стара Любовня) 0 3488 174703 160310 2026-10-21T23:10:34Z Engelseziekte 2261 delete 174703 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1797 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 526860 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 03 (пошта [[Подолинець]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 0917564588 |Факс = |Староста = Маря Орачкова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маря Орачкова}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Ломнічка''' (по {{язык+sk|Lomnička}}) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} tc29alv278h79mtgdn9h3gfroszgnbi Люботин 0 3489 174712 160312 2026-10-21T23:13:55Z Engelseziekte 2261 delete 174712 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Dom_nadeje_Lubotin_01.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 15' 42<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 52' 38<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 492 |Розлога = 10 845 |Чісло жытелїв = 1353 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = 125 |Перша писемна змінка = r.1330 |Код = 526878 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 41 |Передвольба = 052 |Адреса = Na rovni 302/12 |Website = www.lubotin.sk |Імейл = obeclubotin@stonline.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Гавріла<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Гавріла}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Люботин''' (по {{язык+sk|Ľubotín}}) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} l64r0lpx3tsdp2li8raea8dvcod7pqs Нижнї Ружбахы 0 3491 174743 160318 2026-10-21T23:25:19Z Engelseziekte 2261 delete 174743 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш (реґіон)|Спіш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 555 |Розлога = 9,794130 |Чісло жытелїв = 639 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 65 |Перша писемна змінка = |Код = 526916 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 02 (пошта [[Ружбахы - купелї]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad<br />Nižné Ružbachy 135<br />065 02 Nižné Ružbachy |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Mgr. Йозеф Абрагамовскый<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mgr. Йозеф Абрагамовскый}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Нижнї Ружбахы''' (по {{язык+sk|Nižné Ružbachy}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} l6ml7uwjcg0cnmbtt3msllmkq947o20 Нова Любовня 0 3492 174742 160319 2026-10-21T23:25:15Z Engelseziekte 2261 delete 174742 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg| |URL пологы = Map slovakia stara lubovna.png| |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 16' 16<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 40' 53<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 562 |Розлога = 14,433 049 |Чісло жытелїв = 2738 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 190 |Перша писемна змінка = [[1308]] |Код = 526924 |ЕЧВ = |ПСЧ = 065 11 |Передвольба =052 |Адреса = Nová Ľubovňa 102 06511 Nová Ľubovňa |Website = www.novalubovna.sk |Імейл = обец@novalubovna.sk |Телефон = 052 / 42 83 431 |Факс = 052 / 42 83 433 |Староста = Станїслав Турлік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Турлік}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Нова Любовня''' (по {{язык+sk|Nová Ľubovňa}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} 02ytomoyjr2zmt94ktv6vhl6j3qdhh1 Плавеч (окрес Стара Любовня) 0 3493 174824 160323 2026-10-22T08:11:37Z Engelseziekte 2261 delete 174824 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Map slovakia stara lubovna.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Образок = Plavec_-_Photo_01.jpg |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 15' 27.8<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 50' 50.58<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 488 |Розлога = 18 |Чісло жытелїв = 1920 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 109 |Перша писемна змінка = |Код = 526959 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 44 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad Hviezdoslavova 101/4 065 44 Plaveč |Website = www.plavec.sk |Імейл = ocuplavec@stonline.sk |Телефон = 052/4921783, 052/4284851 |Факс = 052/4921711 |Староста = Штефан Мурцко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Штефан Мурцко}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Плавеч''' (по {{язык+sk|Plaveč}}) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} tg7ca101ygkq5ij45f36jkwym8xrg8p Плавніця 0 3494 174825 160324 2026-10-22T08:11:40Z Engelseziekte 2261 delete 174825 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Plavnica (kostol 1).jpg |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Map slovakia stara lubovna.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = Замаґуря |Северна шырка = 49° 16' 28<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 46' 50<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 530 |Розлога = 19,5 |Чісло жытелїв = 1619 |Статус ку = 31.08.2010 |Густота жытельства = 79 |Перша писемна змінка = [[1325]] |Код = 526967 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 45 |Передвольба = 052 |Адреса = Obecný úrad Plavnica 121 |Website = www.обецplavnica.sk |Імейл = obec@обецplavnica.sk |Телефон = 052/428 38 81 |Факс = 052/428 38 82 |Староста = Растіслав Ґріх<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Растіслав Ґріх}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[КДГ]], [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Плавніця''' (по {{язык+sk|Plavnica}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} 41cxvinnndzrip5eh998n9phua13zpt Форбасы 0 3496 174797 160339 2026-10-21T23:44:51Z Engelseziekte 2261 delete 174797 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Стара Любовня|Стара Любовня]] |Реґіон = Спішský |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 540 |Розлога = 4,443 |Чісло жытелїв = 387 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 87 |Перша писемна змінка = [[1311]] |Код = 526690 |ЕЧВ = SL |ПСЧ = 065 01 (пошта [[Гнїздне]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Forbasy 40 |Website = |Імейл = ouforbasy@stonline.sk |Телефон = 432 34 55 |Факс = |Староста = Ing. Юліюс Віростек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Юліюс Віростек}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Форбасы''' (по {{язык+sk|Forbasy}} ) є [[село]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Стара Любовня}} {{Стыржень}} oldr0fho0rcj1mn60kdk0b7v3hb7fdb Брезов 0 3504 174577 160268 2026-10-21T22:24:59Z Engelseziekte 2261 delete 174577 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Brezov Village (Slovakia).jpg |Попис образка = Obec Brezov |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 08' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 29' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 190 |Розлога = 6,89 |Чісло жытелїв = 410 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = 63 |Перша писемна змінка = [[1335]] |Код = 519081 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 087 01 (пошта [[Ґіралтївцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Brezov 21 |Website = |Імейл =obecbrezov@stonline.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Юрай Горват<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Юрай Горват}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Брезов''' (по {{язык+sk|Brezov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} q06gdpy090ksy8a06c7w7zasv1v2pvl Буцлованы 0 3505 174582 160271 2026-10-21T22:25:18Z Engelseziekte 2261 delete 174582 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 245 |Розлога = 4,10 |Чісло жытелїв = 240 |Статус ку = 31.12.2007 |Густота жытельства = 56 |Перша писемна змінка = [[1345]] |Код = 519103 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 43 |Передвольба = 0 45 |Адреса = Buclovany 19 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Mілан Рой<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mілан Рой}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Буцлованы''' (по {{язык+sk|Buclovany}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 62wxyf8i1plkf16pkc9sedsjryxdlob Дубинне 0 3506 174639 168342 2026-10-21T22:48:07Z Engelseziekte 2261 delete 174639 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Map slovakia dubinne.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 216 |Розлога = 7,07 |Чісло жытелїв = 328 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 46 |Перша писемна змінка = [[1327]] |Код = 519138 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 12 (пошта [[Куріма]]) |Передвольба = 0 45 |Адреса = Dubinné 9, 086 12 Kurima |Website = www.dubinne.sk |Імейл = obecdubinne@stonline.sk |Телефон = +421 54 739 13 87 |Факс = |Староста = Ing. Віктор Гвіщ<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Віктор Гвіщ}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Дубінне''' (по {{язык+sk|Dubinné}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 6uboy50caws7pg1hqtrecryczpx1tjt Фрічковцї 0 3507 174795 160340 2026-10-21T23:44:42Z Engelseziekte 2261 delete 174795 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Church Ruzencovej p. Marie-Frickovce(Slovakia).jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 12' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 14' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 450 |Розлога = 13,00 |Чісло жытелїв = 690 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 53 |Перша писемна змінка = [[1427]] |Код = 519162 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 42 (пошта [[Гертнік]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Fričkovce 103 |Website = www.obecfrickovce.szm.sk |Імейл = obecfrickovce@szm.sk |Телефон = 054/479 11 25 |Факс = 054/488 21 26 |Староста = Матєй Страка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Матєй Страка}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Фрічковцї''' (по {{язык+sk|Fričkovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} kmgcqcpg5t5tbwl5f7qgk0gyz42qw7k Ганковцї (окрес Бардеёв) 0 3508 174615 160286 2026-10-21T22:39:21Z Engelseziekte 2261 delete 174615 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = Horný Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 182 |Розлога = |Чісло жытелїв = 420 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1377]] |Код = 520195 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 46 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Hankovce 1 |Website = www.hankovce.sk |Імейл = hankovce@hankovce.sk |Телефон = 054 / 7393234 |Факс = |Староста = Ян Ґреґа-Якуб<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Ґреґа-Якуб}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Ганковцї''' (по {{язык+sk|Hankovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 0hg78igl30xrw8xuhj9p4rnicsf9ebo Гаргай 0 3509 174617 160288 2026-10-21T22:39:28Z Engelseziekte 2261 delete 174617 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 200 |Розлога = 4,43 |Чісло жытелїв = 250 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 56 |Перша писемна змінка = [[1441]] |Код = 519219 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 45 (пошта [[Маргань]]) |Передвольба = 0 45 |Адреса = Harhaj 35 |Website = www.obec-harhaj.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Анна Угрінова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Анна Угрінова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]], [[Сас]] |}} '''Гаргай''' (по {{язык+sk|Harhaj}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} i4c9g2z1uqme0sxft5rqfm9da2def7d Гажлин 0 3510 174611 168330 2026-10-21T22:39:06Z Engelseziekte 2261 delete 174611 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Pohlad na kostol.JPG |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 270 |Розлога = 20,99 |Чісло жытелїв = 1191 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 57 |Перша писемна змінка = [[1414]] |Код = 519227 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 14 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Hažlín 200 |Website = obechazlin.sk/ |Імейл = obechazlin@pobox, starosta.a@post |Телефон = 054/476 73 03, 488 40 33 |Факс = 054/476 73 03 |Староста = Ing. Франтїшек Олаг<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Франтїшек Олаг}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Гажлін''' (по {{язык+sk|Hažlín}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 589giszmllt6eypv6nktxvse9p2b2ph Гервартов 0 3511 174620 160289 2026-10-21T22:40:38Z Engelseziekte 2261 delete 174620 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Hervartov dreveny kostelik Slovakia 3834.JPG |Попис образка = Деревяный храм в '''Гервартові''' |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49°15'2.03"S <nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21°12'51.09"V <nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 450 |Розлога = 987 |Чісло жытелїв = 507 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = [[1406]] |Код = 519243 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 22 (пошта [[Клюшов]]) |Передвольба = 0 45 |Адреса = Hervartov 84 |Website = www.hervartov.sk |Староста = Мірослав Мацканіч<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мірослав Мацканіч}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Гервартов''' (по {{язык+sk|Hervartov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 53z1js6gimq6lz6dhfcqroq07to5fzq Грабовець 0 3512 174628 160291 2026-10-21T22:43:38Z Engelseziekte 2261 delete 174628 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 16' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 22' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 230 |Розлога = 7,76 |Чісло жытелїв = 502 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 65 |Перша писемна змінка = [[1338]] |Код = 519251 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 11 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Hrabovec 104 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Владислав Юскув<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владислав Юскув}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Грабовець''' (по {{язык+sk|Hrabovec}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} mmq67x93w475cd22d83ge82jgr8sawk Яновцї 0 3513 174765 160344 2026-10-21T23:35:27Z Engelseziekte 2261 delete 174765 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 370 |Розлога = 5,54 |Чісло жытелїв = 419 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 76 |Перша писемна змінка = [[1261]] |Код = 519294 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 41 (пошта [[Раславіцї]]) |Передвольба = 0 45 |Адреса = Janovce 62 |Website = www.janovce.obce.info |Староста = Любомір Кундрат<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Любомір Кундрат}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Яновцї''' (по {{язык+sk|Janovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшовскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словенска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} stwmb3s7d90fvj3cvsp1fo0s88ocrbd Клюшов 0 3514 174667 160300 2026-10-21T22:58:24Z Engelseziekte 2261 delete 174667 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 317 |Розлога = 15,93 |Чісло жытелїв = 1033 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 65 |Перша писемна змінка = [[1332]] |Код = 519324 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 22 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Kľušov 175 |Website = www.klusov.sk/ |Імейл = ocuklusov@gmail.com |Телефон = 054/472 34 54 |Факс = 054/472 34 54 |Староста = Йозеф Валко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Валко}}</ref> |Політічна партія = Сас |}} '''Клюшов''' (по {{язык+sk|Kľušov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} ochpeplp0avmmemxkr3rftlezo4zjen Кобылы (окрес Бардеёв) 0 3515 174668 160301 2026-10-21T22:58:28Z Engelseziekte 2261 delete 174668 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = Horný Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 370 |Розлога = 12,46 |Чісло жытелїв = 845 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 68 |Перша писемна змінка = [[1277]] |Код = 519341 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 22 (пошта [[Клюшов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Kobyly 57 |Website = www.kobyly.ocu.sk/ |Імейл = obeckobyly@stonline.sk |Телефон = 054/479 11 82 |Факс = |Староста = Ing. Йозеф Щолтіс<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Щолтіс}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Кобылы''' (по {{язык+sk|Kobyly}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} rcsbj7hp3129t6uuc1k2rl9ekkyhlj5 Кохановцї (окрес Бардеёв) 0 3516 174669 160304 2026-10-21T22:59:59Z Engelseziekte 2261 delete 174669 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 240 |Розлога = 5,56 |Чісло жытелїв = 260 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = 134 |Перша писемна змінка = [[1377]] |Код = 520373 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 46 (пошта [[Ганківцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Kochanovce 46 |Website = www.kochanovce.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Маріян Міхалов<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Маріян Міхалов}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[Сас]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Кохановцї''' (по {{язык+sk|Kochanovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} kailc3ax34sxtl37g0id7a0a2o823ix Комаров (окрес Бардеёв) 0 3517 174671 171503 2026-10-21T23:00:06Z Engelseziekte 2261 delete 174671 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Komarov-intravilan.JPG |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = Horný Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 240 |Розлога = 7,99 |Чісло жытелїв = 408 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519367 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 11 (пошта [[Грабовець]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Komárov 55<br />086 11 Hrabovec |Website = |Імейл = обецkomarov@stonline.sk |Телефон = 479 72 47 |Факс = 479 72 47 |Староста = Франтїшек Мігаль<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Мігаль}}</ref> |Політічна партія = Сас |}} '''Комаров''' (по {{язык+sk|Komárov}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 4lkiahxembkazipda7xoymu4agct1b9 Копрівніця (окрес Бардеёв) 0 3518 174670 161817 2026-10-21T23:00:03Z Engelseziekte 2261 delete 174670 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 09' 27<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 23' 46<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 223 |Розлога = 14,16 |Чісло жытелїв = 663 |Статус ку = 31.12.2024 |Густота жытельства = 46,82 |Перша писемна змінка = [[1283]] |Код = 519375 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 43 (пошта Копрівніця) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Koprivnica 126 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Петер Крупа<ref>{{Список старостів і пріматорів|2023-09}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Копрі́вніця''' ({{язык+sk|Koprivnica}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Етніціта == == Реліґія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} jxvwr2j35bz8hcwwc5zvlfpw5vb43pn Кучін (окрес Бардеёв) 0 3519 174687 160306 2026-10-21T23:04:56Z Engelseziekte 2261 delete 174687 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = Бардеёв |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 12' 32<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 27' 19<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 124 |Розлога = 6,79 |Чісло жытелїв = 319 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 47 |Перша писемна змінка = [[1315]] |Код = 519430 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 12 (пошта [[Куріма]]) |Передвольба = 054 |Адреса = Kučín 57 |Website = www.kucin.ocu.sk |Староста = Вінцент Брезніцкый<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Вінцент Брезніцкый}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Кучін''' (по {{язык+sk|Kučín}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} mxj6x0y8xdslx7ny54xajnt1f4m0em9 Куріма (окрес Бардеёв) 0 3520 174686 160305 2026-10-21T23:04:52Z Engelseziekte 2261 delete 174686 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 13' 37<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 27' 15<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 214 |Розлога = 15,89 |Чісло жытелїв = 1072 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 67 |Перша писемна змінка = [[1270]] |Код = 519456 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 12 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Klepár 1 |Website = kurima.eu |Імейл = oukurima@stonline.sk |Телефон = 054/739 11 31,739 13 24 |Факс = 054/739 13 24 |Староста = Ing. Ян Бартош<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Ян Бартош}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Куріма''' (по {{язык+sk|Kurima}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшiвскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} khtv4gqqh1eq9ssq5h8biheyfmm6fos Курів 0 3521 174683 161923 2026-10-21T23:04:08Z Engelseziekte 2261 174683 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 20' 31<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 07' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 400 |Розлога = 5,66 |Чісло жытелїв = 559 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 99 |Перша писемна змінка = [[1332]] |Код = 519464 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 04 (пошта [[Кружлёв]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Obecný úrad Kurov 39<br />086 04 Kružlov |Website = www.kurov.sk |Імейл = obec.kurov@stonline.sk |Телефон = |Факс = 479 51 94 |Староста = Маря Шпіркова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маря Шпіркова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Курів''' (по {{язык+sk|Kurov}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://web.archive.org/web/20201008015433/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>: *[[Русины]] - 107 (18,1%) *[[Словаци]] - 457 (77,5%) *[[Українцї]] - 11 (1,9%) *[[Ромы]] - 6 *Нестановлены - 9 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 187 жытелїв (31,7%)<ref>[https://web.archive.org/web/20201026101340/https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-26.</ref>. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Микола Мушинка]] (род. 1936) — фолклоріста, українознавець. == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} suzognps7mfkqeeoph8zczjwdcj9e6a Ленартів 0 3523 174699 168422 2026-10-21T23:08:59Z Engelseziekte 2261 delete 174699 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 475 |Розлога = 14,74 |Чісло жытелїв = 984 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 67 |Перша писемна змінка = [[1427]] |Код = 519481 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 06 (пошта [[Мальцов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Lenartov 37 |Website = www.lenartov.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Яйко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Яйк}}</ref> |Політічна партія = [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Ленартов''' (по {{язык+sk|Lenartov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 4o3nzhzcszdhkvo6056nfruetpmum06 Лопухов 0 3524 174704 160311 2026-10-21T23:10:37Z Engelseziekte 2261 delete 174704 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 275 |Розлога = 8,40 |Чісло жытелїв = 321 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 38 |Перша писемна змінка = [[1345]] |Код = 519529 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 41 (пошта [[Раславіцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Lopuchov 85 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Франтїшек Палко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Франтїшек Палко}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Лопухов''' (по {{язык+sk|Lopúchov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} aml6i6c8x9vcjyor7eyz9a7fipro5ia Маргань 0 3525 174725 160314 2026-10-21T23:18:10Z Engelseziekte 2261 delete 174725 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Marhan.jpg |Попис образка = Маргань- погляд із западу |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 195 |Розлога = 24,62 |Чісло жытелїв = 938 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 38 |Перша писемна змінка = [[1277]] |Код = 519588 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 45 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Marhaň 36 |Website = |Імейл = |Телефон = 054/739 32 22 |Факс = 054/739 32 22 |Староста = Йозеф Кузъяк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Кузъяк}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Маргань''' (по {{язык+sk|Marhaň}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 61fnv5jq2990g3ntacotcmrabz0o3mv Мокролуг 0 3526 174734 160315 2026-10-21T23:23:02Z Engelseziekte 2261 delete 174734 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 324 |Розлога = 7,95 |Чісло жытелїв = 714 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 90 |Перша писемна змінка = [[1277]] |Код = 519618 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 01 (пошта [[Рокитов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Mokroluh 135 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Павол Петріч<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Павол Петріч}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Мокролуг''' (по {{язык+sk|Mokroluh}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 8hkgd18621z6suap5x9dr6gafs4hk1g Нємцовцї (окрес Бардеёв) 0 3527 174736 160320 2026-10-21T23:23:09Z Engelseziekte 2261 delete 174736 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 210 |Розлога = 3,46 |Чісло жытелїв = 261 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 75 |Перша писемна змінка = [[1320]] |Код = 519626 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 086 12 (пошта [[Куріма]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = |Website = www.nemcovce.sk |Імейл = nemcovce@post.sk |Телефон = 054/739 12 22 |Факс = 054/739 12 22 |Староста = Ян Паля<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Паля}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Нємцовцї''' (по {{язык+sk|Nemcovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} k9mk3lnz58i36biy0uk76z9k91opze8 Ольшавцї 0 3529 174748 160321 2026-10-21T23:27:28Z Engelseziekte 2261 delete 174748 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 240 |Розлога = 5,05 |Чісло жытелїв = 166 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 33 |Перша писемна змінка = [[1383]] |Код = 519677 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 46 (пошта [[Ганковцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Oľšavce 9 |Website = |Імейл = |Телефон = 054/739 32 40 |Факс = |Староста = Славомір Гавір<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Славомір Гавір}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Ольшавцї''' (по {{язык+sk|Oľšavce}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} mk4xy1m3216y95vi6k9qogpfosf0veg Осіков 0 3530 174745 160322 2026-10-21T23:27:15Z Engelseziekte 2261 delete 174745 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 10.500' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 15.800' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 370 |Розлога = 13,80 |Чісло жытелїв = 920 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 67 |Перша писемна змінка = [[1296]] |Код = 519707 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 42 (пошта [[Гертнік]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Osikov 57 |Website = |Імейл = obecosikov@stonline.sk |Телефон = 054/479 11 14 |Факс = 054/488 43 62 |Староста = Станїслав Бірош<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Бірош}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Осіков''' (по {{язык+sk|Osikov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} mqxkzhvai695u07u3di1h9i4owjcpl0 Поляковцї 0 3531 174831 160325 2026-10-22T08:13:26Z Engelseziekte 2261 delete 174831 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 225 |Розлога = 7,53 |Чісло жытелїв = 372 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 49 |Перша писемна змінка = [[1414]] |Код = 519723 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 11 (пошта [[Грабовець]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Poliakovce 20 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ярослав Твардзік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ярослав Твардзік}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Поляковцї''' (по {{язык+sk|Poliakovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} jhnru7bqqrvsbclblyaucc0gds435mu Раславіцї 0 3533 174843 160328 2026-10-22T08:16:56Z Engelseziekte 2261 delete 174843 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 09.000' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 021° 19.000' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 310 |Розлога = 16,48 |Чісло жытелїв = 2628 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = 159 |Перша писемна змінка = [[1241]] |Код = 519936 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 41 |Передвольба = 0 54 |Адреса = Hlavná 154 |Website = www.raslavice.sk |Імейл = obec@raslavice.sk |Телефон = 054/479 22 22 |Факс = 054/479 22 22 |Староста = Ing. Антон Ламанец<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Антон Ламанец}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Раславіцї''' (по {{язык+sk|Raslavice}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} m4bfekw7shurlmwihpophltzwpmz7ob Ріхвалд 0 3534 174839 169557 2026-10-22T08:16:40Z Engelseziekte 2261 delete 174839 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Не поплетьте|текст=[[Рыхвалд|Рыхвалдом]], селом у Польску}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Richvald Village 2 (Slovakia).jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 17' |Выходна довжка = 21° 11' |Надморьска вышка = 375 |Розлога = 21,88 |Чісло жытелїв = 983 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 45 |Перша писемна змінка = [[1325]] |Код = 519766 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 085 01 (пошта [[Бардеёв]] 1) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Richvald 179 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Анна Фольтова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Анна Фольтова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[HZD]] |}} '''Ріхвалд''' (по {{язык+sk|Richvald}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 52ydvrnom8yxui0tou1b8uuxse1hma1 Рокытів коло Бардеёва 0 3535 174849 168394 2026-10-22T08:18:59Z Engelseziekte 2261 delete 174849 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 310 |Розлога = 5,13 |Чісло жытелїв = 533 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 104 |Перша писемна змінка = [[1414]] |Код = 519774 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 01 |Передвольба = 054 |Адреса = Rokytov 115 |Website = www.rokytov.ocu.sk/ |Імейл = |Телефон = 054/472 26 46 |Факс = |Староста = Любомір Панґрац-Пітер<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Любомір Панґрац-Пітер}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Рокитов''' (по {{язык+sk|Rokytov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 681gmc27tslrwcn9fxx7q6v442pofd9 Смілно 0 3536 174866 160332 2026-10-22T08:26:29Z Engelseziekte 2261 delete 174866 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Obec Smilno.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 425 |Розлога = 13,80 |Чісло жытелїв = 713 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 52 |Перша писемна змінка = [[1250]] |Код = 519782 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 33 (пошта [[Зборов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Smilno 194 |Website = |Імейл = obecsmilno@stonline.sk |Телефон = 054/479 82 02,488 41 41 |Факс = 054/479 82 02 |Староста = Мірослав Петруш<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мірослав Петруш}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Смілно''' (по {{язык+sk|Smilno}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} d30b5izajcubgjv4p9l2zhnjqwgu2gk Стебницька Гута 0 3537 174875 160333 2026-10-22T08:29:40Z Engelseziekte 2261 delete 174875 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 24' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 14' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 505 |Розлога = 9,41 |Чісло жытелїв = 253 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 27 |Перша писемна змінка = [[1600]] |Код = 519804 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 33 (пошта [[Зборов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Stebnícka Huta 70 |Website = www.stebnickahuta.sk |Імейл = obec@stebnickahuta.sk |Телефон = 00421 54 479 83 10 |Факс = 00421 54 479 83 10 |Староста = Людміла Соснякова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Людміла Соснякова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[КДГ]] |}} '''Стебницька Гута''' (по {{язык+sk|Stebnícka Huta}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} olgul89s1a84s96zj22zlxmp7q5mr4k Стуляны 0 3538 174878 160334 2026-10-22T08:29:51Z Engelseziekte 2261 delete 174878 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 220 |Розлога = 8,12 |Чісло жытелїв = 604 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 74 |Перша писемна змінка = [[1420]] |Код = 519821 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 43 (пошта [[Копрівніця (okres Бардеёв)|Копрівніця]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Гедвіґа Білла<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Гедвіґа Білла}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Стуляны''' (по {{язык+sk|Stuľany}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} n53qljypan9ejn4omigkrvpkbczxy87 Свержов 0 3539 174858 160331 2026-10-22T08:23:38Z Engelseziekte 2261 delete 174858 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 345 |Розлога = 5,70 |Чісло жытелїв = 518 |Статус ку = 31.3.2007 |Густота жытельства = 90 |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519839 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 02 (пошта [[Ґаболтов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Sveržov 29 |Website = |Імейл =obec@sverzov.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Павол Целюх<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Павол Целюх}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Свержов''' (по {{язык+sk|Sveržov}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 4smfqg6uidbrioh8b6bct2ek6lgbliv Шіба 0 3540 174769 160343 2026-10-21T23:37:51Z Engelseziekte 2261 delete 174769 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Назва = Шіба |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 400 |Розлога = 13,84 |Чісло жытелїв = 563 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 41 |Перша писемна змінка = 1427 |Код = 519863 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 22 (пошта [[Клюшов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Šiba 142 |Website = www.hervartov.sk/index.html |Імейл = obecsiba@stonline.sk |Телефон = 054/479 12 33 |Факс =054/488 54 69 |Староста = Станїслав Балаж<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Балаж}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[HZD]], [[ЛЬС-ГЗДС]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Шіба''' (по {{язык+sk|Šiba}}) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} gvkr6297pqool346efkhnvsksx1fg51 Тарнов 0 3541 174813 160335 2026-10-21T23:50:42Z Engelseziekte 2261 delete 174813 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = 383 |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 330 |Розлога = 5,85 |Чісло жытелїв = 378 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 65 |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519871 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 01 (пошта [[Рокитов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Tarnov 6 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Маріян Ревіляк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маріян Ревіляк}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Тарнов''' (по {{язык+sk|Tarnov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} tf4t30ispiqtskg1qmvh9f7xqpn9jwk Трочаны 0 3542 174808 160751 2026-10-21T23:49:03Z Engelseziekte 2261 delete 174808 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Trocany church.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 345 |Розлога = 8,47 |Чісло жытелїв = 318 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 38 |Перша писемна змінка = [[1270]] |Код = 519880 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 41 (пошта [[Раславіцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Tročany 22 |Website = www.trocany.estranky.cz/ |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Франтїшек Чулак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Чулак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Трочаны''' (по {{язык+sk|Tročany}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Памяткы == [[Церьков святого євангелісты Лукы (Трочаны)|Церьков святого євангелісты Лукы]] з року [[1739]] (НКП) == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Бардеёв}} cwekzzvu104i9xsrubtq9psvalp91pn Ванішковцї 0 3543 174590 160272 2026-10-21T22:29:28Z Engelseziekte 2261 delete 174590 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 400 |Розлога = 4,83 |Чісло жытелїв = 335 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 69 |Перша писемна змінка = [[1345]] |Код = 518964 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 41 (пошта [[Раславіцї]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Vaniškovce 38 |Website = vaniskovce.blog.cz |Імейл = |Телефон = 054/479 22 09 |Факс = |Староста = Марцел Квокачка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марцел Квокачка}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Ванішковцї''' (по {{язык+sk|Vaniškovce}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} r993gqz1la72nc6z5bvcaozjfsv8vc9 Вышня Воля 0 3544 174609 160276 2026-10-21T22:36:54Z Engelseziekte 2261 delete 174609 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 325 |Розлога = 8,87 |Чісло жытелїв = 397 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 45 |Перша писемна змінка = [[1310]] |Код = 519928 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 21 (пошта [[Лукавіця]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Vyšná Voľa 89 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Маря Кмецова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маря Кмецова}}</ref> |Політічна партія = [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Вышня Воля''' (по {{язык+sk|Vyšná Voľa}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} r5e387p23txuik126ccw1vrt5r3430l Вышнїй Кручов 0 3545 174608 160280 2026-10-21T22:36:50Z Engelseziekte 2261 delete 174608 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 200 |Розлога = 3,9569 |Чісло жытелїв = 151 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 38 |Перша писемна змінка = [[1438]] |Код = 519944 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 45 (пошта [[Маргань]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Vyšný Kručov 26 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Емілія Новотна<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Емілія Новотна}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[КДГ]] |}} '''Вышнїй Кручов''' (по {{язык+sk|Vyšný Kručov}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} h6lehw9rfc52uwj9ste7b8t664j118j Злате 0 3547 174661 160299 2026-10-21T22:54:50Z Engelseziekte 2261 delete 174661 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 20' 38<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 12' 05<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 380 |Розлога = 14,33 |Чісло жытелїв = 741 |Статус ку = 31.12.2005 |Густота жытельства = 52 |Перша писемна змінка = [[1355]] |Код = 519979 |ЕЧВ = BJ |ПСЧ = 086 01 (пошта [[Рокитов]]) |Передвольба = 0 54 |Адреса = Zlaté 17 |Website = www.zlate.ocu.sk |Імейл = ocuzlate@stonline.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Mgr. Маря Онтканінова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mgr. Маря Онтканінова}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Злате''' (по {{язык+sk|Zlaté}} ) є [[село]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} 1tubjdeoeelknvbbhiy021e42rc0bis Башковцї (окрес Гуменне) 0 3549 174560 160267 2026-10-21T22:19:06Z Engelseziekte 2261 delete 174560 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 6,66 |Чісло жытелїв = 426 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 64 |Перша писемна змінка = [[1410]] |Код = 520021 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 23 |Передвольба = 0 57 |Адреса = Baškovce 37<br />067 23 Baškovce |Website = |Імейл = |Телефон = +421 57 779 54 26 |Факс = |Староста = Франтїшек Базар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Базар}}</ref> |Політічна партія = [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Башковцї''' (по {{язык+sk|Baškovce}}) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} iiiedwjo4lm5mbkklb529gejfcjipu6 Бреков 0 3550 174578 160269 2026-10-21T22:25:03Z Engelseziekte 2261 delete 174578 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = ° ' |Выходна довжка = ° ' |Надморьска вышка = |Розлога = 9,71 |Чісло жытелїв = 1321 |Статус ку = 31.12.2023 |Густота жытельства = 136,05 |Перша писемна змінка = 1314 |Код = 520055 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 066 01 (пошта [[Гуменне]] 1) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Obecný úrad<br />Brekov 226<br />066 01 Brekov |Website = |Імейл = oubrekov@stonline.sk |Телефон = 77 53 133 |Факс = 77 53 185 |Староста = Петер Мігалько<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Мігалько}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Бреков''' ({{язык+sk|Brekov}}) — є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} re55ocd6vrb8fl3w3lds739ns2qpjzn Брестов (окрес Гуменне) 0 3551 174579 167503 2026-10-21T22:25:06Z Engelseziekte 2261 delete 174579 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 552 |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1567 |Код = 520063 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 066 01 (пошта [[Гуменне]] 1) |Передвольба = 057 |Адреса = Brestov 170 |Website = |Імейл = |Телефон = 057/7754709,7885890 |Факс = |Староста = Людміла Новакова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Людміла Новакова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Бре́стов''' (по {{язык+sk|Brestov}}) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[Северовыход|северовыходї]] [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == Перша змінка о [[Село|селї]], [[1567]]. рік. == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} nqf1iv15riiz49xmgb95lb5dxco7jvr Велькополя 0 3552 174599 160273 2026-10-21T22:32:05Z Engelseziekte 2261 delete 174599 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Velopolie erb.png |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = Земплін |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 785 |Чісло жытелїв = 320 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1430 |Код = 520977 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 31 (пошта [[Удавске]]) |Передвольба = 057 |Адреса = Veľopolie 78 067 31 [[Udavské]] |Website = www.velopolie.ocu.sk |Староста = Валерія Клапачова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Валерія Клапачова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Велькополя''' (по {{язык+sk|Veľopolie}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} qb11vetsirm76vpf71r1ucohyhwl6zd Вітязовцї 0 3553 174587 160282 2026-10-21T22:28:01Z Engelseziekte 2261 delete 174587 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 345 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1545]] |Код = 520985 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 24 (пошта [[Лукачовцї]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Мерчак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Мерчак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Вітязовцї''' (по {{язык+sk|Víťazovce}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} 3vyykausntdhqrfcz8w8wj8xuws2t57 Вышнї Ладічковцї 0 3554 174606 160278 2026-10-21T22:35:25Z Engelseziekte 2261 delete 174606 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 236 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 521027 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 11 (пошта [[Любіша]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Муха<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Муха}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Вышнї Ладічковцї''' (по {{язык+sk|Vyšné Ladičkovce}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} 0qri1wnkqtkgibqtb2dnhm8h6j3g68z Ганковцї (окрес Гуменне) 0 3557 174616 160287 2026-10-21T22:39:25Z Engelseziekte 2261 delete 174616 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Hankovce - kostol.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 25' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 23° 51' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 182m |Розлога = 854ha |Чісло жытелїв = 570 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1567 |Код = 520195 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 12 (пошта [[Кошковцї]]) |Передвольба = 057 |Адреса = |Website = www.obechankovce.ocu.sk/ |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Людміла Велясова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Людміла Велясова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Ганковцї''' (по {{язык+sk|Hankovce}}) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} h2jdw9k1ohc76rst3xl7c0xylegph85 Грабовець над Лабірцём 0 3570 174629 160292 2026-10-21T22:43:42Z Engelseziekte 2261 delete 174629 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 1' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = ´21° 95' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 389m |Розлога = 1,354 |Чісло жытелїв = 595 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = v roku 1463 |Код = 520225 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 01 (пошта [[Радвань над Лабірцём]]) |Передвольба = 057 |Адреса = Obecný úrad Hrabovec nad Laborcom 156 |Website = |Імейл = obechrabovec@post.sk |Телефон = 057/779 73 46 |Факс = 057/779 73 46 |Староста = Антон Кулан<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Антон Кулан}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Грабовець над Лабірцём''' (по {{язык+sk|Hrabovec nad Laborcom}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} 9mmvsygavdj5t76iy1dd9gl5ays6eke Грубов 0 3571 174634 160294 2026-10-21T22:44:18Z Engelseziekte 2261 delete 174634 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 49° 06' 00"<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 52' 00"<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 14,42 |Чісло жытелїв = 534 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1478 |Код = 520233 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 23 (пошта [[Башковцї]]) |Передвольба = 0 57 |Адреса = Hrubov c.d. 97 |Website = |Імейл = |Телефон =+421577795228 |Факс = |Староста = Терезія Шулякова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Терезія Шулякова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Грубов''' (по {{язык+sk|Hrubov}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} a4bwhd6ytwglql2l5z045cgkvrp647l Гудцовцї 0 3572 174635 160295 2026-10-21T22:45:31Z Engelseziekte 2261 delete 174635 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Гуменне|Гуменне]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 430 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 520241 |ЕЧВ = HE |ПСЧ = 067 45 (пошта [[Тополёвка]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Мартіна Боднарова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Мартіна Боднарова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Гудцовцї''' (по {{язык+sk|Hudcovce}} ) є [[село]] в [[Окрес Гуменне|окресї Гуменне]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == == Ґеоґрафія == == Обывательство == {{SK|pop}} == Етніціта == == Реліґія == == Памяткы == == Вызначны родаци і жытелї == * [[Даніел Жулчак]] ([[1988]]—нынї жыє) — словеньскый актор. == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} 9d0xd4yopyd4rsto70jnu0vgopv28yv Штефан Сухый 0 3660 174371 170621 2026-10-21T18:55:34Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174371 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Пряшівскый штандарт}} '''Штефан''' (або тыж '''Степан''') '''Сухый''' ({{lang-sk|Štefan Suchý}}; [[24. мая]] [[1946]], [[Нехваль Полянкы]], [[Чехословакія]]) є [[Русины|русиньскый]] [[поет]], [[педаґоґ]], прозаік і драматік автор дакотрых русиньскых учебників, лавреат меджінародной [[Премія Александра Духновіча|Премії Александра Духновіча]] за русиньску літературу (2000). == Біоґрафія == Народив ся 24. мая 1946 в селї [[Нехваль Полянкы]] [[Окрес Гуменне|Гуменьского окресу]]. Основну школу выходив у своїм роднім селї, середню Общо-освітню школу в [[Гуменне|Гуменнім]]. По єй успішнім закінчіню штудовав на Філозофічній факултї Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові, де промовав в одборї україньскый язык – [[словацькый язык]]. По высокій школї зачав редакторовати в редакції народностно-етнічного высыланя пряшівского розгласу. Од 1973 р. учів україньскый і словацькый язык на строярьскім учіліщу в [[Снина|Снинї]]. Од другой половины 90-х років 20. ст. аж до року 2008 быв методіком русиньского языка на Методічно-педаґоґічнім центрї в [[Пряшів|Пряшові]]. Дїтём і русинству присвятив цїлый свій професіоналный жывот. Є автором дакотрых русиньскых учебників: „Літературна выхова про 5. класу ОШ“, „Літературна выхова про 6. класу ОШ“, „Русиньска література про 3. класу ОШ“ і „Русиньска література про 4. класу СШ“. Свою писательску путь зачав уж як штудент высокой школы. Тогды свої творы писав по україньскы. В тім языку выдав і першы зборникы поезії „Гірська вишня“ і „Сонячна композиція“. Так через поезію ся вертать до свого родного краю і ку близкым людём в нїм, якых у своїм сердцї утримлює з ласков дотеперь. До року 1989 писав [[україньскый язык|по україньскы]], по переворотї в роцї 1989 зачав писати [[русиньскый язык|русиньскым языком]]. В роцї 1994 му выходить перша по русиньскы написана книжка поезій під назвов „Русиньскый співник“, яков ся уж тогды запрезентовав як єдна з найвыразнїшых особностей у літературї [[Русины на Словеньску|Русинів Словакії]] в сучасности. Свої поезії і публіцістічны творы реґуларно друкує на сторінках Інфо Русина, Народных новинок, в колектівных зборниках, календарях і інде. Він є автором і далшых русиньскых зборників поезій про старшых – Енді сїдять на машыну вічности і Аспірін, зборників стишків про дїти: Азбукарня, Слон на Кычарї або Незабудка. Выдав і зборник гуморно-сатірічных повідань під назвов „Як Руснакы релаксують“. Мімо того приготовив і пару драматізацій гер про радіо і театер, котры у слухателїв здобыли великый успіх. В сучасности автор жыє у [[Стащін]]ї (Сниньскый окрес), де мімо літературной творчости ся повинує садовництву і турістіцї. == Творчость == * [[1982]] – [[Гірська вишня]] * [[1987]] – [[Сонячна композиція]] * [[1994]] – [[Русиньскый співник]] * [[1995]] – [[Енді сідать на машыну вічности]] * [[1997]], [[2017]] – [[Як Руснакы релаксують]] * [[2004]] – [[Азбукарня]] * [[2006]] – [[Аспірін]] * [[2007]] – [[Слон на Кычарї]] * [[2008]] – [[Незабудка]] * [[2009]] – [[Міст над ріков часу…]] * [[2010]] – [[Азбукова мама]] * [[2014]] – [[Третє крыло…]] * радіогры – Добра вода, Склероза, Рулета, Хлїб душы отця Александра, Владыка або добрый ученик Хріста * драматічна – Выбраны урывкы із Старой і Новой Заповіди == Жрїдла і одказы == *{{Cite web| url = http://rusynlit.sk/index.php/2019/05/27/1084/| title = Штефан Сухый: Жывот і творчость| publisher = RusynLit.sk| date = 2019-05-27| access-date = 2025-11-04| language = rue}} *{{Cite web| url = http://www.lem.fm/tvorivyiy-i-nepovtornyiy-simdesyatnik-shtefan-suhyiy/| title = Творчый і неповторный сімдесятник Штефан Сухый| publisher = LEM.fm| access-date = 2025-11-04| language = rue}} *{{Cite web| url = http://www.cms3.rusynacademy.sk/?10-11-2017-%D0%92%D1%8B%D1%88%D0%BB%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D1%8B-%D0%AF%D0%BA-%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%8B-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D0%A8%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B3%D0%BE| title = Вышло друге выданя популярной книжкы „Як Руснакы релаксують“ Штефана Сухого| publisher = Rusyn Academy| date = 2017-11-10| access-date = 2025-11-04| language = rue}} {{Lifetime|1946||Сухый, Штефан}} [[Катеґорія:Русиньскы поеты]] [[Катеґорія:Русиньскы писателї]] [[Катеґорія:Русиньскы умелцї]] [[Катеґорія:Русинскы драматици]] [[Катеґорія:Поеты Словакии]] ksvy88w6ncn9crq96lhxqc63k27xs3e Окрес Братїслава III 0 3681 174571 160492 2026-10-21T22:22:22Z Engelseziekte 2261 delete 174571 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Братїслава III''' (по {{язык+sk|Okres Bratislava III}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 74,7 км² і 76 270 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Братїслава III, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] ank7ocvpiingsrgujfsgy9eahivlgtm Окрес Братїслава IV 0 3682 174572 160493 2026-10-21T22:22:26Z Engelseziekte 2261 delete 174572 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Братїслава IV''' (по {{язык+sk|Okres Bratislava IV}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 96,6 км² і 105 245 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Братїслава IV, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] 73w8pfwu6bdusi0cg7jipu8ux0umiup Окрес Братїслава V 0 3683 174573 160494 2026-10-21T22:22:29Z Engelseziekte 2261 delete 174573 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Братїслава V''' (по {{язык+sk|Okres Bratislava V}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 94,2 км² і 122 729 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Братїслава V, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] k4sfe1wpz3efeni15jrf1o13r5fc9lh Окрес Малацькы 0 3684 174722 163934 2026-10-21T23:17:00Z Engelseziekte 2261 delete 174722 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Малацкы''' (по {{язык+sk|Okres Malacky}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 950,1 км² і 68 318 жытелїв ([[2008]]). {{Регион|центер=[[Малацкы]]}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Малацкы, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] tbsyf95dah7frxhsmic5vjauy8z7gxs Окрес Пезінок 0 3685 174755 160530 2026-10-21T23:29:06Z Engelseziekte 2261 delete 174755 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Пезінок''' (по {{язык+sk|Okres Pezinok}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 375,5 км² і 69 183 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Пезінок, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] tot2ua3l7p3hj9inmfih47kb9amy2be Окрес Сенець 0 3686 174861 163936 2026-10-22T08:24:47Z Engelseziekte 2261 delete 174861 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Сенєц''' (по {{язык+sk|Okres Senec}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Братїславскый край|Братїславскім краю]]. Мать розлогу 359,9 км² і 96 715 жытелїв ([[2021]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Сенєц, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Братїславскый край]] cmeynl056owklsedqjxgevb8dp92qv1 Окрес Топольчаны 0 3687 174804 160553 2026-10-21T23:46:28Z Engelseziekte 2261 delete 174804 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Топольчаны''' (по {{язык+sk|Okres Topoľčany}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Нїтряньскый край|Нїтряньскім краю]]. Мать розлогу 597,7 км² і 74 031 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Топольчаны, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Нїтряньскый край]] jtsme5k202xphkv0xglaoghbsci30ge Окрес Скаліця 0 3689 174863 163970 2026-10-22T08:24:53Z Engelseziekte 2261 delete 174863 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Скаліца''' (по {{язык+sk|Okres Skalica}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Трнавскый край|Трнавскім краю]]. Мать розлогу 359 км² і 47 282 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Скаліца, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Трнавскый край]] ahwftu62n9ta7afyg7yev412uz8coso Окрес Ґаланта 0 3690 174758 160559 2026-10-21T23:32:00Z Engelseziekte 2261 delete 174758 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Ґаланта''' (по {{язык+sk|Okres Galanta}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Трнавскый край|Трнавскім краю]]. Мать розлогу 641 км² і 94 995 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Ґаланта, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Трнавскый край]] j3aeyxqbhcw70a970u1np1oxeyniwlm Окрес Дунайска Стреда 0 3691 174641 160502 2026-10-21T22:48:14Z Engelseziekte 2261 delete 174641 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Дунайска Стреда''' (по {{язык+sk|Okres Dunajská Streda}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Трнавскый край|Трнавскім краю]]. Мать розлогу 1 075 км² і 115 399 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Дунайска Стреда, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Трнавскый край]] p6u9ajt4i2i0kfhx9j9ap9umentl4ox Окрес Глоговець 0 3692 174623 160499 2026-10-21T22:40:50Z Engelseziekte 2261 delete 174623 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Глоговець''' (по {{язык+sk|Okres Hlohovec}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Трнавскый край|Трнавскім краю]]. Мать розлогу 267 км² і 45 298 жытелїв ([[2007]]). == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Глоговець, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Трнавскый край]] a0lgp26g87wxznai6kfqtxcaw28t0te Окрес Пєщаны 0 3693 174756 163968 2026-10-21T23:29:12Z Engelseziekte 2261 delete 174756 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Окрес Пєштяны''' (по {{язык+sk|Okres Piešťany}}) є [[окрес]] на [[Словеньско|Словеньску]] у [[Трнавскый край|Трнавскім краю]]. Мать розлогу 381 км² і 64 020 жытелїв ([[2007]]). Адміністратівным центром окресу є місто [[Пєштяны]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Пєштяны, окрес}} [[Катеґорія:Окресы на Словеньску]] [[Катеґорія:Трнавскый край]] b3n1bg1w7vqpcumlt96phl64z1c4c28 Бартошовцї 0 3696 174558 160440 2026-10-21T22:17:59Z Engelseziekte 2261 delete 174558 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Бартошовцї''' ({{язык+sk|Bartošovce}}) — є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] enwqq4dmo4a9vt1w1wpzzfs0bi96e9w Гертнік 0 3697 174622 160445 2026-10-21T22:40:45Z Engelseziekte 2261 delete 174622 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Гертнік''' ({{язык+sk|Hertník}}) — є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Бардеёв|окресї Бардеёв]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Бардеёв}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Села Словеньска]] 2l3refic3xn1nfpak2wmybcvtwaex5j Чертижне (окрес Меджилаборце) 0 3700 174532 160761 2026-10-21T22:07:28Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174532 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Чертижне}} {{Локалита |статус = [[Село]] [[Словакия|Словакии]] |руська назва = Чертижне |оригинална назва = {{ref-sk}} Čertižné |застава = Čertižné, widok na wieś z południa.jpg |опис заставы = Выгляд на село од юга |ширина заставы = 270 |герб = <!-- назва файла, нп.: Herb.jpg --> |опис герба = <!-- появить ся над фотков --> |ширина герба = <!-- в пикселах, нп.: 100 --> |вид крайны = [[Держава]]<!--2.гарадича администрации --> |крайна = Словакия |lat_dir = N |lat_deg =49 |lat_min =21 |lat_sec =04 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =21 |lon_min =49 |lon_sec =38 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в маштабѣ (скалѣ) 3 км/цм --> |размер карты страны = 200 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Регион |регион = [[Земплин]] |вид района = [[Край (Словакия)|Край]] |район = [[Пряшовскый край|Пряшовскый]] |вид общины = Окрес |община = [[Окрес Міджілабірцї|Меджилаборце]] |площа = 23,72<ref name="ІС">Іванна Стракошова.</ref> |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 438<!-- в метрах --> |население = 339<ref> Počet obyvateľov podľa pohlavia – obce (ročne) [online]. Bratislava : Štatistický úrad SR.</ref> |год переписи = 2018 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +421-57 |почтовый индекс = 067 52 (pošta Habura) |вид идентификатора = ŠÚJ |цифровой идентификатор = 520128 |категория в Commons = Čertižné |сайт = https://www.certizne.eu/ |язык сайта = словац. }} [[File:Certizne Gr.k. chram.JPG|thumb|290px|<center>Храм Вознесѣня Господня (1928)</center>]] '''Чертижне''' (Чертїжне, Чертіжне), {{ref-sk}} ''Čertižné'' — [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Міджілабірцї|окресї Міджілабірцї]]. ==География== Прамінить ту ріка [[Лаборець]], над селом, коло граніцї Словенська з Польском. ==История== Перва упоминка походить з року 1584. [[Село]] в минулости называло ся Чертеж. В року 1920 зафиксована назва Чертяжне (Čertiаžné), од року 1927 — днешня назва. Взимі 1914/15 село было знищене. В року 1935 быв селянскый бунт, котрый усмиряли 230 жандаре.<ref name="ІС"/> == Обывательство == {{SK|pop}} ==Вызнамны особы== В Чертижному суть похованы русиньскы будителе: * [[Адолф Добряньскый]] (1817 – 1901), русинскый политик, ту мав землю и каштель; * [[Юлій Ставровскый-Попрадов]] (1850–1899), [[священик]], [[писатель]], быв ту парохом од року 1879. Ту ся родив: * [[Василь Зозуляк]] (1909–1994), [[писатель]] == Жрідла == * '''Іванна Стракошова''': Чертіжне – Čertižné //{{КСРУ}} Сс.&nbsp;489–490. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Панорама|Panoráma obce Čertižné.jpg|1200px|Панорама села од западу}} {{Окрес Міджілабірцї}} {{Русиньскы села на Словеньску}} [[Category:Населены пункты Словакии]] b1vrbgzluomlf3bzbtzld987lmuw2vw Бела над Цірохов 0 3701 174561 160610 2026-10-21T22:19:14Z Engelseziekte 2261 delete 174561 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Бела над Цірохов''' (по {{язык+sk|Belá nad Cirochou}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Снина|окресї Снина]]. == Вызначны родаци і жытелї == [[Ян Муха (1982)|Ян Муха]] - бранкарь анґліцького клуба Евертон з міста Ліверпул і словеньской народной репрезентації == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Снина}} {{Стыржень}} 6zt18x2m8290e0j984vrjvm6z8nbtzy Кукова 0 3706 174685 160463 2026-10-21T23:04:48Z Engelseziekte 2261 delete 174685 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Кукова''' (по {{язык+sk|Kuková}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Стыржень}} 4gnc99tq4ye0v5kwppcsfaglxiwy8g7 Местїско 0 3707 174730 160472 2026-10-21T23:21:51Z Engelseziekte 2261 delete 174730 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Местїско''' (Местіско) (по {{язык+sk|Mestisko}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Стыржень}} 25bwu4n3docj10sef7r3y2ney4i4nl3 Радома 0 3708 174841 160571 2026-10-22T08:16:47Z Engelseziekte 2261 delete 174841 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Радома''' (по {{язык+sk|Radoma}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Стыржень}} t2e0exivazr7ojvasoeo14bjebdxs6g Лучка (окрес Свідник) 0 3710 174709 160466 2026-10-21T23:11:59Z Engelseziekte 2261 delete 174709 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Лучка''' (по {{язык+sk|Lúčka}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Свідник|окресї Свідник]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} {{Стыржень}} esn7igmh5e7nivdxlkr1n3w28yy2crt Карна 0 3720 174665 160456 2026-10-21T22:56:31Z Engelseziekte 2261 delete 174665 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Карна''' (по {{язык+sk|Karná}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Гуменне|окресї Гуменне]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} qpk1fwayjhfzanxo1jggpt5bzkjc5yw Любіша 0 3722 174710 160467 2026-10-21T23:13:46Z Engelseziekte 2261 delete 174710 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} '''Любіша''' (по {{язык+sk|Ľubiša}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Гуменне|окресї Гуменне]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} tcv2h6xunlo4o24udpo4luol45tygiu Яблонь 0 3723 174762 160594 2026-10-21T23:35:16Z Engelseziekte 2261 delete 174762 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Яблонь''' (по {{язык+sk|Jabloň}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Гуменне|окресї Гуменне]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} oc27zxv5irpxj64tn9hu95osigu6nq3 Удавске 0 3724 174799 160584 2026-10-21T23:45:31Z Engelseziekte 2261 delete 174799 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Удавске''' (по {{язык+sk|Udavské}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Гуменне|окресї Гуменне]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Гуменне}} {{Стыржень}} pk0vaj7m78cnlgap9dw3g4kuhy56w4r Українцї 0 3777 174261 168213 2026-10-21T17:46:44Z Engelseziekte 2261 хыбна шаблона 174261 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс Етнічна ґрупа | group = Українцї | image = [[Файл:Map of the Ukrainian Diaspora in the World.svg|317px|center]] | image_caption = | poptime = {{center|44-45 млн. (2001)}} | region1 = {{flagicon|Ukraine}} [[Україна]] | pop1 = 37 541 693 | ref1 = <ref> [http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality (перепис 2001)]</ref> | region2 = {{flagicon|Russia}} [[Росія]] | pop2 = 2 942 961 | ref2 = <ref>[http://www.perepis2002.ru/content.html?id=11&docid=10715289081463 (перепис 2002)]</ref> | region3 = {{flagicon|Канада}} [[Канада]] | pop3 = 1,209,090 | ref3 = <ref>[http://www40.statcan.ca/l01/cst01/demo26a.htm Канада]</ref> | region4 = {{flagicon|США}} [[США]] | pop4 = 890 000 | ref4 =<ref>[http://www.census.gov/prod/2004pubs/c2kbr-35.pdf США]</ref> | region5 = {{flagicon|Казахстан}} [[Казахстан]] | pop5 = 547 052 | ref5 = <ref>[http://www.ide.go.jp/English/Publish/Mes/pdf/51_cap1_2.pdf (перепис 1999)]</ref> | region6 = {{flagicon|Бразілія}} [[Бразілія]] | pop6 = 400 000 | ref6 = <ref>[http://www.parana.pr.gov.br/modules/conteudo/conteudo.php?conteudo=7 Бразілія]</ref> | region7 = {{flagicon|Молдова}} [[Молдавія|Молдова]] | pop7 = 375 000 | ref7 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/md.html Молдавія]</ref> | region8 = {{flagicon|Білорусь}} [[Білорусь]] | pop8 = 248 000 | ref8 = <ref>[http://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/bo.html]</ref> | region9 = {{flagicon|Нїмецько}} [[Нїмецько]] | pop9 = 128 100 | ref9 = <ref>[http://www.destatis.de/basis/e/bevoe/bevoetab10.htm Нїмецько]</ref> | rels = | langs = {{center|[[Україньскый язык]]<ref>http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\U\K\Ukrainians.htm</ref><ref>http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00082/02700.htm?text=%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D1%8B&stpar3=1.1</ref><ref>http://www.encyclopedia.com/doc/1G2-3404101422.html</ref>}} | related = {{center|[[Русины]] та іншы}} }} '''Українцї''' суть [[Славяне|выходославяньскый]] [[народ]], головне і автохтонне обывательство [[Україна|Україны]] од найстаршых часів,<ref>[https://archive.org/details/eu0t0/EU_T_11_Dopovnennia/page/n32/mode/1up?view=theater&ui=embed&wrapper=false Праісторія і рання історія (200 000&nbsp;р. до Хр.&nbsp;— IX&nbsp;ст. по Хр.)] // Енциклопедія України…</ref> найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.<ref>''Стрілко А.'' [[iarchive:maliySlovnik/page/n415/mode/1up|Українці]] // [[Малий словник історії України]] / Ред. кол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. Смолій]], [[Кульчицький Станіслав Владиславович|С. Кульчицький]], [[Майборода Олександр Микитович|О. Майборода]] та ін.; гол. ред. [[Головко Світлана Григорівна|С. Головко]]; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]].&nbsp;— Київ: [[Либідь (видавництво)|Либідь]], 1997.&nbsp;— С. 417.&nbsp;— 463 с.&nbsp;— ISBN 5-325-00781-5.</ref><ref>''В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко''. [http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408093110/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii331.htm#uc |date=8 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія українознавства]]. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський.&nbsp;— Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995.&nbsp;— С. 231.&nbsp;— 398 с.</ref> Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной [[Польско|Польщі]], [[Білорусь|Білоруси]], [[Молдова|Молдовы]], [[Румуньско|Румунії]], [[Словакія|Словакії]], [[Словінія|Словінії]] і [[Мадярьско|Мадярщіны]]. Українцї бісїдують по [[Україньскый язык|україньскы]], котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До [[20. столїтя]] хосновали властне означіня [[Русины (історічный етнонім)|Русины]] і козаци.<ref>[[Галушко Кирило Юрійович|Галушко К. Ю.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Ukraintsi Українці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421235754/http://history.org.ua/?termin=Ukraintsi |date=21 квітня 2016 }} // [[Енциклопедія історії України]]: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2019.&nbsp;— 842 с.</ref> Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы. Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в [[Чехія|Чехах]], в [[Нїмецько|Нїмецьку]], в [[Велика Брітанія|Великій Брітанії]], в [[Канада|Канадї]], в [[США]], в [[Казахстан|Казахстанї]], в [[Бразілія|Бразілії]], у Мадярщінї, в [[Росія|Росії]] і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї. {{commons|Ukrainians}} == Література == * Малий словник історії України / Відповідальний редактор ''Валерій Смолій''. — К.: Либідь, 1997. == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Славяне]] 22yrditsnxzj9q04pwmh0sybnjxljxh Циґане 0 3850 174361 164868 2026-10-21T18:49:56Z Engelseziekte 2261 delete 174361 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Gypsy settlement.jpg|right|thumb|Циґаньскы обыстя на Выходнім Словеньску]] '''Циґа́не''' або '''Ро́мы''' — суть [[народ]], котрый до [[Середня Европа|Середнёй Европы]] пришов у пятьнадцятім сторочу з [[Індія|Індії]].<ref>http://dt.ua/SCIENCE/genetiki_pidtverdili_indiyske_pohodzhennya_tsigan.html</ref> == Референції == {{Стыржень}} {{reflist}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] 7yurawm55z0f3oqurf935kn8yseom1k Оборін 0 3859 174750 160480 2026-10-21T23:27:37Z Engelseziekte 2261 delete 174750 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Оборін''' (по {{язык+sk|Oborín}}) - [[Словеньско|словеньске]] село на югу [[Земплін|Земпліна]], в [[окрес Михалївцї|окресі Михалївцї]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} 4eqkjn93l9i6w2834re9y1ddein2j6a Шаблона:Языкова норма 10 3892 174881 173678 2026-10-22T10:48:58Z Flipdot 23893 174881 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Языкова норма | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) не є писана ниєднов русинськов нормов.''' | fix = Годні сьте помочи Вікіпедії, <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} переписавши]</span> ї на літературный [[русинськый язык]]. | removalnotice = | talk = {{{дискусія|{{{talk|}}}}}} | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }} <noinclude> {{doc-inline}} Про тото варованя замѣстите в зачатку статьи тото: {{tl|Языкова норма}}. [[Катеґорія:Варованя]] {{doc-end}} </noinclude> nhoyl3ptcltoq40icpolmf0ailnu5eb 174884 174881 2026-10-22T10:53:13Z Flipdot 23893 174884 wikitext text/x-wiki {{SAFESUBST:<noinclude />#invoke:Unsubst||date=__DATE__ |$B= {{Ambox | name = Языкова норма | small = {{#if:{{{small|}}}|left}} | type = content | class = ambox-content | image = [[File:Translation to english arrow.svg|55px|alt=icon|class=skin-invert-image]] | issue = '''Ся статя (вадь єї часть) не є писана ниєднов русинськов нормов.''' | fix = Годні сьте помочи Вікіпедії, <span class="plainlinks">[{{fullurl:{{FULLPAGENAME}}|action=edit}} переписавши]</span> ї на літературный [[русинськый язык]]. | removalnotice = | date = {{{дата|{{{date|}}}}}} }}<includeonly> {{#if:{{NAMESPACE}}||{{Катеґорія|Статї про переклад||{{#if:{{#ifexpr:{{{1}}}}}|!}} {{{1}}}{{PAGENAME}}}}}} </includeonly> }} <noinclude> {{doc-inline}} Про тото варованя замѣстите в зачатку статьи тото: {{tl|Языкова норма}}. [[Катеґорія:Варованя]] {{doc-end}} </noinclude> nyq2jnmvpynb2q1chvrgz9dzca1bx76 Штєпан Рак 0 3918 174372 171464 2026-10-21T18:55:51Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174372 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Особа проста |Имя=Штєпан Рак |Образчик=[[File:Stěpán Rak, 2019.jpg|200px]] |Категория_склада=Štěpán Rak |Уроджѣня = 8. авґуста 1945 |Мѣсто_роджѣня = [[Духцов]], [[Чехословакія]] }} '''Штєпан Рак''' ({{ДН|8.|08|1945}}, [[Духцов]], [[Чехословакія]]) є чеськый [[ґітара|ґітаріста]], музичный [[композітор]] і [[педаґоґ]] русиньского походжіня.<ref>{{cite web |url=http://www.stepanrak.cz/puvod-stepana-raka.html |title=Původ Štěpána Raka |author=Hana Marie Kábová |date=2021 |website=stepanrak.cz |access-date=21. новембра 2025}}</ref> В роцї 1963 по скінчіню штудій на середнїй школї образотворчого [[уменя]] в Радотінї абсолвовав штудіум гры на [[Ґітара|ґітару]] і штудіум компонованя на празькій конзерваторії під веджінём Штєпана Урбана і Зденька Гулу, штудіум завершено в роцї&nbsp;1970. На тото штудованя навязав в часї штудованя на Музичній факултї Академії музичных умень в [[Прага|Празї]]. Уж в часї штудії обтримав вызначне оцїнїня за перше місце в музичнім конкурзї молодых композіторів в [[Чеськословеньско|Чехословакії]] і то за складбу Гірошіма з року 1973 і 2.&nbsp;цену в далшім річнику за пісню „Аж“. По школї зачав робити як учітель музикы на народных школах уменя. == Жывотопис == В роцї 1975 го закликали до [[Фіньско|Фіньска]], жебы їм там поміг створити основу про їх штудіум ґітаровой гры. Концертовав практічно по цілім Фіньску, гостёвав у Фіньскім радію. До Чеськословеньска ся вернув в року 1980, як педаґоґ продовжовав з учінём ґітаровой гры на празькій конзерваторії: пізнїше тыж як одборный асістент на Педаґоґічній факултї в Чеськых Будєёвіцях. Дїйствовав і як член одборных порот на вшелиякых міджінародный музичных конкурзох. В роцї 1982 ся став першым педаґоґом АМУ, котрый ся там занимав ґітаровов гров. Там дїйствує до днесь. == Дїло == [[Файл:IMGP6554_Štěpán Rak.JPG|thumb|На концертї ''Vivat Comenius'', Подєбради 2010]] === Педаґоґічна дїятельность === Снажыть ся выпрацовати комплетну методіку ґітарового граня, про тоты цілї накрутив документ демонштруючій новы технікы граня на ґітару. Ёго найвекшый вклад є в розвиваню технікы такзваной пятьперстове граня (тота техніка є знама під назвов ''Ракове тремоло''). котра хоснує актівацію маличка грачовой правой рукы, што уможнює новы выразовы можности як в днешнїх складбах, так і у класічнім ґітаровім репертоварї. Дякувші міджінародній сполупрацї з другыма педаґоґами ся тота техніка росшырює і за граніцями [[Чеська републіка|Чеськой републікы]]. === Екстерны одказы === {{commonscat|Štěpán Rak}} * [http://www.stepanrak.cz/ Особны сторінкы Штєпана Рака] * [http://www.myspace.com/stepanrak/ Myspace сторінкы Штєпана Рака] * [http://www.facebook.com/pages/Stepan-Rak/136296820895?ref=search&sid=656099837.1873151172..1/ Facebook сторінкы Штєпана Рака] * [http://www.ceskatelevize.cz/ivysilani/209562210800001-13-komnata/ 13. komnata Štěpána Raka - iVysílání České televize - 13. фебруара 2009] {{DEFAULTSORT:Рак, Штєпан}} {{Lifetime|1945||Рак, Штєпан}} [[Катеґорія:Русины]] o7xl1j4kizz0hseeygkb70hqf26kk6q Бара 0 3925 174557 160002 2026-10-21T22:17:54Z Engelseziekte 2261 delete 174557 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 48° 25' 12<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 43' 37<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 341 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1296]] |Код = 528129 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 32 (пошта [[Борша]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Obecný úrad Bara<br />č. 7<br />076 32 |Website = www.bara.ocu.sk |Імейл = obecbara@kid.sk |Телефон = +421 56 679 22 43 |Факс = |Староста = Albert Csizmadia<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Albert Csizmadia}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Бара''' (по {{язык+sk|Bara}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 8rhukcylb2axbfi7czazvz8fkial8q1 Боль 0 3927 174567 160013 2026-10-21T22:21:33Z Engelseziekte 2261 delete 174567 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Dolný Земплін |Северна шырка = 00°00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 691 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528161 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 53 |Передвольба = 0 56 |Адреса = Hlavná 216<br />076 53 Boľ |Website = www.bol.ocu.sk |Імейл = ocu_bol@stonline.sk |Телефон = +421 56 628 23 10 |Факс = |Староста = Ladislav Illés<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ladislav Illés}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Боль''' (по {{язык+sk|Boľ}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} h3ib5f3o0azdyo5h2py1qjx62ectz5m Ботяни 0 3928 174568 160014 2026-10-21T22:21:37Z Engelseziekte 2261 delete 174568 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = botany_erb.png |URL пологы = Map slovakia cierna n tisou.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 19,52 |Чісло жытелїв = 1245 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 64 |Перша писемна змінка = [[1332]] |Код = 528188 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 43 (пошта [[Чєрна над Тїсов]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Kvetná 243/1<br/>076 43 Čierna nad Tisou |Website = www.botany.ocu.sk |Імейл = botany@stonline.sk |Телефон = +421 56 635 01 16 |Факс = +421 56 635 00 56 |Староста = Dionýz Szabó<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Dionýz Szabó}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Ботяни''' (по {{язык+sk|Boťany}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} j0obx7z51sxx3y2830k5e20o7q2stzj Брегов 0 3929 174576 160015 2026-10-21T22:24:54Z Engelseziekte 2261 delete 174576 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 7,901 |Чісло жытелїв = 637 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 81 |Перша писемна змінка = [[1309]] |Код = 528200 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 05 (пошта [[Цейков]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Hlavná 1 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ján Balog<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ján Balog}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Брегов''' (по {{язык+sk|Brehov}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} bqy4twgubohzinlnmvhpr09ak6w9o4h Цейков (окрес Требішов) 0 3933 174788 160237 2026-10-21T23:42:07Z Engelseziekte 2261 delete 174788 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = zemplín |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1206 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528234 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 05 |Передвольба =056 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ladislav Slovjak<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ladislav Slovjak}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]], [[ЛЬС-ГЗДС]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Цейков''' (по {{язык+sk|Cejkov}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 473ggx5so9eyii76ez7l7fhh0cqkfsv Чергов 0 3935 174785 160242 2026-10-21T23:41:00Z Engelseziekte 2261 delete 174785 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Dolný Земплін |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 737 ha |Чісло жытелїв = 819 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1329 |Код = 528251 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 81 |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Čerhov, Dlhá 100, Čerhov |Website = www.cerhov.sk |Імейл = starosta@cerhov.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Pavol Balogh<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Pavol Balogh}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Чергов''' (по {{язык+sk|Čerhov}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} sa0xb0jl5cobyje20hwfma38tvciuon Чернохов 0 3936 174786 160243 2026-10-21T23:41:04Z Engelseziekte 2261 delete 174786 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 223 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528269 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 32 (пошта [[Борша]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Darina Šipošová<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Darina Šipošová}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Чернохов''' (по {{язык+sk|Černochov}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 6d2xxc0wbzsspl7qk7szr5dmtepthps Черна (Кошіцькый край) 0 3937 174787 171252 2026-10-21T23:41:07Z Engelseziekte 2261 delete 174787 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 416 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528285 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 43 (пошта [[Чєрна над Тїсов]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ladislav Jámbor<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ladislav Jámbor}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Чє́рна''' (по {{язык+sk|Čierna}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} lejpegc55ipr37235k9tvsnxo3m1dng Грань 0 3942 174632 160064 2026-10-21T22:44:11Z Engelseziekte 2261 delete 174632 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1566 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528366 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 03 |Передвольба = 0 56 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ing. Helena Zuskáčová<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Helena Zuskáčová}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Грань''' (по {{язык+sk|Hraň}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} leccq67cyggty3u8b3n1h0q9zq3e7xq Ладмовце 0 3951 174693 160122 2026-10-21T23:08:31Z Engelseziekte 2261 delete 174693 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 356 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528498 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 34 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Alžbeta Szabová<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Alžbeta Szabová}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Ладмовце''' (по {{язык+sk|Ladmovce}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 1qbqizsythn0q1mso80yfraoxk8l86w Лелес 0 3953 174697 160682 2026-10-21T23:08:48Z Engelseziekte 2261 delete 174697 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1898 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528510 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 84 |Передвольба = 0 56 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Michal Zurbola<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Michal Zurbola}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Леле́с''' (по {{язык+sk|Leles}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1190]] році. [[Село|Селу]] у [[XIV. стороча|XIV]]-[[XVI. стороча|XVI]] сторочах принадлежало [[село]] [[Шышловци]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} g9uxjvh5ldw3o0eokwqp8h1fdlvdhni Ясенів 0 3965 174767 160596 2026-10-21T23:35:34Z Engelseziekte 2261 delete 174767 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Ясенoвскый_град.JPG|thumb|210px|right|Ясенoвскый град]] '''Ясенів''' (по словенськы Jasenov) - [[Сотаци|сотацькый]] валал коло міста [[Гуменне]], в Пряшівскім краю на северовыходї Словеньска. Ясенів є колишня часть міста [[Гуменне]]. Ясенів (Ясенов) є і валал коло міста [[Собранцї]] в Кошыцкім краю. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] 4i8tgxvuqxl5hisa6mls643ry73xmg6 Затїн 0 3995 174656 160086 2026-10-21T22:52:51Z Engelseziekte 2261 delete 174656 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 787 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 543977 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 53 (пошта [[Боль]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Zoltán Szaxon<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Zoltán Szaxon}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]], [[MOST-HÍD]] |}} '''Затїн''' (по {{язык+sk|Zatín}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} hlraoeuefxfp2kosica20pfae2nlost Земплін (окрес Требішов) 0 3997 174658 160088 2026-10-21T22:54:38Z Engelseziekte 2261 delete 174658 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Долнїй Земплін |Северна шырка = 48° 26' 24<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 48' 45<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 106 |Розлога = 1467 |Чісло жытелїв = 400 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 0,273 |Перша писемна змінка = 1261 |Код = 543993 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 34 (пошта [[Ладмовце]]) |Передвольба = 056 |Адреса = Obecný úrad Земплін |Website = zemplin.ocu.sk/ |Імейл = obeczemplin@slovanet.sk |Телефон = 628 61 16 |Факс = 628 61 15 |Староста = Mikuláš Takács<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mikuláš Takács}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Земплін''' (по {{язык+sk|Zemplín}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} hq4x1yeozy63xcb4ufwlx8oo0zo7o3m Лугіня 0 4003 174705 160129 2026-10-21T23:11:43Z Engelseziekte 2261 delete 174705 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = 48.4893 |Выходна довжка = 21.6368 |Надморьска вышка = 167 |Розлога = 6,84 |Чісло жытелїв = 301 |Статус ку = 31.12.2023 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1358 |Код = 528528 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 14 (пошта [[Міхаляні]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = www.luhyna.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Mária Sedláčeková |Політічна партія = [[Хрістіаньскодемократічный рух|ХДР]] |}} '''Лугіня''' ({{язык+sk|Luhyňa}}) — є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} bu9to8um9jfbs3t8phq2jiz0yo1q8ii Мала Тырня 0 4004 174720 160688 2026-10-21T23:16:51Z Engelseziekte 2261 delete 174720 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Vineyards_in_Slovakian_Tokaj.jpg|міні|праворуч]] {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb_chýba.jpg |URL пологы = |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Токайска область |Северна шырка = 00° 00' |Выходна довжка = 00° 00' |Надморьска вышка = |Розлога = 9,81 |Чісло жытелїв = 444 |Статус ку = |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1392 |Код = 513792 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 82 (пошта [[Велька Трмя]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Tokajská 25, 076 82 Malá Tŕňa |Website = www.malatrna.eu |Імейл = obecmalatrna(at)mail.t-com.sk |Телефон = 00421-56-6793351 |Факс = |Староста = Monika Rakacká<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Monika Rakacká}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Мала Тырня''' (по {{язык+sk|Malá Tŕňa}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. Площа села 9,81 км². Станом на 31. децембра 2016 года в селі было 399 обыватилю. ==Історія== Перші спомины про село датуют ся 1392 годом. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} d2fyzd7a3vppx4ytcdmxl73jx87pgn8 Мале Тракани 0 4006 174723 160141 2026-10-21T23:17:04Z Engelseziekte 2261 delete 174723 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1135 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528544 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 42 (пошта [[Вельке Тракані]]) |Передвольба = 056 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Árpád Petrik<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Árpád Petrik}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Мале Тракани''' (по {{язык+sk|Malé Trakany}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 7jk6edkc3dd96bxs4iuy0kaj2818sby Малі Гореш 0 4007 174716 160142 2026-10-21T23:15:15Z Engelseziekte 2261 delete 174716 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1112 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528552 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 52 (пошта [[Велькі Гореш]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Csaba Furik<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Csaba Furik}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Малі Гореш''' ({{язык+sk|Malý Horeš}}) — є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 8rj9dixn91b6und33z0zho5j6molc60 Малі Каменец 0 4008 174717 160143 2026-10-21T23:15:19Z Engelseziekte 2261 delete 174717 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 457 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528561 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 36 (пошта [[Велькі Каменец]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ágnes Máté<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ágnes Máté}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Малі Каменец''' (по {{язык+sk|Malý Kamenec}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} hu4rbu3tcae3acy3acm7ju7vuphvku8 Парховані 0 4013 174754 160171 2026-10-21T23:29:02Z Engelseziekte 2261 delete 174754 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1916 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528676 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 62 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ján Hvozdík<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ján Hvozdík}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Парховані''' (по {{язык+sk|Parchovany}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} bdzsspllkw5kp0rhii1g5bh14eor90z Прібенік 0 4016 174834 160184 2026-10-22T08:14:49Z Engelseziekte 2261 delete 174834 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Міджібодрожа |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 1323 |Чісло жытелїв = 958 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528684 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 51 |Передвольба = 056 |Адреса = Obec Pribeník <br /> Petőfiho 276 <br />076 51 Pribeník |Website = www.pribenik.sk/ |Імейл = obecpribenik@stonline.sk |Телефон = 056 628 42 00 |Факс = |Староста = Pavol Fülöp<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Pavol Fülöp}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Прібенік''' (по {{язык+sk|Pribeník}} ) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} r86cik4w7grol930die19jtyagnxet2 Солнїчка (окрес Требішов) 0 4020 174864 160204 2026-10-22T08:26:22Z Engelseziekte 2261 delete 174864 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Долнїй [[Земплін]] |Северна шырка = 48° 28' 30<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 57' 30<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 6,14 |Чісло жытелїв = 234 |Статус ку = 31.12.2021 |Густота жытельства = 37,99 |Перша писемна змінка = |Код = 543764 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 53 (пошта [[Боль]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Juraj Szatmári (2022) |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Солнїчка''' ({{lang-sk|Soľnička}}, {{lang-hu|Szolnocska}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 1z5z09lguh2zhcux9q97moq62dkshi3 Стражне 0 4022 174876 160211 2026-10-22T08:29:43Z Engelseziekte 2261 delete 174876 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 17 |Чісло жытелїв = 686 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 40 |Перша писемна змінка = |Код = 543799 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 52 (пошта [[Велькі Гореш]]) |Передвольба = |Адреса = Ružová 157, 076 52 Veľký Horeš |Website = www.strazne.sk/ |Імейл = ocustrazne@post.sk |Телефон = +421 56 639 72 41 |Факс = |Староста = Július Horváth<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Július Horváth}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Стражне''' (по {{язык+sk|Strážne}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} o0zo3omibhe0lj40egkokwosb1geytw Света Марія (окрес Требішов) 0 4024 174859 160197 2026-10-22T08:24:40Z Engelseziekte 2261 delete 174859 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 618 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 528153 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 35 (пошта [[Сомотор]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Štefan Hornyák<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Štefan Hornyák}}</ref> |Політічна партія = [[SMK-MKP]] |}} '''Света Марія''' (по {{язык+sk|Svätá Mária}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} m5h84rzklymptypuekrvh6mn5pyz5pu Светуше 0 4025 174860 160196 2026-10-22T08:24:44Z Engelseziekte 2261 delete 174860 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = Міджібодрожа |Северна шырка = 48° 43' 14<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 91' 37<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 11 |Чісло жытелїв = 906 |Статус ку = 27.04.2007 |Густота жытельства = 82,364 |Перша писемна змінка = 1239 |Код = 528650 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 83 |Передвольба = 056 |Адреса = Kvetná 3, 07683 Svätuše |Website = |Імейл = obecsvatuse@stonline.sk |Телефон = 056/6284491 |Факс = 056/6284491 |Староста = Mgr. Gusztáv Liszkai<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Mgr. Gustáv Liszkai}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]], [[SMK-MKP]] |}} '''Светуше''' (по {{язык+sk|Svätuše}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 94rc03yhxjg60qeqti4dflbrmmtb1wo Свінїце 0 4026 174854 160199 2026-10-22T08:23:22Z Engelseziekte 2261 delete 174854 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Требішов|Требішов]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 245 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 543811 |ЕЧВ = TV |ПСЧ = 076 37 (пошта [[Рад(обец)|Рад]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Magdaléna Kondásová<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Magdaléna Kondásová}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Свінїце''' (по {{язык+sk|Svinice}}) є [[село]] в [[Окрес Требішов|окресї Требішов]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Требішов}} {{Стыржень}} 5ew9hqx6rduxny0e1fchrcu3m6ikex6 Хмара 0 4040 174489 144868 2026-10-21T21:53:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174489 wikitext text/x-wiki [[Файл:Cumulus clouds in fair weather.jpeg|thumb|300px|{{center|Хмары [[кумулус]], што ся творять за шумной [[Хвіля|хвілї]]}}]] [[Файл:Above the Clouds.jpg|thumb|300px|{{center|Хмары [[стратокумулус]] одгоры}}]] '''Хмара''' є видима сукупность малых частіць [[вода|воды]] або [[лед]]у (припадно іншых латок) в&nbsp;атмосферї [[Земля (планета)|Земли]] або іншых [[Планета|планет]]. Хмары выникають тогды, кідь вогкость [[воздух]]у скондензує на капкы або ледовы крішталикы. Высота, в котрій ся така дїя одбывать є різна і граніця за котров ся вода в&nbsp;ґазовій формі мінить на капалину ся зове [[точка росы]]. Залежыть на стабілітї [[воздух]]у і множестві прітомной вогкости. Звычайна хмарна капка або ледовый крішталик мать середнїй діаметер приближно 0,01&nbsp;[[Міліметер|мм]]. Холодны хмары творячі ся у великых вышках обсягують лем ледовы крішталикы, низшы, теплїшы хмары обсягують лем водны капкы. Часто ся обявує помыленый погляд, же хмары суть зложены з [[водна пара|водной пары]]. То не правда, бо сама водна пара не є видима без огляду на [[вышка|вышку]] і [[густота|густоту]]. Хмары творить [[вода]] в&nbsp;капалній або певній формі. == Значіня == Найвекше значіня хмар є в тім, же з них падать додж або снїг і вода з атмосферы ся їх посередництвом вертать назад на земный поверьх. Кідь мають капкы воды досягнути земного поверьху, мусять мати даяку мінімалну великость, жебы ся кідь падають з атмосферы не выпарили (респ. [[сублімація|не высублімовали]]). Важна є тыж довжка паданя, т.є. высота хмары. З&nbsp;высокых і середнё высокых хмар снїг ці додж на землю не впаде, бо ся вшытко выпарить іщі перед впаджінём. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Метеоролоґічны явы]] 6rlma5ze5qga4odqo7v42yk87eg8gsh Японьскый єн 0 4097 174515 97388 2026-10-21T22:01:40Z Engelseziekte 2261 delete 174515 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:JuEnDamaByodoinWP.png|thumb|Руб японьской 10 єновой мінцы з образчіком храму [[Бёдоін]]]] '''Єн''' є офіціална [[міна]] [[Японьско|Японьска]]. Є шыроко хоснована як [[банкова резерва]] вєдно з [[Америцькый долар|доларом]] і [[Евро|евром]]. В [[Японьскый язык|японштїнї]] є назва мены высловлёвана „ен“, але в европскых языках є хоснована назва „єн“ (дякуючі старому і неточному перепису япончіны до [[Анґліцькый язык|анґлічтїны]]). Код єну в згодї з [[Список мен|ISO 4217]] є JPY. {{Стыржень}} [[Катеґорія: Валуты штатів]] 6eq4zr2akixb1azuc4n8rntsm428nt8 Харьковска область 0 4179 174325 162448 2026-10-21T18:32:56Z Engelseziekte 2261 delete 174325 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Charkiw.png|thumb|250px|Харьковска область]] '''Харьковска область''' ({{lang-uk|Харківська область}}) – є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Харків]]. Ся находить на кордонї з [[Росія|Росією]]. Мать розлогу 31 415 км² і 2 760 948 жытелїв ([[2010]]). == Адміністратівне дїлїня == Районы Харьковской области: * [[Богодухівський район|Богодухівськый район]] * [[Ізюмськый район]] * [[Красноградський район|Берестинський район]] * [[Куп'янський район|Купяньскый район]] * [[Лозівський район|Лозівськый район]] * [[Харьковський район|Харьковськый район]] * [[Чугуївський район (Харківська область)|Чугуївськый район]] == Обывательство == * [[Українцї]] — 70,7 % * [[Русы]] — 25,6 % * [[Евреи|Жиды]] — 0,4 % == Міста подля населення == * 1. [[Харьков]] — ▼1421,0 * 2. [[Лозова]] — ▲71,4 * 3. [[Чугуїв]] — ▼ 31,0 * 4. [[Первомайський|Первомайськый]] — ▼30,0 * 5. [[Ізюм]] — ▼25,0 {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Харьковска область]] mqz5iwq8p6myacs1n2rhl6jwei59oe6 Херсоньска область 0 4180 174347 159570 2026-10-21T18:46:21Z Engelseziekte 2261 delete 174347 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион|статус=[[Область]] [[Україна|Украины]]|регион=Херсоньска область|регион оригинал={{lang-uk|Херсонська область}}|образчик=[[Файл:Coat of Arms of Kherson Oblast.svg|80px]]|подпис=[[Герб Херсоньской области]]}} '''Херсоньска область''' ({{lang-uk|Херсонська область}}) — є єдна з областей [[Україна|України]], з центром у місті [[Херсон]]. Ся находить на березї [[Чорне море|Чорного моря]]. Мать розлогу 28 461 км² і 1 000 370<ref>[http://ukrstat.gov.ua/ Державна служба статистики України]{{ref-uk}}</ref> жытелїв. == Адміністратівне дїлїня == {|class="wikitable sortable" width="100%" |-style="background:#ddd;" ! № ! Назва ! class=unsortable width=85 align="center" | Ерб ! Населїня, <br /> тис. жит. ! Теріторія, <br /> км² ! Густота, <br /> чол./км² ! Адміністратівный <br /> центер ! class=unsortable width=120 | Мапа |- | align=center | 1 | [[Бериславскый раён|Бериславскый]] | [[Файл:Beryslav Raion coat of arms.jpg|100px]] | align=right| 99,1 | align=right| 4747,1 | align=right| 287,1 | align=center | [[Берислав]] | [[Файл:Berislavskiy rayon 2020.svg|120px]] |- | align=center | 2 | [[Геніческый раён|Геніческый]] | [[Файл:Henichesk raion gerb.gif|100px]] | align=right| 122,4 | align=right| 7120,5 | align=right| 232,5 | align=center | [[Геніческ]] | [[Файл:Genicheskiy rayon 2020.svg|120px]] |- | align=center | 3 | [[Каховскый раён|Каховскый]] | [[Файл:Kahold p03.jpg|100px]] | align=right| 224,7 | align=right| 6395,8 | align=right| 126,6 | align=center | [[Каховка]] | [[Файл:Kahovskiy rayon 2020.svg|120px]] |- | align=center | 4 | [[Скадовскый раён|Скадовскый]] | [[Файл:Skadovsk_raion_coa.png|100px]] | align=right| 127 | align=right| 5255,0 | align=right| 224,1 | align=center | [[Скадовск]] | [[Файл:Skadovskiy rayon 2020.svg|120px]] |- | align=center | 5 | [[Херсоньскый раён|Херсоньскый]] | [[Файл:Coat of arms of Kherson.svg|100px]] | align=right| 464,4 | align=right| 3841,9 | align=right| 61,2 | align=center | [[Херсон]] | [[Файл:Khersonskiy rayon 2020.svg|120px]] |} {{Стыржень}} == Референції == <references/> [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Херсоньска область]] 4pnhdrouodhbt2j7z4q8m8rjebg3t99 Хмельницька область 0 4181 174348 162472 2026-10-21T18:46:37Z Engelseziekte 2261 delete 174348 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Chmelnyzkyj.png|thumb|250px|Хмельницька область]] '''Хмельницька область''' ({{lang-uk|Хмельницька область}}) є єдна з областей на западї [[Україна|Україны]], з центром у містї [[Хмельницькый]]. Мать розлогу 20 629 км² і 1 426 649 жытелїв ([[2007]]). == Адміністратівне дїлїня == Районы Хмельницькой области: * [[Кам'янець-Подільський район]] * [[Хмельницький район (Хмельницька область) |Хмельницький район]] * [[Шепетівський район]] {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Хмельницька область]] 73h1brruh10elbiaw8hdpt1rbnp58bv Черкаска область 0 4182 174442 162476 2026-10-21T21:30:27Z Engelseziekte 2261 delete 174442 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Tscherkasy.png|thumb|250px|Черкаска область]] '''Черкаска область''' ({{lang-uk|Черкаська область}}) – є єдна з областей [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Черкасы]]. Ся находить на березї [[Днїпр|Днїпра]]. Мать розлогу 20 900 км² і 1 315 500 жытелїв ([[2008]]). == Адміністратівне дїлїня == Районы Черкаской области: * [[Звенигородський район]] * [[Золотоніський район]] * [[Уманський район]] * [[Черкаський район]] {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Черкаска область]] 23w7ymf1hnkvbr1gezq87fxaywcj45w Чернівецька область 0 4183 174448 147862 2026-10-21T21:33:26Z Engelseziekte 2261 delete 174448 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Czernowitz.png|thumb|250px|Чернівецька область]] '''Чернівецька область''' ({{lang-uk|Чернівецька область}}, {{lang-ro|Regiunea Cernăuţi}}) є єдна з областей на западї [[Україна|Україны]], з центром у містї [[Чернівцї]]. Мать розлогу 8 097 км² і 904 9000 жытелїв ([[2007]]). == Адміністратівне дїлїня == Районы Чернівецькой области: * [[Вижницький район]] * [[Дністровський район]] * [[Чернівецькый район]] {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Чернівецька область]] p5jmqzuakwydtaqyg1uqnd0efsl1ip3 Чернїгівска область 0 4184 174459 163208 2026-10-21T21:39:01Z Engelseziekte 2261 delete 174459 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Map of Ukraine political simple Oblast Tschernihiw.png|thumb|250px|Чернїгівска область.]] '''Чернїгівска область''' ({{lang-uk|Чернігівська область}}) є єдна з областей на северї [[Україна|Україны]], з центром у місті [[Чернїгів]]. Мать розлогу 31 865 км² і 918 200 жытелїв ([[2025]]). == Адміністратівне дїлїня == [[Файл:Chernihiv Oblast subdivisions.svg|right|150px|thumb|Районы Чернїгівской области]] Районы Чернігівской области: * [[Корюківський район]] * [[Ніжинський район]] * [[Новгород-Сіверський район]] * [[Прилуцький район]] * [[Чернігівський район (Чернігівська область) |Чернігівський район]] {{Україна}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:Области Україны]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] crxqtfmm9sqp2zhn3njbo4qi7whrvwi Ґреп 0 4247 174308 143354 2026-10-21T18:25:45Z Engelseziekte 2261 delete 174308 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Grapefruits - whole-halved-segments.jpg|thumb|right|Ґрепфруйт]] '''Ґрепфруйт''', скорочено '''ґреп''' (ботанічно ''Citrus paradisi'' або ''Citrus × paradisi''), є [[субтропы|субтропічне]] [[дерево]] плекане про свої [[цітрус]]овы [[плод (ботаніка)|плоды]] той самой назвы. == Історія == Ґрепфруйт быв першыраз обявленый на острові Барбадос в Карібскім морю, одкы быв одвезеный до Америкы. Ґреп ся пак плекав як окрасна рослина, як овоцина є але популарный аж од 19. стороча. Днесь познаме штири фаребны файты: білый, жовтый, ружовый і червеный. == Попис == Ґрепфруйты звычайно роснуть до вышкы 5-6 [[метер|метрів]], зрїдка аж 13-15 м. [[Лист]]я суть тмаво зелены, довгы аж 150 мм, узкы і [[всезелена рослина|не опадують]]. Квіты мають 5 і суть великы асі 5 центіметрів. [[Плод (ботаніка)|Плод]] - ґрепфруйт - мать жовту скорку і в діаметрї мать 10-15цм. Внутрїшня їдла часть є дїлена, єй фарба ся мінить од білой і ружовой аж по червену. Одрізняють ся і [[солодкость|солодкостёв]]. Ґрепфруйтовый стром шторік родить аж 700 кусів ґрепів. Плекать ся в [[Бразілія|Бразілії]], [[Ізраіль|Ізраілї]], Тексасї, Каліфорнії, на Флорідї або і в [[Турція|Турції]] і в [[Іспанія|Іспанії]]. == Здоровя == Ґрепфруйт обсягує богате множество вітамінів [[Вітамін C|C]], [[Вітамін B1|B1]] і [[Вітамін K|K]], самый плод є наповненый благодарно пособлячіма природныма [[флавоноід]]ами. [[Катеґорія:Ростлины]] 8fbflwxq6doqvc7v0pgvltpa9mvzh6m 174309 174308 2026-10-21T18:25:58Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174309 wikitext text/x-wiki [[Файл:Grapefruits - whole-halved-segments.jpg|thumb|right|Ґрепфруйт]] '''Ґрепфруйт''', скорочено '''ґреп''' (ботанічно ''Citrus paradisi'' або ''Citrus × paradisi''), є [[субтропы|субтропічне]] [[дерево]] плекане про свої [[цітрус]]овы [[плод (ботаніка)|плоды]] той самой назвы. == Історія == Ґрепфруйт быв першыраз обявленый на острові Барбадос в Карібскім морю, одкы быв одвезеный до Америкы. Ґреп ся пак плекав як окрасна рослина, як овоцина є але популарный аж од 19. стороча. Днесь познаме штири фаребны файты: білый, жовтый, ружовый і червеный. == Попис == Ґрепфруйты звычайно роснуть до вышкы 5-6 [[метер|метрів]], зрїдка аж 13-15 м. [[Лист]]я суть тмаво зелены, довгы аж 150 мм, узкы і [[всезелена рослина|не опадують]]. Квіты мають 5 і суть великы асі 5 центіметрів. [[Плод (ботаніка)|Плод]] - ґрепфруйт - мать жовту скорку і в діаметрї мать 10-15цм. Внутрїшня їдла часть є дїлена, єй фарба ся мінить од білой і ружовой аж по червену. Одрізняють ся і [[солодкость|солодкостёв]]. Ґрепфруйтовый стром шторік родить аж 700 кусів ґрепів. Плекать ся в [[Бразілія|Бразілії]], [[Ізраіль|Ізраілї]], Тексасї, Каліфорнії, на Флорідї або і в [[Турція|Турції]] і в [[Іспанія|Іспанії]]. == Здоровя == Ґрепфруйт обсягує богате множество вітамінів [[Вітамін C|C]], [[Вітамін B1|B1]] і [[Вітамін K|K]], самый плод є наповненый благодарно пособлячіма природныма [[флавоноід]]ами. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ростлины]] pmvktdw5f8p3zox24ywss6i2i90b9d2 Устя Ґорлицкє 0 4546 174266 170410 2026-10-21T17:50:10Z Engelseziekte 2261 Едітованя хоснователя „[[Special:Contributions/Flipdot|Flipdot]]“ ([[User talk:Flipdot|діскусія]]) вернуты до минулого ставу, котрого автором є „[[User:Іван Романеску|Іван Романеску]]“ 147604 wikitext text/x-wiki '''Устя Рускє''' — [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. {{НП}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] bw7uhk6278s42or7jpqf0l30pqa1g6u 174267 174266 2026-10-21T17:51:10Z Engelseziekte 2261 лемковська назва дотеперь Устя Рускє 174267 wikitext text/x-wiki '''Устя Рускє''' ([[Польскый язык|пол.]] ''Uście Gorlickie''; до 1949 — ''Uście Ruskie'') — [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref>. {{НП}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] fx7uufgamsv21909uyt89n2hrcmucau 174287 174267 2026-10-21T18:17:18Z Flipdot 23893 174287 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс місто | штат = Польща | назва = Устя Рускє | містна_назва = {{lang-lem|Устя Рускє}}, {{lang-pl|Uście Gorlickie}} | образок = Uście_Gorlickie_(3).JPG | повіт = Ґорлицькый | ґміна = Устя-Ґорлицкє | воєводство = Малопольськоє }} '''Устя Рускє''' вадь '''Устя Ґорлицкє'''{{efn|По лемкувськы ся фактично дотеперь хоснує лиш ''Устя Рускє''.}} ({{lang-pl|Uście Gorlickie}}; до 1949 — {{lang|pl|Uście Ruskie}}) — [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]].<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref> == Запяткы == {{Reflist|group=lower-alpha}} == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] se8fin3aiiumxv63edbjxsxoyfxaw01 174349 174287 2026-10-21T18:46:38Z Flipdot 23893 174349 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс місто | штат = Польща | назва = Устя Рускє | містна_назва = {{lang-lem|Устя Рускє}}, {{lang-pl|Uście Gorlickie}} | образок = Uście_Gorlickie_(3).JPG | повіт = Ґорлицькый | ґміна = Устя-Ґорлицкє | воєводство = Малопольськоє }} '''Устя Рускє''' вадь '''Устя Ґорлицкє'''{{efn|По [[лемкувськый язык|лемкувськы]] ся фактично дотеперь хоснує лиш ''Устя Рускє''.}} ({{lang-pl|Uście Gorlickie}}; до 1949 — {{lang|pl|Uście Ruskie}}) — [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]].<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html|title= Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы|publisher=www.lemko.org |accessdate= [[1. септембер]] [[2011]]}}</ref> == Запяткы == {{Reflist|group=lower-alpha}} == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] g92kbsj9lql08y2l4332cn9rds7pbgf Чорна 0 4551 174283 140844 2026-10-21T18:10:43Z Engelseziekte 2261 Czarna, не Czarna Górna 174283 wikitext text/x-wiki {{НП}} '''Чорна''' ({{lang-pl|Czarna}}) є [[село]] на юговыходї [[Польско|Польска]], котре было до [[акція Вісла|акції Вісла]] [[Лемкы|лемківске]]<ref>{{cite web |url=http://lemko.org/lih/lihchp23.html |title=Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы |publisher=lemko.org |accessdate=2011-09-01}}</ref>. [[File:Czarna - church 07.jpg|thumb|left]] {{-|left}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] [[Катеґорія:Підкарпатьске воєводство]] t2rnenii0dv87ig6lbjkr3r9yx5eaf2 Ясло 0 4569 174518 147223 2026-10-21T22:02:14Z Engelseziekte 2261 delete 174518 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ясло''' ([[Польскый язык|пол]]. Jasło) — варош на юговыходї [[Польско|Польска]], [[Підкарпатьске воєводство|Пудкарпатьскоє Воєводство]], Повіт Ясло {{НП}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Лемківскы села в Польску]] 7e3pk549ezijb2455nk65tu2bsowiuo Частиця 0 4612 174531 109272 2026-10-21T22:07:06Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174531 wikitext text/x-wiki '''Частиця''' є дуже мала часть [[матеріал]]у, котра ся проявує своїма характерістічныма властностями ([[Енерґія|енерґії]], [[Маса|масы]], [[Електрічный набой|електрічным набоём]], [[Спін|спіном]], [[Хемія|хемічнов]] [[реактівіта|реактівностёв]], добов [[жывот]]а, і др.). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фізіка]] rv7sjvkcap6iuq4ph4lceub1c6mrq6z Ярославль 0 4615 174520 141296 2026-10-21T22:02:38Z Engelseziekte 2261 delete 174520 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто | образок = Uspensky sobor.jpg | прапор = Flag of Yaroslavl.svg{{!}}border | ерб = Coat of Arms of Yaroslavl (1995).png | край = [[Ярославска область]] | реґіон = | перша змінка = 1010 }} '''Яросла́вль''' — місто в [[Росія|Росії]], адміністратівный центер [[Ярославска область|Ярославской области]]. Лежыть у центральній части Росії на ріцї [[Волга]]. Перше ся споминать у 1010 роцї. == Референции == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Росії]] oec2etcdfuhmvmv0g6crlaql0ml5ooq Швыдкость світла 0 4617 174500 109259 2026-10-21T21:56:20Z Engelseziekte 2261 delete 174500 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Michelson Interferometer Green Laser Interference.jpg|thumb|Інтерференчный образчік з Міхелсонового [[інтерферометер|інтерферометра]] зо зеленым [[ласер]]ом.]] '''Швыдкость світла''' (або іншого [[електромаґнетічне жарїня|електромаґнетічного жарїня]]) у [[вакуум|вакуу]] є дефінована точным чіслом 299&nbsp;792&nbsp;458&nbsp;[[Метер за секунду|метрів за секунду]]. Означує ся буквов ''c''. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Физикалны конштанты]] e4xb99fc6wqt3m9nsa9pvmndknsvpf8 Федор Арістов 0 4640 174473 111233 2026-10-21T21:45:51Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174473 wikitext text/x-wiki [[Файл:F-f-aristov.jpg|thumb|right|Федор Арістов]] '''Федор Арістов''' ([[Російскый язык|російскы]] Аристов, Фёдор Фёдорович) (14.(26.) октобра [[1888]] Варнавіно - [[5. октобра]] [[1932]] [[Москва]]) - основатель російской карпатолоґії, літературознавець, славіста, етноґраф, історік. == Творы == * {{книга|автор =|тітул =Карпато-русскiе писатели. ИзслЪдованiе по неизданнымъ источникамъ. Томъ первый|одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/30/ |місто =Москва |выдавательство = |рік = |том = 1|сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn = |тіраж = }} * {{книга|автор =|тітул =Русское религиозное и национальное самосознание |одказ = |місто =Тифлис |выдавательство =Ред. "Закавказ. Руси" |рік = |том = |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn = |тіраж = }} * {{книга|автор =|тітул =Литературное развитие Подкарпатской (Угорской) Руси |одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/113/ |місто =Москва |издательство = |рік 1928 = |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул = Амвросiй А. Полянскiй. Жизнь и творчество|одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/297/ |місто =Львів|выдавательство = |рік =1930 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул =Карпато-русскiе писатели. Александръ Васильевичъ Духновичъ|одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/298/ |місто =Ужгород |выдавательство = |рік =1929|том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул =И.И. Шараневичъ. К 100-лЪтiю со дня рожденiя|одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/299/ |місто =Львів |выдавательство = |рік =1929 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул =Московские смуты в правление Царевны Софии Алексеевны|одказ = |место = |издательство = |год = |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул =Карпато-русская библиография: (Аннот. б-ка) |одказ = |місто =Львів |издательство = |рік =1930 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =|тітул = рец. на: Константинополь и проливы. По секретным документам б. Министерства Иностранных Дел. Под редакцией Е. А. Адамова.|одказ=http://annals.xlegio.ru/sbo/books/konst2.htm|место = М.|выдавательство = Издание Литиздата. НКИД.|рік = 1926|том = II|сторінкы = |сторінок = 473|серія = |isbn = |тіраж = }} == Література == * {{книга|автор =Разгулов В.|тітул = Ф.Ф. Аристов и Карпатороссия|одказ = http://mnib.malorus.org/kniga/127|место = |выдавательство = |год = |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =Аристова Т. Ф., Ваврик В. Р.|тітул =Ф.Ф. Аристов. 1888-1932|одказ =http://mnib.malorus.org/kniga/193/ |место = |выдавательство =инст. Славяноведения РАН |рік =1959 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =Юрьев П.|тітул =Федоръ Федоровичъ Аристовъ. Опытъ литературной бiографiи писателя и историка литературы |одказ = http://www.ukrstor.com/ukrstor/ffaristov.html|место = |издательство = |рік =1973 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =Гурко-Кряжина Е. В.|тітул =Источниковая база изучения культурной и общественной жизни русского зарубежья: русскоязычная периодика Словакии И Подкарпатской Руси 1919-1944 гг. |одказ =http://www.vestarchive.ru/component/content/article/199-2010-09-12-12-55-07/636-istochnikovaia-baza-izycheniia-kyltyrnoi-i-obshestvennoi-jizni-rysskogo-zarybejia-rysskoiazychnaia-.pdf |место = |издательство = |рік =2009 |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} * {{книга|автор =Гегальчий А. В.|тітул = Подкарпатская Русь. История одного сепаратизма|одказ = http://www.premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=IS-4.php&lang=ru|место = |издательство = |год = |том = |страницы = |страниц = |серия = |isbn = |тираж = }} [[Катеґорія:Етнографы]] {{Стыржень}} {{Lifetime|1888|1932|Аристов, Федор}} 75wy8funbe7mh2o0v8b9171oahtgqxh Франтїшек Крайняк 0 4642 174482 167181 2026-10-21T21:49:00Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174482 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Франтїшек Крайняк |Чинность=священик, публіціста, културный дїятель |Уроджѣня={{Birth date and age|1956|01|04}} |Мѣсто_роджѣня=[[Пряшів]] |Мѣсто_погребу= }} {{Фоторамка|Увидьте фото|width=260|align=rightr|pos=top |link=https://www.rusyn.fm/wp-content/uploads/2026/04/vecur_20260402.jpg}} '''Франтїшек Крайняк''' ({{ДН|4.|01|1956}}, [[Пряшів]]–Соливар) — ґрекокатолицькый [[священик]], тлумач ([[перекладатель]]), публіціста і културный дїятель [[Русины в Словеньску|русиньского середовиска]] на [[Словеньско|Словакії]]. Прасыновець благословеного єпіскопа [[Павел Петро Ґойдіч|Павла Петра Ґойдіча]]. == Біоґрафія == Народив ся отець Франтішек Крайняк 4. януара 1956 року в Пряшові–Соливарї. По закінчіню середнёй школы в Пряшові штудовав в рр. 1976–1981 на Римокатолицькій кіріло-методїйскій богословскій факулты [[Универзита Коменского в Братиславѣ|Універзіты Коменьского в Братїславі]], кедьже в тім часї [[Ґрекокатолицька церьков]] в [[Чеськословеньско|Чехословакії]] не мала властной семінарії і богословы зо [[Словеньско|Словакії]] в державов контролёваній множества могли штудовати лем на факултї в [[Братїслава|Братїславі]]. У 1981 роцї быв высвяченый на священика і короткый час служыв на парафії в Рокитові коло Гуменнного. Од 1985 року веце як дві десятьлітя служыв на парафії в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]]. Про свій бой проти словакізації [[Русины|Русинів]] і про заховаваня русиньской пасторачной практікы быв переложеный з міста [[Меджілабірцї]] до одлеглого села [[Камюнка]]. У 1999 роцї здобыв тітул ліценціата теолоґії. Остатнї рокы є парохом в русиньскім селі Камюнка, старолюбовняньского окресу. У 1983 роцї отець Крайняк сформовав ґрупу священиків і віруючіх, котра собі дала задачу протлумачіти реліґійны і богослужебны тексты із [[Церковнославянскый язык|церьковнославяньского языка]] на язык [[Русиньскый язык|русиньскый]]. До русиньского языка переклав промінливы части святой літурґії. Протлумачил на язык русиньский: * «Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти», 1992. * «Євангелія на неділі і свята цілого року», 1999. * «Євангеліє од св. Йоана», 2003. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп|Ivan Pop]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} == Жерела и доказы == * П. Медвідь. [http://www.lem.fm/otets-frantishek-kraynyak-dozhyivat-sya-60-rokiv/ Отець Франтішек Крайняк дожывать ся 60 років] {{Стыржень}} {{Lifetime|1956||Крайняк, Франтїшек}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] dobgjja865ct4t7u3d9ptcwvkbkedbw Ґоразд Тімковіч 0 4643 174303 147873 2026-10-21T18:25:21Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174303 wikitext text/x-wiki {{Особа}} Отець '''Ґоразд Тімковіч''' (вл. імя Андрій Тімковіч) (*1959) — вызначный дїятель ґрекокатолицькой церькви, публіціста і редактор русиньскоязычных церьковных часописів. Подля його погляду быв зо своїм братом [[Йозафат Тімковіч|Йозафатом Тімковічом]] про його русиньске дїяня і бою проти словакізації [[Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія|ґрекокатолицьков єрархіёв Пряшівского єпіскопства]] в роцї 2006 вылученый з чіну [[Чін св. Василя Беликого|Василіан]] і достав заказ служыти князску службу. == Література == * {{книга|автор =[[Іван Поп]]|тітул =Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury|одказ = |місто =[[Прага]] |выдавательство =Libri |рік = [[2008]]|том = |сторінкы = |сторінок = |серія = |isbn =978-80-7277-370-1 |тіраж =1200 }} {{Стыржень}} {{Lifetime|1959||Тімковіч, Ґоразд}} [[Катеґорія:Русиньскы церьковны дїятелї]] eiu3e77nqyq5nspyc3a74p4ytulybth Чоловік 0 4734 174535 130997 2026-10-21T22:09:17Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174535 wikitext text/x-wiki [[File:Human.svg|right|250px]] '''Чоловік''' (''Homo'') є род з челядї [[гомініды]] (Hominidae), ку котрому належыть [[чоловік розумный]] (''Homo sapiens'') і ёго близкы вымерты прибузны. Одгадує ся, же род є коло 2,3 міліонів років старый.<ref name=humboldt>https://web.archive.org/web/20071225213117/http://www.humboldt.edu/~mrc1/homo.shtml</ref> Выник роду ''Гомо'' ся датує до той самой добы, коли ся обявують першы [[камяну інштрументы]] т. є. в добі, коли зачінать [[найстаршый палеоліт]]. Вшыткы виды, з вынятком чоловіка мудрого, [[вымерты виды|вымерли]]. ''[[Homo neanderthalensis]]'' вымер дас перед 30&nbsp;000 роками<ref>http://www.talkorigins.org/faqs/homs/species.html</ref>, ''[[Homo floresiensis]]'' але аж перед 12&nbsp;000 роками.<ref>https://web.archive.org/web/20131214012837/http://www.nature.com/nature/journal/v437/n7061/abs/nature04022.html;jsessionid=9CD9C67F1595B4054F48FC02256BD912</ref> == Сістематіка роду == Сістематіка ся у звязаности з новыма палеонтолоґічныма найджінями мінять. Дакотры виды (напр. ''[[Homo neanderthalensis]]'') ся даколи означують лем як підвиды іншых видів. * †''[[Homo habilis]]'' (чоловік зручный) * †''[[Homo rudolfensis]]'' (чоловік выходоафрицькый) * †''[[Homo ergaster]]'' (чоловік працуючій) * †''[[Homo erectus]]'' (чоловік прямоходячій) * †''[[Homo floresiensis]]'' (чоловік флореськый) - спорный * †''[[Homo antecessor]]'' * †''[[Homo heidelbergensis]]'', даколи Homo erectus heidelbergensis * †''[[Homo neanderthalensis]]'' (чоловік неандертальскый), даколи Homo sapiens neanderthalensis * †''[[Homo rhodesiensis]]'' * †''[[Homo cepranensis]]'' * †''[[Homo georgicus]]'' * '''''[[Homo sapiens]]''''' (чоловік розумный) == Характерістіка == Вшыткы виды роду ''Homo'' хосновали [[інштрументы]], [[Язык (лінґвістіка)|язык]] і цалком выспілу културу. З анатомічных знаків є засадный передовшыткым звекшінём обєму [[мозоґ|мозґу]] (з вынятком ''[[Homo habilis]]'' веце як 1000 [[мілілітер|мл]]), [[чало]] од оч ступать горї, [[лебка]] ся закулятює, доходить ку істій редукції [[зуб]]ів, скорочованю [[рука|рук]] і наспак продовжованём [[нога|нїг]]<ref name=humboldt />. Чоловік є вшыткопожераючій. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20071225213117/http://www.humboldt.edu/~mrc1/homo.shtml Homo genus - rod Homo] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] [[Катеґорія:Чоловік]] 9m2ltwygsgidp1q3uyuxj8xd18k9dge Церьков святой Параскєвы (Нова Полянка) 0 4773 174337 142458 2026-10-21T18:39:48Z Engelseziekte 2261 174337 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святой Параскєвы}}[[Файл:Nova Polianka skanzen Svidnik.jpg|thumb|{{center|Церьков святой Параскєвы<br> з Новой Полянкы}}]] '''Церьков святой Параскєвы''' є деревяна [[сакрална будова]], котра оріґінално стояла в [[Нова Полянка (окрес Свідник)|Новій Полянцї]], днесь ся находить в сканзенї во [[Свідник]]у. Засвячена є святій Параскєві і збудована была в роцї [[1766]]. В новембрї [[1944]] під час воєньскых операцій [[Друга світова война|другой світовой войны]] в просторї [[Карпатьско-дукляньска операція|Карпатьско-дукляньской операції]] была пошкоджена. Безпосереднё по скінчіню войны была зреконштруована жытелями села. В року [[1961]] была демонтована. До сканзену во Свіднику была іншталована в року [[1986]]. Переміщіня до сканзену уможнило то, же в селї уж была мурована церьков св. Петра і Павла ([[1937]]). План церькви творять три поздовжны спорядкованы обєкты, вчленюючі ся в порядку: пресбітеріум, нава і бабінець. У тім порядку є підкресленый прінціп [[Свята Тройця|Святой Тройцї]]. Орьєнтація в напрямі выход - запад выходить з акту Службы Божой. Іконостас є дїлом майстрів з [[18. стороча]] і походить з іншого сакралного обєкту. Матеріал зрубовой будовы є з іглічнанів і посаджена є на просту камяну підвалинку. На цалій ставбі нїт желїзных гвоздиків. Облакы суть на южнім боцї. Двоступнёва стрїха є зактрыта шынделём і на їй зачатку є декоратівно опараджена чіпковым лемом. Западна вежа є найвысша і своёв формов ся одлишує од [[Нава (архітектура)|навы]] і [[Пресбітеріум|пресбітерія]]. В церькви суть од року [[1993]] выконованы літурґічны обряды. == Література == * "NOVÁ POLIANKA, Gréckokatolícky chrám sv. Paraskevy z roku 1763, NKP." In: ''Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku : Svidník a okolie.'' Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 106-115. ISBN 978-80-8099-010-7. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20150721161826/http://drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/nova-polianka-svidnik/ Nová Polianka (Svidník), Gréckokatolícky drevený chrám svätej Paraskevy, 1763] {{commons|Category:Temple of St Paraskeva, Svidník}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Параскєвы (Нова Полянка)]] qorcrv77m3lffxnbdgtupnb4ia7p4iu Церьков святой Параскєвы (Доброслава) 0 4778 174336 142486 2026-10-21T18:39:29Z Engelseziekte 2261 174336 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святой Параскєвы}}[[Файл:Dobroslava_cerkva_1a.jpg|thumb|270px|{{center|Церьков святой Параскєвы (Доброслава)}}]] '''Церьков святой Параскєвы''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Доброслава|Доброслава]] в окресї [[Окрес Свідник|Свідник]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. Храм походячі з року 1705 є трипросторова будова у тварї креста з перечнов навов стояча на высокых камяных підвалинах. Ку єй характерістічному взгляду належать три інакше высокы куполы закінчены з вежами з банями. Простор храму є огородженый плотом. Внутрї ареалу ся находить цінтерь. Церьков была ставебно управляна в роцї 1880 і наконець в року 1932 коли были ку обєкту припоєны дві бочны каплічкы, котры му дали сучасный взгляд. Найдорогшов памятков внутрїшнёго заряджіня є рештаврованый [[Іконостас|іконостас]] з 18. стороча, на котрім суть захоплены образы з Нового Завита. Церьков святой Параскєвы є частёв колекції выходословеньскых деревяных церьквей записаных до списку [[Народна културна памятка|народных културных памяток]]. <gallery mode=packed heights=100px> Dobroslava_cerkva_1.jpg Dobroslava1.jpg|інтерьєр церькви Dobroslava2.jpg </gallery> == Література == * "DOBROSLAVA, Gréckokatolícky chrám sv. Paraskevy z roku 1705, NKP." In: ''Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku : Svidník a okolie.'' Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 20-31. ISBN 978-80-8099-010-7 == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20100423054526/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/dobroslava/ Dobroslava, Gréckokatolícky drevený chrám svätej Paraskievy, 1705, NKP] {{commons|Category:Temple of St Paraskeva, Доброслава}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Параскєвы (Доброслава)]] cijo9p2rqeo3xpwh5yqgso7ukzrnvqw Шынґель 0 4786 174542 127120 2026-10-21T22:11:16Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174542 wikitext text/x-wiki [[Файл:Shakeroof.jpg|thumb|Шындлёва стрїха в [[Румунія|Румунії]]]] [[Файл:Bodruzal cerkov 1658 ZeliPVL.JPG|thumb|[[Церьков_святого_Миколая_(Бодруджал)|Церьков святого Миколая]] зо шынґлёвов стрїхов]] '''Шынґель''' є матеріал про покрываня. В минулости быв часто хоснованый [[дерево|деревяный]] (оріґіналный) варіант, котрый ся складав з вырїзаваных, до себе пасуючіх дочечок. Єдна така дочечка ся зове '''шындель'''. В сучасности ся хоснують шындлї з різных матеріалів і з розлічнов монтажов. Росшыреный є головно шындель простых тварів з асфалтовых пасів з поверьховым посыпом, котрый ся прибивать на стрїху до повного шалунґу. Выгодов шындля є низша вага і тым низше затяжіня на конштрукцію стрїхы. == Тіпы == Розлишуєме два тіпы деревяного шынґля подля способу выробы: * '''скіпаный шынґель''', котрый ся выраблять ручно. Такый шынґель мать высшы наклады на выробу але довше вытриме. * '''рїзаный шынґель''', котрый ся выраблять строёво. Є туншый, но мать о дашто меншу жывотность, бо при рїзаню ся нарушать штруктура дерева (волос). == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20090927164440/http://www.lidova-architektura.cz/A-vyvoj/konstrukce-staveb/drevo-krytina-sindel.htm деревяный шындель] на ''www.lidova-architektura.cz'' {{Стыржень}} [[Катеґорія:Людова архитектура]] [[Катеґорія:Стріхы]] [[Катеґорія:Ставебны материалы]] 7dssy0kknzlczmdwjbhn1a1pxfc6dev Церьков святого Василія Великого (Крайнє Чорне) 0 4787 174334 142485 2026-10-21T18:38:29Z Engelseziekte 2261 174334 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святого Василія Великого}}[[Файл:Krajne Cierno greckokatolicka cerkov zapadny pohľadZeliPV.jpg|thumb|Церьков ся своїм архітектонічным выконанём одрізнять од другых церьквей в окресї Свідник.]] [[Файл:Cerkov Krajne Cierno.jpg|thumb|Южный погляд на церьков, котра є з екстерьєру покрыта шынґлём.]] [[Файл:Zvonica pred vstupom do areálu cerkvi.jpg|thumb|Дзвоніця на западній сторонї церькви.]] '''Церьков святого Василія Великого''' є тридїлна зрубова [[Церьков (храм)|церьков]] св. Василія Великого в [[Крайнє Чорне|Крайнім Чорнім]], была збудована кінцём 18. стороча. Зруб є з екстерьєру крытый [[шынґель|шынґлём]]. Стрїха є тыж покрыта шынґлём з ручно скіпаных клёцьків шпильковых стромів. План церькви складженый з трёх штворцїв спорядкованых у єдній лінії, почінаючой з выходной стороны пресбітеріём, штворцовов навов і на западї кінчачім бабінцём. Шырка бабінця є ідентічна зо шырков навы. В святынї і в наві є зрубова сістема внутрїшнёго упорядкованя. Обидва просторы суть закінчены куполами в подобі зрїзаного іглана. Вежа над бабінцём є приближно тых самых розмірів як шырка пресбітерія. Охрана вежы є реалізована вертікалныма дочками з шпилькового дерева а не зо шынґля як в другых частях церькви. Тоты два просторы од себе оддїлены навов взаємно гармонізують і створюють оптічно єднотну сістему цалой будовы. Двоступнёва штириуглова станова стрїха над навов на гребіню мать малу кужелёвиту стрїшку (не з цібулёвыма надставцями, як в [[Ладомирова|Ладомировій]], Гунківцях, Бодруджалї і Миролї), на котрій є кованый желїзный крест. Стрїха над пресбітеріём є управляна, вальбова укотвена на наву, на гребіню зо штворцовым надставцём закінченым кужелёвітов стрїшков з крестом. Церьков своёв архітектуров належыть міджі візантьскы сакралны будовы, де є выконованый выходный обряд і церьковна літурґія. Інтерьєр церькви творить бароковый іконостас з поліхромованов рїзбов і з іконами, котры были зготовлены в 18. сторочу. В церькви ся находять тыж іконы зо старшой добы. Церьков є огороджена деревянов зрубовов огородов, на котрій є шынґлёва стрїшка. Вступ до обєкту церькви є через капуру з кужелёвов стрїшков покрытов шынґлём. Церьков была обновлена в роках 1947 аж 1948 а на початку 21. стороча. Інтересне, же на зачатку села є іщі єдна деревяна церьков покрыта бляшанов крытинов. == Література == * ''Chrám sv. Bazila Veľkého : Krajné Čierno.'' Občianske združenie Naše pamiatky. {{ISBN| 80-969130-0-X}} * ''Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie.'' Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 50-61: "KRAJNÉ ČIERNO, Gréckokatolícky chrám sv. Bazila Veľkého z roku 1730, NKP". {{ISBN| 978-80-8099-010-7}} * Syrový, B.: Architektura, Oborové endyklopedie SNTL., SNTL, Praha 1973. * Herout, Jaroslav: Slabikář návštěvníků památek,Naše vojsko, 1980. * Baleka, Jan: Výtvarné umění malířství/sochřství/grafika. Výkladový slovník academia. Praha 1997. * Dudáš M. a kol.: Drevené kostoly. Edícia Kultúrne Krásy Slovenska. Vyd. Dajama, Bratislava, 2007 {{ISBN| 80-89226-14-0}} * Dejiny ruského umenia, Bratislava, Pallas 1977, str. 83. == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20120809204630/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/svidnik-a-okolie/krajne-cierno/ Krajné Čierno, Gréckokatolícky drevený chrám svätého Bazila Veľkého, 1730, NKP] {{commons|Category:Temple of St Basil of Caesarea, Krajné Čierno}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Василія Великого (Крайнє Чорне)]] 9i3imp1l768dm2ile7ikzsub3eiq1fg Церьков святого євангелісты Лукы (Брежаны) 0 4792 174524 127110 2026-10-21T22:04:41Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174524 wikitext text/x-wiki [[Файл:Slovakia folk art Brezany 5.jpg|thumb|right]] '''Церьков святого євангелісты Лукы''' з року [[1727]] в селї [[Брежаны]], [[окрес Пряшів]] є історічна деревяна сакрална будова на Словеньску. Є зарядженый до списку народных културных памяток. == Жрідла == * Капута, А: Храм Брежаны == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20120810132536/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/humenne-okolie-a-ine/brezany/ Брежаны, Церьков Святого Євангелисту Лукы (Брежаны), 1727, НКП] == Ґалерія== <gallery> Файл:Slovakia folk art Brezany 10.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 1.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 2.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 3.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 4.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 6.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 7.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 8.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 9.jpg|Деревяна церьков </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Брежаны]] 1kvo297nt50j22dbamekju704ldtuu6 174525 174524 2026-10-21T22:04:56Z Engelseziekte 2261 Engelseziekte переменовав сторінку [[Церьков Святого Євангелісту Лукы (Брежаны)]] на [[Церьков святого євангелісты Лукы (Брежаны)]]: Назва з помилкою 174524 wikitext text/x-wiki [[Файл:Slovakia folk art Brezany 5.jpg|thumb|right]] '''Церьков святого євангелісты Лукы''' з року [[1727]] в селї [[Брежаны]], [[окрес Пряшів]] є історічна деревяна сакрална будова на Словеньску. Є зарядженый до списку народных културных памяток. == Жрідла == * Капута, А: Храм Брежаны == Екстерны одказы == * [https://web.archive.org/web/20120810132536/http://www.drevenechramy.sk/drevene-chramy/humenne-okolie-a-ine/brezany/ Брежаны, Церьков Святого Євангелисту Лукы (Брежаны), 1727, НКП] == Ґалерія== <gallery> Файл:Slovakia folk art Brezany 10.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 1.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 2.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 3.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 4.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 6.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 7.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 8.jpg|Деревяна церьков Файл:Slovakia folk art Brezany 9.jpg|Деревяна церьков </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Брежаны]] 1kvo297nt50j22dbamekju704ldtuu6 Церьков (храм) 0 4793 174523 115016 2026-10-21T22:04:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174523 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церковь}} [[Файл:PragueCathedral03.jpg|right|200px|thumb|Катедрала Святого Віта у Празї]] '''Церьков'''&nbsp;— култова будова у православных, католицькых і протестантьскых хрістіан, в якій ся одбывають реліґіны богослужіня. == Архітектура == [[Файл:UA-TE Katedra UGKC Buran 11-08-09.jpg|right|200px|thumb|Домініканьскый костол у Тернополї&nbsp;— костол, поставленый в штілї ренесанс]] Архітектурны традіції будованя церьквей ся почали розвивати дас перед 2 тісяч роками. Традіції архітектуры залежать переважно од реліґійной конфесії. Католицькы [[костел]]ы ся будують переважно в ґотічнім і неоґотічнім штілї. Православні храми будють переважно за ренесансними традиціями або за національними та фольклорними традиціями. Про протестаньтскы [[кірх]] є веце характерістічный романьскый штіл. Інтерьєр векшыны церьквей є богато оздобленый. В храмах ся стрїчають іконы, іконостасы, фрескы, скулптуры, орґаны ітд. == Култура і традіції == [[Файл:Троїцькийсобор5.JPG|right|200px|thumb|Православна церьков у Сумах]] Найяскравішы церьковны традіції захованы у католиків і православных. У тых реліґійных конфесій суть тїсно повязаны парафії зо самыма церьквами. У каждій церькви ці костолї на певне хрістіаньске свято припадать храмове свято (кермеш), котре святкує кажда парафія. == Тіпы церьквей == [[Файл:Trinity Church in Zhovkva.jpg|right|200px|thumb|Деревяна церьков у Жовкві]] * ''[[Костол]]''&nbsp;— католицькый храм. * ''[[Православна церьков]]&nbsp;— церькви православных хрістіян. * ''[[Кірха]]&nbsp;— церкви лутеранів. * ''[[Дім молитвы]]&nbsp;— церькви Євангелистів і Адвентистів 7 дня. == Література == * Храми України: Альбом / Вступ. ст., комент. та упоряд. Л. Прибєги. – К.: Мистецтво, 2000. – 296 с.: іл. – Бібліогр.: с. 293–295. Текст укр., англ.; рез. та перелік іл. рос., фр. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Церковны будовы]] dzjhl2h2foe1qh66rbun1t55pk8imu0 Ґрекокатолицька церьков 0 4803 174306 162359 2026-10-21T18:25:36Z Engelseziekte 2261 174306 wikitext text/x-wiki [[File:Greek-catholic.png|right|120px]] {{Commonscat|Greek Catholic Church}} [[Файл:Ґрецкокатолицькый алумней в Пряшові.png|міні|'''Ґрецкокатолицькый алумней в [[Пряшів|Пряшові]] 1862''']] {{Стыржень}} '''Ґрекокатолицька церьков''' ('''Католицька церьков візантьского обряду''', '''уніаты''') є сполочне означіня про тоты автокефалны (самосправовальны) [[выходна католицька церьков|выходны католицькы церькви]], котры мають [[літурґія|літурґію]] [[візантьскый обряд|візантьского обряду]]. Тоты церькви дїяють головно в середнїй і выходній [[Европа|Европі]] ([[Польско]], [[Словеньско]], [[Україна]] ітд.). [[Римокатолицька церьков]] з нима узко сполупрацує і тримле їх за часть єдиной [[католицька церьков|католицька церьков]]. Ґрекокатолицькы церькви узнавають авторіту папу римского і здїляють з римокатолицьков церьквов [[доґма]]тічну науку. Літурґія є але служена не в латиньскім обрядї, але в візантьскім обрядї. Фактічно іде о тоту часть [[православна церьков|православных церьквей]], котры ся в польско-літовскім штатї на основі брестлітовской унії одскипили од православной церькви і подробили Риму, і далшых церьквей, котры ся ку ним додаточно припоїли далшыма уніями. Православны церькви кличуть ґрекокатолицькы церькви уніятьскыма і беруть їх за одпадликів од православной віры. == Історія ґрекокатолицькой церкви == Ґрекокатолицька церква, офиціално звана Католицька церква візантійского обряду, має свої корінї в [[Ужгородьска унія|Ужгородьскій унії]] з року 1646, коли часть православных священиків у реґіоні [[Подкарпатя|Підкарпатя]], [[Земплін|Земпліну]], [[Шаріш|Шарішу]], і [[Спіш|Спішу]] пійшла до єдности з [[Папа римскый|Римом]], але зберегла візантійскый (т.зв. "ґрецькый") обряд, [[церковнославяньскый язык]] і свою літурґічну традицію. Ґрекокатолицька церква стала головнов духовнов інштитуційов для великой части карпатскых Русинів. У часах [[Габсбурьска монархія|Габсбурґской монархії]] была офіціално признана і орґанізована з владыками, єпархіями (напр. [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовска єпархія]], пізніше Пряшівска єпархія), і богословскыма школами. У 20. столітю, особливо по [[Друга світова война|другій світовій войні]], ґрекокатолицька церква была переслідувана в комуністичных державах — много священиків было увязненых, а сама церква зліквідована або насильно приєднана до православя (напр. в [[Чеськословеньска републіка|Чехословакії]] 1950-ы рокы). По р. 1989 церква была леґалізована і одтогды возобновила свою діяльность в духовнім, културнім і освітнім жывотї Русинів. [[Катеґорія:Грекокатолицка Церковь]] 0zeuzdp68pne2zjdokfkoxh5hgwu91p Шуллю 0 4818 174541 148012 2026-10-21T22:11:02Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174541 wikitext text/x-wiki [[Файл:Gös, Iduns kokbok.jpg|thumb|right|Шуллю]] '''Шуллю''' ці '''зубач''' (''Sander lucioperca'') є солодководна [[рыбы|рыба]]. Належыть міджі ушляхтїлы рыбы. Доростать до довжкы аж 130 центів и вагы 21 кґ. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рыбы Підкарпатьской Руси]] 8tl53sir1yimf4j17kbc8s8dbj41b9b Церьков святого Василія Великого (Грабова Розтока) 0 4860 174527 128317 2026-10-21T22:05:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174527 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святого Василія Великого}}'''Церьков святого Василія Великого''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Грабова Розтока]] в окресї [[Окрес Свідник|Свідник]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. Храм быв збудованый в половинї 18. стороча. Стоїть высоко на северозападнім схылї, іде ся ку ній прудкыма камяныма ґарадічами. Є то лемківска церьков, мать три головны просторы, бабінець, наву і святыню. Внутро є здоблене в [[барок]]овім штілї. == Література == * {{книга|автор =Міклош Дудаш, Іван Ґойдіч, Марґіта Шуклаёва|тітул =Drevené kostoly|одказ = |місто =Тырнава |выдавательство =Dajama|рік = [[2007]]|том = |сторінкы =|сторінок = 128|выданя =1 |isbn =80-89226-14-0 |тіраж = }} * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Василія Великого (Грабова Розтока)]] [[Катеґорія:Окрес Снина]] kb83sylik9sqirehg987orqrnthkmoa Церьков святого Юрія (Ялова) 0 4863 174529 36181 2026-10-21T22:06:13Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174529 wikitext text/x-wiki '''Церьков святого Юрія''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Ялова]] в окресї [[Окрес Снина|Снина]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Література == * {{книга|автор =Міклош Дудаш, Іван Ґойдіч, Марґіта Шуклаёва|тітул =Drevené kostoly|одказ = |місто =Тырнава |выдавательство =Dajama|рік = [[2007]]|том = |сторінкы =|сторінок = 128|выданя =1 |isbn =80-89226-14-0 |тіраж = }} * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Юрія (Ялова)]] 7i80q0o2frqkxjt549zqe8af58mmv83 Церьков святого Йоана Крестителя (Кална Розтока) 0 4865 174528 36183 2026-10-21T22:05:56Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174528 wikitext text/x-wiki '''Церьков святого Йоана Крестителя''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Кална Розтока]] в окресї [[Окрес Снина|Снина]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Література == * {{книга|автор =Міклош Дудаш, Іван Ґойдіч, Марґіта Шуклаёва|тітул =Drevené kostoly|одказ = |місто =Тырнава |выдавательство =Dajama|рік = [[2007]]|том = |сторінкы =|сторінок = 128|выданя =1 |isbn =80-89226-14-0 |тіраж = }} * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Йоана Крестителя (Кална Розтока)]] fyosd1zzdyis55wqhr3df16nbtxya6t Церьков святой Параскєвы (Потокы) 0 4874 174338 128300 2026-10-21T18:40:03Z Engelseziekte 2261 174338 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святой Параскєвы}}[[Файл:Potoky,_cerkiew_św._Paraskewy_(HB4).jpg|thumb|250px|{{center|Церьков святой Параскєвы (Потокы)}}]] '''Церьков святой Параскєвы''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Потокы]] в окресї [[Окрес Стропков|Стропков]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Література == * {{книга|автор =Міклош Дудаш, Іван Ґойдіч, Марґіта Шуклаёва|тітул =Drevené kostoly|одказ = |місто =Тырнава |выдавательство =Dajama|рік = [[2007]]|том = |сторінкы =|сторінок = 128|выданя =1 |isbn =80-89226-14-0 |тіраж = }} * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Параскєвы (Потокы)]] [[Катеґорія:Церковны будовы]] lnqr4bwq3rg33kvt49xdr8tcmd91qdi Церьков святой Параскєвы (Вышня Полянка) 0 4878 174335 128302 2026-10-21T18:38:47Z Engelseziekte 2261 174335 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церьков святой Параскєвы}}'''Церьков святой Параскєвы''' є [[Ґрекокатолицька церьков|ґрекокатолицька]] деревяна [[Церьков (храм)|церьков]], котра ся находить в селї [[Вышня Полянка]] в окресї [[Окрес Бардеёв|Бардеёв]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Література == * {{книга|автор =Міклош Дудаш, Іван Ґойдіч, Марґіта Шуклаёва|тітул =Drevené kostoly|одказ = |місто =Тырнава |выдавательство =Dajama|рік = [[2007]]|том = |сторінкы =|сторінок = 128|выданя =1 |isbn =80-89226-14-0 |тіраж = }} * {{книга|автор =[[Бланка Ковачовичова-Пушкарёва]], [[Імріх Пушкарь]]|тітул =Науковий збірник музею українськой култури в Свиднику, Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині|одказ = |місто =Пряшів |выдавательство =Slovenské pedagogické vydavateľstvo|рік = [[1971]]|том = 5|сторінкы =|сторінок = 528|выданя =1 |isbn = |тіраж =2500 }} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґрекокатолицькы деревяны храмы|Параскєвы (Вышня Полянка)]] 45b4f2jixhbbmddty94dw0cqkgcr2m9 Ґерманьскы языкы 0 4889 174296 149533 2026-10-21T18:21:47Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174296 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс язык | name = Ґерманьскы языкы | region = [[Северна Европа|Северна]], [[Западна Европа|Западна]] і [[Централна Европа]], [[Анґлоамеріка]], [[Океанія]] і [[Австралія]], южна [[Африка]]. | speakers = ~550 млн. | familycolor = Indo-European | fam1=[[Індоевропскы языкы|Індоевропска]] | nation = | iso1 = | iso2 = gem | map = [[Файл:Germanic languages.svg|350px]]<center><small>{{legend|#800000|Штаты, в котрых материньскым языком векшины жытелїв є ґерманьскый язык}} {{legend|#ff0000|Штаты, в котрых ґерманьскый язык є державным, айбо не першорядным}}</small></center> }} '''Ґерманьскы языкы''' — конарь [[Індоевропскы языкы|індоевропской родины]]. Общій предок вшыткых языкôв того конаря — [[Праґерманьскый язык|праґерманьскый (общоґерманьскый) язык]], котрым говорили приближно в серединї [[1. тісячроча п.н.е.]] в [[Северна Европа|Севернôй Европі]]. Праґерманьскый язык і ёго потомкы ся характерізують істыма унікатныма языковыма знаками, як то зміна согласных, знама як [[закон Ґрімма]]. Майпошырены ґерманьскы языкы суть [[Анґліцькый язык|анґліцькый]] і [[Нїмецькый язык|нїмецькый]] — материньскы языкы 300—400 і веце як 100 міліонôв людей в тôм порядку. Иншы росшырены языкы ґрупы суть [[Голандьскый язык|голандчіна]] з 23 міліонами і [[афріканчіна]] з веце як 6 міліонами родженых говорцьôв; [[Сіверноґерманьскы языкы|северогерманьскы языкы]], враховано [[Норьскый язык|норчіны]], [[Даньскый язык|данчіны]], [[Шведскый язык|шведчіны]], [[Ісланьдскый язык|ісландчіны]] і [[Фаєрьскый язык|фаєрчіны]], котры вєдно мають приближно 20 міліонôв родженых говорцьôв. == Класіфікація ґерманьскых языкôв і діалектôв == [[Image:Europe_germanic-languages_2.PNG|325px|thumb|right|'''Западоґерманьскы языкы''' {{legend|#9cff00|Голандьскый}} {{legend|#38ff00|Нижнёнїмецькый}} {{legend|#00d200|Середнёнїмецькый}} {{legend|#008000|Верхнёнїмецькый}} {{legend|#ff8811|Анґліцькый}} {{legend|#ffbb77|Фрізькый}} '''Североґерманьскы языкы''' {{legend|#0000ff|Выходоскандінавскы}} {{legend|#00ffff|Западоскандінавскы}} {{legend|#ff0000|Лінія, роздїлююча северны і выходны ґерманьскы языкы}}]] Ґерманьскы языкы ся дїлять на три ґрупы: северну, западну і выходну. === [[Западоґерманьскы языкы]] === [[Анґло-фрізькы языкы|'''Анґло-фрізькы''' языкы]]: <br />Анґліцька ґрупа: * [[Давноанґліцькый язык]] ** [[Середнёанґліцькый язык]] *** [[Анґліцькый язык]] *** [[Шкотьскый язык]] *** [[Йола (язык)]] Фрізька ґрупа: * [[Давнофрізькый язык]] ** [[Середнёфрізькый язык]] *** [[Фрізькы языкы]] *** [[Выходнофризькый язык]] *** [[Западнофризькый язык]] [[Нижнёфранконьскы языкы|'''Нижнёфранконьскы''' языкы]]: * [[Давнофраньскый язык]] ** [[Давноголандьскый язык]] *** [[Середнёголандьскый язык]] **** [[Голандьскый язык]] і ёго [[Голандьскы діалекты|діалекты]] **** [[Африцькый язык|Афріканчіна]] [[Нижнёнїмецькы языкы|'''Нижнёнїмецькы''' языкы]]: * [[Давносаськый язык]] ** [[Середнёнижнёнїмецькый язык]] *** [[Нижнёнїмецькый язык]] [[Верхнёнїмецькы языкы|'''Верхнёнїмецькы''' языкы]]: * [[Давноверхнёнїмецькый язык]] ** [[Середнёверхнёнїмецькый язык]] *** Середнёнїмецькы діалекты<nowiki>:</nowiki> **** [[Нїмецькый язык]] **** [[Луксембургскый язык|Луксембурзькый язык]] **** [[Їдіш]] **** [[Віламовіцькый язык]] *** Южнонїмецькы діалекты: **** [[Алеманьскы діалекты]] (враховано [[Швейцарьскый нїмецькый язык|швейцарьской нїмчіны]]) **** [[Ракуско-баварьскы діалекты]] * [[Ломбардьскый язык]]* <nowiki>*</nowiki> діскутована класіфікація, поз. ''[[Ломбардьскый язык]]''. === [[Североґерманьскы языкы]] === * [[Давносеверный язык]] ** '''Западна ґрупа''': *** [[Давноісландьскый язык]] **** [[Ісландськый язык]] *** [[Давнонорвезькый язык]] **** [[Норьскый язык]] **** [[Фаєрьскый язык]] **** [[Норньскый язык]] *** [[Ґроньскый северный язык]] ** '''Выходна ґрупа''': *** [[Давноданьскый язык]] **** [[Даньскый язык]] *** [[Давношведьскый язык]] **** [[Шведскый язык]] *** [[Давноґотландьскый язык]] **** [[Ґотландьскый язык]] === [[Выходоґерманьскы языкы]] === * [[Ґотьскый язык]] == Писмо == Найстаршы свідчіня ґерманьскых языкôв — ґерманьскы імена, записаны в [[1. стороча|1. сторочу]] [[Таціт]]ом. Найстарша памнятка ґерманьского писма — напис на [[Неґовска гелма|Неґовскôй гелмі]] ([[2. стороча пне.]]). Приближно в [[2. стороча|2. сторочу]] ся обявив [[старшый футарк]], рання форма [[Руны|рунічного алфавіту]]. [[Ґотьскый язык]] ся записовав [[Ґотьскый алфавіт|ґотьскым алфавітом]], створеным єпіскопом [[Вулфіла|Вулфілов]] про переложіня [[Біблія|Біблії]] в [[4. стороча|4. сторочу]]. Пак, [[Хрістіанство|хрістіанскы]] священикы і [[монах]]ы, котры окрем ґерманьскых языкôв говорили і писали [[Латиньскый язык|латинчінов]], зачали писати по ґерманьскы управеныма латиньскыма буквамы. Окрем штандартного [[Латиньскый алфавіт|латиньского алфавіту]], много ґерманьскых языкôв хоснують буквы з [[Діакрітічны знакы|діакрітіков]] ([[Å]], [[Ä]], [[Ö]], [[Ü]]), модіфікованы буквы ([[ß]], [[IJ]], [[Ø]], [[Æ]], [[Ð]]), латинізованы руны ([[Þ]]). == Історія == [[Файл:Germanic tribes (750BC-1AD).png|right|200px|thumb| Експансія ґерманьскых племен з 750. року п.н.е. до 1. рік н.е.: {{legend |#f00| Поселїня перед 750.&nbsp;р.&nbsp;п.н.е.|outline=#d00}} {{legend |#f84| Новы поселїня до 500.&nbsp;р.&nbsp;п.н.е.|outline=#e73}} {{legend |#ff0| Новы поселїня до 250.&nbsp;р.&nbsp;п.н.е.|outline=#da0}} {{legend |#0f0| Новы поселїня до 1.&nbsp;р.&nbsp;н.е.|outline=#0d0 }}]] Вшыткы ґерманьскы языкы повстали з [[Праґерманьскый язык|праґерманьского языка]], обєдиненых звуковыма змінами як то [[закон Ґрімма]] ці [[закон Вернера]]. Законы зачали дїяти приближно в [[500 пне.|500. роцї пне.]], окрем того екзістовали иншы общі іновації, подля котрых праґерманьска языкова сполочность іщі была єдинов у [[Бронзова доба|бронзову добу]]. Іщі з першых свідчінь ся ґерманьскы языкы дїлять на три ґрупы: [[Западоґерманьскы языкы|западну]], [[Выходоґерманьскы языкы|выходну]] і [[Североґерманьскы языкы|северну]]. Їх одношіня тяжко ся дає зістити протоже рунічны памняткы суть малоінформатівны, а ґерманьскы языкы [[Міґрачный період|міґрачного періода]] суть дуже подобны. Наприклад, [[ломбардьскый язык]] [[6. стороча]] годен быв быти поводом северо- ці выходоґерманьскым языком перед тим, як быв асімілованый западныма ґерманцями, кідь ся [[Ломбарды]] всїли на [[Лабе]]. Найстаршый звязаный ґерманьскый текст є [[Ґотьскый язык|ґотьскоє]] переложіня [[Новый Завіт|Нового Завіту]] з [[4. стороча]]. Екзістують ранны тексты [[Давнофраньскый язык|по давнофраньскы]] ([[5. стороча]]), [[Давноверхнёнїмецькый язык|давноверхнёнїмецькы]] (слова і речіня з [[6. стороча]], звязаны тексты з [[9. стороча]] і [[Давноанґліцькый язык|давноанґліцькы]] (звязаны тексты з [[10. стороча]]). Довшы рунічны написы суть захованы з 8. і 9. стороч, довшы тексты [[Латиньскый алфавіт|латиніков]] — з [[12. стороча]] (напр. [[Книга о Ісландянах]]), а дакотра [[Скалды|скалдічна поезія]] — аж з [[9. стороча]]. До конця [[Міґрачный період|міґрачного періоду]] (~7. стороча) выходоґерманьскы языкы выгынули. [[Бурґундцї]], [[Ґоты]] і [[Вандалы]] ся асіміловали межи їх сусїдами. Приближно до 10. стороча ґерманьскы языкы вже были доста далекыма, жебы їх носителї ся тяжко межи собов розуміли. В [[Середовік]]у западоґерманьскы языкы были силно роздїлены. Островный анґліцькый язык ся розвивав одокремлено. З другого боку, [[Европа|контіненталны]] ґерманьскы языкы были роздїлены [[Верхнёнїмецьке пересуваня согласных|верхнёнїмецькым пересуваням согласных]]. Доднесь роздїл став омного бівшым — од [[Найвысшоалеманьска нїмчіна|найвысшоалеманьского]] конаря на югу до [[Северонижнёсаськый діалект|северонижнёсаського діалекту]] на северї. Хоць обидва суть поважованы за варіанты [[Нїмецькый язык|нїмчіны]], їх дуже тяжко назвати взаємнозрозумілыма. З другого боку, североґерманьскы языкы ся лишили май єдиныма — контіненталны североґерманьскы языкы суть взаємнозрозумілы і доднеська. == Знакы == * дінамічный притиск на першôм (корїнёвôм) складї; * [[редукція]] безпритисковых складôв; * асімілачноє варіованя гласных; * общоґерманьскоє [[пересуваня согласных]]; * шырокоє хоснованя [[аблаута]]; * творїня слабого [[претеріт]]а з помочов [[Зубны согласны|денталного]] [[суфікс]]а; * 2 тіпа [[склонёваня]] [[Придавник|придавникôв]]: силный і слабый. == Поровнованя словника == Дакотры з слов в тôй таблічцї змїнили своє історічноє значіня. Наприклад, анґліцьке слово ''starve'' значіть «голодовати», а ёго вшыткы [[коґнат]]ы (покровны слова), наприклад, [[Нїмецькый язык|нїм.]] ''sterben'' значать «мерти».  {|class="wikitable" style="font-size: 85%" |- !width="75"|Переложіня ([[Русиньскый язык|Русинчіна]]) ![[Анґліцькый язык|Анґлічтіна]] ! [[Шкотьскый язык|Шкотчіна]] ! [[Западофрізькый язык|Зап. фрізштіна]] ! [[Афріканчіна]] ! [[Голандьскый язык|Голандчіна]] ! [[Голандьскый язык|Голандчіна]] ([[Лімбурзька голандчіна|Лімбурзька]]) ! [[Нижнёнїмецькый язык|Нижня нїмчіна]] ! [[Нижнёнїмецькый язык|Нижня нїмчіна]] ([[Гронінзькый діалект|Гронінген]]) ! [[Середнёнїмецькый язык|Середня нїмчіна]] ([[Луксембурчіна]]) ! [[Нїмецькый язык|Нїмчіна]] ! [[Ґотьскый язык|Ґотчіна]] ! [[Ісландьскый язык|Ісландчіна]] ! [[Фаєрьскый язык|Фаєрчіна]] ! [[Шведскый язык|Шведчіна]] ! [[Даньскый язык|Данчіна]] ! [[Норьскый язык|Норчіна (Букмол)]] ! [[Норьскый язык|(Норчіна (Ніношк)]] |- |ябко || apple || aiple || apel || appel || appel || appel || Appel || Abbel || Apel || Apfel || aplus || epli || epli<ref>Коґнат значіть «крумпля». Ябко є ''súrepli''.</ref> || äpple || æble || eple || eple |- |доска || board || buird || board || bord || bord || bórdj/telleur || Boord || Bred || Briet || Brett<ref name="Bord">''Brett'' ся хоснує на юзї, ''Bord'' — додаточно на северї</ref> || baúrd || borð || borð || bräde || bord || brett || brett |- |бук || beech || beech || boeke || beuk || beuk || beuk || Boeoek / Böök || Beukenboom || Bich || Buche || bōka/-bagms || beyki || bók(artræ) || bok || bøg || bok || bok / bøk |- |книга || book || beuk || boek || boek || boek || book || Book || Bouk || Buch || Buch || bōka || bók || bók || bok || bog || bok || bok |- |груди || breast || breest ||boarst || bors || borst || boors || Bost || Bôrst || Broscht || Brust || brusts || brjóst || bróst / bringa || bröst || bryst || bryst || bryst |- |бурый || brown || broun || brún || bruin || bruin || broen || bruun || broen || brong || braun || bruns || brúnn || brúnur || brun || brun || brun || brun |- |день || day || day || dei || dag || dag || daag || Dag || Dag || Do || Tag || dags || dagur || dagur || dag || dag || dag || dag |- |мертвый || dead || deid || dea || dood || dood || doed || doot || dood || dout || tot || dauþs || dauður || deyður || död || død || død || daud |- |вмерти || die (starve) || dee || stjerre || sterf || sterven || stèrve || starven / döen || staarven || stierwen || sterben || diwan || deyja || doyggja || dö || dø || dø || døy / starva |- |доста || enough || eneuch || genôch || genoeg || genoeg || genóg || noog || genog || genuch || genug || ganōhs || nóg || nóg/nógmikið || nog || nok || nok || nok |- |перст || finger || finger || finger || vinger || vinger || veenger || Finger || Vinger || Fanger || Finger || figgrs || fingur || fingur || finger || finger || finger || finger |- |дати || give || gie || jaan || gee || geven || geve || geven || geven || ginn || geben || giban || gefa || geva || ge / giva || give || gi || gje(va) |- |скло || glass || gless || glês || glas || glas || glaas || Glas || Glas || Glas || Glas || – || glas || glas || glas || glas || glass || glas |- |золото || gold || gowd || goud || goud || goud || goud / góldj || Gold || Gold || – || Gold || gulþ || gull || gull || guld / gull || guld || gull || gull |- |добрый || good || guid || gód || goed || goed || good || goot || goud || gutt || gut || gōþ(is) || góð(ur) / gott || góð(ur) / gott || god || god || god || god |- |рука || hand || haund || hân || hand || hand || hand || Hand || Haand || Hand || Hand || handus || hönd || hond || hand || hånd || hånd || hand |- |голова || head || heid || holle || hoof<ref name="hoof">Теперь ся хоснує лем у зложеных словах як ''hoofpyn'' (головна бôль) і метафорічно, як ''hoofstad'' (головне місто).</ref> / kop<ref name="kopf">Пожычка з латинчіны.</ref> || hoofd / kop<ref name="kopf" /> || kop<ref name="kopf" /> || Kopp<ref name="kopf" /> || Heufd / Kop<ref name="kopf" /> || Kopp<ref name="kopf" /> || Haupt / Kopf<ref name="kopf" /> || háubiþ || höfuð || høvd / høvur || huvud || hoved || hode || hovud |- |высокый || high || heich || heech || hoog || hoog || hoeg || hoog || hoog / höch || héich || hoch || háuh || hár || høg / ur || hög || høj || høy / høg || høg |- |домôв || home || hame || hiem || heim / tuis<ref name="tuis">Зо зложеной фразы, котра приближно значіть «домови»</ref> || heem, heim / thuis<ref name="tuis" /> || thoes<ref name="tuis" /> || Tohuus<ref name="tuis" /> || Thoes<ref name="tuis" /> || Heem || Heim || háimōþ || heim || heim || hem || hjem || hjem / heim || heim |- |гак || hook / crook || heuk || hoek || haak || haak || haok || Haak || Hoak || Krop / Kramp || Haken || kramppa || haki / krókur || krókur / ongul || hake / krok || hage / krog || hake / krok || hake / krok |- |хыжа || house || hoose || hûs || huis || huis || hoes || Huus || Hoes || Haus || Haus || hūs || hús || hús || hus || hus || hus || hus |- |много || many || mony || mannich / mennich || baie / menige || menig || minnig || Mennig || Ìnde || – || manch || manags || margir || mangir / nógvir || många || mange || mange || mange |- |місяць || moon || muin || moanne || maan || maan || maon || Maan || Moan || Mound || Mond || mēna || máni / tungl || máni || måne || måne || måne || måne |- |нôч || night || nicht || nacht || nag || nacht || nach || Nach / Nacht || Nacht || Nuecht || Nacht || nótt || nótt || nátt || natt || nat || natt || natt |- |нїт || no (nay) || nae || nee || nee || nee(n) || nei || nee || nee / nai || nee(n) || nee / nein / nö || nē || nei || nei || nej / nä || nej / næ || nei || nei |- |старый || old (айбо: elder, eldest) || auld || âld || oud || oud || aajt (''старый'') / gammel (''гнилый'') || oolt / gammelig || old / olleg || aalt || alt || sineigs || gamall (айбо: eldri, elstur) / aldinn || gamal (айбо: eldri, elstur)|| gammal (айбо: äldre, äldst)|| gammel (айбо: ældre, ældst) || gammel (айбо: eldre, eldst) || gam(m)al (айбо: eldre, eldst) |- |єден || one || ane || ien || een || een || ein || een || aine || een || eins || áins || einn || ein || en || en || en || ein |- |унця || ounce || unce || ûns || ons || ons || óns || Ons || Onze || – || Unze || unkja || únsa || únsa || uns || unse || unse || unse / unsa |- |снїг || snow || snaw || snie || sneeu || sneeuw || sjnie || Snee || Snij / Snèj || Schlue || Schnee || snáiws || snjór || kavi / snjógvur || snö || sne || snø || snø |- |камінь || stone || stane || stien || steen || steen || stein || Steen || Stain || Steen || Stein || stáins || steinn || steinur || sten || sten || stein || stein |- |тамто || that || that || dat || daardie / dit || dat / die || dat / tot || dat / dit || dat / dij || dat || das || þata || það || tað || det || det || det || det |- |два || two / twain || twa || twa || twee || twee || twie || twee || twij / twèje || zoo / zwou / zwéin || zwei/zwo || twái || tveir / tvær / tvö || tveir / tvey / tvær / tvá || två || to || to || to<ref>В діалектах tvo / två / tvei (м) / tvæ (ж) / tvau (с).</ref> |- |ко || who || wha || wa || wie || wie || wee || wokeen || wel || wien || wer || Ƕas / hwas || hver || hvør || vem || hvem || hvem || kven |- |червик || worm || wirm || wjirm || wurm || worm || weurm || Worm || Wörm || Wuerm || Wurm || maþa || maðkur / ormur || maðkur / ormur || mask / orm&nbsp;<ref name="orm" /> || orm || makk / mark / orm &nbsp;<ref name="orm">Коґнат ''orm'' обычайно значіть «гад».</ref> || makk/mark/orm<ref name="orm" /> |- !width="75"|Переложіня ([[Русиньскый язык|Русинчіна]]) ![[Анґліцькый язык|Анґлічтіна]] ! [[Шкотьскый язык|Шкотчіна]] ! [[Западофрізькый язык|Зап. фрізштіна]] ! [[Афріканчіна]] ! [[Голандьскый язык|Голандчіна]] ! [[Голандьскый язык|Голандчіна]] ([[Лімбурзька голандчіна|Лімбурзька]]) ! [[Нижнёнїмецькый язык|Нижня нїмчіна]] ! [[Нижнёнїмецькый язык|Нижня нїмчіна]] ([[Гронінзькый діалект|Гронінген]]) ! [[Середнёнїмецькый язык|Середня нїмчіна]] ([[Луксембурчіна]]) ! [[Нїмецькый язык|Нїмчіна]] ! [[Ґотьскый язык|Ґотчіна]] ! [[Ісландьскый язык|Ісландчіна]] ! [[Фаєрьскый язык|Фаєрчіна]] ! [[Шведскый язык|Шведчіна]] ! [[Даньскый язык|Данчіна]] ! [[Норьскый язык|Норчіна (Букмол)]] ! [[Норьскый язык|Норчіна (Ніношк)]] |} <references/> [[Катеґорія:Ґерманьскы языкы]] lyfaewykuyrj9iltq9pdp1r67outmoh Блатна Полянка 0 5135 174565 160010 2026-10-21T22:20:46Z Engelseziekte 2261 delete 174565 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Блатна Полянка''' (по {{язык+sk|Blatná Polianka}} ) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} 407rp6t3bxj42n7s9m3qkw9djfkm6o0 Блатны Реметы 0 5136 174566 160012 2026-10-21T22:21:01Z Engelseziekte 2261 delete 174566 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Блатны Реметы''' (по {{язык+sk|Blatné Remety}} ) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} nthkey0yiekj69huh1t8jbbdeauow5d 174874 174566 2026-10-22T08:29:28Z Rue323 31002 174874 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} '''Блатны Реметы''' (по {{язык+sk|Blatné Remety}} ) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} icsl81zn9ugqorkwhiuzfqwzrnsxad9 Крісты 0 5149 174682 160117 2026-10-21T23:02:33Z Engelseziekte 2261 delete 174682 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Крісты''' (по {{язык+sk|Kristy}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} heeydgqcrbw27pydxpjmfhjkop1aylw Орїхова 0 5153 174746 160169 2026-10-21T23:27:20Z Engelseziekte 2261 delete 174746 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 135 |Розлога = 3,39 |Чісло жытелїв = 243 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 73 |Перша писемна змінка = [[1299]] |Код = 522830 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 51 (пошта [[Кырчава]]) |Передвольба = 0 56 |Адреса = Ocú Orechová<br />Orechová 57<br />072 51 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Растїслав Репка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Растїслав Репка}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Орїхова''' (по {{язык+sk|Orechová}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} 80tt1hjf38y7jz8zzg59znos3qm4xja Остров (окрес Собранцї) 0 5154 174744 160170 2026-10-21T23:27:11Z Engelseziekte 2261 delete 174744 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Вецезначность|Остров (чеперушка)}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = Земплін |Северна шырка = 48° 43' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 22° 10' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 100 |Розлога = |Чісло жытелїв = 275 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1336 |Код = 522856 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 55 (пошта [[Поростів]]) |Передвольба = 056 |Адреса = |Website = |Імейл = janejkaostrov@post.sk |Телефон = +00421907607877 |Факс = |Староста = Мілан Манько<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Манько}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Остров''' (по {{язык+sk|Ostrov}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} eh61bvhlmdd51dvdcur9wy4o97fw4pm Реметьскы Гамры 0 5160 174846 160191 2026-10-22T08:18:05Z Engelseziekte 2261 delete 174846 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = [[Земплін]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 658 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523003 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 41 |Передвольба = 0 56 |Адреса = Obecný úrad<br />Remetské Hámre 82<br />072 41 Remetské Hámre |Website = |Імейл = remetskehamre@stonline.sk |Телефон = 659 52 36 |Факс = |Староста = Міхал Падо<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Міхал Падо}}</ref> |Політічна партія = [[HZD]] |}} '''Реметьскы Гамры''' (по {{язык+sk|Remetské Hámre}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} s58a4c46pzkrrav03djkvuy286hjl4d Сватуш 0 5163 174857 160195 2026-10-22T08:23:34Z Engelseziekte 2261 delete 174857 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 105 |Розлога = |Чісло жытелїв = 119 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523143 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 55 (пошта [[Поростів]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Міхал Шірохман<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Міхал Шірохман}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Сватуш''' (по {{язык+sk|Svätuš}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} kl1430xawgctl1rkyd1eicqwqtbs7wc Ташуля 0 5164 174815 160217 2026-10-21T23:50:51Z Engelseziekte 2261 delete 174815 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 222 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1288 |Код = 523160 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 52 (пошта [[Йенківцї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мілан Грешо<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Грешо}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} [[Файл:Okres_sobrance.png|міні|праворуч]] '''Ташуля''' (по {{язык+sk|Tašuľa}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} luepdr2i67x3094nn92r9e2iaiv6ppr Великы Ревіща 0 5167 174592 160028 2026-10-21T22:30:17Z Engelseziekte 2261 delete 174592 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Кошіцькый край|Кошіцькый]] |Окрес = [[Окрес Собранцї|Собранцї]] |Реґіон = [[Земплін (slovenský región)|Земплін]] |Северна шырка = 48° 44' 32,43<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 22° 05' 28,18<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 110 |Розлога = 10,2 |Чісло жытелїв = 538 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1335 |Код = 523232 |ЕЧВ = SO |ПСЧ = 072 43 |Передвольба = 0 56 |Адреса = OcÚ Veľké Revištia 25, 072 43 Veľké Revištia |Website = www.velkerevistia.sk |Імейл = velkerevistia@lekosonline.sk |Телефон = 056 / 659 72 25 |Факс = 056 / 659 72 25 |Староста = Мартін Грунка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мартін Грунка}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Великы Ревіща''' (по {{язык+sk|Veľké Revištia}}) є [[село]] в [[Окрес Собранцї|окресї Собранцї]] в [[Кошіцькый край|Кошіцькім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Собранцї}} {{Стыржень}} bhulnwftbf2iejmnu73ji68yplijlps Велькі Шаріш 0 5178 174596 160034 2026-10-21T22:31:53Z Engelseziekte 2261 delete 174596 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Велькі Шаріш''' є [[місто]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] am89ynvsjrtt2mtz0n8hsks444di3e4 Баєров 0 5180 174555 160005 2026-10-21T22:16:23Z Engelseziekte 2261 delete 174555 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 65.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 57' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 07' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 344 |Розлога = |Чісло жытелїв = 439 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524174 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 41 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Bajerov<br />082 41 |Website = www.bajerov.ocu.sk |Імейл = obecbajerov@stonline.sk |Телефон = +421 51 778 31 18 |Факс = |Староста = Владїмір Мруз<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владїмір Мруз}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Баєров''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} o03vjgb4ttlx8ldtf71yfu7sgsm0hdx Бертотовце 0 5181 174562 160007 2026-10-21T22:19:50Z Engelseziekte 2261 delete 174562 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska vrchovina 100.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 419 |Розлога = 8,49 |Чісло жытелїв = 492 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 58 |Перша писемна змінка = [[1320]] |Код = 524191 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 35 (пошта [[Генріховце]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Bertotovce<br />082 35 Hendrichovce |Website = www.bertotovce.sk |Імейл = obecbertotovce@stonline.sk |Телефон = 051 / 779 51 21 |Факс = |Староста = Інж. Франтїшек Марінїца<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Франтїшек Марінїца}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Бертотовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} samhp4syuloo5dhtf34okbtpsi5o60l Брестов (окрес Пряшів) 0 5182 174580 160018 2026-10-21T22:25:10Z Engelseziekte 2261 delete 174580 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = |Образок = Slovakia Mirkovce 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 52' 07,16 |Выходна довжка = 21° 20' 49,35 |Надморьска вышка = 321 |Розлога = |Чісло жытелїв = 454 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка =1219 |Код = 524212 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 05 (пошта [[Шаріське Богдановце]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obec Brestov, Brestov 99, 08205 |Website =www.brestov.ocu.sk/ |Імейл = ocubrestov@msprofi.sk |Телефон = +421517781118 |Факс = |Староста = Йозеф Шолтес<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Шолтес}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Брестов''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} gnw0j1etjm2o82gkrztewf7vcetu8qx Бретеёвце 0 5183 174581 160019 2026-10-21T22:25:14Z Engelseziekte 2261 delete 174581 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia_Bretejovce_5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 49' 31<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 17' 53<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 376 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524221 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 03 (пошта [[Лемешані]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мілена Бірешова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілена Бірешова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Бретеёвце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} kiu7ev9ugr7bda7iymqxzx0sgj24ax4 Бзенов 0 5185 174563 160009 2026-10-21T22:19:54Z Engelseziekte 2261 delete 174563 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 41.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 728 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524263 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 42 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Гелена Юрашова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Гелена Юрашова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Бзенов''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} hcyw9lnbzwemmmmgo8zzedhpvt543o2 Челёвце (окрес Пряшів) 0 5186 174781 160239 2026-10-21T23:40:45Z Engelseziekte 2261 delete 174781 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Slovakia Celovce 6.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 399ha |Чісло жытелїв = 303 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1335 |Код = 524271 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 14 (пошта [[Пушовце]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Čelovce 49 |Website = home.nextra.sk/celovce |Імейл = celovce@nextra.sk |Телефон = 7997716 |Факс = 7997716 |Староста = Ян Кожлей<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Кожлей}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] }} '''Челёвце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 9fpt3y6zret1xxdxp4ttdtx9d6q91sp Червенїца 0 5187 174784 160241 2026-10-21T23:40:56Z Engelseziekte 2261 delete 174784 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Cervenica 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 759 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524301 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 07 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Марта Павлінска<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марта Павлінска}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Червенїца''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} ev90mw86qr1l2awrwlbd6foo01t7zhu Демята 0 5188 174637 160071 2026-10-21T22:46:20Z Engelseziekte 2261 delete 174637 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL vlajky = |URL пологы = |Образок =Slovakia Demjata 5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Пряшівскый |Северна шырка = 49°6' 23.28<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21°18' 52.22<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 336 |Розлога = 1150 ha |Чісло жытелїв = 1174 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1330 |Код = 524336 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 13 |Передвольба = 051 |Адреса = Demjata, Окрес Пряшів |Website = - |Імейл = - |Телефон = 051/778 98 13 |Факс = 051/778 98 13 |Староста = Владїслав Башіста<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владїслав Башіста}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Демята''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} fj5fjmvzcc7tuslux1nxc7lzlt6sghw Дръєновска Нова Вес 0 5190 174638 160074 2026-10-21T22:48:03Z Engelseziekte 2261 delete 174638 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Drienovska Nova Ves 4.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 697 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524361 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 01 (пошта [[Кендїце]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 051/7797186 |Факс = 051/7797186 |Староста = Ян Брозман<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Брозман}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Дръєновска Нова Вес''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8q2pk3yetsxn3j1lygtxqrslfsttj70 Дулова Вес 0 5191 174640 160075 2026-10-21T22:48:10Z Engelseziekte 2261 delete 174640 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Dulova Ves 6.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 308 |Розлога = 6,073 |Чісло жытелїв = 628 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 101 |Перша писемна змінка = з року 1414 під назвов Gywlwez(Ґулвас). |Код = 524387 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Dulova ves 18 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Інж. Ян Семан<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Ян Семан}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Дулова Вес''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 00p6r3b631ht8j5iinl8amm8u4r4zf2 Фінтїце 0 5192 174798 160230 2026-10-21T23:44:54Z Engelseziekte 2261 delete 174798 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Fintice 7.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 49° 03' 08<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 17' 03<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 271 аж 740 |Розлога = 11,241 |Чісло жытелїв = 1 828{{fact}} |Статус ку = 31.12.2010 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1271 |Код = 524395 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 16 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Fintice, Grofske nádvorie 210/1, O82 16 Fintice |Website = www.fintice.sk |Імейл = oufintice@hotmail.com |Телефон = 051 / 748 10 10 |Факс = 051 / 748 10 10 |Староста = Терезія Ґмітрова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Терезія Ґмітрова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Фінтїце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} sr7y55izlwecrhzzf3wnrhsilab23f6 Фрічовце 0 5193 174796 160229 2026-10-21T23:44:46Z Engelseziekte 2261 delete 174796 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska vrchovina 93.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1079 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524409 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 37 (пошта [[Шіроке]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = ПгДр. Ян Мікула<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|ПгДр. Ян Мікула}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Фрічовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} hnc89id6k9xm0b0hpsl9b2nix1hat93 Ґреґоровце 0 5194 174761 160264 2026-10-21T23:32:10Z Engelseziekte 2261 delete 174761 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Gregorovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 04' 07<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 12' 20<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 319 |Розлога = 9,842 |Чісло жытелїв = 781 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 80 |Перша писемна змінка = 1248 |Код = 524433 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 66 (пошта [[Узовце]]) |Передвольба = 051 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Славомір Верчімак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Славомір Верчімак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Ґреґоровце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} gxuuix1gyjipx21wo5aotq5t1fs20zg Ганїска (окрес Пряшів) 0 5195 174614 160054 2026-10-21T22:39:17Z Engelseziekte 2261 delete 174614 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Haniska10Slovakia 17.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00" |Выходна довжка = 00° 00' 00" |Надморьска вышка = 233 |Чісло жытелїв = 616 |Статус ку = 3.9.2010 |Код = 518522 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 01 |Передвольба = 421051 |Адреса = Obecný úrad Haniska<br />Bajzova 14<br />080 01 Prešov |Website = www.obechaniska.sk/obec.html |Імейл = |Телефон = 7733 926 |Факс = 7733 926 |Староста = Ян Павук<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Павук}}</ref> |Політічна партія = НЕКА }} '''Ганїска''' (по {{язык+sk|Haniska}}) є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 6bm3yqyu54n1rhd5fooysob750ylooj Гендріховце 0 5196 174619 160056 2026-10-21T22:40:34Z Engelseziekte 2261 delete 174619 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb Hendrichovce.png |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska vrchovina 97.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 49.020000 |Выходна довжка = 21.000000 |Надморьска вышка = 420 |Розлога = 4,22 |Чісло жытелїв = 273 |Статус ку = 31.12.2023 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1320 |Код = 524450 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 35 |Передвольба = |Адреса = Hendrichovce 72 |Website = |Імейл = obec@hendrichovce.sk |Телефон = 051/779 51 07 |Факс = 051/748 17 81 |Староста = Мартін Матраус |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Гендріховце''' ({{lang-sk|Hendrichovce}}) — є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} lpb7n5zlzxv6gkknn1w8qjl6oy5o3ag Германовце 0 5197 174621 160057 2026-10-21T22:40:42Z Engelseziekte 2261 delete 174621 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 115.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 49° 02' 60 <nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 01' 00 <nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 501 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1539 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1320 |Код = 524468 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 35 (пошта [[Гендріховце]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = |Website = www.hermanovce.sk |Імейл = milang@stonline.sk |Телефон = 00421 0903 953 634 |Факс = |Староста = Едуард Ґрейтак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Едуард Ґрейтак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Германовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8fosf6kzzcrktenajafgkka6kllqavs Грабков 0 5198 174627 160061 2026-10-21T22:43:36Z Engelseziekte 2261 delete 174627 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Slovakia Sariska highlands 122.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 20' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 29° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 452 |Розлога = 16,23 |Чісло жытелїв = 712 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = 45 |Перша писемна змінка = |Код = 524476 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 (пошта [[Хміньянска Нова Вес]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Hrabkov 81 |Website = www.hrabkov.ocu.sk |Імейл = obechrabkov@stonline.sk |Телефон = 051/74816 93 |Факс = 051/74816 92 |Староста = Ярослав Гованчак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ярослав Гованчак}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Грабков''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 9671rf4qpdwy9ouned9qss4chpnld07 Хмелёв 0 5199 174789 160231 2026-10-21T23:43:23Z Engelseziekte 2261 delete 174789 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Chmelov 5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка =375 |Розлога = 11,42 |Чісло жытелїв = 933 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1212 |Код = 524506 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 15 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Chmeľov 89 |Website = |Імейл = obec.chmelov@stonline.sk |Телефон = 748 15 55 |Факс = 748 15 56 |Староста = Томаш Драбік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Томаш Драбік}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Хмелёв''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 20xom8e1jzr5n0s6sjnu1x168huz5b0 Хмелёвец 0 5200 174790 160232 2026-10-21T23:43:26Z Engelseziekte 2261 delete 174790 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Chmelovec 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 436 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524514 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Якаб<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Якаб}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Хмелёвец''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} ngib3cjdwujj3sbad0688ymi3r75xj3 Хміняні 0 5201 174794 160235 2026-10-21T23:43:41Z Engelseziekte 2261 delete 174794 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 125.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 783 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1332 |Код = 524549 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 (пошта [[Хміньянска Нова Вес]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ціріл Мішкуф<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ціріл Мішкуф}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Хміняні''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 7l05bwxetk6pjl1tfc12gfqoaunpdly Хміньянска Нова Вес 0 5202 174792 160233 2026-10-21T23:43:33Z Engelseziekte 2261 delete 174792 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska vrchovina 103.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1224 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524522 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Петер Конєчні<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Конєчні}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Хміньянска Нова Вес''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 0hu0ze2a2h2k4j9blo0vws1s536gmjs Хміньянске Якубовані 0 5203 174793 160234 2026-10-21T23:43:37Z Engelseziekte 2261 delete 174793 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 193.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 485 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1635 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524531 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 (пошта [[Хміньянска Нова Вес]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Лукач<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Лукач}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Хміньянске Якубовані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} pqt23wyjjtihb314vvd3hju40sm0oe9 Янов (окрес Пряшів) 0 5204 174763 160257 2026-10-21T23:35:20Z Engelseziekte 2261 delete 174763 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 42.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 277 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524581 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 42 (пошта [[Бзенов]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = František Harčár<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|František Harčár}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Янов''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Пословачены русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] 6cfb8i7s8ryl3pejkjetstlmbqhdowk Яновік 0 5205 174764 160259 2026-10-21T23:35:24Z Engelseziekte 2261 delete 174764 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Janovik 9.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 220 |Розлога = 2,39 |Чісло жытелїв = 298 |Статус ку = 31.12.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1330 |Код = 524590 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 03 (пошта [[Лемешані]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Janovik 83 |Website = |Імейл = obecjanovik@post.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Маріян Жец<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маріян Жец}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Яновік''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} kk1pj6vidri4fzibyqczbtzzxg7rizi Капушані 0 5206 174664 160097 2026-10-21T22:56:28Z Engelseziekte 2261 delete 174664 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Kapušany (okr. Prešov).jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 280 |Розлога = 11,309 |Чісло жытелїв = 2090 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 185 |Перша писемна змінка = [[1248]] |Код = 524620 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Hlavná 104 |Website = www.kapusany.sk |Імейл = kapusany@kapusany.sk |Телефон = 7941102, 7941226 |Факс = 794 11 02 |Староста = Йозеф Прібула<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Прібула}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Капушані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} cxu7btfb9ifum4z8kwietiv8sfr32r0 Кендїце 0 5207 174666 160100 2026-10-21T22:58:20Z Engelseziekte 2261 delete 174666 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Kendice 3.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 55' |Выходна довжка = 21° 14' |Надморьска вышка = 234 |Розлога = 935 |Чісло жытелїв = 1674 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 2 |Перша писемна змінка = 1249 |Код = 524638 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 01 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Kendice 274 |Website = www.kendice.info |Імейл = obeckendice@zoznam.sk |Телефон = 051/7797123 |Факс = 051/7797123 |Староста = Роберт Ондрей<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Роберт Ондрей}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]], [[Сас]] |}} '''Кендїце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} d7vth373f4f54g5dudlzyh9szw91puz Коятїце (окрес Пряшів) 0 5209 174679 160108 2026-10-21T23:01:17Z Engelseziekte 2261 delete 174679 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Kojatice_Erb.gif |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 80.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 00' 00" |Выходна довжка = 21° 08' 00" |Надморьска вышка = 340 |Розлога = 10,68 |Чісло жытелїв = 1021 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 95,6 |Перша писемна змінка = 1248 |Код = 524654 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 32 (пошта [[Свінья]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Obecný úrad Kojatice 200, 082 32 Svinia, okres Prešov |Website = www.obec.kojatice.szm.sk www.saris.eu.sk/kojatice |Імейл = obec_kojatice@stonline.sk |Телефон = 051/74 99 520 |Факс = 051/74 99 521 |Староста = Антон Аштарі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Антон Аштарі}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] }} '''Коятїце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} r3zcvb1o2oet7qjn8qhpr3w84b8vwl2 Кріжовані 0 5211 174681 160116 2026-10-21T23:02:29Z Engelseziekte 2261 delete 174681 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 140.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 363 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524697 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 (пошта [[Хміньянска Нова Вес]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ціріл Гарнїчар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ціріл Гарнїчар}}</ref> |Політічна партія = [[МОСТ-ГІД]] |}} '''Кріжовані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} rhu85vbk7m54xsn2tcns5mmdy3n4phx Лада (окрес Пряшів) 0 5213 174692 160121 2026-10-21T23:08:27Z Engelseziekte 2261 delete 174692 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Lada 2.JPG |Попис образка = Kostol Premenenia Pána z roku 1998 |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 822 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524727 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = |Адреса = Lada 240<br />082 12 Kapušany |Website = www.obeclada.sk |Імейл = obeclada@zoznam.sk |Телефон = 051 / 794 12 13 |Факс = 051 / 794 12 13 |Староста = Інж. Мілан Гудак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Мілан Гудак}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Лада''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} d1h5zqswd24px47h02317aetrc9ypp7 Лажані 0 5214 174694 160123 2026-10-21T23:08:35Z Engelseziekte 2261 delete 174694 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 137.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 151 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524735 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 32 (пошта [[Свінья]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Анна Груба<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Анна Груба}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Лажані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8o6dl6ybn68vopkalzbzaq4y96pzliw Лемешані 0 5215 174698 160125 2026-10-21T23:08:51Z Engelseziekte 2261 delete 174698 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Lemesany 9.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1781 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524743 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 03 |Передвольба = 051 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Марко Бучко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марко Бучко}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Лемешані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} s8etydcd1by5h08uhtqqxa2n9mmkcey Лесічек 0 5216 174701 160127 2026-10-21T23:10:23Z Engelseziekte 2261 delete 174701 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Lesicek 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 295 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524751 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 07 (пошта [[Тугріна]]) |Передвольба = |Адреса = Lesíček č.55 |Website = |Імейл = |Телефон = 051/7790132 |Факс = |Староста = Інж. Мартін Блігар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Мартін Блігар}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Лесічек''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 33sjltzazlols3o8k7cqmmdwzn2e8pj Лічартовце 0 5217 174691 160137 2026-10-21T23:06:25Z Engelseziekte 2261 delete 174691 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Лічартовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} h9wv8oqeqnlwgh8d3mwex48qjzrp0xq Ліпнїкі 0 5218 174688 160134 2026-10-21T23:06:10Z Engelseziekte 2261 delete 174688 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Lipniky 6.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 02' 50<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 24' 28<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 285 |Розлога = 3,8 |Чісло жытелїв = 466 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 559971 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = |Адреса = Lipníky 100<BR>082 12 Kapušany |Website = |Імейл = |Телефон = 051 / 748 20 20 |Факс = 051 / 748 20 21 |Староста = Йозеф Планчар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Планчар}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Ліпнїкі''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 1kxmoanpr0dycbvibbn41jh4wdbov6v Люботїце 0 5220 174711 160132 2026-10-21T23:13:51Z Engelseziekte 2261 delete 174711 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.ORG |Образок = Slovakia Lubotice 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 286 |Розлога = 8,28 |Чісло жытелїв = 2 852 |Статус ку = 31. 12. 2005 |Густота жытельства = 345 |Перша писемна змінка = [[1298]] |Код = 518590 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 06 (пошта [[Пряшів]] 6) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Čsl. letcov 2 |Website = www.obeclubotice.sk/ |Імейл = urad@obeclubotice.sk |Телефон = 051/7764 625 |Факс = |Староста = МВДР. Штєфан Крайчі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|МВДР. Штєфан Крайчі}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Люботїце''' (по {{язык+sk|Ľubotice}}) є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} nwm9oyz9h3wtzp6v3xufimw8sj0wi0y Лучіна 0 5221 174707 160131 2026-10-21T23:11:51Z Engelseziekte 2261 delete 174707 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Lucina 9.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 154 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524808 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 07 (пошта [[Тугріна]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Роман Хованєц<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Роман Хованєц}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Лучіна''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} bvv40inzsq773w91wb5bpamul2ee6k9 Малі Слівнїк 0 5222 174718 160145 2026-10-21T23:15:24Z Engelseziekte 2261 delete 174718 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Maly Slivnik 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 722 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524832 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 67 (пошта [[Терня]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Яворскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Яворскі}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Малі Слівнїк''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} ij8lm66l221urecxvrkm728oa9lq3rt Малі Шаріш 0 5223 174719 160146 2026-10-21T23:15:28Z Engelseziekte 2261 delete 174719 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Maly Saris 3.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 8,16 |Чісло жытелїв = 1363 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 167 |Перша писемна змінка = [[1248]] |Код = 524841 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 01 |Передвольба = 0 51 |Адреса = |Website = [http://www.malysaris.sk www.malysaris.sk] |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мірослав Паленчар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мірослав Паленчар}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Малі Шаріш''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 6crx7g58n0698gl535m45vmdwe329gc Медзані 0 5224 174733 160149 2026-10-21T23:22:03Z Engelseziekte 2261 delete 174733 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Slovakia Medzany 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 630 |Статус ку = 28.4.2009 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1230 |Код = 556823 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 21 (пошта [[Велькі Шаріш]]) |Передвольба = |Адреса = upravil r.tabak |Website = |Імейл = |Телефон = 051/4582351 |Факс = |Староста = Радко Андер<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Радко Андер}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Медзані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} jhqdx1wc54wxcwk3n24bjbfzpszdi71 Мірковце 0 5225 174713 160155 2026-10-21T23:13:59Z Engelseziekte 2261 delete 174713 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Mirkovce 3.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1030 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524883 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 06 (пошта [[Жегня]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Любомір Білішнянскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Любомір Білішнянскі}}</ref> |Політічна партія = [[Сас]] |}} '''Мірковце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} a3h9egvzpa4dk7baozz71tpc0yjll1s Мошуров 0 5226 174735 160153 2026-10-21T23:23:05Z Engelseziekte 2261 delete 174735 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Mosurov 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 365 |Розлога = 544 га (катастер) |Чісло жытелїв = 159 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524905 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 67 (пошта [[Терня]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = +421 51 459 52 |Факс = |Староста = Станїслав Крайняк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Крайняк}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Мошуров''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} od6e1jvakra8lq1en1osm9p0fnwc9nb Нємцовце (окрес Пряшів) 0 5227 174737 160163 2026-10-21T23:23:13Z Engelseziekte 2261 delete 174737 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Nemcovce 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Верьхнїй Шаріш |Северна шырка = 49° 02' 56<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 22' 55<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 210 |Розлога = 5,41 |Чісло жытелїв = 451 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 83 |Перша писемна змінка = [[1364]] |Код = 524913 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Nemcovce 93 |Website = |Імейл = obecnemcovce@zoznam.sk |Телефон = +421517942166 |Факс = |Староста = Інж. Йозеф Павук<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Йозеф Павук}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Нємцовце''' (по {{язык+sk|Nemcovce}}) є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} i75b5alufwa9bzdh7zy0x2lw25jtfjd Ондрашовце 0 5229 174747 160168 2026-10-21T23:27:24Z Engelseziekte 2261 delete 174747 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 199.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 460 |Розлога = |Чісло жытелїв = 64 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1427 |Код = 524964 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 33 (пошта [[Хміньянска Нова Вес]]) |Передвольба = |Адреса = Obec Ondrašovce, 082 33 Chminianska Nová Ves |Website = |Імейл = |Телефон = 051 779 52 19 |Факс = |Староста = Андрей Каплявка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Андрей Каплявка}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]], [[МОСТ-ГІД]], [[Сас]] |}} '''Ондрашовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} nuwa1e7odaagjiz47qup7ppzxiwr12c Овчє 0 5230 174749 160165 2026-10-21T23:27:32Z Engelseziekte 2261 delete 174749 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 147.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога =300 ha |Чісло жытелїв = 700 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524999 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 38 (пошта [[Вітяз (okres Пряшів)|Вітяз]]) |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ян Фаркаш<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Фаркаш}}</ref> |Політічна партія = СМЕР |}} '''Овчє''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} lx0zl7apcpd7bny0e2pdoe03h6m4c7b Петровані 0 5231 174751 160172 2026-10-21T23:28:44Z Engelseziekte 2261 delete 174751 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Petrovany 9.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 230 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1794 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525014 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 53 |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Petrovany |Website = www.petrovany.sk |Імейл = |Телефон = 0517797701 |Факс = 0517797740 |Староста = Ян Ленко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Ленко}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Петровані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} i7y4209v6taucawl434oa371m6padq5 Подгораны (окрес Пряшів) 0 5232 174828 165855 2026-10-22T08:11:56Z Engelseziekte 2261 delete 174828 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Podhorany 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 340 |Розлога = 7,12 |Чісло жытелїв = 695 |Статус ку = 31. 12. 2006 |Густота жытельства = 98 |Перша писемна змінка = 1283 |Код = 525022 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Obecný Úrad, Podhorany 106, 082 12 |Website = |Імейл = ocupodhorany@orangemail.sk |Телефон = 051/7941105 |Факс = 051/7481780 |Староста = ПаедДр. Ріхард Бехера<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|ПаедДр. Ріхард Бехера}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Подгора́ны''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]], в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8ycoi3n0k1teehri7g16t3kh9xm35yd Проч 0 5234 174835 160182 2026-10-22T08:14:53Z Engelseziekte 2261 delete 174835 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Proc 8.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Haľagoš |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 400 - 480 |Розлога = 5.86 |Чісло жытелїв = 443 |Статус ку = 1.1.2007 |Густота жытельства = 76 |Перша писемна змінка = 1423 |Код = 525057 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 14 (пошта [[Пушовце]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Obecný úrad Proč, Proč 103 |Website = proc.yw.sk/ |Імейл = obec.proc@pobox.sk |Телефон = 051/7997718 |Факс = 051/7997718 |Староста = Ян Павук<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Павук}}</ref> |Політічна партія =НЕКА |}} '''Проч''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} b6pvnw3j8vkg1jdb6ainbybd0rgswj5 Пушовце 0 5235 174837 160183 2026-10-22T08:15:01Z Engelseziekte 2261 delete 174837 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Pusovce 3.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Haľagoš |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 330 |Розлога = 4,37 |Чісло жытелїв = 549 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1352 |Код = 525065 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 14 |Передвольба = |Адреса = Pušovce 14 |Website = |Імейл = ocupusovce@pobox.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Владїмір Марцін<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владїмір Марцін}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Пушовце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} qfm789eozp9x6p46pe42w1de4afpx1o Радатїце 0 5236 174840 160187 2026-10-22T08:16:43Z Engelseziekte 2261 delete 174840 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 44.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 742 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525073 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 42 (пошта [[Бзенов]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Radatice 105 082 42 Radatice |Website = |Імейл = obecradatice@onlinenet.sk |Телефон = 421 51 779 62 34 |Факс = 421 51 779 62 34 |Староста = Ондрей Калата<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ондрей Калата}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] }} '''Радатїце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} e4oejcuz9f58xavxdh7qd880m65a4w0 Рокіцані (окрес Пряшів) 0 5237 174848 160192 2026-10-22T08:18:54Z Engelseziekte 2261 delete 174848 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Rokycany 7.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 48° 57' 52<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 8' 31<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 315 |Розлога = |Чісло жытелїв = 890 |Статус ку = 31.12.2009 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1295 |Код = 525111 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 41 (пошта [[Баєров]]) |Передвольба = |Адреса = Obec Rokycany č. 45 |Website = rokycany.ocu.sk/ |Імейл = obecrokycany@onlinenet.sk |Телефон = +421 51 778 31 36 |Факс = |Староста = Мілош Яш<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілош Яш}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Рокіцані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} t4amueidu0we10y1d2vbrpok9gn90o1 Сеньяковце 0 5239 174862 160201 2026-10-22T08:24:50Z Engelseziekte 2261 delete 174862 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Seniakovce 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 121 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525162 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 03 (пошта [[Лемешані]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 051/7931216 |Факс = |Староста = Йозеф Пончак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Пончак}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Сеньяковце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} fzci1txtl0kitcj8ag6abg05xe0jeoq Суха Долїна 0 5240 174879 160214 2026-10-22T08:29:55Z Engelseziekte 2261 delete 174879 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia village Sucha Dolina 16.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 198 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 559989 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 43 (пошта [[Седлицї]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Петер Макара<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Макара}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Суха Долїна''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} adzv2fnwnd7xmz3m3502ra7hpc0xrio Свінья 0 5241 174855 160198 2026-10-22T08:23:27Z Engelseziekte 2261 delete 174855 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska vrchovina 108.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1452 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525171 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 32 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Марія Навратова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марія Навратова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Свінья''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8z38rpykpj647g3cgd190w9jlpem44e Шаріська Поруба 0 5242 174777 160244 2026-10-21T23:38:40Z Engelseziekte 2261 delete 174777 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sarisska Poruba 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 428 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525189 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 12 (пошта [[Капушані]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 0517942146 |Факс = 051 7942 146 |Староста = Мілан Канюх<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Канюх}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]], [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]] |}} '''Шаріська Поруба''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} a51hdw857mfm0gfcc4pg0x0uv4x7apf Шаріська Трстєна 0 5243 174778 160246 2026-10-21T23:38:43Z Engelseziekte 2261 delete 174778 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку erb4.JPG |URL erbu = Образок-Slovakia Sarisska Trstena erb.JPG |URL пологы = |Образок = Slovakia Sarisska Trstena 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон =Haľagoš |Северна шырка = 49° 8' |Выходна довжка = 21° 21' |Надморьска вышка = 400 |Розлога =1,84 |Чісло жытелїв = 298 |Статус ку = септембер 2010 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка =1345 |Код = 525197 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 14 (пошта [[Пушовце]]) |Передвольба = 051 |Адреса =Шарішská Trstená 42 |Website = |Імейл = |Телефон =051 / 799 77 19 |Факс =051 / 799 77 19 |Староста = Ярослав Фоґаш<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ярослав Фоґаш}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Шаріська Трстєна''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} ptzl3n7nq5abok2sbadyol2ec8jzxuk Шаріське Богдановце 0 5244 174779 160247 2026-10-21T23:38:47Z Engelseziekte 2261 delete 174779 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sarisske Bohdanovce 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 225 m |Розлога = 9,36 |Чісло жытелїв = 644 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1299]] |Код = 525201 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 05 |Передвольба = 0 51 |Адреса = |Website = www.sarisskebohdanovce.sk |Імейл = obecsarbohdan@stonline.sk |Телефон = 051/77.811.26 |Факс = |Староста = Клаудія Пекова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Клаудія Пекова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Шаріське Богдановце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 4bxr6v8phqg0400lcqdlp8mqzrczao3 Шіндльяр 0 5245 174770 160253 2026-10-21T23:37:58Z Engelseziekte 2261 delete 174770 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sindliar 8.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 553 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525251 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 36 (пошта [[Ліповце]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Франтїшек Седлак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Седлак}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Шіндльяр''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 11kljj2jp5ck736m8k84wehbbchrpme Шіроке 0 5246 174771 160254 2026-10-21T23:38:01Z Engelseziekte 2261 delete 174771 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Шіроке''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} ao320oi42isbrr8tt2fxskg71fpf6ys Штєфановце (окрес Пряшів) 0 5247 174775 160251 2026-10-21T23:38:32Z Engelseziekte 2261 delete 174775 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 155.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Шаріш |Северна шырка = 49° 02' 22<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 58' 29<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 580 |Розлога = 5,25 |Чісло жытелїв = 230 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1331 |Код = 525278 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 35 (пошта [[Гендріховце]]) |Передвольба = 051 |Адреса = OcÚ Štefanovce č.14 |Website = www.stefanovce.ocu.sk |Імейл = stefanovce.po@mail.t-com.sk |Телефон = 051 / 7795134 |Факс = 051 / 7795134 |Староста = Інж. Франтїшек Коларчік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Франтїшек Коларчік}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Штєфановце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 55tc38s86j9grhr40l1m31p47mmbow7 Теръяковце 0 5248 174810 160220 2026-10-21T23:49:09Z Engelseziekte 2261 delete 174810 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Teriakovce 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 363 m |Розлога = 3.204km² |Чісло жытелїв = 392 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525286 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 05 (пошта [[Пряшів]] 5) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Мірослав Анґеловіч<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мірослав Анґеловіч}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Теръяковце''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} slhxtq4p5wwere85x0t2ywlbk8mgwv1 Тугріна 0 5251 174807 160223 2026-10-21T23:48:59Z Engelseziekte 2261 delete 174807 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Tuhrina 1.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Надморьска вышка = 490 |Розлога = 1325 га |Чісло жытелїв = 435 |Статус ку = 31.12.2004 |Перша писемна змінка = rok 1397 |Код = 525332 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 07 |Передвольба = 051 |Website = www.tuhrina.obceinfo.sk |Імейл = obectuhrina@gmail.sk |Телефон = 051/779 01 31 |Факс = 051/779 01 31 |Староста = Ян Варґа<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ян Варґа}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Тугріна''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} jirzguo215jz9obidpf1cr9zrrdqcri Тулчік 0 5252 174806 160224 2026-10-21T23:48:56Z Engelseziekte 2261 delete 174806 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Tulcik 9.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 4' 60N<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 18' 0E<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 260 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1304 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525341 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 13 |Передвольба = 042151 |Адреса = |Website = www.tulcik.sk |Імейл = obec@tulcik.sk |Телефон = +421517481249 |Факс = |Староста = Інж. Яна Шолтесова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Яна Шолтесова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Тулчік''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} e5ey2obsjqa60pclnoorlv2y6fxp4mr Велькі Слівнїк 0 5254 174594 160033 2026-10-21T22:31:45Z Engelseziekte 2261 delete 174594 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Velky Slivnik 7.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 316 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525391 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 67 (пошта [[Терня]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Здєнка Ігнатова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Здєнка Ігнатова}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Велькі Слівнїк''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 2dttdf4bfb677srbmlinv5qw9lxydd6 Вітяз (окрес Пряшів) 0 5255 174586 160051 2026-10-21T22:27:57Z Engelseziekte 2261 delete 174586 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Вітяз''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} mw39oqjj4fw5o1j9sxrtvubbfne7vvw Вішна Шебастова 0 5256 174588 160052 2026-10-21T22:28:06Z Engelseziekte 2261 delete 174588 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Vysna Sebastova 5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1022 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525430 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 06 (пошта [[Пряшів]] 6) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Станїслав Швабі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Швабі}}</ref> |Політічна партія = [[Сас]] |}} '''Вішна Шебастова''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} elceywx5c113yliwmem19p38ddijxc4 Заборске 0 5257 174653 160082 2026-10-21T22:52:39Z Engelseziekte 2261 delete 174653 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Образок = Slovakia Zaborske 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = Пряшівскый край |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 566 |Статус ку = 01.01.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1303 |Код = 525448 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 53 (пошта [[Петровані]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Záborské č. 39, 082 53 Petrovany |Website = www.obeczaborske.sk |Імейл = |Телефон = 051 / 779 83 38 |Факс = |Староста = Крістіна Малінякова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Крістіна Малінякова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Заборске''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} n69t6ruw380wob4oqwabx2j4mn6vhgt Заградне 0 5258 174654 160084 2026-10-21T22:52:43Z Engelseziekte 2261 delete 174654 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Zahradne 5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 322 |Розлога = 8,84 |Чісло жытелїв = 920 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1285 |Код = 525456 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 16 (пошта [[Фінтїце]]) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Záhradné<br />Tulčícka 271/2<br /> 082 16 Záhradné |Website = obeczahradne.sk |Імейл = starosta@obeczahradne.sk |Телефон = 455 77 25 |Факс = 455 77 25 |Староста = Інж. Антон Ґашпар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Антон Ґашпар}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Заградне''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} crzuo9r30g4i94lwlqboexrjfd7syst Злата Баня 0 5259 174660 160094 2026-10-21T22:54:46Z Engelseziekte 2261 delete 174660 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Zlata Bana 2.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 48° 56' 48<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 25' 29<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 580-1092 |Розлога = 31,74 |Чісло жытелїв = 426 |Статус ку = 31.12.2006 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1550]] |Код = 525472 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 52 (пошта [[Кокошовце]]) |Передвольба = 051 |Адреса = Zlatá Baňa č.71 |Website = www.zlatabana.sk |Імейл = obec@zlatabana.sk |Телефон = 051/7798225 |Факс = 7496262 |Староста = ПгДр. Душан Демчак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|ПгДр. Душан Демчак}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Злата Баня''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} kuvtcxx039qzd3hptw4lfzp0vet9ac2 Жегня 0 5260 174650 160079 2026-10-21T22:50:57Z Engelseziekte 2261 delete 174650 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Zehna 4.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 859 |Статус ку = 26.10.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525499 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 06 |Передвольба =051 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 7798328 |Факс = |Староста = Андрей Лазор<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Андрей Лазор}}</ref> |Політічна партія = [[Сас]] |}} '''Жегня''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} 8qpfx7amzuht96o6k8zeq61u0uz38d7 Жіпов 0 5261 174646 160081 2026-10-21T22:50:38Z Engelseziekte 2261 delete 174646 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Sariska highlands 27.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 249 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 525502 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 082 41 (пошта [[Баєров]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Франтїшек Дзурічек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Дзурічек}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Жіпов''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} elhmx35u7r5xk8g89eb5wg33riy3mh2 Жупчані 0 5262 174651 160080 2026-10-21T22:51:01Z Engelseziekte 2261 delete 174651 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Zupcany 5.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Пряшів|Пряшів]] |Реґіон = [[Шаріш]] |Северна шырка = 49° 1' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 21° 10' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 8,49 |Чісло жытелїв = 1301 |Статус ку = 12.02.2007 |Густота жытельства = 2 |Перша писемна змінка = 1248 |Код = 525511 |ЕЧВ = PO |ПСЧ = 080 01 (пошта [[Пряшів]] 1) |Передвольба = 0 51 |Адреса = Obecný úrad Župčany 95 |Website = |Імейл = obeczupcany@zoznam.sk |Телефон = 051/771 11 92 |Факс = 051/771 11 92 |Староста = Петер Мітра<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Мітра}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Жупчані''' є [[село]] в [[Окрес Пряшів|окресї Пряшів]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на юговыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Пряшів}} {{Стыржень}} fjw94rmcu1hule7pt5jofkeikaqrg8g Світ (місто) 0 5304 174856 160748 2026-10-22T08:23:30Z Engelseziekte 2261 delete 174856 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Svit-2.jpg|thumb|right|Місто Світ]] '''Світ''' є [[місто]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]]. Місто Світ є єдным з наймолодшых на Словеньску. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Переклад|sk|Svit (mesto)|3838606}} ==Екстерны одказы odkazy== * http://www.svit.sk/ офіціална вебова сторінка міста Світ {{Стыржень}} {{commons|Category:Svit}} {{Окрес Попрад}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] 82tjd6trhnoyqpphimoy2v5irlab75l Высокы Татры (місто) 0 5305 174605 160625 2026-10-21T22:35:21Z Engelseziekte 2261 delete 174605 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Stary Smokovec 0185.jpg|thumb|Будова містьского уряду в Старім Смоковцї.]] '''Высокы Татры''' суть [[місто]] на северї Словеньска, розлогов друге найвекше в републіцї. [[Файл:Tatry pov kat.png|thumb|Граніцї оріґіналных сел у Высокых Татрах]] == Обывательство == {{SK|pop}} == Роздїлїня == Высокы Татры суть зложены з трёх частей (катастралных теріторій), котры ся дале дїлять на 14 сел: * [[Штрбске Плесо]] ** [[Вішне Гаґі]] (з. [[1890]]) ** [[Подбанске]] (з. [[1871]], скоро ціле село є частёв далшого села [[Прібіліна]]) * [[Старі Смоковец]] ** [[Горні Смоковец]] ** [[Долні Смоковец]] ** [[Нові Смоковец]] ** [[Старі Смоковец]] (з. [[1793]]) ** [[Татранска Польянка]] (з. [[1885]]) ** [[Татранске Зрубі]] (выникли як зрубёвый выцвіковый табор чеськословеньской армады під назвов Воєнске Зрубі) ** [[Нова Польянка (Высокы Татры)|Нова Польянка]] (по [[Друга світова война|2. світовій войнї]] як воєньске село) * [[Татранска Ломнїца]] ** [[Татранска Котліна]] (з. [[1881]]) ** [[Татранска Ломнїца]] (з. [[1893]]) ** [[Татранска Лесна]] (з. [[1927]]) ** [[Татранске Матльяре]] (з. [[1884]]) ** [[Кежмарске Жлябі]] (з. пол. 19. стор.) == Референції == <references/> {{Переклад|sk|Vysoké Tatry (mesto)|3719459}} {{commons|Category:Vysoké Tatry (town)}} {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] mslk6knpzthrvxpvbcxcwpf8vl55ofq Батізовце 0 5306 174559 160003 2026-10-21T22:19:02Z Engelseziekte 2261 delete 174559 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Batizovce under High Tatras.jpg |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 04' 30<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 11' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 756 |Розлога = 1 451 |Чісло жытелїв = 2 150 |Статус ку = 2009 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523402 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 35 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad Batizovce<br />Štúrova 29<br />059 35 Batizovce |Website = www.obecbatizovce.sk |Імейл = oubatizovce@stonline.sk |Телефон = +421 52 7756 312 |Факс = +421 52 7756 312 |Староста = Іван Чічманєц<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Іван Чічманєц}}</ref> |Політічна партія = [[Strana demokratickej ľavice|SDĽ]] |}} '''Батізовце''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} eakr06p19glrbwxw8pbb99rp4tnzon4 Ґановце 0 5307 174759 160261 2026-10-21T23:32:03Z Engelseziekte 2261 delete 174759 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Map slovakia ganovce.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1023 |Статус ку = 14.3.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1317 |Код = 523437 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 058 01 (пошта [[Попрад]] 1) |Передвольба = 0 52 |Адреса = ul. Gánovská č. 184 |Website = www.ganovce.sk |Імейл = |Телефон = +421/52/7734571 |Факс = |Староста = Інж. Алжбета Чековска<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ing. Алжбета Чековска}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[Сас]], [[КДГ]] |}} '''Ґановце''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} r2hjqqvjuboyadix4b2px0y8pcmhj4k Ґерлахов (окрес Попрад) 0 5308 174760 160263 2026-10-21T23:32:06Z Engelseziekte 2261 delete 174760 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Slovakia High Tatras Gerlachov 0526.jpg |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Map slovakia gerlachov (poprad).png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 791 |Розлога = 5,2686 |Чісло жытелїв = 796 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1326 |Код = 523445 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 42 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Hlavná 110, 059 42 Gerlachov |Website = www.obecgerlachov.sk |Імейл = ocu@obecgerlachov.sk |Телефон = +421 (0) 52 / 77 56 203 |Факс = +421 (0) 52 / 77 56 203 |Староста = Міхал Ріша<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Міхал Ріша}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Ґерлахов''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 48snhpl4bop257zn3xk6u4o6fpqi593 Гозелец 0 5309 174625 160058 2026-10-21T22:43:28Z Engelseziekte 2261 delete 174625 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 402 |Чісло жытелїв = 831 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 2 |Перша писемна змінка = |Код = 523496 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 11 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Hlavná 58 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Інж. Штєфан Ракоці<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Штєфан Ракоці}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Гозелец''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 3ny836m2ycs3ids75q53ne2na19z4os Гворка 0 5310 174618 160055 2026-10-21T22:39:31Z Engelseziekte 2261 delete 174618 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 1' 10<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 23' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 600 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1730 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1311 |Код = 523488 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 12 |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = +421 52 7793461 |Факс = |Староста = Владїмір Бошка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Владїмір Бошка}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} [[Файл:Lándzsásötfalu_Szt_András_templom_1.JPG|міні|праворуч]] '''Гворка''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} e9cicm1aoqoao4ddi22luzczye59fw7 Грановнїца 0 5311 174631 160063 2026-10-21T22:44:08Z Engelseziekte 2261 delete 174631 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 33 |Чісло жытелїв = 3193 |Статус ку = 31.12.2021 |Густота жытельства = 78 |Перша писемна змінка = |Код = 523518 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 16 |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = |Імейл = obechranovnica@stonline.sk |Телефон = 052/779 51 01 |Факс = 052/779 51 28 |Староста = Інж. Мартін Бенко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Мартін Бенко}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Грановнїца''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 3ri6lvirr4n6n7ly1y4fpb5phtp270m Яновце (окрес Попрад) 0 5312 174766 160258 2026-10-21T23:35:29Z Engelseziekte 2261 delete 174766 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = SVK Jánovce, Poprad COA.png |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 579 |Розлога = 976 |Чісло жытелїв = 1176 |Статус ку = 5.5.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1312 |Код = 523542 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 13 |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Кацвінскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Кацвінскі}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Яновце''' ({{lang-sk|Jánovce}}) — є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 9p39gb1zwwza8sb6x9blh1ubvrr8kvz Ліптовска Тєплічка 0 5314 174689 164563 2026-10-21T23:06:14Z Engelseziekte 2261 delete 174689 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Ліптов |Северна шырка = 48° 57' 59<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 05' 20<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 920 |Розлога = 99 |Чісло жытелїв = 2293 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 23 |Перша писемна змінка = |Код = 523631 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 40 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad ul. Štefana Garaja 398/16 059 40 |Website = www.liptovskateplicka.sk |Імейл = ouliptteplicka@sinet.sk |Телефон = 052/7798110 |Факс = 052/7798132 |Староста = Славомір Копач<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Славомір Копач}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Ліптовска Тєплічка''' ({{lang-sk|Liptovská Teplička}}) — є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Історія == [[Село]] першый раз ся споминать у [[1634]] роцї. [[Село]] было заселене скорїше тої даты, ёго осадили [[Ґуралі|Ґуралї]], котрі і по нынї суть у [[Село|селї]].<ref>https://books.google.com/books?id=brK50QEACAAJ&dq=isbn:9788022421195&hl=en&newbks=1&newbks_redir=1&ovdme=1&sa=X&ved=2ahUKEwjYu66mts2TAxVAJRAIHSI9GCEQ6AF6BAgHEAM</ref> == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} dqeiq5hbbwiemgdmj3wpuujcbwpxgln Лучівна (окрес Попрад) 0 5315 174706 160130 2026-10-21T23:11:47Z Engelseziekte 2261 delete 174706 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 0° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 767 |Розлога = 16,96 |Чісло жытелїв = 973 |Статус ку = 15.2.2007 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1321 |Код = 523658 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 31 (пошта Лучівна 1) |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = www.lucivna.sk |Імейл = oculucivna@sinet.sk |Телефон = 052/7754133 |Факс = 052/7754153 |Староста = Stanislav Gavalier<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Stanislav Gavalier}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Лучівна''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} pdchy400lrmyz2yh3ymsh81a9kdfjnk Менґусовце 0 5316 174731 160150 2026-10-21T23:21:55Z Engelseziekte 2261 delete 174731 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 04' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 08' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 825 |Розлога = 10 |Чісло жытелїв = 607 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 61 |Перша писемна змінка = 1398 |Код = 523721 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 36 |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = www.mengusovce.sk |Імейл = |Телефон = 052 / 775 48 31 |Факс = 052 / 775 48 31 |Староста = Мілан Вехтер<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілан Вехтер}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} [[Файл:Mengusovce.jpg|міні|праворуч]] '''Менґусовце''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 7ps81fyfiefrjs06o4e4ywq4d3eakyc Млінїца (село) 0 5317 174729 160152 2026-10-21T23:21:46Z Engelseziekte 2261 delete 174729 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 688 |Розлога = 7,00 |Чісло жытелїв = 383 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 55 |Перша писемна змінка = [[1268]] |Код = 523747 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 91 (пошта [[Велькі Славков]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Mlynica 75 |Website = www.mlynica.sk |Імейл = |Телефон = 779 65 61 , 779 65 20 |Факс = |Староста = Анна Крайчова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Анна Крайчова}}</ref> (* 1951) |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Млінїца''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 7iwea2t0zout9p046g3s0fwkv03d4bz Нова Лесна 0 5318 174741 160160 2026-10-21T23:25:11Z Engelseziekte 2261 delete 174741 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 747 |Розлога = 4,16 |Чісло жытелїв = 1522 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 366 |Перша писемна змінка = [[1315]] |Код = 523763 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 86 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad, Jána Stilla 75, 059 86 Nová Lesná |Website = www.novalesna.sk |Імейл = obec@novalesna.sk |Телефон = +421 (52) 442 21 14 |Факс = +421 (52) 442 22 24 |Староста = Петер Грітз<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Грітз}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Нова Лесна''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} ji3ity43fhf5afy52w9gc8wpsw52sas Спішске Быстре 0 5319 174870 171795 2026-10-22T08:27:51Z Engelseziekte 2261 delete 174870 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 48° 59' 32.70<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 14' 34.07<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 673 |Розлога = 3800ha |Чісло жытелїв = 2333 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1294 |Код = 523852 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 18 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Michalská 394 |Website = www.spisskebystre.sk |Імейл = |Телефон = +421 52/7792101, +421 52/7892861 |Факс = +421 52/7884692 |Староста = Мартін Лавко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мартін Лавко}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} [[File:Spišské Bystré.JPG|thumb|Spišské Bystré]] '''Спішске Быстре''' ({{lang-sk|Spišské Bystré}}) є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} kbv1y7snj2bx1pvlwhsl75k7trgyrgw Спішскый Штявник 0 5320 174872 171792 2026-10-22T08:28:00Z Engelseziekte 2261 delete 174872 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Spissky Stiavnik centrum.JPG | Попис образка = Центер села |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 48° 59' 42<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 21' 36<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 1836 |Чісло жытелїв = 2142 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 1 |Перша писемна змінка = |Код = 523879 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 14 |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Spišský Štiavnik<br/>Hornádska 241<br/>059 14 Spišský Štiavnik |Website = www.spisskystiavnik.sk |Імейл = spisskystiavnik@stonline.sk |Телефон = 052/788 56 01 |Факс = 052/788 56 02 |Староста = Марія Клеінова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Марія Клеінова}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Спішскый Штявник''' ({{lang-sk|Spišský Štiavnik}}) є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} e5fkj6kcjxhiy4mfx9twl30dszr2y6b Спішска Тепліця 0 5321 174869 171798 2026-10-22T08:27:48Z Engelseziekte 2261 delete 174869 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 05' 30<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 22' 45<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 704 |Розлога = 3105 ha |Чісло жытелїв = 1960 |Статус ку = 1.1.2008 |Густота жытельства = 1,5 |Перша писемна змінка = 1280 |Код = 523844 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 34 |Передвольба = 052 |Адреса =Obrancov mieru 454 Spišská Teplica 05934 |Website = |Імейл = ouspisskateplica@stonline.sk |Телефон = 052/773 84 00 |Факс = 052/773 84 00 |Староста = Йозеф Шебест<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Шебест}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Спішска Тепліця''' ({{lang-sk|Spišská Teplica}}) є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словеньско|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} jkgapgtavtigmy6t0n8adgvsrv7jcpl Штвола 0 5322 174774 160249 2026-10-21T23:38:29Z Engelseziekte 2261 delete 174774 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 06' |Выходна довжка = 20° 09' |Надморьска вышка = 840 |Розлога = 2,55 |Чісло жытелїв = 548 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 215 |Перша писемна змінка = [[1330]] |Код = 559890 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 37 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Štôla 29 |Website = www.stola.sk |Імейл = obustola@sinet.sk |Телефон = 7754603 |Факс = 7754786 |Староста = Мартін Гайко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мартін Гайко}}</ref> |Політічна партія = [[SDĽ]] |}} '''Штвола''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} e039ssfcj73154jrsdbfqhvrnmj9oe1 Штрба 0 5323 174773 160250 2026-10-21T23:38:20Z Engelseziekte 2261 delete 174773 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = ERB OBCE ŠTRBA.jpg |URL vlajky = Vlajka Štrby.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png | |Образок =Štrba z chotára.JPG |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 04' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 04' 60<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 850 |Розлога = 43,463 |Чісло жытелїв = 3 653 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1280]] |Код = 523933 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 38 (Štrba)<br />059 41 (Tatranská Štrba) |Передвольба = 052 |Адреса = Obecný úrad Štrba, Hlavná 188/67, 059 38 Štrba, Slovensko |Website = www.strba.sk |Імейл = strba@strba.sk |Телефон = 00421 52/778 14 61-3 |Факс = 00421 52/778 14 60 |Староста = [[Міхал Сікора]]<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Міхал Сікора}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Штрба''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} tfpc4pty3wvjwxbt3t5p7x17zquedm4 Шунява 0 5324 174772 160252 2026-10-21T23:38:05Z Engelseziekte 2261 delete 174772 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Názov = Šuňava |Образок = Sunava domy.JPG | Попис образка = Центер села |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1882 |Статус ку = |Густота жытельства = |Надморьска вышка = 798{{--}}1095 |Перша писемна змінка = 1298 |ПСЧ = 059 39 |Передвольба = 052/ |Северна шырка = 49° 01' 45<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 05' 24<nowiki>"</nowiki> |Код = 524107 |ЕЧВ = PP |Адреса = |Website = www.sunava.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Станїслав Кубаскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслав Кубаскі}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] }} '''Шунява''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 6yn3irh9ow5si89o9noq0op3vdhdb04 Швабовце 0 5325 174776 160248 2026-10-21T23:38:36Z Engelseziekte 2261 delete 174776 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1081 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523950 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 12 (пошта [[Гворка]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Інж. Ян Млінар<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Ян Млінар}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Швабовце''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} af0jn6i1sxmqbes43e7xpe22rs2ik9q Татранска Яворіна 0 5326 174814 160216 2026-10-21T23:50:46Z Engelseziekte 2261 delete 174814 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Slovakia Tatranska Javorina 19.JPG|Celkový pohľad na osadu |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 16' 05<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 08' 29<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 1018 |Розлога = 94,041 427 |Чісло жытелїв = 226 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = 2 |Перша писемна змінка = 1320 |Код = 580368 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 56 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Tatranská Javorina 33 |Website = www.tjavorina.eu |Імейл = obecnyurad@tjavorina.eu |Телефон = +421 (0)52 44 99 104 |Факс = |Староста = Душан Лацко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Душан Лацко}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Татранска Яворіна''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} m1lsirvo3sv73ylp4qzx4x9fx400st3 Спішска Бела 0 5329 174867 167630 2026-10-22T08:27:40Z Engelseziekte 2261 delete 174867 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{ІСОА |тіп=місто }} '''Спішска Бела''' ({{lang-sk|Spišská Belá}}, {{lang-hu|Szepesbéla}}, {{lang-de|Zipser Bela}}) є місто в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{референції}} {{commons|Category:Spišská Belá}} == Екстерны одказы == * https://spisskabela.sk/ {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] rc9hvd9te878v4d7qmhf5ltpacxkxvk Спішска Стара Весь 0 5330 174868 171801 2026-10-22T08:27:44Z Engelseziekte 2261 delete 174868 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Стыржень}} {{Місто |місцёва назва = {{lang-sk|Spišská Stará Ves}} |країна = {{flag|Словеньско}} }} '''Спішска Стара Весь''' ({{lang-sk|Spišská Stará Ves}}) є місто на северї [[Спіш]]а, є центром области званой [[Замаґурє]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{reflist}} == Екстерны одказы == {{commons|Category:Spišská Stará Ves}} * [http://www.spisskastaraves.sk Офіціалны сторінкы міста] {{Окрес Кежмарок}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] cglyoq7nxvtf85vfz3cwdmcyfyi5xbh Червені Клаштор 0 5333 174783 160240 2026-10-21T23:40:53Z Engelseziekte 2261 delete 174783 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Образок = Slovakia Cerveny Klastor 1000.jpg |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 222 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523429 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 06 |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Červený Kláštor<br />65<br />05906 Červený Kláštor |Website = www.cervenyklastor.sk |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Штєфан Джурні<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Штєфан Джурні}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Червені Клаштор''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} sffv47wrb80251kfbuwi0at8lr2nslb Гавка 0 5334 174610 160053 2026-10-21T22:37:38Z Engelseziekte 2261 delete 174610 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Замаґуръє |Северна шырка = 49° 34' 30<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 40' 64<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 40 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523461 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 061 01 (пошта [[Спіська Стара Вес]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 0903728680 |Факс = |Староста = Павол Яброцкі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Павол Яброцкі}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Гавка''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 8vwwiu95fqown58bjh95do20bmj6035 Голумнїца 0 5335 174626 160059 2026-10-21T22:43:32Z Engelseziekte 2261 delete 174626 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 16,78<ref>{{cite web |url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7014rr/v_om7014rr_00_00_00_sk |title=Hustota obyvateľstva - obce [om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter)] |language=sk |date=2021-03-21 |author=Statistical Office of the Slovak Republic |accessdate=2021-11-21}}</ref> |Чісло жытелїв = 900<ref>{{cite web |url=http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk |title=Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne) |language=sk |date=2021-03-21 |author=Statistical Office of the Slovak Republic |accessdate=2021-11-21}}</ref> |Статус ку = 31.12.2020 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1293 |Код = 523470 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 94 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Рудолф Шпес<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Рудолф Шпес}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Голумнїца''' ({{lang-sk|Holumnica}}) — є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 0grwmq923uy3e6sszkv1mvzuqd0nxbd Градїско (окрес Кежмарок) 0 5336 174630 160062 2026-10-21T22:44:04Z Engelseziekte 2261 delete 174630 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 830 |Розлога = |Чісло жытелїв = 101 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка =13. стороча |Код = 523500 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 71 (пошта [[Любіца (окрес Кежмарок)|Ľubica]]) |Передвольба = 052 |Адреса =Hradisko 059 71 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Станїслава Келлнерова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Станїслава Келлнерова}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Градїско''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} hq4853z870bu7pccz4ukmli8dxjsznc Гунцовце 0 5337 174636 160067 2026-10-21T22:45:35Z Engelseziekte 2261 delete 174636 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49°07'00"<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20°23'00"<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 639 |Розлога = 13262 |Чісло жытелїв = 2396 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 0 |Перша писемна змінка = |Код = 523526 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 92 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Farská 29 |Website = |Імейл = www.huncovce.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Маєрчак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Маєрчак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Гунцовце''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 7luxn5l4cp9fi74hnzddss9q5qf2vs7 Чернїгів 0 5375 174454 159171 2026-10-21T21:35:17Z Engelseziekte 2261 delete 174454 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто | тіп = | назва = Чернїгів | місцёва назва = {{lang-uk|Чернігів}} | образок = Situo de Ĉernigivo en Ukrainio.png | образок_розмір = | прапор = Alex K Chernihiv prapor 1992.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of Arms of Chernihiv.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Чернїгівска область]] | заложене = [[864]] | перша змінка = | аґломерація = | статус = [[1932]] | подїл = 2 районы | жытелїв = 296 836 | розлога = 79 | ref-площа = | густота = 3 740 | код = | коордінаты = {{Coord|51|29|N|31|17|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 136 | водойма = Десна | етнікон = | станція = Чернїгів | відстань = | желїзніця к = 209 | ref-залізниця к = | автошлях к = 140 | ref-автошлях к = | фізічна к = 132 | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 14000-499 | адреса = 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, 65-12-13 | веб-сторінка = http://www.chernigiv-rada.gov.ua/ | пріматор = Олександр Соколов | позначкы = }} '''Чернїгів''' ({{lang-uk|Чернігів}}) є місто в [[Україна|Українї]], 280 000 жытелїв, адміністратівне центрум [[Чернїгівска область|Чернїгівской области]]. Перше ся споминать у [[864]] роцї. == gallery == <center> <gallery> Image:AX Chernihiv Pyatnytska Church.jpg|1201 Spasopreobrazh-cathedral-chernihiv.JPG|1030 Чернигов. Елецкий монастырь.jpg| Chernigov red square.jpg|Червена площа St. Catherine Church.jpg|Церква Святої Катерини </gallery> </center> {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] 4snjrnov5872kgkg0hqd4vwlu8w5y8w Хмельницькый 0 5381 174351 159458 2026-10-21T18:46:55Z Engelseziekte 2261 delete 174351 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто | тіп = | назва = Хмельницькый | місцёва назва = {{lang-uk|Хмельницький}} | образок = Chmelnyzkyj-Ukraine-Map.png | образок_розмір = | прапор =Flag of Khmelnytskyi.svg | попис прапора = Прапор міста | ерб = Coat of Arms of Khmelnitsky.svg | попис ерба = Ерб міста | образок_підпис = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = [[Україна]] | окрес = | реґіон = [[Хмельницька область]] | заложене = [[1431]] | перша змінка = | аґломерація = | статус = [[1795]] | подїл = | жытелїв = 274 452<ref name="Чиселность2022"/> | розлога = 93,05 | ref-площа = | густота = 3 000 | код = | коордінаты = {{Coord|49|25|N|26|58|W|scale:100000}} | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = 295 | водойма = Южный Буг | етнікон = | станція = Хмельницькый | відстань = | желїзніця к = 367 | ref-залізниця к = | автошлях к = 306 | ref-автошлях к = | фізічна к = 281 | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = 29000-499 | адреса = 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, 76-50-86 | веб-сторінка = http://www.khmelnytsky.com/ | пріматор = Мельник Сергій Іванович | позначкы = }} '''Хмельницькый''' ({{lang-uk|Хмельницький}}) є місто в [[Україна|Українї]], 274&nbsp;452<ref name="Чиселность2022">{{Cite web|url=http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf|title=Чисельність населення (2022, с.&nbsp;44)}}</ref> жытелїв, у [[Подолія|Подолії]], адміністратівне центрум [[Хмельницька область|Хмельницькой области]]. Перше ся споминать у [[1431]] роцї. == Референції == {{reflist}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Хмельницька область]] did8iiuwgd6nw5ktvinyung3kfpmqos Черкасы 0 5382 174443 140609 2026-10-21T21:30:46Z Engelseziekte 2261 delete 174443 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |тіп = |назва = Черкасы |місцёва назва = {{lang-uk|Черкаси}} |окрес = |реґіон = [[Черкаска область]] |заложене = [[1284]] |статус = [[1795]] |подїл = 2 райони |густота = 4 170 |станція = Черкасы |відстань = |желїзніця к = 247 |автошлях к = 188 |фізічна к = 156 |адреса = 18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, б.36, т.: 45-32-85 |веб-сторінка = http://www.rada.cherkassy.ua/ |пріматор = Сергій Одарич |позначкы = }} '''Черкасы''' ({{lang-uk|Черкаси}}) є місто в [[Україна|Україні]], 286 037 жытелїв, адміністратівне центрум [[Черкаска область|Черкаской области]]. Перше ся споминать у [[1284]] році. {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Черкаска область]] dy4dyhalbmduscye4wx76zyt7ol7ilw Чернівцї 0 5383 174451 140320 2026-10-21T21:34:40Z Engelseziekte 2261 delete 174451 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |місцёва назва = {{lang-uk|Чернівці}} |заложене = [[1408]] |статус = [[1408]] |густота = 1662 |станція = Чернівцї |відстань = |желїзніця к = 692 |автошлях к = 482 |фізічна к = 408 |адреса = 58000, м. Чернівці, площа Центральна, 1, 55-39-53 |позначкы = }} '''Чернівцї''' ({{lang-uk|Чернівці}}) є місто в [[Україна|Українї]], 253 843 жытелїв, адміністратівне центрум [[Чернівецька область|Чернівецькой области]]. Перше ся споминать у [[1408]] роцї. == Референції == <references /> {{50 найвекшых міст Україны}} {{Областны центры Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Чернівецька область]] k4uif7d9ktcxwptpf4kqwjylg4er9q7 Кріжова Вес 0 5391 174680 160115 2026-10-21T23:02:26Z Engelseziekte 2261 delete 174680 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 11' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 29' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 624 |Розлога = 11,9 |Чісло жытелїв = 1719 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 148 |Перша писемна змінка = 1290 |Код = 523607 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 01 (пошта [[Спіська Бела]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Ґрівалскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Ґрівалскі}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Кріжова Вес''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} jzr4f1ihvtntgl9ggo4zssyugl5dwna Лехнїца 0 5392 174702 160128 2026-10-21T23:10:28Z Engelseziekte 2261 delete 174702 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Замаґуръє |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 12,434537 |Чісло жытелїв = 315 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523615 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 06 (пошта [[Червені Клаштор]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = OcÚ Lechnica 92 |Website = |Імейл = lechnica@post.sk |Телефон = 4822481 |Факс = 4822481 |Староста = Інж. Славомір Маєрчак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Славомір Маєрчак}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]] |}} '''Лехнїца''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 5vj2q5bnbgk35mtjia9ar01on413mqo Лендак 0 5393 174700 160126 2026-10-21T23:10:18Z Engelseziekte 2261 delete 174700 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = |Попис образка |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 14' 16<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 21' 8<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 750 |Розлога = 19,443 |Чісло жытелїв = 4820 |Статус ку = 31.12.2007 |Густота жытельства = 245,2 |Перша писемна змінка = 1288 |Код = 523623 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 07 |Передвольба = 052 |Адреса = Kostolná 14, Lendak |Website = www.lendak.sk |Імейл = obeclendak@stonline.sk |Телефон = 052/468 58 71 |Факс = 052/468 58 73 |Староста = Павел Гудачек<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Павел Гудачек}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]], [[СДКУ-ДС]] |}} '''Лендак''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 2swxi9dy7g54mrm82vejd0ups03cgkn Маєре (окрес Кежмарок) 0 5395 174715 160148 2026-10-21T23:15:11Z Engelseziekte 2261 delete 174715 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 83 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523674 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 061 01 (пошта [[Спіська Стара Вес]]) |Передвольба = |Адреса = Majere. |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Рудолф Велічка<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Рудолф Велічка}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Маєре''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 7bedl7l0frfehzqwml24x89cs4zg74y Мала Франкова 0 5396 174721 160139 2026-10-21T23:16:56Z Engelseziekte 2261 delete 174721 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Замаґуръє |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 760 |Розлога = 1080 |Чісло жытелїв = 186 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 0 |Перша писемна змінка = 1611 |Код = 559938 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 78 (пошта [[Велька Франкова]]) |Передвольба = |Адреса = Obecný úrad Malá Franková 35, 059 78 Veľká Franková |Website = |Імейл = |Телефон = +421 52 4892630 |Факс = +421 52 4892630 |Староста = Jozef Kromka<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Jozef Kromka}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Мала Франкова''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} irzackf8smtuo3d0wa3enju9mt81f9i Малый Славков 0 5397 174724 167236 2026-10-21T23:17:07Z Engelseziekte 2261 delete 174724 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 650 |Розлога = |Чісло жытелїв = 840 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 581241 |ЕЧВ = |ПСЧ = 060 01 (пошта [[Кежмарок]] 1) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Інж. Станїслав Кротак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Станїслав Кротак}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} '''Малы́й Сла́вков''' ({{lang-sk|Malý Slavkov}}) — [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] у [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} sz9ttl3vc6961trkf0qxfwaozffrmh7 Матьяшовце 0 5398 174727 160147 2026-10-21T23:18:23Z Engelseziekte 2261 delete 174727 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Maciaszowce MS2.jpg |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Замаґуръє |Северна шырка = 20°21´53<nowiki>"</nowiki>východnej geografickej dĺžky |Выходна довжка = 49°21´15<nowiki>"</nowiki>severnej geografickej šírky |Надморьска вышка = 556 |Розлога = 18 |Чісло жытелїв = 779 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 43 |Перша писемна змінка = 1326 в грамотї угорьского краля Карола Роберта |Код = 523712 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 04 |Передвольба = 4 82 |Адреса = OÚ Matiašovce |Website = |Імейл = matiasovce@stonline.sk |Телефон = 052/482 20 16, 052/ 418 12 02, 052/ 418 12 01 |Факс = 052/482 2016 |Староста = Маріян Штєфаняк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маріян Штєфаняк}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Матьяшовце''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} tfmv7x1isobe5p5uiopj1xz5mbftsfe Млінчекі 0 5399 174728 160151 2026-10-21T23:21:39Z Engelseziekte 2261 delete 174728 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 620 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523739 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 76 |Передвольба = ++421 (0) 52 |Адреса = Mlynčeky 99 |Website = www.mlynceky.sk |Website = www.mlynceky.com |Імейл = mlynceky@mlynceky.sk |Телефон = ++421 (0) 52 4522617 |Факс = ++421 (0) 52 4522617 |Староста = Мілена Своцакова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Мілена Своцакова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Млінчекі''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 2x6lonpzg3rdx5q6x5vbhvcnlf38q10 Подгорані (окрес Кежмарок) 0 5522 174827 160175 2026-10-22T08:11:52Z Engelseziekte 2261 delete 174827 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Podhorany_(okres_Kežmarok)_kostol_01_01.jpg|міні|праворуч]] {{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1578 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523780 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 93 (пошта [[Бушовце]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Орачко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Орачко}}</ref> |Політічна партія = [[ЛЬС-ГЗДС]] |}} '''Подгорані''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} aavts2lv5slwdu11pxqpnes09xlbo3i Ракусі (окрес Кежмарок) 0 5523 174842 160188 2026-10-22T08:16:52Z Engelseziekte 2261 delete 174842 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 2151 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = [[1288]] |Код = 523798 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 76 (пошта [[Млінчекі]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad Rakúsy 35<br />059 76 Mlynčeky |Website = |Імейл = obec.rakusy@stonline.sk |Телефон = 052 468 42 71 |Факс = |Староста = Бістрік Вацлав<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Бістрік Вацлав}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Ракусі''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} ia0kpytib85cweb5gmir84pfvnkbevq Релёв 0 5524 174845 160189 2026-10-22T08:18:01Z Engelseziekte 2261 delete 174845 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = |URL пологы = Map_slovakia_relov.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 49° 17' 51.58''<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 22' 49.23''<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 1492 ha |Чісло жытелїв = 800 |Статус ку = 2009 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = в роцї 1314 |Код = 523801 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 04 (пошта [[Спіське Ганушовце]]) |Передвольба = |Адреса = Reľov 19 |Website = www.relov.ocu.sk/ |Імейл = obecrelov@compnet.sk |Телефон = 052 / 418 11 22 |Факс = 052 / 418 11 21 |Староста = Франтїшек Дуджак<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Дуджак}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Релёв''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} elqw09pkqs73xpe26971vnzjacwfal3 Словенска Вес 0 5525 174865 160202 2026-10-22T08:26:25Z Engelseziekte 2261 delete 174865 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Slovenska Ves kostel1.JPG | Попис образка = |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Horný Спіш |Северна шырка = 49° 13' 60<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 25' 60<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 650 |Розлога = 22,440 |Чісло жытелїв = 1787 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 80 |Перша писемна змінка = [[1311]] |Код = 523810 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 02 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Slovenská Ves 45 |Website = www.slovenskaves.sk |Імейл = ocu.slovenska.ves@stonline.sk |Телефон = 052/459 31 08 |Факс = 052/459 31 08 |Староста = Янка Томасова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Янка Томасова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Словенска Вес''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} hr71emyak6swchuc8weqr5hdpnuc468 Спішскы Ганушовцї 0 5526 174871 171806 2026-10-22T08:27:55Z Engelseziekte 2261 delete 174871 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{ІСОА}} '''Спішскы Ганушовцї''' ({{lang-sk|Spišské Hanušovce}}) є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на [[северовыход]]ї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 8jwywyrzl3syergbeswk8uy354kecev Стара Лесна 0 5527 174873 160210 2026-10-22T08:28:04Z Engelseziekte 2261 delete 174873 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Stara Lesna.png |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 780 |Розлога = |Чісло жытелїв = 938 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1294 |Код = 523887 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 53 (пошта [[Велька Ломнїца]]) |Передвольба = 052 |Адреса = Stará Lesná |Website = |Імейл = ocu@staralesna.sk |Телефон = 052/4467670 |Факс = 052/4467670 |Староста = Віліам Реґітко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Віліам Реґітко}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Стара Лесна''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} tibuvdnth4go68w5d4djzziyk27l0x7 Странє под Татрамі 0 5528 174877 160212 2026-10-22T08:29:47Z Engelseziekte 2261 delete 174877 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1598 |Статус ку = 31.12.2010 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1990 |Код = 523909 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 76 (пошта [[Млінчекі]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Ґустав Бачо<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ґустав Бачо}}</ref> |Політічна партія = [[MOST-HÍD]] |}} '''Странє под Татрамі''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 44y9b2x86rw3bjctrilafuyndd72kdj Топорец 0 5529 174809 160222 2026-10-21T23:49:06Z Engelseziekte 2261 delete 174809 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1695 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523976 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 95 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 052/45 840 46 |Факс = |Староста = Йозеф Потанко<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Потанко}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Топорец''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} qj32ordjer3fegrexucq0r9924lke63 Тварожна (окрес Кежмарок) 0 5530 174811 160218 2026-10-21T23:50:35Z Engelseziekte 2261 delete 174811 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 05' 08<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 28' 33<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 676 |Розлога = 9,28 |Чісло жытелїв = 630 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 68 |Перша писемна змінка = 1268 |Код = 523984 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 71 (пошта [[Любіца (okres Кежмарок)|Любіца]]) |Передвольба = |Адреса = Tvarožná 27 |Website = www.tvarozna.sk |Імейл = obectvarozna@stonline.sk |Телефон = 052/4595622 |Факс = 052/4595622 |Староста = Інж. Даґмар Матгіова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Даґмар Матгіова}}</ref> |Політічна партія = [[Словеньска народна страна (1990)|СНС]], [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Тварожна''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]] і на ужно-западї підножія Левоцькых верьхвїв є долина стїчиня Дуранд. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} lufnrdizujdwqn43uturb7glfqarcmy Велька Франкова 0 5531 174598 160031 2026-10-21T22:32:01Z Engelseziekte 2261 delete 174598 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 664 |Розлога = 10,63 |Чісло жытелїв = 363 |Статус ку = 31. 12. 2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 523992 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 78 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = 052 4892637 |Факс = |Староста = Ондрей Кремпаскі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Ондрей Кремпаскі}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Велька Франкова''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} lr5fvk35i2ujvnxp356t9x6f1oh0d6d Велька Ломнїца 0 5532 174597 160029 2026-10-21T22:31:57Z Engelseziekte 2261 delete 174597 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Veľká Lomnica (kostol).jpg |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = Спіш |Северна шырка = 49° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 678 |Розлога = 1912 |Чісло жытелїв = 4094 |Статус ку = 31.12.2008 |Густота жытельства = 2,14 |Перша писемна змінка = 1257 |Код = 524000 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 52 |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = www.velkalomnica.sk |Імейл = obecvelkalomnica@stonline.sk |Телефон = 052/456 11 02 |Факс = 052/45 613 93 |Староста = Петер Дуда<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Дуда}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]], [[КДГ]], [[Сас]] |}} '''Велька Ломнїца''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} j8eoakm1e8hh66jhhsuuv4plcbh44ww Влкова 0 5533 174601 160037 2026-10-21T22:33:47Z Engelseziekte 2261 delete 174601 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = 1181 |Чісло жытелїв = 650 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1278 |Код = 524042 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 72 (пошта [[Врбов]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Петер Бендїк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Бендїк}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Влкова''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} pyrzxz0gmam5y6uj6a9ghs0w6cokspe Влковце 0 5534 174602 160038 2026-10-21T22:33:50Z Engelseziekte 2261 delete 174602 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 825 |Розлога = 3,839 |Чісло жытелїв = 444 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 116 |Перша писемна змінка = [[1268]] |Код = 524051 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 71 (пошта [[Любіца (okres Кежмарок)|Любіца]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Vlkovce 90 |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Петер Гардонь<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Гардонь}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Влковце''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} cuqrvicxgepplkpvox3o60upe6zhyy5 Войняні 0 5535 174603 160040 2026-10-21T22:33:55Z Engelseziekte 2261 delete 174603 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Vojnany kostel2.JPG | Попис образка = |URL знаку = |URL пологы = map_slovakia_vojn.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 14' 53<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 20° 26' 37<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 896 |Розлога = 5,79 |Чісло жытелїв = 265 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = 1296 |Код = 524069 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 02 (пошта [[Словенска Вес]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = |Website = |Імейл = obec@vojnany.sk |Телефон = 458 36 24 |Факс = |Староста = Маріян Ґаборчік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Маріян Ґаборчік}}</ref> |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Войняні''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} rmm7mlgfirl98lcgyr7o93fbfl7ueg3 Врбов 0 5536 174604 160041 2026-10-21T22:33:58Z Engelseziekte 2261 delete 174604 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Vrbov 1.JPG |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1224 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524077 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 72 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Ковалчік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Ковалчік}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Врбов''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 3n8rceym03pvs7aspu5h3e6m2ynr10b Віборна 0 5537 174583 160047 2026-10-21T22:27:04Z Engelseziekte 2261 delete 174583 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 908 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524085 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 02 (пошта [[Словенска Вес]]) |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Вєра Стрелова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Вєра Стрелова}}</ref> |Політічна партія = [[КДГ]] |}} [[File:Výborná T78.1.jpg|thumb|250px]] {{commonscat|Výborná}} '''Віборна''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} rf8k1nsp8fgtuze6sa1iydbjj6j1i0i Залесъє (окрес Кежмарок) 0 5538 174655 160085 2026-10-21T22:52:48Z Engelseziekte 2261 delete 174655 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 104 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524115 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 04 (пошта [[Спіське Ганушовце]]) |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Йозеф Пісарчік<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Йозеф Пісарчік}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Залесъє''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} how8v0es6lm9h23qge95fczflbnbx2h Жаковце 0 5539 174647 160077 2026-10-21T22:50:43Z Engelseziekte 2261 delete 174647 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = map slovakia kezmarok.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Кежмарок|Кежмарок]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 49° 05' |Выходна довжка = 20° 24' |Надморьска вышка = 671 |Розлога = |Чісло жытелїв = 709 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524123 |ЕЧВ = KK |ПСЧ = 059 73 |Передвольба = 0 52 |Адреса = Obecný úrad Žakovce<br />Žakovce 35<br />059 73 Žakovce |Website = |Імейл = obeczakovce@pobox.sk |Телефон = 459 21 08 |Факс = |Староста = Катаріна Круллова<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Катаріна Круллова}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} {{commons|Category:Žakovce}} '''Жаковце''' є [[село]] в [[Окрес Кежмарок|окресї Кежмарок]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Кежмарок}} 39t886sdrx4lf62kb1avpzqb366e1lx Велькі Славков 0 5591 174595 160032 2026-10-21T22:31:49Z Engelseziekte 2261 delete 174595 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = St._Andreas_church_Velky_Slavkov_2017-07-16.jpg |URL знаку = |URL пологы = |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Северна шырка = |Выходна довжка = |Надморьска вышка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 1170 |Статус ку = 30.09.2006 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524018 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 91 |Передвольба = |Адреса = |Website = |Імейл = |Телефон = |Факс = |Староста = Франтїшек Шарі<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Франтїшек Шарі}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Велькі Славков''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 3p8suwp8viiatdmd79g23ws1tme1w9z Вікартовце 0 5593 174585 160050 2026-10-21T22:27:54Z Engelseziekte 2261 delete 174585 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 780 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1805 |Статус ку = 31.12.2009 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524034 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 19 |Передвольба = 052 |Адреса = |Website = www.vikartovce.sk |Імейл = obecvikartovce@stonline.sk |Телефон = |Факс = |Староста = Інж. Владїмір Шавел<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Владїмір Шавел}}</ref> |Політічна партія = [[СМЕР – соціална демокрація|СМЕР]] |}} '''Вікартовце''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} f36an2jyyz0obas7elw79zkps4c1xpp Відрнїк 0 5594 174584 160048 2026-10-21T22:27:11Z Engelseziekte 2261 delete 174584 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Map_slovakia_poprad.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = [[Спіш]] |Северна шырка = 48° 56' |Выходна довжка = 20° 33' |Надморьска вышка = 610 |Розлога = 4,96 |Чісло жытелїв = 974 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = 196 |Перша писемна змінка = [[1294]] |Код = 524093 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 14 (пошта [[Спіські Штьявнїк]]) |Передвольба = 0 52 |Адреса = Vydrník 55 |Website = |Імейл = |Телефон = 778 71 51 |Факс = |Староста = Петер Слободнїк<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Петер Слободнїк}}</ref><br />(* 1949) |Політічна партія = [[СДКУ-ДС]] |}} '''Відрнїк''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 3g1ovhmk7r1zo7hqwq7ovxbzgmc50fd Ждъяр 0 5595 174649 160078 2026-10-21T22:50:54Z Engelseziekte 2261 delete 174649 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс Словеньска обец |Образок = Zdiar_2_Tatry.jpg |URL знаку = Erb chýba.jpg |URL пологы = Mapa nie je.png |Край = [[Пряшівскый край|Пряшівскый]] |Окрес = [[Окрес Попрад|Попрад]] |Реґіон = |Северна шырка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Выходна довжка = 00° 00' 00<nowiki>"</nowiki> |Надморьска вышка = 896 |Розлога = |Чісло жытелїв = 1330 |Статус ку = 31.12.2004 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 524131 |ЕЧВ = PP |ПСЧ = 059 55 |Передвольба = 052 |Адреса = Ždiar |Website = www.zdiar.sk |Імейл = ocu@zdiar.sk |Телефон = 4498182 |Факс = 4498107 |Староста = Інж. Павол Бекеш<ref>{{Список старостів і пріматорів 2010|Інж. Павол Бекеш}}</ref> |Політічна партія = НЕКА |}} '''Ждъяр''' є [[село]] в [[Окрес Попрад|окресї Попрад]] в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]] на северовыходї [[Словакія|Словеньска]]. [https://web.archive.org/web/20180602164902/http://zdiar.net/ www.zdiar.net SK/PL/EN] [[File:Zdiar1.jpg|thumb|left|800px| Ждъяр]] == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} {{Окрес Попрад}} 6ms20uhxfjnbf635ggax8txfrgop6pt Подолинець 0 5598 174829 172451 2026-10-22T08:12:03Z Engelseziekte 2261 delete 174829 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Podoliniec ratusz.jpg|thumb|right|[[Радніця]]]] '''Подолинець''' є місто в окресї Стара Любовня в [[Пряшівскый край|Пряшівскім краю]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{commons|Category:Podolínec}} {{Стыржень}} {{Окрес Стара Любовня}} [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Окрес Стара Любовня]] 2m4eq8vmthzsd2anvemh7c2a1sonxi6 Умань 0 5707 174224 145150 2026-10-21T17:34:26Z Engelseziekte 2261 delete 174224 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |назва = Умань |місцёва назва = {{lang-uk|Умань}} |образок = |прапор = Flag Uman.PNG |попис прапора = |ерб = Umany gerb.png |попис ерба = Ерб міста |край = [[Україна]] |окрес = |реґіон = [[Черкаска область]] |заложене = [[1616]] |перша змінка = |аґломерація = |статус = [[1795]] |подїл = |жытелїв = 81 525 |розлога = 41 |коордінаты = {{Coord|48|45|N|30|13|E|scale:100000}} |надморьска вышка = 200 |водойма = Уманка |станція = Умань |відстань = |желїзніця к = 191 |ref-залізниця к = |автошлях к = 210 |желїзніця с = 232 |фізічна с = 155 |автошлях с = 194 |поштовы індексы = 20300-20319 |адреса = 20300, м. Умань, пл. Соборності, 1 |веб-сторінка = |пріматор = Бодров Юрій Іванович |позначкы = }} '''Умань''' ({{lang-uk|Умань}}) є місто в [[Україна|Українї]], [[Черкаска область]]. Находить ся на берегах рікы [[Уманка]], 194 км автострадов и 232 км желїзницёв од [[Черкасы|Черкас]]. Жиє там 81 525 жытелїв. Перше ся споминать у [[1616]] році. {{commonscat|Uman}} {{50 найвекшых міст Україны}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Умань| ]] [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Черкаска область]] hrx9l86nstig35pynv1u02y3e0tghnw Хрустальный 0 5752 174356 162399 2026-10-21T18:48:10Z Engelseziekte 2261 delete 174356 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |місцёва назва = Хрустальний |образок = Executive Committee building in Khrustalnyi.jpg |реґіон = [[Луганьска область]] |заложене = [[1895]] |статус = [[1926]] |густота = 547 |станція = Хрустальный |відстань = |желїзніця к = |ref-залізниця к = |автошлях к = |ref-автошлях к = |желїзніця с = 136 |автошлях с = 62 |адреса = 94500, Луганська обл., м. Хрустальный, вул. Комуністична, 33 |веб-сторінка = |пріматор = Філіппова Марина Вікторівна |позначкы = }} '''Хрустальный''' (скорша назва: Красный Луч) є місто в [[Україна|Українї]], [[Луганьска область]]. Находить ся на берегах рікы Міус, 62 км автотрасов и 136 км желїзницёв од [[Луганьск]]а. Жиє там 84036 жытелїв. Перше ся споминать у [[1895]] роцї. == Референції == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Луганьска область]] 6gvcypzej0xuphg0b1zj56jolnxua72 Шацькый район 0 5782 174495 123009 2026-10-21T21:55:00Z Engelseziekte 2261 delete 174495 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ша́цькый райо́н''' (укр. Шацький район) є [[район]] на [[Україна|Українї]] у [[Волиньска область|Волиньскій области]]. Мать розлогу 759 км² і 17 090 жытелїв. Центер - селище [[Шацьк]]. [[Файл:Shatskyi-Raion.png|250px|right]] {{Волиньска область}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шацькый район]] [[Катеґорія:Районы Волиньской области]] 6anc0qjpdd0n80af3fs6zgi0c0v5hjo Устилуг 0 5823 174228 147527 2026-10-21T17:35:28Z Engelseziekte 2261 delete 174228 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Місто |місцёва назва = Устилуг |образок = |окрес = [[Володимир-Волиньскый район]] |реґіон = [[Волиньска область]] |статус = [[1940]] |станція = Володимир-Волиньскый |відстань = |желїзніця к = 506 |автошлях к = 506 |фізічна к = 453 |желїзніця с = 150 |фізічна с = 84 |автошлях с = 90 |адреса = 44731, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, м. Устилуг, вул. Володимирська, 40, 93-3-31 |веб-сторінка = http://ustylug.org.ua/ }} '''Устилуг''' ({{lang-uk|Устилуг}}, {{lang-pl|Uściług}}) є місто в [[Україна|Україні]], [[Волиньска область]]. Находить ся на берегах рiкы Западный Буг, 90 км по трасi и 150 км по желізници уд [[Луцьк]]а. Жиє там 2000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1150]] році. == Референції == <references /> {{Населены пункты Волиньской области}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Волиньской области]] dytuw09m6ymf505biptfd3ygvattdpj Шостка 0 5948 174505 158465 2026-10-21T21:59:14Z Engelseziekte 2261 delete 174505 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |реґіон = [[Сумска область]] |заложене = 1-ша половина [[XVIII стороча]] |статус = [[1924]] |густота = 1836 |желїзніця к = 301 |автошлях к = 304 |желїзніця с = 180 |автошлях с = 182 |адреса = 41100, Сумська обл., м. Шостка, Садовий бульвар, 14, 2-24-04 |пріматор = Нога Микола Петрович |позначкы = }} '''Шостка''' є місто в [[Україна|Україні]], [[Сумска область]]. Находить ся на берегах ріки Шостка, 182 км по штрасi и 180 км по желüзному путёви уд [[Сумы|Сум]]. Жиє тамкы 70 000 жытелїв. Перше ся споминать у [[1924]] році. == Референції == <references /> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Сумска область]] lmyk7qp02599eq0jxgq0oo1awlljyx0 Чистякове 0 6012 174383 162401 2026-10-21T18:59:40Z Engelseziekte 2261 delete 174383 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |назва = Чистякове |місцёва назва = Чистякове |прапор = Flag of Chystyakove.svg |ерб = Emblem torez.png |реґіон = [[Донецька область]] |заложене = [[1778]] |перша змінка = |статус = [[1932]] |густота = 780,5 |водойма = Орлова, Севастьянівка |станція = Торез |відстань = |желїзніця к = 793 |автошлях к = 782 |фізічна к = 648 |желїзніця с = 121 |фізічна с = 56,6 |автошлях с = 64 |адреса = 86600, Донецька обл., м. Чистякове, вул. Піонерська, 3, 3-22-46 |веб-сторінка = http://torez.dn.ua/ |пріматор = Антонов Віктор Михайлович |позначкы = }} '''Чистякове''' є місто в [[Україна|Україні]], [[Донецька область]]. Находить ся на берегах рік Орлова і Севастьянівка, 64 км по штрасi и 121 км по желüзному путёви уд [[Донецьк]]а. Жиє тамкы 81 955 жытелїв. Перше ся споминать у [[1778]] році. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Донецька область]] j4ke0mfr5axvrnzjue5bm391qg5z2op Шептіцькый 0 6017 174501 161396 2026-10-21T21:56:38Z Engelseziekte 2261 delete 174501 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |назва = Шептіцькый |місцёва назва = {{lang-uk|Шептицький}} |ерб = Coat of Arms of Chervonohrad.svg |країна = {{UKR}} |край = [[Львівска область]] |окрес = [[Шептіцькый раён]] |реґіон = |заложене = [[1692]] |перша змінка = |аґломерація = Червоноградьска |статус = [[1951]] |жытелїв = 64 297 |розлога = 23 |коордінаты = {{Coord|50|23|N|24|13|E|scale:100000}} |водойма = Западный Буг |станція = Червоноград |желїзніця с = 88 |автошлях с = 73 |поштовы індексы = 80100-80190 |адреса = 80100, Львівська обл., м. Червоноград, пр. Шевченка, 19 |веб-сторінка = http://www.chervonograd-city.gov.ua/ |пріматор = Чудіёвіч Іґор Івановіч }} '''Шептіцькый''' ({{lang-uk|Шептицький}}; до року 2024 '''Червоноград''' ({{lang-uk|Червоноград}})) — є [[місто]] в [[Україна|Українї]], [[Львівска область]], адміністратівный центер [[Шептіцькый раён|Шептіцького раёну]]. Находить ся на берегах рїкы [[Западный Буг]], 73 км по трасї і 88 км по желїзнім путёви од [[Львів|Львова]]. Жыє там 60 000 жытелїв ([[2025]]). Перше ся споминать у роцї [[1692]]. {{Commons|Category:Chervonograd}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты Львовской области]] o3dq8xvgehgv22wsy5crjvlxzqzkkdx Щастя 0 6258 174491 92974 2026-10-21T21:53:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174491 wikitext text/x-wiki [[Файл:Annie Sakamoto.jpg|міні|Щастя]] '''Щастя''', '''щастливый''', серенча і серенчливый ся хоснує в двох різных значінях ці повязаностях: # як ''вонкашня'' прязна подїя або сітуація, часто нагодно і незаслужено: „мати серенчу“, „быти серенчливый“; # як блаженость, ''внутрїшнє'' почутя [[радость|радостного]] а веце менше тырвалого выповнїня: „быти щастливый“, „мати щастливу натуру“. Вспачне значіня мають слова '''нещастя''', '''нещастливый'''. Вспаком слова серенча в першім із зазначеных значінь суть тыж понятя як '''напасть''' або '''смола'''; вспаком про друге значіня слова '''стражданя''', '''мукы''', ''згрызота''. == Повязаны статї == * [[Талізман]] == Референції == <references/> {{Переклад|cs|Štěstí|8519537}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Філозофічны понятя]] [[Катеґорія:Етічны понятя]] [[Катеґорія:Псіхолоґічны понятя]] [[Катеґорія:Щастя| ]] 4wetkncvmq3t112z3fzuvntgaafrcb4 Ґлобалне потеплїня 0 6553 174298 166269 2026-10-21T18:24:43Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174298 wikitext text/x-wiki [[Файл:Globalni teplotni odchylka cs.svg|thumb|400px|{{center|Ґлобална середня теплота од року 1880 до року 2015 <br>подля инштрументалных мірянь.<br> Очевидне є ступаня ґлобалных теплот. }}'''Чорна чара''' — рочный промір.<br> '''Червена чара''' — пятьрочный посувный промір.]] '''Ґлобалне потеплїня''' ({{lang-en|global warming}})&nbsp;— проґресуюче поступне підвышіня [[температура|температуры]] [[поверхня Земли|поверхнї Земли]], што є повязане з [[скленниковый ефект|скленниковым ефектом]] тай веде до [[зміна клімату|зміны клімату]] в [[ґлобалный|ґлобалных]] крітеріях. Єднак треба зазначіти, же дакотры прічіны ґлобалного потеплїня не знаме. Тыж треба розуміти, же потеплїня є обще усереднена тенденція, зміна температур ся одбывать нерівномірно в залежности од сезону тай місця, бівше того місцями в даякых сезонах клімат ся навеце стане зимнїшым. Наприклад в [[Україна|Українї]] температуры в зимушнїй період зросли значно бівше ніж в лїтушнїй, а в централній [[Росія|Росії]] (Московскый реґіон) при значному потеплїню в зимі, лїтушнї теплоты ся не змінили тай осенны похолоднїли. За останнїх сто років середня теплота [[воздух]]у над сушов зросла, як ся твердить, веце, як на пів ґрадуса. За даними доповіді [[Міджінародна ґрупа експертів з вопросу змін клімату|Міджінародной ґрупы експертів з вопросів зміны клімату]] гевсе наростаня ся складать за остатнїх сто років о 0,74 <math> \pm </math> 0,18 <sup>o</sup>C. == Вонкашнї лінкы == * [http://cataclysm.at.ua Глобальне потепління / глобальное потепления ''на cataclysm.at.ua''] {{ref-uk}} * [https://web.archive.org/web/20120806004529/http://tyzhden.ua/Society/55859/PrintView ''Олександр Горин''. Нова кліматична ера // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20140201230012/http://tyzhden.ua/Society/55862/PrintView Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20150622113456/http://tyzhden.ua/Society/55866/PrintView ''Джеймс Астілл''. Північ тане: Арктика нагрівається удвічі швидше за решту планети // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [https://web.archive.org/web/20141129075644/http://tyzhden.ua/Society/55864/PrintView ''Ганна Трегуб''. Обмежені ресурси: до 2030 року половина людства зіткнеться з нестачею води та сільськогосподарських земель // Український тиждень, №29 (246), 20.07.2012] * [http://www.naturalist.if.ua/?p=3840 Антарктичне потепління триває // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=406 Клімат змінюється. Чого чекати у майбутньому? // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} * [http://www.naturalist.if.ua/?p=307 Новий льодовиковий період - уже чекаємо! // Станіславівський Натураліст] {{ref-uk}} == Звіти та доповіді == * [https://web.archive.org/web/20121030071354/http://www.ipcc.ch/pdf/assessment-report/ar4/syr/ar4_syr_ru.pdf Изменение климата 2007. Обобщающий доклад Межправительственной группы экспертов по изменению климата, на русском] * [https://web.archive.org/web/20110728070212/http://www.wwf.ru/resources/publ/book/217/ ''Кокорин А.О., Кураев С.Н''. Обзор доклада Николаса Стерна «Экономика изменения климата». WWF, GOF. — М.: WWF России, 2007] * [https://web.archive.org/web/20100217043840/http://sites.google.com/site/copenhagendiagnosisru/ Копенгагенский диагноз 2009. Обзор последних новостей науки о климате, на русском. — UNSW, Sydney, Australia] == Жрідла == * [http://www.vokrugsveta.ru/vs/?article_id=2726 А.Сергеев, Глобальное потепление, или Высокий градус политики // Вокруг света, 2006 № 7] * [https://web.archive.org/web/20120205232342/http://www.poteplenie.ru/news/news170905.htm Иващенко О.В., Изменение климата и изменение циклов обращения парниковых газов в системе атмосфера-литосфера-гидросфера — обратные связи могут значительно усилить парниковый эффект.] * [https://web.archive.org/web/20200626133648/http://geo.web.ru/db/msg.html?mid=1159815 ''А.В. Павлов, Г.Ф. Гравис.'' Вечная мерзлота и современный климат // GEO.WEB.RU] * [https://web.archive.org/web/20170109030507/http://elementy.ru/news/430318 Таяние вечной мерзлоты ведёт к выбросу в атмосферу метана] * [http://www.nkj.ru/archive/articles/11805 ''Б.Лучков''. Годы грядущие (климат и погода XXI века) // Наука и жизнь, 2007 № 10] * ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' «Охладите! Глобальное потепление. Скептическое руководство», 2007 год, {{ISBN| 978-5-388-00065-1}} * ''[[Бйорн Ломборг|Бьорн Ломборг]].'' [https://web.archive.org/web/20110303045740/http://www.project-syndicate.org/commentary/lomborg41/Russian Глупый страх перед глобальным потеплением]. * [http://sci-lib.com/article426.html Глаз шторма. Перевод интервью Джеймса Хансена (James Hansen) директора Института Космических Исследований имени Годдарда (НАСА) // Keith Kloor. Nature Reports Climate Change. 26 November 2009] * [http://www.lebed.com/2009/art5619.htm Еще раз о потеплении // Лебедь, № 605, 13 декабря 2009 г.] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Переклад|uk|Глобальне потепління|10150353}} [[Катеґорія:Метеорология]] [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] rimpjk2yaxpz39zgiwo2zmy931dvbm8 Хошимин 0 6637 174355 139931 2026-10-21T18:47:51Z Engelseziekte 2261 delete 174355 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто |назва = Хошимин |місцёва назва = Thành phố Hồ Chí Minh |край = [[Вєтнам]] |окрес = Хошимин |реґіон = |заложене = |перша змінка = [[1930]] |жытелїв = 7 396 446 |коордінаты = {{Coord|10|46|N|106|35|E|scale:100000}} |водойма = Хошимин |веб-сторінка = http://www.hochiminhcity.gov.vn/ }} [[File:Một khúc sông Sài Gòn.JPG|300px|thumb|right|Хошимин']] '''Хошимин''', '''Сайгон''' є головным містом [[Вєтнам]]у з дас {{s|7 396 446}} жытелями (2010), жыючіми на плосї о розлозї {{s|2 095 км²}}, єдно з переднїх світовых середовию турістічного руху. Ціла провінція Хошимин пак має {{s|1 565,2 км²}} і {{s|9 751 492}} жытелїв. {{stub}} [[Катеґорія:Міста Вєтнаму]] [[Катеґорія:Головны міста]] 2betvie3euqe7nd5b9kckwsql4fpsrb Ґрецькый алфавіт 0 6713 174312 109286 2026-10-21T18:28:07Z Engelseziekte 2261 delete 174312 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґрецькый алфавіт''' ({{lang-el|Ελληνικό αλφάβητο}}<!-- ''{{lang-el-Latn|Ellinikó Alfávito}}'' -->)&nbsp;— [[алфавіт]], котрый ся хосновав в [[ґрецькый язык|ґрецькім языцї]] на писаная од 9. стороча до н.&nbsp;е. Найпершый алфавіт в узькім сенсї, на ёго основі створены были [[Латініця|латиньскы]] та й [[Кіріліця|кірілічны]] алфавіты. == Буквы == {{ref-ru}} {| class="wikitable" cellpadding="3" cellspacing="0" style="border-collapse: collapse; text-align:center;" !rowspan="2" style="background:#ccf;"|Буква !colspan="4" style="background:#ccf;"|Назва !colspan="2" style="background:#ccf;"|Произношение !rowspan="2" style="background:#ccf;"|[[Финикийское письмо|Финикий-<br>ский]]<br>прообраз !colspan="2" style="background:#ccf;"|Латинская<br>[[транслитерация]] !rowspan="2" style="background:#ccf;"|[[Алфавитная запись чисел|Числовое значение]] |- !style="background:#ccffff;"|др.-греч. !style="background:#ccffff;"|визан-<br>тийское !style="background:#ccffff;"|совр. греч. !style="background:#ccffff;"|русское !style="background:#ccffff;"|др.-греч. !style="background:#ccffff;"|совр. греч. !style="background:#ccffff;"|др.-греч. !style="background:#ccffff;"|совр. греч. |- |style="font-size:133%;"|Α α |colspan="2"|{{lang-grc2|ἄλφα}} |{{lang-el2|άλφα}} |[[альфа (буква)|альфа]] |{{IPA|[a] [aː]}} |{{IPA|[a]}} |[[Файл:phoenician aleph.svg|20px|алеф]] [[Алеф (буква финикийского алфавита)|алеф]] |colspan="2"|a |1 <!-- |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Β β}} |colspan="2"|{{lang-grc2|βῆτα}} |{{lang-el2|βήτα}} |[[бета (буква)|бета (вита)]] |{{IPA|[b]}} |{{IPA|[β]}} |[[Файл:phoenician beth.svg|20px|бет]] [[Бет (буква финикийского алфавита)|бет]] |b |bh, b, v |2 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Γ γ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|γάμμα}} |{{lang-el2|γάμμα}}<br>{{lang-el2|γάμα}} |[[гамма (буква)|гамма]] |{{IPA|[g]}}/{{IPA|[n]}} |{{IPA|[ɣ], [ʝ]}} |[[Файл:phoenician gimel.svg|20px|гимель]] [[Гамл|гимель]] |g |gh, g |3 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Δ δ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|δέλτα}} |{{lang-el2|δέλτα}} |[[дельта (буква)|дельта]] |{{IPA|[d]}} |{{IPA|[ð]}} |[[Файл:phoenician daleth.svg|20px|далет]] [[делт]] |d |dh, d |4 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ε ε}} |{{lang-grc2|εἶ}} |{{lang-grc2|ἒ ψιλόν}} |{{lang-el2|έψιλον}} |[[эпсилон]] |colspan="2"|{{IPA|[e]}} |[[Файл:phoenician he.svg|20px|хе]] [[Хе (буква финикийского алфавита)|хе]] |colspan="2"|e |5 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ζ ζ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|ζῆτα}} |{{lang-el2|ζήτα}} |[[дзета|дзета (зита)]] |{{IPA|[dz]}}, позже {{IPA|[zː]}} |{{IPA|[z]}} |[[Файл:phoenician zayin.svg|20px|заин]] [[Зен (буква финикийского алфавита)|заин]] |colspan="2"|z |7 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Η η}} |colspan="2"|{{lang-grc2|ἦτα}} |{{lang-el2|ήτα}} |[[эта|эта (ита)]] |{{IPA|[ɛː]}} |{{IPA|[i]}} |[[Файл:phoenician heth.svg|20px|хет]] [[Хет (буква финикийского алфавита)|хет]] |e, ē |i |8 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Θ θ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|θῆτα}} |{{lang-el2|θήτα}} |[[тета|тета (фита)]] |{{IPA|[tʰ]}} |{{IPA|[θ]}} |[[Файл:phoenician teth.svg|20px|тет]] [[тет (буква финикийского алфавита)|тет]] |colspan="2"|th |9 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ι ι}} |colspan="2"|{{lang-grc2|ἰῶτα}} |{{lang-el2|ιώτα}}<br>{{lang-el2|γιώτα}} |[[йота]] |{{IPA|[i] [iː]}} |{{IPA|[i]}}, {{IPA|[j]}} |[[Файл:phoenician yodh.svg|20px|йод]] [[йод (буква финикийского алфавита)|йод]] |colspan="2"|i |10 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Κ κ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|κάππα}} |{{lang-el2|κάππα}}<br>{{lang-el2|κάπα}} |[[каппа (буква)|каппа]] |{{IPA|[k]}} |{{IPA|[k], [c]}} |[[Файл:phoenician kaph.svg|20px|каф]] [[Каф (буква финикийского алфавита)|каф]] |c |k |20 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Λ λ}} |{{lang-grc2|λάμδα}} |{{lang-grc2|λάμβδα}} |{{lang-el2|λάμδα}}<br>{{lang-el2|λάμβδα}} |[[лямбда|лямбда (лямда)]] |colspan="2"|{{IPA|[l]}} |[[Файл:phoenician lamedh.svg|20px|ламед]] [[ламед (буква финикийского алфавита)|ламед]] |colspan="2"|l |30 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Μ μ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|μῦ}} |{{lang-el2|μι}}<br>{{lang-el2|μυ}} |[[мю|мю (ми)]] |colspan="2"|{{IPA|[m]}} |[[Файл:phoenician mem.svg|20px|мем]] [[мем (буква финикийского алфавита)|мем]] |colspan="2"|m |40 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ν ν}} |colspan="2"|{{lang-grc2|νῦ}} |{{lang-el2|νι}}<br>{{lang-el2|νυ}} |[[ню (буква)|ню (ни)]] |colspan="2"|{{IPA|[n]}} |[[Файл:phoenician nun.svg|20px|нун]] [[нун (буква финикийского алфавита)|нун]] |colspan="2"|n |50 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ξ ξ}} |{{lang-grc2|ξεῖ}} |{{lang-grc2|ξῖ}} |{{lang-el2|ξι}} |[[Кси (греческий алфавит)|кси]] |colspan="2"|{{IPA|[ks]}} |[[Файл:phoenician samekh.svg|20px|самех]] [[самех (буква финикийского алфавита)|самех]] |x |x, ks |60 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ο ο}} |{{lang-grc2|οὖ}} |{{lang-grc2|ὂ μικρόν}} |{{lang-el2|όμικρον}} |[[омикрон]] |colspan="2"|{{IPA|[o]}} |[[Файл:phoenician ayin.svg|20px|аин]] [[аин (буква финикийского алфавита)|аин]] |colspan="2"|o |70 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Π π}} |{{lang-grc2|πεῖ}} |{{lang-grc2|πῖ}} |{{lang-el2|πι}} |[[пи (буква)|пи]] |colspan="2"|{{IPA|[p]}} |[[Файл:phoenician pe.svg|20px|пе]] [[пе (буква финикийского алфавита)|пе]] |colspan="2"|p |80 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ρ ρ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|ῥῶ}} |{{lang-el2|ρω}} |[[ро (буква)|ро]] |{{IPA|[r]}}, {{IPA|[r̥]}} |{{IPA|[r]}} |[[Файл:phoenician res.svg|20px|реш]] [[реш (буква финикийского алфавита)|реш]] |r, rh |r |100 |- |<span style="font-size:133%;">{{lang-grc2|Σ σ ς}}</span> |colspan="2"|{{lang-grc2|σῖγμα}} |{{lang-el2|σίγμα}} |[[сигма (буква)|сигма]] |colspan="2"|{{IPA|[s]}} |[[Файл:phoenician sin.svg|20px|шин]] [[шин (буква финикийского алфавита)|шин]] |colspan="2"|s |200 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Τ τ}} |colspan="2"|{{lang-grc2|ταῦ}} |{{lang-el2|ταυ}} |[[тау|тау (тав)]] |colspan="2"|{{IPA|[t]}} |[[Файл:phoenician taw.svg|20px|тав]] [[тав (буква финикийского алфавита)|тав]] |colspan="2"|t |300 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Υ υ}} |{{lang-grc2|ὖ}} |{{lang-grc2|ὖ ψιλόν}} |{{lang-el2|ύψιλον}} |[[ипсилон]] |{{IPA|[y], [yː]<br>(ранее [u], [uː])}} |{{IPA|[i]}} |[[Файл:phoenician waw.svg|20px|вав]] [[вав (буква финикийского алфавита)|вав]] |u, y |y, v, f |400 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Φ φ}} |{{lang-grc2|φεῖ}} |{{lang-grc2|φῖ}} |{{lang-el2|φι}} |[[фи]] |{{IPA|[pʰ]}} |{{IPA|[ɸ]}} |rowspan="3"|происхож-<br>дение<br>неясно |ph |ph, f |500 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Χ χ}} |{{lang-grc2|χεῖ}} |{{lang-grc2|χῖ}} |{{lang-el2|χι}} |[[хи]] |{{IPA|[kʰ]}} |{{IPA|[x], [ç]}} |ch |ch, kh |600 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ψ ψ}} |{{lang-grc2|ψεῖ}} |{{lang-grc2|ψῖ}} |{{lang-el2|ψι}} |[[Пси (греческий алфавит)|пси]] |colspan="2"|{{IPA|[ps]}} |colspan="2"|ps |700 |- |style="font-size:133%;"|{{lang-grc2|Ω ω}} |{{lang-grc2|ὦ}} |{{lang-grc2|ὦ μέγα}} |{{lang-el2|ωμέγα}} |[[Омега (греческий алфавит)|омега]] |{{IPA|[ɔː]}} |{{IPA|[o]}} |[[Файл:phoenician ayin.svg|20px|аин]] [[аин (буква финикийского алфавита)|аин]] |o, ō |o |800--> |} == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Грецька абетка|10916973}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Алфавіт]] [[Катеґорія:Ґрецькый язык]] 0jydm3zv2kz2cdnw4awzyshnh519qai Ултраправы 0 6762 174332 155069 2026-10-21T18:37:43Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174332 wikitext text/x-wiki '''Ултраправы''' (тыж '''крайнї правы''') є [[політолоґія|політолоґічне]] понятя, котре ся ужыває к общому означіню політічных ідеолоґій дїючіх на основі [[авторітарізм|авторітарства]], крайнёго [[Націоналізм|націоналізму]] і [[Шовінізм|шовінізму]], [[етноцентрізм|етноцентрізму]] аж до [[Расізм|расізму]] і [[Ксенофобія|ксенофобії]]. В основному згодны в заперечінї рівности вшыткых людей, роблячі акцент на етнічній або расовій приналежности. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Політіка]] 90irknsbe5mnshnukdtgihc4p75j3lm Южна Африка (реґіон) 0 6775 174388 157798 2026-10-21T19:03:53Z Engelseziekte 2261 delete 174388 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Africa-countries-southern.png|thumb|Южна Африка]] '''Южна Африка''' є реґіон лежачій в южній части [[Африка|африцького]] контіненту. == Список штатів == До нёй належать слїдуючі штаты: * {{flag|Анґола}} * {{BWA}} * {{flag|Лесото}} * {{flag|Мадаґаскар}} * {{flag|Малаві}} * {{flag|Мавріціус}} * {{flag|Мозамбік}} * {{flag|Намібія}} * {{flag|Южна Африка}} * {{flag|Свазійско}} * {{ZMB}} * {{ZWE}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґеоґрафія]] [[Катеґорія:География Африкы]] b2qxgzmged0rogw202ekqlrk3g6f4qi Федор Івановіч Тютчєв 0 6778 174241 167642 2026-10-21T17:38:46Z Engelseziekte 2261 delete 174241 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{особа проста |Имя=Федор Тютчєв |Образчик=[[File:F. Tutchev by Hippolyte de Rechberg (1838).jpg|200px]] |Образчика_подпис=Акварел И. Рехберга, 1838 |Категория_склада=Fyodor Tyutchev |Чинность=[[поет]], [[дипломат]] |Уроджѣня={{birth date|1803|12|5}}<ref>23. новембер [[Юл. кал.]]</ref> |Мѣсто_роджѣня=[[Овстуг]], [[Російска імперія]] |Упокоеня={{death date and age|1873|6|27|1803|12|5}}<ref>15. юл [[Юл. кал.]]</ref> |Мѣсто_смерти=[[Царьскоє Село]], [[Російска імперія]] |Мѣсто_погребу=теметов Новодевичье, [[Санкт-Петербурґ|Санкт-Петербург]] }} '''Федор Івановіч Тютчєв''' ({{lang-ru|Фёдор Иванович Тютчев}}; * [[5. децембер]]<sup>[[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґор.]]</sup> / [[23. новембер]]<sup>[[юліяньскый календарь|юліяньс.]]</sup> [[1803]], [[Овстуг]], [[Російска імперія]] — † 27. юн<sup>[[Ґреґоріаньскый календарь|ґреґор.]]</sup> / 15. юн<sup>[[юліяньскый календарь|юліяньс.]]</sup> [[1873]], [[Царьскоє Село]], [[Російска імперія]]) — росийскый поет, публіціста, [[дипломат]]. {{Стыржень}} == Референції == {{reflist}} {{lifetime|1803|1873|Тютчев, Федор}} [[Катеґорія:Російскы писателї]] [[Катеґорія:Русскоязычны писателе]] [[Катеґорія:Русскоязычны поеты]] [[Катеґорія:Поеты России]] [[Катеґорія:Російска імперія]] q410jmkyy5x8bds5g18kt9iuiug84h4 Уміня войны 0 6797 174263 91722 2026-10-21T17:47:57Z Engelseziekte 2261 хыбна шаблона 174263 wikitext text/x-wiki [[Файл:The Art of War Running Press.jpg|250px|thumb|[[Сунь Цзы]], Уміня войны, сучасне выданя]] '''Уміня войны''' ({{lang-zh|孫子兵法 / 孙子兵法 (Sūn Zǐ bīngfǎ)}}, дословно: «''Законы войны учітеля Суня''»; {{lang-en|The Art of War}}, «Уміня войны»)&nbsp;— стародавный кітайскый трактат, авторство якого ся приписує ґенералові і стратеґові [[Сунь Цзы]], што жыв на кінцї [[Період Чуньцю|періоду Чуньцю]] або на початку [[Період Чжаньґо|періоду Чжаньґо]]. == Вонкашнї лінкы == * [http://ukrlife.org/main/minerva/war_china.htm Україньскый переклад] == Референції == {{reflist}} {{Переклад|uk|Мистецтво війни|11229696}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Кітайска література]] jz6k1nf49i52h1b5mj46b58dz1dih0e Швейцарськый франк 0 7295 174368 133132 2026-10-21T18:54:28Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174368 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс валута | ruev = pod | currency_name_in_local = Schweizer Franken <small><span class="languageicon" style="font-size:0.95em; font-weight:bold; color:#555;">(по німецькы)</span></small><br>franc suisse <small><span class="languageicon" style="font-size:0.95em; font-weight:bold; color:#555;">(по французькы)</span></small><br>franco svizzero <small><span class="languageicon" style="font-size:0.95em; font-weight:bold; color:#555;">(по таліянськы)</span></small><br>franc svizzer <small><span class="languageicon" style="font-size:0.95em; font-weight:bold; color:#555;">(по романшськы)</span></small> | image_1 = CHF 1000 9 front.jpg | image_title_1 = Банкноты | image_width_1 = 125 | image_2 = CHF_coins.jpg | image_title_2 = Монеты | image_width_2 = 125 | inflation_rate = 0,4% (2019) | inflation_source_date = [https://www.bfs.admin.ch/bfs/en/home/statistics/prices/consumer-price-index.html Statistik Schweiz] | iso_code = CHF | using_countries = {{flagicon|Швейцарія}} [[Швейцарія]]<br>{{flagicon|Лихтенштайн}} [[Лихтенштайн|Ліхтенштейн]]<br>{{flagicon|Італія}} ''[[Кампіоне д’Італія]]''<br>''{{flagicon|Нїмецько}} [[Бюзінґен-ам-Гохрайн]]'' ([[де факто]]) | subunit_ratio_1 = 1/100 | subunit_name_1 = [[рапен]] | symbol = CHF, давно Fr. ци SFr. | plural = | plural_subunit_1 = | used_coins = 5, 10 и 20 рапенув, ½, 1, 2 и 5 франкув | used_banknotes = 10, 20, 50, 100, 200 и 1000 франкув | issuing_authority = [[Націоналный банк Швейцарії]] | issuing_authority_website = www.snb.ch | mint= [[Swissmint]] | mint_website = www.swissmint.ch | obsolete_notice = }} '''Швейцарськый франк''' ({{lang-de|Franken}}, {{lang-fr|franc}}, {{lang-it|franco}}, [[Романшскый язык|ром.]] ''franc'') — [[Валута|валюта]] [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Лихтенштайн|Ліхтенштейну]] (поз. [[Ліхтенштейнськый франк]]) и [[Кампіоне д’Італія]], [[Італія|таліянського]] [[ексклав]]а вдну Швейцарії. Швейцарськый франк ся ділит на 100 [[рапен]]ув ({{lang-de|Rappen}}, {{lang-fr|centime}}, {{lang-it|centesimo}}, [[Романшскый язык|ром.]] ''rap''). [[ISO 4217|Код валюты]] в [[ISO]] — ''CHF'', де ''CH'' означат ''Confoederatio Helvetica'', имня Швейцарії [[Латиньскый язык|по латинськы]]. == Історія == Перьва провба твореня швейцарського франка ся стала в 1798. році в наполеонувськуй [[Гелветьска републіка|Гелветськуй республіці]]. Сесь франк ся перестав хосновати по [[Акт медіації|концёви республікы]] в 1803. році, айбо став моделёв про валюты дакотрых [[кантон]]ув, котрі назад утворили Швейцарськый Союз. Пак Швейцарія впят не мала єдної валюты. Хосновало ся дас 8 тысяч вшелиякых банкнот и монет, бо каждый кантон муг мати свою валюту. Айбо вже в 1848. році по [[Зондербундська война|Зондербундськуй войні]] была прията нова [[Констітуція Швейцарії|констітуція]], позад якої робити гроші в Швейцарії мож было лиш федералному урядови, котрый пак увюг швейцарськый франк 7. мая 1850. року. У 1865. році [[Швейцарія]] вєдно з [[Белґія|Белґіёв]], [[Італія|Італіёв]] и [[Франція|Франціёв]] прирувняла свою валюту до 4,5 ґ срібра ци 0,290322 ґ золота. Швейцарія ся опстала на тому стандарті до 1936, коли вна мусіла вчинити [[Девалвація|девалвацію]] позад [[Велика Депресія|Великої Депресії]]. У 1945. році Швейцарія зайшла до [[Бретон-Вудська сістема|Бретон-Вудської сістемы]] и прикапчала франк ид [[Долар США|америцькому доларови]] (1 USD = 4.30521 CHF). Пак через чотыри рокы курс измінили на 1 USD = 4.375 CHF. Швейцарськый франк ся все держав за [[Тверда валута|тверду валюту]] иззад малої [[Інфляція|інфляції]] и законно реґулованого уровня золотовалютных резервув (маймало 40%). По референдумови в 2000 році франк перестав быти прикапчаный ид золотови, айбо золотовалютні резервы Швейцарії ся обстали на уровню 20% ай по проґрамі продаваня золота. == Монеты == === Монеты Гелветської республікы === {{ГоловнаСтатя|Монеты Гелветської республікы}} Монеты Гелветської республікы ся робили в [[Берн]]і, [[Базел]]і и [[Золотурн]]і. Єден франк Гелветської республікы ся ділив на 100 батценув, а єден батцен — на 100 рапенув. [[Білон|Білонні]] монеты в 1 рапен, пувбатцена и батцен ся робили з 1798 до 1803 року. Робили ся ай [[Стрібро|сріберні]] монеты в 5, 10, 20 и 40 батценув. [[Золото|Золоті]] 16- и 32-франкові монеты ся робили в 1800 році.<ref>(нім.) Jürg Richter et Ruedi Kunzmann, Neuer HMZ-Katalog, tome 2 : Die Münzen der Schweiz und Liechtensteins 15./16 Jahrhundert bis Gegenwart, ({{ISBN| 3-86646-504-1}})</ref> === Монеты Швейцарської Конфедерації === {{ГоловнаСтатя|Монеты Швейцарії}} Швейцарські монеты роблять на [[Монетный двур|монетному дворови]] [[Swissmint]]. Ныні ся там роблят сякі монеты: {| class="wikitable" |- style="text-align:center; border-bottom:2px solid gray;" bgcolor="lightsteelblue" ! Образ ! Номінал ! Метал ! Діаметер (мм) ! Товщина (мм) ! Вага (ґ) ! Кант ! Аверс |- | align="left" |[[Файл:Fünfrappen.jpg|220px]] | nowrap | '''[[5 рапенув]]''' | nowrap | 92% [[Мідь|Cu]], 6% [[Алуміній|Al]], 2% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 17,15 | nowrap | 1,25 | nowrap | 1,8 | Гладкый | Голова [[Лібертас]] |- | align="left" |[[Файл:Zehnrappen.jpg|220px]] | nowrap | '''[[10 рапенув]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 19,15 | nowrap | 1,45 | nowrap | 3 | Гладкый | Голова [[Лібертас]] |- | align="left" |[[Файл:Zwanzigrappen.jpg|220px]] | nowrap | '''[[20 рапенув]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 21,05 | nowrap | 1,65 | nowrap | 4 | Гладкый | Голова [[Лібертас]] |- | align="left" |[[Файл:Fünfzigrappen.jpg|220px]] | nowrap | '''[[50 рапенув]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 18,20 | nowrap | 1,25 | nowrap | 2,2 | Зубковатый | Стояча [[Гелвеція]] |- | align="left" |[[Файл:Einfranken.jpg|220px]] | nowrap | '''[[1 франк]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 23,20 | nowrap | 1,55 | nowrap | 4,4 | Зубковатый | Стояча [[Гелвеція]] |- | align="left" |[[Файл:Zweifranken.jpg|220px]] | nowrap | '''[[2 франкы]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 27,40 | nowrap | 2,15 | nowrap | 8,8 | Зубковатый | Стояча [[Гелвеція]] |- | align="left" |[[Файл:Fünffranken.jpg|220px]] | nowrap | '''[[5 франкув]]''' | nowrap | 75% [[Мідь|Cu]], 25% [[Нікель|Ni]] | nowrap | 31,45 | nowrap | 2,35 | nowrap | 13,2 | Напис | Алпійськый пастырь |- |} Ушыткі швейцарські монеты суть языково нейтралні — на них ся стрічают лем цифры, куртаня Fr. и латинські фразы «Helvetia» ци «Confœderatio Helvetica». На монетах цінов уд пувфранка є ай авторово имня. == Банкноты == {{ГоловнаСтатя|Банкноты Швейцарії}} Інформація ся дає чотырьма языками на вшыткых банкнотах. На банкнотах з німецькоязычныма особами на аверсі пише по німецькы и по романшськы, а на банкнотах з франко- ци таліянськоязычныма пише по французькы и по таліянськы. На реверсі пише другыма двома языками. Конкурз на теперішню, девяту серію банкнот из темов ''Швейцарія удперта світови'' ся зачав у фебруарі 2005. Націоналный банк выбрав проект дізайнеркы Мануелы Пфрундер. Нові банкноты ся появили в період уд 2016. до 2019. рока. Пережа, восьма серія ся щи раз обстає в обігу. {|class="wikitable" style="font-size: 90%; margin: 1em auto 1em auto; text-align: center" ! Номінал |10 франкув |20 франкув |50 франкув |100 франкув |200 франкув |1000 франкув |- ! Дата выданя |18.10.2017 |17.5.2017 |12.4.2016 |12.9.2019 |15.8.2018 |5.3.2019 |- !Аверс |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_10_9 front.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_20_9 front.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_50_9 front.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_100_9 front.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_200_9 front.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_1000_9 front.jpg|88px]] |- ! Реверс |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_10_9 back.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_20_9 back.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_50_9 back.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_100_9 back.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_200_9 back.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF_1000_9 back.jpg|88px]] |} {|class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed" style="font-size: 90%; margin: 1em auto 1em auto; text-align: center" |+ class="nowrap" | Банкноты восьмої серії |- !colspan="2"| Образ !!rowspan="2"| Номінал !!rowspan="2"| Розмір !!rowspan="2"| Основна фарба !!rowspan="2"| На аверсі !!rowspan="2"| На реверсі !!rowspan="2"| Дата выданя |- !Аверс !! Реверс |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF10 8 front horizontal.jpg|88px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF10 8 back horizontal.jpg|88px]] |10 франкув |126 × 74&nbsp;мм |Жовта |[[Ле Корбюзьє]] |План урядового квартала [[Індія|індійського]] города [[Чандіґар]] |8. апріля 1997 |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF20 8 front horizontal.jpg|96px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF20 8 back horizontal.jpg|96px]] |20 франкув |137 × 74&nbsp;мм |Червена |[[Артюр Онеґер]] |[[Pacific 231]] |1. октовбра 1996 |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF50 8 front horizontal.jpg|104px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF50 8 back horizontal.jpg|104px]] |50 франкув |148 × 74&nbsp;мм |Зелена |[[Зофі Тойбер-Арп]] |Tête Dada, 1920 |3. октовбра 1995 |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF100 8 front horizontal.jpg|111px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF100 8 back horizontal.jpg|111px]] |100 франкув |159 × 74&nbsp;мм |Синя |[[Алберто Джакометті]] |[[Идучый чоловік I]] |1. октовбра 1998 |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF200 8 front horizontal.jpg|119px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF200 8 back horizontal.jpg|119px]] |200 франкув |170 × 74&nbsp;мм |Барнаста |[[Шарль-Фердінан Рамю]] |[[Дерборанс (озеро)|Озеро Дерборанс]]/[[Дъяблере (гора)|Гора Дъяблере]] |1. октовбра 1997 |- |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF1000 8 front horizontal.jpg|127px]] |align="center" bgcolor="#000000"| [[Image:CHF1000 8 back horizontal.jpg|127px]] |1000 франкув |181 × 74&nbsp;мм |Фіалова |[[Якоб Буркгарт]] |[[Палаццо Строцці]], [[Флоренція]] (фраґмент фасада) |1. апріля 1998 |} == Обіг == У октовбрі 2012. року повна ціна выданых монет и банкнот была 59,2 млрд. швейцарськых франкув.<ref>(анґл.) Націоналный банк Швейцарії, [https://web.archive.org/web/20140112120353/http://www.snb.ch/ext/stats/statmon/pdf/deen/A2_Noten_u_Muenzumlauf.pdf SNB.ch], Monthly Statistical Bulletin December 2012, A2: Banknotes and coins in circulation (децембер 2012).</ref> {| class="wikitable" ! colspan="9"|Ціна выданых швейцарськых монет и банкнот, млн. франкув (октовбер 2012.) |- ! 10 фр. ! 20 фр. ! 50 фр. ! 100 фр. ! 200 фр. ! 500 фр. ! 1000 фр. ! Ушытко ! Монетами |- |699,4 |1 565,7 |2 278,7 |9 696,0 |7 864,8 |115,9 |34 131,7 |56 352,0 |2 861,9 |} ==Одказы== * {{cite web|url=http://www.bis-ans-ende-der-welt.net/Schweiz-B.htm|title=Швейцарськый франк|language=de,en,fr|editor=Heiko Otto|accessdate=2019-05-05}} ([[Нїмецькый язык|нїм.]]) ([[Анґліцькый язык|анґл.]]) ([[Французькый язык|фран.]]) == Референції == {{Переклад|en|Swiss franc|526275582|de|Schweizer Franken|111670471}} {{Commons|Swiss franc}} <references/> {{Валуты Европы}} [[Катеґорія:Франк]] [[Катеґорія:Валуты Европы]] [[Катеґорія:Хоснуючі ся валуты]] [[Катеґорія: Валуты штатів]] etig9yplvchgj6bv7i7a546ez3rtvcl Ґронсько 0 9014 174313 153035 2026-10-21T18:29:22Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174313 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Інфобокс країна (підк) |native_name=''Kalaalit Nunaat''<br/>''Grønland'' |conventional_long_name=Ґроньско |image_flag=Flag_of_Greenland.svg |image_coat=Coat_of_arms_Greenland.svg |image_map=Greenland (orthographic projection).svg |national_motto= |national_anthem=''[[Nunarput utoqqarsuanngoravit]]'' <small><br>([[Ґроньскый язык|ґр.]] «Наша стара землё»)</small> |official_languages=[[Ґроньскый язык|ґронськый]] |languages_type = Инші языкы |languages = [[Даньскый язык|данськый]] |capital=[[Нук]] |largest_city=capital |demonym = [[Ґрончане]] |ethnic_groups=88% [[Інуїты]] (вєдно зо змішаным інуітсько-[[Даны|данськым]] обывательством)<br />12% [[Европане|Европейці]] (головно Даны) |latd=64 |latm=10 |latNS=N |longd=51 |longm=44 |longEW=W |government_type=Парламентська [[Демокрація|демократія]] удну констітуційної [[Монархія|монархії]] |leader_title1=королева |leader_name1=[[Фредерік X.]] |leader_title2 = высокый комісарь |leader_name2 = [[Джулі Прест Вілхе]] |leader_title3 = премєр-министер |leader_name3 = [[Муте Буруп Еґеде]] |area_rank=8. у світі |area_magnitude=1_E12 |area_km2=2166086 |percent_water=83.1 |population_estimate = 56,615 |population_estimate_year =януар 2011 |population_estimate_rank = |population_census = |population_census_year = |population_density_km2 = 0,027 |population_density_sq_mi = 0,069 |population_density_rank = 168. у світі |GDP_PPP_year = 2007 |GDP_PPP = 2,122 миліарда [[Америцькый долар|америцькых доларув]] |GDP_PPP_rank= 23. у світі |GDP_PPP_per_capita=$37,517 |GDP_PPP_per_capita_rank= 52. у світі |HDI_year = 1998 |HDI = 0,927 |HDI_category=<span style="color:#090;">дуже высокый</span> |currency=[[Даньска коруна|Данська коруна]] |currency_code=DKK |utc_offset=+0 до -4 |drives_on= |cctld=[[.gl]] |calling_code=[[+299]] }} '''Ґронсько''' ци '''Ґренланд''' ([[Ґроньскый язык|по ґронськы]]: ''Kalaallit Nunaat'', [[МФА]]: [kaˈla:ɫit ˈnuna:t] «земля Ґронцюв»; [[Даньскый язык|по данськы]]: ''Grønland'') є самоуправна держава удну [[Даньско|Королювства Данія]], котра ся розміщат меджи [[Северный ледовый океан|Сіверным ледовым]] и [[Атлантічный океан|Атлантічным океанами]]. Хоть [[Ґеоґрафія|ґеоґрафічно]] Ґронсько є частёв [[Северна Америка|Сіверної Америкы]], културно и политічно вно вже булш ги тысячу рокув приналежит ид [[Европа|Европі]] (конкретно д [[Норвеґія|Норвеґії]] а пак ид [[Данія|Данії]]). З територіёв 2 166 086 км<sup>2</sup> и з людностёв 56,6 тыс. Ґронсько є ай [[Островы подля розлогы|майбулшый остров]] и [[Штаты і залежны теріторії подля густоты населїня|майменше густозалюднена територія світу]]. == Исторія == У [[Правік|передисторічнум]] часі (середина [[3. тісячроча п.н.л.|3. тысячолітя до н.е.]]—[[14. стороча|14. столітя]]) Ґронсько населяли вшелиякі [[Праескімацькы културы|праескімоські културы]], за котрых знаєме з [[Археолоґія|археолоґічных]] найдень. Потому [[Култура Дорсет|културу Дорсет]], послідню праескімоську културу в Ґронську, вычередовала [[култура Туле]] — предкове днешніх [[Інуїты|Інуїтув]], котрі міґровали з [[Аласка|Аляскы]] и принесли на Ґронсько даякі технолоґічні иновації (приміром, псячый [[запряг]] ци здвоєный конець [[гарпун]]а). [[Файл:Hvalsey.jpg|thumb|left|Послідні писемні записы за скандинавськых Ґрончан сут за женитву в [[1408|1408. році]] в церькви [[Гвалсеї]], ныні майдобре всокоченуй руїні Ґронська.]] [[Ісланд|Ісландсько]]-[[Норьско|норська]] колонізація Ґронська ся зачала в [[986|986. році]]. Колоністы на югозападі острова ділили го з представителями пузднёї културы Дорсет на сівері и востоці, а пак и з представителями културы Туле, приходячыма з сівера. [[Шкандінавія|Скандинавські]] поселенці стали пудданцями [[Норьско|Норського королювства]] в [[13. стороча|13. столітю]] (з кунця столітя — [[Калмарьска унія|Калмарської унії]]). Из зачатком [[Мала ледова доба|малої ледової добы]] силно ся змінив [[клімат|климат]] Ґронська. Перед тым на острові росли дерева, ростины дикі и [[Хосенны рослины|хосенні]] (напр. [[ярець]]), пасла ся [[Худоба|марга]], айбо по зачатку малої ледової добы на острові быв зазначеный повторюючый ся голод, даколи процвітаючі городы (як то [[Братаглід]]) счезли, а поселенці зохабили остров. По удмираню скандинавськых поселень остров фактічно перешов пуд контроль вшелиякых ґруп Інуїтув. Данія ся ниґда не зрекла свого права на Ґронсько и зась ствердила свуй суверенітет над островом кой ся з ним повбновив контакт. У [[1721|1721. році]] Данія послала до Ґронська експедицію, котра в [[1728|1728. році]] заложила город Ґотгоб ([[Даньскый язык|по данськы]] ''Godthåb'', «добра надїя»; теперька ся зве [[Нук]], «мыс»). Сесю експедицію мож тримати за часть [[Даньска колоніална ріша|данської колонізації Америкы]]. [[Файл:EricTheRedsLand.gif|thumb|left|Земля Еріка Рыжого]] Кой ся в [[1814|1814. році]] зрушила унія меджи Даніёв и Норськом, бывші колонії Норська позад [[Кільскый договор|Кілського договору]] были удділені уд Норська и удышли Данії. Пак, у юлію [[1931|1931. року]], Норсько окуповало и требовало [[Земля Еріка Рудого|Землю Еріка Рыжого]], часть тогды незалюдненого восточного Ґронська, айбо в [[1933|1933. році]] [[Сталый двір міджінародной справедливости|Стала комора меджинародної справедливости]] вырішила сесь спор на хосен Данії. Капча меджи Ґронськом и Даніёв была урвата [[9. апріля]] [[1940|1940. року]], кой Данію окуповала [[Націстічне Нїмецько|нацистська Німещина]]. У [[1941|1941. році]] Ґронсько окуповали [[Споєны штаты Америцькы|Зъєдинені Штаты]], жебы го уд атакы Німещины всокотити. Америцька окупація шла до [[1945|1945. року]]. У тум часі Ґронсько куповало америцькі и [[Канада|канадські]] товары за гроши з продажу [[кріоліт]]у, котрый ся добывав у [[Івітут]]і. За войны остров рядив ґубернатор [[Еске Брун]] позад закона, котрый ґубернаторови дозволяв перебирати контроль при выимковых варунках. До того Ґронсько было дуже изолованым обществом, айбо в часі войны розвило чутя самостуйности и независимости. Назріла реформа системы. У [[1953|1953. році]] Ґронсько стало рувноправнов частёв Данії, а в [[1979|1979. році]] достало право самоуправы. По [[Друга світова война|Другуй світовуй войні]] США розвило ґеополитічный интерес у Ґронську, и в [[1946|1946. році]] предложило го перекупити за сто миліонув доларув, айбо Данія сесю пропозіцію удверла. Єднакож у [[1950|1950. році]] Данія дозволила США повбновити [[Туле (летецька база)|авіабазу Туле]]. З [[1960]] до [[1966]] чинила ся проба избудовы секретної пудземної сіти пунктув запуску ядерных ракет у ледовуй поверьхности Ґронська, за яку ся Данія дознала лем у [[1997|1997. році]]. По приятю нової данської констітуції в [[1953|1953. році]] скончив ся колоніалный статус Ґронська — остров став администратівнов частёв Данії, што росширило данське пудданство на Ґронцюв. Сесе привело ай ид зміні данської политикы в Ґронську — новов стратеґіёв Данії стала културна асимилація. У сесь період данська влада пропаґовала хоснованя лем данського в офиціалнуй сфері и требовала Ґронцюв ити до Данії на высокоє школованя. Много ґронськых діти выросло в данськых школах и зохабило свою капчу з отцюзнинов. Сеся політіка обернула Ґронцюв из традиційных ловцюв у городжан, айбо ид тому способила обновленю ґронської културної идентичности. З неї ся зародило двиганя про самостуйнусть, котроє досягло свуй верьх у [[1970-ы|1970. роках]]. Выслідком политічных тяжкостий у зачлененю Данії до [[ЕГС|Европейського ґаздувського общества]] (ЕҐО) в [[1972|1972. році]] быв Акт за самоуправу, приятый у [[1979|1979. році]], котрый дав Ґронську обмеджену автономію. [[Парламент Ґроньска|Парламент Ґронська]] перебрав контроль над дакотрыми сферами днукашної политикы, а [[Парламент Данії]] удержовав повный контроль над вонкашнёв, обороннов политиков и природными ресурсами. [[Кралёвна Данії|Королева Данії]] [[Марґарета II.]] ся лишила головов державы. У [[1985|1985. році]] Ґронсько лишило ЕҐО позад ёго реґулацій у комерційнум рыбарьству и заказу выробкув з [[Плутвоножцї|туленячої]] кожі. У [[2009|2009. році]] (по референдумови в [[2008|2008. році]]) Ґронсько перебрало контроль над суднов владов, полиціёв и природными ресурсами. Данія утримує контроль над вонкашнёв и обороннов политиков. [[Ґроньскый язык|Ґронськый язык]] став єдиным офиціалным языком Ґронська. Помалу данські дотації Ґронську будут ся зменшовати як крочай ид независимости острова. == Влада == [[Файл:Múte Bourup Egede May 2021.jpg|thumb|upright|[[Муте Буруп Еґеде]], уд 2021. року [[премєр-министер Ґронська]]]] [[Голова штату|Голова державы]] в Ґронську є [[Монархы Данії|королева Данії]] [[Марґарета II.]] Данська влада именує Высокого комісаря, котрый ю представлят на острові. Теперішнёв комісарьков є [[Мікаела Енґел]]. До [[Фолкетінґ]]а, данського парламента, Ґронці выбирают двох заступцюв (з ушиткых 179). Сёгочасными заступцями сут [[Сара Олсвіґ]] з партії [[Народне общество (Ґроньско)|Народноє общество]] и [[Доріс Якобсен]] з партії [[Вперед (Ґроньско)|Вперед]]. Ґронсько має ай свуй парламент, у котрому є 31 член. [[Голова влады|Голова влады]] є премєр-министер, обычайно вто лидер векшинової партії. Теперішнім премєр-министром є [[Муте Буруп Еґеде]], голова партії Народноє общество. === Административноє діленя === [[Файл:Greenland-municipalities-2009.svg|thumb|Комуны Ґронська]] Ґронсько є збулша незаселеным, айбо ділит ся на чотыри території, котрі ся кличут комунами ([[Ґроньскый язык|ґр.]] ''kommunia''): [[Сермерсок]] (''Sermersooq'', «много леду»), [[Куялек]] (''Kujalleq'', «южна»), [[Кеката]] (''Qeqqata'', «середня») і [[Касуїтсуп]] (''Qaasuitsup'', «темнота»). До жадної комуны не приналежит сіверовосток острова ([[Народный парк Северовыходне Ґроньско|Народный парк Сіверовосточноє Ґронсько]]) и авіабаза Туле, котра ся находит удну Касуїтсупської комуны. === Политика === У партійнуй системі теперька доминуют дві партії: «Народноє общество» (14 депутатув), бывші комуністы, пропаґуют соціалізм и независимусть уд Данії и «Вперед» (9 депутатув), соціал-демократы з подобными взорами. У парламенті заступлені ай инші партії: [[Демократы (Ґроньско)|«Демократы»]] (4 депутатув), [[Солідарность (Ґроньско)|«Солидарнусть»]] (3 депутатув) и [[Здружіня Кандідатів (Ґроньско)|«Здруженя Кандидатув»]] (1 депутат). === Економіка и бизнис === == Ґеоґрафія и климат == == Економика == == Транспорт == == Демоґрафія == == Култура == [[Катеґорія:Країны|Ґроньско]] [[Катеґорія:Ґроньско]] [[Катеґорія:Островы Сіверного ледового океану]] r9hkec93w81h7xlwuv81q0yvyltiuc4 Ґіралтівцї 0 9484 174757 160599 2026-10-21T23:31:50Z Engelseziekte 2261 delete 174757 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Giraltovce_socha_Adama_Hlovika.jpg|міні|праворуч]] {{Місто | тіп = | назва = | місцёва назва = | образок = | образок_розмір = | образок_підпис = | мапа = | прапор = | попис прапора = | ерб = | попис ерба = | уміщіня = | попис уміщіня = | mapx = | mapy = | marksize = | край = | окрес = | реґіон = | заложене = | перша змінка = | аґломерація = | статус = | подїл = | жытелїв = | розлога = | ref-площа = | густота = | код = | коордінаты = | elevation = | lat_d = | lat_s = | lat_NS = N | long_d = | long_m = | long_EW = E | coordinates_type = | highest = | highest_elevation = | highest_lat_d = | highest_long_d = | lowest = | lowest_elevation = | lowest_lat_d = | lowest_long_d = | надморьска вышка = | водойма = | станція = | відстань = | желїзніця к = | ref-залізниця к = | автошлях к = | ref-автошлях к = | фізічна к = | ref-фізична к = | желїзніця с = | фізічна с = | автошлях с = | етнікон = | братьскы міста = | день населеного пункту = | поштовы індексы = | адреса = | веб-сторінка = | пріматор = | позначкы = }} '''Ґіралтівцї''' (по [[Словеньскый язык|словенскы]] Giraltovce) є місто на [[Словеньско|Словеньску]] в [[Окрес Свідник|окресї Свідник]]. {{Стыржень}} == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == <references/> {{Окрес Свідник}} qo4hpn8mmsziruna2mft5smghyl79j0 Шпіндлерув Млин 0 9691 174370 140475 2026-10-21T18:55:13Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174370 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Місто |ruev = pod |тіп = місто |образок = Spindlersmuehle.JPG |образок_розмір = 256px |образок_підпис = Сятый [[Ян Непомуцькый]] коло Білого моста |край = [[Краловоградецкый край|Краловоградецкый]] |окрес = [[окрес Трутнов|Трутнов]] |історічный реґіон = [[Богемія]] |жытелїв = 1175 (1. 1. 2013) |розлога = 76,9 |поштовы індексы = 543&nbsp;51 |адреса = MěÚ Špindlerův Mlýn<br>Svatopetrská 173<br>543 51 Špindlerův Mlýn |веб-сторінка = http://www.mestospindleruvmlyn.cz/ |староста = Владимир Старух |позначкы = {{LocMap|Чесько|label=Шпіндлерув Млин|lat_deg=50|lat_min=43|lat_sec=31|lon_deg=15|lon_min=36|lon_sec=30|float=center}} }} '''Шпіндлерув Млин''' ({{lang-cs|Špindlerův Mlýn}}, {{lang-de|Spindlermühle}}) се знамый [[курорт]]ный варош у [[Чесько|чеськых]] [[Кырконоші|Кырконошах]]. Назвав ся позад родины Шпіндлерув, котра в нюм мала млин. == Ґеоґрафія == [[Файл:13-04-02-Spindlerův Mlýn by RalfR-26.jpg|thumb|left|''Білый муст'' (1911)]] Шпіндлерув Млин ся находит на сіверу [[Чесько|Чех]] на граници з [[Польща|Польщов]]. Ун ся розлягає на высоті 575–1555 м над морём у [[Кырконоші|Кырконошах]] на збиванці [[Лаба|Лабы]] и [[Сятопетрськый потук|Сятопетерського потока]]. Варош з усіх бокув закрытый горами [[Кузі хребты]], [[Высока плань]] и [[Медведин]]. Майвысша точка се [[Лучна гора]], друга майвысша гора [[Чесько|Чеської републікы]]. Шпіндлерув Млин має чотыри районы, котрі колись были окремыми селами: Передня Лабська (''Přední Labská''), Лабська (''Labská''), Бедрихов (''Bedřichov''), Сятый Петер (''Svatý Petr''). == Історія == Перші документалні споминкы за се поселеня сут из початку [[XVI. столітя]], коли быв заоснованый приход [[Сятый Петро|Сятого Петра]]. Заселеня сёго міста было зъязано з копанём [[стрібро|срібра]] и [[мідь|міди]]. Поселеня Бедрихов ся заосновало в 1746. годі коло малої склярської фабрикы, де май пак была металурґійна фабрика, а потому лісопилня. Сам Шпіндлерув Млин быв заоснованый в кунци [[XVIII. столітя]] дрыворубами из [[Шлезія|Шлезії]]. В 1784. годі туй были лиш пять хыж, єдна яґерська хыжа ай млин. В 1793. годі цісарь [[Ференц II.]] позволив приходови поставити нову церьков місто старої, напув розваленої. Из середины [[XIX. столітя]] майвеликым заробком сёго реґіона став [[турізм]]. == Днешній курорт == Шпіндлерув Млин се єден из майзнамых и майнавщивленых центрув [[зимні спорты|зимніх спортув]] на [[Чесько|Чехах]]. Варош може прияти дас 10 тысяч людий. Лыжарські трасы на чотырёх курортах (Svatý Petr, Medvědín, Horní Mísečky, Labská) вєдно мают 25 км и роблят 5 місяцюв в годі. 14 вытягув обслуговуют 17,5 тысяч лыжарюв на годину. Булша часть трас має [[снігові каноны]]. Шпіндлерув Млин интересный ай у літнёму сезоні ги місто діля пішого турізму и гурных біціґель. Мимо иншого варош має ай аквапарк. == Люде == * туй росла чеська співачка [[Анна К]] (Луціана Крецарова), урожена в сусіднёму вароші [[Вырхлабі]]. * у Шпіндлеровому Млині [[Франц Кафка]] написав свуй великый роман [[Замок (роман)|«Замок»]]. == Вароші-партнеры == * {{Flagicon|Польско}} [[Подґужин]] ([[Польща]]) * {{Flagicon|Турція}} [[Аланія]] ([[Турція]]) {{переклад|cs|Špindlerův Mlýn|12162463|ru|Шпиндлерув-Млин|68170375|en|Špindlerův Mlýn|596433496}} [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] [[Катеґорія:Окрес Трутнов]] [[Катеґорія:Краловоградецкый край]] tu4064e11l56ugqe8a065hev0m8pif0 Антонін Москалик 0 10101 174456 161124 2026-10-21T21:36:37Z Rue323 31002 174456 wikitext text/x-wiki {{Особа}} '''Антонін Москалик''' (1930-2006), чеськый режісер, родак из [[Хуст]]а. ==Главны дїла== * "Діта Саксова (1967)" * "Бабка (1971)" * "Керт дітей (1981)" * "Третьый принц (1982)" * "Зозуля у темнуй хащи (1984)" * "Паноптикум Вароша празького (1986)" * "Dobrodružství kriminalistiky (1989-1993)" * "Жандармські фіґлярны (1998-2003)" ==Одказы== * [http://www.kinobox.cz/osoba/20708-antonin-moskalyk Антонін Москалик] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Филмовы режиссеры]] 6eltu7gk7k4taj9lz34qobuz12t4nz7 Чаковци 0 10139 174373 140047 2026-10-21T18:56:08Z Engelseziekte 2261 delete 174373 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП |образок = Čakovci-Csákovác-Чаковци.jpg |країна = [[Хорватія]] |окрес = |реґіон = [[Паннония]] }} '''Чаковци''' ({{lang-hr|Čakovci}}; {{lang-hu|Csákovác}}) є мадярьско [[село]] на [[Хорватія|Хорватії]]. {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты Хорватии]] [[Катеґорія:Паннония]] 0o4e9eupny1q36cmrlb40b69kgztot7 Шкандінавія 0 10160 174503 161298 2026-10-21T21:58:45Z Engelseziekte 2261 delete 174503 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Sweden and Norway MKL Bd. 14 (130535988).jpg|180px|right|Шкандінавія]] '''Шкандінавія''' ({{lang-no|Skandinavia}}, {{lang2|da|sv|Skandinavien}}) — є реґіон в [[Европа|Европі]]. Находить ся на єй севері і є єй найвекшый півостров. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Регионы Европы]] nafctvlpupd8l2clgm6wtluxqt042l7 Чехословакія 0 10177 174533 173446 2026-10-21T22:08:03Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174533 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс о країнї}} '''Чеськословеньско''', або '''Чехослова́кія''' ({{lang-cs|Československo}}, {{lang-sk|Česko-Slovensko}}) быв [[штат]], котрый екзістовав в середній [[Европа|Европі]] в роках 1918–1939 і потім в роках 1945–1992. Головне і найвекше місто Чеськословеньска была [[Прага]]. == Назвы == * 1918–1920: '''[[Перша Чеськословеньска републіка|Републіка чесько-словеньска]]''' (РЧС)/'''Чесько-словеньскый штат'''<ref>{{cite web|url=http://www.pitt.edu/~votruba/qsonhist/spellczechoslovakia.html|title=Czecho-Slovakia or Czechoslovakia|accessdate=29. 3. 2009|last=Votruba|first=Martin|work=Slovak Studies Program|publisher=University of Pittsburgh |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131015043127/http://www.pitt.edu/~votruba/qsonhist/spellczechoslovakia.html|archivedate=15. 10. 2013}}</ref> * 1920–1938: '''Чеськословеньска републіка''' (скорочіня ЧСР), або Чеськословеньско * 1938–1939: '''[[Друга чеськословеньска републіка|Чесько-Словеньска републіка]]''', або Чесько-Словеньско * 1945–1960: '''[[Третя Чеськословеньска републіка|Чеськословеньска републіка]]''' (скорочіня ЧСР), або Чеськословеньско; * 1960–1990: '''[[Чеськословеньска соціалістічна републіка]]''' (ЧССР), або Чехословеньско * 1990: '''[[Чеськословеньска федератівна републіка]]''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чеськословеньско''' (чеська верзія) і '''Чесько-словеньска федератівна републіка''' або '''Чесько-Словеньско''' (скорочіня ЧСФР) (словеньска верзія) * 1990–1992: '''[[Чеська і Словеньска Федератівна Републіка]]''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чеськословеньско''' (чеська верзія) і '''Чесько і Словеньска Федератівна Републіка''' (скорочіня ЧСФР) або '''Чесько-Словеньско''' (словеньска верзія) == Історія == === 1918–1939 === Чеськословеньско взникло 28. октобра [[1918]]<ref>Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, {{ISBN| 978-80-87173-47-3}}</ref> выголосінём [[Народный выбор чеськословеньскый|Народного выбору]] на основі [[Версайскый договор|Версайскых міровых договорів]]. Од 14. марцу 1939 до маю 1945, коли ся скінчіла [[Друга світова война|война]], штат неекзістовав. Адміністратівнї было Чеськословеньско од року 1920 ділене на штірі провінції — [[Чехы]], [[Морава а Слезьско|Мораву а Слезьско]], [[Словеньско]] і [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьску Русь]]. === 1945–1993 === У року 1945 Чеськословеньско взникло [[де юре]] у передвойновых гранїцёх, але од [[29. юн]]а [[1945]] уж без [[Підкарпатьска Русь|Підкарпатьской Руси]], котру Чеськословеньско мусіло передати [[СССР|Совітскому Союзу]]. Дотепер дефінітівный конец штату Чеськословеньско значів датум [[1. януар]]а [[1993]], коли ся Чеськословеньско мірно розпало. == Обывательство == Чеськословеньско в роках 1918-1939 мало 140.446 км² і 15 мілїонів жытелїв. У роках 1945-1993 мало 127.876 км² і 15 мілїонів жытелїв. == Ґеоґрафічна полога == Теріторія Чеськословеньска засяговала на землі сучасных штатів [[Чесько]], [[Словеньско]], [[Україна]] і [[Польско]]. == Екстерны одказы == * [http://www.britannica.com/topic/Czechoslovak-history Історія Чеськословеньска - Encyclopædia Britannica (англ.)] * Les Guides Bleus Europe Centrale - Hachette == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Чехословакия]] [[Катеґорія:История Чехии]] [[Катеґорія:История Словеньска]] [[Катеґорія:История Подкарпатской Руси]] [[Катеґорія:Бывшы штаты]] jvrwwd6k0s8k2txw6t4pihg06uvmra4 Шкандінавскы языкы 0 10178 174502 133863 2026-10-21T21:58:22Z Engelseziekte 2261 delete 174502 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Nordiska språk.PNG|thumb|300px|right|Росширеня сіверноґерманьскых или шкандінавскых языков в країнах Европы: {{legend|#6262ff|[[Даньскый язык|Даньска]]}} {{legend|#00009f|[[Шведскый язык|Шведска]]}} {{legend|#0000ff|[[Норьскый язык|Норьска]]}} {{legend|#00ff00|[[Ісланьдскый язык|Ісланьдска]]}}]] '''Шкандінавскы языкы''' ({{lang3|da|sv|no|skandinavisk}}, {{lang-is|skandinavískt}})&nbsp;— суть ґрупа языків, якыма ся бісідує або бісідовало у шкандінавскых штатох ([[Даньско]], [[Швеція]], [[Норьско]], [[Ісланд]]). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґерманьскы языкы]] hdjmtwru2d217gho7mpwphye3bwc9lx Пєштяны 0 10217 174752 173559 2026-10-21T23:28:49Z Engelseziekte 2261 delete 174752 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто | місцёва назва = {{lang-sk|Piešťany}} | країна = {{SVK}} }} '''Пєштяны''' ({{lang-sk|Piešťany}})&nbsp;— місто на [[Словеньско|Словеньску]], в [[Трнавнскый край|Трнавнскім краю]], адміністратівне центрум [[окрес Пєштяны|Пєштянского окресу]]. У містї бывать нецілых 30.000 людей, по тым, як ся од міста одділила містьска часть [[Банка (село)|Банка]]. == Історія == [[File:Пєштяны.JPG|thumb|Барлоламач у Пєштянох (Словеньско)]] == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Окрес Пєштяны}} [[Катеґорія:Пєштяны| ]] [[Катеґорія:Міста Словеньска]] [[Катеґорія:Трнавнскый край]] 099dfbqgpcnpjqpbp91wmsdzzk2s6m4 Ню-Ёрк 0 10258 174892 92734 2026-10-22T11:33:05Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Ню Йорк]] 174892 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Ню Йорк]] ewebah4i7fhgle0vjjrdtph2qnu0pc7 Форінт 0 10306 174481 162844 2026-10-21T21:48:40Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174481 wikitext text/x-wiki [[Файл:Uj forintok.png|праворуч|безрамки|306x306пкс]] '''Мадярьскый форінт''' ({{Ref-hu}} ''Magyar forint''; символ: '''Ft'''; код: '''HUF''') — є офіціална [[Міна|валута]] у [[Мадярьско|Мадярьску]]. Яко член [[Европска унія|Европской]] [[Европска унія|унії]], довгодобова ціль [[Мадярьско|мадярьской]] влады може быти замінити форинт на [[евро]]. == История == Назва валуты походить од міста Флоренція, де од року [[1252 рік|1252]] ковали золоты монеты, котры ся звали золотый флорин ({{Ref-it}} ''fiorino d'oro''). В Мадярьску флорентинус (пізніше форинт), што тыж быв основаный на золоті, ся хосновав як валута од року [[1325]] за влады Карла I Роберта. В роках [[1868]]—[[1892]] назва форинт ся хосновала в [[Мадярскый язык|мадярьскым языку]] як означіня валуты [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьской імперії]], а в [[Нїмецькый язык|німецькым языку]] ся та валута знала як австро-угорьскый ґулден ці австрійскый флорин. Форинт ся вернув [[1. авґуст|1. авґуста]] [[1946]]. року, по мадярськiй гiперiнфлації пенге в роках [[1945]]—[[1946]]. == Валутний курс == Ку дньови [[29. децембер|29. децембра]] [[2025]], курз мадярського форинта (подля даних НБУ, МВФ тай ЄЦБ) є 7,832 форинтів за 1 [[Гривня|гривню]], 388,1 форинтів за 1 [[евро]] тай 329,8 форинтів за 1 [[Америцькый долар|долар США]]. {| class="wikitable" ! colspan="2" |Актуални курсы HUF |- |Google Finance: |[https://www.google.com/finance/quote/AUD-HUF AUD] [https://www.google.com/finance/quote/CAD-HUF CAD] [https://www.google.com/finance/quote/CHF-HUF CHF] [https://www.google.com/finance/quote/CNY-HUF CNY] [https://www.google.com/finance/quote/EUR-HUF EUR] [https://www.google.com/finance/quote/GBP-HUF GBP] [https://www.google.com/finance/quote/HKD-HUF HKD] [https://www.google.com/finance/quote/JPY-HUF JPY] [https://www.google.com/finance/quote/USD-HUF USD] [https://www.google.com/finance/quote/TRY-HUF TRY] |} == Одказы == * [https://www.mnb.hu/web/en Мадярьска Народна Банка] {{Стыржень}} [[Катеґорія: Валуты штатів]] [[Катеґорія:Валуты Европы]] [[Катеґорія:Мадярьско]] sen8tpnrfou1oggpqein7y8i7kg8d84 Чеська коруна 0 10307 174460 92962 2026-10-21T21:40:07Z Engelseziekte 2261 delete 174460 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Чеська коруна (500).jpg|thumb|Чеська коруна - валута у Чеську]] '''Чеська коруна''' є офіціална [[валута]] у [[Чесько|Чеську]]. Єдна чеська коруна ся ділить на 100 галерів. [[Катеґорія: Валуты штатів]] [[Катеґорія:Валуты Европы]] 902f55qgw1knc5hc90bchme2ziiftvk Флоріда 0 10314 174477 158454 2026-10-21T21:47:32Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174477 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:Flag of Florida.svg|thumb|right| прапор Флоріды]] '''Флорі́да''' є єден зос штатів [[США]]. Лежыть на юго-выході федерації на [[півостров|півострові]] у побережя [[Атлантічный океан|Атлантічного океана]], котрый несе таку істу назву. Головным містом Флоріды є [[Таллагассі]]. Флоріда мать 18,8 міліонїв обывателїв a мать розлогу 170.451 км<sup>2</sup>. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Штаты США]] 829zenmv3q1eqzub6smj2cvk5khkuic Штефан Бандера 0 10365 174540 167176 2026-10-21T22:10:49Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174540 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Штефан Бандера |Образчик=[[File:Stepan Bandera photo.jpg |200px]] |Чинность=[[Политик|політічный актівіста]] |Уроджѣня={{birth date|1909|1|1}} |Мѣсто_роджѣня= [[Старый Угринов]] |Упокоеня={{death date and age|df=yes|1959|10|15|1909|1|1}} |Мѣсто_смерти=[[Мнихів]], [[Баварія]] |Мѣсто_погребу= }} '''Штефан Бандера''' або '''Степан Бандера''' ({{lang-uk|Степан Андрійович Бандера}}, ''Штефанко''; *[[1. януар]]а [[1909]], [[Старый Угринов]], [[Австро-Угорьско]] (теперь [[Івано-Франківска область]], [[Україна]]) — †[[15. октобер|15. октобра]] [[1959]], [[Мнихів]], [[Баварія]], [[НСР]])&nbsp;— [[Україна|україньскый]] [[Политик|політічный актівіста]], ведучій ідеолоґ і теоретик україньского націоналістічного руху [[XX. стороча]], по розколї [[Організація україньскых націоналістів|Організації україньскых націоналістів]] быв ведучій політічного пруду [[Організація україньскых націоналістів револучныйна|ОУН-Б]]. == Біоґрафія == Ш. Бандера ся народив у роцї 1909 у [[Старый Угринов|Старым Угринові]] у [[Галич]]і, котра в тым часї належала до [[Австро-Угорьско|Австро-Угорьска]]. По завершіню [[Польско-совєтьска война|Польско-совєтьской войны]] тота часть Галичі належала [[Польско|Польску]]. Під час Другой світовой войны быв триманый в нїмецьком концлаґру, де загынули два ёго браты. Ш. Бандера быв усмерченый 15. октобра 1959 в [[Мнихів|Мнихові]] [[аґент]]ом [[КҐБ]]. == Годночіня == [[File:Тернопіль - Пам'ятник Степанові Бандері - 17017439.jpg|thumb|Бандеров памнятник в [[Тернопіль|Тернополї]]]] Закы Штефана Бандера є в [[Україна|Українї]] — головно у западных частёх і [[Кієв]]і — вниманый як герой - боёвник за незалежну [[Україна|Україну]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/07/21/7115544/ Проспект Бандеры в Кієві]</ref>, у даякых сосїдных штатох як і в части людности Україны є вниманый неґатівнї.<ref>[http://svet.sme.sk/c/5316910/bandera-uz-nie-je-ukrajinsky-hrdina.html Bandera už nie je ukrajinský hrdina] </ref><ref>''W oparciu o istniejące dane naukowe – nie mówię tu o utrzymanych w sensacyjnym tonie różnych popularnych publikacjach – można mówić o liczbie około 100 tys. zamordowanych Polaków. Zapewne będzie to liczba trochę mniejsza, jednak proponuję używać sformułowania „około stu tysięcy”, bo być może w przyszłości postępujące badania naukowe pokażą, że ofiar jest o kilka-kilkanaście tysięcy więcej...'' [w:] ''Wołyński konflikt pamięci''. Z dr. hab. Grzegorzem Motyką o bolesnej historii polsko-ukraińskiej rozmawiają Magdalena Semczyszyn i Filip Gańczak, „Pamięć.pl” 2012, nr 4-5, s. 17</ref><ref>„W świetle przytoczonych liczb wydaje się, że straty polskie w wyniku akcji UPA wyniosły prawdopodobnie około 100 tysięcy zabitych (przy czym raczej nieco mniej, a nie więcej niż 100 tysięcy). Wszelkie podawane wyższe liczby – 150 czy wręcz 200 tysięcy ofiar – nie znajdują potwierdzenia w żadnych poważnych badaniach naukowych, a ich częste pojawianie się w mediach można tłumaczyć chyba tylko chęcią wywołania sensacji”. Grzegorz Motyka (historyk), ''Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”'', Kraków 2011, {{ISBN| 978-83-08-04576-3}}, s. 447. Ewa Siemaszko szacuje liczbę ofiar na 133 000, Ewa Siemaszko, ''Stan badań nad ludobójstwem dokonanym na ludności polskiej przez Organizację Ukraińskich Nacjonalistów i Ukraińską Powstańczą Armię'', [w:] ''Prawda historyczna a prawda polityczna w badaniach naukowych. Ludobójstwo na Kresach południowo-wschodniej Polski w latach 1939–1946'', Bogusław Paź (red.), Wrocław 2011, {{ISBN| 978-83-229-3185-1}}, s. 341.</ref> Декрет президента В. Ющенка о вызнаменаню Бандеры титулом Героя Україны зостав одхыленый правомочным присудом Окружного Административного Суда в [[Донецьк]]у ([[2. апріль]] [[2010]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20120306063231/http://www.president.gov.ua/news/19103.html Oficjalny komunikat kancelarii Prezydenta Ukrainy Wiktora Janukowycza] [https://web.archive.org/web/20170904235035/http://www.rp.pl/artykul/592765-Stepan-Bandera-pozbawiony-tytulu-Bohatera-Ukrainy.html Bandera pozbawiony tytułu bohatera Rzeczpospolita 12.01.2010].</ref> Веце як рок по тому, коли В. Янукович быв президентом, Высшый Административный Суд Україны одверг касацию В. Ющенка и др., и лишив на силї присуд Донецького суда ([[2. авґуст]] [[2011]]).<ref>http://ua.korrespondent.net/ukraine/1246199-vasu-pidtverdiv-nezakonnist-prisvoennya-banderi-zvannya-geroya-ukrayini ВАСУ залишив в силі рішення Донецького ОАС.</ref> == Референції == {{Reflist}} {{Стыржень}} {{DEFAULTSORT:Бандера, Штефан}} {{lifetime|1909|1959|Бандера, Штефан}} [[Катеґорія:История Украины]] 0f0lyzv1ky6y3a43441i9qzgd8d41qf Ґмина 0 10392 174299 99777 2026-10-21T18:24:46Z Engelseziekte 2261 delete 174299 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґмина''' є адміністратівна єдиніця у [[Польско|Польску]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Адміністратівны дїлїня]] ddekil2ydqe4yzl6sg1rvcss2faxup8 Федор Коріатович 0 10418 174474 169446 2026-10-21T21:46:06Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174474 wikitext text/x-wiki [[Файл:Fiodar Karyjatavič. Фёдар Карыятавіч (XVIII).jpg|thumb|right|{{center|Федор Кориатович, {{nowrap|князь Мукачовскый    }}}}]] '''Федор Коріатович''' (Корятович) *[[1331]], [[Літовске королівство]] – †[[1414]], [[Мукачово]], [[Мадярске кральовство|Угорське королівство]] — літовський князь з [[Подолія|Подолії]] з великокнязьской дінастії [[Ґедиміновичі|Ґедиміновичів]]. [[Мадярске кральовство|Угорський]] [[Жигмонд Луксембургскый|краль Жіґмонд]] дав в роцї [[1396]] князёви Коріатовичови як ленне (дочасне) володіня Мукачовську і Маковицьку домінії <ref>[https://web.archive.org/web/20160407085938/http://www.rusynacademy.sk/rusynski/history_3.htm Др. Дмитрій ПОП]</ref> потім, што быв князь Коріатович выгнаный зос [[Подолія|Подолії]] великокнязём літовськым [[Вітолд (великокнязь)|Вітолдом]]. Князь Коріатович дав [[Мадярске кральовство|угорському]] [[Жигмонд Луксембургскый|кралёви Жіґмондови]] своє номінальне право володіня [[Подолія|Подольского]] князївства. Коріатович ся зос своёв родинов і оточінём усадив у [[Мукачів|Мукачові]], на замковым бралї, на якым основно розбудовав кріпость, яка тамкы вже стояла. Коріатович богато підпорёвав (подля даякых мнїнь докінце засновав) [[Мукачовскый монастырь]], де є і похованый. == Жрідла == * Іван Поп: Podkarpatská Rus - osobnosti její historie, vědy a kultury, Libri; Перше выданя ([[2008]]), {{ISBN| 978-80-7277-370-1}} == Референції == <references/> {{Стыржень}} 2rqjrj4eqssra30daduea8xvtx41g9c Ґедиміновичі 0 10423 174294 134821 2026-10-21T18:20:35Z Engelseziekte 2261 delete 174294 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[File:Ґедимінас.jpg|thumb|Ґедимінас]] '''Ґедиміновичі''' (Ґедиміновцї) — літовська великокнязьска дінастія, яка пановала у [[Великокнязївство Літовське|Великокнязївстві Літовськым]] у 14.-16. столїтю. Была заснована літовськым великокнязём [[Ґедимінас|Ґедимінасом]] (1275–1341). [[File:Recueil d'armoiries polonaises - Columns of Gediminas.svg|thumb|герб]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Пановницкы роды]] [[Катеґорія:Середновік]] p5lz8ehjyg40mfltdlahqkc4gqb92nl Ужгородьска унія 0 10455 174286 162357 2026-10-21T18:13:17Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174286 wikitext text/x-wiki '''Ужгородьска унія''' є акт обновліня церьковной єдности дня 24-го апріля 1646-го року на замку [[Друґеты|Друґетів]] в [[Ужгород]]і міджі церьквов візантійского обряду в [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачівской єпархії]], котру творили [[Русины]], і [[Римокатолицька церьков|Римокатолицьков церьквов]]. Коло акту унії было участных 63 свячеників (цілково їх втогды на теріторії Мукачівской єпархії было коло 600), а быв там участный і римокатолицькый єпіскоп із [[Еґер]]у [[Юрай Якушіч]]. Подля погляду Й. Тімковіча была Ужгородьска унія лем актом переходу 63 свячеників зос юрісдікції [[Чернеча гора(Мукачово)|Мукачівской архімадрітской єпархії]] під римокатолицького єпіскопа із [[Еґер]]у <ref>[http://spravy.narod.ru/Dejiny_gr_kat_Podkarpatska3.pdf Й. Тімковіч - історія Пидкарпатьскых ґрекокатоликів (слов.)]</ref>. == Вонкашнї лінкы == *[http://www.lem.fm/unikatne-obyavlinya-v-rotsi-370-go-yubileyu-uniyi/ Портал Лем.фм]. == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Історія Европы]] hwjv3nllpn0zt44m501bztdeszxyazy Вигорлат (верх) 0 10463 174600 123045 2026-10-21T22:33:43Z Engelseziekte 2261 delete 174600 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Pohľad na Vihorlat z Červenej skaly.JPG|thumb|right|Выгорлат в зимі]] '''Вигорлат''' ('''Вігорлат''', '''Выгорлат''') є найвысшый верх [[Выгорлат|Вигорлатскых верхів]] [[вулкан|вулканового]] походжіня. Іде о тзв. [[спячій вулкан]]. Находить ся на [[Словеньско|Словеньску]] в [[Окрес Гуменне|окресі Гуменне]]. Мать вышку 1076 метрів н. м. ==Галерия== <gallery mode=packed heights=100px> Vihorlat (v zime) 002.jpg Vihorlat (v zime) 034.jpg Vihorlat (v zime) 048.jpg Vihorlat 067.jpg Vihorlat (v septembri) 014.jpg Vihorlatské vrchy - Vihorlat - Zemplínska šírava 002.jpg </gallery> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Верхы и горскы пасма Словеньска]] 0k2qaa0fn88ycuza9pdhn7xtrq08z3v Ясьолка 0 10577 174517 123283 2026-10-21T22:02:03Z Engelseziekte 2261 delete 174517 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Jasiołka - zapora Machnówka.jpg|міні|Ріка Ясьолка]] '''Ясьолка''' є ріка у юго-выходнім [[Польско|Польску]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Польска]] [[Катеґорія:Рікы што зачінають на русиньскых землях]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] apllf2o07mgw0f5geb05pjfymaz93ia ФК Монако 0 10897 174236 141087 2026-10-21T17:37:30Z Engelseziekte 2261 delete 174236 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''ФК Монако''' - є професіоналный фотбаловый клуб з [[Монако]]. Быв заложеный [[23. авґуста]] 1924. == Успіхы == *'''[[Ліґа 1]]''' ** '''Шампіоны (7)''': [[1961]], [[1963]], [[1978]], [[1982]], [[1988]], [[1997]], [[2000]]. *'''[[Французькый погар]]''' **'''Шампіоны (5)''': [[1960]], [[1963]], [[1980]], [[1985]], [[1991]]. == Одказы == *[https://web.archive.org/web/20080509154430/http://www.asm-fc.com/ www.asm-fc.com] [[Катеґорія:ФК Монако]] 447krpkb2qjn6gagc8k4yb83tc2xg59 Уг (приток Лаборця) 0 11677 174265 165825 2026-10-21T17:49:02Z Engelseziekte 2261 174265 wikitext text/x-wiki {{Водный ток |статус = Рѣка [[Україна|Украины]] и [[Словеньско|Словакии]] |назва = Уг |назва иншоязычна = {{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung |образчик = [[File:Uzh River (02).jpg|260px]] |образчика подпис = Уг в околици [[Ужгород]]а |довжка току = 133 км<ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref><ref name="Ш">Швець Г.І. и др.</ref> |плоха базену = 2750 км<sup>2</sup><ref name="Uzh">Uzh River.</ref><ref name="УСЭС">Уж в УСЭС.</ref><ref name="БСЭ">Уж в БСЭ</ref> |проток середный = 32,9 м<sup>3</sup>/сек |проток максималный = 1420 м<sup>3</sup>/сек |выток = Вост. Карпаты, 6 км на восток од [[Ужок|Ужка]]<br/> Надморска вышка 850 м<ref>https://mapy.com/ru/turisticka?q=48.969738N%2C%2022.911301E&source=coor&id=22.911301%2C48.969738&ds=2&x=22.8936199&y=48.9746960&z=13</ref> |притокы = [[Люта]] ''лв.,'' [[Туря]] ''лв.,'' [[Черна Вода]] ''пр.'' |устя = [[Лаборець]] при [[Драгньов]]ѣ<br/> Надморска вышка 96 м<ref>{{cite web |author= |editor= |date= |url=https://mapy.dennikn.sk/?x=21.9907665&y=48.5986925&ref=permalink |title=Mapový portál HIKING.SK |publisher=Denník N |format= |quote= |language= |accessdate=11-02-2026 |archiveurl= |archivedate= }}</ref> |путь до моря = [[Лаборець]]->[[Латориця]]->[[Бодрог]]-><br/>[[Тиса]]->[[Дунай]]->[[Чорне море]] |категория склада = Uzh River }} [[File:Uzh river small-hydro.jpg|thumb|270px|[[Камяниця]]. Перепустка сплавного канала и акумулачна гать]] '''Уг''' ({{ref-uk}} Уж, {{ref-sk}} Uh, {{ref-hu}} Ung) — [[ріка|рѣка]] в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Україна|Украины]] и в [[Словеньско|Словакии]], лѣвый приток рѣкы [[Лаборець]]. Довжка току 133 км,<ref name="Uzh"/><ref name="УСЭС"/><ref name="БСЭ"/><ref name="Ш"/> з того 21 км в [[Словеньско|Словакии]]. ==Етимология назвы== О назвѣ рѣкы екзистуе велике число етимологичных теорий, як напр.: * походжѣня од [[праславянскый язык|славянского]] ''*Ugava'' як «рѣка, что тече з юга» (Г. Цирбус); * походжѣня од [[туркицкы языкы|туркицкого]] антропонима, принесеного Куманами або Печенѣгами (Я. Мелих); * звязаня з слав. ''угол'', ''уг'' (?), ''узкость'', [[Латиньскый язык|лат.]] ''angulus'' ([[Гиадор Стрипскый|Г. Стрипскый]]) и др. Екзистуючы етимологичны теории найповнѣйше опрацовав языкознатель [[Кирил Галас]], котрый выводить назву ''Ung'' од [[восточнороманскы языкы|восточнороманского]] апелатива (пор. [[румынскый язык|рум.]] ''unghiu'', ''unghi'' «угол», котре ся стрѣчать и в топонимох). Назвы ''Уг'', ''Уж'' поважуе за штучно створены (о чом говорив уже историк и изглядователь русинской топонимии [[Петров, Алексій Леонідович |А.&nbsp;Петров]]), правдоподобно [[Павел Йозеф Шафарик|П. Й. Шафариком]], котрый тыж вытворив назву ''Uhvar'' про город [[Ужгород]].<ref>СУТЗ</ref> Подля Петрова, народнов русинсков назвов Уга была ''Рѣка'' або ''Ужанска Рѣка'': {{Цитат 3|О назвѣ рѣкы|У Карпаторуссовъ очень часто называются рѣки и рѣчки, протекающія по ихъ поселеніямъ, просто »рѣками«, безъ дальнѣйшаго опредѣленія (ср. въ Мараморошѣ мад. »Nagy Ág«, у Карпаторуссовъ: »Рѣка«, рѣже »Велика рѣка« <…> Названіе Ужанской »рѣки« ''Ужъ'' — совершенно новое, искусственно созданное послѣ переворота на основаніи названія р. »Ужка« и города »Ужгорода«, и никогда не существовало въ устахъ народа. [К. Галас указуе на хыбность датованя, але принимать сам аргумент.]|[[Петров, Алексій Леонідович|Алексей Петров]]. Древнѣйшія грамоты…|50%}} Краезнатель [[Петро Сова]] поважовав, же назва Уга мать староболгарске походжѣня, зачим (в мадярской формѣ) мать в собѣ носовку. Мѣстнов славянсков назвов треба держати Уг, котра уже без носовкы. Уменшителным слова Уг е Ужок. Кедь од него творити назад первотну форму, легко ся замылити и прияти намѣсто Уг форму Уж, од котрой уменшителна не Ужок, але ужик. Резултатом сей хыбы е назва Уж, котра заступила в наш час первинну и филологично правилну назву Уг.<ref name="Сова">Петръ Сова. Прошлое Ужгорода.</ref> ==Выхоснованя рѣкы== Рѣка служить як жерело питной воды про [[Великый Березный]], [[Перечин]] и [[Ужгород]], а мать и рекреачне значѣня. В року 1830 в верхном току Уга объявлены нафтоносны найдища, а року 1870 проверчены пробны верты и в глубцѣ 40 м найдена нафта. Найдища были експлоатованы до року 1902 а найглубшый верт быв до 735 м.<ref>Dr. Jiří Král, cc.39-40.</ref> В зачатку 1870-х межи [[Камяниця|Камяницьов]] и [[Ужгород]]ом быв выбудованый простолинийный сплавный канал про сплав дерева, котрый быв тяжкый по кривулястой рѣцѣ. Але неодовга ся в долинѣ Уга выставила [[желѣзниця]], и сплав через канал став ся нерентабилный. В року 1923 чехословацкы енергетикы, скликаны до [[Ужгород]]а, рѣшили гидроенергию того канала выужити на выробу електрикы. На сплавном каналѣ выставили двѣ водны електрарнѣ, меншу ([[Оноковцѣ]]) и векшу ([[Ужгород]]); выставба коштовала подля проекту 27 млн. Кч.<ref>Ing. Jan Jirsa.</ref> ==Погранична рѣка== {{main|Генералный штатут про Подкарпатску Русь}} До року 1919 рѣка ся поважовала за природну границю межи [[Словеньско|Словакиев]] и [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатсков Русьов]]. По року 1919 политикы [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]] домагали ся посунутя границѣ на запад. Дефинитивно границю посунув на запад [[СССР]] по прилучѣню [[Підкарпатьска Русь|Подкарпатской Руси]]. Днесь Уг е пограничнов рѣков лем куртом одсѣку около села [[Пинковцѣ]]. В той локалитѣ Уг в надморской вышцѣ 100 м перетинать границю и одходить на словацку територию.<ref>https://mapy.dennikn.sk/?q=Pinkovce&st[]=</ref> ==Жерела и одказы== * Ing. Jan Jirsa. Ukradený projekt aneb padesát let elektrárny Terebla-Rika. //Podkarpatská Rus, časopis Společnosti přátel Podkarpatské Rusi, 2/2006, s. 7. * Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. * Ung. //Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Т. 18, с. 626. * [http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CU%5CZ%5CUzhRiver.htm Uzh River. Canadian Institute of Ukrainian Studies. Вычитано 11. септ. 2013.] * Проф. Д-ръ А. Петровъ. Древнѣйшія грамоты по исторіи карпаторусской церкви и іерархіи 1391-1498 г. V Praze, nákladem Sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpat. Rusi, 1930. С. 79. * Словник українських топонімів Закарпаття (фрагменти). // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: збірник наукових праць. Випуск 6: Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 365-376. * {{Cite book |author=Сова, Петръ. |editor= |title= Прошлое Ужгорода |language={{ref-ru}} |edition= |volume= |chapter= |quote= Въ историческихъ документахъ городъ называется обыкновенно Unghvár или Ungvár. Это названіе было общеупотребительно въ теченіи цѣлаго тысячелѣтія за все время мадьярскаго владычества, до самаго развала Австро-Венгріи. Кромѣ вышеуказанныхъ извѣстны еще нѣсколько видоизмѣненій, какъ «Castrum Hungwar», «Hunguvár», «Castrum Ung». Не подлежитъ сомѣнию, что всѣ вышеуказанныя названія и ихъ орфографическія видоизмѣненія произошли отъ протекающей черезъ городъ рѣки Ужа, называемаго по-мадьярски Унгъ (Ung) или по мѣстному мадьярскому простонарѣчью Онгъ (Ong). Названіе рѣки Ужа имѣетъ тоже нѣсколько видоизмѣненій, изъ коихъ у лѣтописца Кезаи встречаются «Hung», «Vng», «Ung». Названія Унгъ или Онгъ, ввиду заключающейся въ нихъ носовки, не являются мадьярскаго происхождения, ни даже восточно-славянскаго (сѣверо-славянскаго), а староболгарскаго, руссифицированнымъ видоизмѣненіемъ котораго слѣдуетъ считать карпаторусское простонародное названіе рѣки Ужа — Угъ (Uh) или Вугъ (Vuh), лишенное носовки. Въ мадьярскомъ же языкѣ заимствованное первоначальное староболгарское названіе, не имѣвшее въ немъ никакого значенія, никакимъ измѣненіямъ не подвергалось, т. е. сохранило первоначальную носовку, какъ много иныхъ. заимствованныхъ у славянь словъ. Уменьшительнымъ слова Угъ является Ужокъ. Воспроизводя изъ слова Ужокъ какъ deminutivum'а, обратно его первоначальную исходную форму (какъ напр., лужокъ < лугъ: мужикъ < мужъ) можно легко ошибиться и за первоначальную форму уменьшительнаго Ужка принять вмѣсто формы Угъ (Uh) въ современномъ языкѣ не имѣющей никакого значенія, форму Ужъ, обозначающую видъ змѣи, уменьшительнымъ которой отнюдь не является Ужокъ, но ужикъ. Воспроизведши путемъ неправильной дедукціи самовольно изъ производнаго Ужка якобы его первоначальную форму Ужъ, немудрено было уподобить извилистую рѣку змѣѣ, называемой ужемъ, что якобы и оправдывало это по существу ошибочное названіе. Результатомъ сего неправильнаго обратнаго словопроизводнаго процесса явилось названіе Ужъ, замѣнившее въ наше время первоначальное и филологически правильное названіе Угъ, являющееся ничемъ инымъ. какъ русскимъ видоизмѣненіемъ староболгарскаго Унга (Онга), изъ котораго выпала чуждая русскому языку носовка. Названіе Ужъ, несмотря на свою этимологическую неправильность, окончательно привилось и стало ныне общепринятымъ и общеупотребительнымъ не только въ русскомъ, но отчасти и чешскомъ литературномъ языкѣ. Въ словацкомъ же языкѣ сохранилось и употребляется первоначальное мѣстное простонародное названіе Угъ (Uh) (напр. Павловцы надъ Угомъ — Pavlovce nad Uhom). |location=Ужгородъ |publisher= Типографія «Школьной Помощи» |date=1937 |series= |pages=10–12 |isbn= |doi= |url= https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0005298}} * [http://bse.sci-lib.com/article113662.html Уж (река в Закарпатской обл.) в Большой Советской Энциклопедии.] * Уж. //УСЭС:Украинский советский энциклопедичесий словарь в трех томах. / Кудрицкий А.В. и др. (ред.). Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии им. М.П. Бажана. К., 1988. Т. 3, с. 438. * Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. С. 22. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы Словакии]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] [[Катеґорія:Рікы Европы]] h8mq3lwm03f8mhmdbk2lacd82l051e9 Форд 0 11744 174245 104836 2026-10-21T17:40:14Z Engelseziekte 2261 delete 174245 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Форд''' * [[Генрі Форд]] (30. юла 1863 – 7. апріля 1947) америцькый подникатель, творця автомобілового промыслу. * [[Джеральд Форд]] (1913—2006) — 38. [[Презіденты США|презідент Зъєдиненых Штатув Америкы]] (1974-1977). {{Чеперушка}} 40putnwbz8hxznemsgxshxzdyfiier0 ФК Евертон 0 11871 174234 101331 2026-10-21T17:37:02Z Engelseziekte 2261 delete 174234 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''ФК Евертон''' ([[Анґліцькый язык|ан]]. Everton Football Club), знамый так само як '''ФКЕ''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Ліверпул]], [[Анґлія]], [[Споєне кралёвство]], основани року [[1878]]. Ёго главны противник - [[ФК Ліверпул]]. == Успіхы == *'''[[Анґліцькый погар]]''' **'''Шампіоны''' (5): 1905–06, 1932–33, 1965–66, 1983–84, 1994–95 *'''[[FA Charity Shield]]''' ** '''Шампіоны''' (9): 1928, 1932, 1963, 1970, 1984, 1985, 1986, 1987, 1995 == Одказы == *[http://www.evertonfc.com Домашна сторінка клуба] [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы|Евертон]] ktx8n40wxknbrhw959rzxz3wuedki63 Фіньскый залив 0 11882 174258 122053 2026-10-21T17:43:37Z Engelseziekte 2261 delete 174258 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:la2-demis-gulf-of-finland.png|thumb|right|Фіньскый залив]] '''Фіньскый залив''' ({{lang-ru|Финский залив}}, {{lang-fi|Suomenlahti}}, {{lang-et|Soome laht}}) — [[залив]] в восточной части [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Заливы]] joffz8cxhumspaoxqzdmedz4syrw7em ФК Динамо Київ 0 11937 174233 158476 2026-10-21T17:36:42Z Engelseziekte 2261 delete 174233 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''ФК Динамо Київ''' ([[Україньскый язык|укр]]. Футбольний клуб Динамо Київ), знамый так само як '''ФКДК''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Київ]] на [[Україна|Україні]]. == Успіхы == *'''[[Україньска ліґа]]''' **'''Шампіоны''' (17): 1992/1993, 1993/94, 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000/2001, 2002/2003, 2003/2004, 2006/2007, 2008/2009, 2014/2015, 2015/2016, 2020/2021, 2024/25 *'''[[Україньскый погар]]''' **'''Шампіоны''' (12): 1993/1994, 1995/1996, 1997/1998, 1998/1999, 1999/2000, 2002/2003, 2004/2005, 2005/2006, 2006/2007, 2013/2014, 2014/2015, 2019/2020 *'''[[Супер погар УЕФЗ]]''' **'''Шампіоны''' (1): 1975 == Сімболіка == <gallery> Зображення:Dynamo-Kyiv_logo_(1989-1996).png|1989—1996 Зображення:Емблема ФК Динамо Київ (2007).gif|Септембер—децембер [[2007]] |[[2008]]—[[3. юл]] [[2011]] Зображення:FC Dynamo Kyiv logo.svg| [[2011]] </gallery> == Славны грачі == *[[Олег Блохін]] == Одказы == *[http://www.slavia.cz/ Домашна сторінка клуба] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] n9eex5pqu81ox7bj9lfgq2hpxdj28wg ФК Колрейн 0 11939 174235 101594 2026-10-21T17:37:15Z Engelseziekte 2261 delete 174235 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''ФК Колрейн''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. Coleraine Football Club), знамый так само як '''Колрейн ФК''' - є фотбаловый клуб з Северного Ірьска з мїста Колрейн. Раз выграл Шампіонство Северного Ірьска року [[1973]] а Погар Северного Ірьска. == Успіхы == *'''[[Ліґа Северного Ірьска]]''' **'''Шампіоны''' (1): 1973–74 *'''[[ПогарСеверного Ірьска ]]''' **'''Шампіоны''' (5): 1964–65, 1971–72, 1974–75, 1976–77, 2002–03 == Одказы == *[https://colerainefc.com/ Домашна сторінка клуба] [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] hwubp3it1lgnce1q37ihcxnl67fwctm ФК Проґрес 0 11940 174237 169328 2026-10-21T17:37:44Z Engelseziekte 2261 delete 174237 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''ФК Проґрес''' ([[Французькый язык|фран]]. Progrès), знамый так само як '''ФКП''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Нїдеркорн]], [[Люксембург]], основани року 1919. == Успіхы == *'''[[Фотбаловы погар]]''' **'''Шампіоны''' (4): 1932/33, 1944/45, 1976/77, 1977/78 == Одказы == *[https://web.archive.org/web/20121109124623/http://www.progres.lu/ Домашна сторінка клуба] [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] ehgitpcuyt0ey88q19swbwvmo01i4ar ФК Вадуц 0 11941 174232 132200 2026-10-21T17:36:28Z Engelseziekte 2261 delete 174232 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''ФК Вадуц''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Вадуц]], [[Лихтенштайн]]ьско. Быв заложеный року 1932. == Успіхы == *'''[[Челлендж Ліґа]]''' ** '''Шампіоны (3)''': 2003, 2008, 2014. == Одказы == *[http://www.fcvaduz.li www.fcvaduz.li] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] a7xvzn2idct7nenb9mnq174jpfzshl0 ФК Ружомберок 0 11942 174238 165806 2026-10-21T17:37:55Z Engelseziekte 2261 delete 174238 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''ФК Ружомберок''' - є професіоналный фотбаловый клуб з мїста [[Ружомберок]] на [[Словеньско|Словеньску]]. Быв заложеный року 1906. В сезонї 2005-06 клуб выграл [[Словеньскый погар]]. == Успіхы == *'''[[Словеньска Супер Ліґа]]''' ** '''Шампіоны (1)''': 2006 *'''[[Словеньскый погар]]''' **'''Шампіоны (1)''': 2006 == Одказы == *[http://www.mfkruzomberok.sk Домашна сторінка клуба] [[Катеґорія:Шпортовы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] 1n2de0phm2gw4zqdy5cz8g5wxpjlkkw УЕФА 0 11945 174214 121803 2026-10-21T17:31:48Z Engelseziekte 2261 delete 174214 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''УЕФА''' або '''Унія Европскых Фотбаловых Асоціацій''' (анг. Union of European Football Associations) є главна орґанізація европського [[фотбал]]у. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фотбаловы орґанізації]] ecdqif0vrykpr3en1nbat5yb28fsxnj Фрушка гора 0 12445 174256 121333 2026-10-21T17:43:07Z Engelseziekte 2261 delete 174256 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[File:Фрушка гора, Сербія.jpg|thumb|Фрушка гора - верхы у Сербії]] '''Фрушка гора''' - суть [[горы]] у [[Сербія|Сербії]] і на граніці [[Хорватія|Хорватії]]. Лежать у історічным краї [[Срем]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія: Верхы Сербії]] [[Катеґорія: Верхы]] 59yhkhzbb3zjqupva7v21vqtiymsjyx Ґрендслем (теніс) 0 12511 174307 103987 2026-10-21T18:25:41Z Engelseziekte 2261 delete 174307 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґрендслем''' є назва про штірі найвызначнійшы [[теніс]]овы [[турнай|турнаї]] на світі. Штірі [[ґрендслем (теніс)|ґрендслемовы турнаї]] суть: * [[Аустраліан Опен]] * [[Ролланд Ґаррос]] называний і [[Френч Опен]] * [[Вімбледон (теніс)|Вімбледон]] * [[ЮС Опен]] даколі быв называний і [[ЮС Опен|Флашінґ Медовс]]. [[Катеґорія:Теніс]] nd1nq2k2h4f028imqbpw79e3l5vd0vj Уралскы языкы 0 13019 174226 106304 2026-10-21T17:34:55Z Engelseziekte 2261 delete 174226 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:Uralic-Yukaghir(Rus).png|300px|thumb|Ареал росширѣня уралскых и юкагирских языкох]] '''Уралскы языкы''' — [[язык]]ова родина. Ку уралскым языкам належать веце-менше родинскы [[язык]]ы, котры роздѣляють на такы групы: * [[самодийскы языкы]] * [[угрофинскы языкы]]. [[Катеґорія:Уралскы языкы| ]] btm66bo57dzroorciok1ygvyylwhfoj Шампіонат світу у фотбалі 0 13090 174467 145212 2026-10-21T21:43:37Z Engelseziekte 2261 delete 174467 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[File:World cup countries best results.png|thumb|upright=1.5]] '''Шампіонат світу у фотбалі''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. FIFA World Cup) - є найважнїше змаганя в [[Фотбал|фотбалі]]. == Вітязї == * {{flag|Бразілія}} (5) - 1958, 1962, 1970, 1994, 2002 * {{flag|Італія}} (4) - 1934, 1938, 1982, 2006 * {{flag|Нїмецько}} (4) - 1954, 1974, 1990, 2014 * {{flag|Уруґвай}} (2) - 1930, 1950 * {{flag|Арґентина}} (2) - 1978, 1986 * {{flag|Франція|civil}} (2) - 1998, 2018 * {{flag|Анґлія}} (1) - 1966 * {{flag|Іспанія}} (1) - 2010 * {{flag|Росія}} (1) - 2018 * {{flag|Катар}} (1) - 2022 {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фотбал]] pjftdyi7tdec5prm62ruzego3lixrs0 Физиология 0 13402 174475 113362 2026-10-21T21:46:24Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174475 wikitext text/x-wiki [[File:Claude Bernard and his pupils. Oil painting after Wellcome L0006244.jpg|thumb|300px|[[Клод Бернар]], пионер експерименталной медицины и физиологии з учениками.]] '''Физиология''', з {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''φύσις fýsis'' жива природа + ''λόγος lógos'' наука, учѣня — [[Медицина|медицинска]] и [[Биология|биологична]] наука о фунгованю в цѣлости живого [[организм]]а, а тыж его окремых систем, органох, [[тканиво|тканив]] и [[Бунка|бунок]], и регулации животных функций.<ref>Тимченко А. Д.,сс. 312-313.</ref> Новы резултаты штудий во физиологии и медицинѣ яко важных роздѣлах людского знаня каждорочно суть одзначованы [[Нобелова награда|Нобеловов наградов]]. Закладательом модерной физиологии поважують [[Клод Бернар|Клода Бернара]] (1813–1878). ==Жерела и одказы== * Тимченко А. Д. Краткий медико-биологический словарь. Киев. Вища школа. 1988. {{ISBN| 5-11-000102-2}}. {{Commonscat|Physiology}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґічны области]] [[Катеґорія:Медицинскы фахы]] [[Катеґорія:Физиология]] psum2gqcptfza7l03gx5bmpnzg1tv0m Халкідікі 0 13449 174322 125911 2026-10-21T18:32:11Z Engelseziekte 2261 delete 174322 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[File:GreeceKhalkidhiki.png|thumb|Халкідікі, [[Ґреція]]]] [[File:AthosmapChalkidiki.svg|thumb|Карта, Халкідікі]] '''Халкідікі''' (ґрецькы: ''Χαλκιδική'') є [[півостров]] на северу [[Ґреція|Ґреції]]. Складать ся зос трёх частей - [[Касандра (Півостров)|Касандра]], [[Сідонія (Півостров)|Сідонія]], [[Святий верх Атос|(Святий верх) Атос]], котры суть самы собов півостровамі. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Греция]] [[Катеґорія:Полуостровы]] 9ke398ssxd1qfpkff1b7ojjgoxb62i9 ФК Бухара 0 13953 174231 156356 2026-10-21T17:36:11Z Engelseziekte 2261 delete 174231 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Професіональный футбальный клуб «Бухара» авать накурто Бухара ''' (узб. «Buxoro» professional futbol klubi) — професіональный [[фотбал]]ьный узбицькый клуб из вароша [[Бухара]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] tgjpzqzqz8kitvb3inv0u2k43tiha5g Христианска Церковь 0 14244 174490 120864 2026-10-21T21:53:17Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174490 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Церковь}} [[File:StJohnsAshfield StainedGlass GoodShepherd Portrait.jpg|right|300px]] :''О христианствѣ як вѣрѣ см.'' '''[[Христианство]]''' '''Христиа́нска Це́рковь''', од {{Реф-инфо|[[Грецкый язык|гр.]]}} ''Κυριακόν Божое'' — недѣлима сполочность людей, объединеных вѣров з [[Бог]]ом, [[Исус Христос|Исусом Христом]] и [[Свята Тройця|Святым Духом]].<ref>О. Стефан Пружинський: Церква.</ref> Во [[Святе Писмо|Святом Писмѣ]] Церковь означена як сполочность [[Христианство|христианох]], умерлых и живых, складуючых трансцендентне «Тѣло Христово», «Головов» котрого е [[Исус Христос|Христос]]. Церковь условно раздѣляють на Небесну ([[Богородиця|Пресвята Богородица]], ангелы, святы и спасены христиане) и Земну, котра на [[Земля (планета)|Землѣ]] боюе з диаволом и его слугами.<ref>Азбука православия.</ref> ==Жерела и одказы== * О. Стефан Пружинський: Церква. //Ковач Ф. и др. Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. СРУСР. Пряшів, 1999. {{ISBN|80-85137-15-1}} С. 366. * [https://azbyka.ru/cerkov Церковь. //Азбука православия.] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хрістіанство]] [[Катеґорія:Теология]] 5ik5il5vdjbcsgmvc5iq1i2xwhwt0mt Шаурма 0 14279 174538 167448 2026-10-21T22:10:09Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174538 wikitext text/x-wiki [[Файл:Flickr - cyclonebill - Shawarma (1).jpg|альт=Шаурма|міні]] '''Шаурма́''' є близьковосточноє їденя арабского<ref>{{Cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=Ier6CmQ-e-kC&pg=PA115&dq=Shawarma+arab&redir_esc=y#v=onepage&q=Shawarma%2520arab&f=false|title=Around the World of Food: Adventures in Culinary History|last=III|first=John La Boone|date=2006-03-01|publisher=iUniverse|language=en|isbn=9780595389681|accessdate=14 червня 2016|archive-date=24 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160624110630/https://books.google.com.ua/books?id=Ier6CmQ-e-kC&pg=PA115&dq=Shawarma+arab&redir_esc=y#v=onepage&q=Shawarma%2520arab&f=false}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=yqgUAQAAIAAJ|title=Encyclopedia of the Modern Middle East & North Africa: D-K|last=Mattar|first=Philip|date=2004-01-01|publisher=Macmillan Reference USA|language=en|isbn=9780028657714}}</ref> походить уд [[Піта|піты]] авадь [[лаваш]]у, наповненоє рубаным смаженым [[мнясо]]м (баранина, марженина, пулячина авадь курятина; в [[Европа|Европі]] подаколи иппен свинина) из добавлінём приправ, [[соус|соусӱв]] и [[салат|салатӱв]] из свіжої зеленины. Їсть ся без хоснованя чибря и столовых приборӱв, такой руками. == Референції == {{референції}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Їдла]] 6pa5aems1buz8fb2o7dgefncvjsfm1j Хаш 0 14281 174326 173527 2026-10-21T18:33:10Z Engelseziekte 2261 delete 174326 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Хаш''' ([[Арменьскый язык|арм]]. խաշ, [[Ґрузіньскый язык|груз]]. ხაში) — рідкоє горячоє блюдо, разновидность [[Суп|супӯв]]. Єдно из майдавных блюд, якоє было шыреноє по всёму [[Кавказ|Кавказу]] и [[Южный Кавказ|Закавказзю]], , мала ритуалный характер. спершу исе было ідіня для ковдушӯв. == Ігрідієнты == [[Файл:Хаш на столе.jpg|альт=Хаш|міні]] * Яловичі лабы * Жулудок * Часнок * Зилінь [[Катеґорія:Їдла]] sviikn83v8qqueadak0g78us9ukl1t0 Шашлык 0 14283 174497 150319 2026-10-21T21:55:32Z Engelseziekte 2261 delete 174497 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Шашлы́к''' ({{lang-crh|Şışlıq}}, {{lang-tr|şiş kebabı «шиш-кебаб»}}, {{lang-ka|მწვადი «мцвады»}}, {{lang-hy|խորոված, «хоровац»}}, {{lang-el|σουβλάκι, «сувлакы»}}) — [[мнясо]], смаженоє на деревному [[Угля|углёви]], из баранины, єдно из майстарых блюд [[Свѣт|світа]]. [[Файл:Shashlyk apr2011.JPG|міні|Шашлык у валовови]] Окрем [[Баранина|баранины]], шашлык роблять из [[Свинина|свинины]], [[Телятина|телятины]], [[Курятина|курятины]], [[рыбы]] и другых. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Їдла]] 5heutu844kisv8jfsw0qjnxx7kd4yph Чорна Тиса (рѣка) 0 14473 174281 111056 2026-10-21T18:06:37Z Engelseziekte 2261 174281 wikitext text/x-wiki {{Вецезначность|Чорна Тиса}} {{Водный ток |статус = Горска рѣка |назва = Чорна Тиса |назва иншоязычна = Fekete Tisza {{Реф-инфо|[[Мадярскый язык|мад.]]}} |образчик = [[Файл:Ukraine-Kvasy-Chorna Tysa River-2.jpg|350px]] |образчика подпис = Чорна Тиса при [[Квасы|Квасах]] |довжка току = 50 км<ref name="Швець">Каталог річок України (1957), с. 17, поз. 96.</ref> |плоха базену = 567 км<sup>2</sup><ref name="Швець"/> |проток середный = |проток максималный = |выток = Сѣверна убочь горы [[Татарука]][https://www.openstreetmap.org/?mlat=48.31917&mlon=24.14750&zoom=14#map=14/48.3192/24.1475]<br> Надморска вышка 1400 м<br> {{coord|48|19|09|N|24|08|51|E|scale:100000}} |притокы = |устя = Суток з [[Бѣла Тиса|Бѣлов Тисов]] на 966-м км од устя [[Тиса|Тисы]]<ref name="Швець"/><br> Надморска вышка 460 м<ref>Dr. Jiří Král, с. 24.</ref><br> {{coord|48|04|30|N|24|14|39|E|scale:100000}} |путь до моря = [[Тиса]] → [[Дунай]] → [[Чорне море]] |категория склада = Chorna Tysa River }} '''Чорна Тиса''' — горска рѣка в [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], правый суток [[Тиса|Тисы]] (базен [[Дунай|Дуная]]).<ref name="УГЕ">Кирилюк М. І.: Чорна Тиса.</ref> Спад рѣкы 19&nbsp;<sup>м</sup>/<sub>км</sub>, довжка 50&nbsp;км, плоха водозбору 567&nbsp;км<sup>2</sup>.<ref name="Швець"/> ==Опис== Чорна Тиса бере выток зоз жерела на сѣверовосточной убочи горского пасма Свидовець, ниже перетинать Полонинске пасмо. Долина V-подобна, ширинов од 20 до 600&nbsp;м. Затоплѣня долины ставали ся лем на усѣку од села [[Чорна Тиса (село)|Чорна Тиса]] до [[Ясѣня]], асиметричны, на ширину од 20 до 200&nbsp;м. Корыто малокривулясте, камѣнисте, подагде росконарене, часты суть порогы; ширина корыта переважно 10-25&nbsp;м, найвекша — 40&nbsp;м около [[Ясѣня]]. Живлѣня мѣшане з переважаньом дождьового. Закрывати ся ледом зачинать в конци новембра, очищать ся в конци фебруара.<ref name="УГЕ"/> ==Притокы Чорной Тисы== Найвекшы (довжкы 10 км и веце) притокы суть<ref name="Швець"/> {| class="wikitable sortable" |- align ="center" ! Назва притока !! Приток !! Од устя Чорной Тисы, км !! Довжка притока, км |- align ="center" | Станисла́в || правый || 35 || 11 |- align ="center" | Довжи́на || лѣвый || 33 || 10 |- align ="center" | Лазе́щина || лѣвый || 27 || 21 |} [[File:A Fekete Tisza forrása - panoramio.jpg|thumb|360px|[https://www.openstreetmap.org/?mlat=48.336169&mlon=24.159794&zoom=14#map=14/48.3297/24.1576 Алтернативный выток] Фото: Gyula Péter, 2007]] ==Алтернативный выток Чорной Тисы и Тисы == {{Цитат збоку | Заглавье = История памятника | Заглавье долов = | Содержанье = В року 1879 страшна повѣнь знищила [[Сегед]]. Обновѣньом [[город]]а занимав ся кральовскый повѣреный [[Лайош Тиса (1832-1898)]], котрый за успѣшне выконаня той завданкы достав статус честного горожанина [[Сегед]]а, а в року 1904 в [[Сегед]]ѣ му поставили памятник.<ref>Révai nagy lexikona, том 18, с. 301.</ref> В року 1882, яко президент Мадярского сполку лѣсництва, створив компанию, котра занимала ся залѣснѣньом горного току [[Тиса|Тисы]]. Тота компания [[23. авґуст|23. августа]] [[1882]] установила памятник в мѣстѣ вытока [[Тиса|Тисы]] под сѣдлом [[Околе (сѣдло)|Околе]]. В току истории даколько разы мѣняли надписы, демонтовали елементы, але постамент памятника дожив доднесь.<ref>[http://www.karpataljaturizmus.info/product_info.php?language=ua&products_id=555 Початок річки Тиса.]</ref> | Подпис = | Полога = right | Ширина = 342px | Высота = | Розмѣр букв = 9pt | Тло = | Без розрывов = }} [[File:Tisza Lajos facsoport - panoramio.jpg|thumb|360px|Памятник при вытоку Чорной Тисы, поставленый 1882.08.23 лѣсничов компаниов Tisza Lajos facsoport]] Доколь о вытоку [[Тиса|Тисы]] уже в зачатку [[XX. стороча]] мадярскы,<ref>Révai nagy lexikona.</ref> польскы<ref>Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.</ref> и чешскы<ref>Ottův slovník naučný.</ref> жерела згодно стоять при днешном его означѣню яко сутока Чорной и [[Бѣла Тиса|Бѣлой Тисы]], в чехословацкой добѣ [[Подкарпатска Русь|Подкарпатской Руси]] екзистовала алтернативна представа. Тота представа перетырвала доднесь и е зазначана на мапах<ref>[https://www.openstreetmap.org/?mlat=48.336169&mlon=24.159794&zoom=14#map=14/48.3297/24.1576 Алтернативный выток]</ref> и в натурѣ (см. фото з року 2007). {{Цитат 2|Рѣка Тиса зачинать ся под сѣдлом Околе во вышцѣ 1245&nbsp;м яко ''поток Тисчора'', котрый по сутоку з ''Апшинецкым потоком'' несе назву ''Чорна Тиса''. |Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus, с. 24.}} {{Цитат 2|Довжка Тисы од вытока под сѣдлом Околе до Устерѣк чинить згруба 50&nbsp;км, а ей спад 785&nbsp;м, циже 15,68&nbsp;<sup>м</sup>/<sub>км</sub>. |Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus, с. 29.}} Устерѣкы — тото сѣверна околиця [[Рахово|Рахова]], де до Чорной Тисы вливать ся [[Бѣла Тиса]]. Подля алтернативной представы довжка [[Тиса|Тисы]] е 1016&nbsp;км (о 50&nbsp;км векша), ей спад в горном току е меншый, а назвы «рѣка Чорна Тиса», «поток Тисчора» суть поважованы лем за мѣстны назвы окремых усѣкох [[Тиса|Тисы]], выток же [[Тиса|Тисы]] находить ся о 4&nbsp;км сѣвернѣйше вытока Апшинецкого потока, котрый ся в официалной верзии поважуе за выток Чорной Тисы. ==Господарскый вызнам Чорной Тисы== 80% водозбора Чорной Тисы покрыто лѣсами, переважно смерековыма. На притоках рѣкы были утримованы в робочом станѣ [[клавзура|клавзуры]], што в минулости служили на едноразовый выпуск воды и сплав [[бокор]]ох.<ref>Анучин В. А., с. 29.</ref> Тот способ транспорта быв рационалный, коли так мож было транспортовати салѣ аж до [[Сегед]]а. В конци [[XIX. стороча]], коли [[желѣзниця]] пришла в [[Ясѣня]], сплав став ся невыплатный. В сучасности вода служить на водозастачаня. Рѣка придатна на водну туристику. Берегы суть на окремых усѣках укрѣплены. Гидрологичны посты суть в [[Ясѣня|Ясѣню]] (з 1956) и Бѣлинѣ (з 1946).<ref name="УГЕ"/> ==Жерела и одказы== * Dr. Jiří Král: Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. * Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909. * Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. * Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tt. 1-16, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914. * Анучин В. А.: География советского Закарпатья. — М.: Географгиз, 1956. — 296 с. * Кирилюк М. І.: Чорна Тиса. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. Т. 3: П—Я.— 480 с: {{ISBN|5-88500—020—4}} С. 422. * Швець Г.І., Дрозд Н.І., Левченко С.П. Каталог річок України. — Видавництво АН УРСР. Київ, 1957. — 192 с. == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Рікы Европы]] [[Катеґорія:Рікы Україны]] [[Катеґорія:Рікы подля алфавиту]] 81j2f2bqc0h8v4seditliyxf1a63rx9 Формална логика 0 14535 174480 111216 2026-10-21T21:48:22Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174480 wikitext text/x-wiki [[File:P Aristotle grey.png|right|150px]] '''Формална логика''' штудируе логичны формы, абстрагованы од конкретного обсягу думок. Каждый закон формалной логикы представлять даяке одношѣня меджи логичныма формами мысли.<ref>Формальная логика, с. 8</ref> ;Примѣр штруктуры формалной логикы ::::Всѣ <math>M</math> суть <math>P</math> ::::Всѣ <math>S</math> суть <math>M</math> : ------------------------------------------------------------- : Значить, всѣ <math>S</math> суть <math>P</math> == З истории формалной логикы== Окремыма проблемами логикы занимали ся в [[Старовіка Греция|Старовѣкой Греции]] [[Демокрит]], [[Сократ]], [[Платон]], але никто з них не створив формалну логику як науку. Отцьом формалной логикы став ся [[Аристотел]], тоту науку он называв ''аналитика''.<ref>Формальная логика, с. 10</ref> ==Жерела и одказы== * Формальная логика. Под ред. Чупахина И.Я., Бродского И.И. — Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1977. — 358 с. [https://runivers.ru/bookreader/book142205/#page/7/mode/1up <small>''Доступно онлайн''</small>] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Формалны наукы]] a8zeljm8rtu2jow3x2nsea9quwa36e0 Ученый 0 14974 174271 116872 2026-10-21T17:57:00Z Engelseziekte 2261 174271 wikitext text/x-wiki [[File:Bundesarchiv Bild 183-62018-0004, Produktionsverpflichtungen im VEB Berlin-Chemie.jpg|right|260px]] '''Ученый''', {{Реф-инфо|[[Англицкый язык|англ.]]}} ''scientist'', — особа, котра систематично занимать ся згледованьом выбраного предмета, збераньом фактох, доказох, информаций, выпрацовуе гипотезы и выпробуе их в експериментах и скушках, позорованях и мѣрянях, з намѣром досягнути розумѣня згледованого предмета и ширити добыте знатя.<ref name=SciCouncil1> Our definition of a scientist.</ref> ;Роздѣлы и сполочне<ref name=SciCouncil1/>:Учены можуть ся значно роздѣляти: * подля приступу ку штудированю предмета: прийти на резултат з великого числа мѣрянь и широкого погляду на предмет ([[штатистика]]), або занимати ся узкым и конкретным явом и фактом ([[природны наукы]]) * подля предмета штудий, напримѣр, [[Молекула|молекулы]] и кришталы ([[Хемія|хемици]]), або звѣзды ([[Астрономія|астрономы]]) * подля сферы поужытя резултата (фундаменталны и апликованы наукы) Але вшиткы они выникають своев ужаснов любознателностьов и неодступнов вольов ей задоволити. ;10 типох ученых<ref>10 types of scientist.</ref>: # учены-бизнисовцѣ — рѣшають вопросы манажмента и розвою продукции великых компаний # учены-комуникаторы — в телевизии, рекламѣ, социалной сферѣ, де треба знати як пробудити довѣру людей # учены-вывоярѣ — на основѣ научного знатя выпрацовують новый перспективный продукт, котрый буде мати одбыт # учены-инноваторы — маючи добру научну основу, суть способны увидѣти новы можности не лем в бизнесѣ, але и в публичном тай иншых секторах сполоченства # учены-выгледователѣ — рѣдко ся фокусують на конкретном выслѣдку, про них е важне добыти еще дашто таке, што [[наука]] дотеперь не розумѣла и не знала # учены-выдобывателѣ — росширяють и проглубляють научне знатя, добываючи новы факты, мапуючи и прокладуючи дорогу про тых, што будуть способны тоты факты розвити и перетворити в хосенны апликации # учены-политологы — розвивають и поуживають науку в практичном урядованю, законотворѣню и розличных сферах сполоченского живота # учены в регулации и мониторованю — контролують и регулують безпечность потравин, промысловой продукции и технологий и беруть участь в легислативной регулации # учены-педагогы — передавають и ширять науку и приготовляють далшы генерации ученых # учены-апликанты — в здоровництвѣ, судовой медицинѣ, тестованю материалох и подобных сферах, потребуючых высоку квалификацию ==Жерела и одказы== * Our definition of a scientist. //The Science Council (assurance system for scientists) [https://sciencecouncil.org/about-science/our-definition-of-a-scientist/] * 10 types of scientist. //The Science Council (assurance system for scientists) [https://sciencecouncil.org/about-science/10-types-of-scientist/] {{Commonscat|Scientists}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Учены]] [[Катеґорія:Професії]] 128pk0ajtjipidzglhyyqcupukmdomz ЦРНР 0 15007 174276 137683 2026-10-21T18:02:34Z Engelseziekte 2261 174276 wikitext text/x-wiki '''ЦРНР''' може означати * русинску политичну организацию, створену в року 1919 в [[Ужгород]]ѣ → [[ЦРНР (Ужгород)]] * политичну организацию [[русофил]]ох, створену в року 1938 в [[Хуст]]ѣ → [[ЦРНР (Хуст)]] {{Чеперушка-етм}} oin7ebiwqgih12tevl368knth0am1ke Штаты США 0 15587 174279 132432 2026-10-21T18:04:57Z Engelseziekte 2261 174279 wikitext text/x-wiki [[File:Map of USA with state names.svg|thumb|550px|{{center|Штаты США}}]] '''Штат США''', {{ref-en}} ''U.S. state'' — една з 50 административно-териториалных единиць федерации, котры складують [[Споены Штаты Америцкы|Споены Штаты Америкы]]. Тоты штаты суть: одокремлены [[Аляска]], [[Гавай (США)|Гавай]], и 48 [[штат]]ох на монолитной територии меджи [[Канада|Канадов]] и [[Мексико|Мексиком]].<ref name="ЭК">Энциклопедия «Кругосвет»</ref> Четыре штаты суть во своих официалных назвах означены не як ''штат'', але як [[Сполоченство (США)|''сполоченство'']]. ;Принцип федерации:Окрем общого роздѣлѣня влады Конштитуция роздѣлила правомочности меджи централну владу и влады штатох, створивши федералну систему державного ряджѣня. [[Америчане]], операючи ся на свои повдругасторочны практикы живота в окремых колониях и штатох, твердо сокотили прерогативы мѣстной влады. Они держали принцип федерализма найпервов гаранциев од деспотизма централной влады и лишили той владѣ лем ограничены владны правомочности, передавши вшиткы зосталы владам штатох и мѣстным администрациям — тото шпециално зафиксоване в 10. амендментѣ (оправѣ) ку [[Конштітуція|Конштитуции]].<ref name="ЭК"/> ;Влада в штатах:Влада в штатах, як и федерална роздѣлена на три конарѣ законодарна (двохкоморовый<ref>Окрем Небраскы, де [[парламент]] еднокоморовый.</ref> [[парламент]]); судова влада и выконна влада, ведена губернатором, выбераным на четыри рокы. Штаты дѣлять ся на округы, а правомочность окружной влады мать значны вариации, зависимо од штата. Влада в [[город]]ах, селищах и [[Село|селах]] мать значну [[Автономия|автономию]] в дѣлах школства, пожарной безпекы, охраны порядка, водозастачаня и др., звязаных з каждоденным животом.<ref name="ЭК"/> ==Одказы== * {{Cite web |url=https://www.krugosvet.ru/enc/strany_mira/SOEDINENNIE_SHTATI_AMERIKI.html |title=СОЕДИНЕННЫЕ ШТАТЫ АМЕРИКИ, США / ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ КОНСТИТУЦИИ |publisher='''Энциклопедия «Кругосвет»''' |language=[[Русскый язык|русскы]] |accessdate=2019-10-25}} {{Commonscat|Maps of the United States}} == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Штаты США| ]] l1ztkximf0lx16c2mx70gzy6lnzwwac Шид 0 15609 174539 140371 2026-10-21T22:10:27Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174539 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Варош]] з [[Руснаци у Войводини|русинскым]] обывательством |руська назва = Шид |оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Сербскый язык|серб.]]}} Šid (Шид) |застава = Српска православна црква Св. Николе у Шиду.jpg |опис заставы = Православный храм Св. Николая |ширина заставы = 200 |герб = |опис герба = |ширина герба = |вид крайны = Держава |крайна = [[Република Сербия]] |lat_dir = N |lat_deg =45 |lat_min =07 |lat_sec =41.88 <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =19 |lon_min =13 |lon_sec =35.04 <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = Автономна краина |регион = [[Войводина]] |вид района = Справный округ |район = Срѣмскый |вид общины = Варошскый уряд |община = Месна заједница Шид<br>Карађорђева 85, 22240 |площа = 47,3 |вид высоты = Надморска вышка |высота = 113 |население = 14&nbsp;893<ref name="Попис">Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији</ref> |год переписи = 2011 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +381 022 |почтовый индекс = 22239, 22240 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Šid |сайт = http://www.sid.rs |язык сайта = серб. }} {{ПозКарта |Сербия |width=150 |float=right |label=Шид |caption={{center|Шид на мапѣ Сербии}} |lat_deg=45|lat_min=07|lat_sec=41|lon_deg=19|lon_min=13|lon_sec=35}} '''Шид''', {{Реф-инфо|[[Сербскый язык|серб.]]}} Šid (Шид) — город в [[Сербия|Сербии]], в общинѣ [[Шид (община)|Шид]], в [[Срѣмскый округ|Срѣмском округу]] автономного края [[Войводина]], в историчной области [[Срѣм]]. Подля списованя обывательства в року 2011 в городѣ жили 14&nbsp;893 обывателѣ.<ref name="Попис"/> ==Обывательство== ;Динамика обывательства<ref name="Попис"/> {| class='standard' align="center" style="width:35%; height:50px" border="1" ! colspan=8 | Число обывательох 1948 – 2011 |- class='bright' ! 1948 ! 1953 ! 1961 ! 1971 ! 1981 ! 1991 ! 2002 ! 2011 |- align="center" | 6710 | 7268 | 9058 | 11823 | 13450 | 14275 | 16311 | 14893 |} ;Найвекшы етничны групы в року 2002<ref>Књига 9. Становништво</ref> <center> {| class='standard' align="center" style="width:35%; height:50px" border="1" |- ! Народность !! Особ !! %% |-align=right | align=left|[[Сербы]] || 12427 || 76,18 |-align=right | align=left|[[Словаци]] || 899 || 5,51 |-align=right | align=left|[[Хорваты]] || 724 || 4,43 |-align=right | align=left| [[Русины]] || 681 || 4,17 |-align=right | align=left| [[Югославы]] || 455|| 2,78 |-align=right | align=left| [[Ромы]] || 81 || 0,49 |-align=right | align=left| Мадяре || 59 || 0,36 |-align=right | align=left| [[Чорногорцѣ]] || 37 || 0,22 |-align=right | align=left| [[Украинцѣ]] || 31 || 0,19 |-align=right | align=left| [[Албанцѣ]] || 21 || 0,12 |} </center> ==Вызнамны родаци== [[File:Ruski dvor u Šidu 389.jpg|thumb|290px|Русинска грекокатолицка церква и [[Руски двор]]]] * [[Михал Ковач]] (1909 – 2005) — [[Руснаци у Войводини|русинскый]] [[писатель]], [[педагог]] ==Жерела и одказы== * '''Књига 9. Становништво''', упоредни преглед броја становника 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, 1991, 2002, подаци по насељима. webrzs.stat.gov.rs. Београд: Републички завод за статистику. мај 2004. {{ISBN| 86-84433-14-9}}. * {{Cite web |url=http://pod2.stat.gov.rs/ObjavljenePublikacije/Popis2011/Knjiga20.pdf |title='''Попис становништва, домаћинстава и станова 2011. у Републици Србији''' / 2011 Census of Population, Households and Dwellings in the Republic of Serbia |format=PDF {{ref-sr}} {{ref-en}} |publisher= Републички завод за статистику / Statistical Office of the Republic of Serbia |accessdate=2019-11-02 }} == Референции == {{reflist}} {{Переклад|sr|Шид|22217306}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Міста Сербії]] [[Катеґорія:Населены пункты Войводины]] j4zddn9czp0kocqc0c7i7hr3nfk2mnh Федераты 0 16243 174472 137241 2026-10-21T21:45:32Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174472 wikitext text/x-wiki '''Федераты''', {{ref-la}} ''foederati'', од ''foedus'' ''союз, договор'' — в [[Старовікый Рим|Старовѣком Римѣ]]: # В зачатку, в добѣ [[Римска република|републикы]] — общины, споенецкы зоз Римом, {{ref-la}} ''socii'' ''споенцѣ''. # Позднѣйше, в [[Римска империя|Римской империи]] в добѣ [[доминат]]у федератами ся звали групы варварох, стоявшы на военской службѣ у Римлян на границях Римской империи. Федераты доставали переважно пограничны землѣ про селитвы и платню. Практика залучѣня федератох зачала уже од [[II. стороча]], а найвецей ся розмогла в [[IV. стороча|IV.]] – [[V. стороча]]х.<ref>Большая российская энциклопедия.</ref> == Жерела и одказы == * {{cite web |title=ФЕДЕРАТЫ |publisher=// '''Большая российская энциклопедия''' (online, 2017) |url=https://old.bigenc.ru/world_history/text/4707332 |accessdate=2020-04-19}}{{ref-ru}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Старовікый Рим]] dpgv7jaotdufgrq35vu60zqt82m7kzt Шверін 0 16359 174499 119302 2026-10-21T21:56:05Z Engelseziekte 2261 delete 174499 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Локалита |статус = Головне [[город|місто]] нїмецькой сполковой країны [[Мекленбурьско-Передня Померанія]] |руська назва = Шверін |оригинална назва = {{Реф-инфо|[[Нїмецькый язык|нѣм.]]}} Magdeburg, |опис заставы = |ширина заставы = 150 |герб = DEU Schwerin COA.svg |опис герба = |ширина герба = 100 |вид крайны = Держава |крайна = [[Германия|Федеративна Република Германия]] |lat_dir = N |lat_deg =53|lat_min =38 |lat_sec = <!-- землеписна ширка--> |lon_dir = E |lon_deg =11 |lon_min =25 |lon_sec = <!-- землеписна довжка--> |CoordAddon = |CoordScale = 300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм --> |размер карты страны = 0 <!-- так затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = Zuarin |вид региона = Федерална земля |регион = [[Мекленбурьско-Передня Померанія]] |площа = 44 |вид высоты = Надморска вышка <!-- або: Найвысша точка, Высота центра …--> |высота = 55 |население = 95.818 |год переписи = 2018 |часовый пояс = +1 |DST = перевод годинкы <!—пусто значить, же час не переводять --> |телефонный код = +49 0385 |почтовый индекс = 19053, 19055, 19057, 19059, 19061,19062, 19063 |вид идентификатора = <!-- локална система кодованя територии--> |цифровой идентификатор = |категория в Commons = Schwerin |сайт = http://www.schwerin.de {{ref-de}} |язык сайта = }} [[Файл:Шверін.jpg|left|360px|Шверін]] '''Шверін''' — головне місто нїмецькой сполковой країны [[Мекленбурьско-Передня Померанія]]. Шверін мать 95.818 обывателів (рік 2018) і є друге найвекше місто той сполковой країны. Шверін лежыть на берегох [[Шверіньске озеро|Шверіньского озера]] і лем 13 кілометрів од [[Балтіцьке море|Балтіцького моря]]. [[Катеґорія: Міста]] [[Катеґорія:Міста Нїмецька]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Германии]] tvb0v8j88ipvqrg1kj940gr81td3k2g Петро Медвідь 0 16371 174885 172228 2026-10-22T11:10:27Z Engelseziekte 2261 174885 wikitext text/x-wiki {{Пряшівскый штандарт}} {{othernames|Медвідь (чеперушка)|Медвідь}} {{Інфобокс писатель | name = Петро Медвідь | image = | caption = | birthdate = {{Birth date and age|1981|02|06}} | birthplace = [[Пряшів]], [[Окрес Пряшів|Пряшівскый окрес]], [[Пряшівскый край]], [[Чехословакія]] (днесь [[Словеньско|Словакія]]) | deathdate = | deathplace = | occupation = [[новинарь]], [[писатель]], [[драматург|драматурґ]], [[актівізм|актівіста]] | language = [[Русиньскый язык|русиньскый]], [[Словацькый язык|словацькый]] | period = [[21. стороча]] | spouse = | children = | genre = [[публіцістіка]], [[поезія]], [[драма]] | notableworks = „Perša liga paribkiv“<br>„Modrou krajinou“ | influences = | influenced = | signature = }} '''Петрó''' (даколи і '''Пе́тер''') '''Медвíдь''' ({{lang-sk|Peter Medviď}}; {{ДН|6.|02|1981}}, [[Пряшів]], [[Чехословакія]]) є словацькый [[новинарь]], [[Русины|русиньскый]] [[актівізм|актівіста]], [[писатель]], [[Драматург|драматурґ]], [[актер]] і говорця <nowiki>„</nowiki>[[Округлый стіл Русинів Словакії|Округлого стола Русинів Словакії]]<nowiki>“</nowiki>. Є єднов з найвыразнїшых особностей сучасного русиньского народностного руху на [[Словеньско|Словакії]].<ref>{{Cite web|url=https://www.heroes.sk/peter-medvid-rozhovor/|title=Peter Medviď: Za komunizmu Rusíni nemohli existovať, dnes sa usilujeme, aby sa znova prihlásili k svojmu pôvodu|author=Gabika Koščová|date=2020-01-19|website=Heroes.sk|language=словацькы|access-date=2026-01-24}}</ref> == Жывотопис == Народив ся в [[Пряшів|Пряшові]], де ся ёго родічі переселили за роботов. Ёго родинне корїня сягать до [[Земплін|Вышнёго Земпліна]]; отець походить з села [[Полата]] а мати з села [[Чабины]]. В дїтстві перебывав велё часу в [[Меджілабірцї|Меджілабірцях]] і Полатї, што формовало ёго одношіня к [[Русиньскый язык|русиньскому языку]] і [[Русиньска култура|културї]], кедьже в родиннім середовиску ся комуніковало по русиньскы. == Дїятельство і карьєра == Выштудовав на [[Пряшівска універзіта|Пряшівскій універзітї]] в Пряшові. Професійно робить як [[новинарь]] і говорця. === Новинарьство і актівізм === Петро Медвідь є довгорочным шефредактором русиньскых новин <nowiki>„</nowiki>[[Інфо Русин]]<nowiki>“</nowiki> (двойтыжденник). Робить тыж як коментатор і редактор в русиньскых інтернетовых радіях <nowiki>„</nowiki>[[Радіо Лем.фм|lem.fm]]<nowiki>“</nowiki>, <nowiki>„</nowiki>[[Радіо русин фм|rusyn fm]]<nowiki>“</nowiki> і екстерным редактором словеньского тыжденника <nowiki>„</nowiki>[[Тыждень (тыжденник)|Тыждень]]<nowiki>“</nowiki>, де ся присвячує актуалным сполоченьскым і політічным темам тыкаючім ся [[Русины на Словеньску|русиньской меншыны]]. У рамках обчаньской актівіты є говорцём платформы <nowiki>„</nowiki>[[Округлый стіл Русинів Словакії]]<nowiki>“</nowiki>, котра здружує русиньскы орґанізації і особности на Словакії. Як заступця русиньской меншыны по [[презідентьскы вольбы Словацькой републікы 2019|презідентьскых вольбах Словацькой републікы в роцї 2019]] быв ай членом порадного орґану презіденткы [[Зузана Чапутова|Зузаны Чапутовой]] про [[Народностна меншына|народностны меншыны]].<ref>{{Cite web|url=https://www.lem.fm/redaktor-petro-medvid-poklikanyiy-za-doradtsyu-prezidenta-slovatskoy-respublikyi-sprav-natsiyonalnyih-menshyin/|title=Редактор Петро Медвідь покликаный за дорадцю президента Словацкой Республикы до справ нацийональных меншын|author=Богдан Ґамбаль|date=2019-06-07|website=lem.fm|language=русиньскы|access-date=2026-01-24}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.trend.sk/spravy/caputova-predstavila-novych-ludi-svojho-timu/|title=Čaputová predstavila nových ľudí zo svojho tímu|author=TASR|date=2019-06-07|website=Trend|language=словацькы|access-date=2026-01-24}}</ref> Актівно ся засаджує проти асімілації Русинів і пропаґує вжываня русиньского языка в публічнім просторї. === Култура і уменя === В роцї 2014 сполузаложыв в Пряшові незалежный театер „Театровый кабінет выходняра“, де робив як [[драматург|дратамурґ]] і [[актер]]. Сполупрацує ай з [[Театер Александра Духновича|Театром Александра Духновіча]], про котры перекладає і управлює театровы гры до русиньского языка (напр. драматурґія гры [[Александер Духновіч|Александра Духновіча]] „Главный бубнарь“). Є тыж літературный дїятель. Ёго тексты были публікованы в [[Рочник Руськой Бурсы|Рочнику Руськой Бурсы]] і є сполуавтором книгы „Perša liga paribkiv“ (Перша ліґа парібків; вєдно з [[Ваня Гунянка|Ванём Гунянком]] і [[Богдан Ґамбаль|Богданом Ґамбалём]]). В роцї 2024 выдав вершову збірку „Modrou krajinou“ (Синёв країнов). == Дїло == * Perša liga paribkiv (2021; сполуавтор) – збірка публіцістічных текстів. * Modrou krajinou (2024) – вершова збірка. == Жрїдла і одказы == * Петро Медвідь // Здружіня „Округлого столу Русинів Словакії“ [https://okruhly-stol.sk/%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b4%d1%81%d0%b5%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%82%d0%b2%d0%be-predsednictvo/ ФОТО] * Петро Медвідь // Радіо „Лем.фм“ [https://www.lem.fm/author/petro// ФОТО] * Петро Медвідь // Радіо „Русин фм“ [https://www.rusyn.fm/relaciji/istoricnyj-kalendar/ ФОТО] * {{Cite web |url=https://rusynfolk.sk/peter-medvid/ |title=Peter Medviď: Asimiláciu nezastavíme, ale musíme sa ju snažiť čo najviac brzdiť. Len tak udržíme jazyk a identitu |website=Rusynfolk |language=словацькы |access-date=2026-01-24}} == Референції == {{reflist}} {{Lifetime|1981||Медвідь, Петро}} [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] [[Катеґорія:Русиньскы актеры]] [[Катеґорія:Русиньскы новинаре]] t1g7jdna2d1gjslgql42bucphq1p0he Фотон 0 16575 174246 141904 2026-10-21T17:40:31Z Engelseziekte 2261 delete 174246 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:LASER.jpg|міні]] '''Фотон''' є [[субатомарна частиця]] [[Квантованя|квант]] [[Електромаґнетічне жарїня|електромаґнетічного жарїня]]. Квант [[електромаґнетічна інтеракція|електромаґнетічной інтеракції]]. [[Електрічный набой]] = 0. [[Маса]] = 0. [[Катеґорія:Частицьова физика]] [[Катеґорія:Субатомарны частицы]] h3ioot8b7ycdrwi9qp1acgf5854bogk Чісло (ґраматіка) 0 16595 174385 154426 2026-10-21T19:02:43Z Engelseziekte 2261 delete 174385 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Чісло''' є морфолоґічнов катеґоріов, котра означать множество предметів названых даным [[Назывникы|назывником]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґраматіка]] tuw3r4zu3lfgxmgr03ht6wxnprrz9w1 Чісло (чеперушка) 0 16598 174386 120077 2026-10-21T19:02:57Z Engelseziekte 2261 delete 174386 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Чісло''' може означати: * [[Чісло]] — абстрактна ентіта хоснована на выражіня множества або порядку. * [[Чісло (ґраматіка)]] * [[Авогадрова конштанта#Число Авогадра|Число Авогадра]] {{Чеперушка}} 5dnyhdqfo9d564b1wjk13l930on2ip8 Ултразвук 0 16639 174221 121783 2026-10-21T17:33:37Z Engelseziekte 2261 delete 174221 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ултразвук''' є [[звук]] з [[Фреквенція|фреквенціов]] высшов як 20 кГз. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Звук]] 0s517r5gaai63c85gtbscwllxtt45f9 Ґрузіны 0 16674 174314 160906 2026-10-21T18:29:33Z Engelseziekte 2261 delete 174314 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Народ |group= Ґрузіны |image=[[File:Georgians (montage of 35).jpg|300px]] |population = по світї 5 міліоны }} '''Ґрузíны''', тыж '''Картвелы''' ({{lang-ka|ქართველები}} [kartvelebi] – самоназва '''Картвелеби''') — на­род, основне обывательство [[Ґрузія|Ґрузія]]. Чісло во світї ся одгадує на 5 міліоны. ==Референции== *Eastmond, Anthony (2010), Royal Imagery in Medieval Georgia, Penn State Press *Suny, R. G. (1994), The Making of the Georgian Nation, Indiana University Press *Lang, D. M. (1966), The Georgians, Thames & Hudson *Rayfield, D. (2013), Edge of Empires: A History of Georgia, Reaktion Books *Rapp, S. H. Jr. (2016) The Sasanian World Through Georgian Eyes, Caucasia and the Iranian Commonwealth in Late Antique Georgian Literature, Sam Houston State University, USA, Routledge *Toumanoff, C. (1963) Studies in Christian Caucasian History, Georgetown University Press {{стыржень}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Грузия]] gb02nhcmu8kwdclt8qbw78gr2hgz9f5 Уран (елемент) 0 16753 174333 120803 2026-10-21T18:38:01Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174333 wikitext text/x-wiki [[File:Uranium.svg|left|40px]] [[File:Electron shell 092 Uranium.svg|right|200px]] [[File:HEUraniumC.jpg|thumb|250px|<center>Клатик очищеного урана-235</center>]] '''Ура́н''', '''U''', {{ref-la}} ''uranium''; — радиоактивный [[хемичный елемент]] с [[Атомове число|атомовым числом]] 92 в III. групѣ [[Периодична система елементох|периодичной системѣ]], [[атомова маса]] — 238,029; односить ся ку [[Актиноиды|актиноидам]].<ref name=Knunianc>Кнунянц И. Л.</ref> ;Природны формы и властности<ref name=Knunianc/>:В природѣ стрѣчають три [[изотоп]]ы: *<sup>238</sup>U (99,282%; полчас роспаду 4510 милионы рокы) *<sup>235</sup>U (0,712%; полчас роспаду 713 милионы рокы) *<sup>234</sup>U (0,006%; полчас роспаду 248 тысячи рокы) Уран — стрѣбернисто-бѣлый блискачый метал, в металичном видѣ первый раз го достав Е. Пелиго в року 1841. Во формѣ оксида UO<sub>2</sub> объявив го М.-Г. Клапрот в року 1789. В [[Земна кора|земной корѣ]] чинить 2,5·10<sup>-4</sup>%. ;Хоснованя<ref name=Knunianc/>:Уран ся поуживать переважно як паливо в ядровых реакторах и на атомовы зброи. Свѣтова добыча в року 1977 чинила 30 тысяч тон (без социалистичных держав). == Жерела и одказы == * '''Кнунянц И. Л.''' (гл. ред.): Химический энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия. 1983. — 792 с. {{ref-ru}} Сс. 605–606. {{Commonscat|Uranium}} == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Хемічны елементы]] [[Катеґорія:Металы]] 88v6s00qq8o8qotx8knd320gf4l3hrs Цітоплазма 0 17511 174530 143369 2026-10-21T22:06:42Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174530 wikitext text/x-wiki [[Файл:Illustration_of_cells_Wellcome_L0050083.jpg|міні|праворуч]] '''Цітоплазма''' є внутрішный обсяг [[Бунка (біолоґія)|бункы]] окрем [[Ядро|ядра]]. Складать ся із текучої [[Цітосоль|цітосолі]] а [[Органела|орґанелы]]. Обколесує ю [[бункова мембрана]] (цітоплазматична мембрана). Цітоплазма а [[Бункове ядро|ядро бункы]] ся зве [[протоплазма]]. == Штруктура == === Цітосоль === [[Цітосоль]] творить [[вода]], [[Солї|суль]], орґаничні [[Молекула|молекулы]] а [[Ензім|ензімы]]. Переходить гев много хімічных реакції. === Орґанелы === [[Органела|Орґанела]] є частина [[Еукариоты|еукаріотичної]] [[Бунка (біолоґія)|бункы]] із специфічнов функціёв. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] 82j9uw2nvjg0ha8fasyi78uvierwxpe Имстичово 0 17637 174350 167000 2026-10-21T18:46:45Z Halajkovič 33393 174350 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Имстичово |вид крайны = |герб =Церкви Імстичова.jpg |опис герба = &nbsp; |ширина герба = 260 |застава = |ширина заставы = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 17 |lat_sec = 43 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 11 |lon_sec = 49 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Громада |община = Бѣлковска |площа = 0,205 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 251 <!-- в метрах --> |население = 2729<ref name=ОК>Облікова картка</ref> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90134 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121984401 |категория в Commons = Imstychovo |сайт = |язык сайта = }} [[File:Імстичево печать.jpg|right|150px]] '''Имсти́чово''' ({{lang-uk|Імстичово}}) — [[село]] в бывшом [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]] (од року 2020 в [[Хустскый район|Хустском]]) [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], на лѣвом березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]], оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Иршава|Иршавы]].<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> ;Администрация<ref name=ОК/>{{ref-uk}}: :Імстичівська сільська рада :90134, Закарпатська обл.,Хустський р-н, :с. Імстичово, вул. Центральна, 57 Од року 2020 входить до Бѣлковской громады. == Етимология назвы == Назва славянского походжѣня, правдоподобно, од апелатива ''мѣстич'' (''варощан, мѣстскый обыватель''), або од властного имени того ж походжѣня, на што указуе тыж присвойный наросток ''-ово''.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 98.</ref> == История == Перва исторична упоминка о селѣ датована роком 1351.<ref name=Sebestyén/><ref name=Fedaka>Федака С.</ref> [[16. юна]] [[1654]] обыватель Улашин в тестаментѣ одказав свою землю про монастырь, котрый монастырь пак быв основаный в року 1661 епископом [[Иоаникій Зийкан|Йоанникием Зейканом]], тутешным родаком. В року 1748 там были лем три [[монах]]ы, але в року 1772 епископ [[Андрей Бачинскый|Бачинскый]] инициовав выставбу теперишного монастыря, а в року 1798 завершили выставбу мурованой Михайловской церкви и парохиалной церкви Рождества Богородицѣ. В року 1839 село обывали 847, а в року 1879 уже 1357 особ. З той добы ся заховала сельска печать, на котрой зображеный лев-сабляш.<ref name=Fedaka/> В року 1910 належало ку Верховинскому округу ( Felvidéki járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]], ай мало 1863 обывательох русинской и мадярской народности, желѣзничну [[Заставка желѣзницѣ|заставку]], пошту и телеграф в [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлках]].<ref>Révai nagy lexikona</ref> В року 1930 зоз 2038 обывательох села были: [[Русины]] — 1906, [[Евреи]] — 124, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 5, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 2. [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] [[парохия]] мала 1865 вѣрникы и муровану церкву {{nowrap|Рѣздва Пр. Богородицѣ (1798).}} [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкый]] [[монастырь]] [[ЧСВВ]] (1773) мав муровану монастырску {{nowrap|церкву Св. Михаила}} (1798). Село мало русинску школу (5 клас). Фунговала узкоколейна [[желѣзниця]], и в селѣ была [[заставка]].<ref>Достал Я., с. 76.</ref> В року 1969 в селѣ быв 2701 обыватель. Село мало дружство («земледѣлска бригада колгоспу «За нове життя»»), котрому придѣлили {{nowrap|1500 [[га]]}} землѣ, з того {{nowrap|620 [[га]]}} ораницѣ; културны инштитуции были: восямрочна, зачаточна ай вечерня середня школы, [[школа]] з интернатом, библиотека, клуб.<ref name=Tronko/> == Вызнамны родаци == * [[Петро Свѣтлик]] (1901–1973), [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[педагог]] и културный дѣятель. * Иван Мурник (1945–1968), совѣтскый солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968) и участник придушѣня [[Пражска ярь|Пражской яри]].<ref>{{cite web |url=https://archive.org/details/1968_20260131 |title=Мурник Иван Антолович 1968 |author=Joseph Pop, Romanets Ivan |date=2026-01-31 |website=Internet Archive |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://dunay1968.com/dead.html |title=Персоналии погибших в военно-стратегической операции "Дунай" в Чехословакии в августе - декабре 1968 года |author=Сунцев В.П. |date= |website=dunay1968.com |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/ |title=«Я БУВ ОКУПАНТОМ МИМОВОЛІ» |author=Михайло Ціцак |date=2023-08-19 |website=Facebook |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://dunay1968.com/pdf/book.pdf |title=Вони захищали Європу |author=УЛЬЯНЧЕНКО Володимир Андрійович, СУНЦЕВ Владислав Павлович, ЮРЧЕНКО Олексій Олександрович, ТКАЧЕНКО Володимир Леонідович, ВОРОБЙОВА Ніна Яківна, РЕМЕЗОВ Олександр Павлович |date=2003 |website=dunay1968.com |format=PDF |access-date=2026-07-06}}</ref> * [[Иоаникій Зийкан|Йоанникий Зейкан]] (?—1686), закладатель тутешного монастыря, [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской Епархии]]. == Жерела и одказы == * Miszticze //'''Révai nagy lexikona'''. 13. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1915. С.&nbsp;805. * '''Sebestyén Zsolt''': Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] * '''Достал, Ярослав'''. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * '''Федака, Сергій'''. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} С.&nbsp;92. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA92&lpg=PA92&dq=Федака+Імстичово+Іршавського+району&source=bl&ots=gEIzWySJVa&sig=ACfU3U2dDPPYk3d6tYOYswriDr3-_NJQGQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjfjImPh67vAhWk-ioKHd7oDdoQ6AEwBnoECAYQAw#v=onepage&q=Федака%20Імстичово%20Іршавського%20району&f=false] * '''Тронько П.''': Імстичеве //Історія міст і сіл України. Том&nbsp;7. Закарпатська область. К. 1969. Сс.&nbsp;336&nbsp;– 337.{{ref-uk}} * {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11238 |title='''Облікова картка''' Імстичово на сайті Верховної ради України |language=украинскы |accessdate=2021-03-13}} == Референции == {{reflist}} {{Иршавскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] hb2jed0967t76emab1vxxg14lkaofwo 174363 174350 2026-10-21T18:52:02Z Flipdot 23893 /* Жерела и одказы */ 174363 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Имстичово |вид крайны = |герб =Церкви Імстичова.jpg |опис герба = &nbsp; |ширина герба = 260 |застава = |ширина заставы = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 17 |lat_sec = 43 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 11 |lon_sec = 49 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Громада |община = Бѣлковска |площа = 0,205 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 251 <!-- в метрах --> |население = 2729<ref name=ОК>Облікова картка</ref> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90134 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121984401 |категория в Commons = Imstychovo |сайт = |язык сайта = }} [[File:Імстичево печать.jpg|right|150px]] '''Имсти́чово''' ({{lang-uk|Імстичово}}) — [[село]] в бывшом [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]] (од року 2020 в [[Хустскый район|Хустском]]) [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], на лѣвом березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]], оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Иршава|Иршавы]].<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> ;Администрация<ref name=ОК/>{{ref-uk}}: :Імстичівська сільська рада :90134, Закарпатська обл.,Хустський р-н, :с. Імстичово, вул. Центральна, 57 Од року 2020 входить до Бѣлковской громады. == Етимология назвы == Назва славянского походжѣня, правдоподобно, од апелатива ''мѣстич'' (''варощан, мѣстскый обыватель''), або од властного имени того ж походжѣня, на што указуе тыж присвойный наросток ''-ово''.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 98.</ref> == История == Перва исторична упоминка о селѣ датована роком 1351.<ref name=Sebestyén/><ref name=Fedaka>Федака С.</ref> [[16. юна]] [[1654]] обыватель Улашин в тестаментѣ одказав свою землю про монастырь, котрый монастырь пак быв основаный в року 1661 епископом [[Иоаникій Зийкан|Йоанникием Зейканом]], тутешным родаком. В року 1748 там были лем три [[монах]]ы, але в року 1772 епископ [[Андрей Бачинскый|Бачинскый]] инициовав выставбу теперишного монастыря, а в року 1798 завершили выставбу мурованой Михайловской церкви и парохиалной церкви Рождества Богородицѣ. В року 1839 село обывали 847, а в року 1879 уже 1357 особ. З той добы ся заховала сельска печать, на котрой зображеный лев-сабляш.<ref name=Fedaka/> В року 1910 належало ку Верховинскому округу ( Felvidéki járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]], ай мало 1863 обывательох русинской и мадярской народности, желѣзничну [[Заставка желѣзницѣ|заставку]], пошту и телеграф в [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлках]].<ref>Révai nagy lexikona</ref> В року 1930 зоз 2038 обывательох села были: [[Русины]] — 1906, [[Евреи]] — 124, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 5, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 2. [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] [[парохия]] мала 1865 вѣрникы и муровану церкву {{nowrap|Рѣздва Пр. Богородицѣ (1798).}} [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкый]] [[монастырь]] [[ЧСВВ]] (1773) мав муровану монастырску {{nowrap|церкву Св. Михаила}} (1798). Село мало русинску школу (5 клас). Фунговала узкоколейна [[желѣзниця]], и в селѣ была [[заставка]].<ref>Достал Я., с. 76.</ref> В року 1969 в селѣ быв 2701 обыватель. Село мало дружство («земледѣлска бригада колгоспу «За нове життя»»), котрому придѣлили {{nowrap|1500 [[га]]}} землѣ, з того {{nowrap|620 [[га]]}} ораницѣ; културны инштитуции были: восямрочна, зачаточна ай вечерня середня школы, [[школа]] з интернатом, библиотека, клуб.<ref name=Tronko/> == Вызнамны родаци == * [[Петро Свѣтлик]] (1901–1973), [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[педагог]] и културный дѣятель. * Иван Мурник (1945–1968), совѣтскый солдат, солдат [[КГБ]] (1965–1968) и участник придушѣня [[Пражска ярь|Пражской яри]].<ref>{{cite web |url=https://archive.org/details/1968_20260131 |title=Мурник Иван Антолович 1968 |author=Joseph Pop, Romanets Ivan |date=2026-01-31 |website=Internet Archive |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://dunay1968.com/dead.html |title=Персоналии погибших в военно-стратегической операции "Дунай" в Чехословакии в августе - декабре 1968 года |author=Сунцев В.П. |date= |website=dunay1968.com |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.facebook.com/share/p/1HoWVD2Nmo/ |title=«Я БУВ ОКУПАНТОМ МИМОВОЛІ» |author=Михайло Ціцак |date=2023-08-19 |website=Facebook |access-date=2026-07-06}}</ref><ref>{{cite web |url=https://dunay1968.com/pdf/book.pdf |title=Вони захищали Європу |author=УЛЬЯНЧЕНКО Володимир Андрійович, СУНЦЕВ Владислав Павлович, ЮРЧЕНКО Олексій Олександрович, ТКАЧЕНКО Володимир Леонідович, ВОРОБЙОВА Ніна Яківна, РЕМЕЗОВ Олександр Павлович |date=2003 |website=dunay1968.com |format=PDF |access-date=2026-07-06}}</ref> * [[Иоаникій Зийкан|Йоанникий Зейкан]] (?—1686), закладатель тутешного монастыря, [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской Епархии]]. == Жерела и одказы == * Miszticze //Révai nagy lexikona. 13. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1915. С.&nbsp;805. * Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} С.&nbsp;92. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA92&lpg=PA92&dq=Федака+Імстичово+Іршавського+району&source=bl&ots=gEIzWySJVa&sig=ACfU3U2dDPPYk3d6tYOYswriDr3-_NJQGQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjfjImPh67vAhWk-ioKHd7oDdoQ6AEwBnoECAYQAw#v=onepage&q=Федака%20Імстичово%20Іршавського%20району&f=false] * Тронько П.: Імстичеве //Історія міст і сіл України. Том&nbsp;7. Закарпатська область. К. 1969. Сс.&nbsp;336&nbsp;– 337.{{ref-uk}} * {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11238 |title='''Облікова картка''' Імстичово на сайті Верховної ради України |language=украинскы |accessdate=2021-03-13}} == Референции == {{reflist}} {{Иршавскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] 7uqsau8hlpr5r77wejcz8a03qzumsyp 174364 174363 2026-10-21T18:52:59Z Flipdot 23893 174364 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Имстичово |вид крайны = |герб =Церкви Імстичова.jpg |опис герба = &nbsp; |ширина герба = 260 |застава = |ширина заставы = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 17 |lat_sec = 43 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 11 |lon_sec = 49 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Громада |община = Бѣлковска |площа = 0,205 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 251 <!-- в метрах --> |население = 2729<ref name=ОК>Облікова картка</ref> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90134 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121984401 |категория в Commons = Imstychovo |сайт = |язык сайта = }} [[File:Імстичево печать.jpg|right|150px]] '''Имсти́чово''' ({{lang-uk|Імстичово}}) — [[село]] в бывшом [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]] (од року 2020 в [[Хустскый район|Хустском]]) [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], на лѣвом березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]], оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Иршава|Иршавы]].<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> Од року 2020 входить до Бѣлковской громады. == Етимология назвы == Назва славянского походжѣня, правдоподобно, од апелатива ''мѣстич'' (''варощан, мѣстскый обыватель''), або од властного имени того ж походжѣня, на што указуе тыж присвойный наросток ''-ово''.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 98.</ref> == История == Перва исторична упоминка о селѣ датована роком 1351.<ref name=Sebestyén/><ref name=Fedaka>Федака С.</ref> [[16. юна]] [[1654]] обыватель Улашин в тестаментѣ одказав свою землю про монастырь, котрый монастырь пак быв основаный в року 1661 епископом [[Иоаникій Зийкан|Йоанникием Зейканом]], тутешным родаком. В року 1748 там были лем три [[монах]]ы, але в року 1772 епископ [[Андрей Бачинскый|Бачинскый]] инициовав выставбу теперишного монастыря, а в року 1798 завершили выставбу мурованой Михайловской церкви и парохиалной церкви Рождества Богородицѣ. В року 1839 село обывали 847, а в року 1879 уже 1357 особ. З той добы ся заховала сельска печать, на котрой зображеный лев-сабляш.<ref name=Fedaka/> В року 1910 належало ку Верховинскому округу ( Felvidéki járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]], ай мало 1863 обывательох русинской и мадярской народности, желѣзничну [[Заставка желѣзницѣ|заставку]], пошту и телеграф в [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлках]].<ref>Révai nagy lexikona</ref> В року 1930 зоз 2038 обывательох села были: [[Русины]] — 1906, [[Евреи]] — 124, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 5, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 2. [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] [[парохия]] мала 1865 вѣрникы и муровану церкву {{nowrap|Рѣздва Пр. Богородицѣ (1798).}} [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкый]] [[монастырь]] [[ЧСВВ]] (1773) мав муровану монастырску {{nowrap|церкву Св. Михаила}} (1798). Село мало русинску школу (5 клас). Фунговала узкоколейна [[желѣзниця]], и в селѣ была [[заставка]].<ref>Достал Я., с. 76.</ref> В року 1969 в селѣ быв 2701 обыватель. Село мало дружство («земледѣлска бригада колгоспу «За нове життя»»), котрому придѣлили {{nowrap|1500 [[га]]}} землѣ, з того {{nowrap|620 [[га]]}} ораницѣ; културны инштитуции были: восямрочна, зачаточна ай вечерня середня школы, [[школа]] з интернатом, библиотека, клуб.<ref name=Tronko/> == Вызнамны родаци == * [[Петро Свѣтлик]] (1901–1973), [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[педагог]] и културный дѣятель. * [[Иоаникій Зийкан|Йоанникий Зейкан]] (?—1686), закладатель тутешного монастыря, [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской Епархии]]. == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Miszticze //Révai nagy lexikona. 13. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1915. С.&nbsp;805. * Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} С.&nbsp;92. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA92&lpg=PA92&dq=Федака+Імстичово+Іршавського+району&source=bl&ots=gEIzWySJVa&sig=ACfU3U2dDPPYk3d6tYOYswriDr3-_NJQGQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjfjImPh67vAhWk-ioKHd7oDdoQ6AEwBnoECAYQAw#v=onepage&q=Федака%20Імстичово%20Іршавського%20району&f=false] * Тронько П.: Імстичеве //Історія міст і сіл України. Том&nbsp;7. Закарпатська область. К. 1969. Сс.&nbsp;336&nbsp;– 337.{{ref-uk}} * {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11238 |title='''Облікова картка''' Імстичово на сайті Верховної ради України |language=украинскы |accessdate=2021-03-13}} {{Иршавскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] l1y36f4x8ipjkqqnnuba2u7v2eecscf 174365 174364 2026-10-21T18:53:17Z Flipdot 23893 /* Жерела и одказы */ 174365 wikitext text/x-wiki {{Локалита |статус = [[Село]] [[Украина|Украины]] |руська назва = Имстичово |вид крайны = |герб =Церкви Імстичова.jpg |опис герба = &nbsp; |ширина герба = 260 |застава = |ширина заставы = |крайна = Украина |lat_dir = N |lat_deg = 48 |lat_min = 17 |lat_sec = 43 |lon_dir = E |lon_deg = 23 |lon_min = 11 |lon_sec = 49 |CoordAddon = type:adm3rd |CoordScale = 100000 |размер карты страны = 250 <!-- 0 затлумить выдачу мапы под рамов --> |давны назвы = |вид региона = [[Область]] |регион = [[Закарпатска область|Закарпатска]] |вид района = Еврорегион |район = [[Еврорегион Карпаты|Карпаты]] |вид общины = Громада |община = Бѣлковска |площа = 0,205 <!-- в квадр. км --> |вид высоты = Надморска вышка |высота = 251 <!-- в метрах --> |население = 2729<ref name=ОК>Облікова картка</ref> |год переписи = 2001 |часовый пояс = +2 |DST = перевод годинкы |телефонный код = +380-3144 |почтовый индекс = 90134 |вид идентификатора = КОАТУУ |цифровой идентификатор = 2121984401 |категория в Commons = Imstychovo |сайт = |язык сайта = }} [[File:Імстичево печать.jpg|right|150px]] '''Имсти́чово''' ({{lang-uk|Імстичово}}) — [[село]] в бывшом [[Иршавскый район|Иршавском районѣ]] (од року 2020 в [[Хустскый район|Хустском]]) [[Закарпатска область|Закарпатской области]] [[Украина|Украины]], на лѣвом березѣ [[Ріка|рѣкы]] [[Боржава (ріка)|Боржава]], оддалене о {{nowrap|12 [[км]]}} од [[Иршава|Иршавы]].<ref name=Tronko>Тронько П.</ref> Од року 2020 входить до Бѣлковской громады. == Етимология назвы == Назва славянского походжѣня, правдоподобно, од апелатива ''мѣстич'' (''варощан, мѣстскый обыватель''), або од властного имени того ж походжѣня, на што указуе тыж присвойный наросток ''-ово''.<ref name=Sebestyén>Sebestyén Zsolt, с. 98.</ref> == История == Перва исторична упоминка о селѣ датована роком 1351.<ref name=Sebestyén/><ref name=Fedaka>Федака С.</ref> [[16. юна]] [[1654]] обыватель Улашин в тестаментѣ одказав свою землю про монастырь, котрый монастырь пак быв основаный в року 1661 епископом [[Иоаникій Зийкан|Йоанникием Зейканом]], тутешным родаком. В року 1748 там были лем три [[монах]]ы, але в року 1772 епископ [[Андрей Бачинскый|Бачинскый]] инициовав выставбу теперишного монастыря, а в року 1798 завершили выставбу мурованой Михайловской церкви и парохиалной церкви Рождества Богородицѣ. В року 1839 село обывали 847, а в року 1879 уже 1357 особ. З той добы ся заховала сельска печать, на котрой зображеный лев-сабляш.<ref name=Fedaka/> В року 1910 належало ку Верховинскому округу ( Felvidéki járás) [[Жупа Берег|жупы Берег]], ай мало 1863 обывательох русинской и мадярской народности, желѣзничну [[Заставка желѣзницѣ|заставку]], пошту и телеграф в [[Бѣлкы (Закарпатска область)|Бѣлках]].<ref>Révai nagy lexikona</ref> В року 1930 зоз 2038 обывательох села были: [[Русины]] — 1906, [[Евреи]] — 124, [[Чехы]] и [[Словаци]] — 5, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 2. [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицка]] [[парохия]] мала 1865 вѣрникы и муровану церкву {{nowrap|Рѣздва Пр. Богородицѣ (1798).}} [[Грекокатолицка Церковь|Грекокатолицкый]] [[монастырь]] [[ЧСВВ]] (1773) мав муровану монастырску {{nowrap|церкву Св. Михаила}} (1798). Село мало русинску школу (5 клас). Фунговала узкоколейна [[желѣзниця]], и в селѣ была [[заставка]].<ref>Достал Я., с. 76.</ref> В року 1969 в селѣ быв 2701 обыватель. Село мало дружство («земледѣлска бригада колгоспу «За нове життя»»), котрому придѣлили {{nowrap|1500 [[га]]}} землѣ, з того {{nowrap|620 [[га]]}} ораницѣ; културны инштитуции были: восямрочна, зачаточна ай вечерня середня школы, [[школа]] з интернатом, библиотека, клуб.<ref name=Tronko/> == Вызнамны родаци == * [[Петро Свѣтлик]] (1901–1973), [[Подкарпатя|подкарпатскый]] [[педагог]] и културный дѣятель. * [[Иоаникій Зийкан|Йоанникий Зейкан]] (?—1686), закладатель тутешного монастыря, [[епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачовской Епархии]]. == Референции == {{reflist}} == Жерела и одказы == * Miszticze //Révai nagy lexikona. 13. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1915. С.&nbsp;805. * Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [http://mek.oszk.hu/11600/11640/11640.pdf] * Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. {{ISBN|978-966-671-374-5}} {{ref-uk}} * Федака, Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. {{ISBN| 978-617-596-158-2}} {{ref-uk}} С.&nbsp;92. [https://books.google.com.ua/books?id=w4xGBAAAQBAJ&pg=PA92&lpg=PA92&dq=Федака+Імстичово+Іршавського+району&source=bl&ots=gEIzWySJVa&sig=ACfU3U2dDPPYk3d6tYOYswriDr3-_NJQGQ&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjfjImPh67vAhWk-ioKHd7oDdoQ6AEwBnoECAYQAw#v=onepage&q=Федака%20Імстичово%20Іршавського%20району&f=false] * Тронько П.: Імстичеве //Історія міст і сіл України. Том&nbsp;7. Закарпатська область. К. 1969. Сс.&nbsp;336&nbsp;– 337.{{ref-uk}} * {{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11238 |title=Облікова картка Імстичово на сайті Верховної ради України |language=украинскы |accessdate=2021-03-13}} {{Иршавскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] lfq9tkn1ubys2063nxslry2wwrs3etf Франсуа Олланд 0 17887 174249 126930 2026-10-21T17:41:14Z Engelseziekte 2261 delete 174249 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Francois_Hollande_2015_(cropped).jpeg|міні|Франсуа Олланд - 2015 ]] '''Франсуа Жерар Жорж Ніколя Оланд''' ({{Ref-fr}} ''François Gérard Georges Nicolas Hollande''; родив ся [[12. авґуст|12. авґуста]] [[1959]], [[Руан]]) — [[Французы|французськый]] [[Политик|політик]]. [[Презідент]] [[Франція|Франції]] ([[15. май|15. мая]] [[2012]] — [[14. май|14. мая]] [[2017]] рокув). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Презіденты Франції]] cprqfsjmcqetlurt49toqoljjgogryd Цітосоль 0 18192 174284 128890 2026-10-21T18:12:17Z Engelseziekte 2261 174284 wikitext text/x-wiki '''Цітосоль''' є [[Текутина|капалина]] внутрї [[Бунка (біолоґія)|бункы]]. Є то росток на воднім закладї в котрім плавають [[Органела|орґанелы]], [[Протеін|білковины]] а інше вунковы штруктуры. Находить ся у [[Еукариоты|еукаріотичних]] і [[Прокаріоты|прокаріотичних]] бунках. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Біолоґія]] 0elsovmyf7fnru0dnqe4oi07kxs9psd Чалдоны 0 18398 174374 131680 2026-10-21T18:56:20Z Engelseziekte 2261 delete 174374 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[File:Старой чалдон 19 век.png|230px|thumb|Чалдонськый дїдочко.<br>Фотоґрафія 19 ст..]] '''Чалдоны''', '''чолдоны''', '''челдоны'''<ref>{{cite web |url =https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%9F%D0%BE_%D0%A3%D1%81%D1%81%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%8E/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_36._%D0%9A_%D0%98%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%A3 |title = Название}}</ref>(рувно так знаты як '''Сибирськы старожители''') — майстаршы славянськы жители [[Сибирия|Сибирии]]. Осадити ся в Сибирии с послїдку 16 ст.<ref>{{cite web |url =https://web.snauka.ru/issues/2018/06/86863 |title = Чалдоны - русские аборигены Западной Сибири}}</ref>. Суть носители [[сибирськый говур|сибирського говура]] заєдно з [[сибирськы козаки|сибирськыми козаками]] и [[кержак]]ами, котры складують з чалдонами [[сибирськый старожительскый народ]]. ==Поведеня== Чалдоны стати ся от [[Великый Новгород|новгородськых]] и [[Володимир|владимирськых]] приселников, яки ступали изо Великого Устюгу. [[Сибирськый говур|Сибирськый говур]] отбил вплыв новгородского и владимирского гутуров. Зато у чалдонїв говур сїверноруськый. axko3coe54a1nemhiehacyylfz73lc7 Ґібралтар 0 18489 174321 142259 2026-10-21T18:31:42Z Engelseziekte 2261 delete 174321 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґібралта́р''' ({{lang-en|Gibraltar}}) — є частёв [[заморьска теріторія Велика Брітанія|заморьсков теріторіёв]] [[Велика Брітанія|Великой Брітанії]] котра лежыть на [[Піренейскый полоостров|Піренейскім полоострові]]. [[Файл:Flag_of_Gibraltar.svg|міні|Ґібралтарьскый прапор]] [[Файл:Gibraltar_location_in_Europe.svg|міні|Ґібралтар]] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Ґібралтар]] [[Катеґорія:Штаты і теріторії, котры основаны 1704]] k0vajpiplsvm82uua0fjsjrxhs9fq21 Фаєрьскы островы 0 18514 174239 132332 2026-10-21T17:38:08Z Engelseziekte 2261 delete 174239 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Інфобокс країна (підк)|name=Фаєрськы островы|image_flag=Flag of the Faroe Islands.svg|image_coat=Coat of arms of the Faroe Islands.svg|official_languages=фарєрьска, датська|capital=Торсгавн|motto=Tú alfagra land mítt}} '''Фарєрьськы островы''' є самоуправный [[штат]] удну [[Даньско|Королювства Данія]]. Плоха чинить 1 393 км². Головный город є [[Торсгавн]]. {{Стыржень}} mb0e0ckbfqk8k93bbuprbzwbfag6l4x Якутове 0 18664 174545 140000 2026-10-21T22:12:14Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174545 wikitext text/x-wiki {{Народ|group=Якутове<br><small>Сахалар (самоназва)</small>|image= |image_caption=Якутове в народнуй ноши (1911)|population=коло 600 тысяч|region1=[[Росія]]|pop1=478&nbsp;085|ref1=<ref>[http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/perepis_itogi1612.htm Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года]. Дата обращения: 2 января 2012. [https://web.archive.org/web/20181226044600/http://www.gks.ru/free_doc/new_site/perepis2010/perepis_itogi1612.htm Архивировано] 26 декабря 2018 года.</ref>|region2=[[США]]|pop2=21 850|ref2=|region3=[[Украина]]|pop3=304|ref3=<ref>[http://www.ukrcensus.gov.ua/eng/results/nationality_population/nationality_1/s5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=0&rz=1_1&rz_b=2_1%20%20%20&n_page=1 Распределение населения по национальности и родному языку, Государственный комитет статистики Украины].</ref>|languages=<center>[[якутськый язык]]</center>|religions=корінна віра, [[христианство]]|related=<!-- сродникы -->|footnotes=<!-- зазначкы -->}} '''Якутове''' сут туркськый народ. Корінноє обывательство [[Якутія|Якутії]]. За резултатами Всеросійського списаня жительства у Росії было 478,1 тысяч Якутув, избулша в Якутії (466,5 тысяч). Также живут у [[Красноярськый край|Красноярськум]] а [[Хабаровськый край|Хабаровськум]] краях. Якуты сут майбулше многочисленый народ Якутії (49,9 % жительства), а также майбулш крупным из корінных народув [[Сібірія|Сібірії]] у границях [[РФ]]<ref>[[Буряты|Бурятув]] булше, але у границях РФ менше</ref>. == Самоназва == [[Файл:Якуты.jpg|ліворуч|міні|Якутове в «Этнографическое описание народов России», 1862]]Иднешня самоназва Якутув — ''сахалар'' (множина), ''саха'' (єднина). Є также давна назва уранхай ([[Якутськый язык|по якутськы]] ''урааҥхай''), котре днесь ся хоснує у співанках, торжественых бесїдах тай [[олонхо]]<ref>Обрядовая поэзия саха (якутов). Российская академия наук, Сибирское отделение, Институт филологии. Сост. Н. А. Алексеев, П. Е. Ефремов, Е. Н. Кузьмина. Новосибирск, Наука. 2003</ref>. == Култура и быт == У традіційнум ґаздувствї а матеріалнуй културї много черт сходных их културов скотарюв [[Середня Азія|Середної Азії]]. На Середнюй [[Лена|Ленї]] ся сформовала модель ґаздувства Якутув, котре злучує скотарство, рыбарство и полёваня. Їх матеріална култура адаптована до клімы Восточнуй Сібірії. Зокрема, Якуты мавут унікатні филы коров а коней, одлично приспособеных до житя у суровых кліматичных обстоянях. На сїверї Якутії поширеный самобытный тіп запряжного хову оленюв. == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Туркотатарські народы]] 0al2u4omqk5yjove1zxo9r4gw3rcibr Яков Головацкый 0 18691 174511 167487 2026-10-21T22:00:37Z Engelseziekte 2261 delete 174511 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Особа проста |Имя=Яков Головацкый |Имя_оригиналне=Яків Головацький |Чинность=лингвиста, етнограф, фольклориста, историк, поет, священик УГКЦ, педагог и активиста |Образчик=[[File:Yakiv Holovatsky 1871 Maixner.jpg|250px]] |Категория_склада=Yakiv Holovatskyi |Уроджѣня={{birth date|1814|10|17}} ||Мѣсто_роджѣня=Чепели, [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня={{death date and age|1888|05|13|1814|10|17}} |Мѣсто_смерти=[[Вільно|Вильно]] |Мѣсто_погребу=теметов Евфросиниевское, [[Вилнюс]] }} '''Я́ков Фе́доровыч Голова́цький''' (псевдоним ''Гаврило Русын''; *[[17. октобер]] [[1814]], с. Чепели, дн. Золочивськый район — †[[13. май]] [[1888]], [[Вільно|Вильно]]) — [[Лингвистика|лингвиста]], [[Етноґраф|етнограф]], фольклориста, [[историк]], [[поет]], [[священик]] УГКЦ, [[педагог]] и сполоченьскый активиста. [[File:Grave of Jakov Golovackij in the Euphrosyne Cemetery in Vilnius2.JPG|thumb|260px|{{center|Гроб Якова Головацкого, Вилнюс}} ]] {{Stub}} [[Катеґорія:Лингвисты]] [[Катеґорія:Етнографы]] [[Катеґорія:Фолклористы]] [[Катеґорія:Священици]] [[Катеґорія:Персоналии 19. стороча]] 1qj5ufbhn9r689ik1k20bzegbsf5ksr Битка коло Гуменного 0 18767 174564 171736 2026-10-21T22:20:31Z Engelseziekte 2261 delete 174564 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Битка коло Гуменного''' ([[Словеньскый язык|слов.]]: ''Bitka pri Humennom'', [[Мадярьскый язык|мадь.]]: ''Homonnai csata'', [[Польскый язык|польс.]]: ''bitwa pod Humiennem'' або ''pierwsza odsiecz wiedeńska'') ся одбыла 22.–23. новембра року 1619 коло міста [[Гуменне]] на выходным [[Словеньско|Словеньску]]). Битку выграли войска польской кавалерії під веджінёm [[Валент Рогавский|Валента Рогавского]] проти [[Ардял|трансілваньскым]] боёвником під веджінём [[Юрій Ракоці|Юрія Ракоція]]. {{Стыржень}} 266inpf1fk2dds4p43ex0asivjqk664 Янко Чеман 0 18771 174547 169358 2026-10-21T22:12:58Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174547 wikitext text/x-wiki {{ Писатель проста | name = Янко Чеман | image = Janko Čeman 3.jpg | imagesize = 230px | alt = | caption = | pseudonym = Янко Чеман | birthname = Михал Камань | birthdate = {{Birth date|1922|09|30}} | birthplace = Пивнице, [[Войводина]] | deathdate = {{Death date and age|1987|09|29|1922|09|30}} | deathplace = Пивнице, [[Войводина]] | resting_place = | occupation = | language = | nationality = | ethnicity = | citizenship = [[Сербия]] | education = | alma_mater = | period = | genre = | subject = | movement = [[Реализм (литература)|реализм]] | notableworks = Nie každý vojak pušku nosí (1974) | spouse = | partner = | children = | relatives = | awards = | signature = | signature_alt = | website = | Commons = Slovaks in Serbia }} '''Янко Чеман''' ({{ref-sk}}''Janko Čeman'', {{ref-sr}} ''Јанко Чеман'', властным именом '''Михал Камань''', {{ref-sk}} ''Michal Kámaň'', {{ref-sr}} ''Михал Камањ''; *[[30.&nbsp;септембер]] [[1922]]&nbsp;– †[[29.&nbsp;септембер]] [[1987]])&nbsp;— [[Словакы|словацкый]] [[писатель]] [[Войводина|Войводины]].<ref name="LIC">[[#LitCentrum|Literárne informačné centrum]].</ref><ref name= "Lexikon">{{cite book |title=Југословенски књижевни лексикон |date=1984 |publisher=Матица српска |location=[[Нови Сад]] |pages=111-112 |edition=2.}}</ref> == Биография == По скончѣню людовой школы працовав яко земледѣлець в Пивницях.<ref name= "Lexikon"/> На честь памяти писателя аматерскый театралный колектив в Пивницях несе его имено.<ref>{{Cite web |url= https://www.slovackizavod.org.rs/sr/licnosti/10115 |title=Janko Čeman |date= |publisher= Zavod za kulturu vojvođanskih Slovaka |archiveurl= |archivedate= |accessdate= 2022-10-01}}</ref> и од року 1995 в селѣ ся одбывають „Днѣ Янка Чемана“ зоз театралным фестивалом. == Творба == Янко Чеман традично, реалистично зображовав живот и быв еден зоз найтипичнѣйшых представительох сельского повѣданя в повойновой словацкой войводинской литературѣ.<ref>{{Cite web |title= Janko Čeman |url= https://slovackizavod.org.rs/sr/knjizevnost/licnosti/janko-ceman/ |accessdate= 2022-10-02 |publisher= Zavod za kulturu vojvođanskih Slovaka Novi Sad}}{{ref-sk}}</ref> === Романы === * Krútňava (1972) * Nie každý vojak pušku nosí (1974), в року 1975 выданый по сербскы === Зберькы повѣдань === * Kde sa podeli moje kone (1970) * Poctiví zlodeji (1982) * Drámy'' (1978) * Zuzka Čaranová (1987) == Жерела и одказы == * {{Cite web |title=Janko Čeman |url=https://www.litcentrum.sk/autor/janko-ceman |accessdate=2022-10-01 |publisher=Literárne informačné centrum |language=sk |ref=LitCentrum }} == Референции == {{reflist}} == Галерия == <gallery> Файл:Janko Čeman 1.jpg Файл:Janko Čeman 2.jpg Файл:Janko Čeman 4.jpg </gallery> {{Стыржень}} {{Lifetime|1922|1987|Чеман, Янко}} [[Катеґорія:Словацкы писателе]] teg199phlb4rcl39tg3mfozv9woinaf Централны державы 0 19010 174522 133509 2026-10-21T22:03:43Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174522 wikitext text/x-wiki [[Файл:Leaders of the Central Powers - Vierbund.jpg|thumb|right|300px|Главы ''Централных держав'' под час [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]]] [[Файл:Europe 1914.jpg|thumb|right|400px|Европа у 1914&nbsp;р. '''Централны державы''' позначены красным]] '''Централны державы''' ({{lang-de|Mittelmächte}}; {{lang-hu|Központi hatalmak}}; {{lang-tr|İttifak Devletleri}}; {{lang-bg|Централни сили}}) — военно-политичный блок в [[Европа|Европы]] под час [[Перша світова война|Первой свѣтовой войны]]: * {{flag|Нѣмецке цѣсарство}} * {{flag|Австро-Угорьско}} * {{flagicon|Турція}} [[Османска империя]] * {{flagicon|Булгарія}} [[Третє болгарьске царьство|Болгарске царьство]] {{Стыржень}} m6vjy8wla3k4ne8c2mkziputzns38jj Упрощены гиероглифы 0 19094 174264 133816 2026-10-21T17:48:24Z Engelseziekte 2261 языкова норма 174264 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}}'''Упрощены гиероглифы'''&nbsp;— процес розробкы и додаваня новых норм писма в [[Кітай|Китайской Людовой Републике]], а потом и в другых [[штат]]ах, стремлячый на упрощеня [[Китайске писмо|китайского писма]]. В рамках реформы было изменено написаня понад 2235 [[гиероглиф]]ов, што мають зложное начертаня.<ref name="Zhou">http://www.philology.ru/linguistics4/czhou_yuguan-89.htm</ref> {{Стыржень}} == Референции == {{reflist}} dyydlb9v1aqom8iwy52oqdmv485dig2 Ґрецька монархія 0 19159 174310 137029 2026-10-21T18:26:14Z Engelseziekte 2261 языкова норма 174310 wikitext text/x-wiki {{Языкова норма}} {{Заникла держава | názov = Кральовство Греция | originálny názov = {{lang-el|Βασίλειον τῆς Ἑλλάδος}} | originálny názov arabsky = | rok vzniku = [[1832]] | rok zániku = [[1924]] | rok vzniku 2 = [[1935]] | rok zániku 2 = [[1941]] | rok vzniku 3 = [[1944]] | rok zániku 3 = [[1973]] | více před = ano | před 1 = | před 1 vlajka = | před 2 = | před 2 vlajka = | před 3 = | před 3 vlajka = | více po = ano | po 1 = | po 1 vlajka = | po 2 = | po 2 vlajka = | po 3 = | po 3 vlajka = | šířka 1. sloupce = | vlajka = State Flag of Greece (1863-1924 and 1935-1973).svg | článek o vlajce = | velikost vlajky = 130px | znak = Royal Coat of Arms of Greece.svg | článek o znaku = | velikost znaku = 90px | rámeček znaku = | článek o hymně = | hymna = {{lang-el|Ὕμνος εἰς τὴν Ἐλευθερίαν}}<br><small>(«[[Гимна о свободе]]»)</small><br>[[File:Greece national anthem.ogg|center]] | motto = {{lang-el|Ελευθερία ή θάνατος}}<br>(«Слобода або смерть») | mapa = Kingdom of Greece (1973).svg | mapa veľkosť = 375px | mapa poznámka = | hlavné mesto = [[Нафплион]] (1832—1834)<br/>[[Атены]] (1834—1973) | rozloha = | rozloha poznámka = | nejvyšší bod = | nejvyšší bod poznámka = | nejdelší řeka = | nejdelší řeka poznámka = | počet obyvatel = | počet obyvatel poznámka = | jazyky = [[Ґрецькый язык|грецкый]] | národnostné zloženie = | náboženstvo = | štátne zriadenie = [[абсолутна монархия]] (1832—1843)<br/>[[конштитучна монархия]] (1843—1973) | materský štát = | měna = [[грецка драхма]] | vznik = [[30. авґуст]] [[1832]] | zánik = [[1. юл]] [[1973]] }} '''Кральовство Греция''' ({{lang-el|Βασίλειον τῆς Ἑλλάδος}}) — [[Греция|грецка]] [[монархия]], основана решеням «великих держав» ([[Британска империя|Британьской империи]], [[Франция|Кральовством Франции]], [[Российска империя|Российской империи]]), котра закрепила Лондонска конференция (1832). {{Стыржень}} hk8db5f6lju1ffttqcrl2ra9r485tr6 Юговыходна Азія 0 19165 174492 136009 2026-10-21T21:53:54Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174492 wikitext text/x-wiki [[Файл:Southeast Asia (orthographic projection).svg|thumb|right|'''Юговыходна Азія''' позначена зеленой цвітом]] '''Юговы́ходна Áзія'''&nbsp;— реґіон в [[Азія|Азії]], што лежить на выходной од [[Індія|Індії]], та на юг від [[Кітайска Народна Републіка|Кітая]]. == Країны == * {{flag|Бруней}} * {{flag|Вєтнам}} * {{flag|Выходный Тімор}} * {{flag|Індонезія}} * {{flag|Камбоджа}} * {{flag|Лаос}} * {{flag|Мянма}} * {{flag|Малайзія}} * {{flag|Сінґапур}} * {{flag|Таїланд}} * {{flag|Філіпіны}} == Політика == * [[Індонезія]], [[Філіпіны]], [[Сінґапур]], [[Мянма]] і [[Выходный Тімор]] є [[републіка]]ми. * [[Камбоджа]], [[Малайзія]] і [[Таїланд]] є [[Конштітучна монархія|конштітучнов]] і [[выборна монархія|выборнов монархіями]]. * [[Вєтнам]] і [[Лаос]] є [[соціалізм|соціалістичными републіками]]. * [[Бруней]] є [[Абсолутна монархія|абсолутнов монархіев]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Южновыходна Азія]] fj839gx0896mwszs6ktevyw2h6ap2hs Чоколада 0 19386 174534 138897 2026-10-21T22:08:34Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174534 wikitext text/x-wiki [[Файл:Chocolate (blue background).jpg|thumb|right|плиткы чоколаду]] '''Чоколáда'''&nbsp;— [[Їджіня|їстувный продукт]], цукрарьскый выробок, выробеный з ферментованых, пекарьскых і покрупеных семя какаовоґо дерева. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Їдла]] 0u3y48qqm7l2tk47521b27he995fuua Ъ 0 19694 174379 135887 2026-10-21T18:58:05Z Engelseziekte 2261 delete 174379 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Русиньскый алфавіт}} '''Ъ''' (чітати ся як «твердый знак», ці «дебело їер»)&nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кіріліцї]]. Хоснує в [[Русиньскый алфавіт|русиньском]], [[Російскый алфавіт|російском]] і в [[Булгарьскый алфавіт|булгарьском]] [[алфавіт]]ї. 0rhlnahwoq3kplnzcjhpmjjqy567rcb Чеськый алфавіт 0 19795 174461 136279 2026-10-21T21:40:30Z Engelseziekte 2261 delete 174461 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Чéськый алфаві́т''' ({{lang-cs|Česká abeceda}}) — то алфавіт, якый хоснованый для писма на [[чеськый язык|чеськом языке]]. Основаный на [[Латиньскый алфавіт|латиньском алфавітї]], він хоснованый на прінціпі «єдин звук — єдна буква». Жебы транскрібовати велике чісло звуків чеського языка, хоснуют даякы буквы і діакрітічны знакы. {{Чеськый алфавіт}} == Референції == {{Стыржень}} [[Катеґорія:Алфавіт]] [[Катеґорія:Чеськый язык]] qma1wxog0lfb04c2ad8w46wv3aimyju Иван 0 20256 174341 172558 2026-10-21T18:43:24Z Halajkovič 33393 /* */ 174341 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Иван''' може означовати: * [[Иван Фирцак “Кротон”]] * [[Иван Франко]] * [[Иван Зейкан]] * [[Иван Олбрахт]] * [[Иван Пастелий]] * [[Иван Парканий]] * [[Иван Мацинскый]] * [[Иван Силвай]] * [[Иван Мигович]] * [[Иван Шафранко]] * [[Иван Кривскый]] * [[Иван Комловший]] ---- '''Іван''' може означовати: * [[Іван Поп]] * [[Іван Котляревскый]] * [[Іван Франко]] * [[Іван Петровцій]] * [[Іван Новак]] * [[Іван Шлепецькый]] * [[Іван Гарайда]] * [[Іван Міклош]] * [[Іван Русенко]] * [[Іван Мігаліч]] * [[Іван Ракітіч]] * [[Іван Югасевич-Склярьскый]] * [[Іван Орлай]] * [[Іван Медєші]] * [[Іван Поливка]] {{Чеперушка}} 5pspk7mz4raylg33eb4z6rtsp1vw002 Модуль:Message box 828 20336 174882 170827 2026-10-22T10:50:24Z Flipdot 23893 174882 Scribunto text/plain require('strict') local getArgs local yesno = require('Module:Yesno') local lang = mw.language.getContentLanguage() local CONFIG_MODULE = 'Module:Message box/configuration' local DEMOSPACES = {talk = 'tmbox', image = 'imbox', file = 'imbox', category = 'cmbox', article = 'ambox', main = 'ambox'} -------------------------------------------------------------------------------- -- Helper functions -------------------------------------------------------------------------------- local function getTitleObject(...) -- Get the title object, passing the function through pcall -- in case we are over the expensive function count limit. local success, title = pcall(mw.title.new, ...) if success then return title end end local function union(t1, t2) -- Returns the union of two arrays. local vals = {} for i, v in ipairs(t1) do vals[v] = true end for i, v in ipairs(t2) do vals[v] = true end local ret = {} for k in pairs(vals) do table.insert(ret, k) end table.sort(ret) return ret end local function getArgNums(args, prefix) local nums = {} for k, v in pairs(args) do local num = mw.ustring.match(tostring(k), '^' .. prefix .. '([1-9]%d*)$') if num then table.insert(nums, tonumber(num)) end end table.sort(nums) return nums end -------------------------------------------------------------------------------- -- Box class definition -------------------------------------------------------------------------------- local MessageBox = {} MessageBox.__index = MessageBox function MessageBox.new(boxType, args, cfg) args = args or {} local obj = {} -- Set the title object and the namespace. obj.title = getTitleObject(args.page) or mw.title.getCurrentTitle() -- Set the config for our box type. obj.cfg = cfg[boxType] if not obj.cfg then local ns = obj.title.namespace -- boxType is "mbox" or invalid input if args.demospace and args.demospace ~= '' then -- implement demospace parameter of mbox local demospace = string.lower(args.demospace) if DEMOSPACES[demospace] then -- use template from DEMOSPACES obj.cfg = cfg[DEMOSPACES[demospace]] elseif string.find( demospace, 'talk' ) then -- demo as a talk page obj.cfg = cfg.tmbox else -- default to ombox obj.cfg = cfg.ombox end elseif ns == 0 then obj.cfg = cfg.ambox -- main namespace elseif ns == 6 then obj.cfg = cfg.imbox -- file namespace elseif ns == 14 then obj.cfg = cfg.cmbox -- category namespace else local nsTable = mw.site.namespaces[ns] if nsTable and nsTable.isTalk then obj.cfg = cfg.tmbox -- any talk namespace else obj.cfg = cfg.ombox -- other namespaces or invalid input end end end -- Set the arguments, and remove all blank arguments except for the ones -- listed in cfg.allowBlankParams. do local newArgs = {} for k, v in pairs(args) do if v ~= '' then newArgs[k] = v end end for i, param in ipairs(obj.cfg.allowBlankParams or {}) do newArgs[param] = args[param] end obj.args = newArgs end -- Define internal data structure. obj.categories = {} obj.classes = {} -- For lazy loading of [[Module:Category handler]]. obj.hasCategories = false return setmetatable(obj, MessageBox) end function MessageBox:addCat(ns, cat, sort) if not cat then return nil end if sort then cat = string.format('[[Category:%s|%s]]', cat, sort) else cat = string.format('[[Category:%s]]', cat) end self.hasCategories = true self.categories[ns] = self.categories[ns] or {} table.insert(self.categories[ns], cat) end function MessageBox:addClass(class) if not class then return nil end table.insert(self.classes, class) end function MessageBox:setParameters() local args = self.args local cfg = self.cfg -- Get type data. self.type = args.type local typeData = cfg.types[self.type] self.invalidTypeError = cfg.showInvalidTypeError and self.type and not typeData typeData = typeData or cfg.types[cfg.default] self.typeClass = typeData.class self.typeImage = typeData.image self.typeImageNeedsLink = typeData.imageNeedsLink -- Find if the box has been wrongly substituted. self.isSubstituted = cfg.substCheck and args.subst == 'SUBST' -- Find whether we are using a small message box. self.isSmall = cfg.allowSmall and ( cfg.smallParam and args.small == cfg.smallParam or not cfg.smallParam and yesno(args.small) ) -- Set the below row. self.below = cfg.below and args.below -- Add attributes, classes and styles. self.id = args.id self.name = args.name if self.name then self:addClass('box-' .. string.gsub(self.name,' ','_')) end if yesno(args.plainlinks) ~= false then self:addClass('plainlinks') end if self.below then self:addClass('mbox-with-below') end for _, class in ipairs(cfg.classes or {}) do self:addClass(class) end if self.isSmall then self:addClass(cfg.smallClass or 'mbox-small') end self:addClass(self.typeClass) self:addClass(args.class) self.style = args.style self.attrs = args.attrs -- Set text style. self.textstyle = args.textstyle -- Set image classes. self.imageRightClass = args.imagerightclass or args.imageclass self.imageLeftClass = args.imageleftclass or args.imageclass -- Find if we are on the template page or not. This functionality is only -- used if useCollapsibleTextFields is set, or if both cfg.templateCategory -- and cfg.templateCategoryRequireName are set. self.useCollapsibleTextFields = cfg.useCollapsibleTextFields if self.useCollapsibleTextFields or cfg.templateCategory and cfg.templateCategoryRequireName then if self.name then local templateName = mw.ustring.match( self.name, '^[tT][eE][mM][pP][lL][aA][tT][eE][%s_]*:[%s_]*(.*)$' ) or self.name templateName = 'Template:' .. templateName self.templateTitle = getTitleObject(templateName) end self.isTemplatePage = self.templateTitle and mw.title.equals(self.title, self.templateTitle) end -- Process data for collapsible text fields. At the moment these are only -- used in {{ambox}}. if self.useCollapsibleTextFields then -- Get the self.issue value. if self.isSmall and args.smalltext then self.issue = args.smalltext else local sect if args.sect == '' then sect = 'This ' .. (cfg.sectionDefault or 'page') elseif type(args.sect) == 'string' then sect = 'This ' .. args.sect end local issue = args.issue issue = type(issue) == 'string' and issue ~= '' and issue or nil local text = args.text text = type(text) == 'string' and text or nil local issues = {} table.insert(issues, sect) table.insert(issues, issue) table.insert(issues, text) self.issue = table.concat(issues, ' ') end -- Get the self.talk value. local talk = args.talk -- Show talk links on the template page or template subpages if the talk -- parameter is blank. if talk == '' and self.templateTitle and ( mw.title.equals(self.templateTitle, self.title) or self.title:isSubpageOf(self.templateTitle) ) then talk = '#' elseif talk == '' then talk = nil end if talk then -- If the talk value is a talk page, make a link to that page. Else -- assume that it's a section heading, and make a link to the talk -- page of the current page with that section heading. local talkTitle = getTitleObject(talk) local talkArgIsTalkPage = true if not talkTitle or not talkTitle.isTalkPage then talkArgIsTalkPage = false talkTitle = getTitleObject( self.title.text, mw.site.namespaces[self.title.namespace].talk.id ) end if talkTitle and talkTitle.exists then local talkText if self.isSmall then local talkLink = talkArgIsTalkPage and talk or (talkTitle.prefixedText .. (talk == '#' and '' or '#') .. talk) talkText = string.format('([[%s|дискусія]])', talkLink) else talkText = 'Релевантну дискусію мож найти на' if talkArgIsTalkPage then talkText = string.format( '%s [[%s|%s]].', talkText, talk, talkTitle.prefixedText ) else talkText = string.format( '%s [[%s' .. (talk == '#' and '' or '#') .. '%s|дискуснуй сторунці]].', talkText, talkTitle.prefixedText, talk ) end end self.talk = talkText end end -- Get other values. self.fix = args.fix ~= '' and args.fix or nil local date if args.date and args.date ~= '' then date = args.date elseif args.date == '' and self.isTemplatePage then date = lang:formatDate('F Y') end if date then self.date = string.format(" <span class='date-container'><i>(<span class='date'>%s</span>)</i></span>", date) end self.info = args.info if yesno(args.removalnotice) then self.removalNotice = cfg.removalNotice end end -- Set the non-collapsible text field. At the moment this is used by all box -- types other than ambox, and also by ambox when small=yes. if self.isSmall then self.text = args.smalltext or args.text else self.text = args.text end -- General image settings. self.imageCellDiv = not self.isSmall and cfg.imageCellDiv self.imageEmptyCell = cfg.imageEmptyCell -- Left image settings. local imageLeft = self.isSmall and args.smallimage or args.image if cfg.imageCheckBlank and imageLeft ~= 'blank' and imageLeft ~= 'none' or not cfg.imageCheckBlank and imageLeft ~= 'none' then self.imageLeft = imageLeft if not imageLeft then local imageSize = self.isSmall and (cfg.imageSmallSize or '30x30px') or '40x40px' self.imageLeft = string.format('[[File:%s|%s%s|alt=]]', self.typeImage or 'Information icon4.svg', imageSize, self.typeImageNeedsLink and "" or "|link=" ) end end -- Right image settings. local imageRight = self.isSmall and args.smallimageright or args.imageright if not (cfg.imageRightNone and imageRight == 'none') then self.imageRight = imageRight end -- set templatestyles self.base_templatestyles = cfg.templatestyles self.templatestyles = args.templatestyles end function MessageBox:setMainspaceCategories() local args = self.args local cfg = self.cfg if not cfg.allowMainspaceCategories then return nil end local nums = {} for _, prefix in ipairs{'cat', 'category', 'all'} do args[prefix .. '1'] = args[prefix] nums = union(nums, getArgNums(args, prefix)) end -- The following is roughly equivalent to the old {{Ambox/category}}. local date = args.date date = type(date) == 'string' and date local preposition = 'from' for _, num in ipairs(nums) do local mainCat = args['cat' .. tostring(num)] or args['category' .. tostring(num)] local allCat = args['all' .. tostring(num)] mainCat = type(mainCat) == 'string' and mainCat allCat = type(allCat) == 'string' and allCat if mainCat and date and date ~= '' then local catTitle = string.format('%s %s %s', mainCat, preposition, date) self:addCat(0, catTitle) catTitle = getTitleObject('Category:' .. catTitle) if not catTitle or not catTitle.exists then self:addCat(0, 'Articles with invalid date parameter in template') end elseif mainCat and (not date or date == '') then self:addCat(0, mainCat) end if allCat then self:addCat(0, allCat) end end end function MessageBox:setTemplateCategories() local args = self.args local cfg = self.cfg -- Add template categories. if cfg.templateCategory then if cfg.templateCategoryRequireName then if self.isTemplatePage then self:addCat(10, cfg.templateCategory) end elseif not self.title.isSubpage then self:addCat(10, cfg.templateCategory) end end -- Add template error categories. if cfg.templateErrorCategory then local templateErrorCategory = cfg.templateErrorCategory local templateCat, templateSort if not self.name and not self.title.isSubpage then templateCat = templateErrorCategory elseif self.isTemplatePage then local paramsToCheck = cfg.templateErrorParamsToCheck or {} local count = 0 for i, param in ipairs(paramsToCheck) do if not args[param] then count = count + 1 end end if count > 0 then templateCat = templateErrorCategory templateSort = tostring(count) end if self.categoryNums and #self.categoryNums > 0 then templateCat = templateErrorCategory templateSort = 'C' end end self:addCat(10, templateCat, templateSort) end end function MessageBox:setAllNamespaceCategories() -- Set categories for all namespaces. if self.invalidTypeError then local allSort = (self.title.namespace == 0 and 'Main:' or '') .. self.title.prefixedText self:addCat('all', 'Wikipedia message box parameter needs fixing', allSort) end if self.isSubstituted then self:addCat('all', 'Pages with incorrectly substituted templates') end end function MessageBox:setCategories() if self.title.namespace == 0 then self:setMainspaceCategories() elseif self.title.namespace == 10 then self:setTemplateCategories() end self:setAllNamespaceCategories() end function MessageBox:renderCategories() if not self.hasCategories then -- No categories added, no need to pass them to Category handler so, -- if it was invoked, it would return the empty string. -- So we shortcut and return the empty string. return "" end -- Convert category tables to strings and pass them through -- [[Module:Category handler]]. return require('Module:Category handler')._main{ main = table.concat(self.categories[0] or {}), template = table.concat(self.categories[10] or {}), all = table.concat(self.categories.all or {}), nocat = self.args.nocat, page = self.args.page } end function MessageBox:exportDiv() local root = mw.html.create() -- Add the subst check error. if self.isSubstituted and self.name then root:tag('b') :addClass('error') :wikitext(string.format( 'Template <code>%s[[Template:%s|%s]]%s</code> has been incorrectly substituted.', mw.text.nowiki('{{'), self.name, self.name, mw.text.nowiki('}}') )) end local frame = mw.getCurrentFrame() root:wikitext(frame:extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = self.base_templatestyles }, }) -- Add support for a single custom templatestyles sheet. Undocumented as -- need should be limited and many templates using mbox are substed; we -- don't want to spread templatestyles sheets around to arbitrary places if self.templatestyles then root:wikitext(frame:extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = self.templatestyles }, }) end -- Create the box. local mbox = root:tag('div') mbox:attr('id', self.id or nil) for i, class in ipairs(self.classes or {}) do mbox:addClass(class or nil) end mbox :cssText(self.style or nil) if self.attrs then mbox:attr(self.attrs) end local flex_container if self.below then -- we need to wrap the flex components (`image(right)` and `text`) in their -- own container div to support the `below` parameter flex_container = mw.html.create('div') flex_container:addClass('mbox-flex') else -- the mbox itself is the parent, so we need no HTML flex_container flex_container = mw.html.create() end -- Add the left-hand image. if self.imageLeft then local imageLeftCell = flex_container:tag('div'):addClass('mbox-image') imageLeftCell :addClass(self.imageLeftClass) :wikitext(self.imageLeft or nil) end -- Add the text. local textCell = flex_container:tag('div'):addClass('mbox-text') if self.useCollapsibleTextFields then -- The message box uses advanced text parameters that allow things to be -- collapsible. At the moment, only ambox uses this. textCell:cssText(self.textstyle or nil) local textCellDiv = textCell:tag('div') textCellDiv :addClass('mbox-text-span') :wikitext(self.issue or nil) if (self.talk or self.fix) then textCellDiv:tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.talk and (' ' .. self.talk) or nil) :wikitext(self.fix and (' ' .. self.fix) or nil) end textCellDiv:wikitext(self.date and (' ' .. self.date) or nil) if self.info and not self.isSmall then textCellDiv :tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.info and (' ' .. self.info) or nil) end if self.removalNotice then textCellDiv:tag('span') :addClass('hide-when-compact') :tag('i') :wikitext(string.format(" (%s)", self.removalNotice)) end else -- Default text formatting - anything goes. textCell :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.text or nil) end -- Add the right-hand image. if self.imageRight then local imageRightCell = flex_container:tag('div'):addClass('mbox-imageright') imageRightCell :addClass(self.imageRightClass) :wikitext(self.imageRight or nil) end mbox:node(flex_container) -- Add the below row. if self.below then mbox:tag('div') :addClass('mbox-text mbox-below') :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.below or nil) end -- Add error message for invalid type parameters. if self.invalidTypeError then root:tag('div') :addClass('mbox-invalid-type') :wikitext(string.format( 'This message box is using an invalid "type=%s" parameter and needs fixing.', self.type or '' )) end -- Add categories. root:wikitext(self:renderCategories() or nil) return tostring(root) end function MessageBox:export() local root = mw.html.create() -- Add the subst check error. if self.isSubstituted and self.name then root:tag('b') :addClass('error') :wikitext(string.format( 'Template <code>%s[[Template:%s|%s]]%s</code> has been incorrectly substituted.', mw.text.nowiki('{{'), self.name, self.name, mw.text.nowiki('}}') )) end local frame = mw.getCurrentFrame() root:wikitext(frame:extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = self.base_templatestyles }, }) -- Add support for a single custom templatestyles sheet. Undocumented as -- need should be limited and many templates using mbox are substed; we -- don't want to spread templatestyles sheets around to arbitrary places if self.templatestyles then root:wikitext(frame:extensionTag{ name = 'templatestyles', args = { src = self.templatestyles }, }) end -- Create the box table. local boxTable = root:tag('table') boxTable:attr('id', self.id or nil) for i, class in ipairs(self.classes or {}) do boxTable:addClass(class or nil) end boxTable :cssText(self.style or nil) :attr('role', 'presentation') if self.attrs then boxTable:attr(self.attrs) end -- Add the left-hand image. local row = boxTable:tag('tr') if self.imageLeft then local imageLeftCell = row:tag('td'):addClass('mbox-image') if self.imageCellDiv then -- If we are using a div, redefine imageLeftCell so that the image -- is inside it. Divs use style="width: 52px;", which limits the -- image width to 52px. If any images in a div are wider than that, -- they may overlap with the text or cause other display problems. imageLeftCell = imageLeftCell:tag('div'):addClass('mbox-image-div') end imageLeftCell :addClass(self.imageLeftClass) :wikitext(self.imageLeft or nil) elseif self.imageEmptyCell then -- Some message boxes define an empty cell if no image is specified, and -- some don't. The old template code in templates where empty cells are -- specified gives the following hint: "No image. Cell with some width -- or padding necessary for text cell to have 100% width." row:tag('td') :addClass('mbox-empty-cell') end -- Add the text. local textCell = row:tag('td'):addClass('mbox-text') if self.useCollapsibleTextFields then -- The message box uses advanced text parameters that allow things to be -- collapsible. At the moment, only ambox uses this. textCell:cssText(self.textstyle or nil) local textCellDiv = textCell:tag('div') textCellDiv :addClass('mbox-text-span') :wikitext(self.issue or nil) if (self.talk or self.fix) then textCellDiv:tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.talk and (' ' .. self.talk) or nil) :wikitext(self.fix and (' ' .. self.fix) or nil) end textCellDiv:wikitext(self.date and (' ' .. self.date) or nil) if self.info and not self.isSmall then textCellDiv :tag('span') :addClass('hide-when-compact') :wikitext(self.info and (' ' .. self.info) or nil) end if self.removalNotice then textCellDiv:tag('span') :addClass('hide-when-compact') :tag('i') :wikitext(string.format(" (%s)", self.removalNotice)) end else -- Default text formatting - anything goes. textCell :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.text or nil) end -- Add the right-hand image. if self.imageRight then local imageRightCell = row:tag('td'):addClass('mbox-imageright') if self.imageCellDiv then -- If we are using a div, redefine imageRightCell so that the image -- is inside it. imageRightCell = imageRightCell:tag('div'):addClass('mbox-image-div') end imageRightCell :addClass(self.imageRightClass) :wikitext(self.imageRight or nil) end -- Add the below row. if self.below then boxTable:tag('tr') :tag('td') :attr('colspan', self.imageRight and '3' or '2') :addClass('mbox-text') :cssText(self.textstyle or nil) :wikitext(self.below or nil) end -- Add error message for invalid type parameters. if self.invalidTypeError then root:tag('div') :addClass('mbox-invalid-type') :wikitext(string.format( 'This message box is using an invalid "type=%s" parameter and needs fixing.', self.type or '' )) end -- Add categories. root:wikitext(self:renderCategories() or nil) return tostring(root) end -------------------------------------------------------------------------------- -- Exports -------------------------------------------------------------------------------- local p, mt = {}, {} function p._exportClasses() -- For testing. return { MessageBox = MessageBox } end function p.main(boxType, args, cfgTables) local box = MessageBox.new(boxType, args, cfgTables or mw.loadData(CONFIG_MODULE)) box:setParameters() box:setCategories() -- DIV MIGRATION CONDITIONAL if box.cfg.div_structure then return box:exportDiv() end -- END DIV MIGRATION CONDITIONAL return box:export() end function mt.__index(t, k) return function (frame) if not getArgs then getArgs = require('Module:Arguments').getArgs end return t.main(k, getArgs(frame, {trim = false, removeBlanks = false})) end end return setmetatable(p, mt) pn0kifib5cdkv9i1hs92tacvdfhrpxr Шаблона:Days since 10 20638 174895 158204 2026-10-22T11:33:35Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Пруйшло днув]] 174895 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Пруйшло днув]] p58chttzxd93v48jxetowx9q9s4rpnt Чреба 0 20668 174384 167842 2026-10-21T19:00:00Z Engelseziekte 2261 delete 174384 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Чреба''' авадь '''Чребы''' ци '''Цхінва́л''' ({{lang-ka|ცხინვალი}}; {{lang-os|Чъреба}}) — [[Місто|варош]] на южному кавказови, согласно адмінистративно-ареальному дїленёви частично признаной [[Южна Осетія|Южной Осетії]]. Столиця тай центр [[Чребанськый район|Чребанського района]], но ни входит у его злогу, составляє уддїльну адмінестративну єденицю, лагодно адміністративного-ареалного дїленя [[Ґрузія|Ґрузії]] входить у [[Ґорійськый варошськый уряд]] края Шіда-Картлі. == Референції == <references /> {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты Грузии]] [[Катеґорія:Шіда-Картлі]] hoibyuqps4456ebzn4klwpee7e9g9xp Ґеометричноє тїло 0 20947 174293 143326 2026-10-21T18:20:10Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174293 wikitext text/x-wiki [[Файл:SolidShapes.png|thumb|Приклады ґеометричных тїл:]] '''Ґеометри́чноє тї́ло'''&nbsp;— зкапчана часть простора, ограничена замкнутов поверхностьов свойої вонкової границї. == Опис == Ґеометричным тїлом называют так само компактну множину точок и дві точкы з сьої множины мож зкапчати одрізком, якый повностю буде проходити в межах тїла, што указує на склад ґеометричного тїла з множины внутрішньых точок. ==Одкликованя== {{Переклад|uk|геометричне тіло}} {{Стыржень}} n7tpf2iwi33stq5a732u6lop77q4n1j Ґуаятірі 0 20952 174316 158634 2026-10-21T18:30:22Z Engelseziekte 2261 delete 174316 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Guallatiri_1990-00-00_SCN_0750_2.jpg|міні|праворуч]] '''Ґуаятірі''' ({{Lang-es|Guallatiri}}) — дїючый вулкан на сївері [[Чіле|Чілі]] в области Аріка-і-Парінакота. Высота — 6071 м. Вершина содержит купол лавы. Великі потокы лавы находят ся на май низькых сїверных и западных берегах. На вулканови є енергетичноє фумаролічиськоє дїяня. ==Одкликованя== {{Переклад|ru|Гуальятири}} {{stub}} [[Катеґорія:Стратовулканы]] [[Катеґорія:Вулканы Чілі]] [[Катеґорія:Вулкан]] b3d98ap8gbedd6f0znv4bdh3unlb6h4 Хітарь 0 21016 174358 171546 2026-10-21T18:48:59Z Engelseziekte 2261 delete 174358 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{непотверджено}} {{НП}} '''Хі́тарь'''&nbsp;— [[село]] на [[Україна|Украйині]], у [[Стрийскый район|Стрыйському районови]], [[Львівска область|Львӱвської области]]. Обывательство: 412 чоловік. Орґан містного самоушорованя&nbsp;— Славська сільська рада. == Історія == Село было заселено из [[1572]]. рока, при [[Річ Посполита|Речи Посполитув]] входило в состав [[Руськоє Воєводство|Руського Воєводства]], у [[1772]] році въедно из усьым Ґалычыном войшло у состав Ракуськой Рішы. На [[1. януар|1 януара]] [[1939]] рока у селі жило 1110 людий, 1080 [[Бойкы|Руснакӯв(Бойкӯв)]],<sup>[воздухан...]</sup> 25 Ґаличан Римо-католикӯв, и 5 [[Полякы(Выходні Кресы)|Полякӯв(Кресы)]], у [[1942]] році коло Хітаря [[Ґаличани (Украйнофілы)|Ґаличани Украйнофілы]] создали містный отряд бойовикӯв [[ОУН(Б)]] == Хітарьскоє Урочище == [[Хітарьськоє Урочище]], Урочище розміром у 394 га на выход уд села "[[Хітар|Хітарь]]", пудчинено Славському "Лісгоспови", в Урочищови росте многа [[Смерека (Дерево)|смерека]] і жиє там [[Тритон Карпатськый]]. Урочище є пуд [[Сокальські Бе́скиды|Сокальськыми Бе́скидами]]. i7zvied58ba91c4tgsiw8p26lmlxefu Завидово (Украйина) 0 21027 174201 173830 2026-10-21T12:26:51Z Halajkovič 33393 174201 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Зави́дово'''&nbsp;— [[село]] в Мукачӯвськӯв вароськӯв общині [[Мукачовськый район|Мукачовського района]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Назва == Село дӯстало свою назву уд имени Давид, майжек уто быв Солтис котрый основав село, давно были 2 мадярські назвы: Dávidfalva і Závidfalva. == Історія == У 1466 році село первый раз ся споминать у Мадярськых хроніках, [[Елек Фийнёш]] у свойых записёх уд 1851 року пише так: “''Завидово, русинськоє село у жупі Береґ на юго-выход уд Мункача:785 Русинӯв, 16 жидӯв є уніацька парохія, село лежить у передгӯррёви, принадлежить [[Шынборн|Шынборнам]]<nowiki/>“.'' Село перейшло у [[православіє]] у 1920. == Обывательство == У [[1910]] році у селі жило 1487 людий:1356 Русинӯв, 110 Швабӯв (105 из якых Иудеї), 21 Мадяр. На 2008 рӯк у селі жиє 1720 людий из якых є Мадяры, Русины і Цигани, Армяни, Білорусы і Руські, роды Русин, Балога, Петёвко і т.д. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Завидово}} {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] bq4g70p6764tfcjndnu1mvn249f0ahh Харъяга (селище) 0 21032 174324 151737 2026-10-21T18:32:40Z Engelseziekte 2261 delete 174324 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Харъя́га''' ([[Комі-пермяцькый язык|комі]]. Харьяга) — [[село]] у [[Усть-Цилемськый район|Усть-Цилемському районови]], [[Републіка Комі|Републікы Комі]], [[Росія|Ро̄сıї]]. Входить у состав сільського поселенıя [[Ёрмиця (Сѣльськоє Поселенıє)|Ёрмиця]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] основаноє у [[1931]] році гі [["Совхоз"|Совхоз]], из часом оно ся розростало і'и стало важныв економічныв и [[Култура Комі|културныв частёв]] [[Републіка Комі|Републікы Комі]]. == Обывательство == У [[2010]] році у [[Село|селі]] жило 206 людий. У [[2002]] році у [[Село|селі]] из 280 жителю̄в, 190 были [[Русы|Руськыми]] и 90 [[Комі]], містні [[Русы|Руські]] у основному є [[Поморы (Народ)|Поморы]] котрі жили там ищи из часӯв [[Русь|Руси]] и [[Монґольськоє нашествіє на Европу|Монґольського нашествія на Европу]]. == Улиці == По данным [[2011]] року у [[Село|селі]] є 6 [[Улиця|улиць]]. ==Удкликованя== {{Переклад|ru|Харъяга (посёлок)}} a4puj5n8tpqzm0pos65uvzfwzl25mc0 Каллӯв 0 21037 174398 147889 2026-10-21T19:42:32Z Halajkovič 33393 174398 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Ка́ллӯв''' авадь '''Ка́ллово'''&nbsp;— [[село]] у [[Україна|Украйині]], у Довжанськӯв сільськӯв общині [[Хустськый район|Хустського района]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]]. {{НП}} == Обывательство == У 1989 році у селі жило 103 людий, 50 Чулувікӯв і 53 жоны У 2001 році жило туй 94 людий [[Українцї|Украйинці]] — 100% == Клімат == Сиридньый максимум 12,6 °С Сиридньый Мінімум 3,6 °С Сиридня температура за рӯк 8,1 °С {{stub}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 8pgp74nkhmo9nw8zc984v725wti7i1h Ушка (село) 0 21046 174230 173826 2026-10-21T17:35:56Z Engelseziekte 2261 delete 174230 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Непотверджено}} [[Файл:Uszka_címere.jpg|міні|праворуч|Ушка (Село), герб]] '''Ушка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Úszka) — село по Мадяро-Украйинському гатарови у медьє [[Сабольч-Сатмар-Береґ]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Село ся находить на выході Мадярщины і має площадь 7,36 км² == Обывательство == У селі на 2015 рӯк жиє 454 обывателя почти всі из котрых [[Мадяре|мадяры]]. == Історія == Первый раз село ся споминать у 1462 році гі "'''Выжка"''', усё 15 стороччя село было у составі зимиль Бекеньї. У якыйись час Іштван Росалі Кун дав село дітям Ілоны Кун, пӯсля того селяни годни были пересікати мӯст Росалі і Тісабеч. У 18. стороччови селом правили роды Форрий, Мартон, Лонґер, Сентпетері і Сабов а у 19. стороччови роды: Арі, Гал, Турі, Сілаґі, Кардош і Енеді. Коло границі Тісабеча і Ушкы є Винниця "'''Чемпіон"'''. У 1703 році пиля Тісабеча сталася битва миже Мадярськыма Повстанцями і Австрійськыв Армійов у місности "'''Байнокдуле"'''. Село было повнӯстю розбито а потӯм осіло на нынішнёму місті. == Реліґія == У 1805 році у селі была учинена Реформаторська Цирьков, пиля ниї была дзвӯнниця. ==Удкликованя== {{Переклад|en|Uszka (Village)}} {{stub}} pjkrwmhospn5m3z9jn2ca8xgr0ftb0m Чоснувка 0 21051 174391 168204 2026-10-21T19:32:12Z Halajkovič 33393 174391 wikitext text/x-wiki {{delete}} '''Чесновка''' авадь '''Чосну́вка''' — село у ґміні Біла Пудляська, [[Люблинске воеводство|Люблінськоє Воєводство]], [[Польско|Польска]]. {{НП}} == Історія == По данным етноґрафіческой експедіції Павла Чубиньского [[1869]]-[[1870]] р. У [[Село|селі]] жило у бӯльшости жили [[Волыняни (Народ)|Волыняни]] [[Ґрекокатолицька церьков|Униакы]]. У [[1975]][[98|-98]] роках [[село]] было у составі [[Польско|Білопудляського Воєводства]]. == Обывательство == на 31 марца [[2015]] року у селі жило 705 людий, 183 дітий, 461 взрослый і 61 пінзійонер. == Матеріалы == https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D1%8B_%D1%8D%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE-%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2{{Dead link|date=May 2024 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} == Удкликованя == {{Переклад|uk|Чоснувка}} {{stub}} b828dfdtbkkvqd6mpeglbob1gy0fl40 Горонґлаб 0 21078 174392 148331 2026-10-21T19:33:40Z Halajkovič 33393 174392 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Горонґлаб''' (из 1946 по 1995 '''Звонковоє''') — [[село]] у [[Україна|Украйині]], [[Берегівскый район|Берегӯвськый район,]] [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]. {{НП}} Сільськый Поґлавник: Ґайду Федор Ернестович Сільська власть: с.Батрадь, ул. Каштиль, 7 == Історія == Село основаноє у [[XIV. стороча|XIV]] стороччови, селом владіла фа́милия Лонъяї. У [[1550]] році село перейшо у Реформаторську цирьков, из [[1795]] року вела ся метрична книга села. У [[2001]] році у селі была страшна повінь. Село може быти основав Мадярськый Пӯп котрый постройив туй дзвӯнницю, (позирайте розділ "'''Назва'''"). == Реліґія == У 1930-ых роках містнı [[Руснакы]] и выходці из [[Хустськый Округ 1919-1938 (Чехословенську)|Хустського]] и инных [[Верховина|верхо̄винськых]] округӯв зачали збирати гроші на стройительство церкови айбо из приходом [[СССР]] уто не удалося реалізовати. У 1960-ых быв заложеный фундамент айбо власть приказала розбити "незаконный" фундамент. У селі ныні є [[Реформаторська Цирьков|Реформаторська]] и [[Православна церьков|Православна]] Цирьков. [[15. октобер|15 окто̄вбра]] [[2023]] року Православна Цирьков села Горонґлаб у́йшла из Мукачӯвськой Єпархії УПЦ і перейшла у "Закарпатську" єпархію "ПЦУ". == Назва == Назва села происходить уд Мадярського ''Harangláb'' што значить "'''Дзвӯнниця'''". tlgpsvdp23s01luvodxxi0qigrtr1j1 Тісауйфалу 0 21099 174393 151636 2026-10-21T19:36:49Z Halajkovič 33393 174393 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Тісауйфа́лу''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Tiszaújfalu) ([[Україньскый язык|укр]]. Тисауйфалу) — [[село]] у [[Україна|Украйині]], [[Ужгородскый район|Ужгородськый район]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]]. {{НП}} == Назва == Бывші назвы села: ''"Тісауйфолу", "Онча", "Тісауйфал".'' == Туристичны міста == * [[Римокатолицька церьков|Римо-католицькый]] Костел [[1995]] р. * [[Мочарь-Каналы]] * [[Притисяньскі озера]] == Обывательство == У [[2001]] році у [[Село|селі]] жило 277 [[Чоловік|людий]] из якых подля языка: * [[Українцї|Украйинці]] — 255 (92,06%) * [[Мадяре|Мадяры]] — [[Мадярска община у селі Тісауйфалу|22]] (7,94%) 75v4gpxxpyiiftfxjg9l0legsur0wxh Хащі (Польска) 0 21100 174327 147781 2026-10-21T18:33:23Z Engelseziekte 2261 delete 174327 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Хащі''' ([[Польскый язык|пол]]. Lisy) ([[Пудляськый язык|пудл]]. Liesy) — [[село]] у [[Польско|Польску]], [[Люблинске воеводство|Люблінського Воєводства]], [[ґміна Біла Пудляська]]. {{НП}} == Історія == У 1975-1998 роках быв у составі [[Білопудляськоє Воєводство|Білопудляського Воєводства]]. У [[Римо-католицька цирьков сятої Анны у Білӯв Пудляськӯв|Римо-католицьку цирьков сятої Анны у Білу Пудляську]] ходять і жителі [https://rue.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%89%D1%96_(%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BA%D0%B0) Хащ]. == Обывательство == У селі на 2011 рӯк жило 56 людий а у 2021 році 54, из них: [[Підляшукы|Пудляшани]] — 28 (51%) [[Поляци|Полякы]] — 26 (49%) == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://pl.m.wikipedia.org/wiki/Lisy_(wojew%C3%B3dztwo_lubelskie) Lisy (Польску)] на Польськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 5x36ieez8507pkuccs2rl7ivkf5ag8g Діл 0 21111 174394 172405 2026-10-21T19:38:24Z Halajkovič 33393 174394 wikitext text/x-wiki '''Ді́л''' ({{Lang-uk|Діл}}, {{Lang-ro|Dil}}, {{Lang-hu|Hegyfok}}, {{Lang-cs|Dil}}) — [[село]] на [[Україна|Украйині]], [[Межгорскый район|Міжгірськый район,]] [[Міжгірська селищна община|Межгорьска селищна община]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]].<ref>https://mizhgirska-gromada.gov.ua/structure/</ref> {{НП|этнохороним=Діляне|первое упоминание=1789}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1789]]. році. По єднӱв из верзій, на місті [[Село|села]] давно перепрятовали ся [[Збойник|збойникы]], а пак прийшов и первый жытель [[Село|села]], што сам быв из [[Репинноє|Репинного]], на фамілію Мица. За ним ся лишила до ныні, кырничка.<ref>https://zakarpattya.net.ua/News/95880-Na-Mizhhirshchyni-vymyraie-selo-Dil</ref> == Реліґія == У [[1924]]. році у [[Село|селі]] унияцькыв общинов села было построєно Покровську цирьков, а сперед тым, у [[1915]]. році была заложена деривляна [[каплиця]]. ==== Православні ==== [[Православна церьков|Православна]] община Діла взникла у [[1931]]. році на габі вернутя ид православнӱв вірі из унияцтва (пӱсля удкликаня заказованя на діятильность православної церкви у [[1918]]. році).<ref>https://naukaverakuljtura.com/%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B0%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA/?utm_</ref>. Раз люди ся молили у хыжи у Петра Костюка, потӱм же Гафія Юраш дала была свою зимлю на стройку каплиці, її постройили у [[1933]]-[[1934]] роках, залажена досконца была у [[1938]]. році. Стройили каплицю містный майстер Федор Мица и єдносільчане Мигаль Талапканич, Юрій Шако, Иван Кіс, Федор Юраш, а єден из звонӱв купила Полага Кіс. Капланом быв убратый [[Російска імперія|російськый]] еміґрант Анатолій Міловідов, дякы были Федор и Мигаль Костюк.<ref>https://www.pslava.info/DilS_CerkZhon-myronosyc,116845.html</ref>. У [[1961]]. році каплицю розобрали. У [[Апріль|апрілёви]] [[1994]]. року на містови што передала Анна Юраш осятили крест, и учинили на ниї стройительный паспорт. Ініціатором стройкы была касірька церкви Любов Юрик. Товды же майстер Мигаль Кіс, Иван Костюк, Юрій Кіс и Василь Юрик. [[Новембер|Новембром]] [[1997]]. року доробили стріху церкви, а [[Іконостас|иконостас]] учинили и помалёвали Мигаль Бундзяк из [[Межгорье (Закарпатска область)|Міжгіря]] и Иван Шпарґа из [[Лозянськый|Лозянського]]. ==== Униякы ==== У [[1915]]. році была построєна [[Ґрекокатолицька церьков|унияками]] каплиця, а у [[1924]]. році и цирьков Покровы прст. Богородици. Стройив цирьков из єдным помочником Юрій Юртин из сосіднёго [[Репинноє|Репинного]]. [[Іконостас|Иконостас]] быв подареный православныв общинов села [[Иза]]. У [[1949]]. році ихня цирьков была передана православнӱв общині Діла. У [[1991]]. році униякам вернули их [[Церьков (храм)|цирьков]].<ref>https://www.pslava.info/DilS_CerkPokrovy,116848.html</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 183 людий, их них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref><ref>https://gromada.info/gromada/mizhgirska/</ref> * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 98,91% * [[Російскый язык|руськый]]— 1,09% == Удкликованя == {{reflist}} 6e733jgx1q4oot994kh33r0gin8m1t9 Галомачі 0 21116 174395 172102 2026-10-21T19:40:23Z Halajkovič 33393 174395 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{delete}} [[Файл:Gau_Daleminzen_Lage.JPG|міні|праворуч]] '''Галомачі''' авадь '''Далемінці''' ([[Польскый язык|пол]]. Głomacze (Dalemińcy) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Daleminzier) ([[Чеськый язык|чес]]. Glomačové) — сириднёвіквоє [[Западні словяни|Западно словяньскоє]] [[племня]] часть племенной униї [[Лужицкі Сербы|Лужицкых Сербӯв]]. == Розселиня == У І тысячороччови Галомачі жили миже [[Елба|Елбов]] и [[Мульда (ріка)|Мульдов]] и на Север уд Рудных гӯр. На север уд Галомачӯв жили Суселці і Нижичі, на Выход за Елбов Мильчани і Нішани, на запад за ріков Мульда жили Сорбы, Худичі и инні, на Югови жили [[Чехы (племня)|Чехы]]. == Происхождіня == [[Галомачі]] майжек ся удносять ид Словяньскым переселенцям [[VII. стороча|VII]] стороча, котрі жили у мижерічови [[Елба|Елбы]] и Заалы, де ужек жили Словяни Празько-Корчацькой [[Култура|Културы]]. == Униї == В'єдно из Словянами мижеріча Елбы и Заалы Галомачі создали Унию Сорбӯв. == Історія == У [[X. стороча|X]] [[Стороча|сторочови]] [[Священна римска імперія|Німці]] розгромили [[Галомачі|Галомачӯв]], а за ними пудчинилися и усі [[Племня|племена]] [[Сорбська Уния|Сорбськой Униї]]. {{Стыржень}} msbfemw1iwzh03deuqywjeolsdlm1pn Черезпеняны 0 21128 174396 147795 2026-10-21T19:41:09Z Halajkovič 33393 174396 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Черезпеняны''' ([[Польскый язык|пол]]. Czrezpienianie) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Zirzipanen) ([[Російскый язык|рус]]. Черезпеняне) — сириднёвіковоє Западно-словяньскоє племня жившоє у VI-XIII сторочови и дале ся розтворило миже [[Німці|Німцю̄в]]. == Етнонім == [[Етнонім]] значить што сись народ жиє через ріку Пе́нь. == Історія == У 9 сторочови '''Черезпеняны''' войшли у состав Униї Лужицкых Сербӯв. У резултатови нового обще-Полабского восстанія у 955 році против Німцю̄в власть Німцю̄в туй ослабла. У 1151 році Черезпеняны і Хыжани восстали против Ободридьского Князя Нікло. У 1170 році Черезпеняны і Велеты в'єдно из другыми Западно-Поморьскыми Княжествами было пудчинено Німцям.\ {{stub}} dwahsegheeqtslaksqiacvdlg7cjtzt 174441 174396 2026-10-21T21:30:10Z Engelseziekte 2261 delete 174441 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{непотверджено}} '''Черезпеняны''' ([[Польскый язык|пол]]. Czrezpienianie) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Zirzipanen) ([[Російскый язык|рус]]. Черезпеняне) — сириднёвіковоє Западно-словяньскоє племня жившоє у VI-XIII сторочови и дале ся розтворило миже [[Німці|Німцю̄в]]. == Етнонім == [[Етнонім]] значить што сись народ жиє через ріку Пе́нь. == Історія == У 9 сторочови '''Черезпеняны''' войшли у состав Униї Лужицкых Сербӯв. У резултатови нового обще-Полабского восстанія у 955 році против Німцю̄в власть Німцю̄в туй ослабла. У 1151 році Черезпеняны і Хыжани восстали против Ободридьского Князя Нікло. У 1170 році Черезпеняны і Велеты в'єдно из другыми Западно-Поморьскыми Княжествами было пудчинено Німцям.\ {{stub}} 9wgaf9d160vrdwb1r7x05qrhb84fm48 Божва (Мадярщина) 0 21139 174397 171734 2026-10-21T19:41:57Z Halajkovič 33393 174397 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Божва''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Bózsva) — село у [[Мадярщина|Мадярщині]], жупа [[Боршод-Абауй-Земплін]]. == Історія == Село основаноє у 1264 році гі ''Borsua.'' Село было розділеноє на Велику и Малу Божву. '''Мала Божва''' принадлежала замкови Абауй, была уничтожена Турками, у 1700-ых опят заселена. '''Велика Божва''' была [[Монархія|кралёвськым]] помістём, у Турицькый час была обезлюднена, опят заселена у 1700-ых роках. == Обывательство == У 1910 році у Малӯв Божві жило 139 людий: * [[Мадяре|Мадяры]] — 138 (99%) * [[Словакы|Словены]] — 1 (1%) У 1910 році у Великӯв Божві жило 247 людий: * [[Мадяре|Мадяры]] — 245 (99%) * [[Словакы|Словены]] — 2 (1%) 102 Римо-католикы, 11 [[Ґрекокатолицька церьков|уніаты]] і 127 реформаты. У 2001 році у селі жили лиш [[Мадяре|Мадяры]]. У 2011, 97,1% [[Мадяре|Мадяры]] 0,6% [[Словакы|Словены]], 2,9% [[Русины]]. У 2022 році туй жило 195 людий, 89,3% [[Мадяре|Мадяры]] 5% [[Словакы|Словены]] і 6,3% [[Русины]] . == Общественный живот == '''Меры''' * Ерне Ґёнці 1990-2002 р. * Тібор Ернё Ґёнці 2002-2006 р. * Марія-Крістіна Ковач 2006- по ныні. == Туристичны Міста == * [[Націоналный Голубый Пішак]] * [[Бомбелскый Каштиль]] * [[Божвайска Скала]] {{Стыржень}} mzv0f82ekqd0augbez36f2cij01e7yz Юрий Думнич 0 21145 174278 167528 2026-10-21T18:03:58Z Engelseziekte 2261 174278 wikitext text/x-wiki {{Особа проста |Имя=Юрий Думнич |Образчик={{Фоторамка|Увидьте фото|align=center|pos=top|width=90 |link=https://pmg.ua/static/content/thumbs/688x/9/cd/46zqxg-70992315899fe5e867913236f7892cd9.jpg}} |Чинность=[[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]] |Уроджѣня={{Birth date|1924|05|27}} |Мѣсто_роджѣня=[[Добрянске (Закарпатска область)|Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Упокоеня={{Death date and age|2017|12|18|1924|05|27}}<ref name="ДП">Повѣдомленя близкых. Датум погребу 21.12.2017.</ref> |Мѣсто_смерти=[[Ужгород]] |Ошкола= [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1945–1952) |Причина_смерти= }} {{Вонкове медиум|title=Вонковы образкы|image1=[http://rionews.com.ua/filelib/nws/prep/s800x0-news-1414917415.jpg] 90-рочный Юрий Думнич з женов|image2=}} '''Юрий Андрѣйов Думнич''' ({{ref-cs}} Jurij Dumnič, {{ref-uk}} Юрій Андрійович Думнич; *[[27. май]] [[1924]], [[Добрянске (Закарпатска область)|Нягово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] – †[[18. децембер]]<ref name="ДП"/> [[2017]], [[Ужгород]], [[Україна|Украина]]) — [[Медик|дохтор]], организатор [[Медицина|медицины]], сполоченскый активиста, [[Публицистика|публициста]]. == Биография == Походив з родины простого селянина.<ref name="Данко">Дана Данко</ref> Закончив [[Горожанска школа|горожанку]] в Тячовѣ (1939), учительску [[Семинария|семинарию]] в [[Ужгород]]ѣ (1944) и медицинску факулту [[Ужгородска народна универзита|УжДУ]] (1945–1952).<ref name="Поп">Иван Поп</ref> То быв первый выпуск [[медик]]ох в новоотвореной универзитѣ.<ref name="Гурницька">Евеліна Гурницька</ref> Яко новак-абитуриент достав придѣл на роботу на юг Украины, де быв дохтором на вшиткы хвороты на зачатку в тайном лагру про политичных арештантох, а пак в сельском штатном маетку, а заслуживши добру оцѣну, быв повѣреный министерством на организацию санатория про хворых на [[Туберкулоза|туберкулозу]] на березѣ [[Чорне море|Чорного моря]]. Одслуживши повинный час, в децембрѣ 1953 достав пост дохтора-ординатора в Закарпатском областном тубдиспансерѣ. Од децембра 1956 став у чоло противотуберкулозной службы области и быв в той функции 22 рокы. [[File:Zasllikar.jpg|right]] Систематично звышовав свою квалификацию, быв участником Киевского протитуберкулозного семинара (1956), Всесоюзного зъѣзда фтизиатрох в Москвѣ (1957), пройшов курз шпециализации з костково-клубовой туберкулозы в Киевском инштитутѣ [[Туберкулоза|туберкулозы]] (1958).<ref name="Данко"/> В року 1970 обгаив дизертацию и зыскав ступень кандидата медицинскых наук з проблем [[Туберкулоза|туберкулозы]].<ref name="Поп"/> В значной мѣрѣ якраз дохтору Думничу треба дяковати за побореня туберкулозы в Закарпатю. В роках 1960–1962 в [[Ужгород]]ѣ за його планами и активной участи выбудовали новый тубдиспансер в микрорайонѣ ''Шахта'', а його персоналны контакты и просьбы помогли достати в дар из [[Прага|Прагы]] первый в области флуорографичный автобус, з котрым ходили по области и денно выявляли 10–20 хворых.<ref name="Данко"/> Наступно тубдиспансеры были створены во вшиткых районах области.<ref name="Поп"/><br/> Пропаговав здоровый способ живота, христианску моралность. Ай по сѣмдесятцѣ регуларно мож было видѣти дохтора Думнича на горсколыжных трасах.<ref name="Кобулей">Віра Кобулей</ref><br/> Працовав и конзултовав хворых до 90-рочного вѣку. Персоналный вклад Юрия Думнича в медицину оцѣненый высокым званьом ''Заслуженый дохтор Украины''.<ref name="Данко"/> == Сполоченска чинность == Од року 1990 активный участник русинского руху, предсѣдатель «Общества Подкарпатскых Русинох» (1994–1997), од року 1996 главный редактор печатного органа того общества, нерегуларной новинкы «Подкарпатска Русь», участник каждого Свѣтового Конгреса Русинох. Од року 1995 член середоевропского «Гелсинкского Комитета» ([[Прага]]). Член областной управы «Общества Подкарпатскых Русинох», член оргкомитета «Сойма Подкарпатскых Русинох». Яко член «Дочасной влады Подкарпатской Руси» опубликовав серию материалох о катастрофичной екологичной ситуации в Подкарпатской Руси, о резултатах унитаристской политики влады [[Україна|Украины]] в краю. На тоты темы выступовав на научных конференциях в [[Прага|Празѣ]], [[Брно|Брнѣ]], Оломоуцу ([[Чешска република]]), [[Будапешт]]ѣ, [[Дебрецен]]ѣ, [[Нѣредьгаза|Нѣредьгазѣ]] ([[Мадярщина]]), [[Кошицѣ|Кошицях]] ([[Словакия]]), [[Клуж-Напока|Коложварѣ]] ([[Румыния]]), [[Рим]]ѣ ([[Италия]]).<ref name="Поп"/> == Жерела и одказы == * {{cite web |author= Евеліна Гурницька |editor= |date=30.05.2014 |url= http://rionews.com.ua/newspaper/socio/now/n1414917415 |title= Його прізвище — ключ до всіх дверей |publisher= РІО, Закарпатська Народна Газета |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=Дана Данко |editor= |title= Календар краєзнавчих пам'ятних дат Закарпаття на 2024 рік |language= |edition= |volume= |chapter= Юрій Андрійович Думнич |quote= |location=Ужгород |publisher= Департамент культури Закарпатської ОДА |date= 2023 |series= |pages=178–180 |isbn= 978-617-8276-82-9 |doi= |url= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= Віра Кобулей |editor= |date= 2018|url=https://www.youtube.com/watch?v=kND38n_wHHw |title= Колесо життя Юрія Думнича|publisher= |format= |quote= |language= |accessdate=2026.06.12 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{Cite book |author=[[Иван Поп]] |editor= |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter= |quote= |location=Ужгород |publisher=Издательство В.Падяка |date=2001 |series= |pages=167–168 |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url= }} {{ref-ru}} * {{cite web |author= |editor= |date=21 ГРУДНЯ 2017 |url= https://pmg.ua/life/66240-pomer-vidomiy-zakarpatets-yuriy-dumnych |title= Помер відомий закарпатець Юрій Думнич |publisher= PMG.ua |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} * {{cite web |author= |editor= |date=21 ГРУДНЯ 2017 |url= https://uzhgorod.net.ua/news/119082 |title= В Ужгороді пішов із життя лікар Юрій Думнич... |publisher= Uzhgorod.net.ua |format= |quote= |language= |accessdate=2024.05.28 |archiveurl= |archivedate= }} {{ref-uk}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1924|2017|Думнич, Юрий}} [[Катеґорія:Медици]] [[Катеґорія:Русиньскы народны дїятелї]] qgf70h95arv7gjefk0olm6n6crkx1jm Дюрдь Долгай 0 21155 174399 172321 2026-10-21T19:43:12Z Halajkovič 33393 174399 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Особа|Упокоеня=Хуст|Мѣсто_роджѣня=[[Довгое (Закарпатска область)|Довгоє]]|Мѣсто_смерти=Хустьскый замок|Чинность=1703-1705|Причина_смерти=Огнестрільноє раненя}} '''Дюрдь Долгай''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Dolhay György; [[1652]] — [[1708]]) — послідньый представитель рода [[Долгай (рӯд)|Долгай]], владів великыми зимлями у долинох рік [[Боржава]], [[Иза (ріка)|Иза]] и [[Вішеу (ріка)|Вішеу]], усёго 400,000 [[Акр|акрӯв]]. == Участь у Націонално-Ослободителнӯв Во̄йні == Дюрдь Долгай быв сторонником «краля куруцӯв» — [[Имре Текелі]], котрый мав сімейні связи из фамілійов Долгай. [[Ференц Ракоці|Ференцом Ракоці]] быв назначе́ный жупаном [[Жупа Мараморош|Марамо́роша]] и намістником [[Хуст|Хуста]], занимав тоту власть у 1703-05 роках. == Памнять == Дюрдь Долгай быв захороненый у Ержібетиньскому Костелови у Хустови. Довгый час файта Долгая судилася из Графами Телекі за Боржавські земли. Пӯсля суда́ усі зимлі Долгаю̄в дали [[Ласло Телекі|Ласлови Телекі]]. {{Стыржень}} brm4gm0hj9ucy5m1g8dvf8yu8zhrzii Русины в Румыниї 0 21156 174401 169169 2026-10-21T19:45:14Z Halajkovič 33393 174401 wikitext text/x-wiki [[File:Unofficial local flag of the Rusyns living in Romania.png|thumb|Неофіціалный прапор Русинӯв в Румыниї]] '''Руси́ны у Румыниї''' — етнічна меншина котра жиє у [[Румыния|Румыниї]], за послідні 80 рокӱв силно ся изкоротила. У [[1930]]. році у [[Румуньско|Румыниї]] было 512,115 [[Русины|Русинӱв]] и [[Українцї|Украйинцьӱв]]<ref>[[:Файл:Recensamant1930-II-XXIV.jpg|Recensământului național din 1930, Populația pe neamuri, Tabela 1 – Total România]] {{ref|ro}}</ref> а у [[2011]]. році 50,920.<ref>{{cite web|url=http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|title=Rezultatele finale ale Recensământului din 2011 - Tab8. Populaţia stabilă după etnie – judeţe, municipii, oraşe, comune|date=201-05-07|publisher=recensamantromania.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description=|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20160118131243/http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_8.xls|archive-date=2016-01-18}}</ref> Живуть у жудецах Сатмар<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Satu Mare] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> и [[Мараморош (реґіон)|Мараморошови]].<ref>[http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 Structura Etno-demografică a României — Nord-Vest — Maramureș] {{Wayback|url=http://www.edrc.ro/recensamant.jsp?regiune_id=2140&judet_id=2447&localitate_id=0 |date=20210512060330 }} {{ref|ro}}</ref> У палаті депутатӱв Румыниї є представитель уд [[Културне общество Русинів Румунії|Русинської партії Румыниї]].<ref>{{cite web|url=http://www.cameradeputatilor.ro/pls/parlam/structura2015.fp?idp=34&cam=2&leg=2000|title=Uniunea Culturală a Rutenilor din România|publisher=cameradeputatilor.ro|access-date=2015-09-20|lang=ro|description= |url-status= |archive-url= |archive-date= }}</ref> == Історія == [[Русины]] живуть у [[Румуньско|Румыниї]] из давна, туй оселили ся их предкы Білі Горваты, у [[XIV. стороча|14. сторочови]] [[Русины]] стали єдными из основательӱв [[Молдавськоє княжество|Молдавської Державы]]. == Удкликованя == {{референції}} {{stub}} rc0uygw5bg5q41p76u745f5lxwm7zfy Крычово 0 21158 174400 147076 2026-10-21T19:44:27Z Halajkovič 33393 174400 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Крычово''' ([[Україньскый язык|укр]]. Кричово) ([[Румуньскый язык|рум]]. Krîcovo) — [[село]] у [[Тячовскый район|Тячӯвськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйина]]. {{НП}} == Історія == У 1448 році село принадлежа́ло родови Татулӯв из села [[Вульховцѣ|Ольхӯвци]]. Убиралися Крычӯвляни у домотканноє цуря, на цуря у хыжи стояла [[Лада (мебель)|лада]], у ню̄в ся хранило цуря на каждый динь:вуйош, ґаті, холошні, бунда, фартухы́, сорочкы́, юбкы. У 1900-1910 роках [[Биров|Бировом]] села быв Иван Стойка из назывков ''“Шымынкій“, у 1911-1919 Иван Стойка младшый из назывков Иван Штефану, у селі было главноє адміністративноє зданіє «Сѣльскый Совѣт» авадь «Концоларня».'' == Школа == У 1817 році у селі удкрыли школу, она робила реґулярно, у 1914-17 роках у селі ся робила нова школа, начальна школа ся удкрыла у [[1940]] р. == Знамі Родаци == * [[Стойка Штефан Мигалёвич]] (1920 — 2020) —доктор біолоґіческых наук, [[Екология|Еколоґіста]]. {{stub}} ojd6cfw8v6td00d5bzz8pqy8gdiw3rg Гргов 0 21161 174633 172209 2026-10-21T22:44:15Z Engelseziekte 2261 delete 174633 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Непотверджено}} '''Гргов''' ({{lang-sk|Hrhov}}) — [[село]] у [[Окрес Рожнява|окресі Рожнява]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], реґіон [[Ґемер]]. {{НП}} == Історія == Село ся споминать первый раз у 1263 році. До 1919 рока быв у составі [[Жупа Земплин|Жупы Земплін]] и [[Жупа Абауй-Торна|Жупы Абауй-Торна]]. Из [[1938]] по [[1945]] рӯк село было у Составі [[Мадярске кральовство|Мадярщины]], у 1945 році ве́рнуто [[Мадярске кральовство|Мадярами]] ид [[Чеськословеньско|Чехословенську]], у 1993 році стало частёв [[Словеньско|Республікы Словеньску]]. == Обывательство == {{SK|pop}} У селі на 2021 рӯк жиє 1,014 людий, значный дараб уто [[Словакы|Словены]]. Сільськый глава Норберт Данко. == Култура == У [[Село|селі]] є публічна Бібліотека, Спортзал, Футбольноє поле. == Ґенеалогія == Информацію мож найти у Штатному Архівови Вароша [[Кошіцї|Кошиці]], записы котрі лишала містна Римо-католицька цирьков у 1697-1899 роках. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://en.m.wikipedia.org/wiki/Hrhov Hrhov] на Анґліцькӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). == Референції == <references/> {{Окрес Рожнява}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты окресу Рожнява]] jv8ullb4407ipoa8jeuseg9ftrgmfb1 Уральськ 0 21162 174227 154442 2026-10-21T17:35:10Z Engelseziekte 2261 delete 174227 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ура́льськ''' авадь '''Ора́л''' ([[Російскый язык|рус]]. Уральск) ([[Казахськый язык|каз]]. Орал) ([[Україньскый язык|укр]]. Уральськ) — [[Місто|варош]] на [[Запад|западови]] [[Казахстан|Казахстана]]. Адміністративный центр [[Западноказахстаньска область|Западноказахстаньской области]]. {{Місто}} [[Місто|Варош]] є на [[Ріка|ріці]] [[Урал (ріка)|Урал]] удкӯть и мать назву. == Промышленность == Уральськ славиться свойыми промышенными успіхами, завод ''"Зеніт"'' робив деталі на [[флот]] и [[противокорабельні ракеты]] У [[Місто|варошови]] перероблявуть травяно-дохторські вещества, такого предпреятельства у [[Казахстан|Казахстанови]] бӯлш ниґде ниє. Коло [[Місто|вароша]] добывавуть [[Газ]] и [[Нефть]]. == Знамі Родаци == • Таукіна Руслана Рамазановна (* 1959) — [[Казахстан|Казахстаньскый]] політик і актівіста. • Драпе́ко Олена Григорӯвна (* 1948) — [[Росія|російска]] актріса. == Історія == У [[1584]] році [[Яїцкі Козакы]] заложили '''Яїцькый Варош''', варош і [[Яїцкі Козакы|Яїцкоє Козачество]] были автономны до [[1700]] року. У сих зимлях у [[1775]]-[[1797]] роках было восстаня Срыма Датова, и у 1836-38 роках Магамбета Утемісова и Ісатая Тайманова. «Писал я вам когда-то, из Уральска, каким побытом держится здесь промысел рыбный; писал, никак, что багрят у нас рыбицу зимней порой, по льду, когда ложится она почивать на ятовья, как ложится медведь на зиму в берлогу; что плавня бывает осенняя и весенняя: раскидывают сети с бударки, с остроносой, щегольской, тонкой отделки долбленой лодчонки, плывут по реке да наслушивают рукою, когда толкнет в сеть хрящевым носом своим осетр, шип, не то севрюга…» Писав у свому нарисови "Скачка в Уральске" [[Володимир Даль|Владімір Даль]]. У варошови была Татарьска Слобода и велика община Астраханьскых Татар. == Обывательство == У [[Місто|варошови]] на [[2021]] рӯк жиє 202,161 обыватель, из них; [[Казахы]] — 54% [[Русы]] — 34% [[Українцї|Украйинці]] и другі — 12% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA Уральськ] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). dgo3bs3fcj6fysumvjkhiltu63t0lq0 Бобнарь Татяна 0 21164 174402 171743 2026-10-21T19:46:19Z Halajkovič 33393 174402 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Особа}} '''Татьяна Бобнар''' ([[Словіньскый язык|словін]]. ''Tatjana Bobnar'') — словіньска кріміналістка, бывша ґенерална директорка поліції и бывша міністерка внутренньых діл [[Словенія|Словенії]]. == Біоґрафія == Родила ся 13 юна [[1969]] року у [[Любляна|Любляні]] [[СФРЮ]]. Кӯнчила школу Языковых і Соціалных наук у Любляні. До 1993 року учила ся на право у Любляньскому Універзітеті. У 2004 році получила степінь маґістра на факультеті права защитивши дисертацію ''“Сексуалноє насилство над дітьми у файті:кримінолоґіческі і уголовны аспекты“.'' У 2018 році Марьян Шарец (премъер-міністр) назначив ї Ґенерал-прокурором Міліції у Словіньску (авадь Словенії). Из 1 юна по 14 децембра 2022 року Міністр внутренньых діл Словіньску (авадь Словенії). У 2023 році ї назначили на пост совітника по ділам безопасности при главі державы. {{Стыржень}} br45iqadmts7nr89tga1ctlb0tw7zmn Андріян (монах) 0 21165 174403 171668 2026-10-21T19:46:40Z Halajkovič 33393 174403 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Особа}} '''Андріян''' авадь '''Андріан''' (1701-1768) — старообрядческый [[монах]] удколовшыйся уд [[Філіповці|Філіповцю̄в]]. == Біоґрафія == '''Андріян''' родився у варошови [[Ярославль|Ярославлёви]] у 1701 році у файті варощан. Жив і путешествовав у окресі [[Ярославль|Ярославля]]. Туй же Андріян «Грубый Букваліст», пропаґандовав своє учіня котроє было возведено им у степінь доґмата. Быв главов єдного из груповань Бігунӯв, иппен позирайте статю [[Бігуны]] жебы май узнати за них бӯльше. У [[1780|1780-ых]] на основі мудорстованій Андріяна другый Бігун, Евфімій утвердив позіції Бігунӯв у Костромськӯв и Ярославльскӯв Ґуберніях. Андріян умер у 1768 році дись у Хащах Галича. Старовір Поморьского Согласія Павло Любопытный, автор "Гісторического Словаря... Старовірьской Церкви". У статі за '''Андріяна''' вӯн писав так: ''«Человек был самонравный, непокорного духа и глубокого суеверия, выдумщик и учредитель в черни явной нелепости, зломудрия и безобразия…, славившийся довольно в толпе пустосвятов и невежд»''. == Література == • [https://ru.m.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%8F%D0%BD Андреян] // [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%B8_%D0%95%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0 Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.] {{Стыржень}} mpm4yimrd4k08yi44h1zl0xj37t7f9g Яхъя Ібн Тамім 0 21171 174404 144743 2026-10-21T19:47:31Z Halajkovič 33393 174404 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Алі Ібн Якхъя]] cbtqvnvhkgbybrl62cwo7fmeb2feezv Ґолф 0 21188 174302 159299 2026-10-21T18:25:06Z Engelseziekte 2261 delete 174302 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Golfer_swing.jpg|міні]] '''Ґо́лф''' ([[Анґліцькый язык|aнґ]]. Golf) — [[Шпорт|шпортівна]] игра у котрӯв особны учасникы изрунювуть ся забивавучи малу [[Лопта|лопту]] на удведены на ото лункы. == Жӯнськый Ґолф == У ґолф бавлять иппен и [[Жена|жоны]], айбо по ставліню оно є не руно чоловічому ґолфови у одлік уд [[Теніс|теніса]].<ref>https://web.archive.org/web/20171222053121/https://womensgolfjournal.com/golf/no-women-allowed/</ref> Векшына жӯнськых изрунянь из ґолфа идуть 3 дны и бьють ся у 54 лункы. У чоловікӯв же 4 дны и 72 лункы. == Происхождіня == Игра происходить из [[Шкоция|Шкотьска]], у игру бавили [[Пастырь|пастухы]], они при помочи ціпкӯв (будущых ключок) забивали каміня у [[Труська|трусячі]] норы. == Ныні == У ґолф бавлять на шпеціалных полях на котрых 9 авадь 18 лунок. Турніры из ґолфа идуть 4 дны, а 72 лункы мусай забити. На игру ся хоснувуть шпеціалны мнячі на ґолф, они ся рӯзнять на своє построїня и вагу. Май значителными суть изруняня Мастерз, Чемпіонат професіоналного тура и Удкрытый чемпіонат. Изруняня у турах є удборочными для великых турнірӯв и на удбӯр у команды. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84 Гольф] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). hbme4mesm90zyb0fy3lr6j7kw93ppi4 Чехы (племня) 0 21195 174462 170989 2026-10-21T21:40:49Z Engelseziekte 2261 delete 174462 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Непотверджено}} {{Стыржень}} [[Файл:České_kmeny.png|міні]] '''Чехы''' — сириднёвіковоє племня котроє населяло Богемію. Исе племня дало назву єдноименному народови [[Чехы]]. == Гісторія == У IX-X [[Стороча|сторочу]] над '''Чехами''' ся укріпила власть [[Пржемысловичі (династія)|Пржемысловичӯв]], они довгый час ся бороли из [[Словінковичі|Словінковичами]] из [[Злічане|племени Злічан]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%B8_(%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F) Чехи (племя)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). eltx06p3447y0e5f5yn3h2chr07y1h7 Иоаникій Зийкан 0 21199 174405 172571 2026-10-21T19:48:16Z Halajkovič 33393 174405 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Иоаникій Зийкан''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ioanniskiy Zeikan) ([[Російскый язык|рус]]. Иоанникий Зейкан; род. ? с. [[Имстичово]] — ум. [[8. новембер|8 новембер]] [[1686]], [[Мукачово]]) — епископ [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой Епархиї]] и [[Православна церьков|пудкарпатьскый Православный]] и [[Грекокатолицка Церковь|Уніацькый]] пӯп [[XVII. стороча|17 стороча]]. {{Особа}} == Живот == Родився у [[Имстичово|селови Имстичово]], [[Жупа Берег|Жупа Береґ]], [[Мадярске кральовство|Мадярьскоє кралёвство]], [[Австрійска імперія|Ракуська Ріша]]. У [[1651]] році [[Трансилвания|Трансілваньска]] княгиня Лораньфі, вдова [[Дюрдь Ракоці І|Дюрдя Ракоці І]] высвячує го у попы, у [[1654]] вӯн уж [[Епископ|Епіскоп]]. У [[1654]]-[[1686]] (из перерывами) быв [[Епископ|Епіскопом]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой Униатськой Епархиї]]. У [[1654]] році приняв [[Ужгородьска унія|Унию]]. {{Стыржень}} 0kprytchr4ev2ey19u39pv3iym0vic0 Павлово (Ужгородьскый район) 0 21200 174406 150732 2026-10-21T19:48:51Z Halajkovič 33393 174406 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Па́влово''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Palló) ([[Словеньскый язык|слов]]. Palov) ([[Польскый язык|пол]]. Pałło) ([[Україньскый язык|укр]]. Палло) ([[Румуньскый язык|рум]]. Pallo) — [[село]] у [[Україна|Украйині]], [[Закарпатска область|Закарпатьска область]], [[Ужгородскый район|Ужгородьскый район]], [[Ґалоцька сільська община]]. {{НП}} == Історія == У селови нашли шліфовату [[Балта|фийсу]] из камне. У урочищови Лукагаз поселеня [[III. стороча|III]]-[[IV. стороча|IV]] и [[VIII. стороча|VIII]]-[[IX. стороча|IX]] стороч. [[Село]] основано у [[1828]] році, до [[1945]] року быв путь у [[Матёвскоє Войковце]], типирь ї закрыто желізным друтом советьскых часӯв. Из [[1991]] року у составови [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == На [[2001]] рӯк у [[Село|селі]] жиє 422 людий, многі из них [[Мадяре|Мадяры]]. {{stub}} 14dolhsfas594bkx6qamjio5r7apsiq Латорка 0 21208 174407 154148 2026-10-21T19:50:05Z Halajkovič 33393 174407 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Ла́торка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Latorcafő) ([[Україньскый язык|укр]]. Латірка) ([[Румуньскый язык|рум]]. Latirka) ([[Польскый язык|пол]]. Łatirka) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскому районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|оригинальное название=Латірка, Latorcafő, Łatirka}} == Топонімы == '''присілкы :''' Брацковьскый, Локӯтьскый. '''потокы :''' Брацковьскый, Глебенӯвськый, Гатище, Крівіскый, Квасовиць, Локоцькый, Ялиноватый, Сычов. '''хащі и урочища :''' Ялинованоє, Козакова полонина. == Обывательство == У [[1921]] році у [[Село|селі]] было 120 хыжӯв и 686 людий. У [[1989]] році туй жив 641 чилядник. У [[2001]] році туй жило 598 людий, из них подля языка: [[Україньскый язык|Украйиньскый]] — 100% == Історія == На зачатку [[1900-ы|1900-ых]] [[село]] было у [[Округ Надьберезный|окрузі Надьберезный]], [[Жупа Берег|Жупа Береґ]]. У [[1910]] році у [[Село|селі]] жило 623 людий из якых 557 [[Русины]], 54 [[Евреи|жиды]], 9 [[Мадяре|мадяры]], 3 инні. У [[Децембер|децемброви]] [[1914]] року у [[Село|селови]] вели оборону «УСС» котры знамі за ненависть ид містным [[Русины|Русинам]], особо уто ся проявляло у боях за снлан [[Пудполозя|Везерсалаш]] ([[Пудполозя]]) и [[Гукливый|Зуґо]] ([[Гукливый]]). {{stub}} 45lby1sdvsymt50dygu4n7fqlzbgb1q Лопушня 0 21212 174408 147061 2026-10-21T19:51:33Z Halajkovič 33393 174408 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Лопушня''' ([[Україньскый язык|укр]]. Лопушне) ([[Мадярскый язык|мад]]. Leveles) ([[Румуньскый язык|рум]]. Lopușne) — село у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[1989]] році у селі жило 644 людий (99% [[Русины]]) У [[2001]] році у селі жило 650 людий, из них: [[Русины]] — 649 (99,85%) [[Русы|Руські]] — 1 (0,15%) == Історія == Первый раз ся село споминать у [[1745]] році гі Lapоsnya, Лапошня; 1781 — Lopusnya, Лопушня; 1808 — Lopusna, Лопушна; 1828 — Lopuszna, Лопусна; 1851 — Fényes Elek, Фийнёш Елек; 1905 — Lopusnya, Leveles, Лопушня;1913 — Leveles, Лопушня; 1925 — Lopušná, Лопушня; 1930 — Lopušný, Лопушный; 1944 — Lopusnya, Лопушня; 1983 — Лопушное, Лопушне, Лопушня. == Реліґія == У [[1928]] році у селови учинили [[Православна церьков|православну цирьков]] Введенія пр. Богородиці. Стіны и иконостас рисовав Федор Форос. У [[1994]] році стару дзвӯнницю розобрали и вчинили нову. {{stub}} ttqfi35cnten1fddf2f3zixqmkqzoog Ґолдап 0 21216 174300 148314 2026-10-21T18:24:54Z Engelseziekte 2261 delete 174300 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Ґолдап''' ([[Російскый язык|рус]]. Голдап) ([[Польскый язык|пол]]. Gołdap) ([[Білоруськый язык|біл]]. Голдап) ([[Літовскый язык|лит]]. Gelbapé) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Geldap) — [[варош]] на Северо-выході [[Польско|Польска]], центр [[Ґолдапскый Повіт|Ґолдапского Повіта]] [[Варміньско-Мазурскоє Воєводство|Варміньско-Мазурского воєводства]]. == Знамі Родаци == • [[Иоган Тіле]] (1860-1935) — [[Німці|німицькый]] [[Зоология|зоолог]] и малаколог. == Обывательство == На [[2011]] рӯк у [[Варош|варошови]] жиє 13,788 людий. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%BF Ґолдап] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 9hg279cujka4ufobr7535x2szkxp730 Повість за Ґенджі 0 21224 174409 173329 2026-10-21T19:52:49Z Halajkovič 33393 174409 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} [[Файл:Ilustration_of_The_Tale_of_Genji.jpg|міні|<small>Єдна из сцен нарисована ид 20 томови «Повісти за Ґендзі»</small>]] '''«Повість за Ґендзі»''' ({{lang-ja|源氏物語}}, げんじものがたり, «Ґе́ндзі моноґата́рі») — памнятка класічной [[Японьска література|японьской літературы]], лірична повість [[Жанр (література)|жанра]] Моноґатарі періода Хейъян. Ділиться на 54 томы, написаны у 1001-1005 роках. Автор: [[Мурасакі Сікібу]]. == Персонажі == * Ґендзі * Леді Кіріцубо * Рішанин Кіріцубо * Судзаку * То но Тюдзё * Первый Міністр (правый) * Другый Міністр (лівый) * Омуёбу * Фудзіцуба * Аой (Яой) * Кі но Камі * Іё но суке * Уцусимі * Тюдзё * Нокіба но Оґі * Кореміцу * Князь Хёбу * Коґімі * Кітаяма но Амаґімі * Сёнаґон * Мурасакі * Юґао * Леді Рокудзё * Укон == Танка, хосноваты у повісті == У романови хосновато 514 танка разных поетӯв епохы Хайъян, миже ними танка: Оварі-но, Фудзівара но Тосіюкі, Кі но Цураюкі, Сенекіара-сю, Сестра Оно но Коматі, Оварі-но Хаманусі, Сканоуе но Коренори и другых. == Товмачіня == На [[анґліцькый язык]] товмачився 5 раз: Сумацу Кентё (1882), Артуром Вийли (1926-1933), Едвародом Сайденстікером (1976), Гелен Маккалов (1994, урывкы) и Роялом Тайлером (2001). На Чиськый товмачено Карлом Фіалов ([[Чеськый язык|чиськ]]. «Pribeh Prince Gendziho») На другы языкы ся тоже товмачило, иппен и на [[україньскый язык|украйиньскый]]. == У Массовӯм указаню == === Кіно === * Повість за Ґендзі (1951) * Нова повість за Ґендзі (1961) * Повість за Ґендзі (1966) [[Кон Ітікава]] === Опера === * Повість за Ґендзі (1999) [[Мікі Мінору]] и другі. {{Стыржень}} dfzyzpoqptaq05f7jea71xawaa1oi53 Цент 0 21225 174521 144943 2026-10-21T22:03:23Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174521 wikitext text/x-wiki {{Единка мѣры |image=CarpentersRule.png |caption=Теслярська складна лініка из центовыми поділами |standard=[[Система єдиниць СГС|СГС]] |quantity=[[Довжина|довжины]] |symbol=цн |symbol2=cm |extralabel=Розмірность |extradata=<math>\mathsf{L}</math>|units1=[[Основні одиниці SI|єдиницях SI]]|inunits1=10<sup>-2</sup> [[метр|м]]}}'''Цент'''&nbsp;— єдиниця довжины в системах [[Система SI|SI]] тай СГС. У системі СГС є основнов єдиницьов міряня лінійных розміру. У ошколянуй практицї для поясненя величины сантиметра хоснуют такі пудручні «приблизні еталоны», як дві зошитовых клітинкы вадь шырина великого перста рукы. == Хоснованя цента == * для оголошеня про уровинь опаду, уміряных плювіометром * у системі СГСЕ тай гаусовуй системі цент є основнов єдиницьов міряня електричної ємности (в сюй якості називає ся так само [[статфарад]]). У СГСЕ 1 цент ємности&nbsp;— йсе електрична ємность кулї з радіусом 1 цент, котра находит ся у [[Вакуум|вакуумі]]. 1&nbsp;цент&nbsp;ємности&nbsp;≈&nbsp;<sup>1</sup>/<sub>9</sub>·10<sup>-11</sup>&nbsp;[[Фарад|Ф]]&nbsp;=&nbsp;1,11…&nbsp;пФ * у системі СГСМ и гаусовуй системі цент є основнов єдиницьов міряня індуктивності * на картах, сантиметры хоснуют ся для переведеня масштаба карты в реальні кілометры * для представленя другого момента площ (см<sup>4</sup>). ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Сантиметр|41383326}} {{Стыржень}} 230jsos2hvgfxt726tr6qrhhb4ibr3y Шах-наме 0 21227 174410 162810 2026-10-21T19:53:51Z Halajkovič 33393 174410 wikitext text/x-wiki [[Файл:Shahnameh3-1.jpg|міні]] {{delete}} {{непотверджено}} '''Шах-наме́''' авадь '''Кралё́ва кни́га''' ([[Персідьскый язык|пер]]. شاهنامه; Šāhnāmah ) — епічна [[поема]] написана персидськым поетом [[Фірдовсі]], у 977.-1010. роках. == Илюстративны екземпляры == Илюстративны копії є май розкӯшна персидська мініатюрна живопись. Царі [[Имперія Великых Моґолӯв|Великых Моґолӯв]] пуддержовали покровительство Шах-наме у рукописи. При [[Тимуріды|Тимурідох]] при каждому [[Емір|емірови]] бизӯвно мало ся писати рукопись Шах-наме, кажда така рукопись ся давала закажчикови. == Товмачіня == '''Єдинственный перевод на Арабськый язык''' быв написаный у 1220 році, перидськым ученым из [[Исфахан|Исфахана]] правителёви [[Дамаск|Дамаска]] Муаззамі. '''Англіцькі переводы''' Є много Анґліцькых товмачінь, векшына из них изкурчены. Миже 1905-1925 роками Адам и Едмон Ворнеры написали повный перевод Шах-наме у 10 томах, неповный перевод у [[1967]] році робив и Рубен Леві и другі. {{stub}} 4nt2m82094er8lwaabaxdyfc8x0ovwq Пшеніця 0 21233 174411 173563 2026-10-21T19:54:40Z Halajkovič 33393 174411 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} [[Файл:Vehnäpelto_6.jpg|міні|альт=Пшеніця|Пшениця]] '''Пшені́ця''' ([[Латиньскый язык|лат]]. Tríticum) рӯд тавлянистых, трав сімейства злакы, май многа зернова култура у світі. == Происхождіня == '''Пшеніця''' происходить из [[Мезопотамія|Мезопотамиї]], май віроятноє місто зарождіня пшеніці є окрес [[Місто|вароша]] [[Диярбакырь]] у [[Турція|Турції]]. == Хоснованя == По данным [[Орґанізація Зъєдиненых Націй|ОЗН]] 90% зерна пшеніці иде на корм худобі, на корм жвачным жывотным иде и сіно, сенаж и другі. Из пшеніці роблять [[Мука|муку]] котра ся хоснує на упіканя [[Хлїб|хліба]] и другых мучных продуктӯв, и на робку травляного масла, из '''пшеніці''' варить ся [[Віскі]], [[Палинка]] и [[Пиво]]. {{Стыржень}} qvj2s2lhu2v1vwyvtgobdy84crt8kx5 Христіан Гюйґенс 0 21250 174412 172195 2026-10-21T19:55:08Z Halajkovič 33393 174412 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Особа}} '''Христіа́н Гю́йґенс ван Зёйліхем''' ([[Нідерландьскый язык|нид]]. Christiaan Huygens; род. [[14. апріль|14. апріля]] [[1629]], [[Гаага]], [[Република споеных Нидерландох|Нидерланды]] — [[8. юл|8. юла]] [[1695]], там же) — нидерландьскый механік, фізик, [[Математік|математик]], [[вынаходник]] и [[астроном]]. Первый иноземный член Лондонского кралёвського общества (1663), член [[Французька Академія Наук|Французькой академії наук]] из 1666 року и первый ї президент (1666-1681). == Біоґрафія == Гюйґенс родився у Гаазі у 1629 році. Ёго втиць Константин, літератор и тайный совітник принцӯв Ораньскых. Константин Гюйґенс быв цімбором Декарта и ёго творба влияла не леш на Константина но и на ёго сына. У [[1657]] році Гюйґенс получив патент на робку маятниковых го̄динок, у кӯнци свого живота их хотів создати [[Ґалілео Ґалілей|Галілей]], айбо му помішала проґресувуча [[сліпота]]. У 1661 році Гюйґенс приїхав у Анґліцькоє кралёвство. У 1665 році поселився у Парижови, там же через рӯк была создата кралёвська академія наук. У 1681 році Гюйґенс не желавучи переходити у католіцизм позад удміны Нантского едікта переїхав обратно у Гаагу, у 1690-ых ёго здоровля начало ухудшатися и обострилися многі ёго хыбы их здоровлём. Послідньым трудом Гюйґенса став "Космотерос" де тот припускав живӯт на другых планетох, туй же мы и видиме проґресівность ёго думаня. Гюйґенс умер у 1695 році у варошови Гаага, [[Република споеных Нидерландох|Зъединены Провінції Нидерланды]]. == Філозофія наукы == У молодости Гюйґенс увлікався системов світа Декарта (картезіанством), айбо потӯм ї удрицав. У кӯнци живота Гюйґенс оцінив творбу Декарта так: «Я раз не нахожу у всю̄в ёго фізиці, метафізиці ци метереолоґії нич, што я бы м годен приняти за истинну.» == Памнять == В честь Гюйґенса назваты: * ''Пік Гюйґенса'' на місяцёви коло кратера Гюйґенс А * Кратер на Марсі * Астероїд ''2801 Гюйґенс'' * Косміческый зонд доставшыйся [[Титан (спутник)|Титана]] * Лаборатория у Лейденьскӯм універзитеті, [[Нидерланды]] == Удкликованя == {{reflist}} {{lifetime|1629|1695|Гюйґенс, Христіан}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Уродили ся 14. апріля]] [[Катеґорія:Умерли 8. юла]] 9yfxmmh6mrc02qgqqr6xd244leubttu 174413 174412 2026-10-21T19:55:34Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гюйґенс, Христіан]] на [[Христіан Гюйґенс]]: +як в статї 174412 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Особа}} '''Христіа́н Гю́йґенс ван Зёйліхем''' ([[Нідерландьскый язык|нид]]. Christiaan Huygens; род. [[14. апріль|14. апріля]] [[1629]], [[Гаага]], [[Република споеных Нидерландох|Нидерланды]] — [[8. юл|8. юла]] [[1695]], там же) — нидерландьскый механік, фізик, [[Математік|математик]], [[вынаходник]] и [[астроном]]. Первый иноземный член Лондонского кралёвського общества (1663), член [[Французька Академія Наук|Французькой академії наук]] из 1666 року и первый ї президент (1666-1681). == Біоґрафія == Гюйґенс родився у Гаазі у 1629 році. Ёго втиць Константин, літератор и тайный совітник принцӯв Ораньскых. Константин Гюйґенс быв цімбором Декарта и ёго творба влияла не леш на Константина но и на ёго сына. У [[1657]] році Гюйґенс получив патент на робку маятниковых го̄динок, у кӯнци свого живота их хотів создати [[Ґалілео Ґалілей|Галілей]], айбо му помішала проґресувуча [[сліпота]]. У 1661 році Гюйґенс приїхав у Анґліцькоє кралёвство. У 1665 році поселився у Парижови, там же через рӯк была создата кралёвська академія наук. У 1681 році Гюйґенс не желавучи переходити у католіцизм позад удміны Нантского едікта переїхав обратно у Гаагу, у 1690-ых ёго здоровля начало ухудшатися и обострилися многі ёго хыбы их здоровлём. Послідньым трудом Гюйґенса став "Космотерос" де тот припускав живӯт на другых планетох, туй же мы и видиме проґресівность ёго думаня. Гюйґенс умер у 1695 році у варошови Гаага, [[Република споеных Нидерландох|Зъединены Провінції Нидерланды]]. == Філозофія наукы == У молодости Гюйґенс увлікався системов світа Декарта (картезіанством), айбо потӯм ї удрицав. У кӯнци живота Гюйґенс оцінив творбу Декарта так: «Я раз не нахожу у всю̄в ёго фізиці, метафізиці ци метереолоґії нич, што я бы м годен приняти за истинну.» == Памнять == В честь Гюйґенса назваты: * ''Пік Гюйґенса'' на місяцёви коло кратера Гюйґенс А * Кратер на Марсі * Астероїд ''2801 Гюйґенс'' * Косміческый зонд доставшыйся [[Титан (спутник)|Титана]] * Лаборатория у Лейденьскӯм універзитеті, [[Нидерланды]] == Удкликованя == {{reflist}} {{lifetime|1629|1695|Гюйґенс, Христіан}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Уродили ся 14. апріля]] [[Катеґорія:Умерли 8. юла]] 9yfxmmh6mrc02qgqqr6xd244leubttu СС Крунланд 0 21251 174417 173844 2026-10-21T20:00:24Z Halajkovič 33393 174417 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Стыржень}} [[Файл:SS_Kroonland,_Antonio_Jacobsen,_1903_(adjusted).jpg|міні|СС Крунланд]] '''СС Крунланд''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. SS Kroonland) — океанськый лайнер [[International Mercantile Marine]] (ІММ) из спуска на воду у 1902. році до того як го порубали на желізячя у 1927. році. СС Крунланд быв кораблём родичом СС Фінська, Вадерланд и Зеландія тої же фірмы. Плавав на Америцькӱі лінії и на Панамсько-Тихоокеанськӱв лінії. Служив помӱчным кораблём из апріля 1918. року по окто̄вбер 1919. року. == Америцька Лінія и перва світова война == По німицькӱв инвазиї у [[Белґія|Белґію]] корабль перевели на Америцьку лінію (Ню Йорк — Ліверпул) 15. окто̄вбра 1914. року СС Крунланд прибыв у [[Ґібралтар]], [[Неапол]] и [[Піррий]], вӱн став первым великым [[Споєны Штаты Америцькы|америцькым]] кораблём у [[Середоземне море|Сереґземноморёви]]. Рано, 20. мая позад густого тумана СС Крунланд трафив на не розорвавшу ся міну, через 2 минуты ид СС Крунланд наблизився німицькый пудводный корабиль, німці не ожидавші увідіти туй америцькый корабль спішно нюрьнули у глыбину айбо при маневрови винт ударив ся у корпус СС Крунланда. Того же дне екіпаж СС Крунланд замітив ищи єден пудводный корабль у 910 метрах уд лівої стороны корабля, по пудводному кораблёви быв удкрытый огинь, вӯн у цілях безопасности нюрьнув на глыбину. Уж у юнови неудавшася торпедна атака на СС Крунланд была напечатана на первых сторінкох америцькых ґазет. == Кӯниць службы == 18 септембра 1926 року, ухудшавучи и без того неза́видну фінансову ситуацію у ІММ на [[Маямі]] (місто дислокації СС Крунланд) обрушився великый ураган, уд нёго умерло 325 людий а 50,000 обсталося без стріхы над головов. Не мавучи міста де держати корабль ёго пришвартовали у Хобокен. Потӯм СС Крунланд продали Рубщикам желіза у [[Італія|Італію]], [[29. януар|29 януара]] 1929 року послідньый раз лишив [[ЗША]], привезши [[Пшеніця|пшеніцю]] у порт [[Антверпен]] у [[Белґія|Бельґії]] удправився у Ґеную де и здався на лом, за вись час службы СС Крунланд зробив 234 рейсы без серйозных утра́т. 6u8yamwqyk8dwbghb049z8hs9y1apkg Time (журнал) 0 21254 174416 173525 2026-10-21T19:58:33Z Halajkovič 33393 174416 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''«Та́йм»''' ([[Анґліцькый язык|анґ]]. ''Тime'', дословно — [[час]]) — америцькый журнал тыжднёвик из штаб-квартиров у [[Ню Йорк (місто)|Ню-Йоркови]]. Єдно из май старых и вплывовых выздань у [[ЗША]], журнал мать [[Азія|Азійську]], [[Океанія|Океанійську]] и [[Европа|Европську]] філії. Знамый за аналітичні коментарі за світову и вӱтцьӱзняну [[Політіка|політику]] [[ЗША]], рейтинґам, такым ге «Чоловік року» и т.д. {{Стыржень}} oh909fyr2wlv4msvuh26ofjsj9bn3aw Вануату 0 21261 174418 161267 2026-10-21T20:01:42Z Halajkovič 33393 174418 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Краина}} '''Вануа́ту''' офіціална назва '''Республіка Вануату''' ([[Бислама (язык)|бисл]]. ''Vanuatu'') ([[Анґліцькый язык|анґл]]. ''Vanuatu'') ([[Французькый язык|фран]]. ''Vanuatu'') — островна крайна у Меланезії. На севері граничить из [[Соломоновы островы|Соломоновыми островами]], на западі из водами [[Австралія|Австралиї]] на юзі из [[Нова Каледонія|Новыв-Каледоніёв]], на выході из водами [[Фіджі]]. Крайна ся находить на 83 островах «Новы Ґібріды». Площадь суши — 12 190 км² . Обывательство — 292 680 обывателю̄в. == Історія == 3000 рокӯв назад до Вануату добралися переселенці из [[Тайван|Тайваня]]. У 1606 році Вануатьскый острӯв Еспіріту-Санту удкрытый [[Испанцѣ|Испанцями]], ёго приняли за часть «<nowiki/>[[Антарктіда|Южной земли]]<nowiki/>», у 1768 році [[Луі Антуан де Буґенвиль]] удкрыв го наново.{{жрідло}} У 1825 році [[Петер Діло]] увідів на єдному из островӯв зарослі сандалового дерева, котры рубали до 1830 року.{{жрідло}} 1879 рӯк. На острові робить Микула Миклухо-Маклай, ёго записи зыграли важну роль у сохранинёви културы Вануату.{{жрідло}} 9 авґуста [[1889]] року село [[Порт-Вілла]] стало независныв крайнов [[Республіка Франсвіл|Франсвіл]], там мали выборноє право всі жителі.{{жрідло}} У 1940-ых на Вануату появилися перві [[Націоналізм|націоналістичны орґанізації]], силами тых орґанізацій [[30. юл|30 юла]] [[1980]] року Вануату провозгласило независность.{{жрідло}} == СМИ == Екзістує крайнова телерадіокомпанія [[SRTV]] (Société de Radiodiffusion et de Télévision de Vanuatu — Телерадіовіщателна корпорация Вануату) у яку входят канал ''Télévision Blong Vanuatu'' и [[радіо]]<nowiki/>станція ''Radio Vanuatu''.{{жрідло}} == Удкликованя == {{референції}} {{stub}} [[Катеґорія:Вануату|*]] [[Катеґорія:Країны|Вануату]] [[Катеґорія:Островны штаты]] [[Катеґорія:Державы Австралии и Океании|Вануату]] pddrx34dvpzc9br2lt92i1cc3su0ky5 Ґабон 0 21265 174419 165959 2026-10-21T20:02:09Z Halajkovič 33393 174419 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{Краина}} '''Ґабо́н''' ([[Французькый язык|фр]]. ''Gabon'' [ɡaˈbõ]), офіціална повна назва '''Репу́бліка Ґабо́н''' — [[Країна|крайна]] у [[Середня Африка|Серидньӱв Африці]], бывша [[Колоніалізм|колонія]] [[Франція|Франції]]. Офіціалный язык — [[Французькый язык|Французькый]], [[Столиця]] — [[Лібревіл]]. == Історія == У XIX. сторочови у Ґабон зачали заселятися [[Французы]], удкрывати [[Порт|порты]] и [[Плантація|плантації]]. У [[1875]]-[[1880]] роках [[Пьер де Браза]] измлідовав басейн рікы [[Конґо (ріка)|Конґо]], там вӱн заклав договоры из многыми вождями містных племен.{{жрідло}} У 1940-ых роках у Ґабонови ишли бої миже містными вӱйськами [[Режим Віші (1940-1945)|Вішістӱв]] и интервентами [[Шарл де Ґолл|Шарла де Ґола]]. Містні жытелі котры были на стороні Вішістӱв раховали Шарля Де Ґоля бунатрём котрый восстав против законної французької управы.{{жрідло}} У [[1960]]. році Ґабон дӱстав независность, и уд товды Ґабон доста стабілна и богата крайна. [[30. авґуст|30. авґуста]] [[2023]]. року у Ґабонови ся став воєнный переворот, вӱн ся став кой солдаты узнали же президента Алі Бонґо Ондімбу переубрали на 3 президентськый срок. == Економіка == Ґабон — слаборазвита крайна. Айбо позад запасӱв ропы, урана и ґаза є єдныв из май богатых крайн [[Африка|Африкы]]. У 2017. році усьый експорт Ґабона склав 5,564 млрд $. == Обывательство == Сиридня довгота живота — 69 рокӱв.{{жрідло}} У [[2020]]. році у [[Країна|крайні]] на 100 жӱн было 108 чоловікӱв.{{жрідло}} У [[Країна|крайні]] всёго жиє 2 230 908 обывательӱв.{{жрідло}} Из них: [[Французы]], [[адума]], [[тааанґі]], [[мітсого]], [[макаї]], [[піґмеї]], [[фанг]] и другі.{{жрідло}} <big>'''Реліґія'''</big>{{жрідло}} • [[Католицька церьков|Католикы]] — 42,3% • [[Африцькі култы]] — 24% • [[Протестантство|Протестанты]] — 12,3% • [[Могамедан|Мусулмане]] — 9,8% • [[Юдаїзм|Иудеї]] == СМИ == Крайнова телерадіокомпанія ''RTG'' (''Radiodiffusion Television Gabonaise'' — «''Ґабонськоє радіовіщаня и телениканя''»), включать у ся радіоштації ''Radio Gabon 1'' (запущена 28. новембра 1958. року ''SORAFOM'' ге ''Radio Gabon 2'' и телеканал ''Gabon Télévision''.{{жрідло}} {{стыржень}} [[Катеґорія:Ґабон|*]] [[Катеґорія:Країны|Ґабон]] [[Катеґорія:Державы Африкы|Ґабон]] [[Катеґорія:Середня Африка|Габон]] f6rsyjuaoqytvyj1gan9x5cvombdf8i Велика Добронь 0 21266 174420 147208 2026-10-21T20:03:23Z Halajkovič 33393 174420 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Вели́ка До́бронь''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Velîka Dobron) ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagydobrony) ([[Україньскый язык|укр]]. Велика Добронь) — село у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районі]] [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Землетряс (2023) == 27 фебруара 2023 року у 03:15, у районі села Велика Добронь, 19 км на запад уд [[Мукачово|Мукачова]] быв фіксоватый землетряс 3,3 балы [[Шкала Ріхтера|шкалы Ріхтера]]. Послідньый земелетряс быв фіксоватый 3 януара 2024 року коло вароша [[Иршава]], 3,8 балы. == Обывательство == У 2001 році у селі жило 5446 людий, из них: * [[Мадяре|Мадяры]] — 97,73% * [[Руснакы]] — 1,94% * [[Русы|Руські]] — 0,16% * [[Білорусы]] — 0,02% * [[Молдавани]] — 0,02% * [[Поляци|Полякы]] — 0,02% == Назва == Суть дві верзії происхождіня назвы села * уд мадярской фамілії Добё * уд словяньского слова «дубрава». {{stub}} {{Ужгородскый район}} {{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села Україны]] 9ndu4p3jj47k2xbqyrr3g41p46kr8qi Велика Чіньґава 0 21274 174421 170770 2026-10-21T20:04:49Z Halajkovič 33393 174421 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} {{НП}} '''Вели́ка Чі́ньґава''' авадь '''Боржа́вськоє''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagycsongova, [[Україньскый язык|укр]]. Боржавське) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]] [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. == Знамі родаци == * Иван Ребрик — поет и выздаватель. * [[Иван Марґітич]] — [[Епископ]] [[Мукачовска ґрекокатолицька єпархія|Мукачӯвськой Епархії]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жиє 2903 людий, из них:{{жрідло}} * [[Украйинці]] — 99,79% * [[Русы|Руські]] — 0,14% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,07% == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1351]] році, товды же там и была православна цирьков.{{жрідло}} У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советські часы]] колектівізація ишла дуже тяжко, люди не ишли у колхоз, их приходилося заставляти ид трудови на колхоз. Ныні же містні уращувуть сільськоґаздӯвські културы: [[огӯркы]], [[Парадичка|парадичкы]], [[Пшеніця|пшеніцю]], [[Поприґа|поприґу]], [[Баклажан|баклажаны]] и другі. {{stub}} 1qihv32sk8sh3usbi2cjzi7457lue3p Горб (село) 0 21278 174422 156023 2026-10-21T20:05:20Z Halajkovič 33393 174422 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Горб''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Horb) ([[Російскый язык|рус]]. Горб) — село у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == На [[2001]] рӯк у селі жило 1418 людий. Из них: * [[Українцї|Украйинці]] — 1412 (99,58%) * [[Русы|Руські]] — 6 (0,42%) == Історія == Село было основато у первӯв половині XV стороча. У [[2020]] році было прикапчато ид [[Хустськый район|Хустському районови]]. == Реліґія == У [[1795]] році у селі построєна Ґреко-католицька цирьков сятого духа и дзвӯнниця, они ся находять на горбови у центрі села. У [[1928]] році у селі строять уж [[Православна церьков|Православну]] цирьков ст. Тройци. Первым попом быв Гермоген Скундзяк (майжек вӯн быв из [[Колочава|Колочавы]]). [[Іконостас|Иконостас]] обчиненый наново позолотов. У [[1973]] році стіны у церкви розрисовав Иван Андрашко. {{stub}} 1iec3a1oyvdyxdh9zj9folt0w9yfibl Медвежый (Хустськый район) 0 21279 174423 147062 2026-10-21T20:06:23Z Halajkovič 33393 174423 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Медвежый''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Medveszij) — село у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1828]] році ге Medvedse, Медвеже; 1896 Medvedzi, Медвежый; 1910 Medvedzi, Медвежый; 1912 Medvés, Medvezsyj patak, Медвежый поток; 1930 Medveží, Медвежый; 1941 Medvezsa, Медвежа; 1983 Медвежий, Медвежый. У 2020 році Медвежый было село у Горінчовськӯв територіалнӯв общині. == Обывательство == На [[1989]] рӯк у селі жило 67 людий, 33 чоловіка и 34 жоны. У [[2001]] році у селі жило 74 людий, из них: * [[Русины]] — 74 (100%) {{stub}} j3k4mlo9daropa73or9qi3maa8pwrmf Україньскый алфавіт 0 21289 174329 145175 2026-10-21T18:36:49Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174329 wikitext text/x-wiki '''Украї́ньскый алфаві́т''', тыж '''украї́ньска áзбука''' ({{lang-uk|украї́нська абе́тка, украї́нська а́збука, украї́нський алфа́ві́т}}) — варіант кірілічного алфавіта, котрый ся поужыває в [[Україньскый язык|україньскім языку]], штатным языком [[Україна|Україны]]. Україньскый алфавіт має в основі [[Кіріліця|кіріліцю]] і мать 33 буквы: [[А|А а]], [[б|Б б]], [[в|В в]], [[г|Г г]], [[ґ|Ґ ґ]], [[д|Д д]], [[е|Е е]], [[є|Є є]], [[ж|Ж ж]], [[з|З з]], [[и|И и]], [[І (кирилиця)|І і]], [[ї|Ї ї]], [[й|Й й]], [[к|К к]], [[л|Л л]], [[м|М м]], [[н|Н н]], [[о|О о]], [[п|П п]], [[р|Р р]], [[с|С с]], [[т|Т т]], [[у|У у]], [[ф|Ф ф]], [[х|Х х]], [[ц|Ц ц]], [[ч|Ч ч]], [[ш|Ш ш]], [[щ|Щ щ]], [[ь]], [[ю|Ю ю]], [[я|Я я]]. Даколи также до ней почітають [[апостроф]] ('), што має фонетічне значіня і є пожадованым знаком у [[Писаня|писмі]], але буквов не є та формално до [[алфавіт]]а не входить. {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ґ ґ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Є є |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | І і | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ї ї | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ' |} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Украинскый язык]] [[Катеґорія:Алфавіт]] [[Катеґорія:Україньскый алфавіт|*]] npnb8hkxqk1o4dxz06hz87q1kvelwnv Абранка 0 21293 174424 158998 2026-10-21T20:07:42Z Halajkovič 33393 174424 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Абранка''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ábránka) — село у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == У селі є група курґанӯв а у [[1860]] році кой сройили путь на [[Пудполозя|Везерсалаш]] туй нашли бронзовы сокровища. Село первый раз ся споминать у [[1610]] році ге: Nagy Abranka, Велика Абранка у: 1645-Nagy Abramka, Велика Абрамка; 1728 Abrahanka, Абраганка 1773 Nagy Abranka, Велика Абранка; 1877-Ábránka (Nagy-), Ábránka (Kis-), 1924 Abranka, Абранка. У [[1649]] році у селі жило 31 обыватель, у [[1692]] році туй уж была православна цирьков. У майови [[1932]] року люди из села Абранка участвовали у «голодному походови» у село [[Нижні Ворота]]. Оґанізаторами были лісникы: Й. Королёвич, М. Папиш и другі. У Советські часы у селі была бриґада колхоза имени 50-роча Окто̄вбра, за нив было 215 га земли, туй садили [[Кромплѣ|булі]] и робили продукты скотарчества. У Абранці фунґує 8-рӯчна школа, клуб (хыжа № 101), [[бібліотека]] и поліклініка. == Чрезвычна ситуація 2011 == [[9. новембер|9 новембра]] [[2011]] року на Абраньском перевалі коло села перевернулася машина МАЗ из цыстернову якӯв быв бітум, по аварії уллялося 19 тон емульсії, обы не дати занехарити територію учинили подобу дамбы. == Присілкы == '''Мала Абранка''' Мала Абранка — село у [[Закарпатска область|Закарпатськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Зъединено из селом Абранка Спомин: [[1645]]: Kis Abramka, 1773: Kis Abranka, Kasnicze, 1808: Ábránka (Kis-), Kusnicza Malá, Kusznicza Malá, 1851: Ábránka (Nagy, Kis), 1877: Ábránka (Kis-), 1881: Kisábrámka, Kusnica. '''Кушниця''' Кушниця — село у [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Зъединено из селом Абранка у [[1960]] році. У апрілёви [[1645]] році Дюрдь Раковці дав ґрамоту Павлови Кушіньскому и ёго сынам, Иванови и Игнатови, обы они основали село на берегови рікы Абранка. == Обывательство == У [[2001]] році у селі жило 584 людий, из них:{{жрідло}} * [[Українцї|Украйинці]] — 99,32% * [[Русы|Руські]] — 0,34% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,17% == Ґеоґрафія == Селом протікать невелика ріка [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0) Абранка]. {{stub}} apbeiu9nhl9tm5a70jggdq9rixglfne Сӯль (село) 0 21294 174425 157103 2026-10-21T20:08:46Z Halajkovič 33393 174425 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Сӯ́ль''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Sóslak) ([[Україньскый язык|укр]]. Сіль) ([[Румуньскый язык|рум]]. Sil) ([[Лемківскый язык|лем]]. Сіль, Суль) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1599]] році. У 1930-ых містні жителі нашли туй великі залягы [[Сіль|соли]], уд чого село и мать свою назву. У 1939-40 роках туй екзістовала пудпӯльна група [[КПЧ]], главов быв И. П. Локота. Мадярські жандармы у [[1940]] році арестовали ї и 67 людий. А. М. Домище, А. А. Ленько, Н. М. Тур, Ф. Ю. Цифра и М. Ю. Шугайда были убиты. [[26. октобер|26 окто̄вбра]] [[1944]] року Сӯль узяли РСЧК. Знама група заляг соли — «Пудроссольські джерела», на базі якых давно робили купели. * [[Жрідло № 1 (Сӯль)]] * [[Жрідло № 2 (Сӯль)]] == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 611 людий, из них: * [[Українцї|Украйинці]] — 99,02% * [[Русы|Руські]] — 0,66% * [[Мадяре|Мадяры]] — 0,16% * [[Білорусины|Білорусы]] — 0,16% == Туристичны міста == * Оборонителны укріпленя "Лінія Арпада" * «Пудроссольські жрідла» * Храм ст. Василія Великого == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} 7xhpt8kwx8vco45t6pyzoazfc02rg4j Осава 0 21299 174426 169703 2026-10-21T20:10:20Z Halajkovič 33393 174426 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} {{НП}} '''Оса́ва''' ({{Lang-uk|Осава}}, {{lang-hu|Darázsvölgy}}, {{Lang-ro|Osava}})&nbsp;— [[село]] у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. == Ґеоґрафія == Село ся находить на северо-выход уд [[Липча|Липші]] и [[Хуст|Хуста]] на высоті 216 м над морём. == Історія == Село уділило ся из окрайин [[Липча|Липші]], назву селови дала ріка [[Осавка]] зачинать течи у [[Липча|Липши]]. Село первый раз ся споминать у 1904.&nbsp;році.<ref>SEBESTYÉN, Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó 179 s.</ref> == Економіка == У селі коло ставка є база припочинку.{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 324 людий, из них подля языка:{{Жрідло}} * [[Україньскый язык|украйинськый]] — 323 (99,69%) * [[Російскый язык|руськый]] — 1 (0,31%) == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] kz0g65hi7002fa1l1gb82qvcwn6jv0w Хустська школа № 1 имени Авґустина Волошина 0 21304 174357 157425 2026-10-21T18:48:34Z Engelseziekte 2261 delete 174357 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Непотверджено}} {{Стыржень}} [[Файл:Khust_high_school.jpg|міні|<small>школа из вонка</small>]] '''Хустська шпеціалізовата школа №'''&nbsp;'''1 имени Авґустина Волошина'''&nbsp;— комуналноє сириднёє шпеціалізоватоє шкӯльноє заведеня І-ІІІ ступеню̄в из заглыбленым изучінём [[Анґліцькый язык|анґліцького]] и [[Французькый язык|французького языкӯв]] у варошови [[Хуст]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]]. Находиться на улици [[Карпатьска Україна|Карпатьской Украйины]], 16. == Історія школы == Школу было основато [[12. октобер|12.]]&nbsp;[[12. октобер|окто̄вбра]] [[1921]].&nbsp;року. Из [[1921]].&nbsp;по [[1944]].&nbsp;рокы у школі было 2 языка учіня ([[Русиньскый язык|русиньскый]] и [[Мадярскый язык|мадярскый]]).{{жрідло}} [[15. марец|15.]]&nbsp;[[15. марец|марца]] [[1939]].&nbsp;року у шпортзалови школы [[Сойм Карпатськой Украйины|Сойм Карпатьской Украйины]] об'явив независность [[Карпатьска Україна|Карпатьской Украйины]].{{жрідло}} [[20. авґуст|20.]]&nbsp;[[20. авґуст|авґуста]] [[2007]].&nbsp;року школу назвали у честь [[Авґустин Волошин|Авґустина Волошина]].{{жрідло}} == Знамі выпускникы{{жрідло}} == • [[Димитрий Вакаров|Митер Вакаров]] • [[Шандор Сливка]] • [[Василь Худанич]] • [[Иван Марґітич]] • [[Йоанн Семедий|Иван Семедій]] • [[Иван Чендий]] • [[Мигаль Троян]] • [[Теодор Ромжa|Тывдарь Ромжа]] • [[Юрий Шкробиниць]] == Удкликованя == Відео 1: [https://www.youtube.com/watch?v=QfQLk8eRnVo Проголошення Карпатської України&nbsp;— березень 1939] Відео 2: [https://www.youtube.com/watch?v=bpbF7gmMA5w Виступ о. Авґустина Волошина на Соймі Карпатської України] Відео 3: [https://www.youtube.com/watch?v=YLxkdz6AMvw Виступ доктора Михайла Бращайка на Соймі Карпатської України (1939)] Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%E2%84%96_1_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0&wprov=rarw1 Хустська школа № 1 імені Августина Волошина] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). i6fesog99kx3m2480ceo7rn6syrn577 Х 0 21327 174485 152280 2026-10-21T21:51:19Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174485 wikitext text/x-wiki {{Кіріліця}}'''Х''' («хы»)&nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилици]], яка позначать звук [x]. Исе 26 буква русиньского алфавіта. Сперед голосных [[Є|«є»]], [[І|«і»]], [[Ю|«ю»]], «я» (и иппен сперед «ь») читать ся ге ёго алофон&nbsp;— помнякшеный звук [xʲ]. == Історія == Буква происходить уд старословяньскої буквы[[Файл:Early_Cyrillic_letter_Khieru.png|30x30пкс]](«хѣръ», «хір»), яка у свою очерідь, наслідує грецьку буквуу Χ, χ (Хі) візантійського унціала. У глаголици мала написаня [[Файл:Glagolitic_kher.svg|20x20пкс]], у кириличнӯв и глаголичнӯв буквенӯв цифірі мать числовоє значеня 600. == Удкликованя == * Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * ''Півторак Г. П.'' Х // Українська мова. Енциклопедія.&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000. * X // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Україньскый алфавіт]] [[Катеґорія:Русиньскый алфавіт]] [[Катеґорія:Алфавіт]] 9cx6hpyhc4f5iib240mreac37t4b2zj Нересниця 0 21329 174428 147347 2026-10-21T20:18:31Z Halajkovič 33393 174428 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} '''Нересниця''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nyéresháza) — село у [[Тячовскый район|Тячӯвськӯм районі]], [[Закарпатска область|Закарпатськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1451]] році, до [[1855]] року у селі промышляли вӯчарьством и добычов [[Солї|соли]]. Є леґенда ош у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу туй была шахта, лишили ї а над нив была цирьков, єдного разу у селі была повінь, шахту затопило в'єдно из цирковлёв, так ся появило озеро "Соленоє" а ге твердят старожилы села кіть ся прислухати та дзвоны до типирь хлипавут ся водов. == Присілкы == === Каміниць === Каміниць — бывшоє село у [[Подкарпатя|Пудкарпатёви]] Спомин: 1902: Kaminecz , 1907: Kaminecz, 1913: Kaminecz. == Обывательство == У селі на [[2001]] рӯк жило 3732 людий, векшына из них [[Русины|Руснакы]]. {{stub}} pealsbomdihzgskc06wncknh53ojxe1 Ґруйиць 0 21331 174315 164775 2026-10-21T18:30:04Z Engelseziekte 2261 delete 174315 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Ґру́йиць''' ({{lang-pl|Grójec}}) — варош у централнӯм [[Польско|Польску]], центр Ґруйицького повіта, [[Мазовецкоє Воєводство|Мазовецкого воєводства]]. == Обывательство == У варошови на [[2011]] рӯк жило 16,197 людий, абсолутна векшына є [[Поляци|Полякы]].{{жрідло}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D1%94%D1%86%D1%8C#p-lang Груєць] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{стыржень}} e77124gnvd98iuxqkxnjut1x3fo632n Феццан 0 21350 174243 145660 2026-10-21T17:39:43Z Engelseziekte 2261 delete 174243 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Libya_5210_Wan_Caza_Luca_Galuzzi_2007.jpg|міні]] [[Файл:Map_of_traditional_provinces_of_Libye-en.svg|міні]] {{Регион}} '''Феццан''' ([[Арабскый язык|араб]]. فزان‎, Фазан) — [[реґіон]] на [[Запад|западі]] [[Лібія|Лівії]], історическый центр — [[Сабха]]. Граничить из [[Лібія|Лівійскыма]] реґіонами [[Тріполітанія]] и [[Киренаїка]]. == Обывательство == Основными обывателями суть [[Арабы]], [[Берберы]] (у основі вто кочовы племена) и [[Туареґы]]. Великі вароші такі ге Сабха хоснувуть артезианску воду, им її доста на живӯт. == Адміністративноє діленя == Феццан быв «<nowiki/>[[Вілаєт|велаятом]]<nowiki/>» авадь «<nowiki/>[[Мухафаза|мухафазов]]<nowiki/>» у [[Османьска імперія|Османьскӯв Ріші]] и [[Таліяньска Ріша|Таліяньскӯв Ріші]]. • [[1963]] — Феццан бӯльш не є єдна админединка розділеный на 2 мухафахы Убарі и Сабха. • [[1995]] — область было розділено на малі районы «sha’biyah» (en:shabiyah). • потӯм роздроблено было на май малв shabiyah. Столиця бывшої провінції и май великый варош — Сабха. Типирь топонім Феццан хоснує ся почти все леш на ґеоґрафічну тай історичну тему. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%86%D1%86%D0%B0%D0%BD#p-lang Феццан] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). jng3pguhzsg54g9c9z4t4j7712d6lg8 Лазещина 0 21354 174390 160851 2026-10-21T19:20:46Z Halajkovič 33393 174390 wikitext text/x-wiki {{НП|население=4720|год переписи=2025}} '''Лазещина''' ({{lang-uk|Лазещина}}) — село у [[Раховскый район|Раховскому районови]] [[Закарпатска область|Закарпатської области]] [[Україна|Украйины]]. == Історія == {{жрідло2|Село первый раз ся споминать у [[1785]] році ге Lasiscsi, назвы мінялися пак: 1789 — Inferior Lazescsina, Лазещина; Inferior Lazestsina, Лазещина; Superior Lazescsina, Лазещина; Superior Lazestsina, Лазещина; 1808 — Lozuscsena, Lozusscena, Лозущина; 1828 — Lazestyina, Лазещина; 1838 — Lazestyina, Лазещина; 1882 — Lázes, Лазёш; 1892—1898 — Lazescsina, Лазещина; 1907—1913 — Mezőhát, Мезёгать, Лазещина; 1925 — Lazeščina, Лазещина; 1930 — Lazeština, Лазещина; 1944 — Mezőhát, Лазещина, 1983 — Лазещина.|9|06|2025}} У Лазещині не раз быв [[Олекса Довбуш]], село было єдинственным [[Село|селом]] [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] де постоянно орудовали Опрышкы. У [[Октобер|окто̄вброви]] [[1914]] року Російскі вӯйська прорвалися у [[Подкарпатя|Пудкарпатя]] через Лазещину. == Обывательство == Чиселность жительства позад [[Списаня жительства Украйины (2001)|списаня 2001. року]] чинила 4163 людий.<ref>{{ПН2001-нас}}</ref> Поданый материнськый язык:<ref>{{ПН2001-язык}}</ref> *[[Україньскый язык|украйинськый]] — 99,38% *[[Російскый язык|російськый]] — 0,31% *[[Мадярьскый язык|мадярськый]] — 0,12% *[[Молдовскый язык|молдовськый]] — 0,05% *[[Білоруськый язык|білоруськый]] — 0,02% *[[Ґаґаузьскый язык|ґаґаузькый]] — 0,02% *иншакый — 0,10% == Присілкы == Исі присілкы были зъединены из селом Лазещина у [[1967]] році:{{жрідло}} === Бубні === Бубні — спомин за исе село удносять ид [[XIX. стороча|XIX]] сторочови. === Дибря === Дибря — село основатоє [[Гуцулы|Гуцулами]] [[Раховскый район|Раховщины]] у 1850-ых роках. === Піловатый === Піловатый — село основаноє у XIX сторочу вокруг церкви построєної у [[1780]] році. === Студеный === Студеный — село первый раз ся споминать у [[1828]] році. === Стебный-Сідорин === Стебный-Сідорин — село основатоє у 1700-ых роках, у [[1724]] році коло села учинили гриблю. === Зимир === Зимир — село основатоє у [[XIX. стороча|XIX]] сторочу, у [[2013]] році стройку УкрЖелізниці приватізовали и поселили там людий. == Удкликованя == {{reflist}} {{Раховскый район}}{{Закарпатска область}} [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] bb843bp4cq0svqemjew460ssrg1f2ch Грон (ріка) 0 21366 174415 145504 2026-10-21T19:58:02Z Halajkovič 33393 174415 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} [[Файл:Brusno,_Hron_20230415.jpg|міні]] '''Грон''' ([[Словеньскый язык|сло]]. ''Hron) — друга по розмірох [[ріка]] [[Словеньско|Словеньска]], притока [[Дунай|Дуная]].'' На березі '''Грона''' суть [[Вароші Словеньска|вароші]]: [[Брезно]], [[Жъяр-над-Гроном]], [[Жарновиця]], [[Нова Баня]], [[Тлмачи]], [[Левице]], [[Железовце]], [[Коларово]]. Главні притокы — [[Париж (ріка)|Париж]], [[Сікеніца (ріка)|Сікеніца]] і [[Слатина (ріка)|Слатина]]. {{Стыржень}} efpuvrjg9b78j8f11xp74qa0khoho4s Ґолдапскый Повіт 0 21371 174301 145734 2026-10-21T18:25:03Z Engelseziekte 2261 delete 174301 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Ґолдапскый Повіт''' ([[Польскый язык|пол]]. powiat gołdapski) — єден из повітӯв [[Варміньско-Мазурскоє Воєводство|Варміньско-Мазурского Воєводства]]. Адмін центр — [[Ґолдап]]. == Обывательство == У Повітови на [[2008]] рӯк живе 26,818 из них векшына [[Поляци|Полякы]]. == Общі даны == Площадь повіта 771,89 км², адмін центр — [[Ґолдап]]. Мать 3 [[Ґміна|ґміны]] у собі. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82 Ґолдапський Повіт] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Польско]] m4atf5f5fyhnucr1sudggba8exjtd8x Фікшн 0 21401 174484 145738 2026-10-21T21:50:39Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174484 wikitext text/x-wiki '''Фікшн''' ({{Lang-en|fiction}}&nbsp;— выгадка, фікція; туйкы: фантастика)&nbsp;— популярна в анґлоязычных країнах катеґорія твору разных виду умільств, изокрема літературы, [[Филм|кіно]], [[Театер|театра]] тай другых, общым свойством якых є, што в їх нюй основі сут удумані, а не фактичні [[Сюжет|історії]]. У нас такым творам дают катиґорію як художні, айбо в анґлоязычных країнах для того кыбы твур художньої літературы бы годен быти занесеный у «літературу», у нього мусит быти художня цїнность, а для твора катеґорії «фікшн» йсе не обязательно. Обычно в творах катеґорії фікшн є легкый игравый, пригодовый характер. Айбо, границя дїленя не вызначена чотко&nbsp;— часто вты самі творы мош уднести до дакулькох катеґорій. Творы катеґорії фікшн дїлят ся на жанры, наприклад, {{Lang-en|science fiction}} переводит ся як наукова фантастика, и в йсю катеґорію входят як літературні творы, так и науковофантастичні фільмы. В анґлоязычному світови слово фільм про кінопродукцію вадь не хоснуют цїлком, вадь хоснуют дуже рідко, куй бисїда йде про ''art-house''. Обычно кінофільмы называют ''movies'' вадь ''flics'' (удсї назва популярної мережи Netflix). Протилежнов катеґорійов фікшн є катеґорія ''нон-фікшн''. У ниї входят не лиш документальні тай художні творы, ай наукові, технічні тай другі. Дїленя на секції фікшн и нон-фікшн характерный для хуть якої колекції книг у бібліотеках, книжковых бовтах и т.д. У теорії умільства фікшн вызначає ся май скорі такыми рисами, як удхыленя уд правды и недостаток злагоды из фактичнов реальністьов. Сут повно разных пудходу до поясненя умільської выгадкы, айбо обощої принятої теорії не є. ==Удкликованя== {{Переклад|uk|Фікшн|38708664}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Вымысел]] [[Катеґорія:Уменя]] dxvlaupf9ur9458mb22xfk7jg2gl894 Ґаланта 0 21422 174290 173655 2026-10-21T18:17:45Z Engelseziekte 2261 delete 174290 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Непотверджено}} {{Місто}} '''Ґаланта''' ([[Словеньскый язык|сло]]. Galanta) ([[Мадярскый язык|мад]]. Galánta) — варош у [[Словеньско|Словеньску]] и центр окреса [[Окрес Ґаланта|Ґаланта]] у [[Трнавскый край|Трнавскому Краю]]. == Історія == Варош первый раз ся споминать у [[1237]] році, у [[XVI. стороча|XVI]] сторочу Ґаланта мать право на орґанізацію ярмарок. У [[1850]] році через [[варош]] иде [[Желѣзниця|желізниця]] и строять ся фабрикы. == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Варош|варошови]] на [[2023]] рӯк живе 15,339 людий, из них абсолютна векшына [[Словакы|Словены]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0 Ґаланта] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). == Референції == <references/> tur0yovm6hsrejp14wtlyc2xnrzs8k4 Угерскоє Градіштє (окрес) 0 21457 174215 151787 2026-10-21T17:32:05Z Engelseziekte 2261 delete 174215 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Уге́рскоє Граді́штє''' ([[Чеськый язык|чис]]. Okres Uherské Hradiště, [[Моравскый язык|мор]]. Okres Uherské Hradiště) — [[окрес]] у [[Злинскый край|Зліньскӯм краёви]], [[Чесько|Чиська]]. {{Регион}} == Адміністративноє діленя == У [[окрес]] входить 78 муніціпалітетӯв из якых 7 [[Місто|варошӯв]]. {| class="wikitable" |+ !Варош !Обывательство |- |[[Уґерскоє Ґрадіште|Угерскоє Градіштє]] |24,812 |- |Уеррскый Брод |16,410 |- |Староє Место |6,629 |- |Куновиці |5,638 |- |Бойковиці |4,365 |- |Глук |4,298 |- |Угерскый Острог |4,278 |} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B5_%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%88%D1%82%D0%B5_(%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3) Угерске Градіште (округ)] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). pjlnpc9hntj24wgumalxyquu92dw7vu Шладмінґ 0 21458 174504 146183 2026-10-21T21:59:00Z Engelseziekte 2261 delete 174504 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Місто}} '''Шладмінґ''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Schladming) — варош у [[Округ Ліцен|окрузі Ліцен]], [[Федерална Земля Штірія|ФЗ Штірія]], [[Ракусько]]. Популярный лыжный курорт у [[Алпы|Альпах]]. Главна гора у окресі Шладмінґа є [[Планай (гора)|Планай]]. У [[2013]] році туй ся провожив чемпіонат світу из горнолыжного спорта. {{Стыржень}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B3 Шладмінг] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). rk8sf1ugypx93c5pprpfh98pjpafo5g Черноє 0 21459 174445 160754 2026-10-21T21:31:37Z Engelseziekte 2261 delete 174445 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Че́рноє''' ([[Чеськый язык|чис]]. Čierne, [[Словеньскый язык|сло]]. Čierne) ([[Мадярскый язык|мад]]. Cserne) — [[село]] у [[Окрес Чадца|окресі Чадця]], [[Жіліньскый край|Жылінского края]] [[Словеньско|Словеньска]]. [[Село]] є на граници [[Словеньско|Словеньска]] и [[Чесько|Чиська]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Через [[село]] протікать потӯк [[Чадечка (потӯк)|Чадечка]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1645]] и [[1662]] році. == Обывательство == {{SK|pop}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%94%D1%80%D0%BD%D0%B5 Чєрне] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). == Референції == <references/> rjy3q6isl4twkue2vbhs9mltus89lo0 Шаян (значеня) 0 21481 174498 146300 2026-10-21T21:55:49Z Engelseziekte 2261 delete 174498 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Шая́н''' — исю назву мавуть пару населеных пунктӯв. • [[Шаян (Казахстан)|Шаян]] — село, [[Байдібековскый район]], [[Туркестаньска область]], [[Казахстан]]. • [[Шаян (Хустськый район)|Шаян]] — село у [[Хустськый район|Хустському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. • [[Шаян (Узбекистан)|Шаян]] — варощик, [[Наманґаньска область]], [[Узбекістан|Узбекистан]]. {{Чеперушка}} h6q4y3mongzla7qbg9dybkdkqbatqyw Ґжехоткі 0 21488 174297 172590 2026-10-21T18:21:51Z Engelseziekte 2261 delete 174297 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{непотверджено}} {{Інфобокс Польске село |Місцёва назва = Grzechotki |URL знаку = Coats of arms of None.svg |URL пологы = {{ПозКарта|Польско |label = Ґжеготкы |lat_dir = N |lat_deg = |lat_min = |lon_dir = E |lon_deg = |lon_min = |width = 250 |float = center }} |Образок = |Попис образка = Выгляд на Ізбы |Воєводство = [[Варміньско-Мазурскоє воєводство|Варміньско-Мазурскоє]] |Повіт = [[Бранёвскый повіт|Бранёвскый]] |Ґміна = [[Ґміна Баранёво]] |Северна шырка = |Выходна довжка = |Розлога = |Чісло жытелїв = 73 |Статус ку = 2022 |Густота жытельства = |Перша писемна змінка = |Код = 0148398 |ЕЧВ = |ПСЧ = |Телефон = |Староста = }} '''Ґжего́ткы''' ([[Польскый язык|пол]]. Grzechotki) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Rehfeld) ([[Російскый язык|рус]]. Гжехотки) — село у [[Ґміна Баранёво|ґміні Баранёво]], [[Бранёвскый повіт]], [[Варміньско-Мазурскоє воєводство]]. == Обывательство == У селі на [[2011]] рӯк живе 73 людий, векшына из них [[Поляци|Полякы]]. {{stub}} pue6dw8w4c8qn54brtl3fxys0bx75f4 Цвылёво (село) 0 21499 174359 164656 2026-10-21T18:49:14Z Engelseziekte 2261 delete 174359 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Цвылёво''' ([[Російскый язык|рус]]. Цвылёво) — [[село]] у [[Тіхвіньскый район|Тіхвіньскӯм районови]], [[Ленінґрадьска область|Ленінґрадськой области]]. Адміністративный центр [[Цвылёвскоє сільскоє поселеня|Цвылёвского сільського поселеня]]. {{НП}} == Історія == У 1917-1918 роках село было у составі Сугоросвської волости. 1918-1924 у составови Ольховської волости Череповицької ґубернії. У [[1928]] році у селі жило 30 людий. У [[1958]] році у селі жило 92 людий. == Обывательство == У селі на [[2017]] рӯк живе 1015 людий, из них: [[Русы|Руські]] — 95% Инні — 5% == Ґеоґрафія == Уд села до [[Тіхвін|Тіхвіна]] 22 км, до май близзої желізничної станції на лінії [[Волховстрой]] — [[Волоґда]] 1,5 км. Село є на лівому березі рікы [[Тіхвінка (ріка)|Тіхвінка]], через село тече потӯк [[Медвідь (потӯк)|Медвідь]]. == Улиці == Кедровый переулок, Берегова, Тиха, Промышленна. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B2%D1%8B%D0%BB%D1%91%D0%B2%D0%BE_(%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%91%D0%BB%D0%BE%D0%BA)?searchToken=bgstdw1823ryqmq7lfky40acx Цвылёво (посёлок)] на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). tsmagcddszuqotvcibb8qo75wdc239o Яналіф (село) 0 21524 174513 146557 2026-10-21T22:01:13Z Engelseziekte 2261 delete 174513 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{otheruses|Яналіф}} {{НП |статус = село |русское название = Яналіф |оригинальное название = {{lang-ru|Яналиф}}<br>{{lang-tt|Яңалиф}} |lat_deg = 54.418362 |lon_deg = 52.709026 |регион = Татарстан |регион в таблице = Татарстан |вид района = Муніціпалный раён | район = Буґулміньский | район в таблице = Буґулміньскый раён{{!}}Буґулміньскый |вид поселения = сільске поселїня |поселение = |поселение в таблице = |страна = Росія |внутреннее деление = |дата основания = |первое упоминание =1938 |прежние имена = |статус с = |площадь = |высота центра НП = |население = 7 |год переписи = 2010 |плотность = |агломерация = |национальный состав = |конфессиональный состав = |этнохороним = |почтовые индексы = |телефонный код = |категория в Commons = |сайт = }} '''Яналіф''' ({{lang-ru|Яналиф}}, {{lang-tt|Яңалиф}}) — село в Буґулміньскім раёнї Татарстана, [[Росія|Росії]]. == Історія == Заложеный в 1930-ёх роках.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.ite.antat.ru/articles/punkt_ya/ya_034.shtml|title=Яналиф|website=Институт татарской энциклопедии|access-date=2022-03-19|archive-date=2022-03-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20220319050136/http://www.ite.antat.ru/articles/punkt_ya/ya_034.shtml|url-status=live}}</ref> Нынї має дачный характер. == Ґеоґрафія == Находить ся в юговыходной части Татарстана оддалености приближно 12 км на юг-югозапад по прямій од раённого центра міста Бугулма. Має мірно контіненталный клімат з теплым лїтом і мірно холоднов зимов. Найтеплїшый місяць — юл, найхолоднїшый — януар. Середнёрочна температура повітря 4,7 °С<ref>[http://www.retscreen.net NASA Surface meteorology and Solar Energy Data Set, RETScreen International]</ref>. == Обывательство == * 1938 — 251 * 1949 — 208 * 1958 — 169 * 1970 — 144 * 1979 — 104 * 1989 — 27<ref name=":0" /> * 2002 — 0<ref>{{Cite web|url=http://www.lingvarium.org/russia/settlem-database.shtml|title=База данных "Этно-языковой состав населённых пунктов России"|author=Коряков Ю.Б.|website=lingvarium.org|access-date=2022-03-19|archive-date=2017-11-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20171116115903/http://www.lingvarium.org/russia/settlem-database.shtml|url-status=live}}</ref> * 2010 — 10 == Референції == {{reflist}} {{Переклад|ru|Яналиф (деревня)|135478150|tt|Яңалиф (авыл)|2005929|ce|Яналиф (эвла)|9980380}} [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты Татарстану]] 94h8pjvamyfsfgouw6xebhk7qjnc2az Яналіф 0 21526 174514 151521 2026-10-21T22:01:28Z Engelseziekte 2261 delete 174514 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Яналіф''' (од {{lang-tt|яңа әлифба/jaꞑa əlifʙa}}, {{lang-ba|яңы әлифбә}}, скорочіня ''яңалиф/jaꞑalif'', дослова «новый алфавіт») може означати: * [[Яналіф (алфавіт)]] — єдиный алфавіт подля [[туркіцькы языкы|туркіцькых языків]], офіціално ся хосновав у СССР в 1928.—1938. роках (містами до року 1940) * [[Яналіф (село)]] — село в Буґулміньскім раёнї Републікы Татарстан (Росії), назване в честь спомянутого алфавіту. * [[Яналіф (уліця)]] — уліцї в Башкортостанї і Татарстанї, названы в честь спомянутого алфавіту. * [[Яналіф (пишуча машына)]] — першый модел [[Пишуча машына|пишучой машыны]], выробленой в СССР. Выробляв ся [[Казаньске выробне споїня рахунковой технікы «Термінал»|Казаньскым заводом пишучых машын]] про републікы Совєтьского выходу, котры перешли на єдноменный алфавіт. {{Чеперушка}} 11d9d499yds1qzrxdj7o8n9wp75q38b Ідліб 0 21543 174457 171557 2026-10-21T21:38:16Z Rue323 31002 /* Історія */ 174457 wikitext text/x-wiki '''Ідлі́б''' ({{lang-ar|ادلب}}) — [[Місто|варош]] на [[Северозапад|северо-западови]] [[Сирия|Сирії‎]]. [[Головне місто|Столиця]] восстаня Салафістӱв у [[Сирия|Сирії]] ([[2024]]). {{Місто}} == Історія == Історично [[Місто|варош]] удограв велику роль, у варошови было много [[Курґан|курґанӱв]] и «мертвых варошӱв». '''27 фебруара 2020''' Было учинено авіаудар російскыв авіаціёв по турицькым вӱйськам у [[Сирия|Сирії]]. Умерло 33 солдата и 39 ранені. Того же дне [[Турція|турицька]] колона из 22 машин направила ся у Ідліб. == Економіка == [[Ґрунт]] при варошови дуже родючый, там уращувуть: [[Бавовна|бавовну]], [[зерно]], [[миґдаль]], [[Пшеніця|пшеницю]] и другі сільськоґаздӱвські културы. == Шпорт == У [[Місто|варошови]] фунґує ФК «<nowiki/>[[Умайя (Футбольный клуб)|Умайя]]<nowiki/>». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%BB%D1%96%D0%B1 Ідліб] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Сирии]] [[Катеґорія:Міста Сірії]] 5eszmx1wzwis6aoa3exnz27j05b3oi5 174458 174457 2026-10-21T21:38:24Z Rue323 31002 /* Історія */ 174458 wikitext text/x-wiki '''Ідлі́б''' ({{lang-ar|ادلب}}) — [[Місто|варош]] на [[Северозапад|северо-западови]] [[Сирия|Сирії‎]]. [[Головне місто|Столиця]] восстаня Салафістӱв у [[Сирия|Сирії]] ([[2024]]). {{Місто}} == Історія == Історично [[Місто|варош]] удограв велику роль, у варошови было много [[Курґан|курґанӱв]] и «мертвых варошӱв». '''27. фебруара 2020''' Было учинено авіаудар російскыв авіаціёв по турицькым вӱйськам у [[Сирия|Сирії]]. Умерло 33 солдата и 39 ранені. Того же дне [[Турція|турицька]] колона из 22 машин направила ся у Ідліб. == Економіка == [[Ґрунт]] при варошови дуже родючый, там уращувуть: [[Бавовна|бавовну]], [[зерно]], [[миґдаль]], [[Пшеніця|пшеницю]] и другі сільськоґаздӱвські културы. == Шпорт == У [[Місто|варошови]] фунґує ФК «<nowiki/>[[Умайя (Футбольный клуб)|Умайя]]<nowiki/>». == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%BB%D1%96%D0%B1 Ідліб] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Сирии]] [[Катеґорія:Міста Сірії]] 8kxn81tm9wlf9tf7dtkqv8xoqyayuku Уелен 0 21572 174259 146764 2026-10-21T17:44:31Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174259 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}}{{Місто|тіп=Село в Росії|назва=Уелен|місцёва назва=чук. Увэлен|образок=Uelen_1_2013-08-02.jpg|країна=Росія|край=Чукотськый автономный округ|окрес=Чукотськый район|перша змінка=1792|жытелїв=673|розлога=166,35|густота=3,72|поштовы індексы=689310|часова зона=UTC+12:00|надморьска вышка=3}} '''Уелен''' ([[Чукотськый язык|чук]]. ''Увэлен'') - село в [[Чукотськый район|Чукотському районі]] [[Чукотськый автономный округ|Чукотського автономного округа]] [[Росія|Росії]]. Уд 1958 рока є найвыходным обжитым населеним пунктом [[Росія|Росії]] тай [[Евразія|Евразії]]. == Ґеоґрафія == Село лежит в выходнуй части [[Чукотськый полуостров|Чукотського полуострова]], в близости уд [[Мыс Дежнёва|мыса Дежнёва]] - найвыходної точки [[Евразія|Евразії]] Надморська вышка - 3 метра. Пиля находиться скалыстий обрыв вышков пиля 100 метру. Оддаленость уд Уелена дов районого центра, села [[Лаврентія]], составляє пиля 140 км по суші. На середині пути меджу Лаврентія тай Уеленом лежит озеро Коолень. Клімат - тундровый, температура лїтом (юл - авґуст) - пиля +7 °C, середнёрокова температура - −6,9 °C. == Істория == Согласно археолоґічными выкопавкамы, теріторія теперішного Уелена в минулости была заселена ескімамы, айбо в кунци 17-го на зачатку 18-го сторочя они были постепено выгнані чукчамы. <ref>Село Уэлен | ChukotkaTravel</ref> В авґустови 1910 рока в Уелен прибыла [[Гідроґрафічна шпедіція Северного Ледовытого океана]], єдним из руководителю быв [[Александр Колчак]]. В 1912 році справа Чукотськым округом в складі Камчатської области, заложенов в 1909 році, было переведено из залива Провидения в село Уелен. В 1910-х роках Уелен став не лем адміністративным, айбо і торговым тай културным центром Чукотського полуострова. В 1920-х роках в Уелені быв заложеный єден из первых на Чукотці торговых дружеств. Перва ошкола в селї была одкрыта в 1916 році. В октобру 1927 рока при ошколі в селї быв орґанізованый піонерськый одряд. 2 децембра 1928 рока - уеленська комсомольска орґанізація. 20 октобра 1940 рока было принято рішеня о перенесеня районого центра из Уелена в село [[Лаврентія]]. В 1958 році в село была переселена част ескіму, обытовавших в селї [[Наукан]].<ref>Уэлен | это... Что такое Уэлен? (academic.ru)</ref> == Обывательство == {| class="wikitable" |+ ! colspan="16" |Число обывательства, особ |- |1931 |1939 |2002 |2009 |2010 |2011 |2012 |2013 |2014 |2015 |2016 |2017 |2018 |2020 |2021 |2023 |- |255 |500 |678 |740 |720 |718 |712 |712 |697 |670 |651 |632 |619 |606 |685 |673 |} == Референції == <references /> os75r63u66hkci6fw6w2132ja7vr008 Кветославов 0 21584 174427 172696 2026-10-21T20:11:55Z Halajkovič 33393 174427 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{непотверджено}} {{НП}} '''Кветосла́вов''' ([[Словеньскый язык|сло]]. Kvetoslavov) — [[село]] у окресі [[Окрес Дунайска Стреда|Дунайска Стреда]], [[Трнавскый край|Трнавского края]], [[Словеньско|Словеньска]]. == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1230]] році. == Обывательство == {{SK|pop}} == Удкликованя == {{reflist}} {{Стыржень}} 59y11vo7ndom574ih4vdqowcz9bv8x6 Чернівецькый район 0 21684 174449 173438 2026-10-21T21:33:54Z Engelseziekte 2261 delete 174449 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Чернівецькый район''' ([[Україньскый язык|укр]]. Чернівецький район) — єден из трёх районӯв [[Чернівецька область|Чернівецькой области]] сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. Центр района — [[Чернівцї|Чернівці]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Чернівецький район] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} {{reflist}} {{Чернівецька область}} [[Катеґорія:Районы Чернівецькой области]] l6bq3euoc7uewqvo2kmxj7mw4qbve4q Удобноє (Украйина) 0 21693 174216 152209 2026-10-21T17:32:17Z Engelseziekte 2261 delete 174216 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Удо́бноє''' ([[Україньскый язык|укр]]. Удобне) ([[Російскый язык|рус]]. Удобное) ([[Румуньскый язык|рум]]. Han-Câșla) ([[Молдавскый язык|молд]]. Хан-Кышла) — [[село]] у [[Одеськый район|Одеському районови]], [[Одеска область|Одеськой области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == Село первый раз ся споминать у [[1859]] році, товды там жило бӯльше 700 людий. == Обывательство == У селі на [[2001]] рӯк живе 1947 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 91,88% [[Румыны]] — 4,78% [[Русы]] — 3,03% [[Білорусины|Білорусы]] — 0,1% [[Ґаґаузы]] — 0,05% [[Армяни]] — 0,05% [[Болгары|Болґары]] — 0,05% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B5 Удобне] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). beaujc8yeqwjqtdokqbmx1ja94ae9xl Хохлы (Орловська область) 0 21700 174354 173932 2026-10-21T18:47:35Z Engelseziekte 2261 delete 174354 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Хохлы́''' ({{Lang-ru|Хохлы}}) — [[село]] у [[Новосільскый район|Новосільськӱм районови]], [[Орловска Область|Орловської области]], [[Росія|Росії]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є на рунині у богатӱв на руду земли у 6 км уд села [[Хворостянка (Орловська область)|Хворостянка]]. == Історія == [[Село]] основали [[Українцї|Малоросійські]] переселенці [[козакы]], село ся называло Єлизаветин хутор. Назва ''«Хохлы»'' прийшла ид селови из формы назывкы.<ref>{{книга |автор=Ашихмина Е. Н. |тітул=Историческая топонимика Орловской области: монография |ответственный= под ред. И. Л. Ашихмина |ссылка= |місто=[[Орел (город)|Орёл]] |выдавательство=«Издатель Александр Воробьёв» |рік=2014 |сторінок=364 |страницы= |isbn=978-5-91468-146-0|ref= }}</ref><ref name="1862I">{{книга |автор=Левшин В. |тітул=Списки населённых мест Российской империи по сведениям 1859—1862 гг. Тульская губерния |ответственный=под ред. Е. Огородникова |місто={{СПб.}} |выдавательство=Центральный статистический комитет МВД |рік=1862 |язык=ru}}</ref><ref name="2001H">{{книга |автор= |тітул=Справочник «Новый Кеппен». Приходы Тульской епархии (по данным клировых ведомостей, 1915—1916 гг.) |ответственный=сост. Д. Н. Антонов |ссылка=http://www.auditorium.ru/books/437/keppen_index.htm |місто={{М.}} |выдавательство=Институт «Открытое общество» |рік=2001 |язык=ru |access-date=2024-06-25 |archive-date=2005-10-28 |archive-url=https://web.archive.org/web/20051028095847/http://www.auditorium.ru/books/437/keppen_index.htm |url-status=bot: unknown }}</ref><ref>[[Ревизские сказки]]. ГАОО ([[Государственный архив Орловской области]]), г. Орёл. Фонд 760, опись 1)</ref> {{Стыржень}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2010]]. рӱк живе 11 людий.<ref>https://web.archive.org/web/20140222134711/http://orel.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/orel/resources/be7830004129485cb23df7367ccd0f13/pub-01-07.pdf</ref> == Удкликованя == 9g5yp58gq8z6x9rnxgyb7dl7f32v69c Ярчӯв 0 21702 174519 173646 2026-10-21T22:02:25Z Engelseziekte 2261 delete 174519 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Непотверджено}} {{НП}} '''Я́рчӯв''' авадь '''Я́рчов''', '''Я́рчув''' ({{lang-pl|Jarczów}}, {{Lang-uk|Ярчів}}) — [[село]] у [[Томашӯвськый повіт|Томашӯвському повітови]], [[Люблинске воеводство|Любліньского воєводства]], [[Польско|Польска]]. == Історія == Ярчӯв мав из [[1775]] по [[1869]] рӯк статус [[Місто|вароша]]. На [[1869]] рӯк у [[Село|селі]] векшына были [[Ґаличане]] и [[Евреи|Жиды]].<ref>http://www.sztetl.org.pl/pl/article/jarczow/5,historia/</ref> [[1. юл|1]]-[[5. юл|5 юла]] [[1947]] року по [[Акція Вісла|Акції «Вісла»]] 10 обставшых ся Ґаличан уселили из села у [[Польска Людова Република|польскоє]] [[Поморя]]. У селі ся лишило 202 [[Поляци|полякӯв]].{{жрідло}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2011]] рӯк живе 374 людий, их них векшына [[Поляци|Полякы]].{{жрідло}} {{Стыржень}} == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладї]] статї [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D1%87%D1%96%D0%B2 Ярчів] на Украйинськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{stub}} i3lkh0zket54e9qq73jislztyrtae4d Шейх Хасіна 0 21725 174369 151502 2026-10-21T18:54:50Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174369 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} {{Особа}} '''Ше́йх Хасі́на Ва́зед''' (род. [[28. септембер|28. септембра]] [[1947]]) — [[Банґладеш|банґладешська]] [[Политик|політична діячка]], [[Политик|політік]] и [[Презідент|президент]] [[Країна|крайны]] у [[2009]]-[[2024]] роках. == Біоґрафія == Родилася у округови Гопалґонж. Дочка Муджибура Рахмана, первого главы независного [[Банґладеш|Банґладеша]] (у [[1971]]–[[1975]] роках), якого в крайні именувуть «вӯтцём нації». [[1969]] року брала участь у студентьскых заворохах у [[Дгака|столиці]]. [[1971]] року, у час во̄йны за независнӯсть Банґладеша, была арестована [[Пакістан|пакистаньскыв]] арміёв. [[15. авґуст|15 авґуста]] [[1975]] року у час воєнного переворота Муджибура Рахмана и дас 20 членӯв ёго файты было убито заговорщиками; Хасіна у сись час пребывала у [[Нїмецько|ФРН]], из усёї файты уціліла леш она и її сестра, яка тоже была не у Банґладешови у час переворота. [[1981]] року, ищи будучи за гатаром, была убрана главов Авамі Ліг&nbsp;— партії, яку колись главив її отиць. Того же року она вернулася у Банґладеш. Пребывала у опозиції ид режимови Ершада, якый раз выступав ге воєнный адміністратор, а потӯм ге президент крайны, орґанізовала масові акції протеста против ёго правліня, неєдноразово была пуд арестом. [[1991]] року, по кӯнцю власти Ершада и обновліня демократичной системы управліня, Авамі Ліг пуд її управлінём проиграла парламентскі выборы Націоналістичнӯв партії (НПБ), яку главила Халеда Зіа. Выборы 1991 року много у чому узначили характер політичного живота у 1990. роках и далша борьба за власть зачала ся миже сими двома політичными силами. == Премєр-міністр у 1996—2001 роках == У марцови [[1996]] року Хасіна бойкотовала очередні выборы, заставивши Халеду Зіа сформовати переходну управу и огласити повторні выборы, на якых перва здобыла побіду. Стала первым премєр-міністром Банґладеша, яка проробила повный пятьрочный срок. За рокы її правліня уліпшилися удношіня из [[Індія|Індіёв]], было пудписано договӯр за розділ вод [[Ґанґа (ріка)|Ґанґа]]. Економічноє зростаня по правліню Хасіны Вазед ишло май потихы, до того же повені неєдноразово были крайні великых збыткӯв. [[1999]] року Націоналістична партія Банґладеша ініціёвала общый політичный страйк из цілёв удставкы Хасіны, єднак она катеґорично удказала ся пӯти досрочно. == Діятелность у опозиції 2001—2008 == Пудготовка ид выборам [[2001]] року проходила у напряженӯв обстановці, у резултатови терактӯв умерло поверх сто чоловік. Пӯсля поражіня на выборах Шейх Хасіна обвинила НПБ у фалсіфікаціях, но и так пӯшла у удставку. [[2004]] року у час свої речи Шейх Хасіна у [[Дгака|столиці]] мала претерпіти [[Атентат|покушіня]], в резултатови якого умерло 19 чоловік, сама она мала леш пару легкых ран. НПБ катеґорично удверла обвиненя у орґанізації теракта. При чрезвычнӯв ситуації, упровадженӯв воєнными перед выборами 2007 року, Хасіну Вазед было арестовано, айбо у юнови [[2008]] року она лишила крайну и у́їхала у [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]]. == Вертаня ид власти == У [[Новембер|новемброви]] [[2008]] року Хасіна Вазед вернулася у крайну, обы возглавити свою партію на новых парламентьскых выборах, які было призначено на [[29. децембер|29 децембра]] [[2008]] року. Удповідно ид резултатам выборӯв Авамі Ліг здобыла бӯльш ге убіждену побіду, и зформовала управу крайны. Хасіна стала ид исполненю должности премєр-міністра [[6. януар|6 януара]]. [[5. авґуст|5 авґуста]] [[2024]] року она лишила [[Банґладеш]] у резултатови реболуції. == Удкликованя == {{Переклад|uk|Шейх Хасіна|43281482}} [[Катеґорія:Уродили ся 1947]] 16wi0fjksrstn7s7garvxmdwqwjqeco Батрын, Сергій Мигалёвич 0 21748 174262 165939 2026-10-21T17:47:18Z Halajkovič 33393 174262 wikitext text/x-wiki {{Особа|Имя=Сергій Мигалёвич Батрын|Имя_оригиналне=Сергій Михайлович Батрин|Чинность=2020-2024|Уроджѣня=1969 р.|Мѣсто_роджѣня=[[СССР]] [[РСФСР]]}} '''Сергі́й Мигалё́вич Батры́н''' ({{lang-uk|Сергій Михайлович Батрин}}) — депутат [[Керецькы|керецькӱвської]] селищної рады уд партії “Слуга Народа”, [[Политик|політик]] и [[Подузятник|пудприємиць]]. Изнамый свойым терактом у [[Керецькы|керецькӱвськӱв]] селищнӱв раді.<ref>https://www.chesno.org/politician/211297/</ref><ref>https://suspilne.media/uzhhorod/1179192-dovicne-uvaznenna-za-pidirvani-granati-na-sesii-silradi-na-zakarpatti-u-sudi-doveli-virok-deputatu/</ref> {{Стыржень}} == Удкликованя == {{reflist}} ldejvvy6jydrjd19549z9okbgfuftwp 174268 174262 2026-10-21T17:52:21Z Halajkovič 33393 /* */ +delete 174268 wikitext text/x-wiki {{delete}} {{Особа|Имя=Сергій Мигалёвич Батрын|Имя_оригиналне=Сергій Михайлович Батрин|Чинность=2020-2024|Уроджѣня=1969 р.|Мѣсто_роджѣня=[[СССР]] [[РСФСР]]}} '''Сергі́й Мигалё́вич Батры́н''' ({{lang-uk|Сергій Михайлович Батрин}}) — депутат [[Керецькы|керецькӱвської]] селищної рады уд партії “Слуга Народа”, [[Политик|політик]] и [[Подузятник|пудприємиць]]. Изнамый свойым терактом у [[Керецькы|керецькӱвськӱв]] селищнӱв раді.<ref>https://www.chesno.org/politician/211297/</ref><ref>https://suspilne.media/uzhhorod/1179192-dovicne-uvaznenna-za-pidirvani-granati-na-sesii-silradi-na-zakarpatti-u-sudi-doveli-virok-deputatu/</ref> {{Стыржень}} == Удкликованя == {{reflist}} 3uueblbra2qxrzjdwtdoevsj75662lv Ясінь (село) 0 21790 174516 155480 2026-10-21T22:01:52Z Engelseziekte 2261 delete 174516 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Вецезначность|Ясінь}}'''Я́сінь'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Ясень) ([[Польскый язык|пол]]. Jasień) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуському районови]] [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП|первое упоминание=20. септембер 1597|национальный состав=[[Русины]] ([[Гуцулы]]) и [[Українцї| Украйинці]]}} == Історія == [[20. септембер|20 септембра]] [[1597]] року Станіслав Жолкевскый дав право файтам Павлішакӯв и Лешекалӯв основати туй [[село]]. У [[1772]] році [[село]] войшло у состав [[Австрійска імперія|Ракуськой Рішы]]. У [[1939]] році у [[Село|селі]] жило 3640 людий из них: 3530 [[Русины]], 80 [[Евреи|Жиды]] и 30 [[Поляци|Полякы]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE) Ясень (село)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). snaa6lzsw3qe3bu2r85ys5mhsc1pvtb Яловоє 0 21813 174200 155474 2026-10-21T12:24:11Z Halajkovič 33393 174200 wikitext text/x-wiki {{непотверджено}} '''Ялово́є''' ([[Україньскый язык|укр]]. Ялове) ([[Чеськый язык|чис]]. Jalove) ([[Мадярскый язык|мад]]. Jávor) — [[село]] у [[Мукачовськый район|Мукачовськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Над [[село]]м тече потӯк [[Яловскый (потӯк)|Яловскый]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1543]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк жило 277 людий из них: * [[Українцї|Украйинці]] — 97,84% * [[Русы]] — 1,80% * [[Румыны]] — 0,36% {{stub}} ha722lmktl2xsfrii44cr5c2d856r4b Сімирь 0 21842 174446 155510 2026-10-21T21:32:11Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сімер]] на [[Сімирь]] 155510 wikitext text/x-wiki '''Сі́мер''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Ószemere) ([[Польскый язык|пол]]. Simer) ([[Україньскый язык|укр]]. Сімер) ([[Румуньскый язык|рум]]. Simer) — [[село]] у [[Ужгородскый район|Ужгородьскӯм районови]] (бывшый [[Перечинскый район|Перечиньскый район]]), [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1551]] році ге Старый Сімер, (мад. Ószemere) == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1829 людий, из них: [[Українцї|Украйинці]] — 98,92% [[Русы]] — 0,97% [[Мадяре|Мадяры]] — 0,05% [[Словакы|Словены]] — 0,05% == Символіка == [[Файл:Coats_of_arms_of_Simer.jpg|ліворуч|міні|Печать с. Сімер ([[1857]])]] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Ужгородскый район]] == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%80#%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Сімер] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). 5g67dtm0a21n7m9gtpkzlct44jffzgi Валаликы 0 21850 174589 171853 2026-10-21T22:29:19Z Engelseziekte 2261 delete 174589 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} '''Валаликы''' ([[Мадярскый язык|мад]]. ''Kassamindszent'', [[Словеньскый язык|словен]]. ''Valaliky'') — [[село]] у [[Окрес Кошіцї-околіця|окресови Кошиці-околіця]], [[Кошіцькый край|Кошицького края]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1280]] році. У [[1332]] році туй ужек была [[Римокатолицька церьков|Римокатолицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]]. У часы Турицькых войн [[село]] знищено, [[Мадяре|Мадяр]] замінили [[Словакы|Словены]] уж у [[XVIII. стороча|XVIII]] сторочу. == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Село|селі]] на [[2021]] рӯк живе 4475 людий, из них: * [[Словакы]] — 4088 * [[Мадяре|Мадяры]] — 22 * [[Циґане|Цигани]] — 165 * [[Русины]] — 20 * и инні — 4295 == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8 Валалики] на Украйиньскӯв Вікіпедії и [https://hu.m.wikipedia.org/wiki/Kassamindszent Kassamindszent] на Мадярьскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). {{Стыржень}} {{Окрес Кошіцї-околіця}} [[Катеґорія:Кошіцькый край]] [[Катеґорія:Населены пункты окресу Кошіцї-околіця]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Словеньско]] 3dn6vz2d2cfcxnmi13lupwe5j47t28e Кідёвш 0 21855 174202 169230 2026-10-21T13:09:14Z Rue323 31002 174202 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — семье графов Каройи.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войло у соклад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у 1590. році храм перейшов ид реформатам. У 1911. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины. * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш. де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації. == Иппен позерайте == [[Анця Кушницька|ця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 61esqfvq7khjne79aqyygzs7brie4kh 174203 174202 2026-10-21T13:40:13Z Rue323 31002 /* Туристичні міста */ 174203 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — семье графов Каройи.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войло у соклад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == [[Анця Кушницька|ця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] oxu561spu1zwc6k99a703fiypjbtaar 174204 174203 2026-10-21T13:40:36Z Rue323 31002 /* Иппен позерайте */ 174204 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — семье графов Каройи.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войло у соклад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] qbns7v7p8q85zgkpzjl1hja0wb3zrxc 174205 174204 2026-10-21T13:40:48Z Rue323 31002 /* Иппен позерайте */ 174205 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — семье графов Каройи.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войло у соклад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] 3wjsig5j2qt1sk1vhymoea6nmso99pr 174211 174205 2026-10-21T15:34:09Z Rue323 31002 174211 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — ґрофам рода Карої.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войшло у склад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] kq42vit53kcvmrvggzfoexlbffvl6vu 174212 174211 2026-10-21T15:35:10Z Rue323 31002 174212 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — ґрофам рода Карої.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войшло у склад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них подля языка:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарьства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарьськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] pifii7zkmowi0m8mo5n572xzji0l3w2 174213 174212 2026-10-21T15:37:56Z Rue323 31002 174213 wikitext text/x-wiki '''Кі́дёвш''' (до [[1991]] — Змійӱвка)<ref>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1592-12#Text</ref> ({{Lang-uk|Кідьош}}, {{Lang-hu|Kígyós}}) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӱвському районови]], [[Закарпатска область|Закарпатської области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Ґеоґрафія == Кідёвш лежить у Закарпатськӱв области, у Берегӱвськӱм районови, приблизно у 3–5 км на выход уд вароша [[Берегово]]. Село є при пудошві горы Нодьгедь, недалеко уд бывшого мочаря [[Чорный Мочарь]], територія котрого была усушена у середині [[XX. стороча|XX]]. стороча. Площадь населеного пункта становить ~1,3 км².<ref>https://travels.in.ua/uk-UA/locality/27635/kkidosh-village</ref> Окрес Кідёвша мать много винниць. У урочищови Віссатекінте є до 50 га сортовых [[Винниця|винниць]], што суть частёв традиційного винарьства [[Берегівскый район|Берегӱвщины]].<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1332]]. році. Из [[XVI. стороча|XVI]]. стороча Кідёвш мав статус варощика. Из [[1551]]. року знама ёго сільська печать из [[Змыї|гыдом]] на челленому фонови. Тот символ иде уд [[Мадярскый язык|мадярської]] назвы села — Kígyós, котроє означать «гыдячый». У далші вікы близші зимлі принадлежали разным феудалам, а из середины [[XIX. стороча|XIX]]. стороча — ґрофам рода Карої.<ref>https://esu.com.ua/article-6782</ref><ref>https://library.khai.edu/pages/geraldika/Index_12.html</ref> По розпадови [[Австро-Угорьско|Австро-Мадярщины]] село войшло у склад [[Чехословакія|Чехословакії]]. У [[1938]]–[[1945]]. роках оно было пуд властёв Мадярщины, а по [[Друга світова война|Другӱв світовӱв войні]] — у [[Украинска ССР|Украинськӱв ССР]]. У [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|советськый]] період село довгый час называло ся Змійӱвка. У [[1991]]. році селови была вернута історична назва Кідёвш.<ref>https://www.jewsencyclopedia.com/index.php/%D0%9A%D0%98%D0%94%D0%81%D0%A8</ref> == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 895 людий, из них подля языка:<ref>[https://web.archive.org/web/20150403091757/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_021&ti=19A050501_02_021.%20Distribution%20of%20the%20population%20by%20native%20language%2C%20Zakarpatska%20oblast%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F01%2F&lang=2&multilang=en Списованя обывательства на Украйині 2001. року]</ref> {| class="wikitable sortable" ! Народность !Число !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярськый]] |778 |86.93% |- |[[Українцї|украйинськый]] |113 |12.63% |- |[[Російскый язык|руськый]] |3 |0.33% |- |[[Білоруськый язык|білоруськый]] |1 |0.11% |- class="sortbottom" !Усёго |895 |100% |} == Туристичні міста == * Костел Иоана Крестителя — сериднёвікый камняный храм, котрый є майстарыв усокотившыв ся ставбов села. Ёго архітектура включать романські и ґотичні елементы. У сериднёвік ставба мала оборонноє значіня; у [[1590]]. році храм перейшов ид реформатам. У [[1911]]. році удну найшли фраґменты настінных розписий XIV. стороча. [[Файл:Кiдьош-костел1.jpg|альт=Костел Івана Хрестителя, с. Кідьош|міні|Костел Иоана Крестителя, с. Кідёвш]] * Винниці у урочищови Віссатекінте — винниці у окресови села представлявуть містну традицію винарства. Урочище знамоє урощованём сортового вина, є часть сільськоґаздӱвськых земиль Берегӱвщины.<ref>https://zakarpattyachko.com.ua/naseleni-punkty/beregivskyj-rajon/kidjosh.html</ref> * Пӱвниця файты Шовш — містноє винарськоє ґаздӱвство файты Шовш, де туристам предлагавуть знакомство из пудкарпатськыми винами и традиціями их уробництва. Информація за пӱвницю опублікована на сайтови Управліня туризма и курортӱв Закарпатської областної воєнної адміністрації.<ref>https://zaktour.gov.ua/tov-kontar-m/</ref> == Иппен позерайте == * [[Анця Кушницька]] == Удкликованя == {{reflist}} [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] qu85kbiuaund03jh0iz7t14xu7fzbc0 Улиця Ґетьмана Мазепы (Ровно) 0 21875 174331 173534 2026-10-21T18:37:31Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174331 wikitext text/x-wiki '''Улиця Ґетьмана Мазепы''' ({{Lang-uk|Вулиця Гетьмана Мазепи}}) — єдна из древньых улиць [[Місто|вароша]] [[Рівне|Ровно]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rivne.org/history/soborna.htm |title=Вулиця Шосейна (сучасна Соборна). Уривок |access-date=2010-08-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101018000043/http://www.rivne.org/history/soborna.htm |archivedate=2010-10-18 }}</ref>. Названа у честь ґетьмана Украйины Ивана Степановича Мазепы. Пролягать уд [[Улица Шевченко (Ровно)|улиці Шевченко]] до [[Улица Симона Петлюры (Ровно)|улиці Шимона Петлюры]]. Протяга улиці 0,29 км. Улиця проходить по території жилого масива. До переименованя у [[1991]] році улиця носила названя «улиця Комсомольска». == Історія == Улиця взникла у [[XVIII. стороча|ХVІІІ]] сторочу и носила названя «улиця Німицька». Названя происходить майжек уж жившых на ню̄в німцю̄в-фабрикантӯв. У [[Авґуст|авґустови]] [[1912]] року улиця была переименована у Бородіньску на честь побіды русскы вӯйськ над [[Наполеон Бонапарт|Наполеоном]]. Миже [[1914]] и [[1920]] роками улиця мала назву — Французька, а у 30-х роках ї назвали на честь польского и французьского маршала Фердинанда Фоша — Улиця Маршала Фоша. У час німицькой окупації улиця носила назву «улиця Ґетьмана Мазепы». У повоєнный час и до [[1991]] року улиця называлася Комсомольскыв. Пӯсля провозглашіня независности Украйины она наново стала улицёв Ґетьмана Мазепы<ref>{{Cite web |url=http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1027&Itemid=25 |title=Прищепа О. Вулиця Німецька : вулицями старого міста Рівного / О. Прищепа // Рівне вечірнє. — 1994. — 31 трав. — С. 7. |access-date=2010-08-20 |archivedate=2014-02-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140224205649/http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1027&Itemid=25 }}</ref>. {{Стыржень}} == Удкликованя == [[Катеґорія:Иван Мазепа]] [[Катеґорія:Рівне]] cgqdtrs74yeogcj11t45aw1j6nyre85 Ярь 0 21899 174548 150766 2026-10-21T22:13:36Z Engelseziekte 2261 delete 174548 wikitext text/x-wiki {{Delete}} [[Файл:PiotrowskiAntoni.Wiosna.jpg|міні|280x280пкс|''Ярь'', Антоній Піотровскый 1902]] '''Ярь''' авадь '''веснá''' — єдна из чотырёх пӯр року, переходный сезон миже [[Зима|зимов]] и [[Літо|літом]]. Екзістувуть всякі методы опреділеня начала и кӯнця яри, удрознявущі ся у зависности уд містного клімата, култур и обычаю̄в. Кой у [[Северна півкуля|Севернӯм полушаріёви]] весна, та у [[Южна півкуля|Южнӯм полушаріёви]] осінь и наоборот. == Кінематоґраф == * [[Весна (кіно)|Весна]] — советьска музыкална комедія [[1947]] року. * [[Весна на Зарічнӯв улици]] — советьскый художественный фільм [[1956]] року. == Иппен позерайте == * [[Ярь (міфолоґія)]] * [[Мерцішор]] [[Катеґорія:Рочный цікл]] [[Катеґорія:Ярь]] irebafw3djjjdg66xzep60m56k2xkhw Украйинськоє (Хмільницькый район) 0 21907 174218 169698 2026-10-21T17:32:55Z Engelseziekte 2261 delete 174218 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{НП}} '''Украйинськоє''' ({{Lang-uk|Українське}})&nbsp;— [[село]] у [[Хмільницькый район|Хмільницькому районови]] [[Вінницька область|Вінницькой области]] [[Україна|Украйины]]. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]]. рӱк живе 98 людий<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001|реґіон=Вінницька область}}</ref><ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_с|реґіон=Вінницька область}}</ref>, из них подля языка:<ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Вінницька область}}</ref> [[Україньскый язык|украйинськый]] — 100% == Удкликованя == [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села Вінницькой области]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Вінницька область]] [[Катеґорія:Украйиньскоє]] <references />{{Стыржень}} ca7owvu9r00s61j4e5m83akxeuldkxx Цвітова (Калуськый район) 0 21912 174360 165265 2026-10-21T18:49:36Z Engelseziekte 2261 delete 174360 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} '''Цвітова́''' ({{lang-pl|Ćwitowa}}, {{lang-uk|Цвітова}}) — [[село]] у [[Калуськый район|Калуськӯм районови]], [[Івано-Франківска область|Ивано-Франкӯвськой области]], [[Україна|Украйины]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1578]] році. [[Файл:Цвітова.jpg|праворуч|міні|450x450пкс|[[Римокатолицька церьков|Римокатолицькый]] [[костел]].]] {{stub}} [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Села за областю Україны]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] o8mb7mpsohjxuy634xqvdi1uvxdr7e5 Язык Паноньскых Русинів 0 21914 174543 171143 2026-10-21T22:11:35Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174543 wikitext text/x-wiki ''<div class="hatnote">„Руски язик“ перенапрямлят сюды. Ник. щи [[Русиньскый язык]]</div>'' {{Інфобокс язык | name = Паноньскый діалект русиньского языка<br>{{small|Паноньско-русиньскый язык}} | nativename = руски язик, руска бешеда | region = {{flag|Сербія}}<br />{{flag|Хорватія}} (Славонія) | speakers = приближно 20.000 | familycolor = Indo-European | fam1 = [[Індоевропскы языкы|індоевропска]] | fam2 = [[Балтіцько-славяньскы языкы]] | fam3 = [[Славяньскы языкы]] | fam4 = [[Выходославяньскы языкы]] | fam5 = [[Русиньскый язык]] | nation = {{flag|Сербія}}<br />({{flag|Войводина}})<ref>[http://www.skupstinavojvodine.gov.rs/?s=aktAPV001&j=EN The Statute of the Autonomous Province of Vojvodina]</ref> | script = [[Кіріліця]] ([[Паноньскый діалект русиньского языка#Ґраматіка і алфавіт|паноньскый алфавіт]]) | agency = {{Не перекладено|Штатут Войводины||sr|Статут Војводине}} | iso1 = | iso2 = | iso3 = rsk | wikipedia code = rsk }} [[File:Novi Sad mayor office.jpg|thumb|right|345x345px|{{center|Уряд пріматора [[Новый Сад|Нового Саду]] написаный у 4&nbsp;урядных языках [[Войводина|Войводины]]: [[Сербскый язык|сербскім]], [[Мадярскый язык|мадярьскім]], [[Словеньскый язык|словеньскім]] і языком Паноньскых Русинів}}]] '''Паноньско-русиньскый язык''' ({{Lang-rsk|руски язик, руска бешеда}}) є [[Славяньскы языкы|славяньскый]] язык, котрым бісїдують [[Руснаци у Сербиї|Паноньскы Русины]], жыючы в [[Бачка|Бачцї]], [[Срѣм|Срімі]] ([[Сербія]]) і Славонії ([[Хорватія]]). Подля 24.&nbsp;Штатуту [[Войводина|Автономной покраїны Войводины]] признавать паноньско-русиньскый язык єдным із шести [[урядный язык|урядных языків]] покраїны.<ref>[https://www.skupstinavojvodine.gov.rs/Strana.aspx?s=statut&j=SRC Статут Аутономне Покрајине Војводине]</ref> == Історія == В роцї 2022 тот язык дістав властный код <code>rsk</code> в Меджінародній орґанізації по штандартізації (ISO) з назвов ''руски/руснацки язик'' ({{lang-en|Ruthenian/Rusnak language}}). Передтым ся поужывав код <code>rue</code>, котрый належыть [[Русиньскый язык|русиньскому языку]].<ref name="pannonian">{{Cite web |url=https://iso639-3.sil.org/request/2021-005 |title=ISO 639-3: Change Request Documentation: 2021—005 |access-date=2021-08-23 |archive-date=2021-06-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210603030305/https://iso639-3.sil.org/request/2021-005 |url-status=live }}</ref> 14.&nbsp;октобра 2024 із Інкубатора на основный сайт была перенесена [https://rsk.wikipedia.org/ Вікіпедія] у тім языку, котра тыж мать код <code>rsk</code>.<ref>{{Cite web |author=В.&nbsp;Вуячич |language=панонськы-русиньскы |url=https://www.ruskeslovo.com/vikipedija-na-ruskim-jaziku-aktivna-na-internetu/ |at=Руске слово |title=Википедия на руским язику активна на интернету |date=16.&nbsp;октовбра 2024 }}</ref> == Ґраматіка і алфавіт == {{См. тыж|Русиньскый алфавіт}} Нормы языка паноньскых русинів закріплены у роботах [[Микола Кочиш|Миколы Кочіша]]: ''„Правопис руского язика“'' (1971) і ''„Ґраматика руского язика“'' (1974). Алфавіт языка Паноньскых Русинів мать 32 буквы. Головнов розликов міджі ним і алфавітом пряшівскых русинів, лемків ці векшынов алфавітів підкарпатьскых русинів є одсутство буквы „Ы“. {| style="font-family:Microsoft Sans Serif; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:white; text-align:center" |+ style="font-size:smaller;" | {{center|'''Алфавіт'''}} |- | style="width:3em" | А а | style="width:3em" | Б б | style="width:3em" | В в | style="width:3em" | Г г | style="width:3em" | Ґ ґ | style="width:3em" | Д д | style="width:3em" | Е е | style="width:3em" | Є є |- | Ж ж | З з | И и | Ї ї | Й й | К к | Л л | М м |- | Н н | О о | П п | Р р | С с | Т т | У у | Ф ф |- | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ю ю | Я я | ь |} == Ґалерія == <gallery> Файл:Ruski Krstur - 29.png|Русиньскый просвітитель і [[поет]] [[Петро Кузмяк]] (1816–1900): Памятник в [[Руски Керестур|Руськім Керестурї]] Файл:VrabelM.svg|Русиньскый просвітитель [[Михаил Врабель|Михаіл Врабель]] (1866–1923) Файл:RusskiSolovej1890.jpg|Збірка пісень „''Русскій соловей''“ ([[1890]]), в котрій ся друковали піснї різныма ''„угро-руськыма нарічами“'' Файл:Hramatyka bachvansko-ruskej beshedy.gif|''„Граматика бачваньско-рускей бешеди“'', [[Гавриил Костельник|Гавриіл Костельник]] ([[1923]]) </gallery> == См. тыж == * [[Русиньскый язык]] * [[Русины]] * [[Руснаци у Сербиї|Русины в Сербії]] == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Русинськый язык]] [[Катеґорія:Русиньскы діалекты]] [[Катеґорія:Русины в Сербії]] mjdpoxa018po93sg9k4jbok9q5ykoh5 Хеб 0 21940 174344 170209 2026-10-21T18:45:23Z Engelseziekte 2261 delete 174344 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Хеб''' ([[Чеськый язык|чис]]. Cheb) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Eger) — [[Місто|варош]] на западі [[Чесько|Чиська]] на [[Ріка|ріці]] [[Оґрже]], близ гатара из [[Нїмецько|Німицьком]]. Адміністративный центр [[Окрес Хеб|окреса Хеб]]. {{Місто}} == Знамі Родаци == '''Родили ся''' * [[Вертіг, Ярослав|Ярослав Вертіг]] (* [[1969]])&nbsp;— [[Чесько|чиськый]] [[инженер]]-[[архітектор]]. * [[Чакова, Илона|Илона Чакова]] (* [[1970]])&nbsp;— [[Чесько|чиська]] поп-спӯвачка. * '''Умерли''' * [[Іван Поп|Иван Поп]] ([[1938]]-[[2023]]) — [[Русины|русиньскый]] [[Култура|културный]] и общественный діятель, автор [[Словник|словникӯв]] и робӯт. [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чиська]] [[Катеґорія:Вароші Карловарського края]] [[Катеґорія:Хеб (округ)]] [[Катеґорія:Чесько]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] oz1u5n8vd14hrwbhlowmwzwlgdllidw Ялова (Турція) 0 21967 174512 171419 2026-10-21T22:01:01Z Engelseziekte 2261 delete 174512 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{непотверджено}} {{Місто}} '''Яло́ва''' ([[Турецькый язык|тур.]] ''Yalova'', [[Ґрецькый язык|ґр.]] Γιάλοβα) — [[Місто|варош]] у [[Іл Ялова|ілови Ялова]], [[Турція]]. [[Місто|Варош]] є на берегови [[Мраморне море|Мраморного моря]]. == Історія == Перві поселеня у Ялові были ищи у 3 тысячрочови до. н. е. Дас у 1200 році до. н. е [[грекы]] основали туй [[Місто|варош]] Піфія (ґр. Πυθια). У [[74 до. н. е|74 році до. н. е]] [[Місто|варош]] припоєный ид [[Римска империя|Римови]]. У [[1302]] році [[Осман І]] захватив [[Місто|варош]]. У [[Місто|варошови]] на [[1912]] рӯк жило 14 894 [[Грекы|грекӯв]], 5000 [[Турци|турок]] и 1000 [[Армяне|армян]]. == Знамі родаци == * [[Менелаос Лундеміс]] ({{Lang-el|Μενέλαος Λουντέμης}}, 1912–1977)&nbsp;— знамый [[Ґреція|ґрецькый]] писатель. == Ґалерея == {{Center|<gallery> Image: Yalova-Sudüşen2.jpg Image: Ataturk and Fethi Okyar.jpg </gallery>}} {{stub}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Міста Турції]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Населены пункты Турции]] [[Катеґорія:Ялова]] [[Катеґорія:Турція]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] ngkd3rli70yvf4tcxtxjy06gluzr5zz Шпация 0 21984 174507 159948 2026-10-21T21:59:40Z Engelseziekte 2261 delete 174507 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Шпáция'''&nbsp;— [[Друкарство|друкарскый]] проміжный матеріал (желізні пластины разної товщины). Сись проміжный матеріал заповнює проміжкы миже [[Буква|буквами]] и словами, служить на утвореня абзацных удступӯв, уключкы и заключкы шорӯв. У ''палітурному ділі''&nbsp;— проміжкы миже картонншми боковинами палітуркы. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Друкарство]] 07j6i79wl14bsydnakm5d9yvl2gggdn Чортова пісня 0 21987 174444 154401 2026-10-21T21:31:18Z Rue323 31002 174444 wikitext text/x-wiki {{Редаґує ся|2 дны}} '''«Чо́ртова пісня»''' ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied, [[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable) — европська воєнна маршова [[пісня]], екзістує преповно варіантӯв текстӯв пісні (авторы пары из них изнамі). Авторство текста пісні, котрый рахує ся первым воєнным варіантом, принадлежить обер-лейтенантам Волфрамови Філіппсови и Крістіанови Єріґови, двом пілотам німицького [[Леґіон «Кондор»|леґіона «Кондор»]] участвовавшого у гражданськӯв во̄йні у Испанії. Пісня была шыроко хоснована у вӯйськах [[Націстічне Нїмецько|нацистськой Ґерманиї]] и її союзникӯв у рокы [[Друга світова война|ДСВ]], была гімном пары розличных воєннизірованных форміровань, єднак новы варіанты текстӯв были написаны и у повоєнні рокы. Пісня шыроко изнама и по сись динь. == Німицькі варіанты == Задокументованы варіанты данної пісні удносять ся ид [[Націстічне Нїмецько|Тритёму Рейхови]], а иппен ид авіаціонному формірованю леґіон «Кондор». Изначалная пісня, котра сотворена Філіппсом и Єріґом, носила назву «Чортова пісня A-88» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Teufelslied der A-88) и была піснёв розвідователного штаффела A/88, подразділенч леґиона «Кондор». Май шырена верзія изнама пуд названём «Парадный марш леґиона „Кондор“» ([[Нїмецькый язык|нім]]. Parademarsch der „Legion Condor“), инструменталноє вступліня и зкончаня ид ню̄в написаны капелмейстером Карлом Бёґелсаком. Обідві верзії были учинены у [[1939|1939 году]] (у дакотрых жрідлах у [[1936]]<ref>{{Cite web |url=http://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= |title=Deutsches Lied - Liedersuche |publisher=deutscheslied.com |access-date=2019-07-08 |archivedate=2021-07-31 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210731075537/https://deutscheslied.com/de/search.cgi?cmd=search&srch_Titel=parademarsch+der+legion+condor&srch_Melodie=&srch_Text=&srch_Tonsatz=&srch_Quelle=&Herausgeber=&Zeitalter=&MelodyYear=&TextYear= }}</ref> році). Пісні были упущені на виниловых пластинках Columbia, Grammophon, Telefunken, Gloria, Kristall и Electrola[англ.]<ref>{{Cite web |url=http://forum.axishistory.com/viewtopic.php?p=780183#p780183 |title=Legion «Condor» songs and marches — Axis History Forum<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416074808/https://forum.axishistory.com//viewtopic.php?p=780183#p780183 }}</ref>. Потӯм на тоту музыку была написана пісня «СС идуть по душманьскӯв земли» ({{Lang-de|SS marschiert in Feindesland}}), ставша гімном дивізії СС «Вікінґ» и популярна у другых частях СС; авторы її текста неизнамы. У послевоенное время на музыку была написана песня парашютистов-десантников (в Германии их неофициальное название — «зелёные черти», [[Нїмецькый язык|нем.]] Grüne Teufel). У одлік уд прошлых варіантӯв, она состоить не из двох, ай из трёх куплетӯв. ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Wir zogen übers weite Meer ins fremde Spanierland, zu kämpfen für der Freiheit Ehr' weil Hass und Krieg entbrannt. Hier herrschten Marxisten und Roten, der Pöbel der hatte die Macht. Da hat, als der Ordnung Boten, der Deutsche Hilfe gebracht. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die rote Flut zerschellt. Und ziehen die Legionäre als Sieger ins deutsche Land, dann schreiten mit unsere Toten, wir heben zum Grusse die Hand. Wir jagten sie wie eine Herde und der Teufel, der lachte dazu, Ha, ha ha ha ha, die Roten in spanischer Luft und zur Erde, wir liessen sie nirgends in Ruh.</poem> ===== Lied der «Legion Condor» ===== <poem>Legion marschiert in fernem Land und singt ein Teufelslied, ein Flieger sitzt am Ebrostrand und leise summt er mit. Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt, verfluchen oder auch loben, grad wie es jedem gefällt. Wo wir sind da ist immer oben und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha. Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh. Und kehren wir dereinst zurück nach Deutschland das wir lieben, so gilt der letzte Abschiedsgruß den Toten, die geblieben. Sie starben für unser Großdeutschland, für Führer, für Heimat und Reich, drum wollen wir nie sie vergessen wenn unser Befehl lautet gleich. Wo wir sind ist immer vorwärts und der Teufel, der lacht nur dazu: ha-ha-ha-ha-ha . Wir kämpfen für Deutschland und kämpfen für Hitler, der Rote kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> ==== SS marschiert in Feindesland ==== <poem>SS marschiert in Feindesland Und singt ein Teufelslied Ein Schütze steht am Wolgastrand Und leise summt er mit Wir pfeifen auf Unten und Oben Und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es jedem gefällt Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh' Wir kämpften schon in mancher Schlacht In Nord, Süd, Ost und West Und stehen nun zum Kampf bereit Gegen die rote Pest SS wird nicht ruh’n, wir vernichten<ref>Варианты строки: SS wird die Juden vernichten или SS wird die Roten vernichten</ref> Bis niemand mehr stört Deutschlands Glück Und wenn sich die Reihen auch lichten Für uns gibt es nie ein zurück Wo wir sind da geht’s immer vorwärts Und der Teufel, der lacht nur dazu Ha, ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland Wir kämpfen für Hitler Der Rote kommt niemals zur Ruh'.</poem> ==== Grüne Teufel ==== <poem>1. Ja, wer marschiert in Feindesland und singt ein Teufelslied? Ein Schutze steht am Oderstrand Und leise summt er mit: Wir pfeifen auf Unten und Oben und uns kann die ganze Welt Verfluchen oder auch loben, Grad wie es ihr wohl gefällt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 2. Wie weit der Marsch auch immer sei, Wir finden bald die Schlacht. Entschlossen, stets zum kampf bereit, im Angriff Tag und Nacht. Das G’wehr fest gefaßt und verwegen die feindliche Stellung gestürmt! mit «Hurra» dem Tode entgegen, Der Gegner ergibt sich und türmt. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh 3. Hat auch der Tod mit harter Hand die Besten oft gefällt - wir hielten aus, der Wall stand fest, die Flut an uns zerschellt. Und ziehen wir Fallschirmjäger als Sieger durchs deutsche Land. Marschieren mit uns Kameraden im gleichen Ehrengewand. Wo wir sind da ist immer vorne Und der Teufel, der lacht noch dazu: Ha, ha, ha, ha, ha. Wir kämpfen für Deutschland der Freiheit zur Ehre, Der Gegner kommt nicht mehr zur Ruh.</poem> == Французькі варіанты == Єден из варіантӯв сёї пісні на [[Французькый язык|французькӯм языкови]] (содержавшый 3 куплета) быв гімном 33-ї дивізії СС «Шарлемань», ёго офіціалноє имня — «Чортова пісня» ([[Французькый язык|фр]]. Le chant du diable)<ref>{{Cite web |url=http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020174058/http://www.cdvfe-divisioncharlemagne.com/upload/Le%20Chant%20du%20Diable%20-%20Division%20Charlemagne.pdf }}</ref>. Другый представляв собов по суті перевод німицького текста SS marschiert in Feindesland и исполняв ся [[Французы|французами]], служившыми у другых формірованях<ref>{{Cite web |url=http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss |title=VONT LES SS A L’ENNEMI (trad) Chant de marche SS<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-20 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020173048/http://www.chants-protestants.com/index.php/poemes-de-la-guerre-1939-45/3662-vont-les-ss-a-l-ennemi-trad-chant-de-marche-ss }}</ref>. На исю же [[Мелодія|мелодію]] потӯм была написана єдна из пісинь Французького инокрайинного леґіона<ref>{{Cite web |url=http://ingeb.org/songs/lalegion.html |title=La légion marche vers le front / SS marschiert in Feindesland / Chant de la division Charlemagne mp3 midi free download beach motel Sechelt bed breakfast<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2020-11-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201112014438/http://ingeb.org/songs/lalegion.html }}</ref>, котра исполнять ся и по сись динь. Окрем того, екзістує пісня [[Паріж|паризькых]] пожарных, состояща из єдного куплета<ref>{{Cite web |url=http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html |title=Le Chant du diable (La légion marche) — Club Acacia<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019170129/http://club-acacia.over-blog.com/article-32408081.html }}</ref>. ==== Version de la division Charlemagne ==== <poem>SS marchons vers l’ennemi Chantant le chant du Diable Car dans le cœur des gars hardis Souffle un vent formidable. La fortune monte haut, descend bas, Que nous donne le monde entier : Nous les inviterons au sabbat Et nous en rions volontiers Là où nous passons, que tout tremble Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre parole s’appelle Fidélité ! SS, nous marchons au combat Chantant le chant du Diable : Les chars sont embusqués là-bas Pour l’assaut formidable. Les blindés nous attaquent en grondant, Mugissante vague d’acier, Mais notre terreur les attend ; Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, les chars brûlent Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité ! SS. Nous rentrerons en France Chantant le chant du Diable. Bourgeois, craignez notre vengeance Et nos poings formidables : Nous couvrirons de nos chants ardents Vos cris et vos plaintes angoissées ; Avec nous hurle Satan Et nous en rions volontiers ! Là où nous passons, tout s'écroule Et le Diable y rit avec nous : Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha, Ha ! La flamme reste pure Et notre Parole s’appelle Fidélité !</poem> ==== Vont les SS à l’ennemi ==== <poem>Vont les SS à l’ennemi, Chantant un chant d’enfer. A la Volga on nous a mis, Nous sifflotons notre air. Nous nous fichons d’en haut, d’en bas, Et le monde entier peut bien Nous maudire ou crier " A bas ", Comme il plaît à chacun. Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix ! Nous nous battons dans maint combat, Au Nord, Sud, Est et Ouest, Et sommes prêts à mettre à bas, Les rouges, cette peste. La SS ne dort pas, elle anéantira Ce qui trouble le sort de l’Allemagne : Et si nous perdons dans nos rangs Des gens, pas de recul en campagne Où nous sommes, c’est toujours : " En avant ! " Et le Diable rit fort et carrément, Ha, ha, ha, ha, ha, ha ! Nous combattons pour l’Allemagne, Nous combattons pour Hitler, Le rouge n’aura jamais la paix !</poem> ==== Version de la Légion étrangère ==== Исполнять ся солдатами Французького Инокрайинного леґіона.<poem>La Légion marche, vers le front, En chantant nous suivons Héritiers de ses traditions Nous sommes avec elle. Refrain: Nous sommes les hommes des troupes d’assaut Soldats de la vieille Légion.<ref>Варианты строки: Soldats de toutes les régions или Chasseurs de toutes les régions</ref> Demain brandissant nos drapeaux, En vainqueurs nous défilerons. Nous n’avons pas seulement des armes, Mais le diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah, ah, ah ! car nos aînés de la légion, Se battent là-bas, nous emboîtons le pas. (bis) Pour ce destin de chevalier Honneur, Fidélité Nous sommes fiers d’appartenir Au 2e R.E.P. Refrain. Fidélité est notre Loi Luttons pour notre Foi Notre fierté de chevalier Notre Honneur de soldat. Refrain.</poem> ==== Version des Sapeurs-pompiers de Paris ==== <poem>Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Soldats de toutes les régions Mais demain au mépris de nos vies Au milieu des flammes nous serons. Nous sommes fiers de pouvoir dire : «C’est sauver ou périr» nous sommes fiers de pouvoir dire «C’est sauver ou périr» Nous n’avons pas seulement des lances Mais le Diable marche avec nous Ah, ah, ah, ah Nous sommes les sapeurs-pompiers de Paris Combattent le feu, nous emboîtons le pas.</poem> == Естонські верзії == У [[Естонія|Естонії]] на исю музыку быв написаный гімн батальёна СС «Нарва». Офіціална назва — Laul surnupealuu sõdurist: діло у тому, што фраза «Surnupealuu sõdureist» (солдат мертвой головы) у Естонії было розшифровков абревіатуры SS. Впоследствии пісня была исполнена естоньскыв фолк-ґрупов<ref>{{Cite web |url=https://www.letras.com/untsakad/713892/ |title=KORD VÕITLES — Untsakad {{!}} Letras.com<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-04-15 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150415125823/http://letras.com/untsakad/713892/ }}</ref> [[Untsakad]]<ref>{{Cite web |url=http://www.untsakad.ee/ |title=Untsakate kodu Internetis<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-01-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160109165117/http://www.untsakad.ee/ }}</ref>, причому двычи из даякыми розличиями у текстови<ref>{{Cite web |url=http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm |title=Kultuur ja Elu — kultuuriajakiri<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-04 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm }}</ref>; у инному, тоты же различия были характерны и про исполніня пісні у воєнный час, [https://web.archive.org/web/20160304190946/http://kultuur.elu.ee/ke485_surnupealuulaul.htm подробности туй]. ==== Laul surnupealuu sõdurist ==== <poem>Kord võitles Lõuna-Venemaal kaugel Doni steppides üks vapper Eesti pataljon lauldes laulu Kuradist. Meid paisati itta, kord läände, kõikjal seisime kaljudena Ja Neveli sood ja Tšerkassid meil iial ei unuda saa. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer — hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu, ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik. Aeg sangarid kord unustab ja tandrid tasandab. Ja surnupealuu sõdureist vaid tuul veel jutustab. Teed tagasi meie jaoks pole ehk küll häving on silmade ees. Vaba Eesti eest palju ei ole kui langeb meist viimnegi mees. Rünnakrelvade terases, tules, kõlab leekides Kuradi naer, hah-hah-haa! Sirgub vabadusidu ei murta neid ridu, kes Eesti eest andnud on kõik.</poem> == Латышські верзії == У [[Ґенералный округ Латвія|Латвії]] на исю музыку быв написаный гімн 19-й дивізії СС. Покӯлько дивізія сформована у [[1944|1944 році]], слова гімна сёї дивізії споєны из местёв за вӯтцю̄знину<ref>{{Cite web |url=http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 |title='Waffen SS' dziesmas citātu dēļ darbu zaudē Austrijas galēji labējo preses sekretārs — DELFI<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2018-04-16 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180416012728/http://www.delfi.lv/news/arzemes/waffen-ss-dziesmas-citatu-del-darbu-zaude-austrijas-galeji-labejo-preses-sekretars.d?id=43223298 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |title=Архивированная копия |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161020000348/http://www.dudajevagatve.lv/downloads/kara-dziesmas-v1.0-a5.pdf |archivedate=2016-10-20 }}</ref>. Пісня была исполнена народным ансамблём [[Vilki]]. ==== 19.Divizijas dziesma ==== <poem> Zem mūsu kājām lielceļš balts Uz Latviju tas ved. Uz Latviju, kur naidnieks baigs, Pār laukiem nāvi sēj Mēs soļojam droši un lepni, Un šautenes plecos ir mums, un senajo varoņu vārdi, nāk līdzi, kā mantojums mums. Mēs nāksim drīz, Latvija, gaidi! Un nesīsim brīvību Tev- kas mums dārga, un mēs ejam un ejam un traucam un steidzam- par vēlu mēs nedrīkstam būt! Mums viena doma sirdī kvēl - Par tēvu zemi stāt! Un nežēlīgam naidniekam likt visu atmaksāt! Mēs šautenēm liksim tad liesmot, un granātu metējiem kaukt, bet pašiem mums nāvei būs spītēt, ložu svilpieniem atbalsis saukt! Mēs ticam trīs Latvijas zvaigznēm, Lai ugunī spožas kļūst tās, mūžu mūžam! un mēs ejam un ejam uz priekšu tik traucam - par vēlu mēs nedrīkstam būt!</poem> == Норвезька верзія == В Норвеґії на исю музыку Н. Д. Бьёрном была написана пісня «Пісня корпуса [[Вікінґове|викинґӯв]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web |language=no |url=https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 |title=Sang til Viking Korps // Finnmark Folkeblad |author= |work=Nasjonalbiblioteket |date=1942-05-20 |publisher=Trykkeri Hammerfest |access-date=2020-10-31 |archivedate=2020-11-03 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201103125609/https://www.nb.no/nbsok/nb/24f13447d660c79e7dec159b2a6a3bb7?index=1 }}</ref><ref>{{Cite web |language=no |url=https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf |title=NS-sanger |author= |work=Nye Nasjonal Samling |date= |publisher=Nasjonal Samlungs Rikstrykkeri |access-date=2020-10-31 |archivedate=2021-08-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210829165416/https://nnsamling.files.wordpress.com/2012/09/img9.pdf }}</ref> ([[Норьскый язык|норв]]. Sang til Viking Korps), ставша гімном воєнніховатой орґанізації «Гірд», главов котрої быв споминаный у пісни Відкун Квіслінґ<ref>{{Cite web |url=https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr |title=Veckans låt: SS-Wiking - På vikingtokt {{!}} Nordfront.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2015-08-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150812194912/https://www.nordfront.se/veckans-lat-ss-wiking-pa-vikingtokt.smr }}</ref>. Даколи в публикуемых текстох пісинь стрічать ся слово Vikingtog, которого у норвезькӯм языкови ниє (може быти взникла хыбна публикація); слово vikingtokt означать буквално «набіг вікінґӯв». ==== Sang til Viking Korps ==== <poem>1. På vikingtokt til fremmed land, 　dro menn av nordisk ætt. 　På kongens skip stod mann ved mann 　av hirden kampberedt. 　Til Island og Grønland og Hjaltland, 　gikk ferden på langskip mot vest, 　Og i Frankrike, Irland og England, 　var nordmannen ubuden gjest. Ja, fienden de måtte vike, og paven han tapte sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket stod trofaste hirdmenn pa vakt. 2. Nå reiser vi en hird påny 　av Vidkun Quislings menn. 　Og her i gamle Oslo by 　Står Vikingkorpset frem. 　Se baunene lyser fra fjellet 　der bud om den nye tid, 　og baunenes lys kan fortelle 　om hirdmenn som fylkes til strid. Ja, fienden atter skal vike, og pampene tape sin makt, (ha, ha, ha, ha, ha, ha, ha!) For til vern om det stornorske riket står trofaste hirdmenn på vakt.</poem> == Анґліцькі верзії == Єдинственна верзія пісні на анґліцькӯм языко написана и исполнена [[Австралія|австралійськыв]] рок-ґрупов Waffenbrüder<ref>{{Cite web |url=http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 |title=Waffenbrüder — Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308121329/http://www.metal-archives.com/bands/Waffenbr%C3%BCder/3540339203 }}</ref> у [[2011]] році и называть ся The March of the Aryans<ref>{{Cite web |url=http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 |title=WAFFENBRÜDER LYRICS — «This Time The World» (2011) album<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-10-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161008145924/http://www.darklyrics.com/lyrics/waffenbrder/thistimetheworld.html#3 }}</ref> («Марш арійцю̄в»). ==== The March of the Aryans ==== <poem>Aryans march in the enemy’s land And sing the Aryan’s song A sentinel stands at nation’s shores And silently he hums along. Up or down we whistle, And the whole world may Curse us or hail us Whatever it pleases to do Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest We have already fought in many battles In North, South, East and West And now we stand ready for war Against the subhuman plague. The Aryan will destroy all So none will halt our rise And when our ranks are thinned For us there will be no retreat Wherever we are, let’s go forward For the Aryan laughs like this: Ha, ha, ha, ha, ha! We’re fighting for a White World We’re fighting for the White Race We’ll give the subhumans no rest!</poem> == Бразильскі верзії == У Бразилиї пісня на исю музыку «Dragões do Ar»<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c |title=Dragões do Ar Exército Brasileiro — YouTube<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2017-10-01 |archivedate=2020-12-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201209225750/https://www.youtube.com/watch?v=Eaupi1LBS7c }}</ref> (Драконы зо Небесіх) была написана у кӯнцёви [[XX. стороча|XX стороча]] и є гімном єдноименой воздушно-десантной бриґады. ==== Dragões do ar ==== <poem>Avante irmãos! Avante heróis! Em busca da vitória Subindo aos céus, lançando-se no ar, Honrando a nossa história Mais fortes, mais rijos lutando Soldados da velha Brigada A hora na porta saltando A luta prá nós não é nada Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor Avante irmãos! Avante heróis! Voltar não desejamos Lutando sempre, fugindo nunca Viver não imploramos Unidos, coesos, marchando Soldados da velha Brigada! O gosto da morte lembrando Aos novos que chegam do nada. Brindamos à morte, ao perigo Saudamos também o inimigo, lá, lá, lá, lá, lá! E a velha Brigada se bate, Se mostra mais forte na hora da dor.</poem> == Верзії на [[Гебрейскый язык|ивритови]] == Є поетическый перевод бразильской верзії данної пісні (пуд назвоі שיר הצנחנים הברזילאים).<poem>קדימה, גיבורים, אחים, כולם לניצחון! הלילה אנו לאויב את השידרה נשבור! אנו גאוות צבאתנו, לוחמי חתיבת צנחנים. עכשיו נקפוץ מן הדלת את הקרב אנו לא מפחדים. לחימה מסביבנו זועמת, אך אנחנו על זה רק צוחקים! חחחח! לעולם לא נטן לאויב את ארצנו, בזמן כאב אנו עזים! קדימה, גיבורים, אחים! לחזור לנו אין דרך לא נתחלן לרחמים, מעז רק מנצח! אנחנו נצעד מאוחדים ונהכה כמו אגרוף אחד לא ננח עד שאין יפריע למולדת לעדי עד. לחימה מסביבנו זועמת…</poem> == Свеньскі верзії == Рок-ґрупа Therion<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/ |title=Therion.se {{!}} The Official Therion Website<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archivedate=2016-03-02 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160302140300/http://therion.se/ }}</ref> у албомови Secret of the Runes<ref>{{Cite web |url=http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim |title=Helheim {{!}} Therion.se<!-- Заголовок добавлен ботом --> |access-date=2016-02-21 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160929202301/http://therion.se/discography/secret-of-the-runes-2001/helheim/ |archivedate=2016-09-29 }}</ref> упустила пісню Helheim, котра написана на тоту же саму музыку (у опернӯв аранжировці) из єдныв разницёв: у ню̄в ниґде не исполнять ся тритя часть каждого куплета. Пеіня, ге и вись другый албом, посвящена скандинавськӯв міфолоґії, у частности царству мертвы́х (Хельгейм). ==== Helheim ==== <poem>Heldrasil, O Heldrasil Den dimhöljda gudinnan Hel i nio världar styr. På Gjallarbron, i älven Gjöll de döda söker Dig. Allt för många inför Dig förtvivla, O stora gudinna i Hel, Ditt sköte är moder till tiden hos Dig tager döden sin del. Se nornorna spinna vår tråd, vårt öde styra de Till Gnipahålan går vår färd likt Balder då vi dö. Vi till Helheim likt Hermod ska resa hos Döden vi finna vårt guld, när Balder en gång kommer åter från Urtid, Verdandi och Skuld. När Helgrinden ska öppna sig då stiger solen upp nu återfödd ur vinterns djup tillsammans med Höder. Som en skugga fanns Loke hos Höder när Balder blev dödad med list. och alla försvann ner till Helheim med Misteltens magiska kvist. Se Helgrinden som öppnar sig och guden stiger upp nu återfodd ur vinterns djup med solen som sitt svärd. Den fördolda gudinnan i Helheim bedriver med livet sitt spel. Ditt sköte är moder till tiden O stora gudinna i Hel!</poem>4 апріля 2023 року на каналови музыкалного исполнителя из [[Споєны Штаты Америцькы|ЗША]] Legionary Choir была упущена пісня Livgardet går ([[Русиньскый язык|русин]]. Лейб-ґвардія иде). Пісня посвящена подвигам Карла XII. У другому куплетови упоминать ся иппен шведьскый націоналіст мижевоєнного періода [[Свен Олоф Линдхольм]]. ==== Livgardet går ==== <poem>Livgardet går in i främmande land Som Carolus' män När krigare står i förmband Är armen, redo igen Til Narva, Poltava och Fraustadt Svenskar går i krigstig mot öst I Polen och Jutland och Ryssland Carolus var ej en välkommen röst Ja, fienden gav upp sitt angrepp Även Ivan förlorade sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt Nu föder vi en parad för Sven Olof Lindholms män Och här i gamla Stockholm stad Den Nordiska Kåren, star igen Mot den röda fronten, vi marscherar För kungen och riket mot strid Som hedning och kristna vi delar Välsignelsen av en ny tid Ja, fienden gav upp sitt angrepp Och Boljsevik förlorar sin makt Ha-ha-ha-ha-ha För barn av det Svenska Imperiet Står våra Karoliner på vakt</poem> == Таліянська верзія == В 1994 року таліянська ґрупа Punta di lancia ([[Русиньскый язык|русин]]. «Вӯстря шпіцы», фолк-проект таліянськой RAC-ґрупы Sopra le rovine, [[Русиньскый язык|русин]]. «Над руїнами») упустила пісню «Così combattono i cavalieri» ([[Русиньскый язык|русин]]. «Так ся бъють рыцарёве»). Основна ідея пісні — образ традиціоналістӯв, (котрых автор ассоціює из «послідньыми рыцарями»), борющых ся против современного світа и ёго установок. ===== Così combattono i cavalieri ===== <poem>Così combattono i cavalieri, Onore e fedeltà. Col nostro passo, per monti e valli, Il canto risuonerà. Siamo i guerrieri del tempo che va, Soldati della rivoluzion. La nostra meta sicura sarà, L’Europa della tradizion. Sempre lottiam, Noi combattiam Per il principio imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sempre la fedeltà, Oilalà! Ad ogni nemico che offuschi il fuoco di Roma la morte sarà. Noi siamo gli ultimi cavalieri, Signori di nuove età. Le sette porte, le sette morti Vogliamo oltrepassar. Nella battaglia la fede tempriam Con il fuoco distruggitor. La spada e lo scudo a noi sempre saran. La morte il sangue e l’onor. Noi lotterem, Combatterem Sotto il vessillo imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura sarà la fedeltà, Oilalà! La spada nel pugno, lucifero accanto nessuno a noi opporsi dovrà. Rulla il tamburo, brilla la spada, Marciam verso il furor. Nel fumoo fosco, bandiere al vento, Son morte sangue onor. Da due millenni in lotta noi siam, Contro il dio sovvertitor. Infamia e viltà con il spazziam, Di stelle ci guida il fulgor. Noi già lottiam, Noi combattiam Sotto l’insegna imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è già la fedeltà, Olilà! Il paracadute, le ali, i pugnali, le fiamme vittoria saran. Il nuovo mondo che tanto freme In noi luce vedrà Tutte le lotte, tutte le pene, Il sole sublimerà. Oscura è la marcia nel cupo baglior, D’aureola, morte ed orror Ma indomiti il cuore e la volontà, Un’alba incontro a noi verrà. Sempre lottiam, Noi combattiam Siamo la guardia imperial. Noi combattiamo per la civiltà Sicura è sempre la fedeltà, Oilalà! Il Dio che guidi la marcia oltre la vittoria, tra noi è sceso già</poem> == Удкликованя == [[Катеґорія:Спӯванкы]] [[Катеґорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]] fkwma57bwaah9ln6jfg8cg6v1hf4pl9 Ґуґол 0 21989 174317 171377 2026-10-21T18:30:47Z Engelseziekte 2261 delete 174317 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Не змыльте|[[Google]]}} '''Ґуґо́л''' (уд [[Анґліцькый язык|анґл]]. googol) — [[Чісло|число]], у десятиннӯв системі численя указаноє єденицёв из 100 [[0 (число)|нолями]]: : 10<sup>100</sup> = 10 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000 000. : Ґуґол є майвеликоє [[Чісло|число]] у [[Весмір|всесвітови]]. {{stub}} [[Катеґорія:Числа]] k8frzewdinissk08g443yf7z64ejaek Шаш (значеня) 0 21990 174496 163099 2026-10-21T21:55:17Z Engelseziekte 2261 delete 174496 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Шаш''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Sas, Sass; у переводови «орел» авадь «тростник) — фамілія и топонім: {{Чеперушка}} == Особы == * [[Шаш, Иштван|Шаш, Іштван]] (1946—2018) — мадярськый режисер. * [[Шаш, Сильвія]] (род. 1951) — мадярська оперна спӯвачка. * [[Шаш, Тамаш|Шаш, Томаш]] (род. 1957) — мадярськый оператор. * [[Шаш, Ференц]] (1915—1988) — мадярськый футболіст, нападавувущый. * [[Шаш, Гасан]] (род. 1976) — турицькый футболіст, полузащитник. * [[Шаш, Шандор]] (род. 1981) — мадярськый паверліфтер. == Топонім == * [[Шаш (реґіон)|Шаш]] — давня історична [[Реґіон|область]] [[Середня Азія|Сририднёї Азії]] (оръентовано — нынішня [[Ташкентська область]] и прилягавущі території [[Казахстан|Казахстана]]); и назва самого [[Ташкент|Ташкента]], приблизно до [[XI. стороча|XI]] стороча. cgreb7kh1en4e7jatmfrnb2qbt9hb5d Земплінські Гамры 0 21998 174659 172530 2026-10-21T22:54:43Z Engelseziekte 2261 delete 174659 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Зе́мплінські Га́мры''' ([[Словеньскый язык|словен]]. Zemplínske Hámre) ([[Мадярскый язык|мад]]. Józsefhámor) ([[Україньскый язык|укр]]. Земплінські Гамри) — [[село]] у [[Окрес Снина|окресови Сніна]], [[Пряшівскый край|Пряшовського края]], [[Словеньско|Словеньску]].{{НП}} == Обывательство == {{SK|pop}} У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк 1,249 людий, из них: * [[Словакы|словены]]&nbsp;— 97,78&nbsp;% * [[чехы]]&nbsp;— 0,47&nbsp;% * [[Українцї|украйинці]]&nbsp;— 0,32&nbsp;% * [[Русины|русини]]&nbsp;— 0,24&nbsp;% * '''Из них по вірі''': * * [[Римокатолицька церьков|римокатоликы]]&nbsp;— 95,41&nbsp;%, * [[Ґрекокатолицька церьков|греко-католикы]]&nbsp;— 0,87&nbsp;%, * [[Православна церьков|православні]]&nbsp;— 0,40&nbsp;%, * не рахувуть себе вірувучыми авадь не приналежать до аниєдної вышечпомненої церкви&nbsp;— 2,29&nbsp;% == Референції == <references/> {{Стыржень}} [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Села Словеньска]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Русиньскы села на Словеньску]] 43o3450cgdml9irxrll2jcit11oir2f Учіха Саске 0 22023 174229 155369 2026-10-21T17:35:40Z Engelseziekte 2261 delete 174229 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Учі́ха Са́ске''' ([[Японьскый язык|яп]]. うちは サスケ) — єден из главных персонажӯв [[Манґа|манґы]] и [[аніме]]-серіала «<nowiki/>[[Наруто]]<nowiki/>». Вӯн&nbsp;— бывшый член команды №&nbsp;7, яка на час ёго пребываня складалася из нього, Сакуры Гаруно, Наруто Узумакі и Какаші Гатаке. Пӯсля того, як ёго старшый брат знищив почти вись свӯй клан, Саске поставив собі за задачу убити го, ради чого хотів стати майсилным любыв цінов. Єднак правда, што розкрылася пӯсля мести, удкрила дійства прошлого зовсім из другого боку. Не никавучи на ото, што вӯн має дружні чуства ид свойым товарищам, Наруто и Сакуры, чуство слабости примушує Саске удказати ся від цімборӯв и свого дома, рушити на гляданя Орочімару, обы стати майсилным. Саске появляєть ся у парі анімаційных художньых фільмах, у тому числі у відеоиграх, OVA, и у фільмови «Boruto: Naruto the Movie» (2015) и ёго продовженю, аніме-серіалови «Boruto: Naruto Next Generations» (2016), у якых вӯн мать роль защитника свого селища, и наставника сына Наруто, Боруто Узумакі. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D1%96%D1%85%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B5 Учіха Саске] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Аніме]] fd44yskdtcekehf2mka1vpc9cs2ubmb Хотинськый район 0 22025 174353 173462 2026-10-21T18:47:22Z Engelseziekte 2261 delete 174353 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Хоти́ньскый райо́н''' ''([[Україньскый язык|укр]]. Хотинський район)'' — бывшый [[район]] у [[Чернівецька область|Чернівецькӯв области]], [[Україна|Украйины]], на [[Запад|западови]] [[Країна|крайны]]. Центр — [[Хотин]]. == Історія == Перві поселеня у [[Хотин|Хотинови]] были у. [[VIII. стороча|VIII]] сторочу. У [[X. стороча|X]]-[[XI. стороча|XI]] сторочу [[район]] быв у составови [[Кієвска Русь|Руси]], у [[XII. стороча|XII]]-[[XIV. стороча|XIV]] у составови [[Ґалицькоє княжество|Ґалицького княжества]] и [[Кралёвство Русь|Кралёвства Руського]]. У [[XIV. стороча|XIV]] сторочу [[район]] став дарабом [[Молдавьскоє княжество|Молдавії]]. Хотиньскый район сотворено у [[Септембер|септемброви]] [[1940]] року. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[2001]] рӯк живе 68,888 людий, из них: {| rules="all" style="border: 1px solid #999" !Націоналность !Людий по нації !Процент |- |[[Українцї|Украйинці]] | align="right" |66060 | align="right" |91,25&nbsp;% |- |[[Молдавани|Молдаване]] | align="right" |5102 | align="right" |7,05&nbsp;% |- |[[Русы]] | align="right" |927 | align="right" |1,28&nbsp;% |- |[[Білорусины|Білорусы]] | align="right" |79 | align="right" |0,11&nbsp;% |- |[[Румыны]] | align="right" |59 | align="right" |0,08&nbsp;% |- |Инні | align="right" |171 | align="right" |0,24&nbsp;% |} [[Катеґорія:Заникли 2020]] [[Катеґорія:Основаны 1940]] 47zeyhrjsmb6wev7o0xs5qmph397bfk Гай (окрес Кошиці-околиця) 0 22043 174612 173601 2026-10-21T22:39:10Z Engelseziekte 2261 delete 174612 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}} '''Гай''' ([[Словеньскый язык|словен]]. ''Háj'', [[Мадярскый язык|мад]]. ''Áj'') — [[село]] у окресови [[Окрес Кошіцї-околіця|Кошиці-околиця]], [[Кошіцькый край|Кошицькый край]], [[Словеньско|Словеньску]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1409]] році. == Ґеоґрафія == [[Село|Селом]] тече [[Гайськый потӯк]]. == Обывательство == {{SK|pop}} == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} 2qj4kn26hhmnfuz07wt0bs0wzbm9aex Ӱ (кирилиця) 0 22053 174318 165575 2026-10-21T18:31:09Z Engelseziekte 2261 delete 174318 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Кіріліця}}'''Ӱ, ӱ'''&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична]] [[буква]]<ref name="Unicode" /> . Учинена из '''У'''. Хоснує ся у [[Русиньскый язык|русиньскому]]<ref>{{Cite web |author=Ecolinguist |date=March 16, 2020 |title=Carpatho Rusyn Language {{!}} Can Ukrainian speakers understand? {{!}} #1{{!}} feat. @myhal-k |url=https://www.youtube.com/watch?v=zOzQFN5GBjA |website=Youtube }}</ref>, [[Марійськый язык|марійському]], [[Алтайськый язык|алтайському]], [[Ґаґаузькый язык|ґаґаузькому]], [[Ханты язык|хантійському]] и [[Хакаськый язык|хакаському языкови]]. Позначать голосный звук {{IPA|[y]}}, похожый на тот, якый позначать німицька Ü<ref>{{Cite book|last=Носков|first=Сергей|url=https://books.google.com/books?id=SNd1DwAAQBAJ&dq=%D0%9A%D3%A7%D0%BB%D1%8C%D0%BD&pg=PA23|title=Самоучитель немецкого языка|date=2016-07-04|publisher=Litres|isbn=978-5-04-016539-1|language=ru}}</ref>. == Иппен позерайте == * [[У]] * [[Ӳ]] * [[Ü]] * [[Ӯ]] * [[Ў]] == Удкликованя == [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы из Умлаутом]] 9wq7vqg6xb08zik7yncn5keffktt78z Чорный (цвіт) 0 22063 174466 173537 2026-10-21T21:42:08Z Engelseziekte 2261 delete 174466 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Стыржень}} [[Файл:Gato_negro.JPG|міні|200x200пкс|Чорна [[мачка]] на чорнӯм фонови.]] '''Чо́рный''' — [[цвіт]], неєствованя [[Світловый поток|світлового потока]]. [[Цвіт]] є [[Нехроматическы цвіта|нехроматическым]], и не мать [[Уддтінок|уддтінка]] ге и [[Білый (цвіт)|білый]] из [[Сірый (цвіт)|сірым]]. == Исскуство == Картина «<nowiki/>[[Чорный Квадрат]]<nowiki/>» Кіно «Люди у Чорному» == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%91%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B5%D1%82 Чёрный цвет] и [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80 Чорний колір] на Руськӯв и Украйиньскых Вікіпедіях (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Цвіты]] i4zu3kw7gvjdtb6sm7n6bpqhw0q2zl0 Ю 0 22072 174387 167049 2026-10-21T19:03:18Z Engelseziekte 2261 delete 174387 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Кіріліця}}'''Ю, ю'''&nbsp;&nbsp;— [[буква]] [[Кіріліця|кирилици]]. У [[Русиньскый алфавіт|русинському]] алфавітови пуд номером 32. Є у російськӱм, (32. за ліком), [[Україньскый алфавіт|украйиньскӱм]] (32.) у болґарськӱм (29.), у білоруськӱм (31.). Из сербської уята у середині [[XIX. стороча]], у македонську, построєну за образом нової сербської, не уводила ся. Хоснує ся иппен у письмовыє системах даякых неславяньскых языкӱв, наприклад [[Чеченьскый язык|чеченського]]. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] klk946qj37o1so7t2dh9engh502urcv Ӥ 0 22082 174319 150583 2026-10-21T18:31:14Z Engelseziekte 2261 delete 174319 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Кіріліця}}'''Ӥ, ӥ'''&nbsp;— [[Кіріліця|кирилична]] [[буква]]. Хоснує ся у удмуртьскӯм языкови, де є 13-та буква. Позначать голосный периднёго ряда /і/ без помнякшіня попериднёго приголосного. Утворена уд '''И'''. Хоснує ся пӯсля твердых приголосных: ''д, з, л, н, с, т''. == Иппен позерайте == * [[Ї]] (кирилиця) * Ï (латыника) == Жрідла == * [http://udmurt.info/library/alatyrev/grammatika/alatyrev-grammar.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090105195605/http://www.udmurt.info/library/alatyrev/grammatika/alatyrev-grammar.pdf|date=5 січня 2009}}]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090105195605/http://www.udmurt.info/library/alatyrev/grammatika/alatyrev-grammar.pdf|date=5 січня 2009}}<span> Краткий грамматический очерк удмуртского языка. </span>В.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwHg">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>И.<nowiki><span typeof="mw:Entity" id="mwHw">&</nowiki>nbsp;<nowiki></span></nowiki>Алатырев [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Ӥ]] 79lbzl8sm0t7zgmvmwybevgmh2015md Угерьске Градіштє 0 22098 174893 151038 2026-10-22T11:33:15Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Угерськоє Градіштє]] 174893 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Угерськоє Градіштє]] te71147khn4hh5nlew2d983w41g4vp8 Угерьске Градіштє (окрес) 0 22100 174894 155676 2026-10-22T11:33:25Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Угерськоє Градіштє]] 174894 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Угерськоє Градіштє]] te71147khn4hh5nlew2d983w41g4vp8 УПА-Запад 0 22154 174285 173501 2026-10-21T18:12:59Z Engelseziekte 2261 delete 174285 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Операти́вна ґру́па УПА́-За́пад'''&nbsp;— структурна єдиниця [[Украйиньска повстаньска армія|УПА]]. Фунґовала на території [[Галич|Ґаличины]], [[Буковина|Буковины]], [[Закерзоня]], [[Лемковина|Лемковины]], [[Замішанщина|Замішанщины]], [[Надсяня]] и [[Подкарпатя|Пудкарпатя]], южного [[Мараморош (Реґіон)|Марамороша]] и [[Пряшӯвська Русь|Пряшӯвськой Руси]] (из [[1945]] року). Сотворена на базі членӯв Украйиньской народной самообороны (УНС). == Командиры УПА-Запад == * [[Луцькый, Александр Андріёвич|Луцькый Александр Андріёвич]]-«Андрієнко»: [[5. децембер|5 децембра]] [[1943]]&nbsp;— [[26. януар|26 януара]] [[1944]] року. (Исполняв фунції командира УПА-Запад) * [[Сидор, Василь Митрович|Сидор Василь Митрович]]: «Шелест»: [[26. януар|26 януара]]&nbsp;— [[14. апріль|14 апріля]] [[1949]] року. == Штруктура == === Бігом 1944 року у состав УПА-Запад входило 8 воєнных округ === # '''ВО-1 «Башта»'''&nbsp;— в. [[Львів|Львӯв]], Розточя, полігон. Командир: '''«Хмара»''' (Харькӯв Віктор). У септемброви—окто̄вброви 1944 розформована, припоєна ид ВО-2 «Буг»; # '''ВО-2 «Буг»'''&nbsp;— [[Львівска область|Львӯвщина]]. Командиры: '''«Ярема»''' (Лында Остап), а из юна [[1944]] року&nbsp;— '''«Вороный»''' (Левкович Василь); # '''ВО-3 «Лысоня»'''&nbsp;— територія [[Тернопільска область|Тернопӯльщины]] по [[Днѣстер|Дністер]]. Командиры: '''«Остап»''' (Полёвый Омелян), из 27 септембра 1944 року '''«Бондаренко»''' (Якубовськый Володимир); # '''ВО-4 «Говерла»'''&nbsp;— [[Ивано-Франкӯвська область]]. Командиры: '''«Гуцул»''' (Бутковськый Иван), из другої половины 1944&nbsp;— '''«Грім»''' (Твердохліб Микула); # '''ВО-5 «Маківка»'''&nbsp;— [[Стрыйскый раён|Стрыйщина]], [[Дрогобичскый раён|Дрогобиччина]], [[Самбірьскый раён|Самбӯрщина]], [[Туркӯвськый район|Туркӯвщина]] ([[Дрогобицька область]]). Командиры: '''«Орел»''' (Вӯльшинськый Богдан), '''«Дзвінчук»''' (Белейлович Иван); у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля»; # '''ВО-6 «Сян»'''&nbsp;— [[Закерзоня]]. Командиры: '''«Ударник»''' (Яков Чорній, † 23.12.1944); '''«Орест»''' (Онишкевич Мирослав); # '''ВО-7 «Сучава»'''&nbsp;— [[Буковина]]. Мала охватовати районы Южной Буковины и [[Мараморош (Реґіон)|Мармороша]], єднак пребывала у станови орґанізації, командира Ґрупы не бшло призначено, реално екзістовав ТВ «Буковинськый»; у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля»; # '''ВО-8 «Срібна»'''&nbsp;— [[Карпатьска Русь|Пудкарпатя]]. Командира Ґрупы не было призначено; у новемброви 1944 припоєна ку ВО-4 «Говерля». === Станом на 1945 рӯк одбыла ся реорґанізація УПА-Запад === # '''ВО-2 «Буг»''' (з 1.09.1944 вкл. в себе ВО-1 «Башта»)&nbsp;— Командир: '''«Вороный»''' (Левкович Василь); # '''ВО-3 «Лысоня»'''&nbsp;— Командир: '''«Бондаренко»''' (Якубовськый Володимир); # '''ВО-4 «Говерла»''' (Приказом командира '''УПА-Запад''' уд 25 новембра 1944 до ниї включено ВО-5 «Макӯвка», ВО-7 «Сучава», ВО-8 «Срібна»)&nbsp;— Командир: '''«Грӯм»''' (Твердохліб Микула); # '''ВО-6 «Сян»''' (иы 11.1944 до 04.1945 входила до '''ВО-2 «Буг»''')&nbsp;— Командир: '''«Орест»''' (Онишкевич Мирослав). == Сотні и курені УПА-Запад == === &nbsp;Авґуст — децембер 1944 === * '''ВО-1 «Башта»''' ** «Холодноярци» (командир '''«Град»'''); ** «Переяславци» (командир '''«Дністер»'''). * '''ВО-2 «Буг»''' ** «Гонти» (командир '''«Гонта»'''); ** «Дружинникы» (командир '''«Шугай»'''); ** «Романовичі» (командири '''«Вартовий»''', '''«Ткаченко»'''); ** «Гайдамакы» (командир '''«Юрченко»'''); ** «Львы» (быв розбитый у стычках из фронтовыми частями РСЧКА и переформоватый у курінь «Журбы»)(командир '''«Дир»'''); ** «Журбы» (командир '''«Дир»'''); ** «Галайды» (командир '''«Ем»''', '''«Лис»'''), ** «Залізняка» (из новембра 1944&nbsp;р.&nbsp;— «Месники») (командир '''«Залізняк»'''); ** «Вовкы» (командир '''«Ягода»'''), ** «Летуна» (командир '''«Летун»'''). * '''ВО-3 «Лысоня»''' ** «Бережаньскый» (командир '''«Остап»'''); ** «Бережанський ІІ» (командир '''«Бондаренко»''', '''«Крук»'''); ** «Рогатиньскый» (командир '''«Роман»''', '''«Яструб»'''); ** «Тернопільський» (командир '''«Чугайстер»'''); ** «Чортківський» (командир '''«Гордієнко»''', '''«Бистрий»'''). * '''ВО-4 «Говерла»''' ** «Буковинський» (командир '''«Перебийніс»'''); ** «Перемога» (командир '''«Степовий»'''); ** «Гайдамаки» (командир '''«Скуба»'''); ** «Гуцульський» (командир '''«Книш»'''); ** «Карпатський» (командир '''«Лісовий»'''); ** «Загроза» (командир '''«Ромко»'''); ** «Промінь» (командир '''«Журавель»'''); ** «Скажені» (командир '''«Різун»'''); ** «Бескид» (командир '''«Довбуш»'''); ** «Довбуш» (командир '''«Гамалія»'''); ** «Сивуля» (командир '''«Іскра»'''); ** «Смертоносці» (командир '''«Благий»'''). * '''ВО-5 «Маківка»''' ** «Бойки»(командир '''«Трясило»'''); *** окремі сотні: *** «Басейн» (командир '''«Біль»'''); *** «Булава» (командир '''«Зелений»'''); *** «Вовки» (командир '''«Кармелюк»'''). * '''ВО-6 «Сян»''' ** «Лютий» (командир '''«Євген»'''); ** «Лемківський» (командир '''«Рен»'''). ** И пак другі. * '''ВО-2 «Буг»''' # '''ТВ-11 «Пліснисько»''' (№&nbsp;11, Золочівський територіальний відтинок): сотні «Витязі», «Дружинники», «Непоборні», «Русичі». # '''ТВ-12 «Климів»''' (№&nbsp;12, Сокальський): сотні «Галайда І», «Галайда ІІ», «Кочовики», «Перебийніс», «Пролом», «Тигри». # '''ТВ-13 «Розточчя»''' (№&nbsp;12, Львівський): курені «Холодноярці», «Переяслави». # '''ТВ-14 «Асфальт»''' (№&nbsp;14, Городоцький): сотні «Журби І», «Журби ІІ», «Наддніпрянці І», Наддніпрянці ІІ". # '''ТВ-15 «Яструб»''' (№&nbsp;15, Рогатинський): сотня «Сурмачі». * '''ВО-3 «Лисоня»''' # '''ТВ-16 «Серет»''' (№&nbsp;16, Тернопільський): сотні «Бурлаки», «Рубачі», «Сіроманці». # '''ТВ-17 «Бережани»''' (№&nbsp;17, Бережанський): сотні «Гайдамаки», «Лісовики», «Холодноярці», «Риболовці». # '''ТВ-18 «Стрипа»''' (№&nbsp;18, Чортківський): сотні «Сірі Вовки», «Чорноморці». # '''ТВ-19 «Камінець»''' (№&nbsp;19, [[Камянець-Подольскый|Кам'янець-Подільський]]): сотня «Кия». * '''ВО-4 «Говерла»''' # '''ТВ-20 «Чернівці»''' (№&nbsp;20, Чернівецький), власних відділів не мав. # '''ТВ-21 «Гуцульщина»''' (№&nbsp;21, Коломийський): сотні «Сурма», «ім. Колодзінського», «Дністер», «ім. Богуна», «Березівська», «імені Гонти», «Черемош», «Чорногора», «Трембіта», «імені Богдана Хмельницького», «імені Симона Петлюри». # '''ТВ-22 «Чорний ліс»''' (№&nbsp;22, Станіславівський): курені «Підкарпатський», «Дзвони», «Смертоносці», «Сивуля», «Бескид». # '''ТВ-23 «Магура»''' (№&nbsp;23, Калуський): сотні «Летуни», «Вітрогони», «Круки», «Рисі», «Бистриця», «Журавлі», «Хорти», «Опришки». # '''ТВ-24 «Маківка»''' (№&nbsp;24, Дрогобицький): курінь «Бойки», окремі сотні&nbsp;— «Басейн», «Булава», «Вовки». # '''ТВ-25 «Закарпаття»''' (№&nbsp;25, Закарпатський), власних відділів не мав. * '''ВО-6 «Сян»''' # '''ТВ-26 «Лемко»''' (№&nbsp;26, Лемківський): курені «Лемкӯвськый», «Перемиський». # '''ТВ-27 «Бастіон»''' (№&nbsp;27, Любачівський): курінь «Месники» (п'ятисотенного складу). # '''ТВ-28 «Данилів»''' (№&nbsp;28, Холмщина): курінь «Вовки» (трисотенного складу). [[Катеґорія:Основаны 1943]] [[Катеґорія:Україна]] [[Катеґорія:1943]] [[Катеґорія:Друга світова война]] [[Катеґорія:Історія Европы]] 7dhh7eyixjqu2bp16g84j34s5eyxz7h Украйинці у Туркменістанови 0 22195 174219 152689 2026-10-21T17:33:09Z Engelseziekte 2261 delete 174219 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Укра́йинці у Туркменіста́нови''' ([[Україньскый язык|укр]]. Українці Туркменістану, Українці в Туркменістані) — єдна из націоналных меншын у [[Туркменістан|Туркменістанови]]. Число [[Українцї|Украйинцю̄в]] хлипать ся уд 10 до 15 тысяч людий, живуть они у основі коло [[Ашгабат|Ашгабата]] и [[Сергетабад|Сергетабада]]. {{Інфобокс Етнічна ґрупа|group=Украйинці у Туркменістанови|population=10,000-15,000 особ|regions=[[Туркменістан]]|languages=[[Україньскый язык| Украйиньскый язык]], [[Туркменьскый язык]], [[Руськый язык]]|religions=[[Православіє]] и [[Іслам|Ислам]]}} == Історія == По припоєню [[Закаспійська область|Закаспійщины]] ку [[Російска імперія|Російськӯв Ріші]] и зачатку [[Столыпіньска реформа|Столыпіньской реформы]] туды зачали заселяти ся [[Українцї|Украйинці]] из [[Полтавска область|Полтавщины]]. По стройці желізници [[Ташкент]] — [[Туркменбаші|Красноводьск]] [[Українцї|Украйинці]] селять ся у Прикопеддазькых горох, так появлявуть ся села [[Полтавка (Туркменістан)|Полтавка]], Алексіёвка коло [[Місто|вароша]] [[Сергетабад|Кушка]]. У часы [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] многі [[Українцї|Украйинці]] ишли на роботу у [[ТССР]] и осіділи там. Иппен многі [[Українцї|Украйинці]] обстали ся там и у резултатови вывода вӯйськ [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] из [[Афґаністан|Афґаністана]] ([[1988]]). == Число == У [[1897]]&nbsp;р. туй налічовало ся 5,2 тыс. [[Українцї|украйинцю̄в]]. [[Українцї|Украйинці]] за дисятьроча Советьского Союза были єдныв из майвеликых націоналных меншын Туркменьской ССР, и другыв за числом словяньскыв етніцькыв ґрупов на території типирішнёго Туркменістана: {| class="standard" !Народ !перепис 1926 !% !перепис 1959 !% !перепис 1989 !% !перепис 1995<ref>{{Cite web |url=http://asgabat.net/turkmenistan/itogi-vseobschei-perepisi-naselenija-turkmenistana-po-nacionalnomu-sostavu-v-1995-godu.html |title=Итоги всеобщей переписи населения Туркменистана по национальному составу в 1995 году. - Asgabat.net - Ашхабад, Туркменистан |publisher=asgabat.net |access-date=2017-03-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130313015500/http://asgabat.net/turkmenistan/itogi-vseobschei-perepisi-naselenija-turkmenistana-po-nacionalnomu-sostavu-v-1995-godu.html |archivedate=2013-03-13 }}</ref> !% !оцінка 2010 !% |- |усёго | align="right" |975599 | align="right" |100,00&nbsp;% | align="right" |1516375 | align="right" |100,00&nbsp;% | align="right" |3522717 | align="right" |100,00&nbsp;% | align="right" |4437570 | align="right" |100,00&nbsp;% | align="right" |5105000 | align="right" |100,00&nbsp;% |- |[[Українцї|украйинці]] |6877 |0,70&nbsp;% |20955 |1,38&nbsp;% |35578 |1,01&nbsp;% |23064 |0,50&nbsp;% |11000 |0,22&nbsp;% |} За оцінками на 2010-ті рокы у Туркменістанови живе близко 11 тысяч украйинцю̄в, у основі у столиці Републікы Ашгабатови и у Сергетабатови (села Полтавка и Алексіёвка) и приграничных селах пиля туркмено-афґаньского гатара<ref name=":1">{{Cite web |url=http://ashgabad.net/stati/obschestvo/ukraina-i-turkmenistan-proshloe-i-nastojaschee.html |title=Украина и Туркменистан: прошлое и настоящее — Ashgabad.net - городской портал Ашхабада, Туркменистан |publisher=ashgabad.net |access-date=2017-03-10 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170313214853/http://ashgabad.net/stati/obschestvo/ukraina-i-turkmenistan-proshloe-i-nastojaschee.html |archivedate=2017-03-13 }}</ref>. == Референції == {{Reflist|2}} [[Катеґорія:Народы і етніка]] [[Катеґорія:Туркменістан]] c1lu29w32gahhn6c6396n6e4nt6v3gn Фонтан 0 22200 174479 169089 2026-10-21T21:48:04Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174479 wikitext text/x-wiki [[Файл:Bratislava_bronzova_plastika_na_Ganymedovej_fontane.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Фонтан Ганімед сперед оперным театром, в місті [[Братїслава|Братіслава]], [[Словеньско]], 1888&nbsp;р. Скулптор Віктор Оскар Тілґнер.]] '''Фонта́н''' ({{lang-rsn|фонтáна}};<ref>{{Русиньскый правопис|Фонтáна|492}}</ref> через {{Lang-it|fontana}} уд {{Lang-la|fons}}, род. відм. ''fontis''&nbsp;— «жрідло, ґейзер, причина»)&nbsp;— потӯк воды, який бъє горі авадь утікать пуд тиском, а иппен спеціалнноє улажіня, што забезпечує удметаня воды, и споруда, што ёго обрамлять<ref name=":1" />. == Интересны факты == Єден у Украйині<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.fountainroshen.com/ua/o-fontane/ |title=Архівована копія |access-date=1 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130801182446/http://www.fountainroshen.com/ua/o-fontane |archivedate=1 серпня 2013 }}</ref> и майвеликыв у Европі плавучый фонтан&nbsp;— исе Фонтан Roshen&nbsp;— фонтан што, построєный у річищі [[Южный Буг|Южного Буга]] близ острова Кемпа (Фестивалный). За оцінками експертӯв входить у дисятку майліпшых и видовиздных фонтанӯв світа.<ref name=":0" /> == Ґалерея == <gallery> Файл:Wrocławska_fontanna_Piotr_Walczak2.jpg|[[Вроцлав]] Мултимедіа фонтан Файл:Water_fountains_-_two_stainless_steel.jpg|Питні фонтаны Файл:Фонтан_у_Варшаві.JPG|Фонтан у [[Варшава|Варшаві]]. Файл:Szökőkút_(Bibione).jpg Файл:Zaporizhzhia_Art_Vernissage.jpg|Фонтан Живота у [[Запоріжя|Запорожжю]] из Вернісажом Запорозькых умельцю̄в на заднёму планови. Файл:Севастополь13.JPG|Фонтан у Севастополёви. </gallery> == Удкликованя == * Фонтан // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 203. — <nowiki>ISBN 978-966-7407-83-4</nowiki>. * [https://www.youtube.com/watch?v=K7QFsdwzcIo Fountain Melody. Фонтан у Харкові.] {{Reflist}} {{Стыржень}} [[Катеґорія:Водны ставбы]] [[Катеґорія:Фонтаны]] 0ub0u0vfslavfs1z61xfce9s6lh4dsw Ґастроентеролоґія 0 22236 174288 170169 2026-10-21T18:17:26Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174288 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:Digestive_system_-_Complete_digestive_apparatus_2_--_Smart-Servier.png|міні|597x597пкс|Травна система чилядника.]] '''Ґастроентероло́ґія'''&nbsp;([[Ґрецькый язык|гр]]. Γαστρεντερολογία) ([[Латиньскый язык|лат]]. Gastroenterologia) — спеціалізована галузь [[Медіціна|медицины]], яка бере основу на изучіню, діагностиці, [[Профілактика|профілактиці]] и лічіню розладӯв и [[Хворота|хворот]] травної системы. Галузь ґастроентеролоґії фурт розвивать ся при помочи проґреса у [[Технолоґія|технолоґіях]], методах лічіня и розумінёви жолудково-кышковых хворот. Изслідованя у галузи ґастроентеролоґії изучавуть инноваційні методы лічіня, ґенетику, изслідованя мікробіоты кышкы и розробку мінімално інвазивных процедур на злпішіня діагностикы и резултатӯв лічіня пацієнтӯв из хворотами травної системы. == Історія == Історія ґастроентеролоґії сягать стародавньых часӯв, кой [[Старовікый Еґіпет|стародавні еґиптяни]], [[Старовіке Ґрецько|грекы]] и [[Старовікый Рим|римляни]] признавали важнӯсть травної системы и розробляли раыні способы и методы лічіня жолудково-кышковых розладӯв. (Тыж посмоть''.''&nbsp;— [[Історія медицины]]) Зсылавучи ся на еґипетьскі папірусы, Джон Ф. Нанн уявив значні знаня за жолудково-кышковы хвороты миже практикувучых дохторӯв у період правліня фараонӯв.<ref name=":2">{{Cite book|url=https://www.fulcrum.org/concern/monographs/mk61rj361|title=Health and Medicine in Ancient Egypt: Magic and science: Magic and science|last=da Silva Veiga|first=Paula Alexandra|date=2009|publisher=University of Michigan Press|location=Ann Arbor, MI|language=en|doi=10.30861/9781407305004|isbn=978-1-4073-0500-4}}</ref> У [[Медицина Стародавньої Греції|стародавньых грекӯв]] [[Гіппократ]] приписовав травліню єдну из ключовых ролий у здоровлю. Концепція [[Ґален|Галена]] за чотыри удділы жолудка была шыроко принята аж до [[XVII. стороча|XVII]] стороча. Діоскорид у 50-70х роках нашої еры написав 5-томну зберьку книг пуд назвов [[De Materia Medica|«''De Materia Medica''»]], у якӯв детално описано поверх 600 [[Ростлины|ростлин]] и ихні лічні властивості, въедно из даякыми быдлами и мінералными сполоками, а иппен близко 1000 лікӯ́в, уробленых из них; «''De Materia Medica''» была потовмачена на много языкӯв и шыроко хосновала ся у медицині всёго світа далшы 1700 рокӯв, включавучи ґастроентеролоґію. У [[XVII. стороча|XVII]] сторочу Вільям Гарвей, анґліцькый [[Медик|дохтор]], якый описав кровообіг, великоє и малоє кола кровообіга, учинив значный внесок у изученя травленя, никавучи за кыванями жолудка и кышкы у быдла. У [[XIX. стороча|XIX]] сторочу став ся значный проґрес у діагностиці и лічіню жолудково-кышковых розладӯв. Вынайденя ендоскопа у [[1806]] році Філіпом Бозіні, німицькым дохтором, позволив візуалізовати жолудково-кышковый тракт, учинвши револуцію у діагностиці жолудково-кышковых розладӯв. У XX сторочу розвиток радіолоґічных подобенок, такых ге рентгеноскопія из баріём и баріёва клізма, ищи бӯлше зліпшив діагностичні можности. Поява антибіотиків та імуносупресивних препаратів також змінило підхід до лікування шлунково-кишкових розладів, зокрема запальних захворювань кишечника. У XXI сторочу одбыв ся обычный прогрес у галузи гастроентеролоґії из розвитям новых методӯв діагностикы и лічіня, такых ге капсулна ендоскопія и малоінвазивні хірургічні методы. Вивчення мікробіома кишки також стало перспективним напрямком досліджень, що має значення для діагностики та лікування шлунково-кишкових розладӯв. == Розділы == Розділ гастроентеролоґії, што учить [[Печунка|печӯнку]], жовчный міх, жовчні путі, их строєня и функції, их хвороты и методы их лічіня называть ся «гепатолоґія». Розділ гастроентеролоґії, якый учить пряму кышку и удходник, их строєня и функції, их хвороты и методы их лічіня называть ся «проктолоґія». Кідь учать ся усі розділы товстої кышкы (а не леш пряма), ися дисципліна называть ся [[Колопроктологія|«колопроктолоґія»]]. == Научні и научно-практичні журналы из гастроентеролоґії == Дакотрі из медичных и научных журналӯв, присяченых гастроентеролоґії<ref>{{Cite web |title=Journal Rankings on Gastroenterology |url=https://www.scimagojr.com/journalrank.php?category=2715 |access-date=2023-12-12 }}</ref>: * [http://sgastro.com.ua/index Нынішня ''гастроентеролоґія''] * ''Nature Reviews Gastroenterology &amp;amp; Hepatology'' ([https://www.nature.com/nrgastro сайт]) * [https://gut.bmj.com/ ''Gut''] * [https://www.gastrojournal.org/ ''Gastroenterology''] * [https://www.sciencedirect.com/journal/clinical-gastroenterology-and-hepatology ''Clinical Gastroenterology and Hepatology''] * [https://www.cmghjournal.org/ ''Cellular and Molecular Gastroenterology and Hepatology''] {{Dead link|date=September 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} * [https://journals.lww.com/ajg/pages/default.aspx Америцькый журнал гастроентеролоґії] * [https://www.springer.com/journal/535 ''Journal of Gastroenterology''] * [https://journals.lww.com/jcge/pages/default.aspx ''Journal of Clinical Gastroenterology''] * [https://journals.sagepub.com/home/tag ''Therapeutic Advances in Gastroenterology''] * [https://www.springer.com/journal/11894 ''Current Gastroenterology Reports''] * [https://academic.oup.com/dote ''Diseases of the Esophagus''] * [https://academic.oup.com/ibdjournal ''Inflammatory Bowel Diseases''] * [https://journals.lww.com/dcrjournal/pages/default.aspx ''Diseases of the Colon and Rectum''] * [https://www.sciencedirect.com/journal/pancreatology ''Pancreatology''] * [https://www.sciencedirect.com/journal/liver-research ''Liver Research''] * [https://gutpathogens.biomedcentral.com/ ''Gut Pathogens''] * [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/14431661 ''Digestive Endoscopy''] * [https://journals.lww.com/eusjournal/pages/default.aspx ''Endoscopic Ultrasound''] * [https://onlinelibrary.wiley.com/journal/13652982 ''Neurogastroenterology and Motility''] == Иппен позерайте == * Дохтор-гастроентеролоґ * [[Медіціна|Медицина]] * Доказна медицина * Превентивна медицина * Персоналізована медицина * Нутриціолоґія * Раціоналноє ідіня == Удкликованя == {{Reflist|2}} * ''Бабак О.&nbsp;Я., Савохіна М.&nbsp;В.'' [https://web.archive.org/web/20200805131918/https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3199/gastroenterologiya Гастроентерологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805131918/https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3199/gastroenterologiya|date=5 серпня 2020}} // Фармацевтична енциклопедія * ''Н.&nbsp;В.&nbsp;Харченко, Н.&nbsp;Д.&nbsp;Опанасюк'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=28840 Гастроентерологія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220430172255/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=28840|date=30 квітня 2022}} // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — <nowiki>ISBN 966-02-2074-X</nowiki>. == Література == * Гастроентерологія: підруч. для вищ. мед. навч. закл. та закл. післядиплом. освіти: у 2 т. / Анохіна Г.&nbsp;А. та ін.; за ред. Н.&nbsp;В.&nbsp;Харченко, О.&nbsp;Я.&nbsp;Бабака; М-во охорони здоров'я України, Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика.&nbsp;— 2-ге вид., перероб. та допов.&nbsp;— Кіровоград [Кропивницький]: Поліум, 2016.: Т. 2.&nbsp;— 2017.&nbsp;— 431 с.&nbsp;— ISBN 978-966-8559-56-3 * Практична гастроентерологія: сучас. тактика й алгоритми ведення хворих з основ. гастроентерол. захворюваннями і синдромами / В.&nbsp;Г.&nbsp;Передерій, С.&nbsp;М.&nbsp;Ткач.&nbsp;— Вінниця: Нова книга, 2012.&nbsp;— 730 с.&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 978-966-382-356-0. [[Катеґорія:Медицинскы фахы]] 6nk6n5nctsf52qkpgw9jld7jmimcsrw Реч (Чорна Гора) 0 22257 174429 173695 2026-10-21T20:28:42Z Rue323 31002 174429 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походит уд албанської фамілії Ке́речі позад першого [[Бирув|бирова]] Дьона Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у 1413.&nbsp;році.<ref name=":1" />. == Обывательство == У селі на 2011. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У 2004. році у селі жило == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} fokhp1qggwcuivrc7ol3sc4vcc34k1t 174430 174429 2026-10-21T20:30:09Z Rue323 31002 /* Обывательство */ 174430 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походит уд албанської фамілії Ке́речі позад першого [[Бирув|бирова]] Дьона Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у 1413.&nbsp;році.<ref name=":1" />. == Обывательство == У селі на [[2011]]. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У [[2004]]. році у селі жив 71 чилядник, из них подля народности:<ref>''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. Подгорица: Републички завод за статистику. септембар 2004.''</ref> * [[Албанцѣ|албанці]] — 66 * [[сербы]] — 4 * [[Чорногорцѣ|чорногорці]] — 1 == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} c6y8uy5nufm4qw0gbrdra5nc9xcn54l 174431 174430 2026-10-21T20:31:10Z Rue323 31002 /* Обывательство */ 174431 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походит уд албанської фамілії Ке́речі позад першого [[Бирув|бирова]] Дьона Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у 1413.&nbsp;році.<ref name=":1" />. == Обывательство == У селі на [[2011]]. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У [[2004]]. році у селі жив 71 чилядник, из них подля народности:<ref>''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. Подгорица: Републички завод за статистику. септембар 2004.''</ref> * [[Албанцѣ|албанці]] — 66 * [[Чорногорцѣ|чорногорці]] — 4 * непознато — 1 == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} ev2kgsdsdnfb6x6xry5z3p1yl32n5rc 174435 174431 2026-10-21T20:41:44Z Rue323 31002 174435 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походить уд албанської фамілії Ке́речі позад первого [[Бирӱв|бирова]] Дёна Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1413]].&nbsp;році.<ref name=":1" /> == Обывательство == У селі на [[2011]]. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У [[2004]]. році у селі жив 71 чилядник, из них подля народности:<ref>''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. Подгорица: Републички завод за статистику. септембар 2004.''</ref> * [[Албанцѣ|албанці]] — 66 * [[Чорногорцѣ|чорногорці]] — 4 * непознато — 1 == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} sbusobia3svkn2k8s96zi51ry8x658g 174437 174435 2026-10-21T20:59:54Z Rue323 31002 174437 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. Село є коло [[Бояна|рікы Бояна]], на граници Чорної Горы и [[Албанія|Албанії]]. У селі є [[Католицька церьков|католицькый храм]].<ref>http://www.gov.me/dokumenta/8a956d99-26a1-4925-8cdb-fd92acc2676a</ref> {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походить уд албанської фамілії Ке́речі позад первого [[Бирӱв|бирова]] Дёна Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1413]].&nbsp;році.<ref name=":1" /> == Обывательство == У селі на [[2011]]. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У [[2004]]. році у селі жив 71 чилядник, из них подля народности:<ref>''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. Подгорица: Републички завод за статистику. септембар 2004.''</ref> * [[Албанцѣ|албанці]] — 66 * [[Чорногорцѣ|чорногорці]] — 4 * непознато — 1 == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} 6a2hr5rjyokghm6c94kuodnyxg6ril9 174438 174437 2026-10-21T21:00:44Z Rue323 31002 Обсяг увеличено 174438 wikitext text/x-wiki '''Реч''' ({{Lang-cnr|Reč, Реч}}, {{Lang-sr|Реч}}, {{Lang-sq|Reç}})&nbsp;— [[Албанцѣ|албанськоє]] [[село]] у общині [[Ульцинь (община)|Улцинь]] на югови [[Чорна Гора|Чорної Горы]]. Село є коло [[Бояна|рікы Бояна]], на граници Чорної Горы и [[Албанія|Албанії]]. У селі є [[Католицька церьков|католицькый храм]].<ref>http://www.gov.me/dokumenta/8a956d99-26a1-4925-8cdb-fd92acc2676a</ref><ref>https://web.archive.org/web/20221007000140/http://www.buzuku.info/Arkivi/Buzuku%2020/Informat.htm</ref> {{НП|население=61|год переписи=2011|прежние имена=Reç}} == Назва == Назва села походить уд албанської фамілії Ке́речі позад первого [[Бирӱв|бирова]] Дёна Керечі ({{Lang-sq|Gjon Kereçi}}).<ref name=":1">Akademia e Shkencave e Republikës së Shqipërisë. Defteri osman i Shkodrës i vitit 1416–1417. Tiranë</ref> == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1413]].&nbsp;році.<ref name=":1" /> == Обывательство == У селі на [[2011]]. рӱк жив 61 чилядник.<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> У [[2004]]. році у селі жив 71 чилядник, из них подля народности:<ref>''Становништво, национална или етничка припадност, подаци по насељима. Подгорица: Републички завод за статистику. септембар 2004.''</ref> * [[Албанцѣ|албанці]] — 66 * [[Чорногорцѣ|чорногорці]] — 4 * непознато — 1 == Удкликованя == {{reflist}} {{stub}} 5l6c1l03unqn3htvkhendybcgqj01qb Улцинь 0 22261 174222 167511 2026-10-21T17:33:55Z Engelseziekte 2261 delete 174222 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''У́льцинь''' ({{Lang-cnr|Улцињ/Ulcinj}}, {{lang-sq|Ulqin}}, {{Lang-tr|Ülgün}}; {{Lang-it|Dulcigno}})&nbsp;— [[Місто|варош]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]] на берегови [[Ядранске море|Ядраньского моря]], адміністративный центр [[Ульцинь (община)|общины Ульцинь]]. {{Місто |прапор = Flag of Ulcinj.svg }} == Обывательство == Динаміка численности [[Обывательство|обывательства]] (''станом на 2011 рӯк''):<timeline> # Reč Colors = id:hellgrau value:gray(0.7) id:dunkelgrau value:gray(0.9) ImageSize = width:500 height:auto barincrement:25 PlotArea = left:40 right:20 bottom:25 top:10 AlignBars = justify DateFormat = yyyy Period = from:0 till:13000 TimeAxis = orientation:horizontal ScaleMajor = gridcolor:hellgrau unit:year increment:1000 start:0 ScaleMinor = gridcolor:dunkelgrau increment:500 start:0 PlotData= color:skyblue width:19 shift:(20,-4) fontsize:S bar:1948 from:start till:4385 text:"4385" bar:1953 from:start till:4919 text:"4919" bar:1961 from:start till:5705 text:"5705" bar:1971 from:start till:7459 text:"7459" bar:1981 from:start till:9149 text:"9149" bar:1991 from:start till:11144 text:"11144" bar:2003 from:start till:12827 text:"12827" bar:2011 from:start till:10828 text:"10828" </timeline> == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста Чорной Горы]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Села общины Ульцинь]] [[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]] 1wwc3kfy6zuzm76au6abztef0mttyol Улиця Гулака-Артемовського (Львӯв) 0 22273 174220 151620 2026-10-21T17:33:21Z Engelseziekte 2261 delete 174220 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''У́лиця Гулака́-Артемо́вського'''&nbsp;— [[улиця]] у Личакӯвському районови [[Місто|вароша]] [[Львів|Львӯв]]. Споює дві улиці Левицького тай Клёновича. {{НП}} == Історія == Улиця Гулака-Артемовського проложена и заселена у кӯнцёви [[XIX. стороча|XIX]] стороча. Свою перву назву, на честь польского писателя, публіциста, общественного діятеля Зіґмунда Мілковського новосотворена улиця одержала у [[1895]] році. Нынвшню назву, на честь украйиньского композитора, оперного спӯвака Семена Гулака-Артемовського, улиця одержала [[1946]] року{{Sfn|Імена видатних людей у вулицях Львова|2001}}{{Sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|2001}}. == Удкликованя == * {{Книга |автор=Громов С. |часть= |ответственный= |місто=Львів |год=2001 |том= |сторінок=172 |серія= |isbn=978-617-629-077-3 |ref=Імена видатних людей у вулицях Львова }} * {{Книга |автор=[[Ілько Лемко]], Михалик В., Бегляров Г. |часть=Гулака-Артемовського вул. |ответственный= |місто=Львів |год=2009 |том= |сторінок=528 |серія= |isbn=978-966-2154-24-5 |ref=1243 вулиці Львова }} * {{Книга |автор=Мельник Б.&nbsp;В. |часть=Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова |ответственный= |місто=Львів |год=2001 |том= |сторінок=128 |серія= |isbn=966-603-115-9 |ref=Довідник перейменувань вулиць і площ Львова }} * {{Книга |автор=[[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.&nbsp;В.]] |часть= |ответственный= |місто=Харків |год=2017 |том= |сторінок=607 |серія= |isbn=ISBN 978-966-03-7863-6 |ref=Вулиці Львова }} * Lwów: Ilustrowany przewodnik.&nbsp;— Lwów: Centrum Europy, 2001.&nbsp;— 320 s.&nbsp;— ISBN 966-7022-26-9.   {{Вонкове медиум|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=CiFQbko7TN0 Вулиця Гулака Артемовського (Львів; 18 грудня 2021 р.)]}} * {{Cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Гулака-Артемовського-С./ |title=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Гулака-Артемовського С. |author= |date= |publisher=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]] |archiveurl= |archivedate= |access-date=25 лютого 2021 }} [[Катеґорія:Львівска область]] [[Катеґорія:Улиці Львова]] [[Катеґорія:Історичный центр Львова]] ou9sb89d7s1m1w4yyzrx10d5uyggwh5 Улцинь (община) 0 22283 174223 173457 2026-10-21T17:34:10Z Engelseziekte 2261 delete 174223 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''У́льцинь''' ([[Чорногорьскый язык|чорн]]. Општина Улцињ/Opština Ulcinj) ([[Албаньскый язык|алб]]. Komuna e Ulqinit) ([[Серьбскый язык|серб]]. Општина Улцињ) — [[Общины Чорной Горы|община]] у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]], на [[Юг|югови]] [[Штат|державы]]. Адміністративный центр — [[Ульцинь]]. Накурто та [[Общины Чорной Горы|община]] рахує ся [[Албанцѣ|Албаньскым]] анклавом у [[Чорна Гора|Чорнӯв Горі]]. [[Общины Чорной Горы|Община]] граничить из [[Албанія|Албаніёв]] и мать берегову лінію по [[Ядранске море|Ядраньскому морёви]]. == Обывательство == У [[Общины Чорной Горы|общині]] на [[2003]] рӯк живе 20,290 людий, из них:<ref>https://web.archive.org/web/20220610173937/http://monstat.org/cg/page.php?id=536&pageid=322</ref> {| class="wikitable" ! width="100px" |Народность ! width="80px" |Число по нації ! width="80px" |[[Процент]] |- |[[Албанцѣ|албанци]] | align="right" |14.638 | align="right" |72,14&nbsp;% |- |[[Чорногорцѣ|чорногорци]] | align="right" |2.421 | align="right" |11,93&nbsp;% |- |[[сербы]] | align="right" |1.509 | align="right" |7,43&nbsp;% |- |[[Мусулмане (народ)|мусулмане]] | align="right" |681 | align="right" |3,35&nbsp;% |- |[[боснякы]] | align="right" |297 | align="right" |1,46&nbsp;% |- |не узначили ся из націёв | align="right" |186 | align="right" |0,91&nbsp;% |- |неизнамі | align="right" |558 | align="right" |2,78&nbsp;% |- |'''Усёго''' | align="right" |'''20.290'' | align="right" |'''100,00&nbsp;%''' |} [[Катеґорія:Общины Чорной Горы]] [[Катеґорія:Чорна Гора]] [[Катеґорія:Албаньскі села у Чорнӯв Горі]] [[Катеґорія:Села общины Ульцинь]] [[Катеґорія:Административны части Чорной Горы]] == Населены пункты общины == {| | * '''[[Амбула]] ''(Ambula)'''''<nowiki/>'','' * [[Біла Гора (Чорногорія)|Біла Гора]] ''(Bijela Gora)'', * [[Бойке (Чорногорія)|Бойке]] ''(Bojke)'', * [[Брайше]] ''(Brajše)'', * [[Братиця (Чорногорія)|Братиця]] ''(Bratica)'', * [[Бріска Гора]] ''(Briska Gora)'', * [[Владимир (Чорна Гора)|Владимир]] ''(Vladimir)'', * [[Горішня Клезна|Горӯшня Клезна]] ''(Gornja Klezna)'', * [[Горішній Штой|Горӯшньый Штой]] ''(Gornji Štoj)'', * [[Джурке]] ''(Ćurke)'', | * [[Дарза]] ''(Darza)'', * [[Долішня Клезна|Доня Клезна]] ''(Donja Klezna)'', * [[Долішній Штой|Дойні Штой]] ''(Donji Štoj)'', * [[Драгінє (Чорногорія)|Драгінє]] ''(Draginje)'', * [[Зогань|Зоґань]] ''(Zoganj)'' * [[Каліман (Чорногорія)|Каліман]] ''(Kaliman)'', * [[Кодре]] ''(Kodre)'', * [[Колонза]] ''(Kolonza)'', * [[Косічі|Косіці]] ''(Kosići)'', * [[Краварі]] ''(Kravari)'', | * [[Круче]] ''(Kruče)'', * [[Крута (Чорногорія)|Крута]] ''(Kruta)'', * [[Круте (Чорногорія)|Круте]] ''(Krute)'', * [[Лесковац (Чорногорія)|Лесковац]] ''(Leskovac)'', * [[Лісний Бір (Чорногорія)|Лісный Бӯр]] ''(Lisna Bore)'', *[[Меджреч]] (Međreč), *[[Міде]] (''Mide''), *[[Можура]] (Možura), *[[Пістула]] (Pistula), | * * * [[Салч]] ''(Salč)'', * [[Светі Джордже]] ''(Sveti Đorđe)'', * [[Сукобін]] ''(Sukobin)'', * [[Сутєл]] ''(Sutjel)'', * [[Ульцинь]] (''Ulcinj'') * [[Фрасканьєл]] ''(Fraskanjel)'', * [[Шас]] ''(Šas)'', * [[Штодра]] ''(Štodra)'', |} == Удкликованя == [http://www.budva.net/ Сайт за тот реґіон]. 6pa5y5pq91ioqppo3pc5zmg7ubsiker Фоча (субреґіон) 0 22290 174247 173478 2026-10-21T17:40:48Z Engelseziekte 2261 delete 174247 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Фо́ча''' ({{lang-bs|Subregija Foča}}, {{lang-hr|Podregija Foča}}, {{lang-sr|Субрегија Фоча}}) — [[субреґіон]] у [[Републіка Сербска|Републіці Сербськув]], [[Боснія і Герцеґовина|БиГ]].<ref>[https://www.vladars.net/sr-SP-Cyrl/Vlada/Documents/ProstorniPlan.pdf територіалный план Републікы Сербськой до 2015 року]</ref> == Ґеоґрафія == Субреґіон Фоча є на выходови крайны. Адміністративным центром [[реґіон]]а є [[Місто|варош]] [[Фоча]]. Мать 2 общины ({{lang2|bs|hr|općina}}, {{lang-sr|општина, opština}}): * [[Фоча (община)|Фоча]] — в. [[Фоча]] * [[Чайниче (община)|Чайниче]] — в. [[Чайниче]] == Иппен позерайте == * [[Адміністративноє діленя Босны и Герцеґовины]] == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} [[Катеґорія:Реґіоны Републікы Сербськой]] [[Катеґорія:Регионы Европы]] ghhd0eldfvwajel2v5yo6wyazielmsp Велика Бийґань 0 22294 174208 162898 2026-10-21T15:19:10Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Велика Бийгань]] на [[Велика Бийґань]] 162898 wikitext text/x-wiki '''Вели́ка Би́йгань''' ([[Мадярскый язык|мад]]. Nagybégány) ([[Польскый язык|пол]]. Wełyka Byjhań) ([[Україньскый язык|укр]]. Велика Бийгань) ([[Румуньскый язык|рум]]. Velîka Bîihan) — [[село]] у [[Берегівскый район|Берегӯвськӯм районови]], [[Закарпатска область|Закарпатьской области]], [[Україна|Украйины]]. {{НП}} == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2001]] рӯк живе 1893 людий, из них подля языка <ref>{{БД Держстату Украйины|тип=2001_язык|реґіон=Закарпатська область}}</ref>: {| class="wikitable sortable" !Язык !Число по языкови !Процент |- |[[Мадярскый язык|мадярьскый]] |1657 |87.53% |- |[[Україньскый язык|украйиньскый]] |225 |11.89% |- |[[Російскый язык|руськый]] |10 |0.53% |- |[[Циганьскый язык|циганьскый]] |1 |0.05% |- class="sortbottom" !Усёго |1893 |100% |} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1333]] році. [[1904]] рӯк. Міністерство уднуземных діл [[Мадярске кральовство|Мадярщины]] затвердило ґерб [[Село|села]]: на стрібряному щитови рука у челленому рукавови, што держить зелену виноградну лозу из пятьма грезнами. [[Файл:В._Бейгань_-_грекокатолицька_церква.jpg|міні|[[Ґрекокатолицька церьков|Грекокатолицька]] [[Церьков (храм)|цирьков]], [[1805]] р.]] == Знамі Родаци == * [[Жолт Ґайдош]] (* [[1993]])&nbsp;— [[Мадярьско|мадярьскый]] футболіста. == Туристичны міста == • два пӯзднёпалеолітичных стоянкы. • у [[1909]] році найдено бронзовый скарб из восьми предметӯв, што датує мя епохов пӯзднёй бронзы. • храм [[1743]] р. • хранилище про [[Пшеніця|зерна]], учиненоє у [[1908]] році. • памнятник советьскым воинам, из [[Желізобетон|желізобетона]] и брезоліта. == Удкликованя == * [https://web.archive.org/web/20190117070217/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_291367 І Велика, і Мала Бийгань сподіваються на великі туристичні перспективи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190117070217/http://beregovo.today/NewsOpen/id_news_291367|date=17 січня 2019}} * [https://web.archive.org/web/20250422110821/https://zakarpattja.livejournal.com/62303.html Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини] [[Катеґорія:Села Закарпатьской области]] [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села Україны]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области]] [[Катеґорія:Населены пункты Украины]] 52h73spy3gpivm43s9umgwn0eezjsrc Фрамнас (Норрботен) 0 22325 174248 155455 2026-10-21T17:41:01Z Engelseziekte 2261 delete 174248 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{НП}}'''Фрамнас''' ([[Шведьскый язык|свен]]. Framnäs) — [[село]] у комунні [[Ёкмокк (комунна)|Ёкмокк]], у ленови [[Край Норботтен|Норрботен]], [[Швеція|Свеньску]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1890]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2005]] рӯк живе 25 людий а ужек у [[2016]] туй жив 1 чилядник. == Удкликованя == <references /> Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://sv.m.wikipedia.org/wiki/Framn%C3%A4s,_Jokkmokks_kommun Framnäs, Jokkmokks kommun] на Свеньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). [[Катеґорія:Населены пункты Швеции]] adnhkwusb46oguef4sm4d4d12mpc0zp Хоснователь:Fadssdssd 2 22349 174206 171437 2026-10-21T14:34:04Z Fadssdssd 31646 174206 wikitext text/x-wiki {{Babel|ru|uk-4|rue-2|en-2|cu-1}}Здоровя, я є хоснователь з [[Херсоньска область|Херсоньской області]]. Ся припоїв им [[14. новембра]] [[2024]], нині cя хосную [[Пряшівськый діалект русиньского|пряшівскым]], [[Пудкарпатськый діалект русинської|подкарпатскым]] і [[Русиньскы діалекты|іншыми діалектамы]] русиньскої. Также я є редактор і читатель [[Україньска Вікіпедія|Україньской]], [[Російска Вікіпедія|Руской]], [[Старославяньска Вікіпедія|Старославяньской]]<ref>[[:cu:Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd|Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd · Википєдїꙗ]]</ref> Вікіпедії. == Переклады і статї == Маю я много перекладеных і вытвореных статей, котрі доповняють многоякость [[Русиньска Вікіпедія|тото Вікіпедії]]. * [[UTC+2:00]] * [[UTC+3:00]] * [[ТЕТ (телеканал)]] {{Міряч статей|10|10|gender=Він}} == Референції == lix9o9gg72jb9gclocg4uusik87un33 174207 174206 2026-10-21T14:37:38Z Fadssdssd 31646 174207 wikitext text/x-wiki {{Babel|ru|uk-4|rue-2|en-2|cu-1}}Я є хоснователь з [[Херсоньска область|Херсоньской області]]. Ся припоїв им [[14. новембра]] [[2024]], нині cя хосную [[Пряшівськый діалект русиньского|пряшівскым]], [[Пудкарпатськый діалект русинської|підкарпатскым]] і [[Русиньскы діалекты|іншыми діалектамы]] русиньскої. Также я є редактор і читатель [[Україньска Вікіпедія|Україньской]], [[Російска Вікіпедія|Руской]], [[Старославяньска Вікіпедія|Старославяньской]]<ref>[[:cu:Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd|Польꙃєватєл҄ь:Fadssdssd · Википєдїꙗ]]</ref> Вікіпедії. == Переклады і статї == Маю я много перекладеных і вытвореных статей, котрі доповняють многоякость [[Русиньска Вікіпедія|тото Вікіпедії]]. * [[UTC+2:00]] * [[UTC+3:00]] * [[ТЕТ (телеканал)]] {{Міряч статей|10|10|gender=Він}} == Референції == k9izlb6ucz24b6qvdqt61679zei8lp9 Ханты-Мансійськ 0 22371 174323 152169 2026-10-21T18:32:26Z Engelseziekte 2261 delete 174323 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ха́нты-Мансі́йськ''' ([[Російскый язык|рус]]. Ханты-Мансийск) ([[Мансі язык|манс]]. Абга) ([[Ханты язык|хант]]. Ёмвоҷ, Ёмвош) — [[Місто|варош]] у [[Ханты-Мансійськый автономный округ|Ханты-Мансійському автономному округови]], [[Тюменьска область|Тюменьской области]], [[Росія|Росії]]. Адміністративный центр [[Ханты-Мансійськый автономный округ|Ханты-Масійського АО]]. {{Місто}} == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1930]] році. == Памняткы == * [[Археопарк]]&nbsp;— културно-туристичный комплекс, філія Музея природы и чилядника. == Шпорт == Ханты-Мансійськ є центром горнолыжного шпорта. Туй проходять чемпіонаты світа из біатлона, у [[Місто|варошови]] непӯлло розвитый туризм, [[2005]] року до услуг туристӯв было 15 [[Отель|отелю̄в]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * Аркуш карти P-42-115. * [http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=60.989095&lon=69.035339&z=12&show=/122555/ru/ На Вікімапії] * [https://web.archive.org/web/20201012044339/http://admhmansy.ru/ Офіційний портал адміністрації міста Ханти-Мансійск] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20060125110224/http://www.hmao.wsnet.ru/capital/capital.htm Варош Ханты-Мансійськ] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20081228154243/http://heraldicum.narod.ru/russia/subjects/towns/khanty.htm Історія герба Ханти-Мансійська] {{Ref-ru}} [[Катеґорія:Міста Росії]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Ханты-Мансійськ]] [[Катеґорія:Населены пункты России]] [[Катеґорія:Населены пункты]] ftmf59os7xstvlnq66hc1p7omqkd49b Шатер 0 22403 174494 166266 2026-10-21T21:54:34Z Engelseziekte 2261 delete 174494 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Шате́р''' авадь '''Шатра́''' — нефурташна легка стройка из тканий, кож авадь рӯсок. Разновиднӯсть палаткы, уд котрой удличавуть великыми розмірами и стріхов круглой формы у видови купола. Обычно сооружавуть у формі конуса. Издревле шатры хосновали выходні кочові народы. Слово «шатер» зычено из тюркськых языкӯв ({{Lang-tr|Çadır}}, кырґ. Чатыр, каз. Шатыр: — «палатка; кровля») и восходить ку {{Lang-fa|čätr}}. У древнёруськӯм языкрви шатер называли иппен «алачюча», уд котрого произошло слово «лачуга». == Иппен позерайте == * [[Чадра]] == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * [http://proslova.ru/word/шатёр/ Сайт Прослова.ру.] * [http://interpretive.ru/dictionary/558/word/%D8%E0%F2%E5%F0 Э. Нюстрем. Библейский энциклопедический словарь (историко-религиозный), 1868 год.]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} (недоступная ссылка) [[Катеґорія:Хыжа]] g8oqm2s3vq51hlh07htvkv5g5dzbyg0 Штрібро 0 22406 174508 152326 2026-10-21T21:59:53Z Engelseziekte 2261 delete 174508 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Штрі́бро''' ([[Чеськый язык|чис]]. Stříbro) ([[Нїмецькый язык|нім]]. Mies) — [[Місто|варош]] у [[Окрес Тачов|окресови Тачов]], [[Плзеньскый край]], [[Чесько|Чиську]].{{Місто}} == Назва == Назва иде уд [[Чеськый язык|чиського]] слова [[Стрібро]] ([[Чеськый язык|чис]]. Stříbro). == Історія == Варош первый раз ся споминать у 1173 році. == Удкликованя == * [http://www.mustribro.cz/ Офіціалный сайт] ( ) <references /> [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Вароші Чиська]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты Чехии]] m5lhkhnvbhrf8antg3ftyidrax90jal Україньска православна церьков (Московскый патріархат) 0 22412 174328 161999 2026-10-21T18:35:52Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174328 wikitext text/x-wiki {{otheruses|Україньска православна церьков}} {{Інфобокс |name = Україньска православна церьков |image = [[File:Logo of the UOC (Moscow Patriarchate).svg|100px]] |label3 = Курта назва |data3 = УПЦ, УПЦ МП |label4 = Головна часть |data4 = Російска православна церьков |label5 = Покровитель |data5 = Онуфрій (од 2014) |label6 = Центер |data6 = [[Кієв]] |label7 = Канонічна юрісдікція |data7 = {{UKR}} |label8 = Календарь |data8 = [[Юліаньскый календарь]], даколи новоюліаньскый |label9 = Урядный сайт |data9 = [http://orthodox.org.ua/ orthodox.org.ua] }} [[File:Лавра.jpg|thumb|right|Кієвско-печерьска лавра, резіденція Кієвского митрополита]] '''Україньска правослáвна цéрьков''' ('''УПЦ'''; {{lang-uk|Українська православна церква}}, {{lang-ru|Украинская православная церковь}}) — самоуправна [[православна церьков]] в [[Україна|Українї]] з правами на шыроку [[Автономия|автономію]] в рамцї Російской православной церькви. == Історія == 24. авґуста 2024 презідент [[Україна|Україны]] [[Володимир Зеленьскый]] підписав закон, котрый заказав чінность реліґійных орґанізацій, повязаных з Росіёв, на теріторії Україны. Основным цілём закону было заборонити чінность Російской православной церькви і іншых афілёваных реліґійных орґанізацій, а таксамо недопустити пропаґанду ідеолоґії "російского миру". Закон набыв чінности на другый день по ёго опублікованю. Хоць то не є выражене експліцітно, тот закон може значно овпливнити на чінность УПЦ-МП.<ref>[https://www.pravda.com.ua/eng/news/2024/08/24/7471681/ Zelenskyy signs law on prohibition of Russian-affiliated religious organisations]</ref> == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} == Вонкашнї лїнкы == {{Commonscat}} * {{ref-uk}}{{ref-ru}}{{ref-en}} [http://orthodox.org.ua/uk/ Вебова сторінка Україньской православной церькви (Московскый патріархат)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090629231024/http://orthodox.org.ua/uk |date=2009-06-29}} [[Катеґорія:Україньска православна церьков (Московскый патріархат)]] f20lhr3wnqiwet4mr2q3kampz68hyb2 Донецькый район 0 22416 174883 173421 2026-10-22T10:53:09Z Fadssdssd 31646 174883 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Регион}} '''Доне́цькый райо́н'''&nbsp;([[Україньскый язык|укр]]. Донецький район) ([[Російскый язык|рус]]. Донецкий район) — [[район]] у [[Донецька область|Донецькӯв области]] [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр&nbsp;— [[Донецьк]]. Є на дочасно окупованӯв території Донецькой области. Сотвореный [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року. == Територіалні общины == У составови района 6 територіалных общин: * Амвросіёвська вароська община * Донецька вароська община * Іловайська вароська община * Макіёвська вароська община * Харцизька вароська община * Ясиноватьска вароська община<ref>[http://donbassrada.gov.ua/?lang=ua&sec=03.12.01&iface=Public&cmd=main&args= Донецька обласна рада]</ref> == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD Донецький район] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). <references /> {{Reflist}} [[Катеґорія:Районы Донецькой области]] [[Катеґорія:Донецькый район]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] i4jbptazvdwmsdkb6nf6cs65518fu54 Чернігӱвськый район 0 22450 174453 173424 2026-10-21T21:34:59Z Engelseziekte 2261 delete 174453 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Черні́гӯвськый райо́н''' ([[Україньскый язык|укр]]. Чернігівський район) ([[Російскый язык|рус]]. Черниговский район) ([[Білоруськый язык|біл]]. Чарнігаўскі раён) — [[район]] у [[Чернїгівска область|Чернігӯвськӯв области]], [[Україна|Украйины]]. Адміністративный центр — [[Чернїгів|Чернігӯв]]. == Історія == [[Район]] сотворено [[17. юл|17 юла]] [[2020]] року. Давно територія района входила у состав ліквідованых у тот же час Чернігӯвського (1923—2020), Городняньского, Козелецького, Куликовського, Ріпкиньского районӯв тай [[Місто|вароша]] областного пудпорядкованя [[Чернїгів|Чернігӯв]], из територіёв пудпорядкованыв вароськӯв раді, [[Чернїгівска область|Чернігӯвськой области]]. == Удкликованя == {{Reflist}} * [http://chern-rayrada.cg.gov.ua/ Офіційний сайт Чернігівської районної ради] [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Чернїгівска область]] [[Катеґорія:Районы Чернігӯвськой области]] mndkfmqqnbrb3f4p5ijl0mcbed4s2cw Укріпленый район 0 22490 174330 152769 2026-10-21T18:37:11Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174330 wikitext text/x-wiki [[Файл:Maginot_Line-uk.jpg|міні|300x300пкс|Лінія Мажино]] [[Файл:EntreeMunitionsKobenbusch.jpg|міні|300x300пкс|Форт на лінії Мажино]] '''Укрі́пленый райо́н (УР)'''&nbsp;— [[район]] авадь полоса містности, оснащены системов довгодержных и полёвых строёк у поєднанні из разными инженерными загородами тай пудготовлені на довгу и уперту оборону спеціално призначеными [[Збройна сила|вӯйськами]] самостойно авадь у взаємодійству из общевойськовыми частями. У даякых припадках УР годен обороняти ся леш общевойськовыми вӯйськами. == Иппен позерайте == * [[Кріпость]] * [[Бастіон]] * [[Равелін]] * [[Плацдарм]] * [[Инженерны вӯйська]] * [[Мінно-зрывні загороды]] == Удкликованя == * ''М.В. Ющенко.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Ukriplenyj_rajon Укріпленый район] // Енциклопедія історії Украйины : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) тай инн. ; Институт історії Украйины НАН Украйины. — К. : Научна думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 222. — <nowiki>ISBN 978-966-00-1359-9</nowiki>. * {{Книга |автор=Радянська військова енциклопедія |часть=«ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» |ответственный=Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель |місто=М. |год=1981 |том=8 |сторінок=688 |серія= |isbn=00101-150 }} {{Ref-ru}} * [http://rufort.info/library/malyarov/malyarov.html Строительный фронт у годы Великой Отечественной войны] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Укріплены районы]] szdug2oe581akyetuzuc215z0sxl7ii Шостокутник 0 22497 174506 154420 2026-10-21T21:59:29Z Engelseziekte 2261 delete 174506 wikitext text/x-wiki {{Delete}}[[Файл:Western honey bee on a honeycomb.jpg|міні|'''Шостокутник із сотами''']] '''Шостокутник''' - то є [[многокутник]] із '''6 сторонами''' {{Стыржень}} dlrdhr8j4vm5yakrtv59xzjplcz9uwf Фантастика 0 22513 174470 173427 2026-10-21T21:44:54Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174470 wikitext text/x-wiki '''Фанта́стика''' (уд дав.-гр. φανταστική&nbsp;— исскуство ''представліня, фантазія'')&nbsp;— [[жанр]] художньых творӯв, у якому при помочи добавліня у́думаных елементӱв створює ся світ, удмінный уд світа сёгоденного, [[Свѣт|реалного]]. Основныв ознаков фантастикы є наявнӱсть у творі фантастичного допущіня&nbsp;— [[Фактор|фактора]], якый неизнамый авадь невозможный у реалному [[Свѣт|світі]]. У [[Література|літературі]] фантастика&nbsp;— жанр літературных напрямӱв, што на противіс [[Реализм (литература)|літературному реалізмови]] (якый зъединять напрямы, што описувуть современні авадь прошлі дійства, што є привычными тай обычайными удповідно до современных представлінь) описувуть явища, котрі рахувуть ся ныні невозможными (научна фантастика), несовершенимыми тай принципово невозможнимы удповідно до общепринятых даных современной [[Наука|наукы]] (фентезі, [[Приповідка|казка]], містика тай фантастика ужасӱв), описувуть страхы всесвіиа и булущі катастрофы ци их наслідя (фантастика ужасӱв, [[Апокаліпсис (жанр)|апокаліптична]] тай постапокаліптична фантастика) у реалному авадь казковому світови ци зображувуть алтернативный взгляд на історичні дійства авадь на ґеоґрафію світа (алтернативна фантастика). == Удкликованя == * Фантастика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — [[Кієв|Київ]] : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 522-523. * [https://web.archive.org/web/20160111001750/http://dailysciencefiction.com/story Список основних тем фантастики][Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]{{Ref-en}} * [https://web.archive.org/web/20140716173312/http://www.slavcenteur.ru/Proba/Kovtun/kovtun_fantobjekt.pdf Е.&nbsp;Н.&nbsp;Ковтун. Фантастика как объект научного исследования] [Архівовано 16 липня 2014 у Wayback Machine.] (стаття){{Ref-ru}} * [http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/2008-09-11/40526 Українська фантастика: ми є!] [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]{{Ref-uk}} * [http://argo-unf.at.ua/load/kozlov_ivan/3 Аргонавти Всесвіту] [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]&nbsp;— вебсайт україномовної фантастики.{{Ref-uk}}<span class="ref-info" title="українською мовою">(укр.)</span> * [https://web.archive.org/web/20160205013734/http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/overview/548/ Кілька слів про українську фантастику] [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.] * [http://archivsf.narod.ru/1926/vsesvit/index.htm Бібліографія фантастики в журналі «Всесвіт»] [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] * Літературозновчий словник-довідник/ За ред. Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Коваліва, В.&nbsp;І.&nbsp;Теремка.&nbsp;— К.: ВЦ «Академія», 2007.&nbsp;— 752 с. * Todorov, Tzvetan (1975-01-01). [https://books.google.com/books?id=GkfzchghgcQC ''The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre''] {{Ref-en}}. Cornell University Press.&nbsp;ISBN 0801491460. * Stableford, Brian (2006-09-06). [https://books.google.com/books?id=pH9sBgAAQBAJ ''Science Fact and Science Fiction: An Encyclopedia''] {{Ref-en}}. Routledge.ISBN 9781135923730. * Parrinder, Patrick (2014-09-25). [https://books.google.com/books?id=hzmgBAAAQBAJ ''Science Fiction: A Critical Guide''] {{Ref-en}}. Routledge.ISBN 9781317872658. {{Стыржень}} [[Катеґорія:Жанры]] [[Катеґорія:Литературны напрямы]] [[Катеґорія:Литературны жанры]] [[Катеґорія:Кіно]] [[Катеґорія:Фантастика]] if3jq6kq057kxlefvijpqx6pvb4qj3b Украйина (значеня) 0 22542 174217 155501 2026-10-21T17:32:36Z Engelseziekte 2261 delete 174217 wikitext text/x-wiki {{Delete}}* '''[[Україна|Укра́йина]]''' ('''[[Україна]]''')&nbsp;— [[Країна|крайна]] у [[Европа|Европі]], Укра́йина авадь Вкра́йина, уд ([[Давнёруськый язык|давн-рус]]. Оукраина), [[топонім]] у [[Выходна Европа|Выходнӯв Европі]]. == Ґеоґрафія Украйины == * [[Централна Украйина]] * [[Выходна Украйина]] * [[Южна Украйина]] * [[Западна Украйина]] * [[Северна Украйина]] == Медіа == * «<nowiki/>[[Україна (журнал)]]<nowiki/>»&nbsp;— назва шора выздань * [[ТРК «Україна»]]&nbsp;— [[Телевізія|телевізорный]] канал == Вызданя == * [[The Ukraine]]&nbsp;— книга Артёма Чапая == Промысел == * «Украйина»&nbsp;— назва даякых бань == Орґанізації тай компанії == * «Україна»&nbsp;— назва банка * «Україна»&nbsp;— украйиньскоє шпортивноє общество * [[Україна (Сірак'юс)|«ФК Україна»]]&nbsp;— американьскый шпортивный клуб из вароша Сіракъюс * Україна (телеканал)&nbsp;— украйиньскый телевізорный канал * «Україна»&nbsp;— назва даякых благодійных тай некомерційный фондӯв * Україна&nbsp;— миженародный універзитет прав чилядника * «Україна»&nbsp;— авіакомпанія на обслужіня удповідалных миженародных дипломатичных міроприємств майвышшого державного управлінчества Украйины * «Україна»&nbsp;— общество културных спою̄в из украйтнцями за гатаром * [[Україна (санаторій, Черкаси)|«Україна»]]&nbsp;— санаторій у [[Черкасы|Черкасох]]. == Будівлі == * «Україна»&nbsp;— назва низки готелів * «Україна»&nbsp;— назва кінотеатру в [[Кієв|Києві]] * «Україна»&nbsp;— назва кінотеатру в [[Луганьск|Луганську]] * «Україна»&nbsp;— стадіон у [[Львів|Львові]] * «Україна»&nbsp;— універмаг в Києві * «Україна»&nbsp;— Національний палац мистецтв == Транспорт == * «Україна»&nbsp;— перша вантажівка, яка виготовлена в Україні * «Україна»&nbsp;— колишній фірмовий пасажирський поїзд сполученням Київ&nbsp;— Москва (курсував до березня 2020 року) * «Україна»&nbsp;— ракетний крейсер * «Україна»&nbsp;— [[Біціґель|біціґлі]] виробництва Харківського велосипедного заводу == Инноє == * 1709 Украйина&nbsp;— [[Астероид|астероід]] * Батальён «Украйина» == Инні штаты == {{POL}}: * Украйина (Лодзиньскоє воєводство)&nbsp;— [[село]] у [[Польско|Польску]], [[Лодзькоє воєводство|Лодзиньскоє воєводство]] * Украйина (Малопольскоє воєводство)&nbsp;— [[село]] у [[Польско|Польску]], [[Малопольске воеводство|Малопольскоє воєводство]] {{RUS}}: * «Україна»&nbsp;— автомаґістраль федералного значеня М3 * [[Україна (Серишевський район)|Україна]]&nbsp;— варощик Серышовського района Амурьской области у 8&nbsp;км уд вароша Білогорьск * Україна&nbsp;— желізнична станція Забайкальской желізници  СССР: * «Україна»&nbsp;— бывшая назва советьского теплохода.  Третій Рейх: * «Украйина»&nbsp;— рейхскоміссаріат Тритёго Рейха == Иппен позерайте == * [[«Україна — Вперед!»]]&nbsp;— політична партія [[Україна|Украйины]], главлена [[Наталія Королевська|Наталіёв Королевськыв]]. * [[«Вставай, Україно!»]]&nbsp;— [[акція протеста]] против правліня [[Презідент|президента]] [[Україна|Украйины]] [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]]. == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Україна (значення)] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене). ru3r2vwaoyc934hzy8dru8rjlb5wuwg Ь 0 22578 174380 153990 2026-10-21T18:58:20Z Engelseziekte 2261 delete 174380 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Кіріліця}}'''Ь''' (ьы́; мнякый знак) ([[Старославяньскый язык|ст-слав]]. Ѥръ, Єрь, Ѥрь) — [[Кіріліця|кирилична]] [[буква]]. Є у векшыні [[Кіріліця|кириличных]] [[Алфавіт|алфавітӯв]], служить ид [[Мнякшіня|мнякшіню]] [[Звук|звука]]. Не хоснує ся обычно ге уддільный [[звук]] так иппен ге и [[буква]] не хоснує ся єдиночно. == Иппен позерайте == * [[Ъ]] * [[Ы]] * [[Ѣ]] * [[Мнякый знак у Русиньскому языкови]] == Удкликованя == {{Reflist}} * {{Книга |автор= |часть= |ответственный= |місто=Киïв |год=2015 |том= |сторінок=288 |isbn=978-966-00-1509-8 }} * Украйиньска советьска енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. * {{Книга |автор=Півторак Г. П. |місто=Київ |год=2000 |сторінок= }} * {{Книга |автор=Синявський О. Н. |місто=Львів |год=1941 |сторінок=363 }} * Украйиньскый правопис.&nbsp;— К.: Наукова думка, 2015. * Ь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part4.pdf Їр] [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 562. — 1000 екз. [[Катеґорія:Кірілічны буквы]] [[Катеґорія:Буквы за алфавітом]] [[Катеґорія:Русиньскый алфавіт]] tasup2qxr35m2tbj706dqzr47908tds Діскузія з хоснователём:Fadssdssd 3 22582 174210 173969 2026-10-21T15:19:34Z Fadssdssd 31646 /* Інтерес */ Відповідь 174210 wikitext text/x-wiki == [[UTC+2:00]] == Greetings, I see you recently created a page ([[UTC+2:00]]), and I have a question for you: in what dialect/speech did you write this article? Because there seems to be a mixture of 2-3 different dialects of the Rusyn language here, and the article should (as is known and desirable) be written in only one of the dialects of the Ruthenian language, and not in all the different ones. Judging by your description, you are from the South of Ukraine, but okay. I hope you understand what I am hinting at, if you write a page, please write them in one of these codified variants of the Ruthenian language: Presov, Pannonian, Lemko or Subcarpathian dialects, or even if you are at least a little familiar with one of the other dialects of Transcarpathia, then write in at least that. [[Хоснователь:Constraque|Constraque]] ([[Діскузія з хоснователём:Constraque|діскусія]]) 17:19, 17 януара 2025 (CET) :Hello [[Хоснователь:Constraque|Constraque]], thanks for the correction, I will review the article. And also on the Wikimedia page article (interwiki) [[wikidata:Q6723#sitelinks-wikipedia|2:00]] will semi-protected. [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 17:35, 17 януара 2025 (CET) == Русинськый язык == Доброго здоровля. Вижу, ож маєте ініціативность вытворьовати статі на Русинськуй Вікіпедії, тай зато так розуміву, ож не маєте пудлых намірув, айбо з того, што вижу, ваші статі практично не обсягувут [[Русиньскый язык|русинськый язык]], котрый є языком сиї Вікіпедії. Видит ми ся, ож хыбит вам раз навык писати по русинськы тай ож такі правкы годні ся конечно указати мало контер-продуктивными. Кідь направду маєте дяку учити русинськый язык, годен єм вам пудказати удповідні матеріалы. На учіня пряшовського стандарта є учебник „Русиньскый язык про чуджінцїв“ А.&nbsp;Плішкової тай К.&nbsp;Копорової [https://www.unipo.sk/public/media/26397/RJ%20pre%20cudzincov.pdf (удкликованя)], а пудкарпатськый варіант мож учити за учебником Надії Печоры „Русинськый язык про 1–3. класы“ вадь за книгов „Материнськый язык: писемниця русинського языка“ І.&nbsp;Керчі, Ш.&nbsp;Поповича тай другых. Хоть Вікіпедія и каже быти смілым тай сміло редаґовати, Русинська Вікіпедія доста мала, и наприклад мені лично ся видит, ож у многых случаях переписовати кылаві статі на субєктивно не дуже релевантні про русинську Вікіпедію темы забират помного часу, котрый бы муг быти інвестованый у квалітні статі, котрых Русинськуй Вікіпедії реално не стає. [[Хоснователь:Flipdot|Flipdot]] ([[Діскузія з хоснователём:Flipdot|діскусія]]) 21:02, 23 фебруара 2025 (CET) == . == Христос Воскрес! Хоснователю @[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]], хочу предложити вам вступити у [[Telegram|Телеґрам]] чат участникӯв Русиньской Вікіпедії, же споправді маєте дяку, перейдіть по сёму лінкови: [[Вікіпедія:Telegram|Заходи]], ото чат про координацію дійств и тому подобного, иппен ото и не похыбить вам, бо ге уж и пудмітив хоснователь «Flipbot» вы не докус добрі знаєте ходь бы якый ись конкретный діалект ци ґраматику русиньского языка, у силу того што вы не русин ото мож порозуміти из єдного боку, но из другого боку не дуже и на хосен може ваша діятельность, но серьёзно, якый хосен мать статя написана дас чотырьма разныма діалектами и ґраматиками пуд явным украйиньскым орфоґрафічным вплывом, ни у кого нараз ся не получать усё, у мене тоже, статі многі мої не дуже прям на хосен (у планови жебы их мож хосновати у практиці) но [[Чоловік розумный|чоловікови]] рано авадь пӯзно доходить ож треба ся управляти, накурто, заходіть, объясниме. Из честованём [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 19:53, 21 мая 2025 (CEST) == Інтерес == Вітам, важеный @[[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]]! Хотїв бы-м ся спросити, як вам іде з навчанём русиньского языка? Мам чутя, же ваша ґраматіка злїпшыла, але не так, як бы-м сі желав. Хоснуєте даякы комунікачны платформы (наприклад Discord або Telegram), жебы єм ся з вами міг сконтактовати і продіскутовати детайлы тыкаючі ся русиньского языка і вашых статей? [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 19:49, 20 октобра 2026 (CEST) :Здоровя, @[[Хоснователь:Halajkovič|Halajkovič]]. Кідь вы маєте сь вопросы ку моїм змінам, пишіть на Discord:@fghsv4lr. Як я знаю, вы тыж ся навчали русиньскый язык „з ноля". [[Хоснователь:Fadssdssd|Fadssdssd]] ([[Діскузія з хоснователём:Fadssdssd|діскусія]]) 17:19, 21 октобра 2026 (CEST) o3qjkpw87g4105o432e95cc05hr0iyg Уйгурськый язык 0 22595 174260 169088 2026-10-21T17:44:51Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174260 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Уйгу́рськый язы́к''' ([[Кіріліця|кирил]]. <nowiki>''</nowiki>Уйғурчә<nowiki>''</nowiki> авадь <nowiki>''</nowiki>Уйғур тили<nowiki>''</nowiki>; [[МФА]] [ʔʊjˈʁʊrtʃɛ], [[Арабскый язык|араб]]. <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇر تىلى<nowiki>''</nowiki> ци <nowiki>''</nowiki>ئۇيغۇرچە<nowiki>''</nowiki>; [[Кітайскый язык|кит]]. 维吾尔语/維吾爾語, [[пінїнь]], Wéiwú'ěryǔ) — [[язык]] [[Уйгуры|уйгурӱв]], єден из тӱрцькых языкӱв. Шыреный у Сінцзян-Уйгурському автономному районови, [[Кітайска Народна Републіка|Китая]] у [[Казахстан|Казахстанови]] тай [[Середня Азія|Серидньӱв Азії]]. Въедно из [[Узбецькый язык|узбецькым]] и [[Ілі-тӱрцькый язык|ілі-тӱрцькым]] творить карлуцьку ґрупу. Современный уйгурськый язык авадь <nowiki>''</nowiki>новоуйгурськый<nowiki>''</nowiki> є історичным и ґенетичным продовжінём уйгурсько-караханідського языка, айбо овӱн не є продовжінём староуйгурського языка охонськых тюркӱв (оґузӯв). Терміны «уйгуры» тай «уйгурськый язык» принято про єдну етнолінґвістичну общность на зъїздови уйгурӱв [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] у [[1921]]. році (до того они именовали ся «китайські татары», «китайські мусулмане», «туркестанци Китая» и т.д). Офіціална назва у [[Російска імперія|Російськӱв Имперії]] и [[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]] до 1920-ых рокӱв.&nbsp;— '''таранчи́нськый язы́к''' ({{Lang-ru|таранчинский язык}}). Ныні у світови по-уйгурськы говорять 8-13 млн чоловік.<ref>https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/15348458.2020.1753193</ref> == Діалекты == * '''Централный''' (говорять на території уд [[Кумул|Кумула]] на [[юг]] до [[Яркенд|Яркенда]]); * '''Южный''' (говорять у районови уд [[Гума|Гумы]] на [[Восток|выход]] до [[Чарклык|Чарклыка]]); * '''Выходный''' (говорять на території уд [[Чарклык|Чарклыка]] на [[Сѣвер|север]] до [[Чункёл|Чункёла]]). У основу современного літературного уйгурського языка положено централный діалект, што охвачує три домінувущі говоры: турфанськый, ілійськый тай кашґарськый, и иппен много говорӱв містного значіня: урумчинськый, кумульськый, карашарськый, кучарськый, корлинськый, аксуйськый, яркендськый, атушськый. Централным нарічам говорить приблизно 90&nbsp;% уйгуроязычного обывательства, у тот час двома другыми діалектами хоснує ся доста невелика часть уйгурӱв. Норма уговора у літературному языкови закріплена за говором ілійськых (кулджинськых) уйгурӱв, а літературный штандарт базує ся у основі на дуже близкому говорови [[Урумчі]]. == Алфавіт == [[Файл:Chinese_minority_languages_05.JPG|праворуч|міні|Современный китайсько-уйгурськый словник]] <div class="Unicode"> <span style="font-size:medium;">ﯪ ﯭ ب پ ت ج چ خ د ر ز ژ س ش غ ف ق ك گ ڭ ل م ن و ﯮ ﯰ ه ﰃ ى</span> </div> ''Уйгурськый латыницькый алфавіт [[1930]]—[[1946]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid;border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | C c | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ç ç | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ə ə | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƣ ƣ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ŋ ŋ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Q q | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ş ş |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | X x | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Y y | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ƶ ƶ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | ’ |} ''Уйгурськый кириличный алфавіт из [[1947]] ([[Союз Совітскых Соціалістічных Републик|СССР]])'' {| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF" | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | А а | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Б б | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | В в | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Г г | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ғ ғ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Д д | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Е е | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Һ һ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ә ә | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ж ж | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Җ җ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | З з | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | И и | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Й й | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | К к | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Қ қ |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Л л | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | М м | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Н н | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ң ң | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | О о | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ө ө | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | П п | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Р р |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | С с | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Т т | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | У у | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ү ү | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ф ф | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Х х | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ц ц | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ч ч |- | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ш ш | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Щ щ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ъ ъ | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ы ы | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ь ь | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Э э | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ю ю | style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Я я |} <div style="overflow-x: auto;"> {| class="wikitable" |+'''Рунялна таблиця уйгурськых алфавітӱв''' |- ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабськый (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Сучасна латиниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' | style="background:white" rowspan="17"| &nbsp; ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьска (КНР, из 1982)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (КНР, 1965-82)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця (СССР, СНД)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця (СССР, до 1946)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Современна латыниця (ULY)'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''IPA'' |- | '''ئا''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''A a''' | '''{{IPA|/a/}}''' | '''ق''' | '''Ⱪ ⱪ''' | '''Қ қ''' | '''Q q''' | '''Q q''' | '''{{IPA|/q/}}''' |- | '''ئە''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''Ə ə''' || '''E e''' || '''{{IPA|/æ/}}''' || '''ك''' || '''K k''' || '''К к''' || '''K k ''' || '''K k''' || '''{{IPA|/k/}}''' |- | '''ب''' || '''B b''' || '''Б б''' || '''B в''' || '''B b''' || '''{{IPA|/b/}}''' || '''ڭ''' || '''-ng''' || '''Ң ң''' || '''Ŋ ŋ''' || ''' -ng ''' || '''{{IPA|/ŋ/}}''' |- | '''پ''' || '''P p''' || '''П п''' || '''P p'''|| '''P p''' || '''{{IPA|/p/}}''' || '''گ''' || '''G g''' || '''Г г''' || '''G g''' || '''G g'''|| '''{{Unicode|/ɡ/}}''' |- | '''ت''' || '''T t''' || '''Т т'''|| '''T t'''|| '''T t''' || '''{{IPA|/t/}}''' || '''ل''' || '''L l''' || '''Л л''' || '''L l'''|| '''L l''' || '''{{IPA|/l/}}''' |- | '''ج''' || '''J j''' || '''Җ җ''' || '''Ç ç'''|| '''J j''' || '''{{IPA|/ʤ/}}''' || '''م''' || '''M m''' || '''М м''' || '''M m''' || '''M m''' || '''{{IPA|/m/}}''' |- | '''چ''' || '''Q q''' || '''Ч ч''' || '''C c'''|| '''Ch ch''' || '''{{IPA|/ʧ/}}''' || '''ن''' || '''N n''' || '''Н н'''|| '''N n''' || '''N n''' || '''{{IPA|/n/}}''' |- | '''خ''' || '''H h''' || '''X x''' || '''X x''' || '''X x''' || '''{{IPA|/x/}}''' || '''ھ''' || {{Unicode|'''Ⱨ ⱨ'''}} || '''Һ һ''' || '''H h''' || '''H h''' || '''{{IPA|/h/}} ''' |- | '''د''' || '''D d''' || '''Д д''' || '''D d''' || '''D d''' || '''{{IPA|/d/}}''' || '''ئو''' || '''O o''' || '''О о'''|| '''О о'''|| '''O o'''|| '''{{IPA|/o/}}''' |- | '''ر''' || '''R r''' || '''Р р'''|| '''R r''' || '''R r''' || '''{{IPA|/r/}}''' || '''ئۇ''' || '''U u''' || '''У у'''|| '''U u''' || '''U u''' || '''{{IPA|/u/}}''' |- | '''ز''' || '''Z z''' || '''З з''' || '''Z z''' || '''Z z''' || '''{{IPA|/z/}}''' || '''ئۆ''' || '''{{Unicode|Ɵ ɵ}}''' || '''Ө ө'''|| '''Ɵ ɵ''' || '''Ö ö''' || '''{{IPA|/ø/}}''' |- | '''ژ''' || '''{{Unicode|Ⱬ ⱬ}}''' || '''Ж ж'''|| '''Ƶ ƶ''' || '''J j/Zh zh'''|| '''{{IPA|/ʒ/}}''' || '''ئۈ''' || '''Ü ü''' || '''Ү ү''' || '''Y y''' || '''Ü ü''' || '''{{IPA|/y/}}''' |- | '''س''' || '''S s''' || '''С с'''|| '''S s''' || '''S s''' || '''{{IPA|/s/}}''' || '''ۋ''' || '''V v''' || '''В в''' || '''V v''' || '''W w''' || '''{{IPA|/v/}}''' |- | '''ش''' || '''X x''' || '''Ш ш''' || '''Ş ş''' || '''Sh sh''' || '''{{IPA|/ʃ/}}''' || '''ئې''' || '''E e''' || '''E e''' || '''E e''' || '''É é''' || '''{{IPA|/e/}}''' |- | '''غ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Ғ ғ''' || '''Ƣ ƣ''' || '''Gh gh'''|| '''{{IPA|/ʁ/}}''' || '''ئى''' || '''I i''' || '''И и''' || '''I i''' || '''I i''' || '''{{IPA|/i/}}''','''{{IPA|/ɨ/}}''' |- | '''ف''' || '''F f''' || '''Ф ф''' || '''F f''' || '''F f''' || '''{{IPA|/f/}}''' || '''ي''' || '''Y y''' || '''Й й''' || '''J j''' || '''Y y''' || '''{{IPA|/j/}}''' |- |} </div> Окрем того, уйгурськый кириличный алфавіт мать ищи дві дополнялні буквы, які у другых двох системах (арабському письмі и латыници) записувуть ся двома знаками кажда: {| class="wikitable" ! style="background:#CFCFCF;" | ''Кирилиця'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Арабьскый алфавіт'' ! style="background:#CFCFCF;" | ''Латыниця'' |- | '''Ю ю''' | '''يۇ''' | '''yu''' |- | '''Я я''' | '''يا''' | '''ya''' |} == Удкликованя == {{InterWiki|ug|ئۇيغۇرچە ۋىكىپىدىيە|уйгурського|}} [[Катеґорія:Языкы]] [[Катеґорія:Языкы Китая]] [[Катеґорія:Уйгурьскый язык]] [[Катеґорія:Уйгуры]] [[Катеґорія:Лінґвістіка]] rzqoiul6jwchedd9jyemaex44l3ef7h Час в Тайвані 0 22614 174378 167064 2026-10-21T18:57:48Z Engelseziekte 2261 delete 174378 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Час в [[Тайван|Тайвані]], [[Тайбей|Тайбейскій]] час, Тайваньскій штандартный час''' ({{Lang-ch|臺灣時間}}) є урядна [[Часова зона|часовов зона]] Тайваню. Ся хоснує [[UTC+8]] без переходу на [[лїтній час]]<ref>[https://time.is/uk/Taiwan час в Тайвані]</ref><ref>[https://www.worldtimeserver.com/current_time_in_TW.aspx Current local time in Taiwan]</ref>. З [[1937]] по [[1945]] рокы ся хоснувал ''центральный штандартный час'' по цїлов теріторії [[Японія|Японьсков імперії]] ([[UTC+9]]).<ref>[https://web.archive.org/web/20250124200107/https://history-maps.com/ru/story/History-of-Taiwan#:~:text=%D0%A1%201937%20%D0%BF%D0%BE,%D0%BF%D0%BE%D0%B4%20%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D0%BE%D0%BA%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B5%D0%B9. История Тайваня]</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20250124195909/https://www.greelane.com/uk/%D0%B3%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%96-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/brief-history-of-taiwan-688021/#:~:text=%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8F%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%8F,%D0%BF%D0%BE%201945%20%D1%80%D1%96%D0%BA. Що ви повинні знати про національну історію Тайваню]</ref> {| class="wikitable" |+ ![[Файл:Taiwan-CIA_WFB_Map_hu.png|межа|216x216пкс]] |- |Карта Тайваню |} == Джерела і зазначкы == <references /> [[Катеґорія:Час за штатамы]] bvwfgbx2yem97f6xvneqjskeh1ijvd6 Феріче (Бігор) 0 22647 174242 153564 2026-10-21T17:39:29Z Engelseziekte 2261 delete 174242 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Вецезначность|Феріче (значеня)}}'''Фері́че''' ([[Румуньскый язык|рум]]. Ferice) ([[Мадярскый язык|мад]]. Fericse) ([[Серьбскый язык|серб]]. Фериче) — [[село]] у [[Жудец|жудецови]] [[Бігор (жудец)|Бігор]], [[Румуньско|Румыния]]. {{НП|первое упоминание=1588|этнохороним=Феричане|прежние имена=Fericse}} == Ґеоґрафія == [[Село]] є у комунні [[Бунтешть (комунна)|Бунтешть]], за 66 км на [[Юговыход|юго-выход]] уд [[Місто|вароша]] [[Орадя]] и у 370 км уд [[Букурешт|Бухареста]], наблизко ид [[Село|селови]] є [[ріка]] Петрош. [[Село]] є у [[Горы Бігор|горах Бігор]]. == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать у [[1588]] році. == Обывательство == У [[Село|селі]] на [[2002]] рӯк живе 550 людий, из них подля языка: [[Румыны]] — 100% '''Нація''': [[Румыны]] — 100% == Удкликованя == Тоты даны суть часточно або цалком основаны на [[Переклад (языконаука)|перекладі]] статі [[:uk:Феріче_(Біхор)|Феріче (Біхор)]] на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).{{Reflist}} [[Катеґорія:Села]] [[Катеґорія:Села подля краины]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Румынии]] 4fi71y10h3wl2u9y750wfnwc4c5wy7c Чорна дїра (філм 2019) 0 22673 174464 153841 2026-10-21T21:41:31Z Engelseziekte 2261 delete 174464 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Филм | статус = | назва = Чорна дїра | назва оригинала = Чорна діра | образок = | ширина = | подпис = | режисер = [[Микола Овчаров]] | продуцент = | текстарь = | сценариста = [[Микола Овчаров]], Олексій Зенкевич | предлога = | росповѣдач = | в ролях = | музикант = | камераман = | монтажер = | штудио = | дистрибутор = | премьера = 11 юлія 2019 рока | тырваня = | держава = [[Україна]] | язык = | буджет = | вынос = }} '''Чорна діра''' ({{lang-uk|Чорна діра}})&nbsp;— короткометражный філм українського режісера [[Микола Овчаров|Миколы Овчарова]]. Достав окремішню нагороду журі на Кінофестівалї короткометражного незалежного кіна «Бардак» (2019).<ref>https://bardakfest.com/2019/09/30/awards-2019/</ref> Світова премєра одбыла ся 11 юлія 2019 рока на Меджінароднім кінофестівалї «Revelation» у Пертї (Австралія).<ref>https://web.archive.org/web/20200728115248/https://www.revelationfilmfest.org/film-information-new.php?filmId=1020</ref><ref>https://web.archive.org/web/20190729112301/https://vseprokino.info/2019/07/29/film-chorna-dira-prezentuvali-na-avstralijskomu-kinofestivali/</ref> == Сюжет == Філм розкрывать тему взаємного поглинаня єден другого про розвой чоловіка. За сюжетом учітель астрофізикы чітать лекції о чорній дірї, котра поглинать вшытко доокола. Але пізнїше ёго самого настигать така сама судьба. == Ідеї == * Каждый з нас ся народив про тото, жебы взаємодїяти з другыма, взаємно «поглинати» єден другого про сполочный розвой. * Екзістенціална ідея філму є в тім, же чоловік проявляючі себе навонка, в другых людёх ся реалізує як чоловік, значіть існує як чоловік. == У ролях == * Валерій Латко — учітель астрофізикы * Гордій Денисенко — штудент * Ілля Козлов — штудент * Даніл Нікіфоров — штудент * Надія Болдонова — штудентка * Маша Сабадаш — штудентка * Микола Овчаров — учітель == Знімална ґрупа == * Авторы сценарія — Микола Овчаров, Алексій Зенкевич * Режісер-постановник — Микола Овчаров * Оператор — Иван Бородін * Асістент оператора — Дмитро Бородін * Ґафер — Сергій Зюков, Дмитро Виксенко * Колоріста — Дмитро Самусь * Візуалны ефекты — Ігор Дабічев, Віталій Волков * Звукорежісер — Александр Дворецькыц * Ґрімерка — Юлія Осадча * Тренерка акторів — Маряна Сошинська * Художник-костюмер — Makar Maki == Участь у фестівалёх == * Меджінародный кінофестіваль «Revelation» у Пертї (Official Selection) * Кінофестіваль короткометражного незалежного кіна «Бардак» (Special Award) * Меджінародный кінофестіваль у Сулейманії (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль у Чіуауа (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль штату Ореґон (Official Selection) * Незалежный кінофестіваль окресу Сесіл (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль «Near Nazareth Festival» (NNF) в Ізраілю (Finalist) * Меджінародный кінофестіваль «Harrogate Film Festival» у Великій Брітанії (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль «Fergusson Short Film Festival» в Індії (Official Selection) * VIII Китайска меджінародна выстава мікрофілмів у Пекінї (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль «First-Time Filmmaker Sessions» у Великій Брітанії (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль у Трентонї (Ню-Джерсі, США) (Official Selection) * Ню-йоркськый фестіваль незалежного кіна «NYC Independent Film Festival» (Ню-Йорк, США) (Official Selection) * The 2020 nukhu award (Ню-Йорк, США) (Semi-Finalist) * Broadway International Film Festival (Лос-Анджелес, США) (Official Selection) * Меджінародный кінофестіваль «Festival Angaelica» (Лос-Анджелес, США) (Official Selection) == Нагороды == 29 септембра 2019 рока достав окремішню нагороду журі на Кінофестівалї короткометражного незалежного кіна «Бардак» у Харковi «за ясный почерк режісера, прекрасну і глубоку роботу оператора, выбір незвычайных тіпажів. Вшыткы елементы і деталї роблять на єдно завданя — занурюють до химерного світа, створеного автором». У новембрї 2019 рока філм увышов до чісла 59 найлїпшых філмів з 2600 поданых на Незалежный кінофестіваль окресу Сесіл (США). == Жерела и одказы == * [[Файл:Facebook New Logo (2015).svg|30px]] [https://www.facebook.com/blackholeshortfilm Офіційна страниця у Facebook] == Референции == {{reflist}} [[Катеґорія:Филм]] [[Катеґорія:Микола Овчаров]] j45vntfwzsykn4rhyosm6gretmlhsvb Чорнобыльська зона удчуждіня 0 22677 174536 173413 2026-10-21T22:09:37Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174536 wikitext text/x-wiki '''Чорно́быльська зо́на удчуждіня́'''&nbsp; ([[Україньскый язык|укр]]. Чорнобильська Зона відчудження) ([[Білоруськый язык|біл]]. Зона адчужэння Чарнобыльскай АЭС) ([[Російскый язык|рус]]. Чернобыльская зона отчуждения) — заказана про слободный доступ територія, што зазнала интенсивного знехаріня довгоживущыми радіонуклідами у наслідкови [[Чорнобыльська катастрофа|аварії на Чорнобыльськӱв АЕС]]. Зона установлена у [[1986]], пӱсля евакуації чиляди из 30-кілометрової зоны вокруг станції. Площадь території&nbsp;— 2576,9 км<sup>2</sup>. У зоні удчуждіня, и иппен зоні бизӱвного (мусайного) удселеня проведено закрытя містных рад. == Класіфікація зоны == Чорнобыльська зона включать север Вышгородського района [[Киёвська область|Киёвської области]], де є: сама електростанція, вароші [[Чорнобыль]] тай [[Припять (мѣсто)|Припять]], север Вышгородського района Киёвської области (у тому числі варощик Поліськоє тай варощик Вільча), и иппен часть [[Жытомирьска область|Жытомирської области]] аж до граници из [[Білорусь|Білорусёв]]. == Державноє управліня == Територіёв управлять Державноє аґентство Украйины из управліня зонов удчуждіня, што входить у состав Міністерства еколоґії и природных ресурсӱв Украйины. {{Панорама|Chernobyl and Pripyat - June 2013.jpg|937px|Панорама нынішнёї зонз удчуждіня}} == Сотворіня спеціалного заказника == [[13. авґуст|13. авґуста]] [[2007]]. року [[Президент Украйины]] [[Віктор Ющенко]] пудписав Указ за сотворіня на території площадёв у 48 870 гектарӱв у межох зоны удчуждіня и зоны бизӱвного (мусайного) удселеня ([[Киёвська область]]) общозоолоґічного заказника общодержавного значіня&nbsp;— «Чорнобыльськый спеціалный»<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |title=Історико-культурні заповідники України. Довідник |access-date=27 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140306142203/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=250 |archivedate=6 березня 2014 }}</ref>. == Воєнноє хоснованя == У авґустови 2019. року Націонална ґвардія Украйины пудтвердила, што періодично проводить у [[Припять (мѣсто)|Припяти]] воєнні учіня «бій у місті»<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2019/08/01/chornobil-yak-poligon/ |title=Нацгвардія використовує Чорнобиль як полігон |author= |date=2019-08-01 |work=https://novynarnia.com/ |publisher=[[Новинарня]] |archiveurl= |archivedate= |access-date=1 серпня 2019 }}</ref>. 24. фебруара 2022. року у ходови Російського вторжіня на Украйину російські вӱйська зайшли на територію зоны удчуєдіня, пересікши границю из Білорусёв. Чорнобыльська атомна електростанція была захвачена, а персонал станції обстав ся у пудвішеному станови. == Ґалерея == {{Панорама|New Safe Confinement March 2016.jpg|937px|Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком}}{{Панорама|THE CHERNOBYL PLANT UKRAINE SEP 2013 (9916365725).jpg|937px|Панорама АЕС після катастрофи}} == Иппен позерайте == * Чорнобыльска атомна електростанція * [[Чорнобыльська катастрофа|Чорнобыльска катастрофа]] * [[Припять (мѣсто)|Припять]] * [[Чорнобыль]] * Новый чорнобыльскый саркофаг * Оформляндія * Чормет * Радіоактивноє знехаріня * [[S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоигор)]] * Хащові пожары у Чорнобыльскӯв зоні 2020 == Удкликованя == * [https://dazv.gov.ua/ua Державне Агентство України з управління Зоною Відчуження] * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/15/#32518 Зона безумовного (обов'язкового) відселення] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — <nowiki>ISBN 966-7492-00-8</nowiki>. * [http://cyclop.com.ua/content/view/1100/58/1/16/#33944 Зона відчуження] // Юридична енциклопедія * [https://web.archive.org/web/20090903141112/http://www.chornobyl.in.ua/pollution_rn_ua.htm '''Характеристика зони відчуження ЧАЕС.'''] Детальна інформація про історію створення та сучасний стан покинутих, радіаційно-забрудених територій. * [http://markian.info/ '''Маркіян Камиш''']&nbsp;— український письменник, провідною темою творів якого є Чорнобильська Зона. * [http://lplaces.com/ua '''Репортажі з покинутих містечок та сіл чорнобильської зони відчуження.'''] * [http://glavred.info/print/articles/17684.prn ''Тетяна Катриченко''. Доступний Чорнобиль. На скільки влада планує відкрити зону відчуження? // Главред, 24.12.2010]{{Dead link|date=серпень 2019}} * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/380049 Юрій АНДРЕЄВ: Придатною для життя 10-кілометрова зона не стане ніколи // Країна, №&nbsp;68 за 22.04.2011] * [http://gazeta.ua/articles/opinions-journal/379752 Чи може Чорнобильська зона бути ефективною&nbsp;— експерт про проблеми ЧАЕС // Країна, №&nbsp;68, 22.04.2011] * http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/700/2007. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про оголошення природної території загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний». * [https://youtube/tjL0pVYvyGs https://youtu.be/tjL0pVYvyGs]{{Dead link|date=February 2025 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} Чорнобильська зона відчуження. Жовтень 2019 року. * [https://suspilne.media/683862-mindovkilla-predstavilo-strategiu-rozvitku-cornobilskoi-zoni-vidcuzenna/ Міндовкілля представило стратегію розвитку Чорнобильської зони відчуження] * [https://ips.ligazakon.net/document/KR240049 Про схвалення Стратегії розвитку територій у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення на 2024 - 2032 роки] {{Стыржень}} [[Катеґорія:Кыёвска область]] [[Катеґорія:ЧЗУ]] [[Катеґорія:Чорнобыльська катастрофа]] lh30icvtpq1ad1lqwjzd8r0ypd0ud21 Шымкент 0 22711 174509 171037 2026-10-21T22:00:11Z Engelseziekte 2261 delete 174509 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Шымке́нт''' ([[Казахськый язык|каз]]. Шымкент) ([[Російскый язык|рус]]. Шымкент) ([[Україньскый язык|укр]]. Шимкент) ([[Туркменьскый язык|туркмен]]. Çimkent) ([[Татарьскый язык|тат]]. Чимкәнт) ([[Узбецькый язык|узб]]. Chimkent) ([[Каракалпацькый язык|кара]]. Shımkent) ([[Кырґызськый язык|кыр]]. Чымкент) — [[Місто|варош]] на [[Юг|югови]] [[Казахстан|Казахстана]]. {{Місто|місцёва назва=Шымкент, Çimkent, Chimkent, Чимкәнт, Shımkent, Чымкент, Шимкент|перша змінка=1365}} == Етимолоґія == Назва Шымкент происходить уд двох тюркськых слӯв '''чим'''&nbsp;— ''дерн'', ''трава'' и '''кент'''&nbsp;— ''варош.'' == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1365]] році. == Адміністративноє діленя == У [[Авґуст|авґустови]] [[2014]] року у [[Місто|варошови]] быв сотвореный четвертый район&nbsp;— Каратауськый<ref>{{Cite web |url=http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ |title=Архівована копія |access-date=12 грудня 2014 |archivedate=13 грудня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141213014217/http://otyrar.kz/2014/08/novyj-rajon-shymkenta-nazvali-karatau/ }}</ref>, у [[Авґуст|авґустови]] [[2022]] року&nbsp;— пятый район Тураньскый. {| class="wikitable sortable" align="center" |+ !Адміністративна єдениця !Площадь, км²<ref>{{Cite web|Акимат города Шымкент |url=https://www.youtube.com/watch?v=JP2MaB7Ocpw |title=ШЫМКЕНТКЕ ҚОШ КЕЛДІҢІЗДЕР! |publisher=Шымкент қаласы әкімдігі |date=19 жовтня 2015 |work=YouTube |access-date=8 лютого 2025 }}</ref> !Обывательство,<br /><br />особ ([[2009]]) !Обывательство,<br /><br />особ ([[2021]]) |- |[[Абайськый район (Шымкент)|Абайськый район]] | align="right" |240,0 | align="right" |249458 | align="right" |332827 |- |[[Аль-Фарабійськый район]] | align="right" |130,7 | align="right" |165108 | align="right" |191578 |- |[[Єнбекшиньскый район|Єнбекшиньскшй район]] | align="right" |220,8 | align="right" |228712 | align="right" |264328 |- |[[Каратауськый район]] | align="right" |190,5 | align="right" |87595 | align="right" |323745 |- |[[Тураньскый район]] | align="right" |360,3 | align="right" | - | align="right" | - |+ |} == Удкликованя == {{Reflist}} {{stub}} * Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. <nowiki><span class="mw-reference-text reference-text" id="mw-reference-text-cite_note-kaz-pop-stat-2021-1">.mw-parser-output .ref-info{font-size:85%;cursor:help;margin-left:0.2em;color:var(--color-subtle,#54595d)}</span></nowiki>(рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості. * [http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2 На Вікімапії] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/61CZ2O6Sc?url=http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=42.362603&lon=69.592896&z=10&m=b&show=/1919762/uk/2|date=25 серпня 2011}} [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] [[Катеґорія:Вароші Казахстана]] [[Катеґорія:Шымкент]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Казахстана]] 566l6bwskxadivvh4i7apbebebbw44n Херсонськый район 0 22779 174346 173396 2026-10-21T18:46:03Z Engelseziekte 2261 delete 174346 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Регион}} '''Херсо́ньскый райо́н''' ([[Російскый язык|рус]]. Херсонский район) ([[Україньскый язык|укр]]. Херсонський район) — [[район]] у [[Херсоньска область|Херсоньскӯв области]], [[Україна|Украйины]]. [[Район]] є на [[Запад|западови]] [[Область|области]]. Адміністративный центр — [[Херсон]]. == Історія == [[Район]] сотвореный [[19. юл|19 юла]] [[2020]] року. У составови [[Район|района]] території по оба бокы [[Ріка|рікы]] [[Днїпр|Дніпро]]. [[30. септембер|30 септембра]] [[2022]] року [[Росія]], яка на тот час окуповала почти усю територію района, [[Псевдореферендумы на окупіроватых Росіёв територіях Украйины|заявила за анексію области через референдум за припоєня ид Росії]]. У ходови контрнаступательной операції што шла из [[29. авґуст|29 авґуста]] по [[11. новембер|11 новембра]], [[Вооружені силы Украйины|Вооружені Силы Украйины]] заняли правобережну [[Херсоньска область|Херсонщину]] уключно из [[Головне місто|столицёв]] — [[Херсон|Херсоном]] из пуд російськой окупації. [[Росія]] контролірує лівобережну часть и претендує на усю територію [[Херсоньска область|области]]. == Обывательство == У [[Район|районови]] на [[1. януар|1 януара]] [[2020]] року живе 464,4 тысячі людий.<ref>https://www.minregion.gov.ua/press/news/novi-rajony-karty-sklad/</ref> == Удкликованя == * Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» {{Reflist}} [[Катеґорія:Херсоньска область]] [[Катеґорія:Херсоньскый район]] [[Катеґорія:Основаны 2020]] [[Катеґорія:Районы Херсоньской области]] [[Катеґорія:Херсон]] p40ynvetynmypmme6kmf5v9iszrtgzf ФК Мілан 0 22796 174272 165917 2026-10-21T17:57:28Z Engelseziekte 2261 жрідла уж суть 174272 wikitext text/x-wiki {{Інфобокс фотбаловый клуб|clubname=Фотбаловый клуб Мілан|image=Logo of AC Milan.svg|image_size=150пкс|stadium=«Сан-Сіро»|dissolved={{flag|Італія}}|founded=1899 гуд|short name=Мілан|nickname=''Rossoneri'' («черлено-чорні»)|fullname=''Associazione Calcio Milan''|capacity=80 018|owner=RedBird Capital Partners (99.93%)<ref>{{cite web |title=RedBird Capital Partners completes acquisition of AC Milan |url=https://www.acmilan.com/en/news/articles/club/2022-08-31/redbird-capital-partners-completes-acquisition-of-ac-milan |website=acmilan.com |publisher={{Lang|it|Associazione Calcio Milan|italic=no}}}}</ref>|coach=Сержіу Консейсан|league=Серія A (Італія)|season=Таліанська Серія A 2023—2024|position=2. місто|website=https://www.acmilan.com/it|pattern_la1=_milan2425h|pattern_b1=_milan2425h|pattern_ra1=_milan2425h|pattern_sh1=_milan2425h|pattern_so2=_milan2425al|pattern_sh2=_milan2425a|pattern_b2=_milan2425a|rightarm1=000000|leftarm1=000000|pattern_la2=_milan2425a|body1=000000|shorts1=FFFFFF|socks1=FFFFFF|pattern_ra2=_milan2425a|leftarm2=FFFFFF|shorts2=FFFFFF|body2=FFFFFF|rightarm2=FFFFFF|socks3=4F4F4F|shorts3=4F4F4F|rightarm3=4F4F4F|body3=4F4F4F|leftarm3=4F4F4F|pattern_sh3=_milan2425t|pattern_ra3=_milan2425t|pattern_b3=_milan2425t|pattern_la3=_milan2425t|socks2=FFFFFF|current=Сезон ФК «Мілан» 2023—2024|chairman=Паоло Скароні}} '''Фотбаловый клуб «Мілан»''' ({{Lang-it|L’Associazione Calcio Milan}})&nbsp;— [[Італія|таліанськый]] [[фотбаловый клуб]] із вароша [[Милано|Мілан]]. Выступат у вышнуй таліанськуй лізі («Серія A») заєдно із другым міланскым клубом «Інтернаціонале», свойим довічным принциповым соперником у шампіонаті Італії<ref>[https://lowerblock.com/articles/the-biggest-rivalries-in-world-football/ The Biggest Rivalries in World Football] ''Lower Block''</ref>. Фотбалісты «Мілана» гравут у полосатуй черлено-чорнуй формі, уд котрої йде їхня таліанська прозывка «Россонері» ({{Lang-it|rossoneri}} від {{Lang|it|rosso}}&nbsp;— «черленый» і {{Lang|it|nero}}&nbsp;— «чорный»). Клуб [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока основав [[Англичане|анґлічанин]] [[Альфред Едвардс]], котрый тогды быв британськым віце-консулом у Мілані<ref>[https://www.magliarossonera.it/189900_storia.html La nascita di un mito]- ''magliarossonera.it''</ref>. У тямку про фундатора клуба сокотит ся анґлійскоє написаня назвы вароша: {{Lang-en|Milan}} вмісто {{Lang-it|Milano}}, хотя при Муссоліні назва клуба міняла ся за требованям [[Фашізм|фашістского]] панства [[Штат|державы]]. Айбо у написаньови й выговорі назвы вароша місным діалектом [[Таліянськый язык|таліанського языка]] кунцевого «o» тоже ниє<ref>[https://www.nytimes.com/athletic/4308623/2023/03/16/sporting-lisbon-athletic-bilbao-wrong-name/ From Sporting Lisbon to Athletic Bilbao — why do we get foreign clubs’ names wrong?] ''The Atlethic''</ref>. «Мілан»&nbsp;— єден із майименитых у світі таліанськых клубу і єден із майудостоєных. За числом побід [[Майстровска Ліґа УЕФА|Ліґы шампіону]] (7 трофею)<ref name=":0">[https://www.transfermarkt.com/ac-mailand/startseite/verein/5 AC Milan - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> «Мілан» далеко переджає прочі таліанські клубы: [[ФК Ювентус|«Ювентус»]]<ref>[https://www.transfermarkt.com/juventus-turin/startseite/verein/506 Juventus FC - Club profile]''Transfermarkt.com''</ref> (2 трофея) тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20250523214438/https://www.transfermarkt.us/inter-milan/startseite/verein/46 Inter Milan - Club profile]Transfermarkt.com</ref> (3 трофея). За общов кулькостьов удостоєнь на націоналному уровньови «Мілан» посідат лем третьоє місто, полівлявучи [[ФК Ювентус|«Ювентусу»]] тай [[ФК Інтер|«Інтернаціонале]]<nowiki/>»: за свою історію «Мілан» 19 раз быв шампіоном Італії, 5 раз брав Кубок Італії, і 7&nbsp;— Суперкубок Італії.<ref name=":0" /> Історично «Мілан» фурт раховав ся клубом варошського [[Пролетариат|пролетаріатного класа]] і члену профсоюзу, помежи якых было много трудовых міґранту з юга Італії<ref>[https://mediolan.pl/en/milan-derby-ac-milan-inter-milan mediolan.pl]</ref>. В послідні десяторочя симбол пудпоры испытав дакотрых перемін послідь того, як владітильом «Мілана» став конзервативный медіа-маґнат і бывшый міністер-предсідник Італії Сільвіо Берлусконі, а «Інтер» узяв нафтопромысловиць Массімо Моратті, знаємый свойими лівыми взорами. Айбо й до типирь миже уболівальниками «Мілана» переважавут представитилі лівої частины політичного спектеру, тогды як посеред фанату «Інтера» булше конзерватору і поклоннику правых взору<ref>[https://champion.com.ua/ukr/football/milan-inter-10-naytsikavishykh-faktiv-naperedodni-pivfinalu-lihy-chempioniv-928799/?utm_source=chatgpt.com Мілан – Інтер: 10 найцікавіших фактів]''Champion.com.ua''</ref>. За резултатами зглядованя, проведеного в [[2002]].&nbsp;році газетов «{{Lang|it|L’Espresso}}», «Мілан»&nbsp;— тритя команда в Італії за числом друкеру. За резултатами зглядованя таліанського Націоналного статистичного інститута, выданого в [[Апріль|апрілі]] [[2005]].&nbsp;рока, «Мілан» ознав ся другов командов державы, за яку друкерувут дас 7,5.&nbsp;млн. тіфозі<ref>[https://www.repubblica.it/auto/supplemento/2002/10/29/49pebios.html repubblica.it]</ref>. У [[2006]].&nbsp;році «Мілан» быв затягнутый до фотбалного скандала, пуд час котрого пять команд вышної таліанської ліґы («Серії А») были заскаржені в учиненьови договорных матчу тай пудкупі арбітру. «Мілан» было покарано знятям 15 очок у далшому розіграші ліґы; послідь апеляції штраф было уменшено до 8 очок. [[13. апріль|13.&nbsp;апріля]] [[2017]].&nbsp;рока клуб быв офіціално проданый [[Кітайска Народна Републіка|кітайському]] холдинґу «Rossoneri Sport Investment Lux»<ref>https://web.archive.org/web/20170414162731/https://www.ua-football.com/foreign/italy/1492088633-oficialno-berluskoni-prodal-milan.html</ref>. == Історія == === Основаня === [[Файл:Herbert_Kilpin.jpg|міні|Герберт Кілпін, єден із основателю клуба.]] «Крікетный і фотбаловый клуб Мілан» ({{Lang-en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}}) быв основаный [[16. децембер|16.]]&nbsp;[[16. децембер|децембра]] [[1899]].&nbsp;рока в корчмі на улици Берке в Мілані. Його основатилями были анґлічани Альфред Едвардс і Герберт Кілпін. Про основаня клуба людность учула двома днями послідь, в [[Понедїлёк|понеділок]] [[18. децембер|18.]]&nbsp;[[18. децембер|децембра]] [[1899]] в ґазеті «Gazetta dello Sport». Едвардс, став первым президентом клуба. Початково клуб складовав ся із секції [[Крікет|крікета]], котру вюг Едвард Берра, і секції [[Фотбал|фотбала]], котру вюг Девід Елісон. У Кілпіна, первого воротаря і первого капітана команды, найшов ся спортивный костюм, в котрому ун бавив у фотбал дома в Анґлії; іменно уд сього костюма зачали ся традиційні колоры «Мілана»&nbsp;— черленый тай чорный ({{Lang-it|rosso}} і {{Lang|it|nero}}) і назва, яка лишила ся за його бавлячами&nbsp;— россонері ({{Lang|it|rossoneri}}&nbsp;— «черлено-чорні»)<ref name=":1">[https://www.acmilan.com/en/club/history HISTORY] ''acmilan.com''</ref>. В [[Януар|януари]] [[1900]].&nbsp;рока «Мілан» вступив до таліанської федерації фотбала. З сього момента команда зачала ставати популарнов і престижнов<ref>[https://books.google.it/books?id=639QDQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=it#v=onepage&q&f=false Il Milan dalla A alla Z]- Giuseppe Di Cera. Выдавництво Нютона Комптона , 3. новембер 2016 р.</ref>. «Черлено-чорні» быстро проґресовали і вже у [[1901]].&nbsp;році взяли свуй первый титул шампіону державы; у фіналови з рахунком 3:0 уни выйграли [[ФК Дженоа|«Дженоа»]]. Слідуючого рока міланська команда пуд веденьом леґендарного капітана Кілпіна у фіналі програла туй же [[ФК Дженоа|«Дженоа»]], і другый шампіонськый титул міланцям удало ся вийграти лем в [[1906]].&nbsp;році<ref name=":1" />. В [[1908]].&nbsp;році Талінаська федерація фотбала зачала проводити політику вытисканя иноземных бавлячу із состава таліанськых клубных команд. Довкола сьої політикы у веденьови клуба появила ся вадня; єдна фракція призывала до пудпоры політикы федерації, друга раховала правилным домагати недозвул ограничіня удносно иноземцю. Выслідком сьої вадні клуб росколов ся; частина його члену пуйшла з «Мілана» і [[9. марец|9.]]&nbsp;[[9. марец|марца]] основала новый клуб, котрый дустав назву «Межинародный фотбаловый клуб» ({{Lang-it|Internazionale Football Club}}), авадь просто [[ФК Інтер|«Інтернаціонале»]]<ref>[https://books.google.it/books?id=RlwdAgAAQBAJ&printsec=frontcover 1001 storie e curiosità sul grande Milan che dovresti conoscere] - Giuseppe Di Cera. Newton Compton Editori, 14. новембра. 2013 р.</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20100130141713/http://www.inter.it/en/societa/storia.html Inter - history]</ref>. В [[1919]].&nbsp;році зачаткова назва клуба {{Lang|en|Milan Cricket and Foot-Ball Club}} была поміняна на {{Lang|en|Milan Football Club}}<ref>Almanacco illustrato del calcio 2015, [[ISBN]] 978-88-912-1454-6.</ref>. === Темні рокы === Послідь достаня первых трьох шампіонськых титулу в історії клуба зачав ся довгый період «упадка», коли «Мілан», хоть і лишав ся цілый час у вышнуй таліанськуй лізі (раз у Первуй лізі, пак&nbsp;— Серії А затым, як уна была учинена в 1929–1930 роках), айбо неперестанно находив ся коло середины турнірної таблиці, ниґда не пуднимавши ся выще третього міста. Но, в сись період, дякувучи [[Пєро Піреллі]], быв покладеный стадіон «Сан-Сіро»<ref>[https://web.archive.org/web/20180501172109/http://www.sansiro.net/?page_id=186 STORIA]</ref>. [[Файл:Gunnar_Gren.jpg|ліворуч|міні|190x190пкс|Ґуннар Ґрен в майці «Мілана», 1950.&nbsp;рокы.]] === «Казочні пятдесяті» === В повоєнні рокы «Мілан» стало находив ся в трійци майліпшых клубу державы. Пару раз міланці оказовали ся за крок уд шампіонства, і [[1951]]. накониць добыли його в четвертый раз у своюй історії, послідь 44-річної перервы. 1950.&nbsp;рокы&nbsp;— золотый період для «Мілана», в составі котрого зарьовали такі звізды, ги именитоє [[Швеція|шведськоє]] тріо Ґре-Но-Лі (Ґуннар Ґрен, Ґуннар Нордал і Нілс Лідголм), Лоренцо Буффон і Карло Анновацці. «Россонері» выйграли престижный Латиньскый Кубок в [[1951]].&nbsp;і [[1956]].&nbsp;роках тай тричі (в [[1955]]/[[1956|56]]., [[1956]]/[[1957|57]].&nbsp;і [[1958]]/[[1959|59]].&nbsp;роках) ставали шампіонами Італії дякувучи ґолам Ґуннара Нордаля, пятиразового майліпшого бомбардира сезона, тактичным схемам Нілса Лідголма, раз півзащитника, а пак ліберо, непущаючуй обороні, орґанізовануй Чезаре Малдіні. З [[1947]].&nbsp;по [[1957]].&nbsp;рокы, «Мілан» не понижовав ся в турнірнуй таблиці ниже третього міста.<ref name=":2">[https://web.archive.org/web/20101007114727/http://www.acmilan.com/en/club/palmares HONOURS] архів ''acmilan.com''</ref> === Ера Рокко === Послідь сьомого шампіонства, выдобутого пуд веденьом Джузеппе Віані, вже через три рокы&nbsp;— в сезоні [[1961]]/[[1962|62]]&nbsp;— новый тренер клуба Нерео Рокко привюг «Мілан» до восьмого титула, котрый став возможным дякувучи майстернуй грі молодого Джанні Рівера і ґолам Жозе Алтафіні. Ґолы сього бомбардира удиграли рішающу роль у выграші «Міланом» [[Майстровска Ліґа УЕФА|Кубка Шампіону]]; сесе трафило ся в [[1963]].&nbsp;році на леґендарному лондонському стадіонови «Вемблі», де Мілан выйграв [[Портуґалія|портуґалську]] [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 3:1. «Мілан» став первым таліанськым клубом, якому вдало ся взяти сю награду<ref>[https://www.gazzetta.it/Calcio/SerieA/Squadre/Milan/Primo_Piano/2007/05_Maggio/SPECIALE%20ATENE/pop_tuttefinali.shtml Tutte le finali del Milan]''gazzetta.it''</ref>. === Юбілейноє шампіонство тай первый раз у Серії B === В сезоні [[1972]]/[[1973|73]] «Мілан» быв на крок уд цілі выйграти юбілейный титул, айбо в послідньому матчови шампіоната програли [[ФК Верона|«Вероні»]]<ref>[https://web.archive.org/web/20160129122051/http://www.milannews.it/rassegna-stampa/gazzetta-quando-vede-rossonero-verona-si-fa-fatal-157957 Gazzetta - Quando vede rossonero, Verona si fa "Fatal"] ''milannews.it''</ref>. В тот же час 1970. рокы удзначали ся возростаньом хаоса у вышному управліньови клуба. В сезоні [[1976]]/[[1977|77]] клуб уваров ся выльоту до нижної ліґы (Серії B) лем в послідньому колі шампіоната. В слідуючому сезоні главным тренером свого бывшого клуба став Нільс Лідхольм, якому вдало ся пудохотити команду, принажувучи ид нюй талановитых молодых бавлячу; сезон [[1977]]/[[1978|78]] «Мілан» окончив на четвертому місті, а в [[1978]]/[[1979|79]] накониць взяв десятый шампіонськый титул, через дисять року послідь передущого<ref>[https://web.archive.org/web/20170103094403/http://sport.sky.it/calcio/2014/04/12/amarcord_perugia_stagione_degli_imbattibili_1978_1979.html L'imbattibile Perugia del '78-'79, un record amaro] sport.sky.it</ref>. Не позеравучи на голосну выйгру, в слідуючому сезоні «Мілан» чекало майсерйозноє потрясіня в його історії. В кунци сезона выбухнув букмекерськый скандал, пуд час котрого высвітлило ся, ож дакотрі играчі тай фотбалні функціонеры Серії А дуставали гроші уд букмекеру за нагодні діля них резултаты ігор. Резолуція органу спортивної юстиіції передвиділо высланя «Мілана» (вєдно з [[ФК Лаціо|«Лаціо»]]) до нижної ліґы (Серії B) і доживотну дискваліфікацію президента «Мілана» [[Феліче Коломбо]]<ref>[https://web.archive.org/web/20070612212956/http://news.bbc.co.uk/sport1/hi/football/europe/5215260.stm The worst scandal of them all] ''news.bbc.co.uk''</ref>. В [[1981]].&nbsp;році клуб з новым президентом [[Гаетано Мораццоні]] у чолі выйграв шампіонат Серії B і вернув ся до вышного дивізіона<ref name=":2" />. В [[1982]].&nbsp;році президентом клуба став Джузеппе Фаріна, айбо се не спасло «Мілан» уд повторного вильоту до Серії B, сього раза&nbsp;— через не файну игру (сись сезон быв майпаскудным в історії клуба)<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1982/ ABSCHLUSSTABELLE DER ITALIENISCHEN SERIE A 1981/1982] ''fussballdaten.de''</ref>. === Президентство Джузеппе Фаріны === В сезоні [[1982]]/[[1983|83]] клуб пуд веденьом нового тренера Іларіо Кастаньєра зась вернув ся у Серію А; Мілан окончив сись сезон на восьмому місті. Літом [[1985]].&nbsp;рока «Мілан» купив у [[ФК Ювентус|«Ювентуса»]] Паоло Россі, шампіона світа [[1982]].&nbsp;рока і владітиля Золотого мяча. Команда значно окріпла. На зачаткови нового рока появили ся фінансові проблемы. На помуч клубу прийшов міланськый [[подузятник]] і медіа-маґнат Сільвіо Берлусконі. [[20. фебруар|20.]]&nbsp;[[20. фебруар|фебруара]] [[1986]].&nbsp;рока ун купив клуб. Слідуючого літа в своюй бесіді з приводу удкрытя очередного сезону ун поклав нову задачу веденьови клуба: «Мы мусиме стати майсилнов командов у світі»<ref>[https://ricerca.repubblica.it/repubblica/archivio/repubblica/1986/02/13/silvio-berlusconi-presidente-del-milan.html SILVIO BERLUSCONI PRESIDENTE DEL MILAN] ''ricerca.repubblica.it''</ref>. === Сілвіо Берлусконі і «бессмертні» Саккі (1987–1991) === З приходом нового владітиля клуб пережив истиноє возрожіня. Айбо в первый сезон пуд веденьом Берлусконі «Міланови» тяжко йшла игра, не на команду, яка ставит си ціль дустаня «скудетто». Уднука сезона пуйшов у демісію тренер Нільс Лідхольм, і його замінив Фабіо Капелло. Молодому тренеру вдало ся привести клуб на шостоє місто в турнірнуй таблиці<ref>[https://www.fussballdaten.de/italien/1987/tabelle/ SERIE A 1986/1987] ''fussballdaten.de''</ref>. Літом [[1987]].&nbsp;рока Берлусконі установив головным тренером клуба Арріґо Саккі, котрый увів доцілком новый стиль игры, основаный на [[Зональна оборона|зоналнуй обороні]], перфектнуй тактиці созданя оффсайда, муцному уґрупуваньови в цинтрі поля і годнуй атаці<ref name=":1" />. Такуй в первый сезон Арріґо Саккі на посаді тренера «Мілан» выйграв шампіонат Італії, в єденадцятый раз у своюй історії<ref> [https://www.fussballdaten.de/italien/1988/tabelle/ SERIE A 1987/1988] fussballdaten.de</ref>. В слідуючому сезоні [[1988]]/[[1989|89]] в фіналови Кубка Шампіону на стадіонови «Камп Ноу» в [[Барцелона|Барцелоні]] «Мілан» перебировав [[Румуньско|румынську]] «<nowiki/>[[ФК Стяуа|Стяуа]]<nowiki/>» з рахунком 4:0, вийгравши свуй третый Кубок Шампіону. В Італії того сезона «Мілан» взяв свуй первый Суперкубок Італії, а в шампіонаті посів третьоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1988 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Слідуючого рока «Мілан» наново выйграв Кубок Шампіону, сього раза перебировавши у фіналови [[ФК Бенфіка|«Бенфіку»]] з рахунком 1:0 (ґол забив Франк Рейкаард), Суперкубок Европы (выйгра за резултатами двох матчу над [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]]&nbsp;— 1:1 і 1:0) і Межиконтиненталный кубок (выграє 1:0 в доповнителный час над [[Колумбия|колумбийськым]] «Насьональом» з Медельїна). у шампіонаті заняли другоє місто<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1989 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезонови [[1990]]/[[1991|91]] «Мілан» в третый раз взяв Мижеконтиненталный кубок, а щи другый Суперкубок Европы. В шампіонаті Італії «Мілан» назад оказав ся на другому місті<ref name=":2" />. === «Непоборні» Капелло (1991–1996) === [[Файл:Russia-Aizer_(4).jpg|ліворуч|міні|169x169пкс|Фабіо Капелло]] В слідуючому сезоні головным тренером клуба став Фабіо Капелло. Пуд веденьом Капелло «Мілан» взяв дванадцятоє «скудетто» і удкрыв багатый на успіхы період в своюй історії, пуд час котрого команда дустала прозывку «Мілан непоборных» ({{Lang-it|Il Milan degli Invincibili}})<ref>[https://web.archive.org/web/20170614055608/http://www.uefa.com/memberassociations/news/newsid=1745954.html Longest unbeaten runs in European league football]</ref>. Слідуючого сезона [[1992]]/[[1993|93]] «Мілан» опять выборов шампіонськый титул, тринадцятый в історії. Но на европейському уровньови на заваді «Мілана» до Кубка Европы став марсельськый [[ФК Олімпік|«Олімпік»]], котрый выйграв у фіналному матчови з рахунком 1:0<ref>[https://www.transfermarkt.world/liga-cempionov-uefa/startseite/pokalwettbewerb/CL/saison_id/1992 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. Айбо через тринадцять року, в януарі [[2006]].&nbsp;року, бывшый играч [[ФК Марсель|«Марселя»]] Жан-Жак Ейделі признав ся, ож побідитилі Ліґы Шампіону [[1993]].&nbsp;року перед фіналным матчом з «Міланом» спожили допінґ. Айбо ниякых наслідку сись скандал не мав. «Голландска ера» в історії «Мілана» довершила ся; головными героями слідуючого сезону [[1993]]/[[1994|94]].&nbsp;року стали [[Чорногорцѣ|чорногориць]] Деян Савічевич, [[Хорваты|хорват]] Звонімір Бобан та [[французы]] Жан-Пєр Папен і Марсель Десаї. «Мілан» взяли титул шампіона Европы у матчі у [[Атены|Атенах]] [[18. май|18.]]&nbsp;[[18. май|мая]] [[1994]].&nbsp;рока з [[ФК Барцелона|«Барцелонов»]] выйгравши з рахунком 4:0. В націоналному шампіонаті «Мілан» тоже добыв выйграш, доставши чотирнадцятый шампіонськый титул (третьоє скудетто пудряд)<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/saison_id/1993#IT1 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. В сезоні [[1995]]/[[1996|96]], послідньому сезоні «еры Капелло», «Мілан» зась здобыват скудетто, вже шістнадцятоє у своюй історії і четвертоє за послідні пять року<ref>[https://www.transfermarkt.world/milan/spielplan/verein/5/plus/0?saison_id=1995 Transfermarkt]{{Dead link|date=June 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref>. === Алберто Дзаккероні === ==== 16.&nbsp;скудетто ==== [[1998]].&nbsp;рока головным тренером «Мілана» став Алберто Дзаккероні, перспективный тренер, котрый в переднішньому сезоні досяг значущого проґресу з [[ФК Удінезе|«Удінезе]]<nowiki/>», приятно счудовав друкеру і експерту свойов атакувалнов игров із модельов 3-4-3. Уже в первому свойому міланському сезоні [[1998]]/[[1999|99]] Дзаккероні заклав фундамент нового цикла возрожіня команды, выйгравши шістнадцятоє скудетто, котрым клуб удсятковав сторочну ручницю свойого основаня. Свуй переможный сезон «Мілан» удиграв за любенов модельов нового тренера 1-3-4-3: Абяті; Сала, Костакурта, Малдіні; Хелвег, Альбертіні, Амброзіні, Гульєлмінпєтро; Бобан (Леонардо), Бірхоф, Веа. ==== Андрій Шевченко ==== [[Файл:Andriy_Shevchenko_-_2004_-_AC_Milan_(2).jpg|міні|Андрій Шевченко]] [[1999]].&nbsp;рока до «Мілана» прийшов молодый [[Україна|украйинськый]] нападающый Андрій Шевченко, котрый на дальші шість року став єдным з ведучых играчів команды, а в [[2004]].&nbsp;році взяв «Золотый мяч» як майліпшый фотбаліста Европы. В шампіонаті Італії клуб фінішовав на третуй позиції. Шевченко з 24 забитыми ґолами став майліпшым бомбардиром шампіонату вже у свуй первый сезон в Серії А. === Карло Анчелотті === ==== Від Теріма до Анчелотті ==== 2001.&nbsp;рока новым тренером «Мілана» став [[Турція|турецькый]] знатиль Фатіх Терім. Ун привюг до команды звізд світового уровня Руя Кошту і Філіппо Індзаґі, а щи Хаві Морено і Косміна Контру. До «Мілана» прилучили ся Мартін Лаурсен і бывшый играч «Інтера» Андреа Пірло. Хотя «Мілан» зачав сезон удачно, вже в [[Новембер|новембрі]] ун оказав ся за преділом пяти майвышных ланок турнірної таблиці; послідь сього Фатіх Терім пуйшов у демісію полівивши містом Карло Анчелотті. Анчелотті вдало ся довести клуб до полуфінала Кубка УЕФА, де «Мілан» пройграв від Дортмундскої [[ФК Борусія|«Боруссії]]<nowiki/>». В націоналному шампіонаті, попиля неравну игру, клуб возмуг ся реалізовати основноє завданя сезона— кваліфікувати ся діля участи в Лізі Шампіону. ==== Вертаня на вирьх: шампіоны Европы 2003 ==== Сезон [[2002]]/[[2003|03]] року став для «Мілана» сезоном возрожіня. Як приказовали наблюдатилі, клуб грав у зрілищный фотбал, котрый базовав ся на владіньови мячом і технічнуй первектности играчу, і повнов міров розкрыв вшиткі ліпшины новаторської формації 4-3-1-2, заведеної Карлом Анчелотті шпеціално діля того, обы у нюй могли єдночасно грати і Мануел Руй Кошта, і Андреа Пірло. Фінал Ліґы Шампіону 2002–2003 удіяв ся в Манчестері. Основный і доповнителный час поєдинка завершили ся без ґолу, і доля шампіонського титулу рішала ся в послідьматчевых пеналті. Нелсон Діда удбив три удары, Джанлуїджі Буффон&nbsp;— 2, а Андрій Шевченко завдав рішающый удар, котрый принюс «россонері» титул. ==== Скудетто 2004 ==== [[Файл:Stadio_San_Siro.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Южна трібуна стадіона «Сан-Сіро», котрк традиційно пуднимавут друкеры «Мілана», [[16. май|16.]]&nbsp;[[16. май|мая]] [[2004]].&nbsp;рока послідь выйграша «Мілана» над «Брешійов» (4:2), котра принесла клубови 17.&nbsp;шампіонство.]] [[Файл:Milano_Scudetto_Milan_1.jpg|праворуч|міні|333x333пкс|Сяткованя 17.&nbsp;скудетто на Домскій площи в [[Милано|Мілані]].]] В сезонї 2003/04 удяяло ся вертаня «Мілана» на вирьх таліанського фотбала. Клуб выйграв сімнадцятый у своюй історії шампіонськый титул за два туры до кунця турніра. ==== 2005: другі в Італії тай в Европі ==== Сезон 2004/05 «Мілан» зась провів на дуже файному уровньови, айбо став за крок уд выйграшу. В націоналному шампіонаті цілый сезон «Мілан» йшов не відстаючи з «Ювентусом», айбо [[8. май|8.]]&nbsp;[[8. май|мая]] [[2005]] в очному противостані на «Сан-Сіро» туринці были ліпшыми; сись пройграш кощовав «россонері» шампіонства. ==== Темноє пятно: «Стамбулськоє чудо» ==== У фінальному матчі [[25. май|25.]]&nbsp;[[25. май|мая]] [[2005]] у [[Істанбул|Стамбулі]] против «Ліверпуля» первый тайм завершив ся з рахунком 3:0 на хосен «Мілана» дякувучи ґолу Паоло Мальдіні тай дубльови Ернана Креспо. Айбо в другому таймі «Мілан» неждано стратив сю грубу перевагу, пропустивши три ґолы лем за шість минут. Рахунок изсокотив ся ремізованым, і шампіон Европы мав познати ся в серії послідьматчовых пеналті, в котрій міланцям тричі не вдало ся попасти у ворота; при чому послідный третый промах допустив Шевченко. «Мілан» програв сись матч. ==== Шампіоны Европы 2007: реванш ==== У [[Май|маї]] [[2006]].&nbsp;рока з клуба пуйшли такі значущі играчі, як [[Мануел Руй Кошта]] (перейшов до [[ФК Бенфіка|«Бенфікы»]]), Яап Стам (вернув ся до [[Нідерланды|Голандії]]), і Андрій Шевченко (перейшов до лондонского [[ФК Челсі|«Челсі»]]). Пару днями пак, [[15. юн|15. юна]] [[2006]] рока, єдномысленым рішеньом акціонеру Сільвіо Берлусконі быв выбраный на посаду президента клуба. «Мілан» доста легко пройшов у фінал, де встрів ся з [[ФК Ліверпул|«Ліверпулом»]], добывши шанс взяти реванш за пройграш у фіналі Ліґы Шампіону [[2005]].&nbsp;рока. Сього разу удача была на боці «Мілана», котрый у фінальнуй игрі в [[Атены|Атенах]] выйграв з рахунком 2:1 послідь напнутого матча, в якому ниякый з соперників не мав перевагы, но міланці змогли ліпше схосновати шансы. На дубль Філіппо Індзаґі [[Анґлія|анґлійці]] удповіли ґолом Дірка Кейта, айбо «Мілану» вдало ся удержати рахунок і стати шампіонами Европы. === Успіхы Массіміліано Аллеґрі, відход леґенд та зачаток кризы (2009—2014) === [[Файл:Allegri_with_Milan_players_(cropped)_-_2.jpg|ліворуч|міні|239x239пкс|Массіміліано Аллеґрі]] Сезон [[2010]]–[[2011|11]] команда зачала із [[Массіміліано Аллегрі|Массіміліано Аллеґрі]], молодым таліанськым тренером. Літом команду лишили багаторочні ветераны [[Діда]] тай [[Каха Каладзе]], а ключовым усиленьом став [[Швеція|шведскый]] нападающый [[Златан ібраґімович|Златан Ібраґімович]], котрый до сього играв у шампіонаті Італії за принциповых сопернику&nbsp;— [[Ювентус|«Ювентус»]] тай [[Інтернаціонале|«Інтернаціонале»]]. «Мілан» сього сезонп выйграв Шампіонат італії первый раз від [[2004]]&nbsp;року. Затраченя опытных игравчу, і такуй продажа лідеру: Златана Ібраґімовича, Тіаґу Сілвы, Алешандре Пату, потягнули за собов кризу резултату. На зимну перерву команда пішла на сьомому місті у Серії А. Зимов клуб купив нападающого Маріо Балотеллі, котрый забивши 12 ґолів у 13 матчах, значущо поміг у другуй частині шампіоната. Послідь обновліня турніра «Мілан» у двадцятьох матчах пройграв лем раз тай побировав фінішовати на третьому місті. === Довершеня епохы Берлусконі та зміна владителю (2014—2019) === Перед зачатком сезона [[2014]]–[[2015|15]] поставити ся у чоло команды довірили щи єднуй леґенді клуба&nbsp;— Філіппо Індзаґі. Послідь зимової перервы їх постигла криза, яка опустила клуб на десятоє місто. Індзаґі было выповіжено. [[Файл:Vincenzo_Montella_ICC_2016_(edited).jpg|праворуч|міні|263x263пкс|Вінченцо Монтелла]] Сезон 2016–17 команда зачала з тренером Вінченцо Монтеллов. Сись сезон быв не онь значущым, но вдало ся выйграти [[ФК Ювентус|«Ювентус»]] у матчови за Суперкубок Італії. [[17. апріль|13.&nbsp;апріля]], новым владітильом став кітайскый бізнесмен Лі Юнхун. Сума угоды продажа составила €740&nbsp;млн, з котрых €220&nbsp;млн мали быти схосновані для гашеня довгу клуба<ref name="sell">{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan |title=Official Berlusconi sells Milan |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413123532/http://www.football-italia.net/101063/official-berlusconi-sells-milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 |title=Li: 'We'll bring Milan back' |publisher=Football Italia |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |archivedate=17 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170417133747/http://www.football-italia.net/101067/li-%E2%80%98well-bring-milan-back%E2%80%99 }}</ref><ref name="pressreleaseApril2017">{{Cite web |url=http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS%20CONGIUNTO_closing%20Milan_13.4.17.pdf |title=Comunicato congiunto Fininvest-Rossoneri Sport Inv.Lux - CLOSING AC MILAN |date=13 квітня 2017 |access-date=13 квітня 2017 |publisher=Fininvest |archivedate=13 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170413122523/http://www.fininvest.it/assets/press/it/CS }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president |title=Official: Yonghong Li new Milan president |publisher=Football Italia |date=14 квітня 2017 |access-date=14 квітня 2017 |archivedate=15 квітня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170415011913/http://www.football-italia.net/101121/official-yonghong-li-new-milan-president }}</ref>. [[10. юла|10.]]&nbsp;[[10. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока Лі Юнхун не побировав исповнити свої кредитні довжності перед американськым хедж-фондом «Elliott Management Corporation», що знаменовало переход клуба пуд веденя сьої компанії.<ref>{{Cite web |url=https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 |title=The final countdown – Yonghong Li must pay €32 million today or lose Milan |work=CalcioMercato.com |date=6 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=11 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180711094840/https://www.calciomercato.com/en/news/the-final-countdown-yonghong-li-must-pay-e32-million-today-or-lo-44060 }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan |title=Elliott Ushers in New Chapter at AC Milan |publisher=[[Business Wire]] |date=10 липня 2018 |access-date=8 травня 2022 |archivedate=10 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180710230216/https://www.businesswire.com/news/home/20180710006037/en/Elliott-Ushers-New-Chapter-AC-Milan }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 |title=Cda Milan, usciranno i quattro membri cinesi: Yonghong Li, Han Li, Renshuo Xu e Bo Lu |work=MilanNews.it |date=11 липня 2018 |language=it |access-date=8 травня 2022 |archivedate=12 липня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180712123323/https://www.milannews.it/rassegna-stampa/cda-milan-usciranno-i-quattro-membri-cinesi-yonghong-li-han-li-renshuo-xu-e-bo-lu-301032 }}</ref> [[21. юла|21.]]&nbsp;[[21. юла|юла]] [[2018]].&nbsp;рока удіяла ся нарада на котруй офіціално было выповіжено бывшых діректору клубу Марко Фассоне тай Массіміліано Мірабеллі, а Паоло Скароні став новым президентом клуба. === Удрожіня команды за Стефано Піолі === Сезон [[2019]]–[[2020|20]] команда зачала з тренером Марко Джампаоло, котрого было выпровіжено вже через сім туру шампіоната. Його замінив Стефано Піолі, котрый мав узяти чоло команды лем до конца сезона. Проґреса резултату не было, а на зимну перерву команда пішла на єдинацятому місті. Зимов в команду вернув ся леґендарный Златан Ібраґімович. У [[Марец|марци]] сезон было застановено через пандемію [[Пандемія COVID-19|COVID-19]], а послідь обновіня перемагань «Мілан» выдав серію із дванадцяти матчу без пройграшу, фінішіровавши на шостому місті. [[Файл:AC_Milan_fans,_scudetto_2021–22.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Друкарі сяткують шампіонство на Пяцца-дель-Дуомо]] Слідуючый шампіонат команда зачала дуже файно. «Мілан» лідіровав до зачатка фебруара, но пак быв спад і «россонері» фінішировали на другому місті. [[Файл:AC_Milan_diagram.gif|праворуч|міні|400x400пкс|Діаґрама резултатів у чемпіонатї Італії, зачинаючи з основаня Серії A.]] [[Файл:Sala_Trofei_Casa_Milan.jpg|міні|350x350пкс|Кімната трофеїв «Мілана», розміщена уднука штаб-квартиры клуба.]] == Зазначкы == {{Reflist|2}} == Одкликаня == * [http://www.acmilan.com Офіціалный сайт клуба] {{Ref-it}}{{Ref-en}}{{Ref-es}}  {{Ref-ja}}{{Ref-ar}} * [https://web.archive.org/web/20250325212250/http://mondomilan.it/ Фан-сайт клуба] {{Ref-it}} {{Ref-en}} {{Ref-ja}} * [https://web.archive.org/web/20080226175654/http://www.soccerlandia.net/forum/ Milan Soccer Forum] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы]] [[Катеґорія:Фотбаловы клубы Італії]] [[Катеґорія:Спорт]] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Клубы-побідителї Майстровскої ліґы УЕФА]] 0nj0p7e1jln2x62zajsqnxl7ta1742t Ґеннадій 0 22851 174292 170542 2026-10-21T18:19:26Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174292 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Ґенна́дій''' — [[Чоловік|чоловічоє]] [[Славяне|славяньскоє]] особноє [[имня]], восходящоє ид др.-грец. <span lang="grc"><span style="font-family: palatino linotype, new athena unicode, athena, gentium, code2000, serif; font-size: 105%;">Γεννάδιος</span></span>; γεννάδας (ґеннадас) — «благородный», «благородного происхождіня»<ref>{{Книга |автор=Суперанская, А. В. |год=2006 |isbn=5-699-10971-4 }}</ref>. Є иппен предположеня, што имня зязано из древнёгрецькыми двухосновными [[Имня|именами]] из компонентом γένος (ґенос — «род»). Оно, годно быти, образовало ся ге курта видоизмінена форма уд такых имен, ге Διογένης (Діоґ''ен''), Γερμογένης (''Гермоґен''), и им подобных (у первому припадку — «рожденый Зевсом»; у другому — «рожденый Гермесом»)<ref>{{Книга |автор=Patrick Hanks, Flavia Hodges, Kate Hardcastle |год=2006 |isbn=978-0-19-861060-1 }}</ref>. == Именины == * Православні (''даты даны по [[Ґреґоріаньскый календарь|ґриґоріаньскому календарю]]'')<ref>{{Cite web |url=http://days.pravoslavie.ru/ABC/mg.htm#gennadiy |title=Св. Геннадий на православие.ру |access-date=2011-05-02 |archivedate=2011-12-22 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111222192229/http://days.pravoslavie.ru/ABC/mg.htm#gennadiy }}</ref>: 7 апріля * 5 фебруара, [[22. фебруар|22 фебруара]], [[23. фебруар|23 фебруара]], [[5. юн|5 юна]], [[5. юл|5 юла]], [[13. септембер|13 септембра]], [[30. новембер|30 новембра]], [[2. децембер|2 децембра]], [[17. децембер|17 децембра]], [[18. децембер|18 децембра]] == Удкликованя == {{Reflist}} [[Катеґорія:Славяньскі имена]] [[Катеґорія:Имена]] 1iomjvi7jwpz7vfv9uijeoq0evkv0wb Харківскый тракторовый завод 0 22903 174487 168039 2026-10-21T21:51:56Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174487 wikitext text/x-wiki [[Файл:XTZ.jpg|міні|ХТЗ]] «'''Харківскый тракторовый завод'''» ('''ХТЗ''') ({{lang-uk|Харківський тракторний завод}})&nbsp;— майбільшоє в [[Україна|Украйинї]] підприятя з выробеня унифицированых гуселничных тай колесных земледїлскых тракторів. З [[2016]] року входит до складу DCH. == Продукція == Харківскый тракторовый завод выробляє машины, назначенї для вылаженя всякых різновидных робот у многых нивах промысловости, полёвого тай комуналного ґаздівста, будовляної сферы. Кроме тракторів завод выробляє дорожнё-будовляну та спецтехніку (на базі тракторів), горячоштамплёвані готовеня, складноріжучый інструмент і технолоґічну обладу, литя, резервнї частин. Для полёвого ґаздіства выробляют ся колеснї тракторы моготов 180-240 к.с., гуселничнї тракторы моготов 190 к.с. Колеснї тракторы:<ref>{{Cite web |title=Колісні трактори — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/kolisni-tractory/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * ХТЗ-241К * ХТЗ-242К * [[ХТЗ-243К]] * [[ХТЗ-248К]] * [[ХТЗ-249К]] * ХТЗ-280Т * ХТЗ-160У * ХТЗ-150К-09.172.00 * ХТЗ-150К-09.172.10 Гуселничнї тракторы:<ref>{{Cite web |title=Гусеничні трактори — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/gusenychni-tractory/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * ХТЗ-181.20 * ХТЗ-181.22 Спецтехніка:<ref>{{Cite web |title=Спецтехніка — ХТЗ |url=http://xtz.ua/ua/spetstehnika/ |work=xtz.ua |access-date=2021-06-27 }}</ref> * Бурилно-кранова машина БКМ-2М * Трактор під установку залїзничного облада ММТ-2, ММТ-2М * Мульчер * Терьхачка Т-156Б * Малый маневровый тягач ММТ-2П <gallery mode="packed" widths="230"> Файл:XTZ-243K.jpg|ХТЗ-243К.20 Файл:XTZ-181.20.jpg|ХТЗ-181.20 Файл:XTZ-181.22.jpg|ХТЗ-181.22 </gallery> == Продукційнї моготы == Число выготовленых машин: * 1980-ті&nbsp;— 70,000<ref>{{Cite web |url=https://kharkov.comments.ua/news/miljonnij-traktor-ht/?lang=ru |title=Миллионный трактор ХТЗ, утрата столичного статуса и открытие турбогенераторного завода: 20 - 25 января в истории Харькова |access-date=31.01.2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190131145654/https://kharkov.comments.ua/news/miljonnij-traktor-ht/?lang=ru |archivedate=2019-01-31 }}</ref> * 2001&nbsp;— 2,013{{Increase}}<ref name="Переворот на ХТЗ">[https://web.archive.org/web/20180319213936/http://www.media-objektiv.com/pages.php?gazeta_id=55&page=7 Переворот на ХТЗ]</ref> * 2002&nbsp;— 1,700{{Decrease}}<ref name="Переворот на ХТЗ" /> * 2003&nbsp;— н.д. * 2004&nbsp;— 1,550{{Decrease}} * 2005&nbsp;— 2,500{{Increase}} * 2006&nbsp;— 1,420{{Decrease}} * 2007&nbsp;— 2,300{{Increase}} * 2008&nbsp;— 2,709{{Increase}}<ref name="ХТЗ проходит сертификацию в Китае">[https://web.archive.org/web/20250601103919/https://v-mafiaprincess.livejournal.com/37107.html ХТЗ проходит сертификацию в Китае]</ref> * 2009&nbsp;— 352{{Decrease}}<ref name="ХТЗ проходит сертификацию в Китае" /> * 2010&nbsp;— 1,600 авадь 4,000{{Increase}}<ref>{{Cite web |url=https://www.lisportal.org.ua/12835/ |title=Дрова вместо тракторов |access-date=2018-03-19 |archivedate=2018-03-19 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180319213819/https://www.lisportal.org.ua/12835/ }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180319213819/https://www.lisportal.org.ua/12835/}}</ref> * 2011&nbsp;— 1,900{{Decrease}} * 2012&nbsp;— 1,653{{Decrease}} * 2013&nbsp;— 1,328{{Decrease}}<ref name="inforesist.org">[https://inforesist.org/xarkovskij-traktornyj-zavod-i-amerikanskaya-kompaniya-dogovarivayutsya-o-sborke-kombajnov/ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов]</ref> * 2014&nbsp;— 1,455{{Increase}}<ref name="inforesist.org" /> * 2015&nbsp;— 1,600{{Increase}} * 2016&nbsp;— н.д.{{Decrease}} * 2017&nbsp;— 794{{Increase}} * 2018&nbsp;— 900{{Increase}} * 2019&nbsp;— 585 == Референції == {{reflist}} {{Стыржень}} == Одкликаня == * [http://www.xtz.ua/ Сайт Харківского тракторного заводу] * [https://www.facebook.com/XTZ1930/ Сторонка в Facebook] * [https://www.instagram.com/xtz1930/ Сторонка в Instagram] * [https://www.linkedin.com/company/xtz/ Профіль в LinkedIn] [[Катеґорія:Статя написана верьховинськым діалектом]] [[Катеґорія:Октобер 1931]] 4su2zmoynso03bv5eh3ubq1oosirlx2 Шарлотта Амалія 0 22955 174493 165955 2026-10-21T21:54:19Z Engelseziekte 2261 delete 174493 wikitext text/x-wiki {{Delete}} {{Вецезначность|Шарлотта Амалія (значіня)}}'''Шарло́тта Ама́лія''' ({{Lang-en|Charlotte Amalie}})&nbsp;— [[Головне місто|столиця]] и майвеликый [[місто|варош]] зависної території [[Америцькы Паненьскы островы|Америцькі Вірґінські Островы]], находить ся на [[Остров|островови]] Сент Томас.[https://web.archive.org/web/20250329162457/https://dot.vi.gov/our-islands/st-thomas/] {{Місто}} Шарлотта Амалія давно была популарна ге пристанка піратӱв, ныні&nbsp;— ге [[Туристика|туристичный]] центр, де часто стравуть круизні судна. Иппен [[Місто|варош]] изнамый другыв за віком фунґувущыв [[Синаґоґа|синаґоґов]] у [[Западна півкуля|Западному полушаріёви]]. == Історія == [[Місто|Варош]] первый раз ся споминать у [[1666]]. році. <ref name="A2">[[https://www.vinow.com/stthomas/attractions_stt/charlotte-amalie/]] </ref> == Клімат == [[Місто|Варош]] находить ся у зоні, котра характеризує ся мусоновым [[Клімат|кліматом]]. Майтеплый місяць&nbsp;— [[авґуст]] из серидньыв температуров 28.9&nbsp;°C (84.1&nbsp;°F). Майстуденый місяць&nbsp;— [[януар]], из серидньыв [[Температура|температуров]] 25.9&nbsp;°С (78.6&nbsp;°F).<ref>{{Cite web |url=https://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=134587&cityname=Charlotte+Amalie%2C+U.S.+Virgin+Islands%2C+United+States+of+America&units= |title=Клімат Шарлотти-Амалії |access-date=3 серпня 2020 |archivedate=27 жовтня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20201027033940/https://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=134587&cityname=Charlotte+Amalie%2C+U.S.+Virgin+Islands%2C+United+States+of+America&units= }}</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Населены пункты подля країны]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Вірґіньскі островы]] [[Катеґорія:Міста]] [[Катеґорія:Міста подля країны]] [[Катеґорія:Міста подля алфавіту]] m6swat1e8m5uvgj5kj52deh5ybv0hs6 Човен 0 23004 174367 161112 2026-10-21T18:53:54Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174367 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} [[Файл:Dołbanka.jpg|міні|250x250пкс|Човен-довбанка ([[Поліся]], кӯниць ХІХ ст.) Історико-културный комплекс «Замок Радомысль»]] '''Чо́вен''', '''ло́дька''' авадь '''ло́дик'''<ref>{{Словник Іґоря Керчі|Сторунка=452}}</ref>&nbsp;— невеликоє, обычно безпалубноє, весловоє, вітрильноє ци моторноє судно, призначеноє на плаваня по [[Ріка|ріках]], [[Озеро|озерах]] тай у прибрежных [[Море|морьскых]] водах. У морьскӯв практиці, до човнӯв удносять усі виды маломірных плавателных средств, які мож пудняти на необлаженый [[Берег (край водоймы)|берег]] силами екіпажа (команды). Єднак майчасто на флотови пуд човном розуміє ся судно [[Довжка|довгоє]] до дивяти метрӯв, шырокоє до трёх метрӯв тай вагов до пять [[Тона|тонн]]<ref>Военно-морской словарь. Москва.: Военное издательство. 1990. ISBN 5-203-00174-X {{Ref-ru}}</ref>. Човны хоснувуть про рыбалку, спасаня тай перевезеня людий и грузӯв, изокрема и пуд час [[Война|бойовых]] задач, и иппен ге спортивні тай прогулочны судна (годни быти и надувными). Термін «човен» історично хоснувуть и у назвах даякых класӯв кораблю̄в, розміры тай призначіня якых уже давно не пудпадавуть пуд узначеня човна, наприклад, пудводный човен авадь канонерьскый човен. == Еволюція човна == На думку енциклопедістӯв Брокгауза и Єфрона розвитя човнярьства у первітных народӯв проходив разными путями<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Лодка}}</ref>. [[Файл:Dugout_canoe_Rennell.jpg|ліворуч|міні|250x250пкс|Абориґен Соломоновых островӯв у [[каное]]]] [[Файл:Proa1.jpg|міні|250x250пкс|[[Мікронезія|Мікронезійськоє]] проа у [[Море|морёви]]]]До сёго типа човнӯв удносять ся так иментоваті [[каное]] многых [[Аборигены|тубільных]] племен [[Америка|Америкы]], [[Африка|Африкы]], [[Юговыходна Азія|Юго-Выходной Азії]] и [[Океанія|Океанії]]. Усовершенствованя човна было у набиваню на нёму из кожного боку 1-2 [[Дощка|дощок]] авадь планок, причому щілины затыкалися [[Мох|мохом]], замазовали ся [[Смола|смолов]] и т.д&nbsp;— основа човна перечинила ся на [[кіль]]. Такі човны шырені у [[Малайзія|малайськых]] [[Народ|народӯв]], а у усовершенствованы формах стрічавуть ся усяды. До них мож уднести и човны из [[Пучок|пучкӯв]] [[Папірус|папіруса]], [[Очерет|очерета]], які хосновали давно [[Старовікый Еґіпет|еґиптяне]], китайські джонкы и т.д. == Иппен позерайте == * [[Човен Хеопса]] * [[Довгохвостый човен]] * [[Шикара]] == Удкликованя == {{Reflist|2}} * [https://web.archive.org/web/20200331143628/http://web.znu.edu.ua/herald/issues/archive/articles/1161.pdf ''Т.&nbsp;Л.&nbsp;Жавжарова.'' Назвы річково-морськых суден запорозькых козакӯв. Вістник Запорозького державного універзитета №&nbsp;1, 99] * [https://web.archive.org/web/20220330021359/http://www.kum-parus.kiev.ua/docs.php Общие понятия конструкции шлюпки. Сайт Клубу юних моряків «Парус»] {{Ref-ru}} * [https://web.archive.org/web/20130419173545/http://lodka.com.ua/content/2.html ''Евгений Балюк.'' Как выбрать лодку. Сайт ''Lodka.com.ua''] {{Ref-ru}} * [http://ukrlife.org/main/evshan/symbol_ch.htm ''О.&nbsp;Потапенко''. Човен. Словник символів. Бібліотека імені Марії Фішер-Слиж.] на сайті [http://ukrlife.org/index.html «Українське життя в Севастополі»] * Човен // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2059. — 1000 екз. * [https://vue.gov.ua/Академічний_човен Академічний човен] // ВУЕ [[Катеґорія:Човны]] m6041jy3jeycbhyfx95qj9ro1l0t3oe Час (значеня) 0 23119 174377 165711 2026-10-21T18:57:26Z Engelseziekte 2261 delete 174377 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''[[Час|Ча́с]]'''&nbsp;— общоє [[понятя]]. Призначеня хоснованя слова '''ча́с''' зависить уд [[Контекст|контекста]]. == Наука == * Час (філозофія) у [[Філозофія|філозофії]]. * Час історичный * Час (ґраматика), ге ґраматична катеґорія. * Астрономічный час — час за астрономічными шкалами [[Час|часу]], якый узначать ся обертанём [[Земля (планета)|Земли]] вокруг свої оси авадь вокруг [[Сонце|Сонця]]. ** Зоряный час: а) ([[астрономія]]) — період, якый узначать ся періодом обертаня Земли вокруг свої оси удносно [[Звізда|звіздӱв]]; б) (у переносному смыслови) — момент здійсненя усьых мрій тай жадань. ** [[Сонячный час]] == Общі, културно-гуманітарні значеня == * [[Декретный час]] * [[Воєнный час]] * [[Мирный час]] * [[Літньый час]] * [[Час житя]] * [[Час релаксації]] * [[Дополнителный час]] * [[Интернет-час]] == Инні хосновані значеня и происходны назвы == * [[Час (языкознавство)]] * Періодикы из назвов «Час» ** Час (новинка) * Час (телепроґрама) * Час (телепроґрама, 5 канал) — итогова информаційно-аналітична проґрама на 5 каналови * Час (фільм, 2011) — американьскый фільм 2011 року * Час (фільм, 2021) — американьскый фільм 2021 року == Удкликованя == * == Иппен позерайте == * [[Четвертий вимір|Четвертоє міряня]]&nbsp;— общо хоснована назва и розмірнӯсть про условну ''розмірнӯсть фізичного простора''. * Темпоралнӯсть [[Катеґорія:Чеперушкы]] 2n7rn3iso9ejkvwkajqbnd6yg7g6xyf Шаблона:Пройшло днїв 10 23434 174896 158190 2026-10-22T11:33:45Z EmausBot 60 справив двоїте напрямлїня → [[Шаблона:Пруйшло днув]] 174896 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Шаблона:Пруйшло днув]] p58chttzxd93v48jxetowx9q9s4rpnt Чадыр Лунґа 0 23538 174366 158945 2026-10-21T18:53:25Z Engelseziekte 2261 непотверджено 174366 wikitext text/x-wiki {{Непотверджено}} '''Чады́р Лу́нґа''' ([[Молдавскый язык|молд]]. Чадыр Лунга) ([[Румуньскый язык|рум]]. Ceadîr Lunga) ([[Україньскый язык|укр]]. Чадир-Лунга) ([[Російскый язык|рус]]. Чадыр-Лунга) ([[Ґаґаузькый язык|ґаґ]]. Çadır Lunga) — [[Місто|варош]] у [[Чадырлунзькый район|Чадырлунзькому районови]], [[Ґаґаузія|Ґаґаузька автономія]], [[Молдавия|Молдавії]]. {{Місто}} == Етимолоґія == «Чадыр» у товмаченёви из ґаґаузького&nbsp;— традична тюркська шатра (юрта); «Лунґа»&nbsp;— назва рікы, на берегови якої є варош. По леґенді на містови вароша у часы печенігӯв, а потому и татар, ставали кочевникы, розбивавучи свої чадыры (юрты). Удсю̄ть пӯшла назва Чадыр. До 1958 было два села Чадыр и Тирасполь, які рішінём Президії Верховної Рады МССР были зъединены [[9. юн|9 юна]] [[1958]]&nbsp;року у варош Чадыр Лунґа.<ref>https://www.gagauzia.md/ru/ato-gagauziya/naselennyie-punktyi/chadyir-lungskij-rajon/g.-chadyir-lunga.html</ref> == Економіка == Розвинені галузі: пищова (у тому числі виноділна, доганова), промышленность: завод електротермічного встаткованя, коврова фабрика, майвеликі на югови Молдавії комбінат хлібопродуктӯв, доганово-ферментачный завод, 3 текстильні фабрикы из инокрайинным капіталом. У Чадыр Лунзі є єдинственный у Молдавії кӯнськый завод по розведінёви орловськых рисакӯв, и иппен єдинственный у Молдавії іподром. Каждый рӯк 6 мая у Націоналный динь Ст. Ґеорґія «Хедерлез» проводять ся скачкы и указні заїзды. Недалеко уд вароша у двох разных напрямах фунґувуть два пункты пропуска на граници из [[Україна|Украйинов]] Чадыр Лунґа—Нові Трояны и Чадыр Лунґа—Малоярославиць 1. == Ошколованя == У варошови суть 4 ліцея, 4 школы и 6 дітинськых садикӯв. У центрі вароша є Ґаґаузькый націоналный театр имени Михаила Чакіра. У варошови фунґує юношеська орґанізація «Интеґрація», область активности&nbsp;— неформална орґанізація про моложаву, у тому числі про уходцю̄в реґіоналного интерната. == Туристичны міста == У варошови споружавуть храм Казанської иконы Божої Матери, што є точныв копіёв, знищеного у 1972&nbsp;році комуністами. Архітектурный ансамбль храма учиненый у візантійському стилёви, што робить даный храм єдныв из узначных памняток вароша. Є у Чандыр Лунзі и свӯй вароськый музей, што є у удреставрованӯв колись купецькӯв хыжи. == Спорт == У варошови є футболный клуб «Саксан». == Ґалерея == <gallery> Файл:Chadyr-Lunga_nunnery.JPG|Чадыр Лунґа, вид на жӯнськый монастырь Файл:Chadyr-Lunga_Cultural_centre.jpg|Дом културы и памнятник Михаилови Чакірови Файл:Chadyr-Lunga_church.JPG|Храм Казанської иконы Божої Матери </gallery> == Знамі родаци == * [[Карпачова Ніна Иванӯвна]]&nbsp;— Уповноваженый Верховної Рады Украйины из прав людины. * [[Радіш Марина Иванӯвна]] (* [[1982]])&nbsp;— молдавська спӯвачка. == Братські вароші == * {{RUS}}, [[Серпухов]] * {{BLR}}, [[Речиця (Гомельска область)|Речиця]] * {{BLR}}, [[Добруш]] * {{BLR}}, [[Солігорськ]] * {{BGR}}, [[Каварна]] * {{BGR}}, [[Правець]] * {{UKR}}, [[Сїверьскодонецьк|Сіверськодонецьк]] * {{UKR}}, [[Болград]] * {{MDA}}, [[Комрат]] * {{TUR}}, [[Бурса (місто)|Бурса]] * {{TUR}}, [[Ізміт]] * {{ROU}}, [[Текіргел]] == Иппен позерайте == * [[Чадырлунзькый район]] * [[Молдавия|Молдавія]] == Удкликованя == * [http://ceadir-lunga.md/index.php?gorod=1&mid=101 Историческая справка] {{Webarchive}}{{Ref-ru}} * [http://ceadir-lunga.md/ Офіційний сайт «Чадир-Лунга»] {{Webarchive}}{{Ref-ru}} * [http://edingagauz.com/content/view/140/131/ Общественное движение «Единая Гагаузия»] {{Webarchive}}{{Ref-ru}} [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты Молдавии]] [[Катеґорія:Міста]] ipk6u2w3o9ph54ufggbh1r0m8oj2fez Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз 0 23715 174275 159740 2026-10-21T18:01:47Z Engelseziekte 2261 перекласти 174275 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261021180145}} {{Партия|назва=Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз|назва иншоязычна=Fidesz – Magyar Polgári Szövetség|образчик=[[File:Fidesz_2015.svg|100px]]|датум основаня=[[30. марец]] [[1988]]|идеология=[[Конзерватівізм]]<br />[[Націоналізм]]<br /> [[Патріотізм]]|держава=[[Мадярьско]]|категория склада=Fidesz|сѣдлиско=[[Будапешт]]}} '''Фідес – Мадярьскый Громадяньскый Союз''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Fidesz – Magyar Polgári Szövetség'') є [[Націоналізм|націонал]]-[[Конзерватівізм|консервативна]] [[Політічна партія|політична партія]] в [[Мадярьско|Мадярьскій]], котру веде Віктор Орбан. У [[2010]] році Фідес здобыв конституційну більшість, приняв нову мадярьску конституцію і централізував владу. Партія є євроскептична, противить ся міґрації і використовує правопопулістичну риторику. Політолоґы охарактеризували владу Фідесу як нелібералну або автократичну, а сам Віктор Орбан описав модель уряду як «<nowiki/>[[Хрістіанство|християньска]] неліберална [[демокрація]]<nowiki/>».<ref>[https://carnegieendowment.org/europe/strategic-europe/2022/04/hungary-enters-a-new-era-of-autocracy?lang=en&center=europe Hungary Enters a New Era of Autocracy]</ref> У [[2022]] році Європейский парламент, на основі ослабліня демократичных стандартів, охарактеризував Мадярьщину під владов Фідесу як виборчу автократію.<ref>[https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20220909IPR40137/meps-hungary-can-no-longer-be-considered-a-full-democracy Hungary can no longer be considered a full democracy]</ref> == Референции == {{Reflist}} [[Катеґорія:Політіка Мадярщины]] kro9qhqedptbcofdlylpneqs87mz9p4 Чобанка 0 23717 174463 159747 2026-10-21T21:41:10Z Engelseziekte 2261 delete 174463 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Локалита|статус=[[Село]] [[Мадярщина|Мадярщины]]|крайна=Мадярщина|руська назва=Чобанка|оригинална назва=Csobánka|герб=HUN_Csobánka_COA.svg|застава=Flag_of_Csobánka.svg|вид крайны=Держава <!--2.гарадича администрации -->|регион=Пешт|вид региона=жупа|район=Сентендре|вид района=округ <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->|община=Чобанка|вид общины=самосправа <!--5.гарадича администрации -->|lat_deg=47|lon_deg=18|lat_min=38|lat_sec=33|lat_dir=N|lon_min=58|lon_sec=04|lon_dir=E|CoordScale=300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->|площа=22,76 <!-- в квадр. км -->|население=3580 <!-- лем само число -->|год переписи=2024|часовый пояс=+1|DST=перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->|телефонный код=(+36)26|почтовый индекс=2014|вид идентификатора=<!--инде може быти инша система -->|язык сайта={{ref-hu}}|сайт=https://csobanka.hu/ Csobánka Község Önkormányzata|категория в Commons=Csobánka}} '''Чоба́нка''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Csobánka''; [[Нїмецькый язык|нїм.]] ''Tschowanka''; [[Словеньскый язык|словен.]] ''Čobanka''; [[Серьбскый язык|серб.]] ''Чобанка'') ''—'' [[село]] в [[Мадярьско|Мадярьску]]. На януар [[2024]]. року мало 3580 обывателїв.<ref name=":0" /> == Обывательство == '''Податкы списованя людности в роцї 2022'''<ref name=":0">[https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=06822 Csobánka] {{lang-hu|}}. Helységnévtár. 2024. Magyarország helységnévtára. https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=06822</ref> {| class="wikitable" !Народность !Процент |- |мадяре |86,7% |- |циганы (ромале) |7,1% |- |нїмцї |2,4% |- |словакы |1,4% |- |сербы |1,2% |- |українцї |0,2% |- |полякы |0,2% |- |румуны |0,2% |- |словенцї |0,1% |- |болгары |0,1% |- |армены |0,1% |- |грекы |0,1% |- |русины |0,0% |- |горваты |0,0% |- |іншы |5,4% |- |не одповіли |12,9% |- | colspan="2" |''Зазначка: позад можности вказовати двойну націоналность сума може перевысшовати 100%.'' |- ! colspan="2" |Віровызнаня |- |римокатоликы |27,9% |- |реформаты |8,1% |- |євангелікы |0,9% |- |православны хрістіане |0,8% |- |іншы хрістіаньскы деномінації |0,8% |- |грекокатоликы |0,6% |- |іншы католикы |0,4% |- |юдаїсты |0,1% |- |іншы реліґійны общіны, деномінації |0,9% |- |не належать до реліґійных общін, деномінацій |15,6% |- |не одповіли |44,0% |} == Атракції == * Римокатолицькый храм * Православна храм == Ґалерія == <gallery> Файл:Csobánka a magasból.jpg Файл:CsobankaFotoThalerTamas2.jpg Файл:CsobankaFotoThalerTamas1.jpg Файл:Görögkeleti (szerb) templom (6950. számú műemlék) 4.jpg Файл:Oszoly20211107.jpg </gallery> == Одказы == * [https://csobanka.hu/ Csobánka Község Önkormányzata]{{Ref-hu}} == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] hzajiqthrstug7j002q3unms4xhygc5 Цун 0 23718 174362 159749 2026-10-21T18:50:12Z Engelseziekte 2261 delete 174362 wikitext text/x-wiki {{Delete}}{{Локалита|статус=[[Село]] [[Мадярщина|Мадярщины]]|крайна=Мадярщина|руська назва=Цун|оригинална назва=Cún|вид крайны=Держава <!--2.гарадича администрации -->|регион=Бараня|вид региона=жупа|район=Шиклош|вид района=округ <!--4.гарадича администрации, пусто назначить: Район -->|община=Цун|вид общины=самосправа <!--5.гарадича администрации -->|lat_deg=45|lon_deg=18|lat_min=48|lat_sec=45|lat_dir=N|lon_min=04|lon_sec=11|lon_dir=E|CoordScale=300000 <!-- мапы укажуть ся в масштабѣ 3 км/цм -->|площа=18,43 <!-- в квадр. км -->|население=190 <!-- лем само число -->|год переписи=2024|часовый пояс=+1|DST=перевод годинкы <!—пустый параметер значить, же час не переводять -->|телефонный код=(+36)73|почтовый индекс=7843|цифровой идентификатор=<!--инде може быти инша система -->|сайт=https://cun.asp.lgov.hu/ Cún Községi Önkormányzat|язык сайта={{ref-hu}}|категория в Commons=Cún}} '''Цу́н''' ([[Мадярскый язык|мад.]] ''Cún'') ''—'' [[село]] в [[Мадярьско|Мадярьску]]. На януар [[2024]]. року мало 190 обывателїв.<ref name=":0">[https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=11086 Cún] {{lang-hu|}}. Helységnévtár. 2024. Magyarország helységnévtára. https://www.ksh.hu/apps/hntr.telepules?p_lang=HU&p_id=11086</ref> == Обывательство == '''Податкы списованя людности в роцї 2022'''<ref name=":0" /> {| class="wikitable" !Народность !Процент |- |мадяре |93,6% |- |циганы (ромале) |19,3% |- |нїмцї |1,0% |- |горваты |0,5% |- |словакы |0,0% |- |сербы |0,0% |- |українцї |0,0% |- |полякы |0,0% |- |румуны |0,0% |- |словенцї |0,0% |- |болгары |0,0% |- |армены |0,0% |- |грекы |0,0% |- |русины |0,0% |- |іншы |0,5% |- |не одповіли |6,4% |- | colspan="2" |''Зазначка: позад можности вказовати двойну націоналность сума може перевысшовати 100%.'' |- ! colspan="2" |Віровызнаня |- |римокатоликы |56,4% |- |реформаты |10,9% |- |іншы католикы |3,5% |- |грекокатоликы |0,5% |- |євангелікы |0,0% |- |юдаїсты |0,0% |- |православны хрістіане |0,0% |- |іншы хрістіаньскы деномінації |0,0% |- |іншы реліґійны общіны, деномінації |0,0% |- |не належать до реліґійных общін, деномінацій |15,3% |- |не одповіли |13,4% |} == Атракції == * Реформатьскый храм == Ґалерія == <gallery> Файл:Cún, református templom a Fő utcbában.jpg Файл:Cún északi vége.jpg Файл:Cún, Fő utca déli része.jpg Файл:Cún, Fő utca keleti vége.jpg Файл:Cún, üdvözlet.jpg Файл:Cún, templom, Fő utca.jpg Файл:Tobb szaz eves tolgy cun.jpg </gallery> == Одказы == * [https://cun.asp.lgov.hu/ Cún Községi Önkormányzat] == Референції == {{Reflist}} [[Катеґорія:Населены пункты Мадярьска]] kn9dmym5s8qqfaecs840rx5msggxa9q Федака Сергѣй 0 23748 174471 167021 2026-10-21T21:45:16Z Engelseziekte 2261 + стыржень 174471 wikitext text/x-wiki {{Ученый |имя= Сергѣй Федака |образчик= [[Файл:Сергій Федака.jpg|200px]] |уроджѣня={{Birth date|1964|08|22}} |мѣсто роджѣня = [[Маріуполь|Жданов]] |упокоеня ={{Death date and age|2025|01|12|1964|08|22}} |мѣсто смерти = [[Ужгород]] |сферы наук=[[история]] }} '''Федака Сергѣй Дмитрович''' (*[[22. авґуст|22. август]] [[1964]], [[Маріуполь|Жданов]], нынѣ [[Маріуполь|Мариуполь]] — †[[12. януар]] [[2025]], [[Ужгород]])&nbsp;— [[историк]], крайознатель, [[писатель]]. Доктор историчных наук (2004), професор (2005). Член [[НСПУ]] (2006). Лавреат литературных премий.<ref name="Олашин">М. В. Олашин</ref> Закончив [[Ужгородска народна универзита|Ужгородску универзиту]] (1989), де од року 1990 и працьовав; од року 2003 — [[професор]] катедры истории [[Україна|Украины]], од року 2015 — [[професор]] катедры Античности, [[Середновік|Середновѣку]] тай истории Украины до модерной добы.<ref name="Олашин"/> == Автор книг == (Жерело<ref>Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Труди і дні Карпатської України: хроніка подій / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Ужгород. держ. ун-т, Каф. історії України. – Ужгород,&nbsp;1998. – 68&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;65-68. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Політична історія України-Русі: доби трансформації імперії Рюриковичів (ХІІ&nbsp;ст.): [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти України, Ужгород. держ. ун-т. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2000. – 340&nbsp;с.: іл., портр. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Герої Слова полку Ігоревім: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України ; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2001. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Землі і міста княжої України-Русі: (нарис історичної географії) / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; УжНУ. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2002. – 136&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Карпатської України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ґражда, 2004. – 80&nbsp;с. – Бібліогр.: с.&nbsp;72-77. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород крізь віки: нариси з історії Ужгорода / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Патент, 2010. – 296&nbsp;с.: карти, іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної Війни на території України: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 240&nbsp;с. – Бібліогр. у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Сучасна Україна: портрет з натури / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2011. – 296&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;295. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. З історії християнства на Закарпатті / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 188&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Ужгород: роки і люди: хронолог. і біобібліогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2013. – 248&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Населені пункти і райони Закарпаття: іст.-геогр. довід. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; Закарпат. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Ужгород: Ліра, 2014. – 264&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;261-262. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України з найдавніших часів до 1648 року: навч. посіб. / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Знання, 2014. – 784&nbsp;с. – (Вища освіта ХХІ&nbsp;століття). – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;778-782 та у підрядк. прим. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Хроніка Закарпаття у незалежній Україні (24&nbsp;серпня&nbsp;1991 – 24&nbsp;серпня&nbsp;2016): довідник / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2016. – 112&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;108-109. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д.&nbsp;Історія Закарпаття у датах і подіях: [довідник] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2016. – 184&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;169-182. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Ужгорода у датах і подіях / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2017. – 56&nbsp;с. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;53. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. «Ми, Федір Корятович, з ласки Божої князь із Мункача...»: іст. нарис / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2017. – 136&nbsp;с.: іл. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Давні цивілізації на території України: [монографія] / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 428&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія України у датах і подіях: монографія / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – К.: Укр. пріоритет, 2018. – 368&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Закарпатський театр на порозі XXI&nbsp;століття / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2018. – 264&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Історія Закарпаття у персоналіях: нариси / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2019. – 248&nbsp;с.: іл. – (Карпати. Постаті. Кн.&nbsp;2). * Федака,&nbsp;Сергій&nbsp;Дмитрович. Історія України / С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: Timpani, 2020. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;1: Кам’яний вік. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;2: Мідно-бронзовий і початок залізного віку. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;3: Скіфо-сарматська доба. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;4: Велике переселення народів. – 2020. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;5: Київська Русь і Великий степ. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;1. Долітописна історія). ** Т.&nbsp;6: Руські князівства, Дешт-і-Кипчак і прилеглі землі. – 2021. – 232&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;7: Ординсько-Литовська доба 1242-1492. – 2021. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;8: Козацько-шляхетська доба, 1492-1648. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;9: Гетьманська доба 1648-1764. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;2. Літописна історія). ** Т.&nbsp;10: Імперська доба 1764-1914. – 2022. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;11: Перша Світова війна та Українські визвольні змагання 1914-1923. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;12: Міжвоєнна доба.1923-1938. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;13: Друга світова війна: передумови, перебіг подій, відлуння, 1938–1954. – 2023. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;14: Атомна доба 1945-1986. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;15: Унезалежнення 1986-1996. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ** Т.&nbsp;16: Розбудова держави, 1996-2024. – 2024. – 231&nbsp;с. – (Серія&nbsp;3. Модерна історія). ;В сполуавторствѣ * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників: [25 нарисів про лідерів краю] / В.&nbsp;І.&nbsp;Ільницький, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака. – Ужгород: TIMPANI, 2011. – 216&nbsp;с.: іл. – (Фест-студії). * Федака,&nbsp;С.&nbsp;Д. Державотворчі процеси в Карпатській Україні (1938-1939). Хронологія подій. Бібліографія: до 83-ї річниці проголошення незалежності Карпатської України / М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш, С.&nbsp;Д.&nbsp;Федака; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т" [та ін.]. – Вид.&nbsp;2-ге, допов. і випр. – Ужгород: Аутдор-Шарк, 2022. – 644&nbsp;с.: іл. – Бібліогр.:&nbsp;с.&nbsp;112-612. ;Красне писемство * Федака,&nbsp;С. Дороги кохання: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 72&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Окрушини дзеркал: вірші / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2004. – 80&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Небесні суходоли: поезії / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Вид-во В.&nbsp;Падяка, 2006. – 48&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Карпатський кросворд: худ.-док. повість / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Карпати, 2009. – 224&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Валет Валентина Другета: іст.-пригод. роман / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2010. – 220&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Калейдоскоп календаря: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2014. – 144&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Ковчег над Ужем: історія Ужгорода в анекдотах і апокрифах / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: ІВА, 2018. – 280&nbsp;с. * Федака,&nbsp;С. Історії нестримна течія: поезія / С.&nbsp;Федака. – Ужгород: Ліра, 2021. – 68&nbsp;с. == Награды == (Жерело<ref>Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович</ref>) * 2009 — премия им.&nbsp;Зореслава за роман „Карпатський кросворд”; * 2010 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за роман „Валет Валентина Другета”; * 2014 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Калейдоскоп календаря”; * 2018 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Ковчег над Ужем”; * 2021 — премия им.&nbsp;Ф.&nbsp;Потушняка за книгу „Історії нестримна течія”; * 2024 — премия им.&nbsp;П.&nbsp;Скунця (посмертно) за книгу «Історія України» Серія&nbsp;3. Модерна історія. Том&nbsp;16 «Розбудова держави 1996-2024». == Жерела == * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ">Закарпатська обласна наукова бібліотека</ref> '''Видатні закарпатці. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://www.biblioteka.uz.ua/zak/show.php?showFull=329] * ЗОУНБ:<ref name="ЗОУНБ"/> '''Письменники Закарпаття – лауреати літературних премій. Федака Сергій Дмитрович'''. [https://biblioteka.uz.ua/laureat/avtor.php?avtor=156] * '''М. В. Олашин''': Федака Сергій Дмитрович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024, оновл. 2025. [https://esu.com.ua/article-882437] == Референции == {{reflist}} {{Стыржень}} {{Lifetime|1964|2025|Федака Сергѣй}} akh8wspx6vghnowdxgzm6iavznwk09c Ґрадус (чеперушка) 0 23924 174304 162352 2026-10-21T18:25:25Z Engelseziekte 2261 delete 174304 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Ґрадус''' має дакулко значінь: * [[Ґрадус (кут)]] — єдиниця вымірьованя кута. * [[Ґрадус (температура)]] — єдиниця вымірьованя температуры. * [[Ґрадус (алкоголь)]] — єдиниця вымірьованя тай колоквіална назывка на [[муцность алкоголя]]. {{Чеперушка}} nk2yq4caook0jt414lbe9tjdhngxocc Продуцент 0 23935 174823 173394 2026-10-22T07:52:26Z Rue323 31002 174823 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261017232946}} '''Продуцент''' — довірена особа кінокомпанії, што веде розробку и выробу [[Філм|філма]]. Він контролує фінансы, ідею тай орґанізацію: глядать спонсорів, наймать [[Актер|акторів]], [[Режисер|режисерів]] и [[Сценариста|сценаристів]], а щи затвержує монтаж и прокат. Главна задача продуцента — зорґанізовати вшиткы етапы выробы філма и зробити всьо, обы він успішно вышов на екраны. Даколи продуцент може быти заєдно и режисером ці актором. == Виды продюсерів == * '''Продуцент''' — створює условія про выробу філма. Він ініціює проєкт, наймать персонал, координує бюджет и догварять ся з дістрібюторами од зачатку розробкы аж до прокату. * '''Ісполнітельный продуцент''' — у великых проєктах то представитель студії ці великый інвестор. Він позерать за фінансами и творьбов, но не мішать ся у техніку. У малых проєктах ним може быти сценарист ці спонсор, котрый дав гроші, но не має вплыву на процес. == Історія == Система продуцентів зародила ся в кінцї 1910-х років у Голлівудї, обы завести особну одповідность за творчі, орґанізаційні та фінансові вопросы. У довойновому америцькому кіні продуцент мав векшый вплыв, як режисер. Класичным взірцьом быв Ірвінґ Талберґ, на честь котрого Американська кіноакадемія заложила награду для найліпшых продуцентів. or0l179ee7e682f38edcbhk3ftlvbl1 Шепетівка 0 23942 174280 162471 2026-10-21T18:05:34Z Engelseziekte 2261 перекласти 174280 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261021180531}} {{Місто|герб_підпис=Герб Шепетівки|ерб=Shepetivka coa.png|прапор=Shepetivka flag.png|прапор_підпис=Прапор Шепетівки|країна={{UKR}}|реґіон=[[Хмельницька область]]|перша змінка=1594|статус=1619|жытелїв=41 800|розлога=40,0|густота=1 077,25}} '''Шепетівка''' — місто в [[Україна|Украйині]], центр громади та району у [[Хмельницька область|Хмельницькуй области]]. Знаєме з 1594 року. Статус міста Шепетівка дістала у 1619 році. == Історія == === 1594—1772: Литва і Річ Посполита === Перша згадка — 1594 рік, село Шепетівка належало Андрію Ждярському. Селяни терпіли од татар та панщини, тому бунтували з Косинським та Наливайком. У 1648 році місто зайняли козаки Кривоноса, створивши Шепетівську сотню. У 1649 році воєводи спалили місто, лишилося лем 3 хижі. Пізніше Шепетівка належала князям Заславським, Любомирським, Санґушкам, а з 1859 року — графам Потоцьким. === 1793—1914: Російська імперія === З 1793 року — у складі Росії. У XIX столітті Санґушко заклав суконну мануфактуру. У 1843 році відкрили цукроварню, згодом — заводи цегли, черепиці та лісопилку. Шепетівка була курортом: з 1821 року лікували мінералками з залізом. У 1873 році проклали залізницю Київ—Берестя, відкрили депо. Місто швидко росло, але світла і водогону не мало. === Війни та СРСР === У Першу світову місто було прифронтовим. У 1917—1920 роках влада мінялася: УНР, більшовики, гетьманат, поляки. У 1919 році євреї випускали свої гроші (карбованці). У 1923 році Шепетівка стала містом. Пережила Голодомор (понад 5 тисяч жертв) та репресії 1937 року. === Друга світова === Німці зайняли місто 4 липня 1941 року. Забили понад 30 тисяч людей у гетто та таборах. У 1942—1943 роках УПА провела «Шепетівську операцію», відбивши ешелони з майном і людьми. 11 лютого 1944 року місто визволили. По війні першим ділом підняли залізницю і цукрозавод. mh6qgdnuq43vu15qecwl5z8nw60pa5k Юпітер (чеперушка) 0 24187 174389 163524 2026-10-21T19:04:12Z Engelseziekte 2261 delete 174389 wikitext text/x-wiki {{Delete}}Юпітер має дакулько значінь: * [[Юпітер (планета)|Юпітер]]&nbsp;— пята за шором и майвелика планета Сонячної системы. * [[Юпітер (мітолоґія)|Юпітер]]&nbsp;— давньоримськый бог неба и грому, головный бог у давньоримськуй мітолоґії, аналоґ давньогрецького бога [[Зевс|Зевса]]. {{Чеперушка}} fy3agwy2qedzzy6jdroueddsqo8oj1f Меліата 0 24375 174732 164722 2026-10-21T23:21:58Z Engelseziekte 2261 delete 174732 wikitext text/x-wiki {{Delete}}'''Меліа́та''' ({{Lang-sk|Meliata}})&nbsp;({{Lang-hu|Melléte}}) ({{Lang-cs|Meliata}}) — [[село]] у [[Окрес|окресови]] [[Окрес Рожнява|Рожнява]], [[Кошіцькый край|Кошицького края]], [[Словеньско|Словенська]], у історичнӱв области [[Жупа Ґемер|Ґемер]]. Площадь села 14,49 км². Станом на [[31. децембер|31. децембра]] [[2016]] року у [[Село|селі]] жило 206 жытельӱв. {{НП|глава=Чаба Гусанік https://volby.statistics.sk/oso/oso2022/sk/subory_na_stiahnutie.html|население=206}} == Історія == [[Село]] первый раз ся споминать [[1243]] році. == Обывательство == {{SK|pop}} == Ґеолоґія == Недалеко уд [[Село|села]] Меліата находить ся прородна памнятка “[[Меліатськый профіл|Meliatsky profil]]„. Там у [[1970-ты|1970. роках]] быв найденый субдукціонный [[меланж]], [[Юрськый період|Юрського періода]].<ref>https://web.archive.org/web/20070929091659/http://www.dinodata.org//Golonka/GLOSSARY.pdf</ref> == Удкликованя == [[Катеґорія:Населены пункты Словакии]] [[Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту]] [[Катеґорія:Населены пункты]] [[Катеґорія:Основаны 1243]] [[Катеґорія:Окрес Рожнява]] {{Стыржень}} 80ezm2cakzs0f9icuvxwz63xfmub9av Ѽ 0 24704 174381 167057 2026-10-21T18:58:35Z Engelseziekte 2261 delete 174381 wikitext text/x-wiki {{Delete}} '''Ѽ, ѽ''' («выкрутасна» або «красна» омеґа) — літера давнёй [[Кіріліця|кіріліці]]. Годїть ся про варіант Ѡ, котрый представлює выклик «О!». Походить од [[Ґрецькый язык|ґрецького]] Ὦ, ὦ з тым самым хоснованём. Часто ὦ шпеціално представляла святы імена, такы як «<nowiki/>[[Бог]]<nowiki/>» або «<nowiki/>[[Ісус Хрістос|Господь]]<nowiki/>», у векшынї припадків у родовім одмінку «Бога». <ref name="Graph">{{Cite web|title = Cyrillic letter omega with titlo — Graphemica|url = https://graphemica.com/%E1%BD%A6}}</ref> [[Файл:Cyrillic letter beautiful omega.svg|200px|«красна» омеґа|альт=]] ==Кодованя== {|class="wikitable" |+ !Сімбол ! colspan="2" |'''Ѽ''' ! colspan="2" |ѽ |- |Назва в Unicode | colspan="2" |CYRILLIC CAPITAL LETTER OMEGA WITH TITLO | colspan="2" |CYRILLIC SMALL LETTER OMEGA WITH TITLO |- !Кодованя !Decimal !hex !dec !hex |- |[[Unicode]] |1148 |U+047C |1149 |U+047D |- |[[UTF-8]] |209 188 |D1 BC |209 149 |D1 BD |- |Числове означіня сімболів |&amp;#1148; |&amp;#x47C; |&amp;#1149; |&amp;#x47D; |} Офіціално в кодованю [[Unicode]] тот символ хыбно названый, бо насправді над буквов зображене не титло, а надрядковый знак «великый [[апостроф]]» (комбінація придыху і [[наголос]]у).<ref name=Graph /> ==Жрідла== {{Reflist}} k1oa889tmg1pf1b4xm0fva0s5byr7gr Шаблона:Інфобокс місто 10 25475 174282 174094 2026-10-21T18:10:28Z Flipdot 23893 174282 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard {{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Словеньско | Словакія = ib-svk | Україна | Украйина = ib-ukr | Польско | Польща = ib-pol | Чехія | Чесько = ib-cze | Мадярьско | Мадярщина = ib-hun | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = ib-rou | Сербія | Сербско | Хорватія | Хорватьско | Горватія = ib-srb | Росія = ib-rus | #default = ib-def }} | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span class="ib-settlement-type" style="font-size: 90%;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <div style="display:flex; justify-content:space-around; align-items:center; width:100%; background:transparent; color:inherit; text-align:center;"> {{#if:{{{ерб|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></div>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></div>}} </div> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{воєводство|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|{{{повят|}}}}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|Громада}}}}} | data5 = {{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}{{{мер|}}}{{{бирув|}}}{{{голова|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор / Мер / Бирув / Кастомный тітул --> | label13 = {{{тітул_головы|{{{тіп_головы|{{{тіп_председы|{{#if:{{{мер|}}}|Мер|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|{{#if:{{{бирув|}}}|Бирув|{{#if:{{{голова|}}}|Голова|Председа}}}}}}}}}}}}}}}}}}} | data13 = {{{мер|{{{пріматор|{{{староста|{{{бирув|{{{голова|{{{председа|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{розлога_аґломерації|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{обывательство_аґломерації|}}}{{{обывательство_метрополії|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} <!-- Розлога (дописує км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога}}}|R}}}}|{{{розлога}}}|{{{розлога}}} км<sup>2</sup>}}}} | label16 = Розлога аґломерації | data16 = {{#if:{{{розлога_аґломерації|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога_аґломерації}}}|R}}}}|{{{розлога_аґломерації}}}|{{{розлога_аґломерації}}} км<sup>2</sup>}}}} <!-- Надморьска вышка (дописує м, лем кедь задано чісте чісло) --> | label17 = Надморьска вышка | data17 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{надморьска_вышка}}}|R}}}}|{{{надморьска_вышка}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}}}} | label18 = Водоєм | data18 = {{{водоєм|}}} | label19 = Обывательство | data19 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}}{{#if:{{{рік_обывательства|}}}|&#32;({{{рік_обывательства}}})}}}} | label20 = Аґломерація | data20 = {{{обывательство_аґломерації|}}} | label21 = Метрополія | data21 = {{{обывательство_метрополії|}}} <!-- Густота (дописує особ/км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label22 = Густота | data22 = {{#if:{{{густота|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{густота}}}|R}}}}|{{{густота}}}|{{{густота}}} особ/км<sup>2</sup>}}}} | label23 = Народностне зложіня | data23 = {{{народностне_зложіня|}}} | label24 = Реліґійне зложіня | data24 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header25 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label26 = Часове пасмо | data26 = {{{часове_пасмо|}}} | label27 = Поштовый код | data27 = {{{поштовый_код|}}} | label28 = Телефонный код | data28 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label29 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data29 = {{{код|}}} | label30 = День міста | data30 = {{{день_міста|}}} | label31 = Офіціална сторінка | data31 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data32 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<templatestyles src="Шаблона:Інфобокс місто/styles.css" /><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> 61uazguvuxvv424435dnqlhkma74n7f 174432 174282 2026-10-21T20:31:46Z Halajkovič 33393 174432 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard {{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Словеньско | Словакія = ib-svk | Україна | Украйина = ib-ukr | Польско | Польща = ib-pol | Чехія | Чесько = ib-cze | Мадярьско | Мадярщина = ib-hun | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = ib-rou | Сербія | Сербско | Хорватія | Хорватьско | Горватія = ib-srb | Росія = ib-rus | #default = ib-def }} | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span class="ib-settlement-type" style="font-size: 90%;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <div style="display:flex; justify-content:space-around; align-items:center; width:100%; background:transparent; color:inherit; text-align:center;"> {{#if:{{{ерб|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></div>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></div>}} </div> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{повіт|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{ґміна|}}}{{{гміна|}}}{{{ґмина|}}}{{{гмина|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{воєводство|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|{{{повят|}}}}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта / Ґміна --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{ґміна|}}}{{{гміна|}}}{{{ґмина|}}}{{{гмина|}}}|Ґміна|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|{{#if:{{{громада|}}}|Громада|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Польско | Польща = Ґміна | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Муніціпаліта | #default = Громада }}}}}}}}}}} | data5 = {{{ґміна|{{{гміна|{{{ґмина|{{{гмина|{{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}{{{мер|}}}{{{бирув|}}}{{{голова|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор / Мер / Бирув / Кастомный тітул --> | label13 = {{{тітул_головы|{{{тіп_головы|{{{тіп_председы|{{#if:{{{мер|}}}|Мер|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|{{#if:{{{бирув|}}}|Бирув|{{#if:{{{голова|}}}|Голова|Председа}}}}}}}}}}}}}}}}}}} | data13 = {{{мер|{{{пріматор|{{{староста|{{{бирув|{{{голова|{{{председа|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{розлога_аґломерації|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{обывательство_аґломерації|}}}{{{обывательство_метрополії|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} <!-- Розлога (дописує км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога}}}|R}}}}|{{{розлога}}}|{{{розлога}}} км<sup>2</sup>}}}} | label16 = Розлога аґломерації | data16 = {{#if:{{{розлога_аґломерації|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога_аґломерації}}}|R}}}}|{{{розлога_аґломерації}}}|{{{розлога_аґломерації}}} км<sup>2</sup>}}}} <!-- Надморьска вышка (дописує м, лем кедь задано чісте чісло) --> | label17 = Надморьска вышка | data17 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{надморьска_вышка}}}|R}}}}|{{{надморьска_вышка}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}}}} | label18 = Водоєм | data18 = {{{водоєм|}}} | label19 = Обывательство | data19 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}}{{#if:{{{рік_обывательства|}}}|&#32;({{{рік_обывательства}}})}}}} | label20 = Аґломерація | data20 = {{{обывательство_аґломерації|}}} | label21 = Метрополія | data21 = {{{обывательство_метрополії|}}} <!-- Густота (дописує особ/км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label22 = Густота | data22 = {{#if:{{{густота|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{густота}}}|R}}}}|{{{густота}}}|{{{густота}}} особ/км<sup>2</sup>}}}} | label23 = Народностне зложіня | data23 = {{{народностне_зложіня|}}} | label24 = Реліґійне зложіня | data24 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header25 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label26 = Часове пасмо | data26 = {{{часове_пасмо|}}} | label27 = Поштовый код | data27 = {{{поштовый_код|}}} | label28 = Телефонный код | data28 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label29 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data29 = {{{код|}}} | label30 = День міста | data30 = {{{день_міста|}}} | label31 = Офіціална сторінка | data31 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже --> | data32 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<templatestyles src="Шаблона:Інфобокс місто/styles.css" /><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> d030rvszwp0fq3rieoud5h0d310eyiz 174433 174432 2026-10-21T20:35:50Z Halajkovič 33393 174433 wikitext text/x-wiki {{Infobox | bodyclass = ib-settlement vcard {{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Словеньско | Словакія = ib-svk | Україна | Украйина = ib-ukr | Польско | Польща = ib-pol | Чехія | Чесько = ib-cze | Мадярьско | Мадярщина = ib-hun | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = ib-rou | Сербія | Сербско | Хорватія | Хорватьско | Горватія = ib-srb | Росія = ib-rus | #default = ib-def }} | bodystyle = width: 23em; font-size: 90%; | above = {{{назва|{{PAGENAME}}}}} | abovestyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; font-size: 125%; font-weight: bold; padding: 0.4em; | subheader = {{#if:{{{містна_назва|}}}|<div style="font-size: 95%; font-weight: normal; margin-bottom: 2px;">{{{містна_назва}}}</div>}}{{#if:{{{тіп|}}}|<span class="ib-settlement-type" style="font-size: 90%;">{{{тіп}}}</span>}} | subheaderstyle = background-color: transparent; padding: 0.2em; <!-- Головна фотоґрафія / колаж (підтримує і назву файлу, і {{Multiple image}}) --> | image1 = {{#if:{{{образок|}}}|{{#ifexist:Media:{{{образок}}}|[[Файл:{{{образок}}}|{{{шырька_образку|280px}}}|alt={{{попис_образку|}}}]]|{{{образок}}}}}}} | caption1 = {{{попис_образку|}}} <!-- Ерб і прапор коло себе --> | image2 = {{#if:{{{ерб|}}}{{{прапор|}}}| <div style="display:flex; justify-content:space-around; align-items:center; width:100%; background:transparent; color:inherit; text-align:center;"> {{#if:{{{ерб|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">{{#ifexist:Media:{{{ерб}}}|[[Файл:{{{ерб}}}|{{{шырька_ербу|90px}}}|alt=Ерб]]|{{{ерб}}}}}<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_ербу|Ерб}}}</div></div>}} {{#if:{{{прапор|}}}|<div style="flex:1; padding:4px; color:inherit;">{{#ifexist:Media:{{{прапор}}}|[[Файл:{{{прапор}}}|{{{шырька_прапору|110px}}}|border|alt=Прапор]]|{{{прапор}}}}}<div style="font-size:85%; padding-top:3px; color:inherit;">{{{попис_прапору|Прапор}}}</div></div>}} </div> }} <!-- Секція 1: Адміністрація і уміщіня --> | headerstyle = background-color: {{Фарба|{{{штат|{{{країна|}}}}}}}}; | header1 = {{#if:{{{штат|}}}{{{країна|}}}{{{область|}}}{{{край|}}}{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}{{{жупа|}}}{{{адмін_реґіон|}}}{{{раён|}}}{{{окрес|}}}{{{повят|}}}{{{повіт|}}}{{{громада|}}}{{{муніціпаліта|}}}{{{ґміна|}}}{{{гміна|}}}{{{ґмина|}}}{{{гмина|}}}{{{реґіон|}}}{{{історічный_реґіон|}}}{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}{{{коордінаты|}}}|Адміністратівны даны}} <!-- Штат (чістый текст без скобок) --> | label2 = Штат | data2 = {{#if:{{{штат|{{{країна|}}}}}}|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = {{UKR}} | Словеньско | Словакія = {{SVK}} | Польско | Польща = {{POL}} | Чехія | Чесько = {{CZE}} | Мадярьско | Мадярщина = {{HUN}} | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = {{ROU}} | Сербія | Сербско = {{SRB}} | Хорватія | Хорватьско | Горватія = {{HRV}} | Австрія | Ракусько = {{AUT}} | Нїмецько | Німещина = {{DEU}} | Білорусь = {{BLR}} | Литва | Літва = {{LTU}} | Росія = {{RUS}} | США = {{USA}} | Канада = {{CAN}} | #default = {{#ifexist:Шаблона:Flag|{{flag|{{{штат|{{{країна}}}}}}}}|[[{{{штат|{{{країна}}}}}}]]}} }}}} <!-- 1. адмін. уровень: Область / Край / Войводство / Жупа --> | label3 = {{{тіп_адмін_реґіону|{{#if:{{{область|}}}|Область|{{#if:{{{край|}}}|Край|{{#if:{{{воєводство|{{{войводство|}}}}}}|Войводство|{{#if:{{{жупа|}}}|Жупа|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Область | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Край | Польско | Польща = Войводство | Мадярьско | Мадярщина = Жупа | #default = Адмін. єдиніця }}}}}}}}}}}}} | data3 = {{{область|{{{край|{{{воєводство|{{{войводство|{{{жупа|{{{адмін_реґіон|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- 2. адмін. уровень: Раён / Окрес / Повят --> | label4 = {{{тіп_раёну|{{#if:{{{окрес|}}}|Окрес|{{#if:{{{повят|}}}{{{повіт|}}}|Повят|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Раён | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Окрес | Польско | Польща = Повят | #default = Раён }}}}}}}}} | data4 = {{{раён|{{{окрес|{{{повіт|{{{повят|}}}}}}}}}}}} <!-- 3. адмін. уровень: Громада / Муніціпаліта / Ґміна --> | label5 = {{{тіп_громады|{{#if:{{{ґміна|}}}{{{гміна|}}}{{{ґмина|}}}{{{гмина|}}}|Ґміна|{{#if:{{{муніціпаліта|}}}|Муніціпаліта|{{#if:{{{громада|}}}|Громада|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Польско | Польща = Ґміна | Словеньско | Словакія | Чехія | Чесько = Муніціпаліта | #default = Громада }}}}}}}}}}} | data5 = {{{ґміна|{{{гміна|{{{ґмина|{{{гмина|{{{громада|{{{муніціпаліта|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- Історічный / ґеоґрафічный реґіон (Шаріш, Земплін, Галіч і т. д.) --> | label6 = {{{тіп_реґіону|{{#if:{{{історічный_реґіон|}}}|Історічный реґіон|Реґіон}}}}} | data6 = {{{реґіон|{{{історічный_реґіон|{{{ґеоґрафічный_реґіон|}}}}}}}}} | label7 = Коордінаты | data7 = {{{коордінаты|}}} <!-- Секція 2: Історія і ряджіня --> | header8 = {{#if:{{{заложено|}}}{{{перша_змінка|}}}{{{маґдебурьске_право|}}}{{{містьске_право|}}}{{{статус_міста|}}}{{{председа|}}}{{{староста|}}}{{{пріматор|}}}{{{мер|}}}{{{бирув|}}}{{{голова|}}}|Історія і самосправа}} | label9 = Заложено | data9 = {{{заложено|}}} | label10 = Перша змінка | data10 = {{{перша_змінка|}}} | label11 = {{#if:{{{містьске_право|}}}|Містьске право|Маґдебурьске право}} | data11 = {{{маґдебурьске_право|{{{містьске_право|}}}}}} | label12 = Статус міста | data12 = {{{статус_міста|}}} <!-- Председа / Староста / Пріматор / Мер / Бирув / Кастомный тітул --> | label13 = {{{тітул_головы|{{{тіп_головы|{{{тіп_председы|{{#if:{{{мер|}}}|Мер|{{#if:{{{пріматор|}}}|Пріматор|{{#if:{{{староста|}}}|Староста|{{#if:{{{бирув|}}}|Бирув|{{#if:{{{голова|}}}|Голова|Председа}}}}}}}}}}}}}}}}}}} | data13 = {{{мер|{{{пріматор|{{{староста|{{{бирув|{{{голова|{{{председа|}}}}}}}}}}}}}}}}}} <!-- Секція 3: Ґеоґрафія і демоґрафія --> | header14 = {{#if:{{{розлога|}}}{{{розлога_аґломерації|}}}{{{надморьска_вышка|}}}{{{водоєм|}}}{{{обывательство|}}}{{{обывательство_аґломерації|}}}{{{обывательство_метрополії|}}}{{{густота|}}}{{{народностне_зложіня|}}}{{{реліґійне_зложіня|}}}|Ґеоґрафія і обывательство}} <!-- Розлога (дописує км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label15 = Розлога | data15 = {{#if:{{{розлога|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога}}}|R}}}}|{{{розлога}}}|{{{розлога}}} км<sup>2</sup>}}}} | label16 = Розлога аґломерації | data16 = {{#if:{{{розлога_аґломерації|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{розлога_аґломерації}}}|R}}}}|{{{розлога_аґломерації}}}|{{{розлога_аґломерації}}} км<sup>2</sup>}}}} <!-- Надморьска вышка (дописує м, лем кедь задано чісте чісло) --> | label17 = Надморьска вышка | data17 = {{#if:{{{надморьска_вышка|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{надморьска_вышка}}}|R}}}}|{{{надморьска_вышка}}}|{{{надморьска_вышка}}} м}}}} | label18 = Водоєм | data18 = {{{водоєм|}}} | label19 = Обывательство | data19 = {{#if:{{{обывательство|}}}|{{{обывательство}}}{{#if:{{{рік_обывательства|}}}|&#32;({{{рік_обывательства}}})}}}} | label20 = Аґломерація | data20 = {{{обывательство_аґломерації|}}} | label21 = Метрополія | data21 = {{{обывательство_метрополії|}}} <!-- Густота (дописує особ/км², лем кедь задано чісте чісло) --> | label22 = Густота | data22 = {{#if:{{{густота|}}}|{{#iferror:{{#expr:{{formatnum:{{{густота}}}|R}}}}|{{{густота}}}|{{{густота}}} особ/км<sup>2</sup>}}}} | label23 = Народностне зложіня | data23 = {{{народностне_зложіня|}}} | label24 = Реліґійне зложіня | data24 = {{{реліґійне_зложіня|}}} <!-- Секція 4: Остатнї --> | header25 = {{#if:{{{часове_пасмо|}}}{{{поштовый_код|}}}{{{телефонный_код|}}}{{{код|}}}{{{день_міста|}}}{{{веб|}}}{{{вебова_сторінка|}}}|Далшы даны}} | label26 = Часове пасмо | data26 = {{{часове_пасмо|}}} | label27 = Поштовый код | data27 = {{{поштовый_код|}}} | label28 = Телефонный код | data28 = {{{телефонный_код|}}} <!-- Офіціалный код населеного пункту (автоматічно мінять назву в залежности од штату) --> | label29 = {{{тіп_коду|{{#switch:{{{штат|{{{країна|}}}}}} | Україна | Украйина = Код КАТОТТГ | Словеньско | Словакія = Код громады (ŠÚ SR) | Польско | Польща = Код TERYT | Чехія | Чесько = Код RÚIAN | Мадярьско | Мадярщина = Код KSH | Румунія | Румуньско | Румынія | Румыния = Код SIRUTA | Сербія | Сербско = Матічный код | #default = Код }}}}} | data29 = {{{код|}}} | label30 = День міста | data30 = {{{день_міста|}}} | label31 = Офіціална сторінка | data31 = {{{веб|{{{вебова_сторінка|}}}}}} <!-- Мапа ниже (підтримує і файл, і шаблон Location map) --> | data32 = {{#if:{{{мапа|}}}|<div style="text-align:center; padding-top:4px;">{{#ifexist:Media:{{{мапа}}}|[[Файл:{{{мапа}}}|{{{шырька_мапы|260px}}}]]|{{{мапа}}}}}{{#if:{{{попис_мапы|}}}|<div style="font-size:85%;">{{{попис_мапы}}}</div>}}</div>}} }}<templatestyles src="Шаблона:Інфобокс місто/styles.css" /><noinclude> {{Documentation}} </noinclude> qw0854watyq14dlk17c0xdibda5qmnw Велика Бийгань 0 25570 174209 2026-10-21T15:19:10Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Велика Бийгань]] на [[Велика Бийґань]] 174209 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Велика Бийґань]] rffhjyz6ng95t3h7h6m18cerub0w7ht Діскузія:Батрын, Сергій Мигалёвич 1 25571 174270 2026-10-21T17:56:09Z Flipdot 23893 /* Пропозиція */ нова секція 174270 wikitext text/x-wiki == Пропозиція == Пропонуву вынести інформацію за теракт у Керецькувськуй сілраді в окрему статю, а йсю стерти (фактично знамый у першу очерідь теракт, а не Сергій Батрин). <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 19:56, 21 октобра 2026 (CEST) 77hpahn10v5j7upe9iporymgkch7z19 174274 174270 2026-10-21T18:01:38Z Halajkovič 33393 /* Пропозиція */ Відповідь 174274 wikitext text/x-wiki == Пропозиція == Пропонуву вынести інформацію за теракт у Керецькувськуй сілраді в окрему статю, а йсю стерти (фактично знамый у першу очерідь теракт, а не Сергій Батрин). <span style="border-bottom:2px solid var(--color-progressive);border-radius: 4px;padding:4px;background-color:color-mix(in srgb, var(--color-base) 10%, transparent)">[[User:Flipdot|Flipdot]]</span> [[User talk:Flipdot|(дискусія)]] 19:56, 21 октобра 2026 (CEST) :{{за}}. Так то буде лїпше. [[Хоснователь:Halajkovič|<span style="color:#000">H</span><span style="color:#1a1a1a">a</span><span style="color:#333">l</span><span style="color:#4d4d4d">a</span><span style="color:#666">j</span><span style="color:#808080">k</span><span style="color:#999">o</span><span style="color:#aaa">v</span><span style="color:#b5b5b5">i</span><span style="color:#bbb">č</span>]] ([[Діскузія з хоснователём:Halajkovič|<span style="color:#bbb">д</span><span style="color:#a0a0a0">і</span><span style="color:#808080">с</span><span style="color:#606060">к</span><span style="color:#404040">у</span><span style="color:#202020">с</span><span style="color:#1a1a1a">і</span><span style="color:#000">я</span>]]) 20:01, 21 октобра 2026 (CEST) sz7lbdg5w0cyyjdgeuyp82f7hua1yj0 Гюйґенс, Христіан 0 25572 174414 2026-10-21T19:55:34Z Halajkovič 33393 Halajkovič переменовав сторінку [[Гюйґенс, Христіан]] на [[Христіан Гюйґенс]]: +як в статї 174414 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Христіан Гюйґенс]] alge6nen498vxd6lyd7ekjdqqlzkr5q Анастасія (мультфільм) 0 25573 174434 2026-10-21T20:40:26Z ~2026-56421-09 37249 Створена сторінка: {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = малёваны (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейний фільм|сімейный]] | му... 174434 wikitext text/x-wiki {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = малёваны (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейний фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[Америка|америцькый]] повнометражный [[анімація|анімаційный]] филм у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови дровали на выбір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменом п'єсі Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролі в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю [[Обмеження за віком|Закона про інформацію]] го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя палацу Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врывательствіє злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но попадають ся Распутінови, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія подсквозуєть ся тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона пристає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долю цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марією Федорівною, котра допомагає їй у розшуках Анастасії, — Софі. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро прийшов до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця тай він у неї закохав ся. == Озвученя == - [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' - [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' - [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' - [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' - [[Генк Азарія]] — ''Барток'' - [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' - Рік Джонс — ''[[Микола II (російський імператор)|Микола II]]'' - Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' - [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' - [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' - [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] q7f5mdquujxwez6dvvc3mc5iw856gbu 174439 174434 2026-10-21T21:01:48Z Engelseziekte 2261 перекласти 174439 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261021210146}} {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = малёваны (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейний фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[Америка|америцькый]] повнометражный [[анімація|анімаційный]] филм у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови дровали на выбір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменом п'єсі Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролі в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю [[Обмеження за віком|Закона про інформацію]] го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя палацу Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врывательствіє злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но попадають ся Распутінови, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія подсквозуєть ся тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона пристає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долю цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марією Федорівною, котра допомагає їй у розшуках Анастасії, — Софі. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро прийшов до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця тай він у неї закохав ся. == Озвученя == - [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' - [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' - [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' - [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' - [[Генк Азарія]] — ''Барток'' - [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' - Рік Джонс — ''[[Микола II (російський імператор)|Микола II]]'' - Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' - [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' - [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' - [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] gxhr18ub5h8cr5sf3y4rqstpqsx4syb 174440 174439 2026-10-21T21:08:09Z ~2026-56421-09 37249 /* Сюжет */ 174440 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261021210146}} {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = малёваны (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейний фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[Америка|америцькый]] повнометражный [[анімація|анімаційный]] филм у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови дровали на выбір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменом п'єсі Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролі в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю [[Обмеження за віком|Закона про інформацію]] го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя палацу Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николай II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врывательствіє злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но попадають ся Распутінови, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія подсквозуєть ся тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона пристає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долю цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марією Федорівною, котра допомагає їй у розшуках Анастасії, — Софі. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро прийшов до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця тай він у неї закохав ся. == Озвученя == - [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' - [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' - [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' - [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' - [[Генк Азарія]] — ''Барток'' - [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' - Рік Джонс — ''[[Микола II (російський імператор)|Микола II]]'' - Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' - [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' - [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' - [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] 18zpv9btfk8c940o1x1nbghs6wefbm0 174817 174440 2026-10-22T00:17:05Z ~2026-56421-09 37249 174817 wikitext text/x-wiki {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Микола II (російський імператор)|Микола II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] b7tk1znf1y7m1pjzyp7mxwcwrij9i48 174818 174817 2026-10-22T00:19:13Z ~2026-56421-09 37249 /* Озвученя */ 174818 wikitext text/x-wiki {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Николая II (Росіа)|Николая II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] 9mkgdc1qqtaix6khj1rpbzujmkkel52 174819 174818 2026-10-22T00:19:39Z ~2026-56421-09 37249 /* Озвученя */ 174819 wikitext text/x-wiki {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Николая II. (Росіа)|Николая II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] 9e3d05vnfna58yvkhd3s6x2ya38dt1h 174820 174819 2026-10-22T00:20:12Z ~2026-56421-09 37249 /* Озвученя */ 174820 wikitext text/x-wiki {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Николай II. (Росіа)|Николая II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] re7nwxjam8bkv3hywsthu8qvzw2eual 174821 174820 2026-10-22T06:34:55Z Halajkovič 33393 /* */ 174821 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261022063455}} {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Николай II. (Росіа)|Николая II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] rh4ynu6rxfxabkmtm9bq764ovzanpz8 174880 174821 2026-10-22T10:32:10Z Flipdot 23893 174880 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261022063455}} {{Непотверджено}} {{Мультфільм | назва = Анастасія | оригінальна назва = {{Lang-en|Anastasia}} | плакат = Anastasia cover.jpg | тип = мальованый (ротоскоп) | жанр = {{br list | [[Драма (жанр)|драма]] | [[комедія]] | [[мюзикл]] | [[фентезі]] | [[пригоди]] | [[сімейный фільм|сімейный]] | [[мультфільм]] | [[містика]] }} | режисери = Дон Блут, Ґарі Голдман | сценарист = {{br list | [[Сюзан Ґотьє]] | [[Брюс Грем]] | [[Боб Цудікер]] | [[Ноні Вайт]] | [[Ерік Тачман]] {{Small|(адаптація)}} }} | актори озвучення = {{br list | [[Меґ Раян]] | [[Кірстен Данст]] | [[Джон К'юсак]] | [[Келсі Ґраммер]] | [[Анжела Ленсбері]] | [[Крістофер Ллойд]] | [[Генк Азарія]] }} | оператор = | композитор = {{нп5|Девід Ньюман (композитор)|Девід Ньюман||David Newman (composer)}} | кінокомпанія = [[20th Century Fox]] | тривалість = 94 хв. | мова = [[анґлійскый язык|анґлійська]] | країни = {{USA}} | рік = 1997 | дата виходу = {{Date|1997|11|14}} | кошторис = $ 53 млн | касові збори = $ 139,8 млн | рейтинг = 12+ | bcdb_link = 25025 }} '''«Анастасія»''' ({{Lang-en|Anastasia}}) — [[америцькый]] повнометражный [[анімаційный филм]] у стилі [[фентезі]], створеный корпораціёв [[20th Century Fox]]. Постановникы — Дон Блут і Ґері Голдман. Мультфилм створеный [[ротоскопіювання|методом фотоперекладання]] тай из хоснованём [[комп'ютерна 3D-графіка|тривымірної графікы]]. Світова прем'єра ся одбыла [[14 новембра]] [[1997 року]]. Блуту тай Голдманови давали на вибір поміж створеньом анімаційной верзії до филма «[[Анастасія (филм)|Анастасія]]» 1956 року, заснованой на ойменій п'єсї Марсель Море (1955), авадь до мюзиклу «[[Моя чарівна леді (мюзикл)|Моя чарівна леді]]». Выбір впав на «Анастасію», де фабула ґрунтувалася на [[Анна Андерсон|переказі]] про [[велика княжна|велику княжну]] [[Анастасія Миколаївна Романова|Анастасію Миколаївну Романову]], котра нібыто выжила по [[Розстріл сім'ї Романових|розстрілі царськой родины]] тай ся пробывать спомнити минуле. Головні ролї в ориґіналі озвучовали [[Меґ Раян]], [[Джон К'юсак]], [[Генк Азарія]], [[Крістофер Ллойд]], [[Кірстен Данст]] тай [[Анжела Ленсбері]]. Мультфилм быв тепло приятый, здобывши в прокаті 140 міліонів доларів, тай по дві номінації премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» тай «[[Золотий глобус]]» за найліпшу пісню. По ухваленю закону про інформацію го оцїнили як «12+» (тобто для глядачів, котрі досягли віку дванадцять рікох). Успіх «Анастасії» породив франшызу, уключаючы [[Барток Пречудовый|спін-офф безпосередньо на відео]] в 1999 році тай [[Анастасія (мюзикл)|сценічну мюзикл-адаптацію]] в 2016 році. == Сюжет == Дія ся одбывать у 1916–1927 роках у час святкованя 300-річчя дому Романовых у Зимовому палаці. Осьмирічній княгині Анастасії Романовій, дочцї послїднього російського імператора [[Николай II. (Росія)|Николая II]], єй бабуся вдова імператриця [[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]] дарує прикрасу з напысом [[французька мова|французькым]] «''До стрїчі в [[Париж|Парижі]]''» тай музичну скриньку, што ся розкрывать за помочов прикрасы. Ненадїялно на бенкет врываєть ся злисный король темных сил, [[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]], радник при царському дворі до того, як го выгнали за зраду. За тоє ёго покляв ся мстити тай продадь свою душу Дияволови в обмін на маґічну колбу-артефакт, у котру вкладені темні силы. Він проклинає царську родину і [[Російська революція (1917)|всю Росію загалом]]. У час заколоту у палац ринули розбурені револуціонери, тай царській родині довелося втiкати. Анастасія тай єй бабуся выберають ся через тайный прохід у стіні за помочов сына царського кухаря. Воны тікають до вокзалу через річку, но натрапляють на Распутіна, проте под ним розламуєть ся лід, тай він тоне. Заскакуючы на поїзд, што якраз отходить, Анастасія намагаєть ся скочити тай вдаряєть ся головою об перон, бабуся кличе єй ім'я з поїзда, но їм уже ніхто не може помочы. Проходять 10 років, у Росії утверджуєть ся [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська влада]]. Всі ці роки Анастасія росла в дитячому будинку под ім'ям Аня, нич не поминаючы про себе тай траґічну історію свого дитинства. З минулого у неї лишилася лиш золота прикраса із напысом французькым. У 18 років дівчину отправляють працювати на фабрику. Дорогою вона постає перед выбором: піти на фабрику авадь рушити до [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурга]], котрый єй так манить. Волею долі цуценя, котре вона підібрала тай назвала Пушком, веде дівчину в Петербург. Аня хоче купити квиток до Парижа, но не мать [[віза|візы]]. Стара на вокзалі радить отшукати чоловіка на йменє Дмитро, начебто той посприяє. Аня вирушат у закинутый палац — місце перебуваня Дмитра. Весь цей час, уже находячись у Парижі, Марія Федорівна не позостапляє надій отшукати онуку тай обявляє колосальну винагороду тому, хто отшукает тай поверне єй. Петербурзькы шахраї Дмитро тай Володимир рішають піти на хитрість: підібрати похожу дівчину, навчити єй манерам тай видати за велику княжну. Воны переглянули сотні дівчат, но невдало. Аня прибуват до замку, тай єй долають дивні уявленя дежавю. Дмитро порівнює дівчину з одним із портретів князівськой родины тай вразяєть ся єй схожостю із втраченою княжною. Дмитро тай Володимир вважають, што отнайшли тоє, што так довго шукали, тай починають навчати Аню. У цей же час неподалік опиняєть ся підручный Распутіна, [[Кажани|кажан-альбінос]] на йменє Барток, тай зауважує, што силы артефакта свого володаря прокинулися в присутності Анастасії. Артефакт притягує го в [[чистилище]], де він отшукує заточєного туг [[Распутін Григорій Юхимович|Распутіна]]. Почувши, што Анастасія обійшла прокляття, Распутін впадає в шаленство тай прагне поквитатися з новою силов. Він посилає демонічных міньйонів зі свого артефакта, штоб знищити Анастасію. Четвірка героїв (Аня, Пушок, Дмитро тай Володимир) починають дорогу до [[Париж|Парижа]]. Весь цей час Дмитро навчає єй придворным манерам, а Володимир — історії родины. Між Анею тай Дмитром бувають сутичкы, но воны гуртують ся в час небезпечных обставин. Так, у час мандрівки поїздом демони Распутіна знищують залізничный міст тай скидують потяг, змушуючи подорожуючых на ходу скакати в сніг, а на пароплаві Аня бачить жахливый сон про єй родину (ще одна пастка Распутіна), тай вона мало не випадає за облавок, но Дмитро, пробудженый Пушком, рятує єй в останню мить. Тоді Распутін рішает особисто розібратися з Анастасією тай подаєть ся разом з Бартоком на поверхню. Прибуваючи до Парижа, Володимир влаштовує зустріч зі своєю чарівною приятельков тай кузиною Марії Федорівни — Софі, котра допомагає їй у розшуках Анастасії. Вона ставить Ані декілька питань про минуле княжни, на котрі остання дає вірні відповіді. Крім того, вона пригадує, што єй тай бабусю врятував хлопчик, тай Дмитро розуміє, што Аня — реална Анастасія, адже тым хлопчиком быв саме він. Софі отправлят ся з Анастасією магазинами, показуючы Париж. Увечері воны всі йдуть до [[Опера Гарньє|опери Гарньє]] для зустрічі з колишньов імператрицев. Дмитро зустрічаєть ся з Марією Федорівною тай повідомляє їй, што отшукав Анастасію. Жінка, котра стомилася від 10 років невдалих пошуків, не вірить йому, впізнає в ньому знаменитого шахрая тай выганяє. Анастасія подслуховує їхню розмову, злиться тай іде геть. Все ж таки Дмитро викрадає автомобіль Марії Федорівни тай везе єй до Анастасії, а штоб бути ще обґрунтованїшим в реалному походженні Анастасії, він показує музичну скриньку, што вилетіла у дівчинки 10 років тому. Марія Федорівна провідує Анастасію, котра збирає валізи. Імператриця холодно ставит ся до дівчины тай хоче піти, но уже на выході Анастасія чує аромат крему для рук, котрый хоснує імператриця. Вона пригадує, як у дитинстві розлила пляшечку тай аромат на килимі нагадував їй про бабусю. Марія Федорівна дістає музичну скриньку тай Анастасія, устромлюючы прикрасу, відкриває єй. Жінки щасливо обіймають ся. Наступного дня Марія Федорівна віддає Дмитру нагороду у розмірі 10 міліонів рублів тай впізнає в ньому хлопчика-слугу, котрый врятував їх від облоги у замку. Однак Дмитро, на єй здивуваня, відрікаєть ся від грошей і каже, што вирушат до Росії: хоча Анастасія стала йому близька, він щасливый, што вона повернулася до бабусі, тай не бажає їх розлучати. Марія Федорівна розуміє, што Дмитро кохає Анастасію. Анастасія говорить з бабусею, згадуючы минуле тай готуючы ся до балу з нагоди повернення онуки. Увечері Марія розповідає онуці про рішення Дмитра. Анастасія в розкішній сукні збираєть ся выйти до гостей, но раптовано Пушок втікає на вулицю, Анастасія біжить за ним до мосту Олександра III (названый на честь єй [[Олександр III (російський імператор)|дідуся]]), де на неї очікує Распутін. Між ними зав'язуєть ся смертоносна боротьба. На допомогу Анастасії несподівано приходить Дмитро, но через атаку зачаклованої Распутіным скульптури Чорного Пегаса він отримує удар по голові тай втрачає свідомість. У час битви Анастасія захоплює артефакт Распутіна тай у пориві гніву роздавлює го ногою, відплачуючы злочинцеві за Дмитра, свою родину тай себе саму. Оскільки душа Распутіна була пов'язана з артефактом, він помирає: демони повстають проти свого пана тай убивають го, а тіло Распутіна обертаєть ся до купы попелу, што розвіює вітер. Із його смертю прокляття роду Романовых припиняєть ся назавжди. По звитязі над темним володарем Дмитро приходить до свідомости, він і Анастасія мирять ся тай признають ся один одному у почуттях. Воны тікають на кораблі того ж вечора. Анастасія посилає бабусі тай Софі прощальный лист із обітницею колись повернутися. Софі вважає це чарівним фіналом, Марія Федорівна ж заперечує, вважаючы це чарівним початком. Бартока, котрый споглядав за відплиттям Анастасії тай Дмитра, знайшла кажан-самыця, і він у неї закохав ся. == Озвученя == * [[Меґ Раян]] — ''Анастасія "Аня" Романова'' ** [[Кірстен Данст]] — ''юна Анастасія'' * [[Джон К'юсак]] — ''Дмитро'' * [[Келсі Ґраммер]] — ''Володимир «Влад» Васильович'' * [[Крістофер Ллойд]] — ''[[Распутін Григорій Юхимович|Григорій Распутін]]'' ** [[Джим Каммінгс]] — ''юный Распутін'' * [[Генк Азарія]] — ''Барток'' * [[Анжела Ленсбері]] — ''[[Марія Федорівна (імператриця, 1847–1928)|Марія Федорівна]]'' * Рік Джонс — ''[[Николай II. (Росіа)|Николая II]]'' * Чаріті Джеймс — ''[[Анна Андерсон]]'' * [[Біллі Портер]] — ''додаткові голоси'' * [[Джонатан Сіммонс]] — ''додаткові голоси'' * [[Вікторія Кларк]] — ''додаткові голоси'' == Збори == Світовый валовый збор склав близько 139,8 млн доларів, што робить го найкасовішым филмом Дона Блута на сьогодення. Це быв первый фінансово успішный филм Дона Блута по анімаційному филму «[[Усі собаки потрапляють до раю|Всі пси потрапляють до раю]]». == Нагороди == ''Анастасія'' здобула премію Асоціації кінокритиків за найліпшый филм, за найліпшый сімейный филм тай була номінована на 7 іншых, у тому числі на дві премії «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» у категоріях «Найліпша музыка до музичного чи комедійного филма» тай «Найліпша пісня» за трек «Подорож у минуле». == Вонковы одказы == * {{IMDb title|0118617}} [[Категорія:Америцькы фільмы]] [[Категорія:Фільмы 20th Century Fox]] [[Категорія:Фільмы 1997 року]] [[Категорія:Анімаційны фільмы]] [[Категорія:Мюзиклы]] 2eyk2652zoyhkf1812qabuacsx0tu8g Сімер 0 25574 174447 2026-10-21T21:32:11Z Rue323 31002 Rue323 переменовав сторінку [[Сімер]] на [[Сімирь]] 174447 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Сімирь]] 5s7lo2cqqm1nwypr82f7nxp1unwq60z Церьков Святого Євангелісту Лукы (Брежаны) 0 25575 174526 2026-10-21T22:04:56Z Engelseziekte 2261 Engelseziekte переменовав сторінку [[Церьков Святого Євангелісту Лукы (Брежаны)]] на [[Церьков святого євангелісты Лукы (Брежаны)]]: Назва з помилкою 174526 wikitext text/x-wiki #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Церьков святого євангелісты Лукы (Брежаны)]] qashkmdtiwugy9duehftrnvl2ym09ia Діскузія з хоснователём:~2026-56421-09 3 25576 174822 2026-10-22T07:46:58Z Rue323 31002 /* Вандалованя */ нова секція 174822 wikitext text/x-wiki == Вандалованя == Зашто творите вандалські тексты? ищи и спорите из тым ож ваша статя написана по-украйинськы... Дайте удповідь [[Хоснователь:Rue323|Rue323]] ([[Діскузія з хоснователём:Rue323|діскусія]]) 09:46, 22 октобра 2026 (CEST) sjmilgna5u09hq89yf4zut81sbzzjep Хоснователь:Flipdot/Лабораторія 2 25577 174897 2026-10-22T11:39:01Z Flipdot 23893 Створена сторінка: {{subst:Перекласти}} 174897 wikitext text/x-wiki {{Перекласти/дня|20261022113901}} a0jmq5nfa4yp13q4zgx4toogycog375 174898 174897 2026-10-22T11:39:20Z Flipdot 23893 174898 wikitext text/x-wiki <strong class="error"><span class="scribunto-error mw-scribunto-error-31fa6e9f">Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module &#039;Module:Template invocation&#039; not found.</span></strong> h8wh0la680ey5tvld9osmeiwf7d6f5p 174899 174898 2026-10-22T11:39:28Z Flipdot 23893 Сторінка очіщена 174899 wikitext text/x-wiki phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1 Шаблона:Require subst 10 25578 174901 2026-10-22T11:44:51Z Flipdot 23893 Створена сторінка: <includeonly>{{ {{{|safesubst:}}}#if:{{{nosubst|{{{subst|}}}}}}{{ {{{|safesubst:}}}issubst}} | {{{1|}}} | {{ {{{|safesubst:}}}error | Сесь мустер мусай [[Вікіпедія:Пудставляня|пудставляти]] (subst){{ #if:{{{template|}}} |. Поміняйте <nowiki>{{</nowiki>{{{template}}} ...<nowiki>}} на {{</nowiki>subst:{{{template}}} ...<nowiki>}}</nowiki> }}.}} }}</includeonl... 174901 wikitext text/x-wiki <includeonly>{{ {{{|safesubst:}}}#if:{{{nosubst|{{{subst|}}}}}}{{ {{{|safesubst:}}}issubst}} | {{{1|}}} | {{ {{{|safesubst:}}}error | Сесь мустер мусай [[Вікіпедія:Пудставляня|пудставляти]] (subst){{ #if:{{{template|}}} |. Поміняйте <nowiki>{{</nowiki>{{{template}}} ...<nowiki>}} на {{</nowiki>subst:{{{template}}} ...<nowiki>}}</nowiki> }}.}} }}</includeonly><noinclude>{{documentation}}</noinclude> 3vd4q8efrwb8vlzpprnz2qzsaxavqq8