Wikipedia twwiki https://tw.wikipedia.org/wiki/Kratafa_Titiriw MediaWiki 1.47.0-wmf.24 first-letter Media Soronko Nkitahode Dwumadini Dwumadini nkitahode Wikipedia Wikipedia nkitahode File File nkitahode MediaWiki MediaWiki nkitahode Nhwɛsoɔ Nhwɛsoɔ nkitahode Mmoa Mmoa nkitahode Nkyekyεmu Nkyekyεmu nkitahode TimedText TimedText talk Module Module talk Event Event talk 0 2975 200814 196372 2026-10-17T23:47:37Z TommiWalle 22248 removal of vandalism 200814 wikitext text/x-wiki {{Dialect|Asante}} {{Ɔman |name = Ukraine |flag = Flag of Ukraine.svg |coa = Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg |map = Ukraine_-_disputed_(orthographic_projection).svg |capital = [[Kyiv]] |area = 603,628 |population = 41,167,336 |year = 2022 }} '''Ukraine''' ({{Audio|tw-Ukraine.ogg|pronounciation of "Ukraine"}}) (''Україна'') yε ɔman. Kro titiriw wɔ [[Kiev]].Ɔman a ɛso sen biara wɔ Europa. Kasa atitiriw a wɔde di nkitaho ne Ukraine kasa, na nea ɛto so abien no yɛ Russia kasa esiane ɔman no atubrafo bere a atwam nti. == Ɔman no Abakɔsɛm == [[File:Repin Cossacks.jpg|thumb|230px|Cossackfo Mfoniniyɛ, Ilya Repin]] Wɔ afeha a ɛto so 7-9 mu no, Apuei Fam Slav mmusuakuw bɛtraa ha, na wɔn mu binom tu fii nnɛyi Ukraine asasesin mu kɔɔ nnɛyi Russia atɔe fam. Wɔ Mfinimfini Mmere no mu no, na aman abien yi nsase wɔ ɔman biako ase, na ne kurow titiriw ne Kiev. Wɔ afeha a ɛto so 12 mu no, Kievan man no fii ase paapaee yɛɛ no ​​ahemman ahorow a ɛsono emu biara. Wɔ afeha a ɛto so 12 mu no, na Yuri Dolgoruky, Kievan ɔheneba Volodymyr Monomakh babarima a ɔto so asia no nni ahengua no ho tumi biara ma enti ofii ase gyee nsase a ɛwɔ atifi fam apuei no. Enti, wɔ afeha a ɛto so 12 mfinimfini no, Slav mmusuakuw puei wɔ Russia mfinimfini fam. Ansa na wɔreba no, na Finlandfo titiriw na wɔte Moscow a Yuri Dolgoruky hyehyɛɛ no. Ntawntawdi sɔree wɔ Vladimir-Suzdal Ahemman (ɛnnɛ Russia mfinimfini fam) ne Kiev Ahemman no ntam, na ɛmaa Kievan Rus gui wɔ 1169 mu<ref>Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.</ref>. [[File:50 UAH Varfolomey A.jpg|thumb|170px|Nkaedum a wɔde yɛ Ɔheneba Volodymyr a ɔde Kristosom baa Kyiv no, wɔ nkaedum sika bi so]] Bere a Batu tow hyɛɛ wɔn so wɔ 1240 mu akyi no, Alexander Nevsky, atifi fam nsase so ɔheneba no bɛyɛɛ Batu ba a ɔfaa no sɛ ne ba, na biakoyɛ a wɔne Horde no yɛe no maa ne babarima Daniel a wadi mfe 16 no bɛyɛɛ Moscow ɔheneba a odi kan, na ɛno na ɛkyerɛɛ nnɛyi Russia mfiase. Mfinimfini mmere mu kurow foforo a ɛho hia wɔ nnɛyi Russia ne Veliky Novgorod a na ɛtaa ne Moscow bɔ abira na 1478 nkutoo na edii so nkonim. Akyiri yi Ukraine ne Belarus tetew wɔn ho fii daakye Russia ho wɔ afeha a ɛto so 14 mu na wɔbɛyɛɛ Lithuania Ahemman Kɛse no fa (ɛde besi afeha a ɛto so 18 no, na nnipa baanu yi bɛn wɔn ho wɔn ho paa, na ɛnnɛ mpo Ukraine ne Belarus kasa no wɔ nsɛmfua koro no ara mu 84%).Wɔ afeha a ɛto so 15 awiei no, Sikakɔkɔɔ Kuw no mu paapaee bɛyɛɛ Crimea Khanate, Astrakhan Khanate, Kazan Khanate, ne Moscow Ahemman (Russia), a wɔko tiaa akodi ahorow pii a emu yɛ den, titiriw tiaa Lithuania Ahemman Kɛse no. Ná wɔtaa ko wɔ Smolensk kurow no ho. Wɔhyehyɛɛ Russiafo no fii Apuei Fam Slav mmusuakuw mu na wɔbɛyɛɛ ɔman a wɔatew wɔn ho wɔ Muscovite man no bere so wɔ afeha a ɛto so 16 mu<ref>Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800</ref><ref>Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907</ref><ref>Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.</ref><ref>Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.</ref>. [[File:Kirovograd B.Khmelnyts'kogo Ploscha Pam'yatnyk B.Khmel'nyts'komu 02 (YDS 5421).jpg|thumb|170px|Nkaedum a wɔde yɛ Ɔheneba Volodymyr a ɔde Kristosom baa Kyiv no, wɔ nkaedum sika bi so]] Wɔ afeha a ɛto so 15 ne 16 mu no, wɔhyehyɛɛ Ukrainefo atitiriw - Zaporizhian Cossacks, akofo a wɔbɔɔ ɔman no ho ban fii afipamfo ntua ho. Russiafo baa Ukraine nsase so wɔ afeha a ɛto so 17 mu, na esiane ɔko a Ukrainefo dii de hwehwɛɛ ahofadi ne Poland nhyɛso wɔ 1648-1654 mu nti, wɔ Bohdan Khmelnytsky akanni ase no, wɔne Russia yɛɛ apam wɔ 1654 mu<ref name="archive.org">[https://archive.org/details/OtmStMalPechSl1905/1905/page/n5/mode/1up?view=theater Об отмене стеснений малорусского печатного слова]</ref>. Na wommu Ukrainefo sɛ wɔn ankasa nnipa dodow no fa ma enti na wɔtaa yɛ adwuma wɔ tebea horow a emu yɛ den mu wɔ Russia mmusuakuw nsase so, na wobu apam a wɔyɛe wɔ 1654. (Ukrainefo 10,000 wuwui esiane tebea horow a ɛnyɛ nnipa de bere a na wɔresi Ladoga Asubɔnten no.) Eyi maa Hetman Ivan Mazepa tumi yɛɛ ɔman anidan wɔ 1708 mu, na obuu apam a ɔne Russia yɛe no so na ɔsrɛɛ sɛ wɔmma Sweden nyɛ apam<ref>[http://litopys.org.ua/ohienko/oh14.htm XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ]</ref> Wɔ afe 1775 mu no, Russia sɛee Ukraine Cossackfo ne wɔn abankɛse Sich, na ɛde Ukrainefo pii yɛɛ nkoa ne Russification nhyehyɛe - Ukraine kasa ne amammerɛ a Russia atumfoɔ sɛee no wɔ aban kwan so. Saa nhyehyɛe yi ho nhwɛso a agye din sen biara ne Ems Edict (Эмский указ) ne Peter Valuev Edict (Валуевский циркуляр), a ɛbaraa Ukrainefo sɛ wɔmfa wɔn kurom kasa nni dwuma<ref name="archive.org"/>. [[File:Валуєвський циркуляр. Valuev Circular.jpg|thumb|200px|Russia Ɔman no mu Nsɛm ho Ɔsoafo Pyotr Valuev ahyɛde fi 1863: Ukraine kasa no nni hɔ, na obiara a ogye di sɛ ɛwɔ hɔ no yɛ Russia tamfo.]] Wɔ 1914 mu no, Ɔhempɔn Nicholas II baraa Taras Shevchenko, Ukraine anwensɛm kyerɛwfo bi a wagye din awo mfe 100 afahyɛ wɔ Russia Ahemman no mu<ref>[https://kpi.ua/shevchenko-revolt Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому]</ref>. Wɔ 1917 mfiase no, February Ɔman Anidan a Alexander Kerensky dii anim no tuu ahemman nniso no fii hɔ , na ɛmaa nnipa a kan no na wɔhyɛ wɔn so no nyaa hokwan ko maa wɔn ahofadi<ref>Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.</ref><ref>Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.</ref>. Bere a Lenin baa tumidi akyi no, ofii ɔmanko ase wɔ kan Russia Ahemman no mu, titiriw wɔ 1917–1921 mu wɔ Ukraine People’s Republic ne Soviet Russia ntam, a ɛmaa wɔkyekyɛɛ Ukraine mu wɔ Poland ne Russia ntam (efi 1922 - sɛ Soviet Union fa)<ref>Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.</ref>. Wɔ 1932-1933 mu no, Soviet aban a na ɛhyɛ Joseph Stalin ase no na ɛde Holodomor (ɔkɔm a nnipa de bae) bae, a aman pii a ɛwɔ wiase nyinaa gye tom sɛ ɛyɛ mmusuakuw asetɔre a wɔde tia Ukrainefo na ekunkum nnipa bɛyɛ ɔpepem 10<ref>Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.</ref>. [[File:Національний музей Голодомору-геноциду, скульптура дівчинки «Гірка пам'ять дитинства».jpg|thumb|200px|Tete Nneɛma Akorae a Ɛhwɛ Ɔkɔm-Mmusuakuw asetɔre a ɛbae wɔ 1932-1933 mu wɔ Kyiv, a wɔyɛe bere a Soviet Union gui akyi no]] Wɔ 1937 mu no, NKVD (akyiri yi USSR Ministry of Internal Affairs) too Ukrainefo anyansafo, mfoniniyɛfo, ne nyansahufo pii tuo, na wosiee wɔn afunu wɔ Bykivnyanskyi Kwae a ɛwɔ Kyiv, faako a wɔyɛɛ nkaedum bi bere a USSR gui akyi no<ref>Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.</ref>. Wɔ 1941-1945 mu no, Nasifo kunkum Ukrainefo 1/5. Wɔ 1960-1980 mfe no mu no, Soviet aban no hyɛɛ wɔn a wɔsɔre tia no so, de wɔn guu afiase anaasɛ wɔde wɔn guu adwenemyare ayaresabea ahorow. Ná Vasyl Stus yɛ wɔn a wɔsɔre tia no a wɔagye din sen biara no mu biako. Wɔ 1985-1991 mu no, Soviet Union gui esiane demokrase mu nsakrae nti<ref>Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995</ref><ref>Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.</ref>. Vladimir Putin dii tumi mprɛnsa so wɔ afe 2012 mu akyi no, Russia fii ase siw kasa mu ahofadi ano na ɛmaa n’asraafo a wɔbɛn Ukraine no yɛɛ kɛse, na ɔsan nso yɛɛ nsɛm a ɛnteɛ ho ɔsatu kɛse bi tiaa ɔman no. Nea ɛbɛyɛ na Ukraine ɔmampanyin Viktor Yanukovych abɔ ne tumi ho ban no, ɔtoo nsa frɛɛ Russia asraafo wɔ afe 2013 mu, na ɛno maa nnipa pii yɛɛ ɔsɔretia a wɔfrɛ no Euromaidan [[File:Ruins of Donetsk International airport (16).jpg|thumb|250px|Donetsk wimhyɛn gyinabea, a Russia akofofo ne wɔn satellite ahorow sɛee no wɔ ɔko a wɔko tiaa Ukraine no mu, bere a wɔfaa kurow no wɔ afe 2014 mu akyi.]] Wɔ February 20, 2014, bere a na Yanukovych wɔ Kyiv no, Russia fii ase faa Crimea a ɛwɔ Ukraine kesee fam no, na akyiri yi ɛboaa Yanukovych ma oguan. Wɔ April 12, 2014 no, Russia fii ntua ase wɔ Ukraine apuei fam bere a asraafo a Igor Girkin a ɔyɛ Russia Ahobammɔ Dwumadibea (FSB) panyin di wɔn anim no faa Sloviansk kurow no. Wɔ April 13, 2014 no, Ukraine fii ase yɛɛ adwuma a wɔde ko tia amumɔyɛfo (ATO) de siw ntua yi ano<ref> [https://nikvesti.com/news/incidents/59805 Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе]</ref><ref> [https://news.obozrevatel.com/politics/80167-popavshij-v-plen-boets-ato-rasskazal-ob-izdevatelstvah-tolpyi-u-stolba-pozora.htm Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"]</ref><ref> [https://www.5.ua/suspilstvo/nezlamni-iryna-dovhan-istoriia-donechchanky-katovanoi-okupantamy-za-dopomohu-ukrainskym-biitsiam-197262.html НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям ]</ref><ref> [https://web.archive.org/web/20160902091720/http://uapress.info/uk/news/show/37843 Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею]</ref>. Eduu afe 2022 no, Russia nam abofra "Donetsk People's Republic" a Moscow nam Russia amammuifo Alexander Borodai so di so koraa no so fii ɔko a edi mũ ase tiaa Ukraine. Wɔ afe 2022 mu no, nnipa pii a wɔsɔre tiaa ɔko no huu amane wɔ Russia<ref>Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.</ref> <ref>Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.</ref><ref>Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с. </ref><ref>Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.</ref>. Wɔ Ukraine no, Russia reyɛ ɔko mu nsɛmmɔnedi a anibere wom, te sɛ atopae a wɔtow gu mmeae a nnipa te, nkurow te sɛ Mariupol a wɔsɛe no, ne nsɛmmɔnedi a wɔyɛ tia ɔmanfo a wɔnyɛ asraafo de hu ɔsɔretia no na wɔhyɛ wɔn so, a mmofra a wɔkyere wɔn sie na wɔpam wɔn ka ho. Nsɛmmɔnedi a enye koraa a wɔde tia ɔmanfo a wɔnyɛ asraafo wɔ Ukraine ne okunkɛse a esii wɔ Bucha wɔ March 2022 mu no. [[File:Executed people in basement in Bucha.jpg|thumb|240px|Russia asraafo kunkum Ukrainefo a wɔnyɛ asraafo wɔ Bucha, yɛɛ wɔn ayayade nna pii, na afei wɔtow tuo guu wɔn ti akyi. Mfonini a ɛkyerɛ nkae a wohuu wɔ adan a ɛwɔ fam no biako mu.]] Wɔ nsasesin a wɔafa no mu no, Russiafo fii ase sɛee Ukraine nhoma ahorow wɔ sukuu ahorow, tete nneɛma akorae, ne nhomakorabea ahorow a ɛne Russiafo nsɛmmɔnedi nhyia mu, na wɔyɛɛ nea wɔfrɛ no "filtration camps" a wɔde ɔmanfo a wɔnyɛ asraafo guu afiase na wɔyɛɛ wɔn ayayade<ref>[https://www.bbc.com/news/world-europe-61208404 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps]</ref><ref>[https://www.huffpost.com/entry/filtration-camps-russia-ukraine-war_n_624ac8b9e4b0e44de9c485ea Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps']</ref><ref>[https://www.theguardian.com/world/2022/jun/12/ukrainians-who-fled-to-georgia-reveal-details-of-russias-filtration-camps Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’]</ref>. Asɛm a Timofey Sergeytsev, Russiani amammuisɛm ho ɔbenfo ne nyansapɛfo kyerɛwee, "Dɛn na Ɛsɛ sɛ Russia Ne Ukraine Yɛ?" (Russia kasa: Что Россия должна сделать с Украиной?) no, abakɔsɛm kyerɛwfo Timothy Snyder afrɛ no "Russiafo mmusuakuw asetɔre ho adesua nhoma"<ref>[https://snyder.substack.com/p/russias-genocide-handbook Russia's genocide handbook]</ref><ref>[https://kanaldim.tv/ru/eto-nastoyashhij-konczlager-21-filtraczionnyj-lager-sozdali-okkupanty-na-donetchine/ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине]</ref>”. == Nsrahwɛfo ho nsɛm == <gallery> KyivCity3.jpg|Abakɔsɛm mu beae titiriw, [[Kiev]] LvivEveningSummer2019.jpg|Abakɔsɛm mu beae titiriw, [[Lviv]] Палац у Шаровці.jpg|Abakɔsɛm mu beae titiriw, [[Kharkiv]] Пантеон Вічної Слави, 9 травня 2025.jpg|Ɔhotefo Elizabeth Abankɛse no, [[Kropyvnytskyi]] Украина, Одесса - Оперный театр 04.jpg|Opera agoprama, [[Odesa]] Kherson after Russian occupation (2022-11-19) 01.jpg|Kurow no mfinimfini, [[Kherson]] Mykolaiv. Russian Drama Theatre.jpg|Agoruhwɛbea, [[Mykolaiv]] </gallery> == Sources a ɛwɔ link no mu == [[Nkyekyεmu:Ɔman]] [[Nkyekyεmu:Ukraine]] 3983cxi70ryuppy8hlw2nepcpv8ahdu