Чоловіки в офсайді

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.4</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">TimedText</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">TimedText talk</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Чоловіки в офсайді</title>
    <ns>0</ns>
    <id>6911</id>
    <revision>
      <id>160016</id>
      <parentid>27085</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T11:59:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Maks of Kharkiv</username>
        <id>14784</id>
      </contributor>
      <comment>/* */</comment>
      <origin>160016</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1931" sha1="rc2x28ykvpa6li80lpewnxwem0y4rwj" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Чоловіки́ в офса́йді»''' (чеськ. ''Muži v offsidu'' або ''Muži v ofsajdu'') — роман чеського письменника [[Карел Полачек|Карела Полачека]] 1931 року, написаний в [[сатира|сатирично]]-[[гумор]]истичному стилі.

== Цитати ==
* Дівчата з салону… одразу ж на другий день довідались, що в Емільки нещасна любов, і дуже заздрили їй, бо тепер нещасна любов — це велика рідкість, її можна побачити лише в кіно. І всі вони разом забажали мати нещасну любов, навіть та руда Андела з товстими ногами. (с. 65)

* Давно відомо, що пасажири в [[трамвай|трамваях]] завжди перебувають у стані якоїсь офіційної роздратованості. Вони заглиблюються у читання газет, щоб не дивитися на обличчя інших пасажирів. Той, хто не читає газети, розбирає по складах рекламні написи, а хто не зайнятий і тим, той готується напуститися на свого сусіда за якусь вигадану образу і викликати сварку, яка починається питанням: «А ще інтелігент називається?» (с. 127)

== Джерела ==
* ''[[Карел Полачек|Полачек К.]]'' Чоловіки в офсайді (з життя клубних уболівальників). — Київ: Молодь, 1972. — 184 с.

[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>rc2x28ykvpa6li80lpewnxwem0y4rwj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Теорія соціалізму і капіталізму</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46320</id>
    <revision>
      <id>160022</id>
      <parentid>159452</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:24:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>160022</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="52990" sha1="ny2sdpov4ew0db4fso0qdpv20w843y6" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. На противагу цьому, капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]], «Теорія соціалізму і капіталізму» (с. 8)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}


[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія: Цитати про економіку]]
[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>ny2sdpov4ew0db4fso0qdpv20w843y6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160023</id>
      <parentid>160022</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:25:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>160023</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="53011" sha1="262m93d8hx3t3xo0i2s28jav2eh5qlh" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Теорія соціалізму і капіталізму}}
'''«Теорія соціалізму і капіталізму»''' ({{lang-en|A Theory of Socialism and Capitalism}}) — одна з ключових праць німецько-американського економіста та філософа [[Ганс-Герман Гоппе|Ганса-Германа Хоппе]], вперше опублікована у 1989 році.

У книзі автор подає системний аналіз соціалізму не просто як економічної моделі, а як «інституціоналізованої агресії проти [[Власність|приватної власності]]». Хоппе розробляє унікальну типологію соціалістичних систем (від «російського зразка» до соціал-демократії) та обґрунтовує етичну перевагу капіталізму через власну концепцію — [[w:Етика аргументації|етику аргументації]]. Праця відома своїм безкомпромісним захистом [[w:Анархо-капіталізм|анархо-капіталізму]] та критикою держави як «паразитичної інституції».

Українське видання книги побачило світ у 2024 році (видавництво [[w:WellBooks|WellBooks]]).
{{Докладніше|w:Теорія соціалізму і капіталізму}}

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. На противагу цьому, капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— [[w:Хоппе Ганс-Герман|Ганс-Герман Хоппе]], «Теорія соціалізму і капіталізму» (с. 8)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;

== 1. Вступ ==

=== Теорія та методологія ===
* Без такої теорії політична економія та філософія є лише блуканням у темряві, продукуванням у кращому випадку довільних висновків щодо можливих причин того чи іншого ладу або ж про перевагу одного над іншим. (с. 8)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Соціалізм... повинен розглядатися як інституціоналізоване втручання у приватну власність або агресія проти власності та претензія на неї. (с. 8)
* Капіталізм є суспільним ладом, що ґрунтується на чіткому визнанні приватної власності та неагресивних, договірних обмінах між її власниками. (с. 8)
* Суспільства не бувають просто капіталістичними чи соціалістичними. Насправді всі суспільства є, тією чи іншою мірою, соціалістичними. (с. 8)

=== Економічні наслідки ===
* Що більш соціалістичною є країна, то більш ускладнюються процеси виробництва нового і збереження старого багатства і тим біднішою країна залишається або стає. (с. 8–9)
* Позитивні ефекти соціалістичної політики, як-от «дешеві продукти харчування», «низька квартплата», «безкоштовне» те або те — це... явища, за які доводиться платити: меншою кількістю і нижчою якістю їжі, нестачею житла, занепадом і міськими нетрями, чергами і корупцією. (с. 10)
* Капіталістичний лад завжди, без винятку і неодмінно в найефективніший спосіб забезпечує найнагальніші потреби добровільних споживачів, включно з поліцією та судами. (с. 13)

=== Етика та аргументація ===
* Соціалізм... не досягнув свого аргументованого кінця, поки ще може стверджувати — попри його економічні показники — що він представляє вищу мораль, що він справедливіший, має етично вищу основу. (с. 11–12)
* Той, хто наводить аргументи на користь чого завгодно... повинен, принаймні неявно, припускати дійсність норм власності, властивих капіталізму. Таким чином, заперечувати їхню дійсність... і виступати на користь соціалізму є самопротиріччям. (с. 12–13)

=== Природа держави ===
* Держава — що базується на оподаткуванні та примусовому членстві (громадянстві) — є втіленням соціалістичних ідей про власність. (с. 13)

== 2. Власність, договір, агресія, капіталізм, соціалізм ==

=== Власність як фундамент соціальних наук ===
* Поряд із поняттям діяльності власність є найголовнішою категорією в соціальних науках. Фактично, всі інші поняття... — агресія, договір, капіталізм і соціалізм — визначаються через власність... (с. 15)

* ...власність є нормативним поняттям — концепцією задля безконфліктної взаємодії шляхом встановлення взаємно обов’язкових правил поведінки (норм) щодо обмежених ресурсів. (с. 15)

=== Дефіцитність ресурсів ===
* Для того, щоб виникла концепція власності, має існувати дефіцит благ. Якби такого дефіциту не було... то не було б і потреби у власності. (с. 15)

* Функція прав власності полягає в тому, щоб уникнути таких можливих конфліктів за використання дефіцитних ресурсів шляхом закріплення прав виключного володіння. (с. 15)

=== Тіло як дефіцитний ресурс ===
* ...навіть якщо припустити, що ми живемо в Едемському саду... навіть і тоді неодмінно повинна була б еволюційно розвинутися концепція власності. Адже навіть за таких «ідеальних» обставин фізичне тіло кожної людини все одно залишалося б дефіцитним ресурсом... (с. 16)

* Насправді, поки людина діє... ця діяльність неодмінно передбачає вибір щодо використання тіла цієї людини. (с. 16)

=== Договір та агресія ===
* Договірні обміни... характеризуються тим, що досягається угода про використання обмежених ресурсів, яка ґрунтується на взаємній повазі та визнанні виключного контролю кожного з партнерів над своїм тілом. (с. 19)

* Агресією було б, якби людина намагалася задовольнити свої сексуальні або садистські бажання, зґвалтувавши або побивши тіло іншої людини, не маючи на це чітко вираженої згоди цієї людини. (с. 20)

* ...агресивна дія завжди і обов’язково передбачає, що людина, здійснюючи її, збільшує своє задоволення за рахунок зменшення задоволення іншої людини. (с. 20)

=== Природна теорія власності ===
* В основі природної теорії власності лежить ідея засновувати присвоєння виключного права власності на існуванні об’єктивного зв’язку між власником і належним йому майном, в існуванні якого можуть переконатися будь-які інші суб’єкти... (с. 20–21)

* Цей акт набуття раніше нікому не належних ресурсів називається «первинним привласненням». (с. 26)

=== Визначення капіталізму та соціалізму ===
* Суспільний лад, що ґрунтується на цій природній позиції щодо розподілу прав власності, є по суті й надалі називатиметься чистим капіталістичним. (с. 27)

* Якщо ця система змінюється... і запроваджується політика, яка надає право виключного контролю над дефіцитними засобами... особам або групам осіб, які не можуть вказати ні на акт попереднього користування... ні на договірні відносини... то це буде називатися (частковим) соціалізмом. (с. 27)

== 3. Соціалізм «російського зразка» ==

=== Визначення та сутність ===
* Цей «найбільш правильний соціалізм» є суспільним ладом, за якого засоби виробництва... є «націоналізованими», «соціалізованими», «усуспільненими». (с. 28)

* ...ніщо не змінилося. Існує стільки ж людей з такою ж кількістю різних інтересів, як і раніше... Різниця між капіталізмом і соціалізмом знову ж таки полягає в тому, як саме досягається координація, а не між хаосом і координацією, як це стверджує соціалістична риторика. (с. 33)

=== Ілюзія рівності та влади ===
* Проголошення всіх співвласниками всього вирішує проблему відмінностей у володінні власністю лише номінально. Воно не розв’язує справжню глибинну проблему: відмінності у повноваженнях контролю. (с. 31)

* У соціалізмі... повноваження тих, чия думка має перемогти, визначаються не попереднім використанням власності або договором, а політичними засобами. (с. 32)

=== Економічний розрахунок та марнотратство ===
* Оскільки засоби виробництва або не можна продати... для них не існує ринкових цін... опікун-виробник... більше не зможе правильно підрахувати фактичні грошові витрати... Неминучим наслідком цього є неправильний розподіл засобів виробництва, де двома сторонами однієї медалі є марнування одних ресурсів і дефіцит інших. (с. 37–38)

* ...нездатність опікуна продати засоби виробництва означає, що у нього з’являється стимул збільшувати свій приватний дохід за рахунок вартості капіталу... Відбудеться споживання («проїдання») і надмірне використання наявного капіталу. (с. 39)

=== Зміна людської особистості ===
* Люди стануть іншими особами з іншими навичками... вони просто забудуть, як [бути ініціативними], і їм довелося б вчитися заново — повільно, з великими душевними витратами. (с. 41)

* Щоб піднятися в ієрархії отримувачів доходу, стає неважливо... ефективно виробляти чи виконувати укладені договори. Натомість дедалі більшого значення набувають специфічні навички політика... демагогії та інтриг, обіцянок, хабарів та погроз. (с. 42)

* Для кар’єри чиновника не є перешкодою тупість, лінощі, марнотратство і байдужість, якщо він має великі політичні здібності; відповідно, саме такі люди зрештою будуть повсюдно опікуватися засобами виробництва. (с. 42)

=== Емпіричне підтвердження (Приклад двох Німеччин) ===
* У Східній Німеччині... було здійснено соціалізацію засобів виробництва... Різниця в результатах є вражаючою... гість із Заходу на Сході буває просто приголомшений, бо потрапляє у майже зовсім інший, зубожілий світ. (с. 44–45)

* Щоб утримати населення, йому [режиму Східної Німеччини] довелося побудувати систему... мури, колючий дріт, електрифіковані паркани... з єдиною метою — не дати своєму народові втекти від наслідків соціалізму російського типу. (с. 45–46)

== 4. Соціалізм соціал-демократичного зразка ==

=== Сутність та відмінність від марксизму ===
* У відповідь на російський та східноєвропейський досвід ці партії дедалі більше відмовлялися від ідеї усуспільнення виробництва і натомість робили дедалі більший наголос на ідеї оподаткування та вирівнювання доходів, а також... на вирівнюванні можливостей — буцімто справжніх наріжних каменях соціалізму. (с. 52–53)

* Соціал-демократичний соціалізм не забороняє приватну власність... Але... жоден власник засобів виробництва не володіє по праву всім доходом... частина доходу від виробництва по праву належить суспільству. (с. 54–55)

* Різниця між двома типами соціалізму [російським та соціал-демократичним] не має категоричного характеру. Радше це всього лише питання міри. (с. 56)

=== Економічні наслідки та оподаткування ===
* Соціалізм соціал-демократичного зразка... все одно неминуче призводить до скорочення інвестицій, а отже, і майбутнього багатства порівняно з капіталізмом. (с. 57)

* Будь-який перерозподіл податкових коштів — це передача їх від виробників грошових доходів... до людей, які виступають як не-виробники і не-одержувачі договірних доходів. (с. 58)

* Шляхом (підвищеного) оподаткування впроваджується в інституційну практику інша правова структура стимулів... це обов’язково призведе до зменшення обсягів виробництва благ/товарів з метою отримання грошового доходу. (с. 61)

=== Зміна особистості та політизація суспільства ===
* Зі зростанням рівня оподаткування та розширенням кола оподатковуваних доходів люди ставатимуть дедалі більш непомітними, одноманітними та посередніми, наскільки це можливо — принаймні у своїх публічних образах. (с. 65)

* За системи усуспільнених засобів виробництва... спостерігається відносно більший відхід від суспільного життя, пасивність і цинізм. З іншого боку, соціал-демократичний соціалізм... показує меншу відособленість приватного життя; натомість люди частіше беруть активну участь у політичній агітації. (с. 65–66)

=== Критика «рівності можливостей» ===
* Мета, що набуває дедалі більшого значення для соціал-демократії, полягає в досягненні рівності можливостей. Звичайно, якщо сприймати цю ідею буквально, то вона є абсурдною: неможливо урівняти можливості людини, яка живе в Альпах, і людини, яка мешкає на узбережжі моря. (с. 68–69)

* Що таке можливість, що робить можливість іншою чи однаковою... все це цілком суб’єктивні питання. Вони залежать від суб’єктивних оцінок... і тоді з’являється невичерпне джерело всіляких вимог щодо розподілу з найрізноманітніших причин для різних людей. (с. 69)

=== Емпіричні спостереження ===
* Той факт, що Сполучені Штати в цілому багатші за Західну Європу... можна пояснити меншим ступенем соціалізму... Англія, яка в XIX столітті була найбагатшою країною світу, донині опустилася на рівень... «країни, що недорозвивається». (с. 71)

* Саме офіційне поширення ідеї mehr Demokratie wagen («ризикнемо більшою демократією»)... призвело до нечуваного раніше рівня політизації... Немає такого питання, яке не є політичним — можна було почути дедалі частіше. (с. 74)

== 5. Соціалізм консервативного зразка ==

=== Історичне коріння та сутність ===
* ...консерватизм слід вважати ідеологічним спадкоємцем феодалізму. І як феодалізм слід характеризувати як аристократичний соціалізм... так і консерватизм має розглядатися як соціалізм буржуазного істеблішменту. (с. 86)

* Ідея консерватизму полягає в тому, щоб якомога повніше зупинити або уповільнити постійні зміни... і натомість відтворити впорядковану, стабільну соціальну систему, в якій кожен гарантовано залишається в тому становищі, яке йому відведено минулим. (с. 85)

* Консерватизм... призначає частину [доходу] суспільству теперішніх власників... таким чином, щоб зберігався старий відносний розподіл доходу і багатства. (с. 88)

=== Економічні наслідки: «заморожування» економіки ===
* Консервативна мета збереження існуючих цінностей... може бути досягнута лише за рахунок загального відносного зменшення повної цінності як новостворених, так і старих благ... тобто зменшення суспільного багатства. (с. 90)

* Консерватизм усуває або зменшує стимули... щось робити з цінністю поточної власності та пристосовуватися до змін попиту. Зменшуються стимули усвідомлювати та передбачати зміни... оскільки можливі вигоди від такої поведінки більше не можна приватно привласнити. (с. 90)

* ...власність стає свого роду привілеєм. У природному суспільстві всі власники змушені адаптуватися до змін у попиті... що, звісно, робить суспільство біднішим, ніж воно могло б бути. (с. 90)

=== Методи консервативного втручання ===
* '''Контроль цін''': Запровадження тотального контролю над цінами означає, що система виробництва стає повністю незалежною від уподобань споживачів... Порядок і стабільність існують лише позірно; насправді вони є засобом створення хаосу і свавілля в розподілі ресурсів. (с. 99)

* '''Регулювання''': Консерватизм віддає перевагу регулюванню як засобу запобігання або уповільнення інновацій та спричинених ними соціальних змін. (с. 99)

* '''Патерналізм''': Консерватизм не лише калічить розвиток продуктивних талантів людини; під назвою «патерналізм» він також прагне заморозити поведінку людей у ролях ізольованих споживачів... пригнічуючи або придушуючи їхній талант розвивати споживчий спосіб життя. (с. 103)

=== Соціальна психологія та «розділяй і пануй» ===
* Консерватизм надає особливі переваги заможним серед групи не-виробників і особливо шкодить інтересам незаможних серед продуктивної верстви населення. (с. 92)

* Різниця між консерватизмом і соціал-демократичним соціалізмом полягає виключно в тому, що вони апелюють до різних людей... Соціал-демократичний соціалізм прагне дати власність тим, хто її не має, а консервативний соціалізм — тим, хто її колись мав. (с. 91)

=== Історичні приклади та фашизм ===
* Найлютішим ворогом фашизму і нацизму був не соціалізм як такий, а лібералізм. Звісно, обидва зневажали соціалізм марксистів... але фашизм і нацизм обіцяли зберегти чинні порядки. (с. 107–108)

* Для досягнення цієї мети фашизм і нацизм зробили саме те, що передбачає їхня класифікація як консервативно-соціалістичних: вони створили жорстко контрольовану і регульовану економіку... право визначати способи використання цієї «власності» було майже повністю узурповане політичними інституціями. (с. 108)

== 6. Соціалізм як соціальна інженерія ==

=== Визначення та методологічне коріння ===
* Після об’єднання своїх сил з емпіризмом або позитивізмом... соціалізм перетворився на те, що ми відтепер називатимемо «соціал-інженерним соціалізмoм». (с. 111–112)

* Ідеологія «ситуаційної соціальної інженерії»... стала чимось на зразок спільної позиції «поміркованих» у всіх політичних партіях, і видається, що лише доктринери з обох боків не поділяють її. (с. 112)

=== Емпіризм як «щит» для соціалізму ===
* Від емпіризму-позитивізму... вимагається пояснити, чому всі наведені нами досі аргументи не виявилися вирішальними... він мусить запропонувати доказовий шлях для уникнення висновків, яких дійшли ми. (с. 112–113)

* ...тільки-но ідея формулювання принципової аргументації за чи проти соціалізму відкидається як марна і непродумана... соціалізм негайно стає стійким проти будь-якої рішучої критики, оскільки кожну поразку завжди можна пояснити якимось поки що неконтрольованим втручанням перемінливих чинників. (с. 116)

* Досвід говорить нам лише про те, що певна схема соціалістичної політики не досягла мети виробництва більшого багатства; але він ніколи не може сказати нам, чи не дасть якісь інші результати дещо інша схема... (с. 118)

=== Апріорні засади діяльності (Праксеологія) ===
* Якщо людина здатна вчитися на досвіді... то вона не може знати в будь-який момент часу, що саме вона знатиме пізніше і як діятиме на основі цього знання... Твердження, що можна передбачити майбутній стан свого та/або чужого знання... містить у собі суперечність. (с. 129)

* Всі ці категорії: цінності, цілі, засоби, вибір, надання переваги, витрати, прибутки і збитки — закладені в концепції дії. Жодна з них не є похідною від досвіду. (с. 135)

* ...досвід не перемагає логіку, а радше навпаки. Логіка вдосконалює і коригує досвід, підказує: що можна переживати в досвіді насправді, а що є наслідком затьмареного розуму. (с. 138)

=== Практика «соціальної інженерії» та її наслідки ===
* ...спільнота соціальних інженерів має право в односторонньому порядку визначати, що є або не є бажаним результатом, і таким чином обмежувати права власності природних власників. (с. 138–139)

* ...немає майже нічого, навіть найбезглуздішого, чого б деякі соціальні інженери не хотіли б випробувати на своїх співгромадянах — вони вважають їх лише набором змінних, якими можна технічно маніпулювати, пішаками на шаховій дошці. (с. 139)

* Логіка підказує, що це [мінімальна зарплата] означає обмеження прав власності як роботодавців, так і працівників... Наслідком цього є і має бути безробіття. (с. 140)

* Вважати внаслідок хибної емпіричної методології, що все це спершу треба випробувати... це не просто наукова нісенітниця; як і всі дії, що ґрунтуються на непродуманих інтелектуальних засадах, це ще й надзвичайно дорого коштує суспільству. (с. 140–141)

* ...проблема, яку хотіли вирішити соціальні інженерії [через контроль орендної плати]... стала набагато гіршою, ніж раніше, і загальний рівень життя у відносному вимірі знизився. Знову ж таки, все це могло бути відомо апріорі. (с. 142)

== 7. Етичне обґрунтування капіталізму і моральна безпідставність соціалізму ==

=== Аргументація як основа етики ===
* ...будь-яка претензія на істинність... може і повинна бути висунута і вирішена в рамках аргументованої суперечки. (с. 147)

* ...аргументування є не лише когнітивною, а й практичною справою. По-друге, аргументування як форма дії передбачає використання обмеженого ресурсу власного тіла. (с. 151)

* Лише за умови хоча б неявного визнання права власності кожної людини на власне тіло може відбуватися аргументована суперечка. (с. 151)

=== Принцип неагресії та самовласність ===
* Ніхто не має права без запрошення здійснювати агресію проти тіла будь-якої іншої людини і таким чином стримувати чи обмежувати її контроль над власним тілом. (с. 152)

* Будь-яка людина, яка намагатиметься заперечити право власності на її власне тіло, створить протиріччя, оскільки... вона вже неявно визнає саме цю норму як дійсну. (с. 152)

=== Принцип універсалізації ===
* ...можна виправдати й обґрунтувати тільки ті норми, які сформульовано як загальні принципи, дієві для всіх без винятку. (с. 150)

* ...саме партикуляристські правила на кшталт «я можу вдарити тебе, але тобі не дозволено бити мене»... лежать в основі всіх реалізованих на практиці форм соціалізму. (с. 12)

=== Первинне привласнення та власність ===
* ...лише такі претензії на власність, які можна вивести з минулих продуктивних зусиль і прив’язати до конкретних індивідів як виробників, можуть визначатися «природними» або «неагресивними». (с. 22)

* ...право на первісне привласнення через дії є сумісним з принципом неагресії та випливає з нього як логічно необхідна передумова аргументованої суперечки. (с. 155)

=== Критика соціалістичної етики «цінності» ===
* Соціалізм натомість прагне визначити агресію як посягання на цінність або психічну цілісність чужої власності. (с. 159)

* ...контроль над тим, чи впливають її дії на цінність чужої власності, покладається не на саму діючу особу, а на інших людей та їхні суб’єктивні оцінки. Таким чином, ніхто не може визначити заздалегідь, чи будуть його дії класифіковані як виправдані чи ні. (с. 160)

=== Проблема «пізніших прибульців» ===
* ...якби ті, хто прийшов пізніше... мали на них [ресурси] таке ж право, як і ті, хто прийшов раніше... тоді буквально нікому не було б дозволено робити що завгодно з чим завгодно, оскільки потрібно було б отримати згоду всіх пізніших прибульців... (с. 163)

* Ніхто не може чекати і припинити діяти, доки всі з невизначеного класу пізніших прибульців не з’являться і не погодяться з тим, що він хоче зробити. (с. 163)

=== Висновок про перевагу капіталізму ===
* Лише етику капіталізму, що базується на праві власності, можна ефективно захистити в аргументованій дискусії... Жодну іншу етику обґрунтувати подібним чином неможливо. (с. 165)

== 8. Теорія держави ==

=== Визначення природи держави ===
* Держава — це не щось інше, як інституція, побудована на оподаткуванні та непроханому, позадоговірному втручанні у те, як приватні особи використовують свою природну власність. (с. 170)

* Не може бути соціалізму без держави, і поки існує держава, існує соціалізм. (с. 170)

* Агресивне насильство — це і є природа будь-якої держави. (с. 170)

* Держава... є інституцією організованої агресії, яка лише намагається виглядати як звичайний виробник, щоб продовжувати агресію проти невинних природних власників. (с. 178)

=== Методи стабілізації влади ===
* Держава витрачає багато часу і зусиль на те, щоб переконати громадськість, що вона є не такою, як насправді, і що наслідки її дій радше позитивні, аніж негативні. (с. 173)

* Державна політика повинна керуватися і керується девізом «розділяй і пануй»: ставитися до людей по-різному, нацьковувати їх один на одного... і таким чином врівноважувати зростаюче обурення або опір одних збільшенням привілеїв для інших. (с. 175)

* Держава набагато менше ризикує при утриманні людей в покорі... якщо гвинтівки, з яких можна застрелити податківця, будуть недоступні нікому, окрім самого податківця! (с. 179)

=== Стратегічна монополізація ===
* '''Освіта''': Держава або безпосередньо управляє навчальними закладами, або опосередковано контролює їх... гарантуючи, що вони діятимуть у заздалегідь визначених рамках, встановлених нею. (с. 176)

* '''Правосуддя''': Якби держава не монополізувала надання судових послуг, то рано чи пізно... вона стала б вважатися інституцією організованої несправедливості, якою і є насправді. (с. 179)

=== Критика демократії ===
* Всупереч поширеному міфу, прийняття демократичної конституції не має нічого спільного зі свободою чи справедливістю. (с. 182–183)

* Демократизація держави — це організаційний захід, що здійснюється зі стратегічною метою раціоналізації здійснення влади і збільшує таким чином обсяг доходу, що підлягає агресивному відбиранню у природних власників. (с. 184)

* Форма влади змінюється, але правління більшості — це теж агресія. (с. 184)

=== Шлях до подолання соціалізму ===
* Соціалізм дійде свого кінця, якщо тільки люди припинять дозволяти себе корумпувати державними хабарями, але... просто візьмуть свою частку багатства... при тому продовжуючи ставитися до неї [держави] як до агресора. (с. 189)

* Для того, щоб покласти край державності та соціалізму, необхідно... змінити громадську думку, яка б відвернула людей від використання інституційних можливостей участі в політиці для задоволення жаги влади. (с. 190)

== 9. Капіталістичне виробництво і проблема монополії ==

=== Раціональність розподілу ресурсів ===
* Тільки підприємства, які успішно користуються цим критерієм [прибутків і збитків]... можуть продовжувати свою діяльність... він гарантує, що структурні зміни всієї виробничої системи... можна буде описати як постійний рух до більш раціонального використання ресурсів. (с. 193)

* Звільнившись від необхідності отримувати прибутки для того, щоб вижити як інститут обслуговування споживачів, держава фактично підміняє раціональність розподілу хаосом. (с. 194–195)

=== Якість продукції та стимули ===
* Щойно майбутні доходи стають незалежними від покриття витрат продажем товарів — як це зазвичай буває, коли держава виробляє товар, — у такого виробника більше немає причин турбуватися про якість продукції. (с. 197)

* Янголи, працюючи на державному підприємстві, вироблятимуть продукцію нижчої якості, ніж їхні колеги-янголи в приватному бізнесі, якщо робота є для них хоч найменшим тягарем. (с. 198)

=== Збереження капіталу ===
* Абсолютно неминучим наслідком будь-якого державного виробництва є надмірне використання певного запасу капіталу і погіршення рівня життя споживачів порівняно з ситуацією за капіталізму. (с. 201)

=== Історична та теоретична критика монополій ===
* Історія свідчить про прямо протилежний результат... не існування монополії змусило уряд втручатися в економіку, а її відсутність. (с. 202–203)

* Для того, щоб максимізувати свої прибутки, монополіст повинен мати постійну зацікавленість у тому, щоб скасувати своє становище власника чинника виробництва, вилученого з ринку. (с. 204)

=== Ілюзорність «монопольної ціни» ===
* Ні сам виробник, ні будь-який нейтральний зовнішній спостерігач ніколи не зможе вирішити, чи є ціни, які фактично склалися на ринку, монопольними чи конкурентними... Вирішити це питання неможливо. (с. 207–208)

* Ми не можемо використовувати «обмеження виробництва» як перевірку на монопольну чи конкурентну ціну... рух від субконкурентної до конкурентної ціни також передбачає обмеження виробництва. (с. 210–211)

=== Держава як єдина реальна монополія ===
* Проблеми монополії як особливої проблеми ринків... не існує. Лише коли на сцену виходить держава, виникає реальна, не ілюзорна проблема монополії та монопольних цін. (с. 212)

* Держава є єдиним підприємством, чиї ціни та бізнес-практики можна назвати «завищеними» або «експлуататорськими» абсолютно об’єктивно... вони нав’язуються через погрози насильством. (с. 212)

== 10. Капіталістичне виробництво і проблема суспільних благ ==

=== Сутність ринку та виробництво безпеки ===
* ...виробництво безпеки в інтересах споживачів цього нематеріального товару повинно залишатися підпорядкованим закону вільної конкуренції. (с. 215)

* Тільки чиста ринкова система може забезпечити раціональність, з точки зору споживачів, рішення про виробництво суспільного блага. (с. 227)

=== Ілюзорність дихотомії «приватні — суспільні» блага ===
* Чіткої дихотомії між приватними і суспільними благами не існує... Всі блага є більш-менш приватними або суспільними... їхній приватний чи суспільний характер залежить від того, як мало або багато людей вважають їх благами. (с. 221)

* Блага ніколи не є благами-самі-по-собі... їхній статус залежить винятково від змін у зацікавленні чи незацікавленні людей. (с. 221)

=== Економічна ірраціональність державного виробництва ===
* ...ресурси, використані для надання суспільних благ, витрачаються даремно, оскільки вони забезпечують споживачів товарами чи послугами, які в кращому випадку мають другорядне значення. (с. 226)

* ...державне втручання обов’язково і завжди віддалятиме нас від такого оптимуму [вільних, добровільних дій споживачів]. (с. 229)

=== Вади державної монополії на безпеку та правосуддя ===
* Як може держава... вирішувати, скільки безпеки виробляти... Відповідь полягає в тому, що вона не має раціонального способу вирішити це питання. (с. 235)

* Щойно... у споживача забирають волю купувати безпеку там, де йому заманеться, ви одразу ж побачите, як народжується велика професія, присвячена свавіллю і поганому управлінню. (с. 237)

* ...державна система довільно змінює свої процедурні правила... вирішення суперечок між поліцією та суддями, з одного боку, і приватними особами, з іншого, доручається не третій незалежній стороні, а іншому поліцейському або судді. (с. 236–237)

=== Переваги конкурентної системи безпеки ===
* Саме конкурентна система виробництва безпеки передбачає побудову інституціоналізованої структури стимулів для створення такого правопорядку і правозастосування, який втілить у собі максимально можливий ступінь консенсусу. (с. 240)

* У результаті цього процесу... природним чином виникне система правового регулювання відносин між компаніями, яка стане універсально прийнятною для клієнтів усіх конкурентних виробників засобів захисту. (с. 241)

* ...виробники послуг безпеки муситимуть пропонувати договори, де споживач знатиме, що він купує, і матиме можливість подати обґрунтовану, міжсуб’єктно підтверджену скаргу. (с. 238)

=== Роль страхових компаній ===
* Страхові компанії... мали б особливий стимул відмежуватись від будь-якого агресора і, крім того, використати проти нього весь свій значний діловий вплив. (с. 244)

* В умовах конкурентної економіки жодна страхова компанія не може дозволити собі продовжувати покривати агресорів... вона незабаром втратить клієнтів на користь більш авторитетних фірм. (с. 244)

== Джерела ==
* {{Книга
 | автор = [[w:Ганс-Герман Хоппе|Хоппе, Ганс-Герман]]
 | назва = Теорія соціалізму і капіталізму
 | відповідальність = пер. з англ. В. Бродовий за ред. С. Рачинського
 | місто = К.
 | видавництво = WellBooks
 | рік = 2024
 | сторінок = 256
 | isbn = 978-617-8264-10-9
 }}


[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія: Цитати про економіку]]
[[Категорія:Цитати з книг]]
[[Категорія:Економічні твори]]
[[Категорія:Лібертаріанство]]
[[Категорія:Австрійська економічна школа]]
[[Категорія:Ганс-Герман Хоппе]]
[[Категорія:Книги 1989]]
[[Категорія:Книги 2024]]</text>
      <sha1>262m93d8hx3t3xo0i2s28jav2eh5qlh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Котельников Євген Петрович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46421</id>
    <revision>
      <id>160017</id>
      <parentid>160006</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:12:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160017</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23630" sha1="18zodabtk8jj9s4itlz1kqcey566ngh" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Євген Петрович Котельников'''  — радянський футболіст, захисник. Пізніше — український футбольний тренер та спортивний функціонер. Голова Комітету юнацького футболу Федерації футболу України, начальник управління футболу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. 

Від 1958 до 1965 року грав за «Локомотив» (Вінниця). З 1965 по 1977 працював тренером у Дитячо-юнацькій футбольній школі «Динамо». З 1977 по 1990 — державний тренер СРСР з футболу Федерації футболу України. З 1991 по 1995 роки — перший віце-президент Федерації футболу України. З 1995 року — начальник управління футболу ФК «Динамо» (Київ). Член Виконкому ФФУ. Член Ради першої ліги Професіональної футбольної ліги України. Голова Комітету юнацького футболу.

Нагороджений почесним знаком Федерації футболу України «За особистий внесок у розвиток українського футболу», знаком «Відмінник освіти України» та золотою відзнакою Професіональної футбольної ліги України&lt;ref name=&quot;b&quot;&gt;{{Cite web|url=http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|title=Котельников Євген Петрович|publisher=Федерація футболу України|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817205359/http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|title=Золота відзнака Євгена Котельникова|date=2009-03-29|publisher=Офіційний сайт ФК «Динамо» Киев|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817210425/http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Народився я на Байковій горі, в районі нинішнього Байкового цвинтаря. Там, неподалік ярів, ми й ганяли м'яч. До речі, ці місця були першими футбольними полями і для відомих гравців Валентина Трояновського та Івана Терлецького. Організований футбол для мене почався з оголошення про набір до групи підготовки київського „Динамо“. Це було 1952 року. 

Для перегляду всіх хлопців зібрали на „Парагваї“ — так називали вічно оповите клубами пилу поле, на місці якого зараз знаходяться динамівські тенісні корти. Щоправда, все мало не зірвалося. Тоді якраз була неділя. Батько мій і дід вирішили, що коли вихідний, то пообідати треба по-святковому. Але на столі не було найголовнішого. І вони відправили мене до магазину, щоб швиденько біг униз і приніс. Повертаюся, а назустріч наші хлопці, чоловік п'ятнадцять. Запитую — куди? Виявилося, що на футбол йдуть записуватися. 

Як взяли мене в оборот: того, мовляв, Віньковатов візьме, того Лерман, того Голубєв. І така мене туга охопила. Я знаю, що граю краще за них, але й батько з дідом за стіл не сідають — чекають. Коротше, як уявив, що можу з футболом пролетіти, то з чекушкою горілки і пішов на стадіон. Коли роздягався, благав Бога, щоб ніхто не побачив, з чим я прийшов. Увечері, звичайно, своє вислухав, зате мене одного з усієї компанії взяли в команду. Так моїми першими тренерами стали Микола Павлович Мельниченко та Микола Федорович Фоміних».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерою]] виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді...

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як у ранньому футбольному віці доля звела із [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]], коли разом грали за юнацьку команду «Динамо» в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з Валерою виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді... 

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як разом зростали з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]] в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Награтися вдосталь мені не вдалося. Після нетривалого перебування у київському „Динамо“ я перейшов у вінницький „Локомотив“, де й провів свої найкращі футбольні роки поряд із [[Трояновський Валентин Миколайович|Валентином Трояновським]], [[Крощенко Анатолій Миколайович|Анатолієм Крощенком]], [[Балакін Ігор Миколайович|Ігорем Балакіним]], [[Молотай Анатолій Михайлович|Анатолієм Молотаєм]]. 

У 1961 році ми навіть сенсаційно обіграли бразильський клуб „Мадурейра“, який здійснював турне Радянським Союзом. Адже після нас чарівники м'яча не програли ні київському „Динамо“, ні московському „Спартаку“, ні ленінградському „Зеніту“. Після того, як мені невдало зробили операцію на меніску, довелося повісити бутси на цвях. На той час я вже одружився. Дружина жила у Києві, тому залишатися у Вінниці не було сенсу. Повернувся додому та став працювати тренером у дитячій школі „Динамо“. Нам, молодим, багато уваги приділяв наставник першої динамівської команди Віктор Маслов, пізніше — Олександр Севідов. Згодом я став паралельно тренувати юнацькі збірні України та Союзу»».
 | Коментар = про те, як рано закінчивши кар'єру гравця через травму коліна залишався у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У серпні 1991-го до нас у відділ футболу Спорткомітету, де тоді працював і я, і Віктор Банніков, звернулися представники дуже впливового у ті роки Руху та в ультимативній формі вимагали виходу зі складу союзної федерації. Ми спробували пояснити, що у серпні це зробити неможливо, адже у розпалі чемпіонат СРСР та першість України, що проводилася в одній із зон другої ліги. 

Ми запропонували інший варіант — дограти сезон до кінця, а потім уже порушувати питання про вихід. Рухівці були налаштовані агресивно. Аргументи, що футболісти і тренери залишаться спочатку буквально на вулиці, до уваги не бралися. Ми запитали, чому, мовляв, ми маємо це робити в такому терміновому порядку, адже федерації інших видів спорту навіть не думають про вихід із союзних структур. 

Контраргумент був у дусі того часу: «Футбол — це партійний і найпопулярніший вид спорту, і саме федерація футболу має показати не лише іншим видам спорту, а й галузям економіки, як потрібно розривати стосунки з комуністичним минулим».
 | Коментар = про те, як виховав багато перспективних футболістів у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Оскільки наші аргументи не були почуті, нам довелося збирати футбольний актив республіки — представників клубів, ветеранів, відомих функціонерів, — і на цих зборах було ухвалено рішення про те, щоб дограти чемпіонат, а після закінчення, у грудні, повернутися до питання про створення Федерації футболу України. Ох і наслухалися ми звинувачень у відсутності патріотизму! Але рішення це залишилося без змін. 13 грудня 1991 року відбулися нові збори, і на них було оголошено про створення громадської організації «Федерація футболу України» та вихід її зі складу союзної федерації. Від нас відразу відмовився Спорткомітет, де ми отримували зарплату, і ми вирушили у самостійне плавання, ставши першою незалежною федерацією країни. Президент ФФУ Віктор Банніков займався відносинами з УЄФА та ФІФА, пошуком приміщення для федерації — адже зі Спорткомітету нас, таких самостійних, попросили відійти. А мені як його першому заступнику потрібно було терміново організувати перший незалежний чемпіонат. Він, як ви пам'ятаєте, проходив за скороченою схемою одне коло. 20 команд, відібраних за спортивним принципом, було розбито на дві групи, переможці яких – «Таврія» та «Динамо» – у Львові розіграли звання чемпіона. Оскільки в УЄФА наші повпреди спрацювали на високому рівні, вже через півроку після утворення ФФУ українські клуби отримали право стартувати в єврокубках...»
 | Коментар = про перші місяці існування ФФУ, в якій на той час працювали... десять людей в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Старший син [[Яковенко Павло Олександрович|Яковенка]] займався у київському „Локомотиві“, і Паша відвідував його тренування, бачив, у яких неважливих умовах працюють хлопці. І тоді в нього з'явилася ідея зібрати найталановитіших виконавців одного віку та попрацювати з ними. З цією ідеєю він звернувся до президента „Динамо“ [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]]. Вислухавши його, Ігор Михайлович викликав мене і спитав, що я думаю з цього приводу. 

Звичайно, я відгукнувся про це позитивно. „Ну тоді допомагай — і при цьому нестимеш за це відповідальність!“ - резюмував Ігор Суркіс. І ми взялися до роботи. Моє завдання полягало в тому, щоб Яковенко не чув слова „ні“. Іншими словами, він ставив завдання, а я думав, як їх вирішувати».
 | Коментар = про те, як в 1997 році на особисте запрошення [[Суркіс Григорій Михайлович|Григорія Суркіса]] повернувся до київського «Динамо», де очолив департамент футболу: &quot;Динамо-2&quot;, &quot;Динамо-3&quot;, клубна Академія, ДЮФШ - це були основні складові, якими займався департамент в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я б ще не називав цих хлопців лідерами „Динамо“. Передумови ними стати у них є, а як все обернеться, поговоримо через пару років. Не хочу нікого образити, але, на мій погляд, ці виконавці ще не довели, що за футбольним талантом можуть стати врівень із визначними гравцями київського клубу, які виступали за „біло-синіх“ у різні роки». Хто міг тоді подумати, наскільки пророчими виявляться ці слова».
 | Коментар = про те, що з того академкласу 1985 року зірками вийшли [[Мілевський Артем Володимирович|Артем Мілевський]] та [[Алієв Олександр Олександрович|Олександр Алієв]] у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На мій погляд, вітчизняним високопоставленим футбольним чиновникам треба стати вищими за свої амбіції і зайняти конструктивну позицію без використання особистих образ. Ситуація з Кримом дуже непроста, і не треба чекати, що вона вирішиться сама собою. Треба виходити з кабінетів, виїжджати на місця та вести переговори — з клубами, Росією, УЄФА. Адже український футбол – це мільйони людей. Не можна допустити його руйнування, тим більше через якісь дитячі скло між керівниками федерації. 

Крім цього, у складний економічний період необхідно подумати про зменшення витрат. Навіщо нам у такій складній фінансовій ситуації п'ять арбітрів на полі? Вважаю, слід також обговорити доцільність змісту Прем'єр-ліги та ПФЛ, проаналізувати чисельний склад ФФУ. Адже вся країна намагається заощаджувати, а у футбольному господарстві наче нічого й не відбувається. Чи довго так протягнемо?»
 | Коментар = про те, яким бачить вихід із непростої ситуації, в якій опинився українсьакий футбол в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я понад 60 років у футболі, але за цей час жодного разу не впіймав себе на думці, що цей вид спорту мені набрид. Тут постійно щось змінюється, і ти завжди живеш у передчутті нових матчів, а отже — нових емоцій, вражень, переживань. Що б я собі побажав? Звісно, ​​здоров'я. А ще я дуже хочу бачити збірну України серед найкращих команд планети. Передумови для цього є, адже наша країна завжди славилася футбольними талантами...»
 | Коментар = про своє життєве кредо у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Заслужені тренери України]]
[[Категорія:Відмінники освіти України]]
[[Категорія:Українські футбольні функціонери]]
[[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Заслужені працівники фізичної культури і спорту України]]
[[Категорія:Майстри спорту СРСР]]
[[Категорія:Персоналії ФК «Динамо» (Київ)]]</text>
      <sha1>18zodabtk8jj9s4itlz1kqcey566ngh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160018</id>
      <parentid>160017</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:12:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160018</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23694" sha1="5c490j85wybpgbwvw4xho0ye859jinf" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Євген Петрович Котельников'''  — радянський футболіст, захисник. Пізніше — український футбольний тренер та спортивний функціонер. Голова Комітету юнацького футболу Федерації футболу України, начальник управління футболу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України. 

Від 1958 до 1965 року грав за «Локомотив» (Вінниця). З 1965 по 1977 працював тренером у Дитячо-юнацькій футбольній школі «Динамо». З 1977 по 1990 — державний тренер СРСР з футболу Федерації футболу України. З 1991 по 1995 роки — перший віце-президент Федерації футболу України. З 1995 року — начальник управління футболу ФК «Динамо» (Київ). Член Виконкому ФФУ. Член Ради першої ліги Професіональної футбольної ліги України. Голова Комітету юнацького футболу.

Нагороджений почесним знаком Федерації футболу України «За особистий внесок у розвиток українського футболу», знаком «Відмінник освіти України» та золотою відзнакою Професіональної футбольної ліги України&lt;ref name=&quot;b&quot;&gt;{{Cite web|url=http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|title=Котельников Євген Петрович|publisher=Федерація футболу України|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817205359/http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|title=Золота відзнака Євгена Котельникова|date=2009-03-29|publisher=Офіційний сайт ФК «Динамо» Киев|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817210425/http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Народився я на Байковій горі, в районі нинішнього Байкового цвинтаря. Там, неподалік ярів, ми й ганяли м'яч. До речі, ці місця були першими футбольними полями і для відомих гравців Валентина Трояновського та Івана Терлецького. Організований футбол для мене почався з оголошення про набір до групи підготовки київського „Динамо“. Це було 1952 року. 

Для перегляду всіх хлопців зібрали на „Парагваї“ — так називали вічно оповите клубами пилу поле, на місці якого зараз знаходяться динамівські тенісні корти. Щоправда, все мало не зірвалося. Тоді якраз була неділя. Батько мій і дід вирішили, що коли вихідний, то пообідати треба по-святковому. Але на столі не було найголовнішого. І вони відправили мене до магазину, щоб швиденько біг униз і приніс. Повертаюся, а назустріч наші хлопці, чоловік п'ятнадцять. Запитую — куди? Виявилося, що на футбол йдуть записуватися. 

Як взяли мене в оборот: того, мовляв, Віньковатов візьме, того Лерман, того Голубєв. І така мене туга охопила. Я знаю, що граю краще за них, але й батько з дідом за стіл не сідають — чекають. Коротше, як уявив, що можу з футболом пролетіти, то з чекушкою горілки і пішов на стадіон. Коли роздягався, благав Бога, щоб ніхто не побачив, з чим я прийшов. Увечері, звичайно, своє вислухав, зате мене одного з усієї компанії взяли в команду. Так моїми першими тренерами стали Микола Павлович Мельниченко та Микола Федорович Фоміних».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерою]] виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді...

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як у ранньому футбольному віці доля звела із [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]], коли разом грали за юнацьку команду «Динамо» в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з Валерою виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді... 

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як разом зростали з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]] в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Награтися вдосталь мені не вдалося. Після нетривалого перебування у київському „Динамо“ я перейшов у вінницький „Локомотив“, де й провів свої найкращі футбольні роки поряд із [[Трояновський Валентин Миколайович|Валентином Трояновським]], [[Крощенко Анатолій Миколайович|Анатолієм Крощенком]], [[Балакін Ігор Миколайович|Ігорем Балакіним]], [[Молотай Анатолій Михайлович|Анатолієм Молотаєм]]. 

У 1961 році ми навіть сенсаційно обіграли бразильський клуб „Мадурейра“, який здійснював турне Радянським Союзом. Адже після нас чарівники м'яча не програли ні київському „Динамо“, ні московському „Спартаку“, ні ленінградському „Зеніту“. Після того, як мені невдало зробили операцію на меніску, довелося повісити бутси на цвях. На той час я вже одружився. Дружина жила у Києві, тому залишатися у Вінниці не було сенсу. Повернувся додому та став працювати тренером у дитячій школі „Динамо“. Нам, молодим, багато уваги приділяв наставник першої динамівської команди Віктор Маслов, пізніше — Олександр Севідов. Згодом я став паралельно тренувати юнацькі збірні України та Союзу»».
 | Коментар = про те, як рано закінчивши кар'єру гравця через травму коліна залишався у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У серпні 1991-го до нас у відділ футболу Спорткомітету, де тоді працював і я, і Віктор Банніков, звернулися представники дуже впливового у ті роки Руху та в ультимативній формі вимагали виходу зі складу союзної федерації. Ми спробували пояснити, що у серпні це зробити неможливо, адже у розпалі чемпіонат СРСР та першість України, що проводилася в одній із зон другої ліги. 

Ми запропонували інший варіант — дограти сезон до кінця, а потім уже порушувати питання про вихід. Рухівці були налаштовані агресивно. Аргументи, що футболісти і тренери залишаться спочатку буквально на вулиці, до уваги не бралися. Ми запитали, чому, мовляв, ми маємо це робити в такому терміновому порядку, адже федерації інших видів спорту навіть не думають про вихід із союзних структур. 

Контраргумент був у дусі того часу: «Футбол — це партійний і найпопулярніший вид спорту, і саме федерація футболу має показати не лише іншим видам спорту, а й галузям економіки, як потрібно розривати стосунки з комуністичним минулим».
 | Коментар = про те, як виховав багато перспективних футболістів у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Оскільки наші аргументи не були почуті, нам довелося збирати футбольний актив республіки — представників клубів, ветеранів, відомих функціонерів, — і на цих зборах було ухвалено рішення про те, щоб дограти чемпіонат, а після закінчення, у грудні, повернутися до питання про створення Федерації футболу України. Ох і наслухалися ми звинувачень у відсутності патріотизму! Але рішення це залишилося без змін. 13 грудня 1991 року відбулися нові збори, і на них було оголошено про створення громадської організації «Федерація футболу України» та вихід її зі складу союзної федерації. Від нас відразу відмовився Спорткомітет, де ми отримували зарплату, і ми вирушили у самостійне плавання, ставши першою незалежною федерацією країни. Президент ФФУ Віктор Банніков займався відносинами з УЄФА та ФІФА, пошуком приміщення для федерації — адже зі Спорткомітету нас, таких самостійних, попросили відійти. А мені як його першому заступнику потрібно було терміново організувати перший незалежний чемпіонат. Він, як ви пам'ятаєте, проходив за скороченою схемою одне коло. 20 команд, відібраних за спортивним принципом, було розбито на дві групи, переможці яких – «Таврія» та «Динамо» – у Львові розіграли звання чемпіона. Оскільки в УЄФА наші повпреди спрацювали на високому рівні, вже через півроку після утворення ФФУ українські клуби отримали право стартувати в єврокубках...»
 | Коментар = про перші місяці існування ФФУ, в якій на той час працювали... десять людей в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Старший син [[Яковенко Павло Олександрович|Яковенка]] займався у київському „Локомотиві“, і Паша відвідував його тренування, бачив, у яких неважливих умовах працюють хлопці. І тоді в нього з'явилася ідея зібрати найталановитіших виконавців одного віку та попрацювати з ними. З цією ідеєю він звернувся до президента „Динамо“ [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]]. Вислухавши його, Ігор Михайлович викликав мене і спитав, що я думаю з цього приводу. 

Звичайно, я відгукнувся про це позитивно. „Ну тоді допомагай — і при цьому нестимеш за це відповідальність!“ - резюмував Ігор Суркіс. І ми взялися до роботи. Моє завдання полягало в тому, щоб Яковенко не чув слова „ні“. Іншими словами, він ставив завдання, а я думав, як їх вирішувати».
 | Коментар = про те, як в 1997 році на особисте запрошення [[Суркіс Григорій Михайлович|Григорія Суркіса]] повернувся до київського «Динамо», де очолив департамент футболу: &quot;Динамо-2&quot;, &quot;Динамо-3&quot;, клубна Академія, ДЮФШ - це були основні складові, якими займався департамент в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я б ще не називав цих хлопців лідерами „Динамо“. Передумови ними стати у них є, а як все обернеться, поговоримо через пару років. Не хочу нікого образити, але, на мій погляд, ці виконавці ще не довели, що за футбольним талантом можуть стати врівень із визначними гравцями київського клубу, які виступали за „біло-синіх“ у різні роки». Хто міг тоді подумати, наскільки пророчими виявляться ці слова».
 | Коментар = про те, що з того академкласу 1985 року зірками вийшли [[Мілевський Артем Володимирович|Артем Мілевський]] та [[Алієв Олександр Олександрович|Олександр Алієв]] у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На мій погляд, вітчизняним високопоставленим футбольним чиновникам треба стати вищими за свої амбіції і зайняти конструктивну позицію без використання особистих образ. Ситуація з Кримом дуже непроста, і не треба чекати, що вона вирішиться сама собою. Треба виходити з кабінетів, виїжджати на місця та вести переговори — з клубами, Росією, УЄФА. Адже український футбол – це мільйони людей. Не можна допустити його руйнування, тим більше через якісь дитячі скло між керівниками федерації. 

Крім цього, у складний економічний період необхідно подумати про зменшення витрат. Навіщо нам у такій складній фінансовій ситуації п'ять арбітрів на полі? Вважаю, слід також обговорити доцільність змісту Прем'єр-ліги та ПФЛ, проаналізувати чисельний склад ФФУ. Адже вся країна намагається заощаджувати, а у футбольному господарстві наче нічого й не відбувається. Чи довго так протягнемо?»
 | Коментар = про те, яким бачить вихід із непростої ситуації, в якій опинився українсьакий футбол в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я понад 60 років у футболі, але за цей час жодного разу не впіймав себе на думці, що цей вид спорту мені набрид. Тут постійно щось змінюється, і ти завжди живеш у передчутті нових матчів, а отже — нових емоцій, вражень, переживань. Що б я собі побажав? Звісно, ​​здоров'я. А ще я дуже хочу бачити збірну України серед найкращих команд планети. Передумови для цього є, адже наша країна завжди славилася футбольними талантами...»
 | Коментар = про своє життєве кредо у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]
[[Категорія:Відмінники освіти України]]
[[Категорія:Українські футбольні функціонери]]
[[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Заслужені працівники фізичної культури і спорту України]]
[[Категорія:Майстри спорту СРСР]]
[[Категорія:Персоналії ФК «Динамо» (Київ)]]</text>
      <sha1>5c490j85wybpgbwvw4xho0ye859jinf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160019</id>
      <parentid>160018</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:12:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160019</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23717" sha1="7wvkqzgbe993s67ivl9rkuuc5pvapf8" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Євген Петрович Котельников'''&amp;nbsp;— радянський футболіст, захисник. Пізніше&amp;nbsp;— український футбольний тренер та спортивний функціонер. Голова Комітету юнацького футболу Федерації футболу України, начальник управління футболу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Від 1958 до 1965 року грав за «Локомотив» (Вінниця). З 1965 по 1977 працював тренером у Дитячо-юнацькій футбольній школі «Динамо». З 1977 по 1990&amp;nbsp;— державний тренер СРСР з футболу Федерації футболу України. З 1991 по 1995 роки&amp;nbsp;— перший віце-президент Федерації футболу України. З 1995 року&amp;nbsp;— начальник управління футболу ФК «Динамо» (Київ). Член Виконкому ФФУ. Член Ради першої ліги Професіональної футбольної ліги України. Голова Комітету юнацького футболу.

Нагороджений почесним знаком Федерації футболу України «За особистий внесок у розвиток українського футболу», знаком «Відмінник освіти України» та золотою відзнакою Професіональної футбольної ліги України&lt;ref name=&quot;b&quot;&gt;{{Cite web|url=http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|title=Котельников Євген Петрович|publisher=Федерація футболу України|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817205359/http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/about/ffu_exucitive/31/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|url=http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|title=Золота відзнака Євгена Котельникова|date=2009-03-29|publisher=Офіційний сайт ФК «Динамо» Киев|language=uk|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817210425/http://www.fcdynamo.kiev.ua/allnews/news/zolotoe_otlichie_evgeniya_kotel_nikova/|archive-date=2017-08-17|access-date=2026-05-31}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Народився я на Байковій горі, в районі нинішнього Байкового цвинтаря. Там, неподалік ярів, ми й ганяли м'яч. До речі, ці місця були першими футбольними полями і для відомих гравців Валентина Трояновського та Івана Терлецького. Організований футбол для мене почався з оголошення про набір до групи підготовки київського „Динамо“. Це було 1952 року. 

Для перегляду всіх хлопців зібрали на „Парагваї“ — так називали вічно оповите клубами пилу поле, на місці якого зараз знаходяться динамівські тенісні корти. Щоправда, все мало не зірвалося. Тоді якраз була неділя. Батько мій і дід вирішили, що коли вихідний, то пообідати треба по-святковому. Але на столі не було найголовнішого. І вони відправили мене до магазину, щоб швиденько біг униз і приніс. Повертаюся, а назустріч наші хлопці, чоловік п'ятнадцять. Запитую — куди? Виявилося, що на футбол йдуть записуватися. 

Як взяли мене в оборот: того, мовляв, Віньковатов візьме, того Лерман, того Голубєв. І така мене туга охопила. Я знаю, що граю краще за них, але й батько з дідом за стіл не сідають — чекають. Коротше, як уявив, що можу з футболом пролетіти, то з чекушкою горілки і пішов на стадіон. Коли роздягався, благав Бога, щоб ніхто не побачив, з чим я прийшов. Увечері, звичайно, своє вислухав, зате мене одного з усієї компанії взяли в команду. Так моїми першими тренерами стали Микола Павлович Мельниченко та Микола Федорович Фоміних».
 | Коментар = про своє походження в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерою]] виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді...

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як у ранньому футбольному віці доля звела із [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]], коли разом грали за юнацьку команду «Динамо» в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справа в тому, що ми з Валерою виросли на Сталінці — був такий район у Києві, де зараз знаходиться автовокзал. І ще до особистого знайомства я знав про нього, він, як потім з'ясувалося, про мене. Адже ми обидва грали у футбол, зрештою, обидва були руді... 

А близько ми познайомилися, коли він перейшов у нашу юнацьку команду «Динамо»».
 | Коментар = про те, як разом зростали з [[Лобановський Валерій Васильович|Валерієм Лобановським]] в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Награтися вдосталь мені не вдалося. Після нетривалого перебування у київському „Динамо“ я перейшов у вінницький „Локомотив“, де й провів свої найкращі футбольні роки поряд із [[Трояновський Валентин Миколайович|Валентином Трояновським]], [[Крощенко Анатолій Миколайович|Анатолієм Крощенком]], [[Балакін Ігор Миколайович|Ігорем Балакіним]], [[Молотай Анатолій Михайлович|Анатолієм Молотаєм]]. 

У 1961 році ми навіть сенсаційно обіграли бразильський клуб „Мадурейра“, який здійснював турне Радянським Союзом. Адже після нас чарівники м'яча не програли ні київському „Динамо“, ні московському „Спартаку“, ні ленінградському „Зеніту“. Після того, як мені невдало зробили операцію на меніску, довелося повісити бутси на цвях. На той час я вже одружився. Дружина жила у Києві, тому залишатися у Вінниці не було сенсу. Повернувся додому та став працювати тренером у дитячій школі „Динамо“. Нам, молодим, багато уваги приділяв наставник першої динамівської команди Віктор Маслов, пізніше — Олександр Севідов. Згодом я став паралельно тренувати юнацькі збірні України та Союзу»».
 | Коментар = про те, як рано закінчивши кар'єру гравця через травму коліна залишався у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «У серпні 1991-го до нас у відділ футболу Спорткомітету, де тоді працював і я, і Віктор Банніков, звернулися представники дуже впливового у ті роки Руху та в ультимативній формі вимагали виходу зі складу союзної федерації. Ми спробували пояснити, що у серпні це зробити неможливо, адже у розпалі чемпіонат СРСР та першість України, що проводилася в одній із зон другої ліги. 

Ми запропонували інший варіант — дограти сезон до кінця, а потім уже порушувати питання про вихід. Рухівці були налаштовані агресивно. Аргументи, що футболісти і тренери залишаться спочатку буквально на вулиці, до уваги не бралися. Ми запитали, чому, мовляв, ми маємо це робити в такому терміновому порядку, адже федерації інших видів спорту навіть не думають про вихід із союзних структур. 

Контраргумент був у дусі того часу: «Футбол — це партійний і найпопулярніший вид спорту, і саме федерація футболу має показати не лише іншим видам спорту, а й галузям економіки, як потрібно розривати стосунки з комуністичним минулим».
 | Коментар = про те, як виховав багато перспективних футболістів у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Оскільки наші аргументи не були почуті, нам довелося збирати футбольний актив республіки — представників клубів, ветеранів, відомих функціонерів, — і на цих зборах було ухвалено рішення про те, щоб дограти чемпіонат, а після закінчення, у грудні, повернутися до питання про створення Федерації футболу України. Ох і наслухалися ми звинувачень у відсутності патріотизму! Але рішення це залишилося без змін. 13 грудня 1991 року відбулися нові збори, і на них було оголошено про створення громадської організації «Федерація футболу України» та вихід її зі складу союзної федерації. Від нас відразу відмовився Спорткомітет, де ми отримували зарплату, і ми вирушили у самостійне плавання, ставши першою незалежною федерацією країни. Президент ФФУ Віктор Банніков займався відносинами з УЄФА та ФІФА, пошуком приміщення для федерації — адже зі Спорткомітету нас, таких самостійних, попросили відійти. А мені як його першому заступнику потрібно було терміново організувати перший незалежний чемпіонат. Він, як ви пам'ятаєте, проходив за скороченою схемою одне коло. 20 команд, відібраних за спортивним принципом, було розбито на дві групи, переможці яких – «Таврія» та «Динамо» – у Львові розіграли звання чемпіона. Оскільки в УЄФА наші повпреди спрацювали на високому рівні, вже через півроку після утворення ФФУ українські клуби отримали право стартувати в єврокубках...»
 | Коментар = про перші місяці існування ФФУ, в якій на той час працювали... десять людей в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Старший син [[Яковенко Павло Олександрович|Яковенка]] займався у київському „Локомотиві“, і Паша відвідував його тренування, бачив, у яких неважливих умовах працюють хлопці. І тоді в нього з'явилася ідея зібрати найталановитіших виконавців одного віку та попрацювати з ними. З цією ідеєю він звернувся до президента „Динамо“ [[Суркіс Ігор Михайлович|Ігоря Суркіса]]. Вислухавши його, Ігор Михайлович викликав мене і спитав, що я думаю з цього приводу. 

Звичайно, я відгукнувся про це позитивно. „Ну тоді допомагай — і при цьому нестимеш за це відповідальність!“ - резюмував Ігор Суркіс. І ми взялися до роботи. Моє завдання полягало в тому, щоб Яковенко не чув слова „ні“. Іншими словами, він ставив завдання, а я думав, як їх вирішувати».
 | Коментар = про те, як в 1997 році на особисте запрошення [[Суркіс Григорій Михайлович|Григорія Суркіса]] повернувся до київського «Динамо», де очолив департамент футболу: &quot;Динамо-2&quot;, &quot;Динамо-3&quot;, клубна Академія, ДЮФШ - це були основні складові, якими займався департамент в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я б ще не називав цих хлопців лідерами „Динамо“. Передумови ними стати у них є, а як все обернеться, поговоримо через пару років. Не хочу нікого образити, але, на мій погляд, ці виконавці ще не довели, що за футбольним талантом можуть стати врівень із визначними гравцями київського клубу, які виступали за „біло-синіх“ у різні роки». Хто міг тоді подумати, наскільки пророчими виявляться ці слова».
 | Коментар = про те, що з того академкласу 1985 року зірками вийшли [[Мілевський Артем Володимирович|Артем Мілевський]] та [[Алієв Олександр Олександрович|Олександр Алієв]] у інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На мій погляд, вітчизняним високопоставленим футбольним чиновникам треба стати вищими за свої амбіції і зайняти конструктивну позицію без використання особистих образ. Ситуація з Кримом дуже непроста, і не треба чекати, що вона вирішиться сама собою. Треба виходити з кабінетів, виїжджати на місця та вести переговори — з клубами, Росією, УЄФА. Адже український футбол – це мільйони людей. Не можна допустити його руйнування, тим більше через якісь дитячі скло між керівниками федерації. 

Крім цього, у складний економічний період необхідно подумати про зменшення витрат. Навіщо нам у такій складній фінансовій ситуації п'ять арбітрів на полі? Вважаю, слід також обговорити доцільність змісту Прем'єр-ліги та ПФЛ, проаналізувати чисельний склад ФФУ. Адже вся країна намагається заощаджувати, а у футбольному господарстві наче нічого й не відбувається. Чи довго так протягнемо?»
 | Коментар = про те, яким бачить вихід із непростої ситуації, в якій опинився українсьакий футбол в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я понад 60 років у футболі, але за цей час жодного разу не впіймав себе на думці, що цей вид спорту мені набрид. Тут постійно щось змінюється, і ти завжди живеш у передчутті нових матчів, а отже — нових емоцій, вражень, переживань. Що б я собі побажав? Звісно, ​​здоров'я. А ще я дуже хочу бачити збірну України серед найкращих команд планети. Передумови для цього є, адже наша країна завжди славилася футбольними талантами...»
 | Коментар = про своє життєве кредо у футболі в інтерв'ю газеті &quot;Команда&quot;  [http://football.tulja.in.ua/wp-content/uploads/2017/02/%D0%98%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%8C%D1%8E..pdf Евгений	КОТЕЛЬНИКОВ:	футбольный	Папа	родом	со	Сталинки] (28 січня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Заслужені тренери України]]
[[Категорія:Відмінники освіти України]]
[[Категорія:Українські футбольні функціонери]]
[[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Заслужені працівники фізичної культури і спорту України]]
[[Категорія:Майстри спорту СРСР]]
[[Категорія:Персоналії ФК «Динамо» (Київ)]]</text>
      <sha1>7wvkqzgbe993s67ivl9rkuuc5pvapf8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Економіка для простих людей</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46422</id>
    <revision>
      <id>160020</id>
      <parentid>160013</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:22:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>160020</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28650" sha1="3nq2fsp2o02qffrfn5anerc3u77ltfc" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Економіка для простих людей}}
'''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського.

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— Економіка для простих людей (с. 13)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;


== Частина I. Наука про людську діяльність ==
=== Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки ===

* Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 39.&lt;/ref&gt;

* Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 41.&lt;/ref&gt;

* Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 44.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда ===

* Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 57.&lt;/ref&gt;

* Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

* Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 82.&lt;/ref&gt;

* Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності ===

* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;

* Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

* Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 103.&lt;/ref&gt;

* Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 105.&lt;/ref&gt;

== Частина II. Ринковий процес ==
=== Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок ===

* Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 65.&lt;/ref&gt;
* Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 71.&lt;/ref&gt;
* Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 77.&lt;/ref&gt;
* Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок ===

* Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;
* Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 90.&lt;/ref&gt;
* Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 91.&lt;/ref&gt;
* Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій ===

* Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;
* Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу ===

* Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 102.&lt;/ref&gt;
* Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 107.&lt;/ref&gt;
* Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 114.&lt;/ref&gt;
* Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 118.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці ===

* Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 123.&lt;/ref&gt;
* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;
* У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 130.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей ===

* Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 139.&lt;/ref&gt;
* Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 145.&lt;/ref&gt;
* Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 150.&lt;/ref&gt;
* Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 151.&lt;/ref&gt;

== Частина III. Втручання в ринок ==

=== Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності ===

* За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 131.&lt;/ref&gt;
* Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 161.&lt;/ref&gt;
* Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 162.&lt;/ref&gt;
* Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 168.&lt;/ref&gt;
* Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 170.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі ===

* Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 177.&lt;/ref&gt;
* Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 179.&lt;/ref&gt;
* Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 188.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання ===

* Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 193.&lt;/ref&gt;
* Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 197.&lt;/ref&gt;
* Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 200.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу ===

* Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 211.&lt;/ref&gt;
* Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 213.&lt;/ref&gt;
* Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 220.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку ===

* Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 237.&lt;/ref&gt;
* Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 240.&lt;/ref&gt;
* У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 245.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії ===

* Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 250.&lt;/ref&gt;
* Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 253.&lt;/ref&gt;
* Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 255.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху ===

* Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 261.&lt;/ref&gt;
* Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 262.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості ===

* Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 276.&lt;/ref&gt;

== Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні ==

=== Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи ===

* Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289.&lt;/ref&gt;
* Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289–290.&lt;/ref&gt;
* Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 294.&lt;/ref&gt;
* Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 295.&lt;/ref&gt;
* Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 296.&lt;/ref&gt;
* Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 299.&lt;/ref&gt;
* Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 302.&lt;/ref&gt;
* Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;
* Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;


== Примітки ==
{{reflist|group=&quot;П.&quot;}}

== Джерела ==
{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}


[[Категорія:Цитати про економіку]]
[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]</text>
      <sha1>3nq2fsp2o02qffrfn5anerc3u77ltfc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160025</id>
      <parentid>160020</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:26:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>160025</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28709" sha1="76caavm8dtq6ycl3namojpayzsiliys" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Економіка для простих людей}}
'''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського.

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— Економіка для простих людей (с. 13)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;


== Частина I. Наука про людську діяльність ==
=== Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки ===

* Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 39.&lt;/ref&gt;

* Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 41.&lt;/ref&gt;

* Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 44.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда ===

* Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 57.&lt;/ref&gt;

* Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

* Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 82.&lt;/ref&gt;

* Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності ===

* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;

* Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

* Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 103.&lt;/ref&gt;

* Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 105.&lt;/ref&gt;

== Частина II. Ринковий процес ==
=== Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок ===

* Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 65.&lt;/ref&gt;
* Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 71.&lt;/ref&gt;
* Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 77.&lt;/ref&gt;
* Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок ===

* Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;
* Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 90.&lt;/ref&gt;
* Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 91.&lt;/ref&gt;
* Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій ===

* Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;
* Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу ===

* Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 102.&lt;/ref&gt;
* Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 107.&lt;/ref&gt;
* Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 114.&lt;/ref&gt;
* Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 118.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці ===

* Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 123.&lt;/ref&gt;
* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;
* У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 130.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей ===

* Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 139.&lt;/ref&gt;
* Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 145.&lt;/ref&gt;
* Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 150.&lt;/ref&gt;
* Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 151.&lt;/ref&gt;

== Частина III. Втручання в ринок ==

=== Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності ===

* За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 131.&lt;/ref&gt;
* Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 161.&lt;/ref&gt;
* Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 162.&lt;/ref&gt;
* Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 168.&lt;/ref&gt;
* Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 170.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі ===

* Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 177.&lt;/ref&gt;
* Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 179.&lt;/ref&gt;
* Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 188.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання ===

* Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 193.&lt;/ref&gt;
* Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 197.&lt;/ref&gt;
* Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 200.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу ===

* Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 211.&lt;/ref&gt;
* Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 213.&lt;/ref&gt;
* Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 220.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку ===

* Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 237.&lt;/ref&gt;
* Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 240.&lt;/ref&gt;
* У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 245.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії ===

* Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 250.&lt;/ref&gt;
* Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 253.&lt;/ref&gt;
* Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 255.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху ===

* Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 261.&lt;/ref&gt;
* Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 262.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості ===

* Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 276.&lt;/ref&gt;

== Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні ==

=== Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи ===

* Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289.&lt;/ref&gt;
* Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289–290.&lt;/ref&gt;
* Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 294.&lt;/ref&gt;
* Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 295.&lt;/ref&gt;
* Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 296.&lt;/ref&gt;
* Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 299.&lt;/ref&gt;
* Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 302.&lt;/ref&gt;
* Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;
* Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;


== Примітки ==
{{reflist|group=&quot;П.&quot;}}

== Джерела ==
{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}


[[Категорія:Цитати про економіку]]
[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Австрійська економічна школа]]</text>
      <sha1>76caavm8dtq6ycl3namojpayzsiliys</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160026</id>
      <parentid>160025</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T20:27:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>160026</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28728" sha1="dejtm27iymbfxpqi1pm80cw675tt68y" xml:space="preserve">{{Вікіпедія|Економіка для простих людей}}
'''«Економіка для простих людей: Вступ до Австрійської школи економіки»''' (англ. ''Economics for Real People: An Introduction to the Austrian School'') — науково-популярна праця американського економіста [[w:Джин Келлаган (економіст)| Джина Келлагана]], опублікована в американському оригіналі 2002 року Інститутом Мізеса (Оберн, Алабама, США). В Україні книга вийшла друком у 2025 році у спільному виданні Інституту вільної економіки та видавництва [[w:Well Books| Well Books]] у перекладі В'ячеслава Бродового за науковою редакцією Сергія Рачинського.

&lt;div style=&quot;border-left: 4px solid #86a2b1; padding: 10px 20px; margin: 20px 0; background-color: #f9f9f9; font-style: italic;&quot;&gt;
«Австрійська школа економіки є альтернативою мейнстрімному підходу. Вона ставить економіку на здорову, себто людську основу.»
&lt;div style=&quot;text-align: right; margin-top: 10px; font-style: normal; font-weight: bold;&quot;&gt;
— Економіка для простих людей (с. 13)
&lt;/div&gt;
&lt;/div&gt;


== Частина I. Наука про людську діяльність ==
=== Розділ 1. Що відбувається? Про природу економічної науки ===

* Економічна наука... це теорія всієї людської діяльності, загальна наука про незмінні категорії діяльності та їхнє функціонування в усіх специфічних умовах, які тільки можна собі уявити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* Людська діяльність є цілеспрямованою поведінкою... це є змістовна відповідь людського «я» на стимули і умови довкілля, свідоме пристосування особи до стану всесвіту, який визначає її життя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 31.&lt;/ref&gt;

* З позицій економіки цінність конкретних цілей, які ми можемо обрати, є суб'єктивною. Ніхто інший не може сказати мені, чи є година, витрачена на підняття штанги, більш або менш цінною для мене, ніж година, витрачена на написання книги.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 39.&lt;/ref&gt;

* Економічна наука — це не теорія всього, а лише теорія наслідків вибору. Вивчаючи її, ми приймаємо людські цілі як кінцеву, остаточну даність.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 41.&lt;/ref&gt;

* Важливим завданням економічної науки є навчити нас «не судити про речі виключно на основі того, що видно, а радше на основі того, чого не видно».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 44.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 2. Знову на (неприродній) самоті. Про економічне становище ізольованого індивіда ===

* Економісти Австрійської школи, базуючи економіку на людському виборі, спираються на методологічний індивідуалізм, оскільки лише індивіди роблять вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 57.&lt;/ref&gt;

* Цінність не є чимось внутрішньо притаманним благам, не є їхньою властивістю, а лише тому значенню, яке ми спочатку приписуємо задоволенню наших потреб.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

* Оскільки кожне додаткове відро води спрямовується на менш важливе використання, для Річа кожне додаткове відро має меншу цінність, ніж раніше набрані. Корисність кожного додаткового відра для Річа зменшується.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 82.&lt;/ref&gt;

* Наш вибір робиться на межі, й завжди стосовно граничної одиниці. Гранична одиниця — це та, щодо якої ви обираєте для себе рішення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 3. З плином часу. Про фактор часу в людській діяльності ===

* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;

* Заощадження можна визначити як рішення спрямувати свою діяльність на отримання більш віддалених у часі задоволень, навіть якщо доступні ближчі у часі задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

* Те, як багато людина буде заощаджувати, пояснюється її часовою преференцією — тобто тим, наскільки вона віддає перевагу задоволенню в теперішньому часі перед таким самим задоволенням у майбутньому.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 103.&lt;/ref&gt;

* Ми повинні усвідомити, що людина, яка не надає перевагу задоволенню в найближчому майбутньому над задоволенням у більш віддаленому часі, ніколи не матиме споживання і насолоди взагалі.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 105.&lt;/ref&gt;

== Частина II. Ринковий процес ==
=== Розділ 4. Тримаймося разом. Про прямий обмін і соціальний порядок ===

* Закон асоціації демонструє, що навіть якщо наразі відкласти моральні міркування, для всіх людей вигідно в матеріальному плані співробітничати через поділ праці та добровільний обмін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 65.&lt;/ref&gt;
* Для того, щоб відбувся обмін, обидві сторони повинні вважати, що після нього їм стане краще. Це необхідна умова для будь-якої діяльності — діяльна особа має відчувати, що обрана нею дія покращить її рівень задоволення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 71.&lt;/ref&gt;
* Ринковий процес буде прагнути встановити ціну, яка очистить ринок: усі продавці, які бажають продати за ринковою ціною, зможуть продати, а всі покупці, які бажають купувати за цією ціною, зможуть купити.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 77.&lt;/ref&gt;
* Ринкова конкуренція існує не для того, щоб визначити «переможців» і «переможених», а для того, щоб дозволити кожному знайти місце в схемі виробництва, в якій він може найкращим чином задовольнити бажання споживачів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 81.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 5. Гроші змінюють усе. Непрямий обмін і економічний розрахунок ===

* Товар, який найкраще продається на ринку, почнуть використовувати як засіб обміну і який прийматиметься як оплата майже в усіх угодах. Так виникають гроші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 84.&lt;/ref&gt;
* Здатність обчислювати ціни в грошовій формі відкриває величезну нову перспективу для людського планування, розширюючи можливості людської думки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 90.&lt;/ref&gt;
* Гроші схожі на всі інші товари в тому, що їх цінність визначається суб'єктивно, і в тому, що вони також підкоряються закону попиту та пропозиції.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 91.&lt;/ref&gt;
* Витрата на меті А — це цінність найціннішої альтернативної мети, від якої ми відмовляємося, щоб досягти мети А.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 95.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 6. Місце, де ніколи нічого не відбувається. Про використання уявних конструкцій ===

* Метод уявних конструкцій є незамінним у праксеології... Він веде дослідника лезом бритви, обабіч якого роззявилися провалля абсурду і безглуздя.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;
* Стан рівноваги — це інтелектуальний прийом для вивчення людських дій ізольовано від усіх змін, крім однієї, а не потенційний стан економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 101.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 7. М’ясник, свічник і хлібопік. Про економічні ролі та теорію розподілу ===

* Підприємці, капіталісти, землевласники, робітники і споживачі з економічної теорії не є тими живими людьми... Вони є втіленням різних, цілком певних функцій у ринкових операціях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 102.&lt;/ref&gt;
* Діяльність підприємця полягає в ухваленні рішень. Він визначає, з якою метою слід використовувати чинники виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 107.&lt;/ref&gt;
* Дохід, який вони [капіталісти] отримують за використання своїх благ — це і є відсоток (процент).&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 114.&lt;/ref&gt;
* Спонтанна, безтурботна витрата енергії... для будь-якої людини є кращими, ніж суворі самообмеження у цілеспрямованих зусиллях.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 118.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 8. Потрібен новий план. Про місце капіталу в економіці ===

* Капітал — це бухгалтерська умовність для підсумовування цих благ у балансі фірми, щоб отримати загальне уявлення про її економічний стан.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 123.&lt;/ref&gt;
* Капітальні блага є проміжними зупинками на шляху, який веде від самого початку виробництва до його остаточної мети, тобто випуску споживчих товарів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 124.&lt;/ref&gt;
* У довгостроковій перспективі саме течії споживчих бажань визначають загальну форму рифу взаємодії планів — це те, що Хатт і Мізес називають верховенством споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 130.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 9. Що злітає вгору, мусить впасти вниз. Про ефект флуктуації у пропозиції грошей ===

* Такі банкноти, випущені понад суму грошей, яку банк зберігає в резерві, називаються фідуціарними засобами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 139.&lt;/ref&gt;
* Інфляція діє як прихований податок на цінність грошових накопичень громадян.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 145.&lt;/ref&gt;
* Ті, хто першими отримують нові гроші, мають собі підтримку; ті, хто отримує їх останніми, страждають.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 150.&lt;/ref&gt;
* Ціни — це не виміри, а історичні факти, які вказують на те, що в такому-то місці в такий-то час дві сторони обміняли один мішок цибулі на 10 доларів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 151.&lt;/ref&gt;

== Частина III. Втручання в ринок ==

=== Розділ 10. Світ у єдності. Про труднощі соціалістичної співдружності ===

* За відсутності системи ринкових цін споживачі не в змозі інформувати виробників про те, що вони цінують порівняно більше за інше.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 131.&lt;/ref&gt;
* Адміністрація не матиме жодних засобів для того, щоб зорієнтуватися в ситуації. Вона ніколи не зможе визначити, чи не затримується даний товар надмірно довго в необхідних виробничих процесах... Як вона зможе вирішити, чи є той чи інший спосіб виробництва більш вигідним?&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 161.&lt;/ref&gt;
* Практично кожна людина має певну перевагу над усіма іншими, оскільки володіє унікальною інформацією... знанням конкретних обставин часу і місця.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 162.&lt;/ref&gt;
* Навіть особлива раса соціалістичних святих не могла б здійснювати осмислений економічний розрахунок за відсутності ринкових цін.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 168.&lt;/ref&gt;
* Акт політичного протесту, очевидно, ставить протестувальника в протиріччя з чинним режимом. Але в умовах централізованої планової економіки чинний режим також є його роботодавцем.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 170.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 11. Третій шлях. Про уряд у ринковому процесі ===

* Всі втручання в ринок, швидше за все, призведуть до результатів, які є небажаними навіть з точки зору тих, хто здійснює втручання.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 177.&lt;/ref&gt;
* Державна служба діє як магніт для людини, яка хоче здійснювати владу над іншими — як казав Хаєк, на вершину видираються найгірші.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 179.&lt;/ref&gt;
* Державне втручання руйнує сам механізм, за допомогою якого ринок досягає ефективних результатів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 188.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 12. Грати цінами, поки ринок палає. Про цінові втручання ===

* Ті, кого найняли б лише на зарплату, нижчу за мінімальну, будуть просто витіснені з ринку праці.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 193.&lt;/ref&gt;
* Заходи з обмеження цін до певного «нормального рівня» під час кризи лише перешкоджають накопиченню запасів — виробники також схильні до часових уподобань і... воліли б продати свою продукцію негайно.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 197.&lt;/ref&gt;
* Ніякі погрози чи штрафи не потрібні, щоб вгамувати апетити споживачів. Кожен може мати стільки товару, скільки хоче, якщо готовий заплатити ринкову ціну.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 200.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 13. Важкі часи. Про причини ділового циклу ===

* Центральний банк, як правило, є творцем, а не гасником економічних коливань. Коли він тисне на гальма і здуває мильну бульбашку, то саме він її зазвичай і надув.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 211.&lt;/ref&gt;
* Коли центральний банк штучно знижує ставку... підприємці будують свої плани так, ніби споживачі готові відкласти споживання і заощаджувати більше, ніж насправді.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 213.&lt;/ref&gt;
* Характерною ознакою кредитного буму є те, що під час нього не з'являється додаткових капітальних благ, які можна використати.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 220.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 14. Небезпечно на будь-якій швидкості. Про регулювання ринку ===

* Безпека не є абсолютною цінністю, яка автоматично переважає всі інші... Вона має бути предметом компромісу з іншими факторами.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 237.&lt;/ref&gt;
* Існування таких організацій, як Underwriters Laboratories, ґрунтується на тому факті, що більшість підприємств вважають невигідним вбивати своїх клієнтів.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 240.&lt;/ref&gt;
* У реальному світі, де ресурси обмежені, мы мусимо обирати А, відкидаючи Б. Програмне забезпечення можна зробити надійнішим, лише викинувши деякі функції, або збільшивши собівартість.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 245.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 15. Що один зронить, інший збирає. Про екстерналії ===

* Тільки тоді, коли люди демонструють свої вподобання шляхом обміну, ми можемо з упевненістю сказати, що обидві сторони вважали: в наступному стані їм буде краще.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 250.&lt;/ref&gt;
* Майже будь-яке благо можна розглядати як таке, що надає певну вигоду третім особам... Така логіка, якщо її довести до кінця, призвела б до централізованої планової економіки.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 253.&lt;/ref&gt;
* Чим більше мій економічний добробут визначається політичним процесом, тим більша ймовірність того, що я збільшуватиму прибутки за рахунок лобіювання, ніж за рахунок виробництва.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 255.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 16. Застряг із тобою. Про теорію залежності від шляху ===

* Немає жодних доказів того, що тріумф альтернативних стандартів [як-от VHS над Beta] був порушенням верховенства споживача.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 261.&lt;/ref&gt;
* Ми стоїмо перед необхідністю щось вирішувати про найкращий шлях уперед з урахуванням того, що минуле було таким, яким воно було... Лише майбутнє відкриває можливість замінити те, що є, на те, що має бути.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 262.&lt;/ref&gt;

=== Розділ 17. Піраміди вздовж Нілу. Про зусилля уряду з розвитку промисловості ===

* Субсидуючи спортивні споруди, уряди обкладають податками «пересічного Джо» і збільшують прибутки окремих дуже заможної людей.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Ресурси, які витрачаються навколо стадіону, повинні були звідкись взятися.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 272.&lt;/ref&gt;
* Приватні інвестори вдаватимуться до ризикованої справи лобіювання... лише тоді, коли їм не буде очевидно, чи стане проект прибутковим без субсидій... Таким чином, уряд, швидше за все, спеціалізуватиметься на збиткових проектах.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 276.&lt;/ref&gt;

== Частина IV. Соціальна справедливість у правильному розумінні ==

=== Розділ 18. Куди нам рухатися далі? Про політекономію Австрійської школи ===

* Економічна наука ґрунтується на міцному фундаменті логіки вибору. На людський вибір впливає багато факторів... Але економічна теорія приймає ці фактори як даність і вивчає наслідки того факту, що ми робимо вибір.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289.&lt;/ref&gt;
* Ми повинні уявити світ таким, яким він має бути, а потім діяти, щоб зробити цей уявний сценарій реальним.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 289–290.&lt;/ref&gt;
* Загальною ідеєю австрійської політичної економії є використання мінімуму примусу, необхідного для створення функціонуючого суспільства.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 294.&lt;/ref&gt;
* Замість того, щоб усвідомити, що багатство є суб'єктивним поняттям — ви настільки багаті, наскільки самі думаєте про себе, що ви багаті, — економісти, які підтримують втручання для сприяння зростанню, вважають, що багатство можна виміряти доларовою ціною... або певною фізичною кількістю.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 295.&lt;/ref&gt;
* Коли уряд застосовує свою монополію на узаконений примус, щоб змусити людей до обміну, цей термін [експлуатація] набуває більш об’єктивного значення. Знову і знову схильні до розширення своєї влади уряди... потрапляли в руки до сильних і використовувалися ними для зміцнення власних позицій.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 296.&lt;/ref&gt;
* Зобов'язання, стабільність, любов, статус і всі інші «людські цінності пропонуються як варіанти вибору».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 299.&lt;/ref&gt;
* Це не вина підприємців, що споживачі — тобто публіка, пересічні люди — цінують алкогольні напої вище за друковані Біблії, детективні романи — вище за серйозну літературу, а уряд віддає перевагу гарматам замість масла.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 302.&lt;/ref&gt;
* Доки люди не стануть всемогутніми і безсмертними, наші бажання будуть випереджати засоби, доступні для їх досягнення.&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;
* Ними [соціальними інженерами] керує комплекс диктатора. Вони хочуть поводитися зі своїми ближніми так, як інженер поводиться з матеріалами, з яких будує будинки, мости і машини. Вони хочуть замінити дії своїх співгромадян «соціальною інженерією».&lt;ref group=&quot;П.&quot;&gt;Келлаган 2025, с. 303.&lt;/ref&gt;


== Примітки ==
{{reflist|group=&quot;П.&quot;}}

== Джерела ==
{{книга |автор=Келлаган Джин |назва=Економіка для простих людей : Вступ до Австрійської школи економіки |відповідальний=пер. з англ. В'ячеслава Бродового ; ред. Сергій Рачинський |місце=Київ |видавництво=Інститут вільної економіки ; Велл Букс |рік=2025 |сторінок=344 |isbn=978-617-8264-24-6}}


[[Категорія:Цитати про економіку]]
[[Категорія:Твори авторів Австрійської школи]]
[[Категорія:Австрійська економічна школа]]</text>
      <sha1>dejtm27iymbfxpqi1pm80cw675tt68y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46423</id>
    <revision>
      <id>160015</id>
      <parentid>160014</parentid>
      <timestamp>2026-05-31T11:59:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Maks of Kharkiv</username>
        <id>14784</id>
      </contributor>
      <comment>оформлення, категоризація</comment>
      <origin>160015</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3250" sha1="stpa7teqgnc0ppgovrudcsjyznujg86" xml:space="preserve">{{Вікіпедія}}
'''«Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів»'''&amp;nbsp;— історико-пригодницький роман для молоді українського письменника [[Черкасенко Спиридон Феодосійович|Спиридона Черкасенка]], вперше виданий 1937 року.

== Цитати ==
* Досі, дівчино люба, був лише рожевий, прекрасний, як усмішка дитини, сон, а справжнє життя&amp;nbsp;— ось воно, за цим порогом, що ти переступила.
*…Боже милосердний!, скільки цікавого на світі!… Сидів би в місті вік, то не побачив би, не зазнав, не зажив такого…
* Не дитина, а лицар, та ще й неабиякий, та ще й курінний: сам собі раду дасть.
* Не бійся, моя голубко,&amp;nbsp;— не таку науку пройшов я за ці місяці, щоб хтось мені страшний був.
* Було і страшно й весело, й люди аж за боки хапалися.
* Низовець підвів до коня дівчину й підсадив; Павло підхопив її під руки, підняв, мов пір'їнку, й посадив перед себе: в одній руці тримав поводдя, другою пригорнув до себе визволену дорогу бранку.
* А він, оцей молодик, принагідно давнув самого польного вчора вночі так, що той ледве прочуняв сьогодні вранці,&amp;nbsp;— звісно, мусів парубок тікати, щоб на палі не посидіти, хе-хе-хе…
* Козаки, затаївши духа, напружено стежили за надлюдськими зусиллями свого молодого братчика, й тільки вряди-годи хто-небудь звертався до сусіда з тихою увагою, а не діставши відповіді, замовкав і дивився далі.
* Жбурляєш, казав, не тільки звичайними собі людьми, а й такими, як отой ногайський велет, що зборов його. Жбурляєш ними, як снопами вівсяними. Тож будеш ти в нас не Похиленко, а Жбурляй.
* Так із канівського гультяя Похиленка Павла зробився братчик січовий Павло Жбурляй. Потрапив до славетного запорозького гнізда лицарського саме в найгарячіший час. З наказу королівського Січ готувалася до війни з турками…

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські романи]]
[[Категорія:Літературні твори]]</text>
      <sha1>stpa7teqgnc0ppgovrudcsjyznujg86</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Цитати про економіку</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46424</id>
    <revision>
      <id>160021</id>
      <timestamp>2026-05-31T20:23:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Створено порожню сторінку</comment>
      <origin>160021</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Австрійська економічна школа</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46425</id>
    <revision>
      <id>160024</id>
      <timestamp>2026-05-31T20:25:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Дмитро Душейко</username>
        <id>12415</id>
      </contributor>
      <comment>Створено порожню сторінку</comment>
      <origin>160024</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1" />
      <sha1>phoiac9h4m842xq45sp7s6u21eteeq1</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>