Балога Віктор Іванович

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.13</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Балога Віктор Іванович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>17070</id>
    <revision>
      <id>160946</id>
      <parentid>65836</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:38:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160946</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2729" sha1="prna7642tzlbecy54gc40fpbzwgtok4" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Бало́га Ві́ктор Іва́нович''' (нар. 15 червня 1963, с. Завидово Мукачівського району Закарпатської області) — [[українці|український]] політик і державний діяч. Народний депутат України IV, VII і VIII скликання. Міністр надзвичайних ситуацій України (2005–2006 та 2010–2012). Глава Секретаріату Президента України (2006–2009). Голова Закарпатської обласної державної адміністрації (1999–2001, 2005), Мукачівський міський голова (1998–1999).

== Цитати ==
{{Q|Цитата = Коли [[Гройсман Володимир Борисович|спікер]] з Вінниці, коли півуряду — представники всього менеджменту [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенко]], то це клан... Можу чітко сказати, що класичний клан — це клан президента&lt;ref&gt;[http://ua.korrespondent.net/quotation/6579-kohda-spyker-yz-vynnytsy-kohda-polpravytelstva-predstavytely-vseho-menedzhmenta-poroshenko-to-eto-klan-mohu-chetko-skazat-chto-klassycheskyi-klan-eto-klan-prezydenta Корреспондент. ЦИТАТА ДНЯ. 28 ЛИПНЯ 2015]&lt;/ref&gt;. |Автор= }}
{{Q|Цитата = [[Донецький клан|Донецькі]] були тупі і прямолінійні. А ці — хитрі і добре володіють мистецтвом перевтілення. Через це, вивести їх на чисту воду буде в рази складніше&lt;ref&gt;[http://ua.korrespondent.net/quotation/6655-donetskye-byly-tupye-y-priamolyneinye-a-ety-khytrye-y-khorosho-vladeuit-yskusstvom-perevoploschenyia-yz-za-etoho-vyvesty-ykh-na-chystuui-vodu-budet-v-razy-slozhnee Корреспондент. ЦИТАТА ДНЯ. 6 ЖОВТНЯ 2015]&lt;/ref&gt;. |Автор= }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття|сирота0кільце2}}
[[Категорія:Автори-Б]]
[[Категорія:Українські державні діячі]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Міністри з надзвичайних ситуацій України]]
[[Категорія:Глави Адміністрації Президента України]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]</text>
      <sha1>prna7642tzlbecy54gc40fpbzwgtok4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Звягільський Юхим Леонідович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>19509</id>
    <revision>
      <id>160947</id>
      <parentid>69904</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:38:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160947</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7363" sha1="7reps04v28l47tl6mkzdxw46tvngqtb" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Юхи́м Леоні́дович Звягі́льський''' (нар. 20 лютого 1933, [[Донецьк|Сталіне]], [[УСРР]], [[СРСР]])&amp;nbsp;— [[українці|український]] політичний та громадський діяч, народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань (з 1990 року), Герой України, виконувач обов'язків прем'єр-міністра України з вересня 1993 по липень 1994 року, кандидат технічних наук, [[професор]], член Партії регіонів.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Я вас хочу попередити, що ви ще пішки ходили, коли я був кандидатом, доктором технічних наук, тому я вас учив і буду вчити, як далі треба жити і працювати&lt;ref&gt;[http://for-ua.com/analytics/2013/04/20/101057.html ЛЯПота за тиждень: Гарячі голови Азарова, дим Луценка, свист Рибака]&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = Про те, що має право повчати міністра охорони здоров'я Раїсу Богатирьову.
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я — з тих, хто міг собі дозволити говорити вголос що завгодно. Було засідання фракції в Адміністрації Президента, як зараз пам'ятаю, так, я вийшов і кажу: а що це за «смотрящі» у нас з'явилися, як взагалі це може бути? Які смотрящі в металургії, вугільної промисловості, звідки це взагалі? Де, до речі, Кабінет міністрів, де міністр промислової політики, хто за це відповідає? «Ось», — каже Янукович, — і вказує на перший ряд. Якийсь хлопчина піднімається. Міністр, виявляється. Але який же він міністр. Якщо я його не знаю&lt;ref name=&quot;lb&quot;&gt;[http://lb.ua/news/2014/11/07/285282_zvyagilskiy.html Звягильский: Не надо было выборы проводить в зоне активных боевых действий]&lt;/ref&gt;?
 | Коментар = Про епоху [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]].
 | Оригінал = Я — из тех, кто мог себе позволить говорить вслух что угодно. Было заседание фракции в Администрации Президента, как сейчас помню, да, я вышел и говорю: а что это за «смотрящие» у нас появились, как вообще это может быть? Какие смотрящие в металлургии, угольной промышленности, откуда это вообще? Где, кстати, Кабинет министров, где министр промышленной политики, кто за это отвечает? «Вот», — говорит Янукович, — и указывает на первый ряд. Какой-то паренек поднимается. Министр, оказывается. Но какой же он министр. Если я его не знаю?
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я мав нахабство говорити. Мав нахабство на дні народженні Януковича, сидячи за столом, кажучи тост, звернутися потім: скільки можна грабувати вугільну промисловість.
Так, сказав. Ще [[Азаров Микола Янович|Азаров]] був присутній. Кажу: так не можна, ви ввозите 12-13 млн. тон вугілля при тому, що своє вугілля на землі лежить, чи не правильніше на його видобутку зосередитися? Ми ж так угробимо свого товаровиробника&lt;ref name=&quot;lb&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = Про епоху Віктора Януковича.
 | Оригінал = Я имел наглость говорить. Имел наглость на дне рождении Януковича, сидя за столом, говоря тост, обратиться потом: сколько можно грабить угольную промышленность.
Да, сказал. Еще Азаров присутствовал. Говорю: так нельзя, вы ввозите 12-13 млн. тонн угля при том, что свой уголь на земле лежит, не правильнее ли на его добыче сосредоточиться? Мы же так угробим своего товаропроизводителя.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Якщо звертається 100 чоловік, то 90% з них йдуть задоволеними. Все те, що реально можливо, обов'язково буде зроблено. Такий у мене життєвий принцип&lt;ref name=&quot;lb&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = Про громадську приймальню.
 | Оригінал = Если обращается 100 человек, то 90 % из них уходят удовлетворенными. Все то, что реально возможно, обязательно будет сделано. Такой у меня жизненный принцип.
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я вам більше скажу: це велике [[щастя]] — отримувати в житті задоволення від того, що ти зробив щось корисне. Повірте, я дійсно отримую від цього моральне задоволення — це мій «наркотик»&lt;ref name=&quot;lb&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = Я вам больше скажу: это большое счастье — получать в жизни удовольствие от того, что ты сделал что-то полезное. Поверьте, я действительно получаю от этого моральное удовлетворение — это мой «наркотик».
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Українські гірничі інженери]]
[[Категорія:Українські міністри]]
[[Категорія:Українські підприємці]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]</text>
      <sha1>7reps04v28l47tl6mkzdxw46tvngqtb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Каденюк Леонід Костянтинович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>30641</id>
    <revision>
      <id>160940</id>
      <parentid>135134</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:36:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160940</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8452" sha1="9go8o9gan27ttjjrdh44jccu5grdgte" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Леонід Каденюк
| Зображення = Stamp of Ukraine s813 (cropped).jpg
| Опис = На українській марці
| wikipedia = Каденюк Леонід Костянтинович
| commons = Category:Leonid Kadenyuk}}
'''Леоні́д Костянти́нович Каденю́к''' (1951 — 2018) — український льотчик-випробувач, перший і єдиний космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання, Герой України.

== Цитати ==

{{Q
 | Цитата   = Моя мрія народилася 12 квітня 1961 року, коли людина вперше полетіла в космос. Мені тоді було 10 років. […] І тоді, в той день, у мене з'явилася мрія стати космонавтом. Якщо цю мрію зміг втілити хлопчик з буковинського села, то так само вона може бути здійснена будь-ким. Життя людини повинно починатися з [[Мрія|мрії]].&lt;ref name=&quot;24tv&quot;&gt;{{Cite web
 | url         = https://24tv.ua/leonid_kadenyuk_pislya_polotu_v_kosmos_ya_pochav_poinshomu_stavitisya_do_svitu_n804902
 | title       = Леонід Каденюк: Після польоту в космос я почав по-іншому ставитися до світу
 | accessdate  = 2018-02-13
 | archiveurl  = https://web.archive.org/web/20170726003306/http://24tv.ua:80/leonid_kadenyuk_pislya_polotu_v_kosmos_ya_pochav_poinshomu_stavitisya_do_svitu_n804902
 | archivedate = 2017-07-26
}}&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Мене часто запитують, чи було страшно перед польотом у космос, коли я сидів у космічному кораблі і чекав старту. Я кажу так — мені було страшно цікаво, а не страшно від того, що може щось трапитись. Бо я тривалі роки готувався літати. Звичайно, була величезна напруга, але вона не мала нічого спільного з тим страхом, про який запитують.&lt;ref name=&quot;hromad&quot;&gt;{{Cite web
 | url         = https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/ty-povynen-vmity-posadyty-100-tonnyy-korabel-z-kosmosu-bez-dvyguniv-leonid-kadenyuk
 | title       = Ти повинен вміти посадити 100-тонний корабель з космосу без двигунів, — Леонід Каденюк
 | accessdate  = 2018-02-13
 | archiveurl  = https://web.archive.org/web/20180213121220/https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/ty-povynen-vmity-posadyty-100-tonnyy-korabel-z-kosmosu-bez-dvyguniv-leonid-kadenyuk 
 | archivedate = 2018-02-13
}}&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Космічна галузь є локомотивом цивілізаційного поступу будь-якої країни. Адже це високі технології. І якщо не мати цієї сфери, то країна на світовій арені і не вважається такою сучасною.&lt;ref name=&quot;styler&quot;&gt;{{Cite web
 | url         = https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/leonid-kadenyuk-ni-odna-fotografiya-kosmosa-1491903855.html
 | title       = Леонід Каденюк: &quot;Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима&quot;
 | accessdate  = 2018-02-13
 | archiveurl  = https://web.archive.org/web/20180131154056/https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/leonid-kadenyuk-ni-odna-fotografiya-kosmosa-1491903855.html
 | archivedate = 2018-01-31
}}&lt;/ref&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = У космосі найбільше вражає [[невагомість]]. Вражає сам [[космос]] і весь [[Всесвіт]]. Я був вражений тим, як виглядає [[Земля]] з космосу. Це було просто неймовірно. […] Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима.&lt;ref name=&quot;styler&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Те, на чому ми літаємо в космос, в першу чергу двигуни, на даний момент вичерпали свої можливості. Принцип роботи сучасних двигунів побудований на використанні реактивної сили. Тобто те, на чому зараз літають в космос, потроху вичерпує свій ресурс. А для того, щоб літати, скажімо, на [[Марс (планета)|Марс]], треба зовсім інші рухові системи. Це ставить світову космонавтику на поріг глобальних змін, які повинні відбутися.&lt;ref name=&quot;styler&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Коли я дивився на Землю з космосу, у мене було також і негативне враження. Воно прийшло відразу ж, коли я побачив цей найтонший шар атмосфери. Його особливо чітко було видно на тлі чорного космосу. Це мене дуже вразило. Пам'ятаю, у мене навіть настрій тоді зовсім пропав.&lt;ref name=&quot;styler&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Нам однозначно потрібно переглянути своє ставлення до екології та до того унікального природного світу, в якому ми живемо. Зараз нам говорять, що в недалекому [[Майбутнє|майбутньому]] можна буде переселятися на інші планети. А от я думаю, що спочатку потрібно привести в порядок нашу рідну планету. Потрібно направляти інтелект людства на те, щоб берегти, а не руйнувати екологію. Адже саме в космосі розумієш, наскільки неідеальне наше суспільство, наскільки неправильно воно живе.&lt;ref name=&quot;styler&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Не обов'язково мріяти стати космонавтом, можна мріяти стати вчителем, лікарем, бізнесменом, будь-ким. Але [[мрія]] має бути, бо вона дисциплінує людину.&lt;ref name=&quot;hromad&quot;/&gt;}}

{{Q
 | Цитата   = Мене часто запитують: «У чому секрет Вашого [[успіх]]у?» Я відповідаю, що ніякого секрету немає. Все абсолютно просто: треба мати мету і багато працювати. Ось весь секрет.&lt;ref name=&quot;24tv&quot;/&gt;}}

{{Q
|Цитата = Тож тепер [[людина]] в космос літатиме вічно. Ще одна з причин, чому вона має туди літати, – про неї, до речі, чомусь мало хто веде мову, – щоб вивчати там себе.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://rozmova.wordpress.com/2018/02/14/leonid-kadenuk/#more-27229|title=Леонід Каденюк, перший астронавт незалежної України: Футболіст “Шахтаря” коштує більше, ніж вся космічна галузь України|accessdate=18.05.2019|author=|date=12 квітня 2012}}&lt;/ref&gt;
|Оригінал = 
|Коментар = 
|Автор = 
}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

[[Категорія:Космонавти]]
[[Категорія:Льотчики]]
[[Категорія:Герої України]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]</text>
      <sha1>9go8o9gan27ttjjrdh44jccu5grdgte</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Повалій Таїсія Миколаївна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35199</id>
    <revision>
      <id>160943</id>
      <parentid>109058</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:37:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160943</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6263" sha1="pgttnmwb1heybvozldittllw1dznr6m" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Таїсія Повалій
 | Зображення = Таисия Повалий.jpg
 | Опис = 
 | wikipedia = Повалій Таїсія Миколаївна
 | source = 
 | commons = Category:Taisia Povaliy
}}
'''Таї́сія Микола́ївна Повалі́й''' (1964, Шамраївка, Сквирський район, Київська область)&amp;nbsp;— українська співачка. Народна артистка України. Народний депутат України 7-го скликання.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = Якщо моя [[творчість]] подобається якомусь політикові — я дуже рада. Так само, як радію тому, що воно подобається моєму сусідові чи будь-якій іншій людині. Оскільки всі разом ці люди є основним надбанням кожного артиста. Воно називається «мій глядач». І соціальні характеристики мого глядача для мене значення не мають&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;{{cite web
|url=https://zn.ua/ukr/SOCIUM/tayisiya_povaliy_mene_ne_tsikavit_dumka_tih,_hto_ne_lyubit_prezidenta.html
|title=Таїсія Повалій: «Мене не цікавить думка тих, хто не любить президента»
|publisher=[https://zn.ua/ukr/ ZN.ua]
|language=
|accessdate=21 березня 2021
|archiveurl=
|archivedate=
|deadurl=no
}}&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Завжди говорила й говоритиму, що вдячна [[Кучма Леонід Данилович|Леоніду Даниловичу]] за те, що він надав мені два звання — заслуженої та народної артистки, — яких до цього я довго не могла одержати. Для мене це дуже важливо, оскільки ці звання я не просто заробила, а, перепрошую, виорала багаторічною [[праця|працею]]. І мріяла про них із [[дитинство|дитинства]]&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Я завжди намагаюся поставити себе так, щоб у людей, котрі не викликають моєї симпатії, не виникало бажання зав’язати зі мною приятельські стосунки. Я вмію тримати дистанцію і порушую її лише тоді, коли людина мені приємна&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   =  Не таємниця, що у вітчизняному шоу-бізнесі деякі поняття про бізнес вивернуто навиворіт. Те, на чому західні артисти заробляють гроші, нашим, навпаки, приносить збитки. Західні, як відомо, основні доходи одержують від продажу альбомів. У нас це поки неможливо. Але при цьому альбоми однаково випускаємо. І на ці випуски витрачаємо набагато більше, ніж одержуємо потім від продажів&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   =  Я завжди вважала і вважатиму: шанувальників не можна завоювати до кінця свого життя. Сьогодні ти можеш подобатися, а завтра... Це постійна боротьба за свою публіку. Розслаблюватися не можна в жодному разі. Смерть артиста настає в той момент, коли він починає блаженно теліпати ніжками, сидячи на своїх лаврах&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = ...від самого концерту ще жодного разу в житті не втомлювалася. Хоч як погано почувалася б, виходжу на сцену — і відразу щось відбувається. Хоч як хочу, а не зможу пояснити, що саме. Але ти миттєво забуваєш про всі хвороби, про те, що годину тому лаялася з чоловіком і щось там тобі не подобалося. Забуваєш про все на світі! Зцілює не сама сцена, а очі, спрямовані на тебе із зали, які чогось від тебе чекають&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}
{{Q
 | Цитата   = Щоб бути [[українці|українкою]], не треба постійно ходити у вишиванці. Мені дуже подобається один вислів: «Вишиванка в мене під шкірою». Так ось, вона в мене під шкірою — це, коли хочете, стан душі, який не потребує пафосного демонстрування&lt;ref name=&quot;Повалій&quot;&gt;&lt;/ref&gt;.
 | Коментар = 
 | Оригінал = 
 | Автор    = }}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Українські співаки]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Народні артисти України]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]</text>
      <sha1>pgttnmwb1heybvozldittllw1dznr6m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Салій Іван Миколайович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43115</id>
    <revision>
      <id>160945</id>
      <parentid>147927</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:37:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160945</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9413" sha1="ezbk6qk6hfybnixyu6zvaqqktmjmzb0" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Іва́н Микола́йович Салій''' (2 листопада 1943, Іржавець, [[Ічнянський район]], [[Чернігівська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]&amp;nbsp;— 26 вересня 2020, [[Київ]])&amp;nbsp;— український громадський діяч, співзасновник сучасної Києво-Могилянської академії, народний депутат України І та III скликань, у 1992—1993 роках&amp;nbsp;— представник Президента України у місті Києві&amp;nbsp;— голова Київської міської державної адміністрації. Член ЦК КПУ в 1990—1991&amp;nbsp;р. Кандидат економічних наук. Член Національної спілки журналістів і Національної спілки письменників України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Справді, мер Парижа може стати Президентом Франції, а у нас практика інша: депутат Верховної Ради — голова облдержадміністрації — прем’єр-міністр — Президент. Успішний міський голова, головний будівничий України Олександр Омельченко двічі «ходив» у Президенти, але набрав трохи більше одного відсотка голосів, бо столичні проблеми багато в чому інші, ніж в Україні загалом. Ініціативу проведення позачергових виборів Президента і виборів до Верховної Ради разом з Посольством Божим виявляв Леонід Чернівецький, та не склалося.

До виборів Президента часу залишилося так мало, що міський голова — потенційний кандидат у Президенти — не встигне до них створити плацдарм у Києві. Натомість потоне в проблемах каналізаційних колекторів і Бортничів, переробки сміття, провалу будівництва метро на Троєщину! Київ має не лише функцію, а й столичну місію: бути зразком ефективної і моральної влади, проведення економічних реформ, зразком унікального та привабливого інвестиційного клімату, продуктивного державно-приватного партнерства. Київ має об’єднувати регіони — Львів, Луганськ, Харків, Донецьк і Севастополь — своєю державною національно-культурною енергією».
 | Коментар = про порівняння французької та української політики в інтерв'ю газеті «Голос України» [http://www.golos.com.ua/article/56623 Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...»] (5 березня 2013 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Якщо підходити з позиції корупції, що практикує нинішня влада, — «дерибану» земельних ділянок, то вважаю, що розширення не є сьогодні стратегічним напрямом. Але, справді, Київ вичерпує можливості ущільнення забудови та знищення простору для відпочинку і рекреації, зелених зон, внутрішніх дворів тощо. Розвинені держави вже давно не будують висотне житло: щонайвище — три-п’ять поверхів, фактично організовується котеджна забудова, але з благоустроєм кращим, ніж у містах. Тут потрібні принципово інші підходи: розбудовувати київську столичну агломерацію і мати єдиний генеральний план для Києва та області.

Не зовсім нині реально, але керівник Києва і Київської області має бути один. І йому, крім контролю законності в діяльності місцевого самоврядування, потрібно організовувати реалізацію об’єктів спільного фінансування та інвесторів: кілька «міні-бортницьких» очисних споруд за периметром Києва (для Києва і міст агломерації), окружну дорогу, заводи з переробки сміття, а не його спалювання тощо».
 | Коментар = про розширення меж Києва в інтерв'ю газеті «Голос України» [http://www.golos.com.ua/article/56623 Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...»] (5 березня 2013 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Звичайно, за історію Києва його очолювали різні за фахом постаті, але помітний результат мали лише будівничі та господарники. А політик або черговий «бізнесмен» для киян на посаді голови — не на часі. Потрібно дати киянам відпочити від молодої та ще більш молодої і не київської команди. Потрібен перехідний період».
 | Коментар = про дискусію, кого саме бажають бачити київським головою самі городяни в інтерв'ю газеті «Голос України» [http://www.golos.com.ua/article/56623 Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...»] (5 березня 2013 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Важливо під протокол обговорити проблематику міста з кожним депутатом Київради та керівниками фракцій, бо вони — люди великої довіри і відповідальності. А передовсім самі кияни мають вирішувати, як господарювати в місті. Тому я за максимально ефективне долучення громади до розв’язання проблем столиці. Києву потрібні моральні, патріотичні та професійні кадри».
 | Коментар = про те, з чого почав би, якби кияни все-таки обрали вас головою в інтерв'ю газеті «Голос України» [http://www.golos.com.ua/article/56623 Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...»] (5 березня 2013 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Поступливість та лінощі, некомпетентність та непатріотичність, деградація морально-етичних норм (особливо серед панівної еліти). Дивують ті, котрі, не маючи базової освіти та професійного росту, беруться управляти лише грошовими потоками. Такі й результати маємо. А людям у цей час потрібні не подачки, а — робота, самоповага і самореалізація».
 | Коментар = про те, що дратує, обурює у нинішньому суспільстві в інтерв'ю газеті «Голос України» [http://www.golos.com.ua/article/56623 Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...»] (5 березня 2013 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Голови Київської міської державної адміністрації]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Київської міської ради]]</text>
      <sha1>ezbk6qk6hfybnixyu6zvaqqktmjmzb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Кушнарьов Євген Петрович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43188</id>
    <revision>
      <id>160942</id>
      <parentid>143100</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:37:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160942</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5999" sha1="5b9koj9jwj2yts9x0vi7jd4bce4ycva" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Євге́н Петро́вич Кушнарьо́в''' (29 січня 1951, [[Харків]], [[Українська РСР]]&amp;nbsp;— {{†}} 17 січня 2007, [[Ізюм]], [[Харківська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— український політик, міський голова Харкова (1990—1996), Голова Адміністрації Президента України (1996—1998), голова Харківської обласної державної адміністрації (2000—2004), голова Харківської обласної ради (2004—2005). Був одним із лідерів Партії регіонів.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «В цілому я задоволений тим дворіччям. Інша справа, що в той період наша політика ставала все більше і більше тіньовою і брудною. Це суперечило моїм переконанням, якщо хочете, моральним позиціям. І врешті-решт ми разом з Президентом [[Кучма Леонід Данилович|Кучмою]] дійшли висновку, що краще мені зайнятися тим, де я буду почуватися комфортніше: публічною політикою».
 | Коментар = про перехід з посади мера Харкова до керівництва Адміністрації Президента України [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] [https://www.radiosvoboda.org/a/957805.html Злети і падіння Євгена Кушнарьова.] (17 січня 2007 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я чудово розумів, що депутати в емоційному запалі вийшли за рамки правового поля. Але я так само розумів чудово, що в тій політичній ситуації все це відігравало велику роль зустрічної напруги».
 | Коментар = про оцінку сіверськодонецького епізоду свого життя в інтерв'ю Радіо Свобода [https://www.radiosvoboda.org/a/957805.html Злети і падіння Євгена Кушнарьова.] (17 січня 2007 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Вибори, вибори — це головна подія року. А якщо повернутися до початку року, то вступ у дію нової Конституції. Це два чинники, які сьогодні, на моє переконання, забезпечують значно більший рівень демократії, свободи слова в державі».
 | Коментар = про найважливіші політичні події 2006 року в інтерв'ю Радіо Свобода [https://www.radiosvoboda.org/a/957805.html Злети і падіння Євгена Кушнарьова.] (17 січня 2007 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «…Ризикну стверджувати, що у мене є позиція. Я можу її коригувати, але ніколи не відступаю від своїх переконань під впливом зовнішньої кон’юнктури… Якщо дуже коротко, то я не зраджую людей і не боюся відповідальності… І люблю життя».
 | Коментар = про власний сенс життя в автобіографії [https://www.radiosvoboda.org/a/957805.html Злети і падіння Євгена Кушнарьова.] (17 січня 2007 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Якщо вважати піком публічної політичної діяльності обрання у вищий орган влади, то я цього досягаю вдруге. Якщо трансформувати публічну політику у сферу практичної реалізації своїх ідей та задумів, то тоді я, напевно, вершин ще не досяг, оскільки теоретично можу зайняти й вище становище в ієрархії влади, ніж сьогодні. Чи є це сенсом мого життя? Не думаю. Я не одержимий ідеєю стати президентом України, але якщо життя і обставини підведуть мене до такого рішення, то воно для мене не означатиме насильства над собою».
 | Коментар = про те, наскільки вважав себе зреалізованою людиною в інтерв'ю газеті «Без цензури».[https://zn.ua/ukr/politcs_archive/evgen_kushnarov_ya_ne_lyublyu_pristosovuvatisya_ni_do_zhittya,_ni_do_obstavin.html Євген Кушнарьов: «Я не люблю пристосовуватися ні до життя, ні до обставин»] (31 серпня 2006 року)
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Голови Харківської обласної ради]]
[[Категорія:Українські вбиті політики]]</text>
      <sha1>5b9koj9jwj2yts9x0vi7jd4bce4ycva</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Павленко Юрій Олексійович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>43598</id>
    <revision>
      <id>160941</id>
      <parentid>146685</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:37:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160941</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="22415" sha1="oaib0cwhdhp66iduw3mx5hyuzupcsnn" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Ю́рій Олексі́йович Павле́нко''' (20 березня 1975, [[Київ]], [[УРСР]])&amp;nbsp;— український політик, державний діяч, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014)&lt;ref name=&quot;president.gov.ua&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/13859.html |title=Указ Президента України № 812/2011 від 11 серпня 2011 року «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини» |accessdate=2025-03-12 }}&lt;/ref&gt;, колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 7 лютого 2005 року до 29 листопада 2006 року, з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); голова Житомирської обласної державної адміністрації (27 грудня 2006 до 23 жовтня 2007 року), член Ради національної безпеки і оборони України (2007 рік). Народний депутат України IV, V, VI, VIII та IX скликань від партії ОПЗЖ&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Павленко Юрій Олексійович|url=https://lb.ua/file/person/1501_pavlenko_yuriy_oleksiyovich.html|website=LB.ua|date=2022-10-07|accessdate=2023-10-29}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Павленко Юрій Олексійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація {{!}} ПолітХаб|url=https://www.chesno.org/politician/24872/|website=www.chesno.org|accessdate=2025-03-12|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Юрій Павленко: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло|url=https://www.slovoidilo.ua/persony/pavlenko-yurii-oleksiiovych|website=Слово і Діло|date=2022-02-01|accessdate=2025-03-12|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite news|title=«Це спроба дискредитувати «ОПЗЖ» – Павленко про справу Медведчука|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-pavlenko-sprava-medvedchuka/31255232.html|work=Радіо Свобода|date=2021-05-14|accessdate=2025-03-12|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Головна наша функція — правозахисна, тобто ми повинні оперативно реагувати на повідомлення самих дітей або їх представників (найчастіше — батьків) про порушення прав неповнолітніх і захищати ці права. А ще — розповісти дітям, куди вони можуть звернутися за захистом своїх прав та переконати не боятися це зробити.

Проводимо і моніторинг рішень і дій центральної та місцевої влади на відповідність їх правам дитини, які гарантовані Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованої Україною у 1991 році, а також Законами «Про охорону дитинства» та «Про допомогу сім’ям з дітьми», Цивільному кодексу та ін. Ми не збираємося підміняти собою ті органи влади, які повинні кожен за своїм напрямком опікуватися дітьми — МОЗ, Мінсоцполітики, МВС, МОНмолодьспорту, Мінфін та ін. Наше завдання — контролювати, щоб вони приймали рішення виходячи з інтересів дітей.

А ще, виходячи зі звернень громадян, маємо пропонувати законодавчі та нормотворчі зміни, які поліпшать захист прав дитини. До речі, 13 жовтня за ініціативи Президента у Києві відбудеться Всеукраїнська нарада з питань захисту прав дитини, під час якої буде проведений аналіз ефективності роботи органів влади щодо захисту прав дітей, вдосконалення законодавства у цій сфері, подолання безпритульності та бездоглядності, насильства в родині, підвищення ефективності соціальної роботи з дітьми тощо».
 | Коментар = про основні завдання інституції Уповноваженого Президента України з прав дитини в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Вважаю, настав час, коли держава у своєму розвитку дійшла до розуміння необхідності окремого захисту прав дітей. Бо, якщо візьмемо будь-яку статтю Конвенції ООН, побачимо, що в Україні є дуже багато порушень з боку влади, суспільства, сім’ї. Також зауважу, що протягом 20 років незалежності основний акцент робився на захисті майнових прав дитини та її родини — права на державну допомогу. У той же час немайнові права залишаються поза увагою і влади, і суспільства.

Та не слід забувати, що дитина специфічна у своїх правах. Через молодий вік вона має низку обмежень: не голосує, не може представляти себе в суді, вона слабша за дорослого фізично та інтелектуально. Саме тому у світі, а тепер і в Україні, виникла потреба створення інституту омбудсмена із захисту прав дитини — окремо від Уповноваженого з прав людини. Адже, на жаль, не рідко виникає конфлікт між інтересами дорослого і дитини».
 | Коментар = про чому необхідність створення в Україні інституту Уповноваженого Президента з прав дитини виникла саме в 2011 році в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Усі без винятку, але для цього необхідно найперше дитину вислухати і почути. Відомо, що вплив дитини, скажімо, на процес навчання в школі, мінімальний. Подекуди у школах є учнівські парламенти як форма самоуправління, та далеко не скрізь. До того ж це дає учню право висловитись, але не гарантує, що його почують. Адже рішення учнівського парламенту не обов’язкові для виконання адміністрацією школи. А отже слід навчити дорослих і дітей співпрацювати, а ще — врегулювати законодавчо права дітей у цьому питанні.

Далі — право дитини бути почутою в суді. На першому прийомі громадян до мене особисто звернувся одинадцятирічний киянин, батьки якого — мати-українка та батько-поляк — розлучилися. Усі судові інстанції проігнорували бажання хлопця залишитися з мамою в Україні, його навіть не вислухали. А батько, скориставшись Міжнародною конвенцією, добився рішення суду, аби силоміць забрати сина із собою за кордон. Тобто формально суд дотримав процедури, але ж при цьому повністю проігнорував думку і права дитини.

Деякі діти взагалі випадають із поля зору влади й суспільства — це діти-біженці та діти-шукачі притулку, які опинилися на території України без супроводу дорослих.

Гостро стоїть питання про недопущення насильства в родині. За вітчизняним законодавством фізичне покарання дитини заборонене. Та деякі батьки переконані, що краще знають, як впливати на сина чи дочку. Але Конвенція ООН про права дитини наголошує на важливості гармонії сімейної атмосфери. А моя особиста позиція — жодне насильство (як фізичне, так і психологічне) щодо дитини не може бути виправдане. Вдарити дитину може лише той, хто не здатен її переконати. А це вияв не сили, а слабкості. До того ж дитина фізично слабша за дорослого і не може дати адекватної відсічі. Саме тому насильство — неприпустиме.

Дитину слід захищати й від неякісної інформації. Проте в Україні навіть не окреслені критерії, за якими інформацію можна визнати шкідливою для неповнолітнього. В принципі, у нас забороняють дітям дивитися програми еротичного змісту. Але ж є багато іншої інформації, яка може негативно вплинути на розвиток, психіку та майбутнє хлопців і дівчат. У Європі доступ різних вікових груп населення до інформації регламентують ЗМІ. А в Росії прийняли окремий закон — держава визначає, що можна, а чого не слід дивитися чи слухати дитині. І Україна має віднайти форму, за якою захищатиме дітей від сцен насилля, брутальності тощо».
 | Коментар = про те, які права дитини в Україні нині слід захищати насамперед в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Найбільше скарг — на роботу місцевої влади, яка часто ігнорує права дітей. Саме тому люди змушені звертатися до Кабміну чи до Президента. Наше завдання — реагувати на ці запити, стимулювати місцеву владу переглянути методи роботи, а громадянам забезпечити право на оперативний та об’єктивний розгляд питання.

Із вже згаданих понад 100 звернень більшість стосувалися захисту житлових та майнових прав дітей, захисту прав дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, багатодітних родин, підлітків, які перебувають у конфлікті із законом, представлення інтересів дитини у суді, внутрішньосімейних конфліктів, і найголовніше — права дитини бути почутою».
 | Коментар = про те з якими проблемами найчастіше звертаються люди до Уповноваженого з прав дитини в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «З боку українських військових і українських органів влади це неможливо. І сама розповідь стосується того періоду, коли я був у Слов'янську, у перший день після визволення. Вона ж розповідала, що це нібито було у Слов'янську 5 чи 6 липня. Це неможливо. Але жахливо те, що сьогодні Росія почала дуже активно використовувати тему дитинства для маніпуляцій. Це, на мій погляд, найвищий рівень аморальності.

Я думаю, це одна зі складових заяв російської влади про &quot;використання жінок і дітей як живого щита&quot;. Росія почала використовувати дітей, їхні проблеми і горе як певний живий щит, щоб прикрити свою терористичну діяльність в Україні. На жаль, ми передбачаємо ще цілу низку подібних провокацій і заяв з використанням дітей».
 | Коментар = про розповідь жінки, яку показувало російське телебачення, чию дитину нібито закатували військові в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Усі незаконні спроби вивезти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вдалося зупинити. Хоча кілька таких спроб було, і я не виключаю, що це може продовжуватися. Разом з тим я не виключаю, що окремі опікуни законним шляхом виїхали з дітьми до Росії і залишаються там. Приміром, поїхали до рідних, близьких, знайомих - у цьому немає проблеми.

Але була, приміром, інформація про те, що від сімей, у яких виховують сиріт, які поїхали до Криму, вимагають писати заяви про отримання статусу біженців і взяти російське громадянство - їм же ж треба набрати певну масу біженців. До того ж, у Росії громадянство можна обирати із 14-ти років».
 | Коментар = про зафіксовані факти, коли сиріт все-таки вивезли до Росії в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Точну цифру назвати важко. У Донецькій області, якщо я не помиляюсь, з 88-ми інтернатних закладів більш ніж 50 розташовані у зоні АТО. У тих інтернатах залишилися близько 600 дітей. Кожного дня вдається евакуювати якусь частину із них. У Луганській області основну масу дітей встигли вивезти вчасно - в один день усі зібралися на вокзалі і поїхали до Одеси. У Донецькій області цього не встигли зробити. &quot;ДНР&quot; опублікувала так званий наказ про заборону вивезення дітей і персональну відповідальність керівників та працівників інтернатів і посадовців ОДА за спроби вивезти їх. Покарання за таку спробу - це розстріл. Тому нині начальник управління освіти, охорони здоров'я, служби у справах дітей, заступники голови ОДА вже мають вироки про розстріл. Але продовжують працювати.

Кожен дитячий заклад має бути певною зоною недоторканості як для терористів, так і для українських військ. Хоча я мало вірю, що це втримає терористів, але треба домовлятися, щоб дітей не використовували у жодних маніпуляціях».
 | Коментар = про те скільки дітей-сиріт перебувають на захоплених сепаратистами територіях в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Спершу сприйняття агресивно, як, наприклад, це було у Семенівці. Перша реакція людей нерідко: &quot;Ви нас усіх хочете знищити?&quot;. І таке питання ставили дуже часто.

Хоча через 15-20 хвилин спілкування ми знаходили порозуміння з людьми. Коли чесно допомагаєш їм вирішити хоча б мінімальні потреби, вони ставляться з подякою. До речі, я постійно спілкувався там українською мовою - і не відчував до себе жодної агресії.

Тому нині кожен мусить зробити для дитини Донбасу те, що він може зробити якнайкраще. Можеш якнайкраще пиляти – пиляй, співати – співай, ухвалювати рішення – ухвалюй рішення, стріляти – стріляй... Тоді ми зможемо відродити довіру жителів цього українського регіону до нашої держави - для того, щоб антиукраїнська тема більше ніколи не знаходила ґрунту на цих землях».
 | Коментар = про те як люди на Донбасі сприймали появу Уповноваженого Президента України з прав дитини в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Міністри Україниу]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Уповноважені Президента України з прав дитини]]</text>
      <sha1>oaib0cwhdhp66iduw3mx5hyuzupcsnn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160948</id>
      <parentid>160941</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:39:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160948</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="23003" sha1="0aj4j1bfsapc2rbdnhd9nf8qs70bd1m" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Ю́рій Олексі́йович Павле́нко''' (20 березня 1975, [[Київ]], [[УРСР]])&amp;nbsp;— український політик, державний діяч, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014)&lt;ref name=&quot;president.gov.ua&quot;&gt;{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/13859.html |title=Указ Президента України № 812/2011 від 11 серпня 2011 року «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини» |accessdate=2025-03-12 }}&lt;/ref&gt;, колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 7 лютого 2005 року до 29 листопада 2006 року, з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); голова Житомирської обласної державної адміністрації (27 грудня 2006 до 23 жовтня 2007 року), член Ради національної безпеки і оборони України (2007 рік). Народний депутат України IV, V, VI, VIII та IX скликань від партії ОПЗЖ&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Павленко Юрій Олексійович|url=https://lb.ua/file/person/1501_pavlenko_yuriy_oleksiyovich.html|website=LB.ua|date=2022-10-07|accessdate=2023-10-29}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Павленко Юрій Олексійович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація {{!}} ПолітХаб|url=https://www.chesno.org/politician/24872/|website=www.chesno.org|accessdate=2025-03-12|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Юрій Павленко: досьє, обіцянки, рейтинг » Слово і Діло|url=https://www.slovoidilo.ua/persony/pavlenko-yurii-oleksiiovych|website=Слово і Діло|date=2022-02-01|accessdate=2025-03-12|language=uk}}&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;{{Cite news|title=«Це спроба дискредитувати «ОПЗЖ» – Павленко про справу Медведчука|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-pavlenko-sprava-medvedchuka/31255232.html|work=Радіо Свобода|date=2021-05-14|accessdate=2025-03-12|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}&lt;/ref&gt;.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Головна наша функція — правозахисна, тобто ми повинні оперативно реагувати на повідомлення самих дітей або їх представників (найчастіше — батьків) про порушення прав неповнолітніх і захищати ці права. А ще — розповісти дітям, куди вони можуть звернутися за захистом своїх прав та переконати не боятися це зробити.

Проводимо і моніторинг рішень і дій центральної та місцевої влади на відповідність їх правам дитини, які гарантовані Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованої Україною у 1991 році, а також Законами «Про охорону дитинства» та «Про допомогу сім’ям з дітьми», Цивільному кодексу та ін. Ми не збираємося підміняти собою ті органи влади, які повинні кожен за своїм напрямком опікуватися дітьми — МОЗ, Мінсоцполітики, МВС, МОНмолодьспорту, Мінфін та ін. Наше завдання — контролювати, щоб вони приймали рішення виходячи з інтересів дітей.

А ще, виходячи зі звернень громадян, маємо пропонувати законодавчі та нормотворчі зміни, які поліпшать захист прав дитини. До речі, 13 жовтня за ініціативи Президента у Києві відбудеться Всеукраїнська нарада з питань захисту прав дитини, під час якої буде проведений аналіз ефективності роботи органів влади щодо захисту прав дітей, вдосконалення законодавства у цій сфері, подолання безпритульності та бездоглядності, насильства в родині, підвищення ефективності соціальної роботи з дітьми тощо».
 | Коментар = про основні завдання інституції Уповноваженого Президента України з прав дитини в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Вважаю, настав час, коли держава у своєму розвитку дійшла до розуміння необхідності окремого захисту прав дітей. Бо, якщо візьмемо будь-яку статтю Конвенції ООН, побачимо, що в Україні є дуже багато порушень з боку влади, суспільства, сім’ї. Також зауважу, що протягом 20 років незалежності основний акцент робився на захисті майнових прав дитини та її родини — права на державну допомогу. У той же час немайнові права залишаються поза увагою і влади, і суспільства.

Та не слід забувати, що дитина специфічна у своїх правах. Через молодий вік вона має низку обмежень: не голосує, не може представляти себе в суді, вона слабша за дорослого фізично та інтелектуально. Саме тому у світі, а тепер і в Україні, виникла потреба створення інституту омбудсмена із захисту прав дитини — окремо від Уповноваженого з прав людини. Адже, на жаль, не рідко виникає конфлікт між інтересами дорослого і дитини».
 | Коментар = про чому необхідність створення в Україні інституту Уповноваженого Президента з прав дитини виникла саме в 2011 році в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Усі без винятку, але для цього необхідно найперше дитину вислухати і почути. Відомо, що вплив дитини, скажімо, на процес навчання в школі, мінімальний. Подекуди у школах є учнівські парламенти як форма самоуправління, та далеко не скрізь. До того ж це дає учню право висловитись, але не гарантує, що його почують. Адже рішення учнівського парламенту не обов’язкові для виконання адміністрацією школи. А отже слід навчити дорослих і дітей співпрацювати, а ще — врегулювати законодавчо права дітей у цьому питанні.

Далі — право дитини бути почутою в суді. На першому прийомі громадян до мене особисто звернувся одинадцятирічний киянин, батьки якого — мати-українка та батько-поляк — розлучилися. Усі судові інстанції проігнорували бажання хлопця залишитися з мамою в Україні, його навіть не вислухали. А батько, скориставшись Міжнародною конвенцією, добився рішення суду, аби силоміць забрати сина із собою за кордон. Тобто формально суд дотримав процедури, але ж при цьому повністю проігнорував думку і права дитини.

Деякі діти взагалі випадають із поля зору влади й суспільства — це діти-біженці та діти-шукачі притулку, які опинилися на території України без супроводу дорослих.

Гостро стоїть питання про недопущення насильства в родині. За вітчизняним законодавством фізичне покарання дитини заборонене. Та деякі батьки переконані, що краще знають, як впливати на сина чи дочку. Але Конвенція ООН про права дитини наголошує на важливості гармонії сімейної атмосфери. А моя особиста позиція — жодне насильство (як фізичне, так і психологічне) щодо дитини не може бути виправдане. Вдарити дитину може лише той, хто не здатен її переконати. А це вияв не сили, а слабкості. До того ж дитина фізично слабша за дорослого і не може дати адекватної відсічі. Саме тому насильство — неприпустиме.

Дитину слід захищати й від неякісної інформації. Проте в Україні навіть не окреслені критерії, за якими інформацію можна визнати шкідливою для неповнолітнього. В принципі, у нас забороняють дітям дивитися програми еротичного змісту. Але ж є багато іншої інформації, яка може негативно вплинути на розвиток, психіку та майбутнє хлопців і дівчат. У Європі доступ різних вікових груп населення до інформації регламентують ЗМІ. А в Росії прийняли окремий закон — держава визначає, що можна, а чого не слід дивитися чи слухати дитині. І Україна має віднайти форму, за якою захищатиме дітей від сцен насилля, брутальності тощо».
 | Коментар = про те, які права дитини в Україні нині слід захищати насамперед в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Найбільше скарг — на роботу місцевої влади, яка часто ігнорує права дітей. Саме тому люди змушені звертатися до Кабміну чи до Президента. Наше завдання — реагувати на ці запити, стимулювати місцеву владу переглянути методи роботи, а громадянам забезпечити право на оперативний та об’єктивний розгляд питання.

Із вже згаданих понад 100 звернень більшість стосувалися захисту житлових та майнових прав дітей, захисту прав дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, багатодітних родин, підлітків, які перебувають у конфлікті із законом, представлення інтересів дитини у суді, внутрішньосімейних конфліктів, і найголовніше — права дитини бути почутою».
 | Коментар = про те з якими проблемами найчастіше звертаються люди до Уповноваженого з прав дитини в інтерв'ю «Урядовому кур'єру»  [http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yurij-pavlenko-kozhna-ditina-maye-pravo-buti-pochu/ Юрій ПАВЛЕНКО: «Кожна дитина має право бути почутою»] (12 жовтня 2011 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «З боку українських військових і українських органів влади це неможливо. І сама розповідь стосується того періоду, коли я був у Слов'янську, у перший день після визволення. Вона ж розповідала, що це нібито було у Слов'янську 5 чи 6 липня. Це неможливо. Але жахливо те, що сьогодні Росія почала дуже активно використовувати тему дитинства для маніпуляцій. Це, на мій погляд, найвищий рівень аморальності.

Я думаю, це одна зі складових заяв російської влади про &quot;використання жінок і дітей як живого щита&quot;. Росія почала використовувати дітей, їхні проблеми і горе як певний живий щит, щоб прикрити свою терористичну діяльність в Україні. На жаль, ми передбачаємо ще цілу низку подібних провокацій і заяв з використанням дітей».
 | Коментар = про розповідь жінки, яку показувало російське телебачення, чию дитину нібито закатували військові в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Усі незаконні спроби вивезти дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вдалося зупинити. Хоча кілька таких спроб було, і я не виключаю, що це може продовжуватися. Разом з тим я не виключаю, що окремі опікуни законним шляхом виїхали з дітьми до Росії і залишаються там. Приміром, поїхали до рідних, близьких, знайомих - у цьому немає проблеми.

Але була, приміром, інформація про те, що від сімей, у яких виховують сиріт, які поїхали до Криму, вимагають писати заяви про отримання статусу біженців і взяти російське громадянство - їм же ж треба набрати певну масу біженців. До того ж, у Росії громадянство можна обирати із 14-ти років».
 | Коментар = про зафіксовані факти, коли сиріт все-таки вивезли до Росії в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Точну цифру назвати важко. У Донецькій області, якщо я не помиляюсь, з 88-ми інтернатних закладів більш ніж 50 розташовані у зоні АТО. У тих інтернатах залишилися близько 600 дітей. Кожного дня вдається евакуювати якусь частину із них. У Луганській області основну масу дітей встигли вивезти вчасно - в один день усі зібралися на вокзалі і поїхали до Одеси. У Донецькій області цього не встигли зробити. &quot;ДНР&quot; опублікувала так званий наказ про заборону вивезення дітей і персональну відповідальність керівників та працівників інтернатів і посадовців ОДА за спроби вивезти їх. Покарання за таку спробу - це розстріл. Тому нині начальник управління освіти, охорони здоров'я, служби у справах дітей, заступники голови ОДА вже мають вироки про розстріл. Але продовжують працювати.

Кожен дитячий заклад має бути певною зоною недоторканості як для терористів, так і для українських військ. Хоча я мало вірю, що це втримає терористів, але треба домовлятися, щоб дітей не використовували у жодних маніпуляціях».
 | Коментар = про те скільки дітей-сиріт перебувають на захоплених сепаратистами територіях в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Спершу сприйняття агресивно, як, наприклад, це було у Семенівці. Перша реакція людей нерідко: &quot;Ви нас усіх хочете знищити?&quot;. І таке питання ставили дуже часто.

Хоча через 15-20 хвилин спілкування ми знаходили порозуміння з людьми. Коли чесно допомагаєш їм вирішити хоча б мінімальні потреби, вони ставляться з подякою. До речі, я постійно спілкувався там українською мовою - і не відчував до себе жодної агресії.

Тому нині кожен мусить зробити для дитини Донбасу те, що він може зробити якнайкраще. Можеш якнайкраще пиляти – пиляй, співати – співай, ухвалювати рішення – ухвалюй рішення, стріляти – стріляй... Тоді ми зможемо відродити довіру жителів цього українського регіону до нашої держави - для того, щоб антиукраїнська тема більше ніколи не знаходила ґрунту на цих землях».
 | Коментар = про те як люди на Донбасі сприймали появу Уповноваженого Президента України з прав дитини в інтерв'ю ВВС Україна  [https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/07/140721_pavlenko_interview_rl Павленко: дітей Донбасу використовують для маніпуляцій] (24 липня 2014 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Міністри Україниу]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Уповноважені Президента України з прав дитини]]
[[Категорія:Міністри України в справах сім'ї, молоді та спорту]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Члени «Нашої України»]]
[[Категорія:Члени РНБО]]
[[Категорія:Члени «Опозиційного блоку»]]
[[Категорія:Члени «Опозиційної платформи — За життя»]]</text>
      <sha1>0aj4j1bfsapc2rbdnhd9nf8qs70bd1m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шуфрич Нестор Іванович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>44642</id>
    <revision>
      <id>160944</id>
      <parentid>151440</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:37:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160944</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9449" sha1="cn6yflrrg7dkdyy3yo4x4pe9tfq7dh3" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Не́стор Іва́нович Шу́фрич''' (29 грудня 1966, Ужгород, [[Закарпатська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], СРСР) — український проросійський політик&lt;ref&gt;{{Cite web|title=Хто такий Нестор Шуфрич і в чому його підозрюють: погляди, бійки та скандали|url=https://www.rbc.ua/rus/news/obshuki-shufricha-chim-vidomiy-odiozniy-nardep-1694779320.html|website=РБК-Украина|accessdate=2025-08-02|language=uk}}&lt;/ref&gt;, Народний депутат України. Член забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя», голова Комітету з питань свободи слова.

Був членом Партії регіонів (2007—2014). Власник ФК «Говерла» (Ужгород) та телеканалу «UkrLive»&lt;ref&gt;{{Cite web |url=https://gordonua.com/news/society/shufrich-stal-sovladelcem-telekanala-pershiy-nezalezhniy-1573811.html |title=Шуфрич стал совладельцем телеканала &quot;Перший незалежний&quot;, Гордон |accessdate=2025-08-02 }}&lt;/ref&gt;. Колишній власник проросійського пропагандистського телеканалу «Перший незалежний». Кандидат економічних наук (2004). З 19 січня 2025 року перебуває під санкціями РНБО України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Зараз ми споживаємо 30 млрд [кубічних метрів газу на рік]. Із них 14 млрд – населення, 16 млрд – промисловість. Ми в змозі забезпечити населення газом власного видобутку. А чому ж тоді ви змушуєте населення платити за газ вдесятеро дорожче? А зараз ваша репліка, що ми не купуємо російський газ. Я що, ідіот!?»
 | Коментар = про сварку в ефірі ток-шоу «Право на владу» із головою правління НАК «Нафтогаз України» [[Вітренко Юрій Юрійович|Юрієм Вітренком]] в ефірі токшоу «Право на владу»  [https://glavcom.ua/economics/finances/ya-shcho-idiot-shufrich-vlashtuvav-svarku-iz-vitrenkom-video-807366.html «Я що, ідіот?» Шуфрич влаштував сварку із Вітренком (відео)] (17 грудня 2021 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ми розуміємо, що це буде катастрофа світового масштабу. Це розуміють у Москві, це розуміють у Києві, і не тільки».
 | Коментар = про те, що погоджується із секретарем Ради національної безпеки та оборони [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексієм Даниловим]] щодо невисокої імовірності повномасштабного нападу РФ на Україну.У прямому ефірі токшоу «Право на владу» [ ] (26 вересня 2019 року) 
 | Оригінал =  
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «[[Ляшко Віктор Кирилович|Вікторе]], я не думав, що вам вистачить совісті сьогодні прийти сюди, тому, що з 66204 смертей наших громадян більше ніж половина – це ваша особиста провина».
 | Коментар = про те, що чинний міністр охорони здоров’я [[Ляшко Віктор Кирилович|Віктор Ляшко]] нестиме відповідальність за провал вакцинації та кількість померлих від коронавірусної хвороби під час перебування голови МОЗ Віктора Ляшка біля центрального мікрофону у ток-шоу «Право на владу»  [https://glavcom.ua/country/politics/kolishniy-ministr-ohoroni-zdorovya-ukrajini-led-ne-pobivsya-z-diyuchim-v-efiri-politichnogo-tok-shou-video-794711.html Шуфрич влаштував істерику в прямому етері та напав на Ляшка (відео)] (29 жовтня 2021 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «[[Верещук Ірина Андріївна|Ірина]], я прошу вас, я зараз знову буду згадувати незручне для вас слово. Не перебивайте! Не верещіть, я прошу вас, я знаю, що у вас дуже красиве прізвище. Але не треба верещати, коли я говорю».
 | Коментар = про перепалку з депутаткою від «Слуги народу» [[Верещук Ірина Андріївна|Іриною Верещук]] в ефірі ток-шоу на телеканалі «Україна 24» [https://glavcom.ua/country/politics/vizmit-sebe-v-ruki-i-ne-isterit-vereshchuk-i-shufrich-poskandalili-v-pryamomu-efiri-767687.html «Не треба верещати, коли я говорю»: Верещук і Шуфрич поскандалили в прямому ефірі] (8 липня 2021 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «13 травня (вперше за три місяці війни) я справді перетнув державний кордон, маючи на те усі законні підстави. По-перше, я – батько трьох неповнолітніх дітей (3-х, 5-ти і 9-ти років). По-друге, я оформив виїзд у встановленому для воєнного часу порядку. За цей час, що перебуваю за кордоном, матиму консультацію лікаря для однієї зі своїх дітей, а також планую відвідати дві країни ЄС. Повернуся до 23 травня включно. Не для того я був в Україні три місяці війни, щоб зараз втекти».
 | Коментар = про те, що наразі перебуває за межами України, але запевняє, що до 23 травня включно повернеться у коментарі Радіо Свобода  [https://www.radiosvoboda.org/a/news-shufrych-vyihav-z-ukrainy/31853298.html Шуфрич підтвердив, що виїхав з України, але обіцяє повернутись] (16 травня 2022 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Це війна між українцями, це конфлікт між українцями. Ми весь час чуємо про присутність російських військових. Але там постійно моніторингова група ОБСЄ працює, спеціальний комісар ООН, і ніхто з них не зафіксував офіційно присутність російських військ на Донбасі. Ми 4 роки воюємо: де полонені російські солдати? Де загиблі російські солдати? Регулярних російських військ на Донбасі немає...»
 | Коментар = про те, як просував в Україні проросійські наративи та виправдовував збройну агресію РФ в ефірі телеканалу NewsOne  [https://www.rbc.ua/rus/news/vid-radi-sizo-hto-takiy-nestor-shufrich-ta-1725543177.html Від Ради до СІЗО. Хто такий Нестор Шуфрич та за що його судять] (26 вересня 2018 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ш]]
[[Категорія:Українські міністри]]
[[Категорія:Проросійські пропагандисти з України]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Члени РНБО]]
[[Категорія:Голови комітетів та фракцій Верховної Ради України]]
[[Категорія:Позбавлені державних нагород України]]
[[Категорія:Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну]]</text>
      <sha1>cn6yflrrg7dkdyy3yo4x4pe9tfq7dh3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Трохнюк Руслан Васильович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46551</id>
    <revision>
      <id>160926</id>
      <parentid>160881</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:45:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <origin>160926</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2840" sha1="ioo9m1a5wdjx8azl4vaz23r9c3df9xx" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор,прозаїк,філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

Вибрані альбоми та проєкти
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.
Water (2005) — експериментальна платівка.
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

Космічний Сигнал: 
Код 380
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380</text>
      <sha1>ioo9m1a5wdjx8azl4vaz23r9c3df9xx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160927</id>
      <parentid>160926</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:45:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <origin>160927</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2872" sha1="bbg53jaujc9w61vypo2q1e6f1dz0dle" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор,прозаїк,філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

Космічний Сигнал: 
Код 380
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380</text>
      <sha1>bbg53jaujc9w61vypo2q1e6f1dz0dle</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160928</id>
      <parentid>160927</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:48:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <origin>160928</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3929" sha1="43uvde0tbubmiftvzn9uuqsmayyev18" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор,прозаїк,філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список.</text>
      <sha1>43uvde0tbubmiftvzn9uuqsmayyev18</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160929</id>
      <parentid>160928</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:52:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>160929</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4014" sha1="fx1uftsojd1nw5sshveu19tf9kysb72" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор,прозаїк,філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!</text>
      <sha1>fx1uftsojd1nw5sshveu19tf9kysb72</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160930</id>
      <parentid>160929</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:54:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <origin>160930</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4181" sha1="bmeiv3me5et55t12iuwmketu38j09g0" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]</text>
      <sha1>bmeiv3me5et55t12iuwmketu38j09g0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160931</id>
      <parentid>160930</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:55:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <comment>+</comment>
      <origin>160931</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4261" sha1="jwztgv97xu5048v4cunf4nzkqb5lktl" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>jwztgv97xu5048v4cunf4nzkqb5lktl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160932</id>
      <parentid>160931</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:56:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <comment>+</comment>
      <origin>160932</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4560" sha1="8usvww3sdr72nnw46tf8ojh6pt960mf" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>8usvww3sdr72nnw46tf8ojh6pt960mf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160933</id>
      <parentid>160932</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:58:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <comment>+</comment>
      <origin>160933</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4663" sha1="d4nwqecnelozn5a23fl0k8t5zj8z1tk" xml:space="preserve">'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!


{{Твори Руслан Трохнюка}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>d4nwqecnelozn5a23fl0k8t5zj8z1tk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160934</id>
      <parentid>160933</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T13:59:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42333-72</username>
        <id>21225</id>
      </contributor>
      <comment>+</comment>
      <origin>160934</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4805" sha1="ek4a23qzy0ztbcqv4q78etx59xj5c99" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

== Примітки ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Трохнюк Руслан}}
{{Твори Руслан Трохнюка}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Автори пісень]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>ek4a23qzy0ztbcqv4q78etx59xj5c99</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160961</id>
      <parentid>160934</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T20:31:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-42466-17</username>
        <id>21227</id>
      </contributor>
      <comment>+more</comment>
      <origin>160961</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5279" sha1="ofvfq8aq8dv9kklnt9lz834b2rts78r" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!


'''Now what ya want from me?'''
It's like fast moving process of emerging madness
It's like imagining kiss of revealing death
All these explosive skips and muggy squeeze
And my nice and elastic beats...
Now I'm ready to incite
I wanna make some outrage on this stage tonight
It's like my racy extremity
It's like rhythm of my virginity
New creative shot for the modern society https://zippykid.fandom.com/wiki/Now_What_You_Want_From_Me

== Примітки ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Трохнюк Руслан}}
{{Твори Руслан Трохнюка}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Автори пісень]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]
[[Категорія:Репери]]</text>
      <sha1>ofvfq8aq8dv9kklnt9lz834b2rts78r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160962</id>
      <parentid>160961</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T10:00:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Font8388608</username>
        <id>21065</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Скасовано редагування № [[Special:Diff/160961|160961]] користувача [[Special:Contributions/~2026-42466-17|~2026-42466-17]] ([[User talk:~2026-42466-17|обговорення]]) Not written in the project's language</comment>
      <origin>160962</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4810" sha1="4hxk0q8o1nxym79v0st6z5k8xldm1ef" xml:space="preserve">writt{{Особа}}
'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

== Примітки ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Трохнюк Руслан}}
{{Твори Руслан Трохнюка}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Автори пісень]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>4hxk0q8o1nxym79v0st6z5k8xldm1ef</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160963</id>
      <parentid>160962</parentid>
      <timestamp>2026-07-31T10:03:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Font8388608</username>
        <id>21065</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Accidentally added</comment>
      <origin>160963</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4805" sha1="ek4a23qzy0ztbcqv4q78etx59xj5c99" xml:space="preserve">{{Особа}}
'''Трохнюк Руслан Васильович''' (відомий також як '''Zippy Kid''' (1981—)— це український музикант-авангардист, джазовий гітарист та композитор, прозаїк, філософ, також відомий під псевдонімами Zippy Kid та Gouashe. Народився 9 березня 1981 року на Харківщині.
Основні відомості:Дата та місце народження: 9 березня 1981 року, село Протопопівка, Харківська область.
Руслан Трохнюк здобув вищу освіту &quot;журналістика&quot; на філологічному факультеті  у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, який закінчив у 2006 році.

==Вибрані альбоми та проєкти==
Rigid Shindy (2005) — ранній абстрактно-хіп-хоповий реліз.&lt;BR&gt;
04 (2004/2005) — авангардний студійний альбом.&lt;BR&gt;
Water (2005) — експериментальна платівка.&lt;BR&gt;
Telezippiq Analitique (2005) — електронне авангардне звучання.&lt;BR&gt;
Onward (2005) — мінімалістичні композиції.&lt;BR&gt;
His Majesty Zippy Kid, King of Abstract Hip-Hop (2006) — програмна робота в жанрі абстрактного хіп-хопу.&lt;BR&gt;
Руслан Трохнюк-самый главный артист в рэп-игре (2017) — сингл-випуск.&lt;BR&gt;


== Цитати ==

=== Ставлення до України ===

'''Космічний Сигнал: 
Код 380'''
Чумацький Шлях розсипався сіллюна заіржавілі колії Полтавщини.
Ми ловимо частоти,які не здатні зафіксувати антени НАСА.
Чорнозем — це теж космічний пил,тільки добре зволожений пам'яттю.
Корольов малював траєкторії ракетоносії
впрямо на стінах старої київської квартири,поки за вікномшуміли каштани, 
зациклені на вічності.
Слухай:«Зеніти» не злітають, вони повертаються додому.
Космос — це андеграундний клуб,де вхідний квиток — українська мова,
а замість діджея — пульсар,що грає фрі-джаз для супутників Січ-2-30.
Ми не шукаємо життя на Марсі.Ми просто знаємо,що коріння нашого соняшника
проростає крізь стратосферу,п'є радіоактивне світлоі 
транслює в порожнечу всесвітунаш глухий, але невпинний aбстрактний біт.
https://zippykid.fandom.com/wiki/Космічний_Сигнал:_Код_380


'''Слава Україні! Героям Слава!'''
У темряві ночі, де зорі палають,
Лунає заклик, що серце єднає:
Слава Україні! Героям Слава!  
Як мантра священна, грізна й ласкава.

Чорнії крила ворони кружляють,
Та світлом свободи душі сяють.
Ми — діти бурі, ми — вогонь і сталь,
Наш шлях — нескорений, наш дух — кришталь.

І навіть у тіні, де біль не вщухає,
Краса боротьби нас знов окриляє.
Бо в кожній сльозі — велич і сила,
Бо в кожній жертві — безсмертя й калина.

Слава Україні! Героям Слава!  
Це слово — меч, і пісня яскрава.
У готичнім сяйві, у гламурнім блиску
Ми творимо долю, ми пишемо список. https://zippykid.fandom.com/wiki/Слава_Україні!_Героям_Слава!

== Примітки ==
{{reflist}}
{{DEFAULTSORT:Трохнюк Руслан}}
{{Твори Руслан Трохнюка}}
[[Категорія:Літературні твори]]
[[Категорія:Музиканти]]
[[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Автори пісень]]
[[Категорія:Письменники]]
[[Категорія:Поезія]]
[[Категорія:Митці]]
[[Категорія:Композитори]]</text>
      <sha1>ek4a23qzy0ztbcqv4q78etx59xj5c99</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мінько Олег Терентійович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46559</id>
    <revision>
      <id>160952</id>
      <parentid>160923</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:52:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160952</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14402" sha1="2mm54gkcr753ttwfdiu1f2wxu226zon" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Олéг Терéнтійович Мінькó''' (3 серпня 1938, Макіївка, [[Донецька область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 листопада 2013, [[Львів]], [[Україна]]) — український художник і викладач, представник львівської мистецької школи. Заслужений художник України (1972) та Народний художник України (2009) і вважається одним із найкращих сучасних художників України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво робиться не тоді, коли тоді легко, а тоді, коли тобі важко. Чим більше стискається внутрішня пружина, тим більша енергетична віддача твору. Те, що я писав у шістдесяті, то робилося не для слави, не для грошей, а від внутрішньої потреби. Ти просто відчуваєш, ХТО ти є, ДЛЯ ЧОГО ти є, і маєш обов’язок перед собою».
 | Коментар = про причини творчості в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Львівська школа була особливою. Так склалося, що у Львові залишилися люди, які вчилися закордоном, знали, що таке європейське мистецтво і змогли передати свої знання й бачення іншим.

Нам пощастило: у нашому інституті був такий викладач Роман Сельський. Він закінчив Краківську академію й студіював у Парижі. Сельський долучив нас до європейської культури, і тим ми вирізнялися від цілої України.

У Києві ж ситуація була кардинально іншою. Там панував тотальний тиск. Київське мистецьке живописне середовище виросло з російських «передвижників», а потім його одразу взяв у свої лещата «соцреалізм» і сформувалася «совєцька школа»».
 | Коментар = про те, як сформувала Львівська малярська школа в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, але тепер маємо іншу проблему. Масовий, відкритий доступ до культури провокує на продукування легко створених модних речей. Не кожен дає собі труд засвоїти усе мистецьке надбання людства і лише потім починати творити самому. Митець у вільному світі не проходить горнило душевного болю й переслідувань, коли твориш лише тому, що не можеш цього не робити, навіть наражаючи себе на небезпеку».
 | Коментар = про те, що в теперішньому інформаційному світі майже кожен може отримати необхідні знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Для сприйняття справжнього мистецтва важливий рівень культури цілої нації. Європа ХХ століття вже була висококультурна й вільна у своїх смаках. Для сприйняття мистецтва важливим є високий загальний культурний рівень цілої нації, а потім і самої держави. Держава має демонструвати свою увагу до розвитку мистецтва і пропагувати себе у світі через мистецтво.

Українським художникам і до сьогодні важко себе показувати світу. Існуючі закони ускладнюють процедуру вивезення картин для демонстрації у закордонному виставковому просторі.

Але вимушена ізоляція примусила замкнутися на собі і зрозуміти, що важливо не стати славним, а бути вірним самому собі. Важливо те, що ти робиш вірні речі, речі на які покладений перст Божий. Якщо художник позначений Богом, то його творчість обов’язково проб’є собі дорогу. Адже за концепцією [[Діоген Синопський|Діогена]] і [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди]], твій внутрішній світ є важливішим, аніж зовнішній. Якщо ти себе зрозумів і то сотворив, то це буде актуальним і наближеним до нових часів».
 | Коментар = про те, що вважають українським Пікассо в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво завжди актуальне. І [[Рембрандт]], і [[Рафаель Санті|Рафаель]] – абсолютно сучасні. Мистецтво має у собі такі сталі закони, що вимагають закладення у творчість митця сучасних йому проблем. Якщо це відбувається – чи у наскельному розписі, чи у сучасних формах – утворюється щось таке, що неможливо пояснити словами, але таке, що хвилює людей наступних поколінь.

Ще одна важлива складова справжнього мистецтва – це щось нове, щось таке, що відрізняє від митців попередніх епох. Ми повинні сказати щось нове, дати своє бачення світу. Адже світ безмежно багатогранний і кожен має прагнути відкрити бодай одну грань нового, але виходячи з великого професійного досвіду і високої мистецької культури. Митець має засвоїти все мистецтво від початків і до сьогодні, щоб орієнтуватися, що насправді є добре. І тільки тоді пропонувати своє слово».
 | Коментар = про те, що вирізняє справжнє мистецтво в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Очевидно, що кожна хвилина, кожна година, кожен день проживаються інакше, і ми сьогодні вже не можемо мислити вчорашніми категоріями. Ми уже маємо інші відчуття, нове пережиття й бачення. Приходить щось згори, ти це відчуваєш, бачиш у сні. Воно тебе переслідує, і ти говориш про це.

Я весь час звіряю те, що я роблю сьогодні, зі своїм першим періодом. Однак я не можу повторюватися, бо зараз інший час, інше життя і я інший. Тому я мушу говорити інакше, бо коли я буду повторюватися, то на тому припиниться мистецтво. Як кожен день не подібний до попереднього, так і мистецтво мусить нести щось нове, бо мистецтво відбиває прожитий час, або час, у якому ти живеш».
 | Коментар = про те, що хоче сказати своїм живописом в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжній митець є душею народу. Якщо народ живе в трагедії, то ти не можеш співати веселих пісень, бо ти живеш тими проблемами, якими живе і твій народ. Ти мусиш про них говорити.

Може, саме тому більшість поважних мистецьких речей не є веселими. Бах і Бетховен тому приклад. Людина весь час живе у якійсь непевності, весь час переживає якісь трагедії. І це змушує людину мислити. Веселощі ж тішать, але не спонукають душу шукати сенс буття на цій землі.

Тому я не думаю, що мої картини не є трагічними, вони скоріше є поважними у сенсі того, що порушують поважні проблеми».
 | Коментар = про те, що виливає на свої полотна в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Може, у тому, що через нашу творчість знайшла вираження та трагедія, яка спіткала українців. І для мене вона ще не закінчилася. Я ще досі відчуваю, що ми у тунелі. І світла поки у ньому не бачу. Значить, треба його пробивати. І мистецтво до того покликане».
 | Коментар = про те, що полотна порівнюють із поезією [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «О, дуже багато є талановитих молодих людей. І якщо вони справді хочуть вчитися та працюють над собою, то з них вийдуть справжні майстри. Але є ще велика проблема з тим, що митець повинен мати аудиторію, а кожне здобуття аудиторії через виставки потребує фінансування. 

Молодь його немає, а відтак і немає аудиторії. Втім, якщо буде створене щось справді добре, то воно колись проросте і стане відоме».
 | Коментар = про те, що має учнів, яким передаєте свої уміння й знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Художники Львова]]
[[Категорія:Заслужені художники України]]
[[Категорія:Народні художники України]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]</text>
      <sha1>2mm54gkcr753ttwfdiu1f2wxu226zon</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160955</id>
      <parentid>160952</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160955</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14466" sha1="6rselr6zo1h8wdl486vacrnpz3vc3i3" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Олéг Терéнтійович Мінькó''' (3 серпня 1938, Макіївка, [[Донецька область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] — 20 листопада 2013, [[Львів]], [[Україна]]) — український художник і викладач, представник львівської мистецької школи. Заслужений художник України (1972) та Народний художник України (2009) і вважається одним із найкращих сучасних художників України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво робиться не тоді, коли тоді легко, а тоді, коли тобі важко. Чим більше стискається внутрішня пружина, тим більша енергетична віддача твору. Те, що я писав у шістдесяті, то робилося не для слави, не для грошей, а від внутрішньої потреби. Ти просто відчуваєш, ХТО ти є, ДЛЯ ЧОГО ти є, і маєш обов’язок перед собою».
 | Коментар = про причини творчості в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Львівська школа була особливою. Так склалося, що у Львові залишилися люди, які вчилися закордоном, знали, що таке європейське мистецтво і змогли передати свої знання й бачення іншим.

Нам пощастило: у нашому інституті був такий викладач Роман Сельський. Він закінчив Краківську академію й студіював у Парижі. Сельський долучив нас до європейської культури, і тим ми вирізнялися від цілої України.

У Києві ж ситуація була кардинально іншою. Там панував тотальний тиск. Київське мистецьке живописне середовище виросло з російських «передвижників», а потім його одразу взяв у свої лещата «соцреалізм» і сформувалася «совєцька школа»».
 | Коментар = про те, як сформувала Львівська малярська школа в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, але тепер маємо іншу проблему. Масовий, відкритий доступ до культури провокує на продукування легко створених модних речей. Не кожен дає собі труд засвоїти усе мистецьке надбання людства і лише потім починати творити самому. Митець у вільному світі не проходить горнило душевного болю й переслідувань, коли твориш лише тому, що не можеш цього не робити, навіть наражаючи себе на небезпеку».
 | Коментар = про те, що в теперішньому інформаційному світі майже кожен може отримати необхідні знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Для сприйняття справжнього мистецтва важливий рівень культури цілої нації. Європа ХХ століття вже була висококультурна й вільна у своїх смаках. Для сприйняття мистецтва важливим є високий загальний культурний рівень цілої нації, а потім і самої держави. Держава має демонструвати свою увагу до розвитку мистецтва і пропагувати себе у світі через мистецтво.

Українським художникам і до сьогодні важко себе показувати світу. Існуючі закони ускладнюють процедуру вивезення картин для демонстрації у закордонному виставковому просторі.

Але вимушена ізоляція примусила замкнутися на собі і зрозуміти, що важливо не стати славним, а бути вірним самому собі. Важливо те, що ти робиш вірні речі, речі на які покладений перст Божий. Якщо художник позначений Богом, то його творчість обов’язково проб’є собі дорогу. Адже за концепцією [[Діоген Синопський|Діогена]] і [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди]], твій внутрішній світ є важливішим, аніж зовнішній. Якщо ти себе зрозумів і то сотворив, то це буде актуальним і наближеним до нових часів».
 | Коментар = про те, що вважають українським Пікассо в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво завжди актуальне. І [[Рембрандт]], і [[Рафаель Санті|Рафаель]] – абсолютно сучасні. Мистецтво має у собі такі сталі закони, що вимагають закладення у творчість митця сучасних йому проблем. Якщо це відбувається – чи у наскельному розписі, чи у сучасних формах – утворюється щось таке, що неможливо пояснити словами, але таке, що хвилює людей наступних поколінь.

Ще одна важлива складова справжнього мистецтва – це щось нове, щось таке, що відрізняє від митців попередніх епох. Ми повинні сказати щось нове, дати своє бачення світу. Адже світ безмежно багатогранний і кожен має прагнути відкрити бодай одну грань нового, але виходячи з великого професійного досвіду і високої мистецької культури. Митець має засвоїти все мистецтво від початків і до сьогодні, щоб орієнтуватися, що насправді є добре. І тільки тоді пропонувати своє слово».
 | Коментар = про те, що вирізняє справжнє мистецтво в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Очевидно, що кожна хвилина, кожна година, кожен день проживаються інакше, і ми сьогодні вже не можемо мислити вчорашніми категоріями. Ми уже маємо інші відчуття, нове пережиття й бачення. Приходить щось згори, ти це відчуваєш, бачиш у сні. Воно тебе переслідує, і ти говориш про це.

Я весь час звіряю те, що я роблю сьогодні, зі своїм першим періодом. Однак я не можу повторюватися, бо зараз інший час, інше життя і я інший. Тому я мушу говорити інакше, бо коли я буду повторюватися, то на тому припиниться мистецтво. Як кожен день не подібний до попереднього, так і мистецтво мусить нести щось нове, бо мистецтво відбиває прожитий час, або час, у якому ти живеш».
 | Коментар = про те, що хоче сказати своїм живописом в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжній митець є душею народу. Якщо народ живе в трагедії, то ти не можеш співати веселих пісень, бо ти живеш тими проблемами, якими живе і твій народ. Ти мусиш про них говорити.

Може, саме тому більшість поважних мистецьких речей не є веселими. Бах і Бетховен тому приклад. Людина весь час живе у якійсь непевності, весь час переживає якісь трагедії. І це змушує людину мислити. Веселощі ж тішать, але не спонукають душу шукати сенс буття на цій землі.

Тому я не думаю, що мої картини не є трагічними, вони скоріше є поважними у сенсі того, що порушують поважні проблеми».
 | Коментар = про те, що виливає на свої полотна в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Може, у тому, що через нашу творчість знайшла вираження та трагедія, яка спіткала українців. І для мене вона ще не закінчилася. Я ще досі відчуваю, що ми у тунелі. І світла поки у ньому не бачу. Значить, треба його пробивати. І мистецтво до того покликане».
 | Коментар = про те, що полотна порівнюють із поезією [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «О, дуже багато є талановитих молодих людей. І якщо вони справді хочуть вчитися та працюють над собою, то з них вийдуть справжні майстри. Але є ще велика проблема з тим, що митець повинен мати аудиторію, а кожне здобуття аудиторії через виставки потребує фінансування. 

Молодь його немає, а відтак і немає аудиторії. Втім, якщо буде створене щось справді добре, то воно колись проросте і стане відоме».
 | Коментар = про те, що має учнів, яким передаєте свої уміння й знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Художники Львова]]
[[Категорія:Заслужені художники України]]
[[Категорія:Народні художники України]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]</text>
      <sha1>6rselr6zo1h8wdl486vacrnpz3vc3i3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160958</id>
      <parentid>160955</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160958</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="14476" sha1="ojr2k7frphxzdxoof7v54iiha8rwhht" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Олéг Терéнтійович Мінькó''' (3 серпня 1938, Макіївка, [[Донецька область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]&amp;nbsp;— 20 листопада 2013, [[Львів]], [[Україна]])&amp;nbsp;— український художник і викладач, представник львівської мистецької школи. Заслужений художник України (1972) та Народний художник України (2009) і вважається одним із найкращих сучасних художників України.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво робиться не тоді, коли тоді легко, а тоді, коли тобі важко. Чим більше стискається внутрішня пружина, тим більша енергетична віддача твору. Те, що я писав у шістдесяті, то робилося не для слави, не для грошей, а від внутрішньої потреби. Ти просто відчуваєш, ХТО ти є, ДЛЯ ЧОГО ти є, і маєш обов’язок перед собою».
 | Коментар = про причини творчості в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Львівська школа була особливою. Так склалося, що у Львові залишилися люди, які вчилися закордоном, знали, що таке європейське мистецтво і змогли передати свої знання й бачення іншим.

Нам пощастило: у нашому інституті був такий викладач Роман Сельський. Він закінчив Краківську академію й студіював у Парижі. Сельський долучив нас до європейської культури, і тим ми вирізнялися від цілої України.

У Києві ж ситуація була кардинально іншою. Там панував тотальний тиск. Київське мистецьке живописне середовище виросло з російських «передвижників», а потім його одразу взяв у свої лещата «соцреалізм» і сформувалася «совєцька школа»».
 | Коментар = про те, як сформувала Львівська малярська школа в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, але тепер маємо іншу проблему. Масовий, відкритий доступ до культури провокує на продукування легко створених модних речей. Не кожен дає собі труд засвоїти усе мистецьке надбання людства і лише потім починати творити самому. Митець у вільному світі не проходить горнило душевного болю й переслідувань, коли твориш лише тому, що не можеш цього не робити, навіть наражаючи себе на небезпеку».
 | Коментар = про те, що в теперішньому інформаційному світі майже кожен може отримати необхідні знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Для сприйняття справжнього мистецтва важливий рівень культури цілої нації. Європа ХХ століття вже була висококультурна й вільна у своїх смаках. Для сприйняття мистецтва важливим є високий загальний культурний рівень цілої нації, а потім і самої держави. Держава має демонструвати свою увагу до розвитку мистецтва і пропагувати себе у світі через мистецтво.

Українським художникам і до сьогодні важко себе показувати світу. Існуючі закони ускладнюють процедуру вивезення картин для демонстрації у закордонному виставковому просторі.

Але вимушена ізоляція примусила замкнутися на собі і зрозуміти, що важливо не стати славним, а бути вірним самому собі. Важливо те, що ти робиш вірні речі, речі на які покладений перст Божий. Якщо художник позначений Богом, то його творчість обов’язково проб’є собі дорогу. Адже за концепцією [[Діоген Синопський|Діогена]] і [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди]], твій внутрішній світ є важливішим, аніж зовнішній. Якщо ти себе зрозумів і то сотворив, то це буде актуальним і наближеним до нових часів».
 | Коментар = про те, що вважають українським Пікассо в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжнє мистецтво завжди актуальне. І [[Рембрандт]], і [[Рафаель Санті|Рафаель]] – абсолютно сучасні. Мистецтво має у собі такі сталі закони, що вимагають закладення у творчість митця сучасних йому проблем. Якщо це відбувається – чи у наскельному розписі, чи у сучасних формах – утворюється щось таке, що неможливо пояснити словами, але таке, що хвилює людей наступних поколінь.

Ще одна важлива складова справжнього мистецтва – це щось нове, щось таке, що відрізняє від митців попередніх епох. Ми повинні сказати щось нове, дати своє бачення світу. Адже світ безмежно багатогранний і кожен має прагнути відкрити бодай одну грань нового, але виходячи з великого професійного досвіду і високої мистецької культури. Митець має засвоїти все мистецтво від початків і до сьогодні, щоб орієнтуватися, що насправді є добре. І тільки тоді пропонувати своє слово».
 | Коментар = про те, що вирізняє справжнє мистецтво в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Очевидно, що кожна хвилина, кожна година, кожен день проживаються інакше, і ми сьогодні вже не можемо мислити вчорашніми категоріями. Ми уже маємо інші відчуття, нове пережиття й бачення. Приходить щось згори, ти це відчуваєш, бачиш у сні. Воно тебе переслідує, і ти говориш про це.

Я весь час звіряю те, що я роблю сьогодні, зі своїм першим періодом. Однак я не можу повторюватися, бо зараз інший час, інше життя і я інший. Тому я мушу говорити інакше, бо коли я буду повторюватися, то на тому припиниться мистецтво. Як кожен день не подібний до попереднього, так і мистецтво мусить нести щось нове, бо мистецтво відбиває прожитий час, або час, у якому ти живеш».
 | Коментар = про те, що хоче сказати своїм живописом в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Справжній митець є душею народу. Якщо народ живе в трагедії, то ти не можеш співати веселих пісень, бо ти живеш тими проблемами, якими живе і твій народ. Ти мусиш про них говорити.

Може, саме тому більшість поважних мистецьких речей не є веселими. Бах і Бетховен тому приклад. Людина весь час живе у якійсь непевності, весь час переживає якісь трагедії. І це змушує людину мислити. Веселощі ж тішать, але не спонукають душу шукати сенс буття на цій землі.

Тому я не думаю, що мої картини не є трагічними, вони скоріше є поважними у сенсі того, що порушують поважні проблеми».
 | Коментар = про те, що виливає на свої полотна в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Може, у тому, що через нашу творчість знайшла вираження та трагедія, яка спіткала українців. І для мене вона ще не закінчилася. Я ще досі відчуваю, що ми у тунелі. І світла поки у ньому не бачу. Значить, треба його пробивати. І мистецтво до того покликане».
 | Коментар = про те, що полотна порівнюють із поезією [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «О, дуже багато є талановитих молодих людей. І якщо вони справді хочуть вчитися та працюють над собою, то з них вийдуть справжні майстри. Але є ще велика проблема з тим, що митець повинен мати аудиторію, а кожне здобуття аудиторії через виставки потребує фінансування. 

Молодь його немає, а відтак і немає аудиторії. Втім, якщо буде створене щось справді добре, то воно колись проросте і стане відоме».
 | Коментар = про те, що має учнів, яким передаєте свої уміння й знання в інтерв’ю виданню Радіо &quot;Свобода&quot;  [https://www.radiosvoboda.org/a/2217444.html Олег Мінько: митець мусить бути зі своїм народом] (11 листопада 2010 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-М]]
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Художники Львова]]
[[Категорія:Заслужені художники України]]
[[Категорія:Народні художники України]]
[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]</text>
      <sha1>ojr2k7frphxzdxoof7v54iiha8rwhht</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Поживанов Михайло Олександрович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46561</id>
    <revision>
      <id>160935</id>
      <parentid>160925</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:29:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Цитати */ оформлення</comment>
      <origin>160935</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18658" sha1="6reaqccsn4axlw9oqv75t7c15rgzhy2" xml:space="preserve">
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022). 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>6reaqccsn4axlw9oqv75t7c15rgzhy2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160936</id>
      <parentid>160935</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:30:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>160936</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="18694" sha1="jxvare19mfvtrbzt12a2spz05q6e3k3" xml:space="preserve">
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022). 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>jxvare19mfvtrbzt12a2spz05q6e3k3</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160937</id>
      <parentid>160936</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:30:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160937</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19496" sha1="7ns5nsru63pgiz29eiq16axe8jnodwe" xml:space="preserve">
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022). 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Доктори технічних наук України]]
[[Категорія:Міські голови Маріуполя]]
[[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Члени партії «Реформи і порядок»]]
[[Категорія:Члени НРУ]]
[[Категорія:Члени ВО «Батьківщина»]]
[[Категорія:Президенти ФК «Арсенал» Київ]]</text>
      <sha1>7ns5nsru63pgiz29eiq16axe8jnodwe</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160953</id>
      <parentid>160937</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:52:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160953</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19510" sha1="ferbfmrq8wa7smaganoir5kzgxq14py" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022). 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Доктори технічних наук України]]
[[Категорія:Міські голови Маріуполя]]
[[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Члени партії «Реформи і порядок»]]
[[Категорія:Члени НРУ]]
[[Категорія:Члени ВО «Батьківщина»]]
[[Категорія:Президенти ФК «Арсенал» Київ]]</text>
      <sha1>ferbfmrq8wa7smaganoir5kzgxq14py</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160956</id>
      <parentid>160953</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160956</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19574" sha1="22tv6j14oqv6hx55saelhsw2yzfz58l" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022). 

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Доктори технічних наук України]]
[[Категорія:Міські голови Маріуполя]]
[[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Члени партії «Реформи і порядок»]]
[[Категорія:Члени НРУ]]
[[Категорія:Члени ВО «Батьківщина»]]
[[Категорія:Президенти ФК «Арсенал» Київ]]</text>
      <sha1>22tv6j14oqv6hx55saelhsw2yzfz58l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160959</id>
      <parentid>160956</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160959</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="19578" sha1="h7ifqjn8hgb5rut8w9nwy0oeu5pfw6f" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Миха́йло Олекса́ндрович Пожива́нов''' (12 квітня 1960, Дніпропетровськ, [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&amp;nbsp;— український політик, народний депутат України чотирьох скликань, голова ГО «Фонд муніципальних реформ „Магдебурзьке право“» (з 1998 року), доктор технічних наук (1994), професор (1996), художник, почесний академік Національної академії мистецтв України (2022).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тут варто почати ще з тих буремних років, коли Україна повертала собі незалежність. Я за першою освітою металург, із сім’ї металургів, народжений в місті металургів — Дніпрі, та й працювати пішов після закінчення аспірантури на металургійний гігант — завод «Азовсталь» у Маріуполі. Однак не міг стояти осторонь від тих політичних подій, що відбувалися в країні, й тому з молодим завзяттям поринув у громадську діяльність. Спочатку очолював раду молодих спеціалістів «Азовсталі», в 1991 — 1994 рр. був депутатом Маріупольської міськради.

А в 1994-му мене, 34-річного, одночасно обрали міським головою півмільйонного Маріуполя й народним депутатом України (тоді таке поєднання було можливим). Ось тоді я відчув, наскільки важливим є підтримка свободи слова. Ми одними з перших у країні відпустили у «вільне плавання» міську газету, засновником якої була міська рада, і передали працівникам редакції та друкарні 50% комунального майна, що стало безпрецедентним рішенням для держави.

Звичайно, серед всеукраїнських ЗМІ завжди вирізнялася газета «День», яку з 1997 року очолює [[Івшина Лариса Олексіївна|Лариса Олексіївна Івшина]]. Це видання ніколи не було флюгером у політичних іграх, завжди дотримується виваженої державницької, україно-центричної позиції. А це, я знаю, дуже непросто! А чого варта просвітницька діяльність газети: видання книжок, фотовиставки, літні школи журналістики, вручення щорічної премії імені Джеймса Мейса, яку я підтримую фінансовим внеском уже третій рік поспіль...»
 | Коментар = про свою трудову діяльність та причину підтримки проєктів «Дня» в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Ви забули ще й про наукову діяльність. Кандидатську я захистив у Московському інституті сталі й сплавів ще до приходу на «Азовсталь». Але наукову, дослідницьку діяльність не припиняв багато років, і в Дніпропетровській державній металургійній академії України захистив докторську дисертацію, отримав звання професора. Маю більше 50 патентів на винаходи, зокрема й у Німеччині, США, є автором понад 100 наукових публікацій.

Але пізніше почав працювати в системі місцевого самоврядування. Був обраний міським головою Маріуполя, домігся перегляду нормативів міського бюджету, який наступного після моїх виборів року було перевиконано на 54%. Одними з перших в Україні ми повністю ліквідували заборгованість по зарплатах і пенсіях, яка дісталася мені у спадок від попередників. До речі, й завдяки тому, що тодішній прем’єр— міністр України Євген Кирилович Марчук підтримав запропонований нами механізм погашення заборгованості.

Понад шість років займав різні посади у Київській міській держадміністрації: начальник головного управління зовнішньоекономічних зв’язків та інвестицій, заступник мера Олександра Омельченка. Згодом отримати другу спеціальність — юриста, закінчивши Національну академію внутрішніх справ України. Це мені допомогло і в роботі на державних посадах — головою держкомрезерву, заступником міністра економіки України».
 | Коментар = про свою наукову діяльність в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш за все, пишаюся причетністю до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року. Безпосередньо я працював над розділом ХІ Конституції України: «Про місцеве самоврядування». Із семи існуючих статей до шести вносив поправки, три було враховано повністю. Сприяв розробці та ухваленню Закону України про ратифікацію Європейської Хартії про місцеве самоврядування. Був співавтором законопроєктів з питань місцевого самоврядування, бюджетної політики, розвитку вільних економічних зон.

Громадська робота супроводжує мене по життю — вже понад два десятиліття діє громадська організація Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право», яка опікується передовсім проблемами місцевого самоврядування».
 | Коментар = про те, що обирали народним депутатом другого, четвертого, п’ятого і шостого скликань в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Про це запитайте у виборців. Хоча природу їхніх розчарувань владою я розумію. Але популізм по своїй природі довго не тримається. Люди врешті вимагатимуть змін, а не гасел. Ось тут  важливо керівникам різних рівнів наближати до себе професійних працівників, а не тих, хто готовий виконати будь-яку забаганку. Я, приміром, у різний час залучав професіоналів, навіть із команд опонентів, адже керувався одним — результативністю».
 | Коментар = про те, чому ж до впливових сфер у державі досі приходять дилетанти в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Чотири роки я жив у Австрії, де працював членом ради директорів однієї з потужних  австрійських фірм, брав участь у плануванні та розробці політики діяльності компанії, здійснював проєкти в країнах Європейського Союзу, таких як Австрія, Чехія, Словаччина, Угорщина. Переконаний, варто не просто повторювати мантру, що Україна — це Європа, а реалізовувати практичні проєкти, які дають результат.

Приміром, під егідою Київської міської державної адміністрації (коли я там працював) проведено десятки міжнародних виставок, семінарів, форумів, спрямованих на презентацію інвестиційної привабливості Києва та експортно-імпортного потенціалу його підприємств (у Брюсселі, Мюнхені та інших містах), створено постійні представництва Києва в Пекіні, Ташкенті... Тоді ж ми організували відбудову Бессарабського кварталу інвесторами».
 | Коментар = про те, що тривалий час працював за кордоном в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Практично все життя! Я ж тут народився, і далекі предки мого батька козаками були, на Черкащині жили, і його батьки (мої дідусь з бабусею) працювали залізничниками в Христинівці. Мабуть, саме робота на залізниці допомогла їм у 33-му році, коли почався страшний голод, перебратися до Дніпропетровська.

Дитинство і юність мої пройшли в Липецьку, куди батька направили на роботу, потім — інститут і аспірантура у Москві, а після — знову й назавжди Україна.

До речі, я ніколи не навчався в українській школі, а українську мову почав вивчати, коли вже вільно володів англійською. Але це не заважало і не заважає цікавитися українською історією, культурою й спілкуватися українською... А ще — підтримувати просвітницькі українські проєкти».
 | Коментар = про те, що постійно живе в Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Перш, ніж робити узагальнення, варто розповісти про власний внесок у підтримку культури, чи не так? Колекціонуванням живопису нині нікого не здивуєш, і мене свого часу воно захопило, але з самого початку вирішив, що це будуть твори українських художників, переважно сучасників, з якими я міг би спілкуватися, яким міг би надати підтримку. 

Так, 2009 року відкрилася галерея «АВС-арт», яка вже на першій виставці представила кращі колекційні здобутки закарпатської та львівської мистецьких шкіл. Загалом же в галереї відбулося більше сотні виставок! Багато ще чого зроблено хорошого й корисного. Але без прогресивного закону про меценатство нам не обійтися».
 | Коментар = про думку щодо меценатства в сучасній Україні в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Думаю, це — Закон понад усе! І сам не робив нічого незаконного, і не виконував злочинних наказів — для мене це табу. Що й було причиною конфліктів із вищим керівництвом. А ще — дотримання прав особистості. Це взаємопов’язані поняття. Там, де не поважають закон, не поважають і людину».
 | Коментар = про власні «червоні лінії», через які не може переступити в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Від [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]] я вперше колись почув про принцип трьох «п»: порядність, професіоналізм, патріотизм. Ці поняття мені близькі. Намагаюся їх дотримуватися. Не з трибун проповідувати, а реальними справами підтверджувати. Тому не можу терпіти нещирості».
 | Коментар = про те, які риси людського характеру - у пріоритеті в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я побував у багатьох країнах, та завжди повертався додому. Бо дуже хочу побудувати Європу в Україні! Тут і зараз! За свого життя. Скептики посміхнуться, а ось я, мрійник, переконаний, що Україна, успішна й непереможна, — неодмінно буде!»
 | Коментар = про власну мрію в інтерв’ю газеті &quot;День&quot;  [https://day.kyiv.ua/article/cuspilstvo/mykhaylo-pozhyvanov-tam-de-ne-povazhayut-zakon-ne-povazhayut-i-lyudynu Михайло Поживанов: «Там, де не поважають закон, не поважають і людину»] (10 липня 2020 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Доктори технічних наук України]]
[[Категорія:Міські голови Маріуполя]]
[[Категорія:Народні депутати України 2-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 4-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 5-го скликання]]
[[Категорія:Народні депутати України 6-го скликання]]
[[Категорія:Члени партії «Реформи і порядок»]]
[[Категорія:Члени НРУ]]
[[Категорія:Члени ВО «Батьківщина»]]
[[Категорія:Президенти ФК «Арсенал» Київ]]</text>
      <sha1>h7ifqjn8hgb5rut8w9nwy0oeu5pfw6f</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Категорія:Народні депутати України 4-го скликання</title>
    <ns>14</ns>
    <id>46562</id>
    <revision>
      <id>160938</id>
      <timestamp>2026-07-30T18:31:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Портали|Біографії|Політологія|Україна}} {{catmain|Верховна Рада України IV скликання}} [[Категорія:Народні депутати України]] [[Категорія:Політики України XXI століття]]</comment>
      <origin>160938</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="296" sha1="jf60xdn5re12e3w1olw8mig83i0d92g" xml:space="preserve">{{Портали|Біографії|Політологія|Україна}}
{{catmain|Верховна Рада України IV скликання}}
[[Категорія:Народні депутати України]]
[[Категорія:Політики України XXI століття]]</text>
      <sha1>jf60xdn5re12e3w1olw8mig83i0d92g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160939</id>
      <parentid>160938</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:32:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160939</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="221" sha1="pgd9f4yv5g508csu67qc1oof5gqvo9d" xml:space="preserve">
{{catmain|Верховна Рада України IV скликання}}
[[Категорія:Народні депутати України]]
[[Категорія:Політики України XXI століття]]</text>
      <sha1>pgd9f4yv5g508csu67qc1oof5gqvo9d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Шовкошитний Володимир Федорович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46563</id>
    <revision>
      <id>160949</id>
      <timestamp>2026-07-30T18:49:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — Україна|українсь...</comment>
      <origin>160949</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="7974" sha1="4gcal8n4naovzac27nj7j5ac45ih62v" xml:space="preserve">
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990] — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>4gcal8n4naovzac27nj7j5ac45ih62v</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160950</id>
      <parentid>160949</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:50:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>160950</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="8010" sha1="cpt6xkogrlp4yh5pu4meky7myru441y" xml:space="preserve">
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990] — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>cpt6xkogrlp4yh5pu4meky7myru441y</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160951</id>
      <parentid>160950</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:50:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160951</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9034" sha1="k3wg7egle3i4rqyk56y3mi50jo9g3ek" xml:space="preserve">
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990] — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]
[[Категорія:Українські барди]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Члени НСПУ]]
[[Категорія:Ліквідатори аварії на ЧАЕС]]
[[Категорія:Випускники Київського геологорозвідувального технікуму]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша]]</text>
      <sha1>k3wg7egle3i4rqyk56y3mi50jo9g3ek</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160954</id>
      <parentid>160951</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:52:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160954</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9048" sha1="eqi2icbhzh3q9t16msf1opscg129doo" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990] — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]
[[Категорія:Українські барди]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Члени НСПУ]]
[[Категорія:Ліквідатори аварії на ЧАЕС]]
[[Категорія:Випускники Київського геологорозвідувального технікуму]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша]]</text>
      <sha1>eqi2icbhzh3q9t16msf1opscg129doo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160957</id>
      <parentid>160954</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>160957</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9112" sha1="69ogbylnkavpvjr4dqp5yp58ahw6pfb" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990] — ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ш]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]
[[Категорія:Українські барди]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Члени НСПУ]]
[[Категорія:Ліквідатори аварії на ЧАЕС]]
[[Категорія:Випускники Київського геологорозвідувального технікуму]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша]]</text>
      <sha1>69ogbylnkavpvjr4dqp5yp58ahw6pfb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>160960</id>
      <parentid>160957</parentid>
      <timestamp>2026-07-30T18:53:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>160960</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9122" sha1="4kpuu3dlhm8xaayjos1fdcsldmy7bsx" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний''' (16 липня 1956, с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район, [[Київська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]])&amp;nbsp;— [[Україна|український]] поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України I скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990]&amp;nbsp;— ⁣2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник голови Національної спілки письменників України (НСПУ).

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Тож всі Шовкошитні, які можуть носити зброю за віком і станом здоров’я, слава Богу, захищають Україну. Я кажу слава Богу, бо згадую слова свого колеги по першому парламенту: «До того часу, поки ми не усвідомимо, що сини мусять захищати Україну, України не буде». Тому й коли почався Майдан, для мене не було питань – разом зі своїми синами я був там з першого дня».
 | Коментар = про те, що всі рідні служать у ЗСУ на війні в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «На Кавказі я знайшов один алмаз і зробив з нього діамант, називається він Галина Миколаївна Шовкошитна... 

З тих пір ми разом, маємо чотирьох дітей – дві доньки і двоє синів».
 | Коментар = про те, що закінчивши у 1975 році Київський геологорозвідувальний технікум, працював геологом у далекосхідній тайзі й на території Північного Кавказу в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Наступного дня ми з одногрупниками планували йти в ресторан «мочити значки». А я вже три роки взагалі не вживав, бо активно тренувався, в п’яти видах спорту був кандидатом у майстри. Прип’ять була молодим містом, де було дуже багато спортсменів. Двом своїм кумам, з якими ми навчалися разом, я сказав: «Ми повинні їхати додому». Я відчував, що треба їхати. Вони не хотіли і, звісно, образилися на мене. Приїжджаю тролейбусом на Київський вокзал, а вони там – стрічають мене з квитками на потяг. В дорозі ми до другої ночі грали у шахи, а всередині я чомусь відчував тривогу.

І ось ми приїжджаємо о сьомій ранку, я виходжу з вагона, а назустріч заходить мій знайомий: «Володю, в Прип’яті така аварія. Реактор зірвався». Я два дні тому захистив диплом по реактору РБМК-1000, тобто реактору чорнобильського типу. Я захистив його блискуче, бо вже 8 років працював на станції і знав кожну його деталь – я запускав усі реактори, окрім першого. У відповідь знайомому я посміхнувся: «Валік, просто ти тесляр і не розумієш – реактор зірватися не може»».
 | Коментар = про те, що закінчивши загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту, з 1978 року рацював старшим оператором, начальником зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС, а за добу до катастрофи захистив свою дипломну роботу інженера-теплоенергетика у Всесоюзному заочному політехнічному інституті (м. Москва) в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Скромно скажу, що більш детальної книги про Чорнобиль ніж ця, ви не знайдете. Я знав усіх хлопців, які працювали на щитах – блочному, центральному та інших щитах. П’ять тисяч атомників було на станції, ми працювали у 5 змінах і всі один одного знали. Їхні спогади, їхні долі – все про них є у цій книзі».
 | Коментар = про те, що написав художньо-документальну повість «Чорнобиль: я бачив», де спростував міфи про аварію, наприклад, породжені серіалом каналу НВО «Чорнобиль» в інтерв’ю вебсайту proslav.Інформує  [https://proslav.info/obydva-moyi-syny-zahyshhayut-ukrayinu-do-pereyaslava-zavitav-vidomyy-zemlyak-pysmennyk-volodymyr-shovkoshytnyy/ «Обидва мої сини захищають Україну»: до Переяслава завітав відомий земляк – письменник Володимир Шовкошитний] (12 березня 2024 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Ш]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські прозаїки]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські сценаристи]]
[[Категорія:Українські барди]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Народні депутати України 1-го скликання]]
[[Категорія:Члени НСПУ]]
[[Категорія:Ліквідатори аварії на ЧАЕС]]
[[Категорія:Випускники Київського геологорозвідувального технікуму]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Пантелеймона Куліша]]</text>
      <sha1>4kpuu3dlhm8xaayjos1fdcsldmy7bsx</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>