Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.13 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Шостак Вероніка Василівна 0 46571 161020 2026-08-03T18:18:05Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml... 161020 wikitext text/x-wiki '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка [[Київська пектораль|Київської пекторалі]] (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} d8schtdm17hd0k0ddmpc0og7ycmrk8z 161021 161020 2026-08-03T18:25:03Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161021 wikitext text/x-wiki '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка [[Київська пектораль|Київської пекторалі]] (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} 5edi4n9yj6u69vcunvmdd5adxr1q551 161022 161021 2026-08-03T18:25:37Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161022 wikitext text/x-wiki '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка [[Київська пектораль|Київської пекторалі]] (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} f953jsxab5ww2fl21nkyqev8cdgk755 161023 161022 2026-08-03T18:25:47Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 161023 wikitext text/x-wiki '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка [[Київська пектораль|Київської пекторалі]] (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські акторки]] 83z3tilchdog1dlmcuwdsy3mvv61nkp 161024 161023 2026-08-03T18:26:50Z Андрій Гриценко 6500 161024 wikitext text/x-wiki '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка Київської пекторалі (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські акторки]] d2egbmx5q5ywib2wjodojodda8i1d3t 161025 161024 2026-08-03T18:28:29Z Андрій Гриценко 6500 161025 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка Київської пекторалі (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські акторки]] ggqi1d7s48fwme16bf1ttp3zk3r91ho 161026 161025 2026-08-03T18:30:35Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 161026 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]]) — [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка Київської пекторалі (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ш]] [[Категорія:Українські акторки]] aw9cl9t9w9vfdkfligo8gxlvzniimpj 161027 161026 2026-08-03T18:30:45Z Андрій Гриценко 6500 161027 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Вероні́ка Василі́вна Шо́стак''' ({21 січня 1995, Старокостянтинів, [[Хмельницька область]], [[Україна]])&nbsp;— [[Україна|українська]] акторка театру та кіно<ref>{{Cite web |url=https://dzygamdb.com/uk/persons/569 |title=Вероніка Шостак — DzygaMDB}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kino-teatr.ua/uk/person/shostak-veronika-8387.phtml |title=Вероніка Шостак — Kino-teatr.ua}}</ref>, лауреатка Київської пекторалі (2018<ref name=":0">{{Cite web |url=https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |title=Вероніка Шостак — Лауреати театральної премії «КИЇВСЬКА ПЕКТОРАЛЬ» 2018 рік |archive-url=https://web.archive.org/web/20210123231208/https://pektoral.com.ua/2019/03/26/laureaty-teatralnoyi-premiyi-kyyivska-pektoral-2018-r/ |archive-date=4 грудня 2024 року}}</ref>). == Цитати == {{Q | Цитата = «За мене ніхто ніколи, як кажуть, слова не замовляв. Напевно, доля просто вела. Недарма потрапила випадково в театральну студію. Я інтроверт, замкнена, сором’язлива, мало з ким спілкуюся. Не скажу, що маю багато друзів, а в дев’ять років — і поготів. Це моя подруга тоді відвідувала театральну студію. Я чекала на неї в коридорі. Вийшла вчителька й запитала, чого тут стою, запросила зайти в залу. Я сиділа на стільці, спостерігала гру ровесників. Раптом ця вчителька знову підійшла й поцікавилася, чи, бува, не хотіла б спробувати себе в ролі вовчика. Я, руда-веснянкувата, зіграла того вовчика. Аж згодом збагнула: це мені близьке. Потім уже виступала в ролі лисички. Заняття в студії дуже сподобалися, загітувала чи не півкласу відвідувати їх. А вже десятикласницею вирішила навчатися ще й у студії при драмтеатрі ім. М. Старицького у Хмельницькому. Їздила туди після уроків, а це майже 50 кілометрів. Поверталася додому пізно, часом на попутних машинах, бо запізнювалася на рейсовий автобус. Нині згадую це — й захоплююся сама собою. Де брався той стержень зацікавленості, любові до театру — не відаю». | Коментар = про те, хто нарадив стати на акторський шлях в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мої батьки не перечили, хоч тяжіли до того, аби йшла здобувати знання в педагогічний університет. Можливо, тому, що самі вчителювали, викладали хімію та біологію. Я ж захоплювалася історією, літературою. Щоб заспокоїти маму й тата, пообіцяла: якщо не вступлю до театрального, піду на історичний факультет». | Коментар = про ставлення батьків до театральної науки в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Моя мама дуже гарно співала, брала участь у різних конкурсах. Але бабуся, звісно, вважала, що це не професія — співати чи на сцені виступати. Тож бажання доні вона приглушила, і мати вступила в педагогічний інститут. Вважаю, що моя мама все-таки мала артистичну, театральну жилку». | Коментар = про те, звідки взявся природжений нахил до акторства в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після 11 класу подала документи і до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, і до Львівського національного університету імені Івана Франка. У Львові стала вивчати театральне мистецтво, бо мене тут зарахували на бюджетну форму навчання. У ЛНУ закінчила бакалаврат, а вже освітній рівень спеціаліста здобула у столичному виші». | Коментар = про те чому до театрального вирішила вступати саме у Львові в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У народної артистки України [[Литвиненко Таїсія Йосипівна|Таїсії Литвиненко]]. Її чоловік, теж народний артист України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка [[Стригун Федір Миколайович|Федір Стригун]] викладав у нас на третьому курсі, ставив курсову роботу «Житейське море» за п’єсою І. Карпенка-Карого, де я грала акторку Ваніну. З першого курсу мене залучили в репертуар театру ім. Марії Заньковецької». | Коментар = про те в кого з відомих львівських акторів займалася в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Досить несподівано. Тривало заняття з акторської майстерності. Викладач [[Чеков Юрій Петрович|Юрій Чеков]], якому теж багато чим завдячую, повідомив, що до нас приїхала кастинг-директор зі столиці Алла Самойленко. Вона записала нас усіх на відео, вела якусь акторську взаємодію. Через місяць мій викладач сказав, що мене хочуть бачити в Києві. Я, перелякане дитя, рушила тоді до столиці, не розуміючи, що маю там роботи. За місяць після кастингу, а це був 2012 рік, повідомили, що мене взяли на роль». | Коментар = про те, як зародилася дружба з кіно в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Проба була на надзвичайно колоритну роль, таку, з якою я не працювала в театральному. Треба було зіграти цілковито нестандартну героїню. Для мене це був вигаданий персонаж, з яким у справжньому житті, може, й не зустрітися. Вона людина-альбінос. Мені була властива її замкнутість, сором’язливість, дитячість, дуже відкритий погляд на світ. Це побачила, відчула [[Трофіменко Вікторія Миколаївна|Вікторія Трофименко]]. В мене була руда коса до пояса — пишалася нею, завжди твердила, що ніколи не зміню зачіску. А тут сказали, що треба фарбувати волосся. З жалем у серці, але все-таки заради ролі у фільмі погодилася на цей експеримент і півроку ходила з довгим білявим волоссям. Це було потрясіння для мого куратора Таїсії Литвиненко, для одногрупників і для мене: звикала до себе нової, іншої. Але це мені допомогло відчути єство героїні». | Коментар = про проби на роль Ївги у фільмі Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Гадаю, глядач від цього особливо не страждає. Так, мені було сімнадцять років. Довелося зі сценарію забрати певні кадри оголення». | Коментар = про те, що була неповнолітньою, режисер навіть пожертвувала еротичними сценами у фільмі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Творча група фільму жила в Карпатах, мала змогу спілкуватися з горянами, пізнавати їхній побут, традиції, вимову, характер. А ще допоміг мені в цьому Львів. Це місто теж було для мене колись цілком незвичним — не лише архітектурою, а й манерами, мовою. На Хмельниччині я виростала на суржику. Приїхавши до Львова, вичистила свою мову, набралася тутешніх слів. Зрештою, кастинг-директор стрічки і їхала в Західну Україну, щоб зустріти, підібрати тих людей, у яких мова мала бути не кострубатою, а повсякденною, живою». | Коментар = про те, як пізнавала побут, звички горян, адже народжена в іншому ментальному й етнографічному середовищі в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Найважче було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе. Я просто зчитувала цей характер зі своїх мами й тітки. Вони для мене сильні особистості, авторитетні. Намагалася в собі нести їхній характер і зіграти фінальну сцену — смерть сина героїні, адже, на щастя, в моєму житті таких потрясінь не було. Дивилася й на інших акторок і, звичайно, дуже дослухалася до пояснень Вікторії Трофименко. Я вклала душу в ту сцену. Її знімали півдня. Моїх пробіжок до сина було, мабуть, з п’ятнадцять, може, й більше. Це було важко. Найлегшим було те, що почала в кіно з чистого аркуша. Після фільму «Брати. Остання сповідь» не лише набула досвіду, а й випрацювала в собі смак, як треба, а як не треба грати. Вікторія Трофименко відбивала від театральщини. Славетна Таїсія Литвиненко, подивившись кінострічку, зронила: «Я й не гадала, що ти можеш бути героїнею». І для мене це справді було приглушення темпераменту, випробування, насичення життям і порадами режисера кінокартини. Нині усвідомлюю, що я вже сформована особистість, сприймаю все через призму власного життєвого досвіду, як краще зіграти ту чи ту сцену, роль». | Коментар = про те, що видалося найлегшим та найважчим у зйомках фільму в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На теперішньому етапі найважливішим був ізраїльський проект. Це фільм жахів «Голем». Події відбуваються у XVII столітті. Я грала Ребеку — молодшу сестру головної героїні, яка скоїла самогубство. Знімалася англійською мовою». | Коментар = про найцікавіші кінопроекти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «На той час знімалася в серіалі «Вікно життя», грала медсестру. Там працювала й кастинг-директор фільму «Голем»». | Коментар = про те, як знайшли ізраїльські кінематографісти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Кастинг-директор запросив на проби, де я познайомилася з [[Андреа Маньяні|Андреа]]. Коли мене затвердили на роль Юлі у фільмі «Ізі», мала кілька репетицій, а відтак зйомку, яка тривала день і була присвячена суто сценам з моєю героїнею». | Коментар = про те, що знялася також в італійського режисера [[Андреа Маньяні]] в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Безперечно. Починаю цю рису в собі виховувати. Бо ж якщо не рухатися вперед, не прагнути чогось більшого, не знайомитися з цікавими людьми, не позиціонувати себе людиною креативною, талановитою, не працювати багато над собою, доброго нічого не вийде». | Коментар = про власну амбітність в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Мені 22 роки. Тож важливо збагнути: навіщо я в акторській професії? Просто влаштуватися в театр і працювати, бо так треба, як кажуть деякі мої знайомі, не хочеться. Актор не може себе обмежити лише театром. Тож для себе шукаю певну альтернативу й водночас знімаюся в кіно, маючи і фінансову подушку для існування. Вільний час використовую для саморозвитку, мені цікаві авторські проекти, в яких могла б розвиватися як акторка. Викладаю в кіношколах у Києві та Тернополі, це дуже цікаво. Мій авторський проект — це творча лабораторія, ми з друзями експериментуємо, пробуємо творити те, чого ніколи не робили, — й, звісно ж, народжується щось нове». | Коментар = про власні творчі перспективи в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Просто закохана. Він також актор, мене в усьому підтримує, я дуже його кохаю і ціную...» | Коментар = про особисте життя в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Вірші — це були емоції, з якими не було з ким поділитися, тож їх виливала на папір. Нині ці римовані твори заховала за сімома замками». | Коментар = про те, що писала вірші в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «...[[Жанна д'Арк|Жанну д’Арк]]. Це та роль, якої прагну, до якої треба рости». | Коментар = про те, кого мріє зіграти в інтерв’ю газеті "Голос України" [https://ukurier.gov.ua/uk/articles/veronika-shostak-najvazhche-meni-bulo-zigrati-zhin/ Вероніка ШОСТАК: «Найважче мені було зіграти жінку, вдвічі старшу за себе»] (3 лютого 2018 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Ш]] [[Категорія:Українські акторки]] bmld7rfvpv5ctt4hqug5ts8jywgektq