Вікіцитати ukwikiquote https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.14 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіцитати Обговорення Вікіцитат Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події Гайдаржи Леонід Васильович 0 46583 161127 2026-08-09T18:48:04Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та СРСР|... 161127 wikitext text/x-wiki '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} 39tmcorjaa8npzk5zhtzoewqjd84jbt 161128 161127 2026-08-09T18:58:04Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161128 wikitext text/x-wiki '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} iynxpvqae6p1i91o0g54942cmqy0rek 161129 161128 2026-08-09T18:58:30Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161129 wikitext text/x-wiki '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} 96cc5gv7ysahv4jq7u15c8jsw2x8rmi 161130 161129 2026-08-09T18:58:43Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 161130 wikitext text/x-wiki '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські футболісти]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Десни»]] [[Категорія:Футболісти СК «Одеса»]] [[Категорія:Футболісти «Кристала» (Херсон)‎]] [[Категорія:Футболісти «Таврії» (Сімферополь)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] [[Категорія:Тренери ФК «Зірка» Кропивницький]] [[Категорія:Тренери МФК «Миколаїв»]] [[Категорія:Тренери ФК «Жемчужина» Одеса]] [[Категорія:Майстри спорту України]] [[Категорія:Болгари Бессарабії]] ee7zpcmes211t3ju9eiqvpmf3vb7c0n 161135 161130 2026-08-09T19:19:35Z Андрій Гриценко 6500 161135 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Українські футболісти]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Десни»]] [[Категорія:Футболісти СК «Одеса»]] [[Категорія:Футболісти «Кристала» (Херсон)‎]] [[Категорія:Футболісти «Таврії» (Сімферополь)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] [[Категорія:Тренери ФК «Зірка» Кропивницький]] [[Категорія:Тренери МФК «Миколаїв»]] [[Категорія:Тренери ФК «Жемчужина» Одеса]] [[Категорія:Майстри спорту України]] [[Категорія:Болгари Бессарабії]] 89l1orwesr7a5koa7hdmv84nfa58d21 161137 161135 2026-08-09T19:20:04Z Андрій Гриценко 6500 161137 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Г]] [[Категорія:Українські футболісти]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Десни»]] [[Категорія:Футболісти СК «Одеса»]] [[Категорія:Футболісти «Кристала» (Херсон)‎]] [[Категорія:Футболісти «Таврії» (Сімферополь)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] [[Категорія:Тренери ФК «Зірка» Кропивницький]] [[Категорія:Тренери МФК «Миколаїв»]] [[Категорія:Тренери ФК «Жемчужина» Одеса]] [[Категорія:Майстри спорту України]] [[Категорія:Болгари Бессарабії]] 1015uorrkxapnt6vu9get981krckf0a 161139 161137 2026-08-09T19:20:17Z Андрій Гриценко 6500 161139 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Леоні́д Васи́льович Гайдаржи́''' (20 травня 1959, Дмитрівка, Татарбунарський район, [[Одеська область]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] та [[СРСР|радянський]] футболіст, захисник, тренер болгарського походження. == Цитати == {{Q | Цитата = «Я виступав тоді в Кристалі (Херсон) під керівництвом тренера Анатолія Байдачного. Зі мною разом, до речі, грали майбутній нивівець [[Тарасенко Віталій Іванович|Віталій Тарасенко]] і нинішній головний тренер Ниви (Вінниця) [[Ярошенко Юрій Миколайович|Юрій Ярошенко]]. Коли Віталій Тарасенко пішов із команди, я на той момент виконував обов'язки граючого головного тренера. Потім у команду Кристал у незрозумілій якості запросили [[Маслов Віктор Борисович|Віктора Маслова]]. Він повів себе дуже нахабно. Я відпустив хлопців у відпустку, а Маслов на два тижні раніше запланованого завершення відпустки обдзвонив усіх хлопців за моєю спиною і почав їх тренувати. Напевно, це було вольове рішення керівництва клубу. Коли я дізнався про це, написав заяву про звільнення і пішов з команди. Повернувся додому, в Одесу. І в цей момент зателефонував мені Віталік Тарасенко. Він сказав, що зі мною зв’яжеться керівництво вінницької Ниви. І дійсно, мене набрав Ігор Гатауллін, який на той момент був начальником команди, і запросив до Вінниці». | Коментар = про в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Сьон ми не могли пройти через дві причини. По-перше, Нива була недостатньо укомплектована за складом. Після фінального матчу Кубку України замість того, щоб запросити нових гравців, у нас почалися серйозні кадрові втрати. Пішов [[Сосенко Костянтин Федорович|Костя Сосенко]] (ключовий гравець в обороні), Толік Балацький та багато інших хлопців, які були на своїх позиціях лідерами. Замість них не те що прийшли слабші — ніхто не прийшов! Це можна перевірити, проаналізувавши Ниви заявку на Єврокубки. Грати зі швейцарським Сьоном, у складі якого було два збірника Угорщини, чотири гравці збірної Швейцарії і два бразильці, вихованцями футболу вінницької Ниви, Жмеринки і Одеської області?! З таким набором футболістів про якісь вагомі результати думати було безглуздо. Слава Богу, що ми пройшли Садам (Таллінн) і досить успішно зіграли на виїзді зі швейцарцями. На матч-відповідь зібралися всі лідери цієї команди. На старті ми вже програвали 0:3, коли ще трибуни не були заповнені. Вболівальники були шоковані цим. Ми нічого не могли протиставити команді Сьон за всіма критеріями – у організації, селекції, підготовці, побутових умовах, рівні розвитку клубу і футболу зокрема. Було дуже багато причин, через які ми не мали жодних шансів. Пізніше я казав керівництву Ниви: «Поки ви не побудуєте футбольну базу і не почнете з «фундаменту», ніколи серйозного футболу у Вінниці не буде!» І ось тільки нещодавно у місті над Бугом з'явилася клубна база, НТБ Нива. Дай Бог, щоб команда Вінниці через років п'ять-шість почала за рахунок власних вихованців почала грати на більш високому рівні!» | Коментар = про єврокубкові матчі в складі Ниви в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Про це можна розповідати довго і цікаво. Ось кілька прикладів, які я не забуду ніколи. Коли закінчився півфінал Кубку України проти Шахтаря, весь стадіон вийшов на поле і носив нас по на руках. Це було незабутньо і вражаюче. Пам’ятним є епізод із відданим уболівальником Ниви. Перед центральним входом на вінницький стадіон «Локомотив» є автостоянка. Я там паркував свою машину. Після гри підійшов до автомобіля, хотів поїхати, коли вже вболівальники розійшлися. І зненацька з’явився невідомий мені вболівальник. Він зняв із себе білосніжну сорочку і нею витер усю мою машину! Одяг перетворився буквально на сіру ганчірку. І тут фан футболу мені пояснив: «Я зараз приїду додому і цю сорочку начеплю на вішак. Ніколи її прати не буду. Нехай це сорочка весь час буде нагадувати, як ми вийшли до фіналу України, бо нею я протер машину капітана команди!» Другий епізод не менш цікавий. Після зустрічі із цим вболівальником я був настільки вражений, що не хотів брати машину, а вирішив йти пішки додому. Дістався зупинки, сів на тролейбус. І Раптом чую оголошення водія: «Прохання усім пасажирам залишити салон із технічних причин. Тролейбус зламався». Усі виходять, і я також. І тут водій мені каже, щоб я залишився. Він закриває всі двері і каже: «Такий футболіст, як ти, після сьогоднішнього матчу повинен їхати додому один в тролейбусі!». І він мене повіз. Довіз до району ДПЗ, де зараз база Ниви, розгорнувся і поїхав назад. Зупинився навпроти мого будинку, що біля другої міської лікарні. Такі моменти свідчать про ставлення вболівальників до мене та футболу, який ми на той момент демонстрували». | Коментар = про те, як ставилися вболівальники Ниви після звитяги над Шахтарем, виходу в Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У той період із Нивою був дуже близький мер Вінниці Дмитро Дворкіс. Він був присутній на тренуваннях і на всіх домашніх матчах. Міська влада активно допомагала нашому клубу. Водночас, коли почали активно реконструювати старий стадіон «Локомотив» (знімати застаріле нічне освітлення, старі лавки) я подумав, що, нарешті, завдяки виходу в Єврокубки він набуде сучасного вигляду. Прихильники Ниви це заслужили. Адже стільки вболівальників, скільки ходили тоді на матчі у Вінниці, не було в жодному іншому місті України. Навіть коли ми грали не дуже добре. На жаль, на «Локо» все залишилося, як було тоді. Вежі і лавки, які колись зняли, досі не замінили із 1996 року. Пройшло вже 28 років. Пригадується, як ми колись у Вінниці тренувалися готувалися до Єврокубків в жахливих умовах. На стадіоні училища, поблизу в'язниці і фабрики Roshen. Із вінницького цегельного заводу нам привезли дві вантажні машини тирси, якою ми засипали поле. Скажіть, будь ласка, це підготовка до єврокубків?! Ми, футболісти, брали лопати і віники. І замість розминки розкидали тирсу на стадіоні. Засипали ями у штрафному майданчику, щоб нормально можна було готуватися під час дощу. Адже більше Ниву нікуди не пускали. Мовляв, зіпсуємо поле. А восени у Вінниці, як правило, саме дощить. На Центральному стадіоні міста забороняли тренуватися під час негоди (лише можна було за хорошої погоди), а на стадіоні у Центральному парку вже тоді займалися хокеїсти на траві». | Коментар = про цікаві історії із «золотого» сезону пригадуються в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Я би не сказав, що Нива тоді демонструвала видатні результати Адже у чемпіонаті України ми боролися із Шепетівкою за те, щоб не вилетіти із Вищої ліги. Натомість в Кубку виступали дуже вдало, демонстрували гарну гру. Могли навіть без тренерського складу налаштуватися, організуватися та досить впевнено зіграти в окремо взятому кубковому матчі. Плюс всі знали, що перемога на кожному етапі Кубку України наближає нас до фіналу. А вже заздалегідь було відомо, що київське Динамо може стати чемпіоном України. Навіть у разі програшу динамівцям в фіналі Нива виходила в єврокубки. Це було основним стимулом. Тим більше, таке могло статися вперше було в історії нашого клубу. І вперше для всіх, хто грав в тому складі». | Коментар = про те, за рахунок чого Ниві тоді вдалося показувати такий рівень гри в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Тренувальний процес, по суті, особисто не відрізнявся від звичайного. Йшла планомірна підготовка. Через ігри чемпіонату України ми готувалися до Єврокубків і матчів Кубку. Різниці ніякої не було, за виключенням того, що матчі почастішали. До того у нас були якісь мікроцикли. Коли ж ми виступали в Кубку України, то вже на третій день проходили поєдинки. Особливої зміни тактики не було. Просто у гравців спостерігалися особливе ставлення і самовіддача на тренуваннях. Бо всі прагнули пробитися в фінал і далі показати себе на європейському рівні». | Коментар = про те в чому була родзинка тренувального процесу в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Якщо я не помиляюсь, лише по 50 доларів. У Ниві тоді було дуже багато боргів (по зарплатні і преміальних). Їх нам не погасили й до сьогоднішнього дня». | Коментар = про те, які преміальні нивівці отримали за вихід у Єврокубки в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У головного тренера Ниви [[Касанов Паша Намазович|Павла Касанова]] було своє бачення щодо набору футболістів, тактики та стратегії гри тощо. Ми із [[Циткін Володимир Борисович|Циткіним]] стали неугодними новому тренерському штабу. Якщо я ще міг десь промовчати, то Володя що думав, то й міг і сказати. Говорив в очі правду і дуже різко. Напевно, це і не подобалося наставникам. Тому Павло Касанов просто вирішив від нас відмовитися. Жодних об'єктивних причин нам оголошено не було. Ми опинилися в клубах Вищої ліги — Циткін у Прикарпатті (Івано-Франківськ), яке боролося за високі місця в чемпіонаті і Кубку України. Я перейшов до Металургу (Запоріжжя). Ця команда йшла на четвертому місці у вишці, а Нива - на передостанньому. Із металургами дійшов до півфіналу Кубку, де грали із Дніпром». | Коментар = про те, що в 1996 році разом із основним голкіпером [[Циткін Володимир Борисович|Володимиром Циткіним]] звільнили із команди в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://ukrfootball.ua/exclusive/leonid-gaidarzhi-vbolivalnik-nivi-viter-sorochkoyu-moye-avto-skazav-sho-vona-bude-zavzhdi-visiti-na-vidnomu-misci/ Леонід Гайдаржи: «Вболівальник Ниви витер сорочкою моє авто. Сказав, що вона буде завжди висіти на видному місці»] (10 січня 2025 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Г]] [[Категорія:Українські футболісти]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Десни»]] [[Категорія:Футболісти СК «Одеса»]] [[Категорія:Футболісти «Кристала» (Херсон)]] [[Категорія:Футболісти «Таврії» (Сімферополь)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Металурга» (Запоріжжя)]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] [[Категорія:Тренери ФК «Зірка» Кропивницький]] [[Категорія:Тренери МФК «Миколаїв»]] [[Категорія:Тренери ФК «Жемчужина» Одеса]] [[Категорія:Майстри спорту України]] [[Категорія:Болгари Бессарабії]] h4gq8jqdj3cep6b5ece9sbnu7otqu7q Немодрук Євген Анатолійович 0 46584 161131 2026-08-09T19:06:05Z Андрій Гриценко 6500 Створена сторінка: '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитат... 161131 wikitext text/x-wiki '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} p6z0pwevvn38533uktlu02memzjb0d5 161132 161131 2026-08-09T19:16:26Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161132 wikitext text/x-wiki '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} 4pfgva8p4zf30j7vhwl2retuwtjq40y 161133 161132 2026-08-09T19:16:49Z Андрій Гриценко 6500 /* Цитати */ 161133 wikitext text/x-wiki '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} jq158dyv2mf7qc9mmg3le4dcn7bw1is 161134 161133 2026-08-09T19:17:12Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 161134 wikitext text/x-wiki '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Українські футбольні голкіпери]] [[Категорія:Українські футбольні легіонери]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Молдові]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Болгарії]] [[Категорія:Футбольні легіонери у В'єтнамі]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Портовика» (Чорноморськ)]] [[Категорія:Футболісти «Шерифа» (Тирасполь)]] [[Категорія:Футболісти ЦСКА (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Славії» (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Інтера» (Боярка)]] [[Категорія:Футболісти «Кривбаса-2»]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] hk7otqfy0y2ztjtcbnw8ndaqtoble08 161136 161134 2026-08-09T19:19:40Z Андрій Гриценко 6500 161136 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Українські футбольні голкіпери]] [[Категорія:Українські футбольні легіонери]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Молдові]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Болгарії]] [[Категорія:Футбольні легіонери у В'єтнамі]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Портовика» (Чорноморськ)]] [[Категорія:Футболісти «Шерифа» (Тирасполь)]] [[Категорія:Футболісти ЦСКА (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Славії» (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Інтера» (Боярка)]] [[Категорія:Футболісти «Кривбаса-2»]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] eklvcxqly856dcxrukwrvc71eoidoqj 161138 161136 2026-08-09T19:20:10Z Андрій Гриценко 6500 /* Примітки */ 161138 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Н]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Українські футбольні голкіпери]] [[Категорія:Українські футбольні легіонери]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Молдові]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Болгарії]] [[Категорія:Футбольні легіонери у В'єтнамі]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Портовика» (Чорноморськ)]] [[Категорія:Футболісти «Шерифа» (Тирасполь)]] [[Категорія:Футболісти ЦСКА (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Славії» (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Інтера» (Боярка)]] [[Категорія:Футболісти «Кривбаса-2»]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] 5xxfappv5eplzwx8udie3arep0w7gfh 161140 161138 2026-08-09T19:20:26Z Андрій Гриценко 6500 161140 wikitext text/x-wiki {{особа}} '''Євген Анатолійович Немодрук''' (29 квітня 1972, [[Одеса]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Україна|український]] футболіст, воротар, згодом — футбольний тренер. == Цитати == {{Q | Цитата = «У принципі, пробитись не вдалося. Я зіграв за Чорноморець півтора матчі. Ще встиг зачепити часи Союзу у дублюючому складі. Голкіперу завжди пробитися важче – ми конкуруємо лише за одну позицію. Тим паче, невдовзі підтягнувся Олег Суслов, який на деякий час став першим голкіпером національної збірної». | Коментар = про те, що розпочинав у одеському Чорноморці, коли там виступали зіркові Нікіфоров, Цимбалар, [[Парфьонов Дмитро Володимирович|Парфьонов]], у воротах – [[Гришко Віктор Васильович|Гришко]] в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ой, багато було всього. Розумієте, він тими своїми жартами міг згуртувати команду у важку хвилину, вийти з якихось складних ситуацій. Команда – це ж великий колектив, багато різних характерів. Але колектив повинен бути однією сім’єю. Своїми жартами і поведінкою [[Прокопенко Віктор Євгенович|Прокопенко]] підводив підопічних до хорошого мікроклімату. А коли позитивний настрій і згуртована робота – будь-яка справа під силу, все вдається. Конкретних смішних історій так одразу не згадаю. Минуло надто багато часу». | Коментар = про те, що Чорноморець початку 1990-х очолював [[Прокопенко Віктор Євгенович|Віктор Прокопенко]] – легендарний тренер і не менш знаменитий жартівник в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Чорноморці почалися певні зміни. Прийшов новий тренерський штаб. Провів чистку складу. Не знаю, може це й нормально, що нові тренери починають приводити, привозити своїх людей. Це – їхнє право. ...Ситуація склалася не зовсім зрозуміла для багатьох місцевих хлопців. [[Буряк Леонід Йосипович|Буряк]] сам був одеситом, але при ньому багатьох одеситів прибрали з команди. Трохи незрозуміло це все було». | Коментар = про те, що у вінницьку Ниву поїхав за ігровою практикою в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, я поїхав – і добре, що так сталося. Був молодим голкіпером і вкрай потребував ігрової практики. Багато почерпнув у Володимира Циткіна – тодішнього основного воротаря Ниви. Спостерігав за його грою і тренувальним процесом. Побачене надзвичайно вплинуло на мене і на моє майбутнє. Циткін став для мене практично тренером. У Ниві підібралася хороша команда, яку очолював [[Морозов Сергій Юрійович|Сергій Юрійович Морозов]]. Не скажу, що були якісь надзвичайні суперфутболісти, але колектив – добротний, вдалося досягнути неординарних результатів. За кубковий фінал я отримав звання майстра спорту України». | Коментар = про те, що ситуація, мабуть, пішла у плюс, бо у Вінниці довіряли значно більше, а команда в тому сезоні дійшла до фіналу Кубка України в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «У Ниви виникла кепська ситуація із фінансами. На той момент моїй дитині не виповнилося ще й року, чуже місто, сім’я потребувала грошей. Вирішили повернутися додому – там батьки допоможуть. Грошей не було, ну просто взагалі! За Ниву я відіграв немало матчів, але на репутацію – щоб мене хотіли інші команди – ще не напрацював. Натомість Іллічівськ, чи то пак Чорноморськ, розташований поруч з Одесою. Там виступали багато вихованців Чорноморця та й просто моїх знайомих. Запросили. Продовжив кар'єру у Портовику. [[Алескеров Ахмед Лятіфович]] був головним тренером – знову ж таки, людина пов’язана з історією Чорноморця». | Коментар = про те, що далі опинився у Портовику з Іллічівська, але після фіналу Кубка України – Друга ліга в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Справді, Шериф тоді тільки зароджувався. Про існування цієї команди мало хто знав. Алескеров запропонував мені і ще кільком хлопцям із Портовика приєднатися до нового проекту у чемпіонаті Молдови. Ми трохи вагалися, бо взагалі не знали, що це таке. Знали, що у Тирасполі є футбольний клуб, але що таке Шериф, тим паче – з такою назвою? Екзотика! Зате тепер можу сказати, що ми стояли біля витоків Шерифа. Приїхали і виводили команду до Вищої ліги. ...Все було стабільно. Не виникало жодних затримок. Гроші виплачували до останньої копієчки. Це, до речі, теж вплинуло на наше рішення. До того ж, Тирасполь від Одеси на відстані 100 кілометрів. Через деякий час у мене там з’явилася квартира. Навіть збиралися оформити мені громадянство – з можливістю виступати за збірну Молдови». | Коментар = про перехід у закордонний "Шериф" з Тирасполя в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Після Шерифа я повернувся додому. Почав шукати варіанти і пропонувати себе. Але минуло більше двох років з часу моїх виступів за Ниву. Агентів тоді ще не було, як і інтернету. Почувши про мене, у клубах виникали запитання: "Хто це і що це?". Один із моїх знайомих, який займався футболом у Болгарії, запропонував: "Якщо хочеш – можеш поїхати". Втрачати було нічого, жодних варіантів під руками я не мав. До того ж, з Одеси до Болгарії – недалеко, автобуси курсували регулярно. Раз на тиждень сідаєш – і вперед. Там, звісно, про мене також ніхто не знав і не чекав. Розпочав я з третього за силою дивізіону, який мав любительський статус. Заявили навіть без контракту. Провів буквально два матчі і мене забрали у команду Дунав Русе. Виступав за неї менше року. А потім у ЦСКА виникли проблеми з голкіперами, тож клуб, не маючи запасних варіантів, екстрено набрав на перегляд 3-4 воротарів з болгарського чемпіонату. З них усіх залишили тільки мене, іспит склав на відмінно. Мені було легко, бо на той момент вже освоївся у країні, знав болгарську мову – вона схожа на українську та російську. До речі, часто дивуються, чому такий хороший воротар не може адаптуватися в тому чи іншому закордонному клубі. Все просто: дуже важливо знати місцеву мову – для підказок, організації оборони. Тренерські установки перед грою – це одне, а незаплановані ситуації під час гри – зовсім інше. Воротар – це тренер на полі. За ЦСКА тоді виступали, в основному, болгари. Зараз, напередодні гри із Зорею, відкрив їхній склад і оторопів. Я не знаю, як назвати цю команду – "компот", "солянка"? Нарахував там футболістів із 12 країн! Я не уявляю, чесне слово, як тренер із цим справляється». | Коментар = про те, як опинився у софійському ЦСКА в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Побити чи не побити, але краще було перестрахуватися. Я дивувався таким заходам безпеки. З іншого боку, на мене ізоляція впливала позитивно – не відчував тієї напруги. Але все ж потрапив у невеликий скандальчик. ...Ваші колеги – болгарські журналісти – в один із днів ізоляції перед дербі приїхали до нас на базу. Брали інтерв’ю, розпитували. Конкретно мене запитали: "Як вам Левскі?" Я ж, тренуючись свого часу поруч з Іллею Цимбаларем, Юрою Нікіфоровим та іншими відомими гравцями, відповів: "Хороші футболісти. Але я бачив і сильніших". Ось ці кілька слів були перекручені, перероблені і так далі. Привозять нам наступного дня газети. Моя морда на першій сторінці. "Немодрук сказав, що Левскі – ніякі не футболісти". Що тут скажеш? Упродовж цілого матчу мене хотіли вбити всі – починаючи з передматчевого обміну рукостисканнями». | Коментар = про те, як вели себе болграські вболівальники в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ситуація нагадувала ту, яка у мене виникла після Шерифа. Рахуємо: у Молдові провів півтора року, у Болгарії – приблизно три роки. Повернувшись в Україну, я знову почув: "Хто ти такий?" ЦСКА Софія, єврокубки – не показник. Потрібен був агент, який лобіював би твої інтереси. Я самотужки шукав номери телефонів, виходив на клуби, але нікого це не цікавило. Поспілкувавшись із хлопцями, які їздили в Казахстан та деякі країни Азії, наважився на варіант з В’єтнамом. Так, було трішки незвично. Але я виконував роботу, яку добре вмів, – от і все». | Коментар = про те, що після 30-ти років наважився на справжню авантюру – поїхав у чемпіонат далекого В’єтнаму в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Головний фактор – це клімат. Там висока вологість. Мені, як голкіперу, було трохи легше, а от деякі польові гравці, які приїжджали в команду, довго не витримували. Наприклад, зі мною приїхав нападник – під 190 см. Йому пропонували пристойний контракт, але він відмовився: "Я суто фізично не можу". Для польових гравців в’єтнамський клімат був жахом. Коли тренуєшся – піт витікає із взуття. З кліматом пов’язані всі інші речі – кухня, будиночки бідних в’єтнамців, де три з половиною стіни, накриті очеретом. У тапочках вони ходять все життя. Зате комфортно. Є і цивілізовані райони з офісами міжнародних компаній, люди ходять у ділових костюмах. До речі, в’єтнамська кухня мені сподобалась – ті ж жаб’ячі лапки. На вихідних ми виїжджали у курортну зону – благо, були українські хлопці й в інших командах. Красиві пляжі, затишні кафе. Свіжі омари та устриці бігають прямо під тобою – замовляй, чого душа бажає. У плані футболу доводилося трішки допомагати тренерському штабу. Там усе не настільки розвинуте, як в Україні. Рівень команд? Ну, деякі їхні клуби не загубилися б у нашій Першій лізі. Один із них мав у своєму складі 10 бразильців. Щоправда, ліміт дозволяв перебування на полі лише трьох легіонерів». | Коментар = про життя у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} {{Q | Цитата = «Ексцесів не пригадую. Яскраві спогади про їхній базар. Знаєте, який там найдорожчий фрукт? Яблука! Їх вирощують під спеціальною сіткою, захищаючи від палючого сонця. Ми ходили ринком із перекладачем, і він постійно нас тягнув: "Хлопці, купіть яблука". Настільки надокучив, що посилали його прямим текстом. Навколо фрукти, яких я ні разу в житті не бачив, а він із яблуками причепився. У команді нас було четверо – нам купили два мопеди. Там, якщо у тебе немає мопеда, ти взагалі ніхто. А перед цим приходили хлопці з вулиці і пропонували свої послуги – підвозити на тренування, по справах і так далі. За 2 долари він мене катав цілий день! На тренування, після тренування – він стояв і чекав. Для в’єтнамців це був хороший заробіток». | Коментар = про цікаві пригоди у В'єтнамі в інтерв’ю виданню "Український футбол" [https://football24.ua/news/uprodovzh-matchu-mene-hotili-vbiti-vin-pidiymav-sherif-grav-iz-berbatovim-skandal-u-bolgariyi-shok-u-vyetnami-690969 "Упродовж матчу мене хотіли вбити": він підіймав Шериф, грав із Бербатовим, скандал у Болгарії, шок у В’єтнамі] (21 жовтня 2021 року) | Оригінал = | Автор = }} == Примітки == {{reflist}} {{Поділитися}} [[Категорія:Автори-Н]] [[Категорія:Радянські футболісти]] [[Категорія:Українські футбольні голкіпери]] [[Категорія:Українські футбольні легіонери]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Молдові]] [[Категорія:Футбольні легіонери в Болгарії]] [[Категорія:Футбольні легіонери у В'єтнамі]] [[Категорія:Футболісти «Чорноморця» (Одеса)]] [[Категорія:Футболісти «Ниви» (Вінниця)]] [[Категорія:Футболісти «Портовика» (Чорноморськ)]] [[Категорія:Футболісти «Шерифа» (Тирасполь)]] [[Категорія:Футболісти ЦСКА (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Славії» (Софія)]] [[Категорія:Футболісти «Інтера» (Боярка)]] [[Категорія:Футболісти «Кривбаса-2»]] [[Категорія:Українські футбольні тренери]] 1srq2tvos965kiuhoz3a1v1gqvie8dl