Зубрицький Михайло Іванович

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіцитати</sitename>
    <dbname>ukwikiquote</dbname>
    <base>https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.22</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіцитати</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіцитат</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Зубрицький Михайло Іванович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>35417</id>
    <revision>
      <id>162090</id>
      <parentid>161631</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T14:08:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Hrom.nv</username>
        <id>7265</id>
      </contributor>
      <origin>162090</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27608" sha1="7kgch5p0ci574jeouubi2p9j60x53rp" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Михайло Зубрицький
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Зубрицький Михайло Іванович
 | source = 
 | commons = 
}}
'''о. Михайло Зубрицький''' (22 жовтня 1856, с. Кіндратів, [[Королівство Галичини та Володимирії]] (нині Львівська область, Україна), [[Австро-Угорщина]] &amp;nbsp;— 8 квітня 1919, с. Береги Долішні, [[Західноукраїнська Народна Республіка]] (нині Польща)&amp;nbsp;— [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик, [[Українці|український]] [[етнограф]], [[фольклорист]], [[історик]], громадський діяч (в т.ч. місцевого самоврядування [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]), публіцист, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] (з 29.07.1904).

== Цитати ==
'''Про націєтворчі процеси та українську державність:
'''
 {{Q| Цитата   = Хочемо жити яко [[українці|руський народ]], від нікого не залежний.&lt;ref&gt; Зубрицький М. Столітні роковини відродження українсько-руського письменства // Свобода.- 1899.- 25 лютого (9 марта), 4 (16) марта, 18 (ЗО) марта, 25 марта (6 цвітня).- Ч. 9-10, 12-13&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = Розвій руського народу, єго піднесенє не прийде ані від півночи, ані від заходу, але довершиться власними силами русинів.
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = А, однак, ми, [[Українці|Русини]], хочемо жити своїм, непозиченим життям.
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = В нашім повітї є сьмішна досить ситуація, кандидатів була би спора купка, а робітників дасть [[Бог]], тому і нїчого не можемо доробити ся.
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = Коли наші люди будуть надїяти ся, що з верби галушки будуть падати просто в рот, то они дуже бідні люди. Плакати треба над їх нерозумом. Хиба власна праця і труд можуть нам помочи піднести ся і з другими народами зрівняти ся, а жебрак все жебраком, все дивиться в чужу жменю. Хто з себе самого не викреше живої іскри, той негідний і жити на світї; а хто рахує на власні сили і іде на перебій, хоть би не знати, які перепони перед ним стояли, той здобуває цїлий світ.
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = Плакати треба, бо наш край зближає ся до заглади, маючи такі сотворіння, що пхають ся наперед, а в них нема іскорки уцтивости, справедливости і охоти для загалу щось доброго зробити. [Про галицьких поляків, євреїв і продажних немудрих селян].
 | Автор    = }}

 {{Q| Цитата   = Не велика штука політикувати и на все відказувати, але штука взяти ся до додатнои роботы и єи розумно вести.
 | Автор    = }}

'''Про москвофільство:'''

* {{Q| Цитата   =  Доки сі дивачні і півперечні погляди у нас не щезнуть, доти ми нїчого не доробимо ся.
 | Автор    = }}

* {{Q| Цитата   = Аж коли неоправдані гадки про московський рай возьмуть у нас в лоб і кождий інтелїґентний Русин оберне ся до свого народа і пічне трудити ся виключно для него, могли пічне нам свитами зоря лїпшої долї &lt;ref&gt; Зубрицький М. Добродїйства польської шляхти для рускої церкви і руского духовеньства // Дїло. 1902, 10 (23) грудня, ч. 275, с. 1; 11 (24) грудня, ч. 276, с. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про освіту:'''

* {{Q| Цитата   = Українська [[дитина]] цілком не буде мати хісна, коли її голову напихати будуть історіями про Кракуса, Ванду, Казимира і Естерну, про Варвару Радзивилівну і т. д. Але няй дадуть школу, звідки би розходилося правдиве світло, щоби розширився погляд селянина на природу, щоб набрав почуття своєї гідності і перед леда ким не гнувся... 
Добра школа навчить молодих людей глядати способу до життя в независимім труді і скоро щезне той ідеал добитися платничого аркушика а бодай стати яким невеликим наставником, писарем, дяком і т. д. А без доброї школи ми все останемо варварами &lt;ref&gt; Зубрицький М. Наша культурна праця якось пиняво йде // Діло.- 1897. - С. 276-278&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про мову:'''

* {{Q| Цитата   = Хто не шанує вашої [[рідна мова|рідної мови]], вашої минувшини, се ваш ворог, се суха галузь на зеленім дереві.
 &lt;ref&gt; З[убрицьк]ий М. Нарiд i його провiдник // Свобода.– 1913.– 13 лютого.– Ч. 7.&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

* {{Q| Цитата   = [[Польська мова|Польська бесїда]] була давнїйшими часами убога, много їй слів неставало, тому зичила, де могла: у Русинів, Нїмців,Латинян, Литвинів. Тепер деякі Русини зичать собі з тої позички і строять нашу бесїду в чуже пірє, їй з тим дуже не до лиця, бо она має свій стрій далеко ладнійший. 
Таке саме роблять наші урльопники, вертаючи з війска; так собі язик перекрутять, що годі їх зрозуміти, що они белендять. Чоловікові аж жаль такого &quot;Знїмченого Юрка&quot;, бо видить єго нерозум, а сільські люде лиш дивують ся, та жалують бідака, що так єму нїмота язик поломила.
 | Автор    = }}


'''Про пияцтво і тверезість:'''
* {{Q| Цитата   = Щоби люди не пили, треба їх заняття чим иньшим, співом, музикою, читанєм, бо чоловік по праци мусить мати якусь розривку.
 | Автор    = }}

* {{Q| Цитата   = Маймо надію, що охота тверезости обійме колись усїх людий на сьвітї: по тверезости і здержаню від горячих напитків прийде очерідь на збитки в їдї.
 | Автор    = }}


'''Про себе:'''

* {{Q| Цитата   = Я на своїм, малім, становиску роботящій віл, тягну ярмо, як могу і умію.
 | Автор    = }}

* {{Q| Цитата   = Я сьвященик і сповняю свої обовязки з внутрішного пересьвідчення. 
Але займаю ся і дочасними орудками своїх парохіян і всїх тих людий, з якими стрічаю ся, а они мене о се просять.
Рад би я, щоби наш нарід піднїс ся зі свого пониження і матеріальної нужди. Сему не зарадить двох, трех, кількох чи кільканадцятеро людей. Тішив би-м ся дуже, коби бодай що другий, третий сьвященик занимав ся долею свого народу і для него трудив ся. Виходячи з сего становища, не виступав я нїколи против духовних [священиків], не виступаю і не буду виступати.
 &lt;ref&gt; Зубрицький М. Кілька слів з нагоди статі Дъла п.з. &quot;Лицеміры&quot; // Дъло.- 1901. 18 (30) Марта, ч. 62 - С. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

== Про о. М. Зубрицького ==
{{Q|Цитата = З новійших наших етнографів найблизше підійшов до сеї теми (тобто до народних оповідей) о. М. Зубрицький. Як сільський священик у однім із етнографічного і з культурно-історичного погляду дуже цікавім закутку нашого краю, а при тім сам син селянської сім'ї, він відчуває потребу вникнути якнайглубше в душу народа і передати нам, відбитим культурною течією на бік від того народа, його духове і моральне обличчя в можливо повній і автентичній формі. 
Він перший у нас звернув увагу на ті зерна культурної історії та народної психології, що котяться день у день у тих сірих, безконечних селянських розмовах, і пробував виловлювати з них причинки для своїх наукових тем. Народні спомини про рекрутчину, про тяжкі роки, про годівлю і торговлю овець, про пачкарство, про заселення поодиноких сіл, про одежу і т. і., позаписувані ним у часі довголітньої душпастирської практики, містять одначе обік культурно-історичних даних дуже часто ще щось інше, з деякого погляду далеко цінніше — а власне характеристики живих людей, їх пригод і настроїв, їх світогляду й етики. О[тець] Зубрицький чоловік настільки широко освічений, що не боявся позірних дігресій від теми, але коли йому вдалося чути тямущого оповідача, записував і такі оповідання про особисті пригоди чи то самого оповідача, чи його знайомих 
&lt;ref name=&quot;tvoemisto&quot;&gt;[http://sde.org.ua/component/k2/item/2174-malovidomi-storinky-jyttya-i-naukovoji-praci-o-mykhajla-zubryckogo.html?tmpl=component&amp;print=1 Франко І. Bel parlar gentile //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 10]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Михайло Зубрицький, мій шкільний товариш і заслужений дослідник селянського життя &lt;ref name=&gt; Франко І. Як творилася слов'янська міфологія //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 425]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Наші українські (руські) справи в Дрогобицькій гімназії, як звичайно, стоять дуже слабо. Окрім трьох бідних українців, не цікавиться ні один ученик ані літературними, ані політичними українськими справами. Будете цікаві дізнатися, котрі се три, — тому кажу Вам, що Матковський, певно, Вам відомий з восьмої класи, Зубрицький з п'ятої, а третій пише до Вас. Певно, що не гарне видані свідоцтво про наших українців, але що ж робити? &lt;ref name=&gt; Франко І. Лист до Щасного Сельського 11.04.1875 р. //Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 17.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [http://Лист%20Івана%20Франка%20до%20Щасного%20Сельського%2011.04.1875%20р. https://www.i-franko.name/uk/Corresp/1875/1875-04-11.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}


{{Q|Цитата = Та вплив сей зазначився вже в [18]70-их роках тим, що нові збирачі під його впливом значно розширюють обсяг своїх обсервацій, не в’яжучись ні статистичними, ні історичними, ні міфологічними формулками. З тих нових збирачів назвемо М. Павлика, Ів. Франка, О. Терлецького, Льва Василовича, Івана Кузьова, Михайла Зубрицького, Ольгу Рошкевич, Євгенію Бохенську, Іларія Огоновського.  &lt;ref name=&gt; Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини в XIX в. //Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 259 – 271.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [https://www.i-franko.name/uk/Folklore/1900/EtnografGalychyny.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата =  Писав багато дописий плїтичного, суспільно-полїтичного і економічного змісту до ''Дїла'', ''Батьківщини'', ''Читальнї'' і ''Свободи''. Містив також у ''Зорі'' з 1886 і 1888 р. статї з істориї і літератури, фольклорні збірки і історичні документи в ''Житю і Слові'' з 1904 і 1905 р. В новіших часах друкували ся його статї в ''Записках Наук[ового] Тов[ариства] ім. Шевченка'' і в ''Материялах до укр. руської етньольґії''.
&lt;ref name=&gt; Володимир ГНАТЮК. Дійсні члени Товариства. Михайло Зубрицький]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]]}}

{{Q|Цитата =  Галицька Україна стратила одного з своїх робітників-каменярів, одного з тих, що перші ломали у нас скалу пересудів, заскорузлости, рутенства. Зпоміж українського духовенства відійшов один, що був його окрасою, взором духовного батька парохіянів. Характер чистий як сльоза, твердий як криця, глибоке знання, працьовитість пчоли - це прикмети душі Покійника. Старець із молодечим завзяттям, з молодими буйними думками, що йшов з духом часу, в заді не лишався, - назадництва не любив. Через те всі, що знали Покійника, окружали Його глибокою пошаною, через те він був божищем своїх парохіянів, а як декан достойним провідником до околичного духовенства.
&lt;ref name=&gt; Дмитро Ґреґолинський. О. Михайло Зубрицький декан устріцький і парох Берегів Дол., помер з початком цвітня в 63 р. життя. &quot;Український Голос&quot;, Перемишль, 1919, 4 мая, ч. 15, с. 3.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дмитро Ґреґолинський}}

{{Q|Цитата = В українській науковій літературі він є творцем окремого ділу у вистудіюванню і моноґрафічнім описі українського села. Свою парохію Мшанець обробив покійний науково зі всіх боків. [...] 
Основні праці покійного, яким мало подібних є в инших літературах, можуть послужити для нашого духовенства й учительства зразком і прикладом, як працювати на селі для розвитку української науки.
&lt;ref name=&gt; Опубліковано у &quot;Стрілець&quot;, Камінець, 1919, 1 листопада, ч. 89, с.4.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}


{{Q|Цитата = Покійник належав до тих представників українського духовенства, які присвячують усе своє знанє, усї свої сили й дїяльність для добра народа, працюють для нього безкористно і підносять його своєю працею на висший щебель культури. Праця та буває дрібна, незамітна, але чим довше ведеть ся, тим богатша наслїдками. Розуміють її дуже добре вороги, тому старають ся припиняти її всякими хитрими штучками, кидаючи її виконавцям як найбільше колод під ноги.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 31.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Хто знає відносини, серед яких доводило ся покійникови жити в забитім гірськім сїльци, далеко від усяких центрів умового руху і біблїотек, той мусить подивляти його житєву енерґію й замилованє до наукової працї, які давали йому змогу все винайти в собі таку тему, яку можна було опрацювати навіть у такім закутку, та стати бажаним співробітником наукових видань.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 32.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = З покійним зійшов до гробу один із тих представників нашого духовенства, що розуміли свої церквоні і народнї та громадянські обовязки, уміли погодити їх зі собою і працювали в кождім із тих напрямів на повне задоволенє і користь нашого суспільства.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 33.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Був сільським свщеником в Перемищині, але все життя живо інтересувавсь культурним і політичним українським рухом, його радикальнішими течіями, і своєю близькістю до сільського життя і довір'ям, котре мав серед селянства, користувавсь для етнографічних і соціяльно-економічних дослідів. Його студії, друковані в ''Дїлі'', ''Житю і Слові'' і особливо в виданнях Наукового Товариства ім. Шевченка (за них він був вибраний 1904 р. його дійсним членом) становлять незвичайно цінний матеріял по історії матеріяльної культури, фольклору і соціяльної історії та дають йому почесне місце між дослідниками українського життя.
&lt;ref name=&gt; Михайло Грушевський. Некрологи: Михайло Зубрицький. &quot;Україна: науковий трьохмісячник українознавства&quot;, Київ: Держ. вид-во України, 1924, кн. 3, с. 183.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 34.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]}}

{{Q|Цитата = Це замітний зразок дослідника, що живучи у непригожих відносинах, здалека в будь-яких центрів культури, все таки знайшов собі предмет наукових досліджень, - минуле і побут села, в якому приходилося йому жити довгі роки. Спершу досліджував парохіальні і деканальні бібліотеки, шукаючи у них історичних матеріалів, пізніше перейшов на дослідження побуту.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = Це був патріархальний тип культурного священика старого покоління, - розумів науку, дружив з Ів. Франком, - погляди мав прогресивні. На зверх високого росту, поставний, з сивим волоссям.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = В розвитку української етнографії на галицькому грунті, починаючи від М. Шашкевича, Я. Головацького й І. Вагилевича, що поклали її підвалини, на протязі ХІХ в. вражає замітна однобічність: збирано головно фольклорні матеріали - пісні, казки, пословиці, натомість залишувано на боці побутову сторінку народного життя, матеріальну культуру українського люду, відомості про житло, одяг, поживу, господарське знаряддя та різні форми і вияви громадського, суспільного та родинного й товариського життя й звичаїв, у яких зберіглося чимало пережитків глибокої старовини. Щойно в другій половині 1890-х рр. в діяльності НТШ за приводом Ф. Вовка починається корисний зворот у цьому напрямку, що зазначується й у працях М. Зубрицького.
&lt;ref name=&gt; Філарет Колесса. Зубрицький Михайло.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 36.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Філарет Колесса}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія:українські науковці]]
[[Категорія:релігійні діячі]]</text>
      <sha1>7kgch5p0ci574jeouubi2p9j60x53rp</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162091</id>
      <parentid>162090</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T14:11:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Hrom.nv</username>
        <id>7265</id>
      </contributor>
      <origin>162091</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27583" sha1="o20q1r2gp6z90qgebozweb9z3whgkwi" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Михайло Зубрицький
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Зубрицький Михайло Іванович
 | source = 
 | commons = 
}}
'''о. Михайло Зубрицький''' (22 жовтня 1856, с. Кіндратів, [[Королівство Галичини та Володимирії]] (нині Львівська область, Україна), [[Австро-Угорщина]] &amp;nbsp;— 8 квітня 1919, с. Береги Долішні, [[Західноукраїнська Народна Республіка]] (нині Польща)&amp;nbsp;— [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик, [[Українці|український]] [[етнограф]], [[фольклорист]], [[історик]], громадський діяч (в т.ч. місцевого самоврядування [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]), публіцист, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] (з 29.07.1904).

== Цитати ==
'''Про націєтворчі процеси та українську державність:
'''
{{Q| Цитата   = Хочемо жити яко [[українці|руський народ]], від нікого не залежний.&lt;ref&gt; Зубрицький М. Столітні роковини відродження українсько-руського письменства // Свобода.- 1899.- 25 лютого (9 марта), 4 (16) марта, 18 (ЗО) марта, 25 марта (6 цвітня).- Ч. 9-10, 12-13&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Розвій руського народу, єго піднесенє не прийде ані від півночи, ані від заходу, але довершиться власними силами русинів.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = А, однак, ми, [[Українці|Русини]], хочемо жити своїм, непозиченим життям.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = В нашім повітї є сьмішна досить ситуація, кандидатів була би спора купка, а робітників дасть [[Бог]], тому і нїчого не можемо доробити ся.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Коли наші люди будуть надїяти ся, що з верби галушки будуть падати просто в рот, то они дуже бідні люди. Плакати треба над їх нерозумом. Хиба власна праця і труд можуть нам помочи піднести ся і з другими народами зрівняти ся, а жебрак все жебраком, все дивиться в чужу жменю. Хто з себе самого не викреше живої іскри, той негідний і жити на світї; а хто рахує на власні сили і іде на перебій, хоть би не знати, які перепони перед ним стояли, той здобуває цїлий світ.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Плакати треба, бо наш край зближає ся до заглади, маючи такі сотворіння, що пхають ся наперед, а в них нема іскорки уцтивости, справедливости і охоти для загалу щось доброго зробити. [Про галицьких поляків, євреїв і продажних немудрих селян].
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Не велика штука політикувати и на все відказувати, але штука взяти ся до додатнои роботы и єи розумно вести.
 | Автор    = }}

'''Про москвофільство:'''

{{Q| Цитата   =  Доки сі дивачні і півперечні погляди у нас не щезнуть, доти ми нїчого не доробимо ся.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Аж коли неоправдані гадки про московський рай возьмуть у нас в лоб і кождий інтелїґентний Русин оберне ся до свого народа і пічне трудити ся виключно для него, могли пічне нам свитами зоря лїпшої долї &lt;ref&gt; Зубрицький М. Добродїйства польської шляхти для рускої церкви і руского духовеньства // Дїло. 1902, 10 (23) грудня, ч. 275, с. 1; 11 (24) грудня, ч. 276, с. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про освіту:'''

{{Q| Цитата   = Українська [[дитина]] цілком не буде мати хісна, коли її голову напихати будуть історіями про Кракуса, Ванду, Казимира і Естерну, про Варвару Радзивилівну і т. д. Але няй дадуть школу, звідки би розходилося правдиве світло, щоби розширився погляд селянина на природу, щоб набрав почуття своєї гідності і перед леда ким не гнувся... 
Добра школа навчить молодих людей глядати способу до життя в независимім труді і скоро щезне той ідеал добитися платничого аркушика а бодай стати яким невеликим наставником, писарем, дяком і т. д. А без доброї школи ми все останемо варварами &lt;ref&gt; Зубрицький М. Наша культурна праця якось пиняво йде // Діло.- 1897. - С. 276-278&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про мову:'''

{{Q| Цитата   = Хто не шанує вашої [[рідна мова|рідної мови]], вашої минувшини, се ваш ворог, се суха галузь на зеленім дереві.
 &lt;ref&gt; З[убрицьк]ий М. Нарiд i його провiдник // Свобода.– 1913.– 13 лютого.– Ч. 7.&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = [[Польська мова|Польська бесїда]] була давнїйшими часами убога, много їй слів неставало, тому зичила, де могла: у Русинів, Нїмців,Латинян, Литвинів. Тепер деякі Русини зичать собі з тої позички і строять нашу бесїду в чуже пірє, їй з тим дуже не до лиця, бо она має свій стрій далеко ладнійший. 
Таке саме роблять наші урльопники, вертаючи з війска; так собі язик перекрутять, що годі їх зрозуміти, що они белендять. Чоловікові аж жаль такого &quot;Знїмченого Юрка&quot;, бо видить єго нерозум, а сільські люде лиш дивують ся, та жалують бідака, що так єму нїмота язик поломила.
 | Автор    = }}


'''Про пияцтво і тверезість:'''
{{Q| Цитата   = Щоби люди не пили, треба їх заняття чим иньшим, співом, музикою, читанєм, бо чоловік по праци мусить мати якусь розривку.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Маймо надію, що охота тверезости обійме колись усїх людий на сьвітї: по тверезости і здержаню від горячих напитків прийде очерідь на збитки в їдї.
 | Автор    = }}


'''Про себе:'''

{{Q| Цитата   = Я на своїм, малім, становиску роботящій віл, тягну ярмо, як могу і умію.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Я сьвященик і сповняю свої обовязки з внутрішного пересьвідчення. 
Але займаю ся і дочасними орудками своїх парохіян і всїх тих людий, з якими стрічаю ся, а они мене о се просять.
Рад би я, щоби наш нарід піднїс ся зі свого пониження і матеріальної нужди. Сему не зарадить двох, трех, кількох чи кільканадцятеро людей. Тішив би-м ся дуже, коби бодай що другий, третий сьвященик занимав ся долею свого народу і для него трудив ся. Виходячи з сего становища, не виступав я нїколи против духовних [священиків], не виступаю і не буду виступати.
 &lt;ref&gt; Зубрицький М. Кілька слів з нагоди статі Дъла п.з. &quot;Лицеміры&quot; // Дъло.- 1901. 18 (30) Марта, ч. 62 - С. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

== Про о. М. Зубрицького ==
{{Q|Цитата = З новійших наших етнографів найблизше підійшов до сеї теми (тобто до народних оповідей) о. М. Зубрицький. Як сільський священик у однім із етнографічного і з культурно-історичного погляду дуже цікавім закутку нашого краю, а при тім сам син селянської сім'ї, він відчуває потребу вникнути якнайглубше в душу народа і передати нам, відбитим культурною течією на бік від того народа, його духове і моральне обличчя в можливо повній і автентичній формі. 
Він перший у нас звернув увагу на ті зерна культурної історії та народної психології, що котяться день у день у тих сірих, безконечних селянських розмовах, і пробував виловлювати з них причинки для своїх наукових тем. Народні спомини про рекрутчину, про тяжкі роки, про годівлю і торговлю овець, про пачкарство, про заселення поодиноких сіл, про одежу і т. і., позаписувані ним у часі довголітньої душпастирської практики, містять одначе обік культурно-історичних даних дуже часто ще щось інше, з деякого погляду далеко цінніше — а власне характеристики живих людей, їх пригод і настроїв, їх світогляду й етики. О[тець] Зубрицький чоловік настільки широко освічений, що не боявся позірних дігресій від теми, але коли йому вдалося чути тямущого оповідача, записував і такі оповідання про особисті пригоди чи то самого оповідача, чи його знайомих 
&lt;ref name=&quot;tvoemisto&quot;&gt;[http://sde.org.ua/component/k2/item/2174-malovidomi-storinky-jyttya-i-naukovoji-praci-o-mykhajla-zubryckogo.html?tmpl=component&amp;print=1 Франко І. Bel parlar gentile //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 10]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Михайло Зубрицький, мій шкільний товариш і заслужений дослідник селянського життя &lt;ref name=&gt; Франко І. Як творилася слов'янська міфологія //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 425]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Наші українські (руські) справи в Дрогобицькій гімназії, як звичайно, стоять дуже слабо. Окрім трьох бідних українців, не цікавиться ні один ученик ані літературними, ані політичними українськими справами. Будете цікаві дізнатися, котрі се три, — тому кажу Вам, що Матковський, певно, Вам відомий з восьмої класи, Зубрицький з п'ятої, а третій пише до Вас. Певно, що не гарне видані свідоцтво про наших українців, але що ж робити? &lt;ref name=&gt; Франко І. Лист до Щасного Сельського 11.04.1875 р. //Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 17.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [http://Лист%20Івана%20Франка%20до%20Щасного%20Сельського%2011.04.1875%20р. https://www.i-franko.name/uk/Corresp/1875/1875-04-11.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}


{{Q|Цитата = Та вплив сей зазначився вже в [18]70-их роках тим, що нові збирачі під його впливом значно розширюють обсяг своїх обсервацій, не в’яжучись ні статистичними, ні історичними, ні міфологічними формулками. З тих нових збирачів назвемо М. Павлика, Ів. Франка, О. Терлецького, Льва Василовича, Івана Кузьова, Михайла Зубрицького, Ольгу Рошкевич, Євгенію Бохенську, Іларія Огоновського.  &lt;ref name=&gt; Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини в XIX в. //Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 259 – 271.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [https://www.i-franko.name/uk/Folklore/1900/EtnografGalychyny.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата =  Писав багато дописий плїтичного, суспільно-полїтичного і економічного змісту до ''Дїла'', ''Батьківщини'', ''Читальнї'' і ''Свободи''. Містив також у ''Зорі'' з 1886 і 1888 р. статї з істориї і літератури, фольклорні збірки і історичні документи в ''Житю і Слові'' з 1904 і 1905 р. В новіших часах друкували ся його статї в ''Записках Наук[ового] Тов[ариства] ім. Шевченка'' і в ''Материялах до укр. руської етньольґії''.
&lt;ref name=&gt; Володимир ГНАТЮК. Дійсні члени Товариства. Михайло Зубрицький]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]]}}

{{Q|Цитата =  Галицька Україна стратила одного з своїх робітників-каменярів, одного з тих, що перші ломали у нас скалу пересудів, заскорузлости, рутенства. Зпоміж українського духовенства відійшов один, що був його окрасою, взором духовного батька парохіянів. Характер чистий як сльоза, твердий як криця, глибоке знання, працьовитість пчоли - це прикмети душі Покійника. Старець із молодечим завзяттям, з молодими буйними думками, що йшов з духом часу, в заді не лишався, - назадництва не любив. Через те всі, що знали Покійника, окружали Його глибокою пошаною, через те він був божищем своїх парохіянів, а як декан достойним провідником до околичного духовенства.
&lt;ref name=&gt; Дмитро Ґреґолинський. О. Михайло Зубрицький декан устріцький і парох Берегів Дол., помер з початком цвітня в 63 р. життя. &quot;Український Голос&quot;, Перемишль, 1919, 4 мая, ч. 15, с. 3.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дмитро Ґреґолинський}}

{{Q|Цитата = В українській науковій літературі він є творцем окремого ділу у вистудіюванню і моноґрафічнім описі українського села. Свою парохію Мшанець обробив покійний науково зі всіх боків. [...] 
Основні праці покійного, яким мало подібних є в инших літературах, можуть послужити для нашого духовенства й учительства зразком і прикладом, як працювати на селі для розвитку української науки.
&lt;ref name=&gt; Опубліковано у &quot;Стрілець&quot;, Камінець, 1919, 1 листопада, ч. 89, с.4.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}


{{Q|Цитата = Покійник належав до тих представників українського духовенства, які присвячують усе своє знанє, усї свої сили й дїяльність для добра народа, працюють для нього безкористно і підносять його своєю працею на висший щебель культури. Праця та буває дрібна, незамітна, але чим довше ведеть ся, тим богатша наслїдками. Розуміють її дуже добре вороги, тому старають ся припиняти її всякими хитрими штучками, кидаючи її виконавцям як найбільше колод під ноги.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 31.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Хто знає відносини, серед яких доводило ся покійникови жити в забитім гірськім сїльци, далеко від усяких центрів умового руху і біблїотек, той мусить подивляти його житєву енерґію й замилованє до наукової працї, які давали йому змогу все винайти в собі таку тему, яку можна було опрацювати навіть у такім закутку, та стати бажаним співробітником наукових видань.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 32.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = З покійним зійшов до гробу один із тих представників нашого духовенства, що розуміли свої церквоні і народнї та громадянські обовязки, уміли погодити їх зі собою і працювали в кождім із тих напрямів на повне задоволенє і користь нашого суспільства.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 33.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Був сільським свщеником в Перемищині, але все життя живо інтересувавсь культурним і політичним українським рухом, його радикальнішими течіями, і своєю близькістю до сільського життя і довір'ям, котре мав серед селянства, користувавсь для етнографічних і соціяльно-економічних дослідів. Його студії, друковані в ''Дїлі'', ''Житю і Слові'' і особливо в виданнях Наукового Товариства ім. Шевченка (за них він був вибраний 1904 р. його дійсним членом) становлять незвичайно цінний матеріял по історії матеріяльної культури, фольклору і соціяльної історії та дають йому почесне місце між дослідниками українського життя.
&lt;ref name=&gt; Михайло Грушевський. Некрологи: Михайло Зубрицький. &quot;Україна: науковий трьохмісячник українознавства&quot;, Київ: Держ. вид-во України, 1924, кн. 3, с. 183.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 34.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]}}

{{Q|Цитата = Це замітний зразок дослідника, що живучи у непригожих відносинах, здалека в будь-яких центрів культури, все таки знайшов собі предмет наукових досліджень, - минуле і побут села, в якому приходилося йому жити довгі роки. Спершу досліджував парохіальні і деканальні бібліотеки, шукаючи у них історичних матеріалів, пізніше перейшов на дослідження побуту.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = Це був патріархальний тип культурного священика старого покоління, - розумів науку, дружив з Ів. Франком, - погляди мав прогресивні. На зверх високого росту, поставний, з сивим волоссям.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = В розвитку української етнографії на галицькому грунті, починаючи від М. Шашкевича, Я. Головацького й І. Вагилевича, що поклали її підвалини, на протязі ХІХ в. вражає замітна однобічність: збирано головно фольклорні матеріали - пісні, казки, пословиці, натомість залишувано на боці побутову сторінку народного життя, матеріальну культуру українського люду, відомості про житло, одяг, поживу, господарське знаряддя та різні форми і вияви громадського, суспільного та родинного й товариського життя й звичаїв, у яких зберіглося чимало пережитків глибокої старовини. Щойно в другій половині 1890-х рр. в діяльності НТШ за приводом Ф. Вовка починається корисний зворот у цьому напрямку, що зазначується й у працях М. Зубрицького.
&lt;ref name=&gt; Філарет Колесса. Зубрицький Михайло.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 36.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Філарет Колесса}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія:українські науковці]]
[[Категорія:релігійні діячі]]</text>
      <sha1>o20q1r2gp6z90qgebozweb9z3whgkwi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162092</id>
      <parentid>162091</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T14:14:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Hrom.nv</username>
        <id>7265</id>
      </contributor>
      <comment>/* Про о. М. Зубрицького */</comment>
      <origin>162092</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="27584" sha1="ot4o4gr19q2s4m8648vb3e4066z3898" xml:space="preserve">{{особа
 | ім'я = Михайло Зубрицький
 | Зображення = 
 | Опис = 
 | wikipedia = Зубрицький Михайло Іванович
 | source = 
 | commons = 
}}
'''о. Михайло Зубрицький''' (22 жовтня 1856, с. Кіндратів, [[Королівство Галичини та Володимирії]] (нині Львівська область, Україна), [[Австро-Угорщина]] &amp;nbsp;— 8 квітня 1919, с. Береги Долішні, [[Західноукраїнська Народна Республіка]] (нині Польща)&amp;nbsp;— [[Українська греко-католицька церква|греко-католицький]] священик, [[Українці|український]] [[етнограф]], [[фольклорист]], [[історик]], громадський діяч (в т.ч. місцевого самоврядування [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнської Народної Республіки]]), публіцист, дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]] (з 29.07.1904).

== Цитати ==
'''Про націєтворчі процеси та українську державність:
'''
{{Q| Цитата   = Хочемо жити яко [[українці|руський народ]], від нікого не залежний.&lt;ref&gt; Зубрицький М. Столітні роковини відродження українсько-руського письменства // Свобода.- 1899.- 25 лютого (9 марта), 4 (16) марта, 18 (ЗО) марта, 25 марта (6 цвітня).- Ч. 9-10, 12-13&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Розвій руського народу, єго піднесенє не прийде ані від півночи, ані від заходу, але довершиться власними силами русинів.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = А, однак, ми, [[Українці|Русини]], хочемо жити своїм, непозиченим життям.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = В нашім повітї є сьмішна досить ситуація, кандидатів була би спора купка, а робітників дасть [[Бог]], тому і нїчого не можемо доробити ся.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Коли наші люди будуть надїяти ся, що з верби галушки будуть падати просто в рот, то они дуже бідні люди. Плакати треба над їх нерозумом. Хиба власна праця і труд можуть нам помочи піднести ся і з другими народами зрівняти ся, а жебрак все жебраком, все дивиться в чужу жменю. Хто з себе самого не викреше живої іскри, той негідний і жити на світї; а хто рахує на власні сили і іде на перебій, хоть би не знати, які перепони перед ним стояли, той здобуває цїлий світ.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Плакати треба, бо наш край зближає ся до заглади, маючи такі сотворіння, що пхають ся наперед, а в них нема іскорки уцтивости, справедливости і охоти для загалу щось доброго зробити. [Про галицьких поляків, євреїв і продажних немудрих селян].
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Не велика штука політикувати и на все відказувати, але штука взяти ся до додатнои роботы и єи розумно вести.
 | Автор    = }}

'''Про москвофільство:'''

{{Q| Цитата   =  Доки сі дивачні і півперечні погляди у нас не щезнуть, доти ми нїчого не доробимо ся.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Аж коли неоправдані гадки про московський рай возьмуть у нас в лоб і кождий інтелїґентний Русин оберне ся до свого народа і пічне трудити ся виключно для него, могли пічне нам свитами зоря лїпшої долї &lt;ref&gt; Зубрицький М. Добродїйства польської шляхти для рускої церкви і руского духовеньства // Дїло. 1902, 10 (23) грудня, ч. 275, с. 1; 11 (24) грудня, ч. 276, с. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про освіту:'''

{{Q| Цитата   = Українська [[дитина]] цілком не буде мати хісна, коли її голову напихати будуть історіями про Кракуса, Ванду, Казимира і Естерну, про Варвару Радзивилівну і т. д. Але няй дадуть школу, звідки би розходилося правдиве світло, щоби розширився погляд селянина на природу, щоб набрав почуття своєї гідності і перед леда ким не гнувся... 
Добра школа навчить молодих людей глядати способу до життя в независимім труді і скоро щезне той ідеал добитися платничого аркушика а бодай стати яким невеликим наставником, писарем, дяком і т. д. А без доброї школи ми все останемо варварами &lt;ref&gt; Зубрицький М. Наша культурна праця якось пиняво йде // Діло.- 1897. - С. 276-278&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}


'''Про мову:'''

{{Q| Цитата   = Хто не шанує вашої [[рідна мова|рідної мови]], вашої минувшини, се ваш ворог, се суха галузь на зеленім дереві.
 &lt;ref&gt; З[убрицьк]ий М. Нарiд i його провiдник // Свобода.– 1913.– 13 лютого.– Ч. 7.&lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = [[Польська мова|Польська бесїда]] була давнїйшими часами убога, много їй слів неставало, тому зичила, де могла: у Русинів, Нїмців,Латинян, Литвинів. Тепер деякі Русини зичать собі з тої позички і строять нашу бесїду в чуже пірє, їй з тим дуже не до лиця, бо она має свій стрій далеко ладнійший. 
Таке саме роблять наші урльопники, вертаючи з війска; так собі язик перекрутять, що годі їх зрозуміти, що они белендять. Чоловікові аж жаль такого &quot;Знїмченого Юрка&quot;, бо видить єго нерозум, а сільські люде лиш дивують ся, та жалують бідака, що так єму нїмота язик поломила.
 | Автор    = }}


'''Про пияцтво і тверезість:'''
{{Q| Цитата   = Щоби люди не пили, треба їх заняття чим иньшим, співом, музикою, читанєм, бо чоловік по праци мусить мати якусь розривку.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Маймо надію, що охота тверезости обійме колись усїх людий на сьвітї: по тверезости і здержаню від горячих напитків прийде очерідь на збитки в їдї.
 | Автор    = }}


'''Про себе:'''

{{Q| Цитата   = Я на своїм, малім, становиску роботящій віл, тягну ярмо, як могу і умію.
 | Автор    = }}

{{Q| Цитата   = Я сьвященик і сповняю свої обовязки з внутрішного пересьвідчення. 
Але займаю ся і дочасними орудками своїх парохіян і всїх тих людий, з якими стрічаю ся, а они мене о се просять.
Рад би я, щоби наш нарід піднїс ся зі свого пониження і матеріальної нужди. Сему не зарадить двох, трех, кількох чи кільканадцятеро людей. Тішив би-м ся дуже, коби бодай що другий, третий сьвященик занимав ся долею свого народу і для него трудив ся. Виходячи з сего становища, не виступав я нїколи против духовних [священиків], не виступаю і не буду виступати.
 &lt;ref&gt; Зубрицький М. Кілька слів з нагоди статі Дъла п.з. &quot;Лицеміры&quot; // Дъло.- 1901. 18 (30) Марта, ч. 62 - С. 1-2 &lt;/ref&gt;.
 | Автор    = }}

== Про о. М. Зубрицького ==
{{Q|Цитата = З новійших наших етнографів найблизше підійшов до сеї теми [тобто, до народних оповідей] о. М. Зубрицький. Як сільський священик у однім із етнографічного і з культурно-історичного погляду дуже цікавім закутку нашого краю, а при тім сам син селянської сім'ї, він відчуває потребу вникнути якнайглубше в душу народа і передати нам, відбитим культурною течією на бік від того народа, його духове і моральне обличчя в можливо повній і автентичній формі. 
Він перший у нас звернув увагу на ті зерна культурної історії та народної психології, що котяться день у день у тих сірих, безконечних селянських розмовах, і пробував виловлювати з них причинки для своїх наукових тем. Народні спомини про рекрутчину, про тяжкі роки, про годівлю і торговлю овець, про пачкарство, про заселення поодиноких сіл, про одежу і т. і., позаписувані ним у часі довголітньої душпастирської практики, містять одначе обік культурно-історичних даних дуже часто ще щось інше, з деякого погляду далеко цінніше — а власне характеристики живих людей, їх пригод і настроїв, їх світогляду й етики. О[тець] Зубрицький чоловік настільки широко освічений, що не боявся позірних дігресій від теми, але коли йому вдалося чути тямущого оповідача, записував і такі оповідання про особисті пригоди чи то самого оповідача, чи його знайомих 
&lt;ref name=&quot;tvoemisto&quot;&gt;[http://sde.org.ua/component/k2/item/2174-malovidomi-storinky-jyttya-i-naukovoji-praci-o-mykhajla-zubryckogo.html?tmpl=component&amp;print=1 Франко І. Bel parlar gentile //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 10]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Михайло Зубрицький, мій шкільний товариш і заслужений дослідник селянського життя &lt;ref name=&gt; Франко І. Як творилася слов'янська міфологія //Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К.: Наук, думка, 1976.—Т. 37.—С 425]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Наші українські (руські) справи в Дрогобицькій гімназії, як звичайно, стоять дуже слабо. Окрім трьох бідних українців, не цікавиться ні один ученик ані літературними, ані політичними українськими справами. Будете цікаві дізнатися, котрі се три, — тому кажу Вам, що Матковський, певно, Вам відомий з восьмої класи, Зубрицький з п'ятої, а третій пише до Вас. Певно, що не гарне видані свідоцтво про наших українців, але що ж робити? &lt;ref name=&gt; Франко І. Лист до Щасного Сельського 11.04.1875 р. //Франко І. Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1986 р., т. 48, с. 17.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [http://Лист%20Івана%20Франка%20до%20Щасного%20Сельського%2011.04.1875%20р. https://www.i-franko.name/uk/Corresp/1875/1875-04-11.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата = Та вплив сей зазначився вже в [18]70-их роках тим, що нові збирачі під його впливом значно розширюють обсяг своїх обсервацій, не в’яжучись ні статистичними, ні історичними, ні міфологічними формулками. З тих нових збирачів назвемо М. Павлика, Ів. Франка, О. Терлецького, Льва Василовича, Івана Кузьова, Михайла Зубрицького, Ольгу Рошкевич, Євгенію Бохенську, Іларія Огоновського.  &lt;ref name=&gt; Франко І. Огляд праць над етнографією Галичини в XIX в. //Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2010 р., т. 54, с. 259 – 271.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = [https://www.i-franko.name/uk/Folklore/1900/EtnografGalychyny.html]
|Оригінал = 
|Автор = [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]}}

{{Q|Цитата =  Писав багато дописий полїтичного, суспільно-полїтичного і економічного змісту до ''Дїла'', ''Батьківщини'', ''Читальнї'' і ''Свободи''. Містив також у ''Зорі'' з 1886 і 1888 р. статї з істориї і літератури, фольклорні збірки і історичні документи в ''Житю і Слові'' з 1904 і 1905 р. В новіших часах друкували ся його статї в ''Записках Наук[ового] Тов[ариства] ім. Шевченка'' і в ''Материялах до укр. руської етньольґії''.
&lt;ref name=&gt; Володимир ГНАТЮК. Дійсні члени Товариства. Михайло Зубрицький]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Гнатюк Володимир Михайлович|Володимир Гнатюк]]}}

{{Q|Цитата =  Галицька Україна стратила одного з своїх робітників-каменярів, одного з тих, що перші ломали у нас скалу пересудів, заскорузлости, рутенства. Зпоміж українського духовенства відійшов один, що був його окрасою, взором духовного батька парохіянів. Характер чистий як сльоза, твердий як криця, глибоке знання, працьовитість пчоли - це прикмети душі Покійника. Старець із молодечим завзяттям, з молодими буйними думками, що йшов з духом часу, в заді не лишався, - назадництва не любив. Через те всі, що знали Покійника, окружали Його глибокою пошаною, через те він був божищем своїх парохіянів, а як декан достойним провідником до околичного духовенства.
&lt;ref name=&gt; Дмитро Ґреґолинський. О. Михайло Зубрицький декан устріцький і парох Берегів Дол., помер з початком цвітня в 63 р. життя. &quot;Український Голос&quot;, Перемишль, 1919, 4 мая, ч. 15, с. 3.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Дмитро Ґреґолинський}}

{{Q|Цитата = В українській науковій літературі він є творцем окремого ділу у вистудіюванню і моноґрафічнім описі українського села. Свою парохію Мшанець обробив покійний науково зі всіх боків. [...] 
Основні праці покійного, яким мало подібних є в инших літературах, можуть послужити для нашого духовенства й учительства зразком і прикладом, як працювати на селі для розвитку української науки.
&lt;ref name=&gt; Опубліковано у &quot;Стрілець&quot;, Камінець, 1919, 1 листопада, ч. 89, с.4.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Покійник належав до тих представників українського духовенства, які присвячують усе своє знанє, усї свої сили й дїяльність для добра народа, працюють для нього безкористно і підносять його своєю працею на висший щебель культури. Праця та буває дрібна, незамітна, але чим довше ведеть ся, тим богатша наслїдками. Розуміють її дуже добре вороги, тому старають ся припиняти її всякими хитрими штучками, кидаючи її виконавцям як найбільше колод під ноги.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 31.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Хто знає відносини, серед яких доводило ся покійникови жити в забитім гірськім сїльци, далеко від усяких центрів умового руху і біблїотек, той мусить подивляти його житєву енерґію й замилованє до наукової працї, які давали йому змогу все винайти в собі таку тему, яку можна було опрацювати навіть у такім закутку, та стати бажаним співробітником наукових видань.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 32.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = З покійним зійшов до гробу один із тих представників нашого духовенства, що розуміли свої церквоні і народнї та громадянські обовязки, уміли погодити їх зі собою і працювали в кождім із тих напрямів на повне задоволенє і користь нашого суспільства.
&lt;ref name=&gt; Олександр ЛОТОЦЬКИЙ. Михайло Зубрицький. Некролог. Хронїка НТШ, 1920, вип. І-ІІ, ч. 63-64, с. 56-59.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 33.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = }}

{{Q|Цитата = Був сільським свщеником в Перемищині, але все життя живо інтересувавсь культурним і політичним українським рухом, його радикальнішими течіями, і своєю близькістю до сільського життя і довір'ям, котре мав серед селянства, користувавсь для етнографічних і соціяльно-економічних дослідів. Його студії, друковані в ''Дїлі'', ''Житю і Слові'' і особливо в виданнях Наукового Товариства ім. Шевченка (за них він був вибраний 1904 р. його дійсним членом) становлять незвичайно цінний матеріял по історії матеріяльної культури, фольклору і соціяльної історії та дають йому почесне місце між дослідниками українського життя.
&lt;ref name=&gt; Михайло Грушевський. Некрологи: Михайло Зубрицький. &quot;Україна: науковий трьохмісячник українознавства&quot;, Київ: Держ. вид-во України, 1924, кн. 3, с. 183.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 34.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]}}

{{Q|Цитата = Це замітний зразок дослідника, що живучи у непригожих відносинах, здалека в будь-яких центрів культури, все таки знайшов собі предмет наукових досліджень, - минуле і побут села, в якому приходилося йому жити довгі роки. Спершу досліджував парохіальні і деканальні бібліотеки, шукаючи у них історичних матеріалів, пізніше перейшов на дослідження побуту.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = Це був патріархальний тип культурного священика старого покоління, - розумів науку, дружив з Ів. Франком, - погляди мав прогресивні. На зверх високого росту, поставний, з сивим волоссям.
&lt;ref name=&gt; Іван КРИП'ЯКЕВИЧ. Зубрицький Михайло (1856-1919)
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 35.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Іван Крип'якевич}}

{{Q|Цитата = В розвитку української етнографії на галицькому грунті, починаючи від М. Шашкевича, Я. Головацького й І. Вагилевича, що поклали її підвалини, на протязі ХІХ в. вражає замітна однобічність: збирано головно фольклорні матеріали - пісні, казки, пословиці, натомість залишувано на боці побутову сторінку народного життя, матеріальну культуру українського люду, відомості про житло, одяг, поживу, господарське знаряддя та різні форми і вияви громадського, суспільного та родинного й товариського життя й звичаїв, у яких зберіглося чимало пережитків глибокої старовини. Щойно в другій половині 1890-х рр. в діяльності НТШ за приводом Ф. Вовка починається корисний зворот у цьому напрямку, що зазначується й у працях М. Зубрицького.
&lt;ref name=&gt; Філарет Колесса. Зубрицький Михайло.
Михайло Зубрицький. Зібрані твори і матеріали у трьох томах. Т. 2. С. 36.]&lt;/ref&gt;.
|Коментар = 
|Оригінал = 
|Автор = Філарет Колесса}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-З]]
[[Категорія:українські науковці]]
[[Категорія:релігійні діячі]]</text>
      <sha1>ot4o4gr19q2s4m8648vb3e4066z3898</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дударенко Володимир Іванович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46228</id>
    <revision>
      <id>162096</id>
      <parentid>158856</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:38:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>162096</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="24506" sha1="dulwzfqquwnd2d6lk43jmr8stdzyvrf" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Володимир Іванович Дударенко''' (6 лютого 1946, [[Рівне]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]&amp;nbsp;— 18 травня 2017, [[Львів]], [[Україна]])&amp;nbsp;— радянський футболіст, нападник. Після завершення ігрової кар'єри&amp;nbsp;— футбольний тренер. Рідний брат [[Дударенко Микола Іванович|Миколи Дударенка]].

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Про футбол. Багато армійських спогадів. Моє життя було дуже насиченим. Зараз часто згадую захисників, проти яких мені доводилося грати. Аналізую, що не вдавалося, кого не міг ніяк пройти. Дуже хороша школа була у наших українських оборонців. З тодішнього Ворошиловграду запам’ятався [[Шульженко Анатолій Олексійович|Анатолій Шульженко]]. Його другий номер на спині я не забуду. Проти Логофета, Зикова, Рябова завжди почував себе комфортно, а от з Шульженком не міг впоратися. Простий хлопець, але складно було з ним».
 | Коментар = про власні спогади в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Напевно, чемпіонство з ЦСКА 1970-го у Ташкенті. Так буває, що суддю з позитивом згадуєш. Бакинець Тофік Бахрамов ідеально ту гру провів. У золотому матчі я гол забив, однак він не настільки важливий. Головне – перемога. Коли Єврюжихін забив нам третій гол і ми &quot;горіли&quot; 1:3, подумалося, що все… І раптом відкрився наш Юра Істомін. Перейшов з оборони в атаку, а ростом ще нижчий за мене. Боєць!

Юра пробив, Пільгуй відбив перед собою і я перший встиг на добивання. У нас до того матчу якась напасть була. Мали прекрасну команду, але ніяк чемпіонами не могли стати. Суди сам – тільки у захисті 6 захисників збірної СРСР. Не клеїлося…»
 | Коментар = про найяскравіший спогад кар'єри в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = « О, були дні, коли я з його паровоза не вилазив. Він на маневровому їздив. Розповідав, як під час війни працював. Страшні часи! Багато палив і у 50-річному віці помер. Ще й на мій день народження. А я з ЦСКА на зборах у Сполучених Штатах був. Місяць не знав про горе у сім’ї. Повернувся в Москву, а мені кажуть: &quot;Ось квиток на Львів – лети додому&quot;. Пізно вже було».
 | Коментар = про те, що батько був залізничником в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Тоді цією професією справді небагато міг заробити. Я молодшого брата [[Дударенко Микола Іванович|Миколу]] з собою забрав. Мама дзвонила і плакала: &quot;За ним приїхали на машині в армію забирають&quot;. Я сказав, щоб квиток йому придбали до Москви, де вже я йому допоміг і він у дублі ЦСКА виступав».
 | Коментар = про те, як батьки ставилися до того, що два їхні сини стали футболістами в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «З ранку до вечора ганяли у футбол на лузі. Річка Устя там протікала і ми на болоті бігали і вчилися грати. Мене на цьому болоті і побачили, забрали у рівненську школу &quot;Колгоспник&quot;. З першого матчу потрапив у склад і відчув впевненість».
 | Коментар = про те, як дитинство пройшло з м’ячем в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Цілий детектив. Спочатку відправили до Києва. Місяці три жив там. Велися розмови про те, що &quot;Динамо&quot; запрошує. Раптом один знайомий каже: &quot;З тобою хоче тренер львівського СКА [[Шапошников Сергій Миколайович|Сергій Шапошников]] поговорити&quot;. Я не особливо розраховував на таке, але вирішив, що варто спробувати.

&quot;Час йде, а ти його марнуєш. Їдемо до Львова, гратимеш у мене&quot;. А я ж за Рівне у Львові вже забивав у ворота СКА. Шапошников бачив мене у ділі. Сіли на авто і примчали до Львова об 11 вечора. Миттєво о 8-ій ранку у Шевченківському військкоматі я вже став рядовим Прикарпатського військового округу. В Києві почався скандал».
 | Коментар = про те, як потрапив у армію в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, було таке. Стільки вправ цікавих було. Прив’язуєш спеціальну цупку гуму до дерева і втікаєш від неї, вона розтягується, в очах іскри. А як у гірські Карпати любив нас Шапошников вивозити! Викарабкувалися на гори, тренували витривалість».
 | Коментар = про те, що тренувалися у шоломах танкістів у [[Шапошников Сергій Миколайович|Сергія Шапошникова]] в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я відчував впевненість під час боротьби на другому поверсі. Завжди випереджав суперників. Лише одного разу ледве голову не знесли мені в Алма-Аті. М’яч встиг прокинути, але воротар полетів на вихід і вцілив у скроню. Це єдиний випадок, коли я трохи запізнився. У решті випадків встигав, бо під кулак не боявся йти. Однозначно завдяки танкістським шоломам я добре грав головою».
 | Коментар = про те, що екс-гравці львівського СКА, які масово перебралися потім до Москви, дуже добре грали головою в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Спочатку наші матчі були дуже цікавими. Потім ввімкнулися позафутбольні структури. Раніше все вирішувалося на полі. У Сімферополі ми двічі обіграли &quot;Карпати&quot;, а потім почалися втручання, які не сприяли добрим відносинам».
 | Коментар = про те, що у львівському СКА був учасником найцікавішого футбольного дербі у сучасній історії Львова, коли &quot;Карпатам&quot; не було ще п’яти років у інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Поїхали з ЦСКА на збори в Японію на 24 дні. Власні військові квитки здали, а, коли поверталися, то нам вручили у Шереметьєво посвідчення молодших лейтенантів. П’ятеро гравців стали офіцерами і шлях в інші команди вже був закритий. Маршал Гречко без нашої згоди все влаштував».
 | Коментар = про те, як став офіцером в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Я з [[Шулятицький Тарас Йосипович|Тарасом Шулятицьким]] до останніх днів товаришував. Він визначав гру ЦСКА, керував діями партнерів. Дуже тонко відчував футбол, володів високим інтелектом. Ще з [[Плахетко Мар'ян Іванович|Мар’яном Плахетком]] і [[Колодій Володимир Данилович|Володимиром Колодієм]] я проводив більшість часу. Ми були дружніми, однак місцеві хлопці до нас з позитивом ставилися і ми не відчували себе чужими. А ще в Москву львів’яни привезли свою гру.

...&quot;Джокер&quot;. Дуже добре вбивав час у літаку чи потязі. Майже вся команда грали у карти».
 | Коментар = про те, як перейшов до московського ЦСКА в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, в центральній лазні можна було побачити будь-кого. Після матчу наступного ранку всі футболісти збиралися там. Ми дружили з футболістами &quot;Торпедо&quot; і &quot;Динамо&quot;. У нас же свого стадіону не було, тому ЦСКА орендував арену в динамівців. 

Щодо [[Стрєльцов Едуард Анатолійович|Стрельцова]], то він також був великим гравцем, але зовсім не зірковим у побуті. Дуже пиво полюбляв. Не знаю, як у нього стільки вміщалося».
 | Коментар = про те, що в більшості гравців московських клубів була традиція – відвідувати лазню в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Напевно, краще не розповідати. Міністр оборони [[Гречко Андрій Антонович|Гречко]] і генерали зустрічали нас протягом трьох днів. Ми мали повернутися до Москви, тому вони чекали в Домодєдово на нашу &quot;Тушку&quot;, а ми, до речі, першими мали власний літак. Не могли нас зібрати.

...Так, по місцевих аулах. Де ми тільки не були. Літак готується до вильоту, а більшості гравців нема. Три дні шукали по місту. Льотчики казали, щоб ми їх завжди брали із собою на всі інші виїзні матчі. Дуже вже цьому екіпажу сподобалося наше товариство».
 | Коментар = про те, як святкували перемогу в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Він тренував ЦСКА і зробив нашу команду базовою у збірній. Вирушили в турне у Мексику і Сальвадор. За кордоном вразила інфраструктура: стадіони, готелі...»
 | Коментар = про те, як виступав за збірну СРСР в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Під’їжджаєш і не здогадуєшся, що за цим поворотом може бути стадіон. А виходиш на поле і не віриш очам. Велич! Травичка вся, як одна. Дивлюся на наші нинішні стадіони і не можу зрозуміти, як у 70-их могли доглядати за полем краще, ніж зараз».
 | Коментар = про те, як довелося грати на легендарній &quot;Ацтеці&quot; в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Звичайно. Більше не сила було терпіти. Коли молодий, то ще можеш, але з віком стає важче. Що він творив! Ось тобі вправа – біжать два гравці і на ходу жбурляють в руки один одному 20-кілограмові гирі. Тарасов ганяв нас і повторював: &quot;Нам красивий футбол не потрібен. За стартових 30 хвилин маємо знесилити суперника, а потім взяти його тепленьким&quot;. Насправді все ставалося навпаки. За 30 хвилин ми вмирали і суперник брав нас тепленькими».
 | Коментар = про те, що прихід легендарного [[Тарасов Анатолій Володимирович|Анатолія Тарасова]] з хокею у футбольний ЦСКА став сенсацією і мав фатальні наслідки не лише для команди, а й для себе, бо насмілився йому сказати: &quot;З такими нереальними навантаженнями ми не можемо ні снідати, ні обідати, ні вечеряти&quot; в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Так, не змінив би позиції. Єдине, що змінив би, так це свої подальші дії – поїхав би до Німеччини, куди мене запрошували. Натомість військове керівництво переконало повернутися до Львова. Тут армія розвалювалася, починався безлад».
 | Коментар = про те, як виключили з ЦСКА та перевели до Львова в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Господаря вже не було, все валилося. Армійський футбол йшов на дно. З [[Самарін Микола Олександрович|Самаріним]] почував себе комфортно. У тренувальний процес майже не втручався. В основному командою займалися я і [[Рассихін Борис Андрійович|Борис Рассихін]]».
 | Коментар = про те, як перейшов на тренерський місток та працював самостійно, а також допомагав [[Самарін Микола Олександрович|Миколі Самаріну]] у СКА &quot;Карпати&quot; в інтерв’ю сайту «Футбол24»  [https://football24.ua/news/volodimir-dudarenko-trenuvalisya-v-shaposhnikova-u-tankistskih-sholomah-tomu-dobre-grali-golovoyu-384394 Володимир Дударенко: &quot;Тренувалися в Шапошникова у танкістських шоломах, тому добре грали головою&quot;] (27 квітня 2017 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-Д]]
[[Категорія:Радянські футболісти]]
[[Категорія:Футбольні тренери СРСР]]
[[Категорія:Гравці збірної СРСР з футболу]]
[[Категорія:Футболісти СКА (Львів)]]
[[Категорія:Футболісти ЦСКА (Москва)]]
[[Категорія:Футболісти «Волині»]]
[[Категорія:Тренери ФК СКА Львів]]</text>
      <sha1>dulwzfqquwnd2d6lk43jmr8stdzyvrf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Мустафін Олексій Рафаїлович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46284</id>
    <revision>
      <id>162094</id>
      <parentid>159150</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T16:14:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-53691-33</username>
        <id>21356</id>
      </contributor>
      <origin>162094</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3694" sha1="e069hdbfpzr5kdyyj5hoie9n15boaj6" xml:space="preserve">{{особа 
| ім'я =  Мустафін Олексій Рафаїлович
| розмір               = 225px 
| Опис = журналіст 
| wikipedia = Мустафін Олексій Рафаїлович
| source = 
| commons = }}

'''Мустафін Олексій Рафаїлович''' (нар. 1971)&amp;nbsp;— [[українці|український]] журналіст і публіцист.
 

== Цитати ==
{{АБВ}}

== Б ==
{{Q|Цитата = Будьмо відверті: мандрувати до далеких країв, навіть подумки, цікавіше, аніж просиджувати за підручниками у запиленому класі. От тільки невивчені уроки надто часто наздоганяють нас уже в дорослому віці. Непомітно для себе ми перетворюємо на забуту і власну цивілізацію. Забуту не тільки майбутніми поколіннями, а й нами самими&lt;ref&gt;Мустафін О. Злам: кризи політичних режимів. Х., 2021, с.7&lt;/ref&gt; 

== І ==
{{Q|Цитата = Історія – це те, що робить нашу країну і наш народ незнищенними. Що б не задумував та планував ворог. Бо поки існуватиме на планеті хоч один українець – доробок тих, хто цікавиться нашою історією, буде тим гірчичним зерном, з якого проростатиме цілий український світ&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2026/03/30/165788/|title=Олексій Мустафін. Consolatio historiae|website=Історична правда. 2026-03-30}}&lt;/ref&gt;.
| Коментар = Consolatio historiae. Історична правда. 2026-03-30}}

{{Q|Цитата = Історія — це щоденники першопрохідців, за якими ми можемо знайти і власну дорогу. Головне — не лінуватися. Шукати. Дізнаватися. Вчитися&lt;ref&gt;Мустафін О. Злам: кризи політичних режимів. Х., 2021, с.7&lt;/ref&gt;

== П ==
{{Q|Цитата = Про Україну - як єдиний, окреслений географічний і культурний простір - ми цілком можемо говорити принаймні зі скіфських часів. Зрештою, описана Геродотом Велика Скіфія територіально майже повністю співпадає із сучасною Україною, «землею від Сяну до Дону»&lt;ref&gt;Мустафін О. Доба оксамиту. Україна в шатах Русі. Х., 2024, с.99&lt;/ref&gt; 

== С ==
{{Q|Цитата = Саме так і працює так звана «дидактична історія», яка не досліджує й піддає сумніву, а виховує та створює. Події минулого для неї важливі не самі по собі, а як пережитий і усвідомлений колективний досвід.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://espreso.tv/poglyad-zdobuttya-tikalya|title=Олексій Мустафін. Здобуття Тікаля. Перемоги, якими було б кому пишатися|website=Еспресо. 2026-01-18}}&lt;/ref&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Автори-М]]</text>
      <sha1>e069hdbfpzr5kdyyj5hoie9n15boaj6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162095</id>
      <parentid>162094</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T16:18:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-53691-33</username>
        <id>21356</id>
      </contributor>
      <origin>162095</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3980" sha1="hyaccyok0f44mwdiext7bmeugfi3z8s" xml:space="preserve">{{особа 
| ім'я =  Мустафін Олексій Рафаїлович
| розмір               = 225px 
| Опис = журналіст 
| wikipedia = Мустафін Олексій Рафаїлович
| source = 
| commons = }}

'''Мустафін Олексій Рафаїлович''' (нар. 1971)&amp;nbsp;— [[українці|український]] журналіст і публіцист.
 

== Цитати ==
{{АБВ}}

== Б ==
{{Q|Цитата = Будьмо відверті: мандрувати до далеких країв, навіть подумки, цікавіше, аніж просиджувати за підручниками у запиленому класі. От тільки невивчені уроки надто часто наздоганяють нас уже в дорослому віці. Непомітно для себе ми перетворюємо на забуту і власну цивілізацію. Забуту не тільки майбутніми поколіннями, а й нами самими&lt;ref&gt;Олексій Мустафін. Злам: кризи політичних режимів. Х., 2021, с.7&lt;/ref&gt;.
| Коментар = Злам: кризи політичних режимів}}

== І ==
{{Q|Цитата = Історія – це те, що робить нашу країну і наш народ незнищенними. Що б не задумував та планував ворог. Бо поки існуватиме на планеті хоч один українець – доробок тих, хто цікавиться нашою історією, буде тим гірчичним зерном, з якого проростатиме цілий український світ&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://www.istpravda.com.ua/columns/2026/03/30/165788/|title=Олексій Мустафін. Consolatio historiae|website=Історична правда. 2026-03-30}}&lt;/ref&gt;.
| Коментар = Consolatio historiae. Історична правда. 2026-03-30}}

{{Q|Цитата = Історія — це щоденники першопрохідців, за якими ми можемо знайти і власну дорогу. Головне — не лінуватися. Шукати. Дізнаватися. Вчитися&lt;ref&gt;Олексій Мустафін. Злам: кризи політичних режимів. Х., 2021, с.7&lt;/ref&gt;.
| Коментар = Злам: кризи політичних режимів}}

== П ==
{{Q|Цитата = Про Україну - як єдиний, окреслений географічний і культурний простір - ми цілком можемо говорити принаймні зі скіфських часів. Зрештою, описана Геродотом Велика Скіфія територіально майже повністю співпадає із сучасною Україною, «землею від Сяну до Дону»&lt;ref&gt;Олексій Мустафін. Доба оксамиту. Україна в шатах Русі. Х., 2024, с.99&lt;/ref&gt;.
| Коментар =  Доба оксамиту. Україна в шатах Русі}}

== С ==
{{Q|Цитата = Саме так і працює так звана «дидактична історія», яка не досліджує й піддає сумніву, а виховує та створює. Події минулого для неї важливі не самі по собі, а як пережитий і усвідомлений колективний досвід.&lt;ref&gt;{{Cite web|url=https://espreso.tv/poglyad-zdobuttya-tikalya|title=Олексій Мустафін. Здобуття Тікаля. Перемоги, якими було б кому пишатися|website=Еспресо. 2026-01-18}}&lt;/ref&gt;.}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Автори-М]]</text>
      <sha1>hyaccyok0f44mwdiext7bmeugfi3z8s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Соломаха Тетяна Григорівна</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46679</id>
    <revision>
      <id>162093</id>
      <parentid>161906</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T15:10:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Анатолій 2000</username>
        <id>12199</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>162093</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4989" sha1="nbox0twsvvcl953g26h60plgkv9nfvw" xml:space="preserve">{{Особа 
| ім'я = Соломаха Тетяна Григорівна
| Зображення = TatianaSolomakha.png
| Опис = 
| wikipedia = Соломаха Тетяна Григорівна
| source = 
| commons = }}
'''Тетя́на''' '''Григо́рівна''' '''Солома́ха''' (1 вересня 1893, ст. Вознесенська&amp;nbsp;— 7 листопада 1918)&amp;nbsp;— [[Учитель|учителька]], учасниця революції 1905 року та громадянської війни в Росії, член РКП(б) (1916). Страчена білогвардійцями за підпільну діяльність.

{{Q
| Цитата   = «Хоч дівчат не беруть до армії, а я, коли виросту, обов'язково буду командиром» &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = 
}}

{{Q
| Цитата   = «Усе своє життя я б хотіла віддати за народ. Іноді я себе уявляю на барикадах, у тюрмі. Можливо, мене розстріляють так само, як і Овода...» &lt;ref&gt;[http://Українська%20мова%20і%20література%20в%20школі%201980 https://www.google.com.ua/books/edition/Ukra%C3%AFns%CA%B9ka_mova_i_literatura_v_shkoli/tFINAQAAMAAJ?hl=uk&amp;gbpv=1&amp;bsq=%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%8F%20%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85%D0%B0]&lt;/ref&gt;
| Коментар = 
}}

== Цитати про неї ==

{{Q
| Цитата   = «Пам'ятаю її ще зовсім маленьким дівчиськом, у короткій сукні, босоногу, засмаглу, з невеликою косицею на потилиці» &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = Зі спогадів Миколи Соломахи, брата Тетяни
}}

{{Q
| Цитата   = «Вона чудово їздила верхи і стріляла майже без промаху. Під час походів вона не відставала від хлопців, йшла бадьорим розгонистим кроком, і її сміх та пісні далеко розносилися степом» &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = Зі спогадів Миколи Соломахи
}}

{{Q
| Цитата   = «Була вона струнка, висока, з довгою кучерявою косою, і нам здавалося, що вона тільки трохи старша за нас» &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = Григорій Половинко, колишній учень Тетяни Соломахи
}}

{{Q
| Цитата   = «З початку лютого Таня повністю пішла в партійну роботу. Вона виступала на мітингах, роз'їжджала по найближчих станицях, вимагала припинення війни, передачі землі трудящим» &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = Григорій Половинко
}}

{{Q
| Цитата   = «Вона говорила палко, як справжній оратор. І голос її проникав у душу і змушував вірити кожному слову. &lt;ref name=&quot;:4&quot;&gt;{{Cite web |url=https://tabularium.narod.ru/person/Solomaha/Solomaha.html |title=Татьяна Соломаха |website=tabularium.narod.ru |publisher=Проект «Tabularium: личность в истории» |access-date=2026-09-27}}&lt;/ref&gt;
| Коментар = Аргутинська Л. А.
}}

== Посилання ==
{{reflist}}

{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-С]]
[[Категорія:Жінки]]</text>
      <sha1>nbox0twsvvcl953g26h60plgkv9nfvw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Когут Іван Володимирович</title>
    <ns>0</ns>
    <id>46701</id>
    <revision>
      <id>162097</id>
      <timestamp>2026-10-05T18:44:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка:  '''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.  == Цитати == {{Q  | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкува...</comment>
      <origin>162097</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1300" sha1="bwuej3ljfjqm4wf0vngucstdtid7q7x" xml:space="preserve">
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}</text>
      <sha1>bwuej3ljfjqm4wf0vngucstdtid7q7x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162098</id>
      <parentid>162097</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:50:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>162098</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9800" sha1="ja9yi5owrmso5w4dqrt56yaoxq7prpa" xml:space="preserve">
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}</text>
      <sha1>ja9yi5owrmso5w4dqrt56yaoxq7prpa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162099</id>
      <parentid>162098</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:50:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Цитати */</comment>
      <origin>162099</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9836" sha1="szqpi7lezcued8q0qjib0k0pbxu3dw9" xml:space="preserve">
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}</text>
      <sha1>szqpi7lezcued8q0qjib0k0pbxu3dw9</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162100</id>
      <parentid>162099</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:50:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>162100</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10328" sha1="o95l0z4mn2197p3sdfbrcuppm1ousrs" xml:space="preserve">
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Українські брати-близнюки футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Кристала» (Чортків)]]
[[Категорія:Футболісти «Агробізнеса» (Волочиськ)]]
[[Категорія:Футболісти «Карпат» (Львів)]]
[[Категорія:Футболісти «Лівого берега» (Київ)]]</text>
      <sha1>o95l0z4mn2197p3sdfbrcuppm1ousrs</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162101</id>
      <parentid>162100</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:51:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>162101</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10342" sha1="elareapo25mmdjhus9991f6dq1r74ay" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Українські брати-близнюки футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Кристала» (Чортків)]]
[[Категорія:Футболісти «Агробізнеса» (Волочиськ)]]
[[Категорія:Футболісти «Карпат» (Львів)]]
[[Категорія:Футболісти «Лівого берега» (Київ)]]</text>
      <sha1>elareapo25mmdjhus9991f6dq1r74ay</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162102</id>
      <parentid>162101</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:52:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <comment>/* Примітки */</comment>
      <origin>162102</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10406" sha1="0s05x01kqxaih2ag26gsnmainq4w28r" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Українські брати-близнюки футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Кристала» (Чортків)]]
[[Категорія:Футболісти «Агробізнеса» (Волочиськ)]]
[[Категорія:Футболісти «Карпат» (Львів)]]
[[Категорія:Футболісти «Лівого берега» (Київ)]]</text>
      <sha1>0s05x01kqxaih2ag26gsnmainq4w28r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>162103</id>
      <parentid>162102</parentid>
      <timestamp>2026-10-05T18:52:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Андрій Гриценко</username>
        <id>6500</id>
      </contributor>
      <origin>162103</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="10411" sha1="a66534mkfgh66t7uuhls0t4fjx1f8nq" xml:space="preserve">{{особа}}
'''Іван Володимирович Когут''' (31 серпня 1998, Зборівський район, [[Тернопільська область]], [[Україна]])&amp;nbsp;— [[Україна|український]] футболіст, півзахисник.

== Цитати ==
{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора клубу Фенікс-Маріуполь в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»  [https://ukrfootball.ua/exclusive/nadyeyin-virishiv-tak-kogut-rozpoviv-pro-raptovii-vidkhid-z-veresa-ta-novu-posadu-v-klubi-pershoyi-ligi/ «Надєїн вирішив так»: Когут розповів про раптовий відхід з Вереса та нову посаду в клубі Першої ліги] (22 серпня 2025 року) 
 | Оригінал = 
 | Автор    =   }}

{{Q
 | Цитата   = «Був варіант залишитися у Вересі. Мова велася про те, аби піти вчитися на тренера, або обійняти якусь іншу посаду в клубі. Президент [[Надєїн Іван Олексійович|Іван Надєїн]] сказав: &quot;Подумай, що ти хочеш?&quot;. Верес був готовий оплатити навчання, і щоб я пішов працювати в академію чи U-19. Однак на тому ми й розійшлися, адже я особливо не заглиблювався у ці пропозиції через бажання бути вдома у Львові. Набридло їздити за кар’єру. Тому добре, що з Феніксом-Маріуполь вийшло. Цікавий проєкт у Першій лізі».
 | Коментар = про пропозиції залишитися у складі «Вереса» після завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З усім тим я завжди можу повернутися у Верес. Потішили слова президента, який сказав, що на мене завжди чекають і двері відкриті».
 | Коментар = про можливість повернення до «Вереса» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мав варіанти з Першої ліги, однак мені це вже не дуже цікаво. Була навіть можливість до Казахстану поїхати – відпала через проблеми з коліном. Мені треба підлікуватися».
 | Коментар = про пропозиції продовжити ігрову кар’єру в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «З УПЛ пропозицій не було. Ймовірно, я вже десь своє відіграв. Хоча, подивимося, як воно буде далі».
 | Коментар = про можливість продовження ігрової кар’єри в УПЛ в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Бути ланкою, яка зв’язує керівництво з тренерським штабом, шукати футболістів. Загалом – розвивати клуб та робити так, щоб про нього більше говорили».
 | Коментар = про свої функції на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В президента є амбіції. Хочемо відкрити свою академію. Зараз ведемо перемовини. Можливо, вийде. Потихеньку будемо рухатися. Ще рік тому команда грала лише на область, а Перша ліга – зовсім інший рівень. Тому роботи багато. Буду робити усе від себе залежне».
 | Коментар = про плани розвитку «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Мені загалом цікаво попрацювати на новій для себе роботі. Щодо цілей, то, повторюся, робити так, аби про клуб якомога більше говорили в Україні й він радував своїх вболівальників сумлінною грою та перемогами».
 | Коментар = про свої цілі на посаді спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Вірите? Навіть не говорили про час. Просто підписав договір й усе. Скільки буде потрібно, стільки й працюватиму».
 | Коментар = про тривалість співпраці з «Феніксом-Маріуполем» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Поки на паузі. На фінішній прямій. Думаю, що взимку все остаточно вирішиться. Якщо з’явиться якийсь цікавий варіант, то я його обдумаю. Якщо ні – напевно, закінчу. Поки концентруюся на нинішній роботі».
 | Коментар = про завершення ігрової кар’єри в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «До речі, так воно спочатку десь й мало бути. Проте травмував коліно й зробив операцію. Триває процес відновлення. Тому ця ідея відпала».
 | Коментар = про можливість поєднувати роботу спортивного директора з ігровою кар’єрою в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «В угоді був пункт, за яким літом зі мною її могли розірвати. Я десь вже був готовий до того, що клуб, напевне, вирішить омолоджувати команду. Ось і все».
 | Коментар = про дострокове припинення контракту з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Які можуть бути образи? Мені одразу це донесли. Звичайно, я хотів би ще пограти до зими, а потім щось собі думати. Надєїн вирішив так».
 | Коментар = про завершення співпраці з «Вересом» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    =  
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я з усіма у Вересі розстався у чудових відносинах. Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємося та маємо хороший діалог».
 | Коментар = про відносини з керівництвом та працівниками «Вереса» після завершення співпраці в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

{{Q
 | Цитата   = «Я перебуваю у товариських відносинах з керівництвом клубу, й ми давно спілкувалися з цього приводу. Перемовини, можливо, тривали місяці три, але офіційно став до роботи лише минулого тижня».
 | Коментар = про призначення на посаду спортивного директора «Фенікса-Маріуполя» в інтерв’ю вебсайту «Український футбол»
 | Оригінал =
 | Автор    = 
}}

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}

[[Категорія:Автори-К]]
[[Категорія:Українські футболісти]]
[[Категорія:Українські брати-близнюки футболісти]]
[[Категорія:Футболісти «Кристала» (Чортків)]]
[[Категорія:Футболісти «Агробізнеса» (Волочиськ)]]
[[Категорія:Футболісти «Карпат» (Львів)]]
[[Категорія:Футболісти «Лівого берега» (Київ)]]</text>
      <sha1>a66534mkfgh66t7uuhls0t4fjx1f8nq</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>