Вікіджерела ukwikisource https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.16 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікіджерела Обговорення Вікіджерел Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Автор Обговорення автора Архів Обговорення архіву Сторінка Обговорення сторінки Індекс Обговорення індексу Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 102 23905 1102808 558032 2026-08-24T06:29:28Z Balakun 8632 псевдоніми є у Вікіданих 1102808 wikitext text/x-wiki {{Автор | прізвище = Славінський | ім'я = Максим }} __NOTOC__ == Поезія == * [[Струни/Том 2/Максим Славінський/Пяніть себе|Пяніть себе]] == Переклади == * ''див. [[/Переклади з Генріха Гейне/]]'' * [[Струни/Том 2/Максим Славінський/З „Прометея“ Гете|З „Прометея“ Гете]] == Про автора == * [[Струни/Том 2/Максим Славінський|Максим Славінський]] {{збірка|Струни-2}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] dje0frlj71lyqt64inpzka5yscgz723 1102809 1102808 2026-08-24T06:29:47Z Balakun 8632 1102809 wikitext text/x-wiki {{Автор | прізвище = Славінський | ім'я = Максим }} __NOTOC__ == Поезія == * [[Струни/Том 2/Максим Славінський/Пяніть себе|Пяніть себе]] == Переклади == * ''див. [[/Переклади з Генріха Гейне/]]'' * [[Струни/Том 2/Максим Славінський/З „Прометея“ Гете|З „Прометея“ Гете]] == Про автора == * [[Струни/Том 2/Максим Славінський|Максим Славінський]] {{збірка|Струни-2}} {{PD-auto}} {{Authority control}} [[Категорія:Українські автори]] l1nbqln7zmqlfvrw8vmkkyof0uudiw6 252 41233 1102815 1102421 2026-08-24T08:01:23Z Balakun 8632 тимчасові колонтитули 1102815 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Сон князя Святослава (1929)|Сон князя Святослава ]] |Subtitle=Драма-казка у 5 діях |Series= |Volume= |Author=[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher=Накладня Української книгарні й антикварні |Address=Львів |Year=1929 |Source=pdf |Image=1 |Progress=C |Transclusion=no |Pages=<pagelist 1="Cvr" 2="1" 2to9="highroman" 10="1" 98="-" 95to97="Adv" /> |Volumes= |Remarks= |Width= |Header={{block center/s|width=23em}} |Footer={{block center/e}} |Css= |Categories= |Language=uk |Key=Сон князя Святослава |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= }} n2qwhxqkc8u7t1ya1ddnmv3w8fsg39x 250 41361 1102817 1102636 2026-08-24T08:11:56Z Balakun 8632 1102817 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}Так хто-ж ти справді, дивная появо? {{sp-l|Ангел}}. Я той, кого ти бачив. {{sp-l|Князь}}. {{gap|12em}}І один {{gap|3em}}І другий, третій і четвертий? {{sp-l|Ангел}}. {{gap|13em}}Так! {{gap|3em}}Я образ всього гарного, що тільки {{gap|3em}}Зазнав ти на віці. Що лиш було {{gap|3em}}Для тебе любе і святе й шановне, {{gap|3em}}Що радувало серце, підносило {{gap|3em}}Дух до добра, будило ясні думи, {{gap|3em}}Скріпляло чисті пориви й бажання, {{gap|3em}}Все те в мені пізнаєш і найдеш. {{sp-l|Князь}}. Чогож бажаєш ти від мене нині? {{sp-l|Ангел}}. {{gap|3em}}Приходжу з розказом до тебе. Зараз {{gap|3em}}Вставай і одягайсь і надівай {{gap|3em}}На себе чорну зброю<ref>зброя — панцир.</ref> і оружжа, {{gap|3em}}Сядь на коня і їдь у чисте поле. {{sp-l|Князь}}. Куди? {{sp-l|Ангел}}. Про це вже не турбуйсь. {{gap|3em}}Твій кінь Сам понесе тебе, куди потрібно. {{sp-l|Князь}}. Куди-ж мені потрібно так у ніч? {{sp-l|Ангел}}. Ти мусиш їхати красти й розбивати. {{sp-l|Князь}}. Що ти сказав? Не можу вірить {{gap|3em}}Власним ухам. Скажи ще раз! {{sp-l|Ангел}}. {{gap|9em}}Ти добре чув: {{gap|3em}}Ти мусиш їхать красти й розбивати! {{sp-l|Князь}}. Та якже це? Я князь! Я голова {{gap|3em}}Всіх руських владників! Я, що вважав {{gap|3em}}За свій найперший обовязок — нищить {{gap|3em}}Без милости розбійників, злодіїв {{gap|3em}}У моїм краю, я повинен сам — — {{gap|3em}}Ні, це не може бути! Хто-ж тебе {{gap|3em}}Прислав до мене з наказом таким? {{sp-l|Ангел}}. Поглянь на мене! {{sp|Князь}} ''(глядить, лице його виражає німий перестрах.)''</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> mr31qopw34jkq60ydf8akv8ddk5854v 250 41380 1102797 538168 2026-08-23T17:00:20Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102797 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}То й зловлять. Дуже гострий князь тепер {{gap|3em}}У Київі, а вже для нас, злодіїв, {{gap|3em}}Розбійників зовсім без милосердя. {{sp-l|Князь}}. Погано це. {{sp-l|1 розбійник}}. {{gap|2em}}Для нас погано, певно! {{gap|3em}}Та люд по селах і містах за те {{gap|3em}}Благословить князя. {{sp-l|2 розбійник}}. {{gap|4em}}Для нас погано! {{gap|3em}}Сиди в лісах! Та я вже, сяк чи так, {{gap|3em}}Колись та вирвусь! Хоч на певну смерть, {{gap|3em}}А вирвуся, щоби рідню побачить. {{sp-l|Князь}}. Ей, чень то ще так страшно це не буде! {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} IX.<br/>''Ті самі й {{sp-l|Овлур}}. За сценою тупіт коней.''}}{{sp|Овлур}} ''(кличе за сценою.)'' Гей, ви там! Чи готові? {{sp-l|Розбійники}}. {{gap|6em}}Вже готові. {{sp|Овлур}} ''(входить.)'' {{gap|3em}}Гайда на коней! Двадцять кроків з-заду {{gap|3em}}За нами! Перед замком зупиніться {{gap|3em}}У скритім місці. На мій свист біжіть {{gap|3em}}До мене. {{sp-l|Розбійники}}. Ми це знаємо, ватажку. {{gap|13em}}''(Входять.)'' {{sp-l|Овлур}}. І нам пора, Ставуре! {{sp-l|Князь}}. {{gap|9em}}Де-ж мій кінь? {{sp-l|Овлур}}. Ось тут край шляху, разом з моїм. {{sp-l|Князь}}. {{gap|15em}}Ну, {{gap|3em}}Пора в дорогу! Ти провадь! {{sp-l|Овлур}}. {{gap|11em}}Дай руку! {{c|''(Бере його за руку. Князь нащупує [[ратище]]м. Оба відходять.)''}} {{c|''{{sp-l|Заслона спадає}}.''}}</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> aj5nzwgjt7b7k9k66jr9bundx6w6nky 1102798 1102797 2026-08-23T18:08:08Z Balakun 8632 1102798 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}То й зловлять. Дуже гострий князь тепер {{gap|3em}}У Київі, а вже для нас, злодіїв, {{gap|3em}}Розбійників зовсім без милосердя. {{sp-l|Князь}}. Погано це. {{sp-l|1 розбійник}}. {{gap|2em}}Для нас погано, певно! {{gap|3em}}Та люд по селах і містах за те {{gap|3em}}Благословить князя. {{sp-l|2 розбійник}}. {{gap|4em}}Для нас погано! {{gap|3em}}Сиди в лісах! Та я вже, сяк чи так, {{gap|3em}}Колись та вирвусь! Хоч на певну смерть, {{gap|3em}}А вирвуся, щоби рідню побачить. {{sp-l|Князь}}. Ей, чень то ще так страшно це не буде! {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} IX.<br/>''Ті самі й {{sp-l|Овлур}}. За сценою тупіт коней.''}}{{sp|Овлур}} ''(кличе за сценою.)'' Гей, ви там! Чи готові? {{sp-l|Розбійники}}. {{gap|6em}}Вже готові. {{sp|Овлур}} ''(входить.)'' {{gap|3em}}Гайда на коней! Двадцять кроків з-заду {{gap|3em}}За нами! Перед замком зупиніться {{gap|3em}}У скритім місці. На мій свист біжіть {{gap|3em}}До мене. {{sp-l|Розбійники}}. Ми це знаємо, ватажку. {{gap|13em}}''(Входять.)'' {{sp-l|Овлур}}. І нам пора, Ставуре! {{sp-l|Князь}}. {{gap|9em}}Де-ж мій кінь? {{sp-l|Овлур}}. Ось тут край шляху, разом з моїм. {{sp-l|Князь}}. {{gap|15em}}Ну, {{gap|3em}}Пора в дорогу! Ти провадь! {{sp-l|Овлур}}. {{gap|11em}}Дай руку! {{c|''(Бере його за руку. Князь нащупує [[ратище]]м. Оба відходять.)''}} {{c|''{{sp-l|Заслона спадає}}.''}}</poem>{{block center/e}}<noinclude></noinclude> qx5uaykcui5ztcdthrqbq9fl94o6zya 250 41381 1102799 368900 2026-08-23T18:16:22Z Balakun 8632 /* Проблематична */ потрібен орнамент 1102799 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Balakun" /></noinclude>{{Потрібне зображення}} {{block center/s|width=23em}}<poem>{{c|''ДІЯ ТРЕТЯ.''}}{{justify|''(Спальня в замку Гостомисла. Ніч. При дверях два хлопці зі смолоскипами, перед іконою лямпа.)''|style=text-align-last:center}} {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} І.<br/>''{{sp-l|Гостомисл}}, {{sp-l|Путята}}, {{sp-l|бояре}}, {{sp-l|вояки}}, {{sp-l|слуги}}.''}}{{justify|''(Слуги виносять із сусідньої кімнати оружжа, мечі, [[кульбака|кульбаки]], ратища й подають Гостомислові, а той роздає їх по черзі боярам та воякам.)''|style=text-align-last:center}}{{sp|Гостомисл}} ''(до вояка.)'' {{gap|3em}}Тобі меча потрібно? {{sp-l|Вояк}}. {{gap|11em}}Так, меча! {{sp|Гостомисл}} ''(дає.)'' {{gap|3em}}Ось на! Гартований в Тмуторокані! {{gap|3em}}Носи його на славу! {{gap|3em}}''(Вояк відступає на бік, пальцем пробуючи вістря.)'' {{gap|13em}}Ось є панцир! {{gap|3em}}Кому потрібний? {{sp-l|Путята}}. {{gap|7em}}Дай мені! {{gap|10em}}''(Бере й надіває.)'' {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|8em}}Ось спис! {{sp-l|Вояк}}. У мене ще немає списа! {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|6em}}На! ''(Дає.)'' {{gap|3em}}Ну, всі воружені? {{sp-l|Путята}}. ''(озираєсь.)'' {{gap|13em}}Здається всі.</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> 1raz6cxes8algvilnm5p9qud0nt4i84 250 41382 1102800 513342 2026-08-23T18:28:06Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102800 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{sp-l|Гостомисл}}. Значиться, можна вам в дорогу. {{sp-l|Путята}}. {{gap|12em}}Дуже. {{gap|3em}}Пора. Вже північ близько. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|10em}}Много вас? {{sp-l|Путята}}. Тут двадцять. На подвірю ще дві сотні, {{gap|3em}}А сотня ріжними шляхами вже {{gap|3em}}До Київа уроздріб подалась. {{sp-l|Гостомисл}}. Це добре. Думаю, що тої сили {{gap|3em}}Досить для нас. {{c|''(Зближається до Путяти і клепче його по плечі.)''}}{{gap|11em}}Ти, друже мій, веди {{gap|3em}}Цей відділ! Плян весь нашої роботи {{gap|3em}}Тобі вже звісний. {{sp-l|Путята}}. {{gap|6em}}Що вже й говорить! {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Яка безсмертна слава жде тих смілих. {{gap|3em}}Що діло це сповнять, про це я також {{gap|3em}}Тобі й вам всім не буду говорити. {{gap|3em}}А іншу річ скажу: весь княжий двір, {{gap|3em}}Всі скарби, на Половцях ним здобуті, {{gap|3em}}Усе те ваше. Я для себе з того {{gap|3em}}Ні зерна не візьму. Одного тільки {{gap|3em}}Мені потрібно, щоб дістати в руки {{gap|3em}}Самого Святослава, хоч живого, {{gap|3em}}Хочби й мертвого. {{sp-l|Путята}}. {{gap|6em}}Що лиш буде можна, {{gap|3em}}Ми зробимо, щоб виконать твій плян. {{gap|3em}}Боюсь лишень — — {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Нічого нам боятись! {{sp-l|Путята}}. Ти знаєш, воєводо, ті Кияне — {{gap|3em}}Дурний народ! Вони за Святослава {{gap|3em}}Готові у вогонь і воду. Ну-ж {{gap|3em}}Дізнаються, ударять на трівогу!… {{sp-l|Гостомисл}}. Не бійтеся! Дізнаються тоді,</poem><noinclude>{{block center/s}}</noinclude> evqdcg40sa4dnzhyag4gmzvridssk5g 250 41383 1102804 513341 2026-08-24T06:15:03Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102804 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}Як буде все готове і ніхто {{gap|3em}}На світі вже не зможе розробити {{gap|3em}}Того, що зроблене. {{sp-l|Путята}}. {{gap|9em}}А в брамі міста {{gap|3em}}Не спинять нас? {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|5em}}Сьогодні сторожами {{gap|3em}}На білоградській брамі є мої {{gap|3em}}[[Повірник]]и. Вони є з нами в змові {{gap|3em}}І пустять вас, як тільки шепнеш їм {{gap|3em}}Моє імя. А містом сміло йдіть {{gap|3em}}Простісенько до княжого двора. {{gap|3em}}Там завтра суд: хто вас побачить, зараз {{gap|3em}}Подумає, що судова сторожа. {{sp-l|Путята}}. Гаразд! Коли все виконання буде {{gap|3em}}Так гарне, як твій плян і як усе, {{gap|3em}}Що досі зроблено, то завтра може {{gap|3em}}Всеслав могучий вжз засісти на {{gap|3em}}Великокняжому престолі. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|11em}}Нуте {{gap|3em}}В дорогу! Поспіх, лад і згідність в ділі, {{gap|3em}}Рішучість тут і смілість нам потрібні. {{gap|3em}}Нехай провадять вас щасливі зорі! {{c|''(Бояре, вояки і слуги відходять.{{errata||)}}''}} {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} II.<br/>''{{sp|Гостомисл}}, {{sp|два отроки}} з похіднями<ref>3 поль. pohodnia; краще — смолоскип.</ref>.''}}{{sp|Гостомисл}} ''(до одного хлопця.)'' {{gap|3em}}Віддай йому ось другу похідню! {{c|''(Хлопець дає.)''}}{{gap|3em}}Запри ті двері! {{c|''(Хлопець запирає двері зброївні.)''}}{{gap|13em}}Поможи мені {{gap|3em}}Знять панцир і оружжа! {{c|''(Хлопець помагає.)''}}</poem><noinclude></noinclude> 0bkes7tv8q56erus9mvuc27x5tebs8f 250 41384 1102805 368897 2026-08-24T06:22:03Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102805 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|15em}}Положи {{gap|3em}}Ось тут на столику мій меч! Тут обік {{gap|3em}}Постав мій панцир! Шолом де? {{sp|Хлопець}} ''(вносить із сусідньої кімнати.{{errata||)}}'' {{gap|15em}}Ось є. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Постав на панцирі! Чекай! Ті кінські {{gap|3em}}Хвости, то знак воєнний! Їх мені {{gap|3em}}Не треба завтра. Завтра суд, то треба {{gap|3em}}Заткнуть на шолом мирний знак — га, га! {{c|''(Видобуває зі скрині китицю з піря й застромлює на шолом.)''}}{{gap|3em}}Ось як! Ця китиця із піря, знак {{gap|3em}}Спокою, а й вона для мене завтра {{gap|3em}}Повинна буть щитом! ''(До хлопця:)'' {{gap|11em}}Ну, що ти став? {{gap|3em}}Чого так витріщивсь на мене? Ти {{gap|3em}}Повинен буть у мене і глухий {{gap|3em}}Як стовп, сліпий, німий і глупий, чуєш? {{sp-l|Хлопець}}. Так, пане. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|8em}}Де є булава моя? {{sp|Хлопець}} ''(показує на стіну.)'' Чи ця? {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Ні, це воєнна! А мені {{gap|3em}}Потрібно тої, що з дзвінками, що {{gap|3em}}Держу на вічах та на судах княжих. {{sp-l|Хлопець}}. Вона у скрині. Нині ваша пані {{gap|3em}}Давала нам її почистить. {{sp|Гостомисл}} ''(виймає зі скрині булаву й потрясає нею, вона дзвонить.)'' {{gap|18em}}Так! {{gap|3em}}І це моє оружжа буде завтра! {{gap|3em}}Таким оружжам жаден полководець {{gap|3em}}Не вигравав ще битви з так могучим {{gap|3em}}Противником, як завтра вчиню я. {{gap|3em}}''(Кладе булаву на столі обік меча, до хлопців:)'' {{gap|3em}}Тепер ідіть і спіть. А завтра рано,</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> lt8gnecnqpt22e29jemiq6ew8qv1lbf 250 41385 1102807 368896 2026-08-24T06:26:31Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102807 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}Лиш засвітає, збудите мене. {{gap|3em}}І будьте всі готові до дороги, {{gap|3em}}Бо рано в Київі нам треба стати. {{c|''(Хлопці кланяються й виходять.)''}} {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} III.}}{{sp|Гостомисл}} ''(сам ходіть по покою.)'' {{gap|3em}}Готове все! Заставлені всі сіті, {{gap|3em}}Обсаджені стежки, напяті луки. {{gap|3em}}Сам Бог, здаєсь, не вирве з рук моїх {{gap|3em}}Оцього звіря! Ще цю ніч він спить {{gap|3em}}На пухових перинах, ще колишесь {{gap|3em}}Безпечно у колисці слави й власти {{gap|3em}}Великокняжої, і сам не знає, {{gap|3em}}Що вже при корені його сокира! {{gap|3em}}О, завтра він пізнає все, та буде {{gap|3em}}Вже пізно! Мов залізним обручем {{gap|3em}}Я обкрутив його, приспав його {{gap|3em}}Славутню [[бачність]], вколисав його, {{gap|3em}}І здушу, здушу, як дитя в колисці. {{c|{{sp|ЯВА|0.4em}} IV.<br/>''{{sp-l|Гостомисл}}. {{sp|Запава}} входить у нічному вбранню, зі свічкою, котру ставить на столі.''}}{{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|1em}}Ти ще не спиш, Запаво? {{sp-l|Запава}}. {{gap|4em}}Що-ж то? Чим ти {{gap|3em}}Мене вважаєш? Чи-ж то я не жінка {{gap|3em}}Твоя? Чи не дружина? Чи-ж то, пане, {{gap|3em}}Не обовязок мій допомагати {{gap|3em}}Тобі у твоїх замислах? {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|8em}}Так ти {{gap|3em}}Ще й досі в кладовій була? {{sp-l|Запава}}. {{gap|11em}}А вже-ж! {{gap|3em}}Хіба-ж я можу допустить, щоб слуги {{gap|3em}}Без мене там порядкували? Ну, {{gap|3em}}Вони-б мені ладу там наробили!</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> lbc410qmy3v3xz92b5bx8syrcisfy0e 116 59215 1102777 421370 2026-08-23T12:50:32Z ~2026-46025-49 22574 1102777 wikitext text/x-wiki {{Архіви/справа | назва = Ревізькі казки хліборобів християн та євреїв Житомирського повіту | рік = 1850 | примітки = [[c:File:ДАЖО 118-14-0340. 1850 год. Ревизские сказки земледельцев христиан и евреев Житомирского уезда.pdf]] }} [[File:ДАЖО 118-14-0340. 1850 год. Ревизские сказки земледельцев христиан и евреев Житомирского уезда.pdf|thumb]] * 4-93 с. Сербиновка * 94-97 - с. Сербиновка * 98-101 - с. Сербиновка * 102-105 - с. Сербиновка * 106-115 - д. Новоселки (?) * 116-137 - Юридика м. Чуднова * 138-141 - Юридика м. Чуднова * 142-145 - Юридика м. Чуднова * 146-175 - с. Малые (?) Коровинцы * 176-179 - с. Малые Коровинцы * 180-193 - с. Бураки * 194-197 - с. Бораки * 198-201 - с. Бораки * 202-239 - с. Мотрунки * 240-243 - с. Мотрунки * 244-247 - с. Мотрунки * 248-251 - с. Мотрунки * 252-255 - с. Мотрунки * 256-271 - д. Филинцы * 272-277 - д. Филинцы * 278-313 - Старочудновская Гута * 314-323 - Старочудновская Гута * 324-361 - сел. Станишовка * 362-365 - сел. Станишовка * 366-369 - Станишовка * 370-399 - сл. Селец * 400-415 - д. Вацькова * 416-419 - д. Вацькова * 420-441 - с. Газынка * 442-451 - д. Соколова Гора * 452-455 - д. Соколова Гора * 456-459 - д. Соколова Гора * 460-465 - Рудня Новая * 466-487 - д. Барашовка * 488-493 - Рудня Барашовская * 494-511 - д. Богдановка * 512-517 - д. или х. Соколова * 518-527 - д. Побитовка * 528-545 - д. Альбиновка * 546-551 - Рудня Старая * 552-577 - д. Певицы * 578-583 - сл. Бровара * 584-591 - сл. Бровара * 592-681 - с. Вересов * 682-685 - с. Вересов * 686-689 - с. Вересов * 690-693 - с. Вересов * 694-731 - с. Скоморох * 732-735 - с. Скоморох * 736-739 - с. Скоморох * 740-773 - с. Тригорье * 774-777 - с. Тригорье * 778-780 - с. Тригорье * 781-787 - д. Руденька Тригорская * 788-797 - Кодня * 798-801 - Юридика Коденская * 802-807 - сл. Тартак(?) Лукавецкий * 808-821 - Поплавка * 822-824 - д. Поплавка * 826-845 - д. Коло(?)диевка * 846-855 - Юридика(?) Ивницкая * 856-891 - Гальчинец * 892-895 - Гальчинец * 896-899 - Гальчинец (?) * 900-965 - Вильск * 966-969 - Вильск * 970-1031 - с. Крыловка * 1032-1053 - д. Жердела(я?) * 1054-1071 - д. Котовка * 1072-1075 - д. Котовка * 1076-1085 - Вильск * 1086-1091 - Монастырок * 1092-1098 - с. Сербиновка, Троицкая церковь [[Категорія:Житомирський повіт]] [[Категорія:Ревізькі казки Волинської губернії 1850 року|Житомирський]] qcx1u1qpfe6mic9t5yfk52z4jj0o7ji 250 104808 1102790 199631 2026-08-23T14:28:03Z Julzol 18160 /* Проблематична */ 1102790 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="2" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{xxx-larger|КАРПАТО-РУСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО}} {{dhr|em}} '''XVII—XVIII вв.''' {{dhr|em}} {{dhr|em}} {{smaller|''Написав''}} {{dhr|em}} {{xx-larger|''Др. Іван Франко.''}} {{dhr|5em}} {{потрібне зображення}} {{dhr|5em}} {{fine|У ЛЬВОВІ, 1900.}} {{smaller|З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка}} {{x-smaller|під зарядом К. Беднарського.}}}}<noinclude></noinclude> 42okcc7drofj0u1cyuumyd3o7af9pj0 252 356386 1102795 684282 2026-08-23T16:44:09Z Balakun 8632 вичитано 1102795 proofread-index text/x-wiki {{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template |Type=book |Title=[[Жіноча неволя в руских піснях народних]] |Subtitle=Жѣноча неволя въ рускихъ пѣсняхъ народныхъ |Series= |Volume= |Author=[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]] |Translator= |Editor= |Illustrator= |Publisher=З друк. Т-ва ім. Шевченка |Address=Львів |Year=1883 |Source=pdf |Image=1 |Progress=V |Transclusion=no |Pages=<pagelist 1="Cover" 2="Title" /> |Volumes= |Remarks= |Width= |Header= |Footer= |Css= |Categories= |Language=uk |Key= |ISBN= |OCLC= |irbis= |LCCN= |BNF_ARK= |ARC= }} tktbw6fsggihci3przwlqnsraj17or3 116 360637 1102818 691070 2026-08-24T08:53:29Z Taco deli 12954 /* Описи */ 1102818 wikitext text/x-wiki {{Архіви/фонд | назва = Камʼянецькі земські акти: маніфести, універсали, декрети, скарги, документи про майнові спори, про введення у володіння маєтками, інвентарі й люстрації міст і сіл; справи про спадщину, грошові борги; дарчі, продажні, заставні, вінові, уступні, дільчі записи, заповіти, квити; свідчення возних, протестації тощо. | рік = 1521–1790 | примітки = http://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fondiv/0037/ }} == Описи == {| class="wikitable" |- !№||Анотація опису||Крайні дати||Кількість справ |- |[[/1/]]||Кам'янецькі ґродські акти: маніфести, універсали, декрети, ухвали сеймів і сеймиків, інвентарі, описи земельних володінь, скарги, записи купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, подимні реєстри, присяги, податкові збори, заповіти, квити, зізнання возних про вручення позовів, огляд потерпілих та засвідчення тілесних ушкоджень тощо. Внутрішні описи.||1521–1790||50 |- |} [[Категорія:Подільське воєводство]] dyumqyvavre6yjrisfrjo1x0xu4nga5 4 580698 1102788 1102383 2026-08-23T14:20:44Z Julzol 18160 /* До вичитки */ 1102788 wikitext text/x-wiki {{Лупайте сю скалу!}} Захід триватиме з 1 по 31 серпня 2026 року. __NOTOC__ == Мета == Розмістити у Вікіджерелах твори Івана Франка, його переклади або праці про самого автора. == Правила == # Взяти участь у заході може кожен зареєстрований користувач проєктів Фонду Вікімедіа. # До вичитування запропоновані індекси видань (''див. розділ [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!#До вичитки|До вичитки]]''). Учасники можуть пропонувати інші твори, що відповідають спрямуванню конкурсу. # Для участі в змаганнях слід: ## Залишити власний підпис у розділі ''[[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!#Учасники|Учасники]]''. ## Обрати для вичитування будь-яке запропоноване видання, залишивши свій підпис навпроти нього у стовпчику «Користувач». Там же можна вказати обраний діапазон сторінок (чи обрані розділи), якщо планується вичитувати не весь твір. Лише після цього можна починати вичитування. Поки не буде вичитано зарезервований твір чи діапазон сторінок (розділів), проводити наступні резервування забороняється. Також забороняється вичитувати сторінки, зарезервовані іншими учасниками заходу, без їхньої згоди. Зверніть увагу, що резервування не може тривати понад тиждень: якщо за цей час не було розпочато вичитування — резервування скасовується і сторінки можуть бути обрані іншим учасником. ## Перевіряти можна будь-які вже вичитані сторінки. ## Обирати, вичитувати і перевіряти твори впродовж терміну дії заходу. ## Залікове вичитування починається 1 серпня 2026 року. Сторінки, вичитані до цієї дати, зараховуватися не будуть. {{text|''Для того, щоб дізнатися загальні правила проєкту та особливості вичитки, необхідно завітати у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]''' або проглянути [[Довідка:Відеоуроки|'''Відеоуроки''']]. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Лупайте сю скалу!|Обговоренні]]'''.''}} == Оцінювання == Підрахунок балів здійснюється програмним засобом. За ''{{span|quality3|вичитану}}'' сторінку нараховується стільки балів, скільки байтів складає остаточний розмір сторінки. ''{{span|quality4|Перевірені}}'' сторінки оцінюються аналогічно вичитаним, за винятком того, що розмір сторінки множиться на коефіцієнт '''0,5'''. ''{{span|quality2|Проблемні}}'' зараховуються як вичитані сторінки, але виділяються кольором у посторінковій розбивці балів. ''{{span|quality1|Невичитані}}'' сторінки не зараховуються. Усі активні учасники отримають призові сертифікати від ГО «Вікімедіа Україна» та тематичні піни з вигравійованим нікнеймом від [https://ko-fi.com/pincognita шамплеве студії «Pincognita»]. Серед учасників також буде розіграно дві книги. Кожні 10 вичитаних (жовтих) сторінок дають один шанс у випадковому розіграші «[https://apriori-publishing.com/product/pro-stejkest-mudreza-dealogi Про стійкість мудреця. Діалоги]» Сенеки, а кожні 5 перевірених (зелених) дають шанс у розіграші «[https://apriori-publishing.com/product/listuvanna-z-nastavnikom Листування з наставником]» Марка Аврелія. == Журі == # [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 18:13, 15 липня 2026 (UTC) == До вичитки == {| class="wikitable nosortable" style="max-width:60em; width:100%" |- ! rowspan="2" colspan="2" | Твір ! rowspan="2" style="width:3em" | Сторінок ! rowspan="2" style="width:12em" | Користувач ! colspan="3" style="width:5em" | Стан |- | style="text-align:center;"|вичитано | перевірено | style="text-align:center;"|розміщено |- ! colspan="8" | 27 серпня — 170 років від дня народження [[Автор:Іван Франко|Івана Франка]] |- |[[Файл:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Пять листів Остапа Терлецького]]<br/>[[Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1908}} |style="text-align:center;"|13 | [[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 16:17, 16 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Мій Ізмарагд (1898)|Мій Ізмарагд]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|188 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Варлаам і Йоасаф]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1897}} |style="text-align:center;"|235 | | | | |- |[[Файл:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Давнє й нове]]<br/>[[Індекс:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1911}} |style="text-align:center;"|280 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[З вершин і низин. В додатку Зівяле листє й Великі роковини]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Київ — Ляйпціґ, 1920}} |style="text-align:center;"|724 | | | | |- |[[Файл:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Сон князя Святослава (1929)|Сон князя Святослава]]<br/>[[Індекс:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1929}} |style="text-align:center;"|97 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:36, 19 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Для домашнього огнища (1920)|Для домашнього огнища]]<br/>[[Індекс:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Вінніпеґ, 1920}} |style="text-align:center;"|147 | | | | |- |[[Файл:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[З вершин і низин (1893)|З вершин і низин]]<br/>[[Індекс:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1893}} |style="text-align:center;"|478 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Лис Микита (1920)|Лис Микита]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Джерсі-Сіті, 1920}} |style="text-align:center;"|146 | [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 20:35, 4 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Мойсей (1930)|Мойсей]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Коломия, 1930}} |style="text-align:center;"|96 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:09, 2 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Радикальна тактика]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|30 | [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 08:03, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|578 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|578 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1958}} |style="text-align:center;"|521 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|423 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|522 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 30 тт. Т. 29 Кн. 1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Харків-Київ, 1929}} |style="text-align:center;"|522 | [[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 07:30, 3 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Карпато-руське письменство XVII-XVIII вв.]]<br/>[[Індекс:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1900}} |style="text-align:center;"|168 | | | | |- |[[Файл:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Вибір поезій]]<br/>[[Індекс:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Коломия, 1900}} |style="text-align:center;"|83 | | | | |- |[[Файл:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Жіноча неволя в руских піснях народних]]<br/>[[Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1883}} |style="text-align:center;"|50 | --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 19:07, 6 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | |- ! colspan="8" | Переклади |- |[[Файл:Мільтон Д. Самсон борець (1914).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf]] |[[Автор:Джон Мілтон|Д. Мільтон]]<br/>[[Самсон борець]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Мільтон Д. Самсон борець (1914).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1914}} |style="text-align:center;"|114 | | | | |- |[[Файл:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf]] |[[Автор:Еміль Феррієр|Е. Феррієр]]<br/>[[Дарвінїзм]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Торонто, 1919}} |style="text-align:center;"|177 | --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 09:35, 1 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf]] |[[Автор:Еміль Феррієр|Е. Феррієр]]<br/>[[Дарвінїзм]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1904}} |style="text-align:center;"|150 | | | | |- |[[Файл:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf]] |[[Автор:Мігель де Сервантес|Мігель де Сервантес]]<br/>[[Пригоди Дон Кіхота]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1899}} |style="text-align:center;"|152 | | | | |- ! colspan="8" | Під ред. Івана Франка |- |[[Файл:Етнографічний збірник Т.5.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Етнографічний збірник Т.5.pdf]] |[[Етноґрафічний збірник]], т. V, під ред. І. Франка<br/>[[Індекс:Етнографічний збірник Т.5.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|272 | | [[Користувач:Danuta77|Danuta77]] ([[Обговорення користувача:Danuta77|обговорення]]) | | | |- |[[Файл:Етнографічний збірник Т.10.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Етнографічний збірник Т.10.pdf]] |[[Етноґрафічний збірник]], т. X, під ред. І. Франка<br/>[[Індекс:Етнографічний збірник Т.10.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1901}} |style="text-align:center;"|238 | | | | |- ! colspan="8" | Про Івана Франка |- |[[Файл:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf]] |[[Автор:Осип Назарук|Осип Назарук]]<br/>[[Про Івана Франка]]<br/>[[Індекс:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1910}} |style="text-align:center;"|12 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:23, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf]] |[[Автор:Павло Христюк|Павло Христюк]]<br/>[[Борець за діло народнє]]<br/>[[Індекс:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1917}} |style="text-align:center;"|14 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 10:08, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu]] |[[Автор:Михайло Марковський|Михайло Марковський]]<br/>[[Іван Франко: спроба його літературної характеристики]]<br/>[[Індекс:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1918}} |style="text-align:center;"|26 | [[Користувач:Letherian3|Letherian3]] ([[Обговорення користувача:Letherian3|обговорення]]) 15:26, 21 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf]] |[[Автор:Сергій Єфремов|Сергій Єфремов]]<br/>[[Іван Франко (Єфремов)|Іван Франко]]<br/>[[Індекс:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1926}} |style="text-align:center;"|258 | --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:55, 19 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu]] |[[Автор:Антін Крушельницький|Антін Крушельницький]]<br/>[[Іван Франко: молоді літа]]<br/>[[Індекс:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1928}} |style="text-align:center;"|50 | [[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 13:12, 4 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf]] |[[Автор:Василь Щурат|Василь Щурат]]<br/>[[Франків «Іван Вишенський»]]<br/>[[Індекс:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1925}} |style="text-align:center;"|20 | [[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 11:37, 11 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |} == Учасники == * [[Користувач:Danuta77|Danuta77]] ([[Обговорення користувача:Danuta77|обговорення]]) * [[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 06:31, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 07:58, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:31, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 09:27, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:58, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 13:12, 4 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 19:05, 6 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 11:29, 15 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 16:13, 16 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Letherian3|Letherian3]] ([[Обговорення користувача:Letherian3|обговорення]]) 15:20, 21 серпня 2026 (UTC) == Підсумки == Результати конкурсу буде наведено на [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!/Підсумки|сторінці Підсумків]] [[Категорія:Конкурси Вікіджерел]]. caiwc7lscycadr97kuqhzqsbykgvpn0 1102789 1102788 2026-08-23T14:23:24Z Julzol 18160 /* До вичитки */ 1102789 wikitext text/x-wiki {{Лупайте сю скалу!}} Захід триватиме з 1 по 31 серпня 2026 року. __NOTOC__ == Мета == Розмістити у Вікіджерелах твори Івана Франка, його переклади або праці про самого автора. == Правила == # Взяти участь у заході може кожен зареєстрований користувач проєктів Фонду Вікімедіа. # До вичитування запропоновані індекси видань (''див. розділ [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!#До вичитки|До вичитки]]''). Учасники можуть пропонувати інші твори, що відповідають спрямуванню конкурсу. # Для участі в змаганнях слід: ## Залишити власний підпис у розділі ''[[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!#Учасники|Учасники]]''. ## Обрати для вичитування будь-яке запропоноване видання, залишивши свій підпис навпроти нього у стовпчику «Користувач». Там же можна вказати обраний діапазон сторінок (чи обрані розділи), якщо планується вичитувати не весь твір. Лише після цього можна починати вичитування. Поки не буде вичитано зарезервований твір чи діапазон сторінок (розділів), проводити наступні резервування забороняється. Також забороняється вичитувати сторінки, зарезервовані іншими учасниками заходу, без їхньої згоди. Зверніть увагу, що резервування не може тривати понад тиждень: якщо за цей час не було розпочато вичитування — резервування скасовується і сторінки можуть бути обрані іншим учасником. ## Перевіряти можна будь-які вже вичитані сторінки. ## Обирати, вичитувати і перевіряти твори впродовж терміну дії заходу. ## Залікове вичитування починається 1 серпня 2026 року. Сторінки, вичитані до цієї дати, зараховуватися не будуть. {{text|''Для того, щоб дізнатися загальні правила проєкту та особливості вичитки, необхідно завітати у '''[[Довідка:Довідка|Довідку]]''' або проглянути [[Довідка:Відеоуроки|'''Відеоуроки''']]. На будь-які питання, що виникають, вам також будуть раді відповісти в '''[[Обговорення Вікіджерел:Лупайте сю скалу!|Обговоренні]]'''.''}} == Оцінювання == Підрахунок балів здійснюється програмним засобом. За ''{{span|quality3|вичитану}}'' сторінку нараховується стільки балів, скільки байтів складає остаточний розмір сторінки. ''{{span|quality4|Перевірені}}'' сторінки оцінюються аналогічно вичитаним, за винятком того, що розмір сторінки множиться на коефіцієнт '''0,5'''. ''{{span|quality2|Проблемні}}'' зараховуються як вичитані сторінки, але виділяються кольором у посторінковій розбивці балів. ''{{span|quality1|Невичитані}}'' сторінки не зараховуються. Усі активні учасники отримають призові сертифікати від ГО «Вікімедіа Україна» та тематичні піни з вигравійованим нікнеймом від [https://ko-fi.com/pincognita шамплеве студії «Pincognita»]. Серед учасників також буде розіграно дві книги. Кожні 10 вичитаних (жовтих) сторінок дають один шанс у випадковому розіграші «[https://apriori-publishing.com/product/pro-stejkest-mudreza-dealogi Про стійкість мудреця. Діалоги]» Сенеки, а кожні 5 перевірених (зелених) дають шанс у розіграші «[https://apriori-publishing.com/product/listuvanna-z-nastavnikom Листування з наставником]» Марка Аврелія. == Журі == # [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 18:13, 15 липня 2026 (UTC) == До вичитки == {| class="wikitable nosortable" style="max-width:60em; width:100%" |- ! rowspan="2" colspan="2" | Твір ! rowspan="2" style="width:3em" | Сторінок ! rowspan="2" style="width:12em" | Користувач ! colspan="3" style="width:5em" | Стан |- | style="text-align:center;"|вичитано | перевірено | style="text-align:center;"|розміщено |- ! colspan="8" | 27 серпня — 170 років від дня народження [[Автор:Іван Франко|Івана Франка]] |- |[[Файл:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Пять листів Остапа Терлецького]]<br/>[[Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1908}} |style="text-align:center;"|13 | [[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 16:17, 16 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Мій Ізмарагд (1898)|Мій Ізмарагд]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Мій Ізмарагд. 1898.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|188 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Варлаам і Йоасаф]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман. Розвідка. 1897.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1897}} |style="text-align:center;"|235 | | | | |- |[[Файл:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Давнє й нове]]<br/>[[Індекс:Давнє й нове. Поезії Івана Франка. 1911.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1911}} |style="text-align:center;"|280 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[З вершин і низин. В додатку Зівяле листє й Великі роковини]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. З вершин і низин. Зівяле листє й Великі роковини. 1920.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Київ — Ляйпціґ, 1920}} |style="text-align:center;"|724 | | | | |- |[[Файл:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Сон князя Святослава (1929)|Сон князя Святослава]]<br/>[[Індекс:Сон князя Святослава. Драма-казка у 5 діях. Зі вступом і примітками Петра Ол. Коструби. Львів, 1929.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1929}} |style="text-align:center;"|97 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:36, 19 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Для домашнього огнища (1920)|Для домашнього огнища]]<br/>[[Індекс:Для домашнього огнища. Повість І. Франка. 1920.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Вінніпеґ, 1920}} |style="text-align:center;"|147 | | | | |- |[[Файл:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[З вершин і низин (1893)|З вершин і низин]]<br/>[[Індекс:З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1893}} |style="text-align:center;"|478 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Лис Микита (1920)|Лис Микита]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Лис Микита (1920).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Джерсі-Сіті, 1920}} |style="text-align:center;"|146 | [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 20:35, 4 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Мойсей (1930)|Мойсей]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Мойсей (1930).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Коломия, 1930}} |style="text-align:center;"|96 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 13:09, 2 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Радикальна тактика]]<br/>[[Індекс:Іван Франко. Радикальна тактика. Часть IV. 1898.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|30 | [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 08:03, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|578 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|578 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1958}} |style="text-align:center;"|521 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|423 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Нью-Йорк, 1960}} |style="text-align:center;"|522 | | | | |- |[[Файл:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>Твори в 30 тт. Т. 29 Кн. 1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu<br/>[[Індекс:Іван Франко. Твори в 30 тт. Т.29 Кн.1 (Харків-Київ, 1924-29).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Харків-Київ, 1929}} |style="text-align:center;"|522 | [[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 07:30, 3 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Карпато-руське письменство XVII-XVIII вв.]]<br/>[[Індекс:Карпато-Руське письменство XVII—XVIII вв. Написав Др. Іван Франко (1900).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1900}} |style="text-align:center;"|168 | --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 14:23, 23 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Вибір поезій]]<br/>[[Індекс:Франко І. Вибір поезій (1910).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Коломия, 1900}} |style="text-align:center;"|83 | | | | |- |[[Файл:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf]] |[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]<br/>[[Жіноча неволя в руских піснях народних]]<br/>[[Індекс:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1883}} |style="text-align:center;"|50 | --[[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 19:07, 6 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | | |- ! colspan="8" | Переклади |- |[[Файл:Мільтон Д. Самсон борець (1914).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Франко І. Пять листів Остапа Терлецького (1908).pdf]] |[[Автор:Джон Мілтон|Д. Мільтон]]<br/>[[Самсон борець]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Мільтон Д. Самсон борець (1914).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1914}} |style="text-align:center;"|114 | | | | |- |[[Файл:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf]] |[[Автор:Еміль Феррієр|Е. Феррієр]]<br/>[[Дарвінїзм]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1919).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Торонто, 1919}} |style="text-align:center;"|177 | --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 09:35, 1 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf]] |[[Автор:Еміль Феррієр|Е. Феррієр]]<br/>[[Дарвінїзм]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Феррієр Е. Дарвінїзм (1904).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1904}} |style="text-align:center;"|150 | | | | |- |[[Файл:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf]] |[[Автор:Мігель де Сервантес|Мігель де Сервантес]]<br/>[[Пригоди Дон Кіхота]], перекл. І. Франко<br/>[[Індекс:Мігель де Сервантес. Пригоди Дон Кіхота. 1899.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1899}} |style="text-align:center;"|152 | | | | |- ! colspan="8" | Під ред. Івана Франка |- |[[Файл:Етнографічний збірник Т.5.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Етнографічний збірник Т.5.pdf]] |[[Етноґрафічний збірник]], т. V, під ред. І. Франка<br/>[[Індекс:Етнографічний збірник Т.5.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1898}} |style="text-align:center;"|272 | | [[Користувач:Danuta77|Danuta77]] ([[Обговорення користувача:Danuta77|обговорення]]) | | | |- |[[Файл:Етнографічний збірник Т.10.pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Етнографічний збірник Т.10.pdf]] |[[Етноґрафічний збірник]], т. X, під ред. І. Франка<br/>[[Індекс:Етнографічний збірник Т.10.pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1901}} |style="text-align:center;"|238 | | | | |- ! colspan="8" | Про Івана Франка |- |[[Файл:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf]] |[[Автор:Осип Назарук|Осип Назарук]]<br/>[[Про Івана Франка]]<br/>[[Індекс:Назарук О. Про Івана Франка (1910).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1910}} |style="text-align:center;"|12 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 18:23, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf]] |[[Автор:Павло Христюк|Павло Христюк]]<br/>[[Борець за діло народнє]]<br/>[[Індекс:Христюк П. Борець за діло народнє (1917).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1917}} |style="text-align:center;"|14 | [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 10:08, 1 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |[[Файл:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu]] |[[Автор:Михайло Марковський|Михайло Марковський]]<br/>[[Іван Франко: спроба його літературної характеристики]]<br/>[[Індекс:Марковський М. Іван Франко (1918).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1918}} |style="text-align:center;"|26 | [[Користувач:Letherian3|Letherian3]] ([[Обговорення користувача:Letherian3|обговорення]]) 15:26, 21 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf]] |[[Автор:Сергій Єфремов|Сергій Єфремов]]<br/>[[Іван Франко (Єфремов)|Іван Франко]]<br/>[[Індекс:Єфремов С. Іван Франко (1926).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Київ, 1926}} |style="text-align:center;"|258 | --[[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 18:55, 19 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu]] |[[Автор:Антін Крушельницький|Антін Крушельницький]]<br/>[[Іван Франко: молоді літа]]<br/>[[Індекс:Крушельницький А. Іван Франко молоді літа (1928).djvu|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1928}} |style="text-align:center;"|50 | [[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 13:12, 4 серпня 2026 (UTC) | | | |- |[[Файл:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf|alt=Обкладинка|100px|link=Індекс:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf]] |[[Автор:Василь Щурат|Василь Щурат]]<br/>[[Франків «Іван Вишенський»]]<br/>[[Індекс:Щурат В. Франків «Іван Вишенський» (1925).pdf|Індекс]]<br/>{{fine|Львів, 1925}} |style="text-align:center;"|20 | [[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 11:37, 11 серпня 2026 (UTC) | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} | {{ok|2=center}} |- |} == Учасники == * [[Користувач:Danuta77|Danuta77]] ([[Обговорення користувача:Danuta77|обговорення]]) * [[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]] ([[Обговорення користувача:Erik tavr|обговорення]]) 06:31, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 07:58, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 08:31, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 09:27, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 09:58, 1 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Galvm|Galvm]] ([[Обговорення користувача:Galvm|обговорення]]) 13:12, 4 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Julzol|Julzol]] ([[Обговорення користувача:Julzol|обговорення]]) 19:05, 6 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Bicolino34|Bicolino34]] ([[Обговорення користувача:Bicolino34|обговорення]]) 11:29, 15 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Любмир|Любмир]] ([[Обговорення користувача:Любмир|обговорення]]) 16:13, 16 серпня 2026 (UTC) * [[Користувач:Letherian3|Letherian3]] ([[Обговорення користувача:Letherian3|обговорення]]) 15:20, 21 серпня 2026 (UTC) == Підсумки == Результати конкурсу буде наведено на [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!/Підсумки|сторінці Підсумків]] [[Категорія:Конкурси Вікіджерел]]. l044hc8uuk8mcwjq3r39dntacqo8x6k 253 594513 1102772 1101808 2026-08-23T12:08:37Z Veronica Lure 13944 /* Сторінки */ Відповідь 1102772 wikitext text/x-wiki == Сторінки == Добридень, ми позначаєм сторінки як в оригіналі чи ні? [[Користувач:Veronica Lure|Veronica Lure]] ([[Обговорення користувача:Veronica Lure|обговорення]]) 12:30, 9 серпня 2026 (UTC) :Добрий день@[[Користувач:Veronica Lure|Veronica Lure]]. Вибачте, що затримався з відповіддю. Позначення сторінок, як у друкованому оригіналі, не є обовязковим&nbsp;— воно швидше для зручності. Тому можете не витрачати на це час. Якщо ж все ж вирішите їх залишити&nbsp;— робити це потрібно не безпосередньо на сторінці, а у верхньому колонтитулі. Бо інакше під час з'єднання окремих сторінок у загальний текст позначення сторінок можуть опинитися безпосередньо в тексті. Якщо для Вас це поки заскладно&nbsp;— не переймайтеся, повторюся, що це необовязково. Можете підібрати собі якийсь інший цікавий твір. Якщо ж хочете навчитися використовувати колонтитули&nbsp;— напишіть, спробую пояснити (це нескладно). Дякую за Ваш внесок у розвиток українських вікіджерел. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:09, 19 серпня 2026 (UTC) ::Дякую! Тоді не ставитиму їх. [[Користувач:Veronica Lure|Veronica Lure]] ([[Обговорення користувача:Veronica Lure|обговорення]]) 12:08, 23 серпня 2026 (UTC) oj29anirklq1kt7y5tgu87yjqq1z8pz 250 594851 1102801 1099228 2026-08-23T19:02:51Z Любмир 14124 /* Схвалена */ 1102801 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Любмир" /></noinclude><poem>„Нї, хоч як бреши й звивай ся, А з житєм усе прощай ся! Я здурить себе не дам. Помоли ся швидко Богу, Кай ся всїх гріхів — в дорогу Мусиш нинї йти к дїдам!” Так гарчав Неситий гордо, Рад би Лиса взять за горло, Але ногу мав в зубах. А Микита поки рюмав, Хитрість вже нову обдумав, Як минув ся перший страх. Нїби молить ся він Богу, А тим часом задню ногу Всунув Вовку під живіт… Як нараз запоре жмінку По під саму селезїнку, Вовкови змінив ся сьвіт. „Ай” ревнув, згадавши бабу. Фіть! Лис з пащі вирвав лабу, Задньою-ж ще раз потис: Вовк зомлїв і повалив ся — Гульк, на верха опинив ся Й хап його за горло Лис. „Га, тепер проси пощади! Тут заплату за всї зради Ти дістанеш!” — Лис кричав. Вовк запінений, заїлий Лиш метавсь мов ошалїлий, І слабіючи гарчав. Та Микита вже не глупий, Силу всю зібрав до купи, Мов клїщами горло тис;</poem><noinclude></noinclude> flywy8mljz4dvxz8bn9yvr1t3bi6pap 250 595917 1102828 1101576 2026-08-24T11:17:52Z Любмир 14124 /* Схвалена */ 1102828 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Любмир" /></noinclude><poem>„Ой, тай сучий же ти злодїй!” Крикнув Вовк, та гнать вже годї, Став і тре з очий пісок. „Що, Вовцуню, будем бить ся, — Рік Микита, — чи мирить ся? Ну, подай свій голосок!” Обернувсь Микита скоро, Вовка вхопити за горло Вже ось-ось він наостривсь — Але Вовк скакіць до нього, І зубами хап за ногу Лис на землю поваливсь. „Га, собако ти брехлива, Ось тепер приходять жнива: Все, що сїяв, те й пожнеш! Раз в мої попав ти руки, За всї кривди, збитки, штуки Ти заплату відбереш!” „Ов, — подумав Лис, — се бридко, Тут пропасти можна швидко! Нумо з смирного кінця!” І щоб час лиш протягнути, Він почав на жальні нути Промовлять такі слівця: „Стрийку, майте Бога в серцї! Я-ж якась рідня вам прецї! Що се ви так завзялись? Чиж то честь, гонори знатні, Що мов бестії остатнї Бють ся на смерть Вовк і Лис? „Ой, стрийцуню рідний, чуйте, Лиш сей раз менї даруйте, — А кленусь вам, поки жить,</poem><noinclude></noinclude> b6ljt0s0omcydwvhoi7f01j8zjxv70g 250 595921 1102829 1101580 2026-08-24T11:22:44Z Любмир 14124 /* Схвалена */ 1102829 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Любмир" /></noinclude>{{c|'''Пісня дванайцята.'''}} <poem>Рано сонечко схопилось, У росї перлистій вмилось І сьмієть ся, не пече… Лис Микита ще любісько Спить розлягшись на все ліжко, В тім хтось штурк його в плече. „Гей, ти спюху, час вставати! Зазирає день до хати; А ти знаєш, що за день? Він рішить, чи до побіди Ти дійдеш, чи смерть і біди З собою винесеш лишень!” Так при ліжку Лиса ставши І його за руку взявши Малпа Фрузя прорекла. Всю ту ніч вона не спала, Все за Лисом промовляла, Де в кого лише могла. Буркнув Лис крізь сон гнївливо, Та протерши очи живо Коло ліжка Малпу вздрів. „Фрузю, ти се?” скрикнув втїшно, З ліжка схопив ся поспішно. „З чим же Бог тебе привів?” Фрузя каже: „Ах Микито, Що колись було прожито, В мене з тямки не зійде! Бо жіноче серце любить Вічно того, хто нас губить, Навіть вдячности не жде.</poem>{{nop}}<noinclude></noinclude> i49pextfxyik2ti2aqc50hsukgnjmyw 5 596403 1102794 1102699 2026-08-23T15:40:19Z Danuta77 22186 /* Повертаючись до питання про коєфіцієнти складності */ Відповідь 1102794 wikitext text/x-wiki == Повертаючись до питання про коєфіцієнти складності == Добрий день, @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] та шановні учасники конкурсу @[[Користувач:Danuta77|Danuta77]], @[[Користувач:Erik tavr|Erik tavr]], @[[Користувач:Dars|Dars]], @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]], @[[Користувач:Madvin|Madvin]], @[[Користувач:Galvm|Galvm]], @[[Користувач:Julzol|Julzol]], @[[Користувач:Любмир|Любмир]], @[[Користувач:Letherian3|Letherian3]]. Пропоную повернутися до питання про необхідність врахування складності творів. Бо на прикладі цього конкурсу дуже яскраво видно неоднорідність текстів: порівняйте київські чи харківські видання 1920-30 років і, наприклад, [[Сторінка:Франко І. Жіноча неволя в руских піснях народних (1883).pdf/7|«Жіночу неволю в руских піснях народних»]] 1883 року. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 14:13, 22 серпня 2026 (UTC) :Шановний @[[Користувач:Balakun|Balakun]], загалом не проти і не заперечую проти такої практики. Але навіть приблизні значення коефіцієнтів не скажу. Бо того ж «Лиса Микиту», якого я зараз опрацьовую, значно легше, ніж одного із попередніх творів, «Листи про Ірляндію». [[Користувач:Dars|Dars]] ([[Обговорення користувача:Dars|обговорення]]) 14:59, 22 серпня 2026 (UTC) ::Дякую за Ваші міркування, @[[Користувач:Dars|Dars]]. Думаю, початково коефіцієнти має встановлювати організатор @[[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]]. Орієнтуючись, насамперед, на правопис і якість сканованого першоджерела. Віршована форма ніби й складніша в оформленні, але там тексту менше, тому з переходом на оцінювання за байтами цю відмінність можна не враховувати. Протягом конкурсу учасники можуть подавати свої пропозиції щодо коригування коефіцієнтів, наводячи обґрунтовані підстави. Остаточно вони мають враховувати якість опрацювання тексту. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 15:16, 22 серпня 2026 (UTC) :Цілком логічно враховувати складність, оскільки твори суттєво відрізняються. Але реальний коефіцієнт визначити складно, тому покладаюсь на організаторів. Можна поставити якісь коефіцієнти і стежити, чи хтось взявся за конкретний твір. Якщо ні, то наступного разу для цього твору коефіцієнт трохи збільшити. --[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]] ([[Обговорення користувача:Lxlalexlxl|обговорення]]) 15:58, 22 серпня 2026 (UTC) ::Дякую за Вашу думку, @[[Користувач:Lxlalexlxl|Lxlalexlxl]]. Особливо за ідею поступового збільшення коефіцієнту. Я свого часу пропонував ідею накопичення внеску, для тих, хто працює потрошку, але постійно. Та це важко відслідковувати і організувати. А Ваша ідея може спрацювати. [[Користувач:Balakun|Balakun]] ([[Обговорення користувача:Balakun|обговорення]]) 16:16, 22 серпня 2026 (UTC) :Добрий день, на тижні спробую поекспериментувати з кодом, чи вдасться зробити коефіцієнти для автоматичного підрахунку. [[Користувач:NazarKotsur (WMUA)|NazarKotsur (WMUA)]] ([[Обговорення користувача:NazarKotsur (WMUA)|обговорення]]) 19:50, 22 серпня 2026 (UTC) ::Ну, логічно ж, щоби більша праця краще винагороджувалась. Я цей конкурс для себе цілком провалила, бо не розрахувала вільний час, - але всі, хто працював системно, причому з таким правописом, заслуговують на винагороду. Це було б справедливо. [[Користувач:Danuta77|Danuta77]] ([[Обговорення користувача:Danuta77|обговорення]]) 15:40, 23 серпня 2026 (UTC) 1g4qdvswwp239is0bilmrb8ghu8gjy7 250 596416 1102770 1102656 2026-08-23T12:02:38Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102770 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>котра у нашихъ мужиковъ звычайно — наслѣдокъ перебутыхъ недостачь, перебутои бѣдности та нужды. Але и ту бачимо у молодои невѣстки рѣзке заявленє своєи особистои неподлеглости: она зубъ за зубъ одгрызає ся одъ докоровъ старои свекрухи, и хочь не одкидає ся нѣякои роботы, яку ѣй загадує свекруха — (се навело-бъ на ню закидъ лѣнивства и дармоѣдства — якъ звѣсно, у нашихъ мужиковъ найтяжшій и найсоромнѣйшій закидъ, якій можна зробити „господарской дитинѣ“) — то на єи докорливи слова має и она свои слова. Дуже часто тиха и склонна невѣстка умѣє цѣлковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючу мати у всѣмъ и все свой верхъ въ хатѣ. Ось н. пр. урывокъ зъ пѣсни, де парубокъ навчає свою милу, якъ має поступати зъ єго матерю, щобъ жити зъ нею въ ладѣ. Дѣвчина боитъ ся, що {{block center|<poem>Чужая матѣнка, не своя, Не буде одъ неи покоя.</poem>}} На те каже ѣй парубокъ: {{block center|<poem>Ой якъ ты подешь горою-горою, Пазве тя матѣнка бѣдою-бѣдою; А якъ ты подешь долиновь, Назве тя матѣнка дитиновь. ({{sp-l|Нагуєвичѣ}})</poem>}} Що справдѣ невѣстцѣ приходитъ ся зносити одъ свекрухи радше єи воркотливость и квасный гуморъ, анѣжь систематичне, ненастанне неволенє та упослѣджуванє, основане на цѣломъ свѣтоглядѣ народномъ, се видимо мѣжь иншимъ и зъ гумористичнои приповѣдки: „До свекрухи заговори, то каже: писокъ маєшь!“ — а мовчи, то каже: „Ци вже и говорити не вмѣєшь?“ (Нагуєвичѣ). Та не только одъ свекрухи приходитъ ся молодой жѣнцѣ зазнати лиха. Не лѣпше, коли не горше, жієсь ѣй зъ мужемъ. Що вже и говорити о томъ, коли мужь не любый ѣй? Тутъ уже справдѣ она зовсѣмъ нещаслива, невольниця. Тота, котра впередъ вагувала ся нелюбому чоловѣкови сказати добре слово, муситъ теперь подѣляти зъ нимъ не только столъ, але и все, муситъ подлягати всѣмъ єго примхамъ, зносити одъ него<noinclude></noinclude> 44n5xim6nj73jhmhcgxqvm4ltc0a9sc 1102771 1102770 2026-08-23T12:03:07Z Julzol 18160 1102771 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>котра у нашихъ мужиковъ звычайно — наслѣдокъ перебутыхъ недостачь, перебутои бѣдности та нужды. Але и ту бачимо у молодои невѣстки рѣзке заявленє своєи особистои неподлеглости: она зубъ за зубъ одгрызає ся одъ докоровъ старои свекрухи, и хочь не одкидає ся нѣякои роботы, яку ѣй загадує свекруха — (се навело-бъ на ню закидъ лѣнивства и дармоѣдства — якъ звѣсно, у нашихъ мужиковъ найтяжшій и найсоромнѣйшій закидъ, якій можна зробити „господарской дитинѣ“) — то на єи докорливи слова має и она свои слова. Дуже часто тиха и склонна невѣстка умѣє цѣлковито задобрити воркотливу свекруху, бажаючу мати у всѣмъ и все свой верхъ въ хатѣ. Ось н. пр. урывокъ зъ пѣсни, де парубокъ навчає свою милу, якъ має поступати зъ єго матерю, щобъ жити зъ нею въ ладѣ. Дѣвчина боитъ ся, що {{block center|<poem>Чужая матѣнка, не своя, Не буде одъ неи покоя.</poem>}} На те каже ѣй парубокъ: {{block center|<poem>Ой якъ ты подешь горою-горою, Пазве тя матѣнка бѣдою-бѣдою; А якъ ты подешь долиновь, Назве тя матѣнка дитиновь. {{right|({{sp-l|Нагуєвичѣ}})}}</poem>}} Що справдѣ невѣстцѣ приходитъ ся зносити одъ свекрухи радше єи воркотливость и квасный гуморъ, анѣжь систематичне, ненастанне неволенє та упослѣджуванє, основане на цѣломъ свѣтоглядѣ народномъ, се видимо мѣжь иншимъ и зъ гумористичнои приповѣдки: „До свекрухи заговори, то каже: писокъ маєшь!“ — а мовчи, то каже: „Ци вже и говорити не вмѣєшь?“ (Нагуєвичѣ). Та не только одъ свекрухи приходитъ ся молодой жѣнцѣ зазнати лиха. Не лѣпше, коли не горше, жієсь ѣй зъ мужемъ. Що вже и говорити о томъ, коли мужь не любый ѣй? Тутъ уже справдѣ она зовсѣмъ нещаслива, невольниця. Тота, котра впередъ вагувала ся нелюбому чоловѣкови сказати добре слово, муситъ теперь подѣляти зъ нимъ не только столъ, але и все, муситъ подлягати всѣмъ єго примхамъ, зносити одъ него<noinclude></noinclude> 3je1i99xrwq2hgc7zpk9izdyx1a61qk 250 596417 1102773 1102657 2026-08-23T12:26:22Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102773 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>а именно о сконстатованє вандровного характеру сеи пѣсни, а се, надѣємось, доказане сходностю єи предмету зъ однымъ епизодомъ Шекспировои драмы и зъ пѣснею нѣмецкою. Но ось дѣвчина выйшла за-мужь, покинула родну хату и вступила въ нову, не знакому собѣ семю свого мужа. Не привыкла она до чужихъ порядковъ, до чужои матери, и не диво, що дуже богато пѣсень малює намъ досадными красками недолю молодои невѣстки подъ свекрушиною рукою. Свекоръ не мѣшає ся въ „жѣноче господарство“, — тожь свекруха, яко мати въ хатѣ, має надъ невѣсткою повну волю. Чи добровольно, чи недобровольно вступила невѣстка въ чужу, мужову хату, — однаке ту жде єи лихо. {{block center|<poem>Ой на горѣ на высокой камѣнь муку меле, Пытає ся козакъ дѣвки: чи подешь за мене? Ой я поду, козаченьку, тай буду робити, — Ой ци схоче твоя мати зо мновь говорити? Ой исхоче моя мати зъ тобовь говорити, Лишень буде віправляти не ѣвши робити. Ой ты ійди невѣстице, поки й обѣдъ буде, Якъ ся прійде й обѣдати, вна тогды забуде. А я прійшла молоденька, тай стала до миски, А свекруха походжує тай оддула писки. — Ой ци ты ся невѣстице, свѣта не встыдаєшь? Нема лыжки воды въ хатѣ, до миски сѣдаєшь! — Ой з ци ты, свекрушенько, вдурѣла, вдурѣла? Нынѣ днинка петровная, а я ще не ѣла! — Ой а ци ты, невѣстице, нынѣ приведена, Ой що моя свѣтличенька три дни не метена? А я пошла молоденька свѣтличеньку мести, А вна минѣ й оповѣла въ поле ѣсти нести. А я ѣ ся запытала: а де плужокъ оре? А вна минѣ й оповѣла: няй тя колька вколе! А я знала молоденька, що ѣй одповѣсти: А няй того колька вколе, хто готовивъ ѣсти! Ой у саду та на заду сорока скрегоче; А свекруха миски мыє, невѣстка не хоче. {{right|(Лолинъ, стрыйске, зап. М. Павликъ и Ив. Франко)}}</poem>}} Якъ бачимо зъ тои пѣсни, и тутъ не можна говорити про таку неволю невѣстки въ домѣ свекровомъ, яка истнує н. пр. у Россіянъ. Тутъ прямо невѣстка терпитъ одъ примховъ старои, а може и одъ єи скупости,<noinclude></noinclude> jk3a0gfi56d64guxqqiibtguiq4w1b9 250 596418 1102774 1102658 2026-08-23T12:46:38Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102774 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>Брентано п. н. „Des Knaben Wunderhorn“.<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref> Наводжу сесю пѣсню для поровнаня зъ нашою: Es kamen drei Diebe aus Morgenland (чужоземцѣ!) Die gaben sich für drei Grafen aus Sie kamen vor der Frau Wirtin Haus. „Frau Wirtin, hat sie es diese Gewalt, Dass sie über Nacht drei Grafen b'halt?“ — Wenn ich es die Gewalt nicht bätt, Was wär' mir denn die Wirtschaft nutz? — Der erste hat die Pferde in Stall, Der andere schwenkt das Futter hinein, Und küsst' der Frau Wirtin ihr Mägdelein, Oder ist es ihr getreues Töchterlein. — Ja, es ist mein getreues Töchterlein, Es soll euch zapfen Bier und Wein. — Der erste sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Glas voll Wein. Der andere sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Ringelein. Der dritte sprach: Das Mädchen wär' wert, Dass wir es teilen mit unserem Schwert. Sie gaben der Wirtin einen süssen Getrank, Dass sie vom Stuhl ins Bette hin sank. Das Mägdlein greift der Mutter wol an den Mund: — Ach Mutter, leb' jetzt noch eine Stund'! Es greift der Mutter wol an die Brust: — Ach Gott, wenn das mein Vater wusst'! Es greift der Mutter wol an die Füss': — Ach Mutter, was ist der Schlaf so süss! Sie legten es auf einen viereckten Tisch Und teilten es, wie ein Wasserfisch. Und wo ein Tröpfchen Blut hinsprang, Da sass ein Engel ein Jahr und sang. Und wo der Mörder das Schwert hinlegt, Da sass ein Rabe ein Jahr und kräht<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref> Очевидна рѣчь, що пѣсня сеся має только въ досыть загальныхъ чертахъ деяку подобность до нашои. Жаль, що у насъ нема подъ рукою иншихъ зборниковъ, по котрыхъ бы мы могли выслѣдити ходъ тои пѣсни и єи початокъ. Тутъ намъ впрочѣмъ ишло о одно только,<noinclude>{{footnote}}</noinclude> 6aamq137si1fa6wwrbk8od18n5i7pqf 1102775 1102774 2026-08-23T12:47:09Z Julzol 18160 1102775 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>Брентано п. н. „Des Knaben Wunderhorn“.<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref> Наводжу сесю пѣсню для поровнаня зъ нашою: {{block center|<poem>Es kamen drei Diebe aus Morgenland (чужоземцѣ!) Die gaben sich für drei Grafen aus Sie kamen vor der Frau Wirtin Haus. „Frau Wirtin, hat sie es diese Gewalt, Dass sie über Nacht drei Grafen b'halt?“ — Wenn ich es die Gewalt nicht bätt, Was wär' mir denn die Wirtschaft nutz? — Der erste hat die Pferde in Stall, Der andere schwenkt das Futter hinein, Und küsst' der Frau Wirtin ihr Mägdelein, Oder ist es ihr getreues Töchterlein. — Ja, es ist mein getreues Töchterlein, Es soll euch zapfen Bier und Wein. — Der erste sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Glas voll Wein. Der andere sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Ringelein. Der dritte sprach: Das Mädchen wär' wert, Dass wir es teilen mit unserem Schwert. Sie gaben der Wirtin einen süssen Getrank, Dass sie vom Stuhl ins Bette hin sank. Das Mägdlein greift der Mutter wol an den Mund: — Ach Mutter, leb' jetzt noch eine Stund'! Es greift der Mutter wol an die Brust: — Ach Gott, wenn das mein Vater wusst'! Es greift der Mutter wol an die Füss': — Ach Mutter, was ist der Schlaf so süss! Sie legten es auf einen viereckten Tisch Und teilten es, wie ein Wasserfisch. Und wo ein Tröpfchen Blut hinsprang, Da sass ein Engel ein Jahr und sang. Und wo der Mörder das Schwert hinlegt, Da sass ein Rabe ein Jahr und kräht<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref></poem>}} Очевидна рѣчь, що пѣсня сеся має только въ досыть загальныхъ чертахъ деяку подобность до нашои. Жаль, що у насъ нема подъ рукою иншихъ зборниковъ, по котрыхъ бы мы могли выслѣдити ходъ тои пѣсни и єи початокъ. Тутъ намъ впрочѣмъ ишло о одно только,<noinclude>{{footnote}}</noinclude> dy2xexgckw264opfrevielj4ogxjbam 1102776 1102775 2026-08-23T12:47:25Z Julzol 18160 1102776 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>Брентано п. н. „Des Knaben Wunderhorn“.<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref> Наводжу сесю пѣсню для поровнаня зъ нашою: {{block center|<poem>Es kamen drei Diebe aus Morgenland (чужоземцѣ!) Die gaben sich für drei Grafen aus Sie kamen vor der Frau Wirtin Haus. „Frau Wirtin, hat sie es diese Gewalt, Dass sie über Nacht drei Grafen b'halt?“ — Wenn ich es die Gewalt nicht bätt, Was wär' mir denn die Wirtschaft nutz? — Der erste hat die Pferde in Stall, Der andere schwenkt das Futter hinein, Und küsst' der Frau Wirtin ihr Mägdelein, Oder ist es ihr getreues Töchterlein. — Ja, es ist mein getreues Töchterlein, Es soll euch zapfen Bier und Wein. — Der erste sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Glas voll Wein. Der andere sprach: Das Mädchen ist mein, Ich hab ihm gegeben ein Ringelein. Der dritte sprach: Das Mädchen wär' wert, Dass wir es teilen mit unserem Schwert. Sie gaben der Wirtin einen süssen Getrank, Dass sie vom Stuhl ins Bette hin sank. Das Mägdlein greift der Mutter wol an den Mund: — Ach Mutter, leb' jetzt noch eine Stund'! Es greift der Mutter wol an die Brust: — Ach Gott, wenn das mein Vater wusst'! Es greift der Mutter wol an die Füss': — Ach Mutter, was ist der Schlaf so süss! Sie legten es auf einen viereckten Tisch Und teilten es, wie ein Wasserfisch. Und wo ein Tröpfchen Blut hinsprang, Da sass ein Engel ein Jahr und sang. Und wo der Mörder das Schwert hinlegt, Da sass ein Rabe ein Jahr und kräht<ref>Des Knaben Wunderhorn. Alte deutsche Lieder gesammelt von Ludw. Achim von Arnim und Clemens Brentano, Zweiter Teil, mit Einleitung und Anmerkungen von Robert Boxberger. Berlin, стор. 62—63.</ref></poem>}} Очевидна рѣчь, що пѣсня сеся має только въ досыть загальныхъ чертахъ деяку подобность до нашои. Жаль, що у насъ нема подъ рукою иншихъ зборниковъ, по котрыхъ бы мы могли выслѣдити ходъ тои пѣсни и єи початокъ. Тутъ намъ впрочѣмъ ишло о одно только,<noinclude>{{footnote}}</noinclude> 6cu5wtqlzxk3rqtqld0ks6tndxgvnud 250 596419 1102778 1102659 2026-08-23T12:55:29Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102778 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>А й у то̂й коршемцѣ пьє два чужоземцѣ. Єденъ чужоземець пьє мѣдъ тай горѣвку, Другій чужоземець подмавляє дѣвку. Й а взяли дѣвчину й а въ густу лѣщину, Вывели зъ розуму, якъ малу дитину. Повели дѣвчину й а въ гору лозами, Припяли дѣвчину до сосны косами. Сами по̂шли лѣсомъ, назбирали хмизу, Запалили сосну зъ верху й ажь до низу. Ой соснонька горитъ, дѣвчина говоритъ: Ой хто въ лѣсѣ чує, най мѣ поратує, Най одвяже руки одъ тяжкои муки! Ой хто въ лѣсѣ чує, най рубає граба Та най ся надивить, що козацька зрада! Ой хто въ лѣсѣ чуе, най рубає бука, Та най ся надивитъ, яка моя мука. Ой хто дѣти має, най ихъ научає, Зъ вечера до коршмы най ихъ не пущає! (Нагуєвичѣ, дрогобицке.) Пѣсня сеся доволѣ розширена по цѣлой нашой Руси; минувшого року мы стрѣчали два єи варіянты напечатани въ „Кіевской Старинѣ“, а у насъ кромъ сего єсть ще одинъ варіянтъ, записаный п. Ив. Мохомъ въ львовскомъ повѣтѣ, хочь досыть попутаный, де замѣсть „чужоземцѣвъ“ говоритъ ся о якихсь „браниченькахъ“. Толькожь помимо сего розширеня мѣжь нашимъ народомъ не можна въ той пѣсни шукати характеристики нашого житя и нашихъ людей, навѣть и въ давнѣйшихъ часахъ. Пѣсня сеся належитъ до т. зв. бродячихъ або вандруючихъ пѣсень, котри переходятъ одъ одного народа до другого, и зайшла до насъ зь заходу. Мотивъ єи: „знасилуванє и одтакъ страшне замученє женщины“ стрѣчає ся н. пр. въ найдавнѣйшой драмѣ Шекспира „Titus Andronicus“, де два королевичѣ насилуютъ и страшно калѣчатъ въ лѣсѣ доньку Тита. Лявинію. Одки почерпнувъ Шекспиръ предметъ до сего страшного епизоду, сего доси допевно не выслѣджено, хочь не можна припустити, щобъ се бувъ вытворъ єго власнои фантазіи. Що мотивъ сей въ германьскихъ и романьскихъ народовъ оброблювавъ ся часто, доказує дальше одна нѣмецка пѣсня, замѣщена въ зборнику пѣсень Арніма и<noinclude></noinclude> gwsmsino3kacft9t2eetltmx5fza6ul 1102779 1102778 2026-08-23T12:59:40Z Julzol 18160 1102779 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" />{{block center/s}}</noinclude><poem>А й у той коршемцѣ пьє два чужоземцѣ. Єденъ чужоземець пьє мѣдъ тай горѣвку, Другій чужоземець подмавляє дѣвку. Й а взяли дѣвчину й а въ густу лѣщину, Вывели зъ розуму, якъ малу дитину. Повели дѣвчину й а въ гору лозами, Припяли дѣвчину до сосны косами. Сами пошли лѣсомъ, назбирали хмизу, Запалили сосну зъ верху й ажь до низу. Ой соснонька горитъ, дѣвчина говоритъ: Ой хто въ лѣсѣ чує, най мѣ поратує, Най одвяже руки одъ тяжкои муки! Ой хто въ лѣсѣ чує, най рубає граба, Та най ся надивитъ, що козацька зрада! Ой хто въ лѣсѣ чує, най рубає бука, Та най ся надивитъ, яка моя мука. Ой хто дѣти має, най ихъ научає, Зъ вечера до коршмы най ихъ не пущає! {{right|({{sp-l|Нагуєвичѣ}}, дрогобицке.)}}</poem>{{block center/e}} Пѣсня сеся доволѣ розширена по цѣлой нашой Руси; минувшого року мы стрѣчали два єи варіянты напечатани въ „Кіевской Старинѣ“, а у насъ кромъ сего єсть ще одинъ варіянтъ, записаный п. Ив. Мохомъ въ львовскомъ повѣтѣ, хочь досыть попутаный, де замѣсть „чужоземцѣвъ“ говоритъ ся о якихсь „браниченькахъ“. Толькожь помимо сего розширеня мѣжь нашимъ народомъ не можна въ той пѣсни шукати характеристики нашого житя и нашихъ людей, навѣть и въ давнѣйшихъ часахъ. Пѣсня сеся належитъ до т. зв. бродячихъ або вандруючихъ пѣсень, котри переходятъ одъ одного народа до другого, и зайшла до насъ зь заходу. Мотивъ єи: „знасилуванє и одтакъ страшне замученє женщины“ стрѣчає ся н. пр. въ найдавнѣйшой драмѣ Шекспира „Titus Andronicus“, де два королевичѣ насилуютъ и страшно калѣчатъ въ лѣсѣ доньку Тита. Лявинію. Одки почерпнувъ Шекспиръ предметъ до сего страшного епизоду, сего доси допевно не выслѣджено, хочь не можна припустити, щобъ се бувъ вытворъ єго власнои фантазіи. Що мотивъ сей въ германьскихъ и романьскихъ народовъ оброблювавъ ся часто, доказує дальше одна нѣмецка пѣсня, замѣщена въ зборнику пѣсень Арніма и<noinclude></noinclude> lny6iixkyl94hox136203aug01useeh 250 596420 1102780 1102660 2026-08-23T13:12:01Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102780 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>все таки зъ любови. Кромъ такихъ пѣсень є ще мѣжь нашимъ народомъ доволѣ й такихъ, де дѣвчина показує ся просто одуреною, ошуканою, або й насильно зганьбленою. Отъ н. пр. пѣсня про одурену дѣвчину: {{block center|<poem>Ой зойшли зойшли двѣ зорниченьки ясни; Надвандрували два козаченьки красни. Якъ вандрували, то зъ собовь говорили: Де бы мы собѣ дѣвчину подмовили. Ой вандрували стежечковь поза хаты, Выйшла дѣвчина зъ кирницѣ воду брати. — Поверзь, дѣвчино, ту воду зъ коновками, Вандруй изъ нами, красными козаками! — Ой пошлажь бы я и зъ вами вандрувала, Кобы то я ся зрадоньки не бояла. — Вѣрь намъ, дѣвчино, на козацькоє слово, Мы не зрадили ще на свѣтѣ нѣкого. — Ой лишень дойшли до вишневого саду, А вже зробили надъ дѣвчиною зраду. — Ой дежь ся дѣло ваше козацьке слово, Що не зрадите на сѣмъ свѣтѣ нѣкого? — Ой коли ты йшла изъ нами вандрувати, То було собѣ зъ дому й рантушокъ взяти<ref>Щобь повязати голову. Прим. авт.</ref>; Ой ты видѣла, що идешь на вандровку, Було си взяти на дитятко кобѣвку. ({{sp-l|Нагуєвичѣ}}.)</poem>}} Насмѣшки козаковъ глубоко ранятъ серце бѣднои дѣвчины. Але въ иншихъ случаяхъ ѣй доводитъ ся не лишь насмѣшокъ слухати; въ декотрыхъ пѣсняхъ росказує ся, що молодцѣ выкравши и зрадивши дѣвчину, убиваютъ єѣ, кидаютъ въ „Дунай глубокій“, якъ тоту „дурну Резю“ або „Хаюню“, т. є. выкрадену жидовочку, або навѣть привязуютъ єѣ до дерева и подпалюютъ, якъ въ слѣдуючой пѣсни: {{block center/s}}<poem>Ой у поли сосна высокая росла; Не хиляй ся сосно, бо й такъ минѣ тоскно! Бо я на Вкраинѣ, якъ на пожаринѣ, Нѣхто не пригорне й а въ лихой годинѣ! Нѣхто не прибуде, нѣ отець нѣ мати, Нѣ тота дѣвчина, що ѣ мыслю взяти. Й а въ поли кирниця дыльомъ дыльована, Десь моя дѣвчина якъ намальована. Й а въ поли коршемка, коршемка новая,</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> csxrz396ksmwp2w134q3rszrx9ge7ft 1102781 1102780 2026-08-23T13:12:33Z Julzol 18160 1102781 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>все таки зъ любови. Кромъ такихъ пѣсень є ще мѣжь нашимъ народомъ доволѣ й такихъ, де дѣвчина показує ся просто одуреною, ошуканою, або й насильно зганьбленою. Отъ н. пр. пѣсня про одурену дѣвчину: {{block center|<poem>Ой зойшли зойшли двѣ зорниченьки ясни; Надвандрували два козаченьки красни. Якъ вандрували, то зъ собовь говорили: Де бы мы собѣ дѣвчину подмовили. Ой вандрували стежечковь поза хаты, Выйшла дѣвчина зъ кирницѣ воду брати. — Поверзь, дѣвчино, ту воду зъ коновками, Вандруй изъ нами, красными козаками! — Ой пошлажь бы я и зъ вами вандрувала, Кобы то я ся зрадоньки не бояла. — Вѣрь намъ, дѣвчино, на козацькоє слово, Мы не зрадили ще на свѣтѣ нѣкого. — Ой лишень дойшли до вишневого саду, А вже зробили надъ дѣвчиною зраду. — Ой дежь ся дѣло ваше козацьке слово, Що не зрадите на сѣмъ свѣтѣ нѣкого? — Ой коли ты йшла изъ нами вандрувати, То було собѣ зъ дому й рантушокъ взяти<ref>Щобь повязати голову. Прим. авт.</ref>; Ой ты видѣла, що идешь на вандровку, Було си взяти на дитятко кобѣвку. {{right|({{sp-l|Нагуєвичѣ}}.)}}</poem>}} Насмѣшки козаковъ глубоко ранятъ серце бѣднои дѣвчины. Але въ иншихъ случаяхъ ѣй доводитъ ся не лишь насмѣшокъ слухати; въ декотрыхъ пѣсняхъ росказує ся, що молодцѣ выкравши и зрадивши дѣвчину, убиваютъ єѣ, кидаютъ въ „Дунай глубокій“, якъ тоту „дурну Резю“ або „Хаюню“, т. є. выкрадену жидовочку, або навѣть привязуютъ єѣ до дерева и подпалюютъ, якъ въ слѣдуючой пѣсни: {{block center/s}}<poem>Ой у поли сосна высокая росла; Не хиляй ся сосно, бо й такъ минѣ тоскно! Бо я на Вкраинѣ, якъ на пожаринѣ, Нѣхто не пригорне й а въ лихой годинѣ! Нѣхто не прибуде, нѣ отець нѣ мати, Нѣ тота дѣвчина, що ѣ мыслю взяти. Й а въ поли кирниця дыльомъ дыльована, Десь моя дѣвчина якъ намальована. Й а въ поли коршемка, коршемка новая,</poem><noinclude>{{block center/e}} {{footnote}}</noinclude> o3xtdduul711bray5codw3n6xd7gw5n 250 596421 1102782 1102661 2026-08-23T13:25:01Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102782 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Отъ то маєшь, Ганусенько, та за свою вроду. Плыне, плыне Ганусенька, та вже й потапає, Та до своѣ матусеньки рукою махає. Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ сѣмь, Не пускай ихъ до коршмоньки, бо такъ буде всѣмъ! Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ пять, Не пускай на вечерницѣ, бо всѣмъ буде такъ! Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ двѣ, {{sp-l|Не давай ихъ серцю волѣ}}, згинутъ обидвѣ. {{right|(Краснопуща, тернопольского пов., запис. Н. Загорный.)}}</poem>{{block center/e}} Що случаѣ подобни до описаного въ той пѣсни, трафляли ся и давнѣйшими часами досыть рѣдко мѣжь нашимъ народомъ, доказує й сама пѣсня, котра росказує о нѣмъ якъ о „причинѣ“ або „новинѣ“, т. є. о рѣдкомъ и незвычайномъ фактѣ. Больша часть покрытокъ волѣла безперечно наражати себе на ганьбу и соромъ, нѣжь поднимати руку на свою власну кровь. Поглядъ ихъ дуже вѣрно и сердечно передаютъ слова попереднои пѣсни: {{block center|<poem>Якъ ми Богъ тя давъ, буду тя годувати, Якъ сваволенька, буду тя проклинати.</poem>}} Розумѣє ся, що нынѣ обставины змѣнили ся и погляды народа на хибы дѣвочого серця стали ся далеко лагоднѣйши. Не знаю, чи переконанє, що грѣхъ жити и вмирати женщинѣ не зазнавши любови и не мавши дѣтей (безъ згляду на то чи лєгальнымъ чи нелєгальнымъ способомъ), треба уважати одживаючимъ на ново, чи зароджуючимъ ся середъ сельского жѣноцтва, — толькожь певно, що те переконанє стрѣчає ся теперь доволѣ часто. У жидовъ, якъ менѣ говорено, стоитъ оно якъ выразный приписъ въ Тальмудѣ. Ровножь выразно сказане се и въ лѣрницкой пѣсни про Олексея, де каже ся: {{block center|<poem>Приплодноє древо до раю пріймаютъ, Мене неплодницю зъ раю выганяютъ. {{right|({{sp-l|Батятичѣ}}, львовского повѣту.)}}</poem>}} Въ обохъ высше наведеныхъ пѣсняхъ — про дворачку и про Ганусеньку — показано намъ дѣвчину, котра зблудила, хочь може й легкомысно та нерозважно, але Те саме реченє стрѣчаємо такожь яко приповѣдку въ закордоньськой Украинѣ (Номисъ).<noinclude></noinclude> dytfyicpgz5m924xx2jv7yo8qg157cm 1102783 1102782 2026-08-23T13:25:18Z Julzol 18160 1102783 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Отъ то маєшь, Ганусенько, та за свою вроду. Плыне, плыне Ганусенька, та вже й потапає, Та до своѣ матусеньки рукою махає. Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ сѣмь, Не пускай ихъ до коршмоньки, бо такъ буде всѣмъ! Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ пять, Не пускай на вечерницѣ, бо всѣмъ буде такъ! Ой памятай, стара мати, маєшь дочокъ двѣ, {{sp-l|Не давай ихъ серцю волѣ}}, згинутъ обидвѣ. ::{{right|(Краснопуща, тернопольского пов., запис. Н. Загорный.)}}</poem>{{block center/e}} Що случаѣ подобни до описаного въ той пѣсни, трафляли ся и давнѣйшими часами досыть рѣдко мѣжь нашимъ народомъ, доказує й сама пѣсня, котра росказує о нѣмъ якъ о „причинѣ“ або „новинѣ“, т. є. о рѣдкомъ и незвычайномъ фактѣ. Больша часть покрытокъ волѣла безперечно наражати себе на ганьбу и соромъ, нѣжь поднимати руку на свою власну кровь. Поглядъ ихъ дуже вѣрно и сердечно передаютъ слова попереднои пѣсни: {{block center|<poem>Якъ ми Богъ тя давъ, буду тя годувати, Якъ сваволенька, буду тя проклинати.</poem>}} Розумѣє ся, що нынѣ обставины змѣнили ся и погляды народа на хибы дѣвочого серця стали ся далеко лагоднѣйши. Не знаю, чи переконанє, що грѣхъ жити и вмирати женщинѣ не зазнавши любови и не мавши дѣтей (безъ згляду на то чи лєгальнымъ чи нелєгальнымъ способомъ), треба уважати одживаючимъ на ново, чи зароджуючимъ ся середъ сельского жѣноцтва, — толькожь певно, що те переконанє стрѣчає ся теперь доволѣ часто. У жидовъ, якъ менѣ говорено, стоитъ оно якъ выразный приписъ въ Тальмудѣ. Ровножь выразно сказане се и въ лѣрницкой пѣсни про Олексея, де каже ся: {{block center|<poem>Приплодноє древо до раю пріймаютъ, Мене неплодницю зъ раю выганяютъ. {{right|({{sp-l|Батятичѣ}}, львовского повѣту.)}}</poem>}} Въ обохъ высше наведеныхъ пѣсняхъ — про дворачку и про Ганусеньку — показано намъ дѣвчину, котра зблудила, хочь може й легкомысно та нерозважно, але Те саме реченє стрѣчаємо такожь яко приповѣдку въ закордоньськой Украинѣ (Номисъ).<noinclude></noinclude> corzi5s5aic27mt1du9kwhugqpguyla 250 596422 1102784 1102671 2026-08-23T13:34:26Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102784 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" />{{block center/s}}</noinclude><poem>Якъ ми Богъ тя давъ, буду тя годувати, Якъ сваволенька, буду тя проклинати. Ой подужь, поду, поподъ гай похилю ся, Та послухаю, чи спѣває Маруся. Ой спѣватъ, спѣватъ, а я вже не спѣваю, Мале дитятко на рученькахъ хитаю. Ой люлю, люлю, нещаслива дитино; Нѣхто не скаже: На добрыйдень дѣвчино! ::{{right|({{sp-l|Лолинъ}}, одъ Федя Довжаньского зап. М. Павликъ.)}}</poem>{{block center/e}} Що вже й говорити про сумну долю тыхъ дѣвчатъ, котри дали волю нерозважливой любови; ихъ ждала ганьба передъ цѣлою громадою, декуды на зарѣнку за церквою або коло коршмы били ихъ прилюдно шнурами одъ звоновъ, котри передъ тымъ на колька день намочени були въ соляной ропѣ (Дрогобычь). Але ще тяжша бувала доля тыхъ нещасливыхъ, котри зъ боязни передъ ганьбою вбивали своихъ дѣтей. Хто не пригадує собѣ прекраснои, зъ переказовъ народныхъ выспѣванои пѣснѣ Шевченка „У недѣлю у селѣ“, въ котрой Титаровну, що втопила свою дитину, закопуютъ живцемъ въ яму вразъ изъ трупомъ тои дитины? Судъ громадскій въ такихъ справахъ бувавъ безжалосный, а громадяне й не бачили того, що обертаютъ ся въ блудномъ колесѣ, що строгость каръ за менши проступки именно родитъ больши проступки. Що оно справдѣ такъ дѣяло ся, бачимо и зъ слѣдуючои пѣсни: {{block center/s}}<poem>Ой у мѣстѣ Гусятинѣ стала ся причина: Ковалева Ганусенька породила сына. Зродила го, повила го, пустила го въ воду: Плыни, плыни, бѣле дитя, та до свого роду! Якъ приплынешь, бѣле дитя та до свого роду, То роскажешь старой неньцѣ всю мою пригоду. А въ недѣлю пораненько всѣ дѣвчата йдутъ, Та на своихъ головонькахъ вѣночки несутъ. А за ними помаленьки Ганусенька йде Та на своѣй головоньцѣ вѣнка не несе. А чому ты, Ганусенько, та позаду йдешь, Чомъ на своѣй головоньцѣ вѣнка не несешь? Болитъ мене головонька зъ тяжкой болести, Та не можу я вѣночка на нѣй донести. Тамъ на ринку дѣвчатонька мѣдъ-горѣвку пьютъ, Ковалеву Ганусеньку передъ коршмовь бьютъ. Збили ѣѣ, взяли ѣѣ, та й кинули въ воду:</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> 7unpo11xgipfqba27zdnwaeislpbtsf 250 596455 1102785 2026-08-23T14:10:03Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102785 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{xxxx-larger|'''ЖІНОЧА НЕВОЛЯ'''}} {{dhr|em}} ВЪ РУСКИХЪ ПѢСНЯХЪ НАРОДНЫХЪ. {{dhr|2em}} {{dhr|2em}} {{smaller|Написавъ}} {{dhr|em}} {{x-larger|{{sp-l|ИВАНЪ ФРАНКО}}.}} {{dhr|4em}} {{smaller|'''Накладомъ редакціи „Зорҍ“.'''}} {{dhr|6em}} {{larger|'''{{sp-l|У ЛЬВОВҌ}}, 1883.'''}} {{rule|2em}} Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка,<br> {{x-smaller|''подъ зарядомъ К. Беднарского.''}}}}<noinclude></noinclude> 70q1i9p81tx18p25u52bz5dldblz23p 1102786 1102785 2026-08-23T14:18:59Z Julzol 18160 1102786 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{xxxx-larger|'''ЖІНОЧА НЕВОЛЯ'''}} {{dhr|em}} ВЪ РУСКИХЪ ПѢСНЯХЪ НАРОДНЫХЪ. {{dhr|2em}} {{dhr|2em}} {{smaller|Написавъ}} {{dhr|em}} {{x-larger|{{sp-l|ИВАНЪ ФРАНКО}}.}} {{dhr|4em}} {{smaller|'''Накладомъ редакціи „Зорҍ“.'''}} {{dhr|6em}} {{larger|'''{{sp-l|У ЛЬВОВҌ}}, 1883.'''}} {{rule|2em}} {{smaller|Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка,}}<br> {{x-smaller|''подъ зарядомъ К. Беднарского.''}}}}<noinclude></noinclude> jydkpxrihuk10a84fca7iv3i8suq73g 1102787 1102786 2026-08-23T14:19:24Z Julzol 18160 1102787 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{xxxx-larger|'''ЖІНОЧА НЕВОЛЯ'''}} {{dhr|em}} ВЪ РУСКИХЪ ПѢСНЯХЪ НАРОДНЫХЪ. {{dhr|2em}} {{dhr|2em}} {{smaller|Написавъ}} {{dhr|em}} {{larger|{{sp-l|ИВАНЪ ФРАНКО}}.}} {{dhr|4em}} {{smaller|'''Накладомъ редакціи „Зорҍ“.'''}} {{dhr|6em}} {{larger|'''{{sp-l|У ЛЬВОВҌ}}, 1883.'''}} {{rule|2em}} {{smaller|Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка,}}<br> {{x-smaller|''подъ зарядомъ К. Беднарского.''}}}}<noinclude></noinclude> jdrz0qp5oi5pf84bv2rgl4kpj91paz3 1102796 1102787 2026-08-23T16:50:54Z Balakun 8632 /* Схвалена */ 1102796 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="4" user="Balakun" /></noinclude>{{dhr|3em}} {{block center|align=center| {{xxxx-larger|'''ЖѢНОЧА НЕВОЛЯ'''}} ВЪ РУСКИХЪ ПѢСНЯХЪ НАРОДНЫХЪ. {{Custom rule|sp|50|c|6|sp|5|r|15|sp|5|c|6|sp|50}} {{dhr|2em}} {{fine|Написавъ}} {{larger|{{sp-l|ИВАНЪ ФРАНКО}}.}} {{dhr|4em}} {{fine|'''Накладомъ редакціи „Зорҍ“.'''}} {{dhr|5em}} '''{{sp-l|У ЛЬВОВҌ}}, 1883.''' {{rule|2em}} {{fine|Зъ друкарнѣ Товариства им. Шевченка,}}<br>{{smaller|''подъ зарядомъ К. Беднарского.''}} }}<noinclude></noinclude> 72u41y2eyfz8f1yxa1yzowfnbf9bn1j 250 596456 1102791 2026-08-23T14:53:12Z Julzol 18160 /* Вичитана */ 1102791 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{xx-larger|'''Карпаторуська лїтература XVII-XVIII віків.'''}}<br> {{fine|Подав}} Др. {{sp-l|ІВАН ФРАНКО}}.}} Дослїд істориї лїтератури по териториям у нас доси майже не початий, хоча приклад дослїдів полїтичної і социальної істориї ріжних територий нашого краю, з такими гарними успіхами ведений в остатнїх десятках лїт, повинен би був заохотити до анальоґічної працї і на історично-лїтературному полї. Правда, дослїди над істориєю української лїтератури, особливо давнїйших віків, на українськім ґрунтї доси загалом не дуже широкі. Маємо цїнні моноґрафії, але одинока проба цїлости, зроблена пок. Огоновським, не сповняє навіть задач порядної біблїоґрафії. Та при тім в часї, коли пок. Огоновський писав перший том свойого компендіюма, справа дослїдів територияльних відмін і течій лїтературного руху і де інде (прим. у Поляків) тілько що дискутувалась і від тоді, можна сказати, майже й не поступила наперед по за деякі надто апріорні і невдатні проби. У нас поставив справу на широкім науковім ґрунтї у перве Драгоманов у своїх статях про галицьку й українську лїтературу, хоч і він не встеріг ся в тій працї від надто поспішних і наскрізь ненаукових розріжнень (прим. розриваючи Тургенева на росийського і великоруського, Гоголя на південно- і обще-руського писателя і т. д.). Виразнійше підчеркнено прінціп студіованя писателя в звязку з териториєю, на якій і для якої він працював, у його статях про Квітку і Шевченка (Громада т. IV). Але публїцистична і полємічно-тенденцийна закраска шкодила тим статям, так що тілько в звісній рецензиї проф. Дашкевича на „Очерки“ Петрова ми одержали перший широкий і строго мето-<noinclude></noinclude> dz65s7dw2f8lujuc4vyfk6n39x701uz 1102792 1102791 2026-08-23T14:53:32Z Julzol 18160 1102792 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{larger|'''Карпаторуська лїтература XVII-XVIII віків.'''}}<br> {{fine|Подав}} Др. {{sp-l|ІВАН ФРАНКО}}.}} Дослїд істориї лїтератури по териториям у нас доси майже не початий, хоча приклад дослїдів полїтичної і социальної істориї ріжних територий нашого краю, з такими гарними успіхами ведений в остатнїх десятках лїт, повинен би був заохотити до анальоґічної працї і на історично-лїтературному полї. Правда, дослїди над істориєю української лїтератури, особливо давнїйших віків, на українськім ґрунтї доси загалом не дуже широкі. Маємо цїнні моноґрафії, але одинока проба цїлости, зроблена пок. Огоновським, не сповняє навіть задач порядної біблїоґрафії. Та при тім в часї, коли пок. Огоновський писав перший том свойого компендіюма, справа дослїдів територияльних відмін і течій лїтературного руху і де інде (прим. у Поляків) тілько що дискутувалась і від тоді, можна сказати, майже й не поступила наперед по за деякі надто апріорні і невдатні проби. У нас поставив справу на широкім науковім ґрунтї у перве Драгоманов у своїх статях про галицьку й українську лїтературу, хоч і він не встеріг ся в тій працї від надто поспішних і наскрізь ненаукових розріжнень (прим. розриваючи Тургенева на росийського і великоруського, Гоголя на південно- і обще-руського писателя і т. д.). Виразнійше підчеркнено прінціп студіованя писателя в звязку з териториєю, на якій і для якої він працював, у його статях про Квітку і Шевченка (Громада т. IV). Але публїцистична і полємічно-тенденцийна закраска шкодила тим статям, так що тілько в звісній рецензиї проф. Дашкевича на „Очерки“ Петрова ми одержали перший широкий і строго мето-<noinclude></noinclude> kflolvcdjnqmcoglt2kr9sulor9ok84 1102793 1102792 2026-08-23T14:53:47Z Julzol 18160 1102793 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Julzol" /></noinclude>{{c|{{x-larger|'''Карпаторуська лїтература XVII-XVIII віків.'''}}<br> {{fine|Подав}} Др. {{sp-l|ІВАН ФРАНКО}}.}} Дослїд істориї лїтератури по териториям у нас доси майже не початий, хоча приклад дослїдів полїтичної і социальної істориї ріжних територий нашого краю, з такими гарними успіхами ведений в остатнїх десятках лїт, повинен би був заохотити до анальоґічної працї і на історично-лїтературному полї. Правда, дослїди над істориєю української лїтератури, особливо давнїйших віків, на українськім ґрунтї доси загалом не дуже широкі. Маємо цїнні моноґрафії, але одинока проба цїлости, зроблена пок. Огоновським, не сповняє навіть задач порядної біблїоґрафії. Та при тім в часї, коли пок. Огоновський писав перший том свойого компендіюма, справа дослїдів територияльних відмін і течій лїтературного руху і де інде (прим. у Поляків) тілько що дискутувалась і від тоді, можна сказати, майже й не поступила наперед по за деякі надто апріорні і невдатні проби. У нас поставив справу на широкім науковім ґрунтї у перве Драгоманов у своїх статях про галицьку й українську лїтературу, хоч і він не встеріг ся в тій працї від надто поспішних і наскрізь ненаукових розріжнень (прим. розриваючи Тургенева на росийського і великоруського, Гоголя на південно- і обще-руського писателя і т. д.). Виразнійше підчеркнено прінціп студіованя писателя в звязку з териториєю, на якій і для якої він працював, у його статях про Квітку і Шевченка (Громада т. IV). Але публїцистична і полємічно-тенденцийна закраска шкодила тим статям, так що тілько в звісній рецензиї проф. Дашкевича на „Очерки“ Петрова ми одержали перший широкий і строго мето-<noinclude></noinclude> 5boitwgzxi7aynfvklhkpizynic2kxy 250 596457 1102802 2026-08-23T20:43:21Z Lxlalexlxl 5160 /* Вичитана */ 1102802 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Lxlalexlxl" />{{c|— 138 —}}</noinclude>кезів. Железова система зменшаєть ся до мінїмума свого нормального розвитку. Шкіра робить ся сухою, лиця тратять румянець і роблять ся жовтими як цитрина у чоловіків і мертво-блїдими у жінок. Голова зменшаєть ся і робить ся або круглою, або кінчастою; волоссє робить ся плоске й темне; шия довшає. Помічаєть ся незвичайний розвиток ярмових кісток і жувальних мязів. Вискові ямки глубшають, щелепи грубшають. Очи осаджені глибоко і досить далеко одно від одного. Радужка темнїйшає, погляд робить ся пронизуватим і диким. Довгі кістки довшають, особливо на верхнїх кінчинах. Горлянка більшає, голос робить ся хрипким і криклиливим. (Спостереження нїмецьких лїкарів Сполучених Держав). {{dhr}} Зміни в умовах істновання можуть повести до значної зміни типу. Перший приклад сього ми маємо в казанських Татарах, що з кочового народу зробили ся хлїборобами. А ось другий приклад, особливо цїкавий через те, що він належить до Ірляндії і історія його певна. За часи війни 1641 р. і 1649 р. (при Кромвелї) багато Ірляндцїв, ратуючись від вигублення, перебрали ся в гористі краї східної Ірляндиї. Ось як вплинули на сих нещасних два столїття убожества і переслїдування: пересїчний зріст зменьшив ся до 145½ центиметрів француських, живіт став роздутий, но-<noinclude></noinclude> kblejo51dx5qb9wegxviwp3fmh0vhg2 250 596458 1102803 2026-08-24T05:52:08Z Balakun 8632 /* Без тексту */ художня обкладинка 1102803 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="0" user="Balakun" /></noinclude><noinclude></noinclude> tl0okbhmtgtrswnz6t80ecbe9in6nxz 250 596459 1102806 2026-08-24T06:25:03Z Galvm 6504 /* Вичитана */ 1102806 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Galvm" /></noinclude>ціле півстоліття, — щоб з проскрибованих низів перейти на вершини життя нації, коли не випускається молота з рук, коли ломається скелю, рівняється правді путі, до того ще в переконанні, що, щастя всіх прийде по наших аж кістках!“ У 2-ому числі „Громадського Друга“, у „Дзвоні“ й „Молоті“ друкує Франко повість з бориславського життя „'''Воа Constrictor'''“. У цій повісті змальовує він постать одного з визначніших бориславських капіталістів Германа Ґольдкремера, що пройшов свою життєву карієру від найнижчих низів до капіталістичних вершин у галицькому житті. Він, сирота, остає на вихованні шматяра-міняйла, займається після його смерти либацтвом, доробляється грошей на доставі будівельного матеріялу до державних будівель, врешті опиняється вдруге на бориславському терені, скуповує ґрунта, добуває на них кипячку, доробляється гроша. Франко змальовує в його постаті первіснокапіталістичного хижака, що для гроша жертвує всім: визискує робітників, обдурює їх, грабує. Занедбує свої родинні обовязки, доводить до того, що жінка його ідіотіє, син стає в ряди злочинців-душегубів. Він жадає від батька грошей і, коли їх не дістає, кидається на нього вночі й хоче його задушити. „'''Boa Constrictor'''“ (змій-удав, змій полоз) — це символ капіталізму, в якого принадні сіті попадає Герман Гольдкремер і вється в його звоях<noinclude></noinclude> 5fky7akhkrbktd83l3aw37jbu65cnpl 250 596460 1102810 2026-08-24T06:31:03Z Galvm 6504 /* Вичитана */ 1102810 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Galvm" /></noinclude>ціле своє життя. Той '''Воа Constrictor''' стискає його своїми перстенями найсильніше тоді, коли рідний син хоче його задушити. Цей момент пробуджує у Германа на хвилину приспані людські почування: він милосердиться над удовою робітника, якого його помічник-касієр кинув уночі до ями з кипячкою, але це тільки хвилинка його слабости. Після того він знову робитиме все, що має вести його до гроша, до маєтку. Повість '''Воа Constrictor''' надрукована у „Громадському Друзі“, є продовженням „Бориславських оповідань“. У „Бориславських оповіданнях“ змалював Франко долю селян з Борислава, Тустанович, — цього нафтового осередка, — яких погоня капіталістів за нафтою й нафтовими багатствами викидає з прадідньої землі, з господарів робить їх пролєтарами, наймитами чужого капіталу. „Бориславські оповідання“ — це історія цієї землі в перших часах нафтової гарячки. Повість „'''Boa Constrictor'''" є вже ширшою картиною бориславського життя. Господарів-селян тут уже якби не було. Вони всі вже зійшли на робітників. Панами цієї землі стали капіталісти-нафтярі. Історію життя: ділових і родинних відносин одного з них Германа Ґольдкремера — змальовує автор у цій повісті. Продовження цієї повісти побачимо в повісті „Борислав сміється“, яку автор друкує два роки пізніше у „Світі“.{{nop}}<noinclude></noinclude> 9891vk0f9mpkfv868mtwofpcs8dq3ud 250 596461 1102811 2026-08-24T06:34:24Z Galvm 6504 /* Вичитана */ 1102811 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Galvm" /></noinclude>Повістю „'''Boa Constrictor'''“ займався Франко ще двічі в житті. В 1884 р. видає її книжкою, накладом редакції "Зорі". В 1907 р. друкує її у Видавничій Спілці в другому — зовсім зміненому виданні. Праця Івана Франка в „Громадському Друзі“ — це відбитка його думок на новому життєвому його шляху, початок його праці на соціялістичних основах. {{dhr|em}} {{rule|6em}}<noinclude></noinclude> trbg80ih8bk772z2bueg8gjmxyb9z1g 0 596462 1102812 2026-08-24T07:53:15Z Balakun 8632 . 1102812 wikitext text/x-wiki {{слово | назва = овад }} <pages index="Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu" include=41 onlysection="овад" /> : {{збірка|Словник, 1924|1}} 0gmxpkhh9frkncyii60jobrj6m4vveb 250 596463 1102813 2026-08-24T07:56:04Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102813 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{sp|Гостомисл}} ''(цілує її в чоло.)'' {{gap|3em}}Моя ти славна господине! {{sp|Запава}} ''(обіймає його.)'' {{gap|17em}}Що там! {{gap|3em}}Втомилась трохи, та зате так рада, {{gap|3em}}Що все зробилось швидко і порядно. {{gap|3em}}Всіх вояків я хлібом наділила {{gap|3em}}І мясом на дорогу. Це для діла {{gap|3em}}Не менше важне, як хороша зброя. {{gap|3em}}Голодний вояк сил не має, тратить {{gap|3em}}Охоту й віру в добру вдачу діла. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Чи бач, як гарно ти про де міркуєш! {{sp-l|Запава}}. Я чую, друже мій, що вся росту. {{gap|3em}}Здаєсь, летіти-б рада десь кудись, — {{gap|3em}}Так тішусь тим, що ти нарешті зваживсь {{gap|3em}}На це велике діло. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|7em}}Як дасть Бог {{gap|3em}}І діло вдасться — а що вдасться певно, {{gap|3em}}Про це вже й я не сумніваюсь нині — {{gap|3em}}То в тім найбільш твоя заслуга буде. {{gap|3em}}Ти видумала плян, ти підняла {{gap|3em}}Мою слабую волю, ти прогнала {{gap|3em}}Мій страх… {{sp-l|Запава}}. {{gap|4em}}Бо ви, мужчини, як воли: {{gap|3em}}Впряжуть вас у ярмо, то й тягнете, {{gap|3em}}І не подумаєте навіть, що {{gap|3em}}У вас є сила більша десять раз {{gap|3em}}Ніж того, хто запряг вас. {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|7em}}Ви-ж, жінки, {{gap|3em}}Як [[овад]]и: літаєте кругом і жалите. {{gap|3em}}Часом здаєсь, що тільки кров ссете, {{gap|3em}}А інколи уколи ваші нас {{gap|3em}}Наперед гонять — к щастю або згубі. {{sp|Запава}} ''(сміючись, бє його по плечі.)'' {{gap|3em}}Встидайсь, старий! І як ти можеш так {{gap|3em}}Балакать, мавши жінку молоду, {{gap|3em}}Хорошу — адже-ж я хороша, правда?</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> tvzks1kp4zfpaf53b0qy2tr50f0huvj 250 596464 1102814 2026-08-24T08:00:42Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102814 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{sp|Гостомисл}} ''(обіймає її.)'' {{gap|3em}}Моє ти сонце ясне! {{sp-l|Запава}}. {{gap|10em}}А в додатку, {{gap|3em}}Ще й князівського роду! Адже-ж мій {{gap|3em}}Отець повинен був сидіти нині {{gap|3em}}Там, де той клятий Святослав сидить! {{gap|3em}}І я повинна нині будь… ''(Затулює очі.)'' {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|10em}}Запаво! {{gap|3em}}Голубонько! Не плач! {{sp-l|Запава}}. {{gap|7em}}Не гнівайсь, друже! {{gap|3em}}Ти знаєш, силою віддав мене, {{gap|3em}}Безрідну сироту та беззахисну, {{gap|3em}}За тебе Святослав. Ти знаєш, як {{gap|3em}}Я плакала, як рвалася від тебе, {{gap|3em}}Як проклинала день своїх уродин, {{gap|3em}}Людей і світ і Бога і його, {{gap|3em}}Його, грабівника мого наслідства! {{gap|3em}}Не гнівайсь, друже! Я дурна була! {{gap|3em}}Минулося. Тебе пізнавши ближче, {{gap|3em}}Я полюбила зо всіх сил тебе {{gap|3em}}І бачу нині в тобі пана свого {{gap|3em}}І мужа й Бога й пімсту за все те, {{gap|3em}}Чим був затрутий вік мій молодий. {{sp-l|Гостомисл}}. Моя ти бідна запахуща квітко! {{gap|3em}}Як радби я тобі здобути все, {{gap|3em}}Все, що ти стратила! {{sp-l|Запава}}. {{gap|7em}}І ти здобудеш! {{gap|3em}}Я знаю, що здобудеш! Лиш нехай {{gap|3em}}Удасться те, що статись має завтра! {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Ну, та щоб те вдалось, мені потрібно {{gap|3em}}Спочити трохи! {{gap|3em}}''(Бере з вікна клєпсидру<ref>Клєпсидра — пісковий годинник.</ref> й заглядає.)'' {{gap|7em}}Бач, вже північ, любо, {{gap|3em}}А я втомився нині! Добрий шмат {{gap|3em}}Важкого діла нині я зробив.</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> ivxriwettjf0ydbikq756dzwrjmqhey 250 596465 1102816 2026-08-24T08:06:53Z Balakun 8632 /* Вичитана */ 1102816 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Balakun" />{{block center/s|width=23em}}</noinclude><poem>{{gap|3em}}Спочити треба, щоб на завтра мати {{gap|3em}}Знов свіжі сили. {{sp-l|Запава}}. {{gap|8em}}О, і я втомилась {{gap|3em}}Чимало! Та боюсь, що не засну; {{gap|3em}}Спокійно цеї ночи! Кров моя {{gap|3em}}Шалено бетьея в жилах, мов вогонь {{gap|3em}}Горить, коли подумаю, що завтра, {{gap|3em}}Так швидко вже, за пять, за шість годин {{gap|3em}}Рішитись має те, над чим так довго {{gap|3em}}Працюємо обоє. {{sp|Гостомисл}} ''(роздягається.)'' {{gap|14em}}Я думками {{gap|3em}}Вперед не забігаю, мріями {{gap|3em}}В будуще не вгризаюсь, та зате {{gap|3em}}Холодним розумом міркую, що {{gap|3em}}І як робить, щоби дійти до діли. {{gap|3em}}Для того кров у мене супокійна, {{gap|3em}}Та тіло й мозок відпочинку просять. {{c|''(Лягає на ліжко й заслонюєтгься котарою.)''}}{{sp-l|Запава}}. Ну, спи! А рано я тебе розбуджу. {{justify|''(Роздягається, гасить свічку і також лягає. В кімнаті майже зовсім темно, тільки маленька лямпа в головах у Запави перед іконою блимає. Хвилю тихо. Здалека чути гуркіт грому. Потім за сценою притишений стук кроків. Запава ворушиться на своїм ліжку за котарою.)''|style=text-align-last:center}}{{sp-l|Запава}}. Спиш, Гостомисле? {{sp|Гостомисл}} ''(крізь сон.)'' {{gap|10em}}Сплю! А що таке? {{sp-l|Запава}}. Здаєсь, немов по сінях хтось ходив. {{sp-l|Гостомисл}}. То, певно, вартовий. {{sp-l|Запава}}. {{gap|6em}}Ага, то правда! {{gap|3em}}А я й забула, що цю ніч у нас {{gap|3em}}У замку варта! {{sp-l|Гостомисл}}. {{gap|3em}}Ну, так спи! {{sp-l|Запава}}. {{gap|11em}}Добраніч!</poem><noinclude>{{block center/e}}</noinclude> 8gx0l7t1erid54wx0v8izp2get9go4x 250 596466 1102819 2026-08-24T08:55:57Z Galvm 6504 /* Вичитана */ 1102819 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Galvm" /></noinclude>{{c|{{larger|{{sp-l|ОГЛАВ:}}}}}} {{right|Стор.}} {{TOC line||[[I. Дитячий вік Івана Франка]]|3|3}} {{TOC line||[[II. Іван Франко в часі своїх університетських студій.]]|19|3}} {{TOC line||[[III. „Громадський Друг“ у житті й творчости Івана Франка]]|23|3}} {{dhr|2em}} {{rule|5em}}<noinclude></noinclude> 6s73aolv2nakmqnovonr39r2lwdi4k6 250 596467 1102820 2026-08-24T09:27:52Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102820 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude>стах галицьких Жидів, що не вміють читати по німецьки, чув я широке оповіданє про лиса, зовсїм подібне до основної повісти в нашій поемі; тесаме оповіданє записано навіть з уст півдиких Муринів Готтентотів у полудневій Африцї, де воно було занесене европейськими проповідниками разом з наукою Христової віри; віра Христова у них не приняла ся, а оповіданє про лиса і вовка лишило ся в їх тямцї. Треба менї ще сказати кілька слів про свою перерібку сеї стародавної повісти. Пишучи її, я взяв тілько головну раму нїдерляндської поеми Віллєма, значить, тусаму, що є і в нїмецькій книзї про Райнке і в Ґетевім перекладї, та виповнював ту раму зовсїм свобідно, черпаючи і з старофранцузьких „галузїв” і з богатого скарбу наших людових оповідань. Бажаючи написати книжку {{sp-l|для молодїжи}}, я мусїв із старого твору, а значить і з того, що є у Ґете, повикидати богато такого, що зовсїм не годить ся для молодїжи. Натомісць я повводив із старих оповідань та з наших людових байок дещо нового, так що загалом у другім виданю моєї перерібки враз із тим оповіданєм, що становить рамку цїлости і тягне ся через усї піснї, вплетено трийцять більших або менших оповідань і уступів. І ще одно. Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про лиса, зробити її нашим народнїм добром, надати їй нашу національну подобу. Я, щоб так сказати, на чужий, позичений рисунок накладав наші руські колїри. Дословно я не перекладав нї відки анї одного рядка. Чи се хиба, чи за-<noinclude></noinclude> ch985mroo54avyshqd8od8ala5vuyz2 250 596468 1102821 2026-08-24T09:35:21Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102821 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude>500 мілїонів своїх вірних. Отож важно, що власне незадовго перед різдвом Христовим головні проводирі буддійської церкви прирадили вислати на всї сторони сьвіта проповідників, які мали ширити сю нову віру. Від того часу Буддова наука перейшла по за границї Індії, до Тибету, Китаю, Монґолїї, Японїї. Та певна річ, що буддійські апостоли ходили й на захід, до Персів, Греків, Арабів, Жидів, і коли тут не приняла ся Буддова віра, то се головно для того, що тимчасом у Палестинї повстала нова віра, де в чому дуже подібна до Буддової, а де в чому значно висша від неї — христіянство. Для нас важне те, що власне від буддистів старі христіяне приймали деякі їх оповіданя і притчі і пристосували їх до своєї проповідї. Христіянство, що зразу стояло ворожо до грецької і римської осьвіти, що від римських цїсарів довго зазнавало тяжких переслїдувань, остаточно побідило і переняло {{errata|в в|в}} себе спадщину греко-римської осьвіти. Ширячи ся між півдикими народами Европи воно несло з собою також зерна просьвіти, здобутки думок Греків і Римлян, в тім числї й ті байки та повісти, що становили духову остраву широкої маси тих народів. Особливо звірячі байки і казки найшли серед тих народів дуже податливий ґрунт, бо тут люди жили ще в лїсах і полях, у близькім сусїдстві до звірів, і певно дуже любили оповідати свої власні стрілецькі пригоди. Оті пригоди сплїтали ся з грецькими та латинськими байками; довгими зимовими вечерами люди бажають слухати довгих, безконечних оповідань, і так пома-<noinclude></noinclude> 4dm9fzpigx7d2yo1do8l54h57i2ezhd 250 596469 1102822 2026-08-24T09:39:55Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102822 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>„В пущі скарб знайшов заклятий, 1 почав він міркувати, Щоб великий бунт піднять, Щоб царя зіпхнути з трону, Славну-ж царськую корону Щоб Медведеви віддать. „Спілку він зібрав велику. З листом шле Кота Мурлику До Бурмила: так і так. Льва ми хочем скинуть з трону; А як ти його корону Хочеш взять, пришли нам знак. „Ну, на вість таку Бурмило, Начеб що його вжалило, Схопив ся і сам прибіг. „Братя — каже, — я все з вами! Або ляжем головами, Або Льва завяжем в міх!” „Батько мій, Кіт Мурлика, Вовк, Бурмило і велика Їх рідня, усії зійшлись, І на бунт, на чорну зраду, Братобійчу, люту зваду Всї врочисто сприсяглись. „Із околиць чужоземних За Горохів скарб наємних Мали війск навербувать. Я підслухав всю їх змову, Про страшну її основу Став я пильно міркувать. „Я Бурмила хитру злобу Добре знав, його особу Непочесну і смішну</poem><noinclude></noinclude> bq46wq8ykfa1odvs83lxro94tr2p1nw 1102823 1102822 2026-08-24T09:41:10Z Dars 5149 1102823 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>„В пущі скарб знайшов заклятий, І почав він міркувати, Щоб великий бунт піднять, Щоб царя зіпхнути з трону, Славну-ж царськую корону Щоб Медведеви віддать. „Спілку він зібрав велику. З листом шле Кота Мурлику До Бурмила: так і так. Льва ми хочем скинуть з трону; А як ти його корону Хочеш взять, пришли нам знак. „Ну, на вість таку Бурмило, Начеб що його вжалило, Схопив ся і сам прибіг. „Братя — каже, — я все з вами! Або ляжем головами, Або Льва завяжем в міх!” „Батько мій, Кіт Мурлика, Вовк, Бурмило і велика Їх рідня, усії зійшлись, І на бунт, на чорну зраду, Братобійчу, люту зваду Всї врочисто сприсяглись. „Із околиць чужоземних За Горохів скарб наємних Мали війск навербувать. Я підслухав всю їх змову, Про страшну її основу Став я пильно міркувать. „Я Бурмила хитру злобу Добре знав, його особу Непочесну і смішну</poem><noinclude></noinclude> gd7yvigdp1gfnxfdy7vk2yzbiof1nx5 250 596470 1102824 2026-08-24T09:49:07Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102824 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>„Правду кажеш, любий [[стрик]]у, — Рік Микита, — і велику Ти охоту в мнї підвів. Щож, піду! най всї побачуть! Хто сьміє ся, ті заплачуть, Цар на ласку змінить гнїв. „Хоч там цар на мене лютий, Та він знає, що в мінути Небезпечні, в чорний день Всї торочать не до ладу, Але дати мудру раду. Вміє тілько Лис оден”. І війшли оба в світлицю. Привитав Бабай Лисицю, Всї засїли край стола. Лисенята Міцько й Міна Повлазили на колїна — Живо гутірка пішла. „Дуже лютий цар, Бабаю? — Рік Микита. — знаю, знаю, Жаль йому медвежих мук! Та в нас був старий рахунок, — Довго ждав я на трафунок, Щоб дістать його до рук. „Тому лїт ще не богато, Як Бурмила Лев, наш тато, Губернатором зробив На підгірські наші бори, Щоб звірячі справи й спори Всї по правді він судив. „От тоді то Вовк Неситий Напосївсь мене здусити, А з Бурмилом змову мав;</poem><noinclude></noinclude> 3k5yasz9s1n0od1cn273ign2d0wti1t 250 596471 1102825 2026-08-24T09:54:21Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102825 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>Півень сей — велика сила, Мав протекцію в Бурмила І Царицї полюбивсь.” Так Бабай остерігає, Та Микита вже не дбає, Півня радісно скубе. „Ти начхай на се, моснане! Глянь лиш, що тут за снїданє! Пишно погощу тебе! „А на Півня сего, стрику, Здавна злість я мав велику, В серцї й досї ще кипить: Не за позов, не за шкоду, Але за одну пригоду, Про яку й згадати стид. „Раз голодний, що аж плачу, Іду я по під сад і бачу: Півень піє на вербі. Як би тут його ошвабить, Із верби до долу звабить І до рук дістать собі? „І як стій я для потреби Вдав пустинника із себе, Мимрю: Господи возвах; Далї під вербу підходжу, Тай говорю як монах: „Любая моя дитино, Дивна, райськая пташино, Здоровлю тебе сим днем! Дбаю я про тебе ревне, Про твоє добро душевне Дай, розмову розпічнем!”</poem>{{nop}}<noinclude></noinclude> 7vjjdwp3nveylluuj5ge4zb1r9gronj 250 596472 1102826 2026-08-24T10:09:57Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102826 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>У душі пророцькі речі, А кругом лоби овечі, Сїно, жвачка, теплий хлїв! „Щоб влекшить себе хоч трошки, Я удав ся до ворожки І такий почув завіт „Хочеш Баранів ти спасти, Мусиш сам себе покласти В жертву вольну за свій рід. „В поле йди, коли охочий, Проблукай три дни й три ночи, — Здиблеш Вовка-моцаря. Сей по мойому наказу Проковтне тебе від разу, От тодї нова зоря. Для Овець усїх заблисне”. Пане, серце туга тисне Запитать тебе сей час: Маєш ти показ сей віщий? Можеш ти, мій найлюбіщий, Проковтнуть мене на раз?” „Ну, плети собі, мій любий, — Думаю я, — коб тілько в зуби Я дістав тебе, — не бійсь! Будеш знать, як я ковтаю! Та до него промовляю: „Синку любий, заспокійсь! „Віщий сон сьогодні мав я, І на тебе вже чекав я, — Проковтну тебе як стій!” „І — Баран рік — Богу слава Тай тобі, судьбо ласкава! От тепер в душі спокій!</poem>{{nop}}<noinclude></noinclude> htkr7q1oki8gnauhwl32gqswgjrsu9w 250 596473 1102827 2026-08-24T10:17:02Z Dars 5149 /* Вичитана */ 1102827 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Dars" /></noinclude><poem>„Не витав рідню, домівку Батько мій, лиш у криївку Просто шасть — і обімлїв! Препуста-пуста печера, Що була ще повна вчера! Скарб увесь мов хто замів. „Що він біга, шкряба, нюха, — Скарбу нї слїду, нї духа! Тут старий ума лишивсь! Заскомлїв, не мов на зуби, Далї шнур знайшовши грубий, На гиляцї задусивсь. „А Неситий і Бурмило Зрозумівши, що постигло Батька мого, подались: Страх льояльні поробились, І служить тобі пустились, — Зрадником остав сам Лис. „Днесь вони — підпори трону! Я-ж, що спас царя й корону, Батька свого погубив, — Під гилякою тут стою І смерть бачу над собою. Ну, повісьте! Я скінчив”. Так то Лис в брехнї був смілий! Всї присутні остовпіли, А сам Лев аж затремтїв. „От воно що тутка скрито! Дякую тобі, Микито! А… той скарб… ти де подїв?” „На високій Чорногорі, Де Черемош води скорі По каміню в низ жене,</poem><noinclude></noinclude> n4fq20x0dtn4jieocrxo3efdr9yyi3e 250 596474 1102830 2026-08-24T11:54:59Z Galvm 6504 /* Вичитана */ 1102830 proofread-page text/x-wiki <noinclude><pagequality level="3" user="Galvm" /></noinclude> {{c|{{x-larger|'''Важне для науки неписьменних !!!'''}}}} {{rule|24.5em}} {{rule|24.5em}} {{dhr|em}} {{c|{{xxxx-larger|{{sp-l|„Рідне Слово“}}}}}} {{c|{{larger|'''Буквар для неписьменних.'''}}}} {{c|{{larger|Уложив}}}} {{c|{{x-larger|'''АВГУСТИН ДОМБРОВСЬКИЙ'''}}}} {{dhr|em}} {{c|Львів, 1928 року. Сторін 75. — Ціна 1·80 зол.}} {{dhr|em}} {{rule|30em}} {{rule|30em}} {{rule|30em}} {{rule|30em}} {{dhr|em}} {{c|{{x-larger|'''АВГУСТИН ДОМБРОВСЬКИЙ'''}}}} {{dhr|em}} {{c|{{xxxx-larger|'''Методичний провідник'''}}}} {{dhr|em}} {{c|{{xx-larger|'''до книжки „Рідне Слово“.'''}}}} {{dhr|em}} {{c|{{sp-l|ЛЬВІВ}}, 1928 року. Сторін 48. — {{sp-l|ЦІНА}} 1·—}} {{dhr|em}} {{rule|30em}} {{rule|30em}} '''Замовляти''' {{c|{{xx-larger|'''в Товаристві „Просвіта“'''}}}} {{c|{{xx-larger|'''ЛЬВІВ, РИНОК 10. II.'''}}}}<noinclude></noinclude> tijr5y8luskjqzeq3ivnk7sgs4gmftp