Вікіджерела:Стрічка новин

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікіджерела</sitename>
    <dbname>ukwikisource</dbname>
    <base>https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.20</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікіджерела</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікіджерел</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="102" case="first-letter">Автор</namespace>
      <namespace key="103" case="first-letter">Обговорення автора</namespace>
      <namespace key="116" case="first-letter">Архів</namespace>
      <namespace key="117" case="first-letter">Обговорення архіву</namespace>
      <namespace key="250" case="first-letter">Сторінка</namespace>
      <namespace key="251" case="first-letter">Обговорення сторінки</namespace>
      <namespace key="252" case="first-letter">Індекс</namespace>
      <namespace key="253" case="first-letter">Обговорення індексу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Вікіджерела:Стрічка новин</title>
    <ns>4</ns>
    <id>20862</id>
    <revision>
      <id>1108864</id>
      <parentid>1108446</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:08:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108864</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28514" sha1="3pvl9cv4ab6kcx5knss25ll8uegnnyx" xml:space="preserve">&lt;!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --&gt;
* {{Export|Про походженє та розвиток мов}} {{smaller|20.09.2026, ''[[Автор:Микола Рубакін|Н. Рубакін]]'', [[Про походженє та розвиток мов]] (перекл. П. К.), 1918}}
* {{Export|Іван Франко: молоді літа}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Антін Крушельницький|А. Крушельницький]]'', [[Іван Франко: молоді літа]], 1928}}
* {{Export|Якої автономії і федерації хоче Україна}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Михайло Грушевський|М. Грушевський]]'', [[Якої автономії і федерації хоче Україна]], 1917}}
* {{Export|Малі герої (Амічіс)}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Едмондо Де Амічіс|Е. Амічіс]]'', [[Малі герої (Амічіс)|Малі герої]], 1923}}
* {{Export|Жіноча неволя в руских піснях народних}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Жіноча неволя в руских піснях народних|Жѣноча неволя въ рускихъ пѣсняхъ народныхъ]], 1883}}
* {{Export|Радикальна тактика. Часть IV}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Радикальна тактика. Часть IV]], 1898}}
* {{Export|Пять листів Остапа Терлецького}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Пять листів Остапа Терлецького]], 1908}}
* {{Export|Тарас Шевченко, життя його та діла}} {{smaller|10.09.2026, ''[[Автор:Сергій Єфремов|С. Єфремов]]'', [[Тарас Шевченко, життя його та діла]], 1917}}
* {{Export|Гнучка чесність}} {{smaller|02.09.2026, ''[[Автор:Сергій Єфремов|С. Єфремов]]'', [[Гнучка чесність]], 1909}}
* [[File:Knyzhkova Shafa Logo.png|25px]] {{smaller|01.09.2026 Розпочалася [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2026|'''Книжкова Шафа 2026''']]}}
----
* [[File:Lupaite siu skalu.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|Лупайте сю скалу!]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.08.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|'''Лупайте сю скалу!''']]}}
* {{Export|Черево Парижу}} {{smaller|30.08.2026, ''[[Автор:Еміль Золя|Е. Золя]]'', [[Черево Парижу]] ''(перекл. О. Єзерницька)'', 1925}}
* {{Export|Сон князя Святослава (1929)}} {{smaller|28.08.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Сон князя Святослава (1929)|Сон князя Святослава]], 1929}}
* {{Export|Цезар і Клєопатра}} {{smaller|20.08.2026, ''[[Автор:Бернард Шоу|Б. Шов]]'', [[Цезар і Клєопатра|Цезар і Клєопатра. Акт 1]] ''(перекл. [[Автор:Онуфрій Пашук|О. Пашук]])''}}
* {{Export|Франків «Іван Вишенський»}} {{smaller|11.08.2026, ''[[Автор:Василь Щурат|В. Щурат]]'', [[Франків «Іван Вишенський»]], 1925}}
* {{Export|Мойсей (1930)}} {{smaller|07.08.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Мойсей (1930)|Мойсей]], 1930}}
* {{Export|Початки слави української народньої пісні в Галичині}} {{smaller|02.08.2026, ''[[Автор:Василь Щурат|В. Щурат]]'', [[Початки слави української народньої пісні в Галичині]], 1927}}
* {{Export|Про Івана Франка}} {{smaller|02.08.2026, ''[[Автор:Осип Назарук|О. Назарук]]'', [[Про Івана Франка]], 1910}}
* {{Export|Борець за діло народнє}} {{smaller|01.08.2026, ''[[Автор:Павло Христюк|П. Христюк]]'', [[Борець за діло народнє|Борець за діло народнє: про Ів. Франка]], 1917}}
* [[File:Lupaite siu skalu.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|Лупайте сю скалу!]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.08.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|'''Лупайте сю скалу!''']]}}
----
* [[File:Літня класика льоґо.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Літня класика|Літня класика]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.07.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Літня класика|'''Літня класика''']]}}
* {{Export|Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»}} {{smaller|26.07.2026, [[Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму»}} {{smaller|26.07.2026, [[Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму»|Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»}} {{smaller|25.07.2026, [[Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу»}} {{smaller|19.07.2026, [[Закон України «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу»]], 2025}}
* {{Export|Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»}} {{smaller|19.07.2026, [[Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»]], 2019}}
* {{Export|Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»}} {{smaller|18.07.2026, [[Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»]], 2023}}
* {{Export|Із Христом повоскресаймо}} {{smaller|15.07.2026, ''[[Автор:Павло Крат|П. Крат]]'', [[Із Христом повоскресаймо]], 1923}}
* {{Export|Чи українська мова пригідна для перекладу св. Письма і молитов, та духовної проповіди?}} {{smaller|15.07.2026, ''[[Автор:Олександр Барвінський|А. Барвінський]]'', [[Чи українська мова пригідна для перекладу св. Письма і молитов, та духовної проповіди?]], 1921}}
* {{Export|Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин}} {{smaller|09.07.2026, [[Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин]], 1992}}
* {{Export|Бібліографія, бібліотекар та книгар}} {{smaller|09.07.2026, ''[[Автор:Михайло Годкевич|М. Годкевич]]'', [[Бібліографія, бібліотекар та книгар]], 1929}}
* {{Export|До майбутньої каталографічної інструкції}} {{smaller|07.07.2026, ''[[Автор:Михайло Годкевич|М. Годкевич]]'', [[До майбутньої каталографічної інструкції]], 1929}}
* [[File:Літня класика льоґо.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Літня класика|Літня класика]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.07.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Літня класика|'''Літня класика''']]}}
----
* [[File:Християнський місячник - лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Місячник/Християнський|Вікіджерела:Місячник/Християнський]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|30.06.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Місячник/Християнський|'''Християнський місячник''']]}}
* {{Export|Нова доба нашої Церкви}} {{smaller|30.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Нова доба нашої Церкви]], 1926}}
* {{Export|Великі люди з Біблійного музею}} {{smaller|30.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Великі люди з Біблійного музею]], 1925}}
* {{Export|Акт відновлення Української Держави}} {{smaller|30.06.2026, [[Акт відновлення Української Держави]], 1941}}
* {{Export|Акт проголошення Української Держави}} {{smaller|30.06.2026, [[Акт проголошення Української Держави]], 1941}}
* {{Export|Церковний Устав Князя Володимира Великого}} {{smaller|29.06.2026, ''[[Автор:Олександр Лотоцький|О. Лотоцький]]'', [[Церковний Устав Князя Володимира Великого]], 1925}}
* {{Export|Конституція України (1996)}} {{smaller|28.06.2026, [[Конституція України (1996)|Конституція України (28.06.1996)]], 1996}}
* {{smaller|20.06.2026, [[Файл: Wikisource-logo.svg|link=|15px|alt=WS:]] Вікіджерела перетнули позначку у '''130 тисяч''' вичитаних і перевірених сторінок}}
* {{Export|Новина та инші оповідання}} {{smaller|14.06.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Новина та инші оповідання]], 1917}}
* {{Export|Церковна справа на Україні}} {{smaller|13.06.2026, ''[[Автор:Василь Біднов|В. Біднов]]'', [[Церковна справа на Україні]], 1921}}
* {{Export|Пісня Богові}} {{smaller|11.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Пісня Богові]], 1922}}
* {{Export|Новели (Стефаник, 1927)}} {{smaller|09.06.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Новели (Стефаник, 1927)|Новели]], 1927}}

* {{Export|Хрестна Дорога}} {{smaller|02.06.2026, [[Хрестна Дорога]]: чотирнайцять коротких розважань і молитов, 1921}}
* [[File:Християнський місячник - лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Місячник/Християнський|Вікіджерела:Місячник/Християнський]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.06.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Місячник/Християнський|'''Християнський місячник''']]}}
----
* [[File:Emoji u1f338.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Травень літературний|Вікіджерела:Травень літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.05.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Травень літературний|'''Травень літературний''']]}}
* {{Export|Кленові листки (Стефаник, 1930)}} {{smaller|25.05.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Кленові листки (Стефаник, 1930)|Кленові листки]], 1930}}
* {{Export|Програм до іспитів на право вчителювати в 4-річній школі Соцвиху}} {{smaller|24.05.2026, [[Програм до іспитів на право вчителювати в 4-річній школі Соцвиху]], 1928}}
* {{Export|Коляди і щедрівки (1927)}} {{smaller|19.05.2026, [[Коляди і щедрівки (1927)|Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє]], 1927}}
* {{Export|Професіональні народні співці й музиканти на Україні}} {{smaller|19.05.2026, ''[[Автор:Климент Квітка|К. Квітка]]'', [[Професіональні народні співці й музиканти на Україні]], 1924}}
* {{Export|По дорозі до рідної школи}} {{smaller|17.05.2026, ''[[Автор:В'ячеслав Прокопович|С. Волох]]'', [[По дорозі до рідної школи]], 1912}}
* {{Export|Почынокъ. Писни, думы та мріи}} {{smaller|14.05.2026, ''[[Автор:Галина Комарова|Г. Комарова]]'', [[Почынокъ. Писни, думы та мріи]], 1905}}
* {{Export|Нечай (Воробкевич)}} {{smaller|11.05.2026, ''[[Автор:Сидір Воробкевич|С. Воробкевич]]'', [[Нечай (Воробкевич)|Нечай]], 1876}}
* {{Export|Щурі (Грицай, 1922)}} {{smaller|08.05.2026, ''[[Автор:Остап Грицай|О. Грицай]]'', [[Щурі (Грицай, 1922)|Щурі]], 1922}}
* {{Export|Василь Стефаник (Грицай)}} {{smaller|07.05.2026, ''[[Автор:Остап Грицай|О. Грицай]]'', [[Василь Стефаник (Грицай)|Василь Стефаник: спроба критичної характеристики]], 1921}}
* {{Export|Мужицька дитина — Василь Стефаник}} {{smaller|03.05.2026, ''[[Автор:Христя Алчевська|Х. Алчевська]]'', [[Мужицька дитина — Василь Стефаник]], 1911}}
* [[File:Emoji u1f338.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Травень літературний|Вікіджерела:Травень літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|02.05.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Травень літературний|'''Травень літературний''']]}}
* {{Export|Чому я навернувся?}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Володимир Охримович|В. Охримович]]'', [[Чому я навернувся?]] 1921}}
* {{Export|Вечори на хуторі біля Диканьки (1935)}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Микола Гоголь|М. Гоголь]]'', [[Вечори на хуторі біля Диканьки (1935)|Вечори на хуторі біля Диканьки]], 1935}}
* {{Export|Проблеми виховання й навчання}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Яків Чепіга-Зеленкевич|Я. Чепіга-Зеленкевич]]'', [[Проблеми виховання й навчання]], 1913}}
* {{Export|Люрд}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Еміль Золя|Е. Золя]]'', [[Люрд]], 1930}}
* {{Export|Російсько-український словничок термінів природознавства і географії}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Кость Дубняк|К. Дубняк]]'', [[Російсько-український словничок термінів природознавства і географії]], 1917}}
* {{Export|Мати (Косинка)}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Григорій Косинка|Г. Косинка]]'', [[Мати (Косинка)|Мати]], 1929}}
* {{Export|Про дванадцять місяців}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Божена Немцова|Б. Німцова]]'', [[Про дванадцять місяців]], 1920}}
----
* [[File:Етнографічні читання лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Етнографічні читання|Вікіджерела:Етнографічні читання]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|30.04.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Етнографічні читання|'''Етнографічні читання''']]}}
* {{Export|Калеваля}} {{smaller|30.04.2026, ''[[Автор:Еліас Леннрут|Е. Ленрот]]'', [[Калеваля]] ''(перекл. [[Автор:Євген Тимченко|Є. Тимченка]]),'' 1928}}
* {{Export|Без хліба (1917)}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Борис Грінченко|Б. Грінченко]]'', [[Без хліба (1917)|Без хліба]], 1917}}
* {{Export|Про Євгена Гребінку}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Григорій Коваленко|Гр. Коваленко]]'', [[Про Євгена Гребінку]], 1912}}
* {{Export|Вода в природї}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Григорій Коваленко|К. Вільний]]'', [[Вода в природї]], 1914}}
* {{Export|Слобідсько-українські історичні пісні}} {{smaller|24.04.2026, ''[[Автор:Микола Сумцов|М. Сумцов]]'', [[Слобідсько-українські історичні пісні]], 1918}}
* {{Export|Історичні зразки українського літературного єднання}} {{smaller|23.04.2026, ''[[Автор:Микола Сумцов|М. Сумцов]]'', [[Історичні зразки українського літературного єднання]], 1918}}
* {{Export|Наські українські казки (1903)}} {{smaller|17.04.2026, ''[[Автор:Осип Бодянський|О. Бодянський]]'', [[Наські українські казки (1903)|Наські українські казки]], 1903}}
* {{Export|Про одружіння на Вкраїні в давніші часи}} {{smaller|16.04.2026, ''[[Автор:Марія Грінченко|М. Загірня]]'', [[Про одружіння на Вкраїні в давніші часи]], 1912}}
* {{Export|Неволя бусурманська}} {{smaller|15.04.2026, ''[[Автор:Адріан Кащенко|А. Кащенко]]'', [[Неволя бусурманська|Неволя бусурманська в українській народній поезії]], 1917}}
* {{Export|Про українські народні думи}} {{smaller|03.04.2026, ''[[Автор:Павло Житецький|П. Житецький]]'', [[Про українські народні думи]], 1919}}
----
* {{Export|Бюлетень КАтЕ}} {{smaller|29.03.2026, [[Бюлетень КАтЕ|Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка]]. — 1925. — ч. I}}
* {{Export|Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України}} {{smaller|25.03.2026, ''[[Автор:Микита Шаповал|М. Шаповал]]'', [[Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України]], 1934}}
* {{Export|Нарис історії етнографії}} {{smaller|16.03.2026, ''[[Автор:Євген Кагаров|Є. Кагаров]]'', [[Нарис історії етнографії]], 1926}}
* {{Export|Про навчання дітей рідній історії}} {{smaller|11.03.2026, ''[[Автор:Никифір Григоріїв|Григорьєв-Наш]]'', [[Про навчання дітей рідній історії]], 1917}}
* {{Export|Серед ідеалістів 70-х років}} {{smaller|07.03.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Серед ідеалістів 70-х років]], 1934}}
* {{Export|Гарміоне}} {{smaller|04.03.2026, ''[[Автор:Юліан Опільський|Ю. Опільський]]'', [[Гарміоне]], 1921}}
* {{Export|До української дитини}} {{smaller|03.03.2026, ''[[Автор:Леся Українка|Л. Українка]]'', [[До української дитини]], 1923}}
* {{Export|Наші визначні жінки (1945)}} {{smaller|02.03.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Наші визначні жінки (1945)|Наші визначні жінки]], 1945}}
* [[File:Етнографічні читання лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Етнографічні читання|Вікіджерела:Етнографічні читання]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|02.03.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Етнографічні читання|'''Етнографічні читання''']]}}
----
* [[File:Emoji u1f32c.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лютий літературний|Вікіджерела:Лютий літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|28.02.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Лютий літературний|'''Лютий літературний''']]}}
* {{Export|Позашкільна освіта (1918)}} {{smaller|28.02.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Позашкільна освіта (1918)|Позашкільна освіта]], 1918}}
* {{Export|Національні відносини в Бельґії. Богдан Хмельницький в Галичинї}} {{smaller|28.02.2026, [[Національні відносини в Бельґії. Богдан Хмельницький в Галичинї]], 1917}}
* {{Export|Теорія і практика дошкільного виховання}} {{smaller|17.02.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Теорія і практика дошкільного виховання]], 1924}}
* {{Export|Скарби віків (збірка)}} {{smaller|15.02.2026, ''[[Автор:Клим Поліщук|Клим Поліщук]]'', [[Скарби віків (збірка)|Скарби віків]], 1921}}
* {{Export|Було, та мохом поросло}} {{smaller|06.02.2026, ''[[Автор:Сильвестр Калинець|С. Калинець]]'', [[Було, та мохом поросло]], 1922}}
* {{Export|Вовчі сини (Логос)}} {{smaller|03.02.2026, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Вовчі сини (Логос)|Вовчі сини]], 19??}}
* {{Export|Земля свідком минулого}} {{smaller|01.02.2026, ''[[Автор:Мирон Кордуба|М. Кордуба]]'', [[Земля свідком минулого]], 1924}}
* [[File:Emoji u1f32c.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лютий літературний|Вікіджерела:Лютий літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.02.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Лютий літературний|'''Лютий літературний''']]}}
----
* {{Export|Хроніка повномасштабної війни (500)}} {{smaller|30.01.2026, [[Хроніка повномасштабної війни (500)|Хроніка. 500 днів повномасштабної війни]] / за ред. ''[[Автор:Алла Киридон|А. Киридон]]'', 2023}}
* {{Export|Лови (1901)}} {{smaller|19.01.2026, ''[[Автор:Панас Мирний|П. Мирний]]'', [[Лови (1901)|Лови]], 1901}}
* {{Export|Розмови про виховання дитини}} {{smaller|18.01.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Про колєктивне та групове читання]], 1917}}
* {{smaller|17.01.2026, [[Файл: Wikisource-logo.svg|link=|15px|alt=WS:]] Вікіджерела перетнули позначку у '''125 тисяч''' вичитаних і перевірених сторінок}}
* {{Export|Фільотас (1901)}} {{smaller|16.01.2026, ''[[Автор:Курций Руф Квінт|Курций Руф Квінт]]'', [[Фільотас (1901)|Фільотас. Старинний процес за змову на королївське житє]], 1901}}
* {{Export|Розмови про виховання дитини}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Яків Чепіга-Зеленкевич|Я. Чепіга]]'', [[Розмови про виховання дитини]], 1924}}
* {{Export|Припізнений московський пашпорт}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Марк Твен|Марк Твейн]]'', [[Припізнений московський пашпорт]], 1915}}
* {{Export|Хмельницький і Хмельнищина (1901)}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Михайло Грушевський|М. Грушевський]]'', [[Хмельницький і Хмельнищина (1901)|Хмельницький і Хмельнищина]], 1901}}
* {{Export|Будда і Буддізм (1905)}} {{smaller|10.01.2026, ''[[Автор:Леон Фер|Л. Фер]]'', [[Будда і Буддізм (1905)|Будда і Буддізм]], 1905}}
* {{Export|Уживаймо якнайбільше ярин!}} {{smaller|07.01.2026, [[Уживаймо якнайбільше ярин!|Уживаймо якнайбільше ярин! (яринні страви)]], 1928}}
* {{Export|Лєґенди з уст народа}} {{smaller|04.01.2026, ''[[Автор:Сильвестр Калинець|С. Калинець]]'', [[Лєґенди з уст народа]], 1921}}
----
{{block right|{{fine block|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2022|2022]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2023|2023]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2024|2024]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2025|2025]]''}}}}
&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Вікіджерела]]
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3pvl9cv4ab6kcx5knss25ll8uegnnyx</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108922</id>
      <parentid>1108864</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:20:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108922</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="28701" sha1="s5rdaa25rh8qtx4rozmu6wio6xzkmgd" xml:space="preserve">&lt;!-- Пишіть у стрічку нижче цього рядка --&gt;
* {{Export|Дмитро Безперчий}} {{smaller|20.09.2026, ''[[Автор:Дмитро Антонович|Д. Антонович]]'', [[Дмитро Безперчий]], 1926}}
* {{Export|Про походженє та розвиток мов}} {{smaller|20.09.2026, ''[[Автор:Микола Рубакін|Н. Рубакін]]'', [[Про походженє та розвиток мов]] (перекл. П. К.), 1918}}
* {{Export|Іван Франко: молоді літа}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Антін Крушельницький|А. Крушельницький]]'', [[Іван Франко: молоді літа]], 1928}}
* {{Export|Якої автономії і федерації хоче Україна}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Михайло Грушевський|М. Грушевський]]'', [[Якої автономії і федерації хоче Україна]], 1917}}
* {{Export|Малі герої (Амічіс)}} {{smaller|19.09.2026, ''[[Автор:Едмондо Де Амічіс|Е. Амічіс]]'', [[Малі герої (Амічіс)|Малі герої]], 1923}}
* {{Export|Жіноча неволя в руских піснях народних}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Жіноча неволя в руских піснях народних|Жѣноча неволя въ рускихъ пѣсняхъ народныхъ]], 1883}}
* {{Export|Радикальна тактика. Часть IV}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Радикальна тактика. Часть IV]], 1898}}
* {{Export|Пять листів Остапа Терлецького}} {{smaller|17.09.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Пять листів Остапа Терлецького]], 1908}}
* {{Export|Тарас Шевченко, життя його та діла}} {{smaller|10.09.2026, ''[[Автор:Сергій Єфремов|С. Єфремов]]'', [[Тарас Шевченко, життя його та діла]], 1917}}
* {{Export|Гнучка чесність}} {{smaller|02.09.2026, ''[[Автор:Сергій Єфремов|С. Єфремов]]'', [[Гнучка чесність]], 1909}}
* [[File:Knyzhkova Shafa Logo.png|25px]] {{smaller|01.09.2026 Розпочалася [[Вікіджерела:Книжкова Шафа/2026|'''Книжкова Шафа 2026''']]}}
----
* [[File:Lupaite siu skalu.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|Лупайте сю скалу!]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.08.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|'''Лупайте сю скалу!''']]}}
* {{Export|Черево Парижу}} {{smaller|30.08.2026, ''[[Автор:Еміль Золя|Е. Золя]]'', [[Черево Парижу]] ''(перекл. О. Єзерницька)'', 1925}}
* {{Export|Сон князя Святослава (1929)}} {{smaller|28.08.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Сон князя Святослава (1929)|Сон князя Святослава]], 1929}}
* {{Export|Цезар і Клєопатра}} {{smaller|20.08.2026, ''[[Автор:Бернард Шоу|Б. Шов]]'', [[Цезар і Клєопатра|Цезар і Клєопатра. Акт 1]] ''(перекл. [[Автор:Онуфрій Пашук|О. Пашук]])''}}
* {{Export|Франків «Іван Вишенський»}} {{smaller|11.08.2026, ''[[Автор:Василь Щурат|В. Щурат]]'', [[Франків «Іван Вишенський»]], 1925}}
* {{Export|Мойсей (1930)}} {{smaller|07.08.2026, ''[[Автор:Іван Франко|І. Франко]]'', [[Мойсей (1930)|Мойсей]], 1930}}
* {{Export|Початки слави української народньої пісні в Галичині}} {{smaller|02.08.2026, ''[[Автор:Василь Щурат|В. Щурат]]'', [[Початки слави української народньої пісні в Галичині]], 1927}}
* {{Export|Про Івана Франка}} {{smaller|02.08.2026, ''[[Автор:Осип Назарук|О. Назарук]]'', [[Про Івана Франка]], 1910}}
* {{Export|Борець за діло народнє}} {{smaller|01.08.2026, ''[[Автор:Павло Христюк|П. Христюк]]'', [[Борець за діло народнє|Борець за діло народнє: про Ів. Франка]], 1917}}
* [[File:Lupaite siu skalu.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|Лупайте сю скалу!]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.08.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Лупайте сю скалу!|'''Лупайте сю скалу!''']]}}
----
* [[File:Літня класика льоґо.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Літня класика|Літня класика]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.07.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Літня класика|'''Літня класика''']]}}
* {{Export|Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»}} {{smaller|26.07.2026, [[Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму»}} {{smaller|26.07.2026, [[Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму»|Закон України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»}} {{smaller|25.07.2026, [[Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»]], 2022}}
* {{Export|Закон України «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу»}} {{smaller|19.07.2026, [[Закон України «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу»]], 2025}}
* {{Export|Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»}} {{smaller|19.07.2026, [[Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»]], 2019}}
* {{Export|Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»}} {{smaller|18.07.2026, [[Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»]], 2023}}
* {{Export|Із Христом повоскресаймо}} {{smaller|15.07.2026, ''[[Автор:Павло Крат|П. Крат]]'', [[Із Христом повоскресаймо]], 1923}}
* {{Export|Чи українська мова пригідна для перекладу св. Письма і молитов, та духовної проповіди?}} {{smaller|15.07.2026, ''[[Автор:Олександр Барвінський|А. Барвінський]]'', [[Чи українська мова пригідна для перекладу св. Письма і молитов, та духовної проповіди?]], 1921}}
* {{Export|Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин}} {{smaller|09.07.2026, [[Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин]], 1992}}
* {{Export|Бібліографія, бібліотекар та книгар}} {{smaller|09.07.2026, ''[[Автор:Михайло Годкевич|М. Годкевич]]'', [[Бібліографія, бібліотекар та книгар]], 1929}}
* {{Export|До майбутньої каталографічної інструкції}} {{smaller|07.07.2026, ''[[Автор:Михайло Годкевич|М. Годкевич]]'', [[До майбутньої каталографічної інструкції]], 1929}}
* [[File:Літня класика льоґо.png|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Літня класика|Літня класика]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.07.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Літня класика|'''Літня класика''']]}}
----
* [[File:Християнський місячник - лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Місячник/Християнський|Вікіджерела:Місячник/Християнський]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|30.06.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Місячник/Християнський|'''Християнський місячник''']]}}
* {{Export|Нова доба нашої Церкви}} {{smaller|30.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Нова доба нашої Церкви]], 1926}}
* {{Export|Великі люди з Біблійного музею}} {{smaller|30.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Великі люди з Біблійного музею]], 1925}}
* {{Export|Акт відновлення Української Держави}} {{smaller|30.06.2026, [[Акт відновлення Української Держави]], 1941}}
* {{Export|Акт проголошення Української Держави}} {{smaller|30.06.2026, [[Акт проголошення Української Держави]], 1941}}
* {{Export|Церковний Устав Князя Володимира Великого}} {{smaller|29.06.2026, ''[[Автор:Олександр Лотоцький|О. Лотоцький]]'', [[Церковний Устав Князя Володимира Великого]], 1925}}
* {{Export|Конституція України (1996)}} {{smaller|28.06.2026, [[Конституція України (1996)|Конституція України (28.06.1996)]], 1996}}
* {{smaller|20.06.2026, [[Файл: Wikisource-logo.svg|link=|15px|alt=WS:]] Вікіджерела перетнули позначку у '''130 тисяч''' вичитаних і перевірених сторінок}}
* {{Export|Новина та инші оповідання}} {{smaller|14.06.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Новина та инші оповідання]], 1917}}
* {{Export|Церковна справа на Україні}} {{smaller|13.06.2026, ''[[Автор:Василь Біднов|В. Біднов]]'', [[Церковна справа на Україні]], 1921}}
* {{Export|Пісня Богові}} {{smaller|11.06.2026, ''[[Автор:Гавриїл Костельник|Г. Костельник]]'', [[Пісня Богові]], 1922}}
* {{Export|Новели (Стефаник, 1927)}} {{smaller|09.06.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Новели (Стефаник, 1927)|Новели]], 1927}}

* {{Export|Хрестна Дорога}} {{smaller|02.06.2026, [[Хрестна Дорога]]: чотирнайцять коротких розважань і молитов, 1921}}
* [[File:Християнський місячник - лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Місячник/Християнський|Вікіджерела:Місячник/Християнський]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.06.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Місячник/Християнський|'''Християнський місячник''']]}}
----
* [[File:Emoji u1f338.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Травень літературний|Вікіджерела:Травень літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|31.05.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Травень літературний|'''Травень літературний''']]}}
* {{Export|Кленові листки (Стефаник, 1930)}} {{smaller|25.05.2026, ''[[Автор:Василь Стефаник|В. Стефаник]]'', [[Кленові листки (Стефаник, 1930)|Кленові листки]], 1930}}
* {{Export|Програм до іспитів на право вчителювати в 4-річній школі Соцвиху}} {{smaller|24.05.2026, [[Програм до іспитів на право вчителювати в 4-річній школі Соцвиху]], 1928}}
* {{Export|Коляди і щедрівки (1927)}} {{smaller|19.05.2026, [[Коляди і щедрівки (1927)|Коляди і щедрівки на Різдво Христове і Богоявленнє]], 1927}}
* {{Export|Професіональні народні співці й музиканти на Україні}} {{smaller|19.05.2026, ''[[Автор:Климент Квітка|К. Квітка]]'', [[Професіональні народні співці й музиканти на Україні]], 1924}}
* {{Export|По дорозі до рідної школи}} {{smaller|17.05.2026, ''[[Автор:В'ячеслав Прокопович|С. Волох]]'', [[По дорозі до рідної школи]], 1912}}
* {{Export|Почынокъ. Писни, думы та мріи}} {{smaller|14.05.2026, ''[[Автор:Галина Комарова|Г. Комарова]]'', [[Почынокъ. Писни, думы та мріи]], 1905}}
* {{Export|Нечай (Воробкевич)}} {{smaller|11.05.2026, ''[[Автор:Сидір Воробкевич|С. Воробкевич]]'', [[Нечай (Воробкевич)|Нечай]], 1876}}
* {{Export|Щурі (Грицай, 1922)}} {{smaller|08.05.2026, ''[[Автор:Остап Грицай|О. Грицай]]'', [[Щурі (Грицай, 1922)|Щурі]], 1922}}
* {{Export|Василь Стефаник (Грицай)}} {{smaller|07.05.2026, ''[[Автор:Остап Грицай|О. Грицай]]'', [[Василь Стефаник (Грицай)|Василь Стефаник: спроба критичної характеристики]], 1921}}
* {{Export|Мужицька дитина — Василь Стефаник}} {{smaller|03.05.2026, ''[[Автор:Христя Алчевська|Х. Алчевська]]'', [[Мужицька дитина — Василь Стефаник]], 1911}}
* [[File:Emoji u1f338.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Травень літературний|Вікіджерела:Травень літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|02.05.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Травень літературний|'''Травень літературний''']]}}
* {{Export|Чому я навернувся?}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Володимир Охримович|В. Охримович]]'', [[Чому я навернувся?]] 1921}}
* {{Export|Вечори на хуторі біля Диканьки (1935)}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Микола Гоголь|М. Гоголь]]'', [[Вечори на хуторі біля Диканьки (1935)|Вечори на хуторі біля Диканьки]], 1935}}
* {{Export|Проблеми виховання й навчання}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Яків Чепіга-Зеленкевич|Я. Чепіга-Зеленкевич]]'', [[Проблеми виховання й навчання]], 1913}}
* {{Export|Люрд}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Еміль Золя|Е. Золя]]'', [[Люрд]], 1930}}
* {{Export|Російсько-український словничок термінів природознавства і географії}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Кость Дубняк|К. Дубняк]]'', [[Російсько-український словничок термінів природознавства і географії]], 1917}}
* {{Export|Мати (Косинка)}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Григорій Косинка|Г. Косинка]]'', [[Мати (Косинка)|Мати]], 1929}}
* {{Export|Про дванадцять місяців}} {{smaller|02.05.2026, ''[[Автор:Божена Немцова|Б. Німцова]]'', [[Про дванадцять місяців]], 1920}}
----
* [[File:Етнографічні читання лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Етнографічні читання|Вікіджерела:Етнографічні читання]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|30.04.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Етнографічні читання|'''Етнографічні читання''']]}}
* {{Export|Калеваля}} {{smaller|30.04.2026, ''[[Автор:Еліас Леннрут|Е. Ленрот]]'', [[Калеваля]] ''(перекл. [[Автор:Євген Тимченко|Є. Тимченка]]),'' 1928}}
* {{Export|Без хліба (1917)}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Борис Грінченко|Б. Грінченко]]'', [[Без хліба (1917)|Без хліба]], 1917}}
* {{Export|Про Євгена Гребінку}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Григорій Коваленко|Гр. Коваленко]]'', [[Про Євгена Гребінку]], 1912}}
* {{Export|Вода в природї}} {{smaller|25.04.2026, ''[[Автор:Григорій Коваленко|К. Вільний]]'', [[Вода в природї]], 1914}}
* {{Export|Слобідсько-українські історичні пісні}} {{smaller|24.04.2026, ''[[Автор:Микола Сумцов|М. Сумцов]]'', [[Слобідсько-українські історичні пісні]], 1918}}
* {{Export|Історичні зразки українського літературного єднання}} {{smaller|23.04.2026, ''[[Автор:Микола Сумцов|М. Сумцов]]'', [[Історичні зразки українського літературного єднання]], 1918}}
* {{Export|Наські українські казки (1903)}} {{smaller|17.04.2026, ''[[Автор:Осип Бодянський|О. Бодянський]]'', [[Наські українські казки (1903)|Наські українські казки]], 1903}}
* {{Export|Про одружіння на Вкраїні в давніші часи}} {{smaller|16.04.2026, ''[[Автор:Марія Грінченко|М. Загірня]]'', [[Про одружіння на Вкраїні в давніші часи]], 1912}}
* {{Export|Неволя бусурманська}} {{smaller|15.04.2026, ''[[Автор:Адріан Кащенко|А. Кащенко]]'', [[Неволя бусурманська|Неволя бусурманська в українській народній поезії]], 1917}}
* {{Export|Про українські народні думи}} {{smaller|03.04.2026, ''[[Автор:Павло Житецький|П. Житецький]]'', [[Про українські народні думи]], 1919}}
----
* {{Export|Бюлетень КАтЕ}} {{smaller|29.03.2026, [[Бюлетень КАтЕ|Бюлетень Кабінету антропології та етнології ім. Хв. Вовка]]. — 1925. — ч. I}}
* {{Export|Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України}} {{smaller|25.03.2026, ''[[Автор:Микита Шаповал|М. Шаповал]]'', [[Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України]], 1934}}
* {{Export|Нарис історії етнографії}} {{smaller|16.03.2026, ''[[Автор:Євген Кагаров|Є. Кагаров]]'', [[Нарис історії етнографії]], 1926}}
* {{Export|Про навчання дітей рідній історії}} {{smaller|11.03.2026, ''[[Автор:Никифір Григоріїв|Григорьєв-Наш]]'', [[Про навчання дітей рідній історії]], 1917}}
* {{Export|Серед ідеалістів 70-х років}} {{smaller|07.03.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Серед ідеалістів 70-х років]], 1934}}
* {{Export|Гарміоне}} {{smaller|04.03.2026, ''[[Автор:Юліан Опільський|Ю. Опільський]]'', [[Гарміоне]], 1921}}
* {{Export|До української дитини}} {{smaller|03.03.2026, ''[[Автор:Леся Українка|Л. Українка]]'', [[До української дитини]], 1923}}
* {{Export|Наші визначні жінки (1945)}} {{smaller|02.03.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Наші визначні жінки (1945)|Наші визначні жінки]], 1945}}
* [[File:Етнографічні читання лого.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Етнографічні читання|Вікіджерела:Етнографічні читання]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|02.03.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Етнографічні читання|'''Етнографічні читання''']]}}
----
* [[File:Emoji u1f32c.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лютий літературний|Вікіджерела:Лютий літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|28.02.2026 Завершився конкурс [[Вікіджерела:Лютий літературний|'''Лютий літературний''']]}}
* {{Export|Позашкільна освіта (1918)}} {{smaller|28.02.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Позашкільна освіта (1918)|Позашкільна освіта]], 1918}}
* {{Export|Національні відносини в Бельґії. Богдан Хмельницький в Галичинї}} {{smaller|28.02.2026, [[Національні відносини в Бельґії. Богдан Хмельницький в Галичинї]], 1917}}
* {{Export|Теорія і практика дошкільного виховання}} {{smaller|17.02.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Теорія і практика дошкільного виховання]], 1924}}
* {{Export|Скарби віків (збірка)}} {{smaller|15.02.2026, ''[[Автор:Клим Поліщук|Клим Поліщук]]'', [[Скарби віків (збірка)|Скарби віків]], 1921}}
* {{Export|Було, та мохом поросло}} {{smaller|06.02.2026, ''[[Автор:Сильвестр Калинець|С. Калинець]]'', [[Було, та мохом поросло]], 1922}}
* {{Export|Вовчі сини (Логос)}} {{smaller|03.02.2026, ''[[Автор:Джек Лондон|Джек Лондон]]'', [[Вовчі сини (Логос)|Вовчі сини]], 19??}}
* {{Export|Земля свідком минулого}} {{smaller|01.02.2026, ''[[Автор:Мирон Кордуба|М. Кордуба]]'', [[Земля свідком минулого]], 1924}}
* [[File:Emoji u1f32c.svg|25px|link=s:uk:Вікіджерела:Лютий літературний|Вікіджерела:Лютий літературний]]&amp;nbsp;&amp;nbsp;{{smaller|01.02.2026 Розпочався конкурс [[Вікіджерела:Лютий літературний|'''Лютий літературний''']]}}
----
* {{Export|Хроніка повномасштабної війни (500)}} {{smaller|30.01.2026, [[Хроніка повномасштабної війни (500)|Хроніка. 500 днів повномасштабної війни]] / за ред. ''[[Автор:Алла Киридон|А. Киридон]]'', 2023}}
* {{Export|Лови (1901)}} {{smaller|19.01.2026, ''[[Автор:Панас Мирний|П. Мирний]]'', [[Лови (1901)|Лови]], 1901}}
* {{Export|Розмови про виховання дитини}} {{smaller|18.01.2026, ''[[Автор:Софія Русова|С. Русова]]'', [[Про колєктивне та групове читання]], 1917}}
* {{smaller|17.01.2026, [[Файл: Wikisource-logo.svg|link=|15px|alt=WS:]] Вікіджерела перетнули позначку у '''125 тисяч''' вичитаних і перевірених сторінок}}
* {{Export|Фільотас (1901)}} {{smaller|16.01.2026, ''[[Автор:Курций Руф Квінт|Курций Руф Квінт]]'', [[Фільотас (1901)|Фільотас. Старинний процес за змову на королївське житє]], 1901}}
* {{Export|Розмови про виховання дитини}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Яків Чепіга-Зеленкевич|Я. Чепіга]]'', [[Розмови про виховання дитини]], 1924}}
* {{Export|Припізнений московський пашпорт}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Марк Твен|Марк Твейн]]'', [[Припізнений московський пашпорт]], 1915}}
* {{Export|Хмельницький і Хмельнищина (1901)}} {{smaller|15.01.2026, ''[[Автор:Михайло Грушевський|М. Грушевський]]'', [[Хмельницький і Хмельнищина (1901)|Хмельницький і Хмельнищина]], 1901}}
* {{Export|Будда і Буддізм (1905)}} {{smaller|10.01.2026, ''[[Автор:Леон Фер|Л. Фер]]'', [[Будда і Буддізм (1905)|Будда і Буддізм]], 1905}}
* {{Export|Уживаймо якнайбільше ярин!}} {{smaller|07.01.2026, [[Уживаймо якнайбільше ярин!|Уживаймо якнайбільше ярин! (яринні страви)]], 1928}}
* {{Export|Лєґенди з уст народа}} {{smaller|04.01.2026, ''[[Автор:Сильвестр Калинець|С. Калинець]]'', [[Лєґенди з уст народа]], 1921}}
----
{{block right|{{fine block|''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2015|2015]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2016|2016]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2017|2017]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2018|2018]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2019|2019]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2020|2020]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2021|2021]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2022|2022]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2023|2023]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2024|2024]]'', ''[[Вікіджерела:Стрічка новин/2025|2025]]''}}}}
&lt;noinclude&gt;
[[Категорія:Вікіджерела]]
&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s5rdaa25rh8qtx4rozmu6wio6xzkmgd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Дмитро Антонович</title>
    <ns>102</ns>
    <id>27920</id>
    <revision>
      <id>1108921</id>
      <parentid>1052421</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Мистецтвознавство */</comment>
      <origin>1108921</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2766" sha1="ek7payqffggq28ojamru1twagg25fm8" xml:space="preserve">{{автор
 | ім'я     = Дмитро
 | прізвище = Антонович
}}
== Псевдоніми ==
Войнаровський • Муха • Шельменко • Подорожній

== Роботи ==

=== Публіцистика ===
* Земельна справа на Україні. Ромни, 1917
=== Мистецтвознавство ===
* {{l2s|Київ (Антонович)|Антонович Д. Київ. Короткий начерк (1921).djvu|Київ: короткий начерк до 16 малюнків}}. {{fine|Нью-Йорк; Відень, 1921}}
* [[Перша Наталка-Полтавка]]. {{fine|Прага; Берлін, 1923}}
* [[Українське мистецтво]]. {{fine|Прага; Берлін, 1923}}
* {{l2s|Скорочений курс історії українського мистецтва|Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва (1923).pdf}}. {{fine|Прага, 1923}}
* {{l2s|Український театр (Антонович)|Антонович Д. Український театр (1923).pdf|Український театр}}. {{fine|Прага; Берлін, 1923}}
* {{l2s|Із історії церковного будівництва на Україні|Антонович Д. Із історії церковного будівництва на Україні. Вип. 1 (1925).pdf}}. {{fine|Прага, 1925}}
* {{l2s|Олександер Мурашко|Антонович Д. Олександер Мурашко (1925).djvu}}. {{fine|Прага, 1925}}
* {{l2s|Триста років українського театру|Антонович Д. Триста років українського театру (1925).djvu}}. {{fine|Прага, 1925}}
* [[Дмитро Безперчий]]. {{fine|Прага, 1926}}
* {{l2s|Ян Станиславський|Антонович Д. Ян Станиславський (1926).pdf}}. {{fine|Прага, 1926}}
* {{l2s|Тимко Бойчук|Антонович Д. Тимко Бойчук (1929).djvu}}. {{fine|Прага, 1929}}
* [[Найновійші розсліди старої української архітектури і значіння їх для історії українського мистецтва]]. {{fine|Прага, 1931}}

=== Релігієзнавство ===
* {{бі|[[Передхристиянська релігія українського народу]]}}

== Листи ==
* [[Листування В'ячеслава Липинського з Дмитром Антоновичем]]
{{PD-auto}}
{{Authority control}}
[[Категорія:Українські автори]]
[[Категорія:Науковці]]</text>
      <sha1>ek7payqffggq28ojamru1twagg25fm8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu</title>
    <ns>252</ns>
    <id>30024</id>
    <revision>
      <id>1108877</id>
      <parentid>684596</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:46:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108877</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="338" sha1="l2dz1uujtqff4sg1q4lonzx4klc73xa" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Про старі часи на Українї (1919)|Про старі часи на Українї]]
|Subtitle=Коротка історія України
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Відень
|Year=1919
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=check
|Pages=&lt;pagelist 2=&quot;Adv&quot; 121=&quot;-&quot; 122to123=&quot;Adv&quot; 1=&quot;Cover&quot; 3=&quot;Pub&quot; 4=&quot;3&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>l2dz1uujtqff4sg1q4lonzx4klc73xa</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108879</id>
      <parentid>1108877</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:47:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108879</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="336" sha1="ge891wr7cvnpqe6yo0a3wcdxnmfafpy" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Про старі часи на Українї (1919)|Про старі часи на Українї]]
|Subtitle=Коротка історія України
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Відень
|Year=1919
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 2=&quot;Adv&quot; 121=&quot;-&quot; 122to123=&quot;Adv&quot; 1=&quot;Cover&quot; 3=&quot;Pub&quot; 4=&quot;3&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>ge891wr7cvnpqe6yo0a3wcdxnmfafpy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu</title>
    <ns>252</ns>
    <id>31733</id>
    <revision>
      <id>1108872</id>
      <parentid>684553</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:38:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108872</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="762" sha1="d4qxdyiisxs5cgr94np3h7dkchemdm5" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина|Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=Берченко Є.В.
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Державне видавництво України
|Address=Харків—Київ
|Year=1930
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=check
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cvr&quot; 2to8=&quot;-&quot; 6to7=&quot;Title&quot; 8=&quot;Pub&quot; 9=&quot;5&quot; 37=&quot;1&quot; 37to84=&quot;highroman&quot; 85=&quot;33&quot; 95=&quot;ToC&quot; 96to100=&quot;-&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/95}}
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>d4qxdyiisxs5cgr94np3h7dkchemdm5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108876</id>
      <parentid>1108872</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:43:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108876</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="807" sha1="flneeybs0etko0vnxdnofjpykrp50vb" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина|Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Євгенія Берченко|Берченко Є.В.]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Державне видавництво України
|Address=Харків—Київ
|Year=1930
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cvr&quot; 2to8=&quot;-&quot; 6to7=&quot;Title&quot; 8=&quot;Pub&quot; 9=&quot;5&quot; 37=&quot;1&quot; 37to84=&quot;highroman&quot; 85=&quot;33&quot; 95=&quot;ToC&quot; 96to100=&quot;-&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/95}}
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>flneeybs0etko0vnxdnofjpykrp50vb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>33177</id>
    <revision>
      <id>1108873</id>
      <parentid>220845</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:40:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108873</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="631" sha1="sd6iitnwfw5ijyfywm473lcoyd4aqx2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Ivakode&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{Block center/s}}
{{c|{{xx-larger|'''Є. В. БЕРЧЕНКО'''}}}}
[[Файл:Берченко. Настінні малювання. 1. Лінія.jpg|400px|безрамки|центр|link=]]


[[Файл:Берченко. Настінні малювання. Обкладинка.png|250px|безрамки|центр|link=]]
{{c|{{xxxx-larger|'''НАСТІННЕ'''}}}}
{{c|{{xxxx-larger|'''МАЛЬОВАННЯ'''}}}}
{{c|{{x-larger|'''(ДНІПРОПЕТРОВЩИНА)'''}}}}
[[Файл:Берченко. Настінні малювання. 2. Лінія.jpg|400px|безрамки|центр|link=]]
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sd6iitnwfw5ijyfywm473lcoyd4aqx2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина</title>
    <ns>0</ns>
    <id>33178</id>
    <revision>
      <id>1108875</id>
      <parentid>251213</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:42:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108875</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2502" sha1="m626j42u09sie37hpszjujl2lky7pgf" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва      = [[Настінне малювання українських хат. Зошит 1. Дніпропетровщина|Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина]]
 | назва_альт = Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина
 | автор      = Євгенія Берченко
 | перевизначити_автора = [[Автор:Євгенія Берченко|Є. В. Берченко]]
 | рік        = 1930
 | місто = Харків
 | видавець = Державне видавництво України
 | обкладинка = Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu
 | примітки   = 
}}
&lt;pages index=&quot;Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu&quot; include=6 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu&quot; include=7 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu&quot; include=8 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Берченко Є.В. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Зошит 1. Дніпропетровщина (1930).djvu&quot; include=95 /&gt;

{{PD-auto
 | країна = UA
 | рік-публікації = 1930
 | рік-смерті = 1934
}}</text>
      <sha1>m626j42u09sie37hpszjujl2lky7pgf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu</title>
    <ns>252</ns>
    <id>36259</id>
    <revision>
      <id>1108854</id>
      <parentid>684592</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:48:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108854</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="626" sha1="gz38lfk9m55do3c94g9y4nctvomg5w2" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Вячеслав Липинський і його творчість]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Василь Гришко|Гришко В.]], [[Автор:Микола Базілевський|Базілевський М.]], [[Автор:Пантелеймон Ковалів|Ковалів П.]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Булава
|Address=[[:Категорія:Роботи видані в Нью-Йорку|Нью-Йорк]]
|Year=1961
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3to4=- 5=Img 6=- 87=TOC 88=Adv /&gt;
|Volumes=
|Remarks={{Сторінка:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu/87}}
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>gz38lfk9m55do3c94g9y4nctvomg5w2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Boa constrictor. Повість Івана Франка. 1884.djvu</title>
    <ns>252</ns>
    <id>38619</id>
    <revision>
      <id>1108838</id>
      <parentid>785139</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:27:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108838</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="219" sha1="aezbsxetmwydxijd0daexspvbqk3q7t" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Boa Constrictor (1884)|Boa Constrictor]]
|Subtitle=
|Series=[[Библіотека «Зорѣ»]]
|Volume=
|Author=[[Автор:Іван Франко|Іван Франко]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Зоря
|Address=Львів
|Year=1884
|Source=djvu
|Image=5
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1to4=- 5=Title 6=- 7=1 121to124=-/&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>aezbsxetmwydxijd0daexspvbqk3q7t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Boa constrictor. Повість Івана Франка. 1884.djvu/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>52590</id>
    <revision>
      <id>1108837</id>
      <parentid>259506</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:26:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108837</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2401" sha1="85e0u2d13hlkai91iljrxk5sfw5kvaw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[Файл:Boa constrictor. Повість Івана Франка. 1884 damaged illustration.jpg|center|frameless|350px]]

{{c|{{xxx-larger|'''Boa Constrictor.'''}}}}
{{dhr|2em}}
{{rule|5em}}
{{dhr|2em}}
{{c|{{larger|'''I.'''}}}}
{{dhr|2em}}
Германъ Гольдкремеръ вставъ нынѣ дуже злый. О̂нъ все такій, ко̂лько разо̂въ єму лучає ся ночувати въ [[Борислав]]ѣ. А лучаєсь то що тыжня разъ, въ пятницю, коли приѣздитъ сюда зъ [[Дрогобич]]а, оглянути роботу и выплатити ро̂пникамъ. Германъ Гольдкремеръ, хоть маєтокъ єго доходитъ до миліона, нѣколи не звѣрує чужимъ очамъ надзору, анѣ чужимъ рукамъ выплаты. У него въ Дрогобичи своя камениця, порядна, нова, ясна, — сказати не жаль. А ту приходитъ ся єму ночувати въ деревяно̂мъ домику, середъ магазино̂въ, заваленихъ бочками [[w:Нафта|кипячки]] та величезными грудами воску. Правда, той домикъ, поставленый єго коштомъ, все таки найпоряднѣйшій и найкрасше положеный на весь Бориславъ, — але зновъ дарма рѣчь ро̂внати єго до дрогобицкихъ будынко̂въ. Хоть стѣны бѣли̂ и о̂кна ясни̂, та видъ навкруги сумный, понурый, поганый: купы хворосту, купы глины, брудни̂ магазины та ще бруднѣйши̂ помешканя людски̂. Нѣ зелени свѣжои, нѣ виду всмѣхненого не побачишь. Воздухъ удушливый, загуслый о̂дъ нафтового сопуху; у Германа о̂дъ него за кождый разъ голова крутитъ ся, немовъ о̂дъ дурицѣ. Та ще и люде, що снуютъ ся навкруги єго помешканя помежи брудни̂&lt;noinclude&gt;{{rh|{{smaller|Библіотека „[[Зоря|Зорѣ]].“}}||{{smaller|1}}}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>85e0u2d13hlkai91iljrxk5sfw5kvaw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>65078</id>
    <revision>
      <id>1108863</id>
      <parentid>684711</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:08:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108863</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="214" sha1="6yfimrdbivu1yse1qk2xhrnsp27evp0" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Про походженє та розвиток мов]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Микола Рубакін|Микола Рубакін]]
|Translator=П. К.
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=
|Address=Нью-Йорк
|Year=1918
|Source=pdf
|Image=5
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1to6=- 5=Title 7=1 55to60=- 56=Adv/&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>6yfimrdbivu1yse1qk2xhrnsp27evp0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/75/50</title>
    <ns>116</ns>
    <id>161269</id>
    <revision>
      <id>1108859</id>
      <parentid>719823</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:01:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-38494-23</username>
        <id>22211</id>
      </contributor>
      <origin>1108859</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4848" sha1="ouvd1bb681ac854fj5huino3dhcmp2e" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту
 | рік = 1834
 | примітки = [[c:File:ДАЖО 1-75-50. 1834 рік. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf]]
}}

[[File:ДАЖО 1-75-50. 1834 рік. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf|thumb]]

== Зміст ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!Сторінка||Назва
|-
|4||Новоградволынск, г.
|-
|24||Красиловка, с.
|-
|36||Курчицы, с.
|-
|44||Жадковка, с.
|-
|60||Цвилья, с.
|-
|70||Глумча, с. 
|-
|76||Подлубы, с. 
|-
|89||Межиричка, с. 
|-
|105||Сербы, с.
|-
|121||Кулеши, с.
|-
|129||Андреевичи, с.
|-
|137||Несолонь, с.
|-
|148||Романовка, с.
|-
|157||Бронники. с.
|-
|165||Курное, с. 
|-
|175||Соколов, мст.
|-
|187||Мяколовичи, с.
|-
|193||Корец, мст. 
|-
|212||Корец, мст. 
|-
|226||Корец, мст. 
|-
|234||Корец, мст. 
|-
|240||Кобильи, с.
|-
|250||Городница, с.
|-
|264||Поддубцы, с.
|-
|276||Козак, с.
|-
|288||Сторожев, с.
|-
|303||Дедовичи, с.
|-
|313||Пищев, с.
|-
|324||Полчин, с.
|-
|336||Деражня Средняя, с.
|-
|346||Гаковницы, с.
|-
|356||Тожир, с.
|-
|364||Полонное, мст.
|-
|377||Полонное, мст.
|-
|383||Полонное, мст.
|-
|389||Полонное, мст.
|-
|407||Полонное, мст.
|-
|415||Полонное, мст.
|-
|423||Майдан Волянский, с.
|-
|427||Новоселица Полонская, с.
|-
|441||Острополь, мст
|-
|455||Острополь, мст
|-
|470||Юзефовка, с.
|-
|478||Рогозна, с.
|-
|486||Харковцы, с
|-
|496||Пасечна, с. 
|-
|502||Пишки, с.
|-
|508||Райки, с.
|-
|518-528||с.Ладиги
|-
|530||Ожаровка, с.
|-
|540||Мшанец. с.
|-
|548||Любар, мст.
|-
|562||Любар, мст.
|-
|576||Любар, мст.
|-
|590||Любар, предместье.
|-
|602||Липное, с.
|-
|610||Коросток, с.
|-
|616||Чартория Старая, с.
|-
|628||Тирановка, с.+ Камянка, мст.
|-
|642||Борушковцы. с.
|-
|654||Деревичи, с. 
|-
|664||Провиловка, с. 
|-
|674||Выгнанка. с. 
|-
|684||Мирополь. мст. 
|-
|696||Мирополь. мст. 
|-
|705||Котелянка. с. 
|-
|718||Любомирка, с. 
|-
|727||Мирополь Старый. с. 
|-
|737||Чартория Новая. мст. 
|-
|747||Колодежное. с. 
|-
|757||Жаборица. с.
|-
|766||Ульха. с. 
|-
|775||Барановка, мст. 
|-
|795||Орепы. с. 
|-
|807||Смолдыревь, с. 
|-
|821||Суемцы. с. 
|-
|837||Гульск, с. 
|-
|845||Ивашковка, с. 
|-
|851||Юрковщина. с. 
|-
|863||Курмань, с. 
|-
|875||Горки, с. 
|-
|881||Киянка, с. 
|-
|892||Суслы, с. 
|-
|900||Пилиповичи, с. 
|-
|916||Горбаша, с. 
|-
|925||Черница. с. 
|-
|935||Немильна, с.
|-
|941||Острожекь, с. 
|-
|953||Рогачев, с.
|-
|963||Кикова. с. 
|-
|975||Дубровка, с. 
|-
|995||Косенев. с. 
|-
|1007||Жолобное, с. 
|-
|1019||Чернокалы, с. 
|-
|1036||Берездов, мст. 
|-
|1048||Хвощовка, с. 
|-
|1066||Горицы, с. 
|-
|1086||Мокрое, с. 
|-
|1098||Мухаров, с. 
|-
|1104||Кутки, с. + Печиводы, с. 
|-
|1116||Москалювка, с. + Воробьевка, с. 
|-
|1128||Гижовщина. с. 
|-
|1140||Хижники, с. 
|-
|1148||Билецк. с. 
|-
|1156||Кустовцы. с. 
|-
|1169||Онацковцы. с. 
|-
|1180||Бражинцы, с. 
|-
|1192||Черное, с. 
|-
|1203||Северины, с. 
|-
|1212||Купчинцы. с. 
|-
|1220||Вышполь. с. 
|-
|1230||Мартиновка. с. 
|-
|1238||Горопаи, с. 
|-
|1246||Привитов, с. 
|-
|1254||Шуляйки, с. 
|-
|1264||Романовка Малая. с. 
|-
|1270||Меленцы. с. 
|-
|1276||Печеновка, с. 
|-
|1280||Гордиевка. с. 
|-
|1285||Войтовцы, с.
|-
|1290||Романов Великий, мст. 
|-
|1307||Булдичевь, с. 
|-
|1313||Камень, с. 
|-
|1320||Козарка Малая, с. 
|-
|1328||Врублевка. с. 
|-
|}

[[Категорія:Новоград-Волинський повіт]]</text>
      <sha1>ouvd1bb681ac854fj5huino3dhcmp2e</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/75/12</title>
    <ns>116</ns>
    <id>166844</id>
    <revision>
      <id>1108778</id>
      <parentid>1008065</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:33:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-38494-23</username>
        <id>22211</id>
      </contributor>
      <origin>1108778</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2768" sha1="nlk6dpvn2pgocuk2on8tlg3bcylvfdc" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту
 | рік = 1805
 | link_commons = File:ДАЖО 1-75-12. 1805. Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту.pdf
}}
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Сторінка||Назва||Церква
|-
|1|| ||Берездов||
|-
|2|| ||Бражинцы||
|-
|3|| ||Белецкое||
|-
|4|| ||[[Баранівка]]||
|-
|5|| ||Булдичев||
|-
|6|| ||Борушковцы||
|-
|7|| ||Броники||
|-
|8|| ||Вигнанка||
|-
|9|| ||Войтовцы||
|-
|10|| ||Вишполь||
|-
|11|| ||Воробьевка||
|-
|12|| ||Врублевка||
|-
|13|| ||Гижовщина||
|-
|14|| ||Губин||
|-
|15|| ||Горопаи||
|-
|16|| ||Горбаша||
|-
|17|| ||Горки||
|-
|18|| ||Гульск||
|-
|19|| ||Гордеевка||
|-
|20||213||Головница||
|-
|21|| ||Городница||
|-
|22|| ||Горицы||
|-
|23|| ||Деревичи|| Різдва Богоматері 
|-
|24|| ||Деревичи||  Різдва Христова
|-
|25||276–292||[[Дубрівка (Баранівський район)|Дубрівка]]||Космодем'янівська
|-
|26||292–303||[[Дідовичі (Звягельський район)|Дідовичі]]||Успіння Богородиці
|-
|27|| ||Деражня||
|-
|28|| ||Жаборицы||
|-
|29|| ||Жадковка||
|-
|30|| ||Жолобное||
|-
|31|| ||Ивашковка||
|-
|32|| ||Иршики||
|-
|33|| ||Купчинцы||
|-
|34|| ||Колодяжное||
|-
|35|| ||Камень||
|-
|36|| ||Кикова||
|-
|37|| ||Коросток||
|-
|38|| ||м. Камянка ||
|-
|39|| ||Козарка||
|-
|40|| ||Котелянка||
|-
|41|| ||Кустовцы||
|-
|42|| ||Курманъ||
|-
|43|| ||Киянка||
|-
|44|| ||Красиловка||
|-
|45|| ||Курчицы||
|-
|46|| ||Корець|| Вознесенська
|-
|47|| ||Корець|| Параскеви
|-
|48|| ||Корець|| Миколаївська
|-
|49||557–583||[[Корець]]||Кузьми і Дем'яна
|-
|50|| ||Курное||
|-
|51|| ||Красностав||
|-
|52|| ||Козак||
|-
|53|| ||Кобильи||
|-
|54|| ||Косенев||
|-
|55|| ||Кутки||
|-
|56|| ||Любар||
|-
|57|| ||Любар||
|-
|58|| ||Любар||
|-
|59|| ||Любар||
|-
|60|| ||Любар||
|-
|61|| ||Любар||
|-
|62|| ||Любар||
|-
|63||723-738||Ладига||
|-
|64|| ||Любомирка||
|-
|65|| ||Липное||
|-
|66|| ||Любар||
|-
|}

[[Категорія:Новоград-Волинський повіт]]</text>
      <sha1>nlk6dpvn2pgocuk2on8tlg3bcylvfdc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/118/14/171</title>
    <ns>116</ns>
    <id>182867</id>
    <revision>
      <id>1108662</id>
      <parentid>1108550</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:45:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108662</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2673" sha1="rxsy0sxmwks2wrfn1vtrzmw3zxh6b5y" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки шляхти Новоград-Волинського повіту
 | рік = 1816
 | link_commons = File:ДАЖО 118-14-171. 1816. Ревізькі казки шляхти Новоград-Волинського повіту.pdf
}}
:1. Романів / Великий Романів 3
:2. Рогачів 75
:3. Радванівка? / Слобідка Р??вка 107
:4. Романівка / Мала Романівка 156
:5. Радулино 183
:6. Рогачів 191, 195
:7. Села Д?чок і Козак 189
:8. Д?чок 193
:9. Села Райки і ?ремич 199
:10. Рогозна? 201
:11. Свинобичі 215
:12. Суємці 239
:13. Сенігів 251
:14. Буда Сіомашевська? 296, 302
:15. Сіомаховка? 300
:16. С?????? 306
:17. Смолдирів 310
:18. Балярка? 338
:19. Майдан Середній 386
:20. Северин? 426
:21. Майдан Сербовський 438
:22. Серби 442
:23. Сербівська Буда 450
:24. Сторожів 454
:25. Стара Гута 460
:26. Соколів? 465
:27. Селичів? 479
:28. Майдан Стор?????й 487
:29. Тадеушполь? 491
:30. Тиранівка? 566
:31. Тетірка? 576
:32. Табори/Табарівка 588
:33. Рудня Тамицька? 600
:34. Т?????? 602
:35. Тальки 610
:36. Рудня Талецька 622
:37. Тартак 626
:38. Т????? 630
:39. ??????? 632
:40. Тожир 634
:41. Ужачин 639
:42. Буда Те???вка 661
:43. Майдан Федорівка 681
:44. Хвощівка 689
:45. Фердинандів 703
:46. Харківці 713
:47. Храбузна 732
:48. Хижник? 744
:49. Хижавка 748
:50. Хутір? 774
:51. Ц???? 776
:52. Ц???? 778
:53. Слобода Черницька 782, 792
:54. Нова Болярка 790
:55. Гута Черницька 798
:56. Нова Чортория 802
:57. Стара Чортория 820
:58. Чорнокали 848
:59. Черниця 853
:60. Чорна 857
:61. Рудня Чижівка 868
:62. Чижівка 872
:63. Черні́ївка 880
:64. Шул???? 886
:65. Шуляйки 894
:66. Шитна? 903
:67. Юзефівка/Буда Юзефівка 907
:68. Юрковщина/Юрковщизна? 1017
:69. Янушовка 1025
:70. Яремич 1053
:71. Слобода Ямна 1069
:72. Ярунь 1073

[[Категорія:Новоград-Волинський повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Волинської губернії 1816 року|Новоград-Волинський]]</text>
      <sha1>rxsy0sxmwks2wrfn1vtrzmw3zxh6b5y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu/87</title>
    <ns>250</ns>
    <id>192374</id>
    <revision>
      <id>1108850</id>
      <parentid>587231</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:43:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108850</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1810" sha1="e1nyx353zt9sy48p6zqy999cjtivaa0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Leh Palych&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|style=max-width:31em; width:100%|
{{c|{{sp|ЗМІСТ:}}}}
{{dhr}}
{{right|Ст.}}
{{TOC line||''В. Гришко:'' [[Вячеслав Липинський і його творчість/З життя і творчости Вячеслава Липинського|З життя і творчости Вячеслава Липинського]]|3|hi=2em}}
{{TOC line||''М. Базілевський:'' [[Вячеслав Липинський і його творчість/Вячеслав Липинський|Вячеслав Липинський. Із циклю „На грані двох світів“]]|41|hi=2em}}
{{TOC line||''П. Ковалів:'' [[Вячеслав Липинський і його творчість/Думки Липинського про Церкву в Державі|Думки Липинського про Церкву в Державі]]|59|hi=2em}}
{{TOC line||''М. Базілевський:'' [[Вячеслав Липинський і його творчість/Вячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації|Вячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації]]|73|hi=2em}}
{{c|{{sp|Ілюстрації}}}}
{{TOC line||Вячеслав Липинський. [[Вячеслав Липинський і його творчість/Портрет роботи Віктора Цимбала|Портрет роботи Віктора Цимбала]]|5|hi=2em|symbol=&amp;nbsp;}}
{{TOC line||Вячеслав Липинський. [[Вячеслав Липинський і його творчість/Скульптура роботи Федора Ємця|Скульптура роботи Федора Ємця]]|58|hi=2em|symbol=&amp;nbsp;}}
}}


{{rule|6em}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>e1nyx353zt9sy48p6zqy999cjtivaa0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вячеслав Липинський і його творчість</title>
    <ns>0</ns>
    <id>192375</id>
    <revision>
      <id>1108845</id>
      <parentid>587236</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:39:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108845</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1941" sha1="pyppowp6uczmxa36xj77ki5iai8ge96" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Вячеслав Липинський і його творчість
 | автор = В. Гришко
 | перевизначити_автора = [[Автор:Василь Гришко|В. Гришко]], [[Автор:Микола Базілевський|М. Базілевський]], [[Автор:Пантелеймон Ковалів|П. Ковалів]]
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | правопис = ХД
 | примітки =
 | обкладинка = Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu
 | сторінка_обкладинки = 1
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=3 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=4 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=5 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=87 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=88 /&gt;

{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>pyppowp6uczmxa36xj77ki5iai8ge96</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1</title>
    <ns>116</ns>
    <id>213411</id>
    <revision>
      <id>1108794</id>
      <parentid>1103088</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:15:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Додано/оновлено 33 рядків у Справах</comment>
      <origin>1108794</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="180852" sha1="lwr1y7psav0vacghrozcz74kbd8wauv" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Книги реєстрації актів цивільного стану
 | рік = 1919–1933
 | link_arc = https://archive.kyivcity.gov.ua/images/opisi/index2.php?F=FR-1654&amp;Op=1&amp;No=3983
 | примітки = [https://drive.google.com/file/d/1wHi-ptrTYF57KN7pX3KyH6FJTdcJ2wPE/view?usp=sharing Проіндексовані актові записи про народження за 1919–1936 роки на офіційному сайті архіву] 

[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54 Копії архівних документів на сайті Меморіального центру холокосту «Бабин Яр»]

[https://archive.kyivcity.gov.ua/index.php/dovidkovyi-aparat/opysy/495 Копії архівних документів на офіційному сайті архіву]
}}
== Справи ==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Заголовок справи!!Крайні дати!!Аркушів!!Копія на сайті архіву!!Копія на сайті «Бабин Яр»
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського (Губернського) ЗАГС||1919.05.05–1920.10.14||17||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=1 Спр. 1]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/b82d7f2f-502a-4508–800f-c14404c5d0e5 Спр. 1]
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського (Губернського) ЗАГС||1919.05.02–1920.07.16||59||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=2 Спр. 2]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fb05a6ee-5f3e-48bf-989d-17187d0722f1 Спр. 2]
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського (Губернського) ЗАГС||1920.11.27–1920.12.31||177||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=3 Спр. 3]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/1181d8df-c06a-4e2f-a106–5b9aaaf631e7 Спр. 3]
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1920.08.15–1920.09.08||224||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=4 Спр. 4]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4df48a5b-b7d5–4fc9–9979-bcd3e9787551 Спр. 4]
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1920.11.02–1920.11.26||325||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=5 Спр. 5]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/71ae1f53–7893–4cc6-ba22–05791d68956a Спр. 5]
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1920.11.26–1920.12.31||291||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=6 Спр. 6]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d5155240–7985–4fef-bb10–006ea44ddf7b Спр. 6]
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про переміну прізвища, імені, по батькові Губернського ЗАГС||1920.11.17–1924.12.20||107||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=7 Спр. 7]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ec5df508-e40a-400f-bc75-e6dbb7e88a5c Спр. 7]
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Кухмістерської Слобідки, Микільської Слобідки, Передміської Слобідки&lt;ref name=&quot;tak-zapysano&quot;&gt;Так у опису.&lt;/ref&gt;, Печерського ЗАГС||1920.07.24–1926.09.23||96||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=8 Спр. 8]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/61c82e73-b512–4406-aee6–3fb59c119c80 Спр. 8]
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1921.02.01–1921.04.15||420||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=9 Спр. 9]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fb3eaf0c-fba6–4de7-b7dc-d02558a67fc3 Спр. 9]
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1921.04.15–1921.07.20||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=10 Спр. 10]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/8c55277f-81de-44e2–8db0–209a3a68a185 Спр. 10]
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1921.07.22–1921.12.31||200||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=11 Спр. 11]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c8c6df85–22e6–452a-a571-ff68cdb1e532 Спр. 11]
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.01.05–1921.01.27||249||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=12 Спр. 12]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c34e5862–9fc2–431a-87b9-c83f71843f17 Спр. 12]
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.01.27–1921.02.01||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=13 Спр. 13]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/45cc041f-ffbd-4dc8–9bd9–2f67b41bdc92 Спр. 13]
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.02.01–1921.02.09||207||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=14 Спр. 14]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6ac474a3–264c-4773-bb74-a78d4d02dd73 Спр. 14]
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.02.09–1921.02.25||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=15 Спр. 15]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f70ba6eb-fb64–484d-b699–2a4f8a6f11d1 Спр. 15]
|-
|[[/16/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.02.26–1921.04.04||218||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=16 Спр. 16]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/9ce24b47–3f64–448a-8790-ab103f7d4ff4 Спр. 16]
|-
|[[/17/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.04.04–1921.05.05||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=17 Спр. 17]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/772f6a6c-5dbf-47a4-bb82-e0337cc753cc Спр. 17]
|-
|[[/18/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.05.05–1921.06.04||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=18 Спр. 18]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e69eb7f9-f3d0–4898-a79d-bdedf3c43596 Спр. 18]
|-
|[[/19/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.06.04–1921.07.05||203||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=19 Спр. 19]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/8de9759c-3a52–43cc-b2cd-9dde78e1c7a8 Спр. 19]
|-
|[[/20/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Міського (Губернського) ЗАГС||1921.07.05–1921.08.18||194||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=20 Спр. 20]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/10f5bede-359e-4e68-a668–190f7710e850 Спр. 20]
|-
|[[/21/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Печерського ЗАГС||1921.02.17–1921.09.23||222||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=21 Спр. 21]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f0f908f5-e32c-4276–97a8–2ac834cb8e08 Спр. 21]
|-
|[[/22/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Печерського ЗАГС||1921.09.24–1921.12.31||146||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=22 Спр. 22]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/529eeb73-a357–416e-adf4-d44b2dc18cf3 Спр. 22]
|-
|[[/23/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.01.28–1921.02.03||249||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=23 Спр. 23]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/529eeb73-a357–416e-adf4-d44b2dc18cf3 Спр. 23]
|-
|[[/24/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.02.03–1921.03.16||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=24 Спр. 24]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/bc6d3170–9a3c-4f4c-9484-ba07eafad48c Спр. 24]
|-
|[[/25/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.03.19–1921.04.28||213||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=25 Спр. 25]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6a5a1dfa-7730–406c-b6eb-220615f0d781 Спр. 25]
|-
|[[/26/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.05.04–1921.06.08||249||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=26 Спр. 26]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/b6358173-f11c-43d0–9ef7-e0be659bb3c8 Спр. 26]
|-
|[[/27/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.06.10–1921.09.19||323||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=27 Спр. 27]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ba21c9a7–5533–4c38–94c6–137869c8b162 Спр. 27]
|-
|[[/28/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1921.09.20–1921.12.31||268||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=28 Спр. 28]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3e5acc48-c2ea-4891-a038–665ecae08abd Спр. 28]
|-
|[[/29/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1921.08.29–1921.12.31||226||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=29 Спр. 29]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5f1545cf-fb4e-41cf-a690-c4a1e0ff3c5c Спр. 29]
|-
|[[/30/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Шулявського ЗАГС||1921.02.14–1921.03.13||147||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=30 Спр. 30]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/28053c6e-5faf-44f6-ae09–76dd79f9a8b3 Спр. 30]
|-
|[[/31/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Шулявського ЗАГС||1921.04.13–1921.06.02||277||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=31 Спр. 31]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/bcce8d05–3416–4280–9bb9-f8ccb1d8eef8 Спр. 31]
|-
|[[/32/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Шулявського ЗАГС||1921.06.02–1921.12.31||272||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=32 Спр. 32]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d0309072-a27d-4787–93c9-edfe6f1f4447 Спр. 32]
|-
|[[/33/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського, Шулявського ЗАГС||1921.04.14–1921.12.31||192||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=33 Спр. 33]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/49becd5b-59ba-498b-8f44–361e1bdab985 Спр. 33]
|-
|[[/34/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1921.03.30–1921.06.22||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=34 Спр. 34]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7793f9e8–406f-491e-a7e7-dbc411e7e4cd Спр. 34]
|-
|[[/35/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1921.06.22–1921.09.05||225||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=35 Спр. 35]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5205694b-1f0f-4402-bc40–3817ae232081 Спр. 35]
|-
|[[/36/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1921.09.06–1921.10.31||132||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=36 Спр. 36]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ddc1804d-0020–4f4f-a999–779b8bd728c8 Спр. 36]
|-
|[[/37/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1921.11.01–1921.12.31||253||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=37 Спр. 37]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/283bc671–28ea-403f-9f48–91a89f6681a4 Спр. 37]
|-
|[[/38/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1921.12.02–1921.12.23||216||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=38 Спр. 38]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f3e3cd3a-25a0–4dc4-b76f-5af52b35a989 Спр. 38]
|-
|[[/39/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.01.02–1921.01.11||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=39 Спр. 39]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e41a567b-bab8–440a-847b-706c8472765c Спр. 39]
|-
|[[/40/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.01.11–1921.01.21||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=40 Спр. 40]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/cd6f1cc9–707f-4b56-b6dc-0873c3893f3c Спр. 40]
|-
|[[/41/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.01.21–1921.12.31||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=41 Спр. 41]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/48601890–0008–4fad-ad08–3f5a73b144f7 Спр. 41]
|-
|[[/42/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.01.31–1921.02.02||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=42 Спр. 42]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f7733660–457f-44ae-9d16–5212ab7fbfdb Спр. 42]
|-
|[[/43/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.02.05–1921.02.14||252||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=43 Спр. 43]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ab64f90f-2da3–40ba-9722-e392335f0960 Спр. 43]
|-
|[[/44/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.02.14–1921.02.20||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=44 Спр. 44]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fb23fecd-d9e7–4a80–90e2-e6e502f3de68 Спр. 44]
|-
|[[/45/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.02.20–1921.02.26||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=45 Спр. 45]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a85fb6eb-f471–45ae-afa2-d04011230e2c Спр. 45]
|-
|[[/46/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.02.26–1921.03.04||251||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=46 Спр. 46]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5e178a1e-2329–473b-8676–0d395059400e Спр. 46]
|-
|[[/47/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.04–1921.03.12||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=47 Спр. 47]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4ce590ba-578e-413d-8403–5f837f35318e Спр. 47]
|-
|[[/48/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.12–1921.03.16||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=48 Спр. 48]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f8e01eef-6c76–42cb-bdde-f6d44f8e0d05 Спр. 48]
|-
|[[/49/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.16–1921.03.22||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=49 Спр. 49]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2f8f83a9-c502–46b7-a0a1-a1bd77798d24 Спр. 49]
|-
|[[/50/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.22–1921.03.29||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=50 Спр. 50]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a3650792-def8–4187-a8b7–1a5818ab81a2 Спр. 50]
|-
|[[/51/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.19–1921.03.31||233||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=51 Спр. 51]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f160fe17-d729–4f5a-9635–54cceacf9f26 Спр. 51]
|-
|[[/52/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.03.28–1921.04.01||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=52 Спр. 52]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2d83b7cf-9726–4497–9e1a-8dfcdeb1c719 Спр. 52]
|-
|[[/53/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.04.01–1921.04.05||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=53 Спр. 53]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/bc523430-e75e-4dc7-ab30–9301ee130a1a Спр. 53]
|-
|[[/54/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.04.05–1921.04.15||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=54 Спр. 54]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c0f8f186–2932–494e-83c9–9cf408da4905 Спр. 54]
|-
|[[/55/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.04.15–1921.04.18||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=55 Спр. 55]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c34b5f7f-ef64–4196-a698–0ae2db0bc847 Спр. 55]
|-
|[[/56/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.04.19–1921.04.28||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=56 Спр. 56]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3f7b0fbe-8fee-4631–9dd3-cae114ad80ff Спр. 56]
|-
|[[/57/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.04.28–1921.05.05||199||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=57 Спр. 57]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ded1bbe0–664f-4405–92b0-f1e8db4a1ecc Спр. 57]
|-
|[[/58/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.05.05–1921.05.14||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=58 Спр. 58]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/07a431c6–6dbe-4b40–813a-f8243e97ea60 Спр. 58]
|-
|[[/59/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.05.14–1921.05.31||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=59 Спр. 59]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3e74bb4c-2785–40a6–9bc9–141a08a6e99c Спр. 59]
|-
|[[/60/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.05.31–1921.06.11||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=60 Спр. 60]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6d26188f-27bb-465d-993f-f4a65475d791 Спр. 60]
|-
|[[/61/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.06.11–1921.06.21||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=61 Спр. 61]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/956b82e3–498f-43bf-b3ff-d44a5ad9c401 Спр. 61]
|-
|[[/62/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.06.21–1921.07.04||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=62 Спр. 62]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ec73a69a-241a-4153-b79a-109ca691a6c7 Спр. 62]
|-
|[[/63/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.07.04–1921.07.29||243||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=63 Спр. 63]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c2d38d2c-fd8a-4b4d-a2d2–75dbeefb5d67 Спр. 63]
|-
|[[/64/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.07.19–1921.07.28||274||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=64 Спр. 64]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/68dbd5bf-f6e9–443a-a97c-c6c63a21b741 Спр. 64]
|-
|[[/65/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.07.28–1921.08.16||272||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=65 Спр. 65]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/82c82355–6802–4e71–9cab-ebf4b1e88683 Спр. 65]
|-
|[[/66/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Міського ЗАГС||1921.11.01–1921.11.04||198||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=66 Спр. 66]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2f5f7267-d3cc-45a6-b7f4-e035a15279b6 Спр. 66]
|-
|[[/67/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1921.03.23–1921.12.31||169||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=67 Спр. 67]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7c175804-f8ee-4019-a054–346d2140fb6a Спр. 67]
|-
|[[/68/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1921.03.30–1921.09.23||171||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=68 Спр. 68]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/54a44c92-cec6–4353-a643–131c7eb711b0 Спр. 68]
|-
|[[/69/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1921.03.30–1921.06.06||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=69 Спр. 69]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2b848917-da71–4b3d-93ad-eaa2038b234a Спр. 69]
|-
|[[/70/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1921.06.06–1921.08.05||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=70 Спр. 70]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2cae1ca1–1dd8–4ebc-a595-cbfb9fbeed7f Спр. 70]
|-
|[[/71/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1921.08.05–1921.12.31||350||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=71 Спр. 71]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/cf8f17a2-f6f7–4fe1–9fc5-ca4b25b1b04f Спр. 71]
|-
|[[/72/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.08.22–1921.09.20||255||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=72 Спр. 72]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/18720896–690a-464d-b2a9–6bd26a0587ea Спр. 72]
|-
|[[/73/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.09.21–1921.10.12||138||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=73 Спр. 73]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/18720896–690a-464d-b2a9–6bd26a0587ea Спр. 73]
|-
|[[/74/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.10.12–1921.11.01||118||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=74 Спр. 74]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a9c016aa-08e7–4174–98d0–832087db32a9 Спр. 74]
|-
|[[/75/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.11.01–1921.11.25||146||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=75 Спр. 75]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e536c93d-902e-412e-9af3–45dfade552fe Спр. 75]
|-
|[[/76/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.11.25–1921.12.12||143||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=76 Спр. 76]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/9b158277–7c8a-4214-b4c8–53821c6f9c8b Спр. 76]
|-
|[[/77/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.12.12–1921.12.31||300||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=77 Спр. 77]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/030e5d92–5459–4f1e-9720–7e60e72c238f Спр. 77]
|-
|[[/78/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1921.12.31–1921.12.31||221||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=78 Спр. 78]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/319d4cf2–77a2–494c-8547–0919cbc988af Спр. 78]
|-
|[[/79/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.03.23–1921.07.07||251||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=79 Спр. 79]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/806ce2ab-8867–4e82-bfe2-abc7b7d25a46 Спр. 79]
|-
|[[/80/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.07.07–1921.09.15||263||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=80 Спр. 80]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/75281849–95b0–415e-a210–5076d26c100a Спр. 80]
|-
|[[/81/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.10.05–1921.11.04||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=81 Спр. 81]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a279bc12–46d1–492b-9252-e8c8eba5d8e4 Спр. 81]
|-
|[[/82/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.11.04–1921.11.15||263||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=82 Спр. 82]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6224a512–1f10–4e06–9126-bd903a405be5 Спр. 82]
|-
|[[/83/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.11.15–1921.12.30||210||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=83 Спр. 83]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/1a3d91cd-6d1a-4628-af0d-afb9be018fcb Спр. 83]
|-
|[[/84/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1921.12.30–1921.12.31||40||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=84 Спр. 84]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/53195ca8-bcc4–4b4c-86e3-ef0416b11918 Спр. 84]
|-
|[[/85/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1921.02.16–1921.12.28||361||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=85 Спр. 85]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/28b62f46-cbf3–45e8-aef6–017e3215ab70 Спр. 85]
|-
|[[/86/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.01.05–1921.01.24||249||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=86 Спр. 86]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c2514c02-ba75–4a99–81b7–76f678e08b5a Спр. 86]
|-
|[[/87/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.12.30–1921.12.31||249||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=87 Спр. 87]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f50d4d63-bb19–4270–94f0–4fae1b4ae3b4 Спр. 87]
|-
|[[/88/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.02.05–1921.02.17||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=88 Спр. 88]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/565ece55–8b64–4dbc-a3ba-89dba31f05af Спр. 88]
|-
|[[/89/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.02.10–1921.03.31||147||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=89 Спр. 89]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fca4ab5c-fcbc-440f-aa8e-b63bdbf03669 Спр. 89]
|-
|[[/90/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.02.17–1921.03.05||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=90 Спр. 90]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/2a736e5b-2d4f-4cad-9dbc-49839d3e2c9b Спр. 90]
|-
|[[/91/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.03.05–1921.04.05||262||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=91 Спр. 91]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7873af58–92ef-430b-9b42-fa947bdbc8c4 Спр. 91]
|-
|[[/92/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.04.05–1921.05.05||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=92 Спр. 92]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5a2e3977-d5dc-4210-bae8-c14d3147aab4 Спр. 92]
|-
|[[/93/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.05.06–1921.05.24||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=93 Спр. 93]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4fa62d98–1b4f-4972–92ed-ebdb84ac3264 Спр. 93]
|-
|[[/94/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.05.24–1921.06.14||245||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=94 Спр. 94]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a07fe758-e390–43b0–846d-1b2524f40685 Спр. 94]
|-
|[[/95/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.06.14–1921.07.92||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=95 Спр. 95]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/8d46c82d-981d-4fb0-a65b-df4bb3a068bc Спр. 95]
|-
|[[/96/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.05.06–1921.05.24||241||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=96 Спр. 96]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7b3055c2–6960–425b-9551–52d480deaef7 Спр. 96]
|-
|[[/97/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського ЗАГС||1921.07.28–1921.08.18||193||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=97 Спр. 97]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d573288d-06fd-42c5–9ae8–1d5b836c6042 Спр. 97]
|-
|[[/98/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Міського, Печерського ЗАГС||1921.02.18–1921.09.28||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=98 Спр. 98]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/088980a7–7ed0–4d25–8fec-33171d4e8538 Спр. 98]
|-
|[[/98A/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Микільської Слобідки ЗАГС, Передміської Слобідки&lt;ref name=&quot;tak-zapysano&quot; /&gt; ЗАГС||1921.05.23–1926.12.19||423||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=98a Спр. 98a]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/eb1a36f6-c1d1–413c-98c0-c5d5438e17da Спр. 98a]
|-
|[[/99/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Печерського ЗАГС||1921.09.29–1921.12.31||221||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=99 Спр. 99]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e9383d7f-cdc1–4602-b3c5–1460e456ed8d Спр. 99]
|-
|[[/100/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Печерського, Шулявського ЗАГС||1921.02.18–1921.12.31 (Печ.),&lt;br&gt;1921.02.14–1921.07.17 (Шул.)||161||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=100 Спр. 100]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5159d064–98fd-43bf-8961–280c75c24096 Спр. 100]
|-
|[[/101/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1921.01.04–1921.05.12||217||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=101 Спр. 101]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/aa903853-aa1c-4615–8647–2e915c33dc2e Спр. 101]
|-
|[[/102/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1921.05.12–1921.08.06||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=102 Спр. 102]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a3e23b11-d0c8–412d-a82b-7c289d0b583f Спр. 102]
|-
|[[/103/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1921.08.06–1921.11.01||250||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=103 Спр. 103]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d4203c3c-ec1e-4367-b1f8-c1ba060393a8 Спр. 103]
|-
|[[/104/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1921.11.01–1921.12.31||201||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=104 Спр. 104]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7ec97f75-b810–425e-aef6–20cc6f7aa7aa Спр. 104]
|-
|[[/105/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Солом'янського ЗАГС||1921.08.20–1921.10.08||210||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=105 Спр. 105]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6ebd92fd-9400–4b4e-b3d2–48697c1a99fb Спр. 105]
|-
|[[/106/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Солом'янського ЗАГС||1921.10.08–1921.11.19||215||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=106 Спр. 106]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/70c6e48c-5763–496e-9e3f-54d3ed590ae7 Спр. 106]
|-
|[[/107/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Солом'янського ЗАГС||1921.11.19–1921.12.31||140||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=107 Спр. 107]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/591dcd94–85b1–4e82-a968-a591c12f3211 Спр. 107]
|-
|[[/108/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Шулявського ЗАГС||1921.02.14–1921.05.16||152||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=108 Спр. 108]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4eb91b38-b974–4f78–85ee-85712c00f249 Спр. 108]
|-
|[[/109/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Шулявського ЗАГС||1921.05.16–1921.08.30||277||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=109 Спр. 109]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/cf7240e8-b8d1–4c3c-9db3-b11b9c49f703 Спр. 109]
|-
|[[/110/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Шулявського ЗАГС||1921.08.30–1921.12.31||279||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=110 Спр. 110]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a9a908d9-e5df-4f5b-a944-f08bdfa65209 Спр. 110]
|-
|[[/111/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Деміївського ЗАГС||1921.03.22–1921.12.20||169||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=111 Спр. 111]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a74a110e-da95–41c2-b19c-68356986f4fe Спр. 111]
|-
|[[/112/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Міського ЗАГС||1921.01.05–1921.08.16||643||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=110 Спр. 112]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/0a8f5a75–2bc9–40eb-b605-b684e4a6deac Спр. 112]
|-
|[[/113/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Печерського ЗАГС||1921.03.30–1921.12.31||74||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=113 Спр. 113]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a7441234-bffa-4a2c-81bd-a2d4e6b9cf06 Спр. 113]
|-
|[[/114/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Подільського ЗАГС||1921.03.21–1921.12.29||197||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=114 Спр. 114]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/90db15ef-e666–401a-abef-d35b61371411 Спр. 114]
|-
|[[/115/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Солом'янського ЗАГС||1921.08.20–1921.12.30||154||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=115 Спр. 115]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a038c8c5-ba99–4e49–8b25–71f0651a9536 Спр. 115]
|-
|[[/116/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Шулявського ЗАГС||1921.03.01–1921.12.29||223||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=116 Спр. 116]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e916e7fb-b614–4082-a944–4b28d1db5803 Спр. 116]
|-
|[[/117/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Воскресенської Слобідки ЗАГС||1921.08.03–1922.07.25||57||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=117 Спр. 117]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fdccf152-af95–4202-be8d-21f0c0d1f7cc Спр. 117]
|-
|[[/118/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Осокорки ЗАГС||1921.07.28–1923.12.24||252||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=118 Спр. 118]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/20816472–5b67–4966–8907-dcb02e68d766 Спр. 118]
|-
|[[/118A/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Дарницького ЗАГС||1921.07.29–1926.12.17||151||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=118a Спр. 118a]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f5a1fc8c-ad53–4644–9026-bcee9c508765 Спр. 118a]
|-
|[[/119/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Передміської Слобідки&lt;ref name=&quot;tak-zapysano&quot; /&gt; ЗАГС||1921.08.30–1921.12.31||434||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=119 Спр. 119]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d3bbc5bd-e61f-4d07–9b48–7fc8db0391c2 Спр. 119]
|-
|[[/120/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Печерського ЗАГС||1922.01.03–1922.01.29||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=120 Спр. 120]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a2023296–1af1–42cd-9a4a-2482f889f0f7 Спр. 120]
|-
|[[/121/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Печерського ЗАГС||1922.01.24–1922.05.29||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=121 Спр. 121]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/44cc3670-b802–4c83-a93d-227336fa098e Спр. 121]
|-
|[[/122/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Печерського ЗАГС||1922.06.07–1922.12.30||168||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=122 Спр. 122]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a293a98e-16f6–4cae-b45c-4fca1902e154 Спр. 120]
|-
|[[/123/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1922.01.01–1922.01.31||49||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=123 Спр. 123]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fca949f4-b7f0–4498–9aca-04c3e38382fe Спр. 123]
|-
|[[/124/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1922.02.02–1922.06.30||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=124 Спр. 124]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fb1c8c30-ea75–42e9-aab8–11b8d108a61b Спр. 124]
|-
|[[/125/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1922.07.03–1922.10.06||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=125 Спр. 125]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/0aa6f9ac-8fae-47d1-aa20–66e6369adddf Спр. 125]
|-
|[[/126/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1922.10.06–1922.12.30||60||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=126 Спр. 126]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3ba9191c-27f6–428c-9983–935f296af35f Спр. 126]
|-
|[[/126A/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження, смерть Совського ЗАГС||1922.09.10–1924.12.21||74||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=126a Спр. 126a]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/1e5c0e10–6ad0–4c32-b801-cc819e8a041f Спр. 126a]
|-
|[[/127/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1922.01.02–1922.02.16||104||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=127 Спр. 127]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/32744a0e-1afd-416d-9780-ac72db46fa57 Спр. 127]
|-
|[[/128/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1922.02.16–1922.05.15||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=128 Спр. 128]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f70708ae-18d8–4ae1-a4d8–05958a9e9b62 Спр. 128]
|-
|[[/129/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1922.05.15–1922.06.22||152||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=129 Спр. 129]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/38e8b6fa-8ca1–45a4-a976–12fe025e1ad6 Спр. 129]
|-
|[[/130/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1922.06.23–1922.10.11||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=130 Спр. 130]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/46904e82–5b45–48bc-a49e-9972f3d58c18 Спр. 130]
|-
|[[/131/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Солом'янського ЗАГС||1922.10.11–1922.12.30||64||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=131 Спр. 131]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3fd7dccd-3ba5–40d4–9c82-f5fbdbfb0657 Спр. 131]
|-
|[[/132/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1922.04.11–1922.05.30||127||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=132 Спр. 132]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/0fcfcf5f-7963–4102-aeaf-601dafe503e5 Спр. 132]
|-
|[[/133/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1922.05.30–1922.12.30||107||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=133 Спр. 133]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/8ab261d4–06a1–4a22–8544-ffc8846aa12a Спр. 133]
|-
|[[/134/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Шулявського ЗАГС||1922.01.02–1922.01.28||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=134 Спр. 134]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/33429020–3787–4d82-a9af-7613fb5becb6 Спр. 134]
|-
|[[/135/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Шулявського ЗАГС&lt;ref&gt;Змінено записи на арк. 102. Див. справу 958.&lt;/ref&gt;||1922.01.30–1922.12.30||112||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=135 Спр. 135]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/eefd0bf0-ecc6–4a5a-ab9b-0d8efd13dbac Спр. 135]
|-
|[[/136/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Дарницького ЗАГС||1922.02.22–1925.12.22||300||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=136 Спр. 136]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/16223fa8-e53f-41d0-b4ae-b7680bc4dd3d Спр. 136]
|-
|[[/137/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.01.02–1922.02.03||151||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=137 Спр. 137]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c400e1cf-4622–4aac-9fc3-b2d8405cc357 Спр. 137]
|-
|[[/138/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.02.03–1922.03.07||170||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=138 Спр. 138]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a48e03e8–7215–4552-aad9–322e3b4ea0b1 Спр. 138]
|-
|[[/139/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС|| 1922.03.07–1922.04.02||152||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=139 Спр. 139]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fd34c160–3cfc-45e8-b5f5-cd3316f1579c Спр. 139]
|-
|[[/140/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.04.03–1922.04.22||149||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=140 Спр. 140]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c382c199-ecf6–4b3b-9130–6ec471776e5c Спр. 140]
|-
|[[/141/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.04.22–1922.05.29||150||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=141 Спр. 141]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/cc8b8a6b-5295–46c7–9ecc-3cbb694b09a5 Спр. 141]
|-
|[[/142/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.05.10–1922.06.06||150||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=142 Спр. 142]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/811fc3ad-aaff-421d-ae44-afe839d3a245 Спр. 142]
|-
|[[/143/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.06.06–1922.06.26||126||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=143 Спр. 143]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/1fa4b667–7a6e-491d-aad8–58fdc793c566 Спр. 143]
|-
|[[/144/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.06.26–1922.07.17||127||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=144 Спр. 144]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/282d3636–7d98–46d5–81ad-3a012fde7545 Спр. 144]
|-
|[[/145/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1922.08.22–1922.12.30||98||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=145 Спр. 145]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4b2aafbd-44f6–4d11–98de-a28d88767918 Спр. 145]
|-
|[[/146/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Микільської Слобідки ЗАГС||1922.01.02–1922.12.31||91||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=146 Спр. 146]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/07385942–2f4d-4ab9-bd87-bdcde37e413d Спр. 146]
|-
|[[/147/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.01.09–1922.01.14||51||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=147 Спр. 147]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a0c4a366–2dbf-47ae-b1fe-d0483e1a7eb9 Спр. 147]
|-
|[[/148/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.01.14–1922.03.13||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=148 Спр. 148]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/86b55f88-cad8–4142–8d70–3dc3a50cc04a Спр. 148]
|-
|[[/149/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.03.13–1922.03.23||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=149 Спр. 149]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4ddef968–3f64–4e3d-b09d-1e3d62ab00bb Спр. 149]
|-
|[[/150/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.03.23–1922.05.09||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=150 Спр. 150]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3c1be10d-4cf5–4d57–8000-b5f5de41153e Спр. 150]
|-
|[[/151/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.05.09–1922.05.27||149||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=151 Спр. 151]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c29fb336-c3d9–4447-a653–6206eca7aaca Спр. 151]
|-
|[[/152/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.05.27–1922.06.18||152||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=152 Спр. 152]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/77020e25-d286–4acd-b586–5c7c2cb925e0 Спр. 152]
|-
|[[/153/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.06.18–1922.07.12||151||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=153 Спр. 153]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c44a84c4–8010–43e7-b935–3c5047a8b75e Спр. 153]
|-
|[[/154/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.07.12–1922.10.20||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=154 Спр. 154]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/747e6a5e-c5d3–453b-bd5d-715dd015918d Спр. 154]
|-
|[[/155/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Печерського ЗАГС||1922.09.20–1922.12.30||151||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=155 Спр. 155]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e5141110-a0b8–4929-b140–5b64e99b4a16 Спр. 155]
|-
|[[/156/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.01.09–1922.01.09||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=156 Спр. 156]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/615d06fb-a051–4e07–8a13–81ac3c246939 Спр. 156]
|-
|[[/157/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.01.09–1922.03.19||148||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=157 Спр. 157]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d783f381–89aa-4d5d-a4db-ccf0f914c247 Спр. 157]
|-
|[[/158/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.03.20–1922.05.08||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=158 Спр. 158]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6447eeb2–0d57–4da2-b8de-611890a6862b Спр. 158]
|-
|[[/159/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.05.08–1922.01.12||51||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=159 Спр. 159]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/5be1d559-c485–4442-bf9e-8dafbdb25181 Спр. 159]
|-
|[[/160/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.05.13–1922.09.14||248||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=160 Спр. 160]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/37bc85fb-c893–4107-b6f3–64e196495b4f Спр. 160]
|-
|[[/161/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1922.09.14–1922.12.30||98||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=161 Спр. 161]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/23d0cd1e-0e7c-422d-ad55-c9e85a23219e Спр. 161]
|-
|[[/162/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.01.01–1922.01.10||109||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=162 Спр. 162]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a3624b12–4116–45a3-a582–5bc67d636a72 Спр. 162]
|-
|[[/163/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.01.11–1922.01.23||122||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=163 Спр. 163]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d72139e5–2b63–410f-9eba-8e40325e56d8 Спр. 163]
|-
|[[/164/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.01.23–1922.02.10||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=164 Спр. 164]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ee509e95-fdcc-4d1e-912d-0d2a6db08a02 Спр. 164]
|-
|[[/165/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.02.10–1922.02.15||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=165 Спр. 165]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/de67e99c-e9be-488e-9a10–2c8cb3588679 Спр. 165]
|-
|[[/166/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.04.07–1922.04.21||150||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=166 Спр. 166]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ba0bac1d-6722–454c-b116–36f7c2a17244 Спр. 166]
|-
|[[/167/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.04.21–1922.05.05||154||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=167 Спр. 167]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/1cc87f25-f55f-4852–95bc-ba348eb84841 Спр. 167]
|-
|[[/168/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.05.05–1922.05.18||133||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=168 Спр. 168]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/9e2139fa-79d7–47a9–9658–82ca883ab303 Спр. 168]
|-
|[[/169/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Солом'янського ЗАГС||1922.05.18–1922.05.30||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=169 Спр. 169]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/3917c6d4-fd5b-486c-af9a-6a9f841f8adf Спр. 169]
|-
|[[/170/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.01.02–1922.01.30||162||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=170 Спр. 170]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a85f3e50–98f3–4f18-b1ad-a70999bd8b0f Спр. 170]
|-
|[[/171/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.01.30–1922.06.06||103||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=171 Спр. 171]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/9f62e67a-1c69–416e-8896–1a8f46d3fc9b Спр. 171]
|-
|[[/172/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.06.07–1922.06.30||151||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=172 Спр. 172]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/03d21be0–97ef-435b-ab5a-692e9ae9e55d Спр. 172]
|-
|[[/173/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.06.30–1922.06.30||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=173 Спр. 173]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/540b2f01–0e32–496e-a910–6b12b6eff7fc Спр. 173]
|-
|[[/174/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.06.30–1922.07.17||95||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=174 Спр. 174]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4c5568c8–2f82–4f69-b318-fd34f80b546a Спр. 174]
|-
|[[/175A/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.07.18–1922.08.02||93||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=175t1 Спр. 175 (т. 1)]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/6a495614–8941–40f2–8e17–020535f35fce Спр. 175 (т. 1)]
|-
|[[/175Б/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.08.03–1922.08.29||90||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=175t2 Спр. 175 (т. 2)]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/b3fb17db-9837–4f46–99f2–0415ca788347 Спр. 175 (т. 2)]
|-
|[[/176/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Шулявського ЗАГС||1922.08.29–1922.12.31||239||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=176 Спр. 176]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/dc3f8a3e-6d98–47fe-a8e3-dd1c93356f16 Спр. 176]
|-
|[[/177/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1922.01.03–1922.03.25||100||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=177 Спр. 177]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/45b0ca99–2530–4566–8122-a6fe1546e1af Спр. 177]
|-
|[[/178/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1922.03.29–1922.12.30||50||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=178 Спр. 178]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/f7a58e1f-3cd9–40ff-80de-3c547d894020 Спр. 178]
|-
|[[/179/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Печерського ЗАГС||1922.01.03–1922.04.01||199||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=179 Спр. 179]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4961c10a-f41f-4eed-ba5a-38720299a18a Спр. 179]
|-
|[[/180/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Печерського ЗАГС||1922.04.01–1922.12.30||289||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=180 Спр. 180]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/27aa10db-5b15–468e-9706-f7eba55de5a9 Спр. 180]
|-
|[[/181/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1922.01.02–1922.12.30||125||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=181 Спр. 181]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/ced516da-c369–429f-beec-2c6d94b7061d Спр. 181]
|-
|[[/182/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Солом'янського ЗАГС||1922.01.02–1922.02.14||200||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=182 Спр. 182]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e65611df-de32–47a0–85f3–852ddabe7127 Спр. 182]
|-
|[[/183/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Солом'янського ЗАГС||1922.02.14–1922.12.30||284||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=183 Спр. 183]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/8c6eeedb-cd3b-4a2b-9409–0108a7678ff5 Спр. 183]
|-
|[[/184/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Шулявського ЗАГС||1922.01.03–1922.04.15||99||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=184 Спр. 184]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/d603f327–27e0–4c07–9a71-e6be96f22295 Спр. 184]
|-
|[[/185/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Шулявського ЗАГС&lt;ref&gt;Змінено записи на арк. 26зв. Див. справу 968.&lt;/ref&gt;||1922.03.16–1922.12.30||102||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=185 Спр. 185]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/7aed77e6-bfad-499a-bc4e-a88208933bd3 Спр. 185]
|-
|[[/186/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Деміївського ЗАГС||1922.01.02–1922.12.27||15||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=186 Спр. 186]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/995ede19–2573–49ed-b1d4–2080ca6a9c44 Спр. 186]
|-
|[[/187/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Подільського ЗАГС||1922.01.09–1922.12.29||107||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=187 Спр. 187]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/52426b29–48c7–46e8–94e0-b00ba3fbc1cd Спр. 187]
|-
|[[/188/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Солом'янського ЗАГС||1922.01.05–1922.12.30||141||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=188 Спр. 188]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/4469c234–1ef5–45e3-b04b-922ab2359478 Спр. 188]
|-
|[[/189/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Шулявського ЗАГС||1922.01.02–1922.12.28||87||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=189 Спр. 189]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a9839752–24aa-4f75–9bc8–7259601e7cef Спр. 189]
|-
|[[/190/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Дарницького ЗАГС||1922.06.02–1925.12.31||423||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=190 Спр. 190]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/15773416–9523–4491–9882-d2a3a2ecd61b Спр. 190]
|-
|[[/191/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Воскресенської Слобідки ЗАГС||1922.06.18–1928.12.17||278||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=191 Спр. 191]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/a8f5cc10–6424–46dd-af41–86616bf88cd3 Спр. 191]
|-
|[[/192/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Кухмістерської Слобідки ЗАГС||1922.06.23–1927.02.26||221||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=192 Спр. 192]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/e86f7396–2f3c-477d-9198-fdfb5b4e74b2 Спр. 192]
|-
|[[/193/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Кухмістерської Слобідки ЗАГС||1922.01.05–1928.12.06||147||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=193 Спр. 193]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/c390b8d2–160d-42ab-82c3–49d3ceeca248 Спр. 193]
|-
|[[/194/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про переміну прізвища, імені, по батькові Київського окружного (Губернського) ЗАГС||1922.03.07–1928.01.02||333||[https://archive.kyivcity.gov.ua/project/BD/index.php?F=P-1654&amp;Op=1&amp;Spr=194 Спр. 194]||[https://babynyar.org/ua/archive/16/30/54/fb938269-e7f0–47df-b2ef-d201fc37c52d Спр. 194]
|-
|[[/195/]]||Книга реєстрації актів про народження Деміївського РАГС||1923||652||||
|-
|[[/196/]]||Книга реєстрації актів про народження Деміївського РАГС||1923||664||||
|-
|[[/197/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||1365||||
|-
|[[/198/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||1381||||
|-
|[[/199/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||546||||
|-
|[[/200/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||637||||
|-
|[[/201/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||580||||
|-
|[[/202/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||680||||
|-
|[[/203/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||1192||||
|-
|[[/204/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||1144||||
|-
|[[/205/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1923||1142||||
|-
|[[/206/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||1414||||
|-
|[[/207/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||1400||||
|-
|[[/208/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/209/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||503||||
|-
|[[/210/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||622||||
|-
|[[/211/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/212/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||430||||
|-
|[[/213/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1923||1004||||
|-
|[[/214/]]||Книга реєстрації актів про народження Печерського РАГС||1923||1402||||
|-
|[[/215/]]||Книга реєстрації актів про народження Печерського РАГС||1923||1400||||
|-
|[[/216/]]||Книга реєстрації актів про народження Печерського РАГС||1923||1191||||
|-
|[[/217/]]||Книга реєстрації актів про народження Печерського РАГС||1923||1384||||
|-
|[[/218/]]||Книга реєстрації актів про народження Печерського РАГС||1923||1366||||
|-
|[[/219/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1923||1204||||
|-
|[[/220/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1923||602||||
|-
|[[/221/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1923||602||||
|-
|[[/222/]]||Книга реєстрації актів про народження Солом'янського ЗАГС||1923||502||||
|-
|[[/223/]]||Книга реєстрації актів про народження Солом'янського ЗАГС||1923||502||||
|-
|[[/224/]]||Книга реєстрації актів про народження Солом'янського ЗАГС||1923||438||||
|-
|[[/225/]]||Книга реєстрації актів про смерть Деміївського ЗАГС||1923||514||||
|-
|[[/226/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||500||||
|-
|[[/227/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||466||||
|-
|[[/228/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||402||||
|-
|[[/229/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/230/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/231/]]||Книга реєстрації актів про смерть Либідського РАГС||1923||446||||
|-
|[[/232/]]||Книга реєстрації актів про смерть Печерського РАГС||1923||1164||||
|-
|[[/233/]]||Книга реєстрації актів про смерть Печерського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/234/]]||Книга реєстрації актів про смерть Печерського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/235/]]||Книга реєстрації актів про смерть Печерського РАГС||1923||404||||
|-
|[[/236/]]||Книга реєстрації актів про смерть Печерського РАГС||1923||1231||||
|-
|[[/237/]]||Книга реєстрації актів про смерть Подільського ЗАГС||1923||502||||
|-
|[[/238/]]||Книга реєстрації актів про смерть Подільського ЗАГС||1923||333||||
|-
|[[/239/]]||Книга реєстрації актів про смерть Солом'янського РАГС||1923||614||||
|-
|[[/240/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||1136||||
|-
|[[/241/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/242/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||680||||
|-
|[[/243/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||600||||
|-
|[[/244/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||586||||
|-
|[[/245/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||602||||
|-
|[[/246/]]||Книга реєстрації актів про смерть Шулявського РАГС||1923||421||||
|-
|[[/247/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Деміївського РАГС||1923||337||||
|-
|[[/248/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Либідського РАГС||1923||1200||||
|-
|[[/249/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Либідського РАГС||1923||1201||||
|-
|[[/250/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Либідського РАГС||1923||1189||||
|-
|[[/251/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||1400||||
|-
|[[/252/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||1404||||
|-
|[[/253/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||503||||
|-
|[[/254/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/255/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/256/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||502||||
|-
|[[/257/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Печерського РАГС||1923||561||||
|-
|[[/258/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Подільського РАГС||1923||803||||
|-
|[[/259/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Солом'янського РАГС||1923||1014||||
|-
|[[/260/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС||1923||502||||
|-
|[[/261/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС||1923||500||||
|-
|[[/262/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС||1923||396||||
|-
|[[/263/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС||1923||1495||||
|-
|[[/264/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Шулявського РАГС||1923||1333||||
|-
|[[/265/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Деміївського та Либідського РАГС||1923||390||||
|-
|[[/266/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС||1923||376||||
|-
|[[/267/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Подільського РАГС||1923||28||||
|-
|[[/268/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Шулявського РАГС||1923||218||||
|-
|[[/269/]]||Книга реєстрації актів про народження Совківського РАГС||1923–1927||396||||
|-
|[[/270/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС||1924||597||||
|-
|[[/271/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||529||||
|-
|[[/272/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||597||||
|-
|[[/273/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||1170||||
|-
|[[/274/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||794||||
|-
|[[/275/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||253||||
|-
|[[/276/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||252||||
|-
|[[/277/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||302||||
|-
|[[/278/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1924||928||||
|-
|[[/278а/]]||Книга реєстрації актів про смерть та народження Кухмістерської Слобідки РАГС||1924–1928||184||||
|-
|[[/279/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||1582||||
|-
|[[/280/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||257||||
|-
|[[/281/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||252||||
|-
|[[/282/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||301||||
|-
|[[/283/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||703||||
|-
|[[/284/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||255||||
|-
|[[/285/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1924||365||||
|-
|[[/286/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1924||989||||
|-
|[[/287/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1924||977||||
|-
|[[/288/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1924||802||||
|-
|[[/289/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1924||255||||
|-
|[[/290/]]||Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС||1924||430||||
|-
|[[/333/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1925.01.03–1925.02.17||242|| ||
|-
|[[/334/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1925||254||||
|-
|[[/335/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1925||196||||
|-
|[[/336/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1925||697||||
|-
|[[/337/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1925||646||||
|-
|[[/338/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Дарницького ЗАГС||1925–1927||521||||
|-
|[[/339/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||584||||
|-
|[[/340/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||754||||
|-
|[[/341/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||802||||
|-
|[[/342/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||251||||
|-
|[[/343/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||253||||
|-
|[[/344/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||279||||
|-
|[[/345/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Деміївського ЗАГС||1925||708||||
|-
|[[/346/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||326||||
|-
|[[/347/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||304||||
|-
|[[/348/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||813||||
|-
|[[/349/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||684||||
|-
|[[/350/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||201||||
|-
|[[/351/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||252||||
|-
|[[/352/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1925||229||||
|-
|[[/353/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Микільської Слобідки ЗАГС||1925||388||||
|-
|[[/354/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження, шлюб Мишолівського ЗАГС||1925–1927||557||||
|-
|[[/355/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||577||||
|-
|[[/356/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||528||||
|-
|[[/357/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||264||||
|-
|[[/358/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||265||||
|-
|[[/359/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||276||||
|-
|[[/360/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||274||||
|-
|[[/361/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||251||||
|-
|[[/362/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||266||||
|-
|[[/363/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1925||369||||
|-
|[[/364/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1925||582||||
|-
|[[/365/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1925||779||||
|-
|[[/366/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1925||760||||
|-
|[[/367/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1925||603||||
|-
|[[/368/]]||Актів громадянського стану про народження, смерть, шлюб, розлучення Чоколівський, Олександрівський ЗАГС||1925–1927||892||||
|-
|[[/369/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1925||705||||
|-
|[[/370/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1925||252||||
|-
|[[/371/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1925||642||||
|-
|[[/372/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1925||229||||
|-
|[[/373/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1925||621||||
|-
|[[/374/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1925||485||||
|-
|[[/375/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1925||549||||
|-
|[[/376/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1925||541||||
|-
|[[/377/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1925||587||||
|-
|[[/378/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1925||302||||
|-
|[[/379/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1925||298||||
|-
|[[/380/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1925||634||||
|-
|[[/381/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Раківського ЗАГС||1925||647||||
|-
|[[/382/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Раківського ЗАГС||1925||492||||
|-
|[[/383/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1925||667||||
|-
|[[/384/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1925||664||||
|-
|[[/385/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1925||242||||
|-
|[[/386/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1925||668||||
|-
|[[/387/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1925||543||||
|-
|[[/388/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1925||512||||
|-
|[[/389/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1925||595||||
|-
|[[/390/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1925||630||||
|-
|[[/391/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1925||204||||
|-
|[[/392/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1925||205||||
|-
|[[/393/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1925||253||||
|-
|[[/394/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1925||674||||
|-
|[[/395/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1925||304||||
|-
|[[/396/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Деміївського ЗАГС||1925||270||||
|-
|[[/397/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1925||440||||
|-
|[[/398/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1925||229||||
|-
|[[/399/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Раківського ЗАГС||1925||317||||
|-
|[[/399а/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про зміну прізвища або імені Губернського ЗАГС||1925–1929||412||||
|-
|[[/400/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1926||1006||||
|-
|[[/401/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/402/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1926||254||||
|-
|[[/403/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/404/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1926||220||||
|-
|[[/405/]]||Книга реєстрації актів про народження Воскресенської Слобідки ЗАГС||1926–1928||224||||
|-
|[[/406/]]||Книга реєстрації актів про народження Деміївського ЗАГС||1926||998||||
|-
|[[/407/]]||Книга реєстрації актів про народження Деміївського ЗАГС||1926||1230||||
|-
|[[/408/]]||Книга реєстрації актів про народження Деміївського ЗАГС||1926||827||||
|-
|[[/409/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||254||||
|-
|[[/410/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/411/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||252||||
|-
|[[/412/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/413/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||243||||
|-
|[[/414/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||237||||
|-
|[[/415/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||237||||
|-
|[[/416/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||231||||
|-
|[[/417/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||279||||
|-
|[[/418/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1926||502||||
|-
|[[/419/]]||Книга реєстрації актів про народження Микільської Слобідки ЗАГС||1926||168||||
|-
|[[/420/]]||Книга реєстрації актів про народження Осокорки ЗАГС||1926–1927||891||||
|-
|[[/421/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||258||||
|-
|[[/422/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||255||||
|-
|[[/423/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||254||||
|-
|[[/424/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||246||||
|-
|[[/425/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||242||||
|-
|[[/426/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/427/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||256||||
|-
|[[/428/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||250||||
|-
|[[/429/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||307||||
|-
|[[/430/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1926||322||||
|-
|[[/431/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Позняківського ЗАГС||1926–1928||471||||
|-
|[[/432/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1926||1007||||
|-
|[[/433/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1926||1004||||
|-
|[[/434/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1926||663||||
|-
|[[/435/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1926||969||||
|-
|[[/436/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Дарницького ЗАГС||1926–1927||208||||
|-
|[[/437/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1926||223||||
|-
|[[/438/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1926||237||||
|-
|[[/439/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1926||253||||
|-
|[[/440/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Деміївського ЗАГС||1926||280||||
|-
|[[/441/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1926||898||||
|-
|[[/442/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1926||233||||
|-
|[[/443/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1926||232||||
|-
|[[/444/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1926||234||||
|-
|[[/445/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1926||254||||
|-
|[[/446/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1926||353||||
|-
|[[/447/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1926||556||||
|-
|[[/448/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Раківського ЗАГС||1926||1086||||
|-
|[[/449/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1926||663||||
|-
|[[/450/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1926||308||||
|-
|[[/451/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1926||299||||
|-
|[[/452/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1926||653||||
|-
|[[/453/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Деміївського ЗАГС||1926||813||||
|-
|[[/454/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1926||255||||
|-
|[[/455/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1926||308||||
|-
|[[/456/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1926||302||||
|-
|[[/457/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1926||608||||
|-
|[[/458/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб, розірвання шлюбу Осокорки ЗАГС||1925–1928||300||||
|-
|[[/459/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1926||303||||
|-
|[[/460/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1926||306||||
|-
|[[/461/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1926||576||||
|-
|[[/462/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Позняківського ЗАГС||1926||30||||
|-
|[[/463/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1926||706||||
|-
|[[/464/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1926||609||||
|-
|[[/465/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1926||313||||
|-
|[[/466/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Деміївського ЗАГС||1926||339||||
|-
|[[/467/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1926||462||||
|-
|[[/468/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1926||225||||
|-
|[[/469/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Раківського ЗАГС||1926||346||||
|-
|[[/470/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1927||1514||||
|-
|[[/471/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1927||1298||||
|-
|[[/472/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1927||1058||||
|-
|[[/473/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1927||1917||||
|-
|[[/474/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1927||1877||||
|-
|[[/475/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1927||2005||||
|-
|[[/476/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1927||1679||||
|-
|[[/477/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Микільської Слобідки ЗАГС||1927||703||||
|-
|[[/478/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Окружного ЗАГС||1927||422||||
|-
|[[/479/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||450||||
|-
|[[/480/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/481/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/482/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||501||||
|-
|[[/483/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/484/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/485/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/486/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||499||||
|-
|[[/487/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||601||||
|-
|[[/488/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1927||711||||
|-
|[[/489/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Позняківського ЗАГС||1927–1928||195||||
|-
|[[/490/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||1599||||
|-
|[[/491/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||1932||||
|-
|[[/492/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||460||||
|-
|[[/493/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||497||||
|-
|[[/494/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||504||||
|-
|[[/495/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Раківського ЗАГС||1927||590||||
|-
|[[/496/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||770||||
|-
|[[/497/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||743||||
|-
|[[/498/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||1499||||
|-
|[[/499/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||485||||
|-
|[[/500/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||446||||
|-
|[[/501/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||537||||
|-
|[[/502/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1927||1341||||
|-
|[[/503/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1927||993||||
|-
|[[/504/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1927||790||||
|-
|[[/505/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1927||536||||
|-
|[[/506/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1927||533||||
|-
|[[/507/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1927||1072||||
|-
|[[/508/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1927||1020||||
|-
|[[/509/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Микільської Слобідки ЗАГС||1927||495||||
|-
|[[/510/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Мишолівського ЗАГС||1927–1928||578||||
|-
|[[/511/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Окружного ЗАГС||1927||453||||
|-
|[[/512/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Осокорки ЗАГС||1927–1928||183||||
|-
|[[/513/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Осокорки ЗАГС||1927–1933||332||||
|-
|[[/514/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1927||503||||
|-
|[[/515/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1927||601||||
|-
|[[/516/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Подільського ЗАГС||1927||875||||
|-
|[[/517/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Раківського ЗАГС||1927||1092||||
|-
|[[/518/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Раківського ЗАГС||1927||1019||||
|-
|[[/519/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1927||1618||||
|-
|[[/520/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, шлюб, розірвання шлюбу Чолоківського ЗАГС||1927–1928||186||||
|-
|[[/521/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1927||1178||||
|-
|[[/522/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1927||1049||||
|-
|[[/523/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1927||1401||||
|-
|[[/524/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1927||447||||
|-
|[[/525/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1927||355||||
|-
|[[/526/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1927||259||||
|-
|[[/527/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб, розірвання шлюбу Окружного ЗАГС||1927||509||||
|-
|[[/528/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1927||1144||||
|-
|[[/529/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1927||1087||||
|-
|[[/530/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1927||1311||||
|-
|[[/531/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Раківського ЗАГС||1927||1127||||
|-
|[[/532/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1927||542||||
|-
|[[/533/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1927||546||||
|-
|[[/534/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1927||419||||
|-
|[[/535/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1927||549||||
|-
|[[/536/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1927||761||||
|-
|[[/537/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1927||1084||||
|-
|[[/538/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Подільського ЗАГС||1927||494||||
|-
|[[/539/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Раківського ЗАГС||1927||787||||
|-
|[[/540/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Сталінського ЗАГС||1927||575||||
|-
|[[/541/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1928||779||||
|-
|[[/542/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1928||815||||
|-
|[[/543/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1928||1439||||
|-
|[[/544/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1928||1599||||
|-
|[[/545/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження, смерть, шлюб, припинення шлюбу Дарницького ЗАГС||1928||419||||
|-
|[[/546/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||1205||||
|-
|[[/547/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||1200||||
|-
|[[/548/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||505||||
|-
|[[/549/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||690||||
|-
|[[/550/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||1185||||
|-
|[[/551/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1928||1223||||
|-
|[[/552/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||1415||||
|-
|[[/553/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||1008||||
|-
|[[/554/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||799||||
|-
|[[/555/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||1010||||
|-
|[[/556/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||1000||||
|-
|[[/557/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1928||1200||||
|-
|[[/558/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану Микільської Слобідки ЗАГС||1928||1425||||
|-
|[[/559/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Окружного ЗАГС||1928||367||||
|-
|[[/560/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Осокорки ЗАГС||1928||307||||
|-
|[[/561/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||501||||
|-
|[[/562/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||504||||
|-
|[[/563/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||494||||
|-
|[[/564/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||504||||
|-
|[[/565/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||469||||
|-
|[[/566/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||498||||
|-
|[[/567/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||495||||
|-
|[[/568/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||499||||
|-
|[[/569/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||496||||
|-
|[[/570/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||444||||
|-
|[[/571/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Подільського ЗАГС||1928||342||||
|-
|[[/572/]]||Книга реєстрації актів Позняківського ЗАГС||1928–1933||640||||
|-
|[[/573/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження, смерть, шлюб Совського ЗАГС||1928||258||||
|-
|[[/574/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1928||495||||
|-
|[[/575/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1928||504||||
|-
|[[/576/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1928||612||||
|-
|[[/577/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1928||1590||||
|-
|[[/578/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1928||1122||||
|-
|[[/579/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Чоколівського ЗАГС||1928||395||||
|-
|[[/580/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/581/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1928||403||||
|-
|[[/582/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1928||403||||
|-
|[[/583/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1928||395||||
|-
|[[/584/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1928||1192||||
|-
|[[/585/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/586/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1928||405||||
|-
|[[/587/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1928||453||||
|-
|[[/588/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1928||502||||
|-
|[[/589/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/590/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/591/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1928||495||||
|-
|[[/592/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1928||2090||||
|-
|[[/593/]]||Книга реєстрації актів про смерть Окружного ЗАГС||1928||311||||
|-
|[[/594/]]||Книга реєстрації актів про смерть Подільського ЗАГС||1928||994||||
|-
|[[/595/]]||Книга реєстрації актів про смерть Подільського ЗАГС||1928||992||||
|-
|[[/596/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського ЗАГС||1928||1563||||
|-
|[[/597/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/598/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1928||505||||
|-
|[[/599/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1928||387||||
|-
|[[/600/]]||Книга реєстрації актів про одруження Бульварного ЗАГС||1928||1201||||
|-
|[[/601/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1928||1194||||
|-
|[[/602/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1928||513||||
|-
|[[/603/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1928||503||||
|-
|[[/604/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1928||421||||
|-
|[[/605/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого, Микільської та Посольської Слобідки ЗАГС||1928||263||||
|-
|[[/606/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1928||1595||||
|-
|[[/607/]]||Книга реєстрації актів про одруження Ленінського ЗАГС||1928||1200||||
|-
|[[/608/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1928||1127||||
|-
|[[/609/]]||Книга реєстрації актів про шлюб та розірвання шлюбу Окружного ЗАГС||1928||513||||
|-
|[[/610/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1928||1387||||
|-
|[[/611/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1928||1203||||
|-
|[[/612/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Сталінського ЗАГС||1928||1206||||
|-
|[[/613/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Сталінського ЗАГС||1928||1025||||
|-
|[[/614/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1928||821||||
|-
|[[/615/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Жовтневого ЗАГС||1928||907||||
|-
|[[/616/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1928||1518||||
|-
|[[/617/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Петровського ЗАГС||1928||591||||
|-
|[[/618/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Сталінського ЗАГС||1928||673||||
|-
|[[/619/]]||Книга реєстрації актів про зміну прізвища Київського окружного РАГС||1929||210||||
|-
|[[/620/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Дарницького ЗАГС||1929||97||||
|-
|[[/621/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1929||716||||
|-
|[[/622/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1929||370||||
|-
|[[/623/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1929||508||||
|-
|[[/624/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1929||623||||
|-
|[[/625/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Микільської Слобідки ЗАГС||1929||291||||
|-
|[[/626/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Мишолівського ЗАГС||1929–1933||536||||
|-
|[[/627/]]||Книга реєстрації актів про народження Осокорки ЗАГС||1929–1933||356||||
|-
|[[/628/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського ЗАГС||1929||937||||
|-
|[[/629/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, розірвання шлюбу Слобідського ЗАГС, Микільської Слобідки ЗАГС||1929–1933||209||||
|-
|[[/630/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Совського ЗАГС||1929–1933||449||||
|-
|[[/631/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1929||639||||
|-
|[[/632/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу Чоколівського ЗАГС||1929||69||||
|-
|[[/633/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1929||211||||
|-
|[[/634/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1929||373||||
|-
|[[/635/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1929||605||||
|-
|[[/636/]]||Книга реєстрації актів про смерть Осокорки ЗАГС||1929–1932||235||||
|-
|[[/637/]]||Книга реєстрації актів про смерть Подільського ЗАГС||1929||260||||
|-
|[[/638/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського ЗАГС||1929||177||||
|-
|[[/639/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1929||422||||
|-
|[[/640/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1929||489||||
|-
|[[/641/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1929||550||||
|-
|[[/642/]]||Книга реєстрації актів про одруження Печерського ЗАГС||1929||711||||
|-
|[[/643/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Сталінського ЗАГС||1929||352||||
|-
|[[/644/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1929||220||||
|-
|[[/645/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Жовтневого ЗАГС||1929||206||||
|-
|[[/646/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1929||321||||
|-
|[[/647/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1929||201||||
|-
|[[/648/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Сталінського ЗАГС||1929||179||||
|-
|[[/649/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1930||502||||
|-
|[[/650/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1930||501||||
|-
|[[/651/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1930||502||||
|-
|[[/652/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1930||283||||
|-
|[[/653/]]||Книга реєстрації актів про народження, смерть та шлюб Дарницького ЗАГС||1930–1931||403||||
|-
|[[/654/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1930||750||||
|-
|[[/655/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1930||750||||
|-
|[[/656/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1930||925||||
|-
|[[/657/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1930||754||||
|-
|[[/658/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1930||741||||
|-
|[[/659/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1930||693||||
|-
|[[/660/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1930||558||||
|-
|[[/661/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1930||385||||
|-
|[[/662/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1930||606||||
|-
|[[/663/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1930||766||||
|-
|[[/664/]]||Книга реєстрації актів про народження Подільського ЗАГС||1930||773||||
|-
|[[/665/]]||Книга реєстрації актів про народження Посольської Слобідки ЗАГС||1930–1931||460||||
|-
|[[/666/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1930||749||||
|-
|[[/667/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1930||739||||
|-
|[[/667а/]]||Книга реєстрації актів про смерть Мишолівського ЗАГС||1930–1932||241||||
|-
|[[/668/]]||Книга реєстрації актів про народження Чоколівського ЗАГС||1930–1933||377||||
|-
|[[/669/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1930||491||||
|-
|[[/670/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1930||495||||
|-
|[[/671/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1930||723||||
|-
|[[/672/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1930||747||||
|-
|[[/673/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1930||755||||
|-
|[[/674/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1930||327||||
|-
|[[/675/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1930||427||||
|-
|[[/676/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1930||746||||
|-
|[[/677/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1930–1931||505||||
|-
|[[/678/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1930||497||||
|-
|[[/679/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1930||495||||
|-
|[[/680/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1930||258||||
|-
|[[/681/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Посольської Слобідки ЗАГС||1930–1932||590||||
|-
|[[/682/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1930||701||||
|-
|[[/683/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть, розірвання шлюбу Чоколівського ЗАГС||1930–1933||249||||
|-
|[[/684/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1930||729||||
|-
|[[/685/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1930||725||||
|-
|[[/686/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1930||195||||
|-
|[[/687/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1930||639||||
|-
|[[/688/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1930||363||||
|-
|[[/689/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1930||585||||
|-
|[[/690/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1930||495||||
|-
|[[/691/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1930||751||||
|-
|[[/692/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1930||503||||
|-
|[[/693/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1930||351||||
|-
|[[/694/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1930||369||||
|-
|[[/695/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1930||747||||
|-
|[[/696/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1930||739||||
|-
|[[/697/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Петрівського ЗАГС||1930||245||||
|-
|[[/698/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Посольської Слобідки ЗАГС||1930||217||||
|-
|[[/699/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1930||755||||
|-
|[[/700/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1930||439||||
|-
|[[/701/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Чоколівського РАГС||1933||282||||
|-
|[[/702/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1930||590||||
|-
|[[/703/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Жовтневого ЗАГС||1930||669||||
|-
|[[/704/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1930||553||||
|-
|[[/705/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1930–1931||439||||
|-
|[[/706/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1930||581||||
|-
|[[/707/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Посольської Слобідки ЗАГС||1930||53||||
|-
|[[/708/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про розірвання шлюбу Сталінського ЗАГС||1930||503||||
|-
|[[/709/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про зміну імені Київського окружного РАГС||1931||366||||
|-
|[[/710/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1931||709||||
|-
|[[/711/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1931||302||||
|-
|[[/712/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1931||187||||
|-
|[[/713/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Бульварного ЗАГС||1931||423||||
|-
|[[/714/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1931||353||||
|-
|[[/715/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1931||413||||
|-
|[[/716/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1931||377||||
|-
|[[/717/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1931||339||||
|-
|[[/718/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Жовтневого ЗАГС||1931||550||||
|-
|[[/719/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1931||757||||
|-
|[[/720/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1931||539||||
|-
|[[/721/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1931||515||||
|-
|[[/722/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1931||279||||
|-
|[[/723/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Ленінського ЗАГС||1931||401||||
|-
|[[/724/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1931||826||||
|-
|[[/725/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1931||211||||
|-
|[[/726/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1931||712||||
|-
|[[/727/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Петрівського ЗАГС||1931||265||||
|-
|[[/728/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Посольської Слобідки ЗАГС||1931||349||||
|-
|[[/729/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1931||497||||
|-
|[[/730/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1931||255||||
|-
|[[/731/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про народження Сталінського ЗАГС||1931||249||||
|-
|[[/732/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1931||293||||
|-
|[[/733/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1931||291||||
|-
|[[/734/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1931||427||||
|-
|[[/735/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1931||392||||
|-
|[[/736/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1931||435||||
|-
|[[/737/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1931||945||||
|-
|[[/738/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1931||501||||
|-
|[[/739/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1931||701||||
|-
|[[/740/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого ЗАГС||1931||88||||
|-
|[[/741/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||953||||
|-
|[[/742/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||370||||
|-
|[[/743/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||371||||
|-
|[[/744/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||410||||
|-
|[[/745/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||579||||
|-
|[[/746/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського ЗАГС||1931||661||||
|-
|[[/747/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського ЗАГС||1931||715||||
|-
|[[/748/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського ЗАГС||1931||451||||
|-
|[[/749/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського ЗАГС||1931||473||||
|-
|[[/750/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського ЗАГС||1931||425||||
|-
|[[/751/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського ЗАГС||1931||338||||
|-
|[[/752/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського ЗАГС||1931||341||||
|-
|[[/753/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1931||345||||
|-
|[[/754/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1931||351||||
|-
|[[/755/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1931||289||||
|-
|[[/756/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1931||345||||
|-
|[[/757/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Бульварного ЗАГС||1931||343||||
|-
|[[/758/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1931||513||||
|-
|[[/759/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1931||362||||
|-
|[[/760/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1931||696||||
|-
|[[/761/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого ЗАГС||1931||57||||
|-
|[[/762/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||357||||
|-
|[[/763/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||346||||
|-
|[[/764/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||453||||
|-
|[[/765/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||511||||
|-
|[[/766/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||405||||
|-
|[[/767/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Ленінського ЗАГС||1931||81||||
|-
|[[/768/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1931||325||||
|-
|[[/769/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1931||302||||
|-
|[[/770/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1931||197||||
|-
|[[/771/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1931||411||||
|-
|[[/772/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Петрівського ЗАГС||1931||397||||
|-
|[[/773/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Посольської Слобідки ЗАГС||1931||156||||
|-
|[[/774/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Сталінського ЗАГС||1931||557||||
|-
|[[/775/]]||Книга реєстрації актів про шлюб Сталінського ЗАГС||1931||559||||
|-
|[[/776/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Бульварного ЗАГС||1931||547||||
|-
|[[/777/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Жовтневого ЗАГС||1931||588||||
|-
|[[/778/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1931||399||||
|-
|[[/779/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Ленінського ЗАГС||1931||413||||
|-
|[[/780/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1931||205||||
|-
|[[/781/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Петрівського ЗАГС||1931||393||||
|-
|[[/782/]]||Книга реєстрації актів про розірвання шлюбу Сталінського ЗАГС||1931||457||||
|-
|[[/783/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1932||544||||
|-
|[[/784/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1932||265||||
|-
|[[/785/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1932||262||||
|-
|[[/786/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного ЗАГС||1932||620||||
|-
|[[/787/]]||Книга реєстрації актів про народження Дарницького ЗАГС||1932–1933||366||||
|-
|[[/788/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1932||395||||
|-
|[[/789/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1932||489||||
|-
|[[/790/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1932||585||||
|-
|[[/791/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1932||549||||
|-
|[[/792/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого ЗАГС||1932||557||||
|-
|[[/793/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1932||592||||
|-
|[[/794/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1932||513||||
|-
|[[/795/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1932||172||||
|-
|[[/796/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1932||516||||
|-
|[[/797/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського ЗАГС||1932||573||||
|-
|[[/798/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського ЗАГС||1932||715||||
|-
|[[/799/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського ЗАГС||1932||568||||
|-
|[[/800/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського ЗАГС||1932||508||||
|-
|[[/801/]]||Книга реєстрації актів про народження Посольської Слобідки ЗАГС||1932||293||||
|-
|[[/802/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1932||349||||
|-
|[[/803/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1932||453||||
|-
|[[/804/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського ЗАГС||1932||536||||
|-
|[[/805/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного ЗАГС||1932||563||||
|-
|[[/806/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1932||463||||
|-
|[[/807/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Бульварного ЗАГС||1932||467||||
|-
|[[/808/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Дарницького ЗАГС||1932–1933||474||||
|-
|[[/809/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||583||||
|-
|[[/810/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||447||||
|-
|[[/811/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||115||||
|-
|[[/812/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||353||||
|-
|[[/813/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||819||||
|-
|[[/814/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||223||||
|-
|[[/815/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||558||||
|-
|[[/816/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||453||||
|-
|[[/817/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||497||||
|-
|[[/818/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Жовтневого ЗАГС||1932||89||||
|-
|[[/819/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||507||||
|-
|[[/820/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||409||||
|-
|[[/821/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||291||||
|-
|[[/822/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||405||||
|-
|[[/823/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||361||||
|-
|[[/824/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||359||||
|-
|[[/825/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||261||||
|-
|[[/826/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||489||||
|-
|[[/827/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Ленінського ЗАГС||1932||515||||
|-
|[[/828/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1932||443||||
|-
|[[/829/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1932||897||||
|-
|[[/830/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Петрівського ЗАГС||1932||453||||
|-
|[[/831/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Позняківського ЗАГС||1932–1933||239||||
|-
|[[/832/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||449||||
|-
|[[/833/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||293||||
|-
|[[/834/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||529||||
|-
|[[/835/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||283||||
|-
|[[/836/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||483||||
|-
|[[/837/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про смерть Сталінського ЗАГС||1932||501||||
|-
|[[/838/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1932||321||||
|-
|[[/839/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1932||246||||
|-
|[[/840/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1932||381||||
|-
|[[/841/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Бульварного ЗАГС||1932||327||||
|-
|[[/842/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб, розірвання шлюбу Дарницького ЗАГС||1932–1933||438||||
|-
|[[/843/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1932||509||||
|-
|[[/844/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1932||243||||
|-
|[[/845/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1932||353||||
|-
|[[/846/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Жовтневого ЗАГС||1932||384||||
|-
|[[/847/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1932||393||||
|-
|[[/848/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1932||451||||
|-
|[[/849/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1932||391||||
|-
|[[/850/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1932||353||||
|-
|[[/851/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Ленінського ЗАГС||1932||459||||
|-
|[[/852/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1932||399||||
|-
|[[/853/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1932||331||||
|-
|[[/854/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1932||345||||
|-
|[[/855/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Подільського ЗАГС||1932||337||||
|-
|[[/856/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Посольської Слобідки ЗАГС||1932||105||||
|-
|[[/857/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1932||407||||
|-
|[[/858/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1932||313||||
|-
|[[/859/]]||Книга реєстрації актів громадянського стану про шлюб Сталінського ЗАГС||1932||353||||
|-
|[[/860/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Бульварного РАГС||1932||562||||
|-
|[[/861/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Жовтневого РАГС||1932||452||||
|-
|[[/862/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС||1932||591||||
|-
|[[/863/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Петрівського РАГС||1932||462||||
|-
|[[/864/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Сталінського РАГС||1932||350||||
|-
|[[/865/]]||Книга реєстрації актів про зміну прізвища, імені, по батькові Міського РАГС||1932||177||||
|-
|[[/866/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС||1933||679||||
|-
|[[/867/]]||Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС||1933||1014||||
|-
|[[/868/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1933||329||||
|-
|[[/869/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1933||416||||
|-
|[[/870/]]||Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС||1933||198||||
|-
|[[/871/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1933||462||||
|-
|[[/872/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1933||767||||
|-
|[[/873/]]||Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС||1933||771||||
|-
|[[/874/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського РАГС||1933||564||||
|-
|[[/875/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського РАГС||1933||535||||
|-
|[[/876/]]||Книга реєстрації актів про народження Петрівського РАГС||1933||520||||
|-
|[[/877/]]||Книга реєстрації актів про народження, одруження, розлучення РАГС Пос. Слобідки||1933||314||||
|-
|[[/878/]]||Книга реєстрації актів про народження Сталінського РАГС||1933||918||||
|-
|[[/879/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного РАГС||1933||730||||
|-
|[[/880/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного РАГС||1933||687||||
|-
|[[/881/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного РАГС||1933||1046||||
|-
|[[/882/]]||Книга реєстрації актів про смерть Бульварного РАГС||1933||1068||||
|-
|[[/883/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||797||||
|-
|[[/884/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||447||||
|-
|[[/885/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||446||||
|-
|[[/886/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||745||||
|-
|[[/887/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||864||||
|-
|[[/888/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||702||||
|-
|[[/889/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||538||||
|-
|[[/890/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||600||||
|-
|[[/891/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||516||||
|-
|[[/892/]]||Книга реєстрації актів про смерть Жовтневого РАГС||1933||628||||
|-
|[[/893/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||756||||
|-
|[[/894/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||697||||
|-
|[[/895/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||724||||
|-
|[[/896/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||430||||
|-
|[[/897/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||656||||
|-
|[[/898/]]||Книга реєстрації актів про смерть Ленінського РАГС||1933||568||||
|-
|[[/899/]]||Книга реєстрації актів про смерть Мишолівського РАГС||1933||556||||
|-
|[[/900/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||556||||
|-
|[[/901/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||526||||
|-
|[[/902/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||752||||
|-
|[[/903/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС, одруження Жовтневого РАГС||1933||934||||
|-
|[[/904/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||392||||
|-
|[[/905/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||728||||
|-
|[[/906/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||572||||
|-
|[[/907/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||584||||
|-
|[[/908/]]||Книга реєстрації актів про смерть Петрівського РАГС||1933||597||||
|-
|[[/909/]]||Книга реєстрації актів про смерть РАГС Пос. Слобідки||1933||520||||
|-
|[[/910/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||786||||
|-
|[[/911/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||720||||
|-
|[[/912/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||612||||
|-
|[[/913/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||562||||
|-
|[[/914/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||680||||
|-
|[[/915/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||560||||
|-
|[[/916/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||396||||
|-
|[[/917/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||1032||||
|-
|[[/918/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||848||||
|-
|[[/919/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||738||||
|-
|[[/920/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||726||||
|-
|[[/921/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||744||||
|-
|[[/922/]]||Книга реєстрації актів про смерть Сталінського РАГС||1933||654||||
|-
|[[/923/]]||Книга реєстрації актів про одруження Бульварного РАГС||1933||1252||||
|-
|[[/924/]]||Книга реєстрації актів про одруження Жовтневого РАГС||1933||298||||
|-
|[[/925/]]||Книга реєстрації актів про одруження Жовтневого РАГС||1933||302||||
|-
|[[/926/]]||Книга реєстрації актів про одруження Жовтневого РАГС||1933||394||||
|-
|[[/927/]]||Книга реєстрації актів про одруження Ленінського РАГС||1933||204||||
|-
|[[/928/]]||Книга реєстрації актів про одруження Ленінського РАГС||1933||834||||
|-
|[[/929/]]||Книга реєстрації актів про одруження Ленінського РАГС||1933||776||||
|-
|[[/930/]]||Книга реєстрації актів про одруження Петрівського РАГС||1933||682||||
|-
|[[/931/]]||Книга реєстрації актів про одруження Петрівського РАГС||1933||662||||
|-
|[[/932/]]||Книга реєстрації актів про одруження Сталінського РАГС||1933||500||||
|-
|[[/933/]]||Книга реєстрації актів про одруження Сталінського РАГС||1933||454||||
|-
|[[/934/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Бульварного РАГС||1933||348||||
|-
|[[/935/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Жовтневого РАГС||1933||504||||
|-
|[[/936/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС||1933||490||||
|-
|[[/937/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Петрівського РАГС||1933||314||||
|-
|[[/938/]]||Книга реєстрації актів про розлучення Сталінського РАГС||1933||296||||
|}

{{footnote}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>lwr1y7psav0vacghrozcz74kbd8wauv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про старі часи на Українї (1919)</title>
    <ns>0</ns>
    <id>216683</id>
    <revision>
      <id>1108878</id>
      <parentid>477830</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:47:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108878</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3747" sha1="indd7yc8evstnvfr2i1g2jtajujdryv" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Про старі часи на Українї
 | версії = Про старі часи на Україні
 | автор = Михайло Грушевський
 | рік = 1919
 | обкладинка = Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu
 | сторінка_обкладинки = 1
 | місто = Відень
 | видавець = Дніпросоюз
 | примітки =
 | правопис = ж
}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; include=3 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;section begin=&quot;ToC&quot; /&gt; 
{{Додатковий зміст|заголовок=|коментар=|
:1. [[/Про наш край і народ/]]
:2. [[/Про найдавнїйші часи/]]
:3. [[/Про київську державу/]]
:4. [[/Володимир і Ярослав. Християнство на Українї/]]
:5. [[/Київська держава розпадаєть ся/]]
:6. [[/Татарський погром. Галицька держава/]]
:7. [[/Литва та Польща забирають собі українські землї/]]
:8. [[/Польські порядки на Українї/]]
:9. [[/Козаччина/]]
:10. [[/Правительство польське хоче робити порядки у козаків/]]
:11. [[/Перші війни козаків з панами та державою Польською/]]
:12. [[/Українцї боронять своєї віри/]]
:13. [[/Козаки боронять віру і права українського народу/]]
:14. [[/Козацькі війни перед Хмельниччиною/]]
:15. [[/Хмельниччина/]]
:16. [[/Україна відриваєть ся від Польщі/]]
:17. [[/Україна обєднуєть ся з Московщиною/]]
:18. [[/Україна не хоче бути під Москвою/]]
:19. [[/Незгода на Українї/]]
:20. [[/Руїна/]]
:21. [[/Мазепині часи/]]
:22. [[/Український устрій і московські порядки/]]
:23. [[/Нове поневоленнє українського народу/]]
:24. [[/Гайдамаччина. Кінець Польщі/]]
:25. [[/Українство підупадає/]]
:26. [[/Українство відживає/]]
:27. [[/Шевченко й його товариші/]]
:28. [[/Український рух в 1860 і 1870-х роках/]]
:29. [[/Українство під забороною. Робота на галицькім ґрунті/]]
:30. [[/Перша свобода українського слова/]]
:31. [[/Велика війна і нищеннє українства/]]
:32. [[/Революція і визволеннє України/]]
:33. [[/Українська народня Республїка/]]
}}
&lt;section end=&quot;ToC&quot; /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку) (1919).djvu&quot; include=&quot;2,122-123&quot; /&gt;


{{PD-auto
|країна=AT
|рік-публікації=1919
|рік-смерті=1934
}}</text>
      <sha1>indd7yc8evstnvfr2i1g2jtajujdryv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu/58</title>
    <ns>250</ns>
    <id>299684</id>
    <revision>
      <id>1108844</id>
      <parentid>580233</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:36:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108844</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="316" sha1="sk6cb3w4ppt93jzinzv5i3oy7j58tly" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961) illustration.jpg|thumbless|center|250px]]
{{c|{{fine block|''Вячеслав Липинський''

''Скульптура роботи Федора Ємця.''}}}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sk6cb3w4ppt93jzinzv5i3oy7j58tly</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/56</title>
    <ns>250</ns>
    <id>300505</id>
    <revision>
      <id>1108856</id>
      <parentid>581758</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:56:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108856</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1642" sha1="0c84ie4p2gpi5srqcop925kw9wmj6p1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|width=28em}}
{{rh|'''НОВІСТЬ!'''|'''Читайте!'''|'''НОВІСТЬ!'''}}

{{c|ВЖЕ ВИЙШОВ З ДРУКУ І ПРОДАЄТЬ СЯ&lt;br&gt;'''КИШЕНКОВИЙ СЛОВАР ЧУЖИХ СЛІВ'''}}

{{c|в котрім містить ся поверх 12.000 слів, 366 сторін дрібного друку. На тонкім міцнїм папері. В шкіряній оправі.}}

{{Img float|align=left|file=Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf advert image.jpg|width=200px}} СЕЙ СЛОВАР потрібний вам кождого дня. Читаючи книжки або ґазети ви находите богато чужих і незрозумілих слів. Маючи наш словарець, ви кождого часу можите вишукати з него кожне незрозуміле слово.

Сей Словар єсть удосконалений і практичний для кождого Українця. Форма така мала, що Словарець даєть ся вигідно носити в кишени.

'''Купіть сей Словар як найскорше, щоб не зголосились тодї, як наклад вичерпаєть ся.'''

'''Замовленя і моні-ордери просимо посилати на адрес:'''
{{c|'''HOLOS PRAWDY'''}}
{{rh|'''119 Е. 7th Street,'''||'''New York, N. Y.'''}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0c84ie4p2gpi5srqcop925kw9wmj6p1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>300506</id>
    <revision>
      <id>1108866</id>
      <parentid>581219</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:16:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108866</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="549" sha1="t43qbaq91xf3w3u2kz9vvfel3q7yhge" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|width=21em|align=center}}
'''Н. РУБАКІН'''
{{rule|8em}}{{rule|5em}}
{{dhr|3em}}
'''{{xx-larger|ПРО ПОХОДЖЕНЄ ТА&lt;br/&gt;РОЗВИТОК МОВ}}'''

або

'''{{larger|як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою.}}'''
{{dhr|3em}}
Зукраїнізував '''П. К.'''
{{dhr|4em}}
{{fine block|Накладом видавництва “Голос Правди”&lt;br&gt;
'''119 E. 7th Street, New York, N. Y.'''}}
{{rule|3em}}
1918
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>t43qbaq91xf3w3u2kz9vvfel3q7yhge</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>300507</id>
    <revision>
      <id>1108865</id>
      <parentid>581220</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:15:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108865</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="595" sha1="1r76p0gouvp75usy35gh9e9mpant9hj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|width=21em|align=center}}
'''Н. РУБАКІН'''
{{rule|8em}}{{rule|5em}}
{{dhr|3em}}
'''{{xx-larger|ПРО ПОХОДЖЕНЄ ТА&lt;br/&gt;РОЗВИТОК МОВ}}'''

або

'''{{larger|як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою.}}'''
{{dhr|3em}}
Зукраїнізував '''П. К.'''
{{dhr|3em}}
{{c|{{x-larger|'''25 цнт.'''}}}}


{{rule|em}}
{{fine block|Накладом видавництва “Голос Правди”&lt;br&gt;
'''119 E. 7th Street, New York, N. Y.'''}}
{{rule}}
1918
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1r76p0gouvp75usy35gh9e9mpant9hj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вячеслав Липинський і його творчість/Вячеслав Липинський</title>
    <ns>0</ns>
    <id>305124</id>
    <revision>
      <id>1108846</id>
      <parentid>587593</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:40:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108846</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="955" sha1="oam54ovotyxbvszyjqz01fhzpkamrtg" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = Вячеслав Липинський
 | перевизначити_автора_секції = [[Автор:Микола Базілевський|М. Базілевський]]
 | попередня = [[../З життя і творчости Вячеслава Липинського/]] 
 | наступна = [[../Думки Липинського про Церкву в Державі/]]
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; from=41 to=57 /&gt;
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=58 /&gt;
{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>oam54ovotyxbvszyjqz01fhzpkamrtg</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108847</id>
      <parentid>1108846</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:41:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Скасовано редагування № [[Special:Diff/1108846|1108846]] користувача [[Special:Contributions/Bicolino34|Bicolino34]] ([[User talk:Bicolino34|обговорення]])</comment>
      <origin>1108847</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="779" sha1="cpo8zq4s80rpy85z7ufilrbq6j1wewm" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = Вячеслав Липинський
 | перевизначити_автора_секції = [[Автор:Микола Базілевський|М. Базілевський]]
 | попередня = [[../З життя і творчости Вячеслава Липинського/]] 
 | наступна = [[../Думки Липинського про Церкву в Державі/]]
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; from=41 to=57 /&gt;

{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>cpo8zq4s80rpy85z7ufilrbq6j1wewm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вячеслав Липинський і його творчість/Вячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації</title>
    <ns>0</ns>
    <id>305148</id>
    <revision>
      <id>1108851</id>
      <parentid>587637</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:46:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108851</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="840" sha1="325auz1vclo4u3ucsdy9lga2siggad2" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = В'ячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації
 | перевизначити_автора_секції = [[Автор:Микола Базілевський|М. Базілевський]]
 | попередня = [[../Думки Липинського про Церкву в Державі/]] 
 | наступна = [[../Портрет роботи Віктора Цимбала/]]
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; from=73 to=86 /&gt;
{{bar}}
{{reflist}}

{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>325auz1vclo4u3ucsdy9lga2siggad2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:РДАДА/350/2</title>
    <ns>116</ns>
    <id>309631</id>
    <revision>
      <id>1108925</id>
      <parentid>1032292</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:32:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Slavonian Man</username>
        <id>16694</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */ Виправлено помилку.</comment>
      <origin>1108925</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4657" sha1="0c5wkipap2kgnj6r4jujg1wf3mpbs8p" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Опис без назви. Переписні книги населення міст і повітів. Ревізькі казки 1-3 ревізії
 | примітки = http://rgada.info/poisk/index2.php?str=350-opis_2-1, http://rgada.info/poisk/index2.php?str=350-opis_2-2
}}
==Справи==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№||Назва||Крайні дати||Аркуші||Примітки
|-
|[[/188/]]||Книга переписна козаків м. Охтирки та Охтирського полку||1744||1 -483зв.||
|-
|[[/189/]]||Книга переписна підпомічників та сусідів м. Охтирки та Охтирського полку||1744||1 -174зв.||
|-
|[[/190/]]||Книга переписна підпомічників та сусідів м. Охтирки та Охтирського полку||1744||1 -242||
|-
|[[/191/]]||Книга переписна підданих та працівників м. Охтирки та Охтирського полку||1744||1 -621зв.||
|-
|[[/193/]]||Книга переписна церковнослужителів, жебраків, різночинців, відставних військовослужбовців, дворових людей та циган м. Охтирки та Охтирського полку, звільнених від подушного окладу||1744||1 -92|| Документ зберігся в дуже поганому фізичному стані (фактично зберігся лише частково)
|-
|[[/1017/]]||Книга переписна українців (козацькі підмощники) м.Землянська та полкових слобід Землянського повіту, покладених у подушний оклад на утримання полків. Книга переписна козаків та українців (козацькі підмощники) м.Острогозька та повіту, покладених у подушний оклад на утримання полків||1748||2 -571||
|-
|[[/1039/]]||Друга ревізія Ізюмського полку 1747 року (Книга переписна українців: дворових людей, працівників, шинкарів, мірошників м. Ізюма, однодворців, селян, працівників слобідського Ізюмського полку, покладених у подушний оклад на розташування полків)||1747||1 -627||
|-
|[[/1040/]]||Книга переписна 1747 року однодворців м. Ізюма та Ізюмського полку, які вибули після I ревізії та звільнені від подушного окладу||1747||1 -73||
|-
|[[/1041/]]|| Ревізькі казки однодворців 1762 року м. Ізюма та Ізюмського полку||1762||1 -14||
|-
|[[/3133/]]||Книга переписная  украинцев, проживающих в г. Симбирске и у.||1748||1 -4||
|-
|[[/3456/]]||Сказки о пришлом населении (пришлых вольных черкасах); сказки церковнослужителей Белопольского, Недригайловского, Сумского, Краснопольского, Суджинского, Межиричинского, Лебединского, Миропольского у.у.||1720||1 -309||
|-
|[[/3457/]]||1. Книга переписная украинцев (дворовых людей, помещичьих, церковных, монастырских крестьян, не крепостные и работники) г. Сум и уезда (лл. 1-581). 2. Книга переписная украинцев (работников, дворовых людей, помещичьих и монастырских крестьян) г. Межиричей и уезда (лл. 583-800).||1748||1 -800||
|-
|[[/3811/]]||Книга переписна тих, що вибули після I ревізії однодворців, монастирських селян м. Харкова та повіту||1748||1 -83||
|-
|[[/3813/]]||Казки однодворців Харківського полку||1762||1 -46||
|-
|[[/4071/]]||Книга переписна малоросіян м. Чугуєва та Удського стану Чугуєвського повіту не покладених у подушний оклад||1746||1 -35||
|-
|}</text>
      <sha1>0c5wkipap2kgnj6r4jujg1wf3mpbs8p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu</title>
    <ns>252</ns>
    <id>326285</id>
    <revision>
      <id>1108870</id>
      <parentid>684849</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:19:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108870</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="267" sha1="qmq3wcjvgghki8clchmj96ybnig1x1v" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Про новий тип кирині]]
|Subtitle=Причинок до історії еміґрації
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Осип Назарук|Осип Назарук]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Український прапор
|Address=Відень
|Year=1922
|Source=djvu
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Title&quot; 2=&quot;Pub&quot; 30to32=&quot;Adv&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>qmq3wcjvgghki8clchmj96ybnig1x1v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАДнО/Р-6508/10дТ2</title>
    <ns>116</ns>
    <id>332947</id>
    <revision>
      <id>1108908</id>
      <parentid>1105866</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:59:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108908</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4024" sha1="c9rp39cmpffxw3syty55ev8lkbj6lq2" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>c9rp39cmpffxw3syty55ev8lkbj6lq2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108911</id>
      <parentid>1108908</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:04:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108911</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4061" sha1="nkmcb3x9m1zfs9kx88uqyr5oc7cx1k2" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358||
Орестопільська с/р
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>nkmcb3x9m1zfs9kx88uqyr5oc7cx1k2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108915</id>
      <parentid>1108911</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:12:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108915</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4122" sha1="cyf2ydkec92cn526gr0pxo1myglcik5" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358||
Орестопільська с/р
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460||
Олексіївська с/р

Єгорівська с/р
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>cyf2ydkec92cn526gr0pxo1myglcik5</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108916</id>
      <parentid>1108915</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:14:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108916</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4262" sha1="5fqupsap0g3t9i61zce01322vp0jllv" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358||
Орестопільська с/р
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460||
Олексіївська с/р

Єгорівська с/р
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300||
Романківська с/р

Підгаврилівська с/р 

Данилівська с/р

Олександрівська с/р
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>5fqupsap0g3t9i61zce01322vp0jllv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108918</id>
      <parentid>1108916</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:17:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108918</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4404" sha1="0s3yv71hl4p0jvk1os03b9dap6tj93g" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358||
Орестопільська с/р
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460||
Олексіївська с/р

Єгорівська с/р
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300||
Романківська с/р

Підгаврилівська с/р 

Данилівська с/р

Олександрівська с/р
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222||
Водянська с/р

Підгаврилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Комунарівська с/р
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>0s3yv71hl4p0jvk1os03b9dap6tj93g</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108926</id>
      <parentid>1108918</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:34:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>YSultana</username>
        <id>22663</id>
      </contributor>
      <comment>/* Справи */</comment>
      <origin>1108926</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4505" sha1="igfgmzic0z0ereei72c65ljx63jby7j" xml:space="preserve">{{Архіви/опис
 | назва = Колекція актів реєстрації цивільного стану відділу державної реєстрації актів цивільного стану Покровського району, Дніпропетровської області
 | рік = 1921–1934
 | link_commons = File:ДАДнО фонд Р-6508 опис 10 додатковий 2.pdf
 | попередня = 10д
 | наступна = 11
}}
==Справи==
{| class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Назва!!Роки!!Сторінки!!РАЦС
|-
|[[/1/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1921.03.03–1933.11.14||283||Мало-Михайлівська с/р||
|-
|[[/2/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.01.09–1924.06.30||396||Гаврилівська с/р||
|-
|[[/3/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1924.05.20–1931.12.06||821||Підгаврилівська с/р||
|-
|[[/4/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу||1924.06.04–1934.12.28||977||Олександрівська с/р
Катерининська с/р

Данилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Миколаївська с/р

Новоселівська с/р

Коломійцівська с/р

Олексіївська с/р

Орлівська с/р

Орестопільська с/р

Новопетрівська с/р

Калинівська с/р

Новопетрівська с/р

Підгаврилівська с/р

Великомихайлівська с/р

Єгорівська с/р

Романківська с/р

Покровський в/ЗАГС
|-
|[[/5/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1926.01.13–1930.02.17||595||Олексіївська с/р||
|-
|[[/6/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про шлюб||1927.02.06–1934.12.28||336||
Берестянська с/р

Калинівська с/р

Гаврилівська с/р

Покровська с/р

Новопетрівська с/р

Новоселівська с/р

Миколаївська с/р

Романківська с/р

Данилівська с/р

Єгорівська с/р

Коломійцівська с/р
|-
|[[/7/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1929.02.09–1934.11.17||358||
Орестопільська с/р
|-
|[[/8/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1930.01.02–1934.11.28||460||
Олексіївська с/р

Єгорівська с/р
|-
|[[/9/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1931.01.31–1934.12.31||300||
Романківська с/р

Підгаврилівська с/р 

Данилівська с/р

Олександрівська с/р
|-
|[[/10/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.20–1934.12.31||222||
Водянська с/р

Підгаврилівська с/р

Смідовичі-Дорфська с/р

Комунарівська с/р
|-
|[[/11/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.04–1934.12.13||230||
Катеринівська с/р

Миколаївська с/р

Комунарівська с/р
|-
|[[/12/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження||1934.01.01–1934.12.31||240
|-
|[[/13/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про народження, про смерть||1934.01.09–1934.12.31||340
|-
|[[/14/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.03–1934.12.30||225
|-
|[[/15/]]||Книга реєстрації актів цивільного стану про смерть||1934.01.01–1934.12.23||302
|}

[[Категорія:Покровський район (Дніпропетровська область)]]</text>
      <sha1>igfgmzic0z0ereei72c65ljx63jby7j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про новий тип кирині</title>
    <ns>0</ns>
    <id>352902</id>
    <revision>
      <id>1108869</id>
      <parentid>669004</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:18:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108869</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1117" sha1="gg0wtanr5t7zy8qxblnkx4u2n34g9h9" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Про новий тип кирині'''&lt;br&gt;Причинок до історії еміґрації'''&amp;nbsp;
 | автор = Осип Назарук
 | рік = 1922
 | місто = Відень
 | видавець = Український прапор
 | обкладинка = Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu
 | сторінка_обкладинки = 1
}}
&lt;pages index=&quot;Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu&quot; include=2 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu&quot; from=3 to=28 /&gt;
{{bar}}
{{reflist}}
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu&quot; include=29 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu&quot; from=30 to=32 /&gt;
{{PD-auto
 | країна = AT
 | рік-публікації = 1922
 | рік-смерті = 1940
}}</text>
      <sha1>gg0wtanr5t7zy8qxblnkx4u2n34g9h9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАТО/37/2/179</title>
    <ns>116</ns>
    <id>405226</id>
    <revision>
      <id>1108655</id>
      <parentid>1108614</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:36:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108655</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1724" sha1="a4wzg3rxpwuofqqsjythurxp346lcjp" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки селян Кременецького повіту
 | рік = 1850–1852
 | link_commons = File:ДАТО 37-2-179. 1850-1852. Ревізькі казки селян Кременецького повіту.pdf
 | примітки = Копія справи на сховищі FamilySearch [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=7816551 7816551 Item 2], [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=7817937 7817937 Item 1]
}}
&lt;poem&gt;
1 Горінка
5 Вербовец
51 Корначовка
71 Синьовець
97 Борсуки
131 Борщівка
175 Снігурівка
205 Передмирка
237 Маневе
253 Котюжини (Котюжини)
275 Бакоти і Млинівці
299 Старий Вишнівець
333 Новий Вишнівець
404 Лозь
422 Федьківці
440 Загороддя
456 Бодаки
487 Кривчики
507 Колосова і Шпиколоси
508 Колосова
517 Шпиколоси
535 Залісці
596 Дзвиняча
620 Бутин
654 Дранча Руська
670 Якимівці
690 Бережанка
700 Дмитрівка
718 Бриків
743 Баймаки
751 Шумськ
755 Долгалівка
771 Великі Фільварки
777 Ледухів
785 Грибова
796 Людвища
816 Темногайці
850 Переморівка
858 Грибова
864 Шумбар і Горбовець
&lt;/poem&gt;

[[Категорія:Кременецький повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Волинської губернії 1850 року|Кременецький]]</text>
      <sha1>a4wzg3rxpwuofqqsjythurxp346lcjp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАТО/37/2/180</title>
    <ns>116</ns>
    <id>405227</id>
    <revision>
      <id>1108889</id>
      <parentid>761326</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:13:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-50774-12</username>
        <id>22813</id>
      </contributor>
      <origin>1108889</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1699" sha1="b4zlcm9tx3j8c0azxpf1ezkt3b9p8nk" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Ревізькі казки селян Кременецького повіту
 | рік = 1850
 | примітки = [[c:File:ДАТО 37-2-180. 1850. Ревізькі казки селян Кременецького повіту.pdf]]

Копія справи на сховищі FamilySearch [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=7817937 7817937 Item 2], [https://www.familysearch.org/records/images/search-results?imageGroupNumbers=7817938 7817938 Item 1]
}}
[[File:ДАТО 37-2-180. 1850. Ревізькі казки селян Кременецького повіту.pdf|thumb]]

[[Категорія:Кременецький повіт]]
[[Категорія:Ревізькі казки Волинської губернії 1850 року|Кременецький]]
&lt;poem&gt;
1 Кокорів
7 Горинка
47 Катербург
65 Кушлин
85 Янківці
103 Підгайці
129 Кудлаївка
143 Переморівка
147 Новий Кокорів
153 Коханівка
181 Оришківці
195 Гнідава
221 Чайчинці
255 Козачки Великі і Малі
271 Гринькі
293 Осники
301 Бережинки
311 Соснівка
319 Дедеркали
323 Шили
343 Мусорівці
360 Старий Кокорів
389 Крутнів
436 Попівці
469 Волиця
491 Лопушне
535 Куликів
543 Волиця
553 Шкроботівка
577 Люлинці
595 Доманинка
607 Ільківці
683 Мартишківці
651 Садки
661 Борки
697 Ледухів
709 Садки
727 Кусківці
739 Пищатинці
&lt;/poem&gt;</text>
      <sha1>b4zlcm9tx3j8c0azxpf1ezkt3b9p8nk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАЖО/1/75/60</title>
    <ns>116</ns>
    <id>407796</id>
    <revision>
      <id>1108927</id>
      <parentid>1106950</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:47:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>~2026-38494-23</username>
        <id>22211</id>
      </contributor>
      <origin>1108927</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2094" sha1="68oucyumq4kdjqkfno5uoe7t1az8mq2" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Метричні книги православних церков Новоград-Волинського повіту
 | рік = 1839
 | link_commons = File:ДАЖО_1-75-0060._1839_рік._Метричні_книги_православних_церков_Новоград-Волинського_повіту.pdf
}}
==Зміст==
{|class=&quot;wikitable sortable&quot;
!№!!Повіт
|-
|2||Новоград-Волинський (Троїцька церква)
|-
|20||Андрієвичі
|-
|40||Баранівка
|-
|85||Берездів
|-
|105||Бражинці
|-
|121||Білецьк?
|-
|138||Булдичів
|-
|182||Борушківці
|-
|196||Вишнопіль
|-
|210||Врублівка
|-
|226||Войтівці
|-
|234||Вигнанка
|-
|248||Воробіївка
|-
|259||Москалівка
|-
|268||Гульськ
|-
|286||Івашківка
|-
|298||Глумча
|-
|316||Городниця
|-
|334||Головниця
|-
|350||Горбаша
|-
|362||Гориця
|-
|380||Гізівщина?
|-
|402||Горопаї
|-
|416||Дідовичі
|-
|433||Дубрівка + Радулін + Свинобичі
|-
|462||Деревичі
|-
|480||Жадківка
|-
|518||Жолобне
|-
|535||Жабориця
|-
|549||Ульхи
|-
|560||Красилівка
|-
|590||Куліші
|-
|610||Курне
|-
|644||Кобильки
|-
|660||Корець
|-
|694||Корець
|-
|718||Корець
|-
|728||Корець
|-
|740||Козак
|-
|760||Кикова
|-
|782||Киянка
|-
|811||Курмань
|-
|841||Косинів
|-
|857||Кутки
|-
|879||Красностав
|-
|893||Купчинці
|-
|909||Кустівці
|-
|927||Колодяжне
|-
|937||Котелянка
|-
|949||Кам’янка
|-
|959||Коростки
|-
|969||Любар
|-
|991||Любар
|-
|1011||Любар
|-
|1031||Любар
|-
|1049||Липне
|-
|1059-1079||Ладиги
|-
|1082||Любомирка
|-
|1090||Межирічка (Ємільчине)
|-
|}

[[Категорія:Новоград-Волинський повіт]]</text>
      <sha1>68oucyumq4kdjqkfno5uoe7t1az8mq2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Війна світів</title>
    <ns>0</ns>
    <id>420826</id>
    <revision>
      <id>1108947</id>
      <parentid>1004047</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T07:14:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>додав посилання на твір</comment>
      <origin>1108947</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="325" sha1="s0ns6ld2lqncq2fnkr1dxrzr08n1rym" xml:space="preserve">{{версії
 | назва = Війна світів
 | автор = Герберт Веллс
 | nointro = так
}}
* {{l2s|Борба світів|Г. Велс. Борба світів (1917).pdf}}. {{fine|Вінніпеґ, 1917}}
* [[Війна світів (1929)|Війна світів]]. {{fine|Харків, 1929}}</text>
      <sha1>s0ns6ld2lqncq2fnkr1dxrzr08n1rym</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>517267</id>
    <revision>
      <id>1108923</id>
      <parentid>951449</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:21:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108923</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="330" sha1="iwm1v8vxikre5d3gui7dm9dlpgxz04i" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Дмитро Безперчий]]
|Subtitle=
|Series=[[Майстрі українського мистецтва]]
|Volume=
|Author=[[Автор:Дмитро Антонович|Дмитро Антонович]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Видавництво української молоді
|Address=Прага
|Year=1926
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Cover&quot; 2=&quot;img&quot; 3=&quot;Title&quot; 8=&quot;-&quot; 12=&quot;-&quot; 16=&quot;-&quot; 17=&quot;Adv&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>iwm1v8vxikre5d3gui7dm9dlpgxz04i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Томашівський С. Галичина (1915).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>528028</id>
    <revision>
      <id>1108868</id>
      <parentid>993617</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:16:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108868</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="443" sha1="6311dj7vmss6xx2teduu8txzrpggebj" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Галичина: полїтично-історичний нарис з приводу Світової війни|Галичина]]
|Subtitle=полїтично-історичний нарис з приводу Світової війни
|Series=[[Полїтична Біблїотека]]
|Volume=
|Author=[[Автор:Степан Томашівський|Степан Томашівський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Полїтична Біблїотека
|Address=
|Year=1915
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=V
|Transclusion=yes
|Pages=&lt;pagelist 1=&quot;Title&quot; /&gt;
|Volumes=
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>6311dj7vmss6xx2teduu8txzrpggebj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Томашівський С. Галичина (1915).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>538301</id>
    <revision>
      <id>1108867</id>
      <parentid>1057463</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:16:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108867</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="566" sha1="kxvwjp59ecjk6rvp5n0ozxvi0ozv5ob" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{Block center/s|max-width=30em|talign=center}}
'''{{x-larger|{{sp|{{uc|[[Полїтична Біблїотека]]}}}}}}'''
{{rule}}
{{rule}}
{{dhr|4em}}
'''{{xxxx-larger|Галичина}}'''

{{xx-larger|ПОЛЇТИЧНО-ІСТОРИЧНИЙ НАРИС З ПРИВОДУ СВІТОВОЇ ВІЙНИ}}
{{dhr}}
'''{{x-larger|С. ТОМАШІВСЬКОГО}}'''

ДРУГЕ ВИДАНЄ
{{dhr}}
[[File:Томашівський С. Галичина (1915).pdf ornament.jpg|thumbless]]
{{dhr}}

{{sp|Накладом видавництва}}

1915
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kxvwjp59ecjk6rvp5n0ozxvi0ozv5ob</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585201</id>
    <revision>
      <id>1108892</id>
      <parentid>1084721</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:43:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108892</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="591" sha1="nu3f5vp2fw2inahksxclwqa8xjblm8o" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{x-larger|{{c|'''МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА'''}}}}
{{rule|height=2px}}


{{c|'''{{xx-larger|Д. АНТОНОВИЧ}}'''}}


{{c|'''{{xxxx-larger|ДМИТРО БЕЗПЕРЧИЙ}}'''}}


{{c|'''{{xx-larger|(1825-1913)}}'''}}
{{dhr|6em}}
[[Файл:Видавництво української молоді логотип.jpg|center|thumbless|100px]]
{{dhr}}
{{rule|height=2px}}
{{xxx-larger|{{c|ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ}}}}

{{c|'''{{sp|ПРАГА}}'''}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nu3f5vp2fw2inahksxclwqa8xjblm8o</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108893</id>
      <parentid>1108892</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:43:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108893</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="591" sha1="jip75ya5wpb78m0xb7uh2i7lpfppocl" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{x-larger|{{c|'''МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА'''}}}}
{{rule|height=2px}}


{{c|'''{{xx-larger|Д. АНТОНОВИЧ}}'''}}


{{c|'''{{xxxx-larger|ДМИТРО БЕЗПЕРЧИЙ}}'''}}


{{c|'''{{xx-larger|(1825-1913)}}'''}}
{{dhr|6em}}
[[Файл:Видавництво української молоді логотип.jpg|center|thumbless|150px]]
{{dhr}}
{{rule|height=2px}}
{{xxx-larger|{{c|ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ}}}}

{{c|'''{{sp|ПРАГА}}'''}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jip75ya5wpb78m0xb7uh2i7lpfppocl</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108920</id>
      <parentid>1108893</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:19:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108920</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="629" sha1="jpw88c5nkye85putlnf87oqzini775i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s}}
{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{x-larger|{{c|'''МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА'''}}}}
{{rule|height=2px}}


{{c|'''{{xx-larger|Д. АНТОНОВИЧ}}'''}}


{{c|'''{{xxxx-larger|ДМИТРО БЕЗПЕРЧИЙ}}'''}}


{{c|'''{{xx-larger|(1825-1913)}}'''}}
{{dhr|6em}}
[[Файл:Видавництво української молоді логотип.jpg|center|thumbless|150px]]
{{dhr}}
{{rule|height=2px}}
{{xxx-larger|{{c|ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ}}}}

{{c|'''{{sp|ПРАГА}}'''}}
}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jpw88c5nkye85putlnf87oqzini775i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108948</id>
      <parentid>1108920</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T07:34:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Balakun</username>
        <id>8632</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108948</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="649" sha1="qlvaeugh8ep1sqevvutcbywhepv06sw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Balakun&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center/s|align=center}}
{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{larger|'''{{sp-l|МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА}}'''}}{{rule|height=2px}}
{{dhr|3em}}
'''{{xx-larger|Д. АНТОНОВИЧ}}'''


'''{{xxxx-larger|ДМИТРО БЕЗПЕРЧИЙ}}'''

'''{{xx-larger|(1825-1913)}}'''
{{dhr|6em}}
[[Файл:Видавництво української молоді логотип.jpg|center|thumbless|120px]]
{{dhr}}
{{rule|height=2px}}
'''{{larger|{{sp-l|ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ}}}}'''

'''{{larger|{{sp-l|ПРАГА|1em}}}}'''
}}
{{block center/e}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qlvaeugh8ep1sqevvutcbywhepv06sw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585202</id>
    <revision>
      <id>1108894</id>
      <parentid>1084722</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:44:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108894</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="179" sha1="bd3vmu7wrkvdnzedxcwrktjkne3cgy7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) Автопортрет.jpg|thumbless|center|400px]]

{{c|''Д. Безперчий''. Автопортрет.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bd3vmu7wrkvdnzedxcwrktjkne3cgy7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585204</id>
    <revision>
      <id>1108900</id>
      <parentid>1084727</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:49:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108900</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="588" sha1="i6mi1eebluqtuf2do8kwpwmhe5x9v1z" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|5em}}
''Відомости про життя і діяльність Дмитра Безперчого взято із спогадів акад. Миколи Сумцова, п. п. Д. Ґордєєва, Є. Аґафонова, Б. Руднева та з листів Г. Семирадського, зібраних у виданню Д. Ґордєєва: Матеріалы для художественной лѣтописи г. Харькова. Харків 1914. Звідтиж взято й репродукції.''

''{{left|Прага, 23/XI. 1926|offset=3em}}.''&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i6mi1eebluqtuf2do8kwpwmhe5x9v1z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108901</id>
      <parentid>1108900</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:49:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108901</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="588" sha1="lblja8mlywfoiiic9fhgg913xte57pa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{dhr|5em}}
''Відомости про життя і діяльність Дмитра Безперчого взято із спогадів акад. Миколи Сумцова, п. п. Д. Ґордєєва, Є. Аґафонова, Б. Руднева та з листів Г. Семирадського, зібраних у виданню Д. Ґордєєва: Матеріалы для художественной лѣтописи г. Харькова. Харків 1914. Звідтиж взято й репродукції.''

''{{left|Прага, 23/XI. 1926.|offset=3em}}''&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lblja8mlywfoiiic9fhgg913xte57pa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585205</id>
    <revision>
      <id>1108902</id>
      <parentid>1084728</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:51:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108902</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3928" sha1="kvok7kp58iq36zqf9q9mea05818cjiu" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Століття минуло вже з дня народження, а ще раніше — десятиліття з дня смерти останнього українського майстра старого академічного малярства, молодшого з учнів Брюлова, хранителя і оборонця брюловських заповітів Дмитра Безперчого. Нині досить основно забутий на Україні і навіть в самому Харкові, з яким звязав 63 роки свого життя
і мистецької праці, Дмитро Безперчий в пятидесятих роках минулого століття був видатнішим артистом малярем у Харкові, майстром, що один з перших (після Штернберга) почав малювати образи з сільського українського життя.

3 Дмитром Безперчим зійшов у могилу наймолодший і останній з брюловців, майстер, що не тільки все своє довге життя оставався вірним заповітам класичного мистецтва й академічної умілости, але й майстер, що твердо перестояв під своїм прапором підчас довгої доби, коли його прапор був найбільше непопулярним у широкої громади; цей майстер в найнесприятливіших умовах не тільки своєму прапорові зостався вірним, але й сміливо старався пливти проти течії, й инколи ці його старання увінчувалися певним успіхом. Підчас найбільшого, здавалось, торжества тверезого реалізму в малярстві, відданого на громадське служення, Безперчий зумів натхнути тугою за класичним ідеалом і академічним умінням одного з найздібніших своїх учнів, Генрика Семирадського, в творчості якого ще раз засвітилася зірка старого академічного мистецтва, засвітилася в той час, коли, здавалося, академізм до кінця переможено, роздавлено й поховано, і тим задемонструвати, що туга за ідеалом класичної краси ніколи до кінця не видихається, і яким би густим шаром попілу її не присипано, вона все, як фенікс, виринає з-під попілу відсвіжена й оновлена, повна життя і нового свіжого змісту, і все спорадично, як нова класична течія, як «неокласичність» стає боєвим прапором майстрів мистецтва.

Українське мистецтво з класичністю зжилося міцно, звязалося з нею надовго і звенами трівкими. Нині ще мало досліджено в українському мистецтві течію класичности в добі барокко та рококо, але деякі виїмкові твори, як прекрасний портрет Івана Гонти з вусами і довгим оселедцем в пишній червоній тозі, перекинутій по класичному через&lt;noinclude&gt;{{right|5}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kvok7kp58iq36zqf9q9mea05818cjiu</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108903</id>
      <parentid>1108902</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:51:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108903</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3928" sha1="374oxk3wbj59sfqbjd9t2ijhzw3zl22" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Століття минуло вже з дня народження, а ще раніше — десятиліття з дня смерти останнього українського майстра старого академічного малярства, молодшого з учнів Брюлова, хранителя і оборонця брюловських заповітів Дмитра Безперчого. Нині досить основно забутий на Україні і навіть в самому Харкові, з яким звязав 63 роки свого життя і мистецької праці, Дмитро Безперчий в пятидесятих роках минулого століття був видатнішим артистом малярем у Харкові, майстром, що один з перших (після Штернберга) почав малювати образи з сільського українського життя.

3 Дмитром Безперчим зійшов у могилу наймолодший і останній з брюловців, майстер, що не тільки все своє довге життя оставався вірним заповітам класичного мистецтва й академічної умілости, але й майстер, що твердо перестояв під своїм прапором підчас довгої доби, коли його прапор був найбільше непопулярним у широкої громади; цей майстер в найнесприятливіших умовах не тільки своєму прапорові зостався вірним, але й сміливо старався пливти проти течії, й инколи ці його старання увінчувалися певним успіхом. Підчас найбільшого, здавалось, торжества тверезого реалізму в малярстві, відданого на громадське служення, Безперчий зумів натхнути тугою за класичним ідеалом і академічним умінням одного з найздібніших своїх учнів, Генрика Семирадського, в творчості якого ще раз засвітилася зірка старого академічного мистецтва, засвітилася в той час, коли, здавалося, академізм до кінця переможено, роздавлено й поховано, і тим задемонструвати, що туга за ідеалом класичної краси ніколи до кінця не видихається, і яким би густим шаром попілу її не присипано, вона все, як фенікс, виринає з-під попілу відсвіжена й оновлена, повна життя і нового свіжого змісту, і все спорадично, як нова класична течія, як «неокласичність» стає боєвим прапором майстрів мистецтва.

Українське мистецтво з класичністю зжилося міцно, звязалося з нею надовго і звенами трівкими. Нині ще мало досліджено в українському мистецтві течію класичности в добі барокко та рококо, але деякі виїмкові твори, як прекрасний портрет Івана Гонти з вусами і довгим оселедцем в пишній червоній тозі, перекинутій по класичному через&lt;noinclude&gt;{{right|5}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>374oxk3wbj59sfqbjd9t2ijhzw3zl22</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108906</id>
      <parentid>1108903</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:55:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108906</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3927" sha1="kwd372esbl3nwfdnz99538j7r4banvy" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Століття минуло вже з дня народження, а ще раніше — десятиліття з дня смерти останнього українського майстра старого академічного малярства, молодшого з учнів Брюлова, хранителя і оборонця брюловських заповітів Дмитра Безперчого. Нині досить основно забутий на Україні і навіть в самому Харкові, з яким звязав 63 роки свого життя і мистецької праці, Дмитро Безперчий в пятидесятих роках минулого століття був видатнішим артистом малярем у Харкові, майстром, що один з перших (після Штернберга) почав малювати образи з сільського українського життя.

3 Дмитром Безперчим зійшов у могилу наймолодший і останній з брюловців, майстер, що не тільки все своє довге життя оставався вірним заповітам класичного мистецтва й академічної умілости, але й майстер, що твердо перестояв під своїм прапором підчас довгої доби, коли його прапор був найбільше непопулярним у широкої громади; цей майстер в найнесприятливіших умовах не тільки своєму прапорові зостався вірним, але й сміливо старався пливти проти течії, й инколи ці його старання увінчувалися певним успіхом. Підчас найбільшого, здавалось, торжества тверезого реалізму в малярстві, відданого на громадське служення, Безперчий зумів натхнути тугою за класичним ідеалом і академічним умінням одного з найздібніших своїх учнів, Генрика Семирадського, в творчості якого ще раз засвітилася зірка старого академічного мистецтва, засвітилася в той час, коли, здавалося, академізм до кінця переможено, роздавлено й поховано, і тим задемонструвати, що туга за ідеалом класичної краси ніколи до кінця не видихається, і яким би густим шаром попілу її не присипано, вона все, як фенікс, виринає з-під попілу відсвіжена й оновлена, повна життя і нового свіжого змісту, і все спорадично, як нова класична течія, як «неокласичність» стає боєвим прапором майстрів мистецтва.

Українське мистецтво з класичністю зжилося міцно, звязалося з нею надовго і звенами трівкими. Нині ще мало досліджено в українському мистецтві течію класичности в добі барокко та рококо, але деякі виїмкові твори, як прекрасний портрет Івана Гонти з вусами і довгим оселедцем в пишній червоній тозі, перекинутій по класичному через&lt;noinclude&gt;{{rh|||5}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kwd372esbl3nwfdnz99538j7r4banvy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585236</id>
    <revision>
      <id>1108904</id>
      <parentid>1084817</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:54:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108904</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4321" sha1="nfcd1thvmugczfc09psnjfc81ab7oku" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;плече, свідчать, що смак до класичности і в ті часи не був чужий на Україні, але навпаки доходив тут до своїх величезних осягнень. Заслуги українців перед класичністю в малярстві можемо стежити в непереривному процесі на протязі остатніх півтораста років. Місцем дії цього процесу є спочатку примусово Петербург, почасти Париж, а пізніше Україна і навіть українська провінція. Першим героєм цієї дії є Антін Лосенко (1737—1773), якого ще й досі дуже несправедливо подекуди вилучують з українського мистецтва, або не спостерігають в промінні слави иньшого його сучасника Дмитра Левицького. Тимчасом Антін Лосенко був на свої часи свідомий українець, по одинокий між пенсіонерами петербурзької Академії в Парижі, мимо того, що числився під особливою протекцією цариці, все підкреслював своє українське походження і не писався, як його товариші — «з Петербургу», тільки все — з України; завдяки старим, не все виясненим, українським традиціям він потрапив у Парижі не тільки сам захопитися і перейнятися класичністю малярського мистецтва, але, вернувшися до Петербургу, могутнім поривом захопити і потягти на цей шлях своїх товаришів, цілу петербурзьку Академію, не кажучи вже про своїх учнів. Лосенко мав двох товаришів Кирила Головачевського та Івана Саблучка, з якими разом його вивезли з України до придворної капели у Петербурзі, з якими разом із капели його передали до малярської науки. Обидва ці товариші поспішили на шлях, показаний їм Лосенком. Мало обдарований Головачевський остався менше видатним проводарем ідей Лосенка і прищеплював їх учневі і землякові Венеціянову не дуже успішно, навпаки — запальніший Саблучок встиг вирватися назад на Україну і в Харкові при колегіумі зорганізував мистецьку школу, яка на протязі свого чвертьвікового існування була центром академічної мистецької науки на Україні, де діло рано перегорівших і зійшових у могилу Лосенка та Саблучка провадили харківські учні останнього: Василь Неминущий, Семен Маяцький, Лаврин Калиновський. Після піввікової перерви у тому самому Харкові ті самі, але відновлені ідеї на свій час нового академізму почав з неменшим успіхом провадити Дмитро Безперчий.

Діло Лосенка для суворої дійсности на Московщині було надто нове, надто непосильне; московські мистецькі осередки були до нього не підготовлені, Московщина, яка тільки не що давно силкувалася прорубати вікно до Європи,&lt;noinclude&gt;6&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nfcd1thvmugczfc09psnjfc81ab7oku</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108905</id>
      <parentid>1108904</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:54:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108905</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4330" sha1="gy3m4q7wscd14n7x6yciuj58ca6emtr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;плече, свідчать, що смак до класичности і в ті часи не був чужий на Україні, але навпаки доходив тут до своїх величезних осягнень. Заслуги українців перед класичністю в малярстві можемо стежити в непереривному процесі на протязі остатніх півтораста років. Місцем дії цього процесу є спочатку примусово Петербург, почасти Париж, а пізніше Україна і навіть українська провінція. Першим героєм цієї дії є Антін Лосенко (1737—1773), якого ще й досі дуже несправедливо подекуди вилучують з українського мистецтва, або не спостерігають в промінні слави иньшого його сучасника Дмитра Левицького. Тимчасом Антін Лосенко був на свої часи свідомий українець, по одинокий між пенсіонерами петербурзької Академії в Парижі, мимо того, що числився під особливою протекцією цариці, все підкреслював своє українське походження і не писався, як його товариші — «з Петербургу», тільки все — з України; завдяки старим, не все виясненим, українським традиціям він потрапив у Парижі не тільки сам захопитися і перейнятися класичністю малярського мистецтва, але, вернувшися до Петербургу, могутнім поривом захопити і потягти на цей шлях своїх товаришів, цілу петербурзьку Академію, не кажучи вже про своїх учнів. Лосенко мав двох товаришів Кирила Головачевського та Івана Саблучка, з якими разом його вивезли з України до придворної капели у Петербурзі, з якими разом із капели його передали до малярської науки. Обидва ці товариші поспішили на шлях, показаний їм Лосенком. Мало обдарований Головачевський остався менше видатним проводарем ідей Лосенка і прищеплював їх учневі і землякові Венеціянову не дуже успішно, навпаки — запальніший Саблучок встиг вирватися назад на Україну і в Харкові при колегіумі зорганізував мистецьку школу, яка на протязі свого чвертьвікового існування була центром академічної мистецької науки на Україні, де діло рано перегорівших і зійшових у могилу Лосенка та Саблучка провадили харківські учні останнього: Василь Неминущий, Семен Маяцький, Лаврин Калиновський. Після піввікової перерви у тому самому Харкові ті самі, але відновлені ідеї на свій час нового академізму почав з неменшим успіхом провадити Дмитро Безперчий.

Діло Лосенка для суворої дійсности на Московщині було надто нове, надто непосильне; московські мистецькі осередки були до нього не підготовлені, Московщина, яка тільки не що давно силкувалася прорубати вікно до Європи,&lt;noinclude&gt;{{rh|6||}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gy3m4q7wscd14n7x6yciuj58ca6emtr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585237</id>
    <revision>
      <id>1108895</id>
      <parentid>1084818</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:45:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108895</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="161" sha1="i69bpid5ercxwv7ki66nnekxwxnjazj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) На селі.jpg|thumbless|center|400px]]

{{c|''Д. Безперчий''. На селі.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i69bpid5ercxwv7ki66nnekxwxnjazj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108896</id>
      <parentid>1108895</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:45:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108896</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="161" sha1="sv8ll75pq3ixhjmvhf39vriw8u5yxo6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) На селі.jpg|thumbless|center|800px]]

{{c|''Д. Безперчий''. На селі.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sv8ll75pq3ixhjmvhf39vriw8u5yxo6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585238</id>
    <revision>
      <id>1108907</id>
      <parentid>1084819</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:57:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108907</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4356" sha1="bq5e6wg2tnku0em5mifgl268itln3b1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в мистецтві мусіла послугуватися або майстрами чужоземними, виписаними з Італії, Франції, Німеччини, або майстрами силоміць спровадженими з України та почасти остзейськими німцями. Ці останні на протязі кількох десятиліть дали московському мистецтву Кіпренського (Швальбе), Брюлових (батька та двох синів), Штернберґа, Моллера та инших аж до Перова (син барона Крюденера) і т. д. Примусово зосереджені у Петербурзі в мистецькій колонії ці німці з українцями довший час творять мистецтво цілої Росії, і між українською та німецькою колоніями в Петербурзі завязуються близкі взаємовідносини, навіть інтимне співжиття, яке так зворушуюче описане в прозаїчних творах Шевченка. Як культурні елементи в московській державі, ці дві народності одинокі довший час можуть розвиваться поруч з Європою і в процесі розвою європейського мистецтва появляти видатні індивідуальності. Тому на чолі мистецького руху у Петербурзі довший час чергуються українці з остзейськими німцями, тому між ними є щось близьке і споріднене, тому, наприклад, і Карл Брюлов все являється звязаним з Україною якимись тайними, невидними зразу для ока нитками, тому він через петербурзьку колонію українських майстрів безпосереднє входить в українське мистецтво і грає в історії його не послідню ролю.

Лосенко, вернувшись із Парижу і змушений остатися в Петербурзі, не витримав холодної півночи і тридцяти років зійшов у могилу. Саблучок, хоч і вирвався на Україну, але теж із зруйнованим на півночі здоровям і тільки на чотирі роки пережив Лосенка. Учні Лосенка із росіян — Угрюмов, Єгоров могли нову для них квітку класичного мистецтва тільки зразу заморозити. І аж коли в майстерні Єгорова блиснув знову талан Брюлова, класичне мистецтво і академічна умілість знову віджили і засяяли блискучим промінням. Відношення до Брюлова у істориків мистецтва досі не встановилося. Одні в пориві ненависти до академізму не знаходять досить чорних фарб, щоби зганьбити цього видатного майстра і всю його школу, инші навпаки — засліплені небувалими тріумфами цього майстра замісць історії складають йому дифірамби. Боротьба навколо принципів мистецтва ще надто гостро провадиться і нині, щоб до Брюлова поставитися спокійно й обєктивно. Це найкращий доказ тому, які живучі ідеали Брюлова і яку вони мають силу ще й у наші часи. В дні слави Брюлова шерег його учнів, переважно все таки українців, так що між ними й&lt;noinclude&gt;{{rh|||9}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bq5e6wg2tnku0em5mifgl268itln3b1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585239</id>
    <revision>
      <id>1108909</id>
      <parentid>1084820</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:00:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108909</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4336" sha1="0tembjzm0sboi3o4ldo7y3kq34n127d" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;такий німець, як Штернберґ, українізувався і став батьком українського сільського модерного жанру, розносили ідеї класичного ідеалу і в сорокових та пятидесятих роках користалися скрізь признанням і успіхом. Аполон Мокрицький, Платон Борисполець, Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Василь Штернберґ, нарешті Дмитро Безперчий, — це далеко не повний список українських учнів Брюлова. Ледве чи було б великою помилкою додати до них Івана Соколова, Костя Трутовського; навіть Микола Ґе, що вже не застав у Академії Брюлова, свідчить, що за його часів вся Академія ще була перейнята духом Брюлова, тінь його незримо вітала в майстернях Академії, і сам Ґе вважав себе в Академії ніби ідейним учеником Брюлова і за кожним кроком завдавав собі питання: — а що б на те, або на те сказав геніяльний Карл Павлович? Як у ті часи Ґе заздрив щасливцям, що безпосереднє могли користуватися наукою у Брюлова!

І так учні Брюлова в значному числі поверталися на Україну, здебільшого на скромні становища учителів рисунку в загально-освітніх середніх школах, бо спеціяльних шкіл мистецтва в ті часи на Україні не дозволялося. Так Дмитро Безперчий, скінчивши року 1846 Академію з титулом «свободного художника» вернувся на Україну, спочатку на чотирі роки до Ніжина, а потім р. 1850 перейшов на все життя до Харкова, як учитель рисунку в першій, другій, третій харківських гімназіях та нарешті в харківській реальній школі, на цій скромній посаді працював 50 довгих років, аж поки р. 1896 не відсвяткував піввіковий ювілей своєї педагогічної праці, а р. 1900 не вийшов на демісію «за вислугою срока, согласно єго прошенію, с мундіром»…

Отже немає нічого дивного, що Дмитро Безперчий, хоч жив і ніби мав час для праці після скінчення Академії аж 67 років, в дійсності мав для своєї творчости зовсім короткий час, бо був обтяжений працею по середніх школах. В цей час, власне з переїздом до Харкова в пятидесятих роках Дмитро Безперчий працював як видатніший у Харкові майстер, працював олійними фарбами, а ще більше акварелями, сепіями то-що, і наше уявління про Безперчого, як майстра, головно базується на працях цього часу, які щасливо після його смерти, в числі близькому до сотні, попали до музею харківського університету. Володіючи академічним рисунком і маючи пристрасть до світлих, ясних і прозорих тонів, Безперчий, як і инші брюловці, як Штернберґ, як Шевченко, мав замилування до акварелі й охоче&lt;noinclude&gt;{{rh|10||}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0tembjzm0sboi3o4ldo7y3kq34n127d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585240</id>
    <revision>
      <id>1108897</id>
      <parentid>1084821</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:46:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108897</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="171" sha1="if2srrtixtxgd2g1hgv5zocfyumkth0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) Милостиня.jpg|thumbless|center|400px]]

{{c|''Д. Безперчий''. Милостиня.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>if2srrtixtxgd2g1hgv5zocfyumkth0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585241</id>
    <revision>
      <id>1108910</id>
      <parentid>1084822</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:03:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108910</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4444" sha1="3v64h5qhu2gdm3fc1uyx0ldvpq0k862" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;для акварельної техніки облишив малювання олійними фарбами. В акварелях поруч олії рисував Безперчий цілі академічно викінчені образи, жанри, портрети, пейзажи, а крім того чимало працював і в релігійному малярстві. Власне коли час брюловців минув, і вони мусіли замкнутися в педагогії, то їм тільки й зосталося, що малювання церковних образів, в яких з ними все тяжко було конкуровати тверезим реалістам. Безперчий з початку шостидесятих років, коли не раніше, і до девятьдесятих включно працював для церков по селах на Слобідській Україні, в Криму і нарешті в самому Харкові в гімназіяльних домових церквах по тих гімназіях, де він працював як педагог. Особливо Безперчому завдячує малярськими працями церква при харківській Реальній Школі. Але зосередження Безперчого на іконному майстерстві — це був присмерк його творчої праці, коли він обмежив себе церковними працями та педагогичною діяльністю. Навколо шуміло життя, нова течія мистецтва перемогала класичність і академізм, справляла свої тріумфи і приходила до осягнень далеких і незрозумілих для Безперчого, торжествувала поки майстрі нового покоління, перемігши академізм, сами не стали благополучними професорами реформованої Академії. Безперчий дожив до того часу, коли ці нові люде запанували в Академії і стали хазяями в колишніх Брюловських салях, але разом із тим він дожив і до того, як слава майстрів цього покоління покотилася на долину, як на заміну йому виступили нові протестанти проти реалізму з новими символами і новими настроями, але вже без традиційної академічної школи. І хоч тріумфів цих декадентів та модерністів Безперчий уже не пережив, зійшовши в могилу р. 1913, але він повинен був зрозуміти, що торжество цієї новішої мистецької, безтрадиційної на російському ґрунті, течії ні до чого більшого недоведе, як тільки до початку ери шамотання, шукання без ясної провідної думки, блукання аж доти, доки мистецтво не знайде знову свого певного шляху у класичності й академічній умілості. Так, коли Безперчий це міг вдумуватись і обєктивно оцінювати події, то він міг умерти спокійно, в переконанні, що для його мистецької програми, хай у ще раз відновленому, ще раз неокласичному вигляді, але належиться час і місце.

Можливо, що віра ця не покидала Безперчого на протязі довгої піввікової педагогічної праці. За цей час його учнями були і вчений академик Микола Сумцов, і чимало майстрів мистецтва, що придбали собі поважне імя: так учнем Без-&lt;noinclude&gt;{{rh|||13}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3v64h5qhu2gdm3fc1uyx0ldvpq0k862</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/14</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585242</id>
    <revision>
      <id>1108912</id>
      <parentid>1084823</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:05:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108912</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4165" sha1="8m9ebf1ecwjqv1cwqt9ynrdimo2lohq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;перчого був відомий скульптор В. Беклемішов, один з небагатьох скульпторів-передвижників, що також став професором реформованої Академії; учнем Безперчого був і відомий пейзажист Михайло Ткаченко, і чимало инших, що, йдучи за голосом життя, не дотримали заповітів учителя. Але найвидатнійший із учнів Безперчого, Генрик Семирадський, до р. 1864 з благословенням учителя подався з Харкова до Петербургу, в цю Sturm und Drang'у нового тверезого реалізму, на все життя зостався вірним прапорові свого учителя і під цим прапором зробив своє імя славним у Європі. Семирадський, католик по релігії, тому його подекуди вважають за поляка, російське мистецтво вважає його за росіянина, але виховали талан Семирадського природа Слобожанщини та пильна праця й переконання Безперчого. Безперчий умів на протязі шкільної науки так глибоко прищепити Семирадському замилування до класичного ідеалу і до академічної удосконаленности, що ні московські, ні польські сучасні майстрі під цим взглядом не дорівнювали Семирадському, і сам Семирадський все своє життя відчував найтеплішу приязнь і подяку до свого незабутнього учителя і друга. Ще в 1896 році з Риму, майже наприкінці власної життєвої і мистецької дороги, Семирадський писав до Безперчого: «ставши на ноги, я мав нагоду на кожному кроці переконуватися в розумності принципів, що Ви мені дали, принципів широких, що уможливлювали одночасно розвиток уяви й техніки і вимагали паралельної вправи в рисункові, в малюванні, та в композиції. Вся моя послідуюча мистецька діяльність утворилася на цих вами посіяних принципах. Ви легко зрозумієте після цього, високоповажаний друже й учителю, скільки глибокого признання зібралося до вас у моїй душі…» Не менше зворушливо читати й перші справоздання Семирадського, що він по приїзді до Академії посилає улюбленому учителеві до Харкова. Взагалі учителем Безперчий був видатним і не менше тепло його згадує академик М. Сумцов.

Безперчий прожив 88 років. За цей час покоління змінили покоління, одна мистецька течія заступала иншу; сам Безперчий твердо пройшов свій життьовий шлях під прапором, одержаним від Брюлова, передав його Семирадському і, можливо, не багато не дожив до того, як знову його прапор, відновлений в новій класичності, побідно замає над ділянкою мистецької творчости.{{nop}}&lt;noinclude&gt;{{rh|14||}}&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8m9ebf1ecwjqv1cwqt9ynrdimo2lohq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/15</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585243</id>
    <revision>
      <id>1108898</id>
      <parentid>1084824</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:47:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108898</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="217" sha1="nw8zg204uqxp4kl6txb37jkb1wbeyw0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) Над Донцем за Чугуївом.jpg|thumbless|center|400px]]

{{c|''Д. Безперчий''. Над Донцем за Чугуївом.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nw8zg204uqxp4kl6txb37jkb1wbeyw0</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108899</id>
      <parentid>1108898</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T18:47:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108899</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="217" sha1="hj58dkd5ln4vh5v8d3zi05vpw3x1848" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) Над Донцем за Чугуївом.jpg|thumbless|center|800px]]

{{c|''Д. Безперчий''. Над Донцем за Чугуївом.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hj58dkd5ln4vh5v8d3zi05vpw3x1848</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>585244</id>
    <revision>
      <id>1108914</id>
      <parentid>1084825</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:10:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108914</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1364" sha1="tscahslzyww3i6pmwmdzyym93835n8e" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Danuta77&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{x-larger|{{c|ВИДАВНИЦТВО}}}}
{{x-larger|{{c|УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.}}}}
{{rule|height=2px}}

{{x-larger|{{c|''СЕРІЯ:''}}}}

{{x-larger|{{c|'''МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА'''}}}}
{{rule|height=2px}}

{{x-larger|{{c|ВИЙШЛО:}}}}

{{x-larger|{{c|''Д. Безперчий'' — Д. Антоновича.}}}}

{{x-larger|{{c|''П. Левченко'' — М. Павленка.}}}}

{{x-larger|{{c|''О. Мурашко'' — Д. Антоновича.}}}}

{{x-larger|{{c|''І. Похитонів'' — М. Рутковського.}}}}

{{x-larger|{{c|''Я. Станиславський'' — Д. Антоновича.}}}}

{{Потрібне зображення}}

{{x-larger|{{c|НА ЧЕРЗІ:}}}}

{{multicol|line=1px double}}
''С. Васильківський''.

''І. Левинський''.

''М. Пимоненко.''
{{multicol-break}}
''Л. Позен''

''М. Сосенко''.

''М. Ткаченко''.
{{multicol-end}}

'''{{c|Кожен випуск коштує 4 кп. або 0.15 дол. з пересил.}}'''

{{c|Адреса:}}
'''{{xxx-larger|{{c|E. Wyrowyj, Praha-Vršovice 665.}}}}
{{c|Československo.}}'''
}}
{{c|ДРУКАРНЯ „ЛЕГІОГРАФІЯ&quot;, Praha Vršovice, Sámova ul. е. 665}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tscahslzyww3i6pmwmdzyym93835n8e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108917</id>
      <parentid>1108914</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:15:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108917</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1420" sha1="nu746g3j93k3bxle64va1e24dd8o0to" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Bicolino34&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{border|maxwidth=36em|bstyle=double|bthickness=8px|padding=20px|
{{x-larger|{{c|ВИДАВНИЦТВО}}}}
{{x-larger|{{c|УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ.}}}}
{{rule|height=2px}}

{{x-larger|{{c|''СЕРІЯ:''}}}}

{{x-larger|{{c|'''МАЙСТРІ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА'''}}}}
{{rule|height=2px}}

{{x-larger|{{c|ВИЙШЛО:}}}}

{{x-larger|{{c|''Д. Безперчий'' — Д. Антоновича.}}}}

{{x-larger|{{c|''П. Левченко'' — М. Павленка.}}}}

{{x-larger|{{c|''О. Мурашко'' — Д. Антоновича.}}}}

{{x-larger|{{c|''І. Похитонів'' — М. Рутковського.}}}}

{{x-larger|{{c|''Я. Станиславський'' — Д. Антоновича.}}}}

[[File:Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926) p. 17.jpg|thumbless|center]]

{{x-larger|{{c|НА ЧЕРЗІ:}}}}

{{multicol|line=1px double}}
''С. Васильківський''.

''І. Левинський''.

''М. Пимоненко.''
{{multicol-break}}
''Л. Позен''

''М. Сосенко''.

''М. Ткаченко''.
{{multicol-end}}

'''{{c|Кожен випуск коштує 4 кп. або 0.15 дол. з пересил.}}'''

{{c|Адреса:}}
'''{{xxx-larger|{{c|E. Wyrowyj, Praha-Vršovice 665.}}}}
{{c|Československo.}}'''
}}
{{c|ДРУКАРНЯ „ЛЕГІОГРАФІЯ&quot;, Praha Vršovice, Sámova ul. е. 665}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nu746g3j93k3bxle64va1e24dd8o0to</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598593</id>
    <revision>
      <id>1108668</id>
      <parentid>1108143</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:21:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108668</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2862" sha1="h45wxgy422xyu8dtz6d3omjcv89qri9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{block center|style=width:100%; max-width:40em|{{c|{{sp|ЗМІСТ}}}}{{c|ТОМУ ДЕСЯТОГО}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Вибори гетьмана і митрополита. Оформлення Шведсько-українського союзу|Вибори гетьмана і митрополита. Оформлення Шведсько-українського союзу]]|9–101|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Опозиція Січі і бунт Пушкаря. Відновлення Кримсько-українського союзу|Опозиція Січі і бунт Пушкаря. Відновлення Кримсько-українського союзу]]|102–230|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Конфлікт з Москвою і Гадяцька унія|Конфлікт з Москвою і Гадяцька унія]]|231–359|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Покажчик осіб|Покажчик осіб]]|361–366|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Покажчик місць|Покажчик місць]]|367–371|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Деталізований зміст десятого тому|Деталізований зміст десятого тому]]|373–374|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |{{sp-l|Додатки}}:| |symbol= }}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Від Видавництва|Від Видавництва]]|375–376|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Загальний покажчик імен і речей десяти томів|Загальний покажчик імен і речей десяти томів]]|377–503|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Загальний зміст десяти томів|Загальний зміст десяти томів]]|505–594|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/X/Список і мапа країн і міст, де вже є Історія України-Руси|Список і мапа країн і міст, де вже є Історія України-Руси М. Грушевського видання „Книгоспілки“ у Нью-Йорку (Липень 1958)]]|595–599|col3-width=4em}}
}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h45wxgy422xyu8dtz6d3omjcv89qri9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ЗЗРРСУУ/1934/8/Про перечислення Піддубнівської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району …</title>
    <ns>0</ns>
    <id>598646</id>
    <revision>
      <id>1108659</id>
      <parentid>1108244</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:42:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108659</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1941" sha1="7rvu4asz8amh4lx6tgjlkjk79zghup4" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
 | секція = Про перечислення Піддубнївської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району Харківської області до складу Мало-Дівицького району Черні­гівської області.
 | попередня = [[../Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткової …|Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткові зміни районних меж Дніпропетровської області]]
 | наступна = [[../Про перетворення Васильківської селищної ради на міську раду та перечислення селища міського типу Василькова до розряду міст/]]
 | рік = 1933
}}
&lt;pages index=&quot;Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1934, т. I.pdf&quot; from=162 to=163 onlysection=&quot;70&quot;/&gt;

{{PD-UA-exempt}}
[[Категорія:Постанови Президії ВУЦВК 1934 року|3-5-070]]
[[Категорія:Нормативні акти про адміністративно-територіальний устрій УРСР 1934 року|3-5-070]]</text>
      <sha1>7rvu4asz8amh4lx6tgjlkjk79zghup4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1934, т. I.pdf/161</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598647</id>
    <revision>
      <id>1108657</id>
      <parentid>1108556</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:38:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <minor />
      <comment>Відкинуто редагування [[Special:Contributions/Poisonfirey|Poisonfirey]] ([[User talk:Poisonfirey|обговорення]]) до зробленого [[User:Madvin|Madvin]]</comment>
      <origin>1108343</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3987" sha1="n315x10k2eyxa6n3vu4ureqtuuka5k7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;:б) Курилівської, Миколаївської, Попово-Балівської, Хуторської, Лобойківської, Петриківської, Паньківської, Лизаветівської та Червоно-Партизанської — до складу території Дніпропетровської міськради.

II. Щоб усунути недоліки адміністративно-територіальної побудови районів і наблизити сільради та колгоспи до районних центрів — перечислити:
:1) Топчинську сільраду Царичанського району — до складу Магдалинівського району;
:2) селище Тарасівку Прядінської сільради Царичанського району — до складу Магдалинівського району, з приєднанням до Топчинської сільради;
:3) Михайлівську сільраду Магдалинівського району — до складу Царичанського району;
:4) Мало-Козирщинську сільраду Магдалинівського району — до складу Ново-Московського району;
:5) Чаплинську сільраду Магдалинівського району та Ново-Миколаївську сільраду Солонинського району — до складу території Дніпропетровської міськради;
:6) Ново-Григоривську та Темирівську сільради Чубарівського району — до складу Покровського району;
:7) Ново-Карлівську сільраду Оріхівського району — до складу Чубарівського району;
:8) хутір «Вірний» Новоселівської сільради Оріхівського району — до складу Долинської сільради Чубарівського району;
:9) Федорівську та Миколай-Польську сільраду Солонянського району — до складу території Запорізької міськради;
:10) Кобилянську сільраду Царекостянтинівського району — до складу Ново-Златопольського району;
:11{{errata|.|)}} Ділянку землі радгоспу «Азов» в кількості 6169 га Царекостянтинівського району — до складу Люксембурзького району;
:12) територію радгоспу «Веселий» Свиноводтресту Велико-Білозерського району — до складу Мелітопольського району;
:13) Лиходідівську сільраду Нижнє-Сірогозького району — до складу Ново-Троїцького району;
:14) Верхівцівську селищну раду та Козинську, Широчанську, Ново-Миколаївську (без ст. Верхнє-Дніпровськ і земель радгоспу Катерининської залізниці) сільради, а також землі радгоспу «Любомірівка» в кількості 590 га Верхнє-Дніпровського району — до складу території Кам'янської міськради, приєднавши станцію Верхнє-Дніпровськ та землі радгоспу Катерининської залізниці — до складу Червоної сільради Верхнє-Дніпровського району;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n315x10k2eyxa6n3vu4ureqtuuka5k7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/11</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598648</id>
    <revision>
      <id>1108849</id>
      <parentid>1108265</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:43:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108849</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3639" sha1="i2779f0acg1n22zxl3mr8zcwaa2jux9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;

{{c|I}}
{{c|ВИБОРИ ГЕТЬМАНА І МИТРОПОЛИТА. ОФОРМЛЕННЯ ШВЕДСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СОЮЗУ}}

Смерть Хмельницького лишила непорішеною цілу низку важних питань, а передусім, розуміється, вимагала негайного вирішення справи наступства. Хоч від проголошення на раді в квітні Юрко Хмельниченко формально вважався гетьманом, співреґентом свого батька, і напр. Желябужський, бувши в війську за два тижні до смерти Богдана, і пізніше знову — за два-три дні, не інакше називає Юрія як гетьманом, і в словах старшини, тих, що він переказує, так же його титулує, — але може власне ті події, що сталися в війську під булавою Юрія: мало авторитетне становище його, своєвільні виступи козаків і т. под., — дали привід тій частині старшини, яка не хотіла регенства Виговського, поставити питання про перегляд старого рішення, — щоб Юрко заступив місце батька. Желябужський оповідає як свідок, бувши в таборі Хмельниченка, що коли 1 серпня н. с., за 5 днів до смерти Богдана, Юрій дав наказ війську виступити в похід в Польщу „воювати“, козаки з усіх полків прийшли до гетьманського становища і заявили рішуче, що без царського наказу вони на Польщу не підуть; осавули пробували їх розігнати і змусити їх до походу (очевидно — „осавульськими комишинами“), але козаки стояли на своїм твердо і в похід не пішли. Простоявши два дні, Юрій дав наказ повертати під Білу Церкву — чи наслідком цього бунту, чи тому, що прийшли вісті про погром, заданий татарами Ракоцієвому війську&lt;ref&gt;Рус. Ист. Библ. VIII. ст. 1243–258, див. в попереднім томі Історії У.-Р. с. 1469–70.&lt;/ref&gt;. Так чи інакше факт непослуху війська молодому гетьманові давав, кажу, зручний привід поставити питання про його дієздатність. Лілієкрона, бувши в Чигрині від кінця червня, в своїй реляції 8. н. с. липня записує, що серед старшини побоюються, що з смертю гетьмана Виговський захопить всю владу, і на цім пункті старшина поділилася на дві партії, прихильники регенства, себто наступства Юрка, під'юдили старого гетьмана на противників, гетьман звелів убити потайки чотирьох&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i2779f0acg1n22zxl3mr8zcwaa2jux9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАКО/84/6/504</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598716</id>
    <revision>
      <id>1108666</id>
      <parentid>1108417</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:09:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108666</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="457" sha1="64jild4rs63qc60qdm82c68nv1iom2i" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Кріпосна книга Київського нотаріального архіву по ділянці Плоске м. Києва. Ч.1 I-56
 | рік = 1915
 | link_commons = File:ДАКО-84-6-504. 1915 год. Крепостная книга Киевского нотариального архива по плоскому участку г. Киева. Ч.1 I-56.pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>64jild4rs63qc60qdm82c68nv1iom2i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>ЗЗРРСУУ/1934/8/Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткової …</title>
    <ns>0</ns>
    <id>598824</id>
    <revision>
      <id>1108658</id>
      <parentid>1108558</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:40:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108658</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2004" sha1="mdsiq16fy5ptxtumfvfieu1l98wsob2" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
 | секція = Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткової зміни районних меж Дніпропетровської області.
 | попередня = [[../../7/Про підсумки та завдання по ліквідації неписьменності й малописьменності.|Про підсумки та завдання по ліквідації неписьменності й малописьменності.]]
 | наступна = [[../Про перечислення Піддубнівської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району …|Про перечислення Піддубнївської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району Харківської області до складу Мало-Дівицького району Черні­гівської області.]]
 | рік  = 1933
}}
&lt;pages index=&quot;Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1934, т. I.pdf&quot; from=160 to=162 fromsection=&quot;69&quot; tosection=&quot;69&quot;/&gt;

{{PD-UA-exempt}}
[[Категорія:Постанови Президії ВУЦВК 1933 року|Ⅻ-10-069]]
[[Категорія:Нормативні акти про адміністративно-територіальний устрій УРСР 1933 року|Ⅻ-10-069]]</text>
      <sha1>mdsiq16fy5ptxtumfvfieu1l98wsob2</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108660</id>
      <parentid>1108658</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:43:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108660</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1865" sha1="4rw7ivmhe2j6wicwsfdhh7vseuvrwmn" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
 | секція = Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткової зміни районних меж Дніпропетровської області.
 | попередня = [[../../7/Про підсумки та завдання по ліквідації неписьменності й малописьменності/]]
 | наступна = [[../Про перечислення Піддубнівської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району …|Про перечислення Піддубнївської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району Харківської області до складу Мало-Дівицького району Черні­гівської області]]
 | рік  = 1933
}}
&lt;pages index=&quot;Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1934, т. I.pdf&quot; from=160 to=162 fromsection=&quot;69&quot; tosection=&quot;69&quot;/&gt;

{{PD-UA-exempt}}
[[Категорія:Постанови Президії ВУЦВК 1933 року|Ⅻ-10-069]]
[[Категорія:Нормативні акти про адміністративно-територіальний устрій УРСР 1933 року|Ⅻ-10-069]]</text>
      <sha1>4rw7ivmhe2j6wicwsfdhh7vseuvrwmn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108661</id>
      <parentid>1108660</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:43:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108661</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2001" sha1="culsam4vf06ac8zsyuyhugpryqk26dj" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | перевизначити_автора = Постанова Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету
 | секція = Про розформування Божедарівського, Лихівського, Михайлівського, Ново-Миколаївського, Петриківського районів та часткової зміни районних меж Дніпропетровської області.
 | попередня = [[../../7/Про підсумки та завдання по ліквідації неписьменності й малописьменності|Про підсумки та завдання по ліквідації неписьменності й малописьменності]]
 | наступна = [[../Про перечислення Піддубнівської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району …|Про перечислення Піддубнївської, Пологівської, Погребської, Гнилицької та Миколаївської сільрад Яготинського району Харківської області до складу Мало-Дівицького району Черні­гівської області]]
 | рік  = 1933
}}
&lt;pages index=&quot;Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1934, т. I.pdf&quot; from=160 to=162 fromsection=&quot;69&quot; tosection=&quot;69&quot;/&gt;

{{PD-UA-exempt}}
[[Категорія:Постанови Президії ВУЦВК 1933 року|Ⅻ-10-069]]
[[Категорія:Нормативні акти про адміністративно-територіальний устрій УРСР 1933 року|Ⅻ-10-069]]</text>
      <sha1>culsam4vf06ac8zsyuyhugpryqk26dj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598838</id>
    <revision>
      <id>1108624</id>
      <parentid>1108613</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:08:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108624</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="478" sha1="skyv5xo1le630ks3mi5bsrktp1taaex" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. IV]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1955
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=Notes 5=Title 6=- 7=3 499=- 500=Map 501=Map 502=- 503=MapNotes 504=500 508=Abbr 509to515=Gen 516=512 530to531=Err 532=ToC 533=529 540to542=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>skyv5xo1le630ks3mi5bsrktp1taaex</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108633</id>
      <parentid>1108624</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:17:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108633</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1402" sha1="o4kpqqfrf4rl35k0t1q9jnkh0uwcnjk" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/IV|Історія України-Руси. Т. IV]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1955
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=Pub 5=Title 6=- 7=3 501=- 502to503=Map 504=- 505=499 542to544=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks={{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/534}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/535}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/536}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/537}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/538}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/539}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/540}}{{Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/541}}
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>o4kpqqfrf4rl35k0t1q9jnkh0uwcnjk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598839</id>
    <revision>
      <id>1108634</id>
      <parentid>1108587</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:17:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108634</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="416" sha1="tn9zgwj0z1rkw3sjom4o2elpaose3aw" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. V]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1955
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=Title 3=Notes 4=Title 5=Notes 6=VI 7=VII 8=- 9=1 670=Err 671=663 687=ToC 688=680 696to698=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>tn9zgwj0z1rkw3sjom4o2elpaose3aw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598840</id>
    <revision>
      <id>1108644</id>
      <parentid>1108593</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:28:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108644</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="403" sha1="bdpshilnllmhzzfqj2zj743px7l79k9" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. VI]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1955
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=Notes 5=Title 6=Notes 7=1 656to662=Err 663=ToC 664=658 675to676=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>bdpshilnllmhzzfqj2zj743px7l79k9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598841</id>
    <revision>
      <id>1108656</id>
      <parentid>1108589</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:37:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108656</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="489" sha1="nnxn301f05gvl65r22ovibykm08jdx5" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. VII]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1956
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=Notes 5=Title 6=Notes 7=Title 8=- 9=Notes 10=- 11=VII 12=VIII 13=IX 14=X 15=1 623to626=Err 627=ToC 628=614 639to641=Overview 642=OtherWorks 643to644=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>nnxn301f05gvl65r22ovibykm08jdx5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598842</id>
    <revision>
      <id>1108663</id>
      <parentid>1108594</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:54:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108663</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="453" sha1="jd6o12ynsf1540zmhj9hcziqq3uv4mt" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. VIII]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1956
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=Title 3=Notes 4=Title 5=Part1 6=Foreword 7=3 326=- 327=Part2 328=Notes 329=3 551=Part3 552=- 553=3 851=ToC 852=302 865to866=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>jd6o12ynsf1540zmhj9hcziqq3uv4mt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598843</id>
    <revision>
      <id>1108664</id>
      <parentid>1108597</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:04:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108664</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="443" sha1="lb7oyqs8ngjtmo1cy5fpxn5ffyiep3z" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. IX-1]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1957
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=- 5=Part1 6=Notes 7=Part1 8=- 9=5 606=- 607=Part2 608=Notes 609=Part2 610=- 611=609 872=- 873=ToC 874=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>lb7oyqs8ngjtmo1cy5fpxn5ffyiep3z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Індекс:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf</title>
    <ns>252</ns>
    <id>598845</id>
    <revision>
      <id>1108772</id>
      <parentid>1108598</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:31:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108772</origin>
      <model>proofread-index</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="414" sha1="35onsbsmwd86bxdz5f9r7fo4f1s5b7j" xml:space="preserve">{{:MediaWiki:Proofreadpage_index_template
|Type=book
|Title=[[Історія України-Руси (1954–1958)/I|Історія України-Руси. Т. IX-2]]
|Subtitle=
|Series=
|Volume=
|Author=[[Автор:Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]]
|Translator=
|Editor=
|Illustrator=
|Publisher=Книгоспілка
|Address=Нью-Йорк
|Year=1957
|Source=pdf
|Image=1
|Progress=C
|Transclusion=no
|Pages=&lt;pagelist 1=Cvr 2=- 3=Title 4=Notes 5=Title 6=Title 7=ToC 8=870 739=ToC 740=1602 769to770=Err 771to772=- /&gt;
|Volumes={{Історія України-Руси (1954–1958)}}
|Remarks=
|Width=
|Header=
|Footer=
|Css=
|Categories=
|Language=uk
|Key=
|ISBN=
|OCLC=
|irbis=
|LCCN=
|BNF_ARK=
|ARC=
}}</text>
      <sha1>35onsbsmwd86bxdz5f9r7fo4f1s5b7j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення індексу:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf</title>
    <ns>253</ns>
    <id>598850</id>
    <revision>
      <id>1108622</id>
      <parentid>1108619</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:08:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Missing and duplicated pages in PDFs */ Відповідь</comment>
      <origin>1108622</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2136" sha1="gl05jt64b4xplkfhq4xci14cnkd8i2z" xml:space="preserve">== Missing and duplicated pages in PDFs ==
* Source: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3835/file.pdf (700 pages total)
* Reference: https://ounuis.info/library/books/1023/istoriia-ukrainyrusy-v-10-tomakh.html &gt; t_05.pdf (700 pages total; same problem)

* Diasporiana PDF page 9 = paper page &quot;1&quot;. PDF page counting is therefore always 8 pages ahead of paper page counting, until PDF p. 535 (paper p. 527).
* However,
** PDF p. 536 = paper p. 530 
** PDF p. 537 = paper p. 531 
** PDF p. 538 = paper p. 528
** PDF p. 539 = paper p. &quot;520&quot; , but different from PDF p. 528. http://litopys.org.ua/hrushrus/iur50701.htm confirms &quot;520&quot; should read &quot;529&quot;: p. 528: {{tq|І його запрошеннє до Капі-}} p. &quot;520&quot; [529]: {{tq|страна служить також виразним сьвідоцтвом переконання}}.
** PDF p. 540 = paper p. 530 (same as PDF p. 536)
** PDF p. 541 = paper p. 531 (same as PDF p. 537)
** PDF p. 542 = paper p. 532.
* From PDF p. 542 / paper p. 532, the page counting has a 10-page gap and continues as normal.

In other words, we should just remove PDF pages 536 and 537, and read &quot;520&quot; as &quot;529&quot;, and it will be fine (there are no other page issues). The resulting PDF will have 698 pages. @[[Користувач:Madvin|Madvin]] shall I just do that and overwrite [[:File:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf]]? Or should we keep the PDF intact in the state that we found it? Good day, [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 11:08, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} removed pages 536, 537 and re-uploaded --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 11:43, 20 вересня 2026 (UTC)
::Thanks! [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 12:08, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>gl05jt64b4xplkfhq4xci14cnkd8i2z</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення індексу:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf</title>
    <ns>253</ns>
    <id>598851</id>
    <revision>
      <id>1108620</id>
      <parentid>1108617</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:05:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Pages 62 and 63 missing */ Відповідь</comment>
      <origin>1108620</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2855" sha1="4dmp2227cxdb2lqtt54xs9w4l20v2wj" xml:space="preserve">== Pages 62 and 63 missing ==
* Source: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3830/file.pdf

* PDF page counting is always 4 pages ahead of paper page counting from PDF p. 8 = paper p. 4 until PDF p. 65 = paper p. 61.
* However, PDF p. 66 = paper p. 64. Therefore, we are missing paper pages 62 and 63.
* Reference: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur40105.htm
** p. 61 end: {{tq|Здержливість Казимира в церковних справах може служити показчиком його відносин до Руського елєменту взагалї. Але його нечисленні надання чи}}
** p. 62 beginning: {{tq|потвердження місцевим боярам (очевидно — добре записаним в книзї живота) тонуть серед надань тутешнїх маєтностей ріжним своїм прислужникам — з ріжних народностей, але natione Polonis, i сї щедрі надання, як також і осадчі привилеї нїмецького права, показують добре, як пильно він громадив на Руси сили против Руси.}}
* Reference: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur40106.htm
** p. 63 end: {{tq|На північних і східнїх границях: в землях псковсько-новгородських, тверських, смоленських і рязанських в. кн. Литовське мало також вдячне поле для своєї полїтики, бо зі страху перед полїтичним зростом і територіальними апетитами в. кн. Московського, що грозило}}
** p. 64 beginning: {{tq|політичній осібности сих земель, в них проявляв ся нераз досить сильний нахил в сторону в. кн. Л итовського. А ле претензії в. кн. Московського й деяких иньпіих сусїдів — нпр.}}

@[[Користувач:Madvin|Madvin]] Would you happen to know a place where we could find these pages back? We could always fill the void with the digital pages from litopys.org.ua, but Wikisource of course prefers to have scanned pages to demonstrate that is what the book says. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 11:21, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} added 2 pages from another reprint and re-uploaded --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 12:05, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>4dmp2227cxdb2lqtt54xs9w4l20v2wj</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108621</id>
      <parentid>1108620</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:07:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Pages 62 and 63 missing */ Відповідь</comment>
      <origin>1108621</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3055" sha1="7q49710jlt7inaw4acrtqrz7zqd361q" xml:space="preserve">== Pages 62 and 63 missing ==
* Source: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3830/file.pdf

* PDF page counting is always 4 pages ahead of paper page counting from PDF p. 8 = paper p. 4 until PDF p. 65 = paper p. 61.
* However, PDF p. 66 = paper p. 64. Therefore, we are missing paper pages 62 and 63.
* Reference: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur40105.htm
** p. 61 end: {{tq|Здержливість Казимира в церковних справах може служити показчиком його відносин до Руського елєменту взагалї. Але його нечисленні надання чи}}
** p. 62 beginning: {{tq|потвердження місцевим боярам (очевидно — добре записаним в книзї живота) тонуть серед надань тутешнїх маєтностей ріжним своїм прислужникам — з ріжних народностей, але natione Polonis, i сї щедрі надання, як також і осадчі привилеї нїмецького права, показують добре, як пильно він громадив на Руси сили против Руси.}}
* Reference: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur40106.htm
** p. 63 end: {{tq|На північних і східнїх границях: в землях псковсько-новгородських, тверських, смоленських і рязанських в. кн. Литовське мало також вдячне поле для своєї полїтики, бо зі страху перед полїтичним зростом і територіальними апетитами в. кн. Московського, що грозило}}
** p. 64 beginning: {{tq|політичній осібности сих земель, в них проявляв ся нераз досить сильний нахил в сторону в. кн. Л итовського. А ле претензії в. кн. Московського й деяких иньпіих сусїдів — нпр.}}

@[[Користувач:Madvin|Madvin]] Would you happen to know a place where we could find these pages back? We could always fill the void with the digital pages from litopys.org.ua, but Wikisource of course prefers to have scanned pages to demonstrate that is what the book says. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 11:21, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} added 2 pages from another reprint and re-uploaded --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 12:05, 20 вересня 2026 (UTC)
::Thanks! [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 12:07, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>7q49710jlt7inaw4acrtqrz7zqd361q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598853</id>
    <revision>
      <id>1108623</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:08:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108623</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598854</id>
    <revision>
      <id>1108625</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:09:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108625</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/501</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598855</id>
    <revision>
      <id>1108626</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:10:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108626</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/504</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598856</id>
    <revision>
      <id>1108627</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:10:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108627</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/542</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598857</id>
    <revision>
      <id>1108628</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:14:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108628</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/543</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598858</id>
    <revision>
      <id>1108629</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:14:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108629</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/544</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598859</id>
    <revision>
      <id>1108630</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:14:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108630</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/16</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598860</id>
    <revision>
      <id>1108631</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:14:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108631</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3204" sha1="2scy78th1ili5ai9hywf51ti31x9ke1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|14||}}

серн, диких кіз, диків, є й тури. В ріках виводяться ріжного роду пструги, а в мори ті самі породи риб, що при берегах Криму.
*
Нинішня Кубанщина, а особливу чорноморське побереже, має за собою довгу історію і культурну традицію. Першими жителями сеї країни, відомими з історичних жерел, були виходці з Індії й Ірана, Ази. Сі Ази, під іменем Пелязґів, заселили були й старинну Грецію. Опісля виверли їх Ахейці (Гелєни) не тілько з Греції, але й з берегів Чорного моря, та позасновували там свої кольонії, які потім входили в склад царства Босфора Кимерійського. Ще й до нині находять ріжні памятки грецької культури і то не тілько на побережу, але і в глубині гір, куди передісталися підприємчиві Греки, що виперли попередніх жителів у найбільше неприступні місцевости.В половині VI ст. перед Христом красувався там уже цілий ряд богатих і культурних міст, як Баті, Гармонасса, Кепі, Кімеріон, Корокондама, Сінді, Фанаґорія й инші. Та вже тоді Кимерійці були помішані зі Скитами, що зайшли сюди в VIII ст. перед Христом. Коло 90 р. перед Христом завоював усе північне побереже Чорного моря понтійський цар Мітрідат VI, Евпатор, що й помер там, утікаючи перед Римлянами. За Римлян кольонії ті розвивалися дальше, а римські патриції мали багато віль по берегах моря. Ненадовго перед Р.Хр. проникли в нинішню Кубань Перзи, а з кінцем I ст. по Христі Жиди; і в одних і других впливи відбилися на віруваннях і обрядах місцевого населення. Також христіянство проникло туди дуже вчасно, а найбільший його розвиток припадає на часи панування цісаря Юстініяна, що побудував там багато церков, між иншим і знамениту церкву в Цицунді (527—565 р.). Швидко потім почалися вандрівки ріжних грабіжних племен, що розграбили і зруйнували всі осередки культурного життя. Кубанщина перша мусі-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2scy78th1ili5ai9hywf51ti31x9ke1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108632</id>
      <parentid>1108631</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:15:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108632</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3206" sha1="ru7jgop30bqzmk2ot3mscgsn74m5v3r" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|14||}}

серн, диких кіз, диків, є й тури. В ріках виводяться ріжного роду пструги, а в мори ті самі породи риб, що при берегах Криму.
***
Нинішня Кубанщина, а особливо чорноморське побереже, має за собою довгу історію і культурну традицію. Першими жителями сеї країни, відомими з історичних жерел, були виходці з Індії й Ірана, Ази. Сі Ази, під іменем Пелязґів, заселили були й старинну Грецію. Опісля виверли їх Ахейці (Гелєни) не тілько з Греції, але й з берегів Чорного моря, та позасновували там свої кольонії, які потім входили в склад царства Босфора Кимерійського. Ще й до нині находять ріжні памятки грецької культури і то не тілько на побережу, але і в глубині гір, куди передісталися підприємчиві Греки, що виперли попередніх жителів у найбільше неприступні місцевости.В половині VI ст. перед Христом красувався там уже цілий ряд богатих і культурних міст, як Баті, Гармонасса, Кепі, Кімеріон, Корокондама, Сінді, Фанаґорія й инші. Та вже тоді Кимерійці були помішані зі Скитами, що зайшли сюди в VIII ст. перед Христом. Коло 90 р. перед Христом завоював усе північне побереже Чорного моря понтійський цар Мітрідат VI, Евпатор, що й помер там, утікаючи перед Римлянами. За Римлян кольонії ті розвивалися дальше, а римські патриції мали багато віль по берегах моря. Ненадовго перед Р.Хр. проникли в нинішню Кубань Перзи, а з кінцем I ст. по Христі Жиди; і в одних і других впливи відбилися на віруваннях і обрядах місцевого населення. Також христіянство проникло туди дуже вчасно, а найбільший його розвиток припадає на часи панування цісаря Юстініяна, що побудував там багато церков, між иншим і знамениту церкву в Цицунді (527—565 р.). Швидко потім почалися вандрівки ріжних грабіжних племен, що розграбили і зруйнували всі осередки культурного життя. Кубанщина перша мусі-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ru7jgop30bqzmk2ot3mscgsn74m5v3r</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108654</id>
      <parentid>1108632</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T12:35:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108654</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3217" sha1="fbh8cdjuq0gbyzivrkygveuwz5bmp7r" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;{{rh|14||}}&lt;/noinclude&gt;серн, диких кіз, диків, є й тури. В ріках виводяться ріжного роду пструги, а в мори ті самі породи риб, що при берегах Криму.

{{*}}

Нинішня Кубанщина, а особливо чорноморське побереже, має за собою довгу історію і культурну традицію. Першими жителями сеї країни, відомими з історичних жерел, були виходці з Індії й Ірана, Ази. Сі Ази, під іменем Пелязґів, заселили були й старинну Грецію. Опісля виверли їх Ахейці (Гелєни) не тілько з Греції, але й з берегів Чорного моря, та позасновували там свої кольонії, які потім входили в склад царства Босфора Кимерійського. Ще й до нині находять ріжні памятки грецької культури і то не тілько на побережу, але і в глубині гір, куди передісталися підприємчиві Греки, що виперли попередніх жителів у найбільше неприступні місцевости. В половині VI ст. перед Христом красувався там уже цілий ряд богатих і культурних міст, як Баті, Гермонасса, Кепі, Кімеріон, Корокондама, Сінді, Фанаґорія й инші. Та вже тоді Кимерійці були помішані зі Скитами, що зайшли сюди в VIII ст. перед Христом. Коло 90 р. перед Христом завоював усе північне побереже Чорного моря понтійський цар Мітрідат VI, Евпатор, що й помер там, утікаючи перед Римлянами. За Римлян кольонії ті розвивалися дальше, а римські патриції мали багато віль по берегах моря. Ненадовго перед Р. Хр. проникли в нинішню Кубань Перзи, а з кінцем I ст. по Христі Жиди; і в одних і других впливи відбилися на віруваннях і обрядах місцевого населення. Також христіянство проникло туди дуже вчасно, а найбільший його розвиток припадає на часи панування цісаря Юстініяна, що побудував там багато церков, між иншим і знамениту церкву в Цицунді (527–565 р.). Швидко потім почалися вандрівки ріжних грабіжних племен, що розграбили і зруйнували всі осередки культурного життя. Кубанщина перша мусі-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fbh8cdjuq0gbyzivrkygveuwz5bmp7r</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598861</id>
    <revision>
      <id>1108635</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:22:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108635</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598862</id>
    <revision>
      <id>1108636</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:22:11Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108636</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/641</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598863</id>
    <revision>
      <id>1108637</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:22:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108637</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/642</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598864</id>
    <revision>
      <id>1108638</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:22:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108638</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/604</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598865</id>
    <revision>
      <id>1108639</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:23:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108639</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/606</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598866</id>
    <revision>
      <id>1108640</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:23:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108640</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/608</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598867</id>
    <revision>
      <id>1108641</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:23:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108641</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/640</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598868</id>
    <revision>
      <id>1108642</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:23:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108642</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/619</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598869</id>
    <revision>
      <id>1108643</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:23:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108643</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/596</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598870</id>
    <revision>
      <id>1108645</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:28:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108645</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/595</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598871</id>
    <revision>
      <id>1108646</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:29:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108646</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/594</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598872</id>
    <revision>
      <id>1108647</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:29:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108647</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598873</id>
    <revision>
      <id>1108648</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:29:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108648</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598874</id>
    <revision>
      <id>1108649</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:29:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108649</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/696</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598875</id>
    <revision>
      <id>1108650</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:30:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108650</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/697</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598876</id>
    <revision>
      <id>1108651</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:30:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108651</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/698</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598877</id>
    <revision>
      <id>1108652</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:30:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108652</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598878</id>
    <revision>
      <id>1108653</id>
      <timestamp>2026-09-20T12:30:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108653</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>16whrlvuwt2imyvk9lto0rxd3bm30ip</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення індексу:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf</title>
    <ns>253</ns>
    <id>598879</id>
    <revision>
      <id>1108667</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:15:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Pages 880 and 881 missing */ нова тема</comment>
      <origin>1108667</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="406" sha1="qj9k8qon6h8f1438dxf9w14ppq5dcbn" xml:space="preserve">== Pages 880 and 881 missing ==
* PDF p. 17 = paper p. 879. 
* PDF p. 18 = paper p. 882. 

@[[Користувач:Madvin|Madvin]] Could you substitute these pages from another source? I greatly appreciate your help. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 13:15, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>qj9k8qon6h8f1438dxf9w14ppq5dcbn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108670</id>
      <parentid>1108667</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:27:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Pages 880 and 881 missing */ Відповідь</comment>
      <origin>1108670</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="603" sha1="auh67kgkghps41tn7yxbar0f7b4dlkk" xml:space="preserve">== Pages 880 and 881 missing ==
* PDF p. 17 = paper p. 879. 
* PDF p. 18 = paper p. 882. 

@[[Користувач:Madvin|Madvin]] Could you substitute these pages from another source? I greatly appreciate your help. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 13:15, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} {{Done}} --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 13:27, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>auh67kgkghps41tn7yxbar0f7b4dlkk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108672</id>
      <parentid>1108670</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:31:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Pages 880 and 881 missing */ Відповідь</comment>
      <origin>1108672</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="803" sha1="bmmhba0ws7ugyi3oopga5cq1l236ok9" xml:space="preserve">== Pages 880 and 881 missing ==
* PDF p. 17 = paper p. 879. 
* PDF p. 18 = paper p. 882. 

@[[Користувач:Madvin|Madvin]] Could you substitute these pages from another source? I greatly appreciate your help. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 13:15, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} {{Done}} --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 13:27, 20 вересня 2026 (UTC)
::Thanks! [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 13:31, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>bmmhba0ws7ugyi3oopga5cq1l236ok9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/633</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598880</id>
    <revision>
      <id>1108669</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:26:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|{{sp|'''ЗМІСТ.'''}}}}  {{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/Вступне слово|Вступне слово]]|с. І|col3-width=4em}} {{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/І. Ярослав|І. Ярослав]]|с. 1—46|col3-width=4em}}  Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави...</comment>
      <origin>1108669</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4143" sha1="b47wlxb433ft3tm9ex7l1hvgn6gzo6d" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{sp|'''ЗМІСТ.'''}}}}

{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/Вступне слово|Вступне слово]]|с. І|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/І. Ярослав|І. Ярослав]]|с. 1—46|col3-width=4em}}

Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави (с. 1).
Сіерть Володииира й питаннв про спадщину (с. 2 ); джерела для сих
подїй (с. 3 ); кандидатура Бориса (с. 5 ); смерть його (с. 6) й иньшиї
Володимировичів (с. 7); виступленнв Ярослава (с. 8 ); похід на Київ
(с. 10); війна з Болеславом (с. 11); другий похід Ярослава (с. 13);
кінець Сьвятополка (с. 14); історична і поетична традиція сих війн
(с. 15). Війни Ярослава з Брячиславои (с. 17) і Мстиславои (с. 18);
Лжствинська битва (с. 19); подїл Володижирової спадщини (с. 20). При·
верненне вахіднїх зеиель (с. 21) і участь Руси в польських справах
(с. 22). Північні війни (с. 24). Печеніги (с. 25). Сиерть Мстислава
(с. 26). Внутрішня діяльність Ярослава (с. 2 7); волости його синів
(с. 2 8 ); укріпленнв і залюдненнв полудневого погранича (с. 29). Загразичні зносини — 8 Німеччиною (с. ЗО), з Скандинавією (с. 31), 8 Францивю (с. 33) й Угорщиною (с. 34), з Візантиею (с. 35 ); останній похід
на Царгород (с. 36). Законодатна діяльність Ярослава (с. 38), куль­
турні заходи: ионастирі (с. 40), осьвіта і церковні справи (с. 4 1 ); бу­
дівництво (с. 4 2 ); ионета (с. 43). ^Смерть Ярослава (с. 4 4 ); подїл його
спадщини (с. 45).

П. Розклад Руської держави в X I— X II в. .

с. 47— 125

Загальні уваги: ваповіт Ярослава (с. 3 4 ); безрадність династиї
й суспільности супроти розкладу держави (с. 4 8 ); віаганнв князів до
вбирання Руської держави (с. 4 9 ); перешкоди до того, вплив зеиель
(с. 50). Спільна діяльність старших Ярославичів (с, 5 1 ); їх вдобуткн
(с. 52 ); переміни в степу (с. 5 4 ); упадок Торків (с. 54), напад Полов­
ців (с. 55); київське повстанне 1068 р. (с. 5 7 ); вигнанне й поворот
Івяслав а (с. 58). Кінець солідарности Ярославичів (с. 60). Сьвятослав
у Київі (с. 61). Івяллавова Одісея (с. 62); посередництво Генриха IV
і папи (с. 64). Діяльність Сьвятослава у Київі (с. 66), його книголюбів
(с. 67); сиерть Сьвятослава і поворот Івяслава (с. 68). Перший похід
івгоїв (с. 69) і сиерть Івяслава (с. 70). Всеволод у Київі (с. 71). Ізгої
(с. 72), боротьба їх ів Всеволодої (с. 73); наділене Давида (с. 74)
і Ростиславичів (с. 75) і конфлікт Всеволода 8 Ярополкои (с. 7 6 ); по­
дїл Ярополкової спадщини (с. 77). Половецькі напади (с. 78). Загра■нчні вносинн Всеволода (с. 79) і внутрішня дїяльніеть (с. 80). Сиерть&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b47wlxb433ft3tm9ex7l1hvgn6gzo6d</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108671</id>
      <parentid>1108669</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:30:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108671</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4305" sha1="pah3hvhb9pmgzotqn70rptl57fiqz8c" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|{{sp|'''ЗМІСТ.'''}}}}

{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/Вступне слово|Вступне слово]]|с. І|col3-width=4em}}
{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/I. Ярослав|I. Ярослав]]|с. 1—46|col3-width=4em}}

Вступні уваги про процес розкладу давньої руської держави (с. 1).
Сіерть Володииира й питаннв про спадщину (с. 2 ); джерела для сих
подїй (с. 3 ); кандидатура Бориса (с. 5 ); смерть його (с. 6) й иньшиї
Володимировичів (с. 7); виступленнв Ярослава (с. 8 ); похід на Київ
(с. 10); війна з Болеславом (с. 11); другий похід Ярослава (с. 13);
кінець Сьвятополка (с. 14); історична і поетична традиція сих війн
(с. 15). Війни Ярослава з Брячиславои (с. 17) і Мстиславои (с. 18);
Лжствинська битва (с. 19); подїл Володижирової спадщини (с. 20). При·
верненне вахіднїх зеиель (с. 21) і участь Руси в польських справах
(с. 22). Північні війни (с. 24). Печеніги (с. 25). Сиерть Мстислава
(с. 26). Внутрішня діяльність Ярослава (с. 2 7); волости його синів
(с. 2 8 ); укріпленнв і залюдненнв полудневого погранича (с. 29). Загразичні зносини — 8 Німеччиною (с. ЗО), з Скандинавією (с. 31), 8 Францивю (с. 33) й Угорщиною (с. 34), з Візантиею (с. 35 ); останній похід
на Царгород (с. 36). Законодатна діяльність Ярослава (с. 38), куль­
турні заходи: ионастирі (с. 40), осьвіта і церковні справи (с. 4 1 ); бу­
дівництво (с. 4 2 ); ионета (с. 43). ^Смерть Ярослава (с. 4 4 ); подїл його
спадщини (с. 45).

{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/II. Розклад Руської держави в XI—XII в.|II. Розклад Руської держави в XI—XII в.]]|с. 47—125|col3-width=4em}}

Загальні уваги: ваповіт Ярослава (с. 3 4 ); безрадність династиї
й суспільности супроти розкладу держави (с. 4 8 ); віаганнв князів до
вбирання Руської держави (с. 4 9 ); перешкоди до того, вплив зеиель
(с. 50). Спільна діяльність старших Ярославичів (с, 5 1 ); їх вдобуткн
(с. 52 ); переміни в степу (с. 5 4 ); упадок Торків (с. 54), напад Полов­
ців (с. 55); київське повстанне 1068 р. (с. 5 7 ); вигнанне й поворот
Івяслав а (с. 58). Кінець солідарности Ярославичів (с. 60). Сьвятослав
у Київі (с. 61). Івяллавова Одісея (с. 62); посередництво Генриха IV
і папи (с. 64). Діяльність Сьвятослава у Київі (с. 66), його книголюбів
(с. 67); сиерть Сьвятослава і поворот Івяслава (с. 68). Перший похід
івгоїв (с. 69) і сиерть Івяслава (с. 70). Всеволод у Київі (с. 71). Ізгої
(с. 72), боротьба їх ів Всеволодої (с. 73); наділене Давида (с. 74)
і Ростиславичів (с. 75) і конфлікт Всеволода 8 Ярополкои (с. 7 6 ); по­
дїл Ярополкової спадщини (с. 77). Половецькі напади (с. 78). Загра■нчні вносинн Всеволода (с. 79) і внутрішня дїяльніеть (с. 80). Сиерть&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pah3hvhb9pmgzotqn70rptl57fiqz8c</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/634</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598881</id>
    <revision>
      <id>1108673</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:37:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108673</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5520" sha1="1ptbkmog17sz14uhgr1cscuj73day0y" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Всеволода і справа кіївського стола (с. 81). Сьвятополк у Кіїві і іого
характерістіка (с. 82). Половецькі нападі, Бонякова лвґенда (с. 83);
вііна 1093 р. (е. 8 4 ); справа Сьвітославічів (с. 85); боротьба ва Чер­
нігів (с. 86); війні з Половця·· (с. 87 ); порозуїіннб 8 Сьвятослав·ч а її (с. 89); з’їзд в Любчу і його постанови (с. 90). Княжі відносин·
(с. 91) ; ослїпленив Василька (с. 92) і волинська справа (с. 95); волин­
ська війна (с. 96) і в’їзд у Ветічах (с. 97); відібраннв Волині від Да­
вида (с. 98), політична ситуація на поч. XII в. (с. 99). Аґресивиа бо­
ротьба з Половця їй (с. 102), ентузіазм суснільности (с. 105); ослабленні
Половців (с. 106). Сіерть Сьвятополка (с. 107) і справа кіївської спад­
щ и н (е. 108). Київські роврухн і запросин Моноіаха (е. 109). Мононах у Кіїві (с. 110); вбираннв земель — конфлікт 8 Глїбої нннськнн
(с. 111) і Ярославом волинськім (с. 112). Відносин· до стену (с. 114),
•носієм загранічні (с. 115); становіще Моноіаха в системі Руської
державі (с. 117); його законодавство (с. 118); його характер (с. 119).
Снерть М ою іаіа (с. 120), Мстислав у Кіїві (с. 121). Переміні в полі­
тичній ситуації: боротьба серед династії чернігівської (с. 121) і га­
лицької (с. 122) й участь Мстіслава; засланнв полоцьких князів (с. 124).
Снерть Мстислава (с. 125).

{{Dotted TOC page listing| |[[Історія України-Руси (1954–1958)/II/III. Упадок Київа|III. Упадок Київа]]|с. 126—253|col3-width=4em}}

Загальні уваг· — ріжиі стадії в процесі* упадку Кіїва (с. 126);
упадок Поднїпровя (с. 128); відокрмленнб і розклад зеиель (с. 129).
Заповіт Мономаха (с. 130) і його віконаннб (с. 131); розділ ніж Момаховичаїи через справу київського стола (с. 132); переходи Перея­
слава 8 рук до рук (с. 133); участь Ольговичів (с. 134) і їх походи
(с. 135); снерть Ярополка (с. 136); страти Мононаховнчів: Полоцьк
і Новгород (с. 137). Вячеслав у Кнїві (с. 138) і похід Всеволода Ольговича (с. 139). Політика Всеволода (с. 140); коипроііс із Мстяславічаїи (с. 141); галицькі походи (с. 142); Всеволод віддав Київ Ігорю
(с. 143); заграничні звязки (с. 144); відносини київської гронаді до
Всеволода (с. 145). Сіерть Всеволода (с. 146). Ігор і Ккяне (с. 147).
Похід Ізяслава Мстиславича (с. 148); Ізяслав у Київі (с. 149); пре­
тензії Вячеслава (с. 150) Виступ Юрия (с. 151); союзн князів і участь
заграничних держав (с. 152), участь зенель (с. 153). Початок боротьби
(с. 154), рух у Кнїві (с. 155), Кияне забивають Ігоря (с. 156); літера­
турне обробленнє сього епізоду (с. 157). Справа Ростислава Юрівввча
(с. 158); першнй похід Юрня (с. 159); переговори під Переяславом
(с. 160). Юрий у Київі вперше (с. 161). Волинська війна (с. 162). Івяслав вертав до Київа (с. 163); другий похід Юрия (с. 164); Юрій
у Київі вдруге (с. 165); похід Ізяслава 1151 р. (с. 166); Ізяслав
у Кіїві в трете (с. 167). Коїпроніс з Вячеславон (с. 168); війна 1151
р. (с. 169), оборона Київа (с. 170) і битва на Перепетові· полі (с. 171);
капітуляція Юрия (с. 172) і дальші дареині заході його (с. 173). Галіцькі походи Івяслава (с. 174), його сіерть (с. 175). Ростіслав у К і­
їві (с. 176) і погром Мстиславичів (с. 177). Ізяслав Давидович і Юрій
(с. 178); половецька справа (с. 179); сіерть Юрія (с. 181). Ізяелав Давидович вдруге в Кнїві (с. 182); Іван Берладнік і справа
галицького стола (с. 183). Ростіслав вдруге в Кіїві (с. 184). Останній
ю хід Івяслава Давидовича (с. 185) і його сіерть (с. 186). Відокреї-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1ptbkmog17sz14uhgr1cscuj73day0y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598882</id>
    <revision>
      <id>1108674</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:38:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108674</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598883</id>
    <revision>
      <id>1108675</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:40:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108675</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="80" sha1="hjur82en2lw4ez7d04jk0h52443hrji" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ}}
{{c|Том IX}}
{{c|Книга І}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hjur82en2lw4ez7d04jk0h52443hrji</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598884</id>
    <revision>
      <id>1108676</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:40:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108676</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598885</id>
    <revision>
      <id>1108677</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:43:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108677</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="312" sha1="5jpejxsq2cqns9v89emx07domgok4xp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.}}

{{c|ІСТОРІЯ}}

{{c|УКРАЇНИ-РУСИ}}

{{c|Том IX}}

{{c|ПЕРША ПОЛОВИНА}}

{{c|ХМЕЛЫПІЧЧ1ІА РОКИ 1650-1653}}

{{c|ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО}}

{{c|''„КHИГОСПІЛКА&quot;''}}


{{c|НЬЮ-ЙОРК 1957}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5jpejxsq2cqns9v89emx07domgok4xp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598886</id>
    <revision>
      <id>1108678</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:43:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108678</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/606</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598887</id>
    <revision>
      <id>1108679</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:44:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108679</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/608</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598888</id>
    <revision>
      <id>1108680</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:44:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108680</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="114" sha1="s7och8pskwwmvpkz0cnio5ofmfrr2aw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Фотопередрук з першого видання,
що вийшло у Києві в 1931 році.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s7och8pskwwmvpkz0cnio5ofmfrr2aw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/610</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598889</id>
    <revision>
      <id>1108681</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:44:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108681</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/872</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598890</id>
    <revision>
      <id>1108682</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:45:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108682</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/873</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598891</id>
    <revision>
      <id>1108683</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:45:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ЗМІСТ т о м у дев’ятого, кни ги перш ої. I. П е р ш а половина: П е ре д н є слово ............................................................. ст. 5-7 І. П ід д а н н я Т у р е ч ч и н і і п охід на М о л д а в у 1650 р .......... 9-13 5 її. В ій н а з П о л ьщ е ю 1651 року; приготовання і початкн к а м п а н ії (ос...</comment>
      <origin>1108683</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1600" sha1="rdywb9nx6fxcpupqp18fhw77y2r70v9" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ЗМІСТ
т о м у дев’ятого, кни ги перш ої.
I. П е р ш а половина:
П е ре д н є слово ............................................................. ст. 5-7
І. П ід д а н н я Т у р е ч ч и н і і п охід на М о л д а в у 1650 р .......... 9-13 5
її. В ій н а з П о л ьщ е ю 1651 року; приготовання і початкн
к а м п а н ії (осінь 1650 — весна 1651) ............................ 139-256
III. Берестечко і Білоц ерківський тр а к та т
28. I X . 1651 ................................ - .................................. 257-37!
I V . В ід Б іл о ї Ц ер кв и до Б а то га , зима 1651
— весна 1652 ................................................................... 372-472
V . Вінець і кінець Т и м о ш а Х м е л ь н и ч е н к а ........................ 473-60!
II. Д р у г а половина:
V I. У кр а їн сько -м о ско в ськ е п орозум інн я і московськопольський розрив. О с ін н я кам п анія 1653 р. і Ж в а ницьке замирення ............................................................. 609-727
V II. П ереяславська ум ова ..................................................... 728-869
Примітка: Повний і докладний зміст дев’ятого тому буде подапо в к і н ц і
другої книги.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rdywb9nx6fxcpupqp18fhw77y2r70v9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/874</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598892</id>
    <revision>
      <id>1108684</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:45:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108684</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/326</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598893</id>
    <revision>
      <id>1108685</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:46:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108685</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/327</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598894</id>
    <revision>
      <id>1108686</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:47:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ПОЧАТКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ (1638—1648).  ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ тому V I I I частина II.  ЬИЛАВНИЧН ТОВАРИСТВО  „КНИГОСПІЛКА” НЬЮ-ЙОРК 1956</comment>
      <origin>1108686</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="261" sha1="gcbd6ldxno60tlw54me4dr27yen5wbj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ПОЧАТКИ
ХМЕЛЬНИЧЧИНИ
(1638—1648).

ІСТОРІЇ УКРАЇНИ-РУСИ
тому V I I I частина II.

ЬИЛАВНИЧН ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”
НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gcbd6ldxno60tlw54me4dr27yen5wbj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/328</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598895</id>
    <revision>
      <id>1108687</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:48:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Перше видапне сеї книги було випущене в 1916 p., в Київі, в невеликім числі* (500 прим.), ною рідкістю.  так що давно стало біблїоґрафич-  В сїм виданню вона иередруковувть ся без значній-  ших вмін, тільки переносять ся до сеї частини ті примітки до сих глав, які...</comment>
      <origin>1108687</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="767" sha1="605rk275ungveuqhbzs1mz3k7ndrsxm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Перше видапне сеї книги було випущене в 1916 p., в Київі,
в невеликім числі* (500 прим.),
ною рідкістю.

так що давно стало біблїоґрафич-

В сїм виданню вона иередруковувть ся без значній-

ших вмін, тільки переносять ся до сеї частини ті примітки до сих
глав, які в першім виданню були надруковапі при III частині’ тому
(що в дїйсности в світ не вийшов).
1922, в червні'.

Автор вастерігає собі до сеї книги всї права.
Copyright 1922 by Michael Hrushevsky.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>605rk275ungveuqhbzs1mz3k7ndrsxm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/552</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598896</id>
    <revision>
      <id>1108688</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:48:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108688</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598897</id>
    <revision>
      <id>1108689</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:49:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108689</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598898</id>
    <revision>
      <id>1108690</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:49:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ІСТОРІЯ  УКРАІНИ-РУСИ ТОМ VIII  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  ,Я н и г о с п і л к а ” НЬЮ-ЙОРК 1956</comment>
      <origin>1108690</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="152" sha1="1if0wu9sik5phl6yeub0sa9p53mxirc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ІСТОРІЯ

УКРАІНИ-РУСИ
ТОМ VIII

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,Я н и г о с п і л к а ”
НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1if0wu9sik5phl6yeub0sa9p53mxirc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108691</id>
      <parentid>1108690</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:50:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108691</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="193" sha1="gahdmqnopp8nzjyixwbs5jlgqtfgn74" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ


ІСТОРІЯ

УКРАІНИ-РУСИ

ТОМ VIII

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,Я н и г о с п і л к а ”
НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gahdmqnopp8nzjyixwbs5jlgqtfgn74</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598899</id>
    <revision>
      <id>1108692</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:51:02Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Передрук з видання, що вийшло в Києві 1936 р. за відповідальною редакцією К. М. Грушевської.  Надруковано в друкарні ..Іст Сайд П р ес” — Е. Сарлхмлн 71 Іст 7-ма вул.. Нью-Й орк. Н. И</comment>
      <origin>1108692</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="313" sha1="4uibq4kqq6aissmcwlt0narqxv6ha65" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Передрук з видання, що вийшло в Києві 1936 р.
за відповідальною редакцією К. М. Грушевської.

Надруковано в друкарні ..Іст Сайд П р ес” — Е. Сарлхмлн
71 Іст 7-ма вул.. Нью-Й орк. Н. И&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4uibq4kqq6aissmcwlt0narqxv6ha65</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598900</id>
    <revision>
      <id>1108693</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:51:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108693</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3928" sha1="11ozmjdsqymfd2jfmjp1xadkvgcp9eh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|||15}}

ла видержувати ті напади дикунів. Коло X ст. почало знов відновлятися культурне життє і почали творитися більші міста, як прим. Матраха (Таматраха, а по нашій літописи Тмуторокань, по турецьки Тамань), що вела широку торговлю з найдальшими краями і якийсь час була столицею князів-намісників чернигівських. За князівських часів загалом сягала українська кольонізація до Чорного моря, а українські князі стояли у зносинах із кавказькими верховинцями. По свідоцтву Шах-бек-Мураїна помагали Атихейці (гірське племя) в 964—966 р. Святославови здобували місто Сиркел¹)&lt;ref&gt;Святовслав побідив тоді Ясів і Косогів, предків пізнійших Черкесів і заняв Таматарху, прознану пізнійше Фанаґорією, та всі землі на східнім березі Азовського моря, що по смерти Володимира Великого творили удільне українське князівство.&lt;/ref&gt;. А між черкеським племенем Адиґів переховалися досі перекази про боротьбу Мстислава Удатного з Редеєю²&lt;ref&gt;Мстислав, син Володимира, був тмутороканським князем. У війні з Косогами побідив він у поєдинку їх князя Редею, підбив їх землю і наложив на них данину. В переказі оповідається, що Мстислав поєдинкуючись із Редеєю, почав упадати на силах і тоді крикнув: „Пресвята Богородице, поможи мені! Коли я поборю його, збудую в твоє імя церкву“. І дійсно виставив опісля Богородичну Церкву. В усякім разі христіянство вводжувано на Тамані за пановання українських князів, а в 1064 р. мав побудувати там монастир чернець Нікон, приятель св. Теодозія Печерського. Сього Нікона висилали Тмутороканці до чернигівського князя Святослава Ростиславича „да пустить имъ сына своего Глѣба на престолъ тмутораканській“. До сього Гліба відноситься напис на старовиннім камени, який знайшли козаки 1792 р. близько кріпости Фанаґорії: „Въ лѣто 6576 (=1068) индикта 6, Глѣбъ князь мѣрилъ море по леду отъ Тмутораканя до Кърчева (Керчі) 10 000 + 4 000“ (тоб то 14 000 сяжнів або 21 верст від Тамані до Керчі). Сей камінь перевезено опісля до Петербурга, де він переховувався в мінцкабінеті Ермітажа Зимового двірця.&lt;/ref&gt;).

Татарські орди, що появилися з початком XIII ст. (1220—1224), знов внесли замішання в країну. Та коли вони порозпадалися на малі частини під протекторатом Венеціян-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>11ozmjdsqymfd2jfmjp1xadkvgcp9eh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108697</id>
      <parentid>1108693</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:52:53Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108697</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3926" sha1="11wvw9go5hmkdva9v7qm62thk9vepv0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|||15}}

ла видержувати ті напади дикунів. Коло X ст. почало знов відновлятися культурне життє і почали творитися більші міста, як прим. Матраха (Таматраха, а по нашій літописи Тмуторокань, по турецьки Тамань), що вела широку торговлю з найдальшими краями і якийсь час була столицею князів-намісників чернигівських. За князівських часів загалом сягала українська кольонізація до Чорного моря, а українські князі стояли у зносинах із кавказькими верховинцями. По свідоцтву Шах-бек-Мураїна помагали Атихейці (гірське племя) в 964—966 р. Святославови здобували місто Сиркел¹)&lt;ref&gt;Святовслав побідив тоді Ясів і Косогів, предків пізнійших Черкесів і заняв Таматарху, прознану пізнійше Фанаґорією, та всі землі на східнім березі Азовського моря, що по смерти Володимира Великого творили удільне українське князівство.&lt;/ref&gt;. А між черкеським племенем Адиґів переховалися досі перекази про боротьбу Мстислава Удатного з Редеєю²&lt;ref&gt;Мстислав, син Володимира, був тмутороканським князем. У війні з Косогами побідив він у поєдинку їх князя Редею, підбив їх землю і наложив на них данину. В переказі оповідається, що Мстислав поєдинкуючись із Редеєю, почав упадати на силах і тоді крикнув: „Пресвята Богородице, поможи мені! Коли я поборю його, збудую в твоє імя церкву“. І дійсно виставив опісля Богородичну Церкву. В усякім разі христіянство вводжувано на Тамані за пановання українських князів, а в 1064 р. мав побудувати там монастир чернець Нікон, приятель св. Теодозія Печерського. Сього Нікона висилали Тмутороканці до чернигівського князя Святослава Ростиславича „да пустить имъ сына своего Глѣба на престолъ тмутораканскій“. До сього Гліба відноситься напис на старовиннім камени, який знайшли козаки 1792 р. близько кріпости Фанаґорії: „Въ лѣто 6576 (=1068) индикта 6, Глѣбъ князь мѣрилъ море по леду отъ Тмутораканя до Кърчева (Керчі) 10 000 + 4 000“ (тоб то 14 000 сяжнів або 21 верст від Тамані до Керчі). Сей камінь перевезено опісля до Петербурга, де він переховувався в мінцкабінеті Ермітажа Зимового двірця.&lt;/ref&gt;).

Татарські орди, що появилися з початком XIII ст. (1220—1224), знов внесли замішання в країну. Та коли вони порозпадалися на малі частини під протекторатом Венеціян-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>11wvw9go5hmkdva9v7qm62thk9vepv0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598901</id>
    <revision>
      <id>1108694</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:52:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108694</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="276" sha1="tdrs8u2de6p6mb28e1813o1xfo1wv59" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Портрет M. С. Грушевського роботи Володимира Крахмалюка.}}
{{c|Оригінал зберігається в Українському Інституті Америки.}}
{{c|Фоторепродукція М. Олефера.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tdrs8u2de6p6mb28e1813o1xfo1wv59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/606</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598902</id>
    <revision>
      <id>1108695</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:52:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108695</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598903</id>
    <revision>
      <id>1108696</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:52:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108696</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/865</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598904</id>
    <revision>
      <id>1108698</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:53:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108698</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/866</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598905</id>
    <revision>
      <id>1108699</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:53:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108699</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598906</id>
    <revision>
      <id>1108700</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:54:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108700</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598907</id>
    <revision>
      <id>1108701</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:54:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108701</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598908</id>
    <revision>
      <id>1108702</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:54:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Збірник історічно - фільософічної секції Наукового Товариства імени Шевченка у Львові т. XII і XIII.  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ - РУСИ Н а п и с а в М ихайло Г pyшeвський.  Т О М  V II  КОЗАЦЬКІ ЧАСИ — ДО Р. 1625.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  „ КПИГО С ПІ Л КА” НЬЮ-ЙОРК 1 9 5 6</comment>
      <origin>1108702</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="440" sha1="5yigkj54kflsrj4ofhaq6dtznbud3bf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Збірник історічно - фільософічної секції Наукового Товариства
імени Шевченка у Львові т. XII і XIII.

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ - РУСИ
Н а п и с а в М ихайло Г pyшeвський.

Т О М

V II

КОЗАЦЬКІ ЧАСИ — ДО Р. 1625.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„ КПИГО С ПІ Л КА”
НЬЮ-ЙОРК 1 9 5 6&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5yigkj54kflsrj4ofhaq6dtznbud3bf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598909</id>
    <revision>
      <id>1108703</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:54:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108703</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="115" sha1="gtdhzxbdn99r0wv944k04jqwqufzifd" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук офсет-друком з видання,
що вийшло у Києві в 1909 роді.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gtdhzxbdn99r0wv944k04jqwqufzifd</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598910</id>
    <revision>
      <id>1108704</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:55:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108704</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="129" sha1="fl2uv6h1mhvjg125y1qlhssxsqd38oq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ІСТОРІЯ}}
{{c|УКРАЇНСЬКОЇ}}
{{c|КОЗАЧЧИПИ.}}

{{c|ТОМ ПЕРШИЙ}}

{{c|ДО РОКУ 1625.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fl2uv6h1mhvjg125y1qlhssxsqd38oq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598911</id>
    <revision>
      <id>1108705</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:56:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108705</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="189" sha1="0azbp1e04vdqjd2robp9esdumn0evq3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|(Збірника історично-фільософічної секції Наукового товар
ства імени Ш евченка у Львові томи XII і XIII).}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0azbp1e04vdqjd2robp9esdumn0evq3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598912</id>
    <revision>
      <id>1108706</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:58:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108706</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="201" sha1="prpzl4dv7h5ygelq76o1why04hdbbx7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|MYKHAILO HRUSHEVSKY}}

{{c|HISTORY}}

{{c|OF UKRAINE-RUS’}}

{{c|V o l u m e VII}}

{{c|Cossack Times}}
{{c|up to 1625}}

{{c|Published by}}

{{c|KNYHO-SPILKA}}
{{c|New York 3, N. Y.}}
{{c|1956}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>prpzl4dv7h5ygelq76o1why04hdbbx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/8</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598913</id>
    <revision>
      <id>1108707</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:58:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108707</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/10</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598914</id>
    <revision>
      <id>1108708</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:58:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108708</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/643</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598915</id>
    <revision>
      <id>1108709</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:58:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108709</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/644</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598916</id>
    <revision>
      <id>1108710</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:59:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108710</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/627</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598917</id>
    <revision>
      <id>1108711</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:59:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ЗМІСТ Вступне слово  ....................................................... c. V I I — X .  І.................................................................................... Східно-полуднева У країна в X Загальний погляд (с. 1), спеціальний інтерес східно-українського житя (с. 2), трудности дослідження (с. 3). Східня У кра...</comment>
      <origin>1108711</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2976" sha1="fwg5avifak7qc0a26f320sy1glanx85" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ЗМІСТ
Вступне слово

....................................................... c. V I I — X .

І.................................................................................... Східно-полуднева У країна в X
Загальний погляд (с. 1), спеціальний інтерес східно-українського житя (с. 2), трудности дослідження (с. 3).
Східня У країна і її кольонїзація до татарських погромів X V I в. :
Фізичні обставини східно-українського ж иття (с. 4), богацтво при­
роди (с. 5), українське дозвілле (с. 6). Процес упадку східноукраїн­
ського ж итя (с. 7), здичінне Східньої України (с. 8). Відродженне дер­
жавного житя під литовською зверхністю (с. 9), заходи оборонні
і кольонїзаційні за Витовта (с. 10), роздача маетностей (с. 11), ослабленне по Витовтї (с. 12), діяльність Олельковичів (с. 13). Кольонїзація
X V вік у : замки на степовім погразичу (с. 14), военнослужебна
кольонїзація в Б раславщ ин ї (с. 15), Київщині (с. 16) і за Днїпром
(с. 17), селянські воєнно-служебні громади (с. 18) система замків
(с. 19), господарство (с. 20).

Т ат ар сь к і н ап ад и і воєнна оборона X V I в. :
Погром 1482 р. і заходи оборони (с. 21) політика окупів і задарювань (с. 22), переговори 1510-х років і татарські спустошення
(с. 23), оборона західнього погранича (с. 24), угода 1512 р. і її безплодність (c. 25J, татарські пустошення 1513 — 6 р. (с. 26), о р ґа н ї­
зація оборони 1518 р. (с. 27), погром під Сокалем (с. 28) і „ордина­
ц ія “ 1520 р. (с. 29Λ татарські й турецькі напади 1520-х років (с. ЗО),
сиустошеннє ЗахідньоІ України 1524 р. (с. 31), погром Т атар 1526/7
р. (с. 32), напади 1528 — 1530 рр. (с. 33). Результати татарських пустошень (с 33 — 4). О рґанїзація оборони — замки (с. 35), їх устрій
і оборонні засоби (с. 36), хиби конструкційні (с. 38) і иньші причини
малої здатности для людности (с. 39), брак воєнних залог (с. 40), ли­
хий стан замків (с. 41).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fwg5avifak7qc0a26f320sy1glanx85</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/628</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598918</id>
    <revision>
      <id>1108712</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:59:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: К ольонїзаційні обставин і самооборона лю дности: Значінне замків (с. 41), людність въ 1 - і й пол. X V I в. вся т у ­ лить ся при них (с. 42), брак властивих сільських осад на e x . - пол, Понїпровю (с. 43), бідність кольонїзації на Побожу і в захід. Київщинї (с. 44), Житоми...</comment>
      <origin>1108712</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4512" sha1="n02q0dz78lclte17et6mjy9khvg47qz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;К ольонїзаційні обставин і самооборона лю дности:
Значінне замків (с. 41), людність въ 1 - і й пол. X V I в. вся т у ­
лить ся при них (с. 42), брак властивих сільських осад на e x . - пол,
Понїпровю (с. 43), бідність кольонїзації на Побожу і в захід. Київщинї (с. 44), Житомирщина (с. 45), Б іла Цорква і Звѳнигородщина
(с. 46), Побожѳ (с. 47). Нѳобѳзпѳчѳність українського житя (с. 48).
Воєнна самооборона людности (с. 49), її загартованнє (с. 50), україн­
ське дозвілє (с. 51) і притяганне ним людности (с. 52), уходництво
(с. 53), уходницькі промисли (с. 54). Небезпечні обставини уходницького господарства (с. 55), татарські напади (с. 56), переход уходництва в партизанську війну, добичництво (с. 57), зачіпки з Татарами
(с. 58). Походи на Татар 1493 — 1523 р. (с. 59), набіг на Очаків
1528 р. (с. 60), партизаньська війна як спорт і промисл (с. 61), опо­
відання П ретвича (с. 62), пограничники Зах. У країни (с. 63), розвій
пограничної війни (с. 64).

I I . П очатки української козачини

....................... с. 6 6 — 1 2 7 .

О бъяснѳння початків козачини. К озакованнє я к побутове я ви щ е
і козацьке імя :
Причини, що ви кликали ріж ні теорії початків козачини (с. 66),
теорії етим ольоґічні і етнїчні в історіограф ії Х У ІІ — Х У Ш в. (c. 67),
упадок р еальн ої тр ади ції (с. 68). Т ео рія черкасько - чорноклобуц ька (с. 69), нейм овірність черкеської кол ьо н їзац ії в дїй с­
ности (с
. 7 0 ); теорія татарська (с. 71). Т еорії ґен ети ч н о го зв язк у
козачини з київського Р у сю (с. 72), теорія против - кн я зїв ськ а (болоховська) (с. 73), теорія бродницька (с. 74). К озачина я к побутове
явищ е: давність явищ а (с. 75), ан ал ьо ґії в староруськім ж итю (с. 76).
Т ерм ін „ к о зак “ — його уж иваннє у турецьких народів в Х ІП — XV
вв. (с. 77); перенесеннє між С ловян (с. 77 — 8), ко зац ьк е ім я в
п ам ятках XV* в. (с. 78); ріж ні зн ачінн я слова „ к о зак “ — р озбійни к
(с. 78 — 9), свобідний, бездомний чоловік (с. 79), степовий уходник
(с. 80), добичник - п артизан (с. 81); козацтво я к зай н яте, а не су­
сп ільна верства або ґр у п а в перш ій пол. Х У І в. (с. 82).
К озаки і козакованнє в перш ій половині Х У І в. Відносини до
козац тва м ісцевої адм істрації й центрального п р ав и тел ьств а :
Н айдавн їй ш а звістка про українських козаків (1492) (с. 82),
звістки 1493 — 1499 р. (с. 83) і 1502 — 3 pp. (с. 84), „к о зак и кн.
Д м итра“ і „бурсники“ (с. 85), звістки 1510 р. (с. 86), козацький в ер бунок 1524 р. (с. 87). П р о в ід іи ки козацькі в тр ади ц ії (с. 88) і п р о ­
відники дїйсні: Юр. П а ц (с. 89), Б огдан Глинський і Д м итро П утятич (с. 90), Сем. П олозович (с. 91), О ст. Д аш кович (с, 92), його від­
носини до м ісцевої лю дности (с. 93), П редслав Л янцкороньский й инь-

digitized by ukrbiblioteka.org&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n02q0dz78lclte17et6mjy9khvg47qz</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108713</id>
      <parentid>1108712</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T13:59:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108713</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4480" sha1="6erpk7mifhqa4yxki28szqx6pwjdrk2" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;К ольонїзаційні обставин і самооборона лю дности:
Значінне замків (с. 41), людність въ 1 - і й пол. X V I в. вся т у ­
лить ся при них (с. 42), брак властивих сільських осад на e x . - пол,
Понїпровю (с. 43), бідність кольонїзації на Побожу і в захід. Київщинї (с. 44), Житомирщина (с. 45), Б іла Цорква і Звѳнигородщина
(с. 46), Побожѳ (с. 47). Нѳобѳзпѳчѳність українського житя (с. 48).
Воєнна самооборона людности (с. 49), її загартованнє (с. 50), україн­
ське дозвілє (с. 51) і притяганне ним людности (с. 52), уходництво
(с. 53), уходницькі промисли (с. 54). Небезпечні обставини уходницького господарства (с. 55), татарські напади (с. 56), переход уходництва в партизанську війну, добичництво (с. 57), зачіпки з Татарами
(с. 58). Походи на Татар 1493 — 1523 р. (с. 59), набіг на Очаків
1528 р. (с. 60), партизаньська війна як спорт і промисл (с. 61), опо­
відання П ретвича (с. 62), пограничники Зах. У країни (с. 63), розвій
пограничної війни (с. 64).

I I . П очатки української козачини

....................... с. 6 6 — 1 2 7 .

О бъяснѳння початків козачини. К озакованнє я к побутове я ви щ е
і козацьке імя :
Причини, що ви кликали ріж ні теорії початків козачини (с. 66),
теорії етим ольоґічні і етнїчні в історіограф ії Х У ІІ — Х У Ш в. (c. 67),
упадок р еальн ої тр ади ції (с. 68). Т ео рія черкасько - чорноклобуц ька (с. 69), нейм овірність черкеської кол ьо н їзац ії в дїй с­
ности (с
. 7 0 ); теорія татарська (с. 71). Т еорії ґен ети ч н о го зв язк у
козачини з київського Р у сю (с. 72), теорія против - кн я зїв ськ а (болоховська) (с. 73), теорія бродницька (с. 74). К озачина я к побутове
явищ е: давність явищ а (с. 75), ан ал ьо ґії в староруськім ж итю (с. 76).
Т ерм ін „ к о зак “ — його уж иваннє у турецьких народів в Х ІП — XV
вв. (с. 77); перенесеннє між С ловян (с. 77 — 8), ко зац ьк е ім я в
п ам ятках XV* в. (с. 78); ріж ні зн ачінн я слова „ к о зак “ — р озбійни к
(с. 78 — 9), свобідний, бездомний чоловік (с. 79), степовий уходник
(с. 80), добичник - п артизан (с. 81); козацтво я к зай н яте, а не су­
сп ільна верства або ґр у п а в перш ій пол. Х У І в. (с. 82).
К озаки і козакованнє в перш ій половині Х У І в. Відносини до
козац тва м ісцевої адм істрації й центрального п р ав и тел ьств а :
Н айдавн їй ш а звістка про українських козаків (1492) (с. 82),
звістки 1493 — 1499 р. (с. 83) і 1502 — 3 pp. (с. 84), „к о зак и кн.
Д м итра“ і „бурсники“ (с. 85), звістки 1510 р. (с. 86), козацький в ер бунок 1524 р. (с. 87). П р о в ід іи ки козацькі в тр ади ц ії (с. 88) і п р о ­
відники дїйсні: Юр. П а ц (с. 89), Б огдан Глинський і Д м итро П утятич (с. 90), Сем. П олозович (с. 91), О ст. Д аш кович (с, 92), його від­
носини до м ісцевої лю дности (с. 93), П редслав Л янцкороньский й инь-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6erpk7mifhqa4yxki28szqx6pwjdrk2</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/629</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598919</id>
    <revision>
      <id>1108714</id>
      <timestamp>2026-09-20T13:59:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: ші західнї пограничники (c. 94), Бѳрнат ГІрѳтвич (c. 95). Р ідкість до­ кументальних згадок про козаків і причини сього (с. 96); участники козацьких походів випирають ся їх (с. 97) ; участь місцевої адміністрації й ш ляхти в козацьких походах (с. 98), згадки Лубенвцк...</comment>
      <origin>1108714</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4518" sha1="bif604gz5hfbffhpt6e1j3oztn20ab5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;ші західнї пограничники (c. 94), Бѳрнат ГІрѳтвич (c. 95). Р ідкість до­
кументальних згадок про козаків і причини сього (с. 96); участники
козацьких
походів
випирають ся їх (с. 97) ; участь
місцевої
адміністрації й ш ляхти в козацьких походах (с. 98), згадки Лубенвцкаго про ш ляхетське козакуванне (с. 99), брак козацької верстви
(с. 100), елементи, що брали участь в козакуванню (с. 101), неорґанїзованість козацтва я к верстви (с. 102). П олітика правительства
супроти козачини в 1-ійпол. XVI в. (с. 102— 3), проект козацького на­
бору 1523/4 р. (с. 103), проект Дашковича 1533 р. (с. 104); татар ­
ські ж алї на козаків (о. 105), скарги турецькі (с. 106) і правитель­
ственні заходи коло приборкання козачини (с. 107), циркуляр 1541 р.
(с. 108), безплодність правительственних заходів полїційнвх коло
козачини (с. 109), татарські напади я к мотив оправдання напа­
дів козацьких (с. 110). Козацькі походи 1 5 4 0 -х років: погром каравана на Санжарові (с. 111), похід на Очаків (с. 112), ж алї на спілку
адм іністрації з козачиною (с. 113).
Кн. Дмитро Вишневецький і значінне його дїяльиости :
Недостача відомостей про мотиви дїяльности Виш невецького (с.
114), замок на Хортицї (с. 115), подорож в Туреччину і поворот на Україну
(с. 116), пляни боротьби з Кримом і боязкість литовського правительства (с. 116 — 7), Вишневецький звертаеть ся до Москви (с. 117), по­
хід Ржевского на Т атар (с. 118), литовське правительство запобігає
розриву з Кримом (с. 119), облога Хортицького замку Татарами в
1557 р. (с. 120), Виш невецький в Москві (с. 121), переговори з мос­
ковським правительством про спільну війну з Кримом (с.122), їх без­
плодність (с. 123), походи Вишневецького і Адашева на Крим (с. 124),
кінець московської акції, Вишневецький на У країні (с. 1 2 5 ); воло­
ська авантура і кінець Вишневецького (с. 126); традиція про нього
(с. 127).

I I I . Зріст і орґанїзація козачини в передостанніх десятилїтях
X V I в і к у ..................................................................... с. 1 2 8 — 1 7 0 .
Р о зв ій і кон солідац ія козачини в середині X V I в. і реф орм а Ж и ґи м о н та - А в ґу с т а :
Б езп лодн і заходи п р ави тел ь ств а коло стрим ання ко заків (с. 128),
ц и ркуляр 1560 р. (с. 129), п л я н набору ко заків в п р ави тел ьств ен н у
служ бу і зн ачінн е сих реф орм для о р ґа н їза ц ії козачини (с. 130). Н ео р ґан їзо в а н ість козачини в перш ій пол. X IV в. (с. 131), процес виріж н ен н я й відокрем лення (с. 132), брак о р ган ізо ван и х φορ?ά — питан н е про козацькі о р ган іза ц ії в перш ій пол. X IV в., ко зац ьк і в а т а ж ­
ки (с. 133), зародки о р ґа н їза ц ії — в а т а г а я к основна кл їти н а (с. 134),
зв язи в а т а г з степом (с. 135). початки освою вання степ у, „го р о д ц ї“&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>bif604gz5hfbffhpt6e1j3oztn20ab5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/630</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598920</id>
    <revision>
      <id>1108715</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:00:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: (c. 136), козацький промисел в часах Зборовского (с. 137), консоліда­ ція степової козачини — оповіданне Пяпроцкого про запорозьких геть­ манів (с. 138), центральне значіннє Сїчи (139), міжнародні зносини низової козачини (с. 140). Обіцянка реформи в 1568 р. (с. 141), гра...</comment>
      <origin>1108715</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4712" sha1="kznshah0ko2suks9c2fmgdclavzglvz" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;(c. 136), козацький промисел в часах Зборовского (с. 137), консоліда­
ція степової козачини — оповіданне Пяпроцкого про запорозьких геть­
манів (с. 138), центральне значіннє Сїчи (139), міжнародні зносини
низової козачини (с. 140). Обіцянка реформи в 1568 р. (с. 141), гра­
мота 1572 р. про уряд старшого і суді козацького (с. 142), вербунок Язловецького (с. 143). його розміри (с. 144), початки козацького імунїтету (с 144 — 5). Безплодність реформи що до приборкання козаків
(с. 145), Богдан Ружинський і його похід на Аслан-городок (с. 146),
походи на Волощину (с. 147), похід Свєрчовского (с. 147 — 8), П ід­
кова і Ш ах (с. 149), иньші зачіпки з Татарами й Турками в 1 5 7 0 -х
роках (с. 150), татарський похід і турецький ультіматум (с. 151).
Б ато ри ева реф орм а і пізнїйш і ординації (1578— 1 590):
Д ом агання хан ські що до козачини (с. 152), скептицизм Б ато р и я
(с. 152 — 3), його розпорядж ен ня (с. 153), угода з козакам и (с. 154),
о р ган іза ц ія дан а королівським козакам (с. 155), склад козацького пол­
ку по реєстру 1581 р. (с. 156), „козацькі вільн ости “ (с. 157), по рівн ян ­
не реф орм и Б ато р и я з реформою Ж и ґи м о н та - А вґуста (с. 158), п ізн їй ­
ш і тради ції про Б ато ри єву реформу (с. 159), значіннє сих реформ в
еволю ції козачини (с. 160). П л я н и Б ато ри я (с. 161), реп ресії на своєволю (с. 162), участь козаків в м осковській вій н і (с. 163), зріст к о ­
зацького, своевільного елем енту з її покінченнем (1582) (с. 164), ко­
за ц ь к і своєвільства і зачіп ки з Т уркам и в 1 5 8 0 -х р. (с. 165), р е ­
пр есії (с. 166), вербованнє козачини 1583 р. (с. 167). К озацькі похо­
ди 1585 р. (с. 168), утопленнє Ґлем боцкого (с. 168—9), см ерть Б ато ри я
(с. 169), походи на Т у р к ів 1586 р. (с. 169 — 70), козац ьк і своєвіль­
ства на У країн ї (с. 171), вербунок 1587 р. (с. 172). К озацька справа
на соймі 1590 р. (с. 173), реф орм а козачини (с. 174), способи її п ере­
ведення (с. 175), надан н я для козацьких ватаж ків (с. 176), нова козац ьк а
зверхн ість (с. 177), ординація 1591 р. (с. 178), її нереальн ість,
сп рава леж і контрибуцій (с. 179).

ІУ . Перш ікозацькі війни ................................ с. 180—252.
К осинський і війни та розрухи 1592— 3 р. :
Зачіп ка Косинського з О строзьким, погляди сучасників (с. 180) і
пізнїйш а традиція (с. 181), дїйсні причини конф лікту (с. 182), напад
на Білоцерківщ ину (с. 183), комісія 1592 р. і переговори під Т рипіл.
лем (с. 184), розрухи п ер еясл авські (с. 185) і браславсько - волинські
(с. 186), м обілізація волинської ш ляхти (с. 187), похід на Косинського
і битва під Пяткою (с. 188), кап ітул яц ія К осинського (с. 189), нові
приготовання Косинського, оповідання В иш невецького про його пляни
(с. 190), похід на Ч еркаси і смерть Косинського (с. 191), трівога В иш ­
невецького (с. 192), угода його з козакам и (с. 193), козацький похід
на Київ (с. 194). М іщ анські розрухи браславські (с. 195).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kznshah0ko2suks9c2fmgdclavzglvz</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/631</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598921</id>
    <revision>
      <id>1108716</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:00:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Зносини заграничних держ ав з козаками і участь їх у війні з Т ур­ ками 1593 — 6 pp.; козацькі походи і розрухи на Україні* й Білоруси 1595/6р.: Австро - турецька війна і перші зносини А встрії з козачиною (с. 196), вербунок Ян. Острозького (с. 197), місія Хлопіцкого (с....</comment>
      <origin>1108716</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4484" sha1="lrdy3wwbt39gd2somm8bxfoz9avdi9i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Зносини заграничних держ ав з козаками і участь їх у війні з Т ур­
ками 1593 — 6 pp.; козацькі походи і розрухи на Україні* й Білоруси
1595/6р.:
Австро - турецька війна і перші зносини А встрії з козачиною (с.
196), вербунок Ян. Острозького (с. 197), місія Хлопіцкого (с. 197— 8),
папа Климент УШ і місія Комулея (с. 198 — 9), козацькі походи на
Турків 1593/4 р. (с. 199), місія Лясоти і посольство московське (с. 200),
похід Н аливайка на Молдаву (с. 201), невдала експедиція Ягловецкого (с. 202), козацький погром Волощини (с. 203), вплив його на по­
літичну ситуацію (с. 203 — 4), похід Лободи і Наливайка 1595 р.
(с. 204), експедиція Замойского (с. 205), Молдава переходить під зверх­
ність Польщі (с. 205 — 6). Значінне сього факту для польсько козацьких відносин (с. 206). „У країнське своевільство“ , козацькі лежі
(с. 207), розрухи в Браславщ инї й браславське народовласте 1594—
5 pp. (с. 208); козацькі контрибуції в Полїсю і на Волини (с. 209),
похід Н али вайка на Б іл у Русь (с. 20 9 — 10), походи Ш аули і Лободи
(с. 210), участь козаків в рел їґій н ій боротьбі на Волини (с. 211). П а­
сивність правительства (с. 212), комісія на козаків (с. 213), наказ до
оружної кампанії (с. 214). Головні участники війни з польського і ко­
зацького боку (с. 214— 5), Лобода (с. 215), Ш аула (с. 215— 6), Сасько
(с. 216), Наливайко (с. 217).
К ампанія 1596 року:

П охід Ж олкевского (с. 218), погоня за Н али вайком (с. 219), Н а ­
ливайко під Б раславом (с. 220), переговори Ж олкевско го з Н и зо вц ями і обеднанне козач и н и (с. 2 2 1 ), Р у ж и н ськи й і битви під Б іл о ю Ц е р ­
квою (с. 222), битва під Гострим К ам енем (с. 223). К озачина під П е­
реяславом , ріж н і п ляни (с. 224), заходи Ж олкевського до переходу за
Д ніпро (с. 225), б итва і п ерего вори під Київом (с. 225— 6), Ж олкев­
ский за Дніпром, козаки відступаю ть під Л убн ї (с. 226), С трусь за х о ­
дить їх і зм уш ує отаборити ся на С олоницї (с. 227 ). Б л ь о к ад а к о за ц ь ­
кого табору (с. 228), р о зрух и і см ерть Лободи (с. 2 28— 8), п о хід П ідвисоцького (с. 229), к ап іт у л я ц ія ко заків (с. 230), різн я (с. 231), к і­
нець війни (с. 232).
Р е п р е с ії н а козач и н у й її р е а б іл іт а ц ія :
П ольські тріум ф и (с. 233), н еповн ість по льської побіди (с. 234),
п лян и реп ресій (с. 235), ун іверсал про способи зап об ігати українськом у своевілю (с. 236), караннє ватаж ків (с. 237 ),см ерть Н ал и вай к а і л єґе н д а про
н еї (с. 238). Б езу сп іш н іс ть реп ресій (с. 239), льояльний курс козац ьк ої по­
літи ки (с. 240), боротьба льо я л ьн и х і своєвільних елем ентів (с. 241), Полоу*
совц ї і Б ай б у зо вц ї (с. 242), усобиця на Запорож у (с. 243), б и тва н а
Н изу (с. 244), запобіганне польської помочи .(c. 245), обеднанне к о за ­&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lrdy3wwbt39gd2somm8bxfoz9avdi9i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/632</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598922</id>
    <revision>
      <id>1108717</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:00:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: чини (c. 2 4 6 / Молдавскі справи (с. 246— 1), правительство закликав козачину до участи в молдавскій кампанії (с. 2 4 7 / козачина ста­ вить умови (с. 248), переговори і похід козаків (с. 249), молдав­ ська війна (с. 250), перспектива ливонської війни й нові заклики до коз...</comment>
      <origin>1108717</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4544" sha1="h3pchtj4x39xa4npcvljkjfwinyw9l7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;чини (c. 2 4 6 / Молдавскі справи (с. 246— 1), правительство закликав
козачину до участи в молдавскій кампанії (с. 2 4 7 / козачина ста­
вить умови (с. 248), переговори і похід козаків (с. 249), молдав­
ська війна (с. 250), перспектива ливонської війни й нові заклики
до козачини (с. 251), жадання козаків і реабілітація на соймі 1601 р.
(с. 252).

У.
Східня Україна і козачина на порозї Х У І І в. Соціальне
значіннє к о з а ц т в а ....................................................... с. 2 5 3 — 3 1 3 .
Зріст східно - української кольонїзації і зріст козачини, сформо­
в а н а козацької верстви й соціально - політичне значіннє козацтва :
Значіннє війн 1 5 9 0 -х років і матеріалів про них для вияснення
еволюції й значіння козачини (с. 253). Н евиробленість козацької проґрами в 1 5 9 0 -х pp. (с. 254). Грізний зріст козачини (с. 255), його
причини: зріст кольонїзації східньої України (с. 256), ем іґрація з зах.
і півн. України (с. 256— 7)&gt; різкі кольонїзаційнї зміни за півстолїтє (с. 257— 8), завдання і цїли ем іґрації (с. 258— 9), панський по­
хід по слїдам емігрантів (с. 2 5 9 / стріча ем іґрації з підданством
(с. 260), тутешні форми його (с. 261), дражливість ем іґрації до п ан­
ських претенсій (с. 262). Козацтво як вихід для соціальних змагань
ем іґрації (с. 264), вплив правитѳльственних реформ на сформованнв
козацького імунітету (с. 265), правительственні заходи коло розщеплен­
ня козачнни (с. 266), її одноцїльність (с. 267), козацький присуд як
принціп (с. 267— 8), соціальна вартість козацького титулу (с. 269),
східн о-україн ські маси переходять в ряди козачини (с. 270), зміна
характера козачини під вливом господарської людности (с. 270— 1).
Оцїнка соціального значіння козачини в шляхетських кругах (с. 271— 2);
прикрости ш ляхтї від козачини (с. 273), стація, приставства, лежі
(с. 273—4), „непослушність“ людности (с. 274— 5), статистика „непо­
слуш них“ (с. 276), заходи ш ляхти против непослушности (с. 277),
ухвали соймові 1601— 1609 pp. (с. 278), виключеннє козацького іму­
нітету з маетностей панських і духовних (с. 278— 9), спори з сього
приводу на комісіях (с. 279).
Козацький устрій і побут кінця Х У І і початків Х У ІІ в. :
О рґанїзація низова, Сїч (с. 280), число козацького війська (с. 2 8 0 —
1), його орґанїзація (с. 281), його подїл, старшина козацька (с. 282),
козацька канцелярія (с. 283), термінольоґія (с. 283— 4), власть геть ­
манська (с. 284— 5), рада (с. 285), її практика (с. 286), ш ляхта в ко­
зацькім війську (с. 287). Оповідання сучасників про козацьке військо
і козацький побут: Лясоти (с. 288), Папроцтеого (с. 292), Ґамберіні
(с. 293), Якуба Собєского (с. 294), Старовольского (с. 295), Бопляна—
загальна характеристика (с. 297), .морські походи (с. 298), вибори геть­&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h3pchtj4x39xa4npcvljkjfwinyw9l7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/633</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598923</id>
    <revision>
      <id>1108718</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:01:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: мана і гетьманська власть (c. 301), репутація козацької відваги (с. 302); козацький аскетизм (с. 303), теорія про впливи західнїх м о н аш о-ри ­ царських брацтв на організацію Сїчи (с. 303— 4). Козацькі рухи 1590 - х років на тлї козацької еволюції й даль­ ший її розвій...</comment>
      <origin>1108718</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4357" sha1="qe37zjwdviy3fz6qwiw3atezctl8xil" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;мана і гетьманська власть (c. 301), репутація козацької відваги (с. 302);
козацький аскетизм (с. 303), теорія про впливи західнїх м о н аш о-ри ­
царських брацтв на організацію Сїчи (с. 303— 4).
Козацькі рухи 1590 - х років на тлї козацької еволюції й даль­
ший її розвій :
Рух на волость (с. 305), оповідання Вишневецького і Жолкевско­
го про козацькі пляни перевороту (с. 305— 6), їх перебільш ування і ре­
альні підстави (с. 306), питанне про програму рухів 1 5 9 0 -х років —
невитриманне програми навіть чисто козацької (с. 3 0 7 ); причини ру­
хів : поясненне ГГясецкого і нестійність його (с. 308), стихійність і ха­
отичність рухів (с. 309), розвій добичництва (с. 310), безуспішність р е­
пресій (с. 310 —1), вплив кампанії на пізнїйшу козацьку тактику (с. 311)&gt;
відродженне й успіхи козачини в перших дееятилїтях X V II в. (с. 311— 2),
осела козачина на волости й початки роздїлу козачини низової й городової (с. 312), зріст козацької сили й козацької програми (с. 312— 3).

V I.
П олітичні обставини перших десятиліть X V I I в. і їх вплив
на зріст і розвій козачини . с. 3 1 4 — 3 8 7 .
Ливонська війна і московська смута :
Неохота козаків (с. 314) мотиви що змусили їх до уча­
сти в ливонській війні 1602 р. (с. 315), тяжкі обставини в ій ­
ни (с. 316), зміни гетьм анів (с. 317), козаки на Білоруси (с.
318), претенсії козаків з приводу своєї служби (с. 319), справа ж ов­
нірських леж на Україні (с. 320). К озацькі походи на море і на
Молдаву (с. 321). Зріст козачини (с. 322). М осковська см ута: участь
козаків в поході царевича (с. 322— 3), мобілізація козачини (с. 323),
московські смути 1605— 8 р. і участь в них козачини (с. 324). З а ­
чіпки з Турками і Т атарами (с. 325); погром Варни 1606 р. (с. 326),
походи молдавські (с. 327). Своевільства на У країні (с. 327— 8), „бун­
т и “ корсѵнські (с. 328), конституції на українську своєволю 1607 ро­
ку (с. 329), постанови 1609 р. (с. 330), їх безплодність (с. 331). П оль­
сько - московська війна 1608— 13 р. і вербованнє козачини (с. 332), ко­
заки під Смоленськом (с. 333), козаки в Сі'верщинї (с. 334), неохота
шляхти (с. 335) і нові вербунки козачини 1611 р. (с. 336); козацькі
операції в Сїверщинї (с. 337). Козацьке панованнє на У країні (с. 338) ;
своевільства аваптурників з московської війни (с. 339), постанови
сойму 1611 р. (с. 341), ухвали 1613 р. на козачину (с. 342). Козацькі
зачіпки з Туреччиною (с. 343).
К озацькі походи на море в pp. 1613— 7 і комісії польські:
Походи на море 1613 р. (с. 344), похід на Волощину 1614 р.
ультиматум Ж олкевского збори до війни і переговори (с. 345), не­
щасливий похід на море 1614 р. (с. 346); погром Синопу (с. 347). Плян&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qe37zjwdviy3fz6qwiw3atezctl8xil</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/634</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598924</id>
    <revision>
      <id>1108719</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:01:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: турецького походу і панїка в Польщі (с. 348). Кримські усобиці і та­ тарські напади (с. 348— 9). Похід А хм ѳт-баш і на Днїпро (с. 349). Ко­ місія на козаків 1614 р. (с. 350), постанови комісії (с. 351), тактика козаків (с. 352), козацький похід на Царгород 1615 р. (с. 353), невда­ ли...</comment>
      <origin>1108719</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4623" sha1="4fgbre8a8bk3chwohd2km0nnxjy23ug" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;турецького походу і панїка в Польщі (с. 348). Кримські усобиці і та­
тарські напади (с. 348— 9). Похід А хм ѳт-баш і на Днїпро (с. 349). Ко­
місія на козаків 1614 р. (с. 350), постанови комісії (с. 351), тактика
козаків (с. 352), козацький похід на Царгород 1615 р. (с. 353), невда­
лий похід А л ї-б аш і на козаків (с. 354), погром Кафи 1616 р. (с. 355)
і похід на Трапезунт (с. 356). Переговори Жолкевского з козаками
під Паволочю (с. 357), похід Іскандер - баші на Україну (с. 358) і поль­
сько - турецька умова під Бушею-Яругою (с. 359). Похід Жолкевского
на козаків 1617 p., зміна на гетьманстві (Д. Барабаш ) (с. 360), козаць­
ка непокірність (с. 361), похід комісарів (с. 362), Сагайдачний знов
гетьманом (с. 363), переговори над Ольшанкою (с. 364), ухвали
комісії (с. 365), потреба в козаках і здержливість П оляків (с. 366).
Полїтика козацька (с. 367), тактика статочнїйших (с. 368). Сагайдач­
ний як репрезентант її (с. 369). Біоґрафічні звістки про Сагайдачно­
го (с. 370), його характеристики (с. 371), традиція про нього (с. 373).
М осковська кампанія 1618 р. і комісія 1619 р. :
Вербованнє козаків на московську війну (с. 374). Походи на мо­
ре 1617/8 р. (с. 3 75); похід Іскандер - баші (с. 375/6). Сагайдачний
під Москвою (с. 376); трактат в Деулїнї (с. 377). Угода з Т урками
(с. 378), обіцянки приборкати козаків (с. 378 — 9). П ереговори з козака­
ми (с. 379— 80). Похід Ж олкевского на козаків (с. 380), деклярація ко­
місарів (с. 381), оповіданне сучасника про переговори і раду козаць­
ку (с. 382), спірні питання (с. 383), ухвали комісії (с. 384), оптимизм
Ж олкевского (с. 385), ілюзоричність ухвал комісії (с. 386). Вербованне козаків в цїсарське військо і похід на Перекоп (с. 3 8 6 —7).

V II. К озачива в службі національних українських змагань. К иїв­
ськи й освітний рух і відновленнє православної ерархії с. 3 8 8 — 4 7 9 .
Козачина проголошує свою солїдарність з українським суспіль
ством в справах православної релїґії, її участь в церковвих справах
в другім десятилїтю Х У ІІ в. :
Р ел їґій н о - національний елемент в проґрамі козачини (с. 388),
трад и ц ія про нецерковність козачини (с. 389) і релїґій на ' ідеольогія
в козацькім обиходї (с. 390), культурно настроєні елементи козачини
і близкість їм релїґійно · національної справи (с. 390 — 1), непотріб­
ність здогадів про спеціальну релїґій ву пропаґанду між козачиною
(с. 391), характеристика релїґійности козачини у Йова Борецького (с.
392), козацький манїфест 1610 р. (с. 394), лист Гр. Тискиневича
(с. 395). Вмішування козаків в церковні справи київські в 1 6 1 0 -х
р оках: справа Грековича 1610 р. (с. 396), справа м. Неофита (с. 397)э
заїзди П летенецького (с. 398), убийство Грековича (с. 398 — 9). П олі­
тичне значіннє союзу козачини з українською інтелїґенцією в релїґій н о -&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4fgbre8a8bk3chwohd2km0nnxjy23ug</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/635</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598925</id>
    <revision>
      <id>1108720</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:01:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: національних справах (с. 4 0 0 ); питанне, чи він не ослабив нахил ко­ зачини в сторону селянства (с. 401), причини невироблености соціаль­ но - економічних постулятів в козацькій проґрамі (с. 402).  Київський культурно - національний рух в другім і третім д есят...</comment>
      <origin>1108720</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4305" sha1="cxg6k2euv6iaszw3sgsklbzcc6tcru5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;національних справах (с. 4 0 0 ); питанне, чи він не ослабив нахил ко­
зачини в сторону селянства (с. 401), причини невироблености соціаль­
но - економічних постулятів в козацькій проґрамі (с. 402).

Київський культурно - національний рух в другім і третім д есятилїтю Х У ІІ в. :
Тїсні звязки козачини з Київом (с. 402), Терехтемирівський мо­
настир як посередник (с. 403), зріст житя в Київі з кінцем Х У ІІ в .
і наплив католицтва (с. 404), Печерський монастир я к культурно - на­
ціональне огнище: блисей П летенецький і його діяльність (с. 405),,
заложенне печерської друкарнї (с. 406), спірні питання ЇЇ початку
(с. 407), печерський кружок Плетенецького (с. 408), Зах. Копистенський (с. 408— 9), П. Беринда (с. 4 0 9 — 10), Т. Земка (с. 410), Л. Зизанїй і Йов Борецький (с. 410— 11), Галичане в Київі (с. 411). Ф ун­
дація Гальш ки Гулевичівни (с. 412), заснованне київського бр ац тва
(с. 413), брацька школа (с. 414), характер науки в нїй (с. 415), ж аіГ
уніатів на брацтво (с. 416), патр. Теофан і дальші успіхи київського
брацтва (с. 417), певні дісонанси в київських відносинах (с. 418), п ля­
ни П. Могили (с. 419), заснованне печерської колегії П. Могили
(с. 420), її перший iïiunus M inervae (c. 421), опозиція Могилиній к о ­
легії (с. 422), прилученне Могилиної фундації до брацтва (с. 423),
концентрація київських культурних сил під рукою Могили (с. 424).
Нове значінне Київа я к культурного центра України й Білоруси
(с. 425).
Відновленне ерархії :
Т урецька гроза над Польщ ею (с. 426), роздїл між козачиною,.
Сагайдачний і Бородавка (с. 427), переїзд патр. Теофана і пляни на
нього (с. 428), справа православної ерархії й безуспіш ність соймових
заходів (с. 429), небезпечність для православної церкви (с. 430), без­
оглядність короля (с. 4 3 0 — 1), вимиранне православної ш ляхти (с.
431), пляни посвящ ення нової ерархії (с. 432), патр. Теофан в Київі
і польські замисли на нього (с. 433), переговори в справі посвящ ення
(с. 434), роля Сагайдачного й козачини (с. 435), посвящ енне митропо­
лита (с. 436) і владиків (с. 437).

Пѳреговоры з правительством 1620— 1 pp. :
Розрив П ольщ і з Туреччиною (с. 438), козаки під Царгородом
(с. 438— 9), похід Іскандер-баш і на М олдаву (с. 439), незручність
Ж олкевского в відносинах до козаків (с. 44), безрадність і пасивність
польського правительства супроти козацьких відносин (с. 441), Цецорська катастрофа (с. 442), паніка в Польщі (с. 443), польські заходи коло
козаків (с. 444), переговори з патр. Теофаном (с. 444), соймові дебати (с.
445), промова Древинського (с. 445— 6), постуляти православних (с. 447&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cxg6k2euv6iaszw3sgsklbzcc6tcru5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/636</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598926</id>
    <revision>
      <id>1108721</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:01:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: — 8), постанови сойму 1620 р. (с. 449). Виїзд патріарха і його прощальні поучення (с. 450). Смотрицькнй в Вильнї й уніатська аґітац ія против новопоставлених владиків (с. 451), правитѳльствѳнні репресії (с. 451— 2), літературна полеміка (с. 452). Приготовання козаків до...</comment>
      <origin>1108721</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4535" sha1="b8ebzjo0rmvq27mgqwnldwgtx9719yj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;— 8), постанови сойму 1620 р. (с. 449). Виїзд патріарха і його прощальні
поучення (с. 450). Смотрицькнй в Вильнї й уніатська аґітац ія против
новопоставлених владиків (с. 451), правитѳльствѳнні репресії (с. 451— 2),
літературна полеміка (с. 452). Приготовання козаків до походу (с. 453),
проект морського походу і страх в Царгородї (с. 454), вісти про правительственні репресії на православних і протести київських кругів :
манїфест владиків (с. 455), протест духовенства і суспільства (с. 456—
7), аґітація в суспільности й серед козачини (с. 458), собор в Київі
(с. 458— 9), рада в Сухій Діброві (с. 459— 60), затриманне мобілізації
(с. 460), компромісова тактика козачини (с. 461).
Хотинська війна 1621 p .:
М обілізація козачини (с. 462), похід на море і панїка в Ц арго­
родї (с. 463), посольство Сагайдачного й Курцевича до короля
(с. 464), ухильчиві відповіди короля (с. 465), сойм 1621 р. (с. 466).
Похід козаків під Хотин (с. 467), Сагайдачний в польськім таборі
(с. 467— 8), трівога Поляків (с. 468), марш козаків, славна оборона
козацьких чатівників (с. 469), Сагайдачний в небезпеці (с. 470),
приїзд його в козацький табор і вибір гетьманом (с. 4 70— 1), кінець
Бородавки (с. 471). Козацьке військо прилучаеть ся до польського
табору (с. 472), його складові части (с. 472—3), битви з Турками
(с. 473— 4), невдоволеннє серед козачини (с. 475), полагодженне крізи (с. 475— 6), переговори з Турками (с. 477), кінець Хотинської вій­
ни (с. 478), козаки виходять на У країну (с. 478—9).

V II. В ід Х отина до К урукова.......................... с. 4 8 1 — 5 6 1 .
Кінець турецкої грози і розчарованнє православних :
Козацька слава в Польщі за Хотинську війну (с. 480), непри­
хильність до козачини кор. Ж иґимонта (с. 481), козацькі петиції по
Хотинській кампанії (с. 481— 2), їх зміст і значіннє (с. 482— 3), не­
прихильність до них короля (с. 483), інструкція комісарам (с. 484),
заміри правительства (с. 484— 5), відкладання комісії (с. 486), відпо­
відь в релїґійних справах (с. 487), козацька депутація 1621 р.
(с. 487— 8), плян козацького походу в Ливонїю (с. 488), смерть Са­
гайдачного (с. 489), жалї на Україні (с. 490), трівога в польських
кругах (с. 491), висланнє комісії і вибір О. Голуба (с. 492), комі­
сарські переговори з козачиною (с. 493), непокірність козачини
(с. 494), походи на море (с. 495), комісарські постанови 1622 р. (с. 496).
Сойм 1623 р. і церковно - національні домагання:
Заходи православних до сойму (с. 497), Iu stificatia митрополита
(с. 497— 8), Supplicatia православної шляхти (с. 498), петиція козаць­
к а (с. 498— 9), gravam ina православних (с. 500), трівога в унїатськвх
кргах (с. 501), неприхильний настрій для козачини (с. 502), заходи
католиків (с. 503), запитанне до короля в справі грецької віри (с. 503— 4)&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b8ebzjo0rmvq27mgqwnldwgtx9719yj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598927</id>
    <revision>
      <id>1108722</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:01:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108722</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3219" sha1="pwhpa2ndmi77mio6xiwo1yea17l76dn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|16||}}

...ців та Ґенуезців починають розвиватися нові центри, як Мапа (близько теперішньої Анапи), Бата (Новоросійськ), Матрика (Тамань) і Копа, недалеко устя р. Кубані. Вони були головними живчиками тодішньої торгівлі. Заняття Турками Трапезунда в XV ст. положило тій торгівлі конець, а коли турецький султан Магомет II завоював 1475 р. Кубанщину, увесь культурно-економічний розвій країни занепав на цілі століття.

В XVIII ст. почався натиск Росії в сторону Кавказа, а разом із тим розпочався ряд довголітних, завзятих і упертих боїв російського війська з ріжними гірськими племенами, що закінчився не швидше, як 1863 р. Закінчився, розуміється, побідою Росії і повним знищенням гірських племен. Їх оселі знищено, худобу вирізано, коні вистріляли вони самі, щоби не дати їх ворогови. Понищено пчоли, засіви, вирубано чудові сади. Доведені до крайности жителі аулів, наскілько не вигинули, постановили виеміґрувати до Туреччини. Відходячи, нищили самі останки свого майна, засипували колодязі й жерела, бурили уладження для зрошуваня піль. Деякі після того вбивали свої діти й себе. В дорозі гинули діти на очах родичів, гинули женщини. Коло пів міліона верховинців виселилося в Туреччину, але дуже великий процент не вспів добитися до означених місць. Від тоді розвивалася російська кольонізація на Кавказі без перешкоди.

*

Звідкиж узялися Українці на Кубані?

В 1654 р. заключив Б. Хмельницький договір із Московщиною, на основі якого Україна входила з нею в унію, заховуючи одначе вповні свою державну відрубність. Та се було не на руку Московщині і вона швидко почала стреміти до того, щоби з України зробити звичайну провінцію, якою моглаби правити так, як їй подобається. Справа не йшла легко, бо Українці боронили своїх прав і привілеїв, як знали і могли. Поверх сто літ трі...&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pwhpa2ndmi77mio6xiwo1yea17l76dn</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108725</id>
      <parentid>1108722</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:02:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108725</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3220" sha1="dw0skuztkzvslnvc757s48axeoc8yx7" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|16||}}

...ців та Ґенуезців починають розвиватися нові центри, як Мапа (близько теперішньої Анапи), Бата (Новоросійськ), Матрика (Тамань) і Копа, недалеко устя р. Кубані. Вони були головними живчиками тодішньої торгівлі. Заняття Турками Трапезунда в XV ст. положило тій торгівлі конець, а коли турецький султан Магомет II завоював 1475 р. Кубанщину, увесь культурно-економічний розвій країни занепав на цілі століття.

В XVIII ст. почався натиск Росії в сторону Кавказа, а разом із тим розпочався ряд довголітних, завзятих і упертих боїв російського війська з ріжними гірськими племенами, що закінчився не швидше, як 1863 р. Закінчився, розуміється, побідою Росії і повним знищенням гірських племен. Їх оселі знищено, худобу вирізано, коні вистріляли вони самі, щоби не дати їх ворогови. Понищено пчоли, засіви, вирубано чудові сади. Доведені до крайности жителі аулів, наскілько не вигинули, постановили виеміґрувати до Туреччини. Відходячи, нищили самі останки свого майна, засипували колодязі й жерела, бурили уладження для зрошуваня піль. Деякі після того вбивали свої діти й себе. В дорозі гинули діти на очах родичів, гинули женщини. Коло пів міліона верховинців виселилося в Туреччину, але дуже великий процент не вспів добитися до означених місць. Від тоді розвивалася російська кольонізація на Кавказі без перешкоди.

**

Звідкиж узялися Українці на Кубані?

В 1654 р. заключив Б. Хмельницький договір із Московщиною, на основі якого Україна входила з нею в унію, заховуючи одначе вповні свою державну відрубність. Та се було не на руку Московщині і вона швидко почала стреміти до того, щоби з України зробити звичайну провінцію, якою моглаби правити так, як їй подобається. Справа не йшла легко, бо Українці боронили своїх прав і привілеїв, як знали і могли. Поверх сто літ трі...&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dw0skuztkzvslnvc757s48axeoc8yx7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/637</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598928</id>
    <revision>
      <id>1108723</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:02:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: і відповідь його (с. 504), проект релїґійного компромісу (с. 505), соймові ухвали в справі релїґійній (с. 506) і в справі козацькій (с. 507), православні програли кампанію (с. 507— 8), розлом серед них (с. 508). Політичні горізонти козачини 1624/5. Ш агін, Яхія і переговори з...</comment>
      <origin>1108723</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4304" sha1="az9bwtd7bhj2jpj2uaivh1xoel61mrf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;і відповідь його (с. 504), проект релїґійного компромісу (с. 505),
соймові ухвали в справі релїґійній (с. 506) і в справі козацькій (с. 507),
православні програли кампанію (с. 507— 8), розлом серед них (с. 508).
Політичні горізонти козачини 1624/5. Ш агін, Яхія і переговори
з Москвою :
П ольсько-укр аїн ське напруженнє (с. 508), зміни на гетьманстві
(с. 509), морський похід (с. 510), убийство Кунцевича (с. 511), сойм
1624 р. (с. 512)). Козаки в кримських усобицях (с. 512— 3), турець­
кий похід на Крим і козацька експедиція під Царгород (с. 514), вій­
на в Кримі, козаки в війську Ґер аїв (с. 515), заходи Ш а г ін -ґ е р а я
коло союзу з Польщею (с. 516), союзний трактат його з козаками
(с. 517). Олександр Яхія (с. 518), приїзд його в Київ і на Запорожо
(с. 519), плян походу на Туреччину й київські надїї на Москву
(с. 520), зносини з Москвою в 1620 роках (с. 521), посольство митр.
Й ова (с. 522), плян піддання У країни під московську зверхність
(с. 523), здержливість Москви (с. 524), посольство Я х ії до царя
(с. 525), відповідь московського правительства (с. 526).
Перед кампанією 1625 p.:
Зміни гетьманів (с. 526), пляни походу на Туреччину (с. 527),
королівський дворянин на Запорожу (с. 528), козацьке посольство на
сойм (с. 529), додатки
митрополита (с. 530), київські розрухи
(с. 531), сойм 1625 р. (с. 532), королівський ультіматум і козацька
відправа (с. 533), походи на море (с. 534), морська баталїя під КараКерманом (с. 535), битви під Очаковим (с. 536). Польські приготовання до кампанії — завзяте на козаків (с. 537), перешкоди (с. 538),
неможливість відносин до козаків в королівськім представленню
(с. 539), небезпечність кримська (с. 539— 40), Конецпольский забезпечує
невтральність Орди й Туреччини (с. 540), визначеннє комісії й ін ­
струкція їй (с. 541), настрій ш ляхетських кругів (лист Ю. Збаразького)
(с. 542).
К ампанія 1625 p.:
П охід Конецпольского (с. 543), неприготованість козачини (с.
543— 4), переговори під Каневом (с. 544), переговори під Криловим
(с. 545), склад війська польського і козацького (с. 546), деклярація
комісарів (с. 547), відповідь козацька в справах політичних (с. 548),
і релїґійно - національних (с. 549), modus vivendi козацької деклярац ії (с. 550), проголошеннє війни (с. 551— 2), битва над Цибульником (с. 552), козаки відступаю ть, битви на переправах (с. 553), бит­
ва над Куруковим озером (с. 554), Конецпольский відновляє перего­
вори (с. 555), козацька деклярація (с. 556), переговори (с. 557), уступки (с. 558), ухвали куруківської комісії (с. 559), поворот польського
війська (с. 560), безвиглядність куруківських постанов (с. 561).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>az9bwtd7bhj2jpj2uaivh1xoel61mrf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/638</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598929</id>
    <revision>
      <id>1108724</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:02:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: П р и м і т к и ................................................. c. 5 6 2 — 5 9 0 . 1. Л ітература суспільно - економічних і к ольонїзаційніх обста­ вини східно - українського ж итя XV*— XVI в в ........................ 562 2. П очатки козачини .............................................................. .... 563 3. Остафій Дашкович...</comment>
      <origin>1108724</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1608" sha1="b2a086jd0tp2q3lwp9nzh0evf256ewa" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;П р и м і т к и ................................................. c. 5 6 2 — 5 9 0 .
1. Л ітература суспільно - економічних і к ольонїзаційніх обста­
вини східно - українського ж итя XV*— XVI в в ........................ 562
2. П очатки козачини
.............................................................. .... 563
3. Остафій Дашкович і Пер де лав Л я н ц к о р о н ь с к и й ....................... ..... 570
4. Поетична традиція про к о з а ч и н у .........................................................573
5. Б аториева р е ф о р м а ................................................................... 577
6. Л ітература козацьких рухів 1 5 9 0 - р о к і в ............................. .... 579
7. Козачина в перших двох десятилїтях X V II в............................. ......581

8. К иївське культурне і церковне ж ите перш их десятиліть
XV II в. і відновленне православної ерархії ...................... .... 584
9. Л ітература до історії козачини 1620 — 1625 р ....................... ..... 588
П оказчик імен і річей
с. 5 9 1 — 6 0 1
П о м и л к и
с. 6 0 9 — 6 1 2
З м іс т
с. 6 1 3 — 6 2 4
Перегляд І — V I I томів Історії У к раїн и -Р уси .
с. 6 2 5 — 6 2 7&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b2a086jd0tp2q3lwp9nzh0evf256ewa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 7 (Нью-Йорк, 1956).pdf/9</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598930</id>
    <revision>
      <id>1108726</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:02:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: „Се ж бо те племя славного на­ роду Руського, з насіння Яфетового, що воювало Грецьке цісарство морем Чорним і сухопутю. Се з того поко­ ління військо, що за Олега, монарха руського, в своїх моноксілах по морю й по землі плавало і Константинополь штурмо...</comment>
      <origin>1108726</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="942" sha1="b45jjhfdh9hcuqb44upkw1qv5t2e7u6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;„Се ж бо те племя славного на­
роду Руського, з насіння Яфетового,
що воювало Грецьке цісарство морем
Чорним і сухопутю. Се з того поко­
ління військо, що за Олега, монарха
руського, в своїх моноксілах по морю
й по землі плавало і Константинополь
штурмовало. Се ж вони за Володимира,
святого монарха руського, воювали
Грецію, Македонію, Ілїрик. Се ж їх
предки разом з Володимиром хрести­
ли ся, віру християнську від К онстан ­
тинопольської церкви приймали&quot;.
(З характеристики козаків в ма­
ніфесті 1621 p., див. низше с. 391).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b45jjhfdh9hcuqb44upkw1qv5t2e7u6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598931</id>
    <revision>
      <id>1108727</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:03:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108727</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598932</id>
    <revision>
      <id>1108728</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:03:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108728</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598933</id>
    <revision>
      <id>1108729</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:05:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108729</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" sha1="mcm9mwstndgkhxz40f9bn5k49w9wdff" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.}}

{{c|ІСТОРІЯ}}

{{c|УКРАЇНИ-РУСИ}}

{{c|ТОМ VI}}

{{c|ЖИТЄ ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ
X IV — XVII ВІКІВ.}}

{{c|ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО}}

{{c|КНИГОСПІЛКА”}}
{{c|НЬЮ-ЙОРК 1956}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mcm9mwstndgkhxz40f9bn5k49w9wdff</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598934</id>
    <revision>
      <id>1108730</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:06:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108730</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="115" sha1="isdvu4zqhj3mxr36mjjwxa3qcbty0fq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук офсет-друком з видання,
що вийшло у Києві в 1907 році.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>isdvu4zqhj3mxr36mjjwxa3qcbty0fq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598935</id>
    <revision>
      <id>1108731</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:06:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  Volume  VI  Economic, cultural and national life of the XIV — XVII centuries.  Published by  KNYHO-SPILKA N e w York 3, N. Y. 19 5 5</comment>
      <origin>1108731</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="193" sha1="s5mmqm21vzl13xmxctnao5scgw2swg1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

Volume

VI

Economic, cultural and national life
of the XIV — XVII centuries.

Published by

KNYHO-SPILKA
N e w York 3, N. Y.
19 5 5&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s5mmqm21vzl13xmxctnao5scgw2swg1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598936</id>
    <revision>
      <id>1108732</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:07:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108732</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1580" sha1="kmioqpnqdvll40kbdaz1txttnh7gcb0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;З сим томом перенїс я друкованне мої історії до Київа, наслід­
ком неможливого, чисто заборонного мита на українські книжки заграничного друку, яке від минувшого (1906) року почали побирати
росийські комори, безправно підтягнувш и українські книжки під руб­
рику книжок „русских“ . П ри друкованню його таким чином прий­
шло ся минї проломлювати перші леди — бороти ся з ріжними тех­
нічними трудностями. Се дуже затягло друкованне, що трівало більше
як рік, від грудня 1906 р. почавши, і в дечім иньшім відбило ся
некористно, не кажучи, що вже саме таке друкованне за очима було
звязане з ріжними невигодами. Особливо прикро минї бачити таке
значне число помилок, невважаючи на велике число корект, переведе­
них над сим томом. Дуже прошу шановних читатів виправити їх
перед читаннем, бо деякі помилки сильно зміняють зміст (помилки
неважні, правописні і т. и. я поминав).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kmioqpnqdvll40kbdaz1txttnh7gcb0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/675</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598937</id>
    <revision>
      <id>1108733</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:07:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108733</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598938</id>
    <revision>
      <id>1108734</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:07:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108734</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3166" sha1="5ucmw8wxi34a1aebjck1dcuqy9gnuaf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh||17|}}

вала боротьба Українців проти Москалів за державну відрубність, поки не скінчилася московською побідою. Попереду улягла Гетьманщина, а опісля прийшла черга на Запороже. В 1775 р. дістав генерал Текелі приказ від Катерини II заняти Січ і знищити її, що й виконав. Від тої пори запорозьке військо зійшло властиво з політичної арени. Козаків розігнано й обернено в кріпаків; військову землю роздаровано дідичам. Лишилася тільки пісня по них:

&gt; Ой летіла бомба з московського стану
&gt; Та посеред Січи впала;
&gt; Ой хоть пропали славні Запорожці,
&gt; Та не пропала їх слава.

Та не всі козаки піддалися отсій лихій долі. Частина їх, числом коло 5.000 мужчин, утекла на турецьку теріторію. Турки приняли радо втікачів і визначили їм на побут оселі над долішним Дунаєм, де вони урядилися по давньому та як колись були небезпечні для Туреччини, так тепер могли стати небезпечні для Москви. Москва пізнала швидко, що зробила помилку. Колиж вибухли татарські бунти, а опісля й війна з Турками і показалося, що тепер нема вже кому боронити полудневих границь держави і треба з півночи висилати Москалів, за інтервенцією Гр. Потьомкина постановлено відновити Січ. За справу взялися два колишні офіцири запорозькі, Головатий та Білий. На їх заходи Катерина II наказала катеринославським дідичам відпускати своїх кріпаків, колишніх Запорожців, до війська. Новосформовані частини козацькі під назвою „войска вѣрныхъ казаковъ“ (у супротивности до „невѣрныхъ“, що були в Туреччині) взяли участь уже в найближчій турецькій війні (1787—1791) і так визначилися, що їм уже в першому році приобіцяно землі на острові Тамані та повернено назад давні військові клейноди: булаву, перначі, хоругви, печатки, а швидко після того, як доказ прихильности, назначено Г. Потьом-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5ucmw8wxi34a1aebjck1dcuqy9gnuaf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108739</id>
      <parentid>1108734</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:10:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108739</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3173" sha1="oplolhgp1ici77g8qgizpeesrhchc2w" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh||17|}}

вала боротьба Українців проти Москалів за державну відрубність, поки не скінчилася московською побідою. Попереду улягла Гетьманщина, а опісля прийшла черга на Запороже. В 1775 р. дістав генерал Текелі приказ від Катерини II заняти Січ і знищити її, що й виконав. Від тої пори запорозьке військо зійшло властиво з політичної арени. Козаків розігнано й обернено в кріпаків; військову землю роздаровано дідичам. Лишилася тільки пісня по них:

Ой летіла бомба з московського стану
&lt;br&gt;
Та посеред Січи впала;
&lt;br&gt;
Ой хоть пропали славні Запорожці,
&lt;br&gt;
Та не пропала їх слава.

Та не всі козаки піддалися отсій лихій долі. Частина їх, числом коло 5.000 мужчин, утекла на турецьку теріторію. Турки приняли радо втікачів і визначили їм на побут оселі над долішним Дунаєм, де вони урядилися по давньому та як колись були небезпечні для Туреччини, так тепер могли стати небезпечні для Москви. Москва пізнала швидко, що зробила помилку. Колиж вибухли татарські бунти, а опісля й війна з Турками і показалося, що тепер нема вже кому боронити полудневих границь держави і треба з півночи висилати Москалів, за інтервенцією Гр. Потьомкина постановлено відновити Січ. За справу взялися два колишні офіцири запорозькі, Головатий та Білий. На їх заходи Катерина II наказала катеринославським дідичам відпускати своїх кріпаків, колишніх Запорожців, до війська. Новосформовані частини козацькі під назвою „войска вѣрныхъ казаковъ“ (у супротивности до „невѣрныхъ“, що були в Туреччині) взяли участь уже в найближчій турецькій війні (1787—1791) і так визначилися, що їм уже в першому році приобіцяно землі на острові Тамані та повернено назад давні військові клейноди: булаву, перначі, хоругви, печатки, а швидко після того, як доказ прихильности, назначено Г. Потьом-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>oplolhgp1ici77g8qgizpeesrhchc2w</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/676</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598939</id>
    <revision>
      <id>1108735</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:08:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108735</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598940</id>
    <revision>
      <id>1108736</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:09:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108736</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598941</id>
    <revision>
      <id>1108737</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:09:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ-РУСИ ТОМ V Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в украинсько-руських землях ХГѴ-ХѴП в.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  ,Д НИГО СПІЛКА” НЮ-ИОРК 1955.</comment>
      <origin>1108737</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="345" sha1="ocer5rhmmwz08bymbpxmacrqv705q63" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ
ТОМ V
Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини
в украинсько-руських землях ХГѴ-ХѴП в.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,Д НИГО СПІЛКА”
НЮ-ИОРК 1955.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ocer5rhmmwz08bymbpxmacrqv705q63</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598942</id>
    <revision>
      <id>1108738</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:10:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108738</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="108" sha1="mce16gnakpcxxf90fzdhpq3nf3a9f48" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук офсет-друком з видавця,
що вийшло у Львові в 1905.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mce16gnakpcxxf90fzdhpq3nf3a9f48</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 5 (Нью-Йорк, 1955).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598943</id>
    <revision>
      <id>1108740</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:10:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  Volume У Social - Political and Church Order and Relations in Ukraine-Rus' Territories in XIV — XVil C.  Published by  KN Y H O - S P I L K A New York 3, N. Y. 1955</comment>
      <origin>1108740</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="226" sha1="2mpvf48w06mkv0xusqswcefi1o1jmny" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

Volume У
Social - Political and Church Order and Relations in
Ukraine-Rus' Territories in XIV — XVil C.

Published by

KN Y H O - S P I L K A
New York 3, N. Y.
1955&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>2mpvf48w06mkv0xusqswcefi1o1jmny</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598944</id>
    <revision>
      <id>1108741</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:11:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108741</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598945</id>
    <revision>
      <id>1108742</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:11:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.  ІСТОРІЯ  УКРАІНИ-РУСИ ТОМ IV. XIV—XVI ВІКИ — ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО ,Л П И ГО С П ІЛ К А ”  НЬЮ-ЙОРК 1955</comment>
      <origin>1108742</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="251" sha1="rsos695uxzdrql3bouiy0bnofki9o0p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.

ІСТОРІЯ

УКРАІНИ-РУСИ
ТОМ IV.
XIV—XVI ВІКИ — ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО
,Л П И ГО С П ІЛ К А ”

НЬЮ-ЙОРК 1955&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>rsos695uxzdrql3bouiy0bnofki9o0p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598946</id>
    <revision>
      <id>1108743</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:11:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108743</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="151" sha1="7psfinufv6rdfep28p29175pqe4pyn0" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук оффсет-друком з другого розширеного
видання, що вийшло у Києві 1907 року}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7psfinufv6rdfep28p29175pqe4pyn0</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598947</id>
    <revision>
      <id>1108744</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:11:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’ PW O  Volume IV XIV — XVI. Centuries — Political Relations  P ublish ed b y  KN Y H O - S P I L K A N e w York 3, N. Y. 19 5 5</comment>
      <origin>1108744</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="188" sha1="dfik3vsjk49qcmz1s4309973dhuu49y" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’
PW O

Volume IV
XIV — XVI. Centuries — Political Relations

P ublish ed b y

KN Y H O - S P I L K A
N e w York 3, N. Y.
19 5 5&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dfik3vsjk49qcmz1s4309973dhuu49y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/502</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598948</id>
    <revision>
      <id>1108745</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:12:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108745</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 4 (Нью-Йорк, 1955).pdf/503</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598949</id>
    <revision>
      <id>1108746</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:12:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108746</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598950</id>
    <revision>
      <id>1108747</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:12:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108747</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598951</id>
    <revision>
      <id>1108748</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:13:42Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ-РУСИ  ТОМ III.  ДО РОКУ 1340.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  ,ЛНИГОСП1ЛКА” НЮ-ЙОРК 1954.</comment>
      <origin>1108748</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="200" sha1="jre3hjyk3emku2ccxk4vu226z8bycyp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ

ТОМ III.

ДО РОКУ 1340.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,ЛНИГОСП1ЛКА”
НЮ-ЙОРК 1954.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jre3hjyk3emku2ccxk4vu226z8bycyp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598952</id>
    <revision>
      <id>1108749</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:14:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108749</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="159" sha1="30btnz0krlz8ujq4hzgaarf97s92qzc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук офсЬсет-друком, з другого розширенного
видання, що вийшло у Львові 1905 року.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>30btnz0krlz8ujq4hzgaarf97s92qzc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 3 (Нью-Йорк, 1954).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598953</id>
    <revision>
      <id>1108750</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:14:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  V o l u m e III Up to Year 1340.  Published by  KNYHO-SPILKA New York 3, N. Y.  1954</comment>
      <origin>1108750</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="143" sha1="ov7d88z5mnxtptyurn6y92b0f6mi91v" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

V o l u m e III
Up to Year 1340.

Published by

KNYHO-SPILKA
New York 3, N. Y.

1954&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ov7d88z5mnxtptyurn6y92b0f6mi91v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598954</id>
    <revision>
      <id>1108751</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:15:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108751</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/597</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598955</id>
    <revision>
      <id>1108752</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:16:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108752</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108753</id>
      <parentid>1108752</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:16:33Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108753</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/598</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598956</id>
    <revision>
      <id>1108754</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:16:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108754</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/599</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598957</id>
    <revision>
      <id>1108755</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:16:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108755</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/600</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598958</id>
    <revision>
      <id>1108756</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:16:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108756</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qjurxba3m5o26c96zgn1ayz7o3tu91m</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598959</id>
    <revision>
      <id>1108757</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:17:21Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ-РУСИ Т О М  II.  XI-XIII ВІК.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  НИГОСПІЛКА” НЮ-ИОРК 1954.</comment>
      <origin>1108757</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="196" sha1="5rxciq6glub0ytbwmhiebr12zkedg2n" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ
Т О М

II.

XI-XIII ВІК.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

НИГОСПІЛКА”
НЮ-ИОРК 1954.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5rxciq6glub0ytbwmhiebr12zkedg2n</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598960</id>
    <revision>
      <id>1108758</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:17:40Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108758</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="157" sha1="s1pso8wbgyxvv55rz8772ubcish4xyf" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук оффсет-друком, з другого розширенного
видання, що вийшло у Львові 1905 року.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s1pso8wbgyxvv55rz8772ubcish4xyf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 2 (Нью-Йорк, 1954).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598961</id>
    <revision>
      <id>1108759</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:17:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  Volume Π llth to 13th Century  Published by  KNYHO  SPILKA  New York 3, 19 5 4  N. Y.</comment>
      <origin>1108759</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="145" sha1="l8h8rbht9mze4bpky54rl5ckbz53had" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

Volume Π
llth to 13th Century

Published by

KNYHO

SPILKA

New York 3,
19 5 4

N. Y.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>l8h8rbht9mze4bpky54rl5ckbz53had</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598962</id>
    <revision>
      <id>1108760</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:18:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108760</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598963</id>
    <revision>
      <id>1108761</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:18:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Передрук офсет-друком з третього доповненого видання, що вийшло у Київі 1913 року  Printed in U.S.A. by  NOBLE OFFSET &amp; PRINTING CO. 400 Lafayette Street New York 3, N. Y.</comment>
      <origin>1108761</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="235" sha1="61nq174b67ajdvvzwzve8mflziyd46c" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Передрук офсет-друком з третього доповненого видання,
що вийшло у Київі 1913 року

Printed in U.S.A. by

NOBLE OFFSET &amp; PRINTING CO.
400 Lafayette Street
New York 3, N. Y.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>61nq174b67ajdvvzwzve8mflziyd46c</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108762</id>
      <parentid>1108761</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:19:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108762</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="265" sha1="gtynnrj0ejwvkkts4aeykcbo6ms5cgj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Передрук офсет-друком з третього доповненого видання,
що вийшло у Київі 1913 року}}

{{c|Printed in U.S.A. by}}

{{c|NOBLE OFFSET &amp; PRINTING CO.}}
{{c|400 Lafayette Street}}
{{c|New York 3, N. Y.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>gtynnrj0ejwvkkts4aeykcbo6ms5cgj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598964</id>
    <revision>
      <id>1108763</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:19:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  Volume  I  To the XI. Century  Published by  KNYHO - S P I L K A New York 3, 19 5 4  N. Y.</comment>
      <origin>1108763</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="149" sha1="0fvhtln2xmmvypqo9yy003xt8ttaj2d" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

Volume

I

To the XI. Century

Published by

KNYHO - S P I L K A
New York 3,
19 5 4

N. Y.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>0fvhtln2xmmvypqo9yy003xt8ttaj2d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598965</id>
    <revision>
      <id>1108764</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:20:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108764</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598966</id>
    <revision>
      <id>1108765</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:20:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108765</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 1 (Нью-Йорк, 1954).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598967</id>
    <revision>
      <id>1108766</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:21:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ-РУСИ  ТОМ I  ДО ПО ЧАТКУ XI ВІКА.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  „КНИГОСПІЛКА” НЬЮ ЙОРК 1954.</comment>
      <origin>1108766</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="216" sha1="eic6gkk6uusc0557d2elce1mp2xyvzh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ

ТОМ I

ДО ПО ЧАТКУ XI ВІКА.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”
НЬЮ ЙОРК 1954.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>eic6gkk6uusc0557d2elce1mp2xyvzh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598968</id>
    <revision>
      <id>1108767</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:22:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108767</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3315" sha1="jfszg3yw3scfcrcpvr0w53jwyx3q84a" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|18||}}

...кина гетьманом „катеринославських та чорноморських козаків“. В 1790 р. дістали вони для поселення землі між Бугом і Дністром аж до Чорного Моря¹&lt;ref&gt;Козаки позасновували були так отсі оселі: &lt;br&gt;При Дністрі: Незавертай, Головківка, Аджидар, Яска. &lt;br&gt; При Телігулі: Котлярівка, Сасикчи, Жиравка. &lt;br&gt;При Березані: {{нерозбірливо|texttip=Овики}}. &lt;br&gt;При Очаківському лимані: Аджидол. &lt;br&gt;При Бузі: Солониха, Троїцьке, Ковелівка, Піщана, Чичиклей. &lt;br&gt; Крім того: Паркани, Тернівка, Суклія, Карагаш, Слободзея (столиця війська), Собручі, Глиня, Коротка, Наколаївка, Котлярівка (друга, Петрова).&lt;/ref&gt;) та назву Чорноморського війська. Там і почали козаки розгосподаровуватися та булиби певно й полишилися на тих землях, якби не смерть Г. Потьомкина, по якій наказано їм переселитися на Тамань. Хоч Запорожці не загосподаровані ще на нових місцях і знищені війною не мали ні одіжі, ні поживи, через що по скінченню війни мусіли розходитися по зарібках, хоч вибиратися в чужий край з рідних степів не було в них охоти, то мусіли піддатися приказови і в 1792 р. розпочали переселятися. З огляду одначе, що таманський остров був малий і нездоровий, попросила військова старшина царицю, щоби подарувала війську ще й землі між ріками Кубаню й Єєю, що припали Росії разом із чорноморськими степами. Цариця згодилася і ще тогож 1792 р. засновано на новій землі 20 осель, названих по запорозьки „курінями“.

Були одначе й такі козаки, що їх менше лякало кріпацтво, як далека чужа їм Кубанщина, і вони воліли лишатися в кріпацтві, як іти на нові землі. В самій Катеринославщині лишилося в кріпацтві 3.735 запорожців (і 2.175 жінок), а коло Бузького лиману 9.998 запорожців, що „через утиски і перешкоди панів та земських ісправників не переселялися“. Та всеж 13 000 самого війська Чорноморського рушило на Тамань із Березані, а весною 1793 р. потягли за ними й жонаті з ро-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jfszg3yw3scfcrcpvr0w53jwyx3q84a</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108771</id>
      <parentid>1108767</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:25:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108771</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3315" sha1="3v349e8f2tk2796yyj3av006r0mlf59" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|18||}}

...кина гетьманом „катеринославських та чорноморських козаків“. В 1790 р. дістали вони для поселення землі між Бугом і Дністром аж до Чорного Моря¹&lt;ref&gt;Козаки позасновували були так отсі оселі: &lt;br&gt;При Дністрі: Незавертай, Головківка, Аджидар, Яска. &lt;br&gt; При Телігулі: Котлярівка, Сасички, Жиравка. &lt;br&gt;При Березані: {{нерозбірливо|texttip=Овики}}. &lt;br&gt;При Очаківському лимані: Аджидол. &lt;br&gt;При Бузі: Солониха, Троїцьке, Ковелівка, Піщана, Чичаклей. &lt;br&gt; Крім того: Паркани, Тернівка, Суклій, Карагаш, Слободзея (столиця війська), Собручі, Гниля, Коротка, Николаївка, Котлярівка (друга, Петрова).&lt;/ref&gt;) та назву Чорноморського війська. Там і почали козаки розгосподаровуватися та булиби певно й полишилися на тих землях, якби не смерть Г. Потьомкина, по якій наказано їм переселитися на Тамань. Хоч Запорожці не загосподаровані ще на нових місцях і знищені війною не мали ні одіжі, ні поживи, через що по скінченню війни мусіли розходитися по зарібках, хоч вибиратися в чужий край з рідних степів не було в них охоти, то мусіли піддатися приказови і в 1792 р. розпочали переселятися. З огляду одначе, що таманський остров був малий і нездоровий, попросила військова старшина царицю, щоби подарувала війську ще й землі між ріками Кубаню й Єєю, що припали Росії разом із чорноморськими степами. Цариця згодилася і ще тогож 1792 р. засновано на новій землі 20 осель, названих по запорозьки „курінями“.

Були одначе й такі козаки, що їх менше лякало кріпацтво, як далека чужа їм Кубанщина, і вони воліли лишатися в кріпацтві, як іти на нові землі. В самій Катеринославщині лишилося в кріпацтві 3.735 запорожців (і 2.175 жінок), а коло Бузького лиману 9.998 запорожців, що „через утиски і перешкоди панів та земських ісправників не переселялися“. Та всеж 13 000 самого війська Чорноморського рушило на Тамань із Березані, а весною 1793 р. потягли за ними й жонаті з ро-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3v349e8f2tk2796yyj3av006r0mlf59</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598969</id>
    <revision>
      <id>1108768</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:23:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108768</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="116" sha1="cqsbnje9lh5jju5s5kwvltukbmxah7k" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Фотопередрук з другого видання,
ідо вийшло у Києві в 1922 році.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>cqsbnje9lh5jju5s5kwvltukbmxah7k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598970</id>
    <revision>
      <id>1108769</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:23:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY OF U K R A I N E - R U S ’  Volume VIII  Published by  KNYHO-SPILKA New York 3, N. Y. 1956</comment>
      <origin>1108769</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="121" sha1="8b5kzngx6fgnowae0n93mna2xbk6kvq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY
OF U K R A I N E - R U S ’

Volume VIII

Published by

KNYHO-SPILKA
New York 3, N. Y.
1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>8b5kzngx6fgnowae0n93mna2xbk6kvq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598971</id>
    <revision>
      <id>1108770</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:25:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ВІД КУРУКІВЩИНИ ДО КУМЕЙЩИНИ  (1626-1638)  Як од Кумейщини та до Хмельниччини, Як од Хмельниччини та до Бряниччини, Як од Бряниччини та до сего ж то дня..  Історії України-Руси  тому VIII частина І  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  „КНИГОСПІЛКА”  НЬЮ-Й...</comment>
      <origin>1108770</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="471" sha1="fej1wl86rcfdn2px02kbc1f8c93biba" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ВІД КУРУКІВЩИНИ
ДО КУМЕЙЩИНИ

(1626-1638)

Як од Кумейщини та до Хмельниччини,
Як од Хмельниччини та до Бряниччини,
Як од Бряниччини та до сего ж то дня..

Історії України-Руси

тому VIII частина І

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”

НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fej1wl86rcfdn2px02kbc1f8c93biba</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598972</id>
    <revision>
      <id>1108773</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:31:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108773</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/2</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598973</id>
    <revision>
      <id>1108774</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:31:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108774</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598974</id>
    <revision>
      <id>1108775</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:32:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108775</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="80" sha1="dbfwcofx14b5zi3e3olcz5skip2ywsb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ІСТОРІЯ УКРАЇНИ-РУСИ}}
{{c|Том IX}}
{{c|Книга II}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dbfwcofx14b5zi3e3olcz5skip2ywsb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/4</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598975</id>
    <revision>
      <id>1108776</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:33:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108776</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="114" sha1="s7och8pskwwmvpkz0cnio5ofmfrr2aw" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Фотопередрук з першого видання,
що вийшло у Києві в 1931 році.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s7och8pskwwmvpkz0cnio5ofmfrr2aw</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598976</id>
    <revision>
      <id>1108777</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:33:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.  ІСТОРІЯ  УКРАІНИ-РУСИ Том IX ДРУГА ПОЛОВИНА ХМЕЛЬНИЧЧИНА РОКИ 1654-1657  (закінчення)  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  ,JC Н И Г О С П ІЛ К А ” НЬЮ-ЙОРК 1957</comment>
      <origin>1108777</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="285" sha1="m5d7b67d1orrazgyywxj74lfhws4isk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.

ІСТОРІЯ

УКРАІНИ-РУСИ
Том IX
ДРУГА ПОЛОВИНА
ХМЕЛЬНИЧЧИНА РОКИ 1654-1657

(закінчення)

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,JC Н И Г О С П ІЛ К А ”
НЬЮ-ЙОРК 1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>m5d7b67d1orrazgyywxj74lfhws4isk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598977</id>
    <revision>
      <id>1108779</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:34:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY  OF UKRAINE-RUS’  Volume IX. Вοok IІ  Part ІІ (ending)  Khmelnitsky’s Era 1634-1657  Published by  KNYHO-SPILKA  New York 3. N. Y.  1957</comment>
      <origin>1108779</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="174" sha1="tsyvtwa2ywv9h68hsd8xvpqk7oa66li" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF UKRAINE-RUS’

Volume IX. Вοok IІ

Part ІІ (ending)

Khmelnitsky’s Era 1634-1657

Published by

KNYHO-SPILKA

New York 3. N. Y.

1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tsyvtwa2ywv9h68hsd8xvpqk7oa66li</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108842</id>
      <parentid>1108779</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:34:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108842</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="174" sha1="tanghwof2u1thgqoav2zk9fjea8li56" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF UKRAINE-RUS’

Volume IX. Вοok IІ

Part ІІ (ending)

Khmelnitsky’s Era 1654-1657

Published by

KNYHO-SPILKA

New York 3. N. Y.

1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tanghwof2u1thgqoav2zk9fjea8li56</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598978</id>
    <revision>
      <id>1108780</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:35:45Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|ЗМІСТ}}  тому дев’ятого, книги другої Друга половина (закінчення)  ѴШ. Воєнні операції і дипломатичні переговори 1654 року 870- 965 IX.  Понорама тогочасної України. Загибіль Браславщи ни. Дрижипільська кампанія та її епілог (січень-чер 966-1090  вень 1655) X.  Похід...</comment>
      <origin>1108780</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1126" sha1="1a6ztd13pb0omvcsdibd9nr2o3neytm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ЗМІСТ}}

тому дев’ятого, книги другої
Друга половина (закінчення)

ѴШ. Воєнні операції і дипломатичні переговори 1654 року 870- 965
IX.

Понорама тогочасної України. Загибіль Браславщи
ни. Дрижипільська кампанія та її епілог (січень-чер
966-1090

вень 1655)
X.

Похід на Галичину 1655 р. Проблема Західньої Укра
їни, справа Білоруської займанщини і української емі
грації (весна 1656)

XL

ЮЭ1-12С1

„Московська зрада” і нова ліґа (літо 1656 — весніа
1657)

1232-1364

Кінець Хмельниччини

1365-1478

хт. Кілька загальних завважень

1479-1503

ХП.

Додатки

1508-1539

Доповнення

1539-1550

Покажчик осіб

1551-15С0

Покажчик місць

1581-1G00

Повний і докладний зміст IX тому

1G01-1G30&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1a6ztd13pb0omvcsdibd9nr2o3neytm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/17</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598979</id>
    <revision>
      <id>1108781</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:36:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: кілька хоругов під проводом Рушіца, а за ним і самі як скоро могли поспівали. Виру­ буючи козацькі ватаги, які стрічалися по дорозі, Рушіц видко трохи загаявся в сім приємнім заняттю, і не застав уже Богуна в Вербичу, де він був. Туди наспів і старий Пото...</comment>
      <origin>1108781</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6641" sha1="3fgf6tw4u69md51ux90u2pleatgrfx6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кілька хоругов під проводом Рушіца, а за ним і самі як скоро могли поспівали. Виру­
буючи козацькі ватаги, які стрічалися по дорозі, Рушіц видко трохи загаявся в сім
приємнім заняттю, і не застав уже Богуна в Вербичу, де він був. Туди наспів і старий
Потоцкий через Кальник, Дашів, Городок—порожні, полишені людьми, що замісць
віддаватись на обіцяну універсалами польську ласку тікали куди видко. Гонячи за
Богуном мало що не догонили його в Івангороді: «одною брамою наші впадали, а дру­
гою він тікав: гонили за ним аж до Якубця, захопили його корогву і котли, вбили його
Татарина і товмача. В Якубцю застали богато збігців—Поляків і иншого люду, деякі
язики говорили, що сам Богун там—але потім виявилося, що він маючи свіжих коней,
з иншими сотниками поїхав просто до Умани, не входячи до Якубця. Від тих що зам­
кнулися там зажадали, щоб піддались, але ті відмовили—«за приводом тамошнього
отамана й инших козаків, а навіть і попів—котрі їм нагадували присягу віддану Мо­
скві». Тоді Потоцкий післав туди кавалерію, вона зійшла з коней і пішла на приступ,
«і за ласкою божою без труднощів взяла обложених під шаблю, так що зо три тисячі
трупу лягло». А одночасно полковник Детиницький висланий з відділом кінноти в на­
прямі Умани, рубав утікачів на дорогах, і розгромив при тім кілька місточок і та­
борів.
«Так від Винниці am під саму Умань упорався з усіми містечками»,—вдоволено
підсумовує старий Потоцкий результати сього рейду. Як далі побачимо, Потоцкий
молодший радив на тім і скінчити—післати частину кінноти на Умань, попробувати
чи не вдасться щось осягнути несподіваним нападом, і як ні— то не компромітуючись
і не виставляючи досить слабого і деморалізованого війська на втрати, на тім скін­
чити сей похід—рахуючися з тим, що термін служби вийшов, і кожен мав право про
себе як хотя радити. Але старий Потоцкий послухав Чарнєцкого і захотів спробувати
щастя з усіми силами—чи під вражіннєм його наступу Богун і Глух, уманський пол­
ковник, не схочуть почати переговори? Не робив, мовляв, собі ніяких ілюзій, що може
здобути таку сильну фортецю без армати і пішого війська, але бажав попробувати чи
не вдасться привести її до підданства королеві. Полишив в Кочубіївцях, милю від
Умани всі вози, і з усім військом в велику пятницю, 3 квітня пристуг до міста. Післав
універсали королівські—до козаків і до черни, придав свого власного і визначив кілька
годин на роздуманнє. Але Богун як на попереднього листа, так і тепер не дав ніякої
відповіди. Вивів людей і військо з двох частин міста і зачинився в третій, при замку—
маючи понад 15 тисяч війська. В «Старій Умани» теж пробували боротися, але усту­
пились, коли Чарнецкий наступив з драґонією і з кільканадцятьма корогвами легкої
кінноти. Старий Потоцкий поставив там драґонів і полк Потоцкого молодшого, а инше
військо розложив по хуторах, і чекав відповіди від козаків. «Але вони не забуваючи
свого звичаю, замісць відповіди зробили з замку вилазку в поле». Польське військо
кинулось і погнало їх назад, тоді вони зробили другу вилазку і запалили місто—де
розложено драґонію. Знову напали на них, вигнали з міста і вивели звідти без шкоди
драґонів. Після того старий Потоцкий вивів військо в поле і до півночи чекав, що може
козаки захочуть вийти і щось спробувати. Але не дочекавшися відійшов до Кочубіївець, а другого дня пустився на Буки, виславши наперед два полки, з дорученнем за­
безпечити мости і «упрятати» всі слободи на тій дорозі.
Тут кінчиться реляція старого гетьмана, писана з сеї дороги до Буків. Продовженне дає анонімна реляція, починає згаданою вже екскурсією Окуня на Шаргород
і походом під Ілинці, алр дає кілька яскравих і характеристичних взірців попе-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3fgf6tw4u69md51ux90u2pleatgrfx6</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108793</id>
      <parentid>1108781</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:15:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */ http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm</comment>
      <origin>1108793</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6610" sha1="6wp4y6t4i6cmcq0q8d8xa471rzo0q40" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кілька хоругов під проводом Рушіца, а за ним і самі як скоро могли поспівали. Вирубуючи козацькі ватаги, які стрічалися по дорозі, Рушіц видко трохи загаявся в сім приємнім заняттю, і не застав уже Богуна в Вербичу, де він був. Туди наспів і старий Потоцкий через Кальник, Дашів, Городок-порожні, полишені людьми, що замісць віддаватись на обіцяну універсалами польську ласку тікали куди видко. Гонячи за Богуном мало що не догонили його в Івангороді: “одною брамою наші впадали, а другою він тікав: гонили за ним аж до Якубця, захопили його корогву і котли, вбили його Татарина і товмача. В Якубцю застали богато збігців-Поляків і иншого люду; деякі язики говорили, що сам Богун там-але потім виявилося, що він маючи свіжих коней, з иншими сотниками поїхав просто до Умани, не входячи до Якубця. Від тих що замкнулися там зажадали, щоб піддались, але ті відмовили-“за приводом тамошнього отамана й инших козаків, а. навіть і попів-котрі їм нагадували присягу віддану Москві”. Тоді Потоцкий післав туди кавалєрію, вона зійшла з коней і пішла на приступ, “і за ласкою божою без труднощів взяла обложених під шаблю, так що зо три тисячі трупу лягло”. А одночасно полковник Детиницький висланий з відділом кінноти в напрямі Умани, рубав утікачів на дорогах, і розгромив при тім кілька місточок і таборів.

“Так від Винниці аж під саму Умань упорався з усіми містечками”, — вдоволено підсумовує старий Потоцкий результати сього рейду. Як далі побачимо, Потоцкий молодший радив на тім і скінчити-післати частину кінноти на Умань, попробувати чи не вдасться щось осягнути несподіваним нападом, і як ні- то не компромітуючись і не виставляючи досить слабого і деморалізованого війська на втрати, на тім скінчити сей похід-рахуючися з тим, що термін служби вийшов, і кожен мав право про себе як хотя радити. Але старий Потоцкий послухав Чарнєцкого і захотів спробувати щастя з усіми силами-чи під вражіннєм його наступу Богун і Глух, уманський полковник, не схочуть почати переговори? Не робив, мовляв, собі ніяких ілюзій, що може здобути таку сильну фортецю без армати і пішого війська, але бажав попробувати чи не вдасться привести її до підданства королеві. Полишив в Кочубіївцях, милю від Умани всі вози, і з усім військом в велику пятницю, 3 квітня приступив до міста. Післав універсали королівські-до козаків і до черни, придав свого власного і визначив кілька годин на роздуманнє. Але Богун як на попереднього листа, так і тепер не дав ніякої відповіди. Вивів людей і військо з двох частин міста і зачинився в третій, при замку- маючи понад 15 тисяч війська. В “Старій Умани” теж пробували боротися, але уступились, коли Чарнєцкий наступив з драґонією і з кільканадцятьма корогвами легкої кінноти. Старий Потоцкий поставив там драґонів і полк Потоцкого молодшого, а инше військо розложив по хуторах, і чекав відповіди від козаків. “Але вони не забуваючи свого звичаю, замісць відповіди зробили з замку вилазку в поле”. Польське військо кинулось і погнало їx назад, тоді вони зробили другу вилазку і запалили місто-де розложено драґонію. Знову напали на них, вигнали з міста і вивели звідти без шкоди драґонів. Після того старий Потоцкий вивів військо в поле і до півночи чекав, що може козаки захочуть вийти і щось спробувати. Але не дочекавшися відійшов до Кочубіївець, а другого дня пустився на Буки, виславши наперед два полки, з дорученнєм забезпечити мости і “упрятати” всі слободи на тій дорозі.

Тут кінчиться реляція старого гетьмана, писана з сеї дороги до Буків. Продовженнє дає анонімна реляція, починає згаданою вже екскурсією Окуня на Шаргород і походом під Ілинці, але дає кілька яскравих і характеристичних взірців попе-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6wp4y6t4i6cmcq0q8d8xa471rzo0q40</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/18</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598980</id>
    <revision>
      <id>1108782</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:41:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */ http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm</comment>
      <origin>1108782</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5999" sha1="odcii0en3lyqzojhpszyqg2tcyrrjyo" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;реднього “прятання”, тому почнемо дещо з попереднього (стиль оповідання дуже ляконічний, еліптичний, так що приходиться доповняти з контексту).

“Рушили рано (з Шаргороду). Де тільки траплялося містечко, слобода чи село- вирубавши хлопство, огнем кінчали решту. Доки зійшлися з гетьманом, немало винищено тої саранчі. Прийшовши сею дорогою до Немирова, добре вкрили трупом його улиці.

“В однім великім мурованім льоху замкнулося кількасот людей і їх задушено димом. Волохи не малий час трудилися коло них, щоб дістати когось з старшини, але тільки кількох зловлено, що непомітно втікли; всі инші ніяким чином не хотіли піддатись, і їх огнем і димом подушено.

“Зійшовшися з гетьманом, ще більше розпустили крилами під'їзди, і ріжними трактами палили; але де піддавалися-не рубали, тільки Волохи рабували.

“В четвер перед Великоднем (2 квітня) прийшли ми під Ягубець-містечко оборонне і замочок добре укріплений. Застали там три полки наших; півтори дні там галасували і немало втратили своїх: двох хорунжих убито, богато товариства і челяди, але нічого не доказали. Аж коли надтягнуло (головне) військо, і п. воєвода браславський скочив з своїм полком, инші за ним вломилися до парканів. Положили до замку трупом вщерть більше як 4 тисячі: окрім валів і міста все підзамче (przygrodek) було ними вкрите. Оден падав на другого-особливо в замку: як по мосту приходилось ходити по них.

“Там ми відправили ночліг в четвер. Великої пятниці дійшли під Умань. Там нашому полкові велено йти перед військом. Недалеко перед Уманню дістали ми в містечку кількох добрих язиків; вони зараз розповіли про силу Уманців: що там більше 10 тисяч козаків з Богуном, а хлопства, що позбігалося з ріжних слобід, далеко більше, бо що тільки живо туди збирається. Про кріпость говорили, що в добрім порядку. Все се ми й самі потім добре досвідчили.

“П. воєвода браславський радив п. гетьманові самому туди не йти, а післати кілька полків, і сам брався йти: “Коли не вдасться захопити, то все таки що можна буде зробити, зроблю: тому що не маємо армати, ані піхоти, не можна здобути штурмом таку сильну фортецю-хіба захопити” (несподіваним нападом). Се була добра рада, і ми без конфузії були б одійшли, і не мали б таких великих страт. Але п. обозний коронний (Чарнєцкий) пішов п. воєводі на перекір, і переміг своїми раціями, доводячи, що як тільки побачать п. гетьмана з військом, та ще він пішле їм королівський універсал, так зараз піддадуться. Дав себе п. гетьман намовити, підійшов під Умань з військом (піславши наперед) трохи комонника і піших стрільців. Почали (Уманці) з нашими гарцювати, але боялись, щоб не дати язика, і як скорше тікали до міста. Одначе з боків, з нового міста зараз язика добули, і з ним післано універсал. Прочитавши його, зараз арматою оповіли підданство: перед тим ні разу з гармат не стріляли, тільки з самопалів. Але то нам нічого не шкодило, бо переносило горою далеко.

“Коли військо стало “в шику”, а охочі з ріжних сторін підскакували під місто, в долішнім місті затрівожилися і зараз повтікали до старого. Тим часом військо наше наступало: прискакав п. воєвода з охотниками, п. обозний прийшов з драґонами, і так ми опанували нове місто. Полк наш поставлено під самим наступом. Відстрілювалися ми через став з самопалів. Додано туди ж драґонів п. обозного: їx поставили при пар-
-----
1) Памятники ІІІ с. 174 д.д.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>odcii0en3lyqzojhpszyqg2tcyrrjyo</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108788</id>
      <parentid>1108782</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:02:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */ Can't find footnote, see [[Обговорення сторінки:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/18#Footnote]].</comment>
      <origin>1108788</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6010" sha1="ozhibj577p5vqiiiekqgkw9pdkvn20i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;реднього “прятання”, тому почнемо дещо з попереднього (стиль оповідання дуже ляконічний, еліптичний, так що приходиться доповняти з контексту).

“Рушили рано (з Шаргороду). Де тільки траплялося містечко, слобода чи село- вирубавши хлопство, огнем кінчали решту. Доки зійшлися з гетьманом, немало винищено тої саранчі. Прийшовши сею дорогою до Немирова, добре вкрили трупом його улиці.

“В однім великім мурованім льоху замкнулося кількасот людей і їх задушено димом. Волохи не малий час трудилися коло них, щоб дістати когось з старшини, але тільки кількох зловлено, що непомітно втікли; всі инші ніяким чином не хотіли піддатись, і їх огнем і димом подушено.

“Зійшовшися з гетьманом, ще більше розпустили крилами під'їзди, і ріжними трактами палили; але де піддавалися-не рубали, тільки Волохи рабували.

“В четвер перед Великоднем (2 квітня) прийшли ми під Ягубець-містечко оборонне і замочок добре укріплений. Застали там три полки наших; півтори дні там галасували і немало втратили своїх: двох хорунжих убито, богато товариства і челяди, але нічого не доказали. Аж коли надтягнуло (головне) військо, і п. воєвода браславський скочив з своїм полком, инші за ним вломилися до парканів. Положили до замку трупом вщерть більше як 4 тисячі: окрім валів і міста все підзамче (przygrodek) було ними вкрите. Оден падав на другого-особливо в замку: як по мосту приходилось ходити по них.

“Там ми відправили ночліг в четвер. Великої пятниці дійшли під Умань. Там нашому полкові велено йти перед військом. Недалеко перед Уманню дістали ми в містечку кількох добрих язиків; вони зараз розповіли про силу Уманців: що там більше 10 тисяч козаків з Богуном, а хлопства, що позбігалося з ріжних слобід, далеко більше, бо що тільки живо туди збирається. Про кріпость говорили, що в добрім порядку. Все се ми й самі потім добре досвідчили.

“П. воєвода браславський радив п. гетьманові самому туди не йти, а післати кілька полків, і сам брався йти: “Коли не вдасться захопити, то все таки що можна буде зробити, зроблю: тому що не маємо армати, ані піхоти, не можна здобути штурмом таку сильну фортецю-хіба захопити” (несподіваним нападом). Се була добра рада, і ми без конфузії були б одійшли, і не мали б таких великих страт. Але п. обозний коронний (Чарнєцкий) пішов п. воєводі на перекір, і переміг своїми раціями, доводячи, що як тільки побачать п. гетьмана з військом, та ще він пішле їм королівський універсал, так зараз піддадуться. Дав себе п. гетьман намовити, підійшов під Умань з військом (піславши наперед) трохи комонника і піших стрільців. Почали (Уманці) з нашими гарцювати, але боялись, щоб не дати язика, і як скорше тікали до міста. Одначе з боків, з нового міста зараз язика добули, і з ним післано універсал. Прочитавши його, зараз арматою оповіли підданство: перед тим ні разу з гармат не стріляли, тільки з самопалів. Але то нам нічого не шкодило, бо переносило горою далеко.

“Коли військо стало “в шику”, а охочі з ріжних сторін підскакували під місто, в долішнім місті затрівожилися і зараз повтікали до старого. Тим часом військо наше наступало: прискакав п. воєвода з охотниками, п. обозний прийшов з драґонами, і так ми опанували нове місто. Полк наш поставлено під самим наступом. Відстрілювалися ми через став з самопалів. Додано туди ж драґонів п. обозного: їx поставили при пар-
-----
&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;) Памятники ІІІ с. 174 д.д.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ozhibj577p5vqiiiekqgkw9pdkvn20i</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108929</id>
      <parentid>1108788</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T20:52:23Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108929</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6196" sha1="3z06z2b1vawlv4hy2ozxkhsyqkq02dk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;реднього «прятання», тому почнемо дещо з попереднього (стиль оповідання дуже ляконічний, еліптичний, так що приходиться доповняти з контексту)&lt;ref&gt;[[Сторінка:Памятники, изданные Кіевскою коммиссіею для разбора древніхъ актовъ. Т. I—III (1898).pdf/845|Памятники III с. 174]] д.д.&lt;/ref&gt;.

«Рушили рано (з Шаргороду). Де тільки траплялося містечко, слобода чи село — вирубавши хлопство, огнем кінчали решту. Доки зійшлися з гетьманом, немало винищено тої саранчі. Прийшовши сею дорогою до Немирова, добре вкрили трупом його улиці.

«В однім великім мурованім льоху замкнулося кількасот людей і їх задушено димом. Волохи не малий час трудилися коло них, щоб дістати когось з старшини, але тільки кількох зловлено, що непомітно втікли; всі инші ніяким чином не хотіли піддатись, і їх огнем і димом подушено.

«Зійшовшися з гетьманом, ще більше розпустили крилами під'їзди, і ріжними трактами палили; але де піддавалися — не рубали, тільки Волохи рабували.

«В четвер перед Великоднем (2 квітня) прийшли ми під Ягубець — містечко оборонне і замочок добре укріплений. Застали там три полки наших; півтори дні там галасували і немало втратили своїх: двох хорунжих убито, богато товариства і челяди, але нічого не доказали. Аж коли надтягнуло (головне) військо, і п. воєвода браславський скочив з своїм полком, инші за ним вломилися до парканів. Положили до замку трупом вщерть більше як 4 тисячі: окрім валів і міста все підзамче (przygrodek) було ними вкрите. Оден падав на другого — особливо в замку: як по мосту приходилось ходити по них.

«Там ми відправили ночліг в четвер. Великої пятниці дійшли під Умань. Там нашому полкові велено йти перед військом. Недалеко перед Уманню дістали ми в містечку кількох добрих язиків; вони зараз розповіли про силу Уманців: що там більше 10 тисяч козаків з Богуном, а хлопства, що позбігалося з ріжних слобід, далеко більше, бо що тільки живо туди збирається. Про кріпость говорили, що в добрім порядку. Все се ми й самі потім добре досвідчили.

«П. воєвода браславський радив п. гетьманові самому туди не йти, а післати кілька полків, і сам брався йти: «Коли не вдасться захопити, то все таки що можна буде зробити, зроблю: тому що не маємо армати, ані піхоти, не можна здобути штурмом таку сильну фортецю — хіба захопити» (несподіваним нападом). Се була добра рада, і ми без конфузії були б одійшли, і не мали б таких великих страт. Але п. обозний коронний (Чарнєцкий) пішов п. воєводі на перекір, і переміг своїми раціями, доводячи, що як тільки побачать п. гетьмана з військом, та ще він пішле їм королівський універсал, так зараз піддадуться. Дав себе п. гетьман намовити, підійшов під Умань з військом (піславши наперед) трохи комонника і піших стрільців. Почали (Уманці) з нашими гарцювати, але боялись, щоб не дати язика, і як скорше тікали до міста. Одначе з боків, з нового міста зараз язика добули, і з ним післано універсал. Прочитавши його, зараз арматою оповіли підданство: перед тим ні разу з гармат не стріляли, тільки з самопалів. Але то нам нічого не шкодило, бо переносило горою далеко.

«Коли військо стало «в шику», а охочі з ріжних сторін підскакували під місто, в долішнім місті затрівожилися і зараз повтікали до старого. Тим часом військо наше наступало: прискакав п. воєвода з охотниками, п. обозний прийшов з драґонами, і так ми опанували нове місто. Полк наш поставлено під самим наступом. Відстрілювалися ми через став з самопалів. Додано туди ж драґонів п. обозного: їx поставили при пар-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>3z06z2b1vawlv4hy2ozxkhsyqkq02dk</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108931</id>
      <parentid>1108929</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T20:53:35Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <origin>1108931</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6197" sha1="9ewf4hv63sn1ayds2a5cltx48t8p0e8" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;реднього «прятання», тому почнемо дещо з попереднього (стиль оповідання дуже ляконічний, еліптичний, так що приходиться доповняти з контексту)&lt;ref&gt;[[Сторінка:Памятники, изданные Кіевскою коммиссіею для разбора древніхъ актовъ. Т. I—III (1898).pdf/845|Памятники III с. 174]] д.д.&lt;/ref&gt;.

«Рушили рано (з Шаргороду). Де тільки траплялося містечко, слобода чи село — вирубавши хлопство, огнем кінчали решту. Доки зійшлися з гетьманом, немало винищено тої саранчі. Прийшовши сею дорогою до Немирова, добре вкрили трупом його улиці.

«В однім великім мурованім льоху замкнулося кількасот людей і їх задушено димом. Волохи не малий час трудилися коло них, щоб дістати когось з старшини, але тільки кількох зловлено, що непомітно втікли; всі инші ніяким чином не хотіли піддатись, і їх огнем і димом подушено.

«Зійшовшися з гетьманом, ще більше розпустили крилами під'їзди, і ріжними трактами палили; але де піддавалися — не рубали, тільки Волохи рабували.

«В четвер перед Великоднем (2 квітня) прийшли ми під Ягубець — містечко оборонне і замочок добре укріплений. Застали там три полки наших; півтори дні там галасували і немало втратили своїх: двох хорунжих убито, богато товариства і челяди, але нічого не доказали. Аж коли надтягнуло (головне) військо, і п. воєвода браславський скочив з своїм полком, инші за ним вломилися до парканів. Положили до замку трупом вщерть більше як 4 тисячі: окрім валів і міста все підзамче (przygrodek) було ними вкрите. Оден падав на другого — особливо в замку: як по мосту приходилось ходити по них.

«Там ми відправили ночліг в четвер. Великої пятниці дійшли під Умань. Там нашому полкові велено йти перед військом. Недалеко перед Уманню дістали ми в містечку кількох добрих язиків; вони зараз розповіли про силу Уманців: що там більше 10 тисяч козаків з Богуном, а хлопства, що позбігалося з ріжних слобід, далеко більше, бо що тільки живо туди збирається. Про кріпость говорили, що в добрім порядку. Все се ми й самі потім добре досвідчили.

«П. воєвода браславський радив п. гетьманові самому туди не йти, а післати кілька полків, і сам брався йти: «Коли не вдасться захопити, то все таки що можна буде зробити, зроблю: тому що не маємо армати, ані піхоти, не можна здобути штурмом таку сильну фортецю — хіба захопити» (несподіваним нападом). Се була добра рада, і ми без конфузії були б одійшли, і не мали б таких великих страт. Але п. обозний коронний (Чарнєцкий) пішов п. воєводі на перекір, і переміг своїми раціями, доводячи, що як тільки побачать п. гетьмана з військом, та ще він пішле їм королівський універсал, так зараз піддадуться. Дав себе п. гетьман намовити, підійшов під Умань з військом (піславши наперед) трохи комонника і піших стрільців. Почали (Уманці) з нашими гарцювати, але боялись, щоб не дати язика, і як скорше тікали до міста. Одначе з боків, з нового міста зараз язика добули, і з ним післано універсал. Прочитавши його, зараз арматою оповіли підданство: перед тим ні разу з гармат не стріляли, тільки з самопалів. Але то нам нічого не шкодило, бо переносило горою далеко.

«Коли військо стало «в шику», а охочі з ріжних сторін підскакували під місто, в долішнім місті затрівожилися і зараз повтікали до старого. Тим часом військо наше наступало: прискакав п. воєвода з охотниками, п. обозний прийшов з драґонами, і так ми опанували нове місто. Полк наш поставлено під самим наступом. Відстрілювалися ми через став з самопалів. Додано туди ж драґонів п. обозного: їх поставили при пар-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>9ewf4hv63sn1ayds2a5cltx48t8p0e8</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/19</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598981</id>
    <revision>
      <id>1108783</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:44:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */ http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm</comment>
      <origin>1108783</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6217" sha1="h83dtqn1mfaboby9xjz7s9nhws2yqgv" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кані коло брами. Инші полки з п. гетьманом стали на фільварках, декотрі на сторожі. Ми поставивши коней на кватерах, щоб погодувались, самі пішли з хоругвами пішо під паркан. (Неприятель) робив вилазки ледом, і ми з ним майже цілий день галасувались-аж під сам вечір затихло так на годину: видко що раду мали.

“Перед самим вечером вдарили з гармат, комонник з великим криком висипав весь з міста і вкрив поле під валами. Наші полки, що були на сторожі і ті що на фільварках, відогнали їх аж до брами. Але піхота (козацька) відстрілювалася з валів на наш полк. Коли разом вся (козацька) піхота через став посунула так, що зайшла нам в тил, а ті що підчас денних вилазок закралися до дальшого міста, захопили чимало коней і челяди. Тут хоругов п. воєводи браславського як найскорше в поле; нас кілька лише хоругов зісталося пішо, щоб дати (козакам) відсіч від міста. Але такого великого натиску ми не могли витримати, особливо тому що немало з товариства і челяди скочило в поле за полковничою корогвою, і так прийшлось нам ретіруватись до коней-що за дві улиці стояли. Не богато ми їх на кватирах застали, бо кожен (козак) допавши коня як найскорше тікав в поле. Мині самому ледви оден тільки, під'їздок під баґажем лишився-і то я свого пахолка з нього скинув. Ледво що вдалося з-під того огня виратуватись-бо густо стріляно. Коли неприятель наново забрав місто, всі вози наші лишилися там, коні, і челяди немало-нашої і з ріжних инших хоругов, тому що ми лишились до останку, думаючи, що нам поможуть тримати місто, а вийшло инакше.

“Так в тих галасах зайшла нас ніч. Через се сталось немале замішаннє в війську, особливо тому, що нове місто було запалене-і з нашої сторони і з їхньої, а що й вітер був на нас. Їм з за паркану, ховаючися в ,оплотках', було лекше на нас стріляти; але й то не дуже нам пошкодило: дві хоругви нас ішло ззаду, але поки дійшли до полку, тільки двох підстрілено, та й то не тяжко. Ставши в порядку, військо відійшло за милю від міста і там ночувало. Післано назад під'їзд, але (козаки) ні трохи не рушилися за ним: в великій були обережности. Але обидва міста спалено цілком. Тільки в старім, де вони були окопались, замкнулись усі козаки в замку, а хоругви хлопства в місті.

“Другого дня не рано знову через той Ягубець; нічліг в двох милях відти, в місточку, яке піддалось, і великдень (5 квітня) майже до полудня ми там провели. Потім рушили до Мушурова: хотіли там на великдень принаймні хоч спокійний ночліг мати. Післано передню сторожу “кварту роздати”&lt;ref&gt;Жовнірські “словечка”.&lt;/ref&gt;), — ті з луків та самопалів стали запрошувати на урочисте свято. Наша передня сторожа і люде господаря немалу хвилю перестрілювалися з ними. поки надтягли полки, і сильно пригонили їх під вали. Наш полк як звичайно ходив на переді при гетьмані, так і тепер прийшовши з гори над став зараз ми позлазили з коней до них, разом з хоругвами п. воєводи. Довго вони (козаки) за нами ганяли, стріляючи на леду, на ставу, за парканом. Тим часом надійшли полки, теж зсідали з коней і цілу дзеґарову годину-як говорив сам гетьман з п. обозним маючи дзегарки, — галасували ми з ними, поки добули місто. Навколо замку штурм трівав більш ніж дві години. Сильно боронились. Як мали згинути, так згинули, але і нашим задали немало шкоди. У нас забито чотирьох хорунжих; господаря волоського двох, кількох постріляно, товариства ріжного побито і постріляно. У нас тільки двох товаришів і кілька челяди, але не тяжко, трохи й мині в руку дісталося з луку.
-----&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h83dtqn1mfaboby9xjz7s9nhws2yqgv</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108928</id>
      <parentid>1108783</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T20:27:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108928</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6249" sha1="n0dpqegg9z947uzk6xprj08z19gv6fc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;кані коло брами. Инші полки з п. гетьманом стали на фільварках, декотрі на сторожі. Ми поставивши коней на кватерах, щоб погодувались, самі пішли з хоругвами пішо під паркан. (Неприятель) робив вилазки ледом, і ми з ним майже цілий день галасувались — аж під сам вечір затихло так на годину: видко що раду мали.

«Перед самим вечером вдарили з гармат, комонник з великим криком висипав весь з міста і вкрив поле під валами. Наші полки, що були на сторожі і ті що на фільварках, відогнали їх аж до брами. Але піхота (козацька) відстрілювалася з валів на наш полк. Коли разом вся (козацька) піхота через став посунула так, що зайшла нам в тил, а ті що підчас денних вилазок закралися до дальшого міста, захопили чимало коней і челяди. Тут хоругов п. воєводи браславського як найскорше в поле; нас кілька лише хоругов зісталося пішо, щоб дати (козакам) відсіч від міста. Але такого великого натиску ми не могли витримати, особливо тому що немало з товариства і челяди скочило в поле за полковничою корогвою, і так прийшлось нам ретіруватись до коней — що за дві улиці стояли. Не богато ми їх на кватирах застали, бо кожен (козак) допавши коня як найскорше тікав в поле. Мині самому ледви оден тільки, під'їздок під баґажем лишився — і то я свого пахолка з нього скинув. Ледво що вдалося з-під того огня виратуватись — бо густо стріляно. Коли неприятель наново забрав місто, всі вози наші лишилися там, коні, і челяди немало — нашої і з ріжних инших хоругов, тому що ми лишились до останку, думаючи, що нам поможуть тримати місто, а вийшло инакше.

«Так в тих галасах зайшла нас ніч. Через се сталось немале замішаннє в війську, особливо тому, що нове місто було запалене — і з нашої сторони і з їхньої, а що й вітер був на нас. Їм з за паркану, ховаючися в „оплотках“, було лекше на нас стріляти; але й то не дуже нам пошкодило: дві хоругви нас ішло ззаду, але поки дійшли до полку, тільки двох підстрілено, та й то не тяжко. Ставши в порядку, військо відійшло за милю від міста і там ночувало. Післано назад під'їзд, але (козаки) ні трохи не рушилися за ним: в великій були обережности. Але обидва міста спалено цілком. Тільки в старім, де вони були окопались, замкнулись усі козаки в замку, а хоругви хлопства в місті.

«Другого дня не рано знову через той Ягубець; нічліг в двох милях відти, в місточку, яке піддалось, і великдень (5 квітня) майже до полудня ми там провели. Потім рушили до Мушурова: хотіли там на великдень принаймні хоч спокійний ночліг мати. Післано передню сторожу «кварту роздати»&lt;ref&gt;Жовнірські «словечка».&lt;/ref&gt;, — ті з луків та самопалів стали запрошувати на урочисте свято. Наша передня сторожа і люде господаря немалу хвилю перестрілювалися з ними, поки надтягли полки, і сильно пригонили їх під вали. Наш полк як звичайно ходив на переді при гетьмані, так і тепер прийшовши з гори над став зараз ми позлазили з коней до них, разом з хоругвами п. воєводи. Довго вони (козаки) за нами ганяли, стріляючи на леду, на ставу, за парканом. Тим часом надійшли полки, теж зсідали з коней і цілу дзеґарову годину — як говорив сам гетьман з п. обозним маючи дзегарки, — галасували ми з ними, поки добули місто. Навколо замку штурм трівав більш ніж дві години. Сильно боронились. Як мали згинути, так згинули, але і нашим задали немало шкоди. У нас забито чотирьох хорунжих; господаря волоського двох, кількох постріляно, товариства ріжного побито і постріляно. У нас тільки двох товаришів і кілька челяди, але не тяжко, трохи й мині в руку дісталося з луку.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n0dpqegg9z947uzk6xprj08z19gv6fc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598982</id>
    <revision>
      <id>1108784</id>
      <timestamp>2026-09-20T14:48:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108784</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3625" sha1="n6d7aqpps2ioxakpinz06pfutdb33og" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh||19|}}

...динами. До 1794 р. виросло число курінів на 40 і було розділене на чотири округи: Таманський, Катеринодарський, Бейсугський і Єйський ²&lt;ref&gt;Назви сих куренів були такі, як на Запорожу: &lt;br&gt;
1. Кисляківський, 2) Іванівський, 3) Капеловський, 4) Сергієвський, 5) Динський, 6) Криловський, 7) Канівський, 8) Батуринський, 9) Поповичівський, 10) Васюринський, 11) Незамаївський, 12) Іркліївський, 13) Щербинівський, 14) Тимошівський, 15) Шкуринський, 16) Коренівський, 17) Рогівський, 18) Корсунський, 19) Калниболотський, 20) Уманський, 21) Деревянківський, 22) Нижностебліївський, 23) {{нерозбірливо|texttip=Важностебліївський}}, 24) Джереліївський, 25) Переяславський, 26) Полтавський, 27) Мишастовський, 28) Минський, 29) Титарівський, 30) Леушківський, 31) Величковський, 32) Пластунівський, 33) Дядьківський, 34) Брюховецький, 35) Медведівський, 36) Платнирівський, 37) Кущовський, 38) Пашковський, крім того: 39) Березанський (на памятку здобуття Чорноморцями турецької кріпости Березані), 40) Катерининський (в честь цариці Катерини). Опісля з побільшуванням числа переселенців, збільшувалося й число осель.&lt;/ref&gt;). Усіх жителів було тоді 18.171, з чого 12.645 мужчин і 5.526 женщин. В 1794 р. засновано місто Катеринодар, що стало осередком управи Чорноморського війська і нині є столицею республики. В 1795 р. дійшло число населення до 25.000 душ. Поводилося йому одначе зразу не добре, бо на оселі вибирано місця в початках — керуючися виключно стратегічними оглядами, а з господарського боку вони були зовсім непридатні.

Переселенці непривичні були також до тамошнього клімату, тому дуже хорували і вимирали в великім числі. Побоюючися вилюднення, Чорноморці приймали до себе радо всіх, що зголошувалися. Більшість нових переселенців зачислювано до війська.

До 1820 р. дійшло через те число населення до 62.061 душ (37,636 мужчин і 24,425 женщин.) До 1825 р. переселилося з Чернигівської й Полтавської губернії 48.382 козаків (25.627 мужчин і 22.755 женщин). В 1829 р. переселилися сюди також турецькі козаки, що втекли були до Туреччини по знищенню Січи. В 1834 р. приказано зачисляти

---

²)&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n6d7aqpps2ioxakpinz06pfutdb33og</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108785</id>
      <parentid>1108784</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T14:49:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108785</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3615" sha1="5wuzw8x5p6qu3gbeirf3qtdl6d604gp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh||19|}}

...динами. До 1794 р. виросло число курінів на 40 і було розділене на чотири округи: Таманський, Катеринодарський, Бейсугський і Єйський ²&lt;ref&gt;Назви сих куренів були такі, як на Запорожу: &lt;br&gt;
1. Кисляківський, 2) Іванівський, 3) Капеловський, 4) Сергієвський, 5) Динський, 6) Криловський, 7) Канівський, 8) Батуринський, 9) Поповичівський, 10) Васюринський, 11) Незамаївський, 12) Іркліївський, 13) Щербинівський, 14) Тимошівський, 15) Шкуринський, 16) Коренівський, 17) Рогівський, 18) Корсунський, 19) Калниболотський, 20) Уманський, 21) Деревянківський, 22) Нижностебліївський, 23) {{нерозбірливо|texttip=Важностебліївський}}, 24) Джереліївський, 25) Переяславський, 26) Полтавський, 27) Мишастовський, 28) Минський, 29) Титарівський, 30) Леушківський, 31) Величковський, 32) Пластунівський, 33) Дядьківський, 34) Брюховецький, 35) Медведівський, 36) Платнирівський, 37) Кущовський, 38) Пашковський, крім того: 39) Березанський (на памятку здобуття Чорноморцями турецької кріпости Березані), 40) Катерининський (в честь цариці Катерини). Опісля з побільшуванням числа переселенців, збільшувалося й число осель.&lt;/ref&gt;). Усіх жителів було тоді 18.171, з чого 12.645 мужчин і 5.526 женщин. В 1794 р. засновано місто Катеринодар, що стало осередком управи Чорноморського війська і нині є столицею республики. В 1795 р. дійшло число населення до 25.000 душ. Поводилося йому одначе зразу не добре, бо на оселі вибирано місця в початках — керуючися виключно стратегічними оглядами, а з господарського боку вони були зовсім непридатні.

Переселенці непривичні були також до тамошнього клімату, тому дуже хорували і вимирали в великім числі. Побоюючися вилюднення, Чорноморці приймали до себе радо всіх, що зголошувалися. Більшість нових переселенців зачислювано до війська.

До 1820 р. дійшло через те число населення до 62.061 душ (37,636 мужчин і 24,425 женщин.) До 1825 р. переселилося з Чернигівської й Полтавської губернії 48.382 козаків (25.627 мужчин і 22.755 женщин). В 1829 р. переселилися сюди також турецькі козаки, що втекли були до Туреччини по знищенню Січи. В 1834 р. приказано зачисляти&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5wuzw8x5p6qu3gbeirf3qtdl6d604gp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/22</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598983</id>
    <revision>
      <id>1108786</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:00:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108786</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3018" sha1="51bn6s3pqz6m3zbwjro4ttnm31ruq5i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|20||}}

до Чорноморського війська діти всіх козаків, що вислужили в війську 25 літ.

В 1848 р. переселено на Чорноморє 2.000 родин українських козаків із Чернигівської й Харківської губернії, з яких дійшло на місце 1980 родин, а то 7.787 мужчин і 6.460 женщин. У тихже 40-их роках перемінено назви курінів на станиці, а ціле військо поділено на три (а не на чотири, як давнійше) округи: Катеринодарський, Таманський і Єйський. В такім виді пробуло Чорноморське військо до 1861 р., коли до нього долучено шість бригад кавказького лінійного війська і перемінено назву Чорноморського війська на Кубанське військо. До того часу зросло число населення до 184.003 душ, із чого 93.955 мужчин і 90.048 женщин, причислених до військового стану. Крім того було тоді коло 5.000 душ невійськового населення.

Від 1861 р. почалося також правильне заселювання Кавказького підгіря (по лівім боці ріки Кубані.) Переселенців розміщено в 17 станицях. Переважно були се козаки. В 1862 р. заселено 28 станиць, в 1863 р. 20 станиць. Від 1861 — 1865 р. переселено в Закубанє коло 16 000 родин. Таким чином розтягнено кольонізацію на цілу теріторію нинішньої Кубанщини.

**

Кубанщина (2,630.000 мешканців) ¹&lt;ref&gt;Автор статті про Кубанців у „Przymierzu“ подає число населення на 3.500.000 душ. Нам невідомо одначе, звідки автор зачерпнув його, тому не наводимо його на першім місци.&lt;/ref&gt;) має релятивну більшість українську, звиш 47 проц., себто 1,250.000 душ на не цілих 44 проц. Москалів та 9 проц. инших, переважно дрібних кавказьких народів. Суцільна українська область займає тут звиж 56 000 км². Українську абсолютну більшість мають повіти: Єйський (81 прц.), Темрюцький (79 прц.) і Катеринодарський (57 прц. Українців, 27 прц. Москалів, 11 прц. Черкесів); в Кавказькім&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>51bn6s3pqz6m3zbwjro4ttnm31ruq5i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Обговорення сторінки:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/18</title>
    <ns>251</ns>
    <id>598984</id>
    <revision>
      <id>1108787</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:00:47Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Footnote */ нова тема</comment>
      <origin>1108787</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="828" sha1="culr5nnylw2wq8hynp6vthn9xkx1not" xml:space="preserve">== Footnote ==
Can't find the place of the footnote. http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm numbers it as footnote {{color|red|10}} at the bottom, but does not highlight it in the text either. There is no &lt;sup&gt;{{color|red|10}}&lt;/sup&gt;; &lt;sup&gt;{{color|red|9}}&lt;/sup&gt; is followed by &lt;sup&gt;{{color|red|11}}&lt;/sup&gt;. The only '10' in the online text is {{tq| що там більше 10 тисяч козаків з Богуном}}, but that is evidently part of the main text, in the scan as well. Besides, the scanned book starts counting footnotes again from '1' on every new page, so we would not expect a &lt;sup&gt;10&lt;/sup&gt;, but a &lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 15:00, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>culr5nnylw2wq8hynp6vthn9xkx1not</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108930</id>
      <parentid>1108787</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T20:53:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Footnote */ Відповідь</comment>
      <origin>1108930</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1025" sha1="703rd607v5zwh3ufgg4acwcm2rky7b7" xml:space="preserve">== Footnote ==
Can't find the place of the footnote. http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm numbers it as footnote {{color|red|10}} at the bottom, but does not highlight it in the text either. There is no &lt;sup&gt;{{color|red|10}}&lt;/sup&gt;; &lt;sup&gt;{{color|red|9}}&lt;/sup&gt; is followed by &lt;sup&gt;{{color|red|11}}&lt;/sup&gt;. The only '10' in the online text is {{tq| що там більше 10 тисяч козаків з Богуном}}, but that is evidently part of the main text, in the scan as well. Besides, the scanned book starts counting footnotes again from '1' on every new page, so we would not expect a &lt;sup&gt;10&lt;/sup&gt;, but a &lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 15:00, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} {{Done}} --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:53, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>703rd607v5zwh3ufgg4acwcm2rky7b7</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108932</id>
      <parentid>1108930</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T21:56:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Footnote */ Відповідь</comment>
      <origin>1108932</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1225" sha1="h1hvmyjh6hyzafiny55z6bgic5msx90" xml:space="preserve">== Footnote ==
Can't find the place of the footnote. http://litopys.org.ua/hrushrus/iur90802.htm numbers it as footnote {{color|red|10}} at the bottom, but does not highlight it in the text either. There is no &lt;sup&gt;{{color|red|10}}&lt;/sup&gt;; &lt;sup&gt;{{color|red|9}}&lt;/sup&gt; is followed by &lt;sup&gt;{{color|red|11}}&lt;/sup&gt;. The only '10' in the online text is {{tq| що там більше 10 тисяч козаків з Богуном}}, but that is evidently part of the main text, in the scan as well. Besides, the scanned book starts counting footnotes again from '1' on every new page, so we would not expect a &lt;sup&gt;10&lt;/sup&gt;, but a &lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;. [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 15:00, 20 вересня 2026 (UTC)

:{{ping|Nederlandse Leeuw}} {{Done}} --[[Користувач:Madvin|Madvin]] ([[Обговорення користувача:Madvin|обговорення]]) 20:53, 20 вересня 2026 (UTC)
::Thanks! [[Користувач:Nederlandse Leeuw|Nederlandse Leeuw]] ([[Обговорення користувача:Nederlandse Leeuw|обговорення]]) 21:56, 20 вересня 2026 (UTC)</text>
      <sha1>h1hvmyjh6hyzafiny55z6bgic5msx90</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/23</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598985</id>
    <revision>
      <id>1108789</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:05:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108789</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3095" sha1="sb0g3osog0mhpkifzqrrgtvxunlq0j3" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh||21|}}

повіті Українців 47 прц., так само Москалів; у Майкопськім Укр. 31 прц., Моск. 58 прц., Черкесів 6 прц., Кабардинців 2 прц.; у Лабинськім Українців 20 прц., Москалів 77 прц.; у Баталпашинськім Українців 28 прц., Москалів 39 прц., Карачаївців 13 прц., Абхазів 5 прц., Кабардинців 4 прц., Ногайців 3 прц., Черкесів 2 прц. Велику пестроту населення виказали розсліди над ним, переведені в грудни 1883 р. Тоді самих черкеських племен було 15 (як Кабардинці, Абадзехи, Кемчуї, Шапсуги, Бесленеївці й ин.), абхазьких так само 15 (найчисленніщі між ними Абазинці) і тюрських 15 (між ними найчисленніщі Карачаївці). Крім них жили ще в краю Убихи, Гакучі, Чеченці, Сванети, Жиди й инші дрібні племена. Всіх верховинців і музулманських племен начислювано тоді вже тільки 90.471 душ (при розпочинанню кольонізації 1861 р. числено їх іще 200.000 душ). Та се не дивне, бо всі ті племена воліли жити під Туреччиною і постійно переносилися туди. Тільки в 1871 до 1883 р., коли еміграція вже зменшилася, перенеслося в Туреччину 13.586 душ музулманів. Найбільшу густоту населення виказував тоді Лабинський округ (276 душ на квадратову версту), найменшу Баталпашинський (142 душі) і Майкопський (13 душ). В гірській полосі було ще рідше населення, а гірські хребти були зовсім незаселені.

Число населення в Кубанщині почало швидко зростати від 1868 р., коли дозволено також невійськовим особам набувати там землю. Тоді рушили селяне, особливо з українських губерній, цілими тисячами на Кубань і протягом 15 літ число їх піднеслося до 250.000. Всі вони кинулися до управи рілі, виарендовуючи військові, громадські й приватні землі. В 1894 р. виносило вже число всеї людности 1.632 545 душ. З того зачислювано до дворян 15.486, духовенства 5.510, війська 782.452, міщан 217.630, селян 506.925, т. зв. іно&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sb0g3osog0mhpkifzqrrgtvxunlq0j3</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/20</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598986</id>
    <revision>
      <id>1108790</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:07:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108790</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6204" sha1="crdebkw3gnbmhl0f4xf3js5o6x0qzfc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Але найбільше били нас дрючками, ,спустками', коли наші приступали під замок: не одному засвітило в очах. Сокірками, косами, чим могли кидали через паркан і богато наших калічили. Бо самопалів їм набивати не богато прийшлося-через відважний наступ наших. З луків через діри калічили наших з гори (nawiasem), поки ми їх повідстрілювали від палісаду. А взяли замок самі товариші-бо челядь і Німці, що їх трохи було, в місті на грабунку були. Впало трупом в тім Мушурові більше ніж 5000, далеко більше ніж в Ягубцю, бо з Кудличини й инших слобід зібралось дуже богато людей з поля&lt;ref&gt;Єрлич відзначує се, що напад і різня в Мушурові (Miszarowka) сталася “в саму великодню ніч, коли йшли від богослуження з церкви”.&lt;/ref&gt;).

“Переночувавши там пішли ми до Браслава. Також боками, під'їздами і чатами нищили, вирубуючи і випалюючи, аж прийшли до Красного. Волоське військо як досі ходило передом і боками з п. Шемберком, так тепер і під Браслав післав його п. гетьман- пробувати щастя. Немало пішло й охотників. Носач і Зелененко дали битву, — за півмилі були відвели їx Волохи від Браслава, а потім ударивши на них погнали, трохи положили трупом і взяли доброго язика. На ніч відступили, а другого дня п. Шемберк з своїм полком сів засідкою у лісі, а Волохи знову виваблювали в поле (козаків). Вийшли-але не так далеко. Довго перестрілювалися з Волохами; п. Шемберк з засідки не скоро поспів: міг би їx зайти з тилу, а так-мабуть мавши осторогу від язика, не стали гонити за нашими. Тоді не можучи їх вивабити, обидва полки вдарили на них і гналися до самого міста. Були б узяли й саме місто, влетівши за тим комонником-але все таки їx (козаків) вистріляно.

“Третього дня (7 квітня) не хотіли виходити в поле, тільки під валами кружили. Перед вечером розтрублено, щоб чати роз'їхалися на годину-по поживу. Та мабуть не кожен про ту годину чув: далеко позабігали, а тим часом полки відступили до війська, під Красне. Козаки на свіжих конях виїхали з міста на тих чатівників, що порозбігалися, і немало забрали челяди і коней; з нашої хоругви четверо пропало з з кіньми, а инші наші повтікали.

“Простоявши під тим Красним півтора дня, повернулись ми на визначені нам кватирі. Якби ми пустилися трьома, а принаймні двома тижнями скорше, на свіжих конях в дорогу, і не в таких розтоках-коли вже і Бог і инші ріки пустили, краще були б погостили. Могла б і Умань набрати страху, а Браслав певно пішов би з димом”&lt;ref&gt;Памятники III с. 180. Додам іще таку реляцію сучасну з театру війни- переповіджену в цитованім уже листі до каштеляна малоґостського: “Коли військо наше віступило від Гуманя-побачивши що Богун з 15 тис. борониться завзято, — Богун одержавши свіжі полки від Хмельницького, пішов у слід за нашими. Але на щастє вийшла конфузія у полковника Носача-що був міцно уфортифікувався в Браславі, а наші полки виграли, і так Богун пішов назад, а п. гетьман вислав (за ним) полк волоський і кількасот салдатів з п. Шемберком. Він поставив Волохів в полі, а сам з Німцями в засідці став, і козаки, побачивши малу силу, пішо і кінно, 20 і кілька хоругов, ,як очі вибрав' кинулись і почали їx крити, а Шемберк так ударив на них з тилу, що почали тікати і вкривши поле трупом, ледво назад 'вскреблися' до Брацлава”. “Але як з нинішнього гетьманського листу виходить”-додає далі автор-“мабуть з тих кватир не буде нічого: пп. військові дохрапатися Брацлавщини не можуть і вертають назад на Підністровє: гетьман розложить їх коло Шаргороду, Бару, Рашкова”.-Разнояз. 63 л. 23.&lt;/ref&gt;).

-----&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>crdebkw3gnbmhl0f4xf3js5o6x0qzfc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/21</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598987</id>
    <revision>
      <id>1108791</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:12:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108791</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6448" sha1="go2j625tv71pwggdsq3xrt01dobslj6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;На пограничу сей наступ-власне той момент, коли головне польське військо з'явилося під Винницею, і під Ілинцями з ним сполучились подільські й волоські полки, в останніх днях березня н. с.-викликав був чималу трівогу. Перед тим-хоча гетьман поясняв сим наступом неможливість покинути Україну і їхати до Москви, як того собі бажали в Москві, — тон його інформацій доволі спокійний. Взагалі гетьманському післанцеві Горкуші було наказано розповісти в Москві, що взяті в Копіївці бранці-Поляки казали, що король дуже затрівожився переходом гетьмана під московський протекторат, післав до хана, до Німців і Угрів по військо, — але козацький гетьман і вся старшина і чернь покладаються на Бога і царя-хоча може й самому гетьману прийдеться їхати на фронт, коли нові відомости будуть більш трівожні&lt;ref&gt;Акты X с. 559-561.&lt;/ref&gt;). Кілька день пізніш білоцерківський полковник писав уже в такім тоні: Поляки з великим військом обступили козацькі городи і чинять велике знищеннє в Уманськім полку-аж до Саварова. Обложили Кублич. Палять села. Богун, полковник кальницький, і полковник паволоцький не мають досить сил щоб боротися. Білоцерківський полковник також збирається відступити до Білої Церкви і пише до гетьмана, щоб той післав поміч з-за Дніпра. Три дні пізніш передає київським воєводам отаман білоцерківський Адам Мазепа нові відомости від свого полковника: Чарнєцкий з 10 тисячами окружили Умань; Богун з уманським полковником боронять її, паволоцький рушився на Горішню Камянку&lt;ref&gt;Акты X с. 405; лист Мазепи був писаний коло 5 квітня н. с., польске військо приступило під Умань 3-го.&lt;/ref&gt;). 9 н. с. квітня київський полковник отримав такого листа від гетьмана: Поляки почали наступ і нищать пограничні міста; полковник Богун не має сили і відступає з Рахнів на Івангород. Гетьман звелів іти йому в поміч полковникам канівському і корсунському; полковник київський повинен також іти з усіми людьми. Сам гетьман з усім задніпрянським військом піде на Поляків на великоднім тижні (6-11 квітня).

Цар одержавши сі відомости вислав наказ полудневій армії, що стояла в Рильску під начальством боярина Вас. Бор. Шереметєва і окольничого Ф. Бутурлина, іти на Київ в порозумінню з київськими воєводами і з гетьманом, “промишляти над польськими і литовськими людьми”&lt;ref&gt;Тамже с. 407-8, коло 25 квітня н. с.&lt;/ref&gt;).

Але тим часом прийшли відомости, що польське військо пішло назад, обсадивши залогою Шаргород. Тут поставлено полковника Дитиницького; від нього принесено такого обіжника, розісланого мабуть по сусідніх місточках, з датою: Шаргород 24 квітня:

“Пане війте томашпільський з усіми міщанами! Наказом й. м. п. гетьмана наказано мині стати в тих краях з 4 тис. війська, тому посилаю вам, абисьте провьянт збирали.. А я вам обіцяю, що ніякого загону у вас не буде, ані кривди від війська не будете мати. тільки прошу-негайно до мене відізватись, або самому приїхати”&lt;ref&gt;Малор. переп. Оруж. пал. ч. 21.&lt;/ref&gt;).

Невгамований Окунь вибрався був знову в під'їзд, — але сим разом наложив головою: козаки погромили його ватагу, і його самого взяли в полон; збирались відправити його гетьманові, а гетьман цареві, але він в дорозі помер від ран&lt;ref&gt;Акты X с. 586 і 677.&lt;/ref&gt;).

Місяць пізніше білоцерківський полковник весь той великодній рейд згадував перед московськими післанцями уже як мало значний епізод&lt;ref&gt;С. 680.&lt;/ref&gt;): Приходило на Умань загоном людей тисяч з 8, напали несподівано, але не зробили великої шкоди. Але гетьман був невдоволений на уманського і білоцерківського полковників, що вони під той польський наступ не виявили потрібної енерґії (замЂшкали), і поставив у ті полки но
-----&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>go2j625tv71pwggdsq3xrt01dobslj6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Гнатюк В. Кубанщина й Кубанські Українці (1920).pdf/24</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598988</id>
    <revision>
      <id>1108792</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:13:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Грицько Жуйвода</username>
        <id>22809</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108792</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3087" sha1="5x4zim2tr629mt4qox3z2kobum05qkn" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Грицько Жуйвода&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|22||}}

родців 94.986, чужих підданих 9.252 і инших 304. Середний річний приріст населення в 1888 — 1892 р. виносив 21.822 душі.

Головним заняттям населення є рільництво. Ним займається 75 прц. людности. Найбільше засівають озимої і ярої пшениці; в 1892 р. з двох міліонів десятин засіяної площі, на саму пшеницю припадало 1.420.000 десятин. По пшеници йде жито, овес, ячмінь, просо, картофля, лен, кукурурудза й инше. В 1892 р. засновано Кубанське економічне товариство, яке почало займатися тим, щоби засіяна площа відповідно перемінювалася та не обезсилювала землі, а далі ширенням садівництва та залісюванням степових околиць. Управа тютюну розвивається особливо на Закубаню. Початок дали їй Греки в 60-их роках. Тепер займаються нею також Вірмени, Румуни й козаки. В 1893 р. було 1755 тютюнових плянтацій на 5.712 десятинах, в яких зібрано 400.087 пудів тютюну. Годівля худоби стоїть добре, а особливо корисно представлялася годівля овець із тонким руном та коней. Є й значне число буйволів. Розвивається і пчільництво. В 1892 р. продано 31.430 пудів меду та 1955 пудів воску за 165.273 рублів. Садівництво й огородництво розвивається особливо завдяки шкільним садам і городам. Виноградники також збільшаються. — Рибальство ведеться на ширшу скалю на побережу Азовського і Чорного моря. — Сіль добувається з озер, що тягнуться берегами моря. В 1892 р. добуто її 95.980 пудів. — В домашнім промислі займають перше місце деревяні вироби; досить багато є теслів, столярів, колесарів, боднарів. Багато також слюсарів, кравців, шевців, шапкарів і т. д. — Фабрик і заводів було 1893 р. разом 7.180 із 19.084 робітників. На першім місци стояли млини (парові — 133, водяні — 1.137, вітряні — 1.792, кінні — 15); далі молотільні (719 парових і 1.212 кінних); 1 фабрика цементу; 8 го-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5x4zim2tr629mt4qox3z2kobum05qkn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/259</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598989</id>
    <revision>
      <id>1108795</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:15:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Солом'янського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108795</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="342" sha1="h0qnvqiivybyjm45rs61kl9lric7z8u" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Солом'янського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-259 Книга реєстрації актів про шлюб Солом'янського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>h0qnvqiivybyjm45rs61kl9lric7z8u</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/260</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598990</id>
    <revision>
      <id>1108796</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:15:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108796</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" sha1="84wg8en4o42hmy450y2qh3n0cnb5leu" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-260 Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>84wg8en4o42hmy450y2qh3n0cnb5leu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/771</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598991</id>
    <revision>
      <id>1108797</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:00Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108797</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/261</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598992</id>
    <revision>
      <id>1108798</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108798</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" sha1="jb7dwoixxc7tky52bqfx010hc38uoy6" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-261 Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>jb7dwoixxc7tky52bqfx010hc38uoy6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/262</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598993</id>
    <revision>
      <id>1108799</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108799</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" sha1="gwmo56pski4bdco8jfoyg6ygyqu01d9" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-262 Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>gwmo56pski4bdco8jfoyg6ygyqu01d9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/263</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598994</id>
    <revision>
      <id>1108800</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:05Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108800</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="328" sha1="k5e7mg9j01oi4czm0yslz9d86hi5ixp" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-263 Книга реєстрації актів про шлюб Жовтневого РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>k5e7mg9j01oi4czm0yslz9d86hi5ixp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/264</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598995</id>
    <revision>
      <id>1108801</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:07Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Шулявського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108801</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="332" sha1="4hlst99cw1rd6n838vw4qojvjre0475" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Шулявського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-264 Книга реєстрації актів про шлюб Шулявського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>4hlst99cw1rd6n838vw4qojvjre0475</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/265</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598996</id>
    <revision>
      <id>1108802</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:10Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про шлюб Деміївського та Либідського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108802</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="392" sha1="rowanah5hbf0ncpzej6c9r3r008uyze" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про шлюб Деміївського та Либідського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-265 Книга реєстрації актів про шлюб Деміївського та Либідського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>rowanah5hbf0ncpzej6c9r3r008uyze</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/266</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598997</id>
    <revision>
      <id>1108803</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:12Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108803</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="jsuuy1w9udf7w8irog5i1ct5er3by24" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-266 Книга реєстрації актів про розлучення Ленінського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>jsuuy1w9udf7w8irog5i1ct5er3by24</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/772</title>
    <ns>250</ns>
    <id>598998</id>
    <revision>
      <id>1108804</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108804</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/267</title>
    <ns>116</ns>
    <id>598999</id>
    <revision>
      <id>1108805</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:14Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про розлучення Подільського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108805</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="360" sha1="6lqd0xea9ocgyj7nv9wxfmndbu6el2d" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про розлучення Подільського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-267 Книга реєстрації актів про розлучення Подільського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>6lqd0xea9ocgyj7nv9wxfmndbu6el2d</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/268</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599000</id>
    <revision>
      <id>1108806</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про розлучення Шулявського РАГС (1923)</comment>
      <origin>1108806</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="kuixei5py80ec3y6xjjhvgn8po9vmqn" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про розлучення Шулявського РАГС
 | рік = 1923
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-268 Книга реєстрації актів про розлучення Шулявського РАГС (1923).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>kuixei5py80ec3y6xjjhvgn8po9vmqn</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/269</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599001</id>
    <revision>
      <id>1108807</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Совківського РАГС (1923–1927)</comment>
      <origin>1108807</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="372" sha1="mhmu76qyxalhsmpkphn3sxvvpqzvyfe" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Совківського РАГС
 | рік = 1923–1927
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-269 Книга реєстрації актів про народження Совківського РАГС (1923-1927).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>mhmu76qyxalhsmpkphn3sxvvpqzvyfe</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/270</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599002</id>
    <revision>
      <id>1108808</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108808</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="55vm81a3406xtih3q4myf6w83n5nswy" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-270 Книга реєстрації актів про народження Бульварного РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>55vm81a3406xtih3q4myf6w83n5nswy</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/271</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599003</id>
    <revision>
      <id>1108809</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108809</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="8ri5odndkh1gk9mbufrbkzdbw4z2vju" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-271 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>8ri5odndkh1gk9mbufrbkzdbw4z2vju</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/272</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599004</id>
    <revision>
      <id>1108810</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:24Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108810</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="9tg807r7ak0qb9g3jn1rysqywsvz1df" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-272 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>9tg807r7ak0qb9g3jn1rysqywsvz1df</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/273</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599005</id>
    <revision>
      <id>1108811</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:26Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108811</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="81gio7zw3cdc9ww5l8ea7bizljun1pu" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-273 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>81gio7zw3cdc9ww5l8ea7bizljun1pu</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/274</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599006</id>
    <revision>
      <id>1108812</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108812</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="hlu6mg2gd7xvslem8j6ow73rmb4p98a" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-274 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>hlu6mg2gd7xvslem8j6ow73rmb4p98a</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/275</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599007</id>
    <revision>
      <id>1108813</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108813</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="7k7xt330my3b6d6gtf2z3j4f9tt7xh6" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-275 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>7k7xt330my3b6d6gtf2z3j4f9tt7xh6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/276</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599008</id>
    <revision>
      <id>1108814</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:32Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108814</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="teih63oqyu134nytkcuiszufk5x20e7" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-276 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>teih63oqyu134nytkcuiszufk5x20e7</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/277</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599009</id>
    <revision>
      <id>1108815</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:34Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108815</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="2m7ut18hoz8y7d1209v2x4z8yib3f7x" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-277 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>2m7ut18hoz8y7d1209v2x4z8yib3f7x</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/278</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599010</id>
    <revision>
      <id>1108816</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108816</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="352" sha1="81polgxzl9gxrcpgevcos745dc6qac9" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-278 Книга реєстрації актів про народження Жовтневого РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>81polgxzl9gxrcpgevcos745dc6qac9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/278а</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599011</id>
    <revision>
      <id>1108817</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про смерть та народження Кухмістерської Слобідки РАГС (1924–1928)</comment>
      <origin>1108817</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="452" sha1="supclcjcav0qg7iemt7ku46ksfv1u0k" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про смерть та народження Кухмістерської Слобідки РАГС
 | рік = 1924–1928
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-278а Книга реєстрації актів про смерть та народження Кухмістерської Слобідки РАГС (1924-1928).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>supclcjcav0qg7iemt7ku46ksfv1u0k</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/279</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599012</id>
    <revision>
      <id>1108818</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108818</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="9rb0lbjtym61ogtg034yiw7gfz3gwz1" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-279 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>9rb0lbjtym61ogtg034yiw7gfz3gwz1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/280</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599013</id>
    <revision>
      <id>1108819</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:44Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108819</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="137lm24qcjf7ckx8dwe0f3o0m8hywr6" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-280 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>137lm24qcjf7ckx8dwe0f3o0m8hywr6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/281</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599014</id>
    <revision>
      <id>1108820</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108820</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="7nw7fg8ss1pxzqu13oupf2zenjigbcs" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-281 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>7nw7fg8ss1pxzqu13oupf2zenjigbcs</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/282</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599015</id>
    <revision>
      <id>1108821</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:48Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108821</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="qgxodissgsdm01h4qasocfx69xq8t44" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-282 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>qgxodissgsdm01h4qasocfx69xq8t44</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/283</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599016</id>
    <revision>
      <id>1108822</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108822</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="foh9siv4bqumtg86ai49lgd235w8q2o" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-283 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>foh9siv4bqumtg86ai49lgd235w8q2o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/284</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599017</id>
    <revision>
      <id>1108823</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:52Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108823</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="n65rhyhtuxtylotcvsk0k7cu0i9so34" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-284 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>n65rhyhtuxtylotcvsk0k7cu0i9so34</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/285</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599018</id>
    <revision>
      <id>1108824</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:54Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108824</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="d7my52z3k5fy8tvd9tcd735iy3p8hae" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-285 Книга реєстрації актів про народження Ленінського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>d7my52z3k5fy8tvd9tcd735iy3p8hae</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/286</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599019</id>
    <revision>
      <id>1108825</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:56Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108825</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="h70usdm9p89n24tordl6ynxja2jjia4" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-286 Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>h70usdm9p89n24tordl6ynxja2jjia4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/287</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599020</id>
    <revision>
      <id>1108826</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:57Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108826</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="ot3hmah0uamtrd0pl6n24yfziglrobf" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-287 Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>ot3hmah0uamtrd0pl6n24yfziglrobf</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/288</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599021</id>
    <revision>
      <id>1108827</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:16:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108827</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="fg45cvi2kgeep4zwa52y5dmj3gu74x4" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-288 Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>fg45cvi2kgeep4zwa52y5dmj3gu74x4</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/289</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599022</id>
    <revision>
      <id>1108828</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:17:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108828</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="521k9f1tcauc2dk3bjydq7en3c3m03y" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-289 Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>521k9f1tcauc2dk3bjydq7en3c3m03y</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ДАК/Р-1654/1/290</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599023</id>
    <revision>
      <id>1108829</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:17:04Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>SmaximsBot</username>
        <id>22362</id>
      </contributor>
      <comment>Створення сторінки для Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924)</comment>
      <origin>1108829</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="356" sha1="1ra3kc1at9id4td96m2lfp5bl26rpzv" xml:space="preserve">{{Архіви/справа | назва = Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС
 | рік = 1924
 | link_commons = File:ДАК Р-1654-1-290 Книга реєстрації актів про народження Либідського РАГС (1924).pdf
}}

[[Категорія:Київ]]</text>
      <sha1>1ra3kc1at9id4td96m2lfp5bl26rpzv</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/3</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599024</id>
    <revision>
      <id>1108830</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:19:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ІСТОРІЯ  УИРАЇНИ-РУСИ  Том X  ВІД СМЕРТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО  ДО ГАДЯЦЬКОЇ УМОВИ.  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  „КНИГОСПІЛКА”  НЬЮ-ЙОРК 1958</comment>
      <origin>1108830</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="266" sha1="ewly70ly2smk8tdiv5h44i26v0yf3y1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ

УИРАЇНИ-РУСИ

Том X

ВІД СМЕРТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ДО ГАДЯЦЬКОЇ УМОВИ.

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”

НЬЮ-ЙОРК 1958&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ewly70ly2smk8tdiv5h44i26v0yf3y1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/5</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599025</id>
    <revision>
      <id>1108831</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:20:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY  OF UKRAINE-RUS’  Volume X  Published by  KNYHO-SPILKA  New York 3. N. Y.  1958</comment>
      <origin>1108831</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="110" sha1="lbaejgiaa3qlo6xbcyaa1gobssfye4o" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF UKRAINE-RUS’

Volume X

Published by

KNYHO-SPILKA

New York 3. N. Y.

1958&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lbaejgiaa3qlo6xbcyaa1gobssfye4o</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/1</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599026</id>
    <revision>
      <id>1108832</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:21:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Без тексту */</comment>
      <origin>1108832</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="0" sha1="krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;0&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>krf6skk1irdn368xvxnxn2ykn0q3lfb</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/6</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599027</id>
    <revision>
      <id>1108833</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:22:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108833</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="114" sha1="i9zjybum2mmcye95h39mjsextim6p68" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|Фотопсредрук з першого видання,
що вийшло у Києві в 1928 році.}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>i9zjybum2mmcye95h39mjsextim6p68</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/7</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599028</id>
    <revision>
      <id>1108834</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:23:13Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY  OF UKRAINE-RUS’  Volume XI. Вοok I  Part I  Khmelnitsky’s Era 1650-1653  Published by  KNYHO-SPILKA  New York 3. N. Y.  1957</comment>
      <origin>1108834</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="160" sha1="04aywbpj717tsbubdf9zb7rldq6p9li" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF UKRAINE-RUS’

Volume XI. Вοok I

Part I

Khmelnitsky’s Era 1650-1653

Published by

KNYHO-SPILKA

New York 3. N. Y.

1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>04aywbpj717tsbubdf9zb7rldq6p9li</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/607</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599029</id>
    <revision>
      <id>1108835</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:24:50Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.  ІСТОРІЯ  УКРАЇНИ-РУСИ  Том IX  ДРУГА ПОЛОВИНА  ХМЕЛЬНПЧЧНЛ РОКИ 1654-1657  (початок)  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  ,КНИГОСПІЛКА”  НЬЮ-ЙОРК 1957</comment>
      <origin>1108835</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="271" sha1="4qvi8dpfxn47ycm36fm2icc2qyhb9fm" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ.

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ-РУСИ

Том IX

ДРУГА ПОЛОВИНА

ХМЕЛЬНПЧЧНЛ РОКИ 1654-1657

(початок)

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

,КНИГОСПІЛКА”

НЬЮ-ЙОРК 1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>4qvi8dpfxn47ycm36fm2icc2qyhb9fm</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 1 (Нью-Йорк, 1957).pdf/609</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599030</id>
    <revision>
      <id>1108836</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:25:58Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: MYKHAILO HRUSHEVSKY  HISTORY  OF UKRAINE-RUS’  Volume IX. Book I.  Part II (beginning)  Khmelnitsky's Era 1654-1657  Published by  KNYHO-SPILKA  New York 3, N. Y.  1957</comment>
      <origin>1108836</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="170" sha1="23rrzmip2zaoiubevcsvodxqaa8yq3v" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;MYKHAILO HRUSHEVSKY

HISTORY

OF UKRAINE-RUS’

Volume IX. Book I.

Part II (beginning)

Khmelnitsky's Era 1654-1657

Published by

KNYHO-SPILKA

New York 3, N. Y.

1957&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>23rrzmip2zaoiubevcsvodxqaa8yq3v</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 8 (Нью-Йорк, 1956).pdf/551</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599031</id>
    <revision>
      <id>1108839</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:27:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ  ХМЕЛЬНИЧЧИНА  В РОЗЦВІТІ  (1648—1650)  Історії України-Руси  тому ѴШ частина Ш  ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО  „КНИГОСПІЛКА”  НЬЮ-ЙОРК 1956</comment>
      <origin>1108839</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="265" sha1="mi8fcgw9p0a228193hxv7dtbagkfs5x" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

В РОЗЦВІТІ

(1648—1650)

Історії України-Руси

тому ѴШ частина Ш

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”

НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>mi8fcgw9p0a228193hxv7dtbagkfs5x</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108840</id>
      <parentid>1108839</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T15:28:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <minor />
      <origin>1108840</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="266" sha1="s8qcr6l28552ldoo2cv4920ppi4apmx" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

В РОЗЦВІТІ

(1648—1650)

Історії України-Руси

тому VIII частина III

ВИДАВНИЧЕ ТОВАРИСТВО

„КНИГОСПІЛКА”

НЬЮ-ЙОРК 1956&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>s8qcr6l28552ldoo2cv4920ppi4apmx</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 6 (Нью-Йорк, 1955).pdf/663</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599032</id>
    <revision>
      <id>1108841</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:29:09Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Проблематична */</comment>
      <origin>1108841</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="3251" sha1="j6234re6gujti43ec6ha77df7dsnpkq" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;2&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ЗМІСТ.}}

І . Економічне ж и те: торговля й промисел міський, c. 1 — 1 4 0 .
Вступні замітки (с. 1), упадок міського житя в XI— XII в. (с. 2).
Торговля в східній Україні' в X III— ХУІ вв.:
Упадок торговлї в XIII в. (с. 3), зменьшеннє її району (с. 4).
упадок Київа як міста (с. 5), пасивність київської торговлї (с. 6),
торговля з Чорноморєм (с. 7), каравани (с. 8) й караванні дороги —
дорога перекопська (с. 9) й иньші (с. 10), дороговий примус (с. 11),
розміри поднїпрянської торговлї в ХУ— ХУІ вв. (с. 12), торг москов­
ський (с. 13), його головні артерії (с. 14), його предмети (с. 15), то­
вари московські й турецькі (с. 16), участь місцевої людности в сїп
торговлї (с. 17), торг солею (с. 18) і господарськими продуктами
{с. 19), торг невільником (с. 20), головні торговища (с. 21), попит на
українського невільника (с. 22).

Торговля в Західній У країні в X III— Х У І вв.:
Найдавнїйші звістки (с. 23), торговля з Зах. Европою (с. 24),
оріентально-візантийський торг (с. 25), Понизе й галицько-чорноморська дорога (с. 26), зносини з балтийським побережем (с. 27), пруськофляндрський торг (с. 28), торг вроцлавський і краківський (с. 29), по­
літика Казимира В. (с. ЗО), змагання краківських купцїв до замкнення
руської торговлї (с. 31), прусько-литовська дорога (с. 32), торговельні
дороги з Прусії на Волинь і до Галичини (с. 33), предмети торгу
(с. 34), замкнення границь за Людовика й Ягайла (с. 35), упадок прусь­
кої торговлї з Володимиром і Львовом (с. 36), розвій краківської
торговлї на Україні (с. 37), конкуренція вроцлавська (с. 38), спори
в ХУ в. (с. 39). Змагання Львова до монополії в полудневій торговлї
(с. 40), процес з Краковом (с. 41), львівський примус для міст галиць­
ких (с. 42) і подільських (с. 43), система галицьких доріг (с. 44).
Торг подільський (с. 45), подільські торговельні шляхи (с. 46), львів­
ські претенсії (с. 47). Волинський торг — упадок Володимира (с. 48),
І с т о р ія У к р а їн и - Р у с и , т. V I.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>j6234re6gujti43ec6ha77df7dsnpkq</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/739</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599033</id>
    <revision>
      <id>1108843</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:35:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: {{c|ЗМІСТ}}  {{c|IX ТОМУ.}}  стор. Породне слово  .............................................................................................  І. ПІдданне Туреччині й похід на Молдаву 1650 р .............................  Настрої на Україні весною 1650 p.: поворот з неволі польських гетьманів і викликана ним трівога (с. 9...</comment>
      <origin>1108843</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4368" sha1="6m9pauum1tduqqurth2pibz61797blh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|ЗМІСТ}}

{{c|IX ТОМУ.}}

стор.
Породне слово

.............................................................................................

І. ПІдданне Туреччині й похід на Молдаву 1650 р .............................

Настрої на Україні весною 1650 p.: поворот з неволі
польських гетьманів і викликана ним трівога (с. 9— 10),
записка Потоцкого королеві в козацькій справі (с.11),
проґрама реваншу (с. 12). Внутрішні напруження (с. 12— 3),
невдоволеннє козацьких мас—чутки про самочинних геть­
манів (с. 13), невдоволеннє з Хмельницького (с. 14), лєґенди про нього (с. 15), його маніфестації льояльности
(с. 15—6), справа повороту шляхти на Україну (с. 17),
допущенне до урядовання королівських урядників—лист
Шумейка (с. 17—8), торги маґнатів з гетьманом і старши­
ною за допущенне до маєтків (с. 18—9), обопільне роздраженнє і повстання підданих (с. 20), гетьманські репресії
проти повстань (с. 21), універсали против своєволі (с. 21-2),
утечі за московську границю (с. 23—4). Незадоволені
реліґійні домагання (с. 24— 5), недодержані зборівські
постанови (с. 25), митрополит з духовенством запрошені
на сойм (с. 26), січневі конференції в Варшаві (с. 27), за­
ходи Кисіля (с. 27— 8), становище козацьких делєґатів
(с. 28), королівський привилей 12 січня (с. 29), київ­
ська діскусія в реліґійних справах в березні (с.,30), від­
мова короля в травні (с. 31), іркліївська нарада в серпні
і митрополича інструкція післанцям до короля (с. 31—2).
Польські пляни напустити козаків на Турків, або на
Москву: відроджені венецькі пляни (с. 32— 3), місія Парчевича (с. 33), варшавські поголоски про бажанпє хана
воювати з Турками (с. 34), реляції нунція про бажання
хана дістати поміч від козаків (с.35), варшавські надії
на венецьку субсидію на наєм війська, щоб ужити його
на козаків (с. 36). Московський ультиматум Польщі пере­
биває сі пляпп (с. 37), польський уряд протиставляє йому
плян походу козаків і Татар на Москівщину (с.37—8),
поради Кисіля (с. 38), переговори з Хмельницьким (с. 39),
лицедійство гетьмана—він запевняє повну готовість (с. 40),
дійсні бажання відкривають козацькі посли в розмовах
а московськими в Варшаві (с. 41), військо бажає московського
протекторату (с. 42), козацькі посли радять Москві не ми­
ритися з Польщею—з огляду на неминучу війну козацькопольську (с. 43), пляни православної ліґи (с. 44), нері­
шучість Москви—симптоми нової Смути (с. 44— 5), хан мані­
фестує бажаннє воювати Москву (с. 45), Москва іде на поступки
московсько-польський конфлікт зходить зі сцени (с. 45—6),
відновленнє московсько-польського договору (с. 46).

5— 8
9— 138&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>6m9pauum1tduqqurth2pibz61797blh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/12</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599034</id>
    <revision>
      <id>1108848</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:43:03Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108848</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4397" sha1="h1cqvc6ps1gamd4fs1yo9gnf8skjejk" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{rh|10|Чигринські настрої в серпні 1657 р.|}}

провідників опозиції&lt;ref&gt;Архив Ю.З.Р. ч. III, т. VI, с. 308. Ту fórst ähr Fäldtherren mechta illa sluk, Cantzlaren som ellest.&lt;/ref&gt;), але це небагато поправило ситуацію, опозиція трималася далі, і можна було передбачати, що на з'їзді старшини і козаків, з нагоди похорону гетьмана- визначеного на чотири тижні, на день 4 н. с. вересня, питання наступства в тій чи іншій формі підійметься і стане предметом обговорення.

Настрій в момент смерті гетьмана був особливо тривожний з огляду на глухі вісті про бунти в війську. Відгомони цих поголосок чуємо в Москві: “10 серпня були в посольському приказі запорізькі посланники Павло Тетеря з товаришами на розговорі, і посланникам об'явлено: писали з Путивля воєвода Зузін та дяк Наумов, що гетьман Б. Хм. помер, а в війську після його смерті настав бунт, убито двох полковників: ніженського та миргородського, а Ракоція поляки побили і т. д. І посланники на це сказали, що тих полковників ще за гетьмана не любили в війську”&lt;ref&gt;Акты Ю.З.Р. XI, c. 759 (я титулатуру скоротив).&lt;/ref&gt;).

Був намір виїхати до війська Виговському, мабуть з іншими нотаблями, для заспокоєння. Лілієкрона другого дня по смерті гетьмана писав з Чигрина, — починав з відомостей про погром Ракоція, полишеного козаками і волохами, а далі: “Невірність козаків так вразила гетьмана Хмельницького, що наказуючи викликати Антона, він так розгнівавсь, що його трапила апоплексія, п'ять днів він пролежав без язика і шостого дня, 27 липня, спочив. Я не сподівався, що це нещастя трапиться ще при мені — настане така велика переміна і переб'є виконання даного мені від в. кор. в. доручення. Мені не лишається нічого більше як разом з канцлером Виговським їхати до війська, і довідатися що надумає молодий гетьман&lt;ref&gt;Der Junge Hatman. Архив III, VI, с. 319.&lt;/ref&gt;) з полковниками супроти того, що робив і наказував покійний гетьман в своїм тестаменті. З смертю його треба сподіватися змін, бо люди тутешні неспокійні, а канцлера підозрівають, що він хоче підняти повстання против молодого гетьмана і зв'язатися з неприятелями. Козацьке військо одначе пішло за татарами, що відійшли під Кам'янець; їх хочуть заскочити при повороті... З усього бачу, що вони стараються якось виправдати Антона і заховати приязнь з семигородським князем. Останнє розпорядження пок. гетьмана було, щоб Антона й іншу старшину скарано на смерть, але це ще не виконано, поки не приїхав молодий гетьман”.

Вісті, що прийшли слідом з війська, принесли спокійніші на-
-----&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h1cqvc6ps1gamd4fs1yo9gnf8skjejk</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вячеслав Липинський і його творчість/Скульптура роботи Федора Ємця</title>
    <ns>0</ns>
    <id>599035</id>
    <revision>
      <id>1108852</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:47:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../]]  | автор =  | секція = Скульптура роботи Федора Ємця  | попередня = [[../Портрет роботи Віктора Цимбала/]]   | рік = 1961  | місто = Нью-Йорк  | видавець = Булава  | примітки = }} &lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і й...</comment>
      <origin>1108852</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="532" sha1="suz5ilkcrqi0v3e6s38s9mqktv10p5s" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = Скульптура роботи Федора Ємця
 | попередня = [[../Портрет роботи Віктора Цимбала/]] 
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=58 /&gt;

{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>suz5ilkcrqi0v3e6s38s9mqktv10p5s</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Вячеслав Липинський і його творчість/Портрет роботи Віктора Цимбала</title>
    <ns>0</ns>
    <id>599036</id>
    <revision>
      <id>1108853</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:47:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = [[../]]  | автор =  | секція = Портрет роботи Віктора Цимбала  | попередня = [[../Вячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації/]]   | наступна = [[../Скульптура роботи Федора Ємця/]]  | рік = 1961  | місто = Нью-Йорк  | видавець = Булава  | примітки =...</comment>
      <origin>1108853</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="659" sha1="677z7rpu4dxrhz1jsu37gkmneneqqzh" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = [[../]]
 | автор =
 | секція = Портрет роботи Віктора Цимбала
 | попередня = [[../Вячеслав Липинський та ідея соціяльної стабілізації/]] 
 | наступна = [[../Скульптура роботи Федора Ємця/]]
 | рік = 1961
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Булава
 | примітки =
}}
&lt;pages index=&quot;Гришко В., Базілевський М., Ковалів П. Вячеслав Липинський і його творчість (1961).djvu&quot; include=5 /&gt;

{{PD-US-no-notice}}</text>
      <sha1>677z7rpu4dxrhz1jsu37gkmneneqqzh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 10 (Нью-Йорк, 1958).pdf/13</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599037</id>
    <revision>
      <id>1108855</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:51:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108855</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4318" sha1="h93abysvljcb9oblc5ah7vb76uqz042" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;строї: до бунту не прийшло, військо розпущене до дому, молодий гетьман вертався.

Старий Виговський приїхавши на заговини до Києва і довідавшися тут про смерть гетьмана, повідомляв Тетерю про ситуацію в таких виразах:

“Дорогий сину, милостивий пане Тетере, доброго здоров'я і щасливого пробування вашій милості в тій подорожі од господа як сам собі бажаю! З нагоди, що його мил. п. воєвода київський А. В. Бутурлін посилає з листами до столиці до й. в. й різних панів, то й я через свій лист навідую в. м. в добрім здоров'ї, як в. м. господь милує в тій дорозі? Ми ж тут, з ласки божої, обоє здорові і пані дружина моя з ласки божої здорова: будучи в Києві тут у домі в. м. з дружиною твоєю заговини справляли. А то в. м-і, об'являю, що пан гетьман минулого вторку упокоївся — юля 27, в п'ятій годині дня. Військо наше з ласки божої здорове до дому вернулося — всіх розпустили, а старшина, скільки її було в війську, з гетьманичом до Чигрина вернула, і син мій Данило також. Ті козаки, що через Київ вертали, оповідають, що (польське військо) пішло короля виручати-обложив його король шведський&lt;ref&gt;Тут в тексті не все в порядку, реставрую як можу.&lt;/ref&gt;). А тут з Ракоцієм такий договір учинили: обіцяв Ракоцій дати полякам мільйон на жовнірів, гетьманам і Чарнецькому 150 тис., Орді 100 тисяч. Орда, довідавшися під Кам'янцем про таку згоду з ляхами, розгнівалася, що без неї згоду чинили. Ляхи Ракоція зараз по згоді попровадили до угорської границі-так йому обіцяли ціло відпровадити, а він їм обіцяв 10 тис. пішого війська і щось гармат; а татари, розгнівавшися на Ракоція і на угрів, пішли за ними слідом, щоб їх бити. Не знати, чи догонили, але й вернувши до дому не матимуть потіхи, бо козаки за наказом гетьманським трохи не всю Орду спустошили, побили, а кого живим забрали. Треба сподіватися великого неспокою, бо татари будуть мститися; треба скоро їх сподіватися в наших краях, з ляхами, венграми, мунтянами і волохами — так кажуть, і не дай того боже — козаки самі не дадуть ради з усіми тими неприятелями. Конче треба бити чолом й. ц. вел., щоб нас оборонити зволив, і війська свого прислав на оборону всього православія. Пильно того треба, коли й. ц. в. хоче, щоб православна віра і піддані його були цілі. А в. милость прошу також: бийте чолом й. ц. в., щоб мені дав спокійніше життя на Литві — бо я тут, будучи старий, з козаками нічого не докажу. Але й Литва, хоч уся на підданство й. ц. в. присягла, вся готу-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>h93abysvljcb9oblc5ah7vb76uqz042</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Про походженє та розвиток мов</title>
    <ns>0</ns>
    <id>599038</id>
    <revision>
      <id>1108857</id>
      <timestamp>2026-09-20T15:59:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = Про походженє та розвиток мов  | перевизначит_автора = [[Автор:Микола Рубакін|Н. Рубакін]]  | перевизначити_перекладача = П. К.  | рік = 1918  | місто = Нью-Йорк  | видавець = Голос Правди  | правопис =   | обкладинка = Микола Рубакін. Про походженє...</comment>
      <origin>1108857</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="877" sha1="lg25jv1fcwhyp12iisypmq5m7w3quvc" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Про походженє та розвиток мов
 | перевизначит_автора = [[Автор:Микола Рубакін|Н. Рубакін]]
 | перевизначити_перекладача = П. К.
 | рік = 1918
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Голос Правди
 | правопис = 
 | обкладинка = Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf
 | сторінка_обкладинки = 5
&lt;!-- | мова = --&gt;
&lt;!-- | мова1 = --&gt;
&lt;!-- | мова2 = --&gt;
&lt;!-- | мова3 = --&gt;
 | примітки =
}}


{{PD-auto
 | країна = US
 | рік-публікації = 1918
 | рік-смерті = 1946
}}</text>
      <sha1>lg25jv1fcwhyp12iisypmq5m7w3quvc</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108860</id>
      <parentid>1108857</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:01:59Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108860</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1904" sha1="fewf60wfa1kvtuah1wx5di8bif55qmj" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Про походженє та розвиток мов
 | перевизначити_автора = [[Автор:Микола Рубакін|Н. Рубакін]]
 | перевизначити_перекладача = П. К.
 | рік = 1918
 | місто = Нью-Йорк
 | видавець = Голос Правди
 | правопис = 
 | обкладинка = Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf
 | сторінка_обкладинки = 5
&lt;!-- | мова = --&gt;
&lt;!-- | мова1 = --&gt;
&lt;!-- | мова2 = --&gt;
&lt;!-- | мова3 = --&gt;
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf&quot; include=5 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf&quot; include=7 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf&quot; from=9 to=54 /&gt;
{{bar}}
{{reflist}}
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Микола Рубакін. Про походженє та розвиток мов або як і коли народи навчились розмовляти кожний своєю мовою. 1918.pdf&quot; include=56 /&gt;

{{PD-auto
 | країна = US
 | рік-публікації = 1918
 | рік-смерті = 1946
}}</text>
      <sha1>fewf60wfa1kvtuah1wx5di8bif55qmj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Архів:ЦДІАК/2162/1/106</title>
    <ns>116</ns>
    <id>599039</id>
    <revision>
      <id>1108858</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:00:37Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Alexkrakovsky</username>
        <id>4488</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{Архіви/справа  | назва = Список вчителів Харківського учбового округу на літеру &quot;А&quot;  | рік = 1816  | link_commons = File:ЦДІАК 2162-2-106. 1816. Список вчителів Харківського учбового округу на літеру &quot;А&quot;.pdf  | примітки =  }}  [[Категорія:Харківська губернія]]</comment>
      <origin>1108858</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="420" sha1="sh2fkzwn0nls604o6602bimqgrem59j" xml:space="preserve">{{Архіви/справа
 | назва = Список вчителів Харківського учбового округу на літеру &quot;А&quot;
 | рік = 1816
 | link_commons = File:ЦДІАК 2162-2-106. 1816. Список вчителів Харківського учбового округу на літеру &quot;А&quot;.pdf
 | примітки = 
}}

[[Категорія:Харківська губернія]]</text>
      <sha1>sh2fkzwn0nls604o6602bimqgrem59j</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Автор:Микола Рубакін</title>
    <ns>102</ns>
    <id>599040</id>
    <revision>
      <id>1108861</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:03:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{автор}}  == Твори == * [[Про походженє та розвиток мов]]. {{fine|Нью-Йорк, 1918}}  {{PD-auto}} {{Authority control}}</comment>
      <origin>1108861</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="160" sha1="mo2u1oiau5xikr8zrt8ygjk7xc7rnnf" xml:space="preserve">{{автор}}

== Твори ==
* [[Про походженє та розвиток мов]]. {{fine|Нью-Йорк, 1918}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}</text>
      <sha1>mo2u1oiau5xikr8zrt8ygjk7xc7rnnf</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108862</id>
      <parentid>1108861</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:06:19Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108862</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="197" sha1="1cc8u8s002o0m4ajeb9v0w83lv08qsa" xml:space="preserve">{{автор
 | прізвище = Рубакін
}}
== Твори ==
* [[Про походженє та розвиток мов]]. {{fine|Нью-Йорк, 1918}}

{{PD-auto}}
{{Authority control}}</text>
      <sha1>1cc8u8s002o0m4ajeb9v0w83lv08qsa</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/370</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599041</id>
    <revision>
      <id>1108871</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:37:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108871</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6030" sha1="dm09l9v96c5e9bmufpuv25twq1ugz9b" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|XI.}}
{{c|«МОСКОВСЬКА ЗРАДА» І НОВА ЛІҐА}}
{{c|(літо 1656—весна 1657).}}

Непремирене становище козацтва супроти Польщі і трівога з приводу мос­ ковсько-польського замирення; посольства Скоробогатого і Гапоненка (червеньлипень). «Московська зрада». Польські присилки, Д . Балабан з королівським листом. Виленська комісія (серпень-жовтень) і наради старшини з приводу польсько-московського замирення в верес ні-жовтні і листопаді-грудні. Посоль­ ства Кикина і Фомина, лист Хмельницького цареві з Фоминим; український уряд не признає замирення з Польщею. Білоруська справа і козацька експансія на півночі. Зносини з шведським королем, липнева місія Данила і жовтневий проект договору. Переговори з Ракоціем, вересневий договір і воєнна конвенція. Пляни прилучення Західньоі України, експедиція Ждановича. Посольство Абрама Л опухина. Посольство Велінґа; непорозуміння що до Західньої України. Заходи в Царгороді і Криму. Польські посольства. Австрійське посередництво,місія Парчевіча, її звідомлення. Посольство Кикина, царські докори і поба­жання з приводу спілки з Ракоціем. Посольство Капусти. Відправа Парче­ віча і Беньовского; поголоски про в. кн. Руське.

Після того як військо Запорізьке на весняній раді признало для себе неможливим порозуміннє з Польською Короною і небажаними-всякі переговори з нею, з тим більшою підозріливістю і неприхильністю мусіло воно ставитися до мирних переговорів, що розвивалися між Польщею і Москвою. За більш неофіційними балачками, що ще з кінцем 1655 року завязались між ріжними урядовцями і достойниками Москви і Польщі (докладніше-в. кн. Литовського) в р. 1656 пішли вже вповні офіційні переговори-облекшені посередництвом Австрії. При всіх своїх обережностях і побоюваннях, щоб не заплутатися в нову війну, віденський двір не відмовився посередничити між Москвою і Польщею, і в осени 1655 р. приїхали до Москви в сій справі цісарські посли Алєґреті і Льорбах, і цар прийняв посередництво цісаря. В квітні 1656 р. приїхав посол Яна-Казимира Ґаліньский і одержав принціпіяльну згоду на замиреннє. Цар і його дорадники охоче прихиляли ухо до польських метикувань про перспективи вибору московського царя королем польським і мирного обєднання обох монархів сею дорогою, і навіть авансом взяли на себе ролю захистників польсько-литовських володінь від шведських претенсій. В травні 1656 р. зірвали дипльоматичні відносини з шведським королем і вислали військо в його володіння при Финській затоці, накликавши таким чином на себе довгу, тяжку і клопотливу війну. На той же травень були призначені мирові переговори з Польщею при посередництві австрійських послів. Але через опізненнє мандатів термін пересунено на 1 серпня, і місцем переговорів визначено Вильну&lt;ref&gt;Перший з'їзд делєґатів стався 22 н. с. серпня; закінчилися переговори 4 н. с. листопада. Докладне звідомленнє московської делєґації міститься в кн. 88 і 89 “Книг Польського Двора” московського посольського приказу; за ними досить докладно оповів сі переговори Соловьев, 11, с. 1699 дд. За польськими матеріялами описує їx Кубаля, Wojna brandenburska, розд. II-Traktat Wilenski; головно використовує ркп. Чорторийських 2113, що містить матеріял в копіях; ориґінали кореспонденції в ркп. тоїж бібліотеки ч. 386. Матеріяли австрійської делєгації використав Валєвский (Walewski Historia wyzwolenia Polski), I, 1866, ст. 300. Спеціяльна праця: Gawlik, Projekt unii rosyjsko-polskiej.&lt;/ref&gt;).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>dm09l9v96c5e9bmufpuv25twq1ugz9b</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108950</id>
      <parentid>1108871</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T09:19:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108950</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5382" sha1="qrmzmb5wdf0666g4u5659uh42zpwaks" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;{{c|'''XI.'''}}
{{c|{{larger|'''«МОСКОВСЬКА ЗРАДА» І НОВА ЛІҐА'''}}}}
{{c|(літо 1656–весна 1657).}}

{{c|''Непремирене становище козацтва супроти Польщі і трівога з приводу московсько-польського замирення; посольства Скоробогатого і Гапоненка (червень–липень). «Московська зрада». Польські присилки, Д. Балабан з королівським листом. Виленська комісія (серпень–жовтень) і наради старшини з приводу польсько-московського замирення в вересні–жовтні і листопаді–грудні. Посольства Кикина і Фомина, лист Хмельницького цареві з Фоминим; український уряд не признає замирення з Польщею. Білоруська справа і козацька експансія на півночі. Зносини з шведським королем, липнева місія Данила і жовтневий проєкт договору. Переговори з Ракоцієм, вересневий договір і воєнна конвенція. Пляни прилучення Західньої України, експедиція Ждановича. Посольство Абрама Лопухина. Посольство Велінґа; непорозуміння що до Західньої України. Заходи в Царгороді і Криму. Польські посольства. Австрійське посередництво, місія Парчевіча, її звідомлення. Посольство Кикина, царські докори і побажання з приводу спілки з Ракоцієм. Посольство Капусти. Відправа Парчевіча і Беньовского; поголоски про в. кн. Руське.''}}

Після того як військо Запорізьке на весняній раді признало для себе неможливим порозуміннє з Польською Короною і небажаними — всякі переговори з нею, з тим більшою підозріливістю і неприхильністю мусіло воно ставитися до мирних переговорів, що розвивалися між Польщею і Москвою. За більш неофіційними балачками, що ще з кінцем 1655 року завязались між ріжними урядовцями і достойниками Москви і Польщі (докладніше — в. кн. Литовського) в р. 1656 пішли вже вповні офіційні переговори — облекшені посередництвом Австрії. При всіх своїх обережностях і побоюваннях, щоб не заплутатися в нову війну, віденський двір не відмовився посередничити між Москвою і Польщею, і в осени 1655 р. приїхали до Москви в сій справі цісарські посли Алєґреті і Льорбах, і цар прийняв посередництво цісаря. В квітні 1656 р. приїхав посол Яна-Казимира Ґаліньский і одержав принціпіяльну згоду на замиреннє. Цар і його дорадники охоче прихиляли ухо до польських метикувань про перспективи вибору московського царя королем польським і мирного обєднання обох монархів сею дорогою, і навіть авансом взяли на себе ролю захистників польсько-литовських володінь від шведських претенсій. В травні 1656 р. зірвали дипльоматичні відносини з шведським королем і вислали військо в його володіння при Финській затоці, накликавши таким чином на себе довгу, тяжку і клопотливу війну. На той же травень були призначені мирові переговори з Польщею при посередництві австрійських послів. Але через опізненнє мандатів термін пересунено на 1 серпня, і місцем переговорів визначено Вильну&lt;ref name=&quot;p1232&quot;&gt;Перший з'їзд делєґатів стався 22 н. с. серпня; закінчилися переговори 4 н. с. листопада. Докладне звідомленнє московської делєґації міститься в кн. 88 і 89 «Книг Польського Двора» московського посольського приказу;&lt;/ref&gt;.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>qrmzmb5wdf0666g4u5659uh42zpwaks</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/371</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599042</id>
    <revision>
      <id>1108874</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:41:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108874</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5384" sha1="p3subi2fzxzfv1xif7jbxvx50uvn96p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;В середніх днях н. с. червня 1656 р. гетьман дістав про се офіціяльне повідомленнє від царя. Царської грамоти не маємо-знаємо про неї тільки з гетьманського листу, висланого з сього приводу з тодішньої гетьманської кватири в Гадячу, з осібним післанцем “Чигиринцем Іваном Скоробогатим”, як він називається в московських актах. З ним поїхав підписок Виговського Остап Федькович (Федоров), Лубенець Степан Вербицький і з ними 10 чоловіка козаків.

Гетьман дякував цареві за превелику ласку, яку йому розповіли його післанці (про се посольство гетьманське нічого більше не знаємо). Цар прислав з ними грамоту, повідомляючи про посередництво римського цісаря в справі замирення з Польщею, і разом з сим гінця, що віз повідомленнє від царя Яну-Казимирові про посольський з'їзд: очевидно, гетьманові доручалось переправити сього гінця до Яна-Казимира. Гетьман повідомляє царя, що він того гінця негайно вислав до короля, але в обережній формі нагадує що його, гетьмана, також не годилось би поминути в сій справі: “Просимо в. ц. в., щоб і нам було відомо, де і на якім місці буде відправлятися той з'їзд&lt;ref&gt;Виразніше проханнє, щоб на з'їзд допущено козацьких представників- в п. 7 інструкції Скоробогатому і тов.-див. далі.&lt;/ref&gt;). Бо з Лядських сторін приходить богато православних, через великі обиди, які вони приймають від неприятелів в. ц. вел. і наших, і розповідають також, що Ляхи далі заходяться против нас, на віру і церкву православну, продовжуючи свої давніші нечестиві замисли. Розіслали богато єзуїтів і ксьондзів своїх по всіх краях римської віри, до королів і князів: шукають у них помочи против нас, а нас і віру православну і церкву обіцюють викорінити. Також инших заграничних неприятелів підіймають против нас: одного послали до Ракоція семигородського князя, прохаючи грошей і війська на Шведів, а його, Ракоція, обіцяють взяти на королівство по смерти Яна-Казимира, або дати городи в застав. Инше (посольство) післали до турецького султана, обіцюючи щорічну данину, аби лише прислав з инших земель на нас поміч. Знову ж двох послів-одного до римського цісаря, другого до римського папи післали прохаючи помочи військом. А папа римський писав до Яна-Казимира і панів-рад, щоб яко мога з в. ц. вел. мирилися, а потім, вигнавши Шведа, всіми силами хочуть узятися до нас і православної віри. Тепер знову післали Ромашкевича. Вірменина, до хана кримського, щоб ішов з військом на Шведів, а потім хочуть обернути військо на Україну в. цар. величества. Отже ти, вел. государю, єдиний поборник православної віри і церкви, видячи такі лукавства сих наших неприятелів, нас у наругу иновірцям не давай, але в ласці своїй і вільностях неодмінно заховуй!».

Далі гетьман подає до відому царя про той бунт, що підняв був Грицько Неблядин-вище се було наведене (с. 1230), а з рештою відкликається до устних доручень даних Скоробогатому і Федьковичу&lt;ref&gt;Акты посольства Скоробогатого в Сибир. прик. ст. 1636, лист гетьмана л. 589-592, «дан в Гадяче июня 7 дня 1656 г.» (московський переклад).&lt;/ref&gt;).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>p3subi2fzxzfv1xif7jbxvx50uvn96p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108949</id>
      <parentid>1108874</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T09:00:36Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108949</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6182" sha1="tos3fgbe1ovss0h1ag3wie8dz3pj4dj" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;В середніх днях н. с. червня 1656 р. гетьман дістав про се офіціяльне повідомленнє від царя. Царської грамоти не маємо — знаємо про неї тільки з гетьманського листу, висланого з сього приводу з тодішньої гетьманської кватири в Гадячу, з осібним післанцем «Чигиринцем Іваном Скоробогатим», як він називається в московських актах. З ним поїхав підписок Виговського Остап Федькович (Федоров), Лубенець Степан Вербицький і з ними 10 чоловіка козаків.

Гетьман дякував цареві за превелику ласку, яку йому розповіли його післанці (про се посольство гетьманське нічого більше не знаємо). Цар прислав з ними грамоту, повідомляючи про посередництво римського цісаря в справі замирення з Польщею, і разом з сим гінця, що віз повідомленнє від царя Яну-Казимирові про посольський з'їзд: очевидно, гетьманові доручалось переправити сього гінця до Яна-Казимира. Гетьман повідомляє царя, що він того гінця негайно вислав до короля, але в обережній формі нагадує що його, гетьмана, також не годилось би поминути в сій справі: «Просимо в. ц. в., щоб і нам було відомо, де і на якім місці буде відправлятися той з'їзд&lt;ref follow=&quot;p1232&quot;&gt;за ними досить докладно оповів сі переговори Соловьев, 11, с. 1699 дд. За польськими матеріялами описує їх Кубаля, Wojna brandenburska, розд. II — Traktat Wilenski; головно використовує ркп. Чорторийських 2113, що містить матеріял в копіях; ориґінали кореспонденції в ркп. тоїж бібліотеки ч. 386. Матеріяли австрійської делєгації використав Валєвский (Walewski Historia wyzwolenia Polski), I, 1866, ст. 300. Спеціяльна праця: Gawlik, Projekt unii rosyjsko-polskiej.&lt;/ref&gt;&lt;ref&gt;Виразніше проханнє, щоб на з'їзд допущено козацьких представників — в п. 7 інструкції Скоробогатому і тов. — див. далі.&lt;/ref&gt;. Бо з Лядських сторін приходить богато православних, через великі обиди, які вони приймають від неприятелів в. ц. вел. і наших, і розповідають також, що Ляхи далі заходяться против нас, на віру і церкву православну, продовжуючи свої давніші нечестиві замисли. Розіслали богато єзуїтів і ксьондзів своїх по всіх краях римської віри, до королів і князів: шукають у них помочи против нас, а нас і віру православну і церкву обіцюють викорінити. Також инших заграничних неприятелів підіймають против нас: одного послали до Ракоція семигородського князя, прохаючи грошей і війська на Шведів, а його, Ракоція, обіцяють взяти на королівство по смерти Яна-Казимира, або дати городи в застав. Инше (посольство) післали до турецького султана, обіцюючи щорічну данину, аби лише прислав з инших земель на нас поміч. Знову ж двох послів — одного до римського цісаря, другого до римського папи післали прохаючи помочи військом. А папа римський писав до Яна-Казимира і панів-рад, щоб яко мога з в. ц. вел. мирилися, а потім, вигнавши Шведа, всіми силами хочуть узятися до нас і православної віри. Тепер знову післали Ромашкевича. Вірменина, до хана кримського, щоб ішов з військом на Шведів, а потім хочуть обернути військо на Україну в. цар. величества. Отже ти, вел. государю, єдиний поборник православної віри і церкви, видячи такі лукавства сих наших неприятелів, нас у наругу иновірцям не давай, але в ласці своїй і вільностях неодмінно заховуй!».

Далі гетьман подає до відому царя про той бунт, що підняв був Грицько Неблядин — вище се було наведене (с. 1230), а з рештою відкликається до устних доручень даних Скоробогатому і Федьковичу&lt;ref&gt;Акты посольства Скоробогатого в Сибир. прик. ст. 1636, лист гетьмана л. 589–592, «дан в Гадяче июня 7 дня 1656 г.» (московський переклад).&lt;/ref&gt;.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>tos3fgbe1ovss0h1ag3wie8dz3pj4dj</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/372</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599043</id>
    <revision>
      <id>1108880</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:51:08Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108880</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5919" sha1="hq9tf9762trw2smzvsbldhrqo27uis1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Наказ даний їм, був поданий “в посольском шатре”, і заховався в актах, в московськім перекладі:

“Поклон від нас-Б. Хм., гетьмана й. ц. в. Запорізького віддати й. ц. в., також від усього війська Запорізького; титул весь говорити до й.ц. в. за звичаєм.

Пункт 1-й про з'їзд лядський: бити чолом й. ц. в. щоб нам об'явив, де, на якім місці і як скоро буде відправлятися. Тому що Ляхи намовляють ріжні чужі землі, а найбільше кримського хана, і без нього не хочуть і з'їзду робити, — доки хан не дасть згоди. Про се посилаємо лист Криштопа Тишкевича, бувшого чернигівського воєводи, для переконання й. ц. в.&lt;ref&gt;Се лист Тишкевича з 25 травня, наведений вище, с. 1219, в нім Тишкевич сповіщав гетьмана, що цар дав згоду на посередництво в замиренню “цісаря християнського”, і король визначив на з'їзд своїх представників: воєводу руського Лянцкороньского і маршалка в. кн. Литовського Паца, “тільки від хана й. мил. тепер ся справа залежить: король й. м. не хоче укріпляти миру з царем московським без згоди хана, і до нього післано в сій справі”.&lt;/ref&gt;).

2. Яка секретна рада була у панів-рад лядських при Яні-Казимирі, що вони між собою постановили і як папа римський писав до кор. Казимира: щоб мирилися на чім-будь, тому що все то може бути в ніщо, і як ріжних сторонніх панів на нас затягають-про все те посилаємо відомість, принесену достойним православним чоловіком і подану на письмі: як вони тепер задумують нас пізніше звоювати, тільки б у силу зібратися&lt;ref&gt;Не зовсім ясно, що то був за “достойний чоловік”. Між листами пересланими з Скоробогатим в “вЂстовое письмо”, з такою припискою: “Писал Володка Львовской”. Тут оповідається, що Поляки ширять фальшиві чутки про свої перемоги над Шведами, аби ними переняти на свій бік козаків; сам канцлєр кор. говорить, що Поляки хочуть тільки замиритися на час, аби потім відомстити своїм ворогам. Тимчасом вони підбивають на козаків Ракоція і Татар. Тамже л. 608-11, дуже лихий московський переклад.&lt;/ref&gt;).

3. Післали Ляхи і до Ракоція, князя семигородського, щоб їм помагав грошима і військом проти Шведів, а Ляхи мають його взяти на королівство, як тільки король помре, а поки до того прийде-тепер же відступають йому частину земель, про се свідчить відомість&lt;ref&gt;Долучена звісна нам уже реляція Данила, з сими осторогами Ракоція про замисли Поляків, папи і т. ин. -вище с. 1187.&lt;/ref&gt;).

4. Післали посла до турецького султана, аби велів Татарам іти в поміч Ляхам- обіцяють всякі дарунки, аби яким будь чином привести султана до того щоб їм на нас поміг&lt;ref&gt;Як ілюстрацію гетьман долучив листа посла до султана, В. Бєньовского, писаного з дороги, з Сілістрії, 10 травня, до канцлєра кор.: він описує прихильність нового сілістрійського баші-на перевірку виявилося, що се шляхтич з Польщі, років 20 тому взятий в полон на Мерлі: Бєньовский переказує його вісти: що Венеціяне теж роблять заходи на віденськім дворі, щоб цісар поміг Полякам.&lt;/ref&gt;). Похваляються, що Шведів уже погромили, а упоравшися хоч трохи з Шведами, хочуть обернутися на царя і на нас-готові й миритися з Шведами.

5. Ромашкевича Вірменина, наділивши шляхецтвом, післали до кримського хана з великими дарунками, щоб їм поміг; так Татарам кажуть: коли нам не дасте помочи, то цар з козаками вас у Криму звоює, а коли дасте нам поміч тепер зараз, ми вам потім помагатимемо против усіх ваших ворогів.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>hq9tf9762trw2smzvsbldhrqo27uis1</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108951</id>
      <parentid>1108880</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T09:43:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108951</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5967" sha1="om9wj6v1c7ckq8emcssz2ff3w30zy9q" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Наказ даний їм, був поданий «в посольском шатре», і заховався в актах, в московськім перекладі:

«Поклон від нас — Б. Хм., гетьмана й. ц. в. Запорізького віддати й. ц. в., також від усього війська Запорізького; титул весь говорити до й. ц. в. за звичаєм.

Пункт 1-й про з'їзд лядський: бити чолом й. ц. в. щоб нам об'явив, де, на якім місці і як скоро буде відправлятися. Тому що Ляхи намовляють ріжні чужі землі, а найбільше кримського хана, і без нього не хочуть і з'їзду робити, — доки хан не дасть згоди. Про се посилаємо лист Криштопа Тишкевича, бувшого чернигівського воєводи, для переконання й. ц. в.&lt;ref&gt;Се лист Тишкевича з 25 травня, наведений вище, с. 1219, в нім Тишкевич сповіщав гетьмана, що цар дав згоду на посередництво в замиренню «цісаря християнського», і король визначив на з'їзд своїх представників: воєводу руського Лянцкороньского і маршалка в. кн. Литовського Паца, «тільки від хана й. мил. тепер ся справа залежить: король й. м. не хоче укріпляти миру з царем московським без згоди хана, і до нього післано в сій справі».&lt;/ref&gt;.

2. Яка секретна рада була у панів-рад лядських при Яні-Казимирі, що вони між собою постановили і як папа римський писав до кор. Казимира: щоб мирилися на чім-будь, тому що все то може бути в ніщо, і як ріжних сторонніх панів на нас затягають — про все те посилаємо відомість, принесену достойним православним чоловіком і подану на письмі: як вони тепер задумують нас пізніше звоювати, тільки б у силу зібратися&lt;ref&gt;Не зовсім ясно, що то був за «достойний чоловік». Між листами пересланими з Скоробогатим є «вѣстовое письмо», з такою припискою: «Писал Володка Львовской». Тут оповідається, що Поляки ширять фальшиві чутки про свої перемоги над Шведами, аби ними переняти на свій бік козаків; сам канцлєр кор. говорить, що Поляки хочуть тільки замиритися на час, аби потім відомстити своїм ворогам. Тимчасом вони підбивають на козаків Ракоція і Татар. Тамже л. 608–11, дуже лихий московський переклад.&lt;/ref&gt;.

3. Післали Ляхи і до Ракоція, князя семигородського, щоб їм помагав грошима і військом проти Шведів, а Ляхи мають його взяти на королівство, як тільки король помре, а поки до того прийде — тепер же відступають йому частину земель, про се свідчить відомість&lt;ref&gt;Долучена звісна нам уже реляція Данила, з сими осторогами Ракоція про замисли Поляків, папи і т. ин. — вище с. 1187.&lt;/ref&gt;.

4. Післали посла до турецького султана, аби велів Татарам іти в поміч Ляхам — обіцяють всякі дарунки, аби яким будь чином привести султана до того щоб їм на нас поміг&lt;ref&gt;Як ілюстрацію гетьман долучив листа посла до султана, В. Бєньовского, писаного з дороги, з Сілістрії, 10 травня, до канцлєра кор.: він описує прихильність нового сілістрійського баші — на перевірку виявилося, що се шляхтич з Польщі, років 20 тому взятий в полон на Мерлі: Бєньовский переказує його вісти: що Венеціяне теж роблять заходи на віденськім дворі, щоб цісар поміг Полякам.&lt;/ref&gt;. Похваляються, що Шведів уже погромили, а упоравшися хоч трохи з Шведами, хочуть обернутися на царя і на нас — готові й миритися з Шведами.

5. Ромашкевича Вірменина, наділивши шляхецтвом, післали до кримського хана з великими дарунками, щоб їм поміг; так Татарам кажуть: коли нам не дасте помочи, то цар з козаками вас у Криму звоює, а коли дасте нам поміч тепер зараз, ми вам потім помагатимемо против усіх ваших ворогів.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>om9wj6v1c7ckq8emcssz2ff3w30zy9q</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/373</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599044</id>
    <revision>
      <id>1108881</id>
      <timestamp>2026-09-20T16:53:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: 6. Бити чолом е. ц. в., аби не гнівався за тих своєвільників, Донських козаків, що війшли сюди по охотника, а ніхто добрий не пішов, тільки своєвільники. Богато їх зібралось, а старшим був у них Грицько Неблядин: він казав, що від й. ц. в. був на те наказ, і й. ц....</comment>
      <origin>1108881</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5409" sha1="7624wugpguvytonjf1dkadugch2si8h" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;6. Бити чолом е. ц. в., аби не гнівався за тих своєвільників, Донських козаків, що війшли сюди по охотника, а ніхто добрий не пішов, тільки своєвільники. Богато їх зібралось, а старшим був у них Грицько Неблядин: він казав, що від й. ц. в. був на те наказ, і й. ц. в. велів нас воювати. Ми не бачучи указу й. ц. в., тільки своєвільників, без указу й. ц. в. зібраних, веліли тих своєвільників громити. А коли б ті своєвільники десь показались і про нас недобре говорили, нехай й. ц. в. не вірить! Бо ми будучи під кріпкою рукою в. ц. в. пильно охороняємо вільности і будемо охороняти, а ті хотіли таку своєволю підняти, яка в Чугуїві була. А указу й. ц. в. на те не було ні через післанців ні через письмо. Таких своєвільииків треба б і там 8) карати-се ми подаємо на високий розсуд й. ц. в.

7. Ляхи як звикли лукавством ходити, так і тепер у тих своїх хитрощах не перестають. Ждемо указу й. ц. в.-чи йти нам на них з військом? А як той з'їзд буде, нехай й. ц. в. сповістить, щоб нам і своїх туди післати-до боку й. ц. величества.

8. Про хана кримського коли б спитали, чи має йти Ляхам у поміч, сказати, що ще не рушився і нікого не посилав; а як тільки пішле, або сам рушиться, негайно дамо знати.

9. Бити чолом й. ц. в., аби про все через тих же наших післанців нас повідомив і указ свій дав (593-7).

Окремим листом Виговський просив Лопухина мати ласкаву увагу для сього посольства і посприяти йому, щоб цар його ласкаво прийняв і “без забави одпустити рачив” 9).

Тим часом поки Скоробогатий їздив, від царя прибув стольник В. П. Кикин з інформацією про з'їзд з австрійськими і польськими послами, — котрої бажав собі гетьман. Самої грамоти досі не маємо-мабуть було там висловлено бажаннє, щоб гетьман прислав від себе матеріяли і конкретні пункти, котрі треба мати на увазі при переговорах. Гетьманська канцелярія проворно взялась до виготовлення матеріялу. Про се довідуємося з листа гетьмана до царя, з Чигрина 26 липня с. с. (5 серпня н. с.); маємо її в московськім перекладі, в актах посольства сотника Романа Гапоненка з тов., що повезли сього листа і всякий матеріял на з'їзд. Подаю з нього що інтересніше:

“Згідно з наказом в. ц. в., в грамоті присланій з стольником В. П. Кикиним, на з'їзд до Вильни, столичного міста в. ц. величества вел. князівства Литовського до великих і повномочних послів в. цар. вел. посилаємо з війська в. цар. в. Запорозького посланників наших Романа 10) Гапоненка з товаришами, на з'їзд з польськими послами. Тільки як у попередніх листах так і тепер тебе, вел. гос., покірно просимо, аби згідно з своєю побожною вдачею боронив благочестиву віру, православні церкви і весь православний нарід Російський, що не мають нікого над тебе, єдиного під сонцем православного царя, — аби його в неприятельські руки не віддавав, а під своєю великою і кріпкою рукою держав...

Все се віддаючи під милостивий розсуд в. ц. в., просимо наказати своїм великим послам, аби тим нашим післанцям на з'їзді любов свою показали, а як той з'їзд з Яном королем польським скінчиться, — нас ласкаво сповісти. Тільки Ляхи будуть всякі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7624wugpguvytonjf1dkadugch2si8h</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108882</id>
      <parentid>1108881</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T16:58:01Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108882</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5746" sha1="nroqvvr5mtjmgjdf88b617cwd8s4r12" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;6. Бити чолом е. ц. в., аби не гнівався за тих своєвільників, Донських козаків, що війшли сюди по охотника, а ніхто добрий не пішов, тільки своєвільники. Богато їх зібралось, а старшим був у них Грицько Неблядин: він казав, що від й. ц. в. був на те наказ, і й. ц. в. велів нас воювати. Ми не бачучи указу й. ц. в., тільки своєвільників, без указу й. ц. в. зібраних, веліли тих своєвільників громити. А коли б ті своєвільники десь показались і про нас недобре говорили, нехай й. ц. в. не вірить! Бо ми будучи під кріпкою рукою в. ц. в. пильно охороняємо вільности і будемо охороняти, а ті хотіли таку своєволю підняти, яка в Чугуїві була. А указу й. ц. в. на те не було ні через післанців ні через письмо. Таких своєвільииків треба б і там&lt;ref&gt;На московській території. Ориґінальний текст сього пункту вище с. 1230.&lt;/ref&gt;) карати-се ми подаємо на високий розсуд й. ц. в.

7. Ляхи як звикли лукавством ходити, так і тепер у тих своїх хитрощах не перестають. Ждемо указу й. ц. в.-чи йти нам на них з військом? А як той з'їзд буде, нехай й. ц. в. сповістить, щоб нам і своїх туди післати-до боку й. ц. величества.

8. Про хана кримського коли б спитали, чи має йти Ляхам у поміч, сказати, що ще не рушився і нікого не посилав; а як тільки пішле, або сам рушиться, негайно дамо знати.

9. Бити чолом й. ц. в., аби про все через тих же наших післанців нас повідомив і указ свій дав (593-7).

Окремим листом Виговський просив Лопухина мати ласкаву увагу для сього посольства і посприяти йому, щоб цар його ласкаво прийняв і “без забави одпустити рачив”&lt;ref&gt;Автоґраф в “Подлинных малор. грамотах” ч. 68/69; дата: “з Гадяча 8 липня”.&lt;/ref&gt;).

Тим часом поки Скоробогатий їздив, від царя прибув стольник В. П. Кикин з інформацією про з'їзд з австрійськими і польськими послами, — котрої бажав собі гетьман. Самої грамоти досі не маємо-мабуть було там висловлено бажаннє, щоб гетьман прислав від себе матеріяли і конкретні пункти, котрі треба мати на увазі при переговорах. Гетьманська канцелярія проворно взялась до виготовлення матеріялу. Про се довідуємося з листа гетьмана до царя, з Чигрина 26 липня с. с. (5 серпня н. с.); маємо її в московськім перекладі, в актах посольства сотника Романа Гапоненка з тов., що повезли сього листа і всякий матеріял на з'їзд. Подаю з нього що інтересніше:

“Згідно з наказом в. ц. в., в грамоті присланій з стольником В. П. Кикиним, на з'їзд до Вильни, столичного міста в. ц. величества вел. князівства Литовського до великих і повномочних послів в. цар. вел. посилаємо з війська в. цар. в. Запорозького посланників наших Романа&lt;ref&gt;В перекладі помилкою: Германа.&lt;/ref&gt;) Гапоненка з товаришами, на з'їзд з польськими послами. Тільки як у попередніх листах так і тепер тебе, вел. гос., покірно просимо, аби згідно з своєю побожною вдачею боронив благочестиву віру, православні церкви і весь православний нарід Російський, що не мають нікого над тебе, єдиного під сонцем православного царя, — аби його в неприятельські руки не віддавав, а під своєю великою і кріпкою рукою держав...

Все се віддаючи під милостивий розсуд в. ц. в., просимо наказати своїм великим послам, аби тим нашим післанцям на з'їзді любов свою показали, а як той з'їзд з Яном королем польським скінчиться, — нас ласкаво сповісти. Тільки Ляхи будуть всякі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>nroqvvr5mtjmgjdf88b617cwd8s4r12</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108952</id>
      <parentid>1108882</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T09:54:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108952</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5809" sha1="5gpnj40xv2x7u0lsoek0agz6aadgwd1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;6. Бити чолом е. ц. в., аби не гнівався за тих своєвільників, Донських козаків, що війшли сюди по охотника, а ніхто добрий не пішов, тільки своєвільники. Богато їх зібралось, а старшим був у них Грицько Неблядин: він казав, що від й. ц. в. був на те наказ, і й. ц. в. велів нас воювати. Ми не бачучи указу й. ц. в., тільки своєвільників, без указу й. ц. в. зібраних, веліли тих своєвільників громити. А коли б ті своєвільники десь показались і про нас недобре говорили, нехай й. ц. в. не вірить! Бо ми будучи під кріпкою рукою в. ц. в. пильно охороняємо вільности і будемо охороняти, а ті хотіли таку своєволю підняти, яка в Чугуїві була. А указу й. ц. в. на те не було ні через післанців ні через письмо. Таких своєвільників треба б і там&lt;ref&gt;На московській території. Ориґінальний текст сього пункту вище с. 1230.&lt;/ref&gt; карати — се ми подаємо на високий розсуд й. ц. в.

7. Ляхи як звикли лукавством ходити, так і тепер у тих своїх хитрощах не перестають. Ждемо указу й. ц. в. — чи йти нам на них з військом? А як той з'їзд буде, нехай й. ц. в. сповістить, щоб нам і своїх туди післати — до боку й. ц. величества.

8. Про хана кримського коли б спитали, чи має йти Ляхам у поміч, сказати, що ще не рушився і нікого не посилав; а як тільки пішле, або сам рушиться, негайно дамо знати.

9. Бити чолом й. ц. в., аби про все через тих же наших післанців нас повідомив і указ свій дав (593–7).

Окремим листом Виговський просив Лопухина мати ласкаву увагу для сього посольства і посприяти йому, щоб цар його ласкаво прийняв і «без забави одпустити рачив»&lt;ref&gt;Автоґраф в «Подлинных малор. грамотах» ч. 68/69; дата: «з Гадяча 8 липня».&lt;/ref&gt;.

Тим часом поки Скоробогатий їздив, від царя прибув стольник В. П. Кикин з інформацією про з'їзд з австрійськими і польськими послами, — котрої бажав собі гетьман. Самої грамоти досі не маємо — мабуть було там висловлено бажаннє, щоб гетьман прислав від себе матеріяли і конкретні пункти, котрі треба мати на увазі при переговорах. Гетьманська канцелярія проворно взялась до виготовлення матеріялу. Про се довідуємося з листа гетьмана до царя, з Чигрина 26 липня с. с. (5 серпня н. с.); маємо її в московськім перекладі, в актах посольства сотника Романа Гапоненка з тов., що повезли сього листа і всякий матеріял на з'їзд. Подаю з нього що інтересніше:

«Згідно з наказом в. ц. в., в грамоті присланій з стольником В. П. Кикиним, на з'їзд до Вильни, столичного міста в. ц. величества вел. князівства Литовського до великих і повномочних послів в. цар. вел. посилаємо з війська в. цар. в. Запорозького посланників наших Романа&lt;ref&gt;В перекладі помилкою: Германа.&lt;/ref&gt; Гапоненка з товаришами, на з'їзд з польськими послами. Тільки як у попередніх листах так і тепер тебе, вел. гос., покірно просимо, аби згідно з своєю побожною вдачею боронив благочестиву віру, православні церкви і весь православний нарід Російський, що не мають нікого над тебе, єдиного під сонцем православного царя, — аби його в неприятельські руки не віддавав, а під своєю великою і кріпкою рукою держав…

Все се віддаючи під милостивий розсуд в. ц. в., просимо наказати своїм великим послам, аби тим нашим післанцям на з'їзді любов свою показали, а як той з'їзд з Яном королем польським скінчиться, — нас ласкаво сповісти. Тільки Ляхи будуть всякі&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5gpnj40xv2x7u0lsoek0agz6aadgwd1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/374</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599045</id>
    <revision>
      <id>1108883</id>
      <timestamp>2026-09-20T17:29:25Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: неправди вишукувати, аби той з'їзд протягти: щоб замиритися на час (тільки), тому що не мають ніякої сили.  “А тих посланників наших не посилаємо до столиці в. кн. Литовського, а просто до в. цар. вел., на те аби вони взяли указ від в. ц. в., як мають на з'їзді с...</comment>
      <origin>1108883</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5410" sha1="avevt0zt4xl24aso1mjdm8ju3gakz71" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;неправди вишукувати, аби той з'їзд протягти: щоб замиритися на час (тільки), тому що не мають ніякої сили.

“А тих посланників наших не посилаємо до столиці в. кн. Литовського, а просто до в. цар. вел., на те аби вони взяли указ від в. ц. в., як мають на з'їзді справуватися 11).

Останні слова знов таки означали проханнє, щоб Гапоненко з тов. дістали від царя мандати на з'їзд, як повноправні учасники; але царський уряд знову пустив се проханнє повз уха-викликавши тим велике незадоволеннє гетьмана і старшини.

В наказі Гапоненку з тов. (що заховався в московськім перекладі, трохи подертім, так що має подекуди прогалини) гетьман після звичайних поклонів, наказував віддати боярам адресовані до них листи і просити прочитати їх перед царем-“аби нас з ласки своєї не випустив”. Далі наступають такі пункти 12).

Військо, піддавшися цареві, як оборонцеві православної віри, все на його покладає, і посли мають триматись того указу, якого від нього одержать 13).

“Просити й. ц. в., щоб то було доручено його послам на комісію, на випадок коли б приходило до згоди, а границя не була показана згідно з (володіннями) давніх князів руських. В такім разі щоб владицтва, архимандритства, ігуменства, церкви, такок усі села й маєтности, з давніх часів надані, а уніятами, панами, ксьондзами та иншими людьми забрані, аби були повернені зараз-не відкладаючи з сойму на сойм, як то давніше бувало. Хоч би навіть кількадесять літ вони їх держали, силоміць відібравши. Просити великих послів, щоб про се ґрунтовно порозумілися з нашими (післанцями).

“Унію-тому, що вона-богові всемогущому образа, аби негайно скрізь викоренено, не вимовляючись ніякими привилеями від королів. Нехай віддадуть православним церкви і монастирі з маєтностями: ксьондзи чи инші особи на підставі привилеїв чи инших прав нехай не відмовляються і не протягають.

“Православним щоб вільно було мати всяке набоженство, з святими тайнами в процесії ходити, мертвих провожати з святощами згідно з старим звичаєм грецьким, скрізь де тільки православні проживають. А то тепер “невірні Жиди” більше вільности мали ніж православні-служби свої відправляли, а православні не мають ніякої свободи.

“Щоб з священників світських, в містах і селах королівських, княжих і панських, не бралося податків ні підвод, а мали вони такі вільности як давніше, і щоб належали до суду епископського, а не світського.

“Завели були давніше панове-ради, щоб православній шляхті не давано ніякого начальства, гідности ні уряду, а по містах осіб руських православних до маґістрату, війтівств і бурмистрств не допускано, а то для того, щоб православна шляхта задля начальства і урядів свою віру кидала і приймаючи віру римську до урядів поривалася і тим способом православних людей меньшало. — Надалі щоб всякому православному шляхтичеві давалися начальства, уряди земські й инші, а по містах православні міщане щоб допускалися до маґістрату. А де шляхта щось випросила під православними, духовними чи світськими, — щоб то все було уневажнено.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>avevt0zt4xl24aso1mjdm8ju3gakz71</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108884</id>
      <parentid>1108883</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T17:30:46Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108884</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5933" sha1="lkclqfeyrvffgnxcmlwzestwbad0x2l" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;неправди вишукувати, аби той з'їзд протягти: щоб замиритися на час (тільки), тому що не мають ніякої сили.

“А тих посланників наших не посилаємо до столиці в. кн. Литовського, а просто до в. цар. вел., на те аби вони взяли указ від в. ц. в., як мають на з'їзді справуватися &lt;ref&gt;Картки в стовбці помішані, упорядковані членами нашої експедиції: л. 637-8, 643, 649, 636, 648 теперішньої нумерації.&lt;/ref&gt;).

Останні слова знов таки означали проханнє, щоб Гапоненко з тов. дістали від царя мандати на з'їзд, як повноправні учасники; але царський уряд знову пустив се проханнє повз уха-викликавши тим велике незадоволеннє гетьмана і старшини.

В наказі Гапоненку з тов. (що заховався в московськім перекладі, трохи подертім, так що має подекуди прогалини) гетьман після звичайних поклонів, наказував віддати боярам адресовані до них листи і просити прочитати їх перед царем-“аби нас з ласки своєї не випустив”. Далі наступають такі пункти &lt;ref&gt;І тут картки перебиті: 664, 667, 663, 669, 662, 659; порядок останніх статей я дещо змінив, бо він очевидно цілком припадковий.&lt;/ref&gt;).

Військо, піддавшися цареві, як оборонцеві православної віри, все на його покладає, і посли мають триматись того указу, якого від нього одержать &lt;ref&gt;Пункт має прогалини, тому я переказую його загально.&lt;/ref&gt;).

“Просити й. ц. в., щоб то було доручено його послам на комісію, на випадок коли б приходило до згоди, а границя не була показана згідно з (володіннями) давніх князів руських. В такім разі щоб владицтва, архимандритства, ігуменства, церкви, такок усі села й маєтности, з давніх часів надані, а уніятами, панами, ксьондзами та иншими людьми забрані, аби були повернені зараз-не відкладаючи з сойму на сойм, як то давніше бувало. Хоч би навіть кількадесять літ вони їх держали, силоміць відібравши. Просити великих послів, щоб про се ґрунтовно порозумілися з нашими (післанцями).

“Унію-тому, що вона-богові всемогущому образа, аби негайно скрізь викоренено, не вимовляючись ніякими привилеями від королів. Нехай віддадуть православним церкви і монастирі з маєтностями: ксьондзи чи инші особи на підставі привилеїв чи инших прав нехай не відмовляються і не протягають.

“Православним щоб вільно було мати всяке набоженство, з святими тайнами в процесії ходити, мертвих провожати з святощами згідно з старим звичаєм грецьким, скрізь де тільки православні проживають. А то тепер “невірні Жиди” більше вільности мали ніж православні-служби свої відправляли, а православні не мають ніякої свободи.

“Щоб з священників світських, в містах і селах королівських, княжих і панських, не бралося податків ні підвод, а мали вони такі вільности як давніше, і щоб належали до суду епископського, а не світського.

“Завели були давніше панове-ради, щоб православній шляхті не давано ніякого начальства, гідности ні уряду, а по містах осіб руських православних до маґістрату, війтівств і бурмистрств не допускано, а то для того, щоб православна шляхта задля начальства і урядів свою віру кидала і приймаючи віру римську до урядів поривалася і тим способом православних людей меньшало. — Надалі щоб всякому православному шляхтичеві давалися начальства, уряди земські й инші, а по містах православні міщане щоб допускалися до маґістрату. А де шляхта щось випросила під православними, духовними чи світськими, — щоб то все було уневажнено.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>lkclqfeyrvffgnxcmlwzestwbad0x2l</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108953</id>
      <parentid>1108884</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T10:02:17Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108953</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5967" sha1="ho05fndtria1sdrytnohi1qc6pzt187" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;неправди вишукувати, аби той з'їзд протягти: щоб замиритися на час (тільки), тому що не мають ніякої сили.

«А тих посланників наших не посилаємо до столиці в. кн. Литовського, а просто до в. цар. вел., на те аби вони взяли указ від в. ц. в., як мають на з'їзді справуватися &lt;ref&gt;Картки в стовбці помішані, упорядковані членами нашої експедиції: л. 637–8, 643, 649, 636, 648 теперішньої нумерації.&lt;/ref&gt;.

Останні слова знов таки означали проханнє, щоб Гапоненко з тов. дістали від царя мандати на з'їзд, як повноправні учасники; але царський уряд знову пустив се проханнє повз уха — викликавши тим велике незадоволеннє гетьмана і старшини.

В наказі Гапоненку з тов. (що заховався в московськім перекладі, трохи подертім, так що має подекуди прогалини) гетьман після звичайних поклонів, наказував віддати боярам адресовані до них листи і просити прочитати їх перед царем — «аби нас з ласки своєї не випустив». Далі наступають такі пункти &lt;ref&gt;І тут картки перебиті: 664, 667, 663, 669, 662, 659; порядок останніх статей я дещо змінив, бо він очевидно цілком припадковий.&lt;/ref&gt;.

Військо, піддавшися цареві, як оборонцеві православної віри, все на його покладає, і посли мають триматись того указу, якого від нього одержать &lt;ref&gt;Пункт має прогалини, тому я переказую його загально.&lt;/ref&gt;.

«Просити й. ц. в., щоб то було доручено його послам на комісію, на випадок коли б приходило до згоди, а границя не була показана згідно з (володіннями) давніх князів руських. В такім разі щоб владицтва, архимандритства, ігуменства, церкви, такок усі села й маєтности, з давніх часів надані, а уніятами, панами, ксьондзами та иншими людьми забрані, аби були повернені зараз — не відкладаючи з сойму на сойм, як то давніше бувало. Хоч би навіть кількадесять літ вони їх держали, силоміць відібравши. Просити великих послів, щоб про се ґрунтовно порозумілися з нашими (післанцями).

«Унію — тому, що вона — богові всемогущому образа, аби негайно скрізь викоренено, не вимовляючись ніякими привилеями від королів. Нехай віддадуть православним церкви і монастирі з маєтностями: ксьондзи чи инші особи на підставі привилеїв чи инших прав нехай не відмовляються і не протягають.

«Православним щоб вільно було мати всяке набоженство, з святими тайнами в процесії ходити, мертвих провожати з святощами згідно з старим звичаєм грецьким, скрізь де тільки православні проживають. А то тепер «невірні Жиди» більше вільности мали ніж православні — служби свої відправляли, а православні не мають ніякої свободи.

«Щоб з священників світських, в містах і селах королівських, княжих і панських, не бралося податків ні підвод, а мали вони такі вільности як давніше, і щоб належали до суду епископського, а не світського.

«Завели були давніше панове-ради, щоб православній шляхті не давано ніякого начальства, гідности ні уряду, а по містах осіб руських православних до маґістрату, війтівств і бурмистрств не допускано, а то для того, щоб православна шляхта задля начальства і урядів свою віру кидала і приймаючи віру римську до урядів поривалася і тим способом православних людей меньшало. — Надалі щоб всякому православному шляхтичеві давалися начальства, уряди земські й инші, а по містах православні міщане щоб допускалися до маґістрату. А де шляхта щось випросила під православними, духовними чи світськими, — щоб то все було уневажнено.{{nop}}&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ho05fndtria1sdrytnohi1qc6pzt187</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/375</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599046</id>
    <revision>
      <id>1108885</id>
      <timestamp>2026-09-20T17:32:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: “Король і пани-рада мають присягти, що вони на військо Запорозьке війною не підуть і инших заграничних народів на нього підіймати не будуть, і ніяким чином війську шкоди не будуть чинити.  “А коли б Ян-Казимир не схотів помиритися так, як бажає й. ц. в., т...</comment>
      <origin>1108885</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5392" sha1="kcewepr89a90nn8oldbjwr1b1o1456e" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;“Король і пани-рада мають присягти, що вони на військо Запорозьке війною не підуть і инших заграничних народів на нього підіймати не будуть, і ніяким чином війську шкоди не будуть чинити.

“А коли б Ян-Казимир не схотів помиритися так, як бажає й. ц. в., тоді просити й. ц. вел. дати нам негайно знати, а ми з військом готові.

“Тепер Ян Казимир прислав Діонісія Балабана, православного луцького владику, запрошуючи до переговорів 14), але ми з ними ніяких з'їздів робити не хочемо, бо покладаючися на бога і ласку й. ц. в. сподіваємося, що ніякої шкоди не потерпимо”.

Далі йдуть принагідні вісти. Донські козаки ходили на Азов, але там їх погромлено, і після того Татари прийшли на р. Тор і немало наробили шкоди. Татари пішли в поміч Ляхам і тепер мають бути під Люблином. Згадано дещо про боротьбу за Варшаву, і переслано копію умов її капітуляції.

З пересланих листів заховалися лише деякі: лист Яна-Казимира присланий з Діонісієм Балабаном, й деякі инші, менш важні. З рекомендаційних листів післаних до бояр маємо лист гетьмана до Морозова, змісту не інтересного.

Подібні остороги против переговорів з Поляками як отсе до царя, гетьман посилав на всі приступні йому адреси. Заховалось напр. таке його писаннє до новаго Київського воєводи Андрія Бутурлина. Повідомляючи про свій приїзд, літом того року він просив гетьмана надсилати йому всякі вісти. 13 (23) липня гетьман вислав йому такого листа з побажаннєм всякого добра на новім уряді і з такими вістями:

“Сими днями (онамеднишнего дня) приведено до нас язика зловленого під Камінцем Подільським, він нам сказав, що повз Камінець пройшло 40 тис. Орди в поміч Ляхам. З того міркуємо, що коли тепер Ляхам пощастить і вони Шведа вигонять, то всі сили свої разом з Ордою обернуть на нас. Також прислав до нас Ракоцій, король венгерський, боярина свого Себеш-Ференца і сповіщає, що Ляхи присилали до нього, прохаючи війська і грошей-обіцяли взяти собі за короля його самого або його сина, а він нас через посла свого просить, аби ми з ним у приязни жили. Ми вважаючи незручним в таких обставинах роздражнювати на себе всіх сусідів 15), волимо мати собі приятелів ніж неприятелів, щоб уже християнство могло в цілости пробувати. Тому посла того з приязнею відправили, просячи венгерського короля (тільки про те), щоб він ніякої помочи Ляхам не давав і в нічім їм не вірив. Маємо також відомість, що 10 дня місяця августа має бути з'їзд у Вильні, і не знати що на тім з'їзді буде. Відомо, які то Ляхи-які вони лукаві: доки Шведа вигонять, будуть той з'їзд проволікати, а потім-як щастє послужить, вони подавньому будуть свій замисел сповняти; добре б було, щоб й. ц. в. в нічім (їм) не вірив. Чули ми, військові люде й. ц. в. й з Шведами вже зачали війну (задор учинили)-бо-зна, як то воно далі піде” 16).

Московський уряд старався пускати сі остороги повз вуха. Відправляючи Скоробогатого цар в загальних виразах запевняв гетьмана, що буде і далі заступати православну віру і православних християн. Похваляв його за прислані вісти й листи і на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>kcewepr89a90nn8oldbjwr1b1o1456e</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108886</id>
      <parentid>1108885</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T17:57:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108886</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6143" sha1="fc1w45o2fo8rpubjujxc5847f08vcvi" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;“Король і пани-рада мають присягти, що вони на військо Запорозьке війною не підуть і инших заграничних народів на нього підіймати не будуть, і ніяким чином війську шкоди не будуть чинити.

“А коли б Ян-Казимир не схотів помиритися так, як бажає й. ц. в., тоді просити й. ц. вел. дати нам негайно знати, а ми з військом готові.

“Тепер Ян Казимир прислав Діонісія Балабана, православного луцького владику, запрошуючи до переговорів&lt;ref&gt;Слово вирвано, але зміст мусить бути такий.&lt;/ref&gt;), але ми з ними ніяких з'їздів робити не хочемо, бо покладаючися на бога і ласку й. ц. в. сподіваємося, що ніякої шкоди не потерпимо”.

Далі йдуть принагідні вісти. Донські козаки ходили на Азов, але там їх погромлено, і після того Татари прийшли на р. Тор і немало наробили шкоди. Татари пішли в поміч Ляхам і тепер мають бути під Люблином. Згадано дещо про боротьбу за Варшаву, і переслано копію умов її капітуляції.

З пересланих листів заховалися лише деякі: лист Яна-Казимира присланий з Діонісієм Балабаном, й деякі инші, менш важні. З рекомендаційних листів післаних до бояр маємо лист гетьмана до Морозова, змісту не інтересного.

Подібні остороги против переговорів з Поляками як отсе до царя, гетьман посилав на всі приступні йому адреси. Заховалось напр. таке його писаннє до новаго Київського воєводи Андрія Бутурлина. Повідомляючи про свій приїзд, літом того року він просив гетьмана надсилати йому всякі вісти. 13 (23) липня гетьман вислав йому такого листа з побажаннєм всякого добра на новім уряді і з такими вістями:

“Сими днями (онамеднишнего дня) приведено до нас язика зловленого під Камінцем Подільським, він нам сказав, що повз Камінець пройшло 40 тис. Орди в поміч Ляхам. З того міркуємо, що коли тепер Ляхам пощастить і вони Шведа вигонять, то всі сили свої разом з Ордою обернуть на нас. Також прислав до нас Ракоцій, король венгерський, боярина свого Себеш-Ференца і сповіщає, що Ляхи присилали до нього, прохаючи війська і грошей-обіцяли взяти собі за короля його самого або його сина, а він нас через посла свого просить, аби ми з ним у приязни жили. Ми вважаючи незручним в таких обставинах роздражнювати на себе всіх сусідів&lt;ref&gt;Тут переклад якийсь неясний: “И мы видя дЂло непристойное к тому напрасно всЂ земли на себя гневить”.&lt;/ref&gt;), волимо мати собі приятелів ніж неприятелів, щоб уже християнство могло в цілости пробувати. Тому посла того з приязнею відправили, просячи венгерського короля (тільки про те), щоб він ніякої помочи Ляхам не давав і в нічім їм не вірив. Маємо також відомість, що 10 дня місяця августа має бути з'їзд у Вильні, і не знати що на тім з'їзді буде. Відомо, які то Ляхи-які вони лукаві: доки Шведа вигонять, будуть той з'їзд проволікати, а потім-як щастє послужить, вони подавньому будуть свій замисел сповняти; добре б було, щоб й. ц. в. в нічім (їм) не вірив. Чули ми, військові люде й. ц. в. й з Шведами вже зачали війну (задор учинили)-бо-зна, як то воно далі піде”&lt;ref&gt;Сибир. ст. 1564 л. 5-8; під кінець листу мова про сінокос і риболовлі в Київі: воєвода, видно, скаржився, що наказний полковник не давав київській залозі місця на сінокос і риболовство, гетьман обіцяв дати прихильне розпорядженнє. Дата: “в Чигрині 13 липня 1656”.&lt;/ref&gt;).

Московський уряд старався пускати сі остороги повз вуха. Відправляючи Скоробогатого цар в загальних виразах запевняв гетьмана, що буде і далі заступати православну віру і православних християн. Похваляв його за прислані вісти й листи і на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fc1w45o2fo8rpubjujxc5847f08vcvi</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108954</id>
      <parentid>1108886</parentid>
      <timestamp>2026-09-21T10:11:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Madvin</username>
        <id>217</id>
      </contributor>
      <comment>/* Схвалена */</comment>
      <origin>1108954</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6168" sha1="1iygeloloe6tancjmiz0xva7c2b7uoh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;4&quot; user=&quot;Madvin&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;«Король і пани-рада мають присягти, що вони на військо Запорозьке війною не підуть і инших заграничних народів на нього підіймати не будуть, і ніяким чином війську шкоди не будуть чинити.

«А коли б Ян-Казимир не схотів помиритися так, як бажає й. ц. в., тоді просити й. ц. вел. дати нам негайно знати, а ми з військом готові.

«Тепер Ян Казимир прислав Діонісія Балабана, православного луцького владику, запрошуючи до переговорів&lt;ref&gt;Слово вирвано, але зміст мусить бути такий.&lt;/ref&gt;, але ми з ними ніяких з'їздів робити не хочемо, бо покладаючися на бога і ласку й. ц. в. сподіваємося, що ніякої шкоди не потерпимо».

Далі йдуть принагідні вісти. Донські козаки ходили на Азов, але там їх погромлено, і після того Татари прийшли на р. Тор і немало наробили шкоди. Татари пішли в поміч Ляхам і тепер мають бути під Люблином. Згадано дещо про боротьбу за Варшаву, і переслано копію умов її капітуляції.

З пересланих листів заховалися лише деякі: лист Яна-Казимира присланий з Діонісієм Балабаном, й деякі инші, менш важні. З рекомендаційних листів післаних до бояр маємо лист гетьмана до Морозова, змісту не інтересного.

Подібні остороги против переговорів з Поляками як отсе до царя, гетьман посилав на всі приступні йому адреси. Заховалось напр. таке його писаннє до новаго Київського воєводи Андрія Бутурлина. Повідомляючи про свій приїзд, літом того року він просив гетьмана надсилати йому всякі вісти. 13 (23) липня гетьман вислав йому такого листа з побажаннєм всякого добра на новім уряді і з такими вістями:

«Сими днями (онамеднишнего дня) приведено до нас язика зловленого під Камінцем Подільським, він нам сказав, що повз Камінець пройшло 40 тис. Орди в поміч Ляхам. З того міркуємо, що коли тепер Ляхам пощастить і вони Шведа вигонять, то всі сили свої разом з Ордою обернуть на нас. Також прислав до нас Ракоцій, король венгерський, боярина свого Себеш-Ференца і сповіщає, що Ляхи присилали до нього, прохаючи війська і грошей — обіцяли взяти собі за короля його самого або його сина, а він нас через посла свого просить, аби ми з ним у приязни жили. Ми вважаючи незручним в таких обставинах роздражнювати на себе всіх сусідів&lt;ref&gt;Тут переклад якийсь неясний: «И мы видя дѣло непристойное к тому напрасно всѣ земли на себя гневить».&lt;/ref&gt;, волимо мати собі приятелів ніж неприятелів, щоб уже християнство могло в цілости пробувати. Тому посла того з приязнею відправили, просячи венгерського короля (тільки про те), щоб він ніякої помочи Ляхам не давав і в нічім їм не вірив. Маємо також відомість, що 10 дня місяця августа має бути з'їзд у Вильні, і не знати що на тім з'їзді буде. Відомо, які то Ляхи — які вони лукаві: доки Шведа вигонять, будуть той з'їзд проволікати, а потім — як щастє послужить, вони подавньому будуть свій замисел сповняти; добре б було, щоб й. ц. в. в нічім (їм) не вірив. Чули ми, військові люде й. ц. в. й з Шведами вже зачали війну (задор учинили) — бо-зна, як то воно далі піде»&lt;ref&gt;Сибир. ст. 1564 л. 5–8; під кінець листу мова про сінокос і риболовлі в Київі: воєвода, видно, скаржився, що наказний полковник не давав київській залозі місця на сінокос і риболовство, гетьман обіцяв дати прихильне розпорядженнє. Дата: «в Чигрині 13 липня 1656».&lt;/ref&gt;.

Московський уряд старався пускати сі остороги повз вуха. Відправляючи Скоробогатого цар в загальних виразах запевняв гетьмана, що буде і далі заступати православну віру і православних християн. Похваляв його за прислані вісти й листи і на-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1iygeloloe6tancjmiz0xva7c2b7uoh</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/376</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599047</id>
    <revision>
      <id>1108887</id>
      <timestamp>2026-09-20T18:00:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108887</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6380" sha1="crvm4axz5emovugtbcdf7mudwpmdgmp" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;казував передати з Кикиним автентичні реляції Данила, що видимо заінтересували московських політиків: очевидно, вони сподівалися дещо з того використати в переговорах з Поляками. Про час і місце сих переговорів цар, мовляв, іще перед приїздом Скоробогатого написав з Кикиним і не вважає потрібним повторяти &lt;ref&gt;Акти посольства Скоробогатого, Сибир. Прик. 1636 л. 627, 639-641.&lt;/ref&gt;). Прислані з Гапоненком побажання цар почасти сам безпосереднє передав до уваги своїх представників на виленськім з'їзді, почасти, — те що вважав менше важним лишав гетьманським послам реферувати і боронити самим-скільки їм удасться &lt;ref&gt;“Книги польського двора” № 87 л. 179-186.&lt;/ref&gt;). В сій справі писав 13 (23) вересня своїм виленським представникам: “Писав до нас гетьман запорізький Б. Хмельницький і прислав своїх післанців: Романа Агафонова з товаришами, а з ними статті для мирного договору. Ми вислухавши ті статті веліли виписати з них, на чім маєте твердо стояти при мирнім договорі-вони посилаються вам з сею грамотою; а з иншим, що належить до мирного договору, веліли післати до вас самих запорозьких післанців. З статтями післаними з сею нашою грамотою поступайте згідно з (сим) нашим указом; а що до статтів написаних у запорізьких післанців в їх наказі понад се-ви договорюйтеся з польськими комісарами, наскільки можна буде прийти з ними до порозуміння” &lt;ref&gt;“А которые статьи у запорожских посланцов написаны в наказе оприч того, и о тЂх статьях с польськими комисары по тому ж договор чинили, на том с ними утвердитца мочно”-л. 181-2.&lt;/ref&gt;).

“Статті” доручені представникам як необхідні, се пять наведених вище пунктів про церковні справи. Инше, написане в наказі, як бачимо, царський уряд доручав своїм представникам підтримувати постільки, поскільки се не могло б перешкодити договору. Правда, що в наказі послам тільки церковні справи і були конкретизовані докладніш, про політичні ґарантії говорилось загально-що Річпосполита має обіцяти повне невмішуваннє в українські справи (“ніякої шкоди війську не чинити”)- див. вище, і царський уряд, очевидно, не хотів себе звязувати тим, як се козацькі посли будуть розвивати перед польськими комісарами.

Таким чином принціпіяльний протест українського уряду против замирення з Польщею був з'іґнорований царем-він уважав можливим війти тільки в конкретні церковні справи, вказані йому гетьманом. З свого боку український уряд, як бачимо- в делікатних виразах висловивши своє переконаннє про неможливість уставлення згідного пожиття з Річпосполитою, наче б то війшов у скромну ролю консультанта-не виразно настоюючи на участи своїх представників у сих переговорах. За старою традицією відкопав старі постуляти, що ставилися на всяких переговорах з польськими парляментаріями-оборони православної церкви, православної шляхти, міщан і т. д., і подав їх для памяти царському урядові. Формально взявши, все наче б то було зовсім гладко і обосторонньо льояльно. Але в дійсности козацька старшина була глибоко обурена тим, що Москва не вважаючи на всі остороги з її боку пішла таки на замиреннє з Польщею-тим часом як Україна різко зазначила свою непрямирену ситуацію супроти неї. Заховуючи далі етикетальні форми супроти свого московського протектора: стараючись не давати з своєї сторони ніяких приводів до розриву, вона в дійсности до глибини душі була обурена, що сей протектор не вважаючи на її протести береться без її участи роспоряджатися долею України, і торгує з польськими панами козацькими головами, що здались на його ласку. З тих звідомлень, які проскочили&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>crvm4axz5emovugtbcdf7mudwpmdgmp</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/377</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599048</id>
    <revision>
      <id>1108888</id>
      <timestamp>2026-09-20T18:02:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108888</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6478" sha1="34amptwwib2hts068aqhy3mpdu1a1vr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;в московських джерелах про ради старшини, скликані в вересні і грудні для обміркування сих подій, і з деяких пізніших відзивів козацьких (правда теж досить рідких) бачимо ясно, що в козацьких кругах сей оборот московської політики вважався формальною зрадою, віроломством з боку царя чи його уряду, бо приймаючи Україну під свою протекцію він обовязався, устами своїх повномочних представників, боронити Україну і нікому не видати, а тепер фактично видавав її польським панам-маґнатам, гонячися за їх голосами на виборах на польське королівство. Найбільш виразно було се висловлене в пізнішім (1658 р.) маніфесті українського уряду, котрим він оповіщав европейські держави про свій розрив з Москвою:

“Не з инших мотивів прийняли ми протекцію в. князя московського, як тільки для того, щоб заховати і примножити для себе і потомства нашого свободу нашу, здобуту зброєю з поміччю божою і стільки разів назад повернену жертвою крови. Засипане обіцянками і пререченнями в. князя московського наше військо перше виступило на підбиваннє йому Литви-під проводом нашого полковника ніжинського Золотаренка. Ми сподівалися, що з огляду на спільність віри і наше добровільне підданнє, в. князь московський буде справедливим, прихильним і ласкавим до нас, поступатиме з нами щиро і на свободи наші не замишлятиме, а навпаки-примножатиме їx більше і більше, згідно з обіцянками своїми. Але здурили нас ті надії! Міністри і вельможі московські намовили того пречестного, всепобожного і найласкавішого володаря, що зараз першого ж року як завелися переговори між Поляками і Москвою, разом з тим рішено придавити і поневолити нас, з огляду на надії на польське королівство. Москалі пообіцяли Полякам, що з наказу вел. князя нарушимо нашу присягу Шведам і будемо їx воювати, а замисел їх був той, щоб занявши нас війною з Шведом, лекше нас придавити і поневолити. Б. Хмельницький з канцлєром нашим ніяк не хотіли на се пристати і всякими доводами переконували вел. князя через Вас. Петр. Кикина, аби війни з Шведами в Ливонії не починав. Ми мали в руках копію згаданого наказу, цілком певну, — але думали, що се був тільки лукавий замисел міністрів, інтрига вельмож, що хотіли підлеститися свому государеві, а сам ласкавий государ і святійший патріярх не дадуть згоди на таке злодійство &lt;ref&gt;huic sceleri, Архив Ю. З. Р. III. VI с. 363. Розбивка в тексті моя.&lt;/ref&gt;), — тому далі хотіли нашою вірністю перемогти московські замисли. Але війна розпочата в Ливонії з світл. королем Швеції, нашим союзником і приятелем, без усякої причини-тому тільки, що світл. король шведський війшов в союз з нами, — була першим явним документом сього злочину. Шведський король, відтягнений сею діверсією, не міг прийти в поміч нашим плянам. Послові нашому до нього, Грекові Данилові Олівемберґові (з Оливної Гори) двічі відмовлено переїзду через Московію, і се змусило нашого гетьмана вислати його до Люблина з військом, котрим провадив тоді Данило Виговський, зять гетьмана, а надалі пильно слідити за московськими інтриґами. Підозріння збільшила також будова нової фортеці в нашій київській столиці і залога з кількох тисяч московського війська, поставлена там: навіть Поляки, при всім нашім тодішнім поневоленню, не вимагали того від нас, а Москва пускалась на таке, в своїм бажанню мати нас своїми союзниками поневолі. А найбільше проречисті свідоцтва їх замислів мали ми на Білій Руси-як вони там майже 200 родин шляхетських, що добровільно перейшли на московську сторону, силою і лукавством переселили на Москівщину. Міщан могилівських та инших мешканців Білої Руси, з городів і сіл, понад 12 тисяч вивели&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>34amptwwib2hts068aqhy3mpdu1a1vr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/378</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599049</id>
    <revision>
      <id>1108890</id>
      <timestamp>2026-09-20T18:16:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108890</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5810" sha1="ibuuok6sykbj9nfa942h447232iczy1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;на засланнє в Московські пустині, а на їх місце привели кольонії московські. Поминаю переговори їх про те щоб Старий Бихів й инші наддніпрянські місця були передані в їх руки — аби весь Дніпро був обсаджений їх залогами”, і т. д.

Сей пізніший о два роки маніфест безсумніву вірно віддає вражіннє і настрої старшини в сих часах. Стримуючись від яких небудь різких виступів перед царем, щоб не давати приводу до конфлікту і розриву, старшина самим різким способом засуджувала сю поведінку і вважала себе звільненою, через сю зраду, з усяких обовязків супроти царя. Вважала, що має тепер цілком вільну руку в міжнародній політиці, — але ще не тратила надію заховати в цілости свій воєнний союз з Москвою, що був для неї головно цінним. Різко відмежовуючися від відновлення, в тій чи иншій формі давніх звязків з Річеюпосполитою, против нової польсько-московсько-татарської ліґи, що фактично зарисовувалася в сей мент перед її очима, вона паралєльно з польсько-австрійсько-московськими переговорами в Вильні оформлювала свою власну нову ліґу, що мала складатися з України, Семигороду, Дунайських князівств і Швеції.

-----

Польська сторона не переставала і в сім часі атакувати Хмельницького пропозиціями замирення і відновлення старих відносин. В той час як Тишкевич висловляв свої жалі Хмельницькому з того приводу, що доручена йому комісія з військом Запорізьким зійшла на ніщо, летіли листи до гетьмана і його писаря від иншого сенатора- одного з найповажніших і близьких дворові-воєводи Яна Лещиньского. З доручення двору чи в порозумінню з ним &lt;ref&gt;Висилаючи свої листи до гетьмана і Виговського 14 травня, Лєщиньский повідомляв другого дня королеву: “розпочинаю кореспонденцію з Хмельницьким”, ркп. 384 с. 373, як нижче. Див. про сей епізод у Кубалі Wojna Szwecka c. 481-2.&lt;/ref&gt;) він наново, іґноруючи всі розчарування, дізнані попередніми парляментаріями вдаряв в оптимістичні тони і як людина “з найдальших кінців Польщі”, не замішана в ніякі сварки і рахунки з козацтвом, пробував нового порозуміння, виходячи з ясно заявлених мовляв добрих побажань гетьмана. Старався посіяти недовірє до шведського короля і розвести з ним гетьмана; нагадував старі приязні мовляв настрої, апелював до памяти старого посередника Кисіля, і т. д. Заявляв готовість приїхати на переговори не вважаючи на слабе здоровє, що його затримало у Львові. Висловлював надію, що ся нова комісія, до котрої його визначено, дасть уже щось певне і невідмінне, і т. д. &lt;ref&gt;Чортор. 384 с. 433. і 477.&lt;/ref&gt;).

Чи була не се яка відповідь з козацької сторони, з його листування не видно &lt;ref&gt;В своїм листі з січня 1657 р. (див. нижче) він згадує тільки про охоту “до ґенерального покою”, заявлену гетьманом “через своїх послів у Варшаві” що мабуть означає не більше, як ту присилку від гетьмана, до котрої зараз перехожу.&lt;/ref&gt;). Але не сталось, видко, нічого й такого, що знеохотило б його до дальшої кореспонденції, як далі побачимо.

Потім король скористав з тої нагоди, що післанець Хмельницького приводив до його табору під Варшавою царського гінця, висланого з повідомленнєм про прийняте австрійське посередництво і визначені переговори. Відізвався до гетьмана і війська Запорізького пригадкою про свою готовість вступити з ними в переговори для&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ibuuok6sykbj9nfa942h447232iczy1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Амічіс Е. Записки школяра (1906).djvu/74</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599050</id>
    <revision>
      <id>1108891</id>
      <timestamp>2026-09-20T18:18:38Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108891</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2508" sha1="5mjqs3d79sp9fsq1vfwo0ru9i61oetr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;{{left|74}}&lt;/noinclude&gt;— Чи то Ви, поважаний добродїю, називаєтесь Коротиньский? спитав батько, здіймаючи капелюх.

— Так! сказав старець.

Батько взяв єго за руку і сказав: Тож позвольте, щоби вас давний ваш ученик сердечно поздоровив і вашу руку уцїлував.

Старець поглянув здивований на батька і сказав: Не тямлю.… Коли ви були моїм учеником?… Скажіть, як називаєтесь.

Мій батько сказав своє імя, рік і місце, коли і де учивсь, потім додав: Певно що годі Вам пригадати собі на мене. Я зараз Вас спізнав.

Учитель повторив кілька разів назвиско батька, надумувавсь хвильку і сказав: Так, Ви син інжинєра того, що мешкав близь майдану!

— Так, сей сам.

Старець обняв батька сердечно і запросив нас до своєї хати.

За хвильку увійшли ми в мале подвірє, де стояла невеличка хата. Старець запровадив нас до неї. Вздовж одної стїни комнати стояло ліжко, вкрите кратчастим ліжником, з другого боку стояв столик, а на нїм було кілька книжок; по других місцях сеї кімнати стояло єще кілька стільцїв, а на стїнї висїла велика мапа. Воня яблок розходилась по кімнатї.

Ми посїдали. Учитель і батько дивились довго собі в очи.

— Памятаю добре. Ваша мама се була дуже чесна, добра жінка! — Ви сидїли першого року в першій лавцї на лїво, побіч вікна. Правда? О я пригадую собі єще добре Вашу малу кучеряву головку! Другого року ви нездужали, мабуть на горло. Памятаю як ви повернули у школу: блїдий, худий, завитий в шаль.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>5mjqs3d79sp9fsq1vfwo0ru9i61oetr</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Амічіс Е. Записки школяра (1906).djvu/75</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599051</id>
    <revision>
      <id>1108913</id>
      <timestamp>2026-09-20T19:09:16Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Lxlalexlxl</username>
        <id>5160</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108913</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="2744" sha1="n8p7capfucsodpqzubluv5wd2r4xtbc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Lxlalexlxl&quot; /&gt;{{right|75}}&lt;/noinclude&gt;Сорок лїт тому назад. Правда? Спаси біг, що ви собі, мене нагадали. А знаєте, ту вже було у мене кількох давних моїх учеників; оден з них вже полковником, другий епископом… О були ту, були… але вже давненько. Тому я дуже рад, що вас бачу, бо хто знає, чи ви вже не послїдний з моїх учеників, котрого бачу.

— Не говоріть таке! сказав мій батько; ви єще дужі, черстві; пощо наводити на себе такі сумні гадки? Не говоріть таке!

— Ой, ой! відповів старець… А сего ви небачите! і показав на свої трясучі руки… То вже злий знак. Від трех років трясуть ся менї руки що раз більше. Через те мусїв я покинути завід учительский по шістьдесяти роках моєї працї. Я мусїв розпращатись зі школою, з учениками, з працею. Се було дуже важко менґї, завірте, дуже важко. Коли по раз послїдний мав я науку, відпровадили мене всї ученики до мого мешканя! Господи! кілько то сердечности від них і родичів я тодї дїзнав.… Але сумно менї було, бо я передчував, що мому житю вже конець. Рік перед тим померла моя жінка і мій син одинак. Нинї живу оттут; нїчого не роблю, кождий день такий менї довгий, як би єму кінця не було. Отсї книжки, що на столї — се мої памятки, мої згадки минувшости.… Менї не осталось більше нїчого на сьвітї…

Нараз встав старець, підійшов до столика, виняв зпід него пачку зошитів, розвязав єї, переглянув зошити, виняв з них одну картку, а подаючи єї мому батькови, сказав: Хочу вам милу несподїванку зробити.

Се була одна з задач мого батька, писана єще перед 40 роками. {{errata|Батко|Батько}} пізнав її зараз, і переглядав&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n8p7capfucsodpqzubluv5wd2r4xtbc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Дмитро Безперчий</title>
    <ns>0</ns>
    <id>599052</id>
    <revision>
      <id>1108919</id>
      <timestamp>2026-09-20T19:18:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <comment>Створена сторінка: {{заголовок  | назва = Дмитро Безперчий  | автор = Дмитро Антонович  | рік = 1926  | місто = Прага  | видавець = Видавництво української молоді  | правопис =   | обкладинка = Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf &lt;!-- | сторінка_обкладинки = --&gt; &lt;!-- | мова = --&gt; &lt;!-- | мова1 = --&gt; &lt;!-- |...</comment>
      <origin>1108919</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1200" sha1="6n1iybawa85kzynklflwuw6y9bi54f4" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Дмитро Безперчий
 | автор = Дмитро Антонович
 | рік = 1926
 | місто = Прага
 | видавець = Видавництво української молоді
 | правопис = 
 | обкладинка = Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf
&lt;!-- | сторінка_обкладинки = --&gt;
&lt;!-- | мова = --&gt;
&lt;!-- | мова1 = --&gt;
&lt;!-- | мова2 = --&gt;
&lt;!-- | мова3 = --&gt;
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=2 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=3 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=4-7,9-11,13-15 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=17 /&gt;


{{PD-auto
 | країна = CS
 | рік-публікації = 1926
 | рік-смерті = 1945
}}</text>
      <sha1>6n1iybawa85kzynklflwuw6y9bi54f4</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108924</id>
      <parentid>1108919</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T19:28:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Bicolino34</username>
        <id>11206</id>
      </contributor>
      <origin>1108924</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1171" sha1="jkrcmer14zwz27zfzqlqydiq7oztykt" xml:space="preserve">{{заголовок
 | назва = Дмитро Безперчий
 | автор = Дмитро Антонович
 | рік = 1926
 | місто = Прага
 | видавець = Видавництво української молоді
 | правопис = 
 | обкладинка = Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf
&lt;!-- | сторінка_обкладинки = --&gt;
&lt;!-- | мова = --&gt;
&lt;!-- | мова1 = --&gt;
&lt;!-- | мова2 = --&gt;
&lt;!-- | мова3 = --&gt;
 | примітки =
}}

&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=1 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=2 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=3 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=4-7,9-11,13-15 /&gt;
{{page break|label=}}
&lt;pages index=&quot;Антонович Д. Дмитро Безперчий (1926).pdf&quot; include=17 /&gt;


{{PD-Ukraine|рік-публікації=1926|рік-смерті=1945}}</text>
      <sha1>jkrcmer14zwz27zfzqlqydiq7oztykt</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/379</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599053</id>
    <revision>
      <id>1108933</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:05:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108933</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6038" sha1="pjq8zoa3ffl55l1o72zz6k5c9z6x7hc" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;складання договору, а посередником для сього дуже влучно взяв православного владику луцького Балабана, що перед тим уже, весною, їздив до Хмельницького- начеб то з жалями на кривди православним, і очевидно-встиг завязати добрі відносини в війську. Король писав гетьманові: “Урожоний, нам приємно милий! &lt;ref&gt;“Урождений приятно наш любимый”-переклад польського: “urodzony nаm uprzejmie miły”, звичайна інтитуляція листів короля до своїх значніших підданих. Переклад дуже лихий із ріжними прогалинами, я переповідаю його загально.&lt;/ref&gt;). Гонець царя московського, післаний з вашим післанцем, застав нас під Варшавою, і ми його прийнявши з належною і звичайною пристойністю так і відправили. Показує то бог на здивуваннє світу, як всі держави заходяться ратувати Річпосполиту (очевидно натяк на цісарське посередництво, далі евакуацію Шведами Варшави). Але хоч би біг звеселив нас іще більшими побідами над тим неприятелем, се не одмінить нашої охоти до ґрунтовної згоди з військом Запорізьким: аби-сь тільки захотів вповні до того приложится -ми ж тобі бажаємо доброго здоровля. Дано в таборі під Варшавою в місяці червні” (день пропущено) &lt;ref&gt;Сибир. приказ 1636 л. 661 і 658, під перекладом приписка: “А по сказке гетманских посланцев-что тот лист привез от короля к гетману лутцкой владыка Дионисей Балабан”.&lt;/ref&gt;).

Гетьман відіслав сього листа цареві-ілюстрував ним двоєдушність Яна-Казимира, що шукаючи мовляв щирого порозуміння з царем, одночасно пропонував сепаратне порозуміннє гетьманові й переманював його під свою владу, — і заразом непримирене становище війська Запорізького, що не хоче ніякого порозуміння з Польщею, ніяких переговорів з Яном-Казимиром.

Висліди посольства Діонісія Балабана були дійсно дуже не втішні, бо в результаті Ян-Казимир наказує своїм комісарам у Вильні, листом з 18 серпня, нещадно демаскувати віроломну і зрадливу політику Хмельницького перед царськими уповаженими:

“Не без великого здивовання то мусить бути у нас, бо ніколи ми того не сподівались-що хоч ми пропонували йому (Хмельницькому) нашу ласку і згоду, він не кидає завзятих практик проти нас, і веде зносини з князем семигородським Ракочим і заприсягається з ним-як то нас остерігають з певного джерела. Така була й давніша його поведінка-як ми з ханом кримським договорювалися, а він відступив від залрисяженого союзу з Татарами, а пошукав протекції цар. величества. Так от і тепер-передбачаючи близький договір наш з царем й. м., хилиться до нового протектора, складаючи новий союз, мабуть не тільки против нашої держави, але й против царя й. м. Маємо також нехибну відомість від тих, що то на свої очі бачили-що козацькі посли тепер в таборі шведського короля. Ніколи не можемо припустити, щоб се діялося за відомістю й. цар. вел., і коли козаки продовжують свої відносини з ним, ми вважаємо потрібним повідомити про се вас і то вам пильно доручити: поскаржитись і ґрунтовно остерігти (царя) від такої поведінки-оскільки се звязане з безпечністю і трівкістю вічної згоди. Ми щиро хочемо згоди з й. цар. вел., і хоч шведський король дуже нас намовляє, і пан де-Люмбр, посол французького короля був у нас-і знову завтра його сподіваємось — з ріжними арґументами, щоб ми війшли в згоду з Шведами і сполучені сили наші обернули на державу й. цар. вел., — ми більше цінимо трівку приязнь з й. цар. вел. і вище ставимо її від шведської. Ми певні,&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>pjq8zoa3ffl55l1o72zz6k5c9z6x7hc</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/380</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599054</id>
    <revision>
      <id>1108934</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:09:18Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108934</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5989" sha1="13155zahjd6n9jqbwd31hihhjwf1o49" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;що ми в ній не помилимося, особливо як цар накаже пильнувати всяких неприязних заходів Хмельницького і їх силою і повагою своєю відверне і стримає. Кримський хан теж його пильнує, а нам обіцяв, що як би Хмельницький пішов за лінію &lt;ref&gt;Розуміти демаркаційну лінію, що ділила козацьку Україну від тої, що лишилася під королем.&lt;/ref&gt;), він зараз війде на Україну і не допустить ніяких операцій против нас і Річипосполитої &lt;ref&gt;nie dopusci szerzyc się iakiey przeciwko nam i Rzptey zawziętosci.&lt;/ref&gt;). А хто зна, чи шведський король, порозумівшися через Ракоція з Хмельницьким, не задумує й діверсії — походу на державу й. ц. в. Тому наказуємо вам пильно: ті замисли шведського короля й згадані інтриґи Ракоція з Хмельницьким подати до відома й ц. в., маючи на увазі у всім ґрунтовне заспокоєннє між нами і Річеюпосполитою (з одної сторони) і й. цар. вел. (з другої” &lt;ref&gt;Ориґінал в ркп. Чортор. 386 с. 35 (се листуваннє з виленськими комісарами в ориґіналах); копія-Теки Нарушевича 149 с. 289.&lt;/ref&gt;).

Се була тактика Поляків протягом цілого року, відколи тільки почалися перші балачки про можливість замирення з Москвою. При кожній нагоді вони гуділи в московські вуха, що козаки цареві не вірні, що вони ведуть свою власну політичну лінію і при першій нагоді відступлять від царя. Показували московським представникам, з відповідними коментаріями, козацьке листуваннє, розповідали правду і неправду, про зносини з Шведами, з Турками, з ханом-против Москви і т. д. З другої сторони так само не переставали повторяти козакам, що Москва їх здурить, не додержить своїх обіцянок, не полишить ніяких прав, перетворить на своїх безгласних невільників, холопів таких як її власні прирождені піддані. Почасти ми вже се бачили, не одно можна б додати на доповненнє.

Лихареву, висланому ще в осени 1655 р. на переговори з Радивилом і Ґонсєвским оден з приставлених до нього шляхтичів розповів, що кілька Німців утікло з царського війська до литовського, і додав до того, що й сам Хмельницький хоче вернутися до короля, а инший шляхтич завважив: “Хоч би малий упадок прийшов на царських людей, зараз козаки на вас же повстануть”.

Лихарев відтяв їм: “З Хмельницьким ніколи вам не погодитися, се ви неправду кажете” &lt;ref&gt;Книги польського двору N 85 л. 20.&lt;/ref&gt;).

В розриві Москви з Шведами, що стався весною 1656 р., чималу ролю відограли листи шведського короля до гетьмана запорозького і наказного, почасти переловлені Поляками і передані московським боярам на доказ того, що шведський король переманює козаків з “під московського царя в підданство до себе, почасти переслані самими адресатами. Московські представники подали їх як доказ недоброжичливої поведінки Шведів; шведські представники доводили, що переклади листів зроблені не вірно. В дійсности, мовляв, шведський король договорювався з козаками для спільної акції проти Яна-Казимира, і то ініціятива сих переговорів вийшла від козацької сторони: козаки просять підтримати їx против польського короля, а шведський король зовсім не робить ніяких заходів, щоб перетягнути їх під свою зверхність, і навіть до пропозицій воєнної помочи ставиться дуже здержливо. Тим не менше Москва взяла се за оден з приводів до війни з Шведами-не вважаючи на те, що старшина дуже не хотіла сеї війни, всяко старалась її відвести, і було зовсім ясно, що ся війна Дуже поглубить розбіжність московської й української політики.&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>13155zahjd6n9jqbwd31hihhjwf1o49</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/381</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599055</id>
    <revision>
      <id>1108935</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:11:39Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: Підчас виленських переговорів польські депутати іменем короля остерігали Москву, що Хмельницький веде переговори з Карлом-Ґуставом і Ракоцієм, тому що боїться кари за свої діла, коли у царя з королем польським піде до замирення, тому хоче відстати ві...</comment>
      <origin>1108935</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5142" sha1="iyuf0tv9w72fjjlla21nd7gtj7hzkwh" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Підчас виленських переговорів польські депутати іменем короля остерігали Москву, що Хмельницький веде переговори з Карлом-Ґуставом і Ракоцієм, тому що боїться кари за свої діла, коли у царя з королем польським піде до замирення, тому хоче відстати від царя. Козаки беруть участь в акції Ракоція і Карла проти вибору царя на польське королівство-бо вони бояться пімсти від Поляків. Шведський король заходиться об'єднати їx в противумосковській лізі як людей “шатких”. Бояре на се відповіли, що цілком певні вірності козаків 10). Їм в том оповідали ріжні річи австрійські делєгати.

Показано боярам листа від цісарського резидента при польськім королі-очевидно і інспірованого з польської сторони, — в нім подано такі остереження: “Замітна річ що Хмельницький, побачивши, що Поляки приходять до сили, а Шведів скрізь побивають, теж пише до кор. й. м.-обіцяє йому служити против усіх його неприятелів. Що то за чоловік: то Москві, то Шведам, то Полякам хоче служити, і так своїм лукавством (воровством) уміє повернутися як “вітряниця” на кожний вітер. Та й се не дивно-бо з молодости своєї навчився таких штук у єзуїтів” 11). Два тижні пізніше ті ж цісарські посли розповіли, що Хмельницький помер, а на його місце вибрано писаря-прихильника римської віри, і не відомо який тепер оборот візьмуть справи 12).

Підчас переговорів царського післанця. Артамона Матвеева з Ґонсєвским в осени 1656 р. Ґонсєвский звертав увагу на зносини Хмельницького з Клрлом-Ґуставом і з Ракоцієм: Хмельницький присяг перед послами Ракоція, що в усім буде чинити його волю, і аґент Хмельницького чернець (Данило) безнастанно їздить до Карла-Ґустава; думка у них одна-посадити на польськім престолі Карла-Ґустава (тим часом як Матвеев намовляв Ґонсєвского і пробував закупити його грошима, щоб він підтримував кандидатуру на польське королівство коли не самого царя то його царевича) 13).

З другої сторони-цікаві такі інструкції від польського уряду польським комісарам на виленськім з'їзді: “Король й. м. велів мені пильно доручити вам доходити приязни козацької-тому що козаки там присутні”. Се пише 5 жовтня Ґонсєвский Пацові 14). А в “катеґоричній резолюції” короля і сенаторів з того ж дня читаємо: “Козаків всякими способами задоволити, хоч би навіть їм виділити щось удільне за Дніпром-про се пильною поштою пошлеться інструкція-написана для переговорів з козаками” 15). На жаль сеї спеціяльної інструкції (як що вона дійсно була післана) ми не маємо; в ранішому листі короля, 3 жовтня маємо загальну директиву-за посередництвом царя “заспокоїти козаків” чи за зборівськими, хоч за білоцерківськими пактами”, а ґарантії їм самим лишити сформулювати, як вони будуть за краще вважати 16).

Але і з наведених директив можемо зрозуміти, які забіги робилися коло козацьких послів у Вильні. Як їх з одної сторони старалися привернути до Польщі всяким&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>iyuf0tv9w72fjjlla21nd7gtj7hzkwh</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108936</id>
      <parentid>1108935</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:12:51Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108936</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5219" sha1="fvs746bix0kjwatnvxaxd93bqsloe95" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Підчас виленських переговорів польські депутати іменем короля остерігали Москву, що Хмельницький веде переговори з Карлом-Ґуставом і Ракоцієм, тому що боїться кари за свої діла, коли у царя з королем польським піде до замирення, тому хоче відстати від царя. Козаки беруть участь в акції Ракоція і Карла проти вибору царя на польське королівство-бо вони бояться пімсти від Поляків. Шведський король заходиться об'єднати їx в противумосковській лізі як людей “шатких”. Бояре на се відповіли, що цілком певні вірності козаків &lt;ref&gt;10&lt;/ref&gt;). Їм в том оповідали ріжні річи австрійські делєгати.

Показано боярам листа від цісарського резидента при польськім королі-очевидно і інспірованого з польської сторони, — в нім подано такі остереження: “Замітна річ що Хмельницький, побачивши, що Поляки приходять до сили, а Шведів скрізь побивають, теж пише до кор. й. м.-обіцяє йому служити против усіх його неприятелів. Що то за чоловік: то Москві, то Шведам, то Полякам хоче служити, і так своїм лукавством (воровством) уміє повернутися як “вітряниця” на кожний вітер. Та й се не дивно-бо з молодости своєї навчився таких штук у єзуїтів” &lt;ref&gt;11&lt;/ref&gt;). Два тижні пізніше ті ж цісарські посли розповіли, що Хмельницький помер, а на його місце вибрано писаря-прихильника римської віри, і не відомо який тепер оборот візьмуть справи &lt;ref&gt;12&lt;/ref&gt;).

Підчас переговорів царського післанця. Артамона Матвеева з Ґонсєвским в осени 1656 р. Ґонсєвский звертав увагу на зносини Хмельницького з Клрлом-Ґуставом і з Ракоцієм: Хмельницький присяг перед послами Ракоція, що в усім буде чинити його волю, і аґент Хмельницького чернець (Данило) безнастанно їздить до Карла-Ґустава; думка у них одна-посадити на польськім престолі Карла-Ґустава (тим часом як Матвеев намовляв Ґонсєвского і пробував закупити його грошима, щоб він підтримував кандидатуру на польське королівство коли не самого царя то його царевича) &lt;ref&gt;13&lt;/ref&gt;).

З другої сторони-цікаві такі інструкції від польського уряду польським комісарам на виленськім з'їзді: “Король й. м. велів мені пильно доручити вам доходити приязни козацької-тому що козаки там присутні”. Се пише 5 жовтня Ґонсєвский Пацові &lt;ref&gt;14&lt;/ref&gt;). А в “катеґоричній резолюції” короля і сенаторів з того ж дня читаємо: “Козаків всякими способами задоволити, хоч би навіть їм виділити щось удільне за Дніпром-про се пильною поштою пошлеться інструкція-написана для переговорів з козаками” &lt;ref&gt;15&lt;/ref&gt;). На жаль сеї спеціяльної інструкції (як що вона дійсно була післана) ми не маємо; в ранішому листі короля, 3 жовтня маємо загальну директиву-за посередництвом царя “заспокоїти козаків” чи за зборівськими, хоч за білоцерківськими пактами”, а ґарантії їм самим лишити сформулювати, як вони будуть за краще вважати &lt;ref&gt;16&lt;/ref&gt;).

Але і з наведених директив можемо зрозуміти, які забіги робилися коло козацьких послів у Вильні. Як їх з одної сторони старалися привернути до Польщі всяким&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>fvs746bix0kjwatnvxaxd93bqsloe95</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108937</id>
      <parentid>1108936</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:15:29Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108937</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5772" sha1="ez5lfoj8ne1cwal1e75uy3atoov29t5" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;Підчас виленських переговорів польські депутати іменем короля остерігали Москву, що Хмельницький веде переговори з Карлом-Ґуставом і Ракоцієм, тому що боїться кари за свої діла, коли у царя з королем польським піде до замирення, тому хоче відстати від царя. Козаки беруть участь в акції Ракоція і Карла проти вибору царя на польське королівство-бо вони бояться пімсти від Поляків. Шведський король заходиться об'єднати їx в противумосковській лізі як людей “шатких”. Бояре на се відповіли, що цілком певні вірності козаків &lt;ref&gt;Звідомленнє Одоєвского-Книги польського двору № 38 л. 332 дд.&lt;/ref&gt;). Їм в том оповідали ріжні річи австрійські делєгати.

Показано боярам листа від цісарського резидента при польськім королі-очевидно і інспірованого з польської сторони, — в нім подано такі остереження: “Замітна річ що Хмельницький, побачивши, що Поляки приходять до сили, а Шведів скрізь побивають, теж пише до кор. й. м.-обіцяє йому служити против усіх його неприятелів. Що то за чоловік: то Москві, то Шведам, то Полякам хоче служити, і так своїм лукавством (воровством) уміє повернутися як “вітряниця” на кожний вітер. Та й се не дивно-бо з молодости своєї навчився таких штук у єзуїтів” &lt;ref&gt;Звідомленнє Одоєвского з виленських переговорів під днем 30 с. с. серпня-Книги польського двору N 88 л. 561.&lt;/ref&gt;). Два тижні пізніше ті ж цісарські посли розповіли, що Хмельницький помер, а на його місце вибрано писаря-прихильника римської віри, і не відомо який тепер оборот візьмуть справи &lt;ref&gt;Звідомленнє Одоєвского л. 280.&lt;/ref&gt;).

Підчас переговорів царського післанця. Артамона Матвеева з Ґонсєвским в осени 1656 р. Ґонсєвский звертав увагу на зносини Хмельницького з Клрлом-Ґуставом і з Ракоцієм: Хмельницький присяг перед послами Ракоція, що в усім буде чинити його волю, і аґент Хмельницького чернець (Данило) безнастанно їздить до Карла-Ґустава; думка у них одна-посадити на польськім престолі Карла-Ґустава (тим часом як Матвеев намовляв Ґонсєвского і пробував закупити його грошима, щоб він підтримував кандидатуру на польське королівство коли не самого царя то його царевича) &lt;ref&gt;У Соловйова с. 1705.&lt;/ref&gt;).

З другої сторони-цікаві такі інструкції від польського уряду польським комісарам на виленськім з'їзді: “Король й. м. велів мені пильно доручити вам доходити приязни козацької-тому що козаки там присутні”. Се пише 5 жовтня Ґонсєвский Пацові &lt;ref&gt;Теки Нарушевича 148 с. 453.&lt;/ref&gt;). А в “катеґоричній резолюції” короля і сенаторів з того ж дня читаємо: “Козаків всякими способами задоволити, хоч би навіть їм виділити щось удільне за Дніпром-про се пильною поштою пошлеться інструкція-написана для переговорів з козаками” &lt;ref&gt;Надруковані у Кубалі Wojna brandenburska c. 397-8-шифрований текст і його розвязка.&lt;/ref&gt;). На жаль сеї спеціяльної інструкції (як що вона дійсно була післана) ми не маємо; в ранішому листі короля, 3 жовтня маємо загальну директиву-за посередництвом царя “заспокоїти козаків” чи за зборівськими, хоч за білоцерківськими пактами”, а ґарантії їм самим лишити сформулювати, як вони будуть за краще вважати &lt;ref&gt;Тамже с. 396.&lt;/ref&gt;).

Але і з наведених директив можемо зрозуміти, які забіги робилися коло козацьких послів у Вильні. Як їх з одної сторони старалися привернути до Польщі всяким&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ez5lfoj8ne1cwal1e75uy3atoov29t5</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/382</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599056</id>
    <revision>
      <id>1108938</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:19:43Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108938</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6108" sha1="7xpsqd6itd8e05r5xsi1rdjcko46ov6" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;обіцянками (заразом і грошевими арґументами очевидно). А з другого боку-можливо підозріливо і ворожо настроювали до московської сторони: до її торгування козаками як московським інвентарем, без волі і відома козацького війська, до московських плянів поневолення України і перетворення в прості московські провінції, і т. д.
-----
Коли б козацькі посли були допущені до нарад виленської комісії, се мабуть розсіяло б богато з сих підозрінь, і усунуло б той ґрунт, на якім вони розвивалися- через сю неофіціяльну, образливу для козаків ролю: недопущених до переговорів консультантів. Формально, Москва займала в козацькім питанню позицію ясну й тверду, і козацькі посли-коли б могли бути її свідками і контрольниками, могли б бути вдоволені. Московський уряд стояв на тім, що козацьке військо з своєю територією піддалося під протекцію царя, се факт над котрим царське правительство не допускає ніяких діскусій. Проєктована границя-до Буга-не мала нічого дати Польщі з козацьких займанщин. В “великім наказі” своїм послам цар передбачав можливість, що Поляки виступлять з докорами Москві за те, що вона вмішалося в польсько-українські відносини, недодержавши трактату-“Як підчас безкоролівя піддані королівські і запорізькі козаки збунтувались і покликали в поміч спільного неприятеля християн кримського хана, почали з Поляками воювати і державу їх руйнувати, а від царя були присилки з покликами щоб вони перейшли на царський бік відмовляючи їх від королівського підданства; і Запорізькі козаки (після того) почали ще гірше бунтуватись і державу Польську нищити, а цар прийняв їх під свою руку з богатьма городами, і се дуже знищило Польську державу”.-В такім разі царські посли мали розповісти всю історію московсько-українських зносин, почавши від початків козацького повстання 1648 р.-мовляв московський уряд старався розвести козаків з Ордою і привести до замирення з королем, — але польський уряд унеможливлював сю льояльну політику своїми насильствами над православною вірою, невиконаннєм даних в сій справі обіцянок (у Зборівськім трактаті) і т. д. Король порушив свою присягу, козаки стали вільними від яких небудь обовязків супроти нього, і цар кінець кінцем прийнявши їх під свою руку, нічим свого договора з Польщею не порушив і т. д. &lt;ref&gt;Справи польського двору кн. 87 л. 45-59.&lt;/ref&gt;). Тут все було закрите-нема про що говорити. В тайній інструкції послам наказувалось домагатися непорушности православної віри згідно з козацькими вимогами, жадати границі по Буг ріку, коли можна-добиватися також, щоб король обязався Запорізькому війську і його старшині за все що сталося ніяк не мстити і “ніяких воєнних діл з ним не вчинати” &lt;ref&gt;Тамже с. 131 і 141.&lt;/ref&gt;). Одначе-ніяк не доводити до розриву переговорів, і в крайнім разі непогоджені питання переносити на рішення найближчого сойму &lt;ref&gt;Тамже с. 131-2.&lt;/ref&gt;), — От се й був би той пункт, котрий би козацькі посли, обізнані з польськими практиками, мабуть оспорили б самим серйозним способом московську тактику: замиреннє і переговори тільки були польською штукою, щоб припинити воєнні операції до кращих обставин, не давши ніяких серйозних уступок і гарантій.

На вступних засіданнях до такої принціпіяльної діскусії не прийшло. Московська сторона виступала з обвинуваченнями Польщі за її правонарушення, що викликали війну, і жадали всього в. кн. Литовського і покриття воєнних витрат; польська сто-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>7xpsqd6itd8e05r5xsi1rdjcko46ov6</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/383</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599057</id>
    <revision>
      <id>1108939</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:22:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: рона противставила жаданнє звороту всього завойованого і покриття шкод і витрат польських. Цісарські посередники радили московським делєґатам не бути занадто вибагливими, щоб Поляки не мусіли з біди миритися з Шведами. Московська сторона як розвязк...</comment>
      <origin>1108939</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5913" sha1="a5fe00ydahsseogmi0zlsmfi74dazkr" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рона противставила жаданнє звороту всього завойованого і покриття шкод і витрат польських. Цісарські посередники радили московським делєґатам не бути занадто вибагливими, щоб Поляки не мусіли з біди миритися з Шведами. Московська сторона як розвязку висунула проєкт вибору царя королем польським — наступником Яна-Казимира, і польська делєґація досить сприятливо поставилась до нього, вірно вгадавши, що се зробить московську сторону податливішою в инших вимогах. Натомісць австрійська була дуже неприємно вражена-бо польське наслідство було пропоноване цісареві і ним остаточно не відхилене; вона готова була розірвати переговори, але Поляки і Москалі того не хотіли, рішили вести переговори далі, хочби й без посередників, і от тут, по сих вступних переговорах виринуло — в перших днях нов. ст. вересня українське питаннє. 4 жовтня московські делєґати подали польським таку писану пропозицію: В царську сторону Біла Русь від Динабурга на Березину до Борисова, відти на Свислоч на Припеть. Инші землі в. кн. Литовського зістануться за царем на 20 літ, в покриттє понесених царем видатків. Мала Русь, Волинь і Поділлє цареві на віки. “Корол. величество не має на вічні часи вступатися в ту Малу Русь, Поділлє і Волинь, в замки і уїзди, де тепер цар. вел. війська Запорізького люде — та Біла Русь (мб. Мала), Волинь і Поділлє до Московської держави цар. вел-ву по ріку Буг на віки. До Корони Польської за рікою Бугом &lt;ref&gt;4&lt;/ref&gt;) тої Малої Руси, Волини й Поділля замків і уїздів ні жилих ні пустих не займати ні засідати, ні воєнних людей з свого панства, ні наємних, ні з чужих земель, ні явно, ні потай за ріку Буг не посилати. Гетьманові Б. Хмельницькому, писареві, полковникам теперішнім і наступним, які будуть за постановленнєм цар. вел., ні всякого стану людям війська Запорізького не мстити ані жадних воєнних справ з ними не зачинати, ні жадного лиха їм не хотіти” &lt;ref&gt;5&lt;/ref&gt;).

Польські делєґати сі пропозиції відкинули і заявили, що вони готові відновити старі границі, початків XVII віку: віддати Москві Смоленськ і Сіверські городи, з тим щоб Москва відступилася від козаків і України, і цар постарався помирити Поляків з козаками. На се бояре відповіли, що козаки цареві присягли і відступитися від них цар не може, і нічого доброго з того б не вийшло: не будуть ні вашими ні нашими, — коли цар від них відступиться, вони піддадуться або султанові, або ханові, або шведському королеві, і з'єднавшися з ними стануть воювати і Москву і Польщу. Коли ж Польща і Москва об'єднаються під пануваннєм московського царя, то й козаки будуть з ними разом &lt;ref&gt;6&lt;/ref&gt;).

Діскусія не розвинулася, бо від царя прийшла інструкція — перед усім доходити воєнної конвенції проти Шведів; але в актах польської делєґації лишилися цікаві концепти відповіди “О Ukrainie” - дещо з них війшло потім в проєкти договору, ми побачимо їх далі, а тепер наведемо ті що зісталися тільки “концептами”:

“Козаки Запорозькі через союз царя з Короною Польською не можуть бути відірвані від Річипосполитої, але з огляду, що в нинішнім замішанню Річипосполитої вони зложили цареві присягу, і цар присяг їх не випускати з своєї протекції, то цар їх матиме в своїй протекції. Але як тільки буде коронований на королівство польське і в. кн. Литовське, так (козаки) зараз з'єднуються в одно панство з Річ-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>a5fe00ydahsseogmi0zlsmfi74dazkr</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108940</id>
      <parentid>1108939</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:23:30Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108940</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6129" sha1="1r4s98kbkonwleyvqiykx82yfz6cn6t" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;рона противставила жаданнє звороту всього завойованого і покриття шкод і витрат польських. Цісарські посередники радили московським делєґатам не бути занадто вибагливими, щоб Поляки не мусіли з біди миритися з Шведами. Московська сторона як розвязку висунула проєкт вибору царя королем польським — наступником Яна-Казимира, і польська делєґація досить сприятливо поставилась до нього, вірно вгадавши, що се зробить московську сторону податливішою в инших вимогах. Натомісць австрійська була дуже неприємно вражена-бо польське наслідство було пропоноване цісареві і ним остаточно не відхилене; вона готова була розірвати переговори, але Поляки і Москалі того не хотіли, рішили вести переговори далі, хочби й без посередників, і от тут, по сих вступних переговорах виринуло — в перших днях нов. ст. вересня українське питаннє. 4 жовтня московські делєґати подали польським таку писану пропозицію: В царську сторону Біла Русь від Динабурга на Березину до Борисова, відти на Свислоч на Припеть. Инші землі в. кн. Литовського зістануться за царем на 20 літ, в покриттє понесених царем видатків. Мала Русь, Волинь і Поділлє цареві на віки. “Корол. величество не має на вічні часи вступатися в ту Малу Русь, Поділлє і Волинь, в замки і уїзди, де тепер цар. вел. війська Запорізького люде — та Біла Русь (мб. Мала), Волинь і Поділлє до Московської держави цар. вел-ву по ріку Буг на віки. До Корони Польської за рікою Бугом &lt;ref&gt;Себто на схід від Буга.&lt;/ref&gt;) тої Малої Руси, Волини й Поділля замків і уїздів ні жилих ні пустих не займати ні засідати, ні воєнних людей з свого панства, ні наємних, ні з чужих земель, ні явно, ні потай за ріку Буг не посилати. Гетьманові Б. Хмельницькому, писареві, полковникам теперішнім і наступним, які будуть за постановленнєм цар. вел., ні всякого стану людям війська Запорізького не мстити ані жадних воєнних справ з ними не зачинати, ні жадного лиха їм не хотіти” &lt;ref&gt;ркп. Чорторийських 2113 с. 121.&lt;/ref&gt;).

Польські делєґати сі пропозиції відкинули і заявили, що вони готові відновити старі границі, початків XVII віку: віддати Москві Смоленськ і Сіверські городи, з тим щоб Москва відступилася від козаків і України, і цар постарався помирити Поляків з козаками. На се бояре відповіли, що козаки цареві присягли і відступитися від них цар не може, і нічого доброго з того б не вийшло: не будуть ні вашими ні нашими, — коли цар від них відступиться, вони піддадуться або султанові, або ханові, або шведському королеві, і з'єднавшися з ними стануть воювати і Москву і Польщу. Коли ж Польща і Москва об'єднаються під пануваннєм московського царя, то й козаки будуть з ними разом &lt;ref&gt;Московське звідомленнє кн. 88 л. 242 дд; звідомленнє польське у Кубалі с. 43.&lt;/ref&gt;).

Діскусія не розвинулася, бо від царя прийшла інструкція — перед усім доходити воєнної конвенції проти Шведів; але в актах польської делєґації лишилися цікаві концепти відповіди “О Ukrainie” - дещо з них війшло потім в проєкти договору, ми побачимо їх далі, а тепер наведемо ті що зісталися тільки “концептами”:

“Козаки Запорозькі через союз царя з Короною Польською не можуть бути відірвані від Річипосполитої, але з огляду, що в нинішнім замішанню Річипосполитої вони зложили цареві присягу, і цар присяг їх не випускати з своєї протекції, то цар їх матиме в своїй протекції. Але як тільки буде коронований на королівство польське і в. кн. Литовське, так (козаки) зараз з'єднуються в одно панство з Річ-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>1r4s98kbkonwleyvqiykx82yfz6cn6t</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/384</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599058</id>
    <revision>
      <id>1108941</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:25:15Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: посполитою і вічно належатимуть до Річипосполитої підданством і послушенством. Тепер же по договорі і виборі царя на королівство вони ніяких утисків, зачіпок, наїздів, прикростей і утисків людям і панствам Корони Польської і в. кн. Литовського не буду...</comment>
      <origin>1108941</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5098" sha1="ddjcurizhsgqevi37mpxqc87dh76y0n" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;посполитою і вічно належатимуть до Річипосполитої підданством і послушенством. Тепер же по договорі і виборі царя на королівство вони ніяких утисків, зачіпок, наїздів, прикростей і утисків людям і панствам Корони Польської і в. кн. Литовського не будуть чинити, а навпаки — за порозуміннєм короля з царем козаки Запорозькі будуть повинні ставати на кождого неприятеля Річипосполитої — бо ж він заразом ворог і царя й. м. — і відправлятимуть воєнну послугу де буде потрібно. А король ні сим козакам ні потомкам їх за попередні провини не допустить ніяких кривд ні претензій ні помсти: прийме їх до ласки і у всіх вільностях, привилеях і свободах заховає і ще до більших, але слушних допустити обіцяє. Для ґрунтовнішого заспокоєння король і цар вишлють своїх комісарів, порозумівшися між собою і з козаками про час і місце, і ті комісари всі труднощі й претензії Річипосполитої й козаків заспокоять, так щоб і Річпосполита була певна їх вірности, і обивателі коронні і в. кн. Литовського по маєтках своїх, в ріжних воєводствах, між козаками могли безпечно мешкати і господарити. Для того або вимежують козакам певний уділ &lt;ref&gt;7&lt;/ref&gt;) або ґрунтовно заґарантують безпечність обивателів коронних і литовських між козаками &lt;ref&gt;8&lt;/ref&gt;).

Инший “концепт” (“третій”) мотивує і становить справу трохи инакше: “Що до України-з огляду що козаки не заспокоєні ще Річпосполитою в своїх претензіях, вона зараз повернена (до Польщі) бути не може, — аби відступивши від царя не шукали собі иншої протекції, і при теперішній комісії нема нікого з повновластю до трактування ні від самого гетьмана Б. Хмельницького ні від війська Запорізького Тому нехай уже цар вел.-коли приходить до братерської згоди і вічного спокою з Королівством Польським, візьме на себе посередництво і в відносинах з козаками, з побожности своєї запобігаючи дальшому розливанню християнської крови. Аби і Річпосполита була помирена з тим військом, завсіди їй потрібним; і військо Запорізьке в своїх претензіях як найпристойніше було задоволене, і обивателі коронні повернувши до домів і маєтностей своїх, безпечно в них мешкали — хоча б (прийшлось) виділити также якусь частину Запорізькому війську. А що тепер козаки Запорізькі піддалися під владу царя вел., то має він їм наказати, аби поки з ними не буде уложена згода і порозуміннє, вони вийшли б з тих країв, що не містяться в визначеній їм лінії і не боронили обивателям Річипосполитої повороту до їх власних домів” &lt;ref&gt;9&lt;/ref&gt;).

Два наступні концепти, з котрими стрінемося далі, повторяючи ті ж мотиви і гадки, вносять деякі нові конкретні риси. Так що до лінії козацької поясняється що се має бути лінія Білоцерківська. “Україна з послушенством козаків Запорізьких, яко піддана Річипосполитої” має вернутися до Річипосполитої не після коронації, а вже після елєкції царя, і т. д. &lt;ref&gt;10&lt;/ref&gt;).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>ddjcurizhsgqevi37mpxqc87dh76y0n</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108942</id>
      <parentid>1108941</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:27:20Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108942</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5402" sha1="n4yn79rjrzjg1g4712wq7khtklwfl0z" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;посполитою і вічно належатимуть до Річипосполитої підданством і послушенством. Тепер же по договорі і виборі царя на королівство вони ніяких утисків, зачіпок, наїздів, прикростей і утисків людям і панствам Корони Польської і в. кн. Литовського не будуть чинити, а навпаки — за порозуміннєм короля з царем козаки Запорозькі будуть повинні ставати на кождого неприятеля Річипосполитої — бо ж він заразом ворог і царя й. м. — і відправлятимуть воєнну послугу де буде потрібно. А король ні сим козакам ні потомкам їх за попередні провини не допустить ніяких кривд ні претензій ні помсти: прийме їх до ласки і у всіх вільностях, привилеях і свободах заховає і ще до більших, але слушних допустити обіцяє. Для ґрунтовнішого заспокоєння король і цар вишлють своїх комісарів, порозумівшися між собою і з козаками про час і місце, і ті комісари всі труднощі й претензії Річипосполитої й козаків заспокоять, так щоб і Річпосполита була певна їх вірности, і обивателі коронні і в. кн. Литовського по маєтках своїх, в ріжних воєводствах, між козаками могли безпечно мешкати і господарити. Для того або вимежують козакам певний уділ &lt;ref&gt;vczynią albo ydział pewny kozakom zamierzywszy.&lt;/ref&gt;) або ґрунтовно заґарантують безпечність обивателів коронних і литовських між козаками &lt;ref&gt;“Drugi Koncept”-ркп. 2113 с. 165; те що названо тут концептом першим і перша половина другого-се проєкти полагодження церковної схизми.&lt;/ref&gt;).

Инший “концепт” (“третій”) мотивує і становить справу трохи инакше: “Що до України-з огляду що козаки не заспокоєні ще Річпосполитою в своїх претензіях, вона зараз повернена (до Польщі) бути не може, — аби відступивши від царя не шукали собі иншої протекції, і при теперішній комісії нема нікого з повновластю до трактування ні від самого гетьмана Б. Хмельницького ні від війська Запорізького Тому нехай уже цар вел.-коли приходить до братерської згоди і вічного спокою з Королівством Польським, візьме на себе посередництво і в відносинах з козаками, з побожности своєї запобігаючи дальшому розливанню християнської крови. Аби і Річпосполита була помирена з тим військом, завсіди їй потрібним; і військо Запорізьке в своїх претензіях як найпристойніше було задоволене, і обивателі коронні повернувши до домів і маєтностей своїх, безпечно в них мешкали — хоча б (прийшлось) виділити также якусь частину Запорізькому війську. А що тепер козаки Запорізькі піддалися під владу царя вел., то має він їм наказати, аби поки з ними не буде уложена згода і порозуміннє, вони вийшли б з тих країв, що не містяться в визначеній їм лінії і не боронили обивателям Річипосполитої повороту до їх власних домів” &lt;ref&gt;Тамже с. 166.&lt;/ref&gt;).

Два наступні концепти, з котрими стрінемося далі, повторяючи ті ж мотиви і гадки, вносять деякі нові конкретні риси. Так що до лінії козацької поясняється що се має бути лінія Білоцерківська. “Україна з послушенством козаків Запорізьких, яко піддана Річипосполитої” має вернутися до Річипосполитої не після коронації, а вже після елєкції царя, і т. д. &lt;ref&gt;с. 169-171.&lt;/ref&gt;).&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>n4yn79rjrzjg1g4712wq7khtklwfl0z</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108943</id>
      <parentid>1108942</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:29:06Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <origin>1108943</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6136" sha1="b32a011bbmzzs9gs5ur1s237tkriy0i" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;посполитою і вічно належатимуть до Річипосполитої підданством і послушенством. Тепер же по договорі і виборі царя на королівство вони ніяких утисків, зачіпок, наїздів, прикростей і утисків людям і панствам Корони Польської і в. кн. Литовського не будуть чинити, а навпаки — за порозуміннєм короля з царем козаки Запорозькі будуть повинні ставати на кождого неприятеля Річипосполитої — бо ж він заразом ворог і царя й. м. — і відправлятимуть воєнну послугу де буде потрібно. А король ні сим козакам ні потомкам їх за попередні провини не допустить ніяких кривд ні претензій ні помсти: прийме їх до ласки і у всіх вільностях, привилеях і свободах заховає і ще до більших, але слушних допустити обіцяє. Для ґрунтовнішого заспокоєння король і цар вишлють своїх комісарів, порозумівшися між собою і з козаками про час і місце, і ті комісари всі труднощі й претензії Річипосполитої й козаків заспокоять, так щоб і Річпосполита була певна їх вірности, і обивателі коронні і в. кн. Литовського по маєтках своїх, в ріжних воєводствах, між козаками могли безпечно мешкати і господарити. Для того або вимежують козакам певний уділ &lt;ref&gt;vczynią albo ydział pewny kozakom zamierzywszy.&lt;/ref&gt;) або ґрунтовно заґарантують безпечність обивателів коронних і литовських між козаками &lt;ref&gt;“Drugi Koncept”-ркп. 2113 с. 165; те що названо тут концептом першим і перша половина другого-се проєкти полагодження церковної схизми.&lt;/ref&gt;).

Инший “концепт” (“третій”) мотивує і становить справу трохи инакше: “Що до України-з огляду що козаки не заспокоєні ще Річпосполитою в своїх претензіях, вона зараз повернена (до Польщі) бути не може, — аби відступивши від царя не шукали собі иншої протекції, і при теперішній комісії нема нікого з повновластю до трактування ні від самого гетьмана Б. Хмельницького ні від війська Запорізького Тому нехай уже цар вел.-коли приходить до братерської згоди і вічного спокою з Королівством Польським, візьме на себе посередництво і в відносинах з козаками, з побожности своєї запобігаючи дальшому розливанню християнської крови. Аби і Річпосполита була помирена з тим військом, завсіди їй потрібним; і військо Запорізьке в своїх претензіях як найпристойніше було задоволене, і обивателі коронні повернувши до домів і маєтностей своїх, безпечно в них мешкали — хоча б (прийшлось) виділити также якусь частину Запорізькому війську. А що тепер козаки Запорізькі піддалися під владу царя вел., то має він їм наказати, аби поки з ними не буде уложена згода і порозуміннє, вони вийшли б з тих країв, що не містяться в визначеній їм лінії і не боронили обивателям Річипосполитої повороту до їх власних домів” &lt;ref&gt;Тамже с. 166.&lt;/ref&gt;).

Два наступні концепти, з котрими стрінемося далі, повторяючи ті ж мотиви і гадки, вносять деякі нові конкретні риси. Так що до лінії козацької поясняється що се має бути лінія Білоцерківська. “Україна з послушенством козаків Запорізьких, яко піддана Річипосполитої” має вернутися до Річипосполитої не після коронації, а вже після елєкції царя, і т. д. &lt;ref&gt;с. 169-171.&lt;/ref&gt;).

-----

Перше ніж щось з тих “концептів” попадало на комісарський стіл, гадки і проєкти в них виложені широко ходили наоколо і доносилися до козацьких делєґатів, що сиділи бездільно коло комісарів і не допущені до офіційних нарад з тим більшою увагою і підозрілістю прислухалися до всяких чуток і вигадок, котрими годувала їх і одна і друга сторона, по можности ворожо настроюючи на противника. Ті пляни&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>b32a011bbmzzs9gs5ur1s237tkriy0i</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/385</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599059</id>
    <revision>
      <id>1108944</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:31:28Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108944</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="6208" sha1="jp094d41zpkhjw02h9n9gcw2bjbfln1" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;що містилися в польських концептах не могли не настроювати їх трівожно. Бути поверненими до Польщі після вибору царя на Польське королівство, а тим часом зараз же вернутися на польську службу на умовах Білоцерківського трактату, опорожнити всі позиції поза білоцерківською лінією, пустити на Україну шляхту — се була перспектива як найгірша. А при тім заінтересованню, яке виявляли московські делєґати в елєкції царя, можна було справді побоюватися з їx боку яких небудь необережних концесій, а потім московського натиску на військо в напрямі козацького “послушенства” Полякам. Без сумніву, в такім напрямі інформували гетьмана козацькі післанці, а коли інформація з яких небудь причин переривалась, розтрівожена уява домальовувала одержані відомости ще більше песимістичними можливостями. В сім напрямі козацька верхівка працювала навіть не без певної тенденції, добуваючи з песимістичних настроїв козацтва диктаторські уповаження для себе: шукати всяких способів щоб забезпечитися від таких прикрих можливостей-системою нових союзів, договорів, воєнних конвенцій то що.

На жаль до нас тільки з третіх рук, в обстанові не дуже то певній долетіли відомости про наради, які відбувались у гетьмана в осени сього року в звязку з сею трівожною ситуацією. В жовтні воєводу київського Андр. Бутурлина затрівожила відомість, що у гетьмана відбулася велика рада, “сойм з полковниками і всею старшиною” &lt;ref&gt;“Въ нынЂшнемъ во 165 году октября въ 2 день вЂдомо намъ учинилось, что у гетьмана Б. Хм. въ ЧигиринЂ съ полковники и со всЂми начальными людми былъ сеймъ”-Акты ЮЗР III с. 551.&lt;/ref&gt;), як він висловився, доносячи цареві, і після того сойму гетьман велів бути готовими усім полковникам і сотникам. Бутурлин всяко старався щось розвідати про той “сойм”, але ніхто йому не хотів нічого сказати, тільки київський наказний полковник Василь Дворецький, що заступав Яненка-Хмельницького, “за большою клятвою” розповів дещо, запевнюючи собі московську ласку. На запитання воєводи, “наєдинЂ тайнымъ обычаем”, “не чаєтъ ли въ гетьманЂ и писарЂ какіе шатости, и нЂтъ ли у у нихъ какихъ дурныхъ умысловъ, и о чемъ у него былъ сеймъ, и для чего всему войску велЂлъ быти готовымъ”, сказав він:

“Боїться гетьман царського гніву, і дуже трівожиться за своїх післанців, післаних від козаків на комісію: досі не вернулись вони, і так думають, що їx затримано, а котрі козаки приїздили (з Вильна чи з Білоруси), кажуть, що їx розіслано (до вязниць). З того вони (гетьман і військо) міркують, що цар на них гнівається, — думають, що він їх велів віддати назад польському королеві, і воювати їх. Гетьман і писар з того трівожаться поготів, і боячись такого, гетьман посилав своїх послів до Ракоція венгерського, до господаря молдавського і до мунтянського і до кримського хана, намовляючи до союзу. З тих усіх країв були у гетьмана посли і зложили з ним договір: коли хто небудь на нього буде наступати, всім йому помагати і всім разом триматись — на тім зложили між собою присягу і обмінялися листами”. (На взірець тих листів Дворецький передав Бутурлину український переклад договірної записи Ракоція з 7 вересня).

Потім, 12 н. с. листопада батько Виговського Остафій, приїхавши з Гоголева до Київа, загостив до Бутурлина і “гораздо напившися” розповів дещо на ту ж тему “Гетьман і писар бояться царського гніву і дуже трівожаться, щоб не заволоділи ними Ляхи по давньому. В тій справі зібрали сойм, і на соймі всі полковники, оса&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jp094d41zpkhjw02h9n9gcw2bjbfln1</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Сторінка:Грушевський М. Історія України-Руси. Т. 9 кн. 2 (Нью-Йорк, 1957).pdf/386</title>
    <ns>250</ns>
    <id>599060</id>
    <revision>
      <id>1108945</id>
      <timestamp>2026-09-20T22:33:55Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Невичитані сторінки */ Створена сторінка: вули і сотники зложили присягу: “хто б на них не наступив, всім за одно против того стояти. Тим що у царя з польським королем тепер порозуміннє, гетьман, писар і все військо Запорізьке дуже незадоволені (“добрЂ оскорбляются”) і Поляків бояться: кажуть,...</comment>
      <origin>1108945</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="4991" sha1="jhanjlrezmbec6jhy50ue0p7uc3vasy" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;1&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вули і сотники зложили присягу: “хто б на них не наступив, всім за одно против того стояти. Тим що у царя з польським королем тепер порозуміннє, гетьман, писар і все військо Запорізьке дуже незадоволені (“добрЂ оскорбляются”) і Поляків бояться: кажуть, що їм вірити не можна — хоч і помиряться, присяги не додержать” &lt;ref&gt;2&lt;/ref&gt;).

Правдоподібно, головною темою сих нарад, що дійсно могли відбутися при кінці вересня, була апробата нової ліґи України і Семигороду з його союзниками: господарем молдавським і мунтянським; в сій лізі мав бути також шведський король з своїми союзниками-бранденбурзьким курфирстом і литовськими дісидентами. Трівожні відомости з виленської комісії мали послужити оправданнєм формовання нової ліґи, котра мала обстати за військом Запорізьким против якого небудь наступу.- Хочби навіть то було московське військо, коли царський уряд дійсно, згідно з польськими побажаннями, взяв би на себе обовязок посередничати між Річпосполитою і козацьким військом і в потребі — оружною силою, чи її загрозою став би приводити козаків до “послушенства” королеві.

Виленські переговори розуміється до того не привели. Польські дєлєґати не допускали елєкції царя инакше як під умовою, що він поверне Польщі Україну і Білорусь (особливо Білорусь), а цар не хотів купувати елєкції за таку дорогу ціну. Офіційний керівник польської дипльоматії був противником союзу з Москвою, стояв за замиреннє з Швецією. Одна і друга сторона не хотіли йти на рішучі уступки і за краще вважали пустити справу в проволоку, в надії, що за той час удасться побороти головного неприятеля — Шведа, з котрим прагнули замиритися одні й другі. Замирившися з Шведом сподівалися мати кращі шанси в трактатах з Польщею. Тому замість договору скінчилось на перемирю, прийнятому в перших днях листопаду: розвязаннє питання відложено на сойм, а до того часу припинялися всякі воєнні операції між польською і московською стороною, включаючи в то і військо Запорізьке (спеціяльно згадано Ст. Бихів, що мав бути звільнений від воєнних операцій). Тимчасом обидві сторони мали спільно воювати шведського короля і його союзника — князя бранденбурзького, вільно перепускати через окуповані місця війська для операцій против них, і в сепаратні договори з ними не входити &lt;ref&gt;3&lt;/ref&gt;).

Царським воєводам і Хмельницькому московське посольство вислало зараз же повідомленнє про замиреннє і припиненнє воєнних операцій. Правдоподібно, се повідомленнє було вислане до гетьмана з козацькими послами, але крім нього вони привезли до Чигрина і те також, що одержали з польської сторони. Се був польський проєкт договору: він був відкинений московською стороною, як московський-польською &lt;ref&gt;4&lt;/ref&gt;), але без сумніву був прийнятий до повної уваги українським урядом, одна-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>jhanjlrezmbec6jhy50ue0p7uc3vasy</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>1108946</id>
      <parentid>1108945</parentid>
      <timestamp>2026-09-20T22:34:27Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Nederlandse Leeuw</username>
        <id>13504</id>
      </contributor>
      <comment>/* Вичитана */</comment>
      <origin>1108946</origin>
      <model>proofread-page</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="5695" sha1="sq1tjea5pghzp59na7g54pm1q5lgx2p" xml:space="preserve">&lt;noinclude&gt;&lt;pagequality level=&quot;3&quot; user=&quot;Nederlandse Leeuw&quot; /&gt;&lt;/noinclude&gt;вули і сотники зложили присягу: “хто б на них не наступив, всім за одно против того стояти. Тим що у царя з польським королем тепер порозуміннє, гетьман, писар і все військо Запорізьке дуже незадоволені (“добрЂ оскорбляются”) і Поляків бояться: кажуть, що їм вірити не можна — хоч і помиряться, присяги не додержать” &lt;ref&gt;Тамже с. 553.&lt;/ref&gt;).

Правдоподібно, головною темою сих нарад, що дійсно могли відбутися при кінці вересня, була апробата нової ліґи України і Семигороду з його союзниками: господарем молдавським і мунтянським; в сій лізі мав бути також шведський король з своїми союзниками-бранденбурзьким курфирстом і литовськими дісидентами. Трівожні відомости з виленської комісії мали послужити оправданнєм формовання нової ліґи, котра мала обстати за військом Запорізьким против якого небудь наступу.- Хочби навіть то було московське військо, коли царський уряд дійсно, згідно з польськими побажаннями, взяв би на себе обовязок посередничати між Річпосполитою і козацьким військом і в потребі — оружною силою, чи її загрозою став би приводити козаків до “послушенства” королеві.

Виленські переговори розуміється до того не привели. Польські дєлєґати не допускали елєкції царя инакше як під умовою, що він поверне Польщі Україну і Білорусь (особливо Білорусь), а цар не хотів купувати елєкції за таку дорогу ціну. Офіційний керівник польської дипльоматії був противником союзу з Москвою, стояв за замиреннє з Швецією. Одна і друга сторона не хотіли йти на рішучі уступки і за краще вважали пустити справу в проволоку, в надії, що за той час удасться побороти головного неприятеля — Шведа, з котрим прагнули замиритися одні й другі. Замирившися з Шведом сподівалися мати кращі шанси в трактатах з Польщею. Тому замість договору скінчилось на перемирю, прийнятому в перших днях листопаду: розвязаннє питання відложено на сойм, а до того часу припинялися всякі воєнні операції між польською і московською стороною, включаючи в то і військо Запорізьке (спеціяльно згадано Ст. Бихів, що мав бути звільнений від воєнних операцій). Тимчасом обидві сторони мали спільно воювати шведського короля і його союзника — князя бранденбурзького, вільно перепускати через окуповані місця війська для операцій против них, і в сепаратні договори з ними не входити &lt;ref&gt;Тексти заяв польської і московської делєґації, з датою 3 листопада за нов. калєндарем-24 жовтня ст. ст., видані у Кубалі дод. 5 і 6. Делєґації обмінялися ними того ж дня-звідомл. Одоєвского кн. 88 с. 493-6. Другого дня був прощальний обід у польських комісарів; третього, 5 н. с. листопаду у московських бояр, що роздали богаті дарунки польським комісарам і австрійським послам-тамже л. 497-9.&lt;/ref&gt;).

Царським воєводам і Хмельницькому московське посольство вислало зараз же повідомленнє про замиреннє і припиненнє воєнних операцій. Правдоподібно, се повідомленнє було вислане до гетьмана з козацькими послами, але крім нього вони привезли до Чигрина і те також, що одержали з польської сторони. Се був польський проєкт договору: він був відкинений московською стороною, як московський-польською &lt;ref&gt;4&lt;/ref&gt;), але без сумніву був прийнятий до повної уваги українським урядом, одна-&lt;noinclude&gt;&lt;/noinclude&gt;</text>
      <sha1>sq1tjea5pghzp59na7g54pm1q5lgx2p</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>