Вікімандри ukwikivoyage https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.47.0-wmf.12 first-letter Медіа Спеціальна Обговорення Користувач Обговорення користувача Вікімандри Обговорення Вікімандрів Файл Обговорення файлу MediaWiki Обговорення MediaWiki Шаблон Обговорення шаблону Довідка Обговорення довідки Категорія Обговорення категорії Портал Обговорення порталу Субтитри Обговорення субтитрів Модуль Обговорення модуля Подія Обговорення події 0 126 42854 42844 2026-07-24T12:15:14Z Assyrian Human 6497 /* Трамваєм */ | Вирішив трошки гарніше оформити та додати ще щось. Треба нарешті додавати пам'ятки, бо раз у 3 місяці додавати лістінги місць в яких ти побував це трошки не те :) 42854 wikitext text/x-wiki {{geo|46.97504|31.99459|zoom=13}} {{pagebanner}}{{Citybar}} '''Миколаїв''' знаходиться у [[Південна Україна|Південній Україні]]. Важливий транспортний, освітній, промисловий осередок Півдня України, а також центром [[Миколаївська область|Миколаївської області]]. Площа 260 км². Населення 496 001 чол. (2012). == Зрозуміти == Місто знаходиться на березі Бузького лиману, на півострові, утвореному злиттям Південного Бугу з Інгулом, за 65 км від Чорного моря. 1788 року тут за повелінням князя Г. О. Потьомкіна заклали корабельня, навколо якої почали будувати місто. 27 серпня (7 вересня) 1789 року Потьомкін дав йому назву Миколаїв на згадку про здобуття російськими військами турецької фортеці Ачі-Кале (сучасне місто Очаків) 6 грудня 1788 року — у день пам'яті святителя Миколая Мирликійського. 1790 року з корабельні спустили перший корабель — 46-гарматний фрегат «Святой Николай», чим було покладено початок будівництва в Миколаєві великих парусних військових кораблів і на довгі роки визначено основну галузь міста — суднобудування. Після початку повномасштабного вторгнення Миколаїв визнали як місто-герой. Станом на зараз населення становить близько 420-470 тисяч осіб. === Райони === {{Regionlist | regionmap=Map of Mykolaiv districts.png | regionmaptext=Мапа районів Миколаєва. | regionmapsize=500px | region1name=Центральний район | region1color=#ED1C24 | region1items=Історичний центр, Варварівка, Військова Слобідка, Ракетне Урочище, Північний, Сонячне, Темвод, Соляні, Тернівка, Аляуди, Матвіївка | region1description=Адміністративний район Миколаєва, утворений 1938 року. Охоплює історичне ядро міста — місце заснування Миколаєва як фортеці та порту в 1789 році. На території району зосереджено найбільшу кількість архітектурних і культурних пам’яток: тут працюють провідні музеї, театри, обласна бібліотека, а також університети, державні установи та головні релігійні споруди міста. Центральний район є осередком адміністративного, освітнього та культурного життя, а також важливим туристичним напрямом завдяки набережною та пішохідною вулицям, і паркам. | region2name=Заводський район | region2color=#0080C0 | region2items=Слобідка, Ялти, Сухий Фонтан, Ліски, Ліски-2, Намив, Велика Корениха, Мала Корениха | region2description=Адміністративний район, утворений 1940 року, назву отримав не з-за заводів, а від слова "заводь". Тут зосереджені найбільші машинобудівні та суднобудівні підприємства, включаючи миколаївські порти, заводи і виробничі комбінати. Заводський район є індустріальним центром міста та важливою логістичною ланкою завдяки розвиненій мережі транспортного сполучення. Останні десятиліття спостерігається активна житлова забудова, особливо вздовж прибережних зон. | region3name=Інгульський район | region3color=#00B000 | region3items=Старий Водопій, Новий Водопій, Нове Садівництво, селище Горького, 13 лінія, ПТЗ | region3description=Створений 1920 року як Слобідський, потім Сталінський, Ленінський, та нарешті сучасну назву отримав 2016 року завдяки річці Інгул, яка протікає через місто і є важливою природною особливістю регіону. Район має переважно житловий характер і виконує функцію великого спального району Миколаєва. Тут діють численні навчальні заклади, медичні установи, спортивні комплекси та об’єкти соціальної інфраструктури. Інгульський район також є осередком розвитку підприємств легкої та харчової промисловості. Його територія вирізняється наявністю зелених зон, що робить район придатним для спокійного повсякденного життя. | region4name=Корабельний район | region4color=#ECEC00 | region4items=Богоявленський, Широка Балка, Кульбакине, Балабанівка | region4description=Наймолодший адміністративний район Миколаєва, утворений 1973 року. Історично розвивався як окреме промислове поселення, що згодом увійшло до меж міста. Корабельний район зберіг промислову спеціалізацію — тут діють судноремонтні заводи, металургійні цехи та переробні підприємства. Водночас район є одним із найгустіше заселених, із добре розвиненою соціальною інфраструктурою, закладами культури, освіти та охорони здоров’я. Район має вихід до річки Південний Буг, що формує мальовничий природний ландшафт. }} == Як дістатись == === {{Літаком}} === {{Airplaneswarning}} * {{go | name=Миколаївський міжнародний аеропорт | alt=IATA: NLV, ICAO: UKON | url=https://www.nlv.aero | wikipedia=Миколаївський міжнародний аеропорт | wikidata=Q1528932 | email= | address=с. Баловне, Київське шосе, 9 | lat=47.058056 | long=31.920833 | directions=15 км на північ від центру міста по {{Автошлях|Р|06}} неподалік од Баловного; дістатися з центру міста можна на приміському автобусі 201 «Миколаїв-2 — Баловне», трансфером з Соборної вулиці або на таксі. | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook=https://www.facebook.com/nlvaero/ | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=На другому поверсі термінала є крамниця Duty Free. Аеропорт обслуговує тільки чартерні рейси. Найближчі аеропорти з регулярним сполученням знаходяться в [[Одеса|Одесі]] та [[Київ|Києві]]. }} === {{Потягом}} === Пасажирським потягом в Миколаїв можна приїхати з [[Київ|Києва]] (10 год), [[Харків|Харкова]] через [[Полтава|Полтаву]], [[Кременчук]], [[Кривий Ріг]] (17 год), зі [[Львів|Львова]] через [[Тернопіль]], [[Хмельницький]], [[Винниця|Винницю]] (19 год), з [[Сімферополь|Сімферополя]] та [[Керч]]і через [[Джанкой]], [[Херсон]] (7 год), з [[Запоріжжя]] (11 год) та [[Одеса|Одеси]] (5 год). Приміськими поїздами до міста можна приїхати с [[Токарівка (Кривоозерський район)|Токарівки]], [[Новий Буг|Нового Бугу]], [[Грейгове|Грейгова]], [[Снігурівка|Снігурівки]], [[Казанка (Миколаївська область)|Казанки]], [[Преображенка (Каланчацький район)|Преображенки]], [[Олешки|Олешків]], [[Каховка|Каховки]] та [[Долинська|Долинської]]. * {{go | name=Миколаїв | alt=Миколаїв-Пасажирський | url=https://uz.gov.ua/passengers/station_services_and_facilities/service_stations/odessa/285259/ | wikipedia=Миколаїв (станція) | wikidata=Q12123277 | email= | address=Новозаводська вул., 1 | lat=46.937222 | long=32.061944 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Пасажирський вокзал знаходиться в районі Нового Водопою на південний схід од центру міста. Зупиняються як [https://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1732&lng=_ru приміські], так і [https://uz.gov.ua/passengers/timetable/?station=23536&by_station=Пошук дальні] потяги. }} * {{go | name=Миколаїв-Вантажний | alt= | url= | wikipedia=Миколаїв-Вантажний | wikidata=Q12157340 | email= | address=Привокзальна пл., 1 | lat=46.9575 | long=31.975556 | directions= | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | facebook= | instagram= | lastedit=2020-09-14 | content=Найближча до центру Миколаєва залізнична станція знаходиться на південному кінці Пушкінської вулиці. Приймає тільки приміські потяги (див. [http://swrailway.gov.ua/timetable/eltrain3-4/?sid=1731&lng=_ru розклад]). У будівлі вокзалу працює тільки східне крило з касами та чекальним залом. }} === {{Автомобілем}} === * {{Автошлях|M|14}} — з [[Одеса|Одеси]], [[Херсон]]а, [[Нова Каховка|Нової Каховки]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Приазовське|Приазовського]], [[Приморськ]]а, [[Бердянськ]]а, [[Мангуш]]а, [[Маріуполь|Маріуполя]], [[Новоазовськ]]а; збігається на території України з частиною європейського автошляху {{Автошлях|Е|58}}, яким можна дістатись із [[Австрія|Австрії]], [[Словаччина|Словаччини]], [[Румунія|Румунії]], [[Молдова|Молдови]] і [[Росія|Росії]]. === {{Автобусом}} === === {{Кораблем}} === == Транспорт == === {{Трамваєм}} === ==== Історія ==== {{infobox|Міський сленг|Як не дивно, в Миколаєві теж є міський сленг, наприклад трамваї в Миколаєві можуть звати ''бананами (чи бананчиками)''. Переважно так називають чехословацькі Татри Т3, які крім переважно червоного кольору малювали і в жовтий, через що й з'явилася назва. Вони з'явилися в місті у 2015 році, продовживши практику закуплення Татр українськими містами. До цього Миколаїв обслуговували лише радянські 71-605 та 71-608К, та українські моделі виробництва Татра-Юг.<p>Також є слово ''марка'', яка означає номер трамваю, наприклад ''третя марка'' означає третій маршрут. Це слово використовується рідше, але все одно є частиною місцевого сленгу. }} Починалося все з конки, в яку багато грошей вклали бельгійці з Бельгійського анонімного акціонерного товариства (вони внесли всій вклад також і в промисловість, зокрема в суднобудування). Запустили перші лінії аж в кінці ХІХ століття. Пасажирообіг очікувано був досить великий, бо іншого варіанту як дістатись до базару, заводів, лікарні (і так далі) не було, отже грошей це приносило європейцям чимало (41 тис. рублів на рік). Через декілька років почалися переговори з бельгійцями про перехід на електротягу, бо конка вже не справлялася з пасажиропотоком. Згодом почалося переобладнання, а 21 грудня 1914 року пустили перший електризований трамвай, маршрут йшов від старого вокзалу до лікарні. Знову ж таки без Європи не обійшлося — опори від німецького Сіеменса, а перші вагони з Риги, це вже тільки потім почали будувати вагони у "Навалі" (ЧСЗ). Першого дня прокатилося 8000 пасажирів, вручка становила 400 карбованців. Того часу проїзд був 5 карбованців, з пересадкою 8. Статистика наступного року показала що дохід склав 145000 карбованців — в 3 рази більше ніж за конку! [[Файл:Трамвай Tatra T3 в Миколаєві.jpg|праворуч|безрамки|326x326пкс]] В той час збудували і підстанцію, яка стала архітектурною візитівкою міста ''(див. Що відвідати)''. Поштовхом до її створення стала перша міська електростанція, збудована 1902 року. Згодом побудували трансформаторну станцію, у стилі модерн. Ім'я архітектора невідоме, але відомо що його обирали знову ж таки бельгійці. У будівлі буле необхідне обладнання, диспетчерська, та спостережна вежа. Вона виконувала свої функції до 1933 року, але згодом, через значне зростання енергоспоживання, було збудовано іншу підстанцію. Після цього будівля залишилася як історична пам’ятка. Для розширення проїзджої частини вулиці пропонувалося її знести, але Олена Попова зберегла її, що правда тепер будівля розміщувала.. кафе. Спочатку кафе "Садко", потім бар "Ассоль", а до нещодавнього часу навіть відділення банку. Зараз звісно вона нічого не розміщує, вона перейшла до власності міста, і є плани її відремонтувати. Повернемося до трамваю, а тут внаслідок Жовтневої революції зупинили рух аж до 1925 року, і менше ніж 20 років знову з'явилася перешкода — Велика Вітчизняна Війна. Під час Другої світової війни трамваї використовували для евакуації поранених до лікарні, для цього прибрали сидіння, а на кронштейнах розмістили ноші. Тільки після вторгнення фашистів у місто система зупинилася, знищили електростанцію. Після реабілітації від війни знову все зійшло на ура: побудували друге депо, перехід на широку колію, доволі чудово. Але з початку незалежності і кризису закривали лінії, перестали поступати нові вагони, навіть повернули кондукторів та закрили друге депо. Останнє оновлення складу відбулося 2015 року з прибуттям Татр. ==== Сьогодення ==== [[Файл:Схема Миколаївського трамвая.png|праворуч|безрамки|750x750px]] У наш час миколаївський трамвай працює як частина міської системи електротранспорту, обслуговуючи '''шість маршрутів''' із загальною мережею колій приблизно '''72–73 км''' та близько '''88 зупинок''' по всьому місту. Система перебуває під управлінням комунального підприємства «Миколаївелектротранс», яке утримує рухомий склад та інфраструктуру. Незважаючи на війну та економічні виклики, трамваї продовжують курсувати щоденно, виконуючи важливу функцію перевезення мешканців та зберігаючи свою присутність у транспортній мережі міста. Частина інфраструктури давно потребує капітального ремонту, і місто працює над реконструкцією колій та оновленням рейкового господарства. Сьогоднішній рухомий склад включає десятки вагонів різних поколінь, серед яких чеські і латвійські Татри, українські Татри-Юг і К1, та радянські 71-605 і 71-608. Вартість проїзду в трамваї варіюється залежно від способу оплати: стандартний разовий квиток коштує '''приблизно 7–8 грн''' при оплаті QR-кодом або через термінали, і '''до 10 грн при оплаті готівкою'''. Також доступні різні проїзні квитки, наприклад місячні чи студентські, які дозволяють економити при регулярних поїздках (детальніше дивитися [https://www.facebook.com/nikeltrans/posts/%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D1%83%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC-%D1%82%D0%B0-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9/1203486455118175/ тут]). Попри підвищення тарифів через зростання витрат підприємства, місто прагне забезпечити стабільну роботу транспорту і поступово впроваджувати безготівкову оплату для зручності пасажирів. == Що відвідати == Найбільше історичних будівель і церков розташовано у центрі міста. Також на півночі Слобідки лишилося декілька дореволюційних будинків, але нажаль ніяких програм збереження будівель для них немає, і вони поступово перебудовуються містянами. Взяти до прикладу можна будинок Берга на 1-й Слобідській, який у січні 2017 зазнав значної перебудови, через що втратив свій автентичний вигляд. Особливе місце серед пам'яток заслуговує Соборна вулиця — єдина пішохідна вулиця у місті, але найдовша у країні (пішохідна частина становить 1 км). При заснуванні вулиці деякий час вона навіть не мала назви, але згодом вона стала головною торговою, і потім просто головною вулицею, щоб прикрасити образ міста перед іноземцями. За часів Радянського Союзу вулицю вирішили зробити першою повністю пішохідною вулицею на теренах СРСР — прибрали рейки, заборонили рух возів і машин. Сьогодні вулиця одна з візитних пам'яток міста, яка стала найулюбленішим місцем відпочинку містян і гостей. По вечорам грають музиканти вживу, а біля Каштанового скверу художники виставлють на продаж свої малюнки, створюючи своєрідну "арт-галерею", і грають в шахи пенсіонери. === Релігійні споруди === * {{see | name=Мечеть | alt= | url=https://islam.ua/uk/filii-dumu/m-mykolaiv | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Новобузька, 124 | lat=46.9714127 | long=32.076387 | directions= | phone=+38(050)355-35-71, +38(093)255-35-71 | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-04-10 | content=Єдина дійсна мечеть у місті, будівля мусульманскої громади міста. Мусульманська релігійна громада міста регулярно організовує заходи у мечеті, присвячені ісламським подіям та святам задля згуртування мусульманського суспільства області на основі традиційних цінностей ісламу. }} == Чим зайнятись == === Музеї === * {{listing | type=do | name=Миколаївський обласний краєзнавчий музей | alt= | url=http://www.museum.mk.ua/ | wikipedia= Миколаївський обласний краєзнавчий музей | wikidata=Q4320491 | email= | address=вул. Набережна, 29 | lat=46.971995 | long=32.006714 | directions= | phone=(0512) 37-70-14, (0512) 71-89-28 | tollfree= | fax= | hours=10.00 - 18.00, Вихідний день п’ятниця. Останній день місяця - санітарний | price=для дорослих – 15 грн., для дітей та студентів -10 грн | facebook= | vkontakte= | lastedit=2023-11-12 | content=Найбільше зібрання матеріалів і документів з історії та культури, уродженців і персоналій Південного Прибужжя і міста Миколаєва. }} * {{do | name=Музей суднобудування і флоту | alt= | url=https://museum.mk.ua/branch/muzei-sudnobuduvannya-i-flotu/ | email=museumshipbuilding@gmail.com | wikidata=Q4306475 | wikipedia=Миколаївський_музей_суднобудування_і_флоту | address=вулиця Адміральська, 4 | lat=46.978142 | long=31.985871 | directions= | phone=0512378636, 0512378599, 0512378598, 0512378637 | tollfree= | fax= | hours=09:00 — 17:00 щоденно, крім понеділка та останнього дня місяця | price=Вартість квитків: для дітей — 25 грн, для дорослих — 50 грн. Вартість квитків на 1 виставку: для дітей — 15 грн, для дорослих — 20 грн. Вартість екскурсій: для дітей — 60 грн, для дорослих — 100 грн | lastedit=2025-10-26 | content=До створення музею в 1978 році, тут жили адмірали та головний командувач Чорноморського флоту — сама будівля є пам'яткою історії та архітектури державного значення. Поруч з музеєм стоять бюсти відомих флотоводців, які пов'язані з суднобудуванням у місті. Сам музей єдиний такого типу в країні, а 12 залів розкривають історію суднобудування в Північному Причорномор'ї ще з часів давніх греків. Музей може похвастатися близько 100 моделями кораблів (як наприклад «Ікар», «Святий Миколай», «Київ», «Меркурій», т. ін.) та декількома цікавими діорамами. Ще можна побачити рідкісні документи, записки, карти, фрагменти судів, і різноманітні прилади. }} * {{do | name=Музей книги в Миколаївській обласній універсальній бібліотеці | alt= | url=http://www.reglibrary.mk.ua/ | email=vyzer@ukr.net | wikidata=Q133545773 | wikipedia=Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки | address=вул. Маріупольська, 9, II поверх, каб. 51 | lat=46.971798 | long=31.994226 | directions=неподалік зупинка трамваю №3 "вул. Соборна" | phone=(0512) 37-32-89, 37-34-20 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|10|00|17|00}} | price=5 грн за особу | lastedit=2026-01-02 | content=Експозиція маленька, створена порівняно нещодавно (у 2020 році), вміщується в один лиш кабінет, але і це достатньо, щоб створити цікаву атмосферу. Книги тут з XVII століття аж до сьогодення, з великих у 10 кг до мініатюрних колекційних. Навіть шафи, в яких лежать книги старі, але відреставровані — гарна деталь. Є колекції стародруків, сьогодення, Аркаса, "Україніка", та навіть дві стародавні мапи.}} * Музей «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.»; * {{do | facebook=https://www.facebook.com/vereschagin.museum/ | instagram=https://www.instagram.com/vereschagin.museum/ | name=Миколаївський обласний художній музей ім. В. В. Верещагіна | alt=''основна експозиція в евакуації'' | url= | email= | wikidata=Q4320542 | wikipedia=Миколаївський_обласний_художній_музей_імені_В._В._Верещагіна | address=вул. Велика Морська, 47 | lat=46.97317 | long=31.98595 | directions=зупинка тролейбусу "вул. Олексія Вадатурського" та "вул. Кропивницького" | phone=+380 512 372 367 | tollfree= | fax= | hours={{hours|вт|нд|10|00|16|15}}, вихідний — понеділок та п'ятниця | price=80₴ за дорослого, 40₴ за дитину | lastedit=2026-06-20 | content=Музей створений 1914 року як пам'ятник видатному російському художнику-баталісту Верещагіну, особливу роль у створенні музею відіграли Гедройць і Рєпін. Музей відомий картинами Верещагіна, Судковського, Айвазовського, Антокольського, а також рештою робіт багатьох миколаївських митців. На разі основна частина картин евакуйована, залишилося лиш кілька експозицій, наприклад зала Інни Макушиної — миколаївської скульпторки і художниці. Кожного місяця робляться виставки та концерти. }} * Музей телескопів при Миколаївській астрономічній обсерваторії. === Парки === * {{listing | type=do | name=Зоопарк | alt= | url=http://zoo.nikolaev.ua/ | wikipedia=Миколаївський зоопарк | wikidata=Q4320477 | email= | address=Площа Миколи Леонтовича, 1 | lat=46.9598376 | long=32.036669 | directions=Автобусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 8, 51, 91; тролейбусом - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 2, 9; трамваєм - до зуп. «Зоопарк» - № 6, 7; маршрутнтим таксі - до зуп. «Вул. Чкалова »№ 1, 2, 8, 10, 13, 15, 20, 21, 30, 31, 37, 51, 52, 75, 82, 87, 91. | phone= (0512) 24-63-77| tollfree= | fax= (0512) 55-60-45 | hours=в зимній період з 9:00 до 17:00, в літний - з 9:00 до 18:00, у вихідні и святкові дні - з 9:00 до 19:00, без вихідних | price= Діти до 6 років - безкоштовно. Діти від 6 до 13 років - 60 грн. Дорослі - 100 грн | facebook= | instagram= | lastedit=2023-11-21 | content= Вважається найкращим в Україні, та одним з найкращих в Європі. }} * {{listing |type = do | name = Парк «Народний сад» | alt = до 2016 р. Парк імені Г. І. Петровського | url = | wikipedia = Парк «Народний_сад» (Миколаїв) |wikidata = Q20083616 |email = | lat = 46.971111 |long = 32.021111 | directions = | address = вулиця Котельна, 114 | facebook = |vkontakte = | phone = 096 196 7020| fax = | skype = | hours = 05:00-22:00 | price = |lastedit = 2023-11-12 | content = Розважальний парк з дитячим майданчиком, літніми батутами та лабіринтами.}} * {{listing |type = do |lat = 46.964594 |long = 31.985191 |name = Дитяче містечко «Казка» |alt = |address = вулиця Декабристів, 38|directions = |url = |wikipedia = Дитяче_містечко_«Казка» |wikidata = Q56357681 |phone = 099-011-88-89|fax = |email = |skype = |hours = Дитяче містечко: з 7:00 до 22:00. Атракціони: з 10:00 до 21:00. Каси: з 10:00 до 21:00|price = Картка - 20 грн, розваги від 50 грн до 100 грн|lastedit = 2023-11-21 |description = Дитячий парк в центрі міста.}} ==== Сквери ==== * {{do | name=Каштановий сквер | alt=у народі ''Горбатий'', ''Театральний'', і ''сквер пенсіонерів'' | url= | email= | wikidata=Q131909354 | wikipedia=Каштановий_сквер_(Миколаїв) | address= | lat=46.972495 | long=31.992263 | directions=поряд з Соборною вулицею | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-11-01 | content=Сквер біля головної вулиці міста, з мармуровими левами при вході, і виставкою картин місцевих творчих людей. Містить також пам'ятник святому Миколаю, фонтан, і майданчики для настільних ігор, де постійно грають пенсіонери у шахи — власне від цього й пішла одна з місцевих назв. }} * {{listing |type = do |name = Манганаріївський сквер|alt = колишній Гімназичний та Пролетарський сквер, у народі Серце міста |lat = 46.971413|long = 32.0041502 |address = між вулицями Адміральська, Інженерна, Нікольська та 1-ша Слобідська|directions = |url = |wikipedia = Манганаріївський_сквер|wikidata =Q28704169 |phone =0512 711 588 |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2025-11-01 |description = Розташований в центрі міста, у формі майже ідеального п'ятикутника. Містить в собі дитячий, баскетбольний, та спортивний майданчики. У 2012 році сквер реконструювали, а через 8 років запрацював фонтан.. щоправда через обстріли і відключення води іноді він не працює, але більшість часу він все одно радує дітей і дорослих.}} * {{listing |type = do |lat = 46.972359|long = 32.0039218 |name = Сквер «Доброта»|alt = |address = вул. Адміральська, 36|directions = |url = |wikipedia = |wikidata = |phone = |fax = |email = |skype = |hours = Працює цілодобово|price = |lastedit = 2023-12-30 |description = Маленький сквер в центрі міста, де можна відпочити від вуличної метушні в тіні під час спекотного літа. Родзинка цього скверу є скульптура з однойменною назвою, подарована місту московським скульптором Г. Потоцьким.<p>27 квітня 2023 року сквер був знищений внаслідок ракетної атаки "Калібрами" по місту. Що є цікавим, тим що мер Миколаєва вже давав завдання знести скульптуру, але росіяни зробили це за нього, знищивши й фігуру дружби Миколаєва і Москви, і сквер.}} * {{do | name=Літературний сквер | alt=офіційно сквер «Літератор» | url=https://www.niklib.com/pro-biblioteku/2-uncategorised/595-edinomu-v-ukrajini-literaturnomu-skveru-10-rokiv-2 | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Марка Кропивницького, 143 | lat=46.968514 | long=32.014419 | directions=поряд з центральною бібліотекою | phone= | tollfree= | fax= | hours= | price= | lastedit=2025-09-21 | content=Цей невеличкий сквер розміром 500 кв. м. з'явився 28 жовтня 2011 року, на що вказує гранітний камень з назвою скверу та датою закладення. Також нещодавно тому тут з'явилися пам'ятники місцевих діячів культури та літератури, наприклад Емілю Январьову, Юрію Крючкову, та іншим. }} == Що купувати == == Де поїсти == === Дешево === * {{eat | name=Кафе «Франс.уа» | alt= | url= | email= | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Соборна, 5 | lat=46.969982 | long=31.990868 | directions= | phone=0800 210 092 | tollfree= | fax= | hours=08:00-20:00 | price=100-150₴ | lastedit=2025-11-01 | content=Один з декількох таких же закладів мережі, але буде лише показано це кафе, як найатмосферніше для туриста. Гарне двоповерхове кафе-пекарня на головній вулиці міста, де пахощі свіжих борошняних виробів давно поширилася всією будівлею. Доволі смачні хот-доги, круасани, бутерброди та інші запашні випічки. }} * {{eat | instagram=https://www.instagram.com/grano.pizza.pasta/ | name=Grano | alt=''поміж магазинів MIDA та Аврора'' | url=https://grano.choiceqr.com/menu | email= | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Центральний, 177 | lat=46.964584 | long=32.017749 | directions=поряд з центральною дитячою бібліотекою | phone=+380 (75) 347 57 99 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|пт|08||21}}, {{hours|сб|нд|09||21}} | price=Піца — 175-195₴; паста, лазанья та равіолі — 125-175₴. Пиво тут помітно дешевше | lastedit=2026-07-13 | content=Маленький заклад італійської кухні, розташований між двома магазинами. Всього усередині близько 15 сидячих місць. Заклад по суті є дешевшим аналогом «Челентано», хоча їжа тут дійсно смачна. Пропонує страви італійської кухні та десерти. }} === Середні ціни === * {{eat | name=McDonald's №34 «Корабел» | alt= | url=https://ukraine.mcdonalds.ua/ukr/robota-v-makdonaljdz/informacija-pro-restoran/34/ | email=UA-00034.store@ua.mcd.com | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Павла Скоропадського, 43 | lat=46.967729 | long=31.990635 | directions=біля Соборного скверу | phone=+380 800 501 579| tollfree= | fax= | hours=«МакДональдз»: 07:00-23:00, МакДрайв: 05:00-23:45 | price=180–250₴ | lastedit=2026-03-27 | content=Популярна мережа фастфуду вперше відкрила двері у місті в 90-х, до війни будували також другий ресторан в Інгульскому району, але війна перервала всі плани. Ресторан залишався закритим довгий час з-за проблем з централізованим водопостачанням, але 27 березня 2026 року ресторан вдруге відкрив двері (спочатку звісно для мера та депутатів), до якого ринулися хвилі голодних містян, які раніше їздили в Одесу щоб там покуштувати бургери. }} * {{eat | name=Вино&М'ясо | alt= | url=https://vino-myaso.choiceqr.com/ | email= | instagram=https://www.instagram.com/wine.and.meat_/ | wikidata= | wikipedia= | address=просп. Богоявленський, 39Б | lat=46.944061 | long=32.036266 | directions=поряд з "Юністю" | phone=+38 (050) 207 57 00 | tollfree= | fax= | hours={{hours|пн|чт|10||22}}, {{hours|пт|нд|10||23}} | price=290-590₴ | lastedit=2026-03-31 | content=Ресторан молодий, стоїть на місці піцерії "Sole Mio". Інтер'єр виконаний у жовтих, дещо приглушених тонах: освітлення, неонові вивіски, та квітки нарцису на столиках. Перед вхідними дверима стоїть барна стійка, поряд є вішалки, і весь час грає релаксуюча музика (здебільшого джаз). Їжа смачна, подається гарячою, зі вмілим та місцями веселим подаванням від офіціантів. Загалом заклад цілком підходить для пар та компанії друзів. }} === Дорого === == Де розважитись == ===Бари=== * {{drink | name=Ресторан-бар «Панська хата» | alt= | url= | email= | instagram=https://www.instagram.com/panhouse28/ | wikidata= | wikipedia= | address=вул. Євгенія Логінова, 38/3 | lat=46.9570276 | long=31.9601148 | directions= | phone=+380934472202, +380636198565, +380993233653 | tollfree= | fax= | hours=12:00 — 23:00 | price= | lastedit=2026-01-02 | content=Аутентичний бар у Лісках. Вигляд непоганий: традиційний український інтер'єр, є літня тераса, та навіть жива музика. Їжа теж більш традиційна — салати, бутерброди, м'ясо, та риба. Також є невеличкий бар, тому випити тут теж є що. Також можна влаштовувати банкети під свята, а після їжі — потанцювати під українські традиційні пісні, то ж святе. Бар звісно не зовсім ідеальний — кондиціонер не працює, та й чистим місцем це не назвеш, але адміністрація закладу старається створити цей бар ідеальним осередком української ресторанної моди. }} * {{drink | name=Кафе-бар «Анюта» | alt= | url= | email=nastamedanik00@gmail.com | wikidata= | wikipedia= | instagram=https://www.instagram.com/cafe_bar_anyuta/reels/ | facebook=https://www.facebook.com/CafeBarAnyuta/ | address=вул. Панаса Саксаганського, 45 | lat=46.9630919 | long=31.9871879 | directions=поряд з «Казкою» і зупинкою трамваю №6 і 7 "вул. Корабелів" | phone=0512 475 009 | tollfree= | fax= | hours=10:00 — 22:00 | price=400-700₴, для банкетів деякі страви дорожче | lastedit=2026-05-02 | content=Бар з літньою терасою, трохи далі від центра міста. Підходить для банкетів і святкувань, є окрема зала та банкетне меню. Є жива (і дуже гучна!) музика, персонал привітливий. Місце славиться смачним м'ясом, гості хвалять бар за смачний шашлик. }} == Де зупинитись == === Дешево === === Середні ціни === === Дорого === == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як розв'язувати проблеми == == Зв'язок == == Куди далі == * [[Одеса]] * [[Херсон]] * [[Снігурівка]] * [[Баштанка]] * [[Нова Одеса]] * [[Очаків]] {{footer|ispartof=Миколаївська область|type=Місто}} [[Категорія:Міста Миколаївської області]] [[Категорія:Обласні центри]] fl9vxrmrz1cxmpx8dm4rax6uqf1rsrx 4 360 42855 42766 2026-07-24T12:25:24Z MediaWiki message delivery 924 /* Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) */ нова тема 42855 wikitext text/x-wiki {{pagebanner|Da Vinci Banner.jpg|xxx=Sunnmoere banner.jpg}} __NEWSECTIONLINK__ __TOC__ {{В|Вікімандри:Портал спільноти}}{{Мета-стаття}}<br clear="both" /> ''Будь ласка, підписуйте Ваші коментарі (для цього наберіть <nowiki>~~~~</nowiki> або натисніть кнопку [[Файл:OOjs UI icon signature-ltr.svg]] над віконцем редагування)'' '''[{{SERVER}}{{localurl:Вікімандри:Кнайпа|action=edit&section=new}} Додати нове обговорення]''' - '''Архів обговорень: [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2013|2013]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2014|2014]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2015|2015]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2016|2016]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2017|2017]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2018|2018]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2019|2019]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2020|2020]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2021|2021]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2022|2022]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2023|2023]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2024|2024]] - [[Вікімандри:Кнайпа/Архів/2025|2025]]''' * '''en:''' Requests for the [[m:bot|bot]] flag should be made on this page. This wiki uses the [[m:bot policy|standard bot policy]], and allows [[m:bot policy#Global_bots|global bots]] and [[m:bot policy#Automatic_approval|automatic approval of certain types of bots]]. Other bots should apply below, and then [[m:Steward requests/Bot status|request access]] from a steward if there is no objection. == Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026 == Dear Wikimedia communities, We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year. ''Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.'' In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, ''Wiki Loves Ramadan'' is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects. We invite you to explore the ''Wiki Loves Ramadan 2026'' [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026|Meta page]] to learn how you can participate and [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan 2026/Participating communities|sign up]] your community. 📷 ''Photo campaign on '' [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan 2026|Wikimedia Commons]] If you have questions about the project, please refer to the FAQs: * [[m:Special:MyLanguage/Wiki Loves Ramadan/FAQ/|Meta-Wiki]] * [[c:Special:MyLanguage/Commons:Wiki Loves Ramadan/FAQ|Wikimedia Commons]] ''Early registration for updates is now open via the '''[[m:Special:RegisterForEvent/2710|Event page]]''''' ''Stay connected and receive updates:'' * [https://t.me/WikiLovesRamadan Telegram channel] * [https://lists.wikimedia.org/postorius/lists/wikilovesramadan.lists.wikimedia.org/ Mailing list] We look forward to collaborating with you and your community. '''The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team''' 21:45, 16 січня 2026 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=29879549 --> == <span lang="en" dir="ltr">Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines</span> == <div lang="en" dir="ltr"> <section begin="announcement-content" /> I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Annual review/2026|Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta]]. The [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee|Universal Code of Conduct Coordinating Committee]] (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, [[m:Special:MyLanguage/Universal Code of Conduct/Coordinating Committee/Charter|you may review the U4C Charter]]. Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate. -- In cooperation with the U4C, [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]])<section end="announcement-content" /> </div> 23:02, 19 січня 2026 (EET) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=29905753 --> == Нові користувачі == {{ping|Jphwra|RLuts|Андрій Гриценко}} розумію що трохи запізно, але все ж треба проінформувати. Схоже, у нас море нових користувачів (може більше за сотню), які почали активно створювати нові статті і редактувати старі. Звісно, це добре що до проєкту почали прибувати новачки, але буду чесним — було б добре якщо це було контрольовано. Користувачі не читають довідку (яку б вже треба оновити, бо таке відчуття, що ми досі в 2013-му), тому вони створюють жахливі сторінки: більшість точно за допомогою ШІ, іноді просто пусті кістяки, а в деяких інформацію про навчальні заклади, в яких схоже й учаться. Наприклад ось стаття про [[Новий розділ]]. На жаль з ними ще й приїхали вандали-гумористи, які користуються неактивністю проєкту — [https://uk.wikivoyage.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA&oldid=41226 приклад]. Прохання адміністраторів забанити всіх вандалів, видалити або поставити ''style'' до новостворених сторінок, відкати, і таке інше. Я сам тільки пару днів тому повернувся після невеличкої відпустки від Вікімандрів, а тут таке.. Дякую за увагу. — <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 19:25, 16 березня 2026 (EET) :наступного разу так не затягуйте надовго, а більш оперативно пінгуйте. Наче все вилучив щодо бллокування то блоканув одного із найбільших "авторів", решта як і цей "автор" скоріш за все редактори одного дня. [[Користувач:Jphwra|Jphwra]] ([[Обговорення користувача:Jphwra|обговорення]]) 19:58, 16 березня 2026 (EET) == Action Required: Update templates/modules for electoral maps (Migrating from P1846 to P14226) == Hello everyone, This is a notice regarding an ongoing data migration on Wikidata that may affect your election-related templates and Lua modules (such as <code>Module:Itemgroup/list</code>). '''The Change:'''<br /> Currently, many templates pull electoral maps from Wikidata using the property [[:d:Property:P1846|P1846]], combined with the qualifier [[:d:Property:P180|P180]]: [[:d:Q19571328|Q19571328]]. We are migrating this data (across roughly 4,000 items) to a newly created, dedicated property: '''[[:d:Property:P14226|P14226]]'''. '''What You Need To Do:'''<br /> To ensure your templates and infoboxes do not break or lose their maps, please update your local code to fetch data from [[:d:Property:P14226|P14226]] instead of the old [[:d:Property:P1846|P1846]] + [[:d:Property:P180|P180]] structure. A [[m:Wikidata/Property Migration: P1846 to P14226/List|list of pages]] was generated using Wikimedia Global Search. '''Deadline:'''<br /> We are temporarily retaining the old data on [[:d:Property:P1846|P1846]] to allow for a smooth transition. However, to complete the data cleanup on Wikidata, the old [[:d:Property:P1846|P1846]] statements will be removed after '''May 1, 2026'''. Please update your modules and templates before this date to prevent any disruption to your wiki's election articles. Let us know if you have any questions or need assistance with the query logic. Thank you for your help! [[User:ZI Jony|ZI Jony]] using [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 20:11, 3 квітня 2026 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем ZI Jony@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Non-Technical_Village_Pumps_distribution_list&oldid=29941252 --> == Статті до вилучення == {{ping|Мороз Софія|MarianaSenkiv|Mariia.Usttt|Mazuryk.R|Nickispeaki|Sofitkachukk|Козак Тетяна|Dariarubak|Андрій Гриценко|RLuts}} пінгнув всіх, хто більш менш активний тут, дякую вам за роботу. Зараз хочу акцентувати вашу увагу на ось цю ситуацію — я перевірив всі статті у проєкті, і в загальній суммі помітив 18 статей, які треба обговорити чи варто їх залишати чи ні. Нижче наведений список: # [["Хутір Надія" Державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#"Хутір Надія" Державний заповідник-музей Івана Карпенка-Карого|обговорення про вилучення]])</small> — заповідник-музей, значення як окрема стаття під запитанням # [[Бартатів]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Бартатів|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий населений пункт, реклама готелю # [[Великі Гаї]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Великі Гаї|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий населений пункт # [[Вербуватівка]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Вербуватівка|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий населений пункт # [[Веселі Боковеньки]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Веселі Боковеньки|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий природний об'єкт # [[Голубе озеро]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Голубе озеро|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий природний об'єкт-маршрут, неправильний стиль # [[Деснянський район]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Деснянський район|обговорення про вилучення]])</small> — район міста, розділення Києва на окремі райони не відбулося # [[Камінь-Каширський район]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Камінь-Каширський район|обговорення про вилучення]])</small> — район області, не було розділення області на окремі регіони # [[Київ Академ містечко]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Київ Академ містечко|обговорення про вилучення]])</small> — район міста, розділення Києва на окремі райони не відбулося # [[Компаніївка]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Компаніївка|обговорення про вилучення]])</small> — маловідомий населений пункт # [[Лемківщина]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Лемківщина|обговорення про вилучення]])</small> — історико-етнографічний регіон, не підданій нашій основній географічній ієрархії # [[Мармарощина]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Мармарощина|обговорення про вилучення]])</small> — історичний регіон, не підданій нашій основній географічній ієрархії # [[Миколаївський район (Львівська область)]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Миколаївський район (Львівська область)|обговорення про вилучення]])</small> — район області, не було розділення області на окремі регіони # [[Національний музей народної архітектури та побуту України]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Національний музей народної архітектури та побуту України|обговорення про вилучення]])</small> — скансен, значення як окрема стаття під запитанням # [[Подорож пам'яті Івана Миколайчука]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Подорож пам'яті Івана Миколайчука|обговорення про вилучення]])</small> — більше підходить як експедиція, маршрут може бути неактуальним # [[Доломіти]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Доломіти|обговорення про вилучення]])</small> — гірський масив, не підданій нашій основній географічній ієрархії # [[Південна Мармарощина]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Південна Мармарощина|обговорення про вилучення]])</small> — історико-етнографічний регіон, не підданій нашій основній географічній ієрархії # [[Уступ Мпумаланга на вихідних]] <small>([[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення#Уступ Мпумаланга на вихідних|обговорення про вилучення]])</small> — порівнянно новостворена стаття про маловідомий маршрут За правилами обговорення триває 14 днів. Сподіваюся на завчасну реакцію. Дякую. — <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 14:13, 23 квітня 2026 (EEST) :@[[Користувач:Ілона Янчевська|Ілона Янчевська]], @[[Користувач:Мороз Софія|Мороз Софія]], @[[Користувач:Михайлишин Микола|Михайлишин Микола]], @[[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]], @[[Користувач:Hlivnyuk|Hlivnyuk]], @[[Користувач:Тарасович Марта|Тарасович Марта]], @[[Користувач:Юркова Анастасія|Юркова Анастасія]], @[[Користувач:MARTA PASLAVSKA|MARTA PASLAVSKA]], @[[Користувач:Назар Малюк2007|Назар Малюк2007]], @[[Користувач:Lukomskaaa|Lukomskaaa]], @[[Користувач:Kostiiivv|Kostiiivv]], @[[Користувач:Qrinsm|Qrinsm]], @[[Користувач:Kisova|Kisova]], @[[Користувач:Lixxsonakk|Lixxsonakk]], @[[Користувач:MarianaSenkiv|MarianaSenkiv]] (окреме дякую {{smile}}), @[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]], @[[Користувач:Андрій Гриценко|Андрій Гриценко]], @[[Користувач:RLuts|RLuts]] :У зв'язку з тим, що не для всіх сторінок було висловлено хоча б одну думку, я прийняв рішення подовжити обговорення до кінця травня. Окреме дякую Мар'яні, вона не зігнорувала мій заклик, та дала коментарі. Сподіваюся на реакцію від подай когось. :— <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 18:24, 17 травня 2026 (EEST) ::Маю усталену думку, що нам навпаки необхідно переймати досвід закордонників, робити більше статей про чудові місця України, для їх збереження, та задля покращення туризму. На мою думку, краще поліпшити сторінки, допомогти потрапити у бази, аніж видаляти. [[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]] ([[Обговорення користувача:MiriamRei|обговорення]]) 19:17, 17 травня 2026 (EEST) :::@[[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]]: я звісно з вами згоден, але проблема в тому, що деякі статті не заслоговують на окремі статті, а їх інформація легко поміщається в один лістінг. Наприклад у нас була стаття про Бананову ферму у Рожнах, але інформація легко помістилася у розмірі одного лістінга в розділі [[Київ#Куди далі|''Куди далі'' статті про Київ]]. Важливо зараз обговорити проблематичні статті, а не ігнорувати, щоб потім їх просто не накопилося штук мільйон, при умові, що це все у полу-мертвому проєкті, а активних користувачів — єдиниці. Краще хоча б до одної сторінки висловити думку, бо ця дискусія рухається дуже повільно, і на не дуже жвавій дорозі. :::— <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 19:35, 17 травня 2026 (EEST) ::::Тоді можливо є сенс лишити населені пункти та / або райони, та прям ну щось важливе, як от [[Національний музей народної архітектури та побуту України]], вважаю таке - показує українське, традиційне, автентиче, це круто. [[Подорож пам'яті Івана Миколайчука]] - взагалі бомба, бо зараз багато чую від молоді що не вистачає подібного, от зараз зробили у Каміно де Падоліко, молодь ниє що занадто мало можна знайти в інтернеті а шлях крутий, вважаю теж треба зробити сторінку. ::::Щодо видалення. ::::[[Великі Гаї]]. Довелось лізти на статтю про село в Вікі, от що пишуть, чого немає в Вікімандрах: ::::Пам'ятки : У 1989 році відновлюють збудовану ще в 1910, але занедбану за часи тоталітарного режиму греко-католицьку [[w:Церква_Пресвятого_Серця_Христового_(Великі_Гаї)|церкву Пресвятого Серця Христового]] (до того її використовували як склад для реквізитів Тернопільського драмтеатру). На прицерковній території було насипано символічну могилу-курган на честь загиблих [[w:Січові_Стрільці|Січових Стрільців]] та [[w:УПА|воїнів УПА]] а також споруджено хрест з нагоди 1000-ліття [[w:Хрещення_Русі|Хрещення Русі]] князем [[w:Володимир_Святославич|Володимиром]]. Біля села розташована [[w:Скульптура_святого_Даниїла_(Великі_Гаї)|скульптура святого Даниїла]] (1834). ::::Якщо є районна сторінка тут, думаю це є сенс внести туди. Ну або доробити цю, але це треба добре орієнтуватися, подивитися чи дійсно є сенс їхати туди. ::::Хоча наприклад я особисто по Медвідці написала окрему, бо справді є заради чого їхати, наразі планую ще поїздки, хочу знайти ще про що написати. ::::[[Лемківщина]] тема крута, але не дороблена, виглядає як недописана стаття на Вікіпедії. ::::[[Вербуватівка]] - переробити та дописати, там є де відпочити і всіляке таке. ::::Я ж кажу, доробляти, так, видаляти - я не за таке. [[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]] ([[Обговорення користувача:MiriamRei|обговорення]]) 19:50, 17 травня 2026 (EEST) :::::@[[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]], якщо хочете висловити думку щодо деяких сторінок, зробіть це на [[Вікімандри:Статті-кандидати на вилучення|цій сторінці]], дякую вам за вашу думку. До речі щодо ''Camino Podolico'' — у планах '''є створення цієї сторінки''', але спочатку написав по електроній пошті авторам маршруту (Департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради, та Відділ культури, молодіжної політики, спорту та туризму Барської міської ради) на дозвіл використання їхнього матеріалу та ставлення до створення такої сторінки, поки нічого не відповіли, чекаємо. :::::— <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 20:03, 17 травня 2026 (EEST) == Request for comment (global AI policy) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies for writing in English. {{int:Please-translate}} A [[:m:Requests for comment/Artificial intelligence policy|request for comment]] is currently being held to decide on a global AI policy. {{int:Feedback-thanks-title}} [[Користувач:MediaWiki message delivery|MediaWiki message delivery]] ([[Обговорення користувача:MediaWiki message delivery|обговорення]]) 03:58, 26 квітня 2026 (EEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30424282 --> == Час проголосувати на виборах 2026 року до U4C == <section begin="announcement-content" /> Виборців з правом голосу запрошують проголосувати на виборах 2026 до [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee|Координаційного комітету Універсального кодексу поведінки]] (U4C). Більше інформації, зокрема про критерії права голосу, процес голосування, інформацію про кандидатів та посилання на голосування, можна знайти на Мета-вікі на [[m:Special:MyLanguage/Universal_Code_of_Conduct/Coordinating_Committee/Election/2026|інформаційній сторінці виборів 2026]]. Голосування завершується 2 червня 2026 о [https://zonestamp.toolforge.org/1780358400 00:00 UTC]. Якщо маєте право голосу, проголосуйте, будь ласка. Результати оголосять 14 червня 2026. -- У співпраці з U4C,<section end="announcement-content" /> [[m:User:Keegan (WMF)|Keegan (WMF)]] ([[m:User talk:Keegan (WMF)|talk]]) 20:15, 27 травня 2026 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Keegan (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == Голосуйте, будь ласка == @[[Користувач:MarianaSenkiv|MarianaSenkiv]], @[[Користувач:MiriamRei|MiriamRei]], @[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]], @[[Користувач:Aced|Aced]], @[[Користувач:Leshchyshyn Danylo|Leshchyshyn Danylo]], @[[Користувач:Lakeieva.N|Lakeieva.N]], @[[Користувач:MARTA PASLAVSKA|MARTA PASLAVSKA]], @[[Користувач:Lukomskaaa|Lukomskaaa]], @[[Користувач:Kostiiivv|Kostiiivv]], @[[Користувач:Sofitkachukk|Sofitkachukk]], @[[Користувач:АлінаКучеренко|АлінаКучеренко]], @[[Користувач:SoliaVasuk|SoliaVasuk]], @[[Користувач:Qrinsm|Qrinsm]], @[[Користувач:Visem|Visem]]: пінгую активних користувачів цього місяця, щоб повідомити, що триває обговорення щодо мого повторного надання адмінправ. Якщо маєте час, буду вдячний, якщо ознайомитеся із заявкою та залишите свою думку тут: [[Вікімандри:Адміністратори#Assyrian Human|Вікімандри:Адміністратори#Assyrian Human]] Голосуйте, дякую за увагу. — <span style="color:#FFFFFF; background:#000000">/əˈsiɹi.ɪn/ /ˈhjuː.mən/ ( [[Обговорення_користувача:Assyrian_Human|<span style="color:white;">t</span>]] | [[Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human|<span style="color:white;">c</span>]] )</span> 20:41, 20 червня 2026 (EEST) == RFC about AI-generated content in Wikimedia Commons == <bdi lang="en" dir="ltr">Apologies for writing in English, please help translate this message to your language. You are invited to participate in a [[c:Commons:Requests for comment/Policy update for AI content|request for comment on Wikimedia Commons about a policy update for AI content]]. This may affect files that are uploaded to Wikimedia Commons for use on this project. Thank you. [[m:User:Codename Noreste|Codename Noreste]] ([[m:User talk:Codename Noreste|обговорення]])</bdi> 20:12, 23 червня 2026 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Codename Noreste@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> == <span lang="en" dir="ltr">Deployment of Legal and Safety Contacts Link in the Footer of Your Wiki</span> == <div lang="en" dir="ltr"> <section begin="Message"/> '''Legal & Safety Contacts''' Hello community, the Wikimedia Foundation has provided a [[wmf:Special:MyLanguage/Legal:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contact Information|single legal and safety contact page]], to be linked in the footer of your wiki, to ensure access to accurate legal information. This is a regulatory requirement. We have already rolled out links to English, German, Italian, Spanish and other wikis and we will deploy to your wiki soon. [[m:Special:MyLanguage/Wikimedia_Foundation_Legal_and_Safety_Contacts_FAQ|Please read more on the project page]] and leave any comments in this thread or on the [[m:Special:MyLanguage/Talk:Wikimedia Foundation Legal and Safety Contacts FAQ|talk page]]. <section end="Message"/> </div> -- [[User:Sannita (WMF)|User:Sannita (WMF)]] ([[User talk:Sannita (WMF)|talk]]) 16:31, 25 червня 2026 (EEST) <!-- Повідомлення надіслано користувачем Sannita (WMF)@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=User:Sannita_(WMF)/Mass_sending_test&oldid=30731267 --> == Request for comment (the future of Abstract Wikipedia) == <bdi lang="en" dir="ltr" class="mw-content-ltr"> Apologies if this has not yet been translated into your wiki's language. {{int:Please-translate}} You are invited to voice your opinions in a [[:m:Requests for comment/The future of Abstract Wikipedia|request for comment about the future of Abstract Wikipedia]]. {{Int:Feedback-thanks-title}} [[:m:User:Kowal2701|Kowal2701]] ([[:m:User talk:Kowal2701|talk]]) 15:25, 24 липня 2026 (EEST) </bdi> <!-- Повідомлення надіслано користувачем DreamRimmer@metawiki з використанням списку розсилки на сторінці у https://meta.wikimedia.org/w/index.php?title=Distribution_list/Global_message_delivery&oldid=30513860 --> 1rl2n7oq0arf8e4bzgbbr7z902o72f4 0 555 42856 37436 2026-07-25T07:56:10Z Minorax 4482 42856 wikitext text/x-wiki {{geo|40|127|zoom=6}} {{pagebanner}} {{Quickbar |image = 0322 Pyongyang Turm der Juche Idee Aussicht.jpg |flag = Flag of North Korea.svg |location = Locator map of North Korea.svg |capital = [[Пхеньян]] |government = комуністична диктатура |currency = Вон (₩, KPW) |area = 120 540 км² |population = 24 589 122(2012) |language = корейська, китайська. |religion = атеїзм, автохтонний шаманізм, чхондоїзм, буддизм, християнство. |electricity = |callingcode = +850 |tld = .kp |timezone = Корейський час (UTC+9) }} '''Північна Корея''' знаходиться у [[Східна Азія|Східній Азії]]. == Зрозуміти == == Регіони == == Міста == * [[Вонсан]] * [[Гесон]] * [[Нанпхо]] * [[Пхеньян]] * [[Сінийджу]] * [[Хамхин]] == Інші місця == == Як дістатись == === Літаком === {{Go|alt=평양 순안 국제공항|address=6M2G+9RM, Pyongyang, Північна Корея|name=Міжнародний аеропорт Сунан|lat=39.20098751407927|long=125.67697339306298|content=Провідний аеропорт КНДР. Головний транзитний вузол державної авіакомпанії Air Koryo. Розташований за 24 км від центру Пхеньяна. Має дві взлітно-посадкові смуги. Та, що ширша, використовується нині (січ. 2019), інша — закрита.|image=https://www.google.com/maps/place/%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BD/@39.2008462,125.6765362,3a,75y,90t/data=!3m8!1e2!3m6!1sCIHM0ogKEICAgIC4h67b0gE!2e10!3e12!6shttps:%2F%2Flh3.googleusercontent.com%2Fgps-cs-s%2FAC9h4no1KMiQF5hGOG5W0udtbfTd_qxp7XyZgu-l7jw3vzr5IQs2C1keR7ukldUsd-Tj3Fi4EWMlxmoU4Q7wIslliNkPPH0ckJ0xDbRNhUAwYlUJdno5kgBEa4LpI5hSiHqmAYXLk_2Q4g%3Dw114-h86-k-no!7i4032!8i3024!4m7!3m6!1s0x5fd58d6a897318af:0x3c828261998cf96f!8m2!3d39.2009626!4d125.6770485!10e5!16zL20vMDJtOGx6?authuser=0&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI1MDUxMy4xIKXMDSoJLDEwMjExNDUzSAFQAw%3D%3D#|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82_%D0%A1%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BD|wikidata=Q491767|hours=Режим роботи аеропорту в літній період з 6:00 до 22:00, в зимовий період — з 7:00 до 21:00}} === Потягом === === Автомобілем === === Автобусом === === Кораблем === == Транспорт == {{Go|name=Пхеньянський трамвай|alt=Залізничне депо|address=2J5X+GR2, Pyongyang, Північна Корея|price=Станом на 2006 вартість проїзду становить ₩5 на будь-якій ділянці. Також існують купонні квитки|lat=39.00865640347557|long=125.64964409274852|content=Громадська трамвайна система в Пхеньяні , столиці Північної Кореї . Перша лінія чинної системи відкрилася в 1989 році. Всього працює чотири лінії.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:Tatra_T6B5K_1162,_Pyongyang,_2005.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Trams_in_Pyongyang|wikidata=Q911344}} == Мова == == Що відвідати == {{See|name=Музей визвольної війни «Переможна Вітчизна»|alt=Victory Museum of the Fatherland Liberation War|address=Північна Корея, Pyongyang|hours=10:00–12:00? крім вихідних|lat=39.0399660546426|long=125.7386035738743|content=Історико-військовий музей, присвячений Корейській війні , розташований у столиці КНДР. Музей було вперше створено у серпні 1953 року та збудовано в Центральному районі Пхеньяна, спочатку під назвою «Музей визвольної війни Вітчизни». У квітні 1963 року його було перенесено до району Сосон та відновлено у спеціально побудованому комплексі будівель.|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4nrUSDvSfMcNcZ04t_HcxTfuouMBA96MKfqobXOwdwU6rPxfmIriqPo6wNIqOU_5RBWCF48fFUVept5GdStOg1qJqgIj1DvYMcLwczxjLvoyvYc9cfFG8JLXH_ytK1gnoxqnfMxqFQ=w408-h272-k-no|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/Victorious_War_Museum|wikidata=Q11588512}} == Чим зайнятись == == Гроші та покупки == == Регіональна кухня == == Нічне життя == == Де зупинитись == {{Sleep|name=Готель Рюгьон|alt=Ryugyong Hotel|address=2PPJ+H9X, Pyongyang, Північна Корея|phone=+79133590063|lat=39.03638927023098|long=125.73110989675126|content=105-поверховий хмарочос заввишки 330 м у Пхеньяні. Назва походить від одного з прізвиськ Пхеньяну — «Рюгьон» або «столиця верб». Будівля також відома під назвою "Будинок 105", що вказує на її поверховість. Будівля була запланована як багатофункціональна забудова, яка включала в себе готель. Внутрішні площі — 360 000 м². Це найбільша будівля в КНДР. Передбачалося, що після спорудження Рюгьон стане найбільшим готелем і сьомою за висотою будівлею світу. Станом на 2012 рік цей готель є найвищим у світі (єдиний готель у світі, кількість поверхів якого перевищує 100).|image=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Ryugyong_Hotel_4_Sep_2011.jpg|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8E%D0%B3%D1%8C%D0%BE%D0%BD_(%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C)|wikidata=Q29272}} == Де розважитись == {{Do|name=Міжнародна виставка дружби|alt=International Friendship Exhibition|address=265G+HJ5, Hyangsan, North Pyongan, Північна Корея|hours=Відчинено цілодобово|lat=40.00904102524913|long=126.22670445448686|content=Великий музейний комплекс, розташований у Мьох'янсані , провінція Північний Пхенан , Північна Корея . Це колекція залів, де зберігаються подарунки, подаровані колишнім лідерам Кім Ір Сену та Кім Чен Іру різними іноземними високопосадовцями . Протокол дарування подарунків добре утвердився в корейській культурі.|image=https://en.wikipedia.org/wiki/File:International_Friendship_Exhibition_2014.jpg|wikipedia=https://en.wikipedia.org/wiki/International_Friendship_Exhibition|wikidata=Q708588}} == Де поїсти == {{Eat|name=Cheonglyugwan|address=2PFH+CM3, Pyongyang, Північна Корея|url=http://cooks.org.kp/kp/index.php/first/restaurants/2|hours=08:00–22:00, крім вихідних|lat=39.02415097620807|long=125.72917362307606|content=Ресторан корейської кухні}} == Де навчатись == == Як заробити == == Застереження == == Як зберегти здоров'я == == Поважати == == Зв'язок == == Куди далі == {{Go|name=Сеул|alt=Південна Корея|directions=на південь від КНДР|lat=37.56882398911689|long=126.98153347175973|content=Найбільше місто і столиця Республіки Корея, місто з особливим статусом. Розташоване на річці Хан на північному заході країни, приблизно за 50 кілометрів від кордону держави з КНДР. Сеул є старовинним містом: він був столицею династії Пекче (18 до РХ — 660) і династії Чосон (1392—1910). У 1394 році Сеул став столицею Кореї. Сеул є не тільки найбільшим містом, але й комерційним, промисловим і культурним центром Південної Кореї. У місті в 1988 році відбулися літні Олімпійські ігри, а в 2002 році проходили матчі Чемпіонату Світу з футболу (ФІФА)|image=https://lh3.googleusercontent.com/gps-cs-s/AC9h4notiMnWZxXSWk9Elh2mrWKZHeRH1F9z1xBMU9A5cyPHA6wPq5m2zkxlpAefFDy4FMBDHisiSa1XAUZJdBLIpdwsIxYduhBDgr8nfQn1Z2FTSht6WKGRGWo8UDny3eYKt7w2UG0oKQ=w408-h510-k-no|wikipedia=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%83%D0%BB|wikidata=Q8684}}{{footer|ispartof=Східна Азія|type=Країна}} j2qyfmm0sw5rcn6na526hm3i04cn3j5