Дніпропетровська область

<mediawiki xmlns="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance" xsi:schemaLocation="http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11/ http://www.mediawiki.org/xml/export-0.11.xsd" version="0.11" xml:lang="uk">
  <siteinfo>
    <sitename>Вікімандри</sitename>
    <dbname>ukwikivoyage</dbname>
    <base>https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0</base>
    <generator>MediaWiki 1.47.0-wmf.12</generator>
    <case>first-letter</case>
    <namespaces>
      <namespace key="-2" case="first-letter">Медіа</namespace>
      <namespace key="-1" case="first-letter">Спеціальна</namespace>
      <namespace key="0" case="first-letter" />
      <namespace key="1" case="first-letter">Обговорення</namespace>
      <namespace key="2" case="first-letter">Користувач</namespace>
      <namespace key="3" case="first-letter">Обговорення користувача</namespace>
      <namespace key="4" case="first-letter">Вікімандри</namespace>
      <namespace key="5" case="first-letter">Обговорення Вікімандрів</namespace>
      <namespace key="6" case="first-letter">Файл</namespace>
      <namespace key="7" case="first-letter">Обговорення файлу</namespace>
      <namespace key="8" case="first-letter">MediaWiki</namespace>
      <namespace key="9" case="first-letter">Обговорення MediaWiki</namespace>
      <namespace key="10" case="first-letter">Шаблон</namespace>
      <namespace key="11" case="first-letter">Обговорення шаблону</namespace>
      <namespace key="12" case="first-letter">Довідка</namespace>
      <namespace key="13" case="first-letter">Обговорення довідки</namespace>
      <namespace key="14" case="first-letter">Категорія</namespace>
      <namespace key="15" case="first-letter">Обговорення категорії</namespace>
      <namespace key="100" case="first-letter">Портал</namespace>
      <namespace key="101" case="first-letter">Обговорення порталу</namespace>
      <namespace key="710" case="first-letter">Субтитри</namespace>
      <namespace key="711" case="first-letter">Обговорення субтитрів</namespace>
      <namespace key="828" case="first-letter">Модуль</namespace>
      <namespace key="829" case="first-letter">Обговорення модуля</namespace>
      <namespace key="1728" case="first-letter">Подія</namespace>
      <namespace key="1729" case="first-letter">Обговорення події</namespace>
    </namespaces>
  </siteinfo>
  <page>
    <title>Дніпропетровська область</title>
    <ns>0</ns>
    <id>72</id>
    <revision>
      <id>42866</id>
      <parentid>33196</parentid>
      <timestamp>2026-07-28T10:54:49Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Latay Tetiana</username>
        <id>9087</id>
      </contributor>
      <comment>/* Регіони */</comment>
      <origin>42866</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1161" sha1="f46cykhqo5tvkxqd0ny2nblx0wklz0p" xml:space="preserve">{{geo|48.39|34.71|zoom=9}}
{{pagebanner|Generic banner country.jpg}}
'''Дніпропетровська область''' розташована в [[Україна|Україні]].

Розділена на два географічні регіони:
* Східні вугледобувні райони належать до Донбасу;
* Решта області належить до Наддніпрянщини.

== Регіони ==
'''Надпоріжжя'''

== Міста ==
* [[Дніпро]] (Дніпропетровськ)
* [[Кривий Ріг]] — великий індустріальний та культурний центр; найдовше місто України
* [[Нікополь]]

== Інші місця ==

== Зрозуміти ==

== Мова ==

== Як дістатись ==

== Транспорт ==

== Що відвідати ==

== Чим зайнятись ==

== Регіональна кухня ==

== Нічне життя ==

== Застереження ==

== Куди далі ==


{{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}}

[[Категорія:Області України]]</text>
      <sha1>f46cykhqo5tvkxqd0ny2nblx0wklz0p</sha1>
    </revision>
    <revision>
      <id>42867</id>
      <parentid>42866</parentid>
      <timestamp>2026-07-28T11:02:41Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>Latay Tetiana</username>
        <id>9087</id>
      </contributor>
      <comment>/* Регіони */</comment>
      <origin>42867</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="1134" sha1="s8a4km1jeic4p4pfzat9za6tvteyxsg" xml:space="preserve">{{geo|48.39|34.71|zoom=9}}
{{pagebanner|Generic banner country.jpg}}
'''Дніпропетровська область''' розташована в [[Україна|Україні]].

Розділена на два географічні регіони:
* Східні вугледобувні райони належать до Донбасу;
* Решта області належить до Наддніпрянщини.

== Регіони ==

== Міста ==
* [[Дніпро]] (Дніпропетровськ)
* [[Кривий Ріг]] — великий індустріальний та культурний центр; найдовше місто України
* [[Нікополь]]

== Інші місця ==

== Зрозуміти ==

== Мова ==

== Як дістатись ==

== Транспорт ==

== Що відвідати ==

== Чим зайнятись ==

== Регіональна кухня ==

== Нічне життя ==

== Застереження ==

== Куди далі ==


{{footer|ispartof=Східна Україна|type=Регіон}}

[[Категорія:Області України]]</text>
      <sha1>s8a4km1jeic4p4pfzat9za6tvteyxsg</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Веселі Боковеньки</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3604</id>
    <revision>
      <id>42863</id>
      <parentid>42234</parentid>
      <timestamp>2026-07-28T00:14:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>5384</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>42863</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9246" sha1="o7q4ts9dii489eneouqsa8q5vmprz1p" xml:space="preserve">{{delete}}
'''Весе́лі Бокове́ньки''' — дендрологічний парк загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Долинського району Кіровоградської області, біля села Веселі Боковеньки.

Площа 109 га (з селекційно-дендрологічною станцією — 543 га). Заснований 1893 року, сучасний статус — з 1960 року.

== Як добратися до дендропарку Веселі Боковеньки? ==
З '''Кропивницького''' до парку відстань 70 км. Їхати автомобільним транспортом треба по трасі на Кривий Ріг і, не доїжджаючи до села   Братолюбівка, повернути по вказівнику направо. А далі біля двох  кілометрів по бездоріжжю.

З '''Кривого Рогу''' до парку відстань 60 км Автомобільним транспортом треба їхати на Кропивницький, повернути наліво по вказівнику після села Братолюбівка. 

Громадським транспортом до дендропарку потрапити  не можна. З Долинської туди можна дістатися попутним транспортом або на таксі. Від райцетру до дендропарку відстань 20км Через Долинську проходять приміські і пасажирські поїзди. Можна на станцію Долинська приїхати поїздом &quot;Інтерсіті&quot;, а потім велосипедом доїхати  до парку. Раз у день сюди їздить рейсовий автобус, двічі або тричі на тиждень.

== Історія ==
'''[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=33741 Дендрологічний парк Веселі Боковеньки]{{Dead link|date=липня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}''' був закладений 1893 року любителем і великим знавцем паркової справи Миколою Давидовим (1856 – 1930 р.р.). Микола Львович був з відомого в Росії роду; отримавши вищу юридичну освіту, він повернувся до батьківського маєтку з метою здійснити свою мрію – створити ландшафтний парк  за проектом українського художника-пейзажиста І. В. Владиславського-Падалки. У будівництві парку брав участь відомий паркознавець А. Е. Регель, консультували роботи академік Г. М. Висоцький та дендролог Є. Л. Вольф. Лісові посадки проводились під керівництвом губернського лісничого А. А. Яцкевича. Власник парку М. Л. Давидов працював над його створенням протягом 30 років. Парк облаштований у ландшафтному стилі, було посаджено близько 250 різних видів і форм деревно-чагарникових порід на берегах річки Весела Боковенька на площі 109,3 гектари. На території парку створено також мальовничий став з острівком. У 1916 році М. Л. Давидов подарував парк Російському географічному товариству. В 1930 році дендропарк був переданий Українському науково-дослідному інституту агролісомеліорації, який 1934 року організував у парку опорний пункт. Була розпочата робота з випробовування екзотів у лісових культурах і полезахисних лісових смугах та селекції цінних порід — дубів, горіхів, ліщини, тополі. Роботи з селекції горіха волоського очолив Ф. Л. Щепотьєв та продовжив П. П. Бадалов, який вивів зимостійкі, урожайні, швидкорослі гібриди горіхів та зимостійкі крупноплідні, а в ряді випадків — тонкошкаралупні форми фундука.

У 1960 році парк набув статусу пам'ятки садово-паркового мистецтва. У 1993 році на честь століття з часу заснування, дендропарку надано ім'я його засновника — М. Л. Давидова. У вересні 1999 року підприємство було передано до складу Кіровоградського обласного управління лісового господарства. З лютого 2007 року установа отримала назву ''Дослідно-селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки»''. Є складовою частиною Веселобоковеньківської селекційно-дендрологічної станції.

Поруч з парком розташований ботанічний заказник «Боковеньківська балка».

== Основні напрями наукової роботи ==

* інтродукція, селекція та розмноження цінних деревно-чагарникових порід,
* розробка методів захисту інтродукованих рослин від шкідників та хвороб,
* охорона раніше закладених науково-дослідних ділянок, догляд за ними, вирощування посадкового матеріалу лісівних та декоративних порід для власного використання та реалізації. Ведеться робота з вирощування відгілків фундука найкращих сортів, виведених науковцями для реалізації в різні регіони України та вирощування прищеплених саджанців горіха грецького.

== Проблеми охорони біорізноманіття ==
У 2013 році різними видами рубок у парку було заготовлено близько 118 м³ деревини на площі близько 14 га, чим завданий істотний збиток біорізноманіттю. Крім того, у дендропарку 2015 року рубки проводилися незаконно, на них не було лімітів, затверджених Мінприродою України.

== [https://www.mandry.ck.ua/%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%96-%D0%B1%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B8/ Алеями парку “Веселі Боковеньки”] ==

== Література ==
[[w:Веселі_Боковеньки_(дендропарк) Боковеньки (дендропарк) Вікіпедії|Веселі Боковеньки (дендропарк)  Вікіпедії]]

* Давидов М.Л. &quot;Нарис Весело-Боковеньковського дендрологичного парку&quot;. Харків, 1928.
* Потапенко Г.Й. Окремий відбиток “Весело-Боковеньківський дендрологічний парк”. Одесполіграф. Одеса, 1928.
* Грисюк Н.М. &quot;Дендрологический парк &quot;Весёлые Боковеньки&quot;. К., 1956.
* Крамаренко В. Веселі Боковеньки. Дніпропетровськ, 1971.
* ''Бадалов Павел Петрович''. '''Дендропарк «Весёлые Боковеньки»'''. — Днепропетровск : «Промінь», 1978. — 48 с. — 24 000 прим. (рос.)
* Гусейнов Г.Д. Господні зерна. Серія з 10 книг. Кривий Ріг, 2000 - 2004.
* Ямщиков Г. “Наследие Арнольда Регеля. Исторический, национальный, пейзажный, архитектурный и художественный стиль садов и парков конца XIX - начала XX веков в России: монография”. МГУЛ, 2009.</text>
      <sha1>o7q4ts9dii489eneouqsa8q5vmprz1p</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лебедин</title>
    <ns>0</ns>
    <id>3945</id>
    <revision>
      <id>42864</id>
      <parentid>41415</parentid>
      <timestamp>2026-07-28T01:02:31Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>5384</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>42864</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="11321" sha1="g7710m224w1rb7m83jt7mnaqzq8m7v9" xml:space="preserve">{{geo||}}
{{citybar
| image=
| caption=Вознесенська церква
| city=Лебедин
| citylocal=
| map=
| arm=
| population=
| callingcode=
}}
{{pagebanner}}
'''Лебеди́н''' — місто обласного підпорядкування в [[Україна|Україні]], у [[Сумська область|Сумській області]], до 2020 року — [[Лебединський район|районний центр]].

== Зрозуміти ==
Місто розташоване на обох берегах річки [[Вільшанка (притока Псла)|Вільшанки]], за 52 км від [[Суми|обласного центру]], яка через 7&amp;nbsp;км впадає в річку [[Псел]], вище за течією на відстані 4,5 км розташоване село [[Олексенкове]], нижче за течією на відстані 5 км — село [[Барабашівка (Лебединський район)]].

На річці є кілька загат, на околиці міста є велике озеро [[Лебединське (озеро)|Лебединське]]. Місто з усіх боків оточене лісовими масивами. Домінуючою породою є сосна.

Населення — близько 24 тисяч осіб (2023).
== Транспорт ==
У 1970-х роках у місті діяло 6 автобусних маршрутів: №&amp;nbsp;1, 3, 5, 7, 9, 12.
Нині діє 9 автобусних маршрутів: № 3, 4, 5, 8, 10/1, 10/2, 12, 13, 22.

У 2014 році проїзд коштував для школярів 1.50 грн і для дорослих 2.50 грн., а через чотири роки проїзд коштував для школярів 4.00 грн, а для дорослих 5.00 грн. У 2020 році проїзд подорожчав і коштував для школярів 5.00 грн, а для дорослих 6.00 грн. 2021 рік, шкільний білет коштує 6.50, а для дорослого — 15 грн.

== Що відвідати ==
У місті функціонує [[w:Лебединський_краєзнавчий_музей|краєзнавчий музей]], [[w:Лебединський_міський_художній_музей_імені_Бориса_Руднєва|міський художній музей]], три бібліотеки, міський центр культури і дозвілля, дитяча школа мистецтв, спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, станція юних техніків та інші.

У Лебедині стало традицією проведення фестивалю української пісні «З іменем славетного земляка», присвяченого 100-річчю від дня народження Б.&amp;nbsp;Р.&amp;nbsp;Гмирі.

* '''Лебединський міський краєзнавчий музей''' Музей офіційно створений у 1996 році на базі громадського музею, історія якого розпочалася ще в 1963 році. Фонди закладу налічують близько 10 тисяч експонатів, що висвітлюють історію, археологію, природознавство та етнографію краю. Експозиції розповідають про соціально-економічний розвиток Лебединщини, а при закладі також діє центр туристичної інформації. Музей розташований за адресою: '''вулиця Тараса Шевченка, 37'''. Більше інформації на [https://localmuseum.lebedyn.city/ сайті краєзнавчого музею.]{{Dead link|date=липня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}

* '''Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва''' Заклад вважається одним із найкращих провінційних художніх музеїв України та був заснований у 1918 році інженером-технологом Борисом Руднєвим. Музейна колекція, що налічує близько 2500 творів мистецтва, розміщена у восьми залах старовинної будівлі в центрі міста. Серед експонатів — унікальна збірка українського парсунного портрета XVIII ст., цінні ікони, старовинні меблі, кераміка та нумізматична колекція. Відвідати музей можна за адресою: '''площа Волі, 17'''. Офіційний сайт: [https://artmuseum.lebedyn.org/ Лебединський художній музей].

== Чим зайнятись ==
У місті можна переглянути:
[[Файл:Lebedyn Pokrovs'ka Tserkva 07 Pokrovs'ka (R.Luksemburg) 44 (YDS 6077).JPG|міні|Покровська церква, зведена у 1875 році]]
[[Файл:Lebedyn Budynok Mis'koyi Upravy 01 1 Inetnatsional'na pl. 10 (YDS 6088).JPG|міні|Будинок міської управи]]
[[Файл:Lebedyn Market.jpg|міні|Торгові ряди, зведені у 1868 році]]
* [[Торгові ряди (Лебедин)|Торгові ряди]] (1868)
* [[Воскресенська церква (м.Лебедин, Сумська обл.)|Воскресенська церква]] (1769) — єдиний з п'яти дерев'яних храмів Лебедина, що зберігся дотепер. Чотири інші були знищені у 1930-ті роки в рамках кампанії по боротьбі з релігією. Воскресенська церква належить до слобідської школи народної дерев'яної архітектури України.
* [[Покровська церква (Лебедин)|Покровська церква]] (1875)
* [[Миколаївська церква (Лебедин)|Миколаївська церква]] (1914)
* Будинок міської управи (1913–1915).
* Кам'яний хрест на місці поховання 900 закатованих за наказом Петра І козаків-мазепинців (2013)
* Меморіал Слави «Лебедина пісня»

== Що купувати ==

== Де поїсти ==

=== Дешево : Магазин Валерія ===

=== Середні ціни: Кафе «Юність» ===
Адреса: вул. Героїв Майдану, 14.

Затишне кафе, де можна поїсти смачні десерти та випити гарячої кави. Там можна гарно провести час з друзями або сім’єю. 

=== Дорого ===
== Де розважитись ==
У місті є кілька місць для відпочинку та дозвілля:

* Центральний парк — популярне місце для прогулянок і зустрічей із друзями.
* Озеро Лебедин — тут можна відпочити на природі, погуляти або порибалити.
* Міський будинок культури — тут проводять концерти, святкові заходи та фестивалі.
* Кафе та невеликі ресторани у центрі міста.

== Де зупинитись ==
У Лебедині можна знайти кілька варіантів для ночівлі:

* Невеликі готелі у центрі міста
* Приватні садиби або квартири подобово
* Гостьові будинки

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===
== Де навчатись ==
У місті Лебедин працює кілька закладів загальної середньої освіти, де навчаються діти з міста та навколишніх сіл.

=== Школи та гімназії ===

* '''Лебединська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №1''' — вул. Героїв Майдану. 
* '''Лебединська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №3''' — площа Зуєва. 
* '''Лебединська гімназія з початковою школою №4''' — вул. Олександра Чапаєва. 
* '''Лебединська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №5''' — площа Соборна. 
* '''Лебединський заклад загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів №6''' — вул. Першогвардійська. 
* '''Лебединська спеціалізована школа І–ІІІ ступенів №7''' — вул. Сумська. 

=== Інші освітні заклади ===

* '''Лебединський навчально-реабілітаційний центр''' — спеціальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами. 
* '''Лебединська спеціальна школа-інтернат''' — навчання і проживання для учнів, які потребують спеціальної підтримки. 
== Як заробити ==

== Застереження ==

== Як вирішувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==

* [[Суми]] — обласний та районний центр.
* [[Лифине]] — село, в якому перебував Тарас Шевченко.
* [[Охтирка]] — старовинне місто приблизно за 60 км від Лебедина. Тут знаходиться Покровський собор XVIII століття — відома архітектурна
пам'ятка.
* [[Тростянець]] — місто в Сумській області приблизно за 50 км від Лебедина.
Тут можна відвідати палац Голіцина — історичний палац XVIII-ХІХ століть, що є однією з головних архітектурних памʼяток міста. Також у Тростянці розташований дендропарк «Нескучне» - мальовничий парк із рідкісними деревами, озерами та алеями для прогулянок. У місті також є
шоколадна фабрика та музей шоколаду.{{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}}
[[Категорія:Міста Сумської області]]</text>
      <sha1>g7710m224w1rb7m83jt7mnaqzq8m7v9</sha1>
    </revision>
  </page>
  <page>
    <title>Лифине</title>
    <ns>0</ns>
    <id>4093</id>
    <revision>
      <id>42865</id>
      <parentid>38902</parentid>
      <timestamp>2026-07-28T01:03:22Z</timestamp>
      <contributor>
        <username>InternetArchiveBot</username>
        <id>5384</id>
      </contributor>
      <comment>Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.5</comment>
      <origin>42865</origin>
      <model>wikitext</model>
      <format>text/x-wiki</format>
      <text bytes="9281" sha1="tku1xgo1md3fzqvnqz2z1qqd7sew2qh" xml:space="preserve">{{geo||}}
{{pagebanner}}
{{citybar
| image=
| caption=   
| city= Лифине
| citylocal=
| map=
| arm=
| population= 50 (2001)
| callingcode=
}}
'''Ли́фине''' — село в [[Україна|Україні]], у [[Лебединська міська громада|Лебединській міській громаді]] [[Сумський район|Сумського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. До 2020 року орган місцевого самоврядування — [[Ворожбянська сільська рада]].

== Зрозуміти ==
Село ''Лифине'' знаходиться біля витоків річки [[Ворожба (річка)|Ворожба]]. Примикає до села [[Червоне (Лебединська міська громада)|Червоне]], за 1,5 км розташовані села [[Хилькове]] і [[Лободівщина]]. Село оточене лісовими масивами.

Населення становило 50 осіб.

У 1859 році в садибі пана Хрущова в селі ''Лихвине'' Тарас Шевченко провів чотири дні. Ночуючи в хаті садівника він під впливом чарівності природної краси написав вірш «Ой на горі ромен цвіте» та зробив декілька замальовок олівцем, а в урочищі неподалік хутора Новий смакував знаменитий Лебединський куліш.

== Як дістатись ==

=== {{Потягом}} ===
Найближча залізнична станція [[Лебединська (станція)|Лебединська]], що розташована в місті Лебедин (колишній районний центр, нині — центр міської громади) за 32 км автошляхом {{Автошлях|Т|1906}} (шлях займе 50 хв) або кращою дорогою через село [[Ворожба (село)|Ворожбу]] — 39 км по {{Автошлях|Т|1909}} (час у дорозі 40 хв). Це тупикова залізнична станція Сумської дирекції [[Південна залізниця|Південної залізниці]] на одноколійній неелектрифікованій лінії [[Боромля (станція)|Боромля]] — '''Лебединська'''.

Щоденно курсує три поїзди:
* з Люботина:
** (о 12:55): № 7009 (прискорений) '''Люботин — Ворожба''' (виходить з Люботина о 08:44, через Тростянець-Смородине (об 11:17) і прибуває на станцію о 12:55 (стоянка 20 хв). Далі можна виїхати о 13:15 на Суми (прибуває в обласний центр — о 14:44 — час у дорозі 1 год. 29 хв.)) й далі слідує до Ворожби, куди прибуває о 15:44
** (о 19:25): № 6261/6262 '''Люботин — Лебединська''' (виходить з Люботина о 14:17, через Тростянець-Смородине (о 17:33) і прибуває на станцію о 19:25.

* на Тростянець:
** (о 19:45) № 6266 '''Лебединська — Тростянець-Смородине''' (відправляється о 19:45) і прибуває в кінцеву станцію о 21:45.

=== {{Автомобілем}} ===
До села Лифине можна дістатися з міста Суми (обласний та районний центр) автошляхом {{Автошлях|Т|1909}} — на Лебедин. У селі Валки поверніть праворуч і ще рухайтеся 7 км до с. Межиріч і знову повернуть ліворуч й рухайтеся через село Червоне 2 км до села. Загалом шлях у 30 км займе бл. 40 хв.

Від Лебедина (колишній районний центр) до села можна доїхати за 31 км автошляхом {{Автошлях|Т|1909}} (шлях займе бл. 50 хв) або кращою дорогою через село [[Ворожба (село)|Ворожбу]] (центр сільської громади) — 38 км по {{Автошлях|Т|1909}} (час у дорозі бл. 40 хв).

=== {{Автобусом}} ===
Рейсові автобуси до села не ходять.

== Транспорт ==

== Що відвідати ==
'''Залишки садиби дідича Хрущова'''

Зведена у 1830-х роках у стилі французького неоренесансу, [https://localmuseum.lebedyn.city/stezhkamy-lyfynskoho-maietku-khrushchovykh/ садиба]{{Dead link|date=липня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} мала вежі, лоджії, руст і колони. У 1964 році в будинку, де у 1859 році кілька днів жив Тарас Шевченко, була відкрита музейна кімната, а на фасаді встановлено меморіальну дошку. Лебединський краєзнавчий музей організовував у Лифине автобусні екскурсії.

З часом від цього будинку залишилися одні стіни. Було зруйновано і колишні конюшні. Двоповерхова будівля керуючого в роки радянської влади використовувалося під школу, в одному з флігелів був фельдшерський пункт. Від так вони краще збереглися. Палац дідична перебував у аварійному стані.

''Світлини станом на 2017 рік:''

&lt;gallery&gt;
Садиба Хрущьових село Лифине Лебединський район.jpg|Садиба Хрущових
Садиба Хрущьових село Лифине Лебединський район Винний склад.jpg|Садиба Хрущових, винний склад
Садиба Хрущьових село Лифине Лебединський район флігель.jpg|Садиба Хрущових, флігель
Садиба Хрущьових стайня з контрфорсами село Лифине Лебединський район.jpg|Садиба Хрущових, стайня з контрфорсами
Садиба Хрущьових руїни спиртзаводу село Лифине Лебединський район.jpg|Садиба Хрущових, руїни спиртзаводу
Садиба Хрущьових будинок де зупинявся Т. Шевченко село Лифине-Лебединський район.jpg|Садиба Хрущових, будинок де зупинявся Т. Шевченко
Садиба Хрущьових старезна сосна село Лифине Лебединський район.jpg|Садиба Хрущових, старезна сосна 
&lt;/gallery&gt;

У ніч із 15 на 16 листопада 2025 року російські війська внаслідок атаки БпЛА [https://cukr.city/news/2025/na-sumshchyni-zruynuvaly-sadybu-khrushchovykh/ зруйнували садибу Хрущових]. Від садиби залишився лише кам'яний каркас. Повністю втрачене дерев'яне різьблене оздоблення, яке прикрашало фасади та інтер'єри садиби. За словами архітектора та урбаніста Ігоря Титаренка у майбутньому є можливість відновити зруйновану архітектурну пам'ятку.

== Чим зайнятись ==

== Що купувати ==

== Де поїсти ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де розважитись ==

== Де зупинитись ==

=== Дешево ===

=== Середні ціни ===

=== Дорого ===

== Де навчатись ==

== Як заробити ==

== Застереження ==
Територія періодично обстрілюється ворогом — армією рф, попри значну віддаль від кордону. Зокрема, у листопаді 2025 року БпЛА зруйнували архітектурну пам'ятку садибу Хрущових.

== Як розв'язувати проблеми ==

== Зв'язок ==

== Куди далі ==
* [[Лебедин]] — центр міської громади та колишній районний центр.

{{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}}
[[Категорія:Села Сумської області]]</text>
      <sha1>tku1xgo1md3fzqvnqz2z1qqd7sew2qh</sha1>
    </revision>
  </page>
</mediawiki>