Вікімандри
ukwikivoyage
https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
MediaWiki 1.47.0-wmf.24
first-letter
Медіа
Спеціальна
Обговорення
Користувач
Обговорення користувача
Вікімандри
Обговорення Вікімандрів
Файл
Обговорення файлу
MediaWiki
Обговорення MediaWiki
Шаблон
Обговорення шаблону
Довідка
Обговорення довідки
Категорія
Обговорення категорії
Портал
Обговорення порталу
Субтитри
Обговорення субтитрів
Модуль
Обговорення модуля
Подія
Обговорення події
Денізлі
0
3011
43068
38562
2026-10-17T00:14:32Z
InternetArchiveBot
5384
Rescuing 0 sources and tagging 1 as dead.) #IABot (v2.0.9.6
43068
wikitext
text/x-wiki
{{pagebanner}}
'''Денізлі''' знаходиться на південному заході [[Туреччина | Туреччини]]. Друге за чисельністю населення (понад 500 тисяч, з передмістями — близько мільйона) місто в [[Егейський регіон | Егейському регіоні]], після [[Ізмір]]а. Відоме відразу декількома давньогрецькими поселеннями, що частково збереглися неподалік міста, а також розташованим за 17 кілометрів від нього містечком [[Памуккале]] з його знаменитими вапняними терасами і розташованими на них геотермальними джерелами.
{{geo|37.8|29.1|zoom=7|map=city}}
== Зрозуміти ==
{{citybar
| city= {{PAGENAME}}
| citylocal=
| arm =
| image= TR Denizli asv2020-02 img10 view from Teleferik viewpoint.jpg
| caption = Вид на місто з верхньої станції канатної дороги
| website =
| population =
| callingcode =
| timezone =
}}
Місто Денізлі (турки вимовляють його з наголосом на перший склад і частковим «ковтанням» другого складу — «Ден (і) злі») засноване сельджуками наприкінці XI століття, при цьому околиці сучасного Денізлі були освоєні і заселені вже набагато раніше: так, частково зберіглося давньогрецьке місто Лаодікея, відоме ще з III століття до н. е., а Колоси, що відноситься до античної Фрігії- і зовсім з V століття. У 1332 році Денізлі був описаний Ібн Батутою як один з найбільших і найкрасивіших міст Анатолії. З кінця XIV століття Денізлі входило до провінції Айдін Османської імперії. Втім, місто довгий час було не дуже значимим: до початку XX століття його населення становило всього кілька тисяч чоловік, і тільки в 1970-ті роки воно вперше перевищила позначку в 100 тисяч.
З історією розвитку міста пов'язаний наступний цікавий факт: саме в Денізлі не пізніше XIX століття була виведена місцева порода курей з відмінними, зокрема, яскравим забарвленням і виключно високою голосистістю півнями — стверджується, що деякі особини здатні безупинно кукурікати мало не 30 секунд. Розведення цих курей, які отримали згодом популярність далеко за межами не тільки Денізлі, але і Туреччини в цілому, зіграло настільки вагому роль в діловому і культурному життя Денізлі, що з часом денізлійський півень став візитною карткою і брендом всього міста: зображення півня можна побачити на міському гербі, місцевому логотипі громадського транспорту, емблемі футбольного клубу «Денізліспор», і багато де ще. Ну і, зрозуміло, без пам'ятника тому самому півню, різнобарвному, який «невтомно співає», теж ніяк не могло обійтися — в 2013 році він, очікувано перевищує розміри свого живого прототипу в рази, був встановлений на центральній площі міста, поруч з будівлею міської адміністрації, де і красується і зараз.
В іншому ж, для мандрівників Денізлі, головним чином, цікавий як найближчий до об'єкта Всесвітньої спадщини [[Памуккале]] — великого міста з власними аеропортом (від якого, втім, до самого Денізлі якщо не далі, ніж до Памуккале), залізничною станцією і автовокзалом. Власних же пам'яток тут не так вже й багато, хоча саме по собі місто розташоване посеред гірської місцевості, завдяки чому дуже мальовниче: види на навколишні гори відкриваються з багатьох точок міста. Таке розташування не могло не позначитися і на особливості місцевого клімату: він дещо прохолодніше і сухіше, ніж на узбережжі [[Анатолія|Анатолії]], а в зимові місяці тут досить часто випадає сніг і температура повітря падає майже до нуля, а то і нижче.
== Як дістатись ==
=== {{Літаком}} ===
{{listing|type=go| lat=37.785556 | long=29.701111 |wdid= Q1431199
| name= Аеропорт Денізлі Чардак | alt= Denizli Çardak Havalimanı, IATA: DNZ
| image= DNZ Denizli Çardak Airport, Turkey 01.jpg
| address= | directions=
| url= | facebook= | vkontakte=
| phone= | email=
| hours= | price=
| lastedit=2020-02-29
| description=Формально міжнародний аеропорт, працює з 1991 року. Обслуговує по кілька щоденних рейсів до [[Стамбул]]а авіакомпаній Turkish Airlines (до Нового аеропорту) і AnadoluJet, а також лоукостера Pegasus (обидва - в аеропорт ім. Сабіха Гекчен). Прямі рейси до [[Анкара | Анкари]], раніше також виконувалися AnadoluJet, зараз скасовані. Аеропорт розташований за 65 км на схід від Денізлі, час у дорозі на автотранспорті - 1 година. Таксі до Денізлі або Памуккале буде коштувати близько 250 лір. Є також[http://ismailbaytur.com/25/denizli-cardak-servis-saatleri/ автобуси-шатли до Денізлі], графік відправлення і прибуття яких прив'язаний до розкладу прильотів і вильотів відповідно.}}
=== {{Потягом}} ===
[[Файл:TR Denizli asv2020-02 img01 railway station.jpg|мини|«Ізмірський» потяг біля станції Денізлі]]
{{listing|type=go| lat=37.7869 | long=29.0909 |wdid= Q28197501
| name= Залізнична станція Денізлі | alt=Denizli Garı
| image= TR Denizli asv2020-02 img15 railway station.jpg
| address= | directions=
| url= | facebook= | vkontakte=
| phone= | email=
| hours= | price=
| lastedit=2020-02-29
| description=Головний вокзал міста, який є кінцевим пунктом на невеликому відгалуженні від залізничної лінії між [[Ізмір]]ом та [[Ескішехір]]ом. Між Денізлі та Ізміром курсують щоденно шість пар приміських поїздів, час в дорозі - трохи менше 5 годин, в Ізмірі поїзд також робить зупинку в аеропорту. Вартість квитка до Ізміра - 29 лір. Один раз на день відправляється «Памуккале експрес» до Ескішехіра, час у дорозі - 8 годин. Прямий поїзд до [[Стамбул]]а скасовано. Сам вокзал досить небагатолюдний, в будівлі нічого немає, крім туалетів і простенького залу очікування. Квиткові каси, мабуть, бувають відкриті лише незадовго до відправлень поїздів.}}
=== {{Автомобілем}} ===
=== {{Автобусом}} ===
{{listing|type=go| lat=37.78525 | long=29.091417 |wdid= Q55965023
| name= Автовокзал | alt= Otogar
| image= Denizli Otobüs Terminali.jpg
| address=Topraklık, 20150 Pamukkale/Денізлі, Туреччина | directions=
| url= | facebook= | vkontakte=
| phone= | email=
| hours= | price=
| lastedit=2025-09-23
| description=Розташований через дорогу від залізничної станції. Сучасна будівля вокзалу зведена в 2014 році, всередині є багато магазинів і точок громадського харчування. Прохід до перону через будівлю вокзалу, ще є додатковий вхід з південно-західного боку. Автовокзал обслуговує далекі маршрути до всіх великих міст Туреччини, а також виконуються мікроавтобусамі- «маршрутками» ближні рейси, в тому числі і до [[Памуккале]] та [[Карахаїту]] (відправляються приблизно кожні 20 хвилин, час в дорозі не більше 30 хвилин, можливі зупинки на вимогу, вартість проїзду - 6 лір (2020 р.) На 2025 р. проїзд до Памуккале коштував 50 лір, до Карахаїту - 57 лір.
}}
=== {{Кораблем}} ===
== Транспорт ==
[http://denizliulasim.com.tr/ Громадський транспорт Денізлі] {{Dead link|date=жовтня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }} — непогано організована мережа автобусних маршрутів. Міські автобуси легко відрізнити за характерною яскраво-зеленим кольором і, звичайно ж, емблемою з всюдисущим півнем. Для користування потрібно придбати безконтактну смарт-карту — електронний гаманець «Denizli Kart», бо, на жаль, покупка квитка за готівку у водія автобуса неможлива. Карти продаються в численних сервіс-точках міського транспорту в центрі Денізлі — наприклад, в кіоску збоку від автовокзалу або в павільйончику через дорогу від Музею етнографії та Ататюрка. Вартість картки — 10 лір, причому повернути карту і отримати цю суму назад, на жаль, не можна. Понад те на карту вноситься будь-яка сума за бажанням, яку і можна витрачати на поїздки. Вхід ло автобуса через передні двері з обов'язковим прикладанням карти до валідатора. За одну поїздку списується 3 ліри. «Denizli Kart» діє тільки в зелених міських автобусах, в приміських маршрутках (в тому числі до Памуккале) оплата проводиться класичним шляхом — готівкою водієві.
Таксі в Денізлі — оранжевого або жовтого кольору, обладнані таксометром, вартість поїздки по місту близько 5 лір / км
== Що відвідати ==
[[Файл:TR Denizli asv2020-02 img13 The Rooster.jpg|мини|Пам'ятник Півню]]
{{listing|type=see| lat=37.782833 | long=29.086028 | wdid=Q19737592
| name=Мечеть Улу-Джамі | alt=Ulu Cami | image=TR Denizli asv2020-02 img02 Ulu Mosque.jpg
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Побудована в 2002 році і, судячи з усього, є найбільшою мечеттю міста.
}}
{{listing|type=see| lat=37.773417 | long=29.087056 | wdid=Q6048873
| name=Площа Делікліджінар | alt=Delikliçınar Meydanı | image=TR Denizli asv2020-02 img12 Town hall.jpg
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Центральна площа міста. Упорядкована в сучасному вигляді в 2013 році, тоді ж тут було встановлено пам'ятник Півневі - символові міста. Там же стоїть будівля міської адміністрації, побудована в 1960-1970-х роках, плюс такі обов'язкові для Туреччини атрибути міського середовища, як мечеть і кінна статуя Ататюрка.
}}
{{listing|type=see| lat=37.7208 | long=29.1397 | wdid=Q20476823
| name=Канатна дорога | alt=Teleferik | image=TR Denizli asv2020-02 img07 Teleferik.jpg
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Денізлі розташований в оточенні гір, тому наявність власної канатної дороги тут цілком логічна. Денізлійський «Телеферіко» був побудований в 2015 році. Це кабінний підйомник з двома станціями, різниця у висоті між якими становить 625 метрів. Всього курсують 24 гондоли з максимальною місткістю до 8 пасажирів кожна. У верхній станції розташований оглядовий майданчик з відмінними краєвидами на місто і навколишні гори, а також панорамний ресторан. Вартість проїзду в обидва боки - 8 лір, квитки в один кінець не продаються. Нижня станція розташована на південно-східній околиці міста. Як дістатися: з центру міста (залізничний і автовокзал, площа Делікліджінар та ін.) На автобусі 130 до кінцевої зупинки «Teleferik».
}}
== Чим зайнятись ==
{{listing|type=do| lat=37.783056 | long=29.085 |wdid=Q28221064
| name=Музей етнографії та Ататюрка | alt=Atatürk ve Etnoğrafya Müzesi | image=TR Denizli asv2020-02 img03 Ethnography Museum.jpg
| address= | directions=
| url=http://www.pamukkale.gov.tr/en/Museums/Ethnography-Museum | facebook= | vkontakte=
| phone= | email=
| hours= | price=
| lastedit=2020-03-02
| description=Саме в цьому маєтку, збудованому у грецькому стилі XIX століття в центрі Денізлі провів одну ніч «батько турків» під час свого візиту до міста в 1931 році, чого виявилося достатньо, щоб через десятиліття обладнати тут кімнату-музей вождя з оригінальними меблями і гардеробом. Перший поверх будівлі зайнятий власне етнографічним музеєм з різних епох артефактами з місцевого прикладного мистецтва.
}}
== Що купувати ==
== Де поїсти ==
=== Дешево ===
=== Середні ціни ===
=== Дорого ===
== Де розважитись ==
== Де зупинитись ==
=== Дешево ===
=== Середні ціни ===
{{listing|type=sleep| lat=37.784702 | long=29.090002 | wdid=
| name=Yildirim Hotel | alt= | image=
| address=632 Sok. No:13 | directions=
| url= http://yildirimhotel.com | facebook= | vkontakte=
| phone=+90 258 265 2028
| email=
| hours= | price=90—120 лир
| lastedit=2020-01-05
| description=Зручно розташований, якраз поруч із автовокзалом, готель. Номери чисті з опаленням, є ліфт. Сніданок - «шведський стіл». Безкоштовний чай для гостей готелю, хоча чомусь тільки ввечері з 18 до 22 годин. Гаряча вода буває, мабуть, не завжди.
}}
=== Дорого ===
== Де навчатись ==
== Як заробити ==
== Застереження ==
== Як вирішувати проблеми ==
== Зв'язок ==
== Куди далі ==
[[Файл:TR Colossae site asv2020-02 img06.jpg|мини|Акрополь міста Колосси]]
{{listing|type=vicinity| lat=37.78664 | long=29.25994 | wdid=Q1001370
| name=[[Колосси]] | alt=Colossae | image=TR Colossae site asv2020-02 img07.jpg
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Залишки античного фрігійського міста, відомого з V століття до н.е. і населеного аж до XIII століття н.е. Територія охоплює пагорб, відомий як Акрополь, а також частину підніжжя пагорба на північ від нього. Є руїни театру і некрополя. Втім, велика частина культурного шару прихована під землею, бо проводити розкопки тут на даний момент поки тільки планується. Те ж небагато, що можна побачити, нагадує швидше безладне нагромадження каменів, ніж античне місто. Вхід вільний, територія не обгороджена, ніким не охороняється і перебуває в запустінні. Колоси розташовані за 20 кілометрах на схід від Денізлі, дістатися сюди можна маршруткою, яка ходить приблизно кожні 20 хвилин від автовокзалу до міста [[Хоназ]]. Вартість проїзду 5 лір; або ж на таксі, що буде коштувати 80-90 лір в один бік.
}}
{{listing|type=vicinity| lat=37.835833 | long=29.1075 | wdid=Q849709
| name=Лаодікея | alt=Laodikeia | image=Laodicea (10).JPG
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Руїни давньогрецького міста, заснованого в III столітті до н.е. царем Антіохом II, який назвав місто іменем своєї дружини Лаодіки. [[Лаодікея]] входила до складу Фрігії і протягом століть була процвітаючим торговим містом, що було обумовлено в тому числі і близькістю Ієраполя і тамтешніх геотермальних джерел. Наприкінці V століття місто було сильно пошкоджене землетрусом і згодом занепало, а до XII століття жителі, що залишилися, були переселені в незадовго до того заснований Денізлі. Розкопки на території Лаодікеї проводяться до нашого часу, територія досить обширна і туристично освоєна, не будучи при цьому настільки «протурецькою», як той же Памуккале. Збереглися, серед іншого, кілька римських театрів, головна вулиця з храмом і колонадами, агора, водопровід, лазні, стадіон тощо. Територія музею відкрита щодня, з квітня по вересень - з 8:00 до 19:00, з жовтня по березень - 8:00 - 17:00. Вартість вхідного квитка 10 лір, або за єдиним квитком білих терас Памуккале, Ієраполя і Лаодікеї, який коштує 72 ліри. Лаодікея знаходиться приблизно на півдорозі між Денізлі і Памуккале, відстань до Денізлі - 6 км. Дістатися можна мікроавтобусом-маршруткою з тих, що курсують між Денізлі і Памуккале. Зупинки на вимогу можливі, тому попросите водія зупинити автобус біля повороту на Лаодікею. Далі потрібно пройти пішки від шосе до входу на територію музею, що займе 10-15 хвилин.
}}
{{listing|type=vicinity| lat=37.9205 | long=29.121 | wdid=Q232734
| name=[[Памуккале]] | alt=Pamukkale | image=
| address= | directions=
| lastedit=
| star=yes
| unesco=yes
| description=Невелике місто за 20 км на північ від Денізлі. Знамените природним парком, який включає вапняні тераси з геотермальними водоймами, а також великий ансамбль античного міста Ієраполя.
}}
{{listing|type=vicinity| lat=38.42 | long=27.14 | wdid=Q35997
| name=[[Ізмір]] | alt=İzmir | image=
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Найбільше місто Егейського регіону. Воно ж - древня Смірна.
}}
{{listing|type=vicinity| lat=36.9 | long=30.7 | wdid=Q6487
| name=[[Анталья]] | alt=Antalya | image=Hıdırlık Tower 03.jpg
| address= | directions=
| lastedit=
| description=Місто-курорт на Середземному морі, відоме багатьом українцям.
}}
{{footer|ispartof=Туреччина|type=Місто}}
7j69c6gp4vm4smip9dggf7yqppp17r6
Бучач
0
3923
43067
38115
2026-10-17T00:07:12Z
InternetArchiveBot
5384
Rescuing 0 sources and tagging 2 as dead.) #IABot (v2.0.9.6
43067
wikitext
text/x-wiki
{{geo||}}
{{pagebanner}}
{{citybar
| city= Бучач
| citylocal=
| arm = Coat of Arms Buchach.PNG
| image= 61-212-0001 Ратуша Бучач.jpg
| imagewidth = 250px
| caption = Ратуша
| population =
| callingcode = +380-3544
}}
'''Бу́чач''' — місто знаходиться в [[Тернопільська область|Тернопільській області]], [[Чортківський район]]. Центр [[Бучацька міська громада|Бучацької міської громади]]. Адміністративний центр колишнього [[Бучацький район|Бучацького району]].
== Зрозуміти ==
Розташоване приблизно за 68 км на південний захід від [[Тернопіль|обласного центру]], на обох берегах річки Стрипи. Населення — 12 443 осіб (01.12.2020).
== Як дістатись ==
=== {{Автомобілем}} ===
Місто розташоване на перехресті шосейних доріг:
* Н18: Івано-Франківськ — Тернопіль,
* Т2001: Бучач — [[Скала-Подільська]],
* Т2006: Бучач — [[Зарваниця (Теребовлянський район)|Зарваниця]] — [[Городище (Козівський район)|Городище]]).
* Місцеві дороги:
** на [[Золотий Потік]] (веде через [[Дністер]] до дороги Р20);
** [[Коропець]] — до автошляху Н18;
** [[Язловець]], [[Товсте (смт)|Товстого]] по Т2016 до автошляху М19.
=== {{Автобусом}} ===
До міста можна доїхати автобусами, що регулярно курсують між Івано-Франківськом та Тернополем, а також до Чорткова.
=== {{Поїздом}} ===
Залізнична станція Бучач — нині кінцева станція лінії з [[Чортків|Чорткова]]. Однак поїзди нею не ходять.
== Транспорт ==
== Що відвідати ==
== Пам'ятки і пам'ятники ==
[[Файл:Buchach Town Hall (Panorama).jpg|міні|wright|[[Бучацька ратуша]]]]
[[Файл:Василіянський монастир, Бучач 3.jpg|міні|праворуч|Я. Ґ. Гофман. [[Віленське бароко]]. [[Бучацький монастир|Монастир василіян]]]]
=== Наявні пам'ятки архітектури ===
* [[Бучацький замок|Фортеця]] кінця [[XIV]] — початку [[XVII]] століть.
* [[Миколаївська церква (Бучач)|Церква святого Миколая]] ([[1610]]) із дзвіницею ([[XIX століття]]).
* Комплекс [[Бучацький монастир|Бучацького монастиря]] з церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього (Хрестовоздвиженська) ([[1753]]—[[1770]]) і дзвіницею ([[1853]]).
* [[Бучацька ратуша]] ([[1740]]–[[1750]]-ті).
* [[Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач)|Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії]] ([[1763]]) та [[Церква Святої Покрови (Бучач)|церква Святої Покрови]] (бл. [[1764]]), у яких перебувають роботи [[Пінзель|Пінзеля]] та його учнів, перший настінний розпис виконав маляр-монах [[Головацький Яків|Яків Головацький]] ЧСВВ.
* [[Церква святого Михаїла (Бучач)|церква святого Архистратига Михаїла]] ([[1910]]).
* Будинок [[Бучацька гімназія|Бучацької гімназії]] ([[1890]]).
* [[Будинок-читальня (Бучач)|Будинок-читальня]] (тепер районний будинок культури, [[1905]] р., споруджений польською громадою як «Сокіл польський».
* Церква в урочищі Монастирок ([[XVI]]-XVII століття).
=== Пам'ятки природи ===
[[Файл:Old lime. Buchach.jpg|міні|праворуч|Ботанічна пам'ятка «Бучацька липа» (400-річна), осінь 2013]]
* [[Гніздо лип № 1]], [[Гніздо лип № 2]] — розташовані на території садиби районної ветеринарної лікарні
* [[Бучацький мирний договір|Бучацька липа]] — [[дендрологія|дендрологічна]] пам'ятка.
=== Пам'ятки історії та культури ===
* придорожні монументи-«фігури»:
** [[Святий Ян Непомук (Бучач)|святого Яна Непомука]] ([[1750]] р., скульптор Й.-Ґ. Пінзель)
** [[Скульптура Богородиці (Бучач)|Богородиці]] ([[1751]] р., скульптор Й.-Ґ. Пінзель)
** [[Монумент Христові-Спасителю (Бучач)|Ісуса Христа]] ([[2003]] р., скульптор Роман Вільгушинський)
* [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Бучач, вулиця Шевченка)|погруддя Тараса Шевченка]] ([[1968]] р.)
* поховання на міському цвинтарі Січових Стрільців і жертв репресій [[1940]] рр. ([[1992]] р.)
* символічна могила воякам [[Українська повстанська армія|УПА]]
* символічна могила євреям, які загинули під час [[друга світова війна|Другої світової війни]] (1992 р.)
* пам'ятник [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Бучач, вулиця Шевченка)|Тарасові Шевченку]] ([[1994]] р., скульптор В. Савчук, архітектор [[Бевз Микола Валентинович|Микола Бевз]]), реконструйований влітку-восени 2015 року [[Вільгушинський Роман Казимирович|Романом Вільгушинським]]
* пам'ятна табличка громадському діячеві, доктору Володимирові Гамерському та композиторові, педагогу [[Ілевич Софія Іванівна|Софії Ілевич]] ([[2002]] р.)
* меморіал Слави ([[1954]] р., реставровано [[1984]] р.; скульптор Є. Карпов, архітектор О. Зайцев).
[[Файл:Й.-Г.Пінзель. Придорожній пам'ятник Непорочного Зачаття ПДМ Бучач.jpg|міні|праворуч|Й.-Г. Пінзель. Статуя Діви Марії]]
[[Файл:Ratusz, synagoge, Buchach.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Справа ратуші — синагога]]
=== Друковані пам'ятки ===
У книгозбірні Бучацького [[Бучацький монастир|монастиря отців Василіян]] зберігалося Бучацьке Євангеліє (тепер — у м. Львові).
=== Пам'ятні дошки ===
* головнокомандувачу УПА генералу [[Шухевич Роман Йосипович|Романові Шухевичу]] (початок вулиці генерала Шухевича)
* доктору [[Гамерський Володимир|Володимиру Гамерському]] (будівля теперішнього відділення «Укрпошти»)
* доктору Володимирові Гамерському та вчительці Софії Ілевич (будівля теперішнього райвійськкомісаріату)
* до 300-річчя монастиря отців Василіян (будівля монастиря)
* королю Янові III Собєському
* з нагоди 300-річчя заснування Бучацького монастиря.
=== Барельєфи ===
* Чорноволу В'ячеславу (будівля Бучацького історико-краєзнавчого музею)
* головнокомандувачу УПА генералу [[Шухевич Роман Йосипович|Роману Шухевичу]] (початок вулиці генерала Шухевича)
* Шмуелю Аґнону (вулиця Аґнона)
=== Пам'ятники ===
* Пінзелю (2014)
* [[Пам'ятник Аґнону|погруддя Агнону]] (вулиця Агнона навпроти «Арт-Двору» (відкритий 26 червня 2016)
=== Зниклі пам'ятки та будівлі ===
* дерев'яний палац Потоцьких (збудований у [[XVIII]] ст. навпроти монастиря отців Василіян; згорів 1888 р.)
* [[Церква і монастир Святої Трійці (Бучач)|Монастир та церква Святої Трійці отців Василіян (православних)]] (з 1652 — [[Орден Домініканців|домініканів]], розібрана 1808 р.,
* церква Св. Покрови (розташовувалася біля сучасної - дерев'яна або мурована).
* дзвіниці (дві) костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії
* церква Різдва Богородиці (на Підзамчі)
* [[костел Святого Хреста (Бучач)|Костел Святого Хреста]] (розібраний бл. 1765 р. для спорудження церкви монастиря).
* Бейт-мідраш
* [[Велика синагога (Бучач)|Велика синагога]].
== Чим зайнятись ==
{{Mapframe|49.05|25.4}}
== Що купувати ==
== Де поїсти ==
=== Дешево ===
=== Середні ціни ===
* Ресторанм:
** «Водограй» (вул. Генерала Шухевича, 1),
** «Замок» (вул. Галицька, 70), «Стрипа» (вул. Генерала Шухевича, 1),
** «Гостинний двір» (вул. Галицька, 190)<ref>[http://109.te.ua/Бучацький_район/шукати_організацію_в_рубриках_та_описах/Ресторани Ресторани Бучача] {{Dead link|date=жовтня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}.</ref>
=== Дорого ===
== Де розважитись ==
[[Файл:Buchach-Shkilna-8-15088776.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будинок культури]]
[[Файл:Buchach ART-yard.JPG|міні|праворуч|200пкс|Вхід до АРТ-двору]]
* «Арт-двір» (вул. Аґнона, 5; працює від травня до кінця вересня; керівник)
* кінотеатр
* 3 парки — центральний, міський (південно-західна околиця міста, біля житлового масиву «Південний» та не збереженого палацу Миколи Василя Потоцького), залишки парку кінця [[XVIII]] — початку [[XIX]] століть (біля монастиря Василіян)
* 2 басейни — великий відкритий міський басейн (в центрі міста; влітку 2013 року був очищений, прибрано територію довкола нього, проведено пробне наповнення водою, 2014 року наповнений водою), критий 25 м басейн (розташований на території селища цукровиків, не діє).
== Де зупинитись ==
=== Дешево ===
* «Бучач» (також ресторан, вул. Генерала Шухевича, 1В)
* «Візит» (готель, вул. Галицька, 19А), колишній «готель Андермана» (не діє, вул. Галицька, 74)<ref>[http://109.te.ua/Бучацький_район/шукати_організацію_в_рубриках_та_описах/Готелі Готелі Бучача] {{Dead link|date=жовтня 2026 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}.</ref>
=== Середні ціни ===
=== Дорого ===
== Де навчатись ==
== Як заробити ==
== Застереження ==
== Як вирішувати проблеми ==
== Зв'язок ==
== Куди далі ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{footer|ispartof=Сумська область|type=Місто}}
[[Категорія:Міста Тернопільської області]]
sl1cjf3rz0ity2mflf3953tue3tr9t9